Ізюм — один із районних центрів Харківської області, пробув в окупації трохи більше ніж пів року. За цей час чимало місцевих мешканців опинилися перед вибором, який важко назвати вибором: погодитися працювати з окупантом або зникнути в підвалі. Сьогодні подібні справи проходять через українські суди. За останні три місяці Верховний Суд двічі сказав те, що досі залишалося поза увагою чи навіть суперечило сталій практиці, — добровільність такої співпраці не презюмується, її має довести прокурор. За цими двома рішеннями стоять тисячі проваджень і, зрештою, питання про те, як держава судитиме за життя в окупації.