</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">ЄСПЛ</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini">Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">27 February, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: 400;">Європейський суд з прав людини 13 лютого 2025 року ухвалив довгоочікуване </span><a href="https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-241747%22]%7D"><span style="font-weight: 400;">рішення</span></a><span style="font-weight: 400;"> щодо трьох підготовлених мною та Назаром Кульчицьким заяв. Довгоочікуване, з одного боку, тому що багато роботи й часу пішло на підготовку, а з іншого — тому що темою негласних слідчих (розшукових) дій (далі — НСРД) ми цікавимося давно. Проблем у цій сфері багато, а змістовних рішень ЄСПЛ по Україні донедавна не було жодного.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen">Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 November, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Правникам і не тільки часто цікаво, <span>на чому судді ґрунтують свої рішення</span> по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2">Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти РФ щодо порушень прав людини в Криму. Частина 2</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">14 August, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Цей матеріал — друга частина публікації «Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти рф щодо порушень прав людини в Криму». З першою частиною ви можете ознайомитися за <a href="https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu">посиланням</a>.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu">Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі «Україна проти рф» щодо порушень прав людини в Криму</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">7 August, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context">Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">7 June, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk">Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk</a><div class="block_info"><div class="data">27 May, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia">Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-lapin">Олександр<!-- --> <!-- -->Лапін</a><span></span><div class="data">16 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36">Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36</a><div class="block_info"><div class="data">8 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozsliduvannya-po-evropejski-dosyazhna-tsil-chi-dovichnij-viklik--margarita-sokorenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozsliduvannya-po-evropejski-dosyazhna-tsil-chi-dovichnij-viklik--margarita-sokorenko">Розслідування по-європейськи: досяжна ціль чи довічний виклик || Маргарита Сокоренко</a><div class="block_info"><div class="data">26 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35">Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35</a><div class="block_info"><div class="data">26 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl">Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anna-kozmenko">Анна<!-- --> <!-- -->Козьменко</a><span></span><div class="data">5 December, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context">Співмірність застосування сили поліції в практиці ЄСПЛ. Особливості під час воєнного стану | Сергій Заєць | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">31 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova">Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова</a><div class="block_info"><div class="data">31 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><a class="author animated" href="/author/liliya-lavrichenko">Лілія<!-- --> <!-- -->Лавріченко</a><span></span><div class="data">12 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu">Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">6 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava">Військовополонені: гарантії поводження відповідно до положень міжнародного гуманітарного права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/nazar-kulchitskij">Назар<!-- --> <!-- -->Кульчицький</a><span></span><div class="data">15 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki">Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">5 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/uryad-shvaliv-strategiyu-protidii-katuvannyam-scho-tse-oznachae"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/uryad-shvaliv-strategiyu-protidii-katuvannyam-scho-tse-oznachae">Уряд схвалив Стратегію протидії катуванням. Що це означає?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><div class="data">29 October, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/prokurorska-atestatsiya-na-shlyahu-do-espl"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/prokurorska-atestatsiya-na-shlyahu-do-espl">Прокурорська атестація: на шляху до ЄСПЛ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">28 July, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/lyudi-profesii-pravnik-ivan-lischina"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/lyudi-profesii-pravnik-ivan-lischina">Люди професії: правник Іван Ліщина</a><div class="block_info"><div class="data">17 July, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/lyudi-profesii-pravnik-mikola-gnatovskij"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/lyudi-profesii-pravnik-mikola-gnatovskij">Люди професії: правник Микола Гнатовський</a><div class="block_info"><div class="data">26 June, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/praktika-espl-u-spravah-proti-ukraini-schodo-porushennya-prav-zatrimanih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Custody Records</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/praktika-espl-u-spravah-proti-ukraini-schodo-porushennya-prav-zatrimanih">Практика ЄСПЛ у справах проти України (щодо порушення прав затриманих)</a><div class="block_info"><div class="data">11 May, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/lyudi-profesii-advokatka-larisa-denisenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/lyudi-profesii-advokatka-larisa-denisenko">Люди професії: адвокатка Лариса Денисенко</a><div class="block_info"><div class="data">30 November, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-videozvit">JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">8 July, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper">JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/vasilina-yavorska">Василина<!-- --> <!-- -->Яворська</a><span></span><div class="data">25 June, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Поліціювання</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit">JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">22 May, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chervoni-linii-dlya-obmezhuvalnih-zahodiv-pid-chas-pandemii-oglyad-rekomendatsij-radi-evropi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chervoni-linii-dlya-obmezhuvalnih-zahodiv-pid-chas-pandemii-oglyad-rekomendatsij-radi-evropi">Червоні лінії для обмежувальних заходів під час пандемії. Огляд рекомендацій Ради Європи</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><div class="data">27 April, 2020</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk5-prezumptsiya-ne-vinuvata-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk5-prezumptsiya-ne-vinuvata-videozvit">JustTalk#5. Презумпція не винувата. Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">30 October, 2019</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/skilki-ukraini-koshtue-porushennya-prav-lyudini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Custody Records</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/skilki-ukraini-koshtue-porushennya-prav-lyudini">Скільки Україні коштує порушення прав людини?</a><div class="block_info"></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},"url":"471","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":916,"url":"analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1740475537,"date":"27.02.2025","views":615,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/eu-ua-law.jpg","mini_image":null,"name":"Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини 13 лютого 2025 року ухвалив довгоочікуване \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-241747%22]%7D\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрішення\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e щодо трьох підготовлених мною та Назаром Кульчицьким заяв. Довгоочікуване, з одного боку, тому що багато роботи й часу пішло на підготовку, а з іншого \u0026mdash; тому що темою негласних слідчих (розшукових) дій (далі \u0026mdash; НСРД) ми цікавимося давно. Проблем у цій сфері багато, а змістовних рішень ЄСПЛ по Україні донедавна не було жодного.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо коротко, то в межах двох кримінальних проваджень національні суди санкціонували проведення НСРД, передбачених ст. 263 КПК України (на той момент \u0026laquo;Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж\u0026raquo; чи, простіше кажучи, прослуховування телефонів), щодо двох заявників, які на той час були свідками, а надалі стали підозрюваними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля закінчення досудового розслідування заявникам повідомили про те, що здійснювалося прослуховування їхніх засобів зв\u0026rsquo;язку. Однак ані ухвал, якими його санкціонували, ані інших дотичних документів (наприклад, клопотань детектива) їм не надали. Матеріали, здобуті в ході прослуховування, були начебто знищені, але відповідних актів стороні захисту також не надали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе один заявник, адвокат згаданих осіб Назар Кульчицький, скаржився в ЄСПЛ на те, що, прослуховуючи телефони його клієнтів, орган досудового розслідування міг також слухати і його розмови з клієнтами, оскільки на той час він здійснював захист їхніх інтересів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄСПЛ дійшов висновку, що процедура санкціонування й проведення спостереження не відповідала вимозі законності втручання:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУряд так і не надав ЄСПЛ ухвал про надання дозволу на проведення НСРД щодо заявників, а тому Суд \u0026laquo;не міг підтвердити їхню законність\u0026raquo;. До речі, тут цікава постановка проблеми Судом із погляду розподілу тягаря доведення конвенційних порушень: заявники подали обґрунтовану скаргу, а уряд мав, але не надав документи, що могли її спростувати або підтвердити. Суд розтлумачив усі сумніви на користь заявників.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗаконодавство не містило правил, що регулювали б ситуації, коли в ході прослуховування розмов особи було (умисно чи випадково) прослухано (а може, і зафіксовано) її розмови з адвокатом, захищені адвокатською таємницею. Як ідентифікувати такі розмови? Як поводитися з таким матеріалом? Чи є незалежний орган, який здійснював би нагляд за цим процесом? Законодавство не дає відповіді на жодне з указаних запитань, а отже, недостатньо захищає, з одного боку, права об\u0026rsquo;єктів спостереження на повагу до їхнього приватного життя, а з іншого \u0026mdash; права адвоката Назара Кульчицького на здійснення професійної адвокатської діяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ національному законодавстві відсутні ефективні механізми оскарження негласних слідчих дій. Ця проблема має два аспекти:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеможливо оскаржити законність і необхідність дозволу на проведення НСРД, якщо ти не маєш рішення, яким такий дозвіл надано. Заявники так і не змогли отримати рішень, якими надано дозвіл на прослуховування їхніх телефонів, а отже, не мали жодних шансів на їх оскарження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнавіть якби заявники й отримали б ці рішення, оскаржувати їх не було б куди. Законодавство не передбачає ефективних механізмів post factum оскарження ухвал про надання дозволу на проведення НСРД:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eухвали про надання дозволу на НСРД не підлягають оскарженню;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоскарження законності й необхідності проведення НСРД у межах судового розгляду в кримінальному провадженні радше стосується (не)допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, і не дозволяє отримати компенсацію;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскарги на дії слідчого / детектива / прокурора (стаття 303 КПК України) та заперечення проти ухвал слідчих суддів (стаття 309 КПК України) на підготовчому засіданні не працюють на практиці, оскільки суди або відхиляють такі скарги, або залишають \u0026laquo;на потім\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати, чиї розмови з клієнтами було прослухано (зафіксовано) в ході проведення НСРД, позбавлені можливості хоч якось поскаржитися із цього приводу. У таких ситуаціях право на здійснення професійної діяльності та право на адвокатську таємницю залишаються незахищеними на національному рівні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНу і на завершення. Ми неодноразово зверталися на національному рівні з клопотаннями й запитами про надання ухвал, якими було надано дозвіл на проведення НСРД; клопотань про надання такого дозволу; матеріалів, отриманих у результаті спостереження тощо. У всіх випадках ми отримали відмову. Після подання заяви до ЄСПЛ Суд звернувся до уряду з вимогою надати такі документи. Уряд відмовив, указавши на їхню таємність. Суд відмови не зрозумів і констатував порушення статті 38 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено обов\u0026rsquo;язок держави створити всі необхідні умови для розгляду справи Судом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом дуже шкода, що низка вагомих, на нашу думку, проблем, які ми порушили в заявах, згадані Судом лише побіжно або взагалі не згадані. Вони більшою чи меншою мірою залишаються актуальними, і ми хочемо окремо звернути на них увагу в контексті та на прикладі справи \u0026laquo;Денисюк та інші проти України\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;Недолік №1: Необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; не надали ухвал щодо клієнтів, оскільки здобуті на їх підставі докази не планувалося використовувати в справі. Однак ми мали ухвали щодо інших учасників кримінальних проваджень \u0026mdash; свідків і підозрюваних. За одним із проваджень разом із матеріалами досудового розслідування ми отримали 17 розсекречених ухвал про надання дозволу на проведення НСРД. Усі ці ухвали містили \u0026laquo;мотивацію\u0026raquo;, яка складалася з одного абзацу на декілька рядків, який був ідентичним у всіх ухвалах, хоч їх і виносили різні судді і вони стосувалися різних об\u0026rsquo;єктів спостереження. В іншому провадженні ми отримали 13 розсекречених ухвал. Ці ухвали були однаковими за структурою та змістом, відрізнялися лише індивідуальні дані об\u0026rsquo;єктів спостереження. Частину тексту ухвал було виконано рукописним текстом, який, як ми потім встановили, належав детективу в справі. Мотивація в усіх ухвалах зводилася до фрази про те, що \u0026laquo;клопотання слід задовольнити\u0026raquo;. Загалом указані ухвали, кожна з яких була обсягом півтори сторінки, скидалися на наперед підготований формуляр, який надалі \u0026laquo;дозаповнив\u0026raquo; детектив.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо речі, розслідування Державного бюро розслідувань цих \u0026laquo;операцій\u0026raquo; із заповнення формулярів ухвал є предметом ще однієї нашої заяви до ЄСПЛ, яку Суд уже прийняв, але ще не прокомунікував. Загалом ми переконані, що ухвали щодо наших клієнтів містили такі ж недоліки. Аналіз Судом цих ухвал неминуче призвів би до констатації ще одного серйозного порушення статті 8 Конвенції: необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД. Однак ані на наші запити, ані у відповідь на вимогу ЄСПЛ національні органи влади так і не надали цих ухвал.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №2: Механізм НСРД на період, що досліджувався Судом, містив серйозні вади\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі вади, на нашу думку, давали можливість органам правопорядку здійснювати негласне спостереження без ухвали суду. Так, визначені органи правопорядку мали прямий доступ до комунікації за допомогою мобільних пристроїв. Мобільні оператори такий доступ не контролювали, а єдиним контролюючим органом була прокуратура, яка в принципі зацікавлена в результатах провадження. Єдине, мабуть, що могло стримувати правоохоронців від отримання несанкціонованого доступу до комунікації за допомогою мобільних пристроїв, було те, що саму ухвалу про надання дозволу на НСРД у суді отримати було доволі нескладно (див. попередній пункт).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №3: У державі має бути незалежний орган влади, що контролює систему негласного спостереження\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий орган (на кшталт інформаційного комісара) повинен:\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбути незалежним від правоохоронної системи;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмати доступ до перехоплених комунікацій і відомостей про конкретні випадки спостереження (хто, коли, які відомості і щодо кого отримував тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтакі відомості повинні ретельно фіксуватися.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакого наглядового органу поки немає. Зараз ці повноваження здійснює прокуратура. Однак прокуратура не зацікавлена (і, мабуть, не може бути) в об\u0026rsquo;єктивному й незалежному контролі, оскільки і сама є частиною сторони обвинувачення. Для ЄСПЛ ми проаналізували звітність Офісу Генерального прокурора в частині здійснення негласних слідчих дій. Окрім статистичних даних про кількість клопотань та ухвал, жодних відомостей про здійснення контролю в цій сфері ми так і не знайшли.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №4: У випадку надання дозволу на НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до клопотання\u0026hellip; витяг із ЄРДР\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України в частині, наприклад, запобіжних заходів містить вимогу, згідно з якою до клопотання про обрання запобіжного заходу треба додавати документи, які підтверджують викладені в ньому обставини. Однак у вимогах до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до нього \u0026hellip; витяг із ЄРДР.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи достатньо витягу з ЄРДР для обґрунтування необхідності проведення НСРД?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; риторичне питання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи додають детективи (слідчі) інші документи до клопотання для підтвердження викладених у ньому обставин?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; мабуть, щось додають, а може, і не додають.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро те, чи справді інші документи додавалися і які саме документи, ніхто не дізнається, бо в клопотанні їх переліку ніколи нема. Натомість у додатках згадується лише про витяг із ЄРДР. Отже, ніхто й ніколи не дізнається, чим керувався суд, дозволяючи проведення НСРД (окрім, звісно, клопотання детектива / слідчого / прокурора, в обґрунтованості якого ми не сумніваємося).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДеякі інші менш значні аспекти заяви також залишилися без уваги. Сподіваємося, що нам ще випаде нагода звернути увагу ЄСПЛ на вказані проблеми в нових заявах. А ще краще, щоб до того часу держава їх усунула.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДжерело:\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://nkp.com.ua/blog/analiz-rishennia-iespl-u-spravi-denysiuk-ta-inshi-proty-ukrainy-priama-mova-markiiana-bema/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсайт АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/eu-ua-law.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":883,"url":"vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731926541,"date":"18.11.2024","views":1338,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_10.jpg","mini_image":null,"name":"Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравникам і не тільки часто цікаво, \u003cspan\u003eна чому судді ґрунтують свої рішення\u003c/span\u003e по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні, опублікованому в \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eThe International \u0026amp; Comparative Law Quarterly (ICLQ)\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e, Костянтин Дегтярьов і Нікколо Ріді аналізують практику звернення суддів Європейського суду з прав людини до наукової та художньої літератури для побудови аргументації при ухваленні рішень. Автори статті аналізують серед іншого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпричини таких звернень та справи, в яких судді схильні залучати додаткові авторитети у вигляді літературних і наукових джерел;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдо яких джерел та авторів судді найчастіше звертаються;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eцитування наукових та літературних джерел найчастіше можна зустріти в окремих думках суддів чи рішеннях більшості?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що цей аналіз цікавий не тільки для розуміння певних тенденцій при розгляді справ в ЄСПЛ, а й корисний для міркування над тим, чи є він застосовним у національній практиці. Тож пропонуємо нашій аудиторії його переклад, який здійснила контентна редакторка JustTalk Юлія Лісова з допомогою співавтора дослідження Костянтина Дегтярьова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ. ВСТУП\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) не працює у вакуумі. Його тлумачення Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ, Конвенція) відображає змінювані історичні й суспільні умови, щоб Конвенція могла існувати й розвиватися разом із європейським суспільством. Така практика тлумачення \u0026mdash; важливий аспект мандата Суду, хоч вона і не є точною наукою й передбачає певну судову дискрецію. Незважаючи на це, слова суддів у їхніх рішеннях і думках мають велике значення. Висновки Суду піддаються постійній і ретельній перевірці з боку зацікавлених сторін, тому не дивно, що він прагне ретельно обґрунтовувати свої рішення. Звернення до правових джерел \u0026mdash; один із методів обґрунтування певної позиції, які використовуються найчастіше\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Добре відомо, що Суд часто звертається до своєї попередньої прецедентної практики, договорів та інших міжнародних документів, європейського консенсусу тощо. Однак ця стаття зосереджена на підході Суду до використання наукових і літературних джерел, який рідко досліджується. Така практика вже була предметом аналізу стосовно інших національних та міжнародних судів і трибуналів, але, що дивно, дослідження в контексті ЄСПЛ не проводилося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття обмежена у двох аспектах. По-перше, хоча автори розглядають деякі наслідки цитування наукових і літературних джерел у судовому процесі, їхній намір \u0026mdash; не висунути аргумент щодо того, чи ЄСПЛ має обов\u0026rsquo;язково залучати такі джерела, визнаючи, що Суд може легітимно розв\u0026rsquo;язувати, чи це доречно. По-друге, на методологічному рівні емпіричний аналіз обмежується випадками, коли Суд чітко посилається на таку літературу, хоча автори визнають й обговорюють можливість впливу на Суд відповідних джерел без їх прямого цитування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на неоднорідний характер матеріалів, на які посилаються Суд і його судді, обговорення використання літературних і наукових джерел ЄСПЛ обов\u0026rsquo;язково має розпочатися з робочого визначення терміна \u0026laquo;джерело\u0026raquo;. У цій статті джерело розуміється як будь-який опублікований матеріал, який не виходить за межі здорового глузду в його трактуванні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це визначення не охоплює такі ресурси, як звіти урядових або неурядових організацій\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і новинні джерела, що використовуються для підтвердження конкретних фактичних обставин\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте до дослідження включено як правову, так і неправову літературу\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, художні твори\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та інші джерела знань, такі як онлайн-енциклопедії\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Слід уточнити, що цей підхід не має на меті критикувати чи легітимізувати практику цитування, а лише фіксувати спектр джерел, які використовує Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття \u0026mdash; результат ретельного аналізу 484 рішень Великої палати Суду, винесених із 1 січня 1998 року по 1 вересня 2021 року. Ці рішення містять 1\u0026nbsp;424 посилання на літературні й наукові джерела.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eЩоб точно ідентифікувати посилання, їх відсортовано вручну через відсутність у Суду послідовних стилів цитування. На основі цього великого масиву даних автори визначили тенденції у використанні джерел, беручи до уваги, зокрема, такі дані, як їх географічне походження, вік і тематична сфера, а також розподіл цих посилань в окремих думках різних суддів ЄСПЛ. Аналіз посилань дозволив авторам виявити раніше не відомі тенденції або радше їх відсутність у ставленні Суду до наукових праць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було з\u0026rsquo;ясовано, що більшість суддів Великої палати (далі \u0026mdash; рішення більшості) використовує різні літературні джерела для встановлення фактів і визначення існування та обсягу міжнародних і внутрішніх правових норм. Однак це відбувається рідко й несистематично, і в більшості рішень додаткові джерела не використовуються для тлумачення самої ЄКПЛ. Така нечаста практика може свідчити про відсутність чітких правил роботи з джерелами. Це також допомагає пояснити більш різноманітне використання додаткових джерел суддями в їхніх окремих думках (далі \u0026mdash; судді меншості)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де звернення до таких джерел частіші, з більш різноманітною метою та, імовірно, для ширшої аудиторії. Ці висновки важливі не лише тому, що стаття застосовує сувору методологію до малодослідженої сфери діяльності ЄСПЛ, але й тому, що вони пояснюють раціональні підстави використання літературних цитат у рішеннях Великої палати ЄСПЛ. У рішеннях більшості Суд не цитує наукові праці під час тлумачення ЄКПЛ, оскільки суперечки, які це може викликати, очевидно, переважують потенційні переваги. Водночас наукові праці іноді використовуються більшістю для додаткового висвітлення фактів справи та внутрішнього законодавства держави-відповідача. Окремі судді частіше звертаються до наукових праць, оскільки прагнуть переконати ширшу аудиторію, таку як національні судді та органи влади, а також громадськість, що їхня думка в конкретній справі краща за думку більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ розділі ІІ пояснюється контекст дослідження та встановлюється, що в минулому академічна увага до питання використання літературних джерел ЄСПЛ була дуже обмеженою. У розділі ІІІ розкривається методологія аналізу судової практики. Описується вибір авторів і підхід. У розділі IV наведено ключові статистичні результати дослідження й зроблено деякі попередні висновки. У розділі V уміщено приклади посилань на наукові праці для ілюстрації того, чому і як більшість і меншість Суду посилається на наукові джерела. У розділі VI подані висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eІІ. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерш ніж окреслити дослідження, необхідно пригадати наявні аналізи використання літературних джерел ЄСПЛ в інших публікаціях і коротко зазначити, як суди використовують або використовували літературні й наукові джерела при виконанні своїх судових повноважень, і визнати значні відмінності в практиці через, зокрема, формальний статус наукових праць у різних правових системах, а також процеси, через які ці системи розвивалися. Хоча ЄСПЛ у багатьох сенсах унікальний, він усе ж залишається міжнародним судом; тому доречно згадати загальний підхід до літературних джерел у міжнародному праві. Тут їхній статус традиційно обговорювався в контексті доктрини джерел міжнародного права\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 38 Статуту Міжнародного суду ООН (далі \u0026mdash; МС) наукові праці \u0026laquo;найбільш кваліфікованих публіцистів\u0026raquo; разом із судовими рішеннями включено після трьох основних джерел (договорів, міжнародного звичаєвого права і загальних принципів права) із зазначенням, що МС \u0026laquo;застосовує\u0026raquo; їх як \u0026laquo;допоміжний засіб для визначення норм права\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Визнання судових рішень і наукових праць як \u0026laquo;допоміжних засобів\u0026raquo; іноді викликало сумніви. Гарне резюме ортодоксального підходу пропонує Розенн, який називає ці \u0026laquo;допоміжні засоби\u0026raquo; \u003cem\u003e\u0026laquo;сховищем, з якого можна черпати норми [звичаєвого і договірного права, а також загальних принципів]\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Хоча \u0026laquo;допоміжний\u0026raquo; не означає \u0026laquo;необов\u0026rsquo;язковий\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. У дослідженні, що спирається, зокрема, на інтерв\u0026rsquo;ю із суддями й клерками МС, Гельмерсен дійшов висновку, що, якщо взагалі є якесь зобов\u0026rsquo;язання, то воно точно не стосується обов\u0026rsquo;язку цитувати відповідних авторів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e. Водночас міжнародні трибунали з різною регулярністю посилаються на літературні джерела. Порівняно мало емпіричних досліджень присвячено використанню таких джерел міжнародними суддями, що призводить до браку даних про практику цитування багатьох міжнародних судів. Однак два недавні дослідження показали, що індивідуальні думки суддів МС рясніють посиланнями на наукові праці і що їхня вага насправді є значною\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄКПЛ не має положення, подібного до статті 38 Статуту МС. Відтак не існує жодної нормативної вказівки для ЄСПЛ, яка безпосередньо стосувалася б питання використання літературних джерел. Найближча до регулювання цього питання в Конвенції стаття 19, яка вказує на мандат Суду \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечувати дотримання зобов\u0026rsquo;язань, узятих на себе Високими Договірними Сторонами за Конвенцією та Протоколами до неї\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Ця стаття просто встановлює, що ЄКПЛ \u0026mdash; основне джерело права, яке застосовується Судом при розгляді справ, і не забороняє Суду використовувати інші джерела права у своїй діяльності. ЄСПЛ справді звертається до інших джерел, і його практика використання деяких із них була досліджена\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, практика Суду цитування рішень інших судів та інших джерел міжнародного права привернула значну увагу й стала предметом ретельного емпіричного дослідження\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обмежений науковий інтерес до практики цитування літературних джерел ЄСПЛ можна частково пояснити тим, що його звернення до академічних праць досить рідкісне. Це може здатися дивним, оскільки багато суддів до того, як стати суддями, були науковцями\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як уже зазначалося, порівняно низький рівень залучення наукових праць \u0026mdash; типовий для більшості міжнародних судів. Авторам відомо лише одне видання, повністю присвячене ролі літературних джерел у контексті діяльності ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У збірці наголошується, що їхній вплив на прецедентну практику ЄСПЛ дещо неочевидний, але все ж відчутний в окремих думках; що значення доктрини є незаперечним, хоча воно може бути неочевидним з аргументів, поданих сторонами до Суду\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; і що в інтервенціях третіх сторін, поданих до Суду, багато посилань на наукові авторитети, але ступінь залучення цих джерел варіює залежно від особи інтервента\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Останній внесок до цього видання, написаний суддею, іде ще далі, визнаючи наукові праці важливими для керівництва роботою юристів Суду\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей короткий огляд дає уявлення про поточне розуміння ролі літературних джерел у діяльності ЄСПЛ, підтверджуючи, що питання впливу академічних праць на судові рішення та способи їх використання залишаються недостатньо дослідженими. Наявні дослідження переважно описують сприйняття ролі наукових праць інсайдерами в ЄСПЛ. Наскільки відомо авторам, жодне з досліджень не намагалося надати підтверджені докази на підтримку чи спростування цих уявлень на основі задокументованого використання наукових джерел. Ця стаття має на меті стати відправною точкою для заповнення цієї прогалини.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIII. МЕТОДОЛОГІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Аргументи на користь емпіричного аналізу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОпис використання наукових праць міжнародними судами, як правило, фрагментарний та обмежений окремими обговореннями. Хоча корисність глибоких якісних досліджень не викликає сумнівів, такий підхід зазвичай не дає корисного уявлення про загальні закономірності або тенденції. Автори цього дослідження вирішили спиратися на масштабний емпіричний аналіз усіх посилань на наукові джерела в рішеннях Великої палати ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, існує очевидна проблема, яку слід окреслити на початку: літературні джерела можуть використовуватися різними способами, не всі з яких очевидні й помітні. Визнано, що цілком можливо, а в деяких випадках навіть імовірно, що судді можуть покладатися на наукове джерело, не визнаючи цього. Однак також можливо і, як виявили автори, відносно часто деякі судді вирішують спиратися на наукові авторитети й цитують їх, визнаючи їхню важливість для свого мислення та вбудовуючи їх у структуру аргументів, щоб знайти підтримку, інтерпретувати або переконати. Для того щоб це сталося, джерело має бути явно згадане, і самі посилання можуть генерувати цінні дані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідження на основі цього типу даних, відомі як аналізи цитувань, мають довгу історію. Аналіз цитувань успішно застосовувався в різних галузях, включно з правом, а деякі дослідження датуються 1950-ми роками. В одному з таких досліджень джерел, на які посилався Верховний суд Каліфорнії, Меррімен підкреслив як перспективи, так і ризики такого підходу, визнаючи, що посилання на авторитети часто є \u0026laquo;некритичним і нерефлексивним процесом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але також зазначив, що, імовірно, посилання має певне значення для того, хто цитує, і передбачається, що воно матиме певне значення і для читача\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте, як припустив Познер, хоча цитата може бути безглуздою в принципі, на практиці це малоймовірно, \u003cem\u003e\u0026laquo;хоча б тому, що цитування не є безкоштовним \u0026mdash; існує проблема пошуку цитати та можливість критики за неправильне введення або відсутність цитування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Правда, відсутність доказів не означає доказів відсутності, оскільки міжнародні судді, як правило, помиляються, виявляючи обережність, коли йдеться про включення конкретних посилань на науку\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іноді можна встановити зв\u0026rsquo;язок між конкретним аргументом або поворотом фрази та видатним науковим твором. Однак такий підхід був би придатним лише для визначення впливу творів, які, як відомо, були впливовими, або тому, що вони були визнані відповідними акторами, або тому, що вони забезпечили безпомилковий підхід до цього питання. В усіх інших випадках підхід такого типу вимагав би значних витрат ресурсів і не гарантував би отримання найкращих результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дослідження використовує аналіз цитувань як найнадійніший підхід, базуючись на припущенні, що включення цитати є явним визнанням релевантності джерела Судом або суддею (суддями), які пишуть окрему думку\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Автори визнали й пом\u0026rsquo;якшили можливі недоліки цієї методики, створивши якомога більший і багатофункціональний набір даних цитувань у рішеннях Великої палати, таким чином уникаючи спирання лише на факт включення цитати, але також включивши контекст і додаткові метадані, як описано в наступних розділах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;В. Вибірка\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. Рішення Великої палати\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні проаналізовані рішення Великої палати ЄСПЛ як вибірка судових рішень, з яких беруться цитати. Вибір Великої палати, звичайно, є очевидним обмеженням цього дослідження, оскільки специфіка її роботи обмежує застосовність результатів дослідження до інших складів Суду. Отже, визнається, що подальші висновки можна зробити, розглядаючи рішення палат, на які часто впливають інші контекстуальні фактори, динаміка складу Суду й потреби в повсякденному управлінні справами. Проте автори припустили, що цитати в рішеннях Великої палати трапляються частіше й мають більш системне значення, ніж у рішеннях інших складів Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі припущення випливають із самої природи діяльності Великої палати. Це найбільший склад Суду, до якого входять 17 суддів, включно з президентом і віцепрезидентами Суду й президентами секцій. Оскільки Велика палата \u0026mdash; найбільший і найбільш різноманітний склад Суду, можна припустити, що принаймні один із суддів може порушити питання про використання літературного джерела під час обговорення\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З іншого боку, розмір і різноманітність складу Суду також дозволяють більшій кількості суддів заперечувати проти включення посилання, що робить таке включення \u0026mdash; у контексті рішень більшості \u0026mdash; ще більш значущим. Окрім того, слід враховувати контекст ухвалення рішень Великою палатою: вона має дуже вибіркову юрисдикцію, що дозволяє їй зосереджуватися на найбільш складних і нових викликах у сфері прав людини. Питання, що розглядаються Великою палатою, імовірно, не охоплені багатьма прецедентами Суду, що потенційно робить наукові праці привабливішим джерелом для отримання додаткової інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно цього автори стверджують, що важливість цитат у рішеннях Великої палати випливає з обмеженої кількості справ (приблизно 12 на рік), розглянутих у цьому складі. Справи можуть потрапити до Великої палати двома шляхами: або шляхом передачі справи на розгляд Великої палати відповідно до статті 30 ЄКПЛ, або шляхом передачі після рішення палати відповідно до статті 43 ЄКПЛ. Палата Суду може вирішити передати справу до Великої палати, якщо справа вважається важливою для захисту прав людини або якщо вона виявляє невідповідність у прецедентній практиці Суду. Передача справи до Великої палати також може відбутися після ухвалення рішення палати: сторона в справі може подати запит до колегії Суду з проханням розглянути\u003ca href=\"#_ftn29\" name=\"_ftnref29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, чи має справа бути знову розглянута Великою палатою. Рівень успішності таких запитів низький: з 1998 року колегія задовольнила лише 290 запитів із 5\u0026nbsp;816 (приблизно 5\u0026nbsp;%)\u003ca href=\"#_ftn30\" name=\"_ftnref30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на широкі критерії передачі справ і дуже низький рівень успішності, попри значну кількість запитів і повноваження палати розв\u0026rsquo;язувати питання про передачу справ, можна стверджувати, що Суд фактично контролює перелік справ Великої палати, обираючи для розгляду лише винятково важливі. Таким чином, вибір справ для Великої палати відображає думку суддів про справді важливі проблеми прав людини в Європі на відповідний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, аналіз зосереджувався на рішеннях Великої палати через їх особливу вагу в системі ЄКПЛ: це остаточне слово Суду із цього питання, і справа не підлягає подальшому оскарженню\u003ca href=\"#_ftn31\" name=\"_ftnref31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на це слід визнати, що результати дослідження стосуються лише рішень Великої палати і не можуть бути безпосередньо застосовані до всієї судової практики Суду. Однак через їхній статус у системі прецедентного права рішення Великої палати мають вплив і регулярно цитуються в судових розглядах. Ці рішення формують судову практику ЄСПЛ, і тому краще розуміння практик Суду в справах Великої палати покращує розуміння підходів Суду загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e2. Рішення більшості та окремі думки суддів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд справ у ЄСПЛ відбувається у два етапи: етап визначення прийнятності справи та етап розгляду справи по суті. Спершу Суд вирішує, чи справа прийнятна відповідно до статей 34 та 35 ЄКПЛ. Прийнятність \u0026mdash; це попередня стадія, яка перевіряє, чи відповідає заява певним критеріям\u003ca href=\"#_ftn32\" name=\"_ftnref32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, таким як подання заяви жертвою порушення або вичерпання національних засобів правового захисту. Хоча Велика палата рідко ухвалює рішення щодо прийнятності\u003ca href=\"#_ftn33\" name=\"_ftnref33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, вона це робить у складних справах. Ці статистично незначні рішення щодо прийнятності були виключені з вибірки, незважаючи на те, що деякі з них містять важливі посилання на літературні джерела\u003ca href=\"#_ftn34\" name=\"_ftnref34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, з метою забезпечення послідовності й уникнення дублювання, оскільки більшість таких рішень супроводжуються відповідними рішеннями по суті справи\u003ca href=\"#_ftn35\" name=\"_ftnref35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Нові\u0026raquo; консультативні висновки, які Велика палата може ухвалювати відповідно до Протоколу 16 до Конвенції, також були виключені, незважаючи на наявність у деяких із них посилань на наукові роботи\u003ca href=\"#_ftn36\" name=\"_ftnref36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, через їх рідкісність у період, охоплений дослідженням\u003ca href=\"#_ftn37\" name=\"_ftnref37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для зосередження уваги на контентній юрисдикції Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення рішень у палатах і Великій палаті ЄСПЛ відбувається шляхом голосування. Судді не можуть утримуватися й повинні голосувати або за, або проти певного результату. Відповідно до статті 45 ЄКПЛ, якщо рішення не відображає одностайну думку суддів, будь-який суддя може приєднати окрему думку до рішення\u003ca href=\"#_ftn38\" name=\"_ftnref38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремі думки можуть бути різними залежно від позиції конкретного судді і включати: незгоду, часткову незгоду, часткову згоду або повну згоду. Окрім того, окремі думки можуть бути індивідуальними або спільно підписаними. У першому випадку суддя може написати окрему думку, до якої можуть приєднатися інші, якщо їхні погляди збігаються. Аналіз змісту окремих думок уже створив певні важливі наукові дослідження\u003ca href=\"#_ftn39\" name=\"_ftnref39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але досі не було проведено аналізу цитувань наукових джерел в окремих думках. Аналіз окремих думок часто приносить цікавіші результати, ніж детальний аналіз основного рішення, яке, зрештою, є компромісом між суддями і не залишає багато місця для суперечливих ідей. Понад те, текст рішення зазвичай готується юристами із Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn40\" name=\"_ftnref40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що додає додаткового рівня віддаленості між рішенням і його текстовим утіленням. Отже, результатом є збалансований, безособовий і довершений документ, що відповідає його статусу обов\u0026rsquo;язкового правового акта\u003ca href=\"#_ftn41\" name=\"_ftnref41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас окремі думки зазвичай пишуть самі судді, і хоча вони редагуються для узгодженості й лінгвістичної точності, текст фактично відображає думку конкретного судді без скорочень, не зазнаючи спроб досягти компромісу. Нарешті, велика кількість окремих думок також може слугувати індикатором рівня суперечок навколо ухвалення рішення, що своєю чергою може вказувати на можливу зміну підходу Суду в майбутньому. Юриспруденція Суду є динамічною і змінюється з роками, тому змінюються й окремі думки. Висловлювалося припущення, що \u003cem\u003e\u0026laquo;окремі думки стали більш різкими й частими останнім часом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn42\" name=\"_ftnref42\"\u003e[42]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Тому не дивно, що кількість цитувань в окремих думках зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eС. Збір даних\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетодологія кодування рішень ЄСПЛ полягала у виявленні всіх цитат із літературних джерел у всіх 486 рішеннях, ухвалених Великою палатою до вересня 2021 року. Чотирьом науковим помічникам\u003ca href=\"#_ftn43\" name=\"_ftnref43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e було надано перелік змінних, які потрібно включити до даних, зокрема назву справи, як вона зазначена в базі даних HUDOC ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn44\" name=\"_ftnref44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, рік і дату ухвалення рішення, номер заяви, рік і дату публікації наукової роботи, різницю між роком рішення і роком публікації роботи (вік цитати), спрощену назву наукової роботи, номер параграфа, де з\u0026rsquo;являється цитата, текст параграфа, що містить цитату, і різні теми й питання, пов\u0026rsquo;язані зі справою. Наукові помічники також мали зазначити, чи з\u0026rsquo;являється цитата в основному рішенні чи в окремій думці, вказати країну-відповідача, тип джерела цитати та чи цитує параграф прецедентну практику Страсбурзького Суду або національне законодавство. Нарешті, наукові помічники мали зазначити імена та національність суддів, які авторизували окрему думку, якщо це застосовно. Кодування було доповнене створенням булевої змінної для кожного судді, який брав участь у будь-якому рішенні\u003ca href=\"#_ftn45\" name=\"_ftnref45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для кожної статті ЄКПЛ, яка потенційно могла бути розглянута в рішенні, щоб точніше відобразити дані. Як обговорюється в розділі IV, шляхом використання тексту параграфів із цитатами, витягнутого науковими помічниками, також була створена модель тем, щоб додатково класифікувати цитати. Робота наукових помічників була перевірена й доповнена авторами, які модерували зразки рішень, а кілька пропущених цитат були додані до бази даних через цей процес. Деякі рішення були проаналізовані двома різними науковими помічниками для забезпечення послідовності кодування. Незважаючи на такий підхід, можливість людської помилки не можна виключити. Імовірно, деякі цитати були пропущені або неправильно представлені. Окрім того, неможливо було перевірити точність через автоматизовані пошуки через відсутність уніфікованого формату цитування наукових праць, як зазначено в розділі IV. Однак ці потенційні проблеми не підривають результати, оскільки кількість пропущених цитат мінімальна й статистично незначна. Загалом було зафіксовано 1\u0026nbsp;427 випадків цитування наукових праць у 592 параграфах у 122 справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIV. РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому розділі запропоновано всебічний аналіз використання ЄСПЛ літературних джерел на основі зібраних даних. Дослідження дотримується структурованого підходу, щоб дати чітке уявлення про практику цитування. Спершу розглядається використання літератури загалом, у тому числі кількість цитувань, їх розподіл у справах і кількість унікальних джерел, на які було зроблено посилання. Цей широкий огляд створює основу для більш детального аналізу. Далі розглядаються практики цитування суддів, які пишуть окремі думки, з визначенням тих, хто найчастіше посилається на літературні джерела, і виявленням будь-яких закономірностей у їх використанні. Після цього аналіз переходить до віку цитованих джерел, щоб оцінити взаємодію Суду із сучасним академічним дискурсом. Нарешті, аналізуються найчастіше цитовані джерела як у рішеннях більшості, так і окремих думках суддів, що дозволяє виявити ключові джерела й предметні сфери, які мали особливий вплив на аргументацію Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Загальне використання наукової літератури\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДані свідчать, що ЄСПЛ часто посилається на літературні джерела, особливо в окремих думках суддів. З часом спостерігається загальна тенденція до збільшення використання наукових джерел, хоча кількість посилань варіює з року в рік. Примітно, що в більшості рішень Суду міститься набагато менше посилань на літературу порівняно з окремими думками суддів, які висловлюють незгоду. Наприклад, у 2014 році дані показують значну різницю між рішеннями більшості та окремими думками: 99 посилань в окремих думках, тоді як лише 8 посилань у рішеннях більшості. У 2017 році ця різниця стала ще більш помітною: 362 посилання в окремих думках і жодного в рішеннях більшості\u003ca href=\"#_ftn46\" name=\"_ftnref46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це свідчить про явну перевагу посилань на наукові джерела саме в окремих думках, де судді мають більше свободи залучати академічну дискусію без обмежень, пов\u0026rsquo;язаних із колективними судовими компромісами. Хоча частота цитувань змінюється з року в рік, окремі думки постійно демонструють набагато вищу кількість посилань на наукові праці порівняно з рішеннями більшості. Це добре видно на рисунку 1, який чітко ілюструє різницю в практиці цитування між рішеннями більшості й окремими думками суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(4).png\" width=\"800\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 1:\u0026nbsp;Збільшення кількості цитування\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСередня кількість унікальних джерел, на які посилаються в рішеннях Суду, що містять цитати з наукових джерел (незалежно від того, чи ці посилання включені більшістю чи в окремій думці), становить 10,4 на рік, хоча медіанна кількість \u0026mdash; лише 3. Цей показник свідчить про те, що деякі рішення явно відрізняються від інших великою кількістю посилань. Наприклад, у справі \u0026laquo;G.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u0026raquo; міститься 148 унікальних наукових джерел, з яких 139 процитував суддя Пінто де Альбукерке і 11 \u0026mdash; суддя Моток (при цьому два джерела процитували обидва судді)\u003ca href=\"#_ftn47\" name=\"_ftnref47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічна картина і в справі \u0026laquo;Ilnseher v Germany\u0026raquo;, де в думці судді Пінто де Альбукерке, до якого приєднався суддя Дєдов, зроблено посилання на 100 унікальних наукових джерел\u003ca href=\"#_ftn48\" name=\"_ftnref48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці аномалії показують, що практика включення великої кількості наукових посилань рідкісна: дві зазначені справи представляють майже 20 відсотків від загальної кількості джерел у нашій базі даних\u003ca href=\"#_ftn49\" name=\"_ftnref49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наявність таких винятків також пояснює, чому важко простежити кореляцію між кількістю цитат у рішеннях і кількістю (а не лише наявністю) окремих думок. Лише 30 рішень містять посилання на літературні джерела від імені більшості, при цьому загалом було процитовано 80 унікальних джерел. Розподіл цих посилань менш нерівномірний, але його важко інтерпретувати з огляду на тип робіт, що цитуються. Наприклад, у рішенні більшості в справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo; міститься найбільша кількість цитат, але тільки за умови, що \u0026laquo;огляди справ, які обговорюють національне законодавство\u0026raquo;, вважатимуться джерелом\u003ca href=\"#_ftn50\" name=\"_ftnref50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. В інших рішеннях, однак, цитуються роботи, які, безперечно, можна вважати науковими. Наприклад, у справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn51\" name=\"_ftnref51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де процитовано кілька робіт, що стосуються міжнародного права окупації, та в справі \u0026laquo;Na\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u0026raquo;, де цитувалися роботи з питань тортур та універсальної юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn52\" name=\"_ftnref52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Попри деякі приклади, цитування літературних джерел більшістю залишається порівняно рідкісною практикою: менш ніж 7 відсотків усіх рішень більшості містять такі посилання. Таким чином, окрім деякого збільшення кількості цитованих робіт із часом, важко простежити інші тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВ. Судді\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в попередньому підрозділі, існує значна варіація між суддями за кількістю цитат літературних джерел, які вони схильні включати у свої окремі думки. Точний підрахунок цитат був пов\u0026rsquo;язаний із певними труднощами через складність приписування окремих думок конкретному судді з огляду на практику оформлення цих думок у Суді. Для точного підрахунку посилань, які можна віднести до конкретного судді, було розглянуто два різні підходи. По-перше, враховано всі посилання в думці, де суддя зазначений у заголовку, незалежно від того, чи він був головним автором, чи просто приєднався до меншості. По-друге, враховано всі випадки в думках, де суддя був головним автором, на основі першого імені в списку\u003ca href=\"#_ftn53\" name=\"_ftnref53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У середньому один суддя посилається на понад 20 наукових джерел, але медіанна кількість становить лише 4. Різницю між цими показниками можна пояснити тим, що деякі судді цитують набагато більше, ніж інші: четверо суддів складають понад половину всіх посилань. Як показано на рисунку 2, суддя Пінто де Альбукерке лідирує із 704 цитатами, тоді як судді Серхгідес, Дєдов і Вехабовіч зробили 158, 145 і 138 посилань відповідно. Це особливо цікаво, оскільки суддя Вехабовіч не був зазначений як перший автор у жодній думці, що містить наукові цитати\u003ca href=\"#_ftn54\" name=\"_ftnref54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Якщо ранжувати суддів за головними авторами, то знову стає очевидно, що деякі з них значно частіше цитують наукові роботи, ніж інші. Як показано на рисунку 3, суддя Пінто де Альбукерке відповідає за більш ніж половину всіх цитат (з 704 посиланнями у 25 окремих думках), за ним слідують Серхгідес (158 цитат у 10 думках), Юдківська (95 у 6), Цоцорія (43 в 1), Моток (31 у 5) та Зупанчіч (20 у 9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 2:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела окремим суддею, в незалежності від того, як вони вказані в окремій думці\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 3:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела, за ведучим окремим суддею\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eС. Вік цитованих наукових робіт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одне важливе питання стосується середнього віку джерел, на які посилається ЄСПЛ. Це питання має значення, оскільки воно може свідчити про рівень відстежування Судом літературних джерел й актуальних трендів у науці та літературі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа рисунку 4 представлено середній і медіанний вік літературних джерел, на які посилалися протягом років. Цей показник важливий для розуміння того, як часто Суд звертається до сучасних джерел і чи орієнтується на більш нові дослідження. Важливо також відзначити, що старі джерела можуть бути більш фундаментальними, класичними, які й далі мають значний вплив на сучасну юриспруденцію. Середній вік цитованих робіт може бути показником загального орієнтування суддів і юристів Суду в академічних дебатах і теоріях.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(2).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 4:\u0026nbsp;Середній та медіанний вік цитованої наукової роботи за роками\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультати показують, що, попри деякі винятки, Суд, як правило, цитує відносно сучасні джерела, середній вік яких 18,8 року, а медіанний \u0026mdash; 7 років. Останній показник більш показовий, оскільки серед цитованих джерел присутні такі давні праці, як твори Гроція та Шекспіра, що значно впливає на середні значення. Отримані дані підтримують ідею, що Суд зазвичай прагне звертатися до сучасних праць і цитувати їх, на відміну від неформального правила, згідно з яким перевага надається авторитету померлих авторів над сучасниками суддів\u003ca href=\"#_ftn55\" name=\"_ftnref55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Немає різниці між більшістю та меншістю щодо медіанного віку цитованих робіт, але, що цілком очікувано, середній вік джерел, на які посилається більшість, нижчий (12,5 років проти 19,44 року для меншості), що вказує на тенденцію цитувати більш сучасні праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD. Джерела з високою кількістю цитувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу юриспруденції Великої палати ЄСПЛ корисно звернути увагу на найчастіше цитовані наукові джерела. Більшість міжнародних судів має певні найбільш цитовані праці, і ЄСПЛ не виняток\u003ca href=\"#_ftn56\" name=\"_ftnref56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак у ЄСПЛ спостерігається менша послідовність у найчастіше цитованих працях порівняно з іншими міжнародними судами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 1 наведені авторитетні джерела, які найчастіше цитує більшість. Цікаво, що найбільш цитовані роботи стосуються міжнародного гуманітарного права, зокрема \u0026laquo;Звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u0026raquo; Хенкаертса й Досвальд-Бек (три цитати), статті Робертса \u0026laquo;Трансформаційна військова окупація: застосування законів війни та прав людини\u0026raquo; (дві цитати) та книги Дінштейна \u0026laquo;Міжнародне право військової окупації\u0026raquo; (дві цитати). Інші джерела щодо окупації також були процитовані у двох випадках\u003ca href=\"#_ftn57\" name=\"_ftnref57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Інші часто цитовані джерела належать до сфери публічного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 59.4492%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 338px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 68px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eRank\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing paragraphs\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e1\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDaniel Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026lsquo;Effectiveness\u0026rsquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026ndash; No Need for the Concept of Treaty Sui Generis\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e2\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDavid Harris and others, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 3\u003csup\u003erd\u003c/sup\u003e ed, 2014)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e3\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eG.A. Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in Iulia Motoc, Paulo Pinto de Albuquerque, and Krzysztof Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026ndash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (The Hague: Eleven International Publishing, 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e4\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAlexander Orakhelashvili, \u003cem\u003eThe Interpretation of Acts and Rules in Public International Law\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2008)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e5\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eHersch Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e6\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerhard van der Schyff, \u0026lsquo;The Concept of Democracy as an Element of the European Convention\u0026rsquo; (2005) 38(3) \u003cem\u003eComparative and International Law Journal of Southern Africa\u003c/em\u003e 355, 362\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e7\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eWilliam A. Schabas, \u003cem\u003eThe European Convention on Human Rights \u0026ndash; A Commentary\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2015) 84\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e8\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ Crawford, \u003cem\u003eThe International Law Commission\u0026rsquo;s Articles on State Responsibility. Introduction, Text and Commentaries\u003c/em\u003e (Cambridge, Cambridge University Press 2002)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e9\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.J.S. Wharton, \u003cem\u003eWharton\u0026rsquo;s Law Lexicon.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e10\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eMark E. Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2009) 425-426.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e11\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLord Hoffmann, \u0026lsquo;Human Rights and the House of Lords\u0026rsquo; (1999) MLR 159, 166\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e12\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAdhemar Esmein and Henry Nezard, \u003cem\u003e\u0026Eacute;l\u0026eacute;ments de droit constitutionnel fran\u0026ccedil;ais et compar\u0026eacute;\u003c/em\u003e (Paris: Librairie de la soci\u0026eacute;t\u0026eacute; du Recueil Sirey, 6\u003csup\u003eth\u003c/sup\u003e ed, 1914)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e13\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.F. O\u0026rsquo;Connor, \u003cem\u003eGood Faith in International Law\u003c/em\u003e (Aldershot: Dartmouth Publishing Company, 1991) 42, 110, and 124\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e14\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.G. Merrills, \u003cem\u003eThe Development of International Law by the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (Manchester: Manchester University Press, 2\u003csup\u003end\u003c/sup\u003e ed, 1993) 72 \u003cem\u003eet seq\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e15\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eBostjan M. Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege against Self-Incrimination -- Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 Nottingham Law Journal 32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб. 1:\u0026nbsp;Найбільш цитовані джерела більшістю\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що в прецедентному праві ЄСПЛ згадуються джерела, які стосуються тем, непов\u0026rsquo;язаних безпосередньо з правом, наприклад знакове дослідження Чжоу, Гофмана, Гурена і Свааба щодо транссексуальності, яке було \u003cem\u003e\u0026laquo;першим, що продемонструвало... жіночу структуру мозку в генетично чоловіків-транссексуалів і [підтвердило] гіпотезу, що гендерна ідентичність формується в результаті взаємодії між мозком, що розвивається, і статевими гормонами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn58\" name=\"_ftnref58\"\u003e[58]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, видається розумним зробити висновок, що найбільш цитовані джерела, як правило, стосуються питань, у яких Суд не відчуває себе компетентним. Для посилення своїх аргументів Суд звертається до наукових і літературних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПатерни, що випливають з аналізу окремих думок, суттєво відрізняються (Таблиця 2). Тут також значно представлені дослідження в галузі міжнародного публічного права, у тому числі деякі класичні твори\u003ca href=\"#_ftn59\" name=\"_ftnref59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і відомі довідкові праці\u003ca href=\"#_ftn60\" name=\"_ftnref60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак в окремих думках частіше трапляються посилання на наукові авторитети, які обговорюють саму ЄКПЛ. Таким чином, серед найбільш цитованих джерел підручник Гарріса, О\u0026rsquo;Бойла і Ворбріка щодо ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn61\" name=\"_ftnref61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та дослідження Рітікера про принцип ефективності\u003ca href=\"#_ftn62\" name=\"_ftnref62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Найбільш цитовані джерела також виявляють інші динаміки. Наприклад, стаття судді Серхгідіса \u0026laquo;Принцип ефективності, як він використовується в інтерпретації, застосуванні та імплементації Європейської конвенції з прав людини\u0026raquo; цитувалася в чотирьох справах, і в трьох із них самим суддею Серхгідісом\u003ca href=\"#_ftn63\" name=\"_ftnref63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно дослідження Зупанчіча про привілеї проти самообвинувачення й судочинство, а також про верховенство права цитуються у двох та одній справі відповідно самим суддею Зупанчічем\u003ca href=\"#_ftn64\" name=\"_ftnref64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом важливо зазначити, що більшість найбільш цитованих джерел не має широкої підтримки Суду. Навпаки такі джерела частіше за все були улюбленими одного чи двох суддів, які неодноразово посилалися на них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаб. 2: Найбільш цитовані джерела в окремих думках\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eV. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ І ЛІТЕРАТУРНИХ ПРАЦЬ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003eА. (Відсутність) наукових і літературних джерел у рішеннях більшості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилання на наукові й літературні джерела в рішеннях більшості суддів дотримуються певних патернів. По-перше, академічні праці іноді з\u0026rsquo;являються в рішенні тому, що на них посилалися в поданнях сторони, і Суд просто підсумовує аргументи, час від часу включаючи посилання, які використовували заявники\u003ca href=\"#_ftn65\" name=\"_ftnref65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або відповідачі\u003ca href=\"#_ftn66\" name=\"_ftnref66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, імовірно, менш релевантні для цього аналізу, оскільки вони здебільшого просто включені в текст рішення Суду, а не ретельно досліджені та відібрані. По-друге, коли більшість суддів посилається на наукові й літературні джерела, вона майже завжди робить це в описових частинах свого рішення, де Суд викладає та пояснює відповідні міжнародні, порівняльні й національні правові рамки, а не в аналітичній частині, де Суд інтерпретує та застосовує положення ЄКПЛ. Цитування в аналітичній частині є кращим, якщо Суд прагне уникнути враження, що на рішення більшості надмірно вплинули наукові праці. Хоча правда, що більшість Суду майже ніколи не використовує академічні праці у своїй аргументації для переконання, наукові джерела використовуються для інших цілей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, Суд може встановити факт, посилаючись на наукові й літературні джерела. Ці джерела зазвичай не стосуються права і надають певне роз\u0026rsquo;яснення контексту справи. Прикладом слугує справа \u0026laquo;\u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e\u0026raquo;, яка стосувалася захисту національних меншин. У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Згідно з деякими лінгвістами, хоча польська мова є відносно незачепленою регіональними варіаціями, можна виділити принаймні дві регіональні різновиди: кашубську та силезьку\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn67\" name=\"_ftnref67\"\u003e[67]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Суд тоді послався на працю Джона А. Дана \u0026laquo;Слов\u0026rsquo;янські мови в постмодерній епосі\u0026raquo;. Таке посилання пояснює фактичні обставини справи, але мало додає до аргументації Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ЄСПЛ може роз\u0026rsquo;яснити та деталізувати норми міжнародного права, посилаючись на відповідні наукові праці, практику, яка, як уже пояснено, повністю відсутня у випадках, коли йдеться про положення ЄКПЛ. Приклади можна знайти в справах, таких як \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo;, де Суд розглядав визначення окупації\u003ca href=\"#_ftn68\" name=\"_ftnref68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та посилався на низку наукових праць, у тому числі монографії Бенвеністі\u003ca href=\"#_ftn69\" name=\"_ftnref69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Араі-Такахаші\u003ca href=\"#_ftn70\" name=\"_ftnref70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Дінштейна\u003ca href=\"#_ftn71\" name=\"_ftnref71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а також статтю Робертса\u003ca href=\"#_ftn72\" name=\"_ftnref72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подібні посилання були зроблені в справі \u0026laquo;Chiragov and others v Armenia\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn73\" name=\"_ftnref73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і пізніше повторені в справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn74\" name=\"_ftnref74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці джерела не використовувалися Судом для посилення аргументації. Однак у справі \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo; суддя, що не погодився, Пінто де Альбукерке, посилався на праці Херша Лаутерпахта з метою переконання щодо аргументів, подібних до тих, що висловлювала більшість у цій справі\u003ca href=\"#_ftn75\" name=\"_ftnref75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретє й останнє, Суд використовує правову науку для пояснення й оцінювання національного законодавства держави-відповідача. У справі \u0026laquo;Reinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u0026raquo; ЄСПЛ посилався на наукові й літературні джерела в багатьох випадках для визначення обов\u0026rsquo;язків державного радника в Касаційному суді Франції\u003ca href=\"#_ftn76\" name=\"_ftnref76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo;, яка стосувалася застосування блювотних речовин до підозрюваних у торгівлі наркотиками, Суд зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Значна кількість юристів, однак, вважає, що Кримінально-процесуальний кодекс, зокрема стаття 81a, не дозволяє застосовувати блювотні речовини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn77\" name=\"_ftnref77\"\u003e[77]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e і продовжив наводити низку наукових авторитетів для підтвердження цього тлумачення. У справі \u0026laquo;Bladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u0026raquo; Суд посилався на наукові й літературні джерела для пояснення юридичних дебатів, які існували на національному рівні щодо тягаря доказування в справах про наклеп\u003ca href=\"#_ftn78\" name=\"_ftnref78\"\u003e[78]\u003c/a\u003e. Аналіз використання наукових праць більшістю суддів чітко показує, що вони уникають використання академічних коментарів для інтерпретації ЄКПЛ. Понад те, підхід більшості Великої палати до вибору й представлення посилань також непослідовний. Хоча Суд не завжди послідовний у посиланнях на інші джерела, такі як правові інструменти рекомендаційного характеру, міжнародні договори та власні прецеденти, він робить це частіше і явно покладається на них у своїх аргументах, дотримуючись прийнятого методу цитування та інших формальних критеріїв. Цього не можна сказати про наукові й літературні джерела: єдиний стиль цитування відсутній, а підхід Суду до такого типу посилань важко визначити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eB. Патерни в окремих думках\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ЄСПЛ зазвичай дотримуються термінології та підходу більшості у своїх окремих думках. Це стосується як формальної структури\u003ca href=\"#_ftn79\" name=\"_ftnref79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так і змістового аналізу\u003ca href=\"#_ftn80\" name=\"_ftnref80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Судді меншості застосовують ті ж самі тести, що і більшість, але зазвичай наголошують на інших аспектах. Іншими словами, більшість і меншість Суду використовує однакову юридичну мову та зазвичай дотримується одних і тих самих формальних правил цитування та посилання на джерела. Однак, як було встановлено в попередньому розділі, більшість Суду рідко посилається на наукові праці. Можливо, саме через це не існує чітко встановлених і прийнятих конвенцій про використання наукових і літературних джерел у рішеннях ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn81\" name=\"_ftnref81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це частково пояснює, чому судді у своїх окремих думках демонструють дуже мало послідовності у використанні академічних джерел. Іншими словами, оскільки більшість не встановила однозначних правил застосування наукових і літературних джерел, робота окремих суддів залишається без чіткого керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглянуті два пов\u0026rsquo;язані питання. По-перше, продемонстровано, що судді, які висловлюють окрему думку, не обмежуються використанням наукових і літературних джерел лише трьома способами, як це робить більшість. Як і більшість, окремі судді використовують наукові праці для встановлення фактів\u003ca href=\"#_ftn82\" name=\"_ftnref82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або інтерпретації міжнародного\u003ca href=\"#_ftn83\" name=\"_ftnref83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й національного\u003ca href=\"#_ftn84\" name=\"_ftnref84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e права, але вони також використовують їх із метою переконання і відповідно посилаються на академічні праці для аргументації, безпосередньо пов\u0026rsquo;язаної з тлумаченням ЄКПЛ. По-друге, відзначається ступінь різноманітності і відсутність послідовності у використанні наукових праць суддями в окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти, такі як форматування, мова і вибір джерел, так і змістові, як-от роль цих джерел в аргументації суддів й аудиторія, яку вони намагаються переконати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;1. Використання наукових праць із метою переконання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді меншості використовують наукові праці для переконання. Більш конкретно, вони роблять це, щоб переконати свою аудиторію, що їхнє тлумачення ЄКПЛ у конкретній справі правильне, і часто цитують наукові й літературні джерела із цією метою. Прикладом слугують окремі думки суддів Пінто де Альбукерке й Дєдова у справі \u0026laquo;Baka v Hungary\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn85\" name=\"_ftnref85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де судді висловили думку, що ЄСПЛ має брати до уваги ефективність своїх рішень. Щоб підсилити цей аргумент, судді заявили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейська конвенція з прав людини... має прямий, надконституційний ефект у внутрішніх правових системах держав-членів Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn86\" name=\"_ftnref86\"\u003e[86]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e підкріплюючи свою позицію посиланнями на різні наукові праці, у тому числі роботи Ґріра і Вільдгабера\u003ca href=\"#_ftn87\" name=\"_ftnref87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас і Шоккенброка\u003ca href=\"#_ftn88\" name=\"_ftnref88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, серед інших. На відміну від більшості, судді, які висловлювали окрему думку, покладалися на наукові праці не тільки для тлумачення національного й міжнародного права чи фактів, але й підтвердження свого тлумачення ЄКПЛ. Аналогічно в справі \u0026laquo;Merabishvili v Georgia\u0026raquo; судді меншості Юдківська, Цоцорія і Вехабовіч висловили думку, що ЄСПЛ не повинен вагатися розглядати чутливі політичні справи\u003ca href=\"#_ftn89\" name=\"_ftnref89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони підтримали цю позицію, посилаючись на роботи Келлер і Гері\u003ca href=\"#_ftn90\" name=\"_ftnref90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Затцґера\u003ca href=\"#_ftn91\" name=\"_ftnref91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Van der Heijden v the Netherlands\u0026raquo; судді, які висловили окрему думку, Тулкенс, Вайїч, Шпільманн, Зупанчіч і Лаффранк, стверджували, що сфера застосування доктрини \u0026laquo;меж розсуду\u0026raquo; (Margin of Appreciation) не повинна бути пов\u0026rsquo;язана з європейським консенсусом\u003ca href=\"#_ftn92\" name=\"_ftnref92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за певних обставин, підкріплюючи цей аргумент посиланням на статтю Розакіса\u003ca href=\"#_ftn93\" name=\"_ftnref93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна навести ще декілька прикладів, коли судді меншості використовували наукові й літературні джерела для переконання в тлумаченні ЄКПЛ, іноді натякаючи на питання, які обговорювалися під час нарад Суду, та академічні праці, на які могла послатися більшість, але які не були зрештою включені до її аргументування. Ще однією помітною рисою, яку буде детальніше розглянуто в наступному підрозділі, є те, що судді, схоже, надають перевагу посиланню на наукові праці, які походять з або мають певний прямий зв\u0026rsquo;язок із ЄСПЛ. До таких джерел належать книги та статті, написані суддями поза межами судової практики або після закінчення їх мандата, а також праці, авторами яких є юристи Секретаріату Суду та Ради Європи. Серед прикладів, наведених вище, Вільдгабер, Розакіс і Келлер були суддями Суду, тоді як Шоккенброк обіймав різні посади в Секретаріаті Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. Відсутність єдиного загального патерну\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі продемонстровано різноманітність стилів, у яких судді меншості посилаються на наукові й літературні джерела, і проаналізовано роль, яку відіграють ці праці в їхніх окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти цитування, такі як типи джерел, мова та форматування, так і змістові питання, як-от роль цитат в аргументації та потенційна аудиторія, на яку спрямовані наукові цитати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eа) Типи джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз показує, що судді меншості звертаються до різних, а іноді досить незвичайних джерел у своїх окремих думках. Спектр наукових і літературних джерел значно ширший, ніж ті, на які посилається більшість. У своїх окремих думках судді посилаються на наукові праці, написані експертами з права ЄКПЛ. Вони згадують роботи таких авторів, як Жерарс\u003ca href=\"#_ftn94\" name=\"_ftnref94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бессон\u003ca href=\"#_ftn95\" name=\"_ftnref95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Цакіракіс\u003ca href=\"#_ftn96\" name=\"_ftnref96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Грір\u003ca href=\"#_ftn97\" name=\"_ftnref97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас\u003ca href=\"#_ftn98\" name=\"_ftnref98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бенуа-Ромер, Клебес\u003ca href=\"#_ftn99\" name=\"_ftnref99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших. Судді меншості також посилаються на різні підручники й коментарі ЄКПЛ, зокрема роботи Ворбріка, Гарріса й О\u0026rsquo;Бойла\u003ca href=\"#_ftn100\" name=\"_ftnref100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Ван Дайка, Ван Гофа, Ван Рейна та Зваака\u003ca href=\"#_ftn101\" name=\"_ftnref101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Джейкобса, Вайта й Ові\u003ca href=\"#_ftn102\" name=\"_ftnref102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Шабаса\u003ca href=\"#_ftn103\" name=\"_ftnref103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Рід\u003ca href=\"#_ftn104\" name=\"_ftnref104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім статей, книг і підручників, написаних науковцями, судді меншості також звертаються до блог-постів, що стосуються питань, розглянутих у справі. Наприклад, було процитовано пости Ліча і Дональд та Фьоллесдала й Ульфштайна\u003ca href=\"#_ftn105\" name=\"_ftnref105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Поява цих джерел в окремих думках здається логічною й доречною, оскільки вони обговорюють питання, що виникають у конкретних справах. Однак судді також роблять набагато більш нетрадиційні посилання. Наприклад, посилання на правознавців і філософів загальної тематики доволі поширені, а різноманіття серед них вражає. Так, хоча з\u0026rsquo;являються посилання на класиків, таких як Цицерон\u003ca href=\"#_ftn106\" name=\"_ftnref106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Кант\u003ca href=\"#_ftn107\" name=\"_ftnref107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, також наводяться посилання на таких авторів, як Алексі\u003ca href=\"#_ftn108\" name=\"_ftnref108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Дворкін\u003ca href=\"#_ftn109\" name=\"_ftnref109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, як правило, зроблені для ілюстрації загального контексту справи або з риторичною метою. Наприклад, посилання на Цицерона в окремій думці суддів Пінто де Альбукерке та Вучініча у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; слугує риторичним вступом до основної теми справи: \u003cem\u003e\u0026laquo;У часи безробіття та фіскальних обмежень держави утримуються від надання мігрантам рівного доступу до цивільних та соціальних прав і віддають перевагу громадянам над мігрантами. Ця політика не лише ставить під загрозу соціальну згуртованість у європейських країнах, але й торкається самого принципу рівності. Відмовляючи у визнанні цивільних та соціальних прав нелегальних мігрантів, держави стають морально відповідальними за комодифікацію тих осіб, які перебувають на самому дні соціальної піраміди. Ця відповідальність є не тільки моральною, а і юридичною. Як одного разу сказав Цицерон, Meminerimus autem etiam adversus infimos iustitiam esse servandam [Не забуваймо, що справедливість слід здійснювати навіть щодо найсмиренніших]\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn110\" name=\"_ftnref110\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[110]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e Тут посилання на Цицерона не використовується з метою переконання чи пояснення фактів справи, а для риторичного вступу до основного питання. Те саме можна сказати про часті посилання окремих суддів на художні твори. Ці джерела також різноманітні: судді посилаються на романи, п\u0026rsquo;єси й сонети, починаючи від Шекспіра\u003ca href=\"#_ftn111\" name=\"_ftnref111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Достоєвського\u003ca href=\"#_ftn112\" name=\"_ftnref112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Кафки\u003ca href=\"#_ftn113\" name=\"_ftnref113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і закінчуючи Рушді\u003ca href=\"#_ftn114\" name=\"_ftnref114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Мак-Каллоу\u003ca href=\"#_ftn115\" name=\"_ftnref115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони можуть мати риторичну цінність, але, як правило, прямо не стосуються предмета рішень. Лише кілька суддів посилається на літературу, і наявність таких посилань в окремих думках значною мірою залежить від стилю письма конкретного судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на таку різноманітність важко встановити чіткий підхід суддів меншості ЄСПЛ до цитування наукових праць. Вибір джерел, здається, залишається суто особистим рішенням і залежить як від знайомства конкретного судді з певною літературою, так і його стилю письма. Однак можна виявити дві тенденції. По-перше, як уже зазначалося вище, судді надають перевагу цитуванню наукових джерел, що походять із ЄСПЛ. Є багато прикладів, коли судді меншості посилаються на роботи своїх колег\u003ca href=\"#_ftn116\" name=\"_ftnref116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і юристів Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn117\" name=\"_ftnref117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це може бути зумовлено як доступністю цих робіт, так і тим, що судді ЄСПЛ вважають їх більш авторитетними, ніж зовнішні наукові праці. Окрім того, судді іноді посилаються на власні позасудові публікації у своїх окремих думках. У багатьох випадках судді надають \u0026laquo;додаткове читання\u0026raquo; з питання, посилаючись на свої праці\u003ca href=\"#_ftn118\" name=\"_ftnref118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але мета таких самопосилань не завжди чітко пояснюється в окремих думках. Наприклад, суддя Ельосегуі у своїй окремій думці зазначила: \u003cem\u003e\u0026laquo;У різних публікаціях я зверталася до основних сучасних позицій, що були розроблені в академічних колах, особливо в Європі, щодо принципу пропорційності, дійшовши висновку, що це інструмент, який допомагає суддям структурувати логічні міркування для розв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязання справи. Я стверджувала, що теорія Роберта Алексі є корисною під час вивчення способу аргументації судів. Я також погоджуюся з тезою Карлоса Берналя про те, що в процесі зважування неможливо виключити суб\u0026rsquo;єктивні оцінки судді. Але це сумісно з раціональністю, якщо суддя застосовує й обґрунтовує кожен етап тесту пропорційності. Безсумнівно, ця ідея може бути включена в теоретичну основу, що починається з тез Роберта Алексі та його учнів... серед яких я маю честь бути\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn119\" name=\"_ftnref119\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[119]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. Це обговорення має певний зв\u0026rsquo;язок із предметом справи, але його не було чітко розкрито в думці. Окрім того, це самопосилання здається твердженням загального характеру, яке можна було б включити в багато рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга помітна тенденція полягає в тому, що судді часто використовують якесь джерело для встановлення певного аргументу й продовжують посилатися на це джерело від однієї окремої думки до наступної. Наприклад, публікації Рітікера, старшого юриста ЄСПЛ, регулярно цитує суддя Серхгідес у своїх окремих думках, зазвичай на схожу тему. У більшості випадків суддя посилається на питання тлумачення ЄКПЛ із погляду принципу ефективності в юриспруденції ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn120\" name=\"_ftnref120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eб) Мови джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 3 показано розподіл мов цитованих джерел за кількістю відповідних справ, що демонструє, що найімовірніше цитуються англійські та французькі джерела, незалежно від національної мови відповідної держави, хоча це не єдині мови цитованих джерел. Домінування посилань на наукові праці англійською чи французькою мовами, імовірно, пояснюється тим, що це офіційні мови Суду, і більшість суддів знає їх. За всіма показниками джерела англійською мовою (оригінальні чи перекладені) цитуються найчастіше. Однак, як показано в таблиці 3, французька мова \u0026mdash; друга за кількістю справ, у яких на неї посилаються, але лише четверта за абсолютною кількістю джерел після італійської та німецької.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 34.1623%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 180px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eLANGUAGE\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of respondents\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eEnglish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e782\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e105\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eItalian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e143\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerman\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e131\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e17\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eFrench\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e107\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e41\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e19\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003ePortuguese\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLatin\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eSpanish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eNorwegian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eRussian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGreek\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eCzech\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб 3: Мова цитованих джерел\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновним фактором цитування джерел мовами, відмінними від англійської та французької, схоже, є ідентичність відповідачів і їхня офіційна мова. Таким чином, наприклад, італійські джерела були процитовані лише двічі в справах проти держав-відповідачів, інших ніж Італія. Суддя Пінто де Альбукерке посилався на велику кількість джерел італійською, німецькою й португальською мовами в справах проти Італії\u003ca href=\"#_ftn121\" name=\"_ftnref121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Німеччини\u003ca href=\"#_ftn122\" name=\"_ftnref122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Португалії\u003ca href=\"#_ftn123\" name=\"_ftnref123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відповідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак не всі раціональні підстави для вибору мови наукових праць так легко пояснити. Іноді в окремих думках з\u0026rsquo;являються джерела мовами, відмінними від мов Суду або держави-відповідача. Наприклад, німецькі джерела використовувалися в справах проти Румунії\u003ca href=\"#_ftn124\" name=\"_ftnref124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Чехії\u003ca href=\"#_ftn125\" name=\"_ftnref125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;B\u0026eacute;dat v Switzerland\u0026raquo; суддя Юдківська посилалася на книгу, опубліковану російською мовою, хоча відповідну цитату було перекладено англійською в тексті окремої думки\u003ca href=\"#_ftn126\" name=\"_ftnref126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;K\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u0026raquo; суддя Пінто де Альбукерке посилався на джерела італійською й німецькою мовами\u003ca href=\"#_ftn127\" name=\"_ftnref127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Отже, підхід суддів меншості до вибору мови джерел не завжди очевидний. Хоча більшість джерел, на які посилаються, опубліковані англійською мовою, існують деякі помітні винятки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. Незрозуміле форматування\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із найчіткіших проявів відсутності послідовного підходу до цитування наукових праць є формат цих цитат. Хоча підхід Суду до цитування судової практики (відносно) послідовний і витримується як у рішеннях більшості, так і в окремих думках\u003ca href=\"#_ftn128\" name=\"_ftnref128\"\u003e[128]\u003c/a\u003e, цього не можна сказати про формат посилань на наукові праці. Не дивно, що судді, які пишуть індивідуально, приділяють мало уваги форматуванню. Однак ще дивніше те, що це питання не було розв\u0026rsquo;язане на редакційному етапі. Наприклад, у справі \u0026laquo;Sheffield and Horsham v the United Kingdom\u0026raquo; рішення більшості згадувало статтю С. М. Брідлова в журналі \u0026laquo;Nature\u0026raquo;, том 378, с. 15, 2 листопада 1995 року\u003ca href=\"#_ftn129\" name=\"_ftnref129\"\u003e[129]\u003c/a\u003e, без зазначення назви статті.\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і більшість, судді у своїх окремих думках не дотримуються певного стилю форматування. Оскільки не існує суттєвого зовнішнього нагляду за цим, форматування в окремих думках залежить від того, наскільки судді приділяють увагу послідовності. Це легко продемонструвати, розглядаючи стиль форматування в окремих думках у справі \u0026laquo;Svinarenko and Slyadnev v Russia\u0026raquo;, де майже кожне посилання оформлене по-різному\u003ca href=\"#_ftn130\" name=\"_ftnref130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Схоже, судді цитують так, як їм здається доцільно. Наприклад, у справі \u0026laquo;Al-Adsani v the United Kingdom\u0026raquo; суддя Пеллонпаа послався лише на сторінку в журналі \u0026laquo;93 American Journal of International Law (AJIL) 181 (1999)\u0026raquo;, не зазначивши автора та назву статті\u003ca href=\"#_ftn131\" name=\"_ftnref131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, відсутність послідовності ненавмисна й може вважатися тривіальним питанням. Як зазначив Познер, спираючись на свій суддівський досвід, система цитування повинна \u003cem\u003e\u0026laquo;надавати достатньо інформації про джерело, щоб дати читачеві загальне уявлення про його значення і чи варто його шукати, а також щоб читач міг знайти джерело, якщо вирішить це зробити\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn132\" name=\"_ftnref132\"\u003e[132]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Проте непослідовність має наслідки для прозорості, оскільки ускладнює надійне відстеження цитат, включених до судової практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eC. \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРоль посилань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча питання про роль посилань на літературні й наукові джерела заслуговує окремого вивчення, у цьому підрозділі коротко показано, як судді меншості використовують такі посилання для різних цілей. Уже встановлено, що, як і більшість, судді меншості залучають джерела для встановлення фактів і тлумачення національного та міжнародного права і що судді меншості унікально посилаються на наукові праці з метою переконання. Водночас можна виділити три інші цілі, які ілюструють корисність академічних посилань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, судді у своїх окремих думках використовують джерела для встановлення контексту певної проблеми й пропонування додаткових матеріалів для читання. Суддя Пінто де Альбукерке неодноразово посилався на літературні та наукові джерела із цією метою в багатьох своїх окремих думках\u003ca href=\"#_ftn133\" name=\"_ftnref133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча таке контекстуалізування може бути корисним у деяких випадках, детальний список можливих джерел не завжди найефективніший спосіб використання окремих думок. Звісно, можуть бути розбіжності щодо мети окремих думок, але дуже мало суддів використовує їх для встановлення контексту й надання розширеного списку літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, посилання на наукові праці можуть використовуватися як ілюстративні приклади певної точки зору. Наприклад, у справі \u0026laquo;Fern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u0026raquo; суддя Дєдов просто навів літературні приклади, що ілюструють потенційні негативні наслідки целібату. Він зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Протягом століть целібат був добре відомою і серйозною проблемою для тисяч священників, які все життя страждали, приховуючи правду про своє сімейне життя від католицької церкви, побоюючись покарання. Негативні наслідки застарілого правила целібату були зображені багатьма письменниками, від Віктора Гюго (\u0026ldquo;Собор Паризької Богоматері\u0026rdquo;) до Коллін Мак-Каллоу (\u0026ldquo;Ті, що співають у терні\u0026rdquo;), а також численними медіарепортажами про скандали із сексуальним насильством у багатьох країнах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn134\" name=\"_ftnref134\"\u003e[134]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, деякі посилання використовуються лише з риторичною метою. Здається, що деякі з них мають єдину мету \u0026mdash; покращити \u0026laquo;звучання\u0026raquo; цих думок. Наприклад, у справі \u0026laquo;Jaloud v the Netherlands\u0026raquo; суддя Моток порівняла есей Камю про самовідчуження з відсутністю послідовності в судовій практиці Суду\u003ca href=\"#_ftn135\" name=\"_ftnref135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це цікаве й креативне порівняння, його практична користь не є очевидною. Посилання на сонет Емми Лазарус у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; також використовувалося з риторичною метою\u003ca href=\"#_ftn136\" name=\"_ftnref136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зрозуміло, що судді використовують посилання на літературні й наукові джерела і у своїх окремих думках для різних цілей, і це часто залежить від особистості судді та її підходу до окремих думок. Безсумнівно, ці цілі можуть перетинатися; окрім того, деякі судді використовують наукові праці з багатьох причин, тоді як інші не використовують їх узагалі. Тому не можна виділити єдиний підхід суддів меншості до ролі та мети їхніх посилань на наукові праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМотиви цитування літературних і наукових джерел\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглядаються мотиви цитування наукових праць більшістю та меншістю суддів ЄСПЛ. Для визначення типової мотивації звернення до наукових праць необхідні певні припущення. У цьому підрозділі розглядаються два аспекти. По-перше, він пояснює небажання більшості Суду цитувати наукові джерела для переконання, посилаючись на практику інших судів і трибуналів. Це коротке порівняння не є вичерпним, оскільки для такого дослідження потрібне окреме вивчення. По-друге, розглядається питання, чому деякі судді з меншості більш охоче використовують наукові й літературні джерела у своїх рішеннях. Окрім очевидних практичних причин, таких як те, що суддям із меншості не потрібно узгоджувати вибір джерел з іншими суддями і вони можуть дотримуватися власного стилю, існує припущення, що, програючи аргументи в Суді, судді меншості прагнуть переконати якомога ширшу аудиторію, використовуючи авторитет наукових джерел, що їхня думка, а не думка суддів більшості мала б переважити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначалося вище, більшість Суду зазвичай не цитує літературні й наукові джерела у своїх рішеннях. Якщо це й трапляється, то зазвичай лише кілька посилань, майже завжди в тих сферах, де Суд не може претендувати на беззаперечну експертність. Існує кілька причин, через які може бути вирішено не цитувати джерела, включно з тим, що цитування \u0026laquo;не є безкоштовним\u0026raquo;, тобто вимагає певних зусиль, і що потрібно досягти згоди не тільки щодо необхідності цитування, але й того, кого цитувати\u003ca href=\"#_ftn137\" name=\"_ftnref137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тому наукових джерел свідомо уникають. Однак такий підхід мало сприяє прозорості ухвалення рішень у Суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з причин, чому наукові джерела не цитуються більшістю, \u0026mdash; те, що ЄКПЛ не передбачає аналогічної директиви, як у статті 38 Статуту МС, яка прямо дозволяє посилатися на певні академічні джерела. Однак це не заважає Суду звертатися до широкого кола джерел для посилення своїх аргументів. Насправді Суд звертався до своєї юриспруденції, норм міжнародного права, норм рекомендаційного характеру та звітів різних організацій як засобів тлумачення ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn138\" name=\"_ftnref138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча текст ЄКПЛ не дозволяє прямо посилатися на ці матеріали, він їх і не забороняє, і за тією ж логікою посилання на літературні й наукові джерела повинні розглядатися на тих самих засадах. Проте це не так. Матеріали, згадані вище, використовуються більшістю Суду значно частіше й ширше, ніж академічні джерела. Отже, відсутність явного регулювання, яке дозволяє посилатися на зовнішні джерела, не може саме собою пояснити обмежену кількість таких посилань у рішеннях більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодаткові пояснення рідкісного використання академічних джерел більшістю можна отримати з тих справ, де вони все ж таки були процитовані. Одна з проблем полягає в значенні і вагомості певного джерела. Відповідно до термінології, розробленої Генрі Смоллом\u003ca href=\"#_ftn139\" name=\"_ftnref139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й успішно застосованої Ліанн Боер\u003ca href=\"#_ftn140\" name=\"_ftnref140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у дослідженнях міжнародного права, посилання ЄСПЛ на наукову роботу означає перетворення процитованої роботи на \u0026laquo;символ концепції\u0026raquo;, що представляє консенсус більшості щодо певного питання. Понад те, цитування з боку більшості означає, що певне джерело підвищується від наукового до фактично правового джерела. Суд, можливо, неохоче надає таку \u0026laquo;владу\u0026raquo; науковим коментаторам. Це також може пояснити, чому Суд не посилається на конкретні наукові праці, що стосуються ЄКПЛ, але віддає перевагу джерелам, які обговорюють міжнародне або національне право. Як остаточний авторитет щодо ЄКПЛ, цитування Судом значно підвищить цінність конкретного джерела чи науковця, що працює в галузі права ЄКПЛ, набагато більше, ніж у сфері міжнародного права загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнші суди були менш обережні у використанні наукових авторитетів. Наприклад, дослідження Хельмерсена підтверджує, що Апеляційний орган Світової організації торгівлі регулярно цитував наукові праці, хоча це відбувалося все рідше\u003ca href=\"#_ftn141\" name=\"_ftnref141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно в міжнародному інвестиційному арбітражі Ріді та Шульц виявили, що посилання на наукові джерела такі ж поширені, як і цитування попередніх рішень та інших судових рішень, хоча останні починають переважати\u003ca href=\"#_ftn142\" name=\"_ftnref142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дослідження загалом показують, що цитати зазвичай надаються на користь старих праць відомих авторів\u003ca href=\"#_ftn143\" name=\"_ftnref143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Як зазначалося вище, літературні й наукові джерела, які використовує ЄСПЛ, не є особливо давніми, і переважна частина з них були опубліковані у XXI столітті. Сам Суд ніколи не формулював свого підходу до цитування наукових праць, але правдоподібне пояснення можна знайти в унікальності як правозахисного судочинства, так і підходу Суду до юридичного тлумачення. ЄСПЛ рідко використовує \u0026laquo;оригіналістський\u0026raquo; підхід до тлумачення ЄКПЛ для встановлення історичного походження певного положення. Гарріс, О\u0026rsquo;Бойл і Ворбрік пояснили рідкісне використання підготовчих матеріалів Судом так:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На практиці Суд, як і раніше Комісія, лише зрідка використовує матеріали обговорень при підготовці тексту Конвенції (travaux preparatoires). Частково це пояснюється тим, що ці матеріали не завжди є корисними, а частково через те, що акцент робиться на динамічне і зазвичай телеологічне тлумачення Конвенції, яке, де це доцільно, зосереджується на сучасних європейських стандартах, а не на конкретних намірах держав-розробників\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn144\" name=\"_ftnref144\"\u003e[144]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, важкі справи, які розглядає ЄСПЛ, часто породжуються сучасними викликами, які неможливо розв\u0026rsquo;язати, посилаючись на давні й усталені наукові джерела. Можливо, саме це робить менш привабливим для Суду цитування старих наукових праць через їхню обмежену цінність, тоді як небажання Суду перетворювати наукові праці на \u0026laquo;символи концепції\u0026raquo; може пояснити його неохоту цитувати новіші й актуальніші праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Суд має дуже вузьке вікно можливостей для звернення до наукових праць. Використання наукових джерел суддями в їхніх окремих думках може потенційно вплинути на підхід при ухваленні рішень більшістю Суду із часом, і, можливо, використання ними літературних і наукових джерел збільшиться. Суд має обмежені можливості контролювати зміст окремих думок, і здається, що деякі судді охоче звертаються до широкого кола додаткової літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо змушує окремого суддю цитувати наукові джерела у своїх рішеннях? Одна гіпотеза полягає в тому, що частота посилань на наукові праці окремими суддями пов\u0026rsquo;язана з підходом їхньої національної правової системи до таких джерел. Цей аргумент можна доповнити посиланням на конкретну освітню й професійну підготовку суддів із високою кількістю цитувань наукових джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТвердження, що країна походження судді може визначити його схильність до цитування наукових джерел, \u0026mdash; складне. Деякі національні суди взагалі не використовують наукові праці у своїх рішеннях, тоді як інші вдаються до них більше чи менше. Вага посилань також суттєво різниться. У Німеччині, наприклад, посилання на національні наукові праці мають велику переконливу силу\u003ca href=\"#_ftn145\" name=\"_ftnref145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, хоча жоден із суддів ЄСПЛ, обраних від Німеччини, не відомий великою кількістю посилань на наукові праці. У судах багатьох східноєвропейських держав наукові коментарі майже ніколи не цитуються\u003ca href=\"#_ftn146\" name=\"_ftnref146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; проте щонайменше троє суддів із топ-10 (на рисунку 3) походять зі Східної Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама пропозиція, що схильність до цитування залежить від країни походження судді, проблематична, оскільки традиції можуть варіювати навіть у межах судової системи однієї держави. У межах однієї і тієї ж системи можуть існувати відмінності між нижчими й конституційними судами, наприклад через більш академічний склад суддів\u003ca href=\"#_ftn147\" name=\"_ftnref147\"\u003e[147]\u003c/a\u003e. Інші дослідження стверджують, що \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо звичайні суди не звертаються до літератури, конституційні суди робитимуть те ж саме\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn148\" name=\"_ftnref148\"\u003e[148]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Щодо США було висунуто думку\u003ca href=\"#_ftn149\" name=\"_ftnref149\"\u003e[149]\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;роль юридичної науки та її потенційна корисність є більшою для судів останньої інстанції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn150\" name=\"_ftnref150\"\u003e[150]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eОднак збільшення кількості посилань на літературні й наукові джерела може бути пов\u0026rsquo;язане лише з певними суддями, які частіше за інших схильні до цитування. Так, Шварц і Петербрідж повідомляють про зростання кількості посилань на наукові джерела у Федеральних окружних судах США із часом\u003ca href=\"#_ftn151\" name=\"_ftnref151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але приписують це зростання лише невеликій групі суддів\u003ca href=\"#_ftn152\" name=\"_ftnref152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і вказують на те, що щедре цитування негативно корелює із зайнятістю Суду\u003ca href=\"#_ftn153\" name=\"_ftnref153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й політичною консервативністю суддів\u003ca href=\"#_ftn154\" name=\"_ftnref154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна також помітити, що лише кілька суддів ЄСПЛ відповідає за три чверті всіх цитувань суддів меншості. Хоча дані, на яких ґрунтується це дослідження, дещо обмежені, здається, що схильність до цитування наукових праць не можна пояснити лише походженням, освітою чи професійним досвідом окремих суддів\u003ca href=\"#_ftn155\" name=\"_ftnref155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша мотивація для цитування наукових джерел може полягати в тому, що судді меншості вважають, що це зробить їхні аргументи більш переконливими для різних аудиторій, до яких звертається Суд. Цю гіпотезу розглядали в юридичній науці. Наприклад, спираючись на критичну традицію розгляду міжнародного права як практики аргументації\u003ca href=\"#_ftn156\" name=\"_ftnref156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Венцке досліджує поняття семантичної влади \u003cem\u003eяк \u0026laquo;особливу форму влади... що зазвичай підтримується соціальними очікуваннями \u0026mdash; очікуваннями, що певний суб\u0026rsquo;єкт принаймні посилатиметься на певне твердження і обґрунтує його в міжнародному правовому дискурсі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn157\" name=\"_ftnref157\"\u003e[157]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Для більшості міжнародних судів така претензія на семантичну владу зазвичай підтримується самопосиланням (наприклад, посиланням на власний прецедент судді), однак інші форми використання джерел права також можуть бути важливими: як продовжує Венцке, \u003cem\u003e\u0026laquo;семантична влада суб\u0026rsquo;єкта може бути найефективнішою, якщо він представляє себе не як гравець, а як виконавець інших авторитетів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn158\" name=\"_ftnref158\"\u003e[158]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eЗ огляду на це зрозуміло, що судді у своїх окремих думках мають потенціал впливати не лише на розвиток права, але й ширше \u0026mdash; на дискурс про нього. У контексті використання літературних і наукових джерел це може означати різноманітні стратегії посилання на відповідні авторитетні джерела залежно від аудиторії, і тому меншість часто пише свої окремі думки, орієнтуючись на одну чи кілька цільових аудиторій\u003ca href=\"#_ftn159\" name=\"_ftnref159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаше емпіричне дослідження підтверджує, що принаймні деякі судді меншості можуть враховувати конкретні аудиторії, коли використовують наукові джерела у своїх окремих думках. По-перше, це припущення можна підтвердити тим фактом, що судді меншості часто використовують джерела, опубліковані мовою держави-відповідача. Звичайно, літературні й наукові джерела, написані мовою держави-відповідача, можуть бути найбільш релевантними в багатьох справах, але це також може символізувати обізнаність судді чи суддів меншості у відповідному питанні. По-друге, різноманітність видів наукових праць, від художньої літератури до енциклопедій, можливо, спрямована на демонстрацію того, що судді меншості або принаймні деякі з них прагнуть звертатися до різних груп і демонструвати своє розуміння місцевої культури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдея аудиторій судових рішень не є новою й обговорювалася в різних контекстах. Стосовно Верховного суду США зазначалося, що \u003cem\u003e\u0026laquo;судді працюють із (або обходять) свої(ми) аудиторії(ями), щоб досягти своїх ширших цілей\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn160\" name=\"_ftnref160\"\u003e[160]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e що означає, що конкретна форма судового аргументування може змінюватися залежно від аудиторії, до якої звертаються судді\u003ca href=\"#_ftn161\" name=\"_ftnref161\"\u003e[161]\u003c/a\u003e. Оскільки судді меншості не змогли переконати своїх колег у конкретній справі, вони можуть вдаватися до використання авторитетних джерел, щоб переконати інші аудиторії, які можуть підтримати їхню точку зору в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе ширше використання літературних і наукових джерел може бути спрямоване на кілька ключових аудиторій, які можуть перетинатися. До цих аудиторій насамперед належать інші судді ЄСПЛ (які не були в колегії в конкретній справі) та адвокати, які виступають перед ним. Окремі думки в ЄСПЛ та інших судах існують тому, що один або група суддів не змогли переконати своїх колег у перевазі їхнього тлумачення ЄКПЛ і вони хочуть забезпечити подальшу критику та обговорення\u003ca href=\"#_ftn162\" name=\"_ftnref162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Важливість озвучення цих різних тлумачень полягає в тому, щоб потенційно вплинути на Суд у майбутніх справах, і посилання на наукові праці можуть підтримати їхній аргумент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга ключова аудиторія \u0026mdash; це національні судді. Вважається, що національні судді є найближчими союзниками ЄСПЛ на національному рівні, і тому прийняття ними конкретної позиції Суду забезпечує повне впровадження ЄКПЛ на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn163\" name=\"_ftnref163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Саме тому деякі судді використовують велику кількість джерел, які будуть знайомі суддям і юристам у державі-відповідачі. Це також може демонструвати розуміння суддею меншості правового контексту в цій державі. Можна стверджувати, що до цієї аудиторії належать також національні уряди, і включення посилань на наукові праці, особливо національні, \u0026mdash; потужний інструмент для підвищення переконливості окремої думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретя аудиторія \u0026mdash; це юридична спільнота загалом, у тому числі академічні юристи та коментатори Суду. Для цієї аудиторії посилання на наукові праці \u0026mdash; не тільки невіддільний елемент наукового письма, що запрошує їх підтримати позицію меншості, але й спосіб суддів взаємодіяти з роботами вчених і, можливо, закликати їх виконувати свою функцію \u0026laquo;нагляду\u0026raquo; за діяльністю Суду\u003ca href=\"#_ftn164\" name=\"_ftnref164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це особливо важливо в контексті тих окремих думок, які критикують регресивні зміни, і які Гельфер і Воетен влучно назвали \u0026laquo;дисидентами проти відкату\u0026raquo;, що, імовірно, спираються на коментарі, які підтримують їхнє твердження про те, що рішення Суду є регресивним\u003ca href=\"#_ftn165\" name=\"_ftnref165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстання ключова аудиторія \u0026mdash; це широка громадськість. Посилання на літературу, особливо з риторичними цілями, можуть свідчити про те, що судді прагнуть продемонструвати свою обізнаність із загальним культурним контекстом європейського суспільства. Деякі судді можуть включати літературні посилання, щоб показати, що вони не чужі люди: вони читають ті самі книги й сонети, і їм можна довіряти розв\u0026rsquo;язання найскладніших справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці аудиторії важливі і для більшості, вони більш значущі для суддів меншості принаймні з двох причин. По-перше, рішення Суду \u0026mdash; юридично обов\u0026rsquo;язкові відповідно до статті 46 ЄКПЛ, і тому судді більшості не вважають за потрібне використовувати всі інструменти переконання, адже їхнє письмове рішення стає законом незалежно від цього. По-друге, на практиці важко змінити консервативні традиції складання текстів рішень більшості. Хоча певні переваги переконливої аргументації існують, Суд не вважає їх достатніми для зміни усталеного підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення, більшість Суду посилається на наукові праці лише тоді, коли це необхідно для пояснення фактів або правових питань поза їхньою основною компетенцією, імовірно, щоб уникнути фактичного піднесення юридичної науки до статусу джерела права ЄКПЛ або труднощів у погодженні конкретних авторитетів, на які варто посилатися. Для більшості потенційні недоліки цитування наукових джерел перевищують можливі переваги. Судді меншості мають менше обмежень у використанні літературних і наукових джерел та, імовірно, більше стурбовані переконанням ширшої аудиторії, що призводить до набагато ширшого використання юридичної науки в окремих думках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eVI.\u0026nbsp;ВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття проливає світло на використання літературних і наукових джерел у судочинстві ЄСПЛ, здебільшого недостатньо досліджене, особливо порівняно з іншими джерелами й матеріалами, з якими взаємодіє Суд. Основою дослідження слугує теза, що цитування юридичних авторитетів має важливе значення і заслуговує на увагу. Посилання на наукові праці впливають на Суд, його суддів і читачів настільки, наскільки вони використовуються для обґрунтування аргументів, викладених у рішеннях й окремих думках, доданих до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час першого великомасштабного емпіричного аналізу рішень Великої палати й окремих думок встановлено, що хоча загальний рівень використання наукових праць у справах ЄСПЛ відносно низький, він аж ніяк не незначний. Суд використовує широкий спектр наукових джерел. Попри це, немає чіткої й однорідної стратегії звернення до наукових праць у судовій практиці ЄСПЛ, що ще більш помітно в окремих думках суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність чіткої стратегії необов\u0026rsquo;язково є проблематичною. Вона, однак, порушує додаткові питання про використання наукових праць і їхнє значення в процесі розв\u0026rsquo;язання справ про права людини Судом. Це дослідження пролило світло на деякі випадки використання, такі як встановлення фактів, тлумачення національного й міжнародного права, надання контексту й додаткових матеріалів для подальшого розгляду певного питання, надання ілюстративних прикладів і використання для риторичних цілей. Однак, як зазначалося на початку, аналіз базувався лише на випадках використання наукових джерел, що були явними і відчутними. Широкий спектр літературних і наукових джерел, на які посилаються судді, і різноманітність їх використання свідчать про те, що результати цього дослідження, якими б всеосяжними не були, можуть бути лише частиною загальної картини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ця стаття стала першим емпірично обґрунтованим дослідженням масштабів і природи цього явища, заклавши основу для подальших досліджень, які сприятимуть глибшому розумінню взаємозв\u0026rsquo;язку між судочинством у сфері прав людини й науковими дослідженнями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОДЯКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори висловлюють подяку своїм науковим асистентам \u0026mdash; Чандані Триведі, Евану Ентоні, Ваджіху Джаруді, Демі-Лі Франклін, Бену Робінсону і Вероніці Сун за їхню чудову допомогу в цьому проєкті. Вони також вдячні Філіппо Фонтанеллі, Васілісу Цевелекосу, Крешимиру Камберу й Сондре Торп Гельмерсену за їхні цінні коментарі до ранніх версій цієї статті. Стаття також виграла від ретельних і детальних коментарів двох анонімних рецензентів. Усі помилки залишаються відповідальністю авторів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The expression \u0026lsquo;authorities\u0026rsquo; is used here without implying that every citation of a scholarly work would necessarily be and share the features of an \u0026lsquo;argument from authority\u0026rsquo; in argumentation theory. On this latter notion, see Walton, D, Appeal to Expert Opinion: Arguments from Authority (Pennsylvania State University Press 1997) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Appeal+to+Expert+Opinion%3A+Arguments+from+Authority\u0026amp;author=Walton+D\u0026amp;publication+year=1997\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In particular, it is not considered here whether individual opinions of Judges of an international court may themselves amount to scholarship, which has been discussed elsewhere in the literature. On this point, see, eg, Helmersen, ST, \u0026lsquo;Scholarly\u0026mdash;Judicial Dialogue in International Law\u0026rsquo; (2017) 16 LPICT 464 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Scholarly%E2%80%93Judicial+Dialogue+in+International+Law\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=LPICT\u0026amp;volume=16\"\u003eGoogle Sch\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDubsk\u0026aacute; and Krejzov\u0026aacute; v the Czech Republic\u003c/em\u003e App Nos 28859/11 and 28473/12 (ECtHR, 11 December 2014) para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 57592/08 (ECtHR, 17 January 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e App No 21830/93 (ECtHR, 22 April 1997) para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e [GC] App No 18114/02 (ECtHR, 18 October 2006) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eLautsi v Italy\u003c/em\u003e App No 30814/06 (ECtHR, 3 November 2009) Concurring Opinion of Judge Bonello, para 4.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The term \u0026lsquo;minority Judges\u0026rsquo; is used as a composite term, including Judges who voted against the outcome of the judgments and who submitted their dissenting opinion, as well as those who voted with the majority but submitted their concurring opinion. When the judgment of the majority is referred to, this specifically means the part of the judgment excluding the opinions of the minority Judges. When the judgment of the Court is referred to, this indicates the judgment in its entirety.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Crawford, J, Brownlie\u0026rsquo;s Principles of Public International Law (8th edn, OUP2012) 42 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/he/9780199699698.001.0001\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Brownlie's+Principles+of+Public+International+Law\u0026amp;author=Crawford+J\u0026amp;publication+year=2012\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Shaw, MN, International Law (CUP 2017) 83 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781316979815\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Law\u0026amp;author=Shaw+MN\u0026amp;publication+year=2017\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Statute of the International Court of Justice (adopted 24 October 1945, entered into force 24 October 1945), annexed to the Charter of the United Nations (1945) art 38(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Rosenne, S, The Law and Practice of the International Court, 1920\u0026ndash;2005(Martinus Nijhoff Publishers 2005) 1550\u0026ndash;1 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Law+and+Practice+of+the+International+Court%2C+1920%E2%80%932005\u0026amp;author=Rosenne+S\u0026amp;publication+year=2005\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Jennings, RY, \u0026lsquo;The Progressive Development of International Law and Its Codification\u0026rsquo; (1947) 24 BYIL 301, 308 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Progressive+Development+of+International+Law+and+Its+Codification\u0026amp;author=Jennings+RY\u0026amp;publication+year=1947\u0026amp;journal=BYIL\u0026amp;volume=24\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (\u0026lsquo;the International Court of Justice is required, as a subsidiary means for the ascertainment of the law, to consult the writings of the most eminent publicists\u0026rsquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, The Application of Teachings by the International Court of Justice (CUP 2021) 24\u0026ndash;5 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781108933520\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Application+of+Teachings+by+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2021\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, \u0026lsquo;Finding \u0026ldquo;the Most Highly Qualified Publicists\u0026rdquo;: Lessons from the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 30 EJIL 509 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chz031\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Finding+%E2%80%9Cthe+Most+Highly+Qualified+Publicists%E2%80%9D%3A+Lessons+from+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=30\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchz031\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Helmersen ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as amended by Protocols Nos 11 and 14 (ECHR) (adopted 4 November 1950, entered into force 3 September 1953) ETS 5, art 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou, K, \u0026lsquo;What is Law for the European Court of Human Rights?\u0026rsquo; (2018) 49 GeoJIntlL 89 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=What+is+Law+for+the+European+Court+of+Human+Rights%3F\u0026amp;author=Dzehtsiarou+K\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=GeoJIntlL\u0026amp;volume=49\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Romano, CPR, \u0026lsquo;Deciphering the Grammar of the International Jurisprudential Dialogue\u0026rsquo; (2008) 41 NYUJIntlLaw\u0026amp;Pol 755 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Deciphering+the+Grammar+of+the+International+Jurisprudential+Dialogue\u0026amp;author=Romano+CPR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=NYUJIntlLaw%26Pol\u0026amp;volume=41\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Voeten, E, \u0026lsquo;Borrowing and Nonborrowing Among International Courts\u0026rsquo; (2010) 39 JLS 547 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Borrowing+and+Nonborrowing+Among+International+Courts\u0026amp;author=Voeten+E\u0026amp;publication+year=2010\u0026amp;journal=JLS\u0026amp;volume=39\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garciandia, R, \u0026lsquo;State Responsibility and Positive Obligations in the European Court of Human Rights: The Contribution of the ICJ in Advancing Towards More Judicial Integration\u0026rsquo; (2020) 33 LJIL177 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000591\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=State+Responsibility+and+Positive+Obligations+in+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+The+Contribution+of+the+ICJ+in+Advancing+Towards+More+Judicial+Integration\u0026amp;author=Garciandia+R\u0026amp;publication+year=2020\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=33\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000591\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See K Dzehtsiarou and A Schwartz, \u0026lsquo;Electing Team Strasbourg: Professional Diversity on the European Court of Human Rights and Why It Matters\u0026rsquo; (2020) 21(4) GermanLJ 621. See also, S Touz\u0026eacute;, \u0026lsquo;Propos introductifs\u0026rsquo; in S Touz\u0026eacute; (ed), \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine: Actes du colloque des 10 et 11 mai 2012: Palais des droits de l\u0026rsquo;homme, Strasbourg\u003c/em\u003e (Editions A. Pedone 2013) 25: \u0026lsquo;A ce titre, il est possible de constater, en prenant connaissance des \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e pr\u0026eacute;sent\u0026eacute;s par les juges que leur production scientifique peut \u0026ecirc;tre ant\u0026eacute;rieure \u0026agrave; leur \u0026eacute;lection (permettant de la sorte de valider \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e le crit\u0026egrave;re de la comp\u0026eacute;tence disciplinaire du candidat) et peut porter sur le droit de la Convention. Ainsi, la tr\u0026egrave;s grande majorit\u0026eacute; des juges, en activit\u0026eacute; ou non, ont d\u0026eacute;velopp\u0026eacute;, avant leur \u0026eacute;lection, une production scientifique parfois dense (surtout lorsque le juge \u0026eacute;tait universitaire ou exer\u0026ccedil;ait ces activit\u0026eacute;s acad\u0026eacute;miques) qui s\u0026rsquo;est poursuivie, pour certains, apr\u0026egrave;s.\u0026rsquo; (\u0026lsquo;In this respect, it can be seen from the \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e submitted by the judges that their scientific output may be prior to their election (thus allowing the criterion of the candidate\u0026rsquo;s disciplinary competence to be validated \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e and may relate to Convention law. Thus, the vast majority of judges, whether active or not, have developed a sometimes dense scientific output before their election (especially when the judge was an academic or engaged in other academic activities) which continued, for some, after their election.\u0026rsquo;) (authors\u0026rsquo; translation).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Touz\u0026eacute;, \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine\u003c/em\u003e, ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C-L Popescu, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des r\u0026eacute;querants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Szymczak, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des tiers intervenants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 67.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Kovler, \u0026lsquo;La doctrine dans les d\u0026eacute;lib\u0026eacute;rations (\u0026eacute;l\u0026eacute;ments de r\u0026eacute;flexion)\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 105.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e JH Merryman, \u0026lsquo;The Authority of Authority: What the California Supreme Court Cited in 1950\u0026rsquo; (1953) 6 StanLRev 613, 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn23\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e RA Posner, \u0026lsquo;An Economic Analysis of the Use of Citations in the Law\u0026rsquo; (2000) 2 ALER 381, 383.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Commenting on the ICJ, Pellet writes that \u0026lsquo;[t]he literature on doctrine in international law is inversely proportional to the use made of it in the Court\u0026rsquo;s decisions\u0026mdash;a means for scholars to take their revenge: they speak for themselves since the judges do not speak of them\u0026rsquo;. See A Pellet, \u0026lsquo;Article 38\u0026rsquo; in A Zimmermann et al (eds), \u003cem\u003eThe Statute of the International Court of Justice: A Commentary\u003c/em\u003e (OUP 2012). Yet former ICJ Judges have provided less sensational explanations for the phenomenon, justifying the practice by reference to the need \u0026lsquo;to avoid invidious distinctions between publicists cited and publicists not cited\u0026rsquo;: see RY Jennings, \u0026lsquo;The Judiciary, International and National, and the Development of International Law\u0026rsquo; (1996) 45 ICLQ 1, 9. Moreover, insiders have often gone on record to say that the final text of the judgment does not provide conclusive evidence of the process by which the decision was arrived at. See, inter alia, M Bedjaoui, \u0026lsquo;The Manufacture of Judgments at the International Court of Justice\u0026rsquo; (1991) 3 PaceYBIntlL 29; H Thirlway, \u0026lsquo;The Drafting of ICJ Decisions: Some Personal Recollections and Observations\u0026rsquo; (2006) 5 ChineseJIL 15; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (2022) 33 EJIL 527; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;? The Role of the Secretariat in WTO Dispute Settlement\u0026rsquo; (2022) 116 AJIL 5\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Court sits in 4 formations depending on the complexity of the case: Single Judge, Committee of 3 Judges, Chamber of 7 Judges and Grand Chamber of 17 Ju\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For more information on deliberating and drafting judgments at the ECtHR, see H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Deliberation and Drafting: European Court of Human Rights (ECtHR)\u0026rsquo; in R Wolfrum (ed), \u003cem\u003eMax Planck Encyclopaedia of International Procedural Law\u003c/em\u003e (OUP 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref29\" name=\"_ftn29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Pursuant to Rule 24 of the Rules of Court, the Panel consists of the President of the Court, two Presidents of Sections designated by rotation, and two Judges designated by rotation from among the Judges elected by the remaining. Sections are to serve on the panel for a period of six months.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref30\" name=\"_ftn30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECtHR, \u0026lsquo;Practice Followed by The Panel of The Grand Chamber When Deciding on Requests for Referral Under Article 43 of the Convention\u0026rsquo; (ECtHR, 2 June 2021) 4\u0026ndash;5 \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026gt;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref31\" name=\"_ftn31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In accordance with Rule 80 of the Rules of Court, the party can request a revision of a judgment if a decisive fact is discovered after the delivery of the judgment. This is, however, a rare case. See, eg, \u003cem\u003eIreland v the United Kingdom (Revision)\u003c/em\u003e App No 5310/71 (ECtHR, 20 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref32\" name=\"_ftn32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Although the criteria are positioned as formal, they require a good deal of decision-making in their application. See A Tickell, \u0026lsquo;Dismantling the Iron-Cage: The Discursive Persistence and Legal Failure of a \u0026ldquo;Bureaucratic Rational\u0026rdquo; Construction of the Admissibility Decision-Making of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2011) 12 GermanLJ 1786; F de Londras and K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eGreat Debates on the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(Palgrave 2018) 61\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref33\" name=\"_ftn33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Grand Chamber delivered only 27 admissibility decisions between 2020 and 2022. In the majority of cases, the Grand Chamber looks at the admissibility and merits in one unified judgment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref34\" name=\"_ftn34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eBanković and others v Belgium and Others\u003c/em\u003e [GC] App No 52207/99 (ECtHR, 12 December 2001) para 59.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref35\" name=\"_ftn35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e eg, the Grand Chamber first delivered a decision in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 6 July 2005), which was followed by the judgment in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 12 April 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref36\" name=\"_ftn36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eAdvisory Opinion Concerning the Use of the \u0026lsquo;Blanket Reference\u0026rsquo; or \u0026lsquo;Legislation by Reference\u0026rsquo; Technique in the Definition of an Offence and the Standards of Comparison Between the Criminal Law in Force at the Time of the Commission of the Offence and the Amended Criminal Law\u003c/em\u003e [GC] Request No P16-2019-001 (ECtHR, 29 May 2020) Concurring Opinion of Judge Sarvarian, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref37\" name=\"_ftn37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The ECtHR had only delivered two such opinions before the end of the period under analysis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref38\" name=\"_ftn38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 45. Rule 74(2) of the Rules of Court states that any Judge who has taken part in the consideration of the case by a Chamber or by the Grand Chamber is entitled to annex to the judgment either a separate opinion, concurring with or dissenting from that judgment, or a bare statement of dissen\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref39\" name=\"_ftn39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RCA White and IK Boussiakou, \u0026lsquo;Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2009) 9 HRLRev 37; E Voeten, \u0026lsquo;The Impartiality of International Judges: Evidence from the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2008) 102 APSR 417; FJ Bruinsma and M De Blois, \u0026lsquo;Rules of Law from Westport to Wladiwostok. Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (1997) 15(2) NQHR 175.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref40\" name=\"_ftn40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Compare this with the findings of Pauwelyn and Pelc in the World Trade Organization context: Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (n 26); Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;?\u0026rsquo; (n 26). For a reflection on the importance of this contribution, see T Soave, \u0026lsquo;The Politics of Invisibility: Why Are International Judicial Bureaucrats Obscured from View?\u0026rsquo; in F Baetens (ed), \u003cem\u003eLegitimacy of Unseen Actors in International Adjudication\u003c/em\u003e (CUP 2019).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref41\" name=\"_ftn41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 46. For similar conclusions in the ICJ context, see Thirlway (n 26) 27: \u0026lsquo;So far as possible, the language used should be timeless, neither too archaic nor too \u0026ldquo;modern\u0026rdquo;.\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref42\" name=\"_ftn42\"\u003e\u003cspan\u003e[42]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Stone Sweet, W Sandholtz and M Andenas, \u0026lsquo;Dissenting Opinions and Rights Protection in the European Court: A Reply to Laurence Helfer and Erik Voeten\u0026rsquo; (2021) 32 EJIL 897, 904; L Helfer and E Voeten, \u0026lsquo;Walking Back Human Rights to Europe?\u0026rsquo; (2020) 31 EJIL 797.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref43\" name=\"_ftn43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The work was undertaken by Chandani Trivedi, Ewan Anthony, Wajih Jaroudi and Ben Robinson, to whom the authors are extremely grateful.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref44\" name=\"_ftn44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HUDOC is the comprehensive case-law database of the ECtHR \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng\"\u003ehttps://hudoc.ech\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref45\" name=\"_ftn45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Boolean data type is commonly defined as data that can have only two possible values, namely \u0026lsquo;true\u0026rsquo; and \u0026lsquo;false\u0026rsquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref46\" name=\"_ftn46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e It must be noted here that a single judgment can be accompanied by multiple separate opinions, but even with this in mind the approach is quite clear.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref47\" name=\"_ftn47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e [GC] App Nos 1828/06 and two others (ECtHR, 28 June 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref48\" name=\"_ftn48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e [GC] App Nos 10211/12 and 27505/14 (ECtHR, 4 December 2018)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref49\" name=\"_ftn49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e More precisely, 19.69 per cent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref50\" name=\"_ftn50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e [GC] App No 54810/00 (ECtHR, 11 July 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref51\" name=\"_ftn51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e [GC] App No 38263/08 (ECtHR, 21 January 2021).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref52\" name=\"_ftn52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 51357/07 (ECtHR, 15 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref53\" name=\"_ftn53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The authors are cognisant of the fact that in some cases the first-named Judge is not the leading author but the longest-serving Judge on the bench; however, this simplification had to be accepted as it is often difficult to discern who the main contributor to the separate opinion was.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref54\" name=\"_ftn54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For example, Judge Dedov was only involved in opinions citing scholarship in four cases: \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 20261/12 (ECtHR, 23 June 2016); \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e [GC] App No 56030/07 (ECtHR, 12 June 2014); \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48); \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref55\" name=\"_ftn55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13) 160.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref56\" name=\"_ftn56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13); Helmersen (n 14); N Ridi and T Schultz, \u0026lsquo;Empirically Mapping Investment Arbitration Scholarship: Networks, Authorities, and the Research Front\u0026rsquo; in K Fach G\u0026oacute;mez (ed), \u003cem\u003ePrivate Actors in International Investment Law \u003c/em\u003e(Springer International Publishing 2021) 229\u0026ndash;30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref57\" name=\"_ftn57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See E Benvenisti, \u003cem\u003eThe International Law of Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2012); Y Arai-Takahashi, \u003cem\u003eThe Law of Occupation: Continuity and Change of International Humanitarian Law, and its Interaction with International Human Rights Law\u003c/em\u003e (Brill Nijhoff 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref58\" name=\"_ftn58\"\u003e\u003cspan\u003e[58]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J-N Zhou et al, \u0026lsquo;A Sex Difference in the Human Brain and Its Relation to Transsexuality\u0026rsquo; (1995) 378 Nature 68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref59\" name=\"_ftn59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, H Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref60\" name=\"_ftn60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See eg, ME Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Brill 2009) 425\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref61\" name=\"_ftn61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (various editions, OUP).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref62\" name=\"_ftn62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026ldquo;Effectiveness\u0026rdquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026mdash; No Need for the Concept of Treaty \u003cem\u003eSui Generis\u003c/em\u003e\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref63\" name=\"_ftn63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e GA Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (Its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in I Motoc, P Pinto de Albuquerque and K Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026mdash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (Eleven International Publishing 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e Cited in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51); \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 80982/12 (ECtHR, 15 October 2020); \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 60561/14 (ECtHR, 25 June 2020)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref64\" name=\"_ftn64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e BM Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege Against Self-Incrimination \u0026mdash; Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 NottinghamLJ 32, cited in \u003cem\u003eFitt v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 29777/96 (ECtHR, 16 February 2000); and \u003cem\u003eJasper v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 27052/95 (ECtHR, 16 February 2000); BM Zupančič, \u0026lsquo;Adjudication and the Rule of Law\u0026rsquo; (2003) 5 EJLR 23, cited in \u003cem\u003eRoche v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 32555/96 (ECtHR, 19 October 2005).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref65\" name=\"_ftn65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eLoizidou v Turkey\u003c/em\u003e (preliminary objections) [GC] App No 1531/89 (ECtHR, 23 March 1995) para 57.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref66\" name=\"_ftn66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 5) para 39.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref67\" name=\"_ftn67\"\u003e\u003cspan\u003e[67]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e [GC] App No 44158/98 (ECtHR, 17 February 2004) para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref68\" name=\"_ftn68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e [GC] App No 40167/06 (ECtHR, 16 June 2015) para 94.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref69\" name=\"_ftn69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Benvenisti (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref70\" name=\"_ftn70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Arai-Takahashi (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref71\" name=\"_ftn71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Y Dinstein, \u003cem\u003eThe International Law of Belligerent Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(CUP 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref72\" name=\"_ftn72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Roberts, \u0026lsquo;Transformative Military Occupation: Applying the Laws of War and Human Rights\u0026rsquo; (2006) 100 AJIL 580.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref73\" name=\"_ftn73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eChiragov and others v Armenia\u003c/em\u003e [GC] App No 13216/05 (ECtHR, 16 June 2015) para 9\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref74\" name=\"_ftn74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) para 195.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref75\" name=\"_ftn75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e (n 68) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 27.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref76\" name=\"_ftn76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eReinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u003c/em\u003e App Nos 23043/93 and others (ECtHR, 31 March 1998) para 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref77\" name=\"_ftn77\"\u003e\u003cspan\u003e[77]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 50) para 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref78\" name=\"_ftn78\"\u003e\u003cspan\u003e[78]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u003c/em\u003e [GC] App No 21980/93 (ECtHR, 20 May 1999) para 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref79\" name=\"_ftn79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges usually follow the same style the Court uses for quoting its own precedent\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref80\" name=\"_ftn80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges argue points using the tools of interpretation that are adopted in the Court such as the margin of appreciation or the test of proportionality.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref81\" name=\"_ftn81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There might be some basic rules of citing of scholarship, but they are not openly available or consistently followed.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref82\" name=\"_ftn82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMaktouf and Damjanović v Bosnia and Herzegovina\u003c/em\u003e [GC] App Nos 2312/08 and 34179/08 (ECtHR, 18 July 2013) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, Joined by Judge Vučinić, para 12; \u003cem\u003eD.H. and others v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 57325/00 (ECtHR, 13 November 2007) Dissenting Opinion of Judge Jungwiert, para 4.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref83\" name=\"_ftn83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Concurring Opinion of Judge Keller, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref84\" name=\"_ftn84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e [GC] App Nos 55391/13 and others (ECtHR, 6 November 2018) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 11\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref85\" name=\"_ftn85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref86\" name=\"_ftn86\"\u003e\u003cspan\u003e[86]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn85\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref87\" name=\"_ftn87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e S Greer and L Wildhaber, \u0026lsquo;Revisiting the Debate about \u0026ldquo;Constitutionalising\u0026rdquo; the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2013) 12 HRLRev 655.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref88\" name=\"_ftn88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J Schokkenbroek, \u0026lsquo;Judicial Review by the European Court of Human Rights: Constitutionalism at European Level\u0026rsquo; in R Bakker, AW Heringa and FAM Stroink (eds), \u003cem\u003eJudicial Control: Comparative Essays on Judicial Review\u003c/em\u003e (Maklu 1995) 153\u0026ndash;65.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref89\" name=\"_ftn89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e [GC] App No 72508/13 (ECtHR, 28 November 2017) Joint Concurring Opinion of Judges Yudkivska, Tsotsoria and Vehabović, para 11.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref90\" name=\"_ftn90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Selective Criminal Proceedings and Article 18 ECHR: The European Court of Human Rights\u0026rsquo; Untapped Potential to Protect Democracy\u0026rsquo; (2016) 36 HRLJ 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref91\" name=\"_ftn91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Satzger, F Zimmermann and M Eibach, \u0026lsquo;Does Art. 18 ECHR Grant Protection Against Politically Motivated Criminal Proceedings? (Part 1) \u0026mdash; Rethinking the Interpretation of Art. 18 ECHR Against the Background of New Jurisprudence of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2014) 4(2) EuCLR 91.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref92\" name=\"_ftn92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eVan der Heijden v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 42857/05 (ECtHR, 3 April 2012) Joint Dissenting Opinion of Judges Tulkens, Vajić, Spielmann, Zupančič and Laffranque, para 5. For more information about the link between the margin of appreciation and European consensus, see K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eEuropean Consensus and the Legitimacy of the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (CUP 2015).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref93\" name=\"_ftn93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e CL Rozakis, \u0026lsquo;Through the Looking Glass: An \u0026ldquo;Insider\u0026rsquo;s View of the Margin of Appreciation\u0026rdquo;\u0026rsquo; in Collectif, \u003cem\u003eLa conscience des droits: m\u0026eacute;langes en l'honneur de Jean-Paul Costa\u003c/em\u003e (Dalloz 2011) 536.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref94\" name=\"_ftn94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e [GC] App No 13255/07 (ECtHR, 3 July 2014), Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref95\" name=\"_ftn95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 47708/08 (ECtHR, 20 November 2014) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref96\" name=\"_ftn96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003ePentik\u0026auml;inen v Finland\u003c/em\u003e [GC] App No 11882/10 (ECtHR, 20 October 2015) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref97\" name=\"_ftn97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54) Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref98\" name=\"_ftn98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn98\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref99\" name=\"_ftn99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMur\u0026scaron;ić v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 7334/13 (ECtHR, 20 October 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref100\" name=\"_ftn100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e (n 95) Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref101\" name=\"_ftn101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref102\" name=\"_ftn102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e (n 90) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref103\" name=\"_ftn103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partially Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref104\" name=\"_ftn104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNagmetov v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 35589/08 (ECtHR, 30 March 2017) Joint Dissenting Opinion of Judges Raimondi, O\u0026rsquo;Leary and Ranzoni, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref105\" name=\"_ftn105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn106\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref106\" name=\"_ftn106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e\u0026nbsp;[GC] App No 22689/07 (ECtHR, 12 December 2012) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref107\" name=\"_ftn107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMouvement Ra\u0026euml;lien Suisse v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 16354/06 (ECtHR, 13 July 2012) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref108\" name=\"_ftn108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref109\" name=\"_ftn109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 47848/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 16.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref110\" name=\"_ftn110\"\u003e\u003cspan\u003e[110]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e [GC] (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić. The text in brackets appears in the footnote to the original concurring opinion; all other footnotes were omitted.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref111\" name=\"_ftn111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBlokhin v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 47152/06 (ECtHR, 23 March 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref112\" name=\"_ftn112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e (n 6) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref113\" name=\"_ftn113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMurray v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 18731/91 (ECtHR, 28 October 1994) Partly Dissenting Opinion of Judge Mifsud Bonnici.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref114\" name=\"_ftn114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSaunders v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 19187/91 (ECtHR, 17 December 1996) Dissenting Opinion of Judge Martens Joined by Judge Kūris, para 17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref115\" name=\"_ftn115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref116\" name=\"_ftn116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to work by Judge Motoc in \u003cem\u003eBeuze v Belgium\u003c/em\u003e [GC] App No 71409/10 (ECtHR, 9 November 2018); or to Judge Bratza in \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref117\" name=\"_ftn117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to Daniel Rietiker, who is a senior member of the Registry, in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15. Michael O\u0026rsquo;Boyle, Karen Reid and Clare Ovey, whose scholarship has been mentioned above, also worked at the Registry of the ECtHR.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref118\" name=\"_ftn118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15; or \u003cem\u003eRoche\u003c/em\u003e (n 64) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref119\" name=\"_ftn119\"\u003e\u003cspan\u003e[119]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref120\" name=\"_ftn120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The reference is made in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 21; \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 11; \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 3; \u003cem\u003eMihalache v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 54012/10 (ECtHR, 8 July 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5; \u003cem\u003eG\u0026uuml;zelyurtlu and others v Cyprus and Turkey\u003c/em\u003e [GC] App No 36925/07 (ECtHR, 29 January 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 7; \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52) Dissenting Opinion of Judge Serghides, para 36.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref121\" name=\"_ftn121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Tommaso v Italy\u003c/em\u003e App No 43395/09 (ECtHR, 23 February 2017) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref122\" name=\"_ftn122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref123\" name=\"_ftn123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e (n 84) Concurring Opinion of Judge Pinto De Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref124\" name=\"_ftn124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e (n 111) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref125\" name=\"_ftn125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRohlena v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 59552/08 (ECtHR, 27 January 2015) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref126\" name=\"_ftn126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eB\u0026eacute;dat v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 56925/08 (ECtHR, 29 March 2016) Dissenting Opinion of Judge Yudkivska.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref127\" name=\"_ftn127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eK\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 56665/09 (ECtHR, 14 September 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref128\" name=\"_ftn128\"\u003e\u003cspan\u003e[128]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See ECtHR, \u0026lsquo;Note Explaining the Mode of Citation of the Case-Law of the Court and the Commission\u0026rsquo; (October 2022) \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref129\" name=\"_ftn129\"\u003e\u003cspan\u003e[129]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSheffield and Horsham v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 22985/93 and 23390/94 (ECtHR, 30 July 1998) para 46.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref130\" name=\"_ftn130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSvinarenko and Slyadnev v Russia\u003c/em\u003e [GC] App Nos 32541/08 and 43441/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Silvis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref131\" name=\"_ftn131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eAl-Adsani v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 35763/97 (ECtHR, 21 November 2001) Concurring Opinion of Judge Pellonp\u0026auml;\u0026auml; Joined by Judge Bratza.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref132\" name=\"_ftn132\"\u003e\u003cspan\u003e[132]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RA Posner, \u0026lsquo;The Bluebook Blues\u0026rsquo; (2011) 120 YaleLJ 850, 852.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref133\" name=\"_ftn133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque; or \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e (n 47) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerqu\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref134\" name=\"_ftn134\"\u003e\u003cspan\u003e[134]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref135\" name=\"_ftn135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] (n 96) Concurring Opinion of Judge Motoc, para 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref136\" name=\"_ftn136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref137\" name=\"_ftn137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Posner (n 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref138\" name=\"_ftn138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou (n 16).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref139\" name=\"_ftn139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HG Small, \u0026lsquo;Cited Documents as Concept Symbols\u0026rsquo; (1978) 8 SocStudSci 327.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref140\" name=\"_ftn140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref141\" name=\"_ftn141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref142\" name=\"_ftn142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ridi and Schultz, (n 56) 232.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref143\" name=\"_ftn143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 143) 333, showing how the most cited scholarly sources by the Appellate Body are by and large established works on topics of general international law, chiefly on treaty interpretation. In the same vein, see Ridi and Schultz ibid 232\u0026ndash;3, noting the prevalence of insiders and practitioners among the most established authorities generally and among the most recent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref144\" name=\"_ftn144\"\u003e\u003cspan\u003e[144]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eHarris, O\u0026rsquo;Boyle and Warbrick Law of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (4th edn, OUP 2018) 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref145\" name=\"_ftn145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Jakab, \u0026lsquo;Judicial Reasoning in Constitutional Courts: A European Perspective\u0026rsquo; (2013) 14 GermanLJ 1215, 1252, arguing that academics and politicians are more likely to become constitutional court judges and they are more used to referring to scholarship.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref146\" name=\"_ftn146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In post-Soviet States, the decisions are often concise and only quote relevant legal provisions, and references to external academic writing are extremely rare.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref147\" name=\"_ftn147\"\u003e\u003cspan\u003e[147]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Jakab (n 147) 1225.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref148\" name=\"_ftn148\"\u003e\u003cspan\u003e[148]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e L Pegoraro, \u0026lsquo;Judges and Professors: The Influence of Foreign Scholarship on Constitutional Courts\u0026rsquo; Decisions\u0026rsquo; in M Andenas and D Fairgrieve (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eCourts and Comparative Law\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2015) 331.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref149\" name=\"_ftn149\"\u003e\u003cspan\u003e[149]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The United States is not a member of the Council of Europe but used here for illustraion\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref150\" name=\"_ftn150\"\u003e\u003cspan\u003e[150]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DP Wood, \u0026lsquo;Legal Scholarship for Judges\u0026rsquo; (2015) 124 YaleLJ 2592, 2606.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref151\" name=\"_ftn151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DL Schwartz and L Petherbridge, \u0026lsquo;The Use of Legal Scholarship by the Federal Courts of Appeals: An Empirical Study\u0026rsquo; (2011) 96 CornellLRev 1345, 1345.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref152\" name=\"_ftn152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref153\" name=\"_ftn153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1366.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref154\" name=\"_ftn154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1368.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref155\" name=\"_ftn155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e As \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fig03\"\u003eFigure 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e suggests, the most frequent users of scholarship are Judges Pinto de Albuquerque, Serghides, Yudkivska, Tsotsoria, Motoc, Zupančič, Wojtyczek, El\u0026oacute;segui and Keller. They all represent different countries and have very diverse professional and academic backgrounds.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref156\" name=\"_ftn156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e M Koskenniemi, \u003cem\u003eFrom Apology to Utopia: The Structure of International Legal Argument \u003c/em\u003e(CUP 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref157\" name=\"_ftn157\"\u003e\u003cspan\u003e[157]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e I Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority, Legal Change and the Dynamics of International Law\u0026rsquo; in P Capps and H Palmer Olsen (eds), \u003cem\u003eLegal Authority beyond the State\u003c/em\u003e (CUP 2018) 117. See also I Venzke, \u0026lsquo;Making General Exceptions: The Spell of Precedents in Developing Article XX GATT into Standards for Domestic Regulatory Policy\u0026rsquo; in A Von Bogdandy and I Venzke (eds), \u003cem\u003eInternational Judicial Lawmaking\u003c/em\u003e (Springer 2012); and I Venzke, \u003cem\u003eHow Interpretation Makes International Law: On Semantic Change and Normative Twists \u003c/em\u003e(OUP 2012).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref158\" name=\"_ftn158\"\u003e\u003cspan\u003e[158]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority\u0026rsquo; ibid 121.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref159\" name=\"_ftn159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See White, JB, \u0026lsquo;Law as Language: Reading Law and Reading Literature\u0026rsquo; (1981) 60TexLRev 415 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Law+as+Language%3A+Reading+Law+and+Reading+Literature\u0026amp;author=White+JB\u0026amp;publication+year=1981\u0026amp;journal=TexLRev\u0026amp;volume=60\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. See also the discussion in Bianchi, A, \u0026lsquo;International Adjudication, Rhetoric and Storytelling\u0026rsquo; (2018) 9 JIDS 28 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Adjudication%2C+Rhetoric+and+Storytelling\u0026amp;author=Bianchi+A\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=JIDS\u0026amp;volume=9\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref160\" name=\"_ftn160\"\u003e\u003cspan\u003e[160]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Black, RC et al, \u0026lsquo;Supreme Court Opinions and Audiences\u0026rsquo; (2017) 54 WashUJL\u0026amp;Poly169, 170 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Supreme+Court+Opinions+and+Audiences\u0026amp;author=Black+RC\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=WashUJL%26Poly\u0026amp;volume=54\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref161\" name=\"_ftn161\"\u003e\u003cspan\u003e[161]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There are multiple studies which explore how the understanding of audiences makes an impact on the behaviour of Judges. See, eg, Baum, L, Judges and Their Audiences: A Perspective on Judicial Behavior (Princeton University Press2006) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1515/9781400827541\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judges+and+Their+Audiences%3A+A+Perspective+on+Judicial+Behavior\u0026amp;author=Baum+L\u0026amp;publication+year=2006\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garoupa, N and Ginsburg, T, \u0026lsquo;Judicial Audiences and Reputation: Perspectives from Comparative Law\u0026rsquo; (2009) 47 ColumJTransnatlL451 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judicial+Audiences+and+Reputation%3A+Perspectives+from+Comparative+Law\u0026amp;author=Garoupa+N\u0026amp;author=Ginsburg+T\u0026amp;publication+year=2009\u0026amp;journal=ColumJTransnatlL\u0026amp;volume=47\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref162\" name=\"_ftn162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Simpson, A, \u0026lsquo;Dissenting Opinions\u0026rsquo; (1922) 71 UPaLRev\u0026amp;ALR 205 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions\u0026amp;author=Simpson+A\u0026amp;publication+year=1922\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=71\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Dumbauld, E, \u0026lsquo;Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1942) 90UPaLRev\u0026amp;ALR 929 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Dumbauld+E\u0026amp;publication+year=1942\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=90\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Anand, RP, \u0026lsquo;The Role of Individual and Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1965) 14 ICLQ 788 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/iclqaj/14.3.788\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Role+of+Individual+and+Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Anand+RP\u0026amp;publication+year=1965\u0026amp;journal=ICLQ\u0026amp;volume=14\u0026amp;doi=10.1093%2Ficlqaj%2F14.3.788\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Scalia, A, \u0026lsquo;The Dissenting Opinion\u0026rsquo; (1994) 19 JSupCtHist 33 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Dissenting+Opinion\u0026amp;author=Scalia+A\u0026amp;publication+year=1994\u0026amp;journal=JSupCtHist\u0026amp;volume=19\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; R Bader Ginsburg, \u0026lsquo;The Role of Dissenting Opinions Lecture\u0026rsquo; (2010) 95 MinnLRev 1; P Jimenez Kwast, \u0026lsquo;Prohibitions on Dissenting Opinions in International Arbitration\u0026rsquo; in C Ryngaert, EJ Molenaar and SMH Nouwen (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eWhat's Wrong with International Law\u003c/em\u003e? (Brill 2015) 128; Mistry, H, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Different Sets of Ideas at the Back of Our Heads\u0026rdquo;: Dissent and Authority at the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 32 LJIL293 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000049\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=%E2%80%9CThe+Different+Sets+of+Ideas+at+the+Back+of+Our+Heads%E2%80%9D%3A+Dissent+and+Authority+at+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Mistry+H\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=32\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000049\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref163\" name=\"_ftn163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer, LR, \u0026lsquo;Redesigning the European Court of Human Rights: Embeddedness as a Deep Structural Principle of the European Human Rights Regime\u0026rsquo; (2008) 19 EJIL125 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chn004\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Redesigning+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+Embeddedness+as+a+Deep+Structural+Principle+of+the+European+Human+Rights+Regime\u0026amp;author=Helfer+LR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=19\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchn004\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref164\" name=\"_ftn164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref165\" name=\"_ftn165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer and Voeten (n 42); see also Stone Sweet, Sandholtz and Andenas (n 42).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_10.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":866,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723624528,"date":"14.08.2024","views":784,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_12.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти РФ щодо порушень прав людини в Криму. Частина 2","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей матеріал \u0026mdash; друга частина публікації \u0026laquo;Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти рф щодо порушень прав людини в Криму\u0026raquo;. З першою частиною ви можете ознайомитися за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДепортація засуджених в\u0026rsquo;язнів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із важливих елементів діяльності нашої організації, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u003c/a\u003e\u0026raquo; (РЦПЛ), фактично з моменту заснування була боротьба за інтереси засуджених громадян України в окупованому Криму, ключовим актором якої став наш провідний експерт Роман Мартиновський. Росія депортувала в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Крим) у віддалені регіони рф, чим розривала їхні зв\u0026rsquo;язки з родинами, спільнотою й Україною. Це стало основою скарги проти рф від імені потерпілих в\u0026rsquo;язнів у міжнародні інституції, у тому числі в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ, Суд) і Комітет ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нам вже є, чим пишатися. З посиланням на звіт РЦПЛ Суд встановив факт існування масової практики депортації в\u0026rsquo;язнів із Криму в контексті оцінювання порушення статті 8 Конвенції (п. 1292). Суд наклав зобов\u0026rsquo;язання на рф повернути депортованих в\u0026rsquo;язнів, що було єдиним індивідуальним заходом у справі (пп. 1386\u0026ndash;87).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас украй шкода, що Уряд не заявив про порушення статті 3 Протоколу № 4 до Конвенції, яка забороняє висилати в\u0026rsquo;язнів із території країни їх громадянства, якою для них є Україна. Контекстуально саме ця стаття описує сутність порушення рф, адже міжнародне гуманітарне право (МГП) забороняє їй переміщувати цивільне населення з окупованої території України (Крим) на територію рф, навіть засуджених осіб. Водночас цей пробіл, безумовно, вдасться заповнити в межах індивідуальних скарг потерпілих проти рф за представництва юристів РЦПЛ. Доказом цього може бути й уже ухвалене рішення Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; за представництва адвокатів РЦПЛ, у якому Комітет встановив порушення статті 12(4) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у зв\u0026rsquo;язку із депортацією засуджених в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Криму) в Ростовську область рф (пп. 5.11, 8.7\u0026ndash;8.9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо підкреслити ще одну цікаву деталь у контексті депортації в\u0026rsquo;язнів у рішенні ЄСПЛ. Суд погодився з тим, що наведені обставини не просто порушують Конвенцію про захист прав людини (п. 1302), а становлять серйозне порушення Женевської конвенції IV [тобто воєнний злочин]. Далі це саме Суд повторив удруге щодо встановлених адміністративних практик загалом (п. 1378). Подібний висновок нетиповий для ЄСПЛ і має прецедентний характер, адже Суд зазвичай обмежується встановленням відповідальності держави за порушення Конвенції про захист прав людини. Вірогідно, широкомасштабний і системний характер порушень МГП у наведеній ситуації спонукав Суд підкреслити відповідні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке рішення ЄСПЛ має стати додатковим аргументом для Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), щоб повернутися до розгляду міжнародних злочинів у Криму, учинених до 24 лютого 2022 року. Їх перелік був чітко визначений попередницею Каріма Хана ще у 2020 році у відповідному \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-eng.pdf\"\u003eзвіті\u003c/a\u003e (пп. 278\u0026ndash;279). Серед них було згадано й депортацію в\u0026rsquo;язнів як міжнародний злочин за статтями 7(1)(d) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту, за що керівництво Федеральної служби виконання покарань рф та інших державних органів рф має отримати свої ордери на арешт. Урешті, ще з 2016 року Офіс прокурора МКС має відповідне \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1keN0DiW3nCFfnfLMyueVFIxnJNXbT4XZ/view?usp=drive_link\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e РЦПЛ із конкретними доказами та свідченнями потерпілих, яке чекає свого часу, як і колись чекало \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/analytics-en/povidomlennia-do-mks-shchodo-vidpovidalnosti-posadovykh-osib-rosiyskoi-federatsii-za-henotsyd-v-ukraini-zokrema-za-nasylnytsku-peredachu-ditey-z-odniiei-hrupy-do-inshoi/\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e про депортацію та примусову передачу українських дітей у російські родини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eХто такий \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з елементів справи в ЄСПЛ був розгляд скарги України № 38334/18, яка стосувалася, зокрема, позбавлення свободи, катування, порушень права на свободу вираження поглядів в окупованому Криму. Об\u0026rsquo;єднувальним чинником скарги була категорія потерпілих осіб, яку Уряд України іменував як українські політичні в\u0026rsquo;язні (п. 387).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України посилався на\u003ca href=\"https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=19150\u0026amp;lang=en\"\u003e Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012)\u003c/a\u003e, яка надає визначення поняття політичного в\u0026rsquo;язня. За Резолюцією, це особа, яка позбавлена свободи з політично мотивованих причин або з порушенням статей 6, 9\u0026ndash;11 Конвенції, або в дискримінаційний спосіб тощо. Водночас ключовим усе ж є політично мотивований характер переслідування, що не пов\u0026rsquo;язане з учиненням особою будь-якого злочину. Поняттям не охоплюються обвинувачені в тероризмі, якщо дотримано вимог Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожу термінологію використовує \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; \u0026mdash;\u003ca href=\"https://www.amnesty.org/en/what-we-do/detention/#:~:text=Prisoners%20of%20conscience%20%E2%80%93%20someone%20who,or%20what%20they%20believe%20(religious%2C\"\u003e в\u0026rsquo;язень совісті\u003c/a\u003e. Це особа, яка ув\u0026rsquo;язнена через власний статус або переконання, але при цьому не просуває насильство або ворожнечу. Окремо організація оперує й терміном політичний в\u0026rsquo;язень у контексті порушення права на справедливий суд затриманих. Можливою \u003ca href=\"https://www.rferl.org/a/explainer-political-prisoners/24881810.html\"\u003eвідмінністю\u003c/a\u003e між двома категоріями є те, що \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; вимагає безумовного звільнення лише в\u0026rsquo;язнів совісті. Водночас відмінність між двома термінами нечітка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри Резолюцію ПАРЄ, термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; лишається радше невизначеною категорією, яка використовується ситуативно та має розмиті рамки. Навіть із погляду Резолюції політичним в\u0026rsquo;язнем можна потенційно назвати будь-яку затриману особу з явним порушенням одного з положень Конвенції. Своєю чергою визначення того, що таке \u0026laquo;політично мотивоване переслідування\u0026raquo;, видається вкрай непростим завданням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ не взяв на себе відповідальність визначити, що Уряд України має на увазі під українськими політичними в\u0026rsquo;язнями. В усьому тексті рішення Суд бере термін в лапки та послуговується ним для зручності як узагальнювальною категорією, яку запропонував Уряд. Так само Суд не став посилатися на Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), вірогідно, щоб уникнути закріплення невизначеного терміна й необхідності визначити політичний характер переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті, українське законодавство не має визначення категорії \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;, незважаючи на те, що українські державні органи та громадські організації широко використовують його у своїй діяльності з 2014 року. Причому кожен із них керується власними умовними рамками віднесення осіб до політичних в\u0026rsquo;язнів, що не дозволяє навіть в українському середовищі узгодити єдиний перелік. Водночас навіть якби українське законодавство чітко визначало рамки терміна, то доцільність його використання залишалася б сумнівною з огляду на вищенаведене.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайбільш імовірно, що Уряд України намагався об\u0026rsquo;єднати всіх затриманих в окупованому Криму в одну категорію, що, однак, ще більше розмиває і без того нечіткий термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;. Якщо навіть і взяти на озброєння Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), то далеко не всі порушення прав людини в окупованому Криму мають політично мотивований характер, хоча й часто дискримінаційний. До прикладу, депортація українських в\u0026rsquo;язнів із Криму на територію рф навряд чи підпадатиме під наведений термін, хоча сама собою депортація порушує Конвенцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку, \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; залишається терміном у лапках, який не набув правового визначення в рішенні ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереслідування за участь у мусульманських організаціях\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереслідування кримських татар в окупованому Криму з 2014 року має надзвичайно різні прояви, про що свідчать як звіти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, так і текст рішення Суду. Одним із таких є переслідування кримських татар за стверджувану участь у діяльності мусульманських організацій \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; і \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбидві організації є міжнародними та тією чи іншою мірою спрямовані на суворе дотримання мусульманами релігійних канонів, поширення мусульманства тощо. Окрім цього, \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-111532\"\u003e\u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; стверджує, що прагне мирним шляхом утворити теократичну державу Халіфат\u003c/a\u003e. Незважаючи на твердження \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; про застосування мирних засобів, іноді в джерелах (\u003ca href=\"https://www.icct.nl/publication/problems-banning-hizb-ut-tahrir-britain\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eтут\u003c/a\u003e \u0026mdash; пп. 44\u0026ndash;53) можна знайти відомості про використання окремими її членами насильницьких методів для досягнення своїх цілей і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний суд рф визнав \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; екстремістською організацією на території рф у 2009 році, а \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; терористичною організацією у 2003 році. Для кримських татар у Криму це призвело до масових звинувачень за \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eучасть\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e у діяльності цих організацій. Підставою для цього ставала нібито вилучена під час обшуків література про діяльність організацій, а також нібито встановлення обставин обговорення між засудженими діяльності організації в їхніх приватних помешканнях (пп. 211, 589, 1045). Іншими словами, у таких випадках не встановлювалися жодні насильницькі дії, заклики до них або власне екстремістська чи терористична діяльність за визначенням Кримінального кодексу рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим доказом у справах переважно був анонімний(і) свідок(ки) або інші обвинувачені, а процеси у випадку \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; проводив лише Південний окружний військовий суд, розташований у Ростовській області, а не в окупованому Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНизка порушень у вказаних процесах були очевидними, зокрема за статтями 5\u0026ndash;7 Конвенції, адже на території України (у Криму) діяльність цих організацій не заборонена; анонімні свідки використовувалися як основне джерело доказів без можливості перевірки їхніх свідчень; рішення Верховного суду рф про заборону обох організацій по сьогодні не опубліковані, незважаючи на засудження за будь-яку дотичність до організацій і покарання строком до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ встановив порушення статей 5\u0026ndash;7 Конвенції в справі (пп. 1275\u0026ndash;1278), що виглядає послідовним у контексті справ \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-204727\"\u003e\u0026laquo;Vasilyev and others v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo; та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eKasymakhunov and Saybatalov v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які стосувалися аналогічних порушень Конвенції у зв\u0026rsquo;язку із засудженням за участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; на території рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково Суд встановив порушення статей 10\u0026ndash;11 Конвенції в контексті засудження кримських татар за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;. Водночас у наведених вище справах і в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-3899\"\u003eHizb-Ut-Tahrir v. Germany\u003c/a\u003e\u0026raquo; Суд визнав неприйнятними скарги за статтями 9\u0026ndash;11 Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з фактами застосування насильства й розпалювання національної ворожнечі з боку членів організації \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд детально згадав свою попередню практику, але зазначив, що специфіка ситуації в Криму та особливість заявлених Урядом України аргументів дозволяє йому визнати скаргу в цій частині прийнятною (пп. 1310\u0026ndash;1311, 1314). Вірогідно, такий підхід був зумовлений тим, що Суд встановив порушення статті 18 Конвенції з боку рф у наведеному контексті. Тобто рф втручалася в права за Конвенцією не для боротьби з неправомірною діяльністю, а для дискримінаційного переслідування кримських татар, щоб змусити їх припинити протидію окупаційному режиму (пп. 1328, 1353, 1375, 1377). При цьому Суд усе ж вдався до досить обмеженого підходу, оскільки оцінював лише питання законності й правової визначеності у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням розпливчастого російського законодавства, а не українського (пп. 1321\u0026ndash;1326). У практичній площині більше значення мала б оцінка Судом наявності легітимної мети й дотримання пропорційності втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, маємо перший випадок у практиці ЄСПЛ, коли відповідальність за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; була визнана порушенням статей 10\u0026ndash;11 Конвенції. З іншого боку, варто відзначити, що Суд оцінював низку інших тверджень України щодо цих статей сукупно, а тому акцент на питанні \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; виглядав певною мірою нечітким. Залишається чекати розгляду подальших індивідуальних скарг, коли Суд зможе зосередитися лише на наведеному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо не вдалося?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна може розглядати рішення ЄСПЛ як поважне досягнення, адже первинна скарга була подана в березні 2014 року, коли події в Криму й східних областях України тільки набирали обертів, а отже, передбачити весь спектр порушень було вкрай складно. Українські юристи тоді, по суті, уперше стикнулися з МГП, а за такий короткий час адаптуватися до нього було непросто. Вірогідно, у зв\u0026rsquo;язку із цим не всі очікування Уряду України в контексті скарги справдилися.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні Суд зазначив, що, \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзокрема\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, не буде розглядати низку тверджень України про висилку громадян України з Криму за порушення російського міграційного законодавства, у тому числі депортацію українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для їх усиновлення російськими родинами та асиміляції. Ці порушення були заявлені нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього поза увагою Суду залишився важливий блок порушень у контексті переміщення українських громадян на підставі російського міграційного законодавства, так само як і питання депортації українських дітей із Криму. Перший аспект досить масштабний і системний, а тому міг би бути визнаний адміністративною практикою. Доказової бази для цього було достатньо, серед якої, зокрема, і один із долучених Урядом України \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/5Kren_fin.pdf\"\u003eзвітів\u003c/a\u003e нашої організації. Другий аспект своєю чергою був важливим елементом підтвердження безперервності російської політики щодо українських дітей, яка почалася задовго до 2022 року. Водночас це питання ще може бути розглянуто в межах справи \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-222889\"\u003eУкраїна та Нідерланди проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo;, де заявлено відповідне порушення прав українських дітей у зв\u0026rsquo;язку з їх депортацією на територію рф зі східних областей України (пп. 895\u0026ndash;898).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому на сьогодні геноцидна політика рф щодо українських дітей здобула належну увагу, зокрема і в МКС, який видав ордери на арешт президента рф та уповноваженої при президентові рф з прав дитини, тоді як керівництво Федеральної міграційної служби поки ще чекає на свої \u0026laquo;листи щастя\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід Суду до незаявлених порушень\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ окупованому Криму російська федерація в автоматичному порядку визнавала всіх громадянами рф, якщо вони не подавали заяву про бажання зберегти українське громадянство. Однак усе мало працювати навпаки: якщо особа бажала набути російське громадянство, то саме вона й мала звернутися із заявою про отримання паспорта.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті справи Суд не оцінював правомірність самого факту нав\u0026rsquo;язування паспортів в автоматичному порядку й усупереч принципу добровільності, оскільки про це було заявлено нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830, 1032, 1036).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Суд оцінював лише питання відсутності прийнятної процедури відмови від російського громадянства. Очевидно, що первинний аспект був украй важливим з урахуванням спроб рф продемонструвати \u0026laquo;російський Крим\u0026raquo;, у якому громадяни України нібито ніколи не жили. Незважаючи на неодноразові твердження, що він не розглядатиме це питання, Суд усе ж відзначив, що нав\u0026rsquo;язування паспортів на окупованій території змушувало населення присягати на вірність супротивній державі в конфлікті всупереч МГП, для чого була створена атмосфера залякування в разі відмови від паспорта. Той, хто врешті відмовлявся від нього, фактично ставав іноземцем у власній країні (пп. 1032).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок ЄСПЛ узгоджується з нещодавнім рішенням Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; (пп. 3.4, 8.10\u0026ndash;8.11, 8.17), де було встановлено порушення статті 17 Пакту (право на приватне життя) у контексті примусової видачі російських паспортів громадянам України в Криму, що наклало на них обов\u0026rsquo;язки перед рф, мало на меті змусити їх бути лояльними до рф і нав\u0026rsquo;язати нову ідентичність, тобто російську.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший приклад проактивної позиції ЄСПЛ стосується статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції, у межах якої Уряд України заявляв про порушення права на освіту українською та кримськотатарською мовами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому порушення права на освіту значно ширше, адже рф на окупованій території впроваджує російські освітні стандарти, які нав\u0026rsquo;язують українським дітям приналежність до російського народу, військовий обов\u0026rsquo;язок перед рф та інші російські цінності, чужі для українського суспільства. Такий асиміляційний процес спрямований на те, щоб створити картинку \u0026laquo;російського Криму\u0026raquo;. У результаті освіта на окупованій території не враховує українську ідентичність дітей, а отже, російська освіта для них неприйнятна, а українська своєю чергою недоступна, що суперечить Конвенції ООН про права дитини. Урешті, навіть МГП зобов\u0026rsquo;язує рф на окупованій території забезпечувати \u003cem\u003eналежну \u003c/em\u003eосвіту дітей і її безперервність, а також не здійснювати пропаганду \u0026laquo;добровільного\u0026raquo; вступу на військову службу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідносно нещодавно РЦПЛ разом із колегами із ГО \u0026laquo;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eАльменда\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/doslidzhennya-shkilna-osvita-prykhovana-zbroya-rf-proty-ukrayiny-1.pdf\"\u003eдослідили\u003c/a\u003e цю проблему та дійшли висновку, що наведені обставини щонайменше свідчать про злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування відповідно до Римського статуту. Водночас не варто забувати й\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text\"\u003e про підхід\u003c/a\u003e Верховної Ради України, що така асиміляційна політика може фактично бути способом передачі українських дітей у російську групу (середовище), тобто потенційно свідчити про злочин геноциду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВертаючись до рішення ЄСПЛ, зазначимо, що Суд не став обмежуватися лише заявленим мовним порушенням. Він ідентифікував норму статті 50 Женевської конвенції IV, яка вимагає від рф забезпечити належну й безперервну освіту в Криму.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, Суд вважав необхідним зацитувати свою попередню практику зі справи\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-114082\"\u003e \u0026laquo;Catan and Others v. Russia and Moldova\u003c/a\u003e\u0026raquo;, яка, на його думку, була релевантною в справі щодо Криму. Абзац стосувався ситуації в частині території Молдови під контролем \u0026laquo;Придністровської Молдовської Республіки\u0026raquo; (\u0026laquo;ПМР\u0026raquo;), де Суд встановив недотримання легітимної мети втручання в право на освіту у зв\u0026rsquo;язку з тим, що освітні заходи \u0026laquo;ПМР\u0026raquo; були спрямовані на русифікацію мови й культури молдовської спільноти, щоб забезпечити приєднання до рф і відокремлення від Молдови (п. 1164). Іншими словами, Суд фактично відзначив, що рф не просто не забезпечує освіту українською мовою, а за допомогою власних освітніх стандартів здійснює асиміляцію українських дітей задля ускладнення деокупації й реінтеграції півострова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок Суду може бути додатковим аргументом на користь того, що агенти рф вчиняють злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування. Відповідно Офісу прокурора МКС украй важливо звернути увагу на керівництво Міністерства просвіти рф як на осіб, які несуть відповідальність за цей злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНам своєю чергою лишається бути вдячними Суду за проактивну позицію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення ЄСПЛ \u0026mdash; історичне досягнення України в боротьбі за правову справедливість і правду. Воно є заслугою потерпілих, державних органів, донорів, урядових і неурядових організацій та інституцій. Кожен із них здійснив свій внесок чи то в доказову базу, чи то в правову аргументацію. Важливо продовжувати співпрацювати, щоб подібні рішення міжнародних інституцій ставали логічним результатом спільних зусиль у боротьбі за верховенство права.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_12.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":863,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723011137,"date":"07.08.2024","views":754,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_10.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі «Україна проти рф» щодо порушень прав людини в Криму","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e26 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) ухвалив рішення в справі \u0026laquo;Україна проти рф\u0026raquo;, яким встановив численні адміністративні практики порушення прав людини з боку рф в окупованому Криму майже за всіма можливими статтями Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі \u0026mdash; Конвенція). Йому передувало проміжне рішення ЄСПЛ у цій справі щодо прийнятності у 2020 році.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаточне рішення ЄСПЛ \u0026mdash; знакова перемога України, що має стати підручним матеріалом для дипломатів та обов\u0026rsquo;язковою частиною освітніх матеріалів в Україні та за кордоном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша організація, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eРегіональний центр прав людини\u003c/a\u003e, також пишається власним внеском у це рішення, адже Україна \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/hudoc-20958-14-annex-judgment-gc\"\u003eдолучила\u003c/a\u003e як доказову базу шість звітів, підготовлених за нашого авторства й участі, які стосувалися \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/en/analytics/standing-against-discrimination-human-rights-abuses-in-crimea-2/\"\u003eдепортації в\u0026rsquo;язнів на територію рф, переслідування кримських мусульман\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/4KrEng4_fin_18.12.2017.pdf\"\u003eжурналістів\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/KBP-Relyhyoznaya-okkupatsyya.pdf\"\u003eПравославної церкви України\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/5Kren_fin.pdf\"\u003eвидворення українців із Криму\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Crimea_beyond_rules_-3_en-fin.pdf\"\u003eнав\u0026rsquo;язування російських паспортів\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/201712_sajt_Press_Analit_ZvitA4_engl.pdf\"\u003eаналізу подій 26 лютого 2014 року під Верховною Радою АР Крим\u003c/a\u003e. Ці звіти використовувалися Судом для встановлення адміністративних практик порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо організація дуже вдячна за позицію Уряду України в тексті рішення (пп. 85, 185, 714, 1282), що політика рф у Криму мала на меті змінити демографічний склад Криму, над доведенням чого РЦПЛ \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/thematic-reviews/report-on-the-results-of-the-study-of-the-policy-of-the-russian-federation-on-forcible-change-of-demographic-composition-of-the-occupied-crimean-peninsula/\"\u003eпрацює\u003c/a\u003e фактично від моменту заснування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на кількість заявлених Україною порушень обсяг тексту рішення Суду досить великий (346 сторінок). Уже на основі \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=003-7981802-11134245\"\u003eпресрелізу\u003c/a\u003e можна зробити висновок, що Суд додав чимало нового у власну практику, особливо в контексті застосування норм міжнародного гуманітарного права. Очевидно, що рішення тривалий час буде джерелом обговорень та інтерпретацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід до правового статусу Криму\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдне з найважливіших питань у цій справі мало юрисдикційний характер, а саме \u0026mdash; від якого моменту рф має нести відповідальність за порушення прав людини в Криму та в якій правовій площині з погляду Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже у 2020 році в окремому рішенні в справі щодо прийнятності ЄСПЛ пристав до позиції України, що рф здійснює \u003cstrong\u003eекстериторіальну\u003c/strong\u003e юрисдикцію у формі ефективного контролю над територією Криму з 27 лютого 2014 року. Росія зі свого боку наполягала на встановленні \u003cstrong\u003eтериторіальної\u003c/strong\u003e юрисдикції рф над Кримом із 18 березня 2014 року (дата підписання \u0026laquo;угод\u0026raquo; про анексію Криму з боку рф), чим намагалася легітимізувати анексію, але цю позицію Суд відхилив. Іншими словами, Суд погодився з тим, що Крим є територією України, хоч і не оцінював питання правового статусу Криму (пп. 244, 348). Ця позиція була підтверджена і в остаточному рішенні Суду (пп. 864, 872\u0026ndash;873, 919).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тексті рішення також можна знайти низку інших аргументів на користь того, що Крим \u0026mdash; це Україна. Перш за все Суд фактично виходив із того, що між Україною та рф з 2014 року відбувається міжнародний збройний конфлікт у зв\u0026rsquo;язку з окупацією Криму, адже він застосовував міжнародне гуманітарне право для розв\u0026rsquo;язання спору, у тому числі норми, які діють лише у випадку окупації (п. 918). У результаті Суд дійшов логічного висновку, що чинним законодавством на території Криму є право України, а не рф (пп. 942, 946). Суд встановив порушення права на свободу пересування з боку рф унаслідок фактичної трансформації адміністративної межі між Херсонською областю та Кримом у державний кордон між Україною та рф (п. 1175). Іншими словами, російського державного кордону між Україною та Кримом не існує, бо Крим \u0026mdash; це частина Україна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у рішенні Суду в справі щодо прийнятності було відзначено, що рф не надала доказів, які б свідчили про зміну суверенної території України, а Суд так чи інакше має враховувати позицію Генеральної асамблеї ООН, що будь-яких змін у територіальному суверенітеті України над Кримом не відбулося (п. 348).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ зазвичай не дуже охоче застосовує міжнародне гуманітарне право, попри певну практику в окремих рішеннях. Причиною цього є небажання Суду виходити за межі міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, завдяки позиції України Суд не просто був змушений використовувати міжнародне гуманітарне право, а й оцінювати дотримання норм міжнародного гуманітарного права в межах кожного заявленого Україною порушення з боку рф у Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але ані в Суду, ані в України не було іншого вибору. Щонайменше частина заявлених порушень без урахування норм міжнародного гуманітарного права призвела б до спотворення правової реальності та в певних випадках визнання відсутності порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, втручання в право власності з боку рф у Криму довелося б оцінювати з погляду дотримання публічного / загального інтересу, а не імперативної воєнної необхідності, як вимагає міжнародне гуманітарне право. Суду довелося б також визначити, публічний / загальний інтерес якої держави / суспільства (України чи рф) необхідно брати до уваги, що без застосування міжнародного гуманітарного права було б вкрай складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само без застосування його норм навряд чи можна було встановити порушення Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з депортацією засуджених українських громадян із території Криму на територію рф для відбуття покарання. З погляду Конвенції, таке переміщення цілком могло бути обґрунтовано переповненістю виправних установ, тоді як міжнародне гуманітарне право виключає депортацію в\u0026rsquo;язнів супротивної сторони на територію держави-окупанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, в обох наведених прикладах Суду довелося б оцінювати дотримання норм Конвенції без контексту міжнародного збройного конфлікту, включно з окупацією та анексією. Суд потенційно міг би дійти висновку, що, до прикладу, національна безпека рф цілком виправдовує ті чи інші дії в Криму. От тільки це не враховувало б тимчасовий характер контролю над територією іноземної держави \u0026mdash; України, а отже, і обов\u0026rsquo;язок поважати перш за все інтереси України та її населення, а не рф. У підсумку такий підхід цілком би легітимізував анексію півострова і зробив би звернення до ЄСПЛ неефективним способом захисту порушених прав людини в умовах збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, застосування міжнародного гуманітарного права з боку ЄСПЛ було цілком послідовним. Понад те, ухвалене рішення, вірогідно, може свідчити про те, що Суд переглянув свій попередній обережний підхід до застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті порушень прав людини. Суд мав змогу переконатися, що воно не суперечить Конвенції, а лише розширює правовий контекст ситуації та наповнює її сенсом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОцінювання законності й дотримання права на справедливий суд\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля встановлення обставин порушення Конвенції Суд застосовує триступеневий тест: оцінювання законності, наявність легітимної мети й дотримання принципу пропорційності. Встановлення порушення принципу законності переважно виключає подальшу перевірку тестом. Саме така ситуація виникла в справі по Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд встановив, що відповідно до міжнародного гуманітарного права в Криму підлягає застосуванню право України, а не рф (п. 942). Тобто дотримання принципу законності мало б надалі оцінюватися з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права й права України. Виходячи з положень IV Женевської конвенції та IV Гаазької конвенції, цей висновок був цілком очікуваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж такий підхід був необхідний для встановлення порушень прав людини з боку рф. Наприклад, у випадку оцінювання обставин засудження громадян України на території окупованого Криму за участь у діяльності \u0026laquo;заборонених\u0026raquo; організацій Суд мав звертатися до чинних заборон на території України, а не рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті принципу законності Суд був досить категоричним, адже фактично визнав, що будь-які дії російських агентів в окупованому Криму \u0026mdash; неправомірні за визначенням, оскільки ґрунтуються на російському законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше Суд намагався бути гнучким у ситуаціях, коли мав оцінювати законність дій окупаційних адміністрацій, адже не презюмував неправомірність будь-яких їхніх дій лише через неправомірний характер їх утворення (п. 926). Відповідно переважно такої ж гнучкості слід було очікувати від Суду і в наведеній ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на думку Суду, ситуація в Криму відрізняється від раніше оцінюваних ним подібних випадків, оскільки йому довелося аналізувати Конвенцію в контексті міжнародного гуманітарного права, а також визначати, що, власне, є \u0026laquo;правом / законом\u0026raquo; у Криму (пп. 931\u0026ndash;933).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку оцінювання Судом будь-якої заявленої скарги України свідчило про автоматичне порушення принципу законності, а отже, і відповідного права людини. Власне, із цієї причини Суд встановив порушення статті 6 Конвенції, адже російські окупаційні суди в Криму функціонують усупереч міжнародному гуманітарному праву й українському закону. Водночас в окремих випадках від Суду хотілося почути дещо більше, ніж лише про порушення законності. Наприклад, важливо було б підкреслити, що російські окупаційні суди в Криму не просто незаконно створені, але й не можуть розглядатися як неупереджені та незалежні в правових ситуаціях, які вимагали від них застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті окупації (п. 1020).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДиспозитивний підхід до застосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові процеси побудовані на принципах змагальності й диспозитивності, коли сторони мають заявити про свою позицію, обґрунтувати її та долучити відповідні докази. Зазвичай суд обмежений цими аргументами й зобов\u0026rsquo;язаний відповісти лише на них. Хоч іноді він може бути проактивним, проте це має винятковий та обмежений характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки рф не виключили з Ради Європи у 2022 році, вона презентувала свою позицію в справі перед Судом як усно, так і письмово. Однак не посилалася на норми міжнародного гуманітарного права, адже це означало б визнання нею міжнародного збройного конфлікту з 2014 року та факту окупації Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою Суд прямо використовував норми міжнародного гуманітарного права для оцінювання порушення Конвенції з боку рф. Був можливим випадок, коли Суд міг би з власної ініціативи зіставити аргументи рф із підставами для легітимного втручання в права людини за міжнародним гуманітарним правом. Іншими словами, Суд потенційно міг спробувати оцінити затримання цивільних осіб із підстав національної безпеки з боку рф як можливе інтернування відповідно до міжнародного гуманітарного права, хоч рф на це прямо й не посилалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, ЄСПЛ зайняв конструктивну й зрозумілу позицію, яка зводиться до такого. По-перше, якщо рф прагнула обґрунтувати правомірність втручання відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, то вона мала прямо й беззастережно про це заявити. По-друге, оскільки рф цього не зробила, то Суд не уповноважений зіставляти випадки втручання на підставі російського законодавства з підставами втручання відповідно до міжнародного гуманітарного права. По-третє, саме рф мала представити Суду свою позицію, а не Суд сформувати її замість держави-відповідача (пп. 943\u0026ndash;944, 984, 991). На противагу висновку в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/en?i=001-146501\"\u003eHassan v. the UK\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e, Суд застосував наведений підхід також у випадку затримання чинних українських військових в контексті порушення за статею 5 Конвенції (пп. 984, 986), хоча це, безумовно, згадувалося \u0026laquo;серед іншого\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку Суд послідовно відстоював свою позицію, що саме сторони спору мають надавати Суду свої аргументи й докази, а не навпаки. Важливо, щоб цей підхід узяли як зразок для наслідування й інші міжнародні інституції, щоб змусити рф дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а не шукати виправдання своїм діям із погляду міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__social\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІмітація дотримання прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Криму російська федерація намагається всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, вона порушує права людини, а з іншого \u0026mdash; прагне створити картинку їх дотримання для інших осіб. От тільки мета таких дій \u0026mdash; заснувати ручні організації, які будуть лояльно ставитися до окупаційної влади, за що отримуватимуть певні дивіденди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, на противагу забороненому в Криму Меджлісу (виконавчий представницький орган) кримськотатарського народу (п. 1372) рф створила лояльні до себе організації, які мали представляти кримських татар. Серед них об\u0026rsquo;єднання \u0026laquo;Крим\u0026raquo;, \u0026laquo;Комітет кримськотатарської молоді\u0026raquo;, \u0026laquo;Рада кримських татар\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний підхід рф застосувала і щодо українських медіа, діяльність яких в окупованому Криму фактично була заборонена, оскільки вони не погоджувалися транслювати російський порядок денний. До прикладу, замість забороненого кримськотатарського каналу \u0026laquo;ATR\u0026raquo; рф створила під себе кримськотатарський телеканал \u0026laquo;Міллєт\u0026raquo;, який є ручним і залежним російським медіа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійська федерація намагалася маніпулювати такою ситуацією, щоб продемонструвати, що право на свободу вираження поглядів в Криму насправді дотримується, а вона робить усе необхідне для підтримки кримськотатарського народу (пп. 293\u0026ndash;299). Урешті, рф навіть долучила статистичні відомості про нібито відсутність дискримінації кримських татар (пп. 374\u0026ndash;377).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на це Суд чітко дав зрозуміти, що створення залежних суб\u0026rsquo;єктів замість незалежних жодним чином не свідчить про відсутність порушень прав людини (п. 1103), а статистичні дані за відсутності пояснень про джерело їх походження й методологію збору не можуть вважатися достовірними (пп. 1163, 1189). Такий підхід нівелює спроби рф на міжнародному рівні маніпулювати фактами і створювати \u0026laquo;неоднозначність\u0026raquo; ситуації, яка насправді свідчить про масові й систематичні порушення прав людини росією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦя публікація має продовження. Через обсяг охоплених нею питань вона розділена на дві частини. Якщо друга частина вже опублікована, то ви можете ознайомитися з нею за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_10.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":849,"url":"praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context","video":"6UVEglya-90?si=b8rCaJ6YfNFWr8l9","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718104784,"date":"07.06.2024","views":363,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Cover.png","mini_image":null,"name":"Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі тенденції слід відмітити в сучасній практиці Європейського суду з прав людини?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк працювати з рішеннями ЄСПЛ, як знаходити релевантну для своїх справ практику та ефективно на неї посилатися?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eНаскільки важливий творчий підхід юристів при роботі з ЄКПЛ та практикою суду?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e поспілкувалася з Уповноваженою у справах ЄСПЛ \u003cstrong\u003eМаргаритою Сокоренко\u003c/strong\u003e та першим заступником керівника апарату Верховного Суду \u003cstrong\u003eРасімом Бабанли\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Cover.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":845,"url":"vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk","video":"U6tqMUssBnk?feature=shared","type":1,"week":1,"on_english_language":1,"main_page":1,"created_at":1716801759,"date":"27.05.2024","views":341,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","mini_image":null,"name":"Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОновлена у квітні стаття 212 КПК України вдосконалила статус службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих. Зокрема, відтепер забороняється призначати відповідальними за цей напрямок службових осіб з-поміж дізнавачів підрозділів органів досудового розслідування, що має зробити їх більш незалежними та безсторонніми.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро те, чи були ці зміни необхідними, як будуть реалізовуватись та яку проблематику вирішують, обговорили у прямому етері разом із:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЮлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМихайлом Подоляком, керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМаргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах ЄСПЛ, Міністерство юстиції України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРусланом Горяченком, начальником Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":478,"name":"незалежність"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":811,"url":"koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708072504,"date":"16.02.2024","views":1047,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.jpg","mini_image":null,"name":"Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Коли ви відсутні, то вони про вас таке говорять!\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Передайте їм, що коли я відсутній, вони можуть мене навіть побити\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003eЗамість епіграфа\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від інших доволі сумнівних (з погляду відповідності Конституції та міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням нашої держави у сфері прав людини) законодавчих новел \u0026laquo;воєнного часу\u0026raquo;, на кшталт статей 111-1, 435-1 і 436-2 КК України, заочне кримінальне переслідування (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 КПК України) існувало у вітчизняному кримінальному процесі із жовтня 2015 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча воно певною мірою також породжене агресією РФ у 2014 році (з огляду на склади злочину, до яких може бути застосоване), але не викликає \u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003epriori\u003c/em\u003e сумнівів у своїй законності та необхідності в демократичній державі, за умови дотримання певних мінімальних стандартів, напрацьованих внаслідок ревізії таких національних процедур Європейським судом з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у, здається, першому рішенні на цю тему від 12 лютого 1985 року в справі Colozza v. Italy\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ЄСПЛ чітко висловився, що застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e можливе лише за умови існування (а фактично створення державою) одночасно таких обставин (пункти 26\u0026ndash;33):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОбвинувачений був ОСОБИСТО повідомлений про наявність кримінального обвинувачення, ознайомлений з його суттю та сам БЕЗУМОВНО відмовився захищати себе в суді. Як встановив ЄСПЛ надалі у своєму рішенні від 18 травня 2005 року в справі Somogyi v. Italy\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (цікавому також тим, що воно стосувалося іноземця, який не розумів мови судочинства), навіть підпис на повістці, якщо обвинувачений оспорює його автентичність, за відсутності інших доказів того, що він був обізнаний про кримінальне переслідування, не може \u003cem\u003eprima\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacie\u003c/em\u003e трактуватися як безсумнівний доказ (пункт 70).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава вжила належних й адекватних заходів для встановлення місцеперебування обвинуваченого та його належного повідомлення, а не презюмувала за фактом направлення повісток раніше. Понад те, направлення повісток за останньою відомою (і застарілою) адресою не може вважатися належними й адекватними заходами. Також само собою неповідомлення особою своєї актуальної адреси державі в найгіршому випадку є адміністративним правопорушенням і не може тягнути за собою такі серйозні наслідки, як засудження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава має створити ефективну систему повноцінного перегляду таких рішень за участі обвинуваченого з оцінкою обґрунтованості обвинувачення та фактичних і юридичних обставин справи, а не лише констатувати правомірність (на думку національних судів) застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e. Важливість такого повноцінного перегляду надалі була підкреслена висновками ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 2007 року в справі Da\u0026nbsp;Luz\u0026nbsp;Domingues Ferreira v. Belgium\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (пункт 48).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне кажучи, у попередніх трьох абзацах уже сформульовано, чому масове застосування заочного кримінального переслідування в справах\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, не було, на погляд автора, вдалою ідеєю вітчизняної юридичної спільноти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочинаючи від методів \u0026laquo;повідомлення\u0026raquo;, національна система кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e не відповідає практиці ЄСПЛ. Особливо це стосується тих злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються громадяни РФ. Відповідно до положень частини 1 статті 297-5 КПК України \u0026laquo;\u003cem\u003eповістки\u0026hellip; надсилаються за останнім відомим місцем\u0026hellip; проживання чи перебування та обов\u0026rsquo;язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u003cem\u003eDe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacto\u003c/em\u003e українські законодавці встановили обов\u0026rsquo;язок для громадян іншої країни періодично моніторити вебсайт Офісу Генерального прокурора (для цього їм потрібно мати VPN і навички його застосування), оскільки поштовий зв\u0026rsquo;язок з РФ і тимчасово окупованими територіями України (де вони мають чи теоретично могли мати місце проживання чи перебування) відсутній, а газета \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo;, яка і є тим самим \u0026laquo;ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження\u0026raquo;, не публікує на власному вебсайті судові повістки та не доставляється до РФ. Така регуляція не відповідає і статті 2 Конституції України (у частині поширення загальнообов\u0026rsquo;язкових вимог на іноземних громадян, які на момент публікації повістки цілком можливо не перебувають навіть на тимчасово окупованій території України), вона є надмірно обтяжливою навіть для власних громадян, які перебувають, наприклад, на тимчасово окупованій території або в так званій \u0026laquo;сірій зоні\u0026raquo;, тобто зоні фактичних бойових дій, з повною чи частковою відсутністю доступу до мережі Інтернет та електроенергії. А тому презумпція, встановлена законодавцем у частині 1 статті 297-5 та частині 3 статті 324 КПК України, що з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора / суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом, видається у кращому випадку \u003cem\u003ewishful\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethinking\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можу не відмітити, що з минулого року разом із судовими повістками, адресованими громадянам РФ, на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора принаймні публікують їх переклад російською мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі. Хоча пункт 4 частини 2 статті 297-2 КПК України і вимагає від слідчого або прокурора зазначити у своєму клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, сполучення \u0026laquo;та/або\u0026raquo; в поєднанні зі словами про оголошення в міжнародний розшук нівелює значення оголошення підозрюваного в міжнародний розшук для кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e (тобто виконання державою певного комплексу належних й адекватних заходів для встановлення місця перебування особи), а \u0026laquo;відомості про перебування на тимчасово окупованій території\u0026raquo; в кращому випадку (відносно громадян України, звісно), як, наприклад, в ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року в справі №\u0026nbsp;201/15487/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, \u0026laquo;підтверджуються\u0026raquo; даними про місце реєстрації на тимчасово окупованій території та довідкою з Інтегрованої системи обліку інформації внутрішньо переміщених осіб про відсутність даних про реєстрацію особи як ВПО, усупереч тому, що відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo; реєстрація як внутрішньо переміщеної особи є правом, а не обов\u0026rsquo;язком особи та допускається навіть відмова вже зареєстрованих осіб від довідки про взяття на облік як ВПО без пояснення причин (пункт 1 частини 1 статті 12 вищезгаданого закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується ефективної системи перегляду судового рішення, винесеного \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, то, з одного боку, імперативна вимога частини 3 статті 323 КПК України про обов\u0026rsquo;язкову участь захисника в поєднанні із загальним порядком (для захисника) апеляційного та касаційного оскарження вироку, винесеного \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, створює ілюзію її існування. Проте на практиці такі вимоги конфліктують, як, наприклад, з першим стандартом Розділу 1 \u0026laquo;Загальні стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо узгодження правової позиції з клієнтом на початку надання допомоги, так і шостим стандартом Розділу 3 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового провадження\u0026raquo; щодо обов\u0026rsquo;язку скласти апеляційну та касаційну скарги та здійснювати захист при їх розгляді. Звісно, колеги, які надають безоплатну правову допомогу за дорученням центру БПД, нагадають, що ці стандарти містять Розділ 5 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у спеціальному досудовому розслідуванні (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e)\u0026raquo;, але він стосується певних особливостей цієї процедури, а не оскарження заочних судових рішень. Фактично в спільноті БПД, наскільки мені відомо, досі не розв\u0026rsquo;язана дискусія про те, чи повинен захисник за дорученням у будь-якому разі оскаржувати вирок, винесений \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, за відсутності прямої та беззаперечної вказівки підзахисного про таку допомогу (та й узагалі відсутності зв\u0026rsquo;язку з ним від початку надання допомоги), хоча б з огляду на те, що особа, розгляд провадження відносно якої відбувся без її участі, вочевидь, може мати свою версію подій, не відомі раніше суду та іншим учасникам розгляду докази на її підтвердження та має право на повноцінний судовий розгляд, гарантований, як це вже наголошувалося вище, статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле, окрім суто юридичної невідповідності вітчизняних правоохоронних та судових реалій вищезазначеним висновкам ЄСПЛ і ризиків для державного бюджету в разі не менш масових, ніж заочне засудження в таких справах, звернень осіб до ЄСПЛ зі скаргами на порушення Статі 6, уже існує декілька проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком очевидно, що спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження вимагають суттєвих витрат з державного бюджету, оскільки щонайменше саме собою здійснення розслідування в такому режимі передбачає розгляд слідчим суддею клопотання слідчого або прокурора про це з обов\u0026rsquo;язковою участю захисника, не кажучи про подальший судовий розгляд, а отже, у кожному такому провадженні з державного бюджету витрачаються кошти на роботу слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та захисника за дорученням на надання безоплатної правової допомоги. Окрім цього, оскільки кількість кримінальних проваджень стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (весь спектр від державної зради та колабораційної діяльності до воєнних злочинів), збільшується з кожним днем війни, вочевидь, рано чи пізно такий курс на розслідування та розгляд їх \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e вимагатиме витрачання все більшої кількості ресурсів і часу залучених у цей процес осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМимоволі з\u0026rsquo;являється питання, а який, власне, результат досягається внаслідок витрачання всіх цих коштів і напруження сил вищезазначеної мінімально необхідної кількості учасників судового процесу, окрім декількох аркушів паперу з текстом вироку, який, цілком можливо, ніколи не буде виконаний або через те, що засуджений ніколи не опиниться в юрисдикції України чи дружніх держав, або взагалі його вже немає серед живих?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯскравим прикладом останнього випадку є заочний вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2023 року в справі № 490/6107/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відносно Кирила Стремоусова, якого урочисто поховала окупаційна влада РФ у м. Сімферополі майже за рік до винесення вироку після загибелі в ДТП. Усе ж таки у відомому латинському вислові про неминучість здійснення правосуддя за будь-яку ціну йдеться про загибель світу, а не здорового глузду та разом з ним й без того дефіцитного державного бюджету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж до першого випадку, то під час написання цієї статті автору трапилося повідомлення про оголошення ДРУГОГО заочного вироку відомому блогеру Юрію Подоляці. У грудні 2023 року його було засуджено за частиною 6 статті 111-1 та частиною 3 статті 436-2 КК України до 12 років позбавлення волі\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а 2 лютого 2024 року цього разу Служба безпеки України гордо повідомила\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e про новий заочний вирок цій особі за частиною 2 статті 109, частиною 1 статті 110, частиною 2 статті 111, статтею 436, частиною 2 статті 436-2 КК України до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки засуджений з 2014 року проживає в Російській Федерації, виникає очевидне питання про перспективи виконання цих (а може, і наступних) заочних вироків відносно нього поза межами швидкоплинного піару певних державних органів, яким, хочеться нагадати, що найбільшу шкоду авторитету правосуддя завдає саме безкарність, особливо коли її констатували самі органи правопорядку та суд уже двічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі сумнівним є виконання заочних вироків не тільки державою-агресором чи дружніми до неї країнами, але й навіть нашими партнерами, наприклад країнами ЄС, якщо засуджена заочно особа раптом опиниться там. По-перше, вони так само зв\u0026rsquo;язані вимогами Європейської конвенції, тому муситимуть проаналізувати український заочний вирок на відповідність конвенції під час процедури екстрадиції. По-друге, українські правоохоронці й без цього не спроможні добитися видачі обвинувачених у воєнних злочинах для кримінального переслідування в Україну через невідповідність умов тримання в установах пенітенціарної системи положенням статті 3 Європейської конвенції загалом і ризики особливого нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження відносно обвинувачених і засуджених за злочини, пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, що показала відмова Верховного Суду Фінляндії у справі про екстрадицію Воіслава Тордена (Яна Петровського) у грудні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Додатковою підставою для відмови також названий ризик для його життя та здоров\u0026rsquo;я через близькість регіону, де передбачався судовий розгляд справи (Дніпропетровська область), до зони бойових дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження відносно фігурантів, наприклад, злочину колабораційної діяльності, то вона вже стала предметом цікавості журналістів Guardian, які проілюстрували свою нещодавню статтю з інтерв\u0026rsquo;ю з такими засудженими фотографією чоловіка, якому примусово витатуювали слово \u0026laquo;орк\u0026raquo; на лобі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подальші перспективи видачі засуджених за заочними вироками в країну, де таке поводження можливе в умовах повної безкарності як тих, хто безпосередньо катує, так і тих, хто за службовими обов\u0026rsquo;язками має цьому запобігати, пропоную шановним колегам визначити самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, автор хотів би також відповісти на аргумент прихильників процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e про те, що спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд нібито єдині засоби своєрідної консервації доказів, які можуть з плином часу зникнути чи стати недоступними (зокрема, через смерть свідків, потерпілих тощо). Це не так, оскільки \u0026laquo;новий\u0026raquo; КПК України 2012 року містить статтю 225 з актуальною назвою \u0026laquo;Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні\u0026raquo; в редакції Закону 2472-IX від 28 липня 2022 року, яка, власне, і передбачає \u0026laquo;консервацію\u0026raquo; слідчим суддею показань будь-якої особи за клопотанням сторони кримінального провадження. Разом з оголошенням особи в розшук відповідно до положень статті 281 КПК України, з подальшим зупиненням кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України, на глибоке переконання автора, це може бути адекватним і збалансованим витрачанням державних ресурсів у справах, де фігурант перебуває за межами досягнення українських органів правопорядку та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБюджетні кошти, які будуть вивільнені після припинення порочної практики масових безперспективних заочних проваджень, варто витратити на упорядкування українських пенітенціарних установ відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), щоб унеможливити в майбутньому ганебні відмови у видачі правопорушників через неспроможність нашої держави гарантувати їм належні умови тримання під вартою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Заради історичної справедливості варто зазначити, що перша спроба імплементувати заочне кримінальне переслідування у вітчизняний кримінальний процес була зроблена ще Законом № 725-VII від 16 січня 2014 року, ухваленим Верховною Радою України в пакеті так званих диктаторських законів Януковича: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ французькою мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Під час круглого столу \u0026laquo;Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя\u0026raquo;, який відбувся 2 лютого 2024 року, голова Верховного Суду С. І. Кравченко у своїй презентації навів таку статистику щодо воєнних злочинів станом на 31.01.2024 року: понад 124 тисячі злочинів зареєстровано в ЄРДР, 1\u0026nbsp;611 проваджень передано на розгляд до судів першої інстанції, 1\u0026nbsp;180 розглянуто ними, 76 \u0026mdash; судами апеляційної інстанції та 8 \u0026mdash; Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду. Звісно, не всі вони розглянуті та розглядаються \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, але переважна частина. Запис трансляції круглого столу: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\"\u003ehttps://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Офіційний текст ухвали українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджені наказом Міністерства юстиції Україні від 25 лютого 2014 року № 386/5: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Офіційний текст вироку українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Повідомлення про перший заочний вирок на офіційному сайті Сумської обласної прокуратури: \u003ca href=\"https://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\"\u003ehttps://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Повідомлення про другий заочний вирок на офіційному сайті Служби безпеки України: \u003ca href=\"https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\"\u003ehttps://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Повідомлення на фінському порталі новин Helsingin Sanomat фінською мовою: \u003ca href=\"https://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\"\u003ehttps://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Стаття у виданні The Guardian від 2 лютого 2024 року англійською мовою: \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\"\u003ehttps://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":806,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36","video":"9mnc44urZZg","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707406668,"date":"08.02.2024","views":298,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka_rЄ2.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням. Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОлена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРуслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПавло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka_rЄ2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":799,"url":"rozsliduvannya-po-evropejski-dosyazhna-tsil-chi-dovichnij-viklik--margarita-sokorenko","video":"","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706609755,"date":"26.01.2024","views":172,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinkasokorenko.png","mini_image":null,"name":"Розслідування по-європейськи: досяжна ціль чи довічний виклик || Маргарита Сокоренко","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПриєднавшись до Ради Європи, Україна обрала європейський шлях і взяла зобов\u0026rsquo;язання забезпечувати верховенство права та права людини відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини. Відтоді відбулося багато позитивних змін, проте зараз Україна посідає третє місце в рейтингу за кількістю звернень до ЄСПЛ і друге \u0026mdash; за невиконання рішень цього суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро проблеми неефективного розслідування скарг на тортури та жорстоке поводження з боку правоохоронних органів, а також про кроки, які ми вже зробили та маємо зробити для викорінення цієї проблеми, розповіла Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2023\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003eУсі відео з виступами спікерів будуть опубліковані у \u003ca href=\"https://cutt.ly/jwF58mrk\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinkasokorenko.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[]},{"id":807,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35","video":"KNP1DNx9cdA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707407765,"date":"26.01.2024","views":270,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ в мирний час, і під час війни заборона катування \u0026mdash; абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМикола Гнатовський\u003c/strong\u003e, суддя Європейського Суду з прав людини, \u003cstrong\u003eМихайло Подоляк\u003c/strong\u003e, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та \u003cstrong\u003eАліса Пєтухова\u003c/strong\u003e, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі нові виклики принесла війна у протидію катуванням?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМодерує розмову \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eDiscussion paper\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":771,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701781003,"date":"05.12.2023","views":804,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7_1.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) Конвенції про захист прав людини (далі \u0026mdash; Конвенція) в її кримінально-процесуальному аспекті гарантує право кожного обвинуваченого захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або \u0026mdash; за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника \u0026mdash; одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право на безоплатну правову допомогу є окремим правом. Права, перелічені в статті 6 \u0026sect; 3, \u0026mdash; це конкретні елементи концепції справедливого судового розгляду в кримінальному провадженні, закріпленої в статті 6 \u0026sect; 1. Внутрішня мета цих елементів завжди полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню справедливості кримінального провадження в цілому. Тому Суд нерідко розглядає питання дотримання права на захист як за статтею 6 \u0026sect; 3 (c), так і статтею 6 \u0026sect; 1 Конвенції, оцінюючи загальну справедливість кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень і судових розглядів у справах про міжнародні злочини (порушення законів і звичаїв війни воєнними злочинами, агресія, геноцид) здійснюється \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, що зумовлює обов\u0026rsquo;язкову участь захисника. Немало справ про колабораційну діяльність і суміжні з нею злочини також розслідуються у формі спеціального досудового розслідування. Нещодавня дискусія JustTalk \u0026laquo;Право на захист у справах про воєнні злочини\u0026raquo; показала, що важливість ефективного захисту в таких справах розуміють і визнають усі учасники кримінального провадження \u0026mdash; адвокати, сторона обвинувачення і суд. Водночас залишається певне нерозуміння того, який обсяг зобов\u0026rsquo;язань має держава, що означає \u0026laquo;ефективна правова допомога\u0026raquo; та як її реалізувати за відсутності обвинуваченого. У цій статті досліджується, як Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; Суд, ЄСПЛ) тлумачить право на захист згідно зі статтею 6 ЄКПЛ у межах позитивних обов\u0026rsquo;язків держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший обов\u0026rsquo;язок держави \u0026mdash; власне, забезпечити безоплатного захисника, зокрема у випадку, коли цього потребують інтереси правосуддя. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 52 КПК України участь захисника в справах щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, є обов\u0026rsquo;язковою. Цей обов\u0026rsquo;язок держава реалізує через центри безоплатної вторинної правової допомоги, тож на цьому зупинимося й перейдемо до основного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) передбачає, що юридична допомога має бути \u0026laquo;практичною і дієвою\u0026raquo;. Сам факт призначення державного захисника ще не означає ефективність такої допомоги, оскільки адвокат \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e може зіткнутися з тривалими перешкодами або ухилятися від виконання своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд неодноразово зазначав, що жодне обмеження спілкування клієнтів зі своїми адвокатами-захисниками \u0026mdash; як мовчазне, так і виражене \u0026mdash; не повинно ставати на перешкоді ефективній допомозі захисника, право на яке має обвинувачений\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Приклади таких обмежень охоплюють прослуховування телефонних розмов між обвинуваченим і його адвокатом\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, нагляд з боку слідчого судді за контактами затриманого зі своїм захисником\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, неможливість вільного спілкування з адвокатом через загрозу застосування санкцій\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, обмеження в часі та можливостях підготовки захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, Суд каже, що випадки обмеження спілкування адвоката з клієнтом можуть бути виправдані, якщо на це є вагома причина\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Переконливі підстави\u0026raquo; можуть існувати в тому разі, якщо було переконливо доведено що заходи, які обмежують право на конфіденційне спілкування з адвокатом, були спрямовані на запобігання ризику змови через контакти адвоката із заявником, або у випадку сумнівів щодо професійної етики адвоката чи правочинності його поведінки\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці українські адвокати можуть свідомо уникати встановлення зв\u0026rsquo;язків зі своїми підзахисними-громадянами Росії, побоюючись надмірної до себе уваги, стеження чи тиску з боку правоохоронних органів. Адвокат у жодному разі не повинен використовуватися держслужбами як засіб отримання інформації про особу підозрюваного, зазнавати будь-якого тиску з боку правоохоронних органів у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненням своїх професійних обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується неефективного представництва з вини адвоката, то Суд неодноразово підкреслював, що держава-учасниця не може нести відповідальність за всі недоліки призначеного або обраного обвинуваченим захисника\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Договірні держави зобов\u0026rsquo;язані втрутитися лише тоді, коли неспроможність адвоката забезпечити ефективне представництво є очевидною або належним чином доведена до їх відома\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння наведемо декілька справ про порушення статті 6 ЄКПЛ, де такі принципи та підходи були застосовані Судом у різних ситуаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eDaud v. Portugal\u003c/strong\u003e адвокат, призначений за програмою безоплатної правової допомоги, не вказав у своїх апеляційних скаргах, які саме правові норми, на його думку, були порушені, що призвело до визнання Верховним Судом апеляції неприйнятною. У своєму висновку Європейська комісія з прав людини зазначила, що в цій ситуації недоліки офіційно призначеного адвоката були очевидними й мали серйозні наслідки для захисту заявника, оскільки йому відмовили в доступі до Верховного Суду. За конкретних обставин справи та з огляду на той факт, що заявник був іноземцем, компетентні органи Португалії повинні були вжити заходів для забезпечення того, щоб заявник ефективно користувався своїм правом на допомогу захисника\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожою є справа \u003cstrong\u003eCzekalla v. Portugal\u003c/strong\u003e, у якій заявника-іноземця засудили до 15 років позбавлення волі за збут наркотичних речових за обтяжуючих обставин. Верховний Суд визнав неприйнятною апеляційну скаргу державного захисника, оскільки підстави апеляції не були належним чином обґрунтовані. Касаційна скарга не містила жодних доводів і не вказувала, яким чином слід було тлумачити й застосовувати положення законодавства, на порушення яких вона посилалася. Через декілька тижнів після подання вищезазначеним захисником апеляційної скарги заявник відмовився від його послуг й уклав договір з адвокатом, якого сам обрав, він також подав апеляцію, яку Суд, утім, не розглянув. ЄСПЛ сказав, що недотримання офіційно призначеним адвокатом простого й суто формального правила при подачі касаційної скарги з питань права до Верховного Суду мало вирішальне значення. На думку Суду, це було \u0026laquo;очевидним порушенням\u0026raquo;, яке вимагало позитивних кроків з боку відповідних органів влади. Верховний Суд міг би, наприклад, запропонувати офіційно призначеному адвокату доповнити або виправити скаргу, а не оголошувати її неприйнятною. Суд вважав непереконливими доводи уряду про те, що таке запрошення немислиме з огляду на незалежність адвокатури від держави і могло б призвести порушення принципу рівності сторін. По-перше, Суд не бачив, як просте запрошення суду виправити формальну помилку могло вплинути на незалежність адвокатської професії. По-друге, не можна однозначно стверджувати, що така ситуація неминуче порушуватиме принцип рівності сторін, оскільки це скоріше прояв повноважень судді керувати судовим процесом, що здійснюється з метою належного відправлення правосуддя\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eBogumil v. Portugal\u003c/strong\u003e заявник, також іноземець, неодноразово подавав скарги на недбалість державного адвоката, однак тривалий час вони залишалися без реакції. Нового адвоката призначили в день слухання, не давши йому достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції. Суд вказав, що стикнувшись з таким \u0026laquo;явним недоліком\u0026raquo; у захисті, заявник звернув на нього увагу судових органів, однак суд не відреагував належним чином на його прохання і не забезпечив йому реальну \u0026laquo;допомогу\u0026raquo; захисника \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e. Після призначення нового захисника суд, який повинен був знати, що заявник досі не отримував належної правової допомоги, міг з власної ініціативи відкласти розгляд справи для надання новому адвокату достатнього часу для підготовки. Той факт, що новопризначений захисник не подав відповідного клопотання про відкладення судового розгляду, не має жодного значення. Обставини справи вимагали від суду не залишатися пасивним і забезпечити конкретне та ефективне дотримання права заявника на захист\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eG\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey\u003c/strong\u003e обвинувачуваним був 15-річний юнак, який перебував у складному психологічному стані. На перших етапах кримінального провадження заявник узагалі не мав адвоката, допоки на третьому судовому засіданні адвокат співобвинувачуваних не заявив, що відтепер захищає і його. Утім, цей адвокат не з\u0026rsquo;явився на 17 з 25 засідань\u003cspan\u003e, а н\u003c/span\u003eа стадії апеляційного\u003cspan\u003e розгляду справи з\u0026rsquo;явився лише один раз. Досліди\u003c/span\u003eвши\u003cspan\u003e всі обставини справи, Суд зазначив, що молодий вік заявника, тяжкість злочинів, у яких його обвинувачували, суперечливі, на перший погляд, твердження, висунуті проти нього п\u003c/span\u003eравоохоронними органами\u003cspan\u003e та свідком обвинувачення\u003c/span\u003e,\u003cspan\u003e очевидна неспроможність адвоката належним чином представляти його інтереси і, нарешті, його численні неявки на слухання повинні були д\u003c/span\u003eозволити\u003cspan\u003e суду першої інстанції д\u003c/span\u003eійти\u003cspan\u003e висновку про те, що заявник нагально потребував а\u003c/span\u003eдекватного \u003cspan\u003eюридичного представництва\u003c/span\u003e, проте ніяких позитивних кроків вжито не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eFalc\u0026atilde;o Dos Santos v. Portugal\u003c/strong\u003e стосувалася кримінального провадження щодо заявника за підозрою у вчиненні декількох злочинів. Йому призначили державного адвоката, однак останній звернувся з проханням звільнити його від обов\u0026rsquo;язків захисника, оскільки його професійна етика не дозволяла йому захищати заявника з огляду на обставини, за яких останнього обвинувачували. Потім розгляд справи декілька раз відкладався у зв\u0026rsquo;язку із затримками в призначенні нового (другого) захисника. Другий захисник під час судового розгляду справи не заперечував вимогам сторони обвинувачення, а покладався на розсуд суду. Він також не вказав про свідків сторони захисту. Заявник просив суд не враховувати позицію другого захисника та призначити нового, однак ще деякий час суд продовжував розгляд справи за участю цього захисника. Третій захисник подав від імені заявника клопотання про визнання вимог прокурора недійсними, а також клопотав про виклик одинадцяти свідків і дев\u0026rsquo;яти експертів. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання як такого, що подане із запізненням, зазначивши, що попередній захисник мав, однак не використав можливість подати відповідне клопотання у встановлений строк. Згодом заявник відмовився і від третього захисника, оскільки той не виконував його вказівки, не допитував свідків обвинувачення та залишався пасивним під час слухання. Урешті, суд призначив заявнику четвертого захисника, а на наступний після цього день \u0026mdash; ухвалив обвинувальний вирок. Оскарження вироку за допомогою самостійно обраного захисника не мало успіху. Суд дійшов висновку, що принаймні стосовно провадження в першій інстанції, найважливішої стадії судового розгляду, результат, передбачений \u0026sect; 3 статті 6 Конвенції, не був досягнутий, оскільки заявник фактично залишився без ефективної правової допомоги. Саме національні органи влади повинні були втрутитися належним чином. Зокрема, суд мав вжити дій, які б дозволити заявнику представити свій захист ефективно, незважаючи на відмову призначених судом адвокатів. Суд не повинен був продовжувати судовий розгляд за участю другого захисника після того, як заявник озвучив відмову від нього, а також суд не пішов назустріч третьому захиснику в поновленні строку на подання клопотання. Ці помилки суд апеляційної інстанції не усунув. Таким чином, Суд констатував, що обмеження прав на захист, подібне до того, що сталося в цій справі, виявилося несумісним з принципом справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eSejdovic v. Italy\u003c/strong\u003e Суд уперше окреслив вимоги до правової допомоги в справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Суд вказав, що саме на суди покладається обов\u0026rsquo;язок забезпечити справедливий судовий розгляд і, відповідно, надати можливість адвокату, який присутній на судовому засіданні для того, щоб захищати обвинуваченого в разі його відсутності, зробити це. У цій справі уряд не переконав Суд, що заявник був достатньо обізнаний про кримінальне переслідування та обвинувачення, висунуте проти нього. Тому він не зміг дійти висновку, що заявник намагався ухилитися від судового розгляду або беззаперечно відмовився від свого права на участь у судовому розгляді. Далі Суд встановив, що засіб правового захисту, передбачений КПК, не гарантував заявнику з достатньою впевненістю можливість з\u0026rsquo;явитися на новий судовий розгляд для представлення свого захисту. З огляду на такі висновки Суд встановив порушення і не вважав необхідним розглядати твердження заявника про те, що захист, який здійснював його адвокат, був неналежним\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічних висновків Суд дійшов і в справі \u003cstrong\u003eSanader v. Croatia\u003c/strong\u003e. У 1991 році відносно заявника порушили кримінальне провадження, а згодом заочно засудили за приєднання до сербських воєнізованих формувань і розстріл військовополонених. У своїй скарзі заявник стверджував, що не знав про кримінальне провадження, його адвокат \u003cem\u003eex officio \u003c/em\u003eвиконував свої обов\u0026rsquo;язки неефективно, а хорватське законодавство не передбачало адекватної процедури для перегляду вироку. Суд вказав, що з огляду на ескалацію конфлікту в Хорватії в той час і те, що заявник проживав на території, непідконтрольній національним органам влади, вони в принципі не могли повідомити його про кримінальне провадження або забезпечити його присутність. Суд встановив порушення статті 6 \u0026sect; 1, оскільки не було доведено, що заявник переховувався від суду або чітко відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, йому не було надано з достатньою чіткістю можливості ініціювати новий розгляд по суті висунутих проти нього обвинувачень судом з повним дотриманням його права на захист. З огляду на це та, зокрема, неможливість заявника домогтися повторного розгляду справи після його заочного засудження Суд не вважав за необхідне розглядати його твердження про неефективну правову допомогу під час провадження, проведеного за його відсутності\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eDimchevska v. North Macedonia\u003c/strong\u003e стосувалася неможливості заявниці домогтися повторного розгляду справи після її засудження в кримінальному провадженні, про яке вона не знала і в якому не брала участі, оскільки перебувала за кордоном. У вересні 2015 року суд першої інстанції призначив заявниці адвоката та розмістив рішення на дошці оголошень суду. За відсутності апеляційної скарги 6 жовтня 2015 року рішення набрало законної сили. Через два роки заявниця випадково дізналася про її засудження, коли вирок було надано як доказ відповідачем у цивільному провадженні, ініційованому заявницею. Вона одразу звернулася до суду з клопотанням про перегляд справи, посилаючись на те, що розгляд справи був проведений заочно, а також наявність нових доказів і фактів. Суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема через те, що в заявниці був державний адвокат і він не оскаржив вирок. По суті справи Суд встановив, що публікація вироку на дошці оголошень суду, як це передбачалося національним законодавством, не могла призвести до того, що заявниця дізналася б про вирок, перебуваючи в іншій країні, і на той час національним органам було відомо про це. Суд також врахував відсутність відомостей про ухилення заявниці від кримінального провадження та її мовчазну відмову брати в ньому участь, оскільки було доведено факт її необізнаності про справу. Насамкінець Суд вказав, що заявницю не можна було обвинувачувати в тому, що призначений судом адвокат не оскаржив вирок щодо неї та що в результаті кримінальний процес було проведено без повного дотримання її права на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ вище наведеної судової практики можна дійти таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНеефективний захист може проявлятися в різних формах: систематична неявка захисника в судові засідання, відсутність заперечень стороні обвинувачення, систематичне покладання на розсуд суду, непредставлення доказів сторони захисту, непроведення допиту свідків сторони обвинувачення, неоскарження обвинувального вироку, недотримання простих і формальних вимог кримінального процесуального закону, якщо це призведе до серйозних порушень процесуальних прав обвинуваченого (якщо це не можна вважати помилковою поведінкою або звичайним недоліком аргументації\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДо порушення права на захист також може призвести втручання в спілкування, обмеження спілкування між адвокатом і клієнтом, тиск на адвоката, незабезпечення достатнього часу та можливостей для підготовки захисту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержавні органи (орган досудового розслідування, прокуратура, суд) повинні втрутитися в ситуацію, якщо (1) обвинувачений заявив про неефективний захист та заміну адвоката, або (2) коли ненадання адвокатом ефективної правової допомоги є очевидним. У такому разі державні органи повинні відреагувати на такі факти, наприклад повідомити відповідний центр безоплатної вторинної правової допомоги, надати захиснику додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи, уникати надмірного формалізму тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча обов\u0026rsquo;язок втрутитися перш за все стосується випадків безоплатної правової допомоги (адвокатів \u003cem\u003eex officio)\u003c/em\u003e, він також може виникнути щодо самостійно обраного захисника.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e захисникам варто завжди оскаржувати обвинувальний вирок \u0026mdash; і для належного здійснення захисту, і задля формування судової практики судами вищих інстанцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа відсутності (1) належного повідомлення підозрюваного, обвинуваченого про факт кримінального провадження і судового розгляду, його умисного ухилення або однозначної відмови з\u0026rsquo;явитися до суду та (2) адекватного законодавчого механізму перегляду вироку, ухваленого \u003cem\u003ein absentia, \u003c/em\u003eефективна безоплатна правова допомога не компенсує порушення прав обвинуваченого.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Sakhnovskiy v. Russia [GC], no. 21272/03, \u0026sect; 102, 2 November 2010\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Zagaria v. Italy, no. 58295/00, \u0026sect; 36, 27 November 2007\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Lanz v. Austria, no. 24430/94, \u0026sect; 52, 31 January 2002\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e M v. the Netherlands, no. 2156/10, \u0026sect; 92, 25 July 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u0026Ouml;calan v. Turkey [GC], no. 46221/99, \u0026sect; 133, ECHR 2005-IV; Moroz v. Ukraine, no. 5187/07, \u0026sect; 67-70, 2 March 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e S. v. Switzerland, 28 November 1991, \u0026sect; 49, Series A no. 220; Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia, nos. 11082/06 and 13772/05, \u0026sect; 641, 25 July 2013\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Lagerblom v. Sweden, no. 26891/95, \u0026sect; 56, 14 January 2003\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993, \u0026sect; 41, Series A no. 275\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Daud v. Portugal (judgment of 21 April 1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-II с. 744, \u0026sect; 23, с. 756-57, \u0026sect; 50\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 28, 68-71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Bogumil v. Portugal, no. 35228/03, \u0026sect; 47-50, 7 October 2008\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e G\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey, no. 70337/01, \u0026sect; 129, 131, ECHR 2009 (extracts)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Falc\u0026atilde;o dos Santos v. Portugal, no. 50002/08, \u0026sect;\u0026sect; 44-47, 3 July 2012\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Sejdovic v. Italy [GC], no. 56581/00, \u0026sect; 91-95, 101, 104, 107, ECHR 2006-II\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Sanader v. Croatia, no. 66408/12, \u0026sect; 75-98, 12 February 2015\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":121,"url":"anna-kozmenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kozymenko.jpeg","name":"Анна","surname":"Козьменко","post":"адвокатка, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":761,"url":"spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context","video":"VIvTokYSmdk","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698774632,"date":"31.10.2023","views":315,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","mini_image":null,"name":"Співмірність застосування сили поліції в практиці ЄСПЛ. Особливості під час воєнного стану | Сергій Заєць | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eДе межа застосування сили поліцейських?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи може ця межа зміститися у звʼязку з воєнним часом? Якщо так, чи змінюються підходи до оцінки пропорційності?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі існують критерії до оцінки пропорційності застосування сили?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося із \u003cstrong\u003eСергієм Зайцем\u003c/strong\u003e, адвокатом, експертом освітніх програм УГСПЛ, і ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":748,"url":"rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova","video":"3RX7yp-T4ZU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430982,"date":"31.07.2023","views":206,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ohotnikova.png","mini_image":null,"name":"Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВлітку 2021 року росія подала до Європейського суду з прав людини першу міждержавну скаргу проти України за 10 групами звинувачень, звинувачуючи Україну у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e18 липня ЄСПЛ оголосив рішення, яким одностайно вирішив відхилити заяву росії, звертаючи увагу, що рф проігнорувала низку запитів від суду і не брала участі у процесі, відколи припинила членство у Раді Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео спілкуємось із \u003cstrong\u003eНаталією Охотніковою\u003c/strong\u003e, радницею з прав людини ZMINA, про згадану справу, а також про інші міждержавні скарги стосовно війни в Україні; можливі причини подання такої заяви росією; значення цієї справа для розслідування воєнних злочинів, які чинить рф в Україні. Модерує розмову \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, координаторка роботи з авторами JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ohotnikova.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":517,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652088193,"date":"12.05.2022","views":923,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН","description":"\u003cp\u003eУ \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu\"\u003eпопередній статті\u003c/a\u003e ми проаналізували перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, у Європейському суді з прав людини. Попри низку застережень, вказана інституція залишається, на нашу думку, дієвим механізмом захисту прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosiyskimi-viyskovimi-v-institutsiyakh-oon\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу авторів.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВодночас у міжнародному праві існують інші механізми, звернувшись до яких, скаржник може розраховувати на отримання компенсації за шкоду, завдану порушенням його прав чи прав третіх осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі інституції розглядають звернення лише від держав, як, наприклад, Міжнародний суд ООН. Однак є й інші, які можуть приймати скарги і від фізичних осіб. Станом на сьогодні ООН включає декілька таких інституцій. Зокрема, ідеться про Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людей з інвалідністю, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав та Комітет з прав дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛише деякі з цих комітетів компетентні розглядати порушення такого характеру, як ті, що здебільшого вчиняли російські окупанти в Україні. Ідеться, наприклад, про Комітет з прав людини, Комітет проти катувань, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (наприклад, питання житла). Однак не кожен з цих комітетів повноважний розглядати скарги фізичних осіб, подані саме проти росії, адже для цього зазвичай потрібна окрема згода цієї держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням вказаних застережень з усіх перелічених інституцій залишаються Комітет ООН проти катувань та Комітет ООН з прав людини. Саме на них і зупинимося в цій статті.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет ООН проти катувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІнституція діє на підставі Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань). Відповідно до Конвенції проти катувань Комітет володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, які стали потерпілими внаслідок порушення положень Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб Комітет мав повноваження розглядати повідомлення від фізичної особи, держава має спершу визнати його компетенцію. Станом на 2022 рік Україна і росія таку компетенцію визнали, тому він повноважний розглядати скарги на порушення Конвенції проти катувань, які відбулися в ході війни в Україні.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі питання розглядає Комітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає, зокрема, будь-які питання, пов\u0026rsquo;язані з катуванням, якщо воно вчиняється представниками держави, за їх підбурюванням чи з їх мовчазної згоди. Сюди належать не лише випадки вчинення катування, а й ефективність розслідування державою таких інцидентів і якість законодавства, покликаного протидіяти катуванню та забезпечувати притягнення до відповідальності осіб, які його вчинили.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eХто може звернутися з повідомленням\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Конвенції проти катувань звертатися з повідомленням до Комітету можуть: 1) приватні особи (це може бути безпосередньо особа, права якої були порушені, або ж представник особи на підставі довіреності, а також без такої довіреності з аргументованим поясненням, чому така довіреність не може бути отримана); 2) держава (зі скаргою на іншу державу-учасницю); 3) якщо Комітет одержує вірогідну інформацію про \u003cu\u003eсистематичне\u003c/u\u003e застосування катувань на території держави-сторони. У такому випадку він може звернутися до держави з пропозицією співпрацювати в розгляді інформації про систематичні катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто наголосити на тому, що особа може подати повідомлення до Комітету \u003cstrong\u003eпроти країни, під юрисдикцією якої вона перебувала під час порушення\u003c/strong\u003e. У цьому контексті варто зауважити, що станом на сьогодні складно встановити, чи особа \u0026mdash; громадянин України, яка перебувала на території України, зможе подати повідомлення щодо росії, внаслідок дій представників якої вона постраждала. Подібної практики не так багато. Єдині справи, у яких особа скаржилася на порушення її прав проти держави, громадянином якої вона не була, \u0026mdash; про депортацію. При цьому такі особи законно перебували на території такої держави. \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/individual-communications#proceduregenerale\"\u003eНа офіційному сайті ООН в розділі про індивідуальні повідомлення осіб\u0026nbsp;\u003c/a\u003eне зазначено, що особа має бути громадянином держави, проти якої скаржиться, або повинна перебувати на території такої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас у випадку України особи, які зазнали катувань з боку російських військових, очевидно, перебували або під їхнім фізичним контролем, або на території, яку вони контролювали. За таких обставин, на нашу думку, особа, безперечно, може вважатися такою, що перебуває під юрисдикцією держави-агресора.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлень\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготовленою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлені обмеження щодо строків розгляду таких повідомлень (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e). Як показує практика (див. п. 6 нижче), загалом розгляд повідомлень займає 3\u0026ndash;4 роки. Тобто від звернення особи з повідомленням про порушення її прав до Комітету і до винесення рішення, яке містить рекомендації для держави про відновлення прав особи та компенсації, проходить від 3 до 4 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля цього державі дається 180 днів на виконання рекомендацій. Залежно від добросовісності виконання рекомендацій тривалість справи може бути продовжено. Тобто якщо держава не виконала або неналежним чином виконала рекомендації Комітету, з нею розпочинається діалог, і справа буде відкритою, доки держава не виконає рекомендації. У такому випадку тривалість буде дещо довшою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про порушення Конвенції проти катувань має містити таку інформацію: 1) основну інформацію про порушення; 2) назву держави, проти якої подається така заява; 3) хронологічний перелік фактів, на яких ґрунтується скарга; 4) права, викладені в Конвенції проти катувань, які, як стверджують, були порушені; 5) будь-які потенційні засоби правового захисту, які скаржник хотів би отримати, якщо Комітет встановить порушення Конвенції. Уся ця інформація відображається в стандартній формі, яку можна знайти \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/documents/tools-and-resources/form-and-guidance-submitting-individual-communication-treaty-bodies\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п. 2 статті 22 Конвенції Комітет вважає неприйнятним повідомлення, якщо воно 1) анонімне; 2) є результатом зловживання правом на подання такого повідомлення; 3) несумісне з положеннями Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож згідно з п. 5 статті 22 Конвенції Комітет не розглядає повідомлення, якщо: 1) висвітлене питання розглядається або розглядалося за іншою міжнародною або регіональною процедурою; 2) не було використано всіх національних засобів захисту, однак це правило не діє, якщо застосування цих засобів невиправдано затягує допомогу й навряд чи надасть ефективну допомогу особі, потерпілій внаслідок порушення Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯке рішення може ухвалити Комітет за результатами розгляду скарги?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет може рекомендувати різні види засобів правового захисту для усунення порушень прав людини. Найпоширенішою є компенсація. Комітети можуть також рекомендувати звільнення, розслідування, повторний судовий розгляд, заміну смертного вироку тощо. Коли Комітет робить висновок про порушення прав особи, державі пропонується надати протягом 90 днів інформацію про заходи, які вона вжила для виконання рекомендацій. Після цього відповідь держави передається заявнику для коментарів. Якщо держава-учасник не вживає відповідних заходів, справа залишається на розгляді Комітету. Таким чином, з державою-стороною триває діалог, і справа залишається відкритою до тих пір, поки не будуть вжиті задовільні заходи. Інформація, пов\u0026rsquo;язана з виконанням рекомендацій комітетів, не є конфіденційною, а засідання, під час яких вона обговорюється, публічні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, якщо проаналізувати рішення Комітету, то можна дійти таких висновків стосовно результатів розгляду справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, розгляд повідомлень на практиці триває приблизно 3\u0026ndash;4 роки (див., наприклад, такі справи за посиланнями \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f68%2fD%2f818%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f858%2f2018\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f843%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f67%2fD%2f854%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, за результатами розгляду у випадку встановлення Комітетом порушення прав, передбачених Конвенцією, Комітет зобов\u0026rsquo;язує державу, у тому числі, виплатити потерпілій особі компенсацію, а також вжити інших заходів для відновлення прав особи (зокрема, це може бути проведення ефективного досудового розслідування), про результати чого потрібно повідомити Комітет протягом 90 днів з моменту винесення рішення (див. справи вище). Очевидним недоліком є те, що Комітет не вказує конкретний розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до положень Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі \u0026ndash; Протокол) Комітет з прав людини володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, чиї права, гарантовані Пактом, були порушені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі права гарантовано Протоколом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає скарги на порушення прав особи, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та свободи. Сюди належать, зокрема, право на життя, заборона катування та жорстокого або нелюдського поводження, заборона рабства та работоргівлі, право на свободу та особисту недоторканість, право на свободу думки тощо. Саме вказані права найчастіше порушувалися в ході російської агресії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Протоколу заява вважається неприйнятною у випадку, якщо 1) не були вичерпані всі національні засоби захисту, однак це правило не діє у випадку, якщо застосування таких засобів невиправдано затягується; 2) повідомлення анонімне; 3) повідомлення є зловживанням правом; 4) повідомлення несумісне з Пактом; 5) порушення, викладені в повідомленні, уже розглядалися цим Комітетом або розглядаються, або розглядалися за іншою міжнародною або регіональною процедурою. Повідомлення викладається в письмовому вигляді шляхом заповнення відповідної стандартної форми, посилання на яку надано вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготованою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлено обмежень щодо строків розгляду таких повідомлень. Проте Комітет з прав людини має велику кількість скарг і відповідно до цього договору процедура зазвичай займає більше часу (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо питань доказової бази та природи рішень, що виносяться Комітетом, то вимоги тут такі ж, як і у випадку Комітету проти катувань (див. п. 3\u0026ndash;4 розділу 1 вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши низку рішень Комітету, ми дійшли таких висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, загалом розгляд Комітетом повідомлень займає часто набагато більше часу, аніж вказано вище. Зокрема, може йтися про 4\u0026ndash;5 років на розгляд однієї справи (для прикладу, див. рішення \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/files/decisions/127_Mexico_1_-_Disappearance.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938,%20https://ccprcentre.org/files/decisions/G1735409.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, при визначенні Комітетом порушення прав особи, зокрема порушення права на життя чи незаконне затримання, Комітет надає державі-учаснику рекомендації стосовно усунення відповідних порушень та призначає особі відповідну компенсацію. Такі рекомендації Комітету держава має виконати протягом 180 днів та повідомити його про результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згадаємо справу Мадіна Магомедова проти росії. Так, заявниця \u0026mdash; громадянка росії, яка подала повідомлення від свого імені та імені свого брата, іншого громадянина росії. Вона стверджувала, що держава-учасник порушила її права за статтею 7 (катування та жорстоке поводження) і права її брата за статтями 6 (право на життя), 9 (1) (право на свободу і особисту недоторканість) і (5) (компенсація за незаконний арешт чи затримання) Пакту. Брат заявниці був заарештований російськими військовими в Грозному, Чеченська Республіка, у січні 1995 року. Пізніше того року заявниці повідомили, що її брата тримають у в'язниці в Ставрополі, але у 2000 році заперечили це. Заявниця подала клопотання про відкриття кримінального провадження, однак їй повідомили про сплив строку давності. Подальші апеляції були відхилені. За результатами розгляду повідомлення Комітет визнав порушення зазначених вище статей і зазначив, що росія зобов\u0026rsquo;язана надати заявниці повну репарацію, у тому числі провести ефективне розслідування, повідомляти їй про результати такого розслідування, надати компенсацію, а також повідомити Комітет протягом 180 днів про результати вжитих заходів (див. \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітети ООН можуть розглядати повідомлення про порушення лише тих прав, які передбачені відповідними міжнародними документами. Якщо те чи інше право не передбачено в цих документах, то комітети не мають повноважень розглядати скарги з приводу його порушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим низка поширених порушень, вчинених росією в Україні, на жаль, не може бути предметом розгляду вказаних комітетів. Наприклад, право власності не може розглядатися Комітетом з прав людини, якщо воно прямо не пов\u0026rsquo;язане з порушенням інших прав, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, зокрема права не бути підданим дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе ж видається, що найбільш грубі порушення прав громадян України можуть бути предметом розгляду комітетів ООН. Росія досі є членом вказаних комітетів, а тому повинна виконувати їхні рішення (рекомендації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож видається, що вказані комітети загалом розглядають справи швидше за ЄСПЛ. При цьому вони володіють схожими повноваженнями в частині тих зобов\u0026rsquo;язань, які можуть покладати на державу за результатами розгляду справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що наявність рішень комітетів ООН створюватиме позитивний прецедент при розгляді справ аналогічного характеру в інших міжнародних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":67,"url":"liliya-lavrichenko","show_main":0,"image":null,"name":"Лілія","surname":"Лавріченко","post":"Юристка ЮФ \"Василь Кісіль і Партнери\"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":515,"url":"osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651744343,"date":"06.05.2022","views":1419,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСтаном на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, Європейський суд з прав людини (далі \u0026ndash; ЄСПЛ) усе ще залишається одним з небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті \u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/osnovni-vimogi-iespl-do-pidgotovki-zayav-shchodo-porushen-vchinenikh-pid-chas-zbroynogo-konfliktu\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу автора.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eХто може звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІз заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026ndash; Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТиповий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзнищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eутримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкатування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші питання (коло потенційних скарг не визначене).\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВинятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПротягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальний строк звернення до ЄСПЛ \u0026ndash; чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПеред зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк підтвердити факти та скарги?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eФакти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є \u003cu\u003eтипові документи \u003c/u\u003e(\u003cem\u003eдив. перелік наприкінці статті\u003c/em\u003e), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає \u0026laquo;важчий\u0026raquo; тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимога надати докази порушення обов\u0026rsquo;язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи \u0026ndash; чи то державою, чи то фізичною особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНа завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (\u003cem\u003eбільш детально це питання висвітлено в окремій \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/ua/publication/vikhid-agresora-z-radi-ievropi\"\u003e\u003cem\u003eстатті \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Так, у зв\u0026rsquo;язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин \u003cstrong\u003eросія перестає бути стороною Конвенції \u003c/strong\u003eчерез шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з \u003cstrong\u003e16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії \u003cstrong\u003eлише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід\u0026rsquo;ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її \u0026laquo;відсутності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗнищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи:\u003cbr /\u003e1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.; \u003cbr /\u003e2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту. \u003cbr /\u003eЦі документи необов\u0026rsquo;язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eдокументи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСкарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров\u0026rsquo;я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eінші матеріали кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагибель внаслідок бойових дій\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":465,"url":"vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647354423,"date":"15.03.2022","views":833,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/image-8.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: гарантії поводження відповідно до положень міжнародного гуманітарного права","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ період війни завжди загострюються почуття ненависті між представниками ворогуючих сторін. Йдеться не лише про безпосередніх учасників бойових дій, а й про звичайних громадян. Безперечно, акт неприхованої агресії, вчинений Росією проти України, цілком закономірно викликає у кожного свідомого українця почуття гострої неприязні щодо ворожої держави, її керівництва, простих громадян та особливо солдатів. Усе це може мати наслідком мову ненависті, відкриту нетерпимість та, коли йдеться про військовослужбовців ворожої армії, жорстоке поводження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРазом з тим, кожен з нас повинен пам\u0026rsquo;ятати про те, за що ми у цій війні боремося. Йдеться не лише про нашу незалежність, а й про право належати до вільного світу, до кола тих держав, де найвищими цінностями є демократія, права людини та верховенство права. У цій війні ми боремося з державою, яка давно відмовилася від цих ідеалів, яка побудована на тоталітарній ідеології, яка вважає за ніщо життя та добробут окремої людини. Відтак, Україна у цій війні повинна не уподібнитися до ворога та дотримуватися взятих на себе зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВажливим та показовим аспектом такої стратегії є те, як ми поводимося з полоненими та пораненими ворогами. Такі особи уже не бажають або не мають можливості продовжувати застосовувати насильство і не становитимуть в найближчому майбутньому для нас загрози, а відтак заслуговують на гідне поводження. Навіть якщо вони воювали нечесно \u0026ndash; це не є приводом для самосуду чи розправи. Це питання слід лишити для подальшого юридичного процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що заборона катування, нелюдського та такого, що принижує гідність поводження є абсолютною. Порушення вказаного правила стане підставою для того, щоб у подальшому ті ж полонені вимагали в національних судах та поважних міжнародних судових установах стягнення з України компенсації за завдану їм шкоду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСаме на таких принципах засновані Женевські конвенції, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та національне законодавство. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦі документи встановлюють низку чітких правил щодо того, як слід поводитися з полоненими ворожої сторони. Для забезпечення неухильного дотримання цих правил нижче наводяться їх основні положення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/18JWrfX3zDO2vkGOJlWl4mMOHYia2gEOi/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФото:\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://24tv.ua/poloneni_ukrayintsi_povernutsya_nastupnogo_tizhnya__zmi_n1199183\"\u003e24 канал\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/image-8.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":454,"url":"ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646479809,"date":"05.03.2022","views":2537,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","mini_image":null,"name":"Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки","description":"\u003cp\u003eНа юридичному фронті Україна за тиждень війни уже звернулась до низки міжнародних інституцій кримінальної юстиції зі звинуваченнями Росії у військовій агресії та воєнних злочинах, а також розпочала розслідування на національному рівні. Ми спостерігаємо неочікувано швидку відповідь міжнародних інституцій у звʼязку із масштабами агресії, тож можна сказати, що Україна мобілізувала (enforced) вкрай неповороткі механізми міжнародного права. Ми вирішили зібрати до купи інформацію про всі звернення та реакцію на них для того, щоб кожен бачив зусилля юридичного фронту та перспективи притягнення до відповідальності держави-агресора, її керівництва та військових, які вчиняли воєнні злочини проти мирного населення.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЗ точки зору \u0026ldquo;права Гааги\u0026rdquo; та \u0026ldquo;права Женеви\u0026rdquo;, які утворюють міжнародне гуманітарне право, ми говоримо про індивідуальну відповідальність за 1) воєнні злочини; 2) злочини проти людяності та відповідальність держави та її військово-політичного керівництва за 3) геноцид; 4) злочин [військової] агресії. Всі ці злочини зафіксовано у низці договорів, а також створено інституту розгляду спорів (суди) різних юрисдикцій для віднайдення справедливості у разі їх вчинення. Залежно від типу договору, який підписала та ратифікувала Україна, а також держава-агресор, ми маємо можливість звертатись у різні міжнародні інституції, кожна з яких має власні обмеження. Про це детально нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, які механізми притягнення до відповідальності залучені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний Суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220227-WRI-01-00-EN.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eзвернулась з позовом\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e проти Російської Федерації до Міжнародного Суду ООН в Гаазі\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e(ICJ) \u003cstrong\u003eстосовно спотворення поняття геноциду\u003c/strong\u003e для виправдання власної воєнної агресії у вигляді \u0026ldquo;спеціальної операції з \u0026ldquo;демілітаризації\u0026rdquo; та \u0026ldquo;денацифікації\u0026rdquo;\u0026rdquo;. Україна домагається рішення Суду про те, що вона не здійснює геноцид проти російськомовного населення у Донецькій та Луганській областях протягом 8 років, як стверджує президент Росії В. Путін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому в позові до ICJ \u003cstrong\u003eУкраїна стверджує про наявність наміру Росії щодо планування реальних актів геноциду в Україні\u003c/strong\u003e, оскільки РФ навмисно вбиває та завдає серйозних поранень представникам української національності, що, в купі з офіційною риторикою Президента РФ про заперечення існування українського народу, складає \u003cem\u003eactus reus\u003c/em\u003e (об\u0026rsquo;єктивну сторону) злочину геноциду за статтею II цієї Конвенції. Варто додати, що висловлювання Путіна про \u0026ldquo;денацифікацію\u0026rdquo;, тобто звинувачення українців в тому, що вони \u0026ldquo;бандерівці\u0026rdquo;, \u0026ldquo;нацисти\u0026rdquo; тощо, а тим паче наміри знищити українську державу як таку, адже її не існувало до 1918 р., можна розглядати як планування геноциду українського народу за етнічною ознакою, тобто наявний ментальний елемент (умисел, \u003cem\u003emens reus\u003c/em\u003e). Саме цих елементів складу злочину, разом із контекстуальним елементом (обставинами) достатньо для того, щоб стверджувати, що якщо й не відбувається геноциду українців, то точно планується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eICJ має повноваження ухвалювати тимчасові (попередні, до остаточного рішення) заходи, які можуть вимагати від Росії вжити конкретних дій або утриматися від них. \u003cstrong\u003e7-8 березня 2022 року ICJ \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/world-court-hear-ukrainerussia-case-march-7-8-2022-03-01/\"\u003e\u003cstrong\u003eпроведе відкриті слухання\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e стосовно тимчасових заходів щодо цієї скарги України.\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім правової мобілізації (enforcement) Конвенції про попередження геноциду (1948 р.), Україна має право звертатись із порушенням зобовʼязань інших угод, підписантами яких є обидві сторони, тобто Росія та України. Наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/russias-genocide-disinformation-and-war-propaganda-are-breaches-of-the-international-convention-concerning-the-use-of-broadcasting-in-the-cause-of-peace-and-fall-within-the/\"\u003eна думку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Dr. Talita Dias (Jesus College, University of Oxford) Україна може звертатись із порушенням зобовʼязань в межах Міжнародної Конвенції про використання радіомовлення в інтересах миру (1936), адже розповсюдження пропагандистськими каналами інформації про \u0026ldquo;8 років геноциду російськомовних на Донбасі\u0026rdquo; спотворює реальність та не відповідає фактичним обставинам того, що відбувалось на сході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто пригадати, що \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43652\"\u003eце вже друге провадження проти РФ в цьому суді\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; 16 січня 2017 р. Україна звернулися проти до ICJ щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). 8 листопада 2019 р. ICJ попередньо визнав свою юрисдикцію у цій справі й наразі розгляд триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд (International Criminal Court \u0026ndash; ICC)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд також знаходиться у м. Гаага та є першим постійним судом на міжнародному рівні\u003c/strong\u003e, в якому притягують до відповідальності військово-політичне керівництво держав за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, а з 2018 року \u0026ndash; злочин [військової] агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна має довгу історію з ІСС: у 2000 р. вона підписала Римський статут \u0026ndash; документ, на підставі якого діє Суд. Після анексії Криму та окупації Донбасу Україна прийняла Постанову Верховної Ради про визнання юрисдикції ІСС, а пізніше внесла зміни до Конституції, які передбачали можливість ратифікації Римського статуту (у 2001 році така можливість була заблокована КСУ). Ці зміни набрали чинності у 2019 році, а через два роки України ухвалила зміни до КК України в частині воєнних злочинів, які необхідні для ратифікації Римського статуту (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003eзакон\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eочікує підпису Президента з червня 2021 р.). Таким чином для повноцінного розгляду злочинів Росії залишається один крок \u0026ndash; ратифікувати Римський статут,. Водночас визнана у 2014-2015 р. юрисдикція дозволяє ІСС збирати докази уже сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e25 лютого прокурор ICC Карім Хан \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220225-prosecutor-statement-ukraine\u0026amp;ln=Ukrainian\u0026amp;fbclid=IwAR2SHBj9ndaNVayjf4R0RirJ5ZL2noCq_dYDoFamr-k6l2XTZPri6d0EW7Y\"\u003e\u003cstrong\u003eповідомив\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що він уважно стежить за ситуацією в Україні. 28 лютого він \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220228-prosecutor-statement-ukraine\"\u003e\u003cstrong\u003eсамостійно ініціював\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e відкриття провадження стосовно воєнних злочинів, які вчиняють військовослужбовці Росії, а 2 березня після звернення до ICC 39 держав-учасниць Римського статуту, які підтвердили вагомість злочинів, що вчиняються в Україні \u0026ndash; відкрив провадження. Врешті 3 березня \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/icc-prosecutor-advance-team-has-left-begin-work-ukraine-investigation-2022-03-03/\"\u003e\u003cstrong\u003eстало відомо\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що прокурори ICC вирушили в Україну для детальнішого вивчення ситуації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто сказати, що \u003cstrong\u003eмова йде про розслідування воєнних злочинів, тобто таких, що вчиняються проти мирного населення \u0026ndash; обстріли будинків, вбивства цивільних, мародерства тощо.\u003c/strong\u003e Водночас злочин агресії, не може розглядатись ICC в цьому випадку, оскільки (1) Росія не ратифікувала Римський Статут, а також (2) Україна не ратифікувала ні Римський Статут, ні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43676\"\u003eКампалорські додатки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (2010 р.) до нього. Стосовно ж воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду контручасть Росії не вимагається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ ICC мова йде саме про індивідуальну відповідальність, а не відповідальність держави.\u003c/strong\u003e Водночас \u003cstrong\u003eзастосовується принцип комплементарності\u003c/strong\u003e, тобто ICC не підміняє собою національні механізми захисту, а бере до уваги тільки тих воєнних злочинців, до яких не може дістатись національна правова система. Повторимось, що \u003cstrong\u003eмова йде саме про керівництво найвищого рівня, а не рядових воєнних злочинців\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eICC може висувати звинувачення проти підозрюваних, але не має повноважень проводити арешти.\u003c/strong\u003e Суд покладається на держави, які мають органи правопорядку для цього. Якщо винні особи залишаються при владі, їх неможливо арештувати. Але звинувачення обмежують можливість цих лідерів подорожувати і посилають сигнал їхній країні, що вона залишиться ізольованою, поки вони залишаються при владі. У деяких місцях кримінальні звинувачення міжнародного суду могли сприяти народним повстанням (наприклад, проти Слободана Мілошевича в Сербії \u0026ndash; див. \u0026ldquo;Бульдозерна революція\u0026rdquo; (2000)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eICC може стати вагомим внеском у подальшій ізоляції Росії, а у разі, якщо її військово-політичне керівництво опиниться за кордоном, то буде шанс його арештувати та виконати обвинувальний вирок стосовно нього.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейський суд з прав людини (ЄСПЛ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e28 лютого Україна у звʼязку із військовою агресією Росії подала запит про невідкладні тимчасові заходи в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ. Зазвичай подібні запити подаються у разі загрози для життя та здоровʼя людини, наприклад ненадання медичної допомоги увʼязненому, яке може мати непоправні наслідки. У нашому ж випадку \u0026ndash; обстріл та вбивства цивільного населення. Важливо те, що Росія є членом Ради Європи та визнає юрисдикцію ЄСПЛ стосовно себе, тож цей механізм застосований в такому випадку.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1 березня ЄСПЛ\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/1/7134999/\"\u003e\u003cstrong\u003e постановив рішення про тимчасові заходи\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; наказ уряду Росії \u0026ldquo;\u003cem\u003eутримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об'єкти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e, у тому числі житлові приміщення, автомобілі екстрених служб та інші особливо цивільні об'єкти, що охороняються, такі як школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку медичних установ, особового складу та аварійно-рятувальних служб у межах атакованої або обложеної російськими військами території\u003c/em\u003e\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому \u003cstrong\u003eСуд не просто виніс рішення на наступний день після отримання заяви, а й дослівно процитував вимоги із запиту України.\u003c/strong\u003e До того ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10159819168265498?__cft__%5b0%5d=AZWNgKvaosB6dLSvdh6ZgfQD8WWUB9zZa71cYSL9syGG0LlQ_ZMEk8yXrbRoiOtfgGYJEsCHry7_1tDeLt5y2eoVA8Wdxps_93iaSJMBZCQTRvFwyh55zz-EDytXaMNTP6Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eвперше\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у ситуації двостороннього конфлікту, Суд вказав на заходи забезпечення тільки одній зі сторін конфлікту (!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля цивілізованого світу це ще одне підтвердження воєнних злочинів Росії. Для самої ж Росії \u0026ndash; це пусте місце, адже її юристи послідовно, починаючи з 2010 року, дотримуються концепції \u0026ldquo;примата внутригосударственного права\u0026rdquo;, яка послідовно реалізується головою Конституційного Суду РФ В. Зорькіним. Врешті у 2015 році Росія ухвалила закон, який дозволяє її національним судам скасовувати рішення ЄСПЛ (!). Тож \u003cstrong\u003eцілком очікувано, що Росія проігнорує тимчасові заходи та навіть не прозвітує про їх (не)виконання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж у відповідь на військову агресію Росії проти України 25 лютого 2022 року Рада Європи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001680a5a3b6\"\u003eзупинила представництво\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Росії в Комітеті міністрів та Парламентській асамблеї РЄ. Це не скасовує можливість розгляду скарг проти неї, проте якщо Росія надалі залишить членство в РЄ, то\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eце може припинити можливість подання нових скарг проти неї. Іншими словами \u0026ndash; постраждалі громадяни України ніяк не зможуть використати цей механізм для захисту своїх прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпеціальний суд \u0026ndash; \u0026ldquo;Харківський\u0026rdquo; трибунал\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародному праві під трибуналами розуміються суди, які створені \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e, тобто під конкретний випадок. \u003cstrong\u003eПісля жорстоких обстрілів цивільного населення в м. Харкові народилась ідея судити Президента РФ В. Путіна та його оточення саме в цьому місті.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4 березня на \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.chathamhouse.org/events/all/research-event/criminal-tribunal-aggression-ukraine?fbclid=IwAR0jyxiHQPsVZyxd2kUES-tNYqjcRHmKESzpGoo3J3ArW9U7Wnl8YzVarI4\"\u003eплатформі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e британського Chatham House відбулася презентація проєкту \u0026ldquo;Харківського Трибуналу\u0026rdquo;. \u003cstrong\u003eОскільки, як уже зазначалось, в умовах чинних договорів неможливо притягнути \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнайвище керівництво держави-агресора\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eза злочин агресії\u003c/strong\u003e, який створив передумови для всіх інших міжнародних злочинів, то необхідні інші механізми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібно до Лондонської декларації 1942 року, яка заклала основу для Нюрнберзького трибуналу, \u003cstrong\u003eбуло проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України \u003c/strong\u003e(Харківського трибуналу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume\"\u003eТекст відповідної заяви та проєкту декларації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, підготовлений групою волонтерів юристів-міжнародників, уже схвалений Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та підписаний кількома десятками провідних світових (та українських) юристів-міжнародників, колишніх суддів міжнародних судових установ, а також такими знаковими фігурами, як, наприклад прокурор нюрнберзьких процесів Бен Ференц або актор і письменник Стівен Фрай.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність цього трибуналу не скасовує комплементарну юрисдикцію МКС, адже стосується саме злочину агресії. Іншими словами \u0026ndash; доповнює відповідальність, яку понесе вище військово-політичне керівництво Росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Універсальна юрисдикція\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до принципу універсальної юрисдикції в межах національних систем правосуддя \u003cstrong\u003eможуть здійснюватись переслідування за міжнародні злочини, скоєні іноземними громадянами на чужій території.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eКілька країн \u0026ndash; Німеччина, Швеція, Фінляндія \u0026ndash; мають юрисдикцію щодо всіх міжнародних злочинів, скоєних в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші країни мають юрисдикцію у разі, якщо злочинець перебуває на їхній території або хтось із їхніх громадян є жертвою. Деякі країни створили групи спеціалізованих прокурорів для боротьби з міжнародними злочинами, а також посилюється співпраця між національними системами правосуддя, які застосовують універсальну юрисдикцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично це \u003cstrong\u003eміжнародні слідчі групи, тобто обʼєднання слідчих різних національних правових систем для притягнення винних до відповідальності. \u003c/strong\u003eУкраїна вже вдавалась до такої практики, коли брала участь у спеціальній слідчій групі під керівництвом Нідерландів з розслідування збиття цивільного пасажирського літака MH17 неподалік Донецьку (2014).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий механізм дозволяє притягнути до відповідальності не лише військово-політичне керівництво держави, а й військовослужбовця будь-якого рангу, який вчиняв воєнні злочини проти мирного населення України в будь-якому куточку світу, де діє юрисдикція держав-членів спеціальної слідчої групи (наприклад шляхом використання механізму приписів (карток) Інтерполу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e26 лютого \u003c/strong\u003eГенеральний прокурор І. Венедіктова \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003eобговорювала\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e можливість спільного розслідування з спеціалістами з США, а \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003e3 березня\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; з прокурорами Італії,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eАнглії та Уельсу, які вже розпочали розслідування військової агресії з боку Росії. Також відомо, що власні розслідування розпочали Литва та Польща\u003c/strong\u003e, а також не сумніваюсь, багато інших країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний слідчий механізм\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГенеральна Асамблея ООН і Рада ООН з прав людини створили механізми для деяких ситуацій для збору та збереження доказів. Ці установи, зокрема ті, які створені для \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.unicc.org/news/2021/10/29/new-partner-organization-independent-investigative-mechanism-for-myanmar/\"\u003eМ\u0026rsquo;янми (2011)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://iiim.un.org/mandate/\"\u003eСирії (2016)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, мають мандат на підготовку справ для прокурорів, які бажають в подальшому їх використовувати \u0026ndash; у міжнародних чи національних судах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4 березня 2022 року\u003c/strong\u003e відбулось голосування 47 членів Ради з прав людини ООН стосовно утворення такого механізму. Отримавши 32 голоси за створення, Рада з прав людини ООН \u003cspan lang=\"UK\"\u003eстворила міжнародну комісію з розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права та\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі механізми зазвичай залучають досвідчених міжнародних слідчих та прокурорів. Вони можуть збирати, зберігати та систематизувати докази на високому рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином досвідчені прокурори уже розпочали збір доказів воєнних злочинів Росії для подальшого використання у різних механізмах притягнення до відповідальності, описаних вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування національного законодавства\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті, мають застосовуватись можливості національного законодавства. \u003cstrong\u003eРозділ ХХ КК України передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/strong\u003e Центральним для неї є такий склад злочину як порушення законів та звичаїв ведення війни (ст. 438 КК України), яка є підставою для притягнення воєнних злочинців тут і зараз, оскільки вони опинились під юрисдикцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож Розділ ХХ включає широкий спектр інших складів злочину, наприклад пропаганда війни (ст. 436 КК України) або планування, підготовка, розвʼязування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України). \u003cstrong\u003eЗ юридичної точки зору це можливість притягнути будь-якого військовослужбовця, військово-політичне керівництво Росії та загалом цивільних осіб, які відігравали певну роль в агресії стосовно України.\u003c/strong\u003e Проте якраз через обмеженість фізичного доступу до цих осіб, а також можливі звинувачення у політичних переслідуваннях, існують міжнародні механізми розслідування цих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Офіс Генерального прокурора \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/na-kiyivshhini-vzyato-pid-vartu-10-viiskovosluzbovciv-zbroinix-sil-rf?fbclid=IwAR2AcPgPnm9K9TPZHF1OAC2kAb6Q90LpXQ01FM0JZkX0Up_lwBfuvYFtYCw\"\u003eвикористовує\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e національне кримінальне процесуальне законодавство для утримання військовополонених, тобто комбатантів за \u0026ldquo;правом Женеви\u0026rdquo; (цим особам інкримінується посягання на територіальну цілісність України (ст. 110 КК України) та незаконне переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК України)). Водночас \u003cstrong\u003eпісля завершення війни (або до нього в порядку обміну) ці люди скоріше за все будуть видані Росії й не понесуть індивідуальну відповідальність тут в Україні, оскільки виконували накази збройних сил держави-агресора. Хоча все залежить від того яким чином буде укладений мирний договір і що у ньому будуть вказано. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті між цих військовополонених є ті, які вчиняли воєнні злочини і яких можна притягнути до відповідальності тут, тобто не видавати жодним чином, зважаючи на принцип екстериторіальності кримінального законодавства (ст. 6 КК України). Те саме стосується членів ДРГ, частина з яких є громадянами РФ, та яким інкримінується посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України) та диверсія (ст. 113 КК України). Після завершення війни вони можуть понести відповідальність за українським законодавством та відбувати покарання в нашій країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, підсумуємо: \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна звернулась до Міжнародного суду ООН (ICJ) стосовно спотворення Росією поняття геноциду для виправдання війни, а також стосовно планування геноциду українців (підстава \u0026ndash; Конвенція про попередження геноциду 1949 р.);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) самостійно ініціював провадження стосовно воєнних злочинів російських військовослужбовців (підстава \u0026ndash; звернення до ІСС 2015 р. про визнання юрисдикції Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- ЄСПЛ вимагає від уряду Росії утриматись від атак на цивільне населення (підстава \u0026ndash; правило 39 Регламенту Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна в межах універсальної юрисдикції веде комунікацію з іншими країнами, які вже розслідують військову агресію Росії, наприклад Італія, Литва, Польща, прокуратурою Англії та Уельсу;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e-\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРада ООН з прав людини створила незалежну міжнародну місію з встановлення фактів, що зобов\u0026rsquo;язана\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;розслідувати\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвсі ймовірні порушення та утиски прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права, а також пов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo;. Комісія планує ділитися зібраною нею відповідною інформацією та документами із уповноваженими слідчими та судовими органами та органами прокуратури з метою підтримки та прискорення проведення кримінальних проваджень, таким чином, сприяючи низці численних ініціатив щодо притягнення до відповідальності за злочини, скоєні в Україні;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна на національному рівні розслідує воєнні та інші злочини комбатантів, які беруть участь у війні з боку Росії.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":412,"url":"uryad-shvaliv-strategiyu-protidii-katuvannyam-scho-tse-oznachae","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1635495959,"date":"29.10.2021","views":1676,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_346286213-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Уряд схвалив Стратегію протидії катуванням. Що це означає?","description":"","text":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПро що Стратегія протидії катуванням?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПротягом багатьох років Україна стабільно входить в трійку антилідерів серед 47 країн Ради Європи за поширеністю катувань з боку правоохоронців, про що свідчить статистика програних нашою країною справ у Європейському суді з прав людини. У 2012 році у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo; Суд визнав відсутність розслідування катувань системною проблемою для України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПочинаючи з 2019 року в цій сфері намітилися позитивні зрушення, однак діяльність з протидії неналежному поводженню ще не набула системного характеру. Однією з причин тому є відсутність цілісної державної політики, сфокусованої на цій сфері, яка б визначала чіткі напрямки діяльності та порядок взаємодії різних державних інституцій у цій сфері.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрийнята Урядом вчора Стратегія протидії катуванням дає відповіді на ці питання та фіксує ключові кроки до того, щоб механізм розслідування катувань працював ефективно.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eДля чого Стратегія?\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСтратегія спрямована на створення та забезпечення функціонування в Україні ефективного механізму розслідування катувань, вчинених працівниками органів правопорядку.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа рівні державної політики закріплює цілісний набір заходів, які потрібно здійснити різним державним інституціям для того, щоб створити умови для виявлення та належного розслідування таких явищ як катування та неналежне поводження.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eКлючові точки докладання зусиль відповідно до Стратегії:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпоява в державних органах чіткої системи збору та аналізу даних про масштаби поширеності випадків катувань в Україні;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвпровадження єдиних стандартів фіксації тілесних ушкоджень у медичних закладах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення спеціалізованих підрозділів з розслідування катувань ДБР, а також обласних прокуратурах, що будуть здійснювати процесуальне керівництво у цій категорії кримінальних проваджень;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозробка методології розслідування катувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eшироке інформування населення про масштаби катувань, їх соціальні, економічні та психологічні наслідки, а також про алгоритм дій у випадках, коли людина стала свідком чи жертвою катувань.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше \u0026ndash; за \u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-strategiyu-protidiyi-katuvannyam-u-sistemi-kriminalnoyi-yusticiyi-ta-plan-zahodiv-z-yiyi-realizaciyi\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_346286213-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":388,"url":"prokurorska-atestatsiya-na-shlyahu-do-espl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630427995,"date":"28.07.2021","views":1421,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","mini_image":null,"name":"Прокурорська атестація: на шляху до ЄСПЛ?","description":"\u003cp\u003eМинулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-211125\u0026amp;fbclid=IwAR12mprq2CKN5WF6_lCkef_8giecYAlSfr4jhdMxEmEQiC179yonjl82IoU#%7B%22languageisocode%22:%5B%22ENG%22%5D,%22appno%22:%5B%2211423/19%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22CHAMBER%22%5D,%22itemid%22:%5B%22001-211125%22%5D%7D\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eрішення\u003c/a\u003e у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаявниками були вісім суддів Верховного Суду України (ВСУ), яких держава Україна (за винятком Конституційного Суду [1]) суддями не визнає. Адже заявники нібито \u0026laquo;втратили\u0026raquo; статус судді на підставі Закону \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; (від 02.06.2016 № 1402-VIII). Саме через цю обставину заявники пішли до ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ визнав порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), вказавши, що заявникам було відмовлено у доступі до суду, а також що втручання у їхнє приватне життя не відповідало конвенційним критеріям законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак мені йдеться не про суддів. Мені йдеться про те, що це рішення є гарною нагодою, щоб розпочати належну дискусію щодо якості атестації прокурорів зразка 2019\u0026ndash;2021 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧому рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, Венеційська комісія зазначає [2], що природа прокурорської незалежності не є тотожною суддівський. Проте Консультативна рада європейських прокурорів (орган Ради Європи) всіляко вітає підходи [3], які наближають гарантії незалежності прокурорів до рівня гарантій незалежності суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднією з таких гарантій є безстроковий характер статусу прокурора (повинні призначатися на посаду аж до виходу на пенсію). Як пояснює Венеційська комісія, \u0026laquo;призначення на обмежений термін з можливістю повторного призначення несе з собою ризик того, що прокурор прийматиме свої рішення не на підставі закону, а з метою догодити тим, хто буде призначати його повторно\u0026raquo; [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на окреслений стандарт, Рада Європи неодноразово повторювала владі України про \u0026laquo;загрози для незалежності\u0026hellip; прокурорів через порівняно короткий строк дії їхніх повноважень у поєднанні з правом їх перепризначення\u0026raquo; [5] та наголошувала, що \u0026laquo;звільнення особи з посади [прокурора]\u0026hellip; у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, в якій вона працює, видається таким, при якому відсутні будь-які запобіжні заходи проти його використання для підриву гарантій незалежності\u0026raquo; [6]. Тому рекомендувала \u0026laquo;запровадити можливість оскаржувати рішення про реорганізацію в суді\u0026raquo; [7], зокрема \u0026laquo;прокурори повинні мати можливість посилатися на загальне трудове законодавство\u0026raquo; [8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГуменюк та інші наполягали, що вони мають \u0026laquo;право\u0026raquo; залишатися суддями попри реформу Верховного Суду, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;. ЄСПЛ нагадав, що хоча \u0026laquo;право\u0026raquo; бути службовцем у сфері правосуддя не випливає з Конвенції, воно може випливати з національного законодавства (\u0026sect; 49; прикметно, що в цьому нагадуванні ЄСПЛ послався й на справу румунської експрокурорки Лаури Ковеші, K\u0026ouml;vesi v. Romania, no. 3594/19, \u0026sect; 113). Суд погодився з українськими суддями, що таке \u0026laquo;право\u0026raquo; справді існує на національному рівні (з огляду на конституційні, законодавчі та міжнародні документи, які визнають за суддями гарантії у формі безстроковості статусу судді).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез сумніву, аналогічні гарантії (у формі безстроковості статусу) було запроваджено на національному рівні й щодо прокурорів: це було щонайменше здійснено Законом \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; (від 14.10.2014 № 1697-VII), і \u0026mdash; як уже було підкреслено \u0026mdash; такі гарантії визнаються ЄСПЛ за прокурорами. Крім того, практичний характер гарантії був посилений тим, що питаннями добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури (у випадку реорганізації чи скорочення зокрема) опікувався незалежний постійно діючий орган із широким представництвом \u0026mdash; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП). Діяльність цього органу ґрунтувалася на положеннях Конституції щодо судової влади (стаття 131), вже згаданого Закону про прокуратуру, а також документах Комітету міністрів Ради Європи [9] та Венеційської комісії [10]. Отже, у прокурорів, так само як і в суддів, є \u0026laquo;право\u0026raquo; лишатися прокурорами, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧим саме рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа перший погляд, у ситуації з прокурорами \u0026laquo;проблема ефективного захисту\u0026raquo; (доступ до суду) не постає, адже національні суди безперешкодно розглядають позови прокурорів щодо атестації. Водночас ця проблема може постати в низці конкретних випадків, наприклад: якщо суди відмовлятимуть прокурорам у задоволенні їхніх позовів лише на тій підставі, що позивачі підписали заяву про проходження атестації не того зразка, або що матеріали атестації були знищені, або що органу прокуратури начебто вже не існує. Остання ситуація ще й суперечить практиці КДКП, яка, як правило, надавала можливість прокурорам перейти в інший орган прокуратури у випадках реорганізації чи скорочення посад в органі прокуратури, в якому особа працювала.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eАле найважливішою у цьому контексті є позиція ЄСПЛ щодо процедури дострокового \u0026laquo;припинення\u0026raquo; статусу суддів ВСУ (втручання у приватне життя). Суд відзначив, що уряд України не переконав, що \u0026laquo;спосіб, у який заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти своє право виконувати свої суддівські обовʼязки, і, зокрема, спосіб організації конкурсу, включаючи вибір членів комісії та відсутність інституційних та процедурних гарантій, можна було б узгодити з загальними конституційними принципами захисту індивідуальних прав та з конкретними гарантіями, що стосуються перебування на посаді судді\u0026hellip; включаючи принцип незмінюваності суддів згідно з прецедентною практикою Суду та міжнародними документами та документами Ради Європи, які є ключовим елементом для підтримання незалежності суддів та довіри громадськості до судової влади\u0026hellip;\u0026raquo; (\u0026sect; 99). \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eІ тут ми переходимо до атестації прокурорів та атестаційних комісій, які прийшли на заміну КДКП. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ 2017 році у звіті Групи держав проти корупції (GRECO; є органом Ради Європи) щодо України було відзначено \u0026laquo;нещодавні позитивні реформи, спрямовані на зміцнення прокурорського самоврядування, автономію прокуратури\u0026raquo;, а також наголошувалося на ролі КДКП як одного з \u0026laquo;гарантів незалежності та автономності прокурорів\u0026raquo; [11]. Своєю чергою, вже \u003cem\u003eцього\u003c/em\u003e року GRECO зауважило, що \u0026laquo;новий закон\u0026raquo;[12] про реформу органів прокуратури докорінно змінює ситуацію, що була проаналізована під час оцінювального візиту, взагалі припиняючи діяльність органів прокурорського самоврядування, зокрема КДКП на попередній період до 01 вересня 2021 року, не надаючи чіткого розуміння того, як відновиться їхня робота [13]. Тому GRECO висловило \u0026laquo;найкритичніше занепокоєння щодо тимчасового припинення органів самоврядування, оскільки ці органи є запорукою незалежності та автономії прокурорів і мають функціонувати для захисту органів прокуратури від неналежного політичного впливу, як реального, так і потенційного\u0026raquo;. Адже \u0026laquo;заміна діючої системи відбору та карʼєрного просування прокурорів на кадрові комісії, не врегульовуючи на законодавчому рівні їхній склад, функції та процедури, є однозначно незадовільною\u0026raquo; [14].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додаток, як було відзначено на зустрічі Комітету міністрів Ради Європи у червні 2020 року [15], проєкт закону, що уможливив атестацію прокурорів, не був належним чином проаналізований та був прийнятий без попередніх поглиблених консультацій з національними зацікавленими сторонами та без залучення міжнародної експертизи. Також на зустрічі було окремо наголошено, що повноваження, а тим паче дискреційні, у питаннях добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури не мали б перебувати \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генерального прокурора. Й нині Рада Європи наполягає на відновлені за стандартами Ради процедур та органів, відповідальних за добір прокурорів, їхню професійну підготовку, кар'єрне просування та звільнення з лав прокуратури [16].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХтось може заперечити тезу, що атестація перебувала \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генпрокурора \u0026mdash; й суто технічно матиме рацію. Щоправда, це буде надміру спрощений підхід. Адже навіть нормативно атестаційним комісіям повноваження делегувалися Генеральним прокурором, який сформував комісії \u0026laquo;на власний розсуд\u0026raquo; [17]. У будь-якому разі, тут найбільше важить те, чи відповідали такі комісії критеріям, які висуваються до органів, що мають відповідну владу над прокурорами [18]: чи були вони незалежними? Чи були вони безсторонніми? Чи керувалися вони однаковими й наперед відомими критеріями? І, вочевидь, саме за цей аспект може взятися ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗамість висновків\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Конвенція не стоїть на заваді прийняття державами легітимних та необхідних рішень щодо реформування судової влади. Суд усвідомлює складні передумови та контекст оскаржуваної реформи в Україні й не вважає, що [саме] він має проголосити її цілі чи необхідність або визначити, чи відповідало це українському конституційному праву\u0026hellip; Вжиття надзвичайних заходів для викорінення корупції та некомпетентності судової влади можуть бути цілком виправданими та необхідними. Однак Суд повинен перевірити, як вплинув на конвенційні права заявників спосіб, у який реформа була фактично здійснена\u0026raquo; (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19, \u0026sect; 43).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВолодимир Петраковський,\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eекспрокурор, експерт ЦППР\u003cbr /\u003eвикладач Києво-Могилянської академії,\u003cbr /\u003eспеціально для \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eJustTalk\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧитайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтеся до спільноти\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e JustTalk у Facebook\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Рішення Конституційного Cуду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, пункти 12 та 13.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[2] Report on European Standards as regards the Independence of the Judicial System: Part II \u0026mdash; the Prosecution Service \u0026mdash; Adopted by the Venice Commission \u0026mdash; at its 85th plenary session (Venice, 17\u0026ndash;18 December 2010), para. 86.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[3] Opinion No. 9 (2014) of the Consultative Council of European Prosecutors to the Committee of Ministers of the Council of Europe on European norms and principles concerning prosecutors, Explanatory Note, para. 33; Opinion 13(2018) of the Consultative Council of European Prosecutors \"Independence, accountability and ethics of prosecutors\", para. 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[4] Див. примітку 1, para. 50.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[5] Висновок № 735/2013 щодо проєкту Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, ухвалений Венеційською комісією на її 96-му Пленарному засіданні (Венеція, 11\u0026ndash;12 жовтня 2013), CDL-AD(2013)025*, пункт 30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[6] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[7] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[8] Коментарі Генерального директорату з прав людини і верховенства права (Директорату з прав людини) Ради Європи щодо Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; від 14 жовтня 2014 року, DGI (2014) 30, пункт 131.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[9] Recommendation Rec(2000)19, adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 6 October 2000 at the 724th meeting of the Ministers\" Deputies, para. 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[10] Див. примітку 1, para. 64\u0026ndash;68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[11] Звіт GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункти 215 та 216.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[12] Мається на увазі Закон \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури\" (від 19.09.2019 № 113-IX).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[13] Звіт-оцінка GRECO щодо виконання Україною рекомендацій за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункт 133.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[14] Там само, пункт 134.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[15] CM/Del/Dec(2020)1377/H46-43, 1377th meeting, 4 June 2020 (DH) (written procedure), H46-43 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[16] CM/Del/Dec(2021)1406/H46-37, 1406th meeting, 7\u0026ndash;9 June 2021 (DH), H46-37 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[17] Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233, пункти 4 та 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[18] Jeremy McBride, European Standards concerning the imposition of Disciplinary Liability on Prosecutors, para. 66\u0026ndash;71.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Як рішення ЄСПЛ пов'язане з атестацією прокурорів зразка 2019–2021?","meta_description":"Минулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","tags":[{"id":465,"name":"атестація"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":379,"url":"lyudi-profesii-pravnik-ivan-lischina","video":"s68H8oioiRg","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1629908005,"date":"17.07.2021","views":579,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/s68H8oioiRg-HD.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/s68H8oioiRg-HD_1.jpg","name":"Люди професії: правник Іван Ліщина","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІван Ліщина жартома називає себе \u0026laquo;адвокатом диявола\u0026raquo;. Саме так його сприймають у середовищі, яке знає його як адвоката держави у справах Європейського суду з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;А ви, що правозахисники?\u0026raquo; \u0026mdash; запитує представник прокуратури. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026laquo;Та ж ні! Ми ваші захисники!\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;[\u0026hellip;] це клієнт, держава в цілому є клієнтом, і прокуратура, і будь-який інший орган, який потрапляє в світло Європейського суду\u0026raquo; \u0026mdash; спокійно пояснює герой нашого нового інтерв\u0026rsquo;ю \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97\"\u003e#JustTalk_Люди_професії\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро досвід роботи в ЄСПЛ, про довгий шлях трансформації у сприйнятті державними органами ролі Уповноваженого у справах ЄСПЛ, про \u0026laquo;Конституцію свободи\u0026raquo; Гаєка та класичний лібералізм, та про спроможність системи кримінальної юстиції до змін \u0026mdash; про це та інше розпитувала Івана Ліщину, Заступника Міністра юстиції України \u0026mdash; Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини адвокатка Лариса Денисенко.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/s68H8oioiRg-HD.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":501,"name":"Люди професії"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":378,"url":"lyudi-profesii-pravnik-mikola-gnatovskij","video":"nSLKA35E2QI","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1629907767,"date":"26.06.2021","views":588,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/nSLKA35E2QI-HD.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/nSLKA35E2QI-HD_1.jpg","name":"Люди професії: правник Микола Гнатовський","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Важливим є те, що відбувається в нормальному житті, але дуже важливі і межі, кордони, які відділяють це нормальне життя від чогось іншого. Система кримінальної юстиції саме там. Вона на цьому кордоні, вона на сторожі. Вона визначає характер та обличчя суспільства значно сильніше та ясніше, ніж деякі інші складові\u0026raquo; \u0026mdash; вважає Микола Гнатовський, президент Європейського комітету із запобігання катуванням (2015-2021)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ новому інтерв'ю з людиною професії - Миколою Гнатовським говорили про таке:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк жага справедливості може корелюватися з абсолютною забороною катувань? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкими є основні стандарти запобігання катувань у роботі поліції? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк впливають політичні гасла про посилення боротьби зі злочинністю на систему і корпоративну культуру органів правопорядку? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cspan\u003eЧому систему виконання покарань не можна вважати \u0026laquo;кінцевою зупинкою\u0026raquo;? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eА ще про оперу, університет та багато іншого розпитувала нашого гостя неймовірна Лариса Денисенко.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Правник Микола Гнатовський. Люди професії. Інтерв'ю","meta_description":"Інтерв'ю з Миколою Гнатовським. Про жагу справедливості та зміни, яких потребує система кримінальної юстиції сьогодні. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/nSLKA35E2QI-HD.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":501,"name":"Люди професії"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":358,"url":"praktika-espl-u-spravah-proti-ukraini-schodo-porushennya-prav-zatrimanih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1626249808,"date":"11.05.2021","views":1337,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2021-08-25-o-153830.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2021-08-25-o-153830_1.png","name":"Практика ЄСПЛ у справах проти України (щодо порушення прав затриманих)","description":"\u003cp\u003eПерелік судових справ Європейского суду з прав людини проти України у яких були порушені права затриманих осіб.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eІз повним переліком судових справ проти України можна ознайомитись на сайті \u003ca class=\"external text\" href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22languageisocode%22:%5B%22UKR%22%5D,%22respondent%22:%5B%22UKR%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22JUDGMENTS%22,%22DECISIONS%22%5D}\" rel=\"nofollow\"\u003eЄвропейського суду з прав людини\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%202021-08-25%20%D0%BE%2015-38-30.png\" alt=\"\" width=\"2342\" height=\"1444\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable class=\"wikitable\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003cth style=\"width: 565px;\"\u003eНазва справи\u003c/th\u003e\r\n\u003cth style=\"width: 187px;\"\u003eРік прийняття рішення\u003c/th\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Яременко проти України\" (Заява N 32092/02)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2008\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_460#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eCправа \"Вергельський проти України\" (Заява N 19312/06)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2009\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_076#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Юртаєв проти України\" (Заява N 11336/02) \u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2006\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_817#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \u0026laquo;Олексій Михайлович Захаркін проти України\u0026raquo; (Заява № 1727/04)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2010\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_405#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Нечипорук і Йонкало проти України\" (Заява N 42310/04)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2011\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_110#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Меріт проти України\" (заява N 66561/01)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2004\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Афанасьєв проти України\" (заява N 38722/02)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2005\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_334#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Козинець проти України\" (Заява N 75520/01)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2007\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 565px;\"\u003e\u003ca class=\"external text\" href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320#Text\" rel=\"nofollow\"\u003eСправа \"Кобець проти України\" (Заява N 16437/04)\u003c/a\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 187px; text-align: center;\"\u003e2007\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2021-08-25-o-153830.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":503,"name":"custody records"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]}]},{"id":203,"url":"lyudi-profesii-advokatka-larisa-denisenko","video":"9YzdhP20phc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622463022,"date":"30.11.2020","views":631,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/9YzdhP20phc-HD.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_49.jpg","name":"Люди професії: адвокатка Лариса Денисенко","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро правозахисну місію адвокатури, шлях від насильницького усправедливлення в дитинстві до усвідомлення сили слова та про багатоголосся людей, що прагнуть розвитку та змін у кримінальній юстиції \u0026mdash; дивіться у інтерв\u0026rsquo;ю \u0026laquo;Люди професії\u0026raquo; з адвокаткою, письменницею та співзасновницею Асоціацією жінок-юристок України \"ЮрФем\" Ларисою Денисенко.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Чорт! Якщо нам подобається ця професія \u0026mdash; ми маємо змінювати систему!\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРозмову з гостею вела суддя Дніпровського районного суду м. Києва Віра Левко. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Люди професіі\u0026raquo; \u0026mdash; це розмова між практиками кримінальної юстиціі про іхній шлях у професію, про мотивацію залишатись у ній і щодня своїм прикладом змінювати систему на краще. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/9YzdhP20phc-HD.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":501,"name":"Люди професії"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":129,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-videozvit","video":"nSr_Epjg2-U","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942309,"date":"08.07.2020","views":552,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_3.png","name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дванадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дванадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":127,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942027,"date":"25.06.2020","views":617,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Discussion paper","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКатування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДо цього часу систему розслідування кримінальних правопорушень в Україні побудовано на концепції, що орієнтує органи досудового розслідування отримувати основну інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення безпосередньо від підозрюваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Опис проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновне завдання правоохоронців, зазвичай, полягає у встановленні підозрюваної особи й схилянні її до надання викривальних (зізнавальних) показань проти себе. Цілком очевидно, що далеко не кожна особа бажає зізнаватися, тому фізичне та психічне насильство можуть здаватися \u0026laquo;дієвим\u0026raquo; інструментом для \u0026laquo;переконання\u0026raquo; підозрюваного виконати вимоги правоохоронців. Проте далеко не кожного правоохоронця цікавить, чи є такий інструмент насправді ефективним і чи дозволяє він таки отримати правдиві свідчення\u0026mdash;головне, що злочин \u0026laquo;розкрито\u0026raquo; й \u0026laquo;винну\u0026raquo; особу встановлено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоширеним також залишається і насильство з боку адміністрації у пенітенціарних установах. Головна відмінність полягає лише в тому, що в цьому випадку метою застосування насильства є підкорення особи, намагання змусити її дотримуватися встановлених у пенітенціарному закладі\u0026nbsp;неформальних правил.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле чому такі методи, які не відповідають сучасним уявленням про гідність людини, досі існують в Україні? Відповідей на це питання є доволі багато, проте можна впевнено стверджувати, що однією з основних\u0026nbsp;причин є безкарність тих, хто застосовує катування. Не отримуючи покарання за свої дії, такі правоохоронці починають сприймати катування як\u0026nbsp;прийнятний метод розслідування. Поширення культури насилля у правоохоронній системі поступово витісняє з неї правоохоронців, не схильних до насильницьких методів, і навпаки\u0026mdash;приваблює тих, хто не бачить\u0026nbsp;у цьому проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк свідчить міжнародний досвід, подолати проблему безкарності можна лише шляхом впровадження ефективного механізму розслідування\u0026nbsp;кожного випадку катувань, за результатами якого винних у його вчиненні\u0026nbsp;осіб притягують до справедливого покарання. Таке покарання має стримувальний ефект для правоохоронців та спонукає всю систему кримінальної юстиції шукати інші методи виконання своїх функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, наразі казати про вирішення проблеми безкарності за катування в Україні було б передчасно. Результати численних досліджень свідчать, що здебільшого на практиці правоохоронці уникають покарання за\u0026nbsp;застосування насильства. Так, попри зарахування таких дій, як катування,\u0026nbsp;до категорії злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, реально засуджують відбувати це покарання лише одиниці правоохоронців, водночас більшість засуджених звільняють від покарання з іспитовим строком (1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема полягає не лише в тому, що судді доволі часто присуджують невиправдано м\u0026rsquo;яке покарання навіть за найжорстокіші форми катувань, а й у тому, що органи розслідування не доводять усі виявлені випадки до суду або ж узагалі намагаються не помічати факти невиправданого застосування сили з боку правоохоронців. Так, згідно з офіційними статистичними даними Офісу Генерального прокурора, протягом останніх 5\u0026nbsp;років до суду направили не більше 3% кримінальних проваджень щодо неправомірного застосування сили з боку правоохоронців від загальної кількості зареєстрованих проваджень цієї категорії (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відсутність в Україні ефективного розслідування за фактами катувань\u0026nbsp;неодноразово вказував і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях за статтею 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних\u0026nbsp;свобод. Як відомо, у 2012 році суд навіть ухвалив пілотне рішення у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo;, констатуючи відсутність розслідування катувань як системну проблему для української правоохоронної системи (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні на контролі Комітету міністрів Ради Європи перебуває понад 70\u0026nbsp;справ проти України за статтею 3 Конвенції, у яких суд констатував порушення заборони катувань саме у зв\u0026rsquo;язку з нездійсненням ефективного розслідування за заявами та повідомленнями про катування (група справ Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов проти України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСеред основних недоліків розслідування\u003c/strong\u003e, на які вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях проти України, варто відзначити:\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення службових перевірок (розслідувань) замість офіційного (кримінального) розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; несвоєчасне проведення судово-медичних обстежень потерпілої особи;\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення слідчих та процесуальних дій зі значними затримками у часі;\u003cbr /\u003e\u0026bull; поспішливе прийняття рішення про закриття провадження без вивчення всіх обставин вчиненого злочину;\u003cbr /\u003e\u0026bull; незабезпечення належної участі потерпілого у кримінальному провадженні;\u003cbr /\u003e\u0026bull; інше\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 http://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/Ill-treatment-in-police_-final-UKR.pdf.pdf\u003cbr /\u003e2 https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html\u003cbr /\u003e3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_851#Text\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте \u003cstrong\u003eголовною причиною відсутності ефективного розслідування \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eза фактами катувань можна, на нашу думку, вважати те, що в Україні \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eфактично немає спеціального механізму розслідування цієї категорії \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eзлочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Нова система розслідування катувань в Україні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПочатком формування нової системи розслідування катувань в Україні\u0026nbsp;можна вважати створення Державного бюро розслідувань, яке розпочало свою роботу наприкінці 2018 року. Саме на цей орган було покладено,\u0026nbsp;поміж інших, і функції з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, аналіз першого року діяльності ДБР свідчить про те, що розслідування катувань ще не стали пріоритетом для цієї інституції, адже за\u0026nbsp;весь 2019 рік до суду було спрямовано лише 3 кримінальні провадження за статтею 127 Кримінального кодексу України (катування).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧастково такі низькі показники можна пояснити тим, що в ДБР цей напрямок не був закріплений за конкретними слідчими, а крім того, значні перешкоди для просування справ цієї категорії створювали територіальні\u0026nbsp;органи прокуратури, які часто не вбачали підстав для повідомлення про підозру правоохоронцям, щодо яких слідчі ДБР збирали докази про їхню можливу причетність до вчинення катувань. Поширеними були й випадки\u0026nbsp;відмови слідчих ДБР вносити відомості про можливі катування до Єдиного реєстру досудових розслідувань і спрямовувати такі заяви та повідомлення для проведення службових перевірок до органів Національної поліції чи пенітенціарної системи, на дії яких власне й скаржилися заявники.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСитуація почала поступово змінюватися наприкінці 2019 року, коли в\u0026nbsp;структурі Офісу Генерального прокурора було створено спеціалізований підрозділ з протидії катуванням (Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших серйозних\u0026nbsp;порушень прав людини з боку правоохоронних органів), а крім того, Офіс Генерального прокурора визначив протидію порушенням прав людини з боку правоохоронців як один з основних пріоритетів діяльності на 2020 рік (4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа першу половину 2020 року Департамент налагодив плідну взаємодію з Державним бюро розслідувань (у структурі ДБР визначено 25 слідчих з\u0026nbsp;розслідування катувань), з Офісом Омбудсмена (постійний обмін інформацією за результатами візитів НПМ до місць несвободи, надсилання до\u0026nbsp;Департаменту даних медичних закладів щодо тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, тощо), з Міністерством охорони здоров\u0026rsquo;я (проведення судово-медичних та судово-психіатричних обстежень жертв катувань), з Урядовим Уповноваженим з питань Європейського суду з прав\u0026nbsp;людини та іншими державними, міжнародними та неурядовими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e4 https://www.gp.gov.ua/ua/priorities2020\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eВжиті заходи дозволили суттєво підвищити ефективність розслідування катувань, і вже за перші п\u0026rsquo;ять місяців 56 правоохоронцям повідомили про\u0026nbsp;підозру у вчиненні катувань та інших злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства (за весь 2018 рік \u0026mdash; 54 особам, за 2019 рік \u0026mdash; 42).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас задля запровадження в Україні ефективної сталої системи \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрозслідування катувань необхідно зробити ще багато кроків, серед \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eяких:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. створити\u003c/strong\u003e спеціалізовані підрозділи в ДБР та його територіальних управліннях з розслідування катувань та інших злочинів,\u0026nbsp;пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства з боку правоохоронців, а також відповідні підрозділи зі здійснення процесуального керівництва у такій категорії проваджень в обласних прокуратурах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. розробити\u003c/strong\u003e методологію розслідування катувань, яка б спиралася на найкращі міжнародні стандарти у цій сфері;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. забезпечити\u003c/strong\u003e належний криміналістичний супровід процесу\u0026nbsp;розслідування катувань задля підвищення ефективності фіксації слідів катувань при огляді місця події та в ході проведення інших слідчих та процесуальних дій;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. впровадити\u003c/strong\u003e сучасні стандарти менеджменту у процес розслідування (єдині стандарти розслідування, системи обліку\u0026nbsp;проваджень, комунікації між учасниками кримінального провадження, управління та координації груп з розслідування\u0026nbsp;конкретних проваджень та ін.);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. впровадити\u003c/strong\u003e у медичних закладах єдині форми фіксації тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, а також налагодити механізм повідомлення про такі випадки до ДБР з урахуванням вимог Стамбульського протоколу;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. впровадити\u003c/strong\u003e у діяльність усіх територіальних органів Національної поліції України систему Custody Records з можливістю своєчасного повідомлення про виявлені порушення прав\u0026nbsp;затриманих осіб до підрозділів ДБР та органів прокуратури тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозбудовуючи національний механізм розслідування катувань в Україні, важливо також брати до уваги критерії ефективного розслідування, що\u0026nbsp;базуються на практиці Європейського суду з прав людини. До таких критеріїв, зокрема, належать (5):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Незалежність і неупередженість:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; посадові особи, залучені до проведення розслідувань, і особи, які приймають рішення, мають бути незалежними від осіб,\u0026nbsp;причетних до фактів, за якими проводиться розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; це вимагає незалежності з практичної точки зору, а не тільки відсутності ієрархічних та інституційних зв\u0026rsquo;язків;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; працівники, залучені до проведення розслідувань, та всі особи, які приймають рішення, мають бути неупередженими. Зокрема, вони не мають права брати участь у розслідуваннях\u0026nbsp;або у прийнятті рішень стосовно скаржників-потерпілих у справі про жорстоке поводження, яку вони розслідують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Ретельність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у розслідуванні фактів жорстокого поводження мають здійснюватися всі розумні кроки для забезпечення доказів, які стосуються відповідного інциденту (інцидентів);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; збирати докази і вести розслідування треба відповідно до процесуальних норм; недотримання процесуальних норм,\u0026nbsp;внаслідок чого подальше провадження зазнає невдачі, означає, що не всі розумні кроки для забезпечення доказів стосовно інциденту було зроблено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; інформацію і докази, що стосуються жорстокого поводження, треба оцінювати ретельно та об\u0026rsquo;єктивно;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування за своєю суттю повинні мати комплексний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Невідкладність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування і можливе судове провадження мають проводитися невідкладно і в розумних строках;\u003cbr /\u003e\u0026bull; невідкладність \u0026mdash; це ключ до забезпечення довіри з боку громадськості.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Ерік Сванідзе. Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження: Керівні принципи застосування європейських стандартів. \u0026mdash; К. : К.І.С., 2009. \u0026mdash; 144 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. Компетентність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи мають бути компетентними, щоб встановлювати факти у справі і, в необхідних випадках, визначати і карати винуватих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування не мусить зупинятися через будь-які перешкоди юридичного або практичного характеру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати повноваження на тимчасове відсторонення від посади або від виконання конкретних обов\u0026rsquo;язків осіб, які\u0026nbsp;є об\u0026rsquo;єктом розслідування;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати можливість застосовувати засоби захисту для того, щоб убезпечити гаданих потерпілих та інших долучених до розслідування осіб від залякування або від інших способів їхнього примушення до самоусунення від участі у розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. Залучення потерпілих і контроль громадськості:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; скаржники-потерпілі від жорстокого поводження або їхні представники мусять бути залученими до процедур слідства тією мірою,\u0026nbsp;якою це необхідно, щоб гарантувати їхні законні інтереси. Потерпілі повинні мати право вимагати здійснення конкретних кроків і\u0026nbsp;брати участь у конкретних слідчих діях, коли це потрібно. Їх треба\u0026nbsp;періодично інформувати про хід розслідування та про всі прийняті рішення. У необхідних випадках їм потрібно надавати юридичну\u0026nbsp;допомогу, а також право оскаржувати дії або бездіяльність слідчих органів за допомогою відкритої і загальної процедури судового розгляду;\u003cbr /\u003e\u0026bull; в особливо серйозних випадках, щоб задовольнити цю вимогу, може виникнути необхідність провести офіційне розслідування.\u003c/p\u003e","meta_title":"Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? ","meta_description":"Катування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":125,"url":"justtalk11-zdorovya-i-pravoporyadok-balans-tsilej-videozvit","video":"nrRE8rYdbH4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621940356,"date":"22.05.2020","views":527,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2424_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2424_3.png","name":"JustTalk#11. Здоров’я і правопорядок: баланс цілей. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал одинадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал одинадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2424_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]}]},{"id":146,"url":"chervoni-linii-dlya-obmezhuvalnih-zahodiv-pid-chas-pandemii-oglyad-rekomendatsij-radi-evropi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622035656,"date":"27.04.2020","views":526,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/image-3.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/89_1.jpg","name":"Червоні лінії для обмежувальних заходів під час пандемії. Огляд рекомендацій Ради Європи","description":"\u003cp\u003eЯкими б необхідними та суворими не були обмежувальні заходи, яких вживають держави для протидії COVID-19, вони мають бути\u0026nbsp;пропорційними\u0026nbsp;та\u0026nbsp;тимчасовими. Саме такий заклик ліг в основу звернення Генерального секретаря Ради Європи до країн-учасниць.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПандемія коронавірусу охопила майже весь світ і стала справжнім викликом для демократичних спільнот. Уряди не мають ані чітких алгоритмів дій, ані розуміння того, які заходи задля захисту населення будуть ефективними, а які \u0026mdash; ні. Цей стан невизначеності і дій наосліп може мати руйнівні наслідки для демократичного устрою багатьох країн. А вони, на відміну від тоталітарних режимів, усе ж досі намагаються утримати хиткий баланс між індивідуальними правами людини та інтересами суспільства у цей непростий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидке поширення вірусу та необхідність оперативного реагування вже призвели до одночасного відступу від зобов\u0026rsquo;язань за ЄКПЛ безпрецедентної кількості країн.\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/005/declarations?fbclid=IwAR01aiD5FNbrqx6sWcN4dgW-4sycBEXltPGPzuKKHid6n_CbwwlR23PQvOs\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/005/declarations?fbclid=IwAR01aiD5FNbrqx6sWcN4dgW-4sycBEXltPGPzuKKHid6n_CbwwlR23PQvOs\"\u003eСеред них Латвія, Румунія, Естонія, Македонія\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта інші. Водночас заходи, яких вживають у більшості з них, за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.euractiv.com/section/justice-home-affairs/news/coronavirus-derogations-from-human-rights-send-wrong-signal-say-meps/\"\u003eсловами речника\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.euractiv.com/section/justice-home-affairs/news/coronavirus-derogations-from-human-rights-send-wrong-signal-say-meps/\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eГенерального секретаря РЄ\u003c/a\u003e, можуть цілком охоплюватися їхніми позитивними зобов\u0026rsquo;язаннями за Конвенцією, а така масова дерогація (відступ від положень Конвенції) може створити необґрунтовану та непотрібну паніку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна поки що не заявила про дерогацію положень ЄКПЛ у порядку, передбаченому ст. 15 цього документу. Попри це ми вже майже місяць живемо у стані повного локдауну як з економічної точки зору, так і з точки зору права. Усі обмеження, запроваджені за цей час, мають сумнівну правову природу з погляду дотримання Конституції, а пропорційність таких обмежень обґрунтовується лише киванням у бік інших країн-сусідів із сумнішою статистикою жертв COVID-19. Відступ від зобов\u0026rsquo;язань за Конвенцією не врятує Україну від позовів, позаяк Європейський суд з прав людини все одно розглядатиме справи й опосередковано даватиме оцінку вжитим заходам, їхній пропорційності та обґрунтованості такого відступу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб мінімізувати негативні наслідки пандемії, Рада Європи розробила низку рекомендацій, які мають стати дороговказами для країн у їхній боротьбі з кризою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВерховенство права та демократія\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПринцип\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eверховенства права\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзалишається\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eнепорушним\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eнавіть у ці складні часи. Попри будь-які загрози, дії та рішення держави мають бути законними і відповідати Конституції та міжнародним стандартам. А в окремих випадках підлягати конституційному контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаходи, яких вживають держави, повинні мати чітко визначені часові межі.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eТимчасовість\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eстосується як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзаходів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eз обмежень прав і свобод, так і кроків щодо розширення певних повноважень органів влади, необхідних для ефективного та швидкого реагування на загрозу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДії\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдержави мають бути\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпропорційними\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eметі та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eнеобхідними\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу демократичному суспільстві. Кожне рішення має відповідати поставленій меті, при цьому забезпечуючи мінімально необхідну зміну звичних правил і демократичних процедур.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, наприклад,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydent-bolharii-naklav-veto-na-obmezhennia-cherez-koronavirus/30502583.html?fbclid=IwAR27zGUf7lXRex02wKeeW88xviRmcfd79UJoo7HA-pdW_Un6OQ3N6bieY2g\"\u003eпрезидент Болгарії ветував обмеження\u003c/a\u003e, проголосовані парламентом в умовах надзвичайного стану, як такі, що є \u0026laquo;до межі суворими\u0026raquo; і становлять загрозу громадянським правам і свободам. Водночас у сусідній Угорщині очільник уряду пропонував\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2020/apr/01/viktor-orban-ditches-mayor-plan-amid-claims-of-coronavirus-power-grab?fbclid=IwAR0ytqC1VF71dHH5yOr4BihWeqXkKn5FvVKgCf5wxa0fNsBfhfgvgChiHTg\"\u003eпозбавити мерів міст їхніх критично важливих повноважень\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля швидкого реагування в період надзвичайного стану та запровадити кримінальну відповідальність\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.newyorker.com/news/letter-from-europe/how-viktor-orban-used-the-coronavirus-to-seize-more-power\"\u003eза поширення неправдивої інформації, яка перешкоджає успіхам у боротьбі з вірусом\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що пандемія стала серйозним випробуванням для засадничих принципів демократії \u0026mdash; принципу поділу влади та системи стримувань і противаг між її гілками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУряд має діяти швидко та ефективно, а законодавчий орган має сприяти йому шляхом ухвалення необхідного законодавчого регулювання. Водночас у зв\u0026rsquo;язку з можливим розширенням звичних повноважень виконавчої влади парламент має пильнувати його дії та стримувати у прийнятті неправомірних і необґрунтованих рішень. Один з найбільших тягарів лягає на судову владу \u0026mdash; особливо на суди, уповноважені здійснювати конституційний контроль. Саме вони мають перевіряти найсуворіші обмеження прав і свобод, запроваджені \u0026laquo;надзвичайним\u0026raquo; законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄвропейська конвенція визначає абсолют \u0026mdash; право на гідність у найширшому розумінні. Всі ж інші права можуть бути обмежені тією чи іншою мірою задля виконання державою взятих на себе позитивних зобов\u0026rsquo;язань. Тому для випадків обмеження інших прав Конвенція та практика її застосування визначили необхідні мінімальні стандарти. Особливого значення вони набувають в умовах потреби швидко реагувати на пандемію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"_gjdgxs\"\u003e\u003c/a\u003eДержави мають подбати про забезпечення належного рівня медичної допомоги тим, хто перебуває під її контролем у місцях несвободи \u0026mdash; від пенітенціарних установ до новоутворених спеціальних місць карантинної ізоляції у зв\u0026rsquo;язку з COVID-19. Це вимагає як забезпечення необхідними засобами індивідуального захисту осіб, так і безперешкодний доступ до таких установ представників незалежних моніторингових інституцій. Особливу увагу держава має звернути на забезпечення рівного доступу до медичної допомоги для так званих вразливих груп населення: людей похилого віку, людей з інвалідністю, тяжко хворих. Окрім того, ще раніше Генеральний секретар\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/directorate_of_communications/Pages/result_details.aspx?ObjectId=09000016809e1d2d\"\u003eзакликала\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eадміністрації пенітенціарних установ і всі органи влади прагнути до застосування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eальтернативних\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпозбавленню волі заходів, особливо в разі переповненості в\u0026rsquo;язниць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча Конвенція і встановлює винятки, що стосуються обмеження права на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eсвободу і особисту недоторканість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e(затримання задля запобігання поширенню інфекційних захворювань), держави мають заздалегідь подбати про належне\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзаконодавче підґрунтя\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта здійснити належний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eаналіз\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтого, чи можливо застосувати альтернативні м\u0026rsquo;якші заходи, ніж обмеження особистої свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПосилених обмежень зазнають і головні орієнтири демократичних суспільств\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; право на повагу до приватного життя, свободу совісті і релігії, свободу зібрань.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eСуворі кримінальні санкції мають підлягати не менш суворому судовому контролю. А країни мають діяти так, щоб утримувати справедливий\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eбаланс між примусом та превентивними заходами\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, відступ від зобов\u0026rsquo;язань за Конвенцією може розширити спектр заходів для боротьби з пандемією. Разом з тим, непорушними мають залишитися: заборона щодо тримання під вартою без достатніх правових підстав, процесуальні гарантії для затриманих, зокрема право на захист, принцип презумпції невинуватості, а також заборона будь-яких дій, які\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eпідривають та підважують незалежність суду та суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКраїни мають дуже помірковано ставитися до обмежень\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eправ на свободу вираження поглядів та доступу до інформації.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eОфіційні комунікації не можуть ставати єдиним джерелом інформації. Фахівці, медики, громадськість повинні мати можливість критикувати дії держави. Саме тому непересічну роль сьогодні відіграють ЗМІ, які несуть\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eособливу відповідальність за надання своєчасної, точної та достовірної інформації. Журналісти мають дотримуватися найвищих професійних та етичних стандартів. А поширенню дезінформації найкраще протидіяти державними інформаційними кампаніями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з інструментів у боротьбі з COVID-19 стали нові технології доступу та обробки персональних даних\u003cstrong\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eДержави повинні стримано використовувати такі технологічні рішення, врівноважуючи їх із принципом\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eповаги до приватності,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі керуватися при цьому вимогами\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпропорційності\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта обґрунтованої неможливості досягнути цілей меншими втручаннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСувора ізоляція сприяє також збільшенню рівня домашнього, сексуального та ґендерно зумовленого насильства. Державам треба докласти максимальних зусиль для захисту жертв насильницьких злочинів і злочинів торгівлі людьми. Влада має бути проактивною у виявленні нових форм злочинної діяльності, які з\u0026rsquo;явились у зв\u0026rsquo;язку з пандемією. Це потребує також максимальної згуртованості органів системи кримінальної юстиції для протидії таким злочинам.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/89.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"529\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі рекомендації є неабияк актуальними для України. Суворі обмежувальні заходи, яких вжив український уряд (обмеження пересування, непропорційна адміністративна відповідальність, використання програм для відстежування геолокації тощо), ймовірно, стануть предметом розгляду в Європейському суді з прав людини. А кожне наступне невиважене рішення влади вдарятиме ще більше по слабких державних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо потрібно зробити вже зараз \u0026mdash; це повернути Україну в правове поле. Передовсім переглянути прийняті рішення на предмет законності і конституційності, проаналізувати їхню ефективність і співмірність із загрозою та зважити ризики на майбутнє. Історія з вірусом може повторитися, але країна повинна вже зараз виробити чіткий правовий порядок реагування, який не суперечитиме національному законодавству і міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням. А запроваджувати ті чи інші обмежувальні заходи варто одночасно з розробкою детальних алгоритмів застосування та сценаріїв для органів, на які покладається контроль за їхнім дотриманням. Особливо це стосується органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТреба пам\u0026rsquo;ятати, що ні Конвенція, ні Конституція не перешкоджають державі ефективно реагувати на загрози, пов\u0026rsquo;язані з пандемією. Вони лише окреслюють ті червоні лінії, яких держава не може перетинати, щоб не завдати собі та своїм інституціям, а особливо людям значно більшої шкоди, ніж та, яку може завдати вірус COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо Україна все ж звернеться до Генерального секретаря з повідомленням про відступ від зобов\u0026rsquo;язань, їй доведеться дуже ретельно і обережно підійти до обґрунтування необхідності такого відступу та вжитих заходів. А обґрунтованість рішень для української влади, вочевидь, уже давно є слабким місцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЮристка Марія Лисенко,\u003cbr /\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПовний текст рекомендацій шукайте тут:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/sg-inf-2020-11-respecting-democracy-rule-of-law-and-human-rights-in-th/16809e1f40\"\u003ehttps://rm.coe.int/sg-inf-2020-11-respecting-democ...\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/image-3.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":510,"name":"місця несвободи"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":103,"url":"justtalk5-prezumptsiya-ne-vinuvata-videozvit","video":"YkLzP1jg-6Q","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621864165,"date":"30.10.2019","views":544,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_3.png","name":"JustTalk#5. Презумпція не винувата. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал п'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал п'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/234_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":275,"url":"skilki-ukraini-koshtue-porushennya-prav-lyudini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1626064025,"date":null,"views":492,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_104.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_105.jpg","name":"Скільки Україні коштує порушення прав людини?","description":"\u003cp\u003eРозміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в \u003ca class=\"external text\" href=\"https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini\" rel=\"nofollow\"\u003eзвітах\u003c/a\u003e про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах \u003ca class=\"external text\" href=\"https://rm.coe.int/1680709769\" rel=\"nofollow\"\u003eЄСПЛ (Country Factsheet)\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eКонвенцією \u0026laquo;Про захист прав людини і основоположних свобод\u0026raquo; Ради Європи від 1950 року, яку Україна ратифікувала 1997 року, передбачено створення Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі країни, які ратифікували Конвенцію. Сам суд був створений та почав діяти 1998 року. Рішення суду стосуються виключно порушень прав людини, закріплених Конвенцією. За результатами рішень суд призначає грошове відшкодування стороні, чиї права були порушені, а держава зобов\u0026rsquo;язана сплачувати ці компенсації, враховуючи судові витрати, витрати на адвокатів та пеню за несвоєчасну сплату. Рішення суду набирає законної сили через три місяці після його винесення. Тому компенсації, які були присуджені у жовтні-грудні мають виплачуватись вже наступного року.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозміри сплачених та нарахованих внесків щорічно публікуються в \u003ca class=\"external text\" href=\"https://minjust.gov.ua/m/zviti-pro-rezultati-diyalnosti-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini\" rel=\"nofollow\"\u003eзвітах\u003c/a\u003e про результати діяльності уповноваженого в справах ЄСПЛ та Аналітичних звітах \u003ca class=\"external text\" href=\"https://rm.coe.int/1680709769\" rel=\"nofollow\"\u003eЄСПЛ (Country Factsheet)\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо зазначити, що нарахування за рішеннями ЄСПЛ відбуваються у євро, в той час, як Україна сплачує суми компенсації у гривнях. Це стало особливо відчутним у 2013-2014 роках, коли Україна сплачувала за рішення ЄСПЛ менше третини компенсацій і повинна була їх відшкодувати у наступних роках, однак в цей же час відбувся значний стрибок курсу євро \u0026mdash; з 10 до 15 гривень у 2014 році та з 15 до 24 у 2015. Таким чином, суми компенсацій, нараховані за рішеннями ЄСПЛ, значно зросли в перерахунку на національну валюту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом з 2006 року Україна сплатила за рішеннями ЄСПЛ більше 1 млрд 770 млн гривень за порушення Європейської конвенції з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/1000px-Viz_1.jpg\" alt=\"\" width=\"1000\" height=\"665\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_104.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":503,"name":"custody records"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"471"},"buildId":"9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"ЄСПЛ\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-986850c0a8c02cb3765c.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>