</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position null"><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">Інші юрисдикції</h1><div><div class="subcategories"><span class="subcategory">Позиції</span><span class="subcategory">Дослідження</span><span class="subcategory">Відео</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/legko-jti-dorogoyu-brehni-tyazhko--dorogoyu-pravdi--anastasiya-renkas--justconf2025"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/legko-jti-dorogoyu-brehni-tyazhko--dorogoyu-pravdi--anastasiya-renkas--justconf2025">Легко йти дорогою брехні, тяжко — дорогою правди | Анастасія Ренкас | JustConf2025</a><div class="block_info"><div class="data">9 January, 2026</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu">США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">26 May, 2022</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">19 May, 2022</div></div><div class="article_description"><p>Міжнародний суд ООН (далі — також Суд) — майданчик для розв’язання міждержавних спорів. Однак паралельно він може виступати й механізмом відновлення прав фізичних і юридичних осіб. У цьому плані можливості отримання компенсації як публічними, так і приватними суб’єктами досить широкі.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><a class="author animated" href="/author/liliya-lavrichenko">Лілія<!-- --> <!-- -->Лавріченко</a><span></span><div class="data">12 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini">Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">10 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu">Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">6 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti">Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">28 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne">Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">22 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">ВІРОЛОМСТВО. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">25 March, 2022</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/themes/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2026<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":967,"url":"legko-jti-dorogoyu-brehni-tyazhko--dorogoyu-pravdi--anastasiya-renkas--justconf2025","video":"5azFaGyBzFU?si=P0jB1wi8TQ2LaQXa","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1767970397,"date":"09.01.2026","views":81,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/renkas.png","mini_image":null,"name":"Легко йти дорогою брехні, тяжко — дорогою правди | Анастасія Ренкас | JustConf2025","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ своєму виступі на \u0026laquo;JustConf2025: Мислити цілим\u0026raquo; \u003cstrong\u003eАнастасія Ренкас\u003c/strong\u003e, керівниця напряму розвитку інституту викривання НАЗК, говорить про викривачів \u0026mdash; людей, які знають правду ще до початку кримінального провадження і від яких часто залежить, чи матиме система шанс на справедливість.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСпікерка пропонує подивитися на реформу кримінальної юстиції не лише через закони, процедури й інституції, а через готовність системи почути чесну людину зсередини. У центрі виступу \u0026mdash; системні проблеми, через які інститут викривання досі не працює повноцінно:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмовчання як звична модель поведінки \u0026mdash; коли ризик говорити перевищує ризик мовчати;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eхибне сприйняття викривача як \u0026laquo;загрози\u0026raquo; для системи, а не її партнера;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневизначеність статусу викривача в кримінальному провадженні;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвузьке законодавче визначення, яке залишає без захисту значну кількість людей, готових повідомляти про порушення.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКлючова ідея виступу \u0026mdash; розширення дефініції викривача та посилення його статусу в кримінальній юстиції. Адже викривач \u0026mdash; це не безособове повідомлення, а джерело інформації, без якого система не здатна діяти ефективно. Це повноцінний гравець команди правосуддя, якого сьогодні часто залишають \u0026laquo;на лаві запасних\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eДякуємо за підтримку в створенні майданчика про ідеї, які можуть змінити та зміцнити кримінальну юстицію: Міжнародному фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, ПРООН в Україні та Уряду Японії, Офісу Ради Європи в Україні, Програмі підтримки ОБСЄ для України, Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo;, АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo;, АО \u0026laquo;Azones\u0026raquo;, Юридичній компанії Miller, а також Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, Офісу Генерального прокурора, Національному антикорупційному бюро України, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Бюро економічної безпеки України та Національній поліції України\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/renkas.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":520,"url":"ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652802203,"date":"26.05.2022","views":1212,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","mini_image":null,"name":"США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eThe United States and Alies Sharing Intelligence with Ukraine (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-united-states-and-allies-sharing-intelligence-with-ukraine/\"\u003e\u003cem\u003eMay\u003c/em\u003e\u003cem\u003e 9, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПримітною особливістю російсько-українського збройного конфлікту, що триває, є стратегічна та тактична роль, яку відіграє обмін розвідувальними даними між США (та іншими західними союзниками) та Україною. Цей обмін розвідувальними даними розпочався ще до війни на підтвердження публічних і приватних заяв про неминучий напад Росії на Україну (про що дивіться більше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але з того часу цей обмін триває безперервно, зокрема на оперативному або тактичному рівні, і лише набирає темпів, як показують нещодавні повідомлення \u003cem\u003eNBC\u003c/em\u003e \u003cem\u003eNews \u003c/em\u003eі \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа початкових етапах збройного конфлікту обмін розвідувальними даними з Україною, здавалося б, обмежувався лише однією юридичною проблемою \u0026ndash; Сполучені Штати не хотіли ставати стороною міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною, а залишатись країною, яка лише надає пряму цільову підтримку. У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/news/investigations/biden-administration-walks-fine-line-intelligence-sharing-ukraine-rcna18542\"\u003eматеріалі NBC від 4 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e високопоставлений конгресмен США заявив, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи хочемо підтримувати українців усіма можливими способами, не вступаючи у війну з Росією\u0026hellip; Коли справа доходить до обміну інформацією та націлювання (targeting) зброї, це тонка грань. \u0026hellip;Ми не надаємо [розвідувальних даних для націлювання в реальному часі], тому що це переходить межу, що змушувало б нас брати участь у війні. Отже, Пентагон справді бореться і йде по цій тонкій межі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші законодавці висловлювали те саме. Водночас, критикуючи чи ні, але радник США з національної безпеки та представник Пентагону заперечували, що обмін розвідувальними даними гальмується саме через юридичні проблеми. Однак \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/biden-admin-may-announce-new-750-million-military-aid-package-ukraine-rcna24134\"\u003e13 квітня NBC повідомила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потім, більше ніж через місяць:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати обмінюються значними та якісними розвідувальними даними з українцями, сказав високопоставлений чиновник з оборони та представник адміністрації. Минулого тижня міністр оборони Ллойд Остін (Lloyd Austin) опублікував нові вказівки для розвідувальної спільноти щодо того, що воно може надати стосовно Донбасу. Протоколи надання розвідувальних даних потрібно оновити для зміни пріоритетів боротьби на Донбасі, сказав високопоставлений чиновник з оборонної сфери, пояснивши, що \u0026laquo;керівництво було дещо послаблено\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-protect-air-defenses-shoot-russian-plane-carry-rcna26015\"\u003e16 квітня у новому матеріалі NBC\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повторювалась розповідь про послаблення юридичних та політичних обмежень і, як наслідок, збільшення обміну розвідданими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПісля того, як вторгнення почалося, юристи з оборонної та розвідувальної сфери США розповсюдили вказівки, які в деяких випадках обмежували обмін інформацією про цілі для воєнних дій. Така інформація могла б уможливити смертельні удари українців проти росіян. Але оскільки агресія Росії посилюється, то під тиском Конгресу всі ці перешкоди були усунені, кажуть чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eРаніше цього місяця, наприклад, директор Національної розвідки відкликав і замінив записку, яка забороняла обмін розвідувальними даними з метою повернення захопленої [до 24 лютого 2022 року] території або сприяння українським ударам в Криму чи на Донбасі, повідомили чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох матеріалах посилаються на два нові меморандуми \u0026ndash; один міністра оборони, а другий \u0026ndash; Директора національної розвідки (DNI), \u0026ndash; що призвело до деякої зміни політики, але, очевидно, вони не є публічними. В тому ж матеріалі зазначається, що навіть на ранніх етапах російського вторгнення США надавали Україні оперативні розвідувальні дані як для оборонних, так і для наступальних цілей (both defensive and offensive purposes). Наприклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати надали українським силам \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-using-declassified-intel-fight-info-war-russia-even-intel-isnt-rock-rcna23014\"\u003e\u003cem\u003eдетальну розвідувальну інформацію\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e про те, коли саме і куди мали завдати удари російські ракети та бомби, що спонукало Україну перемістити протиповітряну оборону та літаки із місця ймовірних ракетних ударів, повідомили NBC News чинні та колишні чиновники США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами чиновників, цей обмін розвідувальними даними майже в режимі реального часу також проклав шлях для \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/world/russia-ukraine-news\"\u003e\u003cem\u003eУкраїни\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e для збиття російського транспортного літака із сотнями військовослужбовців у перші дні війни, допомагаючи відбити російський напад на ключовий аеропорт поблизу Києва \u003c/em\u003e[мова йде про літак Іл-76 з десантом, який планував висадку в аеропорту \u0026laquo;Антонов\u0026raquo; (м. Гостомель) після його зачистки російськими військовими, що їм не вдалось \u0026ndash; прим. перекладача].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ розвідувальних даних також містилася конкретна інформація про загрози життю президента Зеленського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/04/us/politics/russia-generals-killed-ukraine.html\"\u003e4 травня New York Times опублікувала матеріал\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якому повідомлялося, що \u0026laquo;Розвідувальна підтримка українців з боку США мала вирішальний вплив на полі бою, підтверджуючи цілі, визначені українськими військовими, і скеровуючи їх на нові цілі\u0026raquo;. Зокрема,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами високопоставлених американських чиновників, Сполучені Штати Америки надали розвідувальні дані про російські підрозділи, які дозволили українцям знищити багатьох російських генералів, які загинули під час війни в Україні. \u0026hellip; Українські чиновники заявили, що вони вбили близько 12 генералів на передовій, і ця кількість здивувала військових аналітиків. Допомога щодо націлювання є частиною секретних зусиль адміністрації Байдена щодо надання Україні розвідувальних даних на полі бою в режимі реального часу. Ці розвідувальні дані також включають передбачувані переміщення російських військ, отримані з нещодавніх американських оцінок \u0026ldquo;секретного плану бою Москви для бойових дій на Донбасі на сході України\u0026rdquo;, повідомили чиновники. Разом з тим чиновники відмовилися уточнити, скільки генералів було вбито в результаті допомоги США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСША зосередилися на наданні інформації про місцезнаходження та інших подробиць про мобільний штаб російських військових, який часто переміщується. Українські чиновники поєднали цю географічну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними, включно з даними перехоплених комунікацій щодо присутності російських військових з числа вищого офіцерського складу, щоб завдати артилерійські удари та інші атаки, в результаті яких ці офіцери були знищені.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа даними \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e, США не єдина держава, яка ділиться оперативними розвідувальними даними з Україною, хоча, ймовірно, є найбільшим їх постачальником \u0026ndash; \u0026laquo;Інші союзники по НАТО також надають розвідувальні дані в режимі реального часу українським військовим\u0026raquo; \u0026ndash; цитата із заяви голови Об\u0026rsquo;єднаного комітету начальників штабу на слуханнях у Сенаті, де він сказав, що \u0026laquo;в Україну надходить значна кількість розвідданих зі Сполучених Штатів\u0026hellip; Ми дали зелене світло на це (We have opened up the pipes)\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ повідомленнях \u003cem\u003eTimes\u003c/em\u003e не дуже схвалювалась така діяльність адміністрації [Президента]. Після того, як матеріал був опублікований, \u0026laquo;представниця Ради національної безпеки заявила у своїй заяві, що розвідувальні дані на полі бою не надавалися українцям \u0026ldquo;з наміром вбивати російських генералів\u0026rdquo;\u0026raquo;. Речник Пентагону так само відкинув репортаж \u0026laquo;Таймс\u0026raquo;, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-61343044\"\u003eзазначивши\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи не надаємо розвідувальні дані про розташування вищих військових керівників на полі бою і не беремо участі в рішеннях щодо націлювання українських військових\u0026hellip; [Українці] самі приймають рішення, а на їх підставі вчиняють конкретні [бойові] дії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрештою, 5 травня як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-sink-russian-flagship-moskva-officials-say-rcna27559\"\u003e\u003cem\u003eNBC News\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, так і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/05/us/politics/moskva-russia-ship-ukraine-us.html\"\u003e\u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повідомили, що США поділилися з Україною розвідувальними даними, які допомогли їй затопити російський флагман \u0026laquo;Москва\u0026raquo; в Чорному морі. Розбіжності в цих повідомленнях лише стосовно того, чи американська розвідка лише підтвердила місцезнаходження \u0026laquo;Москви\u0026raquo; та іншу інформацію, яку вже мала Україна, чи вона була більш важливою та впливовою. Проте, за даними NBC, \u0026laquo;відповідні органи США за словами чиновників, не знали наперед, що Україна збирається атакувати Москву, і не були причетні до рішення про завдання удару\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, що ми маємо робити з цими домовленостями про обмін розвідувальною інформацією з позиції міжнародного права? Читачі пам\u0026rsquo;ятають, що раніше я розглядав деякі з відповідних питань \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/48/\"\u003eу своїй статті про співучасть й обмін розвідданими\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в\u003cem\u003e Intenational Law Studies \u003c/em\u003eта в серії публікацій на \u003cem\u003eEJIL: Talk! \u003c/em\u003e(\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-framing-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-concluding-thoughts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайголовніше питання тут \u0026ndash; яке настільки очевидно інформує про практику обміну розвідувальними даними США \u0026ndash; полягає в тому, чи може обмін розвідувальними даними, які можна використати безпосередньо полі бою, якимось чином зробити США учасником російсько-українського збройного конфлікту. Це суто питання міжнародного гуманітарного права, при чому комплексне. З огляду на факти співпраці, згадані вище, ми могли бачити, що обмін розвідувальними даними поступово розширювався, і, схоже, у внутрішній оцінці\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eСША власних юридичних підходів у них відбувся певний поступ, але, швидше за все, більше кількісний, аніж якісний. Однак турбота про те, щоб не стати стороною в збройному конфлікті, залишається нагальною \u0026ndash; зверніть увагу, зокрема, на те, що стосовно останніх повідомлених інцидентів (надання даних про місцезнаходження російських генералів і затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo;) офіційні особи \u003cstrong\u003eСША наполягають на тому, що вони не беруть участі в рішенні щодо націлювання українських сил і те, що українці поєднують спільну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними для прийняття своїх рішень [які цілі атакувати та в який спосіб].\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі з цих застережень видаються вимушеними. Цілком може бути правдою, що США не надавали \u0026laquo;розвідувальні дані про розташування вищих військових лідерів на полі бою\u0026raquo;, тобто повідомляли Україні, що російський генерал X або Y перебуває в такому-то місці. Водночас не можна заперечувати той факт, що США таки інформують Україну про розташування \u003cem\u003eросійського мобільного штабу\u003c/em\u003e на полі бою, в якому щойно ці опинилися генерали. Цілком можливо, що США \u003cem\u003eне мали наміру\u003c/em\u003e вбивати російських генералів, але вони, безумовно, усвідомлювали реальну можливість \u0026ndash; навіть дуже високу ймовірність \u0026ndash; того, що це станеться. Цілком може бути правда, що США \u003cem\u003eне знали\u003c/em\u003e з упевненістю, що Україна запустить ракети по \u0026laquo;Москві\u0026raquo;, тобто жоден український офіцер не сказав своїм американським зв\u0026rsquo;язковим, що вони збираються це зробити, але не потрібного мати багату уяву, щоб припустити, що підтвердження для українських сил розташування ключового ворожого судна дуже ймовірно призведе до неминучого удару по ньому. І так далі \u0026ndash; витік (leaking) інформації в пресу від одних американських чиновників пом\u0026rsquo;якшуються іншими, які підтримують певну міру публічного заперечення [впливу США на українські перемоги \u0026ndash; затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo; чи знищення російських генералів]. (Для більш детального обговорення знань та намірів стану, викликаних деякими термінами, що використовуються у відповідних заявах, див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛінія, якої тут дотримується США \u0026ndash; \u003cem\u003e\u0026ldquo;надання розвідувальних даних\u0026rdquo;\u003c/em\u003e vs. \u003cem\u003e\u0026ldquo;участь у прийнятті рішень щодо конкретних цілей\u0026rdquo;\u003c/em\u003e \u0026ndash; є розумною з точки зору оцінки того, чи беруть участь США у збройному конфлікті. Якщо постачання безпілотника чи гаубиці в Україну не робить державу, що допомагає учасником конфлікту, то, безумовно, постачання інформації також не може переступити цей поріг. Але фактичне прийняття рішень або конкретних пропозицій щодо того, які цілі слід вражати, коли і яким чином, є істотним кроком далі. Таким чином, хоча лінія, якої намагаються дотримуватись США, перебуває на межі між участю/не участю в збройному конфлікті, з того, що ми знаємо зараз, вона, здається, не була перетнута.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо загального питання участі в збройному конфлікті держав, які допомагають Україні, я б спрямував читачів до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003eцієї чудової публікації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Венткера (Alexander Wentker) (\u003cem\u003eукраїнський переклад цієї статті JustTalk \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae\"\u003e\u003cem\u003eпублікував\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e 17 березня за цим посиланням \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача). Очевидно, що [з юридичної точки зору] визначення стороною збройного конфлікту має правові наслідки. Але я б припустив, що ці наслідки, практично кажучи, мають тут набагато менше значення, ніж оптика та міркування політики. Це було б просто істотним кроком ескалації для США або одного з їхніх союзників, щоб \u003cem\u003eюридично\u003c/em\u003e (legally) розглядатися як учасник російсько-українського збройного конфлікту. Цього намагається уникнути американська адміністрація. Тому не дивно, що обмін розвідувальними даними на практиці буде обмежений цією проблемою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнше питання \u0026mdash; чи може обмін розвідувальними даними США та інших держав з Україною якимось чином бути юридично протиправним, тобто порушувати якесь зобов\u0026rsquo;язання за міжнародним правом, яке забороняє такий обмін.\u003c/strong\u003e Саме такі сценарії були в центрі уваги моєї статті International Law Studies і серії блогів (\u003cem\u003eзгадувались вище \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eя тоді пояснював\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, є два основних способи, за допомогою яких обмін розвідувальними даними (або отримання спільної розвідувальної інформації) може суперечити міжнародному праву. По-перше, він може бути незаконним \u003cem\u003eяк такий\u003c/em\u003e, у тому сенсі, що норма міжнародного права може спеціально забороняти обмін розвідданими з державою-партнером, незалежно від того, як ця держава має намір використовувати ці розвідувальні дані. По-друге, обмін або отримання розвідувальних даних може бути незаконним не тому, що він заборонений як такий, а тому, що він стає забороненими через його зв\u0026rsquo;язок із незаконними діями держави-партнера [\u003cem\u003eмається на увазі ведення агресивної війни державою-партнером тощо \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача]. У таких випадках обмін розвідувальними даними \u003cem\u003eє формою співучасті\u003c/em\u003e в протиправних діяннях партнера у формі сприяння спільній розвідці з цією метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБеручи до уваги характер інформації, що передається, наприклад, інформація про розташування військових активів (частин, техніки, сил тощо) (збір даних про які, в принципі, не вплинув б на право людини на приватність), єдине правило, яке могло б заборонити обмін розвідувальними даними такого характеру був би \u003cem\u003eобовʼязок нейтралітету \u003c/em\u003e(duty of neutrality) в міжнародному праві. Таким чином, обмін розвідувальними даними про дії військових/обстановку на полі бою може суперечити зобов\u0026rsquo;язанням третьої держави зберігати нейтралітет між воюючими сторонами Росії/України. Але з причин, детально розглянутих у різних матеріалах про ситуацію в Україні, сьогодні нейтралітет не можна розумно інтерпретувати як категоричну заборону цієї форми допомоги, так само як не можна такі дії трактувати як вимогу до третіх держав утримуватися від постачання зброї Україні. Це відбувається або тому, що у світі після Статуту ООН нейтралітет залишається лише в послабленій формі, коли третім державам \u003cem\u003eфактично дозволяється\u003c/em\u003e надавати допомогу жертві агресії (якою є Україна), або тому, що діятиме колективна самооборона як обставина, що виключає протиправність будь-якого порушення нейтралітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж до питання співучасті, то, станом на сьогодні, обмін розвідданими не є протиправним просто тому, що він не сприяє жодному незаконному діянню з боку \u003cstrong\u003eУкраїни. Україна не робить нічого поганого, вбиваючи російських комбатантів, зокрема й генералів, або знищуючи ворожі судна. Це було б так, навіть якби (всупереч застереженням американських офіційних осіб) інформація, яку поширювали США та союзники, стосувалася місцезнаходження конкретних осіб, таких як високопоставлені військові командири. Націлювання на цих осіб з використанням летальної зброї\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв принципі є законним відповідно до чинного міжнародного гуманітарного права та права прав людини. \u003c/strong\u003eТаким чином, сприяння таким діям \u0026ndash; чим за своєю суттю є обмін розвідувальними даними \u0026ndash; також не є протиправним. Такий обмін може стати протиправним лише у разі, якщо Україна почне атакувати цивільних осіб або вчиняти інші порушення міжнародного права за допомогою спільної розвідувальної інформації, і наразі немає жодних доказів вчинення таких правопорушень. Разом з тим, обов\u0026rsquo;язок поважати та забезпечувати повагу до МГП (і, на мій погляд, подібні обов\u0026rsquo;язки згідно із законодавством про права людини) вимагають від США оцінювати ризик сприяння потенційним протиправним діям з боку України до того моменту, як вони будуть ділитись розвідувальними даними.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":521,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652803598,"date":"19.05.2022","views":2234,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/home-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН","description":"\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН (далі \u0026mdash; також Суд) \u0026mdash; майданчик для розв\u0026rsquo;язання міждержавних спорів. Однак паралельно він може виступати й механізмом відновлення прав фізичних і юридичних осіб. У цьому плані можливості отримання компенсації як публічними, так і приватними суб\u0026rsquo;єктами досить широкі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТак, один з принципів міжнародного права, яким керується Міжнародний суд ООН, \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язок держави відшкодувати збитки, завдані вчиненими нею міжнародно-протиправними діяннями. Таке відшкодування повинне усунути всі негативні наслідки протиправного діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Хто може звернутися до Суду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п.\u0026nbsp;1 статті 34 Статуту Міжнародного суду ООН тільки держави можуть бути сторонами в справах, які розглядаються Судом. Таким чином, будь-які організації, державні органи влади, фізичні особи не можуть від свого імені виступати сторонами у справах, які він розглядає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eУмови поширення юрисдикції Суду \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрисдикція Суду в спірному провадженні ґрунтується на згоді держав. Форма надання згоди визначає умови, за яких справа може бути передана до Суду. Наразі існують такі форми висловлення згоди:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальна угода \u0026mdash; держави, між якими виник спір, укладають спеціальну угоду, яку направляють Секретаріату. У такому випадку держави дають спеціальну згоду на поширення юрисдикції Суду щодо розгляду конкретної справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість передання спору на розв\u0026rsquo;язання Суду передбачено відповідним міжнародним договором. Наприклад, відповідно до ст. 9 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього спори між договірними сторонами з питань тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи суперечки щодо відповідальності тієї чи іншої держави за вчинення геноциду або одного з інших, перелічених у статті III діянь, передаються на розгляд Міжнародного суду ООН на вимогу будь-якої зі сторін у спорі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов'язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН. Держава може визнати обов\u0026rsquo;язковою щодо будь-якої іншої держави, яка приймає таке саме зобов'язання, юрисдикцію Суду в будь-яких юридичних спорах шляхом подання відповідної заяви до Генерального секретаря ООН. Варто зазначити, що росія, як, зрештою, і Україна, таку заяву не подавала (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/declarations\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/declarations\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання державою юрисдикції після подання проти неї заяви, тобто держава, проти якої подали заяву, може визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, росія добровільно не погодиться визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН у справах щодо України. Тому варіанти, визначені пп. 1, 3 та 4, видаються малоймовірними. Однак деякі конвенції, учасником яких виступає росія, прямо передбачають можливість одностороннього звернення держави до Суду. Таким чином, у випадку, якщо Україна буде звертатися до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією норм конвенції, яка передбачає можливість одностороннього звернення держави-сторони до Міжнародного суду ООН, то таке звернення підпадатиме під його юрисдикцію. За таких обставин Україна може передати справу проти росії до Міжнародного суду ООН без згоди росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні договори, недотримання положень яких може бути предметом звернення до Міжнародного суду ООН (див. пп. 2.2 вище)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа офіційному сайті викладено перелік договорів, порушення положень яких підпадає під юрисдикцію Суду (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/treaties\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/treaties\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Він включає як двосторонні договори, так і багатосторонні. Зокрема, у переліку є Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення; Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які перебувають під міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників; Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства тощо. У випадку порушення будь-якої з цього списку конвенцій державою-стороною інша держава-сторона може подати з цього приводу позов до Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУже зараз очевидно, що росія вчиняє порушення деяких зі згаданих договорів, наприклад Конвенції проти катувань. Усе частіше звучать думки про порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Тому, безперечно, Міжнародний суд ООН є і буде ефективним механізмом відстоювання прав українців, які постраждали від вторгнення держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eТривалість провадження \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо тривалості провадження, то однозначної відповіді на це питання, на жаль, немає. Міжнародний суд ООН не обмежений у строках розгляду звернень держав. Залежно від складності справи вона може тривати роками, наприклад справа про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ICJ, Judgement, 19 грудня 2005 року). Так, Конго звернулося до Міжнародного суду ООН у 1999 році, рішення за результатами розгляду звернення було винесено у 2005 році, а остаточне рішення стосовно репарацій \u0026mdash; у лютому 2022 року (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/case/116\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/case/116\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eРішення Міжнародного суду ООН \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАні Статут Міжнародного суду ООН, ані регламент не містять положень про те, які саме рішення він може ухвалити за результатами розгляду. Таким чином, рішення за результатами розгляду індивідуальні та залежать від конкретної справи. Так, Суд може встановити наявність або відсутність порушення, про яке заявляє держава. У випадку встановлення порушення він може присудити окремим рішенням репарації, як, наприклад, у згаданій вище справі про бойові дії на території Конго.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Чи можуть фізичні та юридичні особи отримати відшкодування за порушення їхніх прав у Міжнародному суді ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, однак з огляду на те, що звертатися до Міжнародного суду ООН можуть лише держави, процедура дещо складніша й лише частково залежить від волі фізичних та юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом скарги до Суду можна умовно розділити на дві категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eпершої\u003c/strong\u003e належать скарги, що стосуються лише інтересів держави. Наприклад, кожна держава має інтерес у тому, щоб інші держави дотримувалися ратифікованих ними міжнародних договорів, навіть якщо їх порушення безпосередньо цю державу не зачіпає, і звертатися з цього приводу до Міжнародного суду ООН. Також держава може вимагати констатації Судом порушення норм міжнародного права, у результаті якого було порушено її права. Наприклад, якщо в результаті агресії іншої держави знищено її інфраструктуру або піддано експлуатації її природні ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eдругої\u003c/strong\u003e категорії належать міждержавні скарги, у яких одна з держав вимагає констатації порушення базових прав своїх громадян державою-відповідачем. У такому випадку одна держава по суті вимагає притягти до відповідальності іншу державу за вчинені нею міжнародно-протиправні діяння, які завдали шкоду правам фізичних і юридичних осіб. Тому якщо Міжнародний суд ООН встановлює порушення та присуджує в такій ситуації компенсацію за завдану шкоду, компенсація надалі повинна передаватися державою на користь фізичних та юридичних осіб, чиї права було порушено. Такий підхід випливає як з практики Міжнародного суду ООН (див., наприклад, справу \u0026laquo;\u003cem\u003eDiallo\u0026raquo; (\u0026laquo;Гвінея проти Демократичної Республіки Конго\u0026raquo;) \u003c/em\u003e(щодо компенсації), \u003cem\u003eICJ Reports, \u003c/em\u003e2012, ст. 344, п. 57), так і ст. 19 Проєкту статей щодо дипломатичного захисту Комісії ООН з міжнародного права 2006 року, на якому така практика великою мірою заснована.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e За які види шкоди може присуджувати компенсацію Міжнародний суд ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН може присуджувати компенсацію за шкоду будь-якого характеру, завдану порушеннями міжнародного права, які були предметом розгляду Міжнародного суду ООН. Наведемо приклад рішення в уже згаданій вище справі про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ рішенні 2005 року по суті справи Міжнародний суд ООН встановив, що Уганда порушила принципи незастосування сили та невтручання у зв\u0026rsquo;язку з веденням бойових дій проти Демократичної Республіки Конго на її території, незаконною окупацією частини її території та наданням підтримки збройним формуванням, що діяли на її території. Міжнародний суд ООН також констатував порушення у зв\u0026rsquo;язку з вчиненням армією Уганди порушень міжнародного права на окупованій території. Ідеться про масові вбивства, катування та інші форми нелюдського поводження щодо цивільного населення, знищення сіл і цивільних будівель, недодержання правила про проведення розмежування між військовими та цивільними цілями в ході бойових дій, незабезпечення належного захисту цивільного населення в ході бойових дій, розпалювання міжетнічних конфліктів та невжиття заходів для того, щоб припинити такі конфлікти, мобілізацію дітей-солдатів і невжиття заходів з метою забезпечення дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях. Також Міжнародний суд ООН встановив, що офіцери та солдати Уганди були причетні до розорення, спустошення та експлуатації природних ресурсів на окупованій території і що влада Уганди не вживала жодних заходів з метою припинення такої діяльності як своїми представниками, так і приватними особами. Указані дії становили порушення Статуту ООН і значної кількості інших міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що вказані порушення вчинила армія Уганди, саме вказана держава, на думку Суду, несе за них міжнародно-правову відповідальність. Суд вказав, що за таких обставин Уганда повинна відшкодувати збитки, завдані вказаними порушеннями. З огляду на клопотання Демократичної Республіки Конго з цього приводу Суд у своєму рішенні щодо суті справи (рішення 2005 року) доручив сторонам провести переговори з цього приводу з метою розв\u0026rsquo;язання питання репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпродовж тривалого часу згоди з приводу розміру репарацій сторони так і не досягнули. Тому Міжнародний суд ООН окремо розглянув питання та нещодавно, 9 лютого 2022 року, виніс окреме рішення з цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд присудив на користь Демократичної Республіки Конго 325\u0026nbsp;000 000 доларів США. Вказана сума повинна була покрити збитки, завдані в результаті вчинення перелічених вище порушень, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eсмерті та тілесні ушкодження (загалом у цій частині присуджено суму розміром 225\u0026nbsp;000 000 доларів США):\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства цивільних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eотримання цивільними особами тілесних ушкоджень (внаслідок прямих атак на цивільне населення; ушкоджень, отриманих у ході бойових дій між комбатантами; катувань та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжертви зґвалтувань та сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмобілізація дітей солдатів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимушене переміщення цивільного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбитки, завдані майну (загалом у цій частині присуджено суму розміром 40\u0026nbsp;000 000 доларів США), зокрема приватним помешканням, школам, лікарням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eшкода, завдана природним ресурсам: експлуатація родовищ і видобуток золота, діамантів, танталіту, кави, а також знищення місцевої флори (загалом у цій частині присуджено суму розміром 60\u0026nbsp;000 000 доларів США).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНизка вимог Демократичної Республіки Конго Міжнародний суд ООН відхилив через їх необґрунтованість. Ідеться, зокрема, про вимоги щодо присудження компенсації за знищення майна збройних сил Демократичної Республіки Конго й майна, належного державній Національній енергетичній компанії. Суд вказав, що з огляду на статус майна (державна власність) Демократична Республіка Конго мала можливість надати більш переконливі докази існування та розміру шкоди, однак не зробила цього. Також Міжнародний суд ООН вказав, що докази, надані Демократичною Республікою Конго на підтвердження того, що в ході бойових дій було завдано шкоди її флорі та біорізноманіттю, були недостатніми для здійснення навіть приблизної оцінки розмірів такої шкоди, а тому вимоги Демократичної Республіки Конго в цій частині були відхилені. Суд також зазначив, що Демократична Республіка Конго недостатньо обґрунтувала наявність макроекономічної шкоди (сповільнення економічного зростання та недоотримання прибутків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкий стандарт доведення порушень перед Міжнародним судом ООН?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ тих випадках, коли Суд задовольняв вимоги Демократичної Республіки Конго в частині компенсації, він робив це не на індивідуалізованій основі, а ґрунтувався на більш узагальненому підході. Так, з огляду на наявні докази він не спромігся точно встановити більш-менш точну кількість осіб, які загинули, зазнали тілесних ушкоджень, кількість знищеного майна і викрадених природних ресурсів та їхню вартість. Він виходив фактично з того, що в рішенні 2005 року було встановлено факт вчинення відповідного порушення і воно було масовим. Після цього на основі фактів, які вдалося встановити з наявних доказів, Суд присуджував загальну суму компенсації щодо декількох категорій порушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд дотримувався підходу, адаптованого іншими міжнародними інституціями (зокрема, ідеться про Комісію з розгляду вимог між Еритреєю та Ефіопією (Eritrea-Ethiopia Claims Commission), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eу контексті провадження, метою якого є присудження компенсації за шкоду, якої завдано значній кількості потерпілих, відповідні інституції застосовували менш жорсткий стандарт доведення. Вони зменшили рівень присуджених компенсацій для того, щоб компенсувати непевності, спричинені застосуванням нижчого стандарту доведення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, Суд працює за принципом, що якісніші та переконливіші докази щодо розміру збитків, то більш наближеним до реального розміру буде відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі про бойові дії на території Конго з огляду на слабкість доказової бази сума, присуджена Судом, очевидно, не відповідала реальним збиткам. Однак видається, що якби йому були надані більш переконливі та чіткі докази розміру шкоди, він міг би присудити компенсацію, яка наближалася б до реального розміру завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання про документування порушень міжнародного права більш детально досліджувалося в нашій статті про звернення до ЄСПЛ. Вимоги міжнародних судових інституцій в цій частині однакові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКоло тих питань, що можуть розглядатися Міжнародним судом ООН у контексті війни між Україною та росією доволі незначне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН діє лише на підставі звернення держав. Він може присуджувати компенсацію за збитки, завдані і фізичним, і юридичним особам, однак впливати на розгляд справи може лише держава. Тому видається, що держава при підготовці звернень до Міжнародного суду ООН, які зачіпатимуть права приватних суб\u0026rsquo;єктів, повинна об\u0026rsquo;єднати свої зусилля з ними. Зокрема, ідеться про документування порушень міжнародного права. Безперечно, коли йдеться про порушення лише прав держави, то ніхто інший краще не зможе зафіксувати факт порушення та завдані збитки. Однак якщо мова йде про порушення фундаментальних прав людини, такі як вчинення актів катування, геноциду та інше, то, без сумніву, знадобиться допомога самих жертв. Що якіснішими та переконливішими будуть докази порушення прав, то ближчим до реального (фактично більшим) буде розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/home-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":517,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652088193,"date":"12.05.2022","views":1184,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН","description":"\u003cp\u003eУ \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu\"\u003eпопередній статті\u003c/a\u003e ми проаналізували перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, у Європейському суді з прав людини. Попри низку застережень, вказана інституція залишається, на нашу думку, дієвим механізмом захисту прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosiyskimi-viyskovimi-v-institutsiyakh-oon\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу авторів.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВодночас у міжнародному праві існують інші механізми, звернувшись до яких, скаржник може розраховувати на отримання компенсації за шкоду, завдану порушенням його прав чи прав третіх осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі інституції розглядають звернення лише від держав, як, наприклад, Міжнародний суд ООН. Однак є й інші, які можуть приймати скарги і від фізичних осіб. Станом на сьогодні ООН включає декілька таких інституцій. Зокрема, ідеться про Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людей з інвалідністю, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав та Комітет з прав дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛише деякі з цих комітетів компетентні розглядати порушення такого характеру, як ті, що здебільшого вчиняли російські окупанти в Україні. Ідеться, наприклад, про Комітет з прав людини, Комітет проти катувань, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (наприклад, питання житла). Однак не кожен з цих комітетів повноважний розглядати скарги фізичних осіб, подані саме проти росії, адже для цього зазвичай потрібна окрема згода цієї держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням вказаних застережень з усіх перелічених інституцій залишаються Комітет ООН проти катувань та Комітет ООН з прав людини. Саме на них і зупинимося в цій статті.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет ООН проти катувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІнституція діє на підставі Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань). Відповідно до Конвенції проти катувань Комітет володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, які стали потерпілими внаслідок порушення положень Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб Комітет мав повноваження розглядати повідомлення від фізичної особи, держава має спершу визнати його компетенцію. Станом на 2022 рік Україна і росія таку компетенцію визнали, тому він повноважний розглядати скарги на порушення Конвенції проти катувань, які відбулися в ході війни в Україні.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі питання розглядає Комітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає, зокрема, будь-які питання, пов\u0026rsquo;язані з катуванням, якщо воно вчиняється представниками держави, за їх підбурюванням чи з їх мовчазної згоди. Сюди належать не лише випадки вчинення катування, а й ефективність розслідування державою таких інцидентів і якість законодавства, покликаного протидіяти катуванню та забезпечувати притягнення до відповідальності осіб, які його вчинили.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eХто може звернутися з повідомленням\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Конвенції проти катувань звертатися з повідомленням до Комітету можуть: 1) приватні особи (це може бути безпосередньо особа, права якої були порушені, або ж представник особи на підставі довіреності, а також без такої довіреності з аргументованим поясненням, чому така довіреність не може бути отримана); 2) держава (зі скаргою на іншу державу-учасницю); 3) якщо Комітет одержує вірогідну інформацію про \u003cu\u003eсистематичне\u003c/u\u003e застосування катувань на території держави-сторони. У такому випадку він може звернутися до держави з пропозицією співпрацювати в розгляді інформації про систематичні катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто наголосити на тому, що особа може подати повідомлення до Комітету \u003cstrong\u003eпроти країни, під юрисдикцією якої вона перебувала під час порушення\u003c/strong\u003e. У цьому контексті варто зауважити, що станом на сьогодні складно встановити, чи особа \u0026mdash; громадянин України, яка перебувала на території України, зможе подати повідомлення щодо росії, внаслідок дій представників якої вона постраждала. Подібної практики не так багато. Єдині справи, у яких особа скаржилася на порушення її прав проти держави, громадянином якої вона не була, \u0026mdash; про депортацію. При цьому такі особи законно перебували на території такої держави. \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/individual-communications#proceduregenerale\"\u003eНа офіційному сайті ООН в розділі про індивідуальні повідомлення осіб\u0026nbsp;\u003c/a\u003eне зазначено, що особа має бути громадянином держави, проти якої скаржиться, або повинна перебувати на території такої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас у випадку України особи, які зазнали катувань з боку російських військових, очевидно, перебували або під їхнім фізичним контролем, або на території, яку вони контролювали. За таких обставин, на нашу думку, особа, безперечно, може вважатися такою, що перебуває під юрисдикцією держави-агресора.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлень\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготовленою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлені обмеження щодо строків розгляду таких повідомлень (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e). Як показує практика (див. п. 6 нижче), загалом розгляд повідомлень займає 3\u0026ndash;4 роки. Тобто від звернення особи з повідомленням про порушення її прав до Комітету і до винесення рішення, яке містить рекомендації для держави про відновлення прав особи та компенсації, проходить від 3 до 4 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля цього державі дається 180 днів на виконання рекомендацій. Залежно від добросовісності виконання рекомендацій тривалість справи може бути продовжено. Тобто якщо держава не виконала або неналежним чином виконала рекомендації Комітету, з нею розпочинається діалог, і справа буде відкритою, доки держава не виконає рекомендації. У такому випадку тривалість буде дещо довшою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про порушення Конвенції проти катувань має містити таку інформацію: 1) основну інформацію про порушення; 2) назву держави, проти якої подається така заява; 3) хронологічний перелік фактів, на яких ґрунтується скарга; 4) права, викладені в Конвенції проти катувань, які, як стверджують, були порушені; 5) будь-які потенційні засоби правового захисту, які скаржник хотів би отримати, якщо Комітет встановить порушення Конвенції. Уся ця інформація відображається в стандартній формі, яку можна знайти \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/documents/tools-and-resources/form-and-guidance-submitting-individual-communication-treaty-bodies\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п. 2 статті 22 Конвенції Комітет вважає неприйнятним повідомлення, якщо воно 1) анонімне; 2) є результатом зловживання правом на подання такого повідомлення; 3) несумісне з положеннями Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож згідно з п. 5 статті 22 Конвенції Комітет не розглядає повідомлення, якщо: 1) висвітлене питання розглядається або розглядалося за іншою міжнародною або регіональною процедурою; 2) не було використано всіх національних засобів захисту, однак це правило не діє, якщо застосування цих засобів невиправдано затягує допомогу й навряд чи надасть ефективну допомогу особі, потерпілій внаслідок порушення Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯке рішення може ухвалити Комітет за результатами розгляду скарги?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет може рекомендувати різні види засобів правового захисту для усунення порушень прав людини. Найпоширенішою є компенсація. Комітети можуть також рекомендувати звільнення, розслідування, повторний судовий розгляд, заміну смертного вироку тощо. Коли Комітет робить висновок про порушення прав особи, державі пропонується надати протягом 90 днів інформацію про заходи, які вона вжила для виконання рекомендацій. Після цього відповідь держави передається заявнику для коментарів. Якщо держава-учасник не вживає відповідних заходів, справа залишається на розгляді Комітету. Таким чином, з державою-стороною триває діалог, і справа залишається відкритою до тих пір, поки не будуть вжиті задовільні заходи. Інформація, пов\u0026rsquo;язана з виконанням рекомендацій комітетів, не є конфіденційною, а засідання, під час яких вона обговорюється, публічні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, якщо проаналізувати рішення Комітету, то можна дійти таких висновків стосовно результатів розгляду справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, розгляд повідомлень на практиці триває приблизно 3\u0026ndash;4 роки (див., наприклад, такі справи за посиланнями \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f68%2fD%2f818%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f858%2f2018\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f843%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f67%2fD%2f854%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, за результатами розгляду у випадку встановлення Комітетом порушення прав, передбачених Конвенцією, Комітет зобов\u0026rsquo;язує державу, у тому числі, виплатити потерпілій особі компенсацію, а також вжити інших заходів для відновлення прав особи (зокрема, це може бути проведення ефективного досудового розслідування), про результати чого потрібно повідомити Комітет протягом 90 днів з моменту винесення рішення (див. справи вище). Очевидним недоліком є те, що Комітет не вказує конкретний розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до положень Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі \u0026ndash; Протокол) Комітет з прав людини володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, чиї права, гарантовані Пактом, були порушені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі права гарантовано Протоколом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає скарги на порушення прав особи, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та свободи. Сюди належать, зокрема, право на життя, заборона катування та жорстокого або нелюдського поводження, заборона рабства та работоргівлі, право на свободу та особисту недоторканість, право на свободу думки тощо. Саме вказані права найчастіше порушувалися в ході російської агресії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Протоколу заява вважається неприйнятною у випадку, якщо 1) не були вичерпані всі національні засоби захисту, однак це правило не діє у випадку, якщо застосування таких засобів невиправдано затягується; 2) повідомлення анонімне; 3) повідомлення є зловживанням правом; 4) повідомлення несумісне з Пактом; 5) порушення, викладені в повідомленні, уже розглядалися цим Комітетом або розглядаються, або розглядалися за іншою міжнародною або регіональною процедурою. Повідомлення викладається в письмовому вигляді шляхом заповнення відповідної стандартної форми, посилання на яку надано вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготованою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлено обмежень щодо строків розгляду таких повідомлень. Проте Комітет з прав людини має велику кількість скарг і відповідно до цього договору процедура зазвичай займає більше часу (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо питань доказової бази та природи рішень, що виносяться Комітетом, то вимоги тут такі ж, як і у випадку Комітету проти катувань (див. п. 3\u0026ndash;4 розділу 1 вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши низку рішень Комітету, ми дійшли таких висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, загалом розгляд Комітетом повідомлень займає часто набагато більше часу, аніж вказано вище. Зокрема, може йтися про 4\u0026ndash;5 років на розгляд однієї справи (для прикладу, див. рішення \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/files/decisions/127_Mexico_1_-_Disappearance.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938,%20https://ccprcentre.org/files/decisions/G1735409.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, при визначенні Комітетом порушення прав особи, зокрема порушення права на життя чи незаконне затримання, Комітет надає державі-учаснику рекомендації стосовно усунення відповідних порушень та призначає особі відповідну компенсацію. Такі рекомендації Комітету держава має виконати протягом 180 днів та повідомити його про результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згадаємо справу Мадіна Магомедова проти росії. Так, заявниця \u0026mdash; громадянка росії, яка подала повідомлення від свого імені та імені свого брата, іншого громадянина росії. Вона стверджувала, що держава-учасник порушила її права за статтею 7 (катування та жорстоке поводження) і права її брата за статтями 6 (право на життя), 9 (1) (право на свободу і особисту недоторканість) і (5) (компенсація за незаконний арешт чи затримання) Пакту. Брат заявниці був заарештований російськими військовими в Грозному, Чеченська Республіка, у січні 1995 року. Пізніше того року заявниці повідомили, що її брата тримають у в'язниці в Ставрополі, але у 2000 році заперечили це. Заявниця подала клопотання про відкриття кримінального провадження, однак їй повідомили про сплив строку давності. Подальші апеляції були відхилені. За результатами розгляду повідомлення Комітет визнав порушення зазначених вище статей і зазначив, що росія зобов\u0026rsquo;язана надати заявниці повну репарацію, у тому числі провести ефективне розслідування, повідомляти їй про результати такого розслідування, надати компенсацію, а також повідомити Комітет протягом 180 днів про результати вжитих заходів (див. \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітети ООН можуть розглядати повідомлення про порушення лише тих прав, які передбачені відповідними міжнародними документами. Якщо те чи інше право не передбачено в цих документах, то комітети не мають повноважень розглядати скарги з приводу його порушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим низка поширених порушень, вчинених росією в Україні, на жаль, не може бути предметом розгляду вказаних комітетів. Наприклад, право власності не може розглядатися Комітетом з прав людини, якщо воно прямо не пов\u0026rsquo;язане з порушенням інших прав, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, зокрема права не бути підданим дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе ж видається, що найбільш грубі порушення прав громадян України можуть бути предметом розгляду комітетів ООН. Росія досі є членом вказаних комітетів, а тому повинна виконувати їхні рішення (рекомендації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож видається, що вказані комітети загалом розглядають справи швидше за ЄСПЛ. При цьому вони володіють схожими повноваженнями в частині тих зобов\u0026rsquo;язань, які можуть покладати на державу за результатами розгляду справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що наявність рішень комітетів ООН створюватиме позитивний прецедент при розгляді справ аналогічного характеру в інших міжнародних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":67,"url":"liliya-lavrichenko","show_main":0,"image":null,"name":"Лілія","surname":"Лавріченко","post":"Юристка ЮФ \"Василь Кісіль і Партнери\"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":516,"url":"operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651829428,"date":"10.05.2022","views":2375,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1646736054-3648-2.jpg","mini_image":null,"name":"Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ Звіті Московського механізму (ОБСЄ)\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні міститься важливе нагадування: \u0026laquo;\u003ci\u003eОсновний підхід міжнародного гуманітарного права полягає не в евакуації цивільного населення, щоб дозволити військовим безперешкодно вести бойові дії, а в тому, щоб зобов\u0026rsquo;язати військових вести бойові дії з урахуванням присутності цивільного населення\u003c/i\u003e\u0026raquo;. Населення має бути захищене від негативних наслідків збройного конфлікту та забезпечене нормальними умовами існування. Водночас сторони в конфлікті охоче вдаються до вчинення під проводом евакуації воєнних злочинів, злочинів проти людяності та навіть геноциду, що потребує особливої уваги.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003eфото: REUTERS\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eЧим\u003c/strong\u003e \u003cb\u003eевакуація відрізняється від інших переміщень населення під час збройного конфлікту?\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до частини 2 статті 49 Женевської конвенції (IV) \u003cb\u003e\u003ci\u003eевакуація\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e \u0026mdash; це повне або часткове переміщення населення з певної території, необхідне для гарантування його безпеки або зумовлене імперативними причинами військового характеру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерше, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її особливу правову природу. Це не виняток до положення про заборону депортації і примусового переміщення (частина 1 статті 49 Женевської конвенції (IV), яка є абсолютною і не допускає відступів за жодних обставин.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cstrong\u003eЕвакуація\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити цивільним особам під її контролем основоположні права та свободи, у тому числі право на життя. З цього погляду цікаве питання, яким має бути такий контроль \u0026mdash; загальним або ефективним\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Беручи до уваги, що під час збройного конфлікту продовжують застосовуватися норми міжнародного права прав людини (\u003ci\u003elex generalis\u003c/i\u003e) і враховуючи формулювання, закріплені в релевантних статтях Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І), зокрема щодо громадянства, можна стверджувати, що мова йде саме про \u003ci\u003eефективний контроль\u003c/i\u003e. Тому без його встановлення сторона збройного конфлікту не може за жодних обставин самовільно переміщувати населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її винятковий характер (\u003ci\u003ea measure of last resort\u003c/i\u003e). Усі норми про евакуацію зазвичай тлумачаться обмежено й передбачають високий поріг доведення, тягар якого лежить на державі, що посилається на її необхідність. У коментарях до Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І) міститься застереження про неможливість перетворення евакуації на стратегію ведення війни у зв\u0026rsquo;язку з її ефективністю для досягнення військової переваги. З цього погляду евакуація правомірна лише тоді, коли не існує жодної іншої альтернативи. Розглянемо два приклади:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ рішенні військового трибуналу США над німецьким генералом Лотарем Рендулічем було підтверджено, що евакуація всього населення з норвезької провінції Фіннмарк \u003cstrong\u003eвиправдана\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо вагомими причинами \u003c/strong\u003eвійськового характеру, а саме прагненням врятувати цивільних осіб від наслідків тактики випаленої землі, яку реалізували німецькі війська, щоб затримати просування радянської армії. Натомість\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу рішенні британського військового трибуналу над фельдмаршалом Еріхом фон Манштейном запобігання шпигунству та прагнення позбавити ворога робочої сили \u003cstrong\u003eне були визнані достатніми\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eумовами\u003c/strong\u003e, які легітимізували масову депортацію населення з України в 1944 році та знищення його майна.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведена судова практика демонструє досить вузькі межі розсуду командира, який наказує евакуювати цивільне населення, і підштовхує до пошуку альтернатив цьому заходу. Можна виокремити щонайменше чотири опції, які мають передувати або замінити евакуацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист через присутність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання гуманітарної допомоги;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпосередництво;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення необоронюваної місцевості.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВажливо, що цивільні особи, які відмовляються від евакуації, зберігають свій захищений статус і не можуть зазнавати будь-яких обмежень і прямих нападів (Коментар Міжнародного комітету Червоного Хреста до Женевської конвенції (IV). Тому ми знову повертаємося до основного підходу міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; \u003cb\u003eобов\u0026rsquo;язкового врахування присутності цивільного населення в процесі планування бою\u003c/b\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦікаво, що історично заборона депортації та примусового переміщення населення з окупованих територій сприймалася як очевидна. Саме тому її, наприклад, не було прямо передбачено в Гаазькому положенні 1907 року. Депортація та примусове переміщення, за словами Спеціального доповідача Ради з прав людини ООН Альфреда де Заяса, не відповідають навіть мінімальним стандартам цивілізованості. Однак Друга світова війна продемонструвала, що агресор зазвичай втрачає будь-яке внутрішнє мірило, тож після вчинених звірств з\u0026rsquo;явилася стаття 49 Женевської конвенції (IV), яку доповнили та розвинули норми додаткових протоколів (І, ІІ).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли евакуація перетворюється на примусове переміщення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ рішенні Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Благоєвіча та Йокича\u0026raquo; підкреслено, що вибір брати участь в евакуації має бути добровільним рішенням постраждалого (пп. 127\u0026ndash;128). У цьому контексті примус не обмежується фізичною силою і також включає погрозу насильством, переслідування, затримання, психологічне пригнічення, зловживання владою, зумисне створення середовища небезпеки (п. 529, рішення Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Кристича\u0026raquo;). Сторони в конфлікті зобов\u0026rsquo;язані запобігати переміщенню, зумовленому їхніми власними діями (тут слід розрізняти \u003ci\u003ej\u003c/i\u003e\u003ci\u003eus in bello\u003c/i\u003e та \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, адже мова йде не про агресію як таку, а порушення міжнародного гуманітарного права), зокрема залякування населення та здійснення невибіркових нападів. Тож \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; є примусовим переміщенням, якщо незаконні дії відповідно до права збройних конфліктів підштовхують цивільних до неї. Окрім того, норма про евакуацію має захисний елемент, який відсутній у випадку депортації.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ контексті російського вторгнення систематичні зумисні напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти (включно з лікарнями й дитячими садками) і цивільних осіб, використання неточної зброї та касетних боєприпасів у густонаселених районах, погрози ядерною зброєю, терор на тимчасово окупованих територіях позбавляють цивільне населення будь-якого вибору, окрім як покинути звичне місце проживання. В особливо вразливому становищі опинилися діти, літні люди та особи з інвалідністю, які безальтернативно були примусово переміщені рф під проводом евакуації ще в перші тижні збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМінімальні стандарти\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ лютому 2014 року, відразу після вивезення мирного населення зі старого міста Хомс у Сирії, Управління Верховного комісара ООН з питань біженців розробило Мінімальні стандарти участі в міжвідомчих гуманітарних евакуаціях. Ці десять норм випливають з вимог міжнародного гуманітарного права та узгоджені з принципами гуманності, неупередженості, незалежності та нейтралітету. Вони передбачають безпечне переміщення в належних умовах, гуманне ставлення, гарантування доступу до процесу евакуації спеціалізованим міжнародним установам, надання медичної допомоги пораненим і хворим, забезпечення єдності сімей, захист гуманітарних конвоїв й особливий захист дітей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩо стосується переміщення неповнолітніх, то окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана дотримуватися відповідних статей Женевської конвенції (IV) та Додаткового протоколу до неї (І). У цьому контексті найбільш вичерпною є стаття 78 останнього. За загальним правилом дітей заборонено переміщувати в іноземну державу. Якщо цього вимагають невідкладні обставини (зокрема, пов\u0026rsquo;язані зі станом здоров\u0026rsquo;я), евакуація повинна бути тимчасовою, а сторона збройного конфлікту має докласти найкращих зусиль, щоб знайти родичів або опікунів дитини й отримати їхню письмову згоду. Таке переміщення допускається лише за участі держави громадянства дитини. На території окупаційної держави має бути забезпечене навчання неповнолітнього відповідно до підходів виховання його батьків. У Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста має бути надана вичерпна інформаційна картка на кожну евакуйовану дитину з метою полегшення її повернення в державу громадянства.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, щонайменше переміщення рф від моменту військового вторгнення більше ніж 2\u0026nbsp;000 українських дітей-сиріт не підпадає під жодну зі згаданих вимог, які дозволили б кваліфікувати такі дії як евакуацію. \u003cb\u003eПрагнення всупереч нормам міжнародного права, українського і навіть власного законодавства рф віддати дітей на усиновлення, встановлення над ними опіки російськими громадянами, розроблення нормативних актів про пришвидшену русифікацію дітей, відмова співпрацювати з Україною щодо повернення неповнолітніх суперечать не лише букві, але й духу статті 78 Додаткового протоколу (І).\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНапрямок евакуації: межа між необхідністю та міжнародним злочином\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку наявності імперативної причини військового характеру, коли жодна з альтернатив евакуації неможлива, окупаційна держава має правильно визначити територію, куди буде спрямовано потік переміщеного населення. Вибір слід робити, беручи до уваги рішення Судової палати МКТЮ у справі \u0026laquo;Прокурор проти Стакіча\u0026raquo;, а саме той факт, що переміщення не має призводити до викорінення громад на території їх проживання (п. 681). Це \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e зумовлено вимогою дотримуватися принципу поваги до суверенітету, адже населення є невід\u0026rsquo;ємним елементом державності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред можливих \u0026laquo;пунктів призначення\u0026raquo; евакуйованих:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпечні зони та місцевості, а також демілітаризовані зони, створені шляхом укладання угоди між сторонами збройного конфлікту відповідно до статті 14 Женевської конвенції (IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава громадянства / постійного місця проживання (зазвичай це окупована повністю або частково країна);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша окупована тією ж самою державою територія;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава-покровителька або третя держава згідно з угодою, укладеною між сторонами збройного конфлікту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо цього неможливо уникнути з матеріальних причин, територія окупаційної держави (стаття 49 Женевської конвенції (IV).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо, що евакуація є тимчасовою. Після зникнення імперативних причин військового характеру переміщеним особам заборонено перешкоджати повертатися додому. Окрім того, окупаційна держава, яка евакуювала цивільне населення на власну територію, не може обмежувати право особи покинути її в будь-який час (стаття 35 Женевської конвенції (IV).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на \u0026laquo;маршрути евакуації\u0026raquo; громадян України до рф або окуповану нею територію України, порушення рф режиму гуманітарних коридорів (які по суті є тимчасовими демілітаризованими зонами), контроль України над більшою частиною власної території, а також той факт, що держава-агресор сама створила умови, якими намагається виправдати свої дії, така \u003cstrong\u003e\u0026laquo;евакуація\u0026raquo; ніщо інше як примусове переміщення, яке має ознаки міжнародних злочинів. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення як склад міжнародного злочину\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗалежно від обставин і\u003cem\u003e mens rea\u003c/em\u003e депортація та примусове переміщення можуть бути кваліфіковані як:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвоєнний злочин (залежно від типу контролю над територією \u0026mdash; стаття 8 (2) (a) (vii), стаття 8 (2) (b) (viii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочин проти людяності (стаття 7 (d) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид (стаття 6 (с) і (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначимо, що \u003cstrong\u003eпримусове переміщення за умови його масштабності та систематичності може бути одночасно воєнним злочином і злочином проти людяності.\u003c/strong\u003e Якщо вдасться встановити наявність \u003cem\u003edolus specialis\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у діях вищого керівництва рф, а саме \u0026mdash; намір знищити повністю або частково українську національну групу як таку (шляхом створення життєвих умов для винищення або ж передання дітей на виховання росіянам), можна буде кваліфікувати \u003cstrong\u003eзлочин геноциду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час Франко-пруської війни 1870\u0026ndash;1871 років кількість убитих цивільних сягала 2\u0026nbsp;% від усіх загиблих. У сучасних збройних конфліктах співвідношення інше \u0026mdash; на 1 військового припадає 10 убитих мирних мешканців. Очевидно, що на такі високі показники впливає сучасне озброєння, яке, утім, декларується як високоточне, а також загальна криза цивілізаційного розвитку та повне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права окремими державами, що призводить до цілеспрямованого нападу на цивільне населення та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакої кількості жертв можна було б уникнути за умови дотримання наявної досконалої системи правил евакуації. Однак натомість маємо ситуацію, коли під її проводом сторона збройного конфлікту здійснює примусове переміщення, масові депортації, зміну демографічного складу населення і навіть геноцид.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез належного розслідування та покарання кожного випадку таких злочинів кількість їх жертв продовжуватиме зростати, а збройні конфлікти сучасності неминуче перетворяться на акти тероризму проти цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report on Violations of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity committed in Ukraine since 24 February 2022 by Professors Wolfgang Benedek, Veronika Bilkova and Marco Sassoli // OSCE, 13 April 2022 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Більше про ефективний контроль \u0026mdash; рішення Міжнародного суду ООН у справі \u0026laquo;Нікарагуа проти США\u0026raquo;, про загальний контроль \u0026mdash; рішення МКТЮ у справі Душко Тадіча.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Спеціальний умисел.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1646736054-3648-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":515,"url":"osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651744343,"date":"06.05.2022","views":1802,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСтаном на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, Європейський суд з прав людини (далі \u0026ndash; ЄСПЛ) усе ще залишається одним з небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті \u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/osnovni-vimogi-iespl-do-pidgotovki-zayav-shchodo-porushen-vchinenikh-pid-chas-zbroynogo-konfliktu\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу автора.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eХто може звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІз заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026ndash; Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТиповий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзнищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eутримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкатування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші питання (коло потенційних скарг не визначене).\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВинятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПротягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальний строк звернення до ЄСПЛ \u0026ndash; чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПеред зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк підтвердити факти та скарги?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eФакти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є \u003cu\u003eтипові документи \u003c/u\u003e(\u003cem\u003eдив. перелік наприкінці статті\u003c/em\u003e), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає \u0026laquo;важчий\u0026raquo; тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимога надати докази порушення обов\u0026rsquo;язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи \u0026ndash; чи то державою, чи то фізичною особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНа завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (\u003cem\u003eбільш детально це питання висвітлено в окремій \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/ua/publication/vikhid-agresora-z-radi-ievropi\"\u003e\u003cem\u003eстатті \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Так, у зв\u0026rsquo;язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин \u003cstrong\u003eросія перестає бути стороною Конвенції \u003c/strong\u003eчерез шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з \u003cstrong\u003e16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії \u003cstrong\u003eлише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід\u0026rsquo;ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її \u0026laquo;відсутності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗнищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи:\u003cbr /\u003e1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.; \u003cbr /\u003e2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту. \u003cbr /\u003eЦі документи необов\u0026rsquo;язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eдокументи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСкарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров\u0026rsquo;я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eінші матеріали кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагибель внаслідок бойових дій\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":508,"url":"arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651076654,"date":"28.04.2022","views":1792,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший Нюрнберзький принцип, ухвалений світовою спільнотою у відповідь на звірства, скоєні під час Другої світової війни, передбачає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;будь-яка особа, яка вчинила дію, що визнається злочином за міжнародним правом, несе за неї відповідальність і підлягає покаранню\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Для цього необхідні як заходи на національному рівні, так і активізація міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті ми розглянемо механізми притягнення до індивідуальної відповідальності за міжнародні злочини та виклики, які постануть у ході їх застосування. Однак для початку визначимо ключові поняття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні злочини\u003c/strong\u003e охоплюють чотири категорії найбільш серйозних діянь, які викликають стурбованість всієї світової спільноти й зазіхають на найвищі інтереси людства, а саме: \u003cstrong\u003eгеноцид\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eзлочини проти людяності\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eвоєнні злочини\u003c/strong\u003e (не плутати з військовими) та \u003cstrong\u003eагресія (злочин проти миру)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІндивідуальна відповідальність за міжнародні злочини \u0026mdash; це відповідальність фізичних осіб за нормами міжнародного кримінального права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки станом на квітень 2022 року вже почала діяльність низка органів юстиції різних рівнів, очевидно, що в період постконфліктної відбудови ми станемо свідками одночасних судових процесів як у національних та іноземних, так і міжнародних судах. Важливо наголосити, що особа не може бути притягнута до відповідальності за один і той самий злочин двічі (принцип \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e). Тому неминучою стане своєрідна \u0026laquo;градація зла\u0026raquo;, згідно з якою національні суди опікуватимуться \u0026laquo;виконавцями\u0026raquo; міжнародних злочинів; МКС та альтернативні інстанції \u0026mdash; особами, які віддавали злочинні накази та були залучені до ухвалення рішень на найвищому рівні. Такий розподіл досить умовний і не позбавляє можливості побачити на лаві підсудних українського або іноземного суду, наприклад, директора Служби зовнішньої розвідки рф С. Наришкіна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСеред\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eвикликів\u003c/strong\u003e, які постануть перед українськими компетентними органами:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(1)\u0026nbsp;невідповідність кримінального законодавства міжнародним стандартам \u003c/strong\u003eі прогалини в ньому (відсутність криміналізації злочинів проти людяності, бланкетна норма про воєнні злочини, яка \u0026laquo;спрацювала\u0026raquo; лише чотири рази, розмите формулювання злочину агресії, що вже призвело до \u0026laquo;конфузу\u0026raquo; у справі Александрова і Єрофєєва\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e тощо);\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(2) складність отримання доказів й забезпечення участі обвинувачених\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(3) дефіцит легітимності\u003c/strong\u003e (т. зв. вада судилища переможців або ж помсти жертви).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів також можуть й іноземні суди відповідно до принципу універсальної юрисдикції. Він передбачає, що держава має право відкривати кримінальні провадження за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів незалежно від критеріїв територіальності та національності. На сьогодні відомо про те, що шість європейських держав розпочали розслідування воєнних злочинів, скоєних на території України, згідно з цим принципом \u0026mdash; Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина та Швеція. Усього ж у світі налічується 17 країн, кримінальне законодавство яких містить положення про універсальну юрисдикцію, і Україна до них не належить. Виклики, які постануть у ході процесів в іноземних судах, багато в чому подібні до тих, які вже були описані щодо національних компетентних органів. Окрім того, слід пам\u0026rsquo;ятати, що на лаві підсудних можуть опинитися обвинувачені з обох сторін міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступною інстанцією, яка має компетенцію відправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів, вчинених у ході російської агресії, є Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026ndash; МКС).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна досі не ратифікувала Римський статут МКС, але двічі визнала юрисдикцію Суду відповідно до статті 12:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eуперше\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо міжнародних злочинів, скоєних з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eудруге\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених з 20 лютого 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2 березня 2022 року 39 держав (до яких згодом долучилися Японія і Північна Македонія) звернулися до Офісу прокурора МКС з проханням провести ефективне розслідування міжнародних злочинів, скоєних у ході російського вторгнення в Україну. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2 березня 2022 року прокурор заявив про те, що розслідування ситуації в Україні \u003cem\u003e\u0026laquo;охоплює будь-які минулі та теперішні обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою з 21 листопада 2013 року\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Важливо наголосити, що Суд компетентний розглядати справи щодо вчинення відразу трьох категорій міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКС слід пам\u0026rsquo;ятати, що процес притягнення до відповідальності очевидно охоплюватиме міжнародні злочини, скоєні обома сторонами конфлікту. Побоювання щодо цього досі один з найбільш часто згадуваних аргументів противників ратифікації Римського статуту. Також слід набратися терпіння: процеси в МКС можуть тривати десятиліттями, адже, на відміну від національних кримінально-процесуальних кодексів, Римський статут не передбачає обмежень у строках (для прикладу, ситуація в Колумбії перебуває на стадії попереднього розгляду вже 18 років). Очевидно, що для МКС також існуватимуть перешкоди, пов\u0026rsquo;язані з доступом до доказової бази та видачею підозрюваних. У цьому контексті слід згадати справу \u0026laquo;The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ще десять років тому щодо обвинуваченого \u0026mdash; колишнього президента Судану \u0026mdash; було видано два ордери на арешт, однак він продовжує переховуватися в державах, які відмовляються співпрацювати із Судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт МКС у справах щодо України не має юрисдикції притягувати до відповідальності за розв\u0026rsquo;язування агресивної війни:\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-перше,\u003c/em\u003e тому що ані Україна, ані рф не є сторонами Римського статуту та не ухвалили Кампалійські поправки, якими \u0026laquo;запускається\u0026raquo; юрисдикція щодо злочину проти миру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-друге,\u003c/em\u003e тому що рф має право вето в Раді Безпеки ООН, внаслідок чого цей орган не може наділити необхідною компетенцією МКС відповідно до статті 13 (b) Римського статуту;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-третє,\u003c/em\u003e навіть у випадку ратифікації обома державами й установчого договору МКС, і Кампалійських поправок такий акт не матиме зворотної дії у часі (як щодо агресії, пов\u0026rsquo;язаної з анексією Криму та збройним конфліктом на сході України, так і щодо військового вторгнення 24 лютого 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть варіант внесення поправок до Римського статуту та наділення повноваженнями щодо передачі злочину агресії на розгляд МКС Генеральною Асамблеєю ООН, який сам собою видається фантастичним і надто ситуативним, усе одно не може врегулювати проблему \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (дія організації / органу поза межами повноважень), оскільки згідно зі Статутом ООН саме Рада Безпеки відповідальна за підтримку міжнародного миру та безпеки й має вжити необхідні заходи у випадку їх загрозі, наприклад розпочати кримінальне переслідування винних осіб, як це згадано в рішенні МКТЮ у справі Душко Тадіча\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для притягнення до відповідальності за злочин агресії слід шукати інші механізми, адже національні та іноземні суди мають ще одну велику ваду. Тоді як геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності можуть бути вчинені як службовцями нижчого рангу, так і високопосадовцями, агресія згідно з логікою, закріпленою в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314, а також відповідно до визначення, яке міститься у статті 8bis Римського статуту, є злочином очільників держав (\u003cem\u003ea leadership crime\u003c/em\u003e). Тому в контексті притягнення до відповідальності В. Путіна, О. Лукашенка та інших вищих посадових осіб виникає питання юрисдикційного імунітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто погодитися з Керрі МакДугалл, яка наполягає, що будь-який внутрішній судовий розгляд щодо таких осіб буде нелегітимним і стикнеться з реальним ризиком успішного оскарження засудженими. Наявна практика міжнародних інстанцій свідчить про те, що глави держав, міністри закордонних справ та в окремих випадках глави урядів і дипломатичні представники користуються імунітетом від кримінального переслідування за дії в ролі офіційної особи, вчинені протягом терміну повноважень (рішення Міжнародного суду ООН у справі про ордер на арешт (ДРК проти Бельгії). Тоді як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини не підпадають під дії, які можна виправдати метою здійснення функцій посадовою особою, агресія як leadership crime є, безперечно, застосуванням сили, санкціонованим вищим керівництвом у ролі офіційних осіб. До подібного висновку дійшла також Комісія міжнародного права, яка розглядає питання імунітетів державних посадових осіб від іноземної кримінальної юрисдикції (П\u0026rsquo;ята доповідь Спеціального доповідача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому у випадку, коли МКС, де імунітети та привілеї винних осіб не перешкоджають відправленню правосуддя, не має компетенції, а національні суди навпаки паралізовані правовим статусом високопосадовців, єдиним можливим варіантом для притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії залишається створення спеціального трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний трибунал з розгляду справи про злочин російської агресії потенційно може набути двох форм \u0026mdash; міжнародного або гібридного суду. У першому випадку, якому, схоже, зараз віддає перевагу академічне та професійне середовище, буде укладено міжнародний договір (за зразком Лондонської декларації та відповідно Нюрнберзького процесу), згідно з яким спеціальний трибунал отримає компетенцію ухвалювати (дуже ймовірно, \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e) обов\u0026rsquo;язкові рішення щодо осіб, які вчинили злочин проти миру. У другому \u0026mdash; Україна має звернутися до міжнародної організації та на основі домовленості з нею створити суд, який входитиме до системи органів юстиції нашої держави, але матиме \u0026laquo;змішаний\u0026raquo; характер при здійсненні спеціальної предметної юрисдикції (зокрема, щодо використаних матеріальних норм та особового складу).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується другої опції, то на увагу заслуговує ідея створення спеціального трибуналу з російської агресії на підставі договору між Україною та Радою Європи, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/07/creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-a-bad-idea/\"\u003eзапропонована\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Кевіном Хеллером. На думку данського професора, Україна може звернутися до Комітету Міністрів, щоб отримати рекомендацію в контексті досягнення цілей Ради відповідно до статті 15 (а) Статуту організації. Правовим заходом, спрямованим на захист спільних ідеалів і цінностей Європи, може стати гібридний трибунал. Хоча подібні питання ухвалюються представниками в Комітеті одноголосно, рф, яка оголосила про вихід з організації, уже не зможе загальмувати цей процес. Цікаво, що серед держав, які на національному рівні криміналізують агресію, ⅔ \u0026mdash; члени Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний механізм уже був започаткований іншою регіональною організацією \u0026mdash; Африканським союзом \u0026mdash; у формі Надзвичайних африканських палат \u0026mdash; трибуналу, створеного на основі договору між Союзом і Сенегалом від 22 серпня 2012 року, для притягнення до міжнародної відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Чаді протягом існування режиму колишнього президента Чаду Хіссена Хабре.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеревагами такого варіанту є оперативність і легітимність, попри те, що трибунал доповнить українську судову систему. Окрім того, оскільки всі члени Ради Європи також члени ЄС, Україна зможе скористатися потенціалом спільних слідчих груп EuroJust і європейським ордером на арешт.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож майбутня система постконфліктної юстиції буде щонайменше \u003cem\u003eтриповерховою (національні, іноземні та міжнародні суди)\u003c/em\u003e. Її фундаментом стане рішучість міжнародної спільноти захистити спільні інтереси \u0026mdash; мир, безпеку та правопорядок. На даху обов\u0026rsquo;язково майорітиме український прапор як символ боротьби за цінності верховенства права та прав людини. Важливість такої архітектурної споруди важко переоцінити: її ефективне функціонування дозволить повернути віру в міжнародне право та забезпечити невідворотність відповідальності для тих, хто чинив найтяжчі міжнародні злочини, і запобігти новим збройним конфліктам та звірствам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСправа Александрова та Єрофєєва \u0026mdash; справа громадян рф О. Александрова та Є.\u0026nbsp;Єрофєєва щодо їхньої участі у війні на сході України. 18 квітня 2016 року вони були засуджені до 14 років позбавлення волі, проте вже в травні їх обміняли на українську льотчицю Н. Савченко \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eПідозрюється за п\u0026rsquo;ятьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності, двох обвинуваченнях у війні та трьох обвинуваченнях у геноциді, імовірно скоєних в Дарфурі, Судан. Не під вартою МКС // ICC. Case Information Sheet \u0026mdash; The Prosecutor v. Omar Hassad Al Basir [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eприм. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eДив. переклад рішення українською у збірнику матеріалів \u0026laquo;Застосування норм міжнародного гуманітарного (МГП) та міжнародного кримінального права (МПК)\u0026raquo;, с. 54 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\"\u003ehttps://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":506,"url":"mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650616880,"date":"22.04.2022","views":2261,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗбройний конфлікт на території України \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпорушив\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмасштабну дискусію про міжнародне право та правосуддя. Він став лакмусовим папірцем на спроможність забезпечити реальне правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини нечуваних масштабів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДехто стверджує, що міжнародне право мертве і з цими наслідками воно не здатне впоратися. Інші ж навпаки \u0026ndash; вважають, що зараз переломний момент для міжнародного права загалом, і майбутнє залежатиме від того, як система подолає згадані виклики.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо говорити про правила [війни\u0026ndash;прим.] , які встановлюють не тільки рамки поведінки, але й дають вектор для оцінювання наслідків і вчинених порушень.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eЗдається, що людство у своїй історії занадто сильно ідеалізувало війну. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПраво на війну\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e(jus ad bellum) отримало обгортку у вигляді церемоній \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eще до \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПершої\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітових війн мало характер можливості, якою варто скористатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсе кардинально змінилос\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eчерез жахи ХХ століття. Спочатку \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПерша\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна, а потім і наслідки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітової війни показали, наскільки безжальною може бути поведінка як військових начальників, так і окремих солдатів. Війна не може бути режимом \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуседозволеності, тому \u003cstrong\u003eважливо говорити про правила, які встановлюють не тільки рамки поведінки, але \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eй дають вектор для оцін\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eювання наслідків \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eі вчинених порушень.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДруга\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна змінила погляд на сучасне міжнародне право. Оцінка її наслідків, тривалі судові процеси по всьому світу, які тривають і сьогодні, змінили вектор права війни та відкрили шлях для розвитку міжнародного кримінального права. Завдяки цьому ми зараз можемо покладатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роботу Міжнародного кримінального суду чи с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтежити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eза справами \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнаціональних судах у межах універсальної юрисдикції, посилатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна практику міжнародних кримінальних трибуналів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдискутувати з приводу можливостей механізмів правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eМіжнародні норми не встигали за темпами розвитку інновацій у військовій сфері.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ що ми бачимо? Швидкий розвиток технологій \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмодернізація видів зброї створили запит на оновлення підходів права війни, у тому числі \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eконтексті оцін\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eювання\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його порушення. Саме збройний конфлікт в Україні став тим викликом для збудованої \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eсередині минулого століття системи міжнародного гуманітарного права, який змушує її оновлюватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Міжнародні норми не встигали за темпами розвитку ін\u003c/span\u003eновацій у військовійсфері.\u003cspan\u003e Зокрема, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже більше \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eніж \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eп\u0026rsquo;ятнадцят\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eь\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e років тривають дискусії серед країн \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнеобхідності врегулювати використання дронів з \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнною\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eметою. І \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдосі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e все ще немає узгодженої позиції з цього питання, водночас саме цілеспрямовані атаки з\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа допомогою \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдронів під час одного збройного конфлікту дозволяли кардинально змінити хід подій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eМіжнародне гуманітарне право не мертве, вон\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eо лише не встигає рухатис\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eя \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eв ногу \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eіз сучасними подіями.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; І такий стан справді створює проблему, яка може бути \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язана\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eшляхом ефективного правосуддя щодо наслідків збройного конфлікту на території України. Ситуація дуже складн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, оскільки збройний конфлікт триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік і його \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eбагаж\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026ndash; це масштабні воєнні злочини та злочини проти людяності, які вчиня\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eз 2014 року на території Кримського півострову та окремих районів у Донецькій та Луганській областях, а з 24 лютого 2022 року \u0026ndash; на більшій частині території України. Факти вчинених злочинів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eналічують\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e десятки тисяч.\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eна віднайдення та збереження її правди.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; Кожна історія може стати саме тим поштовхом, який змінить механізм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЯкісна практика правосуддя формується за\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eвдяки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e доказ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eам\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, зібрани\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e компетентними фахівцями, сильни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпозиці\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, обстояни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eу судовому процесі, історі\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпостраждалих осіб, відкрито озвучени\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна загал. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eДля того, щоб з цим усім упоратис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, має функціонувати чітка та зрозуміла система. Результатом її роботи \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповинні\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eстати чіткі та виважені позиції, які \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтрансформуються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e дискусі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eю\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e розвитку міжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його окремих механізмів реалізації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, на віднайдення та збереження її правди.\u0026nbsp; \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато викликів постає і перед системою правосуддя України, яку масив вчинених злочинів може паралізувати не на один рік. Фокус роботи Міжнародного кримінального суду по ситуації в Україні також не охопить абсолютно всі факти вчинених злочинів. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eОк\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрім того, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003cstrong\u003eна цьому етапі зрозуміло, що сподівання на розслідування МКС злочину агресії \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eросійської федерації щодо України все ж безперспективні\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e. \u003c/strong\u003eОкремі провадження за наслідками воєнних злочинів на території України продовжують відкривати різн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдержави за принципом універсальної юрисдикції. Також не варто забувати про процеси \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eМіжнародному \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуді ООН та Європейському суді з прав людини, внесок яких вагоми\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e не тільки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдля\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e притягнення до відповідальності \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eр\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eосії за її злочини, але й формування міжнародного дискурсу з фундаментальних питань права війни \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eміжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩоб поєднати та доповнити вже наявні процеси,\u003cstrong\u003e важлив\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eо створити окремий\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e механізм правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені в Україні. \u003c/strong\u003eМандат такого механізму теж стане викликом: необхідно водночас вивести на високий рівень роботу національної правової системи та с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтворити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eєдин\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e платформ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що дозволить охопити всі наслідки збройного конфлікту\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e і дати відповід\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна всі проблемні питання, які виникли вже та виникатимуть надалі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Робота \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв межах такого механізму національної професійної спільноти разом з міжнародними експертами дасть Україні той \u003cstrong\u003eголос, який настільки необхідний, щоб оживити міжнародне право зараз, спрямувати його розвиток на майбутнє\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоки війна триває, процеси правосуддя значно ускладнені активними бойовими діями. \u003cstrong\u003eАле вже зараз зрозуміло, наскільки важливим для всього світу стане правосуддя для України.\u003c/strong\u003e Зараз ми ніби \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eперебуваємо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роздоріжжі, де позаду вся історія та практика міжнародного права, накопичена до цього часу, поряд з нами \u0026ndash; історії цієї війни, які продовжують збиратися та накопичуватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, а попереду \u0026ndash; важкий шлях, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eупродовж якого\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпотрібно визначити,\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк, на чому та з якою швидкістю \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eмає\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eрухатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк українськ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e правосудд\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, так і систем\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eміжнародного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":480,"url":"virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648210461,"date":"25.03.2022","views":2801,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka_virolomstvo-17.png","mini_image":null,"name":"ВІРОЛОМСТВО. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ","description":"\u003cp\u003eВіроломство\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; дії, спрямовані на те, щоби викликати довіру супротивника та примусити його повірити,\u0026nbsp; що він має право на захист і зобов'язаний надати\u0026nbsp; такий захист\u0026nbsp; згідно\u0026nbsp; з\u0026nbsp; нормами\u0026nbsp; міжнародного права,\u0026nbsp; що застосовується у період\u0026nbsp; збройних\u0026nbsp; конфліктів,\u0026nbsp; з\u0026nbsp; метою обману такої довіри.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про віроломство як заборонений метод ведення війни читайте у третій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1QXVZom409dlG2ZkoHs0q-fnf0KK81X5H/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1QXVZom409dlG2ZkoHs0q-fnf0KK81X5H/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka_virolomstvo-17.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":477,"url":"vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648118733,"date":"24.03.2022","views":1715,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-06.png","mini_image":null,"name":"Взяття заручників. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДосить часто під час дослідження фактів утримання особи стороною збройного конфлікту не беруть до уваги момент затримання як потенційне порушення МГП. Кваліфікація такого діяння відрізняється від розуміння незаконного затримання за кримінальним законодавством і має свої особливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про взяття в заручники як заборонений метод ведення війни читайте у третій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1ltfizIc2Uwk3WXvX02-YSX3PALgGi15o/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1ltfizIc2Uwk3WXvX02-YSX3PALgGi15o/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-06.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":474,"url":"zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648023855,"date":"23.03.2022","views":2707,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/krzysztof-hepner-TH7TW20de9s-uns-min.jpg","mini_image":null,"name":"ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВійна в Україні вже ставить виклики стосовно подальшого притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, вчинені на території України діями Російської Федерації. Є різні пропозиції щодо можливих механізмів притягнення до відповідальності (про це див. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/aggression-against-ukraine-avenues-for-accountability-for-core-crimes/\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80667/mechanisms-for-criminal-prosecution-of-russias-aggression-against-ukraine-ua/\"\u003eтут\u003c/a\u003e)\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eі одним із них є універсальна юрисдикція. Розглянемо деякі питання її застосування на прикладі Франції.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.legifrance.gouv.fr/codes/id/LEGITEXT000006071154/\"\u003eСтаття 689 КПК Франції\u003c/a\u003e визначає, що особи, які вчинили кримінально каране діяння або співучасники поза межами території Республіки можуть переслідуватися та бути засудженими у межах французької юрисдикції, якщо відповідно до положень книги 1 Кримінального кодексу або іншого нормативного акту, французький закон є застосовним, або якщо міжнародний договір або акт, прийнятий для застосування Договору про створення Європейських Співтовариств, передбачають французьку юрисдикцію щодо кримінально караних діянь. До прикладу, якщо діяння вчинене громадянином Франції або іноземцем поза межами території Республіки, коли \u003ca href=\"https://www.legifrance.gouv.fr/codes/id/LEGITEXT000006070719/)\"\u003eжертва має французьке громадянство в момент вчинення діяння\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФранція ратифікувала Статут Міжнародного кримінального Суду (далі \u0026ndash; МКС), а отже бере участь у переслідуванні кримінально караних діянь та співпрацює з цією судовою установою на умовах, визначених КПК Франції.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЦі положення КПК Франції застосовні до будь-якої особи, яка переслідується МКС або обвинувачується щодо діянь, які відповідно до змісту статей 6-8 та 25 Cтатуту МКС становлять злочин геноцид, злочини проти людяності чи воєнні злочини (ст. 627 КПК Франції). Статті 628 \u0026ndash; 628-10 КПК Франції присвячені юрисдикції переслідування, розслідування та судового провадження злочинів проти людяності та воєнних злочинів та проступків. При цьому за ст. 628-10, ці норми є застосовними як за злочини катування у значенні першої статті Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання, так і за злочин насильницького зникнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПримітно, що у КПК Франції окремо прописані міжнародні договори стосовно злочинів, щодо яких наявна французька юрисдикція. Тому КПК Франції і містить формулювання, що для застосування міжнародних договорів, вказаних у наступних статтях, особа, яка причетна за межами території Республіки до одного із кримінально караних діянь, передбачених цими статтями (ст. 689-1), може переслідуватися та судитися у межах французької юрисдикції. Не перелічуючи усі, звернемо увагу на положення щодо Римського Статуту. Отже, положення дозволяють переслідувати та здійснювати судовий розгляд щодо особи, яка проживає постійно на території Франції та підозрюється у вчиненні за кордоном одного з таких діянь:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; геноциду;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; злочинів проти людяності, якщо ці факти караються за законом держави, де вони були вчинені або якщо ця держава чи держава, громадянином якої є особа, є стороною Римського Статуту;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; воєнні злочини та проступки, якщо ці факти караються за законом держави, де вони були вчинені або якщо ця держава чи держава, громадянином якої є особа, є стороною Римського Статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереслідування за ці злочини може здійснюватися лише за вимогою антитерористичного прокурора і якщо жодна міжнародна чи національна юрисдикція не вимагає видачі або екстрадиції особи. З цією метою прокуратура має переконатися, що Міжнародний кримінальний суд не ініціював жодного переслідування, і перевіряє, щоб жодна інша міжнародна юрисдикція, уповноважена судити особу, не вимагала її передачі, і що жодна інша держава не зверталася з проханням про її видачу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі формулювання дозволяють виділяти умови універсальної юрисдикції (для злочинів за Римським Статутом):\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостійне проживання у Франції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eподвійна кримінальність (якщо країна, де вчинені злочини, не є стороною Римського статуту, вона повинна криміналізувати відповідні злочини в межах своєї юрисдикції);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозсуд прокурора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://trialinternational.org/wp-content/uploads/2019/05/Universal-Jurisdiction-Law-and-Practice-in-France.pdf)\"\u003eсубсидіарність\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно у Франції постало питання, яке активно обговорювалося у правничій спільноті, щодо можливості Франції переслідувати за злочини, вчинені під час збройного конфлікту у Сирії. Воно постало тому, що Кримінальна палата Касаційного суду Франції \u003ca href=\"https://www.courdecassation.fr/decision/619de43eb458df69d4022a18\"\u003eу рішенні від 24 листопада 2021 року, № 21-81.344\u003c/a\u003e зазначила, що Сирія не ратифікувала Римський Статут, злочини проти людяності прямо не зазначені як такі у сирійському Кримінальному кодексі, який передбачає вбивство, жорстоке поводження, зґвалтування, насильство та катування. З цього Кримінальна палата зробила висновок, що сирійський закон, навіть якщо він самостійно не криміналізує злочини проти людяності, карає факти, які його становлять і які є джерелом переслідування у розглянутій нею справі. Проте, злочини проти людяності вчиняються обов'язково під час виконання узгодженого плану проти групи цивільного населення в межах широкомасштабного або систематичного нападу. Отже, вимога, встановлена статтею 689-11 КПК, згідно з якою діяння повинні каратися законодавством держави, де вони були вчинені, обов\u0026rsquo;язково включає наявність у цьому законодавстві діяння, що містить конститутивний елемент нападу на цивільне населення при виконанні узгодженого плану. Отже, \u003cstrong\u003eбуло визнано відсутність французької юрисдикції стосовно переслідування особи.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього питання було опубліковано статтю під красномовною назвою \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80085/la-france-nest-pas-un-havre-de-paix-pour-les-auteurs-de-violations-des-droits-de-lhomme-malgre-lavis-de-la-haute-cour/\"\u003e\u003cstrong\u003eФранц\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eія не є безпечним притулком для винних у порушеннях прав людини, незважаючи на думку Високого суду\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Автори статті \u0026ndash; \u003cem\u003eRoger Lu Phillips\u003c/em\u003e(Legal Director at the Syria Justice and Accountability Centre (SJAC)) та Aweiss \u003cem\u003eAl Dobouch\u003c/em\u003e (Legal and Human Rights Adviser with the Syria Justice and Accountability Centre (SJAC)), \u0026ndash; зазначили, що резонансний висновок вищого суду Франції поставив під сумнів перспективи проваджень під універсальною юрисдикцією у Франції та інших країнах, щоб притягнути до відповідальності винних у порушеннях прав людини в державах, які не поважають міжнародне право. Касаційний суд Франції постановив, що французька прокуратура не може розслідувати або переслідувати за злочини проти людяності відповідно до французького законодавства, оскільки Сирія не криміналізувала злочини проти людяності на національному рівні. Проте, як зазначається у статті, у разі порушення прав людини в таких державах як Сирія, яка не криміналізувала злочини проти людяності, є інші варіанти. Враховуючи, що Сирія ратифікувала Женевські конвенції, а також низку інших міжнародних конвенцій і договорів, які криміналізують порушення, залишаються життєздатні альтернативи для притягнення до відповідальності винних, які проживають у Франції. Вказуючи на сумнівну основу подвійної кримінальності, наголошується, що Французький Парламент скасував подвійну кримінальність для злочину геноциду у 2019 році, однак він зберіг цю вимогу щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також для катувань як злочину проти людяності чи воєнного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравозахисні групи та жертви закликали внести додаткові зміни до закону, щоб скасувати цю вимогу у справах про ці злочини. Проте, навіть якщо подвійна кримінальність для злочинів проти людяності та воєнних злочинів буде скасована, це може зробити неможливим переслідування винних у порушеннях прав людини за дії до внесення змін. Отже, як роблять висновки автори статті, Рішення Касаційного суду у справі Абдулхаміда Ч. є ударом по жертвам злочинів проти людяності в Сирії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНинішні спроби добитися справедливості в Сирії \u0026ndash; як у Франції, так і в інших місцях \u0026ndash; значною мірою покладаються на переслідування за універсальною юрисдикцією, враховуючи, що Росія наклала вето на передачу справи до МКС і що Сирія не є учасницею Римського статуту (вона підписала Статут у 2000, але ніколи не ратифікувала його). Введення подвійної кримінальності за цих обставин несумісне з принципом універсальної юрисдикції, який ґрунтується на ідеї, що певні злочини є настільки серйозними, що загрожують всьому світу та впливають на глобальну свідомість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗрозуміла позиція правозахисників, які вважають, що рішення дає можливість злочинцям залишатися безкарними, коли вони вчиняють найтяжчі злочини. Проте, Сирія криміналізувала воєнні злочини, катування та тероризм, які можуть переслідуватися у Франції, незважаючи на вимогу подвійної кримінальності. Таким чином, \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80085/la-france-nest-pas-un-havre-de-paix-pour-les-auteurs-de-violations-des-droits-de-lhomme-malgre-lavis-de-la-haute-cour/\"\u003eдумка Касаційного суду, хоча й є прикрою, не означає кінець універсальної юрисдикції у Франції \u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, \u003cstrong\u003eподвійна кримінальність як умова універсальної юрисдикції є певним викликом у ситуаціях, коли держава свідомо не криміналізує злочини проти людяності, проте, не є нездоланним бар\u0026rsquo;єром для застосування цього механізму.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e____\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФото: \u003ca href=\"https://aiic.org/site/blog/universal-jurisdiction\"\u003eaiic.org\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/krzysztof-hepner-TH7TW20de9s-uns-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":469,"url":"mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647597447,"date":null,"views":1220,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-rodnae-productions-606923.jpg","mini_image":null,"name":"Можливість засудження воєнних злочинців, які посилаються на неосудність у звʼязку з психічними розладами (резюме)","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВсе частіше в ЗМІ та експертному середовищі почали обговорюватися питання щодо наявності психічних розладів у керівництва Російської Федерації у зв\u0026rsquo;язку з воєнним нападом на Україну та можливості притягнення останніх до відповідальності за міжнародним кримінальним правом.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЦе питання у своїй статті \u003ca href=\"https://cdn.website-editor.net/s/480918712df344a4a77508d4cd7815ab/files/uploaded/V300_N3_March_2020.pdf?Expires=1649810882\u0026amp;Signature=JXxC7dtXuvvYal9nS4RKaw7oCHo4MYnCzjBM7yYb4WZg0KLkqCuFdefV5hHX53ZdXqV6eoQZ0NMHByQkPj8sA81LVxoFH5t0kssTaan6Ze4X7xzJoKydzWD7R5KZfnI8Zn7SdzpwsNIqTkJIl94am~FovoStaizCuCCBLE-oxg4~EO7o5yHFruMKsGfM0EjRmx7o~DDw8DVCASj8Uh8ZgXazRq3vv6Kw~6-UNESymeWcejKFnWivAu14ynjm556JaJsaw0~JJQYg-5agrwRz2N8ukE50Z9H3TOc~9z9ORuR6ZVnGP7ND-sPSLurQp37u0j1TD9yQTKeXJQIpSxtj0w__\u0026amp;Key-Pair-Id=K2NXBXLF010TJW\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eПсихическое расстройство как обстоятельство, которое влияет на привлечение лица к уголовной ответственности, согласно норм международного уголовного права и законодательства Украины\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003c/a\u003e, дослідили доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін ЛьвДУВС, к.ю.н., доцент адвокат Оксана Броневицька, доцентка кафедри кримінального процесу ДДУВС, к.ю.н., доцент Вікторія Рогальська та завідувачка кафедри кримінального процесу ОДУВС, д.ю.н., доцент Ганна Тетерятник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eО\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсновні положення та висновки статті\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне кримінальне право розрізняє осудність, неосудність та знижену розумову відповідальність. Після проведення експертизи на встановлення наявності психічних захворювань або розладів \u0026ndash; Міжнародним кримінальним судом (далі \u0026ndash; МКС) приймається відповідне рішення по справі, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідповідно до ст. 77 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026ndash; Статут МКС), до особи, вина якої у вчиненні злочину \u0026nbsp;встановлена \u0026ndash; можуть бути застосовані такі види покарань: позбавлення волі; штраф; конфіскація доходів, майна та активів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу разі встановлення у особи психічного захворювання або розладу, яке в момент вчинення діяння позбавляло її можливості усвідомлювати протиправність або характер своєї поведінки чи узгоджувати свої дії з вимогою закону \u0026ndash; особа звільняється від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 31 Статуту МКС.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідставою для звільнення від кримінальної відповідальності є \u003cstrong\u003eнаявність у виконавця злочину \u0026laquo;психічного захворювання або розладу\u0026raquo; в момент вчинення ним діяння\u003c/strong\u003e, тобто будь-який психічний розлад, який досяг певного ступеня тяжкості і стабільності і яке може унеможливити здатність виконавця злочину оцінювати і контролювати свою поведінку. У виняткових випадках питання про звільнення від кримінальної відповідальності може ставитися у випадку вчинення злочину у стані афекту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте для того щоб звільнити особу від відповідальності повинно бути дотримано умови:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cem\u003eв особи повинен бути неодиничний стан розладу і саме психічної, а не фізіологічної чи емоційної діяльності;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cem\u003eвідсутність можливості оцінювати незаконність своєї поведінки або контролювати її;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eНеможливість контролювати підсудним свою поведінку на момент вчинення злочину не впливає на законність чи незаконність діяння \u0026ndash; діяння є незаконним саме по собі.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародній юриспруденції правова природа психічного розладу як підстави для звільнення від відповідальності пов\u0026rsquo;язана із \u003cstrong\u003eможливістю особи контролювати свої вчинки, враховуючи її психічний стан\u003c/strong\u003e. Неможливість контролювати підсудним свою поведінку на момент вчинення злочину не впливає на законність чи незаконність діяння \u0026ndash; діяння є незаконним саме по собі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, якщо психічно хворий комбатант вбиває цивільну особу \u0026ndash; то таке вбивство є злочином (воєнним), але такий психічний стан комбатанта в момент вбивства \u0026ndash; є підставою, яка унеможливлює притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Незважаючи на спроби сторони захисту у багатьох справах, які перебували на розгляді в міжнародних судах, застосувати таку підставу як психічний розлад або захворювання для непритягнення особи до кримінальної відповідальності за міжнародні злочини \u0026ndash; така підстава не відігравала значну роль в міжнародній юриспруденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрактика Трибуналів ad hoc \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(до створення МКС) свідчить про те, що коли під час судових процесів виникала необхідність встановлення ментального (розумового чи психічного) стану підсудного в момент вчинення ним злочину, то, як правило, Трибунали не вбачали підстав для звільнення від кримінальної відповідальності на цій підставі. Наприклад, в Рішенні Міжнародного кримінального\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eтрибуналу по колишній Югославії (далі \u0026ndash; МКТЮ) у справі \u0026laquo;Прокурор проти Мучіча\u0026raquo; від 16 листопада 1998 р. Трибунал вказав, що сторона захисту не довела належним чином, що підсудний не міг відрізнити добро від зла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезважаючи на те, що всі експерти\u0026ndash;психіатри вказували, що підсудний страждає розладами особистості, докази стосовно його неспроможності керувати своїми фізичними вчинками (діями) через \u0026laquo;розумові аномалії\u0026raquo; були визнані недостатніми. Трибунал зазначив, що, незважаючи на психічні розлади особистості, підсудний повною мірою був здатний контролювати і розуміти суть своїх вчинків (діянь) (пар. 1186). Аналогічне рішення було прийнято Трибуналом і у справі \u0026laquo;Прокурор проти Тодоровіча\u0026raquo; від 31 липня 2001 р. (пар. 93-95);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаявність у особи зниженої розумової віповідальності, яка є аналогом обмеженої осудності в українському законодавстві, не звільняє особу від відповідальності а може вплинути лише на її пом\u0026rsquo;якшення в межах загальних положень про призначення покарання\u003c/strong\u003e, які містяться у ст. 78 Статуту МКС як \u0026laquo;суттєва ступінь розумової неповноцінності\u0026raquo; (правило 145\u0026nbsp; Правил Процедури та Доказів МКС).\u0026nbsp;Так, на відміну від КК та КПК України, які розмежовують \u0026laquo;неосудність\u0026raquo; та \u0026laquo;обмежену осудність\u0026raquo;, Трибунал, враховуючи положення пар. 67 Правил Процедури та Доказів МКТЮ визначає \u0026laquo;неосудність\u0026raquo; та \u0026laquo;знижену розумову відповідальність\u0026raquo; (diminished mentalresponsibility).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід \u0026laquo;\u003cem\u003eнеосудністю особи\u003c/em\u003e\u0026raquo; в міжнародному кримінальному праві мається на увазі стан, коли особа не усвідомлює, що вона робить або не здатна сформувати раціональне розуміння того, чи є її діяння добром або злом. \u0026laquo;Знижена розумова відповідальність\u0026raquo; базується на тому, що розуміючи неправильність своїх дій, підсудний, зважаючи на свою \u0026laquo;психічну нормальність\u0026raquo;, не здатний повною мірою контролювати свої вчинки. Діяння, вчинені під впливом емоцій, таких як помста, ревність, заздрощі, ненависть в будь-якому випадку визнаються злочинними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцедура доведення наявності \u0026laquo;психічного захворювання\u0026raquo; чи \u0026laquo;зниженої розумової відповідальності\u0026raquo; \u003cstrong\u003eпокладається на сторону захисту і є доволі складною\u003c/strong\u003e, а до моменту її доведення дія презумпція осудності \u0026laquo;підсудний вважається осудним доти, доки не буде доведено протилежне\u0026raquo; (рішенні по справі \u0026laquo;Прокурор проти Делаліча\u0026raquo; МКТЮ (пар. 1172)). Це саме стосується і зниженої розумової відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...ані в Статуті МКС, ані в Правилах процедури і доказування на сьогодні не передбачено процесуального порядку застосування до осіб, які вчинили злочини, будучи в стані неосудності або зниженої розумової відповідальності, примусових заходів медичного характеру.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eТрохи іншою є ситуація в МКС, оскільки Прокурор є не просто стороною провадження, а повинен діяти як безсторонній представник правосуддя. Відповідно до ст. 54 (1) Статуту МКС Прокурор зобов\u0026rsquo;язаний встановити правду, а тому повинен виявляти як докази, які обвинувачують особу, так і ті, які її виправдовують. Хоча пар. 80 Правил процедури і доказування МКС містить вимогу про те, що якщо сторона захисту має на меті клопотати про застосування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, яка передбачена ст. 31 Статуту МКС (неосудність), то вона зобов\u0026rsquo;язана про це повідомити прокурора заздалегідь, щоб прокурор мав достатньо часу для підготовки відповіді на таке клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародному кримінальному праві \u0026ndash; ані в Статуті МКС, ані в Правилах процедури і доказування на сьогодні не передбачено процесуального порядку застосування до осіб, які вчинили злочини, будучи в стані неосудності або зниженої розумової відповідальності, примусових заходів медичного характеру. \u003cstrong\u003eНа сьогодні, цей Трибунал ще не розглядав справ, де було б заявлено про психічний розлад або захворювання у суб\u0026rsquo;єкта злочину, однак це може трапитися у будь-який момент.\u003c/strong\u003e На нашу думку, безперечно ця ситуація потребує виправлення, адже якщо єдиною можливістю для неосудних осіб згідно зі ст. 31 Статуту МКС є звільнення від кримінальної відповідальності, то у судді, який розглядатиме цю справу, можуть виникнути сумніви під час прийняттям такого рішення, адже мова йде про осіб, які обвинувачуються у вчиненні найтяжчих злочинів проти людяності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПовний текст статті за посиланням \"\u003ca href=\"https://cdn.website-editor.net/s/480918712df344a4a77508d4cd7815ab/files/uploaded/V300_N3_March_2020.pdf?Expires=1649810882\u0026amp;Signature=JXxC7dtXuvvYal9nS4RKaw7oCHo4MYnCzjBM7yYb4WZg0KLkqCuFdefV5hHX53ZdXqV6eoQZ0NMHByQkPj8sA81LVxoFH5t0kssTaan6Ze4X7xzJoKydzWD7R5KZfnI8Zn7SdzpwsNIqTkJIl94am~FovoStaizCuCCBLE-oxg4~EO7o5yHFruMKsGfM0EjRmx7o~DDw8DVCASj8Uh8ZgXazRq3vv6Kw~6-UNESymeWcejKFnWivAu14ynjm556JaJsaw0~JJQYg-5agrwRz2N8ukE50Z9H3TOc~9z9ORuR6ZVnGP7ND-sPSLurQp37u0j1TD9yQTKeXJQIpSxtj0w__\u0026amp;Key-Pair-Id=K2NXBXLF010TJW\"\u003eПсихическое расстройство как обстоятельство, которое влияет на привлечение лица к уголовной ответственности, согласно норм международного уголовного права и законодательства Украины\u003c/a\u003e\" / Броневицкая О.М., Рогальская В.В., Тетерятник А.К./Georgian Medical News № 3 (300) 2020. Тбилиси-Нью Йорк С. 158-162.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":5,"url":"oksana-bronevitska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bronevycka.png","name":"Оксана","surname":"Броневицька","post":"Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ","text":""},{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalsyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ, консультантка JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-rodnae-productions-606923.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":471,"url":"zasobi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647623910,"date":"18.03.2022","views":1975,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-08.png","mini_image":null,"name":"Засоби ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВикористання окремих видів зброї під час збройного конфлікту може бути повністю заборонено, з огляду на характеристики зброї. Окрім того, види озброєння можуть вважатися обмеженими до використання у певних ситуаціях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про заборонені засоби ведення війни читайте у другій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1dYYBoF9hXj6dGNb4fc6vpniH-ca0EnBd/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1dYYBoF9hXj6dGNb4fc6vpniH-ca0EnBd/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-08.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":467,"url":"za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647508095,"date":"17.03.2022","views":2105,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/War-conflictjpg.png","mini_image":null,"name":"За яких умов держави, які підтримують Україну чи Росію, стають сторонами збройного конфлікту і що це означає?","description":"\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПеред обличчям агресії Росії проти України західні держави збільшують свою допомогу Україні. Окрім масштабних економічних та фінансових санкцій проти Росії, багато держав постачають Україні зброю та інше військове обладнання. Деякі держави також ділилися з Україною розвідувальними даними стосовно \u0026laquo;обстановки на полі бою\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАвтор\u003c/strong\u003e: Александр Венткер (Alexandr Wentker), науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Макса Планка в Гейдельберзі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eAt War: When Do States Supporting Ukraine or Russia become Parties to the Conflict and What Would that Mean? (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003e\u003cem\u003eMarch 14, 2022 for EJIL: Talk\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСполучені Штати, наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eстворили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e особливий портал, який дає змогу Україні в режимі реального часу отримувати доступ до розвідувальних даних, завантажених американськими чиновниками, зокрема про переміщення та позиції російських військ та відповідні перехоплені комунікації ворога. Також \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eповідомляють\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що \u0026laquo;кіберкоманди\u0026raquo; США, що дислокуються у Східній Європі, підтримують операції України, блокуючи кібероперації Росії та втручаючись у її канали зв\u0026rsquo;язку. Україна відчайдушно \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-zelenskiy-says-it-is-time-consider-no-fly-zone-russian-aircraft-2022-02-28/\"\u003eзакликала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ширшої військової підтримки, зокрема шляхом встановлення забороненої для польотів зони (no-fly zone) над українською територією. Проте країни-члени НАТО неодноразово давали зрозуміти, що вони не хочуть ставати учасниками міжнародного збройного конфлікту і намагаються уникати такого позиціювання (сприйняття) з боку Росії. Таке занепокоєння вже було висловлене стосовно наявної підтримки України, серед іншого, державними службовцями в США (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/02/24/biden-legal-ukraine-russia-resistance/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), а також \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deutschlandfunk.de/ukraine-fordert-neue-waffen-aus-deutschland-interview-henning-otte-cdu-dlf-f6aa779f-100.html\"\u003eполітиками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта коментаторами в Німеччині (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/usa-liefern-der-ukraine-informationen-statt-kampfflugzeuge-17861983.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.tagesspiegel.de/politik/ddr-waffen-fuer-die-ukraine-diese-raketen-liefert-deutschland-jetzt-nach-kiew/28128402.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.sueddeutsche.de/politik/waffenlieferungen-ukraine-russland-konfliktpartei-1.5538564\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003eХоча Білорусь продовжує заперечувати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/BelarusMFA/status/1496774684133711873\"\u003eсвою участь у війні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, українське командування, як повідомляється, \u003cbr /\u003eпродовжують \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/ukraine-says-russian-aircraft-fired-belarus-ukrainian-air-space-2022-03-11/\"\u003eпопереджати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про неминуче вторгнення білоруських військ разом з Росією.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеагуючи на пропозиції щодо подальшої підтримки України західними партнерами, Росія намагається \u0026ldquo;встановити\u0026rdquo; червоні лінії. Наприклад, вона \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eпопередила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що розглядатиме як учасника конфлікту держави, які вводять заборонену для польотів зону або дозволять використовувати авіабази на своїй території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас постає питання і з іншого боку: Росія розпочала значну частину свого вторгнення в Україну з Білорусі, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/\"\u003eочевидно\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, за згодою президента Лукашенка. Це викликало \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/press/en/2022/ga12404.doc.htm\"\u003eшироке засудження\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з боку багатьох держав як причетність до російської агресії (як нещодавно зазначалось в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/belarus-is-complicit-in-russias-war-of-aggression/\"\u003eцьому блозі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; EJIL: Talk!). Хоча Білорусь продовжує заперечувати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/BelarusMFA/status/1496774684133711873\"\u003eсвою участь у війні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, українське командування, як повідомляється, продовжують \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/ukraine-says-russian-aircraft-fired-belarus-ukrainian-air-space-2022-03-11/\"\u003eпопереджати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про неминуче вторгнення білоруських військ разом з Росією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа тлі різних занепокоєнь і тверджень щодо статусу держав, які надають підтримку будь-якій із сторін, у цій публікації, \u003cem\u003eпо-перше\u003c/em\u003e, коротко пояснюється, що означало б бути стороною міжнародного збройного конфлікту (\u003cem\u003einternational armed conflict \u0026mdash; загальноприйнята назва для всіх війн у міжнародному гуманітарному праві, прим. перекладача\u003c/em\u003e), і, \u003cem\u003eпо-друге\u003c/em\u003e, аналізуються необхідні юридичні критерії, які мають бути виконані, щоб встановити, що держави стали сторонами міжнародного збройного конфлікту, і як ці критерії відображаються в сценаріях підтримки стосовно України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо означає стати учасником міжнародного збройного конфлікту?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед варто нагадати про те, що незалежно від того чи держава стала стороною міжнародного збройного конфлікту, це не впливає на законність застосування сили відповідними державами проти неї чи проти них. Це питання регулюється винятково \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e. Якщо західні держави-партнери України стануть стороною конфлікту на її боці, то це не дає Росії права застосовувати проти них силу, оскільки, навіть якщо держави є сторонами збройного конфлікту, кожен випадок застосування сили з їхнього боку або проти них має розглядатись з позиції загальної заборони [в міжнародному праві] застосовувати силу. Як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/07/the-elephant-in-the-room-invoking-and-exercising-the-right-of-collective-self-defence-in-support-of-ukraine-against-russian-aggression/\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e [Андре де Хуг (Andr\u0026eacute; de Hoogh)], \u003cstrong\u003eінші держави можуть законно допомагати Україні в колективній самообороні від збройного нападу Росії (за умови, що вони діють відповідно до принципів необхідності та пропорційності), і Росія не має права на самооборону від цієї самооборони \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, заборона застосування сили також обмежує та скасовує будь-які потенційні \u0026laquo;права сторін, що беруть участь у війні\u0026raquo;, які традиційно випливали з участі у війні, наприклад встановлення блокади чи захоплення контрабанди, або застосування сили у відповідь на потенційне порушення нейтралітету (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/will-a-state-supplying-weapons-to-ukraine-become-a-party-to-the-conflict-and-thus-be-exposed-to-countermeasures/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80438/ukraine-and-war-powers-a-legal-explainer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Незалежно від поточної актуальності \u0026laquo;прав сторін, що беруть участь у війні\u0026raquo; (див. критичну оцінку Ендрю Клепема (Andrew Clapham) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/on-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/47/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), вони не можуть надати жодній державі дозвіл на застосування сили за межами \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТим не менш, визначення того, чи є держава стороною збройного конфлікту, має вирішальне значення, оскільки регулювання збройних конфліктів міжнародним правом у багатьох аспектах визначається тим, чи є адресат конкретних норм стороною конфлікту або пов\u0026rsquo;язаний з цією стороною. Сторони мають основні зобовʼязання за міжнародним гуманітарним правом: нормами стосовно звичаїв та способів ведення війни та нормами, що стосуються захисту осіб (я поясню детальніше, як зобов\u0026rsquo;язання сторін виконуються між кількома державами-учасниками на одному боці конфлікту в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/alexwentker/status/1502176129825718277\"\u003eнаступній статті\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). На іншому рівні, статус сторони конфлікту також має значення для правового статусу осіб, які беруть участь у збройному конфлікті. Характер зв\u0026rsquo;язку окремих осіб із стороною конфлікту визначає, який перелік захисних правил застосовується до них у міжнародному збройному конфлікті. Цей зв\u0026rsquo;язок також може впливати на обсяг індивідуальних зобов\u0026rsquo;язань та може вплинути на встановлення міжнародної кримінальної відповідальності за певні воєнні злочини, які передбачають особливий зв\u0026rsquo;язок особи зі стороною конфлікту. У будь-якому випадку цей зв\u0026rsquo;язок може бути визначальним фактором\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдля оцінки того чи вчинені саме воєнні злочини (nexus requirement). Визначення того, хто є стороною конфлікту, також має значення для застосування нейтралітету (який регулює відносини між державами-учасниками конфлікту та третіми державами) та зобов\u0026rsquo;язань третіх держав відповідно до загальної статті 1 Женевських конвенцій та звичаїв міжнародного права не надавати допомогу, сприяти чи заохочувати сторони на порушення положень МГП. На додаток до своєї актуальності для визначення особистого обсягу зобов\u0026rsquo;язань під час збройного конфлікту, визначення того, які держави кваліфікуються як сторони міжнародного збройного конфлікту, має значення для визначення географічної сфери застосування МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті, статус держави-учасника також може мати наслідки за межами МГП. Наприклад, перебування у збройному конфлікті може потенційно змінити спосіб застосування певних зобов\u0026rsquo;язань щодо прав людини, включно з правом на життя та особисту свободу і безпеку (неврегульовані та суперечливі зміни в\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eобсяг таких зобовʼязань виходять за межі цієї публікації). Це також може мати наслідки для застосування таких договорів як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cil.nus.edu.sg/wp-content/uploads/formidable/18/1936-Convention-Regarding-the-Regime-of-the-Straits.pdf\"\u003eКонвенція Монтре\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Montreux Convention), на яку нещодавно посилалася Туреччина з метою \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.navalnews.com/naval-news/2022/02/turkey-closes-the-dardanelles-and-bosphorus-to-warships/\"\u003eобмеження доступу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до турецьких протоків для військових кораблів (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://voelkerrechtsblog.org/to-close-or-not-to-close/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/closing-turkish-straits-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/can-turkey-close-the-turkish-straits-to-russian-warships/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e для аналізу), \u0026ndash; яка містить різні положення щодо \u0026laquo;війн\u0026raquo;, в яких Туреччина може бути стороною конфлікту. Окрім наслідків міжнародного права, внутрішнє законодавство держав може надавати значення тому, чи є держава стороною збройного конфлікту (відповідно до міжнародного права), що стосується, наприклад, конституційних повноважень на розміщення збройних сил за кордоном або [кваліфікації] кримінальних правопорушень, таких як державна зрада.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянувши, що означає статус сторони [міжнародного збройного конфлікту], ми можемо тепер перейти до того, що робить держави учасниками конфлікту в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робить держави учасниками міжнародного збройного конфлікту?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійно висловлюються припущення, що треті держави стануть сторонами конфлікту через порушення зобов\u0026rsquo;язань щодо нейтралітету, принаймні, якщо такі порушення є \u0026laquo;значними\u0026raquo; чи \u0026laquo;істотними\u0026raquo; та \u0026laquo;системними\u0026raquo; (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=5902\u0026amp;context=faculty_scholarship\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nyulawreview.org/wp-content/uploads/2018/08/NYULawReview-85-4-Bridgeman.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Як нещодавно \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/ukraine-neutrality-co-belligerency-use-of-force/\"\u003eнагадав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Майкл Шмітт (Michael Schmitt), питання порушення нейтралітету та припинення нейтрального статусу щодо міжнародного збройного конфлікту краще розділяти окремо (в частині того, чи\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eнейтралітет застосовується до конфлікту і чи фактична чи передбачувана підтримка Україні справді порушить нейтралітет. Див. наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/neutrality-in-the-war-against-ukraine/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://verfassungsblog.de/waffenlieferungen-an-die-ukraine-als-ausdruck-eines-wertebasierten-volkerrechts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://voelkerrechtsblog.org/de/neither-neutral-nor-party-to-the-conflict/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80661/supplying-arms-to-ukraine-is-not-an-act-of-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Окрім концептуальної складності тлумачення акту [допомоги] як можливого порушення зобов\u0026rsquo;язання з нейтралітету, який припиняється таким актом, саме існування звичних заходів примусу згідно з правилами нейтралітету, які держава може вжити в таких умовах, передбачає, що держави зберігають їхній нейтральний статус навіть після порушення правил нейтралітету. Іншими словами не до кінця зрозуміло як повʼязати нейтральний статус держави з порушенням нейтралітету \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e, яке охоплюються (колективною) самообороною або мандатом Ради Безпеки ООН. Здається, що практика стосовно нейтрального статусу недостатньо напрацьована сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше, щоб третя держава стала стороною в конфлікті, вимагався \u0026laquo;акт війни\u0026raquo;, а не лише порушення нейтралітету (див. [\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.459056/page/n803/mode/2up\"\u003eDisputes, War and Neutrality\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e by Lauterpacht, H Ed.] стор. 753). Подробицям того, що це буде означати, не приділяли належної уваги. Одним з підходів, згідно з чинним міжнародним правом, може бути \u0026ndash; як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/ukraine-neutrality-co-belligerency-use-of-force/\"\u003eпропонує\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Майкл Шмітт (Michael Schmitt) \u0026ndash; звернутися до вимоги існування міжнародного збройного конфлікту, тобто \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acdec/en/51002.htm\"\u003eвдатися до застосування збройної сили між державами\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. \u003cstrong\u003eКонцептуально все одно варто зазначити, що немає необхідності вимагати, щоб поведінка держави відповідала вимогам, яких було б достатньо для створення нового міжнародного збройного конфлікту, щоб стати учасником конфлікту, який уже триває. У будь-якому випадку має сенс, щоб відповідні дії були частиною бойових дій або військових операцій, які становлять міжнародний збройний конфлікт. Іншими словами \u0026ndash; такими, що можуть завдати прямої шкоди супротивнику\u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e). Сер Крістофер Грінвуд (Christopher Greenwood), наприклад, припустив, що такий зв\u0026rsquo;язок має кваліфікувати підтримку [однієї зі сторін конфлікту] як \u0026laquo;акт війни\u0026raquo;, який робить саму державу, яка надає допомогу, стороною [збройного конфлікту] (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://books.google.de/books?id=rzYZfn13oNgC\u0026amp;pg=PA45\u0026amp;hl=de\u0026amp;source=gbs_toc_r\u0026amp;cad=4#v=onepage\u0026amp;q\u0026amp;f=false\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на стор. 58). Прикладом такого прямого зв\u0026rsquo;язку зі шкодою як основним критерієм є США, які кваліфікували певні держави як такі, що воюють на одному боці з ними проти Іраку у 2003 році. І навпаки, відсутність такого зв\u0026rsquo;язку була підставою для Нідерландів не розглядати Кувейт як сторону в збройному конфлікті між Іраном та Іраком у 1980-х роках, незважаючи на допомогу Кувейта Іраку. Одним з практичних способів оцінити цей зв\u0026rsquo;язок може бути безпосереднє заподіяння шкоди (навіть один раз) або долучення до скоординованих військових операцій, які здійснюють такі дії (як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e МКЧХ це може бути безпосередня участь цивільних осіб у бойових діях у випадку, коли держава стає стороною \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/sites/default/files/irc_97_900-13.pdf\"\u003eвже існуючого неміжнародного збройного конфлікту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Для того, щоб бути сторонами одного й того самого міжнародного збройного конфлікту, відповідні держави, можливо, також повинні тісно координувати свої операції. Який саме ступінь координації необхідний, не визначено. Здавалося б, достатньо, щоб кожна сторона відігравала певну роль у процесі прийняття рішень щодо скоординованих військових операцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНа цьому тлі використання [військової] сили проти російських літаків для забезпечення забороненої для польотів зони у співпраці з Україною, безумовно, зробить західні держави учасниками конфлікту\u003c/strong\u003e (\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e) (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80641/the-operational-and-legal-risks-of-a-no-fly-zone-over-ukrainian-skies/?s=03\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e логістичну інформацію та правову оцінку). Водночас постачання озброєнь не має достатньо прямого звʼязку зі шкодою. Навпаки, надання розвідувальних даних Україні може бути частиною конкретних військових операцій, таких як процес наведення цілей. Багато що залежить від конкретних обставин, які, природно, невідомі публіці. США нечітко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/press-briefings/2022/03/03/press-briefing-by-press-secretary-jen-psaki-march-3rd-2022/\"\u003eзаявили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що вони \u0026laquo;\u003cem\u003eділилися розвідданими, які включають інформацію, яку українці можуть використовувати для посилення своєї збройної відсічі вторгнення Росії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Тим не менш, як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eповідомляють\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e офіційні представники США \u0026ndash; їхня країна не поділилися достатньо детальними розвідувальними даними, щоб \u0026laquo;\u003cem\u003eвбивати російських солдатів\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Для \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eповідомленої\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e кіберпідтримки України з боку США також бракує фактів, на підставі яких можна було б зробити однозначну оцінку. Проте можна зазначити, що якби такі операції були інтегровані та тісно координовані з військовими операціями України, вони могли б мати достатньо тісний зв\u0026rsquo;язок зі шкодою, заподіяною противнику, щоб розглядати державу, яка їх надає, стороною збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e...зазначення статусу того, чи мають західні держави \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/01/us/politics/biden-sotu-transcript.html\"\u003eчеревики на землі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo; в Україні чи ні, не є таким визначальним фактором, \u003cbr /\u003eяк це можна бачити у повідомленнях офіційних осіб цих держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо держави надають свою територію як стартовий майданчик для військових операцій однієї сторони конфлікту проти іншої сторони, це може бути достатньо прямим зв\u0026rsquo;язком зі шкодою, заподіяною противнику в результаті цих операцій. Наприклад, у конфлікті в Іраку 2003 року, здається, це було підґрунтям, на якому США кваліфікували Кувейт і Катар \u0026ndash; звідки США розпочали деякі свої військові операції проти Іраку \u0026ndash; як свої \u0026laquo;співвоюючі\u0026raquo; держави проти Іраку (але не інші держави, які дозволили використовувати свою територію для зупинок, наприклад Ірландію, Німеччину чи Італію). Що ж стосується вторгнення Росії в Україну, то Білорусь, можливо, може бути кваліфікована як сторона конфлікту разом з Росією, навіть якщо вторгнення Білорусі в Україну не відбудеться, оскільки вона вже надала свою територію для нападів Росії проти України. З боку України в конфлікті багато чого буде залежати від ролі, яку відіграватимуть іноземні авіабази у підтримці українських повітряних операцій. З позиції того, щоб відповідна держава стала стороною конфлікту, це могло б мати різницю, чи дозволили Україні почати повітряні операції проти Росії безпосередньо з таких баз, чи бази будуть просто використовуватися для переміщення літаків на українські бази для приєднання до збройного конфлікту на пізнішій стадії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі різні сценарії свідчать про те, що зазначення статусу того, чи мають західні держави \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/01/us/politics/biden-sotu-transcript.html\"\u003eчеревики на землі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo; в Україні чи ні, не є таким визначальним фактором, як це можна бачити у повідомленнях офіційних осіб цих держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, держави наразі менше стурбовані конкретними юридичними наслідками приєднання до збройного конфлікту на боці України [з огляду на ту підтримку, яку вони надають], а більше політичними наслідками того, що держави НАТО \u0026laquo;воюють\u0026raquo; з Росією. Адже таке формулювання викликає занепокоєння про сценарій \u0026laquo;світової війни\u0026raquo;. Таке занепокоєння щодо подальшої ескалації конфлікту, який уже спричинив нестерпні людські страждання, означає уникання навіть дій, які Росія могла б сприйняти як участь на протилежному боці збройного конфлікту. Таким чином, складний політичний вибір подальших напрямків дій не обов\u0026rsquo;язково вплине на правові наслідки статусу держави-сторони збройного конфлікту. Тим не менш, держави повинні принаймні пам\u0026rsquo;ятати про правову базу, яка регулюватиме різні види дій, і, таким чином, усвідомлювати, чи призводять їх вчинки до визнання стороною збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/War-conflictjpg.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":468,"url":"vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647510356,"date":"17.03.2022","views":1417,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-07.png","mini_image":null,"name":"Використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ умовах збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право обмежує застосування засобів і методів війни. З одного боку, дії комбатантів спрямовані на послаблення сил супротивника та його спроможностей під час протистояння, з іншого \u0026mdash; держава має надавати пріоритет дотриманню гуманності не тільки на етапі розроблення військового озброєння, а й безпосередньо через свої дії в умовах збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни читайте у 1 частині довідки, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1NiCICPbRBmcXNsVEyUgAtqlq5s6Q2aYj/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1NiCICPbRBmcXNsVEyUgAtqlq5s6Q2aYj/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-07.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":462,"url":"zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1647190832,"date":"13.03.2022","views":1228,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Peace-Palacejpg.png","mini_image":null,"name":"Запобігання геноциду та Українсько-Російська справа","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНещодавній \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220227-APP-01-00-EN.pdf\"\u003eпозов\u003c/a\u003e України проти Росії до Міжнародного Суду ООН (ICJ) порушує питання про допустимість застосування сили за межами винятків, передбачених Статутом Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй з метою запобігання геноциду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: Вільям Шабас (William Schabas), Мідлекський університет (Middlesex University London).\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва: Preventing Genocide and the Ukraine/Russia case (\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/preventing-genocide-and-the-ukraine-russia-case/\"\u003e\u003cem\u003eMarch 10, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e).\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад: Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо читати зміст цього \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220307-ORA-01-00-BI.pdf\"\u003eпозову\u003c/a\u003e, разом із позицією, представленою українськими юристами під час слухання про тимчасові заходи 7 березня 2022 року, то здається очевидним, що є \u003cstrong\u003eдва аспекти спору між двома державами. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПерший \u003cstrong\u003e(фактичний)\u003c/strong\u003e: чи є дії, вчинені Україною, злочином геноциду, як стверджує Росія? Україна заперечує це і називає подібні звинувачення є безглуздими (frivolous). \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДругий \u003cstrong\u003e(юридичний)\u003c/strong\u003e: чи Конвенція про геноцид дозволяє Росії застосовувати силу для запобігання геноциду за межами своєї території?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСам позов не до кінця зрозумілий, адже у пункті 27 зазначено: \u0026laquo;Обов\u0026rsquo;язок запобігати геноциду та покарання у разі його вчинення, закріплений у статті I Конвенції, неодмінно означає, що цей обов\u0026rsquo;язок має виконуватися сумлінно й ним не можна зловживати, і що одна Договірна Сторона не може вчиняти незаконних дій стосовно іншої Договірної Сторони, включно зі збройним нападом, особливо якщо такі дії ґрунтуються на абсолютно невиправданій заяві про запобігання геноциду та покарання за нього\u0026raquo;. Це можна тлумачити як припущення, що там, де наявні істотні докази геноциду, стаття I Конвенції може дозволяти державі здійснити збройний напад.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;застосування сили не може бути відповідним методом [запобігання геноциду]\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле неясність заяви була розвіяна в клопотаннях під час усного слухання. Професор Жан-Марк Тувенен (Jean-Marc Thouvenin) чітко виклав два напрямки української справи: перший \u0026ndash; це \u003cstrong\u003eсуперечка про факти\u003c/strong\u003e, а другий \u0026ndash; \u003cstrong\u003eюридичний аспект\u003c/strong\u003e. Його доводи щодо юридичного питання починаються з пункту 41: \u0026laquo;Відсутня будь-яка правова основа в Конвенції про геноцид, яка дозволяє Росії вести війну з метою запобігання та придушення ніби-то геноциду (\u0026agrave; conduire une guerre en vue de pr\u0026eacute;venir et r\u0026eacute;primer le g\u0026eacute;nocide all\u0026eacute;gu\u0026eacute;)\u0026raquo;. Він уточнив, що Конвенція не дозволяє державі вторгнутися на територію іншої з метою запобігання або покарання злочину геноциду (параграф 44). Професор Тувенен посилався на заяви Суду у справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eБоснія та Герцеговина проти Сербії\u003c/a\u003e\u0026raquo; про обов'язок держав запобігати геноциду, який відбувається за межами їх території. Але, додав він, це потрібно розуміти разом із застереженням у справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/70/070-19860627-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eНікарагуа проти Сполучених Штатів\u003c/a\u003e\u0026raquo;, що \u003cstrong\u003e\u0026laquo;застосування сили не може бути відповідним методом\u0026raquo; \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eНікарагуа, пункт 268\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк же тоді виконувати обов\u0026rsquo;язок запобігання геноциду? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрофесор Тувенен процитував статтю 8 Конвенції, яка передбачає звернення до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї [ООН], а також статтю 9, яка надає юрисдикцію Міжнародному Суду [ООН]. \u0026laquo;У\u003cem\u003eкраїна стверджує, що Росія, з іншого боку, не мала абсолютно ніякого права, згідно з Конвенцією, ініціювати військові дії, які почалися 24 лютого 2022 року\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказав він (параграф 51). Це пояснюється тим, що, як пояснив Суд у справі \u0026laquo;Боснія та Герцеговина проти Сербії\u0026raquo;, \u0026laquo;кожна держава може діяти лише в межах, дозволених міжнародним правом\u0026raquo; (параграф 430). Справді, ніхто ніколи не припускав, що коли Суд звинувачував Сербію в тому, що вона не попередила геноцид, її наміром було дозволити або заохочувати військове втручання. Спостереження професора Тувенена підтримав інший член юридичної команди України Марні Чік (Marney Cheek). \u0026laquo;\u003cem\u003eТаким чином стаття VIII закріплює обов\u0026rsquo;язок запобігати геноциду та покарати за його вчинення за принципами міжнародного права, відображеними в Статуті Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона (параграф 34).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧитачі цього блогу [EJIL: Talk!] можуть згадати аргументи, які були висунуті в 1999 році для певної раціоналізації військової інтервенції НАТО в Сербії. Оскільки згідно з розділом VII Статуту не було дозволу, деякі стверджували, що застосування сили виправдовувалося головним обов\u0026rsquo;язком \u003cem\u003ejus cogens\u003c/em\u003e щодо запобігання геноциду. Пізніше це було сформульована як доктрина \u0026laquo;відповідальність за захист\u0026raquo; [responsibility to protect \u0026ndash; R2P]. Але у формулюванні R2P, прийнятому \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/487/60/PDF/N0548760.pdf?OpenElement\"\u003eГенеральною Асамблеєю у 2005 році,\u003c/a\u003e відомому як \u0026laquo;Підсумковий документ (Outcome document)\u0026raquo;, наявне зобов\u0026rsquo;язання \u0026laquo;вчасно та рішуче вживати колективних дій через Раду Безпеки, відповідно до Статуту, включаючи Главу VII\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНе всі погодилися з тим, що Підсумковий документ виключає військове втручання з метою запобігання геноциду за відсутності рішення Ради Безпеки. У \u003ca href=\"https://www.usip.org/publications/2008/12/preventing-genocide-blueprint-us-policymakers\"\u003eдоповіді\u003c/a\u003e, опублікованій у Сполучених Штатах у 2008 році, авторами якої є Мадлен Олбрайт (Madeleine Albright) та Вільям Коен (William Cohen), не виключається одностороннє застосування сили для запобігання геноциду. \u0026laquo;\u003cem\u003eХоча Сполучені Штати можуть зіткнутися з критикою за вжиття рішучих дій у цих випадках, ми ніколи не повинні виключати те, що можемо зробити все необхідне, щоб зупинити геноцид або масові звірства\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; йдеться в документі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа Кампальській конференції з перегляду Римського статуту [2010 р.] Сполучені Штати запропонували \u0026laquo;\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/487/60/PDF/N0548760.pdf?OpenElement\"\u003eпорозуміння\u003c/a\u003e (understanding)\u0026raquo;, спрямоване на виключення злочину агресії. У ньому сказано, що \u0026laquo;\u003cem\u003eбудь-яка дія, вчинення якої у зв\u0026rsquo;язку з намаганням запобігти скоєнню будь-якого зі злочинів, що містяться у статтях 6, 7 або 8 Статуту, не буде вважатися актом агресії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Але запропоноване порозуміння було відхилено делегатами, як згадує Гарольд Кох (Harold Koh), який був головою делегації Сполучених Штатів у Кампалі, а зараз є радником України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМожливо, Уряд Сполучених Штатів не погоджується з Україною, коли каже, що запобігання геноциду не може виправдати застосування сили проти іншої країни. Але російська агресія підкреслює страшну небезпеку терпіння військового втручання на основі односторонніх заяв про загрозу геноциду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВодночас твердження Росії про порушення Конвенції про геноцид є безглуздим. Але це не єдина країна, яка потурає надуманим звинуваченням у геноциді.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМіжнародний суд ООН наразі розглядає запит України про тимчасові заходи. Можливо, на цьому етапі не потрібно звертатися до обґрунтованості твердження України про відсутність будь-якої правової підстави для застосування сили, передбаченої статтею I Конвенції про геноцид. Хоча заява про це буде дуже вітатися. В будь-якому випадку, однозначна відмова від доктрини про наявність будь-яких винятків із застосування сили, які не зазначені в Статуті Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй, зробить світ безпечнішим [\u003cem\u003eіншими словами автор стверджує, що винятки мають бути, тобто доктрина R2P має право на життя і для запобігання геноциду можлива інтервенція \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Peace-Palacejpg.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":455,"url":"kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646736126,"date":"08.03.2022","views":976,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-08-o-123942.png","mini_image":null,"name":"Комплексні дослідження та вузькі факультативні застереження: можливість процесуального переслідування Росії Україною (РЕЗЮМЕ)","description":"\u003cp\u003eРезюме підготувала Оксана Броневицька (доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ) за \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/complex-disputes-and-narrow-compromissory-clauses-ukraines-institution-of-proceedings-against-russia/\"\u003eблогом\u003c/a\u003e Матіни Пападакі (Matina Papadaki, PhD Candidate at National Kapodistrian University of Athens Law School) для Европейського журналу міжнародного права (EJIL).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e26 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eлютого Україна подала заяву про застосування обмежувальних заходів щодо Росії до Міжнародного Суду ООН (ICJ). У цій заяві Україна оспорює неправдиві звинувачення Росії у тому, що з боку України вчиняються акти геноциду на території Луганської та Донецької областей, і це призвело до того, що Росія визнала ці регіони України окремими державними утвореннями та проводить так звану \u0026laquo;спеціальну військову операцію\u0026raquo; проти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУкраїна зробила цю заяву до МС ООН у зв\u0026rsquo;язку з тим, що агресія Росії проти України містить діяння, які заборонені Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1949 р.) (далі \u0026ndash; Конвенція), а порушення норм цієї Конвенції підпадають під юрисдикцію МС ООН.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто зупинитися на тому, як російське вторгнення в Україну вписується в рамки Конвенції , і як подальший крок, чи може Міжнародний суд ООН винести окреме рішення про порушення заборони використання сили як це зазначено у позовних вимогах. Мова не буде йти про тимчасові (обмежувальні) заходи, тут автор спробує висвітлити кілька ширших міркувань щодо предметної юрисдикції (ratione materiae) відповідно до факультативних застережень у нещодавній практиці Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003cstrong\u003eРеальний конфлікт: порушення процедури і прав\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМіжнародний Суд ООН намагається визначити об\u0026rsquo;єкт спору \u0026laquo;на об\u0026rsquo;єктивній основі\u0026raquo;, беручи до уваги усні та письмові заяви обох сторін, приділяючи \u0026laquo;особливу увагу формулюванню спору, обраному заявником\u0026raquo;. Згодом Суд досліджує, чи \u0026laquo;діяння, на які скаржиться заявник, підпадають під положення відповідного договору\u0026raquo;, а це в свою чергу може вимагати \u0026laquo;тлумачення положень, які визначають сферу дії відповідного договору\u0026raquo;. Цього підходу Суд послідовно дотримується у своїй практиці останнім часом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦе є важливими, оскільки Росія, за умови, що вона братиме участь у судовому розгляді, також може стверджувати про зловживання, висуваючи аргумент про те, що Україна посилається на Конвенцію \u0026nbsp;як привід для отримання рішення щодо дій Росії у більш широкому контексті конфлікту між державами. Виходячи з цього, заява України про потребу захистити себе від неправдивих звинувачень у вчиненні геноциду натикається на зустрічні заяви Росії про те, що остання застосовує силу у зв\u0026rsquo;язку із вчиненням геноциду на території України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до ст. 9 Конвенції , питання щодо тлумачення, дотримання чи виконання положень Конвенції можуть передаватися однією із сторін на розгляд Міжнародного Суду ООН. Таким чином, \u003cstrong\u003eперший крок \u0026ndash; показати, що між сторонами існує суперечка щодо застосування, тлумачення та виконання Конвенції. \u003c/strong\u003eЦе можливо, оскільки обидві сторони дотримуються різних поглядів на те, чи порушила Україна свої зобов\u0026rsquo;язання за Конвенцією щодо населення Луганської та Донецької областей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eРосія, не звернувшись до відповідних органів, застосувала агресивну силу проти України.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩодо застосування сили Росією начебто для перешкоджання злочину геноциду на території Луганської та Донецької областей, то тут варто вказати, що ст. 8 Конвенції передбачає, що \u003cstrong\u003eкожен її учасникможе звернутись до відповідного органу Об'єднаних Націй з вимогою прийняти, відповідно до положень Статуту ООН, всі необхідні, на його думку, заходи для попередження та припинення актів геноциду \u003c/strong\u003eабо одного з інших діянь, перерахованих у статті 3 Конвенції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВ нашому випадку, Росія, не звернувшись до відповідних органів, застосувала агресивну силу проти України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Також у ст. 1 Конвенції вказано, що Договірні Сторони підтверджують, що геноцид незалежно від того, чи вчиняється він у мирний або у воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права та стосовно якого всі сторони зобов'язуються вчиняти дії на попередження та карати у разі його вчинення. Однак формулювання \u0026laquo;вчиняти дії на попередження та карати\u0026raquo; не може суперечити звичаєвій нормі міжнародного права, відображеній у ст. 2 (4) Статуту ООН, де вказано, що всі члени ООН повинні утримуватися від вирішення конфліктів шляхом застосування сили чи погрози її застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ цьому випадку застосування сили та агресія Росії проти України може бути предметом розгляду Міжнародного Суду ООН лише якщо така агресія порушує норми Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. \u003cstrong\u003eПитання залишається відкритим щодо рішення, яке прийме Суд, який балансуватиме між підтримкою переконливих юридичних аргументів та фактичному запобіганню масштабній трагедії.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"війна, Україна","meta_keywords":"","authors":[{"id":5,"url":"oksana-bronevitska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bronevycka.png","name":"Оксана","surname":"Броневицька","post":"Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-08-o-123942.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":454,"url":"ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646479809,"date":"05.03.2022","views":3180,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","mini_image":null,"name":"Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки","description":"\u003cp\u003eНа юридичному фронті Україна за тиждень війни уже звернулась до низки міжнародних інституцій кримінальної юстиції зі звинуваченнями Росії у військовій агресії та воєнних злочинах, а також розпочала розслідування на національному рівні. Ми спостерігаємо неочікувано швидку відповідь міжнародних інституцій у звʼязку із масштабами агресії, тож можна сказати, що Україна мобілізувала (enforced) вкрай неповороткі механізми міжнародного права. Ми вирішили зібрати до купи інформацію про всі звернення та реакцію на них для того, щоб кожен бачив зусилля юридичного фронту та перспективи притягнення до відповідальності держави-агресора, її керівництва та військових, які вчиняли воєнні злочини проти мирного населення.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЗ точки зору \u0026ldquo;права Гааги\u0026rdquo; та \u0026ldquo;права Женеви\u0026rdquo;, які утворюють міжнародне гуманітарне право, ми говоримо про індивідуальну відповідальність за 1) воєнні злочини; 2) злочини проти людяності та відповідальність держави та її військово-політичного керівництва за 3) геноцид; 4) злочин [військової] агресії. Всі ці злочини зафіксовано у низці договорів, а також створено інституту розгляду спорів (суди) різних юрисдикцій для віднайдення справедливості у разі їх вчинення. Залежно від типу договору, який підписала та ратифікувала Україна, а також держава-агресор, ми маємо можливість звертатись у різні міжнародні інституції, кожна з яких має власні обмеження. Про це детально нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, які механізми притягнення до відповідальності залучені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний Суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220227-WRI-01-00-EN.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eзвернулась з позовом\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e проти Російської Федерації до Міжнародного Суду ООН в Гаазі\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e(ICJ) \u003cstrong\u003eстосовно спотворення поняття геноциду\u003c/strong\u003e для виправдання власної воєнної агресії у вигляді \u0026ldquo;спеціальної операції з \u0026ldquo;демілітаризації\u0026rdquo; та \u0026ldquo;денацифікації\u0026rdquo;\u0026rdquo;. Україна домагається рішення Суду про те, що вона не здійснює геноцид проти російськомовного населення у Донецькій та Луганській областях протягом 8 років, як стверджує президент Росії В. Путін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому в позові до ICJ \u003cstrong\u003eУкраїна стверджує про наявність наміру Росії щодо планування реальних актів геноциду в Україні\u003c/strong\u003e, оскільки РФ навмисно вбиває та завдає серйозних поранень представникам української національності, що, в купі з офіційною риторикою Президента РФ про заперечення існування українського народу, складає \u003cem\u003eactus reus\u003c/em\u003e (об\u0026rsquo;єктивну сторону) злочину геноциду за статтею II цієї Конвенції. Варто додати, що висловлювання Путіна про \u0026ldquo;денацифікацію\u0026rdquo;, тобто звинувачення українців в тому, що вони \u0026ldquo;бандерівці\u0026rdquo;, \u0026ldquo;нацисти\u0026rdquo; тощо, а тим паче наміри знищити українську державу як таку, адже її не існувало до 1918 р., можна розглядати як планування геноциду українського народу за етнічною ознакою, тобто наявний ментальний елемент (умисел, \u003cem\u003emens reus\u003c/em\u003e). Саме цих елементів складу злочину, разом із контекстуальним елементом (обставинами) достатньо для того, щоб стверджувати, що якщо й не відбувається геноциду українців, то точно планується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eICJ має повноваження ухвалювати тимчасові (попередні, до остаточного рішення) заходи, які можуть вимагати від Росії вжити конкретних дій або утриматися від них. \u003cstrong\u003e7-8 березня 2022 року ICJ \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/world-court-hear-ukrainerussia-case-march-7-8-2022-03-01/\"\u003e\u003cstrong\u003eпроведе відкриті слухання\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e стосовно тимчасових заходів щодо цієї скарги України.\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім правової мобілізації (enforcement) Конвенції про попередження геноциду (1948 р.), Україна має право звертатись із порушенням зобовʼязань інших угод, підписантами яких є обидві сторони, тобто Росія та України. Наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/russias-genocide-disinformation-and-war-propaganda-are-breaches-of-the-international-convention-concerning-the-use-of-broadcasting-in-the-cause-of-peace-and-fall-within-the/\"\u003eна думку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Dr. Talita Dias (Jesus College, University of Oxford) Україна може звертатись із порушенням зобовʼязань в межах Міжнародної Конвенції про використання радіомовлення в інтересах миру (1936), адже розповсюдження пропагандистськими каналами інформації про \u0026ldquo;8 років геноциду російськомовних на Донбасі\u0026rdquo; спотворює реальність та не відповідає фактичним обставинам того, що відбувалось на сході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто пригадати, що \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43652\"\u003eце вже друге провадження проти РФ в цьому суді\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; 16 січня 2017 р. Україна звернулися проти до ICJ щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). 8 листопада 2019 р. ICJ попередньо визнав свою юрисдикцію у цій справі й наразі розгляд триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд (International Criminal Court \u0026ndash; ICC)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд також знаходиться у м. Гаага та є першим постійним судом на міжнародному рівні\u003c/strong\u003e, в якому притягують до відповідальності військово-політичне керівництво держав за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, а з 2018 року \u0026ndash; злочин [військової] агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна має довгу історію з ІСС: у 2000 р. вона підписала Римський статут \u0026ndash; документ, на підставі якого діє Суд. Після анексії Криму та окупації Донбасу Україна прийняла Постанову Верховної Ради про визнання юрисдикції ІСС, а пізніше внесла зміни до Конституції, які передбачали можливість ратифікації Римського статуту (у 2001 році така можливість була заблокована КСУ). Ці зміни набрали чинності у 2019 році, а через два роки України ухвалила зміни до КК України в частині воєнних злочинів, які необхідні для ратифікації Римського статуту (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003eзакон\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eочікує підпису Президента з червня 2021 р.). Таким чином для повноцінного розгляду злочинів Росії залишається один крок \u0026ndash; ратифікувати Римський статут,. Водночас визнана у 2014-2015 р. юрисдикція дозволяє ІСС збирати докази уже сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e25 лютого прокурор ICC Карім Хан \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220225-prosecutor-statement-ukraine\u0026amp;ln=Ukrainian\u0026amp;fbclid=IwAR2SHBj9ndaNVayjf4R0RirJ5ZL2noCq_dYDoFamr-k6l2XTZPri6d0EW7Y\"\u003e\u003cstrong\u003eповідомив\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що він уважно стежить за ситуацією в Україні. 28 лютого він \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220228-prosecutor-statement-ukraine\"\u003e\u003cstrong\u003eсамостійно ініціював\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e відкриття провадження стосовно воєнних злочинів, які вчиняють військовослужбовці Росії, а 2 березня після звернення до ICC 39 держав-учасниць Римського статуту, які підтвердили вагомість злочинів, що вчиняються в Україні \u0026ndash; відкрив провадження. Врешті 3 березня \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/icc-prosecutor-advance-team-has-left-begin-work-ukraine-investigation-2022-03-03/\"\u003e\u003cstrong\u003eстало відомо\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що прокурори ICC вирушили в Україну для детальнішого вивчення ситуації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто сказати, що \u003cstrong\u003eмова йде про розслідування воєнних злочинів, тобто таких, що вчиняються проти мирного населення \u0026ndash; обстріли будинків, вбивства цивільних, мародерства тощо.\u003c/strong\u003e Водночас злочин агресії, не може розглядатись ICC в цьому випадку, оскільки (1) Росія не ратифікувала Римський Статут, а також (2) Україна не ратифікувала ні Римський Статут, ні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43676\"\u003eКампалорські додатки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (2010 р.) до нього. Стосовно ж воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду контручасть Росії не вимагається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ ICC мова йде саме про індивідуальну відповідальність, а не відповідальність держави.\u003c/strong\u003e Водночас \u003cstrong\u003eзастосовується принцип комплементарності\u003c/strong\u003e, тобто ICC не підміняє собою національні механізми захисту, а бере до уваги тільки тих воєнних злочинців, до яких не може дістатись національна правова система. Повторимось, що \u003cstrong\u003eмова йде саме про керівництво найвищого рівня, а не рядових воєнних злочинців\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eICC може висувати звинувачення проти підозрюваних, але не має повноважень проводити арешти.\u003c/strong\u003e Суд покладається на держави, які мають органи правопорядку для цього. Якщо винні особи залишаються при владі, їх неможливо арештувати. Але звинувачення обмежують можливість цих лідерів подорожувати і посилають сигнал їхній країні, що вона залишиться ізольованою, поки вони залишаються при владі. У деяких місцях кримінальні звинувачення міжнародного суду могли сприяти народним повстанням (наприклад, проти Слободана Мілошевича в Сербії \u0026ndash; див. \u0026ldquo;Бульдозерна революція\u0026rdquo; (2000)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eICC може стати вагомим внеском у подальшій ізоляції Росії, а у разі, якщо її військово-політичне керівництво опиниться за кордоном, то буде шанс його арештувати та виконати обвинувальний вирок стосовно нього.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейський суд з прав людини (ЄСПЛ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e28 лютого Україна у звʼязку із військовою агресією Росії подала запит про невідкладні тимчасові заходи в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ. Зазвичай подібні запити подаються у разі загрози для життя та здоровʼя людини, наприклад ненадання медичної допомоги увʼязненому, яке може мати непоправні наслідки. У нашому ж випадку \u0026ndash; обстріл та вбивства цивільного населення. Важливо те, що Росія є членом Ради Європи та визнає юрисдикцію ЄСПЛ стосовно себе, тож цей механізм застосований в такому випадку.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1 березня ЄСПЛ\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/1/7134999/\"\u003e\u003cstrong\u003e постановив рішення про тимчасові заходи\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; наказ уряду Росії \u0026ldquo;\u003cem\u003eутримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об'єкти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e, у тому числі житлові приміщення, автомобілі екстрених служб та інші особливо цивільні об'єкти, що охороняються, такі як школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку медичних установ, особового складу та аварійно-рятувальних служб у межах атакованої або обложеної російськими військами території\u003c/em\u003e\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому \u003cstrong\u003eСуд не просто виніс рішення на наступний день після отримання заяви, а й дослівно процитував вимоги із запиту України.\u003c/strong\u003e До того ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10159819168265498?__cft__%5b0%5d=AZWNgKvaosB6dLSvdh6ZgfQD8WWUB9zZa71cYSL9syGG0LlQ_ZMEk8yXrbRoiOtfgGYJEsCHry7_1tDeLt5y2eoVA8Wdxps_93iaSJMBZCQTRvFwyh55zz-EDytXaMNTP6Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eвперше\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у ситуації двостороннього конфлікту, Суд вказав на заходи забезпечення тільки одній зі сторін конфлікту (!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля цивілізованого світу це ще одне підтвердження воєнних злочинів Росії. Для самої ж Росії \u0026ndash; це пусте місце, адже її юристи послідовно, починаючи з 2010 року, дотримуються концепції \u0026ldquo;примата внутригосударственного права\u0026rdquo;, яка послідовно реалізується головою Конституційного Суду РФ В. Зорькіним. Врешті у 2015 році Росія ухвалила закон, який дозволяє її національним судам скасовувати рішення ЄСПЛ (!). Тож \u003cstrong\u003eцілком очікувано, що Росія проігнорує тимчасові заходи та навіть не прозвітує про їх (не)виконання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж у відповідь на військову агресію Росії проти України 25 лютого 2022 року Рада Європи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001680a5a3b6\"\u003eзупинила представництво\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Росії в Комітеті міністрів та Парламентській асамблеї РЄ. Це не скасовує можливість розгляду скарг проти неї, проте якщо Росія надалі залишить членство в РЄ, то\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eце може припинити можливість подання нових скарг проти неї. Іншими словами \u0026ndash; постраждалі громадяни України ніяк не зможуть використати цей механізм для захисту своїх прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпеціальний суд \u0026ndash; \u0026ldquo;Харківський\u0026rdquo; трибунал\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародному праві під трибуналами розуміються суди, які створені \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e, тобто під конкретний випадок. \u003cstrong\u003eПісля жорстоких обстрілів цивільного населення в м. Харкові народилась ідея судити Президента РФ В. Путіна та його оточення саме в цьому місті.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4 березня на \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.chathamhouse.org/events/all/research-event/criminal-tribunal-aggression-ukraine?fbclid=IwAR0jyxiHQPsVZyxd2kUES-tNYqjcRHmKESzpGoo3J3ArW9U7Wnl8YzVarI4\"\u003eплатформі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e британського Chatham House відбулася презентація проєкту \u0026ldquo;Харківського Трибуналу\u0026rdquo;. \u003cstrong\u003eОскільки, як уже зазначалось, в умовах чинних договорів неможливо притягнути \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнайвище керівництво держави-агресора\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eза злочин агресії\u003c/strong\u003e, який створив передумови для всіх інших міжнародних злочинів, то необхідні інші механізми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібно до Лондонської декларації 1942 року, яка заклала основу для Нюрнберзького трибуналу, \u003cstrong\u003eбуло проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України \u003c/strong\u003e(Харківського трибуналу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume\"\u003eТекст відповідної заяви та проєкту декларації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, підготовлений групою волонтерів юристів-міжнародників, уже схвалений Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та підписаний кількома десятками провідних світових (та українських) юристів-міжнародників, колишніх суддів міжнародних судових установ, а також такими знаковими фігурами, як, наприклад прокурор нюрнберзьких процесів Бен Ференц або актор і письменник Стівен Фрай.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність цього трибуналу не скасовує комплементарну юрисдикцію МКС, адже стосується саме злочину агресії. Іншими словами \u0026ndash; доповнює відповідальність, яку понесе вище військово-політичне керівництво Росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Універсальна юрисдикція\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до принципу універсальної юрисдикції в межах національних систем правосуддя \u003cstrong\u003eможуть здійснюватись переслідування за міжнародні злочини, скоєні іноземними громадянами на чужій території.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eКілька країн \u0026ndash; Німеччина, Швеція, Фінляндія \u0026ndash; мають юрисдикцію щодо всіх міжнародних злочинів, скоєних в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші країни мають юрисдикцію у разі, якщо злочинець перебуває на їхній території або хтось із їхніх громадян є жертвою. Деякі країни створили групи спеціалізованих прокурорів для боротьби з міжнародними злочинами, а також посилюється співпраця між національними системами правосуддя, які застосовують універсальну юрисдикцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично це \u003cstrong\u003eміжнародні слідчі групи, тобто обʼєднання слідчих різних національних правових систем для притягнення винних до відповідальності. \u003c/strong\u003eУкраїна вже вдавалась до такої практики, коли брала участь у спеціальній слідчій групі під керівництвом Нідерландів з розслідування збиття цивільного пасажирського літака MH17 неподалік Донецьку (2014).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий механізм дозволяє притягнути до відповідальності не лише військово-політичне керівництво держави, а й військовослужбовця будь-якого рангу, який вчиняв воєнні злочини проти мирного населення України в будь-якому куточку світу, де діє юрисдикція держав-членів спеціальної слідчої групи (наприклад шляхом використання механізму приписів (карток) Інтерполу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e26 лютого \u003c/strong\u003eГенеральний прокурор І. Венедіктова \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003eобговорювала\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e можливість спільного розслідування з спеціалістами з США, а \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003e3 березня\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; з прокурорами Італії,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eАнглії та Уельсу, які вже розпочали розслідування військової агресії з боку Росії. Також відомо, що власні розслідування розпочали Литва та Польща\u003c/strong\u003e, а також не сумніваюсь, багато інших країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний слідчий механізм\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГенеральна Асамблея ООН і Рада ООН з прав людини створили механізми для деяких ситуацій для збору та збереження доказів. Ці установи, зокрема ті, які створені для \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.unicc.org/news/2021/10/29/new-partner-organization-independent-investigative-mechanism-for-myanmar/\"\u003eМ\u0026rsquo;янми (2011)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://iiim.un.org/mandate/\"\u003eСирії (2016)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, мають мандат на підготовку справ для прокурорів, які бажають в подальшому їх використовувати \u0026ndash; у міжнародних чи національних судах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4 березня 2022 року\u003c/strong\u003e відбулось голосування 47 членів Ради з прав людини ООН стосовно утворення такого механізму. Отримавши 32 голоси за створення, Рада з прав людини ООН \u003cspan lang=\"UK\"\u003eстворила міжнародну комісію з розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права та\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі механізми зазвичай залучають досвідчених міжнародних слідчих та прокурорів. Вони можуть збирати, зберігати та систематизувати докази на високому рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином досвідчені прокурори уже розпочали збір доказів воєнних злочинів Росії для подальшого використання у різних механізмах притягнення до відповідальності, описаних вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування національного законодавства\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті, мають застосовуватись можливості національного законодавства. \u003cstrong\u003eРозділ ХХ КК України передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/strong\u003e Центральним для неї є такий склад злочину як порушення законів та звичаїв ведення війни (ст. 438 КК України), яка є підставою для притягнення воєнних злочинців тут і зараз, оскільки вони опинились під юрисдикцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож Розділ ХХ включає широкий спектр інших складів злочину, наприклад пропаганда війни (ст. 436 КК України) або планування, підготовка, розвʼязування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України). \u003cstrong\u003eЗ юридичної точки зору це можливість притягнути будь-якого військовослужбовця, військово-політичне керівництво Росії та загалом цивільних осіб, які відігравали певну роль в агресії стосовно України.\u003c/strong\u003e Проте якраз через обмеженість фізичного доступу до цих осіб, а також можливі звинувачення у політичних переслідуваннях, існують міжнародні механізми розслідування цих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Офіс Генерального прокурора \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/na-kiyivshhini-vzyato-pid-vartu-10-viiskovosluzbovciv-zbroinix-sil-rf?fbclid=IwAR2AcPgPnm9K9TPZHF1OAC2kAb6Q90LpXQ01FM0JZkX0Up_lwBfuvYFtYCw\"\u003eвикористовує\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e національне кримінальне процесуальне законодавство для утримання військовополонених, тобто комбатантів за \u0026ldquo;правом Женеви\u0026rdquo; (цим особам інкримінується посягання на територіальну цілісність України (ст. 110 КК України) та незаконне переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК України)). Водночас \u003cstrong\u003eпісля завершення війни (або до нього в порядку обміну) ці люди скоріше за все будуть видані Росії й не понесуть індивідуальну відповідальність тут в Україні, оскільки виконували накази збройних сил держави-агресора. Хоча все залежить від того яким чином буде укладений мирний договір і що у ньому будуть вказано. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті між цих військовополонених є ті, які вчиняли воєнні злочини і яких можна притягнути до відповідальності тут, тобто не видавати жодним чином, зважаючи на принцип екстериторіальності кримінального законодавства (ст. 6 КК України). Те саме стосується членів ДРГ, частина з яких є громадянами РФ, та яким інкримінується посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України) та диверсія (ст. 113 КК України). Після завершення війни вони можуть понести відповідальність за українським законодавством та відбувати покарання в нашій країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, підсумуємо: \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна звернулась до Міжнародного суду ООН (ICJ) стосовно спотворення Росією поняття геноциду для виправдання війни, а також стосовно планування геноциду українців (підстава \u0026ndash; Конвенція про попередження геноциду 1949 р.);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) самостійно ініціював провадження стосовно воєнних злочинів російських військовослужбовців (підстава \u0026ndash; звернення до ІСС 2015 р. про визнання юрисдикції Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- ЄСПЛ вимагає від уряду Росії утриматись від атак на цивільне населення (підстава \u0026ndash; правило 39 Регламенту Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна в межах універсальної юрисдикції веде комунікацію з іншими країнами, які вже розслідують військову агресію Росії, наприклад Італія, Литва, Польща, прокуратурою Англії та Уельсу;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e-\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРада ООН з прав людини створила незалежну міжнародну місію з встановлення фактів, що зобов\u0026rsquo;язана\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;розслідувати\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвсі ймовірні порушення та утиски прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права, а також пов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo;. Комісія планує ділитися зібраною нею відповідною інформацією та документами із уповноваженими слідчими та судовими органами та органами прокуратури з метою підтримки та прискорення проведення кримінальних проваджень, таким чином, сприяючи низці численних ініціатив щодо притягнення до відповідальності за злочини, скоєні в Україні;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна на національному рівні розслідує воєнні та інші злочини комбатантів, які беруть участь у війні з боку Росії.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":453,"url":"zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1646473187,"date":"05.03.2022","views":1945,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/njurnbergf-47d741301a40e3adc470f.jpg","mini_image":null,"name":"Заклик створити Спеціальний Трибунал для покарання злочину агресії проти України (РЕЗЮМЕ)","description":"","text":"\u003cp\u003eВ межах міжнародного права, наразі, існує три механізми притягнення Президента Путіна до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний Суд ООН в Гаазі. \u003c/strong\u003eУкраїна вже подала позов проти Російської Федерації. Слухання щодо попередніх заходів щодо Росії відбудуться наступного тижня. Відповідно до юрисдикції Суду, в позові Україна заперечує будь-які акти геноциду на своїй території і обґрунтовує, що РФ не може використовувати Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього для виправдання своєї протиправної агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейський суд з прав людини в Страсбурзі\u003c/strong\u003e. 25 лютого Комітет Міністрів Ради Європи зупинив право РФ на представництво у двох своїх органах \u0026ndash; у Комітеті та \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПарламентській асамблеї РЄ. Росія залишається членом Ради Європи. Зупинення членства не передшкоджає відповідальності РФ за дотримання Європейської Конвенції з прав людини. До суду можна звернутися як з індивідуальною скаргою, коливикористані усі внутрішні засоби юридичного захисту, так і з скаргою про порушення\u0026nbsp; Конвенції з боку держави/держав-членів Ради Європи.\u0026nbsp; Цього тижня Україна отримала рішення суду щодо запровадження попередніх заходів за поданим раніше позовом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд. \u003c/strong\u003eВ результаті звернення 39 країн, прокурор Міжнародного кримінального суду відкрив розслідування щодо подій в Україні. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду має повноваження розслідувати злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території України. Компетенція Міжнародного кримінального суду щодо злочинів агресії поширюється на країни, які\u0026nbsp; ратифікували Римський статут, або у випадку, коли Рада Безпеки ООН виступає позивачем.\u0026nbsp; РФ відкликала свій підпис під Римським статутом. Очевидно, що РФ застосує право вето у випадку, якщо позов буде ініційовано Радою Безпеки ООН. Тому, в поточній ситуації, суд не зможе розглянути справи щодо злочинів агресії, вчинених РФ проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи пропонуємо доповнити вже розпочаті процеси створенням спеціального трибуналу щодо України з чітким фокусом на злочини агресії, які не можуть бути досліджені трьома іншими судами. Спеціальний Трибунал для Покарання Злочинів Агресії проти України може бути створений швидко та за тими самими принципами, якими керувалися країни-союзники під час створення Міжнародного військового Трибуналу в 1942 р. та проведення Нюрнберзького процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпеціальний Трибунал має дослідити акт насильства Росії проти України та встановити, чи є він злочином агресії. Під юрисдикцію Трибуналу має підпадати дослідження дій як виконавців злочинів агресії, так і задіяних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗ повним текстом заяви про створення Спеціального Трибуналу\u0026nbsp;англійською можна ознайомитись нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" src=\"https://www.eurointegration.com.ua/files/a/a/aad78ad-combined-statement-and-declaration-1-.pdf?fbclid=IwAR1Nf9tck2KeAOX0ZPRfi0gqWej-LQFRXczjKbWvjgFG8hJk-naqWUHcAoo\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eФото: nrcu.gov.ua\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/njurnbergf-47d741301a40e3adc470f.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":436,"url":"1-vipravdanih-v-ukraini-ta-ssha-chomu-vazhlivo-pravilno-tlumachiti-dani-kriminalnoi-statistiki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1640086586,"date":"21.12.2021","views":9759,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/9122edb5c0b63e70a247efd294b9d73b.png","mini_image":null,"name":"1% виправданих в Україні та США: чому важливо правильно тлумачити дані кримінальної статистики?","description":"\u003cp\u003eКримінальна статистика примхлива річ, адже самі по собі дані не відповідають на більшість питань тих, хто їх ставить. Іншими словами: від тлумачення даних часто залежить повнота відповіді на поставлене питання. Один з прикладів необхідності правильно інтерпретувати кримінальну статистику є статистика виправдувальних вироків в Україні. Зазвичай звертають увагу, що вона становить менше 1% і це погано, водночас чи насправді це так? Повний заголовок мав би звучати так: \u0026laquo;В Україні та США виправдовують менше 1% осіб. Водночас шанс виправдання в США набагато вищий\u0026raquo;, \u0026mdash; проте так це привернуло б менше уваги, хіба ні? У цій статті я пропоную інший погляд на питання обвинувачення та виправдання в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВідсутність значної кількості виправдувальних вироків у діяльності українських органів кримінальної юстиції \u0026mdash; одна з поширених тем для обговорення в наукових та експертних публікаціях. Водночас щоразу наголошується на тому, що їх мало, та на неможливості практичної реалізації інститутів змагальності в кримінальному процесі, адже все одно судді за будь-яких умов засуджують обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цій статті я представлю лише маленький нарис компаративного аналізу української та американської системи кримінальної юстиції, які, здавалося б, такі різні, проте в питаннях економії ресурсу та врешті ризику отримати виправдувальний вирок майже не відрізняються, хоча і досягають такого результату різними способами де український, очікувано, гірший. Давайте розберемо чому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтатистичні дані\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eСправді, в Україні \u003cstrong\u003eкількість виправдувальних вироків із року в рік коливається в межах 1%.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4343f0cefc8e70377d18b7740887bd32.png\" width=\"1920\" height=\"1080\" alt=\"\" /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до статистичних даних:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eу 2019 році \u0026mdash; 987 (з 83\u0026nbsp;311 проваджень \u0026mdash; 1,18%);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eу 2020 році \u0026mdash; 735 осіб (з 78\u0026nbsp;008 проваджень \u0026mdash; 0,94%).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;До того ж уважний читач звернув увагу, що мова йде про суди першої інстанції, \u003cstrong\u003eа значна частина виправдувальних вироків надалі скасовується апеляційною інстанцією. \u003c/strong\u003eНавпаки ж \u0026mdash; украй рідко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4e1d3c0b1db72ad972d33553618024bd.png\" width=\"1920\" height=\"1082\" alt=\"\" /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"ltr\"\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, структура скасування виправдувальних вироків у 2019 році виглядає таким чином: в апеляційному порядку виправдувальні вироки скасовано стосовно 311 осіб, із них у зв\u0026rsquo;язку зі скасуванням необґрунтованого виправдувального вироку апеляційні суди постановили нові вироки стосовно 49 осіб. У касаційному порядку перевірено виправдувальні вироки стосовно 215 осіб, із них скасовано вироки із призначенням нового розгляду стосовно 89 осіб [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТаким чином, якщо говорити про кінцевий відсоток виправданих осіб (стосовно яких вироки набрали законної сили), то він коливається в межах 0,3\u0026ndash;0,4%. \u003c/strong\u003eПри цьому можливість скерувати справу на новий судовий розгляд значно ускладнює обрахунок статистичних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПро інституційну модель розслідування\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо говорити дуже узагальнено, то така ситуація залишається сталою ще з 50-х років ХХ століття, коли остаточно сформувалася система органів кримінальної юстиції радянського зразка разом з усталеними практиками її роботи [5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиправдувальний вирок для суддів і прокурорів став не лише небажаним, а й шкідливим і таким, що підриває авторитет судової влади та органів правопорядку загалом (за радянських часів \u0026mdash; партійної номенклатури). Саме до такого висновку дійшов у 1990-х роках \u003cstrong\u003eПітер Соломон\u003c/strong\u003e у свої відомій у всьому світі роботі \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Радянська кримінальна юстиція в часи Сталіна\u0026raquo;\u003c/strong\u003e (Soviet Criminal Justice under Stalin)[6].\u0026nbsp;Фактично з того часу система стимулів і показників не змінилась у своїх засадничих підходах, тож \u003cstrong\u003eвиправдувальний вирок є радше браком роботи системи, аніж результатом. І це не так погано, як здається на перший погляд.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eСправа в тому, що пересічному громадянинові незрозуміло, чому в Україні не виправдовують обвинувачених, адже законодавство передбачає такий механізм.\u0026nbsp;Кримінально-правовий спір у теорії вирішується в суді на засадах змагальності, тож публічне обвинувачення може як довести свою версію подій, що призведе до засудження особи, так і не довести, тож особа буде виправдана. Принаймні це коректний погляд, якщо дивитись на партикулярне кримінальне провадження і не бачити правозастосовчого аспекту роботи інституції, яка перевантажена і \u003cstrong\u003eне може, як персонаж детективного серіалу, в один момент часу розслідувати одне провадження.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...діяльність органів досудового розслідування та прокуратури перетворюється на \u0026laquo;конвеєр\u0026raquo; із виробництва перспективних для направлення до суду справ.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим для фахівців, які на практиці працюють із кримінальними провадженнями (передусім загальнокримінального характеру) \u0026mdash; захисників, слідчих, оперативних працівників, прокурорів та інших \u0026mdash; цілком очевидно, що ситуація набагато складніша, ніж видається в теорії. Радше все догори дригом: виправдувальний вирок неформально потягне за собою негативні наслідки для прокурора та слідчого, хоча і законодавчі положення щодо дисциплінарної відповідальності за виправдувальні вироки та система оцінки за показниками \u0026laquo;розкриття\u0026raquo; відійшли у минуле (на нормативному рівні, звісно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРіч у тім, що ми маємо здебільшого дивитися не на \u0026laquo;право в книгах\u0026raquo; (за термінологією Ойгена Ерліха), а його правозастосування \u0026mdash; так званий інституційний фактор (інтерес). \u003cstrong\u003eЗастосовуючи положення КПК України на практиці, органи правопорядку та прокуратури завжди орієнтуються насамперед на власні інтереси, які переважно стосуються їхнього матеріального становища та уявлення про ефективність власної роботи.\u003c/strong\u003e Саме тут варто згадати про показники ефективності роботи цих органів (кількісно-статистичну успішність з огляду на показники скерованих до суду проваджень), необхідність уникнення дисциплінарної відповідальності за неякісне розслідування справ або постановлення виправдувального вироку, збереження своєї посади та здоров\u0026rsquo;я в умовах великого навантаження на одного слідчого, прокурора тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДані емпіричних досліджень свідчать про те, що в умовах великого навантаження на слідчих і прокурорів, а також постійного орієнтування на показники розкриття діяльність органів досудового розслідування та прокуратури \u003cstrong\u003eперетворюється на \u0026laquo;конвеєр\u0026raquo; із виробництва перспективних для направлення до суду справ\u003c/strong\u003e (насамперед у загально-кримінальних кримінальних правопорушеннях, які розслідує Національна поліція, яка, в принципі, розслідує 95\u0026ndash;97% кримінальних правопорушень в Україні).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерспективними провадженнями є \u0026laquo;легкі\u0026raquo;, \u0026laquo;очевидні\u0026raquo;, у яких не треба витрачати значні зусилля на встановлення підозрюваної особи та формування доказової бази. Такі провадження в найкоротший строк доводять до суду та розглядають у спрощеному порядку без дослідження доказів, адже особи здебільшого визнають свою вину. З набранням чинності інституту кримінальних проступків у 2020 році спрощений порядок зазнав ще більшого спрощення: проступки можуть розглядатися за відсутності сторін та без судового розгляду (за умови, якщо особа звернулась з відповідним клопотанням, підписаним його захисником, тобто була обізнана з правовими наслідками такої процедури)[7].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКлючове тут \u0026mdash; обвинувачені особи визнають свою вину, а якщо бути точнішим, то, за неофіційними даними (офіційної такої статистики просто не існує), у 80% кримінальних правопорушень загального спрямування особи повністю або частково визнають свою вину. \u003c/strong\u003eТож \u003cstrong\u003eкримінально-правовий спір тут має лише формальний характер, суд, уже за визначенням, не може виправдати особу\u003c/strong\u003e, а тільки вирішити питання про вид та розмір покарання чи застосувати інші заходи кримінально-правового характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eМомент винуватості фактично вирішується на етапі повідомлення про підозру.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто нагадати, що \u003cstrong\u003eна практиці понад 70% від усіх зареєстрованих кримінальних правопорушень становлять лише 5 статей КК України\u003c/strong\u003e (порівняно із понад 400 складами кримінальних правопорушень, згаданих у КК України). Зокрема, це (\u003cem\u003eподається в порядку зменшення за середньорічними статистичними показниками\u003c/em\u003e):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) крадіжка (майже 50%) (ст. 185 КК України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3) шахрайство (ст. 190 КК України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4) грабіж (ст. 186 КК України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5) незаконне виготовлення, зберігання тощо наркотичних речовин без мети збуту (ст. 309 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе і є типовою злочинністю, про ефективність боротьби з якою ми знаємо лише з тих показників, які надає нам сама поліція. При цьому варто розуміти, що наше знання про злочинність є викривленим через наявність \u0026laquo;палочної системи\u0026raquo;, тож, по суті, ми недостатньо уявляємо собі масштаби та структуру злочинності (кримінальної протиправності) в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаслідком такої системи стимулів і показників є принцип роботи органів кримінальної юстиції в Україні \u0026laquo;скільки зайшло \u0026mdash; стільки й вийшло\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. Момент винуватості\u003cstrong\u003e фактично вирішується на етапі повідомлення про підозру. \u003c/strong\u003eАдже відповідно до даних кримінальної статистики, понад 90% повідомлень про підозру у справах публічного обвинувачення тягнуть за собою передання обвинувального акта до суду. За умови незначної кількості закритих проваджень або переданих до суду обвинувальних актів із застосуванням примусових заходів медичного чи виховного характеру ми розуміємо, що далі обвинувачений на понад 90% отримає для себе несприятливі наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ останнє перед тим, як робити порівняння і висновки, \u0026mdash; \u003cu\u003eпричини\u003c/u\u003e, з яких більшість обвинувальних актів складаються стосовно осіб, які повністю або частково визнають свою вину. Особи, які притягаються до відповідальності, здебільшого належать до незабезпечених верств населення, які не можуть собі дозволити публічно заявити про свою невинуватість, стають жертвами тиску, з огляду на проживання у регіональних центрах чи невеликих містах не можуть \u0026laquo;піти проти громади\u0026raquo; тощо. Здебільшого вони працюють неофіційно або взагалі безробітні, мають \u0026laquo;больові точки\u0026raquo;, через які поліція може на них тиснути психологічно, а подекуди і стають жертвами катування та інших форм неналежного поводження, які застосовуються для \u0026laquo;спрощення\u0026raquo; своєї роботи правоохоронцями та отримання інформації зізнавального характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи інституційний аспект, висловимо тезу, що описані вище \u003cstrong\u003eінституційні практики роботи унеможливлюють постановлення виправдувального вироку, а питання винуватості особи встановлює радше орган досудового розслідування шляхом повідомлення про підозру.\u003c/strong\u003e При цьому система працює так, що якщо є будь-який сумнів у позиції сторони обвинувачення, то таке провадження не скеровується до суду, а закривається за відповідних підстав (хоча закриття кримінального провадження, в якому повідомлення про підозру майже нереальне, бо, знову ж таки, неформально тягне за собою настання негативних наслідків, бо сприймається як брак роботи органів правопорядку, зокрема через необхідність компенсувати шкоду, завдану незаконними діями органів правопорядку, в розуміння Закону України \u0026laquo;Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду\u0026raquo; №1150-ІХ).\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож \u003cstrong\u003eсистема кримінальної юстиції всіляко уникає можливого ризику у вигляді виправдання особи і скеровує до суду лише ті провадження, що \u0026laquo;мають перспективу\u0026raquo;. Отже, в суді опиняються або обвинувальні акти, в яких є повне або часткове зізнання винуватості, \u003c/strong\u003eабо такі провадження, в яких пропонується застосування альтернативних заходів кримінально-правового характеру, зокрема затвердження угод про примирення або визнання винуватості, або врешті, якщо не можна уникнути іншого сценарію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eАльтернативна питома вага виправдувальних вироків в Україні\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ суді ж реальна кількість виправдувальних вироків має розглядатися в межах 20% обвинувальних актів, у яких особа повністю заперечує свою вину у вчинені кримінального правопорушення. \u003c/strong\u003eПроте таких даних не існує, тож \u003cstrong\u003eможна лише приблизно підрахувати, що кількість виправдувальних вироків зросте у пʼять разів і буде в межах 5% (для суду першої інстанції) та 2,5\u0026ndash;3% (для вироків, що набрали законної сили). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНавряд чи цифра у 5% чи 2,5\u0026ndash;3% якось кардинально змінить уявлення людей про систему кримінальної юстиції, але ця цифра важлива для порівняння з іншими юрисдикціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПроте ця цифра має середній характер і була б інформативнішою, якби можна було порахувати долю виправдувальних вироків у провадженнях, де особа заперечує свою винуватість (наявний кримінально-правовий спір), має кошти на якісну правничу допомогу та в цілому готова відстоювати свої права у суді.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/c96342da04e82c32ec3f9b6948b61e8b.png\" width=\"1920\" height=\"1082\" alt=\"\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожна сказати, що найчастіше виправдовують у майнових кваліфікованих злочинах, службових злочинах, зокрема корупційних. Подекуди це резонансні чи тяжкі/особливо тяжкі злочини загально-кримінального спрямування тощо. Думаю, що критерій зрозумілий і повністю лягає у концепцію \u0026laquo;білокомірцевих злочинів\u0026raquo; (white-collar crime).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа таких обставин питома вага виправдувальних вироків у злочинах у сфері службової діяльності складе 4,6%, а якщо говорити про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК України) \u0026mdash; 271,4% (!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті, за браком часу в мене немає можливості рахувати ці цифри далі, а тим паче порівнювати по роках, залишимо це на потім.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВиправдувальні вироки в США\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eДля порівняння з міркувань особистої обізнаності візьмемо американську юстицію. В судовій системі Сполучених Штатів Америки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) \u003cstrong\u003eна федеральному рівні шанс бути виправданим коливається в межах 17%. Але йдеться про відсоток у справах, де є судовий розгляд (слухання). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЩодо загальної кількості всіх справ, то правоохоронна система США нараховує 0,34% (!) виправдань від загальної кількості обвинувачених внаслідок того, що понад 90% справ завершуються угодами про визнання винуватості;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) \u003cstrong\u003eна рівні окремих шатів (здебільшого нетяжкі злочини) \u0026ndash; неможливо визначити \u003c/strong\u003e(оскільки кожен штат має свою власну судову систему, і жодна стандартизована система обліку не охоплює всі штати)\u003cstrong\u003e, але за оцінками деяких дослідників \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eще менше ніж на федеральному рівні\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;[8]\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eабо \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eменше 1%\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;[9]\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2017 році \u0026ndash; році з найновішими даними \u0026ndash; розгляд у суді присяжних становив менше 3% у 22 юрисдикціях (наприклад Техас \u0026ndash; 0,86%; Пенсільванія \u0026ndash; 1,11%; Каліфорнія \u0026ndash; 1,25%, Огайо \u0026ndash; 1,27%; Флорида \u0026ndash; 1,53%; Північна Кароліна \u0026ndash; 1,66%, Мічиган \u0026ndash; 2,12% і Нью-Йорк 2,91%).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричина таких цифр полягає як в історичній поширеності інститут угод, так і раціональній економічній поведінці учасників кримінального провадження і не в останню чергу через лояльність суду присяжних (хоча остання теза дуже страждає від узагальнення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...якщо говорити про вирішення кримінально-правового спору в суді в США, то особа має шанс 17% бути виправданою, водночас це становить 0,34% від загальної кількості проваджень, що реєструються американськими органами правопорядку.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнститут угод про визнання винуватості дозволяє підозрюваному зробити раціональний вибір на користь передбачуваного покарання в майбутньому.\u003c/strong\u003e Прокурор має широкий спектр пропозицій для нього, а підозрюваний, погоджуюсь на такий сценарій, економить час держави на розслідування. Врешті, він не страждає від невизначеності з огляду на довгий процес та невідоме покарання, тож уникає тривалого психологічного стресу. Іншими словами \u0026mdash; це раціональний (економічний) вибір обох сторін провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cstrong\u003eУ США наявний дієвий інститут присяжних, тож для американського прокурора існує набагато більший ризик отримати виправдувальний вирок, аніж для українського. \u003c/strong\u003eЯк відомо, континентальна система права зі слабким судом присяжних (в Україні фактично це \u0026laquo;народні засідателі\u0026raquo;, а не \u0026laquo;класичний\u0026raquo; суд присяжних) менш гуманна до одних і тих самих ситуацій, які розглядаються професійним судом.\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/98b6212903f17ffd7f5e8e0c74e98d94.png\" width=\"1920\" height=\"1081\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІншими словами, якщо говорити про вирішення кримінально-правового спору в суді в США, то особа має шанс 17% бути виправданою, водночас це становить 0,34% від загальної кількості проваджень, що реєструються американськими органами правопорядку.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ж говорити про інші країни \u0026mdash; то це предмет окремої статті. Проте цифри, які зустрічаються в інтернеті, зокрема в українських статтях у медіа (20\u0026ndash;30\u0026ndash;40(!)%), далекі від реальності. Наприклад, у системі загального права Канади відсоток виправдувальних вироків становить 3,2%. При цьому ця цифра коливається залежно від регіону: якщо в Квебеку це 13,1%, то в Онтаріо всього 0,6% [11]. У континентальній системі, наприклад, у Німеччині, можна зустріти цифру в 3,3\u0026ndash;10% [12], у Франції \u0026mdash; 3%; у Фінляндії \u0026mdash; менше 2%; Бельгії \u0026mdash; 0,3% (за даними статистичної служби ЄС \u0026mdash; Євростату[13]). Подивитися ще далі, в Японії \u0026mdash; 0,1% (!)[14]. І цей список можна продовжувати. Без методологічних застережень складно розповідати про ці цифри, адже на прикладі України та США видно, наскільки це непросто, проте це точно не ті захмарні цифри, про які інколи можна прочитати в українському медіа-просторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, врешті-решт, можна зробити такі висновки:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ разі наявності кримінально-правового спору шанс бути виправданим в Україні становить близько 2,5\u0026ndash;3%; в США на федеральному рівні \u0026mdash; близько 17%, на рівні штату ще менше. Водночас питома вага в загальній кількості вироків в Україні становить близько 1% (якщо говорити про ті, що набрали законної сили \u0026mdash; в 2\u0026ndash;2,5 рази менше); в США на федеральному рівні \u0026mdash; 0,34%, а на рівні окремих штатів \u0026ndash; менше 1% (за неточними оцінками). Причина проста: застосування альтернативних механізмів розгляду спору та наявність дієвого суду присяжних у США.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДискусія стосовно якості системи кримінальної юстиції не має обертатися навколо питомої ваги виправдувальних вироків, адже їхній рівень не так сильно коливається залежно від різних національних правових систем. Понад те, як і будь-які статистичні дані, питома вага виправдувальних вироків може по-різному інтерпретуватись і свідчити як про позитивні елементи системи, так і про негативні. Завжди виправдувальні вироки необхідно вписувати в загальний контекст, зокрема із розглядом співвідношення між ними та альтернативних механізмів кримінального переслідування та вирішення кримінально-правового спору в суді.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДосягнення подібних цифр в український та американській системі кримінальної юстиції відбувається різними шляхами. Фактично інститут \u0026laquo;угоди зі слідством\u0026raquo; (plea-bargain) в Україні неформально існує у вигляді спонукання до співпраці та визнання вини підозрюваним на досудовій стадії кримінального провадження. Ключова відмінність у тому, що така економія ресурсів та зменшення ризику виправдання в суді внаслідок наявності там реального кримінально-правового спору полягає в тому, що в Україні це відбувається в повній невизначеності для підозрюваного, \u0026laquo;сірій, неформальній\u0026raquo; зоні та з огляду на систему стимулів та показників, нерідко із застосуванням психологічного і навіть фізичного тиску. Якщо в США це справді угода, то в Україні \u0026mdash; односторонній акт зізнання в широкому значенні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПідготовча (досудова) діяльність органів правопорядку та прокуратури, яка полягає в тому, щоб скерувати до суду якнайменше кримінальних проваджень з кримінально-правовим спором (де особа заперечує свою винуватість), є нормальним прагненням раціоналізувати використання обмеженого бюджетного ресурсу стороною обвинувачення. Що вище ризик втрати результатів роботи внаслідок виправдання особи, то гірше для ефективності системи в цілому. Тож можна визнати застарілість тези про те, що \u0026laquo;краще виправдати 10 винних осіб, аніж засудити 1 невинного\u0026raquo;[15], хоча з аксіологічної точки зору вона коректна та приваблива, проте має невеликий стосунок до практики системи кримінальної юстиції. Знову ж таки, перевантаженість системи тяжіє до раціоналізації, і особа має отримувати змагальний процес тільки тоді, коли вона заперечує свою вину. В інших випадках \u0026mdash; оптимізація ресурсів допустима, звісно, зі збереженням процесуальних гарантій.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e___\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e[1] Горбаль А., Насрідінов Р., Пʼятак І. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВиправдувальні та обвинувальні вироки. Статистичний аналіз співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків 2014\u0026ndash;2018 // Український центр суспільних даних, листопад 2019. \u0026mdash; С. 11. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://socialdata.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/deliverable-6_.pdf\"\u003ehttps://socialdata.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/deliverable-6_.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e[2]\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eФорма №1-к (річна). Звіт судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження за 2019 рік [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2019\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2019\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[3] Статистичні дані систематизовано та узагальнено на підставі річних форм статистичної звітності №6 \u0026laquo;Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, та види кримінального покарання\u0026raquo; Державної судової адміністрації України [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/\u003c/a\u003e.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[4] Бабанли Р., Кравченко С. Кримінальне судочинство: що говорить судова статистика // Судово-юридична газета, 02.04.2020 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/blog/165153-kriminalne-sudochinstvo-scho-govorit-sudova-statistika?fbclid=IwAR3g0e-Vpa07VfR87w9AO6qnJ9ocn_6wg5cumZpFaj6YMrzNsvNYEn0n7sk\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/blog/165153-kriminalne-sudochinstvo-scho-govorit-sudova-statistika?fbclid=IwAR3g0e-Vpa07VfR87w9AO6qnJ9ocn_6wg5cumZpFaj6YMrzNsvNYEn0n7sk\u003c/a\u003e.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[5] Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від \u0026laquo;палиць\u0026raquo; до нової системи (на прикладі органів досуд. розслідування). Науково-практичне видання / Крапивін Є. О. \u0026mdash; Київ : Софія-А, 2016. \u0026mdash; 120 с.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[6] Peter H. Solomon Jr. Soviet Criminal Justice under Stalin / Cambridge University Press, 1997. \u0026mdash; 520 p.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[7] Дет. див.: Оцінка впровадженості кримінальних проступків в Україні. Підготовлено Євгеном Крапивіним, в рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo; (2020) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/ukr-criminal-misdem-research-final-main-body/1680a1e989\"\u003ehttps://rm.coe.int/ukr-criminal-misdem-research-final-main-body/1680a1e989\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[8] Jeffrey Q. Smith, Grant R. Macqueen. Trials continue to decline in Federal and State Courts. Does it matter? // Judicature. Vol. 101. Number 4. Winter 2017 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://judicialstudies.duke.edu/wp-content/uploads/2018/01/JUDICATURE101.4-vanishing.pdf\"\u003ehttps://judicialstudies.duke.edu/wp-content/uploads/2018/01/JUDICATURE101.4-vanishing.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[9] З особистої розмови автора з колишній федеральним прокурором США.\u003cbr /\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[10]\u0026nbsp;\u003cem\u003eGramlich J. \u003c/em\u003eOnly 2% of federal criminal defendants go to trial, and most who do are found guilty / Pew Research Center, June 11, 2019 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pewresearch.org/fact-tank/2019/06/11/only-2-of-federal-criminal-defendants-go-to-trial-and-most-who-do-are-found-guilty/\"\u003ehttps://www.pewresearch.org/fact-tank/2019/06/11/only-2-of-federal-criminal-defendants-go-to-trial-and-most-who-do-are-found-guilty/\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[11]\u0026nbsp;\u003cem\u003eSolomon Peter H.\u003c/em\u003e Understanding Russia\u0026rsquo;s Low Rate of Acquittal: Pretrial Screening and the Problem of Accusatorial Bias / Review of Central and East European Law. May 2015. \u0026mdash; P. 9.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[12]\u0026nbsp;\u003cem\u003eJehle J\u0026ouml;rg-Martin \u003c/em\u003eCriminal Justice in Germany. Facts and Figures / Published by the Federal Ministry of Justice and Condumer Protection. Seventh Edition, 2019. \u0026mdash; P. 9.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[13] Eurostat. Data Browser [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/crim_crt_per/default/table?lang=en\"\u003ehttps://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/crim_crt_per/default/table?lang=en\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[14]\u0026nbsp;\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eRamseyer J. Mark, Rasmusen Eric B.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003eWhy is the Japanese Conviction Rate so High? / The Journal of Legal Studies. Vol. 30, No. 1 (January 2001), \u0026mdash; pp. 53-88.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[15] Першоджерело \u0026mdash; робота римського юриста Ульпіана \u0026laquo;Про обовʼязки проконсула\u0026raquo; (Дигести. Кн. 48, т. 19, п. 5) , популяризована в американському дискурсі відомим юристом В. Блекстоуном (W. Blackstone) у 1769 році в формулюванні \u0026laquo;It is better that ten guilty persons escape than that one innocent suffer\u0026raquo; (\u0026laquo;Краще десять винних осіб уникнуть відповідальності, аніж одна невинна страждає\u0026raquo;\u0026mdash; \"Commentaries on the laws of England\". J.B. Lippincott Co., Philadelphia, 1893.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Статистика виправдувальних вироків в Україні та США","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/9122edb5c0b63e70a247efd294b9d73b.png","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":508,"name":"США"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":430,"url":"ne-vavrichkoyu-edinoyu-chomu-espl-ne-mozhe-ne-pidtrimati-obovyazkovu-vaktsinatsiyu-vid-covid-19","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1637072732,"date":"17.11.2021","views":2261,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_1929274562-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Не «Ваврічкою» єдиною… Чому ЄСПЛ не може не підтримати обов’язкову вакцинацію від COVID-19?","description":"\u003cp\u003eАктуальним для суспільства є питання: чи порушує права людини обов\u0026rsquo;язкова вакцинація від COVID-19, а точніше \u0026mdash; правові обмеження для невакцинованих осіб, які уже впроваджено в Україні? Наразі Європейський суд з прав людини не має правової позиції з цього питання, проте її з високою ймовірністю можна змоделювати. Про ориджиналізм у тлумаченні Конвенції, прецеденту практику ЄСПЛ, юридизацію прав людини та принцип mutatis mutandis читайте у цьому матеріалі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПитання запровадження обмежень для невакцинованих осіб є проблемним і для сфери кримінальної юстиції, не тільки громадського здоров\u0026rsquo;я. Адже саме правозастосовники \u0026mdash; поліція, прокурори, суди \u0026mdash; щоденно реагують на недотримання населенням карантинних обмежень. Одні борються з підробними сертифікатами про вакцинацію, інші \u0026mdash; з невиконанням обмежень під час надання послуг тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайскладніше в цих умовах те, що якщо подивитися, наприклад, на адміністративну відповідальність, то \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/eugene_krapyvin/578\"\u003eлише на 6% порушників у результаті накладається санкція\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. З різних причин, зокрема і з лояльності до них самих правозастосовників, адже можна почути думку про те, що \u0026laquo;обмеження для невакцинованих осіб порушують права людини\u0026raquo; серед будь-яких верств населення. Нерідко при цьому посилаються на Європейський суд з прав людини, і варто пояснити, чому помилково.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСкажемо одразу і відверто: \u003cstrong\u003eЄСПЛ не висловлювався стосовно вакцинації у будь-якому її вигляді та прав людини\u003c/strong\u003e. Будь-які посилання на те, що нібито Суд має таку позицію, \u0026mdash; необґрунтовані, і логічно, що, враховуючи середній строк розгляду справ ЄСПЛ близько трьох років, навіть за умови актуальності теми, таких рішень просто бути ще не може, адже вакцинація розпочалась лише цього року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ питань Конвенції та SARS-CoV-2 \u003cstrong\u003eЄСПЛ висловлювався лише з процедурних питань\u003c/strong\u003e: у період із серпня по вересень 2021 року \u003cstrong\u003eЄСПЛ відхилив три запити про тимчасові заходи\u003c/strong\u003eпроти законів Франції\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта Греції\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро обов\u0026rsquo;язкову вакцинацію проти COVID-19. Мова йде про відоме правило №\u0026nbsp;39 Регламенту Суду \u0026laquo;interim measures\u0026raquo;, яке дозволяє Суду негайно вжити тимчасових заходів до усунення непоправного наслідку порушення прав людини. 70% таких справ стосуються видворення або екстрадиції, наприклад, коли особі загрожує смертна кара; інші ж \u0026mdash; різних питань, наприклад, у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_f39#Text\"\u003e\u0026laquo;Рамішвілі проти України\u0026raquo; (\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_f39#Text\"\u003eзаява №\u0026nbsp;79912/13, 22/10/2020)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заявнику неналежним чином надавали медичну допомогу у в\u0026rsquo;язниці, і йому загрожувало осліплення, тож Суд втрутився. Проте у більшості звернень ЄСПЛ просто відмовляє, адже це винятковий інструмент, який не може підміняти собою позицію суду по суті. Власне, в цьому випадку \u003cstrong\u003eвідмова від застосування тимчасових заходів є процедурним питанням і не є позицією Суду по суті порушеного питання (стверджуваного порушення).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож нам, правникам, залишається чесно звернутися до теорії прав людини та прецедентної практики ЄСПЛ у питаннях приватності та громадського здоров\u0026rsquo;я, звісно, озброївшись принципом \u003cem\u003emutatis mutandis \u003c/em\u003e(із заміною того, що має бути замінене \u0026mdash; \u0026laquo;аналогія із застереженням\u0026raquo;), вирушити у розв\u0026rsquo;язання цього питання, яке сьогодні стоїть поряд з політикою та релігією (тобто які не обговорюються зайвий раз).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамперед варто розібратися в термінології. Вакцинація, звісно, добровільна, адже ніхто не вводить примусово голку під шкіру і не вприскує туди вакцину. Проте правові обмеження для невакцинованих осіб у термінології Суду можуть розглядатись як \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язкова вакцинація\u0026raquo; (compulsory vaccination). Власне, про це Суд зазначив у рішенні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B\"\u003e\u0026laquo;Ваврічка та інші проти Чеської Республіки\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B\"\u003e(заява №\u0026nbsp;47621/13, 08/04/2021)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, до якого ми ще повернемося: \u0026laquo;навіть якщо вакцинація ніколи не проводиться примусово, негативні наслідки, що виникають як прямий наслідок невакцинації, можуть обмежити можливість реалізації основних прав і становитиме втручання в їхню реалізацію\u0026raquo; (\u003cem\u003e\u0026laquo;hence, even if a vaccination is never forcefully administered, the negative effects, arising as a direct consequence of non-vaccination, may limit the ability to exercise fundamental rights and constitute an interference\u0026raquo;\u003c/em\u003e) (пар. 263). Саме в цьому значенні вживається термін \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язкова вакцинація\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдразу скажу, що, \u003cstrong\u003eна наш погляд, обов\u0026rsquo;язкова вакцинація від COVID-19 узгоджується як з текстом, так і з початковим розумінням ст. 8 Конвенції.\u003c/strong\u003e Крім того, беручи до уваги відповідну прецедентну практику щодо обов\u0026rsquo;язкового медичного лікування, повноваження урядів щодо вакцинування від COVID-19 також мають відповідати доктрині \u0026laquo;живого інструменту/дерева\u0026raquo;. З цієї причини очікується, що ЄСПЛ просто не може не підтримати програми вакцинації від COVID-19 з міркування захисту громадського здоров\u0026rsquo;я, тобто у конкуренції прав, передбачених ст. 2 (\u0026laquo;право на життя\u0026raquo;) та ст. 8 (право на повагу до приватного життя) ЄСПЛ стане на бік першого. Хоча за умови фантазії люди, які виступають проти вакцинації, можуть посилатись на свободу совісті та віросповідання (ст. 9 Конвенції), але, як показує чудовий аналіз Анни Красер, це право (свобода) незастосовне в цьому випадку, тож мова йде лише про конкуренцію ст. 2 та ст. 8 Конвенції\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА тепер \u003cstrong\u003eспробуємо обґрунтувати:\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 8 Конвенції, що передбачає право на повагу до приватного життя, має свої обмеження в частині захисту громадського здоров\u0026rsquo;я. \u003c/strong\u003eНавіть за умови, що Конвенція захищає лише права першого покоління (громадянські та політичні), майже всі права, перераховані Конвенцією (окрім заборони катувань та примусової праці/рабства), не є абсолютними і можуть бути обмеженими.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТаке обмеження відбувається із застосуванням різних критеріїв. У випадку ст. 8\u0026ndash;11 Конвенції застосовується класичний трискладовий тест (test of proportionality + democratic necessity test)[4], а саме має відбуватися:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e(1) відповідно до закону (prescribed by law): у випадку Франції та Греції, а також усіх інших країн такі закони є, і люди мають можливість узгоджувати (передбачати) свою майбутню поведінку з цими законами;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(2) із легітимною метою (legitimate aim): відповідне обмеження прямо передбачене у ч. 2 ст. 8 Конвенції \u0026mdash; обмеження допустиме з метою захисту [громадського] здоров\u0026rsquo;я, а пандемія \u0026mdash; це саме той випадок, коли ізоляція допомагає стримувати поширення вірусу;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(3) необхідне в демократичному суспільстві (necessary in a democratic society): (безперечно, для ХХІ століття пандемія COVID-19 є безпрецедентною, і в умовах, коли населення масово не підтримує вакцинацію, необхідно забезпечити здоров\u0026rsquo;я цього населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкщо застосувати ориджиналістське тлумачення \u003c/strong\u003e(яке мало хто любить застосовно до Конвенції, проте воно є одним зі способів її тлумачення \u0026mdash; звернення до витоків), \u003cstrong\u003eто легітимність обов\u0026rsquo;язкової вакцинації проти COVID-19 узгоджується з початковим розумінням ст. 8 Конвенції\u003c/strong\u003e, адже її автори мали на меті нагадати статтю 29 Загальної декларації прав людини, яка чітко визнавала обмеження \u0026laquo;вільного та повного розвитку особистості [індивідуальності]\u0026raquo; у світлі \u0026laquo;справедливих вимог\u0026raquo; моралі, громадського порядку та загального добробуту\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eОскільки автори ст. 29 історично посилаються на колективні потреби населення, здається очевидним, що розробники Конвенції погоджувались, що необхідність захисту громадського здоров\u0026rsquo;я може переважати права людини за певних умов. Понад те, мандати щодо вакцин (vaccine mandates) були укоріненою практикою в усіх державах-членах Ради Європи на момент прийняття Конвенції. Тож за відсутності конкретних дебатів незрозуміло, як можна стверджувати, що в ст. 8 може бути щось таке, що зробило б вакцини порушенням прав людини у світлі початкового значення положення\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОскільки ЄСПЛ уже давно підтримує \u0026laquo;еволютивне тлумачення\u0026raquo; (evolutive interpretation) Конвенції і відкидає суворий текстуалізм, а також інші ориджиналістські підходи, \u003cstrong\u003eдослідження прецедентного права в кінцевому підсумку є вирішальним, оскільки на підставі правових висновків, висловлених у рішеннях Суду в минулому, очікуються позиції в майбутньому. \u003c/strong\u003eПроте люфт для зміни позиції залишається, адже, як уже зазначалося, \u0026laquo;принцип живого дерева\u0026raquo; ніхто не скасовував.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-74749\u0026amp;filename=001-74749.pdf\"\u003eAcmanne and others v. Belgium\u0026raquo; (App. No. 10435/83)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1983 року ЄСПЛ встановив, що обов\u0026rsquo;язкове обстеження дітей на туберкульоз є законним втручанням у право на повагу до приватного та сімейного життя відповідно до статті 8 Конвенції. У 1994 році Суд визнав неприйнятною заяву ув\u0026rsquo;язненого проти обов\u0026rsquo;язкового взяття проби сечі у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/pdf?filename=PETERS+v.+THE+NETHERLANDS.pdf\u0026amp;id=001-2432\u0026amp;library=ECHR\u0026amp;logEvent=False\"\u003e\u0026laquo;Peters v. The Netherlands\u0026raquo; (App. No. 22793/93)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. У справі 1998 року \u0026laquo;Boffa and others v. San Marino\u0026raquo; (App. No. 26536/95) ЄСПЛ підтримав статут Сан-Марино, який запроваджує обов\u0026rsquo;язкову вакцинацію дітей через \u0026laquo;необхідність захисту здоров\u0026rsquo;я населення та заінтересованих осіб\u0026raquo;. Нарешті у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B\"\u003e\u0026laquo;Соломахін проти України\u0026raquo; (App. No. 24429/03)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у 2012 році Суд повторив, що обов\u0026rsquo;язкова вакцинація є законним втручанням у статтю 8 ЄКПЛ, оскільки вона забезпечується законом, переслідує \u0026laquo;законну мету захисту здоров\u0026rsquo;я\u0026raquo; та є \u0026laquo;необхідною у демократичному суспільстві\u0026raquo; (подякуємо професору Сільвіо Вінчетті за ці приклади у вже цитованій статті).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНу і звісно, згадана вже \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B\"\u003eВаврічка та інші проти Чеської Республіки\u003c/a\u003e\u0026raquo; (заява \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B\"\u003e№\u0026nbsp;47621/13, 08/04/2021\u003c/a\u003e) \u0026mdash; справа про програму обов\u0026rsquo;язкової вакцинації дітей, прийнятої чеським урядом у 2000 році. \u003cstrong\u003eСуд підтримав законність накладення санкцій на батьків за невакцинування дитини. \u003c/strong\u003eПри цьому зазначив, що, хоча ще немає чіткого європейського консенсусу щодо необхідності обов\u0026rsquo;язкових програм вакцинації, країни-члени Ради Європи мають широку свободу розсуду у виборі засобів, за допомогою яких \u0026laquo;досягти максимально можливого рівня охоплення вакцинами\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок:\u003c/strong\u003e відповідно до тексту ст. 8 ЄКПЛ, а також ориджиналістського її тлумачення, а також принципу \u003cem\u003emutatis mutandis,\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eзагальнообов\u0026rsquo;язкова вакцинація з міркувань позитивного обов\u0026rsquo;язку держави щодо захисту населення від пандемій є корисною і навряд чи буде порушенням прав людини. Обмеження, що накладаються у такому разі на невакцинованих осіб, не є втручанням у право на приватне життя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗапит про вжиття тимчасових заходів від 672 співробітників французької пожежної служби щодо Закону про управління кризою охорони здоров\u0026rsquo;я. Режим доступу: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng-press#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22003-7100478-9611768%22]}.\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng-press#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22003-7100478-9611768%22]}.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗапит на тимчасові заходи щодо Греції щодо обов\u0026rsquo;язкової вакцинації для медичного персоналу. Режим доступу: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng-press#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22003-7113391-9633858%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng-press#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22003-7113391-9633858%22]}\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eKrasser A. \u003c/em\u003eCompulsory Vaccination in a Fundamental Rights Perspective: Lessons from the ECtHR / ICL Journal 2021; 15(2) \u0026ndash; P. 224\u0026ndash;226.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eRainey B., McCormick P., Ovey C. Jacobs, White, and Ovey\u003c/em\u003e: The European Convention on Human Rights. New Edi-tion, Eighth Edition. Oxford, New York: Oxford University Press; 2020.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D3F4F451-28EC-44B8-8040-0E44B19B92A5#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eVinceti S.\u0026nbsp;R. \u003c/em\u003eCOVID-19 Compulsory Vaccination and the European Court of Human Rights / Acta Biomed 2021; Vol. 92. \u0026mdash; P. 3.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_1929274562-2-min.jpg","tags":[{"id":502,"name":"covid-19"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":411,"url":"vbivchij-2020-j-v-ssha-chomu-zrostae-kilkist-ubivstv-i-v-chomu-prichina","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1635408876,"date":"28.10.2021","views":2600,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/5ce14b80ea0214ef0dcdc3086f23b197.jpg","mini_image":null,"name":"Вбивчий 2020-й в США: чому зростає кількість убивств і в чому причина?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2020 році в США кількість убивств виросла на 30%.\u0026nbsp;\u003cspan\u003eПопередній спалах подібного масштабу відбувся у 2001 році \u0026mdash; на фоні терористичних атак 9 вересня (9/11) і становив близько 20% зростання. Якщо ж говорити саме про цифру у 30%, то це, як справедливо зазначають у ЗМІ, \u0026mdash; 1960 роки, де вже складно пояснити природу такого спалаху. Що трапилося та в чому причина?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ вересні 2021 року Федеральне бюро розслідувань (FBI) \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.fbi.gov/news/pressrel/press-releases/fbi-releases-2020-crime-statistics\"\u003e\u003cspan\u003eопублікувало нові дані\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e стосовно\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://crime-data-explorer.app.cloud.gov/pages/explorer/crime/crime-trend\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eстатистики вбивств (homicide rate) в США\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e, відповідно до яких у \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e2020 році кількість убивств у США зросла на 30% порівняно з попереднім роком.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗростання відбулося з 5,1 вбивства до 6,5 вбивств\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eна 100 тис. населення \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(при цьому цей показник був стабільним з 2015 року і коливався в межах 4,9\u0026ndash;5,4 вбивств на 100 тисяч). В абсолютних цифрах це 21570 убивств на 329 млн населення, зареєстрованих у 2020 році, про які мова піде нижче.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eДжерело даних та методологічні аспекти\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТакі дані відображено в офіційній кримінальній статистиці \u0026mdash; Uniform Crime Reporting (UCR), а також майже не відрізняються від медичної статистики \u0026mdash; National Center for Health Statistics (NCHS), що відкидає сумніви у її викривленості. Разом з тим ці статистики розглядаються разом, бо перша формується на базі даних, поданих децентралізованими поліцейськими органами, які не завжди вчасно це роблять (або зовсім не роблять). Насправді обов\u0026rsquo;язку звітувати просто не існує \u0026ndash; це просто \u0026ldquo;гарний тон\u0026rdquo;. І навіть коли органи звітують, то не завжди протягом усіх 12ти місяців. Джейкоб Каплан (Jacob Kaplan) з Принстонського університету \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://time.com/6102149/fbi-homicide-stats-analysis/\"\u003e\u003cspan\u003eнаводить приклад\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Філадельфії (Штат Пенсильванія), яка відзвітувала про 200 вбивств, коли насправді таких було 499. Тобто міста можуть ще замовчувати якісь цифри, аби не псувати свою репутацію чи з інших мотивів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eПопередній спалах подібного масштабу відбувся у 2001 році \u0026mdash; на фоні терористичних атак 9 вересня (9/11) і становив близько 20% зростання.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eФактично ж дані за 2020 рік сформовано на базі звітів 15 875 поліцейських органів з 18 623 наявних у країні. Саме тому відповідно до\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cdc.gov/nchs/pressroom/podcasts/2021/20211008/20211008.htm\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eданих\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Центру статистики в сфері охорони здоров\u0026rsquo;я США (NCHS) рейтинг зріс з 6 вбивств на 100 тис. населення (2019) до 7,8 убивств на 100 тис. населення (2020). Тобто цифри є значно вищими, адже враховують дані з усієї країни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто сказати, що попередній спалах подібного масштабу відбувся у 2001 році \u0026mdash; на фоні терористичних атак 9 вересня (9/11) і становив близько 20% зростання. Якщо ж говорити саме про цифру у 30%, то це, як справедливо зазначають у ЗМІ, \u0026mdash; 1960 роки, де вже складно пояснити природу такого спалаху.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж говорити не про динаміку, а про фактичні величини, то зі статистичної точки зору чинний рівень насилля значно нижчий за той, що був у, наприклад, 70\u0026ndash;80-х роках і\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cdc.gov/nchs/pressroom/podcasts/2021/20211008/20211008.htm\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eстановив понад 10 вбивств\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e на 100 тис. населення. Проте це не заважає у соціальних мережах та медіа бідкатися стосовно \u0026laquo;країни насилля\u0026raquo;, що в інформаційному плані дуже схоже на бідкання про \u0026laquo;повернення 90-х\u0026raquo; в українському медіапросторі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСам же рейтинг убивств у США \u0026mdash; homicide rate \u0026mdash; охоплює різні види вбивств. \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://uscode.house.gov/view.xhtml?path=/prelim@title18/part1/chapter51\u0026amp;edition=prelim\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eглави 51 \u0026laquo;homicide\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Федерального кримінального кодексу (18-й титул Зводу законів США (US Code)), це поняття включає різні види убивств, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eвчинені як умисно, так і з необережності (\u0026sect;1113. Attempt to commit murder or manslaughter)\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. До того ж змова на вбивство (\u0026sect;1117. Conspiracy to murder) або замах на вбивство чи навіть умисне зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) також відноситься до вбивства (\u0026sect;1122. Protection against the human immunodeficiency virus).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля порівняння відома широкому загалу\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://dataunodc.un.org/content/data/homicide/homicide-rate\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eстатистика\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e Управління ООН\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e з наркотиків та злочинності (UN Office on Drugs and Crime \u0026mdash; UNODC) на 100 тисяч населення \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eвраховує лише умисні вбивства\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, тож їхня кількість буде менша. Хоча UNODC у своїх звітах детально пояснює методологію вимірювання, однак вживає той самий термін, що і американська статистика \u0026mdash; homicide rate, що часто заплутує читача. Окрема проблема \u0026mdash; це порядок звітування, який має свої обмеження. Деякі країни подають узагальнену цифру із замахами на умисні вбивства, інші ж \u0026mdash; тільки завершені форми злочину. Наприклад, в Україні за радянською традицією виділяється окремий кваліфікований склад злочину \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eтяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e, хоча з точки зору американського законодавства це ще один різновид вбивства (homicide). Оскільки для нашого законодавства це не умисне вбивство, тобто не ст. 115 КК України, то донедавна у статистиці умисних вбивств ООН ці дані не відображалися, оскільки Україна їх просто не подавала. Після з\u0026rsquo;ясування цієї проблеми Україна та більшість країн пострадянського простору виправили цю проблему. Однак ця історія ілюстративна для розуміння методологічних обмежень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля порівняння: в Україні цей показник становить 6,3 (2014) та 6,2 (2017) на 100 тис. населення, відповідно до останніх даних,\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://dataunodc.un.org/content/data/homicide/homicide-rate\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eопублікованих\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e UNODC. Для США останні дані 2018 року вказують показник у 4,96 вбивств на 100 тисяч населення. Іншими словами ці дані не є репрезентативними для цієї публікації, оскільки не охоплюють період останніх років.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u0026nbsp;Ймовірні причини\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІснує безліч регіональних, часових, гендерних, ковідних та інших ньюансів у інтерпретації наведених даних. На думку автора, основні причини такого різкого зростання такі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПо-перше\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eнасильницькі сутички під час протестів у межах та у звʼязку з рухом Black Lives Matter (BLM). \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eПоказовим є пік саме у літні місяці внаслідок загострення BLM (рух, який існував і до цього) після\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/eksperti-smert-dzhordzha-flojda-sche-raz-dovodit-scho-politsejskim-treba-zaboroniti-lamati-lyudyam-shii\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсмерті\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e темношкірого Джорджа Флойда. Про\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/-use-of-force-standards-yak-u-ssha-udoskonalyuyut-poryadok-zastosuvannya-primusu-pravoohorontsyami\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзаборону\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e прийому chocke-hold (удушення) та процес сертифікації поліцейських органів США ми вже писали раніше.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТут також важливою є питомага вага вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї \u0026ndash; 76% (здебільшого пістолети та револьвери, менше \u0026ndash; автоматична зброя). Зрозуміло, що вчинити вбивство \u0026ldquo;голими руками\u0026rdquo; не так просто, проте поняття зброї є обмеженим. Більшість побутових вбивств вчиняються гострими, тупими, колючим тощо предметами, проте не з використанням вогнепальної зброї. Знову ж таки ймовірні причина саме вуличні сутички \u0026ndash; від community gun violence (вуличних розборок) до протестної активності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eВідбулося загальне зростання рівня злочинності внаслідок послаблення контролю злочинності з боку органів правопорядку та соціальних служб, чиї ресурси перекинули на забезпечення потреб громадського здоровʼя у відповідь на пандемію COVID-19.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТут варто сказати про географічний розподіл: найгіршу ситуацію з убивствами зафіксовано у республіканських штатах колишньої Конфедерації (не секрет, що американське суспільство досі поляризоване не тільки за поділом на республіканців і демократів, а й за наслідками Громадянської війни 1861\u0026ndash;1865 років). Відповідно до даних статистики,\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cdc.gov/nchs/pressroom/podcasts/2021/20211008/20211008.htm\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eштати з найвищим рівнем убивств у 2020 році\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e: Міссісіпі, Луїзіана, Алабама, Міссурі, Арканзас, Південна Кароліна, Теннессі. Можна зробити висновок, що мова йде не стільки про загальний рівень насильства у цих штатах, а й про те, що сутички у зв\u0026rsquo;язку з рухом BLM у колишніх рабовласницьких штатах були вкрай запеклими.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПо-друге\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eвідбулося загальне зростання рівня злочинності внаслідок послаблення контролю злочинності з боку органів правопорядку та соціальних служб, чиї ресурси перекинули на забезпечення потреб громадського здоровʼя у відповідь на пандемію COVID-19.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Хоча якщо говорити для порівняння про насильницьку злочинність, то вона зросла лише на 5%\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026mdash;\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://crime-data-explorer.app.cloud.gov/pages/explorer/crime/crime-trend\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e398,5 злочинів на 100 тис. населення у 2020 році проти 380,8 у 2019\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. В абсолютних цифрах мова йде про 538 203 зареєстрованих випадків. Оскільки вбивства мають прямо корелювати з насильницькою злочинністю, то можна зробити висновок, що все-таки їх у рази більше за загальну тенденцію. Тому ця причина менш вагома, аніж запропонована раніше.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПо-третє\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eвідбулась карантинна ізоляція у поєднанні зі спадом економіки, загостренням безробіття та іншими негативними чинниками\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, які, зокрема, населення схильне долати через зняття стресу алкоголем та наркотиками. За загальними ж кримінологічними законами, такі речі призводять до збільшення побутових убивств у стані алкогольного сп\u0026rsquo;яніння, а також інших непланованих, спонтанних убивств.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, у США ми бачимо \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпоєднання публічного насильства\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (в прямому сенсі вбивство на вулиці) \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eта приватного насильства \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(в прямому сенсі на приватних територіях та з участю знайомих між собою людей). \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eІншими словами: поєднання протестного руху, лутінгу, спалахів насилля (публічне), а також соціально-економічні ковідні причини (публічно-приватне).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле неозброєним оком видно, що \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдуже великий внесок належить таки BLM \u0026mdash; від стрілянини із загиблими на вулиці до руху \u0026laquo;defunding the police\u0026raquo; (DTP), який сильно послабив органи правопорядку.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Хоча DTP зовсім\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.brookings.edu/blog/how-we-rise/2021/05/19/7-myths-about-defunding-the-police-debunked/\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне означає\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e позбавити поліцію їхньої функції та загалом є дуже\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.gfoa.org/materials/debate-defunding-police-gfr\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуперечливим та невизначеним\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e концептом, проте його вплив не можна не зауважити. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2021/10/10/us/dallas-police-defund.html\"\u003e\u003cspan\u003eЗагальний рівень довіри до поліції, готовність сприяти її роботі та врешті обсяг ресурсів, що виділяється на її роботу, зменшились\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. Звісно, стандартизація use of force, насамперед через відмову від прийому choke-hold, важлива, але не має нічого спільного із defunding the police в принаймні нашому розумінні. Детальніше про цей рух для українського читача вже писали, тому просто\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://mistosite.org.ua/articles/defund-the-police-po-ukrainsky-spilne-ta-vidminne-abo-chomu-rich-ne-lyshe-u-finansuvanni?locale=uk\u0026amp;fbclid=IwAR2UQii64nw62NgvZunhnCkEHkYv0mds_OP9Nv7AgiLiClg-0oUby55rwp0\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзробимо посилання\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eУкраїнський вимір\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦікаво порівняти дані США з Україною, адже матеріал про США в українського читача викликає питання: а що це означає для нас?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКримінологічні прогнози для України були невтішні, проте не справдились. Річ у тому, що у нас доволі безпечна країна в частині вбивств, бо більшість вчиняється на ґрунті побутового насилля та під дією алкоголю/наркотичних речовин. Не дарма сплеск убивств припадає зазвичай на свята \u0026mdash; коли група знайомих між собою людей збирається для спільного проведення часу зі \u0026laquo;стимулюючими засобами\u0026raquo;. У 2019 році ми мали 1428 умисних убивств, а у 2020-му \u0026mdash; 1326. Тобто навпаки відбулося падіння на 7%. Стосовно ж правдивості даних \u0026mdash; завжди треба пам\u0026rsquo;ятати, що вбивства найменш латентний злочин, адже потерпілого, точніше його тіло, складно приховати, так само як і \u0026laquo;приховати від реєстрації\u0026raquo; факт кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож ковід мав би спричинити сплеск убивств, адже люди здебільшого повинні були залишатися вдома. Проте цього не сталося. З різних причин, зокрема тому, що в певні моменти святкування були менш масштабними, люди менше збиралися групами тощо. З іншого боку, тотальної ізоляції не було, і говорити, що необхідно було залишатися вдома з тим рівнем контролю обмежувальних заходів, який був в Україні, не доводиться. Врешті якщо\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=XeG_ZCKE7G8\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eподивитися\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e на домашнє насильство, рівень якого зріс, то ізоляція вплинула на рівень злочинності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаке порівняння є дуже поверховим та умовним, проте ще раз наводить на думку, що \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзростання показника вбивств на 30% у США у 2020 році зумовлено не стільки пандемічними чинниками, скільки складною політичною ситуацією та протестним рухом BLM.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"ВБИВЧИЙ 2020-й В США: ЧОМУ ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ УБИВСТВ І В ЧОМУ ПРИЧИНА ?","meta_description":"У 2020 році в США кількість убивств виросла на 30%","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/5ce14b80ea0214ef0dcdc3086f23b197.jpg","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":508,"name":"США"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":396,"url":"pomilku-krasche-vipraviti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630946811,"date":"06.09.2021","views":911,"interview":0,"menu_position":2,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_255304399-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Помилку краще виправити","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна почала створювати принципово нові публічні інституції переважно після Революції гідності. Проте брак відповідного досвіду, а часто навіть базового уявлення про предмет, та, головно, посттравматичний стан суспільства мали свою \u003ca href=\"https://ukrainian-studies.ca/2020/12/21/anti-corruption-drama-in-ukraine-introducing-reforms-beyond-the-constitutional-background/?fbclid=IwAR3lAKalAkLj-BwbMXdQsr5-0dYc_G_7zL3KK-rvm39NVwYIYFka6JrblB8\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eціну\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eНині ми стоїмо на роздоріжжі: виправити помилки або далі вдавати, що їх там не закладено (чи, у крайньому разі, це зробив хтось інший).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПроте Україна не є унікальною в тому. Навіть Сполучені Штати Америки, які мають вікові традиції будівництва публічних інституцій, що ніколи не переривалися ворожим втручанням, найкращі університети та елітні бізнес-школи, роблять серйозні прорахунки у справі створення нових інституцій.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПричинами часто є \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e і як то буває у будь-яких справах \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e необмірковані, невиважені емоційні рішення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЯк показує Річард Кларк, США припустилися такої помилки, коли створювали Департамент національної безпеки (Department of Homeland Security). Кларк 30 років пропрацював у сфері національної безпеки в Департаменті оборони, Державному департаменті та Білому домі, а також був національним кризовим менеджером у зв'язку з подіями 11 вересня 2001 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНадмір численний, хронічно проблемний та створений на сумнівному ґрунті Департамент національної безпеки США є чи не найбільш помітним і живучим наслідком терактів 11 вересня 2001 року. З моменту його появи минуло достатньо часу, аби усвідомити, що створення Департаменту було непродуманим, а його ефективність відчутно не покращується з року в рік. При цьому питання, пов'язані з національною безпекою, стають дедалі серйознішими та складнішим, вимагаючи ефективнішої інституційної відповіді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНапередодні 11 вересня адміністрація президента Буша виступила проти наполягань Конгресу щодо перегляду структури урядових органів та, як наслідок, створення нового \u0026laquo;супердепартаменту\u0026raquo;, що зосереджувався б, як дехто в Конгресі вже охрестив майже за Орвеллом, на \u0026laquo;безпеці батьківщини\u0026raquo;. Бувши кадровим офіцером розвідувального товариства та лишаючись у ролі національного координатора Білого дому з питань національної безпеки та боротьби з тероризмом ще з часів адміністрації Клінтона, я мав переконання, що ми повинні зосереджуватися саме на діях, а не на реорганізації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля терактів 11 вересня президент Буш врешті-решт почав протидіяти Аль-Каїді, водночас далі опонував спробам масштабного перегляду урядової структури. У фокусі його уваги були два відомства, які не спромоглися вжити достатніх заходів, аби запобігти терактам 11 вересня: ФБР \u0026mdash; всередині країни, та ЦРУ \u0026mdash; за кордоном. Жодне з них не було готове до цього завдання, особливо ФБР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cp\u003eКерівник департаменту юстиції та директор ФБР попередньо планували зменшити навіть ті незначні зусилля, що були спрямовані Бюро на боротьбу з тероризмом і які здійснювалися невеликою групою агентів у Нью-Йорку та Вашингтоні. У численних відділеннях по всій країні не було майже нікого, навченого реалізовувати ці завдання. Пригадую, у той час якось пожартував з одним керівником ФБР, що більшість його агентів, напевно, вважають, що \u0026laquo;Аль Кайда\u0026raquo; \u0026mdash; це ім'я лідера мафії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАдміністрація президента Буша розглядала ідею, яку я підтримував: реорганізувати ФБР в нове агентство, \u0026laquo;американське МІ-5\u0026raquo;, що опікувалося б контррозвідкою та контртероризмом. Проте президент Буш піддався проханням тодішнього директора ФБР Роберта Мюллера дати їм \u0026laquo;ще один шанс\u0026raquo;. Як показав час, ФБР знадобилися роки, щоб перетворитися на відомство, яке спроможне виявляти та протидіяти фундаменталістському ісламістському тероризму в США, і цього було досягнуто завдяки суттєвому збільшенню штату на цій ділянці внаслідок перекидання ресурсів з інших ділянок Бюро, зокрема з напрямку підтримки правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, адміністрація президента Буша прийняла рішення щодо того, хто буде займатися питаннями національної безпеки. Але Конгрес мав інші думки. Подібно до того, як команда Буша відчувала потребу зробити щось показове після подій 11 вересня, увійшовши спершу в Афганістан, а потім в Ірак, багато хто в Конгресі був переповнений бажанням реалізувати свої власні ініціативи. Члени обох партій об'єдналися довкола ідеї, яку публічно відкинула адміністрація президента Буша: створити \u0026laquo;супердепартамент\u0026raquo;, реорганізувавши та об'єднавши різноманітній функціонал величезного спектру наявних на той час федеральних відомств. З 17 агентств, запропонованих Конгресом для злиття у новий департамент, до основних функцій лише одного з них \u0026mdash; Адміністрації транспортної безпеки \u0026mdash; належала боротьба з тероризмом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДовідавшись, що масштабний план реорганізації буде підтриманий Конгресом, президент Буш припинив опонувати цій ідеї та заявив, що вона є його власною. Але ні Конгрес, ані президент Буш не запропонували включити у склад нового відомства ту єдину агенцію, якій на той час президент уже доручив антитерористичну функцію \u0026mdash; ФБР. Отже, з першого дня новий Департамент національної безпеки був, у кращому випадку, допоміжним суб'єктом у справі протидії тероризму, для втілення якої його нібито й створили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПротягом наступних років Департамент провалив зусилля у відповідь на наслідки урагану \u0026laquo;Катріна\u0026raquo; та дратував громадян \u0026laquo;театром безпеки\u0026raquo; в аеропортах. За часів президента Трампа він продемонстрував некомпетентність та жорстокість у питаннях імміграції. Департамент постійно отримував низькі оцінки від конгресменів та зовнішніх експертів, його супроводжувала низька мораль працівників і, відповідно, труднощі із залученням на роботу висококваліфікованих кадрів. Деякі агентства, примусово об'єднані у Департамент національної безпеки, особливо Таємна служба та Берегова охорона США, почали закладати фундамент для відокремлення від нього. Перетворити цього бюрократичного Франкенштейна на ефективну організацію з гарним моральним духом і повагою суспільства було не під силу жодній управлінській команді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте в той час, як безталанний Департамент національної безпеки наближається до свого 20-річного ювілею, досі лишається нагальною потреба в інтегрованій службі національної безпеки. Окрім ісламістського тероризму, США стикається із серйозними загрозами з боку білих расистів, кіберзлочинців та розвідувальних служб потенційно ворожих держав. Тому було б доцільно створити новий департамент, зорієнтований виключно на контррозвідувальні завдання, без будь-яких зайвих функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКраще сфокусований департамент \u0026mdash; назвемо його Департаментом громадської безпеки \u0026mdash; має бути побудований навколо Підрозділу національної безпеки ФБР, який нині є лідером у питаннях антитероризму, боротьби з кіберзлочинністю та контррозвідки. Ці три функції стануть основою для нового Департаменту. До його складу з наявного Департаменту національної безпеки мають перейти кіберпідрозділ і Таємна служба (яка переважно охороняє перших осіб). А з Офісу директора Національної розвідки \u0026mdash; Національний центр по боротьбі з тероризмом. Ці чотири суб'єкти сформували б цілісну, цілеспрямовану організацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРешту підрозділів чинного Департаменту національної безпеки можна було б переформатувати таким чином, щоб вони відображали їхні домінантні функції \u0026mdash; назвемо це Департаментом безпеки кордонів і транспорту. А агентству, відповідальному за реагування на надзвичайні ситуації \u0026mdash; Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій, \u0026mdash; можливо було б повернути його початковий незалежний статус.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНадання цим агентствам нового життя у компактнішому форматі, з чіткими функціями, необтяженими помилками минулого та необачностями, що завдають шкоди репутації, дозволить створити більш розумну організаційну структуру з кращими шансами на успіх у виконанні їхніх важливих завдань. Збереження статус-кво лише законсервує помилки, допущені у посттравматичному стані, спричиненому подіями 11 вересня 2001 року, тим самим прирікаючи ці важливі функції на подальші помилки та відсутність успіху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.brennancenter.org/our-work/analysis-opinion/replacing-department-homeland-security-something-better\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cem\u003eСтаття\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Річарда Кларка є частиною серії публікацій Центру Бреннана (Школа права Нью-Йоркського університету), у яких аналізуються нові підходи до національної безпеки через 20 років після терактів 11 вересня 2001 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСпеціально для \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Помилку краще виправити, або наслідки необміркованих швидких рішень","meta_description":"Україна почала створювати принципово нові публічні інституції переважно після Революції гідності. Проте брак відповідного досвіду, а часто навіть базового уявлення про предмет, та, головно, посттравматичний стан суспільства мали свою ціну.","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_255304399-2-min.jpg","tags":[{"id":500,"name":"читанка"},{"id":508,"name":"США"},{"id":512,"name":"національна безпека"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":388,"url":"prokurorska-atestatsiya-na-shlyahu-do-espl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630427995,"date":"28.07.2021","views":1971,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","mini_image":null,"name":"Прокурорська атестація: на шляху до ЄСПЛ?","description":"\u003cp\u003eМинулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-211125\u0026amp;fbclid=IwAR12mprq2CKN5WF6_lCkef_8giecYAlSfr4jhdMxEmEQiC179yonjl82IoU#%7B%22languageisocode%22:%5B%22ENG%22%5D,%22appno%22:%5B%2211423/19%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22CHAMBER%22%5D,%22itemid%22:%5B%22001-211125%22%5D%7D\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eрішення\u003c/a\u003e у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаявниками були вісім суддів Верховного Суду України (ВСУ), яких держава Україна (за винятком Конституційного Суду [1]) суддями не визнає. Адже заявники нібито \u0026laquo;втратили\u0026raquo; статус судді на підставі Закону \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; (від 02.06.2016 № 1402-VIII). Саме через цю обставину заявники пішли до ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ визнав порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), вказавши, що заявникам було відмовлено у доступі до суду, а також що втручання у їхнє приватне життя не відповідало конвенційним критеріям законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак мені йдеться не про суддів. Мені йдеться про те, що це рішення є гарною нагодою, щоб розпочати належну дискусію щодо якості атестації прокурорів зразка 2019\u0026ndash;2021 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧому рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, Венеційська комісія зазначає [2], що природа прокурорської незалежності не є тотожною суддівський. Проте Консультативна рада європейських прокурорів (орган Ради Європи) всіляко вітає підходи [3], які наближають гарантії незалежності прокурорів до рівня гарантій незалежності суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднією з таких гарантій є безстроковий характер статусу прокурора (повинні призначатися на посаду аж до виходу на пенсію). Як пояснює Венеційська комісія, \u0026laquo;призначення на обмежений термін з можливістю повторного призначення несе з собою ризик того, що прокурор прийматиме свої рішення не на підставі закону, а з метою догодити тим, хто буде призначати його повторно\u0026raquo; [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на окреслений стандарт, Рада Європи неодноразово повторювала владі України про \u0026laquo;загрози для незалежності\u0026hellip; прокурорів через порівняно короткий строк дії їхніх повноважень у поєднанні з правом їх перепризначення\u0026raquo; [5] та наголошувала, що \u0026laquo;звільнення особи з посади [прокурора]\u0026hellip; у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, в якій вона працює, видається таким, при якому відсутні будь-які запобіжні заходи проти його використання для підриву гарантій незалежності\u0026raquo; [6]. Тому рекомендувала \u0026laquo;запровадити можливість оскаржувати рішення про реорганізацію в суді\u0026raquo; [7], зокрема \u0026laquo;прокурори повинні мати можливість посилатися на загальне трудове законодавство\u0026raquo; [8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГуменюк та інші наполягали, що вони мають \u0026laquo;право\u0026raquo; залишатися суддями попри реформу Верховного Суду, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;. ЄСПЛ нагадав, що хоча \u0026laquo;право\u0026raquo; бути службовцем у сфері правосуддя не випливає з Конвенції, воно може випливати з національного законодавства (\u0026sect; 49; прикметно, що в цьому нагадуванні ЄСПЛ послався й на справу румунської експрокурорки Лаури Ковеші, K\u0026ouml;vesi v. Romania, no. 3594/19, \u0026sect; 113). Суд погодився з українськими суддями, що таке \u0026laquo;право\u0026raquo; справді існує на національному рівні (з огляду на конституційні, законодавчі та міжнародні документи, які визнають за суддями гарантії у формі безстроковості статусу судді).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез сумніву, аналогічні гарантії (у формі безстроковості статусу) було запроваджено на національному рівні й щодо прокурорів: це було щонайменше здійснено Законом \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; (від 14.10.2014 № 1697-VII), і \u0026mdash; як уже було підкреслено \u0026mdash; такі гарантії визнаються ЄСПЛ за прокурорами. Крім того, практичний характер гарантії був посилений тим, що питаннями добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури (у випадку реорганізації чи скорочення зокрема) опікувався незалежний постійно діючий орган із широким представництвом \u0026mdash; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП). Діяльність цього органу ґрунтувалася на положеннях Конституції щодо судової влади (стаття 131), вже згаданого Закону про прокуратуру, а також документах Комітету міністрів Ради Європи [9] та Венеційської комісії [10]. Отже, у прокурорів, так само як і в суддів, є \u0026laquo;право\u0026raquo; лишатися прокурорами, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧим саме рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа перший погляд, у ситуації з прокурорами \u0026laquo;проблема ефективного захисту\u0026raquo; (доступ до суду) не постає, адже національні суди безперешкодно розглядають позови прокурорів щодо атестації. Водночас ця проблема може постати в низці конкретних випадків, наприклад: якщо суди відмовлятимуть прокурорам у задоволенні їхніх позовів лише на тій підставі, що позивачі підписали заяву про проходження атестації не того зразка, або що матеріали атестації були знищені, або що органу прокуратури начебто вже не існує. Остання ситуація ще й суперечить практиці КДКП, яка, як правило, надавала можливість прокурорам перейти в інший орган прокуратури у випадках реорганізації чи скорочення посад в органі прокуратури, в якому особа працювала.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eАле найважливішою у цьому контексті є позиція ЄСПЛ щодо процедури дострокового \u0026laquo;припинення\u0026raquo; статусу суддів ВСУ (втручання у приватне життя). Суд відзначив, що уряд України не переконав, що \u0026laquo;спосіб, у який заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти своє право виконувати свої суддівські обовʼязки, і, зокрема, спосіб організації конкурсу, включаючи вибір членів комісії та відсутність інституційних та процедурних гарантій, можна було б узгодити з загальними конституційними принципами захисту індивідуальних прав та з конкретними гарантіями, що стосуються перебування на посаді судді\u0026hellip; включаючи принцип незмінюваності суддів згідно з прецедентною практикою Суду та міжнародними документами та документами Ради Європи, які є ключовим елементом для підтримання незалежності суддів та довіри громадськості до судової влади\u0026hellip;\u0026raquo; (\u0026sect; 99). \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eІ тут ми переходимо до атестації прокурорів та атестаційних комісій, які прийшли на заміну КДКП. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ 2017 році у звіті Групи держав проти корупції (GRECO; є органом Ради Європи) щодо України було відзначено \u0026laquo;нещодавні позитивні реформи, спрямовані на зміцнення прокурорського самоврядування, автономію прокуратури\u0026raquo;, а також наголошувалося на ролі КДКП як одного з \u0026laquo;гарантів незалежності та автономності прокурорів\u0026raquo; [11]. Своєю чергою, вже \u003cem\u003eцього\u003c/em\u003e року GRECO зауважило, що \u0026laquo;новий закон\u0026raquo;[12] про реформу органів прокуратури докорінно змінює ситуацію, що була проаналізована під час оцінювального візиту, взагалі припиняючи діяльність органів прокурорського самоврядування, зокрема КДКП на попередній період до 01 вересня 2021 року, не надаючи чіткого розуміння того, як відновиться їхня робота [13]. Тому GRECO висловило \u0026laquo;найкритичніше занепокоєння щодо тимчасового припинення органів самоврядування, оскільки ці органи є запорукою незалежності та автономії прокурорів і мають функціонувати для захисту органів прокуратури від неналежного політичного впливу, як реального, так і потенційного\u0026raquo;. Адже \u0026laquo;заміна діючої системи відбору та карʼєрного просування прокурорів на кадрові комісії, не врегульовуючи на законодавчому рівні їхній склад, функції та процедури, є однозначно незадовільною\u0026raquo; [14].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додаток, як було відзначено на зустрічі Комітету міністрів Ради Європи у червні 2020 року [15], проєкт закону, що уможливив атестацію прокурорів, не був належним чином проаналізований та був прийнятий без попередніх поглиблених консультацій з національними зацікавленими сторонами та без залучення міжнародної експертизи. Також на зустрічі було окремо наголошено, що повноваження, а тим паче дискреційні, у питаннях добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури не мали б перебувати \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генерального прокурора. Й нині Рада Європи наполягає на відновлені за стандартами Ради процедур та органів, відповідальних за добір прокурорів, їхню професійну підготовку, кар'єрне просування та звільнення з лав прокуратури [16].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХтось може заперечити тезу, що атестація перебувала \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генпрокурора \u0026mdash; й суто технічно матиме рацію. Щоправда, це буде надміру спрощений підхід. Адже навіть нормативно атестаційним комісіям повноваження делегувалися Генеральним прокурором, який сформував комісії \u0026laquo;на власний розсуд\u0026raquo; [17]. У будь-якому разі, тут найбільше важить те, чи відповідали такі комісії критеріям, які висуваються до органів, що мають відповідну владу над прокурорами [18]: чи були вони незалежними? Чи були вони безсторонніми? Чи керувалися вони однаковими й наперед відомими критеріями? І, вочевидь, саме за цей аспект може взятися ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗамість висновків\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Конвенція не стоїть на заваді прийняття державами легітимних та необхідних рішень щодо реформування судової влади. Суд усвідомлює складні передумови та контекст оскаржуваної реформи в Україні й не вважає, що [саме] він має проголосити її цілі чи необхідність або визначити, чи відповідало це українському конституційному праву\u0026hellip; Вжиття надзвичайних заходів для викорінення корупції та некомпетентності судової влади можуть бути цілком виправданими та необхідними. Однак Суд повинен перевірити, як вплинув на конвенційні права заявників спосіб, у який реформа була фактично здійснена\u0026raquo; (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19, \u0026sect; 43).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВолодимир Петраковський,\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eекспрокурор, експерт ЦППР\u003cbr /\u003eвикладач Києво-Могилянської академії,\u003cbr /\u003eспеціально для \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eJustTalk\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧитайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтеся до спільноти\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e JustTalk у Facebook\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Рішення Конституційного Cуду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, пункти 12 та 13.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[2] Report on European Standards as regards the Independence of the Judicial System: Part II \u0026mdash; the Prosecution Service \u0026mdash; Adopted by the Venice Commission \u0026mdash; at its 85th plenary session (Venice, 17\u0026ndash;18 December 2010), para. 86.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[3] Opinion No. 9 (2014) of the Consultative Council of European Prosecutors to the Committee of Ministers of the Council of Europe on European norms and principles concerning prosecutors, Explanatory Note, para. 33; Opinion 13(2018) of the Consultative Council of European Prosecutors \"Independence, accountability and ethics of prosecutors\", para. 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[4] Див. примітку 1, para. 50.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[5] Висновок № 735/2013 щодо проєкту Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, ухвалений Венеційською комісією на її 96-му Пленарному засіданні (Венеція, 11\u0026ndash;12 жовтня 2013), CDL-AD(2013)025*, пункт 30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[6] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[7] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[8] Коментарі Генерального директорату з прав людини і верховенства права (Директорату з прав людини) Ради Європи щодо Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; від 14 жовтня 2014 року, DGI (2014) 30, пункт 131.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[9] Recommendation Rec(2000)19, adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 6 October 2000 at the 724th meeting of the Ministers\" Deputies, para. 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[10] Див. примітку 1, para. 64\u0026ndash;68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[11] Звіт GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункти 215 та 216.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[12] Мається на увазі Закон \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури\" (від 19.09.2019 № 113-IX).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[13] Звіт-оцінка GRECO щодо виконання Україною рекомендацій за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункт 133.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[14] Там само, пункт 134.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[15] CM/Del/Dec(2020)1377/H46-43, 1377th meeting, 4 June 2020 (DH) (written procedure), H46-43 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[16] CM/Del/Dec(2021)1406/H46-37, 1406th meeting, 7\u0026ndash;9 June 2021 (DH), H46-37 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[17] Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233, пункти 4 та 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[18] Jeremy McBride, European Standards concerning the imposition of Disciplinary Liability on Prosecutors, para. 66\u0026ndash;71.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Як рішення ЄСПЛ пов'язане з атестацією прокурорів зразка 2019–2021?","meta_description":"Минулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","tags":[{"id":465,"name":"атестація"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":366,"url":"yak-espl-zahischae-advokativ-poki-voni-zahischayut-klientiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1626426318,"date":"07.07.2021","views":943,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/h_54272938-800x450.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/h_54272938-800x450_1.jpg","name":"Як ЄСПЛ захищає адвокатів, поки вони захищають клієнтів","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЄвропейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що фундаментальна роль адвокатів у демократичному суспільстві, а саме роль захисту сторін судових процесів, зумовлює необхідність особливого захисту адвокатської таємниці.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОскільки для успішного виконання цієї ролі між адвокатом і клієнтом має бути довіра, обмін інформацією між ними повинен бути таємним [1].\u003cbr /\u003eСитуації, за яких відбувається втручання у відносини, захищені адвокатською таємницею, ЄСПЛ розглядає з точки зору відповідності цього втручання вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eДо чого тут приватне життя?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з елементів права на повагу до приватного життя є право на здійснення професійної діяльності, зокрема адвокатської.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, відносини клієнта та адвоката належать до приватної сфери, оскільки метою такої взаємодії є дозволити особі приймати обґрунтовані рішення щодо свого життя. Адвокатові надається інформація щодо делікатних або інтимних питань, а тому особи, які звертаються до адвоката, мають право очікувати, що їхнє спілкування є приватним та конфіденційним [2].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВід дотримання цієї умови також опосередковано залежить право особи на справедливий суд, оскільки посягання на професійну таємницю може призвести до належного здійснення правосуддя [3].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкі саме права, пов\u0026rsquo;язані з адвокатською таємницею, перебувають під захистом статті 8 Конвенції?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 8 захищає право на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eконфіденційний обмін інформацією між адвокатом та клієнтом як в усній, так і в письмовій формі [4];\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповагу до житла адвоката, при цьому під житлом мається на увазі не тільки помешкання, але й офіс адвоката і юридичної компанії [5];\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на репутацію, оскільки, наприклад, обшук житла чи офісу адвоката має наслідки для його/її репутації і може вплинути на широкий спектр особистих зв\u0026rsquo;язків, які він/вона сформували протягом своєї професійної діяльності [6].\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧи є наданий статтею 8 Конвенції захист абсолютним?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри всю важливість окреслених вище прав, вони не є абсолютними та можуть бути обмежені за умови дотримання трискладового тесту, передбаченого параграфом 2 статті 8 Конвенції. Зокрема, обмеження має:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e(і) бути здійснене згідно із законом\u003c/strong\u003e. При цьому для правомірного обмеження права недостатньо, щоб така можливість просто була передбачена законом. До уваги береться його якість, а саме доступність, достатня передбачуваність та наявність гарантій захисту від свавільного втручання [7].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e(іі) переслідувати одну з легітимних цілей\u003c/strong\u003e, а саме бути здійсненим для досягнення інтересів національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, запобігання заворушенням чи злочинам, захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e(ііі) бути необхідним у демократичному суспільстві\u003c/strong\u003e. Поняття необхідності передбачає, що обмеження відповідає нагальній суспільній потребі, є пропорційним для досягнення вказаних цілей [8], а підстави, якими воно обґрунтовується, є належними та достатніми [9]. При цьому національні органи влади повинні досягти справедливого балансу між вимогами загального інтересу та вимогами захисту права особи на повагу до її приватного життя [10]. Якщо під час обмеження певного права особа позбавлена передбачених законом процесуальних гарантій, справедливого балансу між загальним інтересом та правом заявника на повагу до приватного життя не досягнуто.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкими є гарантії від свавільного втручання?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк вказано вище, гарантії від свавільного втручання мають бути як присутні у національному законодавстві, так і ефективно застосовуватися на практиці [11].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля ситуацій прослуховування реальних чи потенційних учасників кримінального провадження у законодавстві має бути передбачено правила відмежування їхніх розмов з адвокатами від будь-яких інших розмов [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eКопп проти Швейцарії\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдружина заявника підозрювалася в передачі йому конфіденційної інформації для допомоги одному з його клієнтів, через що було встановлено прослуховування телефонних ліній юридичної фірми заявника. Проте оскільки національне законодавство чітко не визначало, як, за яких умов та ким мало проводитися розмежування питань, безпосередньо пов\u0026rsquo;язаних з роботою адвоката з клієнтом, та питань, що стосувалися діяльності, відмінної від діяльності адвоката, ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник не користувався мінімальними гарантіями законодавчого захисту, а тому статтю 8 було порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо обшуків у помешканнях адвокатів ЄСПЛ висуває такі самі вимоги, як і до будь-яких інших, за винятком деяких специфічних гарантій, зумовлених особливостями професії адвоката [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак загальними вимогами до обшуків є достатня тяжкість кримінального правопорушення та наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні, прийняття рішення про проведення обшуку суддею або наявність судового контролю постфактум [14], встановлення в рішенні, яким надається право на проведення обшуку, розумних обмежень щодо обсягу речей і документів, для виявлення яких він проводиться [15], та наявність достатнього контролю за законністю та виконанням цього рішення [16].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпецифічними гарантіями для адвокатів є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність чіткої законодавчої заборони на вилучення носіїв інформації, яка становить адвокатську таємницю;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість оскаржити в судовому порядку вилучення носіїв інформації, яка становить адвокатську таємницю, та отримати компенсацію за нанесену шкоду.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТак у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eТамусіс проти Сполученого Королівства\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзаявник підозрювався у пособництві податковим махінаціям деяких своїх клієнтів. У зв\u0026rsquo;язку з цим у його офісі було проведено обшук та вилучено ряд документів, які, на його думку, були захищені адвокатською таємницею. Проте оскільки цей обшук супроводжувався рядом процесуальних гарантій, включаючи достатню визначеність судового рішення, яким було надано право на обшук, чітку заборону на вилучення документів, захищених адвокатською таємницею, а також можливість оскаржити в суді їх вилучення та потенційно вимагати відшкодування шкоди, суд не знайшов порушення прав заявника [17].\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення обшуку під пильним наглядом достатньо кваліфікованого та незалежного юриста, завданням якого є виявити та попередити вилучення документів, охоронюваних адвокатською таємницею [18].\u003cbr /\u003eНаприклад, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпід час обшуку в офісі адвоката були присутні лише двоє понятих, які не мали юридичної освіти. На думку ЄСПЛ, сумнівно, що вони могли ідентифікувати, які матеріали охоплюються адвокатською таємницею, а які ні. Отже, їхня присутність не забезпечила гарантії від надмірного втручання в професійну таємницю заявника [19].\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність механізму для розмежування інформації, що охоплюється адвокатською таємницею, від будь-якої іншої, та подальшого повернення або знищення носіїв такої інформації.\u003cbr /\u003eНаприклад, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eS\u0026eacute;rvulo \u0026amp; Associados \u0026mdash; Sociedade de Advogados, RL проти Португалії\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуддя, який оцінював законність проведення обшуку, наказав видалити з вилучених комп\u0026rsquo;ютерних файлів та електронних листів записи, які він визначив як захищені професійною таємницею, а тому ЄСПЛ не знайшов порушення статті 8 [20]. На противагу цьому, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eVinci Construction and GMT G\u0026eacute;nie Civil and Services проти Франції\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуддя, який мав розглядати скаргу на вилучення захищених адвокатською таємницею документів, не вирішив, що робити з документами після їх детального вивчення, та не розглянув питання пропорційності й можливості їх повернення адвокату, що призвело до порушення статті 8 [21].\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоли втручання все ж таки є необхідним у демократичному суспільстві?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що справ, у яких ЄСПЛ знаходив порушення статті 8, набагато більше, все ще можна зробити висновок, коли втручання в права адвоката є необхідним і до порушення цієї статті не призводить.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗокрема, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eМішо проти Франції\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуд дійшов висновку, що обов\u0026rsquo;язок адвокатів повідомляти про свої підозри щодо можливих дій їхніх клієнтів з легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, відповідає законній меті запобігання злочинам та є необхідним для її досягнення. Утім, такий обов\u0026rsquo;язок повинен стосуватися діяльності, яка уподібнює адвокатів до представників інших професій, які підпадають під цей обов\u0026rsquo;язок (наприклад, нотаріусів), та бути віддаленим від місії захисту, яка є основою адвокатської таємниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІдеться, зокрема, про випадки, коли в рамках професійної діяльності адвокати беруть участь від імені і за рахунок клієнта в угодах щодо фінансів або нерухомості, діють як довірителі або допомагають клієнту у підготовці або здійсненні трансакцій стосовно певних фінансових операцій. Ці операції включають: 1) купівлю і продаж нерухомого майна або комерційних підприємств; 2) управління капіталом, акціями або іншими активами, які належать клієнту; 3) відкриття банківських, ощадних або інвестиційних рахунків; 4) організацію сплати внесків для створення або управління юридичними особами; 5) створення, управління або керівництво юридичними особами; 6) створення, управління або керівництво довірчими товариствами або подібними утвореннями [22].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, цілком правомірним є втручання в окреслені вище права адвоката, якщо є підозра, що сам адвокат вчинив злочин. Наприклад, у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eВерсіні-Кампінчі та Краснянські проти Франції\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eадвокат під час розмови з клієнтом, якого прослуховували у кримінальному провадженні, розкрив йому захищену адвокатською таємницею інформацію про трьох інших клієнтів, що, відповідно до законодавства Франції, є злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНадалі ця інформація була використана для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Утім, вона не була використана проти клієнта, а тому його право на захист не було порушено. У зв\u0026rsquo;язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що таке втручання в гарантовані статтею 8 права не призвело до її порушення [23].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто у питанні адвокатського імунітету помиляються прихильники обох полярних позицій: як ті, хто вважає свідоцтво адвоката своєрідною індульгенцією, яка робить його власника недоторканим для слідчих; так і ті, хто взагалі не зважає на статус адвоката і переконані, що якщо дуже потрібно, то про його гарантії можна і забути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІстина ж, традиційно, десь посередині. Роль, яка покладена на адвокатів у системі правосуддя будь-якої правової держави, зумовлює необхідність додаткового захисту їхніх професійних прав і, відповідно, процесуальних та особистих прав їхніх підзахисних. Європейський суд з прав людини розглядає такий захист як складову права на повагу до приватного життя. Але цей захист не є безмежним, тож при дотриманні відповідних гарантій, для припинення або розслідування незаконних дій, такі права можуть і мають бути обмежені в інтересах суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Michaud%20v.%20France%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-115377%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМішо проти Франції\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 118\u0026ndash;119.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[2]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Altay%20v.%20Turkey%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-192210%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eАлтай проти Туреччини (№ 2)\u003c/a\u003e, \u0026sect; 49.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[3]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Niemietz%20v.%20Germany%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-57887%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eНімітц проти Німеччини\u003c/a\u003e, \u0026sect; 37.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[4]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Altay%20v.%20Turkey%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-192210%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eАлтай проти Туреччини (№ 2)\u003c/a\u003e, \u0026sect; 50.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[5]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Smirnov%20v.%20Russia%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-80953%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eСмірнов проти Росії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 43,\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Niemietz%20v.%20Germany%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-57887%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eНімітц проти Німеччини\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 29\u0026ndash;31.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[7]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-112021%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eГоловань проти України\u003c/a\u003e, \u0026sect; 53. [4]\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[8]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-112021%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eГоловань проти України\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 56\u0026ndash;57.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[9]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Tamosius%20v.%20the%20United%20Kingdom%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22,%22DECISIONS%22],%22itemid%22:[%22001-22687%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eТамусіс проти Сполученого Королівства\u003c/a\u003e;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Michaud%20v.%20France%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-115377%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМішо проти Франції\u003c/a\u003e, \u0026sect; 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[10]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Smirnov%20v.%20Russia%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-80953%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eСмірнов проти Росії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[11]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-158949%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eБріто Ферріньо Бексіа Вілла-Нова проти Португалії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 59.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[12]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Kruglov%20and%20Others%20v.%20Russia%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-200719%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКруглов та інші проти Росії\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 125\u0026ndash;132;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-86449%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[12]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22kopp%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-58144%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКопп проти Швейцарії\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 73\u0026ndash;74.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[13]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Elci%20and%20Others%20v.%20Turkey%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-61442%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЕлчі та інші проти Туреччини\u003c/a\u003e, \u0026sect; 669.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[14]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Kruglov%20and%20Others%20v.%20Russia%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-200719%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКруглов та інші проти Росії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 125.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[15]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-86449%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 43.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[16]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-86449%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[17]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-112021%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eГоловань проти України\u003c/a\u003e, \u0026sect; 60.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[18]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-86449%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 43;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Tamosius%20v.%20the%20United%20Kingdom%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22,%22DECISIONS%22],%22itemid%22:[%22001-22687%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eТамусіс проти Сполученого Королівства\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[19]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-86449%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eІлія Стефанов проти Болгарії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 43.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[20]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22S%C3%A9rvulo%20\u0026amp;%20Associados%20-%20Sociedade%20de%20Advogados,%20RL%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-156519%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eS\u0026eacute;rvulo \u0026amp; Associados \u0026mdash; Sociedade de Advogados, RL проти Португалії\u003c/a\u003e, \u0026sect; 111\u0026ndash;112.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[21]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-153318%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eVinci Construction and GMT G\u0026eacute;nie Civil and Services проти Франції\u003c/a\u003e, \u0026sect; 74\u0026ndash;81.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[22]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:[%22Michaud%20v.%20France%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-115377%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМішо проти Франції\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 127\u0026ndash;128.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[23]\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-163612%22]%7D\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eВерсіні-Кампінчі та Краснянські проти Франції\u003c/a\u003e, \u0026sect;\u0026sect; 79\u0026ndash;80.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":31,"url":"andrij-slyusar","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Slyusar-Andrij.jpg","name":"Андрій","surname":"Слюсар","post":"Адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":32,"url":"mariya-novikova","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/142276733_2140567336076883_6779914148974690442_n.jpg","name":"Марія","surname":"Новікова","post":"Помічниця адвоката, юристка Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/h_54272938-800x450.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":234,"url":"vpliv-covid-19-na-sferu-kriminalnoi-yustitsii-evropejski-tendentsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625401494,"date":"11.03.2021","views":792,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/0880.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/0880_1.png","name":"Вплив COVID-19 на сферу кримінальної юстиції (європейські тенденції)","description":"\u003cp\u003eЦей матеріал є перекладом \u003ca href=\"https://e-justice.europa.eu/content_impact_of_covid19_on_the_justice_field-37147-en.do\"\u003eоглядової статті\u003c/a\u003e з офіційного веб-сайту Європейського Союзу (станом на 24.02.2021 р.) (з скороченнями та виділеннями курсивом редакцією). В ньому відображені основні зміни (тенденції), які відбулись в європейській кримінальній юстиції у зв\u0026rsquo;язку з пандемією COVID-19. Про більшість з цих речей ми писали в українському контексті в окремих матеріалах, проте вважаємо, що не завадить підкреслити, що ті процеси, які відбувають у нас, повністю відповідають загальноєвропейським.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКоронавірус спричинив кризу, що не обмежується кордонами і торкається усіх сфер нашого життя. У цьому аспекті не є винятком й європейське правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_1\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=1237542682\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.5~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625401055\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F34150%2F\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625401055328\u0026amp;bpp=12\u0026amp;bdt=7289\u0026amp;idt=13\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0\u0026amp;nras=2\u0026amp;correlator=1169544097486\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625401054\u0026amp;ga_hid=2064919071\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=636\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=0\u0026amp;eid=42530672%2C31060840%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=2352189328735926\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=2\u0026amp;uci=a!2\u0026amp;btvi=1\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=uFZ4mcFhAD\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=409\" name=\"aswift_1\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!2\" data-load-complete=\"true\" data-google-query-id=\"COiX8-OyyfECFWjAOwIdMEUAuw\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей матеріал присвячений огляду заходів, вжитих Європейським Союзом щодо пандемії COVID-19, які впливають на правосуддя, національну владу та юридичну сферу, а також бізнес та громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Цивільне право\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e...\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Кримінальне право\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейська судова мережа (у кримінальних справах)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато держав-членів ввели суворі обмеження з метою запобігання поширенню коронавірусу. Це у свою чергу також впливає на судову співпрацю у кримінальних справах та застосування інструментів ЄС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСекретаріат Європейської судової мережі (ЄСМ) збирає інформацію щодо міжнародного співробітництва у кримінальних справах та публікує її на своєму \u003ca href=\"https://www.ejn-crimjust.europa.eu/ejn/ejn_home/EN\"\u003eвеб-сайті\u003c/a\u003e у \u003ca href=\"https://www.ejn-crimjust.europa.eu/ejn/NewsDetail/EN/713/H\"\u003eспеціальному розділі COVID-19\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКоординаційна група ЄОА \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКриза COVID-19 безпосередньо впливає на судову співпрацю у кримінальних справах, таких як провадження щодо Європейського ордеру на арешт (ЄОА).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час поточної кризи існує потреба у швидкому та ефективному обміні між державами-членами в рамках делікатного процесу передачі особи. У цьому контексті, у тісній співпраці з \u003ca href=\"https://e-justice.europa.eu/contentPresentation.do?clang=en\u0026amp;idTaxonomy=23\"\u003eЄвроюстом\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://e-justice.europa.eu/contentPresentation.do?clang=en\u0026amp;idTaxonomy=22\"\u003eЄСМ (у кримінальних справах)\u003c/a\u003e та Генеральним секретаріатом Ради, Комісія заснувала координаційну групу з ЄОА. Група також може бути корисною в інших ситуаціях, коли є потреба у швидкому обміні між державами-членами, наприклад, у відповідь на рішення Суду ЄС, що безпосередньо впливає на належне функціонування ЄОА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцесуальні права підозрюваних та обвинувачених\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпалах COVID-19 також впливає на здійснення процесуальних прав підозрюваних та обвинувачених. \u003cem\u003eПряме спілкування\u003c/em\u003e з адвокатами, перекладачами або з третіми особами (під час перебування підозрюваного або обвинуваченого у місцях позбавлення волі та попереднього ув\u0026rsquo;язнення) \u003cem\u003eє більш ускладнене.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ\u003cem\u003eаохочується використання аудіо- та відеоконференцій або інших дистанційних засобів зв\u0026rsquo;язку. \u003c/em\u003eКрім того, для забезпечення реалізації права на доступ до адвоката або права на перекладача, \u003cem\u003eу відділах поліції або в місцях позбавлення волі, попереднього ув\u0026rsquo;язнення необхідно вживати додаткові заходи безпеки, такі як захистне скло.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_2\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=3360680454\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.37~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625401066\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F34150%2F\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625401055371\u0026amp;bpp=14\u0026amp;bdt=7333\u0026amp;idt=14\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280\u0026amp;nras=3\u0026amp;correlator=1169544097486\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625401054\u0026amp;ga_hid=2064919071\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=2589\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=538\u0026amp;eid=42530672%2C31060840%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=2352189328735926\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=3\u0026amp;uci=a!3\u0026amp;btvi=2\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=vimlCRcH7B\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=11431\" name=\"aswift_2\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!3\" data-load-complete=\"true\" data-google-query-id=\"CIWUmOmyyfECFcLwmgodxGwMDA\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож, для забезпечення справедливого судочинства під час епідемії COVID-19 необхідно дотримуватись процесуальних прав підозрюваних та обвинувачених. За наявності обов\u0026rsquo;язкових вимог, компетентні органи повинні звужено тлумачити обмежені винятки, передбачені директивами, не застосовуючи їх у великих масштабах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПідтримка та захист потерпілих від злочинів під час пандемії COVID-19\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32012L0029\"\u003eДирективи про права потерпілих\u003c/a\u003e, держави-члени зобов'язані забезпечити, \u003cem\u003eдоступ усіх потерпілих до загальних та спеціалізованих служб підтримки, які є конфіденційними, безкоштовними та відповідають індивідуальним потребам потерпілої особи.\u003c/em\u003e Вільний доступ до підтримки та захисту, що відповідає конкретним потребам потерпілого, має забезпечуватися за будь-яких обставин. Це правило також охоплює особливий стан під час пандемії COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://e-justice.europa.eu/fileDownload.do?id=337ac2e1-807a-4194-abca-4f2bfc166051\"\u003eЗахист та підтримка потерпілих від злочинів під час COVID-19\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://e-justice.europa.eu/fileDownload.do?id=6c41b991-7f6c-44ff-aef5-83f83e297a2f\"\u003eЗібрання найкращих практик держав-членів - захист та підтримка потерпілих від злочинів під час COVID-19\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЖертви домашнього насильства\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ період локдауна особливо погіршується становище жертв домашнього насильства у зв\u0026rsquo;язку з соціальним дистанціюванням та ізоляцією. З одного боку, особи, які мають жорстокого партнера та діти, які мають батьків, схильних до насильства, зазнають більше насильницького контролю, насильства та зневаги, а з іншого боку, мають обмежений доступ до підтримки та захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавам-членам рекомендується вживати спеціальних заходів для підтримки та захисту жертв домашнього насильства в межах \u003cstrong\u003eнаціональних програм надзвичайної допомоги, пов\u0026rsquo;язаної з COVID-19\u003c/strong\u003e. Зокрема, вкрай важливо забезпечити їм ефективний доступ до онлайн та офлайн-послуг підтримки, включаючи психологічну допомогу та інші соціальні послуги. Крім того, жертви домашнього насильства повинні мати доступ до притулків, психологічної допомоги, посттравматичної підтримки та консультування. Національні органи правопорядку також мають приділяти особливу увагу зареєстрованим та новим випадкам домашнього насильства. Крім того, надзвичайно важливо забезпечити фізичний захист потерпілих від домашнього насильства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКілька суб'єктів (включаючи установи ЄС та допоміжні організації) надають практичну інформацію про те, як забезпечити підтримку та захист жертв під час пандемії COVID-19:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eІнформацію про найближчі служби підтримки жертв домашнього насильства можна знайти за \u003ca href=\"https://www.wave-network.org/find-help/\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e (надано організацією \u0026laquo;Жінки проти насильства в Європі\u0026raquo;).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІнформацію про національні служби екстреної допомоги жінкам у надзвичайних ситуаціях можна знайти за цим \u003ca href=\"https://eige.europa.eu/covid-19-and-gender-equality/gender-based-violence\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e (надано Європейським інститутом гендерної рівності).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІнформацію про те, як організувати та забезпечити дистанційну підтримку та консультування жертв домашнього насильства можна знайти на веб-сайті \u003ca href=\"https://victimsupport.eu/covid-19-information/\"\u003eПідтримка потерпілих Європи\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://fra.europa.eu/en/publication/2020/covid19-rights-impact-april-1\"\u003eАгентство ЄС з основоположних прав людини\u003c/a\u003e випустило бюлетень про наслідки впливу пандемії COVID-19 на права людини. Бюлетень містить приклади найкращих практик низки держав-членів щодо забезпечення підтримки та захисту жертв домашнього насильства.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331699/WHO-SRH-20.04-eng.pdf?ua=1\"\u003eВсесвітня організація охорони здоров\u0026rsquo;я\u003c/a\u003e також надає низку порад щодо підтримки та захисту жертв домашнього насильства під час пандемії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЖертви кіберзлочинності\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Європол, пандемія COVID-19 \u003ca href=\"https://www.europol.europa.eu/publications-documents/pandemic-profiteering-how-criminals-exploit-covid-19-crisis\"\u003eвідкриває нові можливості для кіберзлочинців щодо зловживання побоюваннями та умовами праці громадян\u003c/a\u003e. Кількість кібератак є значною і очікується їх подальше збільшення. У зв'язку з тим, що багато людей віддалено працюють вдома, значно \u003ca href=\"https://www.europol.europa.eu/publications-documents/catching-virus-cybercrime-disinformation-and-covid-19-pandemic\"\u003eзросли можливості кіберзлочинців щодо експлуатації загальної вразливості населення\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ метою допомоги широкій громадськості зберігати кібербезпеку, Європол підготував \u003ca href=\"https://www.europol.europa.eu/activities-services/public-awareness-and-prevention-guides/make-your-home-cyber-safe-stronghold\"\u003eпоради щодо запобігання та підвищення обізнаності\u003c/a\u003e про кіберзлочини. У часи підвищених ризиків особливо важливо використовувати батьківський контроль для захисту онлайн-активності дітей, захисту електронних пристроїв за допомогою паролів, PIN-кодів або біометричної інформації та здійснення покупок у надійних постачальників в Інтернеті (після перевірки персональних даних).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_3_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_3_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_3\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=2243938977\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.70~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625401071\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F34150%2F\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625401055445\u0026amp;bpp=16\u0026amp;bdt=7417\u0026amp;idt=16\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280%2C720x280\u0026amp;nras=4\u0026amp;correlator=1169544097486\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625401054\u0026amp;ga_hid=2064919071\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=4503\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=2458\u0026amp;eid=42530672%2C31060840%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=2352189328735926\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=4\u0026amp;uci=a!4\u0026amp;btvi=3\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=wuG3Gq1r0L\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=15775\" name=\"aswift_3\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!4\" data-load-complete=\"true\" data-google-query-id=\"CNDcquuyyfECFQudmgodfewAyg\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільше інформації про безпеку в Інтернеті можна знайти \u003ca href=\"https://ec.europa.eu/info/live-work-travel-eu/health/coronavirus-response/digital_en\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПотерпілі від злочинів на ґрунті ненависті\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://fra.europa.eu/en/publication/2020/covid19-rights-impact-april-1\"\u003eАгенція ЄС з основних прав людини\u003c/a\u003e повідомляє, що у більшості держав-членів ЄС зросла кількість \u003cstrong\u003eвипадків расизму, ксенофобії та нетерпимості \u003c/strong\u003eспрямованих проти\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпевних національних чи етнічних груп, які пов'язані з пандемією COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗусилля держав-членів щодо жертв злочинів на ґрунті ненависті мають бути спрямовані на заохочення повідомлень про такі злочини, покращення точного розслідування мотивів упередженості та надання підтримки потерпілим від таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСитуація в пенітенціарних установах\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВнаслідок спалаху COVID-19 національні адміністрації в'язниць опинилися під впливом тиску, спрямованого на обмеження поширення вірусу у закритому та вразливому тюремному середовищі. Заходи, спрямовані на уникнення розповсюдження вірусу включають тимчасове припинення всіх сімейних візитів та взаємодії із особами, які знаходяться на волі, включаючи спортивні заходи, спеціальну або професійну підготовку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк персонал в\u0026rsquo;язниць, так і ув'язнені стурбовані своїм здоров'ям. Ув'язнені страждають від недостатньої активності та відвідувань, що ускладнює мотивацію персоналу та попередження заворушень з боку ув'язнених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, \u003cem\u003eдержави-члени з високим рівнем перевантаженості в'язниць змушені ухвалювати складні рішення щодо можливості дострокового звільнення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість держав-членів також відклали всі фізичні переміщення в'язнів, які здійснювалися відповідно до Рамкового рішення Ради 2008/909/JHA від 27 листопада 2008 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомісія спрямовує свою діяльність на підтримку держав-членів у їхніх реакціях щодо вирішення ситуації у місцях позбавлення волі шляхом сприяння обміну інформацією та найкращими практиками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейська організація пенітенціарних та виправних служб (EuroPris), яка співфінансується в межах Програми Правосуддя Європейської Комісії, має спеціально присвячену сторінку про \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.europris.org/covid-19-prevention-measures-in-european-prisons/\"\u003eзаходи в європейських в\u0026rsquo;язницях у зв\u0026rsquo;язку з кризою COVID-19\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприкінці березня 2020 року EuroPris заснувала групу розсилки, яка об'єднала експертів (наразі загалом 84 експерти) та розповсюджує щоденні оновлення всіх вхідних відповідей та питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.europris.org/file/13548/\"\u003eЩоденні оновлення\u003c/a\u003e також доступні на веб-сайті організації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет Ради Європи з питань запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКЗК) опублікував \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/16809cfa4b\"\u003e\u003cstrong\u003eзаяву про принципи\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e поводження з особами, позбавленими волі, в контексті пандемії COVID-19.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРобоча група з пенологічної співпраці Ради Європи опублікувала заяву щодо COVID-19 \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/pc-cp-wg-covid-19-statement-17-04-2020/16809e2e55\"\u003e\u003cstrong\u003eанглійською\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e та \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/declaration-du-pc-cp-gt-covid-19-17-04-2020/16809e2e53\"\u003e\u003cstrong\u003eфранцузькою\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e мовами.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільше інформації щодо COVID-19 під час ув\u0026rsquo;язнення та пробації, можна знайти на \u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/prison/home\"\u003eвеб-сайті\u003c/a\u003e \u003cstrong\u003eРади Європи\u003c/strong\u003e, включаючи останній \u003cem\u003eЩорічний довідник пенітенціарної статистики Ради Європи\u003c/em\u003e 2019 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eІнноваційні пенітенціарні системи (ІПС) опублікували базові інструкції для осіб, які ухвалюють рішення щодо світових практик та рекомендації \u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/covid19-ips-basic-guide-for-decision-makers-on-worldwide-practices-and/16809e0eba\"\u003eЗаходи реагування на пандемію COVID-19, спрямовані на боротьбу з невидимою загрозою у в\u0026rsquo;язницях\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;, \u003cem\u003eЙоана Апостоло, Ріта Мартінс та Педро дас Невес\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПідкомітет ООН з питань запобігання катуванням (ПЗК):\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа останній лютневій сесії ПЗК \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/EN/HRBodies/OPCAT/Pages/AdvicesToNPMS.aspx\"\u003eвидав рекомендації\u003c/a\u003e Національним Превентивним Механізмам (НПМ) з цього питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e30 березня 2020 р. \u003cstrong\u003eПЗК\u003c/strong\u003e опублікував \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/OPCAT/AdviceStatePartiesCoronavirusPandemic2020.pdf\"\u003eдетальні рекомендації\u003c/a\u003e щодо низки заходів під час пандемії COVID-19, які повинні вживати уряди та незалежні моніторингові органи для захисту людей, позбавлених волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://apt.ch/en/blog/covid-19-in-prison/\"\u003eАсоціація з питань запобігання катуванням\u003c/a\u003e (\u003cstrong\u003eАЗК\u003c/strong\u003e) запустила \u003ca href=\"https://datastudio.google.com/reporting/c686bea7-3152-4dd2-b483-fce072f3ddbf/page/UkoKB?s=pFDIZTbMi0M\"\u003eінформаційний портал\u003c/a\u003e, що збирає та систематизує дані щодо позбавлення волі та COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОрганізація \u0026laquo;Міжнародна тюремна реформа\u0026raquo; (МТР) опублікувала брифінг \u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.penalreform.org/resource/coronavirus-healthcare-and-human-rights-of-people-in/\"\u003eКоронавірус: охорона здоров'я та права людини у в'язницях\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"http://www.prisonobservatory.org/\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейська тюремна наглядова рада\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e (\u003cstrong\u003eЄТНР\u003c/strong\u003e), мережа європейських неурядових організацій, що координується Асоціацією \u0026laquo;Antigone\u0026raquo; з 2012 року, зібрала інформацію про те, як європейські країни борються з вірусом, включаючи звіт \u0026laquo;COVID-19: що відбувається в європейських тюрмах?\u0026raquo; та розробила інтерактивну карту з короткою інформацією для кожної держави-члена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейське регіональне бюро ВООЗ опублікувало \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"http://www.euro.who.int/en/health-topics/health-determinants/prisons-and-health/news/news/2020/3/preventing-covid-19-outbreak-in-prisons-a-challenging-but-essential-task-for-authorities\"\u003eтимчасові керівні принципи\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e щодо боротьби з COVID-19 у в'язницях та інших місцях позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУповноважений Ради Європи з прав людини зробив заяву щодо \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/commissioner/-/covid-19-pandemic-urgent-steps-are-needed-to-protect-the-rights-of-prisoners-in-europe\"\u003eпандемії COVID-19: Потрібні термінові кроки для захисту прав ув'язнених у Європі\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПробація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпалах COVID-19 також впливає на відбування пробації в ЄС. Організації створюють нові методи роботи та надають додаткові вказівки персоналу пробації щодо управління їх роботою та обов'язками. \u003cstrong\u003eЄвропейська конфедерація з пробації (ЄКП)\u003c/strong\u003e - організація, яка співфінансується в рамках програми з питань правосуддя Європейської Комісії, публікує інформацію, заходи та протоколи щодо \u003ca href=\"https://www.cep-probation.org/covid-19-measures-and-protocols-in-probation\"\u003eвирішення проблем, пов\u0026rsquo;язаних зі спалахом COVID-19, службами пробації по всій Європі.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄКП визначила загальну практику та розробила рекомендації щодо COVID-19 у сфері пробації:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eСлужби пробації по всьому ЄС дотримуються та керуються рекомендаціями і вказівками, наданими національними органами влади, з метою забезпечення безпеки не лише персоналу служб пробації та осіб, які знаходяться під наглядом, але й широкої громадськості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСпілкування між персоналом пробаційної служби, а також з іншими зацікавленими сторонами здійснюється дистанційно телефоном, поштою або шляхом відеоконференцій. У цьому аспекті у більш сприятливому становищі перебувають служби пробації, які вже мають цифрову інфраструктуру;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОсобисті зустрічі між працівниками пробаційної служби та правопорушниками замінені дистанційним зв\u0026rsquo;язком через пошту, телефон або відеоконференції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРобота з правопорушниками, які належать до групи підвищеного ризику є головним пріоритетом для пробаційних служб ЄС. Особлива увага приділяється нагляду та інтервенції/лікуванню правопорушників, віднесених до групи підвищеного ризику, особливо тих, які мають історію судимостей за домашнє насильство;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ більшості країн припинено або відкладено реалізацію громадських робіт;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ звичному режимі продовжується здійснюватися електронний моніторинг, очні зустрічі замінюються телефонними дзвінками або іншими онлайн-інструментами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗасудження більшої кількості осіб до пробації не повинно призводити до перевантаження системи пробації та безвідповідального тиску і навантаження на працівників служб пробації. Альтернативні санкції мають бути конструктивними та використовуватися належним чином з метою уникнення масового нагляду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ огляду на відкладення судових засідань очікується, що після пандемії COVID-19 посилиться навантаження щодо складання та надання досудових звітів-характеристик, що матиме прямий вплив на повсякденну роботу працівників служб пробації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУсі служби пробації в ЄС висловлюють свою стурбованість і просять звернути увагу на велику ймовірність збільшення кількості випадків домашнього насильства.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Використання судовою владою цифрових інструментів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на кризу, спричинену коронавірусом, низка держав-членів зробили крок щодо посилення використання цифрових інструментів судовою владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдебільшого вони стосуються використання спеціально розробленого програмного забезпечення для проведення дистанційного судового засідання (онлайн), що дозволяє ідентифікувати особу та забезпечити всі її процесуальні права під час такого розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, існують практики використання додаткових письмових аргументів \u0026ndash; якщо інша сторона не заперечується, то окремі дані надаються лише письмово, без їх оголошення в суді (наприклад, в Угорщині, Болгарія).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само строки розгляду \u0026ndash; питання, які стосуються прав і свобод розглядаються в першу чергу, зокрема через відеоконференцію, питання ж, які можуть бути відкладені, можуть розглядатись як офлайн, так і онлайн, залежно від завантаженості суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦе була рубрика JustCovid від JustTalk \u0026mdash; платформи для професійної дискусії про кримінальну юстицію.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_4_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_4_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_4\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=411799664\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.94~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625401072\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F34150%2F\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625401055502\u0026amp;bpp=10\u0026amp;bdt=7469\u0026amp;idt=10\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280%2C720x280%2C720x280\u0026amp;nras=5\u0026amp;correlator=1169544097486\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625401054\u0026amp;ga_hid=2064919071\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=5440\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=3477\u0026amp;eid=42530672%2C31060840%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=2352189328735926\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=5\u0026amp;uci=a!5\u0026amp;btvi=4\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=wmYX98HeI2\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=16786\" name=\"aswift_4\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!5\" data-load-complete=\"true\" data-google-query-id=\"CI-I6uuyyfECFc3pmgodmn8BVg\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e","meta_title":"Вплив COVID-19 на сферу кримінальної юстиції","meta_description":"Коронавірус спричинив кризу, що не обмежується кордонами і торкається усіх сфер нашого життя. У цьому аспекті не є винятком й європейське правосуддя.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/0880.png","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":502,"name":"covid-19"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":178,"url":"covid-19-yakih-zmin-zaznala-struktura-zlochinnosti-za-chas-pandemii-na-prikladi-britanii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622125265,"date":"13.01.2021","views":515,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/112233_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/112233_3.png","name":"COVID-19: яких змін зазнала структура злочинності за час пандемії? (на прикладі Британії)","description":"\u003cp\u003eНа наше щире переконання, в українському медійному просторі бракує дискусії про те, як змінилась структура злочинності під час карантину, які світові тренди зачепили нашу країну та які нові виклики постали перед органами правопорядку. Цією публікацією ми сподіваємося розпочати таку дискусію на платформі\u0026nbsp;JustTalk.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eЦя стаття ґрунтується на прочитанні двох публікацій спеціального випуску\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eнаукового журналу \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eCrime\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eScience\u0026raquo; (Велика Британія), присвяченого питанням\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eCOVID-19 та злочинності, а саме публікацій: 1) про соціальне дистанціювання, локдаун та \u0026laquo;мобільну еластичність злочинності\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e; 2) про практики висвітлення своєї роботи британською поліцією в Twitter\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(аналог наших нескінченних релізів на сайті Нацполіції, правда, з можливістю інтеракції з користувачем).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e11 березня 2020 року Всесвітня організація здоров\u0026rsquo;я (WHO) оголосила про \u0026laquo;глобальну пандемію\u0026raquo; коронавірусу. У березні багато європейських країн ввели повний \u0026laquo;локдаун\u0026raquo;: закриття закладів харчування, припинення роботи транспорту, перехід на дистанційну роботу тощо. Мета була одна \u0026mdash; запобігти подальшому поширенню хвороби, захистити країну від перевантаження медичної системи та виграти час для винайдення вакцини від коронавірусу. З часом стало зрозуміло, що локдаун не може тривати довше декількох тижнів, адже виснажує економічну систему країни настільки, що шкода для добробуту населення від локдауну починає переважати шкоду, яку завдає коронавірус. Так ми перейшли до \u0026laquo;гібридних\u0026raquo; карантинів, які тривають досі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВплив коронавірусу та обмежувальних заходів, запроваджених на час карантину в усьому світі, на злочинність складно не помітити. Світовим трендом виявилося зростання кількості випадків шахрайства, кіберзлочинів, а також домашнього насильства. Всі ці зміни пов\u0026rsquo;язані зі зменшенням \u0026laquo;маятникової міграції\u0026raquo; (з дому до офісу і навпаки), зміною організації дозвілля серед населення, а також частковим переходом сфери торгівлі в інтернет. Зворотний бік таких змін \u0026mdash; зменшення насильницьких злочинів поза помешканням, зменшення крадіжок у транспорті та крамницях, грабежів на вулицях міста. Очевидно, чим жорсткіші обмежувальні заходи, тим зміна структури злочинності більша у зв\u0026rsquo;язку із загостренням вищезгаданих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас нам не вистачає емпіричних даних стосовно таких змін. Інтуїтивно ми відчуваємо ці зміни, розуміємо їхню логіку без жодного спеціального кримінологічного обґрунтування, однак точне знання про такі зміни могло б позитивно вплинути як на поведінку людей, так і на роботу органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна статистика, а також публічні звіти поліції про свою роботу слабко демонструють такі зміни, особливо для пересічного читача, якому необхідно порівнювати ці дані з даними \u0026laquo;доковідних\u0026raquo; часів, доступ до яких або обмежений, або просто складний. Водночас сайт Національної поліції перевантажений інформацією про злочини, які вчиняються щоденно. Можливо, таке інформування і видається доцільним самій поліції, а проте це видається марнуванням ресурсу. Не говорячи вже про використання в таких новинах характеристик вини особи, що подекуди порушує принцип презумпції невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи спробуємо відповісти на ці питання на прикладі Великої Британії із застосуванням тих емпіричних даних, які зібрали автори вищезазначених публікацій. Перша з них стосується фізичних злочинів, на які впливає мобільність (основне джерело інформації \u0026mdash; кримінальна статистика); друга \u0026mdash; аналізу звітів поліції про всі злочини, які вчиняються щодо населення (основне джерело \u0026mdash; публікації в соціальній мережі Twitter).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЯк змінилась структура злочинів, які вчиняються фізично?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУряди в усьому світі обмежили пересування громадян, ввівши обмежувальні заходи на час карантину. Окрім нових правил соціального дистанціювання, під час короткострокових локдаунів окремим категоріям громадян взагалі заборонялось пересуватися без потреби. Загалом, за даними\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.google.com/covid19/mobility/\"\u003eGoogle COVID-19 Community Mobility Reports\u003c/a\u003e, мобільність населення значно знизилась, особливо на час локдауну (якщо наразі вона становить близько 15\u0026ndash;20%, то\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.statista.com/statistics/1109731/coronavirus-mobility-changes-in-the-uk/\"\u003eв період локдауну могла сягати 85%\u003c/a\u003e). Цей сервіс демонструє, як візити та їхня тривалість у конкретних місцях (магазинах, парках тощо) змінювалась на підставі даних користувачів з увімкненою історією геолокації (пересування). Так само ним можна скористатися, щоб порівняти кримінальну статистику з мобільністю населення, що і утворює поняття \u0026laquo;мобільної еластичності злочинності\u0026raquo; (mobility elasticity of crime \u0026mdash; MEC). Але на цьому ми не зупинятимемося детально.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ дослідженні, яке ми описуємо, методологічно мова йде про порівняння актуальних даних про злочинність у місяці/кварталі з очікуваними (прогнозованими) даними на підставі даних кримінальної статистики останніх 5 років. Тобто базових показників (середні за 5 років) з ковідними показниками за 23\u0026ndash;30 березня 2020 року (треба зробити величезне застереження, що мова йде про локдаун, схожий на український).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак-от, за цей час відбулось падіння на 41% усіх злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із фізичним пересуванням громадян:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eкрадіжка з крамниць\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(shoplifting): \u0026ndash;62%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eкрадіжка\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(theft): \u0026ndash;52%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eкрадіжка речей з машини\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(theft from vehicle): \u0026ndash;42%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eквартирна крадіжка зі зламом\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(burglary dwelling): \u0026ndash;25%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eкрадіжка зі зламом нежилих приміщень\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(burglary non-dwelling): \u0026ndash;25%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eдомашнє насильство\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(domestic abuse): \u0026ndash;45%;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eнапад на людину\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(assault): \u0026ndash;36%.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас такий злочин, як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eкрадіжка машин\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(theft of motor vehicles), показав позитивну динаміку (+1,1%).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрозуміло, що причиною зменшення квартирних крадіжок стала наявність удома людей, які вимушені обмежити своє пересування. Це стосується всіх типів крадіжок: що менше людей у супермаркетах, у громадському транспорті, на вулицях у залюднених місяцях, то менше можливостей у злочинців вчиняти такі злочини. Те саме стосується крадіжок речей з машини: що менше автомобілі використовують і, відповідно, паркують у центрі міста, на заправках, парковках торговельних центрів, біля офісів, то менше таких крадіжок вчиняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас потребують кримінологічного пояснення дані стосовно домашнього насильства: за перший тиждень локдауну кількість повідомлень у поліцію справді зменшилась на 45%, що радше пов\u0026rsquo;язано із заляканістю жертв та перебуванням кривдника/кривдниці на ізоляції поряд із жертвою. Далі ми побачимо на інших даних, що домашнє насильство у довшій перспективі \u0026mdash; 4 місяці \u0026mdash; показує невпинне зростання (переміщення з 13-ї до 5-ї позиції в рейтингу поширеності злочинів, про які звітується поліція).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЯк змінились тренди у злочинності? Іншими словами, яких злочинів стало більше, а яких менше?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ другій статті аналізуються дописи акаунтів Британської поліції та місцевих поліцій у мережі Twitter, що можна назвати аналогом нашого веб-сайту Національної поліції за характером інформування. Хіба що різниця в тому, що користувачі мають більше можливостей для інтеракції \u0026mdash; ретвітнути, ретвітнути з коментарем. До того ж більшість повідомлень стосуються рекомендацій для громадян залишатися вдома у зв\u0026rsquo;язку з коронавірусом, точних даних щодо небезпечних місць, наприклад, де було щойно вчинено розбій (crime alerts), попередження про конкретні злочини, наприклад, шахрайство з медикаментами, які продають \u0026laquo;від дверей до дверей\u0026raquo; (warinings) тощо. Така комунікація є складовою концепції \u0026laquo;community policing\u0026raquo;, яку в нас теж, до речі, намагаються впроваджувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНас же цікавлять дані саме стосовно злочинності, а саме: поширеність конкретних складів злочину в рейтинговому порядку. Часовий проміжок: з 1 вересня 2019 року до березня 2020 року (початок карантину); з початку карантину до 10 травня 2020 року. Обсяг вибірки: 19 790 твітів у період до COVID-19; 14 779 твітів у період COVID-19 (загальна сукупність \u0026mdash; 114 257 твітів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезультати аналізу емпіричних даних:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/3%20(1).png\" alt=\"\" width=\"755\" height=\"755\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eI\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e. Рейтинг злочинів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eу період до\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eCOVID\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003e-19\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003ca id=\"_anchor_1\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_msocom_1\" name=\"_msoanchor_1\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Загально-кримінальні злочини (general crime) \u0026mdash; 3900\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Шахрайство (fraud) \u0026mdash; 3050\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Насильство (violence) \u0026ndash;2500\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Крадіжка (theft) \u0026mdash; 2250\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. Наркозлочини (drugs) \u0026mdash; 1950\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Крадіжка зі зламом (burglary) \u0026mdash; 1650\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. Вбивство (murder) \u0026mdash; 1000\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. Кіберзлочини (cybercrime) \u0026mdash; 950\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. Статеві злочини (sexual crime) \u0026mdash; 900\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10. Тероризм (terrorism) \u0026mdash; 850\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e11. Злочин із застосуванням ножа (knife crime) \u0026mdash; 800\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12. Грабіж (robbery) \u0026mdash; 775\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e13. Домашнє насильство (domestic abuse) \u0026mdash; 750\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e14. Злочин на ґрунті ненависті (hate crime) \u0026mdash; 450\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e15. Жорстоке поводження з дитиною (child abuse) \u0026mdash; 400\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e16. Незаконне переслідування (stalking) \u0026mdash; 350\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e17. Бандитизм (gangs) \u0026mdash; 250\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e18. Торгівля забороненими предметами (trafficking) \u0026mdash; 200\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19. Підроблення (counterfeits) \u0026mdash; 150\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20. Контрабанда (smuggling) \u0026mdash; 100\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/2.png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Рейтинг злочинів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eу період\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eCOVID-19\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Шахрайство (fraud) \u0026mdash; 3250\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Загально-кримінальні злочини (general crime) \u0026mdash; 2750\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Насильство (violence) \u0026mdash; 1600\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Крадіжка (theft) \u0026mdash; 1500\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. Домашнє насильство (domestic abuse) \u0026mdash; 1400\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Наркозлочини (drugs) \u0026mdash; 1350\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. Кіберзлочини (cybercrime) \u0026mdash; 1300\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. Крадіжка зі зламом (burglary) \u0026mdash; 1000\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. Вбивство (murder) \u0026mdash; 600\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10. Статеві злочини (sexual crime) \u0026mdash; 550\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e11. Грабіж (robbery) \u0026mdash; 500\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12. Жорстоке поводження з дитиною (child abuse) \u0026mdash; 450\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e13.Тероризм (terrorism) \u0026mdash; 400\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e14. Незаконне переслідування (stalking) \u0026mdash; 350\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e15. Злочин із застосуванням ножа (knife crime) \u0026mdash; 300\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e16. Бандитизм (gangs) \u0026mdash; 250\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e17. Злочин на ґрунті ненависті (hate crime) \u0026mdash; 200\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e18. Підроблення (counterfeits) \u0026ndash;200\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19. Торгівля забороненими предметами (trafficking) \u0026mdash; 50\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20. Контрабанда (smuggling) \u0026mdash; 50\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, ми спостерігаємо тенденцію до збільшення в рейтингу таких злочинів, як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eшахрайство\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(з 2 позиції на 1);\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдомашнє насильство\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(з 13 позиції на 5);\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eкіберзлочини\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(з 8 позиції на 7 позицію). У відсотковому співвідношенні це ріст на 6,5%; 86%; 37% відповідно. Тобто підтверджується гіпотеза стосовно того, що, по-перше, кількість шахрайств, кіберзлочинів та домашнього насильства під час пандемії зросла, а по-друге, їхнє рейтингове місце серед інших злочинів теж зросло (про падіння фізично-вчинюваних злочинів ми писали вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити далі з цими даними\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінологічні дані та їхня інтерпретація, наведені вище, є лише прикладом того, як західна наука про злочинність намагається досліджувати сучасні тренди в структурі злочинності у зв\u0026rsquo;язку із поширенням пандемії COVID-19. Ці дані використовують насамперед органи правопорядку, щоб ухвалювати управлінські рішення щодо розподілу наявних ресурсів задля ефективної боротьби зі злочинністю. Знання про злочинність дозволяє ефективно з нею боротися. До того ж Велика Британія відома своїми щорічними кримінологічними опитуваннями (Crime Survey), які фінансуються Урядом та становлять реальну альтернативу кримінальній статистиці. Всі ці інструменти в сукупності дозволяють контролювати злочинність на мінімальному рівні, що гарантує безпеку громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо стосується України, то, на жаль, хоча ми і маємо подекуди дуже хороші дослідження, проте використання їх в управлінській діяльності зведено до мінімуму. Але це не означає, що таку дискусію не можна почати і що рішення влади не мають бути evidence-based.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eSpecial collection on \u0026ldquo;Covid-19 and Crime: consequences for incidence, public safety, security, and prevention\" / Open access:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.biomedcentral.com/collections/c19\"\u003ehttps://www.biomedcentral.com/collections/c19\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eE. Halford, A. Dixon, N. Malleson, N. Tilley\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eCrime and coronavirus: social distancing, lockdown, and the mobility elasticity of crime // Crime Science, №11 (2020) / Source:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00121-w\"\u003ehttps://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00121-w\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"file:///E:/repenko/%D0%9A%D0%B5%D1%88%D0%B0/2020_12_25_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82._%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D0%B4.docx#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eM. Nikolovska, S. D. Johnson, P. Ekblom\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026ldquo;Show this thread\u0026rdquo;: policing, disruption and mobilisation through Twitter. An analysis of UK law enforcement tweeting practices during the Covid-19 pandemic // Crime Science, №20 (2020) / Source:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00129-2\"\u003ehttps://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00129-2\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/112233_2.png","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":167,"url":"yak-naspravdi-reformuvati-politsiyu-ssha","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622113606,"date":"12.06.2020","views":1069,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/64.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/64_1.jpg","name":"ЯК НАСПРАВДІ РЕФОРМУВАТИ ПОЛІЦІЮ США?","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОбрані посадовці мають робити трохи більше, аніж просто витрачати гроші на гарні реформи в поганих відомствах.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОбрані посадовці мають робити трохи більше, аніж просто витрачати гроші на гарні реформи в поганих відомствах.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3 червня 2020 року\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eThe Atlantic\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСет В. Стаутон (\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/author/seth-stoughton/\"\u003eSeth W. Stoughton\u003c/a\u003e)\u003cbr /\u003eПрофесор права в Університеті Південної Кароліни\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДжеффрі Дж. Ноубл (\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/author/jeffrey-j-noble/\"\u003eJeffrey J. Noble\u003c/a\u003e)\u003cbr /\u003eКолишній заступник голови департаменту поліції в Ірвіні, Каліфорнія\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДжеффрі П. Альперт (Geoffrey P. Alpert)\u003cbr /\u003eПрофесор кримінології в Університеті Південної Кароліни\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСмерть Джорджа Флойда \u0026mdash; остання кривава крапля в морі жорстоких сутичок між поліцією та людьми, яких вона мала б захищати. Поліцейські зловживання торкнулися людей кожної раси і верстви, але в групу надвисокого ризику потрапляє вразливе населення, особливо \u0026mdash; молоді темношкірі чоловіки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе всім добре відомо, як і шляхи вирішення проблеми. Попередні трагедії завершилися серією незалежних досліджень комітетів \u0026laquo;синьої стрічки\u0026raquo; \u0026mdash; Вікершам (Wickersham, 1929), Кернер (Kerner, 1967), Кнапп (Knapp, 1970), Овертаун (Overtown, 1980), Крістофер (Christopher, 1991), Кольц (Kolts, 1991), Моллен (Mollen, 1992), а також створенням Президентом оперативної групи з питань поліцейської діяльності в ХХІ столітті (2014), \u0026mdash; які надали рекомендації щодо суттєвих змін для подолання випадків зловживання поліцейськими повноваженнями. Ці групи прийшли до аргументованих висновків і внесли свої пропозиції, які широко обговорювалися та з ентузіазмом імплементовувалися в законодавство протягом якогось часу. Зі згасанням уваги громадськості політики переносять увагу на важливіші питання, і всі спроби реформувати поліцію виявляються марними. Це \u0026mdash; замкнене коло.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема, що стоїть перед Америкою, полягає не в пошуку плану дій. Американська політика як своєрідна індустрія знає, як саме створити системи, що запобігають, ідентифікують та реагують на зловживання владою. Вона знає, як посилити прозорість. Системі відомо, яким чином забезпечити надання поліцейських послуг конституційним та правомірним шляхом без порушення норм моралі. Більшість правоохоронців на території країни керуються добрими намірами, проходять гарну підготовку та працюють у відомствах, що підпорядковуються принципам порядності. Але знань та гарних намірів і близько недостатньо!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГіперлокалізованість (множинність \u0026mdash; прим. ред.) правоохоронної системи в США грає вагому роль; у державі функціонує понад 18 тисяч правоохоронних відомств, більшість з яких (понад 15 тисяч) організовані на рівні міста або штату. Тому реформи спрямовуються на окремі відомства, але їх потребує не тільки департамент поліції Міннеаполісу \u0026mdash; їх потребує вся Америка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПолітична воля \u0026mdash; ось те, чого нам відчайдушно бракує, але що дуже потрібно. Америка має робити більше, ніж просто витрачати гроші на гарні реформи в поганих відомствах. Обрані чиновники на всіх рівнях \u0026mdash; федеральному, рівні штатів та місцевому рівні \u0026mdash; мають приділяти увагу і спрямовувати публічні ресурси на зміну законодавчого, адміністративного і соціального сценарію, який провокує зловживання правоохоронними повноваженнями. Як нещодавно\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/hashtagblevin/status/1266763072003162112?s=20\"\u003eнаписав\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eБен Левін, професор права з Університету Колорадо: \u0026laquo;Удаване безсилля законодавців стало загальноприйнятним і розчаровує. Воно демонструє політичне боягузтво та фактичну згоду з жорстокістю в правоохоронній системі\u0026raquo;. Прийшов час змін. Ось план того, що вони мають зробити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНа федеральному рівні\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа федеральному рівні Конгрес має зосередитися на трьох завданнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерше \u0026mdash; позбутися кваліфікованого імунітету. Кваліфікований імунітет (qualified immunity) \u0026mdash; це юридична доктрина, що захищає правоохоронців, які порушили чиїсь конституційні права, від цивільних позовів, окрім тих випадків, коли дії правоохоронця безсумнівно вважаються неконституційними. Вчений-юрист Університету Чикаґо Вільям Боде (William Baude) запевняє, що Верховний Суд виправдовує кваліфікований імунітет, стверджуючи, що той є проявом сучасної еволюції сумлінного захисту (good faith defence) в системі загального права (common law) і захищає державних службовців від відповідальності без \u0026laquo;справедливого попередження\u0026raquo; (fair waring) про те, що їхні дії були неправильними. Втім, ні історичні судові, ні доктринальні виправдання не витримують глибшого аналізу. Проте за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_case?case=12074975541007910866\u0026amp;q=Malley+v.+Briggs,+475+US+335,+341+(\u0026amp;hl=en\u0026amp;as_sdt=6,34\"\u003eпозицією\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуду: \u0026laquo;Кваліфікований імунітет надає всеосяжний імунітет для всіх, окрім правоохоронців, які є очевидно некомпетентними або свідомо порушують закон\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема полягає в тому, що суд обрав неправильне, обмежене трактування \u0026laquo;чітко встановленого\u0026raquo; конституційного порушення. Фактично, конституційне порушення вважається чітко встановленим лише тоді, коли суд у відповідній інстанції раніше визнав таке саме перевищення правоохоронних повноважень у таких самих обставинах неконституційним. Верховний Суд, наприклад, застосував кваліфікований імунітет у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_case?case=4257407761799134776\u0026amp;q=mullenix+v.+luna\u0026amp;hl=en\u0026amp;as_sdt=6,34\"\u003eсправі\u003c/a\u003e, коли офіцер, який стояв на естакаді на автостраді федерального значення, вистрілив в автомобіль, водій якого відмовився зупинитися на вимогу поліції й тікав. Такі дії не лише суперечать найкращим практикам реагування у такій ситуації, цього правоохоронця взагалі не вчили такого прийому, а його начальник чітко вказав йому не робити цього. Понад те, постріли не були необхідністю, оскільки правоохоронці розмістили стоп-смуги на етскаді, а самі чекали під належним прикриттям. Але оскільки жоден суд раніше не визнавав таке порушення повноважень неконституційним, то він постановив, що через відсутність прецедентів правоохоронця не можна притягнути до відповідальності за його дії. В іншій справі суд\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_case?case=307532776475872826\u0026amp;q=qualified+immunity+disability\u0026amp;hl=en\u0026amp;as_sdt=6,34\"\u003eпостановив,\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщо кваліфікований імунітет поширюється на правоохоронців, які, всупереч політиці їхніх відомств та довготривалій поліцейській практиці, не спромоглися дочекатися підмоги, яку вже викликали, та увірвалися до приміщення, де перебувала жінка з психічним захворюванням \u0026mdash; вона, як їм було заздалегідь відомо, мала ніж, яким погрожувала правоохоронцям, але не становила небезпеки для власного життя. Коли жінка почала передбачувано погрожувати правоохоронцям цим ножем, вони зробили те, що їм не довелося б робити, якби вони від самого початку повелися так, як їх натренували, \u0026mdash; проте вони її застрелили. Знову ж суд постановив, що оскільки жоден інший суд раніше не визнавав таке порушення безсумнівно протиправним, \u0026laquo;розсудливий офіцер міг вважати, що таке порушення було виправдане\u0026raquo;. Цей обурливий стандарт зовсім не означає, що кваліфікований імунітет захищає всіх, окрім \u0026laquo;абсолютно некомпетентних\u0026raquo;; навпаки, він захищає навіть абсолютно некомпетентних. І це лише два з багатьох обурливих прикладів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКваліфікований імунітет як правова доктрина може бути видозмінений або анульований федеральним законодавством. Такі дії мають широку двопартійну підтримку.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nationalreview.com/2018/09/end-qualified-immunity-supreme-court/\"\u003eДевід Френч\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.nationalreview.com/2018/09/end-qualified-immunity-supreme-court/\"\u003eDavid French\u003c/a\u003e), оглядач з правими політичними поглядами, та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://ndlawreview.org/wp-content/uploads/2018/08/2-Schwartz.pdf\"\u003eДжоанна Шварц\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"http://ndlawreview.org/wp-content/uploads/2018/08/2-Schwartz.pdf\"\u003eJoanna Schwartz\u003c/a\u003e), професорка права Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, лівих поглядів, виступають проти кваліфікованого імунітету. До груп, які\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/article/us-usa-police-immunity-opposition-idUSKBN22K18R\"\u003eнадавали\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eекспертні висновки або публічно закликали до ануляції кваліфікованого імунітету, належать\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.aclu.org/blog/criminal-law-reform/reforming-police/supreme-court-gives-police-green-light-shoot-first-and\"\u003eАмериканська спілка захисту громадянських свобод\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.aclu.org/blog/criminal-law-reform/reforming-police/supreme-court-gives-police-green-light-shoot-first-and\"\u003eAmerican Civil Liberties Union\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; ACLU),\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.naacpldf.org/press-release/ldf-files-en-banc-petition-in-case-challenging-qualified-immunity/\"\u003eПравозахисний фонд NAACP\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.naacpldf.org/press-release/ldf-files-en-banc-petition-in-case-challenging-qualified-immunity/\"\u003eNAACP Legal Defense Fund\u003c/a\u003e),\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cato.org/blog/why-qualified-immunity\"\u003eІнститут Катона\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(the\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cato.org/blog/why-qualified-immunity\"\u003eCato Institute\u003c/a\u003e) та Альянс захисту свободи (the Alliance Defending Freedom). Колишній перспективний кандидат у президенти, демократ Жуліан Кастро (Juli\u0026aacute;n Castro),\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://abcnews.go.com/Politics/democratic-debates-2019-expect-night-2nd-debates/story?id=64630802\"\u003eзобов\u0026rsquo;язувався\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026laquo;покласти край кваліфікованому імунітету для поліцейських, щоб їх можна було притягнути до відповідальності\u0026raquo;, а член палати представників Джастін Емаш (Justin Amash), колишній республіканець, нинішній член лібертаріанської партії, нещодавно\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/justinamash/status/1267267244029083648\"\u003eпредставив\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eАкт про скасування кваліфікованого імунітету. З такою широкою підтримкою законодавче скасування кваліфікованого імунітету має стати простим першим кроком.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаступне, що має зробити Конгрес, \u0026mdash; ухвалити закони для покращення збору інформації про те, що робить поліція і яким чином. Наприклад, ніхто насправді не знає, як часто американська поліція застосовує силу, чому застосовується сила, чи виправдана вона та за яких обставин вона дієва. Ніхто не знає, як багато випадків поліцейського переслідування за перевищення швидкості або чому їх було ініційовано; як багато водіїв-утікачів було спіймано або яка кількість ДТП, травм і смертей, що сталися внаслідок цього. Лише один штат \u0026mdash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justice.utah.gov/Documents/CCJJ/LETR/2018%20LET%20Annual%20Report.html\"\u003eЮта\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; вимагає, щоб правоохоронні установи доповідали про насильницькі вторгнення та розгортання тактичних операцій. Ні поліція, ні будь-хто інший не може сказати, як багато людей було травмовано під час затримання, скільки осіб було затримано, а потім звільнено без пред\u0026rsquo;явлення звинувачень (підозри), або як багато справ місцеві прокурори відмовилися розпочати через брак доказів, вчинення конституційного або дисциплінарного порушення поліцейськими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, жоден службовець федерального рівня або рівня штату не знає, скільки камер спостереження розмістила поліція або до скількох приватних камер вона має доступ, або ж про розташування цих ресурсів. Нікому невідомо про кількість скарг від громадян стосовно вчинення щодо них дисциплінарних порушень поліцейськими; скількох людей відмовили від того, щоб подавати такі скарги, або ж їхні скарги було просто проігноровано, тобто не приділено достатньої уваги або повністю знищено. Невідомо, чи врешті когось притягли до відповідальності. Ця інформація \u0026mdash; це не адміністративні дрібниці поліцейських буднів; це \u0026mdash; базові дані про щоденні дії публічних службовців, які забезпечують ефективність здійснення ними своїх повноважень. Добровільного поширення інформації, такого як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.fbi.gov/services/cjis/cjis-link/the-national-use-of-force-data-collection\"\u003eНаціональний збір даних щодо застосування сили\u003c/a\u003e\u0026raquo;, заснованого Федеральним бюро розслідувань, явно замало. Конгрес надав Міністерству юстиції повноваження\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.bjs.gov/index.cfm?ty=tp\u0026amp;tid=84\"\u003eвимагати від відомств\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eінформацію щодо застосування сили, але Міністерство ніколи ці повноваження не застосовувало. Федеральний уряд може вимагати збирати інформацію на рівні відомства і штату, на додаток до надійної системи аудиту, щоб забезпечити надання достовірної інформації. Партії також не звертають уваги на ці питання в своїй політиці. Демократи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.usatoday.com/story/opinion/policing/2017/04/20/why-liberals-and-conservatives-disagree-police-column/97827888/\"\u003eвпевнені\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв тому, що правоохоронна система страждає від систематичних проблем, тобто проблем, які можна вирішити за рахунок поліпшення збору інформації. Цей погляд починають поділяти і республіканці. Тім Скотт (Tim Scott), сенатор-республіканець з Південної Кароліни, та Чак Ґраслі (Chuck Grassley), сенатор-республіканець з Айови, запропонували \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.scott.senate.gov/media-center/press-releases/-senator-scott-reintroduces-bill-to-improve-data-collection-around-officer-related-shootings\"\u003eАкт про попередження імені Волтера Скотта\u003c/a\u003e\u0026raquo;, який було названо на честь чоловіка, вбитого пострілом у спину офіцером департаменту поліції Північного Чарльстона у 2017 році. Такі спроби є простим проявом здорового ґлузду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті федеральний уряд має виділити значно більше ресурсів на підготовку поліцейських та зробити аудит такої системи, змінити локальну політику з цього питання. Поліцейські відомства у всій країні регулярно демонструють невідповідність мінімальним загальноприйнятим стандартам застосування сили під час затримання особи, оцінки законності таких дій під час службових розслідувань та зовнішнього нагляду. У деяких правоохоронців явно зустрічаєтьсямодель порушення конституційних прав членів їхньої громади. Міністерство юстиції відповідно до цих повноважень вирішило спори в деяких таких установах, здебільшого шляхом укладення мирових угод, що були закріплені федеральним судом. Хоча Міністерство юстиції не здатне вплинути на діяльність 18 тисяч поліцейських відомств США, Конгрес може надати йому повноваження пропонувати технічну допомогу, визначати\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2754759\"\u003eстандарти поведінки\u003c/a\u003e, які стануть базою для ухвалення рішень судами в цивільних спорах стосовно поліцейського насильства і сформують основу для демократичної співпраці з громадами, яка надасть додаткові можливості реформування. Втім, це буде неможливо у разі, якщо Адміністрація Президента продовжить\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtontimes.com/news/2018/mar/18/cops-grants-cut-in-trump-budget/\"\u003eурізати фінансування\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eна такі заходи. Конгрес також може краще\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3179889\"\u003eрегулювати правоохоронну сферу\u003c/a\u003e, вимагаючи або спонукаючи її до прозорої роботи шляхом запровадження обґрунтованого виділення коштів. Так створюються передумови для федерального фінансування і глибшого залучення в процес реформування поліції шляхом ліквідації відомств, які не відповідають цим вимогам, що, відповідно, зменшить кількість поліцейських відомств у країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНа рівні штату\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаконодавчі органи штатів, які здатні діяти швидше, ніж органи влади на національному рівні, мають власні п\u0026rsquo;ять завдань, на яких їм варто зосередитися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПочнемо з того, що 36 штатів мають статути, які регламентують застосування як смертельної (deadly force), так і несмертельної сили (nondeadly force), а в шести штатах є статути, які регламентують застосування лише смертельної сили. Понад \u0026frac34; з 58 статутів усіх штатів (у деяких штатах більше одного статуту) були ухвалені до або в 1970-х роках, і до більшості правки не вносилися. За відсутності статутів штати регулюють застосування сили поліцією через судову практику. Але навіть у тих штатах, де є ці статути, під час їхнього тлумачення суди, на жаль, часто покладаються на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3561238\"\u003eЧетверту поправку\u003c/a\u003e. Є дві причини, чому це становить проблему. По-перше, Четверта поправка регулює обшуки та арешти, у той час як закон штату має регламентувати застосування сили, але не кожне застосування сили є обшуком або арештом. (Декілька судів, наприклад, постановили, що випадок, коли офіцер вистрілив у вірогідного правопорушника, але зачепив перехожого, не вважається обшуком або арештом.) Законодавство штату має бути ширшим за Четверту поправку, а це означає, що посилання на доктрину Четвертої поправки в трактуванні законодавства штату надають слабший захист, аніж той, на який розраховували законотворці. По-друге, і, мабуть, це навіть важливіше: доктрини, що лежать в основі Четвертої поправки, перебувають у повному безладі (Fourth Amendment doctrines are a mess); вона надає дуже мало змістовних інструкцій щодо практичних ситуацій, у яких опиняються правоохоронці, тобто в яких випадках треба застосовувати силу та в якому обсязі. А ті принципи, які вона пропонує судам для розгляду питання законності застосування сили, часто виявляються недієвими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж багато статутів штату та судова практика суперечать найкращим практикам у цій сфері. Деякі штати дозволяють правоохоронцям застосовувати силу для затримання особи, якщо вони вважають, що таке затримання законне, навіть якщо воно таким не є, а їхнє переконання \u0026mdash; необґрунтоване. Інші \u0026mdash; жахливо застарілі й досі захищають правоохоронців, які застосовують смертельну силу, щоб запобігти втечі особи. А більшість штатів надають правоохоронцям повноваження застосовувати \u0026laquo;обґрунтовано необхідну\u0026raquo; силу (\u0026laquo;reasonably necessary\u0026raquo; force), але неспроможні розтлумачити зміст цього поняття або пояснити, як саме правоохоронці мають визначати її необхідність. Дуже мало штатів нагадують правоохоронцям про використання належної тактики і карають їх за обурливі помилки \u0026mdash; це стимулює застосування сили у випадках, де можна було обійтися без неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШтати можуть зробити більше. Наприклад, за останні декілька років два штати (Вашингтон і Каліфорнія) внесли поправки до своїх статутів, які містять чітке трактування ситуацій, у яких поліцейським необхідно застосовувати силу, а також опис ситуацій, у яких виникає така необхідність, чим можуть керуватися правоохоронці та суди, оцінюючи законність таких дій.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://leginfo.legislature.ca.gov/faces/billNavClient.xhtml?bill_id=201920200AB392\"\u003eКаліфорнія\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдозволяє правоохоронцям застосовувати смертельну силу проти \u0026laquo;неминучої загрози смерті або тяжкого тілесного ушкодження\u0026raquo; і пояснює, що \u0026laquo;неминуча загроза\u0026raquo; з\u0026rsquo;являється тоді, коли \u0026laquo;особа в цей конкретний момент спроможна та має явний намір\u0026raquo; завдати такої шкоди. Такі визначення, сформовані на основі найкращого поліцейського досвіду, дають правоохоронцям змогу захистити себе та інших, одночасно запобігаючи їхнім необґрунтованим діям, а також діям, які продиктовані виключно гіпотетичними страхами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаконотворці штатів можуть також вносити правки до\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.bu.edu/law/journals-archive/pilj/vol14no2/documents/14-2keenanandwalkerarticle.pdf\"\u003eзаконодавства про права поліцейських\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта законодавства, яке регулює права поліцейських профспілок, що стосуються переговорів про укладення колективних договорів. Більшість штатів дозволяють або підтримують колективні договори для поліцейських профспілок \u0026mdash; навіть такі штати, як Вісконсин, що не схвалюють профспілки у державному секторі. Поліцейські профспілки виконують корисну роботу: дослідження демонструють, що правоохоронці, об\u0026rsquo;єднані в профспілки, діють професійніше і їм зазвичай більше платять порівняно з тими, хто працює у відомствах, де профспілок немає. Але профспілки максимально використовують колективні договори для створення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2833088\"\u003eпроцесуальних лабіринтів\u003c/a\u003e, які надзвичайно ускладнюють розслідування, застосування дисциплінарних стягнень і звільнення правоохоронців. Деякі обмеження для розслідувань \u0026mdash; наприклад, затягування допиту правоохоронця після критичного інциденту протягом деяких \u0026laquo;циклів сну\u0026raquo; (добових змін \u0026mdash; прим. ред.) \u0026mdash; ґрунтуються на помилкових міркуваннях і були ретельно розвінчані\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://faculty.sites.uci.edu/eloftus/files/2019/11/McClure_OfficerShooting_PsychCrimeLaw2019.pdf\"\u003eнауковими дослідженнями\u003c/a\u003e. Занадто часто притягненню до дисциплінарної відповідальності перешкоджають непотрібні або недоречні процесуальні положення; в деяких містах, наприклад, жителі можуть подати скаргу лише протягом певного часу після інциденту (інколи їм на це дається лише\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/investigates/special-report/usa-police-unions/\"\u003e30 днів\u003c/a\u003e). Коли до правоохоронців таки застосовують заходи дисциплінарного впливу, такі заходи піддаються оскарженню та арбітражним процедурам; в одному відомстві було\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholarlycommons.law.northwestern.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=6990\u0026amp;context=jclc\"\u003eвиявлено\u003c/a\u003e, що арбітри \u0026laquo;просто ділять на два\u0026raquo; суворість дисциплінарних стягнень, накладених адміністрацією відомства. Правоохоронці повинні мати право оскаржувати дисциплінарні стягнення, але лише тоді, коли вони стверджують, що рішення відомства було свавільним та необ\u0026rsquo;єктивним або що установа діяла несумлінно. Захищаючи недоброчесних правоохоронців (bad officers), колективні угоди профспілок і закони штату провокують\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3095217\"\u003eзростання кількості порушень\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож законотворці штату можуть уважніше призначати та, за необхідності, звільняти правоохоронців. Нині більшість штатів вимагає від них проходити комісію зі стандартів і підготовки та отримувати відповідний сертифікат. Такі комісії встановлюють мінімальні вимоги до підготовки, але закон штату може накласти власні специфічні вимоги на комісії, які наразі відсутні в програмах навчальних закладів. Наприклад, у штаті Вашингтон нині вимагається, щоб поліцейські проходили підготовку з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://apps.leg.wa.gov/rcw/default.aspx?cite=43.101.450\"\u003eдеескалації насильства\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта із\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://apps.leg.wa.gov/rcw/default.aspx?cite=43.101.452\"\u003eпсихічного здоров\u0026rsquo;я\u003c/a\u003e, а комісія має \u0026laquo;\u003ca href=\"https://app.leg.wa.gov/RCW/default.aspx?cite=43.101.455\"\u003eпроводити консультації з органами правопорядку та стейкхолдерами від громадськості\u003c/a\u003e\u0026raquo; під час розробки таких програм підготовки. У той час як більшість штатів мають процедуру десертифікації (така процедура забороняє особі, яка здійснює порушення, продовжувати працювати в поліції цього штату), такі повноваження штатів можуть бути серйозно обмеженими. У деяких штатах правоохоронця можуть позбавити права працювати в поліції лише після засудження за вчинення кримінального правопорушення або серйозного [кримінального] проступку. Навіть у тих штатах, де режим заборони працювати в поліції полегшений, його застосовують досить рідко. За період з 1960-х років до 2017 року було звільнено лише близько\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/politics/archive/2017/04/police-misconduct-decertification/522246/\"\u003e30 000 поліцейських\u003c/a\u003e, причому половину з них \u0026mdash; у трьох штатах (Флорида, Джорджія та Північна Кароліна). Як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/politics/archive/2017/04/police-misconduct-decertification/522246/\"\u003eзазначив\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eексперт з десертифікації поліції Роджер Ґолдман (Roger Goldman): \u0026laquo;Річ не в тому, що ті штати мають більшу кількість недобропристойних правоохоронців; а в тому, що там дуже активні програми позбавлення права працювати в поліції (десертифікації)\u0026raquo;. У штатів є гарна причина посилити контроль над поліцією:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.yalelawjournal.org/article/the-wandering-officer\"\u003eзгідно з останніми дослідженнями\u003c/a\u003e, вірогідність того, що правоохоронці, яких приймають на службу інші поліцейські відомства після того, як їх звільнили або \u0026laquo;вони звільнилися за власним бажанням\u0026raquo; з попереднього відомства, знову порушать (перевищать) свої повноваження у майбутньому, є дуже високою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСитуацію не полегшує стійка культура таємності всіх питань, які стосуються особового складу. Багато штатів суворо обмежили доступ громадськості до інформації про дисциплінарні справи стосовно правоохоронців або про службові розслідування поліцейських відомств стосовно фактів незаконного застосування сили. Хоча певний обсяг інформації щодо конкретного правоохоронця і має бути конфіденційним, контакт правоохоронця з особою та етапи розслідування можливих незаконних дій під час такого контакту, очевидно, стосуються публічних інтересів. Такі штати, як Флорида, що ухвалила закон про публічність діяльності органів влади, стали прикладом того, наскільки вагомим компонентом поліцейської підзвітності може стати публічний доступ до інформації, який не перешкоджає їхній діяльності. Своєю чергою, ті штати, які знищують (вилучають) дисциплінарні записи через певний проміжок часу (інколи він становить лише\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/investigates/special-report/usa-police-unions/\"\u003e6 місяців\u003c/a\u003e), ефективно приховують дані стосовно поведінки правоохоронців, які неодноразово перевищували свої повноваження. В питанні ухвалення законодавства про публічність такої інформації штати мають брати приклад з Флориди, а віднедавна й з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://leginfo.legislature.ca.gov/faces/billTextClient.xhtml?bill_id=201720180SB1421\"\u003eКаліфорнії\u003c/a\u003e, які уникають приховування дисциплінарних записів та доповідей, що містять критичні інциденти \u0026mdash; такі як, наприклад, поліцейська стрілянина або інші випадки серйозного застосування сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрештою, штати можуть переосмислити свій підхід до криміналізації тих чи інших діянь. Концепцію \u0026laquo;надтої криміналізації\u0026raquo; вже багато обговорювали; через велику кількість законів їх порушення зустрічаються повсюдно. Якщо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.thenation.com/article/archive/everyone-criminal-over-policing-america/\"\u003eкожна людина \u0026mdash; потенційний злочинець\u003c/a\u003e, то в правоохоронців є необмежений арсенал повноважень, які можна застосовувати до таких суб\u0026rsquo;єктів, а саме:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://constitutioncenter.org/blog/this-week-in-supreme-court-history-a-win-for-stop-and-frisk\"\u003eзатримати, здійснити поверховий огляд, обшукати\u003c/a\u003e, заарештувати (stop, frisk, search, or arrest). Та, як каже приказка: якщо у тебе є лише молоток, тоді кожна проблема виглядає, як цвях. Надто довго \u0026laquo;молоток кримінального закону\u0026raquo; застосовувався для розв\u0026rsquo;язання широкого кола соціальних проблем. Результатом стало надмірне втручання поліції в справи, якими краще було б займатися іншим органам влади та соціальним службам, включно з питаннями\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/politics/archive/2015/10/when-should-police-discipline-students/413056/\"\u003eдисципліни в школі\u003c/a\u003e, бідності, бездомності та вживання психоактивних речовин. Криза з поширенням опіоїдних [наркотиків] залишається суворим нагадуванням про те, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.usnews.com/opinion/civil-wars/articles/2017-11-30/jeff-sessions-new-war-on-drugs-is-the-wrong-way-to-fix-the-opioid-crisis\"\u003eСША не можуть впоратися із залежністю шляхом того, що просто заарештовувати кожного споживача\u003c/a\u003e. Тривожні розбіжності між тим, як поліцію перетворили на солдатів у війні з наркотиками (війні, яка, попри\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.vox.com/2015/3/17/8227569/war-on-drugs-racism\"\u003eмайже ідентичні показники вживання наркотиків білими і темношкірими американцями\u003c/a\u003e, ведеться загалом серед бідних меншин), і тим, як поліція вбачається помічником системи охорони здоров\u0026rsquo;я у вирішенні проблеми вживання опіоїдів у заміських районах середнього та вищого класу, мають бути сигналом для законотворців штату про те, що прийшов час переглянути предмет застосування кримінального права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНа місцевому рівні\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМісцеві органи влади, своєю чергою, можуть багато чого зробити. Спочатку їм варто зосередитися на п\u0026rsquo;яти конкретних напрямах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ багатьох з них є системи підзвітності \u0026mdash; так звані системи раннього попередження або раннього втручання, \u0026mdash; які вдало виглядають на папері, але яких не дотримуються і які не переглядають. Починаючи з 1980-х років, ці системи могли потенційно відстежувати правоохоронців до того, як вони перевищать повноваження, і давали змогу супервізорам (наставникам \u0026mdash; прим. ред.) запобігати негативним наслідкам. На жаль, багато відомств ігнорують власні заходи, передбачені протоколом (система раннього попередження стає безглуздим адміністративним обов\u0026rsquo;язком), або супервізори вважають, що правоохоронці не потребують жодного втручання, окрім тих випадків, коли вони отримують сигнал від системи раннього попередження. Жодна з цих помилок не є прийнятною, але обидві можна виправити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаслідком гіперлокалізації органів правопорядку в США стало те, що багато відомств або створили власну політику і програму підготовки з нуля (часто без попередніх досліджень або великого досвіду), або просто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3142035\"\u003eзамовили їх у приватного сектора\u003c/a\u003e. Політика і підготовка поліцейських установ мають працювати в напрямку охоплення найкращих практик її галузі та загальноприйнятих принципів. Наприклад,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2754759\"\u003eдослідження\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eрізних типів застосування сили в 50 найбільших відділах поліції в країні \u0026mdash; установах, які мають час, ресурси та великий досвід для того, щоб правильно її сформувати, \u0026mdash; показало, що в їхній політиці є все, що тільки можна уявити. Деякі просто повторюють конституційні стандарти, викладені\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_case?case=4306215806680760770\u0026amp;q=graham+v.+connor\u0026amp;hl=en\u0026amp;as_sdt=6,34\"\u003eВерховним Судом\u003c/a\u003e. Інші додають трохи більше, аніж трактування конституційного закону та надихаючої промови захищати цінність, якою є життя людини. Але затверджувати політику, яка стосується тактики та надає суттєві інструкції для правоохоронців щодо їхньої роботи в полі, \u0026mdash; це цілком реально; ми знаємо це, тому що певні відомства саме так і зробили.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2754759\"\u003eДеякі\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз них інструктують правоохоронців застосовувати силу не більше, ніж необхідно для забезпечення власної безпеки, інші ж надають конкретні тактичні інструкції щодо зупинки авто, ефективного проведення арешту, взаємодії з людьми із психічними захворюваннями (мова йде про так звані guidelines \u0026mdash; алгоритми дій у штатних/позаштатних ситуаціях \u0026mdash; прим. ред.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнше важливе завдання стосується того, що для правоохоронців треба проводити безпосередні навчання з політики їхнього відомства (agency\u0026rsquo;s policy). Підхід \u0026laquo;прочитав \u0026mdash; розпишися\u0026raquo; \u0026mdash; це сумна реальність; правоохоронці мають підтвердити, що вони ознайомлені з новою політикою, але більшість відомств не роблять нічого для того, щоб упевнитися в тому, що правоохоронці цю політику розуміють. Інколи відомства намагаються використовувати технології для підвищення ефективності: наприклад, коли працівник відділу кадрів уголос читає нові правила, завантажує відео онлайн, а правоохоронці мають натиснути на посилання до цього відео \u0026mdash; і це називається \u0026laquo;тренінг\u0026raquo;. Не дивно, що такі тренінги просто ігноруються. Ми всі читали численні свідчення, в яких правоохоронці стверджували, що вони були незнайомі зі змістом політики свого відомства. Керівництва з політики надто об\u0026rsquo;ємні, щоб хтось і справді вважав, що правоохоронці запам\u0026rsquo;ятають їх повністю. З іншого боку, питання застосування сили, водіння поліцейських машин під час спецоперацій та інші непоширені, але високо ризиковані види діяльності потребуватимуть значно уважнішого вивчення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, найкращі в світі політики і підготовка не матимуть жодної вартості, якщо їх не буде впроваджено. Коли поліцейський департамент Феніксу запровадив систему носіння натільних відеокамер (бодікамер), він також ухвалив політику щодо обов\u0026rsquo;язкової фіксації великої кількості подій, яка вимагала від правоохоронців вмикати камеру під час майже кожного контакту з громадянами. Вже\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.strategiesforpolicinginnovation.com/sites/default/files/spotlights/Phoenix%20SPI%20Spotlight%20FINAL.pdf\"\u003eчерез місяць\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпісля запровадження цієї політики правоохоронці фіксували лише 42,2% з усіх контактів, які вони мали записувати, а через рік \u0026mdash; лише 13,2%. У відомства було обладнання і була політика, але не вистачало належного контролю за її реалізацією. Поліцейська реформа живе або помирає залежно від ставлення керівництва до неї, яке має контролювати її реалізацію, а тому відомства мають упевнитися в тому, щоб капрали, сержанти та лейтенанти виконували роботу, за яку вони отримують заробітну платню. Це, звісно, вимагає того, щоб відомства проводили підготовку тих, хто здійснюватиме контроль (гарний офіцер не завжди вміє добре контролювати ефективність роботи), а також аналізували роботу та рішення тих, хто здійснює такий контроль. З тією ж силою відомства мають організовувати і зовнішній контроль. Як органи влади, поліцейські відомства мають враховувати потреби суспільства, особливо в контексті такої високо ризикованої діяльності, як застосування сили та водіння поліцейських машин під час спецоперацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок гучних інцидентів поліцейським відомствам також варто стати прозорішими. Хоча деяка інформація, як, наприклад, кадри з натільних камер, не має розголошуватися протягом певного часу, щоб оприлюднення записів важливих інтерв\u0026rsquo;ю зі свідками не зашкодило слідству, немає легітимного виправдання заборони публічного доступу до даних протягом місяців чи років. Припущення про те, що поліція приховує бентежну або компрометуючу інформацію, набуває більшої деструктивної сили тоді, коли відомство вже поширило відео, яке створює йому позитивний імідж (тобто вибіркове поширення відео, яке має на меті підкреслити позитивний імідж поліції \u0026mdash; прим. ред.). Ніщо не здатне знищити довіру громадськості так швидко, як подвійні стандарти. Як пишуть автори\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.amazon.com/Context-Understanding-Killings-Unarmed-Civilians/dp/0980181704\"\u003eкниги про вбивства\u003c/a\u003e, вчинені поліцейськими (a book about police homicides): \u0026laquo;Органам правопорядку треба просто знайти способи ділитися більшим обсягом інформації й оприлюднювати інформацію якомога раніше\u0026raquo;. Як мінімум, відомства можуть запровадити правила, що передбачають оприлюднення відео або іншої інформації через певний проміжок часу після інциденту \u0026mdash; так, як це зробив департамент поліції в Лос-Анджелесі, де така інформація має оприлюднюватися\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://lapdonline.org/home/news_view/63555\"\u003eпротягом 45 днів\u003c/a\u003e. Багато представників громадськості можуть вважати, що цей строк задовгий, але наявність чітко визначеного строку вже сама по собі запобігає думкам про те, що поліція щось приховує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ, мабуть, найважливіше: відомства мають створити культуру, в якій усвідомлюється і цінується важливість підтримки з боку своїх же колег. Правоохоронці, як і всі люди, поводяться так, як, на їхню думку, від них очікують їхні колеги. Мало що здатне так зменшити кількість порушень і створити професійну культуру, як приклад колег щодо того, що перевищення повноважень є абсолютно неприйнятним. Відомства мають формувати\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2830642\"\u003eполіцейську культуру\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eна основі професіоналізму. Приклад депаратменту поліції Нового Орлеану, який заснував програму \u0026laquo;\u003ca href=\"https://epic.nola.gov/home/\"\u003eЕтичне поліціювання \u0026mdash; сміливе поліціювання\u003c/a\u003e\u0026raquo; (Ethical Policing Is Courageous \u0026mdash; EPIC), можна вважати першим очевидним кроком для захисту як правоохоронців, так і громадськості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмістовна поліцейська реформа (meaningful police reform) можлива, але вона вимагає координованих зусиль органів влади на федеральному рівні, рівні штатів і місцевому рівні. Для неї також потрібен сталий тиск з боку громадськості, який стимулюватиме обраних посадових осіб діяти. Ця реформа не буде ні прямолінійною, ні швидкою. А оскільки протести через\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/outlook/george-floyd-police-training/2020/05/29/0aca572e-a127-11ea-b5c9-570a91917d8d_story.html\"\u003eтрагічну, але прогнозовану смерть\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДжорджа Флойда набирають обертів, стає очевидно, що країна не витримає однотипних, застарілих, нерішучих спроб до реформування, які ми бачили раніше. Джордж Флойд, як і кожен/кожна з нас, заслуговує на краще.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЦя історія \u0026mdash; складова партнерського проєкту з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://constitutioncenter.org/blog/this-week-in-supreme-court-history-a-win-for-stop-and-frisk\"\u003eНаціональним центром Конституції\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/projects/battle-constitution/\"\u003eБитва за Конституцію\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи б хотіли дізнатися, що ви думаєте про цю статтю.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/contact/letters/\"\u003eНадішліть листа\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eредактору або напишіть за електронною адресою\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"mailto:letters@theatlantic.com\"\u003eletters@theatlantic.com\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСет Стаутон (Seth Stoughton) \u0026mdash; професор права в Університеті Південної Кароліни і колишній офіцер. Співавтор книги \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.indiebound.org/book/9781479814657\"\u003eОцінка застосування поліцією сили\u0026raquo;.\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДжефф Ноубл (Jeff Noble) \u0026mdash; поліцейський консультант, колишній заступник керівника поліції в поліцейському департаменті Ірвіна (Каліфорнія) та колишній тимчасовий заступник керівника поліції поліцейського департаменту Вестмінстера (Каліфорнія). Співавтор книги \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.indiebound.org/book/9781479814657\"\u003eОцінка застосування поліцією сили\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДжеффрі Альперт (Geoffrey Alpert) \u0026mdash; професор кримінології Університету Південної Кароліни та Університету Ґріффіта в Брисбені, Австралія. Співавтор книги \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.indiebound.org/book/9781479814657\"\u003eОцінка застосування поліцією сили\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПереклад створено спеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cem\u003eJustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/64.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":168,"url":"eksperti-smert-dzhordzha-flojda-sche-raz-dovodit-scho-politsejskim-treba-zaboroniti-lamati-lyudyam-shii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622114085,"date":"02.06.2020","views":984,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/89_2.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/89_3.jpg","name":"ЕКСПЕРТИ: СМЕРТЬ ДЖОРДЖА ФЛОЙДА ЩЕ РАЗ ДОВОДИТЬ, ЩО ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ТРЕБА ЗАБОРОНИТИ ЛАМАТИ ЛЮДЯМ ШИЇ","description":"\u003cp\u003eПоліцейські експерти заявляють, що це \u0026laquo;дуже-дуже ризикований\u0026raquo; та небезпечний прийом, який треба заборонити, за винятком випадків смертоносного насильства з боку порушника.\u003cbr /\u003eНа відео, яке нині вже стало вірусним, поліцейський з Міннеаполіса тисне коліном на шию Джорджа Флойда протягом восьми хвилин, і цей неозброєний темношкірий чоловік неодноразово вигукує: \u0026laquo;Я не можу дихати!\u0026raquo;\u003cem\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026laquo;Будь ласка, будь ласка, мені нічим дихати. Чувак, будь ласка, будь ласка, \u0026mdash; повторював 46-річний Флойд поліцейському. \u0026mdash; Я не можу поворухнутися. Все болить. Дайте мені води, чи що, будь ласка. Офіцере, я не можу дихати\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Вони вб'ють мене, \u0026mdash; додав Флойд, коли офіцер і далі придавлював його шию коліном. \u0026mdash; Вони вб'ють мене, чувак\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФлойд помер, перебуваючи в поліції Міннеаполіса в понеділок, а чотирьох офіцерів, які його заарештовували, було звільнено у вівторок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВлада не оприлюднила офіційну причину смерті Флойда, але відео викликало обурення; знову постало питання щодо надмірного застосування сили під час затримання темношкірих чоловіків. Спеціалісти у сфері діяльності органів правопорядку розповіли BuzzFeed News, що застосований поліцейським прийом стримування (коліном на шию Флойда) \u0026mdash; це рідкісний, неприйнятний і невиправданий у цій ситуації прийом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин капітан поліції у відставці заявив, що \u0026laquo;особисто він ніколи б не застосовував\u0026raquo; таку методику, а один експерт, який навчає офіцерів порядку застосування сили, прокоментував, що розчавити людині шию не є \u0026laquo;законною тактикою, яка викладалася б у 2020 році\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМарія Габерфельд, колишня сержантка сил оборони Ізраїлю, констатувала, що \u0026laquo;ніколи не бачила\u0026raquo; такого прийому протидії опору людини, як цей, \u0026mdash; за всі роки свого навчання, викладання та написання статей про використання сили в поліції у США та за кордоном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я завжди намагаюся поблажливо ставитися до рішень, які доводиться приймати поліцейським, \u0026mdash; каже Габерфельд, яка зараз є професоркою Коледжу кримінальної юстиції імені Джона Джея, повідомляє BuzzFeed News. \u0026mdash; У цьому випадку це було просто неприйнятно, з огляду на всю сукупність обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГаберфельд, яка ретельно вивчала навчальні модулі поліції у США та зараз навчає поліцейських порядку застосування сили, сказала, що є кілька законних поліцейських прийомів, пов\u0026rsquo;язаних із тиском на шию людини. \u0026laquo;Але що більше разів я переглядаю це відео, то більше бачу, що він просто ламає Флойдові шию, \u0026mdash; сказала вона. \u0026mdash; Наскільки я знаю, це незаконний прийом у 2020 році, так не навчають робити\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/87.jpg\" alt=\"\" width=\"579\" height=\"459\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eДжордж Флойд, для друзів \u0026mdash; \u0026laquo;Здоровило Флойд\u0026raquo;, фото з Facebook\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГаберфельд заявила, що, хоча теоретично Поліцейське управління штату Міннеаполіс могло навчати своїх офіцерів використовувати саме цю техніку, вона була б \u0026laquo;дуже здивована\u0026raquo;, якби це так і було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоліцейські мають право застосовувати два типи прийомів з обмеженням рухливості шиї, за умови, що це не смертоносний прийом (це описано у посібнику з правил застосування сили). Визначення цього прийому таке: \u0026laquo;стискання однієї або обох боків шиї людини рукою чи ногою, без прямого тиску на трахею або дихальні шляхи (передню частину шиї)\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоліція стверджує, що свідоме тиснення на ділянку шиї (від легкого до помірного) потрібно застосовувати, коли порушники \u0026laquo;активно чинять опір\u0026raquo;, тоді як \u0026laquo;тиск на шию з метою приведення особи у несвідомий стан\u0026raquo; можна застосовувати, якщо особа проявляє \u0026laquo;активну агресію\u0026raquo;, \u0026laquo;активний опір\u0026raquo; або тоді, коли стоїть задача \u0026laquo;врятувати життя\u0026raquo; (коли порушник загрожує чиємусь життю). Водночас \u0026laquo;шийні прийоми\u0026raquo; не можна застосовувати до осіб, які лише \u0026laquo;чинять пасивний опір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ Управлінні поліції штату відмовилися коментувати для BuzzFeed News свою позицію щодо цього прийому (буцімто в інтересах розслідування) і натомість порекомендували прочитати посібник з політики застосування сили на їхньому веб-сайті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак прессекретар поліції Міннесоти Джон Елдер заявив виданню Star Tribune, що прийом, який застосував поліцейський щодо Флойда, не було схвалено керівництвом департаменту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Коли я працював поліцейським, я б навіть не подумав використовувати удушення\u0026raquo;, \u0026mdash; сказав Елдер, який працює заступником шерифа за сумісництвом в іншому окрузі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГаберфельд прокоментувала, що більшість формулювань у посібниках для поліції США є \u0026laquo;надто заплутаними\u0026raquo; та дають поліцейському забагато простору для маневру, щоб вирішувати на власний розсуд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому випадку, здається, Флойд був уже в кайданках, а також без зброї, а його поведінку не можна було б назвати агресивною чи загрозливою, \u0026mdash; сказала Габерфельд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я не бачу, як тут можна виправдати використання поліцейським такого небезпечного прийому\u0026raquo;, \u0026mdash; додала вона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДжон Шейн, капітан поліції Ньюарка у відставці, розповів BuzzFeed News, що його відділ ніколи не використовував цей прийом \u0026laquo;коліном на шию\u0026raquo; за весь час його роботи там (у період з 1989 по 2005 рік). \u0026laquo;Я не бачу жодного виправдання цьому, \u0026mdash; сказав Шейн, який зараз є професором Коледжу кримінальної юстиції імені Джона Джея, повідомляє BuzzFeed News. \u0026mdash; Прийоми на шиї повинні бути пропорційними \u0026mdash; якщо є загроза чиємусь життю. На відео я не побачив нічого, що вимагало б застосування такого прийому\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШейн, викладач академічних програм для поліцейських, розповів, що офіцерів навчають не тримати особу надто довго в кайданках та обличчям додолу, оскільки є ризик так званої \u0026laquo;позиційної асфіксії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПозиційна асфіксія \u0026mdash; це смерть затриманого внаслідок застосованих поліцією небезпечних прийомів, що не дають людині дихати. У професійній літературі вже давно написано та обговорено цей момент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа словами Шейна, офіцери, як правило, кладуть затриманих на живіт обличчям до землі, нібито щоб \u0026laquo;контролювати їх\u0026raquo;, але це потрібно робити недовго, просто щоб одягнути особі кайданки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Після цього людину треба або перевернути на бік, або посадити в положення сидячи, \u0026mdash; додав Шейн. \u0026mdash; Не можна лишати людину лежати обличчям додолу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПозиційна асфіксія є смертельною, коли вона посилюється такими факторами ризику, як сп\u0026rsquo;яніння через вживання алкоголю чи наркотиків, ожиріння, психічні захворювання та інші фонові стани здоров\u0026rsquo;я.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛоренс Гейскелл, лікар швидкої допомоги та ветеран поліції у резерві (Департамент поліції міста Палмс-Спрінгс), написав статтю у 2019 році для журналу Police. Він зазначає, що офіцерів навчають уникати класти людей обличчям вниз або, якщо необхідно, робити це протягом дуже короткого періоду часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпосіб утримання людини \u0026laquo;також може збільшити ризик смерті від асфіксії, \u0026mdash; пише Гейскелл. \u0026mdash; Поставивши коліно або навалившись вагою свого тіла на особу, особливо на шию, ви створюєте серйозну проблему\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ці прийоми дуже, дуже ризиковані, \u0026mdash; заявив Шейн для BuzzFeed News. \u0026mdash; Я особисто ніколи цього не застосовував би\u0026raquo;. Шейн додав, що немає жодних сумнівів, що поліцейське керівництво має заборонити використання таких прийомів для шиї, за винятком випадків смертельної небезпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші типи шийних прийомів-захватів уже десятиліттями стають предметом судового розгляду, зауважив Шейн, саме тому багато поліцейських департаментів припинили їх використовувати. У грудні минулого року один поліцейський штату Меріленд був засуджений за насильницький злочин після того, як в інтернеті з\u0026rsquo;явилося вірусне відео, як він тисне колінами на голову затриманому в кайданках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Якщо особа вже на землі, у кайданках, на животі, а навколо кілька поліцейських, то тиснути їй на голову колінами \u0026mdash; це ніщо інше, як злочин\u0026raquo;, \u0026mdash; заявили прокурори присяжним під час судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2013 році троє поліцейських у Лас-Вегасі були змушені, за рішенням Федерального апеляційного суду, виплатити одному чоловікові 1,6 мільйони доларів за надмірне застосування щодо нього сили у 2001 році: поліцейські тримали його за шию, тиснучи ззаду колінами на його шию та спину. Після цього чоловікові довелося зробити дев\u0026rsquo;ять операцій на хребті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Адекватний поліцейський\u0026raquo; у такій ситуації знав би, що його дії \u0026laquo;порушують порядок, чітко встановлений законом для застосування прийомів удушення стосовно затриманого, який не чинить опору поліції. Немає сенсу бризкати його з перцевого балончика, тиснути колінами на шию та спину, ламаючи йому п\u0026rsquo;ять хребців у шийному відділі хребта\u0026raquo;, \u0026mdash; саме про це йшлося в рішенні суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох окремих інцидентах, зафіксованих на відео раніше цього місяця, видно, як офіцери поліції Нью-Йорка використовували коліна для утримання осіб на землі, намагаючись забезпечити в місті соціальне дистанціювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/767.jpg\" alt=\"\" width=\"590\" height=\"544\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eПоліцейський у штатському стримує коліном особу,\u003cbr /\u003eпримушуючи її до соціальної дистанції (Мангеттен, 2 травня 2020)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКарл Такеї, адвокат Американського союзу захисту громадянських свобод (ACLU), який спеціалізується на справах проти поліцейських, розповів BuzzFeed News, що багато великих поліцейських управлінь у США забороняють такі види \u0026laquo;надзвичайно небезпечних\u0026raquo; прийомів, де є ризик заподіяти людині смерть.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ Шейн, і Такеї заявили, що хоча офіцери звичайно ставлять коліна на спини підозрюваних, щоб стримувати їх, натискати колінами на чиюсь шию навряд чи варто. Такеї повідомив, що поліція Міннесоти одразу назвала інцидент Флойда з поліцейськими \u0026laquo;медичним випадком\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Це порушує ще більшу проблему: непритягнення поліцейських до відповідальності за свої дії, \u0026mdash; заявила BuzzFeed News Пейдж Фернандес, радниця ACLU з питань політики у справах поліції. \u0026mdash; Це був не просто \u0026ldquo;медичний випадок\u0026rdquo;. Він благав лишити його живим\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФернандес зазначила, що інцидент стався майже через шість років після подібної ситуації: Ерік Гарнер неодноразово повторював \u0026laquo;я не можу дихати\u0026raquo;, коли один поліцейський Нью-Йорка придушив його до смерті, використавши схожий прийом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Це свідчить про те, що майже нічого не змінилося на краще\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала вона, додавши, що поліцейські все ще вагаються стосовно змін у політиці застосування сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГаберфельд заявила, що процедури підготовки поліцейських у США було \u0026laquo;різко змінено\u0026raquo; у відповідь на випадки неправомірної поведінки, які привертають увагу всього населення. \u0026laquo;Саме в таких випадках керівництво поліції починає переглядати чинні порядки застосування сили\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала вона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГаберфельд додала, що такі випадки, як інцидент з Флойдом, демонструють необхідність стандартизувати поліцейські процедури, з використанням наукових досліджень та кращих практик, а також змінити стандарт прийому поліцейських на службу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми бачимо забагато таких випадків, які взагалі не повинні відбуватися, тому що в професії є неправильні люди, і професія поліцейського не може такого собі дозволити, \u0026mdash; сказала вона. \u0026mdash; Це питання життя і смерті\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвторка: Таснім Нашралла\u003cbr /\u003eРесурс:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.buzzfeednews.com/article/tasneemnashrulla/minneapolis-police-crush-neck-george-floyd-death\"\u003eBuzzFeed News Reporter\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e26 травня 2020\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерекладено спеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/89_2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":159,"url":"strimkij-perehid-na-distantsijne-pravosuddya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622108177,"date":"13.05.2020","views":548,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1231.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1231_1.jpg","name":"Стрімкий перехід на дистанційне правосуддя","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ початком пандемії COVID-19 та спричинених нею закриттів в\u0026rsquo;язниць і судів судові системи в усьому світі намагалися швидко та масштабно впровадити інструменти дистанційного правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eХоча такі інструменти дистанційного правосуддя вже розглянули, протестували та певною мірою використали у кількох юрисдикціях, таких як Великобританія, Австралія, Україна та інших, криза COVID-19 підштовхнула до впровадження відео- та аудіотехнологій у судочинстві у безпрецедентному масштабі. Так, спочатку ці процедури використовували для вирішення невідкладних питань, як-от слухання з питань утримання під вартою. Та оскільки пандемія триває вже другий місяць, дедалі більше держав дозволяють судам використовувати відео- та аудіотехнології для ведення також і звичайних кримінальних проваджень. У Франції наразі використання електронних засобів зв\u0026rsquo;язку дозволено в усіх судах \u0026mdash; без обов\u0026rsquo;язкової попередньої згоди сторін. Нідерланди також нещодавно скасували попередні категоричні заборони на певні категорії відеослухань, і тепер там дозволено онлайн-розгляд справ, пов\u0026rsquo;язаних з неповнолітніми особами або відповідачами з вадами психічного розвитку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідео- та аудіотехнології використовують не лише у судових засіданнях, а й для забезпечення доступу до адвоката у відділенні поліції та для надання консультацій у форматі \u0026laquo;адвокат\u0026ndash;клієнт\u0026raquo; із в\u0026rsquo;язниць та ізоляторів. Дистанційні засідання суду присяжних також розглядаються все частіше. Організація \u0026laquo;Fair Trials\u0026raquo; отримала численні повідомлення від стурбованих адвокатів про те, що суди не готові до швидкого переходу до дистанційних слухань, і тому процедури дистанційного правосуддя виявляються неефективними. Повідомлення про несправність обладнання щодня можна почути від журналістів, які приєднуються до дистанційних слухань онлайн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезважаючи на очевидні недоліки в нинішньому впровадженні на практиці, держави та суб\u0026rsquo;єкти кримінальної юстиції починають планувати на перспективу, що буде \u0026laquo;після пандемії\u0026raquo;. Іспанія вже заявила, що дистанційні слухання та інші дистанційні процесуальні дії будуть і надалі проводитися щонайменше впродовж трьох місяців після скасування надзвичайного стану. Системи правосуддя неминуче зіткнуться щонайменше одразу з двома перешкодами: значним відставанням у розгляді справ та з дефіцитом коштів, викликаним негативним впливом ізоляції та карантину на економіку. Час і економічна ефективність \u0026mdash; саме ці причини часто називають як основні, через які дистанційне правосуддя може здатися привабливим варіантом, навіть після зняття обмежень на звичайні судові слухання (обмеження з міркувань безпеки та охорони здоров\u0026rsquo;я). Однак ще ранніші дослідження свідчать, що системи дистанційного правосуддя негативно впливають на здійснення права справедливого судового розгляду, особливо на захист. Тому будь-яке рішення щодо масштабів та форматів дистанційного правосуддя після надзвичайного періоду повинно прийматися обережно, після повної оцінки їхнього потенційного впливу на право на справедливий суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПопередні дослідження\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДержави вже деякий час розглядають можливість впровадження сучасних технологій у своїх системах правосуддя та тестують дистанційні слухання в обмежених категоріях справ. Є деякі (певною мірою обмежені) дослідження щодо впливу систем дистанційного правосуддя на право справедливого судового розгляду. Попередні дослідження дають достатньо інформації, щоб вимагати обережності та подальшого поглибленого аналізу. Наприклад, у дослідженні 2017 року, проведеному на матеріалі відеослухань у Сполученому Королівстві, організація \u0026laquo;Transform Justice\u0026raquo; встановила, що відповідачі, які підключаються за допомогою відеозв\u0026rsquo;язку, найчастіше не мають адвокатів. Також вдалося встановити, що консультації між адвокатами та клієнтами через відеозв\u0026rsquo;язок часто можуть почути треті особи, оскільки приміщення, в яких вони проводяться, не мають належної звукоізоляції, а також тому, що одна або обидві сторони іноді мають буквально кричати, щоб їх почули в умовах поганого інтернет-зв\u0026rsquo;язку. Так відбувається у відділеннях поліції, судах та в\u0026rsquo;язницях. Комісія з питань рівності та прав людини дійшла аналогічних висновків у своєму проміжному звіті про відеослухання та їхній вплив на ефективну участь у судових процесах у квітні 2020 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДистанційні слухання також негативно впливають на результати здійснення кримінального правосуддя. Дослідження, проведене в 2010 році щодо дистанційних слухань про призначення застави у Сполучених Штатах, довело, що слухання у форматі відеоконференцій призвело до істотного збільшення суми застави до сплати. Аналогічні тенденції спостерігаються і щодо винесення вироку про ув\u0026rsquo;язнення; це дані з урядової доповіді про відеослухання у Великобританії. У цій доповіді також сказано, що показник визнань провини та позбавлення волі був вищий у віртуальних судах, ніж у традиційних. Що стосується фінансової доцільності, у звіті зроблено висновок, що віртуальні слухання коштуватимуть дорожче, ніж вдасться заощадити завдяки їм, протягом 10-річного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопередні дослідження змушують серйозно задуматися про вплив дистанційного правосуддя на права підсудних та результати правосуддя, і все це потребує ретельного аналізу, перш ніж відеоконференції стануть звичними для пересічних кримінальних проваджень. Оскільки системи дистанційного правосуддя нині впроваджуються масово, це дає унікальну можливість збирати дані та краще розуміти вплив цих систем на справедливість кримінальних проваджень, а також корисність дистанційного правосуддя з точки зору економії часу та витрат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСучасні наукові дослідження\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ обмежена інформація про те, які оцінки впливу наразі проводять держави світу щодо дистанційного правосуддя. Більшість державних вказівок наразі стосуються технологій, необхідних для проведення дистанційних слухань, та реагування на нагальні потреби (випадки несправності обладнання та консультування користувачів). У Данії Судова адміністрація створила команду з управління кризовими ситуаціями, яка координує роботу щодо забезпечення функціонування судів у надзвичайній ситуації. Ця команда щодня отримує дані від судів та поширює відповідну інформацію у внутрішній системі адміністрації, проте інформації про те, чи використовуються ці дані для проведення ширшої оцінки впливу, немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеобхідність проведення належної оцінки впливу віртуального правосуддя також підкреслював Комітет громадського бюджету Палати громад у своєму звіті від листопада 2019 року, зазначивши, що Королівська служба судів та трибуналів \u0026laquo;ризикує підірвати довіру громадськості до справедливості правосуддя через реформи без демонстрації достатньо розуміння впливу цих нововведень на результати правосуддя та на долі людей\u0026raquo;. 4 травня Комітет з питань правосуддя Палати громад провів слухання про вплив COVID-19 на суди та юридичні професії, заслухавши позиції адвокатських асоціацій, некомерційних організацій, окремих юристів та Міністерства юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5 травня Університет Суррей опублікував звіт про оцінку нового інструменту бронювання, який використовують для організації слухань під час першої явки у відеосуді у Сполученому Королівстві. У звіті ще раз заявлено про низку проблем, які згадували в попередніх дослідженнях, особливо стосовно становища відповідачів та їхніх адвокатів під час слухань. Наприклад, у звіті зроблено висновок, що \u0026laquo;втрата особистого контакту у відеосуді може спричинити проблеми для адвокатів у плані встановлення психологічного контакту та довіри з клієнтами\u0026raquo;, а \u0026laquo;участь через відеозв\u0026rsquo;язок може погіршити ефективність роботи адвокатів захисту, особливо що стосується заяв про заставу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eРекомендації зі збору даних та оцінювання впливу\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки відео- та аудіослухання впроваджуються наразі у безпрецедентному масштабі, сьогодні настав час для збору даних, необхідних для прийняття поінформованих рішень щодо політик після кризи. Перш ніж розглянути можливість використання дистанційного правосуддя після завершення періоду надзвичайного стану, урядам держав потрібно встановити чіткі цілі та усвідомити, які це віщує переваги. Очікувана економія часу та витрат повинна бути належним чином розрахована; їх треба порівняти та зіставити з потенційним впливом на справедливість кримінального провадження та правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додачу до даних, зібраних неурядовими організаціями, науковими працівниками, юристами та міжнародними організаціями, уряди держав повинні вжити проактивних заходів і провести власне оцінювання впливу дистанційного правосуддя. Міністерства юстиції мають найбільше важелів та ресурсів для збору та аналізу величезної кількості даних у своїх юрисдикціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак важливо, щоб успішність систем дистанційного правосуддя не оцінювали лише на основі статистичних даних, таких як кількість і тип слуханих справ або тривалість і витрати. Держави також повинні зібрати якісні дані про вплив віртуальних судових слухань та інших онлайн-процедур на право справедливого судового розгляду з урахуванням досвіду всіх учасників судового процесу, а також результатів правосуддя. Організація \u0026laquo;Fair Trials\u0026raquo; рекомендує: повноцінний аналіз впливу повинен охоплювати щонайменше такі аспекти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eстатистичні дані про кількість, види та категорії розглянутих справ, тривалість розгляду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстатистичні дані про кількість і тривалість слухань, включаючи перенесення слухань через складнощі дистанційної роботи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдосвід відповідачів, включаючи вразливі категорії громадян, зокрема досвід осіб із порушеннями зору чи слуху, когнітивними відмінностями та проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдосвід адвокатів, суддів (присяжних), прокурорів та інших учасників судових слухань, таких як жертви та свідки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвплив на право на захист, включаючи можливість підготовки та подання захисту, конфіденційний доступ до послуг адвоката до та під час слухання, подання та перевірка доказів, доступ до спілкування зі свідками;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвплив дистанційного правосуддя на доступність та якість перекладу та інші судові послуги;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвплив дистанційного правосуддя на презумпцію невинуватості та відкрите правосуддя;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eаналіз питань справедливого судового розгляду, порушених під час повторних звернень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвплив на результати правосуддя, включаючи показники з попереднього затримання, засудження, винесення вироків та визнання провини.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/news/commentary-impact-assessment-remote-justice-fair-trial-rights\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМатеріал перекладено українською\u003cbr /\u003eз люб'язної згоди авторів\u003cbr /\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1231.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":163,"url":"tvorchist-shazeera-zawawi-sponukati-lyudej-do-obgovorennya-prav-lyudini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622111035,"date":"29.04.2020","views":448,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/56.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/56_1.jpg","name":"Творчість Shazeera Zawawi: спонукати людей до обговорення прав людини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯ вирішила малювати мультфільми про права людини та соціальну справедливість під час COVID-19 з двох причин. По-перше, я вважаю, що нинішня пандемія впливає не лише на політичні, економічні та соціальні аспекти, а також і на те, як люди на глобальному рівні поводяться у плані прав людини та соціальної справедливості. \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eМені, як захисниці прав людини, важливо документувати ці питання та інциденти, і я хотіла робити це тим способом, який знаю найкраще, \u0026mdash; мультиплікацією. До того ж, сподіваюся, поділившись деякими своїми ідеями в мультфільмах, я зможу і надалі нагадувати всім, що дотримання прав людини, верховенство права та соціальна справедливість, а також повага до оточення у ці важкі часи стають ще важливішими. Ми знаємо, як у відчайдушні часи людство могло проявити себе і найкращим, і найгіршим чином. Водночас я також сподіваюся привнести сміх у життя людей у цей період складнощів та викликів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЩо змусило вас малювати картинки про COVID та публікувати їх у відкритому доступі?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ вирішила малювати мультфільми про права людини та соціальну справедливість під час COVID-19 з двох причин. По-перше, я вважаю, що нинішня пандемія впливає не лише на політичні, економічні та соціальні аспекти, а також і на те, як люди на глобальному рівні поводяться у плані прав людини та соціальної справедливості. Мені, як захисниці прав людини, важливо документувати ці питання та інциденти, і я хотіла робити це тим способом, який знаю найкраще, \u0026mdash; мультиплікацією. До того ж, сподіваюся, поділившись деякими своїми ідеями в мультфільмах, я зможу і надалі нагадувати всім, що дотримання прав людини, верховенство права та соціальна справедливість, а також повага до оточення у ці важкі часи стають ще важливішими. Ми знаємо, як у відчайдушні часи людство могло проявити себе і найкращим, і найгіршим чином. Водночас я також сподіваюся привнести сміх у життя людей у цей період складнощів та викликів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, нас наразі буквально бомбардують величезною кількістю інформації; особисто я думаю, що такий потужний потік інформації заглушить новини про найвразливіших членів суспільства, особливо про тих, хто перебуває за ґратами чи у закритих установах \u0026mdash; ці новини просто потонуть серед інших, \u0026laquo;більш пріоритетних\u0026raquo; питань. Я сподіваюся, що креативна подача цих проблем приверне до них трошки більше уваги з боку громадськості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯку реакцію ви найчастіше отримуєте, і що люди зазвичай пишуть, побачивши ці малюнки?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоки що реакція обнадійлива, люди сприймають позитивно. Я думаю, до мене звернеться не лише JustTalk, а й інші інституції та організації, зацікавлені у використанні мультиків у своїй адвокаційній діяльності. Мультфільми приваблюють також і молодь, зацікавлену у проблемах з правами людей. Вони необов\u0026rsquo;язково будуть в усьому зі мною згодні, але я відкрита до обговорень та дебатів, до різних точок зору. Для мене важливо, щоб існував дискурс, щоб тривало обговорення теми. Насправді, це і є головна причина, чому я малюю мультики: якщо мені вдається спонукати людей до обговорення та обдумування теми прав людей у сьогоднішній час, то для мене це найкраща мотивація малювати далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗовсім недавно я завела сторінку в Instagram, і, думаю, багато людей ще не знають про її існування, тож подивимося, наскільки довго мені вдасться підтримувати дискусію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкщо говорити про Асоціацію з запобігання катувань, чи змінився фокус їхньої уваги з огляду на сьогоднішню ситуацію?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАсоціація залишається зосередженою на проблемі та підтримує й надалі наших партнерів по всьому світі в їхній боротьбі за запобігання катуванням, особливо зараз. Насправді ми бачимо, як влада, органи нагляду та неурядові організації шукають або впроваджують креативні способи виконання своєї роботи, щоб подолати наявні перешкоди. Нам здається, особливо важливо зараз об\u0026rsquo;єднувати різні голоси та зусилля, щоб ми могли триматися разом, підтримувати та вчитися одне в одного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПандемія кидає нові виклики та створює безпрецедентні ситуації. Наприклад, сьогодні маємо сплеск популярності таких способів покарання, які не пов\u0026rsquo;язані з позбавленням волі: це, скажімо, дострокове звільнення чи амністія в\u0026rsquo;язнів, це конфлікти між соціальними групами та бунти у місцях позбавлення волі, посилення дискримінації деяких вразливих груп осіб (мігранти, біженці), складнощі з поверненням до зовнішнього світу для людей, які впродовж тривалого часу перебувають у медичних закладах, впровадження всюди комендантської години та карантину \u0026mdash; іноді це обмежує особисті свободи. Можливо, деякі з цих проблем існували ще до пандемії, але зараз вони набули глобального, системного масштабу, і це викликає тривогу. Ми визнаємо, що в нинішній ситуації працівники правоохоронних органів та пенітенціарної системи, органи контролю та неурядових організацій буквально завалені роботою та мають щодня вирішувати виклики та проблеми, спричинені COVID-19, тому нам потрібно мобілізовувати людей, ділитися позитивним досвідом та ресурсами і, найголовніше \u0026mdash; давати надію, щоб ми не втратили наснагу для запобігання катуванням у цей важкий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа сьогодні у нас декілька напрямків роботи. Ми організували інформаційний хаб, де збираємо всю інформацію, пов\u0026rsquo;язану з порушенням свобод під час COVID-19, різними мовами, з різних регіонів і тем. Багато організацій та органів нагляду проявили інтерес та виявили бажання долучитися до діяльності нашого хабу, тож ми запустили CO: LAB, платформу для колаборації, на якій партнери можуть додавати новини, дані, інформацію та ініціювати на основі цього певні заходи. (\u003ca href=\"https://apt.ch/en/news_on_prevention/the-covid-19-and-persons-deprived-of-liberty-information-hub-and-collaborative-platform/\"\u003ehttps://apt.ch/en/news_on_prevention/the-covid-19-and-persons-deprived-of-liberty-information-hub-and-collaborative-platform/\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи також організували серію вебінарів з органами Національних превентивних механізмів (НПМ) з Латинської Америки, Європейського та Азійсько-Тихоокеанського регіонів. (\u003ca href=\"https://www.apt.ch/en/news_on_prevention/monitoring-deprivation-of-liberty-in-times-of-covid-19-insights-from-webinar-series/?fbclid=IwAR1OivhUH3Q6m_krpxZN5FKGVFwBQ9nMloRTgdZYoHIP-2oMCzaudJQkcd0\"\u003ehttps://www.apt.ch/en/news_on_prevention/monitoring-deprivation-of-liberty-in-times-of-covid-19-insights-from-webinar-series/?fbclid=IwAR1OivhUH3Q6m_krpxZN5FKGVFwBQ9nMloRTgdZYoHIP-2oMCzaudJQkcd0\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайближчим часом ми плануємо ще низку тематичних вебінарів. Також ми якраз розробляємо практичний посібник з моніторингу ситуації у місцях позбавлення волі під час COVID-19, котрий, сподіваємося, стане корисним довідником для НПМ та контролюючих органів по всьому світі. Ми також пишемо для різних блогів та раді вітати нових авторів-дописувачів на нашому сайті. Ось тут можна подивитися на пост у блозі:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.apt.ch/en/blog/\"\u003ehttps://www.apt.ch/en/blog/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАбсолютно точно одне: ми по максимуму використовуємо технології, щоб нас почули наші партнери, щоб донести наш меседж про запобігання тортурам. Коротше кажучи, COVID-19 нас жодним чином не зупиняє!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкщо говорити про моніторинг випадків з обмеженням свобод, моніторинг ситуації з запобіганням катуванням за часів COVID-19 \u0026mdash; що є найважливішим?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ думаю, що всім важливо зрозуміти, що зусилля щодо моніторингу ситуації з позбавленням волі та запобігання катуванням у часи COVID-19 повинні тривати. Зараз це ще більше потрібно, оскільки ми бачимо, що нинішня ситуація дає змогу державам вживати більше надзвичайних заходів та мати більше повноважень для захисту громадської безпеки та охорони здоров\u0026rsquo;я. Ці заходи стосуються і тих, хто перебуває у місцях позбавлення волі, якщо не більше. У багатьох випадках захист прав людини можуть відсунути на другий план, і для моніторингових механізмів важливо продовжувати слідкувати за ситуацією та співпрацювати з владою, щоб прийти до ситуації, вигідної для всіх. Таким чином, у цьому плані ми сподіваємося, що держави та органи влади будуть надалі підтримувати моніторингові механiзми та надаватимуть їм можливість виконувати свою роботу найкращим чином. Зрозуміло, що хоча фізично робити ці візити може бути важко або недоцільно у деяких контекстах, моніторингові механізми можуть змінити спосіб їх проведення, щоб їхні зусилля не посилили ризик зараження для їхньої команди та працівників установ, які вони відвідують. У деяких країнах, таких як Нова Зеландія та Великобританія, НПМ та моніторингові механізми використовують віртуальні візити як спосіб віддаленого моніторингу з допомогою мобільних телефонів та iPad, щоб продовжити інспекцію центрів для неповнолітніх, місць затримання, місць, де проводяться інтерв\u0026rsquo;ю та допити. Використання новітніх технологій може змусити нас обговорювати інші проблеми: щодо безпеки та ефективності, але все одно це, безумовно, позитивний крок до забезпечення того, щоб моніторингові механiзми все-таки могли отримати доступ туди, де потрібно, та продовжувати роботу з моніторингу в цей складний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ приводу того, чи варто НПМ наразі продовжувати моніторингову роботу: Підкомітет ООН із запобігання тортурам, Комітет Ради Європи із запобігання тортурам та ВООЗ, наприклад, постановили у посібнику з COVID-19, що НПМ та моніторинговим механізмам варто продовжувати роботу з моніторингу, але, звичайно, повною мірою враховуючи перераховані вище ризики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗ Шазірою Зававі\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003eрозмовляла координаторка JustTalk\u003cbr /\u003eАнастасія Клюга\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/56.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":145,"url":"dostup-do-pravosuddya-ta-pandemiya-koronavirusu-covid-19","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622034000,"date":"28.04.2020","views":389,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_1.jpg","name":"ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ ТА ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ COVID-19","description":"\u003cp\u003eАналітична доповідь Міжнародної експертної групи за мирне, справедливе та інклюзивне суспільство (Pathfinders for Peaceful, Just and Inclusive Societies), квітень 2020\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eУ той час як весь світ намагається приборкати пандемію та осмислити нову соціальну, економічну та політичну реальність, у якій ми несподівано опинилися, системи правосуддя\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026laquo;стоять на передовій\u0026raquo; протидії поширенню COVID-19. Влада вживає безпрецедентних досі надзвичайних заходів, встановлюючи обмеження, наслідки яких ще довго впливатимуть на повсякденне життя людей. Від лідерів систем правосуддя очікують, що вони візьмуть на себе складні і часто непопулярні рішення щодо впровадження цих заходів. Міжнародна експертна група за мирне, справедливе та інклюзивне суспільство (Pathfinders for Peaceful, Just and Inclusive Societies) разом із понад 50 партнерами з усього світу розробили першу аналітичну доповідь, яка узагальнює актуальні виклики для систем правосуддя в умовах пандемії та пропонує лідерам цих систем конкретні практичні кроки для їх подолання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПандемія коронавірусної хвороби COVID-19 спричинила глобальну надзвичайну ситуацію, що характеризується багатьма вимірами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eКриза у сфері громадського здоров\u0026rsquo;я\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eспричинила хвилю захворювань та смертності у всіх країнах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eЕкономічна та фінансова кризи, безробіття\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзавдали шкоди мільярдам людей, особливо тим, хто й до цього був вразливим та слабким.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eПолітичні, соціальні та культурні негаразди\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтрансформують суспільство, посилюючи насильство та незахищеність, що матиме негативний вплив як у нестабільних та вражених конфліктами країнах, так і у досі благополучних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eВиміри глобальної надзвичайної ситуації, яку спричинив COVID-19\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/621.png\" alt=\"\" width=\"850\" height=\"391\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистема правосуддя є життєво важливою для реагування на пандемію та пом\u0026rsquo;якшення її найгірших наслідків. Але для їх ефективної роботи потрібно вирішити багато проблем. Пандемія кидає виклик системі правосуддя через такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eПрацівники системи правосуддя мають ухвалювати непрості, часто непопулярні рішення під час розробки, впровадження та застосування нових заходів щодо запобігання поширенню інфекції.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДраконівські та поспішно ухвалені заходи підвищують ризик зловживань і можуть підірвати суспільну довіру.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eCOVID-19 створює значні ризики для людей, які працюють або взаємодіють із системою правосуддя, послаблюючи її спроможність функціонувати.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПандемія та заходи реагування на неї підвищують ризик зростання насильства та злочинності.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eВиклики для системи правосуддя в умовах COVID-19\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/97.png\" alt=\"\" width=\"861\" height=\"364\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідходи до правосуддя, орієнтовані на людей, зараз потрібні як ніколи: як для адекватної відповіді на кризу громадського здоров\u0026rsquo;я, так і для того, щоб впоратися з інституційними, соціальними та економічними наслідками цієї пандемії. Аналітична доповідь визначає\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eсім пріоритетів\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля лідерів систем правосуддя щодо невідкладного та ефективного реагування:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eСправедливе впровадження надзвичайних заходів\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eчерез незалежну перевірку на адекватність нових заходів та притягнення політичних лідерів до відповідальності за зловживання, через запровадження гарантій для спільнот, що є найбільш вразливими, через заохочення інституцій системи правосуддя до співпраці з громадами, дотримання прав людини.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eЗахист людей від насильства\u003c/strong\u003e, орієнтуючись на ті гарячі точки, де зростає незахищеність, інвестуючи у правову допомогу та у проактивну допомогу жертвам жорстокого поводження, а також створюючи безпечні простори для людей, яким загрожує гендерне та домашнє насильство.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eЗалучення людей до партнерства\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eчерез інституції, які обізнані з правовими проблемами громад та змушують владу бути підзвітною, а також співпрацюють з лідерами громад та низовими місцевими ініціативами задля подолання несправедливості та обмеження впливу пандемії на повсякденне життя людей.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eМінімізація необхідності звернення до формальної системи правосуддя\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eшляхом обмеження надання послуг до критично необхідного мінімуму, звільнення в'язнів, якщо це можливо, припинення затримання за дрібні правопорушення, запобігання виселенням та відкладення нетермінових цивільних справ.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eРозвиток інновацій та раціональних підходів у роботі\u003c/strong\u003e, коли справи вирішують у режимі онлайн, а не у судових залах, а також коли підтримують низових та інших надавачів правових послуг для їх дистанційного надання.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eЗахист тих, хто на \u0026laquo;передовій\u0026raquo; надання послуг правосуддя\u003c/strong\u003e: допомагати їм залишатися здоровими, забезпечувати їм пріоритетне проходження тестів на захворювання, надавати їм консультаційну підтримку, захищати їх від насильства, зберігати оплату їхньої праці та гарантувати їхні трудові права.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eГотовність до наступних фаз стримування хвороби\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eшляхом забезпечення того, що нові стратегії спостереження та тестування відповідають стандартам прав людини, моніторингу їхнього впровадження та зміцнення інституційної спроможності щодо виявлення та реагування на нові правові проблеми.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eПріоритети для системи правосуддя в умовах COVID-19\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/07.png\" alt=\"\" width=\"782\" height=\"933\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя криза насувається із блискавичною швидкістю. Для ефективної роботи лідерам національних систем правосуддя необхідний своєчасний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдоступ до відповідних даних та доказів\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщодо впливу COVID-19 на доступ до правосуддя, а також щодо оптимальних способів подолання негативних наслідків цього впливу. Необхідно стати більш гнучкими й\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eусунути перешкоди для інновацій\u003c/strong\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eадаптувати фінансування\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу відповідь на нові реалії, використовувати\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпотенціал провайдерів послуг доступу до правосуддя з різних секторів\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГлобальні партнери можуть підтримувати дії на національному рівні, сприяючи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдослідженням актуальних проблем\u003c/strong\u003e, поширюючи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eмоделі дистанційного надання послуг доступу до правосуддя та правової допомоги\u003c/strong\u003e, розвиваючи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eекспертні мережі з розробки стратегій\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля подолання проблем у доступі людей до правосуддя в контексті пандемії,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eінвестуючи у системи правосуддя з недостатнім ресурсним забезпеченням\u003c/strong\u003e, надаючи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eстратегічні поради та технічну підтримку\u003c/strong\u003e, створюючи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eвіртуальні форуми\u003c/strong\u003e, де лідери системи правосуддя можуть обмінятися досвідом та знаннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eРекомендації для лідерів національних систем правосуддя та міжнародних інституцій\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/51.png\" alt=\"\" width=\"725\" height=\"324\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча пандемія вже стала джерелом дедалі більшої несправедливості, наша згуртована адекватна відповідь на неї може створити платформу для побудови більш справедливого суспільства. Підтверджені національні та міжнародні зобов\u0026rsquo;язання щодо забезпечення правосуддя, орієнтованого на людей, дадуть змогу суспільству зміцнити ту основу, на якій воно зможе перебудуватися та відновитися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовна версія аналітичної доповіді:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justice.sdg16.plus/justice-in-a-pandemic\"\u003ehttps://www.justice.sdg16.plus/justice-in-a-pandemic\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПровідні співавтори:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eДевід Стівен\u003c/strong\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eМаайке де Ланґен\u003c/strong\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСем Мюллер\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eМарк Вестон\u003c/strong\u003e. Інформацію та доповнення внесли понад 50 експертів з усього світу\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eУкраїнський переклад:\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄвген Полтенко\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":146,"url":"chervoni-linii-dlya-obmezhuvalnih-zahodiv-pid-chas-pandemii-oglyad-rekomendatsij-radi-evropi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622035656,"date":"27.04.2020","views":775,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/image-3.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/89_1.jpg","name":"Червоні лінії для обмежувальних заходів під час пандемії. Огляд рекомендацій Ради Європи","description":"\u003cp\u003eЯкими б необхідними та суворими не були обмежувальні заходи, яких вживають держави для протидії COVID-19, вони мають бути\u0026nbsp;пропорційними\u0026nbsp;та\u0026nbsp;тимчасовими. Саме такий заклик ліг в основу звернення Генерального секретаря Ради Європи до країн-учасниць.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПандемія коронавірусу охопила майже весь світ і стала справжнім викликом для демократичних спільнот. Уряди не мають ані чітких алгоритмів дій, ані розуміння того, які заходи задля захисту населення будуть ефективними, а які \u0026mdash; ні. Цей стан невизначеності і дій наосліп може мати руйнівні наслідки для демократичного устрою багатьох країн. А вони, на відміну від тоталітарних режимів, усе ж досі намагаються утримати хиткий баланс між індивідуальними правами людини та інтересами суспільства у цей непростий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидке поширення вірусу та необхідність оперативного реагування вже призвели до одночасного відступу від зобов\u0026rsquo;язань за ЄКПЛ безпрецедентної кількості країн.\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/005/declarations?fbclid=IwAR01aiD5FNbrqx6sWcN4dgW-4sycBEXltPGPzuKKHid6n_CbwwlR23PQvOs\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/005/declarations?fbclid=IwAR01aiD5FNbrqx6sWcN4dgW-4sycBEXltPGPzuKKHid6n_CbwwlR23PQvOs\"\u003eСеред них Латвія, Румунія, Естонія, Македонія\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта інші. Водночас заходи, яких вживають у більшості з них, за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.euractiv.com/section/justice-home-affairs/news/coronavirus-derogations-from-human-rights-send-wrong-signal-say-meps/\"\u003eсловами речника\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.euractiv.com/section/justice-home-affairs/news/coronavirus-derogations-from-human-rights-send-wrong-signal-say-meps/\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eГенерального секретаря РЄ\u003c/a\u003e, можуть цілком охоплюватися їхніми позитивними зобов\u0026rsquo;язаннями за Конвенцією, а така масова дерогація (відступ від положень Конвенції) може створити необґрунтовану та непотрібну паніку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна поки що не заявила про дерогацію положень ЄКПЛ у порядку, передбаченому ст. 15 цього документу. Попри це ми вже майже місяць живемо у стані повного локдауну як з економічної точки зору, так і з точки зору права. Усі обмеження, запроваджені за цей час, мають сумнівну правову природу з погляду дотримання Конституції, а пропорційність таких обмежень обґрунтовується лише киванням у бік інших країн-сусідів із сумнішою статистикою жертв COVID-19. Відступ від зобов\u0026rsquo;язань за Конвенцією не врятує Україну від позовів, позаяк Європейський суд з прав людини все одно розглядатиме справи й опосередковано даватиме оцінку вжитим заходам, їхній пропорційності та обґрунтованості такого відступу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб мінімізувати негативні наслідки пандемії, Рада Європи розробила низку рекомендацій, які мають стати дороговказами для країн у їхній боротьбі з кризою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВерховенство права та демократія\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПринцип\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eверховенства права\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзалишається\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eнепорушним\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eнавіть у ці складні часи. Попри будь-які загрози, дії та рішення держави мають бути законними і відповідати Конституції та міжнародним стандартам. А в окремих випадках підлягати конституційному контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаходи, яких вживають держави, повинні мати чітко визначені часові межі.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eТимчасовість\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eстосується як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзаходів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eз обмежень прав і свобод, так і кроків щодо розширення певних повноважень органів влади, необхідних для ефективного та швидкого реагування на загрозу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДії\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдержави мають бути\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпропорційними\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eметі та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eнеобхідними\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу демократичному суспільстві. Кожне рішення має відповідати поставленій меті, при цьому забезпечуючи мінімально необхідну зміну звичних правил і демократичних процедур.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, наприклад,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydent-bolharii-naklav-veto-na-obmezhennia-cherez-koronavirus/30502583.html?fbclid=IwAR27zGUf7lXRex02wKeeW88xviRmcfd79UJoo7HA-pdW_Un6OQ3N6bieY2g\"\u003eпрезидент Болгарії ветував обмеження\u003c/a\u003e, проголосовані парламентом в умовах надзвичайного стану, як такі, що є \u0026laquo;до межі суворими\u0026raquo; і становлять загрозу громадянським правам і свободам. Водночас у сусідній Угорщині очільник уряду пропонував\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2020/apr/01/viktor-orban-ditches-mayor-plan-amid-claims-of-coronavirus-power-grab?fbclid=IwAR0ytqC1VF71dHH5yOr4BihWeqXkKn5FvVKgCf5wxa0fNsBfhfgvgChiHTg\"\u003eпозбавити мерів міст їхніх критично важливих повноважень\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля швидкого реагування в період надзвичайного стану та запровадити кримінальну відповідальність\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.newyorker.com/news/letter-from-europe/how-viktor-orban-used-the-coronavirus-to-seize-more-power\"\u003eза поширення неправдивої інформації, яка перешкоджає успіхам у боротьбі з вірусом\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що пандемія стала серйозним випробуванням для засадничих принципів демократії \u0026mdash; принципу поділу влади та системи стримувань і противаг між її гілками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУряд має діяти швидко та ефективно, а законодавчий орган має сприяти йому шляхом ухвалення необхідного законодавчого регулювання. Водночас у зв\u0026rsquo;язку з можливим розширенням звичних повноважень виконавчої влади парламент має пильнувати його дії та стримувати у прийнятті неправомірних і необґрунтованих рішень. Один з найбільших тягарів лягає на судову владу \u0026mdash; особливо на суди, уповноважені здійснювати конституційний контроль. Саме вони мають перевіряти найсуворіші обмеження прав і свобод, запроваджені \u0026laquo;надзвичайним\u0026raquo; законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄвропейська конвенція визначає абсолют \u0026mdash; право на гідність у найширшому розумінні. Всі ж інші права можуть бути обмежені тією чи іншою мірою задля виконання державою взятих на себе позитивних зобов\u0026rsquo;язань. Тому для випадків обмеження інших прав Конвенція та практика її застосування визначили необхідні мінімальні стандарти. Особливого значення вони набувають в умовах потреби швидко реагувати на пандемію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"_gjdgxs\"\u003e\u003c/a\u003eДержави мають подбати про забезпечення належного рівня медичної допомоги тим, хто перебуває під її контролем у місцях несвободи \u0026mdash; від пенітенціарних установ до новоутворених спеціальних місць карантинної ізоляції у зв\u0026rsquo;язку з COVID-19. Це вимагає як забезпечення необхідними засобами індивідуального захисту осіб, так і безперешкодний доступ до таких установ представників незалежних моніторингових інституцій. Особливу увагу держава має звернути на забезпечення рівного доступу до медичної допомоги для так званих вразливих груп населення: людей похилого віку, людей з інвалідністю, тяжко хворих. Окрім того, ще раніше Генеральний секретар\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/directorate_of_communications/Pages/result_details.aspx?ObjectId=09000016809e1d2d\"\u003eзакликала\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eадміністрації пенітенціарних установ і всі органи влади прагнути до застосування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eальтернативних\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпозбавленню волі заходів, особливо в разі переповненості в\u0026rsquo;язниць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча Конвенція і встановлює винятки, що стосуються обмеження права на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eсвободу і особисту недоторканість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e(затримання задля запобігання поширенню інфекційних захворювань), держави мають заздалегідь подбати про належне\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзаконодавче підґрунтя\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта здійснити належний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eаналіз\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтого, чи можливо застосувати альтернативні м\u0026rsquo;якші заходи, ніж обмеження особистої свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПосилених обмежень зазнають і головні орієнтири демократичних суспільств\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; право на повагу до приватного життя, свободу совісті і релігії, свободу зібрань.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eСуворі кримінальні санкції мають підлягати не менш суворому судовому контролю. А країни мають діяти так, щоб утримувати справедливий\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eбаланс між примусом та превентивними заходами\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, відступ від зобов\u0026rsquo;язань за Конвенцією може розширити спектр заходів для боротьби з пандемією. Разом з тим, непорушними мають залишитися: заборона щодо тримання під вартою без достатніх правових підстав, процесуальні гарантії для затриманих, зокрема право на захист, принцип презумпції невинуватості, а також заборона будь-яких дій, які\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eпідривають та підважують незалежність суду та суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКраїни мають дуже помірковано ставитися до обмежень\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eправ на свободу вираження поглядів та доступу до інформації.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eОфіційні комунікації не можуть ставати єдиним джерелом інформації. Фахівці, медики, громадськість повинні мати можливість критикувати дії держави. Саме тому непересічну роль сьогодні відіграють ЗМІ, які несуть\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eособливу відповідальність за надання своєчасної, точної та достовірної інформації. Журналісти мають дотримуватися найвищих професійних та етичних стандартів. А поширенню дезінформації найкраще протидіяти державними інформаційними кампаніями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з інструментів у боротьбі з COVID-19 стали нові технології доступу та обробки персональних даних\u003cstrong\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eДержави повинні стримано використовувати такі технологічні рішення, врівноважуючи їх із принципом\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eповаги до приватності,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі керуватися при цьому вимогами\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпропорційності\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта обґрунтованої неможливості досягнути цілей меншими втручаннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСувора ізоляція сприяє також збільшенню рівня домашнього, сексуального та ґендерно зумовленого насильства. Державам треба докласти максимальних зусиль для захисту жертв насильницьких злочинів і злочинів торгівлі людьми. Влада має бути проактивною у виявленні нових форм злочинної діяльності, які з\u0026rsquo;явились у зв\u0026rsquo;язку з пандемією. Це потребує також максимальної згуртованості органів системи кримінальної юстиції для протидії таким злочинам.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/89.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"529\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі рекомендації є неабияк актуальними для України. Суворі обмежувальні заходи, яких вжив український уряд (обмеження пересування, непропорційна адміністративна відповідальність, використання програм для відстежування геолокації тощо), ймовірно, стануть предметом розгляду в Європейському суді з прав людини. А кожне наступне невиважене рішення влади вдарятиме ще більше по слабких державних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо потрібно зробити вже зараз \u0026mdash; це повернути Україну в правове поле. Передовсім переглянути прийняті рішення на предмет законності і конституційності, проаналізувати їхню ефективність і співмірність із загрозою та зважити ризики на майбутнє. Історія з вірусом може повторитися, але країна повинна вже зараз виробити чіткий правовий порядок реагування, який не суперечитиме національному законодавству і міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням. А запроваджувати ті чи інші обмежувальні заходи варто одночасно з розробкою детальних алгоритмів застосування та сценаріїв для органів, на які покладається контроль за їхнім дотриманням. Особливо це стосується органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТреба пам\u0026rsquo;ятати, що ні Конвенція, ні Конституція не перешкоджають державі ефективно реагувати на загрози, пов\u0026rsquo;язані з пандемією. Вони лише окреслюють ті червоні лінії, яких держава не може перетинати, щоб не завдати собі та своїм інституціям, а особливо людям значно більшої шкоди, ніж та, яку може завдати вірус COVID-19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо Україна все ж звернеться до Генерального секретаря з повідомленням про відступ від зобов\u0026rsquo;язань, їй доведеться дуже ретельно і обережно підійти до обґрунтування необхідності такого відступу та вжитих заходів. А обґрунтованість рішень для української влади, вочевидь, уже давно є слабким місцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЮристка Марія Лисенко,\u003cbr /\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПовний текст рекомендацій шукайте тут:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/sg-inf-2020-11-respecting-democracy-rule-of-law-and-human-rights-in-th/16809e1f40\"\u003ehttps://rm.coe.int/sg-inf-2020-11-respecting-democ...\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/image-3.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":510,"name":"місця несвободи"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":147,"url":"insajt-pyat-yuridichnih-mehanizmiv-zahistu-prav-lyudini-v-roboti-z-uvyaznenimi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622035834,"date":"22.04.2020","views":367,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/34.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/34_1.jpg","name":"ІНСАЙТ: П’ять юридичних механізмів захисту прав людини в роботі з ув’язненими","description":"\u003cp\u003eПереповненість, погані санітарні умови, неналежне медичне обслуговування \u0026mdash; це те, з чим стикаються мільйони ув\u0026rsquo;язнених у США. Адвокати та Правова Ініціатива Відкритого суспільства (Open Society Justice Initiative) стверджують, що під час пандемії коронавірусу юристи та адвокати по всьому світі вживають заходів, щоб захистити ув\u0026rsquo;язнених та\u0026nbsp;обвинувачених, які перебувають під вартою. Деякі з цих юридичних стратегій можуть справді врятувати людські життя.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ той час, як мільйони мешканців Нью-Йорка збираються перечекати епідемію коронавірусу в себе вдома, понад 7200 осіб, які живуть з ними по сусідству, взагалі не вирішують, як захищати своє здоров\u0026rsquo;я та себе самих. Соціальне дистанціювання не поширюється на чоловіків і жінок (здебільшого темношкірих та латиноамериканського походження), які знаходяться у в\u0026rsquo;язницях та інших місцях позбавлення волі в Нью-Йорку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eCovid-19 не тільки перетворив місто на один зі світових осередків коронавірусу, він ще й тривожними темпами шириться по переповнених людьми в\u0026rsquo;язницях Нью-Йорка:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legalaidnyc.org/wp-content/uploads/2020/04/4_13_Analysis-of-COVID-19-Infection-Rate-in-NYC-Jails.pdf\"\u003eвідсоток зараження серед в\u0026rsquo;язнів тут\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу 44 рази вищий, аніж у будь-якому іншому штаті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПереповненість, погані санітарні умови, неналежне медичне обслуговування, характерні для пенітенціарних закладів Нью-Йорка, \u0026mdash; це лише частина обставин, які в умовах пандемії ставлять під загрозу життя ув\u0026rsquo;язнених тут та ще близько\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.who.int/tb/areas-of-work/population-groups/prisons-facts/en/\"\u003eдесяти мільйонів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу всьому світі. Зараження коронавірусом у місцях позбавлення волі наражає на небезпеку не лише в\u0026rsquo;язнів та охоронців, а й ширший загал, адже носієм вірусу можуть бути також адміністративний і технічний персонал й звільнені в\u0026rsquo;язні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому сенсі пандемія дуже чітко продемонструвала, наскільки дорогу ціну платять громадяни, щоб держава і надалі покладалася на ув\u0026rsquo;язнення як на найпростіше рішення. Тут-таки згадуються слова активістів про реформу системи кримінального правосуддя: потрібно негайно знайти системні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/justice-and-prison-reform/prison-reform-and-alternatives-to-imprisonment.html\"\u003eальтернативи ув\u0026rsquo;язненню\u003c/a\u003e, а також змінити закони, що призводять до ув\u0026rsquo;язнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидко реагуючи на пандемію, юристи та адвокати по всьому світі вживають заходів для захисту здоров\u0026rsquo;я і безпеки ув\u0026rsquo;язнених та обвинувачуваних, які перебувають під вартою. Деякі з цих юридичних стратегій можуть справді врятувати людські життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоки що тривають судові провадження з подібних справ \u0026mdash; подекуди успішно, подекуди не дуже, \u0026mdash; а адвокати використовують наявні механізми захисту інтересів тих осіб, які перебувають за ґратами в небезпеці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерегляд правомірності перебування під вартою потрібно переглядати\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудовий контроль за перебуванням затриманої особи під вартою існує в системах правосуддя багатьох країн, будучи частиною\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/professionalinterest/pages/ccpr.aspx\"\u003eміжнародного права\u003c/a\u003e. Він передбачає, що затриманого доставляють до суду, який має вирішити, чи правомірним було затримання. У Нью-Йорку адвокати домоглися звільнення понад ста осіб з пенітенціарної установи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.opensocietyfoundations.org/voices/qa-inside-campaign-close-rikers\"\u003eРайкерз-Айленд\u003c/a\u003e, аргументуючи тим, що тримання цих людей під вартою являтиме собою \u0026laquo;злочинну недбалість, що може призвести до серйозної шкоди здоров\u0026rsquo;ю та буде порушенням процедури\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗахисники таких осіб по всій Бразилії звертались до суду з проханням скасувати тримання під вартою або обрати альтернативний запобіжний захід. У Сан-Паулу старшим за віком особам та представникам інших груп ризику дозволили перебувати під домашнім арештом. У\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/article/us-health-coronavirus-brazil-jails/hundreds-of-inmates-escape-brazil-jails-ahead-of-coronavirus-lockdown-idUSKBN21407O\"\u003eв\u0026rsquo;язницях\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eокругу Трембебе обмежили доступ сторонніх осіб, аби не допустити поширення коронавірусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ Ріо захисники домоглися, щоб судді протягом 10 днів переглядали справи осіб, старших за 60 років, яких арештували або утримують під вартою, з можливістю помістити їх під домашній арешт. Хоча це рішення наразі оскаржується, деяких громадян вже встигли звільнити. На підставі клопотання, поданого адвокатом в Еспіріто-Санто, про можливість звільнення всіх осіб, які перебувають під вартою через несплату поруки, федеральний офіс захисників вирішив подавати аналогічне клопотання по всій Бразилії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібні клопотання з проханням звільнити осіб з групи ризику подала й асоціація XUMEK у Мендосі, Аргентина, внаслідок чого\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://xumek.org.ar/comunicado-de-prensa-habeas-corpus-colectivo-y-correctivo-ante-la-situacion-de-emergencia-por-el-covid-19/\"\u003eсуд ухвалив\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпереглянути всі справи ув\u0026rsquo;язнених із групи ризику, яких можна помістити під домашній арешт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОспорювання безпідставних затримань\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ штаті Техас адвокати\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.houstonchronicle.com/news/houston-texas/houston/article/emergency-order-coronavirus-harris-county-jail-15161468.php\"\u003eподали клопотання\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро негайне звільнення тих затриманих, які не могли сплатити вартість застави, аргументуючи тим, що це \u0026laquo;дискримінація за майновою ознакою\u0026raquo;, яка порушує право на рівний захист у суді та належну процедуру. Суддя наказав сторонам сформувати список з 4000 осіб, які перебувають у в\u0026rsquo;язницях і чию ситуацію варто переглянути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ аналогічних підстав адвокати зі штату Міссурі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.law.georgetown.edu/icap/wp-content/uploads/sites/32/2020/03/Dixon-renewed-PI.pdf\"\u003eпросили скасувати\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026laquo;непотрібне затримання, яке посилює серйозну небезпеку поширення вірусу серед населення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОспорювання в суді порушень, викликаних обмеженнями через Covid-19\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвстралійські адвокати подали до суду позови про порушення прав через примусове застосування обмежувальних заходів Covid-19. Наприклад, після обмеження права на відвідування адвокати успішно забезпечили зміну запобіжного заходу\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://theconversation.com/we-need-to-consider-granting-bail-to-unsentenced-prisoners-to-stop-the-spread-of-coronavirus-134526\"\u003eна заставу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eодній жінці, посилаючись на \u0026laquo;надзвичайні обставини\u0026raquo;, враховуючи, що \u0026laquo;контакт з родиною є важливим елементом життя в\u0026rsquo;язня\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак само суд\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://aucc.sirsidynix.net.au/Judgments/VSC/2020/T0128.pdf\"\u003eвідпустив\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eна поруки іншу жінку, визнавши, що затримання слухання її справи через Covid-19, найімовірніше, призведе до тримання під вартою, що буде тривати довшим, ніж строк того покарання, до якого її може бути засуджено у разі ухвалення обвинувального вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАргумент про необхідність дотримання прав людини, щоб забезпечити виконання державою її обов\u0026rsquo;язків перед затриманими\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на публічний інтерес адвокати в\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.huffingtonpost.in/entry/coronavirus-india-prisons_in_5e7c4c82c5b6cb9dc19a6b2c\"\u003eІндії\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.dawn.com/news/1542822/plea-in-sc-wants-govt-to-declare-national-health-emergency\"\u003eПакистані\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eподають позови та посилаються на закони і конституцію, щоб, забезпечуючи основні права, дозволити незалежним особам виступати в суді представниками тих, хто не може самостійно звернутися до суду. Адвокати просили, щоб у судових рішеннях містилася вимога до держави негайно вжити відповідних запобіжних заходів, зокрема звільняти в\u0026rsquo;язнів та проводити в тюрмах санітарні процедури, наголошуючи, що бездіяльність призведе до \u0026laquo;масштабної загибелі людей\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ Франції юристи подали адміністративну скаргу до Державної ради з проханням наказати уряду вжити негайних заходів, зокрема звільнити частину в\u0026rsquo;язнів і покращити умови ув\u0026rsquo;язнення, щоб запобігти порушенню основних прав затриманих, особливо в умовах пандемії коронавірусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ Вашингтоні адвокати подали\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://columbialegal.org/wp-content/uploads/2020/03/Petition_Against_Gov_Inslee_and_Sinclair.pdf\"\u003eклопотання\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз проханням, щоб суд зобов\u0026rsquo;язав уряд виконувати свої службові обов\u0026rsquo;язки: на їхню думку, губернатор і голова пенітенціарної служби порушили конституційні права, не забезпечивши людям необхідну соціальну дистанцію та поставивши здоров\u0026rsquo;я в\u0026rsquo;язнів під загрозу. У позові закликають звільнити осіб, старших за 50 років, чий стан здоров\u0026rsquo;я викликає занепокоєння, а також тих, кого планували звільнити протягом найближчих півтора року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож каліфорнійські юристи подали\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.themarshallproject.org/documents/6819842-Coleman-Plata-emergency-brief\"\u003eпозов\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро виконання вимог позивачів, а саме: зменшити кількість в\u0026rsquo;язнів до такої кількості, що уможливить дотримання соціальної дистанції, а також звільнити ув\u0026rsquo;язнених із групи підвищеного ризику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПодання позовів у кримінальних справах проти урядів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли подання позовів до суду не приводить до успіху, є інший шлях: подати заяву про відкриття кримінального провадження проти уряду. У Франції подали\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.lamarseillaise.fr/gard/faits-divers-justice/81306-maitre-khadija-aoudia-tous-les-ingredients-sont-reunis-pour-que-cela-explose-dans-les-prisons\"\u003eскаргу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eна прем\u0026rsquo;єр-міністра та міністра юстиції від імені 30 затриманих, які наголосили на \u0026laquo;неспроможності надати допомогу особі, яка перебуває в небезпеці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТермінові заходи, яких вживають адвокати під час цієї пандемії, можуть стати передумовою створення кардинально іншої моделі позбавлення волі в майбутньому. Та невже потрібно було дочекатися цієї руйнівної кризи, катаклізму в галузі охорони здоров\u0026rsquo;я, щоб уряди країн нарешті серйозно сприйняли те, про що прихильники реформ пенітенціарної системи говорили весь час: що наші невиправдано високі очікування від цієї системи та неправомірне тримання осіб під вартою суперечать справедливому і квітучому суспільству.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЦя стаття може не відповідати позиції компанії \u0026laquo;The Bureau of National Affairs\u0026raquo; або її власників.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнформація про авторок\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМаша Лісіцина\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; старша керівна юристка підрозділу кримінального правосуддя Правової Ініціативи Відкритого суспільства (Open Society Justice Initiative). Має 25 років досвіду роботи у сфері захисту прав людини, а останні десять років присвятила вивченню та вирішенню проблем відповідальності за тортури у країнах Євразії, Південної та Південно-Східної Азії, а також Латинської Америки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНаташа Арнпрістер\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; юристка з питань правового захисту, адвокатка Правової Ініціативи Відкритого суспільства (Open Society Justice Initiative). Вивчає роботу правозахисних організацій і стратегію судових проваджень в частині кримінального правосуддя.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/34.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":217,"url":"prava-lyudini-pid-chas-pandemii-z-tochki-zoru-mizhnarodnogo-prava-video","video":"fKrlZvuFwlE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622467026,"date":null,"views":368,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_76.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_77.jpg","name":"Права людини під час пандемії з точки зору міжнародного права. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_76.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":188,"url":"politsejskih--do-vidpovidalnosti-stattya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622308650,"date":null,"views":687,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/44.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/44_1.jpg","name":"Поліцейських — до відповідальності. Стаття","description":"\u003cp\u003eПублічне обвинувачення сигналізує (у спосіб, недоступний жодній іншій реакції): поліція зіткнеться із серйозними наслідками, якщо зловживатиме своєю владою. \u003cem\u003eКрісті Паркер\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/author/kristy-parker/\"\u003e\u003cem\u003eKristy Parker\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e)\u003cbr /\u003e\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eРадниця в Protect Democracy\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПублічне обвинувачення сигналізує (у спосіб, недоступний жодній іншій реакції): поліція зіткнеться із серйозними наслідками, якщо зловживатиме своєю владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eКрісті Паркер\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/author/kristy-parker/\"\u003e\u003cem\u003eKristy Parker\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e)\u003cbr /\u003e\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eРадниця в Protect Democracy\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/44.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eGetty / The Atlantic\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАмериканська система кримінального правосуддя ґрунтується на принципі, що ніхто не може бути вищим за закон. Звісно, це стосується й поліцейських, які покликані забезпечувати виконання закону. Але, здається, поліції забули розповісти про це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоліцейська жорстокість, значна частина якої спрямована на темношкірих та інших небілих американців, здавна є частиною\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.usatoday.com/story/news/nation/2020/06/07/black-lives-matters-police-departments-have-long-history-racism/3128167001/\"\u003eамериканської історії\u003c/a\u003e. І тепер, завдяки зростанню кількості камер, дедалі більше представників громад стають свідками насильства та рівня його зухвалості. Поліції, мабуть, байдуже, що її бачать. Це ставлення проявилося повною мірою у вбивстві Джорджа Флойда в Міннеаполісі поліцейським Дереком Шовіном у присутності свідка, який записував його на камеру мобільного телефона, а також багатьох інших, які просили його припинити тиснути коліном на шию Флойда, що він робив майже дев\u0026rsquo;ять хвилин. У відповідь на загальнонаціональні протести, що розпочалися після смерті Флойда, поліцейські в усіх куточках країни скоїли низку неприхованих нападів (причому багато сталися прямо перед телекамерами) на представників громад, зокрема:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/06/02/business/media/australia-reporters-police-protest.html\"\u003eнапади на журналістів\u003c/a\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnewyork.com/news/local/nypd-officers-drive-into-crowd-protesting-death-of-george-floyd-officials-promise-review-of-violence/2440273/\"\u003eтаранення двома поліцейськими автомобілями натовп\u003c/a\u003eу демонстрантів,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/damedonaldson/status/1266929328241205248?s=20\"\u003eрозпилення перцевого газу в обличчя протестувальникам\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/06/05/us/buffalo-police-shove-protester-unrest.html\"\u003eповалення 75-річного чоловіка\u003c/a\u003e, якого лишили лежати всього в крові з серйозною травмою голови.* До цих дій долучилися й федеральні органи правопорядку: вони застосовували\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/06/01/us/politics/trump-st-johns-church-bible.html\"\u003eсльозогінний газ\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/local/washington-dc-protest-white-house-george-floyd/2020/06/01/6b193d1c-a3c9-11ea-bb20-ebf0921f3bbd_story.html\"\u003eгумові кулі\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпроти мирного зібрання демонстрантів (та журналістів з усього світу) перед Білим домом (імовірно, це ще й було зроблено за вказівкою Генпрокурора).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПротягом 15 років, до 2017-го, я працювала в Департаменті юстиції та переслідувала поліцейських за їхні зловживання. І хоча ми з колегами домоглися обвинувальних вироків у багатьох складних справах, безсоромність останніх подій дала мені усвідомлення, що ми \u0026mdash; зокрема наші колеги на рівні штатів та місцевому рівні \u0026mdash; мали домогтися\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://archive.triblive.com/news/nation/trib-investigation-cops-often-let-off-hook-for-civil-rights-complaints/\"\u003eнабагато більшої\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eїхньої кількості, особливо перед тим, як Президент Дональд Трамп виступив із заявою, якою відкрито\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/news/post-nation/wp/2017/07/28/trump-tells-police-not-to-worry-about-injuring-suspects-during-arrests/\"\u003eзаохотив\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eполіцію до незаконних дій. Публічне обвинувачення дає сигнал (у спосіб, недоступний жодній іншій реакції): поліцейські зіткнуться із серйозними наслідками (такими, як тюремні строки), якщо порушуватимуть закони, яких усі інші повинні дотримуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеприховано незаконна поведінка поліцейських живиться переконанням, що вони мають ліцензію на жорстокість і що ніхто не притягуватиме їх до відповідальності за їхні дії. Висунення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/nation/2020/06/03/george-floyd-police-officers-charges/\"\u003eобвинувачення проти Шовіна та трьох його вірогідних співучасників\u003c/a\u003e, а також початок\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/05/29/us/politics/justice-department-civil-rights-george-floyd.html\"\u003eфедерального розслідування смерті Джорджа Флойда\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє важливими кроками до зміни цього переконання, що має наслідком загибель людей. Але такий вид відповідальності має використовуватися набагато ширше, і не лише щодо інцидентів, які викликають обурення громад. Основна причина для цього \u0026mdash; поліцейські звикли до думки, що навіть якщо буде декілька справ, до суду буде доведено лише найжорстокіші з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://slate.com/news-and-politics/2020/06/why-prosecutors-keep-letting-police-get-away-with-murder.html\"\u003eвипадків\u003c/a\u003e. Ба навіть тоді присяжні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.postandcourier.com/news/after-hung-jury-is-declared-in-michael-slager-trial-prosecutor-vows-there-will-be-another/article_b43c72ec-baad-11e6-a6eb-8714ab6ea5f8.html\"\u003eможуть виправдати\u003c/a\u003e. Поліцейські бачили виправдувальні вироки в достатній кількості випадків, зокрема у справі про\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2017/06/16/us/police-shooting-trial-philando-castile.html\"\u003eвбивство Філандо Кастіля\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв штаті Міннесота, й мало випадків притягнення до відповідальності загалом. Це підсилює їхнє переконання, що їхні незаконні дії не створюють особливих ризиків для них. І, як бачимо, поведінка, заснована на такому переконанні, створює загрози для американської демократії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвичайно, лише притягнення до відповідальності окремих \u0026laquo;поганих людей\u0026raquo; (або груп)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ir.lawnet.fordham.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2079\u0026amp;context=ulj\"\u003eнавряд чи може бути достатнім кроком\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля того, щоб угамувати расистську та авторитарну поліцію, адже це проблема не окремих\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/opinions/the-problem-of-policing-isnt-bad-apples-its-a-diseased-tree/2020/06/05/7f110b4c-a757-11ea-b473-04905b1af82b_story.html\"\u003eнедостойних поліцейських\u003c/a\u003e, а всієї\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2020/06/57-bad-apples-buffalo/612781/\"\u003eсистеми\u003c/a\u003e. Тому нам потрібна\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/06/01/opinion/george-floyd-protest-police.html\"\u003eкомплексна\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2020/06/how-actually-fix-americas-police/612520/\"\u003eреформа\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eкримінального правосуддя. Для цього є багато причин. Одна з них полягає в тому, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://slate.com/news-and-politics/2020/06/why-prosecutors-keep-letting-police-get-away-with-murder.html\"\u003eзанадто багато прокурорів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eактивно співпрацюють з поліцією. Першим кроком могло б стати створення в кожній юрисдикції\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://theintercept.com/2019/07/04/st-louis-prosecutor-wesley-bell-police-accountability-wrongful-conviction/\"\u003eспеціалізованих відділів у прокуратурах\u003c/a\u003e, які б не залежали від поліції та фокусувалися б лише на правопорушеннях, вчиненних поліцейськими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле навіть прокурори, зацікавлені в боротьбі зі зловживаннями поліції (включно зі мною), можуть бути недостатньо рішучими, щоб починати справи щодо таких зловживань, особливо коли протиправні дії розгорталися швидко або не призвели до серйозних фізичних травм. Наприклад, прокурори часто відмовляються від того, щоб висунути обвинувачення за здійснення насильницьких поштовхів (наприклад, таких, яких завдали Мартіну Гугіно співробітники поліції Баффало) або подібних дій, таких як удари руками чи ногами, удари об стіну, двері чи землю, особливо якщо травми, отримані внаслідок цього, не є серйозними. Однією з причин цього є\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/crime-law/2020/05/29/charging-cops-with-crimes-is-still-difficult-prosecutors/\"\u003eчинні закони\u003c/a\u003e, що передбачають зависокий стандарт доведення (і які справді\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2020/06/08/us/politics/democrats-police-misconduct-bill-protests.html\"\u003eмають бути змінені\u003c/a\u003e). Інша річ, що прокурори часто передають обвинувачення в суд з огляду на те, як, на їхню думку, міркуватимуть присяжні \u0026mdash; тобто у певних справах вони вирішують не висувати обвинувачення не тому, що поведінка підозрюваного не є злочинною, а тому, що вважають, що присяжні не визнають надані докази достатньо вагомими для засудження. Ці рішення зовсім не прості, але очевидно, що такий надто обережний підхід не працює і має зазнати змін уже сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайголовніший обов\u0026rsquo;язок прокуратури \u0026mdash; не отримати обвинувальний вирок, а\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/groups/criminal_justice/standards/ProsecutionFunctionFourthEdition/\"\u003eдомогтися справедливості\u003c/a\u003e. Тому вже час прокуратурі почати активно та наполегливо доводити до суду справи щодо широкого спектру випадків поліцейського насильства та зловживань \u0026mdash; розпилювання перцевого газу, побиття дубинками, кидання осіб на бетон та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/media/2020/05/29/omar-jimenez-cnn-minneapolis/\"\u003eбезпідставні затримання\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(все це відбувається регулярно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗважаючи на власний досвід, я переконана, що прокурори мають можливість швидко вплинути на ситуацію, навіть користаючись лише з законодавства, яке наразі чинне в Америці, тим паче, коли країна очікує на складні реформи, що можуть тривати місяці чи роки. Якщо прокурори це зроблять, їхня робота поліпшить ситуацію у трьох важливих вимірах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, прокурори формуватимуть розуміння громад стосовно того, що є порушеннями у діяльності поліції і чому запобігання цим порушенням є життєво важливим для демократичного суспільства. Звісно, прокурори ніколи не повинні починати справу просто, щоб привернути увагу до правопорушень з боку поліції і не мають висувати обвинувачення, якщо не буде доказів, достатніх для підтвердження того, що дії поліцейського є неправомірними (навіть на тлі обурення громади). Прокурори не є простими функціонерами навіть тоді, коли докази справедливо вказують на склад злочину. Вони мають усі нагоди, щоб використати свої повноваження (висунути обвинувачення) для формування уявлення громад про законність. Найголовніше \u0026mdash; вони можуть сприяти поширенню розуміння того, що поліцейське насильство є зловживанням владою і що всі зловживання владою з боку офіцерів поліції є серйозними випадками. Коли прокурори звертають увагу на дії поліцейських лише у справах, пов\u0026rsquo;язаних зі смертю або тяжкою травмою, ігноруючи інші способи застосування надмірної сили, вони дають громаді зрозуміти, що прості зловживання владою з боку поліції \u0026mdash; це незначна проблема і що люди, які взаємодіють з поліцією, мають нормально до цього ставитися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо прокурори розглядатимуть усі випадки застосування надмірної сили, які можна довести як такі, що вартують обвинувачення, вони зможуть вкорінити думку про те, що будь-яке перевищення поліцейськими своїх повноважень і порушення присяги загрожує верховенству права і що кожна людина має звертати увагу на випадки, коли поліцейські діють так, ніби вони вищі за закон. Це також має превентивний ефект, оскільки сьогоднішня \u0026laquo;нешкідлива\u0026raquo; дія, за результатами якої ніхто не вмер, завтра може перерости у вбивство. У власних справах та багатьох інших, якими керувала, я виявила, що присяжні позитивно ставляться до ідеї, що найважливіше питання, на яке вони мають відповісти: чи дотримувався поліцейський закону, \u0026mdash; і що вони справді голосуватимуть за засудження навіть у випадках, коли поліцейський не завдав серйозної травми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге (і це пов\u0026rsquo;язано з першим), якщо прокурори висуватимуть обвинувачення у більшій кількості справ, у яких вдалося зібрати належні докази та які стосуватимуться повного спектра правопорушень, скоєних поліцейськими, вони можуть сприяти виділенню більшого обсягу публічних фінансів на забезпечення конституційних прав та захист законних інтересів. Практика притягнення порушників до відповідальності дає можливість представникам громади, які беруть участь у складі великих журі, колегіях присяжних або як свідки, відчути свій зв\u0026rsquo;язок з Конституцією та законами. Своєю чергою, це посилює їхню віру в принцип, що ніхто не є вищим за закон \u0026mdash; і вони несуть і поширюють цей принцип серед спільнот, у яких живуть. Є переконливі свідчення,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://fivethirtyeight.com/features/how-americans-feel-about-george-floyds-death-and-the-protests/\"\u003eособливо в цей момент\u003c/a\u003e, що громади потребують цієї можливості. Під час своїх подорожей країною задля втілення федерального закону проти зловживань поліції я зустрічала людей з найрізноманітніших сфер, для яких є чужою думка, що ті, хто носить поліцейські жетони та користуються широкими повноваженнями від імені держави, перебувають вище за закон \u0026mdash; навіть коли їхніми жертвами стали люди, які вчинили тяжкі злочини. Незважаючи на довгу історію випадків звільнення офіцерів поліції самими присяжними, коли під час розгляду справи за участю обвинуваченого поліцейського я просила присяжних застосовувати принцип \u0026laquo;ніхто не є вищим за закон\u0026raquo;, \u0026mdash; вони це робили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, прокурори можуть вигравати ці справи \u0026mdash; навіть за нашими недосконалими чинними законами \u0026mdash; і допомагати притягненню поліцейських до суворішої відповідальності. Багато разів я робила це сама та бачила, як це роблять інші. Останніми днями поліцейські вчинили численні напади та інші протиправні дії, які виглядають як злочини навіть за найсуворішими стандартами, і серйозний тягар доведення ніколи не може бути приводом для відмови у справі, в якій є склад злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ безліч\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/crime-law/2020/05/29/charging-cops-with-crimes-is-still-difficult-prosecutors/\"\u003eчудових\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"file:///C:/Users/Misha%20Koriukalov/AppData/Roaming/Microsoft/Word/summaries\"\u003eрезюме\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eконституційних положень та законів, що визначають хід справ про правопорушення, скоєні поліцейськими, та труднощі, пов\u0026rsquo;язані з їхнім використанням. Загалом, щоб засудити поліцейського за злочин, пов\u0026rsquo;язаний з використанням сили під час несення служби, прокурори повинні довести, що застосування сили було\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/490/386/\"\u003eнеобґрунтованим у тих обставинах\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі що поліцейський діяв з певним рівнем умислу (як це окреслює відповідний закон). Федеральне законодавство визначило\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justice.gov/crt/law-enforcement-misconduct\"\u003eмайже непосильний стандарт доведення у\u003c/a\u003eмислу: мають бути докази того, що офіцер знав, що те, що він робив, було неправильним, і все одно це зробив.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоліцейські користаються із сумнівів щодо їхньої спроможності належно оцінювати ситуації та робити зважені або свідомо помилкові висновки, особливо в динамічних ситуаціях, які вимагають\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/490/386/\"\u003eвисновків за долю секунди\u003c/a\u003e. Але робота прокурора у тому і полягає, щоб пояснити присяжним, що поліцейські є тренованими професіоналами, від яких очікують, що вони готові до таких ситуацій та будуть розумно керувати ризиками. Хоча багато поліцейських та їхніх адвокатів і стверджуватимуть, що вони втрачають здатність до того через вагомі причини, стикаючись із хаотичними обставинами чи відчуваючи страх, \u0026mdash; закон не дозволяє їм \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.nationalreview.com/2017/06/philando-castile-shooting-police-must-display-reasonable-fear/\"\u003eзабувати голову вдома\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Та й зіткнення з такими обставинами є безпосередньо їхньою роботою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБільшість поліцейських добре знають, що їм не дозволено тиснути на шию людям, затриманим за майнові злочини, які не створюють загрози; тиснути навіть одну хвилину, не кажучи вже про дев'ять. Вони знають, що не можуть законно розпилювати сльозогінний газ та стріляти гумовими кулями в людей, які не становлять загрози ні поліцейським, ні комусь іншому. Вони знають, що не можуть знімати маски з протестувальників та прискати газом їм в обличчя просто тому, що вони розлючені, і знають, що не можуть затримувати людей без жодних причин. Вони також знають, що повинні вміти відрізняти мирних протестувальників від тих, хто справді становить загрозу, і що не можуть вчиняти щодо них дії без дотримання принципу розрізнення. Як мінімум, присяжним варто надати можливість вирішити, чи поліцейські робили висновки у спосіб, який вимагає їхня професія. І прокурори можуть навчати присяжних скептично ставитися до професійних поліцейських, коли ті заявляють, що не змогли діяти розумно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас збільшення кількості обвинувачень не замінить широких реформ. Але вони є інструментом, з яким ми могли б зробити набагато більше \u0026mdash; і це інструмент, що вже доступний нам.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e*\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eУ цій статті спочатку було неправильно схарактеризовано спосіб, яким поліцейський Баффало штовхнув Мартіна Гугіно на землю.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя історія \u0026mdash; складова частина партнерського проєкту з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://constitutioncenter.org/blog/this-week-in-supreme-court-history-a-win-for-stop-and-frisk\"\u003eНаціональним центром конституції\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/projects/battle-constitution/\"\u003eБитва за Конституцію\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи б хотіли дізнатися, що ви думаєте про цю статтю.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/contact/letters/\"\u003eНадішліть листа\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eредактору або напишіть за електронною адресою\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"mailto:letters@theatlantic.com\"\u003eletters@theatlantic.com\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eКрісті Паркер\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/author/kristy-parker/\"\u003e\u003cem\u003eKristy Parker\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e)\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє радницею в Protect Democracy.\u003cu\u003e\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e13 червня 2020 року\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПерекладено спеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/44.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]}]},"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"theme":{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},"url":"other-jurisdictions","namespacesRequired":["common"]}},"page":"/themes/[url]","query":{"url":"other-jurisdictions"},"buildId":"rblDmuwzSf2kS03ygdxXo","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Інші юрисдикції"}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-5626d6e53bbf6e08f7b5.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/themes/%5Burl%5D-22a8e036ca67ef381291.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>