</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://twitter.com/justtalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justtalk.ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2023<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position"><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">Позиції</h1><div><div class="subcategories subcategories-themes"><div class="subcategory subcategory-header">Популярні теми<!-- -->:</div><span class="subcategory">Поліціювання</span><span class="subcategory">Розслідування</span><span class="subcategory">Судовий Розгляд</span><span class="subcategory">Інші юрисдикції</span><span class="subcategory">Публічне обвинувачення</span><span class="subcategory">Кримінальний закон</span><span class="subcategory">Corrections</span><span class="subcategory">Професійні стандарти</span><span class="subcategory">Управління</span><span class="subcategory">Процесуальне інтерв'ю</span><span class="subcategory">Custody Records</span><span class="subcategory">Захист</span><span class="subcategory">JustTalk в умовах війни</span><span class="subcategory">Ювенальна юстиція</span><span class="subcategory">Штучний інтелект</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/191-vs-364-rozmezhuvannya-skladiv-zlochiniv-peredbachenih-ch-2-st-191-i-st-364-kriminalnogo-kodeksu-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/191-vs-364-rozmezhuvannya-skladiv-zlochiniv-peredbachenih-ch-2-st-191-i-st-364-kriminalnogo-kodeksu-ukraini">191 vs 364: розмежування складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ст. 364 Кримінального кодексу України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/maksim-sheverdin">Максим<!-- --> <!-- -->Шевердін</a><span></span><div class="data">29 листопада, 2023</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi">Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marina-bondarenko">Марина<!-- --> <!-- -->Бондаренко</a><span></span><div class="data">27 листопада, 2023</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam">П’ять закриттів справи «Роттердам+»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-tkachuk">Андрій<!-- --> <!-- -->Ткачук</a><span></span><div class="data">23 листопада, 2023</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Нещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Y7MJ0j-vy04&ab_channel=%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%83%D0%B4">перший епізод справи</a> про зловживання на 19 млрд грн — «справи Роттердам+».</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki">Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">13 листопада, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper">Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">9 листопада, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini">Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">30 жовтня, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii">Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-didenko-">Євген<!-- --> <!-- -->Діденко </a><span></span><div class="data">20 жовтня, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist">Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-lapin">Олександр<!-- --> <!-- -->Лапін</a><span></span><div class="data">17 жовтня, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki">Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">16 жовтня, 2023</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/Z6GDc1nJQJe5htbP7" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:justtalk.ua@gmail.com" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a href="https://www.liqpay.ua/uk/checkout/i99355600988" class="btn btn_footer btn_footer_green animated" target="_blank">Донейт</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://twitter.com/justtalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justtalk.ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2023<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусія про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"justtalk.ua@gmail.com","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗагальні положення\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e . Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eміжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026ndash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які веб-сторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026ndash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПерелік персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003cbr /\u003e2) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003cbr /\u003e3) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація про ваші відвідування\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003cbr /\u003e4) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам по електронній пошті або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку ( у тому числі, відправки повідолень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003cbr /\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003cbr /\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk,пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення - можете звернутись за елекронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках\u0026nbsp; тільки для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів,тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є Громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44358872, місцезнаходження: Україна, 08147, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Кошова, будинок 107, квартира 87) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; надання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; необхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; необхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; за наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; за обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПрава користувачів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати доступ до ваших персональних даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати видалення ваших персональних даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; на обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; відкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003cb\u003eJUSTTALK.UA@GMAIL.COM\u003c/b\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eБезпека даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту -\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, як тільки ми отримаємо вашу інформацію, ми зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗміни до умов Політики\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи, використовувати \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eКонтактна інформація\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003cb\u003eJUSTTALK.UA@GMAIL.COM\u003c/b\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗгода користувачів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo; та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":false},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":770,"url":"191-vs-364-rozmezhuvannya-skladiv-zlochiniv-peredbachenih-ch-2-st-191-i-st-364-kriminalnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1701266628,"date":"29.11.2023","views":469,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/na-saty.jpg","mini_image":null,"name":"191 vs 364: розмежування складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ст. 364 Кримінального кодексу України","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні два найбільш поширені склади злочину, за якими порушуються кримінальні провадження у сфері економіки та у сфері боротьби з корупцією, \u0026ndash; це привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.\u0026nbsp;2\u0026ndash;5 ст. 191 Кримінального кодексу України, далі \u0026ndash; КК) та зловживання владою або службовим становищем (ст.\u0026nbsp;364 КК). За даними Вищого антикорупційного суду (далі \u0026ndash; ВАКС), за чотири роки його роботи (вересень 2019 \u0026ndash; серпень 2023) зі всіх кримінальних проваджень, що надійшли до суду, 23 % були за ст. 191 КК і 18\u0026nbsp;% \u0026ndash; за статтею 364 КК. Тобто більше як 40\u0026nbsp;% усіх справ, що розглядалися чи розглядаються у ВАКС. І це не дивно. Оскільки будь-яке управлінське рішення, контракт, стороною якого є держава або предметом якого є державні кошти чи майно, може стати предметом розслідування слідчих органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДуже часто правоохоронці розслідують схожі правовідносини в одному випадку за ст.\u0026nbsp;191 КК, а в іншому \u0026ndash; за ст. 364 КК. Ба більше, спочатку порушують провадження та розслідують за ст.\u0026nbsp;191 КК, а потім, якщо не можуть довести корисливий мотив у службової особи, перекваліфіковують на ст.\u0026nbsp;364 КК. Дуже показовою з точки зору \u0026laquo;конкурентності\u0026raquo; вказаних норм КК є справа №\u0026nbsp;757/55923/16-к. У цій справі суд першої інстанції загальної юрисдикції виніс виправдувальний вирок за ч.\u0026nbsp;5 ст.\u0026nbsp;191 КК. Пізніше Апеляційна палата ВАКС (далі \u0026ndash; АП ВАКС) (справа була передана до ВАКС за підсудністю після початку його роботи) своєю ухвалою підтвердила цей виправдувальний вирок. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі \u0026ndash; ККС ВС) скасував цю ухвалу АП ВАКС та відправив на новий розгляд до апеляційної інстанції. І на цей раз АП ВАКС скасувала виправдувальний вирок, вийшла за межі висунутого обвинувачення, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення, і визнала підсудного винним за ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;364 КК. Але 4 липня 2023 року ККС ВС знову скасував вирок АП ВАКС і направив справу на розгляд в суд апеляційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ми бачимо, що не лише в слідчих і прокурорів виникають проблеми з розмежуванням ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364, а навіть суди в ході судового розгляду змінюють правову кваліфікацію обвинувачення за цими статтями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так? Усе дуже просто: склади вказаних кримінальних правопорушень конкурують між собою, маючи дуже схожу об\u0026rsquo;єктивну сторону. Але, як кажуть, диявол ховається в деталях. Пропонуємо розібратися в розмежуванні складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ст. 364 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСКЛАД ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ Ч.\u0026nbsp;2 СТ.\u0026nbsp;191 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 2 ст. 191 КК передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.\u003cem\u003e \u003cstrong\u003eОб'єктом\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e цього злочину є відносини власності. \u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єкт\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: тільки службова особа. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e прямий умисел і корисливий мотив \u0026ndash; одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ \u003cem\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єктивної сторони\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. \u003cem\u003e\u003cu\u003eПривласнення\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e \u0026mdash; це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. \u003cem\u003e\u003cu\u003eРозтрата\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e \u0026mdash; це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем як спосіб \u003cem\u003e\u003cu\u003eзаволодіння\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифіка ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб\u0026rsquo;єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем \u0026ndash; \u003cu\u003eце спосіб заволодіння майном\u003c/u\u003e. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. За ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК суб\u0026rsquo;єкт незаконно вилучає майно з наявних фондів і безоплатно обертає його на свою користь, використовуючи для цього службове становище як спосіб такого заволодіння\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСКЛАД ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТ.\u0026nbsp;364 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 364 передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди правам та інтересам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єкт\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдодатковий безпосередній\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єкт \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u0026ndash; охоронювані законом права, свободи та інтереси юридичних осіб. \u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e включає три обов\u0026rsquo;язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); (3) причинний зв\u0026rsquo;язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб\u0026rsquo;єкт: службова особа. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: прямий умисел і спеціальна мета\u003cem\u003e \u0026ndash;\u003c/em\u003e одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба зазначити, що в ст. 364 КК вказано на вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому ним визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов\u0026rsquo;язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 364 КК важливо встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов\u0026rsquo;язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо). Оскільки, якщо службова особа, домагаючись необхідного їй рішення, використовує для цього не своє службове становище, а особисті зв\u0026rsquo;язки, свій авторитет, впливовість посади, яку вона обіймає, дружні чи родинні стосунки тощо, то склад службового зловживання відсутній\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Виникає логічне запитання: чи не є авторитет і впливовість наслідком службового становища? Вважаємо, що ні, оскільки об\u0026rsquo;єктивна сторона цього злочину чітко окреслена та полягає у вчиненні дій (бездіяльності), що прямо випливають з її службових обов\u0026rsquo;язків. В іншому випадку особа може нести відповідальність за ст.\u0026nbsp;364 за підбурювання чи пособництво, але ж не може бути виконавцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСловосполучення \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; означає, що службова особа ігнорує покладені на неї функції, діє на противагу їм, нехтує службовими обов\u0026rsquo;язками чи хибно сприймає їх, підриває авторитет владних органів, тобто поводиться незаконно та невідповідно до її статусу\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас науковці зазначають, що в більшості кримінальних кодексів держав Європи не передбачено відповідальності за зловживання владою чи службовим становищем і за перевищення влади чи службових повноважень. Зазвичай кримінальна відповідальність передбачена лише за конкретні, чітко визначені дії, що становлять спеціальні випадки незаконного використання службового становища. Це є результатом дії принципу правової визначеності, за яким кожен західний чиновник і посадовець чітко знає, що він може робити, а що \u0026ndash; ні. Тому, якщо в діях відповідних службових осіб немає корисливих мотивів, такі дії не повинні кваліфікуватися як злочинні\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Є сподівання, що такий принцип буде закладений і в новому КК, який зараз розробляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ Ч.\u0026nbsp;2 СТ.\u0026nbsp;191 ТА СТ.\u0026nbsp;364 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер проаналізуємо підходи до розмежування складів, передбачених ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364 КК, у судовій практиці. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191) слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ постанові ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі №\u0026nbsp;707/661/17 зазначено, що об\u0026rsquo;єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, має три обов\u0026rsquo;язкові ознаки: (1) діяння використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб\u0026rsquo;єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; (2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; (3) причинний зв\u0026rsquo;язок між діянням і наслідками. Своєю чергою зловживання владою характеризується як учинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред\u0026rsquo;явлення вимог і ухвалення рішень, обов\u0026rsquo;язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 28 жовтня 2020 року в справі №\u0026nbsp;694/1050/16-к вказано, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак у їх сукупності, а саме: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів або надання будь-якої неправомірної вигоди іншій фізичній особі; заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, діяння службової особи обов\u0026rsquo;язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала чи виконала неналежним чином, повинні входити в коло її службових обов\u0026rsquo;язків. Тобто з наведеної позиції випливає, що дії службової особи підлягають оцінці за ст. 364 КК лише у випадку, коли наслідки вчиненого випливають з виконуваного або неналежним чином виконуваного кола службових обов\u0026rsquo;язків (ухвала ККС ВС від 18 липня 2023 року в справі № 991/3966/20).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа позицією колегії суддів Другої судової палати ККС ВС (постанова від 12 грудня 2019 року в справі №\u0026nbsp;646/7942/14-к) зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з її службових повноважень та були пов\u0026rsquo;язані зі здійсненням прав та обов\u0026rsquo;язків, якими ця особа наділена на посаді, яку обіймає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗловживання службовим становищем \u0026ndash; це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов\u0026rsquo;язаних із займаною посадою. Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на неї обов\u0026rsquo;язками з виконання відповідних функцій. Діяння, змістом яких є використання службовою особою влади або службового становища, може перебувати в межах її компетенції; перебувати в межах не її, а компетенції інших органів або службових осіб; перебувати поза межами компетенції будь-яких органів або службових осіб. \u003cem\u003e\u003cu\u003eВчинення дій всупереч інтересам служби\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e формально завжди є виходом поза межі наданих повноважень, оскільки ті надаються лише на законних підставах для використання в спосіб і в порядку, що визначені приписами нормативних актів. Наскільки б явно винувата особа не виходила за межі своїх повноважень, внутрішнім змістом її дій є використання влади або службового становища, якщо вони безпосереднього пов\u0026rsquo;язані зі службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень. Обов\u0026rsquo;язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення того, що \u003cem\u003e\u003cu\u003eдії винної особи перебували в безпосередньому зв\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u0026rsquo;\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eязку з її службовими повноваженнями\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e, були зумовлені тими фактичними можливостями, що вони походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв\u0026rsquo;язок між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину. Зловживання службовим становищем \u0026ndash; це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби прав і можливостей, пов\u0026rsquo;язаних з її посадою. \u003cem\u003e\u003cu\u003eКорисливий мотив\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов\u0026rsquo;язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи (постанова ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі №\u0026nbsp;707/661/17).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ ухвалі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі №\u0026nbsp;0912/1638/12 (провадження №\u0026nbsp;51-2735км18) ідеться про те, що при корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст.\u0026nbsp;364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає \u003cem\u003e\u003cu\u003eспособом розкрадання чужого майна,\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов\u0026rsquo;язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК України (ухвала АП ВАКС від 28 січня 2021 року в справі № 757/55923/16-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відмінність складів злочинів, передбачених ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 КК і ст.\u0026nbsp;364 КК, полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. І на відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватися оплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, \u0026ndash; інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт (ухвала ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі № 0912/1638/12\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ми бачимо, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364 КК, мають доволі схожі склади. Обидва склади є матеріальними, тобто в обох випадках суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди є обов\u0026rsquo;язковим елементом об\u0026rsquo;єктивної сторони. І в тому, і в іншому випадку суб\u0026rsquo;єктивна сторона виражається в прямому умислі. І в тому, і в іншому випадку спеціальний суб\u0026rsquo;єкт \u0026ndash; службова особа \u0026ndash; вчиняє дії, спрямовані на використання своїх службових повноважень усупереч інтересам служби для досягнення певної протиправної мети. Але в першому випадку (ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст.\u0026nbsp;364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов\u0026rsquo;язково має бути спеціальна мета \u0026ndash; одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДуже часто в органів правопорядку і навіть у судів виникають складнощі з кваліфікацією дій за цими статтями КК. Провадження порушується за ст.\u0026nbsp;191 КК, але в ході досудового розслідування за браком доказів щодо розкрадання діяння перекваліфіковують на ст.\u0026nbsp;364 КК, оскільки склад ст. 364 КК допускає більш широке трактування. І тому в новому КК доречно було б передбачити конкретні види службових злочинів з метою уникнення широкого та двозначного трактування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринциповим з практичної точки зору, але нерозв\u0026rsquo;язаним залишається питання: чи може матеріальна шкода за ст. 364 КК полягати не лише в прямих (реальних) майнових збитках, а і в упущеній (втраченій) вигоді? Тут думка науковців є діаметрально протилежною, як і судова практика. Але це вже питання для окремої дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т. 2: Особлива частина / за заг. ред. В.\u0026nbsp;Я. Тація, В.\u0026nbsp;І. Борисова, В.\u0026nbsp;І. Тютюгіна. Харків : Право, 2013. С. 218.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Там само. С. 795.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Там само. С. 792\u0026ndash;793.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д.\u0026nbsp;С. Азаров, В.\u0026nbsp;К. Грищук, А.\u0026nbsp;В. Савчено [та ін.]; за заг. ред. О.\u0026nbsp;М. Джужі, А.\u0026nbsp;В. Савченка, В.\u0026nbsp;В. Чернєя. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ\u0026nbsp;: Юрінком Інтер, 2018. С. 862.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Хавронюк М. Чому в Європі не розуміють прислів\u0026rsquo;я \u0026laquo;від тюрми не зарікайся\u0026raquo; // Українська правда, 06.10.2011 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/6/6642959/\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/6/6642959/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":120,"url":"maksim-sheverdin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/739.jpg","name":"Максим","surname":"Шевердін","post":"адвокат, партнер LCF, к. ю. н.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/na-saty.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":769,"url":"zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1701094813,"date":"27.11.2023","views":119,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.jpg","mini_image":null,"name":"Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк розглядаються справи про воєнні злочини?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика \u0026mdash; не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, \u0026mdash; це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, \u0026mdash; ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов\u0026rsquo;язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРоль захисника в оцінюванні доказів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам\u0026rsquo;ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об\u0026rsquo;єктивну істину в провадженні не шукає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eТо яка роль захисника в процесі \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e? Не без перебільшення \u0026mdash; визначальна\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх \u0026mdash; сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВироки, які всіх цікавлять\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, вирок \u0026mdash; це лише підсумок процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого ми всі прагнемо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об\u0026rsquo;єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому вироки національних судів у цих справах \u0026mdash; це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки за наслідками справедливого судового розгляду \u0026mdash; це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":119,"url":"marina-bondarenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bondarenko-marina.jpg","name":"Марина","surname":"Бондаренко","post":"суддя Дарницького районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":768,"url":"pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1700741579,"date":"23.11.2023","views":356,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_9.jpg","mini_image":null,"name":"П’ять закриттів справи «Роттердам+»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=Y7MJ0j-vy04\u0026amp;ab_channel=%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%83%D0%B4\"\u003eперший епізод справи\u003c/a\u003e про зловживання на 19 млрд грн \u0026mdash; \u0026laquo;справи Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стосується ухвалення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постанови №\u0026nbsp;289. Нею, на думку обвинувачення, у вартість вугілля для українських ТЕС необґрунтовано була закладена ціна за його транспортування. За версією слідства, через це споживачі переплатили низці компаній, які закуповують вугілля, серед яких ДТЕК, понад 18 млрд грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 жовтня колегія суддів ВАКС оголосила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114157346\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким закрила кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування. Судді вирішили, що прокурор подав обвинувальний акт до суду вже після того, як цей строк закінчився, а відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) це є безумовною підставою для закриття справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційна палата ВАКС (АП ВАКС) розпочала апеляційний перегляд цього рішення 14 листопада 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле чи все так однозначно в рішенні ВАКС? Чи, може, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття? Розберімося.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо зі строками в справі й до чого тут \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу почали розслідувати в березні 2017 року. Тоді стало відомо про ймовірні факти необґрунтованого завищення кінцевої вартості вугілля для українських електростанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосудове розслідування тривало майже п\u0026rsquo;ять років, і за цей час детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) поетапно встановлювали нові факти та нових фігурантів справи. Щоразу їм доводилося вносити нові відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Так, за 2017\u0026ndash;2019 роки, окрім першого, було зареєстровано ще сім кримінальних проваджень, у результаті їх усіх об\u0026rsquo;єднали з першим, відкритим у березні 2017-го.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме в цьому проміжку часу Верховна Рада України ухвалила сумнозвісні \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, про які ми уже неодноразово \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pidstupna-mina-v-dosudovyh-rozsliduvannyah-yak-popravky-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravy/\"\u003eрозповідали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та закликали до їх осмисленого застосування в обʼєднаних кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦими поправками до КПК України встановлювався новий порядок продовження строку досудового розслідування \u0026mdash; це має робити слідчий суддя, якщо йдеться про продовження строку до 6 та до 12 місяців. Закон, який вносив відповідні зміни, містив вказівку, що вони не мають зворотної дії та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після набуття чинності цими змінами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволив закривати провадження, якщо з моменту повідомлення про підозру до передання обвинувального акта до суду строк досудового розслідування закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВласне, питання тлумачення спеціальної вказівки про часове застосування внесених змін вкотре стало наріжним каменем для учасників справи.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувалася колегія суддів ВАКС, закриваючи справу?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотиви суддів про закриття умовно мають \u003cstrong\u003eдві складові\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eПерша\u003c/strong\u003e стосується мотивування закриття справи через продовження строку досудового розслідування неуповноваженим, на думку суддів, суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; прокурором. Друга стосується оцінки судом впливу неодноразового закриття справи прокурорами під час слідства на строки досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо продовження строку досудового розслідування неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець не дав чіткої відповіді, як слід продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, зареєстрованих як до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, так і після. Судова практика розходилася настільки, що слідчі судді ВАКС навіть \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97644693\"\u003eвідмовлялися\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e продовжувати строки розслідування в подібних ситуаціях, посилаючись на відсутність повноважень це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості про кримінальне провадження, за яким скерували обвинувальний акт до суду в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, первинно вносилися до ЄРДР до 16 березня 2018-го. Але навіть після обʼєднання з іншими кримінальними провадженнями вже після цієї дати прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) продовжували строки досудового розслідування через постанови керівників органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе і стало однією з причин, чому колегія суддів ВАКС закрила справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) у жовтні 2022 року дала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про те, що продовжувати строк в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях повинен слідчий суддя, а не керівник прокуратури, оскільки це посилює гарантії прав людини в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що в першому епізоді \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; підозри фігурантам оголосили 8 серпня 2019 року. І прокурор САП замість звернення до слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування звернувся до керівника САП. Тому колегія суддів фактично визнала незаконними постанови керівника САП від 8 грудня 2019 року, 8 лютого 2020 року, 8 квітня 2020 року, 8 червня 2020 року та 8 серпня 2020 року, які продовжували такий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля справи це означає, що строк узагалі не продовжували, а тому розслідування мало завершитися 8 листопада 2019 року або закриттям справи, або переданням обвинувального акта до суду. \u003c/strong\u003eЖодну із цих дій у вказані строки не виконали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо спливу строку через неодноразове зупинення та закриття справи\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе лише цим мотивувала рішення колегія суддів. Справа \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; неодноразово зупинялася та закривалася з ініціативи прокурорів САП. Як наслідок, навіть прокурори констатували, що граничний строк досудового розслідування був перевищений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд оцінив, що прокурори САП закривали це кримінальне провадження:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e27 серпня 2020 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, на думку прокурора, строків досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e21 січня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e9 квітня 2021 року\u003c/strong\u003e \u0026mdash; через неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e20 травня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести вину фігурантів і закінчення строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки прокурора в останній постанові згодом \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100413290\"\u003eпідтвердила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e й слідча суддя, вказавши, що кожен день скасування рішення про закриття провадження повинен включатися до строку досудового розслідування. Оскільки всього справу закривали чотири рази, а станом на 27 серпня 2020-го з 12 місяців залишилося лише 3 дні, то вказаний строк закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів ВАКС узяла до уваги цей висновок слідчої судді, а також врахувала невтішний для сторони обвинувачення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ККС ВС \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eв\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eід 3 квітня 2023 року, згідно з яким строк між закриттям провадження, у якому є підозрювані особи, і скасуванням цього рішення прокурором повинен враховуватися до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори вищого рівня скасовували закриття \u0026laquo;Роттердама+\u0026raquo; тричі. Таким чином, якщо дотримуватися логіки згаданої постанови ККС ВС, часові проміжки 21.01.2021 \u0026mdash; 25.01.2021 (5 днів), 09.04.2021 \u0026mdash; 15.04.2021 (7 днів) та 20.05.2021 \u0026mdash; 22.09.2022 (491 день) мають бути враховані до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало підстави колегії суддів вважати, що строк закінчився ще задовго до передання обвинувального акта до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-11-23_17-55-48.jpg\" width=\"1280\" height=\"800\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувався суддя, який не погодився з рішенням більшості колегії?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакрити справу зголосилися два судді, тоді як член колегії Віктор Ногачевський не погодився з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114296306\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ключовим мотивом було те, що суд у підготовчому провадженні взагалі не був уповноважений ухвалювати таке рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі повноваження визначені в ст. 314 КПК України. У них вказано, що суд може закрити справу на підставах, визначених пунктами 5\u0026ndash;8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України. Однак п. 10, до якого відсилає ця стаття, стосується зовсім іншої підстави для закриття кримінального провадження, а саме наявності нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Цей пункт зʼявився у тексті ст. 314 одночасно з доповненням ст. 284 КПК України п. 10. Тоді ще \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; не існувало, а можливість закрити кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування зʼявилася в ст. 284 КПК України значно пізніше і під тим самим п. 10.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому Віктор Ногачевський вважає, що через закінчення строків досудового розслідування закривати справу може лише прокурор на етапі досудового розслідування. Суд зі свого боку може лише визнати недопустимими докази, зібрані поза відведеними слідству строками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним аргументом проти рішення колегії було те, що фабули зареєстрованих кримінальних проваджень після 16 березня 2018 року були похідними від основної, тобто вони лише розширювали первинну фабулу, викладену ще 2017-го. Тому подібне обʼєднання не свідчило про зловживання своїми повноваженнями з боку органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе оминув суддя й актуальність провадження, нагадавши, що розмір імовірно завданої шкоди становить 3\u0026nbsp;% від усіх видатків держбюджету України за 2015 рік. Тому слід провести його судовий розгляд для з\u0026rsquo;ясування обставин подій такого масштабу.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкі ж рішення може ухвалити АП ВАКС?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми вже згадали раніше, нині справа перебуває в АП ВАКС, де вже 14 листопада почали слухати скаргу прокурора на рішення колегії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові параметри, які, на наш погляд, має оцінити апеляція:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість закриття справи за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне продовження строку досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість включення строку між закриттям провадження з підозрюваними та скасуванням рішення про це до загального строку досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоділимося окремими міркуваннями з приводу цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо першого\u003c/strong\u003e. Спеціальна вказівка в законі про дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, у тому числі положень про можливість закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування, поширюється на справи, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як ми вже зазначали, \u003cstrong\u003eзаконодавець не розв\u0026rsquo;язав питання\u003c/strong\u003e про можливість застосування вказаної підстави для закриття проваджень, які були зареєстровані до та після 16 березня 2018-го та надалі об\u0026rsquo;єднані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, обʼєднана палата ККС ВС постановою від 31 жовтня 2022 року фактично дозволила застосовувати цю норму до таких проваджень. Водночас обʼєднана палата ККС ВС у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 11 вересня 2023 року вказала, що застосовувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можна лише до проваджень, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року. Попри те, що в цій постанові не аналізувалися питання про застосування цих норм в обʼєднаних кримінальних провадженнях, у висновку судді використали чіткіші формулювання, ніж законодавець у вказівці щодо дії в часі \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e20 квітня цього року колегія суддів ККС ВС сформувала правовий висновок у подібній справі, де кримінальне провадження від 2017 року на підставі цього ж пункту ст. 284 КПК України було закрито судами нижчих інстанцій. Касаційний суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110569390\"\u003eвказав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що\u003cstrong\u003e п. 10 не може бути застосований до цього кримінального провадження, а також до всіх інших, виділених з нього в окреме провадження або об\u0026rsquo;єднаних з ним і зареєстрованих пізніше. А все тому, що цей закон не існував на час внесення відомостей до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Цю ж позицію з посиланням на рішення обʼєднаної палати ККС від 11 вересня 2023 року виклала колегія суддів ККС у своїй нещодавній \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114188345\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 10 жовтня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про те, що питання можливості застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях не є повністю розв\u0026rsquo;язаним. А остання практика касаційної інстанції не зовсім узгоджується з позицією, викладеною в постанові обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що колегія суддів ВАКС, закриваючи справу \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, фактично презюмувала можливість застосування до неї п. 10 та не надала обґрунтування цьому. Тому можемо припустити, що АП ВАКС врахує та оцінить застосовану першою інстанцією ВАКС позицію суду касаційної інстанції та наведе аргументи щодо її нерелевантності до цієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе призведе до визнання помилковим застосування п. 10 до цієї справи та можливого скасування рішення про закриття справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо другого питання\u003c/strong\u003e. Перша інстанція, керуючись тим же правовим висновком обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, дійшла висновку, що продовжувати строк мав слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цих питань практика АП ВАКС не є однозначною. Передбачуваність кримінального процесуального закону тут стає як ніколи актуальною, оскільки ані прокурори, ані суди не мали єдиного бачення, хто повинен продовжувати ці строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107579205\"\u003eсправі Ощадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e за подібних умов колегія суддів АП ВАКС скасувала рішення про закриття справи через закінчення строків розслідування після повідомлення про підозру. Ключовим мотивом відступлення від наведеної вище позиції обʼєднаної палати було те, що на час ухвалення рішень про продовження прокурором такого строку його дії підпадали під поняття \u0026laquo;сумлінних\u0026raquo;, адже він перед цим безрезультатно звертався до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; прокурори не зверталися до слідчого судді, такий судовий контроль неодноразово все ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87480598\"\u003eпроводився\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Зокрема, під час оскарження постанов про закриття першого епізоду справи та під час продовження строку дії обов\u0026rsquo;язків, покладених на підозрюваних у цій справі, ці обов\u0026rsquo;язки не можуть виходити за строки слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідступлення від правової позиції обʼєднаної палати колегією суддів АП ВАКС відбулося також у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111031360https:/reyestr.court.gov.ua/Review/111031360\"\u003eсправі Одеського припортового заводу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, фігурантом якого є екснардеп Грановський. Колегія вказала, що згаданий висновок не може бути застосований, оскільки його сформулювали вже після продовження строку прокурорами, тому вони не могли знати та передбачити таку позицію ККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дає підстави вважати, що позиція суддів АП ВАКС може залишитися незмінною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не слід також виключати ймовірність того, що колегія суддів АП ВАКС не буде детально вдаватися до релевантності та застосовності позиції обʼєднаної палати ККС ВС до цієї справи й залишить без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а рішення суду першої інстанції без змін. У такому разі справа буде за судом касаційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо третього питання. \u003c/strong\u003eОдин з аргументів першої інстанції ВАКС полягав у тому, що через систематичні закриття прокурорами цієї справи граничний строк міг закінчитися ще в травні 2021 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок колегія суддів зробила з огляду на позицію ККС ВС від 3 квітня 2023 року, де йшлося, що час між закриттям справи та його скасуванням повинен додаватися до часу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція ККС ґрунтувалася на засаді розумності строків кримінального провадження. Згідно з нею кожен має право, щоб або обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрито.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСумарно, за нашими підрахунками, \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; перебував у стані закриття понад 500 днів, що з позиції ККС ВС від 3 квітня 2023 року свідчить про безумовне закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому ми не знайшли справ, де АП ВАКС застосовувала цю позицію касаційного суду. Тому саме колегія суддів АП ВАКС має вирішити, наскільки це релевантно до цього випадку, у тому числі з огляду на останній аргумент, наведений в окремій думці судді Віктора Ногачевського.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо апеляція підтвердить законність рішення суду першої інстанції, прокурор матиме право подати касаційну скаргу, через яку, зрештою, і вирішиться доля першого епізоду справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;. І тоді ж судді касаційної інстанції можуть розв\u0026rsquo;язати чимало дискусійних питань застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім першого епізоду цієї справи, до суду може бути скеровано і другий \u0026mdash; про зловживання на понад 20 млрд грн. На сьогодні триває стадія ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, і слідчий суддя \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114351792\"\u003eобмежив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e його тривалість до 29 грудня 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_9.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":702,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":763,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1699543051,"date":"09.11.2023","views":263,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_8.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Дотримання всіх гарантій справедливого судочинства навіть у таких жахливих злочинах \u0026mdash; ознака правової демократичної держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються. Припускаємо, що причинами цього є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНерозуміння суспільством важливості забезпечення правового захисту обвинувачених у воєнних злочинах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТиск на адвокатів і судову систему в цій категорії справ: бачення справедливості в суворих вироках, а не справедливих процедурах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеякісний матеріальний кримінальний закон, який не дає чіткого розуміння захисту, як працювати в цих справах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНедостатня підтримка / розуміння адвокатів у цих справах самою адвокатською спільнотою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що замовчування та ігнорування можливих проблем у сфері захисту може призвести до ще більших негативних наслідків, тому віримо в цінність і важливість дискусії на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\\\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмериканський народ через USAID надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається в таких сферах, як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 року, Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eвебсайті\u003c/a\u003e USAID та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_8.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":747,"url":"vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1698430594,"date":"30.10.2023","views":690,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4_1.jpg","mini_image":null,"name":"Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\"\u003eякі критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія аналізує в\u003c/span\u003eідповідність законодавства про колабораційну діяльність\u0026nbsp;міжнародно-правовим зобов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі існують суперечності між нормами статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) і нормами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cu\u003e[1]\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від національного законодавства, Конвенція передбачає дозволену та необхідну діяльність цивільних осіб в умовах окупації. Зокрема, у ній зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- особи, що перебувають під захистом, які внаслідок воєнних дій втратили свій заробіток, повинні бути забезпечені можливістю отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- якщо особи, що перебувають під захистом, є громадянами держави-супротивниці, їх можна залучати лише до таких видів примусових робіт, виконання яких є необхідним для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава може залучати до примусових робіт осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами. Кожна така особа, наскільки це дозволяють обставини, повинна бути залишена на своєму звичайному місці роботи. Робота повинна належним чином оплачуватись та відповідати фізичним та інтелектуальним можливостям робітників (стаття 51 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо (стаття 55 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни не забороняє і передбачає можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК не містить відповідних винятків при визнанні колаборацією діяльності, пов\u0026rsquo;язаної із забезпеченням гуманітарних, соціальних, медичних, побутових, комунальних та інших потреб населення на окупованих територіях. У результаті до відповідальності можуть бути притягнуті майже всі, хто перебуває на окупованій території і залучений до трудової чи підприємницької діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому ці суперечності мають бути враховані при вдосконаленні національного законодавства про колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПриклади невідповідності ЖК у вироках\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК у чинній редакції не передбачає жодних кваліфікуючих ознак і умов, які б відрізняли звичайну діяльність із забезпечення соціальних, медичних, продуктових, побутових, комунальних, торговельних, транспортних та інших потреб населення в умовах окупації, яка не спричиняє і не може спричинити шкоди національній безпеці України, від злочинної колабораційної діяльності, що загрожує національній безпеці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції не виключає її необмеженого свавільного застосування, покарання мешканців окупованих територій без урахування фактичної суспільної небезпечності діяння, наслідків діяння, спричиненої діянням шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього під дію статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції формально підпадає будь-яка цілком правомірна, навіть суспільно необхідна, діяльність на окупованій території, наприклад заходи, спрямовані на розв\u0026rsquo;язання гуманітарних проблем, надання медичних послуг, надання комунальних і ремонтно-будівельних послуг, діяльність у галузі транспорту, робота продуктових магазинів, виробництво сільгосппродукції і продуктів харчування, медична діяльність та діяльність аптек тощо. Тому існує ризик, що мешканців окупованої території можуть притягнути до кримінальної відповідальності за діяння, які фактично не є суспільно небезпечними, однак формально підпадають під диспозицію чинної статті 111\u003csup\u003e1\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч багаторазовим твердженням представників державної влади України, що не буде визнаватися колабораційною діяльність на окупованих територіях лікарів, комунальників, пожежників, підприємців тощо, і про відсутність підстав для притягнення їх до кримінальної відповідальності, стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК досі свавільно застосовується до таких осіб, незважаючи на відсутність спричинення будь-якої шкоди національній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, на мою думку, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність за відсутності складу такого злочину, відсутності умислу на вчинення злочину, відсутності будь-якої шкоди національній безпеці є вирок Індустріального районного суду м. Дніпро від 15 серпня 2023 року в справі № 202/3884/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за колабораційну діяльність за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК до п\u0026rsquo;яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Суд визнав колабораційною діяльністю дії обвинуваченої, яка діяла для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації: на громадських засадах виконувала обов\u0026rsquo;язки голови мікрорайону Комунальний міста Лиман на окупованій території, здійснювала загальне керівництво роботою вуличних (представників) мікрорайону Комунальний, приймала заяви на отримання твердого палива місцевими мешканцями, брала участь у складанні актів і затверджувала акти перевірки наявності пічного опалення в будинках мешканців для отримання вугілля, підписувала акти на отримання дров, допомагала місцевим мешканцям в отриманні гуманітарної допомоги й медикаментів, займалася розв\u0026rsquo;язанням різних побутових питань населення. Тобто діяла в інтересах цивільного населення, що залишилося на окупованій території. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою діяльності з надання опіки особам, що потребують допомоги, і забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежному застосуванню законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність, визначенню обґрунтованого й справедливого покарання перешкоджає те, що диспозиція статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, як вона викладена в чинній редакції, не передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків і відповідно обов\u0026rsquo;язку доказування суспільно небезпечних наслідків, небезпечності діяння і тому не дозволяє відокремити, розмежувати співпрацю з ворогом на шкоду суспільству, державі та громадянам від діяльності, необхідної для життєзабезпечення громадян України, що залишися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України засуджена за те, що, перебуваючи на окупованій території м. Вовчанськ Харківської області, обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я, здійснюючи керівництво діяльністю сектору охорони здоров\u0026rsquo;я, контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров\u0026rsquo;я, забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення та здійснювала керівництво сектором. Такі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Вирок не містить жодних відомостей про те, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою керівництва медичним обслуговуванням цивільного населення на окупованій території. Суду було достатньо визнання обвинуваченою вини і її згоди на спрощене провадження. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩе одним прикладом необґрунтованого, на мою думку, притягнення до кримінальної відповідальності може вважатися вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2023 року в справі № 229/2561/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин України засуджений до дев\u0026rsquo;яти років позбавлення волі, з позбавленням права займати відповідні посади, з конфіскацією майна за те, що він виконував обов\u0026rsquo;язки так званого \u0026laquo;начальника отдела жилищно-коммунального хозяйства администрации города Светлодарска\u0026raquo;, виконуючи організаційно-розпорядчі функції з надання комунальних послуг населенню, прибирання вулиць, вивезення сміття, підвезення води, відновлення електропостачання. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченим керівництва комунальним підприємством, що забезпечувало потреби цивільного населення на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4_1.jpg","tags":[{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":745,"url":"rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1697810470,"date":"20.10.2023","views":263,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.png","mini_image":null,"name":"Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖахіття війни кинули виклик не тільки державній владі загалом, але і звичайним громадянам, які кожного дня відчувають на собі наслідки збройної агресії, переживають втрати, перебувають в окупації, намагаються відбудовувати втрачене й мріють про повернення до свого звичного життя. Якщо навіть дорослим важко долати нові життєві реалії, то діти як найбільш незахищена категорія населення потребують особливої уваги й підтримки з боку держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖоден збройний конфлікт не триває вічно, і саме тому держава повинна мати чітку стратегію налагодження мирного життя на деокупованих територіях, зокрема і щодо майбутнього виховання і захисту прав дітей, беручи до уваги їх досить різний досвід: перебування за кордоном, в окупації, у країні-агресорі або на підконтрольній території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, близько 1\u0026nbsp;000\u0026nbsp;000 українських дітей залишаються за кордоном, близько 744\u0026nbsp;000 дітей незаконно депортовані до країни-агресора, зареєстровано 1\u0026nbsp;012 кримінальних проваджень за фактом воєнних злочинів проти дітей [1; 2; 3]. Це зумовлює актуальність інституту перехідного правосуддя як частини системи першочергових правових заходів держави з відновлення мирного життя на територіях, які опинилися в окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз інституту перехідного правосуддя, визначення його ролі й перспектив у захисті прав дітей на деокупованих територіях, а також розроблення пропозицій щодо конкретних необхідних заходів у межах цього інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМіжнародне гуманітарне право та його порушення державою-агресором\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що в міжнародному гуманітарному праві присвячена окрема увага захисту прав дітей під час збройного конфлікту. Зокрема, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року передбачено, що діти користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини. Вони зобовʼязані обмежити участь дітей у воєнних діях. Заборонено примусову депортацію дітей, за винятком необхідності дотримання їх безпеки, і зміну їх громадянського статусу. На окупаційну державу покладено обовʼязок сприяння належному функціонуванню закладів освіти, вжиття заходів для встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних звʼязків [4; 5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на вказані положення міжнародного гуманітарного права, численні випадки порушення прав дітей, їх примусове вилучення до країни-агресора та інші воєнні злочини свідчать про те, що росія не дотримується своїх міжнародно-правових зобовʼязань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомітет ООН з прав дитини в \u0026laquo;Заключних зауваженнях щодо об\u0026rsquo;єднаних п\u0026rsquo;ятої та шостої періодичних доповідей України\u0026raquo; констатував численні правдиві повідомлення про грубі порушення прав дітей, як-от убивства, масове переміщення всередині країни та за її межі, а також руйнування цивільної інфраструктури. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ\u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/29831/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-December-2022+.pdf\"\u003e)\u003c/a\u003e на кінець 2022 року, навчання майже 5,7\u0026nbsp;мільйона дітей перервано. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що на 23\u0026nbsp;лютого 2023\u0026nbsp;року внаслідок обстрілів і бомбардувань пошкоджено 3\u0026nbsp;151\u0026nbsp;заклад освіти, зокрема 440\u0026nbsp;зруйновано повністю. ЮНІСЕФ свідчить, що майже 1,5\u0026nbsp;мільйона дітей стикнулося з проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я [6].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, на окупованих територіях країна-агресор проводить активні заходи з позбавлення українських дітей своєї національної та особистої ідентичності. Вони полягають у масовій депортації українських дітей на територію росії, з подальшим влаштуванням у російські сімʼї, забезпеченні закладів освіти на окупованих територіях російськими вчителями, проведенні в закладах освіти серед дітей \u0026laquo;виховної\u0026raquo; роботи з виправдання російської агресії, примушуванні до відвідування закладів освіти на окупованих територіях, із забороною продовжувати навчання дистанційно в закладах освіти за українською програмою навчання. Окрім того, країна-агресор проводить активну політику мілітаризації українських дітей, залучає їх до участі в молодіжних організаціях, у яких відбувається воєнно-патріотичне виховання, просуваються ідеї російської ідентичності. Цілком очевидно, що за таких умов діти на окупованих територіях позбавлені можливості відкрито висловлювати свою українську позицію [7; 8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід узяти до уваги, що тимчасово окуповані території України відрізняються за часом перебування під окупацією, відповідно, що довше триває окупація, то більш негативними стають її наслідки та більше часу і ресурсів необхідно для їх подолання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звʼязку із цим на державному рівні дуже важливо аналізувати майбутні виклики, мати нормативно закріплену стратегію і проводити підготовку до розв\u0026rsquo;язання правових, гуманітарних і соціальних проблем постконфліктного періоду. У цьому аспекті на базі сформованого міжнародного досвіду саме перехідне правосуддя є тією програмою з відновлення миру, яку поміж інших заходів (налагодження економічної сфери, відновлення соціальних та адміністративних послуг, соціального забезпечення, інфраструктури) слід запроваджувати на деокупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоняття та елементи перехідного правосуддя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерехідне правосуддя не слід розглядати лише як судові процедури. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана від 2004 року зазначено, що правосуддя перехідного періоду охоплює весь комплекс процесів і механізмів, повʼязаних зі спробами суспільства подолати тяжку спадщину масштабних порушень законності в минулому, з метою забезпечити підзвітність, справедливість і примирення. До них відносять як судові, так і несудові механізми з різним ступенем міжнародної участі (або взагалі без неї), а також окремі дії із судового переслідування, відшкодування шкоди, встановлення фактів, інституційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більш широкому сенсі перехідне правосуддя можна розуміти також як справедливе ставлення з боку закону до всіх учасників конфліктних процесів у суспільстві [10, с. 31].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародним правом напрацьовано чотири основні складові елементи перехідного правосуддя: кримінальне переслідування (Criminal prosecutions) \u0026mdash; ефективне розслідування воєнних злочинів і грубих порушень прав людини, притягнення винних до відповідальності; відшкодування (Reparations) \u0026mdash; створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам, виплати їм компенсацій за спричинену фізичну та психічну шкоду відшкодування збитків, відновлення порушених прав постраждалих від конфлікту, надання їм медичної та психологічної допомоги, а також юридичних і соціальних послуг; встановлення істини (Truth-telling) \u0026mdash; забезпечення надання обʼєктивної інформації про причини і наслідки конфлікту, формування і надання доступу до архівів війни; інституційні реформи (Institutional reforms), що передбачають адміністративні заходи з перевірки публічних службовців, реформи у сфері освіти, судових, правоохоронних та інших органах [11, с. 31\u0026ndash;32; 9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтан нормативного регулювання елементів перехідного правосуддя в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, тому в кожному випадку така модель повинна будуватися відповідно до конкретних політичних та економічних реалій, характеру конфлікту і потреб суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри тривалий збройний конфлікт та окупацію частини територій України, можемо констатувати, що в державі відсутня чітка та достатня нормативна база, яка б визначала засади державної політики у сфері перехідного правосуддя, регламентувала конкретні механізми реінтеграції окупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо законодавчих актів у цій сфері слід віднести Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про військово-цивільні адміністрації\u0026raquo;. Однак ці законодавчі акти покликані розв\u0026rsquo;язувати потреби сьогодення і не передбачають заходів постконфліктного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож указом Президента України № 584/2019 створена Комісія з правової реформи, а в її складі \u0026mdash; робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Вона розробила Концепцію перехідного правосуддя в Україні. Така Концепція традиційно складається із чотирьох базових елементів, відомих у міжнародному праві: відшкодування шкоди постраждалим від конфлікту; притягнення винних до відповідальності та запобігання безкарності; забезпечення права на правду про збройний конфлікт; впровадження заходів з недопущення виникнення конфлікту в майбутньому [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Кабінет Міністрів України вніс проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo;, який наразі відкликаний. У вказаному законопроєкті пропонували визначити основні засади й напрями державної політики в перехідний, конфліктний і постконфліктний періоди. Зокрема, що стосується дотримання прав дітей: необхідність активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей і молоді в перехідний період; забезпечення доступу до закладів освіти, охорони здоров\u0026rsquo;я, соціального захисту та засобів масової інформації України для осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях; здійснення ефективної освітньої політики, формування стратегії громадянської освіти на деокупованих територіях, державної підтримки вивчення української мови та історії України для недопущення повторення окупації [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене свідчить про необхідність формування в Україні якісного нормативно-правового підґрунтя, що демонструвало б суспільству та міжнародним партнерам політичну готовність України до реінтеграції окупованих територій. Окрім того, у такій нормативній базі має бути приділена окрема увага відновленню ідентичності й захисту прав дітей, враховуючи прогнозовані виклики й ризики в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПерспективи застосування елементів перехідного правосуддя в Україні в аспекті захисту прав дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах дослідження цієї теми слід проаналізувати визначені елементи перехідного правосуддя в контексті захисту прав дітей і впливу на формування їхньої колективної памʼяті в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКримінальне переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВідновлення законності на окупованих територіях, проведення ефективного розслідування і покарання осіб, винуватих у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти дітей, є одними з пріоритетних завдань держави. Такі заходи повною мірою відповідають інтересам і запитам суспільства та мають здійснюватися з дотриманням усіх міжнародних стандартів права на справедливий суд. При цьому важливо забезпечити максимально відкриті судові процеси, щоб продемонструвати суспільству легітимність судових процедур і довести інформацію про конкретні підтверджені факти вчинення злочинів. Такі факти в перспективі можуть стати предметами вивчення в межах навчальних процесів для досягнення правильної виховної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас необхідно дотримуватися розумного балансу між миром і правосуддям та не допустити того, щоб кримінальне переслідування перетворилося на помсту тим громадянам, які залишилися на окупованій території і були вимушені підтримувати відносини з окупаційною владою. Зокрема, у юридичній спільноті дискусійним залишається питання доцільності кримінального переслідування окремої категорії населення окупованих територій за колабораційну діяльність, яка не завдала істотної шкоди державі або була направлена на підтримання життєдіяльності окупованої території. Тому важливо, щоб кримінальне переслідування мало не репресивний, а захисний і виховний характер. Також, на нашу думку, було б корисно запровадити психологічний супровід сімей з дітьми і дітей, чиї батьки були засуджені за вчинення тяжких злочинів, повʼязаних з воєнною агресією проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВідшкодування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e У межах цього механізму необхідно забезпечити можливість отримання справедливої компенсації дітям, які постраждали від наслідків війни. Причому це стосується однаково як дітей, які стали безпосередніми жертвами, так і тих, хто втратив близьких у звʼязку з учиненням воєнних злочинів. Реалізація цього механізму потребує від держави створення адміністративної процедури, у межах якої можливо визначити статус жертв, розмір і порядок отримання компенсації. Однак видається економічно обґрунтованим, що забезпечення виплати таких компенсацій переважно має здійснюватися за рахунок ресурсів держави-агресора, а тому перспектива реалізації системи відшкодування залежить від успішних політичних рішень і домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВстановлення істини.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНа нашу думку, цей елемент є одним з найбільш важливих у контексті відновлення ідентичності українських дітей за наслідками окупації, а також налагодження взаємовідносин з дітьми, які повернуться додому на деокуповані території. Встановлення істини передбачає цілий комплекс інформаційних заходів, які направлені на доведення обʼєктивної інформації про причини, хронологію і наслідки війни. При цьому важливим є донесення позиції, що жертвами збройного конфлікту є як ті діти, які виїхали з окупованих територій, так і ті, що були в окупації. Завдяки доведенню правдивої інформації в молодого покоління має бути сформоване однакове ставлення до подій війни. У межах цього елементу світовий досвід пропонує створення спеціальних комісій зі встановлення істини. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН від 2004 року зазначено, що було створено більше ніж 30 таких комісій, і вони здатні принести велику користь, допомагаючи суспільству в період після конфлікту встановлювати факти минулих порушень прав людини, укріплювати режим відповідальності, зберігати докази, виявляти порушників та вносити рекомендації з приводу відшкодування та організаційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, створення таких комісій у національній системі України має бути політично, організаційно та економічно виваженим. Як свідчить міжнародна практика, у багатьох випадках такі комісії мали досить широкі повноваження, зокрема з проведення розслідувань і збору доказів, що своєю чергою потребує ухвалення належної правової бази для їх легітимізації та функціонування. Виходячи із сучасних політичних та економічних реалій, вважаємо, що створення таких комісій не буде виправданим. Водночас пропонуємо забезпечити досягнення необхідного результату завдяки взаємодії судових і правоохоронних органів, засобів масової інформації, місцевих органів виконавчої влади, а також учасників освітнього процесу. Так, в українській журналістиці вже обговорюють виклики, які постануть при відновленні роботи на деокупованих територіях, зокрема наголошується, що підготовку до такої роботи слід починати заздалегідь [14]. Також освітні процеси повинні включати відкриті обговорення подій окупації та війни, з висвітленням негативних наслідків збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеформи.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОсновні реформи у сфері захисту прав дітей на деокупованих територіях мають стосуватися відновлення роботи закладів освіти, проведення навчання дітей з урахуванням негативного досвіду окупації, проведення поступового патріотичного виховання та ліквідації наслідків російської пропаганди. Зокрема, потребує розв\u0026rsquo;язання питання продовження навчання дітей, які навчалися під контролем країни-агресора, та умови легалізації отриманих ними документів про освіту. Також слід забезпечити надання психологічної підтримки дітей як у межах освітніх заходів, так і на сімейному рівні. При проведенні освітньої і виховної політики органи державної влади та місцевого самоврядування мають вживати заходи щодо недопущення дискримінації дітей, особливо за ознаками \u0026laquo;ті хто залишився\u0026raquo; та \u0026laquo;ті, хто виїхав на час окупації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міждержавному рівні необхідно продовжувати роботу з повернення всіх українських дітей, які були незаконно депортовані на територію росії, а також ухвалити для цього відповідну законодавчу базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізована тема підтверджує актуальність проведення державою підготовки до реінтеграції окупованих територій, особливо у сфері дотримання прав дітей. Така підготовка необхідна як для формування на загальнодержавному рівні зрозумілої та виваженої політики перехідного періоду, так і інформування населення про справжні наміри держави захистити громадян, повернути демократію і законність на окуповані території. Для відновлення миру, правопорядку та захисту прав дітей дієвим механізмом має стати перехідне правосуддя, досвід застосування якого на міжнародному рівні вже довів свою ефективність. Водночас застосування перехідного правосуддя потребує ухвалення належної правової бази, а вжиті державою заходи мають враховувати потреби молодого покоління, окремо передбачати заходи захисту прав дітей і не допускати дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористані джерела\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПонад пів мільйона українських учнів досі за кордоном: які поради дало МОН. URL: \u003ca href=\"https://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\"\u003ehttps://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПортал \u0026laquo;Діти війни\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://childrenofwar.gov.ua\"\u003ehttps://childrenofwar.gov.ua\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСпеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дії влади України, спрямовані на захист прав дітей. URL: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДіти війни. Право на життя та ідентичність. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: \u003ca href=\"https://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\"\u003ehttps://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\u003c/a\u003e) (дата звернення 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАналітичний звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Кримський сценарій\u0026rdquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях\u0026raquo;. Центр громадянської просвіти Альмеда. 2023. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eМоніторинговий звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Універсальний солдат\u0026rdquo; за січень-березень 2023. Центр громадянської просвіти Альмеда. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/category/pub/monitoringi/\"\u003ehttps://almenda.org/category/pub/monitoringi/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДоповідь Генерального секретаря ООН \u0026laquo;Господство права и правосудие переходного периода в конфликтных и постконфликтных обществах\u0026raquo; №\u0026nbsp;S/2004/616 від 23.08.2004. URL: \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБлага А., Мартиненко О. Концепція перехідного правосуддя в Україні: уведення у площину юридичної науки. Юридичний вісник. 2019/4. С. 30\u0026ndash;35. URL: \u003ca href=\"http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/%D0%90.%20%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%2c%20%D0%9E.%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\"\u003ehttp://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/А.%20Блага%2c%20О.%20Мартиненко%20Концепція%20перехідного%20правосуддя%20в%20Україні%20уведення%20у%20площину%20юридичної%20науки.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eЛузан. Т. Елементи перехідного правосуддя. Юридична газета Online. 2021. URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eГурковська Н. Шлях до миру: через перемогу і перехідне правосуддя. Експертний центр з прав людини. 2023. URL: \u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПроєкт Закону про засади державної політики перехідного періоду № 5844 від 09.08.2021. URL: \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\"\u003ehttps://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАдамович Н. \u0026laquo;Не можна просто сказати \u0026mdash; тепер ми прийшли вас рятувати\u0026raquo;: Як повернути українську журналістику на деокуповані території. ZMINA. 2023. URL: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":118,"url":"evgen-didenko-","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_7551.jpg","name":"Євген","surname":"Діденко ","post":"суддя Оболонського районного суду м. Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":744,"url":"problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1697717807,"date":"17.10.2023","views":318,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.jpg","mini_image":null,"name":"Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки колабораційна діяльність (через відсутність єдиного визначення такої діяльності в чинному законодавстві в цій статті ми будемо використовувати сукупність складів кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 КК України) є відносною новелою в національному законодавстві та судовій практиці, цілком закономірно, що навколо неї виникли дискусійні питання. Хотілося б заохотити колег до фахового обговорення на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що, ухвалюючи рішення про криміналізацію певних видів діяльності співгромадян, які залишилися на тимчасово окупованій території, законодавець, на нашу думку, по-перше, не визначив спеціального суб\u0026rsquo;єкта за цією статтею, залишивши його загальним, тобто відповідно до положень частини 1 статті 22 КК України суб\u0026rsquo;єктом злочину за статтею 111-1 КК України може бути осудна фізична особа віком від 16 років, у тому числі неповнолітня. По-друге, законодавець не врахував істотні відмінності між територіями, окупованими на момент ухвалення Закону № 2108-IX уже протягом років, і територіями, звільненими за декілька тижнів чи місяців після окупації. Також не врахований той факт, що першу обов\u0026rsquo;язкову евакуацію з територій, на яких точилися бойові дії або які могли бути окуповані найближчим часом, з наданням державою певного переліку допомоги евакуйованому населенню (принаймні квитків на потяги Укрзалізниці, інший транспорт, тимчасове розміщення та здійснення щомісячних виплат) було оголошено лише 2 серпня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, тобто після чотирьох з половиною місяців дії статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРизики для дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, законодавець, свідомо чи ні, але наразив неповнолітніх дітей віком від 16 до 18 років, які залишилися на тимчасово окупованих територіях після їх окупації у 2022 році (або взагалі проживали на них з 2014 \u0026ndash; 2015 років), на небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, тоді як Конвенція про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а Закон України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забороняє участь і використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та втягнення їх до непередбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань. Окремо наголосимо, що в частині 2 статті 30 вищезазначеного Закону прямо вказано: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДержава вживає всіх можливих заходів для запобігання вербуванню та використанню дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, виявлення завербованих дітей та звільнення їх від військової служби\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто законодавець розглядає дітей, завербованих до непередбачених законами України воєнізованих та збройних формувань (під це визначення, вочевидь, цілком підпадають будь-які воєнізовані та збройні формування країни-агресора), не як злочинців, які мають бути покарані, а як жертв, яких потрібно звільнити та повернути до нормального дитинства. Цей підхід вітчизняного законодавця не є якоюсь правовою девіацією, а цілком укладається в логіку наведених вище положень статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в сукупності з більш ранніми положеннями статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які передбачають, що \u003cem\u003e\u0026laquo;діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 7 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, очевидна наявність небезпеки притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 7 статті 111-1 КК України (покарання за цей злочин передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e), адже тільки за 2022 рік до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло 25 звернень стосовно втягування неповнолітніх у збройний конфлікт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, на територіях, окупованих уже майже протягом десятиріччя, таких як АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО, про системну індоктринацію та мілітаризацію неповнолітніх було відомо задовго до повномасштабного вторгнення Російської Федерації, зокрема ще восени 2020 року Центр прав людини ZMINA ретельно дослідив форми та методи такого \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; українських дітей окупаційною владою на території тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Так, на час публікації в Криму діяли щонайменше 15 міських і районних штабів громадського руху \u0026laquo;Юнармія\u0026raquo; (у лави якого беруть дітей віком від 8 до 16 років), осередки \u0026laquo;Кримського козацтва\u0026raquo;, \u0026laquo;Сини Вітчизни\u0026raquo;, інші \u0026laquo;патріотичні організації\u0026raquo;: у сімферопольських школах було 109 спеціалізованих кадетських класів з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетські класи відкрили навіть у керченському ліцеї мистецтв, не кажучи вже про м. Севастополь, де функціонувала філія президентського кадетського училища, куди приймали дітей з четвертого класу (тобто з 10 років)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Можна зробити висновок, що майже всі діти, які мешкають на окупованому півострові, охоплені мілітаристською пропагандою країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака сама ситуація склалася і в ОРДЛО, де також функціонують кадетські корпуси (зокрема, Донецька школа № 4 \u0026mdash; \u0026laquo;Кадетський корпус імені О. В. Захарченка\u0026raquo; або \u0026laquo;Луганський кадетський корпус\u0026raquo; з відділенням для дівчат у м. Антрацит), а неповнолітніх залучали до конфлікту ще від його початку. Зокрема, у 2016 році було відомо щонайменше про вісім неповнолітніх, які у 2014\u0026ndash;2016 роках брали участь у збройному конфлікті на стороні так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo;, як тоді іменувала себе окупаційна влада на захоплених територіях\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі самі методи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; неповнолітніх громадян України окупаційна влада використовує і на територіях, захоплених Російською Федерацією вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, \u0026laquo;напередодні Нового року [2023] партія \u0026laquo;Единая Россия\u0026raquo; ініціювала акцію \u0026laquo;Новогодняя почта\u0026raquo;, провівши для дітей Запорізької області майстер-класи зі створення новорічних листівок і листів для учасників так званої \u0026laquo;СВО\u0026raquo;. Також можна було принести самостійно намальовані листівки до єдиного гуманітарного штабу партії. Дітей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей залучали до акції \u0026laquo;Письмо солдату\u0026raquo; та інших схожих заходів, на яких вони мали писати чи малювати листи зі словами підтримки російським військовим. Зокрема, такі заходи відбулися 4 листопада 2022 року в Мелітополі та 21 листопада 2022 року в школі № 1 Скадовська. У грудні 2022 року так звана адміністрація м. Мелітополь повідомила, що після того, як учні школи № 8 написали \u0026laquo;листи підтримки на фронт\u0026raquo;, їх особисто привітали з новорічними святами військові національної гвардії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама проблема притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності не є новою. Ще у 2017 році дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Анастасія Некрасова попереджала, що за частиною 2 статті 260 КК України, за якою кваліфікували участь особи від 16 років у непередбачених законом збройних формуваннях до набрання чинності Законом № 2108-IX 15 березня 2022 року, буде притягнута неповнолітня дитина, а її дорослий вербувальник залишиться непокараним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на положення частини 6 статті 176 у поєднанні з положеннями частини 4 статті 183 КПК України, які фактично зумовлюють безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за статтею 111-1 КК України, без диференціації за віком, і беручи до уваги структурну проблему неналежних умов тримання під вартою під час досудового слідства, констатовану пілотним рішенням Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30 січня 2020 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (у додатку до нього перелічено 55 рішень ЄСПЛ за минулі роки, у яких констатовано ту саму проблему), бачимо невтішні перспективи як для неповнолітніх з окупованих територій, яких притягатимуть до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 КК України, так і в майбутньому для Державного бюджету України (навіть якщо не брати до уваги питання справедливої сатисфакції за порушення за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв\u0026rsquo;язку із самою \u0026laquo;неякісністю закону\u0026raquo; щодо статті 111-1 КК України в її чинній редакції та/або за статтею 5 Конвенції щодо безальтернативності тримання під вартою, які вимагають окремої дискусії, а обмежитися лише порушенням статті 3 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСумна практика\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, уже є щонайменше один вирок за частиною 7 статті 111-1 КК України відносно неповнолітньої особи, а саме вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року в справі № 229/266/23\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e, яким засуджено неповнолітнього уродженця Артемівського району Донецької області за надання інформації про розташування ЗСУ представникам держави-агресора у 2022 році в м. Бахмут Донецької області до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 15 років, без конфіскації майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу читачів на декілька проблем, що впадають в око при вивченні цього вироку. По-перше, неповнолітньому було призначене максимально можливе (з урахуванням положень статті 102 КК України) основне покарання у вигляді позбавлення волі. Така позиція дивує, адже подібний строк позбавлення волі суди призначають дорослим особам, з певним рівнем освіти та життєвим досвідом, які в умовах збройної агресії не змогли зберегти лояльність до країни свого громадянства. Годі й казати про неповнолітню особу, яку через специфіку свого віку, у тому числі певну емоційність внаслідок гормональних процесів в організмі, не можна розглядати як такий самий суб\u0026rsquo;єкт злочину, що й доросла людина. Власне, цьому розмежуванню в КК присвячено цілий розділ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге у зазначеному вироку до неповнолітнього було застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він таких посад не займав, і необхідність такого покарання аж ніяк не випливає з діянь, за які його засуджено. Вочевидь, це трапилося через невдалу конструкцію санкції частини 7 статті 111-1 КК України, яка не допускає незастосування додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 3 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім згаданої вище проблеми, після 15 березня 2022 року юридична спільнота отримала нову, хоча й не таку очевидну, можливу кримінальну відповідальність неповнолітніх за \u003cem\u003e\u0026laquo;здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України\u0026raquo;\u003c/em\u003e за частиною 3 статті 111-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе є таємницею, що викладання історії згідно зі стандартами української освіти, з одного боку, і згідно зі \u0026laquo;стандартами освіти\u0026raquo; країни-агресора, з іншого боку, абсолютно протилежні за своїм змістом. Понад те, фактично новий підручник \u0026laquo;Історія Росії\u0026raquo; (авторства міністра освіти РФ Володимира Мединського, наукового керівника Інституту загальної історії Російської академії наук Олександра Чубар\u0026rsquo;яна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова), за яким українські діти на тимчасово окупованих територіях вчать історію вже цілий місяць, сам собою є нічим іншим, як знаряддям злочину, передбаченим частиною 3 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб зробити такий висновок, достатньо дізнатися, що \u0026laquo;нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку й Латинську Америку. У розділі про війну РФ проти України \u0026mdash; 17 параграфів. У цьому розділі стверджується, що США є \u0026laquo;головним бенефіціаром\u0026raquo; війни, а окуповані українські території називають \u0026laquo;новими регіонами\u0026raquo; Росії\u0026raquo;\u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e.\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, цілком зрозуміло, що дитина, яка під час уроку \u0026laquo;історії\u0026raquo; або \u0026laquo;патріотичного виховання\u0026raquo;, заперечуватиме наративи країни-агресора, наражатиме на небезпеку позбавлення волі, катування та навіть смерті не тільки себе, а і свою родину. З іншого боку, формально відповідно до частини 3 статті 111-1 КК України участь у такому навчальному заході (у формі \u0026laquo;правильної\u0026raquo; відповіді на питання вчителя, доповіді чи оголошення реферату на відповідну тему) у навчальному закладі має кваліфікуватися саме як \u0026laquo;здійснення пропаганди\u0026raquo; й далі за текстом. Ми вже мовчимо про окремі пропагандистські заходи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo;, такі як \u0026laquo;написання листів на фронт\u0026raquo;, які здійснювалися, зокрема, у пришкільних таборах тимчасово окупованих міст Бердянська та Мелітополя за шаблоном і під запис\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. Отже, дитина піддається постійній ідеологічній \u0026laquo;обробці\u0026raquo; як під час обов\u0026rsquo;язкової до вивчення шкільної програми, так і нібито у вільний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеможливо не повернутися до наведеного вище прикладу засудження неповнолітнього за частиною 7 статті 111-1 КК України, який, як зазначено у вироку, \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдіючи умисно, з \u003c/em\u003e\u003cem\u003eідеологічних та політичних мотивів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eб\u003c/em\u003e\u003cem\u003eажав настання таких наслідків, з метою отримання державою-агресором воєнної переваги на полі бою та в тилу за\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдля захоплення і окупації державою-агресором Донецької області\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тобто, вочевидь, дитина була індоктринована пропагандою країни-агресора, навіть не перебуваючи в окупації, лише через дистанційні канали розповсюдження інформації. Що тоді казати про дітей, яких окупаційна влада піддає щоденній ідеологічній обробці протягом місяців і навіть років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ що ж тепер робити?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРиторичне питання, як багато випадків пропаганди з боку неповнолітніх у навчальних закладах буде зафіксовано після деокупації тимчасово окупованих територій, де протягом останніх півтора року (а в АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО \u0026mdash; останніх дев\u0026rsquo;яти років) цих дітей індоктринувала країна-агресор, вони вивчали історію в трактуванні окупаційної влади та у вільний час займалися в гуртках на кшталт \u0026laquo;Юнармії\u0026raquo;, а після деокупації вони повернуться до українських шкіл та інших навчальних закладів. Так само риторичним є питання, як матимуть реагувати на них органи правопорядку та суди з огляду на вищеописані вади статті 111-1 КК України та положення частини 2 статті 19 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не риторичне питання, як такі випадки (засудження навіть неповнолітніх дітей за колабораційну діяльність) впливатимуть на процес реінтеграції деокупованих територій і розбудови сталого миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк підсумок, хотілося б запросити шановних колег до дискусії щодо потреби внесення змін до статті 111-1 КК України, направлених на унеможливлення притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 111-1 КК України та пом\u0026rsquo;якшення основного покарання, а також можливості незастосування додаткового покарання для неповнолітніх, які притягаються за частиною 7 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р \u0026laquo;Про проведення обов\u0026rsquo;язкової евакуації населення Донецької області\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З урахуванням положень частини 1 та частини 5 статті 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк до 10 років, за винятком випадків засудження за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення волі, \u0026mdash; до 15 років. З урахуванням положень частини 2 статті 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання до неповнолітніх не застосовується.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Щорічна доповідь Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, розділ \u0026laquo;Права дітей\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eМикола Мирний. \u0026laquo;Армія майбутнього\u0026raquo;: як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму // Центр прав людини ZMINA, 17.09.2020: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр прав людини ZMINA. Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації: \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Коаліція заради миру на Донбасі. Вісім історій дітей, які воювали на Донбасі // Радіо Свобода, 23.10.2016: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;. \u0026laquo;Кримський сценарій\u0026raquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Аліна Боднар. За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, \u0026mdash; правозахисники\u0026raquo; // Texty.org.ua, 14.04.2017: \u003ca href=\"https://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\"\u003ehttps://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30.01.2020, стало остаточним 30.05.2020: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок доступний у ЄДРСР: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Олександр Янковський, Юлія Щетина. Росія переписує історію та мілітаризує освіту. Чого навчатимуть українських дітей на окупованих територіях\u0026raquo; // Радіо Свобода, 22.08.2023: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ворог використовує дітей для власної пропаганди // Центр національного спротиву, 20.06.2023: \u003ca href=\"https://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\"\u003ehttps://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з \u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":743,"url":"pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1697453768,"date":"16.10.2023","views":486,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.png","mini_image":null,"name":"Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія розкриває питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні з огляду на чинні правові норми про відповідальність за колабораційну діяльність правники й учені пропонують окремі підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів. Але вони не суттєві й без зміни законодавства не забезпечують чіткого й зрозумілого розмежування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада має спеціальний суб\u0026rsquo;єкт і може вчинятися лише громадянином України, а колабораційна діяльність \u0026mdash; не завжди і може також вчинятися іноземцем або особою без громадянства (частини 4, 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) не вимагають громадянства України як обов\u0026rsquo;язкову ознаку суб\u0026rsquo;єкту вчинення злочину).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність \u0026mdash; лише на користь держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднією з ознак об\u0026rsquo;єктивної сторони колабораційної діяльності є місце вчинення кримінального правопорушення, а саме \u0026mdash; тимчасово окупована територія. Державна зрада може вчинятися на будь-якій території і навіть за межами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри відмежуванні колабораційної діяльності (стаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК) від державної зради (стаття 111 КК) потрібно враховувати ознаки об\u0026rsquo;єктивної сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону державної зради становлять дії, прямо вказані в статті 111 КК, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Однак у законодавстві відсутнє нормативне визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;, що ускладнює правильну кваліфікацію й може призводити до помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивні форми складів колабораційної діяльності становлять дії, прямо вказані в статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, зокрема добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (частина 2 та частина 5 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності активна участь у таких заходах (частина 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги (частина 7 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), вчинення особами, зазначеними в частинах 5\u0026ndash;7 цієї статті, дій або ухвалення рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (частина 8 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, визначаючи об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину, не містить посилання на умову вчинення колабораційних дій з метою допомоги в підривній діяльності проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто підривна діяльність, передбачена диспозицією статті 111 КК, є обов\u0026rsquo;язковою ознакою цього складу злочину, тому має бути визначено, у чому саме ця обов\u0026rsquo;язкова ознака виражається і якими доказами підтверджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційні дії, визначені статтею 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, не пов\u0026rsquo;язуються з вказаною підривною діяльністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому при відмежуванні колабораційної діяльності від державної зради слід з\u0026rsquo;ясовувати, які саме дії вчинені підозрюваним і чи містять вони ознаки допомоги в підривній діяльності проти України, у чому така підривна діяльність проявляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУзагалі правники й учені відзначають, що відмежування провести складно, тому, на їхню думку, у розмежуванні обох злочинів (стаття 111 КК і стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) важливе значення матиме судова практика\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле за відсутності нормативного визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; існують умови для свавільного застосування закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожими за змістом є частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і частина 1 статті 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, за що передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Частина 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК також передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за що передбачене більш суворе покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібність в ознаках об\u0026rsquo;єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, полягає в запереченні здійснення збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальними критеріями розмежування цих складів кримінальних правопорушень є ознаки таких елементів, як об\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона та суб\u0026rsquo;єкт злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, може бути лише громадянин України. Суб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, може бути будь-яка особа незалежно від громадянства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож для розмежування злочинів, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, слід враховувати, що за загальними правилами кваліфікації, якщо кримінальне правопорушення передбачене одночасно кількома статтями КК, то діяння кваліфікується за тією з них, яка містить найбільшу кількість додаткових ознак складу вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому заклики, здійснені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, метою яких є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії саме Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК. Тоді як частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК охоплює заперечення громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства здійснення збройної агресії будь-якої держави проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом неправильної, на мій погляд, кваліфікації може бути вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року в кримінальній справі №\u0026nbsp;383/476/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за публічну підтримку дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації) щодо приєднання окупованих територій України до складу РФ. Її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування,\u0026nbsp;та займатися діяльністю, пов\u0026rsquo;язаною з наданням публічних послуг, на строк десять років. Тоді як наявність таких кваліфікуючих ознак, як \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;, вимагала кваліфікації дій обвинуваченої за частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, якою передбачена більш сувора відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до восьми років з конфіскацією майна або без неї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічний підхід застосований у вироку того ж Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2023 року в кримінальній справі № 383/422/23\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у якій суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, незважаючи на наявність у її діях кваліфікуючих ознак, що передбачені частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи питання розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки, правники і вчені відмічають наявність проблем з кваліфікацією схожих за ознаками кримінальних правопорушень, як стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і стаття 111, стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, стаття 436, стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України, вказують на відсутність правової визначеності в наведених нормах. Попереджають, що відсутність правової визначеності як складового елементу верховенства права може призвести до оскарження рішень національних судів до Європейського суду з прав людини внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедостатня ясність норм, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), схожість й іноді суперечливість у кваліфікації колабораційної діяльності з іншими тотожними протиправними діями, передбаченими статтями 109, 110, 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e, 260, 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, свідчать, що ці норми не відповідають вимогам якості закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє довільне тлумачення кримінального закону і свавільне застосування закону, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано достатньо точно для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку: він повинен бути здатен за потреби й за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність національних законів критерію якості закону може стати підставою для оскарження вироків, постановлених за такими законами, до Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому наявні суперечності вказаних правових норм вимагають удосконалення національного законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність і суміжні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк бути зі злочинами, які фактично підпадають під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (колаборації), але вчинені до її введення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія проти України та окупація її територій Російською Федерацією з лютого 2014 року стали умовами для вимушеної або добровільної співпраці громадян України, що залишилися на окупованих територіях, з державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність уперше була встановлена законом від 3 березня 2022 року, яким КК доповнений статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e. Нова правова норма набрала чинності з 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо цього часу колабораційна діяльність, яка підпадає під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, кваліфікувалася як \u0026laquo;державна зрада\u0026raquo;, і за цими фактами реєстрували й розслідували кримінальні провадження, постановляли вироки за статтею 111 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальні провадження відносно злочинів, що мають ознаки колабораційної діяльності, розпочаті до 15 березня 2022 року за статтею 111 КК, мають бути перекваліфіковані за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, тому що з 15 березня 2022 року вона є спеціальною правовою нормою відносно колабораційної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на статтю 5 КК, відповідно до якої не має зворотної дії в часі закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не можна притягнути до відповідальності осіб, які вчинили і вже припинили колабораційну діяльність до набрання чинності зазначеним законом 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо колабораційна діяльність була розпочата особою до доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і тривала після 15 березня 2022 року, таких осіб можна притягнути до кримінальної відповідальності за цією статтею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо до набрання чинності 15 березня 2022 року статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК кримінальне провадження відносно колаборантів було кваліфіковане за статтею 111 КК як державна зрада, то після 15 березня 2022 року таке кримінальне провадження має бути перекваліфіковане за відповідною частиною статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, якщо злочинні дії продовжувалися після 15 березня 2022 року, або кримінальне провадження має бути закрите, якщо протиправні дії були припинені до набрання чинності новою спеціальною правовою нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміна після 15 березня 2022 року кваліфікацій кримінальних проваджень, розпочатих раніше відносно колабораційної діяльності, зі статті 111 КК на статтю 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК підтверджується судовою практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, дії суддів, які залишилися на окупованих територіях і продовжили, починаючи з 2014 року, роботу в судах, створених окупаційною владою на території Автономної Республіки Крим, кваліфікувалися за статтею 111 КК як державна зрада. Але зараз стають відомими факти кваліфікації таких дій суддів за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність \u0026mdash; добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТак, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2019 року в справі № 1-кп/759/1/19\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України, яка була суддею Севастопольського апеляційного господарського суду, засуджена за те, що з березня 2014 року по 2017 рік обіймала посаду \u0026laquo;судді Двадцять першого арбітражного апеляційного суду\u0026raquo; на окупованій території АР Крим та продовжила здійснювати правосуддя від імені РФ уже як \u0026laquo;суддя\u0026raquo; вказаного \u0026laquo;суду\u0026raquo;. Ці дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 111 КК як державна зрада.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа відміну від такої кваліфікації, за скоєння аналогічних дій 18 серпня 2023 року слідчими ГСУ СБ України в кримінальному провадженні № 220223000000000665 від 30 червня 2023 року п\u0026rsquo;ятьом суддям, що обійняли посади суддів у незаконно створених судах на окупованій території Донецької області, повідомлено про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічно не повідомлялося про підозру про державну зраду за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК громадянину України, який, перебуваючи в окупованій території Автономної Республіки Крим, з 2017 року дотепер обіймає посаду заступника голови \u0026laquo;Державної Ради Республіки Крим\u0026raquo;. Відповідно до скерованого до суду обвинувального акта він обвинувачується лише за частиною 3 статті 109 (дії,\u003c/em\u003e \u003cem\u003eспрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e(колабораціонізм), \u003c/em\u003e\u003cem\u003eстаттею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК. Про це 5 вересня 2023 року повідомила Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична\u003c/em\u003e. Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Кравчук О. Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК / ГО \u0026laquo;Вектор прав людини\u0026raquo;. Київ, 2022: \u003ca href=\"http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\"\u003ehttp://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБерднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8] \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\"\u003ehttps://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":741,"url":"popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1697160971,"date":"13.10.2023","views":839,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17_1.png","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eми писали про те\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про справу про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, у якій судді ВАКС Олег Ткаченко та Лариса Задорожна дійшли різних висновків щодо спливу строків досудового розслідування. Вони по-різному відреагували на аргументи захисту щодо різних фігурантів справи. Як результат, 9 вересня Ткаченко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113456202\"\u003eзвільнив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з-під варти Ярослава Лугового, колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку, тоді як 12 вересня Задорожна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113512698\"\u003eпризначила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1,6 млн грн застави Надії Конопкіній, ексначальниці департаменту міжбанківських операцій цієї ж фінустанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так сталося і хто має рацію, розбираємося в нашому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОБЛЕМИ З ОБРАХУНКОМ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В РІШЕННІ ЩОДО ЯРОСЛАВА ЛУГОВОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 березня 2018 року \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/T172147?an=1\u0026amp;ed=2021_04_27\"\u003eЗаконом № 2147-VIII\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e набрали чинності зміни до КПК України, зокрема і щодо питання перебігу строку досудового розслідування. До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Після 16 березня 2018 року цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Автором такої ідеї став народний депутат від Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий, тож ці зміни й назвали, зрештою, \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті важливо пам\u0026rsquo;ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим документом. Указані зміни \u003cstrong\u003eне мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. \u003c/strong\u003eОднак закон не регулює ситуацій об\u0026rsquo;єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 16 березня 2018 року, а також після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодії інкримінованих злочинів у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку відбулися у 2015\u0026ndash;2016 роках, а от сама епопея з розслідуванням \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003eстартувала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e\u003cstrong\u003e6 березня 2017\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тоді детективи розпочали розслідування за заявою ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; про безпідставний переказ коштів на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;. Це провадження було зареєстровано за номером 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший епізод справи ПриватБанку відбувся в березні 2015 року. Саме тоді, за версією НАБУ, службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, привласнили кошти ПриватБанку на суму 9,2 млрд грн. При цьому, на думку правоохоронців, підозрювані використовували підконтрольну компанію нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучно створили зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій. Саме цього епізоду стосувалася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/zavolod-nnia-9-2-mlrd-grn-privatbanku-p-dozriu-t-sia-kolishn-i-benef-tc-arnii-vlasnik/\"\u003eнова підозра\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Коломойському, Луговому та Конопкіній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості за цим епізодом були внесені до ЄРДР \u003cstrong\u003e11 травня 2018 року\u003c/strong\u003e з номером провадження 42018100000000448. Згодом його було об\u0026rsquo;єднано з провадженням 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що формально підстав для застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко при обчисленні строків досудового розслідування все ж таки їх застосував. Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли, на його думку, закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017 року) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 року (саме тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 року (оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі розбіжності у визначених суддею строках лише підкріплюють нашу тезу, що положення КПК України в частині обрахунку строків досудового розслідування потрібно вдосконалити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення судді Ткаченка наче обґрунтоване, адже узгоджується з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. Тоді судді Верховного Суду зазначили, що саме слідчий суддя повинен продовжувати строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і об\u0026rsquo;єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Але в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eпопередньому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми вже критикували пропонований обʼєднаною палатою підхід як непередбачуваний для органів слідства та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак обʼєднана палата Верховного Суду 11 вересня 2023 року змінила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eсвій висновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Судді вирішили, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені в ЄРДР до вказаної дати. Однак цей висновок був сформульований після рішення судді Ткаченка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифічним є також підхід слідчого судді до тлумачення норми ч. 8 ст. 615 КПК України. Але про це ми поговоримо далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДХІД ДО ОБРАХУНКУ СТРОКІВ У РІШЕННІ ЩОДО НАДІЇ КОНОПКІНОЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідча суддя Задорожна в справі щодо колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіної по-іншому підійшла до розв\u0026rsquo;язання питання про строки досудового розслідування. Вона зробила висновок, що відомості про окремі кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Щодо того, що відомості про заволодіння 9,2 млрд грн були внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року, тобто на це вже мали поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, слідча суддя вказала, що відомостей про закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку із закінченням строків досудового розслідування їй не надали. А через те, що підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення до дати введення воєнного стану не повідомили жодній особі, то ч. 8 ст. 615 КПК України, яка зупиняє закінчення строків у провадженнях без підозрюваних в умовах воєнного стану, застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, слідча суддя оцінила час внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, а також те, що кримінальне провадження не було закрито через закінчення строків досудового розслідування. Вона також вказала, що строки від початку воєнного стану до моменту вручення повідомлення про підозру не спливали через ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку судді Задорожної, для розв\u0026rsquo;язання строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідували в об\u0026rsquo;єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких про підозру вже повідомили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, такий підхід кращий, але в такому разі в одному кримінальному провадженні строки можуть рахуватися по-різному щодо різних кримінальних правопорушень, а це створює невизначеність при здійсненні судового контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо робити залежність між датою внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосуванням \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eможуть зловживати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo;. Для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких випадках ми рекомендували аналізувати, чи змістово досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанком ми маємо відомості, що в первинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 6 березня 2017 року, розслідувалися факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпідставного переказу 16 грудня 2016 року грошових коштів через додаткову угоду у вигляді нарахування індексації на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, внаслідок чого ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; було спричинено тяжкі наслідки, що більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 2 ст. 364-1 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, після безпідставного нарахування та виплати винагороди ПрАТ \u0026laquo;СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo; у зв\u0026rsquo;язку з ростом курсу гривні до долара США (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах. Ці особи в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ \u0026laquo;ПриватОфіс\u0026raquo; та \u0026laquo;Ключове рішення\u0026raquo;, ПАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, ТОВ \u0026laquo;Новофарм\u0026raquo; на заздалегідь невигідних для банку умовах (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальному провадженні, яке стосується Лугового, Конопкіної та й, зрештою, Коломойського та інших підозрюваних, 11 травня 2018 року відомості вносилися за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; на суму 9 264 807 900 грн. При цьому там ідеться про використання цими службовими особами підконтрольної компанії-нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучне створення зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій серій \u0026laquo;V\u0026raquo;, \u0026laquo;W\u0026raquo;, \u0026laquo;X\u0026raquo; та \u0026laquo;Y\u0026raquo; (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, виглядає так, що діяння стосується активів одного банку, вчинялося, за версією органу досудового розслідування, частково тими ж фігурантами і здебільшого за тією ж кваліфікацією. \u003cstrong\u003eЦе дозволяє стверджувати, що зловживання при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень не відбулося, а здійснювалося таке об\u0026rsquo;єднання задля підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ цій справі оцінка строків ускладнилася непередбачуваним тлумаченням положень ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення цієї частини статті дозволяють у період воєнного стану не обраховувати строк досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де нема підозрюваних. І в Апеляційній палаті ВАКС склалася непередбачувана практика їх тлумачення. Ідеться про те, яким чином судді визначають, чи підлягає ця частина статті застосуванню, чи ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з перших справ, де проявилася проблемність цієї норми, стосувалася скарги на повідомлення про підозру захисника народного депутата від фракції \u0026laquo;Опозиційного блоку\u0026raquo; Олександра Долженкова, якого НАБУ і САП підозрювали в незаконному одержанні понад 700 тис. грн компенсації за оренду житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті апеляційного розгляду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479623\"\u003eухвали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e слідчого судді Ткаченка про відмову в скасуванні підозри колегія суддів під головуванням судді Даниїли Чорненької \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591869\"\u003eдійшла висновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потрібно встановлювати, чи було в кримінальному провадженні загалом повідомлено про підозру, незалежно від того, чи є підозрювана особа фігурантом актуального кримінального провадження. Суд встановив, що строки досудового розслідування спливали попри воєнний стан, адже ще у 2019 та 2020 роках там фігурували підозрювані. А той факт, що кримінальні провадження щодо цих підозрюваних були виділені з основного, не вплинув на рішення суддів Апеляційної палати ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрішки контексту, який може пояснити проблему. Від початку воєнного стану нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20/ed20220322#n78\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до КПК України, встановивши, що у фактових кримінальних провадженнях (тобто там, де нема підозрюваних) продовжувати їхні строки в слідчого судді недоцільно. Це і раніше не було виправдано, але знову ж тут варто \u0026laquo;подякувати\u0026raquo; екснардепу Лозовому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинулого трохи часу, і з\u0026rsquo;явилася потреба в удосконаленні окремих положень ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим роботи органів кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже ці норми вже апробували на практиці і виявили окремі їх недоліки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому в серпні 2023 року нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-20#n11\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ч. 8 ст. 615 КПК України, виклавши її перший абзац у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1917722\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до проєкту автори прямо написали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Водночас проведення ефективних слідчих (розшукових) дій у цій категорії кримінальних проваджень об\u0026rsquo;єктивно ускладнюється умовами воєнного стану, відсутністю (знищенням) доказів внаслідок бойових дій, зміною місця перебування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, захоплення частини території України та небезпекою проведення процесуальних дій тощо. Проте, визначені статтею 219 КПК України строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру, які становлять у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину вісімнадцять місяців, будуть спливати вже у серпні-вересні 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою врегулювання на період дії воєнного стану питання перебігу строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, у тому числі щодо воєнних злочинів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, депутати мали намір спростити роботу органам досудового розслідування через виключення обовʼязку продовжувати такі строки у фактових провадженнях в умовах воєнного стану, а також продовження строку досудового розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє стверджувати, що практика судді Ткаченка в справі про заволодіння коштами ПриватБанку, а також суддів Апеляційної палати ВАКС у справі Долженкова не зовсім відповідає правилам тлумачення положень законодавства. Адже спершу потрібно здійснити буквальне тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати значення слів, використаних у певному нормативному положенні), а потім, якщо треба узгодити кілька варіантів розуміння, цільове тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати мету закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо положення ч. 8 ст. 615 КПК України \u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких \u0026hellip; жодній особі не повідомлено про підозру\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна розуміти у двох значеннях: по-перше, наявність підозрюваного в кримінальному провадженні і, по-друге, вчинення процесуальної дії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; у кримінальному провадженні \u0026mdash; то варто звернутися до логіки законодавця при внесенні таких змін до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна припустити, що законодавець мав на меті полегшити долю органів досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де немає підозрюваних. Адже якщо підозрюваний є, його процесуальний інтерес у вигляді швидкого досудового розслідування повинен захищатися через судовий контроль. А якщо немає, то й немає прав, дотримання яких повинен контролювати слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто висновок, що коли в кримінальному провадженні певним особам повідомляли про підозру раніше, а потім матеріали щодо них були виділені, то все одно слідчому потрібно продовжувати строки досудового розслідування в слідчого судді, неправильний. Інакше кажучи, їм не треба витрачати час даремно, адже є прямий дозвіл закону не продовжувати строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що на сьогодні рішення про підозру Долженкову \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112002435\"\u003eпереглядається\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в касаційному суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостановлені в справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку судові рішення будуть оскаржуватися в апеляційному порядку. Ми будемо уважно стежити за ходом справи і сподіваємося на розв\u0026rsquo;язання суперечливих питань при тлумаченні кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":116,"url":"yuliya-poltorak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yuliya-poltorak.jpg","name":"Юлія","surname":"Полторак","post":"юристка з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":762,"url":"how-to-qualify-war-crimes-against-the-environment","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1698924706,"date":"11.10.2023","views":51,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_7.jpg","mini_image":null,"name":"How to qualify war crimes against the environment","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe armed aggression of the Russian Federation continues to cause damage to the natural environment, affecting the well-being, health and survival of people in Ukraine.\u0026nbsp;The environment is too often attacked or accidentally damaged by the use of certain methods or means of warfare.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eDuring the full-scale invasion, the Russian Federation grossly violates the norms of international humanitarian law, including causing extensive, long-term and serious damage to the natural environment of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThis piece explores how to prove the composition of a war crime in the case of Russian aggression causing damage to the natural environment of Ukraine?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably, in accordance with paragraph b) part 3 of Article 85 of the Protocol Additional to the Geneva Conventions Relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts of 8 June 1977 (hereinafter \u0026ndash; Protocol I), a serious violation of this Protocol includes, in particular, committing an indiscriminate attack affecting the civilian population or civilian objects, when it is known that such an attack will cause excessive loss of life, injury to the civilian population or damage to civilian objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to the provisions of Article 52 of Protocol I, civilian objects are all objects that are not military objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRule 8 of the Guidelines on the Protection of the Natural Environment in Armed Conflict establishes that In the conduct of military operations, constant care must be taken to spare the civilian population, civilians and civilian objects, including the natural environment. All All feasible precautions must be taken to avoid, and in any event to minimize, incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects, including the natural environment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, according to international humanitarian law, we can consider natural environment \u003cstrong\u003eas a civilian object.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, according to Article 8(2)(b)(iv) of the Statute of the ICC and Article 3 of the Statute of the ICTY, which are the source of interpretation of the provisions of Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, an intentional attack with the knowledge that this attack will lead to accidental death or wounding civilians or causing damage to civilian objects or widespread, long-lasting and severe damage to the natural environment, which would be clearly excessive compared to the concrete and immediately expected general military advantage, is a serious violation of the laws and customs applicable in international armed conflicts in established framework of international law, and therefore, is a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAlso, according to the provisions of Article 8(2)(b)( ii ) of the Statute of the ICC, intentional direct attack on civilian objects \u0026ndash; that is, objects that are not military targets \u0026ndash; is a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCustomary International Humanitarian Law also includes obligations of states to protect the environment during armed conflict. Thus, according to Rule 7, the parties to the conflict must always distinguish between civilian objects and military targets. Attacks can only be directed at military targets. Attacks should not be directed at civilian objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRule 45 of Customary International Humanitarian Law establishes that the use of methods or means of warfare that are planned or likely to cause widespread, long-lasting and severe damage to the natural environment is prohibited. Destruction of the natural environment cannot be used as a weapon of war.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in accordance with Part 1 of Article 1 of the 1976 Convention on the Prohibition of Military or Any Other Hostile Use of Environmental Modification Techniques, to which both Ukraine and the Russian Federation are parties, each State Party to this Convention is obliged not to resort to military or any other hostile use of means of influence on the natural environment having widespread, long-term or severe consequences as a means of destroying, damaging or causing harm to any other State Party.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, according to Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, an attack carried out with the knowledge that it may lead to the accidental death or injury of civilians or damage to civilian objects or widespread, long-term or severe damage to the natural environment is a violation of laws and customs of war provided for by international treaties, the binding consent to which was given by the Verkhovna Rada of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt is known that Article 438 of the Criminal Code of Ukraine is a blanket norm, and therefore, when justifying qualifications in each specific case, it is necessary to refer to norms, articles and rules of conventions, additional protocols to conventions or norms of customary rules that provide the content of the objective side of this crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo prove the environmental component of a war crime, references can be made to:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one and item a) of part four of Article 51 of Protocol I, according to which the civilian population and individual civilians enjoy general protection from dangers arising in connection with military operations; indiscriminate attacks are prohibited. Attacks of an indiscriminate nature include attacks not aimed at specific military objects;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one of Article 52 of Protocol I, according to which civilian objects should not be the target of attack or reprisals;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart three of Article 35 of Protocol I, which prohibits the use of methods or means of warfare that are intended to cause, or may be expected to cause, widespread, long-term and severe damage to the natural environment;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one of Article 55 of Protocol I, according to which, in conduct of military operations care shall be taken in warfare to protect the natural environment against widespread, long-term and severe damage. Such protection includes the prohibition of the use of methods or means of warfare which are intended to cause, or may be expected to cause, such damage to the natural environment and thereby to damage the health or survival of the population.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt should be noted that Article 55 of Protocol I concerns damage to the health or survival of the population, while Article 35 of Protocol I concerns damage to the natural environment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eHowever, regardless of the extent of the harm prohibited by Article 55, the combined effect of Articles 35 and 55 of Protocol I is that they clearly prohibit the use of methods or means of warfare which are intended to cause, or may be expected to cause, widespread, long-term and severe damage to the natural environment as such. It corresponds to the conclusions of the International Court of Justice of the United Nations that \u0026ldquo;taken together, these provisions embody a general obligation to protect the natural environment from widespread, long-term and severe environmental damage.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in case of an attack on works and installations containing dangerous forces, it is necessary to refer to part one of Article 56 of Protocol I, according to which works or installations containing dangerous forces, namely dams, dykes and nuclear electrical generating stations, shall not be made the object of attack, even where these objects are military objectives, if such attack may cause the release of dangerous forces and consequent severe losses among the civilian population, since according to item c) of part three of Article 85 of Protocol I, such actions are a serious violation of international humanitarian law.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSimilarly, Rule 42 of Customary International Humanitarian Law establishes that particular care must be taken if works and installations containing dangerous forces, namely dams, dykes and nuclear electrical generating stations, and other installations located at or in their vicinity are attacked, in order to avoid the release of dangerous forces and consequent severe losses among the civilian population.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt should also be noted that the principle of proportionality in international humanitarian law and customary norms prohibits attacks that can be expected to cause accidental civilian deaths or injuries to civilians, damage to civilian objects, or a combination of such effects that would be excessive compared to the expected specific and direct military advantage.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eGiven the civilian nature of the natural environment, any part of it that is not a military objective must be protected not only from direct attack, but also from accidental damage, which cannot be excessive (separately or in combination with other accidental damage, inflicted on civilian objects) compared to the expected specific and direct military advantage obtained as a result of an attack on a military objective.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, even in case of an attack on a military target, if it causes excessive damage to the environment, such actions can be qualified as a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCorrect application of norms and customs of international humanitarian law will ensure proper prosecution for war crimes committed and compensation for the damage that military actions caused to the natural environment of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_7.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":740,"url":"yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1696945831,"date":"10.10.2023","views":427,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.jpg","mini_image":null,"name":"Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія російської федерації продовжує спричиняти шкоду навколишньому природному середовищу, впливаючи на добробут, здоров\u0026rsquo;я та виживання людей в Україні. Довкілля надто часто стає об\u0026rsquo;єктом нападу або зазнає випадкової шкоди внаслідок використання певних методів чи засобів ведення війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного вторгнення російська федерація грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема спричинює широку, довгочасну й серйозну шкоду природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоміркуємо, як же доводити склад воєнного злочину у випадку спричинення агресією рф шкоди навколишньому природному середовищу України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до пункту b) частини 3 статті 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (далі \u0026mdash; Протокол I), серйозним порушенням цього Протоколу є, зокрема, вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об\u0026rsquo;єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з положеннями статті 52 Протоколу І, цивільними об\u0026rsquo;єктами є всі ті об\u0026rsquo;єкти, які не є воєнними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівні принципи захисту природного середовища під час збройного конфлікту в нормі 8 встановлюють, що під час проведення воєнних операцій необхідно виявляти постійну турботу про захист цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об\u0026rsquo;єктів, зокрема природного середовища. Слід вживати всіх практично можливих запобіжних заходів для уникнення і в будь-якому випадку зведення до мінімуму випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів, включаючи природне середовище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відповідно до міжнародного гуманітарного права можемо розглядати природне навколишнє середовище \u003cstrong\u003eяк цивільний об\u0026rsquo;єкт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Статуту МКС та статтею 3 Статуту МКТЮ, які є джерелом тлумачення положень статті 438 Кримінального кодексу України, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою, є серйозним порушенням законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, отже, воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож відповідно до положень статті 8(2)(b)(iі) Статуту МКС воєнним злочином є умисне спрямування нападів на цивільні об\u0026rsquo;єкти, тобто об\u0026rsquo;єкти, що не є військовими цілями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право також містить зобов\u0026rsquo;язання держав з охорони довкілля під час збройного конфлікту. Так, згідно з нормою 7 сторони конфлікту завжди повинні розрізняти цивільні об\u0026rsquo;єкти та військові цілі. Напади можуть спрямовуватися лише на військові цілі. Напади не повинні спрямовуватися на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормою 45 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права встановлено, що використання методів чи засобів ведення воєнних дій, що, як планується або можна очікувати, спричинить масштабну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, заборонено. Знищення природного навколишнього середовища не може використовуватися як зброя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасниками якої є як Україна, так і рф, кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов\u0026rsquo;язана не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способу руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відповідно до статті 438 Кримінального кодексу України, напад, який здійснюється з усвідомленням того, що він може призвести до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, є порушенням законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що стаття 438 Кримінального кодексу України є бланкетною нормою, а тому під час обґрунтування кваліфікації в кожному конкретному випадку необхідно посилатися на норми, статті й правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об\u0026rsquo;єктивної сторони цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля доведення екологічної складової воєнного злочину можливі посилання на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу та пункт а) частини четвертої статті 51 Протоколу I, згідно з якими цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв\u0026rsquo;язку з воєнними операціями; напади невибіркового характеру заборонені. До нападу невибіркового характеру належать напади, не спрямовані на конкретні воєнні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 52 Протоколу І, відповідно до якої цивільні об\u0026rsquo;єкти не повинні бути об\u0026rsquo;єктом нападу або репресалій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину третю статті 35 Протоколу I, відповідно до якої заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 55 Протоколу І, згідно з якою при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров\u0026rsquo;ю або виживанню населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що стаття 55 Протоколу І передбачає шкоду для здоров\u0026rsquo;я або виживання населення, тоді як стаття 35 Протоколу І передбачає шкоду природному середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте незалежно від масштабу шкоди, забороненої статтею 55, сукупна дія статей 35 та 55 Протоколу I полягає в тому, що вони однозначно забороняють використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкомасштабну, довготривалу й серйозну шкоду природному середовищу як такому. Це відповідає висновкам Міжнародного суду ООН про те, що \u0026laquo;взяті разом, ці положення втілюють загальний обов\u0026rsquo;язок захищати природне середовище від широкомасштабної, довготривалої й серйозної екологічної шкоди\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у випадку нападу на установки та споруди, що містять небезпечні сили, необхідно посилатися на частину першу статті 56 Протоколу І, згідно з якою установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції \u0026mdash; не повинні ставати об\u0026rsquo;єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об\u0026rsquo;єкти є воєнними об\u0026rsquo;єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення, оскільки відповідно до пункту c) частини 3 статті 85 Протоколу І такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно нормою 42 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права закріплено, що під час здійснення нападів на споруди та установки підвищеної небезпеки, зокрема греблі, дамби, ядерні електростанції, а також на інші споруди, розташовані біля або безпосередньо близько до таких об\u0026rsquo;єктів, особлива увага повинна приділятися тому, щоб під час таких нападів уникати вивільнення небезпечних сил і надмірних втрат серед цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід зазначити, що принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві та звичаєвих нормах забороняє напади, від яких можна очікувати спричинення випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів або поєднання таких наслідків, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на цивільний характер природного середовища будь-яка його частина, яка не є воєнною ціллю, повинна бути захищена не лише від прямого нападу, але й від заподіяння випадкової шкоди, яка не може бути надмірною (окремо або в поєднанні з іншою випадковою шкодою, завданою цивільним об\u0026rsquo;єктам) порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, отриманою в результаті нападу на воєнну ціль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть у випадку нападу на воєнну ціль у разі спричинення надмірної шкоди довкіллю такі дії можна кваліфікувати як воєнний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравильність застосування норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права забезпечить належне притягнення до кримінальної відповідальності за скоєні воєнні злочини та відшкодування завданої воєнними діями шкоди навколишньому природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":560,"name":"злочини проти довкілля"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":739,"url":"kriminalna-yustitsiya-j-normotvorcha-tehnika-stan-problemi-i-perspektivi","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1696433777,"date":"04.10.2023","views":364,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15_1.png","mini_image":null,"name":"Кримінальна юстиція й нормотворча техніка: стан, проблеми і перспективи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля правників (і не тільки!) не є секретом, що письмову мову нормативно-правових актів (законів, постанов, указів, процесуальних рішень) іноді метафорично називають \u0026laquo;пташиною\u0026raquo;, оскільки її зрозуміти та усвідомити дано далеко не кожній людині, навіть особі з правничою освітою і фаховому правнику, а тим паче \u0026laquo;пересічному\u0026raquo; громадянину / громадянці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих актах можна натрапити на одні й ті ж самі терміни, що по-різному вживаються в різних актах, запозичені іншомовні слова не завжди адекватно перекладені українською, первісний зміст окремих правових термінів може бути спотворений, а речення-приписи побудовані так, що, поки дочитаєш їх до крапки, то треба неодноразово повернутися на початок речення і в середину, щоб зрозуміти сенс нормативного припису загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховна Рада України після багаторічних дискусій і намірів 24 серпня 2023 року нарешті ухвалила \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\"\u003eЗакон \u0026laquo;Про правотворчу діяльність\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який уже набув чинності, але буде введений у дію через один рік після завершення воєнного стану в Україні (дуже добре, що не наступного дня після набуття чинності!). Ухвалення такого Закону вважаю непересічною подією в житті нашої держави і правничої спільноти, але вона залишається не поміченою?!.. Цей Закон ще потребує досконалого дослідження й коментування, а можливо, і певних змін ще до того часу, поки він не почне діяти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе відкладаючи в довгу шухляду свої давні роздуми щодо вживаної в нас нормативно-правової термінології, дозволю собі висловити деякі зауваження і застереження, які, можливо, стануть предметом чергової бурхливої дискусії в Клубі шаленіючих криміналістів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, назва закону \u0026laquo;про правотворчу діяльність\u0026raquo; викликає в мене питання щодо коректності вживання терміну \u0026laquo;правотворчість\u0026raquo; стосовно розроблення й ухвалення всіх нормативно-правових актів. Виправданість вживання цього терміну можна, на мій погляд, пояснити лише відмовою від розуміння \u0026laquo;права\u0026raquo; як соціального феномену, основою якого є природні права і свободи людини, а не ті права і свободи, що встановлені закононормотворцем, який лише забезпечує реалізацію таких прав і свобод та встановлює і вживає примусові заходи впливу / примусу до тих осіб, які їх порушують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, у контексті функціонування кримінальної юстиції в мене (упевнений, що не тільки в мене) виникають питання щодо адекватного вживання таких слів-термінів, як кримінальний (закон, кодекс, процес), кримінальна (кримінально-правова) політика, притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне переслідування, допит, відбирання свідчень / пояснення, виклик до слідчого (прокурора, суду) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже терміни \u0026laquo;кримінал, кримінальний, криміналітет\u0026raquo; майже всіма словниками тлумачаться в першу чергу як \u0026laquo;карний злочин, злочинець, в\u0026rsquo;язниця\u0026raquo;. І якщо стосовно Кримінального кодексу, який саме й встановлює перелік караних діянь (кримінальних правопорушень), вживання цього терміну є виправданим, то найменування процедур / процесу, за допомогою яких розслідуються такі діяння і призначається (звільняється від) покарання, викликає питання: хіба кримінальний процесуальний кодекс визначає процедури вчинення злочинів?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке ж саме запитання виникає при тлумаченні словосполучення \u0026laquo;кримінальна або кримінально-правова політика\u0026raquo; держави: хіба держава розробляє політику вчинення кримінальних правопорушень? Можливо, більш коректно говорити й писати \u0026laquo;антикримінальна політика / органи\u0026raquo; на кшталт \u0026laquo;антикорупційна політика / органи\u0026raquo;?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпоріднені, але не тотожні словосполучення-терміни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eа) \u0026laquo;притягнення до кримінальної відповідальності\u0026raquo; трапляється в КПК 36 разів, у КК \u0026mdash; 17, у Законі \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; \u0026mdash; 3, \u0026laquo;Про НПУ\u0026raquo; \u0026mdash; 8, \u0026laquo;Про НАБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 8, \u0026laquo;Про СБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про статус суддів і судоустрій\u0026raquo; \u0026mdash; 3 рази;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eб) \u0026laquo;кримінальне переслідування\u0026raquo; трапляється в КПК 2 рази, у КК \u0026mdash; 1, у Законі \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; \u0026mdash; 0, \u0026laquo;Про НАБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про СБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про статус суддів і судоустрій\u0026raquo; \u0026mdash; 0 разів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас автори навчального посібника \u0026laquo;Кримінальний процес\u0026raquo;, колишні члени робочої групи з підготовки КПК (2006\u0026ndash;2012 рр.) О.\u0026nbsp;Банчук (тепер заступник міністра юстиції) і Л.\u0026nbsp;Лобойко (тепер суддя Верховного Суду), на мій погляд, абсолютно слушно вживають словосполучення \u0026laquo;кримінальне переслідування\u0026raquo; щодо стадії досудового розслідування в першу чергу. Адже про яке \u0026laquo;притягнення до кримінальної відповідальності\u0026raquo; може йти мова ще на стадії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; (див. п. 14) ст. 3 і далі по всьому тексту КПК), якщо до набуття чинності обвинувального вироку в процесі діє конституційний принцип \u0026laquo;презумпції невинуватості\u0026raquo;?.. Безумовно, принаймні до ухвалення обвинувального вироку коректно вести мову лише про \u0026laquo;кримінальне (якщо залишати цей некоректний термін) переслідування\u0026raquo; і не більше!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з попередньої аргументації щодо дії \u0026laquo;презумпції невинуватості\u0026raquo;, чи не коректніше, замість наявних вживати такі терміни-словосполучення на стадії досудового розслідування, як \u0026laquo;запрошення на процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo; замість \u0026laquo;виклик на допит\u0026raquo;, \u0026laquo;отримання чи надання пояснень / свідчень\u0026raquo; замість \u0026laquo;відбирання пояснень/свідчень\u0026raquo; тощо?..\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, новий Закон \u0026laquo;Про правотворчу діяльність\u0026raquo; слушно вводить в обіг такі норми, як: \u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 3.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСтаття 34. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eВимоги до змісту нормативно-правового акта\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСтаття 35. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eМова та стиль нормативно-правового акта\u0026raquo; \u0026mdash; зміст яких справляє загалом позитивне враження. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкремо процитую надважливу норму для подальшого вдосконалення техніки підготовки та ухвалення законів та інших нормативно-правових актів зі статті 35:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e З метою забезпечення єдності термінології, що вживається у нормативно-правових актах України, створюється Єдиний глосарій правових термінів.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eНаповнення, зберігання, обробка та використання Єдиного глосарія правових термінів забезпечується міністерством, що забезпечує формування державної правової політики. Інформація з Єдиного глосарія правових термінів є відкритою, загальнодоступною публічною інформацією у формі відкритих даних, що надається безоплатно та підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті міністерства, що забезпечує формування державної правової політики.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eПоложення про Єдиний глосарій правових термінів затверджується Кабінетом Міністрів України.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВважаю, що робота над \u0026laquo;Єдиним глосарієм правових термінів\u0026raquo; треба починати вже сьогодні, не чекати на введення Закону в дію. У нас є Національна академія правових наук, понад 200 правничих закладів вищої освіти, у яких працюють тисячі представників академічної правничої спільноти, функціонує інститут української мови НАН України, яким під силу розпочати цю важливу роботу, що в майбутньому принесе позитивні результати для всієї правової системи держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, перший декан юридичного факультету Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":742,"url":"problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1697440295,"date":"04.10.2023","views":60,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.png","mini_image":null,"name":"Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWithin the framework of the Formation of common understanding of standards and approaches to investigation and prosecution in crimes related to armed conflict by representatives of professional communities of the criminal justice system project, JustTalk drafted a series of analytical materials on the topic \u003cstrong\u003e\u0026ldquo;What's wrong with responsibility for collaboration?\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn four interrelated articles, Yuliia Lisova, lawyer, coordinator of work with JustTalk authors, analyzes individual aspects of responsibility for collaboration, notably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 1. \u003c/strong\u003eWhy do we need clean qualification and the impact of the \u0026ldquo;pre-collaborative\u0026rdquo; period.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 2. \u003c/strong\u003eCriteria for distinguishing collaborative activities from related crimes.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 3. \u003c/strong\u003eConformity of legal framework on collaborative activities with Ukraine's international legal obligations.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 4. \u003c/strong\u003eWhat happens in the courts?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSo, today we start with the first part.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eWhy do we need clean qualification?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCollaborative activities are currently the second most common crime against national security. Collaborationism as a phenomenon appeared in February 2014, and until March 2022, such actions were not qualified as a separate component of the crime. This led to impunity for acts or qualifications under other articles of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter \u0026ndash; CC), which provide legal definition to the related phenomena. It was the full-scale war and the martial law that led to the introduction of a new article into the Criminal Code, which stipulates responsibility for collaborative activities\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBalanced, justified, based on clear and predictable law, fair application of the legislation on responsibility for collaborative activities is an important component of the expected reintegration of the de-occupied territories.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCitizens of Ukraine, remaining and staying for a long time in the temporarily occupied territories, who are forced to organize their lives and provide for their lives and the lives of their relatives under the conditions of occupation, should hope that after the liberation, the Ukrainian authorities, persecuting the collaborators, will refrain from groundless accusations and punishments. Citizens of Ukraine should be sure that if they had no intention to cause harm to the interests of Ukraine, if their activities caused no damage, they will not become victims of unjustified persecution.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn his \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003einterview\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e to Telegraph on August 14, 2023, the Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol Ihor Ponochovnyi noted that the statements of some Ukrainian politicians that everyone in Crimea are traitors or collaborators are quite harmful\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. At the same time, the effective legal framework in this field leaves a lot of room for the subjective and arbitrary application of criminal liability for collaborationism because of its imprecision and contradiction. And this will obviously have negative consequences.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe population of the occupied territories will lose their desire for de-occupation due to the fear of expected criminal liability \u0026ldquo;for cooperation with the occupiers\u0026rdquo; for themselves or their loved ones. Or, fearing unjustified criminal liability, citizens of Ukraine who only worked, provided social services, carried out entrepreneurial activities for the purpose of supporting the civilian population in the conditions of occupation, without causing specific damage to the national security of Ukraine, will not have the desire to return under the control of the Ukrainian authorities. Instead, they may stop their usual life, leave their place of residence, leave their relatives behind, become forced migrants and forever end their ties with Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo ensure inevitability of fair punishment for persons who deliberately acted to the detriment of Ukraine and caused damage to the interests of Ukraine and its citizens, the legal provisions on liability for collaborative activities should guarantee protection against the arbitrary application of such liability. This will affect the level of public trust in the temporarily occupied territories in the Ukrainian authorities and, accordingly, the speed of reintegration processes.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003ePre-collaborative period\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBefore March 2022, criminal legislation did not establish a crime such as collaborative activities. Before 2014, there was no such objective need (and the norms of the Criminal Code, like other laws, are a reflection of objective reality): the territorial integrity of Ukraine was not violated, its territories were not captured, and they were not under the control of the aggressor state, citizens of Ukraine were not under occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSince 2014, after the occupation of the Autonomous Republic of Crimea and part of the territories of the Donetsk and Luhansk regions, the facts of cooperation of the citizens of Ukraine who remained in these territories with the occupying power \u0026ndash; collaboration in various forms (military collaboration, political collaboration, economic collaboration, cultural collaboration, livelihood-related collaboration, etc.) came to knowledge. But, unfortunately, until March 2022, the law did not define the grounds, conditions and procedure of responsibility for collaborative activities that took place in the occupied territories. Law enforcement agencies and courts limited themselves to the application of Article 111 of the Criminal Code to the collaborators. This Article provides for responsibility for high treason, allowing the agencies and courts to broadly apply it to the offenses that are actually collaboration and do not have signs of high treason.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, starting from February 2014, because of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the occupation of part of the territories of Ukraine, the presence of a significant number of Ukrainian citizens in these territories, clear and understandable regulation of legal relations to determine permissible or prohibited activities (collaboration) in these territories was (and still is) necessary. This regulation should separate criminal activity from the activity that is socially necessary to ensure livelihoods of civilian population under the conditions of occupation and does not cause harm to the interests of society, the state and citizens.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eLaw #2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e as of March 3, 2022, added to the Criminal Code the Article 111\u003csup\u003e1 \u0026ldquo;\u003c/sup\u003eCollaborative Activities.\u0026rdquo; It criminalizes the following actions:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003epublic denial by a citizen of Ukraine of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, or public calls by a citizen of Ukraine to support the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, to cooperate with the aggressor state, armed formations and/or the occupying administration of the aggressor state, to refuse recognition of the state sovereignty of Ukraine to the temporarily occupied territories of Ukraine;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position not related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003epropaganda by a citizen of Ukraine in educational institutions, regardless of the types and forms of ownership, with the aim of facilitating the implementation of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, avoiding responsibility for armed aggression against Ukraine by the aggressor state, as well as the actions of citizens of Ukraine aimed at implementing education standards of the aggressor state in educational institutions;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003etransfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created on the temporarily occupied territory, and/or armed or paramilitary formations of the aggressor state, and/or conducting economic activities in cooperation with the aggressor state, illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including in the occupying administration of the aggressor state, or voluntary election to such authorities, and also participation in the organization and holding of illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory or public calls for holding such illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eorganizing and conducting political events, carrying out information activities in cooperation with the aggressor state and/or its occupying administration, aimed at supporting the aggressor state, its occupying administration or armed formations and/or at avoidance of responsibility of the aggressor state for armed aggression against Ukraine, in the absence of signs of treason, active participation in such activities;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory, as well as voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state or assisting such formations in the conduct of hostilities against the Armed Forces of Ukraine and other military formations established in accordance with the laws of Ukraine, voluntary formations that were established or self-organized to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBut unfortunately, the expectations from the new composition of the crime that it would provide more clear, predictable and individualized application of criminal liability for collaborative activities did not come true.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eDistinguishing collaborative activities from other crimes against the foundations of national security\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe reasons for significant difficulties for the correct qualification of illegal actions, distinguishing collaborative activities from other crimes and applying a fair punishment are that Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code under collaborative activities lists the same actions that are provided for by other norms of the Criminal Code as other criminal offenses. In turn, incorrect qualifications can lead to unreasonable and unjust punishment, as well as cause\u0026nbsp; illegal exemption from responsibility or illegal conviction.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2110-IX as of March 3, 2022, added Article 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026rdquo;Justification, Recognition as Legitimate, Denial of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine, Glorification of its Participants\u0026rdquo; to the CC;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2198-IX as of April 14, 2022, added Article 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026ldquo;Assistance to an Aggressor State\u0026rdquo; to the CC\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Article 109 of the Criminal Code, responsibility is provided for \u0026ldquo;actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or at seizing state power.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 110 of the Criminal Code provides for responsibility for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 260 of the Criminal Code provides for responsibility for the creation of paramilitary or armed formations not provided for by law or participation in their activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code establishes responsibility for creating a terrorist group or terrorist organization, leading or participating in such group or organization.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code provides for responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, and glorifying its participants.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese articles define as crimes actions identical to collaborative activities, but provide for different qualification of such actions and different measures of punishment. This allows for arbitrarily interpreting the criminal law and arbitrarily applying it, and may cause unfair resolution of criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnfortunately, the content of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code in its effective version does not allow clearly distinguishing collaborative activities from other related crimes. Effective lack of sustainable law enforcement and judicial practice leads to unequal application of the law and contradictory court decisions.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof the Oktiabrskyi District Court of the city of Poltava as of August 16, 2023, in case #554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for voluntarily participating in an illegal armed formation created on the temporarily occupied territory, and also voluntary participation in the armed formation of the aggressor state. Such actions were simultaneously qualified under Part 2 of Article 111 and Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code. That is, the same actions were qualified under two articles of the Criminal Code, because the provision of Article 111 provides for responsibility for switching to the side of the enemy during an armed conflict, and Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e provides for responsibility for the voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations established\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eon temporarily occupied territory, and/or in the armed formations of the aggressor state. At the same time, Article 260 of the Criminal Code, which also provides for responsibility for participation in the activities of paramilitary formations not provided for by the laws of Ukraine, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of Koroliovskyi District Court of the city of Zhytomyr as of August 31, 2023, in case #296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine, who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for being a participant of military formations not provided for by law, armed resistance and illegal opposition to the performance of official duties by employees of law enforcement agencies of Ukraine and servants of the Armed Forces of Ukraine, taking part in hostilities, performing combat shifts, participating in military and physical training of armed forces not provided for by law. Such actions were simultaneously qualified under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eas taking part in the activities of a terrorist organization and facilitating its activities and under Part 2 of Article 260 of the Criminal Code as taking part in the activities of an armed formation not provided for by law. At the same time, Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code, which also provides for responsibility for voluntary participation in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn court decisions in cases with signs of collaborative activities, usually there is no clear motivation why in some proceedings the same actions are qualified under Article 111 of the Criminal Code as treason, and in others, under Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eof the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, in case #727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who held the position of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez\u0026rdquo; of high treason under part 2 of Article 111 of the Criminal Code. As stated in the verdict, after the start of open Russian aggression on February 24, 2022, the accused person agreed to the offer of the Russian occupation administration to perform the duties of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez.\u0026rdquo; According to the verdict, the accused person was occupying this position at the time of the verdict. She was also convicted under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThat is, the accused person held a position related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, which fall under the definition of collaborative activities, the responsibility for which is provided for in part 5 of Article 111 1 of the Criminal Code, yet was convicted of high treason under Article 111 of the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThis verdict of the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, on the conviction of the accused under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code, as well as under Part 3 of Article 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e of the Criminal Code, was upheld by \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe decision\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Chernivtsi Court of Appeal as of June 19, 2023, case number 11-kp/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, for similar actions committed under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Kirovskyi District Court of the city of Kirovohrad as of August 22, 2023, in case #404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting head of the administration of the Novoaidar District of the so-called \u0026ldquo;LPR\u0026rdquo; related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory. Such actions were classified according to part 5 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eAt the same time, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zhovtnevyi District Court of the city of Zaporizhzhia as of March 13, 2023, in case #331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting mayor of the city of Berdiansk in an illegal authority \u0026ndash; the \u0026ldquo;mayor\u0026rsquo;s office\u0026rdquo; of the city of Berdiansk, related to the performance of organizational-administrative functions in an illegal authority created on the temporarily occupied territory of Berdiansk territorial community. Such actions were qualified as a set of crimes under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code as high treason committed under martial law, and at the same time under Part 5 of Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e of the Criminal Code as\u003csup\u003e \u003c/sup\u003ethe voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eThe decision\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zaporizhzhia Court of Appeal as of July 25, 2023, upheld this sentence\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe cited court decisions do not provide clear justification why the same actions are qualified as collaborative activities in one case, as treason in another case, and as a combination of treason and collaborative activities in the third case.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSuch contradictory judicial practice confirms insufficient quality, comprehensibility and predictability of effective legal norms, and requires prompt and significant improvement of the legislation on responsibility for collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Golinka M.\u0026nbsp;I. Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (collaborative activities) and related phenomena: problems of legal regulation.\u003cem\u003e Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Economic series. Legal series. \u003c/em\u003eIssue 36/2023, p. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":738,"url":"problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1696281646,"date":"03.10.2023","views":592,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14_1.png","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. Критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож сьогодні розпочинаємо з першої частини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність займає друге місце за розповсюдженістю серед зареєстрованих злочинів проти національної безпеки. Колабораціонізм як явище з\u0026rsquo;явився в лютому 2014 року, і до березня 2022 року такі дії не кваліфікувалися як окремий склад злочину. Це призводило до безкарності діянь або кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), які нормативно визначали суміжні явища. Саме повномасштабна війна та запровадження воєнного стану зумовили скоріше введення до КК нової статті, якою передбачено відповідальність за колабораційну діяльність\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиважене, обґрунтоване, відповідно до зрозумілого й передбачуваного закону справедливе застосування законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність є важливою складовою очікуваної реінтеграції деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадяни України, залишившись і тривалий час перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, які вимушені організовувати й забезпечувати своє життя і життя своїх рідних в умовах окупації, мають сподіватися, що після звільнення українська влада, переслідуючи колаборантів, утримається від безпідставних обвинувачень і покарань. Громадяни України мають бути впевненими, що за відсутності в них наміру спричинити шкоду інтересам України, за відсутності шкідливих наслідків від їхньої діяльності вони не стануть жертвами необґрунтованих переслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Ігор Поночовний в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 14 серпня 2023 року виданню \u0026laquo;Телеграф\u0026raquo; відзначив, що досить шкідливими є заяви деяких українських політиків про те, що в Криму всі зрадники чи колаборанти\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас актуальний стан законодавства в цій сфері залишає багато простору для суб\u0026rsquo;єктивного та свавільного застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм з огляду на їх неконкретність і суперечливість. І це, очевидно, буде спричиняти негативні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаселення окупованих територій втратить бажання до деокупації через страх очікуваної кримінальної відповідальності \u0026laquo;за співпрацю з окупантами\u0026raquo; для себе або своїх близьких. Або, побоюючись необґрунтованої кримінальної відповідальності, громадяни України, що лише працювали, надавали соціальні послуги, здійснювали підприємницьку діяльність з метою життєзабезпечення цивільного населення в умовах окупації, не спричинивши конкретної шкоди національній безпеці України, не матимуть бажання повертатися під контроль української влади, зруйнують своє звикле життя, покинуть своє місце проживання, покинуть своїх рідних, стануть вимушеними іммігрантами й назавжди припинять свої зв\u0026rsquo;язки з Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечуючи невідворотність справедливого покарання особам, що умисно діяли на шкоду України й спричинили шкоду інтересам України і її громадян, норми законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність повинні гарантувати захист проти свавільного застосування такої відповідальності. Від цього залежить рівень довіри населення, що опинилося на тимчасово окупованих територіях, до української влади і відповідно швидкість процесів реінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДоколабораційний період\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня 2022 року кримінальне законодавство не передбачало такого складу злочину, як колабораційна діяльність. До 2014 року не було такої об\u0026rsquo;єктивної потреби (а норми КК, як і інших законів, є відображенням об\u0026rsquo;єктивної реальності): територіальну цілісність України не порушували, її території не захоплювали, і вони не підпадали під контроль держави-агресора, громадяни України не перебували в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року, після окупації Автономної Республіки Крим і частини територій Донецької і Луганської областей, стали відомі факти співпраці громадян України, що залишилися на цих територіях, з окупаційною владою \u0026mdash; колаборації в різних формах (воєнна колаборація, політична колаборація, економічна колаборація, культурна колаборація, побутова колаборація тощо). Але, на жаль, до березня 2022 року законодавець не визначав підстав, умов і порядку відповідальності за колабораційну діяльність, що виникла на окупованих територіях. Органи правопорядку й суди відносно колаборантів обмежувалися застосуванням статті 111 КК, що передбачає відповідальність за державну зраду, допускаючи на власний розсуд занадто широке її застосування до правопорушень, що фактично є колаборацією і не мають ознак державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, починаючи з лютого 2014 року, обставини збройної агресії Російської Федерації проти України, окупації частини територій України, перебування на цих територіях значної кількості громадян України потребують (і продовжують потребувати) законодавчого чіткого й зрозумілого регулювання правовідносин для визначення допустимої або забороненої діяльності (колаборації) на цих територіях, відмежування злочинної діяльності від діяльності, що є суспільно необхідною для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації і не спричиняє шкоди інтересам суспільства, держави й громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo;, якою злочинними визначені такі діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, не пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очікування від нового складу злочину, що він буде мати наслідком більш чітке, передбачуване та індивідуалізоване застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм, на жаль, не справдилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотні труднощі для правильної кваліфікації протиправних дій, відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів і застосування справедливого покарання зумовлені тим, що стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК визначає як колабораційну діяльність такі ж самі дії, що передбачені іншими нормами КК як інші кримінальні правопорушення. Своєю чергою неправильна кваліфікація може тягнути призначення необґрунтованого й несправедливого покарання, а також стати причиною незаконного звільнення від відповідальності або незаконного засудження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2110-IX КК доповнено статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 14 квітня 2022 року № 2198-IX КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 109 КК передбачена відповідальність за \u0026laquo;дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 110 КК передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 260 КК передбачає відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК передбачена відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелічені статті описують як злочини дії, тотожні колабораційній діяльності, але передбачають різну кваліфікацію таких дій і різні міри покарання. Це дозволяє довільно тлумачити кримінальний закон і свавільно застосовувати його, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції, на жаль, не дозволяє чітко розмежовувати колабораційну діяльність від інших суміжних злочинів. Відсутність на цей час сталої правозастосовної й судової практики призводить до неоднакового застосування закону й постановлення суперечливих судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Октябрського районного суду міста Полтави від 16 серпня 2023 року в справі № 554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що брав добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, а також брав добровільну участь у збройному формуванні держави-агресора. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 2 статті 111 та за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Тобто одні й ті самі дії були кваліфіковані за двома статтями КК, тому що диспозиція статті 111 передбачає відповідальність за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e передбачає відповідальність за добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора. Одночасно стаття 260 КК, що також передбачає відповідальність за участь у діяльності не передбачених законами України воєнізованих формувань, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Королівського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2023 року в справі № 296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що як учасник не передбачених законом збройних формувань брав участь у їхній діяльності, чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, брав участь у бойових діях, здійснював бойові чергування, брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки не передбачених законом збройних формувань. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e як узяття участі в діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності та за частиною 2 статті 260 КК як узяття участі в діяльності не передбаченого законом збройного формування. Одночасно частина 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що також передбачає відповідальність за добровільну участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових рішеннях у справах, що мають ознаки колабораційних діянь, як правило, відсутні зрозумілі мотивування, чому такі самі дії в одних провадженнях кваліфікуються за статтею 111 КК як державна зрада, а в інших \u0026mdash; за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року в справі № 727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за державну зраду за частиною 2 статті 111 КК засуджено громадянку України, яка з 2016 року займала посаду керуючої справами, надалі, з 2019 року й дотепер, обіймала посаду \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. Як зазначено у вироку, після початку відкритої російської агресії 24 лютого 2022 року обвинувачена погодилася на пропозицію російської окупаційної адміністрації виконувати обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязки \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. На цій посаді, як зазначено у вироку, обвинувачена перебувала й на час ухвалення вироку. Вона також засуджена за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТобто обвинувачена займала посаду, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, що підпадають під визначення \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo;, відповідальність за яку передбачена частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, але була засуджена на державну зраду за статтею 111 КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року про засудження обвинуваченої за частиною 2 статті 111 КК, також за частиною 3 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК залишено в силі \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eухвалою\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, № провадження 11-кп/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічні дії, скоєні за аналогічних обставин, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року в справі № 404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків голови адміністрації Новоайдарського району так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2023 року в справі № 331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків мера міста Бердянська в незаконному органі влади \u0026mdash; \u0026laquo;мерії\u0026raquo; міста Бердянська, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, створеному на тимчасово окупованій території Бердянської міської територіальної громади. Такі дії були кваліфіковані як сукупність злочинів за частиною 2 статті 111 КК як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та одночасно за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року цей вирок залишено в силі\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наведених судових рішеннях відсутня зрозуміла мотивація, чому одні й ті самі дії в одній справі кваліфікуються як колабораціонізм, а в іншій \u0026mdash; як державна зрада, а в третій \u0026mdash; як сукупність державної зради й колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака суперечлива судова практика свідчить про недостатню якість, зрозумілість і передбачуваність чинних правових норм і вимагає скорішого й суттєвого вдосконалення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Голінка М.\u0026nbsp;І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання\u003cem\u003e. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":736,"url":"yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1695889615,"date":"28.09.2023","views":751,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.png","mini_image":null,"name":"Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України парламент в скороченій процедурі розглянув і схвалив зміни до Кримінального кодексу України, які встановили відповідальність за співпрацю із окупаційною владою: були додані статті 111-1 та 111-2.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни першочергово мали на меті превенцію співпраці українських громадян із окупаційною владою на територіях, які були зайняті ворожою стороною після 24 лютого 2022 року. Саме тому, ймовірно, криміналізувалося широке коло діянь різноманітних суб\u0026rsquo;єктів, що призвело до значної кількості відкритих кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Центром прав людини ZMINA, проводить\u003cspan\u003e дискусію, щоб у професійному середовищі обговорити питання правової кваліфікації дій осіб, які підозрюються в співпраці із державою-окупантом, а також слідчої та судової практики розслідування справ, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦя дискусія відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":735,"url":"shtuchnij-intelekt-i-pravoporyadok","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1695728233,"date":"26.09.2023","views":413,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_5.jpg","mini_image":null,"name":"Штучний інтелект і правопорядок","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнновації, що змінюють світ, завжди є предметом публічних дебатів і \u003cspan\u003eкритики. Схожий етап зараз проходить і штучний інтелект (ШІ): попри захопл\u003c/span\u003eиві \u003cspan\u003eвідгуки і великі перспективи, чимало експертів \u003c/span\u003eубачають у ньому ледь не найбільшу загрозу людству, зокрема громадянським правам і свободам. Ці ризики особливо відчутні \u003cspan\u003eпри застосуванні технологій ШІ у сфері правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТехнології ШІ та автоматизованого ухвалення \u003cspan\u003eрішень (automatic decision-making) \u003c/span\u003eусе частіше використовують органи правопорядку та кримінального правосуддя. У діяльності правоохоронних і \u003cspan\u003eсудових органів застосовують два основні методи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпрофайлингу, тобто прогнозування індивідуальної чи колективної поведінки в майбутньому (ризику скоєння ними злочину чи рецидиву), визначення вразливих до злочинів локацій та ухвалення \u003cspan\u003eрішень щодо осіб (притягнення до відповідальності, засудження чи пробацію)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eскорингу (соціального оцінювання), тобто присвоєння індивідуальних чи колективних оцінок на основі різноманітних показників, пов\u0026rsquo;язаних з їхньою попередньою поведінкою або ж узагальненою інформацією про них.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська \u0026laquo;Касандра\u0026raquo;, іспанське \u0026laquo;RisCanvi\u0026raquo; чи нідерландська система CAS\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; спільною ціллю впровадження цих технологій ШІ задекларовано підвищення рівня громадської безпеки. Однак застосування згаданих \u003cspan\u003eінструментів критикують через недосконалість, оскільки рішення, \u003c/span\u003eухвалені за їх допомогою, можуть бути наслідком упередженого ставлення до окремих осіб чи навіть соціальних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, на кожній зі стадій \u0026mdash; розслідування поліції, формулювання обвинувачення та ухвалення \u003cspan\u003eрішення судом\u003c/span\u003e \u0026mdash; позиція цих органів може бути завідомо необ\u0026rsquo;єктивною лише на підставі інформації, яку надають технології ШІ. Головною причиною цього є їх (не)прозорість: закритість внутрішніх принципів і механізмів роботи, що створює ризики упередженого профілювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Чорна скринька\u0026raquo; з порадами\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДилема прозорості технологій ШІ існує у двох вимірах: у першу чергу це питання відкритості самого процесу їх розроблення й того, хто і в який спосіб створює і впливає на створення цих технологій. Друга, і не менш важлива проблема, полягає в \u003cspan\u003eскладності встановлення джерел, якими в\u003c/span\u003eони оперують і \u003cspan\u003eна основі яких технології ШІ формулюють рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, чат-боти можуть отримувати інформацію з вебсайтів, баз даних, соціальних мереж і \u003cspan\u003eданих користувачів. Поєднання відомостей з різних джерел допомагає згенерувати персоналізовані рекомендації та створити ті результати, які використовуються при \u003c/span\u003eухваленні \u003cspan\u003eрішень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте встановити, як саме і де була зібрана інформація, наскільки вона правдива, \u003cspan\u003e\u0026mdash; справжній виклик. Особливо гостр\u003c/span\u003eе \u003cspan\u003eпитання прозорості ШІ при забезпеченні правопорядку, де слід прагнути максимальної об\u0026rsquo;єктивності задля справедливого правозастосування. У випадку технологій ШІ \u003c/span\u003eу \u003cspan\u003eсфері правопорядку це можуть бути набори даних (дата-сети), які напрацьовані за роки роботи органів\u003c/span\u003e правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби робота цих органів була бездоганною, очевидно, не знадобилося б використання цих технологій. І навіть якщо джерела даних, на основі яких функціонують технології ШІ у сфері правопорядку, перевірені й об\u0026rsquo;єктивні, ризик системного збою, помилкового розрахунку, пошкодження вихідної інформації, зовнішнього втручання все одно існуватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайчастіше спроби застосування ШІ для забезпечення громадської безпеки мають на меті передбачити рівень злочинності в \u003cspan\u003eспільнотах чи місцевостях через складання профілю осіб, сімей, культурних груп тощо. Прикладом колективного профайлингу \u003c/span\u003eіз цією метою може бути інструмент демографічної класифікації \u0026laquo;Mosaic\u0026raquo;, створений \u003cspan\u003eкомпанією \u0026laquo;Experian\u0026raquo;. Ось так виглядає профіль спільнот азійського походження \u003c/span\u003eв \u003cspan\u003eБританії\u003c/span\u003e, створений за допомогою цієї технології:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip; характерними є великі сімʼї, часто з кількома дітьми. У родинах можуть також бути діти з додатковою до середньої освітою або ж вищими академічними ступенями\u0026hellip; Їхні домівки недорогі, мають тісні вікторіанські тераси та здебільшого три кімнати, орендовані або ж придбані в приватних землевласників\u0026hellip; Статус працевлаштування варіативний: від студентів, які працюють на умовах часткової або повної зайнятості, до тих, хто ніколи не працював та залишається вдома. Менша частина представників цієї категорії є безробітна. Працевлаштовані особи найчастіше залучені до низькооплачуваних робіт у транспортному сервісі чи закладах громадського харчування\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3].\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий опис за умови неупередженості може бути одним з \u0026laquo;пазлів\u0026raquo;, що формує загальну картину для ухвалення \u003cspan\u003eрішення поліцією чи іншими органами правопорядку. Деталі в демографічному профілі, на перший погляд, здаються подекуди надмірними, та насправді можуть вплинути на хід розслідування справи, оскільки виняткові атрибути часто є індикатором приналежності до певних етносів, вірувань, ідеологічних груп тощо і заздалегідь формують упередження щодо них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак на практиці такий профайлинг грішить упередженістю. Вищенаведений опис ще достатньо компліментарний: можливі випадки, коли особистий чи колективний профайлинг, здійснений за допомогою ШІ у сфері правопорядку, буде значно більш упередженим і \u003cspan\u003eдискримінаційним.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом є досвід застосування технологій ШІ для забезпечення правопорядку в Нідерландах. Серед інструментів, які використовували національні органи правопорядку, були, зокрема, система географічного прогнозування \u0026laquo;Crime Anticipation System\u0026raquo; \u003cspan\u003e(CAS)\u003c/span\u003e \u0026mdash; \u003cspan\u003eалгоритмічна система оц\u003c/span\u003eінювання \u003cspan\u003eризиків \u003c/span\u003eі \u003cspan\u003eпрогнозування злочинів (для складання профілів ймовірних винуватців крадіжок у торгов\u003c/span\u003eельних \u003cspan\u003eцентрах)\u003c/span\u003e, \u0026laquo;Sensing Project\u0026raquo; і \u003cspan\u003eплатформа \u003c/span\u003e\u0026laquo;Top400\u0026raquo;, створена для моделювання ризиків правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдавалося б, технологічна панацея для запобігання злочинів знайдена. Та, на жаль, слабким місцем використання цих систем стала стигматизація вразливих прошарків населення, передовсім іммігрантів. Так, аналіз застосування цих технологій ШІ показує, що, наприклад, вихідці з країн Східної Європи (Польщі, Болгарії, Румунії, Литви, Боснії та Герцеговини і Сербії) ставали обʼєктом суб\u0026rsquo;єктивної уваги органів правопорядку Нідерландів через їхній профайлинг\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, нідерландський досвід свідчить, що скоринг відносить до \u0026laquo;груп ризику\u0026raquo; осіб, які раніше не вчиняли злочинів, однак через соціальний статус, місце проживання та/чи етнічне походження підпадають під певні критерії. Як наслідок, адвокати з Нідерландів відзначали, що багато осіб регулярно затримують, наприклад, за підозрою у \u003cspan\u003eвуличних грабежах, якщо вони були скоєні в рай\u003c/span\u003eонах, де живуть ці люди, лише через рекомендації, надані цими системами, хоча об\u0026rsquo;єктивних підстав для цього немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож виникає логічне питання: чи така посилена увага до окремих груп і \u003cspan\u003eїхні\u003c/span\u003eх представників не є дискримінацією і чи настільки технології ШІ ефективні порівняно з попередніми методами роботи поліції та інших органів?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eз \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eупередженіст\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eю\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e ШІ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдійснення профайлингу чи скорингу через технології ШІ задля забезпечення правопорядку може мати сенс і користь. Логічним кроком за підсумками аналізу може стати інтенсивніше патрулювання поліції й посилена увага до місцевостей чи груп, що, згідно зі статистичними чи якісними дослідженнями, мають вищий від середнього рівень чи ризик злочинності. Знову ж таки, це може допомогти уникати більш суворого покарання там, де можна застосовувати більш м\u0026rsquo;яке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОднак на цьому етапі можливі \u003c/em\u003e\u003cem\u003eй\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eпротилежні, негативні наслідки застосування технологій ШІ для \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eухвалення\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eрішень \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eу\u003c/em\u003e\u003cem\u003e сфері правопорядку.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТі технології ШІ, які зараз використовуються для допомоги органам правопорядку та органам кримінального правосуддя в ухваленні \u003cspan\u003eрішень завдяки оцін\u003c/span\u003eюванню ризиків, нерідко мають технологічні вади для обʼєктивного оцінювання, контролю й підзвітності. Окрім цього, складно визначити етичну межу такого підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим завданням органів правопорядку та владних структур у цьому контексті є забезпечення правопорядку без стигматизації та дискримінації широкого кола осіб, що може бути перешкодою для їх інтеграції та адаптації в нових спільнотах. У застосуванні технологій ШІ цього досягнути неможливо, якщо принципи їхньої роботи не будуть зрозумілими, а розроблення \u003cspan\u003eі впровадження цих технологій здійснюватиметься без участі експертів і громадського нагляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку фахівців \u0026laquo;Fair Trials\u0026raquo;, міжнародної правозахисної організації, така нестача прозорості є наслідком як свідомих зусиль, спрямованих на приховування внутрішньої роботи й \u003cspan\u003eархітектури технологій ШІ (з юридичних чи бізнесових причин), так і природи технологій, що використовуються для побудови систем. Деякі технології ШІ не\u003c/span\u003e зрозумілі навіть для експертів, що поки ставить під сумнів їхню безумовну користь у \u003cspan\u003eправосудді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншою важливою проблемою є джерела, на яких ці технології \u0026laquo;вчаться\u0026raquo;. І доки вона існуватиме, ШІ не варто розглядати як самостійний елемент ухвалення \u003cspan\u003eправових рішень. Так, він може виконувати допоміжну роль при \u003c/span\u003eухваленні \u003cspan\u003eрішень \u003c/span\u003eу сфері громадської безпеки, але його рекомендації треба \u003cspan\u003eоцінювати критично.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвиток і впровадження регуляторних норм, побудованих на етичних засадах, для використання ШІ в правосудді зможе забезпечити вищий рівень довіри до автоматизованих інструментів і розв\u0026rsquo;язати \u003cspan\u003eбезпекову дилему. Саме розроб\u003c/span\u003eлення \u003cspan\u003eналежної нормативної та етичної бази регулювання застосування ШІ в правосудді має передувати широкому застосуванню цих технологій органами \u003c/span\u003eправопорядку задля забезпечення громадської безпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому розроблення \u003cspan\u003eяк нормативного \u003c/span\u003eй \u003cspan\u003eетичного регулювання, так і самих технологій ШІ не може здійснювати лише держав\u003c/span\u003eа. До цього мають бути залучені як інші учасники цього процесу \u0026mdash; судді, прокурори, адвокати, так і широке коло експертів \u0026mdash; з програмування і ШІ, соціологів, психологів, фахівців з етики тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наголошує американський мислитель Джон Келвін Максвелл: \u0026laquo;Прозорість породжує легітимність\u0026raquo;. У випадку технологій ШІ у \u003cspan\u003eсфері правопорядку це твердження є не просто афоризмом, а обов\u0026rsquo;язковою умовою їх застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cem\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; \u003c/em\u003e\u003cem\u003eв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eмежах\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eспільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://bigbrotherwatch.org.uk/2018/04/a-closer-look-at-experian-big-data-and-artificial-intelligence-in-durham-police/#_ftn3\"\u003ehttps://bigbrotherwatch.org.uk/2018/04/a-closer-look-at-experian-big-data-and-artificial-intelligence-in-durham-police/#_ftn3\u003c/a\u003e \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":112,"url":"ivan-gorodiskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164924.jpg","name":"Іван","surname":"Городиський","post":"адвокат, директор Центру Дністрянського","text":""},{"id":114,"url":"viktoriya-kulinyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kulinyak_viktoriya.jpg","name":"Вікторія","surname":"Кулиняк","post":"аналітикиня Центру Дністрянського","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_5.jpg","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":737,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-the-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1695999643,"date":"21.09.2023","views":71,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_2.png","mini_image":null,"name":"FROM CLAIMS TO PUNISHMENT: THE REACTION OF UKRAINE AND THE WORLD TO THE OCCUPIED ELECTIONS","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003eWhat \u003c/em\u003e\u003cem\u003edo we know\u003c/em\u003e\u003cem\u003e about \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe \u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eelections\u003c/em\u003e\u003cem\u003e?\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eFrom January 2023 at the latest, the Russian Federation undertook to once again organize a window-dressing \u0026ldquo;expression of will\u0026rdquo; in the occupied territories. It was announced that by September 2023, the forced passporting of the population will be complete, to lists of the voters will be formed, and the polling stations will be identified. At the same time, they tried to make it look like a part of the federal electoral process: after all, they had to elect not only representatives of regional and local occupation authorities, but also the mayor of Moscow and some of the heads of regions of the Russian Federation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBy mid-spring 2023, while waiting for a Ukrainian counteroffensive, the Russians realized that they lacked voters and that there were gaps in Russian law that needed to be addressed immediately. To this end, Pavel Krashennikov drafted a law on the procedure for organizing elections in \u0026ldquo;new regions\u0026rdquo; of Russia which allowed voting during martial law, even without a passport of a citizen of the Russian Federation, online, outside the borders of the occupied territories, through the closed lists of candidates, not during \u0026ldquo;a single election day\u0026rdquo; (September 10), but long before that\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAs a result, the United Russia won the \u0026ldquo;elections,\u0026rdquo; and Russian agents kept the seats they had long won for their loyalty to Putin.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eThe reaction of Ukraine and the world\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUkraine consistently does not recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories, referring to them only as a tool of annexation to strengthen the power of the aggressor state. On July 7, 2023, the Central Election Commission adopted the Resolution #43 \u003cspan\u003e\u0026ldquo;\u003c/span\u003eOn the illegitimacy of the organization of the preparation and holding of any elections by the Russian Federation in the temporarily occupied territories of Ukraine\u0026rdquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. The CEC emphasizes that the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; organized by Russian agents are a violation of Ukraine\u0026rsquo;s sovereignty, political independence, and territorial integrity, and therefore are \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e illegitimate. Similar considerations are highlighted in the Address of the Verkhovna Rada of Ukraine adopted on August 9, 2023, to the parliaments and governments of foreign states, international organizations and their parliamentary assemblies regarding the intention of the Russian Federation to hold illegal elections in the temporarily occupied territories of the Donetsk, Luhansk, Zaporizhia and Kherson regions of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe European Union, the Council of Europe, Canada, the United Kingdom, and the United States recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; as an extremely futile attempt by Russia to legitimize and normalize its influence in the occupied territories of Ukraine. The Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe insists that such a vote violates human rights. At the meeting of the UN Security Council on September 8, 2023, the Member States re-iterated their \u0026ldquo;deep concern\u0026rdquo; over the repetition of the scenario of past \u0026ldquo;referenda\u0026rdquo; in the occupied territories of Ukraine, calling the actions of the Russian Federation the \u0026ldquo;Potemkin\u0026rsquo;s elections.\u0026rdquo; However, the international community has not changed much in their statements over the past nine years. Russia continues its annexation of Ukrainian territories, but no clear steps have been taken to hold it accountable as a state or its officials as individual criminals. At the same time, from the prosecution perspective, \u0026ldquo;illegal elections\u0026rdquo; is one of the simplest illegal acts, because the evidence can be found even in the public domain. Therefore, no prosecution is all about the lack of political will.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eElections\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e in the occupied territories and international law\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe actions of the Russian Federation, aimed at including the occupied territories of Ukraine in its own legal and political system, violate a number of principles and norms enshrined in international law. At least some of them have a customary character and are recognized as illegal by most of the countries of the world. In particular, we are talking about the violation of two fundamental principles:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003esovereign equality of states;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003enon-interference in internal affairs.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese principles are enshrined in international instruments, which Russia has consistently recognized, although not consistently followed: the UN Charter (Article 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, the Declaration on the Principles of International Law (Principles 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, the Helsinki Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in terms of their purpose, illegal elections have features of one of the elements of the crime of aggression, enshrined in both Article 8 bis of the Rome Statute\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e and UN General Assembly Resolution 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, namely: \u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eAny annexation \u003c/em\u003e\u003cem\u003eby\u003c/em\u003e\u003cem\u003e the use of force of the territory of another \u003c/em\u003e\u003cem\u003eS\u003c/em\u003e\u003cem\u003etate or part thereof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eAt the same time, both Russia and its agents should bear responsibility for such actions in accordance with the principle of individual criminal responsibility for international crimes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; violate the fundamental principle of international humanitarian law \u0026ndash; \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eand actions aimed at forcing participation in such a vote are also compelling to swear allegiance to the occupying power, which is prohibited by Article 45 of the Hague Regulations\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eFinally, the mentioned actions are a clear manifestation of the violation of the citizen\u0026rsquo;s right to participate in public affairs (Article 25 of the International Covenant on Civil and Political Rights)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Moreover, the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; are an encroachment on the national identity of the local population, on the right to freely express one\u0026rsquo;s opinion, on non-interference in private life. It is likely that individual acts of coercion in the course of such a \u0026ldquo;expression of will\u0026rdquo; may reach the threshold of war crimes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eCrime and punishment in national law\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Prosecutor General\u0026rsquo;s Office emphasizes: voting in Russian elections \u003cem\u003eper se \u003c/em\u003ehas no signs of a crime. Taking into account the atmosphere of fear and lack of freedom, coercion, in particular the use of threats by armed occupiers or violence, this position of the authorities of Ukraine is relevant to the context. Of course, it is also about saving resources: overloaded with more than a hundred thousand open proceedings on the war crimes, the national system cannot cope with tens of thousands of new cases against \u0026ldquo;collaborators.\u0026rdquo; In addition, the \u003cem\u003epunish everyone\u003c/em\u003e approach would inevitably provoke a negative attitude toward Ukraine in general, which would only complicate the processes of de-occupation, reintegration, and reconciliation. It should not be forgotten that Russia forces even those Ukrainians whom it illegally deported to their own regions to vote, and it is almost impossible to refuse under the complete control of the aggressor.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, there are those who participate in the electoral process voluntarily: they run for office, campaign, work at polling stations, and \u0026ldquo;observe.\u0026rdquo; Among them are both the local population and the colonizers and Russian citizens \u0026ndash; representatives of the authorities of the occupying state. Ukraine applies a different approach to them at the national level: the actions of the local population are qualified mainly under Part 5 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eparticipation in the organization and holding of illegal elections and/or referend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e in the temporarily occupied territory or public calls for holding of such illegal elections and/or or referend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e on the temporarily occupied territory)\u003c/em\u003e, and the actions of colonizers and other Russian citizens, under Article 110 of the Criminal Code of Ukraine (\u003cem\u003eencroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Deutsche Welle, as of August 31, the Security Service of Ukraine identified more than 3,500 voluntary participants in illegal elections in the occupied territories. Obviously, the real number of potentially guilty persons is much higher. For example, according to the \u0026ldquo;election commission of the LPR,\u0026rdquo; only in the territory of the occupied Luhansk region, 5,260 people are engaged in the organization of the \u0026ldquo;elections.\u0026rdquo; On July 17, 2023, under the procedural leadership of Luhansk Regional Prosecutor\u0026rsquo;s Office, notes of suspicion were issued to the head, deputy head and secretary of this \u0026ldquo;electoral commission.\u0026rdquo; Persons who had already shown themselves last year during the organization of the \u0026ldquo;referendum in the LPR\u0026rdquo; were charged with collaborative activity (Part 5 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eOn September 1, on the eve of the \u0026ldquo;single election day,\u0026rdquo; the Security Service of Ukraine notified the head of the Central Election Commission of the Russian Federation Ella Pamfilova, her deputy Nikolai Bulayev and secretary Nataliya Budarina on the suspicion. The organization of \u0026ldquo;local elections\u0026rdquo; in the occupied territories was qualified as an encroachment on territorial integrity (Article 110 of the Criminal Code of Ukraine), and life imprisonment with confiscation of property was defined as a potential punishment\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWhile the determination to bring all guilty parties to justice is there, the activities of the competent bodies of Ukraine still yield quite limited outcomes. According to information from the Opora NGO, before the start of the full-scale invasion, only 288 people received sentences for organizing \u0026ldquo;\u003cem\u003ereferend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u0026rdquo; and \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Their actions were classified then under Article 110 of the Criminal Code of Ukraine. For the same actions in the newly occupied territories, 80 people were brought to justice under Article 111‑1 of the Criminal Code of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003eWhat\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003es next?\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRussia will organize \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories as long as it maintains effective control over them. It is unlikely that the statements of Ukraine, the concerns of the international community, and even criminal proceedings opened by Ukraine will change it. Obstructing the process by armed means is a bad idea, as the potential victims of such actions will be the civilian population, which raises questions about the compliance of any attack with the norms of international humanitarian law. It is interesting that in the Belgorod region (in Shebekino and Zhuravka) the elections were canceled due to the dangerous situation, but Russian agents will drive Ukrainians to vote in the occupied territories, even if it coincides with the active phase of de-occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWhat should be done in this case? It is worth continuing to document wrongdoing and gather evidence, ensuring that those responsible are held accountable. Strengthening diplomatic efforts to put more pressure on Russia, which demonstrably violates the fundamental principles of international law. Starting liability processes now, supplementing them with a mechanism for compensation. And never recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; and their outcomes, consistently not recognizing violations of the Russian Federation and ensuring that the \u0026ldquo;relapse\u0026rdquo; is avoided by sufficient guarantees of non-repetition.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7% D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81% D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za- 2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_2.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":734,"url":"vid-zayav-do-pokarannya-reaktsiya-ukraini-ta-svitu-na-okupovani-vibori","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1695050673,"date":"18.09.2023","views":493,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.png","mini_image":null,"name":"Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо відомо про \u0026laquo;вибори\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайпізніше із січня 2023 року РФ взялася вкотре організовувати демонстраційне \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; на окупованих територіях. Було оголошено про намір до вересня 2023 року завершити насильницьку паспортизацію населення, сформувати списки електорату, визначитися з виборчими дільницями. При цьому інформацію намагалися подавати як частину федерального електорального процесу: адже обирати мали не лише представників регіональних і місцевих окупаційних влад, але й мера Москви та частину очільників регіонів РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо середини весни 2023 року, очікуючи на український контрнаступ, росіяни зрозуміли, що їм не вистачає виборців і що в російському законодавстві існують прогалини, які потрібно негайно ліквідувати. Із цією метою Павло Крашенніков розробив закон про порядок організації виборів у нових суб\u0026rsquo;єктах Росії, який дозволив голосувати під час воєнного стану, навіть без паспорта громадянина РФ, онлайн, поза межами окупованих територій, за закритими списками кандидатів, не протягом \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo; (10 вересня), а задовго до нього\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат, на виборах перемогла \u0026laquo;Єдина Росія\u0026raquo;, а російські агенти зберегли давно отримані за лояльність до Путіна місця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРеакція України та світу\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна послідовно не визнає \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях, характеризуючи їх лише як інструмент анексії задля зміцнення влади держави-агресора. 7 липня 2023 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №\u0026nbsp;43 \u0026laquo;Про нелегітимність організації підготовки та проведення Російською Федерацією будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. ЦВК підкреслює, що \u0026laquo;вибори\u0026raquo;, організовані російськими агентами, є порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України, тому a priori \u0026mdash; нелегітимні. Подібні міркування відтворені і в ухваленому 9 серпня 2023 року Зверненні Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятково марною спробою Росії легітимізувати та нормалізувати свій вплив на окупованих територіях України визнають \u0026laquo;вибори\u0026raquo; Європейський Союз, Рада Європи, Канада, Сполучене Королівство та США. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи наполягає, що подібне голосування порушує права людини. На засіданні Ради Безпеки ООН 8 вересня 2023 року члени вкотре \u0026laquo;висловили глибоке занепокоєння\u0026raquo; повторенням сценарію минулих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; на окупованих територіях України, назвавши діяння РФ \u0026laquo;потьомкінськими виборами\u0026raquo;. Щоправда, у своїх заявах міжнародна спільнота мало зрушила з місця за останні дев\u0026rsquo;ять років. Росія продовжує анексію українських територій, однак чітких кроків щодо притягнення її до відповідальності як держави або її посадовців як індивідуальних злочинців не зроблено. При цьому з погляду переслідування \u0026laquo;незаконні вибори\u0026raquo; \u0026mdash; одне з найбільш простих протиправних діянь, адже докази можна знайти навіть у відкритому доступі. Тому питання знову у відсутності політичної волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; на окупованих територіях і міжнародне право\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння РФ, спрямовані на включення окупованих територій України до власної правової та політичної системи, порушують низку принципів і норм, закріплених у міжнародному праві. Щонайменше частина з них має звичаєвий характер і їх визнають протиправними більшість держав світу. Зокрема, мова йде про порушення двох основоположних принципів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсуверенної рівності держав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eневтручання у внутрішні справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі принципи, закріплені в міжнародних інструментах, які Росія послідовно визнавала, хоча так само послідовно не дотримувалася: Статут ООН (стаття 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Декларація про принципи міжнародного права (принципи 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, протиправні вибори з погляду мети їх проведення мають ознаки одного з елементів злочину агресії, закріпленого як у статті 8-bis Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а саме: \u003cem\u003e\u0026laquo;Будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПри цьому відповідальність за такі діяння має нести як Росія, так і її агенти відповідно до принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; порушують фундаментальний принцип міжнародного гуманітарного права \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eа діяння, спрямовані на примус до участі в подібному голосуванні, є також примусом присягнути на вірність окупаційній державі, що заборонено статтею 45 Гаазького положення\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, згадані діяння є яскравим проявом порушення права громадянина брати участь у веденні державних справ (стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, вибори є зазіханням на національну ідентичність місцевого населення, на право вільно висловлювати свою думку, на невтручання в особисте життя. Імовірно, що окремі акти примусу в ході такого \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; можуть сягати порогу воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Злочин і кара\u0026raquo; в національному праві\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОфіс Генерального прокурора наголошує: голосування на російських виборах \u003cem\u003eper se\u003c/em\u003e не має ознак злочину. Беручи до уваги атмосферу страху й несвободи, примус, зокрема застосування погроз озброєними окупантами або насильства, така позиція органів влади України релевантна обставинам. Безумовно, мова йде також про економію ресурсів: перевантажена понад ста тисячами відкритих проваджень щодо вчинення воєнних злочинів, національна система не впорається з десятками тисяч нових справ проти \u0026laquo;колаборантів\u0026raquo;. До того ж підхід \u0026laquo;карати кожного\u0026raquo; неминуче спровокував би негативне ставлення до України загалом, що лише ускладнить процеси деокупації, реінтеграції та примирення. Не варто забувати, що Росія змушує голосувати навіть тих українців, яких незаконно депортувала до власних регіонів, і відмовитися під повним контролем агресора майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас є ті особи, які беруть участь в електоральному процесі добровільно: вони балотуються, пропагують, працюють на виборчих дільницях, \u0026laquo;спостерігають\u0026raquo;. Серед них як місцеве населення, так і колонізатори та російські громадяни \u0026mdash; представники органів влади окупаційної держави. Щодо них на національному рівні застосовується інший підхід: діяння місцевого населення кваліфікуються переважно за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eучасть в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території)\u003c/em\u003e, а діяння колонізаторів та інших російських громадян \u0026mdash; за статтею 110 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосягання на територіальну цілісність і недоторканність України)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними \u0026laquo;Deutsche Welle\u0026raquo;, станом на 31 серпня Служба безпеки України ідентифікувала понад 3,5 тисячі добровільних учасників незаконних виборів на окупованих територіях. Вочевидь, реальна кількість потенційно винних осіб значно більша. Наприклад, відповідно до відомостей \u0026laquo;избирательной комиссии \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, лише на території окупованої Луганської області вибори організовують і забезпечують 5\u0026nbsp;260 осіб. 17 липня 2023 року за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру голові, заступнику та секретарю згаданої \u0026laquo;избирательной комиссии\u0026raquo;. Особам, які вже проявили себе минулого року в ході організації \u0026laquo;референдуму в \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, було інкриміновано колабораційну діяльність (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня, напередодні \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo;, Служба безпеки України повідомила про підозру Голові Центральної виборчої комісії РФ Еллі Памфіловій, її заступнику Миколі Булаєвому й секретарю Наталії Бударіній. Організація \u0026laquo;місцевих виборів\u0026raquo; на окупованих територіях була кваліфікована як посягання на територіальну цілісність (стаття 110 Кримінального кодексу України), а потенційною мірою покарання визначено довічне ув\u0026rsquo;язнення з конфіскацією майна\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри рішучість притягнути до відповідальності всіх винних осіб, результати діяльності компетентних органів України поки що досить обмежені. Відповідно до відомостей ГО \u0026laquo;Опора\u0026raquo;, до початку повномасштабного вторгнення вироки за організацію \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo; на окупованих територіях України отримали лише 288 осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тоді їхні діяння були кваліфіковані за статтею 110 Кримінального кодексу України. За ті ж діяння на нових окупованих територіях уже за статтею 111-1 Кримінального кодексу України до відповідальності було притягнуто 80 осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде організовувати \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях доти, доки вона зберігає над ними ефективний контроль. На неї навряд чи вплинуть заяви України, занепокоєння міжнародної спільноти й навіть відкриті на національному рівні кримінальні провадження. Перешкоджати процесу збройним шляхом \u0026mdash; погана ідея, оскільки потенційно жертвами таких дій стане цивільне населення, що ставить питання про відповідність будь-якого нападу нормам міжнародного гуманітарного права. Цікаво, що на Бєлгородщині (у Шебекіно та Журавці) від виборів відмовилися у зв\u0026rsquo;язку з небезпечною ситуацією, однак російські агенти поженуть голосувати українців на окупованих територіях, навіть якщо в часі це буде збігатися з активною фазою деокупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити в такому випадку? Продовжувати документувати протиправні діяння та збирати докази, гарантуючи, що винні особи понесуть відповідальність. Посилювати дипломатичні зусилля задля більшого тиску на Росію, яка демонстративно порушує основоположні принципи міжнародного права. Починати процеси відповідальності вже зараз, доповнюючи їх механізмом відшкодування шкоди. І не визнавати. Послідовно не визнавати порушення РФ і забезпечити уникнення \u0026laquo;рецедиву\u0026raquo; завдяки достатнім гарантіям неповторення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":733,"url":"posadki-shtrafi-abo-vipravni-roboti-chi-povinen-buti-rozsud-u-vibori-pokarannya-za-ugodoyu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1694683156,"date":"14.09.2023","views":693,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-demchuk.jpg","mini_image":null,"name":"«Посадки», штрафи або виправні роботи: чи повинен бути розсуд у виборі покарання за угодою?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа початку серпня ВАКС \u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/1537\"\u003eзатвердив угоду\u003c/a\u003e Миколи Злочевського з прокурором САП. Як наслідок, ексміністр екології визнав вину, сплатив 68 тис. грн штрафу за \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo; розміром 6 млн доларів, а також понад 660 млн грн допомоги на ЗСУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеспівмірність покарання та незрозуміла зміна кваліфікації злочину прокурором викликали суспільне обурення. Тому спробуємо глибше зазирнути в цю та подібні справи за угодами.\u003c/p\u003e","text":"\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОМ\u0026rsquo;ЯКШЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ЯК СПОСІБ УКЛАСТИ УГОДУ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення змусило органи кримінальної юстиції шукати способи підтримки наших військових. Так, стали популярними практики:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103743952\"\u003eзміни запобіжного заходу\u003c/a\u003e й переказу підозрюваними та обвинуваченими застав на спеціальний рахунок Нацбанку;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104030185\"\u003eскасування арештів\u003c/a\u003e і передачі майна військовим частинам відповідно до закону про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003eзатвердження угод\u003c/a\u003e про визнання винуватості, які передбачають донати на армію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРазом з практикою затвердження угод, які передбачають умовне покарання та великі донати, почала зароджуватися думка, що це \u003ca href=\"https://www.facebook.com/sevgil.musaieva/posts/pfbid0MFkWtv1jM3xTua9dKtsYfhWCd8TQEuuF8LvxfdvnxcwpXUShzCg3b6Xc6xoXyi76l\"\u003eспосіб відкупу\u003c/a\u003e від реального покарання, яке могло б передбачати \u0026laquo;посадку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо згадати справу про \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo;, особливі \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/08/3/7414104/\"\u003eзастереження\u003c/a\u003e щодо думки про \u0026laquo;відкуп\u0026raquo; у ній викликані тим, що \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003eще в\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003e лютому\u003c/a\u003e 2023 року Злочевського обвинувачували в організації підкупу особливо відповідальної службової особи. За це його могли позбавити волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без неї. \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321155\"\u003eЗгодом\u003c/a\u003e прокурор САП помʼякшив статтю обвинувачення на \u0026laquo;зловживання впливом\u0026raquo;. Цей злочин полягає в підкупі особи, яка завдяки своїм звʼязкам з посадовцем може розв\u0026rsquo;язати якесь питання. За нього законом встановлено штраф від 17 до 68 тис. грн, обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Тобто набагато легше покарання, ніж могло бути на початку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://biz.censor.net/news/3435619/u_sap_poyasnyly_yak_zlochevskyyi_vidbuvsya_shtrafom_za_nayibilshyyi_v_istoriyi_habar?fbclid=IwAR2b-_fG4i1rl2won1gUnZueXWnO778zf7zOdcKtIsjJZw-onHyj3vvL7kM\"\u003eПояснення прокурора\u003c/a\u003e про те, що судова перспектива цієї справи була сумнівною, здаються дивними. На його думку, Злочевський розумів, що жодна з відомих йому залучених осіб не мала повноважень ухвалювати рішення щодо кримінального провадження. Постає питання: чому такі обставини встановили лише під час судового розгляду, а не в ході досудового розслідування?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж \u003cstrong\u003eпервинна кваліфікація дій Злочевського все одно дозволяла йому укласти угоду про визнання винуватості та не відбувати покарання\u003c/strong\u003e. Річ у тім, що ексміністру інкримінували вчинення тяжкого злочину. Це означає, що для угоди з прокурором йому не потрібно викривати іншу особу у вчиненні іншого злочину, як це вимагає закон у разі обвинувачення в особливо тяжкому злочині. Його майно не конфіскували б у такому випадку з причин, про які ми будемо говорити далі. Тобто логічних пояснень, для чого була потрібна зміна кваліфікації злочину в справі Злочевського, ми не знайшли.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОк\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрім Злочевського, сумнівна, на нашу думку, перекваліфікація і в справі Сергія Шевченка, пособника екскерівника Кіровоградської ОДА Андрія Балоня.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112637419\"\u003eвизнав себе винним\u003c/a\u003e у тому, що допомагав Балоню просити й отримувати хабарі від керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Ігоря Бойчука за те, щоб останнього не звільнили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому розмір неправомірної вигоди мав становити близько 1,32 млн грн (як округлили самі співучасники). А це вже особливо великий розмір неправомірної вигоди, який карається за ч. 4 ст. 368 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак виглядає, що для укладення угоди кваліфікацію дій Шевченка змінили на мʼякіший злочин. Санкція статті, за якою було предʼявлено первинне обвинувачення, не дозволяла звільнити Шевченка від відбування покарання, залишаючи вибір лише в межах від 8 до 12 років тюрми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТакий підхід прокурорів САП\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне відповідає національній моделі спрощення кримінального провадження на підставі угод\u003c/strong\u003e. Адже прокурор повинен кваліфікувати дії обвинуваченого відповідно до встановлених доказів, і свободу у виборі статті він має досить обмежену.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердження цьому \u0026mdash; практика притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності за неправильну юридичну кваліфікацію в конкретних кримінальних провадженнях. Як, наприклад, у \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/02/02/2188\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e щодо прокурора Сергія Іваненка, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності за те, що він неправильно кваліфікував викрадення речей з автівок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаради справедливості варто зазначити, що опція укладення угод доступна не лише фігурантам гучних справ. ВАКС затверджував угоди, наприклад, у \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100975121\"\u003eсправі\u003c/a\u003e щодо підкупу поліцейських з покаранням у вигляді штрафу 13 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗГАДАНІ СПРАВИ ЩОДО ЗЛОЧЕВСЬКОГО ТА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ НАЯВНІ НЕДОЛІКИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВідсутність правил кримінально-правової кваліфікації в законі\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справах Злочевського та Шевченка прокурор змінював кваліфікацію на таку, яка з огляду на аналіз доступної публічно інформації не виглядає правильною. Є сумніви в тому, що суд, який затвердив цю угоду, перевірив правильність такої кваліфікації. Однак суд \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah\"\u003eможе і не мати\u003c/a\u003e всіх матеріалів справи, щоб перевірити, чи правильно сторони угоди визначили статтю, за якою обвинувачений визнає себе винним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість правил, за якими оцінюють дії особи як злочин, розробляються доктриною кримінального права та не визначені в законі. Однак у новому \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003eпроєкті КК\u003c/a\u003e\u003cu\u003e України\u003c/u\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003e, який активно обговорюють у фаховому середовищі, \u003c/a\u003eпропонується досить детально врегулювати ці процеси. Це може позитивно вплинути на визначеність застосування кримінального закону. Натомість відсутність таких правил у чинному кримінальному законі дозволяє зловживати при наданні кримінально-правової оцінки діям обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВузька свобода вибору покарання за угодою\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину пригнічує довіру до правосуддя й зменшує в громадян відчуття справедливості. При цьому обвинувачений обмежений у виборі покарання, яке він погоджується відбути за угодою. Досить часто найбільше його цікавить саме термін позбавлення волі, і тому в текстах таких угод магічною цифрою стає позбавлення волі строком на 5 років і, як наслідок, звільнення від відбування покарання. Адже за законом, якщо особі призначають покарання на строк не більше ніж 5 років, вона може претендувати на звільнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження свободи вибору, з одного боку, не стимулює укладення угод, а з іншого боку, викликає справедливі застереження, що обвинуваченим не призначають реальних покарань. Варто нагадати, що, окрім позбавлення волі та штрафу, кримінальне законодавство має широкий арсенал санкцій \u0026mdash; арешт, обмеження волі, виправні та громадські роботи. Розмір штрафу можна зробити зіставним з розміром неправомірної вигоди або ж кратним йому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eому для задоволення суспільного запиту на реальне відбуття покарання за угодами\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eслід дозволити сторонам визначати більш м\u0026rsquo;яке покарання, ніж передбачено в санкції відповідної статті КК України\u003c/strong\u003e. Водночас суд потрібно наділити прямими повноваженнями оцінювати пропорційність узгодженого покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут слушною є \u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eпозиція юриста-науковця \u003c/a\u003e\u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eРасіма Бабанли\u003c/a\u003e, що в кримінальних провадженнях на підставі угод не повинні повністю ігноруватися засади каральної політики. А тому доцільно обмежити нижню межу покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ідея реалізується в уже згаданому проєкті КК України. Його автори пропонують надати свободу сторонам угоди узгоджувати покарання, яке буде:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдорівнювати нижній межі покарання за інкримінований злочин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпризначене в межах санкції за злочин, менш тяжкий за вчинений злочин, або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачати невиконання призначеного ув\u0026rsquo;язнення на певний строк під умовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі правила можна спробувати імплементувати в чинний КК України через дозвіл, наприклад, узгоджувати покарання, зазначене в санкції \u0026laquo;простого\u0026raquo; складу кримінального правопорушення, у якому визнає свою вину обвинувачений (зазвичай ідеться про першу частину відповідної статті).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншим підходом є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо призначення покарань. Ці рекомендації дозволили б сформувати орієнтири сторонам угоди, а також суду, який оцінюватиме цю угоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eНе поширена практика конфіскації протиправних доходів\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля досягнення ефективного стримувального ефекту від притягнення до кримінальної відповідальності недостатньо лише покарати винних осіб. Потрібно ще й конфіскувати доходи, отримані злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ практиці ВАКС \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105447885\"\u003eє приклади\u003c/a\u003e, коли суд конфіскував такі доходи, але не завжди. У справі ексмера Полтави Мамая чомусь \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003eне застосували\u003c/a\u003e спеціальну конфіскацію до 571,7 тис. грн, які незаконно отримали як зарплату хатні працівниці Мамая та його оточення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому не встановлено жодного вироку, де б сторони доходили висновку про узгодження покарання у вигляді конфіскації майна. Це можна пояснити, зокрема, тим, що ст. 77 КК України не дозволяє призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна в разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ ЩО МОЖНА ІЗ ЦИМ РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, укладення угод у кримінальних справах, у тому числі корупційних, повинно переслідувати як цілі прискорення судового розгляду, так і можливість конфіскації злочинних доходів і призначення пропорційного покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто визначити, чи розширювати перелік кримінальних проваджень, у яких дозволено укладати угоду, а також чи надавати свободу вибору учасникам домовленості щодо узгодження покарання, яке обвинувачений відбуватиме реально. Наприклад, збільшувати розміри штрафів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактика зміни обвинувачення прокурорами САП для досягнення домовленості з обвинуваченим неправильна. Адже за національним законодавством кримінально-правова кваліфікація повинна відповідати доказам, зібраним під час досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасник, який укладає угоду зі слідством, хоче мати власні бенефіти від того, що він викриває когось у корупції або визнає себе винним і спрощує життя органам кримінальної юстиції. Сидіти 5\u0026ndash;12 років за угодою мало хто бажає. Тому важливо забезпечити реальну перевірку пропорційності призначеного покарання та позбавляти осіб доходів, отриманих злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-demchuk.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":732,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1693985476,"date":"06.09.2023","views":462,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_2.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна \u0026mdash; держава, яка вперше в історії протидії сексуальному насильству, пов\u0026rsquo;язаному з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), активно розбудовує систему допомоги постраждалим, зокрема у сфері правосуддя, під час ведення активних бойових дій для захисту від агресії. Зроблено важливі кроки, проте попереду ще багато завдань. Застосування заходів безпеки до потерпілих і свідків СНПК є важливою частиною ефективного досудового розслідування та судового розгляду таких справ. Наразі немає окремих норм про забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; проводить вже третю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_2.png","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":730,"url":"yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1693484752,"date":"31.08.2023","views":324,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.png","mini_image":null,"name":"Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 серпня прийнято \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text\"\u003eпостанову ВРУ\u003c/a\u003e про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі \u0026mdash; Заява ВРУ). Документ містить основні принципи побудови державної політики в різних сферах на деокупованій території, зокрема і в сфері кримінальної юстиції. Пропоную її проаналізувати для розуміння тенденцій, підходів, які зараз напрацьовуються для деокупованих територій в частині кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 1. Основа державної політики деокупації \u0026mdash; права людини:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Державна політика України щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення її прав і основоположних свобод\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПоложення № 2\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eКарати просто за факт проживання на тимчасово окупованій території\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне планується\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e Як і не планується карати за \u0026laquo;отримання російських паспортів\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території. Запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення міжнародного гуманітарного права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше я вже писала на JustTalk \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e про висловлювання представників влади про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності за отримання паспорта рф в умовах окупації. Зараз лише зауважу, що, незважаючи на те, що відсутність настання юридичних наслідків за таке отримання російського паспорта закріплена з 2014 року в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eЗаконі України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;\u003c/a\u003e (стаття 9), важливо, що зараз це ще раз згадано як принцип державної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 3. Відновлення порушених окупацією прав:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;зокрема прав осіб, які зазнали політично вмотивованих переслідувань і обмежень свободи, стали жертвами інших протиправних дій держави-агресора та її окупаційних сил\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ пропоную максимально приземлено уявити картину деокупації. Україна відновлює контроль на території півострова. Армії рф й іншої влади рф більше немає. У колоніях, СІЗО перебувають люди. Частина з них, імовірно, у результаті політично вмотивованих переслідувань за \u0026laquo;злочини проти рф\u0026raquo;, частина в результаті переслідувань за загальнокримінальні злочини: проти власності, проти життя та здоров\u0026rsquo;я тощо. Можливо, і в цій категорії \u0026laquo;за загальнокримінальні злочини\u0026raquo; є частина людей, яких фактично переслідувала рф за протидію окупаційній владі. Але частина таких \u0026laquo;затриманих\u0026raquo;, \u0026laquo;засуджених\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачених\u0026raquo; справді когось вбили, пограбували, зґвалтували\u0026hellip; І хоча Україна не визнає легітимності окупаційної влади і відповідно всіх цих актів і рішень про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, чи буде правильно просто відчинити двері колоній і СІЗО та випустити всіх, хто там перебуває за незаконними рішеннями окупаційної влади?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, подібний підхід не буде відповідати інтересам суспільства. Необхідно передбачити порядок перегляду таких \u0026laquo;кримінальних справ\u0026raquo; для того, щоб забезпечити виконання завдань і принципів Кримінального процесуального кодексу України на звільнених територіях. Для того, щоб люди, яких політично переслідували, були звільнені, але водночас ті, хто справді вчинив злочин відповідно до українського законодавства, понесли відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостає велика кількість питань. За якою процедурою проводити судовий розгляд? Як оцінювати зібрані окупаційною владою докази злочинів? Як бути із процесуальними строками? Чи зараховувати і на підставі чого фактично відбуте покарання тощо. Цих процедур зараз немає в Кримінальному процесуальному кодексі України, і над ними вже треба починати думати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від рф, Україна може бути відповідачем в Європейському суді з прав людини, тому під час прописування таких процедур треба зважати на вимоги \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції з прав людини та основоположних свобод\u003c/a\u003e, особливо в частині права на справедливий суд (стаття 6), права на свободу (стаття 5), права не бути покараним без закону (стаття 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 4. Притягнення винних у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Всі особи, винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Необхідною передумовою для відновлення миру та справедливості є притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та здійснення збройної агресії російської федерації проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля деокупації, імовірно, будуть виявлені нові факти вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Як і інші категорії злочинів. Такі злочини будуть потребувати розслідувань, судових розглядів, участі прокурорів, адвокатів й інших спеціалістів у галузі кримінального процесу. Чи готова зараз Україна забезпечити необхідну кількість професіоналів для покриття цього запиту деокупованої території?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є конкретний план дій, хто поїде працювати в органи Національної поліції, прокуратури, суди і так далі одразу після деокупації?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 5. Звільнення від кримінальної відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій чи співпрацювали з окупаційними структурами, але не вчиняли тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені діяння, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупаційними адміністраціями та структурами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозитивно оцінюю це положення, оскільки воно буде сприяти реінтеграції деокупованих територій. Водночас, оскільки мова йде про кримінальне право, процедури звільнення від кримінальної відповідальності мають бути чітко й зрозуміло прописані в Кримінальному кодексі, а також, вважаю, завчасно. Це буде відповідати принципу передбачуваності й сприяти ефективному застосуванню цієї норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші два положення, на мій погляд, не потребують жодних додаткових організаційних заходів. Це просто ще одне нагадування про те, що вже і так існує й застосовується. Але положення 3\u0026ndash;5 вимагатимуть багато роботи для їх реалізації. На мій погляд, буде катастрофічною помилкою обмежитися зараз лише такими декларативними напрямами державної політики й чекати факту деокупації для розроблення конкретних заходів і змін до законодавства. З огляду на обсяг потенційної роботи та її важливість потрібно активно готуватися вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":731,"url":"how-to-restore-criminal-justice-in-de-occupied-crimea","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1693925725,"date":"31.08.2023","views":80,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_5.png","mini_image":null,"name":"How to restore criminal justice in de-occupied Crimea?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eOn 23 August, \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1935143\"\u003ethe draft Resolution \u003c/a\u003eon the Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine on the priorities of Ukraine\u0026rsquo;s national policy on de-occupation, reintegration and restoration of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol was adopted (hereinafter \u0026ndash; VRU Statement).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe document provides basic principles of building national policy in various areas in the de-occupied territory, in particular in the field of criminal justice. I suggest analyzing it to understand the trends and approaches that are currently being developed for the de-occupied territories in terms of criminal justice.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 1. The bedrock of the national policy of de-occupation is human rights:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;The national policy of Ukraine regarding the de-occupation and reintegration of temporarily occupied territories is based on the priority of guarantees of human safety, taking all necessary measures to ensure human rights and fundamental freedoms.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eProvision 2. Punishment for simply for the fact of living in the temporarily occupied territory is not planned. For \u0026ldquo;obtaining russian passports,\u0026rdquo; neither:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;No citizen of Ukraine should be subjected to persecution or discrimination, including on the basis of residence in the temporarily occupied territory. The automatic or forced acquisition of citizenship of the russian federation by citizens of Ukraine living in the temporarily occupied territory, introduced by the aggressor state, is not recognized by Ukraine and is assessed as an act of coercion committed in violation of international humanitarian law.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI already wrote a JustTalk \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003earticle\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e about statements by representatives of the authorities on the need to bring those who obtained a passport of the russian federation under the conditions of occupation to criminal responsibility for. Now I just note that, although no legal consequences for obtaining a russian passport have been enshrined since 2014 in the \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eLaw of Ukraine \u0026ldquo;On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine\u0026rdquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Article 9), it is important that now it is once again mentioned as a principle of national policy.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 3. Restoration of rights violated by the occupation:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;...in particular, the rights of persons who have experienced politically motivated persecution and restrictions on freedom, have become victims of other illegal actions by the aggressor state and its occupying forces.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eLet us imagine the picture of de-occupation as down-to-earth as possible. Ukraine regains control over the territory of the peninsula. The army of the russian federation and other authorities of the russian federation no longer exist there. There are people in correction facilities and pre-trial detention centers. Some of them, presumably, are there due to politically motivated prosecutions for \u0026ldquo;crimes against the russian federation,\u0026rdquo; some as a result of prosecutions for general criminal crimes: against property, against life and health, etc. It is possible that the category of people \u0026ldquo;convicted for general criminal offenses\u0026rdquo; includes individuals who were actually persecuted by the russian federation for opposing the occupation authorities. But some of those \u0026lsquo;detained,\u0026rsquo; \u0026lsquo;convicted,\u0026rsquo; \u0026lsquo;accused\u0026rsquo; really killed, robbed, raped someone... And although Ukraine does not recognize the legitimacy of the occupation authorities and all these acts and decisions on criminal prosecution and conviction accordingly, would it be correct to simply open the doors of correction facilities and pre-trial detention centers and release all those who are detained there by the illegal decisions of the occupation authorities?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, this approach will not meet the interests of society. It is necessary to provide for the procedure for reviewing such \u0026lsquo;criminal cases\u0026rsquo; in order to ensure the fulfillment of the objectives and principles of the Criminal Procedure Code of Ukraine in the liberated territories. So that people who were politically persecuted are released, but at the same time, those who actually committed a crime according to Ukrainian legislation are held accountable.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eMultiple questions arise in this regard What is the procedure for conducting a trial? How to evaluate the evidence of crimes collected by the occupation authorities? What about procedural terms? Whether to count and the actually served duration of punishment and if so, how, etc. These procedures are not currently in the Criminal Procedure Code of Ukraine, and we need to start thinking about them.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnlike the russian federation, Ukraine can be a respondent in the European Court of Human Rights \u0026ndash; therefore, when setting such procedures, the requirements of \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ethe Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e should be considered, especially in terms of the right to a fair trial (Article 6), the right to freedom ( Article 5), the right not to be punished without law (Article 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 4. Prosecution of those guilty of crimes against peace, human security and international legal order:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;All persons guilty of crimes against peace, human security and international legal order will be brought to justice. A necessary prerequisite for the restoration of peace and justice is the prosecution of persons involved in the organization and implementation of the armed aggression of the russian federation against Ukraine.\"\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAfter de-occupation, new facts of crimes against peace, human security and international legal order will probably be discovered. Like other categories of crimes, such crimes will require investigation, trial, participation of prosecutors, lawyers and other specialists in the field of criminal proceedings. Is Ukraine ready to provide the necessary number of professionals to cover this request of the de-occupied territory?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIs there a specific plan of action, who will go to serve in the National Police, prosecutor\u0026rsquo;s office, courts, etc. immediately after de-occupation?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eRegulation 5. Exemption from criminal liability:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;Citizens of Ukraine who participated in the activities of the occupation administrations or cooperated with the occupation entities, but did not commit serious, especially serious crimes and criminal offenses against peace, human security and the international legal order, may be exempted from criminal liability in case of voluntary reporting of the committed acts and active assistance in uncovering criminal offenses committed by occupation administrations and entities.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI positively assess this provision, as it will contribute to the reintegration of the de‑occupied territories. At the same time, since we are talking about criminal law, the procedures for exemption from criminal liability should be clearly prescribed in the Criminal Code. It is important to do it in advance. This will comply with the principle of predictability and contribute to the effective application of this provision.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eCONCLUSIONS\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, the first two provisions do not require any additional organizational measures. This is just another reminder of what already exists and is put in use. But provisions 3-5 will require a lot of work to implement. In my opinion, it would be a catastrophic mistake to limit ourselves to only such declarative intents of national policy and wait for the fact of deoccupation before we develop specific measures and amendments to legislation. Considering the volume of potential work and its importance, it is necessary to start active preparations now.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our \u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e or our \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e page\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_5.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":729,"url":"advokati-chatgpt-yaki-vikliki-postayut-pered-advokatami","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1692885612,"date":"24.08.2023","views":635,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vizual1_sayt.png","mini_image":null,"name":"Адвокати ChatGPT: які виклики постають перед адвокатами","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоява\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://openai.com/blog/chatgpt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eChatGPT\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e спричинила дискусії щодо впливу штучного інтелекту, який ці технології можуть мати на сферу правозастосування. Зокрема про те, що використання ШІ для ухвалення рішень у публічній сфері, у тому числі в правосудді, має передбачати значну відповідальність і розуміння його обмежень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧасто можна почути тезу, що ключовою характеристикою трьох юридичних професій \u0026mdash; судді, прокурора та адвоката \u0026mdash; є те, що вони пов\u0026rsquo;язані з ухваленням рішень. Оскільки вони є ключовими суб\u0026rsquo;єктами кримінального процесу, то їм особливо варто мати на увазі те, як слід використовувати технології ШІ для цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТим паче гучні випадки використання ШІ адвокатами в правосудді вже активно обговорюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;СПРАВА ШВАРЦА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-65735769\"\u003e справі\u003c/a\u003e, яку нещодавно широко обговорювали, позивач звернувся до суду з позовом проти колумбійської авіакомпанії \u0026laquo;Avianca\u0026raquo;, вимагаючи відшкодування за тілесні ушкодження, начебто отримані під час рейсу. Його інтереси представляли юристи нью-йоркської фірми \u0026laquo;Levidow, Levidow \u0026amp; Oberman\u0026raquo;, серед них Стівен Шварц, які надали суду підбірку судових прецедентів на підтримку позиції позивача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк з\u0026rsquo;ясувалося в суді, ці рішення були несправжніми. У ході розгляду адвокат Шварц визнав, що використовував ChatGPT для пошуку рішень у схожих справах і не підозрював, що результати можуть виявитися фальшивими. Сам чат позначив згадані рішення як \u0026laquo;реальні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, суд зобов\u0026rsquo;язав Стівена Шварца, його фірму \u0026laquo;Levidow, Levidow \u0026amp; Oberman\u0026raquo; та його колегу Пітера ЛоДуку\u003ca href=\"https://www.reuters.com/legal/new-york-lawyers-sanctioned-using-fake-chatgpt-cases-legal-brief-2023-06-22/\"\u003e сплатити штраф розміром $ 5000\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадок швидко набув розголосу в юридичних та етичних колах. За словами Ірини Райку, директорки кафедри інтернет-етики Університету Санта-Клари (США), справа демонструє те, проти чого застерігали критики ШІ: \u0026laquo;Переважна частина тих, хто користується та грається зі штучним інтелектом, насправді не розуміє, чим він є і як працює, а особливо якими є\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2023/06/08/nyregion/lawyer-chatgpt-sanctions.html\"\u003e його обмеження\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей прецедент наймедійніший, утім, імовірно, Шварц далеко не єдиний, хто застосував ШІ у професійній діяльності. За даними дослідження компанії \u0026laquo;LexisNexis\u0026raquo; (США) 2023 року, більше ніж третина опитаних юристів хоча б раз\u003ca href=\"https://www.lexisnexis.co.uk/research-and-reports/generative-ai-and-the-legal-profession-report.html\"\u003e використовувала генеративний ШІ в професійних або особистих цілях\u003c/a\u003e. Майже 20 % респондентів користувалися ним на роботі, наприклад для проведення досліджень, підготовки документів і розуміння правових понять.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТенденція до застосування технологій ШІ, зокрема ChatGPT, лише зростатиме в майбутньому. Мовленнєвий ШІ набагато зручніший у використанні, ніж пошукові системи на кшталт Google. Він генерує загальну відповідь на запитання, а не пропонує сторінки посилань, які потрібно ретельно досліджувати, що значно економить час і зусилля. Однак простота не гарантує кращу якість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eChatGPT, як і більшість систем ШІ, є своєрідною\u003ca href=\"https://www.makeuseof.com/what-are-ai-black-boxes/\"\u003e \u0026laquo;чорною скринькою\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Ця \u0026laquo;скринька\u0026raquo; передбачає можливість ШІ ухвалювати автономні рішення без пояснення механізму їх ухвалення. Основною проблемою, пов\u0026rsquo;язаною із цією технологією, є відсутність прозорості. Прозорість критично важлива, коли ухвалені рішення безпосередньо впливають на життя людей. Якщо система ШІ генерує певний висновок, юристу важливо розуміти, як вона дійшла цього і які дані для цього використовувала. Брак прозорості й обізнаності щодо механізмів роботи ШІ означає меншу свободу користувача, підриваючи довіру до результатів, які генерує система.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим важливий ще один аспект, яким часто нехтують в Україні: етичні питання, які постають у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням ШІ в правосудді. І модернізація правил адвокатської етики стає одним з ключових завдань для професійних об\u0026rsquo;єднань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРО ЩО ЙДЕ МОВА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, існує ризик використання неправдивої інформації, а отже, порушення принципу компетентності й добросовісності. ChatGPT постійно самовдосконалюється на основі даних, які йому надають, а отже, результати його роботи можуть містити помилки. Під час генерації відповіді може виникнути те, що вже назвали феноменом\u003ca href=\"https://arstechnica.com/information-technology/2023/04/why-ai-chatbots-are-the-ultimate-bs-machines-and-how-people-hope-to-fix-them/\"\u003e \u0026laquo;галюцинації\u0026raquo;\u003c/a\u003e \u0026mdash; відповідь чат-бота, що здається правдоподібною, проте насправді є неправильною. Система спотворює інформацію в повідомленні так, щоб вона була більш схожою на \u0026laquo;природну мову\u0026raquo;, але не обов\u0026rsquo;язково відповідала дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість юрисдикцій покладає на адвоката етичний обов\u0026rsquo;язок надання якісних і компетентних послуг клієнтам. До прикладу,\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/groups/professional_responsibility/publications/model_rules_of_professional_conduct/rule_1_1_competence/\"\u003e першим правилом\u003c/a\u003e Американської асоціації юристів (American Bar Association) є компетентність: \u0026laquo;Адвокат повинен забезпечувати компетентне представництво інтересів клієнта. Компетентне представництво вимагає юридичних знань, навичок, ретельності та підготовки, необхідних для представництва\u0026raquo;. Не здійснивши повноцінну перевірку наданої інформації, юрист ризикує порушити обов\u0026rsquo;язки професійної етики, передбачені і ст. 11\u003ca href=\"https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf\"\u003e Правил адвокатської етики\u003c/a\u003e НААУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому застосування ШІ без професійного підходу створює похибки, від яких найбільше страждатиме клієнт, адже навіть незначні помилки в показаннях можуть негативно вплинути на судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругим, пов\u0026rsquo;язаним із цим викликом є те, що системи ШІ на кшталт ChatGPT можуть генерувати упереджені дані. Особливістю ChatGPT є те, що він\u003ca href=\"https://www.gartner.com/en/topics/generative-ai\"\u003e навчається на загальнодоступних даних\u003c/a\u003e і відповідях інших користувачів. Існує ризик, що ШІ відтворюватиме не лише корисну, але й упереджену інформацію. Можливим наслідком цього є використання ШІ як інструмента дискримінації, про що\u003ca href=\"https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Ftheconversation.com%2Fa-black-box-ai-system-has-been-influencing-criminal-justice-decisions-for-over-two-decades-its-time-to-open-it-up-200594%3Ffbclid%3DIwAR2jxppHfJ3LbYj3KhUvzxKHwT5o4EtFpOjg-5-9S-c61lch6W_D-Fdevcc\u0026amp;h=AT1g2JA7leVFQd_ywswYHs-ZF0myTs2FJlwvaMUcvbcTzfY9x4rihu0WOi6r7vShLS9yKv1tBms4q-fgXu4Ugsd0KGO-ZmqSm1aUOpfsKFtu9u8bUzlwgcJ50k3lPoUDvRok\u0026amp;__tn__=-UK-R\u0026amp;c%5B0%5D=AT0Ff_T8TCzDILXr3k6m7FRz0OTg-Ux07brwIIkaygae47YjP-DECtD74EU2nuvd3tb3Z1KbvCh9umVQtAdYJw43CyyqfpJtVwou8EprRlJ9GmCltr0gxx9WY6HptwLWO3gKveB-m1s-6zmV9nLXIt9RoOdipezq7Da5d7getD1L6xCphpKJKCINUqKG8aFrKV_D_EjF1dsM\"\u003e свідчить і досвід\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003eокремих прецедентів використання ШІ у сфері правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже ведуться дискусії щодо упередженості ШІ в правосудді. Нгозі Окідебве, доцентка Бостонського університету (США),\u003ca href=\"https://www.bu.edu/articles/2023/do-algorithms-reduce-bias-in-criminal-justice/\"\u003e зазначає\u003c/a\u003e, що справа не лише в даних, які відтворює ШІ, але і в розробниках систем. \u0026laquo;Сама парадигма, яка визначає, коли і як ми застосовуємо штучний інтелект, є досить технократичною й не дуже різноманітною\u0026raquo;, \u0026mdash; каже вона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одна сфера, яка викликає занепокоєння, \u0026mdash; це авторські права. Хоча Правила адвокатської етики НААУ наразі не містять положень щодо цього, однак у разі використання технологій ШІ адвокатами ці виклики неодмінно постануть.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з \u003ca href=\"https://openai.com/policies/terms-of-use\"\u003eУмовами користування OpenAI\u003c/a\u003e, ChatGPT передає права інтелектуальної власності користувачеві. Водночас, оскільки відповіді генеруються на основі відкритих даних, існує ймовірність, що створені відповіді будуть чиєюсь інтелектуальною власністю. Так, у червні цього року на OpenAI було подано\u003ca href=\"https://news.bloomberglaw.com/ip-law/openai-facing-another-copyright-suit-over-ai-training-on-novels\"\u003e скаргу\u003c/a\u003e, у якій стверджується, що ChatGPT збирає інформацію з книг та інших текстів без згоди та компенсації, зокрема з тіньових бібліотек, які незаконно публікують роботи, захищені авторським правом. Наразі немає розуміння, чи вважати таке використання порушенням авторських прав. Випадок демонструє, що питання захисту інтелектуальної власності при використанні генеративного ШІ залишається відкритим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ головне: під час застосування генеративного ШІ можуть виникнути проблеми в питанні конфіденційності. У\u003ca href=\"https://openai.com/policies/privacy-policy\"\u003e Політиці конфіденційності OpenAI\u003c/a\u003e зазначено, що інформація, яку надає користувач, може бути використана при навчанні моделей або передана бізнесу й афілійованим особам. Якщо юрист застосовує ChatGPT при аналізі даних клієнта, існує ризик того, що приватна інформація буде оприлюднена або використана не за призначенням. Про загрозу свідчить\u003ca href=\"https://www.engadget.com/openai-says-a-bug-leaked-sensitive-chatgpt-user-data-165439848.html\"\u003e інцидент\u003c/a\u003e з витоком особистих даних користувачів ChatGPT: при використанні чат-бота почали з\u0026rsquo;являтися попередні історії спілкування інших осіб. Ця помилка спричинила розкриття конфіденційної інформації 1,2 % підписників ChatGPT Plus. Для уникнення схожих ситуацій юристи перед застосуванням генеративного ШІ повинні переконатися, що дані, які вони вносять у систему, не містять конфіденційної інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе окремі ризики, з якими можуть зіткнутися юристи в разі неунормованого застосування ШІ. Без належної регуляції вони можуть лише загостритися, адже кількість способів використання ШІ із часом стає зростає. Ціна нехтування цими ризиками висока, оскільки під загрозу потрапляє не лише правова система, але й професійна етика, захист прав людини та суспільна довіра до технологій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародних і національних професійних правничих асоціаціях триває процес розроблення рекомендацій щодо відповідального застосування ШІ в правосудді. У травні 2022 року Міжнародна асоціація юристів опублікувала\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/PPID/Constituent/Multi-displry_Pract/anlbs-ai-report\"\u003e документ\u003c/a\u003e з рекомендаціями та нормативними актами для забезпечення ефективного й етичного використання ШІ для низки держав. Того ж року Європейський фонд юристів видав \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/Events/20220331_AI4L/EN_IT_Law_2022_Guide-AI4L_web.pdf\"\u003eПосібник з використання інструментів штучного інтелекту юристами та юридичними фірмами в ЄС\u003c/a\u003e\u0026raquo; з описом технічних аспектів роботи з ШІ та основних етичних ризиків його застосування. Американська асоціація юристів цього року ухвалила\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/content/dam/aba/administrative/news/2023/mym-res/604.pdf\"\u003e Резолюцію 604\u003c/a\u003e, яка підкреслює необхідність використання ШІ на основі підзвітності, прозорості й відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі документи є рекомендаційними й не мають обов\u0026rsquo;язкового характеру. Однак відсутність офіційно закріплених норм і правил дає змогу вдосконалити наявні напрацювання щодо регуляції генеративного ШІ в поєднанні з етичними стандартами та компетентним використанням таких платформ, як ChatGPT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ УМОВИ ЕТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ В ПРАВОСУДДІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКейс Шварца унаочнює необхідність створення культури відповідального та етичного застосування ШІ. Юридична сфера вже використовує можливості ШІ, але при цьому варто враховувати його обмеження та наслідки надмірної довіри технологіям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідальність за використання ШІ покладена здебільшого на того, хто його застосовує і яким чином. Штучний інтелект, зокрема генеративний, потребує значного вдосконалення, тому не варто покладатися на його саморегуляцію. Проте він може стати вагомим допоміжним інструментом, якщо дотримуватися стандартів і норм його використання. Задля запобігання новим помилкам і непередбачуваним наслідкам, потрібно врахувати такі умови:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбізнаність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадки, схожі до справи Шварца, важливі, адже вони демонструють, як відбувається застосування ШІ в юридичній сфері і якими є обмеження ШІ в цій сфері не лише з технічного, але й етичного та політико-правового погляду. Технології ШІ постійно розвиваються і потребують оцінювання й аналізу із залученням незалежних експертних груп і стейкхолдерів з різних галузей. Завданнями досліджень є виявлення, відстеження тенденцій розвитку ШІ та моніторинг його потенційного впливу на сферу правосуддя. Обізнаність у питаннях ШІ сприятиме розробленню стійкого нормативно-правового фундаменту, який відповідатиме суспільним цінностям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;Етичність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегуляція ШІ повинна узгоджуватися з правами людини та професійною етикою правників \u0026mdash; як адвокатів, так і суддів та прокурорів, особливо в питанні рівності й недискримінації. При розробленні нормативно-правових актів важливо, щоб технології ШІ перебували під людським контролем. Окрім цього, процес має включати принципи відповідальності, прозорості та справедливості. Чіткі, уніфіковані стандарти можуть стати орієнтиром якості як для компаній-розробників, так і професіоналів правової сфери.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eАдаптивність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегуляція ШІ повинна вдосконалюватися разом з розвитком технологій ШІ. Для цього важливе створення нормативно-правових актів і національних стратегій, які будуть адаптивними до нових реалій. Водночас слід вести роботу й на рівні саморегулівних професій, у першу чергу адвокатських, для вироблення професійних та етичних стандартів для застосування технологій ШІ в правосудді. Наявність гнучкості є фактором, який сприятиме швидкому реагуванню та зменшенню нових ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, ChatGPT внесе зміни в професію адвоката, хоча навряд чи революціонізує її. Швидше за все його ефект буде співмірним з ефектом від появи й початку активного використання Google. Однак одна відмінність є \u0026mdash; етичні виклики тут однозначно більші. І щоб запобігти їм, слід уже працювати над удосконаленням етичних правил. Національна асоціація адвокатів України вже створила групу із законодавчого регулювання ШІ в Україні, тому є надія, що етичним аспектам теж невдовзі буде приділено увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; у рамках спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":112,"url":"ivan-gorodiskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164924.jpg","name":"Іван","surname":"Городиський","post":"адвокат, директор Центру Дністрянського","text":""},{"id":113,"url":"darina-bojko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164923.jpg","name":"Дарина","surname":"Бойко","post":"аналітикиня Центру Дністрянського","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vizual1_sayt.png","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":727,"url":"problemi-statti-364-poglyad-pravnika","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1692627129,"date":"21.08.2023","views":534,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vizual-dlya-novini.png","mini_image":null,"name":"Проблеми статті 364: погляд правника","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, на ст. 364 не можна дивитися \u0026laquo;поглядом обвинувачення\u0026raquo; або \u0026laquo;поглядом захисту\u0026raquo;. Завдання кримінального провадження не різняться за суб\u0026rsquo;єктом правозастосування. Адже належна правова процедура та те, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, \u0026mdash; це таке саме завдання обвинувачення, як і завдання захисту. Саме тому на ст. 364 може бути тільки один погляд \u0026mdash; правничий.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ правничої точки зору конструкція ст. 364 та практика її помилкового застосування породили невизначеність і вкрай небезпечні позиції, які не мають під собою реального юридичного підґрунтя. До прикладу, лише у Вищому антикорупційному суді існують діаметрально протилежні погляди на те, чи може упущена вигода бути наслідком службового зловживання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eодна колегія\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e просто стверджує, що упущена вигода може бути наслідком злочину;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що тільки тоді, коли ця упущена вигода є реальною, тобто коли була реальна, а не теоретична можливість продати товар за певною ціною і хтось реально хотів його придбати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтретя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що упущена вигода взагалі не може бути злочинним наслідком, оскільки \u0026laquo;\u003cem\u003eтака гіпотетична, можлива лише у майбутньому шкода може бути предметом цивільно-правового спору і не повинна враховуватися як злочинний наслідок\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуперечність у межах однієї судової інстанції створює критичну ситуацію правової невизначеності, що не припустимо в таких делікатних питаннях, як наявність складу злочину в діях особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже скластися враження, що навколо питання упущеної вигоди в ст. 364 існує якась наукова дискусія. Водночас насправді це така сама дискусія, як, наприклад, і те, чи Земля пласка або кругла. Звісно, ніхто не може заборонити прибічникам теорії пласкої Землі висловлювати свою думку, однак, очевидно, що ця \u0026laquo;теорія\u0026raquo; не має справжнього наукового підґрунтя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само з упущеною вигодою. Авторитетні науковці у сфері кримінального права, зокрема В\u0026rsquo;ячеслав Навроцький і Микола Сірий, одноголосно стверджують\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що наукової дискусії навколо упущеної вигоди в ст. 364 не існує. Упущена вигода за замовчуванням не може бути кримінально-правовою категорією, позаяк за своєю природою є припущенням. У цьому контексті дивно нагадувати конституційний принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а отже, наслідки за ст. 364 можуть бути лише у вигляді прямої дійсної шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе підтверджує і відома правова позиція Верховного Суду в постанові від 27.10.2016 у справі № 5-99кс16, де суд підбив підсумки дискусії навколо майнової / немайнової шкоди в ст. 364. В одному абзаці цієї постанови Верховний Суд чітко вказує на те, що наслідком злочину може бути лише пряма дійсна шкода, тобто шкода, яка вже завдана, а не гіпотетично очікується в майбутньому:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eТак, за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру (\u0026laquo;істотної шкоди\u0026raquo; чи \u0026laquo;тяжких наслідків\u0026raquo;) із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини та громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди \u0026mdash; витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян \u0026mdash; витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув'язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ усіх перелічених випадках ми маємо справу зі шкодою, яка вже завдана, і для її усунення необхідно здійснити конкретні зрозумілі витрати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбвинувачення апелює до цивільно-правового поняття шкоди в ст. 22 Цивільного кодексу України. За цією статтею до збитків включаються втрати, яких особа зазнала у зв\u0026rsquo;язку зі знищенням aбo пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас цивільно-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eзбитків\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e \u003c/em\u003eі кримінально-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eшкоди\u003c/em\u003e\u0026raquo; не є тотожними. Теза про те, що законодавець у Кримінальному кодексі України під збитками розуміє реальну шкоду та упущену вигоду, \u003cstrong\u003eне відповідає дійсності\u003c/strong\u003e. У самому тексті кодексу такого положення просто немає та ніколи не існувало. У жодній статті кримінального закону не вказано, що як наслідки злочину можна враховувати неодержані доходи, тобто те, чого не існує на момент вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, ст. 22 Цивільного кодексу України прямо вказує, що для того, щоб говорити про упущену вигоду, має існувати делікт, тобто цивільне правопорушення. І коли на конкретних практичних прикладах ставиш питання обвинуваченню: \u0026laquo;Де в цьому кейсі делікт?\u0026raquo;, то відповіді на нього не отримуєш. Хоча як може йти мова про злочин з упущеною вигодою в ситуації, коли відсутнє навіть цивільне правопорушення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у цій дискусії всі чомусь уникають питання про те, що сама наявність настання шкоди у вигляді втраченої вигоди, розмір такого неодержаного доходу залежать не тільки від поведінки нібито винної особи, а від заходів, ужитих чи не вжитих потерпілим, діяльності органів правопорядку тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо повірити в можливість упущеної вигоди в ст. 364, то грошовий розмір такого наслідку прямо залежить від того, наскільки своєчасно органи правопорядку виявили зловживання та як швидко припинили цей злочин. Тобто, до прикладу, річна затримка в розслідуванні може збільшити інкриміновану упущену вигоду на мільйони. Водночас очевидно, що розмір злочинних наслідків не повинен бути в прямому зв\u0026rsquo;язку з неналежною роботою органів правопорядку та затягуванням розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепокоїть і те, що обвинувачення має напрочуд поверховий підхід до доказування упущеної вигоди в ст. 364. Практика показує, що, на думку слідства та прокурора, достатньо встановити експертним шляхом ринкову ціну, і на цьому робота з доказування завершується. Бо нібито діє правова презумпція про можливість продати за такою ціною, і робота захисту \u0026mdash; не відмовчуватися, а спростувати це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак у посиланнях на правові та фактичні презумпції обвинувачення недбало забуває про основну та головну презумпцію \u0026mdash; презумпцію невинуватості, за якою ніхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і за якою всі сумніви в доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Своєю чергою проактивна та якісна робота захисту не позбавляє обвинувачення обов\u0026rsquo;язку довести увірувану ним упущену вигоду поза розумним сумнівом, що в принципі неможливо зробити через гіпотетичну природу такого наслідку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо вже обвинувачення взялося за доказування упущеної вигоди поза розумним сумнівом, то по ідеї мало б це робити не менш якісно, ніж у цивільному та господарському процесах, у яких стандарт доказування нижчий, ніж у кримінальному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть у цивільному та господарському судочинстві упущена вигода важко доводиться, позаяк судова практика сформувала достатньо чіткі та жорсткі критерії для її наявності, які мають враховуватися: (1) критерій звичайних обставин (умов цивільного / господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов\u0026rsquo;язків, (2) критерій розумності витрат кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права, (3) критерій компенсаційності, за яким відновлення майнового стану кредитора коштом боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, простими словами, у цивільному та господарському процесах мало прийти в суд і стверджувати лише про ринковість ціни, необхідно довести, що за такою ціною товар реально міг бути проданий, тобто були умови для цього, був покупець, цей покупець ужив усіх можливих заходів для отримання доходу, і єдине, що завадило такий дохід отримати, \u0026mdash; це протиправна поведінка боржника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому ж тоді обвинувачення дозволяє собі в більш вимогливому кримінальному процесі не дотримуватися навіть цих стандартів доказування? На моє переконання, відповідь очевидна. У разі дотримання хоча б цивільно-господарських стандартів доказування упущеної вигоди більшість кримінальних корупційних справ доведеться закрити, оскільки стане напрочуд очевидною відсутність складу злочину, а також витрачання ресурсів органів правопорядку на те, що є не злочином, а цивільно-господарським спором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо зауважити, що потерпілого від злочину ніхто не позбавляє можливості поза кримінальним процесом іти в цивільний або господарський суд і стягувати упущену вигоду. І не зрозуміло, чому обвинувачення перебирає на себе цю функцію навіть тоді, коли особа або державне підприємство не вважають себе потерпілими від злочину та не обліковують у себе на балансі будь-які збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, на практиці в корупційних кейсах немає обов\u0026rsquo;язкового за законом висновку судової експертизи, який би стверджував про наявність збитків у формі упущеної вигоди. Експертизи обвинувачення здебільшого стверджують просто про розмір ринкової ціни, на їхню думку, у певний час, а далі обвинувачення / суд \u0026laquo;\u003cem\u003eшляхом простих арифметичних розрахунків\u003c/em\u003e\u0026raquo; виводить збитки, перебираючи на себе повноваження експерта та не виконуючи імперативну вимогу закону про те, як і ким мають встановлюватися збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ експертизами для ретроспективного встановлення ринкових цін на практиці є величезні проблеми, оскільки для обрахунків обвинувачення надає експерту незрозуміло що: від штучно створених приватних оцінок на підставі вибіркових даних до \u0026laquo;інформації з інтернету\u0026raquo; та журналів-вісників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе може бути прийнятним і аргумент про те, що зміни в стандартах доказування ст. 364 (у тому числі спричинені зміною редакції статті) нібито суттєво ускладнять процес доказування для обвинувачення, що зменшиться рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини та що збільшиться рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування складного економічного злочину не може бути простим, воно вимагає відсутності тунельного бачення та розуміння як правничих категорій, так і специфіки певного бізнесу, умов конкретного ринку та того, як і навіщо він функціонує. Не зрозуміло, чому інтелектуально більш просте хабарництво як корупційний злочин вимагає чіткого доказування всіх елементів реальними доказами, а в службовому зловживанні можна обійтися поверховими \u0026laquo;припущеннями-презумпціями\u0026raquo;. Так само маніпулятивною є теза про нібито збільшення рівня втручання в приватне життя, яке при розслідуванні службового зловживання і так завжди супроводжується проведенням НСРД, а отже, якось ще збільшитися об\u0026rsquo;єктивно не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це додатково підтверджує, що у владних акторів кримінальної юстиції, слідчого, прокурора та суддів, на стику кримінального права та економіки існують величезні проблеми з розумінням останньої. Ця ситуація потребує виправлення шляхом проведення належної підготовки та навчання, інакше через помилкове застосування ст. 364 ми фактично повернемо в кримінальне право злочин безгосподарності з кодексів 1922 та 1927 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа превеликий жаль, питання упущеної вигоди \u0026mdash; це не єдина проблема в правозастосуванні ст. 364.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаю, що ст. 364, за визначенням самого Кримінального кодексу України, є корупційним злочином. Загальновизнано, що корисливий мотив є атрибутом корупційного злочину та, очевидно, що не існує \u003cstrong\u003eнекорисливих \u003c/strong\u003eкорупційних злочинів, зокрема благодійного зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 364 визначає, що зловживання владою або службовим становищем здійснюється задля \u0026laquo;\u003cem\u003eодержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто диспозиція статті не вказує ознаки такої іншої особи та жодним іншим чином не конкретизує поняття, ознаки та види (коло) таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез це можливо зробити помилковий висновок, що такою \u0026laquo;\u003cem\u003eіншою особою\u003c/em\u003e\u0026raquo; може бути будь-яка фізична особа чи будь-яка юридична особа незалежно від ступеня близькості чи будь-яких зв\u0026rsquo;язків із суб\u0026rsquo;єктом злочину. Цей розширений підхід був характерний для радянського кримінального права приблизно до початку 70-х років минулого століття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротягом радянського періоду існував \u003cstrong\u003eрозширений підхід\u003c/strong\u003e до визначення кола осіб, на користь яких могло вчинюватися таке посягання, тобто фактично ним визнавалися будь-які особи, у тому числі й зовсім сторонні для службової особи, яка притягалася до кримінальної відповідальності за розкрадання. У другій половині 80-x років до інших (третіх) осіб, на користь яких могло здійснюватися відповідне посягання, стали відносити лише родичів, близьких знайомих, інших осіб, з якими винного поєднували особисті відносини, \u003cstrong\u003eтобто в добробуті яких винний був особисто зацікавлений\u003c/strong\u003e, і такий підхід мав би зберігатися й надалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, розкриваючи поняття інших (третіх) осіб, в інтересах яких вчиняються корупційні правопорушення, професор Хавронюк М.\u0026nbsp;І. вказує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЗрозуміло, що осудна особа, яка досягла 16-річного віку, не буде піддавати себе ризику кримінальної відповідальності й покарання заради задоволення інтересів чужих для неї осіб, якщо їхні інтереси не збігаються з її особистими інтересами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТому на практиці такими \u0026laquo;іншими (третіми) особами є, як правило: члени сім\u0026rsquo;ї та інші близькі особи, а також особи, які мають із суб\u0026rsquo;єктом злочину спільні бізнес-інтереси (один із них є кінцевим бенефіціарним власником (контролером)\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, \u0026laquo;\u003cem\u003eінша юридична або фізична особа\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; це не будь-яка особа, відмінна від службової особи, а лише та, яка чимось близька до службової особи, яка вчиняє зловживання, у добробуті якої зацікавлений винний, вигода якої є метою поведінки суб\u0026rsquo;єкта злочину. Інше тлумачення спотворює саму суть службового зловживання та \u003cstrong\u003eробить неможливим його відмежування від правомірних дій\u003c/strong\u003e. Адже службова особа завжди діє в чиїхось інтересах: чи то держави та суспільства, чи організації, де вона обіймає посаду, чи громадян та юридичних осіб, які звертаються по службові послуги чи дії. До прикладу, керівник державного підприємства, укладаючи договори з бізнесом, у тому числі діє в інтересах цього бізнесу, однак це не означає, що ці інтереси за замовчуванням злочинні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди не може бути без наявності корисливого мотиву в службової особи. Корисливий мотив зазвичай визначають як спонукання особи до одержання матеріального блага для себе чи іншої особи, одержання або збереження певного речового права, уникнення матеріальної витрати, досягнення іншої матеріальної вигоди шляхом вчинення кримінального правопорушення (\u003cem\u003eдивись, зокрема, ст. 1.4.1 ч. 2 п. 22 проєкту Кримінального кодексу України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cem\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета одержання неправомірної вигоди є визначальною ознакою службового зловживання. Корислива мета та корисливий мотив взаємопов\u0026rsquo;язані та взаємозалежні ознаки складу цього злочину. Тому наявність або відсутність мети одержання неправомірної вигоди нерозривно пов\u0026rsquo;язані з наявністю корисливого мотиву, що разом проявляється в прагненні неправомірно збагатити себе або іншу особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому як під час слідства, так і при розгляді в суді важливо з\u0026rsquo;ясувати, у чому полягає користь і вигода винного при вчиненні службового зловживання на користь іншої (третьої) особи. Без доведення існування такої ознаки неможливо встановити наявність корисливого мотиву, який є обов\u0026rsquo;язковою ознакою будь-якого корупційного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці не припустимо, коли в процесуальних рішеннях обвинувачення та суду взагалі не згадується про корисливий мотив: ані в чому він полягає, ані коли та за яких обставин він виник, а також у чому полягають зв\u0026rsquo;язки службової особи та третіх осіб, чому службова особа мала зацікавленість у неправомірному збагаченні саме цих осіб. У таких ситуаціях обставина пов\u0026rsquo;язаності обвинуваченого з третіми особами мала б визнаватися відсутньою, виходячи з принципу \u0026laquo;\u003cem\u003eнедоведена вина \u0026mdash; це доведена невинність\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Натомість навіть за відсутності такої обставини стверджується про винуватість особи та призначення реального покарання, що, на моє глибоке переконання, є судовою помилкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож можна почути аргумент про те, що ст. 364 є конвенційним злочином і що корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем, за що відповідною ст. 19 Конвенції ООН проти корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це твердження хибне, позаяк міжнародні нормативно-правові акти визначають лише дуже загальну канву, яку розвиває та деталізує національне законодавство. Понад те, як уже було вказано вище, заперечення корисливого мотиву цього злочину по факту є запереченням його корупційності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ припускаю, що саме з огляду на вказані проблеми та правову невизначеність, яку вони породили, і виникла ідея законодавчих змін у ст. 364, щоб конкретизувати шкоду та пов\u0026rsquo;язаність службової особи з третіми особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ згоден з учасниками дискусії в тому, що постійні точкові зміни в закон не розв\u0026rsquo;язують питання системно та в довгостроковій перспективі, а часто навпаки породжують нові проблеми. Я також згоден, що за належного правозастосування, зокрема належного доказування, озвучені проблеми взагалі не виникали б. Однак, якщо трохи спуститися з теоретичного неба на практичну землю, то жоден учасник дискусії не пропонує дієвого механізму розв\u0026rsquo;язання цих проблем у розумні строки. Тобто що робити, коли в конкретних кейсах від некомпетентності в цих питаннях слідчих, прокурорів і суддів особа зазнає найвищого втручання у свої права та свободи?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкових постанов пленуму Верховного Суду вже немає, узагальнення практики мають рекомендаційний характер, а чекати, поки конкретна справа пройде всі інстанції, і касація народить правову позицію, аможна роками, у тому числі за ґратами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому так уже склалося, що зміни в законодавство можуть бути, на жаль, єдиним дієвим хірургічним рішенням у тих випадках, коли жодні терапевтичні дискусії не змінюють ситуацію з некомпетентним правозастосуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Настільна книга детектива, прокурора, судді: коментар антикорупційного законодавства / за ред. М.\u0026nbsp;І.\u0026nbsp;Хавронюка. 2-ге вид., переробл. і допов. К.\u0026nbsp;: ВД \u0026laquo;Дакор, 2017. С. 84 [М. І. Хавронюк \u0026mdash; автор підрозділу 1.3.3. \u0026laquo;Інші суб\u0026rsquo;єкти корупційних правовідносин\u0026raquo; (с. 82\u0026ndash;91), де, зокрема, розглядається і поняття інших ( третіх) осіб, в інтересах яких вчинюється корупційний злочин].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":111,"url":"artem-krikun-trush","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/krikun-trush.png","name":"Артем","surname":"Крикун-Труш","post":"адвокат, CEO Rostrum Law Office","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vizual-dlya-novini.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":726,"url":"pidslidnist--yak-forma-optimalnogo-upravlinnya-dosudovim-rozsliduvannyam","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1692367375,"date":"18.08.2023","views":459,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_1.png","mini_image":null,"name":"Підслідність — як форма оптимального управління досудовим розслідуванням","description":"\u003cp\u003e\u0026laquo;Підслідність\u0026raquo; кримінальних правопорушень різним органам досудового розслідування, визначена статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), за своєю метою і завданням повинна слугувати, з одного боку, покращенню ефективності діяльності органів досудового розслідування, включно з їхньою певною спеціалізацією у сфері досудового розслідування окремих видів/складів таких правопорушень, а з іншого \u0026mdash; сприяти якісному відомчому управлінню та міжвідомчій координації органів досудового слідства прокуратурою відповідно до завдань, передбачених чинним законодавством.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, є певні підстави припускати, що, за задумом авторів багатофункціональної та багаторівневої \u0026laquo;підслідності\u0026raquo;, створюються умови для запобігання можливим зловживанням органами досудового слідства і прокуратури в частині умисного зволікання із досудовим розслідуванням або ж відсутності належного контролю чи створення певних корупціогенних ризиків у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз \u0026laquo;законодавчої (за статтею 216 КПК України) підслідності\u0026raquo; та її реалізації в практиці органів досудового розслідування й процесуального керівництва прокуратурою свідчить, що заявлені мета і завдання такої підслідності далекі від оптимальної ефективності діяльності цих органів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Особливій частині Кримінального кодексу України (ККУ), за моїм підрахунком (незначну помилку в цьому підрахунку не виключаю!..), міститься \u003cstrong\u003e339 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів кримінальних правопорушень \u003cstrong\u003e(109\u0026ndash;447\u003c/strong\u003e), з яких на сьогодні \u003cstrong\u003eвиключені 25 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів і\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eдодано\u003cstrong\u003e 96 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів кримінальних правопорушень \u003cstrong\u003eз індексами від 1 до 6. \u003c/strong\u003eТаким чином, ККУ на сьогодні містить\u003cstrong\u003e усього 335 статей/складів кримінальних правопорушень.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені склади злочинів за \u0026laquo;законодавчою підслідністю\u0026raquo; розподілені аж між П\u0026rsquo;ЯТЬМА органами досудового розслідування \u003cstrong\u003eза різними критеріями,\u003c/strong\u003e що включають:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкові:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eсклад\u003c/strong\u003e, тобто кримінально-правову характеристику певного кримінально караного діяння;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eспеціальних суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєктів\u003c/strong\u003e (підозрюваних / обвинувачених осіб) вчинення такого діяння.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФакультативні:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eрозмір предмета\u003c/strong\u003e кримінального протиправного посягання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eрозмір заподіяної\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eшкоди.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому зазначені критерії використані законодавцем не для всіх П\u0026rsquo;ЯТИ органів досудового розслідування (чомусь?!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТак, слідчі Національної поліції (НПУ\u003c/strong\u003e) повноважні розслідувати \u003cstrong\u003eпрактично всі склади кримінальних правопорушень\u003c/strong\u003e, що не віднесені до компетенції НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ. Критерій \u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eспеціальний суб\u0026rsquo;єкт\u0026raquo;\u003c/strong\u003e вчинення цих правопорушень з метою організації розслідування злочинів слідчими НПУ \u003cstrong\u003eне передбачений\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі / детективи ДБР\u003c/strong\u003e також повноважні розслідувати\u003cstrong\u003e практично всі склади кримінальних правопорушень\u003c/strong\u003e, окрім \u003cstrong\u003eОДНОГО\u003c/strong\u003e \u0026mdash; за статтею 422 ККУ \u003cem\u003e(Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості).\u003c/em\u003e Водночас для їхніх повноважень у частині розслідування вчинених правопорушень передбачено\u003cstrong\u003e додаткову умову\u003c/strong\u003e \u0026mdash; \u003cstrong\u003eнаявність спеціального суб\u0026rsquo;єкта вчинення діяння\u003c/strong\u003e. Необхідно зауважити, що перелік посад спеціальних суб\u0026rsquo;єктів потенційно сягає \u003cstrong\u003eдекількох сотень \u003c/strong\u003eі відповідно\u003cstrong\u003e тисяч державних службовців\u003c/strong\u003e, які їх обіймають!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДетективи НАБУ\u003c/strong\u003e мають обмежені повноваження \u0026mdash; лише щодо розслідування \u003cstrong\u003eкорупційних діянь\u003c/strong\u003e. Водночас для них також діє\u003cstrong\u003e критерій наявності спеціального суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєкта \u003c/strong\u003eвчинення таких діянь.\u003cstrong\u003e Перелік посад\u003c/strong\u003e, які можуть обіймати потенційні підозрювані / обвинувачені в корупційних злочинах, становить \u003cstrong\u003eдекілька десятків (можливо, і сотень?) і відповідну кількість державних службовців і прирівняних до них осіб, які такі посади обіймають!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі СБУ \u003c/strong\u003eрозслідують відносно \u003cstrong\u003eнезначну кількість окремих видів злочинів\u003c/strong\u003e (стан війни в країні суттєво змінив цю ситуацію в бік кількісного збільшення відповідних подій / фактів). Додаткового \u003cstrong\u003eобов\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязкового критерію \u003c/strong\u003eвідносно \u003cstrong\u003eсуб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєкта \u003c/strong\u003eвчинення діяння для слідчих СБУ законодавством \u003cstrong\u003eне передбачено.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі БЕБ \u003c/strong\u003eмають повноваження розслідувати \u003cstrong\u003eнайменшу кількість складів злочинних діянь\u003c/strong\u003e. При цьому \u003cstrong\u003eвсі ці діяння пов\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязані зі спеціальним суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєктом\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eплатником податків, яких потенційно десятки (або сотні) тисяч\u003c/strong\u003e!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеоднозначність запроваджених критеріїв при формуванні \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та застосування їх \u0026laquo;суміші\u0026raquo; для П\u0026rsquo;ЯТИ органів досудового розслідування створює, на моє (упевнений, що не тільки моє!..) переконання, неабиякі складнощі й непорозуміння у функціонуванні цих органів і процесуальному керівництві їхньою діяльністю єдиною системою органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДо таких складнощів і неузгодженостей\u003c/strong\u003e треба віднести насамперед проблеми, що \u003cstrong\u003eвиникають у слідчих / детективів НПУ, ДБР і НАБУ,\u003c/strong\u003e адже на \u003cstrong\u003eмомент початку досудового розслідування (реєстрації заяви / повідомлення у ЄРДР) далеко не завжди (практично в 90\u0026nbsp;% випадків!)\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eє однозначна інформація про \u0026laquo;спеціального суб\u0026rsquo;єкта / підозрювану особу\u0026raquo; та \u0026laquo;розмір предмета злочину і завданої шкоди\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті це уможливлює неумисне або умисне порушення \u0026laquo;правила підслідності\u0026raquo;, що призводить часто-густо до втрати оперативності в розкритті й розслідуванні кримінального правопорушення \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo; або ж до штучного зволікання з розслідуванням та ухвалення не завжди належним чином умотивованого рішення прокурора про передачу матеріалів кримінального провадження відповідному органу \u0026laquo;за підслідністю\u0026raquo;. До цього також можуть додаватися причини оціночного критерію \u0026laquo;неефективного досудового розслідування\u0026raquo;, що розв\u0026rsquo;язуються лише шляхом використання дискреційних повноважень прокурора, які часто-густо перебувають під впливом або тиском \u0026laquo;зовнішніх факторів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі самі причини неузгодженостей виникають у діяльності детективів НАБУ та слідчих СБУ. Яскравим прикладом такої \u0026laquo;неузгодженості\u0026raquo; останнім часом, зокрема, стали кримінальні провадження щодо подій, учасником яких є особи з різним рівнем \u0026laquo;спеціального професійного статусу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім \u0026laquo;непорозумінь і суперечок\u0026raquo; у визначенні категорії \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; кримінальних правопорушень, що постійно виникають між окремими органами досудового розслідування і прокуратурою (яка \u003cstrong\u003eзабезпечує процесуальне керівництво ВСІМА кримінальними провадженнями, що здійснюють усі слідчі та дізнавачі України),\u003c/strong\u003e чинна в КПК України \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; створила додаткові проблеми для судової гілки влади як на стадії судового контролю за досудовим розслідуванням, так і на стадії судового процесу \u0026laquo;по суті обвинувачення\u0026raquo;. Судова практика в таких ситуаціях неоднозначна й часом суперечлива, що в підсумку негативно впливає на ефективність усієї системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз стану \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та ефективності кримінальної юстиції з огляду на практичний досвід і результати наукових досліджень дозволяє висловити пропозиції щодо можливих шляхів розв\u0026rsquo;язання наявних проблем.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, відповідно до загальної концепції КПК України необхідно здійснити диференціацію/розподіл \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; фактів/подій кримінальних правопорушень між різними органами досудового розслідування на етапі \u0026laquo;початку досудового розслідування\u0026raquo; (стаття 214 КПК України) лише за одним критерієм \u0026mdash; \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивної сторони складу можливо вчинених злочинів\u0026raquo;, передбаченим Особливою частиною ККУ, тобто за первинною характеристикою ознак події кримінально караного діяння (наприклад, насильницька смерть і спричинення тілесних ушкоджень; крадіжка; привласнення або розтрата чужого майна і майнових цінностей; зловживання владними повноваженнями тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритерії суб\u0026rsquo;єктності та розмірів спричиненої шкоди / завданих збитків та розмірів предмета злочинної діяльності не повинні братися до уваги до моменту отримання слідчим (детективом) / прокурором неспростовних (для процесуального керівника) фактичних даних про наявність реальних ознак цих критеріїв. Після отримання таких фактичних даних процесуальний керівник / керівник органу прокуратури повинен мати безумовні дискреційні повноваження для можливої та необхідної передачі матеріалів кримінального провадження до іншого (спеціального / профільного) органу досудового розслідування або ж створення змішаної (слідчі / детективи різних ОДР) слідчо-оперативної групи для продовження і завершення досудового розслідування такого діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, з огляду на реалії функціонування нашої системи кримінальної юстиції не виключаю законодавчого врегулювання можливого погодження рішення процесуального керівника щодо подальшого, після отримання належної інформації про окремих спеціальних суб\u0026rsquo;єктів підозрюваної особи / осіб (зокрема, державні службовці групи \u0026laquo;А\u0026raquo; та прирівняні до них особи) або особливо великого розміру заподіяної шкоди / предмета кримінального правопорушення, визначення \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та/або створення \u0026laquo;змішаної слідчо-оперативної групи\u0026raquo; \u0026mdash; за погодженням з керівником органу прокуратури або Генеральним прокурором чи його заступниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, потрібно законодавчо закріпити заборону судам відхиляти отриману законними методами й способами під час досудового розслідування доказову інформацію лише на підставі того, що вона була здобута \u0026laquo;не тим органом досудового розслідування\u0026raquo;, за яким у КПК України формально був закріплений певний склад кримінального правопорушення. Відхиляти має сенс і треба доказову інформацію/докази, якщо вона здобута із суттєвим порушенням процедур та конституційно-конвенційних прав і свобод людини, передбачених КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, розглянути можливість створення при Офісі Генерального прокурора \u0026laquo;Єдиного комунікаційного центру\u0026raquo; для реєстрації всіх заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення та ухвалення рішень про початкову/попередню кримінально-правову кваліфікацію \u0026laquo;очевидної події кримінального правопорушення\u0026raquo; та направлення матеріалів кримінального провадження для подальшого досудового розслідування відповідному органу досудового слідства чи дізнання. Окрім того, на цьому етапі може бути також ухвалено рішення про необхідну \u0026laquo;дослідчу перевірку\u0026raquo; інформації про \u0026laquo;неочевидні кримінальні правопорушення\u0026raquo;, які містяться у відповідній заяві / повідомленні, з метою виявлення відповідних ознак події правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, наявність п\u0026rsquo;яти органів досудового слідства створює додаткові складнощі для: а) оптимізації їх \u0026laquo;підслідності\u0026raquo;, чисельності та організації їх взаємодії поміж собою; б) ефективного процесуального керівництва їхньою діяльністю. Вважаю, що оптимальним варіантом може бути наявність одного-двох органів досудового слідства у формі: а) самостійного Слідчого комітету як органу виконавчої влади, підпорядкованого Кабінету Міністрів України, з внутрішньою організаційно-правовою спеціалізацією за запропонованим вище підходом до \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та б) самостійного управління/комітету в структурі центральних органів виконавчої влади з досудового розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на оборону і національну безпеку країни. Така структура цілком відповідала б структурі органів прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво й прокурорський нагляд у сфері досудового розслідування й профілактики кримінальних правопорушень\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, запропоновані заходи можуть значно підвищити якість управління досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень і його ефективність, що позитивно вплине на якість кримінального правосуддя й підвищення довіри громадян і суспільства до системи кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПорівняльна таблиця \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпідслідності кримінальних правопорушень\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eна етапі реєстрації заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1VBzG8K0nC-fyjpntZhSpUTvPCt1MohxW/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Протидію кримінальним правопорушенням можна певною мірою порівняти з веденням бойових дій нашими ЗСУ проти рашистів, які вимагають єдиного керівництва з єдиного центру та координацію всіх зусиль на театрі війни. Кулак завжди більш потужний засіб протидії насильству, ніж п\u0026rsquo;ять розчепірених пальців однієї руки\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, перший декан юридичного факультету Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_1.png","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":724,"url":"zayavi-pro-zlochini-reestruvati-chi-filtruvati-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1691662210,"date":"10.08.2023","views":758,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_3.png","mini_image":null,"name":"Заяви про злочини: реєструвати чи фільтрувати? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає практично безальтернативне внесення до ЄРДР всіх заяв про злочини, які надходять до правоохоронних органів: \u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті ніби містить критерій для фільтру таких заяв: для того, щоб вважати заяву \u0026laquo;заявою про злочин\u0026raquo; вона має \u0026laquo;свідчити про вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;. Разом з тим досі немає єдиного розуміння застосування цієї статті на практиці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусію навколо цього питання розпочав Володимир Сущенко, н\u003cspan\u003eауковий консультант з правових питань Центру Разумкова, в \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__[0]=AZXhimNsUOuvyjE4UzR2hIaGqsTlV89xtRxvRWJ69RLLQcWmKSuitSJOkk1AFJxkPfiJd-JmncSXZ8-YDvsqch7u-X7qj-mRK45RyTe3ESNK7q9dNOC4ZWyFBIayr_CJxIoU_eN4ZYVpC37BLD-tF_mPos9a9YSLCRSid4KUiO3LnDmm24g8QlM72THWfdKBZ_Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e, а команда JustTalk продовжує обговорення в офлайні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_3.png","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":725,"url":"5-tez-pro-problemi-organizatsii-pochatku-dosudovogo-rozsliduvannya-","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1691681873,"date":"10.08.2023","views":457,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_2.png","mini_image":null,"name":"5 тез про проблеми організації початку досудового розслідування","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоя публікація у Facebook на тему: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__%5b0%5d=AZW75YECpQ7wQPOwcjFvQKB3SDVA4ufyfS-f_OLtXQSm3piXnHTDyWiwHRPsg_Qd1ViWsSlXdKVkOkVzujKh0qfJPssEJV5OUJ6uFOL2A0ruV5KrgaO2TJ4EnjcrWiDerR9x_tjhqnLoei6N0U7KO4xfFY1HTyWQ6R1mMUluzwMfFG5ZExRdiqnXj_hFsUVTE7Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003e\u0026laquo;Проблеми організації досудового розслідування кримінального правопорушення на етапі отримання заяви або повідомлення про його можливе вчинення\u0026raquo;\u003c/a\u003e викликав відносно жваву дискусію серед читачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАналіз коментарів дозволив дійти таких висновків:\u003c/span\u003e\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗапропонована для дискусії тема залишається проблемно актуальною. Ставлення до цієї проблеми та її оцінка різняться в межах від: \u0026laquo;відносно стриманої\u0026raquo; до \u0026laquo;вкрай нагальної\u0026raquo; у контексті: загальної кримінально-правової політики держави, захисту прав і свобод людини, спроможності всіх суб\u0026rsquo;єктів системи кримінальної юстиції належним чином і добросовісно виконувати свої повноваження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблема взаємної недовіри: людини до людини, людини до держави і держави до людини \u0026ndash; не розв\u0026rsquo;язана, навіть, у свідомості більшості правників, що продукує хворобу нашого суспільства \u0026mdash; бажання тотально контролювати і скаржитись на \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;, залишаючись при цьому невдоволеними діями тих, хто повинен контролювати \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрипис законодавства про те, що \u0026laquo;судовий контроль стосується лише стадії досудового розслідування і лише щодо процедур пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням конституційно-конвенційних прав і свобод людини\u0026raquo; \u0026mdash; залишається гаслом і теоретичним побажанням, оскільки наші прокурори та слідчі/детективи \u0026laquo;просто не здатні, не спроможні й не бажають дотримуватись цього припису\u0026raquo;! Лише громадські активісти та адвокати стоять на їх сторожі..?!\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВисловлена мною пропозиція щодо більш детального врегулювання технічних процедур отримання, перевірки й внесення в ЄРДР заяв і повідомлень про можливо вчинене кримінальне правопорушення \u0026nbsp;сприйнята як \u0026laquo;повернення в часи КПК-1960\u0026raquo;. Дотримання принципу \u0026laquo;здорового глузду\u0026raquo; у розв\u0026rsquo;язанні цієї проблеми також не знаходить підтримки більшості експертів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eІдентифікуючи певну проблему, ми сумніваємось і вагаємось у нашій спроможності її розв\u0026rsquo;язати. Неналежне виконання приписів законодавства залишається тригером діяльності системи кримінальної юстиції. Дискусії щодо проблем функціонування системи кримінальної юстиції мають бути регулярними, доступними для широкого кола правничої спільноти й суспільства, націлені на розв\u0026rsquo;язання проблем, а не лише їх обговорення. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів правників для сфери кримінальної юстиції потребує значного удосконалення в контексті формування морально-ціннісних орієнтирів і професійної відповідальності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, перший декан юридичного факультету Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_2.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":723,"url":"ne-znuschajtesya-z-frankenshtejna-kilka-dumok-pro-stattyu-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1691487696,"date":"08.08.2023","views":1433,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9_1.png","mini_image":null,"name":"Не знущайтеся з Франкенштейна: кілька думок про статтю 364 КК України","description":"\u003cp\u003eОстанні \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eпропозиції змін\u003c/a\u003e до статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України), у якій ідеться про зловживання владою чи службовим становищем, спричинили \u003ca href=\"https://fb.watch/m9HptZ0c5H/\"\u003eнове коло\u003c/a\u003e дискусій у професійній спільноті. Наприклад, щодо мотиву посадовця вчиняти зловживання, а також змісту наслідків, які можуть інкримінувати фігурантам цих справ. Це навіть змусило правників заглянути в підручники з кримінального права та академічні праці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІдеться про ті справи, де посадовців обвинувачують у діях, які суперечать інтересам служби, але вчинені на власну користь або користь іншої особи, і які спричинили певну шкоду або державі, або приватним інтересам.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТож спробуємо трішки відсторонено поглянути на цю дискусію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eКримінальна відповідальність повинна базуватися на недвозначному законі.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eКримінальний закон повинен бути якісним, щоб люди могли відрізняти злочинні діяння від незлочинних. Перевіряє це, наприклад, Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) при розгляді скарг за статтею 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме в цій статті формалізовано правило, що нікого не можна покарати без закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЄСПЛ послідовно повторює, що закон не може бути абсолютно визначеним, адже бувають ситуації, які вимагають гнучкості в тлумаченні. Прикладом таких ситуацій може бути відносно нова форма надання неправомірної вигоди \u0026mdash; криптовалюта. Адже при ухваленні КК України законодавець не міг передбачити, що таке явище взагалі з\u0026rsquo;явиться.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАналіз практики ЄСПЛ дозволяє стверджувати, що, балансуючи між точністю та гнучкістю, варто звертатися до суб\u0026rsquo;єктивного та об\u0026rsquo;єктивного аспектів визначеності закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи \u003cstrong\u003eсуб\u0026rsquo;єктивний аспект,\u003c/strong\u003e треба розглянути положення закону з погляду людини, яка притягається до кримінальної відповідальності. Наприклад, якщо це посадовець, то він має знати всі нюанси правового регулювання своєї роботи, може звернутися до юридичних радників щодо того, як йому вчинити у тій чи іншій ситуації. І йому доведеться бути особливо обережним і виваженим, коли він діє в \u0026laquo;сірих зонах\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eОб\u0026rsquo;єктивний аспект \u003c/strong\u003eстосується того, як написана певна стаття КК України і як вона зазвичай застосовується, чи в ній використані оцінні поняття, чи припустився законодавець помилки в побудові речень або вживанні слів. Також ознакою правильного розуміння формулювань тексту є більш однозначна практика судів щодо притягнення до відповідальності за цією статтею.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІлюстративним прикладом цього аспекту є інкримінування статті 364 КК України народним депутатам, які неправомірно отримували компенсації за оренду житла. Раніше в спеціальному \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo\"\u003eогляді\u003c/a\u003e ми виявили, що серед суддів ВАКС не було згоди щодо ключових моментів обвинувачення в таких справах. Це могло бути пов\u0026rsquo;язано з тим, що практика подібних справ у НАБУ і САП на той час була новою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОчікувано, що, розглядаючи касаційну скаргу екснардепа Руслана Сольвара, якого АП ВАКС засудила за статтею 364 КК України, Верховний Суд вирішив передати кримінальне провадження на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати. Судді \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112315667?fbclid=IwAR2-irxsPoex3yvEaHwl5vhxtxcX6PRMktWyY-TzRNh8mz12OBMV-DOmAx8\"\u003eконстатували\u003c/a\u003e, що існують різні підходи до того, які дії охоплюють службові зловживання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи статтю 364 КК України, можемо сказати, що вона передусім стосується високоспеціалізованих осіб, які з огляду на свою посаду повинні знати нюанси правового регулювання власних дій, тобто допускається підвищена складність законодавчих положень. Однак наведені випадки практики застосування цієї статті в різних кримінальних провадженнях дозволяють стверджувати, що не всі її положення зрозумілі однозначно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eСлужбове зловживання є \u0026laquo;конвенційним\u0026raquo; злочином, але треба подолати негативну історичну тенденційність у правозастосуванні.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа жаль, нам у спадок від радянського кримінального права дісталися певні підходи до розуміння службового зловживання. В одному з підручників 1937 року як приклад наводиться ситуація, коли голова колгоспу направив окозамилювальний рапорт про те, що його підприємство виконало посівний план. Автори підручника вказують, що у випадку, коли це насправді не відповідає дійсності, то така ситуація спричиняє чи може спричинити тяжкі наслідки, оскільки створює неправильне уявлення про роботу колгоспу. Тому такі дії є зловживанням владою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакий, м\u0026rsquo;яко кажучи, специфічний підхід до тлумачення положень кримінального закону викривлює суть криміналізації зловживання владою як засобу проти корупції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/corruption/tools_and_publications/UN-convention-against-corruption.html\"\u003eСтаття 19 Конвенції ООН проти корупції\u003c/a\u003e визначає право держави криміналізувати \u003cstrong\u003eумисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eПід цим розуміють дію або бездіяльність державної посадової особи, якими вона порушує законодавство під час виконання своїх функцій. Важливо, що ці дії вчиняються з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ \u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/treaties/CAC/travaux-preparatoires.html\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e до статті 19 сказано, що таке зловживання повноваженнями \u0026laquo;може охоплювати різні види поведінки, такі як неналежне розголошення державною посадовою особою секретної або привілейованої інформації\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦе дозволяє дати відповіді на кілька питань нещодавньої дискусії JustTalk про статтю 364 КК України:\u003cstrong\u003e власний корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем за Конвенцією. \u003c/strong\u003eОкрім того, автори \u003ca href=\"https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/COSP/session7/V.17-04679_E-book.pdf\"\u003eдослідження про стан імплементації положень Конвенції\u003c/a\u003e зазначають, що встановлення наслідків службового зловживання як обов\u0026rsquo;язкового елементу складу злочину є суттєвим відхиленням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВивчення історичного досвіду та міжнародних зобов\u0026rsquo;язань України дозволяє дійти висновків:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eшироке тлумачення статті 364 КК України може призвести до зловживання органами правопорядку в ході притягнення осіб до кримінальної відповідальності;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eміжнародні акти не вимагають встановлювати які-небудь наслідки службового зловживання, однак конкретизують, що караним є порушення закону, а не вчинення дій \u0026laquo;усупереч інтересам служби\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВарто все ж відзначити, що чинна редакція статті 364 КК України має значно більше запобіжників від її широкого тлумачення на шкоду особі на відміну від її первинного радянського відповідника. Хоча це не завжди рятує від довільного тлумачення закону органами правопорядку та судами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eРозрізняють більш або менш радикальні способи подолання недоліків кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерший \u0026mdash; внесення змін до законодавства, а другий \u0026mdash; судова практика. Вносити зміни до законодавства потрібно у виняткових випадках, коли судове тлумачення не може подолати такі недоліки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОднак окремі народні депутати вирішили підійти до проблеми статті 364 КК України радикально. Так, депутат від забороненої нині проросійської партії \u0026laquo;ОПЗЖ\u0026raquo; Григорій Мамка \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e, щоб суб\u0026rsquo;єкт службового зловживання мав свій інтерес у такому зловживанні, а наслідки дій цього суб\u0026rsquo;єкта повинні бути лише у формі реальних матеріальних збитків. І саме це спричинило шквал критики \u003ca href=\"http://antac.org.ua/news/nardepy-khochut-dekryminalizuvaty-sotni-koruptsiynykh-sprav-vkliuchno-zi-skhemamy-rotterdam-ta-v-ukrnafti-i-dozvolyty-krasty-na-vidbudovi-ta-zakupivliakh/?fbclid=IwAR0c_jWD_HZlw2FXXfW35vman6fyaN0Mkfvi3pjcovzf4QTSMC6VFDmkJDI\"\u003eокремих громадських організацій\u003c/a\u003e, яку намагалися погасити \u003ca href=\"https://www.facebook.com/miller.alex.nosov/posts/pfbid0oLR2uFAt7uLrg6LNTh15reHW34TXPVoV2LUAhAVfUDvA46Cr6cvomHC7bp8JDKoQl\"\u003eдеякі захисники\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерш за все перед тим, як щось змінювати, варто з\u0026rsquo;ясувати, чи треба це змінювати взагалі і чи такі зміни не зашкодять. Це можна зробити через проведення кримінологічних експертиз, про які йдеться не лише в \u003ca href=\"http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11048/1/4454-Article%20Text-9754-1-10-20201203.pdf\"\u003eпрацях учених\u003c/a\u003e, а й у \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/273/2023\"\u003eКомплексному стратегічному плані реформування органів правопорядку\u003c/a\u003e як частини сектору безпеки і оборони України на 2023\u0026ndash;2027 роки, який нещодавно схвалив Президент України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПоправки Григорія Мамки не додають ясності. Він не пропонує визначити зміст конструкції \u0026laquo;реальні матеріальні збитки\u0026raquo;, як і не конкретизує \u0026laquo;свій інтерес\u0026raquo; у суб\u0026rsquo;єкта цього злочину. Ці зміни несистемні, до того ж вони вносяться лише в статтю 364 КК України, але відповідальність за зловживання спеціальним статусом встановлюється комплексом статей цього кодексу. І якщо змінювати одну з них, можуть виникнути питання до правильності тлумачення інших.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТому ми можемо лише позитивно оцінити рішення про їх відхилення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми в застосуванні статті 364 КК України зумовлені саме такими непоміркованими та точковими її змінами.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНаприклад, раніше службове зловживання було кримінально караним, якщо воно заподіювало як матеріальні, так і нематеріальні збитки. Однак у 2014 році примітки до статті 364 КК України зазнали змін під приводом виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. З приміток до статті 364 КК України вилучили сполучник \u0026laquo;якщо\u0026raquo;, а це спричинило невизначеність та дискусію щодо змісту понять \u0026laquo;істотна шкода\u0026raquo; та \u0026laquo;тяжкі наслідки\u0026raquo;. Певною мірою їх розтлумачив Верховний Суд України у своїй \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/VS161042\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦікаво, що нам не вдалося знайти реальних вимог, які б ставив План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України до диспозиції статті 364 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІ загалом народні депутати досить непослідовні в питаннях зміни статті 364 КК України. Адже лише в травні 2020 році було ухвалено за основу \u0026laquo;президентський\u0026raquo; \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/196\"\u003eпроєкт закону №\u0026nbsp;2621\u003c/a\u003e, яким ця стаття поверталася до свого \u0026laquo;широкого обсягу наслідків\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТаким чином, стаття 364 КК України постійно зазнає необґрунтованих точкових змін, які мають істотний вплив на правозастосування. Виглядає, що досить часто при їх ухваленні народні обранці переслідують персональні мотиви.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДо того ж нездалою є практика парламенту криміналізувати або декриміналізувати деякі діяння без належних кримінологічних досліджень. Саме вони мають допомогти з\u0026rsquo;ясувати, що, наприклад, немає жодного якісного кримінального провадження, де встановили наявність складу статті 364 КК України з наслідками, які не полягають у реальних матеріальних збитках, і тому потрібно змінити вказану статтю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУсе це, на наш погляд, не дозволяє законодавчо обмежувати форму завдання збитків за зловживання спеціальним статусом. Тому слід звернутися до іншого способу \u0026mdash; судової практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика може розставити більшість крапок над \u0026laquo;і\u0026raquo; в проблемах застосування статті 364 КК України.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; визначає, що всі суди повинні узагальнювати судову практику. Найбільш цінні узагальнення Верховного Суду. На жаль, за весь час роботи Верховний Суд в оновленому складі таких узагальнень з питань кримінального права так і не опублікував. Хоча варто відзначити, що апарат систематично публікує якісні огляди судової практики касаційних судів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ чому ж проблема доказування наслідків у статті 364 КК України? Спробуємо пояснити.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВиглядає, що характер дискусії про цю статтю є кримінально-процесуальним і не стосується прямо питань матеріального кримінального права, і навіть камінь спотикання не стільки в можливості інкримінувати особі заподіяння матеріальних збитків у формі упущеної вигоди, а в доказуванні за високим стандартом (поза розумним сумнівом) розміру цих збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАдже \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/article/koruptsijni-shemy-yih-kryminalno-pravova-kvalifikatsiya-i-dosudove-rozsliduvannya-za-redaktsiyeyu-m-i36\"\u003eдоводи противників\u003c/a\u003e кваліфікації упущеної вигоди як наслідків за статтею 364 КК України \u003cstrong\u003eзводяться до\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнеможливості достеменно довести розмір збитків, які полягають в упущеній вигоді\u003c/strong\u003e. Оскільки розмір останніх залежить від багатьох факторів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа наш погляд, у цій дискусії треба розглянути, зокрема, такі аргументи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДержава повинна карати за умисні зловживання посадовців, які спричинили шкоду бізнесу або державі, яка полягає у втрачених доходах. Наприклад, слідчий у співучасті із суддею протиправно арештували активи бізнесу, внаслідок чого останній зупинив свою діяльність і зазнав збитків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВідповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, які є посадовими особами згідно з частиною 4 статті 130 КЗпП України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЯкщо діяння службової особи було спрямоване на настання позитивних наслідків для підприємства, то це не можна визнавати кримінальним правопорушенням, якщо його вчинили в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети (стаття 42 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажлива якість доказів заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків від зловживання службовим становищем або владою\u003c/strong\u003e. Можна змоделювати ситуації, коли неотриманий дохід доводиться очевидно, наприклад були підписані договори, за якими мали сплатити кошти за постачання товару, але через дії керівника договори не виконані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроте бувають складніші випадки, де варто враховувати низку додаткових умов, що знижують вірогідність отримання доходу, наприклад мінлива ситуація щодо зацікавленості в об\u0026rsquo;єктах оренди, які здаються за конкурсом. І тоді говорити про кримінальну відповідальність не варто.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТО ЩО Ж РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінювати якість Кримінального кодексу потрібно виважено, адже не всі його статті можуть бути абсолютно зрозумілими для кожного. Треба враховувати як суб\u0026rsquo;єктивні, так і об\u0026rsquo;єктивні аспекти визначеності КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗловживання службовим становищем \u0026mdash; це не щось нове для України та світу, однак національне правозастосування \u0026laquo;обтяжене\u0026raquo; радянським підходом широкого тлумачення кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакож звичним для української законотворчості залишається негативне явище внесення змін до Кримінального кодексу без проведення кримінологічної експертизи і їх широкого обговорення з фаховим середовищем та вивчення наслідків для наявних кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроблеми застосування статті 364 КК України можна розв\u0026rsquo;язати узагальненням судової практики на рівні Верховного Суду. А питання можливості інкримінування упущеної вигоди лежить у площині доказування, а не матеріального кримінального права. Тож його варто розв\u0026rsquo;язувати через залучення до дискусії фахівців зі сфери судово-економічної експертизи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":722,"url":"poglyad-obvinuvachennya-na-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1691158010,"date":"04.08.2023","views":927,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.png","mini_image":null,"name":"Погляд обвинувачення на ст. 364 КК України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавні намагання змінити диспозицію статті 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, спровокувала дискусію серед правників щодо досконалості чинної редакції цієї статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку однієї частини правників, до якої переважно належать представники захисту в кримінальному процесі, чинна редакція кримінальної статті недостатньо конкретна, а описана об\u0026rsquo;єктивна сторона кримінального правопорушення суттєво межує з ухваленням управлінських рішень або здійсненням господарської діяльності в умовах невизначеності або професійного ризику. За таких обставин службова особа, яка є суб\u0026rsquo;єктом цього кримінального правопорушення, не може достатньо чітко усвідомити, за яких умов вона перетинає межу кримінального закону і прийнятий професійний ризик перетворюється в об\u0026rsquo;єктивну сторону службового злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті таких застережень вважається, що пропоновані в законопроєкті № 8235 зміни до статті 364 КК України, а саме: в абзаці 1 частини 2 слова \u0026laquo;для самої себе\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;безпосередньо для самої себе чи в своїх інтересах неправомірної вигоди для\u0026raquo;; у пункті 3 примітки слова \u0026laquo;вважається така шкода\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;вважаються реальні матеріальні збитки\u0026raquo; \u0026mdash; покликані виправити невизначеність, зокрема шляхом встановлення обов\u0026rsquo;язкового елементу суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u0026mdash; вчинення дій у своїх інтересах, а також обов\u0026rsquo;язкового настання реальних матеріальних збитків (виключається частина збитків у виді упущеної вигоди, зокрема і як різниця у вигодах між добросовісною й недобросовісною поведінкою службової особи).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша частина правників, до якої переважно належать представники обвинувачення, не бачать проблеми у формулюванні чинної редакції обговорюваної статті. Натомість звертають увагу на проблеми доказового права, що виникають під час розслідування й доказування обставин, які необхідно встановити й довести перед судом у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ході пошуку відповідей на питання, які виникають, перш за все потрібно зазначити, що чинна редакція статті 364 КК України встановлює систему елементів складу злочину, які обов\u0026rsquo;язкові для доведення. Лише за умови наявності всіх елементів складу злочину можливе притягнення до кримінальної відповідальності особи (її засудження). У разі невстановлення або недоведення наявності хоча б одного з обов\u0026rsquo;язкових елементів складу злочину притягнення особи до кримінальної відповідальності неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа теоретичному рівні всі правники це знають, але щойно починається дискусія про конкретні практичні приклади, її учасники фокусуються на одному чи декількох елементах складу злочину і розв\u0026rsquo;язують гіпотетичне питання винуватий / невинуватий, забуваючи про взаємозв\u0026rsquo;язок з іншими обов\u0026rsquo;язковими елементами такого злочину. Саме такі дискусії часто породжують хибне уявлення, що за умови наявності більш економічно вигідного управлінського чи господарського рішення, яке ухвалила особа, їй автоматично загрожує кримінальна відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у чинній редакції статті 364 КК України є такі обов\u0026rsquo;язкові елементи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрямий умисел на одержання неправомірної вигоди для самої себе або її надання іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання власного службового становища для надання такої неправомірної вигоди собі чи іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВчинення дій чи бездіяльності всупереч інтересам служби.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсвідомлення (непрямий умисел) можливості настання шкідливих наслідків, які можна визначити в грошовому вимірі, у результаті таких дій чи бездіяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактичне настання шкідливих наслідків, які можна виміряти в грошовому вимірі, унаслідок таких дій чи бездіяльності. В умовах замаху наслідки фактично можуть не наставати, але винятково через обставини, які не залежали від винної особи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що стандарт доказування поза розумним сумнівом вимагає від обвинувачення довести всі обов\u0026rsquo;язкові елементи складу злочину з найвищим ступенем вірогідності, проте такий стандарт усе ж нижчий за \u0026laquo;істину\u0026raquo;. Якщо говорити у відсотковому значенні, то різні професійні правники визначають стандарт поза розумним сумнівом на рівні 85, 88 або 90 відсотків і вище, проте всі погоджуються, що це необов\u0026rsquo;язково 100 відсотків. У філософській правничій літературі можна знайти аргументи про неможливість досягнення 100-відсоткової істини в принципі, оскільки в кожного може бути свій суб\u0026rsquo;єктивний погляд на фактичні об\u0026rsquo;єктивні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож необхідно звернути увагу, що встановлення фактичних об\u0026rsquo;єктивних обставин і досягнення рівня поза розумним сумнівом можливе \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah\"\u003eне лише завдяки використанню прямих доказів\u003c/a\u003e. Часто в кримінальному процесі використовується спосіб доказування за обставинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗмагальність процесу \u0026mdash; також важлива обставина, яку слід врахувати в контексті цієї дискусії. Попри конвенційні зобов\u0026rsquo;язання держави й конституційну заборону перекладати обов\u0026rsquo;язок доказування невинуватості в кримінальному процесі на особу, яка притягується до кримінальної відповідальності, це не означає, що сторона обвинувачення й суд позбавлені можливості користатися фактичними й правовими презумпціями, а також мовчанням обвинуваченого для обґрунтування своїх рішень. У змагальному процесі сторона захисту може не звернути увагу на те, що окремі обставини події, які доказуються, підкріплюються правовими чи фактичними презумпціями. У такому випадку захист очікує від сторони обвинувачення більше доказів або більше деталей про встановлені обставини події, займаючи пасивну позицію спостерігача. Та в результаті така пасивність захисту може призвести до того, що суд визнає обставину доведеною (не спростованою захистом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті дискусії можна згадати про поняття ринкової вартості з Національного стандарту № 1: \u0026laquo;\u003cem\u003eРинкова вартість \u0026mdash; вартість, за яку \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eможливе відчуження об\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u0026rsquo;\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eєкта оцінки на ринку подібного майна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього поняття можна видобути правову презумпцію, що майно, яке продане за заниженою ціною службовою особою державного підприємства, можна було б продати за ринковою ціною, яку встановив експерт, у разі добросовісної поведінки такої службової особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте не слід забувати про три прості правила:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eправова презумпція не констатує фактичні обставини, а лише передбачає, що інша сторона має їх спростувати належними доказами (принцип змагальності);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобвинувальний вирок не може ґрунтуватися лише або більшою мірою на правових, фактичних презумпціях і мовчанні обвинуваченого;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання винної особи можливо лише за умови доказування за стандартом поза розумним сумнівом усієї сукупності (у системному взаємозв\u0026rsquo;язку) елементів складу злочину, які визначені диспозицією кримінальної норми й процесуальним законом як обов\u0026rsquo;язкові до доказування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновків зауважимо, що пропоновані зміни в законопроєкті №\u0026nbsp;8235 у разі їх імплементації можуть мати такі негативні наслідки:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично декриміналізувати частину діянь, які відповідно до міжнародних правових договорів і Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; є корупційними правопорушеннями.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично зобов\u0026rsquo;язати органи правопорядку доводити отримання неправомірної вигоди (задоволення власного інтересу) службовою особою, яка зловживає владою або службовим становищем на користь інших осіб. Тобто ототожнити обсяг доказування з доказуванням у злочинах щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою, за який передбачено відповідальність за статтею 368 КК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуттєво ускладнити процес доказування для обвинувачення службових зловживань, унаслідок чого в різних пропорціях може зменшитися рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини; збільшитися рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":720,"url":"pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1690885826,"date":"01.08.2023","views":423,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_3.png","mini_image":null,"name":"Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об\u0026rsquo;єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об\u0026rsquo;єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, земля є і об\u0026rsquo;єктом природи, і об\u0026rsquo;єктом права власності\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію \u0026mdash; унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003cstrong\u003eстатті 5\u003c/strong\u003e Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; до об\u0026rsquo;єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (\u003cstrong\u003eземля,\u003c/strong\u003e надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливій державній охороні підлягають території та об\u0026rsquo;єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об\u0026rsquo;єкти, визначені відповідно до законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров\u0026rsquo;я і життя людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 65 Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНадзвичайна екологічна ситуація \u0026mdash; надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегативні зміни в навколишньому природному середовищі \u0026mdash; це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиникнення реальної загрози життю та здоров\u0026rsquo;ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзаходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eосновні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. \u003cstrong\u003eЗапровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об\u0026rsquo;єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗемельний кодекс України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає \u003c/strong\u003eпоняття охорони земель \u0026mdash; це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиділяють два поняття \u0026mdash; рекультивація земель і консервація земель.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про охорону земель\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов\u0026rsquo;язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпід час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов\u0026rsquo;язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов\u0026rsquo;язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1%20(1).png\" width=\"936\" height=\"700\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПрезиденту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвтрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стаття 5 Земельного кодексу України \u0026laquo;Принципи земельного законодавства\u0026raquo;: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":718,"url":"problemi-ta-vikliki-povyazani-zi-zborom-elektronnih-dokaziv","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1690463071,"date":"27.07.2023","views":716,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.png","mini_image":null,"name":"Проблеми та виклики, пов’язані зі збором електронних доказів","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіпфейки (відео- або аудіомонтажні штучні продукти) \u0026mdash; це серйозний та актуальний виклик у сучасному світі. Основна проблема полягає в тому, що діпфейки можуть використовуватися для створення маніпулятивного вмісту, який здатний шкодити особам, групам або навіть суспільству загалом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідроблені відео, зображення, аудіо або тексти можуть бути надзвичайно переконливими, але насправді це електронні клони, змова, яка має на меті ввести нас в оману і вплинути на громадську думку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато країн у світі посилюють свої зусилля для боротьби з діпфейками та дезінформацією в Інтернеті. США, зокрема, заснували різні ініціативи та програми, такі як Global Engagement Center та Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA), спрямовані на виявлення та протидію діпфейкам. ЄС також звернув увагу на проблему дезінформації та фальшивих новин і розробив план дій для зміцнення інформаційної безпеки та протидії дезінформації. Технологічні компанії, такі як Meta, X Corp (колишній Twitter Inc) та Google, вживають заходів для обмеження поширення діпфейків через свої платформи. Ідеться про впровадження алгоритмів виявлення фейків, співпрацю з фактчекерами та заборону рекламних кампаній, пов\u0026rsquo;язаних з дезінформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі основні аспекти проблематики діпфейків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДезінформація: діпфейки можуть бути використані для створення фальшивих новин, політичних заяв, відео та іншого контенту, що можуть поширювати дезінформацію через громадськість. Це може призвести до психологічного впливу, сприяти політичній нестабільності та порушенню довіри до медіа.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПорушення приватності: діпфейки можуть бути використані для створення вигаданих відео або фотографій, які порушують приватність людей. Це може мати серйозні наслідки для особистого та професійного життя людей, оскільки їхні зображення можуть бути використані в шкідливих або неправдивих контекстах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВплив на суспільство та довіру: через використання діпфейків може постраждати довіра до медіа та інформаційних джерел. Це може призвести до загострення діалогу в суспільстві та поглиблення непорозуміння між людьми.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eШахрайство та кіберзлочинність: діпфейки можуть бути використані для шахрайства, фінансових афер, викрадення ідентичності та інших форм кіберзлочинності. Вони можуть допомогти зловмисникам отримати доступ до особистих даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eФейки \u0026mdash; це отрута, яка руйнує основи демократії та підриває довіру до об\u0026rsquo;єктивності.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдну з таких діпфейкових \u003ca href=\"https://www.projector.org.ua/projects_ua/public_hrc_ua/cases_hrc_ua/case_marii-vinichenko_sud/\"\u003eсправ\u003c/a\u003e розглянув Малиновський районний суд у місті Одеса, у якій я виступив захисником. Результат розгляду \u0026mdash; відмова прокурора від підтримання публічного (державного) обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стала ілюстративним прикладом проблем, пов\u0026rsquo;язаних з використанням електронних доказів і їх виявленням. Вона також продемонструвала, що за допомогою сучасних програм створити фейковий контент можливо проти будь-якої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО Ж СТАЛОСЯ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією обвинувачення, Марія створила анкету на сайті знайомств mister-x.org і, маючи злочинний намір розповсюдити зображення порнографічного характеру, далі завантажила цифрові зображення в мережу Інтернет, таким чином розповсюдивши їх на сайті загального користування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 301 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією захисту, Марія є відомою громадською діячкою, відкритою трансжінкою, прихильницею прав трансгендерних осіб в Україні. На її адресу надходили багаторазові погрози, а оголені фотографії, які сторона обвинувачення висуває, \u0026mdash; це діпфейки, створені невідомою особою за допомогою фотошопу. Надалі ця особа зареєструвала сторінку на сайті знайомств mister-x.org, завантажила з відкритих джерел фотографії Марії, щоб у користувачів складалося враження, що це \u0026laquo;справжня сторінка\u0026raquo;, а потім діпфейкові фотографії порнографічного характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вказаному кримінальному правопорушенні суб\u0026rsquo;єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення за ст. 301 КК України, усвідомлює порнографічний зміст твору чи предмета, суспільно небезпечний характер свого діяння та бажання його вчинення. Обов\u0026rsquo;язковою ознакою суб\u0026rsquo;єктивної сторони є мета збуту чи розповсюдження зазначених предметів, а збут, розповсюдження та примушування до участі в створенні такого предмета можуть мати корисливу або іншу мету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Закону України \u0026laquo;Про телекомунікації\u0026raquo; Інтернет \u0026mdash; це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв\u0026rsquo;язана глобальним адресним простором і базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. У зв\u0026rsquo;язку з цим виникає чимало дискусій серед правників щодо відмежування діпфейкового контенту від справжнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ матеріалах нашої справи були надані скриншоти сторінки із сайту знайомств mister-x.org, тому відразу виникло питання про справжність і належність їх автору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкриншот \u0026mdash; це своєрідне відтворення цифрової інформації. Для того, щоб інформація була прийнятною як доказ у суді, прокурори та адвокати повинні мати змогу встановити її достовірність і ланцюг забезпечення збереження. У разі неправильного використання методології збору та збереження інформації неможливо розглядати її як достовірне джерело для встановлення фактів у справі, про що каже протокол Берклі з ведення розслідувань з використанням відкритих цифрових даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які займаються розслідуванням на основі даних у відкритому доступі, повинні забезпечити об\u0026rsquo;єктивний підхід до своїх розслідувань шляхом розроблення та застосування різних робочих гіпотез, а не віддаючи перевагу якійсь конкретній теорії для пояснення своїх аргументів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа досудовому розслідуванні моє клопотання як сторони захисту було задоволено слідчим суддею, а в кримінальному провадженні призначено судово-фототехнічну експертизу. Експерти мають розв\u0026rsquo;язати такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАпарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи застосовувалася певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи виготовлено знімки \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; із застосуванням фотомонтажу (фотошопу, зміни оригіналу)?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкі дата і час виготовлення фотознімків \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; та дата і час їх редагування?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТРУДНОЩІ ТА ВИКЛИКИ З ЕЛЕКТРОННИМИ ДОКАЗАМИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб цифровий матеріал залишався доступним і придатним для використання в майбутніх механізмах підзвітності, його потрібно активно та ретельно зберігати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, отримання доступу до електронних доказів може бути ускладнене через захисні механізми, які застосовуються на цифрових пристроях або в програмному забезпеченні. Шифрування, паролі та інші методи захисту можуть унеможливити отримання доступу до необхідних доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які проводять розслідування з використанням даних у відкритому доступі, повинні визначити, чи є інформація або претензії до цифрового контенту prima facia достовірними. Для цього треба переглянути та оцінити контент, а також контекстну інформацію, що міститься у файлі. Це може передбачати перевірку метаданих, пов\u0026rsquo;язаної інформації та джерела. Процес потребує спроби виявлення першоджерела матеріалу, що може вимагати відстеження онлайн-походження даних, завантажувача чи автора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ деяких випадках встановлення авторства або джерела електронних доказів може бути складним завданням. Виявлення анонімних осіб або встановлення їхньої ідентичності може зайняти багато часу, якщо особа використовує тіньові браузери.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротокол Берклі пропонує зберігати цифровий матеріал таким чином, щоб зберегти його автентичність, і документувати ланцюг забезпечення збереження, що збільшить ймовірність того, що він може бути прийнятий як доказ у суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення права особи на недоторканість приватного життя може призвести до вилучення доказів, тому несанкціонований злам сторінки в мережі Інтернет прирівнюється до незаконного втручання в приватне життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбирання всієї наведеної нижче інформації вважається найкращою практикою збору електронних доказів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eперші три пункти (уніфікований локатор ресурсів (URL), вихідний код мови розмітки гіпертексту (HTML) і захоплення всієї сторінки) служать мінімальним стандартом для надання доказів у суді;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані мультимедійні файли: наприклад, при завантаженні вебсторінки з відео або зображеннями такі елементи також слід витягти та зібрати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані метадані: метадані можуть змінюватися залежно від джерел, але загальні метадані включають ідентифікатор користувача завантажувача; ідентифікатор публікації, зображення чи відео; дату та час завантаження; геотег; хештег; коментарі та анотацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетадані \u0026mdash; це дані, які описують і надають інформацію про інші дані. Метадані можуть включати автора файлу, дату його створення, дані завантаження, зміни, розмір файлу та геодані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрібно переконатися, що системний годинник точний, бажано шляхом його синхронізації із сервером мережевого протоколу часу. Причиною цього кроку є забезпечення того, щоб метадані, пов\u0026rsquo;язані з часом, були точно представлені в зібраних файлах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХеш-значення \u0026mdash; це унікальна форма цифрової ідентифікації, яка за допомогою криптографії підтверджує, що зібраний контент унікальний і не змінювався з моменту збору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦифрові файли можуть бути випадково або цілеспрямовано видалені. Коли користувач видаляє файл на комп\u0026rsquo;ютері, контент видаленого файлу залишається на носії даних, доки поверх нього не буде записаний інший файл. Таким чином, що більше активності на комп\u0026rsquo;ютері або іншому носії інформації, то швидше він буде перезаписаний і стане невідновлюваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ випадку онлайн-контенту краще звертатися до \u0026laquo;першої копії, знайденої в Інтернеті\u0026raquo;, а не до \u0026laquo;першої копії в Інтернеті\u0026raquo;, оскільки оригінал, можливо, було видалено. Якщо знайдено першу версію, наприклад, відеозапису чи іншої інформації з відкритих джерел у мережі, не можна бути впевненим у її походженні через наявність закритих каналів, таких як електронні листи та групи приватних повідомлень, які могли бути використані для обміну елементом до його публічного виходу в Інтернет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі публікації необхідно встановити, з якої саме країни ця публікація була зроблена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля перевірки цілісності файлу, тобто того, чи був він змінений у цифровому вигляді, маніпульований чи модифікований, доцільно піддати його цифровій судовій експертизі, яку іноді називають цифровим слідчим аналізом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдреса Інтернет-протоколу (IP) \u0026mdash; будь-який цифровий пристрій, що підключається до Інтернету, має IP-адресу. Її можна використовувати для ідентифікації комп\u0026rsquo;ютерів та інших пристроїв в інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбір електронних доказів повинен відбуватися в межах законодавства та правових процедур. Різні юрисдикції можуть мати власні правила та обмеження щодо збору, зберігання та використання електронних доказів, що може створювати юридичні складнощі для проведення розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нашій справі слідчим не вдалося ідентифікувати осіб, відповідальних за створення фальшивого зображення порнографічного характеру. Також не були залучені спеціалісти, які могли б надати інформацію про пристрій, з якого зареєстрували сторінку в мережі. Також не було отримано даних із сайту знайомств mister-x.org і інтернет-провайдера про комп\u0026rsquo;ютери або пристрої, з яких була створена та адмініструвалася анкета, а також інформацію про особу, яка платила за її розміщення.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":110,"url":"vitalij-matveev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/matvєєv-–-kopiya.jpg","name":"Віталій","surname":"Матвєєв","post":"адвокат, голова правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівник проєкту «Human Rights Clinic»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":715,"url":"yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1690273179,"date":"25.07.2023","views":1441,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/11.jpg","mini_image":null,"name":"Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозаминулого тижня між антикорупційними чемпіонами та бізнес-адвокатами спалахнула\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003eдискусія\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Її предметом стала стаття 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), точніше характер її взаємин з упущеною вигодою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші рішуче переконували зрадою, другі \u0026mdash; стримано\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003eсхиляли\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до більш уважного прочитання робіт Навроцького.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі на допомогу першим\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003eприйшов\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e дослідник. Однак відповідей не побільшало, а питань не поменшало. Тому докину кілька:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧому такі відносини (навіть якщо припустити, що вони направду існують, та ще й у конкретному вигляді) в кримінальному праві автоматично екстраполюються на весь кримінальний закон?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗавдяки чому давно відоме й загальноприйняте уявлення про характер майнової шкоди у сфері права інтелектуальної власності автоматично екстраполюється на всі закутки кримінального закону?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНу ви зрозуміли: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ мене немає відповідей, але є питання\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с). Хоча маю ще дещо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозицію. Суть її в тому, щоб трохи відсторонено подивитися на статтю 364 КК; поміркувати, наскільки добре її знаємо; подумки перелічити її найкращі чесноти та найгірші вади; чесно зізнатися собі в межах її застосування. Бо з дискусії, згаданої на початку, виглядає, що це далеко не найліпша знайома з КК, хоч і крутиться поруч доволі давно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопомогти нам з утіленням пропозиції має подібна американська дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФЕДЕРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 1988 році главу 63 федерального статуту, яка криміналізує найбільш розповсюджені випадки шахрайства, доповнили\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e\u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. У цьому параграфі, що став відомим як honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем), ідеться:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін \u0026laquo;схема або махінація з метою обману\u0026raquo; включає і схему або махінацію, спрямовану на позбавлення нематеріального права на доброчесну службу (the intangible right of honest services)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПростіше кажучи, мова йшла про охоплення кримінальним законом певних випадків недоброчесної поведінки на службі (байдуже, у приватному секторі чи публічному). До них насамперед належали ті, коли службовець був неправомірно заохочений третьою стороною на її користь або тихцем переслідував інший приватний інтерес. Відповідно в шахрайський спосіб потерпілий втрачав не гроші / майно, як за класичного шахрайства, а нематеріальне благо (чи радше доступ до нього) \u0026mdash; доброчесну поведінку з боку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівнювати цитований параграф з нашим кримінальним законом, то це була б собі примітка до статті особливої частини КК (подібно до статті 354 КК). Власне, він таким і є у федеральному кримінальному статуті (главі 63). На це, щонайменше, вказують назва параграфа \u0026laquo;Визначення [терміну] \u0026ldquo;схема або махінація з метою обману\u0026rdquo;\u0026raquo;, початкові слова \u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u0026raquo;, а також відсутність санкції в параграфі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте тамтешнє обвинувачення почало застосовувати цей параграф фактично як окрему статтю особливої частини КК. Іншими словами, федерали почали розглядати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, по суті, окремо від інших параграфів глави \u0026mdash; не як технічну, допоміжну норму, що лише унаочнює різновиди шахрайства, а як самодостатній склад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІшлося про те, що для засудження за \u0026sect;\u0026nbsp;1346 варто лише продемонструвати, що службовець поводився недобросовісно, коли в конкретній ситуації використовував владу або повноваження. А чи викликала така поведінка якісь збитки або конвертувалася в приховані доходи чи нематеріальні бонуси \u0026mdash; це питання для них було несуттєвим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПевний час це працювало. Насправді працювало понад дві декади, допоки Верховний Суд США не ухвалив рішення в справі\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026laquo;\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003eSkilling v. United States\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e (2010).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоправда, ще до того, як Верховний Суд ухвалив згадане рішення, деякі судді нижчих інстанцій і представники академії\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003eхарактеризували\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;1346 як безнадійно розмитий, а\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003eінші\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; як такий, щодо якого завжди бракуватиме консенсусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eSKILLING V. UNITED STATES\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжефрі Скілінг (Jeffrey K. Skilling) тривалий час був одним з важковаговиків компанії \u0026laquo;Enron\u0026raquo;. Так-так, тієї самої. За кілька місяців до банкрутства компанії він