Хто такий викривач?
28 травня відбулася чергова дискусія JustTalk "Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор?" І поки ми готуємо для вас повний відео-звіт дискусії, хочемо розповісти про свіжий погляд на роль інституту викривачів.
Викривачі існують у закритих колективах, а отже — викривати можна будь-які кримінальні правопорушення, а не тільки корупційні. Міжнародний досвід підтверджує важливість ролі викривачів у кримінальному провадженні та суспільному житті. Згідно зі світовою практикою, викривачі можуть викривати не тільки корупцію, але й інші діяння. Наприклад, в США викривач може повідомити про низку порушень, зокрема корупцію, шахрайство, завдання шкоди довкіллю, несплату податків тощо.
Таким чином, інститут викривачів потрібно поступово поширювати на всі кримінальні правопорушення в частині захисту викривачів, а не системи винагороди, яка може залишитися тільки для найпріоритетніших порушень у державі як система заохочення.
Варто зауважити, що історично першою справою про викриття була справа про катування військовополонених у Сполучених Штатах Америки. Такий приклад вкрай актуальний для України, де повідомляють лише про малу кількість випадків катувань в органи правопорядку, зокрема через «закритість» поліцейських службових колективів. Саме тут статус викривача міг би змінити ситуацію на краще.
На прикладі тих же США можна згадати «кейс Серпіко», який став відомий завдяки фільму «Серпіко» (1972) з голлівудським актором Аль-Пачіно у головній ролі. Френк Серпіко — американський поліцейський з NYPD — став викривачем корупції серед поліцейського колективу в 1960-х роках, після чого отримував погрози від колег і, можливо, умисно був полишений ними в ситуації, де його могли вбити під час поліцейської операції. Історія Френка Серпіко — це приклад поліцейського, який не погоджувався з порушеннями всередині системи і вважав їх порушенням честі професії, тож не міг стриматися щоб не боротися з ними