</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position null"><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">Позиції</h1><div><div class="subcategories subcategories-themes"><div class="subcategory subcategory-header">Популярні теми<!-- -->:</div><span class="subcategory">Поліціювання</span><span class="subcategory">Розслідування</span><span class="subcategory">Судовий Розгляд</span><span class="subcategory">Інші юрисдикції</span><span class="subcategory">Публічне обвинувачення</span><span class="subcategory">Кримінальний закон</span><span class="subcategory">Corrections</span><span class="subcategory">Професійні стандарти</span><span class="subcategory">Управління</span><span class="subcategory">Процесуальне інтерв'ю</span><span class="subcategory">Custody Records</span><span class="subcategory">Захист</span><span class="subcategory">JustTalk в умовах війни</span><span class="subcategory">Ювенальна юстиція</span><span class="subcategory">Штучний інтелект</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper">У фокусі — головне: як (не)працює пріоритезація кримінальних проваджень. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-tsivinskij">Олександр<!-- --> <!-- -->Цивінський</a><span></span><div class="data">5 May, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><strong>Пріоритезація</strong>. Це слово достатньо часто звучить у сфері бізнесу, а останнім часом дедалі активніше з’являється і в діяльності державного апарату. У сфері кримінальної юстиції до цього поняття традиційно ставилися обережно. </p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper">Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">18 March, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">З 2014 року рф вчиняє на території України дії, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності — умисне заподіяння серйозних страждань цивільному населенню, а також інші нелюдські акти, спрямовані на порушення прав людини.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu">Нова позиція ВС щодо суб’єктивної сторони в статті 364 КК України: зрада чи перемога здорового глузду?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marta-mariya-yatsinina">Марта-Марія<!-- --> <!-- -->Яциніна</a><span></span><div class="data">10 March, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Нещодавно правничу спільноту вкотре сколихнули новини про нову правову позицію Верховного Суду (далі — ВС) щодо суб’єктивної сторони статті 364 Кримінального кодексу України (далі — КК України) в справі № 757/11969/18-к.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya">Суб’єкт злочину агресії: досвід Нюрнберзького трибуналу, кампальське визначення та національне тлумачення</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-mazur">Микола<!-- --> <!-- -->Мазур</a><span></span><div class="data">6 March, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Публічне обвинувачення</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya">Окрема планета САП. Частина 2: євродезінтеграція</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">4 March, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini">Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">27 February, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/transformatsiya-advokaturi-v-ukraini-dumki-predstavnikiv-profesii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Захист</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/transformatsiya-advokaturi-v-ukraini-dumki-predstavnikiv-profesii">Трансформація адвокатури в Україні: думки представників професії</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">24 February, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-spravi-vaks-rozglyadayutsya-ne-tak-shvidko-yak-hotilosya-b-i-yak-tse-vipraviti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-spravi-vaks-rozglyadayutsya-ne-tak-shvidko-yak-hotilosya-b-i-yak-tse-vipraviti">Чому справи ВАКС розглядаються не так швидко, як хотілося б, і як це виправити?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">21 February, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/udoskonalennya-zakonodavstva-schodo-rozsliduvannya-faktiv-domashnogo-nasilstva-argumenti-za-ta-proti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/udoskonalennya-zakonodavstva-schodo-rozsliduvannya-faktiv-domashnogo-nasilstva-argumenti-za-ta-proti">Удосконалення законодавства щодо розслідування фактів домашнього насильства: аргументи за та проти</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marina-demura">Марина<!-- --> <!-- -->Демура</a><span></span><div class="data">18 February, 2025</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":926,"url":"u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1746376083,"date":"05.05.2025","views":357,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/JustTalk_DP_site.png","mini_image":null,"name":"У фокусі — головне: як (не)працює пріоритезація кримінальних проваджень. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПріоритезація\u003c/strong\u003e. Це слово достатньо часто звучить у сфері бізнесу, а останнім часом дедалі активніше з\u0026rsquo;являється і в діяльності державного апарату. У сфері кримінальної юстиції до цього поняття традиційно ставилися обережно.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 2 КПК України передбачає, що всі злочини мають бути розслідувані, а кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, \u0026mdash; понести відповідальність у міру своєї вини. Це, безумовно, правильна позиція з погляду загальної справедливості. Водночас ми розуміємо, що ресурси правоохоронної системи обмежені, і тому практично неможливо ефективно розслідувати 100 % злочинів. Ця істина давно відома, але тривалий час вона обговорювалася лише в кабінетах правоохоронців, що іноді навіть призводило до кримінального переслідування за штучне завищення показників або приховування злочинів задля формального \u0026laquo;100% розкриття\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Національним антикорупційним бюро України організовує дискусію, аби обговорити, чому пріоритезація вже не просто тренд, а конкретна вимога з визначеними термінами реалізації, які переваги має пріоритезація та до чого тут оцінка якості та результативності роботи органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити Discussion Paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1HSUebdPDFJ-jMIMMYsfijvyoC782H3vB/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1HSUebdPDFJ-jMIMMYsfijvyoC782H3vB/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПодія реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) \u0026ndash; провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":55,"url":"oleksandr-tsivinskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1161.jpg","name":"Олександр","surname":"Цивінський","post":"Національне антикорупційне бюро України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/JustTalk_DP_site.png","tags":[{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":923,"url":"peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1742303904,"date":"18.03.2025","views":585,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_20.jpg","mini_image":null,"name":"Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року рф вчиняє на території України дії, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності \u0026mdash; умисне заподіяння серйозних страждань цивільному населенню, а також інші нелюдські акти, спрямовані на порушення прав людини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанні зміни в українському законодавстві, зокрема ратифікація Римського статуту МКС \u0026nbsp;та внесення поправок до КК України, відкривають нові можливості для притягнення винних до відповідальності. Однак, застосування цих норм залишає відкритими питання про їх ефективність та виклики, пов'язані з їх реалізацією на практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів організовує дискусію, аби у колі національних і міжнародних експертів обговорити, як здійснюється кваліфікація злочинів проти людяності відповідно до міжнародних стандартів, які основні виклики виникають при застосуванні норм Римського статуту в українському законодавстві та яким чином організована міжнародна співпраця з Міжнародним кримінальним судом у розслідуванні злочинів проти людяності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15JMUfZxKKddCemRt5_Q6czjyO-8uUI9L/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/15JMUfZxKKddCemRt5_Q6czjyO-8uUI9L/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalysyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"Експертка ініціативи \"Процесуальне інтерв'ю. Україна\"","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_20.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":919,"url":"nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741600975,"date":"10.03.2025","views":701,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_14.png","mini_image":null,"name":"Нова позиція ВС щодо суб’єктивної сторони в статті 364 КК України: зрада чи перемога здорового глузду?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно правничу спільноту вкотре сколихнули новини про нову правову позицію Верховного Суду (далі \u0026mdash; ВС) щодо суб\u0026rsquo;єктивної сторони статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) в справі № 757/11969/18-к.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова проблема полягає в тому, що в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі \u0026mdash; ККС ВС) від 2 листопада 2022 року (справа № 724/1590/19) зроблено висновок про те, що наявність або відсутність домовленостей між службовою особою та безпосереднім отримувачем неправомірної вигоди жодним чином не перешкоджає кваліфікувати діяння такої службової особи, яка, зловживаючи владою або службовим становищем, діє з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, за статтею 364 КК України, навіть якщо службова особа діє в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи інформації про характер та зміст своїх дій. Аналогічний висновок зроблено в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 2 лютого 2022 року (справа № 520/15641/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість колегія суддів Першої судової палати ККС ВС у постанові від 23 квітня 2024 року (справа № 278/1664/20) дійшла висновку про те, що в разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо в результаті таких дій інша отримала вигоду, то необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується в службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК України. Аналогічні висновки зроблено в постановах колегій суддів Першої судової палати ККС ВС від 6 квітня 2023 року (справа № 619/2627/20) та від 11 травня 2023 року (справа № 707/661/17), а також Третьої судової палати ККС ВС від 5 квітня 2021 року (справа № 520/13641/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне, такі різні підходи до того самого питання найвищої судової інстанції і стали підставою для передання розв\u0026rsquo;язання цього питання на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати.\u0026nbsp;Що цьому передувало?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиспозиція статті 364 КК України не передбачає мотив конститутивною ознакою складу кримінального правопорушення, як і не описує всі можливі випадки зловживання владою чи службовим становищем. Це, зрештою, абсолютно нормально, бо кримінальний закон \u0026mdash; це не методичка і не інструкція, тому не має містити якогось вичерпного переліку. Стаття має бути зрозуміла й передбачувана для правозастосувача. Зрештою, неосвічені люди зловживання владою чи службовим становищем не вчиняють, у цьому і є особливість так званих білокомірцевих злочинів. А розуміння норми може бути забезпечене тлумаченням кваліфікованим юристом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуспільні відносини не стоять на місці, вони розвиваються, стаття 364 написана досить абстрактно, але ВС своїми правовими позиціями може вносити ясність у правозастосування цієї норми з урахуванням розвитку суспільних відносин і контексту правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли вперше з\u0026rsquo;явилася правова позиція ВС, що\u003cem\u003e \u0026laquo;\u0026hellip;у разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо йдеться, що в результаті таких дій отримано вигоду іншою особою, то необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК\u0026raquo;,\u003c/em\u003e я вважала її гарною реакцією ВС на правозастосування норми й адекватним тлумаченням, адже КК України не може передбачити все, а таке тлумачення дозволяло йти в ногу із часом, коли обвинувальних актів за статтею 364 стало більше і відповідно більшою стала кількість питань у правозастосуванні. Зрештою, без глибокого занурення в контекст мені як адвокатці імпонував такий підхід, бо він якнайбільше відповідав засаді, що всі сумніви тлумачаться на користь особи, і відповідав стандарту доказування поза розумним сумнівом, адже для того щоб довести мотив, сторона обвинувачення мала добряче попрацювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли з\u0026rsquo;явився пресреліз про нову позицію ВС, моя перша реакція була, що це крок назад. Але я не робила поспішних висновків \u0026mdash; хотіла спочатку прочитати повний текст, щоб зрозуміти мотивацію суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки чекала повний текст, мимоволі задумалася, а як може проявлятися суб\u0026rsquo;єктивна сторона в цьому складі кримінального правопорушення? Теоретично особа, яка зловживає, необов\u0026rsquo;язково має бути в змові із суб\u0026rsquo;єктом, який отримає від цього вигоду. Наприклад, якщо суб\u0026rsquo;єктом, який отримає для себе неправомірну вигоду, може бути дочка, дружина, друг, мама чи кохана людина. Для того щоб учинити зловживання на їхню користь, не потрібно просити в них дозволу. Але від такого зловживання об\u0026rsquo;єкт кримінально-правової охорони все одно постраждає. Хтось не отримає премію, хтось не переможе в конкурсі тощо. Від того, що отримувача неправомірної вигоди не попередили про такий приємний подарунок, інші суб\u0026rsquo;єкти, які несправедливо не отримали певне благо, не перестають зазнавати шкоди. Така неправомірна вигода може бути надана й абсолютно чужій людині з метою налагодження добрих стосунків чи отримання іншого блага натомість у майбутньому, і відсутність домовленостей із такою людиною не нівелює шкоду, завдану зловживанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому обґрунтування ВС \u0026mdash; цілком логічне й справедливе. Інше питання, що тут може бути дуже тонка грань між умислом і помилкою або звичайною службовою недбалістю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що зловживання може вчинятися як у формі дії, так і у формі бездіяльності, тому важливо довести ставлення винного до зловживання й наслідків такого зловживання та переконатися, що винний бажав і передбачав їх настання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПошук мотиву вчиненого діяння має важливе значення для відмежування службового зловживання від службової недбалості. Зловживання владою чи службовим становищем може вчинятися лише умисно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВС прописав гарний запобіжник: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;Однак важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, колегія суддів констатувала, що вчинення зловживання службовою особою, яке призвело до отримання неправомірної вигоди третіми особами, передбачає:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eобов\u0026rsquo;язкове встановлення факту усвідомленого використання влади або службового становища всупереч інтересам служби службовою особою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eусвідомлення факту отримання внаслідок такого зловживання неправомірної вигоди самим суб\u0026rsquo;єктом або третьою особою (третіми особами);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eможливість кримінально-правової кваліфікації вчиненого за статтею 364 КК і в разі відсутності попередніх домовленостей між тим, хто вчиняє зловживання, з вигодонабувачем.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведене вище я погоджуюся з такою позицією, але важливо пам\u0026rsquo;ятати про те, що зловживання може вчинятися лише умисно, про ймовірність помилки. І якщо третя особа отримала неправомірну вигоду через помилку чи кримінально карану бездіяльність (фактично службову недбалість), то такі діяння слід кваліфікувати за статтею 367 КК України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":149,"url":"marta-mariya-yatsinina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacinina1.jpg","name":"Марта-Марія","surname":"Яциніна","post":"к.ю.н., адвокатка, старша викладачка кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_14.png","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":918,"url":"subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741117113,"date":"06.03.2025","views":661,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_19.jpg","mini_image":null,"name":"Суб’єкт злочину агресії: досвід Нюрнберзького трибуналу, кампальське визначення та національне тлумачення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Ми ніколи не повинні забувати, що справа, за якою ми сьогодні судимо цих підсудних, є справою, за якою історія судитиме нас завтра... Ми повинні поставитися до нашого завдання з такою відстороненістю та інтелектуальною чесністю, щоб цей судовий процес представ перед нащадками як здійснення прагнення людства до справедливості\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cstrong\u003eВступна промова перед Міжнародним військовим трибуналом \u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eголовного обвинувача від США Роберта Х. Джексона, 21.11.1945\u003cem\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизначальну роль у становленні сучасного міжнародного кримінального права свого часу відіграв Нюрнберзький трибунал. Стаття 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу для суду і покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі (далі \u0026mdash; МВТ), ухваленого 8 серпня 1945 року, відносила до його юрисдикції, окрім воєнних злочинів і злочинів проти людяності, \u003cem\u003e\u0026laquo;злочини проти миру, а саме: планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування або ведення агресивної війни чи війни в порушення міжнародних договорів, угод чи запевнень, або участь у спільному плані або змові, спрямованих до здійснення будь-якої з вищевикладених дій\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На додаток за змістом цієї статті керівники, організатори, підбурювачі та пособники, які брали участь у розробленні або здійсненні спільного плану або змови, спрямованої на вчинення будь-яких із вищезазначених злочинів, несуть відповідальність за всі дії, вчинені будь-якими особами з метою здійснення такого плану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що чимало дослідників у різні часи критикувало цей процес за однобічність, називаючи його \u0026laquo;правосуддям переможця\u0026raquo;, що переслідувало лише злочини, учинені однією стороною збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і навіть останніми роками науковці продовжують говорити, що він не був \u0026laquo;юридично бездоганним\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, сьогодні мало хто наважиться заперечити важливість цього прецеденту. У публікаціях різних років ми можемо побачити твердження на кшталт: \u003cem\u003e\u0026laquo;Друга світова війна показала нам, що наша відраза до агресивної війни була б неповною без засудження її лідерів... Це те, що було зроблено в Нюрнберзі\u0026raquo; (1947)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; \u0026laquo;У Нюрнберзі війна була оголошена злочином для того, щоб можна було покарати винних у злочині. Це справді незадовільний стан справ, якщо винні не можуть бути затримані, тому що вони ховаються за колективністю держави та своїми політичними посадами\u0026raquo; (1968)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003c/em\u003eтощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується злочину агресії (тоді \u0026mdash; злочину проти миру), то Нюрнберзький трибунал розглядав обвинувачення за двома пунктами. За пунктом першим (розроблення або виконання спільного плану або змова з метою його вчинення) обвинувачення було висунуте всім 22 підсудним, але тільки 8 із них були засуджені судом, тоді як 14 \u0026mdash; виправдані. За другим пунктом (планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивних воєн\u0026hellip;) обвинувачення були висунуті 16 із 22 підсудних, з яких 12 осіб були визнані винуватими, 4 \u0026mdash; невинуватими. Цікаво, що Трибунал вирішив розглядати обвинувачення за обома пунктами разом, оскільки вони \u0026laquo;за своєю суттю однакові\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але це не завадило йому винести відмінні рішення щодо різних підсудних: 8 осіб були визнані винуватими, а 4 особи \u0026mdash; невинуватими за обома пунктами; 4 особи були виправдані за першим пунктом, але засуджені за другим; 6 осіб були виправдані за першим пунктом і їм не було висунуто обвинувачення за другим пунктом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МВТ був створений саме з метою притягнення до відповідальності \u0026laquo;головних воєнних злочинців\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у тексті його статуту не міститься жодних чітко сформульованих положень, які б визначали спеціальні ознаки суб\u0026rsquo;єкта злочину проти миру або вказували б на допустимий нижній рівень посади або рангу обвинувачених у цьому злочині.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало можливість сучасному португальському досліднику М.\u0026nbsp;Лемосу наперекір поширеній (протилежній) позиції заявити, що насправді \u003cem\u003e\u0026laquo;вимога звичаєвого права щодо керівництва не існувала, не формувалася і не викристалізувалася після Другої світової війни\u0026raquo;,\u003c/em\u003e адже \u003cem\u003e\u0026laquo;відповідно до Статуту та рішення МВТ, \u003cstrong\u003eбудь-яка особа\u003c/strong\u003e, яка вчиняє агресію або є співучасником агресії, підлягає кримінальній відповідальності за міжнародним правом незалежно від звання, статусу чи посади\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e На підтримку цієї думки автор посилається на те, що МВТ, серед інших, засудив: Функа за \u003cem\u003e\u0026laquo;участь в економічній підготовці до [...] агресивних воєн\u0026raquo;,\u003c/em\u003e хоча він \u003cem\u003e\u0026laquo;не був однією з провідних фігур у розробленні нацистських планів агресивної війни\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Деніца, хоча він був \u003cem\u003e\u0026laquo;лінійним офіцером, який виконував суто тактичні обов\u0026rsquo;язки\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Розенберга, який був \u003cem\u003e\u0026laquo;простим членом Рейхстагу і функціонером нацистської партії середньої ланки\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Редера, який відповідав за виконання директив Гітлера, \u003cem\u003e\u0026laquo;а не за їх формулювання\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш стриманий висновок зробив С.\u0026nbsp;Саяпін, який зазначив, що з практики Нюрнберзького і Токійського трибуналів, а також наступних (так званих \u0026laquo;малих\u0026raquo;) нюрнберзьких судових процесів, що відбувалися на підставі Закону Контрольної Ради №\u0026nbsp;10 \u003cem\u003e\u0026laquo;загалом випливає, що представники держави нижчого рангу в більшості випадків не повинні нести відповідальність за агресію, оскільки вони можуть бути не обізнані, в силу свого становища або функцій, про агресивні плани і наміри свого керівництва. Яким би правильним не був цей висновок, він, однак, не дає відповіді на питання: чи існує в структурі держави \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eнайнижчий ієрархічний рівень\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, нижче якого суб\u0026rsquo;єкти злочину агресії не можуть бути правдоподібно знайдені?\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. При цьому автор окремо звернув увагу на те, що в подальших нюрнберзьких процесах \u003cem\u003e\u0026laquo;більшість обвинувачених були виправдані за звинуваченнями у злочинах проти миру \u0026mdash; здебільшого через відсутність необхідного психічного елементу [суб\u0026rsquo;єктивної сторони злочину]\u0026hellip; \u0026mdash; але обвинувальні акти проти них містили відповідні звинувачення, а це означає, що вони теоретично могли бути засуджені за злочини проти миру (п\u0026rsquo;ятеро з них були засуджені\u0026hellip;), якби необхідний психічний елемент був наявним\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[11]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі слід визнати, що після Нюрнберзького процесу більш поширеною серед фахівців із міжнародного права стала думка, що злочин агресії є лідерським злочином. Залишалося лише визначити ознаки, за якими можна ідентифікувати цих \u0026laquo;лідерів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, перша редакція Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС), ухвалена 17 липня 1998 року, містила лише згадку про злочин агресії, але не визначала його склад. Відповідні зміни до Статуту МКС були ухвалені через 12 років \u0026mdash; 11 червня 2010 року в м. Кампала, а відповідну юрисдикцію МКС отримав ще пізніше \u0026mdash; 17 липня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКампальські поправки до Римського статуту МКС стали результатом тривалої роботи й подальшого компромісу. За твердженням професора Клауса Кресса, \u003cem\u003e\u0026laquo;твердий консенсус щодо того, що злочин агресії є абсолютно лідерським злочином\u0026raquo; \u003c/em\u003eсклався від початку, що було відображено в аналітичному документі для обговорення 2002 року, підготовленому Робочою групою з питань агресії, пропозиціях щодо положення про агресію 2009 року, розроблених Спеціальною робочою групою зі злочину агресії\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті текст статті 8 \u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e Римського статуту МКС чітко вказує на лідерський характер цього злочину: \u003cem\u003e\u0026laquo;Для цілей цього Статуту \u0026ldquo;злочин агресії\u0026rdquo; означає планування, підготовку, ініціювання або вчинення \u003cstrong\u003eособою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними\u003c/strong\u003e, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Ці положення додатково посилюються новим пунктом 3 \u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25 статуту, який унеможливив розширення переліку суб\u0026rsquo;єктів злочину шляхом застосування інституту співучасті: \u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно злочину агресії положення цієї статті застосовуються \u003cstrong\u003eлише до осіб, які спроможні фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e (тут потрібно окремо зауважити, що в українському перекладі Римського статуту, розміщеному на сайті Верховної Ради України, в обох процитованих вище положеннях вживається словосполучення \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eфактично\u003c/strong\u003e здійснювати контроль\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тоді як в англомовній версії використовуються слова \u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eeffectively\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eto\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexercise\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003econtrol\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip;\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто \u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;ефективно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e здійснювати контроль\u0026hellip;\u0026raquo;).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧимало правознавців критикує це визначення, наголошуючи на тому, що воно невиправдано обмежує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення злочину агресії, навіть порівняно з процесами, які відбулися в Нюрнберзі. Наприклад, юридичний радник МКС Фолькер Нерліх пише: \u003cem\u003e\u0026laquo;Це високий поріг: особа, яка планує, готує, ініціює або виконує дії, визнані злочинними згідно зі статтею 8\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;bis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, повинна, ймовірно, займати високу посаду в державі-агресорі\u0026hellip; мабуть, ніхто з обвинувачених у Нюрнберзі не мав такого високого рівня контролю над веденням війни нацистською Німеччиною\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[13]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак таке розуміння призвело б \u003cem\u003e\u0026laquo;до несподіваного і, можливо, необґрунтованого результату\u0026raquo;,\u003c/em\u003e продовжує автор, пропонуючи спиратися на буквальний текст пункту 1 статті 8\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e і пункту 3\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25, де об\u0026rsquo;єктом контролю або керівництва називається не сам акт агресії, а \u003cem\u003e\u0026laquo;політичні або військові дії\u0026raquo;\u003c/em\u003e держави: \u003cem\u003e\u0026laquo;Можливо, це має визначатися незалежно від того, хто був у центрі прийняття рішення щодо конкретного акту агресії\u0026hellip; У певній ситуації міністр уряду може мати контроль над політичними діями держави, в тому числі в питаннях війни і миру, але бути лише опосередковано залученим до планування, підготовки, ініціювання або здійснення акту агресії. Таким чином, він може бути визнаний співучасником, а не головним виконавцем злочину агресії\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[14]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, науковці звертають увагу на те, що визначення, наведене в Римському статуті, зосереджується на державних лідерах і посадовцях та не охоплює недержавних суб\u0026rsquo;єктів, які в сучасну епоху глобалізації нерідко стають учасниками збройних конфліктів, що є характерною рисою \u0026laquo;нових воєн\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, як і не охоплює корпоративних суб\u0026rsquo;єктів (транснаціональних бізнес-корпорацій), які часто \u0026laquo;підживлюють звірства\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі критичні зауваження видаються тим паче обґрунтованими, якщо порівнювати наведені норми Римського статуту з положеннями Протоколу про внесення поправок до Протоколу про Статут Африканського суду з прав людини, де суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії визначається значно ширше: \u003cem\u003e\u0026laquo;Для цілей цього Статуту \u0026ldquo;злочин агресії\u0026rdquo; означає планування, підготовку, ініціювання або здійснення особою, яка має можливість фактично здійснювати контроль або керівництво політичними або військовими діями держави \u003cstrong\u003eабо організації, незалежно від того, пов\u0026rsquo;язані вони з державою чи ні,\u003c/strong\u003e акту агресії, який за своїм характером, серйозністю і масштабами є явним порушенням Статуту Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй або установчого акта Африканського Союзу, а також територіальної цілісності і безпеки населення держави-учасниці\u0026raquo; \u003c/em\u003e(стаття 28M Статуту)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Протокол також не містить жодних обмежень для притягнення до кримінальної відповідальності більш широкого кола суб\u0026rsquo;єктів, які є співучасниками злочину агресії (стаття 28N Статуту). І хоча цей протокол ще не набрав чинності, але ухвалений 27 червня 2014 року, тобто після Кампальських поправок, він чітко демонструє можливість існування інших підходів до визначення кола суб\u0026rsquo;єктів злочину агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні злочин агресії був передбачений у 2001 році в новому на той час Кримінальному кодексі України (стаття 437) (далі \u0026mdash; КК України). Беручи до уваги, що на час його ухвалення кампальського визначення ще не існувало, стаття 437 КК України, як і стаття 6 Статуту МВТ 1945 року, не конкретизувала, хто може бути суб\u0026rsquo;єктом цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший вирок суду за статтею 437 КК України з\u0026rsquo;явився у 2015 році, тобто після початку російської агресії у 2014 році. З того часу станом на 1 листопада 2024 року в Україні суди першої інстанції ухвалили 37 вироків, 32 з яких є обвинувальними за цією статтею (див. статистику за роками у вигляді графіка в презентації\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e). При цьому в більшості випадків засудженими були, умовно кажучи, \u0026laquo;рядові\u0026raquo; учасники збройного конфлікту (найбільш медійною стала справа російських військових сержанта Александрова й капітана Єрофеєва, узятих у полон у травні 2015 року на Луганщині\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака практика стала предметом дискусії серед вітчизняних та іноземних науковців, викликавши широку палітру думок. Скажімо, К.\u0026nbsp;Задоя зазначав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;позбавлення злочину агресії його лідерського характеру на національному рівні\u0026hellip; приховано порушуватиме так званий імунітет комбатанта\u0026raquo;,\u003c/em\u003e а тому \u003cem\u003e\u0026laquo;застосування українськими судами чинної редакції статті 437 КК до осіб, що далекі від лідерського статусу, має оцінюватися вкрай критично\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[20]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Натомість С.\u0026nbsp;Саяпін оцінював вирок суду в справі Александрова і Єрофеєва як \u003cem\u003e\u0026laquo;помірний успіх\u0026raquo;\u003c/em\u003e (вважаючи, що їхні дії варто було кваліфікувати не як ведення \u0026laquo;агресивної війни\u0026raquo;, а як ведення \u0026laquo;агресивних воєнних дій\u0026raquo; на оперативному рівні), а аргументацію суду як таку, що \u003cem\u003e\u0026laquo;заслуговує на увагу і має далекосяжні наслідки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Окрім того, привертає увагу позиція португальського правознавця Мігеля Лемоса, який, проаналізувавши як вирок у справі Александрова і Єрофеєва, так і рішення Великої Палати Верховного Суду, про яке йтиметься далі, дійшов висновку, що \u003cem\u003e\u0026laquo;Україна діяла згідно з міжнародним правом, коли у 2016 році здійснила перше успішне судове переслідування за агресію після Нюрнберга та Токіо та засудила двох російських обвинувачених низького рівня за злочини агресії\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[22]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e28 лютого 2024 року свою позицію з наведеного питання висловила Велика Палата Верховного Суду. Зауваживши, що тлумачення положень статті 437 КК України на національному рівні \u003cem\u003e\u0026laquo;має певний рівень автономії від їхнього тлумачення в міжнародному праві\u0026raquo;,\u003c/em\u003e і констатувавши, що законодавець не визначив, хто є суб\u0026rsquo;єктом цього злочину, зазначила, що \u003cem\u003e\u0026laquo;питання про це необхідно вирішувати з урахуванням змісту і характеру дій, які становлять об\u0026rsquo;єктивну сторону правопорушення, та можливостей конкретної особи внаслідок їх вчинення впливати на об\u0026rsquo;єкт посягання, яким є мир як складова міжнародного правопорядку\u0026raquo;.\u003c/em\u003e За результатами відповідного аналізу Велика Палата зробила висновок, що діяння, визначені в статті 437 КК України, \u003cem\u003e\u0026laquo;здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Тому \u003cem\u003e\u0026laquo;планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, та ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності у суб\u0026rsquo;єктів або відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів, або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[23]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Велика Палата, з одного боку, заявила про лідерський характер злочину, передбаченого статтею 437 КК України, однак не обмежилася формулюваннями, що містяться в статті 8 \u003cem\u003ebis \u003c/em\u003eРимського статуту, надавши більш широке визначення суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії. І хоча Велика Палата навела у своїй постанові орієнтовний перелік можливих суб\u0026rsquo;єктів злочину за статтею 437 КК України, остаточний перелік насправді буде визначатися в подальшій судовій практиці, оскільки питання про \u0026laquo;найнижчий ієрархічний рівень\u0026raquo; можливого суб\u0026rsquo;єкта цього злочину не було й не могло бути розв\u0026rsquo;язано Великою Палатою в межах однієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа додаток до цієї постанови Великої Палати Верховний Суд раніше ухвалив рішення, залишивши в силі обвинувальний вирок, у ще одній справі щодо злочину агресії, яку варто згадати, \u0026mdash; справі колишнього Президента України В. Ф. Януковича, засуджено за пособництво у веденні агресивної війни у зв\u0026rsquo;язку з тим, що 1 березня 2014 року він написав лист до Путіна з проханням ввести російські війська на територію України, який той використав як формальний привід для звернення до російського парламенту щодо надання згоди на використання Збройних сил РФ на території України, а також для демонстрації цього листа в Раді Безпеки ООН із метою виправдання військової окупації території півострова Крим\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ця справа також демонструє відмінний від положень пункту 3\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25 Римського статуту підхід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобисто я брав участь у розгляді чотирьох справ щодо злочину агресії \u0026mdash; двічі як суддя Попаснянського районного суду Луганської області (у 2016 і 2017 роках) і двічі як суддя Верховного Суду (у 2021 і 2024 роках в обох згаданих вище справах). За час, що минув від ухвалення двох вироків у суді першої інстанції до рішення Великої Палати, мої погляди на це питання значно еволюціонували: якщо у 2016\u0026ndash;2017 роках я надавав перевагу думці, що відсутність у статті 437 КК України будь-яких указівок стосовно суб\u0026rsquo;єкта злочину призводить до висновку, що він є загальним, то у 2024 році я підтримав висновок Великої Палати про те, що, попри відсутність таких законодавчих указівок, лідерський характер цього злочину випливає із самої його суті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Robert H. Jackson, Opening Statement before the International Military Tribunal. URL: \u003ca href=\"https://www.roberthjackson.org/speech-and-writing/opening-statement-before-the-international-military-tribunal/\"\u003ehttps://www.roberthjackson.org/speech-and-writing/opening-statement-before-the-international-military-tribunal/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Christoph Safferling. N\u0026uuml;rnberg und die Zukunft des V\u0026ouml;lkerstrafrechts. Die Bedeutung des N\u0026uuml;rnberger Hauptkriegsverbrecherprozesses 70 Jahre nach seinem Beginn. JuristenZeitung, vol. 70, no. 22, 2015, p. 1065. JSTOR, URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/24768205\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/24768205\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ilika, M. The Nuremberg Trial in the Decade: History, Legal Consequences and Current Challenges. Ehrlich\u0026rsquo;s Journal, 2023 (7), p. 34. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2023-7.05\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2023-7.05\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Henry L. Stimson. The Nuremberg Trial: Landmark in Law. Foreign Affairs, Vol. 25, No. 2 (Jan., 1947), p. 185. URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/20030031\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/20030031\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J\u0026uuml;rgen Weber. Sinn und Problematik der N\u0026uuml;rnberger Kriegsverbrecherprozesse. Aus Politik und Zeitgeschichte. 1968. No.\u0026nbsp;48. URL: \u003ca href=\"https://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/archiv/528094/sinn-und-problematik-der-nuernberger-kriegsverbrecherprozesse/\"\u003ehttps://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/archiv/528094/sinn-und-problematik-der-nuernberger-kriegsverbrecherprozesse/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e International Military Tribunal (Nuremberg), Judgment of 1 October 1946, p. 156. The Global Campaign for Ratification and Implementation of the Kampala Amendments on the Crime of Aggression. URL: \u003ca href=\"https://crimeofaggression.info/documents/6/1946_Nuremberg_Judgement.pdf\"\u003ehttps://crimeofaggression.info/documents/6/1946_Nuremberg_Judgement.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Нікола Хайдін. Положення щодо лідерства у злочині агресії та його статус у міжнародному звичаєвому праві. Just Security, 17 березня 2022. URL: \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80764/the-leadership-clause-in-the-crime-of-aggression-and-its-customary-international-law-status-ua/\"\u003ehttps://www.justsecurity.org/80764/the-leadership-clause-in-the-crime-of-aggression-and-its-customary-international-law-status-ua/\u003c/a\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eJackson, Robert H. The United Nations Organization and War Crimes. Proceedings of the American Society of International Law at Its Annual Meeting (1921\u0026ndash;1969), vol. 46, 1952, pp. 196\u0026ndash;204. JSTOR, URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/25657277\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/25657277\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Miguel Lemos. Is Aggression a Leadership Crime? Revisiting Nuremberg Principles. Opinio Juris, 21.05.2024. URL: \u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Sayapin S. The Crime of Aggression in International Criminal Law: Historical Development, Comparative Analysis and Present State. The Hague: T.M.C. Asser Press, 2014, p. 222. DOI: 10.1007/978-90-6704-927-7\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само. С. 222\u0026ndash;223.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Claus Kre\u0026szlig;, Leonie von Holtzendorff, The Kampala Compromise on the Crime of Aggression. Journal of International Criminal Justice, Volume 8, Issue 5, November 2010, p. 1189. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.1093/jicj/mqq069\"\u003ehttps://doi.org/10.1093/jicj/mqq069\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Volker Nerlich. The Crime of Aggression and Modes of Liability \u0026mdash; Is There Room Only for Principals? Harvard International Law Journal (Online), 11.04.2017. URL: \u003ca href=\"https://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-and-modes-of-liability-is-there-room-only-for-principals/\"\u003ehttps://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-and-modes-of-liability-is-there-room-only-for-principals/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Anouk T. Boas. The Definition of the Crime of Aggression and Its Relevance for Contemporary Armed Conflict. International Crimes Database, 2013. URL: \u003ca href=\"https://www.internationalcrimesdatabase.org/upload/documents/20141020T170547-ICD%20Brief%201%20-%20Boas.pdf\"\u003ewww.internationalcrimesdatabase.org/upload/documents/20141020T170547-ICD Brief 1 - Boas.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e MacKennan Graziano, Lan Mei. The Crime of Aggression Under the Rome Statute and Implications for Corporate Accountability. Harvard International Law Journal (Online), 11.04.2017. URL: \u003ca href=\"https://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-under-the-rome-statute-and-implications-for-corporate-accountability/\"\u003ehttps://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-under-the-rome-statute-and-implications-for-corporate-accountability/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e African Union. Protocol on Amendments to the Protocol on the Statute of the African Court of Justice and Human Rights, 27.06.2014. URL: \u003ca href=\"https://au.int/en/treaties/protocol-amendments-protocol-statute-african-court-justice-and-human-rights\"\u003ehttps://au.int/en/treaties/protocol-amendments-protocol-statute-african-court-justice-and-human-rights\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Мазур М. В. Суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії: Кампальське визначення і національне тлумачення : Презентація, 27.12.2024. URL: \u003ca href=\"http://www.judge-mazur.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/aggression.pdf\"\u003ehttp://www.judge-mazur.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/aggression.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Сидоржевський М., Грабська А. Що потрібно знати про справу Александрова і Єрофеєва. Deutsche Welle, 18.04.2016. URL: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/a-19195203\"\u003ewww.dw.com/uk/a-19195203\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Задоя К. П. Експертне доповнення щодо суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії за чинною редакцією статті 437 КК та за статтею 437 КК в редакції законопроєкту № 2689. Аналіз вітчизняного законодавства та судової практики щодо притягнення до кримінальної відповідальності за підготовку, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни. К., 2020, с. 36\u0026ndash;37. URL: \u003ca href=\"https://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/warlawmalyar_ccl_mf_final2020.pdf\"\u003ehttps://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/warlawmalyar_ccl_mf_final2020.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Sergey Sayapin, A Curious Aggression Trial in Ukraine: Some Reflections on the Alexandrov and Yerofeyev Case. Journal of International Criminal Justice, Volume 16, Issue 5, December 2018, p. 1103. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.1093/jicj/mqy050\"\u003ehttps://doi.org/10.1093/jicj/mqy050\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Miguel Lemos. Is Aggression a Leadership Crime? Revisiting Nuremberg Principles. Opinio Juris, 21.05.2024. URL: \u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Верховний Суд. Постанова Великої Палати від 28.02.2024 у справі № 415/2182/20. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Верховний Суд. Постанова колегії судді Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 06.12.2021 у справі №\u0026nbsp;756/4855/17. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873632\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/101873632\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":174,"url":"mikola-mazur","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/581.jpg","name":"Микола","surname":"Мазур","post":"суддя Великої Палати Верховного Суду, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_19.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":917,"url":"okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741001984,"date":"04.03.2025","views":530,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/why-are-so-many-prosecutors-leaving-their-jobs.jpg","mini_image":null,"name":"Окрема планета САП. Частина 2: євродезінтеграція","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХоча антикорупція та спеціалізовані інституції є наскрізною темою переговорної рамки між Україною та Європейським Союзом, питання невідповідності цих інституцій європейським стандартам і праву ЄС лишаються поза дискурсом, у тому числі серед авторів тіньових звітів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ першій частині цієї публікації\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e йшлося про законодавчу ініціативу, що нібито мала на меті посилити інституційну незалежність САП на виконання рекомендації Єврокомісії щодо реформ, утілення яких було передумовою для рішення ЄС про відкриття переговорів про членство з Україною. Ця законодавча ініціатива провалилася просто на старті, адже вона цілковито заперечувала конституційні засади, а також не мала нічого спільного зі стандартами Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак наприкінці 2023 року парламент усе ж ухвалив \u0026laquo;євроінтеграційний закон\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким доволі суттєво змінив окрему статтю (8-1) Закону про прокуратуру щодо САП і доповнив його кількома додатковими положеннями, головно статтею 29-1, що визначає порядок добору кандидатів і їх призначення на посади в САП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалені зміни охрестили\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;маленькою перемогою\u0026raquo; на євроінтеграційному шляху та в розвитку антикорупційної інфраструктури. Традиційно переможний ярлик начепили без належного аналізу. Ця публікація покликана виправити таку прикрість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eВади процедури призначення керівників і прокурорів САП\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПопри, на перший погляд, доволі суттєві новації, \u0026laquo;євроінтеграційний закон\u0026raquo; зберіг визначальну рису моделі САП, яка бере початок у 2015 році: керівники та прокурори САП добираються за іншим порядком, аніж решта керівників і прокурорів системи прокуратури. Як і раніше, у доборі керівників та прокурорів САП ключову роль відіграють не самоврядні незалежні органи прокуратури (Рада прокурорів або КДКП), а натомість ad hoc конкурсні комісії. Ба більше, відтепер ключову роль у доборі прокурорів САП поряд із керівником САП буде відігравати Генеральний прокурор.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПрокурори та керівники структурних підрозділів САП будуть обиратися конкурсною комісією, яку формує керівник САП: трьох членів він визначає на свій смак, а ще трьох \u0026mdash; на підставі пропозицій міжнародних партнерів. Сам керівник САП обирається конкурсною комісією, яку формує Генеральний прокурор: трьох членів останній визначає на підставі пропозиції Ради прокурорів, а ще трьох \u0026mdash; на підставі пропозицій міжнародних партнерів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТут важливо пам\u0026rsquo;ятати, що у 2015 році (у ході початкового формування САП) Рада прокурорів і КДКП не функціонували. Відповідно окремі конкурсні процедури щодо САП не конфліктували ані з іншими положеннями Закону про прокуратуру, ані з Конституцією, а також не суперечили європейським стандартам та найкращим практикам. Нині ж Рада прокурорів та КДКП не лише функціонують у третьому складі (каденції): у щорічних звітах про розширення Єврокомісії крізь усі релевантні абзаци \u0026laquo;червоною ниткою\u0026raquo; проходить наголос на фундаментальній ролі самоврядних органів прокуратури й необхідності посилення їхніх інституційних основ відповідно до європейських стандартів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯк указується у висновку КРЄП № 14 (2019)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Роль прокурорів у боротьбі з корупцією та пов\u0026rsquo;язаною з нею економічною та фінансовою злочинністю\u0026raquo;: \u0026laquo;\u003cem\u003eНаціональні системи відбору, підвищення та переведення прокурорів, а також будь-які дисциплінарні процедури повинні надавати необхідні гарантії від зловживань для незалежного, автономного та прозорого процесу прийняття рішень і ґрунтуватися на прозорих та об\u0026rsquo;єктивних критеріях\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча європейські стандарти не пропонують єдиної моделі органів, що покликані опікуватися кар\u0026rsquo;єрою та рештою важливих питань діяльності прокуратури, спеціалізованих її компонентів, зокрема, однак спершу Венеційська комісія, а пізніше КРЄП зібрала каталог положень, які формують обриси майбутньої моделі.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗагалом у висновку № 18 (2023)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про Ради прокурорів як ключові органи прокурорського самоврядування\u0026raquo; КРЄП указує: \u0026laquo;\u003cem\u003eРади прокурорів повинні мати широкий спектр повноважень для кращого захисту та сприяння незалежності прокуратури й ефективного відправлення правосуддя. Компетенція та повноваження Ради повинні бути передбачені законом. У такий спосіб, Ради прокурорів повинні відігравати певну роль у регулюванні чи розвитку організації системи прокуратури та відомств. Окрім призначень / обрання та дисциплінарних питань, про які йдеться вище, вони можуть розв\u0026rsquo;язувати питання оцінювання, просування по службі та переведення прокурорів\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБа більше, КРЄП рекомендує\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e залучати самоврядні органи прокурорів і до процесу обрання кандидатів на посаду Генерального прокурора. Серед країн-членів Ради Європи залучення\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e самоврядних органів до процесу відбору та/або висування кандидатів на посаду Генерального прокурора передбачено в Албанії, Андоррі, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Греції, Грузії, Іспанії, Італії, Латвії, Люксембурзі, Молдові, Словенії, Туреччині, Франції, Чорногорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВідповідно ad hoc конкурсні комісії, у яких домінує Генеральний прокурор і керівник САП, суперечать наведеним рекомендаціям КРЄП.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВади дисциплінарної процедури щодо прокурорів САП\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Євроінтеграційний закон\u0026raquo; 2023 року заразом змінив і порядок дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП. Відповідно до цих змін у структурі САП утворено підрозділ внутрішнього контролю, який здійснюватиме попередній розгляд дисциплінарних скарг щодо прокурорів САП і даватиме КДКП свою рекомендацію щодо (не)відкриття дисциплінарного провадження, а також проводитиме таємні перевірки доброчесності. Цими ж змінами визначено, що підрозділ внутрішнього контролю підпорядковується винятково керівнику САП, а також діє на підставі положення, яке затверджує керівник САП. Порядок проведення таємних перевірок доброчесності також затверджує керівник САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ відповідь на запит САП повідомила, що станом на лютий 2025 року її підрозділ внутрішнього контролю не має штатного розпису, але до його складу входять три особи: начальник відділу (посада державної служби), прокурор і головний спеціаліст (посада державної служби). Наприкінці червня 2024 року керівник САП затвердив положення про відділ внутрішнього контролю САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНавіть якщо лишити осторонь ту обставину, що підрозділ внутрішнього контролю наразі сформовано таким чином, що єдиний прокурор підрозділу перебуває в підпорядкуванні державного службовця, тобто особи без такого ж рівня незалежності, що й у прокурорів, схарактеризований підхід до організації підрозділу внутрішнього контролю САП має низку істотних вад. І ці вади аж ніяк не додають прокурорам САП процедурних гарантій порівняно з прокурорами інших органів прокуратури. Якраз навпаки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-перше, через згадану вище особливу процедуру добору прокурорів САП і невизначену процедуру переведення всередині САП (окрім наявності добровільної згоди конкретного прокурора \u0026mdash; за загальним правилом) формування підрозділу внутрішнього контролю САП із прокурорів буде вельми довготривалим процесом. Очевидно, саме через цю обставину нинішній склад підрозділу формується головно з державних службовців, яких добирає та призначає керівник САП. Як наслідок, попередній розгляд дисциплінарних скарг і таємні перевірки доброчесності щодо прокурорів САП будуть здійснюватися не їхніми колегами прокурорами (peers), як це нині заведено в системі прокуратури, а державними службовцями (тобто особами, які не мають того ж рівня незалежності, що й прокурори).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-друге, на відміну від інших прокурорів системи прокуратури, дисциплінарне провадження щодо прокурора САП тепер буде включати й рекомендацію про (не)відкриття дисциплінарного провадження, яку надаватиме підрозділ внутрішнього контролю \u0026mdash; не незалежний орган, а натомість повністю підпорядкований керівнику САП. Іншими словами, попередня оцінка підрозділу внутрішнього контролю в процедурі дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП дуже нагадує стару процедуру, яка діяла в прокуратурі до створення КДКП, коли керівники прокуратур мали дисциплінарні повноваження, які вони втратили в результаті реформи 2014 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВідповідно до положення про підрозділ внутрішнього контролю САП:\u003cbr /\u003eа) його працівники (у тому числі прокурор відділу) діють або на підставі доручення керівника САП, або на підставі доручення керівника підрозділу, який підпорядковується керівнику САП, і здійснюють контроль за дотриманням працівниками (у тому числі прокурорами) САП правил етичної поведінки та антикорупційних вимог й обмежень;\u003cbr /\u003eб) для виконання своїх завдань підрозділ може отримувати будь-яку інформацію, вести фото- аудіо- та відеофіксацію, застосовувати поліграф, а також \u003cem\u003e\u0026laquo;мати безперешкодний доступ до службових приміщень, робочих місць, сейфів, сховищ, службових персональних комп\u0026rsquo;ютерів, засобів зв\u0026rsquo;язку, носіїв інформації, документів і матеріалів, зокрема з обмеженим доступом, працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОднак Закон про прокуратуру не надає підрозділу внутрішнього контролю САП перелічених повноважень, ті буквально вигадані керівником САП. Також примітно, що керівник САП у жоден спосіб не визначив стандарти розгляду дисциплінарних скарг і критерії, якими має керуватися підрозділ внутрішнього контролю при підготовці рекомендацій КДКП про (не)відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП. Відповідно підрозділ внутрішнього контролю САП функціонує без надійної правової основи і в усьому покладається на рішення керівника САП. Останній без особливих зусиль може скористатися цим для впливу на прокурорів САП: або для їх захисту (з якоїсь причини чи без), або для тиску на них.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа перший погляд, перелічені вади можна було б розв\u0026rsquo;язати через формування підрозділу внутрішнього контролю САП із прокурорів, які мають гарантії незалежності. Однак нікуди не подінеться та обставина, що положення (тобто документ про порядок діяльності та повноваження підрозділу) затверджує керівник САП, відповідно прокурори підрозділу будуть діяли на виконання такого положення. Адже Закон про прокуратуру не визначає процедур реалізації повноважень цим підрозділом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБа більше, через особливості добору прокурорів САП \u0026mdash; такий добір здійснюється не самоврядним незалежним органом (як на те вказують стандарти Ради Європи), а натомість \u0026mdash; ad hoc конкурсною комісією, яку формує та в яку наразі входить керівник САП. Також керівник САП буде брати участь у періодичному оцінюванні прокурорів підрозділу внутрішнього контролю САП і здійснювати інші кадрові повноваження щодо цих прокурорів (погоджувати відпустки, ділові та навчальні відрядження, давати характеристику цим прокурорам у випадку вчинення ними дисциплінарних проступків тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкреслені вади \u0026mdash; похідні від тієї, що лежить у серці моделі підрозділу внутрішнього контролю САП, закладеної змінами до Закону про прокуратуру. \u0026laquo;Євроінтеграційні зміни\u0026raquo; прямо визначили, що підрозділ внутрішнього контролю САП підпорядковується безпосередньо й лише керівнику САП. Але й сам керівник САП \u0026mdash; прокурор САП. Тобто дисциплінарна скарга на керівника САП буде проходити попередню перевірку в підрозділі внутрішнього контролю САП, який йому ж і підпорядковується. Так само як підрозділ внутрішнього контролю САП буде проводити таємну перевірку доброчесності щодо керівника САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦя характеристика моделі (чи радше модель як така) глибоко проблематична, адже вона ігнорує як стандарти Ради Європи, так і право Європейського Союзу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003eРумунський прецедент\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"20\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eУ травні 2023 року Суд справедливості ЄС ухвалив преюдиціальне рішення (preliminary ruling) у справі\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C‑817/21, яка надійшла з апеляційного суду з міста Бухарест (Румунія). У Румунії діє Судова інспекція (Judicial Inspectorate), яка уповноважена здійснювати службові розслідування щодо магістратів (суддів і прокурорів). Румунським законом визначено, що керівником Судової інспекції має бути суддя, який уповноважений визначати порядок діяльності (положення) інспекції та призначати свого заступника й добирати інших інспекторів. Також цим законом встановлено, що припинення розгляду дисциплінарної скарги може бути погоджено лише керівником Судової інспекції (суддею), але якщо скарга стосується керівника інспекції \u0026mdash; тоді його заступником.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа фактами справи, заявник подав низку дисциплінарних скарг, які були відхилені за підписом керівника Судової інспекції або інспектора за погодженням із заступником керівника. У деяких із цих скарг йшлося й про протиправні дії керівника Судової інспекції (\u0026sect; 16\u0026ndash;19). Заявник наполягав, що в діяльності інспекторів недостатньо гарантій незалежності і що повноваження керівника надмірні й погано збалансовані (\u0026sect; 22\u0026ndash;23).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд справедливості ЄС розв\u0026rsquo;язував таке питання: чи обмежує право ЄС національний уряд у справі ухвалення законодавства, яке дозволяє керівнику органу, що уповноважений на здійснення дисциплінарних функцій, ухвалювати нормативні акти чи акти індивідуального характеру з питань добору, оцінювання та реалізації функцій працівників цього органу (зокрема, свого заступника), ще й у випадку, коли працівники такого органу уповноважені на здійснення дисциплінарних функцій щодо такого керівника (\u0026sect; 24, 38).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозв\u0026rsquo;язуючи це питання, Суд справедливості ЄС не лише нагадав про зовнішній і внутрішній виміри незалежності суддів (\u0026sect; 46), але й наголосив на тому, що така незалежність не може бути підважена в дисциплінарному провадженні; тому орган та його посадовці, які здійснюють або залучені до здійснення дисциплінарних функцій, повинні бути незалежними, щоб мати здатність діяти безсторонньо й гарантувати всі процесуальні права (\u0026sect; 48\u0026ndash;49).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа думку Суду справедливості ЄС, надання керівнику органу, який здійснює або залучений до здійснення дисциплінарних функцій у судовій владі, широких повноважень із питань добору, оцінювання та реалізації функцій працівників цього органу (зокрема, свого заступника), ще й у випадку, коли працівники такого органу уповноважені на здійснення дисциплінарних функцій щодо такого керівника, може викликати обґрунтовані сумніви у використанні повноважень і функцій цього органу як інструменту тиску або політичного контролю над судовою владою (\u0026sect; 50\u0026ndash;53, 55\u0026ndash;57).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОтже, Суд справедливості ЄС зробив висновок, що право ЄС має тлумачитися таким чином, щоб обмежувати національний уряд у справі ухвалення законодавства:\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026ndash; яке надає керівнику органу, уповноваженого проводити розслідування та дисциплінарні провадження щодо суддів та прокурорів, повноваження приймати нормативні та індивідуальні акти, що стосуються, зокрема, організації роботи цього органу, відбору його співробітників, їх оцінки, проведення їхньої діяльності та призначення заступника керівника,\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ndash; коли, по-перше, лише ці співробітники та заступник керівника мають право проводити дисциплінарне розслідування щодо цього керівника, по-друге, їхня кар\u0026rsquo;єра значною мірою залежить від рішень цього керівника і, нарешті, термін повноважень заступника керівника закінчується одночасно з терміном повноважень керівника,\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ndash;\u003c/em\u003e \u003cem\u003eколи це законодавство не розроблене таким чином, щоб не виникало жодних розумних сумнівів у свідомості осіб щодо того, що повноваження та функції цього органу не будуть використовуватися як інструмент для здійснення тиску на суддів і прокурорів або політичного контролю за їхньою діяльністю\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"26\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦей підхід поділяє й Конституційний Суд України. У своєму недавньому рішенні\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e він нагадав, що у 2016 році зміни до Конституції (у частині правосуддя) були націлені на якомога повніше втілення стандартів Ради Європи, зокрема щоб наблизити статус і гарантії прокурорів до статусу й гарантій суддів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість пересторог, висловлених Судом справедливості ЄС, цілковито накладається на модель підрозділу внутрішнього контролю САП, закладену в Законі про прокуратуру наприкінці 2023 року. Відповідно є всі підстави говорити про те, що теперішня модель САП підважує \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; незалежність (функціональну автономію) прокурорів САП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у цьому контексті важливе значення має та обставина, що теперішній керівник САП був обраний ad hoc конкурсною комісією, більшість членів якої всупереч Конституції делегував\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e парламент; до того ж членкині, делеговані парламентом, стали\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e головою та секретарем цієї комісії. Адже досі лишається на виконанні група рішень \u0026laquo;Луценко проти України\u0026raquo;, запорукою\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e виконання якої є впровадження та належне функціонування \u0026laquo;\u003cem\u003eефективних гарантій, що захищають органи прокуратури в цілому та окремих прокурорів від неправомірного політичного тиску\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, положення Закону про прокуратуру в частині добору та дисциплінарних й інспекційних процедур щодо прокурорів САП потребують повного перегляду, але насамперед більш детальної оцінки з боку Ради Європи та Єврокомісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦя публікація головно складається з аналізу, уперше опублікованого як частина \u003c/em\u003eзвіту\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cem\u003e[13]\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026laquo;Експертний аналіз дисциплінарної практики Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за 2023 рік (з додатковим охопленням періоду вересня 2022 \u0026mdash; травня 2024 щодо окремих категорій прокурорів та скаржників)\u0026raquo;, підготовленого в межах проєкту Ради Європи \u0026laquo;Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo;, 2024 рік. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОднак погляди, висловлені в цій публікації, становлять лише позицію автора та не обов\u0026rsquo;язково відображають офіційну політику Ради Європи чи інших організацій, з яким автор має контрактні відносини.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/posylennya-sap-shho-zminytsya-i-ne-zminytsya-yakshho-nardepy-uhvalyat-nayavnyj-zakonoproyekt/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/posylennya-sap-shho-zminytsya-i-ne-zminytsya-yakshho-nardepy-uhvalyat-nayavnyj-zakonoproyekt/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/ccpe-opinion-no-14-2019-ua/1680aa2992\"\u003ehttps://rm.coe.int/ccpe-opinion-no-14-2019-ua/1680aa2992\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/opinion-no-18-2023-ukrainian/1680aee41f\"\u003ehttps://rm.coe.int/opinion-no-18-2023-ukrainian/1680aee41f\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/ccpe-opinion-2024-unofficial-translation-into-ukr/1680b2d093\"\u003ehttps://rm.coe.int/ccpe-opinion-2024-unofficial-translation-into-ukr/1680b2d093\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/compilation-of-responses-for-opinion-no-19-2024-/1680af5b17\"\u003ehttps://rm.coe.int/compilation-of-responses-for-opinion-no-19-2024-/1680af5b17\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-817/21\"\u003ehttps://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-817/21\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ccu.gov.ua/docs/6352\"\u003ehttps://ccu.gov.ua/docs/6352\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-taky-uhvalyla-kandydativ-do-komisiyi-z-vidboru-kerivnyka-sap/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-taky-uhvalyla-kandydativ-do-komisiyi-z-vidboru-kerivnyka-sap/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/komisiya-z-vidboru-kerivnyka-sap-nareshti-obrala-golovu-ta-pochala-povnotsinnu-robotu/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/komisiya-z-vidboru-kerivnyka-sap-nareshti-obrala-golovu-ta-pochala-povnotsinnu-robotu/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.exec.coe.int/eng?i=004-32285\"\u003ehttps://hudoc.exec.coe.int/eng?i=004-32285\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/expert-analysis-disciplinary-practice-of-the-qualification-and-discipl/1680b462f2\"\u003ehttps://rm.coe.int/expert-analysis-disciplinary-practice-of-the-qualification-and-discipl/1680b462f2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/why-are-so-many-prosecutors-leaving-their-jobs.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":916,"url":"analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1740475537,"date":"27.02.2025","views":880,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/eu-ua-law.jpg","mini_image":null,"name":"Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини 13 лютого 2025 року ухвалив довгоочікуване \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-241747%22]%7D\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрішення\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e щодо трьох підготовлених мною та Назаром Кульчицьким заяв. Довгоочікуване, з одного боку, тому що багато роботи й часу пішло на підготовку, а з іншого \u0026mdash; тому що темою негласних слідчих (розшукових) дій (далі \u0026mdash; НСРД) ми цікавимося давно. Проблем у цій сфері багато, а змістовних рішень ЄСПЛ по Україні донедавна не було жодного.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо коротко, то в межах двох кримінальних проваджень національні суди санкціонували проведення НСРД, передбачених ст. 263 КПК України (на той момент \u0026laquo;Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж\u0026raquo; чи, простіше кажучи, прослуховування телефонів), щодо двох заявників, які на той час були свідками, а надалі стали підозрюваними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля закінчення досудового розслідування заявникам повідомили про те, що здійснювалося прослуховування їхніх засобів зв\u0026rsquo;язку. Однак ані ухвал, якими його санкціонували, ані інших дотичних документів (наприклад, клопотань детектива) їм не надали. Матеріали, здобуті в ході прослуховування, були начебто знищені, але відповідних актів стороні захисту також не надали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе один заявник, адвокат згаданих осіб Назар Кульчицький, скаржився в ЄСПЛ на те, що, прослуховуючи телефони його клієнтів, орган досудового розслідування міг також слухати і його розмови з клієнтами, оскільки на той час він здійснював захист їхніх інтересів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄСПЛ дійшов висновку, що процедура санкціонування й проведення спостереження не відповідала вимозі законності втручання:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУряд так і не надав ЄСПЛ ухвал про надання дозволу на проведення НСРД щодо заявників, а тому Суд \u0026laquo;не міг підтвердити їхню законність\u0026raquo;. До речі, тут цікава постановка проблеми Судом із погляду розподілу тягаря доведення конвенційних порушень: заявники подали обґрунтовану скаргу, а уряд мав, але не надав документи, що могли її спростувати або підтвердити. Суд розтлумачив усі сумніви на користь заявників.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗаконодавство не містило правил, що регулювали б ситуації, коли в ході прослуховування розмов особи було (умисно чи випадково) прослухано (а може, і зафіксовано) її розмови з адвокатом, захищені адвокатською таємницею. Як ідентифікувати такі розмови? Як поводитися з таким матеріалом? Чи є незалежний орган, який здійснював би нагляд за цим процесом? Законодавство не дає відповіді на жодне з указаних запитань, а отже, недостатньо захищає, з одного боку, права об\u0026rsquo;єктів спостереження на повагу до їхнього приватного життя, а з іншого \u0026mdash; права адвоката Назара Кульчицького на здійснення професійної адвокатської діяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ національному законодавстві відсутні ефективні механізми оскарження негласних слідчих дій. Ця проблема має два аспекти:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеможливо оскаржити законність і необхідність дозволу на проведення НСРД, якщо ти не маєш рішення, яким такий дозвіл надано. Заявники так і не змогли отримати рішень, якими надано дозвіл на прослуховування їхніх телефонів, а отже, не мали жодних шансів на їх оскарження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнавіть якби заявники й отримали б ці рішення, оскаржувати їх не було б куди. Законодавство не передбачає ефективних механізмів post factum оскарження ухвал про надання дозволу на проведення НСРД:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eухвали про надання дозволу на НСРД не підлягають оскарженню;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоскарження законності й необхідності проведення НСРД у межах судового розгляду в кримінальному провадженні радше стосується (не)допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, і не дозволяє отримати компенсацію;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскарги на дії слідчого / детектива / прокурора (стаття 303 КПК України) та заперечення проти ухвал слідчих суддів (стаття 309 КПК України) на підготовчому засіданні не працюють на практиці, оскільки суди або відхиляють такі скарги, або залишають \u0026laquo;на потім\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати, чиї розмови з клієнтами було прослухано (зафіксовано) в ході проведення НСРД, позбавлені можливості хоч якось поскаржитися із цього приводу. У таких ситуаціях право на здійснення професійної діяльності та право на адвокатську таємницю залишаються незахищеними на національному рівні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНу і на завершення. Ми неодноразово зверталися на національному рівні з клопотаннями й запитами про надання ухвал, якими було надано дозвіл на проведення НСРД; клопотань про надання такого дозволу; матеріалів, отриманих у результаті спостереження тощо. У всіх випадках ми отримали відмову. Після подання заяви до ЄСПЛ Суд звернувся до уряду з вимогою надати такі документи. Уряд відмовив, указавши на їхню таємність. Суд відмови не зрозумів і констатував порушення статті 38 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено обов\u0026rsquo;язок держави створити всі необхідні умови для розгляду справи Судом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом дуже шкода, що низка вагомих, на нашу думку, проблем, які ми порушили в заявах, згадані Судом лише побіжно або взагалі не згадані. Вони більшою чи меншою мірою залишаються актуальними, і ми хочемо окремо звернути на них увагу в контексті та на прикладі справи \u0026laquo;Денисюк та інші проти України\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;Недолік №1: Необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; не надали ухвал щодо клієнтів, оскільки здобуті на їх підставі докази не планувалося використовувати в справі. Однак ми мали ухвали щодо інших учасників кримінальних проваджень \u0026mdash; свідків і підозрюваних. За одним із проваджень разом із матеріалами досудового розслідування ми отримали 17 розсекречених ухвал про надання дозволу на проведення НСРД. Усі ці ухвали містили \u0026laquo;мотивацію\u0026raquo;, яка складалася з одного абзацу на декілька рядків, який був ідентичним у всіх ухвалах, хоч їх і виносили різні судді і вони стосувалися різних об\u0026rsquo;єктів спостереження. В іншому провадженні ми отримали 13 розсекречених ухвал. Ці ухвали були однаковими за структурою та змістом, відрізнялися лише індивідуальні дані об\u0026rsquo;єктів спостереження. Частину тексту ухвал було виконано рукописним текстом, який, як ми потім встановили, належав детективу в справі. Мотивація в усіх ухвалах зводилася до фрази про те, що \u0026laquo;клопотання слід задовольнити\u0026raquo;. Загалом указані ухвали, кожна з яких була обсягом півтори сторінки, скидалися на наперед підготований формуляр, який надалі \u0026laquo;дозаповнив\u0026raquo; детектив.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо речі, розслідування Державного бюро розслідувань цих \u0026laquo;операцій\u0026raquo; із заповнення формулярів ухвал є предметом ще однієї нашої заяви до ЄСПЛ, яку Суд уже прийняв, але ще не прокомунікував. Загалом ми переконані, що ухвали щодо наших клієнтів містили такі ж недоліки. Аналіз Судом цих ухвал неминуче призвів би до констатації ще одного серйозного порушення статті 8 Конвенції: необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД. Однак ані на наші запити, ані у відповідь на вимогу ЄСПЛ національні органи влади так і не надали цих ухвал.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №2: Механізм НСРД на період, що досліджувався Судом, містив серйозні вади\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі вади, на нашу думку, давали можливість органам правопорядку здійснювати негласне спостереження без ухвали суду. Так, визначені органи правопорядку мали прямий доступ до комунікації за допомогою мобільних пристроїв. Мобільні оператори такий доступ не контролювали, а єдиним контролюючим органом була прокуратура, яка в принципі зацікавлена в результатах провадження. Єдине, мабуть, що могло стримувати правоохоронців від отримання несанкціонованого доступу до комунікації за допомогою мобільних пристроїв, було те, що саму ухвалу про надання дозволу на НСРД у суді отримати було доволі нескладно (див. попередній пункт).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №3: У державі має бути незалежний орган влади, що контролює систему негласного спостереження\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий орган (на кшталт інформаційного комісара) повинен:\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбути незалежним від правоохоронної системи;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмати доступ до перехоплених комунікацій і відомостей про конкретні випадки спостереження (хто, коли, які відомості і щодо кого отримував тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтакі відомості повинні ретельно фіксуватися.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакого наглядового органу поки немає. Зараз ці повноваження здійснює прокуратура. Однак прокуратура не зацікавлена (і, мабуть, не може бути) в об\u0026rsquo;єктивному й незалежному контролі, оскільки і сама є частиною сторони обвинувачення. Для ЄСПЛ ми проаналізували звітність Офісу Генерального прокурора в частині здійснення негласних слідчих дій. Окрім статистичних даних про кількість клопотань та ухвал, жодних відомостей про здійснення контролю в цій сфері ми так і не знайшли.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №4: У випадку надання дозволу на НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до клопотання\u0026hellip; витяг із ЄРДР\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України в частині, наприклад, запобіжних заходів містить вимогу, згідно з якою до клопотання про обрання запобіжного заходу треба додавати документи, які підтверджують викладені в ньому обставини. Однак у вимогах до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до нього \u0026hellip; витяг із ЄРДР.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи достатньо витягу з ЄРДР для обґрунтування необхідності проведення НСРД?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; риторичне питання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи додають детективи (слідчі) інші документи до клопотання для підтвердження викладених у ньому обставин?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; мабуть, щось додають, а може, і не додають.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро те, чи справді інші документи додавалися і які саме документи, ніхто не дізнається, бо в клопотанні їх переліку ніколи нема. Натомість у додатках згадується лише про витяг із ЄРДР. Отже, ніхто й ніколи не дізнається, чим керувався суд, дозволяючи проведення НСРД (окрім, звісно, клопотання детектива / слідчого / прокурора, в обґрунтованості якого ми не сумніваємося).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДеякі інші менш значні аспекти заяви також залишилися без уваги. Сподіваємося, що нам ще випаде нагода звернути увагу ЄСПЛ на вказані проблеми в нових заявах. А ще краще, щоб до того часу держава їх усунула.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДжерело:\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://nkp.com.ua/blog/analiz-rishennia-iespl-u-spravi-denysiuk-ta-inshi-proty-ukrainy-priama-mova-markiiana-bema/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсайт АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/eu-ua-law.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":915,"url":"transformatsiya-advokaturi-v-ukraini-dumki-predstavnikiv-profesii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1740392862,"date":"24.02.2025","views":336,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2024-12-20_15-42-24_Artem-Galkin.jpg","mini_image":null,"name":"Трансформація адвокатури в Україні: думки представників професії","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська адвокатура \u0026mdash; один з елементів трикутника правосуддя. Без незалежної фахової адвокатури неможливо належним чином забезпечити гарантії справедливого правосуддя. Утім, за останні роки в Україні посилюється криза довіри до органів адвокатського самоврядування (ОАС) як серед самих адвокатів, так і громадянського суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро важливість та обговорення на порядку денному питання змін в адвокатурі свідчать звіти Європейської комісії за 2023\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та 2024\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e роки, а також рекомендації тіньових звітів до звіту ЄК, підготовлені представниками громадськості (звіт 1\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e; звіт 2\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e). Питання шляхів та умов трансформації української адвокатури, відновлення довіри до ОАС потребує відвертої розмови та відповідного простору.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи на часі реформи в адвокатурі й зміни законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність в умовах агресії РФ, що триває?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкі системні проблеми в адвокатурі є причиною кризи довіри до органів адвокатського самоврядування?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи може / має громадянське суспільство впливати на трансформацію адвокатури?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили під час зустрічі з представниками професії (загалом у зустрічі взяли участь 22 особи), що відбулася у форматі \u0026laquo;Chatham House Rules\u0026raquo;. Подію наприкінці 2024 року організували JustGroup, Фундація DEJURE, Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники поділилися думками про стан адвокатури сьогодні, роль самоврядування, запит на трансформацію та готовність творити зміни. У межах події вони також обговорили проєкт \u003cstrong\u003eдорожньої карти\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e можливого шляху перезавантаження адвокатури, розроблений і презентований командою Фундації DEJURE.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eДе ми є зараз:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатура не дорівнює Національній асоціації адвокатів України (НААУ).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСистема адвокатського самоврядування \u0026mdash; це законсервована структура, яка існує сама собою та намагається зберегти себе в тому стані, у якому є зараз.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатура \u0026mdash; як \u0026laquo;хвора людина\u0026raquo;, яка боїться зазирнути в очі правді та вважає, що краще приймати пігулки, аніж пройти радикальне лікування, щоб не зробити гірше.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатури як спільноти немає: усі розпорошені, відсутня довіра. Потрібно дуже багато зусиль, щоб щось змінити.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатура як корпорація на стадії банкрутства, активи якої роздирають.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокати за природою \u0026mdash; індивідуалісти, на це впливають і ринкові механізми. Вони мають ті ж проблеми, що і все суспільство.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатура перетворилася на АТ, у якому є бенефіціари з політичним впливом.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eЗапит на зміни:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗапит є, але він нереалізований. Потрібен енергетичний поштовх, щоб щось змінилося.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБільшість представників спільноти зайнята виживанням \u0026mdash; власним, своєї родини, бізнесу \u0026mdash; і не говорить про реформи та зміни. Головне протриматися самому, а потім щось змінювати.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄ люди з різними запитами, і серед них є такі, яким просто не подобаються зміни. Загалом запит є, а от його реальний обсяг не може визначити ніхто. Сто років тому була ідея створити державу на базі делегатів робочих і селян \u0026mdash; авторитарну, яка пішла в застій. В адвокатурі так само. Доки система обрання адвокатів не зміниться, ми не дізнаємося думку більшості адвокатів (наразі в адвокатурі майже 70 тис. людей).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБільшість адвокатів, як і суспільства, буде пасивною. Усі виклики зумовлені тим, що керівництво самоврядування вдало користується тим, що більшості людей все одно.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003eЯкі підходи до змін в адвокатурі можуть бути:\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТехнологія другорядна. Незалежно від задуму, існує ситуація, коли група людей задає формальний тон, як адвокатуру має сприймати суспільство. НААУ сприймається як зашкарубла структура. Просто поміняти їх замало, адже неправильні самі підходи. Потрібно визначити, як ми бачимо самоврядування, його механізми, і вже потім те, ким їх замінити. Що менше нормативного регулювання, втручання \u0026mdash; то краще. Основні повноваження, які мають бути делеговані відповідним органам адвокатського самоврядування: доступ до професії, дисциплінарна відповідальність, захист прав адвокатів. Усе решта \u0026mdash; на розсуд адвоката, адже ми незалежні та висококваліфіковані професіонали. Ситуація, у якій ми опинилися, зумовлена інертністю та жадібністю. Але так, як є зараз, далі бути не може.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНААУ нерідко користується саме тим, що певні питання нечітко або взагалі не врегульовані законодавством про адвокатуру. Наприклад, дисциплінарні провадження, підвищення професійного рівня адвокатів. Тож важливо визначити чіткі механізми та критерії, що мінімізують можливість негативного впливу керівництва органів адвокатського самоврядування поза часом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАдвокатура наразі має доволі низьку спроможність відповідати на виклики та наслідки війни. До прикладу, чи здатна українська адвокатура забезпечити належний захист у вже майже 150 тис. справ про міжнародні злочини чи в більше як 70 тис. справ про злочини проти національної безпеки? А роль адвокатури тут надзвичайно важлива та має зробити свій внесок у загальне відчуття справедливості за наслідками війни. Мовчання самоврядування щодо оцінки діяльності адвокатів та переслідувань окремих із них в умовах окупації, що триває 11 років, спонукає в ці процеси втручатися державу. Запит на трансформацію адвокатури мають сформувати самі адвокати, і, можливо, зараз, як ніколи, є вікно можливостей у зв\u0026rsquo;язку з надзвичайно високим запитом на справедливість від суспільства.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОплата праці адвокатів \u0026mdash; те, що можуть дозволити собі не всі потерпілі. Тому варто звернути увагу на посилення спроможності БПД (якість юридичних послуг в умовах війни).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗапит на суб\u0026rsquo;єктність адвокатів та адвокатури в процесі змін. При цьому громадські організації можуть стати як опорою, так і фактором надмірного втручання в процеси трансформації адвокатури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВажливо забезпечити свободу об\u0026rsquo;єднань у різноманітні асоціації адвокатів. Асоціації за напрямами діяльності, як у медиків. Недоцільне фактично примусове об\u0026rsquo;єднання всіх адвокатів із різними профілями та напрямами роботи в одну асоціацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eІдея, у яку я вірю:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДецентралізація адвокатури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУхвалення нового закону про адвокатуру.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСамоврядування через пряме голосування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОб\u0026rsquo;єднання адвокатів за спеціалізацією.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПокращення доступу до професії та цифровізація.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНезалежність, безсторонність і професійність дисциплінарних органів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСкасування монополії Школи адвокатури в підвищенні кваліфікації адвокатів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозбудова й трансформація адвокатури ширше за зміни профільного законодавства.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ukraine Report 2023. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf\"\u003ehttps://enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ukraine Report 2024. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2024_en\"\u003ehttps://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2024_en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Тіньовий звіт до розділу 23 \u0026laquo;Правосуддя та фундаментальні права\u0026raquo;\u0026nbsp; Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/lreXkxqI\"\u003ehttps://cutt.ly/lreXkxq\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Верховенство права, правосуддя та основоположні права в Україні: 2024. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/MreXkItR\"\u003ehttps://cutt.ly/MreXkItR\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Наразі дорожня карта перебуває на стадії обговорення із зацікавленими стейкхолдерами та доопрацювання. Надалі можливе її оприлюднення розробниками.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2024-12-20_15-42-24_Artem-Galkin.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]}]},{"id":913,"url":"chomu-spravi-vaks-rozglyadayutsya-ne-tak-shvidko-yak-hotilosya-b-i-yak-tse-vipraviti","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1739876968,"date":"21.02.2025","views":623,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/6f8532a6a9b583e2d38e4e3ddfdad0cfa338f246.jpg","mini_image":null,"name":"Чому справи ВАКС розглядаються не так швидко, як хотілося б, і як це виправити?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа п\u0026rsquo;ять років роботи Вищий антикорупційний суд показав значні успіхи. Проте що далі, то гучнішими стають закиди про те, що справи розглядаються не так швидко, як би прагнуло суспільство, а вироків у найбільш гучних справах виявилося не так багато, як очікували від початку. Ми спробували розібратися, що саме впливає на швидкість розгляду справ ВАКС і як цю ситуацію можна змінити.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до судової статистики за 2024 рік\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у середньому розгляд справи у ВАКС триває \u003cstrong\u003e618\u003c/strong\u003e днів, а \u003cstrong\u003e97\u003c/strong\u003e справ не розглянуто протягом строку понад 2 роки. За результатами моніторингу справ ВАКС\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, середня тривалість судового засідання у ВАКС із розгляду кримінальної справи по суті становить 1 годину 32 хвилини. Загалом на розгляді в суді перебувають 286 справ станом на 17 січня 2025 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа перший погляд, такі показники можуть здатися цілком прийнятними, особливо якщо порівняти з тривалістю розгляду топових корупційних справ в інших судах до створення ВАКС. Однак реальність демонструє інше, адже закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не залежить від того, який саме суд слухає справу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак, за період моніторингу роботи ВАКС із жовтня 2023 по червень 2024 року експерти Transparency International Ukraine виявили, що через закінчення строків давності, наприклад, було звільнено від покарання посадовицю\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Овідіопольської РДА Світлану Анчеєву, яка, імовірно, сприяла заволодінню землями державної власності на користь третіх осіб. Збитки \u0026mdash; 17,5 млн грн. Також із цієї ж причини суд не розглянув справу по суті щодо Михайла Бейліна\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; ресторатора й колишнього позаштатного радника голови Адміністрації Президента України Бориса Ложкіна. Там ішлося про імовірне завдання ним понад 20 млн грн шкоди АТ \u0026laquo;Укрзалізниця\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПитання строків стає особливо нагальним зараз, коли в провадженні ВАКС перебуває чимало резонансних справ, де обвинувачені можуть уникнути повноцінного судового розгляду саме через закінчення строків давності.\u003cstrong\u003e І хоча пропорційність покарання важлива, ще важливіша його невідворотність\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк затягують розгляд справ і чим це загрожує правосуддю\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМоніторинг виявив, що в 55 % справ фіксуються процесуальні зловживання, спрямовані на затягування судового розгляду. Особливо показовою є ситуація в справі суддів ОАСК\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де із 20 червня 2022 року майже кожне засідання починається з відводів. Можливо, навіть ця стаття стане ще однією причиною, щоб заявити відвід колегії суддів. Виступи великої кількості фігурантів теж забирають чимало часу, який вони, на погляд стороннього спостерігача, безпідставно розтягують. В іншій справі, про 8 млн дол. збитків \u0026laquo;Укркосмосу\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, допит одного обвинуваченого триває вже кілька місяців. А в справі ймовірної пособниці\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Насірова Людмили Солотви засідання призначають настільки рідко, що після 23 жовтня 2024 року наступне мало відбутися 13 січня 2025 року. Проте його потім відклали, а інше запланували на 5 лютого \u0026mdash; до того ж строк давності закінчується у 2026-му.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗагалом зрозуміло, що ВАКС часто розглядає \u003cstrong\u003eскладні справи, які вимагають дослідження великої кількості документів і допиту багатьох свідків\u003c/strong\u003e. Та й справедливе правосуддя реалізується тоді, коли доводи кожного учасника справи заслухані судом, а права обвинуваченого не порушувалися. Однак трапляються ситуації, коли з погляду стороннього спостерігача виступи учасників видаються лише засобами затягування справи \u0026mdash; щоб із 1,5 години судового засідання продуктивними, тобто витраченими на дослідження доказів та розв\u0026rsquo;язання процесуальних питань, залишалося ще менше. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУчасники використовують різноманітні тактики затягування. Окрім систематичного подання необґрунтованих відводів, поширена практика, коли обвинувачені просять перенести свій допит на інше засідання, хоча залишається ще понад година запланованого часу. Показова справа екссудді Дніпровського райсуду Чауса, де допит тривав близько чотирьох місяців\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а також справа екснардепа Крючкова\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, якого обвинувачують у заволодінні понад 1,5 млрд грн компаній \u0026laquo;Черкасиобленерго\u0026raquo; та \u0026laquo;Запоріжжяобленерго\u0026raquo;, \u0026mdash; там дебати тривали більш як чотири місяці через неявку обвинуваченого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім того, обвинувачені часто звертаються по лікарські консультації за день до судового засідання, і відповідно їхні адвокати подають повідомлення про неможливість прибути до суду безпосередньо перед засіданнями. При цьому, як зазначає суд, графік засідань узгоджується завчасно, а надані документи часто не містять відомостей про тяжкість захворювання чи об\u0026rsquo;єктивну неможливість брати участь у засіданнях, зокрема в режимі відеоконференції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩе однією проблемою для розгляду справ ВАКС стала мобілізація обвинувачених. За звітний період суд зупинив через це 9 проваджень \u0026mdash; 7 у першій та 2 в апеляційній інстанції. Хоча в багатьох випадках це виправдано, іноді мобілізація використовується як спосіб затягування процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоказовий приклад \u0026mdash; справа про зловживання правом на компенсацію вартості житла екснардепом Русланом Сольваром\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Після розгляду з 2020 року його справи трьома судовими інстанціями, практично перед завершальним етапом \u0026mdash; останнім словом \u0026mdash; обвинувачений підписав контракт із ЗСУ. До цього декілька засідань відкладали через його хвороби. Але це, хоч і із затримкою, не завадило АП ВАКС через два місяці після підписання Сольваром контракту із ЗСУ засудити його до 3 років позбавлення волі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк ВАКС протидіє затягуванню процесу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуд намагається боротися із затягуванням розгляду справ. Деякі колегії суддів встановлюють граничні строки для подання певних типів клопотань та обмежують час виступів захисників у судових дебатах. В інших випадках ВАКС розглядає справи in absentia та виносить попередження порушникам за недотримання порядку в судових засіданнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eОднак подекуди цих заходів недостатньо. ВАКС міг би частіше встановлювати чіткіші часові рамки для етапів судового розгляду,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e зокрема ліміти часу на допити та виступи в складних справах із великою кількістю обвинувачених. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуд також рідко накладає грошові стягнення за невиконання процесуальних обов\u0026rsquo;язків, обмежуючись попередженнями. Але і їхній розмір непропорційно малий \u0026mdash; від близько 1500 до 6000 грн у 2024 році, а сфера застосування обмежена \u0026mdash; неявка особи в судове засідання. Наприклад, за даними судової статистики за 1 півріччя 2024 року, такі стягнення були накладені п\u0026rsquo;ять разів, доручали привести до суду обвинувачених чотири рази, а свідків \u0026mdash; тричі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eТакож судді ВАКС не користуються своїми повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Хоча в процесі моніторингу встановлено випадки, коли підстави для цього були, наприклад грубі висловлювання на адресу суддів, суперечки з ними.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eСуд також міг би частіше звертатися до КДКА з дисциплінарними скаргами на захисників, які умисно затягують справу, \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eхоча результативність розгляду таких скарг усе ще занизька. Проблемою залишається і те, що головуючі судді не завжди активно ведуть засідання та не припиняють безпідставні затягування процесу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eТакож суд не завжди послідовний у питанні зупинення проваджень через мобілізацію. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eВ одних випадках для зупинення провадження суду достатньо самого факту проходження служби, в інших \u0026mdash; додатково уточнюється реальна можливість обвинуваченого взяти участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАктуальною через конкурс до АП ВАКС може стати \u003cstrong\u003eпроблема розгляду справи спочатку через зміну складу суду\u003c/strong\u003e. Адже за законом при заміні судді розгляд справи починається спочатку, якщо на цьому наполягають учасники. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЛише за листопад таке відбулося принаймні в трьох справах \u0026mdash; у справі ОАСК, \u0026laquo;квартирній\u0026raquo; справі Максима Микитася й справі брата Павла Вовка \u0026mdash; Юрія Зонтова. Були ситуації, коли для того, щоб не починати розгляд справи спочатку, колегія суддів визнавала зловживанням процесуальними правами те, що після заміни судді зі складу суду (ідеться про Олега Коліуша, призначеного членом ВККС) учасники справи наполягали на новому проведенні процесуальних дій, уже здійснених до заміни судді. Однак така практика неправильна, адже апеляційна інстанція вже скасувала вирок для ексчиновниці з Мінагрополітики Олени Поліщук\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e через те, що оновлена колегія суддів не розпочала слухати справу заново. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо вже зробив парламент\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ 2024 році Верховна Рада України нарешті ухвалила важливий закон про одноособовий розгляд справ\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e у ВАКС. Хоч він неповністю відповідає\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визнаним рекомендаціям (наприклад, справи щодо нардепів, обвинувачених у нетяжкому злочині, усе ж повинні слухатися колегіально), але результати вже помітні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаном на 30 січня ВАКС одноособово здійснював розгляд 46 кримінальних проваджень. Загалом після 16 травня одноособово винесено вже 19 вироків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПомітно пришвидшився й сам процес. Наприклад, у провадженні про завдання збитків державній компанії \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e із 14 червня по 1 липня було проведено п\u0026rsquo;ять засідань, а в справі про корупцію в \u0026laquo;Центренерго\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з 28 травня по 27 червня так само відбулося п\u0026rsquo;ять засідань. І особливо показова справа нардепа Одарченка\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яку скерували до суду у квітні 2024 року, а вирок винесли вже в листопаді того ж року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо ще потрібно зробити\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДля вдосконалення ситуації необхідно ухвалити низку законодавчих змін. НАЗК розробило спеціальний законопроєкт\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cstrong\u003eщодо протидії зловживанню процесуальними правами, проте він досі не зареєстрований у парламенті\u003c/strong\u003e. Цей акт передбачає можливість для слідчого судді або суду визнавати такі випадки, а ще надає повноваження постановляти окрему ухвалу в разі зловживань і розширює підстави для застосування грошових стягнень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа розгляді в парламенті також перебуває проєкт закону № 11387\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, ухвалений у першому читанні. Він пропонує \u003cstrong\u003eпідвищити розмір штрафів і грошових стягнень за неповагу до суду та неналежну процесуальну поведінку, а також внести зміни в кримінальне процесуальне законодавство\u003c/strong\u003e. Однак у цьому законопроєкті немає комплексного підходу до вдосконалення ефективності судового розгляду. Тому експерти TI Ukraine рекомендували, зокрема, доповнити закон такими положеннями:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу випадках неповаги до суду секретар судового засідання складатиме протокол, який через автоматизовану систему передаватиметься іншому складу суду;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуд зможе накладати штрафи на адвокатів, які пропускають засідання без поважних причин. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, комітет при підготовці проєкту до другого читання не врахував\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e наші рекомендації, тому ухвалення цього нормативно-правового акта навряд чи позитивно вплине на ефективність розгляду судових справ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДо того ж необхідно \u003cstrong\u003eзбалансувати законодавство про мобілізацію обвинувачених\u003c/strong\u003e. У травні минулого року парламент дозволив звільняти засуджених від відбування покарання в обмін на проходження контрактної військової служби, однак позбавив такого права топкорупціонерів. Це демонструє непохитний вектор держави на боротьбу з корупцією, проте суто законодавчих норм наразі недостатньо. Зокрема, ВАКС зі свого боку варто уніфікувати практику зупинення проваджень через мобілізацію, щоб це не ставало елементом затягування справи, а навпаки сприяло якіснішому процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦьому може як посприяти, так і нашкодити ухвалення проєкту закону № 11265\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який визначає, що судове провадження можна не зупиняти, якщо обвинувачений не заперечує проти продовження судового розгляду та має можливість брати участь у судових засіданнях. Нам видається, що це положення треба вдосконалити, щоб для продовження судового провадження в разі мобілізації обвинуваченого визначальною була можливість його участі в судових засіданнях з урахуванням умов служби.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож парламенту необхідно \u003cstrong\u003eрозв\u0026rsquo;язати потенційну проблему розгляду справи спочатку після зміни складу суду. Це питання може ще ускладнитися \u003c/strong\u003eпісля конкурсу до АП ВАКС, участь у якому вже беруть деякі чинні судді Антикорсуду. Щоб уникнути таких ситуацій, на нашу думку, у законі необхідно визначити, що при заміні судді для продовження судового розгляду не потрібно отримувати згоду учасників кримінального провадження. Ми певні, що аудіо- та відеофіксації всіх судових засідань дозволять новому судді ознайомитися зі всім, що відбувалося в процесі до його вступу в справу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e***\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eРозумні строки розгляду справ у ВАКС \u0026mdash; не просто питання ефективності суду. Це про невідворотність покарання за корупцію.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Закриття проваджень через закінчення строків давності не лише нівелює роботу органів правопорядку, але й підриває довіру до антикорупційної системи загалом. Ба більше \u0026mdash; нерідко сторони процесу зацікавлені в тому, щоб ці строки таки закінчилися, а суд так і не виніс рішення по суті обвинувачень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча за останній рік зроблено важливі кроки для пришвидшення розгляду справ, зокрема через запровадження одноособового розгляду та певної уніфікації практики суддями ВАКС, цього досі недостатньо. Для виправлення ситуації потрібен комплексний підхід: від посилення протидії процесуальним зловживанням до вдосконалення законодавства про строки давності. І лише так можна забезпечити як пропорційне, так і невідворотне покарання за корупцію з дотриманням прав учасників кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/statistics/reports/1-O_10-07-2024.pdf\"\u003ehttps://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/statistics/reports/1-O_10-07-2024.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/research/yak-vaks-rozglyadaye-koruptsijni-spravy-golovni-vyklyky-rezultaty-i-rekomendatsiyi/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/research/yak-vaks-rozglyadaye-koruptsijni-spravy-golovni-vyklyky-rezultaty-i-rekomendatsiyi/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016160000000429\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016160000000429\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2024/06/12/novyna/ekonomika/vaks-zvilnyv-vidpovidalnosti-kolyshnoho-radnyka-eksholovy-ap\"\u003ehttps://www.slovoidilo.ua/2024/06/12/novyna/ekonomika/vaks-zvilnyv-vidpovidalnosti-kolyshnoho-radnyka-eksholovy-ap\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52019000000000522\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52019000000000522\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016000000001157\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016000000001157\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52017000000000523\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52017000000000523\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/711-zapytan-na-dopyti-chausa-pro-harakiri-pidstupnyh-druziv-ta-potrebu-zajmatysya-sportom/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/711-zapytan-na-dopyti-chausa-pro-harakiri-pidstupnyh-druziv-ta-potrebu-zajmatysya-sportom/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52016000000000235\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52016000000000235\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52020000000000078\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52020000000000078\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42015220000001081\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42015220000001081\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3655-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3655-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-deputativ-ne-pryjmaty-zakonoproyekt-11130-shhodo-polegshennya-roboty-vaks/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-deputativ-ne-pryjmaty-zakonoproyekt-11130-shhodo-polegshennya-roboty-vaks/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016110350000102\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42016110350000102\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52022000000000399\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52022000000000399\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42023000000001295\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42023000000001295\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nazk.gov.ua/uk/nazk-zaproshuye-vzyaty-uchast-u-gromadskomu-obgovorenni-zakonoproektiv-shhodo-vdoskonalennya-rozglyadu-sprav-u-sudah/\"\u003ehttps://nazk.gov.ua/uk/nazk-zaproshuye-vzyaty-uchast-u-gromadskomu-obgovorenni-zakonoproektiv-shhodo-vdoskonalennya-rozglyadu-sprav-u-sudah/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44510\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44510\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3950\"\u003ehttps://t.me/fightcorruptor/3950\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44217\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44217\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/6f8532a6a9b583e2d38e4e3ddfdad0cfa338f246.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":912,"url":"udoskonalennya-zakonodavstva-schodo-rozsliduvannya-faktiv-domashnogo-nasilstva-argumenti-za-ta-proti","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1739873438,"date":"18.02.2025","views":401,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_18.jpg","mini_image":null,"name":"Удосконалення законодавства щодо розслідування фактів домашнього насильства: аргументи за та проти","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ грудні 2024 року до Верховної Ради України подано проєкт Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей\u0026raquo; (реєстр. № 12297 від 9 грудня 2024 року)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Парламентський Комітет з питань євроінтеграції на засіданні у лютому підтримав цей законопроєкт і підсумував, що він не суперечить міжнародно-правовим зобов\u0026rsquo;язанням України у сфері європейської інтеграції щодо захисту прав людини та праву ЄС, а також забезпечить імплементацію деяких положень Стамбульської конвенції та Директиви 2024/1385/ЄС\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e йдеться про те, що запропоновані зміни до КК України та КПК України розроблені з метою імплементації положень Стамбульської конвенції у сфері кримінально-правового й кримінального процесуального реагування на факти насильства (Преамбули, статей 1, 2, 3, 5, 12, 34, 35, 36, 38, 43, 45, 46, 49, 50, 53 55, 56, 58 та ін.), з урахуванням положень директив Європейського Союзу та потреб поточної досудової і судової практики в кримінальних провадженнях щодо випадків насильства, які підпадають під сферу застосування цієї конвенції. Запровадження таких змін дозволить забезпечити виконання конвенційних зобов\u0026rsquo;язань України, підвищити ефективність притягнення винних до кримінальної відповідальності за вчинення відповідних правопорушень (особливо в лоні сім\u0026rsquo;ї чи в ситуації зловживання своїми повноваженнями), запобігти випадкам фактичної та юридичної безкарності винних, а також підвищити правовий захист прав та інтересів потерпілих від насильства на всіх стадіях кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля ознайомлення з текстом проєкту можна констатувати, що він містить положення про реалізацію Україною положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульської конвенції)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яка була ратифікована нашою країною й набрала чинності у 2022 році. Незважаючи на значні та важливі законодавчі зміни, що відбулися за останні декілька років із питань імплементації норм міжнародного права у сфері протидії насильству й експлуатації, аналіз чинних норм КК України та КПК України дозволяє зробити висновок, що їх положення неповною мірою відповідають вимогам Стамбульської конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрему увагу впродовж тривалого часу викликала стаття 55 Стамбульської конвенції \u0026laquo;Провадження ex parte та ex officio\u0026raquo;, частина 1 якої передбачає, що сторони забезпечують, щоб розслідування або кримінальне переслідування правопорушень, установлених відповідно до статей 35 (фізичне насильство), 36 (сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування), 37 (примусовий шлюб), 38 (каліцтво жіночих геніталій) і 39 (примусовий аборт та примусова стерилізація) цієї конвенції, не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою, якщо правопорушення було вчинено цілком або частково на її території, і щоб провадження могло продовжуватися, навіть якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу. Науковці й правозахисники закликали\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eзмінити національне законодавство, вилучивши ці склади кримінальних правопорушень із переліку справ, переслідування за які здійснюються у формі приватного обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт містить положення про вилучення низки кримінальних правопорушень із переліку тих, провадження за якими можуть бути розпочаті лише на підставі заяви потерпілого, тобто з переліку, визначеного в пункті 1 частини 1 статті 477 КПК України, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eстаттею 126-1 (домашнє насильство);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстаттею 134 (незаконний аборт або стерилізація);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчастиною 1 статті 152 (зґвалтування без обтяжувальних обставин);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчастиною 1 статті 153 (сексуальне насильство);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстаттею 154 (примушування до вступу в статевий зв\u0026rsquo;язок).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому основну ідею проєкту закону, яка стосується змін до кримінального процесуального законодавства, слід повністю підтримати. Адже запропоновані положення є імплементацією зобов\u0026rsquo;язань, які випливають зі статті 55 Стамбульської конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім загальної позитивної оцінки проєкту закону, також слід указати на окремі положення, які потребують удосконалення. Так, у частині 6 статті 194 КПК України автори пропонують:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;В інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством, або проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, крім обов\u0026rsquo;язків, передбачених частиною п\u0026rsquo;ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів\u0026hellip;\u0026raquo;. \u003c/em\u003eЗокрема, запропоновано викласти пункт 5 (щодо виду обмежувального заходу) в такій редакції:\u003cem\u003e \u0026laquo;Направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, або направлення для проходження програми для кривдників особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни до цієї статті, окрім іншого, передбачають можливість застосування обмежувальних заходів як стосовно особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством, так і особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. У самій частині 6 цієї статті вказано, що всі обмежувальні заходи застосовуються в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством, або проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ запропонованому пункті 5 фактично об\u0026rsquo;єднано декілька обмежувальних заходів: проходження лікування та проходження програми для кривдників. І якщо стосовно програми для кривдників зрозуміло, що вона передбачена саме для особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством, то стосовно проходження лікування \u0026mdash; ні. Задля забезпечення єдності термінології та можливості застосування лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, і до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, у пункті 5 частини 6 статті 194 КПК України пропонується додатково закріпити іншого суб\u0026rsquo;єкта, до якого може бути застосовано цей обмежувальний захід, \u0026mdash; особу, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, автори проєкту закону пропонують удосконалити частину 3 статті 469 КПК України, де, зокрема, передбачити заборону укладати угоду про примирення в кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з домашнім насильством, або проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, у якому визнана потерпілою хоча б одна неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною. Попри позитивну оцінку таких змін, слід звернути увагу, що в проєкті закону не міститься положення про вилучення з КПК України абзацу 2 частини 1 статті 469, де передбачено, що угода про примирення в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Таким чином, у разі набуття цим проєктом сили закону будуть діяти дві протилежні норми:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eпро можливість укладення угоди про примирення в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із домашнім насильством, лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eпро недопустимість укладення угоди про примирення в цій категорії справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВбачається, що проєкт закону варто доповнити положенням про вилучення з КПК України абзацу 2 частини 1 статті 469, що дозволить утілити ідею, закладену в коментованому акті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім конкретних зауважень до тексту законопроєкту, варто підкреслити, що певні норми у цій сфері правового регулювання залишилися поза увагою і мають бути впроваджені в подальшому. І певним чином залишається незрозумілим, чому законодавець їх ще не впровадив. Так, стаття 10 (2) Директиви 2024/1385/ЄС\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e передбачає, що держави-члени забезпечують, щоб злочини, зазначені у статті 3 \u0026laquo;Каліцтво жіночих геніталій\u0026raquo; Стамбульської конвенції каралися максимальним терміном позбавлення волі не менше п\u0026rsquo;яти років. Натомість проєктом Закону пропонується встановити покарання за схиляння або примушення особи до каліцтва її статевих органів позбавленням волі на строк від року до трьох років, що є меншим, ніж цього вимагає Директива. Ці та інші положення потребують свого втілення у нормативному полі задля боротьби і домашнім та іншими видами насильства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, варто позитивно оцінити такі законодавчі ініціативи і підтримати їх, але не залишати поза увагою, що всі зміни до КК України та КПК України, які вже було внесено чи ініційовано, є лише сходинками на шляху до повної імплементації положень Стамбульської конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/45377\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/45377\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://jurfem.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/Dyrektyva.pdf\"\u003ehttps://jurfem.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/Dyrektyva.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/pubFile/2651251\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/pubFile/2651251\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-domashne-nasilstvo-analiz-praktiki-prityagnennya-vinnih-osib-do-vidpovidalnosti\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-domashne-nasilstvo-analiz-praktiki-prityagnennya-vinnih-osib-do-vidpovidalnosti\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://jurfem.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/Dyrektyva.pdf\"\u003ehttps://jurfem.com.ua/wp-content/uploads/2024/11/Dyrektyva.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":133,"url":"marina-demura","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/demura.jpg","name":"Марина","surname":"Демура","post":"адвокатка, к.ю.н., доцентка, старша викладачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_18.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":911,"url":"implementatsiya-mizhnarodnogo-prava-v-natsionalne-zakonodavstvo-yaki-uroki-varto-zasvoiti-ukraini-z-vlasnogo-dosvidu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1739368803,"date":"12.02.2025","views":622,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_1.png","mini_image":null,"name":"Імплементація міжнародного права в національне законодавство: які уроки варто засвоїти Україні з власного досвіду?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку збройного конфлікту на території України у 2014 році увага до міжнародного права в контексті відправлення правосуддя різко зросла. Розуміння воєнних злочинів і їхніх елементів, відповідальність командирів, імунітети політичного керівництва, доступні механізми правосуддя \u0026mdash; ці та інші терміни почали з\u0026rsquo;являтися не тільки в публічних обговореннях чи оцінці роботи національної системи правосуддя, а й мають бути враховані в законодавстві України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте необхідність імплементації міжнародного гуманітарного й міжнародного кримінального права все частіше починає звучати в контексті відносин України з Міжнародним кримінальним судом і ратифікацією Римського статуту, а не потребами ситуації на території України та взятими зобов\u0026rsquo;язаннями, зокрема за Женевськими конвенціями 1949 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону України \u0026laquo;Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини\u0026raquo; (реєстр. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44789\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Ця новина стала неочікуваною не тільки для представників системи правосуддя, але й експертів, адвокатів, громадських організацій, які залучені до сфери забезпечення відповідальності за наслідки збройного конфлікту на території України. Подальша доля цього законопроєкту залишається під питанням, і, судячи з опору, він не має перспектив бути ухваленим. Водночас запропоновані підходи точно будуть корисними для оцінки уроків, які можна винести із цього тексту та вартими врахування в подальших обговореннях ініціатив з імплементації міжнародного права в кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eФормат внесення змін\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагальні положення кримінального законодавства України чітко вказують на те, що положення про види злочинів, їх визначення тощо мають міститися лише в Кримінальному кодексі України (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241219#n11\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчастина 2 статті 3 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Підхід, за яким окрема категорія злочинів може бути визначена на рівні самостійного закону, сумнівний не лише з погляду національного законодавства, а й правозастосовної практики.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, існування двох нормативно-правових актів, які регулюють однакову сферу, прямо суперечить принципу юридичної визначеності за Конституцією України. На практиці таким чином створюється ситуація, яка не дає чіткого розуміння умов притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо виникає конкуренція між нормами окремого закону та КК України, то, з однієї сторони, пріоритет у застосуванні матиме спеціальне регулювання за окремим законом, а з іншої \u0026mdash; норми КК України мають застосовуватися на практиці як правила загальної дії.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, навантаження з тлумачення таких положень буде покладено на органи правосуддя. З найбільшим викликом стикнуться суди при застосуванні цих норм, а також визначенні коректної правової кваліфікації. Саме судді першої інстанції при розв\u0026rsquo;язанні питання про коректність правової кваліфікації та оцінки вчинених діянь також матимуть робити висновок про дію правових норм і їх обґрунтування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eНа сьогодні видається логічним, що процес імплементації міжнародного права має продовжуватися через внесення змін до чинних положень Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щонайменше для того, щоб не створювати додаткових законодавчих колізій у роботі системи правосуддя.\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприклад, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#n6\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9 жовтня 2024 року\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до КК України було внесено \u0026laquo;командну відповідальність\u0026raquo; як принцип, запит на імплементацію якого вже існував тривалий час на практиці. Натомість законопроєкт \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/d939c500-d122-40d9-a4d3-638a892f562d\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e знову повертається до цього принципу, пропонуючи власне суперечливе бачення як окремого складу злочину, що балансує на межі розуміння воєнних і військових злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас на фоні дискусій про найкращий формат імплементації міжнародного права знову обговорюється варіант ухвалення \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/criminal-code\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнового\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e КК України. Проєкт, який перебуває у розробці, може передбачити інші підходи до визначення злочинів і призначення покарання. Водночас його ухвалення в умовах збройного конфлікту, який триває, \u0026mdash; малоймовірне.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім цього, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 7290\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), який уже два з половиною роки не рухається. Попри те, що низку запропонованих ним положень уже було внесено в КК України, серед \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/hroniky-narodzhennya-odnogo-kargo-kultu.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eекспертів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і представників \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ccl.org.ua/claims/pozycziya-czentru-gromadyanskyh-svobod-shhodo-garmonizacziyi-ukrayinskogo-kryminalnogo-zakonodavstva-z-mizhnarodnym-kryminalnym-pravom/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеурядових організацій\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e існує думка, що доопрацювання цього тексту може бути оптимальним шляхом для подальшої імплементації міжнародного права в національне законодавство.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВизначення видів злочинів і вплив на практику\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрактика розслідування фактів найтяжчих міжнародних злочинів в Україні з 2014 року показала, що внесення статей у Розділі ХХ КК України залишилося далеким від стандартів міжнародного права. Імовірно, під час ухвалення КК України у 2001 році важко було передбачити, що останній розділ доведеться колись застосовувати. Тому загальна критика, направлена проти положень Розділу ХХ КК України, оперує такими аргументами:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eформулювання найтяжчих міжнародних злочинів не відповідає підходам міжнародного права (наприклад, статті 437 та 442 КК України);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбланкетність статті 438 КК України, яка криміналізує не тільки воєнні злочини, а й усі порушення міжнародного гуманітарного права;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчастина воєнних злочинів закріплена в розділі з військовими злочинами (наприклад, статті 433\u0026ndash;435 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eЗа більше ніж десять років розслідування найтяжчих міжнародних злочинів національна система правосуддя України створила власні підходи, які не завжди відповідають міжнародним стандартам\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Найбільше питань зараз виникає до українського розуміння злочину агресії. Незважаючи на досить широке розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241219#n2993\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 437\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e КК України, спробу його конкретизації в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпрактиці\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Верховного Суду, сформований підхід суттєво відрізняється від того, що пропонує \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаття 8 bis\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На фоні \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/tribunal-zlochyn-agresiyi/32379186.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдискусій\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що тривають навколо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, вчиненого проти України, і правової рамки, у межах якої він може функціонувати, визначення злочину за національним правом залишається в центрі уваги як національних фахівців, так і міжнародної експертної спільноти. Пропозиції змін, зокрема законопроєктами № 11538 та № 7290, вводять національне визначення злочину агресії в площину міжнародних підходів і конкретизують розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину як особи, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eяка має можливість фактично здійснювати керівництво політичною чи військовою діяльністю держави\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Водночас, якщо такі зміни будуть ухвалені, за межами правового регулювання залишиться масив підозрюваних та обвинувачених за статтею 437 КК України, провадження проти яких чекають на розгляд у заочному порядку на національному рівні. За офіційними даними Офісу Генерального прокурора станом на 23 грудня 2024 року, кількість таких підозрюваних становить 732 особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі зміни формулювання статті 437 КК України існує висока ймовірність того, що дії більшості підозрюваних / обвинувачених і засуджених будуть декриміналізовані, оскільки стаття передбачатиме чітке визначення суб\u0026rsquo;єкта цього злочину. Оскільки зараз стаття 437 КК України містить загальний суб\u0026rsquo;єкт злочину, при її редагуванні зміни будуть мати зворотну дію в часі відповідно до частини 3 статті 5 КК України, бо частково декриміналізують передбачені діяння. При цьому більшість національних проваджень, які стосуються злочину агресії, має також додаткову кваліфікацію за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/SBUkr/11318\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 110 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e чи вчинення злочину у співучасті за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/SBUkr/13621\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 27 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що дозволяє ще ширше підходити до оцінки вчинених дій. Тобто по суті, попри те, що на рівні правозастосовної практики в Україні відстоювалися підходи до власного широкого бачення суб\u0026rsquo;єктів злочину агресії, після внесення змін до статті 437 КК України навіть сформована практика зазнає змін відповідно до міжнародного розуміння злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому контексті потрібно також знайти відповідь на питання, як зберегти зібрані докази в провадженнях і чи вони можуть бути корисними для інших розслідувань. Потенційно таку інформацію можна буде долучити до інших розслідувань через проведення огляду матеріалів, але при цьому потрібно чітко розуміти, у яких провадженнях вони можуть бути використані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСхожа ситуація на практиці може виникнути і при розслідуванні злочинів за статтею 438 КК України. Найбільше труднощів у практиці проваджень виникає з тим, які саме дії мають бути кваліфіковані як воєнні злочини в межах бланкетної статті кодексу. Пропозиції про внесення змін передбачають конкретизацію складів воєнних злочинів та їх узгодження з переліком за статтею 8 Римського статуту. Це дозволить реалізувати на практиці принцип юридичної визначеності та спростить роботу органів правопорядку. Водночас відкритим залишається питання, як бути з розслідуванням порушень міжнародного гуманітарного права, які не становлять складу воєнного злочину, але фіксуються та досліджуються в умовах збройного конфлікту на території України, який триває. Наприклад, ризик може стосуватися фактів примусової паспортизації цивільного населення на окупованих територіях чи індоктринації дітей, що розслідуються в межах статті 438 КК України та в разі її зміни можуть бути декриміналізовані.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗокрема, подібна ситуація зі змінами в КК України вже виникла після редакції від 9 жовтня 2024 року. Частина 2 статті 442 КК України була конкретизована щодо вимог прямих і публічних закликів до вчинення геноциду для того, щоб особа могла бути притягнута до кримінальної відповідальності. У попередній редакції статті відповідальність наставала лише за вчинення публічних закликів. Тому на практиці після змін склалася ситуація, що окремі дії осіб були декриміналізовані, що фактично може слугувати підставою для перегляду винесених вироків за цією статтею й правової кваліфікації кримінальних проваджень на етапі досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроцес внесення змін до кримінального законодавства ускладнюється умовами збройного конфлікту, який триває. Щодня збільшується кількість зареєстрованих проваджень, розслідування яких здійснюється відповідно до правової рамки, чинної на конкретний час. Що частіше змінюються вимоги законодавства, то важче формувати стабільну практику й застосовувати в розслідуваннях, які тривають, положення, що діяли в різний час. Тому процес імплементації міжнародного права повинен мати системний характер, а також втілювати стратегічні рішення з погляду змісту та форми внесення таких змін.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eФорми участі\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідсутність принципу командної відповідальності в КК України довгий час вважалася одним із ключових обмежень для дослідження найтяжчих міжнародних злочинів у межах національної системи правосуддя. До внесення змін у жовтні 2024 року як альтернатива цього принципу на практиці при правовій кваліфікації використовувалися правила співучасті (стаття 27 КК України) чи спільного вчинення злочину (стаття 28 КК України). Але надалі варто очікувати, що практика застосування саме командної відповідальності буде активно формуватися в кримінальних провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eСтандарти міжнародного кримінального права визначають форми вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, які не притаманні чи відрізняються від розуміння кримінального законодавства України.\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаття 25\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Римського статуту детально розкриває розуміння форми вчинення злочинів, додаючи до індивідуального вчинення злочину віддання наказу, принцип допомоги та сприяння, окреме розуміння співучасті, вчинення групою осіб та інші. Водночас підхід проєкту № 11538 несумісний зі стандартами міжнародного права й недоречний, оскільки пропонує власне бачення адаптації цих положень. Форми участі не визначені в загальних підходах, тому для цієї категорії злочинів залишаються актуальними формулювання за КК України. Водночас окремі форми вчинення злочинів внесені до переліку злочинів (наприклад, стаття 18 \u0026laquo;Керівництво вчиненням злочину геноциду\u0026raquo;) чи опущені при такому визначенні (наприклад, віддання наказу, яке закріплено окремою формою об\u0026rsquo;єктивної сторони злочину за чинною статтею 438 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФорми участі мають важливе значення для практики розслідувань найтяжчих міжнародних злочинів, побудови кейсів та оцінки системних фактів. Підхід загальної частини КК України, який застосовується в розслідуваннях зараз, доречний для оцінки дій тих осіб, які безпосередньо вчинили злочин. Натомість правова рамка для розслідування найтяжчих міжнародних злочинів має надавати інструменти для того, щоб оцінити ролі різних осіб в ієрархії виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eАдаптація термінології\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім загальних підходів до імплементації міжнародного права, важливе значення має адаптація термінології українською мовою. Чинна редакція статті 438 КК України залишає багато відкритих питань у розумінні об\u0026rsquo;єктивної сторони криміналізованого діяння. Наприклад, не зрозуміло що мається на увазі під \u0026laquo;розграбуванням національних цінностей\u0026raquo; або ж чому замість порушення у вигляді \u0026laquo;застосування заборонених засобів та методів ведення війни\u0026raquo; згадані лише \u0026laquo;засоби ведення війни\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eНизька якість перекладів текстів міжнародних договорів \u0026mdash; ще одна проблема, що впливає на формування практики дослідження наслідків збройного конфлікту на території України\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Наприклад, серед форм об\u0026rsquo;єктивної сторони статті 438 КК України закріплено \u0026laquo;жорстоке поводження з цивільним населенням\u0026raquo;. У практиці кримінальних проваджень у межах цієї кваліфікації визначали різні види насильства, які могли вчинятися. Натомість термінологія Женевських конвенцій 1949 року та додаткових протоколів до них зазначає про такі види насильства, як катування, нелюдське поводження (або \u0026laquo;нелюдяне поводження\u0026raquo; в українській версії \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154?find=1\u0026amp;text=%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1#w1_8\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстатті 147\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року), спричинення серйозних страждань особі (або \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсерйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eв українській версії \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154?find=1\u0026amp;text=%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1#w1_8\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстатті 147\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Український переклад \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимського статуту\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в переліку воєнних злочинів за статтею 8 визначає катування, нелюдське поводження, умисне заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров\u0026rsquo;ю. А \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/d939c500-d122-40d9-a4d3-638a892f562d\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаконопроєкт № 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e серед складів воєнних злочинів передбачає таку форму, як \u0026laquo;заподіяння тяжкого насильства щодо людини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТоді як на рівні національної практики розслідування найтяжчих міжнародних злочинів відсутні єдині підходи до розуміння воєнних злочинів, ситуація може тільки погіршуватися невідповідністю термінології в процесі імплементації. Основне навантаження з тлумачення цих понять покладається на суддів при розгляді кримінальних проваджень. Оскільки провадження щодо воєнних злочинів не доходять до розгляду на рівні Верховного Суду \u003c/span\u003e\u003cb\u003e(за десять років тільки \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117442733\"\u003e\u003cb\u003eодне провадження\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e було розглянуто в касаційній інстанції)\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, практика в таких процесах формується тільки на рівні судів першої інстанції. Відповідно тлумачення будь-яких змін у порядку імплементації на практиці залишається відповідальністю цих судів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до процесу\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновні ініціативи та пропозиції щодо імплементації міжнародного права фокусуються тільки на змінах до КК України й не стосуються процесуальних норм. Зокрема, при ухваленні \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗакону України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв\u0026rsquo;язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026raquo; від 9 жовтня 2024 року зміни до КПК України мали технічний характер і стосувалися лише включення статті 442-1 КК України до тих положень, які визначають особливості розгляду фактів найтяжчих міжнародних злочинів, а також була видалена примітка до Розділу ІХ-2 щодо меж співпраці України з Міжнародним кримінальним судом. Але як положення міжнародного гуманітарного права, так і стандарти міжнародного кримінального права визначають особливий порядок збору доказів і розгляду найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eЩоб посилити спроможність національної системи правосуддя України досліджувати такі факти, імплементація міжнародного права в законодавство України має також включати зміни до кримінального процесуального законодавства та передбачати відповідні обговорення.\u0026nbsp;\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ одного боку, така необхідність зумовлена \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/needs-assessment-ukraines-justice-system/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикликами\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в поточній практиці кримінальних проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. Зокрема, щодо проведення слідчих дій в умовах відсутності доступу до місця вчинення злочину, використання інформації з відкритих джерел як доказів, забезпечення ланцюжка передачі доказів тощо. З іншого боку, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#n6\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзапровадження\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e механізму універсальної юрисдикції в Україні для дослідження найтяжчих міжнародних злочинів, вчинених поза її межами, вимагатиме від процесів правосуддя на національному рівні відповідності стандартам міжнародного кримінального права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк показав досвід України за останні десять років, процес імплементації міжнародного гуманітарного й міжнародного кримінального права в національне законодавство вимагає чіткого бачення та підходу. Швидкі рішення, якими б прогресивними вони не були, не дають ефективного результату й можуть створити додаткові проблеми для системи правосуддя. В умовах, коли за цей час було сформовано практичні підходи до розслідування та оцінки фактів найтяжчих міжнародних злочинів, пропоновані зміни до законодавства мають враховувати й мінімізувати ризики для розслідувань, які тривають. Не можна жертвувати якістю юридичної техніки в цьому процесі на користь оперативного ухвалення рішень. У 2024 році, з ратифікацією Римського статуту, Україна зробила вагомий крок назустріч системі міжнародного правосуддя. Водночас місце самої держави в цих процесах серед світової спільноти може бути визначене якістю національного законодавства й ефективністю роботи системи правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":895,"url":"yak-mi-likuvali-katuvannya-a-zahvoriv-biznes","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1737455121,"date":"23.01.2025","views":552,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_17.jpg","mini_image":null,"name":"Як ми «лікували» катування, а «захворів» бізнес","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОстаннім часом доводиться чути чимало скарг від підприємців на те, що нібито чиновницької корупції в країні стало менше, натомість набагато збільшився тиск на бізнес.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМовляв, раніше працювала корупційна схема \u0026laquo;заплатив \u0026mdash; отримав\u0026raquo;, за допомогою якої бізнесу можна було розв\u0026rsquo;язати певні питання (хоч і незаконно). А зараз \u0026mdash; ні, бо чиновники тепер бояться правоохоронців. І небезпідставно. Але водночас, за заявами підприємців, побільшало випадків \u0026laquo;кошмарення\u0026raquo; бізнесу й тиску на нього з боку силових структур. \u0026laquo;Правила гри\u0026raquo; справді кардинально змінилися, і представники бізнесу це відчувають. Але вони не розуміють причин, які призвели до такої ситуації. Отже, спробую пояснити й запропонувати своє кваліфіковане бачення, як можна розв\u0026rsquo;язати цю проблему.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасправді вона з\u0026rsquo;явилася не зараз. Їй щонайменше дванадцять років. І вона має накопичувальний ефект.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк відомо, до 2012 року в Україні діяв Кримінально-процесуальний кодекс ще 1960 року, який вимагав наявності конкретних приводів і підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до нього достатніх причин для порушення справ проти посадовців було небагато, і чиновники почувалися відносно вільно й безпечно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСитуація докорінно змінилася після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНовий кодекс впровадив геть інший порядок реєстрації кримінальних проваджень. Відтоді правоохоронці можуть реєструвати кримінальне провадження на підставі будь-якої заяви, повідомлення про злочин або навіть публікації в інтернеті. Кількість проваджень проти посадових осіб зросла в десятки, якщо не в сотні разів. Кожна скарга, кожна публікація, кожна заява від активістів, журналістів чи простих недоброзичливців стає підставою для розслідування. Чиновників викликають на допити, вимагають документи, перевіряють їхні дії, створюючи атмосферу страху й паралізуючи їхню роботу. А отже, вони бояться ухвалювати будь-які рішення, які потенційно можуть бути розцінені як порушення закону, за який передбачено найсуворіший тип покарання \u0026mdash; кримінальну відповідальність.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідповідні зміни в новому КПК України багато в чому були зумовлені великою кількістю програних Україною справ у Європейському суді з прав людини, пов\u0026rsquo;язаних із катуванням, тортурами і жорстким поводженням. Люди скаржилися на неправомірні дії правоохоронців і перевищення ними посадових обов\u0026rsquo;язків, а слідчі не поспішали порушувати кримінальні справи, і Україна несла відповідальність за порушення прав людини, програючи справи в ЄСПЛ. Щоб виправити ситуацію, на законодавчому рівні було вирішено реєструвати абсолютно всі заяви про ймовірні злочини як кримінальні провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКПК України 2012 року справді запровадив чимало інструментів, спрямованих на запобігання будь-яким проявам катування. Проте, розв\u0026rsquo;язуючи одну проблему, ми створили іншу. Законодавці не врахували, що новий порядок реєстрації кримінальних проваджень стосуватиметься не лише справ про катування, а й економічних, господарських злочинів, у сфері службової та професійної діяльності, що передбачає відповідальність посадових осіб. Тепер будь-який бізнесмен може стати стороною під час кримінального переслідування на підставі анонімної скарги, а будь-яка дія чиновника, що не сподобалася громадянину, \u0026mdash; призвести до кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, розв\u0026rsquo;язавши проблему з реєстрацією заяв про катування, ми створили проблему тиску на бізнес і чиновників.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗараз багато українських підприємців скаржиться на \u0026laquo;кошмарення\u0026raquo; бізнесу й купу безпідставних кримінальних проваджень, що стосуються їхньої діяльності. Вони намагаються якось розв\u0026rsquo;язати цю проблему, але марно, оскільки мало хто бачить її коріння. Важливо розуміти причини проблеми, щоб знайти ефективне рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа мою думку, треба визнати помилку 2012 року та переглянути статтю 214 КПК України. Ми маємо повернутися до концепції, коли кримінальне провадження реєструється лише за наявності достатніх приводів і підстав, а не на основі будь-якої інформації, зокрема сумнівного походження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) за своєю суттю мав стати електронним реєстром усіх заяв і повідомлень про злочини. Але використовувати його треба не для автоматичної реєстрації кримінальних проваджень, а обліку інформації, щоб працівники органів правопорядку не могли її приховати, породжуючи бездіяльність. Після реєстрації заяви слідчий або прокурор повинен мати час (приміром, 10\u0026ndash;30 днів) для перевірки наявності складу злочину. І тільки після цього запис у реєстрі може отримати статус саме кримінальної справи, з додатковою відміткою в реєстрі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакий підхід дозволить забезпечити облік усіх звернень громадян, запобігти зловживанням та одночасно зменшити тиск на бізнес і чиновників.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":171,"url":"roman-mudrij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_1539.jpg","name":"Роман","surname":"Мудрий","post":"доктор юридичних наук","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_17.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":894,"url":"neefektivnist-prokurora-organizatsijni-bareri-ta-himiya-vzaemodii","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1737451070,"date":"21.01.2025","views":636,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_16.jpg","mini_image":null,"name":"(Не)ефективність прокурора: організаційні барʼєри та хімія взаємодії","description":"\u003cp\u003eЧи може судове рішення в одній справі розширити уявлення про організаційну роль прокурора в кримінальному провадженні?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВелика Палата Верховного Суду нещодавно надала відповідь на це питання\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, виклавши своє бачення завдань процесуального керівництва й організаційної ролі прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ центрі справи \u0026mdash; прокурор, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності за бездіяльність через невиконання своїх обов\u0026rsquo;язків, що призвело до тривалого \u0026laquo;простою\u0026raquo; розслідування. У провину прокурору поставили те, що він не знав інформацію про місцезнаходження матеріалів кримінального провадження та не реагував належним чином на непризначення керівником органу досудового розслідування слідчого (детектива). Це призвело до нездійснення розслідування в кримінальних провадженнях протягом тривалого строку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВелика Палата Верховного Суду в цій справі як суд апеляційної інстанції підтвердила законність притягнення прокурора до відповідальності. Цей випадок дозволяє краще зрозуміти не лише проблеми організаційної діяльності прокурора, але й те, як прогалини в правовому регулюванні впливають на оцінку його ефективності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа перший погляд, рішення суду має індивідуальний характер. Однак його висновки зачіпають фундаментальні аспекти діяльності прокурора в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд не лише визначив завдання процесуального керівництва\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але й підкреслив багатофункціональність ролі прокурора, що охоплює як нагляд за законністю, так і розв\u0026rsquo;язання організаційних проблем у взаємодії з керівником органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, суд дав зрозуміти, що прокурор має не лише надавати вказівки, але й за необхідності самостійно ініціювати розв\u0026rsquo;язання організаційних проблем у розслідуванні, з\u0026rsquo;ясовувати причини його неналежного проведення та застосовувати пропорційні й обґрунтовані заходи реагування й процесуального впливу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте постає питання:\u003c/strong\u003e чи має прокурор достатньо повноважень і механізмів для подолання організаційних проблем у кримінальному провадженні? Чи можливо оцінити його ефективність у контексті розв'язання таких питань?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа переконання суддів Великої Палати Верховного Суду, прокурор як процесуальний керівник перебуває в постійній взаємодії з органом досудового розслідування. Ця взаємодія може набувати як процесуальної, так і організаційної форми\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо процесуальної взаємодії, то вона є очевидною, оскільки базується на положеннях ст. 36 КПК України, що визначає основні процесуальні повноваження прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте щодо організаційної взаємодії ситуація менш однозначна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя невизначеність посилюється тим, що відповідно до ч. 1 ст. 39 КПК України організація досудового розслідування покладена саме на керівника органу досудового розслідування, який, очевидно, не потребує участі прокурора для здійснення таких функцій. Роль прокурора в цій сфері залишається без конкретизації, лише натякаючи на можливу організаційну функцію, яка насправді не має чітко закріплених меж.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовноваження прокурора щодо надання письмових указівок керівнику органу досудового розслідування, ініціювання питання відсторонення слідчого (п. п. 4, 8 ч. 1 ст.\u0026nbsp;36, п. п. 2, 3 ч. 2 ст.\u0026nbsp;39 КПК\u0026nbsp;України) стосуються скоріше процесуальної діяльності \u0026mdash; спрямування розслідування, аніж безпосередньої організації його проведення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас Верховний Суд зауважив, що організаційна форма взаємодії частіше за все перебуває поза межами кримінально-процесуальних відносин і, як правило, містить елементи адміністративного управління (проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, аналітична та статистична діяльність). Такі повноваження прокурора прямо не передбачені нормами КПК України, але вони виникають зі змісту статусу й призначення прокурора як процесуального керівника досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна зробити висновок, що, на думку суддів, прокурор має повноваження та повинен виконувати організаційну (адміністративну) роль, що виходить за межі традиційних процесуальних повноважень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак такі організаційні повноваження прокурора, як уже зазначалося, не підтримані чіткими правовими нормами, що породжує правову невизначеність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, взаємодія прокурора й органу досудового розслідування в кримінальному провадженні нагадує хімічну реакцію, де кожен учасник виконує свою унікальну функцію. Прокурор \u0026mdash; це каталізатор, який не проводить розслідування самостійно, але стимулює (стабілізує) процес, забезпечуючи його законність і необхідну спрямованість. Слідчий своєю чергою є основним реагентом, що бере на себе всю \u0026laquo;хімічну роботу\u0026raquo; \u0026mdash; збір і перевірку доказів, формування \u0026laquo;картини\u0026raquo; справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як і в хімії, для ефективної взаємодії потрібні правильні умови. Якщо слідчий працює неефективно, а керівник органу досудового розслідування не виконує своїх обов\u0026rsquo;язків, прокурор як каталізатор не може компенсувати відсутність необхідних \u0026laquo;реагентів\u0026raquo; для успішної реакції. Прокурор здатний забезпечити умови для процесу, але не замінити сам процес.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим важливо зазначити, що для ефективного виконання своїх повноважень прокурор має покладатися на зрозумілі норми, а не лише припущення, що певні повноваження виникають із його статусу чи призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволить не лише чітко визначити межі його впливу, а й забезпечить більшу правову прозорість і відповідальність у взаємодії з іншими учасниками кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні взаємодія між прокурором й органом досудового розслідування часто залежить лише від доброї волі та усвідомлення кожним своєї ролі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ хімії для стабільності реакції потрібен правильний баланс між реагентами, каталізатором й умовами проведення. Так само в кримінальному провадженні ефективність процесу багато в чому залежить від злагодженості дій прокурора, слідчого й керівника органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте відсутність чітких правових механізмів, які б регулювали організаційну взаємодію, перетворює цей процес на випадкову реакцію, де ефективність процесу залежить не стільки від системи, скільки від особистих якостей і взаємодії окремих осіб. Попри ключову роль людей у функціонуванні системи, її стабільність і передбачуваність можливі лише за наявності належного правового регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі прокурор може ефективно співпрацювати з органом досудового розслідування лише за умови наявності \u0026laquo;здорового\u0026raquo; діалогу та спільного бажання учасників досягти легітимної мети. Це нагадує ситуацію в хімії, коли елементи утворюють стабільну сполуку лише за відповідності всіх умов \u0026mdash; концентрації, температури й активності учасників. Якщо ж ці умови відсутні, процес зупиняється або йде в небажаному напрямку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, нинішня \u0026laquo;хімія доброї волі\u0026raquo; між прокурором і слідчим органом повинна бути перетворена на системний підхід, де кожен учасник процесу чітко виконує свою роль, забезпечуючи ефективність і справедливість кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, у відповідь на перше питання потрібно визнати, що на сьогодні прокурор не має достатньо повноважень і механізмів для ефективного подолання організаційних проблем у кримінальному провадженні. Хоча законодавство, зокрема ст. 36 КПК України, визначає за прокурором ключову роль у процесуальному керівництві, його повноваження здебільшого обмежуються забезпеченням законності й організацією спрямування розслідування. Водночас організаційні аспекти взаємодії з органами досудового розслідування залишаються недостатньо регламентованими й позбавлені чіткої правової бази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас прокурор не повинен відповідати за бездіяльність інших учасників кримінального провадження, якщо в нього відсутні ефективні інструменти впливу. Наприклад, ситуація, коли керівник органу досудового розслідування не виконує своїх обов\u0026rsquo;язків, а прокурор не має законних механізмів для виправлення ситуації, ставить останнього в залежне становище. Необхідність чіткої конкретизації функцій прокурора в організаційній сфері стає очевидною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті постає питання не лише про повноваження прокурора, а й критерії оцінювання його діяльності, а також обставини, за яких його можна визнати неефективним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, сьогодні трапляються випадки, коли прокурора визнають неефективним через те, що він самостійно не провів слідчих дій у кримінальному провадженні, у якому орган досудового розслідування фактично самоусунувся від виконання своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ власного досвіду можу сказати, що іноді такі рішення обґрунтовуються тим, що слідчі та процесуальні дії не були виконані ані слідчим, ані прокурором, попри те, що останній має відповідні повноваження згідно зі ст. 36 КПК України. Такі рішення ухвалюються навіть у випадках, коли прокурор ініціював питання про відсторонення слідчого, але отримав відмову від керівника органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, непроведення прокурором слідчих дій не може вважатися підставою для його заміни з мотивів неефективності, адже його функції не передбачають проведення розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в публікації \u0026laquo;The Independence of Prosecutors in Eastern Europe, Central Asia and Asia Pacific\u0026raquo; (OECD, 2020)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, перерозподіл кримінальних проваджень між прокурорами має здійснюватися за суворими, об\u0026rsquo;єктивними й прозорими правилами. Зокрема, причини передання справи мають бути письмово обґрунтовані, а самі прокурори повинні мати правові засоби для оскарження рішень про передання провадження, якщо вони вважають, що це порушує їхню незалежність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні наразі відсутні ефективні механізми, які б дозволяли прокурору не лише оскаржити рішення про його заміну через так звану неефективність, але й надати заперечення чи пояснення до ухвалення такого рішення. Це створює ситуацію, коли діяльність прокурора оцінюється без урахування його позиції, не за реальними фактами, а недоліками в роботі інших учасників кримінального процесу, за які прокурор не повинен нести відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи викладене та відповідаючи на друге питання, вважаю, що перед встановленням відповідальності прокурора за невиконання організаційних функцій у кримінальному провадженні слід:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eчітко визначити межі організаційної ролі прокурора:\u003c/strong\u003e законодавчо закріпити обсяг повноважень прокурора в організаційній сфері, щоб уникнути правової невизначеності та забезпечити прозорість його дій у межах досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eрозробити ефективні механізми взаємодії з органом досудового розслідування:\u003c/strong\u003e забезпечити нормативну базу для розв\u0026rsquo;язання організаційних питань, що враховуватиме реальні можливості прокурора й дозволить уникнути перекладання відповідальності за бездіяльність інших учасників; надати прокурору інструменти, які дозволять йому не лише давати вказівки, але й ініціювати розв\u0026rsquo;язання організаційних проблем;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзабезпечити об\u0026rsquo;єктивність оцінки діяльності прокурора:\u003c/strong\u003e оцінювання має базуватися на реальних обставинах виконання його обов\u0026rsquo;язків, з урахуванням обмежень його повноважень і ролі в кримінальному провадженні; встановити прозорі й зрозумілі критерії оцінювання як процесуальної, так і організаційної ефективності діяльності прокурора, щоб уникнути зведення цієї оцінки лише до відповідальності за неухвалення рішень чи непроведення процесуальних дій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eвпровадити процедури оскарження рішень про заміну прокурора\u003c/strong\u003e: забезпечити прозорість й об\u0026rsquo;єктивність таких рішень, надавши прокурору право на оскарження, якщо він вважає, що це порушує його незалежність або рішення очевидно несправедливе. Зокрема, передбачити можливість прокурора надавати свої заперечення та пояснення до ухвалення такого рішення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження цих змін можна порівняти з подоланням енергетичного бар\u0026rsquo;єра в хімічній реакції. Коли система не отримує необхідної активаційної енергії\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, реакція залишається в стані застою: компоненти не взаємодіють, а процес не відбувається. Так само і в системі кримінальної юстиції: без прозорих правил і чітких механізмів взаємодії учасники процесу залишаються в невизначеності, що породжує хаос і бездіяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрозорі норми й зрозумілі процедури \u0026mdash; та сама \u0026laquo;активаційна енергія\u0026raquo;, яка запускає організаційний процес. Вони забезпечать упорядковану взаємодію між прокурором, слідчим і керівником органу досудового розслідування. Це дозволить перетворити розрізнені дії на стабільний і прогнозований результат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака система стане не лише прозорою та справедливою, але й стійкою до зовнішніх викликів. Кожен учасник процесу отримає можливість реалізувати свою роль ефективно, не побоюючись необґрунтованих обвинувачень чи тиску, що гарантує стабільність і довіру суспільства до правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року в справі № 990/39/24 (далі \u0026mdash; постанова).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗавдання процесуального керівництва\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в будь-якому досудовому розслідуванні полягають у створенні умов для забезпечення законності досудового розслідування та дотримання прав його учасників, забезпечення дотримання законності суб\u0026rsquo;єктами, які здійснюють досудове розслідування, з\u0026rsquo;ясування причин неналежного розслідування та вжиття пропорційних і доцільних заходів реагування й процесуального впливу (пункт 98 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Пункти 114, 115 постанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Пункт 117 постанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/networks/acn/Independence-of-Prosecutors.pdf\"\u003ehttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/networks/acn/Independence-of-Prosecutors.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eЕнергія активації\u003c/em\u003e \u0026mdash; це мінімальна кількість енергії, необхідна для початку хімічної реакції. Молекули реагентів повинні подолати цей енергетичний бар\u0026rsquo;єр, щоб розірвати старі хімічні зв\u0026rsquo;язки й утворити нові. Цей процес є ключовим для успішного перебігу реакції.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":172,"url":"maksim-chumak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Screenshot-2025-01-21-at-111459.png","name":"Максим","surname":"Чумак","post":"прокурор першого відділу управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_16.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":893,"url":"guchna-harkivska-sprava-pro-smertelne-dtp-virok-postanovlenij-zapobizhnogo-efektu-nemae","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1736850187,"date":"16.01.2025","views":604,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_15.jpg","mini_image":null,"name":"Гучна харківська справа про смертельне ДТП: вирок постановлений, запобіжного ефекту немає","description":"\u003cp\u003e1 грудня 2024 року молодий чоловік, керуючи автомобілем у м. Дніпро, перевищив швидкість і допустив зіткнення з автомобілем \u0026laquo;Ford\u0026raquo;. Унаслідок ДТП загинула 10-річна пасажирка \u0026laquo;Ford\u0026raquo;. Інші пасажири, зокрема малолітні діти, а також водій отримали травми різного ступеня тяжкості й були госпіталізовані\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе фрагмент відносно свіжого повідомлення Офісу Генеральної прокурора, що описує досить типову ситуацію на дорогах України та щонайменше свідчить про недостатню здатність кримінального закону виконувати свою запобіжну функцію. Подібні випадки досить швидко набувають розголосу, потрапляють у фокус уваги суспільства і зазвичай перебувають під постійним контролем. Як це трапилося в іншому подібному випадку \u0026mdash; харківській справі Миколи Харківського (далі \u0026mdash; Микола). Кейс із 16-літнім підлітком, за слушним спостереженням в тогочасній пресі, став лише квінтесенцією проблеми, яка вже давно становить загрозу національного рівня\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ досі багато хто пам\u0026rsquo;ятає аналогічне повідомлення від прокуратури, згідно з яким більш як три роки тому, 26 жовтня 2021 року, близько 20:40 у районі перехрестя проспекту Гагаріна (нині \u0026mdash; Аерокосмічного) та вулиці Одеської в місті Харкові відбулося зіткнення автомобіля \u0026laquo;Chevrolet Aveo\u0026raquo;, яким керував 58-річний чоловік, та автомобіля \u0026laquo;Infinity Q50\u0026raquo; під керуванням 16-річного юнака, який рухався на червоний сигнал світлофора. Унаслідок аварії водій автомобіля \u0026laquo;Chevrolet Aveo\u0026raquo; загинув на місці. Троє пасажирів \u0026laquo;Infinity Q50\u0026raquo;, двоє чоловіків 19 років і 16-річна дівчина, з важкими травмами були доставлені до лікарні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступного дня Миколі було повідомлено про підозру у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У нещодавньому ДТП у Дніпрі аналогічна кваліфікація.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗрештою наприкінці листопада 2024 року з\u0026rsquo;явилося нове повідомлення, згідно з яким судовий розгляд у харківській справі закінчений, винесений (обвинувальний) вирок: за підтримки публічного обвинувачення прокурорами Харківської обласної прокуратури суд визнав винним 19-річного громадянина в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть людини та тілесні ушкодження ще трьом потерпілим (частина 2 статті 286 КК України). Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова йому призначено покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Окрім того, засуджений має сплатити по 1 мільйону гривень обом дітям загиблого водія\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. При цьому вісім років позбавлення волі \u0026mdash; це покарання, призначене за сукупністю вироків\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а безпосередньо за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху визначено покарання у виді позбавлення волі строком на шість років. Зважаючи на те, що медіана санкції частини 2 статті 286 КК України становить 5,5 років позбавлення волі, можна констатувати, що суд встановив для Миколи за вчинене ДТП строк основного покарання, наближений до середнього значення, трохи перевищуючи його, але водночас він далекий від верхньої межі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудячи з усього, сторона обвинувачення лишилася задоволеною такими результатами розгляду справи, досягнувши очікуваного результату. Проте чи достатньо справедливий такий підсумок роботи системи кримінальної юстиції? Чи надана правова кваліфікація вчиненого діяння правильна? На перший погляд, сумнівів може не виникати, але якщо бути більш прискіпливим, то можна дійти дещо іншого висновку. Але далі про все по черзі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоктрина кримінального права, як і практика його застосування, передбачають чітке встановлення всіх обов\u0026rsquo;язкових ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України. І якщо збіг фактичних ознак з юридичними ознаками об\u0026rsquo;єкта, об\u0026rsquo;єктивної сторони та суб\u0026rsquo;єкта відповідного складу правопорушення в цій ситуації не викликають заперечень, то суб\u0026rsquo;єктивна сторона з обов\u0026rsquo;язковою ознакою у виді вини становить серйозний інтерес.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість правників, які займалися дослідженням кримінально-правової норми про відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286 КК України), доводять, що це правопорушення вважається необережним. Зокрема, в одному з науково-практичних коментарів КК України йдеться про те, що суб\u0026rsquo;єктивна сторона відповідного правопорушення визначається складністю об\u0026rsquo;єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками й причинним зв\u0026rsquo;язком між ними. З огляду на це психічне ставлення особи слід встановлювати як до факту порушення правил, так і наслідків цього порушення. Якщо порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю, то до наслідків порушення може бути тільки необережність (злочинна самовпевненість або недбалість). Загалом це правопорушення визнається \u003cem\u003eнеобережним\u003c/em\u003e \u003cem\u003e(курсив \u0026mdash; авт.).\u003c/em\u003e Якщо буде встановлено, що спричинення смерті або тілесних ушкоджень охоплювалося умислом водія, то вчинене має кваліфікуватися як умисний злочин проти життя та здоров\u0026rsquo;я людини\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе в одному коментарі КК України сказано, що суб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eкримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, визначається ставленням винного до наслідків і характеризується \u003cem\u003eнеобережною виною\u003c/em\u003e. При умисному ставленні до наслідків учинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК України, що передбачають відповідні умисні діяння\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГ. Крайник із цього приводу зауважує, що визнання злочину, передбаченого статтею 286 КК України, необережним можна вважати виправданим, оскільки визначальним є ставлення суб\u0026rsquo;єкта не до діяння (яке саме собою, без настання суспільно небезпечних наслідків, або з наслідками, що не перевищують легких тілесних ушкоджень, належить до адміністративних правопорушень), а до наслідків, що є необережним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ. Матвійчук звертає увагу на те, що матеріальна конструкція складу кримінального правопорушення визначає те, що наявність необережної вини щодо наслідків само собою означає наявність необережної вини щодо всього діяння. Узагалі, зауважує вона, усвідомлення або неусвідомлення факту порушення правил безпеки дорожнього руху або правил експлуатації транспортних засобів має значення лише для визначення виду необережної вини, індивідуалізації покарання, але не кваліфікації діяння\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОзнайомлення з вироком суду першої інстанції, яким Микола був засуджений за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, дає змогу перевірити, чи справді обвинувачений вчинив необережне кримінальне правопорушення та чи було його ставлення до суспільно небезпечних наслідків, які настали, необережним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочнемо з того, що суд розглядає дії Миколи саме як необережні. Принаймні у вироку із цього приводу можна знайти таке уточнення: \u0026laquo;Наближаючись до перехрестя пр. Гагаріна та вул. Одеської в м. Харкові, ОСОБА_6, \u003cem\u003eдіючи необережно (курсив \u0026mdash; авт.),\u003c/em\u003e не зупинився при увімкненні для нього забороняючого червоного сигналу світлофора\u0026hellip;\u0026raquo; Більше жодних застережень щодо вини та її форм вирок суду не містить. Утім, подібний підхід, як не прикро визнавати, дослідники називають типовим у справах за статтею 286 КК України; суди першої інстанції, ухвалюючи вироки, найчастіше констатують, що вчинений особою злочин є необережним, і не називають конкретного виду необережності та не аналізують його змісту. Натомість встановлення виду необережності, з\u0026rsquo;ясування того факту, свідомо чи несвідомо були порушені правила дорожнього руху, і психічного ставлення водія до вчиненого ним діяння слід було б ретельно аналізувати в кожному випадку, адже ці чинники визначають розмір покарання при його індивідуалізації, та утворюють одну з умов законності ухваленого вироку. Тому при застосуванні статті 286 КК України у вироку суду треба відбивати конкретний вид необережності та розкривати її зміст\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча вирок стосовно Миколи постановлений без урахування цієї вимоги (вид необережності не визначений, зміст вини не розкритий), проте можна стверджувати, що йдеться про вчинення саме необережного злочину, причому відповідне ставлення стосується як діяння (порушення правил), так і його наслідків (смерть одного потерпілого та тілесні ушкодження інших). Принаймні умисність і все, що з нею пов\u0026rsquo;язане, зовсім не згадується в тексті вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі проведемо невеличкий тест, за допомогою якого спробуємо з\u0026rsquo;ясувати, з якими формою та видом вини діяв обвинувачений і чи вчинив він необережний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКК України передбачає два види необережної форми вини, а саме: кримінальна самовпевненість і кримінально протиправна недбалість (частина 1 статті 25 КК України). Зміст кожної форми вини прийнято розкривати через характеристику її інтелектуального і вольового моментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобережність \u0026mdash; це кримінальна протиправна недбалість, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити (частина 3 статті 25 КК України). Попри те, що тут не визнається повною мірою інтелектуальний момент (не відображено усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння), однак треба зважати на те, що при недбалості особа не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків, а отже, не усвідомлює суспільної небезпечності своєї поведінки. Тому інтелектуальний момент недбалості означає, що особа не усвідомлює шкідливості своєї поведінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи можна твердити, що Микола вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, діючи з недбалістю? З належною точністю дати відповідь на це питання складно, адже, як було зазначено вище, вирок суду цього питання не торкається (хоча мав би). Однак вивчення фактичних обставин справи не залишає сумнівів: характер та обставини вчиненого порушення свідчать про усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї поведінки. Якщо Микола не зупинився, коли для нього увімкнувся червоний сигнал світлофора, перетнув перехрестя, рухаючись зі значним перевищенням швидкості, то неусвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння автоматично виключається. Неможливо уявити, що людина, будучи дорослою (хай навіть відносно), осудною (факт не викликав жодних сумнівів, а суд встановив, що обвинувачений міг усвідомлювати свої дії та керувати ними), діючи за викладених у вироку обставин, не здатна була усвідомлювати всієї небезпечності своєї поведінки. Микола явно мав усвідомлювати факт керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, і так само знати про базові заборони й обмеження, що містять правила дорожнього руху. Таким чином, недбалість як вид необережної форми вини слід виключити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА як щодо кримінально протиправної самовпевненості, інтелектуальний та вольовий моменти якої визначені в частині 2 статті 25 КК України (\u0026laquo;необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення\u0026raquo;)?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнтелектуальний момент самовпевненості \u0026mdash; це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (хоча знову ж таки про цю ознаку безпосередньо не згадується, однак якби особа не усвідомлювала небезпечного характеру своєї поведінки, вона б не намагалася певним чином нейтралізувати можливі наслідки). Друга ознака інтелектуального моменту самовпевненості \u0026mdash; передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків. На противагу непрямому умислу йдеться про передбачення лише абстрактної можливості настання таких наслідків. Особа розуміє, що діяння на кшталт вчинюваного нею може мати певні негативні наслідки, але в конкретному випадку виключає такий сценарій. Вольовий момент самовпевненості полягає в легковажному розрахунку (сподіванні) на відвернення (уникнення) суспільно небезпечних наслідків за умов небажання їх настання. Важливо, що зазначений розрахунок повинен ґрунтуватися на обставинах об\u0026rsquo;єктивного характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, для того, щоб констатувати наявність самовпевненості в поведінці Миколи, варто виявити обставини, які могли вплинути на ненастання суспільно небезпечних наслідків, і конкретність розрахунку щодо них. Чи існували такі фактори відповідно до обставин досліджуваної справи?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ показань обвинуваченого, які він дав, щиросердно розкаявшись у вчиненому, відомо лише те, що він рухався на автомобілі містом із великою швидкістю, а інших обставин ДТП не пам\u0026rsquo;ятає через емоційне збудження та травму голови. Отже, суд не відобразив у вироку фактори, які б могли свідчити про легковажний розрахунок на відвернення суспільно небезпечних наслідків. Такими факторами насамперед могли б бути: чималий життєвий досвід та професійна майстерність водія (Миколі на момент вчинення правопорушення було лише шістнадцять років, тому виключаємо); час доби (правопорушення вчинено у вечірній час за наявності на вулицях міста чималої кількості учасників дорожнього руху \u0026mdash; теж виключаємо); характер транспортного засобу та справність його стану або швидкість реакції (седан, яким керував Микола, здатний набирати максимальну швидкість 250 км/год, що явно становить особливу небезпеку, якщо порушити правила; автомобіль перед ДТП був узятий із СТО, де він ремонтувався; якою б не була стрімкість реакції, складно уникнути аварійної ситуації, рухаючись зі швидкістю 180 км/год).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, самовпевненість теж треба викреслити (хибного розрахунку не виявлено), а це загалом виключає необережну форму вини, з наявності якої все починалося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи не вчинив Микола кримінальне правопорушення з умисною формою вини, що потребує іншого підходу до кваліфікації вчиненого? Спробуємо розібратися і із цим питанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрямий умисел (частина 2 статті 24 КК України) відразу слід виключити, адже за встановлених у вироку обставин вольовий момент такого умислу у виді бажання настання суспільно небезпечних наслідків унеможливлюється. Принаймні для констатації такої характеристики прямого умислу потрібно було окремо досліджувати це питання під час розслідування та судового розгляду. Лишається тільки один варіант, який зводиться до того, що Микола вчинив злочин, діючи з непрямим умислом (частина 3 статті 24 КК України), можливість якого потребує ґрунтовної перевірки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочнемо з інтелектуального моменту, що в цьому разі полягає в усвідомленні суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння. Таке усвідомлення було показане вище і є найбільш очевидним з огляду на фактичні дані, які містить вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеревіряємо ще один складник інтелектуального моменту непрямого умислу у виді передбачення (реальної можливості) настання суспільно небезпечних наслідків. Чи передбачав Микола цю можливість і чи була вона реальною? Поза всяким сумнівом \u0026mdash; так! Він вчинив ДТП, рухаючись на заборонений сигнал світлофора зі швидкістю 180 км/год у межах великого міста у вечірній час. Чи можна в такому випадку не передбачати реальної можливості зіткнення з іншим транспортним засобом або наїзду на пішоходів тощо? Ні, не можна. Особливо, зважаючи на те, що в обвинуваченого ознак алкогольного й наркотичного сп\u0026rsquo;яніння не виявлено, і ніщо не могло завадити передбачити можливість наслідків, які настали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вольовим моментом непрямого умислу особа, хоча не бажала, але свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків, тобто байдуже ставилася до них (не прагнула, виключала) або допускала різні варіанти настання цих наслідків як більш небезпечних, так і менш небезпечних! Як зауважує Р.\u0026nbsp;Вереша, \u0026laquo;свідоме припускання \u0026mdash; це вияв волі, за якого винувата особа своїми діями створює певний ланцюг подій і при цьому свідомо припускає об\u0026rsquo;єктивний їх розвиток і настання суспільно небезпечних наслідків. Наслідки при непрямому умислі є похідним результатом вчинення злочинного діяння, вони пов\u0026rsquo;язані з діянням суб\u0026rsquo;єкта і свідомо припускаються ним, є реально можливими\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Отже, діючи з непрямим умислом, особа не замислюється над конкретними наслідками своєї поведінки, хоча можливість їх настання сприймає як цілком реальну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайбільше Микола міг розраховувати на якусь випадковість, яка відверне шкідливі наслідки (думки можуть зводитися до такого: добре, якби вони не настали), однак такий розрахунок не властивий кримінально протиправній самовпевненості, де він має максимально конкретний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це можна стверджувати, що згідно з обставинами справи, викладеними у вироку щодо Миколи, його вина в спричиненні смерті та тілесних ушкоджень характеризується умисною формою та непрямим її видом. Таким чином, кримінально-правова кваліфікація повинна була даватися не за частиною 2 статті 286 КК України, а за статтею 115 КК України як умисне вбивство, до того ж вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (пункт 5 частини 2)! Санкція частини 2 статті 115 КК України передбачає мінімальне (!) покарання у виді позбавлення волі строком на десять років, а відповідний злочин є особливо тяжким.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗрозуміло, що інкримінування такої ознаки, яка кваліфікує умисне вбивство, може сприйматися неоднозначно, однак і виключати такого варіанта не можна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, свого часу Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 7 лютого 2003 року № 2 \u0026laquo;Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров\u0026rsquo;я особи\u0026raquo; так роз\u0026rsquo;яснив умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (пункт 5 частини 2 статті 115 КК України): убивство кваліфікується таким чином за умови, що винний, \u003cem\u003eздійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи\u003c/em\u003e \u003cem\u003e(курсив \u0026mdash; авт.),\u003c/em\u003e усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпираючись на викладену позицію, О. Сотула зазначає, що для кваліфікації вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, необхідно встановити, що винний свідомо застосував спосіб заподіяння смерті, який становив реальну небезпеку для життя не тільки наміченої жертви, але й інших осіб, позбавлення життя яких не є метою цього діяння\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, для кваліфікації вбивства за пунктом 5 частини 2 статті 115 КК України треба, щоб особа мала прямий умисел, бажаючи спричинити смерть іншій особі. Водночас можна також по-іншому інтерпретувати суть положення про відповідальність за вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме: наявність цього способу слід констатувати в разі, коли обстановка вчинюваного діяння, використовувані знаряддя та засоби тощо у своїй сукупності свідчили про загрозу життю не лише однієї особи, але й інших осіб, які перебувають у конкретному місці та в певний час. У випадку з кейсом Миколи саме така ситуація і виникла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикладена позиція перегукується з тим, на що свого часу звертав увагу Є.\u0026nbsp;Полянський: він резонно визнав правильною кваліфікацію спричинення смерті іншій особі за статтею 115 КК України у випадках, коли в суб\u0026rsquo;єктивній стороні складу злочину, формально передбаченого статтею 286 КК України, вбачається вина у виді непрямого умислу. Відповідна кваліфікація має забезпечити ефективну диференціацію заходів кримінальної відповідальності з огляду на те, що злісний характер порушення правил безпеки дорожнього руху може позбавити особу можливості будь-яким чином вплинути на розвинення створеної нею аварійної обстановки на дорозі, а так само розраховувати на ненастання наслідків. Грубо нехтуючи вимогами правил безпеки дорожнього руху, особа свідомо створює потенційну небезпеку для життя інших осіб і припускає можливість настання невизначених тяжких наслідків, не бажає, проте свідомо допускає їх настання. Отже, є інтелектуальна та вольова ознаки вини, характерні саме для непрямого умислу\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗамість висновку\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, продемонстрована проблема здебільшого перебуває в площині правозастосування та пов\u0026rsquo;язана зі сталим, як для вітчизняної практики, нехтуванням ознаками суб\u0026rsquo;єктивної сторони як елементом складу кримінального правопорушення, що завжди потребують належного встановлення! Але можна звернутися і до тих, хто формує кримінально-правову політику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗрозуміло, що кваліфікація дій особи, яка грубо порушує правила безпеки дорожнього руху, як убивства не враховує того, що відповідна поведінка спричиняє шкоду не лише життю (або/та здоров\u0026rsquo;ю) людини, але й транспортній безпеці. Тож можна було б за ознакою форми вини диференціювати кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, передбачивши дві самостійні підстави: 1) умисне заподіяння смерті іншій людині, що є наслідком порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчиненого особою, яка керує транспортним засобом; 2) необережне заподіяння смерті іншій людині, що є наслідком порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчиненого особою, яка керує транспортним засобом. Зрештою, не слід нехтувати й простішим варіантом, виключивши статтю 286 із КК України, що призвело б до потреби надавати правову оцінку з огляду на наслідки, які настали (наприклад, згідно зі статтями 115, 119, 121 КК України)\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо вирок щодо Миколи вже постановлений, то стосовно його батьків судовий процес ще триває. Їх обвинувачують у вчиненні злісного невиконання установлених законом обов\u0026rsquo;язків із догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (стаття 166 КК України). Очевидно, що результати судового розгляду за цією справою становитимуть не менший інтерес.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Повідомлено про підозру мешканцю м. Дніпра у вчиненні ДТП, внаслідок якої загинула 10-річна дівчинка. \u003cem\u003eОфіс Генерального прокурора\u003c/em\u003e (2 грудня 2024 року). URL: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomleno-pro-pidozru-meskancyu-m-dnipra-u-vcinenni-dtp-vnaslidok-yakoyi-zaginula-10-ricna-divcinka\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomleno-pro-pidozru-meskancyu-m-dnipra-u-vcinenni-dtp-vnaslidok-yakoyi-zaginula-10-ricna-divcinka\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Борис О. Резонансне ДТП у Харкові: коли безкарність дорівнює смерті. \u003cem\u003eЮридична газета\u003c/em\u003e (29 жовтня 2021 року). URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/rezonansne-dtp-u-harkovi-koli-bezkarnist-dorivnyue-smerti.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/golovna/rezonansne-dtp-u-harkovi-koli-bezkarnist-dorivnyue-smerti.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Смертельна ДТП у Харкові \u0026mdash; повідомлено про підозру 16-річному хлопцю. \u003cem\u003eХарківська обласна прокуратура\u003c/em\u003e (27 жовтня 2021 року). URL: \u003ca href=\"https://khar.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=306796\"\u003ehttps://khar.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=306796\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ОГП: хлопця, який у 16 років вчинив смертельну ДТП у Харкові, засудили до 8 років за ґратами. \u003cem\u003eРадіо Свобода\u003c/em\u003e (29 листопада 2024 року). URL: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-dtp-kharkiv-vyrok/33220573.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-dtp-kharkiv-vyrok/33220573.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Попередньо Микола був засуджений за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (частина 1 статті 122 КК України) з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на два роки та звільненням від його відбування з випробуванням строком на один рік. Показово, що в медіа, соціальних мережах тощо довгий час обговорювали м\u0026rsquo;якість обраного заходу кримінально-правового впливу і що це із часом призвело до нового кримінального правопорушення. Водночас ознайомлення з відповідним вироком (Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 5 липня 2021 року, справа № 646/736/20. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/98064841\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/98064841\u003c/a\u003e) дає змогу поставити під сумнів підозри в помилковості ухваленого рішення, адже з-поміж іншого на рішення звільнити Миколу від відбування покарання вплинули відсутність обтяжувальних обставин, наявність кількох пом\u0026rsquo;якшувальних обставин, висновок органу пробації, згідно з яким виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, а ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як низький.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 : Особлива частина / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Харків : Право, 2013. С. 560.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003eНауково-практичний коментар \u003c/span\u003eКримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ : ВД \u0026laquo;Дакор\u0026raquo;, 2018. С. 928.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Крайник Г. С. Вина та її особливості у необережному злочині, передбаченому ст. 286 КК України. \u003cem\u003eЗахист прав людини: національний та міжнародно-правовий виміри \u003c/em\u003e: ХІV Міжнародна науково-практична конференція \u0026laquo;Від громадянського суспільства \u0026mdash; до правової держави\u0026raquo; : збірник тез доповідей. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2018. С. 123.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Матвійчук Я. В. Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту (порівняльно-правове дослідження) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2009. С. 119.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2024 року, справа № 646/4/22. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/123388896\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/123388896\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Матвійчук Я. В. Кримінальна відповідальність за порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту (порівняльно-правове дослідження) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2009. С. 122.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Вереша Р. В. Проблеми суб\u0026rsquo;єктивної сторони складу злочину : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2017. С. 17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Сотула О. С. Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, у законодавстві країн романо-германської правової сім\u0026rsquo;ї. \u003cem\u003eПро злочини та покарання: еволюція кримінально-правової доктрини\u003c/em\u003e : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 250-річчю трактату Чезаре Беккаріа (м. Одеса, 13 черв. 2014 р.). Одеса : Юрид. л-ра, 2014. С. 213.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Полянський Є. Про деякі питання кваліфікації спричинення смерті в результаті грубого порушення правил безпеки дорожнього руху.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cem\u003eВісник Національної академії прокуратури України\u003c/em\u003e. 2009. № 2. С. 42\u0026ndash;46.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Таку думку висловлював Є. Полянський (див.: указана праця).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_15.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":892,"url":"ukrav--poverni-yak-pratsyue-institut-tsivilnoi-konfiskatsii-ta-yak-ne-vtratiti-zdorovij-gluzd","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1736181393,"date":"07.01.2025","views":561,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_14.jpg","mini_image":null,"name":"Украв — поверни! Як працює інститут цивільної конфіскації та як не втратити здоровий глузд","description":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eЦивільна конфіскація: механізми, проблеми й судова практика. Суть цивільної конфіскації\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦивільна конфіскація \u0026mdash; це правовий інструмент, спрямований на вилучення необґрунтованих активів у дохід держави. На відміну від кримінального провадження, цивільна конфіскація має справу не з особою, а з активами, які вважаються необґрунтованими, якщо їх законне походження не доведено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp class=\"p1\"\u003eЦей механізм спрямований на забезпечення прозорості й повернення незаконно отриманих ресурсів у державний бюджет і слугує чудовим інструментом забезпечення справедливості. Навіть найбільш обережні недоброчесні посадовці та члени їхніх родин схильні витрачати незаконно отримані доходи на купівлю майна, розкішний спосіб життя тощо. У таких випадках якраз і стане в пригоді інститут цивільної конфіскації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p2\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМіжнародний контекст\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eМеханізм цивільної конфіскації відповідає міжнародним стандартам, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eКонвенції ООН проти корупції (2003) \u003c/b\u003e\u0026mdash;\u003cb\u003e \u003c/b\u003eпідкреслює необхідність прозорості статків посадовців;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eДирективі ЄС 2014/42/EU \u003c/b\u003e\u0026mdash; допускає конфіскацію активів поза межами кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eрішенню ЄСПЛ (\u0026laquo;Гогітідзе та інші проти Грузії\u0026raquo;) \u003c/b\u003e\u0026mdash;\u003cb\u003e \u003c/b\u003eпідтверджує, що конфіскація майна незалежно від кримінального обвинувачення є правомірною, якщо дотримано справедливого балансу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p2\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eОсобливості процедури\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e1. Презумпція необґрунтованості активів.\u003c/b\u003e Законодавство встановлює, що суд визнає активи необґрунтованими, якщо немає доказів їх законного походження. Ця презумпція спростовна: відповідач повинен надати докази законності набуття активів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e2. Тягар доказування.\u003c/b\u003e Відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; ЦПК України) тягар доказування перекладається на відповідача, якщо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003eє підтвердження зв\u0026rsquo;язку активів із посадовцем;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003eнаявна значна різниця між вартістю активів і законними доходами (мінімальний поріг \u0026mdash; 1 003 500 гривень).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e3. Стандарт доказування.\u003c/b\u003e Суд ухвалює рішення на основі стандарту переваги доказів (preponderance of the evidence). Це означає, що рішення ухвалюється на користь сторони, яка надала більш переконливу сукупність доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e4. Перевірка активів із 1998 року.\u003c/b\u003e На практиці аналізуються доходи посадовця, членів його родини, а також третіх осіб, починаючи з 1998 року. Це створює розширені можливості для виявлення незаконно набутого майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e5. Суди та терміни позовної давності.\u003c/b\u003e Спори щодо цивільної конфіскації розглядаються у Вищому антикорупційному суді. Термін позовної давності для таких справ \u0026mdash; 4 роки. Однак згідно з прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України в період дії воєнного стану перебіг строків позовної давності призупиняється. Завдяки цьому зберігається можливість подати позов навіть після закінчення стандартного строку, якщо воєнний стан тривав у визначений період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eВідповідно до частини 2 статті 290 ЦПК України позов пред\u0026rsquo;являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів\u0026raquo; \u0026mdash; 28 листопада 2019 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p2\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eОпосередковане володіння активами\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eОдна з ключових особливостей процедури \u0026mdash; виявлення опосередкованого володіння активами. Це означає, що посадовець може не бути прямим власником майна, але здійснювати контроль над ним через третіх осіб, таких як родичі чи довірені особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eДокази опосередкованого володіння:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eСпілкування через месенджери, наприклад WhatsApp. В одній зі справ відповідач переписувався з рієлтором, координуючи купівлю нерухомості, формально оформленої на третю особу. Суд визнав це доказом опосередкованого розпорядження активами. Витяг із судового рішення в справі № 991/2396/22:\u003ci\u003e \u003c/i\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003e\u003ci\u003e\u0026laquo;Відповідач-1 спілкувався з рієлтором особисто та здійснював переписку з ним за допомогою месенджера \u0026ldquo;WhatsApp\u0026rdquo; щодо визначення долі Активу-1 та Активу-2, які належать Відповідачу-2. Наприклад, рієлтор від абонента з номером НОМЕР_2, який відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, належить Відповідачу-1, отримав повідомлення зі змістом \u0026ldquo;Завтра сделка у нотариуса по переоформлению\u0026rdquo;, \u0026ldquo;У меня такое впечатления, что не ты, а я тебе должен\u0026rdquo;. Це свідчить про те, що ініціатором відносин з приводу набуття Відповідачем-2 Активу-1 та Активу-2 був саме Відповідач-1. \u003c/i\u003e\u003cspan class=\"s3\"\u003e\u003ci\u003eТаким чином, судом встановлено, що саме спілкування Відповідачем-1 за допомогою месенджера \u0026ldquo;WhatsApp\u0026rdquo; щодо визначення долі Активу-1 та Активу-2, які належать Відповідачу-2\u0026raquo;\u003c/i\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e \u003c/i\u003e\u003cspan class=\"s4\"\u003eі є\u003ci\u003e \u003c/i\u003eприкладом того, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eРодинні або дружні зв\u0026rsquo;язки з номінальними власниками активів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eСтворення умов для набуття майна третіми особами з подальшим фактичним розпорядженням цим майном.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eВиявлення \u0026laquo;неформалізованого права розпорядження\u0026raquo;, коли посадовець може прямо чи опосередковано впливати на долю активу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eМожливість суб\u0026rsquo;єкта декларування прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, охоплює значне коло факторів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eкористування активом, у тому числі без оформлення правових відносин між власником і суб\u0026rsquo;єктом декларування (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, проживання у квартирі, оформленій на родича);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eсистематичність, тривалість, спосіб, обсяг і зміст користування активом суб\u0026rsquo;єктом декларування (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, регулярне користування автомобілем, зареєстрованим на друга);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eнаявність між власником та суб\u0026rsquo;єктом декларування родинних, дружніх або інших зв\u0026rsquo;язків, відносин підпорядкування тощо (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, власник \u0026mdash; близький друг, який діє в інтересах посадовця);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eнабуття активу номінальним власником на підставі правочину, у якому задіяна повірена особа, що діє формально за дорученням від первісного власника та яка одночасно пов\u0026rsquo;язана із суб\u0026rsquo;єктом декларування, в інтересах якої набувається актив (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, купівля дачі на підставного власника за кошти посадовця);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eфінансова спроможність третьої особи самостійно набути актив у власність (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, відсутність доходів у номінального власника для придбання дорогого автомобіля);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eстворення суб\u0026rsquo;єктом декларування умов для набуття активів третьою особою (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, передача коштів для оформлення майна на іншу особу);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eздійснення суб\u0026rsquo;єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов\u0026rsquo;язаних з утриманням активу (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, оплата комунальних послуг за квартиру, оформлену на іншу особу);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eздійснення суб\u0026rsquo;єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов\u0026rsquo;язаних з ефективним використанням активу (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, здача нерухомості в оренду в інтересах посадовця);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eполіпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, ремонт будинку, оформленого на іншу особу);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eможливість суб\u0026rsquo;єкта декларування визначати користування активом іншими особами (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, дозвіл членам сім\u0026rsquo;ї користуватися транспортним засобом, оформленим на друга);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eможливість суб\u0026rsquo;єкта декларування відмовитися від активу (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, передача права власності безкоштовно номінальному власнику);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eможливість суб\u0026rsquo;єкта декларування впливати на долю активу, у тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо (\u003ci\u003eнаприклад\u003c/i\u003e, рішення про продаж або передачу майна іншій особі).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКритерії розв\u0026rsquo;язання справи про необґрунтовані активи\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eСистемний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при розв\u0026rsquo;язанні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими з\u0026rsquo;ясуванню підлягають такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003col class=\"ol1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи має суб\u0026rsquo;єкт, який, за твердженням позивача, набув необґрунтовані активи, статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи поширюються на активи, про необґрунтованість яких стверджує позивач, положення Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів\u0026raquo;, тобто чи вони набуті після 28 листопада 2019 року?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи наявний зв\u0026rsquo;язок активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи набуто активи в один зі способів, передбачених пунктом 2 частини 8 статті 290 ЦПК України, а саме:\u003c/li\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003eбезпосередньо у власність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003eіншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що:\u003c/li\u003e\r\n\u003cul class=\"ul2\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003eтаке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003eособа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003col class=\"ol1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи можливо на підставі поданих доказів встановити, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, були набуті за рахунок законних доходів?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи відповідають заявлені позивачем об\u0026rsquo;єкти ознакам активу в розумінні частини 2 статті 290 ЦПК України в контексті різниці між їх вартістю і законними доходами особи (мінімальний поріг різниці \u0026mdash; 1\u0026nbsp;003\u0026nbsp;500 грн)?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003eЧи сукупність доказів позивача більш переконлива порівняно із сукупністю доказів відповідача?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp class=\"p2\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eСудова практика: аналіз справ\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003e1. Справа, у якій посадовець обґрунтовував свій актив отриманою позикою розміром 140 000 доларів (№ 991/1786/22)\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eУ цій справі відповідач стверджував, що кошти на його банківському рахунку \u0026mdash; це позика від тестя. Суд встановив, що доходи родини тестя, включаючи витрати на нерухомість, були недостатніми для накопичення такої суми. Відповідач не надав переконливих доказів наявності в тестя 140\u0026nbsp;000 доларів. Рішення: активи визнані необґрунтованими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eВитяг із судового рішення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003e\u0026laquo;Тесть за період з четвертого кварталу 1998 по 2014 рік включно (тобто за 16 років) отримав 1 108 458,08 грн доходу. \u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eТеща за період з 2001 по 2013 роки отримала доходи у розмірі 711 942 грн. \u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eБрат дружини за період з третього кварталу 2002 по 2021 рік отримав 522 340 грн.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eТакож згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об\u0026rsquo;єктів нерухомого майна щодо об\u0026rsquo;єкта нерухомого майна тесть придбав за договором купівлі-продажу машиномісце № 68 площею 15,6 кв. м в цокольному поверсі житлового будинку АДРЕСА_3.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eТеща за договором купівлі-продажу 11.07.2012 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_4.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eБрат дружини за договором купівлі-продажу 27.08.2013 придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 за 925 038 грн.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eЗа свідченням Відповідача, сума у 140 000 доларів США, яка належала батькам його дружини, перебувала у нього на збереженні з того моменту, як він виїхав з Донецька у 2014 році внаслідок воєнних дій. Тобто можливі доходи родини тестя після 2014 року для надання оцінки твердженню Відповідача щодо надання позики значення не мають.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003ci\u003eВнаслідок аналізу зазначених даних про офіційні доходи та витрати родини тестя на придбання нерухомості Суд дійшов однозначного висновку про недостатність доходів тестя для акумулювання суми в розмірі 140 000 доларів США та надання її у позику Відповідачу. Доказів зворотного Суду не надано\u0026raquo;.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003e2. Справа, у якій посадовець пояснював законність походження свого активу подарунком бабусі (№ 991/2175/22),\u003c/b\u003e заслуговує на детальний аналіз, оскільки вона ілюструє ключові аспекти доказування в справах про визнання активів необґрунтованими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eОбставини справи\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eВідповідач стверджував, що кошти для придбання квартири отримав у подарунок від бабусі. Згідно з представленими поясненнями, джерелами цих коштів були:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e1. Пенсійні заощадження бабусі\u003c/b\u003e: 270 668 гривень, накопичені за період із 2010 по 2021 рік, конвертовані у валюту.\u003cbr /\u003e\u003cb\u003e2. Кошти від продажу будинку у 2001 році\u003c/b\u003e: 8 660 євро.\u003cbr /\u003e\u003cb\u003e3. Інші заощадження сім\u0026rsquo;ї\u003c/b\u003e: 6 000 доларів США, які, за твердженням відповідача, були накопичені до 2001 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eПозиція суду\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e1. Пенсійні заощадження\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eСуд погодився з обґрунтованістю наявності цієї частини коштів, оскільки надані докази підтверджували суму пенсій, отриманих бабусею. Однак суд звернув увагу на те, що відсутність документів, які підтверджують конвертацію цих коштів у валюту (долари або євро), ускладнює повну оцінку їх використання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e2. Кошти від продажу будинку\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eФакт продажу будинку у 2001 році було підтверджено договором купівлі-продажу та свідченнями покупця. Суд визнав, що отримання 8 660 євро обґрунтоване, оскільки в той період операції в іноземній валюті були поширеними, особливо для заощаджень в умовах інфляції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e3. Інші\u003cspan class=\"Apple-tab-span\"\u003e \u003c/span\u003eзаощадження\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eСуд піддав сумніву існування 6 000 доларів США, оскільки відповідач не зміг надати належних доказів їх походження. Станом на 2001 рік ця сума була значною для середньостатистичної родини, і без підтверджуючих документів її накопичення виглядало недостовірним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eВисновок суду\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eСуд визнав обґрунтованими тільки ті кошти, джерела яких були належним чином підтверджені документами або свідченнями. Таким чином:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eЗагальна сума обґрунтованих активів становила \u003cb\u003e270 668 гривень\u003c/b\u003e (пенсійні заощадження) і \u003cb\u003e8 660 євро\u003c/b\u003e (від продажу будинку).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003eРешта коштів була визнана необґрунтованою через відсутність документів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eАналіз здорового глузду\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e1. Документальне підтвердження обміну валюти\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eВимога до бабусі зберігати чеки про обміни валюти, здійснені понад десять років тому, а також підтвердити накопичення 6 000 доларів США на 2001 рік \u0026mdash; дискусійна. Умови 2001 року не передбачали обов\u0026rsquo;язкової архівації таких документів для фізичних осіб. Це ставить питання про доцільність вимоги документального підтвердження в ситуаціях, де такі документи могли бути втрачені або знищені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e2. Врахування соціальних реалій\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eПродаж будинку та заощадження коштів у валюті видаються логічними з огляду на інфляційні процеси того часу. Це свідчить про раціональну поведінку бабусі як власниці коштів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e3. Недоцільність зберігання чеків\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eУмови зберігання паперових документів, таких як чеки, не передбачають їх довговічності. Через кілька років ці документи можуть втратити придатність для використання. Вимога зберігати їх протягом десятиліть може суперечити здоровому глузду через відсутність прямої необхідності для звичайних громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003e\u003cb\u003eУроки із цієї справи\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eНеобхідно розробити чіткі критерії для оцінки старих операцій.\u003c/b\u003e Законодавство має враховувати давність і технічну складність надання доказів операцій, здійснених у далекому минулому.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s1\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eВизнати соціальні реалії.\u003c/b\u003e Суд має враховувати економічну ситуацію та умови, за яких здійснювалися фінансові операції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p1\"\u003eСправи такого типу підкреслюють необхідність розроблення більш чітких і справедливих підходів до оцінювання активів і доходів з урахуванням як об\u0026rsquo;єктивної реальності, так і принципів здорового глузду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul class=\"ul1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eДовгострокове зберігання документів.\u003c/b\u003e Вимога зберігати квитанції або чеки про обмін валюти в українських реаліях (інфляція, відсутність стабільних архівних систем) не є практичною. Натомість слід зосереджуватися на системній оцінці фінансового стану особи за іншими доступними джерелами доказів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003eАналіз економічних умов.\u003c/b\u003e Суд має також враховувати типову практику для України у 1990-х і 2000-х роках через нестабільність національної валюти.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"p2\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eРекомендації\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003col class=\"ol1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cb\u003eЄдині стандарти судових рішень:\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eВиробити чіткі підходи до оцінювання активів, їх зв\u0026rsquo;язку з доходами та конфіскації.\u003c/p\u003e\r\n\u003col class=\"ol1\"\u003e\r\n\u003cli class=\"li1\"\u003e\u003cb\u003eУдосконалення доказової бази:\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp class=\"p3\"\u003eЧітко законодавчо врегулювати процес збору доказів.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":170,"url":"oleg-lozovij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4294.jpeg","name":"Олег","surname":"Лозовий","post":"начальник відділу Управління запобігання корупції Національної поліції України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_14.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":891,"url":"vinagoroda-vikrivachu-yak-sira-zona-protsesualnih-zalashtunkiv","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1734956389,"date":"23.12.2024","views":865,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_4.jpg","mini_image":null,"name":"Винагорода викривачу як сіра зона процесуальних залаштунків","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ жовтні 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції виплатило винагороду викривачу розміром 13 мільйонів 299 тисяч 950 гривень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, Вищий антикорупційний суд 2 жовтня 2023 року ухвалив рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та колишнім першим заступником начальника київської податкової служби (судова справа № 991/2288/21). У ній також зазначено про виплату винагороди викривачу розміром 13 мільйонів 299 тисяч 950 гривень. Це перший позитивний приклад виплати винагороди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвісно, це історична подія для інституту викривання в Україні. Водночас така практика (встановлення винагороди в угодах зі слідством) викликає занепокоєння щодо широкої дискреції прокурорів і можливого двоякого тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України). Окрім того, згаданий кейс демонструє ще одну проблему \u0026mdash; визначення поняття викривача в кримінальному провадженні\u0026sup1;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eМотиви ухвалення інших рішень про винагороду викривачу:\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;З матеріалів кримінального провадження № 52020000000000362 судом встановлено, що воно було розпочате 03.06.2020 детективами НАБУ на підставі заяви ОСОБА_15, у якій останній повідомив про обставини вчинення корупційного кримінального правопорушення. Отже, з огляду на положення п. 16-2 ч. 1 \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10/ed_2023_08_23/pravo1/T124651.html?pravo=1#10\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eст. 3 КПК\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, ОСОБА_15 набув статусу викривача. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для виплати йому винагороди як викривачу, суд встановив, що (1) з відповідною заявою ОСОБА_15 звернувся до НАБУ не в рамках угоди у кримінальному провадженні; (2) він не є співучасником корупційного кримінального правопорушення, про яке він повідомив, чи особою, яка мала можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення у межах реалізації своїх службових повноважень; (3) під час досудового розслідування та судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_15 активно сприяв розкриттю корупційного кримінального правопорушення, надаючи викривальні показання, а також беручи участь у інших гласних та негласних слідчих діях. За таких обставин, ОСОБА_15, як викривачу, має бути виплачена винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного кримінального правопорушення, але не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 130-1 \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2023_07_13/pravo1/T012341.html?pravo=1\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКПК\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, частиною 1 статті 130-1 КПК України визначено, що викривач має право на винагороду. Винагорода виплачується за таких умов: активне сприяння викривача розкриттю корупційного злочину; грошовий розмір предмета такого правопорушення або завдані державі збитки від нього в 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСуд ухвалює рішення про виплату винагороди викривачу за наявності таких критеріїв:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) персональність інформації;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) важливість інформації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі відсутності хоча б одного із зазначених критеріїв суд ухвалює вмотивоване рішення про відмову у виплаті винагороди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСправді, о\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбвинувальний акт має містити відомості про розмір пропонованої винагороди викривачу (пункт 8-1 статті 291 КПК України), водночас до змісту угоди про визнання винуватості таких вимог не встановлено (стаття 472 КПК України).\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто звернути увагу, що в разі укладання угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення суд позбавлений можливості проведення об\u0026rsquo;єктивної та належної оцінки відповідності інформації викривача вказаним вище критеріям та обставинам визначення розміру такої винагороди, адже не досліджує докази в справі.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФактично прокурор самостійно не лише пропонує, а і визначає розмір винагороди викривачу в кримінальних провадженнях з угодами про визнання винуватості.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа змістом статей 474, 475 КПК України суд зобов\u0026rsquo;язаний перевірити угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального закону й може відмовити в затвердженні угоди за умов, визначених КПК України. В іншому випадку, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду й призначає узгоджену сторонами міру покарання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто відмітити, що серед підстав для відмови судом у затвердженні угоди про визнання винуватості (частина 7 статті 474 КПК України) не має жодної згадки про дотримання умов виплати винагороди викривачу та визначення розміру такої винагороди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, винагорода викривачу виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, що своєю чергою вказує на вищий рівень відповідальності прокурорів у кримінальних провадженнях за участю викривачів і реалізації їхнього права на отримання винагороди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо також говорити про беззастережне дотримання прав викривачів у межах таких кримінальних проваджень, у тому числі реалізації їхнього права на винагороду за наявності законодавчих підстав.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, встановлено, що \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикривачу виплачується винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше ніж три тисячі мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину (частина 1 статті 130-1 КПК України). У зв\u0026rsquo;язку з такими формулюваннями на практиці існують проблеми щодо оцінки, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчи пропонований розмір винагороди (на практиці \u0026mdash; встановлений найнижчою межею) відповідає обставинам справи та задовольняє інтереси викривача.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, частиною 4 статті 394 КПК України визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором і підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником винятково з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, у тому числі нероз\u0026rsquo;яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором винятково з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди в провадженні, у якому згідно із частиною 4 \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3399/ed_2024_01_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#3399\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстатті 469 КПК\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e України угода не може бути укладена.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк бачимо, у переліку суб\u0026rsquo;єктів і підстав відсутній викривач і можливе порушення його інтересів \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпід час розв\u0026rsquo;язання питання про виплату йому винагороди (у тому числі визначення розміру такої винагороди), т\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоді як відповідно до частини 7 статті 130-1 КПК України в\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eикривач має право оскаржити судове рішення в частині, що стосується його інтересів під час розв\u0026rsquo;язання питання про виплату йому винагороди як викривачу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвісно, ми не можемо обмежити права обвинуваченого на укладання угоди про визнання винуватості та відповідно спрощену кримінальну процесуальну процедуру відносно нього лише тому, що існують законодавчі колізії.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожливо, ситуацію б розв\u0026rsquo;язали відповідні зміни до норм КПК України, у тому числі й статті 474 КПК України щодо підстав відмови судом у затвердженні угоди про визнання винуватості у випадку порушення вимог статті 130-1 КПК України при визначенні наявності підстав і критеріїв для виплати винагороди викривачу. Однак, на мою думку, ці зміни принесуть нові практичні дилеми і не розв\u0026rsquo;яжуть питання загалом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас фрагментарні зміни, передбачені Законом України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних з корупцією\u0026raquo;, звісно, удосконалили й спростили інститут угод у кримінальних провадженнях, водночас так і не розв\u0026rsquo;язали проблемного питання про встановлення винагороди викривачам у кримінальних провадженнях на підставі угод про визнання винуватості.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСкоріше за все ця проблема виникла саме через відсутність практики в таких категоріях справ. Водночас при системному підході (внесення змін як до статті 130-1 КПК України, так і до статей 394, 474 КПК України) ми б змогли подолати цю законодавчу прогалину, щоб насамперед викривачі отримали прозорі критерії для реалізації їхнього права на винагороду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФормування правової визначеності для викривача як учасника кримінального провадження не повинно відходити на другий план у таких провадженнях. Адже при розбудові інституту викривання в кримінальних провадженнях ми здатні отримати більше інформації про скоєні правопорушення, а також запобігти новим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПотрібно спільними зусиллями створювати умови для забезпечення прав і гарантій викривачів у межах кримінальних проваджень і дотримуватися чітко визначених критеріїв для їх реалізації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026sup1;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":122,"url":"anastasiya-renkas","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/renkas-anastasiya.jpg","name":"Анастасія","surname":"Ренкас","post":"експертка НАЗК у сфері захисту викривачів та розбудови інституту викривання в Україні.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_4.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":890,"url":"chi-zaslugovuyut-atestovani-prokurori-na-obitsyanu-zarplatu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1734547398,"date":"19.12.2024","views":1391,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_13.jpg","mini_image":null,"name":"Чи заслуговують атестовані прокурори на обіцяну зарплату?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФормування сучасної прокуратури завершилося атестацією прокурорів протягом 2019\u0026ndash;2021 років, започаткованою на вимогу наших західних партнерів і проведеною за їхньої фінансової підтримки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГоловна ідея реформи прокуратури полягала в очищенні від \u0026laquo;недоброчесних\u0026raquo; прокурорів і прокурорів із низьким професійним рівнем і поступовому підвищенні заробітної плати до європейського рівня тим прокурорам, які довели свою доброчесність і високий професійний рівень. Це також мало забезпечити проходження за конкурсом нових прокурорів високого фахового рівня.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідповідно до Закону № 113-IX від 19 вересня 2019 року, яким було започатковано атестацію прокурорів, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури у 2020 році становив 15 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з 2021 року \u0026mdash; 20, а з 2022 року \u0026mdash; 25. У 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб був 2\u0026nbsp;102 гривні. Таким чином, оклад прокурора окружної прокуратури після проходження ним атестації мав становити \u003c/span\u003e\u003cb\u003e31\u0026nbsp;530 гривень\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2020 року відповідало понад 1\u0026nbsp;300 доларів США. Прокурори обласних прокуратур мали отримувати цей оклад, збільшений на коефіцієнт 1,2, а Офісу Генерального прокурора \u0026mdash; на 1,3.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак, судячи з усього, ніхто не збирався насправді платити прокурорам такі оклади, оскільки на той час існувала норма в Прикінцевих та перехідних положеннях Бюджетного кодексу України, яка наділяла Кабінет Міністрів України правом регулювати заробітні плати прокурорів, незважаючи на наявність чітко визначеного рівня в профільному законі. Станом на 1 січня 2020 року існувало дві постанови Кабінету Міністрів України, які регулювали ці питання, \u0026mdash; № 505 для прокурорів, які не пройшли атестацію, і № 1155 \u0026mdash; для тих, хто вже її пройшов (на той час тільки прокурори Офісу Генерального прокурора).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно з постановою № 505 оклад прокурора прокуратури районного рівня становив \u003c/span\u003e\u003cb\u003e5\u0026nbsp;660 гривень\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, за постановою № 1155 \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e22\u0026nbsp;764 гривні.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Якщо порівняти ці оклади, то стає очевидно, що держава нерівномірно оцінювала роботу прокурорів, які пройшли атестацію, і тих, які її не пройшли. Різниця становила \u003c/span\u003e\u003cb\u003eбільш як чотири рази.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Це може свідчити про дискримінацію за ознакою проходження атестації, оскільки всі вони виконували одні й ті самі функції та мали однаковий статус.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНезважаючи на це, впадає у вічі факт, що навіть збільшений згідно з постановою № 1155 оклад прокурора окружної прокуратури майже в 1,5 раза менший за визначений у Законі № 113-IX.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ березні 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав вищезгадані положення Бюджетного кодексу України щодо наділення Кабінету Міністрів України повноваженням регулювати оплату праці прокурорів неконституційними. З цього часу підвищений оклад почали виплачувати прокурорам, які пройшли атестацію. А для тих прокурорів, що її не пройшли, оклад і надалі визначала постанова № 505, оскільки для цього існувала окрема норма в Законі № 113-IX, яку визнали неконституційною лише у вересні 2023 року. Таким чином, станом на березень 2020 року держава створила велику різницю в окладах прокурорів, що пройшли атестацію, і тих, які її не пройшли \u003c/span\u003e\u003cb\u003e(31\u0026nbsp;530 гривень і \u003c/b\u003e\u003cb\u003e5\u0026nbsp;660 гривень\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), що знову ж таки є дискримінацією прокурорів обласних та окружних прокуратур, які на той час не пройшли атестацію, але продовжували виконувати такі ж функції, як і атестовані. Процес атестації затягнувся для прокурорів обласних прокуратур ще на пів року, а для окружних прокуратур \u0026mdash; на рік.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ 2021 року всім атестованим прокурорам мали підняти базовий оклад із 15 до 20 прожиткових мінімумів, тобто збільшити фінансування на третину. Але держава в особі Міністерства фінансів України не збиралася цього робити й запровадила своє \u0026laquo;ноу-хау\u0026raquo; в проєкті державного бюджету на 2021 рік у вигляді окремого прожиткового мінімуму для прокурорів \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрозміром 1\u0026nbsp;600 гривень\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, навіть\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнижчого, ніж для осіб, які втратили працездатність. При цьому для всіх інших державних органів прожитковий мінімум залишився на рівні 2020 року розміром 2\u0026nbsp;102 гривні, зокрема й органів судової гілки влади, до складу якої входить прокуратура.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eТаким чином, передбаченого реформою органів прокуратури й обіцяного нашим західним партнерам підвищення заробітної плати прокурорам не відбулося.\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ бюджет 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, заклали такий самий прожитковий мінімум для прокурорів \u0026mdash; 1\u0026nbsp;600 гривень, знову найменший серед усіх. При цьому для таких органів, як Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції, застосовувався прожитковий мінімум загального розміру. У 2023 і 2024 роках це повторилося. Згодом обмеження щодо прожиткового мінімуму перестали діяти для працівників Державного бюро розслідувань. Наразі оперуповноважені та слідчі Державного бюро розслідувань отримують у середньому \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвдвічі\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003eбільше, ніж прокурори, які здійснюють за ними нагляд.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРада прокурорів України 13 листопада 2023 року ухвалила рішення № 12-нзп-23\u003ca href=\"https://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html\"\u003e\u0026sup1;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, яким констатувала, що прожитковий мінімум для прокурорів розміром 1\u0026nbsp;600 гривень у проєкті бюджету на 2024 рік є загрозою незалежності прокурорів. Попри це, 1\u0026nbsp;600 гривень як прожитковий мінімум для прокурорів усе ж було ухвалено, і він діє досі, порушуючи незалежність прокурорів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, чотири роки поспіль держава утримує для прокурорів найнижчий розмір прожиткового мінімуму, що свідчить \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпро їх дискримінацію\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e порівняно з іншими органами, такими як Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, і судами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ проєкт бюджету на 2025 рік Кабінет Міністрів України заклав норму, яка прирівняла прожитковий мінімум для прокурорів до рівня суддів та інших органів, які фінансуються з бюджету, тобто до 2\u0026nbsp;102 гривень. При цьому прожитковий мінімум для Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань планується залишити на рівні 3\u0026nbsp;028 гривень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак через скандальну ситуацію навколо прокурорів з фейковою інвалідністю у двох областях, частина народних депутатів з опозиційних фракцій почала робити публічні заяви в медіа із цього приводу, начебто заробітні плати прокурорів зростають щороку, що насправді не так. Робоча група Верховної Ради України пропонувала повернути прокурорам найменший прожитковий мінімум розміром 1\u0026nbsp;600 гривень і на 2025 рік, попри те, що це, по суті, неконституційна норма. Очевидно, що вона не ознайомилася та не врахувала зауваження (висновки) Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України із цього питання до проєктів законів про державний бюджет на 2021\u0026ndash;2023 роки.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа засіданні бюджетного комітету Верховної Ради України 28 жовтня 2024 року було вирішено залишити розмір прожиткового мінімуму для прокурорів на рівні із суддями, як це заклав Кабінет Міністрів України в проєкті державного бюджету на 2025 рік.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак 30 жовтня 2024 року під час першого читання проєкту державного бюджету на 2025 рік народний депутат із фракції \u0026laquo;Голос\u0026raquo; Цабаль В.\u0026nbsp;В. знову запропонував встановити прокурорам прожитковий мінімум розміром 1\u0026nbsp;600 гривень. При цьому він підтвердив, що цей прожитковий мінімум найнижчий серед усіх, у тому числі суддів і правоохоронців, і вважає, що потрібно його збільшити. Однак, оскільки існують \u0026laquo;фейкові\u0026raquo; пенсіонери / особи з інвалідністю у двох обласних прокуратурах, не можна піднімати прожитковий мінімум прокурорам, бо це збільшить виплати за \u0026laquo;фейковими\u0026raquo; пенсіями.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТобто замість того, щоб вимагати якомога швидше розібратися, чи є факти \u0026laquo;фейкових\u0026raquo; пенсій за інвалідністю серед прокурорів, він безпідставно узалежнив узгодження прожиткового мінімуму для прокурорів до рівня суддів від виплат пенсій за інвалідністю. Водночас не було враховано інтереси тих прокурорів, які справді мають інвалідність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте під час голосування в першому читанні проєкту бюджету на 2025 рік Верховна Рада України знову підтримала неконституційну норму про прожитковий мінімум для прокурорів розміром 1\u0026nbsp;600 гривень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід наголосити, що, згідно з даними в мережі Інтернет, станом на 2021 рік в Україні мешкало понад 2,5 мільйони людей з інвалідністю, з яких понад 1,1 мільйона \u0026mdash; І та ІІ групи. Водночас наразі загальна кількість працездатного населення становить приблизно 12,5 мільйона осіб. Тобто кожен п\u0026rsquo;ятий може мати інвалідність. Ці дані, очевидно, народні депутати під час голосування не враховували.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНадалі 19 листопада 2024 Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про державний бюджет на 2025 рік із прожитковим мінімумом для прокурорів розміром 1\u0026nbsp;600 гривень. Таким чином, ця спірна норма діє п\u0026rsquo;ятий рік поспіль.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦікаво, що більшість із тих, хто підтримав проєкт бюджету на 2025 рік, \u0026mdash; ті ж самі народні обранці, які голосували за Закон №\u0026nbsp;113-IX, тобто за встановлення з 2022 року для прокурорів базового окладу розміром 25 прожиткових мінімумів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдяки такій \u0026laquo;продуманій\u0026raquo; державній політиці в прокуратурі зараз налічується близько 16,5 % вакантних посад, бо кваліфіковані кадри йдуть туди, де держава забезпечує належну заробітну плату та умови праці.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприклад, прокурори, як і поліцейські, працюють в усіх районах нашої держави, однак на відміну від останніх, не отримують жодної доплати за роботу в прифронтових областях. Також досі на державному рівні не розв\u0026rsquo;язано питання забезпечення прокурорів службовим житлом, яке гарантоване законом. При цьому всі правоохоронці, зокрема й ті, що мають значно більші зарплати, можуть отримати пільговий кредит на придбання житла за програмою \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;єОселя\u0026raquo;,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e а прокурори \u0026mdash; ні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні перед державою постає актуальне завдання: системно переглянути свої підходи до формування заробітних плат суддів, прокурорів і правоохоронців; зробити їх відкритими й зрозумілими, а не залежними від наявності лобі в кожного окремого органу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026sup1; \u003ca href=\"https://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html\"\u003ehttps://rpu.gp.gov.ua/ua/rishenya/vdiyalnist.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":168,"url":"oleksij-klimenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-klimenko-dlya-statti.jpg","name":"Олексій","surname":"Клименко","post":"прокурор","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_13.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":889,"url":"zagalni-polozhennya-kriminalnogo-zakonu-ta-praktika-v-spravah-pro-kolaboratsionizm-chi-e-konflikt-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1733825983,"date":"11.12.2024","views":156,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_3.jpg","mini_image":null,"name":"Загальні положення кримінального закону та практика в справах про колабораціонізм: чи є конфлікт? Discussion Paper","description":"\u003cp\u003eВідповідальність за колабораційну діяльність запроваджена у 2022 році після повномасштабного вторгнення рф в Україну, тому практика\u0026nbsp;лише формується. Правники нерідко наголошують, що норми, які встановлюють відповідальність за колабораційну діяльність, недосконалі й часто неузгоджені.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться у партнерстві з \u003cem\u003eУкраїнською Гельсінською спілкою з прав людини\u003c/em\u003e завдяки \u003cem\u003eАгентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку\u003c/em\u003e та щедрій підтримці американського народу через \u003cem\u003eПроєкт \u0026laquo;Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ми хочемо спільно поміркувати, наскільки повно норми та принципи Загальної частини КК України застосовуються в практиці притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність. Також пропонуємо обговорити, чи достатньо узгоджуються із загальними положеннями кримінального закону норми Особливої частини, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GTSAoUx20afk1DGEI7Boakjcni25rrTs/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GTSAoUx20afk1DGEI7Boakjcni25rrTs/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_3.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":888,"url":"neuperedzhenist-prokurora-v-kriminalnih-provadzhennyah-pro-voenni-zlochini-ubiti-v-sobi-empatiyu-chi-spravedlivo-vikonati-profesijnij-obovyazok","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1733743625,"date":"10.12.2024","views":477,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_12.jpg","mini_image":null,"name":"Неупередженість прокурора в кримінальних провадженнях про воєнні злочини: убити в собі емпатію чи справедливо виконати професійний обов’язок?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжонатан Хайдт у своїй книзі \u0026laquo;Праведний розум\u0026raquo; (\u0026laquo;The Righteous Mind\u0026raquo;) писав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;cобаку не можна змусити стати радісною, силою помахавши її хвостом\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті, попри всі досягнення системи кримінального судочинства у впровадженні найвищих стандартів неупередженості й справедливості, неможливо не визнати, що людей, які складають цю систему та імплементують зміни, так чи інакше торкнулася війна і воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, це посилює градус емпатії до потерпілих від цих злочинів, але чи ставить під сумнів неупередженість суддів і прокурорів?! Можна довго сперечатися і навряд чи ми дійдемо єдиного висновку, бо складову участі емоційного інтелекту чи рівня його розвитку можна оцінювати з різних точок зору. Але одне в цьому випадку очевидно: кожна країна, яка бажає досягти найвищого рівня демократичного розвитку, має дбати, щоб її національне законодавство за будь-яких умов гарантувало надійний захист справедливості та верховенства права, щоб виключити будь-який сумнів у неупередженості, тобто справедливості процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у загальному вигляді під неупередженістю розуміють те, що не має заздалегідь сформованої думки; відсутність необ\u0026rsquo;єктивності до будь-якого процесу, явища; складову справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ словнику синонімів безпристрасний \u0026mdash; це об\u0026rsquo;єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній. Власне, об\u0026rsquo;єктивність часто визначається в словниках як неупередженість, безсторонність. У зв\u0026rsquo;язку із цим не буде помилкою використання термінів \u0026laquo;неупередженість\u0026raquo;, \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивність\u0026raquo;, \u0026laquo;безсторонність\u0026raquo; в одному значенні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитанню неупередженості судді присвячено дуже багато рішень Європейського суду з прав людини, одне з останніх, де досить детально проаналізовано ознаки упередженості, \u0026mdash; у справі \u0026laquo;Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії\u0026raquo; від 29 серпня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА в справах \u0026laquo;Нортьєр проти Нідерландів\u0026raquo; і \u0026laquo;Хаусхильдт проти Данії\u0026raquo; \u0026nbsp;Європейський суд з прав людини визначив, що будь-який суддя, щодо безсторонності якого існують законні сумніви, має вийти зі складу суду. Здавалося б, така досить імперативна вказівка не може бути протрактована неоднозначно. Водночас ніхто не може позбавити особу права на власну думку, що закріплено в статті 34 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому Європейська доктрина застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод усе ж більше схиляється до об\u0026rsquo;єктивної складової принципу неупередженості, яка пов\u0026rsquo;язана не тільки з поведінкою суб\u0026rsquo;єкта правозастосування, але й тим, як судовий процес сприймається зовнішніми спостерігачами. Тобто важливо враховувати не лише реальні факти, а й те, як процес виглядає для сторін і громадськості. Адже судовий розгляд має бути не лише неупередженим, але й виглядати таким для всіх учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри аналізі принципу неупередженості в практичному втіленні стосовно воєнних злочинів варто зазначити, що в Україні вже був досить небезпечний прецедент самовідводу суддів від розгляду кримінального провадження, пов\u0026rsquo;язаного з вчиненням воєнного злочину, у зв\u0026rsquo;язку з тим, що під час окупації населеного пункту було знищено (пошкоджено) майно членів колегії суддів, що, на їхню думку, могло вплинути на їх неупередженість. Зауважу, що будь-які об\u0026rsquo;єктивні відомості, що обвинувачений у цій справі мав стосунок до вчинених воєнних злочинів стосовно суддів, \u0026mdash; відсутні. Тобто в цій справі судді виходили саме із суб\u0026rsquo;єктивного критерію, сумніву у власній неупередженості щодо можливості справедливо здійснювати судочинство стосовно представника збройних сил країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, за цією логікою, будь-який прокурор, який унаслідок агресії 2014 року покинув свою домівку в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим чи зазнав будь-яких втрат після повномасштабного вторгнення 2022 року, має самоусунутися від процесуального керівництва й підтримання публічного обвинувачення в справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що подібний формальний підхід може мати фатальні наслідки для системи кримінального судочинства та не відповідає ідеї й правовій сутності принципу неупередженості як складового елементу справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, вимога до прокурора бути неупередженим міститься в Керівних принципах ООН щодо ролі обвинувачів, а також Законі України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, зокрема є елементом Присяги прокурора, а вчинення дій, що можуть викликати сумнів у його об\u0026rsquo;єктивності, неупередженості, слугують підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро вимогу неупередженості прокурора згадується також і в багатьох пунктах Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, але зміст її не розкривається, за винятком статті 21, де вказано, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання; має уникати особистих зав\u0026rsquo;язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об\u0026rsquo;єктивність виконання професійних обов\u0026rsquo;язків, скомпрометувати звання прокурора\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Висновку № 13(2018) Консультативної ради європейських прокурорів \u0026laquo;Незалежність, підзвітність та етика прокурорів\u0026raquo; містяться більш детальні рекомендації (пункти 6, 10, 17, 37, 51\u0026ndash;54, 64). Зокрема, зазначено, що прокурори зобов\u0026rsquo;язані реалізовувати власну свободу вираження поглядів і зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури; вони не можуть коментувати справи, що розслідуються, і уникають вираження поглядів, що можуть поставити під сумнів репутацію та справедливість суду; діяти неупереджено та об\u0026rsquo;єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості; дотримуватися нейтралітету і діяти незалежно від своїх особистих уподобань, соціального походження, відносин, політичних, філософських або релігійних переконань; бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зав\u0026rsquo;язків із нею (якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, то утримуватися від розгляду справи); не брати участі в справах, коли їхні особисті інтереси (або інтереси членів їхніх сімей) можуть перешкоджати їхній повній неупередженості та об\u0026rsquo;єктивності\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш коротко й чітко вимога неупередженості прокурора викладена в документі під назвою \u0026laquo;Стандарти професійної відповідальності та виклад основних обов\u0026rsquo;язків та прав прокурорів\u0026raquo;, ухваленому Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року. Неупередженість означає, що прокурори повинні виконувати свої обов\u0026rsquo;язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивно діяльність будь-якого слідчого чи прокурора завжди була й буде пов\u0026rsquo;язана з певною боротьбою власних поглядів та ідей із професійним обов\u0026rsquo;язком забезпечити справедливість, тобто діяти неупереджено. Тому абсолютно релевантною виглядає позиція Д. Гаврилова, де неупередженість особи полягає в її внутрішній свободі від упередженості, здатності здійснювати самоконтроль, формулювати й долати сумніви, пов\u0026rsquo;язані з необхідністю уникнення односторонності в оцінці обставин справи\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eВпровадження протягом останніх років методик і принципів, що сприяють забезпеченню справедливого кримінального провадження та унеможливлюють навіть формальний вплив суб\u0026rsquo;єктивізму на розслідування воєнних злочинів, \u0026mdash; яскраве свідчення спроможності правоохоронної системи України уникнути будь-яких сумнівів у неупередженості прокурорів.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому, оцінюючи поведінку представників російської федерації, зокрема під час процесу в справі \u0026laquo;МН 17\u0026raquo;, вважаю, що необхідно постійно вдосконалювати українське законодавство та практику його правозастосування, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій на тему упередженості поточних і майбутніх кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш значуще створення таких інституційних запобіжників та умов, за яких участь в ухваленні рішень про притягнення до відповідальності особи ухвалюватиме не окрема людина, а воно буде результатом залучення різних рівнів людських ресурсів із метою посилення \u0026laquo;морального капіталу\u0026raquo; стандартів кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система кримінальної юстиції вже зробила чимало кроків до досягнення цієї мети, але реалії сьогодення вимагають системної та постійної роботи в цьому напрямі. Нам конче необхідно покращити механізми й порядок заочного кримінального провадження, адже переважна частина досудових і судових процесів наразі відбувається саме за цією процедурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, потрібно поліпшити принципи публікації досудових і судових викликів, впровадивши щонайменше систему пошуку за прізвищем підозрюваного / обвинуваченого. У середньому на сайті Офісу Генерального прокурора в день публікується щонайменше кілька десятків повідомлень і викликів, що, очевидно, за відсутності елементарного інструменту пошуку за прізвищем та ім\u0026rsquo;ям у майбутньому неминуче може призвести до обґрунтованих нарікань, у тому числі міжнародних судових інституцій, на формалізм таких повідомлень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, ідея публікації повідомлень про виклик на сайті Офісу Генерального прокурора продиктована саме необхідністю забезпечення зацікавленим особам можливості отримати інформацію про виклик централізовано з одного джерела. Цілком адекватним рішенням могло б стати впровадження єдиної практики публікації всіх викликів і повідомлень на стадії судового розгляду на сайті Офісу як додаткового інструменту для забезпечення обізнаності особи, стосовно якої розпочате спеціальне судове провадження, про наявну відносно неї справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, потрібно внести зміни до процесуального законодавства та передбачити для обвинувачених (засуджених) у порядку спеціального судового провадження процесуальну можливість не тільки оскаржити вирок за результатами такого розгляду, але й процедуру його першочергового перегляду судом першої інстанції, на чому неодноразово наголошувала Венеційська комісія. У першу чергу це зумовлено тим, що апеляційний розгляд не може й не повинен підміняти розгляд справи в суді першої інстанції, тому для осіб, які не брали участі в розгляді кримінального провадження, необхідно передбачити право на перегляд вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом нам і надалі варто робити все можливе, щоб лупати цю скелю, бо, як сказав хтось із класиків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026laquo;Ми не ті, ким себе уявляємо, але якщо спробуємо себе трохи краще пізнати, то в нас є шанс на те, щоб вчиняти справедливо\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Словник синонімів Полюги. Безпристрасний [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://slovopedia.org.ua/31/53393/27402.html\"\u003ehttp://slovopedia.org.ua/31/53393/27402.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ \u0026laquo;Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії\u0026raquo; [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-235473%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-235473%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/uploads/files/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2.pdf\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/uploads/files/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Висновок № 13(2018) КРЄП \u0026laquo;Незалежність, підзвітність та етика прокурорів\u0026raquo; [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/opinion-13-ccpe-2018-ukr/1680939322\"\u003ehttps://rm.coe.int/opinion-13-ccpe-2018-ukr/1680939322\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Стандарти професійної відповідальності та виклад основних обов\u0026rsquo;язків та прав прокурорів від 23.04.1999 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.iap-association.org/getattachment/Resources-Documentation/IAP-Standards-(1)/Ukrainian.pdf.aspx\"\u003ehttps://www.iap-association.org/getattachment/Resources-Documentation/IAP-Standards-(1)/Ukrainian.pdf.aspx\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Прийма С. В. Неупередженість як основна вимога принципу справедливості тлумачення права / Матеріали конференції, Братислава 27\u0026ndash;28.11.2005. С. 81\u0026ndash;84.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":166,"url":"yuliya-malashich","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobraghenie_viber_2024-12-02_09-22-12-559.jpg","name":"Юлія","surname":"Малашич","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_12.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":887,"url":"scho-mertve-pomerti-ne-mozhe-abo-yak-kozaki-grali-v-protsesualnij-futbol","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1733399203,"date":"06.12.2024","views":947,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk.png","mini_image":null,"name":"Що мертве, померти не може, або Як козаки грали в процесуальний футбол","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДотримання розумних строків \u0026mdash; ключовий чинник для забезпечення прав підозрюваних та обвинувачених. Жодне кримінальне провадження не має тривати настільки довго, щоб об\u0026rsquo;єктивний спостерігач міг визнати таку тривалість невиправданою затримкою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскарження недотримання розумних строків за статтею 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) \u0026mdash; той інструмент, за допомогою якого сторона захисту теоретично може вказати стороні обвинувачення більш прискіпливо ставитися до питання процесуальних строків у кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак на практиці цей механізм не працює та ніколи не працював. Чому так? Розберемося в цій статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eСтроки, строки, строки: чому знову вони?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа новою редакцією КПК України від 08.12.2023 року строки під час досудового розслідування починають обраховуватися з моменту повідомлення особи про підозру. Спочатку органу досудового розслідування надається 2 місяці, але за певних обставин цей строк можна продовжити до 12 місяців. Якщо і в цей строк сторона обвинувачення не встигає завершити досудове розслідування, строки закінчуються, не підлягають поновленню, а кримінальне провадження потрібно закрити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому орган досудового розслідування також наділений правом зупиняти досудове розслідування з тих чи інших підстав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак нерідко трапляється, що досудове розслідування залишається зупиненим довше, ніж у ньому щось відбувалося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо зробив законодавець?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб таке траплялося рідше, законодавець запровадив інститут оскарження недотримання розумних строків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eУ теорії\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e це неймовірний інститут: прокурор вищого рівня має розглянути цю скаргу і, якщо справді порушено принцип розумності строків досудового розслідування, надати відповідні \u003cem\u003e\u0026laquo;вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eНа практиці\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e виникає риторичне питання: чи захочуть прокурори вказувати на недоліки в діяльності своїх колег? Звичайно, ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому постає необхідність у судовому контролі. Слідчі судді натомість обмежені у своїй діяльності та не можуть втручатися в дискрецію прокурорів і відповідно зобов\u0026rsquo;язувати їх робити те, що ті мають робити \u0026laquo;виключно за власної волі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВиняток із правил\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи проаналізували практику Вищого антикорупційного суду (далі \u0026mdash; ВАКС) та знайшли п\u0026rsquo;ять ухвал слідчих суддів, які є винятком із вищезазначеного правила. У них слідчі судді частково задовольняли скарги сторони захисту й зобов\u0026rsquo;язували прокурорів вищого рівня надати уповноваженому прокурору \u003cem\u003e\u0026laquo;обов\u0026rsquo;язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eВ ухвалі від 12.10.2021 у справі № 991/6437/21\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e слідча суддя зобов\u0026rsquo;язала прокурора вищого рівня надати відповідні вказівки уповноваженому прокурору через те, що \u003cem\u003e\u0026laquo;матеріали скарги також не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді жодних даних про вжиття якихось дій після 2015 року з метою дотримання розумних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ ухвалі від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e слідча суддя вдалася до виняткового заходу через те, що \u003cem\u003e\u0026laquo;матеріали скарги не містять жодних відомостей в підтвердження цих обставин, а прокурором не надано слідчому судді даних про будь-які виклики ОСОБА_4 до слідчого для проведення слідчих дій, на які він не з\u0026rsquo;являється. Відтак через невідповідність постанови прокурора від 15.04.2021 формальним вимогам ст. 110 КПК України, вона підлягає скасуванню\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Окрім цього, ще раніше прокурор не виконав вимогу в попередній ухвалі, де слідча суддя також \u003cem\u003e\u0026laquo;зобов\u0026rsquo;язала прокурора вищого рівня надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000368 обов\u0026rsquo;язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ ухвалі від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e слідча суддя з такої самої формальної підстави скасувала рішення прокурора та зобов\u0026rsquo;язала його надати вказівки уповноваженому прокурору.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ ухвалі від 28.12.2021 у справі № 991/8724/21\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e слідчий суддя зобов\u0026rsquo;язав надати обов\u0026rsquo;язкові до виконання вказівки уповноваженому прокурору через непроведення допиту свідків понад два роки без об\u0026rsquo;єктивних на те підстав для затягування. І це при тому, що прокурор задовольнив клопотання сторони захисту про допит цих свідків.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ ухвалі від 25.01.2022 у справі № 991/445/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e слідчий суддя вказав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом на розгляд скарги про недотримання розумних строків під час досудового розслідування у постанові, прийнятій за результатом розгляду скарги захисника ОСОБА_3, повинно бути проаналізовано доводи останнього про наявність (або відсутність) підстав для закриття кримінального провадження в частині, а також надано відповідні вказівки прокурору, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак зі згаданих ухвал випливає невтішний висновок: це виняткові заходи, які є вимушеною реакцією на систематичне й тривале невиконання прокурорами своїх прямих обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто згадати про висновок слідчого судді ВАКС в ухвалі від 05.07.2024 у справі № 991/2124/24\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де він вказав:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Обмеження дискреційних повноважень прокурора об\u0026rsquo;єднувати кримінальні провадження в режимі спеціального досудового розслідування має чітко кореспондувати призначенню функції судового контролю на досудовому розслідуванні, тобто ґрунтуватися саме на виправленні істотних порушень прав людини. Так, Суд вже зазначав, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена КПК, не є безумовною підставою для її скасування як незаконної. Адже в кримінальному провадженні може виникнути правова ситуація, яка потребуватиме судового контролю з боку слідчого судді у спосіб не передбачений КПК з метою захистити людину, її права та свободи (ухвала судді-доповідача АП ВАКС від 19.02.2021 у справі № 757/4965/21-к)\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ навіть ці виняткові заходи не допомагають, як показали ухвали від 09.08.2021 у справі № 991/4821/21 та ухвала від 18.05.2021 у справі № 991/3086/21, де слідча суддя \u003cstrong\u003eдвічі\u003c/strong\u003e вказувала на необхідність надання обов\u0026rsquo;язкових до виконання вказівок прокурором вищого рівня. Натомість прокурор вищого рівня ігнорував прямі вказівки слідчої судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Процесуальний футбол\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тут виникає ситуація, яку один слідчий суддя ВАКС у своїй ухвалі влучно назвав процесуальним футболом\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, або будівництвом замків на піску\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаради розв\u0026rsquo;язання ситуації, коли сторона захисту вже не вперше подає скаргу на недотримання розумних строків, слідчий суддя в ухвалі від 15.12.2024 у справі № 991/5294/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вирішив піти проти практики ВАКС та змінити ситуацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Надати органу досудового розслідування \u003cstrong\u003eстрок шість місяців\u003c/strong\u003e з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01 серпня 2018 року \u003cstrong\u003eта для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування\u003c/strong\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе насправді хороше та потенційно дієве рішення могло б змінити сам характер цього інституту та перетворити теорію на реальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак його скасувала колегія Апеляційної палати ВАКС\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, указавши:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Крім того, слідчий суддя грубо порушив принцип диспозитивності, який визначено ст. 26 КПК України, оскільки вирішив питання, що не були винесені на його розгляд стороною захисту. Також слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 2 ст. 307 КПК України та ч. 2 ст. 308 КПК України, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, оскільки встановив органу досудового розслідування строки проведення досудового розслідування та надав вказівку прокурору прийняти процесуальне рішення. При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися у дискреційні повноваження прокурора вищого рівня, передбачені ст. 308 КПК України\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ, на жаль, це була єдина подібна спроба надати життя статті 308 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ усіх інших випадках слідчі судді, розглядаючи такі категорії скарг, не вдаються до аналізу строків досудового розслідування. Вони лише перевіряють, чи відповідає надана обвинуваченням відповідь вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Такий формалізм нівелює і без того \u0026laquo;беззубу\u0026raquo; статтю 308 КПК України, що позбавляє сторону захисту можливості перевіряти рішення прокурора вищого рівня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішеннях Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду суд неодноразово зазначав, що слідчий суддя не має повноважень втручатися в дискреційні повноваження сторони обвинувачення. Таку позицію Верховний Суд висловлював у постанові від 05.12.2023 у справі № 757/26714/22-к\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, постанові від 14.02.2023 у справі № 405/680/22\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, постанові від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21-к\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМасла у вогонь підлила постанова Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де останній \u003cem\u003e\u0026laquo;звертає увагу, що питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей висновок шкодить інституту оскарження на недотримання розумних строків і фактично \u0026laquo;поховав\u0026raquo; статтю 308 КПК України. Навіщо скаржитися на недотримання розумних строків, якщо це все одно має перевірятися лише на підготовчому засіданні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дивно ще й тому, що сам Верховний Суд вказував і не раз\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e,\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e,\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e, що якщо відповідне положення кримінального права й процесу містить елемент невизначеності і її не можна усунути з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ сама собою судова практика не може звужувати законодавчо закріплені положення, а лише трактувати й пояснювати, як застосовувати ці норми права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож не радує тенденція слідчих суддів самоусуватися від усе більшої кількості \u0026laquo;неприємних\u0026raquo; питань, що нівелює весь сенс в існуванні слідчих суддів. Адже вони як гаранти дотримання прав учасників процесу мають багато можливостей для судового контролю і, власне, були створені для того, щоб запобігати експлуатації явних прогалин кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо можна зробити?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пропонуємо надати слідчим суддям реальні механізми впливу на сторону обвинувачення. Тобто надати можливість втручатися в дискрецію прокурорів і слідчих у випадку явного зловживання процесуальними правами останніми. Звичайно, це формулювання також занадто розпливчасте, і питання, що таке \u0026laquo;явне зловживання процесуальними правами\u0026raquo;, \u0026mdash; відкрите.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому можна запропонувати такий варіант: у випадку незадоволення прокурором вищого рівня скарги з приводу розумних строків слідчий суддя має можливість зобов\u0026rsquo;язати прокурора у встановлений строк вчинити процесуальні дії або ухвалити процесуальне рішення. У виняткових випадках слідчий суддя повинен мати можливість зобов\u0026rsquo;язати прокурора вчинити конкретні дії у встановлений строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБез існування механізму впливу навіщо взагалі такий інструмент, як оскарження недотримання розумних строків?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТим паче такий захід допоможе слідчим суддям зменшити кількість справ, які вони будуть слухати, оскільки в сторони обвинувачення не буде формального підходу до розгляду скарг за статтею 308 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100294280\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/100294280\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/98960370\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/98960370\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/97032081-67d6e5cde8021733bf69eb738ddd2f54\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/97032081-67d6e5cde8021733bf69eb738ddd2f54\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/102364975\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/102364975\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/102765582\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/102765582\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120309730\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/120309730\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108156817\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108156817\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104417618\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/104417618\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/108250948-6967bbcd0415f63e5ce978fc0d9d0a3b\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/108250948-6967bbcd0415f63e5ce978fc0d9d0a3b\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/115617715-215993fea5dd2f63681f58f71f2afcf1\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/115617715-215993fea5dd2f63681f58f71f2afcf1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/109075175-0650243c945c146fdf72d5b63de2d5ef\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/109075175-0650243c945c146fdf72d5b63de2d5ef\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/105190837-a3a46fa80a5de896452ffa14b380029b\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/105190837-a3a46fa80a5de896452ffa14b380029b\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/119099761\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/119099761\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/108960086-4c4877a13fa21dd2ef779c570e78a1b6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/80147824-f74595dd51bc3b6d22f65e2286ce1780\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/80147824-f74595dd51bc3b6d22f65e2286ce1780\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":165,"url":"vyacheslav-kolomijchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/RAW04785.jpg","name":"Вʼячеслав","surname":"Коломійчук","post":"старший юрист АО «Міллер», доктор філософії в галузі права","text":""},{"id":167,"url":"vladislav-mihajlichenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/VM.jpg","name":"Владислав","surname":"Михайличенко","post":"молодший юрист Miller law firm","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":886,"url":"postanova-obednanoi-palati-kasatsijnogo-kriminalnogo-sudu-scho-zminilosya-v-interpretatsii-poryadku-provedennya-nevidkladnih-obshukiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1732624005,"date":"27.11.2024","views":1125,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/25.jpg","mini_image":null,"name":"Постанова Обʼєднаної палати Касаційного кримінального суду: що змінилося в інтерпретації порядку проведення «невідкладних обшуків»?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДовгий час протягом дії чинного Кримінального процесуального кодексу України тривали дискусії з приводу можливості проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів. Причина цієї дискусії цілком логічна, оскільки законодавчі положення, які регулювали можливість проведення такого обшуку, досить розмиті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправді, у частині 2 статті 30 Конституції України зазначено, що в невідкладних випадках, пов\u0026rsquo;язаних із \u003cem\u003eврятуванням життя людей та майна\u003c/em\u003e чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду й обшуку. У положеннях частини 3 статті 233 КПК України зазначено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи лише в невідкладних випадках, \u003cem\u003eпов\u0026rsquo;язаних із врятуванням життя людей\u003c/em\u003e та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаріжним каменем правозастосовної практики було словосполучення \u0026laquo;врятування майна\u0026raquo;, розуміння якого також охоплювало врятування речових доказів. Погляди на тотожність цих слів були спірними як у науці, так і прокурорсько-слідчій та судовій практиці, зокрема Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказану проблему врегульовано в постанові Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі \u0026mdash; ОП ККС ВС) від 07.10.2024 (справа № 466/525/22; провадження № 51-7310кмо23)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де зроблено правовий висновок, що \u003cem\u003e\u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об\u0026rsquo;єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто суперечка з приводу можливості вилучення речових доказів на підставі статті 233 КПК України розв\u0026rsquo;язана: вилучати речові докази можна без ризику втрати ними властивості допустимості. Таким чином, ОП ККС ВС підтримала раніше сформульовані висновки, які містяться в таких постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі \u0026mdash; ККС ВС):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Третьої судової палати ККС ВС від 06.09.2023 (справа № 688/647/19; провадження № 51-2840км23)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eу якій\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eзазначено, що\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;наступного дня після того як був проведений обшук, тобто 08.10.2018, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, яке того ж дня було розглянуто і задоволено.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для задоволення клопотання є врятування майна, яке є знаряддям, засобом та предметом злочину і яке могло бути знищено, що цілком узгоджується з положенням ч\u003c/em\u003e\u003cem\u003eастини 3 статті 233 КПК України\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Першої судової палати ККС ВС від 02.2024 (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;невідкладність обшуку у вигляді необхідності вилучення в засудженого грошових коштів, отриманих як неправомірної вигоди охоплюється винятком, встановленим ч.\u0026nbsp;3 ст. 233 КПК\u0026raquo;; \u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Третьої судової палати ККС ВС від 10.2023 (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342км20)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій зазначено, що\u003cem\u003e \u0026laquo;апеляційний суд вказав на необґрунтованість висновків місцевого суду про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 19.03.2020, мотивуючи це тим, що під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1, слідчими фактично було проведено обшук домоволодіння, в ході якого детально оглянуто шафи, меблі, вміст сумок. Проте, до апеляційної скарги прокурором долучено ухвалу слідчого судді від 20.03.2020 про надання дозволу на обшук.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо допустимості результатів цієї слідчої (розшукової) дії, оскільки обшук житла родини ОСОБА_29 у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з тим, що місце передачі грошових коштів ситуативно було змінено, мав невідкладний характер, а у подальшому стороною обвинувачення отримано дозвіл слідчого судді на його проведення\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно ОП ККС ВС відступила від протилежних правових висновків, які містяться \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eв таких постановах\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e04.2021 (справа № 573/2028/19; провадження № 51-1535км20)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eу\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eякій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;обшук 30.11.2017 було проведено на підставі постанови слідчого про проведення невідкладного обшуку від 30.11.2017 року. Невідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована тим, що є необхідність відшукання викрадених речей та одягу, в якому був одягнений злочинець та на якому могли залишитися сліди фарби, вилученої в ході ОМП, які можуть бути використані як докази під час розслідування кримінального провадження, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Водночас такі підстави проведення обшуку не відносяться до переліку невідкладних. Отже, проведена органами досудового розслідування 30.11.2017 слідча дія не була невідкладною, а тому згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК такий обшук мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТретьої судової палати ККС ВС від 11.2023 (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23)\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази. \u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас такі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею не відносяться до переліку невідкладних.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з цим обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що фактичні дані протоколу обшуку від 11.05.2022 є недопустимими, оскільки його проведено внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, а також, що інші докази отримані в ході його проведення та похідні від них є також недопустимими\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДругої судової палати ККС ВС від 04.2019 (справа № 759/19880/15-к; провадження № 51-143км18)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;огляд місця є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;являється інформація про вчинений злочин. І якщо погодитись із позицією, висловленою стороною обвинувачення, про відсутність в даному випадку потреби в ухвалі суду, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 14.03.2024 (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, зокрема, були вилучені грошові кошти, з яких три помічені купюри номіналом 200 грн. Як зазначено в протоколі від 23.06.2016, обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.06.2016 в цей день у м. Попільні з 14:30 до 19:20.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас, з досліджених місцевим судом матеріалів, в тому числі і журналу судового засідання, видно, що розгляд клопотання прокурора про дозвіл на проведення обшуку житла тривав у зазначеному суді в м. Житомирі 23.06.2016 з 14:20 до 14:40. Місцевий суд під час дослідження протоколу слідчої дії дійшов висновку, що на час проникнення органами досудового розслідування до житла ОСОБА_6 у м. Попільні з метою проведення обшуку в м. Житомирі ще тривав розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІз огляду на ці обставини та на підставі наведених положень процесуального закону дані протоколу обшуку від 23.06.2016, а також висновки експертів № 10/95 та № 1/2873 відповідно до доктрини \u0026ldquo;плодів отруєного дерева\u0026rdquo; визнані судом недопустимими доказами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКолегія суддів погоджується з таким висновком та звертає увагу на те, що прокурором не надано доказів на спростування встановленого місцевим судом часу проведення судового засідання 23.06.2016 та показань свідка ОСОБА_10 з цього приводу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто відзначити формулювання, ужите ОП ККС ВС, \u0026laquo;\u003cem\u003eщо потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Такий підхід абсолютно виправданий з огляду на те, що слідчий / прокурор не завжди можуть на місці надати належну оцінку вилученим речам і документам щодо їх доказового значення, іноді для розв\u0026rsquo;язання цього питання необхідне проведення огляду вилучених речей, а в окремих випадках \u0026mdash; судових експертиз. Уже за результатами додаткових слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій можна зробити однозначний висновок про доказове значення вилучених речей і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ОП ККС ВС встановила \u0026laquo;запобіжник\u0026raquo;, адресований стороні обвинувачення, у вигляді додаткових вимог до клопотання про проведення невідкладного обшуку та ухвали слідчого судді за результатами його розгляду. Окрім загальних вимог, встановлених частиною 3 статті 234 КПК України, у клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку в порядку частини 3 статті 233 КПК України та в доданих до нього матеріалах має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі ж обставини повинні бути встановлені слідчим суддею та викладені в ухвалі, постановленій ех post factum. При цьому мотивування ухвали про надання дозволу на обшук у порядку частини 3 статті 233 КПК України наявністю підстав, які не передбачені вказаною нормою та не підтверджуються матеріалами справи, не може вважатися обґрунтованим у розумінні пункту 1 статті 6 та пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто в такий спосіб ОП ККС ВС розширює локальний предмет доказування для сторони обвинувачення, оскільки існування невідкладних обставин проникнення до житла чи іншого володіння особи та існування реальної конкретної загрози такої втрати, знищення речових доказів повинні не лише бути вказані в клопотанні, а й доведені матеріалами, які додаються до нього. Окрім того, прокурор під час розгляду клопотання зобов\u0026rsquo;язаний довести існування цих обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи практику ККС ВС щодо необхідності надання судом оцінки, під час розгляду кримінального провадження по суті, невідкладності підстав для проникнення в житло чи інше володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, можемо зробити висновок про її різнобічність. На необхідності здійснення такої оцінки вказано у:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 03.2020 (справа №\u0026nbsp;755/5825/18; провадження № 51-5821км19)\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПід час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПеревірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов\u0026rsquo;язковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас згідно з ухвалою слідчого судді від 19.02.2018, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій, дозвіл на проведення обшуку зазначеної квартири, в якій проживає ОСОБА_6, було надано для відшукання та вилучення речей, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому в ній зазначено, що речі, вилучені 16.02.2018 в ході огляду квартири, у подальшому стануть предметами дослідження відповідних судових експертиз та разом з іншими зібраними під час досудового розслідування доказами можуть мати суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з такими обставинами клопотання слідчого про проведення обшуку підлягає задоволенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, у вказаній ухвалі слідчого судді констатовано лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 234 КПК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду ж на відсутність підтвердження наявності виключних обставин (підстав) для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наявність чи відсутність цих обставин мала б бути з\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;ясована судом у ході перевірки відповідних доказів на предмет їх допустимості\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично метою проникнення слідчого до житла та володіння ОСОБА_11 було лише вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, що не є тим невідкладним випадком та підставою, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК, надає право слідчому без дозволу слідчого судді проводити обшук в житловому приміщенні.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eБула предметом дослідження суду першої інстанції також ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла від 14.06.2018. Зокрема місцевий суд встановив, що в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що обшук 07.06.2018 проводився з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак жодних посилань на положення до ч. 3 ст. 233 КПК у цьому рішенні не навів, відсутні у ній дані про перевірку правомірності проникнення до житла особи без рішення суду, розгляд проведено без участі прокурора, слідчого, без огляду матеріалів кримінального провадження, відповідно не надано жодної оцінки зазначеним вище суттєвим розбіжностям у протоколах щодо підстави проникнення до житла без рішення суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа переконання місцевого суду законність обшуку слідчим суддею належно перевірено не було, а сам обшук був проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, порушення права особи на захист, то відповідно цей суд дійшов висновку про те, що результати обшуку є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК і похідні докази є також недопустимими доказами внаслідок доктрини \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;у даному кримінальному провадженні суди встановили, що 15.03.2018 у період з 17:43 до 20:53 орган досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 233 КПК провів обшук житла за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності адвоката ОСОБА_14, в ході якого було виявлено та вилучено 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e20.03.2018 слідчий суддя задовольнив клопотання, подане 16.03.2018 заступником Генерального прокурора ОСОБА_20, та надав дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_14 з метою відшукання предмета неправомірної вигоди \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАпеляційна палата ВАКС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту з тих підстав, що законність проведення обшуку була предметом судового контролю на досудовому розслідуванні, та гарантії, визначені ЗУ \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Про адвокатуру та адвокатську діяльність\u0026rdquo;, стосовно ОСОБА_14 були дотримані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПроте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки вказаних доводів сторони захисту, не проаналізував наявність у органу досудового розслідування правових підстав для невідкладного обшуку в житлі ОСОБА_14, з огляду на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до проведення слідчої дії тривало більше чотирьох місяців.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКрім того, суд апеляційної інстанції не зважив на доводи захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді, який жодним чином не обґрунтував законності невідкладного обшуку у ОСОБА_14\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших своїх рішеннях ККС ВС вказував на відсутність у суду обов\u0026rsquo;язку перевіряти вказані обставини та обмежувався посиланням на ухвалу слідчого судді, якою \u0026laquo;легалізовано\u0026raquo; проведений обшук. Така позиція висловлена в постановах:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18)\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що суд не мав право давати оцінку законності постановлення ухвал слідчого судді під час розгляду клопотань на проведення обшуків у робочому кабінеті ОСОБА_8 та в його автомобілі з таких підстав.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗгідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Зі змісту рішення про проведення підготовчого засідання та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення. З урахуванням наведеного суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими були узаконені обшуки у ОСОБА_8\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, за результатом чого було складено протокол від 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за вищенаведеною адресою, який фактично був проведений 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e; \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТретьої судової палати ККС ВС від 11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;16.03.2017 проведено обшук транспортного засобу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Nissan X-Trail\u0026rdquo;, д.н.з. НОМЕР_1, за результатами чого складено відповідний протокол. Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії було санкціоновано ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, висновки апеляційного суду про недопустимість протоколу обшуку автомобіля \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Nissan X-Trail\u0026rdquo; д.н.з НОМЕР_1 від 16.03.2017 необґрунтованими з огляду на постановлення 17.03.2017 слідчим суддею ухвали про дозвіл на проведення обшуку, дії органу досудового розслідування є законними та проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОП ККС ВС в аналізованій постанові хоч і не прямо, однак усе ж таки надала відповідь на вказане питання. Так, у мотивувальній частині постанови зазначено, що, \u003cem\u003e\u0026laquo;постановивши ухвалу від 29.11.2021 про надання дозволу на проведення обшуку ех post factum, слідчий суддя виходив із того, що обшук було проведено без попереднього судового дозволу, оскільки існувала реальна загроза втрати доказів у кримінальному провадженні, а отже, вважав, що мав місце невідкладний випадок. Натомість із постанови про проведення невідкладного обшуку у квартирі\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, ухваленої 29.11.2021 слідчим СВ ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, та клопотання про проведення обшуку від 29.11.2021, що погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова, не вбачається підстав до проведення вказаної слідчої дії як невідкладної. Саме собою виявлення та фіксація під час проведення обшуку відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 КК, не є достатньою підставою для його легалізації слідчим суддею ех post factum. У відповідному клопотанні відсутнє належне обґрунтування підстав, які відносяться до переліку невідкладних, отже, слідчий суддя не мав підстав дійти висновку, що слідча дія була невідкладною\u0026raquo;. \u003c/em\u003eТобто суд, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті, повинен надати оцінку підставам невідкладності проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою вилучення речових доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи раніше підтримали згаданий підхід\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e із таких міркувань. Обшук є слідчою (розшуковою) дією, яка спрямована на збирання доказів, що потребує попереднього судового дозволу. Попри подальше надання дозволу слідчим суддею на проведення обшуку, за відсутності підстав для невідкладного проникнення його слід вважати порушенням суттєвих умов судового рішення, яке є підставою для визнання доказів недопустимими. Суд розв\u0026rsquo;язує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (частина 1 статті 89 КПК України). Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд \u0026mdash;\u003cem\u003e \u003c/em\u003eза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження (частина 1 статті 94 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовноваження суду оцінювати наявність підстав для невідкладного проникнення випливають із положень частини 9 статті 9 КПК України (у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті\u0026nbsp;7 цього кодексу), частини 3 статті 233 КПК України (слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього кодексу, перевіряючи, окрім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, суд має у своєму розпорядженні всі матеріали кримінального провадження, на відміну від слідчого судді, і може з\u0026rsquo;ясувати думку як сторони захисту, так і особи, у якої проводився \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. Слідчий суддя натомість розглядає таке клопотання в закритому судовому засіданні, досліджує тільки ті матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, і заслуховує позицію особи, яка подала клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНенадання оцінки обставинам невідкладності проведення обшуку без ухвали слідчого судді ставить під сумнів повноту здійсненого судом оцінювання доказів. Щодо самих підстав для невідкладного проникнення до житла, то це буде предметом окремого дослідження\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі викладеного можна зробити такі \u003cstrong\u003eвисновки\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСлідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об\u0026rsquo;єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. Указані випадки охоплюються поняттям \u0026laquo;невідкладних випадків, пов\u0026rsquo;язаних із врятуванням майна\u0026raquo;, указаним у частині 2 статті 30 Конституції України та частині 3 статті 233 КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПредметом невідкладного проникнення з метою вилучення можуть бути не тільки речові докази, а й матеріальні об\u0026rsquo;єкти (майно), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОкрім загальних вимог, установлених частиною 3 статті 234 КПК України, у клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку в порядку частини 3 статті 233 КПК України й доданих до нього матеріалах має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну. Ці ж обставини повинні бути встановлені слідчим суддею та викладені в ухвалі, постановленій ех post factum.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті, повинен надати оцінку підставам, зазначеним у частині 2 статті 30 Конституції України та частині 3 статті 233 КПК України, невідкладності проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою вилучення речових доказів та розв\u0026rsquo;язати питання допустимості здобутих у такий спосіб доказів.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 466/525/22; провадження № 51-7310кмо23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122272945\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122272945\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 06.09.2023 (справа № 688/647/19; провадження № 51-2840км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113357608\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113357608\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 27.02.2024 (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 18.10.2023 (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342 км 20). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e08.04.2021 (справа № 573/2028/19; провадження № 51-1535км20).\u003cem\u003e \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 01.11.2023 (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23). \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 17.04.2019 (справа № 759/19880/15-к; провадження № 51-143км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 14.03.2024 (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 (справа № 755/5825/18; провадження № 51-5821км19). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 22.06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 21.02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 30.11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Шульгін С. Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 18.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/25.jpg","tags":[{"id":497,"name":"суддя"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":884,"url":"slidchij-suddya-chi-prokuror-hto-mae-pravo-prodovzhuvati-stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-v-obednanih-kriminalnih-provadzhennyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1732015819,"date":"20.11.2024","views":427,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_11.jpg","mini_image":null,"name":"Слідчий суддя чи прокурор: хто має право продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду (далі \u0026mdash; ОП ККС) у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302600\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 7 жовтня 2024 року (справа № 755/6898/21) сформувала висновок, за яким в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях (ті, що внесені в ЄРДР до та після 16 березня 2018 року) продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. Обґрунтування цього висновку дуже просте: днем початку досудового розслідування в провадженні, у якому об\u0026rsquo;єднано матеріали кількох розслідувань, є день початку \u0026laquo;старішого\u0026raquo; провадження (частина 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України). Тому до об\u0026rsquo;єднаних проваджень має застосовуватися правовий режим, який діяв до 16 березня 2018 року і який не передбачав судового контролю за продовженням строків розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, фактично ОП ККС відступила від висновку, викладеного в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19). Нагадаю, тоді судді дійшли висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе рішення створює важливий прецедент щодо оцінки строків досудового розслідування і впливає на практику обрахунку строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях. Автор уже має досвід відмови слідчого судді Вищого антикорупційного суду аналізувати перебіг строку провадження з посиланням на постанову від 7 жовтня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що двоє суддів висловили окремі розбіжні думки до цієї постанови, які я поділяю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Луганський Ю. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки ОП ККС ВС у постанові від 7 жовтня 2024 року, які спираються винятково на норму, передбачену частиною 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України, не враховують усієї повноти нормативного регулювання відповідних правовідносин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнатомість у постанові від 31 жовтня 2022 року ОП ККС обґрунтувала висновки на підставі комплексного дослідження й аналізу приписів частини 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України у їх взаємозв\u0026rsquo;язку з положеннями, серед інших, статей 1, 214, 219, 294, 295, 295-1 цього кодексу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзапровадження судового контролю Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII свідчить про посилення гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Натомість підхід є спростуванням підвищеного контролю з боку суду за доцільністю продовження строків розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдо теперішнього часу продовження строків розслідування злочинів понад три місяці може бути здійснено лише слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежним суб\u0026rsquo;єктом продовження строків досудового розслідування в багатоепізодних кримінальних провадженнях, частину з яких було розпочато до, а частину після 16 березня 2018 року, є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Анісімов Г. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнорми статей 4\u0026ndash;9 Кримінального процесуального кодексу України є фундаментальними для кримінального процесу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗакон № 2147-VIII з огляду на правило lex posterior derogat priori (наступний закон скасовує попередній) застосовується до тих правовідносин, які продовжили існувати або виникли після набрання ним чинності. Тобто цей закон розповсюджує свою дію на кримінальні провадження, відомості про які внесено в ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне може бути окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року, які діють одночасно відносно різних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезастосування положень Закону № 2147-VIII до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, тобто починаючи з 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої форми судового контролю за розв\u0026rsquo;язанням питання про продовження строків досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, новий підхід ОП ККС є формальним і не забезпечує гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Прогнозую й докладу зусиль, щоб це питання постало перед Великою Палатою Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіркування щодо того, що саме слідчий суддя, а не прокурор повинен продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКримінальний процесуальний кодекс України не регулював раніше та не регулює зараз порядок продовження строків досудового розслідування в об\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженні.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПри цьому кримінальні процесуальні відносини з продовження строків досудового розслідування виникають із моменту звернення з відповідним клопотанням до повноважного субʼєкта й до них застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу України, чинні на момент початку виконання відповідної дії або ухвалення процесуального рішення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроцедура продовження строків розслідування неодноразово змінювалася. За Законом від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII і до 16 березня 2018 року це робив винятково прокурор. За Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII строк понад три місяці мав продовжувати слідчий суддя. Закон від 22 листопада 2018 № 2617-VIII виклав норму щодо продовження строків у новій редакції, але концепція судового контролю за продовженням строків залишилася.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівняти редакції Кримінального процесуального кодексу України різних періодів, то після 16 березня 2018 року в законі (стаття 295-1 Кримінального процесуального кодексу України) чітко зазначено про розширення права підозрюваного на судовий контроль за їх дотриманням, адже вказана норма передбачає, серед іншого, право підозрюваного та його захисника на участь у розгляді клопотання (якщо воно подається після повідомлення особі про підозру). Треба бути чесним і визнати, що право подати слідчому або прокурору заперечення на клопотання про продовження строку не є ефективним засобом захисту. Тому можливість постати перед незалежним, об\u0026rsquo;єктивним і безстороннім гарантом дотримання прав учасників процесу, а також надати свої пояснення, очевидно, відповідає легітимній меті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ таке розширення прав цілком корелює з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 Кримінального процесуального кодексу України, які захищають право на справедливий суд, верховенство права, законність і визначають, якою є дія закону в часі. Зокрема, і про це вказала Об\u0026rsquo;єднана палата в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОчевидно, що якість судового контролю порівняно з прокурорським вища (у контексті дотримання прав людини). Нехай кине в мене камінь той, у кого прокурор відреагував на заперечення на клопотання про продовження строків і не задовольнив відповідне клопотання слідчого.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі є чинним порядок, за якого винятково слідчий суддя продовжує строки розслідування. Ще раз підкреслюю, що цей порядок започатковано з 16 березня 2018 року. Порядок провадження в кримінальних справах визначається винятково кримінальним процесуальним законодавством. У випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. Це абсолютно відповідає практиці ЄСПЛ (зокрема, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003eсправа\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Щокін проти України\u0026raquo;).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі заявник скаржився на порушення його майнових прав, стверджуючи, що здійснення податковими органами перерахунку та збільшення розміру належних до виплати податків не відповідало закону. Треба зауважити, що на той час податкове законодавство було суперечливим і питання сплати прибуткового податку регулювалося різними нормативно-правовими актами. Розглядаючи справу, ЄСПЛ наголосив, що в разі, коли національне законодавство допускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов\u0026rsquo;язків платників податків, національні органи були зобов\u0026rsquo;язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (пункт 57). Також суд зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу \u0026laquo;якості закону\u0026raquo;, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (пункт 56)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкстраполюючи висновки ЄСПЛ у вищезгаданій справі до питання строків, вважаю, що правова прогалина кримінального процесуального законодавства щодо уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях має бути розв\u0026rsquo;язана на користь особи, яка зазнає втручання в її права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому існують усі підстави для висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя, адже такий підхід забезпечує реалізацію кримінальних процесуальних гарантій і спрямований на досягнення мети та ефективного розв\u0026rsquo;язання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":165,"url":"vyacheslav-kolomijchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/RAW04785.jpg","name":"Вʼячеслав","surname":"Коломійчук","post":"старший юрист АО «Міллер», доктор філософії в галузі права","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_11.jpg","tags":[{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":882,"url":"poterpilij-vid-voennogo-zlochinu-jogo-rol-u-rozsliduvanni-ta-roboti-advokata-zahistu-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731413593,"date":"13.11.2024","views":285,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_9.jpg","mini_image":null,"name":"Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро важливість ролі потерпілої особи у провадженнях про воєнні злочини спеціалісти в сфері кримінальної юстиції говорять багато. Зрештою одне з головних завдань кримінального судочинства у таких справах \u0026mdash; це захист і відновлення, там, де це можливо, прав та інтересів потерпілої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться \u003cspan\u003eу партнерстві з\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e, ми б хотіли розширити фокус обговорення фігури потерпілого і поміркувати разом з експертами не лише про права потерпілого, але і про його вплив на загальний розвиток розслідування, зокрема, доказування злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lubMihTMaj8XdBVIR9OpPcht51cIiMxJ/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_9.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":881,"url":"zakarpatska-sprava-yaki-sistemni-problemi-v-spravah-pro-seksualne-nasilstvo-vona-ogolila","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730987144,"date":"07.11.2024","views":552,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_8.jpg","mini_image":null,"name":"«Закарпатська справа»: які системні проблеми в справах про сексуальне насильство вона оголила","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСексуальне насильство \u0026mdash; неприйнятне явище в суспільстві, але, попри його криміналізацію та чималу судову практику притягнення до відповідальності кривдників, у суспільстві все ще існує багато стереотипів і міфів довкола цього злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк це впливає на притягнення кривдників до відповідальності та як стереотипи руйнують справедливість для потерпілих від таких злочинів \u0026mdash; ми поговоримо на прикладі резонансної \u0026laquo;закарпатської справи\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПро що ця справа та чому можна говорити про її прецедентність для судової практики України?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк уже відомо, у серпні 2021 року в селі Верхні Ворота, що в Закарпатській області, 14-річна дівчина пережила сексуальне насильство з боку трьох неповнолітніх хлопців, які, користуючись дружніми стосунками, довірою дівчини, завели її в підвальне приміщення, де вчинили сексуалізоване насильство. Ба більше, свої дії відзняли на відео, яке згодом потрапило в інформаційний простір.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДії кривдників орган досудового розслідування спочатку кваліфікував за частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України (зґвалтування неповнолітньої особи), а вже в процесі слухання справи в суді першої інстанції злочин було перекваліфіковано за частиною 3 статті 153 КК України (сексуальне насильство, вчинене щодо неповнолітньої особи).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідставою для перекваліфікації стало те, що потерпіла начебто під час давання показань у суді першої інстанції зазначила, що проникнення в її тіло не було. До того ж прив\u0026rsquo;язали судово-медичну експертизу, яка начебто підтвердила відсутність фізичних слідів насильства на тілі потерпілої. Разом це призвело до того, що сторона обвинувачення в ході слухання справи змінила обвинувачення на кримінальне правопорушення, яке передбачає менш суворе покарання порівняно зі зґвалтуванням.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПринагідно нагадаю, що стаття 152 КК України передбачає відповідальність за зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов\u0026rsquo;язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНатомість частина 3 статті 153 КК України передбачає відповідальність за вчинення насильницьких дій сексуального характеру, непов\u0026rsquo;язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміна кваліфікації \u0026mdash; право сторони обвинувачення та настає в тому випадку, коли під час судового розгляду встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас, якщо змінене обвинувачення передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, потерпілій роз\u0026rsquo;яснюється її право підтримувати первісно висунуте обвинувачення в раніше пред\u0026rsquo;явленому обсязі (частина 3 статті 338 Кримінального процесуального кодексу України).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак потерпілій у \u0026laquo;закарпатській справі\u0026raquo; відповідно до вимог закону не роз\u0026rsquo;яснили її право підтримувати первинний обвинувальний акт, що призвело до того, що суд першої інстанції після зміни обвинувачення лише розв\u0026rsquo;язував питання про наявність у діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 153 КК України, а попередньо інкримінована стаття залишилася поза увагою.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ результаті розгляду справи суд першої інстанції призначив обвинуваченим покарання за частиною 3 статті 153 КК України у вигляді п\u0026rsquo;яти років позбавлення волі та в порядку статті 75 КК України звільнив від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку на два роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНадалі завдяки небайдужості суспільства ця справа стала відомою в інформаційному просторі, і я від імені Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; разом зі своїми колегами-адвокатами/ками долучилася до надання юридичної допомоги потерпілій.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗараз справа вже після апеляції перебуває на новому розгляді в суді першої інстанції, і ми поступово переходимо на стадію судових дебатів, тобто завершальну стадію судового процесу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСуд апеляційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, указав на те, що, всупереч вимогам КПК України, потерпілій не роз\u0026rsquo;яснили її право підтримувати обвинувачення в первісно висунутому обсязі, тобто за частиною 3 статті 152 КК України.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе вкотре свідчить про необхідність надання якісної юридичної допомоги потерпілим, роз\u0026rsquo;яснення їхніх прав у межах кримінального провадження та сприяння якісній поінформованості потерпілих про хід кримінального провадження. Потерпіла особа \u0026mdash; не сторонній учасник справи, а повноцінний учасник кримінального провадження, якій має бути забезпечена якісна юридична підтримка, особливо в таких чутливих справах, як насильство.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНадалі після роз\u0026rsquo;яснення права потерпілій підтримувати обвинувачення в первісному вигляді вже при новому розгляді справи вона підтримує обвинувачення за частиною 3 статті 152 КК України. Тобто фактично наразі суд має два обвинувальні акти за частиною 3 статті 152 та частиною 3 статті 153 КК України та має вирішити, який саме склад кримінального правопорушення був у діях кривдників.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрацюючи вже два роки із цією справою, я можу впевнено сказати, що вона демонструє й порушує дуже важливі питання в суспільстві, які до цього часу нерідко замовчувалися, коли йшлося про насильство та постраждалих від цього злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eРетравматизація\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПередусім серед проблем, які яскраво демонструє ця справа, \u0026mdash; невміння комунікувати з постраждалими від насильства, відсутність чіткого розуміння того, що таке чутливі підходи в розслідуванні таких справ і чому вони потрібні, коли йде мова про насильство, особливо коли такі дії вчинені проти дітей.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ \u0026laquo;закарпатській справі\u0026raquo; потерпілу декілька разів допитували на різних стадіях справи, неодноразово залучали до відповідних слідчих дій, де вона була змушена пригадувати всі обставини пережитої події. Допити відбувалися без застосування будь-яких методик, спрямованих на мінімізацію негативного впливу кримінального провадження на потерпілих, наприклад методики зеленої кімнати чи моделі Барнахус.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПід час первинного слухання справи в суді першої інстанції вона була змушена відвідувати судові засідання, повторно проходити допит на стадії розгляду справи, а також візуально контактувати з обвинуваченими в судовому процесі.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсе це \u0026mdash; яскраві приклади відсутності потерпілоорієнтованого підходу й необхідність потерпілих у таких чутливих справах, як сексуальне насильство, докладати значних зусиль, спрямованих на досягнення результату в справі. Без потерпілої, її активної участі, її показань важко притягнути кривдників до відповідальності.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПопри те, що чинне національне законодавство містить інструменти для уникнення багаторазових допитів потерпілих (до прикладу, допит на стадії досудового розслідування справи під час судового засідання (стаття 215 КПК України), допит із застосуванням технічних засобів відеофіксації, закритий судовий розгляд справи тощо), при первинному судовому розгляді справи таких юридичних інструментів до потерпілої не було застосовано.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eВідсутність спеціалізації суб\u0026rsquo;єктів кримінальної юстиції в таких справах\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСправа про зґвалтування при первинному судовому розгляді розслідувалася й розглядалася нарівні з іншими кримінальними правопорушеннями. Попри те, що справи такої категорії потребують особливої уваги й чутливості з огляду на травматичний вплив насильства та його наслідки для потерпілих.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи повинні розуміти, що потерпілі діти потребують особливої уваги, особливо коли йдеться про насильство. Ми не можемо ставитися до потерпілих від насильства так само, як, наприклад, до потерпілих від майнових чи будь-яких інших правопорушень.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасильство має негативні психологічні наслідки, особливо травматичні, які впливають на всі сфери життя постраждалих.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому ця справа вкотре підкреслює необхідність запровадження в Україні спеціалізації суддів у розгляді справ про сім\u0026rsquo;ю та дітей. Сімейна спеціалізація забезпечить удосконалення стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у національному законодавстві й правозастосовну практику та формування потерпілоорієнтованих підходів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eНаявність стереотипів у суспільстві\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, ця справа яскраво демонструє, що нерідко суспільство не готове визнавати насильство неприйнятним явищем і шукає виправдання діям кривдників.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПодії \u0026laquo;закарпатської справи\u0026raquo; відбулися в маленькій громаді, де всі одне одного знають, а тому про подібне кажуть, що \u0026laquo;гуділо все село\u0026raquo;. Попри те, що обставини злочину швидко поширилися, замість засудження поведінки кривдників громадою, упродовж усього слухання справи ще непоодиноко лунали \u0026laquo;звинувачення\u0026raquo; потерпілої на кшталт \u0026laquo;сама прийшла\u0026raquo;, \u0026laquo;вчасно не пішла\u0026raquo; тощо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦя справа показує, що нерідко в справах про сексуальне насильство ми спостерігаємо домінування таких чинників, як віктимізація постраждалих, прив\u0026rsquo;язка комунікації з постраждалими до оцінювання їхнього життя, поведінки до та після злочину, що свідчить про часткове перекладання відповідальності за злочин на самих постраждалих поза межами юридичної площини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСуспільство ще не до кінця відійшло від міфів про те, що \u0026laquo;жертва сама винна у тому, що постраждала від насильства\u0026raquo;, бо не подбала про свою безпеку, \u0026laquo;сама спровокувала\u0026raquo; тощо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи маємо аналізувати ці проблеми на прикладі таких прецедентних випадків, які показують суспільству, що система в розслідуванні подібних справ ще недостатньо чутлива до постраждалих, а також займатися на різних рівнях просвітницькою роботою в межах громади.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеобхідно, щоб у дитячих садочках, школах, закладах вищої освіти порушували теми, пов\u0026rsquo;язані із сексуальною освітою, проводили лекції з питань рівності й насильства, щоб дітям із дитинства пояснювали, що насильство \u0026mdash; це за межами нормального.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля цього фахівці, які працюють із дітьми, мають бути обізнані з питаннями гендерно зумовленого насильства, проходити відповідне навчання, щоб бути спроможними пояснювати дітям, що таке насильство, а також не допускати зі свого боку поведінки, яку можна сприйняти як таку, що схвалює насильство та допускає його за певних умов.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Закарпатська справа\u0026raquo; яскраво демонструє, що така проблема досі особливо актуальна в маленьких громадах, де стереотипи, міфи глибоко вкорінилися у звичному укладі життя мешканців.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо людей необхідно доносити, що насильство завжди підлягає засудженню, кримінальному переслідуванню, а постраждала ніколи та за жодних обставин злочину не винна в тому, що з нею трапилося насильство.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, суспільство має зрозуміти, що насильство може не залишати слідів, бо фізичний опір не завжди є ознакою насильства. Насильницькі дії можуть вчинятися і без фізичного насильства, але при цьому без добровільної згоди потерпілої.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІснує багато випадків сексуального насильства, яке трапляється без застосування фізичного насильства, але й без вільного волевиявлення особи, тому завжди необхідно аналізувати його обставини й не обмежуватися лише результатами судово-медичної експертизи, а брати до уваги й інші докази.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля цього необхідно надалі проводити активну інформаційно-просвітницьку роботу як у межах громад, так і в публічному просторі загалом.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, \u0026laquo;закарпатська справа\u0026raquo; яскраво демонструє проблеми, характерні для тотожних справ, пов\u0026rsquo;язаних із насильством, і підкреслює ті виклики, з якими стикаються постраждалі, які пережили насильство.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eНаступні кроки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа превеликий жаль, саме такі резонансні справи є відправною точкою для запровадження нових підходів у розслідуванні й розгляді справ про насильство, формування успішної практики, спрямованої на реалізацію потерпілоорієнтованих підходів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСподіваюсь, що в найближчому майбутньому потерпілі від сексуального насильства будуть отримувати фахову юридичну підтримку, а всі суб\u0026rsquo;єкти, які беруть участь у запобіганні й протидії насильству, фокусуватимуться на інтересах потерпілих, що буде наслідком, поміж іншого, таких прецедентів, як \u0026laquo;закарпатська справа\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-stars\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАсоціація жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; надає безоплатну юридичну допомогу потерпілим і заручається підтримкою небайдужих правозахисників/ць, які готові працювати з такими чутливими справами. Для отримання юридичної допомоги варто звернутися на лінію \u0026laquo;ЮрФем: підтримка\u0026raquo; за номером: 068-145-55-90 або 0-800-30-55-90.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":164,"url":"marta-zmisla","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attF3ZHmXrsDIQ3yjrrWntQVy-5WNIb7xi7HoONKNCNCnY.jpg","name":"Марта","surname":"Змисла","post":"Адвокатка «ЮрФем:підтримки»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_8.jpg","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":880,"url":"posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730452778,"date":"01.11.2024","views":775,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.jpg","mini_image":null,"name":"Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З\u0026rsquo;явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі \u0026laquo;працює\u0026raquo; без давноочікуваних змін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не стосується одного із законодавчих рішень, ухвалених 3 березня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яке пов\u0026rsquo;язане з посиленням відповідальності за мародерство. Окрім змін санкції статті 432 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026laquo;Мародерство\u0026raquo;, суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики вирішили доповнити низку статей КК України про відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності (частина 4 статті 185, частина 4 статті 186, частина 4 статті 187, частина 4 статті 189, частина 4 статті 191) такою ознакою, що кваліфікує відповідні склади правопорушення, як їх вчинення \u0026laquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередумовою для цього рішення стали події перших днів повномасштабної війни на тлі активізації дій окремих осіб, які користувалися ситуацією в багатьох регіонах України, коли мешканці покидали місця свого постійного проживання та якнайдалі втікали від війни. Зокрема, згадується досить неординарне звернення міського голови Охтирки, який 28 лютого 2022 року зазначив, що за мародерство розстрілюватимуть на місці. Він закликав містян оперативно повідомляти про невідомих осіб, які з\u0026rsquo;являються в будинках людей, що покинули місто\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цьому тлі рішення про посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності ухвалювалося настільки швидко, наскільки це було можливо зробити в тогочасних умовах. Зважаючи на те, що навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення, то такий крок не став унікальним для вітчизняної практики нормотворчості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у випадку вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану істотно (!) підвищено покарання за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Так, якщо до внесення таких змін грабіжник, дії якого оцінювалися за частиною 1 статті 186 КК України, міг зазнати максимального покарання строком чотири роки позбавлення волі, зокрема з урахуванням судом обставини, що обтяжує покарання, у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Після цього лише мінімальне покарання такій особі може бути призначено на рівні семи років позбавлення волі. Показово, що збільшення покарання для кожного із зазначених правопорушень відбулося в диспропорційний спосіб (зокрема, можна порівняти зі статтею 187 КК України, частина 1 якої передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання згідно із частиною 4 статті 187 КК України \u0026mdash; вісім років позбавлення волі). Годі й нагадувати, що подібні законодавчі рішення не можуть ухвалюватися довільно та в науково необґрунтований спосіб. Як слушно зауважує В. Рашкован, розмірковуючи про схожу проблему, яка існує в Україні в ширших масштабах: \u0026laquo;\u003cem\u003eЧас прямувати до побудови інституційних основ державних політик\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На його погляд, який видається безспірним, державні політики повинні бути ефективними, а рішення \u0026mdash; базуватися на тому, що було доведено в теорії. Формулювання політики на припущеннях чи інтуїції треба зупинити \u0026mdash; помилки для країни можуть бути дуже болісними\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, але саме припущеннями і суто загальним тлом подій перших днів повномасштабної війни керувалися суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики, ухвалюючи згаданий закон про посилення відповідальності за \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;. Уже від початку було цілком очікувано, що судова практика формуватиметься в суперечливий або/та неоднозначний спосіб. Так зрештою і сталося\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правників майже відразу виникло питання, чи означає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану те саме, що і його вчинення з використанням умов воєнного стану. За недбалості законодавця, який мав би щонайменше попіклуватися про уніфікацію відповідних обставин, почала формуватися практика, у межах якої вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану тлумачилося значно ширше, ніж у разі використання його умов, тобто в значенні часу вчинення кримінального правопорушення, а не обстановки його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь лише один промовистий приклад, що, як і багато інших, відверто дивує своєю неоднозначністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній зі справ особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років. Як встановив суд, у засудженого, який перебував в аптеці, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого він, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, підійшов до вітрини аптеки та кулаком правої руки розбив її, відкрито викравши одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком чорної смородини № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 15 копійок й одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком апельсина № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 5 копійок Загальна сума викраденого становила 146 гривень 20 копійок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд призначив мінімальний розмір покарання (згідно із санкцією частини 4 статті 186 КК України), попри те, що особа вчинила зазначений злочин повторно (була судимість за корисливі злочини)! З другого боку, сім років позбавлення волі навіть за повторне вчинення грабежу може бути надмірним покаранням і таким, що в цій конкретній ситуації явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння (розмір заподіяної шкоди становив 146 гривень 20 копійок, що за умови вчинення таємного викрадення майна взагалі б не розглядалося як кримінальне правопорушення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля порівняння: той же суд, але в іншій справі призначив особі так само сім років позбавлення за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Причому за наявності обтяжуючої покарання обставини\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ухвалення досліджуваних змін до КК України Координаційний центр з надання правової допомоги надав такі роз\u0026rsquo;яснення: \u003cem\u003e\u0026laquo;Новий закон посилив покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за\u003c/em\u003e \u003cem\u003eвикористання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Такий підхід видавався логічним, адже саме використання воєнної обстановки має посилювати відповідальність, а не час вчинення кримінального правопорушення, що в різних частинах України може проявлятися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість позиція Верховного Суду (Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду) із цього приводу виявилася протилежною і звелася до визнання того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений\u0026raquo;.\u003c/em\u003e При цьому намагання пов\u0026rsquo;язати зміст відповідної ознаки з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, а не часом його вчинення суд назвав безпідставним ототожненням диференціації кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, з її індивідуалізацією судом за обтяжуючою \u003cem\u003eобставиною \u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначеній правовій позиції передувало рішення Великої Палати Верховного Суду, яка в цій же справі лишила без розгляду по суті питання про умови воєнного або надзвичайного стану, що характеризують ознаку, яка кваліфікує окремі кримінальні правопорушення проти власності\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас очевидно, що підхід, висловлений Об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду, навряд чи є однорідним серед усіх суддів Верховного Суду, адже попередньо одна з колегій суддів Касаційного кримінального суду абсолютно слушно й переконливо зазначила, що тлумачення ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo; призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття тяжкого злочину. Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими й заслуговували на таку кваліфікацію, \u0026mdash; питається в рішенні суду\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова позиція Верховного Суду про розуміння ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo; винятково як такої, що стосується вчинення відповідного діяння за наявності цього стану, безсумнівно, вплинула на подальший вектор формування правозастосовної практики, призвівши до (знову ж таки) досить прогнозованих наслідків. Мається на увазі надмірне й не завжди виправдане застосування заохочувальних норм кримінального права до осіб, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 191 КК України. На цю ситуацію (дисбаланс у здійсненні кримінально-правового впливу за окремими категоріями правопорушень, що з-поміж іншого проявляється в непомірному застосуванні статей 69 і 75 КК України щодо викрадачів) звернули увагу окремі експерти в процесі їх інтерв\u0026rsquo;ювання\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі помітною ця проблема стала і для суб\u0026rsquo;єктів формування кримінально-правової політики, які запропонували змінити законодавство про відповідальність за викрадення чужого майна таким чином, щоб застосоване покарання узгоджувалося зі ступенем суспільної небезпеки правопорушення, обставинами його вчинення та характеристикою особи винного, тобто воно повинно бути справедливим\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював. Проте що в одному, що в другому випадках незаперечним фактом є очевидна хиба суб\u0026rsquo;єктів кримінально-правової політики, які не змогли забезпечити пропорційність кримінально-правового впливу, уможлививши несправедливе та/або невиправдане застосування відповідних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але 18 липня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон України від 18 липня 2024 року), частково розв\u0026rsquo;язавши відповідну проблему в притаманний собі спосіб: замість виправлення попередньої помилки була створена нова. Ідеться про втілену в життя ідею підвищити межу (\u0026laquo;поріг\u0026raquo;) заподіяної шкоди для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство та привласнення або розтрату в десять разів (з 302,8 до 3\u0026nbsp;028 гривень станом на сьогодні). Таке рішення автоматично призвело до трансформації низки кримінальних правопорушень проти власності в адміністративні проступки (дрібне викрадення чужого майна). До речі, чому ця межа збільшилася саме в десять разів, а не п\u0026rsquo;ять чи, наприклад, п\u0026rsquo;ятнадцять, зрозуміти абсолютно неможливо. Як і в багатьох інших подібних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайпростішим, а можливо, навіть найбільш очікуваним способом коригування такої ситуації була б заміна ознаки, що кваліфікує відповідні кримінальні правопорушення, таким формулюванням \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;з використанням умов воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e замість \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[12]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак \u0026laquo;концепція простих рішень\u0026raquo; у цьому разі чомусь лишилася поза увагою тих, хто в багатьох інших випадках до неї радо звертався...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказово, що на цьому тлі зовсім непомітним лишається голос науки кримінального права, який не хочуть чути, однак який часто містить чимало корисних ідей. Зокрема, Р. Мовчан свого часу резонно доводив, що як наслідок удосконалення кримінального законодавства має відбутися така диференціація відповідальності, що пов\u0026rsquo;язується лише з вчиненням аналізованих кримінальних правопорушень проти власності \u0026laquo;з використанням умов воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧого ж можна очікувати вже зараз і в найближчій перспективі? Вочевидь того, що деякі суспільно небезпечні прояви викрадення чужого майна залишаться без належного правового реагування, яке може забезпечуватися лише в умовах здійснення кримінального провадження. Тобто органи правопорядку втратять можливість результативно протидіяти правопорушенням у виді викрадення чужого майна, яке штучно визнано дрібним, а особи, які їх вчинили, не зазнають справедливого покарання. І знову ця справедливість, яку втрачаємо! А головне, що чимала кількість потерпілих осіб від таких викрадень утратить реальну можливість захистити та відновити порушені права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМ. Карчевський із використанням платформи \u003cem\u003eCrimeDataLab\u003c/em\u003e провів аналіз можливих змін у структурі облікованих проваджень і засуджених осіб, зазначивши, що крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) та привласнення (стаття 191 КК України), за даними останніх 11 років (2013\u0026ndash;2023), становлять 52 % облікованих проваджень (41,3 % \u0026mdash; крадіжка, 8,6 % \u0026mdash; шахрайство, 2,1 % \u0026mdash; привласнення). Протягом останніх 11 років частка засуджених за статтями 185, 190 та 191 КК України, які межують із дрібним викраденням (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі \u0026mdash; КУпАП), становить 27,3 %. Отже, якщо з-поміж осіб, засуджених за такі кримінальні правопорушення, частка тих, які заподіяли шкоду розміром від 302,8 до 3\u0026nbsp;028 грн, становить 20 %, то очікуване зменшення кількості засуджених осіб становитиме 5,5 %, третина \u0026mdash; 9,1 %, половина \u0026mdash; 13,7 %\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у середовищі правників зазначений закон викликав нову досить серйозну дискусію про те, чи призвело його ухвалення до сутнісних змін КК України з огляду на те, що формальні зміни стосувалися лише статті 51 КУпАП? А ще \u0026mdash; чи відбулося (часткове) скасування кримінальної протиправності частини діянь, які посягають на власність?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемний аналіз Конституції, КК України та КУпАП, урахування здобутків науки кримінального права, звернення до базових правових принципів і релевантної судової практики дають змогу констатувати, що кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Викладена позиція обґрунтовується таким чином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон від 18 липня 2024 року, попри те, що не передбачає безпосередніх змін до КК України, за своїм змістом може вважатися кримінально-правовим. Ба більше, КУпАП з огляду на його деліктну й публічно-правову спорідненість із КК України \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e може містити кримінально-правові норми. Або, іншими словами, норми, які за своїм змістом є кримінально-правовими. Треба також враховувати, що кримінальна й адміністративна, точніше адміністративно-деліктна відповідальність можуть бути віднесені до юридичної відповідальності одного виду. Обґрунтований висновок про сутнісну тотожність кримінальної та адміністративно-деліктної відповідальності робить Д. Азаров\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, стаття 51 КУпАП, викладена в новій редакції на підставі зазначеного закону, містить одночасно як адміністративно-деліктні, так і кримінально-правові норми. Адже лише в комплексному поєднанні статті 51 КУпАП і статей 185, 190, 191 КК України можна встановити ознаки складів кримінального правопорушення у виді крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна. Насамперед ідеться про таку ознаку, як предмет складу кримінального правопорушення. Ця ознака є обов\u0026rsquo;язковою для крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а її встановлення по-іншому, ніж через звернення до статті 51 КУпАП, неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча стаття 51 КУпАП і не є законом про кримінальну відповідальність у його буквальному (формальному) значенні, однак за своїм фактичним змістом і правовою природою цей закон у відповідній частині може вважатися елементом норм КК України. Як слушно наголошують у цьому аспекті А.\u0026nbsp;Музика і С.\u0026nbsp;Багіров, пізнати суть поведінки, яка забороняється кримінальним законом за допомогою норм із бланкетними диспозиціями, можна лише на підставі звернення до змісту іншого нормативного акта, де більш детально описано ознаки цієї поведінки. У такому разі зовнішня оболонка у вигляді відповідної статті кримінального закону, або \u003cem\u003eформа\u003c/em\u003e, залишається, проте \u003cem\u003eзміст \u003c/em\u003eнорми змінюється. Тому й правові наслідки мають визначатися в такий спосіб: кримінальна відповідальність виключається через втрату протиправності в межах тієї галузі права, до змісту якої відсилає кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією. Це має призвести до застосування принципу зворотної дії кримінального закону в часі, оскільки кримінальна відповідальність скасована (опосередковано)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас навіть якщо категорично заперечувати цю позицію і вважати, що частина 1 статті 5 КК України охоплює лише випадки безпосередньої декриміналізації (тобто такої, яка відбувається в спосіб змін саме КК України як окремого нормативно-правового акта), то в такому разі треба зважати й спиратися при розв\u0026rsquo;язанні порушеного питання на частину 1 статті 58 Конституції України. Ця конституційна норма містить універсальне положення (загальновизнаний принцип права), яке може бути використане для всіх випадків змін законодавства, зокрема і такі, що передбачають опосередковану декриміналізацію певного діяння\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе викликає також сумнівів, що набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року має наслідком скасування кримінальної протиправності таких діянь, як крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) і привласнення або розтрата чужого майна (стаття 191 КК України). Адже зміна статті 51 КУпАП автоматично призвела до зменшення кола кримінально караної поведінки, що має місце в разі вчинення зазначених діянь. У результаті змін відбулася часткова декриміналізація крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а саме \u0026mdash; ці діяння втратили свою кримінальну поведінку в частині викрадення чужого майна, вартість якого на момент їх вчинення становить більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротилежна думка із цього питання підштовхує до геть несправедливого за своєю суттю висновку, ніби скасування кримінальної протиправності діяння залежно від способу його здійснення може мати різні правові наслідки. Для когось поблажливі, а для когось \u0026mdash; ні! Очевидно, що такий підхід підривав би принцип справедливості в кримінальному праві, коли відповідальність тих осіб, кримінальну протиправність поведінки яких безпосередньо визначає КК України, скасовуватиметься, а тих, кримінальна протиправність поведінки яких визначається опосередковано (у комплексному поєднанні з іншими законами), попри це, наставатиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідивши аналогічну проблему (чи відбулася декриміналізація внаслідок ухвалення Закону України від 18 липня 2024 року), І. Польщиков зауважив, що є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь \u003cem\u003ecommon sense\u003c/em\u003e і \u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І він не помилився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду вирішила, що Закон України від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП. Отже, зміни, внесені цим законом, мають зворотну дію в часі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалене рішення не викликає сумнівів й узгоджується з висловленими вище аргументами. Однак, як видається, воно розв\u0026rsquo;язує лише локальну проблему. А що робити з глобальною? Тут вочевидь знов резонно згадати про назрілу необхідність використання науково обґрунтованих, доказових способів здійснення кримінально-правового регулювання, тобто потрібно змінити усталений в Україні підхід до формування кримінально-правової політики, що не ґрунтується на доказовій практиці (\u003cem\u003eevidence-based legislation\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ літературі із цього приводу наголошується на простій та очевидній (здавалося б) істині: інструментом і водночас одним з основних суб\u0026rsquo;єктів формування політики є політичні партії. Що активніше й професійніше вони розробляють і реалізують політику, що більш зрозуміла й близька для співвітчизників ця політика, то частіше громадяни держави довіряють їм здійснювати також і їхні права і свободи. Політичні партії мають керуватися суто інтересами своїх виборців, бо інакше вони програють наступні вибори\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тож запит на доказову політику загалом і, зокрема, кримінально-правову політику повинен формуватися знизу, щоб це стало вимогою виборця, ігнорувати яку було б украй ризиковано для суб\u0026rsquo;єктів політичної діяльності. Досягти такого стану можна насамперед через підвищення правової культури населення, що має чітко розуміти, як функціонує правовий механізм держави. І якщо питання наступних політичних виборів в умовах воєнного стану не зрозуміле, то питання розширення підходів до формування правової культури населення як ніколи актуальне. У разі неможливості його розв\u0026rsquo;язання рух до Європейського Союзу виявиться надто ускладненим. Громадяни, які мають низький рівень правової культури, не зможуть адекватно сприймати чимало важливих нормативних рішень на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мэр Ахтырки заявил, что за мародерство будут расстреливать на месте / \u003cem\u003eСудово-юридична газета\u003c/em\u003e (28 лютого 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рашкован В. Щоб не було як з ковалем і трактористом. Що не так з українською політикою? / Liga.net (3\u0026nbsp;січня 2024 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\"\u003ehttps://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 грудня 2023 року в справі № 404/10302/23. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2021 року в справі № 404/527/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Роз\u0026rsquo;яснення щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час воєнного стану / Урядовий портал (1 квітня 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Письменський Є. О. Розвиток кримінально-правової політики України в умовах режиму воєнного стану: проміжний аналіз експертної оцінки. \u003cem\u003eЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління\u003c/em\u003e. 2024. № 3. С. 155. DOI: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;Марін О. Чи відбулася часткова декриміналізація крадіжки та які наслідки це матиме? \u003cem\u003eAcademia.edu.\u003c/em\u003e URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\"\u003ehttps://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мовчан Р. О. Аналіз законодавчого рішення про посилення кримінальної відповідальності за мародерство. \u003cem\u003eАналітично-порівняльне правознавство. \u003c/em\u003e2022. № 1. С. 285.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Карчевський Микола. У четвер 18.07.2024 Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 / \u003cem\u003eFacebook. \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Майже відразу після набрання чинності Законом України від 18 липня 2024 року свою чітку позицію з приводу порушеного питання висловила Н. Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду (див.: Антонюк Н. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. \u003cem\u003eПраво України\u003c/em\u003e. 2024. № 5. С. 58\u0026ndash;63).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Азаров Д. Кримінальна та адміністративно-деліктна відповідальність. \u003cem\u003eНаукові записки НаУКМА. Юридичні науки\u003c/em\u003e. 2018. Том 2. С. 106\u0026ndash;107.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Музика А. А., Багіров С. Р. Бланкетна диспозиція норми кримінального права і ст. 58 Конституції України: є привід для дискусії. Матеріали IV Яценківських читань: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції \u0026laquo;Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри\u0026raquo; (26 грудня 2023 року). 2. Збірка тез доповідей учасників круглого столу здобувачів освіти \u0026laquo;Кримінальне право України: окремі нормативні, правозастосовні та теоретичні проблеми\u0026raquo; (27 грудня 2023 року). 3. Резюме панельної дискусії \u0026laquo;Міжнародне кримінальне право без міфів, страхів та стереотипів\u0026raquo; (27 грудня 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2024. С. 39\u0026ndash;40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дудоров О. О. Бланкетність і зворотна сила кримінального закону. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал\u003c/em\u003e. 2015. № 5. С. 178.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eПольщиков І. Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану / \u003cem\u003eJust Talk\u003c/em\u003e. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Sebastiaan Princen. The Use of Evidence in Evidence-Based Legislation. \u003cem\u003eEuropean Journal of Law Reform.\u003c/em\u003e 2022. (24) 1. DOI: 10.5553/EJLR/138723702022024001010\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Хавронюк М. І. Значення політичної волі для кримінально-правової політики. \u003cem\u003eПраво і суспільство = Inernational journal Law \u0026amp; Society\u003c/em\u003e. 2016. № 4. С. 125 (124\u0026ndash;129).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":879,"url":"reforma-sistemi-msek-yak-namagannya-poboroti-koruptsijni-riziki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730189975,"date":"29.10.2024","views":369,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_7.jpg","mini_image":null,"name":"Реформа системи МСЕК як намагання побороти корупційні ризики","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e22 жовтня 2024 року за ініціативою Президента України відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Головним питанням, винесеним на обговорення, стала ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (далі \u0026mdash; МСЕК). Особливу увагу приділили посадовцям органів прокуратури, визнаним особами з інвалідністю, оскільки останнім часом стрічки новин усе частіше майорять статтями про фальшиві інвалідності таких посадовців.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e22 жовтня 2024 року за ініціативою Президента України відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Головним питанням, винесеним на обговорення, стала ситуація навколо медико-соціальних експертних комісій (далі \u0026mdash; МСЕК). Особливу увагу приділили посадовцям органів прокуратури, визнаним особами з інвалідністю, оскільки останнім часом стрічки новин усе частіше майорять статтями про фальшиві інвалідності таких посадовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом проведеного засідання став указ Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, який увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року \u0026laquo;Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час засідання голова Служби безпеки України Василь Малюк і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповіли, що наразі в органах державної влади є багато фактів зловживань і фальшивих інвалідностей посадовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно першим рішенням Ради національної безпеки і оборони України стала рекомендація правоохоронним й антикорупційним органам упродовж місяця після ухвалення рішення вжити заходів реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступним важливим рішенням Ради національної безпеки і оборони України стала вказівка забезпечити утворення робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчікуваною новиною зазначеного указу стала вказівка про підготовку законопроєкту про внесення змін до деяких законів України й запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні. Цей законопроєкт має передбачати ліквідацію МСЕК із 31 грудня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказ також передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз наявних корупційних ризиків у роботі МСЕК\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСама собою потреба реформувати процедуру проведення медико-соціальної експертизи й отримання в результаті групи інвалідності очевидна. Система застаріла й містить значну кількість корупційних ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто звернути увагу на представлене у 2022 році дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції \u0026laquo;Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у результаті якого було виявлено такі ризики:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКорупційна домовленість на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосередництво посадової особи державного органу в досягненні корупційної домовленості з головою та/чи членами МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРегіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК із метою одержання неправомірної вигоди.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості з головою та/чи членами МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПришвидшення підготовки лікарем направлення й необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підроблення за умови отримання неправомірної вигоди.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПідготовка лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння в подальшому ухваленні рішення МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;Комплексна корупційна послуга\u0026raquo; \u0026mdash; інвалідність \u0026laquo;під ключ\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗаволодіння грошовими коштами державного бюджету через МСЕК та учасників бойових дій.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗлочинна змова лікарів МСЕК для систематичного вимагання неправомірної вигоди від громадян.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, перші кроки на шляху до реформування вже були ініційовані представниками правозахисних організацій \u0026mdash; УГСПЛ та ГС \u0026laquo;Ліга Сильних\u0026raquo;, які долучилися до розроблення законопроєкту № 11225 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e від 30 квітня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e17 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні за основу зазначений законопроєкт. Він мав на меті внести зміни до окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи. Зокрема, змінами до законів України \u0026laquo;Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні\u0026raquo; та \u0026laquo;Про реабілітацію у сфері охорони здоров\u0026rsquo;я\u0026raquo; було запропоновано виключити обов\u0026rsquo;язок особи проходити медичний огляд у МСЕК і передбачено право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи дистанційно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Законі України \u0026laquo;Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні\u0026raquo; було запропоновано встановити обов\u0026rsquo;язок МСЕК взаємодіяти з мультидисциплінарною реабілітаційною командою, своєчасно ухвалювати рішення про підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу \u0026laquo;особа з інвалідністю\u0026raquo; або \u0026laquo;дитина з інвалідністю\u0026raquo;. Також змінами до цього закону передбачено внесення до централізованого банку даних із проблем інвалідності та до електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я інформації про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу, а саме \u0026mdash; відомості акта огляду та протоколу засідання комісії, рішення комісії, а також індивідуальну програму реабілітації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА менше ніж через місяць після цього, а саме 10 жовтня 2024 року, Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України організувало зустріч із представниками громадських організацій та експертного середовища й представило законопроєкт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що передбачає системні зміни в медичній частині експертизи. Відповідно до нього зміни потрібно внести до 27 законів і кодексів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час брифінгу, який відбувся 23 жовтня 2024 року, міністр охорони здоров\u0026rsquo;я України Віктор Ляшко заявив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eми робимо все, щоб на 1 січня 2025 року МСЕК як окремі юридичні особи призупинили своє функціонування. (Їхні) функції ми передаємо до кластерних і надскластерних лікарень\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін уточнив, що кластерні й надкластерні лікарні \u0026mdash; це результат госпітального планування, яке провело Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України. Ці заклади \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечують доступність пацієнтам у межах визначених нормативів і мають як мінімум 20 напрямків надання меддопомоги\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, за його словами, Міністерство охорони здоров\u0026rsquo;я України розв\u0026rsquo;язує чотири глобальні проблеми, зокрема кадрову. Він зазначив, що всі кластерні й надкластерні лікарні підключені до Електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я, тож усі рішення про встановлення інвалідності будуть ухвалюватися на основі даних, які записані в Електронній системі охорони здоров\u0026rsquo;я. Це дасть змогу відстежувати, коли і який діагноз вносить лікар, які дослідження і коли проводилися\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо ми маємо станом на зараз? Які зміни запропоновані в законопроєкті?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередбачено, що основне завдання законопроєкту \u0026mdash; спрощення процесів встановлення інвалідності завдяки формалізації відповідних критеріїв і врегулювання процедур; цифровізація проходження експертизи; запровадження прозорих механізмів оскарження; зміна механізму фінансування медико-соціальної експертизи. Проєкт закону запроваджує зміну підходів до вивчення потреб людей, що мають обмеження функціонування, і спрощення в отриманні ними послуг й інших видів допомоги, яких вони потребують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, замість медико-соціальної експертизи пропонується проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Передбачається, що це буде вид медичної експертизи, що проводиться експертною комісією особі з обмеженнями повсякденного функціонування з метою визначення рівнів порушення структур і функцій організму людини, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт передбачає внесення змін в Основи законодавства України про охорону здоров\u0026rsquo;я, а саме доповнення статтею 69-1 \u0026laquo;Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до наданих пропозицій оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться експертними комісіями з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі \u0026mdash; ЕКОПФО), що формуються в кластерних і надкластерних закладах охорони здоров\u0026rsquo;я.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії для направлення, інструменти та критерії оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується Кабінетом Міністрів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож поки що зарано говорити про те, як буде функціонувати ЕКОПФО. Для цього має бути розроблений відповідний порядок, проєкту якого ще немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте проєкт закону передбачив функції ЕКОПФО. Зокрема, вони будуть такими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнаправлення за потреби на додаткове (із застосуванням біопсихосоціального підходу) обстеження функціональності структур і функцій організму;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eформування результатів оцінювання повсякденного функціонування особи на підставі відомостей про стан здоров\u0026rsquo;я особи, зокрема на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров\u0026rsquo;я та інших відомостей;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвизначення компенсаторів повсякденного функціонування особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпланування й проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвизначення необхідності проведення подальшого комплексного оцінювання обмежень життєдіяльності та передання цих відомостей і результату оцінювання повсякденного функціонування особи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвстановлення групи інвалідності, фіксування причин і часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвстановлення ступеня втрати професійної працездатності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвнесення до електронної системи охорони здоров\u0026rsquo;я відомостей про результат проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до порядку, визначеного центральним органам виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров\u0026rsquo;я;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвнесення до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери у випадках встановлення відомостей про інвалідність та/або ступеня втрати професійної працездатності осіб, яким було проведено оцінювання повсякденного функціонування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші функції, визначені Положенням про ЕКОПФО.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що Положення про ЕКОПФО, про яке йде мова, затверджується Кабінетом Міністрів України і відповідно потребує розроблення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, чи зможе запропонований законопроєкт закрити потреби, про які йдеться в указі Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, і справді змінити систему?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидається, що замість МСЕК будуть утворені ЕКОПФО, функції яких уже визначені. ЕКОПФО мають покращити процедуру проведення відповідних медичних експертиз як для осіб, які потребують проходження таких експертиз, так і виключити наявні корупційні ризики. Особливу увагу приділено цифровізації проходження експертиз, що має зробити процес більш прозорим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте зарано надавати будь-яку оцінку, оскільки в процесі реформування системи проходження експертиз ключовими мають стати такі два документи: Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії для направлення, інструменти та критерії оцінювання повсякденного функціонування особи та Положення про ЕКОПФО.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме вони будуть визначати, яким чином формуватиметься особовий склад ЕКОПФО, процедури проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, строки проведення та порядок ухвалення рішень. Отже, сподіваємося, що зазначені нормативно-правові акти справді будуть містити зрозумілу й прозору процедуру проходження такого оцінювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз запропонованих змін до кримінального закону\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас неоднозначну реакцію викликає ідея внесення змін до Кримінального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаємо, що за статтею 368-5 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність передбачена за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п\u0026rsquo;ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із чим доцільно дослідити правові висновки Верховного Суду, які містяться в постанові від 21 травня 2024 року, справа № 686/8627/22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зазначеній справі особу було визнано винуватою в тому, що, обіймаючи посаду голови МСЕК у місті Хмельницькому, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою 26 жовтня 2021 року приблизно о 09 год 55 хв на території Хмельницької обласної лікарні, що на вул. Пілотській, 1 в місті Хмельницькому, отримала від певної особи для себе неправомірну вигоду в сумі 1\u0026nbsp;100 доларів США за здійснення впливу на членів Хмельницької МСЕК із метою ухвалення рішення про встановлення особі II групи інвалідності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2023 року зазначену особу визнано невинуватою і виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України у зв\u0026rsquo;язку з недоведенням у її діях складу кримінального правопорушення. Вироком Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року вирок суду першої інстанції було скасовано й ухвалено новий вирок, яким особу визнано винуватою та засуджено за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ своїй постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що в диспозиції інкримінованої статті йдеться про кримінальну відповідальність за вчинення дій, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на ухвалення рішення \u003cu\u003eособою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,\u003c/u\u003e або пропозиції чи обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що голова і члени МСЕК є працівниками (лікарями) комунальних закладів охорони здоров\u0026rsquo;я та не є в розумінні примітки до статті 369-2 Кримінального кодексу України\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eособами, уповноваженими на виконання функцій держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Верховний Суд дійшов висновку, що факт встановлення особі групи інвалідності є юридично значущим і тягне за собою багато правових наслідків як соціального, так і іншого характеру. Органи, які уповноважені на встановлення цього факту, вочевидь діють від імені держави, оскільки реалізовують її функцію саме в частині встановлення інвалідності певній особі. Держава завжди реалізує свої функції через конкретні, створені нею органи чи уповноважених нею осіб. Залежно від сфери ухвалення рішення відповідні функції держави здійснюють створені для цього інституції. У частині встановлення факту інвалідності таким органом, який покликаний здійснювати функції держави, є МСЕК. Члени таких комісій ухвалюють рішення від імені такої комісії, а отже, у ході ухвалення юридично значущих рішень комісії вони є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначений правовий висновок свідчить про можливість притягнути до кримінальної відповідальності за статтею 368-5 Кримінального кодексу України голову та/або членів МСЕК, які набули незаконних активів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, на цей час обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України, уже пред\u0026rsquo;являються членам і головам МСЕК\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Таким чином, виявляється, що потреба внесення змін до Кримінального кодексу України, які б визначали голову й членів МСЕК суб\u0026rsquo;єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, \u0026mdash; безпідставна, оскільки навіть без внесення жодних змін відсутні перешкоди для такого притягнення за наявності винуватих дій таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Karty-MSEK.pdf\"\u003ehttps://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Karty-MSEK.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44131\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44131\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://moz.gov.ua/uk/news/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-vprovadzhennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi\"\u003ehttps://moz.gov.ua/uk/news/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-vprovadzhennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3919125-glava-moz-skazav-komu-peredadut-funkcii-msek-pisla-likvidacii.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-society/3919125-glava-moz-skazav-komu-peredadut-funkcii-msek-pisla-likvidacii.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dbr.gov.ua/news/dbr-zatrimalo-kerivnicyu-msek-z-hmelnichchini\"\u003ehttps://dbr.gov.ua/news/dbr-zatrimalo-kerivnicyu-msek-z-hmelnichchini\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":161,"url":"olga-semenyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attugjSsyLkqRy0XYBQVHKkcT-ie4exUk5JXLRdF-EyJ4I.jpg","name":"Ольга","surname":"Семенюк","post":"адвокатка","text":""},{"id":162,"url":"alyona-vodolad","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attYwwFvFvl6U8GNUcUoJXsFFUUuH1rrZyq7Bmro0QsYgw.jpg","name":"Альона","surname":"Водолад","post":"юристка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_7.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":878,"url":"analitichni-notatki-z-diskusii-prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729754351,"date":"25.10.2024","views":292,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_2.jpg","mini_image":null,"name":"Аналітичні нотатки з дискусії «Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних суб’єктів»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУперше в Україні (на моїй пам\u0026rsquo;яті) 9 вересня 2024 року на платформі JustTalk відбулася ґрунтовна дискусія з проблем (не)дотримання презумпції невинуватості та таємниці досудового слідства у сфері протидії кримінальним правопорушенням за участі представників органів антикримінальної юстиції (адвокатів, суддів, прокурорів, слідчих / детективів) і медіа. Дискусія відбулася за підтримки Офісу Генерального прокурора та Офісу Ради Європи в Україні, що надало їй особливо важливого значення в контексті розпочатих переговорів між Україною та європейськими партнерами на шляху її майбутнього вступу до ЄС.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусія засвідчила, що стаття 62 Конституції України й параграф 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантують кожній особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, її публічну \u003cstrong\u003eневинуватість\u003c/strong\u003e доти, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку шляхом ухвалення обвинувального вироку правоможним судом. Положення частин 1 і 5 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України доповнюють цю гарантію приписом, що обвинувальний вирок повинен набрати законної сили, щоб особу можна було публічно вважати винуватою у вчиненні кримінального злочину чи проступку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас частиною 4 статті 296 Цивільного кодексу України передбачено, що ім\u0026rsquo;я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (оприлюднено) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї, або винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення про її винуватість, або в інших випадках, які однозначно передбачені законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до практики Європейського суду з прав людини вимоги до безумовного дотримання\u003cem\u003e принципу презумпції невинуватості\u003c/em\u003e особи (ще до ухвалення й набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо неї) не лише \u003cstrong\u003eзабороняють передчасне висловлення думки\u003c/strong\u003e самим судом про те, що особа винна у вчиненні кримінального правопорушення, але такі вимоги поширюються й на досудові заяви, які оприлюднюють інші державні посадові особи стосовно тих осіб у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких триває, і в такий спосіб мотивують громадськість до формування думки про \u0026laquo;вину підозрюваної особи\u0026raquo;, намагаючись часто-густо емоційно негативно вплинути на неупереджену оцінку фактів компетентними органами держави \u0026mdash; прокуратурою й судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ аналітичних матеріалах, які були підготовлені експертами JustTalk\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і розповсюджені серед учасників дискусії, наведені обґрунтовані рішення Європейського суду з прав людини, а також факти порушення конституційного принципу \u003cem\u003eпрезумпції невинуватості \u003c/em\u003eй \u003cem\u003eне\u003c/em\u003eобґрунтованого розкриття\u003cem\u003e таємниці досудового слідства. \u003c/em\u003eУ цих матеріалах також згадані факти спотворення цих принципів окремими медіа та журналістами-розслідувачами, які у своїх обґрунтуваннях посилаються на \u0026laquo;запити суспільства щодо отримання інформації про \u0026ldquo;резонансні\u0026rdquo; кримінальні події в Україні\u0026raquo;\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас при обговоренні зазначеної проблеми учасники дискусії констатували, що серед професійної правничої спільноти, журналістів і суспільства загалом спостерігається неоднозначне розуміння й застосування національних і міжнародних стандартів дотримання принципу \u003cem\u003eпрезумпції невинуватості\u003c/em\u003e. Також відсутній єдиний підхід до застосування принципу \u003cem\u003eтаємниці досудового слідства\u003c/em\u003e, який, хоча й спрямований у першу чергу на захист інтересів органів досудового розслідування й прокуратури, але водночас перетинається з принципом \u003cem\u003eпрезумпції невинуватості\u003c/em\u003e. Неоднозначність такого підходу набуває особливої вразливості в процесі оголошення результатів здійснення таких досудових процесуальних дій, як: \u003cem\u003eвручення підозри особі, обрання запобіжного заходу підозрюваній особі, проведення обшуків\u003c/em\u003e в осіб із різним процесуальним статусом, а також -\u0026nbsp; у поза процесуальній діяльності окремих суб\u0026rsquo;єктів / сторін кримінального провадження в частині досудового розкриття / оприлюднення в медіа різноманітних \u003cem\u003e\u0026laquo;схем неправомірної поведінки окремих осіб та злочинних угрупувань\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПосилання ініціаторів такого оприлюднення на реалізацію функції превенції можливих майбутніх\u003cem\u003e \u003c/em\u003eкримінальних правопорушень не підтверджується практикою і є достатньо сумнівним із погляду ефективності досягнення поставленої мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПредставлені в аналітичних матеріалах дискусії окремі факти / випадки, безсумнівно, підтверджують, що органи забезпечення правопорядку самостійно або через медіаресурси публікують із посиланням на джерела в цих органах стверджувальну інформацію про вчинення злочину конкретною особою із зазначенням її персональних даних або без такого зазначення, але з формулюваннями, що контекстуально вказують на конкретну особу. Такі факти притаманні тією чи іншою мірою всім без винятку органам та структурам \u0026mdash; прокуратурі, НАБУ, ДБР, НПУ, СБУ, БЕБ, адвокатурі, що свідчить про певне нехтування ними презумпцією невинуватості особи та зниження ефективності досудового розслідування кримінальних правопорушень. Також трапляються поодинокі випадки, коли й \u003cstrong\u003eсуд\u003c/strong\u003e у своєму рішенні може порушити цей принцип, що свідчить про необхідність більш ретельно добирати формулювання у вироках щодо однієї особи, щоб не порушити презумпцію невинуватості іншої особи, яку можна встановити із цього судового рішення, але яка не визнана винуватою у вчиненні певного правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас заслуговують позитивної оцінки поки що поодинокі випадки реагування судової гілки влади на порушення принципу презумпції невинуватості органами досудового слідства. Так, зокрема, Вищий антикорупційний суд, який, розглядаючи одну зі справ й отримавши клопотання обвинуваченого про порушення презумпції невинуватості щодо нього, встановив підстави необхідності проведення перевірки факту ймовірного порушення презумпції невинуватості детективом НАБУ, який у публічному інтерв\u0026rsquo;ю висловлювався про \u0026laquo;доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину\u0026raquo; ще до передачі матеріалів кримінального провадження до суду\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідь на запитання \u0026laquo;\u003cem\u003eЧи повинні медіа дотримуватися презумпції невинуватості та таємниці слідства?\u0026raquo;, \u003c/em\u003eщо прозвучало під час дискусії, була неоднозначною й почасти суперечливою від різних сторін-дискутантів. Представники медіасередовища, передусім журналісти-розслідувачі, стверджували, що дія принципу невинуватості й таємниці досудового слідства не розповсюджується на їхню діяльність тією мірою, якою вони торкаються працівників органів прокуратури, забезпечення правопорядку, адвокатури та суду. Як аргумент, звучала думка про те, що свобода вираження своєї думки людиною гарантується змістом конституційних прав і свобод людини, а також статтею 10 Європейської конвенції та розповсюджується й на свободу отримання та поширення суспільно значущої інформації. При цьому слід підкреслити, що відповідно до змісту пункту 2 статті 6 цієї Конвенції, хоча й не існує перешкод для державної влади для інформування суспільства про результати досудового розслідування кримінальних правопорушень, але її приписи вимагають, щоб влада інформувала громадян виважено й делікатно, як того передбачає повага до презумпції невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на той факт, що антикримінальне законодавство України не передбачає будь-яких каральних санкцій за порушення презумпції невинуватості з боку медіа, журналісти, як і інші суб\u0026rsquo;єкти у сфері розповсюдження інформації, можуть підпадати під цивільно-правові санкції за поширення недостовірної інформації про особу. Стверджувальна інформація про те, що особа вчинила злочин до набрання законної сили обвинувальним вироком щодо неї, й є такою недостовірною інформацією. При цьому слід підкреслити, що відсутність чітких нормативно-правових механізмів захисту прав і свобод людини за умови, коли вона прямо не називається злочинцем, але про неї поширюється окрема персональна інформація \u0026mdash; фото, відео, дані щодо місця роботи і посади, яку обіймає особа, з посиланням на те, що \u0026laquo;джерело з правоохоронних органів повідомило, що\u0026hellip;\u0026raquo;, становить серйозну проблему в легітимних способах та інструментах протидії розповсюдженню такої інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОхорона таємниці досудового слідства як певної гарантії ефективності досягнення позитивних результатів у протидії злочинності частково врегульована статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України, якою передбачено, що відомості про досудове розслідування кримінальних правопорушень можна публічно розголошувати / розповсюджувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, у якому вони визнають можливим. Водночас частина 2 цієї ж статті говорить про те, що слідчий, прокурор має спочатку попередити осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв\u0026rsquo;язку з участю в ньому, про їхній обов\u0026rsquo;язок не розголошувати такі відомості без його дозволу для настання такої відповідальності. Тобто обов\u0026rsquo;язок не розголошувати дані слідства розповсюджується лише на обмежене коло осіб \u0026mdash; учасників процесуальних відносин і яких було попереджено в належний спосіб про нього. Недотримання приписів статті 222 Кримінального процесуального кодексу України часто-густо може мати на меті не стільки і не тільки інформування суспільства, скільки формування упереджених негативних емоційних оцінок з боку окремих людей стосовно поведінки певної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж таке тлумачення припису Кримінального процесуального кодексу України цілком узгоджується й зі змістом статті 387 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за розголошення даних досудового слідства без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, саме \u003cem\u003eособою, попередженою в установленому законом порядку про обов\u0026rsquo;язок не розголошувати такі дані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедотримання презумпції невинуватості в сучасному кримінальному процесі проявляється й у формі допущення витоку відповідної інформації дізнавачами, слідчими, прокурорами, співробітниками оперативних підрозділів органів забезпечення правопорядку. Такі факти викликають слушні запитання стосовно того, як інформація \u0026laquo;вийшла за межі\u0026raquo; і чому саме та інформація, використання якої порушує презумпцію невинуватості. Окрім того, такі витоки можуть шкодити не лише правам людини, а й інтересам досудового слідства. Через неконтрольовану широку інформованість про деталі розслідування події правопорушення особи, які вчинили або тільки планують вчиняти правопорушення, можуть коригувати свої дії, щоб ухилитися від викриття або приховати докази. У контексті такого розуміння зазначених принципів\u0026nbsp; очевидно, що держава має вживати належних заходів реагування для запобігання таким витокам інформації з матеріалів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблемною залишається ситуація, коли презумпцію невинуватості та таємницю досудового слідства порушують ті особи, яким стали відомі відповідні дані від інших (третіх) осіб, а не лише тих, хто був безпосереднім учасником процесуальних відносин і кого не було офіційно попереджено про відповідний обов\u0026rsquo;язок. Видається, що в умовах фактичної відсутності юридичної відповідальності для представників медіа, громадськості та інших осіб вирішальну роль у забезпеченні адекватного балансу між запитом суспільства на інформацію та гарантією на справедливий суд мають відігравати етичні норми, зокрема \u0026mdash; правила корпоративної професійної етики прокурорів, адвокатів, суддів, журналістів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час дискусії організатори провели анонімне онлайн-опитування учасників. На розсуд респондентів було запропоновано десять запитань, на кожне з яких передбачалися такі варіанти відповіді: \u0026laquo;Так\u0026raquo;, \u0026laquo;Ні\u0026raquo;, \u0026laquo;Частково\u0026raquo;, \u0026laquo;Не знаю\u0026raquo;, а також можливість запропонувати свій варіант\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. В опитуванні взяли участь 65 респондентів \u0026mdash; представників юридичних професій у сфері кримінальної юстиції та медіа, що дозволило виявити певні тенденції в ставленні зацікавлених осіб до проблем із теми дискусії. На мій погляд, ці тенденції яскраво видно у відповідях на такі запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/1%20(1).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/2%20(2).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/3%20(3).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4%20(2).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/5%20(2).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/6%20(1).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/7.png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/8.png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк основний висновок із проведеної дискусії, упевнено можна стверджувати, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-перше, вона стала актуальною, необхідною й корисною;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-друге, проблема утвердження принципу презумпції невинуватості й таємниці досудового слідства потребує дослідження й напрацювання можливих шляхів її розв\u0026rsquo;язання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-третє, органи кримінальної юстиції, медіа та інститути громадянського суспільства повинні мати універсальні правила і вимоги до дотримання цих принципів усіма зацікавленими сторонами.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапрошуємо прослухати записи обговорення на подкаст-платформі JustTalk:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСесія № 1 \u0026laquo;Проблеми розуміння та практичного застосування презумпції невинуватості та таємниці досудового слідства органами прокуратури, досудового слідства, адвокатури і суду\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://www.buzzsprout.com/1166444/episodes/15759798\"\u003e\u003cstrong\u003eпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСесія № 2 \u0026laquo;Презумпція невинуватості та таємниця досудового слідства в крізь призму етичного кодексу та професійних стандартів журналістів\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://www.buzzsprout.com/1166444/episodes/15759802\"\u003e\u003cstrong\u003eпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114797457\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114797457\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://docs.google.com/document/d/1YR5lUi9vW0SrRhr7sQ3B1IBCxSmGMXfs/edit\"\u003ehttps://docs.google.com/document/d/1YR5lUi9vW0SrRhr7sQ3B1IBCxSmGMXfs/edit\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":877,"url":"stroki-davnosti-schodo-naslidkiv-vijni-chomu-ne-vse-tak-prosto","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729630007,"date":"23.10.2024","views":568,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_6.jpg","mini_image":null,"name":"Строки давності щодо наслідків війни: чому не все так просто","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналіз наслідків збройного конфлікту на території України став новою площиною для випробування національного законодавства. Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України), хоч і був адаптований до викликів війни, але з 2014 року залишається загальною рамкою для кваліфікації правопорушень. Правозастосовна практика за ці десять років показала, що основні принципи та концепції, які застосовуються до всіх видів злочинів, можуть ставати викликами чи створювати проблеми для ефективного відправлення правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ однієї сторони, міжнародні злочини з такими кваліфікаціями, як порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України), ведення агресивної війни (стаття 437 КК України), найманство (стаття 447 КК України), отримують усе більше рішень судів різних інстанцій, які намагаються знайти спосіб імплементувати міжнародні стандарти на практиці. З іншої сторони, розширюються підходи до кваліфікації загальнокримінальних злочинів з урахуванням умов збройного конфлікту. При цьому статті Загальної частини КК України, які розкривають умови притягнення до відповідальності за ці злочини, залишаються незмінними. Тривалість збройного конфлікту чи окупація окремих територій не відображені в сталих правових позиціях і вимогах законодавства, де вплив цих факторів має значення. Одним із найбільш яскравих прикладів таких правил слугують вимоги строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні умови застосування\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПравила строків давності \u0026mdash; це гарантія своєчасності правосуддя. Ці норми відображають справедливий баланс між тим, коли злочин було вчинено, і моментом, коли особу було притягнуто до відповідальності. Якщо вимоги, передбачені \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстаттею 49 КК України\u003c/a\u003e, не були дотримані на практиці, особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від відповідальності. Градація строків давності прямо залежить від тяжкості діяння, яке визначається видом і мірою покарання, передбаченого Особливою частиною КК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас концепт строків давності наголошує на особливому характері найтяжчих міжнародних злочинів. Правила унеможливлюють звільнення від кримінальної відповідальності за ці діяння через закінчення строків давності. Якщо \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003eміжнародними документами\u003c/a\u003e такий виняток передбачений тільки для \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.27_convention%20statutory%20limitations%20warcrimes.pdf\"\u003eвоєнних злочинів, злочинів проти людяності\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003eгеноциду\u003c/a\u003e, то законодавство України додає до цього переліку ще низку злочинів проти основ національної безпеки (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстатті 109\u0026ndash;114-2 КК України\u003c/a\u003e) та окремі форми вчинення \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2812-20#n3\"\u003eкатування\u003c/a\u003e (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eчастина 3 статті 127 КК України\u003c/a\u003e). Усі ж інші факти залишаються в межах правової рамки чітких строків, протягом яких кримінальна відповідальність є можливою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСформована судова практика додає окремі аспекти до концепту строків давності. Попри те, що відносно наслідків збройного конфлікту такої практики немає, ці підходи залишаються універсальними для всіх видів злочинів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзастосування строків давності \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок суду, а не його право \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, справа \u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e№ \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e409/1465/16-к\u003c/a\u003e). Такий підхід визначає, що ця гарантія в процесі має бути реалізована за будь-яких умов. Окрім того, правова норма має імперативний характер і незалежно від того, у якому контексті було вчинено злочин, підхід у частині строків давності буде однаковим;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eтривалість строків давності напряму пов\u0026rsquo;язана з правовою кваліфікацією діяння\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2023 року, справа № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113638950\"\u003e331/4661/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Характер діяння та відповідна стаття КК України, за якою його кваліфіковано, визначає і подальший строк, протягом якого винна особа має бути притягнута до кримінальної відповідальності. Водночас некоректна правова кваліфікація злочинів на практиці також може вплинути на застосовний строк давності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eтривалість строків давності чітко визначена вимогами законодавства та не може бути продовжена\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року, справа № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117028383\"\u003e335/640/24\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Норми КК України не передбачають можливостей для продовження строків давності, тому вони залишаються досить жорстким обмеженням у часі для здійснення правосуддя.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВиклики збройного конфлікту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ той час, поки провадження щодо воєнних злочинів за статтею 438 КК України та злочинів проти основ національної безпеки залишаються поза ризиком закриття через закінчення строків давності, інші наслідки збройного конфлікту опиняються в протилежній ситуації. Попри те, що після 24 лютого 2022 року органи правопорядку України запровадили практику реєстрації всіх можливих наслідків війни, до 2014 року такого детального підходу не існувало. Факти могли фіксуватися як загальнокримінальні злочини, віднайти які в загальній статистиці кримінальних проваджень зараз неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли йде мова про застосування строків давності, те, чи провадження було зареєстровано, не має значення. Повідомлення про кримінальне правопорушення та початок розслідування не впливає на їх перебіг. Єдиний момент, до якого вимоги КК України прив\u0026rsquo;язують їх початок, \u0026mdash; це момент вчинення протиправного діяння. Десять років тривалого збройного конфлікту на території України вже дозволяють оцінити \u003cstrong\u003eокремі ризики, які можуть виникати в контексті строків давності та відкривати можливість для звільнення осіб від кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, \u003cem\u003eнеправильна кваліфікація наслідків війни може призвести до того, що окремі факти не отримають правосуддя\u003c/em\u003e. З 2014 року в практиці роботи органів правопорядку фіксувалися випадки, коли воєнні злочини \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/principle-of-complementarity-international-justice-in-ukraine\"\u003eкваліфікувалися\u003c/a\u003e\u0026nbsp;за їх загальнокримінальними альтернативами. Такий підхід, зокрема, застосовувався при незаконному затриманні осіб, жорстокому поводженні з ними, умисному вбивстві, вчиненні сексуального насильства тощо. Продовження таких розслідувань як загальнокримінальних злочинів і відсутність можливості оцінити їх як порушення законів та звичаїв війни можуть призвести до того, що подібні факти вичерпають свій строк давності й залишаться лише частиною архіву кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншою стороною цієї ситуації є те, що окремі статті КК України хоча і віднесені до категорії найтяжчих міжнародних злочинів, але все одно обмежені строками давності. Розділ ХІХ КК України містить склади окремих воєнних злочинів, спеціальним суб\u0026rsquo;єктом для кваліфікації яких є представники збройних формувань України (зокрема, стаття 433 \u0026laquo;Насильство над населенням у районі воєнних дій\u0026raquo;, стаття 434 \u0026laquo;Погане поводження з військовополоненими\u0026raquo;, стаття 435 \u0026laquo;Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею\u0026raquo;). Поряд із цим факти \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/nasilnicki-zniknennya-nacionalna-praktika-v-miznarodni-standarti\"\u003eнасильницьких зникнень\u003c/a\u003e (стаття 146-1 КК України), які можуть становити грубе порушення прав людини чи розглядатися в межах злочинів проти людяності за міжнародним правом, також не згадуються серед винятків у положеннях про строки давності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, \u003cem\u003eоцінка дій представників самопроголошених збройних формувань може втратити цінність для кримінального правосуддя\u003c/em\u003e. Практика кримінальних проваджень часто розглядає дії представників самопроголошених так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo; чи інших незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях крізь призму злочинів проти основ національної безпеки в поєднанні з іншими статтями КК України (зокрема, статтями 255, 258\u0026ndash;258-5, 260). Якщо факти вчинення державної зради чи посягання на територіальну цілісність не обмежуються призмою строків давності, то терористична діяльність чи участь у незаконних збройних формуваннях залишається в цих межах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерспектива заочних проваджень і виконання винесених у їхніх межах рішень може змінити бачення правової рамки фактів. Важко спрогнозувати, коли такі рішення можуть бути виконані. Але по факту, якщо винна особа буде передана системі правосуддя, з кожним роком усе більше шансів на те, що єдиною підставою для її відповідальності може залишитися тільки кваліфікація злочину проти основ національної безпеки. У цьому аспекті єдиним шансом уникнути такої ситуації залишається оцінка триваючих злочинів чи ризик того, що протягом перебігу строку давності особа може вчинити інший злочин. Але такі ситуації потребують додаткової уваги від органів правопорядку та залучення додаткових ресурсів на їх дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eумови тривалої окупації території не дають повного розуміння масштабу порушень, які там вчиняються\u003c/em\u003e. Попри правовий режим збройного конфлікту та його регулювання нормами міжнародного гуманітарного права, в умовах окупації можуть вчинятися загальнокримінальні злочини. Їх кваліфікація за статтею 438 КК України буде недоречною, а вчинення підпадатиме під розуміння \u0026laquo;забезпечення правопорядку на території\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах, коли органи правопорядку України не мають доступу до окупованих територій, єдиними джерелами інформації про ситуацію залишаються заяви свідків і постраждалих, інформація з відкритих джерел, яка потребує перевірки, звіти моніторингових місій. Триваючий збройний конфлікт не скасовує того, що під час окупації можуть вчинятися побутові вбивства, грабежі чи зґвалтування, правосуддя щодо яких мають забезпечувати відповідні органи в окупації, оскільки і Україна має досліджувати кримінальні правопорушення, вчинені на її території. Водночас що довше триває окупація, то більше шансів на те, що такі злочини ніколи не зможуть отримати правосуддя відповідно до законодавства України через закінчення строків давності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, що глибше оцінювати наслідки збройного конфлікту на території України, то більше комплексних питань для внесення змін у законодавство виникає. Поряд із необхідністю гармонізувати КК України та Кримінальний процесуальний кодекс України з міжнародним правом існує потреба розв\u0026rsquo;язувати суміжні питання з наслідками війни. За десять років триваючого збройного конфлікту вже можна ідентифікувати проблеми, які виникають на практиці, і знайти шляхи їх подолання, поки розслідування не стали втраченими можливостями для постраждалих отримати правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім положень кримінального законодавства та практики здійснення розслідувань, подібні питання також можуть мати значення для формування державної політики щодо звільнених територій від окупації. Відновлення правового режиму та оцінювання наслідків подій мають передбачати окремі доступні механізми, які дозволять повідомити та зафіксувати можливі порушення чи відобразити реальний стан речей в умовах окупації.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_6.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":876,"url":"dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729161619,"date":"17.10.2024","views":1804,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_5.jpg","mini_image":null,"name":"Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення та запровадження на всій території України воєнного стану 24 лютого 2022 року наша країна стикнулася з величезними викликами, які, на жаль, не оминули і сферу кримінальної юстиції. У перші тижні великої війни Верховна Рада України ухвалила низку законів, покликаних розв\u0026rsquo;язати ці нагальні проблеми. Серед них, зокрема, питання колабораційної діяльності, державної зради, співпраці з ворогом, вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану тощо.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Законом України від 3 березня 2022 року № 2117-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; Закон № 2117-IX) частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) доповнено такою кваліфікуючою ознакою, як \u0026laquo;крадіжка, вчинена \u003cem\u003eв умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці до проєкту Закону № 2117-IX\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вказано, що внаслідок воєнних дій агресора \u003cem\u003e\u0026laquo;страх за своє життя та здоров\u0026rsquo;я\u0026hellip; змушує людей полишати свої домівки та майно. Нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння цим майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі\u0026hellip; Суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного... стану\u0026hellip; Ухвалення запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на прояви мародерства з боку військовослужбовців або цивільних осіб\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до тлумачного словника мародер\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026mdash;\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eце вояк, що грабує вбитих і поранених після бою або мирне населення під час війни; відповідно мародерство \u0026mdash; це учинки, поведінка мародера\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Також мародерство (від фр. \u003cem\u003emarauder\u003c/em\u003e \u0026mdash; грабувати) \u0026mdash; це акт крадіжки\u0026hellip; майна під час військової, політичної чи соціальної кризи, наприклад війни, стихійного лиха або масових заворушень, коли закон і правоохоронні органи тимчасово не діють\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що в КК України мародерство виокремлено як окремий склад військового злочину зі спеціальним суб\u0026rsquo;єктом (стаття 432).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, з огляду на етимологію слова \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;, яке недоречно використано в назві Закону № 2117-IX, а також мету, яку закладав законодавець, ухвалюючи цей закон, можна зробити висновок, що посилення кримінальної відповідальності за крадіжку слід розцінювати винятково як таку, що вчинена \u0026laquo;з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;, а не \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо слова, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, що обтяжує покарання (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Це виглядає логічно, оскільки звичайна \u0026laquo;квартирна\u0026raquo; крадіжка в місті Ужгороді, наприклад, не тотожна крадіжці з будинку в місті Маріуполі чи Ізюмі під час активних бойових дій, коли власники покинули місце свого проживання, а інші цивільні особи (сусіди, наприклад) скористалися цим і воєнним станом та вчинили крадіжку з покинутої квартири. Або ж, наприклад, особа, скориставшись тим, що господарі під час сигналу повітряної тривоги поспіхом покинули свою квартиру та пішли в укриття, проникає до помешкання та викрадає чуже майно, тобто фактично використовує умови воєнного стану, щоб вчинити злочинні дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля ухвалення Закону № 2117-IX і до 9 серпня 2024 року будь-яка крадіжка майна, вартість якого становила або перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі \u0026mdash; НМДГ) (тобто 268,4 грн у 2023 році та 302,80 грн у 2024 році), автоматично кваліфікувалася за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п\u0026rsquo;яти до восьми років. З 7 березня 2022 року (дата набрання чинності Законом № 2117-IX) крадіжка пляшки дорого віскі з магазину в Дрогобичі та крадіжка, наприклад, продуктів харчування та теплих речей із квартири громадян, що евакуювалися з прифронтової Василівки на Запоріжжі, прирівнювалися за ступенем суспільної небезпечності відповідно до частини 4 статті 185 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ситуація виглядала абсурдною, адже не враховувала саме суспільну небезпечність дій, вчинених за різних обставин, однак вони підпадали під одну із ключових ознак \u0026mdash; вчинення цих дій \u0026laquo;в умовах\u0026raquo; воєнного стану. На практиці це призводило до того, що за крадіжку на відносно невелику суму із супермаркету особі мало бути призначено покарання у виді позбавлення волі на щонайменше п\u0026rsquo;ять років, а якщо така крадіжка була вчинена повторно (два епізоди замаху, наприклад), то це фактично виключало можливість застосування до особи статті 75 КК України, що не зовсім відповідало принципу гуманізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас органи досудового розслідування, прокурори та суди, виходячи із принципу, визначеного в статті 19 Конституції України, змушені були застосовувати ці норми на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду намагалася виправити ситуацію і, передаючи матеріали справи № 722/594/22 на розгляд Великої Палати для розв\u0026rsquo;язання винятково правової проблеми в ухвалі від 28 березня 2023 року, зазначила\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;таке тлумачення ознаки \u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eв умовах воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття \u0026ldquo;тяжкого злочину\u0026rdquo;\u0026hellip; Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими і заслуговували на таку кваліфікацію\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПонад те, такий закон суд порівняв із \u0026laquo;законом про 5 колосків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e До слова, слід відзначити, що не всі судді колегії поділяли таку думку\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 травня 2023 року\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e не погодилася з тим, що в цьому випадку є виняткова правова проблема, і повернула справу для подальшого розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом колегія суддів об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 15 січня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e дійшла висновку, що з урахуванням змін, внесених Законом № 2117-IX, норма Закону України про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 4 статті 185 КК України, підлягає застосуванню в разі \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, а \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозв\u0026rsquo;язати це питання міг би сам законодавець, змінивши відповідним чином формулювання диспозиції частини 4 статті 185 КК України, однак до сьогодні цього не сталося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті Законом від 18 липня 2024 року № 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e законодавець спробував розв\u0026rsquo;язати проблему надмірного покарання за крадіжку \u003cem\u003e\u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e шляхом внесення змін до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі \u0026mdash; КУпАП), визначивши, що крадіжка є дрібною, якщо вартість викраденого майна становить не більше ніж 2 НМДГ; закон почав діяти з 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк випливає з пояснювальної записки до проєкту Закону від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, він націлений саме на виправлення тієї ситуації, що виникла внаслідок ухвалення Закону № 2117-IX: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eСудова практика застосування норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану на території України засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним\u0026hellip; при призначенні покарання за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану \u003cstrong\u003eвідбувається порушення принципу домірності,\u003c/strong\u003e коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості або навіть як проступки, як, наприклад, у випадку частини першої статті 185 Кримінального кодексу України. Така ситуація потребує врегулювання\u0026hellip; шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за крадіжку\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвідомо уникаю обговорення питання доцільності розв\u0026rsquo;язання вказаної проблеми саме таким чином, оскільки це виняткова компетенція національного парламенту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина спільноти науковців і практиків одразу сприйняла ці зміни як декриміналізацію. У перші дні після набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX з\u0026rsquo;явилися відповідні дописи в професійній групі прокурорів у мережі Facebook, а суддя Верховного Суду Наталія Антонюк опублікувала роздуми в мережах Facebook\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Academia.edu\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, зокрема, вказала, що \u003cem\u003e\u0026laquo;має місце часткова декриміналізація вчиненого, а тому відповідні провадження за наявності підстав можуть бути закриті за п. 4-1 ч. 1 ст.\u0026nbsp;284 КПК, тобто у зв\u0026rsquo;язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Окрім того, вона вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;зміни у Кодексі України про адміністративні правопорушення, які безпосередньо вплинули на кримінальний закон, також повинні розглядатися як зміни до кримінального законодавства і мати зворотну дію в часі\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте частина професійної спільноти розцінила вказані зміни по-іншому. І якщо питання про те, як застосовувати вказані зміни для кваліфікації таємного викрадення чужого майна, яке вчинено 9 серпня 2024 року та після цієї дати, ні в кого не викликають сумнівів; то щодо питання про зворотну дію цього закону в часі щодо осіб, які вже були засуджені за крадіжку або ж які лише перебувають на етапі досудового розслідування чи у суді, \u0026mdash; почалася жвава дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, розв\u0026rsquo;язуючи спірне питання, передала справу № 278/1566/21 на розгляд Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, оскільки вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;правозастосовна позиція, за якою положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК застосовуються до Закону № 3886-IX,\u003cstrong\u003e є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність\u003c/strong\u003e та суперечить відповідним положенням ст. 58 Конституції України, офіційне і обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язкове до застосування тлумачення яких здійснив Конституційний Суд України в Рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у випадках, коли змінюються нормативно-правові акти інших галузей права, посилання на які містить бланкетна диспозиція кримінально-правової норми. Сприйняття змін до ст. 51 КУпАП, як змін КК (текст якого не змінювався Законом № 3886-IX) є прямим запереченням правових позицій Конституційного Суду України, за якими подібні зміни не створюють підґрунтя до застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ такою позицією важко погодитися з огляду на таке.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, мотивуючи свою ухвалу, суд вказує, що \u003cem\u003e\u0026laquo;єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1\"\u003e\u003cem\u003eКримінальним\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e кодексом України (ч. 1 ст. 2). Відповідно, \u003cstrong\u003eсклад кримінального правопорушення не визначається нормами \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_18/pravo1/KD0005.html?pravo=1\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКУпАП\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e чи інших законів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до цього твердження крадіжка майна на будь-яку суму є кримінальним правопорушенням, оскільки текст КК України не містить відповідної вказівки чи посилання на правила розмежування. Однак це не так, інакше це було б абсурдом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, після ухвалення КК України (5 квітня 2001 року) та до набрання ним чинності (1 вересня 2001 року) законодавець Законом від 2 червня 2005 року № 2635-IV\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e виклав статтю 51 КУпАП у новій редакції, сформулювавши фактично нову диспозицію цього адміністративного правопорушення, і вказав, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує \u003cem\u003e\u0026laquo;трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u0026raquo;; \u003c/em\u003eЗаконом від 9 червня 2009 року № 1449-VI\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e було визначено, що вартість майна для дрібного викрадення \u003cem\u003e\u0026laquo;не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; саме в такій редакції ця норма діяла до 9 червня 2024 року і в правозастосовній діяльності розмежування \u0026laquo;кримінальної\u0026raquo; крадіжки від \u0026laquo;дрібної\u0026raquo; відбувалося саме на підставі норми статті 51 КУпАП\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри ухваленні КК України та під час його дії законодавець міг врегулювати питання відповідного розмежування в примітці до статті самого КК України, натомість передбачив відповідну норму в КУпАП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, для визначення конкретного розміру НМДГ для кваліфікації та розмежування адміністративного правопорушення від кримінальної практики кримінальної юстиції і до 9 червня 2024 року та після звертаються до положень законів про державний бюджет на відповідний рік і Податкового кодексу України, зокрема пункту 5 підрозділу 1 розділу XX \u0026laquo;Перехідні положення\u0026raquo;, який вказує, що для цілей\u003cem\u003e \u003c/em\u003eнорм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього кодексу для відповідного року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому очевидним для всіх був і той факт, що щорічна зміна НМДГ не призводила до декриміналізації крадіжки. Таке сприйняття базується в першу чергу на здоровому глузді (common sense), а також відповідному рішенні Конституційного Суду України, який вказав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, \u003cstrong\u003eяким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.\u003c/strong\u003e Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[18]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 18 липня 2024 року № 3886-IX змінено саме \u003cem\u003eпоняття\u003c/em\u003e, що є дрібним викраденням чужого майна \u003cem\u003e(формула правопорушення)\u003c/em\u003e, а зміна НМДГ \u0026mdash; лише складова цієї \u0026laquo;формули\u0026raquo;, та сам факт його зміни не може впливати на криміналізацію / декриміналізацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа користь думки про те, що певні положення КУпАП фактично впливають на КК України та його застосування, свідчать самі його норми, зокрема частина 6 статті 3, згідно з якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися винятково законами про внесення змін до цього кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або \u003cem\u003eдо законодавства України про адміністративні правопорушення\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, за усталеною національною правозастосовною практикою адміністративне правопорушення межує з кримінальним і містить відповідні положення, які їх розмежовують (наприклад, щодо декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації \u0026mdash; частина 4 статті 172-6 КУпАП і частина 1 статті 366-2 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у розумінні Європейського суду з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) низка адміністративних правопорушень має характер кримінальних, адже передбачає стягнення у вигляді адміністративного арешту та громадських робіт; ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення (справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на викладене вище можна переконливо стверджувати, що Закон від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX частково декриміналізував крадіжку як кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим у практиків постало питання про ухвалення відповідних процесуальних рішень у справах, де особи вже притягуються до кримінальної відповідальності за крадіжку, учинену до 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком слушною видається позиція, відповідно до якої, якщо станом на 9 серпня 2024 року та після цієї дати:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину\u003c/em\u003e, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, то на підставі пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) слідчий закриває провадження та скеровує рішення та копії відповідних матеріалів провадження до територіальних органів Національної поліції України для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення винних осіб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі повідомлено про підозру\u003c/em\u003e \u0026mdash; прокурор відповідно до пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 КПК України закриває провадження (якщо особа не заперечує проти цього) і спрямовує відповідні матеріали до органу поліції для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності (за відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eобвинувальний акт перебуває на розгляді в суді\u003c/em\u003e \u0026mdash; суд відповідно до частини 3 статті 479-2 КПК України закриває провадження, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини 2 статті 284 цього кодексу; якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі наявності підстав для декриміналізації дій особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України з кваліфікуючою ознакою \u0026laquo;крадіжка поєднана з проникненням у житло\u0026raquo;, дії такої особи необхідно кваліфікувати за відповідною частиною статті 162 КК України (\u0026laquo;Порушення недоторканності житла\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособа вже засуджена\u003c/em\u003e \u0026mdash; то вона підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання відповідно до частини 2 статті 74 КК України в порядку розв\u0026rsquo;язання судом питань, пов\u0026rsquo;язаних із виконанням вироку, визначеному пунктом 13 частини 1 статті 537, пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусійним також є питання, наскільки в такому випадку підставою для закриття провадження може застосовуватися норма пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, за яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо \u003cem\u003e\u0026laquo;втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;, \u003c/em\u003eоскільки Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX жодна норма не втратила чинність, натомість змінилася норма, що визначала \u003cem\u003e\u0026laquo;формулу кримінального правопорушення\u0026raquo;. \u003c/em\u003eОскільки законодавець не передбачив випадку \u0026laquo;часткової декриміналізації\u0026raquo;, то в цьому разі необхідно виходити з норми частини 6 статті 9 КПК України, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДнями очікується повний текст рішення об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду із цього питання (у справі № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153689\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e278/1566/21\u003c/a\u003e), яке має допомогти практикам (і теоретикам) кримінальної юстиції в розв\u0026rsquo;язанні штучної, як на мій погляд, проблеми. Власне, на сьогодні є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь common sense і \u003cem\u003e\u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ післяслові хочу наголосити на ще одній проблемі. Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX не розв\u0026rsquo;язано питання дізнання \u0026mdash; ця форма досудового розслідування досі позбавлена можливості розслідувати \u0026laquo;прості\u0026raquo; крадіжки, які до відповідних змін на початку великої війни кваліфікувалися як кримінальні проступки. Видається логічним, що притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку як кримінальний проступок більш ефективне та відповідає суспільному інтересу, ніж як за адміністративний проступок, оскільки на сьогодні \u0026laquo;дрібним\u0026raquo; вважається викрадення чужого майна на суму до 3028 грн, що все ще є \u0026laquo;значною\u0026raquo; для певних верств населення. Понад те, крадіжка на суму від 3028 грн усе одно буде кваліфікуватися за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, а частина 1 статті 185 КК України на час дії воєнного стану залишиться \u0026laquo;мертвою\u0026raquo; нормою, якщо законодавець не виправить цю ситуацію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство : Закон України від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/stream/velykyislovnyk\"\u003eВеликий тлумачний словник сучасної української мови\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь : ВТФ \u0026laquo;Перун\u0026raquo;, 2005. 1728 с. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\"\u003ehttps://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мародерство. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Окрема думка судді Н. Антонюк до ухвали Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №\u0026nbsp;722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів : Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Допис у мережі Facebook Наталії Антонюк від 12 серпня 2024 року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Н. Антонюк. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://surl.li/fhjhcs\"\u003ehttp://surl.li/fhjhcs\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 278/1566/21. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 2 червня 2005 року № 2635-IV. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна\u0026nbsp;: Закон України від 4 червня 2009\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1449-VI. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. коментар до розділу VI Кримінального кодексу України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Х. : Право, 2013.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)\u0026nbsp;: Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1-рп/99. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; (Заява № 7460/03)\u0026nbsp;: Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008\u0026nbsp;року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":160,"url":"igor-polschikov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_5812.jpg","name":"Ігор ","surname":"Польщиков","post":"прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_5.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":875,"url":"slovo--termin-kriminal-nij-neodnoznachnist-vzhivannya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1728032900,"date":"04.10.2024","views":480,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_13.png","mini_image":null,"name":"Слово / термін «кримінал(-ьний)»: неоднозначність вживання","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи давно, мабуть, за десятиліття чи навіть століття (!), звикли до вживання таких слів / термінів: кримінал, кримінальний кодекс, кримінальний процес, кримінальне правопорушення / злочин, криміналістика, кримінологія, кримінальний авторитет, кримінальне середовище / спільнота, кримінальна культура, і водночас у нас останніми роками з\u0026rsquo;явилися нові \u0026mdash; кримінальна політика, антикримінальна поведінка тощо\u0026hellip;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато років мене цікавить питання: чи адекватно ми вживаємо ці терміни, чи не містять вони суперечливі змісти й сенси?\u0026nbsp;Вирішив поцікавитися словниковими тлумаченнями слів \u0026laquo;кримінал, кримінальний\u0026raquo; у \u0026laquo;міжнародних мовах\u0026raquo;, якими, за мовними експертними джерелами, користується більшість народів Європи, частина з яких \u0026mdash; офіційні мови ЄС, членом якого прагне останніми роками стати Україна.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік таких мов вражає. Так, 24 мови мають статус офіційної мови Євросоюзу: англійська, болгарська, грецька, данська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, угорська, фінська, французька, хорватська, чеська, шведська. Сподіваємось, що із часом він поповниться й українською мовою. Офіційні / робочі мови ООН \u0026mdash; англійська, французька, іспанська, китайська, арабська та російська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи наш європейський контекст, обрав для не дуже ґрунтовного дослідження такі мови: українська, англійська, французька, іспанська, німецька, російська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїнською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться як: 1) карний злочин // те, що порушує моральні норми і заслуговує на загальний осуд // збірн., розм. те саме, що криміналітет; 2) в\u0026rsquo;язниця, тюрма; 3) антисоціальний вчинок людини, що посягає на відносини, що склалися в суспільстві, і становить небезпеку суспільному розвитку.\u003cbr /\u003e\u0026laquo;Кримінальний\u0026raquo; \u0026mdash; 1) те саме, що карний; 2) такий, у якому описуються карні злочини та процедури їх розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачаться в українській мові через зміст наведених вище слів. На відміну від суто мовного тлумачення цих термінів існує \u0026laquo;професійне\u0026raquo;, тобто тлумачення правниками (дослідниками й практиками), яке не суттєво відрізняється від мовного, а лише доповнюється окремими характерними ознаками того явища, предмета, якого воно стосується / визначає.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eАнглійською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eСrime, criminal \u0026mdash; злочин, злодіяння, злочинець, злочинність.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачаться в англійській також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eФранцузькою \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eP\u0026eacute;nal; le crime / le d\u0026eacute;lit \u0026mdash; кримінальний, карний; злочин, злочинний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;кримінал, злочин\u0026raquo; тлумачаться у французькій також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІспанською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eCrimen, delito \u0026mdash; злочин, злочинний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;злочин\u0026raquo; тлумачаться в іспанській також через зміст наведених слів.\u003c/em\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eНімецькою \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише так:\u003cbr /\u003eКriminell, Verbrechen, Kriminalit\u0026auml;t, Straftat \u0026mdash; злочин, злочинний, криміналітет, кримінальний.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка: Усі похідні слова від однокореневого слова \u0026laquo;злочин\u0026raquo; тлумачаться в німецькій також через зміст наведених слів.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРосійською \u003c/strong\u003eтермін \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; тлумачиться лише як злочин (преступление), злочинець (преступник); відносно суспільних відносин, що виникають у сфері вчинення та розслідування злочинів / криміналу, у російській правознавчій мові вживається термін \u0026laquo;уголовный\u0026raquo; \u0026mdash; преступный, преступление, наказание за совершенное преступление.\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eПримітка з \u0026laquo;Вікісловника\u0026raquo;: Зафіксовано в XVII столітті в Котошихіна, але значення зі змісту не зрозуміле. У Вейсмановому лексиконі (1731) в значенні \u0026laquo;караний смертю, який тягне за собою смертну кару; який передбачає її можливість, пов\u0026rsquo;язаний з нею\u0026raquo; (імовірно, первинному), яке зникло з літературної мови до кінця століття через вкрай рідкісне застосування найвищої міри покарання в росії з 1740-х років, хоча зберігалося в діалектах та окремих юридичних термінах і значно пізніше. Слово популяризовано Єкатєріною ІІ у 1770-х роках, коли воно в межах пуристичної мовної політики було введено в багато нормативно-правових актів і витіснило запозичене \u0026laquo;криминальный\u0026raquo;, а також слово з небажаними конотаціями \u0026laquo;розыскной\u0026raquo; (тоді в одному зі значень синонім слова \u0026laquo;пыточный\u0026raquo;). Походить від голова, яке мало в давнорус. мові також значення \u0026laquo;убитый\u0026raquo;. Семантично споріднене з лат. сapitālis \u0026mdash; \u0026laquo;головной\u0026raquo;, потім \u0026laquo;уголовный\u0026raquo; (Дані зі словника Фасмера). Історичні джерела Російської імперії, у яких вживається термін \u0026laquo;уголовный\u0026raquo;, відсилають до \u0026laquo;Уложення кримінального\u0026raquo; 1845 року.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ того часу (1845 року) термін \u0026laquo;\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003eуголовный\u003c/span\u003e\u0026raquo; стабільно ввійшов в обіг на всій території Російської імперії, а потім РСФСР і СРСР та спокійно \u0026laquo;перекочував\u0026raquo; у правове поле України в 1991 році, отримавши в українській мові відповідник \u0026laquo;кримінальний\u0026raquo;, який насправді не відповідає етимології й семантиці цього слова. Пам\u0026rsquo;ятаю дискусії з професором Миколою Йосиповичем Коржанським, який один навчальний рік викладав кримінальне право для студентів-правників Могилянки і наполягав на зміні назви кримінального права й кримінального кодексу на \u0026laquo;карне право\u0026raquo; і \u0026laquo;карний кодекс\u0026raquo;. Він навіть написав і видав підручник із такою назвою, але його ідею не підтримали ані науковці, ані практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикладені вище думки й певний (дещо спрощений) етимологічно-семантичний аналіз терміна \u0026laquo;кримінал\u0026raquo; і всіх похідних від нього слів дозволяє мені взяти на себе відповідальність і стверджувати, що вживання терміна \u0026laquo;кримінал / кримінальний\u0026raquo; у значенні протидії (у досудовому розслідуванні й судовому розгляді) кримінальним правопорушенням \u0026mdash; некоректний і такий, що спотворює первинну сутність цього слова / слів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже, якщо термін \u0026laquo;кримінал / кримінальний\u0026raquo; означає подію злочину / злочинні діяння, вчинені злочинцем, то не можуть існувати в нашому словнику такі словосполучення, як кримінальне право, кримінальний і кримінальний процесуальний кодекси, кримінальна політика держави тощо.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість можуть бути започатковані й застосовуватися такі терміни й словосполучення, як антикримінальна політика (на кшталт антикорупційної), кодекс кримінальних правопорушень, кодекс розслідування (цей термін можна й коректно, на мій погляд, вживати як для стадії досудового розслідування, так і судового процесу) кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_13.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":874,"url":"kriminalne-pravoporushennya-klasifikatsiya-ta-stupeni-tyazhkosti-vidi-shkodi-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726742162,"date":"19.09.2024","views":727,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_4.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальне правопорушення: класифікація та ступені тяжкості, види шкоди. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах Львівського форуму кримінальної юстиції, JustTalk організовує дискусію про кримінальне правопорушення. Наприкінці червня ми міркували про філософію і принципи змісту нового Кримінального кодексу України. Наша чергова дискусія на цю тему присвячена запропонованим новелам у сфері визначення кримінального правопорушення, його класифікації, ступенів тяжкості та завданої шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ метою реформування законодавства України, у тому числі кримінального, указом Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 створено Комісію з питань правової реформи, частиною якої є Робоча група з питань розвитку кримінального права (далі \u0026mdash; робоча група). Зокрема, до завдань робочої групи належить розроблення узгоджених пропозицій стосовно змін до законодавства про кримінальну відповідальність\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Робоча група, обговорюючи перспективи розвитку кримінального законодавства України, дійшла висновку, що чинний Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України) не може бути реформований шляхом підготовки його нової редакції або внесення точкових змін до нього. Вирішено підготувати проєкт нового КК України\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна принципово нових концептуальних засадах з урахуванням сучасних викликів і потреб демократичного суспільства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОзнайомитися з discussion paper можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1XSjrbVP0qZeP5dhttNuHPZyfiKvDqwsD/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1XSjrbVP0qZeP5dhttNuHPZyfiKvDqwsD/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДискусія організована JustTalk в межах проєкту \u0026laquo;Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни\u0026raquo; Програми підтримки ОБСЄ для України.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_4.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":873,"url":"majbutne-ukraini-v-mks-vidbir-suddiv-i-zmini-do-zakonodavstva","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726215152,"date":"13.09.2024","views":617,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_3.jpg","mini_image":null,"name":"Майбутнє України в МКС: відбір суддів і зміни до законодавства","description":"\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eПовноправне членство в Міжнародному кримінальному суді (далі \u0026mdash; МКС, Суд) надає Україні низку важливих прав і обов\u0026rsquo;язків, спрямованих на зміцнення міжнародної системи правосуддя. Одним із ключових прав є можливість пропонувати кандидатуру судді до складу МКС, що дозволяє робити внесок у процеси притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності на глобальному рівні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eФормування складу суддів МКС\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСклад, процедура відбору, вимоги до кандидатів і функції суддів регулюються частиною 4 Римського статуту, а також низкою резолюцій Асамблеї держав-учасниць (далі \u0026mdash; Асамблея). На сьогодні МКС складається з 18 суддів. Їх обирає Асамблея. Серед суддів має бути щонайменше:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтри особи однієї статі, щоб забезпечити збалансоване гендерне представництво;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдві особи зі Східної Європи та ще дві \u0026mdash; з Азійсько-Тихоокеанського регіону для справедливого географічного розподілу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, для утримання належного рівня компетенції та досвіду щонайменше один суддя повинен мати спеціальні знання в галузі кримінального права й процесу (такі кандидати входять у Список А), а також у галузі міжнародного права (такі кандидати обираються зі Списку Б).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2024 року кандидати на суддівську посаду проходять спеціальну перевірку для оцінки високих моральних якостей. Контроль над цим процесом здійснює Незалежний наглядовий механізм, члени якого проводять співбесіди з колишніми роботодавцями й колегами кандидатів, аналізують інформацію, отриману конфіденційними каналами, про репутацію майбутнього судді. За результатами оцінки для розгляду державами-учасницями видається спеціальна доповідь про моральні якості кандидатів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна держава-учасниця Римського статуту має право номінувати одного кандидата з-поміж своїх громадян на посаду судді МКС за національною процедурою відбору. Це може бути суддя, прокурор, адвокат чи інший фахівець із високими моральними якостями, який знає на належному рівні принаймні одну робочу мову Суду (англійську або французьку) та має значний професійний досвід і кваліфікацію\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорядок національного відбору може бути подібний до того, що існує для призначення на найвищі посади в судах відповідної держави або ж передбачати окремий алгоритм, який враховує вимоги статей 36\u0026ndash;37 Римського статуту. Водночас резолюція Асамблеї ICC-ASP/3/Res.6 додатково вимагає, щоб документи про номінування кандидата містили детальну інформацію про національну процедуру відбору. Це необхідно, щоб пересвідчитися, що було обрано найбільш кваліфіковану особу в межах прозорого змагального процесу. З 2019 року Асамблея заохочує держави-учасники подавати відомості про національні процедури номінування її Консультативному комітету з висунення суддів, який на їх основі видає інструкції щодо найкращих практик відбору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеріод висунення суддів МКС починається в перший понеділок року виборів і триває 12 тижнів. Строк повноважень суддів \u0026mdash; дев\u0026rsquo;ять років, при цьому третина складу переобирається що три роки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eМожливий порядок відбору судді МКС в Україні\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ще не ухвалила порядок відбору суддів до МКС. Водночас можна припустити, що він буде подібним до передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 524 порядку відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. У такому випадку слід врахувати недоліки чинної процедури, зокрема склад комісії та строки відбору, непрозорість проведення конкурсів, разючі відмінності у кваліфікації кандидатів тощо. Видається доцільним ухвалити окрему постанову про відбір суддів міжнародних інстанцій з урахуванням практики інших держав і попереднього досвіду України. За умови завершення ратифікації Римського статуту в цьому або в наступному році наша держава зможе висунути кандидатуру на зайняття посади судді вже у 2026 році.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧим займається та скільки заробляє суддя МКС?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді МКС є незалежними під час здійснення своїх функцій. З огляду на етап провадження судді можуть виносити рішення про початок або припинення розслідування, про видачу ордерів на арешт, про вжиття заходів, які можуть виявитися необхідними для забезпечення ефективності й об\u0026rsquo;єктивності провадження, про забезпечення захисту й недоторканності приватного життя потерпілих і свідків, збереження доказів, захист осіб, які були арештовані або з\u0026rsquo;явилися за повісткою про виклик, і захист інформації, що стосується національної безпеки. Судді виносять обвинувальні та виправдувальні вироки, розв\u0026rsquo;язують питання в разі невиконання державою-членом МКС своїх зобов\u0026rsquo;язань, а також схвалюють чи відхиляють програми відшкодування, ініційовані Цільовим фондом в інтересах потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМКС складається з палат досудового провадження (один або три судді), судових палат (три судді), члени яких виконують свої функції три роки, та апеляційної палати, у якій судді працюють протягом усього строку своїх повноважень. Судді обирають зі свого складу Президента і двох віцепрезидентів МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Резолюції Асамблеї ICC-ASP/2/10 передбачено, що зарплата штатних суддів МКС становить 180 тисяч євро на рік\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Для порівняння, судді Міжнародного суду ООН, який так само розташований у Гаазі, отримують 173 тисячі євро. Винагорода за роботу стала підставою для звернення у 2016 році групи суддів МКС до Міжнародної організації праці (далі \u0026mdash; МОП) з вимогою підвищити зарплату на більш як 26 відсотків, ретроактивної компенсації, збільшити пенсії та відшкодування збитків. 7 грудня 2020 року Адміністративний трибунал МОП відхилив скаргу у зв\u0026rsquo;язку з її несвоєчасною подачею\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. По суті справу так і не було розглянуто, однак процес регулярного перегляду зарплат суддів розпочали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧинний\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсклад \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eС\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eуду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний склад МКС налічує 11 жінок і 7 чоловіків. Ще три судді завершують розгляд справ після закінчення 9-річного непоновлюваного строку своїх повноважень. Президентом МКС із березня 2024 року є японка Томоко Акане, віцепрезидентами \u0026mdash; італієць Розаріо Сальваторе Айтала та громадянка Беніну \u0026mdash; Рейне Алапіні-Гансу. У Палаті досудового розслідування ІІ, яка ухвалювала рішення про видачу шести ордерів на арешт щодо ситуації в Україні, зокрема проти Владіміра Путіна, засідають головуючий Розаріо Сальваторе Айтала та судді Серхіо Херардо Угальде Годінес (Коста-Рика) та Хайкель Бен Махфуда (Туніс). Частина суддів МКС має досвід дипломатичної служби, інші \u0026mdash; виконували повноваження з відправлення та забезпечення правосуддя на національному рівні або в міжнародних трибуналах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцес формування складу суддів МКС \u0026mdash; складний і багатогранний, оскільки відбір кандидатів має забезпечити не лише високий професійний рівень, а й справедливе представництво різних правових традицій, статей, культур і географічних регіонів. Для України цей процес особливо важливий, адже участь у формуванні складу Суду дозволяє ефективніше інтегруватися в міжнародну правову спільноту та сприяти зміцненню глобальної системи кримінального правосуддя. Як держава Східної Європи, у якій триває збройний конфлікт і викристалізовуються нові практичні й теоретичні підходи до тлумачення міжнародного кримінального права, Україна має високі шанси на призначення свого кандидата у 2026 році. Ця можливість зросте ще більше, якщо національна система відбору буде прозорою та чітко регульованою відповідно до наявних найкращих практик інших держав-членів МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для того, щоб Україна могла повною мірою скористатися своїм правом висувати кандидата на посаду судді МКС, необхідно внести зміни до національного законодавства. Вони мають забезпечити відповідність процедури висування кандидатів міжнародним стандартам та гарантувати прозорий і конкурентний процес відбору. Лише так Україна зможе відігравати активну роль у формуванні складу Суду й забезпечувати представництво на міжнародному рівні, що матиме позитивний вплив на захист прав та інтересів постраждалих від міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.coalitionfortheicc.org/meet-new-icc-judges-2024\"\u003ehttps://www.coalitionfortheicc.org/meet-new-icc-judges-2024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2007-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-2007-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/icc/asp/2ndsession/report/english/part_iii_e.pdf\"\u003ehttps://legal.un.org/icc/asp/2ndsession/report/english/part_iii_e.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://webapps.ilo.org/dyn/triblex/triblexmain.fullText?p_lang=en\u0026amp;p_judgment_no=4354\u0026amp;p_language_code=EN\"\u003ehttps://webapps.ilo.org/dyn/triblex/triblexmain.fullText?p_lang=en\u0026amp;p_judgment_no=4354\u0026amp;p_language_code=EN\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_3.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":872,"url":"investigative-mindset-yak-shlyah-do-kraschoi-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1726055646,"date":"11.09.2024","views":841,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Investigative mindset як шлях до кращої кримінальної юстиції","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля кожного з нас аксіоматичним є те, що наша держава перебуває на незворотному шляху європейської та євроатлантичної інтеграції в глобальний Захід. Численні \u0026laquo;дорожні карти\u0026raquo;, які також відображені і в національному законодавстві, описують реформи, які має реалізувати Україна на цьому шляху. Багато з них стосуються сфери правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи усвідомлюємо, що Європа \u0026mdash; це не просто місце на карті. Якщо ми ідентифікуємо себе частиною сім\u0026rsquo;ї європейських держав, то маємо відповідати європейським принципам організації суспільства, у тому числі у сфері кримінальної юстиції. І тут ми рухаємося від репресивної радянської системи, орієнтованої на отримання зізнання (яку продовжують використовувати російська федерація та білорусь), до західної системи, орієнтованої на отримання повної інформації. Час, коли явка з повинною була царицею доказів, уже давно минув, а цінність слідчих дій, спрямованих на отримання якомога ширшої слідчої інформації про злочин, зростає. Загальновизнаним є той факт, що системи кримінальної юстиції, де зізнанню продовжують надавати важливого доказового значення, неминуче створюють умови для частішого неправомірного застосування примусу правоохоронцями, щоб добитися цього зізнання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакі зміни не можуть не позначитися на переліку компетенцій, які повинен мати слідчий (детектив, прокурор), важливе завдання якого \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзбір доказів у кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Сучасна система підготовки слідчо-прокурорських кадрів складається із вивчення різноманітних прикладних навчальних дисциплін, як-от: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, кримінологія, юридична психологія тощо, спецкурси зі складання процесуальних документів або навіть проведення слідчих (процесуальних) дій. Та чи дозволяє такий освітній підхід підготувати сучасного слідчого, орієнтованого на так звану \u0026laquo;західну\u0026raquo; систему кримінальної юстиції? Безумовно, після закінчення навчання молодий спеціаліст потрапляє в колектив практиків, які вже мають певний досвід виконання слідчих функцій. Та які компетенції потрібно пропагувати там?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа допомогу приходить категорія \u003cstrong\u003e\u0026laquo;investigative mindset\u0026raquo;\u003c/strong\u003e (з англ. \u0026mdash; слідче мислення, слідчий спосіб мислення) \u0026mdash; термін, який використовується для опису системного підходу до збору та оцінювання доказів, що лежить в основі ефективного розслідування. На противагу слідчому мисленню, повсякденне мислення кожного з нас базується на стереотипах й упередженнях. Наш мозок працює таким чином, що ми дуже швидко формулюємо базову гіпотезу про певні події та осіб: що добре, а що зле, хто поганий, а хто ні тощо. І ці судження формуються нашим мозком у напівавтоматичному режимі на підставі нашого досвіду і вже наявних патернів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСлідче мислення у своїй основі має допитливість як постійне бажання пізнання нового, прагнення з\u0026rsquo;ясувати правду. Слідчий повинен постійно сумніватися, висувати додаткові версії подій, шукати додаткові пояснення, не робити поспішних висновків.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи багато чули про дедуктивні та індуктивні способи мислення слідчих. Проте в системі кримінальної юстиції, спрямованій на отримання найбільш повної інформації, слідчий має обирати \u003cstrong\u003eабдуктивний спосіб мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; тип міркування, який \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикористовується для формування гіпотез на підставі абдукції (рух від спостереження до найкращого пояснення цього спостереження).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України також про це: прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов\u0026rsquo;язані всебічно, повно й неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом\u0026rsquo;якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку й забезпечити ухвалення законних і неупереджених процесуальних рішень. Тут варто зауважити, що всебічність і повнота розслідування \u0026mdash; це не про бездумне проведення всіх можливих і доступних слідчих і процесуальних дій, а якраз про ширше мислення, висунення та перевірку різних слідчих версій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдання від суспільства акторам системи кримінальної юстиції чітко сформульоване в статті 2 Кримінального процесуального кодексу України \u0026mdash; захист особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Баг\u0026raquo; при виконанні цього завдання \u0026mdash; слідча помилка. Вона небезпечна двома аспектами. З одного боку, до кримінальної відповідальності притягається невинувата особа, а з іншого \u0026mdash; справжній злочинець залишається непокараним і продовжує вчиняти неправомірні дії. А непокаране зло, як відомо, зростає.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБезумовно, \u003cstrong\u003eслідче мислення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; неприродне для людини, але вкрай важливе для \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслідчого (прокурора, детектива), адже дозволяє зменшити вірогідність слідчої помилки, що позитивно впливає на кримінальну юстицію загалом та імідж нашої держави на міжнародній арені.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливу роль у системі кримінальної юстиції, орієнтованій на отримання повної інформації, відіграє інформація від людей. Іноді отримання такої інформації \u0026mdash; ледь не єдиний спосіб просунутися в розслідуванні, адже далеко не всі об\u0026rsquo;єктивні відображення подій могли закарбуватися в інших видах доказів, окрім показань осіб. Отримання цих показань \u0026mdash; мистецтво, яке має опанувати слідчий. Тут не обійтися без навичок спілкування з людьми, встановлення та підтримання психологічного контакту, емпатії, терпіння та вміння ставити запитання. Філігранним інструментом для виконання такого завдання є методика процесуального інтерв\u0026rsquo;ю, яка базується на міждисциплінарних наукових дослідженнях людської пам\u0026rsquo;яті, психології й криміналістики.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцесуальне інтерв\u0026rsquo;ю як методика проведення допиту\u003c/strong\u003e \u0026mdash; ефективний підхід до отримання найбільш повної інформації про кримінальне правопорушення, яку вже сьогодні успішно використовують українські слідчі й прокурори, щоб розкрити злочини проти різних сфер суспільних відносин. В основі методики лежить слідче мислення, допитливість і боротьба з упередженнями. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eҐрунтуючись на принципах ефективного розслідування та збору інформації, затверджених на рівні ООН і визнаних західними правоохоронцями, процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю наближає нас до кращої кримінальної юстиції.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, розвиток слідчого мислення \u0026mdash; це інвестиція в майбутнє справедливої й ефективної системи кримінальної юстиції. Шлях до цієї мети лежить через постійне навчання, удосконалення слідчих методів і технологій, переосмислення підходів до правосуддя, а також створення умов для незалежної роботи слідчих органів, відхід від кількісних показників у їхній діяльності. Лише за таких умов ми зможемо побудувати систему, де кожен має право на справедливий суд, а правда перемагає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":159,"url":"volodimir-vasilchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vasilychuk-volodimir.png","name":"Володимир","surname":"Васильчук","post":"т.в.о. керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, співавтор Стандартів процесуального інтерв'ю","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_1.jpg","tags":[{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]}]},{"id":871,"url":"prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725528785,"date":"06.09.2024","views":346,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_2.jpg","mini_image":null,"name":"Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних субʼєктів. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, закріпленим у статті 6 (2) Європейської конвенції з прав людини та складовою гарантії на справедливий суд. Водночас існують обґрунтовані підстави\u0026nbsp; вважати, що має місце\u0026nbsp; неоднозначне розуміння і застосування працівниками органів кримінальної юстиції, журналістами і громадськістю стандартів дотримання презумпції невинуватості.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож відсутній єдиний підхід у застосуванні принципу таємниці досудового слідства, який хоча і направлений більшою мірою на захист інтересів розслідування, але\u0026nbsp; перетинається і з принципом презумпції невинуватості. Коли йдеться про справи, що викликають суспільний резонанс, стає важко дотримуватися презумпції невинуватості та таємниці слідства з ряду причин. Органи правопорядку прагнуть якомога швидше знайти винного в той час, як журналісти та громадськість тиснуть на них, щоб відновити справедливість і знову почуватися в безпеці. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВраховуючи актуальність існуючої проблеми на теренах України, JustGroup спільно з Офісом Генерального прокурора та за підтримки Офісу Ради Європи в Україні організовують JustTalk Special Event, щоб у колі експертів обговорити, в чому полягає мета інформування суспільства про перебіг результатів слідства, як це впливає на ефективність розслідування та чи можна виправдати випадки порушення фундаментальних принципів для успішної діяльності правоохоронних органів.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/view?usp=sharing\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_2.jpg","tags":[{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":870,"url":"okremi-aspekti-ratifikatsii-ukrainoyu-rimskogo-ctatutu-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725446001,"date":"04.09.2024","views":982,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7777.jpg","mini_image":null,"name":"Окремі аспекти ратифікації Україною Римського cтатуту Міжнародного кримінального суду","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПопри те, що протягом десяти років збройного конфлікту з РФ\u0026nbsp; переважна більшість правозахисників та експертів закликала ратифікувати Римський Статут (далі \u0026mdash; Статут, РС), навіть після ухвалення Верховною Радою України і підписання Президентом України ратифікаційного закону продовжуються дискусії щодо доцільності та наслідків такої ратифікації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього приводу вже було висловлено немало позицій і написано чимало статей, які обґрунтовують необхідність ратифікації та розвінчують міфи, що активно роздмухувалися й ширилися навколо цього питання\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Без повторення висловлених думок, хіба що для доповнення й розкриття деяких аргументів, доцільно звернути увагу на наведені нижче аспекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, ухвалення 21 серпня Парламентом і підписання 24 серпня Президентом України Закону України \u0026laquo;Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026raquo; ще не говорить про набрання ним чинності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від загальноприйнятих \u0026laquo;з дня опублікування\u0026raquo; або \u0026laquo;через десять днів після оприлюднення\u0026raquo;, цей Закон набирає чинності \u0026laquo;одночасно з набранням чинності Законом України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв\u0026rsquo;язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026rdquo;\u0026raquo;. Окрім зареєстрованого імплементаційного законопроєкту з відповідною назвою № 11484 від 15 серпня 2024 року, на сайті Верховної Ради з\u0026rsquo;явився альтернативний проєкт закону № 11484-1 від 27 серпня 2024 року, внесений групою народних депутатів України. Тому впевнено спрогнозувати час його ухвалення наразі дещо складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, варто звернути увагу, на те, чим концептуально є Статут. Це документ, яким заснований Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026mdash; Суд, МКС) і закріплено сферу його застосування та юрисдикції МКС, який уже проводить власне розслідування щодо ситуації в Україні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЙого положення своєю чергою цінні з огляду на те, що закріплюють найкращі практики й правові результати діяльності численних судів, трибуналів і механізмів, створених після Другої світової війни саме для недопущення безкарності за найтяжчі злочини, які вчинялися під час цієї та подальших воєн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо Нюрнберзький і Токійський трибунали, знаємо про трибунал щодо колишньої Югославії та Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне й багато інших спроб застосування міжнародних або інтернаціоналізованих механізмів для притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. Водночас створення кожного такого трибуналу й механізму потребує неабияких ресурсів \u0026mdash; і для матеріально-технічного забезпечення їх функціонування, і для розв\u0026rsquo;язання питань мандата, порядку створення й діяльності таких судів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб мінімізувати такі витрати та створити єдиний постійний міжнародний орган, уповноважений притягувати до індивідуальної кримінальної відповідальності винних у найтяжчих злочинах (злочині геноциду, злочинах проти людяності, воєнних злочинах і злочині агресії), і був розроблений РС і створений МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, МКС уже проводить розслідування в Україні, почавши його ще до ратифікації Україною РС на підставі таких актів національного законодавства України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПостанова Верховної Ради України \u0026laquo;Про Заяву Верховної Ради України \u0026ldquo;Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій \u0026ldquo;ДНР\u0026rdquo; та \u0026ldquo;ЛНР\u0026rdquo;, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян\u0026rdquo;\u0026raquo; від 4 лютого 2015 року (далі \u0026mdash; постанова ВРУ).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно із цим документом,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eУкраїна визнала юрисдикцію МКС відповідно до пункту 3 статті 12 РС МКС. Стаття 12 Статуту дозволяє країні визнати юрисдикцію щодо певного злочину, але жодним чином не визначати заздалегідь суб\u0026rsquo;єктів переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПісля визнання юрисдикції МКС згідно із зазначеною постановою Україна вже взяла на себе обов\u0026rsquo;язок співпрацювати із Судом без будь-яких затримок або винятків.\u0026nbsp; \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСпівпраця з МКС і відповідно його діяльність в Україні здійснюється згідно з Розділом IX\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026laquo;\u0026ldquo;Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом\u0026raquo; Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України). Так, у \u003cstrong\u003eчастині 2 статті 617 КПК України зазначено, що співробітництво між Україною та МКС здійснюється в порядку, визначеному КПК України та РС МКС\u003c/strong\u003e, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, який наскрізно містить низку інших відсилок до РС\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окрім того, Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, уже взявши на себе деякі зобов\u0026rsquo;язання щодо забезпечення правосуддя за найтяжчі злочини.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у преамбулі до цього розділу законодавець також спробував обмежити коло суб\u0026rsquo;єктів, які можуть піддаватися переслідуванню\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрипущення, що національне рішення, зокрема постанова Верховної Ради України, ухвалена відповідно до РС, або преамбула до розділу КПК України, який містить низку посилань на нього, мають вищу юридичну силу, ніж положенням самого РС, не видається переконливим. Як із точки зору спроби врегулювати питання міжнародного права й обмежити юрисдикцію міжнародної інституції лише в межах національного закону, \u0026mdash; цю позицію критикує переважна частина правознавців, так і з огляду на те, що за Женевськими конвенціями від 12 серпня 1949 року Україна взяла на себе зобов\u0026rsquo;язання вживати всіх заходів задля забезпечення правосуддя за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, незалежно від суб\u0026rsquo;єкта їх вчинення. А загальна тенденція положень національного, у тому числі кримінального й кримінального процесуального, законодавства свідчить про перевагу положень міжнародних договорів над національними законами в разі виникнення суперечностей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк приклад, частини 1 та 5 статті 3 Кримінального кодексу України, частини 2 та 4 статті 9 КПК України. Зокрема, в останній (частина 4 статті 9 КПК України) зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003eу разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України\u0026raquo;. У статті 19 Закону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo; закріплена аналогічна правова норма: \u0026laquo;Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа недопустимість держави \u0026laquo;в односторонньому порядку визначати, за яких обставин виникає\u0026hellip; відповідальність, і якими мають бути межі такої відповідальності та неможливість посилатися на положення свого внутрішнього права\u0026hellip; для невиконання договору\u0026raquo; звертала увага у своєму висновку на проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo; і Венеційська комісія\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість стаття 124 Статуту якраз передбачає, що держава, коли стає учасницею РC, може заявити, що протягом семи років після набрання ним чинності для відповідної держави вона\u003cstrong\u003e не визнає юрисдикції Суду стосовно категорії злочинів, що згадуються в статті 8, коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами \u003c/strong\u003eабо на її території. І нинішній закон про ратифікацію\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e передбачає таку норму про застереження згідно із статтею 124 РС.\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому разі коло суб\u0026rsquo;єктів, яких МКС може переслідувати за воєнні злочини, обмежується міжнародним договором \u0026mdash; РС. \u003cstrong\u003eТому ці положення, на відміну від зазначеної вище заяви Верховної Ради України та норм КПК України, можуть обмежувати повноваження МКС щодо злочинів, учинених під час міжнародного збройного конфлікту в Україні, імовірно, громадянами нашої країни.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відсутність підстав переслідування українських військових усіх рівнів за воєнні злочини саме МКС, а не в межах національних кримінальних проваджень може бути забезпечено саме через ратифікацію РС з поправкою відповідно до статті 124 РС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, відповідно до ратифікованих Україною чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, зокрема статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Україна зобов\u0026rsquo;язана вживати всіх необхідних заходів для встановлення ефективних кримінальних покарань для осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які серйозні порушення цих конвенцій, забезпечувати розшук і притягнення до відповідальності таких осіб, а також заходів для припинення таких порушень. Тому основний обов\u0026rsquo;язок забезпечення притягнення до відповідальності за воєнні злочини покладається саме на національні органи правопорядку, прокуратури та правосуддя навіть без ратифікації РС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до принципу комплементарності МКС \u0026mdash; додатковий механізм, до якого провадження передаються, коли \u0026laquo;держава не бажає або не здатна належним чином здійснювати розслідування або кримінальне переслідування\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, стаття 17 РС встановлює обмеження діяльності МКС і вказує, \u0026laquo;що справа не може бути прийнятою до провадження у випадках, коли: \u003cem\u003ea)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eу цій справі здійснюється розслідування\u003c/strong\u003e або кримінальне переслідування \u003cstrong\u003eдержавою, яка має юрисдикцію\u003c/strong\u003e щодо неї, крім зазначених вище винятків; \u003cem\u003eb)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eдержавою, яка має юрисдикцію щодо такої справи, вже було проведено розслідування\u003c/strong\u003e, і ця держава вирішила не здійснювати кримінального переслідування щодо відповідної особи, за винятком випадків, коли таке рішення стало результатом небажання або нездатності держави належним чином здійснювати кримінальне переслідування; \u003cem\u003ec)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eвідповідну особу вже було засуджено\u003c/strong\u003e за поведінку і проведення судового розгляду МКС не дозволяється згідно з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588/print#n205\"\u003eпунктом 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e статті 20 РС відповідно до принципу Ne bis in idem; \u003cem\u003ed) \u003c/em\u003e\u003cstrong\u003eсправа не є достатньо серйозною\u003c/strong\u003e, щоб виправдати подальші дії з боку Суду\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті України, згідно з такими вимогами РС, потенційно до МКС можуть передані такі справи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження щодо злочинів проти людяності (які поки що не імплементовані в Кримінальний кодекс України); або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсправи щодо найвищих посадових осіб рф (як це відбувається наразі) через об\u0026rsquo;єктивні причини, у зв\u0026rsquo;язку з якими Україна не може здійснювати розслідування щодо окремих осіб, зокрема пов\u0026rsquo;язані \u003cem\u003eз імунітетами вищих посадових осіб\u003c/em\u003e, \u003cem\u003eперешкодами щодо оголошення ймовірних злочинців у міжнародний розшук\u003c/em\u003e, \u003cem\u003eпереховування таких осіб на тимчасово окупованих територіях або на території рф\u003c/em\u003e тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть без застереження, передбаченого статтею 124 РС, МКС досить обмежений у можливості переслідування українських військових у разі ймовірного вчинення ними порушень міжнародного гуманітарного права, особливо за наявності відповідних національних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eВикладене зайвий раз свідчить про важливість виконання Україною своїх зобов\u0026rsquo;язань щодо забезпечення притягнення до\u0026nbsp; відповідальності за міжнародні злочини відповідно до ратифікованих на сьогодні міжнародних договорів.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція дозволить захистити право всіх учасників процесу правосуддя, у першу чергу \u0026mdash;\u0026mdash; право жертв і потерпілих, на відновлення можливої міри справедливості. Ратифікація та імплементація РС лише сприятимуть формуванню повної та всеосяжної системи правосуддя за найтяжчі злочини в Україні, які щоденно в умовах війни вчиняються проти наших громадян, але проти яких з об\u0026rsquo;єктивних причин на сьогодні наша система правосуддя безсила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, з огляду на обмежені ресурси МКС і вимогу достатньої серйозності справи МКС зможе взяти на себе лише\u0026nbsp; певну кількість найсерйозніших кейсів, про що йшлося в інших публікаціях\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9PMpleHRuA2FlbQIxMAABHbPOVdlizsdpFvAcDFS2qCABLBQAI9AUZOS2fw68Fx7BG-6Gp6EDiAp3Yw_aem_lfuDun_2xdSWzqL_tezaLA\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9PMpleHRuA2FlbQIxMAABHbPOVdlizsdpFvAcDFS2qCABLBQAI9AUZOS2fw68Fx7BG-6Gp6EDiAp3Yw_aem_lfuDun_2xdSWzqL_tezaLA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/experts/2024/08/16/7192201/\"\u003ehttps://www.eurointegration.com.ua/experts/2024/08/16/7192201/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://babel.ua/en/texts/109988-zelenskyy-asks-the-parliament-to-ratify-the-rome-statute-there-are-rumors-that-after-this-the-ukrainian-military-can-be-tried-in-the-hague-is-this-true-no-here-we-explain-why\"\u003ehttps://babel.ua/en/texts/109988-zelenskyy-asks-the-parliament-to-ratify-the-rome-statute-there-are-rumors-that-after-this-the-ukrainian-military-can-be-tried-in-the-hague-is-this-true-no-here-we-explain-why\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3691045-ukraina-ta-rimskij-statut-comu-treba-ratifikuvati-cej-dogovir.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3691045-ukraina-ta-rimskij-statut-comu-treba-ratifikuvati-cej-dogovir.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7216\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7216\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Згідно з преамбулою до Розділу IX\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e Кримінального процесуального кодексу України, дія цього розділу поширюється\u0026hellip; на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину\u0026hellip; були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України. \u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)038-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)038-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/092d6c89-ad60-41e6-a2f3-d8e79098b85a\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/092d6c89-ad60-41e6-a2f3-d8e79098b85a\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Зокрема, у законі передбачено: \u0026laquo;Україна заявляє, що протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно злочинів, зазначених у статті 8 (з урахуванням поправок), коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e ЖК І \u0026mdash; Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_151/print\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_151/print\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІІ \u0026mdash; Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_152#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_152#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІІІ \u0026mdash; Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІV \u0026mdash; Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9MI9leHRuA2FlbQIxMAABHVpsXJ9dE0romBFDnMmpB4NkEC3jvukMrdHQydIzBTDZQ_KTwinp9-8jwQ_aem_sj9YDsQBFzSSgCWimgA1bg\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9MI9leHRuA2FlbQIxMAABHVpsXJ9dE0romBFDnMmpB4NkEC3jvukMrdHQydIzBTDZQ_KTwinp9-8jwQ_aem_sj9YDsQBFzSSgCWimgA1bg\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7777.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":869,"url":"kriminalnij-profajling-v-ukraini-trendi-vikliki-j-perspektivi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725021686,"date":"02.09.2024","views":1130,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальний профайлінг в Україні: тренди, виклики й перспективи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ сучасному світі кримінальний профайлінг став важливою частиною розвідувальної діяльності. Правоохоронна діяльність сьогодні переживає значні зміни завдяки впровадженню нових технологій, міжнародній співпраці й удосконаленню професійних стандартів. Використання кримінального профайлінгу й передових технологій, таких як штучний інтелект \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(AI)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та аналіз великих даних (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eBig Data\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), стає невід\u0026rsquo;ємною частиною сучасних розслідувань.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдяки цим технологіям органи правопорядку можуть оперативно обробляти величезні обсяги інформації, виявляти закономірності в злочинній діяльності й прогнозувати потенційні загрози. Наприклад, штучний інтелект допомагає виявляти шаблони в поведінці злочинців, які важко помітити за допомогою традиційних методів. Зростання ролі соціальних мереж і цифрових платформ у повсякденному житті відкриває нові можливості для кримінального профайлінгу. Аналіз цифрових слідів, таких як повідомлення в соціальних мережах, електронні листи та інші інтернет-дані, дозволяє виявляти потенційні загрози ще до їх реалізації. За допомогою такого підходу правоохоронці можуть своєчасно реагувати на кримінальні наміри й запобігати кримінальним правопорушенням.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗагалом кримінальний профайлінг \u0026mdash; це наука, яка поєднує елементи кримінології, психології та судової експертизи, заснована на аналізі поведінки, психологічних особливостей і мотивів злочинців, соціальних процесів, психодинаміки й особистості. В основі кримінального профайлінгу лежать антропологічні й біхевіористські концепції причин злочинної поведінки. Відповідно джерелами профілювання є дослідження кримінологів, психіатрів, кримінальних психологів. Психологічний аналіз поведінки застосовується для кращого розуміння злочинців, зокрема насильників, серійних убивць, терористів: хто вони, про що думають, чому вони роблять те, що роблять.\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдин з основних методів кримінологічного профайлінгу \u0026mdash; візуальне спостереження та співбесіда, які спрямовані на виявлення неконгруентності (неузгодженості) вербальної та кінестетичної, соматичної інформації. Такий метод ґрунтується на тому, що будь-які переживання людини (психоемоційні реакції) так чи інакше проявляються в її зовнішньому вигляді, міміці, жестах, реакціях зіниць, залоз внутрішньої (гіпофіз тощо) та зовнішньої секреції (потовиділення тощо), позах, інтонаціях голосу тощо. Хвилювання, дискомфорт, пов\u0026rsquo;язаний із намаганням приховати наміри, обдурити людей навколо, маніпулювати ними, видають саме ті елементи поведінки людини, її пози й міміки, які виходять за межі свідомого контролю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновні види кримінального профайлінгу:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрофілактичний\u003c/strong\u003e \u0026mdash; зводиться до встановлення й кримінологічного аналізу інформації про осіб із метою ранньої профілактики їхньої злочинної поведінки, зокрема: страховий профайлінг як допомога страховим компаніям у виявленні шахрайських дій під час оформлення страхування; профайлінг на транспорті виявляє пасажирів, які здатні вчинити бешкет, ховають під одягом зброю тощо (особливо виокремлюється авіаційний профайлінг); готельний профайлінг, спрямований на профілактику злочинів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрогностичний\u003c/strong\u003e (профільне моделювання) \u0026mdash; оцінювання мотиваційно-диспозиційної сторони особистості й прогнозування поведінки особи на підставі аналізу найбільш інформативних особистісних ознак.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eТипологічний\u003c/strong\u003e \u0026mdash; віднесення особи за низкою невербальних ознак до безпечного або небезпечного типу залежно від соціального оточення й контексту розслідування.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОперативно-розшуковий\u003c/strong\u003e \u0026mdash; складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слідами на місці вчинення злочину.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eСудово-слідчий профайлінг\u003c/strong\u003e: неінструментальна детекція брехні \u0026mdash; оцінювання достовірності інформації, що повідомляється людиною, за її невербальною поведінкою; тактичний \u0026mdash; побудова слідчої стратегії на підставі складеного профілю особистості.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВіктимологічний профайлінг\u003c/strong\u003e \u0026mdash; складання портрета жертви або потенційної жертви.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанніми роками більшої популярності набирають цифрові дослідження соціальних мереж, нікнеймів електронної пошти й месенджерів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдин із прикладів застосування кримінального профайлінгу при дослідженні \u0026mdash; аналіз нікнейму електронної пошти (наприклад, \u0026laquo;ivan777@gmail.com\u0026raquo;). Для початку потрібно визначити характерні особливості конкретної особи, чи замінено реальне ім\u0026rsquo;я засобом укриття даних і девіантної поведінки. Наприклад, \u0026laquo;ivan777@gmail.com\u0026raquo; складається з імені людини та символів 777 \u0026mdash; так власник пошти намагається показати, що він закритий від суспільства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаведу класифікацію ніків, що може стати в пригоді для початкового аналізу профайлу людини:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-імена\u003c/strong\u003e \u0026mdash; повні, скорочені, зменшувально-пестливі, символічні, можуть містити ініціали, дати народження (\u0026laquo;alexey\u0026raquo;, \u0026laquo;alex1990\u0026raquo;, \u0026laquo;katusha1708\u0026raquo;, \u0026laquo;@ntonio\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eФіто- і зооніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;black_bear\u0026raquo;, \u0026laquo;enot777\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрофніки\u003c/strong\u003e \u0026mdash; назва професії, захоплення (\u0026laquo;alexphotographer\u0026raquo;, \u0026laquo;anna-dance\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eГеоніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;russian_bear\u0026raquo;, \u0026laquo;Olga_UA\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-герої\u003c/strong\u003e \u0026mdash; улюблені герої, персонажі ігор (\u0026laquo;darklord\u0026raquo;, \u0026laquo;aragon\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіфоніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;hercules\u0026raquo;, \u0026laquo;afrodita\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-фентезі\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;avatar\u0026raquo;, \u0026laquo;ice_queen\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-емо\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;darksoul\u0026raquo;, \u0026laquo;positiff\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-характеристики\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;artur_Power\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки, які не читаються\u003c/strong\u003e, \u0026laquo;щоб ніхто не здогадався\u0026raquo; (\u0026laquo;vonavi\u0026raquo;, \u0026laquo;e$f9fjsdfg\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-фрази\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;my_life_my_rules\u0026raquo;, \u0026laquo;woman_in_black\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПочатковий аналіз таких ніків дозволяє органам правопорядку визначити вподобання, знайти в соціальній мережі особу (зазвичай людина рідко змінює свої ніки в назві пошти та в соціальній мережі), встановити певні особисті характеристики, проаналізувати коментарі, ведення соціальних мереж тощо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Варто зазначити, що в Україні інструментарій не розвинений у тому обсязі, як, наприклад, у США, Англії та інших країнах\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля ефективного застосування профайлінгу Україні потрібно подолати кілька ключових викликів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Законодавчі та етичні питання\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозробити методологію застосування кримінального профайлінгу на законодавчому рівні з дотриманням законів про захист персональних даних громадян і забезпеченням прозорості у використанні даних.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕтика та регулювання: визначити етичні норми та встановити чіткі правила використання профайлінгу, щоб уникнути зловживань і дискримінації за певними ознаками.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Технічні та інфраструктурні аспекти\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозвиток технологій: впровадити сучасні технології для збору й аналізу даних, а також захисту інформації від кібератак.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІнфраструктура даних: створити ефективну інфраструктуру для зберігання та оброблення великих обсягів даних.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Навчання та кваліфікація кадрів\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрофесійна підготовка: навчити фахівців, які будуть займатися профайлінгом, зокрема, аналізу даних, статистики й кримінології.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕтичні стандарти: ознайомити професіоналів з етичними нормами й законодавством у сфері профайлінгу.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Соціальні та культурні аспекти\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСприйняття суспільством: працювати над формуванням позитивного ставлення до профайлінгу, зокрема за допомогою пояснення його переваг і важливості для безпеки й криміналістики.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКультурні особливості: враховувати культурні й соціальні особливості при зборі та аналізі даних для забезпечення точності й адекватності результатів.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Проблеми довіри та взаємодії\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВзаємодія між установами: забезпечити ефективну взаємодію між різними державними органами, правоохоронними структурами й громадським сектором для обміну інформацією та координування дій.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПодолання цих викликів допоможе Україні ефективно впроваджувати профайлінг у різних сферах, зокрема в боротьбі зі злочинністю, безпеці національної інфраструктури та інших критично важливих галузях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":158,"url":"liliya-korostelova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/korostelyova.jpg","name":"Лілія","surname":"Коростельова","post":"Старший оперуповноважений в особливо важливих справах Головного управління Національної поліції у місті Києві, Член Міжнародної та Європейської асоціації кримінальних аналітиків","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":867,"url":"ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1724765463,"date":"27.08.2024","views":1020,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_1.jpg","mini_image":null,"name":"Україна і Міжнародний кримінальний суд: нова ера глобального правосуддя","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e21 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС). За це проголосував 281 депутат. Наша держава, яка двічі визнавала юрисдикцію Суду у 2014 та 2015 роках, нарешті впритул наблизилася до повноправного членства. Які наслідки такого історичного рішення та чому це лише початок боротьби за справедливість для постраждалих?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eІсторія використання Україною МКС\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат визнання нашою державою юрисдикції Суду, у квітні 2014 року Офіс прокурора МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Своєрідним підсумком цього етапу став звіт 2020 року, у якому визнавалася наявність у діяннях російських агентів, учинених на окупованому Кримському півострові та на сході України, елементів воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Зокрема, мова йшла про вбивства, тортури й нелюдське поводження, депортацію цивільного населення, розграбування майна, у тому числі об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З грудня 2020 року до лютого 2022 року співпраця між Україною та МКС здавалася млявою, а перехід до стадії розслідування згаданих злочинів \u0026mdash; примарним, адже жодних обмежень щодо тривалості попереднього вивчення ситуації в країні, яка не є членом, не було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення на початку березня 2022 року прокурор МКС Карім Хан отримав і погодив звернення від 39 держав-членів Суду, до якого згодом приєдналися ще 4 країни, про відкриття розслідування міжнародних злочинів, учинених в Україні. Як результат, станом на момент ратифікації Україною Римського статуту МКС видав 6 ордерів на арешт проти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпрезидента Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію та примусове переміщення українських дітей як воєнний злочин відповідно до статей 8(2)(a)(vii) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгенералів Сєргєя Кобилаша та Віктора Соколова за атаки на об\u0026rsquo;єкти енергетичної інфраструктури із завданням надмірної випадкової шкоди цивільному населенню та об\u0026rsquo;єктам як воєнні злочини згідно зі статтями 8(2)(b)(ii) і 8(2)(b)(iv) Римського статуту, а також як злочин проти людяності відповідно до статті 7(1) (k) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгенералів Сєргєя Шойгу та Валєрія Герасімова за діяння з кваліфікацією, ідентичною до попереднього випадку\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 лютого 2023 року в Раді Європи Офіс прокурора МКС серед пріоритетних напрямів для подальшого розслідування ситуації в Україні назвав (i) депортацію цивільних осіб, у тому числі дітей; (ii) напади на цивільне населення та інфраструктуру, у тому числі електромережі; та (iii) катування, страти, фільтраційні табори, незаконні переміщення тощо\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на теперішній стан співпраці між Україною та МКС варто очікувати активізацію розслідування за третім напрямом уже найближчим часом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПричини зволікання з ратифікацією Римського статуту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна підписала Римський статут у січні 2000 року. Однак у липні 2001 року Конституційний Суд України постановив, що ратифікація міжнародного договору не відповідає Основному Закону в частині, яка стосується доповнення МКС національних органів юстиції\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. У 2019 році згадану \u0026laquo;невідповідність\u0026raquo; було усунуто, адже набули чинності зміни до статті 124 Конституції України, за якими наша держава може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених Римським статутом\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегайна ратифікація міжнародного договору після ліквідації правових перепон усе ж не розпочалася. Натомість з\u0026rsquo;явилися нові або запозичені з інших держав міфологеми про \u0026laquo;загрози\u0026raquo;, \u0026laquo;виклики\u0026raquo; й \u0026laquo;небезпеки\u0026raquo;, пов\u0026rsquo;язані з набуттям повноправного членства в МКС. Серед найбільш поширених можна виокремити такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнегайна ратифікація Україною Римського статуту \u0026laquo;практично нічого для нас не змінить із точки зору юрисдикції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд буде завалений юридичним спамом росіян, які наштампують сотні заяв про \u0026laquo;злочини, учинені ЗСУ\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжодна країна, яка воює (зокрема, Китай, Ізраїль, США), не ратифікувала статут, а ми країна, яка воює;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдіяльність Суду витратна й малоефективна з погляду ухвалених вироків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУкраїна буде змушена видавати власних громадян, що значно обмежить права людини\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eз початком повномасштабного вторгнення ратифікація Римського статуту \u0026mdash; не на часі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе вдаючись до детального аналізу наведених \u0026laquo;аргументів\u0026raquo;, зазначимо, що питання повноправного членства України в МКС за 24 роки перетворилося на інструмент внутрішньополітичної боротьби. Ключові партії намагалися використати на свою користь як потенційну ратифікацію, так і зволікання з нею. Утім, після визнання Україною юрисдикції Суду за статтею 12(3) Римського статуту наша держава вже взяла на себе обов\u0026rsquo;язки, які охоплюють усі \u0026laquo;ризики\u0026raquo;, що традиційно озвучувалися у зв\u0026rsquo;язку з повноправним членством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизнання юрисдикції у 2014\u0026ndash;2015 роках означало:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок співпрацювати із Судом, зокрема щодо екстрадиції осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність будь-яких обмежень юрисдикції МКС щодо України як із погляду предмета (за винятком, злочину агресії), так і кола осіб (у тому числі українських військових);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність будь-яких часових лімітів щодо попереднього вивчення ситуації в Україні та переходу до стадії розслідування (урешті, відбулося лише і у зв\u0026rsquo;язку з повномасштабним вторгненням);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзведення до мінімуму прав України \u0026mdash; неможливість брати участь у засіданнях Асамблеї держав-учасниць, пропонувати свої кандидатури на посади тощо\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли Римський статут набуде чинності для України та що робити із заявою за статтею 124?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення Верховною Радою України закону про ратифікацію Римського статуту не означає автоматичне набуття Україною членства в МКС. Для завершення процедури ратифікації слід також проголосувати за так званий імплементаційний закон, який передбачає адаптацію національного законодавства до вимог статуту. Це, імовірно, відбудеться не раніше ніж у вересні. Далі Президент має підписати обидва закони, і наступний крок \u0026mdash; здача ратифікаційної грамоти на зберігання Генеральному секретарю ООН. Після проходження 60 днів із цього моменту першого дня наступного місяця Україна стане повноправним членом МКС\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Фактично, як і зазначала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, питання з ратифікацією буде закрите до кінця року\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Римський статут із заявою за статтею 124. Остання передбачає виключення юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, які можуть бути вчинені українськими громадянами, на сім років після набрання чинності Римським статутом для нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака заява є не індульгенцією, а вимушеним компромісом у зв\u0026rsquo;язку з внутрішньою політичною боротьбою й маніпуляціями під соусом \u0026laquo;захисту українських військових\u0026raquo;. Правда ж полягає в тому, що протягом десяти років Суд має юрисдикцію щодо них і при цьому не ініціював жодного розслідування їхніх діянь, так само як видачі ордерів на арешт. У справі Гбагбо Палата попереднього провадження МКС постановила крізь призму Римського статуту та правила 44 Регламенту Суду, що за заявами в порядку, передбаченому статтею 12(3), прямо обмежуються дискреційні повноваження держав у визначенні ситуації, яка може бути розслідувана. Інакше кажучи, країни, які не є членами МКС, могли б використовувати Суд як політичний інструмент для вибіркового переслідування окремих злочинів або сторін у конфлікті\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість заяви за статтею 124, які можуть бути відкликані ще до проходження семирічного строку, як у випадку Франції, є суверенним правом держави, яка набуває членство в МКС\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВочевидь, заява України за статтею 124 вже обросла критикою з боку міжнародних експертів і неурядових організацій. Вона, справді, сприймається як вибірковий підхід до міжнародного правосуддя, подвійні стандарти та прагнення \u0026laquo;приховати власні злочини\u0026raquo;. Викликає питання також (не)узгодженість між попередніми заявами України про визнання юрисдикції Суду та виключенням після ратифікації Римського статуту щодо українських громадян у контексті воєнних злочинів. Така неузгодженість частково може бути забезпечена шляхом відкликання Верховною Радою України попередніх заяв у зв\u0026rsquo;язку з набуттям повноправного членства в МКС. Водночас слід продовжувати просвітницьку роботу серед військових і політиків, щоб пояснити їм доцільність дострокового відкликання заяви за статтею 124.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтурбованість викликає також імплементаційний закон № 11484\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який потрібно проголосувати у двох читаннях і який вартує окремого детального правового аналізу. Уже зараз слід зазначити, що \u0026laquo;нашвидкуруч\u0026raquo; переназвати статтю 438 без відтворення всіх елементів воєнних злочинів із посиланням на розроблені та \u0026laquo;працюючі\u0026raquo; стандарти розслідування видається недоцільним, особливо в умовах критики рішень національних судів за цією категорією злочинів. Залишається сподіватися, що це тимчасовий захід і в межах ратифікації Україною іншого міжнародного договору \u0026mdash; Любляно-Гаазької конвенції про міжнародне співробітництво в розслідуванні та притягненні до відповідальності за злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та інші міжнародні злочини \u0026mdash; національне кримінальне законодавство буде належним чином узгоджене з міжнародним кримінальним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо означає ратифікація Римського статуту для України?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНабуття Україною повноправного членства в МКС \u0026mdash; історична подія та вагомий крок на шляху до забезпечення справедливості для постраждалих від міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРатифікація Римського статуту відкриває низку можливостей для нашої держави, серед яких такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eздобуття прав члена Суду: винесення питань на розгляд Асамблеї держав-учасниць, визначення пріоритетів діяльності та розподіл бюджету, ініціювання, участь у розробленні та голосуванні за зміни до Римського статуту, зокрема щодо злочину агресії вже у 2025 році, висування кандидатури на зайняття посади судді у 2026 році тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eспрощення доступу постраждалих від міжнародних злочинів в Україні до Цільового фонду МКС;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодаткові важелі тиску на інших членів, які відмовляються або маніпулюють виконанням рішень Суду, у тому числі про затримання й екстрадицію осіб, які мають ордери на арешт;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнаближення членства в ЄС та НАТО через виконання однієї з ключових вимог\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а також дотримання положень про ратифікацію Римського статуту в низці безпекових угод (наприклад, з Чехією, Німеччиною та Нідерландами).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо підкреслити, що рф неодноразово висувала Україні вимогу відмовитися від ратифікації Римського статуту та відкликати заяву про визнання юрисдикції МКС. Своєю рішучістю долучитися до Суду в період активних бойових дій наша держава демонструє відданість міжнародному праву й готовність продовжувати боротьбу в юридичній площині.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/fr/news/le-procureur-de-la-cour-penale-internationale-fatou-bensouda-ouvre-un-examen-preliminaire-en\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/fr/news/le-procureur-de-la-cour-penale-internationale-fatou-bensouda-ouvre-un-examen-preliminaire-en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-ukr-rus.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-ukr-rus.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-ivanovich-kobylash-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-ivanovich-kobylash-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-kuzhugetovich-shoigu-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-kuzhugetovich-shoigu-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-08/A_HRC_52_CRP.4_En%20%28003%29.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-08/A_HRC_52_CRP.4_En%20%28003%29.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, para. 875.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/OstapDrozdovOfficial/3031\"\u003ehttps://t.me/OstapDrozdovOfficial/3031\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/manipulyaciya-faktami-chi-naspravdi-ratifikaciya-rimskogo-statutu-e-velikoyu-problemoyu.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/manipulyaciya-faktami-chi-naspravdi-ratifikaciya-rimskogo-statutu-e-velikoyu-problemoyu.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihlaw.org/mizhnarodnyj-kryminalnyj-sud-ukrayina/\"\u003ehttps://ihlaw.org/mizhnarodnyj-kryminalnyj-sud-ukrayina/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, статті 125\u0026ndash;126.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3884986-ukraina-planue-zaversiti-ratifikaciu-rimskogo-statutu-do-kinca-roku-op.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3884986-ukraina-planue-zaversiti-ratifikaciu-rimskogo-statutu-do-kinca-roku-op.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/08/17/legal-issues-regarding-ukraines-potential-art-124-declaration/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/08/17/legal-issues-regarding-ukraines-potential-art-124-declaration/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=\u0026amp;httpsredir=1\u0026amp;article=1265\u0026amp;context=facsch_lawrev\"\u003ehttps://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=\u0026amp;httpsredir=1\u0026amp;article=1265\u0026amp;context=facsch_lawrev\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/44725\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/44725\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, стаття 8.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":866,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723624528,"date":"14.08.2024","views":976,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_12.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти РФ щодо порушень прав людини в Криму. Частина 2","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей матеріал \u0026mdash; друга частина публікації \u0026laquo;Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти рф щодо порушень прав людини в Криму\u0026raquo;. З першою частиною ви можете ознайомитися за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДепортація засуджених в\u0026rsquo;язнів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із важливих елементів діяльності нашої організації, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u003c/a\u003e\u0026raquo; (РЦПЛ), фактично з моменту заснування була боротьба за інтереси засуджених громадян України в окупованому Криму, ключовим актором якої став наш провідний експерт Роман Мартиновський. Росія депортувала в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Крим) у віддалені регіони рф, чим розривала їхні зв\u0026rsquo;язки з родинами, спільнотою й Україною. Це стало основою скарги проти рф від імені потерпілих в\u0026rsquo;язнів у міжнародні інституції, у тому числі в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ, Суд) і Комітет ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нам вже є, чим пишатися. З посиланням на звіт РЦПЛ Суд встановив факт існування масової практики депортації в\u0026rsquo;язнів із Криму в контексті оцінювання порушення статті 8 Конвенції (п. 1292). Суд наклав зобов\u0026rsquo;язання на рф повернути депортованих в\u0026rsquo;язнів, що було єдиним індивідуальним заходом у справі (пп. 1386\u0026ndash;87).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас украй шкода, що Уряд не заявив про порушення статті 3 Протоколу № 4 до Конвенції, яка забороняє висилати в\u0026rsquo;язнів із території країни їх громадянства, якою для них є Україна. Контекстуально саме ця стаття описує сутність порушення рф, адже міжнародне гуманітарне право (МГП) забороняє їй переміщувати цивільне населення з окупованої території України (Крим) на територію рф, навіть засуджених осіб. Водночас цей пробіл, безумовно, вдасться заповнити в межах індивідуальних скарг потерпілих проти рф за представництва юристів РЦПЛ. Доказом цього може бути й уже ухвалене рішення Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; за представництва адвокатів РЦПЛ, у якому Комітет встановив порушення статті 12(4) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у зв\u0026rsquo;язку із депортацією засуджених в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Криму) в Ростовську область рф (пп. 5.11, 8.7\u0026ndash;8.9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо підкреслити ще одну цікаву деталь у контексті депортації в\u0026rsquo;язнів у рішенні ЄСПЛ. Суд погодився з тим, що наведені обставини не просто порушують Конвенцію про захист прав людини (п. 1302), а становлять серйозне порушення Женевської конвенції IV [тобто воєнний злочин]. Далі це саме Суд повторив удруге щодо встановлених адміністративних практик загалом (п. 1378). Подібний висновок нетиповий для ЄСПЛ і має прецедентний характер, адже Суд зазвичай обмежується встановленням відповідальності держави за порушення Конвенції про захист прав людини. Вірогідно, широкомасштабний і системний характер порушень МГП у наведеній ситуації спонукав Суд підкреслити відповідні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке рішення ЄСПЛ має стати додатковим аргументом для Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), щоб повернутися до розгляду міжнародних злочинів у Криму, учинених до 24 лютого 2022 року. Їх перелік був чітко визначений попередницею Каріма Хана ще у 2020 році у відповідному \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-eng.pdf\"\u003eзвіті\u003c/a\u003e (пп. 278\u0026ndash;279). Серед них було згадано й депортацію в\u0026rsquo;язнів як міжнародний злочин за статтями 7(1)(d) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту, за що керівництво Федеральної служби виконання покарань рф та інших державних органів рф має отримати свої ордери на арешт. Урешті, ще з 2016 року Офіс прокурора МКС має відповідне \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1keN0DiW3nCFfnfLMyueVFIxnJNXbT4XZ/view?usp=drive_link\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e РЦПЛ із конкретними доказами та свідченнями потерпілих, яке чекає свого часу, як і колись чекало \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/analytics-en/povidomlennia-do-mks-shchodo-vidpovidalnosti-posadovykh-osib-rosiyskoi-federatsii-za-henotsyd-v-ukraini-zokrema-za-nasylnytsku-peredachu-ditey-z-odniiei-hrupy-do-inshoi/\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e про депортацію та примусову передачу українських дітей у російські родини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eХто такий \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з елементів справи в ЄСПЛ був розгляд скарги України № 38334/18, яка стосувалася, зокрема, позбавлення свободи, катування, порушень права на свободу вираження поглядів в окупованому Криму. Об\u0026rsquo;єднувальним чинником скарги була категорія потерпілих осіб, яку Уряд України іменував як українські політичні в\u0026rsquo;язні (п. 387).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України посилався на\u003ca href=\"https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=19150\u0026amp;lang=en\"\u003e Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012)\u003c/a\u003e, яка надає визначення поняття політичного в\u0026rsquo;язня. За Резолюцією, це особа, яка позбавлена свободи з політично мотивованих причин або з порушенням статей 6, 9\u0026ndash;11 Конвенції, або в дискримінаційний спосіб тощо. Водночас ключовим усе ж є політично мотивований характер переслідування, що не пов\u0026rsquo;язане з учиненням особою будь-якого злочину. Поняттям не охоплюються обвинувачені в тероризмі, якщо дотримано вимог Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожу термінологію використовує \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; \u0026mdash;\u003ca href=\"https://www.amnesty.org/en/what-we-do/detention/#:~:text=Prisoners%20of%20conscience%20%E2%80%93%20someone%20who,or%20what%20they%20believe%20(religious%2C\"\u003e в\u0026rsquo;язень совісті\u003c/a\u003e. Це особа, яка ув\u0026rsquo;язнена через власний статус або переконання, але при цьому не просуває насильство або ворожнечу. Окремо організація оперує й терміном політичний в\u0026rsquo;язень у контексті порушення права на справедливий суд затриманих. Можливою \u003ca href=\"https://www.rferl.org/a/explainer-political-prisoners/24881810.html\"\u003eвідмінністю\u003c/a\u003e між двома категоріями є те, що \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; вимагає безумовного звільнення лише в\u0026rsquo;язнів совісті. Водночас відмінність між двома термінами нечітка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри Резолюцію ПАРЄ, термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; лишається радше невизначеною категорією, яка використовується ситуативно та має розмиті рамки. Навіть із погляду Резолюції політичним в\u0026rsquo;язнем можна потенційно назвати будь-яку затриману особу з явним порушенням одного з положень Конвенції. Своєю чергою визначення того, що таке \u0026laquo;політично мотивоване переслідування\u0026raquo;, видається вкрай непростим завданням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ не взяв на себе відповідальність визначити, що Уряд України має на увазі під українськими політичними в\u0026rsquo;язнями. В усьому тексті рішення Суд бере термін в лапки та послуговується ним для зручності як узагальнювальною категорією, яку запропонував Уряд. Так само Суд не став посилатися на Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), вірогідно, щоб уникнути закріплення невизначеного терміна й необхідності визначити політичний характер переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті, українське законодавство не має визначення категорії \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;, незважаючи на те, що українські державні органи та громадські організації широко використовують його у своїй діяльності з 2014 року. Причому кожен із них керується власними умовними рамками віднесення осіб до політичних в\u0026rsquo;язнів, що не дозволяє навіть в українському середовищі узгодити єдиний перелік. Водночас навіть якби українське законодавство чітко визначало рамки терміна, то доцільність його використання залишалася б сумнівною з огляду на вищенаведене.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайбільш імовірно, що Уряд України намагався об\u0026rsquo;єднати всіх затриманих в окупованому Криму в одну категорію, що, однак, ще більше розмиває і без того нечіткий термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;. Якщо навіть і взяти на озброєння Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), то далеко не всі порушення прав людини в окупованому Криму мають політично мотивований характер, хоча й часто дискримінаційний. До прикладу, депортація українських в\u0026rsquo;язнів із Криму на територію рф навряд чи підпадатиме під наведений термін, хоча сама собою депортація порушує Конвенцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку, \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; залишається терміном у лапках, який не набув правового визначення в рішенні ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереслідування за участь у мусульманських організаціях\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереслідування кримських татар в окупованому Криму з 2014 року має надзвичайно різні прояви, про що свідчать як звіти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, так і текст рішення Суду. Одним із таких є переслідування кримських татар за стверджувану участь у діяльності мусульманських організацій \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; і \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбидві організації є міжнародними та тією чи іншою мірою спрямовані на суворе дотримання мусульманами релігійних канонів, поширення мусульманства тощо. Окрім цього, \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-111532\"\u003e\u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; стверджує, що прагне мирним шляхом утворити теократичну державу Халіфат\u003c/a\u003e. Незважаючи на твердження \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; про застосування мирних засобів, іноді в джерелах (\u003ca href=\"https://www.icct.nl/publication/problems-banning-hizb-ut-tahrir-britain\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eтут\u003c/a\u003e \u0026mdash; пп. 44\u0026ndash;53) можна знайти відомості про використання окремими її членами насильницьких методів для досягнення своїх цілей і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний суд рф визнав \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; екстремістською організацією на території рф у 2009 році, а \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; терористичною організацією у 2003 році. Для кримських татар у Криму це призвело до масових звинувачень за \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eучасть\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e у діяльності цих організацій. Підставою для цього ставала нібито вилучена під час обшуків література про діяльність організацій, а також нібито встановлення обставин обговорення між засудженими діяльності організації в їхніх приватних помешканнях (пп. 211, 589, 1045). Іншими словами, у таких випадках не встановлювалися жодні насильницькі дії, заклики до них або власне екстремістська чи терористична діяльність за визначенням Кримінального кодексу рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим доказом у справах переважно був анонімний(і) свідок(ки) або інші обвинувачені, а процеси у випадку \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; проводив лише Південний окружний військовий суд, розташований у Ростовській області, а не в окупованому Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНизка порушень у вказаних процесах були очевидними, зокрема за статтями 5\u0026ndash;7 Конвенції, адже на території України (у Криму) діяльність цих організацій не заборонена; анонімні свідки використовувалися як основне джерело доказів без можливості перевірки їхніх свідчень; рішення Верховного суду рф про заборону обох організацій по сьогодні не опубліковані, незважаючи на засудження за будь-яку дотичність до організацій і покарання строком до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ встановив порушення статей 5\u0026ndash;7 Конвенції в справі (пп. 1275\u0026ndash;1278), що виглядає послідовним у контексті справ \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-204727\"\u003e\u0026laquo;Vasilyev and others v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo; та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eKasymakhunov and Saybatalov v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які стосувалися аналогічних порушень Конвенції у зв\u0026rsquo;язку із засудженням за участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; на території рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково Суд встановив порушення статей 10\u0026ndash;11 Конвенції в контексті засудження кримських татар за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;. Водночас у наведених вище справах і в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-3899\"\u003eHizb-Ut-Tahrir v. Germany\u003c/a\u003e\u0026raquo; Суд визнав неприйнятними скарги за статтями 9\u0026ndash;11 Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з фактами застосування насильства й розпалювання національної ворожнечі з боку членів організації \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд детально згадав свою попередню практику, але зазначив, що специфіка ситуації в Криму та особливість заявлених Урядом України аргументів дозволяє йому визнати скаргу в цій частині прийнятною (пп. 1310\u0026ndash;1311, 1314). Вірогідно, такий підхід був зумовлений тим, що Суд встановив порушення статті 18 Конвенції з боку рф у наведеному контексті. Тобто рф втручалася в права за Конвенцією не для боротьби з неправомірною діяльністю, а для дискримінаційного переслідування кримських татар, щоб змусити їх припинити протидію окупаційному режиму (пп. 1328, 1353, 1375, 1377). При цьому Суд усе ж вдався до досить обмеженого підходу, оскільки оцінював лише питання законності й правової визначеності у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням розпливчастого російського законодавства, а не українського (пп. 1321\u0026ndash;1326). У практичній площині більше значення мала б оцінка Судом наявності легітимної мети й дотримання пропорційності втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, маємо перший випадок у практиці ЄСПЛ, коли відповідальність за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; була визнана порушенням статей 10\u0026ndash;11 Конвенції. З іншого боку, варто відзначити, що Суд оцінював низку інших тверджень України щодо цих статей сукупно, а тому акцент на питанні \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; виглядав певною мірою нечітким. Залишається чекати розгляду подальших індивідуальних скарг, коли Суд зможе зосередитися лише на наведеному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо не вдалося?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна може розглядати рішення ЄСПЛ як поважне досягнення, адже первинна скарга була подана в березні 2014 року, коли події в Криму й східних областях України тільки набирали обертів, а отже, передбачити весь спектр порушень було вкрай складно. Українські юристи тоді, по суті, уперше стикнулися з МГП, а за такий короткий час адаптуватися до нього було непросто. Вірогідно, у зв\u0026rsquo;язку із цим не всі очікування Уряду України в контексті скарги справдилися.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні Суд зазначив, що, \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзокрема\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, не буде розглядати низку тверджень України про висилку громадян України з Криму за порушення російського міграційного законодавства, у тому числі депортацію українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для їх усиновлення російськими родинами та асиміляції. Ці порушення були заявлені нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього поза увагою Суду залишився важливий блок порушень у контексті переміщення українських громадян на підставі російського міграційного законодавства, так само як і питання депортації українських дітей із Криму. Перший аспект досить масштабний і системний, а тому міг би бути визнаний адміністративною практикою. Доказової бази для цього було достатньо, серед якої, зокрема, і один із долучених Урядом України \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/5Kren_fin.pdf\"\u003eзвітів\u003c/a\u003e нашої організації. Другий аспект своєю чергою був важливим елементом підтвердження безперервності російської політики щодо українських дітей, яка почалася задовго до 2022 року. Водночас це питання ще може бути розглянуто в межах справи \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-222889\"\u003eУкраїна та Нідерланди проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo;, де заявлено відповідне порушення прав українських дітей у зв\u0026rsquo;язку з їх депортацією на територію рф зі східних областей України (пп. 895\u0026ndash;898).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому на сьогодні геноцидна політика рф щодо українських дітей здобула належну увагу, зокрема і в МКС, який видав ордери на арешт президента рф та уповноваженої при президентові рф з прав дитини, тоді як керівництво Федеральної міграційної служби поки ще чекає на свої \u0026laquo;листи щастя\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід Суду до незаявлених порушень\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ окупованому Криму російська федерація в автоматичному порядку визнавала всіх громадянами рф, якщо вони не подавали заяву про бажання зберегти українське громадянство. Однак усе мало працювати навпаки: якщо особа бажала набути російське громадянство, то саме вона й мала звернутися із заявою про отримання паспорта.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті справи Суд не оцінював правомірність самого факту нав\u0026rsquo;язування паспортів в автоматичному порядку й усупереч принципу добровільності, оскільки про це було заявлено нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830, 1032, 1036).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Суд оцінював лише питання відсутності прийнятної процедури відмови від російського громадянства. Очевидно, що первинний аспект був украй важливим з урахуванням спроб рф продемонструвати \u0026laquo;російський Крим\u0026raquo;, у якому громадяни України нібито ніколи не жили. Незважаючи на неодноразові твердження, що він не розглядатиме це питання, Суд усе ж відзначив, що нав\u0026rsquo;язування паспортів на окупованій території змушувало населення присягати на вірність супротивній державі в конфлікті всупереч МГП, для чого була створена атмосфера залякування в разі відмови від паспорта. Той, хто врешті відмовлявся від нього, фактично ставав іноземцем у власній країні (пп. 1032).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок ЄСПЛ узгоджується з нещодавнім рішенням Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; (пп. 3.4, 8.10\u0026ndash;8.11, 8.17), де було встановлено порушення статті 17 Пакту (право на приватне життя) у контексті примусової видачі російських паспортів громадянам України в Криму, що наклало на них обов\u0026rsquo;язки перед рф, мало на меті змусити їх бути лояльними до рф і нав\u0026rsquo;язати нову ідентичність, тобто російську.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший приклад проактивної позиції ЄСПЛ стосується статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції, у межах якої Уряд України заявляв про порушення права на освіту українською та кримськотатарською мовами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому порушення права на освіту значно ширше, адже рф на окупованій території впроваджує російські освітні стандарти, які нав\u0026rsquo;язують українським дітям приналежність до російського народу, військовий обов\u0026rsquo;язок перед рф та інші російські цінності, чужі для українського суспільства. Такий асиміляційний процес спрямований на те, щоб створити картинку \u0026laquo;російського Криму\u0026raquo;. У результаті освіта на окупованій території не враховує українську ідентичність дітей, а отже, російська освіта для них неприйнятна, а українська своєю чергою недоступна, що суперечить Конвенції ООН про права дитини. Урешті, навіть МГП зобов\u0026rsquo;язує рф на окупованій території забезпечувати \u003cem\u003eналежну \u003c/em\u003eосвіту дітей і її безперервність, а також не здійснювати пропаганду \u0026laquo;добровільного\u0026raquo; вступу на військову службу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідносно нещодавно РЦПЛ разом із колегами із ГО \u0026laquo;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eАльменда\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/doslidzhennya-shkilna-osvita-prykhovana-zbroya-rf-proty-ukrayiny-1.pdf\"\u003eдослідили\u003c/a\u003e цю проблему та дійшли висновку, що наведені обставини щонайменше свідчать про злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування відповідно до Римського статуту. Водночас не варто забувати й\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text\"\u003e про підхід\u003c/a\u003e Верховної Ради України, що така асиміляційна політика може фактично бути способом передачі українських дітей у російську групу (середовище), тобто потенційно свідчити про злочин геноциду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВертаючись до рішення ЄСПЛ, зазначимо, що Суд не став обмежуватися лише заявленим мовним порушенням. Він ідентифікував норму статті 50 Женевської конвенції IV, яка вимагає від рф забезпечити належну й безперервну освіту в Криму.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, Суд вважав необхідним зацитувати свою попередню практику зі справи\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-114082\"\u003e \u0026laquo;Catan and Others v. Russia and Moldova\u003c/a\u003e\u0026raquo;, яка, на його думку, була релевантною в справі щодо Криму. Абзац стосувався ситуації в частині території Молдови під контролем \u0026laquo;Придністровської Молдовської Республіки\u0026raquo; (\u0026laquo;ПМР\u0026raquo;), де Суд встановив недотримання легітимної мети втручання в право на освіту у зв\u0026rsquo;язку з тим, що освітні заходи \u0026laquo;ПМР\u0026raquo; були спрямовані на русифікацію мови й культури молдовської спільноти, щоб забезпечити приєднання до рф і відокремлення від Молдови (п. 1164). Іншими словами, Суд фактично відзначив, що рф не просто не забезпечує освіту українською мовою, а за допомогою власних освітніх стандартів здійснює асиміляцію українських дітей задля ускладнення деокупації й реінтеграції півострова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок Суду може бути додатковим аргументом на користь того, що агенти рф вчиняють злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування. Відповідно Офісу прокурора МКС украй важливо звернути увагу на керівництво Міністерства просвіти рф як на осіб, які несуть відповідальність за цей злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНам своєю чергою лишається бути вдячними Суду за проактивну позицію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення ЄСПЛ \u0026mdash; історичне досягнення України в боротьбі за правову справедливість і правду. Воно є заслугою потерпілих, державних органів, донорів, урядових і неурядових організацій та інституцій. Кожен із них здійснив свій внесок чи то в доказову базу, чи то в правову аргументацію. Важливо продовжувати співпрацювати, щоб подібні рішення міжнародних інституцій ставали логічним результатом спільних зусиль у боротьбі за верховенство права.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_12.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":865,"url":"scho-oznachae-ponyattya-vsuperech-interesam-sluzhbi-v-rozuminni-statti-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723450587,"date":"12.08.2024","views":591,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_11.png","mini_image":null,"name":"Що означає поняття «всупереч інтересам служби» в розумінні статті 364 КК України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі давно закон про кримінальну відповідальність виокремлює таке кримінальне правопорушення, як зловживання владою або службовим становищем. Однак на практиці немає чіткого розуміння, які саме діяння становлять об\u0026rsquo;єктивну сторону вказаного правопорушення. Основна проблема полягає у відсутності точного визначення самого поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo;. У цій публікації спробуємо пояснити, що воно означає.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк правильно тлумачити норми закону про кримінальну відповідальність\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у частині 1 статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) кримінальне правопорушення має таке визначення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища \u003cstrong\u003eвсупереч інтересам служби\u003c/strong\u003e, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто якщо службова особа використовує владу чи службове становище не всупереч інтересам служби, то таке діяння не є кримінальним правопорушенням. Своєю чергою норми КК України не визначають, що означає поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому його визначення необхідно шукати в інших джерелах. Для того, щоб зрозуміти норми статті 364 КК України правильно, необхідно чітко визначити критерії тлумачення норм закону про кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, такі критерії визначені, зокрема, у \u003cspan\u003eпункті 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Cantoni v. France\u0026raquo;\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eКримінальний закон не можна широко тлумачити на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. З цих принципів випливає, що правопорушення має бути чітко визначено в законі. Ця вимога виконується, якщо особа може знати з формулювання відповідного положення (ст. 7) і, якщо необхідно, за допомогою його тлумачення судами, які дії та бездіяльність призведуть до кримінальної відповідальності\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто тлумачення поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; не можна здійснювати широко, адже це суперечитиме нормам статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eНеналежне тлумачення поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; на прикладі\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці суди часто не дотримуються вказаних вище вимог до тлумачення норм закону про кримінальну відповідальність у контексті визначення поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, в одній із постанов Верховний Суд \u003cspan\u003eуказав\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальному праві зловживанням владою або службовим становищем є використання влади або службового становища (а отже, тих повноважень і можливостей впливу, які обумовлені компетенцією службової особи) всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, на думку Верховного Суду, поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; означає вчинення особою дій усупереч тим завданням і цілям, для досягнення яких вказаній особі були надані відповідні повноваження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте після прочитання цього визначення все одно не зрозуміло: 1) що таке цілі та завдання, які ставляться перед особою; 2) хто їх визначає; 3) як керуватися цілями й завданнями, якщо вони визначені в загальних рисах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб проілюструвати неналежне тлумачення Верховним Судом у межах згаданої вище справи поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo;, наведемо приклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, припустимо, що керівник акціонерного товариства, яке займається виробництвом товарів і засновником якого є держава, відповідно до статуту має одночасно два завдання: 1) забезпечення економного використання майна товариства; 2) забезпечення безперебійного виробничого процесу. У товариства виникає необхідність закупити обладнання для виробництва товарів, за відсутності якого виробництво може зупинитися. Товариство організовує закупівлю обладнання, керівник укладає відповідний договір купівлі-продажу, у результаті чого товариство стає власником обладнання. Через якийсь час орган досудового розслідування за наслідками проведення експертизи встановлює, що обладнання придбано за завищеною вартістю. Керуючись цим, орган досудового розслідування та прокурор обвинувачують керівника підприємства в зловживанні службовим становищем, а саме \u0026mdash; порушенні положення статуту в частині забезпечення економного використання майна підприємством, що завдало товариству збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак у цьому прикладі важко зрозуміти, яке завдання товариства було важливішим: забезпечення економного використання майна товариства чи забезпечення безперебійного виробничого процесу? Якби товариство не здійснило закупівлю обладнання, то воно б не виготовило продукцію та не виконало свої зобов\u0026rsquo;язання перед покупцями продукції, що також могло б завдати збитків товариству. Понад те, невже орган досудового розслідування чи прокурор уповноважені визначити, яким чином слід було діяти керівнику товариства? Невже орган досудового розслідування, прокурор чи суд є спеціалістами з ведення підприємницької діяльності, яка за своєю природою \u0026mdash; ризикова? Очевидно, що ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких обставин поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; не може означати виконання завдань і цілей, з метою виконання яких особі надані певні повноваження, оскільки вказані цілі та завдання доволі абстрактні категорії та не узгоджуються з нормами статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eНалежне тлумачення поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; на прикладі\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Верховний Суд ухвалив \u003cspan\u003eпостанову від \u003c/span\u003e8 \u003cspan\u003eлипня 2024 року\u003c/span\u003e, у якій пояснив поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u0026hellip;\u003cem\u003eінтереси служби в цій статті можуть бути виведені лише з вимог законодавства, яке регулює відповідну сферу діяльності, і значення виразу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eвсупереч інтересам служби\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e в статті 364 КК співпадає зі значенням виразу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eє порушенням законодавства\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e в статті 19 Конвенції ООН проти корупції\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eІнша інтерпретація \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eінтересів служби\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e залишає невиправдано широкий простір для довільного тлумачення цих інтересів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e,\u003c/em\u003e\u003cem\u003e виходячи з суб\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eєктивної уяви тих чи інших суб\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eєктів про їх дійсний зміст, і створює ситуацію, коли особа змушена гадати, під страхом покарання, чи заборонена її поведінка, та стає вразливою до надмірно широкого розсуду влади\u0026hellip; Тому завдання суду полягає у тому, щоб інтерпретувати положення кримінального закону у такий спосіб, щоб максимально виключити його довільне або розширювальне застосування, оскільки неврахування судом законодавства, на підставі якого можна зробити висновок про \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eінтереси служби\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e або його необґрунтоване тлумачення та застосування в конкретній справі, саме по собі може призвести до порушення статті 7 Конвенції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхоже розуміння інтересів служби висловлювалося й раніше в інших судових рішеннях і рішенні Конституційного Суду України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу постанові Верховного Суду від 24 вересня 2019 року \u003cspan\u003eсказано\u003c/span\u003e: \u0026laquo;\u003cem\u003eЗловживання владою або службовим становищем передбачають наявність взаємозв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязку між службовим становищем особи та її поведінкою, що виражається в незаконних діях або бездіяльності\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічні висновки \u003cspan\u003eзробила\u003c/span\u003e й Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу рішенні Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року \u003cspan\u003eсказано\u003c/span\u003e: \u0026laquo;\u003cem\u003eСлужбові злочини (за винятком давання хабаря) пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків. Діяння, що становлять їх об\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eєктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто наведені вище судові рішення більш чітко й зрозуміло тлумачать норми статті 364 КК України та вказують, що поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; означає вчинення дій із порушенням норм законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке тлумачення, на мою думку, правильне, оскільки дозволяє особі розуміти, за які дії може настати кримінальна відповідальність, а за які \u0026mdash; ні, що повністю узгоджується з нормами статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведемо приклад. Так, у постанові Кабінету Міністрів України \u003cspan\u003eміститься\u003c/span\u003e норма, відповідно до якої суб\u0026rsquo;єкти господарювання державного сектору економіки в разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов\u0026rsquo;язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Уявімо, що керівник підприємства державного сектору економіки за відсутності фінансового плану вирішує надати безпроцентну позику іншому товариству, яка не пов\u0026rsquo;язана з виробництвом і реалізацією продукції підприємства. Він має розуміти, що такі дії потенційно можуть мати наслідком кримінальну відповідальність, оскільки вони порушують імперативні та чітко визначені норми постанови Кабінету Міністрів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому слід звернути увагу, що не всі норми законодавства можна порушити. Наприклад, норми законодавства, що визначають дискреційні повноваження в певних випадках, порушити неможливо, оскільки такі норми, зокрема, надають право особі вибрати на власний розсуд певний варіант дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки щодо неможливості притягнення особи до відповідальності за реалізацію дискреційних повноважень містяться і в актуальній судовій практиці. Так, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі \u003cspan\u003eзазначила\u003c/span\u003e: \u0026laquo;\u003cem\u003eТак, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПро захист прав споживачів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e службові особи ГУ Держпродспоживслужби наділені дискреційними повноваженнями щодо розміру штрафної санкції, яку може бути застосовано до суб\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eєктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування у разі порушення законодавства про захист прав споживачів, а тому дії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не можуть бути розцінені як такі, що вчинені всупереч інтересам служби\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, під поняттям \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; слід розуміти дії, які порушують норми законодавства. Саме таке тлумачення вказаного поняття дозволяє особі, яка потенційно може стати суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, чітко розуміти, за які дії може настати кримінальна відповідальність, а за які \u0026mdash; ні. Своєю чергою інша інтерпретація поняття \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; залишає невиправдано широкий простір для його довільного тлумачення різними суб\u0026rsquo;єктами, що може мати наслідком свавільне засудження особи, яка об\u0026rsquo;єктивно не могла передбачити, що за певні діяння може настати кримінальна відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Cantoni v. France\u0026raquo; від 11 листопада 1996 року. \u003c/span\u003eURL\u003cspan\u003e: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-58068%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-58068%22]}\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Постанова Верховного Суду від 9 лютого 2022 року в справі № 707/661/17. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283240\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103283240\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Постанова Верховного Суду від 8 липня 2024 року в справі № 761/32259/16-к. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120342069\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/120342069\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року в справі № 161/3483/17. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84659982\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84659982\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року в справі № 991/1065/24. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117841176\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117841176\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 в справі № 1-24/2003. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v018p710-03#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v018p710-03#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України \u0026laquo;Про порядок здійснення витрат суб\u0026rsquo;єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку\u0026raquo; від 3 жовтня 2012 року № 899. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-2012-%D0%BF\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-2012-%D0%BF\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 липня 2023 року в справі № 991/5929/23. \u003c/span\u003eURL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112280144\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112280144\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":96,"url":"yan-nechval","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/0045.jpg","name":"Ян","surname":"Нечваль","post":"Адвокат, CEO АО NS Lawyers","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_11.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":864,"url":"popravki-lozovogo-ta-zlovzhivannya-na-oborontsi-yak-suddya-vaks-vidmovilasya-zakrivati-spravu-igorya-gladkovskogo","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723185037,"date":"09.08.2024","views":582,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk.jpg","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та зловживання на оборонці: як суддя ВАКС відмовилася закривати справу Ігоря Гладковського","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e24 червня 2024 року слідча суддя Олена Танасевич \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120078212\"\u003eвідмовила\u003c/a\u003e стороні захисту в закритті провадження щодо Ігоря Гладковського.\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eТоді після оголошення короткого тексту ухвали \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3568\"\u003eсуддя Танасевич сказала\u003c/a\u003e, що не погоджується ані з позицією сторони захисту, ані зі стороною обвинувачення, і пообіцяла в повному тексті ухвали відповісти на всі питання та сформулювати власне бачення ситуації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе рішення і в журналістів, і в експертів викликає подвійний інтерес. Окрім того, що ідеться про одну з найрезонансніших корупційних справ в українській історії, воно стало одним із перших у межах аналізу підстав для закриття кримінального провадження через \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; після їх часткового скасування \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\"\u003eзаконом\u003c/a\u003e від 8 грудня 2023 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНещодавно повна ухвала про відмову в закритті справи Гладковського-молодшого з\u0026rsquo;явилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому ми проаналізували цей документ і розібралися в аргументах судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПро що ця справа та що відбувається в суді?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа версією сторони обвинувачення, Гладковський-молодший використовував вплив свого батька, який обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО України і мав вплив на діяльність оборонних підприємств \u0026mdash; учасників ДК \u0026laquo;Укроборонпром\u0026raquo;. Усе це, на думку НАБУ і САП, Ігор Гладковський робив, щоб отримати неправомірну вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавдяки батьку Гладковський-молодший домігся, щоб у лютому 2016 року на посаду генерального директора ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; призначили Павла Букіна. За таку \u0026laquo;послугу\u0026raquo; Букін мав укласти від імені цієї державної компанії договори з підконтрольними Гладковському-молодшому фірмами, причому на умовах, що дозволили б сину колишнього першого заступника секретаря РНБО отримати вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, Гладковський-молодший підготував собі підґрунтя, і в серпні 2016 року були підписані договори з директором \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; Павлом Букіним про закупівлю бортового радіоелектронного обладнання за завищеними цінами, що призвело до завдання майже 13 млн грн збитків ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo;. Ідеться про ті самі \u0026laquo;висотоміри\u0026raquo;, про які українці дізналися з одного з \u003ca href=\"https://youtu.be/lGTf2nUyxfw?si=TaZB670SZ-Ha-3xI\"\u003eнайгучніших розслідувань\u003c/a\u003e команди \u0026laquo;Bihus.Info\u0026raquo; у березні 2019 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗадля реалізації злочинного плану Ігор Гладковський залучив ТОВ \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo;. Своєю чергою \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo; уклало договір про постачання висотомірів із компанією \u0026laquo;Asia Capital Overseas Limited\u0026raquo; (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг). А оскільки Гладковський-молодший мав вплив на цю нібито китайську компанію, після здійснення оплати на її рахунки син ексзаступника секретаря РНБО отримав неправомірну вигоду розміром 170 тис. дол.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідозру Гладковському НАБУ і САП висунули в жовтні 2023 року, а до ВАКС обвинувальний акт направили в червні 2024 року. Перше підготовче засідання за обвинуваченням Гладковського-молодшого відбулося 14 червня 2024 року. І майже одразу адвокати подали клопотання про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування. При цьому захист посилався на пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України, тобто просив закрити кримінальне провадження, оскільки закінчилися строки досудового розслідування після повідомлення про підозру. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судових засіданнях сторона захисту посилалася на \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115187186\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e слідчого судді від 20 листопада 2023 року, за якою було відмовлено в задоволенні клопотання про заочний арешт Павла Букіна. А ще тоді суддя дійшов висновку, що в цій справі справді закінчилися строки досудового розслідування до повідомлення про підозру Павлу Букіну й Ігорю Гладковському. Можемо припустити, що справу не закрили в листопаді, бо до компетенції слідчого судді не належить розв\u0026rsquo;язання питання про закриття кримінального провадження через закінчення строків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк суддя мотивувала своє рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що за весь час існування КПК України стаття 219, яка регулює питання строків досудового розслідування, пережила кілька редакцій. 16 березня 2018 року набули чинності так звані \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, якими було запроваджено строк, що обраховується з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до повідомлення особі про підозру. Такий строк диференційований і залежить від тяжкості кримінального правопорушення. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ прикінцевих положеннях закону, яким запроваджувалися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, було передбачено, що ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих норм у 2018 році. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПровадження, у межах якого повідомляли про підозру Букіну, було внесене до ЄРДР у березні 2019 року, тобто вже після набуття чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Тому в них уже обраховувався строк до повідомлення про підозру особі. У березні 2020-го провадження, у якому повідомили підозру Букіну, прокурор об\u0026rsquo;єднав з іншим провадженням, відомості до ЄРДР щодо якого були внесені до 16 березня 2018 року, тобто до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак склалася ситуація, коли прокурор своєю постановою об\u0026rsquo;єднав досудові розслідування, у частині яких строк досудового розслідування не обраховувався з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, і досудові розслідування, у яких такий строк обраховувався. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналізуючи подібні ситуації \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/popravky-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-9-2-mlrd-grn-pryvatbanku/\"\u003eв інших справах\u003c/a\u003e, ми вказували: якщо узалежнювати дату внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування можуть зловживати цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo; для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, у справі \u0026laquo;ПриватБанку\u0026raquo; ми аналізували факти, щодо яких здійснювалося досудове розслідування, і встановили, що воно стосується активів одного банку; за версією органу досудового розслідування, частково має тих самих фігурантів і здебільшого однакову кваліфікацію. Це дозволяло стверджувати, що при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень зловживання не було, а справи об\u0026rsquo;єднано для підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні № 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІдентичний підхід застосувала й суддя Олена Танасевич. Вона проаналізувала рух кримінального провадження щодо Гладковського й Букіна і факти, за якими воно здійснювалося:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;З наданих суду документів убачається пов\u0026rsquo;язаність всіх фактичних обставин, встановлених у кримінальному провадженні № 42016110350000102 упродовж 2015\u0026ndash;2023 років, у межах якого відбувалось розслідування протиправних дій кола тих самих фізичних та юридичних осіб в оборонній сфері України. За версією слідства, ці дії обертались довкола реалізації спільного умислу цих осіб на заволодіння бюджетними грошовими коштами, виділеними з метою проведення державних закупівель, що їх провадили державні підприємства, які входили до складу ДК \u0026ldquo;Укроборонпром\u0026rdquo;, \u0026mdash; ДП \u0026ldquo;Львівський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Миколаївський бронетанковий завод\u0026rdquo;, \u0026ldquo;Київський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Житомирський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Ізюмський приладобудівний завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Укрспецекспорт\u0026rdquo;, із залученням службових осіб Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України тощо\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ ми згодні, що це правильний та коректний підхід до того, чи повинні поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; щодо строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте є і спірний момент у судовому рішенні\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа думку прокурора в цій справі, наразі в статті 219 КПК України взагалі не передбачений строк до повідомлення про підозру особі, а тому клопотання сторони захисту неактуальне. Проте суддя одразу після оголошення рішення зауважила, що не погоджується із цією тезою. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судовому рішенні суддя Танасевич окремо звернула на це увагу. Вона зазначила, що нова редакція статті 219 КПК України не звільняє суд від обов\u0026rsquo;язку дослідити, чи був дотриманий строк досудового розслідування від моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у період до 31 грудня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що 8 грудня 2023 року \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3068\"\u003eпарламент вніс зміни\u003c/a\u003e до КПК України, частково скасувавши \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;. Перехідні положення цього закону нардепи доповнили новим пунктом:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;20-8. Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo; застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo;\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак законодавець надав зворотну дію правилам, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування, поширивши їх на справи, де:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено досудове розслідування;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено судовий розгляд.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eУ справі Ігоря Гладковського досудове розслідування \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/2040\"\u003e\u003cstrong\u003eще не завершилося\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e станом на 1 січня 2024 року, і тому позиція прокурора була коректною саме із цих підстав. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eА позиція судді Танасевич у цій частині дискусійна, адже законодавець прямо вказав, що в цілях перевірки наявності підстав для закриття справ за пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України треба зважати на нову редакцію статті 219 КПК України. А вона не передбачає обмежень строку досудового розслідування в кримінальних провадженнях без підозрюваних.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя справа нам показує два моменти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПідхід до оцінювання того, чи повинні застосовуватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, серед суддів поступово змінюється, і це добре\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Адже ключове в оцінюванні захисту прав людини в контексті розумних строків розслідування \u0026mdash; чи не допустила сторона обвинувачення зловживань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАле, як бачимо, можуть виникати проблеми зі з\u0026rsquo;ясуванням змісту пункту 20-8 Перехідних положень до КПК України, і тому суддям потрібно якісно застосовувати методи судового тлумачення для їх розв\u0026rsquo;язання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":863,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723011137,"date":"07.08.2024","views":800,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_10.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі «Україна проти рф» щодо порушень прав людини в Криму","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e26 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) ухвалив рішення в справі \u0026laquo;Україна проти рф\u0026raquo;, яким встановив численні адміністративні практики порушення прав людини з боку рф в окупованому Криму майже за всіма можливими статтями Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі \u0026mdash; Конвенція). Йому передувало проміжне рішення ЄСПЛ у цій справі щодо прийнятності у 2020 році.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаточне рішення ЄСПЛ \u0026mdash; знакова перемога України, що має стати підручним матеріалом для дипломатів та обов\u0026rsquo;язковою частиною освітніх матеріалів в Україні та за кордоном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша організація, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eРегіональний центр прав людини\u003c/a\u003e, також пишається власним внеском у це рішення, адже Україна \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/hudoc-20958-14-annex-judgment-gc\"\u003eдолучила\u003c/a\u003e як доказову базу шість звітів, підготовлених за нашого авторства й участі, які стосувалися \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/en/analytics/standing-against-discrimination-human-rights-abuses-in-crimea-2/\"\u003eдепортації в\u0026rsquo;язнів на територію рф, переслідування кримських мусульман\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/4KrEng4_fin_18.12.2017.pdf\"\u003eжурналістів\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/KBP-Relyhyoznaya-okkupatsyya.pdf\"\u003eПравославної церкви України\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/5Kren_fin.pdf\"\u003eвидворення українців із Криму\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Crimea_beyond_rules_-3_en-fin.pdf\"\u003eнав\u0026rsquo;язування російських паспортів\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/201712_sajt_Press_Analit_ZvitA4_engl.pdf\"\u003eаналізу подій 26 лютого 2014 року під Верховною Радою АР Крим\u003c/a\u003e. Ці звіти використовувалися Судом для встановлення адміністративних практик порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо організація дуже вдячна за позицію Уряду України в тексті рішення (пп. 85, 185, 714, 1282), що політика рф у Криму мала на меті змінити демографічний склад Криму, над доведенням чого РЦПЛ \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/thematic-reviews/report-on-the-results-of-the-study-of-the-policy-of-the-russian-federation-on-forcible-change-of-demographic-composition-of-the-occupied-crimean-peninsula/\"\u003eпрацює\u003c/a\u003e фактично від моменту заснування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на кількість заявлених Україною порушень обсяг тексту рішення Суду досить великий (346 сторінок). Уже на основі \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=003-7981802-11134245\"\u003eпресрелізу\u003c/a\u003e можна зробити висновок, що Суд додав чимало нового у власну практику, особливо в контексті застосування норм міжнародного гуманітарного права. Очевидно, що рішення тривалий час буде джерелом обговорень та інтерпретацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід до правового статусу Криму\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдне з найважливіших питань у цій справі мало юрисдикційний характер, а саме \u0026mdash; від якого моменту рф має нести відповідальність за порушення прав людини в Криму та в якій правовій площині з погляду Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже у 2020 році в окремому рішенні в справі щодо прийнятності ЄСПЛ пристав до позиції України, що рф здійснює \u003cstrong\u003eекстериторіальну\u003c/strong\u003e юрисдикцію у формі ефективного контролю над територією Криму з 27 лютого 2014 року. Росія зі свого боку наполягала на встановленні \u003cstrong\u003eтериторіальної\u003c/strong\u003e юрисдикції рф над Кримом із 18 березня 2014 року (дата підписання \u0026laquo;угод\u0026raquo; про анексію Криму з боку рф), чим намагалася легітимізувати анексію, але цю позицію Суд відхилив. Іншими словами, Суд погодився з тим, що Крим є територією України, хоч і не оцінював питання правового статусу Криму (пп. 244, 348). Ця позиція була підтверджена і в остаточному рішенні Суду (пп. 864, 872\u0026ndash;873, 919).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тексті рішення також можна знайти низку інших аргументів на користь того, що Крим \u0026mdash; це Україна. Перш за все Суд фактично виходив із того, що між Україною та рф з 2014 року відбувається міжнародний збройний конфлікт у зв\u0026rsquo;язку з окупацією Криму, адже він застосовував міжнародне гуманітарне право для розв\u0026rsquo;язання спору, у тому числі норми, які діють лише у випадку окупації (п. 918). У результаті Суд дійшов логічного висновку, що чинним законодавством на території Криму є право України, а не рф (пп. 942, 946). Суд встановив порушення права на свободу пересування з боку рф унаслідок фактичної трансформації адміністративної межі між Херсонською областю та Кримом у державний кордон між Україною та рф (п. 1175). Іншими словами, російського державного кордону між Україною та Кримом не існує, бо Крим \u0026mdash; це частина Україна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у рішенні Суду в справі щодо прийнятності було відзначено, що рф не надала доказів, які б свідчили про зміну суверенної території України, а Суд так чи інакше має враховувати позицію Генеральної асамблеї ООН, що будь-яких змін у територіальному суверенітеті України над Кримом не відбулося (п. 348).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ зазвичай не дуже охоче застосовує міжнародне гуманітарне право, попри певну практику в окремих рішеннях. Причиною цього є небажання Суду виходити за межі міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, завдяки позиції України Суд не просто був змушений використовувати міжнародне гуманітарне право, а й оцінювати дотримання норм міжнародного гуманітарного права в межах кожного заявленого Україною порушення з боку рф у Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але ані в Суду, ані в України не було іншого вибору. Щонайменше частина заявлених порушень без урахування норм міжнародного гуманітарного права призвела б до спотворення правової реальності та в певних випадках визнання відсутності порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, втручання в право власності з боку рф у Криму довелося б оцінювати з погляду дотримання публічного / загального інтересу, а не імперативної воєнної необхідності, як вимагає міжнародне гуманітарне право. Суду довелося б також визначити, публічний / загальний інтерес якої держави / суспільства (України чи рф) необхідно брати до уваги, що без застосування міжнародного гуманітарного права було б вкрай складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само без застосування його норм навряд чи можна було встановити порушення Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з депортацією засуджених українських громадян із території Криму на територію рф для відбуття покарання. З погляду Конвенції, таке переміщення цілком могло бути обґрунтовано переповненістю виправних установ, тоді як міжнародне гуманітарне право виключає депортацію в\u0026rsquo;язнів супротивної сторони на територію держави-окупанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, в обох наведених прикладах Суду довелося б оцінювати дотримання норм Конвенції без контексту міжнародного збройного конфлікту, включно з окупацією та анексією. Суд потенційно міг би дійти висновку, що, до прикладу, національна безпека рф цілком виправдовує ті чи інші дії в Криму. От тільки це не враховувало б тимчасовий характер контролю над територією іноземної держави \u0026mdash; України, а отже, і обов\u0026rsquo;язок поважати перш за все інтереси України та її населення, а не рф. У підсумку такий підхід цілком би легітимізував анексію півострова і зробив би звернення до ЄСПЛ неефективним способом захисту порушених прав людини в умовах збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, застосування міжнародного гуманітарного права з боку ЄСПЛ було цілком послідовним. Понад те, ухвалене рішення, вірогідно, може свідчити про те, що Суд переглянув свій попередній обережний підхід до застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті порушень прав людини. Суд мав змогу переконатися, що воно не суперечить Конвенції, а лише розширює правовий контекст ситуації та наповнює її сенсом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОцінювання законності й дотримання права на справедливий суд\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля встановлення обставин порушення Конвенції Суд застосовує триступеневий тест: оцінювання законності, наявність легітимної мети й дотримання принципу пропорційності. Встановлення порушення принципу законності переважно виключає подальшу перевірку тестом. Саме така ситуація виникла в справі по Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд встановив, що відповідно до міжнародного гуманітарного права в Криму підлягає застосуванню право України, а не рф (п. 942). Тобто дотримання принципу законності мало б надалі оцінюватися з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права й права України. Виходячи з положень IV Женевської конвенції та IV Гаазької конвенції, цей висновок був цілком очікуваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж такий підхід був необхідний для встановлення порушень прав людини з боку рф. Наприклад, у випадку оцінювання обставин засудження громадян України на території окупованого Криму за участь у діяльності \u0026laquo;заборонених\u0026raquo; організацій Суд мав звертатися до чинних заборон на території України, а не рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті принципу законності Суд був досить категоричним, адже фактично визнав, що будь-які дії російських агентів в окупованому Криму \u0026mdash; неправомірні за визначенням, оскільки ґрунтуються на російському законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше Суд намагався бути гнучким у ситуаціях, коли мав оцінювати законність дій окупаційних адміністрацій, адже не презюмував неправомірність будь-яких їхніх дій лише через неправомірний характер їх утворення (п. 926). Відповідно переважно такої ж гнучкості слід було очікувати від Суду і в наведеній ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на думку Суду, ситуація в Криму відрізняється від раніше оцінюваних ним подібних випадків, оскільки йому довелося аналізувати Конвенцію в контексті міжнародного гуманітарного права, а також визначати, що, власне, є \u0026laquo;правом / законом\u0026raquo; у Криму (пп. 931\u0026ndash;933).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку оцінювання Судом будь-якої заявленої скарги України свідчило про автоматичне порушення принципу законності, а отже, і відповідного права людини. Власне, із цієї причини Суд встановив порушення статті 6 Конвенції, адже російські окупаційні суди в Криму функціонують усупереч міжнародному гуманітарному праву й українському закону. Водночас в окремих випадках від Суду хотілося почути дещо більше, ніж лише про порушення законності. Наприклад, важливо було б підкреслити, що російські окупаційні суди в Криму не просто незаконно створені, але й не можуть розглядатися як неупереджені та незалежні в правових ситуаціях, які вимагали від них застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті окупації (п. 1020).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДиспозитивний підхід до застосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові процеси побудовані на принципах змагальності й диспозитивності, коли сторони мають заявити про свою позицію, обґрунтувати її та долучити відповідні докази. Зазвичай суд обмежений цими аргументами й зобов\u0026rsquo;язаний відповісти лише на них. Хоч іноді він може бути проактивним, проте це має винятковий та обмежений характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки рф не виключили з Ради Європи у 2022 році, вона презентувала свою позицію в справі перед Судом як усно, так і письмово. Однак не посилалася на норми міжнародного гуманітарного права, адже це означало б визнання нею міжнародного збройного конфлікту з 2014 року та факту окупації Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою Суд прямо використовував норми міжнародного гуманітарного права для оцінювання порушення Конвенції з боку рф. Був можливим випадок, коли Суд міг би з власної ініціативи зіставити аргументи рф із підставами для легітимного втручання в права людини за міжнародним гуманітарним правом. Іншими словами, Суд потенційно міг спробувати оцінити затримання цивільних осіб із підстав національної безпеки з боку рф як можливе інтернування відповідно до міжнародного гуманітарного права, хоч рф на це прямо й не посилалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, ЄСПЛ зайняв конструктивну й зрозумілу позицію, яка зводиться до такого. По-перше, якщо рф прагнула обґрунтувати правомірність втручання відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, то вона мала прямо й беззастережно про це заявити. По-друге, оскільки рф цього не зробила, то Суд не уповноважений зіставляти випадки втручання на підставі російського законодавства з підставами втручання відповідно до міжнародного гуманітарного права. По-третє, саме рф мала представити Суду свою позицію, а не Суд сформувати її замість держави-відповідача (пп. 943\u0026ndash;944, 984, 991). На противагу висновку в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/en?i=001-146501\"\u003eHassan v. the UK\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e, Суд застосував наведений підхід також у випадку затримання чинних українських військових в контексті порушення за статею 5 Конвенції (пп. 984, 986), хоча це, безумовно, згадувалося \u0026laquo;серед іншого\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку Суд послідовно відстоював свою позицію, що саме сторони спору мають надавати Суду свої аргументи й докази, а не навпаки. Важливо, щоб цей підхід узяли як зразок для наслідування й інші міжнародні інституції, щоб змусити рф дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а не шукати виправдання своїм діям із погляду міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__social\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІмітація дотримання прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Криму російська федерація намагається всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, вона порушує права людини, а з іншого \u0026mdash; прагне створити картинку їх дотримання для інших осіб. От тільки мета таких дій \u0026mdash; заснувати ручні організації, які будуть лояльно ставитися до окупаційної влади, за що отримуватимуть певні дивіденди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, на противагу забороненому в Криму Меджлісу (виконавчий представницький орган) кримськотатарського народу (п. 1372) рф створила лояльні до себе організації, які мали представляти кримських татар. Серед них об\u0026rsquo;єднання \u0026laquo;Крим\u0026raquo;, \u0026laquo;Комітет кримськотатарської молоді\u0026raquo;, \u0026laquo;Рада кримських татар\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний підхід рф застосувала і щодо українських медіа, діяльність яких в окупованому Криму фактично була заборонена, оскільки вони не погоджувалися транслювати російський порядок денний. До прикладу, замість забороненого кримськотатарського каналу \u0026laquo;ATR\u0026raquo; рф створила під себе кримськотатарський телеканал \u0026laquo;Міллєт\u0026raquo;, який є ручним і залежним російським медіа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійська федерація намагалася маніпулювати такою ситуацією, щоб продемонструвати, що право на свободу вираження поглядів в Криму насправді дотримується, а вона робить усе необхідне для підтримки кримськотатарського народу (пп. 293\u0026ndash;299). Урешті, рф навіть долучила статистичні відомості про нібито відсутність дискримінації кримських татар (пп. 374\u0026ndash;377).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на це Суд чітко дав зрозуміти, що створення залежних суб\u0026rsquo;єктів замість незалежних жодним чином не свідчить про відсутність порушень прав людини (п. 1103), а статистичні дані за відсутності пояснень про джерело їх походження й методологію збору не можуть вважатися достовірними (пп. 1163, 1189). Такий підхід нівелює спроби рф на міжнародному рівні маніпулювати фактами і створювати \u0026laquo;неоднозначність\u0026raquo; ситуації, яка насправді свідчить про масові й систематичні порушення прав людини росією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦя публікація має продовження. Через обсяг охоплених нею питань вона розділена на дві частини. Якщо друга частина вже опублікована, то ви можете ознайомитися з нею за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_10.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":861,"url":"yak-perekladi-mizhnarodnih-konventsij-ukrainskoyu-movoyu-peretvorilisya-na-slona-v-kimnati","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1722614514,"date":"05.08.2024","views":2560,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_9.png","mini_image":null,"name":"Як переклади міжнародних конвенцій українською мовою перетворилися на «слона в кімнаті»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ще за часів СРСР ратифікувала значний перелік нормативно-правових актів, які стосуються питань засобів і методів ведення війни й забезпечення покарання за найтяжчі міжнародні злочини. Однак, коли питання міжнародного кримінального права у зв\u0026rsquo;язку зі збройною агресією росії стали актуальними, виявилося, що існує велика проблема з перекладами цих актів українською мовою: деякі з них не мають офіційного українського перекладу, а на сайті Верховної Ради України в базі законодавства розміщені лише російські оригінальні тексти, а більшість актів, які мають офіційний переклад, містять помилки та не узгоджені між собою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДивовижною стала ситуація, коли Україна і весь світ заговорили про порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Однак офіційним джерелом на сайті Верховної Ради України був тільки оригінал Конвенції проти злочину геноциду та покарання за нього російською мовою (потім і цей текст прибрали). ГО \u0026laquo;LingvaLexa\u0026raquo; переклала цю конвенцію, але на те, щоб \u0026laquo;проштовхнути\u0026raquo; переклад до статусу офіційного, знадобився цілий рік.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе тільки цієї конвенції не було українською. Схожа ситуація зараз, наприклад, зі Статутом ООН, одним із ключових документів міжнародного права, офіційного перекладу якого станом на 27 червня 2024 року також немає. Можна знайти видання, підготовлене представництвом ООН в Україні, вольовим прагматичним рішенням ігнорувати рекурсивність і вирішити, що таке джерело авторитетне. Попри те, що немає на сайті Верховної Ради України й указу Президії ВР УРСР від 22 серпня 1945 року про ратифікацію Статуту ООН, хоча варто було б навпаки демонструвати якісні копії з оригіналів таких документів, які додатково підкреслюють дуже важливий крок становлення міжнародної правосуб\u0026rsquo;єктності України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ситуація не прийнятна. \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003eІснує потреба в тому, щоб припинити ігнорувати \u0026laquo;слона в кімнаті\u0026raquo;, розробити ефективний механізм для здійснення й \u0026laquo;\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003eлегітимізації\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003e\u0026raquo; перекладів інших конвенцій і виправлення помилок у вже \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003eнаявних\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003eдокументах\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОберемок лінгвістично-правових проблем\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдійснення перекладів міжнародних нормативно-правових актів містить низку складнощів і викликів. Зокрема, вони стосуються термінологічної точності й узгодженості міжнародно-правового поняттєвого апарату з національним (звичайно, де це можливо й доречно). Адже значна кількість базових термінів і концептів, якими оперує міжнародне кримінальне та міжнародне публічне право, походить із системи загального права, і їх треба узгодити з термінологією національного законодавства, яке походить із романо-германської правової сім\u0026rsquo;ї. Чого тільки варта конструкція \u003cem\u003e\u0026laquo;aiding and abetting\u0026raquo;\u003c/em\u003e...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВізьмемо для прикладу статтю 25 перекладу Римського статуту на сайті Верховної Ради України. Три різні терміни: \u003cem\u003e\u0026laquo;solicits\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u003cem\u003e\u0026laquo;abets\u0026raquo;\u003c/em\u003e і \u003cem\u003e\u0026laquo;incites\u0026raquo;\u003c/em\u003e (французькою \u003cem\u003e\u0026laquo;sollicite\u0026raquo;, \u0026laquo;apporte son concours\u0026raquo;, \u0026laquo;incite\u0026raquo;\u003c/em\u003e) перекладено однаково \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;підбурювати\u0026raquo;.\u003c/em\u003e У країнах загального права поняття \u003cem\u003e\u0026laquo;abetting\u0026raquo; \u003c/em\u003e\u0026mdash; це підбурювання як форма співучасті, що більш-менш відповідає розумінню статті 27 Кримінального кодексу України (хоча доволі часто трапляється й переклад \u003cem\u003e\u0026laquo;пособництво\u0026raquo;\u003c/em\u003e). Про обсяг терміна \u003cem\u003e\u0026laquo;soliciting\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна дискутувати, але це точно форма співучасті відповідно до Статуту Міжнародного кримінального суду. Однак, оскільки укладачі статуту вжили два різні терміни, видається логічним, що ці поняття не є юридично тотожними. Термін \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement\u0026raquo; \u003c/em\u003eвикористовується в кількох міжнародно-правових актах (Конвенція проти геноциду, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права) як окреме завершене діяння. Відкритим залишається питання, чому \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement to genocide\u0026raquo;\u003c/em\u003e, яке відповідно до Конвенції проти геноциду є окремим злочином (що неодноразово було підкреслено і в підготовчих матеріалах до конвенції, і в практиці міжнародних трибуналів), згадується в статті 25 Римського статуту. Однак ототожнення \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement\u0026raquo; \u003c/em\u003eта \u003cem\u003e\u0026laquo;aiding\u0026raquo; \u003c/em\u003e\u0026mdash; дуже груба помилка. До речі, у перекладі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права українською мовою в статті 20 забороняється також\u0026hellip; \u003cem\u003e\u0026laquo;підбурювання\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; найімовірніше, це калька з російського оригіналу пакту, який як еквівалент до \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement\u0026raquo;\u003c/em\u003e використовує \u003cem\u003e\u0026laquo;подстрекательство\u0026raquo;\u003c/em\u003e (так само і в Конвенції про геноцид).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереклади Женевських конвенцій і Додаткових протоколів до них просто рясніють хибами й термінологічними неузгодженостями. Для прикладу, в англійському тексті Додаткових протоколів використовуються поняття \u003cem\u003e\u0026laquo;military objectives\u0026raquo;\u003c/em\u003e і \u003cem\u003e\u0026laquo;civilian objects\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Міжнародне гуманітарне право ці терміни розмежовує: \u003cem\u003e\u0026laquo;військові цілі\u0026raquo;\u003c/em\u003e та \u003cem\u003e\u0026laquo;цивільні об\u0026rsquo;єкти\u0026raquo; \u003c/em\u003eне є поняттями одного ряду, що логічно продовжує заборону використання цивільних об\u0026rsquo;єктів як військових цілей. Французькою мовою цю різницю передано ще більш виразно \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;objectifs militaires\u0026raquo; (\u0026laquo;військові цілі\u0026raquo;)\u003c/em\u003e та \u003cem\u003e\u0026laquo;des biens de caract\u0026egrave;re civil\u0026raquo; (\u0026laquo;матеріальне майно / речі цивільного характеру\u0026raquo;). \u003c/em\u003eЗвідки в українських офіційних перекладах узявся однаковий термін \u003cem\u003e\u0026laquo;об\u0026rsquo;єкти\u0026raquo;\u003c/em\u003e і для військових, і для цивільних? З російських примірників Додаткового протоколу, що в принципі відповідає давній російській традиції \u0026mdash; зводити майно цивільного характеру в один ряд із військовими цілями як у військовому, так і дипломатично-правовому сенсі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе один приклад, який у контексті всіх актуальних дискусій щодо командної відповідальності виглядає просто трагікомічно. Формулювання \u003cem\u003e\u0026laquo;if they knew or had information\u0026raquo;\u003c/em\u003e, яке стосується командирів і їхньої обізнаності про поведінку своїх підлеглих, у Першому додатковому протоколі українською перекладено як \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо вони знали, що мають у своєму розпорядженні інформацію\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Тут можна зробити паузу та просто вдуматися в таку конструкцію доказування подвійного знання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-green\"\u003e\u003cspan style=\"color: #ecf0f1;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Актуальні новини та анонси \u0026mdash; у \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_ua\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\" style=\"color: #ecf0f1;\"\u003eТелеграм-каналі\u003c/a\u003e JustTalk\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_ua\" target=\"_blank\" class=\"style__icon-telegram\" rel=\"noopener\" style=\"color: #ecf0f1;\"\u003e\u003csvg xmlns=\"http://www.w3.org/2000/svg\" xmlns:xlink=\"http://www.w3.org/1999/xlink\" version=\"1.1\" id=\"fi_5968940\" x=\"0px\" y=\"0px\" viewbox=\"0 0 512 512\" style=\"enable-background: new 0 0 512 512;\" xml:space=\"preserve\" width=\"512\" height=\"512\"\u003e\u003cg id=\"Artboard\"\u003e\u003cpath style=\"fill-rule: evenodd; clip-rule: evenodd;\" d=\"M256,0C114.62,0,0,114.62,0,256s114.62,256,256,256s256-114.62,256-256 S397.38,0,256,0z M374.66,174.1c-3.85,40.48-20.52,138.71-29,184.05c-3.59,19.19-10.66,25.62-17.5,26.25 c-14.86,1.37-26.15-9.83-40.55-19.27c-22.53-14.77-35.26-23.96-57.13-38.37c-25.28-16.66-8.89-25.81,5.51-40.77 c3.77-3.92,69.27-63.5,70.54-68.9c0.16-0.68,0.31-3.2-1.19-4.53s-3.71-0.87-5.3-0.51c-2.26,0.51-38.26,24.3-107.98,71.37 c-10.22,7.02-19.47,10.43-27.77,10.26c-9.14-0.2-26.72-5.17-39.79-9.42c-16.03-5.21-28.77-7.97-27.66-16.82 c0.57-4.61,6.92-9.32,19.04-14.14c74.63-32.52,124.39-53.95,149.29-64.31c71.099-29.569,85.87-34.71,95.499-34.88 C372.731,153.897,375.642,163.853,374.66,174.1z\"\u003e\u003c/path\u003e\u003c/g\u003e\u003c/svg\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 23 (4) I Додаткового протоколу до Женевських конвенцій замість \u003cem\u003e\u0026laquo;суден водотоннажністю\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпонад\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e 2000 брутто-тонн\u003c/em\u003e\u0026raquo; перекладено \u0026laquo;\u003cem\u003eсуден водотоннажністю 2000 брутто-тонн\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Окремі терміни звучать архаїчно, наприклад \u003cem\u003e\u0026laquo;настійна воєнна потреба\u0026raquo;\u003c/em\u003e для \u003cem\u003e\u0026laquo;imperative military necessity\u0026raquo;\u003c/em\u003e (насправді це \u003cem\u003e\u0026laquo;крайня військова необхідність\u0026raquo;\u003c/em\u003e) або \u003cem\u003e\u0026laquo;гаданий злочинець\u0026raquo;\u003c/em\u003e (\u003cem\u003e\u0026laquo;alleged perpetrator\u0026raquo;\u003c/em\u003e), \u003cem\u003e\u0026laquo;власті\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003cem\u003e\u0026laquo;authorities\u0026raquo;\u003c/em\u003e) у Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Окрім лексичних, є і стилістичні проблеми, наприклад статті 2 і 3 для всіх Женевських конвенцій спільні й однакові. В українському перекладі ці статті написані по-різному, наче довільний переклад художньої літератури. Якщо в першій, другій і третій Женевських конвенціях широковживаний термін\u003cem\u003e \u0026laquo;hostilities\u0026raquo; \u003c/em\u003eперекладається як \u003cem\u003e\u0026laquo;воєнні дії\u0026raquo;\u003c/em\u003e, то в четвертій \u0026mdash; як \u003cem\u003e\u0026laquo;бойові дії\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Воєнні дії за своєю суттю більш широкий термін, ніж бойові дії. Ми ж не хочемо сказати, що Четверта конвенція не поширюється на деякі види воєнних дій?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрапляються й помилки, коли переклад узагалі повністю суперечить оригіналам конвенцій, як у статті 146 IV Женевської конвенції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАнгломовний варіант: \u0026laquo;\u003cem\u003eIt may also, if it prefers, and in accordance with the provisions of its own legislation, hand such persons over for trial to another High Contracting Party concerned, provided such High Contracting Party\u003cu\u003e has made out a prima facie case\u0026raquo;. \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїномовний варіант: \u003cem\u003e\u0026laquo;Вона [Висока Договірна Сторона \u0026mdash; прим. авт.] може також, якщо вона вважає це потрібним, і відповідно до положень свого законодавства, передати таких осіб для судового процесу іншій заінтересованій Високій Договірній Стороні за умови, що така Висока Договірна Сторона \u003cu\u003eне має доказів\u003c/u\u003e, які давали б підстави для обвинувачення таких осіб\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремий блок становлять питання з приводу низки нормативно-правових угод, статус яких узагалі не зрозумілий. Наприклад, Гаазька декларація щодо заборони застосування куль, що легко сплющуються і розвертаються у тілі людини. У нас відсутній і переклад, і офіційна публікація, і на час написання цієї статті взагалі не зрозуміло, чи є Україна стороною цієї угоди. Таке ж питання стосується декількох Гаазьких конвенцій.\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереклад Конвенції проти геноциду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ якийсь момент пересилання одне одному офіційних перекладів із коментарями на кшталт \u0026laquo;Ти подивись на це!\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003c/em\u003e переросло в бажання виправити помилки. Оскільки найчастіше наша організація працює з питаннями, які регулюються Конвенцією проти геноциду, ми вирішили перекласти саме її. Виникло питання: на яку мову орієнтуватися. Усі п\u0026rsquo;ять примірників конвенції \u0026mdash; китайською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами \u0026mdash; рівнозначні. Китайську відкинули через незнання, в іспанському варіанті через недостатній рівень знання мови вирішили піддивлятися лише окремі складні місця, а за основу взяли англійський, російський і французький тексти. У процесі перекладу виявили різночитання термінів або зворотів і за методологічну основу розв\u0026rsquo;язання таких складнощів узяли Віденську конвенцію про право міжнародних договорів. Відповідно до статті 31 \u0026laquo;\u003cem\u003eдоговір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам в їхньому контексті, а також у світлі об\u0026rsquo;єкта і цілей договору\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Відповідно до статті 33 поряд із контекстом необхідно враховувати будь-яку наступну угоду між учасниками щодо тлумачення договору або застосування його положень; наступну практику застосування договору, яка встановлює угоду учасників щодо його тлумачення; будь-які відповідні норми міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками. Стаття 32 також дозволяє звертатися до підготовчих матеріалів. Тому, окрім автентичних текстів конвенції, ми взяли до уваги і \u003cem\u003etravaux preparatoires,\u003c/em\u003e і те, як міжнародні трибунали інтерпретували її статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді суттєвих різночитань між текстами було небагато, але одне з ключових стосувалося терміна, який у зрозумілих нам мовних варіантах було передано як \u0026laquo;\u003cem\u003eincitement\u0026raquo; (англ.), \u0026laquo;incitation\u0026raquo; (фр.), \u0026laquo;instigaci\u0026oacute;n\u0026raquo; (ісп.) і \u0026laquo;подстрекательство\u0026raquo; (рос.\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаявними в Кримінальному кодексі України засобами передати його в українському перекладі можна термінами \u003cem\u003e\u0026laquo;заклики\u0026raquo;, \u0026laquo;підбурювання\u0026raquo;, \u0026laquo;схиляння\u0026raquo;. \u003c/em\u003eУ першу чергу важливо враховувати, що стаття 3 (с) Конвенції проти геноциду забороняє саме окреме діяння, тобто при доведенні того, що особа \u003cstrong\u003eпрямо й публічно закликає\u003c/strong\u003e інших вчиняти геноцид, доводити сам геноцид не потрібно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Статуті Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди англійською мовою два різні концепти (\u003cem\u003e\u0026laquo;заклики\u0026raquo;\u003c/em\u003e як самостійний склад злочину та\u003cem\u003e \u0026laquo;підбурювання\u0026raquo; \u003c/em\u003eяк форма співучасті) позначаються двома різними словами: \u003cem\u003e\u0026laquo;instigation\u0026raquo;\u003c/em\u003e та \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Однак у французькій версії, якою користувалася більшість юристів, використаний один термін \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;L\u0026rsquo;incitation\u0026raquo;\u003c/em\u003e. За словами колег, які працювали в Трибуналі щодо Руанди над справами, які стосувалися \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement to genocide\u0026raquo;,\u003c/em\u003e це призвело до жахливої плутанини. Послухавши їхні розповіді та побачивши, що неофіційні переклади Конвенції проти геноциду, які були у відкритому доступі в інтернеті, містили термін \u003cem\u003e\u0026laquo;підбурювання\u0026raquo;\u003c/em\u003e в статті 3 (с), ми зрозуміли, що аналогічна ситуація буде чекати й на українських прокурорів. Страшно уявити діалог: \u003cem\u003e\u0026laquo;Але ж у конвенції передбачено саме \u0026ldquo;підбурювання\u0026rdquo;, чому ми будемо кваліфікувати це діяння за частиною 2 статті 442 Кримінального кодексу\u0026raquo;?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри перекладі ми рішуче відкинули термін \u003cem\u003e\u0026laquo;підбурювання\u0026raquo;\u003c/em\u003e й зупинилися на тому, який український законодавець уже вибрав для реалізації свого обов\u0026rsquo;язку криміналізувати діяння з Конвенції проти геноциду, \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;заклики\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля тих, кому так само цікаво читати про плутанину понять, як нам це досліджувати, наведемо ще приклад. Стаття 4 конвенції поширює відповідальність за геноцидні діяння на три категорії суб\u0026rsquo;єктів, що французькою та іспанською мовою називаються просто й легко: \u0026laquo;\u003cem\u003edes gouvernants, des fonctionnaires ou des particuliers\u0026raquo; і \u0026laquo;de gobernantes, funcionarios o particulares\u0026raquo; \u003c/em\u003eвідповідно\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eМожна зрозуміти, що це вище керівництво, яке ухвалює владно-управлінські рішення, чиновники, що виконують ці рішення, і просто громадяни. Англійською така ж конструкція з трьох слів неможлива, бо \u003cem\u003e\u0026laquo;governors\u0026raquo; \u003c/em\u003eуже означає вужчу категорію \u003cem\u003e\u0026laquo;губернаторів\u0026raquo;\u003c/em\u003e або інших управлінців, але точно не широку категорію, тому в англійському тексті вжита тріада \u003cem\u003e\u0026laquo;constitutionally responsible rulers, public officials or private individuals\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Чому було необхідно уточнювати \u003cem\u003e\u0026laquo;constitutionally responsible\u0026raquo; \u003c/em\u003eв англійському тексті (таке ж пояснення перейшло і в російський текст), лишилося для нас загадкою, але в перекладі ми зберегли це уточнення, хоча тріада \u003cem\u003e\u0026laquo;правителі, чиновники, приватні особи\u0026raquo;\u003c/em\u003e, на нашу думку, теж цілком передавала б намір укладачів без зайвих слів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе лише невелика кількість питань, з якими ми стикнулися під час перекладу. Однак навіть вони демонструють, наскільки скрупульозного підходу потребує перекладацька робота і що необхідні і знання декількох мов, і \u0026laquo;погляд\u0026raquo; юриста-міжнародника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк переклад стає офіційним\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідготувавши переклад, ми почали розбиратися, як можна надати йому статус офіційного. Виявилося, що і тут не без складнощів. Існує постанова Кабінету Міністрів України № 353 \u0026laquo;Про затвердження Порядку здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову\u0026raquo;. Офіційний переклад затверджується керівником структурного підрозділу Міністерства закордонних справ України. Складнощі стосуються декількох аспектів: по-перше, хто саме надає Міністерству зовнішніх справ України нові переклади, і по-друге, як виправити вже наявні переклади, які були офіційно затверджені Міністерством зовнішніх справ України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗауважимо, що немає ще багато перекладів, зокрема низки Гаазьких конвенцій, Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Першого протоколу до неї, Конвенції про деякі обмеження в користуванні правом захоплення у морській війні\u0026hellip; В окремих випадках, коли перекладу нема, то офіційно на сайті Верховної Ради України опубліковано\u0026hellip; фрагменти декількох статей зі збірки \u0026laquo;Україна в міжнародно-правових відносинах\u0026raquo; видавництва \u0026laquo;Юрінком-Інтер\u0026raquo; 1997 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі подати в Міністерство закордонних справ України відсутній переклад може профільний орган виконавчої влади, до компетенції якого входять питання, які регулюються міжнародним актом. Наприклад, конвенції, які регулюють питання у сфері міжнародного гуманітарного права, може подати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Для виконання цього важливого завдання Міністерство реінтеграції у 2023 році \u0026laquo;\u003cem\u003eорганізувало переклад українською мовою 29 чинних міжнародних договорів України\u0026raquo;, замовивши переклади відсутніх текстів конвенцій в ТОВ \u0026ldquo;Компанія \u0026ldquo;Про-Консалтінг\u0026rdquo;\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e, яке використало машинний переклад на кшталт гугл-транслейта, і результат закономірно не мав нічого спільного з перекладом, який можна затвердити як офіційний. Процесу здійснення перекладів загалом не завадить збільшення прозорості. Зрозуміло, що державні органи можуть бути перевантажені й не мати штатних перекладачів відповідної кваліфікації, але цілком можливо звернутися по допомогу до громадського сектору, визначивши чіткі критерії оцінювання якості перекладів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання внесення змін до вже наявних офіційних перекладів також залишається відкритим. Це можливо робити вручну, однак потрібно підготувати дієвий і стабільний механізм, адже змін доведеться вносити ще багато. Деякі конвенції та протоколи до них перекладені настільки погано, що потрібні щонайменше повне редагування й коректура, якщо не повторний переклад. Проте механізми, які б регулювали редагування або повторний переклад уже наявних офіційних перекладів, законодавчо не передбачені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-green\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e \u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Підписуйтеся на \u003ca href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\" style=\"color: #ffffff;\"\u003eYouTube-канал\u003c/a\u003e JustTalk\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\" target=\"_blank\" class=\"style__icon-youtube\" rel=\"noopener\"\u003e\u003csvg height=\"512\" viewbox=\"0 0 64 64\" width=\"512\" xmlns=\"http://www.w3.org/2000/svg\"\u003e\u003cg id=\"Icons\" fill=\"none\" fill-rule=\"evenodd\"\u003e\u003cg id=\"Social-Media-Collection\" fill=\"currentColor\" transform=\"translate(-341 -190)\"\u003e\u003cg id=\"Youtube\" transform=\"translate(341 190)\"\u003e\u003cg id=\"Fill-314\"\u003e\u003cpath id=\"Fill-207\" d=\"m48 33.208c0 2.59-.32 5.18-.32 5.18s-.312 2.204-1.272 3.176c-1.216 1.274-2.58 1.28-3.206 1.354-4.478.324-11.202.334-11.202.334s-8.32-.076-10.88-.32c-.712-.134-2.312-.094-3.528-1.368-.96-.972-1.272-3.176-1.272-3.176s-.32-2.59-.32-5.18v-2.428c0-2.59.32-5.178.32-5.178s.312-2.206 1.272-3.178c1.216-1.274 2.58-1.28 3.206-1.354 4.478-.324 11.196-.324 11.196-.324h.012s6.718 0 11.196.324c.626.074 1.99.08 3.206 1.354.96.972 1.272 3.178 1.272 3.178s.32 2.588.32 5.178zm-16-33.208c-17.674 0-32 14.326-32 32 0 17.672 14.326 32 32 32s32-14.328 32-32c0-17.674-14.326-32-32-32z\"\u003e\u003c/path\u003e\u003c/g\u003e\u003cpath id=\"Fill-208\" d=\"m28.6964 36.15 8.646-4.48-8.648-4.512z\"\u003e\u003c/path\u003e\u003c/g\u003e\u003c/g\u003e\u003c/g\u003e\u003c/svg\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінювання якості письмових перекладів на практиці реалізується в компаніях, які перекладають великі обсяги матеріалів різними мовами, за допомогою так званого Language Quality Assessment \u0026mdash; оцінювання мовної якості тексту. Це засіб контролю якості та економії зусиль. Для дуже великих перекладених текстів вибирається декілька репрезентативних фрагментів, і, якщо вони успішно проходять оцінювання, то допускається, що й решта перекладена нормально. Різні види помилок мають різні вагові коефіцієнти. Декілька незначних помилок, що не впливають на розуміння тексту, а є хибами стилістики чи друкарськими помилками, допустимі й будуть виправлені редактором і коректором, але навіть одна помилка, що спотворює розуміння тексту читачем (як-от згадані \u003cem\u003e\u0026laquo;incitement\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;підбурювання\u0026raquo;\u003c/em\u003e або \u003cem\u003e\u0026laquo;prima facie\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;не мають доказів\u003c/em\u003e\u0026raquo;), означатиме зупинення процесу оцінювання й повернення тексту на повторний переклад. Вичитування й реєстрацію помилок робить незалежний оцінювач, це окрема послуга, як редактура або коректура. Окрім критичних для розуміння помилок, враховується ще й кумулятивна кількість некритичних: якщо їх умовно більше ніж п\u0026rsquo;ять на тисячу слів \u0026mdash; тоді текст так само повертається на доопрацювання. Вважаємо, що подібну процедуру варто застосувати й до оцінювання наявних перекладів міжнародних договорів, принаймні тих, що відіграють особливу роль з огляду на поточний міжнародний збройний конфлікт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність офіційних текстів важливих, особливо зараз, для України міжнародних договорів \u0026mdash; не таємниця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемне розв\u0026rsquo;язання проблеми можливе, якщо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eвнести зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 353 щодо ініціативного суб\u0026rsquo;єкта й процедури повторного перекладу, урегулювання процедурного порядку, який би, зважаючи на відсутність достатніх ресурсів в органів державної влади, надавав реальну можливість залучати представників громадського сектору для надання допомоги в здійсненні перекладів, а не \u0026laquo;боротися\u0026raquo; за це;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворити уніфікований україномовний термінологічний словник, який би відповідав за духом і суттю сфері міжнародного гуманітарного права, й орієнтуватися на нього при виправленні вже наявних перекладів міжнародно-правових актів і перекладі нових;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкомплексно підійти до питання внесення змін до вже наявних перекладів нормативно-правових актів замість спорадичного внесення змін шляхом аналізу LQA \u0026mdash; оцінювання мовної якості.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНе хочеться, щоб \u0026laquo;слон у кімнаті\u0026raquo; з англійського прислів\u0026rsquo;я, про якого ніхто не говорить, перетворився на \u0026laquo;слона в посудній крамниці\u0026raquo;, який завдасть шкоди правовим процесам. Сподіваємося, незабаром усе ж буде ратифікований Римський статут \u0026mdash; і складні термінологічні питання стануть ще більш актуальними. Якщо почати цей процес зараз із порівняно невеликим корпусом уже ратифікованих міжнародних конвенцій і договорів, то, можливо, вдасться вчасно отримати ефективний механізм для перекладу мегамамонта \u0026mdash; європейського законодавства acquis communautaire після вступу до Європейського Союзу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе хочеться, щоб \u0026laquo;слон у кімнаті\u0026raquo; з англійського прислів\u0026rsquo;я, про якого ніхто не говорить, перетворився на \u0026laquo;слона в посудній крамниці\u0026raquo;, який завдасть шкоди правовим процесам. Сподіваємося, незабаром усе ж буде ратифікований Римський статут \u0026mdash; і складні термінологічні питання стануть ще більш актуальними. Якщо почати цей процес зараз із порівняно невеликим корпусом уже ратифікованих міжнародних конвенцій і договорів, то, можливо, вдасться вчасно отримати ефективний механізм для перекладу мегамамонта \u0026mdash; європейського законодавства acquis communautaire після вступу до Європейського Союзу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_766#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_766#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://minre.gov.ua/2023/05/15/za-spryyannya-minreintegracziyi-zdijsneno-pereklad-nyzky-konvenczij-z-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava/\"\u003ehttps://minre.gov.ua/2023/05/15/za-spryyannya-minreintegracziyi-zdijsneno-pereklad-nyzky-konvenczij-z-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":141,"url":"anna-vishnyakova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/438204021_422969420479186_1919650988581447496_n.jpg","name":"Анна","surname":"Вишнякова","post":"Голова та засновниця громадської організації «LingvaLexa», юристка","text":""},{"id":151,"url":"andrij-besedin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bєsєdin.jpg","name":"Андрій ","surname":"Бєсєдін","post":"юрист, член Міжнародної асоціації перекладачів конференцій та Американської асоціації перекладачів","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_9.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":860,"url":"ugodi-v-spravah-pro-koruptsijni-kriminalni-pravoporushennya-tse-zrada","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1722242187,"date":"29.07.2024","views":656,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_8.png","mini_image":null,"name":"Угоди в справах про корупційні кримінальні правопорушення: це зрада?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 14 червня 2024 року на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності перебуває законопроєкт \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості\u0026raquo;. 18 липня 2024 року зазначений законопроєкт позитивно пройшов перше читання в сесійній залі Верховної Ради України, чим викликав неоднозначну реакцію суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЙого метою, як зазначено в пояснювальній записці, є вдосконалення національного законодавства в частині положень, які стосуються укладення угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов\u0026rsquo;язаних із корупцією кримінальних правопорушень.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри політичну складову законотворчого процесу, у цій статті автори роблять спробу проаналізувати як недоліки тексту проєкту закону, так і теоретичні й практичні наслідки його ухвалення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке угоди в кримінальних провадженнях?\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи цей законопроєкт, маємо зазначити, що сам інститут угоди про визнання винуватості не є негативним явищем у кримінальному провадженні, оскільки це своєрідне вираження принципу процесуальної економії, спрямованого на пришвидшення судового провадження й зменшення витрат у кримінальному провадженні шляхом затвердження компромісної угоди з метою виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте в цьому випадку нам цікаве саме законодавче регулювання вказаних суспільних відносин, адже лише текстуальне вираження сутнісного наповнення інституту угод у кримінальному провадженні має значення для правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа загальним правилом угода про визнання винуватості \u0026mdash; це домовленість між обвинуваченим і прокурором про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, визнання особою своєї винуватості, співпрацю між сторонами угоди щодо викриття інших осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, узгоджене покарання, що буде призначено обвинуваченому, а також можливе звільнення від його відбування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний інститут кримінального процесу мають і правові системи багатьох західних держав, який відрізняється лише особливостями процедури укладення й затвердження відповідних угод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому сама наявність можливості в підозрюваного, обвинуваченого й прокурора укласти відповідну угоду не суперечить загальносвітовій практиці, однак її запровадження чи сутнісне реформування потребує вкрай виваженого підходу законодавця до умов укладення такої угоди, а також дотримання законодавчої техніки під час законотворчого процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРозберемо детально сам законопроєкт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЛише одне слово\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаконопроєктом суб\u0026rsquo;єкт\u003c/strong\u003e права законодавчої ініціативи (Кабінет Міністрів України) з метою вдосконалення інституту угоди про визнання винуватості пропонує внести зміни до низки положень КК України та КПК України в частині угоди щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на наш погляд, при розробленні цього законопроєкту автори не лише не врахували вимоги нормопроєктувальної техніки, а й складових принципу верховенства права \u0026mdash; якості актів права, пропорційності, рівності перед законом і юридичної визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори законопроєкту пропонують у частині 3 статті 53 КК України вилучити слово \u0026laquo;лише\u0026raquo;, сформулювавши норму в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівнявши чинну та пропоновану проєктом закону редакцію частини 3 статті 53 КК України, наголосимо на тому, що вилучення слова \u0026laquo;лише\u0026raquo; жодним чином не впливає на її змістове навантаження, а тому не матиме бажаного для законодавця ефекту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція частини 3 статті 53 КК України сформульована у вигляді імперативної заборони призначати штраф як додаткове покарання у випадках, спеціально не передбачених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена заборона забезпечується завдяки наявності в частині 3 статті 53 КК України спеціальної вказівки на особливу частину КК України, у якій має бути передбачено можливість застосування штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаявність або відсутність у цій нормі слів \u0026laquo;лише, тоді\u0026raquo; загалом не впливатиме на значення та розуміння приписів цієї норми й не призведе до зміни правового регулювання, адже зазначені слова не відіграють вирішальної ролі у формулюванні такої заборони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це пропозиція суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи вилучити з тексту частини 3 статті 53 КК України слово \u0026laquo;лише\u0026raquo; не призведе до автоматичного дозволу призначати додаткове покарання у виді штрафу у випадках, передбачених загальною частиною КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак досягнення зазначеної мети може бути здійснено шляхом внесення змін до статті 53 КК України та викладення частини 3 статті 53 КК України в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке формулювання не містить вказівки на спеціальні випадки застосування покарання у вигляді штрафу, натомість правозастосовне до інших положень КК України (як Загальної, так і Особливої частин), які регулюють порядок призначення покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване вище текстуальне формулювання частини 3 статті 53 КК України збереже основний задум законодавця, який полягає в призначенні покарання лише в передбачених законом випадках, а також забезпечить правову можливість для ефективної реалізації всіх змін, передбачених проєктом закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий підхід до внесення змін у КК України повною мірою відповідатиме принципу правовладдя, закріпленому в частині 1 статті 8 Конституції України, адже зберігатиме підхід \u0026laquo;Nulla poena sine lege certa\u0026raquo; \u0026mdash; кримінальний закон повинен визначити протиправну поведінку і вид покарання за неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eШтраф як основне, так\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eі додаткове покарання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується частину 3 статті 53 КК України доповнити новими абзацами, зокрема, такого змісту: \u0026laquo;\u003cem\u003eВиключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді штрафу \u003cstrong\u003eу разі, коли таке покарання не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 4 статті 52 КК України визначено, що за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 3 статті 52 КК України передбачено, що штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і додаткові покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказівка суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи на непередбаченість у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України покарання у виді штрафу дещо неточна. Це зумовлено юридичною невизначеністю положення частини 3 статті 53 (у редакції проєкту закону), оскільки не зрозуміло, чи покарання у виді штрафу не повинно бути передбачено санкцією саме як додаткове покарання, чи штраф як покарання не має бути передбачений санкцією взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака невизначеність матиме наслідком неоднакове правозастосування цієї норми, адже, по-перше, вона допускає неоднакове тлумачення її змісту, яке не може бути подолано шляхом застосування телеологічного способу тлумачення норм права, адже з інших положень цього проєкту закону не вбачається за можливе встановити справжній намір законодавця, по-друге, у певних випадках, така юридична невизначеність може призводити до призначення покарання у виді подвійного штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке може траплятися, наприклад, у разі призначення покарання за частиною 1 статті 191 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у виді штрафу і не передбачає аналогічного додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа умови тлумачення абзацу 2 частини 3 статті 53 КК України (у редакції проєкту закону) таким чином, що покарання у виді штрафу не має бути передбачено саме як додаткове покарання, судом може бути затверджено угоду про визнання винуватості й призначено покарання у виді штрафу як основного покарання та штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе буде надмірним втручанням у майновий стан засудженого, оскільки розмір штрафів, передбачених проєктом закону, становить від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа іншого тлумачення застосування інституту угоди про визнання винуватості в редакції проєкту закону стане неможливим у тих випадках, коли санкція статті (частини статті) передбачає основне чи додаткове покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, указана вище норма підлягає вдосконаленню шляхом точного визначення виду покарання, яке не повинно бути передбачено санкцією особливої частини КК України, та/або за необхідності внесення зміни до санкцій статей особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРозмір штрафу, що дорівнює 46 рокам позбавлення волі\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити норми статті 53 КК України положеннями, які визначають нижню та верхню межу штрафу, розмір якого може бути призначено як додаткове покарання. Як уже було зазначено вище, залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення розмір штрафу коливається від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основоположних принципів конституційного ладу України є принцип верховенства права. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що юридичні заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети й мають бути зіставними з нею (домірними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна мета притягнення до юридичної відповідальності \u0026mdash; покарання правопорушника й запобігання скоєнню ним нових правопорушень. Водночас покарання не може бути самоціллю держави, а повинно виступати засобом досягнення легітимної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституційний Суд України в Рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов\u0026rsquo;язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України. Тобто втручання держави в конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, \u003cstrong\u003eта лише за допомогою засобів, які є домірними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропоновані проєктом закону розміри штрафу як додаткового покарання явно не відповідають вимогам домірності, адже штраф від 2 до 20 мільйонів гривень за нетяжке правопорушення переважає суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна не погодитися з викладеним у пояснювальній записці до проєкту закону, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, правам людини й демократії. Водночас встановлення надмірних і непропорційних штрафів також не може вважатися належним способом боротьби з корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінюючи пропоновані розміри штрафів через призму покарання у виді позбавлення волі, застосувавши для цього положення частини 5 статті 53 КК України, можемо стверджувати про їх необґрунтованість, надмірність і непропорційність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у разі вчинення кримінального проступку розмір штрафу визначається в межах від дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання в разі вчинення кримінального проступку, становить від 16 до 168 днів позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково зазначу, що кримінальним проступком (частина 2 статті 12 КК України) є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або інше покарання, непов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто граничний розмір штрафу, передбаченого статтею 53 КК України в редакції проєкту закону як додаткове покарання, перевищує максимальний допустимий розмір основного покарання, визначеного частиною 2 статті 12 КК України, \u003cstrong\u003eна 117 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 989 000 гривень).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це розмір додаткового покарання у виді штрафу, пропонований проєктом закону для кримінальних проступків, відповідає аналогічному основному покаранню за особливо тяжкий злочин, передбачений чинною редакцією частиною 6 статті 12 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі вчинення нетяжкого злочину проєкт закону пропонує розмір штрафу в межах від ста двадцяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 057 000 до 20 400 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, за вчинення нетяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 169 до 1\u0026nbsp;684 днів (4 роки і 6 місяців) позбавлення волі\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість чинною редакцією частини 4 статті 12 КК України за вчинення нетяжкого злочину передбачене основне покарання у виді \u003cstrong\u003eштрафу розміром не більше ніж десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e (170 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ порівняльного аналізу відповідних положень законопроєкту та чинної частини 4 статті 12 КК України вбачається, що розмір штрафу, передбачений проєктом законом для нетяжких злочинів, перевищує граничні межі на 1 190 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 20\u0026nbsp;230 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення тяжкого злочину проєктом пропонується встановити розмір штрафу як додаткового покарання від одного мільйона двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 20 417 000 до 102 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, за вчинення тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі \u003cstrong\u003eстановить від 1\u0026nbsp;685 до 8\u0026nbsp;421 дня (23 роки) позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі зазначене додаткове покарання навіть тяжче, ніж максимально допустиме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначене для особливо тяжких злочинів (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 5 статті 12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або позбавлення волі на строк не більше ніж десять років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ редакції проєкту закону розмір штрафу як додаткового покарання за вчинення тяжкого злочину перевищує гранично допустимі розміри основного покарання на 5\u0026nbsp;975\u0026nbsp;000 \u003cstrong\u003eнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, або 101\u0026nbsp;575 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення особливо тяжкого злочину суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи пропонується визначити розмір штрафу від шести мільйонів однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 017 000 до 204 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто за вчинення особливо тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 8\u0026nbsp;422 до 16\u0026nbsp;842 днів (46 років)\u003c/strong\u003e позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром понад двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 2 статті 53 КК України передбачено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян \u003cstrong\u003eдо п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на дату підготовки цього матеріалу найбільшим розміром штрафу, передбаченим санкцією Особливої частини КК України, є штраф за контрабанду підакцизних товарів (частина 2) розміром від сімдесяти п\u0026rsquo;яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 275 000 до 2 040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто з встановлених проєктом закону розмірів штрафу як додаткового покарання вбачається значний розрив між наявними й пропонованими розмірами штрафу, що, очевидно, не відповідає їх тяжкості та суспільній небезпечності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, пропоноване проєктом закону додаткове покарання у виді штрафу за вчинення особливо тяжких злочинів у перерахунку на дні позбавлення волі становить 46 років, що більш ніж удвічі більше за максимально можливий строк позбавлення волі (15 років).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведена вище диспропорція між розмірами додаткового покарання у виді штрафу в редакції проєкту закону та іншими нормами загальної частини КК України свідчить про надмірно завищений і необґрунтований їх розмір, а тому зазначені положення підлягають коригуванню в бік їх кратного зменшення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи розмір штрафу лише як спосіб наповнення державного бюджету, суб\u0026rsquo;єкт права законодавчої ініціативи не врахував вимоги щодо пропорційності покарання та якості закону, що є складовими частинами принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком встановлення необґрунтованих і безпідставних розмірів штрафів стане зменшення кількості угод про визнання винуватості в такій категорії справ, що призведе до зворотного ефекту, ніж визначено в пояснювальній записці до законопроєкту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, пропоновані розміри штрафів нівелюють значення такого виду покарання, як штраф, адже в системі кримінальних покарань, визначених статтею 51 КК України, штраф \u0026mdash; це найменш суворе покарання, що може застосовуватися до особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєкт закону також не враховує загальних правил призначення штрафу, передбачених частиною 2 статті 53 КК України, а саме \u0026mdash; залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозмір штрафу за вчинення проступку розміром від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень явно незіставний із тяжкістю такого протиправного діяння й перешкоджає суду врахувати майновий стан особи повною мірою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФактично запропонований механізм призначення та сплати штрафу \u0026mdash; це ніщо інше як своєрідна форма \u0026laquo;відкупних\u0026raquo;, адже допускає сплату штрафу з грошових коштів, набутих у тому числі корупційним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що майно, набуте внаслідок вчинення корупційних правопорушень, має підлягати спеціальній конфіскації, а штраф, визначений у розумних розмірах, має бути сплачений із грошових коштів, отриманих із законних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, автори законопроєкту помилково наділили штраф функціями квазіконфіскації майна, не забезпечивши дотримання базових основоположних людських прав, передбачених Конституцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це вказані положення проєкту закону підлягають виправленню з метою їх узгодження з вимогами Конституції України та міжнародних договорів і конвенцій.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВикриття іншого корупціонера як умова для призначення меншого покарання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити Загальну частину КК України новою статтею 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, положення якої врегульовуватимуть підстави призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж це визначено окремими положення Особливої частини КК України. Так, частиною 1 вказаної статті пропонується встановити, що\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-quote\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eв кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаних з корупцією, \u003cstrong\u003eза умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи\u003c/strong\u003e у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаного з корупцією, \u003cstrong\u003eякщо інформація щодо вчинення такою особою кримінального правопорушення буде підтверджена доказами\u003c/strong\u003e та/або за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним чи обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані), суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості в разі, коли сторонами узгоджено покарання \u003cstrong\u003eу виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі\u003c/strong\u003e, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак така редакція зазначеного положення суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки уможливлює множинне тлумачення змісту її окремих приписів, що матиме наслідком неоднакове застосування цих положень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, варто зазначити про те, що кримінальне правопорушення може вчинятися як самостійно, так і у співучасті. З огляду на це на практиці можуть траплятися випадки, коли виконати вимоги частини 1 статті 69\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eбуде неможливо, адже відсутня будь-яка інша особа, викриття якої може здійснити підозрюваний чи обвинувачений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, у положенні не визначено, чи має підозрюваний, обвинувачений викрити співучасника того кримінального правопорушення, за вчинення якого підозрюваного, обвинуваченого притягають до кримінальної відповідальності, чи така особа може викрити будь-яку іншу особу, про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, якою їй відомо. Це прямо впливає на можливість застосування судом положень статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e в разі викриття особи, що не є співучасником кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-третє\u003c/strong\u003e, чітко не визначена й умова, за якої викриття особи має бути підтверджено доказами. Поданий на розгляд комітету проєкт не дає відповіді на питання, хто має збирати й подавати такі докази. За таких обставин сторона обвинувачення може маніпулювати змістом цієї норми, перекладаючи обов\u0026rsquo;язок збирання доказів із себе на підозрюваного чи обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-четверте\u003c/strong\u003e, застосування авторами словесної конструкції \u0026laquo;буде підтверджена доказами\u0026raquo; дозволяє тлумачити цей припис як необхідність підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення як у момент викриття особи, так і під час подальшого здійснення досудового розслідування чи судового провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим постає питання про форму встановлення факту підтвердження вчинення іншою особою корупційних правопорушень. З огляду на положення статті 62 Конституції України, які встановлюють і визнають в Україні дію презумпції невинуватості, факт підтвердження доказами вчинення іншою особою кримінального правопорушення має встановлюватися у формі обвинувального вироку, який набрав законної сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнакше суд, застосовуючи положення статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, повинен буде встановити обґрунтованість і достатність доказів самостійно, порушивши при цьому як презумпцію невинуватості, так і положення статті 337 КПК України щодо меж судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-п\u0026rsquo;яте\u003c/strong\u003e, це положення не враховує випадки укладення угоди про визнання винуватості щодо корупційних кримінальних правопорушень, покарання за які не передбачає позбавлення волі або строк позбавлення волі визначено на мінімально можливому рівні один рік (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує й позиція САП та НАБУ, яка полягає в необхідності встановлення одночасного обов\u0026rsquo;язку з викриття іншої особи та відшкодування шкоди чи збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція антикорупційних органів хибна, адже не враховує випадків вчинення кримінальних правопорушень із формальним складом (наприклад, стаття 368 КК України), коли шкода чи збитки не настають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені вище недоліки зумовлюють необхідність суттєвого доопрацювання положень цього проєкту закону, що унеможливлює його ухвалення в редакції, поданій суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки до науково-правової частини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля вивчення та аналізу вказаного законопроєкту підсумуємо, що з огляду на наявність у ньому значних порушень приписів Конституції України в такій редакції його не можна ухвалювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередбачені проєктом закону надмірні розміри штрафу, що встановлюються як додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень, і до кінця юридично не визначені процедури призначення покарання внаслідок укладення угоди про визнання винуватості не призведуть до значного підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує і сама ідея встановлення особливих процедур для осіб, що вчинили корупційні правопорушення. Статтею 24 Конституції України закріплено принцип рівності перед законом, який полягає в тому, що держава не повинна допускати випадків об\u0026rsquo;єктивно невиправданої відмінності в правовому регулюванні статусу особи й статусу інших осіб, які перебувають в однаковому з нею або схожому становищі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тому випадку, якщо законотворець вирішив здійснити реформування чинного законодавства України з метою вдосконалення процедури укладення угод у кримінальному провадженні, то таке вдосконалення має стосуватися всіх підозрюваних й обвинувачених у кримінальному провадженні, а не лише тих осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні окремих корупційних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий неоднаковий підхід до врегулювання процедури укладення угод про визнання винуватості суперечить як статті 24, так і статті 8 Конституції України, адже складовою частиною принципу верховенства права є загальність права, що передбачає однакове ставлення закону до кожної людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до законодавства \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eVS\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eреалії кримінальної юстиції. Практичні аспекти\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПозиція суспільства\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі підготовки цього матеріалу ми провели невелике опитування серед знайомих, які не мають стосунку до юриспруденції. Нам була цікава їхня думка з приводу ідеї укладення угод у корупційних злочинах, тобто громадська думка. Переважали такі тези:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкорупціонерів потрібно саджати, щоб іншим не кортіло.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто основне нарікання \u0026mdash; це занепокоєння, що зміни послаблять такий важіль кримінальної юстиції, як превенція (запобігання вчиненню таких злочинів у майбутньому), що може викликати відчуття безкарності, а як результат \u0026mdash; зростання самої корупції;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначить будуть красти більше: 200 мільйонів украв, 100 заплатив \u0026mdash; і залишився в плюсі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака теза порушує питання пропорційності покарання вчиненому правопорушенню. Запропоновані в законопроєкті суми поширюватимуться і на суддю, який узяв хабар розміром 3 тисячі доларів, і на топчиновника, який привласнив 30 мільйонів доларів. Тому досить слушна наступна теза:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eяк і раніше, саджатимуть лише бідних, а багаті будуть купувати квитки на свободу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менше дискусій викликали й наслідки, які настають після укладення угоди. Так, звучали нарікання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eа як це впливатиме в майбутньому на корупціонера? Відкупився \u0026mdash; і все, починаєш із чистого аркуша?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі висновки громадськості формуються на основі тієї інформації, яку вдається висмикнути з новин. Натомість ми розуміємо, що додатковим покаранням може бути позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, внесення до реєстру корупціонерів навіть після укладення угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі цього можемо зробити такі \u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eвисновки\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eмедіа недостатньо інформують і висвітлюють увесь процес кримінального переслідування, яке не завершується вироком суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсуспільство хоче бачити особу, яку засудили за корупційний злочин, вигнанцем, а ще краще, щоб вона горіла в пеклі, довго, вічність наприклад;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвирок суду, яким корупціонера визнано винним чи затверджено угоду, не має бути кінцевою метою боротьби з корупцією. За ним мають іти заходи, спрямовані на перевиховання особи, недопущення вчинення злочинів цією й іншими особами в майбутньому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, усі вимоги суспільства задовольнити не вийде, і слід розуміти емоційність і втому людей, але в Україні \u0026mdash; влада народу, тож прислухатися потрібно, а зневіра й обурення людей цілком зрозумілі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВеликі можливості для маніпулювання\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ досвіду можемо сказати, що більша частина кримінальних проваджень, що розслідуються НАБУ за процесуальним керівництвом САП, початково містить кваліфікацію вчиненого, очевидно завищену. Наприклад, існує тонка межа між зловживанням владою та службовою недбалістю. Вона може корегуватися правоохоронцями навіть невеликою доказовою базою. Захист і сам підозрюваний не може процесуально вплинути на зміну кваліфікації. Наслідком є непоодинокі випадки попередньої кваліфікації за більш тяжкий злочин, відпрацювання із цією кваліфікацією обшуків, запобіжного заходу й арешту майна, а далі стимулювання підозрюваного до укладення угоди шляхом зміни обвинувачення на менш тяжке кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердженням цьому слугує конкретний приклад. Кримінальне провадження з кваліфікацією за статтею 364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем направлено прокурором САП до суду з угодою про визнання винуватості. Суд відмовив у її затвердженні. Надалі це провадження направлено до суду вже з обвинувальним актом, але з кваліфікацією за статтею 191 КК України, тобто привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. За результатом розгляду в суді обвинувачений виправданий судом, це рішення підтримали і дві наступні інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПроцесуальна економія\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей мотив простежується в законопроєкті та позиції правничої спільноти щодо нього. І ми прекрасно розуміємо чому, адже досудове розслідування триває один рік; ознайомлення сторін із доказами одна одної \u0026mdash; ще рік; слухання в першій інстанції \u0026mdash; від двох до п\u0026rsquo;яти років; апеляційна та касаційні інстанції \u0026mdash; ще один-два роки. Це величезна кількість часу й ресурсів. А ще витрати на всіх держслужбовців, які залучені до досудового розслідування й судового розгляду, які отримують заробітну плату з державного бюджету, матеріальні витрати на весь процес. Це робить кримінальне переслідування настільки дорогим, що часто витрати держави в десятки разів більші за суми реальних компенсацій засудженими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож на довгій дистанції такі зміни можуть мати як переваги, так і недоліки. Ми категорично проти корупції, оскільки це паразит, який отруює нашу державу вже довгі роки. Ми за розуміння права, закону й підвищення правосвідомості громадян. Ми за якісні, а не ситуативні зміни до законодавства і ми більш ніж упевнені, що юридична спільнота підтримає запит від законодавця допомогти в розробленні саме якісних і дієвих змін.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":134,"url":"stanislav-boris","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Borys.jpg","name":"Станіслав","surname":"Борис","post":"керуючий партнер адвокатського обʼєднання «Відар»","text":""},{"id":150,"url":"roman-ivaschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8745.jpg","name":"Роман","surname":"Іващенко","post":"помічник адвоката","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_8.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":859,"url":"spravedlivij-sud-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721824345,"date":"25.07.2024","views":565,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_sayt_1.png","mini_image":null,"name":"Справедливий суд у справах про воєнні злочини. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк за національним законодавством, так і міжнародними договорами Україна гарантує дотримання права на справедливий суд кожній особі, яка опинилася в полі дії української системи кримінальної юстиції. Ця гарантія, очевидно, розповсюджується й на обвинувачених у справах про воєнні злочини. Спроможність забезпечити дотримання права на справедливий суд у цій категорії справ певною мірою є випробуванням для української кримінальної юстиції, оскільки це завдання підвищеної складності, за виконанням якого стежать як усередині країни, так і міжнародна спільнота.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e організовують дискусію, аби у колі національних і міжнародних експертів обговорити як наразі відбуваються суди за обвинуваченням у воєнних злочинах; якими є міжнародні стандарти правосуддя у справах про воєнні злочини; яке воно \u0026mdash; справедливе покарання для воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_sayt_1.png","tags":[{"id":482,"name":"покарання"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":858,"url":"interesi-sluzhbi-yaki-zh-voni","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721638563,"date":"22.07.2024","views":1397,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_7.png","mini_image":null,"name":"Інтереси служби: які ж вони?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Верховний Суд оприлюднив \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120342069\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпостанову \u003c/a\u003eв справі № 761/32259/16-к, де висловив свою позицію щодо тлумачення поняття \u0026laquo;інтереси служби\u0026raquo; в статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України). Це рішення викликало багато \u0026laquo;шуму\u0026raquo; в професійних колах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eМета цієї публікації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; не з\u0026rsquo;ясувати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення в конкретному провадженні, а натомість визначити правову проблему: що ж розуміти під інтересами служби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зазначає, що при визначенні виразу \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; слід узяти до уваги, що диспозиція статті 364 КК України в редакції, яка діяла на час подій цієї справи, була сформульована Законом України від 21 лютого 2014 року № 476-VII \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуальних кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Конвенція). У пояснювальній записці до законопроєкту метою внесення змін до статті 364 КК України заявлена гармонізація національного кримінального законодавства з положеннями згаданої Конвенції та узгодження статті 364 КК України з нормами її статті 19 для запобігання занадто широкому застосуванню до звичайних політичних рішень (пункт 30 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ погоджуюся, що ми не можемо тлумачити статтю 364 КК України без урахування Конвенції, на виконання вимог якої цю статтю було викладено в новій редакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле дивним видається пов\u0026rsquo;язування поняття \u0026laquo;інтереси служби\u0026raquo; з внесенням згаданих змін до КК України у 2014 році, адже воно було в цій нормі й раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, можемо простежити, що ознака \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; з\u0026rsquo;явилася ще в Кримінальному кодексі УСРР 1922 року, також вона була в кодексах 1927 та 1960 років (ця ознака була по-різному сформульована, але змістове наповнення було однакове) і міститься в чинному КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Кримінальному кодексі УРСР 1960 року в статті 165 було встановлено відповідальність за зловживання владою або посадовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб використання посадовою особою влади чи посадового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня 2001 року вступив у силу чинний КК України. У первинній редакції кодексу диспозиція статті 364 КК України була сформульована так: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Кваліфікованим складом злочину було те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI внесено зміни до КК України, диспозицію статті 364 КК України викладено в такій редакції: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто наявність у нормі поняття \u0026laquo;інтереси служби\u0026raquo; є наслідком не лише гармонізації національного кримінального законодавства з положеннями згаданої вище Конвенції. Це поняття первинно було в КК України і в принципі безвідносно до згадки в диспозиції норми є ознакою зловживання правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТакож варто згадати, що питання тлумачення інтересів служби не вперше постало перед українською Фемідою. У рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційним зверненням громадянина Гулеватого Олександра Івановича про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 зазначено, що діяння, що становлять об\u0026rsquo;єктивну сторону службових кримінальних правопорушень (за винятком давання хабаря), завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними й такими, що суперечать меті і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому вже в цій частині аргументація суду виглядає злегка штучною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі, у згаданій вище постанові, Верховний Суд зазначає, що якщо розглядати статтю 364 КК України в сукупності з вимогами ратифікованих міжнародних договорів, згаданих вище, і метою, яку ставив перед собою законодавець, формулюючи її положення, слід дійти висновку, що інтереси служби в цій статті можуть бути виведені лише з вимог законодавства, яке регулює відповідну сферу діяльності, і значення виразу \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; в статті 364 КК України збігається зі значенням виразу \u0026laquo;є порушенням законодавства\u0026raquo; в статті 19 Конвенції ООН проти корупції (пункт 32 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ самій Конвенції немає визначення поняття \u0026laquo;інтереси служби\u0026raquo;. Тлумачення інтересів служби через здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що є порушенням законодавства, у рішенні Верховного Суду виглядає надто вузьким, адже видається, що здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що порушують законодавство, більше є визначенням самого зловживання, ніж інтересів служби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що тлумачення Верховного Суду надто нормативістське. Загалом я погоджуюся, що зловживати можна лише тими правами чи обов\u0026rsquo;язками, якими особа офіційно наділена. Підтримую позицію, що неможливо зловживати тим, чим службова особа не наділена. Але тут важливо врахувати особливості самого зловживання як форми юридичної поведінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуттю зловживання є те, що особа використовує свої права та/або обов\u0026rsquo;язки на шкоду інтересам інших суб\u0026rsquo;єктів суспільних відносин. Інструмент, яким наділена особа для реалізації своїх прав та/або обов\u0026rsquo;язків, стає шкідливим для інших осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТеоретично може скластися ситуація, коли службова особа діє в межах своїх повноважень, але всупереч інтересам служби. Наприклад, керівник наділений повноваженнями розподіляти премії між працівниками. Сам факт розподілення премій не суперечить закону. Але якщо ці премії будуть розподілені безпідставно чи несправедливо, то шкоди зазнає або підприємство, або особа, яка була позбавлена права на премію через її несправедливий розподіл. Безпідставне надання переваг одній особі, що спричинило матеріальну шкоду іншій особі, \u0026mdash; одна з форм зловживання. Цей приклад ілюструє, що буквальним тлумаченням ми не з\u0026rsquo;ясуємо суть зловживання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо пам\u0026rsquo;ятати, що суб\u0026rsquo;єктом цього злочину є службова особа, яка наділена правами та обов\u0026rsquo;язками для задоволення не власних інтересів, а інтересів тих осіб, кому вона \u0026laquo;служить\u0026raquo;. Служіння іншим \u0026mdash; покликання службової особи. Використання службових повноважень усупереч тим завданням, які покладаються на неї, за наявності інших ознак цього складу злочину і є кримінально караним зловживанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто вчинення діяння всупереч інтересам служби \u0026mdash; це використання своїх законних повноважень усупереч тій меті, для якої службова особа ними наділена, і законним правам та інтересам осіб, яких це рішення стосується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, Верховний Суд не врахував особливість зловживання як правового явища при тлумаченні цієї норми, не врахував контекст службових відносин, що значно звужує можливості тлумачення цієї норми. Той факт, що стаття 364 КК України містить надто багато понять, які є невизначеними, означає, що Верховний Суд шляхом судового тлумачення має внести ясність у розуміння цих норм, але надто вузьке тлумачення певних понять призведе до того, що йому доведеться із часом відходити від своєї позиції, щоб врахувати актуальний контекст суспільних відносин у сфері діяльності службових осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ погоджуюся, що визначити зловживання як здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що є порушенням законодавства, однозначно більше відповідає принципу правової визначеності й передбачуваності норми, ніж чинна редакція статті 364 КК України, і судове тлумачення тут може допомогти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте при визначенні поняття \u0026laquo;інтереси служби\u0026raquo; Верховний Суд мав би ширше враховувати контекст суспільних відносин, дух закону й глибше дивитися на явище, яке вчиняється всупереч тій меті, для якої службова особа наділена своїми повноваженнями.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":149,"url":"marta-mariya-yatsinina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacinina1.jpg","name":"Марта-Марія","surname":"Яциніна","post":"к.ю.н., адвокатка, старша викладачка кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_7.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":856,"url":"informatsiya-z-getcontact-sposobi-zbirannya-danih-scho-mayut-dokazove-znachennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721204580,"date":"17.07.2024","views":1641,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Get_sayt.png","mini_image":null,"name":"Інформація з Getcontact: способи збирання даних, що мають доказове значення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрімкий розвиток інформаційних технологій якісно впливає на всі без винятку життєві сфери. У публічних кримінально-процесуальних відносинах, зокрема, дедалі частіше використовується інформація з відкритих джерел у мережі Інтернет із метою підтвердження обставин, які підлягають доказуванню.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцес збирання загальнодоступної інформації отримав назву \u0026laquo;OSINT-розслідування\u0026raquo;. У ході таких розслідувань використовується велика кількість інструментів, таких як соціальні мережі (Facebook, Instagram, LinkedIn тощо), вебсайти (у т. ч. електронні бази даних, блоги, форуми тощо), різні застосунки (AI-застосунки, інструменти для визначення геолокації, архівування вебсторінок, ідентифікації зображень, аудіо- і відеоінформації, осіб, електронних адрес, номерів телефонного зв\u0026rsquo;язку) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації мова йде про можливості використання інформації, яка є загальнодоступною та міститься в застосунку, основною \u003cstrong\u003eметою якого є ідентифікація номерів абонентів телефонного зв\u0026rsquo;язку, \u0026mdash; Getcontact.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпочатку визначимо обсяг інформації, яка міститься в застосунку та може бути потенційно корисною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"color: var(--color-green); font-weight: bold;\"\u003eБлок № 1. Інформація про так звані теги користувачів застосунку\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожний користувач, який надав Getcontact доступ до своєї телефонної книги, одночасно поширює наявні в нього контактні дані про інших абонентів зі свого телефону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналітика масиву тегів різних користувачів застосунку дозволяє стверджувати, що з їх допомогою можна дізнатися ім\u0026rsquo;я, рід діяльності, місце навчання, проживання, роботи користувача, його хобі, інформацію про друзів, близьких осіб, клієнтів, контрагентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас застосунок не дає можливості зібрати інформацію про автора тегів, що підтверджують Політика конфіденційності, а також відповіді на запит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(3).png\" width=\"600\" height=\"623\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eБлок № 2. Інформація\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпро історію запитів для ідентифікації користувача іншими користувачами\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПолітикою конфіденційності Getcontact передбачено, що користувачі застосунку мають право бачити історію запитів на їх ідентифікацію іншими користувачами за умови, що відповідний процес здійснюється не в приватному режимі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 3. Інформація, яку залишають користувачі застосунку в профілі інших користувачів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе може бути інформація у вигляді коментарів або тегів до профілю. Ще раз: інформація про автора коментаря може бути публічною, але інформація про автора т. зв. тегу недоступна, тобто її неможливо отримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 4. Інформація, яка створюється за допомогою алгоритмів Getcontact, \u0026mdash; рейтинг довіри\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою рейтингу довіри можна зробити висновок про активність користувача як у застосунку, так і за його межами. Наприклад, у користувача, який регулярно розсилає однотипні повідомлення з підозрілими посиланнями, у т. ч. шахрайством, буде мінімальний рейтинг, про що застосунок попередить інших користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 5. Інформація, яку застосунок збирає за наявності згоди користувача\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей блок охоплює дані про ім\u0026rsquo;я користувача, адресу електронної пошти, фото профілю, дані про використання послуг Getcontact, IP-адресу, IMEI та технічні характеристики пристрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозділивши за блоками інформацію, яку можна потенційно зібрати із застосуванням Getcontact, схарактеризуємо способи її отримання та процесуального оформлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, чинний КПК України наділяє сторони кримінального провадження, потерпілого й представника юридичної особи правом збирати докази шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ метою забезпечення наявності в доказів такої властивості, як допустимість, учасники кримінального провадження повинні дотримуватися процесуального порядку отримання й оформлення доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, необхідну інформацію з Getcontact можна отримати кількома способами.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗбирання інформації в ході процесуальної дії \u0026mdash; огляд вебсайту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцесуальний закон надає учасникам кримінального провадження (в основному мова йде про сторону захисту, потерпілого та його представника, представника юридичної особи) право збирати докази шляхом здійснення дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про адвокатуру та адвокатську діяльність\u0026raquo;), а главою 5 КПК України передбачена така форма фіксування кримінального провадження, як протокол.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою Getcontact надає можливість використовувати свій функціонал із застосуванням вебверсії (Getcontact Web).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе означає, що збирання інформації із застосунку Getcontact може здійснюватися за допомогою її відтворення у вебверсії та подальшої фіксації в протоколі огляду вебсайту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНазваний спосіб фіксації найбільш популярний, однак вимагає дотримання чіткої процесуальної форми протоколу огляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eP.S.: Відтворення в протоколі огляду вебсайту змісту зафіксованої інформації може відбуватися як у таблиці зі скриншотами сторінок вебсайту (які зроблені за допомогою стандартної програми Windows Screenshots або додатку Google Chrome під назвою \u0026laquo;GoFullPage \u0026mdash; Full Page Screen Capture\u0026raquo;), так і методом архівування сторінок за допомогою сервісу Archive.today (\u003ca href=\"https://archive.is/\"\u003ehttps://archive.is/\u003c/a\u003e). Останній дозволяє відобразити зміст сторінок у максимально автентичному вигляді.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗбирання інформації в ході процесуальної дії \u0026mdash; огляд телефону\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш популярним способом є огляд телефону користувача застосунку. Часто в матеріалах кримінального провадження можна побачити такий процесуальний документ, як протокол огляду речових доказів. Він є результатом проведення такої процесуальної дії, як огляд, і відрізняється від способу № 1 своїм предметом: оглядається не вебсайт, а телефон, на якому є застосунок Getcontact.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що аналогічні дії з телефоном клієнта може зробити і його адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатком до протоколу в цьому випадку може бути таблиця з фотографіями екрана телефону або носій із відеозаписом, за допомогою яких підтверджується наявність зафіксованої в протоколі інформації.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eОтримання необхідної інформації у відповідь на запит\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про адвокатський запит або запит у порядку статті 93 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, публічну, а також персональну інформацію, яка стосується клієнта, можна отримати у відповіді на адвокатський запит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПриклад\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(2).png\" width=\"600\" height=\"685\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас інформацію про персональні дані інших користувачів можливо отримати лише на запит органів правопорядку (у деяких випадках) або в разі надання рішення суду про тимчасовий доступ до речей і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція Getcontact із цього приводу проста:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(2).png\" width=\"600\" height=\"383\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, більшість інформації із застосунку Getcontact загальнодоступна, що полегшує процес її отримання й процесуального оформлення з метою використання в межах кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що оперування лише інформацією з указаного загальнодоступного джерела не забезпечує підтвердження більшості обставин, які підлягають доказуванню. Водночас це можливо в сукупності з іншими доказами.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":148,"url":"mikola-umanets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mikola-umanecy_2-Copy.jpeg","name":"Микола ","surname":"Уманець","post":"юрист кримінальної практики АдО «Донець і Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Get_sayt.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":854,"url":"rozbudova-ditinotsentrovanoi-yuvenalnoi-yustitsii-scho-dumae-spilnota","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1720516285,"date":"09.07.2024","views":354,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_6.png","mini_image":null,"name":"Розбудова дитиноцентрованої ювенальної юстиції: що думає спільнота?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно на сайті JustTalk ми опублікували статтю Людмили Гриценко, експертки з питань захисту прав дітей ГО \u0026laquo;ВГЦ \u0026ldquo;Волонтер\u0026rdquo;\u0026raquo; і Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх. У своєму матеріалі вона розмірковує про \u0026laquo;марафон\u0026raquo; розбудови ювенальної юстиції в Україні з кількох ракурсів, а також виокремлює п\u0026rsquo;ять основних викликів, які зараз стоять перед тими, хто біжить цей забіг. Ми зібрали думки інших експерток у сфері ювенальної юстиції, які аналізують головні досягнення й проблеми національної ювенальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eТамара Бугаєць, адвокатка, експертка з питань захисту прав дитини ГО \u0026laquo;Волонтер\u0026raquo;, залучена експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ моєму розумінні ювенальна юстиція \u0026mdash; це передусім спеціалізація таких фахівців, як слідчий, дізнавач, прокурор, адвокат, суддя.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистему точно потрібно перезавантажити. І точка відліку, на мою думку, \u0026mdash; це законодавчі зміни. Те, що в нас мають бути ювенальні фахівці, потрібно закріпити на рівні закону. Незалежно від процесуального статусу дитини, її справою має опікуватися ювенальний слідчий чи дізнавач, ювенальний прокурор, ювенальний суддя, ювенальний адвокат. Ці фахівці мають бути визначені як ювенальні, і не через формальний наказ чи з огляду на найбільший досвід роботи, а тому, що вони пройшли спеціалізоване навчання й підготовку. Це \u0026mdash; ключовий критерій. Підготовка не має бути хаотичною, а системною, міжвідомчою й постійною. Понад те, організованою та впровадженою на центральному рівні.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній моїй справі про зґвалтування дитини стіна слідчого, який розслідував справу, була всіяна сертифікатами про проходження різних тренінгів і семінарів. У відділку поліції він вважався найдосвідченішим слідчим. Чи знав слідчий КПК України? Так! Чи знав він, як взаємодіяти з потерпілою дитиною? Ні. У цій справі наразі готується заява до Європейського суду з прав людини. Чи могла б потерпіла дитина отримати справедливе рішення на національному рівні, якби слідчий пройшов спеціалізоване навчання та був дійсно ювенальним? Я думаю, що так.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх схвалила \u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/14406/file\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eЄдині стандарти підготовки фахівців у сфері правосуддя щодо дітей\u003c/a\u003e. Дуже хороша ініціатива, яка повинна мати продовження. Спеціалізоване навчання важливо забезпечити так само для психолога, судового експерта, фахівця служби в справах дитини та фахівця із соціальної роботи. Усі мають говорити \u0026laquo;однією мовою\u0026raquo;, розуміти й чути одне одного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо розробити стандарти розслідування для різних категорій справ, де дитина має різний процесуальний статус. Процес правосуддя має бути відмінним. Дитячі психологи говорять, що дитина може зазнати більшої психологічної шкоди не від самої протиправної поведінки щодо себе, а від реакції дорослих, коли про це стало відомо. Наразі діти зазнають великого стресу та шкоди від того, що фахівці не знають, як спілкуватися з ними, як діяти й ухвалювати рішення в найкращих інтересах дитини, що значить недискримінаційне ставлення, що передбачає дотримання принципу гідності дитини тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можна говорити, що ювенальна юстиція не розвивається. Пам\u0026rsquo;ятаю одну справу, у якій я писала багато різних скарг, метою яких було провести допит потерпілої дитини в спеціально облаштованому приміщенні за участі психолога. Слідча не вбачала в цьому доцільності й категорично заперечувала. Наразі існує чітке усвідомлення, що проведення допиту за таких умов \u0026mdash; правильне. Так, методика \u0026laquo;Зелена кімната\u0026raquo; уже не викликає такого спротиву, як раніше. Однак попереду маємо ще багато спільної роботи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ завжди говорю: дитина є суб\u0026rsquo;єктом правовідносин, а не об\u0026rsquo;єктом своїх батьків і системи. Коли відбудуться зміни на законодавчому рівні й усвідомлення на рівні цінностей кожного фахівця, який працює з дитиною, що вступила в контакт із системою правосуддя, можливо тоді, ми добіжимо цей марафон тривалістю десятки років. Але це не значить, що в майбутньому варто зупинятися. Утім, наступний марафон бігти буде легше.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОлеся Волошина, заступниця керівника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Людмила у своїй статті торкнулася важливої складової будь-якого трансформаційного процесу, вплив якої на його результати фахівці дуже часто недооцінюють. Ідеться про статистичні дані, зокрема звіти про результати роботи, які періодично формує як державна інституція, так і незалежний суб\u0026rsquo;єкт, на кшталт адвоката.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно зі зміною підходів у роботі, оновленням й удосконаленням системи кримінальної юстиції на користь інтересів дитини мають змінюватися й критерії оцінювання роботи будь-якого суб\u0026rsquo;єкта, дотичного до кримінального провадження, учасником якого є дитина.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні вся система звітності зазначених суб\u0026rsquo;єктів, як-от слідчих, прокурорів чи суддів, побудована за принципом виключно окремо визначених процесуальних дій і рішень, передбачених КПК України, у якому наразі (найближчим часом, сподіваюся, ця прогалина буде усунута), на жаль, навіть не згадується про дотримання найкращих інтересів дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість згідно з національним законодавством, положеннями статті 1 Закону України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забезпечення найкращих інтересів дитини \u0026mdash; це передусім про рішення та дії, спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров\u0026rsquo;я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної й етнічної належності та врахування думки дитини. І в цьому контексті, звичайно, ми розуміємо, що дотримуватися найкращих інтересів дитини під час кримінального провадження \u0026mdash; це набагато ширше поле діяльності й підвищена відповідальність. І оцінювання ефективності такої діяльності, безумовно, повинно враховувати дотримання інтересів дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто додати, що Офіс Генерального прокурора в межах реалізації Проєкту \u0026laquo;Імплементація правосуддя, дружнього до дитини\u0026raquo; розробив альтернативну до поточної форму звітності про результати роботи прокурора, яка наразі в процесі пілотного використання.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"ювенальна юстиція, дитиноцентричний підхід, ","authors":[{"id":145,"url":"tamara-bugaets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/20240612T134021521att1209965363792241.jpg","name":"Тамара ","surname":"Бугаєць","post":"адвокатка, експертка з питань захисту прав дитини ГО «Волонтер», залучена експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх","text":""},{"id":146,"url":"olesya-voloshina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/attsgzuNyaWdPaydMQ1QIbCq8DDNbmm2NQvZ9wmoJrtnQM.jpg","name":"Олеся ","surname":"Волошина","post":"заступниця керівника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_6.png","tags":[{"id":557,"name":"ювенальна юстиція"},{"id":558,"name":"діти та злочинність"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]}]},{"id":853,"url":"vikrivach-koruptsii-formalnist-chi-neobhidnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1719904348,"date":"02.07.2024","views":735,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_ghidkov.png","mini_image":null,"name":"Викривач корупції: формальність чи необхідність?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі питання участі викривача в кримінальному провадженні досліджували науковці й практики Ірина Гловюк, Василь Луцик, Віра Михайленко та інші. Однак, незважаючи на значний внесок вчених і практиків, за чинного законодавчого регламентування проблемні аспекти правозастосування вказаного інституту в практичній діяльності все ще існують.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета цієї публікації \u0026mdash; дослідження актуальних питань, пов\u0026rsquo;язаних із визначенням:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eміжнародних зобов\u0026rsquo;язань щодо захисту викривачів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроцесуального статусу викривача;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозмежування його статусу від заявника, свідка, потерпілого, конфідента;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eформування судової практики;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eудосконалення його дефініції та практичного застосування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння статусу викривача необхідно зупинитися на вимогах міжнародних конвенцій, що регламентують це питання і з урахуванням яких він імплементується в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні зобов\u0026rsquo;язання щодо захисту викривачів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e(ETS 173)\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eвизначає, що кожна сторона вживатиме таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення ефективного й належного захисту: a) тих, хто повідомляє про кримінальні злочини, визначені у статтях 2\u0026ndash;14, або в інший спосіб співробітничає з органами слідства та переслідування; b) свідків, які дають показання стосовно цих злочинів (стаття 22 Конвенції) [1].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦивільна конвенція про боротьбу з корупцією (1999) передбачає створення кожною стороною у своєму внутрішньому законодавстві належного захисту проти будь-якої необґрунтованої санкції щодо працівників, які мають достатні підстави підозрювати корупцію та які добросовісно доповідають про свої підозри відповідальним особам або компетентним органам (стаття 9) [2].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції зазначає, що кожна держава-учасниця розглядає можливість включення до своєї внутрішньої правової системи належних заходів для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов\u0026rsquo;язані зі злочинами, передбаченими цією конвенцією, від будь-якого несправедливого поводження (стаття 33) [3].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректива (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту і ради ЄС від 23 жовтня 2019 року \u0026laquo;Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства союзу\u0026raquo; застосовується до осіб, які повідомляють про порушення і які працюють у приватному або державному секторах, що отримали інформацію про порушення в межах робочої діяльності (стаття 4) [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Конвенції Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції передбачають, що викривач може повідомляти про такі злочини, як хабарництво посадових осіб, у тому числі в представницьких органах, міжнародних організаціях, міжнародних парламентських асамблеях, посадових осіб міжнародних судів; зловживання впливом; хабарництво в приватному секторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією до таких злочинів також відносить відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, і фінансові злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції додатково визначає\u003cem\u003e \u003c/em\u003eвідмивання доходів, здобутих злочинним шляхом (стаття 23);\u003cem\u003e \u003c/em\u003eприховування (стаття 24) і перешкоджання здійсненню правосуддя (стаття 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cstrong\u003eширокому розумінні\u003c/strong\u003e вищенаведених міжнародних договорів викривачем є особа, яка добросовісно й обґрунтовано повідомляє про визначені кримінальні злочини та дає покази стосовно них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cstrong\u003eвузькому сенсі\u003c/strong\u003e викривачем є особа, яка повідомляє про порушення в приватному або державному секторах, якій така інформація стала відома саме під час робочої діяльності (стаття 4 Директиви (ЄС) 2019/1937).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака двозначність дефініції викривача в міжнародних документах позначилася на його визначенні в законодавстві України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегламентація в національному законодавстві кримінальних правопорушень, у яких особа може мати статус викривача, відрізняється від злочинів, що зазначені в положеннях вищевказаних конвенцій, оскільки останні передбачають дещо інший перелік кримінально караних діянь. Це питання більш детально буде розглянуто після ознайомлення з національним законодавством України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереходячи до національного законодавства, зазначимо, що воно містить два визначення викривача.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України (далі \u0026mdash; КПК України) передбачає, що викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e(пункт 16\u003csup\u003e-2 \u003c/sup\u003eчастини першої статті 3 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік корупційних правопорушень наведено в примітці до статті 45 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Законом України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон) визначено, що викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних із корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв\u0026rsquo;язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов\u0026rsquo;язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання (абзац 20 частини першої статті 1 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, запропонований Законом перелік умов, за яких особа стає викривачем, ширший і більш конкретизований, ніж у КПК України, який не передбачає додаткових умов щодо зазначених у Законі сфер діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака різна законодавча регламентація умов визнання особи викривачем ускладнює розуміння цього учасника кримінального провадження як правозастосовниками-практиками, так і особами, які можуть належати до потенційних викривачів. Зупинюся на двох проблемних питаннях, що виникають у зв\u0026rsquo;язку із цим на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, щодо обов\u0026rsquo;язковості таких додаткових умов, визначених Законом, як трудова, професійна, господарська, громадська, наукова діяльність, проходження служби чи навчання або участь у передбачених законодавством процедурах, за яких викривач міг дізнатися про кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОновлені Роз\u0026rsquo;яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі \u0026mdash; НАЗК) № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo; визначають, що в разі відсутності хоча б однієї вищевказаної в абзаці 20 частини першої статті 1 Закону умови особа не може вважатися викривачем [5]. Такі роз\u0026rsquo;яснення, хоч і відображають позицію НАЗК із цього питання, проте не узгоджуються з КПК України, які не містять зазначених у Законі умов щодо сфер діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, з урахуванням положень Закону та згаданих Роз\u0026rsquo;яснень НАЗК не кожен, хто повідомив про корупційне кримінальне правопорушення, визначене в статті 45 КК України, набуває статусу викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтає зрозуміло, що Роз\u0026rsquo;яснення НАЗК врахували положення Директиви (ЄС) 2019/1937, яка пов\u0026rsquo;язує такого інформатора саме сферою робочої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що особи, які можуть вважати себе викривачами, навряд чи будуть здійснювати порівняльний аналіз законів і роз\u0026rsquo;яснень, а насамперед спиратимуться на один із законів (КПК України або Закон), що відрізняються в цій частині, очікуючи від держави захисту. Проте відповідно до Закону мати статус викривача не можуть.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Закон передбачає, що викривач може повідомити про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних із корупцією правопорушень шляхом використання внутрішніх каналів, зовнішніх каналів або регулярних каналів повідомлень такої інформації (частина перша статті 1 Закону), доступ до яких може мати будь-який громадянин (не лише пов\u0026rsquo;язаний визначеною Законом сферою діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, будь-яка особа, яка повідомила за допомогою використання означених каналів передавання інформації про певний факт корупційних діянь, що їй став відомий не у зв\u0026rsquo;язку з визначеною Законом сферою діяльності (роботи, навчання тощо), помилково може вважати себе викривачем. Такі випадки вже траплялися на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому найкращим урегулюванням цього питання є єдине законодавче визначення поняття викривача та уточнення його додаткових ознак й умов визнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, виникає резонне запитання: \u0026laquo;Чи є викривачем особа, яка повідомляє про кримінальне правопорушення, пов\u0026rsquo;язане з корупцією, передбачене статтями 366\u003csup\u003e-2\u003c/sup\u003e, 366\u003csup\u003e-3\u003c/sup\u003e КК України\u0026raquo;, які законодавець не відносить до корупційних?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання, наведені в Законі, передбачають, що викривачем може бути особа, яка повідомляє про пов\u0026rsquo;язані з корупцією правопорушення та інші порушення цього Закону, що нібито надає формальні підстави визнавати в кримінальному провадженні викривачами осіб, які повідомляють про кримінальні правопорушення, пов\u0026rsquo;язані з корупцією, однак це не узгоджується з КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому слід погодитися з І. Гловюк і В. Луциком, які вважають, що вказана прогалина в законі має бути якнайшвидше усунена, оскільки чинна наразі редакція дефініції викривача формально не дозволяє визнавати викривачами осіб, які повідомили про вчинення кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією [6], що значно спростить розуміння та правозастосування інституту викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівнюючи регламентацію кримінально караних діянь, у яких особа набуває статусу викривача, визначених зазначеними положеннями національного законодавства,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа також вищевказаних конвенцій, наголосимо, що останні передбачають інший перелік таких діянь. Зокрема, особа може набувати статусу викривача, повідомивши в тому числі про такі злочини: відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією; фінансові злочини; відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом; приховування; перешкоджання здійсненню правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказані діяння КК України не відносить до корупційних кримінальних правопорушень, тому, повідомивши про них, особа не набуде статусу викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість національне законодавство додатково передбачає, що викривачі можуть повідомляти про такі кримінальні правопорушення: викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України); у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачені статтями 308, 312, 313, 320 КК України; викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357 КК України); викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 410 КК України) у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРозмежування статусу викривача від заявника, свідка, потерпілого та конфідента\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля подання заяви або повідомлення про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування викривач має процесуальний статус заявника з відповідним переліком прав. За своїм процесуальним статусом викривач є заявником (пункт 25 частини першої статті 3, частина третя статті 60 КПК України) із ширшим колом процесуальних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, заявник, який є викривачем, окрім передбачених частиною другою статті 60 КПК України прав, має право в порядку, встановленому Законом, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням (частина третя статті 60 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше ніж п\u0026rsquo;ять днів із моменту подання заяви (частина друга статті 60 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий, дізнавач протягом 24 годин із моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомляє НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п\u0026rsquo;ятою статті 60 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКопія зазначеного повідомлення НАЗК надається викривачу (частина дев\u0026rsquo;ята статті 214 КПК України), а його форма визначається додатком 2 до Роз\u0026rsquo;яснень НАЗК № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України не відносить викривача до сторін кримінального провадження, не визначає його статусу при допиті, що також призводить до неоднакового розуміння його постаті в кримінальному процесі слідчими та прокурорами, оскільки в практичній діяльності трапляються випадки його допиту саме як викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості випадків викривач є свідком, оскільки йому відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і він викликається для давання показань (стаття 65 КПК України). За винятком осіб, визначених частиною другою статті 65 КПК України, які не можуть бути допитані як свідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНабувши статус свідка, він має права та обов\u0026rsquo;язки свідка, проте також має певні додаткові права та гарантії, визначені КПК України та Законом, яких не має свідок, що не є викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа певних умов викривач може бути потерпілим, якщо йому завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, і відповідно мати права й обов\u0026rsquo;язки потерпілого, передбачені статтею 56 КПК України. Як приклад, саме з урахуванням завданої моральної шкоди викривач був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні за фактом пропозиції, обіцянки або надання йому неправомірної вигоди (судова справа № 554/14287/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки викривач, повідомивши про корупційне кримінальне правопорушення, може надалі переслідуватися та притягатися до різної юридичної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, цивільної, кримінальної) за свою активну позицію в протидії так званій внутрішньосистемній корупції, Закон передбачає не лише права та гарантії захисту викривача, але й цілу систему державного захисту таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, імплементація вказаного учасника кримінального провадження до національного законодавства України є не формальним виконанням міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, а необхідністю захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність законодавчого визначення особи, яка здійснює конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, ускладнює більш повне розмежування викривача й конфідента, оскільки фактична співпраця конфідента з органами правопорядку може бути розпочата до початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж зупинитися на конфіденційному співробітництві викривача з агентами держави в кримінальному провадженні, то воно повинно відповідати вимогам КПК України, Європейській конвенції з прав людини та практиці Європейського суду з прав людини. Обов\u0026rsquo;язковою умовою такого співробітництва повинна бути відсутність підбурювання, активних дій і схилення з боку конфідента певних осіб до вчинення злочину з метою їх викриття, тобто провокації вчинення злочину (рішення Європейського суду з прав людини у справах \u0026laquo;Раманаускас проти Литви\u0026raquo; від 5 лютого 2008 року; \u0026laquo;Тейшейра де Кастро проти Португалії\u0026raquo; від 26 лютого 2001 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗупиняючись на національній судовій практиці участі викривача в кримінальному провадженні, відзначимо, що наразі вона формується, є різною й характеризується невеликою кількістю вироків, переглянутих у касаційному порядку, що свідчить про відсутність сталості із цих питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВироки, якими визнано, що мала місце провокація злочину, а викривач \u0026mdash; провокатор.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком суду від 27 грудня 2022 року в справі № 501/2141/14-к обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 і частиною четвертою статті 27 та частиною 1 статті 369 КК України, визнано невинуватим на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв\u0026rsquo;язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, і виправдано. Суд погодився із захистом, що всі обставини свідчать про те, що (викривач-потерпілий) раніше був працівником органу правопорядку й далі постійно співпрацював із ними із метою створення штучних доказів для органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд, аналізуючи таку \u0026laquo;активність\u0026raquo; потерпілого, вважає, що присутні ознаки залучення його до цієї справи як \u0026laquo;штатного заявника\u0026raquo;, що ставить під сумнів добросовісність потерпілого як викривача. Суд зауважує, що доводи сторони захисту про сплановану провокацію сторона обвинувачення не спростувала й не намагалася спростувати [7]. Апеляційний перегляд справи триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком суду від 29 червня 2022 року в справі № 202/1949/21 обвинувачену визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, і виправдано на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв\u0026rsquo;язку з недоведеністю того, що в її діянні є склад кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд дійшов висновку, що дії викривача (мав статус свідка), який за відсутності будь-яких дій із боку обвинуваченої, спрямованих на отримання хабаря, звернувся до органів поліції із заявою про злочин, мали провокативний характер, оскільки, як убачається з матеріалів провадження, співробітники органів правопорядку не обмежилися пасивним розслідуванням, а виступили з активними діями, оскільки не провели перевірку й не отримали доказів зовнішньої інформації про вчинення обвинуваченою чи готування до вчинення злочинів, не підтвердили її перед судом, самі зініціювали інформацію про злочин, зустрічі викривача з обвинуваченою, провели так звану оперативну закупівлю, підбуривши обвинувачену діями викривача на вчинення інкримінованого їй злочину з метою її подальшого викриття, який не був би вчинений обвинуваченою без будь-якої участі з боку органів правопорядку, оскільки до їх втручання обвинувачена не була помічена в протиправних діях, і співробітники органів правопорядку не \u0026laquo;приєдналися\u0026raquo; до злочину, який особа вже почала вчинювати, а безпосередньо спонукали й підбурили її до його вчинення [8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, у касаційному порядку вирок суду не переглядався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАктивність і наполегливість викривача може бути викликана власним інтересом, оскільки він може мати всі необхідні підстави для ухвалення законного рішення.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 8 вересня 2021 року в справі № 279/2578/18 частково задоволено касаційну скаргу прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиправдувальний вирок суду від 6 липня 2020 року, яким обвинуваченого визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2021 року скасовано й призначено новий розгляд у суді першої інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд не погодився з висновком попередніх судів про те, що викривач неодноразово залучався в кримінальних провадженнях як викривач у зв\u0026rsquo;язку з обвинуваченням інших осіб у вчиненні корупційних правопорушень при схожих обставинах, що вказує на те, що в ході досудового слідства були грубі порушення норм кримінально-процесуального законодавства та вимог Закону України \u0026laquo;Про оперативно-розшукову діяльність\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож судом зазначено, що матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що викривач спонукав останнього до фінансової вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Верховний Суд відзначив, що поза увагою судів залишився той факт, що активність і наполегливість (викривача) могли бути викликані саме власним інтересом, оскільки він мав усі необхідні підстави для встановлення групи інвалідності й саме тому ініціював відповідні питання до лікарсько-консультативної комісії, головою якої був обвинувачений [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПраво на винагороду викривачу. Апеляція викривача\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в п\u0026rsquo;ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді десяти відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше ніж три тисячі мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину (частина перша статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України), що є заохочувальною відзнакою держави важливості співпраці з таким викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому передбачені певні обмеження цього права. Так, право на винагороду не має особа, яка\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eповідомила про корупційний злочин у межах угоди в кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила; повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень (частина третя статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте викривач має право оскаржити судове рішення в частині, що стосується його інтересів під час розв\u0026rsquo;язання питання виплати йому винагороди як викривачу (частина сьома статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України), тобто на апеляційне оскарження судового рішення в частині, що стосується його інтересів під час розв\u0026rsquo;язання питання виплати йому винагороди як викривачу (пункт 9\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003csup\u003e3\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003eчастини першої статті 393 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці вже виникали суперечності щодо права викривача на винагороду та оскарження такою особою в апеляційному порядку вироку суду, яким йому відмовлено у виплаті винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, вироком Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року в справі № 991/2197/22 обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України. Судом встановлено, що підстави для виплати винагороди викривачу відсутні (10.2). З приводу виплати винагороди викривачу в цьому кримінальному провадженні колегія суддів звернула увагу на таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикривач на час пропозиції йому неправомірної вигоди обіймав посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. Згідно з положенням про цей департамент, директор департаменту в межах повноважень забезпечує проведення регулярного оцінювання корупційних ризиків у діяльності департаменту й організовує здійснення відповідних антикорупційних заходів. Відповідно до статті 24 Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави, прирівняні до них особи в разі надходження пропозиції неправомірної вигоди зобов\u0026rsquo;язані невідкладно письмово повідомити про такий факт безпосереднього керівника (за наявності), спеціально уповноважених суб\u0026rsquo;єктів у сфері протидії корупції (10.2.2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки останній як директор департаменту в межах реалізації своїх службових повноважень офіційно повідомив про виявлений злочин, він не має право на винагороду [10].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа вказаний вирок суду викривачем подано апеляцію, яку задоволено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року вирок суду від 24 березня 2023 року змінено в частині виплати викривачу винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зазначив, що з огляду на те, що останній самостійно виявив корупційне правопорушення й повідомив про це спеціально уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання й протидії корупції, то колегія суддів вважає, що на нього розповсюджується правовий статус викривача й гарантії захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудом зобов\u0026rsquo;язано органи державного казначейства здійснити виплату винагороди викривача за рахунок Державного бюджету України за процедурою безспірного списання в розмірі 1 680 000 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок [11].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа результатами\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпорівняння регламентації кримінально караних діянь, повідомивши про які, особа набуває статусу викривача, визначених національним законодавством України, а також згаданих міжнародними конвенціями, можемо зробити висновок, що останні передбачають інший перелік таких діянь. Зокрема, конвенції, окрім корупційних злочинів, на відміну від законодавства України, до них відносять також фінансові злочини; відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією; відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом; приховування; перешкоджання здійсненню правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість законодавство України до таких діянь відносить корупційні кримінальні правопорушення, а також умовно корупційні кримінальні правопорушення, передбачені статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, і тільки у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство надає різні визначення викривача, оскільки Закон містить ширший і більш конкретизований перелік умов, за яких особа набуває такого статусу, на відміну від КПК України, який не передбачає додаткових умов щодо згаданих у Законі сфер діяльності (роботи, навчання тощо). Як наслідок, це зумовлює складнощі в правозастосуванні, пов\u0026rsquo;язані з визначенням особи викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене в КПК України поняття викривача не дозволяє визнавати такими осіб, які повідомили про вчинення кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрегулюванню цього питання сприятиме єдине законодавче визначення поняття викривача та уточнення його додаткових ознак та умов визнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВпровадження вказаного учасника кримінального провадження в національне законодавство є не лише виконанням міжнародних зобов\u0026rsquo;язань України, визначених згаданими конвенціями, а необхідністю створення надійної системи захисту осіб, які повідомляють про корупційні кримінальні правопорушення та співпрацюють з органами правопорядку, з метою їх захисту й недопущення можливого переслідування.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦивільна конвенція про боротьбу з корупцією. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДиректива (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту і ради ЄС від 23 жовтня 2019 року \u0026laquo;Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства союзу\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Dyrektyva-YES-20191937.pdf\"\u003ehttps://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Dyrektyva-YES-20191937.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРоз\u0026rsquo;яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Rozyasnennya-vid-12.06.23-2-SHHodo-pravovogo-statusu-vykryvacha.pdf\"\u003ehttps://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Rozyasnennya-vid-12.06.23-2-SHHodo-pravovogo-statusu-vykryvacha.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЛуцик В. В., Гловюк І. В. Кримінально-процесуальний статус викривача: проблемні питання. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал.\u003c/em\u003e № 10/21. URL: \u003ca href=\"http://www.lsej.org.ua/10_2021/140.pdf\"\u003ehttp://www.lsej.org.ua/10_2021/140.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109061234\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109061234\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104984800\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/104984800\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/99648270\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/99648270\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109780532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109780532\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115124621\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115124621\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":144,"url":"valerij-zhidkov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/4Q2A4218.jpg","name":"Валерій","surname":"Жидков","post":"прокурор відділу Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_ghidkov.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":852,"url":"filosofiya-novogo-kriminalnogo-kodeksu-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1719384838,"date":"26.06.2024","views":937,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_sayt.png","mini_image":null,"name":"ФІЛОСОФІЯ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз моменту ухвалення Кримінального кодексу України у 2001 році до нього внесено майже 1500 змін й обґрунтованість та необхідність деяких із них є доволі сумнівними. Внесення таких змін, численні внутрішні суперечності, прогалини та неточності, а також невідповідність деяких положень КК міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням України поставили на порядок денний питання про необхідність розробки нового Кримінального кодексу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРобоча група з питань розвитку кримінального права підготувала проєкт КК України на принципово нових концептуальних засадах із урахуванням сучасних викликів і потреб демократичного суспільства. Під час JustTalk дискусії обговоримо основні причини, мету ухвалення нового кримінального закону, філософію і принципи його змісту.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_web_2706.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_web_2706.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_sayt.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":850,"url":"neviznannya-rishen-i-dokaziv-okupanta-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718270409,"date":"13.06.2024","views":758,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_5.png","mini_image":null,"name":"(Не)визнання рішень і доказів окупанта: наслідки для кримінальної юстиції України. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі не існує спеціалізованого законодавства, яке б регулювало порядок дій органів кримінальної юстиції при поверненні на деокуповані території. Водночас ми знаємо, що всупереч вимогам статті 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни рф як держава-окупант не залишила чинним українське кримінальне законодавство на окупованих територіях. Відповідно процес відновлення кримінальної юстиції треба додатково регулювати, зокрема, на рівні закону.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що при поверненні виникатимуть ситуації, з якими треба буде оперативно працювати. Серед найбільш дискусійних є питання, що робити зі \u0026laquo;спадщиною\u0026raquo; окупанта у сфері кримінальної юстиції. Під час JustTalk дискусії обговоримо: який статус надавати рішенням окупаційних судів у кримінальних справах за період окупації; чи можемо ми визнавати докази, зібрані окупаційною владою після деокупації; яким критеріям у випадку визнання національною правовою системою такі докази мають відповідати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"600\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_5.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":848,"url":"rozbudova-ditinotsentrovanoi-yuvenalnoi-yustitsii--tse-ne-sprint-na-sto-trista-dniv-a-marafon-na-desyatki-rokiv-yakij-mi-vzhe-bizhimo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1717675118,"date":"06.06.2024","views":902,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1.png","mini_image":null,"name":"Розбудова дитиноцентрованої ювенальної юстиції — це не спринт на сто-триста днів, а марафон на десятки років, який ми вже біжимо","description":"","text":"\u003cp class=\"s4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eХто я і в чому моя експертиза в тематиці ювенальної юстиції\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eМене звати Людмила Гриценко. Я \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eекспертка \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз питань захисту прав дітей ГО \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВГЦ \u0026ldquo;Волонтер\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзалучена експертка \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eМіжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнаціональна експертка \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eРади Європи (зокрема\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпроєкті \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eРади Європи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗахист прав дітей під час війни і в післявоєнний період в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;), лекторка \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВищої школи адвокатури НААУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eактивістка\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e Центру \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eАдвокат дитини\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВША НААУ, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eюристка\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eправозахисниця\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eадвокатка\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдружина й мама \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдвох чудових дітей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПро розбудову ювенальної юстиції говоритиму з кількох відомих \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003cstrong\u003eдоступних мені ракурсів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперший \u0026mdash; як правозахисниця та адвокатка-практик. В адвокатській діяльності я шістнадцять років. До того, як стати адвокаткою, працювала помічницею судді в суді першої інстанції. З ювенальним напрямом потоваришувала ще в далекому 2001 році й досі в ньому працюю. Під словом \u0026laquo;працюю\u0026raquo; маю на увазі консультую, пишу юридичні документи, ходжу в судові засідання та інші інстанції за потреби, представляю інтереси та здійснюю захист дітей, тобто можу щиро говорити на цю тему через призму свого адвокатського досвіду та спираючись на зворотний зв\u0026rsquo;язок, отриманий від моїх довірителів (у тому числі дітей);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдругий \u0026mdash; як тренерка. У тренерстві я більше ніж десять років, і ювенальна спеціалізація, протидія насильству та побудова міжвідомчої взаємодії \u0026mdash; це топові теми розроблених і проведених мною тренінгів протягом п\u0026rsquo;яти крайніх років. Тут, у своїх роздумах і висновках про розбудову ювенальної юстиції, спиратимусь на власні спостереження та:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна відповіді учасників/\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eць\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна те, як проходять групові активності\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e які підходи використовуються \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпід час роботи над\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eкейс\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eами\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eяка атмосфера \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпанує\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзворотний зв\u0026rsquo;язок \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрефлексії учасників;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна результати оцінювання тренінгів (анкети зворотного зв\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eязку);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна наше внутрішнє тренерське обговорення (\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eза гарячими\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e слідам\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eи\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e після тренінгу)\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eтретій \u0026mdash; як дослідниця та аналітикиня. Я маю на увазі проведення ситуаційних аналізів і досліджень на теми, дотичні до ювенальної юстиції. До прикладу, Дослідження щодо проблемних питань розгляду справ, пов\u0026rsquo;язаних із забезпеченням права дитини на сім\u0026rsquo;ю [1] чи дослідження \u0026laquo;Комплексна оцінка системи правосуддя, дружньої до дитини в Україні\u0026raquo; [2]. У цій частині спиратимуся та/чи апелюватиму до:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсудової практики;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдумок\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, почутих під час глибинних \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдоступної (відкритої) статистики і того, що в цій статистиці дуже б хотілося побачити, але це поки що ніхто це не вимірює;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрезультатів онлайн\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eопитувань;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвисновків і рекомендацій експертів.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eМої думки на тему розбудови ювенальної юстиції \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзвісно\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e лише мої думки, проте народжені вони з досвіду, роздумів, аналі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eти\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eки та отриманого зворотного \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзв\u0026rsquo;язку\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003eТОП\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e5 викликів, які зараз стоять перед тими, хто біжить марафон розбудови ювенальної юстиції\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e цій частині йтиме\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eться \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпро\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпострадянський спадок, про те, що вже варто передати в архів інституційної амнезії (читати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзакреслити і забути\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e)... \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eАле самі собою \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eці \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпитання не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозв\u0026rsquo;язуються\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, тому це виклики, які важливо розуміти і з якими варто працювати вже зараз.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s9\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eПрофесійне вигорання, фахівців \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eз державних інституцій, які працюють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eз дітьми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e та нестача навчених і вмотивованих фахівців.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e Це складне для \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозв\u0026rsquo;язання \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпитання, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eякому є і наслідки реформ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і вплив війни, і низький рівень оплати, і непривабливість ідеї для \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсамозайнятих\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e фахівців працювати на державу. Причин багато. Тему точно потрібно комунікувати, комунікувати якісно, можливо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e спрощувати механізми доступу до професії на період війни, проте в \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eжодному \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eразі не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eризикувати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eякістю, етичною, ціннісною \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eскладовими \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта внутрішньою мотивацією. Це складна тема\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і про \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнеї \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eможна \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eписати окрему публікацію, чому круті фахівці не поспішають працювати на державу.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s9\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eОднаковий підхід до організації та проведення слідчих\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e/\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eпроцесуальних дій як за участі дорослих\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e так і за участі дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003cstrong\u003e. Не скажу, що це доволі розповсюджений підхід.\u003c/strong\u003e Ні, сьогодні \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eце \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eшвидше \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвиняток\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, ніж правило. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eСправді, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсистема оновлюється\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eісну\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eє широкий консенсус \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпитанні впровадження \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдитиноцентрованих\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e та індивідуальних підходів. Але досі такі випадки \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтрапляються \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eяк під час досудового розслідування\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e так і в судових засіданнях\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e Які причини? Можливо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e звичка, незнання особливостей дитини як цільової аудиторії, брак часу, надмірне навантаження, інколи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e внутрішнє ставлення. Однакові підходи на сьогодні не працюють. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПонад те\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, ціна зроблених таким чином помилок \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e висока як для дитини, так і розслідування. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eДіти потребують розуміння вікових особливостей, навички бути безпечним дорослим \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eстворювати безпечний простір, індивідуального підходу та врахування в усіх ситуаціях, які можуть трапитися в їх\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eньому\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e житті\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e принципу якнайкращих інтересів дитини\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s14\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s9\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eSoft\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eskills\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e (м\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eякі навички) частини дотичних до системи захисту прав дітей фахівців застаріли ще в далеких нульових і потребують системного оновлення та синхронізації з реальністю.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eСкільки у відсотковому \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвідношенні \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсказати важко, для цього потрібно робити окреме системне дослідження, але мова йде не про поодинокі випадки, а про вагому частину всієї системи. Коли я говорю, що потрібно розвивати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eм\u0026rsquo;які \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнавички, я маю на увазі такі:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eбути безпечним дорослим для дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e(до прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e розпізнавати потреби, реагувати на них),\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eуміти \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eстворювати безпечний простір для взаємодії з дитиною і розуміти\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e навіщо це потрібно;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмати навички \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eй \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eготовність будувати, підтримувати, час від часу переглядати та вдосконалювати механізми міжвідомчої взаємодії;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eуміти аналізувати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e та за потреби \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпрацювати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнад помилками після проведення слідчих дій за участі дитини та/чи після завершення кримінального провадження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eуміти \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнадавати та отримувати конструктивний \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзворотний зв\u0026rsquo;язок \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі бути \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвідкрити\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e до змін\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзмінити ставлення до лідерства (і проявлення ініціативи\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯ досі бачу в резюме \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eстресостійкий\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e(читати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнавчений ігнорувати свої потреби та емоції\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e) \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзамість \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eучуся емоційної \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eкомпетентності\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e. Досі чую на співбесідах, що \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eініціатива\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u0026mdash; карається\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e (дослівно). Я чула таке, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eколи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eприйшла в суд \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e2001 році, тоді це були типу сучасні підходи (хоча це спірне питання), \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eа \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзараз це застарілі підходи, те, що потребує переосмислення та оновлення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗвісно, мова йде не про всіх фахівців, які працюють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз дітьми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвісно\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e кожній інституції є ті, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eкого горять очі, хто відкритий до змін, хто з дня в день старанно робить свою роботу і несе в життя дітей великі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eй \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмаленькі дива, перемоги та історії успіхів. Я не маю наміру \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзнецінювати роботу і вклад таких людей, навпаки вважаю \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eїх\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e героями. І інколи таким людям доводиться докладати неймовірних зусиль, щоб не зламатися об систему.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s9\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eHard\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eskills\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e (професійні навички) частини дотичних до системи захисту прав дітей фахівців також не швидко оновлюються.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eак само важко сказати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eскільки\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвід загальної кількості, адже \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдля цього\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e важливо спиратися на статистику та глибоку аналітику. Проте це більше системна проблема, ніж індивідуальна \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eй \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпоодинока.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eДо прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e ми досі шукаємо \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eоб\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eєктивну істину\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eв КПК України 2012 року. Пропоную маленький тест\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eввести в пошук слова \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eоб\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eєктивна істина\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eта знайти \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eв тексті \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eКримінального \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eпроцесуального кодексу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e якій саме статті вказано, що ми маємо її знайти в кримінальному процесі за участі дитини).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯк на мене\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eосновні проблеми полягають\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eв інколи тотальному нерозумінні / невмінні працювати з Конвенцією про захист прав людини, Конвенцією ООН про права дитини (до прикладу, \u0026laquo;що мені ваша Конвенція, як у КПК такого не написано\u0026raquo;). Звісно, я жодним чином не маю наміру знецінити потужний і масштабний вклад громадських та міжнародних організацій в освіту та навчання прав людини українських фахівців. Навчань, тренінгів, курсів, освітніх проєктів багато. Вони цікаві та якісні, але \u0026laquo;середня температура по інституціях\u0026raquo; показує, що однакового розуміння / синхронізації немає. Судові процеси, де потрібно збалансувати права сторони захисту й обвинувачення (до прикладу, \u0026laquo;компенсувати\u0026raquo; право на перехресний допит тоді, коли дитина потерпіла не постає перед судом, а суд лише досліджує її покази, надані на досудовому слідстві), зазвичай тягнуться роками, а інколи й десятиліттями і перетворюються то на \u0026laquo;Ігри престолів\u0026raquo;, то на \u0026laquo;Голодні ігри\u0026raquo; [3];\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу 3-5-7-8 повторних допитах дитини (кожен наступний, як правило, менш інформативний / неінформативний узагалі і більш травмівний). А ще непотрібні інші слідчі дії за участі дитини (не мають доказового значення або дублюють інформацію / покази, уже надані дитиною в кримінальному провадженні);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу тому, що дотичні суб\u0026rsquo;єкти \u0026laquo;не в темі\u0026raquo; сучасних можливостей, способів і форм вчинення кримінальних правопорушень (насильство в кіберпросторі, домагання /вербування дитини для сексуальних цілей тощо);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу наявності істотних помилок у кваліфікації кримінальних правопорушень,учинених дітьми чи за участі дітей (а це в тому числі й про нерозуміння взятих на себе Україною зобов\u0026rsquo;язань за Конвенцією ООН про права дитини, за Ланцаротською та Стамбульською конвенціями та нерозуміння контексту змін деяких статей КК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eЯкий вихід\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e?\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eчитися, розбиратися, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eщонайменше\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e можна почитати пояснювальні записки до законів, якими вносилис\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e зміни в КК України, як максимум \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e розібратися з конвенційними \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзобов\u0026rsquo;язаннями\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e, почитати \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзауваження загального \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eпорядку, почитати звіти\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e/\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eрекомендації ООН по Україні з питань захисту прав дітей тощо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s9\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eНадмірний формалізм при розгляді справ щодо дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e (до прикладу: \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eЯ \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eне \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзніму\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e мантію, бо я суддя, як \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eКПК напишуть, тоді \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзніму\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo;)\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнегнучкість, бюрократизм, застарілі підходи до призначення покарання\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e не кажу про всіх, я знаю і працюю кожного дня з тими, хто живе тим, що робить, багато читає, постійно вчиться, не боїться визнавати помилки. Хто змінюється сам/сама і хто такі зміни впроваджує. Такі люди\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзірочки, люди\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсвітлячки є в кожній інституції\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e можливо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e саме завдяки тому, що вони є і ми знайомі, я відчуваю плече поруч і біжу цей марафон разом \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз ними, навіть тоді, коли це видається \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзаскладним\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзавданням\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПро наболіле поговорили, це важливо, проте рухаємос\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e далі. Пропоную продовжити розмову про те, що в марафоні розбудови ювенальної юстиції нам \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eуже \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвдається, про те, що вже працює, що можна виміряти і фіксувати як важливі перемоги \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдосягнення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003eРелевантні історії успіху, або Щ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003eо \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003eвдалося, що працює, що варто масштабувати та поширювати\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eСтворення реєстру психологів \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзалучення до кримінальних проваджень за участі дітей саме навчених психологів (досвід \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eп\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eредпілоту\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eГО \u0026laquo;ВГЦ \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026ldquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВолонтер\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпілотний проєкт \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпро залучення психологів до кримінальних проваджень за участі дітей [4])\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eСтворення дружніх до дітей просторів для взаємодії (участі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eв \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eслідчих чи процесуальних діях) саме під час кримінального провадження (відкриття центрів \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eБарнахус\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗелених кімнат\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; [5])\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВпровадження та поширення \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eметодики \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпроведення допиту\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e/\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eопитування дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗелена кімната\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eВона\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e може застосовуватися як \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eспеціально\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eобладнаних приміщеннях, так і в кабінетах фахівців, які взаємодіють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз дітьми. Цінним є не тільки \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпровадження самої методики, а й те, що отримані в процесі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eїї \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eреалізації якісні відеозаписи показів дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнадалі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e досліджуються судом \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eприймаються як належні та допустимі докази [6].\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПоширення практики застосування ст\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eатті\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e 225 КПК України (мова йде про допит дитини на досудовому слідстві слідчим суддею, щоб мінімізувати контакт дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз системою правосуддя та \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eнадалі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e не викликати її до участі в судових засіданнях і не допитувати повторно) та прийняття такого доказу судом\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПідсилення голосу дитини\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eв судових процесах через допит психолога в судовому засіданні, використання показань \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз чужих слів, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпідготовку \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвисновків \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдовідок психологами, консультації та \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eроз\u0026rsquo;яснення \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eспеціаліста в судовому засіданні (ст\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eаття\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e 360 КПК України)\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПобудова алгоритмів міжвідомчої взаємодії (як на прикладі впровадження \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмоделі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eБарнахус\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; у містах, де функціонують такі центри [7], так і в \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмежах \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвпровадження та реалізації \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпілотного \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпроєкту \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eімплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність [8]), \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтому числі через навчання дорослих фахівців \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз різних дотичних інституцій \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтренінговому та \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсимуляційному\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e форматах (\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eд\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eо прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e проведення тренінгів \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eМоделі ефективної міжвідомчої взаємодії у кримінальних провадженнях за участі дітей\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдля \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмультидисциплінарних\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e команд \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмежах \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eп\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eроєкту \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eРади Європи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗахист прав дітей під час війни і в післявоєнний період в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; [9])\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗміна підходів до реабілітації дітей як \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eконфлікті \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз законом, так і в контакті \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз законом (залучення ГО, розширення та покращення якості послуг тощо)\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПроведення системних, якісних \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрелевантних досліджень\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗапровадження в декількох судах першої інстанції ювенальної спеціалізації суддів, які розглядають справи щодо дітей\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпотерпілих \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдітей\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсвідків [10]\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗміна підходів до звільнення дитини від кримінальної відповідальності та призначення покарання дитині.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eДалі поговоримо про наступні можливі кроки в \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмарафоні \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозбудови ювенальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКроки, які слід робити вже зараз:\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s18\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСинхронізувати ціннісні орієнтири.\u003c/strong\u003e Дуже складно (читати \u0026mdash; неможливо) впроваджувати дитиноцентровані підходи в судові процеси, якщо в голові людини в мантії існує установка: \u003cem\u003e\u0026laquo;Це мій судовий процес, я тут головний/а, і буде так, як я сказав/ла\u0026hellip; Я сказав/ла, що дитина має постати перед судом, значить має постати\u0026raquo;. Не менш складно їх впроваджувати, коли в головах захисників, представників потерпілих чи прокурорів живуть установки \u0026laquo;і так пройде\u0026raquo;, \u0026laquo;не у в\u0026rsquo;язниці \u0026mdash; і то добре\u0026raquo;, \u0026laquo;вкрав \u0026mdash; маєш сісти\u0026raquo;...\u003c/em\u003e Надскладно зустрічатися і взаємодіяти з людською байдужістю. Проте я вірю і знаю, що дитиноцентрованасистема правосуддя можлива, вона вже функціонує в окремих судових інституціях чи окремих судових процесах. Я все частіше зустрічаю людей у мантіях, які заходять у судові процеси з розумінням індивідуальності дитини, з урахуванням контексту справи, з наміром і вмінням діяти в найкращих інтересах дитини та зі TRUE [11] дитиноцентризмом у кожному слові та кожній дії. У чому різниця між першими та другими? Складне питання. Точно в ціннісних орієнтирах і підходах, які вони застосовують. На мою думку, фахівці ювенальної юстиції, які працюють із дітьми чи для дітей, мають мати більш-менш схожі ціннісні орієнтири, знати, що таке дитиноцентризм, та ухвалювати рішення і дії, керуючись дитиноцентризмом, принципом найкращих інтересів дитини та верховенством права. Можна бути ювенальним за наказом, а можна \u0026mdash; за духом. Важливо, щоб ті, що ювенальні за духом, мали можливість стати ювенальними за законом і згідно із наказом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eНапрацювати й погодити кінцеві вимірювані цілі, скласти маршрут, яким будемо рухатися, синхронізувати його з усіма дотичними суб\u0026rsquo;єктами\u003c/strong\u003e (це завдання з трьома зірочками),\u003cstrong\u003e визначити, як будемо вимірювати впровадження, і зробити якісну ревізію. \u003c/strong\u003eВиглядає як план захоплення сусідньої галактики, але якщо дуже щиро, що нам важливо зрозуміти, що вже є і вже добре працює, тоді його варто масштабувати. Зрозуміти, чого не вистачає і чого потрібно повчитися. Не плутати одне з одним, бо інколи в мене складається враження, що ми перебудовуємо те, що й так добре працює, або їдемо / запрошуємо вчитися того, що давно і вміємо, і точно можемо ділитися досвідом, і так само ми ігноруємо ті навички, які справді важливо прокачати, і ті прогалини, які старі, як світ, і про які ми точно знаємо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСистематично оновлюватися до останньої можливої доступної версії себе\u003c/strong\u003e, тобто вчитися, обмінюватися досвідом, розвивати soft skills, переглядати свою картину світу, працювати з психотерапевтом, навчитися не множити на нуль свої акумулятори, навчитися дбати про себе та бути в ресурсному стані. Навчитися чути себе. Тоді можна чути інших. Перейти з \u0026laquo;рятівників\u0026raquo; до емпатичних і дитиноцентрованих фахівців, і це краще робити свідомо, тоді це гарний порятунок від перспективи стати втомленим, спустошеним і цинічним \u0026laquo;гвинтиком\u0026raquo; системи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрийти до усвідомлення\u0026hellip; Домовитися на рівні суспільного діалогу\u0026hellip; Змінити ставлення владних інституцій\u0026hellip; Поки складно детально визначити спосіб, проте ми маємо зрозуміти, що \u003cstrong\u003eсуд \u0026mdash; це сервіс для людей (у тому числі і для дітей), і він має бути доступним, зручним, зрозумілим і якісним. Людиноцентрованим, дитиноцентрованим і до кожної молекули, кожного нейрону про rule of law [12] та the best interests of the child [13].\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВизнати чи повірити в те, що підтримка творить дива. Запровадити підтримку для дітей, які потрапили в контакт із системою правосуддя (мова йде як про дітей у конфлікті із законом, так і про дітей-потерпілих і дітей-свідків), і для всіх, хто працює з дітьми в системі ювенальної юстиції на постійній основі. \u003cstrong\u003eПідтримка дітей і фахівців, які працюють із дітьми, має стати частиною державної політики.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗробити роботу над помилками важливою частиною процесу розвитку й удосконалення. \u003c/strong\u003eНе втікати від помилок, не фокусуватися на пошуку винної людини, прийняти той факт, що помилки мають бути і будуть, бо система навчається і оновлюється. І взагалі так здобувається досвід.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eУ кожному, навіть, на перший погляд, страшному кейсі, перш за все бачити дитину. Фокусуватися не на \u0026laquo;що він/вона зробили\u0026raquo;, а \u0026laquo;що до цього призвело\u0026raquo;, \u0026laquo;як це виправити\u0026raquo;, \u0026laquo;чим саме зараз я можу допомогти\u0026raquo;. \u003c/strong\u003eТакий підхід переводить людину з охопленого жахом спостерігача події у фахівця, який може і здатен щось змінити. Який може щиро сказати: \u003cem\u003e\u0026laquo;Я поряд, я з тобою, так буває і так буває також, ми впораємося. Я вірю тобі і я вірю в тебе\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eНавчитися поваги до приватного життя й уміти відрізняти людську цікавість \u003c/strong\u003e(замасковану під професійні питання) \u003cstrong\u003eвід тих обставин, які справді мають бути встановлені в конкретному кримінальному провадженні. \u003c/strong\u003eМожна навести кілька прикладів \u0026mdash; від зайвих і жахливих запитань зґвалтованій дитині (\u003cem\u003e\u0026laquo;А хто пропонував, в якій саме позі буде відбуватися статевий акт\u0026raquo;\u0026hellip;\u003c/em\u003e) до ставлення, яке вгадується у виразі обличчя, коли дитина відповідає на таке саме безглузде запитання про те, що мала вже статевих партнерів до зґвалтування. Це питання компетентності та ставлення. Коли існує розуміння, як працює насильство і якими є/можуть бути стратегії кривдника, такі питання не виникатимуть у головах і не звучатимуть у судових процесах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗмінити пріоритети та підхід із \u0026laquo;або/або\u0026raquo; на \u0026laquo;і там і там\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Я маю на увазі пріоритетність справ, де люди давно під вартою, перед справами за участі дітей. Важливо відійти від \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо ми будемо надавати перевагу та першими слухати дрібні справи про крадіжки в школі чи про легкі тілесні, то ми отримаємо велику кількість справ проти України в ЄСПЛ, пов\u0026rsquo;язану зі строками розгляду\u0026raquo;. \u003c/em\u003eТак, такий ризик є, і в ЄСПЛ вже достатньо справ проти України про надмірну тривалість судових процесів. Пропоную інше \u0026mdash; перестати обирати або/або і вийти на новий рівень мислення та організації діяльності, на рівень більш складної системи, яка буде звучати \u0026laquo;і там і там\u0026raquo;. Ставити собі питання не про те, що пріоритетне, а про те, як організувати діяльність так, щоб слухати вчасно і якісно, паралельно в різних залах судового засідання розглядати і ті й інші справи. Для цього потрібна спеціалізація (але то інший пункт із цього списку, і про нього далі) і розв\u0026rsquo;язане питання неукомплектованості судів танаявності достатньої кількості вмотивованих і навчених фахівців.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗапровадити спеціалізацію [14] за принципом \u0026laquo;якщо в справі є дитина, то з нею взаємодіє навчений і оновлений до останньої доступної версії ювенал, ювеналза духом і за законом\u0026raquo;\u003c/strong\u003e, тобто якщо в кримінальному процесі є дитина, з нею має взаємодіяти ціннісно орієнтований на дитину та навчений фахівець (психолог, слідчий, прокурор, суддя).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗабути про слова Глєба Жеглова [15], що \u0026laquo;злодій має сидіти у в\u0026rsquo;язниці!\u0026raquo;, у контексті дітей. \u003c/strong\u003eЗабути зовсім.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eЯ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e маю на увазі, що досвід \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eце добре\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e з одного боку, а з іншого \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e досвід обмежує, а переконання, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eякі ми віримо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e мають колосальний вплив на ті рішення, які ми \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eухвалюємо\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eКоли \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e 2024 році \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eя \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eчую від представників судової влади такий вислів (я про того, хто вкрав і де він має бути), \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eто \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозумію, що \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвідгомін \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта підходи СРСР продовжують жити в головах людей, які пишуть рішення та вироки іменем України. Мають право та пишуть іменем України, а керуються підходами, далек\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eими\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e від тих, за які сьогодні щоденно бореться та платить надвисоку ціну Україна. Звісно\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eце не ті \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eприклади, які \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eбачиш \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна кожному кроці, це більше поодинокі випадки, але вони є\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і значить є ризик, що дитина, яка потрапила в конфлікт \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз законом\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e може постати перед суддею, який сповідує такий підхід. І він чи вона не буде \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзаглиблюватися \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eв деталі (до прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдеталі про те, що \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eдриль \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eі алюмінієву миску дитина вкрала, щоб продати, купити \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eїжу й \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eнагодувати молодшу сестру\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eприклад \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз реального кейсу 2001 року). Рішення буде \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eухвалено \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eчерез призму такого переконання, і\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e як інколи буває\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e може навіть бути обґрунтовано практикою ЄСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eЯ вірю в те, що з дітьми мають працювати небайдужі люди, які вміють бачити потенціал \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eробити кроки назустріч, які вірять \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eсилу другого (а інколи і третього) шансу і мають добрий контакт \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eз собою.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s18\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s17\"\u003e\u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eОбліковувати статистичні показники вже зараз \u0026mdash; не тільки кількісні, а і якісні.\u003c/strong\u003e Статистику не можна зіпсувати. Ясне та детальне бачення реальної картини дає можливість працювати над помилками.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s18\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eПропоную коротку ретроспективну подорож \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eминуле під назвою \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eаблички \u0026ldquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eвір зразкового порядку\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯкщо простими словами, то в кейсах, пов\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eязаних \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз дітьми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e робота з наслідками важлив\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, але не менш важлив\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвстановлення, розуміння та робота з причинами, які призвели до того, що \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтрапилося\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯ пригадую\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e досвід \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз далекого радянського та пострадянського минулого, коли в будинках, на яких висіла табличка \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвір зразкового порядку\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, так само сварилися і били дітей, як і в будинках, які не мали таких табличок. Тільки в будинках \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз табличками робили це за зачиненими дверима і часто навіть \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eіз \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзачиненими \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвікнами\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e. Щоб сусіди не чули і щоб місцева влада не забрала таку важливу табличку, яка виділяла родини поміж інших. Така табличка давала право бути кращим\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eи\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e за інших і \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eводночас \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eне допомагала (навіть заважала) розібратися з причинами та змушувала приховувати наслідки. Зараз такими метафоричними табличками \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eслугують \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпідходи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдо статистичних показників\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e (кількісні вимірювання без якісного \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eфокуса\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e) та деякі дуже застарілі підходи, які використовуються, щоб не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпсувати статистику\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯ вірю в те, що статистику не можна зіпсувати, якщо ти щирий \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз собою, бо це статистика, вона має показувати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eяк є\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, а не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eяк хочеться, щоб було\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eТому таблички \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eвір зразкового порядку\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eне працюють, проте точно працює робота над помилками та підхід глибинного аналізу після події\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eчи ситуації\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e що сталася.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"s18\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s17\"\u003e\u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e13\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПам\u0026rsquo;ятати, що судова система \u0026mdash; це більше про зручні сервіси та служіння людству і праву, ніж про владу як таку.\u003c/strong\u003e Нижче більш детально, чому це варто робити вже зараз:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: circle; text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eПочну з тези, що мозок людини може обслуговувати будь-яку реальність. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЩо це означає? \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eеоретично людина може раціоналізувати або виправдати будь\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e-\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eяке своє рішення. \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e(До прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e педофіли виправдовують свої вчинки любов\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eю та взаємним задоволенням\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eА якщо людина \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпри владі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eто це навіть простіше, є норми закону та інші інструменти.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eК\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eоли я про це кажу, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eто \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмаю на увазі твердження представників \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпредставниць судової влади: \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e цьому процесі суддя головний, і якщо суд сказав заслухати дитину безпосередньо, то так і має бути, бо саме так працює принцип безпосередності\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eДалі звучить класичне:\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;Ч\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eитайте КПК\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003eІ об цю \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003eбезпосередність\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003eчитайте КПК\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eрозбиваються на друзки аргументи\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eпро те, що \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003eпісля сексуального насильства щодо дитини пройшло два роки, і дитина живе своїм життям в іншій країні і все давно \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003eзабула\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e, бо спрацювали захисні механізми психіки\u0026hellip; і є інші способи реалізувати принцип безпосередності\u0026hellip; є можливість допитати\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s19\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ відповідь\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;А\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eдвокат Гриценко\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e суд розумний, розбереться\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e читайте КПК та проявляйте повагу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтакі моменти я відчуваю холодний порив вітру \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз ціннісної прірви і думаю, що машини часу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e мабуть\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e існують, але вони не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпереносять\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e майбутнє, вони працюють так, що людина застрягає в минулому, не відчуває змін і не вміє або не може (чи не хоче) на них реагувати\u0026hellip;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eІ ще\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e такі моменти я думаю, що закон \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eце інструмент для реалізації прав і свобод людини, він має працювати в інтересах людини, а не проти них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eДуже шкода, що інколи люди, які працюють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз дітьми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e не \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозуміють роботу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e захисн\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eих\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eмеханізм\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eів\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e психіки, коли дитина \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзіткнулася \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз травматичним досвідом. Не знають, що через певний час (залежно від віку\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвід двох до трьох-чотирьох місяців) дитина справді не буде пам\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eятати про обставини та деталі події. І не тому, що вона \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eбреше\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e чи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eне хоче \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eще раз все розповісти\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e суду, а тому, що за\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвдання\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e її психіки \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e вижити, а жити з досвідом не за віком складно, тому його потрібно забути. \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eОпис дуже спрощений, проте дає можливість зрозуміти суть\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e дитину слід \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eпроінтерв\u0026rsquo;ювати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e один раз, не пізніше ніж через два місяці після події і не раніше ніж через кілька днів після події, що трапилас\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЦ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eіна такого незнання висока. Тому має бути спеціалізація з глибоким розумінням\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e що ж стоїть за Керівними принципами \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eщодо \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eправосуддя, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдружнього \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдо дитини\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e фахівців, які працюють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз дітьми\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e мають бути суттєво прокачані суміжні навички (до прикладу\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзнання вікових особливостей та інших основ психології дитини та/чи вміння будувати безпечну взаємоді\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eю\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e з дитиною, розпізнавати та реагувати на її потреби). \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eФ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eахівці, які працюють \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eсистемі правосуддя з дитиною, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eмають\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eусвідомлювати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e, що судова \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eсистема \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eце не про \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eя так сказав/ла\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e\u0026raquo;, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eа про зручні сервіси та служіння, служіння людству, справедливості, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eдитиноцентризму\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e (якщо в справі є \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003eдитина\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s2\"\u003e чи справа зачіпає інтереси дитини) та верховенству права.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp class=\"s4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003eНа чому побудовані мої спостереження\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна 23 роках практики та особистому досвіді як людини і як \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eфахівчині\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна сотнях тренінгових рефлексій (\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eумію \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eслухати і чути те, що говорять люди);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна даних \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз глибинних \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eлюдей, дотичних до ювенальної юстиції;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна даних релевантних досліджень;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна моніторингу реєстру судових рішень;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"s11\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна тому, у що я вірю і що дає мені сили вставати і бігти цей марафон кожного ранку, навіть \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eті складні\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e/\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eстрашні ранки, коли здається, що світ з\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eїхав \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз глузду і нам н\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e по дорозі\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp class=\"s4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"s5\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЗамість висновків\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЗагалом\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e ви маєте право погоджуватися або не погоджуватися з тим, що викладено в цій \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпублікації\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e. Я відкрита до цікавих аргументів і контраргументів, люблю дискусії мовою фактів \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз можливістю переглянути джерело походження інформації. \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eПроте\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e я не приймаю аргументи, обґрунтовані російським\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eи\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eІПСО\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, теоріями змови, очевидною недалекоглядністю та ось цим \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eза\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eшкарублим\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e плугом розвитку\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eми завжди так робили\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЯ вірю в те, що світ змінюється, вірю в людей, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпідходи \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдитиноцентризму\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e та верховенство права, так само вірю \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eу \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсвободу волі і вибір. Під словом \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвибір\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e я маю на увазі ту свободу, яку ми маємо \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eв \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eчасовому проміжку між тим, що відбулося\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і тим, як на це реагувати\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e і ту дію, яку ми обираємо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eУ \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозбудові \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eсистеми \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eювенальної юстиції \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eспринти\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eне працюють. Це довготривала \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eй розіп\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eну\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eна \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтаймлайні\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eпроцедура. Чому \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eрозіп\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eну\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта?\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eБ\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eо ціна занадто висока, бо за кожним\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eя так сказав\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003c/em\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eза кожним\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзлодій має сидіти у в\u0026rsquo;язниці\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eза кожним \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eти брешеш\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e і я тоді не вірю\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eза кожним\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eти \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eзлочинець\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eза кожним проявом байдужості\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e стоїть доля дитини. І тут немає кнопки \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003ebackwards\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026raquo;, \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eне завжди \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eможна\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eповернутися назад, бо інколи кроки вже зроблені, інколи ці кроки зроблені дитиною\u0026hellip; іноді у вікно\u0026hellip; з багатоповерхівки [16]\u0026hellip; бо ніхто вчасно не взяв за руку і не сказав: \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;Я \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eз \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eтобою\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"s7\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eЩе я вірю в те, що одна якісна зустріч \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eз компетентним \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eдитиноцентрованим\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eфахівцем, що слова:\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eЯ вірю \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eтобі \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003eі я вірю в \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003cem\u003eтебе\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eможуть стати поворотними в долі дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eй \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eзмінити ставлення швидше \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eта \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eменш \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eтравматично\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e ніж кілька років позбавлення волі (якщо чесно, то я не вірю в те, що позбавлення волі як покарання змінює ставлення, я \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвірю в те, що позбавлення волі для дитини \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e це загорнутий в \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eобгортку \u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003eвлади крик незнання, неспроможності, нездатності та безсилля)\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s6\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eСвіт змінюється. Біжучи марафон розбудови системи дитиноцентрованоїювенальної юстиції, ми повинні памʼятати про те, де ми справді можемо бути гнучкими, а де маємо спиратися на міцний ціннісний хребет.\u003c/div\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[1] Режим доступу: \u003ca href=\"https://bit.ly/489uPcq%20\"\u003ehttps://bit.ly/489uPcq\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[2] Режим доступу: \u003ca href=\"https://bit.ly/45f2CQS\"\u003ehttps://bit.ly/45f2CQS\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[3] мається на увазі, що судовий процес перетворюється на шоу, на війну між опонентами, перетікає в медіа або інтернет, і фокус найкращих інтересів дитини втрачається\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[4] Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-23#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-23#Text\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[5] Важливо зазначити, що в центрах \u0026laquo;Барнахус\u0026raquo; відбувається взаємодія з дитиною потерпілою та дитиною-свідком. У \u0026laquo;зелених кімнатах\u0026raquo; можуть допитуватися як діти в конфлікті з законом, так і діти потерпілі чи діти-свідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[6] До прикладу, Постанова Верховного Суду від 23.11.2021, справа №369/1044/19. Режим доступу: h\u003ca href=\"ttps://reyestr.court.gov.ua/Review/101519622\"\u003ettps://reyestr.court.gov.ua/Review/101519622\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[7] Станом на кінець травня 2024 року в Україні відкрито та функціонує 12 центрів Барнахус. Режим доступу: \u003ca href=\"https://bit.ly/3yLLUMW\"\u003ehttps://bit.ly/3yLLUMW\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[8] Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0150905-23#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0150905-23#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[9] Режим доступу: \u003ca href=\"https://bit.ly/3XcRvpM\"\u003ehttps://bit.ly/3XcRvpM\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[10] Для інформації: справи щодо дітей, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень розглядаються ювенальними суддями відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а от щодо дітей потерпілих та дітей свідків - на рівні закону така норма відсутня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[11] У перекладі з англійської мови \u0026mdash; \u0026laquo;справжнім\u0026raquo;, і це конотація до першого сезону серіалу \u0026ldquo;True Detective\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[12] У перекладі з англійської мови \u0026mdash; верховенство права\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[13] У перекладі з англійської мови \u0026mdash; найкращі інтереси дитини\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[14] Дослідження досвіду запровадження спеціалізації суддів у справах сім\u0026rsquo;ї та дітей. Режим доступу: \u003ca href=\"https://bit.ly/3veqaYi\"\u003ehttps://bit.ly/3veqaYi\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[15] Персонаж роману братів Вайнерів \u0026laquo;Ера милосердя\u0026raquo; (1976) і знятого за його мотивами телевізійного кінофільму \u0026laquo;Місце зустрічі змінити не можна\u0026raquo; (1979)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e[16]\u0026nbsp;Кримінологічний аналіз та запобігання дитячим самогубствам. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/3M49dHA\"\u003ehttps://cutt.ly/3M49dHA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"s13\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":143,"url":"lyudmila-gritsenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/gricenko.png","name":"Людмила ","surname":"Гриценко","post":"експертка з питань захисту прав дітей ГО «ВГЦ «Волонтер», національна експертка Ради Європи, лекторка Вищої школи адвокатури НААУ, правозахисниця, адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]}]},{"id":847,"url":"obmezhennya-dostupu-do-reestru-sudovih-rishen-scho-dumayut-pravniki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1717490160,"date":"04.06.2024","views":560,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_4.png","mini_image":null,"name":"Обмеження доступу до реєстру судових рішень: що думають правники?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2 травня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики повторно розглянув і рекомендував проєкт Закону України № 7033-д\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e до голосування в парламенті. У ньому йдеться про можливості обмеження доступу до інформації та рішень судового реєстру. Зокрема, законопроєктом передбачено, що з мотивів безпеки загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109\u0026ndash;114-2, 328\u0026ndash;337, 402\u0026ndash;453-1 Кримінального кодексу України), забезпечується через один рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на кінець травня 32 організації закликали\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Верховну Раду України не ухвалювати цей законопроєкт. На їхню думку, запропоновані зміни суперечать принципам демократичного суспільства та євроінтеграційним зобов\u0026rsquo;язанням України. У відкритому зверненні організацій зазначено, що створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі й становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk зібрав думки правників із цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eІрина Гловюк, докторка юридичних наук, професорка, адвокатка\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003e, детально проаналізувала положення запропонованих змін.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікавими є пропозиції викласти деякі пункти частини першої статті 7 Закону України \u0026laquo;Про доступ до судових рішень\u0026raquo;: \u0026laquo;У текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості\u0026raquo; \u0026mdash; у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6) найменування органів військового управління, з\u0026rsquo;єднань та військових частин;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e7) адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв\u0026rsquo;язку та захисту інформації України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e8) адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування суб\u0026rsquo;єктів, які входять до складу Державного концерну \u0026laquo;Укроборонпром\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9) адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування об\u0026rsquo;єктів критичної інфраструктури;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e10) адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування об\u0026rsquo;єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих пропозиціях не уточнено, на який строк чи назавжди не можуть бути розголошені такі відомості, а це суперечить юридичній визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш контроверсійні пропозиції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2-1. Під час дії правового режиму воєнного стану на території України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) з мотивів безпеки, загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109\u0026ndash;114-2, 328\u0026ndash;337, 402\u0026ndash;453-1 Кримінального кодексу України) забезпечується через один рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) якщо судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, але розголошення окремої інформації на переконання суду може зашкодити безпеці, суд має право при направленні рішення до Реєстру визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню), зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eвідомості, що можуть сприяти ідентифікації адреси місць розташування (дислокації) органів військового управління, з\u0026rsquo;єднань, військових частин, вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв\u0026rsquo;язку та захисту інформації України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eвідомості, що можуть сприяти ідентифікації місця проходження (несення) служби військовослужбовцями Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв\u0026rsquo;язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eвідомості, що можуть сприяти ідентифікації розташування (дислокації) суб\u0026rsquo;єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eвідомості, що можуть сприяти ідентифікації процесів розроблення, вироблення, модернізації продукції військового призначення, послуг в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2-2. З мотивів національної безпеки Державній судовій адміністрації України протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень\u0026raquo; забезпечити обмеження загального доступу до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109\u0026ndash;114-2, 328\u0026ndash;337, 402\u0026ndash;453-1 Кримінального кодексу України), які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 \u0026laquo;Про введення воєнного стану в Україні\u0026raquo;, затвердженим Законом України \u0026laquo;Про затвердження Указу Президента України \u0026ldquo;Про введення воєнного стану в Україні\u0026rdquo;\u0026raquo; від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальний доступ до таких судових рішень відновлюється через рік з дня припинення (скасування) воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 \u0026laquo;Про введення воєнного стану в Україні\u0026raquo;, затвердженим Законом України \u0026laquo;Про затвердження Указу Президента України \u0026ldquo;Про введення воєнного стану в Україні\u0026rdquo;\u0026raquo; від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонтроверсійність цих пропозицій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина цих відомостей без будь-якого судового розсуду становить ризики загрози національній безпеці. Тому їх доречно розмістити в статті 7 і лише уточнити строки відсутності доступу. Ідеться про відомості, викладені в підпункті 2 пункту 2-1.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе зрозуміло, навіщо потрібна опція \u0026laquo;закривати\u0026raquo; загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109\u0026ndash;114-2, 328\u0026ndash;337, 402\u0026ndash;453-1 Кримінального кодексу України). Якщо вони ухвалювалися в закритому судовому розгляді, то діє норма статті 2 Закону: \u0026laquo;Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення\u0026raquo;. Якщо підстав закритого судового розгляду недостатньо, щоб захистити інтереси національної безпеки, то потрібні зміни до статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, а не до Закону.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ пропонованій редакції Закону судам надана надмірна дискреція в питанні визначення потреб безпеки (до речі, навіть не вказано \u0026mdash; чиєї), без урахування думки учасників провадження, що не корелює з юридичною визначеністю.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Закриття\u0026raquo; загального доступу до судових рішень у кримінальних провадженнях негативно вплине на судову практику, правничу науку та освіту. Якщо зараз існує можливість зрозуміти послідовність судової практики з питань кваліфікації та процесуальних питань, то в разі ухвалення пропонованих змін це буде ускладнено, якщо взагалі можливо. Тобто і обвинувачення, і захист втратять можливість посилювати свої позиції наявною судовою практикою. Що стосується правничої науки, яка досліджує питання кваліфікації, розслідування, судового провадження щодо цих діянь, то вона за відсутності доступу до актуальної практики втратить можливість давати рекомендації для практики, що знизить соціальну значущість наукових результатів і перешкодить внеску науковців у правничу політику. Цього допустити не можна. Те саме стосується й підготовки здобувачів правничої освіти: викладачі, позбавлені доступу до судової практики, не будуть здатні забезпечити формування в здобувачів знань і навичок, пов\u0026rsquo;язаних із практикою стосовно кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109\u0026ndash;114-2, 328\u0026ndash;337, 402\u0026ndash;453-1 Кримінального кодексу України).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе зрозуміло, навіщо потрібна ретроактивність змін у тих судових рішеннях, які вже є в доступі та які всі, кому було потрібно, уже встигли побачити.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, у цій сенситивній царині ще потрібно шукати баланс інтересів безпеки й доступу до судових рішень, щоб у результаті негативних наслідків змін не виявилося більше, ніж позитивних.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКатерина Котельва, суддя Галицького районного суду м. Львова\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong style=\"color: var(--main-color);\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong style=\"color: var(--main-color);\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eвважає, що трапляються випадки, коли обмеження широкого доступу до рішень суду може бути виправданим у демократичному суспільстві.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБудь-яке завдання потребує різних ракурсів аналізу та зважування всіх варіантів його розв\u0026rsquo;язання задля віднайдення найкращого рішення. Тому хочу навести деякі аргументи на користь обмеження доступу до текстів судових рішень у певних категоріях справ на період війни, розуміючи при цьому важливість відкритості реєстру судових рішень і необхідності громадського контролю за результатами судового розгляду, відсутність якого \u0026mdash; небезпечна стежка, яка веде до свавілля держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 Конвенції допускає обмеження публічності в інтересах національної безпеки або якщо вона може зашкодити інтересам правосуддя. Зупинюся на двох прикладах судових справ, які, на мій погляд, свідчать про доцільність обмеження доступу до судових рішень із метою захисту національної безпеки та інтересів правосуддя в контексті війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eСправи про колабораційну діяльність (стаття 111-1 Кримінального кодексу України). Питання покарання наших громадян за співпрацю з окупантом сьогодні лежить у площині державної політики, збалансованість і виваженість якої \u0026mdash; питання національних інтересів України. Чи може суд виправдати колаборанта? У демократичній державі певний відсоток виправдувальних вироків є цілком нормальним результатом незалежного правосуддя. Чи відповідає національним інтересам України оприлюднення таких вироків? Це складне питання, адже криміналізація колабораціонізму відіграє роль запобіжника проти співпраці місцевого населення з окупантом. Вважаю, що обмеження доступу до вироків у цій категорії справ сприятиме незалежному й безсторонньому правосуддю та відповідатиме інтересам національної безпеки України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДругий приклад стосується справ про ухилення від мобілізації через релігійні переконання (стаття 336 Кримінального кодексу України). Право на свободу думки, совісті та релігії \u0026mdash; основоположне право людини, яке гарантує стаття 9 Конвенції. Водночас звільнення від відповідальності особи, яка відмовилася виконувати свій конституційний обов\u0026rsquo;язок захищати Батьківщину з релігійних міркувань, безумовно, деморалізує інших військовослужбовців і може шкодити мобілізаційним заходам. Не треба пояснювати, що успішність мобілізації сьогодні безпосередньо впливає на результати війни. Закритий реєстр у цій категорії справ міг би виправити ситуацію.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож тимчасові заходи щодо обмеження публічного доступу до реєстру судових рішень у певних категоріях справ сприятимуть національним інтересам України, незалежному правосуддю та дотриманню прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПавло Демчук, доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003e убачає небезпеку та загрози в таких обмежувальних заходах.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоступ до судових рішень \u0026mdash; важливе досягнення України, яке сприяє демократичній підзвітності судової влади. Він дозволяє оцінювати роботу слідства та прокуратури, у тому числі в напрямі кримінального переслідування корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдміністратор реєстру судових рішень (ДП \u0026laquo;ІСС\u0026raquo;) на виконання постанов слідчих обмежив доступ до 15 517 судових рішень Вищого антикорупційного суду (станом на 16 квітня 2024 року). Звісно, витоку інформації потрібно протидіяти, але невизначеність положень законопроєкту дозволяє зловживання. Така дискреція непропорційна для досягнення задекларованої мети\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eІрина Кузіна, адвокатка,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003e висловила занепокоєння, що такі \u0026laquo;тимчасові\u0026raquo; заходи можуть насправді стати довготривалими, а також призвести до інших зловживань.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не знаємо, коли дія воєнного стану буде припинена. Тому я б не розглядала запропоновані в новій редакції пункти 2-1 і 2-2 статті 11 Закону України \u0026laquo;Про доступ до судових рішень\u0026raquo; як тимчасові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року існує практика, коли органи правопорядку навмисно вдаються до надмірної кваліфікації та інкримінують особі злочин проти національної безпеки, якого насправді не було, поряд з іншими складами кримінальних правопорушень. Таке роблять заради застосування до особи безальтернативного тримання під вартою, з метою непублічного кримінального провадження тощо. Законопроєкт № 7033-д лише сприятиме подібним зловживанням, і ми отримаємо ще більше необґрунтованих підозр у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж до військових кримінальних правопорушень і злочинів проти забезпечення мобілізації, то ми отримаємо: 1) групу юристів, які мають досвід ведення лише такої категорії справ, і тільки вони знатимуть судову практику (soft law) із цього питання; 2) суддів, які спілкуються щодо цієї категорії справ з обмеженим колом юристів і не піддаються громадському контролю у своїх рішеннях; 3) громадян, які мотивовані звертатися саме до таких юристів і які, зважаючи на свої вітальні страхи, можуть піддатися вимаганням неправомірної вигоди або ж почуватися так, ніби вони перебувають у ситуації вимагання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож, на мій погляд, ухвалення законопроєкту № 7033-д у цій частині призведе до зростання корупції. А висновки Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики мене здивували.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41159\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41159\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zmina.ua/statements/zaklykayemo-verhovnu-radu-ne-pryjmaty-zakonoproyekt-%E2%84%96-7033-d-yakyj-obmezhuye-dostup-do-sudovyh-rishen/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR15MF0Kf8oNE91Q0Fzn3OxEvT-wsesFW0UBvHKiLHljS0Jos3U7cin1Dl4_aem_AaNgIZLfyxzpbfkNBaabFPDxjVIHGZx7XUIpfulNIYg5opoNuMXwHhsxwfEdGHczCJXC215zRu60ZuAT-p75DKD6\"\u003ehttps://zmina.ua/statements/zaklykayemo-verhovnu-radu-ne-pryjmaty-zakonoproyekt-%E2%84%96-7033-d-yakyj-obmezhuye-dostup-do-sudovyh-rishen/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR15MF0Kf8oNE91Q0Fzn3OxEvT-wsesFW0UBvHKiLHljS0Jos3U7cin1Dl4_aem_AaNgIZLfyxzpbfkNBaabFPDxjVIHGZx7XUIpfulNIYg5opoNuMXwHhsxwfEdGHczCJXC215zRu60ZuAT-p75DKD6\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_4.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":844,"url":"stroki-davnosti-scho-zabuto-te-ne-zasudzheno","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1716457358,"date":"23.05.2024","views":2304,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/tI_sayt.png","mini_image":null,"name":"Строки давності: що забуто, те не засуджено","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд звільнив від відповідальності двох фігурантів справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, задовольнивши клопотання сторони захисту. Хоч злочин, за який їх звільнили, був нетяжким, ця новина розлетілася в медіа, адже коли йдеться про такі гучні справи, то хотілося б побачити кінцеве рішення суду: винна особа чи ні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВ останньому звіті\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з моніторингу ВАКС ми в Transparency International Ukraine встановили, що лише торік 21 % осіб, які були обвинуваченими в справах НАБУ та САП, звільнили від кримінальної відповідальності або покарання через закінчення строків давності. Це значний показник, який надалі може зрости. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТому ми вирішили дослідити ці справи та зʼясувати, чи існують якісь тенденції у звільненні ймовірних порушників від відповідальності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЧому питання строків давності знову на часі?\u003c/span\u003e \u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПередусім нагадаємо, що строки давності\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e в кримінальному праві визначають, скільки часу держава має на притягнення особи до кримінальної відповідальності. Адже після закінчення певного строку:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвтрачає актуальність покарання; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдокази вчинення ймовірного злочину втрачають у якості.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНова хвиля обговорень цього інституту кримінального права розпочалася у 2023 році, коли ВАКС почав масово закривати справи за обвинуваченнями нардепів у недостовірному декларуванні\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, хоча від їх скерування до суду пройшло лише 2-3 місяці. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа цю проблему звернули увагу також і народні депутати, які проєктом закону №10100\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e пропонують скасувати строки давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, учинені в період воєнного стану, а також призупинити перебіг строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ нашому юридичному аналізі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e ми звернули увагу на недоліки запропонованих змін. Адже ці зміни:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eстосуються лише кримінальних правопорушень, учинених у період воєнного стану,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e і лише тяжких та особливо тяжких злочинів. Але проблем зі спроможністю розслідувати топкорупцію сьогодні значно менше, ніж топкорупцію, вчинену до створення НАБУ. Наприклад, справи щодо оточення Януковича;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eне враховують особливостей розслідування корупції.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e А такі кримінальні правопорушення складні для розкриття (мають високу латентність), часто при їх розслідуванні використовуються засоби міжнародного співробітництва, існує потреба подолання охоронюваних законом таємниць (банківської, таємниці листування). Усе це збільшує тривалість розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eне стосуються корупційних і повʼязаних із корупцією кримінальних правопорушень, які не є тяжкими та особливо тяжкими\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Це і торгівля впливом, і недостовірне декларування. Чи означає це, що держава повинна заплющити на них очі? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНепоміркований підхід до зміни кримінального закону в частині строків давності може ніяк не вплинути на справді важливі моменти переслідування корупції. Тому якщо існує відповідний запит суспільства, його потрібно задовольнити якісно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eСтатистика дозволяє виокремити певні патерни в закінченні строків давності в корупційних справах\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаном на 5 лютого 2024 року ми відшукали 80 судових рішень ВАКС та АП ВАКС про звільнення від кримінальної відповідальності (68 рішень) або відбування покарання (12 рішень) через закінчення строків давності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроаналізувавши рішення судів про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через закінчення строків давності, ми визначили, що найчастіше відбувалося при розгляді таких справ:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eнеявка в судові засідання обвинувачених, захисників, свідків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eтривале та безрезультативне слухання справи в місцевому суді до створення ВАКС;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпочаток розслідування справи вже після закінчення строку давності;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eвиконання дій у порядку міжнародного співробітництва;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eтривалий строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо поглянемо на \u003cstrong\u003eпʼятірку статей КК України, за якими найчастіше ухвалювали рішення про звільнення від кримінальної відповідальності або покарання за строками давності\u003c/strong\u003e, то отримаємо такий перелік складів кримінальних правопорушень:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eслужбове підроблення (стаття 366) \u0026mdash; 41 випадок;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдекларування недостовірної інформації (стаття 366-2) \u0026mdash; 16 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзловживання владою або службовим становищем (стаття 364) \u0026mdash; 13 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзловживання впливом (стаття 369-2) \u0026mdash; 12 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдекларування недостовірної інформації (стаття 366-1, визнана неконституційною\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e в жовтні 2020 року) \u0026mdash; 9 випадків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаведена пʼятірка \u0026mdash; це понад 80 % усіх складів кримінальних правопорушень. І тут враховані не лише кримінальні проступки чи нетяжкі злочини, а й тяжкі злочини (наприклад, зловживання владою чи службовими повноваженнями).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ перспективі випадків закриття проваджень щодо тяжких злочинів може побільшати. Адже навіть тепер детективи розслідують справи, у яких інкриміновані події трапилися у 2010\u0026ndash;2014 роках. Це, наприклад, справа Сергія Пашинського\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (події 2014 року), справа щодо заволодіння аеропортом \u0026laquo;Одеса\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з підозрюваними бізнесменом Кауфманом та ексмером Одеси Костусєвим (події 2011 року), справа щодо корупції в \u0026laquo;Укрспецекспорті\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, за версією сторони обвинувачення, на підставі фіктивного договору компанія-нерезидент отримала 23,8 млн дол. (події 2010\u0026ndash;2012 років).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations1.png\" alt=\"25_04statute_of_imitations1\" width=\"650\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож показовими є \u003cstrong\u003eстроки, що\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eминули із часу реєстрації кримінального провадження до часу рішення про звільнення від кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e. 44 % таких рішень стосувалися справ, у яких минуло від 1 до 5 років із моменту початку розслідування. Найбільше рішень \u0026mdash; 40 % \u0026mdash; було ухвалено у справах, у яких цей період становив від 5 до 7 років.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_2.png\" alt=\"25_04statute_of_imitations_2\" width=\"650\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж говорити про строки розслідування справ, то найбільший відсоток рішень про закриття (26 %) ВАКС ухвалив щодо кримінальних проваджень, де строк між початком розслідування до направлення справи до суду становить від 1 до 1,5 року. Далі \u0026mdash; від 3 до 5 років (15 %) і від 2 до 3 років (13 %). У середньому такі справи розслідувалися 803 дні, тобто трохи більше ніж два роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_3.png\" width=\"650\" height=\"650\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж подивитися на строки між надходженням справи до суду та звільненням від кримінальної відповідальності, то можна помітити, що 55 % таких рішень були ухвалені в період між 1 місяцем до 1 року. Тобто можливостей для судового розгляду ВАКС мав не так багато.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_4.png\" width=\"650\" height=\"650\" alt=\"\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПри цьому 31 справу з 80 аналізованих (39 %) до ВАКС передали з місцевого суду вже після 5 вересня 2019 року, коли почав роботу Антикорсуд. І місцеві суди до передачі до ВАКС розглядали ці справи від 145 до 2050 днів, а в середньому такий строк становив 718 днів, тобто близько двох років.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя статистика свідчить про такі важливі для нашого питання речі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eчерез закінчення строків давності ВАКС звільняв від кримінальної відповідальності не лише в справах щодо кримінальних проступків і нетяжких злочинів, а й щодо тяжких злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпісля завершення розслідування часто не залишається великого проміжку часу для розгляду справи Антикорсудом і перегляду вироку суду апеляційною інстанцією;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзволікання з розглядом справ про корупцію та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення місцевими судами також негативно впливає на дотримання строків давності.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПоложення про строки давності можна вдосконалити\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗагалом єдиного визнаного підходу до регулювання строків давності в кримінальному законодавстві інших держав немає. Хоча в міжнародних актах, присвячених протидії корупції, цьому приділяють велику увагу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, у Конвенції ООН проти корупції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вказано, що кожна держава-учасниця, де це необхідно, встановлює у своєму національному законодавстві тривалі строки давності для початку провадження у зв\u0026rsquo;язку з будь-яким правопорушенням. Також цей юридичний акт зобовʼязує або встановити більший строк давності, або призупинити його, якщо фігурант переховується від правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнське законодавство переважно відповідає цим вимогам. Проте окремі корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення мають невеликі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, і це повʼязано з непропорційно малим розміром покарання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПісля порівняння строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за різні корупційні злочини в країнах-членах ЄС\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Україні можемо зробити висновок, що в нас за окремі діяння строки давності невиправдано короткі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Найбільше це стосується перешкоджання здійсненню правосуддя, але також і хабарництва в державному секторі (статті 368 та 369 КК України), хабарництва в приватному секторі (стаття 354 КК України), торгівлі впливом (стаття 369-2 КК України) та зловживання повноваженнями (стаття 364 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДержавна антикорупційна програма містить положення\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e про потребу вдосконалення санкції за корупцію. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, можна сказати, що для виправлення ситуації зі строками надзвичайно важливе \u003cstrong\u003eпропорційне посилення кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e за окремі кримінальні правопорушення. Адже саме така зміна призведе до збільшення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ національному законодавстві виконання дій у порядку міжнародної правової допомоги не є підставою для зупинення перебігу строку давності. І це теж \u003cstrong\u003eнедолік, який потрібно усунути\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім цього, строки давності рахуються з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту набрання вироком законної сили. Тобто вони охоплюють не лише період судового розгляду, а й апеляційний перегляд вироку. Тому варто \u003cstrong\u003eзмінити кінцеву точку обрахунку строку давності\u003c/strong\u003e притягнення до кримінальної відповідальності \u0026mdash; не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯк ми рекомендуємо виправити ситуацію зі строками\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений аналіз показує, що проблема закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише починає ставати критичною для роботи Вищого антикорупційного суду. При цьому вона залежить від інших показників ефективності роботи суду, наприклад від реагування на зловживання процесуальними правами. Зміни до кримінального законодавства можуть розв\u0026rsquo;язати цю проблему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності треба вдосконалювати в кількох напрямах:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпропорційно посилити кримінальну відповідальність за окремі кримінальні правопорушення, що призведе до збільшення строків давності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвстановити додаткові підстави для зупинення перебігу строку давності, наприклад міжнародна правова допомога в кримінальному провадженні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзмінити кінцеву точку обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду. Це комплексний критерій, який вимагає дотримання великої кількості складових\u003cspan\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003eнаявності достатніх ресурсів, пріоритезації кримінальних проваджень, наявності законодавчих інструментів протидії зловживанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому, щоб не ставити під загрозу повноцінний судовий розгляд, наприклад у справах Мартиненка, щодо корупції в \u0026laquo;Укрспецекспорті\u0026raquo; та аеропорту \u0026laquo;Одеса\u0026raquo;, потрібно завчасно попрацювати над якістю законодавства про строки. І це можна робити вже зараз.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/research/vaks-pid-chas-vijny-osnovni-tendentsiyi-vyklyky-i-rekomendatsiyi-dlya-pokrashhennya-roboty/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/research/vaks-pid-chas-vijny-osnovni-tendentsiyi-vyklyky-i-rekomendatsiyi-dlya-pokrashhennya-roboty/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zakryttya-spravy-za-splyvom-strokiv-davnosti-yak-tse-pratsyuye/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/zakryttya-spravy-za-splyvom-strokiv-davnosti-yak-tse-pratsyuye/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pokaraj-mene-yakshho-zmozhesh-yak-obvynuvacheni-u-koruptsiyi-unykayut-vidpovidalnosti/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/blogs/pokaraj-mene-yakshho-zmozhesh-yak-obvynuvacheni-u-koruptsiyi-unykayut-vidpovidalnosti/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42872\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42872\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/yak-nardepy-proponuyut-udoskonalyty-stroky-u-kryminalnyh-spravah/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/yak-nardepy-proponuyut-udoskonalyty-stroky-u-kryminalnyh-spravah/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/vid-kurchenka-do-pashynskogo-shho-ne-tak-z-odeskym-npz/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/vid-kurchenka-do-pashynskogo-shho-ne-tak-z-odeskym-npz/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/news/2023/08/29/703707/\"\u003ehttps://www.epravda.com.ua/news/2023/08/29/703707/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/koruptc-ia-v-ukrspetceksport-nadano-dozv-l-na-spetcrozsl-duvannia-stosovno-eksdirektora/\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/news/koruptc-ia-v-ukrspetceksport-nadano-dozv-l-na-spetcrozsl-duvannia-stosovno-eksdirektora/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2023:234:FIN\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2023:234:FIN\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/18LYCElJIODlfLt-w7X8HKvtn8t1ubqjB/view\"\u003ehttps://drive.google.com/file/d/18LYCElJIODlfLt-w7X8HKvtn8t1ubqjB/view\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dap.nazk.gov.ua/zahid/197/\"\u003ehttps://dap.nazk.gov.ua/zahid/197/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/tI_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":842,"url":"spetsialnij-tribunal-schodo-zlochinu-agresii-proti-ukraini-na-krok-blizhche-do-stvorennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715848053,"date":"16.05.2024","views":1129,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_3.png","mini_image":null,"name":"Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України: на крок ближче до створення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія росії проти України \u0026mdash; одне з найбільш зухвалих порушень статті 2 (4) Статуту ООН\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e із часу набуття ним чинності. Можна констатувати, що ця збройна агресія розпочалася ще 20 лютого 2014 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, коли були зафіксовані перші випадки перетину збройними силами рф без розпізнавальних знаків державного кордону України та використання дислокованих у Криму військових формувань для блокування українських військових частин. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом збройної агресії, коли рф уже відкрито використала свої збройні сили та інші воєнізовані формування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна спільнота визнала агресію рф проти України протиправною та засудила на рівні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 \u0026laquo;Агресія проти України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи 2433 (2022) \u0026laquo;Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і 2436 (2022) \u0026laquo;Агресія Російської Федерації проти України: забезпечення відповідальності за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та інші міжнародні злочини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Декларації Парламентської Асамблеї НАТО на підтримку України\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ стосовно агресивної війни Російської Федерації проти України та її народу й загрози безпеці в усьому регіоні ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Резолюції Європейського Парламенту \u0026laquo;Російська агресія проти України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших міжнародних організацій\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 8 Римського статуту під злочином агресії розуміється планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід актом агресії розуміється застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави чи в будь-який інший спосіб, несумісний зі Статутом ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВиконавча директорка \u0026laquo;Центру громадянських свобод\u0026raquo; Олександра Романцова\u003c/strong\u003e зазначає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;з\u003c/em\u003e\u003cem\u003eлочин агресії є унікальним, оскільки є новим. Його після Другої світової війни не розглядали й не розслідували. І специфіка в тому, що треба довести, що агресія стала справді результатом системного адміністративно-владного рішення про те, що розпочинається війна. \u003c/em\u003e\u003cem\u003eЗлочин агресії \u0026mdash; це країна проти країни. Тобто Україна як країна, як система державна висуває обвинувачення іншій країні, що вона розпочала агресію\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРЕЗОЛЮЦІЯ РАДИ ЄВРОПИ ПРО СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ТРИБУНАЛУ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e30 квітня 2024 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення, яким уповноважив Генерального секретаря організації підготувати пакет документів для сприяння консультаціям у межах Core Group. Це коаліція 40 держав за створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (далі \u0026mdash; Спецтрибунал). Серед запропонованих документів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт Угоди між Радою Європи та Україною про заснування Спецтрибуналу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт статуту Спецтрибуналу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт розширеної часткової угоди, яка регулюватиме фінансові та адміністративні питання його діяльності\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКатерина Рашевська, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eюристка Регіонального центру прав людини\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e,\u003c/strong\u003e виділяє три важливі аспекти в цьому рішенні:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-перше\u003c/em\u003e, саме Рада Європи стане майданчиком, на якому буде розбудовано архітектуру механізму притягнення до відповідальності за агресію проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-друге,\u003c/em\u003e у держав-членів залишається намір залучити до процесу інші країни (саме тому згадується інструмент розширених часткових угод).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-третє,\u003c/em\u003e поряд із прагненням продемонструвати агресорам невідворотність кримінальної відповідальності залишається розуміння викликів, які постануть як перед Спецтрибуналом, так і Радою Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Рашевська зазначає, що в міжнародній практиці існує прецедент укладення схожої угоди. 22 серпня 2012 року Сенегал підписав договір з Африканським Союзом про створення трибуналу для переслідування винних у порушеннях міжнародного права в Чаді між 1982 і 1990 роками\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча міра наднаціональності (делегування державами-членами частини власних суверенних повноважень) усередині Африканського Союзу вища, ніж у Раді Європи, тяжкість злочину, його довгострокові негативні наслідки, провідна роль організації у створенні механізму відшкодування дозволяють зробити висновок про відсутність ознак дій \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (з перевищенням повноважень) у контексті потенційного укладення угоди про створення Спецтрибуналу. Понад те, Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила вже вісім резолюцій\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у яких підкреслила необхідність надати міжнародну юридичну відповідь на агресію рф проти України, закріпивши за організацією провідну роль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, \u003c/strong\u003eвисловив із цього приводу таку позицію.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМи розглядаємо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України на основі двосторонньої угоди з Радою Європи як варіант, який є цікавим і заслуговує на подальше ґрунтовне вивчення. Цей варіант зараз обговорюється в межах Core Group. Ми вважаємо, що Рада Європи як найбільша європейська регіональна організація має моральні, політичні та правові підстави для активної участі у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, оскільки російська федерація була членом Ради Європи, коли почалася агресія російської федерації проти України у 2014 році, а також повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо, що 30 квітня 2024 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення про уповноваження Генерального секретаря Ради Європи підготувати проєкти текстів двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу, проєкту статуту Спеціального трибуналу та розширеної часткової угоди щодо технічних аспектів діяльності майбутнього Спеціального трибуналу. Це важливий сигнал про те, що Рада Європи готова відігравати активну та пряму роль у створенні Спеціального трибуналу. Відповідні підготовлені Радою Європи проєкти документів будуть обговорюватися на наступних засіданнях \u003c/em\u003e\u003cem\u003eCore\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eGroup\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо зазначити, що наразі не ухвалене рішення про вибір конкретної моделі створення Спеціального трибуналу. Усі ключові змістові елементи майбутнього Спеціального трибуналу мають бути включені до проєкту статуту майбутнього Спеціального трибуналу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСергій Бурлаков\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eсуддя Верховного Суду, \u003c/strong\u003eпереконаний, що створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є необхідним кроком, оскільки наразі немає міжнародного суду чи трибуналу, який міг би судити вище політичне та військове керівництво росії за вчинення злочину агресії проти України. Створення Спецтрибуналу усуне цю прогалину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення відповідальності за злочин агресії проти України \u0026mdash; це невід\u0026rsquo;ємна частина повної комплексної відповідальності за порушення міжнародного права, вчинені за час агресії росії проти України. Створення Спецтрибуналу є належним способом забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам факт створення такого трибуналу важливий для системи міжнародного права як один з інструментів убезпечення від злочинів агресії в майбутньому. Це потрібно не лише Україні та її народу, а й усьому світу, щоб злочин агресії не залишився непокараним, щоб постправда не поглинула його\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЩО ДАЛІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКатерина Рашевська поділилася своїми міркуваннями щодо можливих наслідків і перспектив ухваленого рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМожна припустити, що Україна укладе угоду з Радою Європи про створення Спецтрибуналу в найближчому майбутньому. Однак чи нівелює це виклики, які постануть перед його ефективною діяльністю? Зокрема, такі:\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eлегітимність;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eнеспроможність подолати персональні імунітети вищого керівництва;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eвидача підозрюваних та збір доказів;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eпроцеси in absentia;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eвиконання вироків;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстворення перешкод росією.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас сприяння процесуальним діям і виконання окремих рішень Спецтрибуналу можуть стати умовою для повернення рф у Раду Європи, дискусійність легітимності та персональні імунітети виглядають тим айсбергом, який ущент руйнує шхуну прагнень покарати Владіміра Путіна, Алєксандра Лукашенка та ще кількох їхніх найближчих соратників. Малоймовірно, що трибунал, створений у межах регіональної організації, є міжнародним у розумінні Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[15]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Таким чином, буде створено інституцію, яку могли би замінити процеси на національному рівні в Україні або ж у низці держав, що поширюють принцип універсальної юрисдикції на злочин агресії. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо підкреслити, що після укладення угоди між Радою Європи та Україною постане питання права, яким послуговуватиметься Спецтрибунал. Якщо це буде міжнародне кримінальне право, то неминуче виникне дисонанс із національною практикою та інтерпретацією злочину агресії. Якщо це буде українське кримінальне право, то його слід невідкладно узгодити з міжнародними стандартами. Існує також опція укладення угоди з іншою державою, наприклад проактивними в цій сфері Нідерландами\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[16]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. На основі такого договору застосовуватиметься кримінальне право цієї країни. Водночас прагнення віднайти креативні рішення поряд зі недосконалим національним правом і практикою, а також неготовністю ратифікувати Римський статут, є проявом подвійних стандартів, який важко схвалити.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ контексті процесів in absentia лише Спеціальний трибунал щодо Лівану мав відповідний формат. Натомість у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії, Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди, Спеціальному суді щодо Сьєрра-Леоне, Косово, Сенегалу присутність обвинуваченого на процесі була визнана мінімальною гарантією справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[17]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПідсумовуючи, наголосимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за агресію у випадку збереження РФ та її режиму в чинній формі буде складним, хоча вкрай важливим завданням. Росія блокуватиме всі ініціативи, які би зробили Спецтрибунал неоскаржувано легітимним, наприклад на рівні Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй. Тому автори, створюючи проєкти документів для Core Group, мають чітко визначити мету діяльності майбутньої інституції, щоб не давати хибних надій. Інакше замість утвердження правосуддя й гарантій неповторення результати кількох, але витратних процесів над службовцями середньої ланки можуть стати зеленим світлом для розв\u0026rsquo;язання нової війни в Європі справжніми агресорами\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N22/293/36/PDF/N2229336.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N22/293/36/PDF/N2229336.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakordonniukrainci.mfa.gov.ua/storage/app/sites/138/Міжнародне%20визнання%20воєнних%20злочинів%20РФ%20на%20території%20України%20геноцидом%20Українського%20народу/pace-resolution-2433-27042022-ukr.pdf\"\u003ehttps://zakordonniukrainci.mfa.gov.ua/storage/app/sites/138/Міжнародне%20визнання%20воєнних%20злочинів%20РФ%20на%20території%20України%20геноцидом%20Українського%20народу/pace-resolution-2433-27042022-ukr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://pace.coe.int/en/files/30024/html\"\u003ehttps://pace.coe.int/en/files/30024/html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nato-pa.int/document/2022-declaration-standing-ukraine-111-sesp-22\"\u003ehttps://www.nato-pa.int/document/2022-declaration-standing-ukraine-111-sesp-22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.oscepa.org/en/documents/annual-sessions/2022-birmingham/4409-birmingham-declaration-eng/file\"\u003ehttps://www.oscepa.org/en/documents/annual-sessions/2022-birmingham/4409-birmingham-declaration-eng/file\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2022-0052_EN.html\"\u003ehttps://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2022-0052_EN.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/21869/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/21869/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/tsentr-haaha-zlochyn-ahresiyi-trybunal-dokazy-svidchennya/32488979.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/tsentr-haaha-zlochyn-ahresiyi-trybunal-dokazy-svidchennya/32488979.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/cm/pages/result_details.aspx?objectid=0900001680af831c\u0026amp;fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2InVQxaaQd1aZrNYdRUjEffJTUdcCn-5ZQSBrMx65GuI4nX5cz04B5EIE_aem_Aeb-4m0AZxFXloEX1B1Az72ct-De8mI5YQ7Ke34sNwX_hk1WF_DuHc4W35rpVcku2u4v-tj4SnNMk2w042w7-9Ik\"\u003ehttps://search.coe.int/cm/pages/result_details.aspx?objectid=0900001680af831c\u0026amp;fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2InVQxaaQd1aZrNYdRUjEffJTUdcCn-5ZQSBrMx65GuI4nX5cz04B5EIE_aem_Aeb-4m0AZxFXloEX1B1Az72ct-De8mI5YQ7Ke34sNwX_hk1WF_DuHc4W35rpVcku2u4v-tj4SnNMk2w042w7-9Ik\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-legal-materials/article/abs/agreement-on-the-establishment-of-the-extraordinary-african-chambers-within-the-senegalese-judicial-system-between-the-government-of-the-republic-of-senegal-and-the-african-union-and-the-statute-of-the-chambers/E2EAFA94C9FD3C61D61219EC0AB74173\"\u003ehttps://www.cambridge.org/core/journals/international-legal-materials/article/abs/agreement-on-the-establishment-of-the-extraordinary-african-chambers-within-the-senegalese-judicial-system-between-the-government-of-the-republic-of-senegal-and-the-african-union-and-the-statute-of-the-chambers/E2EAFA94C9FD3C61D61219EC0AB74173\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=10231658239023156\u0026amp;set=a.1878122236921\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=10231658239023156\u0026amp;set=a.1878122236921\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/sergiy-burlakov-specialnyy-trybunal-shchodo-zlochynu-agresiyi-navishcho-ce-potribno-zaraz\"\u003ehttps://hcj.gov.ua/news/sergiy-burlakov-specialnyy-trybunal-shchodo-zlochynu-agresiyi-navishcho-ce-potribno-zaraz\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, paras. 54\u0026ndash;55.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/general/908094.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/general/908094.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/702574/EXPO_IDA(2022)702574_EN.pdf\"\u003ehttps://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/702574/EXPO_IDA(2022)702574_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, p. 34.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_3.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":841,"url":"protidiya-glorifikatsii-voroga-yaku-model-obrati","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715594767,"date":"13.05.2024","views":909,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/glor_sayt.png","mini_image":null,"name":"Протидія глорифікації ворога: яку модель обрати?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа перехресті доленосних для українського народу подій \u0026mdash; відсічі повномасштабної агресії рф, підсиленої небувалого розмаху інформаційною експансією як ознакою гібридної війни, з одного боку, і невпинного руху нашої держави в тренді глобалізації світового суспільства через запровадження нових засобів комунікації \u0026mdash; виникають явища, розквіт яких стає можливим у системі саме таких координат, як агресія й глобалізація.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким явищем, напевно, є і глорифікація образу ворога, його дій, мотивації, наративів тощо. Зазначене явище червоною стрічкою сьогодні проходить в обговореннях фахівців-правознавців, представників політикуму, журналістів і блогерів, українського суспільства загалом. І це не випадково, адже такі обговорення є відповідною рефлексією на спробу розколу українського суспільства зсередини, намаганням зменшити тиск глорифікації на виснажений війною соціальний організм нашої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи шкоду, що несе глорифікація ворога як такого для сьогодення та нашого майбутнього, як і важливість завдань, пов\u0026rsquo;язаних з убезпеченням інформаційного простору держави, на початку повномасштабної війни у березні 2022 року законодавець вніс до Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) зміни, якими в статті 436-2 встановлено кримінальну відповідальність за виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікацію її учасників. Відтоді слідчо-судова практика стала вимірюватися сотнями й навіть тисячами зареєстрованих кримінальних проваджень, що є свідченням масовості подібних проявів в українському контексті воєнного життя. Водночас у практичній царині перманентно виникають складнощі в кримінально-правовій оцінці таких дій і водночас констатується недостатня ефективність застосування арсеналу відповідних засобів правового характеру, попри первісні прогнози стосовно посилення внаслідок ухвалення відповідної норми результативності протидії гібридній інформаційній війні, яку веде держава-агресор проти України, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, зміцнення патріотичних настроїв у Збройних Силах України та загалом в українському суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоманда науковців проєкту \u0026laquo;Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії глорифікації збройної агресії рф в Україні\u0026raquo; (реєстраційний номер 2022.01/0060), що виконується за підтримки Національного фонду досліджень України, поставила за мету з\u0026rsquo;ясувати практичну користь від існування аналізованої норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що будь-який серйозний кримінологічний аналіз починається із цифр. Що ж нам кажуть цифри? Звернімося до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, оприлюднених на сайті Офісу Генерального прокурора, і даних, наведених у \u003ca href=\"https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/main_site/1-k%20_%204-%202022.xls\"\u003eЗвіті судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з офіційними даними, у 2022 році за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 436-2 КК України, обліковано 1\u0026nbsp;354 кримінальні провадження, засуджено 200 осіб. У 2023 році обліковано 1\u0026nbsp;282 кримінальні провадження, а засуджено 472 особи. За три місяці 2024 року офіційно зафіксовано 331 випадок глорифікації. Своєю чергою за 2023\u0026ndash;2024 рр. лише 18\u0026nbsp;% осіб (в абсолютних показниках 119 осіб), визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 436-2 КК України, отримали за рішеннями українських судів реальні покарання, тоді як 82\u0026nbsp;% винних (553 особи) було звільнено від відбування покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому середній рівень застосування так званих реальних покарань за останні 11 років становить 58\u0026nbsp;% (рис. 1). Далі ми ще повернемося до цієї практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1-png.jpg\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.1\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк виявило проведене дослідження, більшість винних у глорифікації осіб \u0026mdash; чоловіки. На їхню частку, за результатами узагальнення судових рішень, припадає 61,0\u0026nbsp;%. Частка жінок відповідно становить 39,0\u0026nbsp;%. Проте таке співвідношення засуджених осіб чоловічої і жіночої статі не відбиває закономірностей так званої загальнокримінальної злочинності, у якій питома вага жінок принаймні вчетверо менша за частку осіб жіночої статі в структурі глорифікації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що вік людини, як, до речі, і її стать, виявляється тією обставиною, з якою пов\u0026rsquo;язані різні соціальні прояви особи, її ролі, статуси в соціумі тощо. Отже, вік багато в чому визначає життєві цілі, настанови, потреби людини, коло її інтересів, знайомств, нарешті, спосіб життя загалом. Окрім того, залежно від віку різним є вплив на людину й зовнішнього середовища. У цьому сенсі, здавалося б, працює відоме в кримінології \u0026laquo;правило\u0026raquo;: що старша за віком стає людина, то менше вона віддається будь-яким зовнішнім негативним впливам, що сприяють формуванню в неї так би мовити психології правопорушника. Але ж звернімося до реалій сьогодення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВіковий розподіл осіб (рис. 2), визнаних винними за статтею 436-2 КК України, засвідчує помітні відхилення від кримінальної \u0026laquo;норми\u0026raquo; за віком правопорушників. Так, 23\u0026nbsp;% глорифікаторів \u0026mdash; це особи віком від 30 до 50 років (при середньому значенні цього вікового проміжку в усій злочинності на рівні 49\u0026nbsp;%), 45\u0026nbsp;% \u0026mdash; особи віком від 50 до 65 років (при середньому значенні 10\u0026nbsp;%). Але головний фокус проблеми \u0026mdash; винні віком понад 65 років. Їхня питома вага дорівнює аж 30\u0026nbsp;% (!) (при середньому значенні відповідного вікового проміжку в злочинності на рівні не більше ніж 1%). Загалом 39\u0026nbsp;% усіх випадків засудження припадає на пенсіонерів (при середньому значенні 10\u0026nbsp;%). Такі \u0026laquo;відхилення\u0026raquo; заслуговують на особливу увагу, щоб пояснити цей феномен. Принаймні це ключ до пояснення мотивації помітного прошарку населення, з якого насамперед \u0026laquo;рекрутуються\u0026raquo; потенційні глорифікатори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(1).png\" alt=\"Picture2 (1)\" width=\"700\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.2\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча для кримінально-правової кваліфікації дій винного, що виправдовує, визнає правомірною, заперечує збройну агресію рф проти України або героїзує її учасників, не мають значення мотиви, через які правопорушник вчиняє ці дії, проте з огляду на потребу з\u0026rsquo;ясувати канали зараження небезпечними ідеями та опрацювати заходи з нейтралізації останніх, щоб надалі не допустити зміцнення й ретрансляцію цих ідей, саме мотивація стає поворотним моментом для розуміння проблеми глорифікації загалом. Установлено, що 44,0\u0026nbsp;% осіб діяли винятково з ідеологічних мотивів. Причиною глорифікації агресора в 6,07\u0026nbsp;% винних осіб ставала зневіра й розчарування в Українській державності як такій, національній ідеології, політичному керівництві. Лише 0,28\u0026nbsp;% осіб діяли з корисливих мотивів. Далі в ранжуванні мотивів ідуть вигоди нематеріального характеру, як-от: слідування позиції близьких осіб, знайомих, певної частини населення регіону тощо. До цього складного мотиваційного комплексу додається ще й страх і потреба виживання у ворожій обстановці (по 0,14\u0026nbsp;% відповідно). У вироках суду констатуються й інші мотиваційні забарвлення (наприклад, ненависть до всього українського, схиляння перед минулим, туга за радянськими часами, омана, хибно зрозумілі наміри ворога, бажання завдати шкоди Українській державі та (або) її союзникам, патріотично налаштованому населенню тощо). Однак у дуже значному масиві випадків глорифікації органи правопорядку й судові органи не приділили мотивам належної уваги (45,24\u0026nbsp;%).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо ще на одному ракурсі проблеми глорифікації. Чи є це правопорушення груповим? Упевнено відповімо: ні. Хоча на рівні гіпотетичного знання нам, дослідникам, уявлялося, що глорифікація ворога \u0026mdash; це так би мовити правопорушення комунікації, де присутній обмін думками, матеріалами, є цільова \u0026laquo;благодатна\u0026raquo; аудиторія, спостерігається намагання долучити до своєї пастви нових адептів \u0026laquo;руского міра\u0026raquo; тощо. А це означає, що в будь-якому разі мала б бути присутня синергія дій і помислів. Проте практика свідчить про протилежне. Так, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 436-2 КК України, у складі групи протягом 2022\u0026ndash;2023 рр. засуджено всього двох осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе один аспект, цікавий із погляду ретрансляції нашими співгромадянами ідеології ворога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений аналіз судових рішень свідчить, що в більшості зафіксованих органами правопорядку випадків (77,8 %) дії глорифікаційного характеру полягали в написанні постів, коментарів або реакціях у соціальних мережах. При цьому \u0026laquo;осередком\u0026raquo; таких дій виявилася заборонена в Україні соціальна мережа \u0026laquo;Однокласнікі\u0026raquo;. На її частку припадає аж 61,8\u0026nbsp;% аналізованих \u0026laquo;квартів глорифікації\u0026raquo;. Частота \u0026laquo;виверження\u0026raquo; глорифікаційної лави (за матеріалами близько половини вироків) становила від одного до чотирьох епізодів, що відповідає одному-чотирьом постам / коментарям / реакціям / візуалізаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, про таргетування глорифікаційної отрути по територіях України свідчить насамперед географічний розподіл облікованих проваджень (рис. 3). Діяльність Служби безпеки України з виявлення фактів глорифікації дозволяє чітко встановити основні напрями інформаційних впливів агресора. Це Харківська, Сумська, Одеська та Миколаївська області. У зв\u0026rsquo;язку із цим заслуговує на увагу гіпотеза, що значна кількість облікованих проваджень у названих регіонах свідчить про той факт, що ворог не полишив планів нападу на них і здійснює підготовчі дії в інформаційному просторі. У такій ситуації протидія глорифікації категорично не повинна обмежуватися примітивними формами, значну поширеність яких сьогодні демонструє аналізована статистика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(1).png\" width=\"700\" height=\"410\" alt=\"\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.3 Розподіл кількості проваджень, облікованих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПаралельно із цим ракурсом за допомогою інструментів кримінологічної картографії слід візуалізувати й географічний розподіл кількості засуджених осіб і суворості призначеного покарання (рис. 4). Якщо розподіл кількості засуджених загалом збігається з розподілом облікованих проваджень (з їх превалюванням у Сумській та Одеській областях), то більшу суворість покарань можна спостерігати в західних регіонах нашої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(1).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"Рис.4\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.4\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисунемо ще одну гіпотезу, яка потребує перевірки: судді в регіонах із найбільшою кількістю засуджених за глорифікацію мають неабияку практику опрацювання матеріалів подібних кримінальних проваджень, а тому вони об\u0026rsquo;єктивніше здатні оцінити справжню небезпечність осіб, яких обвинувачують у глорифікації, і відповідно їхніх дій. Водночас такої практики поки що не мають судді західних регіонів України, внаслідок чого інколи \u0026laquo;драматизують\u0026raquo; особу та її дії, призначаючи більш суворі покарання. Однак превалювання протидії переважно нескладним (і навіть примітивним формам глорифікації) згодом, на жаль, \u0026laquo;вирівняє\u0026raquo; практику оцінювання суддями глорифікаційних дій по всій країні як далеко не пріоритетного напряму в боротьбі з викликами воєнного часу. На нашу думку, небезпека такого підходу полягає в тому, що слідом за суддями спрощене розуміння глорифікації тиражуватиметься й на публічний дискурс проблеми. Такої девальвації небезпеки в прямому смислі цього слова не можна допускати, враховуючи зроблений раніше висновок про значення й місце явища глорифікації у військових планах агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе є додатковим аргументом для коригування й оптимізації напрямів протидії глорифікації. Наведемо приклад. Так, видається, що доцільно більш активно використовувати важелі суспільної комунікації, зокрема Служби безпеки України, позиціонуючи її принципову позицію щодо відомих у минулому публічних осіб, які зараз прилюдно висловлюють підтримку ворогу. Наприклад, офіційне повідомлення від 15 лютого 2024 року про притягнення до відповідальності за глорифікацію артистки Таїсії Повалій мало набагато більше резонансу в суспільстві, а значить й ефекту для оздоровлення інформаційного простору, аніж десятки обвинувачень українських пенсіонерів за кілька вподобайок у забороненій соціальній мережі \u0026laquo;Однокласнікі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до реакції держави й суспільства на випадки глорифікації ворога. Повторимо своє припущення: дуже високий рівень застосування звільнення від покарання свідчить скоріше за все про те, що в судах переважно опиняються \u0026laquo;конвеєрні\u0026raquo; справи стосовно обвинувачення в найменш небезпечних проявах глорифікації. Це додатково підтверджується аномальними (у контексті загальних кількісно-якісних показників злочинності) даними, що характеризують вік, стать, освіту й заняття засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 436-2 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eОтже, висновок такий\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e: маємо справу із зазначеною вище примітивізацією кримінально-правової протидії виправданню, визнанню правомірною, запереченню збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників, коли реакція суспільства поширюється на тих, кого простіше \u0026laquo;спіймати\u0026raquo;. До того ж з огляду на активні дії противника в інформаційній сфері такий прояв примітивізації кримінально-правової реакції суспільства вкрай небезпечний. Навряд чи така судова практика є показником досягнення задекларованих цілей, необхідністю досягнення яких було зумовлено доповнення КК України статтею 436-2. Адже органи правопорядку, прокуратура та суди провели більш ніж значний обсяг роботи із забезпечення відсічі агресії рф в інформаційній сфері, проте ККД від убезпечення українського соціуму від глорифікаторів залишається вкрай низьким, про що свідчать постійне продукування фонового інформаційного шуму фізичної агресії рф проти України, нові лейтмотиви глорифікаторів, відсутність зниження рівня випадків їх викриття тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це дозволяє зробити висновок, що напрями протидії глорифікації потребують якнайшвидшого перегляду. Щоб синхронізувати достатньо численні запобіжні заходи, зробити їх ефективними, потрібно розробити й опрацювати потужну національну модель протидії глорифікації, сконцентрувати головний удар по небезпечному явищу за кількома стратегічними напрямами. \u0026laquo;Формула\u0026raquo; таких стратегічних напрямів, що поєднуватимуться в національній моделі протидії глорифікації, достатньо проста: боротьба з дезінформацією: історико-правове просвітництво \u0026mdash; створення й культивування почуття присутності української влади навіть на тимчасово окупованих територіях (складний і трудомісткий напрям) \u0026mdash; щоденне зміцнення віри в Перемогу й силу українського народу \u0026mdash; принципове припинення будь-яких дій, спрямованих на розкол єдності України зсередини (боротьба з мовною, релігійною, національною та іншими видами стигматизації), \u0026mdash; таргетування по великих \u0026laquo;мішенях\u0026raquo; \u0026mdash; інфлюенсерах тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому сенсі важливу профілактичну роль відіграють вітчизняні вчені. Саме вони на основі проведених досліджень, по-перше, отримують об\u0026rsquo;єктивну інформацію про явища протиправної глорифікації, осіб, що вчиняють такі дії; по-друге, оцінюють ефективність кримінальної або іншої відповідальності; по-третє, визначають категорії осіб і ступінь розповсюдженості явища на тій або іншій території країни; по-четверте, пропонують оптимальну модель стратегії запобігання явищу глорифікації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри розробленні національної моделі протидії глорифікації також слід зважати на досвід минулого, зокрема денацифікацію Німеччини після Другої світової війни як процес очищення повоєнного німецького та австрійського суспільства, культури, преси, економіки, освіти, юриспруденції та політики від впливу нацистської ідеології. Так, серед заходів, які союзники з антигітлерівської коаліції впроваджували у сфері протидії ідеології націонал-соціалізму, були, зокрема, такі: публічна демонстрація злочинів нацистського режиму через засоби масової інформації, документальні передачі та художні фільми, \u0026laquo;екскурсії\u0026raquo; до концтаборів і місць масового поховання жертв режиму; створення меморіальних музеїв, пам\u0026rsquo;ятників і меморіальних комплексів, таких як музей Голокосту в Берліні або концтабір \u0026laquo;Бухенвальд\u0026raquo;, де відвідувачі могли ознайомитися з історією та наслідками нацистських злочинів; залучення населення до розкопування масових поховань жертв гітлерівського режиму; розміщення плакатів, спрямованих на формування почуття провини та сорому за скоєні в період нацистської Німеччини злочини тощо. Слід відзначити, що заходи з денацифікації хоча й не дали швидкого ефекту та доволі повільно впливали на зміну свідомості німців, але заклали надійне підґрунтя для переосмислення проблеми націонал-соціалізму наступними поколіннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eФото: Associated Press\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":56,"url":"mikola-karchevskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/karchevsykiy-m-v.jpg","name":"Микола","surname":"Карчевський","post":"д.ю.н., проф., професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, головний науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""},{"id":137,"url":"vladislava-batirgareeva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/batirgareєva-v-s-foto-2.jpg","name":"Владислава ","surname":"Батиргареєва","post":"к.ю.н., проф., директорка НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""},{"id":138,"url":"andrij-babenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/babenko-a-m.jpeg","name":"Андрій ","surname":"Бабенко","post":"д.ю.н., проф., директор Інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""},{"id":139,"url":"katerina-novikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/novikova-k-a.jpg","name":"Катерина ","surname":"Новікова","post":"к.ю.н., старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, асистент кафедри кримінального права НЮУ імені Ярослава Мудрого","text":""},{"id":140,"url":"darya-kukovinets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kukovinecy-d-o.jpg","name":"Дар’я ","surname":"Куковинець","post":"молодша наукова співробітниця відділу дослідження проблем кримінального права НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/glor_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":840,"url":"schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni-poglyadi-spilnoti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715246314,"date":"09.05.2024","views":1125,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_2.png","mini_image":null,"name":"Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні: погляди спільноти","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа днях ми опублікували авторську позицію адвокатки Дар\u0026rsquo;ї Скрипник \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni\"\u003eЩодо дії в часі правових позицій верховного суду в кримінальному провадженні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo;. Це питання доволі актуальне, тож ми зібрали погляди інших представників спільноти з цього приводу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у цьому матеріалі ділимося думками \u003cstrong\u003eАркадія Бущенка\u003c/strong\u003e, судді Верховного Суду, \u003cstrong\u003eІрини Гловюк\u003c/strong\u003e, докторки юридичних наук, професорки кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС, \u003cstrong\u003eРомана Мудрого\u003c/strong\u003e, доктора юридичних наук, та \u003cstrong\u003eСтаніслава Бориса\u003c/strong\u003e, адвоката і керуючого партнера АО \u0026laquo;Відар\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e, так прокоментував проблематику ретроспективного застосування правових позицій судів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання ретроспективного застосування судового тлумачення положень закону, з одного боку, буде весь час майоріти, а з іншого \u0026mdash; ніколи не отримає остаточного розв\u0026rsquo;язання. Будь-який, навіть дуже чіткий закон може містити певні елементи невизначеності, які завжди заповнюватимуться судовим тлумаченням. І таке судове тлумачення буде мати елемент несподіванки хоча б для однієї зі сторін, іноді для певної частини правничої спільноти. За будь-якого рішення \u0026mdash; ретроспективного чи перспективного підходу \u0026mdash; будуть \u0026laquo;жертви\u0026raquo; судового тлумачення, які постраждали від інтерпретації або не отримали вигоди від неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть кримінальне право, де вимоги до визначеності найсуворіші, може зазнавати певної модифікації завдяки судовому тлумаченню (можна знайти приклади в роботі ЄСПЛ, зокрема в справах \u0026laquo;S.\u0026nbsp;W. v. the United Kingdom\u0026raquo; і \u0026laquo;C.\u0026nbsp;R. v. the United Kingdom\u0026raquo;, які стосувалися розвитку підходів у тлумаченні домашнього зґвалтування тощо). Процесуальне право ще більш лабільне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому питання полягатиме в тому, чи було тлумачення судами норм закону передбачуваним. Для визначення передбачуваності слід враховувати не лише норми звичайного законодавства, а й інші фактори: тлумачення Конституції, міжнародні договори, розвиток доктрини й навіть технологічний прогрес.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкажімо, на кримінальний процес значний вплив справила Європейська конвенція з прав людини. Якщо розглядати судове тлумачення певної норми КПК України, чи буде передбачуваним тлумачення, яке відступає від усталеної практики, щоб узгодити положення закону з вимогами Конвенції? Ми маємо десятки рішень ЄСПЛ, у яких визнано порушення Конвенції внаслідок того, що суди трималися усталеного тлумачення певних норм закону, яке суперечило вимогам Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи має сторона обвинувачення бути готова до того, що суд вимагатиме від неї спростувати заяви про катування, хоча в КПК України прямо не написано, яким чином слід діяти в такій ситуації? Чи мають застосовуватися положення, які з\u0026rsquo;явилися в кримінальному процесі лише у 2012 році, до справ, що розглядалися за старим КПК України? А якщо ці нові положення імплементували вимоги Конвенції, яка діяла з 1997 року, чи можна було передбачити таке тлумачення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа відсутності простих рішень для застосування судового тлумачення велика роль залишається в судів. По-перше, під час інтерпретування закону слід зважати на те, наскільки таке тлумачення буде передбачуваним. По-друге, застосовуючи \u0026laquo;нове\u0026raquo; тлумачення, слід надавати сторонам можливості максимально компенсувати ті складнощі, які в них виникли через застосування такого тлумачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eІрина Гловюк, докторка юридичних наук, професорка, заслужена юристка України, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e, погоджується, що дія в часі правових позицій Верховного Суду \u0026mdash; непросте питання. Це викликано певним нерозумінням характеру дії в часі саме судових правових позицій і співвідношенням із дією в часі норм права. Певні \u0026laquo;зауваги\u0026raquo; стосовно того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;ККС ВС, вважаючи за необхідне відступити від правової позиції об\u0026rsquo;єднаної палати у справі № 754/7061/15 або не застосовувати його ретроспективно\u0026raquo;;\u003c/em\u003e \u003cem\u003e\u0026laquo;навіть якщо об\u0026rsquo;єднана палата не знайде підстав відійти від висновку по справі № 754/7061/15 з наведених вище підстав і вважатиме, що визначення слідчого має здійснюватися виключно у формі постанови керівника органу досудового розслідування, а не його письмового доручення, на думку колегії суддів, наслідки недотримання такої форми у вигляді визнання недопустимими всіх доказів отриманих таким слідчим щонайменше не повинні застосовуватися до випадків, коли визначення слідчого на підставі письмового доручення відбулося до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень указаного висновку об\u0026rsquo;єднаної палати. Протилежний підхід (ретроспективне застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в цих правовідносинах) не тільки не сприятиме досягненню визначених кримінальним процесуальним законом цілей кримінального провадження, але й порушуватиме засади правової визначеності\u0026raquo;\u003c/em\u003e, складно визнати беззаперечними. Утім, на переконання Ірини Гловюк, судова правова позиція завжди має ретроспективний характер, адже, по-перше, тлумачаться незмінні норми права, по-друге, мова йде про розв\u0026rsquo;язання вже наявного конкретного кримінального провадження, а не невідомих кейсів у майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки Верховного Суду, беззаперечно, прив\u0026rsquo;язані до витлумачених норм права. Наявні положення КПК України про відступи від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, без сумніву, мають ознаки прецеденту, утім, йдеться про вже вирішені або вирішувані провадження (ретроспективна дія) і потребу врахування в майбутньому судової позиції (проспективна дія). Тому \u0026laquo;заборона\u0026raquo; ретроспективної дії в принципі неможлива, інакше Верховний Суд не зможе розв\u0026rsquo;язувати кримінальне провадження. Водночас існує проблема певної непослідовності судової практики, яку слід долати явно не \u0026laquo;забороною\u0026raquo; ретроспективної дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРоман Мудрий, доктор юридичних наук\u003c/span\u003e, \u003c/strong\u003eвисловився про необхідні принципи формування правових позицій щодо допустимості доказів. На його думку, при формуванні правових позицій треба відходити від формального (процедурного) розуміння права й більше приділяти увагу першочерговим завданням кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Дуже важливо, щоб уся судова система України під час ухвалення всіх своїх рішень виходила із завдань кримінального провадження і взагалі кримінального процесу. Як на мене, основне завдання кримінального провадження \u0026mdash; щоб кожен, хто вчинив кримінальне порушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eФормуючи правові позиції, особливо про неприпустимість певних доказів у справах, Верховний Суд фактично створює прецедентні норми, за якими в подальшому слідують інші судді. І інколи бажання окремих суддів долучитися до сучасних європейських стандартів щодо визначення \u0026ldquo;плодів отруйного дерева\u0026rdquo; грає поганий жарт над системою справедливості загалом.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДрібні процедурні помилки, якщо вони не були незаконно отримані, фіктивно сформовані або підроблені правоохоронцями, не можуть бути визнані недопустимими. Дрібні порушення порядку виконання процедурних моментів не можуть превалювати над змістом, тобто тим, що хтось відносно когось вчинив кримінальне діяння і має понести за це покарання\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eСтаніслав Борис, адвокат і керуючий партнер адвокатського об\u0026rsquo;єднання \u0026laquo;Відар\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e, вважає, що якщо повністю заперечити можливість і потребу дії висновків Верховного Суду ретроспективно, то фактично за однакових обставин комусь може пощастити, а тим, хто до тлумачення страждав від певної норми, яка за цей період не змінювалася, \u0026mdash; ні. Будувати демократичну, правову державу з такими підходами неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можна запроваджувати без відповідних обмовок у законодавстві традицію, за якою суд вказуватиме, чи застосовувати цей висновок в майбутньому та/чи у ретроспективній площині. Знову ж таки сам факт такої вказівки порушує статтю 6 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні вже очевидно хибною видається норма, яка надала можливість Верховному Суду у своїх рішеннях тлумачити право, адже в достатньо схожих правовідносинах можна знайти декілька позицій, які суперечать одна одній, і правники можуть обирати ту, яка їм зручніша.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ теплом у серці правники пригадують постанови Пленуму Верховного Суду України, у яких суд обговорював узагальнення судової практики та надавав своє тлумачення застосування норм права до тих чи інших правовідносин. Перевагою такого тлумачення було те, що групування та роз\u0026rsquo;яснення правових проблем проводилися безсторонньо, без прив\u0026rsquo;язки до конкретної справи, що значною мірою зменшувало вплив третіх осіб на ці роз\u0026rsquo;яснення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому пан Станіслав пропонує розв\u0026rsquo;язати проблему непослідовної практики Верховного Суду через створення дорадчого органу при Верховному Суді, до складу якого ввійдуть безсторонні науковці, адвокати, прокурори та судді і до якого за формуванням правової позиції може звертатися Верховний Суд.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_2.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":839,"url":"schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715168533,"date":"08.05.2024","views":2802,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vs_sayt.png","mini_image":null,"name":"Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаразі правові позиції, сформовані в постановах Верховного Суду, мають ретроспективну дію, тобто застосовуються до правовідносин, які виникли до формування цих правових позицій. Проте досить поширені випадки, коли Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги змінює власні правові позиції щодо застосування норм кримінального, кримінального процесуального права, які існували на момент виникнення відповідних правовідносин. Це призводить до порушення принципу правової визначеності \u0026mdash; одного з основних елементів верховенства права.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСвоєрідним розв\u0026rsquo;язанням такої проблеми в правових системах інших країн стала практика прецеденту на майбутнє (Prospective Overruling), яка означає зміну тлумачення правової норми для проваджень у майбутньому. Уперше прецедент на майбутнє був застосований у 1932 році суддею Кардозо в справі \u0026laquo;Sunburst\u0026raquo;, у якій він постановив, що суд може застосовувати наявний прецедент у справі, яка розглядається, але більше не буде дотримуватися його в майбутньому [4].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремі проблемні аспекти можливого впровадження перспективної дії правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні були розглянуті в науковій статті [8], а також монографічному дослідженні [9].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цій публікації пропонуємо аналіз цієї проблематики крізь призму практики самого Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні, адже якщо в практиці інших касаційних судів спроби врегулювати питання дії в часі правових позицій Верховного Суду непоодинокі, то в кримінальних провадженнях такі випадки трапляються рідко.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПрактика Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа підставі ухвали колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 663/267/19 було передано матеріали на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, вважаючи за необхідне відступити від правової позиції об\u0026rsquo;єднаної палати в справі № 754/7061/15 або не застосовувати її ретроспективно, відповідно до якої \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;рішення про призначення (визначення) прокурора\u0026hellip; та у разі необхідності групи прокурорів\u0026hellip; обов\u0026rsquo;язково повинно прийматись у формі постанови\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, а її відсутність або \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів у кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Водночас в ухвалі відзначено: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Навіть якщо об\u0026rsquo;єднана палата не знайде підстав відійти від висновку по справі № 754/7061/15 з наведених вище підстав і вважатиме, що визначення слідчого має здійснюватися виключно у формі постанови керівника органу досудового розслідування, а не його письмового доручення, на думку колегії суддів, наслідки недотримання такої форми у вигляді визнання недопустимими всіх доказів отриманих таким слідчим щонайменше не повинні застосовуватися до випадків, коли визначення слідчого на підставі письмового доручення відбулося до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень указаного висновку об\u0026rsquo;єднаної палати. Протилежний підхід (ретроспективне застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в цих правовідносинах) не тільки не сприятиме досягненню визначених кримінальним процесуальним законом цілей кримінального провадження, але й порушуватиме засади правової визначеності\u0026hellip; Ретроспективне застосування цього висновку об\u0026rsquo;єднаної палати потенційно може призвести до встановлення Європейським судом з прав людини порушень статей 2, 3 (і можливо, деяких інших) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у багатьох кримінальних провадженнях, де до кримінальної відповідальності неможливо буде притягнути осіб, причетних до злочинів проти життя та здоров\u0026rsquo;я людини, у зв\u0026rsquo;язку з визнанням недопустимими усіх доказів виключно через формальне недотримання процедури визначення прокурора чи слідчого (особливо, якщо така процедура не була чітко визначена законом на час її застосування, але була врегульована \u0026ldquo;заднім числом\u0026rdquo; внаслідок нового тлумачення закону судом)\u0026hellip; Таким чином, на думку колегії суддів, об\u0026rsquo;єднана палата може відступити від попереднього висновку, викладеного у постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18) також шляхом вказівки на те, що цей висновок не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли до оприлюднення повного тексту цього судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [4].\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду повернула вказане кримінальне провадження на розгляд палаті, мотивувавши це, зокрема, таким чином: \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо ж стосується тверджень колегії суддів щодо ретроспективного застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в постанові від 22 лютого 2021 року шляхом вказівки на те, що цей висновок не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли до оприлюднення повного тексту цього судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то вони суперечать принципу правової визначеності та положенням КПК про обсяг та повноваження касаційного суду в цілому й об\u0026rsquo;єднаної палати зокрема. Так, у змісті ухвали про передачу кримінального провадження на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати відсутня вказівка про те, в якому судовому рішенні міститься правовий висновок щодо ретроспективного застосування правових висновків касаційного суду і від якого належить відступити на підставах, передбачених ст. 434-1 КПК. Окрім того, фактично питання про визначення ретроспективного застосування правового висновку, викладеного в постанові від 22 лютого 2021 року, є проханням встановити юридичну силу правових висновків касаційного суду в часі, що є неможливим з огляду на їх правову природу, яка визначає їх як акти індивідуального правозастосування в кожному конкретному кримінальному провадженні, що конкретизують способи застосування законодавчих норм\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [7].\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа підставі ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 761/13685/14-к кримінальне провадження було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду із тієї підстави, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Обґрунтування ухвали:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;У цьому кримінальному провадженні особа притягується до кримінальної відповідальності за діяння, вчинені у 2013 році. Ключовим доводом касаційної скарги прокурора є те, що судами попередніх інстанцій безпідставно визнано результати проведених щодо ОСОБА_7 НСРД недопустимими доказами з підстав недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК під час відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні\u0026hellip; Обґрунтовуючи такі свої висновки, як місцевий, так і апеляційний суди послалися на те, що невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази (постанова Верховного Суду України від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16).\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо цього висновку ВСУ не можна однозначно стверджувати, що ухвали, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, повинні були бути надані для ознайомлення в порядку реалізації положень ст. 290 КПК. Адже такий обов\u0026rsquo;язок безпосередньо не слідує із положень кодексу\u0026hellip; У цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 був отриманий місцевим судом 13 травня 2014 року, тобто до того, як ВСУ вперше у своїй постанові від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16 сформулював висновок щодо необхідності визнання недопустимими доказів у зв\u0026rsquo;язку з невідкриттям у порядку ст. 290 КПК процесуальних документів, які стали підставою для їх отримання.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте лишень у судовому засіданні місцевого суду 31 липня 2017 року, тобто після сформованого у постанові ВСУ висновку, сторона захисту заявила клопотання про необхідність визнання усіх результатів НСРД недопустимими доказами з підстав невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК ухвал слідчих суддів, якими надавалися дозволи на проведення цих НСРД.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПочинаючи з 2017 року і висловлення відповідної позиції ВСУ захист поставив під сумнів наявність процесуальних підстав для проведення НСРД та заявив вимогу про необхідність ознайомлення з ними. Після спливу трирічного строку, протягом якого вже тривав судовий розгляд у суді першої інстанції, виникнуло питання про те, що на етапі відкриття матеріалів за ст. 290 КПК не було надано ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКолегія суддів вважає, що лише після висловлення ВСУ правової позиції у 2017 році про необхідність відкриття ухвал для проведення НСРД сторона обвинувачення була зобов\u0026rsquo;язана вживати заходів для цього. Однак до висловлення цієї правової позиції, яка за своєю природою є поширювальним тлумаченням кримінально процесуальної норми, однозначно стверджувати про порушення стороною обвинувачення вимог КПК через нерозсекречення відповідних ухвал на етапі ст. 290 КПК чи під час судового розгляду до 16 березня 2017 року не можна.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремо наголошуємо, що фактично висновок ВСУ вплинув на вирішення питання про допустимість доказів. Застосування ж поширювального тлумачення вочевидь потягнуло визнання низки доказів недопустимими.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте навіть сам КПК у ч. 2 ст. 5 визначає, що допустимість доказів визначається тими положеннями КПК, які були чинними на момент їх отримання\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі кримінального провадження на її розгляд, мотивуючи це таким чином:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;За своєю суттю кримінальний процес \u0026mdash; це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів, викриття й покарання винних та недопущення покарання невинних. Така діяльність, з огляду на визначені у ст. 2 КПК завдання кримінального провадження, є законодавчо регламентованою та має певну специфіку, у тому числі щодо формування та оцінки доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КПК допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання. Положення ст. 290 КПК законодавчих змін, які б стосувались поставленого питання, не зазнали, а у висновках Верховного Суду України та Верховного Суду ці положення лише були розтлумачені. Зазначене колегія суддів залишила поза увагою.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрім того, колегія суддів у своїй ухвалі не навела жодного рішення інших судів касаційної інстанції на підтвердження факту існування саме виключної правової проблеми ретроспективного застосування правових висновків щодо допустимості доказів.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНе міститься в ухвалі й прикладів судової практики щодо неоднакового застосування Касаційним кримінальним судом висновків, викладених у постановах найвищої судової інстанції, щодо недопустимості доказів у випадку невідкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД. При цьому посилання колегії суддів на рішення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 663/267/19 свідчить про відсутність такої правової проблеми.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, Касаційний кримінальний суд, звертаючись до Великої Палати, не навів ані якісного, ані кількісного критеріїв виключності правової проблеми, зокрема не обґрунтував відсутності сталості судової практики, недостатності законодавчого регулювання, існування колізій, що, у свою чергу, порушує фундаментальні права та свободи людини.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПозиція колегії суддів щодо необхідності перспективного застосування висновків суду касаційної інстанції, які впливають на вирішення питання про допустимість доказів, без належного її обґрунтування сама по собі не може бути безумовною підставою для прийняття провадження до розгляду Великою Палатою\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [3].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість судді Великої Палати Верховного Суду виклали окрему думку щодо згаданої ухвали, яка містить такі твердження:\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Протягом розгляду справи судом першої інстанції правова позиція судів вищої інстанції спочатку \u0026mdash; до 16 березня 2017 року \u0026mdash; була різною, а тому невизначеною, потім стабільною до 16 жовтня 2019 року, після чого знову зазнала зміни. У вироку від 16 червня 2020 року суд із усіх зазначених вище правових позицій обрав одну, згідно з якою результати НСРД мали бути автоматично визнані недопустимими як докази. Причому зазначеної позиції на момент реалізації правових відносин з виконання вимог ч. 12 ст. 290 КПК не існувало. Суд апеляційної інстанції з вироком погодився.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакий вибірковий підхід судів першої та апеляційної інстанції до правових висновків суду вищої інстанції, сформульованих в різний час, вже сам по собі свідчить про існування проблеми їх часової дії, зокрема ретроспективного застосування\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвертаємо увагу також на те, що колегія суддів ККС ставила питання ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду не лише в контексті допустимості доказів. Питання допустимості доказів в цьому контексті є лише окремим елементом ширшої проблеми. Усі процесуальні кодекси передбачають, що у постанові палати, об\u0026rsquo;єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об\u0026rsquo;єднана палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об\u0026rsquo;єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду (ч. 4 ст. 442 КПК, ч. 2 ст. 315 ГПК, ч. 2 ст. 416 ЦПК, ч. 2 ст. 356 КАС). Оскільки в цій справі йдеться про міжюрисдикційну проблему, то і вирішувати її повинна та палата Верховного Суду, до складу якої входять судді з усіх юрисдикцій, \u0026mdash; Велика Палата. Остання не повинна очікувати, допоки в касаційних судах складеться аж настільки неоднакова практика, що сама по собі стане виключною правовою проблемою за кількісним та якісним критерієм, і лише після цього вживати заходів до забезпечення єдності судової практики. Такий підхід до розуміння і вирішення виключної правової проблеми, що може постати в невизначеній кількості справ, видається неефективним для виконання Верховним Судом своєї функції забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій (п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України \u0026ldquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026rdquo;). Окрім того, процесуальні кодекси не містять норм, якими би була врегульована часова дія правових висновків Верховного Суду. Тому очікувати на неоднакове застосування касаційними судами норм права, яких наразі не існує, не доводиться. Вирішення ж касаційними судами в межах своєї юрисдикції питання часової дії правових висновків Верховного Суду за окремими напрямами процесуальної діяльності здатне, на нашу думку, призвести до ще більшої правової невизначеності щодо основного питання, яке було поставлене перед Великою Палатою у цій справі\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [1].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведені вище думки (а особливо влучна окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду) вкотре підштовхують на роздуми про те, що застосування правових позицій Верховного Суду ретроспективно не лише може призводити та призводить до порушення принципу правової визначеності, але й унеможливлює існування розумної передбачуваності судового рішення.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАдже якщо процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України, чинними на момент початку виконання такої дії або ухвалення такого рішення (стаття 5), то яка правова позиція Верховного Суду щодо тлумачення таких положень буде сформована й застосовуватиметься, іноді неможливо передбачити.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПрактика Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоки найвищий судовий орган вважає, що його правові позиції можуть застосовуватися лише ретроспективно, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 991/7976/23 сформувала дещо іншу точку зору, згідно з якою ретроспективне застосування правових позицій Верховного Суду неможливе: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРазом із тим, у кримінальному процесуальному законі станом на 19 квітня 2021 року і 13 вересня 2021 року не було норми, яка б прямо зазначала, в який спосіб і ким саме має бути продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому в межах одного провадження об\u0026rsquo;єднані кримінальні провадження, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, та провадження, розслідування в яких розпочато після 16 березня 2018 року. Лише 31 жовтня 2022 року Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі № 753/12578/19 сформувала позицію, згідно з якою продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року і які були об\u0026rsquo;єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Однак колегія суддів вважає за\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e необхідне відступити у цій справі\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e при оцінці законності прийнятих постанов Генеральним прокурором \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвід висновку Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, зазначеного в постанові у справі № 753/12578/19 від 31 жовтня 2022 року, оскільки на момент прийняття постанов про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 такого висновку не було та, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвраховуючи неможливість ретроспективного застосування висновків Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, зважаючи на постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2015 року у справі № 5-205кс15, ухвали Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 761/13685/14-к та постанови Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 663/267/19\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [2].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте наразі кримінальним процесуальним законодавством не передбачена можливість інших судів відступати від правових позицій Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас судові рішення, на які посилається в ухвалі Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, не містять жодних тверджень про неможливість ретроспективного застосування правових позицій Верховного Суду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте Верховний Суд матиме можливість вкотре висловитися про дію його правових позицій у часі, адже він призначив до розгляду касаційну скаргу на вищезгадану ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 [6].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду до ухвали від 13.04.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110515501\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110515501\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 (справа № 991/7976/23). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115273890\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115273890\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110308826\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110308826\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2021 (справа № 663/267/19). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97005607\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97005607\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.03.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109646051\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109646051\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.01.2024 (справа № 991/7976/23). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116639683\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116639683\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.06.2021 (справа № 663/267/19). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628590\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97628590\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Скрипник Д. О. Перспективна дія правових позицій верховного суду в кримінальному провадженні: чи варто запроваджувати? \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравова позиція\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. № 2 (35). 2022. С. 97\u0026ndash;99. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5256\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5256\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Скрипник Д. О. Правові позиції Верховного Суду в кримінальному провадженні. Київ : Алерта, 2024. 232 с. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://jurkniga.ua/pravovi-pozitsii-verkhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni/#features\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://jurkniga.ua/pravovi-pozitsii-verkhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni/#features\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":136,"url":"darya-skripnik","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4157-Copy.jpg","name":"Дар'я","surname":"Скрипник","post":"адвокатка, доктор філософії (PhD) за спеціальністю «Право»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vs_sayt.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":838,"url":"pidsumki-diskusii-advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1714646143,"date":"02.05.2024","views":415,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_1.png","mini_image":null,"name":"Підсумки дискусії «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтатус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійне питання. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, інші говорять про важливість і необхідність такої роботи \u0026mdash; захищати наших громадян навіть на умовах, продиктованих окупаційною владою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e. Запис дискусії на \u003ca href=\"https://www.buzzsprout.com/1166444/14996292\"\u003eподкаст-платформі JustTalk\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eТЕЗИ ВИСТУПІВ СПІКЕРІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДар\u0026rsquo;я Свиридова, адвокатка, партнерка АО \u0026laquo;AZONES\u0026raquo;, експертка Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі 80\u0026ndash;90 % адвокатів, що працюють в окупованому Криму, \u0026mdash; це українські адвокати, які не покинули півострів після окупації. Допомога захисника в умовах окупації \u0026mdash; це не лише про важливу складову права на справедливий суд, а ще й про захист наших громадян на окупованих територіях як один із пріоритетів держави. Такий захист неможливий без роботи незалежних адвокатів, яким на ТОТ доводиться протистояти прокурорському свавіллю й суддівським зловживанням з боку окупаційної влади. Адвокати часто лишаються для заарештованих підзахисних чи не єдиною надією та зв\u0026rsquo;язком із зовнішнім світом. Тому розмови про криміналізацію самої діяльності адвокатів на ТОТ, на думку пані Дар\u0026rsquo;ї, передчасні та шкідливі, адже суперечать духу національного законодавства й міжнародного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля анексії українських територій усі адвокати опинилися в умовах, які вони не обирали: захищаючи інтереси своїх клієнтів, вони вимушені працювати з окупаційним законодавством, мати справу з окупаційними структурами тощо. Постає запитання, чи є така діяльність легалізацією окупаційної влади. На думку Дар\u0026rsquo;ї \u0026mdash; ні. Щонайменше з трьох причин:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОпинитися під окупацією та працювати у відповідних умовах \u0026mdash; це не вибір людини, а наслідок неправомірних дій російської федерації. Перекладання відповідальності на адвокатів у такому випадку \u0026mdash; перекладання відповідальності з окупанта на цивільне населення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦі території окуповані. Право на правосуддя на окупованих територіях закріплене Женевськими конвенціями. Один з основних елементів права на правосуддя \u0026mdash; право на захист, право на кваліфіковану правову допомогу. Будь-яке переслідування адвокатів в окупації ставить під сумнів виконання Україною своїх зобов\u0026rsquo;язань за міжнародним правом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНепереслідування адвокатів закріплене в національному законодавстві. Криміналізація діяльності адвокатів додасть їм і їхнім клієнтам аргументів, що їхні права порушує не тільки держава-окупант, а й Україна.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкупаційна влада переслідує адвокатів, особливо тих, які беруть участь у політичних справах. У них відбирають свідоцтва, на їхні офіси здійснюються напади, їх заарештовують тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас на ТОТ існують недоброчесні адвокати, наприклад ті, хто співпрацює зі слідством не на користь інтересів клієнтів. Цьому теж потрібно надавати оцінку. Щодо неетичної поведінки, то її мало б оцінювати адвокатське самоврядування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам факт роботи адвоката в умовах окупації не має бути криміналізованим. Але окремі випадки співпраці, неналежної поведінки, порушення міжнародних стандартів діяльності адвоката мають бути оцінені вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі на ТОТ є адвокати, які намагаються сумлінно виконувати свої обов\u0026rsquo;язки. А є ті, хто щонайменше виступає \u0026laquo;статистами\u0026raquo; або взагалі співпрацює з окупаційною владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ червні 2023 року пані Тетяна направила скаргу до Вищої дисциплінарної комісії адвокатів та Національної асоціації адвокатів України з проханням оцінити переслідування адвокатів і роботу адвокатів з погляду добросовісності. У результаті Дисциплінарна комісія позбавила статусу лише одну адвокатку \u0026mdash; Юлію Марчук \u0026mdash; за те, що вона очолювала колегіальний орган адвокатури держави-окупанта. Інших адвокатів не позбавили їхнього статусу, оскільки в Єдиному реєстрі адвокатів України в них не зазначена електронна адреса. Отже, на думку Дисциплінарної комісії, їх неможливо повідомити про розгляд дисциплінарної скарги і відповідно розглянути скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМарк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді міжнародних стандартів не так уже й багато. З оцінкою та регулюванням діяльності адвокатів на ТОТ треба працювати перш за все на національному рівні. Потрібно зосередитися на допомозі адвокатам, які зазнають переслідувань на окупованій території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення Женевських конвенцій \u0026mdash; ще один з аспектів, на який має звернути увагу міжнародна спільнота.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує загроза виникнення \u0026laquo;колективної вини\u0026raquo; щодо всіх адвокатів, які працюють на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрібно розглядати кожен окремий випадок. І якщо будуть докази того, що адвокат справді працює так, що фактично порушує стандарти та присягу, або взагалі діє криміногенним способом, скоюючи злочини, то він, звичайно, має бути притягнутий до відповідальності та виключений із рядів адвокатів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПОЗИЦІЇ ТА КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ ОБГОВОРЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГанна Лазарчук, \u003c/strong\u003eчленкиня Ради адвокатів України, зазначила, що РАУ, беручи паузи в розгляді скарг на адвокатів, що працюють на ТОТ, керується принципом \u0026laquo;не нашкодь\u0026raquo;, оскільки висловлена РАУ публічна позиція як підтримки, так і засудження може створити ризики для адвоката на ТОТ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНазар Кульчицький\u003c/strong\u003e, адвокат, голова АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і Партнери\u0026raquo;, зазначив, що бачить проблему в тому, що процедура розгляду дисциплінарних скарг досі не узгоджена з реаліями війни. Якщо процедура не відповідає обставинам часу, її необхідно змінювати. Він наголосив, що процедури можуть і мають бути змінені таким чином, щоб не було формальних перепон відмовляти в розгляді скарг і звернень, які стосуються адвокатів на ТОТ. Процедура не може стояти на першому місці. На його думку, адвокати, які прийняли присягу адвоката рф, порушують українське законодавство. Завдання адвокатури \u0026mdash; вироблення стандарту, за яким адвокати будуть розуміти, за які діянні до них будуть питання не лише в українських органів правопорядку, але і в адвокатського самоврядування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пан Кульчицький зазначив, що \u003cstrong\u003eвін не вірить \u003c/strong\u003eв ефективність правової допомоги на ТОТ, але, безумовно, така робота дуже цінна з погляду збору доказів для майбутнього переслідування окупантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокат \u003cstrong\u003eОлександр Лапін\u003c/strong\u003e висловив свою думку стосовно аргументу, що адвокати на ТОТ порушують присягу адвоката: \u0026laquo;Присяга адвоката не може розцінюватися як присяга держслужбовця, тим більше військовослужбовця. Це абсолютно різні речі\u0026raquo;. На його думку, немає потреби в розробленні особливої концепції відповідальності адвокатів на ТОТ. Зараз уже наявні інструменти притягнення до відповідальності тих, хто порушує законодавство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, експертка JustGroup, висловила думку, що, напевно, суспільству хотілося б бачити красиву картинку: усі адвокати виїхали з окупованих територій і показали, що не сприймають цей режим. Але це нереалістично. Життя не стає на паузу. Несправедливо до громадян на ТОТ просити їх почекати й пожити без адвокатів, поки території не будуть деокуповані. Також Юлія підкреслила, що необхідно думати про те, як у майбутньому відновлювати правосуддя на деокупованих територіях. Доброчесні адвокати, які залишилися на ТОТ, можуть дуже допомогти в цьому процесі. Також Юлія навела статистику виправдувальних вироків у Криму та приклади позитивних рішень судів на користь громадян у некримінальних спорах з державою-окупантом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cbr /\u003eЗа результатами дискусії можна дійти таких висновків:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;колективна відповідальність усіх адвокатів лише за факт продовження роботи на ТОТ не відповідає інтересам українського суспільства та нормам міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eводночас дуже важлива індивідуальна оцінка дій адвокатів, якщо надходять сигнали про порушення ними законодавства або етичних норм. Центральну роль тут мали б займати органи адвокатського самоврядування, але, на жаль, наразі вони обрали вичікувальну позицію;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eудосконалення потребують також процедури розгляду дисциплінарних скарг. Наразі вони не відповідають воєнним реаліям і створюють штучні перешкоди для здійснення дисциплінарних проваджень.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров\u0026rsquo;я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":836,"url":"chomu-nayavni-mizhnarodni-mehanizmi-reparatsij-ne-pratsyuyut-u-konteksti-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":1,"main_page":1,"created_at":1714119235,"date":"26.04.2024","views":861,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ULAG_site.png","mini_image":null,"name":"Чому наявні міжнародні механізми репарацій не працюють у контексті України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення росії на територію України всі, включно з міжнародними партнерами, урядом України та самими українцями, заявляють про необхідність репарацій для постраждалих від збройної агресії росії. Але ніхто не пропонує чітких варіантів джерела цих репарацій, механізму надання статусу потерпілих, процедури надання репарацій і відповідальних за цей процес.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так? Спойлер: те, що було раніше, не працює для українського контексту, а те, що спрацювало б, потребує політичних рішень, які не всі готові ухвалювати. Але про все по черзі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна росії проти України не перша у світі. Люди в інших країнах уже неодноразово страждали від агресії інших країн. Так само прагнули репарацій і навіть створювали механізми для їх отримання. Разом з ООН, донорами, партнерами та урядами. Чи може Україна адаптувати успішні приклади інших країн?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля початку трохи теорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-перше, репарації є юридичним зобов\u0026rsquo;язанням відповідальних суб\u0026rsquo;єктів відшкодувати шкоду жертвам за порушення їхніх прав. Держави-порушники рідко добровільно визнають свою причетність до злочинів, які вчиняють. Саме тому важливо, щоб збройна агресія та вчинення росією інших найтяжчих злочинів були констатовані рішенням міжнародного суду / трибуналу. Це стане юридичним підґрунтям для початку процесу стягнення компенсацій як частини репарацій. Це підтверджує історія. До прикладу, незважаючи на численні історичні факти про постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, під час Першої та Другої світових воєн жодних компенсацій постраждалі не отримали, а СРСР тривалий час замовчував такі дії своїх солдатів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-друге, коли ми говоримо про репарації, то маємо на увазі всі форми, які на сьогодні передбачені міжнародним правом, а саме в статті 75 Римського статуту та в статті 34 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/56/83\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u0026laquo;Про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння\u0026raquo;, \u0026mdash; реституцію, компенсацію, реабілітацію, сатисфакцію, гарантії неповторення. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеституція\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u0026mdash; \u003c/em\u003eце\u003cem\u003e \u003c/em\u003eпоновлення порушених майнових прав до стану, що існував на момент вчинення злочину. Це може бути повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі \u0026mdash; тих самих, або подібних, або речей такої самої вартості, або відшкодування вартості такого майна в грошах. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКомпенсації\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u0026mdash; виплата грошової компенсації за завдані збитки, фінансову шкоду, включно з упущеною вигодою, завданих міжнародним протиправним діянням, за умови, що вони не покриваються шляхом реституції. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСатисфакції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це нематеріальна відповідальність держави-ініціатора міжнародного протиправного діяння шляхом визнання порушення, недопущення повторного правопорушення і публічного вибачення тощо. У контексті злочинів сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, сатисфакція може передбачати визнання на державному (законодавчому) рівні статусу постраждалих від такого виду воєнного злочину, встановлення пам\u0026rsquo;ятних знаків або пам\u0026rsquo;ятників постраждалим з метою нагадування про постраждалих від злочину. Така форма може допомогти жертвам відчути, що суспільство визнає їхні страждання та тяжкість насильства, не засуджує їх і сприяє їхньому соціальному визнанню. Така важлива складова сатисфакції, як \u003cstrong\u003eгарантії неповторення\u003c/strong\u003e того, що трапилося, має передбачати комплексні заходи, які допоможуть запобігти вчиненню нових злочинів шляхом реформування суспільства, яке спочатку дозволило цьому статися. Зокрема, такі заходи мають охоплювати підготовку відповідних зацікавлених сторін, зокрема військових і співробітників органів правопорядку, а також реформування судової системи, щоб виключити безкарність за скоєні злочини. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеабілітація\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eяк форма репарації для потерпілих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, має охоплювати соціальну, медичну, психологічну допомогу у відновленні таких осіб з метою допомогти їм інтегруватися в суспільство і продовжити те життя, яке вони мали до війни і вчинення щодо них цих злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-третє, будь-які репарації за вимогами міжнародного права повинні бути всеосяжними, доступними, адекватними, ефективними, оперативними, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, бути спрямованими на усунення заподіяної шкоди. Тобто якщо людині, постраждалій від воєнного злочину, буде присуджено компенсацію, розмір якої не буде хоча б до певної розумної межі співмірним із завданою шкодою, якщо така компенсація не буде здатна усунути наслідки, не охоплюватиме всі події злочину, то постраждала особа має законне право оскаржувати такий конкретний вид репарацій на підставі того, що він не відповідає всім вимогам репарацій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоротко розглянемо, які варіанти репарацій існують і були успішними в інших країнах та чи можуть бути застосовані в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПримусове стягнення з держави-агресора\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайперше, що потрібно для такого типу стягнення, \u0026mdash; рішення міжнародного суду або іншого органу, наділеного такими повноваженнями міжнародними законодавчими актами про визнання незаконною агресію рф і визнання її представників винними у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, а також надання конкретним особам статусу постраждалих від таких злочинів. Експерти часто розглядають такий варіант як один з можливих для України. Але він не спрацює, поки росію не буде виключено з Ради Безпеки ООН. Річ у тім, що для примусового стягнення з держави коштів створюється спеціальна Компенсаційна комісія ООН. Створити таку комісію за чинним статутом ООН можливо лише рішенням Ради Безпеки ООН, постійним членом якої разом із Великою Британією, Францією, Китаєм і США дотепер є росія, яка має право вето. Тобто очевидно, що вона заблокує рішення про створення такої комісії. У разі, якщо країни та політичне керівництво ООН наберуться рішучості ініціювати процес виключення росії з Ради Безпеки ООН, то цей механізм цілком можливий для України. Ось, до прикладу, як це було у війні Іраку та Кувейту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля вторгнення та окупації Іраком Кувейту в 1990 році Рада Безпеки ООН визнала вторгнення незаконним і створила Компенсаційну комісію з розгляду індивідуальних скарг постраждалих внаслідок цієї війни. Частиною Комісії був Компенсаційний фонд ООН, робота якого фінансувалася з відсотків від мита на експорт іракської нафти. Комісія мала статус допоміжного органу Ради Безпеки, до неї входили представники Іраку та Кувейту. Також вона мала мандат на стягнення виплат із заморожених активів. Комісія отримала близько 2,7 млн вимог на суму 352,5 млрд дол., але задовольнила лише 1,5 млн скарг на суму 52,4 млрд дол. за рахунок частини доходів від продажу іракської нафти. Серед задоволених скарг були вимушене залишення місця перебування (середня виплата \u0026mdash; 2,5 тис. дол.), тілесні ушкодження, смерть близьких, моральна шкода, втрата майна, доходів та інше. У 2022 році Ірак завершив виплату цих репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПозасудові механізми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім судових механізмів і комісій ООН, існують так звані адміністративні механізми компенсацій. Зазвичай це відбувається за допомогою акумулювання коштів у спеціально створеному фонді, створення комісій для надання статусу постраждалої особи та проведення виплат безпосередньо за рішенням таких комісій. Цей механізм дієвий у ситуаціях, коли, до прикладу, війна ще триває і країна-агресор не визнає своєї вини, а її вина поки не встановлена рішенням міжнародного суду. Він також може слугувати для виплат проміжних репарацій. Його завдання \u0026mdash; забезпечити першочергові та швидші виплати грошових коштів або надання іншої допомоги постраждалим, як-то психологічна допомога, забезпечення житлом, медициною, необхідними продуктами та засобами для існування. Але вони не замінюють повноцінні репарації, право на які в постраждалих зберігається до створення спеціальних механізмів. Позасудові механізми також можуть працювати після завершення війни. Ось декілька успішних прикладів з інших країн, де це спрацювало, і кроки, зроблені на сьогодні Україною на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ Сьєрра-Леоне після війни у 2002 році була створена Комісія зі встановлення істини та примирення. До її складу входили міжнародні експерти та представники ООН, вона ставила за ціль розробити програму репарацій. Комісія визначала коло потерпілих, які мали право на репарації, включаючи потерпілих від сексуального насильства. У 2004 році Комісія видала остаточний звіт і завершила свою роботу. Вона рекомендувала репарації, які мали комплексний характер і трансформативний потенціал. Рекомендації містили безкоштовне медичне обслуговування, включно з підтримкою психічного здоров\u0026rsquo;я, підтримку дітей, чиї батьки постраждали, розвиток навичок, мікрокредити та мікропроєкти, репарації громадам і символічні репарації, надання житла і пенсій, а також термінові проміжні репарації для конкретних категорій осіб, у тому числі з ампутованими кінцівками, пораненим, постраждалим від сексуалізованого насильства, удовам війни і дітям, які постраждали безпосередньо в результаті конфлікту. Рекомендації також охоплювали низку гендерних правових та інституційних реформ, включно зі скасуванням усіх дискримінаційних норм законодавства, ухваленням прогресивних гендерних законів, а також забезпеченням того, щоб принаймні 30 % кандидатів на виборах до державних органів були жінками. У 2010 році з нагоди Міжнародного жіночого дня тодішній президент Корома публічно вибачився перед жінками Сьєрра-Леоне за те, що держава не змогла захистити їх під час збройного конфлікту, і зобов\u0026rsquo;язався захищати права жінок надалі. Як прямий результат, за рекомендаціями Комісії зі встановлення істини та примирення три законопроєкти про права жінок були ухвалені парламентом. У них розглядалися ключові аспекти гендерної нерівності[1].\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ 2008 році Фонд миротворчості ООН надав Сьєрра-Леоне грант розміром 3,5 млн дол. Кошти були розподілені серед людей з ампутованими кінцівками та жінками, яких зґвалтували під час війни, приблизно по 100 дол. на людину, дехто відмовився отримувати ці кошти. У 2011 році Програма розвитку ООН надала другий грант, що дозволило виплатити 1138 людям з ампутованими кінцівками додатково по 300 дол. Більшість потерпілих грошей не отримали, і нерівномірна виплата компенсацій спричинила новий розкол у суспільстві.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКомісія правди та примирення в Східному Тиморі була створена Перехідною адміністрацією ООН у Східному Тиморі. Ці дві комісії переважно фінансувалися за кошти донорів. У Східному Тиморі Комісія запровадила термінову схему репарацій для найбільш постраждалих, зокрема для постраждалих від сексуалізованого насильства, пов\u0026rsquo;язаного з війною. 712 постраждалих із невідкладними потребами отримали доступ до послуг, виплати розміром 200 дол. та іншу допомогу й залученість. Комісія у співпраці з НУО розробила низку пілотних проєктів із колективних заходів термінових репарацій для серйозно постраждалих громад. Однак після закінчення роботи Комісії нічого не було зроблено, щоб продовжувати забезпечення реабілітації постраждалих[2].\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ 2017 році в Косово створили Комісію для встановлення статусу постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, і надання їм компенсацій у формі місячних пенсій, виплат, стипендій, безкоштовної медицини, пріоритету в житлі та працевлаштуванні, психологічної та юридичної допомоги та звільнення від податків на майно в певних випадках[3]. Інший механізм, який теж досить успішно спрацював у Косово, \u0026mdash; виплата Європейським Союзом безпосередньо постраждалим через ООН Жінки мікрогрантів і надання психологічної допомоги для їх відновлення і трансформації. Така програма була реалізована за результатами виявлених потреб постраждалих через проведення консультацій із локальними громадськими організаціями, які працювали з питаннями захисту прав жінок.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eМирний договір / капітуляція\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКапітуляція Німеччини після Першої світової війни була закріплена у Версальському мирному договорі, у якому також були зафіксовані розміри матеріальних цінностей і виплат на утримання армій, які Німеччина та її союзники повинні були відшкодовувати постраждалим країнам. Вони закінчили виконувати репарації у 2010 році.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНа Потсдамській (Берлінській) конференції в 1945 році керівники трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні \u0026mdash; СРСР, США і Великої Британії \u0026mdash; домовилися, що репарації на користь СРСР будуть задоволені шляхом вилучення зі східної зони Німеччини і за рахунок німецьких активів у Болгарії, Фінляндії, Угорщині, Румунії та Східній Австрії. Репарації на користь Польщі СРСР зобов\u0026rsquo;язувався задовольнити зі своєї частки. У СРСР із Німеччини було вивезено близько 400 тис. залізничних вагонів, у тому числі 72 тис. вагонів будівельних матеріалів, 2885 заводів, 96 електростанцій, 340 тис. верстатів, 200 тис. електродвигунів, 1 млн 335 тис. голів худоби, 2,3 млн т зерна, 1 млн т картоплі та овочів, по пів мільйона тонн жиру та цукру, 20 млн л спирту, 16 т тютюну, телескопи з астрономічної обсерваторії Університету Гумбольдта, вагони берлінської підземки та круїзні лайнери.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯк зразок гарантії неповторення та публічного визнання провини, можна навести приклад Японії, яка в 1950-х роках публічно вибачилася за воєнні злочини, вчинені японськими військовими під час Другої світової війни, особливо вбивства цивільних і зґвалтування та викрадення жінок для перетворення їх на сексуальних рабинь.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eМіжнародний кримінальний суд\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд (МКС) за історію своєї діяльності виніс декілька рішень, які містили наказ про присудження репарацій потерпілим особам. Це пояснюється, зокрема, тим, що МКС діє за принципом компліментарності та розглядає лише виключні справи та справи щодо злочинців, які займають посади найвищого рівня. Також варто відзначити, що на сьогодні в МКС немає чітко розробленої методології та механізмів оцінювання збитків і порядку розрахунку шкоди. Окрім того, тривалість розгляду справ у МКС може значно вплинути на доступність і належність репарацій для багатьох потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯкі механізми компенсацій наразі діють в Україні?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей\u0026raquo;[4] передбачає можливість отримання одноразової виплати розміром 100\u0026nbsp;тис. грн за незаконне позбавлення волі представниками рф або підконтрольними їм незаконними угрупуваннями або катування або 100\u0026nbsp;тис. грн за кожен рік перебування в полоні. Такі виплати може отримати як постраждала особа, так і її родичі в певних випадках.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗареєстрований проєкт Закону України \u0026laquo;Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації\u0026raquo;[5], яким визначено правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, і членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, визначає правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій. Ним передбачено створення Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, кредиторів та інвесторів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги та коштів, отриманих у порядку зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди \u0026mdash; російської федерації. Окрім того, законопроєктом пропонується на законодавчому рівні закріпити визначення понять \u0026laquo;сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане зі збройною агресією рф проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;постраждала особа\u0026raquo;, \u0026laquo;невідкладні проміжні репарації\u0026raquo;, \u0026laquo;невідкладна компенсація\u0026raquo; тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТочкові пілотні програми репарацій за допомогою міжнародних організацій, які не є заміною остаточних репарацій від держави, що розпочала збройну агресію та вчиняла найтяжчі злочини, а лише проміжними репараціями. Надалі вони можуть стати хорошою базою для розроблення програм репарацій, оскільки за допомогою пілотних проєктів можливо оцінити на практиці всі переваги та недоліки, ризики та механізми.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗ 2 квітня 2024 року запрацював Реєстр збитків[6], завданих агресією російської федерації проти України (RD4U). Його створили на виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, у якій Генеральна Асамблея визнала, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, зокрема до репарацій. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано як перший крок створити міжнародний реєстр збитків. Реєстр збитків було створено під егідою Ради Європи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеєстр прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави Україна стосовно більш ніж 40 категорій шкоди, включаючи майнову шкоду, втрату життя, тілесні ушкодження, тортури та сексуальне насильство, примусову депортацію, втрату майна та іншу економічну шкоду, а також шкоду, завдану історичній і культурній спадщині та навколишньому середовищу. З 2 квітня 2024 року розпочався прийом заяв в одній з категорій \u0026mdash; пошкодження або знищення житлової нерухомості. Інші категорії будуть запущені протягом року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеєстр збитків не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не визначатиме суму збитків і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме комісія з розгляду заяв, яку буде створено в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши досвід інших країн і врахувавши український контекст, наразі можемо зробити такі висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо для розгляду заяв потерпілих від війни росії проти України буде створено спеціальні органи чи комісії, до повноважень яких входитимуть питання розгляду індивідуальних скарг та ухвалення рішень про присудження компенсацій,\u0026nbsp; то одним із джерел таких виплат можуть стати заморожені активи. Але для того, щоб цей механізм став реальним, потрібно, по-перше, довести в кримінальних провадженнях законність такої конфіскації та зв\u0026rsquo;язок із державою-агресором особи / компанії, чиє майно конфісковано, і фінансування або підтримання нею режиму путіна. По-друге, країни, у яких такі активи заморожені, повинні ухвалити внутрішнє законодавство, яке надасть їм законні підстави передавати такі активи для використання для подальших виплат репарацій постраждалим в Україні. На сьогодні вже є позитивні приклади деяких країн, зокрема у\u0026nbsp;США\u0026nbsp;розробляється спеціальне законодавство \u0026mdash; Asset Seizure for Reconstruction Act\u0026nbsp; (Закон про захоплення активів для реконструкції України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до цього закону заморожені активи можуть бути реалізовані, а отримані кошти мають бути використані, серед іншого, на такі цілі: постконфліктна реконструкція України, гуманітарна допомога й підтримка українських біженців за кордоном, надання зброї українським військовим. Низка інших країн також перебувають на етапі розроблення або ухвалення подібного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкий би механізм не був обраний для України, обсяг репарацій під час розгляду справи в будь-якому суді чи комісії визначається відповідно до завданих матеріальних і моральних збитків. Саме тому важливо провести належну фіксацію збитків після їх виникнення саме на етапі, коли потерпіла особа звертається по допомогу до національних органів влади. Це допоможе мінімізувати ризики втрати доказів, якщо механізм виплати репарацій буде розроблено після спливу тривалого часу. У такому разі для обрахування будуть братися до уваги саме висновки спеціальних комісій, експертиз, лікарів, психологів або психіатрів (у випадку моральної шкоди). На сьогодні немає розробленої та затвердженої методології розрахунку розміру завданої шкоди для виплат репарацій ані на міжнародному, ані на національному рівні. Навіть у МКС не існує таких методик.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ насамкінець, якщо розглядати не проміжні репарації, а механізм, рішення якого назавжди в історії закарбує відповідальність росії за найтяжчі злочини і внаслідок якого українці зможуть отримати остаточні репарації, то на основі досвіду інших країн і досвіду Першої та Другої світових воєн ми вважаємо створення гібридного механізму (який включатиме український і міжнародний компонент) найбільш ефективним способом захисту та відновлення прав постраждалих у цій війні. У складі такого механізму будуть міжнародні судді й правники, що забезпечить різносторонню експертизу в розгляді справ і допоможе уникнути політизації або впливу суб\u0026rsquo;єктивного чинника на рішення такого механізму через потенційну упередженість українських суддів. З іншого боку, участь українських суддів у процесі надасть можливість підсилити українську систему правосуддя в розгляді найтяжчих злочинів і допоможе отримати практичний досвід українським суддям розслідувати такі злочини за міжнародним правом, що надалі може мати позитивний вплив на якісне розслідування масиву кримінальних проваджень, відкритих українськими правоохоронцями. Також очікується, що рішення гібридного суду матиме більшу вагу для виплат репарацій, аніж рішення українських судів, що вже сьогодні супроводжуються численними розмовами про суб\u0026rsquo;єктивність і політичну упередженість українських суддів.\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\"\u003ehttps://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\"\u003ehttps://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.researchgate.net/publication/346472279_Rehabilitation_of_Victims_of_Sexual_Violence_of_the_Kosovo_War\"\u003ehttps://www.researchgate.net/publication/346472279_Rehabilitation_of_Victims_of_Sexual_Violence_of_the_Kosovo_War\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42862\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42862\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rd4u.coe.int/uk/-/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2-%D0%BF\"\u003ehttps://rd4u.coe.int/uk/-/Реєстр-збитків-для-України-починає-прийом-заяв-п\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.senate.gov/imo/media/doc/Asset%20Seizure%20for%20Ukraine%20Reconstruction%20Act%20FINAL.pdf\"\u003ehttps://www.whitehouse.senate.gov/imo/media/doc/Asset%20Seizure%20for%20Ukraine%20Reconstruction%20Act%20FINAL.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":135,"url":"ukrainian-legal-advisory-group","show_main":0,"image":null,"name":"Ukrainian Legal Advisory Group","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ULAG_site.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":835,"url":"timchasovij-dostup-do-rechej-i-dokumentiv--potuzhnij-instrument-zahistu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713614532,"date":"22.04.2024","views":1438,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sb_sayt.png","mini_image":null,"name":"Тимчасовий доступ до речей і документів — потужний інструмент захисту","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожемо констатувати, що минули часи, коли сторона захисту в кримінальному провадженні могла відстояти інтереси клієнта, сподіваючись на презумпцію невинуватості та визнання доказів, зібраних стороною обвинувачення, неналежними чи недопустимими.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливо гостро питання доказів і доказування стоїть у корупційних і так званих білокомірцевих злочинах. Адже машина кримінальної юстиції вкотре набрала обертів у напрямку боротьби з корупцією, що, безумовно, правильно. Проте практично не зазнала змін система органів правопорядку, які й досі працюють за паличковою схемою (вимога до показників у вигляді кількості направлених до суду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях). Існування такої системи є наслідком неправильної правової кваліфікації дій особи шляхом обвинувачення в більш тяжкому злочині, підроблення правоохоронцями доказів, які лягають в основу обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні лише проактивна позиція в кримінальному провадженні може бодай невеликою мірою забезпечити законність і справедливість досудового розслідування й судового розгляду.\u0026nbsp;Саме про проактивну позицію в кримінальному провадженні та використання стороною захисту такого інструменту, як тимчасовий доступ до речей і документів, на прикладі конкретного кейсу йтиметься в цьому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eНеочевидна 368 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальне провадження за статтею 368 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України), що передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, одразу наділене певною специфікою та складністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе зумовлене тим, що в час, коли на нашу країну напав ворог, гинуть сотні захисників і захисниць, суспільство не просто висловлює запит на справедливість і боротьбу з корупцією, воно вже кричить про це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе слід забувати і про суворість покарання, встановленого санкцією цієї статті, \u0026mdash; до 12 років позбавлення волі без можливості застосування статей 69 КК України (призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом) і 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, рухаючись у Європу, висловлюючи прагнення вступити в НАТО, ми не можемо дозволити собі ігнорувати фундаментальні засади кримінальної юстиції, за якими кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, має бути притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не має бути обвинувачений або засуджений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдин із методів забезпечення цього принципу \u0026mdash; чітке розмежування в кожному окремому випадку ознак складу злочину в діях особи, які за невеликих відмінностей можуть кваліфікуватися як за статтею 368 КК України, так і за статтями 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), 369-2 КК України (зловживання впливом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЦіна доказу \u0026mdash; свобода людини\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одному кримінальному провадженні клієнту повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статі 368 КК України. За версією слідства, підозрюваний отримав неправомірну винагороду за сприяння в працевлаштуванні заявника в органи Служби безпеки України (далі \u0026mdash; СБУ). Як це буває в справах із такою кваліфікацією, клієнта одразу було затримано, обрано запобіжний захід, а правоохоронці глузливо радили \u0026laquo;сушити сухарі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ перших днів захист визначив пріоритетні напрями збору доказів із метою доведення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутності в діях клієнта складу злочину, передбаченого статтею 368 КК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eперевірки обсягу службових повноважень клієнта задля визначення, чи може він бути суб\u0026rsquo;єктом за пред\u0026rsquo;явленим обвинуваченням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eперевірки наявності провокації вчинення злочину зі сторони правоохоронців.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабігаючи наперед, скажу, що в усіх трьох напрямах вдалося здобути докази, що вказували на відсутність складу злочину за статтею 368 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля цього фактично знадобилися три знаряддя:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдетальний аналіз кожного аргументу в процесуальних документах і доказів у матеріалах кримінального провадження;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eадвокатський запит (добрих п\u0026rsquo;ять десятків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eтимчасовий доступ до документів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо детальніше.\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПідготовка до ініціювання перед слідчим суддею питання про надання тимчасового доступу\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРухаючись у згаданій справі в напрямку отримання доказів, що дозволять зрозуміти обсяг повноважень клієнта як службової особи, я зрозумів, що захисту не обійтися без отримання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів. Річ у тому, що посадові інструкції клієнта, внутрішні накази, які регламентують обсяг його повноважень, зібрані матеріали про перевірку заявника на можливість нести службу в СБУ, були в СБУ, а частина з них була позначена як документ ДСК (для службового користування).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож я розпочав збір необхідних доказів, які дозволять звернутися до слідчого судді. Зупинюся лише на найважливішому, без деталізації вимог до клопотання про тимчасовий доступ, регламентованих Кримінальним процесуальним кодексом України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯкі саме документи захист хоче отримати\u003c/em\u003e? Це перше запитання, яке ставить перед нами законодавець. У нашому випадку це були всі документи, які регламентують повноваження клієнта, а також зібрані матеріали про перевірку заявника на можливість нести службу в СБУ. Правильний опис і найменування цих документів критично важливі, адже надалі, у разі опору володільця документів, відмовити в тимчасовому доступі буде достатньо просто, оскільки документа з таким найменуванням (неправильним) немає в його розпорядженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступне \u0026mdash; доведення того, \u003cem\u003eщо речі й документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної\u003c/em\u003e \u003cem\u003eособи. \u003c/em\u003eУ цій частині слід бути уважним, адже документи можуть фактично перебувати в одному органі чи установі, а їх володільцем може бути інша. Особливу увагу також потрібно приділити найменуванню юридичної особи, у розпорядженні якої перебувають документи, у нашому випадку це підрозділ, назва якого складається з доброго десятка слів. Невелика помилка може спричинити відмову в задоволенні клопотання або виконанні ухвали слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗначення документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість їх використання як доказів і неможливість іншими способами довести ці обставини. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нашому випадку в цій частині обґрунтування видалося достатньо логічним і зрозумілим. Щоб зрозуміти обсяг повноважень клієнта і відповідно встановити, чи він був наділений правом ухвалювати рішення про працевлаштування осіб в органи СБУ, необхідно було отримати як перелік повноважень безпосереднього клієнта, так і типові посадові інструкції для його посади. Так само важливим був і перелік повноважень інших посадових осіб СБУ, які мають право ухвалювати такі рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливу увагу ми приділили обґрунтуванню необхідності отримання матеріалів про перевірку можливості нести службу в СБУ заявником. Адже саме там могли бути складені нашим клієнтом документи за результатами вербування заявника, які так чи інакше впливали на його працевлаштування, а це дозволило б нам зрозуміти, чи справді клієнт сприяв працевлаштуванню заявника в будь-якому вигляді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе було попадання точно в ціль, але правоохоронці вирішили не здаватися без бою та приховували ці матеріали. Детальніше далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсю вище описану інформацію задля підготовки до звернення про тимчасовий доступ я витребував за допомогою адвокатських запитів. Були і формальні відмови надати інформацію, і її перекручування, і приховування. Тож запитів довелося надіслати добрих п\u0026rsquo;ять десятків, але необхідну інформацію все ж отримав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ таким сильним підґрунтям мені вдалося отримати ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до документів із можливістю вилучення їх копій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eНаступний етап \u0026mdash; виконання ухвали про тимчасовий доступ до документів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрекрасно розуміючи, що з ухвалою про тимчасовий доступ ефекту несподіванки досягнути не вдасться, я превентивно надіслав її примірник органу, у розпорядженні якого були документи. Невдовзі надійшов лист із запрошенням і готовністю надати доступ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк сказали в Службі безпеки Івано-Франківська: я \u0026mdash; перший адвокат, який вилучає в них документи ухвалою про тимчасовий доступ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропоную трішки розбавити сіру юриспруденцію й описати процес виконання ухвали в більш творчій манері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, тихого морозного світанку я прибув до Франківська. О шостій ранку юриспруденція не працює, тому довелося чекати в залізничному генделику. Компанію мені склали місцеві жителі, які випивали пиво, а я обмежився кавою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі за планом \u0026mdash; виконання ухвали. У СБУ мені надали оригінали документів, і там відбувся такий діалог:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026mdash; Відберіть ті документи, які вам потрібні, і ми зробимо копії.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Насправді мені потрібні всі.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Усі?\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Ага. Навіть порожні аркуші.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; І порожні?!\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Ага.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака вимога не була проявом вередливості, а потребою надалі демонструвати суду той факт, що в матеріалах відсутні певні документи, які там мали бути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля підготовки копій знадобився день, тому повернення додому довелося відкласти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступного дня відбулася нова спроба отримати документи. Тут також не обійшлося без складнощів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026mdash; Ось усі копії документів.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Дякую. І ще мені потрібні оригінали для звірення.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Ви що нам не довіряєте?\u003cbr /\u003e\u0026mdash; Ну як вам сказати\u0026hellip;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвірення показало, що низки документів усе ж не було в наданих копіях, однак з огляду на їхній зміст я схилився до думки, що це було зроблено через неуважність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗасмутив той факт, що матеріали про перевірку можливості нести службу в СБУ заявником уже після отримання ухвали про тимчасовий доступ умисно були направлені до іншого підрозділу СБУ. Натомість мені продемонстрували лише супровідний лист про їх надсилання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, це ще більше посилило інтерес до цих документів, а тому я отримав тимчасовий доступ до іншого підрозділу, який мав необхідні докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті я все ж дістався до цих матеріалів, і їх наповнення і порадувало, і засмутило. Окрім стандартного переліку документів у таких матеріалах, там була й низка рапортів, службових записок, начебто складених і підписаних клієнтом, однак із зовсім не схожими на його підписами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФакти можливого підроблення відкрили для захисту додаткові напрямки роботи, оскільки такі документи фактично слугували основною підставою для обвинувачення клієнта в тяжкому злочині, а тому це не можна було просто проігнорувати. Я направив цілу купу скарг і вимог про проведення перевірки та початок кримінального провадження щодо можливого підроблення документів. Кримінальне провадження щодо цього факту розпочато, сподіваємося на об\u0026rsquo;єктивне розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри все, кримінальне провадження щодо клієнта направлене до суду з кваліфікацією за статтею 368 КК України. Я ж докладу всіх зусиль, щоб судовий розгляд цього кримінального провадження завершився виправдувальним вироком.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа прикладі наведеної справи можна зробити такі висновки:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтороні захисту слід частіше використовувати такий інструмент, як тимчасовий доступ до речей і документів. Навіть після однієї-двох відмов слідчого судді варто зробити роботу над помилками й спробувати ще. Саме адвокати здатні масштабувати практику, за якою і захист може твердо спиратися на інструмент тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПотрібно пророблювати масштабну роботу до формування та подання клопотання слідчому судді. Часто витребування кожного з доказів, необхідних для обґрунтування клопотання, потребує чимало часу, але відсутність бодай одного з елементів, що визначені Кримінальним процесуальним кодексом України для такого роду клопотань, буде наслідком відмови у його задоволенні або надалі ухвалу неможливо буде реалізувати.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід час реалізації ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слід бути максимально пильними, у тому числі щодо строків її виконання, адже державні органи чи приватні компанії, цілком імовірно, навіть не уявляють, що з таким питанням до них може звернутися хтось інший, окрім органів правопорядку.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа превеликий жаль адвокатів, сторону захисту інколи сприймають як дратівливу перепону на шляху до того, щоб запхати справу в суд і посадити людину до в\u0026rsquo;язниці. Кожному захиснику під силу змінити таке ставлення, і відданий захист у кожній справі неодмінно сприятиме цьому.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":134,"url":"stanislav-boris","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Borys.jpg","name":"Станіслав","surname":"Борис","post":"керуючий партнер адвокатського обʼєднання «Відар»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sb_sayt.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":516,"name":"докази"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]}]},{"id":834,"url":"advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713428923,"date":"18.04.2024","views":587,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_18_site.png","mini_image":null,"name":"Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтатус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи \u0026mdash; захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі питання діяльності українських адвокатів на тимчасово окупованих територіях (далі \u0026mdash; ТОТ) жодним чином не врегульовано. Відповідальності за здійснення такої діяльності не існує. Але і будь-якої офіційної централізованої позиції від імені держави або адвокатського самоврядування стосовно порядку здійснення такої діяльності також не озвучено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час спільної дискусії JustTalk та АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; обговоримо роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_18_site.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":833,"url":"sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713275485,"date":"17.04.2024","views":3045,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/video_sayt.png","mini_image":null,"name":"Спрощення або ускладнення відеоконференцій у кримінальному суді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України), внесені Законом від 23 лютого 2024 року № 3604-IX\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, якими дозволено використання в кримінальному процесі відеоконференції з власних технічних засобів. Безперечно, це значний крок уперед, адже ще в часи пандемії COVID-19 і після початку повномасштабного вторгнення суди широко застосовували цей інструмент навіть за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі. На необхідності передбачення в КПК України аналогічного до інших судових процесуальних кодексів порядку ВКЗ із власних технічних засобів неодноразово наголошували вчені й практики, у т. ч. і автор цих рядків\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПріоритет ВКЗ із власних технічних засобів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що в новій архітектурі статті 336 КПК України спочатку в частині 4 згадано про відеоконференцію з власних технічних засобів, а лише потім у частині 7 \u0026mdash; про відеоконференцію з приміщення суду. Це нібито вказує на те, що відеоконференція з власних технічних засобів є пріоритетною над ВКЗ із приміщення суду. Концептуально це дуже правильно, адже залучення залів засідань в інших судах і працівників суду для відеоконференції не тільки спрощує, але і водночас ускладнює судовий розгляд, потребує додаткових організаційних і (очевидно) матеріальних витрат. Відеоконференція з власних технічних засобів спрощує провадження (у тому, що інструменти відеозв\u0026rsquo;язку спрощують професійну, пізнавальну та іншу людську діяльність, майже кожен міг переконатися ще в епоху згаданої пандемії). Під час війни у випадках залучення судів різних областей до проведення відеоконференції кратно до кількості таких областей зростає ризик затримання або відкладення засідання через повітряну тривогу або інші військові події в одній із таких областей, адже відповідні суди можуть не функціонувати (тоді як особа може мати змогу вийти на зв\u0026rsquo;язок із власних технічних засобів з укриття або іншого безпечного місця).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eАле деякі зміни, впроваджені новим законом, ускладнили процедуру призначення і проведення відеоконференції.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКлопотання про ВКЗ за 5 днів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНовим положенням частини 4 статті 336 КПК України передбачено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Цікаво, що ця норма стосується саме клопотань про ВКЗ поза межами приміщення суду і не стосується про ВКЗ з іншого суду (хоча ці відносини є однорідними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ця норма мала б сприяти плановості в управлінні справами, однак на практиці (особливо в умовах воєнного стану) вона може завадити учасникам порушувати питання про призначення відеоконференції в разі виникнення невідкладних обставин. На практиці нерідко пізніше ніж за 5 днів до засідання можуть виникнути обставини, що перешкоджають участі в судових засіданнях, \u0026mdash; транспортні або енергетичні проблеми, короткотермінові відрядження, захворювання учасників або членів їхніх сімей, що обмежують мобільність (якщо не йдеться про перебування в стаціонарі, що унеможливлює тимчасово покинути медичний заклад), призначення в інших населених пунктах інших термінових судових засідань, явка в які в професійного учасника (адвоката або прокурора) є обов\u0026rsquo;язковою. За відсутності цього правила про 5 днів в окремих випадках суд на практиці міг ухвалити рішення про призначення відеоконференції навіть безпосередньо в той день, коли призначено судове засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена норма нової частини 4 статті 336 КПК України продовжується правилом про те, що копія клопотання учасника кримінального провадження в той самий строк (тобто за 5 днів до судового засідання) надсилається іншим учасникам кримінального провадження. Ця норма не передбачає, хто саме має надіслати такі клопотання іншим учасникам (сам учасник чи суд), з неї не випливає мета такого надсилання, наприклад необхідність врахування можливих заперечень учасників до постановлення відповідної ухвали. Однак з огляду на терміни поштового обігу та звичайні строки обробки документації 5 днів не завжди достатній строк для надсилання судом відповідних клопотань учасникам, одержання від них відповідей і постановлення ухвали. Однак, передбачивши цю норму, законодавець не зобов\u0026rsquo;язав суд очікувати певний строк для одержання заперечень учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що призначення відеоконференції в будь-якому випадку є підготовчим питанням, що потребує спрощеного розв\u0026rsquo;язання. За наявності заперечень в учасників їх можна з\u0026rsquo;ясувати безпосередньо в судовому засіданні (навіть у випадку, коли відеоконференція вже призначена).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас слід звернути увагу на те, що в частині 2 статті 336 КПК України збереглося положення, яке дозволяє суду розв\u0026rsquo;язати питання про призначення відеоконференції за власною ініціативою. Також питання призначення відеоконференції може бути вирішено в ухвалі про призначення справи до судового розгляду. Якщо участь певного учасника (який, наприклад, проживає на значній відстані від приміщення суду) в режимі відеоконференції виникає регулярно, відповідна ухвала може бути постановлена на весь період судового розгляду чи на декілька судових засідань. Також це питання можна розв\u0026rsquo;язати в попередньому (минулому) судовому засіданні щодо наступного судового засідання як письмовою ухвалою, так і ухвалою без виходу до нарадчої кімнати (усною).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі очевидно, що в разі надходження клопотань менше ніж за 5 днів суд усе одно має розв\u0026rsquo;язати їх. Можливо, доцільно розв\u0026rsquo;язувати їх безпосередньо під час судового засідання, попередньо підключивши відповідних учасників і заслухавши думку присутніх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВиняток щодо свідка й потерпілого\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпроваджуючи до КПК України відеоконференцію з власних технічних засобів, законодавець передбачив із цього виняток \u0026mdash; правило, що допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися в судовому засіданні в режимі відеоконференції лише в приміщенні суду, визначеному судом. Якщо такий виняток щодо свідка цілком зрозумілий (адже мова йде про встановлення особи), то щодо потерпілого (цілком постійного учасника справи, особа якого на момент допиту може бути судом встановлена) може викликати питання (виходить, що особа має право участі в справі у режимі відеоконференції, однак її допит у відеоконференції має проводитися лише з приміщення суду). Водночас на період воєнного або надзвичайного стану із цього винятку передбачено, що у виняткових випадках суд має право допитати свідка, потерпілого з використанням його власних технічних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом неможливість проведення певних процесуальних дій у режимі відеоконференції може призвести до затягування судового розгляду. Тому якщо суд може встановити особу свідка, потерпілого та не має сумнівів у можливому сторонньому впливі, можливість їх допиту у виняткових випадках у режимі відеоконференції з власних технічних засобів, на нашу думку, має бути збережена й після перемоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасть з КЕП і конкретна система\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишивши без змін вимоги частини 3 статті 336 до якості зв\u0026rsquo;язку під час відеоконференції, законодавець передбачив у частині 5 цієї статті участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Сам підхід до використання КЕП як засобу ідентифікації особи правильний і прогресивний та відображає усталену судову практику. Водночас нині законом фактично закріплено інформаційну систему, яку має використовувати суд для відеоконференції. По суті, це заважає суду використовувати інші системи, у т. ч. у разі технічних помилок або інших збоїв у ЄСІКС. Чи справді законодавець мав намір виключити використання загальноприйнятих технічних засобів, які широко використовувалися раніше і використовуються скрізь у світі, сказати важко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі суди використовують Інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156. Згідно з розділом IV цієї Інструкції в разі відсутності інтернет-зв\u0026rsquo;язку, настання інших обставин, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв\u0026rsquo;язку (про що складається відповідний акт), допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет). При цьому використовується інструкція до такого програмного забезпечення, створений цією системою журнал судового засідання вноситься до автоматизованої системи діловодства суду (АСДС), а відеозапис завантажується в централізоване сховище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо використання кваліфікованого електронного підпису, то виникає таке питання: чи може один учасник вийти на ВКЗ разом з іншим учасником, який підключився з власним КЕП (наприклад, чи може обвинувачений прийти до офісу свого захисника і чи можуть вони разом підключитися за допомогою КЕП захисника)? Або чи можуть декілька захисників підключитися разом з одного офісу? Жодних проблем у цьому не вбачається, адже навпаки це сприяє реалізації права на захист, коли обвинувачений перебуває поруч із захисником (і на практиці такі підходи нерідко використовувалися). Слід розуміти, що в багатьох випадках особа обвинуваченого, захисника, прокурора встановлена, і окрема участь кожного зі своїм власним КЕП як елемент встановлення особи не конче необхідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом, на нашу думку, у законі не має бути передбачена конкретна електронна система (програмно-технічний засіб), тим паче в умовах воєнного стану, а в разі потреби саме суд (за необхідності за участі спеціаліста) має розв\u0026rsquo;язувати питання, за допомогою яких доступних технічних засобів, що відповідають умовам частини 3 статті 336 КПК України, проводити відеоконференцію (іноді просто в ході засідання можуть виникнути технічні проблеми, що потребуватиме оперативної зміни технічного засобу на інший).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРизик технічної неможливості\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікавою є норма нової частини\u0026nbsp;6 статті\u0026nbsp;336 КПК України про покладення ризику технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв\u0026rsquo;язку тощо на учасника кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. Суд далеко не завжди зможе безпосередньо в судовому засіданні достовірно оцінити, чи це проблема в технічному засобі (застосування якого визнано в законі обов\u0026rsquo;язковим), чи це зловживання з боку учасника. На випадок, коли суд визнає зловживанням технічну неможливість участі з власних технічних засобів, законодавець у вигляді санкції передбачив можливість суду мотивованою ухвалою позбавити учасника кримінального провадження права участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ці нововведення загалом позитивні, адже саме право на відеоконференцію не нівелює обов\u0026rsquo;язку прибувати до суду, і логічно, що якість зв\u0026rsquo;язку віддаленого учасника у випадку його участі з власних технічних засобів має забезпечувати саме такий віддалений учасник. Окрім того, участь у режимі відеоконференції не змінює обов\u0026rsquo;язку певних учасників щодо їх прибуття до суду за викликом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якщо справжньою причиною технічної неможливості стали не зловживання, а технічні проблеми в системі, визнаній законом обов\u0026rsquo;язковою до застосування, то така санкція не буде справедливою і загалом це не сприятиме розгляду кримінального провадження в розумні строки (адже розгляд кримінального провадження частіше буде відкладатися, а робочий час адвокатів, прокурорів і суддів \u0026mdash; буде втрачено).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, безумовно, позитивними змінами до КПК України є впровадження можливості проведення відеоконференції з власних технічних засобів, застосування кваліфікованого електронного підпису як способу встановлення особи учасника, покладення ризику технічної неможливості на віддаленого учасника. Водночас низка змін ускладнили призначення відеоконференції і судовий розгляд із її застосуванням. Такі норми потребують удосконалення для подолання згаданих вище проблем. Розв\u0026rsquo;язуючи питання призначення відеоконференції, зокрема з власних технічних засобів, сьогодні суду слід уважно ставитися до наявності чи відсутності заперечень учасників, систем електронного зв\u0026rsquo;язку, які застосовуються, і способів ідентифікації учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи\u0026raquo; від 23 лютого 2024 року № 3604-IX: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174\u0026ndash;178: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\"\u003ehttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/video_sayt.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":832,"url":"chomu-vazhliva-yakisna-otsinka-areshtovanogo-majna-analiz-sporu-mizh-arma-ta-tov-goldenflora","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713010520,"date":"15.04.2024","views":847,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/arma_sayt.png","mini_image":null,"name":"Чому важлива якісна оцінка арештованого майна: аналіз спору між АРМА та ТОВ «Голденфлора»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ січні 2024 року АРМА повернуло ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e понад 16 млн грн, а все тому, що торги\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з реалізації арештованих активів, у яких формально перемогла ця компанія, Північний апеляційний господарський суд визнав недійсними. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСпір виник через те, що вказана компанія, надавши найвищу цінову пропозицію, була визнана переможницею в електронних торгах, підписала протокол електронних торгів і в установлені строки сплатила на рахунок АРМА кошти за придбане майно. Але пізніше Агентство скасувало цей продаж. І головна причина \u0026mdash; у неякісній попередній оцінці активів, які планували продати. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк наслідок, суд вирішив\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що АРМА має право скасовувати торги у випадку заниженої оцінки активів і не став задовольняти вимоги ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; про те, що саме воно є переможцем електронних торгів із реалізації арештованих активів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІсторія цієї справи зацікавила нас передусім тому, що оцінка арештованих активів досить часто ставала полем для зловживань. У двох із трьох справ НАБУ, де підозри отримали керівники АРМА, саме занижена оцінка активу була способом вчинення інкримінованого правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що нові механізми управління арештованими активами запровадили в Україні з 2015 року. Але приклади, подібні до \u0026laquo;Голденфлори\u0026raquo;, свідчать, що оновлені тоді процедури досі не працюють злагоджено. І трапляються різні випадки, які можуть завдати шкоду або власнику, або державному бюджету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ хоч для АРМА та держбюджету згаданий вище кейс можна назвати позитивним, адже продаж за заниженою ціною не відбувся, проте ця справа підсвічує й певні проблеми. А ще виникає питання, у скількох випадках реалізація активів усе ж відбулася за заниженою ціною і що із цим робити зараз. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАрештовані активи можна продати за ухвалою слідчого судді\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗакон про АРМА\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає кілька способів управління арештованими активами:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eрозміщення коштів і цінних металів на депозитах у банку;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпередача в управління бізнесу чи державі;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпродаж активу.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРаніше спосіб управління визначали посадові особи АРМА. Саме тому влітку 2021 року на тлі корупційних скандалів з Агентством Верховна Рада України внесла зміни до закону\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e про АРМА. За ними слідчий суддя або суд має визначити, чи Агентство повинно продавати арештовані активи, чи має віддати їх управителю. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродають переважно речі, які важко зберігати або які швидко псуються. При цьому закон зобовʼязує здійснювати продаж такого майна за ринковими цінами. Надалі отримані кошти переказують на депозитні рахунки АРМА, і там ці гроші перебувають до скасування арешту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ справі \u0026laquo;Голденфлори\u0026raquo; суддя ВАКС арештував нову та вживану побутову техніку в червні 2021 року. Справа стосувалася зловживання посадовців Волинської митниці, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита на цьому підрозділі. У травні 2021 року арештоване майно передали\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e для реалізації АРМА. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроцедури продажу активів нещодавно теж істотно оновили\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Якщо раніше АРМА відбирало майданчики серед широкого кола учасників без конкретних вимог до їхньої прозорості, то тепер такий вибір можна зробити лише серед операторів \u003c/span\u003eProzorro.Продажі\u003cspan\u003e. Тому інформування про продаж активів буде ширшим, а алгоритми проведення аукціонів \u0026mdash; зрозумілими та прозорими. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ 2021-му активи ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; мали продавати на ДП \u0026laquo;СЕТАМ\u0026raquo;, куди АРМА направило заявку про реалізацію в останній день року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРинкові ціни: проблеми визначення\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОцінку арештованого майна робить спеціально визначений субʼєкт \u0026mdash; оцінювач. Його послуги замовляє реалізатор активу, при цьому порядок відбору оцінювача майна в разі його продажу нормативно не врегульований.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗгідно зі звітом про оцінку майна, який виконало 11 лютого 2022 року ТОВ \u0026laquo;Експертно-консультаційний центр\u0026raquo;, у цій справі вартість майна становила 15 569 986,35 грн. 29 квітня 2022 року до АРМА надійшов лист від оцінювачів про те, що у зв\u0026rsquo;язку з недостатнім ознайомленням з об\u0026rsquo;єктом оцінки вони припустилися неточності при ідентифікації майна. Це суттєво вплинуло на кінцевий результат розрахунку. У той же день СЕТАМ оголосило торги проведеними та визначило переможця \u0026mdash; ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПостало питання, чи можна вважати такі торги закінченими? І як бути із 16 млн грн, які \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; направила АРМА за проданий товар?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eОскарження результатів торгів: що вирішив Верховний Суд\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e2 травня АРМА звернулося до СЕТАМ із проханням провести рецензію звіту про оцінку майна. За результатами перевірки встановлено, що \u003cstrong\u003eдокумент неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки. \u003c/strong\u003eПри цьому рецензенти визнали, що після виправлення звіт можна використовувати за визначеною метою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДалі АРМА поставило вимогу СЕТАМ припинити електронні торги та зняти актив із реалізації. У липні 2022 року Агентство відмовило \u0026laquo;Голденфлорі\u0026raquo; в оформленні та видачі акта про реалізацію активу через припинення електронних торгів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; не погодилася з діями Агентства і звернулася за захистом своїх прав до суду. Справа двічі побувала у Верховному Суді, який зробив цікаві висновки\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАРМА має право припиняти електронні торги до моменту їх завершення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАгентство може відмовитися від укладення правочину за наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу, який реалізується.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя правова позиція формулювалася до оновлення порядку реалізації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e арештованих активів у листопаді 2023 року. У новому порядку немає права припиняти торги, а є право скасовувати торги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому скасувати електронні торги \u003cstrong\u003eдо їх проведення\u003c/strong\u003e організатор може за власним рішенням чи рішенням АРМА. А \u003cstrong\u003eпісля проведення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; лише якщо АРМА ухвалило рішення про відсутність підстави для реалізації активу. Таке може статися, якщо скасовано рішення про арешт активу чи його передачу до АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи оновлення правового регулювання та позицію Верховного Суду, можемо припустити, що за новим порядком реалізації активів \u003cstrong\u003eскасування торгів через занижену чи неповну оцінку майна можливе лише до проведення торгів\u003c/strong\u003e. Це знову порушує питання якості оцінки майна, її рецензування та впливу потенційних порушень на кінцевий результат.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВартість арештованого майна \u0026mdash; один із найбільших корупційних ризиків\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історії роботи АРМА вже траплялися випадки, коли, за версією слідства, були наявні зловживання з оцінкою майна перед його подальшою реалізацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Справа \u0026laquo;річкового піску\u0026raquo; та \u0026laquo;ділянок Ашану\u0026raquo; \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією слідства\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, український юрист Андрій Довбенко розробив корупційну схему з продажу арештованого майна. Ідеться про чотири епізоди реалізації арештованих активів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтрьох земельних ділянок на Одещині, придбаних свого часу для будівництва торговельних центрів, \u0026mdash; продали у 18 разів дешевше за ринкову вартість;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної крупності на Київщині \u0026mdash; продали із заниженням вартості більше ніж у 6 разів порівняно з ринковою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпонад 4,5 тис. тонн карбаміду \u0026mdash; продали майже в 5 разів дешевше за ринкову ціну;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзерна, крупи та олійних культур \u0026mdash; продали учетверо дешевше за ринкову вартість.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих випадках посадові особи АРМА сприяли відбору конкретного оцінювача арештованого майна. Згодом він занизив вартість арештованих активів, а зрештою на торгах встановили умови (підготовка до тендера тривала всього 5 днів), за яких перемогти могла лише конкретна особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо говорити про оцінку піску річкового, то слідство встановило, що оцінювачі умисно визначили його вартість через порівняння з невідповідною категорією цієї продукції (піском карʼєрним), а також застосували коригування поправок на торг 5\u0026ndash;30 % та гуртову знижку в діапазоні 0\u0026ndash;20 %.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, імовірно, у цих чотирьох\u0026nbsp; кейсах за допомогою махінацій з оцінкою майна та подальшим відбором переможців державі було завдано збитків на понад 430 млн грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз 30 червня 2023 року слідство в справі завершено, з нею ознайомлюється сторона захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Справа про заволодіння правом вимоги банку\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідство вважає\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що екснардеп Сергій Скуратовський узяв кредит у банку на суму понад 200 млн грн для будівництва багатоквартирного житлового комплексу. Потім Національний банк визнав неплатоспроможним банк, який видав цей кредит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб не повертати борги, депутат організував арешт і продаж прав вимоги через АРМА за заниженою ціною. Їх мала купити підконтрольна учасникам групи фінансова установа, а згодом скасувати або припинити обтяження, накладені іпотечними договорами та договорами поруки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля цього нардеп залучив заздалегідь наданих суб\u0026rsquo;єктів оціночної діяльності до конкурсу та забезпечив визначення серед них заздалегідь обраного переможця, який проведе оцінку прав вимоги за заниженою ціною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ результаті право вимоги, яке, за твердженням сторони обвинувачення, станом на 22 квітня 2019 року коштувало 128,839 млн грн, оцінили та продали за 16,5 млн грн. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цій справі 10 жовтня 2023 року було \u003cstrong\u003eзавершено досудове розслідування\u003c/strong\u003e, а матеріали відкриті стороні захисту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Справа 550-метрової квартири на Кловському узвозі в Києві\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩе одна справа, яку пов\u0026rsquo;язують із маніпуляціями з вартістю арештованих активів, \u0026mdash; продаж квартири на Кловському узвозі в Києві. За однією з версій\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, АРМА спільно із СЕТАМ намагалося продати цю нерухомість за ціною, нижчою за ринкову. Відповідно були залучені заздалегідь обрані оцінювачі майна, які і визначили її вартість у 3\u0026ndash;4 рази меншою за реальну. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак така спроба була невдалою, оскільки арешт на майно скасували, а квартиру зняли з продажу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВарто відзначити, що слідство в цій справі було \u003cstrong\u003eзакрите у квітні 2021 року через закінчення строку досудового розслідування\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк бачимо, у двох із цих кейсів продаж за заниженою ціною таки відбувся, і повернути втрачені кошти можна в разі постановлення обвинувального вироку суду та задоволення цивільних позовів. В останньому випадку втрати вдалося уникнути тільки через скасування арешту на майно. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАктиви, які придбала \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;, зрештою передали державі відповідно до Закону України \u0026laquo;Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану\u0026raquo;. У вересні 2023 року ВАКС скасував\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e арешт на це майно за клопотанням тимчасово виконуючого обов\u0026rsquo;язки командира військової частини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУ чому ж проблема і як її розв\u0026rsquo;язати?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми можемо побачити, при оцінці арештованих активів з\u0026rsquo;являється серйозне поле для зловживань, а умови для якісної роботи оцінювачів активів АРМА не забезпечило. Тому ми в TI Ukraine вважаємо, що для запобігання негативним наслідкам доречно вжити таких заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;1. \u003cstrong\u003eНадати можливість огляду арештованих активів оцінювачами\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосить часто після передачі майна в управління АРМА потрапити на об\u0026rsquo;єкт майже неможливо, оскільки працівникам Агентства чинять опір\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e різні охоронні компанії, адвокати тощо. Через це виникає потреба залучати працівників органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ АРМА за законом немає права доступу до арештованих і переданих в управління активів, а відповідальність за недопуск уповноважених осіб АРМА відсутня. Тому слід удосконалити законодавство в цій частині, щоб забезпечити уповноваженим особам АРМА доступ оцінювачів на обʼєкти управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;2. \u003cstrong\u003eЗабезпечити рецензування всіх звітів про оцінку активів, які планується реалізувати\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 13 Закону України \u0026laquo;Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні\u0026raquo; зазначено, що обов\u0026rsquo;язкове рецензування звіту про оцінку майна проводиться лише у випадку, коли вона погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Наприклад, у випадку \u0026laquo;\u003cspan\u003eГолденфлори\u0026raquo; рецензування звіту про оцінку не було обовʼязковим, адже її використовувало СЕТАМ для продажу майна.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на важливість правильного визначення вартості арештованого активу одним із варіантів розв\u0026rsquo;язання проблеми може бути запровадження обовʼязкового рецензування звітів про оцінку майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003e3. Провести консультації з представниками оцінювачів майна, щоб визначити найбільші проблеми, які можуть виникати з оцінкою\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на велику кількість корупційних справ, повʼязаних зі зловживанням оцінювачами своїми повноваженнями, варто провести публічну дискусію щодо способів запобігання таким випадкам, а також визначити найбільші проблеми, які можуть виникати з оцінюванням арештованого майна, і шляхи їх розв\u0026rsquo;язання. Наприклад, для цього можна розробити специфічну методику для оцінювання арештованого майна.\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eОцінка арештованого активу \u0026mdash; це визначення його стартової вартості, за якою майно продаватимуть. Тому надзвичайно важливо, щоб у її результаті було вказано реальну вартість активу, щоб у майбутньому уникнути порушення судових справ про відшкодування збитків власнику активу, арешт якого можуть скасувати, або відшкодування збитків державі, якщо актив конфіскують.\u003c/div\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/news/typical/arma-povernulo-tov-goldenflora-ponad-16-mln-grn-cherez-torgi-z-realizatsii-areshtovanih-aktiviv-viznani-nediysnimi\"\u003ehttps://arma.gov.ua/news/typical/arma-povernulo-tov-goldenflora-ponad-16-mln-grn-cherez-torgi-z-realizatsii-areshtovanih-aktiviv-viznani-nediysnimi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://setam.net.ua/auction/509648\"\u003ehttps://setam.net.ua/auction/509648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113924637\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113924637\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/rada-ne-dopustyla-znyshhennya-upravlinnya-areshtovanymy-aktyvamy/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/rada-ne-dopustyla-znyshhennya-upravlinnya-areshtovanymy-aktyvamy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/98176761\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/98176761\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zminy-v-realizatsiyi-areshtovanyh-aktyviv-yurydychnyj-analiz/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/zminy-v-realizatsiyi-areshtovanyh-aktyviv-yurydychnyj-analiz/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109747330\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109747330\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2017-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2017-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2022/12/30/novyna/ekonomika/sprava-eksholovy-arma-orhanizatoru-sxemy-povidomyly-pro-pidozru\"\u003ehttps://www.slovoidilo.ua/2022/12/30/novyna/ekonomika/sprava-eksholovy-arma-orhanizatoru-sxemy-povidomyly-pro-pidozru\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-zavolodinnya-ponad-112-mln-grn-banku-vykryto-vismoh-osib/\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/news/novyny-zavolodinnya-ponad-112-mln-grn-banku-vykryto-vismoh-osib/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88072837\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88072837\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396446\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113396446\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/news/typical/problema-dostupu-arma-do-areshtovanih-aktiviv\"\u003ehttps://arma.gov.ua/news/typical/problema-dostupu-arma-do-areshtovanih-aktiviv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/arma_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":831,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712862299,"date":"12.04.2024","views":976,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sud_sayt.png","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з оцінками різних представників юридичної спільноти рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року є надзвичайно важливим для України і водночас досить неоднозначним. У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України\u0026raquo;, що відбулося 28 березня 2024 року. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпікерами події виступили \u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України в Міжнародному Суді ООН, \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e, експертка Ukrainian Legal Advisory Group, \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини, та \u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e, Уповноважена у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції України. Модерував дискусію \u003cstrong\u003eДенис Рабомізо\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Міжнародний Суд ООН і процес у ньому \u0026mdash; це не moot court. Судді консервативні у своїх підходах. І для того, щоб довести вину рф, треба дуже важко працювати\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e зробив акцент на тому, що це рішення Міжнародного Суду ООН, яке є першим, що визнає порушення рф міжнародного права, знімає моральне питання з інших міжнародних інстанцій \u0026laquo;Чи будемо ми перші, хто визнає росію порушницею?\u0026raquo;. У цій справі Суд визнав росію порушником міжнародного права і не один раз. Однак воно не позбавлене і проблемних моментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Є дві основні проблемні речі у цьому рішенні. Перша стосується звуженого тлумачення міжнародного права. Суд не готовий до креативних дій і залишається найбільш консервативним судовим органом у міжнародному праві. Зокрема, Суд звужено тлумачить термін \u0026ldquo;funds\u0026rdquo; у розумінні лише фінансових ресурсів, які можна відслідкувати. Тому й не визнав фінансуванням тероризму такі дії, як, наприклад, постачання зброї та техніки і навчання людей у збройних формуваннях. Крім того, Суд не визнав дії російської влади проти кримських татар расовою дискримінацією за етнічною ознакою і звів їх до політичної дискримінації\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначив спікер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Сергій Зайця, згадане рішення Суду ООН не є фатальною поразкою, яка б унеможливила успіх в інших справах. Водночас він зауважив, що в цьому рішенні поза увагою залишилось усиновлення українських дітей в Криму, які залишилися без батьківського піклування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Це питання могло сильно вплинути як на саме рішення Суду ООН, так і на долю пов\u0026rsquo;язаних індивідуальних скарг, а також запобігти подальшим випадкам вивезення дітей на територію рф. Це ситуація, коли держава не доклала достатніх зусиль на збирання доказів, але при цьому покладалася на громадянське суспільство\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час свого виступу \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e надала оцінку рішенню Суду ООН в аспекті аналізу вимог України щодо визнання такого порушення рф як фінансування тероризму. Вона звернула увагу на національну практику розслідування кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України про терористичну діяльність на Сході України, яка після цього рішення Суду ООН здається ще більш проблемною. Оскільки ми маємо визначитися, чи можемо кваліфікувати дії як терористичні в умовах збройного конфлікту і, якщо так, то за яких обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пані Аліна підкреслила, що звернення до таких органів як Міжнародний Суд ООН демонструють важливість комунікації між різними органами при підготовці заяв. Робота правоохоронних органів у таких провадженнях \u0026mdash; основа для звернень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e оцінила рішення у розрізі його впливу на скарги, подані Україною до ЄСПЛ. Вона зауважила, що у негативних висновках Міжнародного Суду ООН наразі немає загроз для справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ за скаргами до рф. Пані Маргарита також підкреслила, що без участі громадянського суспільства ці міждержавні процеси не були б такими ефективними. Наприклад, рішення ЄСПЛ щодо прийнятності у справі України проти росії багато в чому ґрунтуються на доказах, зібраних громадськими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники дискусії також обговорили доцільність ведення таких міждержавних справ, зважаючи на ігнорування росією рішень міжнародних інституцій, великі ресурси, які вимагають такі процеси та непередбачуваність результатів. Не звернувшись до головного судового органу в сучасному міжнародному праві, зазначив Антон Кориневич, Україна дала б комусь серйозний аргумент, що не хоче використовувати наявні правові механізми захисту. Також такі дії показують російській федерації, що держава, проти якої вона порушує міжнародне право, буде йти проти неї в суди. І це теж дуже важливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Будь-яке правосуддя \u0026mdash; це не про минуле, це про майбутнє, про необхідність підготовки стратегії, оцінок дій росії для її засудження. Нам потрібно створювати майбутнє. Якщо нічого не робитимемо, то ми або значно погіршимо нашу позицію, або взагалі втратимо можливість притягнути рф до відповідальності\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумував Сергій Заєць.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВсі спікери погодилися з важливістю синергії, співробітництва між державою та громадянським суспільством. Водночас відмітили, що громадським організаціям у цій співпраці не вистачає зворотного зв\u0026rsquo;язку, який би дозволив ефективніше допомагати державним органам представляти Україну у міжнародних інстанціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасники дійшли наступних висновків:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі Міжнародний Суд ООН залишається найбільш консервативним органом, який достатньо вузько тлумачить норми міжнародного права. І на це необхідно зважати, готуючись до таких процесів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРішення МС ООН від 31.01.2024 \u0026mdash; це лише один із пазлів у боротьбі за притягнення росії до відповідальності. Окрім того, це прецедент, який допоможе іншим країнам, що потерпають від збройних конфліктів, під час захисту своїх прав.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час підготовки до таких масштабних справ важлива синергія між різними державними установами, а також між державними установами та громадянським суспільством.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗахід відбувся в межах проєкту \u0026laquo;Об'єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sud_sayt.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":830,"url":"zlochin-agresii-ukrainskij-pidhid-do-mizhnarodnogo-prava","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712734678,"date":"10.04.2024","views":2245,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Pav_site.png","mini_image":null,"name":"Злочин агресії: український підхід до міжнародного права","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗлочин агресії залишається тим найтяжчим міжнародним злочином, навколо якого точиться найбільше дискусій. Тут політичні обговорення поєднуються з юридичними процесами, а судові засідання \u0026mdash; з міжнародною ареною. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНайбільшим компромісом у розрізі цього питання стали Кампальські поправки\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Завдяки цим домовленостям у площині міжнародного правосуддя з\u0026rsquo;явилася відправна точка для злочину агресії. Попри дискусії, які тривають навколо реалістичності формування практики притягнення до індивідуальної відповідальності за агресивні дії держави, Україна прокладає власний шлях у цьому питанні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаття 437 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) була закладена в законодавстві від початку. Нею передбачена відповідальність за планування, підготовку, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни. До того ж, як і всі інші статті в розділі злочинів проти миру, вона мала залишатися лише номінальним злочином без перспектив практичного застосування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПісля початку збройного конфлікту на території України у 2014 році стаття 437 КК України стала практичним інструментом для аналізу відповідальності за події в Криму та на Донбасі. Вироки проти Віктора Януковича та затриманих російських військових (зокрема, Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова) привернули увагу міжнародної спільноти. Уже після повномасштабного вторгнення РФ на територію України у 2022 році список суб\u0026rsquo;єктів для можливого переслідування\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e українською стороною значно розширився. До нього ввійшли\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e депутати, сенатори та високопосадовці РФ. А кваліфікація їхніх дій часто доповнювалася чи конкурувала зі статтею 110 КК України (\u0026laquo;Посягання на територіальну недоторканість і цілісність України\u0026raquo;). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРізні підходи на рівні розслідування до суб\u0026rsquo;єкта відповідальності за злочин агресії вимагали роз\u0026rsquo;яснення від Верховного Суду. І ось нарешті, після десяти років із моменту реєстрації перших проваджень за статтею 437 КК України, було опубліковано позицію із цього питання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПідхід суду\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСправа, яка дійшла до розгляду в касаційній інстанції, стосується відповідальності рядових представників незаконних збройних формувань самопроголошеної так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; \u0026mdash; так званої \u0026laquo;Козацької національної гвардії Всевеликого війська Донського ім. М. І. Платова\u0026raquo;. До кваліфікації їхніх дій за статтею 437 КК України додалося порушення законів і звичаїв війни (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України), участь у незаконних збройних формуваннях (ч. 2 ст. 260 КК України), незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України) і незаконне затримання (ч. 3 ст. 146 КК України). Через невизначеність правової практики в питанні розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії напередодні повномасштабного вторгнення РФ на територію України справу було передано\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e на розгляд Великої палати Верховного Суду. Увесь розгляд справи в касаційній інстанції зайняв понад два роки. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСуд досить детально розглянув\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e питання суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії та зробив акценти на такому:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтлумачення положень статті 437 КК України належить до сфери відання національних органів \u0026mdash; цей підхід розуміння змісту норм міжнародного права базується на практиці Європейського суду з прав людини. При цьому вказано, що свобода правозастосування обмежується тлумаченням порушення за міжнародним правом (п. 36). Отже, органи правосуддя не мають повної свободи визначення злочину агресії, а повинні звертати увагу на підхід міжнародного кримінального права та Резолюції Генеральної асамблеї ООН № 3314\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозуміння різних форм вчинення злочину, передбаченого статтею 437 КК України, виходить із їхнього змісту та характеру, можливостей особи через них впливати на міжнародний правопорядок. З огляду на це Верховний Суд пропонує тлумачення планування, підготовки, розв\u0026rsquo;язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участі у змові, спрямованих на їх вчинення, а також ведення цих дій (п.п. 37\u0026ndash;44). Частково вони базуються на підходах\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міжнародного права, але в цій частині вже вбачаються ознаки національної інтерпретації;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eхарактеристики суб\u0026rsquo;єкта злочину за статтею 437 КК України тісно пов\u0026rsquo;язані з його повноваженнями, які надають можливість для вчинення такого злочину. Суд звертає увагу на те, що такий статус особі може надавати не тільки перебування на офіційній посаді, а й можливість впливати на ухвалення рішень завдяки наявним ресурсам чи суспільному становищу (п. 46). І саме в цій частині все ще залишається найбільше запитань.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ результаті підхід Верховного Суду пропонує досить чіткий перелік можливих суб\u0026rsquo;єктів злочину за статтею 437 КК України, серед яких, зокрема: глави держав та урядів; члени парламенту; лідери політичних партій; дипломати; керівники спецслужб; командири збройних сил, підпорядкованих державі, а також незаконних воєнізованих чи збройних формувань; інші особи, які фактично діють як військові командири; керівники органів виконавчої влади, які здійснюють функції з вироблення та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері діяльності збройних формувань й обігу зброї; керівники, правовий статус яких не охоплюється поняттям військового командира і які здійснюють владу або контроль щодо осіб, які беруть участь в агресивній війні чи агресивних воєнних діях; інші особи, які хоча й не займають формальних посад, проте здатні реально впливати на військово-політичні процеси, пов\u0026rsquo;язані з плануванням, підготовкою, розв\u0026rsquo;язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту та веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eОцінка рішення\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе рішення має значення не тільки для конкретного провадження. З однієї сторони, перегляд цієї справи в касаційному порядку дозволив зняти кримінальну відповідальність за статтею 437 КК України із засуджених. Але з іншої \u0026mdash; рішення визначає загальну рамку й можливості національної системи правосуддя України, а також напрям для подальших потенційних розслідувань у межах цієї статті. Поки підхід не буде змінено, українські суди мають орієнтуватися на висновки саме в цьому провадженні. При цьому розуміння злочину агресії за українським правом залишає багато відкритих питань. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, це рішення стало своєрідним переломним моментом для національної практики. Хоча це перше провадження щодо статті 437 КК України, яке дійшло до касаційної інстанції, прийняті позиції торкаються й інших подібних вироків, які не були оскаржені. Хоча навряд чи засуджені, як, наприклад, російські військові Єрофеєв та Александров, будуть звертатися за можливістю перегляду. Але висновок про те, що безпосередні учасники збройного конфлікту, які не мали впливу на формування політики агресивної війни, не можуть притягатися до відповідальності за статтею 437 КК України, має бути використано в інших провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, підхід до визначення суб\u0026rsquo;єкта злочину, запропонований Верховним Судом, залишає багато простору для вільного тлумачення й розширення кола можливих підозрюваних. Видається, що він є рефлексією на поточну практику розслідувань, яка склалася після 24 лютого 2022 року. Список\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e підозрюваних у магістральному провадженні \u0026laquo;24 лютого\u0026raquo;, який опублікований у відкритому доступі на сайті Офісу Генерального прокурора, можна легко відсортувати за категоріями суб\u0026rsquo;єктів у рішенні Верховного Суду. Окрім того, пропонуються досить широкі види суб\u0026rsquo;єктів. Зокрема, дипломати, інші особи є тими суб\u0026rsquo;єктами, щодо яких важко визначити, про який саме вплив на формування та реалізацію політики держави може йти мова. На противагу цьому аналіз\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міжнародних підходів до розуміння злочину агресії наголошує на лідерській ролі його суб\u0026rsquo;єктів, яка має бути показана в межах розслідування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-третє\u003c/strong\u003e, саме розуміння злочину агресії за національним правом відрізняється від прийнятого на міжнародному рівні. Попри те, що Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e досліджувати події на території України крізь призму злочину агресії, положення Римського статуту закріплюють узагальнений підхід до визначення цього діяння. Стаття 437 КК України натомість оперує власними поняттями (наприклад, агресивна війна) і розширює відповідальність на ведення протиправних дій. Тож відкритим питанням для побудови підходів до переслідування за злочин агресії, вчинений проти України, залишається те, яке саме розуміння буде покладено в його основу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча обсяг розгляду Верховним Судом питання про статтю 437 КК України не охоплював змісту цієї норми та її відповідності міжнародним стандартам, підхід, використаний у рішенні, робить акцент на можливості України самостійно тлумачити її положення. За аналогією цей принцип може відкрити для системи правосуддя України можливість створити власну рамку дослідження цього злочину. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, для України переслідування за злочин агресії залишається найбільшим викликом у частині дослідження фактів найтяжчих міжнародних злочинів. Напрацювання національної практики за десять років збройного конфлікту, який триває, розширили призму оцінки агресивних дій агентів РФ не тільки на статтю 437 КК України, а й на злочини, передбачені статтями 110, 258-3, 260 КК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкість кримінального законодавства не спростила завдання для практиків. Попри різні ініціативи, КК України все ще не відповідає підходам міжнародного кримінального й міжнародного гуманітарного права. Натомість національні суди у своїй практиці змушені шукати компромісні рішення, які дозволять розглядати результати національних розслідувань крізь призму відповідних національних стандартів. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім того, відкритим після 24 лютого 2022 року залишається питання про те, який механізм зможе ефективно притягати до відповідальності за агресивні дії проти України. З огляду на дискусії, які тривають останні два роки, можливості юрисдикції України має доповнити діяльність\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Спеціального трибуналу щодо агресії, до відання\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e якого буде належати відповідальність вищого керівництва РФ. Особливо цікаво буде спостерігати за діяльністю Міжнародного центру переслідування за злочин агресії та підходами, які він застосовуватиме при підготовці\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e обвинувального акта. А головне \u0026mdash; яке місце в запропонованих підходах займе національна практика України.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY\u0026amp;mtdsg_no=XVIII-10-b\u0026amp;chapter=18\u0026amp;clang=_en\"\u003ehttps://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY\u0026amp;mtdsg_no=XVIII-10-b\u0026amp;chapter=18\u0026amp;clang=_en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/interview/926527.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/interview/926527.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103466917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://documents.un.org/doc/resolution/gen/nr0/739/16/pdf/nr073916.pdf?token=E7Mndqq1ZjJkU2rkfN\u0026amp;fe=true\"\u003ehttps://documents.un.org/doc/resolution/gen/nr0/739/16/pdf/nr073916.pdf?token=E7Mndqq1ZjJkU2rkfN\u0026amp;fe=true\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\"\u003ehttps://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\"\u003ehttps://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/general/970692.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/general/970692.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.president.gov.ua/news/specialnij-mizhnarodnij-tribunal-maye-stati-diyevim-sposobom-84405\"\u003ehttps://www.president.gov.ua/news/specialnij-mizhnarodnij-tribunal-maye-stati-diyevim-sposobom-84405\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2024-01-08/5826305-lyudi-khochut-spravedlivosti-tut-i-zaraz-ale-tse-gra-vdovgu-kerivnik-departamentu-viyni-ogp-pro-tribunal-ta-zlochini-rosiyan-ch-1\"\u003ehttps://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2024-01-08/5826305-lyudi-khochut-spravedlivosti-tut-i-zaraz-ale-tse-gra-vdovgu-kerivnik-departamentu-viyni-ogp-pro-tribunal-ta-zlochini-rosiyan-ch-1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Pav_site.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":829,"url":"kriminalna-vidpovidalnist-za-domashne-nasilstvo-analiz-praktiki-prityagnennya-vinnih-osib-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712567540,"date":"08.04.2024","views":927,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk.png","mini_image":null,"name":"Кримінальна відповідальність за домашнє насильство: аналіз практики притягнення винних осіб до відповідальності","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі авторка пропонує проаналізувати дані органів досудового розслідування та судової статистики про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України). За основу взято статистичні дані Офісу Генерального прокурора і звітів судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом України від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство, також відповідні зміни було внесено до процесуального законодавства. Така законодавча ініціатива пов\u0026rsquo;язана з необхідністю імплементації в кримінальне й кримінальне процесуальне законодавство України положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (далі \u0026mdash; Стамбульська конвенція\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 55 Стамбульської конвенції \u0026laquo;Провадження ex parte та ex officio\u0026raquo; зобов\u0026rsquo;язує сторони цієї Конвенції забезпечувати, щоб розслідування або кримінальне переслідування таких правопорушень, як фізичне насильство (стаття 35), сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування (стаття 36), примусовий шлюб (стаття 37), каліцтво жіночих геніталій (стаття 38), примусовий аборт і примусова стерилізація (стаття 39), не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою, і щоб провадження могло продовжуватися, навіть якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерша частина цитованого положення Стамбульської конвенції: \u0026laquo;щоб розслідування або кримінальне переслідування\u0026hellip; не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою\u0026raquo; \u0026mdash; наразі не врахована в національному законодавстві й потребує впровадження. Фактично це свідчить про необхідність змінити підхід до такої категорії кримінальних правопорушень, як фізичне насильство, сексуальне насильство та інші, зокрема здійснювати провадження щодо них навіть за відсутності скарг чи заяв потерпілих, тобто вилучити їх із переліку складів, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга частина цитованого положення Стамбульської конвенції: \u0026laquo;щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу\u0026raquo; \u0026mdash; наразі впроваджена до національного законодавства, зокрема те, що відмова потерпілого від обвинувачення не є підставою для закриття провадження (пункт 7 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа важливості захисту людини від домашнього насильства наголошує Європейський суд з прав людини під час тлумачення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі \u0026laquo;Valiuliene проти Литви\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e від 26 березня 2016 року Суд оцінив факти справи і визнав жорстоким поводженням із заявницею діяння, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п\u0026rsquo;ять разів, у поєднанні з її почуттям страху й безпорадності. Суд зазначає, що зобов\u0026rsquo;язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо КК України статтю 126-1 \u0026laquo;Домашнє насильство\u0026raquo; було внесено на підставі Закону від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII і, таким чином, закріплено новий склад злочину. У національній правозастосовній практиці\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначено, що \u0026laquo;злочином, пов\u0026rsquo;язаним із домашнім насильством\u0026raquo; слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один з елементів, перелічених у статті 1 Закону України \u0026laquo;Про запобігання та протидію домашньому насильству\u0026raquo;, незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що кримінальну відповідальність за цей склад злочину було запроваджено у 2017 році, після ознайомлення зі звітами Офісу Генерального прокурора бачимо, що до 2020 року відсутні дані про реєстрацію в ЄРДР заяв і повідомлень за статтею 126-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дані почали з\u0026rsquo;являтися з 2020 року, відповідно із цього часу їх можна проаналізувати і встановити певні тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо розглянути дані органів досудового розслідування про реєстрацію і подальше розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУ 2020 році\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e[4]:\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано 2 212 кримінальних правопорушень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 1 877;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 1 823, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 1 813;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 827; кримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 380.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2021 році\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 431;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 2 175;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 2 136, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 2 112;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 904;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 289.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2022 році\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 1 496;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 1 341;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 1 249, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 1 222;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 582;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 233.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2023 році\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 702;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 2 423;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 2 243, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 2 220;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 926;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 441.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо порівняти дані за наведені роки за ключовими показниками.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(2).png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eМалюнок 1. Кількість облікованих кримінальних правопорушень у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 2. Кількість кримінальних проваджень, у яких особі вручено повідомлення про підозру, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eу 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 3. Кількість кримінальних проваджень, які направлені до суду, у тому числі з обвинувальним актом, у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 4. Кримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture5.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 5. Кримінальні провадження, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі пропонуємо порівняти перше півріччя 2021, 2022 і 2023 років за тими самими критеріями. Цей часовий проміжок обраний тому, що важливо підкреслити зростання показників за 2023 рік порівняно з попередніми роками. До прикладу, за перше півріччя 2023 року майже вдвічі виріс показник за кількістю облікованих кримінальних проваджень, так само як і кількістю повідомлень про підозру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture6.png\" width=\"700\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 6. Дані за перше півріччя 2021, 2022, 2023 років\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДані Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e свідчать, що в першому півріччі 2022 року кількість облікованих кримінальних правопорушень і відповідно інших даних значно скоротилася. Особливо показові дані за час, коли активні бойові дії відбувалися на значній частині території України, а також спостерігалося активне переміщення населення як територією України, так і за кордон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДалі пропонуємо розглянути дані судової статистики\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e Так, у Звіті судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eу 2020 році\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e наведено такі дані:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;877;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;882;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;194, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 926. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 292, про визнання винуватості \u0026mdash; 13;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 921;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 2;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 683.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2021 рік\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;500;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;494;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;658, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 1\u0026nbsp;498. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 435, про визнання винуватості \u0026mdash; 24;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 1\u0026nbsp;455;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 3;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 842.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2022 рік\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;818;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;813;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;042, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 962. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 261, про визнання винуватості \u0026mdash; 31;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 929;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 4;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 776.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2023 рік\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;821;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;809;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;681, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 1\u0026nbsp;537. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 328, про визнання винуватості \u0026mdash; 71;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 1\u0026nbsp;499;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 3;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 1\u0026nbsp;140.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо зіставити отримані дані.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture7.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 7. Дані судової статистики про розгляд проваджень за статтею 126-1 КК України у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівняти кількість зареєстрованих проваджень у ЄРДР і кількість розглянутих судами проваджень за роками, то бачимо, що ці показники різняться майже вдвічі. Так, у 2020 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 212; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 194. У 2021 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 431; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 658. У 2022 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 1 496; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 042. У 2023 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 702; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 681.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture8.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 8. Дані про кількість облікованих кримінальних правопорушень і кількість проваджень, розглянутих судами, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливу увагу привертають показники за 2020 рік, оскільки саме тоді провадження за статтею 126-1 КК України вперше з\u0026rsquo;явилися у звітах Офісу Генерального прокурора як зареєстровані, а в даних судової статистики \u0026mdash; як розглянуті. Фактично у 2020 році ані в органів досудового розслідування, ані в судах ще не було нерозглянутих проваджень за попередні роки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом наведені дані свідчать, що велика частина проваджень після реєстрації відомостей у ЄРДР не завершується притягненням особи до відповідальності, а швидкість судового розгляду порівняно з досудовим розслідуванням значно повільніша. Припускаємо, що це може свідчити про суттєві вади збирання статистичної інформації і її оброблення відповідними органами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, на основі великої кількості правозастосовної практики, рішень Європейського суду з прав людини щодо тлумачення статей 2 і 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також наукових робіт про притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства можна зробити висновок, що наразі існує безліч проблем практичного характеру щодо здійснення кримінального провадження за статтею 126-1 КК України. Наприклад, розмежування адміністративного правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і статтею 126-1 КК України; систематичність домашнього насильства і порядок її встановлення; засада non bis in idem у провадженнях стосовно домашнього насильства тощо. Ці та інші питання планується проаналізувати в подальших дослідженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]}\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2020\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2020\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvitnist_21\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvitnist_21\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2022\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2022\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2023\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2023\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":133,"url":"marina-demura","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/demura.jpg","name":"Марина","surname":"Демура","post":"адвокатка, к.ю.н., доцентка, старша викладачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk.png","tags":[{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":826,"url":"obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-z-metoyu-viluchennya-rechovih-dokaziv-problemi-zakonnosti-ta-dopustimosti-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712128710,"date":"03.04.2024","views":3572,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Evidence.png","mini_image":null,"name":"Обшук без ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів: проблеми законності та допустимості","description":"\u003cp style=\"margin: 0in; text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРізні погляди на одну й ту ж ситуацію сторін обвинувачення та захисту абсолютно логічні, оскільки кожна з них має свою мету в кримінальному провадженні. Серед безлічі дискусійних питань застосування положень КПК України одні з найгарячіших стосуються можливості проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів. На основі таких, а також подібних випадків почала формуватися і відповідна практика Верховного Суду, яка не завжди є послідовною.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ певний період дії чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) на практиці набуло поширення проведення невідкладних обшуків до постановлення відповідної ухвали слідчого судді. Формальне посилання на формулювання \u0026laquo;\u003cspan\u003eврятування майна\u003c/span\u003e\u0026raquo;, що закріплено в частині 3 статті 233 КПК України, використовувалося органами досудового розслідування як \u0026laquo;спрощена\u0026raquo; форма досудового розслідування з подальшою легалізацією отриманих результатів. Пояснення такої процесуальної поведінки були різними \u0026mdash; від боязні за витік інформації про запланований обшук до відсутності часу на звернення з клопотанням до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред працівників органів досудового розслідування і прокуратури продовжує панувати неправильне розуміння невідкладності \u0026laquo;\u003cspan\u003eврятування майна\u003c/span\u003e\u0026raquo;, яке прирівнюється до \u0026laquo;порятунку речових доказів\u0026raquo;. Аналіз деяких кримінальних проваджень указує на пряму відсутність підстав для невідкладного проведення обшуку. Незважаючи на це, вони все одно були проведені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа питання, чи правильний такий підхід застосування цих положень на практиці, спробую відповісти нижче. Мета цієї публікації \u0026mdash; аналіз судової практики Верховного Суду (далі \u0026mdash; ВС) щодо можливості вилучення речових доказів під час проведення невідкладного обшуку, розв\u0026rsquo;язання питання про їх допустимість і можливість використання в доказуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до частини 3 статті 214 КПК України \u003cspan\u003eв невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Тобто законодавець дозволив проведення однієї слідчої (розшукової) дії до початку досудового розслідування, однак фактично залишив без уваги питання подальшого здійснення судового контролю за результатами такого огляду. Однак судова прокурорсько-слідча практика йде шляхом необхідності узаконення результатів проведення такої слідчої (розшукової) дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизнаючи законним проведення невідкладного огляду, а отримані докази \u0026mdash; допустимими, ВС у постанові від 11 лютого 2020 року (справа № 127/24839/17; провадження № 51-3519км19) зазначає, що\u003cem\u003e \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e12.06.2017 надійшла заява потерпілої про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим, слідчим невідкладно, з метою врятування майна, було проведено огляд квартири, де проживав ОСОБА_6, в ході якого було вилучено документи. 13.06.2017 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, та цього ж дня, на виконання приписів ст. 233 КПК, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у вказаній квартирі, яке було задоволено ухвалою слідчого судді від 16.06.2017.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗа таких обставин, проведений органами досудового розслідування 12 червня 2017 року огляд місця події здійснений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є допустимими та можуть бути використані при винесенні процесуальних рішень\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш детально проведення огляду за правилами частини 3 статті 214 КПК України ВС проаналізував у постанові від 22 лютого 2022 року (справа № 266/3910/19; провадження №\u0026nbsp;51-4214км21), де вказав: \u0026laquo;\u003cem\u003eдля встановлення того, чи був протокол огляду місця події допустимим як доказ у кримінальному провадженні, необхідно визначити законодавчо встановлені підстави, порядок та умови, необхідні для його збирання, саме на той час, коли він був зафіксований і одержаний. Якщо слідчим був порушений порядок його збирання, такий доказ не може вважатись допустимим і бути підставою для прийняття процесуальних рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗа змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк встановлено судами, підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про виявлення 06.04.2019 трупа ОСОБА_7. З метою перевірки вказаної інформації та з\u0026rsquo;ясування події, що відбулася, було здійснено огляд території подвір\u0026rsquo;я і житлового будинку, в процесі якого виявлено труп потерпілого. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e09.04.2019 ухвалою слідчого за клопотанням слідчого про надання дозволу на проведення огляду місця події, узаконено проведення вказаної слідчої дії без попередньої ухвали слідчого судді, у якій встановлено, що слідчий правильно з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, недопущення втрати речових доказів у вказаному провадженні здійснив огляд місця події безпосередньо після повідомлення про виявлення трупа та вилучив речові докази\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такий самий підхід ВС підтримав і в постанові від 7 березня 2023 року (справа №\u0026nbsp;521/10395/17; провадження № 51-3389км22)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожемо зробити висновок, що проведення огляду до внесення відомостей до ЄРДР є законною слідчою (розшуковою) дією, а здобуті в такий спосіб докази \u0026mdash; допустимими та можуть бути використаними в доказуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас слідчій практиці відомі випадки проведення обшуку до внесення відомостей до ЄРДР, зумовлені необхідністю відшукання доказів за правилами проведення саме цієї слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що кримінальний процесуальний закон не передбачає проведення обшуку та вилучення будь-яких речей до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, практика ВС допускає можливість збереження допустимості доказів за його результатами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові ВС від 4 квітня 2023 року (справа № 686/27925/20; провадження №\u0026nbsp;51-46км22) зазначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, який фактично був проведений 14.06.2020. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого про проведення обшуку було задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК України для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин колегія суддів вважає, що обшук за місцем було проведено з дотриманням вимог статей 233, 234 КПК України\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ВС застосував у постанові від 21 січня 2023 року (справа №\u0026nbsp;204/5701/17; провадження № 51-1947км22), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку 03.05.2017 автомобіля була обґрунтована тим, що є необхідність безпосереднього переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні злочину, а також з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля здійснення 03.05.2017 обшуку автомобіля слідчий на наступний день звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, яке було 05.05. 2017 задоволено. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОтже, зазначена слідча дія була невідкладною, підставою для її проведення було повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зафіксоване у належній процесуальній формі (ОСОБА_24 звернувся із заявою, в якій просив органи досудового розслідування здійснити перевірку осіб, які незаконно виготовляють, зберігають наркотичні засоби та психотропні речовини у великих розмірах та здійснювалася вона з метою безпосереднього переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, відтак проведення вказаної слідчої дії відповідає приписам статей 233, 237 КПК України\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбшук, проведений як невідкладний, \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo;, ВС також визнав законним, оскільки він пов\u0026rsquo;язаний із переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, і відшуканням викрадених речей, що відповідає положенням частині 3 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1805/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#1805\"\u003eстатті 233 КПК України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e (постанова від 21 листопада 2023 року \u003c/span\u003eсправа № 755/7085/19; провадження № 51-4138км23)\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз наведених правових позицій вказує на послідовність практики ВС і дає можливість виділити такі підстави можливості проведення обшуку до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зафіксоване в належній процесуальній формі;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; безпосереднє переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, ВС сформулював таку правову позицію як виняток, зумовлений недосконалістю правового регулювання цієї слідчої дії на етапі виявлення кримінального правопорушення. Вважаю такий підхід повністю виправданим, оскільки зволікання в подібних випадках фактично тягне втрату ключових доказів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас інший підхід до проведення невідкладного обшуку з метою вилучення доказів спостерігається в практиці ВС в уже розпочатих кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від 1 листопада 2023 року (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23) зазначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас такі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею не відносяться до переліку невідкладних.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що фактичні дані протоколу обшуку від 11.05.2022 є недопустимими, оскільки його проведено внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, а також, що інші докази отримані в ході його проведення та похідні від них є також недопустимими\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ постанові від 27 лютого 2024 року (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23) ВС зробив протилежний висновок, вказавши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність обшуку у вигляді необхідності вилучення в засудженого грошових коштів, отриманих як неправомірної вигоди, охоплюється винятком, встановленим ч.\u0026nbsp;3 ст. 233 КПК\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний висновок міститься в постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342км20):\u003cem\u003e \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eАпеляційний суд вказав на необґрунтованість висновків місцевого суду про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 19.03.2020, мотивуючи це тим, що під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1, слідчими фактично було проведено обшук домоволодіння, в ході якого детально оглянуто шафи, меблі, вміст сумок. Проте, до апеляційної скарги прокурором долучено ухвалу слідчого судді від 20.03.2020 про надання дозволу на обшук.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо допустимості результатів цієї слідчої (розшукової) дії, оскільки обшук житла родини ОСОБА_29 у зв\u0026rsquo;язку з тим, що місце передачі грошових коштів ситуативно було змінено, мав невідкладний характер, а у подальшому стороною обвинувачення отримано дозвіл слідчого судді на його проведення\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що в цьому випадку, визнаючи докази допустимими, ВС більше врахував поведінку засудженого, який ужив заходів для уникнення відповідальності шляхом зміни місця передачі грошових коштів, тому, на мою думку, такий підхід варто підтримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи практику ВС у кримінальних провадженнях щодо проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, можемо дійти до висновку, що в розпочатих кримінальних провадженнях проведення невідкладного обшуку з метою врятування речових доказів не відповідає критерію невідкладності, а його проведення можливе вже за наявності відповідного судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від 17 квітня 2019 року (справа № 759/19880/15-к; провадження №\u0026nbsp;51-143км18) зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eогляд місця є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з\u0026rsquo;являється інформація про вчинений злочин. І якщо погодитись із позицією, висловленою стороною обвинувачення, про відсутність в даному випадку потреби в ухвалі суду, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводячи аналогічні аргументи в постанові від 12 лютого 2019 року (справа №\u0026nbsp;159/451/16-к; провадження № 51-1173км18), ВС також вказує, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосилання прокурора на той факт, що огляд місця події може відбуватися у невідкладних випадках до внесення відомостей в ЄРДР, а звернення до суду можливо лише після такого внесення, не змінює цього висновку. Суд не вбачає жодних логічних суперечностей в цих нормах або практичних труднощів у виконанні вимог негайно після огляду місця події внести відомості у ЄРДР та невідкладно звернутися до слідчого судді, якщо такий огляд було проведено у житлі та іншому володінні особи без попереднього дозволу суду\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ наведеного вбачається, що ВС формує судову практику в дусі суворого дотримання права особи на недоторканність житла чи іншого володіння. Такий підхід узгоджується з досить цікавим правовим висновком, що міститься в постанові ВС від 14 березня 2024 року (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23), де зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпід час дослідження протоколу обшуку суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на час проникнення органами досудового розслідування до житла ОСОБА_6 з метою проведення обшуку, ще тривав розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТобто на момент проникнення до житла в розпорядженні слідчого / прокурора вже повинна бути ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, оскільки розгляд такого \u003c/span\u003eклопотання не гарантує стороні обвинувачення його задоволення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що за результатами проведеного огляду на підставі частини 3 статті 214 КПК України або обшуку на цьому етапі кримінального провадження алгоритм дій слідчого / прокурора повинен регулюватися частиною 3 статті 233 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч\u003c/span\u003eастина 6 статті 9 КПК України). \u003cspan\u003eНе допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 13 КПК України). Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (частина\u0026nbsp;2 статті 237 КПК України). Проникнення до житла без подальшого судового контролю є істотним порушенням\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eправ та свобод людини з відповідними правовими наслідками, зазначеними в пункті 1 частини 2 статті 87 КПК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТому в разі проведення огляду до внесення відомостей у ЄРДР необхідно розпочати відповідне кримінальне провадження, у межах якого звернутися до слідчого судді для здійснення судового контролю постфактум.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87640539\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/87640539\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103886607\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103886607\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109491864\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109491864\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654524\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108654524\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115168396\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115168396\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/80224144\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/80224144\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Evidence.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":825,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711620827,"date":"28.03.2024","views":949,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/disskashn.jpg","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e по суті щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року. Діяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час спільної дискусії JustTalk і Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; обговоримо, який досвід здобула Україна; що це рішення МС ООН означає для міжнародного права та національної практики; чи можуть висновки Міжнародного суду ООН вплинути на подальші рішення ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено авторами за підтримки Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; в межах проєкту \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст документа є виключною відповідальністю авторів та не відображає позицію Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/disskashn.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":821,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710948274,"date":"20.03.2024","views":609,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації ми \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпродовжимо\u003c/a\u003e огляд законопроєктів, спрямованих на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), та посилення захисту потерпілих і свідків.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про законопроєкт № 9351 від 5 червня 2023 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту (далі \u0026mdash; законопроєкт №\u0026nbsp;9351)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким запропоновані зміни до статті 278 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) \u0026laquo;\u003cem\u003eВручення письмового повідомлення про підозру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, зокрема обмеження змісту повідомлення про підозру в справах про СНПК для публікації на вебсайті Офісу Генерального прокурора (далі \u0026mdash; ОГП) відповідно до частини 8 статті 135 КПК України (кримінальні провадження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонфіденційність \u0026mdash; один з наскрізних принципів документування сексуального насильства, який вимагає захисту інформації про сексуальне насильство, яку збирають уповноважені на те особи. Злочин сексуального насильства, учинений в умовах збройного конфлікту, безперечно, має вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки більшість справ про СНПК перебувають у заочному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру особі публікується на вебсайті ОГП із зазначенням інформації про потерпілу особу, адресу проживання та іншої інформації, що дає можливість ідентифікувати таку особу, згідно зі статтею 277 КПК України, яка визначає зміст повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні приховування ідентифікуючих даних про особу здійснюється у \u0026laquo;ручному\u0026raquo; режимі за допомогою:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом закреслення та \u0026laquo;замальовування\u0026raquo; прізвища, імʼя та по батькові, адреси проживання тощо на паперовому носії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом зміни прізвища, імені та по батькові, адреси проживання тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом присвоєння номера останньому / останній. Зокрема, у повідомленнях про підозру, опублікованих у травні 2023 року, простежується практика приховування персональних даних потерпілої особи через присвоєння їй номеру, притаманна Міжнародному кримінальному суду (наприклад, \u003cem\u003e\u0026laquo;де перебував потерпілий № 12, 02.02.1982 року народження\u0026raquo;)\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, приховування ідентифікуючих даних про особу у справах про СНПК при публікації повідомлення про підозру на сайті ОГП не має системного характеру та нормативного підґрунтя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з описаними вище проблемами та з метою посилення заходів безпеки й захисту потерпілих від СНПК і членів їхніх сімей законопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статті 278 і вилучити з письмового повідомлення про підозру в справі про СНПК, коли воно оприлюднюється в мережі Інтернет, ідентифікуючу інформацію: (1) по батькові та прізвище потерпілої особи, її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, до яких застосовуються заходи безпеки, (2) їхнє місце проживання або перебування, (3) місце вчинення кримінального правопорушення, що дають змогу ідентифікувати особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо відповідність запропонованих змін стандартам міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти Міжнародного кримінального суду: стаття 68 (5) Римського статуту\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 68 (5) Римського статуту, \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо розкриття доказів або інформації відповідно до цього Статуту може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, прокурор може для цілей будь-якого провадження, що здійснюється до початку судового розгляду, притримати такі докази або інформацію і замість них подати їхній короткий виклад. Такі заходи здійснюються в спосіб, що не завдає шкоди правам обвинуваченого та справедливому й неупередженому судовому розгляду і не є несумісним з ними\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оскільки повідомлення про підозру відповідно до Глави 22 КПК України здійснюється під час досудового провадження (наприклад, до початку судового розгляду, як це передбачено частиною 5 статті 68 Римського статуту), видається, що вилучення інформації, яка може становити серйозну загрозу безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, з такого документа, особливо з його опублікованої версії, відповідає міжнародним стандартам.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти ЄСПЛ щодо змісту повідомлення про підозру (стаття 6 \u0026sect; 3)\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до деталізації елементів права на захист, закріплених у статті 6 \u0026sect;\u0026nbsp;3 Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ), особливу увагу слід приділяти повідомленню обвинуваченому про обвинувачення. Деталізація правопорушення відіграє вирішальну роль у кримінальному процесі, оскільки саме з моменту його вручення підозрюваний формально отримує письмове повідомлення про фактичну та юридичну основу висунутих проти нього обвинувачень (\u003cem\u003eP\u0026eacute;lissier і Sassi проти Франції [ВП], 1999, \u0026sect; 51; Kamasinski проти Австрії, 1989, \u0026sect; 79). \u003c/em\u003eХоча обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка повинна бути зазначена в повідомленні про підозру, залежить від конкретних обставин кожної справи, обвинуваченому має бути надано принаймні достатньо інформації для повного розуміння обсягу висунутих проти нього обвинувачень, щоб він міг підготувати адекватний захист (\u003cem\u003eMattoccia проти Італії, 2000, \u0026sect; 60).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ низці справ Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) дійшов висновку, що деякі конкретні деталі правопорушення можуть бути встановлені не лише з обвинувального акта, а й інших документів, підготовлених стороною обвинувачення в справі, та інших матеріалів справи (\u003cem\u003ePreviti проти Італії\u003c/em\u003e (ріш.), 2009, \u0026sect; 208). Окрім того, фактичні деталі правопорушення можуть бути з\u0026rsquo;ясовані та уточнені під час провадження (\u003cem\u003eSampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect; 110; Pereira Cruz та інші проти Португалії, 2018, \u0026sect; 198).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у справі \u0026laquo;\u003cem\u003eПерейра Круз та інші проти Португалії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ чітко вказав, що обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка охоплюється цим положенням, залежить від конкретних обставин справи\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні в справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСампеч проти Італії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ пішов далі й чітко вказав, що не можна виключати, що певні деталі, такі як, наприклад, місце і дата виробництва фільму з дитячою порнографією або особа неповнолітньої особи, яка з\u0026rsquo;являється в цьому фільмі або на фотографіях, залишаються завуальованими навіть наприкінці національної правової процедури (див., \u003cem\u003emutatis mutandis\u003c/em\u003e, Previti, вищезгадане рішення, \u0026sect;\u0026sect; 208\u0026ndash;209)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ згаданій вище справі \u003cem\u003eПревіті \u003c/em\u003eЄСПЛ також встановив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в обвинувальному акті не були викладені всі докази обвинувачення, а також не були вказані точне місце і дата укладення угоди про хабар або назви та адреси всіх банків, через які проходили гроші. Однак, за своєю природою, обвинувачення складаються в узагальненому вигляді, а деталі поведінки, на яку скаржаться, зазвичай випливають з інших судових документів, таких як обвинувальний висновок та інших документів у справі обвинувачення, наданих захисту. Більше того, не можна виключати, що певні деталі \u0026mdash; такі як, наприклад, місце, де була досягнута усна домовленість \u0026mdash; можуть залишатися незрозумілими навіть наприкінці національного судового розгляду \u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зауважити, що запропонована зміна до статті 278 КПК України запроваджує можливість редагування відомостей, \u003cem\u003e\u0026laquo;що дають змогу ідентифікувати особу потерпілого, його близьких родичів та членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, щодо яких застосовуються заходи безпеки\u0026raquo;\u003c/em\u003e, лише \u003cem\u003eв опублікованій версії\u003c/em\u003e повідомлення про підозру за статтею 135 КПК України в разі обґрунтованої неможливості вручення такого повідомлення в загальновстановлений спосіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті ЄСПЛ вважає достатнім, якщо обвинуваченому та/або його захиснику доступна інформація з матеріалів справи. У разі неможливості вручення повідомлення про підозру у звичайний спосіб і потреби його оприлюднення в більшості випадків судовий розгляд буде проводитися заочно. ЄСПЛ висловив свою позицію щодо питання сумісності заочного судового розгляду зі статтею 6 ЄКПЛ і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме \u0026mdash; повідомлення про обвинувачення, права на ефективний захист і можливості повторного судового розгляду, заочний судовий розгляд є сумісним з міжнародними стандартами в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча прецедентна практика ЄСПЛ не визначає зміст повідомлення про підозру саме в заочному судовому розгляді, висновки ґрунтуються на судовій практиці щодо повідомлення про підозру загалом. А саме, якщо сам обвинувачений у заочному судовому розгляді не матиме доступу до інформації, вилученої з опублікованого повідомлення про підозру, така інформація буде доступна його/її захиснику з повної неопублікованої версії повідомлення про підозру або з матеріалів справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно із чинною практикою ЄСПЛ, існує висока ймовірність того, що у випадках, коли повідомлення про підозру не могло бути вручено особі та було опубліковано відповідно до статті 135 КПК України з обмеженою інформацією, як це пропонується змінами, особа матиме право на повторний судовий розгляд. У справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСанадер проти Хорватії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ розглядав схожі обставини із заочним судовим розглядом воєнних злочинів в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваного в справі Санадера неможливо було розшукати, оскільки він проживав на окупованій території Хорватії, яка перебувала поза ефективним контролем національних органів влади, і його судили заочно. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося, і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищевикладеного, можна зробити висновок, що відповідно до практики ЄСПЛ певні деталі обвинувачення, такі як місце або місцезнаходження, можуть бути вилучені з повідомлення про підозру, оскільки пізніше їх можна встановити з матеріалів справи або розкрити стороні захисту без обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе збігається зі стандартом Міжнародного кримінального суду та статтею 68 Римського статуту, який \u003cstrong\u003eдозволяє не розкривати інформацію, яка може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eї, \u003c/strong\u003eдо\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпочатку судового розгляду, а замість цього подати її короткий виклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 278 КПК України, яка дозволяє редагування інформації про потерпілу особу, членів її сім\u0026rsquo;ї чи родичів або особу, до якої застосовуються заходи захисту, що може призвести до їх ідентифікації, у повідомленні про підозру, опублікованому відповідно до статті 135, \u003cstrong\u003eвідповідає стандартам права на справедливий судовий розгляд, закріпленого статтею 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Особливості досудового розслідування сексуального насильства під час війни: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до законопроєкту № 9351: \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Перейра Круз та інші проти Португалії, \u0026sect;\u0026nbsp;198: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Sampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect;\u0026nbsp;110: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;208: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":820,"url":"dokazuvannya-u-voennih-zlochinah-osnovni-tendentsii-ta-poglyadi-riznih-uchasnikiv-protsesu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710496524,"date":"15.03.2024","views":997,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-22.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування у воєнних злочинах: основні тенденції та погляди різних учасників процесу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи і правила доказування при розслідуванні воєнних злочинів не можуть відрізнятися від правил і принципів в інших кримінальних провадженнях. Водночас учасники дискусії JustTalk погодилися, що реалії війни внесли дещо нове. Наприклад, з\u0026rsquo;явилися нові види доказів, з\u0026rsquo;явилася потреба переосмислити роботу зі свідками та потерпілими, з\u0026rsquo;явилися нові виклики.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення\u0026raquo;. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАндрій Лещенко, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзаступник начальника управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, навів декілька прикладів нових видів доказів і викликів, які пов\u0026rsquo;язані з їх використанням.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІнформація, отримана внаслідок радіоперехоплення\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПодібна інформація дозволяє виявляти елементи об\u0026rsquo;єктивної сторони злочину, такі як факт віддання наказів, застосування заборонених видів зброї чи засобів ведення війни тощо. Проте її можуть оцінити як втручання в особисте життя. З іншого боку, засоби, які використовуються під час контакту, \u0026mdash; не захищені, і особи, які спілкуються, розуміють, що доступ до цієї інформації можуть отримати треті особи. При цьому важливо під час радіоперехоплення правильно зафіксувати інформацію та правильно передати її слідчим.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРозвідувальна інформація\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Потенційною проблемою використання цього цінного джерела інформації як доказу є те, що відповідно до українського законодавства розвідувальні дії не можуть проводитися в інтересах слідства. Однак останнім часом змінився підхід до розуміння та застосування цієї норми. Оскільки розвідувальна інформація первинно здобувається в інтересах держави з метою воєнного протистояння ворогу, а не безпосередньо в інтересах слідства, то розвідувальним органам після накопичення та аналізу інформації нічого не заважає передати її органам досудового розслідування. Розвідувальна інформація насамперед є джерелом інформації, яка дозволяє проводити інші слідчі дії, адже містить відомості про суб\u0026rsquo;єкта злочину, безпосередньо про саму подію і навіть про суб\u0026rsquo;єктивну сторону злочину. Наразі немає національної судової практики стосовно оцінки такого виду доказів, однак міжнародні судові органи активно використовують розвідувальну інформацію в провадженнях. Під час дискусії Андрій Лещенко зазначив, що розвідка може зняти гриф \u0026laquo;таємно\u0026raquo; з інформації, якщо втрачено джерело або якщо це не загрожує розкриттю джерела отримання інформації.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eДокази, отримані безпосередньо з поля бою\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e У місцевостях, які росіяни хаотично покидали (Київська, Харківська, Херсонська області тощо), знайдено велику кількість документів, носіїв інформації. Це дало можливість дізнатися про конкретні підрозділи, командирів підрозділів, в окремих випадках отримати поіменний список особового складу військових частин, які дислокувалися на місцях і могли бути причетними до вчинення злочинів. Це спрощує роботу слідчих у питаннях розкриття злочину та встановлення осіб, які могли вчинити ті чи інші правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАдвокат\u003cstrong\u003e Костянтин Губський \u003c/strong\u003eнаголосив на потребі розроблення єдиних алгоритмів розслідування воєнних злочинів для органів\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eправопорядку, оскільки він спостерігає таку проблему, як відсутність достатнього досвіду в представників органів правопорядку при розслідуванні цього виду злочинів. Наразі, на його думку, існують такі слабкі місця в розслідуваннях, які потенційно матимуть негативні наслідки в процесі притягнення винних до відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eвизначення підсудності справ про воєнні злочини і відповідно належності суб\u0026rsquo;єкта збору доказів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдотримання процесуальних строків проведення слідчих дій і досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eМикола Мазур \u003c/strong\u003eзазначив, що наразі справи про вчинення воєнних злочинів тільки починають надходити до судів і це нова категорія справ для суддів, прокурорів і адвокатів, адже до 2022 року було винесено всього близько 4\u0026ndash;5 вироків за статтею 438 Кримінального кодексу України. Новизна полягає в тому, що склади воєнних злочинів мають свою специфіку і, незважаючи на лаконічність 438 статті, існує багато складів воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя відмітив, що зараз спостерігається тенденція до покращення якості обґрунтування вироків у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з викликів, на думку пана Миколи, у розгляді справ про воєнні злочини є емоційна залученість усього суспільства до подій, які відбуваються в Україні. Для суддів, як і адвокатів існує моральна дилема, як виконувати свої професійні обов\u0026rsquo;язки в таких справах. Варто пам\u0026rsquo;ятати, що правосуддя має бути незалежним. Важливо забезпечувати правосуддя таким чином, щоб не довелося платити компенсації воєнним злочинцям у майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож викликом для системи правосуддя є провадження \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЗвісно, вони зумовлені відсутністю підозрюваного / обвинуваченого. Водночас це може впливати на захист (він може бути не таким ініціативним) і рівень доказування. Важливо не допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинувачений відсутній. Окремою проблемою є те, що обвинувачений не може під час розгляду справи викласти свою версію подій. Це може стати причиною розгляду справ у Європейському суді з прав людини, де типовим виправданням для воєнного злочинця буде фраза: \u0026laquo;А мене там не було\u0026raquo;. Яскравим прикладом є справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час дискусії присутні обговорили \u003cstrong\u003eможливість використання інформації, отриманої від громадських організацій за результатами \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eOSINT\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e-розслідувань. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАндрій Лещенко зазначив, що наразі інформація, надана громадськими організаціями, справді допомагає. Її використовують як орієнтир під час розслідування. Сама собою вона не може мати вагу доказу, оскільки її збирали неуповноважені особи в порядку, непередбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Побудувати справу лише на інформації з відкритих джерел важко. Зазвичай вона слугує орієнтиром для подальших слідчих дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож учасники дискусії приділили увагу роботі з потерпілими. Наразі при Офісі Генерального прокурора створено координаційний центр по роботі з потерпілими. Одна з проблем, з якою працює Центр, \u0026mdash; страх потерпілих, небажання переживати повторно негативні емоції і відповідно бажання мінімізувати свої контакти зі слідством і судом. Коли людина не розуміє, наскільки важливі її показання, як вони будуть використовуватися надалі, вона не хоче давати показання. Якщо ж люди усвідомлюють, що можуть бути корисними не на рівні конкретного злочину, а на рівні держави, то більше відкриваються. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУчасники дискусії дійшли таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПотрібно забезпечити дотримання високих стандартів доказування в справах про воєнні злочини, попри всю об\u0026rsquo;єктивну складність, емоційну залученість й обсяги роботи, яку треба провести.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОргани правопорядку \u0026mdash; правозастосовні органи, вони не створюють законів, але мають їх виконувати. Водночас наразі необхідно проявляти творчість у підходах до процесу розслідування. Одне з головних завдань зараз \u0026mdash; збереження інформації, оскільки із часом вона стирається.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкість доказування залежить не тільки від роботи сторони обвинувачення, але й професійності та активності захисника в справі. Сама держава зацікавлена в тому, щоб адвокати належним чином здійснювали захист у такій категорії справ. За такими провадженнями оцінюють дії держави, чи вона забезпечила право на захист. Не можна допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинуваченого немає в таких розповсюджених зараз провадженнях \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАдвокат зобов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязаний займати активну позицію: це обов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязок, а не право захисника. При цьому дуже важливо, щоб адвоката не ототожнювали з його клієнтом.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі важливо забезпечити якісний розгляд справ про вчинення воєнних злочинів, щоб у майбутньому не виникало сумнівів щодо легітимності вироків у таких справах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-22.jpg","tags":[{"id":518,"name":"доказування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":818,"url":"-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709907876,"date":"08.03.2024","views":1190,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.jpg","mini_image":null,"name":"Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпівпраця населення тимчасово окупованих територій (далі \u0026mdash; ТОТ) з окупантом \u0026mdash; одна з найбільш контроверсійних і неприємних тем публічної дискусії сьогодні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, допомога ворогу в період війни, під час широкомасштабної національної трагедії, \u0026mdash; найогидніший злочин проти своєї держави та свого народу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, очевидно, що поневолене та принижене війною цивільне населення ТОТ змушене певною мірою взаємодіяти з окупантом, щонайменше для того, щоб вижити в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолективне безсилля цивільних осіб перед війною, з усіма наслідками у вигляді опортунізму, пасивності та деградації, \u0026mdash; це широке поле для психологічних досліджень, які мають вивести розуміння колабораціонізму як складного й багатогранного явища на новий рівень. Сподіваючись побачити роботи фахівців у галузі психології на тему психологічного аспекту колабораціонізму, як юристка, я зупинюся на його гуманітарному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історичному вимірі злочин колабораціонізму відносно новий. До 1939 року сприяння та допомога місцевого населення окупаційній армії вважалися лише одним з проявів шкоди, якої завдавала війна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадки про співпрацю із загарбником на території України датовані часом нападу монголів на Київську Русь. Історик Сергій Плохій пише про існування трьох моделей поведінки князів, які вказують на їхню готовність співпрацювати з монголами або чинити їм опір:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчернігівський князь Михайло відмовився здаватися монголам, його вбили за наказом хана;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eволодимиро-суздальський князь Ярослав присягнув на вірність монголам, за що отримав титул та право призначити київського воєводу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкнязь Данило, правитель Галичини та Волині, обрав третю модель, яка не була ані повною відмовою, ані цілковитою покорою монгольській владі: він присягнув на вірність Батию, але використав ситуацію на користь економічного відродження своєї держави\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні дуалізм статусу колаборанта (зрадник держави VS жертва війни) породжує багато дискусій і соціальних суперечностей між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився на ТОТ; між тими, хто був в окупації, і тими, хто перебуває в безпеці та не має жодного уявлення про життя та виживання на ТОТ. У зв\u0026rsquo;язку із цим виникає багато питань щодо правильної юридичної кваліфікації випадків колабораційної діяльності у війні рф проти України та справедливого покарання тим, хто співпрацював з ворогом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна живе війною. Емоційна залученість у тему війни всіх без винятку українців, перманентний біль від втрат працюють не на користь об\u0026rsquo;єктивного та неупередженого підходу до розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ публічному просторі мешканців ТОТ відкрито звинувачують у військових поразках та окупації, покладаючи на них колективну провину за шаблоном: вони всі колаборанти і чекали путіна. Тих українців, хто пішов на співпрацю з окупантом, ототожнюють з воєнними злочинцями, державою-агресором, військами рф. У суспільстві часом відсутнє розуміння, що населення окупованих територій має право залишитися у своїх оселях на період окупації. Це може бути свідомий вибір людини, а іноді так складаються обставини (хвороба, старі батьки, відсутність коштів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож важливо усвідомлювати, що залишитися на окупованій території та не взаємодіяти з новою окупаційною владою неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушуючи тему гуманітарного виміру співпраці наших людей з нашими ворогами, звертаю увагу читача на те, що йдеться не про топколаборантів, а звичайних людей, долею яких стало життя під час військової окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДо чого тут МГП?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національному юридичному дискурсі присутня думка про відсутність будь-якого зв\u0026rsquo;язку між нормами міжнародного гуманітарного права (далі \u0026mdash; МГП) і притягненням до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція обґрунтована тим, що на окупованих територіях зобов\u0026rsquo;язання за МГП має лише окупаційна держава, тобто рф, отже, Україна на норми МГП не повинна зважати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ми звикли застосовувати в міжнародному праві прав людини (далі \u0026mdash; МППЛ) у взаємовідносинах людина \u0026mdash; держава, де держава має винятково ті зобов\u0026rsquo;язання, які вона на себе прийняла в момент ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; ЄКПЛ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля висновку про доцільність аналогії дії зобов\u0026rsquo;язань за МГП і ЄКПЛ необхідно звернутися до цих міжнародних документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 ЄКПЛ зазначено: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 Женевських конвенцій (I, II, III, IV) сказано: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися та забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, зобов\u0026rsquo;язання держав за ЄКПЛ сформульовані вузько, вони мають тлумачитися буквально. Метою такого обмеженого тлумачення є недопущення інфляції прав людини, а також необґрунтованого покладання на державу обов\u0026rsquo;язків, під якими \u0026laquo;вона не підписувалася\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержави, які ратифікували ЄКПЛ, гарантують:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eлише той перелік прав, який визначений у ЄКПЛ і додаткових протоколах до неї;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвинятково тим, хто перебуває під їхньою юрисдикцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою зобов\u0026rsquo;язання держав за МГП сформульовані широко й повинні тлумачитися так само широко. Зокрема, вони охоплюють:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eдотримуватися\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eзабезпечувати дотримання\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмаксимально широку, необмежену жодними умовами сферу застосування: \u003cem\u003eза всіх обставин\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що норми МГП не містять ефективних механізмів контролю за їх дотриманням на відміну від норм ЄКПЛ, якими створений спеціальний суд (ЄСПЛ) і прописані чіткі й зрозумілі правила звернення до нього в разі порушення державами своїх зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це не тільки норми, а в першу чергу принципи (гуманності, розрізнення, поваги до цивільного населення тощо), які обов\u0026rsquo;язкові для всіх держав і цивілізованих спільнот, виходячи із самої сутності права як системи регулювання суспільних відносин. Ігнорувати правила МГП у національному законодавстві та судовій практиці щодо власного населення і при цьому вимагати дотримання тих самих правил державою-агресором \u0026mdash; щонайменше не містить елементарної логіки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це про взаємовідносини воюючих сторін між собою та місцевим населенням. Наприклад, Преамбула Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року проголошує, що її \u0026laquo;положення, текст яких був натхненний бажанням зменшити лиха війни, наскільки це дозволять воєнні вимоги, покликані служити загальним правилом поведінки для воюючих сторін у їхніх взаємовідносинах та у відносинах із місцевими жителями\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво війни як цивілізаційне надбання людства, правила якого написані кров\u0026rsquo;ю та стражданнями жертв війни, виконує, зокрема, функцію дороговказу під час ухвалення законів і формування судової практики для всіх держав, які перебувають у збройному конфлікті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, оцінювати співпрацю місцевого населення ТОТ з окупантом необхідно з урахуванням видів діяльності, яка на окупованих територіях визнається \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзаконною\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e згідно з нормами МГП,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа не через призму наявності або відсутності зобов\u0026rsquo;язань за міжнародною конвенцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво окупації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже понад сто років, із часу ухвалення Гаазької конвенції \u0026laquo;Про закони та звичаї війни на суходолі\u0026raquo; 1907 року, у МГП закріплені правила, які регулюють хід життя на окупованих територіях. Протягом останнього століття були ухвалені нові акти, введені нові правила, що регулюють режим окупації. Сукупність цих норм називають \u0026laquo;правом військової окупації\u0026raquo;, знайти їх можна в таких правових актах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eГаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року (Частина ІІІ \u0026laquo;Військове керівництво на території держави-супротивника\u0026raquo; (статті 42\u0026ndash;56);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЖеневська конвенція (ІV) про захист цивільного населення під час війни 1949 року (Розділ III \u0026laquo;Окуповані території\u0026raquo; (статті 47\u0026ndash;78);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол (I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (статті 16, 61\u0026ndash;63 тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих документах, зокрема, зазначено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідновити і забезпечити громадський порядок і безпеку (стаття 43 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі стягнення податків нести витрати з управління окупованою територією (стаття 48 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за освіту дітей (стаття 50 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечувати й підтримувати діяльність медичних і лікарняних установ (стаття 56 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти виконанню гуманітарних завдань цивільної оборони (стаття 61 Додаткового протоколу I).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо МГП виділяє \u0026laquo;цивільну оборону\u0026raquo;, яка визначається як гуманітарні завдання, спрямовані на захист цивільного населення від небезпек і допомогу усунути безпосередні наслідки воєнних дій, а також створення умов, необхідних для виживання. Чіткий і зрозумілий перелік завдань цивільної оборони сформульований у статті 61 Додаткового протоколу І, зокрема, ідеться про таку діяльність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоповіщення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eевакуація;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання сховищ і їх улаштування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвжиття заходів для світломаскування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрятувальні роботи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмедичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eборотьба з пожежами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиявлення й позначення небезпечних районів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнезараження та інші подібні методи захисту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове надання притулку й постачання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінова допомога у відновленні й підтриманні порядку в районах лиха;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове відновлення роботи необхідних комунальних служб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове поховання трупів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдопомога в збереженні об\u0026rsquo;єктів, украй необхідних для виживання.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім актів МГП, хочу звернути увагу на ще один авторитетний документ рекомендаційного характеру, який розвинув ідею прав людини під час збройного конфлікту та окупації, а саме Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року \u0026laquo;Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії\u0026raquo; (відомий як Намібійські винятки), у пункті 127 якого написано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно спільних наслідків, викликаних незаконною присутністю Південної Африки в Намібії, всі \u003cstrong\u003eдержави повинні мати на увазі, що жертвою цих наслідків є народ\u003c/strong\u003e, який покладається на допомогу міжнародної спільноти\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи справу \u0026laquo;Кіпр проти Туреччини\u0026raquo; (рішення від 10 травня 2001 року), ЄСПЛ посилався на справу Намібії (Namibia case) і виснував, що на окупованій самопроголошеною державою ТРПК території \u003cem\u003eжиття її мешканців ішло своєю чергою\u003c/em\u003e, і вони мають право на задовільний рівень і захищеність цього життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом співвідношення норм МППЛ і МГП \u0026mdash; одне з найскладніших питань міжнародного права, правозастосовна практика в цій сфері доволі бідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк Україна застосовує правила МГП у справах за статтею 111-1 КК України?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України норми МГП, зокрема правила військової окупації, наразі не враховуються. Новела КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не узгоджена з правом війни, у вироках колаборантам термінологія та посилання на МГП не трапляються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість міжнародні органи та організації уважно стежать за провадженнями в цій категорії справ і фіксують випадки притягнення до кримінальної відповідальності за поведінку, яка згідно з МГП вважається законною, про що свідчать звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорування норм МГП у кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України тягне за собою негативні наслідки щонайменше у двох площинах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗнижує авторитет України на міжнародній арені як демократичної і правової держави, що прямо впливає на перспективи європейської інтеграції, а також підтримку міжнародної спільноти, яка нам вкрай необхідна для перемоги у війні проти рф.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПоглиблює суперечності та соціальний конфлікт усередині країни, що негативно впливає на перспективи реінтеграції населення ТОТ після деокупації. Вироки колаборантам, які Україна виносить уже сьогодні, є складовою частиною складного ланцюга інструментів перехідного правосуддя, де всі елементи взаємопов\u0026rsquo;язані, діють у сукупності і впливають одне на одного (кримінальна відповідальність, люстрація, амністія).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні питання відмежування злочину колабораціонізму від взаємодії з окупантом, пов\u0026rsquo;язаної з виживанням, співіснуванням, яка не має бути кримінально караною, залишається на рівні наукових і суспільних дискусій, такі правила не закріплені на рівні закону та не враховуються в правозастосовній практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас проєкт нового Кримінального кодексу України\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e вже фіксує ідею можливої співпраці населення окупованої території з окупантом та межу допустимості такої співпраці. У статті 9.1.1. зазначено, що \u003cem\u003eне вважається колабораційною або окупаційною діяльністю співпраця з державою-агресором, яка була спрямованою виключно на забезпечення життєдіяльності населення чи інтересів громади, що не суперечить законам України і міжнародному праву\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВектор розвитку правової думки чітко вказує, що при притягненні до кримінальної відповідальності за співпрацю з окупантом враховувати характер співпраці, її спрямованість на забезпечення життєдіяльності населення окупованої території важливо і необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо робити, коли закон недосконалий?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши національне й міжнародне законодавство, можу зробити такі висновки:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСтаття 111-1 КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не передбачає \u0026laquo;імунітетів колаборанта\u0026raquo;, не містить положень, які б враховували гуманітарний характер діяльності місцевого населення ТОТ у співпраці з окупантом.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eФормулювання статті 111-1 КК України надто широкі, а її положення не відповідають принципу правової визначеності, адже не дають населенню ТОТ чіткого розуміння наслідків співпраці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМГП містить чіткі й зрозумілі норми, які регулюють правила життя на окупованих територіях і види законної діяльності, які вважаються гуманітарними і перебувають під захистом МГП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІснує консенсус цивілізованих націй, які визнають, що жертвою всіх війн у першу чергу є народ, який має право на задовільний рівень і захищеність свого життя під час окупації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкість закону є складовим елементом верховенства права в державі. Закон має бути чітким, зрозумілим, а його норми повинні забезпечувати прогнозованість правовідносин і їх наслідків. Закон має відповідати принципу правової визначеності, який передбачає, що правила, викладені в його нормах, повинні давати можливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідокремити правомірну поведінку від неправомірної;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачити юридичні наслідки своєї поведінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсталена практика ЄСПЛ свідчить про те, що проблема недосконалого закону може бути виправлена за допомогою судової практики. Такий підхід послідовно застосовує ЄСПЛ, аналізуючи критерій законності при втручанні держави в права людини, адже багато законів сформульовані в термінах, до певної міри розпливчастих, тому їх тлумачення \u0026mdash; це питання практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, принцип правової визначеності передбачає, що правозастосовний орган у відносинах людина \u0026mdash; держава в разі неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм права має тлумачити норму на користь невладного суб\u0026rsquo;єкта. У такому випадку діє правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для людини тлумаченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що судова практика починає формуватися ще на стадії досудового розслідування, адже процесуальні можливості суду обмежені. Тому всі агенти держави Україна (судді, прокурори, слідчі), які дотичні до процесів притягнення до відповідальності за колабораціонізм, відповідальні за те, якою сформується національна судова практика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнське законодавство складається з національних та міжнародних правових актів і містить необхідні інструменти для відмежування гуманітарної діяльності місцевого населення на ТОТ від злочинної співпраці з окупаційною владою, яка вчиняється добровільно та охоче на шкоду національним інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк саме держава Україна використає цей інструментарій, впливатиме на подальші повоєнні процеси в країні, у тому числі пов\u0026rsquo;язані з реінтеграцією наших людей у суспільний простір та український контекст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки колаборантам, які сьогодні виносить Україна, є однією зі змінних величин формули миру майбутнього, а також авторитету України як повноцінного члена сім\u0026rsquo;ї цивілізованих націй.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Після війни. Історія Європи від 1945 року. К.\u0026nbsp;: Наш Формат, 2023. С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Сергій Плохій. Брама Європи. Харків, 2023. С. 87\u0026ndash;90.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003cu\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":817,"url":"dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709719765,"date":"06.03.2024","views":944,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки триває повномасштабне вторгнення рф в Україну. Очевидно, що це виклик не тільки для військових, але й системи кримінальної юстиції, яка в нонстоп-режимі розслідує воєнні злочини, вчинені представниками країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа цей час уже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні згаданих злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦентральним елементом кримінального провадження є доказування, що, зокрема, полягає в перевірянні та оцінюванні доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Наразі в умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується (і частина рішень судів у цій категорії справ не публікуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень), в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів доказування воєнних злочинів: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговоримо сьогодні під час чергової дискусії JustTalk. \u003cspan\u003eЗавантажити\u0026nbsp;discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.jpg","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":816,"url":"rezultati-nsrd-u-nekriminalnih-provadzhennyah-sud-es-proti-litvi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709555197,"date":"04.03.2024","views":1646,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-26.png","mini_image":null,"name":"Результати НСРД у некримінальних провадженнях: Суд ЄС проти Литви","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПравникам наче не бракує консенсусу щодо того, що НСРД зарезервовані винятково для кримінального провадження. Але цей консенсус доволі химерний.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що якимось дивом негласні методи розслідування та результати їх використання нібито перебувають у різних правових режимах. Тобто перші зарезервовані лише для кримінального провадження, а другі \u0026mdash; як прокурор вирішить.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже не перший рік я \u003ca href=\"https://zbruc.eu/node/78553\"\u003eопоную\u003c/a\u003e цій оманливій дихотомії. Наприкінці минулого року проти неї виступив і Суд ЄС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСПРАВА ТА ЇЇ ФАКТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо Суду ЄС \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-162/22\"\u003eсправу\u003c/a\u003e на запит апелянта передав Вищий адміністративний суд Литви. Він розглядав скаргу експрокурора на рішення суду першої інстанції, яким підтверджено законність його звільнення з лав прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпелянта звільнили з посади прокурора за результатами дисциплінарного провадження. Як з\u0026rsquo;ясувалося, він неправомірно ділився чутливою службовою інформацією із захисником підозрюваного, щодо якого цей прокурор вів кримінальне переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливість дисциплінарного провадження полягала в тому, що ключові обставини неналежної поведінки прокурора виявили під час іншого кримінального провадження. Ба більше, це було зроблено завдяки НСРД, а саме \u0026mdash; шляхом втручання в приватне (електронне) спілкування. Також доказами слугували метадані від оператора мобільного зв\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, усе дисциплінарне провадження і відповідно рішення про звільнення прокурора з посади спиралося на результати НСРД та іншу охоронювану законом таємницю, доступ до якої було отримано в межах кримінального провадження. Ці докази передали в дисциплінарне провадження за рішенням іншого прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд першої інстанції відмовив експрокурору в поновленні, зазначивши, що НСРД проводилися, а метадані від оператора мобільного зв\u0026rsquo;язку були отримані на підставі судового дозволу. Отже, на думку суду, отримані докази не були дефектними. Також суд відмітив, що за кримінальним процесуальним законом Литви подібні докази дозволено використовувати не лише в кримінальному провадженні, але і в інших різновидах проваджень, зокрема адміністративного характеру. (Кількома роками раніше Конституційний суд Литви \u003ca href=\"https://lrkt.lt/lt/teismo-aktai/paieska/135/ta1927/content\"\u003eвизнав\u003c/a\u003e відповідні положення кримінального процесуального закону такими, що відповідають литовській конституції.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак в апеляційній скарзі експрокурор стверджував, що в цьому аспекті правовий режим Литви не узгоджується з Хартією фундаментальних прав ЄС і \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=celex%3A32002L0058\"\u003eДирективою\u003c/a\u003e 2002/58/ЄC (про обробку персональних даних та захист таємниці у сфері електронних комунікацій, далі \u0026mdash; Директива).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий адміністративний суд Литви засумнівався, що Суд ЄС розв\u0026rsquo;язував подібні спори, і попри заперечення прокуратури все ж звернувся до цього суду із запитом про тлумачення актів ЄС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОЗИЦІЯ СУДУ ЄС\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд почав з нагадування, що Директива покликана гармонізувати відповідні національні положення, щоб забезпечити однакові гарантії фундаментальних прав у сфері електронних комунікацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 5(1) Директиви визначила, що національні положення мають заборонити прослуховування, запис та інші види перехоплення чи спостереження за приватним спілкуванням та пов\u0026rsquo;язаними даними осіб, за винятком випадків, коли наявна добровільна згода цих осіб або державам це дозволено на підставі статті 15(1) Директиви.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою стаття 15(1) Директиви дозволила державам виходити з-під обмежень, накладених статтею 5(1), коли це необхідний, належний і пропорційний у демократичному суспільстві крок для забезпечення національної безпеки, оборони, громадського порядку, а також запобігання, розслідування, виявлення та переслідування за кримінальні правопорушення або несанкціоноване використання електронних систем зв\u0026rsquo;язку. Також у параграфі окремо наголошено, що \u0026laquo;\u003cem\u003e[із] цією метою держави-члени можуть, серед іншого, прийняти законодавчі положення, які дозволять збереження даних протягом обмеженого періоду, виправданого підставами, наведеними у цьому параграфі\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкраз за тлумаченням наведених положень статті 15(1) Директиви литовський суд і звернувся до Суду ЄС. Він поцікавився: чи забороняє ця стаття у взаємозв\u0026rsquo;язку з Хартією фундаментальних прав ЄС використання збережених результатів прослуховування або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаних даних для розслідування службових проступків, які були пов\u0026rsquo;язані з корупцією (in investigations into corruption-related misconduct in office), без огляду на те, що такі результати були отримані з метою розслідування серйозних злочинів або запобігання серйозним загрозам громадській безпеці (\u0026sect;26).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд ЄС вказав, що він має вирішити, чи справді стаття 15(1) Директиви накладає обмеження на \u003cstrong\u003eінше використання\u003c/strong\u003e таких результатів, якщо вони були отримані з метою розслідування серйозних злочинів. І його рішення стосуватиметься лише тих результатів, що походили зі сфери електронних комунікацій, адже саме цю сферу охоплює Директива (\u0026sect;27\u0026ndash;28).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилаючись на дещо схожу \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en\u0026amp;num=c-746/18\"\u003eсправу\u003c/a\u003e, Суд ЄС наголосив, що доступ до каналів зв\u0026rsquo;язку, сховищ даних та інших інструментів, здатних забезпечити прослуховування, або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаними даними може відбуватися лише тоді, коли наявна конкретна підстава. Без такого обмеження гарантії фундаментальних прав на кшталт права на приватність (конфіденційність) були б позбавлені сенсу (\u0026sect;30\u0026ndash;33).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі Суд безапеляційно вказав, що перелік винятків, визначених статтею 15(1) Директиви, є вичерпним (\u0026sect;34). Щоправда, за словами Суду, цей перелік має внутрішню ієрархію, адже кожна мета (з перелічених у цій статті) має більш або менш вагоме значення. Наприклад, захист національної безпеки має більш вагоме значення, аніж захист громадської безпеки чи навіть протидія злочинам. Ба більше, як вказав Суд, протидію злочинам і захист громадського порядку також потрібно диференціювати за ступенем серйозності: протидія серйозним злочинам / загрозам публічного порядку має суттєво більшу вагу за, наприклад, протидію злочинам загалом чи менш серйозним загрозам публічного порядку (\u0026sect;35\u0026ndash;38).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд охарактеризував цю шкалу для того, щоб нагадати правило, визначене ним \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-140/20\"\u003eраніше\u003c/a\u003e: \u003cstrong\u003eінше використання\u003c/strong\u003e збережених результатів прослуховування або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаних даних можливе \u003cstrong\u003eтільки вгору за шкалою\u003c/strong\u003e. Тобто якщо подібні результати були отримані у зв\u0026rsquo;язку з розслідуванням серйозного злочину, вони можуть бути використані тільки, наприклад, з метою захисту національної безпеки та відповідно не можуть бути використані для протидії менш серйозним загрозам громадського порядку. І, за словами Суду, службові проступки, які були пов\u0026rsquo;язані з корупцією, він розглядає як менш серйозну загрозу публічному порядку (\u0026sect;40\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо Суд ЄС відповів на доводи урядів Чехії та Ірландії, що службові проступки, які пов\u0026rsquo;язані з корупцією, нібито має охоплювати категорія \u0026laquo;серйозні загрози публічному порядку\u0026raquo;. Суд відмітив, що литовський суд жодним чином того не продемонстрував. А також наголосив, що, попри важливість протидії корупції за допомогою інструментів дисциплінарного провадження, стаття 15(1) Директиви все-таки охоплює лише кримінальні [антикорупційні] провадження (\u0026sect;42\u0026ndash;43).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУД ЄС І УКРАЇНА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча Україна \u0026mdash; лише кандидатка в члени ЄС, а національна судова влада не має привілею на звернення до Суду ЄС, українські суди почасти \u003ca href=\"https://so.supreme.court.gov.ua/authors/283/rol-ukrainskoi-sudovoi-vlady-u-protsesi-ievrointehratsii\"\u003eзастосовують\u003c/a\u003e право ЄС, рішення Суду ЄС зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак чи не важливішою є та обставина, що від початку українська Конституція містить повний еквівалент правила, яке уособлюють статті 5(1) та 15(1) Директиви. Їм відповідає стаття 31 Конституції:\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eДиректива ЄС (2002 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 5(1)\u003c/em\u003e. Держави-члени через національне законодавство повинні забезпечити приватність (конфіденційність) зв\u0026rsquo;язку та відповідних даних трафіку за допомогою загальнодоступної мережі зв\u0026rsquo;язку та загальнодоступних електронних комунікаційних послуг. Зокрема, вони повинні забороняти прослуховування, запис або інші види перехоплення чи спостереження за повідомленнями та пов\u0026rsquo;язаними даними трафіку без згоди відповідних користувачів, за винятком випадків, коли вони мають право робити це відповідно до статті 15(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 15(1)\u003c/em\u003e. Держави-члени можуть прийняти законодавчі заходи для обмеження обсягу прав і обов\u0026rsquo;язків, передбачених статтею 5\u0026hellip; цієї Директиви, якщо таке обмеження є необхідним, відповідним і пропорційним у демократичному суспільстві кроком для забезпечення національної безпеки, оборони, громадської безпеки, а також запобігання, розслідування, виявлення та переслідування за кримінальні правопорушення або несанкціоноване використання електронних систем зв\u0026rsquo;язку, як зазначено в частині 1 статті 13 Директиви 95/46/ЄС. З цією метою держави-члени можуть, серед іншого, прийняти законодавчі положення, що дозволяють збереження даних протягом обмеженого періоду, виправданого на підставах, викладених у цьому параграфі. Усі заходи, зазначені в цьому пункті, мають відповідати загальним принципам права Співтовариства, включаючи ті, що зазначені у статті 6(1) та (2) Договору про Європейський Союз.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і Директива, стаття 31 Конституції не лише вказує на обсяг гарантій фундаментального права людини на приватне спілкування, але і визначає вичерпний перелік випадків, коли держава може легітимно втрутитися в це право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, якщо національний суд не знає, як застосовувати право ЄС, йому достатньо застосувати пряму норму Конституції та послуговуватися тією ж логікою, за якою діє Суд ЄС у таких випадках. За висновком Суду ЄС, негласні методи розслідування та результати використання цих методів перебувають у спільному правовому режимі, а не відмінних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЛИТВА Й УКРАЇНА... ТА ЕСТОНІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ уважного читача мало б виникнути питання: чому ж тоді кількома роками раніше Конституційний суд Литви дійшов іншого висновку? (До слова, конституційне провадження в Литві також стосувалося випадку, коли результати НСРД були використані в дисциплінарному проваджені щодо корупційного проступку чиновника виконавчої влади, який завершився звільненням останнього; кримінальне провадження завершилося закриттям. Ба більше, справу \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-215168%22]}\"\u003eрозглянув\u003c/a\u003e ЄСПЛ, який приєднався до висновку Конституційного суду Литви.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа перший погляд, поясненням може слугувати деяка відмінність конституційних положень: в українській Конституції захисту приватного життя та приватного спілкування присвячені дві окремі статті (31 та 32), у Конституції Литви \u0026mdash; одна.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція Литви (1992 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 22 (абзац другий)\u003c/em\u003e. Особисте листування, телефонні розмови, телеграфні повідомлення та інша кореспонденція є недоторканними.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 22 (абзац третій)\u003c/em\u003e. Інформація про особисте життя особи може бути зібрана лише за вмотивованим рішенням суду та лише відповідно до закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас походження окремого конституційного положення щодо права на приватне спілкування має конкретне пояснення, яке можна знайти в стенограмі засідання Конституційної комісії України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприкінці березня 1992 року, незадовго до представлення проєкту нової української конституції на всенародне обговорення, тодішній народний депутат і за сумісництвом \u0026mdash; секретар конституційної комісії Владислав Носов повідомив решту комісії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[М]и схлопотали зауваження професора Шварца, що у нас і підслуховування, і підглядання не визначені, за яких умов. Він навів приклад у естонській конституції, що тільки для кримінального судочинства. Цивільний суд не може дати такого дозволу. І це такі деталі, які визначають фактично нашу свободу, наше життя, і вони мають бути визначені, і навіть складність полягає в тому, щоб визначити чіткий перелік отих деталей, а не просто так взагалі написати\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли в липні того ж року \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2525-12#Text\"\u003eпроєкт\u003c/a\u003e було опубліковано, його стаття 25 (відповідає змісту статті 31 Конституції) вже пов\u0026rsquo;язувала винятки з права на приватне спілкування лише з кримінальним провадженням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція Естонії (1992 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 26 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожен має право на недоторканність приватного і сімейного життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 26 (друге речення)\u003c/em\u003e. Державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в особисте чи сімейне життя особи, крім випадків і в порядку, передбачених законом з метою охорони здоров\u0026rsquo;я, моралі, громадського порядку, прав і свобод інших осіб, для протидії злочину або затримання злочинця.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДСУМОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, навіть такий-сякий консенсус \u0026mdash; то річ уперта. Проте не слід його перебільшувати. Особливо у випадку, коли він не відповідає правовому режиму, який безкомпромісно визначила Конституція. Тим паче, що на загальноєвропейському рівні \u003ca href=\"https://eucrim.eu/articles/gathering-electronic-evidence-for-administrative-investigations/\"\u003eпропонентам\u003c/a\u003e вільного переміщення доказів з кримінального провадження в провадження адміністративного характеру бракує бодай компромісу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eP.S. Минулого четверга електронною поштою я сконтактував з Вищим адміністративним судом Литви. Того ж дня суд повідомив, що рішення в справі експрокурора досі не ухвалене.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стенограма засідання Комісії Верховної Ради України з розробки нової Конституції України від 23 березня 1992 року. Цитується за: Конституція незалежної України : У 3 кн. / Під заг. ред. С.\u0026nbsp;Головатого. К. : Право, 1997. Кн. 3. Ч. 1. \u0026nbsp;С. 122.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-26.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":815,"url":"buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709198197,"date":"29.02.2024","views":1889,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.jpg","mini_image":null,"name":"Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eJustice delayed is justice denied.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно започаткована Олександром Лапіним \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eдискусія на платформі Justalk\u003c/a\u003e про справжню вартість кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 Кримінального процесуального кодексу України) в справах, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, спонукала мене висвітлити аргументи на користь допустимості та певною мірою виправданості застосування заочного кримінального переслідування в справах про вчинення міжнародних злочинів за умови дотримання процесуальних гарантій справедливого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуючись з Олександром у недоречності масового застосування заочного кримінального переслідування в справах про злочини проти національної безпеки, таких як за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), усе ж пропоную відмежовувати цю категорію справ від справ за статтею 438 КК України (міжнародні злочини).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність (стаття 111-1 КК України), як і інші злочини проти національної безпеки, не становить собою серйозних порушень міжнародного гуманітарного та/або кримінального права\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та не є міжнародним злочином у розумінні статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання про вельми сумнівну відповідність норм статті 111-1 положенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткових протоколів до неї порушувати не буду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас кримінальні провадження, які стосуються вчинення міжнародних злочинів, переважно мають живих потерпілих та/або їхніх родичів, що шукають справедливості та права бути почутими. Урешті, право українського народу на правду в межах більш глобальної картини перехідного правосуддя, набуває все більшої ваги в сучасній правовій системі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропонований у \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eстатті\u003c/a\u003e Олександра Лапіна алгоритм \u0026laquo;консервації\u0026raquo; доказів (стаття 225 та частина 1 статті 280 КПК України) заслуговує на обмежене застосування в окремих випадках. Якщо такий підхід масово застосовуватиметься, то можна буде говорити про \u0026laquo;відкладене правосуддя \u0026mdash; відмову в правосудді\u0026raquo; (англ. \u003cem\u003eJustice delayed is justice denied\u003c/em\u003e). Адже міжнародна практика свідчить, що для потерпілих та/або їхніх родичів відкладене правосуддя породжує відчуття безкарності та бездіяльності зі сторони національних органів, розпалює суспільний резонанс і бажання відновлення справедливості шляхами поза межами права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкспертна дискусія щодо допустимості кримінального провадження та судового процесу \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e у справах про міжнародні злочини триває серед національних і міжнародних стейкхолдерів, ці питання вже порушені в низці ґрунтовних аналітичних матеріалів, таких як \u003cem\u003e\u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo; \u003c/em\u003eВерховного Суду\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e чи \u0026laquo;\u003cem\u003eНастільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; спільній розробці українських суддів і міжнародних експертів, перша частина Глави 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo; якої присвячена заочному розгляду справ у суді та стандартам справедливого правосуддя\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації авторка коротко висвітлює такі питання: 1) позитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування за вчинення міжнародних злочинів за Женевськими конвенціями та право на правду; 2) позитивні обов\u0026rsquo;язки ефективного розслідування злочинів, що випливають зі статті 2 і статті 3 у комбінації зі статтею 13 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ); 3) практика заочного судочинства в міжнародному кримінальному праві; 4) кримінальне переслідування \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ, і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на прикладі справи \u003cem\u003e\u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування міжнародних злочинців за Женевськими конвенціями та право на правду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 1 всіх чотирьох Женевських конвенцій \u0026laquo;\u003cem\u003eВисокі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися й забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Відповідно до позитивного зобов\u0026rsquo;язання договірні сторони повинні вживати каральних заходів для переслідування порушень гуманітарного права та підтримання національних і міжнародних зусиль щодо притягнення до відповідальності підозрюваних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції накладають обов\u0026rsquo;язок щодо розшуку, переслідування або видачі підозрюваних у серйозних порушеннях незалежно від їх громадянства, а також ухвалення для цього будь-якого необхідного законодавства\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, згідно зі статтею 129 (2) ЖК ІІІ і коментаря до неї, після того, як органи влади зберуть докази, достатні для встановлення кримінального обвинувачення, органи влади повинні здійснювати переслідування в справі та \u0026laquo;\u003cem\u003eне можуть, наприклад, за національними правилами прокурорської дискреції вирішити \u003cstrong\u003eне висувати\u003c/strong\u003e звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля забезпечення ефективного розслідування фактів вчинення міжнародних злочинів і співпраці в межах спільної слідчої групи та МКС від національних органів кримінальної юстиції очікується вчасне та детальне зібрання, документування та збереження доказів. Незважаючи на відсутність строків давності в цій категорії справ, відкладене правосуддя в непоодиноких справах не сприятиме доведенню патернів (закономірність, повторюваність і системність вчинених злочинів) і причинно-наслідкових зв\u0026rsquo;язків між діями командування та підпорядкованих для побудови магістральних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомпліментарність юрисдикції МКС та універсальна юрисдикція кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів також виступає на користь ведення цієї категорії справ \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Прикладом застосування універсальної юрисдикції стала Німеччина, яка \u0026laquo;за даними міністерства юстиції країни, зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів Росії в Україні та допитала більше ніж 160 свідків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У межах налагодженої міжнародної співпраці за потреби та доцільності такі матеріали національних справ, що ведуться \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, найбільш ймовірно будуть передані Офісом\u0026nbsp;Генерального прокурора без вагань з метою дотримання принципу \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e (непритягнення двічі за той самий злочин)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і розвантаження національної системи кримінальної юстиції. Адже кількість задокументованих міжнародних злочинів зростає щодня і станом на грудень 2024 року вже подолала відмітку 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових процесах, що стосуються міжнародних злочинів, значення права на правду як здобуття юридичної істини набуває нового виміру, що, без сумніву, пов\u0026rsquo;язано з унікальними цілями, які має виконувати міжнародне кримінальне право і які виходять далеко за межі простого встановлення вини чи невинуватості конкретних осіб. Серед цілей міжнародного права виділяють \u0026laquo;сприяння відновленню і підтриманню миру\u0026raquo; і \u0026laquo;процесу національного примирення\u0026raquo;, на додаток до знайомих нам боротьби з безкарністю, стримуванню або запобіганню майбутнім порушенням, задоволенню потреб потерпілих і захисту їхніх прав, відновленню верховенства права й утвердженню принципу законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Ясмін Накві (Yasmin Naqvi), юристки-практика з міжнародного кримінального права і міжнародного гуманітарного права, право на правду полягає в праві потерпілих або їхніх родин бути поінформованими про події, про які йдеться в справі, з метою сприяння процесу зцілення; що дає потерпілим відчуття завершеності, дозволяє відновити їхню гідність, а також відкриває можливість на нові засоби правового захисту та відшкодування за порушення їхніх прав та/або завдану шкоду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні обов\u0026rsquo;язки держави щодо ефективного розслідування порушень прав, що випливають зі статті 2 (право на життя) і статті 3 (заборона катування) ЄКПЛ у комбінації зі статтею 13 ЄСПЛ (право на ефективний правовий захист)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво на справедливий суд, як і його інтегрована частина \u0026mdash; право кожного бути присутнім на суді над ним, закріплене статтею 6 ЄКПЛ, \u0026mdash; це фундаментальне право, що не допускає відступів \u003cem\u003e(derogation)\u003c/em\u003e від міжнародних зобов\u0026rsquo;язань і підлягає дотриманню і під час воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, право потерпілих на ефективний правовий захист, передбачене статтею 13 ЄКПЛ, у комбінації з позитивними (процесуальними) обов\u0026rsquo;язками держави ефективно розслідувати випадки порушення права на життя, закріпленого в статті 2\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і можливих випадків катування, заборона якого міститься в статті 3\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так само як і право участі потерпілих у справедливому судовому розгляді (стаття 6 ЄКПЛ), заслуговують на дотримання зі сторони держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у низці справ постановив, що процесуальне зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 продовжує застосовуватися в складних умовах безпеки, у тому числі в контексті збройного конфлікту. У зв\u0026rsquo;язку із цим очевидно, що якщо смерть, яка підлягає розслідуванню за статтею 2, сталася в умовах загального насильства, збройного насильства, збройного конфлікту або повстанського руху, на шляху слідчих можуть виникнути перешкоди, а конкретні обмеження можуть змусити використовувати менш ефективні заходи розслідування або можуть призвести до затримки розслідування. Проте зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 передбачають, що навіть у складних умовах безпеки мають бути вжиті всі розумні заходи для забезпечення проведення ефективного, незалежного розслідування ймовірних порушень права на життя (Hanan проти Німеччини [ВП], \u0026sect; 204; Грузія проти Росії (II) [ВП] (merits), \u0026sect; 326).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомою справою про неспроможність держави покласти край безкарності за вбивства та зникнення у 1990-х роках у Туреччині є справа Mahmut Kaya\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У 1990-х роках, під час збройного конфлікту між турецькими військовими й Робітничою партією Курдистану (РПК), урядові військові та сили безпеки змусили сотні тисяч людей покинути свої села, їх також підозрювали в тисячах насильницьких зникнень і вбивствах цивільних осіб. Як наслідок, нездатність держави провести належне розслідування та притягнути винних до відповідальності означала, що вона не змогла запобігти смерті та будь-якому потенційному повторенню, а отже, порушила статтю 2 і статтю 3 в комбінації зі статтею 13 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ також надає особливого значення за статтею 13 доступу потерпілих і їхніх родичів до інформації і відповідно \u0026laquo;\u003cem\u003eвстановленню істини для потерпілих, а також таким чином, забезпечуючи при цьому правосуддя і запобігаючи безкарності винних осіб\u0026raquo;\u003c/em\u003e (Tagayeva and Others v. Russia, 2017, \u0026sect; 627). Аналогічні норми щодо права отримувати належну інформацію та брати участь у кримінальному процесу містить і рамкова Директива ЄС щодо мінімальних стандартів прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів (стаття 1)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаочне судочинство в міжнародному кримінальному праві (МКС) і його сумісність з міжнародними стандартами міжнародного права прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАні в Римському статуті, ані в Правилах процедури та доказів МКС немає положень про заочне судочинство. Проте у 2013 році до Правил процедури та доказів МКС були внесені зміни, відповідно до яких відсутність обвинуваченого на судовому процесі може бути дозволена за певних обставин\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такі обставини були встановлені МКС для президента Кенії Угуру Муйгаї Кеніятти та Вільяма Самоея Руто і Джошуа Арапа Санга. У рішенні про клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та в Рішенні про клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді в справі Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e більшість суддів судових палат V(B) і V(A) визнали, що присутність обвинуваченого під час судового розгляду є не лише правом відповідно до статті 67(l) (d) Римського статуту, але й обов\u0026rsquo;язком обвинуваченого відповідно до статті 63(1). Палати постановили, що присутність обвинуваченого є позицією за замовчуванням, але судові палати мають право на власний розсуд робити обґрунтовані винятки в кожному конкретному випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МКС з осторогою застосовує практику заочного розгляду окремих етапів кримінальних справ, міжнародна правова спільнота в особі Міжнародної асоціації юристів свого часу висловила думку, що сучасні заочні судові процеси можуть бути розроблені таким чином, щоб захистити право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд; при цьому було зазначено, що заочний судовий розгляд ніколи не є самоціллю, \u003cstrong\u003eа розглядається як альтернатива відсутності судового розгляду взагалі\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eКримінальне переслідування in absentia за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ і прецедентною практикою ЄСПЛ, на прикладі справи \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним порівняно з правом на життя або правом на честь і гідність. Обвинувачений може прямо або мовчазно відмовитися від права бути присутнім, і в таких випадках судовий процес може проводитися заочно\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова система багатьох країн Європейського Союзу, а також Ради Європи визнає, що заочне кримінальне провадження не є незаконним способом втручання в право на справедливий судовий розгляд. Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75) 11 щодо стандартів заочного судочинства рекомендує урядам держав-членів застосовувати мінімальні правила, за якими особа, яку судили за її відсутності, але якій було належним чином вручено повістку, має право на повторний судовий розгляд у звичайному порядку, якщо вона може довести, \u003cem\u003eщо її відсутність і той факт, що вона не змогла повідомити суддю про це, сталися з незалежних від неї причин\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ неодноразово висловлював свою думку щодо питання відповідності кримінального провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e стандартам справедливого суду (стаття 6 ЄКПЛ) і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме повідомлення про обвинувачення та права на ефективне представництво і повторний судовий розгляд, заочні судові процеси можуть бути сумісними з міжнародними стандартами прав людини\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійні експерти Ради Європи в Україні Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд у межах експертно-консультативної групи Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора зазначили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eвлада може вдатися до заочного судового розгляду, якщо (1) обвинувачений знає про провадження проти нього/неї, але або відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді, або вирішує ухилитися від правосуддя, або (2) якщо він/вона не знає про провадження. Але в останньому випадку сумісність із ЄКПЛ може забезпечуватися лише через надання можливості заново провести розгляд справи, щойно йому/їй стане про такий розгляд відомо\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eНалежне повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України фактично вказує два можливі шляхи повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e: 1) особі, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого \u0026mdash; за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (частина 7 статті 135 КПК України); 2) у випадках обґрунтованої неможливості вручення через міжнародні договори про правову допомогу чи дипломатичні канали публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (частина 8 статті 135 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання вже було предметом перевірки суду касаційної інстанції в кількох справах, де Верховний Суд звертав увагу, що, окрім виконання наведених вище вимог закону щодо публікації оголошень у ЗМІ та визначених законом сайтах, сторона обвинувачення вживала інших заходів для забезпечення ефективного повідомлення особи про її кримінальне переслідування\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ, навіть якщо органи влади не повідомили про провадження належним чином, іноді конкретні факти можуть продемонструвати, що обвинувачений \u003cstrong\u003eзнав про нього\u003c/strong\u003e. ЄСПЛ встановив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eтаке може мати місце, наприклад, коли обвинувачений публічно або письмово заявляє, що він не має наміру відповідати на повістки в суд, про які йому стало відомо з джерел, відмінних від органів влади, або вдало ухиляється від спроби арешту [\u0026hellip;], або коли до відома органів влади надаються матеріали, які недвозначно свідчать про те, що обвинувачений знає про кримінальне провадження, розпочате щодо нього, і про висунуті йому звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгадані вже експерти Ради Європи Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд доречно відмітили, що \u003cem\u003e\u0026laquo;що повторний судовий розгляд вважається обов\u0026rsquo;язковим у разі заочного розгляду справи про воєнний злочин, якщо влада не повідомила обвинуваченого про розгляд справи або не забезпечила його присутність. Однак сам по собі заочний розгляд справи за відсутності самого засудженого не суперечить Конвенції, оскільки тяжкість інкримінованого йому злочину та зацікавленість суспільства в ефективному переслідуванні воєнних злочинів в умовах ескалації війни, а також той факт, що особа проживає на непідконтрольній владі території, \u003cu\u003eвиправдовує неможливість повідомлення\u003c/u\u003e обвинуваченого про судовий розгляд або забезпечення його присутності з боку влади\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна судова практика містить приклади використання дипломатичних каналів, на які ще змушена реагувати країна-агресор, для належного повідомлення підозрюваного у справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Одним з таких прикладів є франко-чилійська справа, розглянута Паризьким апеляційним судом у 2010 році, яка стосувалася порушень прав людини, які відбулися приблизно в 1973 році в Чилі. Справа була порушена сім\u0026rsquo;ями чотирьох франко-чилійців, які зникли безвісти. Було ідентифіковано 14 осіб, які, як стверджувалося, відігравали певну роль у зникненнях і яких потім судили заочно. Дипломатичними каналами було надіслано повідомлення з метою інформування обвинувачених про висунуті обвинувачення, дату судового розгляду та список свідків, але жоден з обвинувачених не з\u0026rsquo;явився на суд. Однак було зазначено, що ці процедури мали важливе значення для родин потерпілих, які були вдячні за судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eСанадер проти Хорватії\u003c/strong\u003e\u0026raquo;: забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo; ЄСПЛ мав нагоду розглянути заяву про порушення права на справедливий судовий розгляд заявника, якого було заочно засуджено за воєнні злочини, пов\u0026rsquo;язані з конфліктами після розпаду колишньої Югославії. Підсудний-заявник був недосяжний для хорватських судів, оскільки на момент висунення йому обвинувачення та судового процесу проживав на окупованій території, непідконтрольній Хорватії\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 (п. 77 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;). Однак, на думку ЄСПЛ, не було доведено, що обвинувачений знав про своє кримінальне переслідування і висунуті проти нього обвинувачення або що він намагався ухилитися від суду чи беззастережно відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, щойно йому стало відомо про провадження, чи мав право на повторний судовий розгляд. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник повинен мати можливість бути заслуханим у провадженні, \u003cstrong\u003eяке передбачає новий розгляд юридичних і фактичних обставин справи проти нього\u003c/strong\u003e (п. 78 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо звернути увагу на детальне дослідження ЄСПЛ двох правових шляхів можливого повторного судового розгляду, доступних для Санадера відповідно до законодавства Хорватії. Обидва шляхи Суд визнав занадто складними й непропорційними або такими, які не становили справжній повторний судовий розгляд. Тому Суд дійшов висновку про те, що право підсудного на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції, було порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК України не передбачає жодної спеціальної процедури повторного судового розгляду в суді першої інстанції після ухвалення вироку в разі затримання чи з\u0026rsquo;явлення обвинуваченого (засудженого), щодо якого здійснювалося спеціальне судове провадження \u003cem\u003e(in absentia).\u003c/em\u003e Такі особи можуть скористатися лише загальними процедурами оскарження в апеляційному та касаційному порядку або правом на перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами. Отже, національній системі кримінальної юстиції варто упевнитися в доступності \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, шляхом повноцінного нового розгляду юридичних і фактичних обставин справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з вищевикладеного, я дотримуюся переконання, що сам факт проведення досудового провадження так / чи судового розгляду \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за умови забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи, особи засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, не становитиме собою порушення права на справедливий суд, закріплене статтею 6 ЄКПЛ. Тоді як неефективне та неналежне розслідування, нашвидкуруч зібрані докази, поверховий, односторонній судовий розгляд справи за неефективного правового захисту обвинуваченого можуть підірвати гарантії справедливого суду загалом і становити порушення прав, закріплених договірним і звичаєвим міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамкінець хотілося б зазначити, що ЄКПЛ \u0026mdash; це живий інструмент, а прецедентна практика ЄСПЛ формується з урахуванням еволюції суспільних відносин на розгляді суду. Тільки спільними зусиллями всіх учасників системи кримінальної юстиції, поділяючи європейські цінності й дотримуючись міжнародних стандартів прав людини, ми зможемо вибудувати шлях до справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 50, ЖК 2: стаття 51, ЖК 3: стаття 130, ЖК 4: стаття 147 та Додатковий протокол 1: стаття 11 і стаття 85.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Римський статут: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Верховний Суд \u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, с. 679\u0026ndash;695: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 49, ЖК 2: стаття 50, ЖК 3: стаття 129.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Конвенція (III) про поводження з військовополоненими. Женева, 12 серпня, коментар 2020, стаття 129: кримінальне покарання, п. 5105.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e ФРН вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Стаття 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює стаття 4 Протоколу №\u0026nbsp;7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, частина 3 статті 2 КК України та стаття 19 КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Злочини, вчинені в період повномасштабного вторгнення РФ, статистика за статтею 438 КК України: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e The right to the truth in international law: fact or fiction? By Yasmin Naqvi at international review of eth Red cross, Volume 88 Number 862 June 2006: \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\"\u003ehttps://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003eArmani Da Silva проти Сполученого Королівства [ВП], \u0026sect; 229 у \u0026sect; 3 Довідник із застосування статті 2 ЄКПЛ: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2018 року); \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e \u0026laquo;X та інші проти Болгарії\u0026raquo; (X and Others v. Bulgaria) [ВП], 2021, \u0026sect; 178, Керівництво із застосування статті 3 Європейської конвенції з прав людини: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Mahmut Kaya v. Turkey, no. 22535/93, ECHR 2000-III.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Стаття 1 Директиви 2012/29/ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину: \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Правила процедури та доказів МКС, правило 134ter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі\u0026raquo;) та правило 134quarter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі у зв\u0026rsquo;язку з виконанням надзвичайних державних обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Прокурор проти Вільяма Самоея Руто та Джошуа Арапа Санга, ICC-01/09-01/11-777, Рішення щодо клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі, 18 червня 2013, п.\u0026nbsp;104 (the Prosecutor v Uhuru Muigai Kenyatta and The Prosecutor v William Samoei Ruto and Joshua Arap Sang).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти, ICC-01/09-02/11-830, Рішення щодо клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді, 18 жовтня 2013 року, п. 124.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e IBA International Criminal Court and International Criminal Law Programme Report on the \u0026lsquo;Experts\u0026rsquo; Roundtable on trials in absentia in international criminal justice, September 2016: \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\"\u003ehttps://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, Посібник зі статті 6, п. 290; ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Сейдович проти Італії\u0026raquo;, п. 86.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Para. 9 of section I Resolution (75) 11 on the Criteria Governing Proceedings held in the Absence of the Accused (Adopted by the Committee of Ministers on 21 May 1975 at the 245th meeting of the Ministers\u0026rsquo; Deputies): \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581%20page%201\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581 page 1\u003c/a\u003e; and see Council Framework Decision 2009/299/JHA of 26 February 2009.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e[21]\u003c/a\u003e Human Rights Committee, General Comment No. 32, CCPR/C/GC/32, 23 August 2007, para 36; а також прецедентна практика ЄСПЛ: Colozza v Italy, (1985) 7 E.H.R.R. 516; Goddi v Italy, Judgment of 09.04.84, Series A. No. 76; Van Geyseghem v. Belgium, Application no. 26103/95, Judgment, 21 January 1999; Lala v Netherlands, Application no. 14861/89, Judgment, 22 September 1994; Sejdovic v Italy, Application no. 56581/00, Judgment, 1 March 2006.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e[22]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, інформаційна довідка, розроблена експертно-консультативною групою Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора України, підготовлена Ноною Цоцорією та з коментарями пана Джеремі Макбрайда від 7 вересня 2022, с. 2: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e[23]\u003c/a\u003e Пара. 1640 \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e[24]\u003c/a\u003e Там само, пара. 1679.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e Див. вище \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, частина \u0026laquo;C. Право на повторний розгляд справи\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e[26]\u003c/a\u003e Cour d\u0026rsquo;Assises de Paris, 3\u0026egrave;me section statuant dans le cadre de la proc\u0026eacute;dure du d\u0026eacute;faut criminel, Arr\u0026ecirc;t 07/0027 du 17 D\u0026eacute;cembre 2010: \u003ca href=\"https://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\"\u003ehttps://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e[27]\u003c/a\u003e Практичний приклад у \u0026laquo;Настільній книзі судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, глава 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo;, частина 1 \u0026laquo;Заочний розгляд справ у суді. Стандарти справедливого правосуддя\u0026raquo;, с. 692: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e[28]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;, п. 77.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":814,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708612860,"date":"22.02.2024","views":1303,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки повномасштабної війни принесли небачене лихо Україні. Так, лише за статтею 438 Кримінального кодексу України обліковано більш як 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Нікого вже не здивуєш принципом компліментарності міжнародної кримінальної системи та фактом, що 90\u0026nbsp;% цих справ підлягають розслідуванню на національному рівні органами кримінальної юстиції України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні, об\u0026rsquo;єднавши зусилля з громадянським суспільством і налагодивши міжнародну співпрацю та підтримку, Офіс Генерального прокурора та органи правопорядку України показали безпрецедентну стійкість і забезпечили системне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте чи готове українське законодавство та система кримінальної юстиції до переслідування найбільш сенситивної групи міжнародних злочинів \u0026mdash; сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом (СНПК)?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації увагу зосереджено на потребі адаптації українського законодавства до нових викликів у переслідуванні за міжнародні злочини СНПК і нормах міжнародного кримінального права, які можуть бути дороговказом для законодавчих ініціатив, пов\u0026rsquo;язаних з удосконаленням і спрощенням порядку досудового розслідування і судового розгляду в кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежна кваліфікація задокументованих фактів відбувається за статтею 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo; Кримінального кодексу України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЖорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у своїх регулярних звітах констатує численні випадки сексуального та гендерного насильства\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Станом на 1 лютого 2024 року від початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації Офіс Генерального прокурора зафіксував 270 випадків СНПК (чоловіки \u0026mdash; 97, жінки \u0026mdash; 173, з них 13 неповнолітніх, у тому числі 12 дівчат і 1 хлопець (інші види сексуального насильства, не пов\u0026rsquo;язані зі зґвалтуванням), серед яких такі види СНПК, як зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примушування спостерігати за вчиненням сексуального насильства над членом сім\u0026rsquo;ї\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний досвід збройних конфліктів свідчить, що більшість цивільного населення під час окупації та військові полонені в незаконних місцях позбавлення волі зазнають СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочини СНПК завжди мали високий відсоток латентності через сором потерпілих, страх перед стигматизацією з боку громади або повторною травматизацією під час кримінального провадження. Ситуація в Україні обтяжується практичними викликами, з якими стикаються українські органи правопорядку під час переслідування міжнародних злочинів: значна кількість населення \u0026mdash; це недоступні внутрішньо та зовнішньо переміщені особи, а кволі чи відсутні гарантії захисту й конфіденційності, чинні в кримінальному процесі, ніяк не сприяють бажанню потенційних свідків та/чи потерпілих контактувати з органами правопорядку. Особливо ідеться про родини, які досі перебувають під окупацією чи на межі зіткнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі українська правозахисна спільнота за підтримки міжнародних партнерів працює над двома законопроєктами, націленими на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах СНПК і посилення захисту потерпілих і свідків СНПК:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку досудового розслідування та судового провадження у кримінальних провадженнях стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із сексуальним насильством, вчинених в умовах збройного конфліктує\u0026raquo;, зареєстрований 5 червня 2023 року № 9351 (законопроєкт №\u0026nbsp;9351);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та інших осіб в інтересах правосуддя\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статей 27, 232 і 278 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), які можна об\u0026rsquo;єднати в три потенційні новели кримінального процесу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзакриті слухання за замовчуванням у справах СНПК (стаття 27 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість проведення допиту дистанційно в режимі відеоконференції (частина 6 статті 232 КПК України) з використанням власних технічних засобів (стаття 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміна змісту повідомлення про підозру (стаття 278 КПК України), що підлягає опублікуванню в засобах масової та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора відповідно до частини 8 статті 135 КПК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча Україна поки не є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Римський статут), вона раніше визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС, Суд), зробивши дві заяви відповідно до статті 12 (3) Римського статуту. Тому посилання на Римський статут і правила, якими керується МКС, як найбільш уніфікований звід норм міжнародного кримінального права, зокрема щодо захисту вразливих жертв і свідків міжнародних злочинів, доцільне в законотворчому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%20(18).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації висвітлено лише першу новелу та її обґрунтування в міжнародному кримінальному праві та практиці міжнародних трибуналів і МКС, інші дві будуть розглянуті в наступних публікаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗакриті слухання за замовчуванням у справах про СНПК (стаття 27 КПК України)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 27 КПК України стосується гласності судового розгляду. Запропоновані законопроєктом № 9351 зміни мають на меті запровадити закриті слухання за замовчуванням у справах, що стосуються СНПК, щоб запобігти, зокрема, повторній травматизації під час участі в кримінальному провадженні та посилити гарантії конфіденційності й безпеки, які мають свідки та потерпілі від СНПК у міжнародному кримінальному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти ООН: презумпція закритого слухання справ про СНПК у Типових законодавчих положеннях і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТипові законодавчі положення і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, Офісу спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства (Типові законодавчі положення і вказівки ООН) містять модельні законодавчі положення про публічність судових слухань у статті 61: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ судовому провадженні, яке зазвичай є відкритим, суд може для захисту потерпілих і свідків або обвинуваченого провести будь-яку частину судового розгляду за зачиненими дверима або дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. Зокрема, такі заходи вживаються щодо потерпілих від сексуального насильства або дітей, які є потерпілими або свідком, якщо суд не постановив іншого рішення з урахуванням усіх обставин, зокрема, врахувавши позицію потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване формулювання типової статті 61 запозичене з французького кодексу, але можна знайти аналоги в багатьох інших країнах\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, типова стаття 61 також відображає статтю 68 (2) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 68 (2) Римського статуту: презумпція закритого слухання в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРимський статут і Правила процедури та доказів МКС (Правила) зобов\u0026rsquo;язують Суд вживати належних заходів захисту та безпеки, фізичного та психічного благополуччя, гідності та приватного життя потерпілих і свідків, беручи до уваги вік і характер злочину, якого вони зазнали. Такі заходи слід вживати, зокрема, але не обмежуючись ними, коли злочин включав сексуальне насильство, гендерне насильство або насильство над дітьми (частина 1 статті 68 \u0026laquo;Захист потерпілих і свідків та їхня участь у провадженні\u0026raquo;)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗобов\u0026rsquo;язання вживати згадані вище заходи Римський статут покладає на всі органи МКС, тобто окремі палати МКС, Офіс прокурора, Секретаріат з надання допомоги потерпілим і свідкам\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо таких заходів безпеки належить і проведення закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eяк виняток з принципу публічних слухань з метою захисту потерпілих і свідків чи обвинуваченого. Згідно зі статтею 68 МКС \u003cem\u003eможе \u003c/em\u003eпроводити \u003cem\u003eбудь-яку частину \u003c/em\u003eпровадження \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e (у закритому слуханні)\u003cem\u003e \u003c/em\u003eабо дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. З\u003cstrong\u003eокрема, такі заходи вживаються у випадку, коли йдеться про потерпілих від сексуального насильства або дитину, яка є потерпілим чи свідком, якщо Суд не розпорядився інакше, з урахуванням усіх обставин, особливо думки такого потерпілого чи свідка \u003c/strong\u003e(стаття 68 (2) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, стаття 68(2) Римського статуту передбачає презумпцію закритого слухання в справах, коли йдеться про сексуальне насильство або дитину, але залишає дискрецію Суду ухвалити інше рішення, беручи до уваги всі обставини, особливо думки такого потерпілого чи свідка, наприклад переконання потерпілого чи свідка СНПК у необхідності відкритих слухань та/чи публічного розголосу справи. Таке переконання має формуватися за поінформованої згоди свідка чи потерпілого, з розумінням усіх короткострокових і довгострокових наслідків подібного рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКоментар до Римського статуту: презумпція слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад шістнадцять років практики МКС підтверджують тлумачення статті 68 Римського статуту як такої, що надає потерпілим і свідкам право на захист, що не допускає відступів і накладає безумовне зобов\u0026rsquo;язання на всі органи МКС на всіх стадіях провадження захищати життя, гідність, фізичну і моральну недоторканність (\u0026laquo;благополуччя\u0026raquo;) потерпілих і свідків. Права та обов\u0026rsquo;язки, визначені в статті 68, випливають з норм міжнародного права в галузі прав людини, включаючи право на життя, гідність і фізичну та моральну недоторканність, закріплене в загальновизнаних договорах, таких як Міжнародний пакт про громадянські та політичні права\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, на думку розробників Римського статуту Кая Амбоса, Барбари Бедонт і Доната Каттіна, слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e та інші винятки з принципу публічності \u003cstrong\u003eобов\u0026rsquo;язкові на вимогу \u003c/strong\u003eнеповнолітніх або \u003cstrong\u003eпостраждалих від сексуального насильства.\u003c/strong\u003e Учасники переговорів на Римській конференції зупинилися на формулюванні норми, використавши фразу \u0026laquo;такі заходи \u003cem\u003eвживаються\u003c/em\u003e\u0026raquo; на противагу формулюванню \u0026laquo;Палати Суду \u003cem\u003eможуть \u003c/em\u003e[...] проводити будь-які частини провадження за зачиненими дверима\u0026raquo;, що міститься в першому реченні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак таке тлумачення може бути змінено у випадку уважного прочитання останніх слів частини 2 статті 68, покликаних пом\u0026rsquo;якшити попереднє положення, надавши суддям широкі дискреційні повноваження. Кінець частини 2 звучить так: \u003cem\u003e\u0026laquo;[\u003c/em\u003e\u003cem\u003eзаходи захисту застосовуються...], якщо інше не встановлено судом, з урахуванням усіх обставин, зокрема, думки потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Це один з найкращих прикладів \u0026laquo;творчої невизначеності\u0026raquo; Римського статуту, що випливає з такого відкритого до тлумачення положення норми\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа словами Доната Каттіна, автора коментаря \u0026laquo;Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003cem\u003eпрактика МКС загалом узгоджується з презумпцією слухань \u003cstrong\u003ein camera\u003c/strong\u003e у справах про гендерно зумовлене та сексуальне насильство, однак судді неохоче допускають широкі та беззастережні винятки з принципу публічного судового розгляду\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно, у міжнародному кримінальному праві в справах про СНПК існує презумпція закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eдля потерпілих від сексуального насильства або дитини, яка є потерпілою чи свідком, якщо тільки суд не постановив \u003cem\u003eінакше, з \u003c/em\u003eурахуванням усіх обставин, зокрема поглядів жертви чи свідка.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 27 щодо закритого слухання в справах про\u003cem\u003e \u003c/em\u003eСНПК, якщо до неї внести формулювання \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eякщо суд не вирішить інакше\u0026raquo;, \u003c/em\u003eвідповідатиме\u003cem\u003e \u003c/em\u003eрекомендаціям Типових законодавчих положень і вказівок ООН і буде аналогічною вимогам статті 68 Римського статуту та практики Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлушним кроком уперед стала б пропозиція поширити запропоновану зміну до статті 27 на потерпілих від усіх кримінальних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, а не лише на міжнародні злочини СНПК. Таким чином законодавець гарантував би, що постраждалі від сексуальних злочинів, які не пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, але сталися під час конфлікту в межах юрисдикції, можуть розраховувати на такий самий захист. Адже було б дискримінацією стверджувати, що заходи захисту повинні застосовуватися лише до потерпілих і свідків СНПК.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Стратегічний план щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023\u0026ndash;2025 роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Розділ f \u0026laquo;\u003cem\u003eСексуальне та гендерно зумовлене насильство\u003c/em\u003e\u0026raquo;, параграфи 78\u0026ndash;811, Звіт Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні від 15 березня 2023 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКомісія виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого російською владою під час незаконного позбавлення волі в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та Луганській областях, в Україні та в Російській Федерації. Випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства в місцях несвободи стосувалися переважно чоловіків, як цивільних осіб, так і військовополонених. Зібрані докази свідчать про те, що сексуальне насильство, прирівняне до катувань, та погрози застосування катувань були важливими аспектами катувань, що застосовувалися російською владою, з використанням таких методів, як зґвалтування, ураження електричним струмом статевих органів, перетягування статевого члена мотузкою та кастрація. Комісія також проаналізувала сліди таких дій на тілах померлих жертв. За словами тих, хто вижив, злочинці мали на меті отримати інформацію або зізнання, примусити до співпраці, покарати, залякати або принизити їх, як окремих осіб, так і групу (п. 81 у другій доповіді Комісії ООН з розслідування від 15 березня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Там само, коментар до статті 61, с. 68.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Цей підрозділ забезпечує в консультації з Офісом прокурора заходи захисту й процедури безпеки, консультаційну та іншу відповідну допомогу свідкам, потерпілим, які з\u0026rsquo;являються до Суду, та іншим особам, яким загрожує небезпека в результаті показань, даних такими свідками. До складу підрозділу входять співробітники, які мають досвід роботи з питань, що стосуються травм, у тому числі травм, пов\u0026rsquo;язаних зі злочинами сексуального насильства (частина 6 статті 43 Римського статуту).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Частина 6. Судовий розгляд, стаття 68 (2). Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Стаття 68: Захист потерпілих і свідків та їхня участь у судовому розгляді. Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Там само, п. 66.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17.jpg","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":812,"url":"neposlidovnist-zakonodavtsya-v-obchislenni-strokiv-dosudovogo-rozsliduvannya-yak-diyatimut-zmini-na-praktitsi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708426403,"date":"20.02.2024","views":2038,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-25.png","mini_image":null,"name":"Непослідовність законодавця в обчисленні строків досудового розслідування: як діятимуть зміни на практиці?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 січня 2024 року набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України), внесені Законом № 3509-IX від 8 грудня 2023 року, зокрема такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСкасовано обчислення строків у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; справах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо змін такі строки становили 12 або 18 місяців залежно від тяжкості кримінального правопорушення та могли бути продовжені необмежену кількість разів, якщо в цьому була потреба.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛогіка встановлення граничного строку полягала в пришвидшенні розслідування справ. На практиці \u0026laquo;фактові\u0026raquo; справи могли розслідуватися 5 або 8 років, проте не у зв\u0026rsquo;язку з їх унікальною складністю, а через пасивність слідства та відсутність розслідування як такого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець, скасовуючи строки у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; справах, передбачив, що \u003cstrong\u003eзміни мають зворотну дію в часі\u003c/strong\u003e та застосовуються до всіх справ, розслідування або судовий розгляд яких не закінчився станом на 1 січня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСкасовано обов\u0026rsquo;язок слідчого й прокурора (абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), а також право слідчого судді (ч. 9 ст. 284 КПК України) закрити \u0026laquo;фактову\u0026raquo; справу у зв\u0026rsquo;язку із закінченням у ній строку.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакономірно, що строк, який більше не обчислюється, не може сплинути. Як наслідок, закриття провадження з таких підстав виключено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНадано право суду постановити ухвалу про закриття провадження, якщо обставина пропуску строку досудового розслідування виявилася вже на стадії судового розгляду.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо змін сторона обвинувачення підтримувала позицію, що право закривати кримінальне провадження з підстав закінчення строку розслідування після повідомлення про підозру\u0026nbsp;належить винятково прокурору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим суди були вимушені посилатися на позицію Верховного Суду: направлення обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування \u003cstrong\u003eвиключає набуття особою статусу обвинуваченого\u003c/strong\u003e, а отже, унеможливлює розгляд по суті (справа №\u0026nbsp;711/3111/19 від 15 вересня 2021 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідтепер КПК України не передбачає двозначного тлумачення та чітко надає право суду постановити ухвалу про закриття провадження з підстав закінчення (пропуску) строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, обрахунок строків у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; справах здійснювався у провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР з 15 грудня 2017 року. За такими правилами розслідувалися всі справи, зареєстровані протягом наступних шести років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 1 січня 2024 року обчислення строків до підозри більше не здійснюється, а надання закону зворотної дії в часі має скасувати перебіг строків і в усіх провадженнях, внесених до ЄРДР за останні шість років, судовий розгляд яких ще не завершено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака непослідовність законодавця у внесенні змін до КПК України може викликати низку труднощів на практиці, зокрема в питанні поширення дії закону на провадження, строки в яких уже закінчилися до дати набрання законом сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи підлягатимуть \u0026laquo;відновленню\u0026raquo; строки, які вже закінчилися?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайближчим часом почне формуватися судова практика щодо можливості поширення дії змін у законодавстві на провадження, строк у яких закінчився до 1 січня 2024 року, тобто до введення в дію цих змін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, нещодавно Верховний Суд сформував правові позиції щодо наслідків порушень, допущених прокурорами при скасуванні постанов про закриття кримінального провадження (справа №\u0026nbsp;367/1335/21 від 3 квітня 2023 року):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСкасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, за межами 20-денного строку \u0026mdash; має наслідком закриття кримінального провадження на підставі \u003cstrong\u003eабз. 2 п. 10 ч. 1 ст.\u0026nbsp;284 КПК України\u003c/strong\u003e як такого, у якому строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСкасування постанови про закриття кримінального провадження Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками за межами строків, передбачених ст. 219 КПК України (12 або 18 місяців у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; справах), \u0026mdash; має наслідком закриття кримінального провадження на підставі \u003cstrong\u003eабз. 2 п. 10 ч. 1 ст.\u0026nbsp;284 КПК України\u003c/strong\u003e як такого, у якому строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, порушення правил скасування постанов про закриття кримінальних проваджень у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; справах мало наслідкам їх закриття як таких, строк у яких закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛогіка такої позиції полягала в тому, щоб закриття справ не використовувалося як інструмент зупинення перебігу строків, за якого прокурори мали б необмежене право закривати й відновлювати розслідування в справах залежно від наявності чи відсутності інтересу до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці трапляються випадки, коли справа могла бути закритою 2\u0026ndash;3 роки, після чого прокурор вищого рівня доходив висновку про необхідність продовження розслідування та скасування постанови про закриття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких реалій станом на дату ухвалення Закону №\u0026nbsp;3509-IX від 8 грудня 2023 року утворилися численні провадження, строк у яких закінчився і які суд мав би закрити на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час пошуку відповіді на питання, чи може надання закону зворотної дії в часі \u0026laquo;відновити\u0026raquo; строки, які вже закінчилися станом на дату внесення змін, варто звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року №\u0026nbsp;3-рп/2001, у якому зазначено про неконституційність прикінцевих положень закону, покликаних поширити дію закону на правовідносини, \u003cstrong\u003eякі виникли й закінчилися до набрання таким законом чинності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто Конституційний Суд України вказав, що зміни до закону не можуть бути застосовані до правовідносин, які завершилися до введення в дію таких змін, навіть якщо законодавець надав закону зворотну дію в часі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗастосування такого підходу і до спроби \u0026laquo;відновлення\u0026raquo; закінчених строків видається виправданим, оскільки забезпечує базові гарантії безпеки людини та громадянина, довіру до держави, дотримання принципу правової визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, видається обґрунтованим підхід, за яким строк, який закінчився, згідно з правилами обрахунку, чинними на дату їх закінчення, не може бути \u0026laquo;відновлений\u0026raquo; Законом № 3509-IX від 8 грудня 2023 року.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":131,"url":"tetyana-vidaj","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Tetyana-8-1.jpg","name":"Тетяна ","surname":"Видай","post":"старша юристка юридичної фірми ADVANQ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-25.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":811,"url":"koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708072504,"date":"16.02.2024","views":1130,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.jpg","mini_image":null,"name":"Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Коли ви відсутні, то вони про вас таке говорять!\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Передайте їм, що коли я відсутній, вони можуть мене навіть побити\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003eЗамість епіграфа\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від інших доволі сумнівних (з погляду відповідності Конституції та міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням нашої держави у сфері прав людини) законодавчих новел \u0026laquo;воєнного часу\u0026raquo;, на кшталт статей 111-1, 435-1 і 436-2 КК України, заочне кримінальне переслідування (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 КПК України) існувало у вітчизняному кримінальному процесі із жовтня 2015 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча воно певною мірою також породжене агресією РФ у 2014 році (з огляду на склади злочину, до яких може бути застосоване), але не викликає \u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003epriori\u003c/em\u003e сумнівів у своїй законності та необхідності в демократичній державі, за умови дотримання певних мінімальних стандартів, напрацьованих внаслідок ревізії таких національних процедур Європейським судом з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у, здається, першому рішенні на цю тему від 12 лютого 1985 року в справі Colozza v. Italy\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ЄСПЛ чітко висловився, що застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e можливе лише за умови існування (а фактично створення державою) одночасно таких обставин (пункти 26\u0026ndash;33):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОбвинувачений був ОСОБИСТО повідомлений про наявність кримінального обвинувачення, ознайомлений з його суттю та сам БЕЗУМОВНО відмовився захищати себе в суді. Як встановив ЄСПЛ надалі у своєму рішенні від 18 травня 2005 року в справі Somogyi v. Italy\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (цікавому також тим, що воно стосувалося іноземця, який не розумів мови судочинства), навіть підпис на повістці, якщо обвинувачений оспорює його автентичність, за відсутності інших доказів того, що він був обізнаний про кримінальне переслідування, не може \u003cem\u003eprima\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacie\u003c/em\u003e трактуватися як безсумнівний доказ (пункт 70).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава вжила належних й адекватних заходів для встановлення місцеперебування обвинуваченого та його належного повідомлення, а не презюмувала за фактом направлення повісток раніше. Понад те, направлення повісток за останньою відомою (і застарілою) адресою не може вважатися належними й адекватними заходами. Також само собою неповідомлення особою своєї актуальної адреси державі в найгіршому випадку є адміністративним правопорушенням і не може тягнути за собою такі серйозні наслідки, як засудження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава має створити ефективну систему повноцінного перегляду таких рішень за участі обвинуваченого з оцінкою обґрунтованості обвинувачення та фактичних і юридичних обставин справи, а не лише констатувати правомірність (на думку національних судів) застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e. Важливість такого повноцінного перегляду надалі була підкреслена висновками ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 2007 року в справі Da\u0026nbsp;Luz\u0026nbsp;Domingues Ferreira v. Belgium\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (пункт 48).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне кажучи, у попередніх трьох абзацах уже сформульовано, чому масове застосування заочного кримінального переслідування в справах\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, не було, на погляд автора, вдалою ідеєю вітчизняної юридичної спільноти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочинаючи від методів \u0026laquo;повідомлення\u0026raquo;, національна система кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e не відповідає практиці ЄСПЛ. Особливо це стосується тих злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються громадяни РФ. Відповідно до положень частини 1 статті 297-5 КПК України \u0026laquo;\u003cem\u003eповістки\u0026hellip; надсилаються за останнім відомим місцем\u0026hellip; проживання чи перебування та обов\u0026rsquo;язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u003cem\u003eDe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacto\u003c/em\u003e українські законодавці встановили обов\u0026rsquo;язок для громадян іншої країни періодично моніторити вебсайт Офісу Генерального прокурора (для цього їм потрібно мати VPN і навички його застосування), оскільки поштовий зв\u0026rsquo;язок з РФ і тимчасово окупованими територіями України (де вони мають чи теоретично могли мати місце проживання чи перебування) відсутній, а газета \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo;, яка і є тим самим \u0026laquo;ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження\u0026raquo;, не публікує на власному вебсайті судові повістки та не доставляється до РФ. Така регуляція не відповідає і статті 2 Конституції України (у частині поширення загальнообов\u0026rsquo;язкових вимог на іноземних громадян, які на момент публікації повістки цілком можливо не перебувають навіть на тимчасово окупованій території України), вона є надмірно обтяжливою навіть для власних громадян, які перебувають, наприклад, на тимчасово окупованій території або в так званій \u0026laquo;сірій зоні\u0026raquo;, тобто зоні фактичних бойових дій, з повною чи частковою відсутністю доступу до мережі Інтернет та електроенергії. А тому презумпція, встановлена законодавцем у частині 1 статті 297-5 та частині 3 статті 324 КПК України, що з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора / суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом, видається у кращому випадку \u003cem\u003ewishful\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethinking\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можу не відмітити, що з минулого року разом із судовими повістками, адресованими громадянам РФ, на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора принаймні публікують їх переклад російською мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі. Хоча пункт 4 частини 2 статті 297-2 КПК України і вимагає від слідчого або прокурора зазначити у своєму клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, сполучення \u0026laquo;та/або\u0026raquo; в поєднанні зі словами про оголошення в міжнародний розшук нівелює значення оголошення підозрюваного в міжнародний розшук для кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e (тобто виконання державою певного комплексу належних й адекватних заходів для встановлення місця перебування особи), а \u0026laquo;відомості про перебування на тимчасово окупованій території\u0026raquo; в кращому випадку (відносно громадян України, звісно), як, наприклад, в ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року в справі №\u0026nbsp;201/15487/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, \u0026laquo;підтверджуються\u0026raquo; даними про місце реєстрації на тимчасово окупованій території та довідкою з Інтегрованої системи обліку інформації внутрішньо переміщених осіб про відсутність даних про реєстрацію особи як ВПО, усупереч тому, що відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo; реєстрація як внутрішньо переміщеної особи є правом, а не обов\u0026rsquo;язком особи та допускається навіть відмова вже зареєстрованих осіб від довідки про взяття на облік як ВПО без пояснення причин (пункт 1 частини 1 статті 12 вищезгаданого закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується ефективної системи перегляду судового рішення, винесеного \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, то, з одного боку, імперативна вимога частини 3 статті 323 КПК України про обов\u0026rsquo;язкову участь захисника в поєднанні із загальним порядком (для захисника) апеляційного та касаційного оскарження вироку, винесеного \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, створює ілюзію її існування. Проте на практиці такі вимоги конфліктують, як, наприклад, з першим стандартом Розділу 1 \u0026laquo;Загальні стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо узгодження правової позиції з клієнтом на початку надання допомоги, так і шостим стандартом Розділу 3 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового провадження\u0026raquo; щодо обов\u0026rsquo;язку скласти апеляційну та касаційну скарги та здійснювати захист при їх розгляді. Звісно, колеги, які надають безоплатну правову допомогу за дорученням центру БПД, нагадають, що ці стандарти містять Розділ 5 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у спеціальному досудовому розслідуванні (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e)\u0026raquo;, але він стосується певних особливостей цієї процедури, а не оскарження заочних судових рішень. Фактично в спільноті БПД, наскільки мені відомо, досі не розв\u0026rsquo;язана дискусія про те, чи повинен захисник за дорученням у будь-якому разі оскаржувати вирок, винесений \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, за відсутності прямої та беззаперечної вказівки підзахисного про таку допомогу (та й узагалі відсутності зв\u0026rsquo;язку з ним від початку надання допомоги), хоча б з огляду на те, що особа, розгляд провадження відносно якої відбувся без її участі, вочевидь, може мати свою версію подій, не відомі раніше суду та іншим учасникам розгляду докази на її підтвердження та має право на повноцінний судовий розгляд, гарантований, як це вже наголошувалося вище, статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле, окрім суто юридичної невідповідності вітчизняних правоохоронних та судових реалій вищезазначеним висновкам ЄСПЛ і ризиків для державного бюджету в разі не менш масових, ніж заочне засудження в таких справах, звернень осіб до ЄСПЛ зі скаргами на порушення Статі 6, уже існує декілька проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком очевидно, що спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження вимагають суттєвих витрат з державного бюджету, оскільки щонайменше саме собою здійснення розслідування в такому режимі передбачає розгляд слідчим суддею клопотання слідчого або прокурора про це з обов\u0026rsquo;язковою участю захисника, не кажучи про подальший судовий розгляд, а отже, у кожному такому провадженні з державного бюджету витрачаються кошти на роботу слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та захисника за дорученням на надання безоплатної правової допомоги. Окрім цього, оскільки кількість кримінальних проваджень стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (весь спектр від державної зради та колабораційної діяльності до воєнних злочинів), збільшується з кожним днем війни, вочевидь, рано чи пізно такий курс на розслідування та розгляд їх \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e вимагатиме витрачання все більшої кількості ресурсів і часу залучених у цей процес осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМимоволі з\u0026rsquo;являється питання, а який, власне, результат досягається внаслідок витрачання всіх цих коштів і напруження сил вищезазначеної мінімально необхідної кількості учасників судового процесу, окрім декількох аркушів паперу з текстом вироку, який, цілком можливо, ніколи не буде виконаний або через те, що засуджений ніколи не опиниться в юрисдикції України чи дружніх держав, або взагалі його вже немає серед живих?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯскравим прикладом останнього випадку є заочний вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2023 року в справі № 490/6107/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відносно Кирила Стремоусова, якого урочисто поховала окупаційна влада РФ у м. Сімферополі майже за рік до винесення вироку після загибелі в ДТП. Усе ж таки у відомому латинському вислові про неминучість здійснення правосуддя за будь-яку ціну йдеться про загибель світу, а не здорового глузду та разом з ним й без того дефіцитного державного бюджету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж до першого випадку, то під час написання цієї статті автору трапилося повідомлення про оголошення ДРУГОГО заочного вироку відомому блогеру Юрію Подоляці. У грудні 2023 року його було засуджено за частиною 6 статті 111-1 та частиною 3 статті 436-2 КК України до 12 років позбавлення волі\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а 2 лютого 2024 року цього разу Служба безпеки України гордо повідомила\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e про новий заочний вирок цій особі за частиною 2 статті 109, частиною 1 статті 110, частиною 2 статті 111, статтею 436, частиною 2 статті 436-2 КК України до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки засуджений з 2014 року проживає в Російській Федерації, виникає очевидне питання про перспективи виконання цих (а може, і наступних) заочних вироків відносно нього поза межами швидкоплинного піару певних державних органів, яким, хочеться нагадати, що найбільшу шкоду авторитету правосуддя завдає саме безкарність, особливо коли її констатували самі органи правопорядку та суд уже двічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі сумнівним є виконання заочних вироків не тільки державою-агресором чи дружніми до неї країнами, але й навіть нашими партнерами, наприклад країнами ЄС, якщо засуджена заочно особа раптом опиниться там. По-перше, вони так само зв\u0026rsquo;язані вимогами Європейської конвенції, тому муситимуть проаналізувати український заочний вирок на відповідність конвенції під час процедури екстрадиції. По-друге, українські правоохоронці й без цього не спроможні добитися видачі обвинувачених у воєнних злочинах для кримінального переслідування в Україну через невідповідність умов тримання в установах пенітенціарної системи положенням статті 3 Європейської конвенції загалом і ризики особливого нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження відносно обвинувачених і засуджених за злочини, пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, що показала відмова Верховного Суду Фінляндії у справі про екстрадицію Воіслава Тордена (Яна Петровського) у грудні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Додатковою підставою для відмови також названий ризик для його життя та здоров\u0026rsquo;я через близькість регіону, де передбачався судовий розгляд справи (Дніпропетровська область), до зони бойових дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження відносно фігурантів, наприклад, злочину колабораційної діяльності, то вона вже стала предметом цікавості журналістів Guardian, які проілюстрували свою нещодавню статтю з інтерв\u0026rsquo;ю з такими засудженими фотографією чоловіка, якому примусово витатуювали слово \u0026laquo;орк\u0026raquo; на лобі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подальші перспективи видачі засуджених за заочними вироками в країну, де таке поводження можливе в умовах повної безкарності як тих, хто безпосередньо катує, так і тих, хто за службовими обов\u0026rsquo;язками має цьому запобігати, пропоную шановним колегам визначити самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, автор хотів би також відповісти на аргумент прихильників процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e про те, що спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд нібито єдині засоби своєрідної консервації доказів, які можуть з плином часу зникнути чи стати недоступними (зокрема, через смерть свідків, потерпілих тощо). Це не так, оскільки \u0026laquo;новий\u0026raquo; КПК України 2012 року містить статтю 225 з актуальною назвою \u0026laquo;Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні\u0026raquo; в редакції Закону 2472-IX від 28 липня 2022 року, яка, власне, і передбачає \u0026laquo;консервацію\u0026raquo; слідчим суддею показань будь-якої особи за клопотанням сторони кримінального провадження. Разом з оголошенням особи в розшук відповідно до положень статті 281 КПК України, з подальшим зупиненням кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України, на глибоке переконання автора, це може бути адекватним і збалансованим витрачанням державних ресурсів у справах, де фігурант перебуває за межами досягнення українських органів правопорядку та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБюджетні кошти, які будуть вивільнені після припинення порочної практики масових безперспективних заочних проваджень, варто витратити на упорядкування українських пенітенціарних установ відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), щоб унеможливити в майбутньому ганебні відмови у видачі правопорушників через неспроможність нашої держави гарантувати їм належні умови тримання під вартою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Заради історичної справедливості варто зазначити, що перша спроба імплементувати заочне кримінальне переслідування у вітчизняний кримінальний процес була зроблена ще Законом № 725-VII від 16 січня 2014 року, ухваленим Верховною Радою України в пакеті так званих диктаторських законів Януковича: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ французькою мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Під час круглого столу \u0026laquo;Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя\u0026raquo;, який відбувся 2 лютого 2024 року, голова Верховного Суду С. І. Кравченко у своїй презентації навів таку статистику щодо воєнних злочинів станом на 31.01.2024 року: понад 124 тисячі злочинів зареєстровано в ЄРДР, 1\u0026nbsp;611 проваджень передано на розгляд до судів першої інстанції, 1\u0026nbsp;180 розглянуто ними, 76 \u0026mdash; судами апеляційної інстанції та 8 \u0026mdash; Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду. Звісно, не всі вони розглянуті та розглядаються \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, але переважна частина. Запис трансляції круглого столу: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\"\u003ehttps://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Офіційний текст ухвали українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджені наказом Міністерства юстиції Україні від 25 лютого 2014 року № 386/5: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Офіційний текст вироку українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Повідомлення про перший заочний вирок на офіційному сайті Сумської обласної прокуратури: \u003ca href=\"https://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\"\u003ehttps://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Повідомлення про другий заочний вирок на офіційному сайті Служби безпеки України: \u003ca href=\"https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\"\u003ehttps://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Повідомлення на фінському порталі новин Helsingin Sanomat фінською мовою: \u003ca href=\"https://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\"\u003ehttps://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Стаття у виданні The Guardian від 2 лютого 2024 року англійською мовою: \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\"\u003ehttps://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":809,"url":"planuvannya-pered-areshtom-praktichnij-aspekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707820603,"date":"13.02.2024","views":572,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15.jpg","mini_image":null,"name":"Планування перед арештом: практичний аспект","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанніми роками, із часу введення у вітчизняне правове поле інституту управління майном та окремого органу, якому надані відповідні повноваження, \u0026mdash; Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, \u0026mdash; у юридичній дискусії все частіше порушується питання про нормативне закріплення процесу планування перед арештом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ТАКЕ ПЛАНУВАННЯ ПЕРЕД АРЕШТОМ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавство України прямо не передбачає такого інструменту, як планування перед арештом активів у кримінальному провадженні, хоча окремі нормативні положення презюмують потребу проведення певного аналізу перед ініціюванням цього заходу забезпечення кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалежно від мети арешту передбачено низку критеріїв до власника та вартості майна, на яке може бути накладений арешт, його зв\u0026rsquo;язку з вчиненим кримінальним правопорушенням, окрім того, законодавство передбачає певні гарантії проти застосування надмірних заборон й обмежень користування і розпорядження майном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз сукупності вимог і критеріїв, яким має відповідати майно для можливості накладення арешту, випливає логічна потреба в плануванні арешту активів слідчим та/або прокурором до та в процесі підготовки клопотання про арешт майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, фактично перед застосуванням до майна такого заходу забезпечення, як арешт, орган досудового розслідування та прокуратура ще на етапі підготовки клопотання проводять аналітичну роботу зі встановлення відповідності конкретного випадку вищенаведеним критеріям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, планування загалом \u0026mdash; це певний аналітичний процес з оцінювання фактичних даних задля гіпотетичного визначення перспектив і ризиків наслідку застосування чи незастосування визначених заходів у кожному конкретному випадку, на підставі чого встановлюється доцільність їх застосування та конкретні поетапні дії під час реалізації таких заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезпосередньо планування перед арештом, на нашу думку, має дві поетапні складові:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-перше, процесуальний керівник та/або слідчий на основі аналізу матеріалів кримінального провадження визначає доцільність застосування такого заходу забезпечення, як арешт, з точки зору виконання завдань кримінального провадження, тобто можливість використання майна як доказу (якщо його пропонується арештувати як доказ), можливість спеціальної конфіскації, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-друге, здійснює повне оцінювання можливих варіантів збереження арештованого майна задля максимального збереження його вартості, а також оцінювання та мінімізацію ризиків, пов\u0026rsquo;язаних з арештом, таких як розтрата майна, зайві обтяжливі витрати, юридичні зобов\u0026rsquo;язання та репутаційні ризики.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом багато міжнародних організацій механізм планування перед арештом активів розглядають як передову практику, яка дозволяє не тільки належно забезпечити виконання завдань кримінального провадження, а й організувати подальше управління арештованими активами та забезпечити раціональне використання ресурсів держави в процесі повернення отриманих у неправомірний спосіб активів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки планування має фокусуватися не тільки на досягненні завдань у конкретному кримінальному провадженні, а й розв\u0026rsquo;язанні питань можливих зобов\u0026rsquo;язань з боку держави та запобіганні великим витратам на забезпечення утримання арештованого майна, до такого процесу вбачається необхідним долучати компетентних спеціалістів з управління активами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Камденська міжвідомча мережа з питань повернення активів (CARIN), розглядаючи питання забезпечення належного управління активами, вказує на доцільність залучення офісів з управління активами на ранніх стадіях розслідування та здійснення такого планування в координації з усіма зацікавленими учасниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОрган з менеджменту активів за своїми функціями має спроможності надавати рекомендації органам правопорядку з таких питань, як вартість зберігання майна, утримання, забезпечення, збереження та розпорядження ним. Коли йдеться про активи, які приносять прибуток, наприклад нерухомість або бізнес, який працює, саме орган з менеджменту активів фахово спроможний допомогти правоохоронцям у плануванні з урахуванням ризиків і надати поради, як запобігти їм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідним органом в нашій державі є Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, \u0026mdash; АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКА РОЛЬ АРМА В ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець фактично задав такий вектор діяльності АРМА: по-перше, забезпечення професійного пошуку та виявлення активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, і, по-друге, належне управління відшуканими арештованими активами з метою збереження їх вартості. При цьому обидві функції можуть реалізуватися незалежно одна від одної.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблемним аспектом у цьому контексті є відсутність чіткого обов\u0026rsquo;язку слідчого чи прокурора ініціювати формальний процес планування та здійснювати його із залученням АРМА і відсутність в АРМА процесуального статусу в межах кримінального провадження, що значно звужує коло дискреції органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя проблематика щодо нормативно закріпленого кримінально-процесуальним законодавством статусу АРМА у відповідних правовідносинах неодноразово порушувалася в правовій дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці напрацьовано механізм подолання зазначеної прогалини шляхом залучення працівників АРМА під час судового розгляду клопотання про передачу в управління АРМА речових доказів як спеціалістів за статтями 71, 360 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормативно спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка має спеціальні знання та навички й може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз\u0026rsquo;ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак статус спеціаліста є обмеженим і загальним, а юридична сила його висновків / пояснень нижча за висновок експерта. Окрім того, можливість залучення представника АРМА в процесуальному статусі стосується лише розгляду клопотання про передачу активу вже в управління, при цьому не стосується питання накладання арешту та його планування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, вбачається доцільним розглянути питання про включення до КПК України норми про обов\u0026rsquo;язок прокурора та слідчого здійснювати планування арешту активів у випадках відповідності останнім вимогам, визначеним у статті 100 КПК України, з обов\u0026rsquo;язковим залученням АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливим варіантом реалізації такої ідеї є доповнення статті 71 КПК України пунктом про окремий вид спеціаліста, а саме \u0026mdash; спеціаліста з виявлення, розшуку та управління активами, або введення окремої статті, яка б стосувалася винятково статусу уповноважених осіб АРМА та порядку їх залучення в межах кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду, та відповідно окремо \u0026mdash; запровадження інституту висновку спеціаліста з виявлення, розшуку та управління активами з внесенням змін і в спеціалізоване законодавство про АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначений інститут має закріпити на законодавчому рівні рекомендації, які працівники Агентства могли б надавати на підставі результатів діяльності з виявлення та розшуку активів за зверненням прокурора / слідчого щодо перспектив та можливості накладання арешту та передачі знайдених активів в управління АРМА, адже в такому випадку згаданий висновок буде процесуальним документом у розумінні КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВбачається можливим розглянути як варіант закріплення процесуального статусу Агентства та його висновків, у перспективі запровадження окремої категорії учасника \u0026mdash; експерта у сфері виявлення, розшуку та управління активами. Він не потребуватиме набуття статусу експерта відповідно до Закону України \u0026laquo;Про судову експертизу\u0026raquo;, а буде передбачений за аналогією з інститутом експерта з питань права у господарських і цивільних процесуальних кодексах. Вимоги до такого експерта ґрунтуватимуться на основі посадових інструкцій працівників АРМА відповідної спрямованості, а саме: спеціаліст з виявлення та розшуку активів та спеціаліст з управління активами. Експерт зможе надавати висновок, а суд \u0026mdash; посилатися в рішенні на висновок експерта як на джерело відомостей, які в ньому містяться.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалучення фахівців з управління активами на ранній стадії дасть можливість провести аналіз витрат і надходжень від активів, які можуть бути передані в управління, визначити найбільш доцільний шлях управління \u0026mdash; управління за договором чи реалізація, передбачити можливі витрати, наприклад необхідність визначення місця зберігання активу, який планується арештувати, і його підготовки до безпечного переміщення до цього місця зберігання, забезпечення специфічних умов зберігання окремих активів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливо важливо попередньо проаналізувати перспективу управління в таких категоріях активів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнерухомість, земельні ділянки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиробничі потужності підприємства та корпоративні права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначні обсяги активів, щодо яких потенційно можуть виникнути складності щодо обліку, зберігання та безпеки (наприклад, тварини; товари, які швидко псуються; хімічні речовини або фармацевтична продукція; об\u0026rsquo;єкти інтелектуальної власності; вартісні витвори мистецтва або антикваріат);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eактиви, які перебувають у режимі митного оформлення, за кордоном або у вільній економічній зоні (кораблі, літаки).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПівденне міжрегіональне управління АРМА приділяє велике значення взаємодії та співпраці з органами досудового розслідування, прокуратури та пропагує активне консультування й надання методичних рекомендацій правоохоронцям з метою визначення оптимального шляху зберігання речових доказів. Управління вже має в доробку успішні приклади участі спеціалістів АРМА в процесі планування арешту речового доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанній кейс \u0026mdash; більш ніж 1\u0026nbsp;200 тонн арештованої сільськогосподарської продукції. Ідеться про зерно пшениці озимої, вилученої в межах кримінального провадження та відповідно до ухвали слідчого судді переданої в управління АРМА для реалізації активу на електронних торгах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальне провадження стосувалося самовільно захоплених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, засіяних пшеницею. На підставі консультації процесуального керівника й слідчого в кримінальному провадженні зі спеціалістами з управління активами спочатку були вжиті заходи з накладення арешту на майно, після чого подано клопотання про передачу майна в управління АРМА шляхом реалізації (такий шлях управління можливий лише у випадку його зазначення в ухвалі слідчого судді). Попередньо вдалося сконтактувати із законним власником (потерпілою стороною в кримінальному провадженні) земельної ділянки, який організував збір і збереження врожаю за допомогою субпідряду. При цьому орган досудового розслідування забезпечив визначення кількісно-якісних і вартісних характеристик зерна, що своєю чергою позитивно вплинуло на оперативність здійснення АРМА заходів зі збору та аналізу інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі відповідний врожай буде реалізовано на аукціоні, отримані кошти підуть постраждалій стороні на відшкодування затрат на збір врожаю, а решта поповнить державний бюджет України. Звернемо увагу на те, що загальна вартість вилученого зерна склала більше ніж 5 мільйонів гривень, а за відсутності проведеної злагодженої роботи відповідне майно, природно, з плином часу на арештованій земельній ділянці зазнало б псування та втрати свого продовольчого та економічного потенціалу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАРМА потрібно залучати до розроблення плану якнайраніше перед арештом активів, які надалі будуть передані в управління АРМА, задля забезпечення ефективного збереження їх економічної вартості і, як результат, збільшення доходу, який отримає держава з управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у разі отримання АРМА процесуального статусу в межах кримінально-процесуального закону наступним кроком вбачається можливість закріплення правового регулювання планування перед арештом активів шляхом підписання спільного наказу Офісу Генерального прокурора, АРМА та органів досудового розслідування щодо їх співпраці у сфері управління активами, що передбачить дискрецію прокурора в ініціюванні формального процесу планування та затвердить правила й порядок залучення АРМА у визначені процеси.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":129,"url":"mihajlo-borodkin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/image_123650291.jpg","name":"Михайло","surname":"Бородкін","post":"начальник Південного МТУ АРМА","text":""},{"id":130,"url":"alona-berezhna","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/image_123650291-1.jpg","name":"Альона","surname":"Бережна","post":"завідувачка Сектору правового забезпечення Південного МТУ АРМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":798,"url":"vzaemovidnosini-yuristiv-ihnih-klientiv-i-suspilnoi-dumki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706542003,"date":"09.02.2024","views":690,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-24.png","mini_image":null,"name":"Взаємовідносини юристів, їхніх клієнтів і суспільної думки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе текст про взаємовідносини юристів, їхніх клієнтів і суспільної думки в гучних справах. Він може бути нецікавим професіоналам у сфері захисту честі, гідності, ділової репутації, захисту персональних даних. Проте решта читачів може отримати уявлення про загальний набір інструментів для боротьби з поширенням недостовірної або небажаної інформації.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ описую наявні механізми захисту репутації в публічних справах на основі власного досвіду та досвіду інших юристів / адвокатів, які здійснюють захист у кримінальному процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе незвичне для кримінальних адвокатів поле, проте в кримінальному процесі суспільна думка, яка працює проти підозрюваного чи обвинуваченого, може дуже дорого йому коштувати, наприклад свободи чи кар\u0026rsquo;єри. Тому доводиться виходити за межі КПК та КК України й основного кримінального процесу загалом і творчо підходити до проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, юридичний інструментарій для захисту проти поширення інформації, що шкодить репутації, дорогий, складний і неповороткий, а ще може погіршити ситуацію (призвести до того, що недостовірну / компрометуючу / приватну інформацію дізнається ще більше людей; тези, викладені в позовах і скаргах, якщо їх розповсюдять у медіа недоброзичливці, можуть погіршити суспільну думку про клієнта, а не покращити її; до того часу, як юридичні інструменти спрацюють, проблема може стати неактуальною).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому цей інструментарій варто поєднувати з допомогою професійних спеціалістів з комунікацій і в будь-якому випадку мати на увазі, що до того, що ви пишете / кажете, буде набагато більше уваги, ніж у звичайній справі. Вибачте за банальність, але все, що ви скажете, може бути використано проти вас.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники процесу часто прагнуть використати увагу суспільства собі на користь і зробити свою справу публічною. Проте увага \u0026mdash; інструмент підступний, його можна як вдало застосувати, так і постраждати від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКористь від публічності в судовій справі: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсторони розраховують вплинути на суд. Це може бути цілком обґрунтований розрахунок або ілюзія, тому що професійний суддя здатен ігнорувати суспільну думку, якщо вона суперечить реальним обставинам справи (якщо хоче);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсторони які знають, що їхня юридична позиція слабка, можуть намагатися вплинути на опонентів чи суд за допомогою суспільної думки для створення уявлення про обґрунтованість їхньої позиції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсторони розраховують, що завдяки публічності судді будуть їх чути і включаться в справу. Думаю, багато хто мав відчуття, що суд його не слухає. Учасникам резонансних справ це не загрожує: вони можуть бути певні, що суд щонайменше буде уважним до їхньої справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eіноді учасники справи припускають, що суд / слідчий / прокурор ухвалює ті чи інші рішення у зв\u0026rsquo;язку з неформальними домовленостями або корупцією. Іноді бувають припущення, що домовитися зі слідством чи судом намагається підозрюваний, обвинувачений, потерпілий. У такому випадку сторони вдаються до публічності, розраховуючи, що інші учасники не підуть на відверті порушення закону чи не ухвалять рішення, які не відповідають обставинам справи, побоюючись розголосу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчасто в кримінальному процесі публічний тиск \u0026mdash; спосіб спонукати орган правопорядку розслідувати справу або надати їй пріоритет, порівняно з іншими;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзацікавлені сторони можуть використовувати увагу до юридичного процесу в суді для просування своїх ідей / інтересів в інших сферах (наприклад, для обґрунтування потреби ухвалити закон).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eШкода від публічності в судовій справі: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eви можете опинитися на місці сторони, на яку тисне опонент, користуючись прихильністю суспільства (це може призвести до упередженості щодо вас в інших учасників процесу, суду, вплинути на показання свідків і взагалі бажання свідків давати показання, може вилитися в тиск керівництва, колег чи клієнтів, які виявляться більш чутливими до суспільної думки, ніж ви, а це своєю чергою призведе до змін у вашій юридичній стратегії в гіршу сторону);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо ви опинилися на \u0026laquo;неправильному боці історії\u0026raquo;, суспільна думка може істотно зашкодити вашій репутації, незважаючи на результати юридичного процесу (байдуже, що вирішить суд, вас запам\u0026rsquo;ятають як корупціонера (убивцю, шахрая, можете продовжити цей перелік) / прокурора, який утискає чесний бізнес / залежного чи корумпованого суддю). Це вплине на взаємини з людьми, кар\u0026rsquo;єрний розвиток, завдасть шкоди бізнесу та стане на перешкоді в отриманні виборної посади.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЮридичними способами можливо захиститися, якщо медіа або учасники подій поширюють: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнедостовірну інформацію, яка шкодить честі, гідності чи діловій репутації (наприклад, сторона кримінального провадження поширює неправдиві твердження про обставини справи);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеповну / неточну інформацію про особу (наприклад, розповідають про обставини кримінального провадження, висвітлюючи позицію лише однієї сторони);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eперсональні дані (наприклад, поширюють копії особистих документів, анкетні дані, номери мобільного телефону та особисту адресу);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформацію про приватне життя (особисті відео, переписки);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезаконно використовують ім\u0026rsquo;я особи (наприклад, у новинах про притягнення до кримінальної відповідальності до вироку суду, утім, тут варто враховувати, що ця заборона майже не діє, тому що суперечить публічності судового процесу та свободі слова);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзаклики, що розпалюють ненависть;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконфіденційну інформацію, різні види таємниць (медичну, банківську, державну тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, повним арсеналом засобів захисту в цьому випадку користуються приватні особи (наприклад, підозрювані та обвинувачені), так само як і максимальною свободою слова. Правоохоронці чи судді набагато менш захищені від нападів, що можна пояснити особливостями публічної служби. Окрім того, на них накладаються додаткові обмеження щодо етичності поведінки, дотримання презумпції невинуватості та принципу безсторонності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗахист честі, гідності та ділової репутації \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОсоба, якої стосується поширена інформація, може подати вимогу надати право на відповідь чи спростувати інформацію: відповідно до нового Закону \u0026laquo;Про медіа\u0026raquo; особа, яка вважає, що медіа поширило відомості про неї, які не відповідають дійсності (викладені неповно чи неточно) та принижують її честь, гідність чи ділову репутацію, має право вимагати спростування недостовірної інформації або реалізації права на відповідь. Така вимога має бути подана до медіа протягом 20 днів з дня поширення інформації.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВимога має відповідати критеріям, детально описаним у законі. З власного досвіду звернення до \u003cem\u003eRadio NV\u003c/em\u003e з метою забезпечення права на відповідь клієнта (ідеться про поширення недостовірної інформації про розслідування НАБУ): медіа може відмовити в наданні такого права, якщо разом з вимогою не надано текст \u0026laquo;відповіді\u0026raquo; або ця відповідь перевищує за обсягом поширену інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОсоба може вимагати припинити поширення недостовірної інформації / вилучити тираж книги чи газети, у яких така інформація поширена. Таке право передбачене Цивільним кодексом України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗвернутися до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації. Без попереднього врегулювання спору чи у випадку, якщо попередні два варіанти не спрацювали.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦі підходи найбільш очевидні й традиційні, проте вони мають декілька мінусів: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eМожна спричинити ефект Барбари Стрейзанд, зробивши небажану інформацію більш відомою, ніж вона була до того. Прикладом є спроба Віктора Медведчука \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dejure.foundation/zakhyst-chesti-i-gidnosti-zagroza-svobodi-slova\"\u003eвилучити тираж\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e книги Вахтанга Кіпіані \u0026laquo;Справа Василя Стуса\u0026raquo;, де були описані його дії як адвоката Стуса. Заборона суду розповсюджувати вже надрукований тираж призвела до того, що книгу миттєво розкупили.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦі процеси повільні. Поки ви отримаєте рішення суду, у якому вказано, що вас обмовили, інформація встигне завдати шкоди.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄ багато нюансів, пов\u0026rsquo;язаних з поділом у законодавстві висловлювань на твердження про факти та оціночні судження. Визнати недостовірними та спростувати можна лише факти. Власні оцінки, критику, засоби виразності мови \u0026mdash; ні. Цим поділом можуть користуватися автори, оформлюючи свої матеріали таким чином, щоб обійти заборони й поширити інформацію, доказів якої вони не мають. Здебільшого інформацію, поширену в журналістських розслідуваннях про корупцію, визнають оціночними судженнями.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо ідеться про недобросовісні медіа, які заробляють на тому, що поширюють різну інформацію на замовлення, їхніх власників майже неможливо знайти / довести їх права на вебсайт, а опубліковані ними матеріали здебільшого анонімні. У такому випадку неможливо отримати спростування чи право на відповідь, тому що відсутній суб\u0026rsquo;єкт, до якого звертатися чи на якого скаржитися до суду. Власником вебсайту вважається особа, яка є володільцем облікового запису, і її зазвичай можна встановити через сервіс WHOIS. Проте в багатьох випадках в цій базі даних вказується не реальний власник, а сервісна компанія, яка надає послуги з реєстрації доменних імен.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧасто виникає проблема з доведенням, що інформацію поширила конкретна особа (особливо якщо ідеться про висловлювання в соціальних мережах чи месенджерах). Прикладом є численні публікації в телеграм-каналі Андрія Портнова \u0026mdash; у позові до нього довелося б надати докази, що поширювачем є конкретна особа.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗахист приватності \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗвернення до розповсюджувача з вимогою видалити інформацію, згоду на розповсюдження якої ви не надавали, або у випадку, якщо ви маєте право на заборону поширення такої інформації чи відкликання згоди на поширення (інформація, що містить подробиці особистого життя, відео та аудіо зроблене таємно, на приватній території або всупереч вашій забороні, інформація про притягнення вас до відповідальності до рішення суду).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗвернення до розповсюджувача з вимогою видалити персональні дані, припинити використовувати ваші персональні дані певним конкретним чином.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗвернення до суду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗазвичай поширення персональних даних \u0026mdash; це те, за чим найбільш прискіпливо стежать медіа. Випадки, коли їх не затирають, доволі рідкісні, але трапляються. Прикладом є поширення в медіа \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://glavcom.ua/country/society/advokat-orhanizatoriv-pjanikh-vechirok-zarobiv-hroshi-na-zmi-jake-pokazalo-kopiju-povistki-do-ttsk-966035.html\"\u003eфото повістки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e адвокату, який виступав захисником у кримінальному провадженні, з його персональними даними. Суд визнав дії медіа протиправними.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМінуси: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eІнформація зазвичай розходиться швидше, ніж ви встигаєте перешкоджати її розповсюдженню.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМожна спровокувати ефект Барбари Стрейзанд.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ окремих випадках виникає суперечність між вашим правом на приватність і правом іншої особи отримувати / використовувати публічну інформацію, свободою слова, суспільним інтересом у поширенні певної інформації. Саме на це зазвичай посилаються медіа, відмовляючись видалити ту чи іншу інформацію. Прикладом може бути публікація інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, у якому містяться адреси реєстрації засновників компаній.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо медіа, що поширює інформацію, анонімне, то немає, до кого висунути вимогу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористання скарг до онлайн-платформ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо стаття / допис про вас чи вашу справу суперечить правилам соціальної мережі, чату, пошукової платформи, то можна поскаржитися на неї/нього модератору (зазвичай це стосується конфіденційної / чутливої інформації, персональних даних, інтелектуальної власності без дозволу, мови ненависті). Скарга може бути ефективною, якщо ідеться про очевидні випадки. Приклад: поширення зображень голого тіла чи закликів когось убити / лінчувати тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМінуси\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eУ багатьох межових випадках (наприклад, поширення недостовірної інформації) скоріше за все не буде реакції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗвернення до професійних асоціацій журналістів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні діє Комісія з журналістської етики \u0026mdash; орган саморегуляції роботи журналістів. Вона займається сприянням дотриманню професійних етичних стандартів і формуванню запиту суспільства на якісну журналістику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомісія може розглядати скарги на недотримання журналістами стандартів, викладених в Кодексі етики українського журналіста (це не нормативно-правовий акт, а документ, ухвалений спільнотою, який виконується добровільно). Закладені норми передбачають достатньо високі стандарти якості та безсторонності роботи журналістів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонстатація порушення правил журналістської етики може сприяти тому, що наступні матеріали про вас чи вашу справу будуть більш виважені та не відображатимуть думку лише однієї сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом може бути \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cje.org.ua/complaints/shchodo-epizodu-podkastu-radio-nv-pro-spravu-aeroportu-boryspil/\"\u003eскарга\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на випуск програми \u0026laquo;Секрети НАБУ\u0026raquo; \u003cem\u003eRadio NV\u003c/em\u003e. Подання такої скарги не допоможе, добитись видалення розповсюджувачем інформації, чи не призведе до її спростування, проте рішення Комісії може констатувати порушення журналістської етики у формуванні сюжету і його небезсторонність. З іншого боку, рішення не може зобов\u0026rsquo;язати медіа відреагувати на інші юридичні інструменти, наприклад вимогу видалити чи спростувати інформацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМінуси: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eВисновки Комісії важливі лише для медіа та журналістів, що справді цінують свою репутацію. Відверто брехливі твердження зазвичай поширює інша категорія осіб.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКомісія довго розглядає справи, оскільки її мета \u0026mdash; не покарати когось, а викласти позицію, що має цінність для всієї спільноти, і підвищити загальний рівень.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВрахування висновків \u0026mdash; справа добровільна.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗвернення до керівництва органу, уповноваженого притягати особу до відповідальності\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа Законом \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у випадку втручання чи будь-якого іншого впливу прокурора в службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб, суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; поширення публічних висловлювань, які є порушенням презумпції невинуватості.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПоліцейські зобов\u0026rsquo;язуються Дисциплінарним статутом утримуватися від висловлювань і дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПрацівник НАБУ має нести дисциплінарну відповідальність за незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, яка стала відомою йому у зв\u0026rsquo;язку з виконанням його повноважень; публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМінуси: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМеханізми притягнення відповідальних осіб до дисциплінарної відповідальності з різних причин можуть бути неефективними внаслідок:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; небажання правоохоронного органу чи прокуратури погіршувати позицію своїх представників в суді по конкретній справі;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; несприйняття особою, що уповноважена на накладення дисциплінарного стягнення, певних висловлювань, як таких, що принижують честь та гідність/презумпцію невинуватості;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; конфлікт між нормою про заборону поширювати інформацію про притягнення особи до кримінальної відповідальності до вироку і необхідністю інформувати суспільство про діяльність державного органу, гласністю судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКримінальна відповідальність\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНизка дій з розповсюдження інформації може бути кримінально караною (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, розголошення державної таємниці).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМінуси\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні дуже важко добитися розслідування подібної справи, а розслідування може тривати невиправдано довго, що робить цей механізм неефективним.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":126,"url":"olga-veretilnik","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/7c8d2ad9f7191815afbd0b7f4f0d943b.jpg","name":"Ольга","surname":"Веретільник","post":"адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-24.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":802,"url":"rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707223757,"date":"06.02.2024","views":1809,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.png","mini_image":null,"name":"Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН (МС ООН) виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПредмет спору\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується МКБФТ, то Суд мав розглянути, чи порушила РФ зобов\u0026rsquo;язання вжити заходи та співпрацювати щодо запобігання й боротьби з фінансуванням тероризму в контексті подій на сході України, у тому числі відносно постачання зброї та тренування незаконних збройних угруповань з т. зв. \u0026laquo;Донецької та Луганської народних республік\u0026raquo; (ЛДНР). Україна також просила визнати, що Росія несе відповідальність за збиття літака \u0026laquo;Малайзійських авіаліній\u0026raquo; (рейс MH17), напади на цивільне населення у Волновасі, Маріуполі, Краматорську та Харкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа МКЛРД спір поширювався на можливі дискримінаційні діяння РФ проти етнічних українців і кримських татар на території окупованого Кримського півострова, зокрема систематичні порушення переважно громадянських і культурних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТимчасові заходи\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ініціювання справи Україна просила Суд винести наказ про дев\u0026rsquo;ять тимчасових заходів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від дій, які поглиблюють спір;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтролювати кордон з метою не допустити фінансування тероризму;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити та запобігти передачі зброї, обладнання, транспорту, так само як і тренуванню незаконних збройних угруповань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгарантувати, що т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; та будь-які інші угрупування, які фінансуються РФ, не здійснюватимуть тероризму проти цивільного населення в Україні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від вчинення расової дискримінації не лише в Криму, але й на інших територіях під ефективним контролем РФ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення кримських татар, зокрема дію заборони Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне допустити та належно розслідувати випадки зникнення кримських татар;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення етнічних українців, зокрема ліквідувати обмеження на навчання українською мовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 квітня 2017 року, задовольнивши частково клопотання України, Суд ухвалив рішення про \u003cstrong\u003eтри\u003c/strong\u003e тимчасові заходи: припинити обмеження на діяльність представницьких органів кримських татар, зокрема (але не виключно, що врешті вплине на рішення по суті) Меджлісу, та одноголосно \u0026mdash; забезпечити доступ до освіти українською мовою в Криму й утриматися від дій, які поглиблюють спір за обома договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПроцес і його учасники\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд спору між Україною та РФ тривав понад сім років. За цей час Росія так і не імплементувала жоден з тимчасових заходів, ухвалених Судом. У червні 2019 року відбулися перші слухання щодо російських заперечень проти наявності юрисдикції розглядати спір \u0026mdash; це стратегія, яку держава-агресор використовувала і в інших справах, щоб уникнути відповідальності. Попри подібні намагання, 8 листопада 2019 року Суд підтвердив свою компетенцію за обома міжнародними договорами, при цьому вперше за МКБФТ. Слухання по суті справи відбулися в червні 2023 року. РФ демонструвала безпрецедентну активність та інтерес в \u0026laquo;урегулюванні\u0026raquo; спору. Це було відображено і в офіційній позиції МЗС РФ на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Уже в червні 2023 року російська сторона \u0026laquo;оголошувала\u0026raquo; дату ухвалення рішення по суті, хоча офіційно вона не була відома\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу розглядали 15 суддів, серед них \u0026mdash; призначені \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eУкраїною (Фаусто Покар) і Росією (Бахтіяр Тузмухамедов). Окрім того, у цій та справі про геноцид бере участь суддя з КНР Сюе Ханьцин, яка має послідовну позицію щодо \u0026laquo;невідповідності\u0026raquo; українських вимог конвенціям, на які наша держава посилається. Саме Ханьцин у 2022 році голосувала проти негайного припинення російського вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРішення по суті\u003c/span\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред позитивних висновків Суду:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія не дотрималася статті 9 (1) МКБФТ, бо не розслідувала ймовірні порушення Конвенції, інформацію про які надала Україна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила зобов\u0026rsquo;язання за статтями 2(1) і 5 МКЛРД у зв\u0026rsquo;язку з обмеженням доступу до шкільної освіти українською мовою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо продовжила заборону діяльності Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо поглибила спір у зв\u0026rsquo;язку з визнанням т.\u0026nbsp;зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і початком т. зв. спеціальної воєнної операції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі вимоги України Суд \u003cu\u003eвідкинув:\u003c/u\u003e щодо фінансування агентами РФ тероризму, щодо замороження активів, які використовуються для фінансування тероризму, щодо переслідування за фінансування тероризму, щодо ненадання РФ правової допомоги задля належного розслідування випадків фінансування тероризму. Суд також визнав, що в Росії немає зобов\u0026rsquo;язання обмежити фінансування т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; або ж оголосити їх терористичними на національному рівні. Окрім того, було зроблено висновок, що постачання зброї або тренування бойовиків не є фінансуванням тероризму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКЛРД Суд не побачив расової дискримінації в убивствах та іншому фізичному насильстві проти етнічних українців і кримських татар, а також в обшуках, затриманнях і кримінальному переслідуванні, забороні Меджлісу, нав\u0026rsquo;язуванні російського громадянства, обмеженні культурних заходів і свободи медіа, заходах, спрямованих проти культурної спадщини українців і кримських татар, якості освіти кримськотатарською мовою, мові ненависті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд повністю відхилив вимоги України щодо відшкодування шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПеремога чи поразка?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАнтон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, зазначає: \u0026laquo;У рішенні Міжнародного суду маємо: 1+1+2 щодо порушень міжнародного права російською федерацією\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Лана Зеркаль, заслужена юристка України, своєю чергою вказує: \u0026laquo;Рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів. [...] Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права в сучасних умовах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід погодитися щодо важливості визнання порушень міжнародного права, вчинених РФ за обома договорами (хоча це вже не вперше, коли постійний член Ради Безпеки ООН отримує подібні висновки). Імовірним також є вплив рішення на рух інших справ проти Росії в різних міжнародних судових органах. І, вочевидь, рішення важливе в контексті історії та права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак спробуймо досягнути об\u0026rsquo;єктивності, використовуючи математичні методи. У скарзі України було 20 пунктів за МКБФТ (6 \u0026mdash; пов\u0026rsquo;язані з репараціями) і 22 пункти \u0026mdash; за МКЛРД. Задоволено по одному за кожною конвенцією. Чи були ці порушення важливими для визнання? Беззаперечно. Однак такою ж самою мірою, як і інші. Окрім того, визнано порушення за двома пунктами з трьох у зв\u0026rsquo;язку з невиконанням Росією наказу про тимчасові заходи. У цьому контексті слід підтримати сумніви словацького судді Петера Томка, який в окремій заяві підкреслює можливі логічні помилки в рішенні по суті, де ті порушення, які визнані остаточно, не збігаються з тими, що походять з наказу про тимчасові заходи\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядати відповідне рішення як \u0026laquo;перемогу\u0026raquo; означає частково погодитися, що Україна зловживала своїм правом на звернення до Суду, свідомо використовуючи обмежений арсенал міжнародних договорів з обов\u0026rsquo;язковою юрисдикцією МС ООН задля визнання порушень з боку РФ, які виходять за рамки їх регулювання. Це пропагандистський наратив самої Росії, який не має нічого спільного з реальністю, і його щоразу відкидав Суд на етапі ухвалення рішення щодо юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуватися з тим, що Суд не задовольнив більшість скарг України проти Росії (а саме: за статтями 8 (1), 10 (1), 12 (1), 18 (1) МКБФТ і статтями 2 (частково), 4, 5 (частково), 6, 7 МКЛРД) як такі, що недостатньо обґрунтовані та/або не підкріплені доказами в умовах не найвищого стандарту доказування, означає дискредитувати зусилля як органів влади, так і неурядових організацій, залучених до документування російських порушень. У цьому контексті слід підкреслити, що судді не ознайомлюються з тоннами й терабайтами переданої інформації, це роблять юристи МС ООН, надаючи свої висновки. Без розуміння, якою саме інформацією послуговувалися судді, обвинувачувати Україну в неналежній підготовці \u0026mdash; несправедливо. Особливо з огляду на відмову РФ допускати ті ж самі структури ООН на окуповані території для отримання більшої кількості доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорувати небезпеку, пов\u0026rsquo;язану з відмовою встановити расову дискримінацію щодо порушень, вчинених проти кримських татар та етнічних українців у Криму, означає змиритися з тим, що на рівні МС ООН захистити населення на окупованих територіях від широкомасштабних і систематичних порушень прав людини неможливо. За таких обставин, якою буде оновлена юридична стратегія захисту Україною кількох мільйонів її громадян на непідконтрольних територіях?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, процес у МС ООН \u0026mdash; не дешевий. Чи було доцільно витрачати 14,1 тисячі доларів щодня протягом останніх чотирьох років\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e лише на іноземних юридичних радників, вважаючи задовільним можливий програш за більшістю зі скарг? У цьому випадку питання стосується саме залучення фахівців з-за кордону, де оплата послуг значно вища за українську, ніж самої оплати, яка, вочевидь, не має напряму залежати від \u0026laquo;перемоги\u0026raquo; чи \u0026laquo;поразки\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДумки всередині українського суспільства щодо рішення МС ООН розділилися. На перший погляд, здавалося б, найбільш правильно зайняти центристську позицію, наполягаючи на діалектиці буття і висновків Суду. Але щонайменше з погляду захисту прав людини рішення радше негативне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде наполягати, що виконала всі вимоги Суду. У січні 2024 року в ході розгляду в Комітеті ООН з прав дитини порушень, пов\u0026rsquo;язаних з освітою українською мовою на підконтрольних Росії територіях, держава-агресор вказала, що 92 школи на Кримському півострові надають можливість вивчати українську мову та літературу, а ще 2 \u0026mdash; повністю україномовні. Це не відповідає дійсності. Однак без доступу до території переконливо спростувати заяви РФ неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується розслідування фінансування тероризму, то ніщо не завадить Росії відкрити й закрити відповідні кримінальні провадження, зробивши висновок, що жодного тероризму не було. Це небезпечна ситуація, бо на найвищому рівні дозволяє РФ утверджувати власні пропагандистські наративи й надалі безкарно вчиняти міжнародні протиправні діяння. Адже після винесення рішення російські високопосадовці один за одним почали говорити, що відкинуті вимоги України не були порушеннями взагалі, хоча Суд постановив, що вони \u0026mdash; не порушення лише МКБФТ і МКЛРД. Це не виключає їх протиправність за іншими договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на консервативний і відірваний від реальності підхід МС ООН довіра до цієї інституції значно впаде, що вплине на кількість спорів, переданих на його розгляд. А, отже, держави намагатимуться врегулювати такі спори вже іншими, силовими методами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез кілька днів після ухвалення рішення по суті Суд виніс постанову про наявність його юрисдикції в іншому спорі між Україною та Росією\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Однак, зважаючи на попередній досвід, більшого, ніж визнання того, що Україна не вчиняла геноцид на території окупованих Луганської та Донецької областей, не слід очікувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\"\u003ehttps://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\"\u003ehttps://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСлід зазначити, що іноземні радники залучені також до чотирьох інших судових проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":800,"url":"stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-pohodzhennya-ta-znachennya-dlya-voennogo-sogodennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706693276,"date":"31.01.2024","views":686,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.jpg","mini_image":null,"name":"Строки досудового розслідування: походження та значення для воєнного сьогодення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли я був студентом-першокурсником Харківського юридичного інституту і слухав лекції Миколи Миколайовича Страхова з курсу \u0026laquo;Історія держави і права зарубіжних країн\u0026raquo;, почув, що в Давньому Римі для того, щоб визнати людину винною у вчиненні злочину, суддям треба було почути відповіді на сім запитань: \u003cstrong\u003eЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК? ХТО? ЧОМУ? ДЛЯ ЧОГО? \u003c/strong\u003eПерелік цих запитань отримав в історії назву \u0026laquo;римська семихвостка\u0026raquo;. Із часом я намагався віднайти першоджерело цього \u0026laquo;алгоритму\u0026raquo; слідчої та судової діяльності, але так і не вдалося цього зробити. Пізніше, з розвитком теорії і практики кримінального права і процесу, з\u0026rsquo;явилося поняття \u0026laquo;склад злочину / кримінального правопорушення\u0026raquo;, яке містить чотири складові (елементи): \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона, суб\u0026rsquo;єкт, суб\u0026rsquo;єктивна сторона,\u003c/strong\u003e воно вживається дотепер і скоріше за все буде вживатися і в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповіді на ці запитання, що дозволяють встановлювати склад злочину й карати правопорушника, шукають слідчі, прокурори, адвокати й судді протягом певного часу і знаходять або не знаходять\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля досудового розслідування більшості кримінальних подій / правопорушень чинне законодавство України, мабуть, успадкувавши процесуальні правила від своїх пращурів з ХІХ\u0026ndash;ХХ століть (російської імперії та срср), встановило загальний / базовий термін тривалістю 2 календарні місяці з правом його продовження чи припинення / призупинення за певними додатковими процедурними правилами / підставами. Судовий процес з розгляду матеріалів досудового розслідування по суті таких законодавчих жорстко встановлених термінів ніколи не мав і не має.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМої намагання протягом понад пів століття власного професійного досвіду самостійно і шляхом дискусій з колегами з\u0026rsquo;ясувати \u003cstrong\u003eджерела / підстави встановлення 2-місячного терміну досудового розслідування\u003c/strong\u003e (так само, як, до речі, і терміни \u003cem\u003eзатримання і досудового арешту особи як примусового запобіжного заходу\u003c/em\u003e) виявилися безнадійно марними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно зауважу, що, як свідчить сучасна теорія і практика досудового розслідування кримінальних правопорушень і насамперед воєнних злочинів у час війни, яка триває в Україні вже майже десять років, проблема строків досудового розслідування набула особливої актуальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна статистика беззаперечно свідчить про факти, коли: а) з одного боку, система досудового слідства \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єктивно\u003c/strong\u003e не вкладається в жорсткі процесуальні терміни, передбачені законодавством, щоб віднайти \u003cstrong\u003eповні та об\u0026rsquo;єктивно реальні відповіді\u003c/strong\u003e на питання в межах \u0026laquo;римської семихвостки\u0026raquo;; б) з іншого боку, різні \u003cstrong\u003eсуб\u0026rsquo;єктивні причини, умови та обставини\u003c/strong\u003e спонукають / мотивують слідчих і прокурорів зволікати з ефективним досудовим розслідуванням, що призводить до необґрунтованої витрати ресурсів і спотворення самої ідеї невідворотності кримінального переслідування й покарання осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі і воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівняльний аналіз кримінального процесуального законодавства України і європейських держав щодо визначення строків досудового розслідування (дізнання та слідства) дозволяє стверджувати, що в країнах ЄС відсутні чітко визначені строки досудового розслідування кримінальних правопорушень. Має сенс також наголосити, що в країнах англосаксонської правової сім\u0026rsquo;ї процесуальне законодавство взагалі не регламентує строки досудового слідства. Пріоритетним завданням діяльності відповідних інституцій у цих країнах є не \u0026laquo;швидкість\u0026raquo; розслідування, а \u0026laquo;якість\u0026raquo; його проведення (збирання доказів) і досконалість судового процесу з розгляду отриманих матеріалів та проведення досліджень доказової інформації в судовому засіданні. Важливим елементом у визначенні оптимально розумних строків досудового розслідування в цих країнах є безумовне дотримання органами забезпечення правопорядку й судами основоположних конституційних і конвенційних прав і свобод людини в частині їх примусового обмеження державою. Такий підхід обумовлює, по-перше, якість збирання доказової інформації (належність, допустимість, достовірність) і, по-друге, відсутність порушень процедур як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідкреслю, що, на превеликий жаль, незважаючи на те, що Концепція КПК-2012 (у розробленні якої автору цієї публікації довелося брати участь у 2006\u0026ndash;2008 роках) будувалася якраз на засадах європейських та англо-американських стандартів / підходів до кримінального процесу, включаючи такі категорії, як верховенство прав і свобод людини, розумні строки і здоровий глузд, ці підходи виявилися неприйнятними ані для теорії і практики кримінального процесу, ані для політиків і законодавців нашої держави. При цьому ніхто з авторів і законотворців цього \u003cstrong\u003e\u0026laquo;базового двомісячного\u0026raquo; терміну \u003c/strong\u003e(як, до речі, і всіх строків продовження або призупинення чи припинення досудового розслідування), передбаченого КПК України, не здатен пояснити природу (причини, підстави, умови) їх встановлення й тривалого захисту на всіх щаблях політико-правової системи держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи не єдиним вагомим аргументом на підтримку таких строків досудового розслідування, як правило, стають статистичні дані про найбільшу кількість скарг, що надходять у ЄСПЛ проти України з приводу недотримання розумних строків під час здійснення кримінального провадження. Саме тому, як стверджують апологети встановлення жорстких строків досудового розслідування, відсутність чітких законодавчо визначених строків досудового розслідування начебто призведе до збільшення подібних скарг. Таке обґрунтування, на мою думку, є сумнівним. \u003cstrong\u003eЖодні найжорсткіші строки процесуальної діяльності органів системи кримінальної юстиції не будуть мати позитивного впливу на стан правосуддя в країні і безпеку її громадян, якщо винні особи залишатимуться непокараними державою, а невинні будуть безпідставно переслідувані й карані.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас постійне внесення змін до КПК України щодо визначення строків досудового розслідування та правил їх обчислення, \u0026laquo;прив\u0026rsquo;язки\u0026raquo; їх до строків \u0026laquo;тримання підозрюваної особи під вартою\u0026raquo;, а тепер ще й до моменту (дати / часу) \u0026laquo;вручення підозри особі\u0026raquo; (а що робити з врученням підозри особі, яка вчинила воєнний злочин і перебуває за межами прямої юрисдикції України?..), на мою думку, може призводити до таких негативних наслідків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзловживання правом на державний примус до підозрюваної особи з боку працівників органів забезпечення правопорядку / досудового слідства;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eумисного затягування досудового розслідування з метою створення формальних підстав для припинення чи призупинення кримінального переслідування особи і \u0026laquo;тримання її на гачку\u0026raquo; такого переслідування, що не виключає наявність корупційної складової цього процесу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення в суспільстві викривленого розуміння та усвідомлення невідворотності та/або вибірковості кримінального переслідування і покарання;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнеспроможності правової системи ефективно протидіяти кримінальним правопорушенням через об\u0026rsquo;єктивні й суб\u0026rsquo;єктивні причини й мотиви;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпостійного протистояння прав та інтересів окремої людини, спільнот, держави / суспільства в правових відносинах, які начебто мають єдину мету і завдання \u0026mdash; встановлення й підтримання оптимального балансу цих прав та інтересів для спільного добробуту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відбувається спотворення заявлених державою мети й завдань антикримінальної політики, що своєю чергою призводить до зневіри суспільства в спроможності державного управління захищати людину від порушень її прав і свобод та/або переконання в зловживанні державою своїми повноваженнями в цій царині.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема, пов\u0026rsquo;язана з концептуальними змінами у світоглядному ставленні держави й значної частини суспільства до таких категорій, як презумпція невинуватості, кримінальне переслідування особи, застосування запобіжних заходів, підслідність, система координації та управління досудовим розслідуванням, стабільність процесуального законодавства; забезпеченням усіма учасниками процесуальних відносин безумовного дотримання чинних процедурних вимог і відмовою від жорстких термінів досудового розслідування, які не можуть і не повинні бути \u0026laquo;прив\u0026rsquo;язані\u0026raquo; до запобіжних примусових заходів, залишається актуальною сьогодні, а ще більше \u0026mdash; завтра, коли настане час ухвалення рішень щодо реального вступу України до ЄС і НАТО та покарання воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ готуватися до цього \u0026laquo;завтра\u0026raquo; бажано вже зараз!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":801,"url":"shtuchnij-intelekt-v-kriminalnomu-pravosuddi-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706717516,"date":"31.01.2024","views":729,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14.jpg","mini_image":null,"name":"Штучний інтелект в кримінальному правосудді. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯку користь можуть принести технології штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи адвокатів, прокурорів, суддів? Які ризики можуть виникати при їх використанні? Які існують межі застосування ШІ та чи готові українські правники до делегування певних завдань нейромережам?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗастосування штучного інтелекту в багатьох сферах вже не уникнути, але щоб бути готовим до цього і в кримінальній юстиції, а також зрозуміти, ставлення правників до впровадження ШІ в професійній діяльності, що варто врегулювати на законодавчому рівні, що потрібно залишити в функціоналі людини та який досвід вже існує в Україні, Центр Дністрянського ініціював проведення дослідження та серії спільних дискусій з JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні ми проводимо презентацію й обговорення результатів дослідження Центру Дністрянського та Соціологічної агенції FAMA. \u003cspan\u003eЗавантажити \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1-UTg6GIfbp1E4pLXxv2dSWGM-oeJsI6o/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003ediscussion paper\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1-UTg6GIfbp1E4pLXxv2dSWGM-oeJsI6o/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1-UTg6GIfbp1E4pLXxv2dSWGM-oeJsI6o/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в рамках спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14.jpg","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":797,"url":"nardepi-ta-zlovzhivannya-zhitlovimi-garantiyami-scho-virishiv-verhovnij-sud","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706279676,"date":"26.01.2024","views":1740,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-8.jpg","mini_image":null,"name":"Нардепи та зловживання житловими гарантіями: що вирішив Верховний Суд?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/vaks-zasudyv-eksnardepa-kolyesnikova-do-3-rokiv-umovno/\"\u003eзатвердив угоду\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з обвинуваченим у зловживанні владою екснардепом Дмитром Колєсніковим. Під час обговорення можливості укладення угоди захисниця екснардепа \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/vaks-zasudyv-eksnardepa-kolyesnikova-do-3-rokiv-umovno/\"\u003eнатякнула\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що донедавна їм було не відомо, чи вважається вчинок Колєснікова злочином. Можемо припустити, що саме нещодавнє рішення обʼєднаної палати Верховного Суду (ВС) внесло ясність.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ справді, наприкінці листопада ВС спробував \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409272\"\u003eрозвʼяза\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115409272\"\u003eти\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e проблему кримінально-правової оцінки дій нардепів, які неправомірно отримали компенсації за оренду житла. Зокрема, у справі ексдепутата Руслана Сольвара судді скасували обвинувальний вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) і направили справу на новий розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаємо, що Сольвара у червні 2021 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97637372\"\u003eвиправдала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e перша інстанція, а апеляційна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106386142\"\u003eзасудила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у вересні 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд визнав екснардепа винним у тому, що він отримував компенсацію за винайм номера в готелі \u0026laquo;Київ\u0026raquo;: він начебто не мав власного житла в столиці, хоча насправді житло в нього було. Така компенсація \u0026mdash; частина державних гарантій для народних депутатів, які не мають житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС, на жаль, не має сталої практики для такої категорії справ, тому за ними вироки траплялися різні \u0026mdash; як виправдувальні, так і обвинувальні. В \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo\"\u003eокремому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми оглядали, які ж міркування були в суддів у таких рішеннях, і встановили перелік питань, які, на нашу думку, розв\u0026rsquo;язувалися неоднозначно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи народний депутат \u0026mdash; службова особа в розумінні примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України)?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи використовують народні депутати владу при поданні заяв на компенсацію витрат за винайм готельних номерів?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаскільки якісне законодавство, яке регулює цю сферу відносин, а також чи притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів за такі порушення передбачуване?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо народний депутат не повідомив про наявність у нього житла в місті Києві, то це шахрайство чи ж обман ― спосіб зловживання службовим становищем?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо дії \u0026laquo;звичайних громадян\u0026raquo; з неправомірного отримання соціальних виплат визнаються шахрайством, то чи народні депутати в привілейованому становищі, оскільки ч. 2 ст. 364 КК України м\u0026rsquo;якша, ніж ч. 4 ст. 190 КК України?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа ці та інші проблемні питання судді ВС і намагалися відповісти у своїй постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧим зловживають народні депутати \u0026mdash; владою чи службовим становищем?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ касаційному порядку обвинувальний вирок АП ВАКС переглядала об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду, оскільки потрібно було зʼясувати відмінність між зловживанням владою та зловживанням службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАП ВАКС визнала Сольвара винним у зловживанні службовим становищем, хоча сторона обвинувачення інкримінувала йому зловживання владою. Подібну позицію про те, що екснардепа слід визнати винним у зловживанні службовим становищем, а не владою, висловлював і суддя Віктор Ногачевський в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106317392\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до виправдувального вироку першої інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ВС дійшли висновку, що головним для розмежування понять \u0026laquo;зловживання владою\u0026raquo; та \u0026laquo;зловживання службовими повноваженнями\u0026raquo; є характер повноважень, прав, обов\u0026rsquo;язків і можливостей для реалізації відповідних функцій, якими і зловживає особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПредставники влади відрізняються від інших категорій службових осіб публічного права тим, що мають право створювати рішення (закони, накази тощо), обов\u0026rsquo;язкові для всіх інших осіб, а також здійснювати інші владні повноваження. Фактично йдеться про представників, яких обирають українці у відповідні органи. \u003cstrong\u003eТобто якщо посадова особа зловживає правами, наданими їй як представнику влади\u003c/strong\u003e, цілком логічно, що можна говорити про зловживання владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож ВС широко підійшов до тлумачення поняття \u0026laquo;зловживання владою\u0026raquo;, визначивши його як \u003cem\u003eпротиправне використання повноважень, правомочності й можливостей, похідних від прав, обов\u0026rsquo;язків, гарантій, а також пільг та інших благ, які безпосередньо пов\u0026rsquo;язані зі здійсненням функцій представника влади\u003c/em\u003e. Такий підхід може вплинути на активізацію правоохоронців щодо кваліфікації за ст. 364 КК України більшої кількості дій, повʼязаних зі зловживанням гарантіями, які надаються спеціальним субʼєктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, отримання в приватну власність службового житла чи протиправне використання службових автівок за умови завдання шкоди потрібного розміру може кваліфікуватися саме як зловживання владою. Окрім цього, рішення ВС не розв\u0026rsquo;язує тієї несправедливості, коли дії звичайних громадян, які полягають у протиправному отриманні субсидій чи пільг, караються за ст. 190 КК України, яка є суворішою, ніж ст. 364 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак загалом це не завдання суду, а парадигма роботи законодавця, який не лише зрідка розв\u0026rsquo;язує проблеми якості кримінального закону, а й поглиблює їх непослідовними змінами.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІнші відповіді на дискусійні питання, які дав Верховний Суд щодо цієї категорії справ\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема 1. Чи народний депутат \u0026mdash; службова особа в розумінні примітки до ст. 364 КК України?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВС зауважив, що суб\u0026rsquo;єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, є службова особа, яка може бути або представником влади, або іншою службовою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНародний депутат є представником влади, оскільки здійснює повноваження представника законодавчої гілки влади та відповідно є спеціальним суб\u0026rsquo;єктом вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК, у формі зловживання владою. \u003cem\u003eОтже, є службовою особою в розумінні примітки до ст. 364 КК України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема 2. Чи використовує народний депутат владні повноваження при поданні заяви на отримання компенсації за оренду житла в Києві? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування народному депутату України вартості оренди чи винайму готельного номера в Києві \u0026mdash; це складова гарантій депутатської діяльності народного депутата України, перелік яких наведено в Розділі IV Закону України \u0026laquo;Про статус народного депутата України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГарантії депутатської діяльності не є самостійними, а походять від депутатських повноважень. Без них такі повноваження здійснювати було б неможливо. Наприклад, без проживання в Києві неможливо ефективно працювати у Верховній Раді України народним депутатом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому суд робить висновок, що \u003cem\u003eдепутат, неправомірно подаючи заяву про відшкодування вартості оренди, використовує гарантії, на яких базується здійснення владних повноважень, а тому це є однією з форм зловживання владою.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема 3. Наскільки якісне законодавство, яке регулює цю сферу відносин?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайбільше питань щодо якості законодавства було зазначено \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97122879\"\u003eу справі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e екснардепа Андрія Левуса. Тоді суд указав на відсутність чітких норм законодавства та судової практики. Зокрема, щодо поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eне забезпечений житлом у м. Києві\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю постановою ВС відповів на це питання, процитувавши ч. 2 ст. 35 \u0026laquo;Про статус народного депутата України\u0026raquo;. Так, під категорією \u0026laquo;не забезпечений житлом у м. Києві\u0026raquo; суд розуміє те, що депутат не має в праві власності власного житла, а місце його реєстрації проживання перебуває на відстані понад 30 км від меж міста Київ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншим проблемним питанням у законодавстві була відсутність обов\u0026rsquo;язку народного депутата повідомляти Апарат Верховної Ради України про набуття у власність житла в столиці. На це ВС зауважив, що коли в законодавстві чітко визначений порядок набуття такої житлової гарантії, то, вочевидь, йому кореспондує обов\u0026rsquo;язок повідомлення уповноважених суб\u0026rsquo;єктів у разі набуття у власність житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема 4. Чи може суд перекваліфіковувати дії екснардепів? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком АП ВАКС Сольвара засудили за зловживання службовим становищем. В обвинувальному акті прокурор просив визнати ексдепутата винним за зловживання владою. Апеляційний суд змінив таке формулювання обвинувачення. Однак чи мав він на це право?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВС зауважив у постанові: суд апеляційної інстанції має право дати іншу правову оцінку фактичним обставинам, установленим під час під час кримінального провадження. При цьому така зміна правової оцінки не може погіршувати правове становище обвинуваченого. У своєму рішенні суд вказав, що пред\u0026rsquo;явлене особі за цими діяннями обвинувачення повинно бути конкретним і містити чіткий виклад об\u0026rsquo;єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТому судді ВС встановили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв\u0026rsquo;язку із чим оскаржуваний вирок скасували й призначили новий розгляд у суді апеляційної інстанції. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак певна частина проблемних питань залишаються актуальними, а саме \u0026mdash; \u0026laquo;привілейоване\u0026raquo; становище депутатів порівняно зі звичайними громадянами, потреба контролю за поданням депутатами заяв на компенсацію тощо. Їх потрібно розв\u0026rsquo;язати.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e***\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на січень 2024 року на розгляді в суді першої інстанції (ВАКС) перебувала 1 справа про неправомірну компенсацію народним депутатам оренди житла в Києві, а в суді апеляційної інстанції (АП ВАКС) \u0026mdash; 3 такі справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення ВС має якісно вплинути на єдність практики ВАКС, а також сприятиме правильному тлумаченню норм кримінального закону. Окрім цього, після такого \u0026laquo;знакового\u0026raquo; рішення ВС розгляд інших справ може пришвидшитися, а правова аргументація стане якіснішою. Це вже продемонструвала нещодавня угода екснардепа Колєснікова з прокурором, і таких випадків надалі може стати ще більше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидається, що суд апеляційної інстанції повинен буде врахувати позицію ВС під час перегляду справи Руслана Сольвара та засудити його за зловживання владою. Строків давності має вистачити, адже інкримінована подія злочину відбулася у період з 1 березня 2017 року по 31 жовтня 2018 року, а ч. 2 ст. 364 КК України дає державі 10 років на переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eМатеріал підготовлено\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eПавлом Демчуком\u003c/strong\u003e, юридичним радником Transparency International Ukraine,\u0026nbsp;спільно зі стажером \u003cstrong\u003eЄгором Завʼяловим.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-8.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":794,"url":"peremoga-i-pravosuddya-chim-zsu-korisni-slidchim","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705674239,"date":"19.01.2024","views":516,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_11.jpg","mini_image":null,"name":"Перемога і правосуддя: чим ЗСУ корисні слідчим","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа інформацією Національної поліції, станом на 2023 рік органи правопорядку розпочали понад \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/zlochyny-vchyneni-viiskovymy-rf-pid-chas-povnomasshtabnoho-vtorhnennia-v-ukrainu-stanom-na-08122023\"\u003e100 тисяч кримінальних проваджень\u003c/a\u003e за фактом вчинення воєнних злочинів (ст. 438 ККУ). До цієї кількості кримінальних проваджень включені також потенційні злочини, доведення факту вчинення яких ще відбуватиметься в суді. Україна докладає зусиль для розкриття воєнних злочинів, а також встановлення відповідальних осіб і притягнення їх до відповідальності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час стажування в Регіональному центрі прав людини я проаналізував повідомлення від органів правопорядку, оприлюднені матеріали судових справ, інформацію про окремі епізоди в медіа тощо. Досліджував лише ті справи, про які пресслужби органів правопорядку повідомляли як про успішні. До них належать ті, у яких було ідентифіковано злочинця й зібрано доказову базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу було виявлено основні тенденції й закономірності, які стосуються зібраних доказів, їхньої ролі, впливу на розслідування та шляхів, якими їх отримують органи слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eФАКТОРИ, ЯКІ УСКЛАДНЮЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування воєнних злочинів \u0026mdash; це складний процес, особливо коли йдеться про ідентифікацію злочинців. Це зумовлено тим, що жертв часто позбавляють можливості бачити (заклеюють очі, наприклад) або ж самі злочинці носять маски. Правоохоронці збирають доказову базу, чіпляючись за кожну дрібницю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування ускладнено також тим, що органи правопорядку не мають доступу до місця події. Тобто немає можливості провести його огляд, вилучивши необхідні речові докази, провести експертизи тощо. Отже, часто повноцінний процес розслідування можливий лише після повернення контролю України над територією. Наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\"\u003eобстріл цивільної автівки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в с. Велика Комишуваха на Харківщині стався в червні 2022 року, проте повноцінне розслідування було проведено майже через рік, коли Україна повернула контроль над селом у березні 2023 року. І так у більшості випадків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІноді правоохоронці стикаються з проблемою недостатньої кількості доказів. До прикладу, Київська обласна прокуратура \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=uic9X6uS-lk\u0026amp;t=186s\"\u003eповідомляє\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що розслідування справи про вбивство російськими військовими малолітнього Владислава Магдика є надзвичайно складним. Обстріл автівки сім\u0026rsquo;ї Владислава стався на пустій трасі. Потерпілі не бачили, хто в них стріляв, і не запамʼятали жодних розпізнавальних знаків. Присутність свідків полегшила б ідентифікацію злочинців. Наразі офіційне слідство триває, особи причетних до злочину встановлюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКЛЮЧОВІ ДОКАЗИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ОСІБ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРечові докази\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗнаряддя вчинення злочину, пошкоджені предмети, викрадені речі \u0026mdash; усе це може слугувати речовими доказами. Щоб їх вилучити, необхідно для початку отримати доступ до місця, де велися бойові дії, або до деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/11111%20(1).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/rozstriliav-cholovika-za-prynalezhnist-do-zsu-komandyru-batalionu-armii-rf-povidomyly-pro-pidozru\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/rozstriliav-cholovika-za-prynalezhnist-do-zsu-komandyru-batalionu-armii-rf-povidomyly-pro-pidozru\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, доказами причетності військовослужбовців конкретного підрозділу до злочину може слугувати покинута військова техніка (особливо якщо на неї нанесені розпізнавальні знаки конкретного підрозділу ЗС РФ) або внутрішня документація (наприклад, розклади чергування, документи про особовий склад тощо). Іноді вдається знайти документи, що посвідчують особу злочинця, його фотографії, відеозаписи тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПоказання потерпілих / свідків\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказання потерпілих чи свідків часто є основним або навіть єдиним джерелом доказів. Вони відіграють доволі важливу роль для слідства і наявні в кожному аналізованому випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТраплялося, що такі показання дозволили прямо ідентифікувати злочинця, що значно спростило розслідування. Наприклад, так викрили одного з російських військових, причетного до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=P4fAVs4lOZI\"\u003eзґвалтувань\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на Херсонщині. Одна з потерпілих змогла розгледіти на футболці росіянина його прізвище та ім\u0026rsquo;я. Слідчим вдалося знайти його фото і пред\u0026rsquo;явити потерпілим для впізнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eЕкспертизи\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки експертів є важливою складовою розслідування воєнних злочинів. За допомогою різних видів експертизи можна з\u0026rsquo;ясувати, яким озброєнням було заподіяно шкоду, що саме спричинило тілесне ушкодження або смерть потерпілого, з якого напрямку вівся вогонь і багато інших обставин воєнного злочину. Іноді це допомагає звузити коло підозрюваних (наприклад, якщо буде встановлено, який підрозділ має на озброєнні такий вид техніки) або дати інші вказівки слідчим (наприклад, з\u0026rsquo;ясувати, де розташовувалися позиції військових РФ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також може мати важливе значення для обґрунтування слідчих версій. Наприклад, при розслідуванні терористичного акту в Оленівці. Експертиза \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/538605-mi-ne-znaemo-comu-nasih-ridnih-zaveli-v-tu-budivlu-stratiti-rik-teraktu-v-olenivci-so-z-rozsliduvannam/#:~:text=29%20%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F%202022%2D%D0%B3%D0%BE%20%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%81,%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97\"\u003eвстановила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що для підриву приміщення було використано реактивний термобаричний гранатомет. Це спростовує обвинувачення РФ, що такий удар було завдано Україною за допомогою HIMARS.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРОЛЬ СИЛ ОБОРОНИ В РОЗСЛІДУВАННІ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗСУ, їхні підрозділи та інші збройні формування не здійснюють розслідування безпосередньо, але при цьому відіграють роль у провадженнях про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗСУ отримують доступ до місця подій найпершими \u0026mdash; часто навіть швидше за правоохоронців. Вони також мають змогу збирати розвідувальні дані, які так чи інакше підтверджують факт вчинення воєнного злочину або містять зізнання в його скоєнні. До того ж українські збройні сили отримують речові докази з місця подій або від полонених окупантів під час затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначною мірою роль Сил оборони простежується в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=KRhzOB419Eg\"\u003eрозслідуванні нападу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на цивільний автомобіль в с. Велика Комишуваха, у ході якого було поранено подружжя. Злочин було скоєно під час окупації цього населеного пункту, проте його вдалося зафіксувати за допомогою квадрокоптера ЗСУ. Розвідка ЗСУ перехопила декілька телефонних розмов, де окупант підтверджував, що саме його частина обстріляла цивільну автівку та поранила чоловіка. Пізніше ці аудіо були піддані експертизі, а також пред\u0026rsquo;явлені для впізнання потерпілому, що допомогло ідентифікувати злочинця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/2222%20(1).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою того ж квадрокоптера нашим військовим вдалося направити потерпілих до українських позицій. Щойно вони туди прибули, інформацію про злочин було негайно скеровано до органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо декілька інших епізодів, де роль Сил оборони стала ключовою для розслідування воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРечові докази від Сил оборони\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі звільнення окупованих територій саме ЗСУ виявляють покинуту чи пошкоджену техніку, що допомагає ідентифікувати злочинців. Наприклад, наші війська \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/pershyj-zaochnyj-vyrok-za-rosijski-voyenni-zlochyny-yak-lejtenanta-shtajnera-sudyly-za-grabuvannya-czyvilnyh/\"\u003eвиявили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e покинуті в с. Лук\u0026rsquo;янівка танки. У них були документи з особистою інформацією про окупантів, включно з фотографіями. Надалі за допомогою цих документів було ідентифіковано причетних до пограбування й умисного пошкодження майна мешканців села. Зокрема, було ідентифіковано командира, який віддав своїм підлеглим накази вчиняти такі злочини, \u0026mdash; Сєрґєя Штайнєра.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/3333.jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з медіа \u0026laquo;Радіо Свобода\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-zsu-genshtab-sytuatsiya/31774978.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-zsu-genshtab-sytuatsiya/31774978.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТраплялися випадки, коли речові докази були отримані в ході затримання окупанта. Наприклад, у воєнного злочинця \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nagrabuvav-zhinochyh-prykras-u-kyyevi-polonenogo-rosijskogo-vijskovogo-zasudyly-do-12-rokiv-vyaznyczi/\"\u003eС\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nagrabuvav-zhinochyh-prykras-u-kyyevi-polonenogo-rosijskogo-vijskovogo-zasudyly-do-12-rokiv-vyaznyczi/\"\u003eєрґєя Захарова\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e виявили при собі коштовності, раніше награбовані в цивільних осіб у с. Перемога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=zBXj1dp46PQ\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e епізоду викрадення й катування мирних мешканців смт Борова відеоматеріали, на яких зафіксовано такі злочини, було отримано від самих окупантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eДані від воєнної розвідки\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвідка має можливість швидше за будь-кого отримати підтвердження воєнних злочинів, зафіксувати рух техніки, прослухати перехоплені розмови росіян тощо. Усе це допомагає слідству ідентифікувати злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, функції розвідки в України покладені і на СБУ, яка є \u003cem\u003eслідчим\u003c/em\u003e органом. Проте деякі дані може мати лише \u003cem\u003eвоєнна\u003c/em\u003e розвідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, під час \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=f3PP0Bs31_w\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e масового обстрілу цивільних автівок на трасі Київ \u0026mdash; Житомир велику роль відіграли матеріали від воєнної розвідки і ТРО. Вони зафіксували за допомогою коптера моменти вчинення злочинів, а також надали відеоматеріали, що допомогли ідентифікувати техніку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/4444.png\" width=\"800\" height=\"322\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eСкріншот з відео на ютуб-каналі НПУ: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=N0NAx3kahcs\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=N0NAx3kahcs\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловне управління розвідки активно співпрацює з органами правопорядку шляхом надання відповідей на запити. Приміром, на запит органу слідства був \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107503138\"\u003eнаданий список\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e росіян, які перебували в Бучі, коли відбувалися катування цивільних осіб. Підкреслюємо, що подібні дані має лише воєнна розвідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПоказання військових\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ деяких випадках (порівняно нечасто) самих військовослужбовців можуть допитати як свідків. Наприклад, під час розслідування катування цивільних у с. Правдине український військовий \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nikcenter.org/2023/03/desant-vbyvcz-hto-z-rosijskyh-vijskovyh-prychetnyj-do-katuvan-i-smerti-simoh-czyvilnyh-na-hersonshhyni/\"\u003eрозповів\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e кому саме належали позиції навколо села. Це звузило коло підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості випадків показання отримують від узятих у полон окупантів. Приміром, Андрєй Мєдвєдєв \u0026mdash; вагнерівець, якого затримали на Херсонщині. Він розповів не лише про злочини, які вчинив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=vAgwIqFqJa0\"\u003eсам\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у м. Ірпінь (катування й пограбування цивільного населення), а й про злочини, які вчиняли його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=3V-JOv7jIbE\"\u003e\u0026laquo;товаріщі\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e по службі (обстріл цивільних автівок, внаслідок чого було поранено й убито цивільних). Ба більше, він навіть надав особову інформацію про цих росіян. Таким чином, показання одного росіянина дали можливість розкрити не один, а одразу два воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/5555.jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/imituvaly-rozstril-tsyvilnykh-ta-obkradaly-budynky-na-kyivshchyni-slidchi-natspolitsii-povidomyly-pro-pidozru-polonenomu-viiskovomu-rf-ta-ioho-komandyru\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/imituvaly-rozstril-tsyvilnykh-ta-obkradaly-budynky-na-kyivshchyni-slidchi-natspolitsii-povidomyly-pro-pidozru-polonenomu-viiskovomu-rf-ta-ioho-komandyru\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=HtbBwnitYOE\"\u003eсправ\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=HtbBwnitYOE\"\u003eі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Іванова та Олександра Бобикіна росіян вдалося затримати й притягнути до відповідальності за їх присутності. У полоні вони повідомили, що за наказом здійснювали обстріли цивільної інфраструктури. Загалом сценарій, коли полонений окупант сам зізнається в скоєнні злочину, доволі поширений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗБІР ДОКАЗІВ \u0026mdash; СПІЛЬНА СПРАВА ВІЙСЬКОВИХ І СЛІДЧИХ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба Сил оборони збирати докази воєнних злочинів закріплена в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003eІнструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Кооперація Сил оборони і правоохоронців, попри свою поширеність, має потенціал стати ще більш дієвою. Для цього необхідно, щоб самі військові усвідомлювали свою роль у розслідуванні воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Попри те, що комунікація між Силами оборони й правоохоронцями відбувається, єдиний механізм цього процесу \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/06/6/7405597/\"\u003eвідсутній\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Це може створювати ризики того, що їхня взаємодія буде не такою оперативною, як того вимагають обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості успішних справ, які ми проаналізували, так чи інакше докази від військових були наявні. Це дає підстави припускати, що без них наша правоохоронна система не була б такою ефективною в ході досудового розслідування порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, іноді слідчі обходяться і без доказів військових, проте випадки, коли потерпіла особа змогла дізнатися ім\u0026rsquo;я або принаймні позивний підозрюваного, \u003cem\u003eменш поширені\u003c/em\u003e (лише один з досліджених випадків), ніж випадки, коли ЗСУ виявили особову документацію на місці події. Матеріали воєнної розвідки завжди будуть корисними, адже щонайменше міститимуть інформацію про підрозділ, що перебував на певній окупованій території, а щонайбільше \u0026mdash; фіксуватимуть воєнний злочин або зізнання в його скоєнні. Саме ЗСУ беруть у полон окупантів, а від них, як бачимо, можна отримати важливі показання, а іноді навіть повернути вкрадене.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСили оборони і правоохоронці мають спільну мету \u0026mdash; правосуддя для України й українців, а задля цього вони \u003cem\u003eзобов\u0026rsquo;язані\u003c/em\u003e співпрацювати. Тобто за наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Справедливість для жертв воєнних злочинів має бути відновлена якнайшвидше, а винні покарані. Докази, надані ЗСУ, значно пришвидшують цей процес, адже часто містять \u003cem\u003eєдині\u003c/em\u003e безпосередні вказівки на осіб, що вчинили злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":128,"url":"volodimir-vyazovtsev","show_main":0,"image":null,"name":"Володимир","surname":"Вязовцев","post":"студент НУ «ОЮА»","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_11.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":792,"url":"kandidatska-saga-odna-zayava--tisyachi-viprobuvan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705415724,"date":"16.01.2024","views":757,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3_2.jpg","mini_image":null,"name":"Кандидатська сага: одна заява — тисячі випробувань","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧИ ЛЕГКО СТАТИ СУДДЕЮ В УКРАЇНІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВивчаючи судові системи країн світу, я звернула увагу на те, що в більшості з них шлях до посади судді тривалий і складний. Залежно від державного устрою та правових традицій суддями стають юристи в певному віці, маючи певний правничий стаж і пройшовши певну кількість випробувань. Головна відмінність української процедури полягає в її непередбачуваності. Як показує досвід останніх років, добір у судді починається за однієї влади й закінчується за іншої. Оскільки кожна наступна влада вважає своїм \u0026laquo;святим\u0026raquo; обов\u0026rsquo;язком реформувати судову систему, кандидатам у судді доводиться по-новому доводити свою кваліфікацію та доброчесність від попередників до наступників. Ще однією особливістю процесу народження судді в Україні є оскарження актів суб\u0026rsquo;єктів призначення у Верховному Суді. Те, що у світі вважається винятком із загального правила, у нас виступає обов\u0026rsquo;язковою стадією, яка, хоч і не передбачена законом, однак існує як звичай.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що так було не завжди. До 2010 року система призначення була закритою, із суб\u0026rsquo;єктивним підходом осіб, які впливали на цей процес. Оскаржити в суді якесь рішення суб\u0026rsquo;єкта призначення було неможливо. Географія мала значення, адже призначення здійснювалися за регіональним принципом з місцевих кандидатів. Якість правосуддя залежала від кадрового хисту очільників обласних судів і їх уміння розгледіти доброго чи \u0026laquo;правильного\u0026raquo; суддю (що залежало від мотивації конкретного очільника). Об\u0026rsquo;єктивно буде сказати, що найбільшим недоліком цієї системи була можливість потрапляння до суддівських лав близьких друзів чи родичів суддів. Ми не стверджуємо, що в родинах суддів не може бути вихований чесний і незалежний суддя. Навпаки, родинний приклад професіоналізму й порядності мотивує дітей бути точно не гіршими за батьків. Однак спосіб, у який здійснювалися такі призначення, унеможливлював будь-яку конкуренцію за посаду з іншими правниками \u0026mdash; потенційно не менш добрими суддями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОзброївшись залізобетонними аргументами про доцільність централізації процесу призначення суддів, тодішня влада запровадила нові правила загальноукраїнського конкурсу, які почала впроваджувати з 2011 року. Усього з того часу було проведено чотири великі добори в судді місцевих судів. Під час кожного наступного добору процедура змінювалася і доповнювалася новаціями, такими як спеціальна підготовка кандидатів у Національній школі суддів України чи написання практичного завдання в межах певної спеціалізації. Традиційно найбільше питань виникало на найцікавішій стадії \u0026mdash; обрання конкретного суду. Система змінювалася від лотереї \u0026laquo;Вгадайте суд\u0026raquo; до \u0026laquo;Переможуть найкращі\u0026raquo;. Обіцянки чесного суддівського конкурсу змушували кожну наступну владу вносити зміни до процедури призначення суддів. Певне, одним з найбільших здобутків еволюції добору кандидатів у судді є визначення винятково церемоніальної функції глави держави в цьому процесі з 2016 року. Водночас на практиці трапляються випадки, коли саме ця остання стадія стає ключовою у непризначенні судді на посаду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКИЙ ВІН \u0026mdash; ЕТАЛОННИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СУДДЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби ми провели невелике опитування на тему: \u0026laquo;Яким ви бачите ідеального суддю?\u0026raquo;, то спільний портрет виглядав би приблизно так, як портрет людини, згенерований штучним інтелектом завдяки поєднанню найкрасивіших рис голлівудських акторів, \u0026mdash; суперечливо й негармонійно. Частина респондентів сказала б, що суддя має бути дуже бідним і дуже розумним. Інша частина стверджувала б, що бідний суддя \u0026mdash; то корупційний ризик, і якщо він дуже розумний, то як може бути дуже бідним? Треті наводили б приклади, коли багаті люди, не знаючи міри, намагаються поповнити всіма законними та незаконними способами свій статок. Певне, усі були б єдині в тому, що суддя має бути порядним і доброчесним. От тільки розуміння поняття доброчесності в кожного різне. Для когось доброчесний суддя \u0026mdash; це той, що не бере хабарів і чесно служить Феміді. Він може бути не дуже хорошою людиною в приватному житті, однак жодних питань із цього приводу наче й не виникає. Хтось навпаки вважає, що доброчесний означає не лише чесний і справедливий на роботі, але й у повсякденному житті. Такий суддя має переходити дорогу лише на зелене світло, бути змалечку обережним й уважним до всього, що може кинути тінь на його доброчесність у майбутньому. Свідомий усього і в усьому. Ще хтось скаже, що ідеально доброчесних людей не існує, є лише ті, про кого ми мало знаємо. На моє переконання, особистісні характеристики та спосіб життя надважливі при визначенні еталонного судді, однак не менш значуща мотивація людини до посади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе десять років тому майже на кожній співбесіді з кандидатами в судді на запитання \u0026laquo;Чому ви хочете стати суддею?\u0026raquo; найчастіше можна було почути дві відповіді: \u0026laquo;Посада судді \u0026mdash; це вінець кар\u0026rsquo;єри юриста\u0026raquo; або \u0026laquo;Посада судді \u0026mdash; моя мрія з дитинства\u0026raquo;. Про що свідчать такі відповіді? У першу чергу про зовнішню мотивацію. Порівняймо її з мотивацією кандидатів у судді в інших країнах. Приміром, будь-який суддя Канади вам розповість, що до того, як стати суддею, працював усе життя юристом і, здобувши певний рівень фінансової забезпеченості, вирішив попрацювати для суспільства в зрілому віці. Суддя для нього не \u0026laquo;вінець Цезаря\u0026raquo; і не \u0026laquo;дитяча мрія\u0026raquo;, а усвідомлене рішення принести своєю працею користь людям. Знову ж таки, я не стверджую, що ті, хто мріють про державну посаду з дитинства, обов\u0026rsquo;язково будуть поганими суддями. Суть моєї позиції в тому, щоб поглибити мотивацію людей, які прагнуть вершити долі інших, змусити їх задуматися не над тим, чому вони хочуть бути суддями, а чому інші мають їх підтримати в цьому прагненні. Висока суддівська винагорода разом з перспективою довічного утримання \u0026mdash; також зовнішні мотиватори \u0026laquo;походу\u0026raquo; в судді, позаяк дуже важливо віднайти людей, для яких такий стимул не буде єдиним визначальним, а поняття інтересів суспільства і правосуддя не сприйматиметься лише як пафосна доктрина.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ОЗНАЧАЄ КАНДИДУВАТИ В СУДДІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що статус кандидата на посаду судді \u0026mdash; зовсім не статус. Це певний стан, у якому перебуває особа, яка виявила намір бути призначеною на посаду судді та зробила про це відповідну заяву. З власного досвіду скажу, що цей стан характеризується особливою вразливістю \u0026mdash; як зовнішньою, так і внутрішньою. Уявіть, що в одну мить ви і ваше життя стає цікавим тим людям, з якими ви не знайомі та, можливо, ніколи не познайомитеся. Вони мають чітке переконання у виконанні надважливої соціальної місії \u0026mdash; спостереження за вашим життям через виявлення вами наміру судити інших у найближчому майбутньому. Своєю заявою ви надаєте згоду на перевірку вашого способу життя не лише уповноваженим державою на те органам чи засобам масової інформації, але й неуповноваженим на те співгромадянам, тільки через їх приналежність до соціуму. Ви добровільно погоджуєтеся на обмеження права на приватність. У цьому полягає основна відмінність кандидування в судді за кордоном та в Україні. Поки країни Європейського Союзу розбудовують правову систему захисту персональних даних і дбають про державні інтереси та захист осіб, які займають державні посади, наша держава змушена йти іншим шляхом, зокрема через корумпованість представників влади. Публічність і максимальна відкритість інформації про суддів справді є дієвими запобіжниками розповсюдження корупційної хвороби, однак на постійній основі та під час дії воєнного стану можуть завдати шкоди інтересам правосуддя. Варто зауважити, що не всі ті, хто виявив намір бути призначеними суддями, зможуть його реалізувати. Утім, будьте впевнені, що кожен заплатить за цей намір частиною своєї приватності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнтернет-простір можна порівняти з океаном, у який щодня вливаються мільйони інформаційних потоків. Інформація змішується, перекручується та нікуди не зникає, потрапивши туди хоча б раз. Кандидати в судді можуть зазнавати медіаатак не менше, ніж кандидати на політичні посади в уряді чи парламенті. Утім, якщо після призначення на посаду судді вмикається міжнародний і національний механізм гарантій незалежності судді та відповідні етичні обмеження, то тривале кандидування на посаду судді означає ввімкнення етичних суддівських обмежень без жодних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика свідчить, що межі оціночного судження надто широкі, а шанси довести, що опублікована про вас інформація неправдива та негативна, \u0026mdash; надто низькі. Понад те, оскарження рішень певних органів, які беруть участь у процедурі призначення суддів, неможливе через актуальну позицію Великої Палати Верховного Суду. За таких обставин перед тим, як ухвалювати рішення про те, чи йти із заявою про участь у суддівському конкурсі, варто ретельно обміркувати свою внутрішню готовність до тисяч випробувань, які підуть за цією однією заявою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО МОЖНА ЗМІНИТИ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже так статися, що на шляху до посади судді кандидат стикається з відмовним рішенням, яке з певних причин припиняє його участь у процедурі. Майже завжди це рішення стосується встановлення сумніву в доброчесності майбутнього судді та має суб\u0026rsquo;єктивне підґрунтя. Інколи такі рішення пов\u0026rsquo;язані з формальним недопуском.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже шостий рік поспіль транслюю ідею внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, щоб скоротити строки розгляду спорів з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя, які виникли під час проходження кандидатами конкурсних суддівських процедур. Приміром, спори під час виборчого процесу наразі винесені в окремий розділ процесуального закону. Звісно, реалізація активного виборчого права важлива. Однак не менш важлива й реалізація активного права брати участь у конкурсних процедурах до органів іншої гілки влади \u0026mdash; судової.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, допоки рішення судів живуть своїм життям, а суддівські конкурси, яких вони стосуються, \u0026mdash; своїм, їхня функція зводиться лише до відновлення доброчесної репутації. Це справді важливо, якщо людина планує продовжувати боротися та бере участь у наступному конкурсі. І в наступному. І за ним ще в одному. Однак кандидати в судді \u0026mdash; люди, вони мають обмежений життєвий ресурс. Перетворювати посаду судді в самоціль і доводити кожному складу Комісії чи Ради, що вони таки гідні призначення, \u0026mdash; справа дуже енерговитратна. І не факт, що вдячна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі правнича спільнота завмерла в очікуванні нового вдосконалення добору суддів, яке влада планує впровадити у 2024 році. Детальний аналіз цих змін потребує окремої публікації. Утім, ясно одне \u0026mdash; досконалості немає меж, як і немає меж бажанням кожної наступної владної еліти впливати на призначення суддів у нашій державі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамкінець хочу резюмувати, що змінити можна багато чого, однак починати потрібно завжди із себе. Усвідомлення себе як фактору змін \u0026mdash; перший крок на шляху до впровадження найкращої та найчеснішої системи правосуддя. Якось королева Єлизавета ІІ сказала, що часто маленькі кроки, а не гігантські стрибки призводять до найстійкіших змін. Не можу не погодитися зі слушністю такого спостереження, оскільки саме брак стійкості та послідовності у впровадженні новацій призводить до появи суддів без указів, судів без суддів і громадян без справедливого суду.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":127,"url":"tetyana-ognevyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/407294546_1888532228266746_3056753398371331331_n.jpg","name":"Тетяна","surname":"Огнев'юк","post":"партнерка АО «AMBASSADORS», Голова Правління Правничої асоціації «ДОБРОСУД»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3_2.jpg","tags":[{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":789,"url":"majno-viluchene-i-timchasovo-viluchene-rizni-traktuvannya-norm-kpk","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705068350,"date":"12.01.2024","views":4081,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3_1.png","mini_image":null,"name":"Майно «вилучене» і «тимчасово вилучене». Різні трактування норм КПК","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому тексті ми спробуємо розібратися в підходах слідчих суддів до визначення поняття \u0026laquo;тимчасово вилучене майно\u0026raquo; і порядку його повернення.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВони різняться залежно від трактування ч. 7 ст. 236 КПК України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, \u003cstrong\u003eтимчасово вилучати\u003c/strong\u003e речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. \u003cstrong\u003eВилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує щонайменше три підходи до тлумачення цієї норми разом зі ст. 167\u0026ndash;169 КПК України (норми про тимчасове вилучення майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВАРІАНТ 1. НАЙБІЛЬШ ВИГІДНИЙ ВЛАСНИКУ МАЙНА\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України передбачає два статуси вилученого у власника / володільця майна під час обшуку \u0026mdash; тимчасово вилучене й арештоване. Третього немає. Якщо майно було тимчасово вилучене й не арештоване або суд відмовив в арешті \u0026mdash; майно потрібно повернути. Ця позиція заснована на ст. 167\u0026ndash;169 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку ч. 7 ст. 236 КПК України слід розуміти так: тимчасово вилучаються речі, дозвіл на відшукання яких надано в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, але можна вилучати й інші речі, які мають значення для кримінального провадження. У такому разі ці речі теж матимуть статус тимчасово вилученого майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2019 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/80464081\"\u003e№ 750/2732/19\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e тимчасово вилучене авто повернуто скаржнику на тій підставі, що прокурор не наклав арешт на майно. Дозвіл на відшукання та вилучення майна надано ухвалою судді про дозвіл на проведення обшуку. Суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eДозвіл на проведення обшуку не є тотожним арешту майна, що накладається в порядку, передбаченому ст. 170 КПК України, і не може його підміняти. Доводи прокурора щодо відсутності необхідності накладення арешту є необґрунтованими\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23.12.2021 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/102351614\"\u003e№ 210/3144/21\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e вирішено повернути скаржнику тимчасово вилучене майно \u0026mdash; човен, двигун, мотор і мобільний телефон. На відшукання всього майна був дозвіл в ухвалі на обшук. Суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eОднак, суд критично оцінює посилання прокурора на відсутність необхідності арешту вилученого в ході обшуку майна, оскільки воно вказане в ухвалі слідчого судді згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки першим реченням ч. 7 ст. 236 КПК України вказано, що в ході обшуку слідчий має право вилучати речі виключно тимчасово, і, отже, незалежно від того, чи вказані вони в ухвалі слідчого судді, речі, вилучені в ході обшуку, є тимчасово вилученим майном. При цьому, як уже зазначалося вище, у встановлений законом строк з клопотанням про арешт вилученого майна чи речових доказів слідчий або прокурор до суду не звернулися та арешт на них не наклали\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВАРІАНТ 2. НАЙБІЛЬШ ВИГІДНИЙ СТОРОНІ ОБВИНУВАЧЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 7 ст. 236 КПК України встановлено, що майно, дозвіл на відшукання якого надано в ухвалі суду про обшук, є вилученим. А майно, дозвіл на відшукання якого судом не надано, є тимчасово вилученим. Слідчий / прокурор не зобов\u0026rsquo;язані звертатися з клопотанням про арешт вилученого згідно з ухвалою про обшук майна. Тимчасово вилучене майно має бути або арештоване, або повернуте власнику згідно з вимогами ст. 167\u0026ndash;169 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, в ухвалі Шевченківського районного суду м. Чернігова від 01.08.2022 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105546840\"\u003e№ 727/6436/22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e прямо вказано, що майно, яке дозволив вилучити слідчий суддя в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, не є тимчасово вилученим. На цій підставі скаржнику відмовлено в поверненні мобільних телефонів. Дозвіл на обшук був наданий для \u0026laquo;\u003cem\u003eвідшукання та вилучення документів (чорнових записів), зошитів, журналів, паперових носіїв інформації, в яких наявні записи щодо виготовлення підроблених грошових коштів у вигляді іноземних банкнот, електронних носіїв інформації, комп\u0026rsquo;ютерної, копіювальної техніки, принтерів, кліше, а також механічних та технічних засобів, що призначені для імітації грошового знаку, лічильників банкнот, мобільних телефонів, підроблених грошових коштів у вигляді іноземних банкнот\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Тобто вказівки на конкретний телефон не було, але можна припустити, що ідеться про електронний носій інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібне трактування ч. 7 ст. 236 КПК України підтримане в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ \u0026laquo;Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування\u0026raquo; від 12.01.2017 №\u0026nbsp;9-49/0/4-17. Суду вже немає, але практика лишилася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте підхід, викладений у другому варіанті, має й інші \u0026laquo;прочитання\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.1. Окремі слідчі судді вказують, що телефони / комп\u0026rsquo;ютери можуть бути лише тимчасово вилученим майном, а решта \u0026mdash; \u0026laquo;вилученим\u0026raquo;, якщо суд уже надав дозвіл на його відшукання. Тож на телефон / комп\u0026rsquo;ютер варто накладати арешт, а на решту \u0026laquo;вилученого\u0026raquo; майна \u0026mdash; ні. Така позиція ґрунтується на абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якого \u0026laquo;\u003cem\u003eтимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв\u0026rsquo;язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДзержинський районний суд м. Кривого Рогу в ухвалі від 03.08.2020 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90777286\"\u003e№ 210/3753/19\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e вказав: \u0026laquo;\u003cem\u003eПри цьому, суд доходить до висновку, що навіть незважаючи на зазначення в ухвалі суду про вилучення ноутбуків та мобільних телефонів, з огляду на вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України, якою регламентується порядок тимчасового вилучення майна в ході (зокрема) обшуку, вказані предмети є тимчасово вилученим майном\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.2. Більшість суддів (якщо оцінювати за кількістю ухвал у Єдиному державному реєстрі судових рішень) під речами, дозвіл на відшукання яких надано ухвалою про обшук, розуміють усі речі, які підпадають під родову ознаку (наприклад, під електронними носіями інформації маються на увазі всі телефони / комп\u0026rsquo;ютери / флешки, які будуть знайдені). Проте існує й інша точка зору: якщо в ухвалі про обшук не вказане конкретне індивідуально визначене майно, то вилучене все ж таки є \u0026laquo;тимчасово вилученим майном\u0026raquo;, а не вилученим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 23.11.2023 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115251692\"\u003e№ 591/9202/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e випливає, що суддя звертає увагу на те, що ч. 2 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1277/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#1277\"\u003eст. 168 КПК України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e не узгоджується з ч. 7 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686\"\u003eст. 236 КПК\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у визначенні поняття \u0026laquo;тимчасове вилучення майна\u0026raquo;. Але задовольняє скаргу на повернення вилученого під час обшуку телефону, тому що на нього не був накладений арешт, і в ухвалі про обшук не вказані індивідуальні ознаки телефону, який би відшуковувався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2023 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110334153\"\u003e№ 761/10879/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e скаржнику повернуто мобільний телефон. Його було вилучено на підставі ухвали слідчого судді про обшук. Але в ухвалі не вказані індивідуальні характеристики вилученого телефону. Арешт на телефон не накладався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ ухвалах ВАКС у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90508418\"\u003e№ 991/5679/20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та Шевченківського районного суду у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/92549725\"\u003e№ 761/30948/20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e суд також розділяє вилучене на підставі ухвали про обшук, тимчасово вилучене та арештоване майно. Але вказує, що, оскільки в телефоні відсутня інформація, відшукання якої було метою обшуку, і на телефон не накладено арешт, телефон має статус тимчасово вилученого майна і має бути повернутий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, в ухвалі ВАКС вказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;...\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e4.5. Наявність судового контролю при отриманні дозволу на відшукання речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, в сукупності з дотриманням встановлених законом правил отримання і фіксування доказової інформації із вилучених під час обшуку речей і документів, обумовлює правомірність утримання їх органом досудового розслідування без накладення арешту.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e4.6. За таких обставин, вирішуючи питання про повернення тимчасово вилученого майна, слідчому судді належить визначити:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; чи має вилучене під час обшуку майно, щодо якого ставиться питання про повернення, статус тимчасово вилученого;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна з огляду на його відношення до кримінального провадження та дотримання органом досудового розслідування передбачених законом процедур.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк встановлено під час розгляду скарги, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2020 про дозвіл на обшук приміщення квартири АДРЕСА_1, серед переліку майна, на відшукання якого надається дозвіл на обшук, були зазначені, в тому числі, мобільні телефони, що містять відомості щодо комунікації між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також між ними і третіми особами, у період з 01 квітня по 12 червня 2020 року стосовно обставин вчинення злочинів. З огляду вказаного телефону, що проводився безпосередньо під час обшуку 01.07.2020 не вбачається, що цей телефон містить ознаки майна, на відшукання якого надано дозвіл при вирішенні питання про обшук (в ухвалі слідчого судді від 30.06.2020). Протоколу огляду (якщо відповідний огляд проводився після обшуку) слідчому судді детективом не надано. За таких обставин слідчий суддя доходить до висновку, що вилучений телефон має статус тимчасово вилученого майна\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто суд раніше надавав дозвіл на відшукання мобільних телефонів, але лише телефонів, у яких міститься інформація про комунікацію фігурантів. Оскільки телефони такої інформації не містять, ідеться про тимчасово вилучене майно, яке потрібно повернути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз Єдиного державного реєстру судових рішень показує, що в практиці слідчих суддів переважає Варіант 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВОК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, Варіант 2 може розглядатися як такий, що заощаджує державі час і ресурси. Тому що суд розглядає, а слідчий / прокурор готує лише клопотання про обшук, а не два клопотання \u0026mdash; про обшук і про арешт майна. Така собі \u0026laquo;процесуальна економія\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте існують три проблеми:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПитання про обшук розглядається без володільця майна, і він не може надати суду свої заперечення. При цьому суд ухвалює рішення, ще не знаючи, чи справді речі, які будуть вилучені в майбутньому, мають цінність для розслідування.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВолоділець майна позбавляється права оскаржити дії слідчого / прокурора. Тому що за КПК України можна оскаржити арешт майна або неповернення тимчасово вилученого майна. Варіант з оскарженням неповернення \u0026laquo;просто вилученого\u0026raquo; майна в КПК України відсутній. Проте ідеться про істотне й часто тривале обмеження права власності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеоднорідна практика сама собою є проблемою, оскільки підриває верховенство права й дає дорогу всіляким зловживанням.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереконані, що єдиним правильним є Варіант 1. Лише він з наведеного переліку забезпечує право на оскарження судових рішень / дій слідчого / прокурора, встановлює судовий контроль над обмеженням права власності та не допускає подвійних трактувань.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":126,"url":"olga-veretilnik","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/7c8d2ad9f7191815afbd0b7f4f0d943b.jpg","name":"Ольга","surname":"Веретільник","post":"адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3_1.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":786,"url":"obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704806324,"date":"09.01.2024","views":3696,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_7.png","mini_image":null,"name":"Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема допустимості доказів, отриманих у результаті проведення \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків, перебуває в центрі дискусій науковців і практиків. Здавалося б, що після проведення такого обшуку та його \u0026laquo;легалізації\u0026raquo; слідчим суддею питання про законність проведеної слідчої (розшукової) дії та допустимість отриманих доказів розв\u0026rsquo;язане, однак висновок за підсумками аналізу судової практики Верховного Суду не такий категоричний.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннім часом серед органів правопорядку набула поширення практика проведення так званих \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України. Підходи до розуміння та застосування вказаних положень мають суттєві розбіжності. Особливої гостроти дискусіям додає суперечлива практика Верховного Суду із цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред деяких практиків кримінальної юстиції панує думка, що після проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку та подальшого надання слідчим суддею дозволу на його проведення питання законності невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи (далі \u0026mdash; проникнення до житла) та допустимості доказів розв\u0026rsquo;язані. Отримані в такий спосіб докази можна без проблем надавати під час судового розгляду по суті. При цьому, на їхню думку, суд не має іншого виходу, як погодитися з висновками слідчого судді та визнати отримані в такий спосіб докази допустимими. В окремих випадках такий підхід підтримував і Верховний Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак детальний аналіз правових позицій суду касаційної інстанції щодо оцінювання доказів, отриманих на підставі положень ч. 3 ст. 233 КПК, дає підстави і для протилежних висновків. Деякі позиції вказують на обов\u0026rsquo;язок суду \u0026laquo;переперевіряти\u0026raquo; після слідчого судді наявність \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз судової практики Верховного Суду щодо необхідності надання судом під час розгляду кримінального провадження по суті оцінки ухвалі слідчого судді та обґрунтування в ній підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без попереднього судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро неоднозначний підхід Верховного Суду до необхідності надання оцінки судом ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку \u003cem\u003epost factum\u003c/em\u003e, свідчить наведений нижче підхід до досліджуваної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003e21.02.2023\u003c/a\u003e (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18) Верховний Суд сформував правовий висновок, за яким суд під час розгляду кримінального провадження по суті не уповноважений надавати оцінку ухвалі слідчого судді, якою \u0026laquo;легалізовано\u0026raquo; проведений \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. На обґрунтування цієї позиції наведено такі мотиви: \u0026laquo;\u003cem\u003eСуд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що суд не мав право давати оцінку законності постановлення ухвал слідчого судді під час розгляду клопотань на проведення обшуків у робочому кабінеті ОСОБА_8 та в його автомобілі з таких підстав.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗгідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Зі змісту рішення про проведення підготовчого засідання та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення. З урахуванням наведеного, суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими були узаконенні обшуки у ОСОБА_8\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналіз вказаної постанови свідчить про те, що лише слідчий суддя уповноважений розв\u0026rsquo;язувати питання законності підстав для невідкладного проникнення до житла. При цьому суд, розглядаючи кримінальне провадження по суті, не уповноважений надавати оцінку такій ухвалі слідчого судді і фактично повинен погодитися зі зробленими ним висновками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначно менші вимоги щодо надання оцінки такої ухвали слідчого судді викладені в постанові Верховного Суду від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003e04.04.2023\u003c/a\u003e (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22),\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу якій, перевіряючи законність судових рішень нижчих інстанцій та\u003cem\u003e \u003c/em\u003eконстатуючи відповідність проведення обшуку вимогам ст. 233, 234 КПК України, суд касаційної інстанції зазначив:\u003cem\u003e \u0026laquo;Як убачається з вироку, в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, за результатом чого було складено протокол від 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за вищенаведеною адресою, який фактично був проведений 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналогічний висновок Верховний Суд сформулював у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003e30.11.2022\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;727/8945/17; провадження № 51-1270км20), зазначивши, що \u003cem\u003e\u0026laquo;16.03.2017 проведено обшук транспортного засобу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, д. н. з. НОМЕР_1, за результатами чого складено відповідний протокол. Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії було санкціоновано ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, висновки апеляційного суду про недопустимість протоколу обшуку автомобіля \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e д.\u0026nbsp;н.\u0026nbsp;з НОМЕР_1 від 16.03.2017 необґрунтованими з огляду на постановлення 17.03.2017 слідчим суддею ухвали про дозвіл на проведення обшуку, дії органу досудового розслідування є законними та проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосліджуючи наведені правові позиції, можемо зробити висновок, що дотримання процедури невідкладного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку після його проведення і його задоволення є достатнім підтвердженням законності невідкладного проникнення в житло, що породжує правові наслідки у вигляді допустимості отриманих доказів.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас аналіз судової практики з аналогічних правовідносин щодо оцінювання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку свідчить, що в інших справах Верховний Суд орієнтує суди надавати оцінку цим ухвалам та здійснювати аналіз наведених у них \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, до такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003e24.03.2020\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;755/5825/18; провадження № 51-5821км19), зазначивши, що\u003cem\u003e \u0026laquo;первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПід час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПеревірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас згідно з ухвалою слідчого судді від 19.02.2018, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій, дозвіл на проведення обшуку зазначеної квартири, в якій проживає ОСОБА_6, було надано для відшукання та вилучення речей, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому в ній зазначено, що речі, вилучені 16.02.2018 в ході огляду квартири, у подальшому стануть предметами дослідження відповідних судових експертиз та разом з іншими зібраними під час досудового розслідування доказами можуть мати суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязку з такими обставинами клопотання слідчого про проведення обшуку підлягає задоволенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, у вказаній ухвалі слідчого судді констатовано лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 234 КПК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду ж на відсутність підтвердження наявності виключних обставин (підстав) для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наявність чи відсутність цих обставин мала б бути з\u0026rsquo;ясована судом у ході перевірки відповідних доказів на предмет їх допустимості\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто зі змісту цієї постанови випливає, що в разі проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді суд касаційної інстанції виокремлює два критерії перевірки отриманих доказів з погляду допустимості. Так, \u003cstrong\u003eпід першим \u003c/strong\u003eслід розуміти легалізацію доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування за правилами ст. 233 КПК України\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eПід другим\u003c/strong\u003e слід розуміти\u003cem\u003e \u003c/em\u003eперевірку на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду за вимогами ст. 87 КПК України. Тобто в разі дотримання цих критеріїв здобуті докази можна вважати допустимими. Окрім того, зі змісту постанови випливає, що сама ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку також була предметом оцінювання суду, за результатами якого було зроблено висновок про те, що правові підстави для проведення обшуку існували, однак підстав для невідкладного проникнення в житло не було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічного підходу Верховний Суд дотримався і в інших постановах, зокрема від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003e22.06.2023\u003c/a\u003e (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22), у якій зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично метою проникнення слідчого до житла та володіння ОСОБА_11 було лише вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, що не є тим невідкладним випадком та підставою, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК, надає право слідчому без дозволу слідчого судді проводити обшук в житловому приміщенні.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eБула предметом дослідження суду першої інстанції також ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла від 14.06.2018. Зокрема місцевий суд встановив, що в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що обшук 07.06.2018 проводився з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак жодних посилань на положення до ч. 3 ст. 233 КПК у цьому рішенні не навів, відсутні у ній дані про перевірку правомірності проникнення до житла особи без рішення суду, розгляд проведено без участі прокурора, слідчого, без огляду матеріалів кримінального провадження, відповідно не надано жодної оцінки зазначеним вище суттєвим розбіжностям у протоколах щодо підстави проникнення до житла без рішення суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа переконання місцевого суду законність обшуку слідчим суддею належно перевірено не було, а сам обшук був проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, порушення права особи на захист, то відповідно цей суд дійшов висновку про те, що результати обшуку є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК і похідні докази є також недопустимими доказами внаслідок доктрини \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eплодів отруєного дерева\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас, на відміну від попередньої ситуації, у вказаній постанові, окрім ухвали слідчого судді, предметом дослідження був і сам протокол обшуку, з якого також не випливало будь-яких підстав для його проведення без рішення суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу обох постанов касаційного суду, на нашу думку, можна зробити висновок, що суди повинні оцінювати як протокол \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку як джерело фіксації ходу та результатів слідчої (розшукової) дії, так і ухвали слідчого судді, який розглядає клопотання про надання дозволу на проведення обшуку і своєю чергою також досліджує цей протокол. У такому випадку протокол виступає не тільки способом фіксації результату слідчої (розшукової) дії, а й первинним рішенням, яким обґрунтовується потреба невідкладного проникнення до житла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуючи формувати підхід, за яким суд повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення, Верховний Суд у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003e10.10.2023\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;161/12522/18; провадження № 51-8071км18) вказав, що така перевірка не повинна бути формальною чи поверховою, а ґрунтовною. Так, констатуючи неповноту такого оцінювання судом апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;у даному кримінальному провадженні суди встановили, що 15.03.2018 у період з 17:43 до 20:53 орган досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 233 КПК провів обшук житла за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності адвоката ОСОБА_14, в ході якого було виявлено та вилучено 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e20.03.2018 слідчий суддя задовольнив клопотання, подане 16.03.2018 заступником Генерального прокурора ОСОБА_20, та надав дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_14 з метою відшукання предмета неправомірної вигоди \u0026mdash; 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАпеляційна палата ВАКС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту з тих підстав, що законність проведення обшуку була предметом судового контролю на досудовому розслідуванні, та гарантії, визначені ЗУ \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПро адвокатуру та адвокатську діяльність\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, стосовно ОСОБА_14 були дотримані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПроте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки вказаних доводів сторони захисту, не проаналізував наявність у органу досудового розслідування правових підстав для невідкладного обшуку в житлі ОСОБА_14, з огляду на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до проведення слідчої дії тривало більше чотирьох місяців.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКрім того, суд апеляційної інстанції не зважив на доводи захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді, який жодним чином не обґрунтував законності невідкладного обшуку у ОСОБА_14\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо, що все ж таки суд, розглядаючи кримінальне провадження, повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення в житло до постановлення ухвали слідчого судді. Такий підхід варто підтримати відповідним правовим висновком Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОбшук є слідчою (розшуковою) дією, яка спрямована на збирання доказів, що потребує попереднього судового дозволу. Попри подальше надання \u003cstrong\u003eдозволу слідчим суддею\u003c/strong\u003e на проведення обшуку, однак за відсутності підстав для невідкладного проникнення, слід вважати його порушенням суттєвих умов судового рішення, яке є підставою для визнання доказів недопустимими. С\u003c/span\u003eуд \u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті, під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України). Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 94 КПК).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовноваження суду оцінювати наявність підстав для невідкладного проникнення випливають з положень ч. 9 ст. 9 КПК України (у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.\u0026nbsp;7 цього кодексу), ч. 3 ст. 233 КПК України (слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього кодексу, перевіряючи, окрім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, суд має у своєму розпорядженні всі матеріали кримінального провадження, на відміну від слідчого судді, і може з\u0026rsquo;ясувати думку як сторони захисту, так і особи, у якої проводився \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. Слідчий суддя натомість розглядає таке клопотання в закритому судовому засіданні, досліджує тільки ті матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, і заслуховує позицію особи, яка подала клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНенадання оцінки обставинам невідкладності проведення обшуку без ухвали слідчого судді ставить під сумнів повноту здійсненого судом оцінювання доказів. \u003c/span\u003eЩодо самих підстав для невідкладного проникнення до житла, то це буде предметом нашого окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Постанова Верховного Суду від 21.02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 30.11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 (справа № 755/5825/18; провадження № 51-5821км19). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 22.06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18) URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_7.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":777,"url":"shtuchnij-intelekt-j-advokatska-etika-vikliki-yaki-isnuyut-i-sche-zyavlyatsya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704281052,"date":"03.01.2024","views":1567,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_4.png","mini_image":null,"name":"Штучний інтелект й адвокатська етика: виклики, які існують і ще з’являться","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Українські адвокати застосовують технології штучного інтелекту\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Це твердження, хоч його ще слід підкріпити результатами досліджень, уже можна вважати беззаперечним. Серед 66,5 тисяч українських адвокатів (а точніше \u0026mdash; загальної кількості осіб, які мають право займатися адвокатською діяльністю),\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://unba.org.ua/news/8068-ozvucheno-real-nu-kil-kist-advokativ-sistemi-bpd.html\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://unba.org.ua/news/8068-ozvucheno-real-nu-kil-kist-advokativ-sistemi-bpd.html\"\u003eзгідно з даними НААУ на травень 2023 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, точно вже є випадки використання ChatGPT або аналогічних сервісів більш чи менш системно й ефективно.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, в Україні поки не було прецедентів, схожих\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/advokati-chatgpt-yaki-vikliki-postayut-pered-advokatami\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/advokati-chatgpt-yaki-vikliki-postayut-pered-advokatami\"\u003eна справу американського адвоката Шварца\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Водночас дуже високі шанси, що вже незабаром ми будемо обговорювати позовні заяви чи положення договорів, які розробили технології ШІ й потім використали українські адвокати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки що використання ШІ обмежене його технологічними можливостями, однак вони будуть зростати. І хоча революції в адвокатурі навряд чи варто очікувати, проте зміни в роботі адвокатів і в тому, як вони надають послуги, можуть відбутися. Оскільки адвокатська професія є регульованою, то виникає питання, чи потребуватимуть змін її професійні й етичні стандарти?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ першу чергу слід відповісти на питання, чи чинне регулювання адвокатської професії дозволяє врегулювати ті виклики, які постають у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням ChatGPT й інших технологій ШІ? Принаймні йдеться про кілька етичних принципів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, одним з найбільш частих застережень адвокатів щодо застосування ШІ є дотримання принципу конфіденційності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФлешмоби в соцмережах на кшталт \u0026laquo;Покажіть себе в дитинстві\u0026raquo; чи \u0026laquo;Як я змінився за 10 років\u0026raquo;, окрім засобу підняття настрою, є не менш ефективним способом тренування алгоритмів розпізнавання зображень й облич. Дані, які ми завантажуємо в ChatGPT, він обробляє і використовує для подальшого тренування власних мовленнєвих алгоритмів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ випадку використання ШІ у своїй роботі (складання позовної заяви чи процесуальних документів, підготовка положень договорів або ж письмових консультацій) адвокати будуть ділитися інформацією, яка захищена адвокатською таємницею і може містити персональні дані. Витік такої інформації може бути чутливим для клієнтів, а як її обробить ШІ і використає в майбутньому \u0026mdash; ми не знаємо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, можна звернутися до правил користування і політики приватності цих сервісів, однак вони здебільшого містять загальні формулювання, які можна трактувати по-різному. Саме тому Фундація європейських юристів (European Lawyers Foundation) у Посібнику з використання інструментів ШІ юристами та юридичними фірмами в ЄС (Guide on the use of Artificial Intelligence-based tools by lawyers and law firms in the EU)\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003eзазначає:\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e\u0026laquo;Просте ухвалення стандартних положень та умов\u0026hellip; буде порушенням професійних зобов\u0026rsquo;язань щодо конфіденційності, якщо клієнт не надав попередньої інформованої згоди\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2017-06-09-pravila-2017_596f00dda53cd.pdf\"\u003eПравила адвокатської етики\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (ПАЕ) містять статтю 10 \u0026laquo;Конфіденційність\u0026raquo;, яка досить широко розписує права адвоката щодо нерозголошення інформації, отриманої від клієнта, і (дещо вужче) його обов\u0026rsquo;язки в цьому контексті. Одним з них є заборона за будь-яких обставин \u003cem\u003e\u0026laquo;розголошувати відомості, що складають адвокатську таємницю\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Однак у нашому випадку для багатьох може бути незрозуміло чи неочевидно, чи поширення даних про справу або предмет правової допомоги через використання ChatGPT буде кваліфікуватися як таке \u003cem\u003e\u0026laquo;розголошення\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, ПАЕ було доповнено Розділом VIIІ \u0026laquo;Дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет\u0026raquo;, який у тому числі регламентує дотримання принципу конфіденційності. Однак прикладний ШІ багато в чому нове і відмінне явище від соціальних мереж та інших сервісів і малоймовірно, чи можна його трактувати на одному рівні з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОМПЕТЕНТНІСТЬ І ДОБРОСОВІСНІСТЬ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншим професійним принципом, який опинився під загрозою у випадку застосування ШІ в адвокатурі, є принцип компетентності й добросовісності (стаття 11 ПАЕ). Згідно з ним, адвокат має здійснювати свою діяльність добросовісно і в межах власних професійних знань і вмінь.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей принцип прямо не виключає можливість застосування технологій ШІ в адвокатурі, однак виникає одразу кілька питань: чи їх застосування (особливо на сучасному технологічному рівні) буде відповідати принципу добросовісності? І якщо ні, то на якому рівні зможе відповідати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, ті можливості, які має і згодом матиме ChatGPT і його аналоги, теоретично можуть дозволити адвокатам надавати послуги з питань, у яких вони не є компетентними, або ж спробувати надавати їх більшій кількості клієнтів з меншим ступенем особистої залученості. Зрештою, рівень технологічної компетенції адвокатів може не дозволяти їм ефективно користуватися технологіями ШІ чи розуміти, як вони працюють, і згаданий \u0026laquo;кейс Шварца\u0026raquo; саме про це насамперед.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак є ще одна перспектива, яка може стати більш актуальною згодом: чи адвокати \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eобов\u0026rsquo;язково мають \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eвикористовувати технології ШІ, якщо це сприятиме кращому наданню послуг, або мати компетенції належно оцінити таку можливість? Наприклад, американські адвокати Бреді Хайз і Дженні Дао з Hanson Bridgett LLP\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/legal/legalindustry/ethical-considerations-use-ai-2023-10-02/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/legal/legalindustry/ethical-considerations-use-ai-2023-10-02/\"\u003eу коментарі для Reuters\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e говорять, що невикористання доступного інструменту ШІ саме собою може стати невиконанням обов\u0026rsquo;язку компетентності, коли такі технології надалі будуть удосконалюватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ окремих випадках це питання вже розв\u0026rsquo;язане. Так, у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.calbar.ca.gov/attorneys/conduct-discipline/rules/rules-of-professional-conduct\"\u003e \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eкоментарях до обов\u0026rsquo;язку компетентності в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.calbar.ca.gov/attorneys/conduct-discipline/rules/rules-of-professional-conduct\"\u003eПравилах професійної поведінки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Каліфорнійської асоціації адвокатів додатково сказано, що він передбачає і \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок бути в курсі змін у законодавстві та його практиці, включаючи переваги та ризики, пов\u0026rsquo;язані з відповідними технологіями\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, Фундація європейських юристів\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003eзастерігає\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від надмірного покладання на доступ до технологій ШІ як безумовний фактор підвищення якості послуг: \u003cem\u003e\u0026laquo;Більша спроможність юриста необов\u0026rsquo;язково означає вищу якість роботи для клієнта, більшу правову визначеність чи більш повне дотримання верховенства права\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі ці питання гостро не постають. Однак можна погодитися з колегами із США: цілком може настати момент, коли принцип компетентності будуть тлумачити як обов\u0026rsquo;язок адвокатів застосувати технології ШІ там, де це можливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНЕЗАЛЕЖНІСТЬ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретім професійним етичним принципом, перед яким постають виклики в контексті застосування технологій ШІ, є незалежність \u0026mdash; свобода від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання. У випадку технологій ШІ, на перший погляд, це питання не стоїть гостро: такі технології не намагатимуться втрутитися в роботу юриста, принаймні на сучасному технологічному етапі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте мовленнєві моделі ШІ \u0026mdash; це не просто програмне забезпечення на кшталт офісних продуктів чи облікових програм, які використовуються більш-менш автономно. У нашому випадку є третя сторона \u0026mdash; компанія-розробник технології, яка може намагатися встановити ті чи інші умови для доступу до більш просунутих можливостей, які можуть бути прийнятними, наприклад, для професійних гравців в онлайн-ігри, але неприйнятними для адвокатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейська фундація юристів у цьому контексті\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003eпроводить паралель\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з використанням онлайн-платформ для посередництва в наданні юридичних послуг клієнтам, коли платформи могли мати суттєві важелі впливу на відносини адвокат \u0026mdash; клієнт. У випадку ШІ, де технології є більш ексклюзивними та монополізованими, такий вплив може бути ширшим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВтручання в адвокатську діяльність може відбуватися не просто у формі лобіювання комерційних інтересів. За допомогою технологій це можна робити найнесподіванішими способами. Наприклад,\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.internationalscienceediting.com/when-chatgpt-gets-it-wrong/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.internationalscienceediting.com/when-chatgpt-gets-it-wrong/\"\u003eуже траплялися випадки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, коли ChatGPT у разі перекладу чи редагування тексту на власний розсуд змінював його, керуючись власним розумінням мови ненависті, моралі тощо. Із часом таке втручання може бути глибшим, зі зміною, наприклад, правової позиції і тим самим непомітним, але суттєвим впливом на професійну діяльність адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ в цьому випадку незалежність повинна бути гарантована не просто на рівні професійних стандартів чи правил користування, а законодавчо. Не в останню чергу саме тому правничі асоціації на рівні з іншими зацікавленими сторонами закликають до нормативного врегулювання розроблення й використання ШІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ВАРТО ЗРОБИТИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОписані вище питання є лише частиною етичних викликів, які поставатимуть перед адвокатською професією в контексті застосування ШІ. З удосконаленням цих технологій і відкриттям нових можливостей їх використання в адвокатській діяльності зростатимуть й етичні виклики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому важливо обговорювати вплив технологій ШІ на адвокатуру не тільки в розрізі можливого впливу на професію, а й розв\u0026rsquo;язання етичних проблем. І роль професійних асоціацій, які регламентують ці стандарти та контролюють їх дотримання, у цьому випадку є ключовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравничі асоціації уже працюють над питаннями, пов\u0026rsquo;язаними із ШІ. Так, Американська асоціація юристів (American Bar Association) ухвалила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/news/reporter_resources/annual-meeting-2023/house-of-delegates-resolutions/610/\"\u003eРезолюцію № 604\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якій закликала уряд США докласти зусиль до розроблення і впровадження законодавства про використання ШІ та створення відповідної системи контролю, а Фундація європейських юристів (European Lawyers Foundation) опублікувала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/IT_LAW/ITL_Reports_studies/EN_ITL_20220331_Guide-AI4L.pdf\"\u003eПосібник з використання інструментів ШІ юристами та юридичними фірмами в ЄС\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Guide on the use of Artificial Intelligence-based tools by lawyers and law firms in the EU), у якому порушила низку етичних питань, пов\u0026rsquo;язаних з впливом ШІ на юридичну професію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаціональна асоціація адвокатів України цього року вже утворила робочу групу з правового регулювання ШІ та рекомендацій\u003c/span\u003e до законодавства. Однак її мандат широкий та охоплює регулювання питання застосування ШІ загалом, без фокуса на адвокатській діяльності та її етичних принципах. Проте видається, що саме це має бути головною метою роботи: чинні українські ПАЕ потребують точкових змін або принаймні роз\u0026rsquo;яснень для того, щоб усунути прогалини між змістом правил і практикою застосування технологій ШІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eШІ точно не замінить адвокатів, що не вдалося зробити навіть гуглу, але точно змінить спосіб, у який адвокати надають свої послуги. Цього не слід боятися. Проте варто прагнути, щоб основні етичні принципи адвокатури не змінилися, а їх тлумачення було пристосоване до нових умов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e* Жодна частина цього матеріалу не була створена за допомогою ChatGPT чи інших технологій ШІ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":112,"url":"ivan-gorodiskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164924.jpg","name":"Іван","surname":"Городиський","post":"адвокат, директор Центру Дністрянського","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_4.png","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":775,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1703689966,"date":"27.12.2023","views":1338,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКультурна спадщина є однією з основних підвалин і принципів існування суспільства. Знищення культурних цінностей, як і вбивство, має незворотний характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eCultural\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eheritage\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003erepository\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ehuman\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexperience\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethroughout\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eages\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;,\u003c/em\u003e \u0026mdash; зазначила Фату Бенсуда, представляючи політику щодо культурної спадщини. Міжнародне гуманітарне право дозволяє привласнювати або знищувати культурні цінності лише у випадках крайньої воєнної необхідності в межах проведення військових операцій. В іншому разі таке привласнення або знищення об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини буде воєнним злочином відповідно до сучасного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗА ЯКИХ УМОВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ БУДУТЬ ВОЄННИМ ЗЛОЧИНОМ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід\u0026rsquo;ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Національне законодавство України, як і норми договірного та звичаєвого міжнародного гуманітарного права, захищають культурні цінності від знищення, пошкодження та вивезення з окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальна практика склалася таким чином, що незаконне проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини кваліфікується за \u003cstrong\u003eстаттею 298 Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак можливим варіантом кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері протидії злочинам проти культурних цінностей є кваліфікація за статтею 438 КК України \u003cstrong\u003eза фактом привласнення майна (розграбування культурних цінностей)\u003c/strong\u003e. Ця стаття КК України була ухвалена на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, що випливають, серед іншого, зі статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV, 86 ДП І, 28 Гаазької конвенції. Усі згадані міжнародні договори, окрім останнього, вимагають криміналізації лише серйозних порушень (grave breaches), що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Це могло б означати, що й статтю 438 КК України варто застосовувати лише щодо серйозних порушень, а не будь-яких порушень міжнародного гуманітарного права. Утім, ті ж міжнародні договори допускають, ба навіть заохочують встановлення покарання (не обов\u0026rsquo;язково кримінального) і за порушення інших норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 438 КК України є бланкетною нормою, що відсилає до порушення законів і звичаїв війни, передбачених у міжнародних договорах, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, при тлумаченні конкретних порушень законів і звичаїв війни в цій справі необхідно керуватися Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни (дата підписання від імені України: 12.12.1949 р.; дата ратифікації Україною: 03.07.1954 р.; дата набрання чинності для України: 03.01.1955 р.). Відповідно до статті 147 Конвенції серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб \u003cstrong\u003eабо власності\u003c/strong\u003e, які перебувають під захистом цієї Конвенції, а саме умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув\u0026rsquo;язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю і здійснюване незаконним чином і безцільно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до міжнародної судової практики найбільш серйозні порушення Женевських конвенцій лише стосуються діянь, які були вчинені в контексті міжнародного збройного конфлікту проти осіб або майна, що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, для того, щоб кваліфікувати діяння як найбільш серйозне порушення Женевських конвенцій, необхідно першочергово встановити: (1) наявність міжнародного збройного конфлікту; (2) діяння, що складає об\u0026rsquo;єктивну сторону воєнних злочинів, вчиняється під час збройного конфлікту та було з ним пов\u0026rsquo;язано; (3) об\u0026rsquo;єктом посягання є особи (їхні права або власність), що перебувають під захистом Женевських конвенцій; а також (4) що виконавець злочину усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Україна, і Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції. Стаття\u0026nbsp;1 Гаазької конвенції визначає поняття культурних цінностей. Зокрема, культурними цінностями вважаються рухомі та нерухомі цінності, які мають велике значення для культурної спадщини кожного народу, включаючи пам\u0026rsquo;ятки архітектури, мистецтва та історії, твори мистецтва, об\u0026rsquo;єкти археології, книги, архіви, будівлі, де вони зберігаються, незалежно від їх походження та власника.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 5(1) Гаазької конвенції держава-окупант повинна підтримувати ініціативи відповідної національної влади для забезпечення охорони та збереження культурних цінностей на контрольованих нею територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть в екстрених випадках, коли необхідно вжити термінові заходи для збереження культурних цінностей, розташованих на окупованій території та пошкоджених у ході воєнних дій, коли компетентна національна влада не може забезпечити таке збереження, держава-окупант повинна діяти \u0026laquo;у тісній співпраці\u0026raquo; з такою національною владою (стаття\u0026nbsp;5(2) Гаазької конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 53 Додаткового протоколу І, яка стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, обов\u0026rsquo;язкового для України та Росії, забороняє здійснювати будь-які ворожі акти, спрямовані проти історичних пам\u0026rsquo;яток, творів мистецтва або місць відправлення культів, які є культурною або духовною спадщиною народів, а також використовувати такі об\u0026rsquo;єкти для підтримки воєнних зусиль або робити такі об\u0026rsquo;єкти об\u0026rsquo;єктами репресалій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право, яке не потребує ратифікації та є обов\u0026rsquo;язковим для всіх держав, забороняє грабіж, незаконне привласнення, знищення, пошкодження культурних цінностей, а також їх незаконне вивезення з окупованої території (норми\u0026nbsp;38\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі останнього держава-окупант зобов\u0026rsquo;язана повернути незаконно вивезені об\u0026rsquo;єкти компетентній владі окупованої держави (норма\u0026nbsp;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливого значення вказане набуває у зв\u0026rsquo;язку з приєднанням України у квітні 2020 року до Другого протоколу до Гаазької конвенції, у першу чергу щодо виявлення фактів знищення або присвоєння у великих масштабах культурної власності, незаконного експорту, іншого незаконного переміщення або незаконної передачі права власності на культурну цінність, здійснення археологічних розкопок, модифікації або зміни виду використання культурної цінності, що мають на меті приховання або знищення доказу культурного, історичного чи наукового характеру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ймовірні порушення проти культурних цінностей України в Криму з кінця лютого 2014 року були вчинені в ситуації окупації, тобто міжнародного збройного конфлікту. Відповідно застосовуються такі джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПункт 2 загальної статті 2 для Женевських конвенцій 1949 року, відповідно до якого конвенції будуть застосовуватися також у всіх випадках окупації всієї або частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустріне жодного збройного спротиву.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПерший додатковий протокол до Гаазької конвенції також доповнює регулювання захисту культурних цінностей під час окупації.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТАКИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна перешкода на шляху розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб \u0026mdash; відсутність доступу слідчих органів до територій, на яких вчиняються злочини, а також до підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато з тих, хто скоїв злочини, розшукуються і переховуються від покарання на тимчасово окупованих територіях України, на території Російської Федерації чи в інших країнах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи ці перешкоди для притягнення винних до відповідальності, прокуратура автономії систематично направляє інформацію про факти вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності на окупованих територіях України в Міжнародний кримінальний суд з метою ініціювання початку розслідування злочинів прокурором цього Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалагоджено взаємодію з Міністерством культури та інформаційної політики України та Державним космічним агентством України. Завдяки залученню можливостей останнього використовуються новітні технології для отримання знімків псування, руйнування, втрати культурних надбань держави на ТОТ півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура також активно співпрацює з авторитетними неурядовими правозахисними та експертними організаціями для документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності й грубих порушень прав людини на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя аналізує й перевіряє в межах кримінального провадження інформацію, яка міститься в заявах і доповідях міжнародних організацій, незалежних спостерігачів і правозахисних неурядових організацій, наприклад доповіді та заяви, випущені ООН, Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і українськими правозахисними неурядовими організаціями, такими як КримСОС, RCHR і CHRG (Crimea SOS, Crimean Human Rights Group, Regional Center for Human Rights, Ukrainian Helsinki Human Rights Union), про порушення прав людини, вчинені на окупованій території півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку постійно працюють над пошуком осіб, які є свідками злочинів проти культурних цінностей і опиняються на підконтрольних Україні територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливу роль у розслідуваннях відіграють огляди статей, викладених на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, про події, що безпосередньо стосуються матеріалів кримінальних проваджень. Це допомагає встановити, наприклад, стосунок особи до незаконного проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єктах археологічної спадщини на тимчасово окупованій території АР Крим. Таку цифрову інформацію збирають і зберігають з відкритих джерел відповідно до протоколу \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-12/Berkeley-Protocol-Russian.pdf\"\u003eБерклі\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (практичний посібник з ефективного використання цифрової інформації з відкритим вихідним кодом при розслідуванні порушень міжнародного кримінального права, права людини та гуманітарного права), розробленого Центром з прав людини юридичної школи Каліфорнійського університету в Берклі спільно з Управлінням ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Методичні рекомендації з основних механізмів притягнення до відповідальності за порушення проти культурних цінностей Криму (посібник) / ГО \u0026laquo;Кримський інститут стратегічних досліджень\u0026raquo;, прокуратура Автономної Республіки Крим. Київ, 2019. 48 с.: \u003ca href=\"https://ciss.org.ua/files/site/page_file/tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\"\u003ehttps://ciss.org.ua/files/site/page_file//tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e ICTY, Tadić Appeals Judgment 15 July 1999, para. 80: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":123,"url":"vitalij-radionov","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-160245.jpeg","name":"Віталій","surname":"Радіонов","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо\u0026nbsp; злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту (з місцем дислокації у м. Херсон) прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"},{"id":124,"url":"viktor-zaets","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-155938.jpeg","name":"Віктор","surname":"Заєць","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":774,"url":"vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1703251654,"date":"22.12.2023","views":1403,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_2.jpg","mini_image":null,"name":"Впливай — викривай, або Викривання як феномен кримінального провадження","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтановлення в Україні інституту викривання тривалий час було поза увагою громадськості, однак від початку повномасштабного вторгнення росії запит суспільства на справедливість і доброчесність сягнув критичного показника.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе частіше люди в пошуках дієвих механізмів протидії та боротьби з корупцією звертаються до викривання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУвагу громадськості також привернули успішні кейси реалізації права викривача на винагороду. Завдяки послідовній позиції антикорупційних органів наразі маємо два судові рішення про виплату винагороди викривачам на загальну суму 14 980 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, поговоримо про виклики та перспективи функціонування інституту викривання в Україні, а саме про викривачів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикривання є дієвим механізмом для виявлення та розкриття корупційних кримінальних правопорушень, оскільки дає можливість слідчим / детективам органів досудового розслідування отримувати інформацію з першоджерела, тобто від людини, яка є частиною системи, однак не хоче бути одним з її корупційних механізмів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у національному законодавстві визначення викривача наведено в Законі України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон) та Кримінальному процесуальному кодексі України (далі \u0026mdash; КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв\u0026rsquo;язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов\u0026rsquo;язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до п. 16\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e ч. 1 ст. 3 КПК України викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас такі фрагментарні зміни в КПК України не розв\u0026rsquo;язали проблеми статусу викривача в кримінальному процесі та спричинили колізію норм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеузгодженість норм Закону та КПК України потребує негайного розв\u0026rsquo;язання, оскільки створює правову невизначеність та слугує підґрунтям для маніпулювання і без того чутливим понятійним апаратом та досить новим інститутом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно зазначити, що КПК України не дублює визначення поняття \u0026laquo;викривач\u0026raquo;, а розкриває його через основні ознаки вказаного суб\u0026rsquo;єкта: викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування, та не містить обов\u0026rsquo;язкової умови про перелік джерел, з яких викривач може дізнатися інформацію (трудова, професійна, господарська, громадська, наукова діяльність тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, законодавець визначає викривача фактично заявником у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак таке твердження не відповідає суті вказаного суб\u0026rsquo;єкта, звужує його права та обов\u0026rsquo;язки, а також гарантії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрава заявника, визначені в ч. 2 ст. 60 КПК України, поширюються повною мірою на викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ч. 3 ст. 60 КПК України містить доповнення: заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Встановлено п\u0026rsquo;ятиденний строк надання такої інформації з моменту подання заяви. На практиці викривачу досить важко отримати будь-яку інформацію про стан досудового розслідування в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто зазначити про досить широку дискрецію повноважень слідчого / детектива щодо визначення статусу викривача, яка породжує нові корупційні ризики в кримінальному провадженні та жодним чином не забезпечує прав і гарантій захисту самих викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці слідчі / детективи досі не мають єдиного підходу до реєстрації кримінальних проваджень за участю викривачів, адже при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР) про корупційні кримінальні правопорушення відомості про участь викривача в кримінальному провадженні переважно не відображені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля громадян, які вибрали шлях боротьби з корупцією, це має негативні наслідки, такі як неможливість скористатися \u0026laquo;імунітетом викривача\u0026raquo; та реалізувати право на винагороду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас відповідно до ч. 9 ст. 214 КПК України передбачено обов\u0026rsquo;язок слідчого протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі \u0026mdash; Національне агентство) про початок досудового розслідування за участю викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, в Україні ключову роль в інституційному механізмі захисту прав викривачів відіграє Національне агентство, оскільки є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак Національне агентство не є стороною кримінального провадження та не має повноважень щодо оцінювання дій чи бездіяльності слідчого в частині забезпечення прав і гарантій викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому викривачі є заручниками суб\u0026rsquo;єктивного бачення слідчого / детектива їх правового статусу в кримінальному провадженні, від якого власне і залежать їх безпека та захист від можливих заходів негативного характеру (звільнення з роботи, дисциплінарні провадження тощо), пов\u0026rsquo;язаних з їхнім повідомленням до органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже ані слідчі, ані прокурори не вживають заходів захисту викривачів, зокрема щодо застосування до останніх заходів негативного характеру з метою їх переслідування чи помсти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду задля того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновною ж метою впровадження інституту викривання в Україні є залучення свідомих і доброчесних громадян до боротьби з корупцією та надання їм відповідних дієвих і простих механізмів такої боротьби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета цієї статті \u0026mdash; не взаємні звинувачення чи перекладання відповідальності. Швидше це заклик до діалогу та відкритих дискусій на тему викривання в кримінальному провадженні, захисту прав і гарантій викривача як у кримінальному провадженні, так і за його межами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже лише злагоджена робота профільних інституцій дасть дієвий результат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, для запровадження єдиного підходу до формулювання терміну \u0026laquo;викривач\u0026raquo; доцільно та необхідно впровадити уніфіковане поняття викривача шляхом вилучення з КПК України норми про визначення викривача (п. 16\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e ч. 1 ст. 3 КПК України) шляхом застосування визначення, наведеного в Законі, та/або узгодження з а\u003cspan\u003eбз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе забезпечить можливість органу досудового розслідування впровадити єдиний підхід до реєстрації та здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень за участю викривачів і відповідно надасть викривачам захист як у межах кримінального провадження, так і поза ним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто також звернути увагу слідчих / детективів на необхідність дотримання вимог Закону при розгляді повідомлень викривачів у порядку ст. 214 КПК України і враховувати той факт, що згідно з ч. 1 ст. 53\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e Закону \u0026nbsp;права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно слідчі / детективи зобов\u0026rsquo;язані вносити відомості про участь викривача в кримінальному провадженні саме під час реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, оскільки відомості, наявні в повідомленні викривача, стали підставою для початку досудового розслідування, а отже, повідомлення містило фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного правопорушення, які можуть бути перевірені (ч. 2 ст. 53\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e Закону).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":122,"url":"anastasiya-renkas","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/renkas-anastasiya.jpg","name":"Анастасія","surname":"Ренкас","post":"експертка НАЗК у сфері захисту викривачів та розбудови інституту викривання в Україні.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_2.jpg","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":773,"url":"vidverto-pro-vikliki-dlya-zahisnikiv-u-spravah-pro-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1702642182,"date":"15.12.2023","views":1079,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_10.jpg","mini_image":null,"name":"Відверто про виклики для захисників у справах про воєнні злочини","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини \u0026mdash; одна з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Водночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюють, часто замовчують і відповідно не досліджують. JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги організували закриту зустріч адвокатів для обговорення проблемних питань здійснення захисту в справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРоман Мартиновський\u003c/strong\u003e, експерт Регіонального центру прав людини, який модерував цю зустріч, зазначив, що до повномасштабного вторгнення більшість адвокатів не дуже активно брали участь у дослідженні воєнних злочинів і міжнародного гуманітарного права. Актуальність цієї теми відчули тільки після 24 лютого 2022 року, коли справи про воєнні злочини стали масовими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи зафіксували основні ідеї, висловлені учасниками зустрічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФормальний підхід до здійснення захисту в цих справах матиме негативні наслідки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначили учасники, трапляються випадки, коли адвокати фактично усуваються від захисту, займаючи позицію \u0026laquo;на розгляд суду\u0026raquo;, говорячи, що в справах in absentia в них немає можливості узгодити позицію з обвинуваченим. Але такий підхід не відповідає найкращим інтересам обвинуваченого, які мав би представляти й захищати адвокат. Можливо, активному захисту заважає відсутність мотивації, а можливо, якісь внутрішні упередження адвоката. Але багато із цих справ будуть проходити перевірку ЄСПЛ, то ж не припустимо, щоб Європейський суд встановив, що на національному рівні було зроблено недостатньо для забезпечення ефективного захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАдвокатам, які беруть участь у справах про воєнні злочини, необхідна додаткова мотивація\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники наголосили, що справи про воєнні злочини є непопулярними, вони мають додаткову складність як з огляду на матеріальну і процесуальну частини права, так і через морально-етичну складову. Тому принаймні адвокат має бути мотивований достойною оплатою роботи, а також інших можливих видатків: для збору доказів (наприклад, проведення експертиз) або на паливо, щоб доїхати в суд, наприклад, чи на місце вчинення злочину, щоб опитати свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрисутні висловили пропозицію, що оскільки адвокати фактично представляють правову державу в згаданих справах, то держава має забезпечити таку підтримку, як створення спеціального офісу, який би менеджерував діяльність адвокатів. Водночас було озвучено зауваження, що при введенні додаткових заходів підтримки треба дотримуватися принципу рівних можливостей для адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, та адвокатів, які працюють за контрактом з клієнтом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eМасовий розгляд справ у порядку \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eможе бути небезпечним\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили думку, що наразі суди, керуючись чинним законодавством, достатньо формально ухвалюють рішення про дозвіл проведення провадження в заочному порядку. Ніби діє презумпція належного повідомлення обвинуваченого про кримінальне провадження і достатньо не перевіряється, чи справді він обізнаний про справу стосовно нього. Це призводить до того, що на папері ніби щось робиться і злочинці засуджуються, а насправді ці рішення потім будуть масово скасовувати або визнаватимуть порушення процедури в них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк альтернативу, було запропоновано зупиняти такі провадження після проведення всіх необхідних слідчих дій і чекати фізичної появи в провадженні обвинуваченого. А процедуру in absentia запускати тільки у виняткових випадках, як і було задумано на початку її запровадження в національному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМережа підтримки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати зазначили, що було б добре створити спеціалізовану онлайн-мережу із залученими експертами, щоб радитися щодо складних питань, які виникають під час участі в таких справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож учасники наголосили на необхідності навчання адвокатів у сфері міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинів. Помічними були б доступні переклади рішень міжнародних судових інстанцій у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом \u0026mdash; загальна проблема, яка потребує активних дій для її розв\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили занепокоєння, що така загальна проблема, як ототожнення адвоката з клієнтом, стала ще більш актуальною з появою воєнних злочинів. Суспільство гостро реагує на ці справи, і адвокати не почуваються в безпеці, а свою роботу не вважають такою, яку розуміють, сприймають і цінують. Учасники зустрічі відзначили, що змінити це має системна та ґрунтовна робота самої адвокатської спільноти, яка, на жаль, наразі не дуже активна в цьому напрямі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож присутні висловили думку, що стандарти та алгоритми дій адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, могли б відігравати в цьому контексті також захисну роль для самих адвокатів і виконувати роз\u0026rsquo;яснювальну функцію для суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОрганізаційні проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред організаційних проблем, які стоять на заваді ефективній адвокатській діяльності, учасники назвали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнерівність прокурорів та адвокатів перед мобілізацією (прокурори не підлягають, а адвокати \u0026mdash; так);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість пересуватися під час комендантської години лише для адвокатів, які співпрацюють з БПД;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнеобхідність створення спеціалізації для адвокатів у цій сфері.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_10.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":772,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1702572357,"date":"14.12.2023","views":937,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_3.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно зі статтею 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Право не бути підданим катуванням \u0026mdash; одне з небагатьох абсолютних прав, яке не підлягає легітимним обмеженням навіть під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому відповідно до наведеної норми на державі лежить як негативний обов\u0026rsquo;язок \u0026mdash; не застосовувати катування, так і позитивний \u0026mdash; належним чином розслідувати факти катувань і притягувати винних осіб до відповідальності у випадку їх встановлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки, відбулася дискусія у партнерстві\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e з JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1t6c-DXAUOXnjIc9gWgULf0G7hzkMpTGY/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1t6c-DXAUOXnjIc9gWgULf0G7hzkMpTGY/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_3.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":771,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701781003,"date":"05.12.2023","views":860,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7_1.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) Конвенції про захист прав людини (далі \u0026mdash; Конвенція) в її кримінально-процесуальному аспекті гарантує право кожного обвинуваченого захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або \u0026mdash; за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника \u0026mdash; одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право на безоплатну правову допомогу є окремим правом. Права, перелічені в статті 6 \u0026sect; 3, \u0026mdash; це конкретні елементи концепції справедливого судового розгляду в кримінальному провадженні, закріпленої в статті 6 \u0026sect; 1. Внутрішня мета цих елементів завжди полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню справедливості кримінального провадження в цілому. Тому Суд нерідко розглядає питання дотримання права на захист як за статтею 6 \u0026sect; 3 (c), так і статтею 6 \u0026sect; 1 Конвенції, оцінюючи загальну справедливість кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень і судових розглядів у справах про міжнародні злочини (порушення законів і звичаїв війни воєнними злочинами, агресія, геноцид) здійснюється \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, що зумовлює обов\u0026rsquo;язкову участь захисника. Немало справ про колабораційну діяльність і суміжні з нею злочини також розслідуються у формі спеціального досудового розслідування. Нещодавня дискусія JustTalk \u0026laquo;Право на захист у справах про воєнні злочини\u0026raquo; показала, що важливість ефективного захисту в таких справах розуміють і визнають усі учасники кримінального провадження \u0026mdash; адвокати, сторона обвинувачення і суд. Водночас залишається певне нерозуміння того, який обсяг зобов\u0026rsquo;язань має держава, що означає \u0026laquo;ефективна правова допомога\u0026raquo; та як її реалізувати за відсутності обвинуваченого. У цій статті досліджується, як Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; Суд, ЄСПЛ) тлумачить право на захист згідно зі статтею 6 ЄКПЛ у межах позитивних обов\u0026rsquo;язків держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший обов\u0026rsquo;язок держави \u0026mdash; власне, забезпечити безоплатного захисника, зокрема у випадку, коли цього потребують інтереси правосуддя. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 52 КПК України участь захисника в справах щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, є обов\u0026rsquo;язковою. Цей обов\u0026rsquo;язок держава реалізує через центри безоплатної вторинної правової допомоги, тож на цьому зупинимося й перейдемо до основного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) передбачає, що юридична допомога має бути \u0026laquo;практичною і дієвою\u0026raquo;. Сам факт призначення державного захисника ще не означає ефективність такої допомоги, оскільки адвокат \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e може зіткнутися з тривалими перешкодами або ухилятися від виконання своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд неодноразово зазначав, що жодне обмеження спілкування клієнтів зі своїми адвокатами-захисниками \u0026mdash; як мовчазне, так і виражене \u0026mdash; не повинно ставати на перешкоді ефективній допомозі захисника, право на яке має обвинувачений\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Приклади таких обмежень охоплюють прослуховування телефонних розмов між обвинуваченим і його адвокатом\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, нагляд з боку слідчого судді за контактами затриманого зі своїм захисником\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, неможливість вільного спілкування з адвокатом через загрозу застосування санкцій\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, обмеження в часі та можливостях підготовки захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, Суд каже, що випадки обмеження спілкування адвоката з клієнтом можуть бути виправдані, якщо на це є вагома причина\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Переконливі підстави\u0026raquo; можуть існувати в тому разі, якщо було переконливо доведено що заходи, які обмежують право на конфіденційне спілкування з адвокатом, були спрямовані на запобігання ризику змови через контакти адвоката із заявником, або у випадку сумнівів щодо професійної етики адвоката чи правочинності його поведінки\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці українські адвокати можуть свідомо уникати встановлення зв\u0026rsquo;язків зі своїми підзахисними-громадянами Росії, побоюючись надмірної до себе уваги, стеження чи тиску з боку правоохоронних органів. Адвокат у жодному разі не повинен використовуватися держслужбами як засіб отримання інформації про особу підозрюваного, зазнавати будь-якого тиску з боку правоохоронних органів у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненням своїх професійних обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується неефективного представництва з вини адвоката, то Суд неодноразово підкреслював, що держава-учасниця не може нести відповідальність за всі недоліки призначеного або обраного обвинуваченим захисника\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Договірні держави зобов\u0026rsquo;язані втрутитися лише тоді, коли неспроможність адвоката забезпечити ефективне представництво є очевидною або належним чином доведена до їх відома\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння наведемо декілька справ про порушення статті 6 ЄКПЛ, де такі принципи та підходи були застосовані Судом у різних ситуаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eDaud v. Portugal\u003c/strong\u003e адвокат, призначений за програмою безоплатної правової допомоги, не вказав у своїх апеляційних скаргах, які саме правові норми, на його думку, були порушені, що призвело до визнання Верховним Судом апеляції неприйнятною. У своєму висновку Європейська комісія з прав людини зазначила, що в цій ситуації недоліки офіційно призначеного адвоката були очевидними й мали серйозні наслідки для захисту заявника, оскільки йому відмовили в доступі до Верховного Суду. За конкретних обставин справи та з огляду на той факт, що заявник був іноземцем, компетентні органи Португалії повинні були вжити заходів для забезпечення того, щоб заявник ефективно користувався своїм правом на допомогу захисника\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожою є справа \u003cstrong\u003eCzekalla v. Portugal\u003c/strong\u003e, у якій заявника-іноземця засудили до 15 років позбавлення волі за збут наркотичних речових за обтяжуючих обставин. Верховний Суд визнав неприйнятною апеляційну скаргу державного захисника, оскільки підстави апеляції не були належним чином обґрунтовані. Касаційна скарга не містила жодних доводів і не вказувала, яким чином слід було тлумачити й застосовувати положення законодавства, на порушення яких вона посилалася. Через декілька тижнів після подання вищезазначеним захисником апеляційної скарги заявник відмовився від його послуг й уклав договір з адвокатом, якого сам обрав, він також подав апеляцію, яку Суд, утім, не розглянув. ЄСПЛ сказав, що недотримання офіційно призначеним адвокатом простого й суто формального правила при подачі касаційної скарги з питань права до Верховного Суду мало вирішальне значення. На думку Суду, це було \u0026laquo;очевидним порушенням\u0026raquo;, яке вимагало позитивних кроків з боку відповідних органів влади. Верховний Суд міг би, наприклад, запропонувати офіційно призначеному адвокату доповнити або виправити скаргу, а не оголошувати її неприйнятною. Суд вважав непереконливими доводи уряду про те, що таке запрошення немислиме з огляду на незалежність адвокатури від держави і могло б призвести порушення принципу рівності сторін. По-перше, Суд не бачив, як просте запрошення суду виправити формальну помилку могло вплинути на незалежність адвокатської професії. По-друге, не можна однозначно стверджувати, що така ситуація неминуче порушуватиме принцип рівності сторін, оскільки це скоріше прояв повноважень судді керувати судовим процесом, що здійснюється з метою належного відправлення правосуддя\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eBogumil v. Portugal\u003c/strong\u003e заявник, також іноземець, неодноразово подавав скарги на недбалість державного адвоката, однак тривалий час вони залишалися без реакції. Нового адвоката призначили в день слухання, не давши йому достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції. Суд вказав, що стикнувшись з таким \u0026laquo;явним недоліком\u0026raquo; у захисті, заявник звернув на нього увагу судових органів, однак суд не відреагував належним чином на його прохання і не забезпечив йому реальну \u0026laquo;допомогу\u0026raquo; захисника \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e. Після призначення нового захисника суд, який повинен був знати, що заявник досі не отримував належної правової допомоги, міг з власної ініціативи відкласти розгляд справи для надання новому адвокату достатнього часу для підготовки. Той факт, що новопризначений захисник не подав відповідного клопотання про відкладення судового розгляду, не має жодного значення. Обставини справи вимагали від суду не залишатися пасивним і забезпечити конкретне та ефективне дотримання права заявника на захист\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eG\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey\u003c/strong\u003e обвинувачуваним був 15-річний юнак, який перебував у складному психологічному стані. На перших етапах кримінального провадження заявник узагалі не мав адвоката, допоки на третьому судовому засіданні адвокат співобвинувачуваних не заявив, що відтепер захищає і його. Утім, цей адвокат не з\u0026rsquo;явився на 17 з 25 засідань\u003cspan\u003e, а н\u003c/span\u003eа стадії апеляційного\u003cspan\u003e розгляду справи з\u0026rsquo;явився лише один раз. Досліди\u003c/span\u003eвши\u003cspan\u003e всі обставини справи, Суд зазначив, що молодий вік заявника, тяжкість злочинів, у яких його обвинувачували, суперечливі, на перший погляд, твердження, висунуті проти нього п\u003c/span\u003eравоохоронними органами\u003cspan\u003e та свідком обвинувачення\u003c/span\u003e,\u003cspan\u003e очевидна неспроможність адвоката належним чином представляти його інтереси і, нарешті, його численні неявки на слухання повинні були д\u003c/span\u003eозволити\u003cspan\u003e суду першої інстанції д\u003c/span\u003eійти\u003cspan\u003e висновку про те, що заявник нагально потребував а\u003c/span\u003eдекватного \u003cspan\u003eюридичного представництва\u003c/span\u003e, проте ніяких позитивних кроків вжито не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eFalc\u0026atilde;o Dos Santos v. Portugal\u003c/strong\u003e стосувалася кримінального провадження щодо заявника за підозрою у вчиненні декількох злочинів. Йому призначили державного адвоката, однак останній звернувся з проханням звільнити його від обов\u0026rsquo;язків захисника, оскільки його професійна етика не дозволяла йому захищати заявника з огляду на обставини, за яких останнього обвинувачували. Потім розгляд справи декілька раз відкладався у зв\u0026rsquo;язку із затримками в призначенні нового (другого) захисника. Другий захисник під час судового розгляду справи не заперечував вимогам сторони обвинувачення, а покладався на розсуд суду. Він також не вказав про свідків сторони захисту. Заявник просив суд не враховувати позицію другого захисника та призначити нового, однак ще деякий час суд продовжував розгляд справи за участю цього захисника. Третій захисник подав від імені заявника клопотання про визнання вимог прокурора недійсними, а також клопотав про виклик одинадцяти свідків і дев\u0026rsquo;яти експертів. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання як такого, що подане із запізненням, зазначивши, що попередній захисник мав, однак не використав можливість подати відповідне клопотання у встановлений строк. Згодом заявник відмовився і від третього захисника, оскільки той не виконував його вказівки, не допитував свідків обвинувачення та залишався пасивним під час слухання. Урешті, суд призначив заявнику четвертого захисника, а на наступний після цього день \u0026mdash; ухвалив обвинувальний вирок. Оскарження вироку за допомогою самостійно обраного захисника не мало успіху. Суд дійшов висновку, що принаймні стосовно провадження в першій інстанції, найважливішої стадії судового розгляду, результат, передбачений \u0026sect; 3 статті 6 Конвенції, не був досягнутий, оскільки заявник фактично залишився без ефективної правової допомоги. Саме національні органи влади повинні були втрутитися належним чином. Зокрема, суд мав вжити дій, які б дозволити заявнику представити свій захист ефективно, незважаючи на відмову призначених судом адвокатів. Суд не повинен був продовжувати судовий розгляд за участю другого захисника після того, як заявник озвучив відмову від нього, а також суд не пішов назустріч третьому захиснику в поновленні строку на подання клопотання. Ці помилки суд апеляційної інстанції не усунув. Таким чином, Суд констатував, що обмеження прав на захист, подібне до того, що сталося в цій справі, виявилося несумісним з принципом справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eSejdovic v. Italy\u003c/strong\u003e Суд уперше окреслив вимоги до правової допомоги в справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Суд вказав, що саме на суди покладається обов\u0026rsquo;язок забезпечити справедливий судовий розгляд і, відповідно, надати можливість адвокату, який присутній на судовому засіданні для того, щоб захищати обвинуваченого в разі його відсутності, зробити це. У цій справі уряд не переконав Суд, що заявник був достатньо обізнаний про кримінальне переслідування та обвинувачення, висунуте проти нього. Тому він не зміг дійти висновку, що заявник намагався ухилитися від судового розгляду або беззаперечно відмовився від свого права на участь у судовому розгляді. Далі Суд встановив, що засіб правового захисту, передбачений КПК, не гарантував заявнику з достатньою впевненістю можливість з\u0026rsquo;явитися на новий судовий розгляд для представлення свого захисту. З огляду на такі висновки Суд встановив порушення і не вважав необхідним розглядати твердження заявника про те, що захист, який здійснював його адвокат, був неналежним\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічних висновків Суд дійшов і в справі \u003cstrong\u003eSanader v. Croatia\u003c/strong\u003e. У 1991 році відносно заявника порушили кримінальне провадження, а згодом заочно засудили за приєднання до сербських воєнізованих формувань і розстріл військовополонених. У своїй скарзі заявник стверджував, що не знав про кримінальне провадження, його адвокат \u003cem\u003eex officio \u003c/em\u003eвиконував свої обов\u0026rsquo;язки неефективно, а хорватське законодавство не передбачало адекватної процедури для перегляду вироку. Суд вказав, що з огляду на ескалацію конфлікту в Хорватії в той час і те, що заявник проживав на території, непідконтрольній національним органам влади, вони в принципі не могли повідомити його про кримінальне провадження або забезпечити його присутність. Суд встановив порушення статті 6 \u0026sect; 1, оскільки не було доведено, що заявник переховувався від суду або чітко відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, йому не було надано з достатньою чіткістю можливості ініціювати новий розгляд по суті висунутих проти нього обвинувачень судом з повним дотриманням його права на захист. З огляду на це та, зокрема, неможливість заявника домогтися повторного розгляду справи після його заочного засудження Суд не вважав за необхідне розглядати його твердження про неефективну правову допомогу під час провадження, проведеного за його відсутності\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eDimchevska v. North Macedonia\u003c/strong\u003e стосувалася неможливості заявниці домогтися повторного розгляду справи після її засудження в кримінальному провадженні, про яке вона не знала і в якому не брала участі, оскільки перебувала за кордоном. У вересні 2015 року суд першої інстанції призначив заявниці адвоката та розмістив рішення на дошці оголошень суду. За відсутності апеляційної скарги 6 жовтня 2015 року рішення набрало законної сили. Через два роки заявниця випадково дізналася про її засудження, коли вирок було надано як доказ відповідачем у цивільному провадженні, ініційованому заявницею. Вона одразу звернулася до суду з клопотанням про перегляд справи, посилаючись на те, що розгляд справи був проведений заочно, а також наявність нових доказів і фактів. Суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема через те, що в заявниці був державний адвокат і він не оскаржив вирок. По суті справи Суд встановив, що публікація вироку на дошці оголошень суду, як це передбачалося національним законодавством, не могла призвести до того, що заявниця дізналася б про вирок, перебуваючи в іншій країні, і на той час національним органам було відомо про це. Суд також врахував відсутність відомостей про ухилення заявниці від кримінального провадження та її мовчазну відмову брати в ньому участь, оскільки було доведено факт її необізнаності про справу. Насамкінець Суд вказав, що заявницю не можна було обвинувачувати в тому, що призначений судом адвокат не оскаржив вирок щодо неї та що в результаті кримінальний процес було проведено без повного дотримання її права на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ вище наведеної судової практики можна дійти таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНеефективний захист може проявлятися в різних формах: систематична неявка захисника в судові засідання, відсутність заперечень стороні обвинувачення, систематичне покладання на розсуд суду, непредставлення доказів сторони захисту, непроведення допиту свідків сторони обвинувачення, неоскарження обвинувального вироку, недотримання простих і формальних вимог кримінального процесуального закону, якщо це призведе до серйозних порушень процесуальних прав обвинуваченого (якщо це не можна вважати помилковою поведінкою або звичайним недоліком аргументації\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДо порушення права на захист також може призвести втручання в спілкування, обмеження спілкування між адвокатом і клієнтом, тиск на адвоката, незабезпечення достатнього часу та можливостей для підготовки захисту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержавні органи (орган досудового розслідування, прокуратура, суд) повинні втрутитися в ситуацію, якщо (1) обвинувачений заявив про неефективний захист та заміну адвоката, або (2) коли ненадання адвокатом ефективної правової допомоги є очевидним. У такому разі державні органи повинні відреагувати на такі факти, наприклад повідомити відповідний центр безоплатної вторинної правової допомоги, надати захиснику додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи, уникати надмірного формалізму тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча обов\u0026rsquo;язок втрутитися перш за все стосується випадків безоплатної правової допомоги (адвокатів \u003cem\u003eex officio)\u003c/em\u003e, він також може виникнути щодо самостійно обраного захисника.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e захисникам варто завжди оскаржувати обвинувальний вирок \u0026mdash; і для належного здійснення захисту, і задля формування судової практики судами вищих інстанцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа відсутності (1) належного повідомлення підозрюваного, обвинуваченого про факт кримінального провадження і судового розгляду, його умисного ухилення або однозначної відмови з\u0026rsquo;явитися до суду та (2) адекватного законодавчого механізму перегляду вироку, ухваленого \u003cem\u003ein absentia, \u003c/em\u003eефективна безоплатна правова допомога не компенсує порушення прав обвинуваченого.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Sakhnovskiy v. Russia [GC], no. 21272/03, \u0026sect; 102, 2 November 2010\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Zagaria v. Italy, no. 58295/00, \u0026sect; 36, 27 November 2007\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Lanz v. Austria, no. 24430/94, \u0026sect; 52, 31 January 2002\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e M v. the Netherlands, no. 2156/10, \u0026sect; 92, 25 July 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u0026Ouml;calan v. Turkey [GC], no. 46221/99, \u0026sect; 133, ECHR 2005-IV; Moroz v. Ukraine, no. 5187/07, \u0026sect; 67-70, 2 March 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e S. v. Switzerland, 28 November 1991, \u0026sect; 49, Series A no. 220; Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia, nos. 11082/06 and 13772/05, \u0026sect; 641, 25 July 2013\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Lagerblom v. Sweden, no. 26891/95, \u0026sect; 56, 14 January 2003\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993, \u0026sect; 41, Series A no. 275\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Daud v. Portugal (judgment of 21 April 1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-II с. 744, \u0026sect; 23, с. 756-57, \u0026sect; 50\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 28, 68-71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Bogumil v. Portugal, no. 35228/03, \u0026sect; 47-50, 7 October 2008\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e G\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey, no. 70337/01, \u0026sect; 129, 131, ECHR 2009 (extracts)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Falc\u0026atilde;o dos Santos v. Portugal, no. 50002/08, \u0026sect;\u0026sect; 44-47, 3 July 2012\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Sejdovic v. Italy [GC], no. 56581/00, \u0026sect; 91-95, 101, 104, 107, ECHR 2006-II\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Sanader v. Croatia, no. 66408/12, \u0026sect; 75-98, 12 February 2015\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":121,"url":"anna-kozmenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kozymenko.jpeg","name":"Анна","surname":"Козьменко","post":"адвокатка, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":770,"url":"191-vs-364-rozmezhuvannya-skladiv-zlochiniv-peredbachenih-ch-2-st-191-i-st-364-kriminalnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701266628,"date":"29.11.2023","views":11447,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/na-saty.jpg","mini_image":null,"name":"191 vs 364: розмежування складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ст. 364 Кримінального кодексу України","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні два найбільш поширені склади злочину, за якими порушуються кримінальні провадження у сфері економіки та у сфері боротьби з корупцією, \u0026ndash; це привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.\u0026nbsp;2\u0026ndash;5 ст. 191 Кримінального кодексу України, далі \u0026ndash; КК) та зловживання владою або службовим становищем (ст.\u0026nbsp;364 КК). За даними Вищого антикорупційного суду (далі \u0026ndash; ВАКС), за чотири роки його роботи (вересень 2019 \u0026ndash; серпень 2023) зі всіх кримінальних проваджень, що надійшли до суду, 23 % були за ст. 191 КК і 18\u0026nbsp;% \u0026ndash; за статтею 364 КК. Тобто більше як 40\u0026nbsp;% усіх справ, що розглядалися чи розглядаються у ВАКС. І це не дивно. Оскільки будь-яке управлінське рішення, контракт, стороною якого є держава або предметом якого є державні кошти чи майно, може стати предметом розслідування слідчих органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДуже часто правоохоронці розслідують схожі правовідносини в одному випадку за ст.\u0026nbsp;191 КК, а в іншому \u0026ndash; за ст. 364 КК. Ба більше, спочатку порушують провадження та розслідують за ст.\u0026nbsp;191 КК, а потім, якщо не можуть довести корисливий мотив у службової особи, перекваліфіковують на ст.\u0026nbsp;364 КК. Дуже показовою з точки зору \u0026laquo;конкурентності\u0026raquo; вказаних норм КК є справа №\u0026nbsp;757/55923/16-к. У цій справі суд першої інстанції загальної юрисдикції виніс виправдувальний вирок за ч.\u0026nbsp;5 ст.\u0026nbsp;191 КК. Пізніше Апеляційна палата ВАКС (далі \u0026ndash; АП ВАКС) (справа була передана до ВАКС за підсудністю після початку його роботи) своєю ухвалою підтвердила цей виправдувальний вирок. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі \u0026ndash; ККС ВС) скасував цю ухвалу АП ВАКС та відправив на новий розгляд до апеляційної інстанції. І на цей раз АП ВАКС скасувала виправдувальний вирок, вийшла за межі висунутого обвинувачення, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення, і визнала підсудного винним за ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;364 КК. Але 4 липня 2023 року ККС ВС знову скасував вирок АП ВАКС і направив справу на розгляд в суд апеляційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ми бачимо, що не лише в слідчих і прокурорів виникають проблеми з розмежуванням ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364, а навіть суди в ході судового розгляду змінюють правову кваліфікацію обвинувачення за цими статтями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так? Усе дуже просто: склади вказаних кримінальних правопорушень конкурують між собою, маючи дуже схожу об\u0026rsquo;єктивну сторону. Але, як кажуть, диявол ховається в деталях. Пропонуємо розібратися в розмежуванні складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ст. 364 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСКЛАД ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ Ч.\u0026nbsp;2 СТ.\u0026nbsp;191 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 2 ст. 191 КК передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.\u003cem\u003e \u003cstrong\u003eОб'єктом\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e цього злочину є відносини власності. \u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єкт\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: тільки службова особа. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e прямий умисел і корисливий мотив \u0026ndash; одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ \u003cem\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єктивної сторони\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. \u003cem\u003e\u003cu\u003eПривласнення\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e \u0026mdash; це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. \u003cem\u003e\u003cu\u003eРозтрата\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e \u0026mdash; це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем як спосіб \u003cem\u003e\u003cu\u003eзаволодіння\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифіка ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб\u0026rsquo;єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем \u0026ndash; \u003cu\u003eце спосіб заволодіння майном\u003c/u\u003e. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. За ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК суб\u0026rsquo;єкт незаконно вилучає майно з наявних фондів і безоплатно обертає його на свою користь, використовуючи для цього службове становище як спосіб такого заволодіння\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСКЛАД ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ СТ.\u0026nbsp;364 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 364 передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди правам та інтересам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єкт\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдодатковий безпосередній\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єкт \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u0026ndash; охоронювані законом права, свободи та інтереси юридичних осіб. \u003cem\u003e\u003cu\u003eОб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e включає три обов\u0026rsquo;язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); (3) причинний зв\u0026rsquo;язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб\u0026rsquo;єкт: службова особа. \u003cem\u003e\u003cu\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e: прямий умисел і спеціальна мета\u003cem\u003e \u0026ndash;\u003c/em\u003e одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба зазначити, що в ст. 364 КК вказано на вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому ним визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов\u0026rsquo;язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 364 КК важливо встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов\u0026rsquo;язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо). Оскільки, якщо службова особа, домагаючись необхідного їй рішення, використовує для цього не своє службове становище, а особисті зв\u0026rsquo;язки, свій авторитет, впливовість посади, яку вона обіймає, дружні чи родинні стосунки тощо, то склад службового зловживання відсутній\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Виникає логічне запитання: чи не є авторитет і впливовість наслідком службового становища? Вважаємо, що ні, оскільки об\u0026rsquo;єктивна сторона цього злочину чітко окреслена та полягає у вчиненні дій (бездіяльності), що прямо випливають з її службових обов\u0026rsquo;язків. В іншому випадку особа може нести відповідальність за ст.\u0026nbsp;364 за підбурювання чи пособництво, але ж не може бути виконавцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСловосполучення \u0026laquo;всупереч інтересам служби\u0026raquo; означає, що службова особа ігнорує покладені на неї функції, діє на противагу їм, нехтує службовими обов\u0026rsquo;язками чи хибно сприймає їх, підриває авторитет владних органів, тобто поводиться незаконно та невідповідно до її статусу\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас науковці зазначають, що в більшості кримінальних кодексів держав Європи не передбачено відповідальності за зловживання владою чи службовим становищем і за перевищення влади чи службових повноважень. Зазвичай кримінальна відповідальність передбачена лише за конкретні, чітко визначені дії, що становлять спеціальні випадки незаконного використання службового становища. Це є результатом дії принципу правової визначеності, за яким кожен західний чиновник і посадовець чітко знає, що він може робити, а що \u0026ndash; ні. Тому, якщо в діях відповідних службових осіб немає корисливих мотивів, такі дії не повинні кваліфікуватися як злочинні\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Є сподівання, що такий принцип буде закладений і в новому КК, який зараз розробляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ Ч.\u0026nbsp;2 СТ.\u0026nbsp;191 ТА СТ.\u0026nbsp;364 КК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер проаналізуємо підходи до розмежування складів, передбачених ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364 КК, у судовій практиці. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191) слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ постанові ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі №\u0026nbsp;707/661/17 зазначено, що об\u0026rsquo;єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, має три обов\u0026rsquo;язкові ознаки: (1) діяння використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб\u0026rsquo;єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; (2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; (3) причинний зв\u0026rsquo;язок між діянням і наслідками. Своєю чергою зловживання владою характеризується як учинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред\u0026rsquo;явлення вимог і ухвалення рішень, обов\u0026rsquo;язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 28 жовтня 2020 року в справі №\u0026nbsp;694/1050/16-к вказано, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак у їх сукупності, а саме: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів або надання будь-якої неправомірної вигоди іншій фізичній особі; заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, діяння службової особи обов\u0026rsquo;язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала чи виконала неналежним чином, повинні входити в коло її службових обов\u0026rsquo;язків. Тобто з наведеної позиції випливає, що дії службової особи підлягають оцінці за ст. 364 КК лише у випадку, коли наслідки вчиненого випливають з виконуваного або неналежним чином виконуваного кола службових обов\u0026rsquo;язків (ухвала ККС ВС від 18 липня 2023 року в справі № 991/3966/20).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа позицією колегії суддів Другої судової палати ККС ВС (постанова від 12 грудня 2019 року в справі №\u0026nbsp;646/7942/14-к) зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з її службових повноважень та були пов\u0026rsquo;язані зі здійсненням прав та обов\u0026rsquo;язків, якими ця особа наділена на посаді, яку обіймає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗловживання службовим становищем \u0026ndash; це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов\u0026rsquo;язаних із займаною посадою. Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на неї обов\u0026rsquo;язками з виконання відповідних функцій. Діяння, змістом яких є використання службовою особою влади або службового становища, може перебувати в межах її компетенції; перебувати в межах не її, а компетенції інших органів або службових осіб; перебувати поза межами компетенції будь-яких органів або службових осіб. \u003cem\u003e\u003cu\u003eВчинення дій всупереч інтересам служби\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e формально завжди є виходом поза межі наданих повноважень, оскільки ті надаються лише на законних підставах для використання в спосіб і в порядку, що визначені приписами нормативних актів. Наскільки б явно винувата особа не виходила за межі своїх повноважень, внутрішнім змістом її дій є використання влади або службового становища, якщо вони безпосереднього пов\u0026rsquo;язані зі службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень. Обов\u0026rsquo;язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення того, що \u003cem\u003e\u003cu\u003eдії винної особи перебували в безпосередньому зв\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u0026rsquo;\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eязку з її службовими повноваженнями\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e, були зумовлені тими фактичними можливостями, що вони походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв\u0026rsquo;язок між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину. Зловживання службовим становищем \u0026ndash; це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби прав і можливостей, пов\u0026rsquo;язаних з її посадою. \u003cem\u003e\u003cu\u003eКорисливий мотив\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов\u0026rsquo;язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи (постанова ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі №\u0026nbsp;707/661/17).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ ухвалі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі №\u0026nbsp;0912/1638/12 (провадження №\u0026nbsp;51-2735км18) ідеться про те, що при корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст.\u0026nbsp;364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає \u003cem\u003e\u003cu\u003eспособом розкрадання чужого майна,\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов\u0026rsquo;язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК України (ухвала АП ВАКС від 28 січня 2021 року в справі № 757/55923/16-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відмінність складів злочинів, передбачених ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 КК і ст.\u0026nbsp;364 КК, полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. І на відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватися оплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, \u0026ndash; інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт (ухвала ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі № 0912/1638/12\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ми бачимо, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;191 та ст.\u0026nbsp;364 КК, мають доволі схожі склади. Обидва склади є матеріальними, тобто в обох випадках суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди є обов\u0026rsquo;язковим елементом об\u0026rsquo;єктивної сторони. І в тому, і в іншому випадку суб\u0026rsquo;єктивна сторона виражається в прямому умислі. І в тому, і в іншому випадку спеціальний суб\u0026rsquo;єкт \u0026ndash; службова особа \u0026ndash; вчиняє дії, спрямовані на використання своїх службових повноважень усупереч інтересам служби для досягнення певної протиправної мети. Але в першому випадку (ч.\u0026nbsp;2 ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст.\u0026nbsp;364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов\u0026rsquo;язково має бути спеціальна мета \u0026ndash; одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДуже часто в органів правопорядку і навіть у судів виникають складнощі з кваліфікацією дій за цими статтями КК. Провадження порушується за ст.\u0026nbsp;191 КК, але в ході досудового розслідування за браком доказів щодо розкрадання діяння перекваліфіковують на ст.\u0026nbsp;364 КК, оскільки склад ст. 364 КК допускає більш широке трактування. І тому в новому КК доречно було б передбачити конкретні види службових злочинів з метою уникнення широкого та двозначного трактування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринциповим з практичної точки зору, але нерозв\u0026rsquo;язаним залишається питання: чи може матеріальна шкода за ст. 364 КК полягати не лише в прямих (реальних) майнових збитках, а і в упущеній (втраченій) вигоді? Тут думка науковців є діаметрально протилежною, як і судова практика. Але це вже питання для окремої дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т. 2: Особлива частина / за заг. ред. В.\u0026nbsp;Я. Тація, В.\u0026nbsp;І. Борисова, В.\u0026nbsp;І. Тютюгіна. Харків : Право, 2013. С. 218.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Там само. С. 795.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Там само. С. 792\u0026ndash;793.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д.\u0026nbsp;С. Азаров, В.\u0026nbsp;К. Грищук, А.\u0026nbsp;В. Савчено [та ін.]; за заг. ред. О.\u0026nbsp;М. Джужі, А.\u0026nbsp;В. Савченка, В.\u0026nbsp;В. Чернєя. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ\u0026nbsp;: Юрінком Інтер, 2018. С. 862.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Хавронюк М. Чому в Європі не розуміють прислів\u0026rsquo;я \u0026laquo;від тюрми не зарікайся\u0026raquo; // Українська правда, 06.10.2011 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/6/6642959/\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/6/6642959/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":120,"url":"maksim-sheverdin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/739.jpg","name":"Максим","surname":"Шевердін","post":"адвокат, партнер LCF, к. ю. н.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/na-saty.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":769,"url":"zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701094813,"date":"27.11.2023","views":756,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.jpg","mini_image":null,"name":"Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк розглядаються справи про воєнні злочини?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика \u0026mdash; не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, \u0026mdash; це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, \u0026mdash; ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов\u0026rsquo;язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРоль захисника в оцінюванні доказів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам\u0026rsquo;ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об\u0026rsquo;єктивну істину в провадженні не шукає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eТо яка роль захисника в процесі \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e? Не без перебільшення \u0026mdash; визначальна\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх \u0026mdash; сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВироки, які всіх цікавлять\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, вирок \u0026mdash; це лише підсумок процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого ми всі прагнемо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об\u0026rsquo;єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому вироки національних судів у цих справах \u0026mdash; це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки за наслідками справедливого судового розгляду \u0026mdash; це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":119,"url":"marina-bondarenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bondarenko-marina.jpg","name":"Марина","surname":"Бондаренко","post":"суддя Дарницького районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":768,"url":"pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1700741579,"date":"23.11.2023","views":1460,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_9.jpg","mini_image":null,"name":"П’ять закриттів справи «Роттердам+»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=Y7MJ0j-vy04\u0026amp;ab_channel=%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%83%D0%B4\"\u003eперший епізод справи\u003c/a\u003e про зловживання на 19 млрд грн \u0026mdash; \u0026laquo;справи Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стосується ухвалення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постанови №\u0026nbsp;289. Нею, на думку обвинувачення, у вартість вугілля для українських ТЕС необґрунтовано була закладена ціна за його транспортування. За версією слідства, через це споживачі переплатили низці компаній, які закуповують вугілля, серед яких ДТЕК, понад 18 млрд грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 жовтня колегія суддів ВАКС оголосила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114157346\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким закрила кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування. Судді вирішили, що прокурор подав обвинувальний акт до суду вже після того, як цей строк закінчився, а відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) це є безумовною підставою для закриття справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційна палата ВАКС (АП ВАКС) розпочала апеляційний перегляд цього рішення 14 листопада 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле чи все так однозначно в рішенні ВАКС? Чи, може, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття? Розберімося.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо зі строками в справі й до чого тут \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу почали розслідувати в березні 2017 року. Тоді стало відомо про ймовірні факти необґрунтованого завищення кінцевої вартості вугілля для українських електростанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосудове розслідування тривало майже п\u0026rsquo;ять років, і за цей час детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) поетапно встановлювали нові факти та нових фігурантів справи. Щоразу їм доводилося вносити нові відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Так, за 2017\u0026ndash;2019 роки, окрім першого, було зареєстровано ще сім кримінальних проваджень, у результаті їх усіх об\u0026rsquo;єднали з першим, відкритим у березні 2017-го.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме в цьому проміжку часу Верховна Рада України ухвалила сумнозвісні \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, про які ми уже неодноразово \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pidstupna-mina-v-dosudovyh-rozsliduvannyah-yak-popravky-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravy/\"\u003eрозповідали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та закликали до їх осмисленого застосування в обʼєднаних кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦими поправками до КПК України встановлювався новий порядок продовження строку досудового розслідування \u0026mdash; це має робити слідчий суддя, якщо йдеться про продовження строку до 6 та до 12 місяців. Закон, який вносив відповідні зміни, містив вказівку, що вони не мають зворотної дії та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після набуття чинності цими змінами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволив закривати провадження, якщо з моменту повідомлення про підозру до передання обвинувального акта до суду строк досудового розслідування закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВласне, питання тлумачення спеціальної вказівки про часове застосування внесених змін вкотре стало наріжним каменем для учасників справи.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувалася колегія суддів ВАКС, закриваючи справу?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотиви суддів про закриття умовно мають \u003cstrong\u003eдві складові\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eПерша\u003c/strong\u003e стосується мотивування закриття справи через продовження строку досудового розслідування неуповноваженим, на думку суддів, суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; прокурором. Друга стосується оцінки судом впливу неодноразового закриття справи прокурорами під час слідства на строки досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо продовження строку досудового розслідування неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець не дав чіткої відповіді, як слід продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, зареєстрованих як до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, так і після. Судова практика розходилася настільки, що слідчі судді ВАКС навіть \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97644693\"\u003eвідмовлялися\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e продовжувати строки розслідування в подібних ситуаціях, посилаючись на відсутність повноважень це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості про кримінальне провадження, за яким скерували обвинувальний акт до суду в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, первинно вносилися до ЄРДР до 16 березня 2018-го. Але навіть після обʼєднання з іншими кримінальними провадженнями вже після цієї дати прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) продовжували строки досудового розслідування через постанови керівників органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе і стало однією з причин, чому колегія суддів ВАКС закрила справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) у жовтні 2022 року дала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про те, що продовжувати строк в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях повинен слідчий суддя, а не керівник прокуратури, оскільки це посилює гарантії прав людини в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що в першому епізоді \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; підозри фігурантам оголосили 8 серпня 2019 року. І прокурор САП замість звернення до слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування звернувся до керівника САП. Тому колегія суддів фактично визнала незаконними постанови керівника САП від 8 грудня 2019 року, 8 лютого 2020 року, 8 квітня 2020 року, 8 червня 2020 року та 8 серпня 2020 року, які продовжували такий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля справи це означає, що строк узагалі не продовжували, а тому розслідування мало завершитися 8 листопада 2019 року або закриттям справи, або переданням обвинувального акта до суду. \u003c/strong\u003eЖодну із цих дій у вказані строки не виконали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо спливу строку через неодноразове зупинення та закриття справи\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе лише цим мотивувала рішення колегія суддів. Справа \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; неодноразово зупинялася та закривалася з ініціативи прокурорів САП. Як наслідок, навіть прокурори констатували, що граничний строк досудового розслідування був перевищений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд оцінив, що прокурори САП закривали це кримінальне провадження:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e27 серпня 2020 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, на думку прокурора, строків досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e21 січня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e9 квітня 2021 року\u003c/strong\u003e \u0026mdash; через неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e20 травня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести вину фігурантів і закінчення строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки прокурора в останній постанові згодом \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100413290\"\u003eпідтвердила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e й слідча суддя, вказавши, що кожен день скасування рішення про закриття провадження повинен включатися до строку досудового розслідування. Оскільки всього справу закривали чотири рази, а станом на 27 серпня 2020-го з 12 місяців залишилося лише 3 дні, то вказаний строк закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів ВАКС узяла до уваги цей висновок слідчої судді, а також врахувала невтішний для сторони обвинувачення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ККС ВС \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eв\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eід 3 квітня 2023 року, згідно з яким строк між закриттям провадження, у якому є підозрювані особи, і скасуванням цього рішення прокурором повинен враховуватися до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори вищого рівня скасовували закриття \u0026laquo;Роттердама+\u0026raquo; тричі. Таким чином, якщо дотримуватися логіки згаданої постанови ККС ВС, часові проміжки 21.01.2021 \u0026mdash; 25.01.2021 (5 днів), 09.04.2021 \u0026mdash; 15.04.2021 (7 днів) та 20.05.2021 \u0026mdash; 22.09.2022 (491 день) мають бути враховані до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало підстави колегії суддів вважати, що строк закінчився ще задовго до передання обвинувального акта до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-11-23_17-55-48.jpg\" width=\"1280\" height=\"800\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувався суддя, який не погодився з рішенням більшості колегії?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакрити справу зголосилися два судді, тоді як член колегії Віктор Ногачевський не погодився з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114296306\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ключовим мотивом було те, що суд у підготовчому провадженні взагалі не був уповноважений ухвалювати таке рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі повноваження визначені в ст. 314 КПК України. У них вказано, що суд може закрити справу на підставах, визначених пунктами 5\u0026ndash;8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України. Однак п. 10, до якого відсилає ця стаття, стосується зовсім іншої підстави для закриття кримінального провадження, а саме наявності нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Цей пункт зʼявився у тексті ст. 314 одночасно з доповненням ст. 284 КПК України п. 10. Тоді ще \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; не існувало, а можливість закрити кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування зʼявилася в ст. 284 КПК України значно пізніше і під тим самим п. 10.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому Віктор Ногачевський вважає, що через закінчення строків досудового розслідування закривати справу може лише прокурор на етапі досудового розслідування. Суд зі свого боку може лише визнати недопустимими докази, зібрані поза відведеними слідству строками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним аргументом проти рішення колегії було те, що фабули зареєстрованих кримінальних проваджень після 16 березня 2018 року були похідними від основної, тобто вони лише розширювали первинну фабулу, викладену ще 2017-го. Тому подібне обʼєднання не свідчило про зловживання своїми повноваженнями з боку органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе оминув суддя й актуальність провадження, нагадавши, що розмір імовірно завданої шкоди становить 3\u0026nbsp;% від усіх видатків держбюджету України за 2015 рік. Тому слід провести його судовий розгляд для з\u0026rsquo;ясування обставин подій такого масштабу.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкі ж рішення може ухвалити АП ВАКС?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми вже згадали раніше, нині справа перебуває в АП ВАКС, де вже 14 листопада почали слухати скаргу прокурора на рішення колегії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові параметри, які, на наш погляд, має оцінити апеляція:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість закриття справи за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне продовження строку досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість включення строку між закриттям провадження з підозрюваними та скасуванням рішення про це до загального строку досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоділимося окремими міркуваннями з приводу цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо першого\u003c/strong\u003e. Спеціальна вказівка в законі про дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, у тому числі положень про можливість закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування, поширюється на справи, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як ми вже зазначали, \u003cstrong\u003eзаконодавець не розв\u0026rsquo;язав питання\u003c/strong\u003e про можливість застосування вказаної підстави для закриття проваджень, які були зареєстровані до та після 16 березня 2018-го та надалі об\u0026rsquo;єднані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, обʼєднана палата ККС ВС постановою від 31 жовтня 2022 року фактично дозволила застосовувати цю норму до таких проваджень. Водночас обʼєднана палата ККС ВС у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 11 вересня 2023 року вказала, що застосовувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можна лише до проваджень, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року. Попри те, що в цій постанові не аналізувалися питання про застосування цих норм в обʼєднаних кримінальних провадженнях, у висновку судді використали чіткіші формулювання, ніж законодавець у вказівці щодо дії в часі \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e20 квітня цього року колегія суддів ККС ВС сформувала правовий висновок у подібній справі, де кримінальне провадження від 2017 року на підставі цього ж пункту ст. 284 КПК України було закрито судами нижчих інстанцій. Касаційний суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110569390\"\u003eвказав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що\u003cstrong\u003e п. 10 не може бути застосований до цього кримінального провадження, а також до всіх інших, виділених з нього в окреме провадження або об\u0026rsquo;єднаних з ним і зареєстрованих пізніше. А все тому, що цей закон не існував на час внесення відомостей до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Цю ж позицію з посиланням на рішення обʼєднаної палати ККС від 11 вересня 2023 року виклала колегія суддів ККС у своїй нещодавній \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114188345\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 10 жовтня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про те, що питання можливості застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях не є повністю розв\u0026rsquo;язаним. А остання практика касаційної інстанції не зовсім узгоджується з позицією, викладеною в постанові обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що колегія суддів ВАКС, закриваючи справу \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, фактично презюмувала можливість застосування до неї п. 10 та не надала обґрунтування цьому. Тому можемо припустити, що АП ВАКС врахує та оцінить застосовану першою інстанцією ВАКС позицію суду касаційної інстанції та наведе аргументи щодо її нерелевантності до цієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе призведе до визнання помилковим застосування п. 10 до цієї справи та можливого скасування рішення про закриття справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо другого питання\u003c/strong\u003e. Перша інстанція, керуючись тим же правовим висновком обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, дійшла висновку, що продовжувати строк мав слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цих питань практика АП ВАКС не є однозначною. Передбачуваність кримінального процесуального закону тут стає як ніколи актуальною, оскільки ані прокурори, ані суди не мали єдиного бачення, хто повинен продовжувати ці строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107579205\"\u003eсправі Ощадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e за подібних умов колегія суддів АП ВАКС скасувала рішення про закриття справи через закінчення строків розслідування після повідомлення про підозру. Ключовим мотивом відступлення від наведеної вище позиції обʼєднаної палати було те, що на час ухвалення рішень про продовження прокурором такого строку його дії підпадали під поняття \u0026laquo;сумлінних\u0026raquo;, адже він перед цим безрезультатно звертався до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; прокурори не зверталися до слідчого судді, такий судовий контроль неодноразово все ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87480598\"\u003eпроводився\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Зокрема, під час оскарження постанов про закриття першого епізоду справи та під час продовження строку дії обов\u0026rsquo;язків, покладених на підозрюваних у цій справі, ці обов\u0026rsquo;язки не можуть виходити за строки слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідступлення від правової позиції обʼєднаної палати колегією суддів АП ВАКС відбулося також у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111031360https:/reyestr.court.gov.ua/Review/111031360\"\u003eсправі Одеського припортового заводу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, фігурантом якого є екснардеп Грановський. Колегія вказала, що згаданий висновок не може бути застосований, оскільки його сформулювали вже після продовження строку прокурорами, тому вони не могли знати та передбачити таку позицію ККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дає підстави вважати, що позиція суддів АП ВАКС може залишитися незмінною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не слід також виключати ймовірність того, що колегія суддів АП ВАКС не буде детально вдаватися до релевантності та застосовності позиції обʼєднаної палати ККС ВС до цієї справи й залишить без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а рішення суду першої інстанції без змін. У такому разі справа буде за судом касаційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо третього питання. \u003c/strong\u003eОдин з аргументів першої інстанції ВАКС полягав у тому, що через систематичні закриття прокурорами цієї справи граничний строк міг закінчитися ще в травні 2021 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок колегія суддів зробила з огляду на позицію ККС ВС від 3 квітня 2023 року, де йшлося, що час між закриттям справи та його скасуванням повинен додаватися до часу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція ККС ґрунтувалася на засаді розумності строків кримінального провадження. Згідно з нею кожен має право, щоб або обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрито.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСумарно, за нашими підрахунками, \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; перебував у стані закриття понад 500 днів, що з позиції ККС ВС від 3 квітня 2023 року свідчить про безумовне закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому ми не знайшли справ, де АП ВАКС застосовувала цю позицію касаційного суду. Тому саме колегія суддів АП ВАКС має вирішити, наскільки це релевантно до цього випадку, у тому числі з огляду на останній аргумент, наведений в окремій думці судді Віктора Ногачевського.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо апеляція підтвердить законність рішення суду першої інстанції, прокурор матиме право подати касаційну скаргу, через яку, зрештою, і вирішиться доля першого епізоду справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;. І тоді ж судді касаційної інстанції можуть розв\u0026rsquo;язати чимало дискусійних питань застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім першого епізоду цієї справи, до суду може бути скеровано і другий \u0026mdash; про зловживання на понад 20 млрд грн. На сьогодні триває стадія ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, і слідчий суддя \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114351792\"\u003eобмежив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e його тривалість до 29 грудня 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_9.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":9453,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":763,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699543051,"date":"09.11.2023","views":860,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_8.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Дотримання всіх гарантій справедливого судочинства навіть у таких жахливих злочинах \u0026mdash; ознака правової демократичної держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються. Припускаємо, що причинами цього є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНерозуміння суспільством важливості забезпечення правового захисту обвинувачених у воєнних злочинах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТиск на адвокатів і судову систему в цій категорії справ: бачення справедливості в суворих вироках, а не справедливих процедурах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеякісний матеріальний кримінальний закон, який не дає чіткого розуміння захисту, як працювати в цих справах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНедостатня підтримка / розуміння адвокатів у цих справах самою адвокатською спільнотою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що замовчування та ігнорування можливих проблем у сфері захисту може призвести до ще більших негативних наслідків, тому віримо в цінність і важливість дискусії на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмериканський народ через USAID надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається в таких сферах, як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 року, Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eвебсайті\u003c/a\u003e USAID та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_8.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":747,"url":"vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430594,"date":"30.10.2023","views":1468,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4_1.jpg","mini_image":null,"name":"Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\"\u003eякі критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія аналізує в\u003c/span\u003eідповідність законодавства про колабораційну діяльність\u0026nbsp;міжнародно-правовим зобов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі існують суперечності між нормами статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) і нормами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cu\u003e[1]\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від національного законодавства, Конвенція передбачає дозволену та необхідну діяльність цивільних осіб в умовах окупації. Зокрема, у ній зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- особи, що перебувають під захистом, які внаслідок воєнних дій втратили свій заробіток, повинні бути забезпечені можливістю отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- якщо особи, що перебувають під захистом, є громадянами держави-супротивниці, їх можна залучати лише до таких видів примусових робіт, виконання яких є необхідним для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава може залучати до примусових робіт осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами. Кожна така особа, наскільки це дозволяють обставини, повинна бути залишена на своєму звичайному місці роботи. Робота повинна належним чином оплачуватись та відповідати фізичним та інтелектуальним можливостям робітників (стаття 51 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо (стаття 55 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни не забороняє і передбачає можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК не містить відповідних винятків при визнанні колаборацією діяльності, пов\u0026rsquo;язаної із забезпеченням гуманітарних, соціальних, медичних, побутових, комунальних та інших потреб населення на окупованих територіях. У результаті до відповідальності можуть бути притягнуті майже всі, хто перебуває на окупованій території і залучений до трудової чи підприємницької діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому ці суперечності мають бути враховані при вдосконаленні національного законодавства про колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПриклади невідповідності ЖК у вироках\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК у чинній редакції не передбачає жодних кваліфікуючих ознак і умов, які б відрізняли звичайну діяльність із забезпечення соціальних, медичних, продуктових, побутових, комунальних, торговельних, транспортних та інших потреб населення в умовах окупації, яка не спричиняє і не може спричинити шкоди національній безпеці України, від злочинної колабораційної діяльності, що загрожує національній безпеці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції не виключає її необмеженого свавільного застосування, покарання мешканців окупованих територій без урахування фактичної суспільної небезпечності діяння, наслідків діяння, спричиненої діянням шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього під дію статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції формально підпадає будь-яка цілком правомірна, навіть суспільно необхідна, діяльність на окупованій території, наприклад заходи, спрямовані на розв\u0026rsquo;язання гуманітарних проблем, надання медичних послуг, надання комунальних і ремонтно-будівельних послуг, діяльність у галузі транспорту, робота продуктових магазинів, виробництво сільгосппродукції і продуктів харчування, медична діяльність та діяльність аптек тощо. Тому існує ризик, що мешканців окупованої території можуть притягнути до кримінальної відповідальності за діяння, які фактично не є суспільно небезпечними, однак формально підпадають під диспозицію чинної статті 111\u003csup\u003e1\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч багаторазовим твердженням представників державної влади України, що не буде визнаватися колабораційною діяльність на окупованих територіях лікарів, комунальників, пожежників, підприємців тощо, і про відсутність підстав для притягнення їх до кримінальної відповідальності, стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК досі свавільно застосовується до таких осіб, незважаючи на відсутність спричинення будь-якої шкоди національній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, на мою думку, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність за відсутності складу такого злочину, відсутності умислу на вчинення злочину, відсутності будь-якої шкоди національній безпеці є вирок Індустріального районного суду м. Дніпро від 15 серпня 2023 року в справі № 202/3884/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за колабораційну діяльність за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК до п\u0026rsquo;яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Суд визнав колабораційною діяльністю дії обвинуваченої, яка діяла для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації: на громадських засадах виконувала обов\u0026rsquo;язки голови мікрорайону Комунальний міста Лиман на окупованій території, здійснювала загальне керівництво роботою вуличних (представників) мікрорайону Комунальний, приймала заяви на отримання твердого палива місцевими мешканцями, брала участь у складанні актів і затверджувала акти перевірки наявності пічного опалення в будинках мешканців для отримання вугілля, підписувала акти на отримання дров, допомагала місцевим мешканцям в отриманні гуманітарної допомоги й медикаментів, займалася розв\u0026rsquo;язанням різних побутових питань населення. Тобто діяла в інтересах цивільного населення, що залишилося на окупованій території. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою діяльності з надання опіки особам, що потребують допомоги, і забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежному застосуванню законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність, визначенню обґрунтованого й справедливого покарання перешкоджає те, що диспозиція статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, як вона викладена в чинній редакції, не передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків і відповідно обов\u0026rsquo;язку доказування суспільно небезпечних наслідків, небезпечності діяння і тому не дозволяє відокремити, розмежувати співпрацю з ворогом на шкоду суспільству, державі та громадянам від діяльності, необхідної для життєзабезпечення громадян України, що залишися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України засуджена за те, що, перебуваючи на окупованій території м. Вовчанськ Харківської області, обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я, здійснюючи керівництво діяльністю сектору охорони здоров\u0026rsquo;я, контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров\u0026rsquo;я, забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення та здійснювала керівництво сектором. Такі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Вирок не містить жодних відомостей про те, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою керівництва медичним обслуговуванням цивільного населення на окупованій території. Суду було достатньо визнання обвинуваченою вини і її згоди на спрощене провадження. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩе одним прикладом необґрунтованого, на мою думку, притягнення до кримінальної відповідальності може вважатися вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2023 року в справі № 229/2561/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин України засуджений до дев\u0026rsquo;яти років позбавлення волі, з позбавленням права займати відповідні посади, з конфіскацією майна за те, що він виконував обов\u0026rsquo;язки так званого \u0026laquo;начальника отдела жилищно-коммунального хозяйства администрации города Светлодарска\u0026raquo;, виконуючи організаційно-розпорядчі функції з надання комунальних послуг населенню, прибирання вулиць, вивезення сміття, підвезення води, відновлення електропостачання. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченим керівництва комунальним підприємством, що забезпечувало потреби цивільного населення на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4_1.jpg","tags":[{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":745,"url":"rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697810470,"date":"20.10.2023","views":563,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.png","mini_image":null,"name":"Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖахіття війни кинули виклик не тільки державній владі загалом, але і звичайним громадянам, які кожного дня відчувають на собі наслідки збройної агресії, переживають втрати, перебувають в окупації, намагаються відбудовувати втрачене й мріють про повернення до свого звичного життя. Якщо навіть дорослим важко долати нові життєві реалії, то діти як найбільш незахищена категорія населення потребують особливої уваги й підтримки з боку держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖоден збройний конфлікт не триває вічно, і саме тому держава повинна мати чітку стратегію налагодження мирного життя на деокупованих територіях, зокрема і щодо майбутнього виховання і захисту прав дітей, беручи до уваги їх досить різний досвід: перебування за кордоном, в окупації, у країні-агресорі або на підконтрольній території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, близько 1\u0026nbsp;000\u0026nbsp;000 українських дітей залишаються за кордоном, близько 744\u0026nbsp;000 дітей незаконно депортовані до країни-агресора, зареєстровано 1\u0026nbsp;012 кримінальних проваджень за фактом воєнних злочинів проти дітей [1; 2; 3]. Це зумовлює актуальність інституту перехідного правосуддя як частини системи першочергових правових заходів держави з відновлення мирного життя на територіях, які опинилися в окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз інституту перехідного правосуддя, визначення його ролі й перспектив у захисті прав дітей на деокупованих територіях, а також розроблення пропозицій щодо конкретних необхідних заходів у межах цього інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМіжнародне гуманітарне право та його порушення державою-агресором\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що в міжнародному гуманітарному праві присвячена окрема увага захисту прав дітей під час збройного конфлікту. Зокрема, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року передбачено, що діти користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини. Вони зобовʼязані обмежити участь дітей у воєнних діях. Заборонено примусову депортацію дітей, за винятком необхідності дотримання їх безпеки, і зміну їх громадянського статусу. На окупаційну державу покладено обовʼязок сприяння належному функціонуванню закладів освіти, вжиття заходів для встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних звʼязків [4; 5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на вказані положення міжнародного гуманітарного права, численні випадки порушення прав дітей, їх примусове вилучення до країни-агресора та інші воєнні злочини свідчать про те, що росія не дотримується своїх міжнародно-правових зобовʼязань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомітет ООН з прав дитини в \u0026laquo;Заключних зауваженнях щодо об\u0026rsquo;єднаних п\u0026rsquo;ятої та шостої періодичних доповідей України\u0026raquo; констатував численні правдиві повідомлення про грубі порушення прав дітей, як-от убивства, масове переміщення всередині країни та за її межі, а також руйнування цивільної інфраструктури. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ\u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/29831/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-December-2022+.pdf\"\u003e)\u003c/a\u003e на кінець 2022 року, навчання майже 5,7\u0026nbsp;мільйона дітей перервано. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що на 23\u0026nbsp;лютого 2023\u0026nbsp;року внаслідок обстрілів і бомбардувань пошкоджено 3\u0026nbsp;151\u0026nbsp;заклад освіти, зокрема 440\u0026nbsp;зруйновано повністю. ЮНІСЕФ свідчить, що майже 1,5\u0026nbsp;мільйона дітей стикнулося з проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я [6].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, на окупованих територіях країна-агресор проводить активні заходи з позбавлення українських дітей своєї національної та особистої ідентичності. Вони полягають у масовій депортації українських дітей на територію росії, з подальшим влаштуванням у російські сімʼї, забезпеченні закладів освіти на окупованих територіях російськими вчителями, проведенні в закладах освіти серед дітей \u0026laquo;виховної\u0026raquo; роботи з виправдання російської агресії, примушуванні до відвідування закладів освіти на окупованих територіях, із забороною продовжувати навчання дистанційно в закладах освіти за українською програмою навчання. Окрім того, країна-агресор проводить активну політику мілітаризації українських дітей, залучає їх до участі в молодіжних організаціях, у яких відбувається воєнно-патріотичне виховання, просуваються ідеї російської ідентичності. Цілком очевидно, що за таких умов діти на окупованих територіях позбавлені можливості відкрито висловлювати свою українську позицію [7; 8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід узяти до уваги, що тимчасово окуповані території України відрізняються за часом перебування під окупацією, відповідно, що довше триває окупація, то більш негативними стають її наслідки та більше часу і ресурсів необхідно для їх подолання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звʼязку із цим на державному рівні дуже важливо аналізувати майбутні виклики, мати нормативно закріплену стратегію і проводити підготовку до розв\u0026rsquo;язання правових, гуманітарних і соціальних проблем постконфліктного періоду. У цьому аспекті на базі сформованого міжнародного досвіду саме перехідне правосуддя є тією програмою з відновлення миру, яку поміж інших заходів (налагодження економічної сфери, відновлення соціальних та адміністративних послуг, соціального забезпечення, інфраструктури) слід запроваджувати на деокупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоняття та елементи перехідного правосуддя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерехідне правосуддя не слід розглядати лише як судові процедури. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана від 2004 року зазначено, що правосуддя перехідного періоду охоплює весь комплекс процесів і механізмів, повʼязаних зі спробами суспільства подолати тяжку спадщину масштабних порушень законності в минулому, з метою забезпечити підзвітність, справедливість і примирення. До них відносять як судові, так і несудові механізми з різним ступенем міжнародної участі (або взагалі без неї), а також окремі дії із судового переслідування, відшкодування шкоди, встановлення фактів, інституційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більш широкому сенсі перехідне правосуддя можна розуміти також як справедливе ставлення з боку закону до всіх учасників конфліктних процесів у суспільстві [10, с. 31].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародним правом напрацьовано чотири основні складові елементи перехідного правосуддя: кримінальне переслідування (Criminal prosecutions) \u0026mdash; ефективне розслідування воєнних злочинів і грубих порушень прав людини, притягнення винних до відповідальності; відшкодування (Reparations) \u0026mdash; створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам, виплати їм компенсацій за спричинену фізичну та психічну шкоду відшкодування збитків, відновлення порушених прав постраждалих від конфлікту, надання їм медичної та психологічної допомоги, а також юридичних і соціальних послуг; встановлення істини (Truth-telling) \u0026mdash; забезпечення надання обʼєктивної інформації про причини і наслідки конфлікту, формування і надання доступу до архівів війни; інституційні реформи (Institutional reforms), що передбачають адміністративні заходи з перевірки публічних службовців, реформи у сфері освіти, судових, правоохоронних та інших органах [11, с. 31\u0026ndash;32; 9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтан нормативного регулювання елементів перехідного правосуддя в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, тому в кожному випадку така модель повинна будуватися відповідно до конкретних політичних та економічних реалій, характеру конфлікту і потреб суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри тривалий збройний конфлікт та окупацію частини територій України, можемо констатувати, що в державі відсутня чітка та достатня нормативна база, яка б визначала засади державної політики у сфері перехідного правосуддя, регламентувала конкретні механізми реінтеграції окупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо законодавчих актів у цій сфері слід віднести Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про військово-цивільні адміністрації\u0026raquo;. Однак ці законодавчі акти покликані розв\u0026rsquo;язувати потреби сьогодення і не передбачають заходів постконфліктного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож указом Президента України № 584/2019 створена Комісія з правової реформи, а в її складі \u0026mdash; робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Вона розробила Концепцію перехідного правосуддя в Україні. Така Концепція традиційно складається із чотирьох базових елементів, відомих у міжнародному праві: відшкодування шкоди постраждалим від конфлікту; притягнення винних до відповідальності та запобігання безкарності; забезпечення права на правду про збройний конфлікт; впровадження заходів з недопущення виникнення конфлікту в майбутньому [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Кабінет Міністрів України вніс проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo;, який наразі відкликаний. У вказаному законопроєкті пропонували визначити основні засади й напрями державної політики в перехідний, конфліктний і постконфліктний періоди. Зокрема, що стосується дотримання прав дітей: необхідність активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей і молоді в перехідний період; забезпечення доступу до закладів освіти, охорони здоров\u0026rsquo;я, соціального захисту та засобів масової інформації України для осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях; здійснення ефективної освітньої політики, формування стратегії громадянської освіти на деокупованих територіях, державної підтримки вивчення української мови та історії України для недопущення повторення окупації [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене свідчить про необхідність формування в Україні якісного нормативно-правового підґрунтя, що демонструвало б суспільству та міжнародним партнерам політичну готовність України до реінтеграції окупованих територій. Окрім того, у такій нормативній базі має бути приділена окрема увага відновленню ідентичності й захисту прав дітей, враховуючи прогнозовані виклики й ризики в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПерспективи застосування елементів перехідного правосуддя в Україні в аспекті захисту прав дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах дослідження цієї теми слід проаналізувати визначені елементи перехідного правосуддя в контексті захисту прав дітей і впливу на формування їхньої колективної памʼяті в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКримінальне переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВідновлення законності на окупованих територіях, проведення ефективного розслідування і покарання осіб, винуватих у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти дітей, є одними з пріоритетних завдань держави. Такі заходи повною мірою відповідають інтересам і запитам суспільства та мають здійснюватися з дотриманням усіх міжнародних стандартів права на справедливий суд. При цьому важливо забезпечити максимально відкриті судові процеси, щоб продемонструвати суспільству легітимність судових процедур і довести інформацію про конкретні підтверджені факти вчинення злочинів. Такі факти в перспективі можуть стати предметами вивчення в межах навчальних процесів для досягнення правильної виховної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас необхідно дотримуватися розумного балансу між миром і правосуддям та не допустити того, щоб кримінальне переслідування перетворилося на помсту тим громадянам, які залишилися на окупованій території і були вимушені підтримувати відносини з окупаційною владою. Зокрема, у юридичній спільноті дискусійним залишається питання доцільності кримінального переслідування окремої категорії населення окупованих територій за колабораційну діяльність, яка не завдала істотної шкоди державі або була направлена на підтримання життєдіяльності окупованої території. Тому важливо, щоб кримінальне переслідування мало не репресивний, а захисний і виховний характер. Також, на нашу думку, було б корисно запровадити психологічний супровід сімей з дітьми і дітей, чиї батьки були засуджені за вчинення тяжких злочинів, повʼязаних з воєнною агресією проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВідшкодування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e У межах цього механізму необхідно забезпечити можливість отримання справедливої компенсації дітям, які постраждали від наслідків війни. Причому це стосується однаково як дітей, які стали безпосередніми жертвами, так і тих, хто втратив близьких у звʼязку з учиненням воєнних злочинів. Реалізація цього механізму потребує від держави створення адміністративної процедури, у межах якої можливо визначити статус жертв, розмір і порядок отримання компенсації. Однак видається економічно обґрунтованим, що забезпечення виплати таких компенсацій переважно має здійснюватися за рахунок ресурсів держави-агресора, а тому перспектива реалізації системи відшкодування залежить від успішних політичних рішень і домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВстановлення істини.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНа нашу думку, цей елемент є одним з найбільш важливих у контексті відновлення ідентичності українських дітей за наслідками окупації, а також налагодження взаємовідносин з дітьми, які повернуться додому на деокуповані території. Встановлення істини передбачає цілий комплекс інформаційних заходів, які направлені на доведення обʼєктивної інформації про причини, хронологію і наслідки війни. При цьому важливим є донесення позиції, що жертвами збройного конфлікту є як ті діти, які виїхали з окупованих територій, так і ті, що були в окупації. Завдяки доведенню правдивої інформації в молодого покоління має бути сформоване однакове ставлення до подій війни. У межах цього елементу світовий досвід пропонує створення спеціальних комісій зі встановлення істини. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН від 2004 року зазначено, що було створено більше ніж 30 таких комісій, і вони здатні принести велику користь, допомагаючи суспільству в період після конфлікту встановлювати факти минулих порушень прав людини, укріплювати режим відповідальності, зберігати докази, виявляти порушників та вносити рекомендації з приводу відшкодування та організаційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, створення таких комісій у національній системі України має бути політично, організаційно та економічно виваженим. Як свідчить міжнародна практика, у багатьох випадках такі комісії мали досить широкі повноваження, зокрема з проведення розслідувань і збору доказів, що своєю чергою потребує ухвалення належної правової бази для їх легітимізації та функціонування. Виходячи із сучасних політичних та економічних реалій, вважаємо, що створення таких комісій не буде виправданим. Водночас пропонуємо забезпечити досягнення необхідного результату завдяки взаємодії судових і правоохоронних органів, засобів масової інформації, місцевих органів виконавчої влади, а також учасників освітнього процесу. Так, в українській журналістиці вже обговорюють виклики, які постануть при відновленні роботи на деокупованих територіях, зокрема наголошується, що підготовку до такої роботи слід починати заздалегідь [14]. Також освітні процеси повинні включати відкриті обговорення подій окупації та війни, з висвітленням негативних наслідків збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеформи.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОсновні реформи у сфері захисту прав дітей на деокупованих територіях мають стосуватися відновлення роботи закладів освіти, проведення навчання дітей з урахуванням негативного досвіду окупації, проведення поступового патріотичного виховання та ліквідації наслідків російської пропаганди. Зокрема, потребує розв\u0026rsquo;язання питання продовження навчання дітей, які навчалися під контролем країни-агресора, та умови легалізації отриманих ними документів про освіту. Також слід забезпечити надання психологічної підтримки дітей як у межах освітніх заходів, так і на сімейному рівні. При проведенні освітньої і виховної політики органи державної влади та місцевого самоврядування мають вживати заходи щодо недопущення дискримінації дітей, особливо за ознаками \u0026laquo;ті хто залишився\u0026raquo; та \u0026laquo;ті, хто виїхав на час окупації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міждержавному рівні необхідно продовжувати роботу з повернення всіх українських дітей, які були незаконно депортовані на територію росії, а також ухвалити для цього відповідну законодавчу базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізована тема підтверджує актуальність проведення державою підготовки до реінтеграції окупованих територій, особливо у сфері дотримання прав дітей. Така підготовка необхідна як для формування на загальнодержавному рівні зрозумілої та виваженої політики перехідного періоду, так і інформування населення про справжні наміри держави захистити громадян, повернути демократію і законність на окуповані території. Для відновлення миру, правопорядку та захисту прав дітей дієвим механізмом має стати перехідне правосуддя, досвід застосування якого на міжнародному рівні вже довів свою ефективність. Водночас застосування перехідного правосуддя потребує ухвалення належної правової бази, а вжиті державою заходи мають враховувати потреби молодого покоління, окремо передбачати заходи захисту прав дітей і не допускати дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористані джерела\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПонад пів мільйона українських учнів досі за кордоном: які поради дало МОН. URL: \u003ca href=\"https://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\"\u003ehttps://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПортал \u0026laquo;Діти війни\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://childrenofwar.gov.ua\"\u003ehttps://childrenofwar.gov.ua\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСпеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дії влади України, спрямовані на захист прав дітей. URL: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДіти війни. Право на життя та ідентичність. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: \u003ca href=\"https://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\"\u003ehttps://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\u003c/a\u003e) (дата звернення 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАналітичний звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Кримський сценарій\u0026rdquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях\u0026raquo;. Центр громадянської просвіти Альмеда. 2023. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eМоніторинговий звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Універсальний солдат\u0026rdquo; за січень-березень 2023. Центр громадянської просвіти Альмеда. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/category/pub/monitoringi/\"\u003ehttps://almenda.org/category/pub/monitoringi/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДоповідь Генерального секретаря ООН \u0026laquo;Господство права и правосудие переходного периода в конфликтных и постконфликтных обществах\u0026raquo; №\u0026nbsp;S/2004/616 від 23.08.2004. URL: \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБлага А., Мартиненко О. Концепція перехідного правосуддя в Україні: уведення у площину юридичної науки. Юридичний вісник. 2019/4. С. 30\u0026ndash;35. URL: \u003ca href=\"http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/%D0%90.%20%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%2c%20%D0%9E.%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\"\u003ehttp://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/А.%20Блага%2c%20О.%20Мартиненко%20Концепція%20перехідного%20правосуддя%20в%20Україні%20уведення%20у%20площину%20юридичної%20науки.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eЛузан. Т. Елементи перехідного правосуддя. Юридична газета Online. 2021. URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eГурковська Н. Шлях до миру: через перемогу і перехідне правосуддя. Експертний центр з прав людини. 2023. URL: \u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПроєкт Закону про засади державної політики перехідного періоду № 5844 від 09.08.2021. URL: \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\"\u003ehttps://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАдамович Н. \u0026laquo;Не можна просто сказати \u0026mdash; тепер ми прийшли вас рятувати\u0026raquo;: Як повернути українську журналістику на деокуповані території. ZMINA. 2023. URL: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":118,"url":"evgen-didenko-","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_7551.jpg","name":"Євген","surname":"Діденко ","post":"суддя Оболонського районного суду м. Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":744,"url":"problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697717807,"date":"17.10.2023","views":1091,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.jpg","mini_image":null,"name":"Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки колабораційна діяльність (через відсутність єдиного визначення такої діяльності в чинному законодавстві в цій статті ми будемо використовувати сукупність складів кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 КК України) є відносною новелою в національному законодавстві та судовій практиці, цілком закономірно, що навколо неї виникли дискусійні питання. Хотілося б заохотити колег до фахового обговорення на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що, ухвалюючи рішення про криміналізацію певних видів діяльності співгромадян, які залишилися на тимчасово окупованій території, законодавець, на нашу думку, по-перше, не визначив спеціального суб\u0026rsquo;єкта за цією статтею, залишивши його загальним, тобто відповідно до положень частини 1 статті 22 КК України суб\u0026rsquo;єктом злочину за статтею 111-1 КК України може бути осудна фізична особа віком від 16 років, у тому числі неповнолітня. По-друге, законодавець не врахував істотні відмінності між територіями, окупованими на момент ухвалення Закону № 2108-IX уже протягом років, і територіями, звільненими за декілька тижнів чи місяців після окупації. Також не врахований той факт, що першу обов\u0026rsquo;язкову евакуацію з територій, на яких точилися бойові дії або які могли бути окуповані найближчим часом, з наданням державою певного переліку допомоги евакуйованому населенню (принаймні квитків на потяги Укрзалізниці, інший транспорт, тимчасове розміщення та здійснення щомісячних виплат) було оголошено лише 2 серпня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, тобто після чотирьох з половиною місяців дії статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРизики для дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, законодавець, свідомо чи ні, але наразив неповнолітніх дітей віком від 16 до 18 років, які залишилися на тимчасово окупованих територіях після їх окупації у 2022 році (або взагалі проживали на них з 2014 \u0026ndash; 2015 років), на небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, тоді як Конвенція про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а Закон України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забороняє участь і використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та втягнення їх до непередбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань. Окремо наголосимо, що в частині 2 статті 30 вищезазначеного Закону прямо вказано: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДержава вживає всіх можливих заходів для запобігання вербуванню та використанню дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, виявлення завербованих дітей та звільнення їх від військової служби\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто законодавець розглядає дітей, завербованих до непередбачених законами України воєнізованих та збройних формувань (під це визначення, вочевидь, цілком підпадають будь-які воєнізовані та збройні формування країни-агресора), не як злочинців, які мають бути покарані, а як жертв, яких потрібно звільнити та повернути до нормального дитинства. Цей підхід вітчизняного законодавця не є якоюсь правовою девіацією, а цілком укладається в логіку наведених вище положень статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в сукупності з більш ранніми положеннями статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які передбачають, що \u003cem\u003e\u0026laquo;діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 7 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, очевидна наявність небезпеки притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 7 статті 111-1 КК України (покарання за цей злочин передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e), адже тільки за 2022 рік до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло 25 звернень стосовно втягування неповнолітніх у збройний конфлікт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, на територіях, окупованих уже майже протягом десятиріччя, таких як АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО, про системну індоктринацію та мілітаризацію неповнолітніх було відомо задовго до повномасштабного вторгнення Російської Федерації, зокрема ще восени 2020 року Центр прав людини ZMINA ретельно дослідив форми та методи такого \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; українських дітей окупаційною владою на території тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Так, на час публікації в Криму діяли щонайменше 15 міських і районних штабів громадського руху \u0026laquo;Юнармія\u0026raquo; (у лави якого беруть дітей віком від 8 до 16 років), осередки \u0026laquo;Кримського козацтва\u0026raquo;, \u0026laquo;Сини Вітчизни\u0026raquo;, інші \u0026laquo;патріотичні організації\u0026raquo;: у сімферопольських школах було 109 спеціалізованих кадетських класів з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетські класи відкрили навіть у керченському ліцеї мистецтв, не кажучи вже про м. Севастополь, де функціонувала філія президентського кадетського училища, куди приймали дітей з четвертого класу (тобто з 10 років)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Можна зробити висновок, що майже всі діти, які мешкають на окупованому півострові, охоплені мілітаристською пропагандою країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака сама ситуація склалася і в ОРДЛО, де також функціонують кадетські корпуси (зокрема, Донецька школа № 4 \u0026mdash; \u0026laquo;Кадетський корпус імені О. В. Захарченка\u0026raquo; або \u0026laquo;Луганський кадетський корпус\u0026raquo; з відділенням для дівчат у м. Антрацит), а неповнолітніх залучали до конфлікту ще від його початку. Зокрема, у 2016 році було відомо щонайменше про вісім неповнолітніх, які у 2014\u0026ndash;2016 роках брали участь у збройному конфлікті на стороні так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo;, як тоді іменувала себе окупаційна влада на захоплених територіях\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі самі методи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; неповнолітніх громадян України окупаційна влада використовує і на територіях, захоплених Російською Федерацією вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, \u0026laquo;напередодні Нового року [2023] партія \u0026laquo;Единая Россия\u0026raquo; ініціювала акцію \u0026laquo;Новогодняя почта\u0026raquo;, провівши для дітей Запорізької області майстер-класи зі створення новорічних листівок і листів для учасників так званої \u0026laquo;СВО\u0026raquo;. Також можна було принести самостійно намальовані листівки до єдиного гуманітарного штабу партії. Дітей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей залучали до акції \u0026laquo;Письмо солдату\u0026raquo; та інших схожих заходів, на яких вони мали писати чи малювати листи зі словами підтримки російським військовим. Зокрема, такі заходи відбулися 4 листопада 2022 року в Мелітополі та 21 листопада 2022 року в школі № 1 Скадовська. У грудні 2022 року так звана адміністрація м. Мелітополь повідомила, що після того, як учні школи № 8 написали \u0026laquo;листи підтримки на фронт\u0026raquo;, їх особисто привітали з новорічними святами військові національної гвардії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама проблема притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності не є новою. Ще у 2017 році дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Анастасія Некрасова попереджала, що за частиною 2 статті 260 КК України, за якою кваліфікували участь особи від 16 років у непередбачених законом збройних формуваннях до набрання чинності Законом № 2108-IX 15 березня 2022 року, буде притягнута неповнолітня дитина, а її дорослий вербувальник залишиться непокараним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на положення частини 6 статті 176 у поєднанні з положеннями частини 4 статті 183 КПК України, які фактично зумовлюють безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за статтею 111-1 КК України, без диференціації за віком, і беручи до уваги структурну проблему неналежних умов тримання під вартою під час досудового слідства, констатовану пілотним рішенням Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30 січня 2020 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (у додатку до нього перелічено 55 рішень ЄСПЛ за минулі роки, у яких констатовано ту саму проблему), бачимо невтішні перспективи як для неповнолітніх з окупованих територій, яких притягатимуть до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 КК України, так і в майбутньому для Державного бюджету України (навіть якщо не брати до уваги питання справедливої сатисфакції за порушення за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв\u0026rsquo;язку із самою \u0026laquo;неякісністю закону\u0026raquo; щодо статті 111-1 КК України в її чинній редакції та/або за статтею 5 Конвенції щодо безальтернативності тримання під вартою, які вимагають окремої дискусії, а обмежитися лише порушенням статті 3 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСумна практика\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, уже є щонайменше один вирок за частиною 7 статті 111-1 КК України відносно неповнолітньої особи, а саме вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року в справі № 229/266/23\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e, яким засуджено неповнолітнього уродженця Артемівського району Донецької області за надання інформації про розташування ЗСУ представникам держави-агресора у 2022 році в м. Бахмут Донецької області до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 15 років, без конфіскації майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу читачів на декілька проблем, що впадають в око при вивченні цього вироку. По-перше, неповнолітньому було призначене максимально можливе (з урахуванням положень статті 102 КК України) основне покарання у вигляді позбавлення волі. Така позиція дивує, адже подібний строк позбавлення волі суди призначають дорослим особам, з певним рівнем освіти та життєвим досвідом, які в умовах збройної агресії не змогли зберегти лояльність до країни свого громадянства. Годі й казати про неповнолітню особу, яку через специфіку свого віку, у тому числі певну емоційність внаслідок гормональних процесів в організмі, не можна розглядати як такий самий суб\u0026rsquo;єкт злочину, що й доросла людина. Власне, цьому розмежуванню в КК присвячено цілий розділ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге у зазначеному вироку до неповнолітнього було застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він таких посад не займав, і необхідність такого покарання аж ніяк не випливає з діянь, за які його засуджено. Вочевидь, це трапилося через невдалу конструкцію санкції частини 7 статті 111-1 КК України, яка не допускає незастосування додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 3 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім згаданої вище проблеми, після 15 березня 2022 року юридична спільнота отримала нову, хоча й не таку очевидну, можливу кримінальну відповідальність неповнолітніх за \u003cem\u003e\u0026laquo;здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України\u0026raquo;\u003c/em\u003e за частиною 3 статті 111-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе є таємницею, що викладання історії згідно зі стандартами української освіти, з одного боку, і згідно зі \u0026laquo;стандартами освіти\u0026raquo; країни-агресора, з іншого боку, абсолютно протилежні за своїм змістом. Понад те, фактично новий підручник \u0026laquo;Історія Росії\u0026raquo; (авторства міністра освіти РФ Володимира Мединського, наукового керівника Інституту загальної історії Російської академії наук Олександра Чубар\u0026rsquo;яна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова), за яким українські діти на тимчасово окупованих територіях вчать історію вже цілий місяць, сам собою є нічим іншим, як знаряддям злочину, передбаченим частиною 3 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб зробити такий висновок, достатньо дізнатися, що \u0026laquo;нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку й Латинську Америку. У розділі про війну РФ проти України \u0026mdash; 17 параграфів. У цьому розділі стверджується, що США є \u0026laquo;головним бенефіціаром\u0026raquo; війни, а окуповані українські території називають \u0026laquo;новими регіонами\u0026raquo; Росії\u0026raquo;\u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e.\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, цілком зрозуміло, що дитина, яка під час уроку \u0026laquo;історії\u0026raquo; або \u0026laquo;патріотичного виховання\u0026raquo;, заперечуватиме наративи країни-агресора, наражатиме на небезпеку позбавлення волі, катування та навіть смерті не тільки себе, а і свою родину. З іншого боку, формально відповідно до частини 3 статті 111-1 КК України участь у такому навчальному заході (у формі \u0026laquo;правильної\u0026raquo; відповіді на питання вчителя, доповіді чи оголошення реферату на відповідну тему) у навчальному закладі має кваліфікуватися саме як \u0026laquo;здійснення пропаганди\u0026raquo; й далі за текстом. Ми вже мовчимо про окремі пропагандистські заходи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo;, такі як \u0026laquo;написання листів на фронт\u0026raquo;, які здійснювалися, зокрема, у пришкільних таборах тимчасово окупованих міст Бердянська та Мелітополя за шаблоном і під запис\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. Отже, дитина піддається постійній ідеологічній \u0026laquo;обробці\u0026raquo; як під час обов\u0026rsquo;язкової до вивчення шкільної програми, так і нібито у вільний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеможливо не повернутися до наведеного вище прикладу засудження неповнолітнього за частиною 7 статті 111-1 КК України, який, як зазначено у вироку, \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдіючи умисно, з \u003c/em\u003e\u003cem\u003eідеологічних та політичних мотивів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eб\u003c/em\u003e\u003cem\u003eажав настання таких наслідків, з метою отримання державою-агресором воєнної переваги на полі бою та в тилу за\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдля захоплення і окупації державою-агресором Донецької області\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тобто, вочевидь, дитина була індоктринована пропагандою країни-агресора, навіть не перебуваючи в окупації, лише через дистанційні канали розповсюдження інформації. Що тоді казати про дітей, яких окупаційна влада піддає щоденній ідеологічній обробці протягом місяців і навіть років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ що ж тепер робити?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРиторичне питання, як багато випадків пропаганди з боку неповнолітніх у навчальних закладах буде зафіксовано після деокупації тимчасово окупованих територій, де протягом останніх півтора року (а в АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО \u0026mdash; останніх дев\u0026rsquo;яти років) цих дітей індоктринувала країна-агресор, вони вивчали історію в трактуванні окупаційної влади та у вільний час займалися в гуртках на кшталт \u0026laquo;Юнармії\u0026raquo;, а після деокупації вони повернуться до українських шкіл та інших навчальних закладів. Так само риторичним є питання, як матимуть реагувати на них органи правопорядку та суди з огляду на вищеописані вади статті 111-1 КК України та положення частини 2 статті 19 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не риторичне питання, як такі випадки (засудження навіть неповнолітніх дітей за колабораційну діяльність) впливатимуть на процес реінтеграції деокупованих територій і розбудови сталого миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк підсумок, хотілося б запросити шановних колег до дискусії щодо потреби внесення змін до статті 111-1 КК України, направлених на унеможливлення притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 111-1 КК України та пом\u0026rsquo;якшення основного покарання, а також можливості незастосування додаткового покарання для неповнолітніх, які притягаються за частиною 7 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р \u0026laquo;Про проведення обов\u0026rsquo;язкової евакуації населення Донецької області\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З урахуванням положень частини 1 та частини 5 статті 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк до 10 років, за винятком випадків засудження за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення волі, \u0026mdash; до 15 років. З урахуванням положень частини 2 статті 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання до неповнолітніх не застосовується.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Щорічна доповідь Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, розділ \u0026laquo;Права дітей\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eМикола Мирний. \u0026laquo;Армія майбутнього\u0026raquo;: як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму // Центр прав людини ZMINA, 17.09.2020: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр прав людини ZMINA. Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації: \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Коаліція заради миру на Донбасі. Вісім історій дітей, які воювали на Донбасі // Радіо Свобода, 23.10.2016: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;. \u0026laquo;Кримський сценарій\u0026raquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Аліна Боднар. За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, \u0026mdash; правозахисники\u0026raquo; // Texty.org.ua, 14.04.2017: \u003ca href=\"https://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\"\u003ehttps://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30.01.2020, стало остаточним 30.05.2020: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок доступний у ЄДРСР: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Олександр Янковський, Юлія Щетина. Росія переписує історію та мілітаризує освіту. Чого навчатимуть українських дітей на окупованих територіях\u0026raquo; // Радіо Свобода, 22.08.2023: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ворог використовує дітей для власної пропаганди // Центр національного спротиву, 20.06.2023: \u003ca href=\"https://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\"\u003ehttps://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з \u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":743,"url":"pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697453768,"date":"16.10.2023","views":2550,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.png","mini_image":null,"name":"Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія розкриває питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні з огляду на чинні правові норми про відповідальність за колабораційну діяльність правники й учені пропонують окремі підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів. Але вони не суттєві й без зміни законодавства не забезпечують чіткого й зрозумілого розмежування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада має спеціальний суб\u0026rsquo;єкт і може вчинятися лише громадянином України, а колабораційна діяльність \u0026mdash; не завжди і може також вчинятися іноземцем або особою без громадянства (частини 4, 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) не вимагають громадянства України як обов\u0026rsquo;язкову ознаку суб\u0026rsquo;єкту вчинення злочину).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність \u0026mdash; лише на користь держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднією з ознак об\u0026rsquo;єктивної сторони колабораційної діяльності є місце вчинення кримінального правопорушення, а саме \u0026mdash; тимчасово окупована територія. Державна зрада може вчинятися на будь-якій території і навіть за межами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри відмежуванні колабораційної діяльності (стаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК) від державної зради (стаття 111 КК) потрібно враховувати ознаки об\u0026rsquo;єктивної сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону державної зради становлять дії, прямо вказані в статті 111 КК, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Однак у законодавстві відсутнє нормативне визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;, що ускладнює правильну кваліфікацію й може призводити до помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивні форми складів колабораційної діяльності становлять дії, прямо вказані в статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, зокрема добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (частина 2 та частина 5 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності активна участь у таких заходах (частина 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги (частина 7 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), вчинення особами, зазначеними в частинах 5\u0026ndash;7 цієї статті, дій або ухвалення рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (частина 8 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, визначаючи об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину, не містить посилання на умову вчинення колабораційних дій з метою допомоги в підривній діяльності проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто підривна діяльність, передбачена диспозицією статті 111 КК, є обов\u0026rsquo;язковою ознакою цього складу злочину, тому має бути визначено, у чому саме ця обов\u0026rsquo;язкова ознака виражається і якими доказами підтверджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційні дії, визначені статтею 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, не пов\u0026rsquo;язуються з вказаною підривною діяльністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому при відмежуванні колабораційної діяльності від державної зради слід з\u0026rsquo;ясовувати, які саме дії вчинені підозрюваним і чи містять вони ознаки допомоги в підривній діяльності проти України, у чому така підривна діяльність проявляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУзагалі правники й учені відзначають, що відмежування провести складно, тому, на їхню думку, у розмежуванні обох злочинів (стаття 111 КК і стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) важливе значення матиме судова практика\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле за відсутності нормативного визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; існують умови для свавільного застосування закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожими за змістом є частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і частина 1 статті 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, за що передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Частина 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК також передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за що передбачене більш суворе покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібність в ознаках об\u0026rsquo;єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, полягає в запереченні здійснення збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальними критеріями розмежування цих складів кримінальних правопорушень є ознаки таких елементів, як об\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона та суб\u0026rsquo;єкт злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, може бути лише громадянин України. Суб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, може бути будь-яка особа незалежно від громадянства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож для розмежування злочинів, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, слід враховувати, що за загальними правилами кваліфікації, якщо кримінальне правопорушення передбачене одночасно кількома статтями КК, то діяння кваліфікується за тією з них, яка містить найбільшу кількість додаткових ознак складу вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому заклики, здійснені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, метою яких є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії саме Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК. Тоді як частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК охоплює заперечення громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства здійснення збройної агресії будь-якої держави проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом неправильної, на мій погляд, кваліфікації може бути вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року в кримінальній справі №\u0026nbsp;383/476/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за публічну підтримку дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації) щодо приєднання окупованих територій України до складу РФ. Її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування,\u0026nbsp;та займатися діяльністю, пов\u0026rsquo;язаною з наданням публічних послуг, на строк десять років. Тоді як наявність таких кваліфікуючих ознак, як \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;, вимагала кваліфікації дій обвинуваченої за частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, якою передбачена більш сувора відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до восьми років з конфіскацією майна або без неї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічний підхід застосований у вироку того ж Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2023 року в кримінальній справі № 383/422/23\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у якій суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, незважаючи на наявність у її діях кваліфікуючих ознак, що передбачені частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи питання розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки, правники і вчені відмічають наявність проблем з кваліфікацією схожих за ознаками кримінальних правопорушень, як стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і стаття 111, стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, стаття 436, стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України, вказують на відсутність правової визначеності в наведених нормах. Попереджають, що відсутність правової визначеності як складового елементу верховенства права може призвести до оскарження рішень національних судів до Європейського суду з прав людини внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедостатня ясність норм, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), схожість й іноді суперечливість у кваліфікації колабораційної діяльності з іншими тотожними протиправними діями, передбаченими статтями 109, 110, 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e, 260, 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, свідчать, що ці норми не відповідають вимогам якості закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє довільне тлумачення кримінального закону і свавільне застосування закону, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано достатньо точно для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку: він повинен бути здатен за потреби й за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність національних законів критерію якості закону може стати підставою для оскарження вироків, постановлених за такими законами, до Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому наявні суперечності вказаних правових норм вимагають удосконалення національного законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність і суміжні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк бути зі злочинами, які фактично підпадають під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (колаборації), але вчинені до її введення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія проти України та окупація її територій Російською Федерацією з лютого 2014 року стали умовами для вимушеної або добровільної співпраці громадян України, що залишилися на окупованих територіях, з державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність уперше була встановлена законом від 3 березня 2022 року, яким КК доповнений статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e. Нова правова норма набрала чинності з 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо цього часу колабораційна діяльність, яка підпадає під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, кваліфікувалася як \u0026laquo;державна зрада\u0026raquo;, і за цими фактами реєстрували й розслідували кримінальні провадження, постановляли вироки за статтею 111 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальні провадження відносно злочинів, що мають ознаки колабораційної діяльності, розпочаті до 15 березня 2022 року за статтею 111 КК, мають бути перекваліфіковані за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, тому що з 15 березня 2022 року вона є спеціальною правовою нормою відносно колабораційної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на статтю 5 КК, відповідно до якої не має зворотної дії в часі закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не можна притягнути до відповідальності осіб, які вчинили і вже припинили колабораційну діяльність до набрання чинності зазначеним законом 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо колабораційна діяльність була розпочата особою до доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і тривала після 15 березня 2022 року, таких осіб можна притягнути до кримінальної відповідальності за цією статтею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо до набрання чинності 15 березня 2022 року статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК кримінальне провадження відносно колаборантів було кваліфіковане за статтею 111 КК як державна зрада, то після 15 березня 2022 року таке кримінальне провадження має бути перекваліфіковане за відповідною частиною статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, якщо злочинні дії продовжувалися після 15 березня 2022 року, або кримінальне провадження має бути закрите, якщо протиправні дії були припинені до набрання чинності новою спеціальною правовою нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміна після 15 березня 2022 року кваліфікацій кримінальних проваджень, розпочатих раніше відносно колабораційної діяльності, зі статті 111 КК на статтю 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК підтверджується судовою практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, дії суддів, які залишилися на окупованих територіях і продовжили, починаючи з 2014 року, роботу в судах, створених окупаційною владою на території Автономної Республіки Крим, кваліфікувалися за статтею 111 КК як державна зрада. Але зараз стають відомими факти кваліфікації таких дій суддів за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність \u0026mdash; добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТак, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2019 року в справі № 1-кп/759/1/19\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України, яка була суддею Севастопольського апеляційного господарського суду, засуджена за те, що з березня 2014 року по 2017 рік обіймала посаду \u0026laquo;судді Двадцять першого арбітражного апеляційного суду\u0026raquo; на окупованій території АР Крим та продовжила здійснювати правосуддя від імені РФ уже як \u0026laquo;суддя\u0026raquo; вказаного \u0026laquo;суду\u0026raquo;. Ці дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 111 КК як державна зрада.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа відміну від такої кваліфікації, за скоєння аналогічних дій 18 серпня 2023 року слідчими ГСУ СБ України в кримінальному провадженні № 220223000000000665 від 30 червня 2023 року п\u0026rsquo;ятьом суддям, що обійняли посади суддів у незаконно створених судах на окупованій території Донецької області, повідомлено про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічно не повідомлялося про підозру про державну зраду за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК громадянину України, який, перебуваючи в окупованій території Автономної Республіки Крим, з 2017 року дотепер обіймає посаду заступника голови \u0026laquo;Державної Ради Республіки Крим\u0026raquo;. Відповідно до скерованого до суду обвинувального акта він обвинувачується лише за частиною 3 статті 109 (дії,\u003c/em\u003e \u003cem\u003eспрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e(колабораціонізм), \u003c/em\u003e\u003cem\u003eстаттею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК. Про це 5 вересня 2023 року повідомила Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична\u003c/em\u003e. Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Кравчук О. Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК / ГО \u0026laquo;Вектор прав людини\u0026raquo;. Київ, 2022: \u003ca href=\"http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\"\u003ehttp://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБерднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8] \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\"\u003ehttps://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":741,"url":"popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697160971,"date":"13.10.2023","views":1725,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17_1.png","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eми писали про те\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про справу про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, у якій судді ВАКС Олег Ткаченко та Лариса Задорожна дійшли різних висновків щодо спливу строків досудового розслідування. Вони по-різному відреагували на аргументи захисту щодо різних фігурантів справи. Як результат, 9 вересня Ткаченко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113456202\"\u003eзвільнив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з-під варти Ярослава Лугового, колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку, тоді як 12 вересня Задорожна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113512698\"\u003eпризначила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1,6 млн грн застави Надії Конопкіній, ексначальниці департаменту міжбанківських операцій цієї ж фінустанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так сталося і хто має рацію, розбираємося в нашому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОБЛЕМИ З ОБРАХУНКОМ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В РІШЕННІ ЩОДО ЯРОСЛАВА ЛУГОВОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 березня 2018 року \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/T172147?an=1\u0026amp;ed=2021_04_27\"\u003eЗаконом № 2147-VIII\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e набрали чинності зміни до КПК України, зокрема і щодо питання перебігу строку досудового розслідування. До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Після 16 березня 2018 року цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Автором такої ідеї став народний депутат від Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий, тож ці зміни й назвали, зрештою, \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті важливо пам\u0026rsquo;ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим документом. Указані зміни \u003cstrong\u003eне мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. \u003c/strong\u003eОднак закон не регулює ситуацій об\u0026rsquo;єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 16 березня 2018 року, а також після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодії інкримінованих злочинів у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку відбулися у 2015\u0026ndash;2016 роках, а от сама епопея з розслідуванням \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003eстартувала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e\u003cstrong\u003e6 березня 2017\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тоді детективи розпочали розслідування за заявою ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; про безпідставний переказ коштів на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;. Це провадження було зареєстровано за номером 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший епізод справи ПриватБанку відбувся в березні 2015 року. Саме тоді, за версією НАБУ, службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, привласнили кошти ПриватБанку на суму 9,2 млрд грн. При цьому, на думку правоохоронців, підозрювані використовували підконтрольну компанію нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучно створили зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій. Саме цього епізоду стосувалася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/zavolod-nnia-9-2-mlrd-grn-privatbanku-p-dozriu-t-sia-kolishn-i-benef-tc-arnii-vlasnik/\"\u003eнова підозра\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Коломойському, Луговому та Конопкіній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості за цим епізодом були внесені до ЄРДР \u003cstrong\u003e11 травня 2018 року\u003c/strong\u003e з номером провадження 42018100000000448. Згодом його було об\u0026rsquo;єднано з провадженням 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що формально підстав для застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко при обчисленні строків досудового розслідування все ж таки їх застосував. Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли, на його думку, закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017 року) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 року (саме тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 року (оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі розбіжності у визначених суддею строках лише підкріплюють нашу тезу, що положення КПК України в частині обрахунку строків досудового розслідування потрібно вдосконалити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення судді Ткаченка наче обґрунтоване, адже узгоджується з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. Тоді судді Верховного Суду зазначили, що саме слідчий суддя повинен продовжувати строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і об\u0026rsquo;єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Але в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eпопередньому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми вже критикували пропонований обʼєднаною палатою підхід як непередбачуваний для органів слідства та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак обʼєднана палата Верховного Суду 11 вересня 2023 року змінила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eсвій висновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Судді вирішили, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені в ЄРДР до вказаної дати. Однак цей висновок був сформульований після рішення судді Ткаченка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифічним є також підхід слідчого судді до тлумачення норми ч. 8 ст. 615 КПК України. Але про це ми поговоримо далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДХІД ДО ОБРАХУНКУ СТРОКІВ У РІШЕННІ ЩОДО НАДІЇ КОНОПКІНОЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідча суддя Задорожна в справі щодо колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіної по-іншому підійшла до розв\u0026rsquo;язання питання про строки досудового розслідування. Вона зробила висновок, що відомості про окремі кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Щодо того, що відомості про заволодіння 9,2 млрд грн були внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року, тобто на це вже мали поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, слідча суддя вказала, що відомостей про закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку із закінченням строків досудового розслідування їй не надали. А через те, що підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення до дати введення воєнного стану не повідомили жодній особі, то ч. 8 ст. 615 КПК України, яка зупиняє закінчення строків у провадженнях без підозрюваних в умовах воєнного стану, застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, слідча суддя оцінила час внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, а також те, що кримінальне провадження не було закрито через закінчення строків досудового розслідування. Вона також вказала, що строки від початку воєнного стану до моменту вручення повідомлення про підозру не спливали через ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку судді Задорожної, для розв\u0026rsquo;язання строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідували в об\u0026rsquo;єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких про підозру вже повідомили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, такий підхід кращий, але в такому разі в одному кримінальному провадженні строки можуть рахуватися по-різному щодо різних кримінальних правопорушень, а це створює невизначеність при здійсненні судового контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо робити залежність між датою внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосуванням \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eможуть зловживати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo;. Для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких випадках ми рекомендували аналізувати, чи змістово досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанком ми маємо відомості, що в первинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 6 березня 2017 року, розслідувалися факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпідставного переказу 16 грудня 2016 року грошових коштів через додаткову угоду у вигляді нарахування індексації на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, внаслідок чого ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; було спричинено тяжкі наслідки, що більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 2 ст. 364-1 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, після безпідставного нарахування та виплати винагороди ПрАТ \u0026laquo;СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo; у зв\u0026rsquo;язку з ростом курсу гривні до долара США (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах. Ці особи в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ \u0026laquo;ПриватОфіс\u0026raquo; та \u0026laquo;Ключове рішення\u0026raquo;, ПАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, ТОВ \u0026laquo;Новофарм\u0026raquo; на заздалегідь невигідних для банку умовах (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальному провадженні, яке стосується Лугового, Конопкіної та й, зрештою, Коломойського та інших підозрюваних, 11 травня 2018 року відомості вносилися за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; на суму 9 264 807 900 грн. При цьому там ідеться про використання цими службовими особами підконтрольної компанії-нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучне створення зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій серій \u0026laquo;V\u0026raquo;, \u0026laquo;W\u0026raquo;, \u0026laquo;X\u0026raquo; та \u0026laquo;Y\u0026raquo; (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, виглядає так, що діяння стосується активів одного банку, вчинялося, за версією органу досудового розслідування, частково тими ж фігурантами і здебільшого за тією ж кваліфікацією. \u003cstrong\u003eЦе дозволяє стверджувати, що зловживання при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень не відбулося, а здійснювалося таке об\u0026rsquo;єднання задля підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ цій справі оцінка строків ускладнилася непередбачуваним тлумаченням положень ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення цієї частини статті дозволяють у період воєнного стану не обраховувати строк досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де нема підозрюваних. І в Апеляційній палаті ВАКС склалася непередбачувана практика їх тлумачення. Ідеться про те, яким чином судді визначають, чи підлягає ця частина статті застосуванню, чи ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з перших справ, де проявилася проблемність цієї норми, стосувалася скарги на повідомлення про підозру захисника народного депутата від фракції \u0026laquo;Опозиційного блоку\u0026raquo; Олександра Долженкова, якого НАБУ і САП підозрювали в незаконному одержанні понад 700 тис. грн компенсації за оренду житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті апеляційного розгляду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479623\"\u003eухвали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e слідчого судді Ткаченка про відмову в скасуванні підозри колегія суддів під головуванням судді Даниїли Чорненької \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591869\"\u003eдійшла висновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потрібно встановлювати, чи було в кримінальному провадженні загалом повідомлено про підозру, незалежно від того, чи є підозрювана особа фігурантом актуального кримінального провадження. Суд встановив, що строки досудового розслідування спливали попри воєнний стан, адже ще у 2019 та 2020 роках там фігурували підозрювані. А той факт, що кримінальні провадження щодо цих підозрюваних були виділені з основного, не вплинув на рішення суддів Апеляційної палати ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрішки контексту, який може пояснити проблему. Від початку воєнного стану нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20/ed20220322#n78\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до КПК України, встановивши, що у фактових кримінальних провадженнях (тобто там, де нема підозрюваних) продовжувати їхні строки в слідчого судді недоцільно. Це і раніше не було виправдано, але знову ж тут варто \u0026laquo;подякувати\u0026raquo; екснардепу Лозовому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинулого трохи часу, і з\u0026rsquo;явилася потреба в удосконаленні окремих положень ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим роботи органів кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже ці норми вже апробували на практиці і виявили окремі їх недоліки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому в серпні 2023 року нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-20#n11\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ч. 8 ст. 615 КПК України, виклавши її перший абзац у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1917722\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до проєкту автори прямо написали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Водночас проведення ефективних слідчих (розшукових) дій у цій категорії кримінальних проваджень об\u0026rsquo;єктивно ускладнюється умовами воєнного стану, відсутністю (знищенням) доказів внаслідок бойових дій, зміною місця перебування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, захоплення частини території України та небезпекою проведення процесуальних дій тощо. Проте, визначені статтею 219 КПК України строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру, які становлять у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину вісімнадцять місяців, будуть спливати вже у серпні-вересні 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою врегулювання на період дії воєнного стану питання перебігу строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, у тому числі щодо воєнних злочинів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, депутати мали намір спростити роботу органам досудового розслідування через виключення обовʼязку продовжувати такі строки у фактових провадженнях в умовах воєнного стану, а також продовження строку досудового розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє стверджувати, що практика судді Ткаченка в справі про заволодіння коштами ПриватБанку, а також суддів Апеляційної палати ВАКС у справі Долженкова не зовсім відповідає правилам тлумачення положень законодавства. Адже спершу потрібно здійснити буквальне тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати значення слів, використаних у певному нормативному положенні), а потім, якщо треба узгодити кілька варіантів розуміння, цільове тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати мету закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо положення ч. 8 ст. 615 КПК України \u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких \u0026hellip; жодній особі не повідомлено про підозру\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна розуміти у двох значеннях: по-перше, наявність підозрюваного в кримінальному провадженні і, по-друге, вчинення процесуальної дії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; у кримінальному провадженні \u0026mdash; то варто звернутися до логіки законодавця при внесенні таких змін до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна припустити, що законодавець мав на меті полегшити долю органів досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де немає підозрюваних. Адже якщо підозрюваний є, його процесуальний інтерес у вигляді швидкого досудового розслідування повинен захищатися через судовий контроль. А якщо немає, то й немає прав, дотримання яких повинен контролювати слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто висновок, що коли в кримінальному провадженні певним особам повідомляли про підозру раніше, а потім матеріали щодо них були виділені, то все одно слідчому потрібно продовжувати строки досудового розслідування в слідчого судді, неправильний. Інакше кажучи, їм не треба витрачати час даремно, адже є прямий дозвіл закону не продовжувати строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що на сьогодні рішення про підозру Долженкову \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112002435\"\u003eпереглядається\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в касаційному суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостановлені в справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку судові рішення будуть оскаржуватися в апеляційному порядку. Ми будемо уважно стежити за ходом справи і сподіваємося на розв\u0026rsquo;язання суперечливих питань при тлумаченні кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":116,"url":"yuliya-poltorak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yuliya-poltorak.jpg","name":"Юлія","surname":"Полторак","post":"юристка з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":762,"url":"how-to-qualify-war-crimes-against-the-environment","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698924706,"date":"11.10.2023","views":291,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_7.jpg","mini_image":null,"name":"How to qualify war crimes against the environment","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe armed aggression of the Russian Federation continues to cause damage to the natural environment, affecting the well-being, health and survival of people in Ukraine.\u0026nbsp;The environment is too often attacked or accidentally damaged by the use of certain methods or means of warfare.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eDuring the full-scale invasion, the Russian Federation grossly violates the norms of international humanitarian law, including causing extensive, long-term and serious damage to the natural environment of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThis piece explores how to prove the composition of a war crime in the case of Russian aggression causing damage to the natural environment of Ukraine?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably, in accordance with paragraph b) part 3 of Article 85 of the Protocol Additional to the Geneva Conventions Relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts of 8 June 1977 (hereinafter \u0026ndash; Protocol I), a serious violation of this Protocol includes, in particular, committing an indiscriminate attack affecting the civilian population or civilian objects, when it is known that such an attack will cause excessive loss of life, injury to the civilian population or damage to civilian objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to the provisions of Article 52 of Protocol I, civilian objects are all objects that are not military objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRule 8 of the Guidelines on the Protection of the Natural Environment in Armed Conflict establishes that In the conduct of military operations, constant care must be taken to spare the civilian population, civilians and civilian objects, including the natural environment. All All feasible precautions must be taken to avoid, and in any event to minimize, incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects, including the natural environment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, according to international humanitarian law, we can consider natural environment \u003cstrong\u003eas a civilian object.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, according to Article 8(2)(b)(iv) of the Statute of the ICC and Article 3 of the Statute of the ICTY, which are the source of interpretation of the provisions of Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, an intentional attack with the knowledge that this attack will lead to accidental death or wounding civilians or causing damage to civilian objects or widespread, long-lasting and severe damage to the natural environment, which would be clearly excessive compared to the concrete and immediately expected general military advantage, is a serious violation of the laws and customs applicable in international armed conflicts in established framework of international law, and therefore, is a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAlso, according to the provisions of Article 8(2)(b)( ii ) of the Statute of the ICC, intentional direct attack on civilian objects \u0026ndash; that is, objects that are not military targets \u0026ndash; is a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCustomary International Humanitarian Law also includes obligations of states to protect the environment during armed conflict. Thus, according to Rule 7, the parties to the conflict must always distinguish between civilian objects and military targets. Attacks can only be directed at military targets. Attacks should not be directed at civilian objects.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRule 45 of Customary International Humanitarian Law establishes that the use of methods or means of warfare that are planned or likely to cause widespread, long-lasting and severe damage to the natural environment is prohibited. Destruction of the natural environment cannot be used as a weapon of war.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in accordance with Part 1 of Article 1 of the 1976 Convention on the Prohibition of Military or Any Other Hostile Use of Environmental Modification Techniques, to which both Ukraine and the Russian Federation are parties, each State Party to this Convention is obliged not to resort to military or any other hostile use of means of influence on the natural environment having widespread, long-term or severe consequences as a means of destroying, damaging or causing harm to any other State Party.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, according to Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, an attack carried out with the knowledge that it may lead to the accidental death or injury of civilians or damage to civilian objects or widespread, long-term or severe damage to the natural environment is a violation of laws and customs of war provided for by international treaties, the binding consent to which was given by the Verkhovna Rada of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt is known that Article 438 of the Criminal Code of Ukraine is a blanket norm, and therefore, when justifying qualifications in each specific case, it is necessary to refer to norms, articles and rules of conventions, additional protocols to conventions or norms of customary rules that provide the content of the objective side of this crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo prove the environmental component of a war crime, references can be made to:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one and item a) of part four of Article 51 of Protocol I, according to which the civilian population and individual civilians enjoy general protection from dangers arising in connection with military operations; indiscriminate attacks are prohibited. Attacks of an indiscriminate nature include attacks not aimed at specific military objects;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one of Article 52 of Protocol I, according to which civilian objects should not be the target of attack or reprisals;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart three of Article 35 of Protocol I, which prohibits the use of methods or means of warfare that are intended to cause, or may be expected to cause, widespread, long-term and severe damage to the natural environment;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003epart one of Article 55 of Protocol I, according to which, in conduct of military operations care shall be taken in warfare to protect the natural environment against widespread, long-term and severe damage. Such protection includes the prohibition of the use of methods or means of warfare which are intended to cause, or may be expected to cause, such damage to the natural environment and thereby to damage the health or survival of the population.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt should be noted that Article 55 of Protocol I concerns damage to the health or survival of the population, while Article 35 of Protocol I concerns damage to the natural environment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eHowever, regardless of the extent of the harm prohibited by Article 55, the combined effect of Articles 35 and 55 of Protocol I is that they clearly prohibit the use of methods or means of warfare which are intended to cause, or may be expected to cause, widespread, long-term and severe damage to the natural environment as such. It corresponds to the conclusions of the International Court of Justice of the United Nations that \u0026ldquo;taken together, these provisions embody a general obligation to protect the natural environment from widespread, long-term and severe environmental damage.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in case of an attack on works and installations containing dangerous forces, it is necessary to refer to part one of Article 56 of Protocol I, according to which works or installations containing dangerous forces, namely dams, dykes and nuclear electrical generating stations, shall not be made the object of attack, even where these objects are military objectives, if such attack may cause the release of dangerous forces and consequent severe losses among the civilian population, since according to item c) of part three of Article 85 of Protocol I, such actions are a serious violation of international humanitarian law.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSimilarly, Rule 42 of Customary International Humanitarian Law establishes that particular care must be taken if works and installations containing dangerous forces, namely dams, dykes and nuclear electrical generating stations, and other installations located at or in their vicinity are attacked, in order to avoid the release of dangerous forces and consequent severe losses among the civilian population.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt should also be noted that the principle of proportionality in international humanitarian law and customary norms prohibits attacks that can be expected to cause accidental civilian deaths or injuries to civilians, damage to civilian objects, or a combination of such effects that would be excessive compared to the expected specific and direct military advantage.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eGiven the civilian nature of the natural environment, any part of it that is not a military objective must be protected not only from direct attack, but also from accidental damage, which cannot be excessive (separately or in combination with other accidental damage, inflicted on civilian objects) compared to the expected specific and direct military advantage obtained as a result of an attack on a military objective.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTherefore, even in case of an attack on a military target, if it causes excessive damage to the environment, such actions can be qualified as a war crime.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCorrect application of norms and customs of international humanitarian law will ensure proper prosecution for war crimes committed and compensation for the damage that military actions caused to the natural environment of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_7.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":740,"url":"yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696945831,"date":"10.10.2023","views":835,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.jpg","mini_image":null,"name":"Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія російської федерації продовжує спричиняти шкоду навколишньому природному середовищу, впливаючи на добробут, здоров\u0026rsquo;я та виживання людей в Україні. Довкілля надто часто стає об\u0026rsquo;єктом нападу або зазнає випадкової шкоди внаслідок використання певних методів чи засобів ведення війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного вторгнення російська федерація грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема спричинює широку, довгочасну й серйозну шкоду природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоміркуємо, як же доводити склад воєнного злочину у випадку спричинення агресією рф шкоди навколишньому природному середовищу України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до пункту b) частини 3 статті 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (далі \u0026mdash; Протокол I), серйозним порушенням цього Протоколу є, зокрема, вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об\u0026rsquo;єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з положеннями статті 52 Протоколу І, цивільними об\u0026rsquo;єктами є всі ті об\u0026rsquo;єкти, які не є воєнними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівні принципи захисту природного середовища під час збройного конфлікту в нормі 8 встановлюють, що під час проведення воєнних операцій необхідно виявляти постійну турботу про захист цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об\u0026rsquo;єктів, зокрема природного середовища. Слід вживати всіх практично можливих запобіжних заходів для уникнення і в будь-якому випадку зведення до мінімуму випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів, включаючи природне середовище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відповідно до міжнародного гуманітарного права можемо розглядати природне навколишнє середовище \u003cstrong\u003eяк цивільний об\u0026rsquo;єкт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Статуту МКС та статтею 3 Статуту МКТЮ, які є джерелом тлумачення положень статті 438 Кримінального кодексу України, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою, є серйозним порушенням законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, отже, воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож відповідно до положень статті 8(2)(b)(iі) Статуту МКС воєнним злочином є умисне спрямування нападів на цивільні об\u0026rsquo;єкти, тобто об\u0026rsquo;єкти, що не є військовими цілями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право також містить зобов\u0026rsquo;язання держав з охорони довкілля під час збройного конфлікту. Так, згідно з нормою 7 сторони конфлікту завжди повинні розрізняти цивільні об\u0026rsquo;єкти та військові цілі. Напади можуть спрямовуватися лише на військові цілі. Напади не повинні спрямовуватися на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормою 45 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права встановлено, що використання методів чи засобів ведення воєнних дій, що, як планується або можна очікувати, спричинить масштабну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, заборонено. Знищення природного навколишнього середовища не може використовуватися як зброя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасниками якої є як Україна, так і рф, кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов\u0026rsquo;язана не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способу руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відповідно до статті 438 Кримінального кодексу України, напад, який здійснюється з усвідомленням того, що він може призвести до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, є порушенням законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що стаття 438 Кримінального кодексу України є бланкетною нормою, а тому під час обґрунтування кваліфікації в кожному конкретному випадку необхідно посилатися на норми, статті й правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об\u0026rsquo;єктивної сторони цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля доведення екологічної складової воєнного злочину можливі посилання на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу та пункт а) частини четвертої статті 51 Протоколу I, згідно з якими цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв\u0026rsquo;язку з воєнними операціями; напади невибіркового характеру заборонені. До нападу невибіркового характеру належать напади, не спрямовані на конкретні воєнні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 52 Протоколу І, відповідно до якої цивільні об\u0026rsquo;єкти не повинні бути об\u0026rsquo;єктом нападу або репресалій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину третю статті 35 Протоколу I, відповідно до якої заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 55 Протоколу І, згідно з якою при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров\u0026rsquo;ю або виживанню населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що стаття 55 Протоколу І передбачає шкоду для здоров\u0026rsquo;я або виживання населення, тоді як стаття 35 Протоколу І передбачає шкоду природному середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте незалежно від масштабу шкоди, забороненої статтею 55, сукупна дія статей 35 та 55 Протоколу I полягає в тому, що вони однозначно забороняють використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкомасштабну, довготривалу й серйозну шкоду природному середовищу як такому. Це відповідає висновкам Міжнародного суду ООН про те, що \u0026laquo;взяті разом, ці положення втілюють загальний обов\u0026rsquo;язок захищати природне середовище від широкомасштабної, довготривалої й серйозної екологічної шкоди\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у випадку нападу на установки та споруди, що містять небезпечні сили, необхідно посилатися на частину першу статті 56 Протоколу І, згідно з якою установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції \u0026mdash; не повинні ставати об\u0026rsquo;єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об\u0026rsquo;єкти є воєнними об\u0026rsquo;єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення, оскільки відповідно до пункту c) частини 3 статті 85 Протоколу І такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно нормою 42 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права закріплено, що під час здійснення нападів на споруди та установки підвищеної небезпеки, зокрема греблі, дамби, ядерні електростанції, а також на інші споруди, розташовані біля або безпосередньо близько до таких об\u0026rsquo;єктів, особлива увага повинна приділятися тому, щоб під час таких нападів уникати вивільнення небезпечних сил і надмірних втрат серед цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід зазначити, що принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві та звичаєвих нормах забороняє напади, від яких можна очікувати спричинення випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів або поєднання таких наслідків, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на цивільний характер природного середовища будь-яка його частина, яка не є воєнною ціллю, повинна бути захищена не лише від прямого нападу, але й від заподіяння випадкової шкоди, яка не може бути надмірною (окремо або в поєднанні з іншою випадковою шкодою, завданою цивільним об\u0026rsquo;єктам) порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, отриманою в результаті нападу на воєнну ціль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть у випадку нападу на воєнну ціль у разі спричинення надмірної шкоди довкіллю такі дії можна кваліфікувати як воєнний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравильність застосування норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права забезпечить належне притягнення до кримінальної відповідальності за скоєні воєнні злочини та відшкодування завданої воєнними діями шкоди навколишньому природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":560,"name":"злочини проти довкілля"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":739,"url":"kriminalna-yustitsiya-j-normotvorcha-tehnika-stan-problemi-i-perspektivi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696433777,"date":"04.10.2023","views":746,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15_1.png","mini_image":null,"name":"Кримінальна юстиція й нормотворча техніка: стан, проблеми і перспективи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля правників (і не тільки!) не є секретом, що письмову мову нормативно-правових актів (законів, постанов, указів, процесуальних рішень) іноді метафорично називають \u0026laquo;пташиною\u0026raquo;, оскільки її зрозуміти та усвідомити дано далеко не кожній людині, навіть особі з правничою освітою і фаховому правнику, а тим паче \u0026laquo;пересічному\u0026raquo; громадянину / громадянці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих актах можна натрапити на одні й ті ж самі терміни, що по-різному вживаються в різних актах, запозичені іншомовні слова не завжди адекватно перекладені українською, первісний зміст окремих правових термінів може бути спотворений, а речення-приписи побудовані так, що, поки дочитаєш їх до крапки, то треба неодноразово повернутися на початок речення і в середину, щоб зрозуміти сенс нормативного припису загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховна Рада України після багаторічних дискусій і намірів 24 серпня 2023 року нарешті ухвалила \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\"\u003eЗакон \u0026laquo;Про правотворчу діяльність\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який уже набув чинності, але буде введений у дію через один рік після завершення воєнного стану в Україні (дуже добре, що не наступного дня після набуття чинності!). Ухвалення такого Закону вважаю непересічною подією в житті нашої держави і правничої спільноти, але вона залишається не поміченою?!.. Цей Закон ще потребує досконалого дослідження й коментування, а можливо, і певних змін ще до того часу, поки він не почне діяти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе відкладаючи в довгу шухляду свої давні роздуми щодо вживаної в нас нормативно-правової термінології, дозволю собі висловити деякі зауваження і застереження, які, можливо, стануть предметом чергової бурхливої дискусії в Клубі шаленіючих криміналістів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, назва закону \u0026laquo;про правотворчу діяльність\u0026raquo; викликає в мене питання щодо коректності вживання терміну \u0026laquo;правотворчість\u0026raquo; стосовно розроблення й ухвалення всіх нормативно-правових актів. Виправданість вживання цього терміну можна, на мій погляд, пояснити лише відмовою від розуміння \u0026laquo;права\u0026raquo; як соціального феномену, основою якого є природні права і свободи людини, а не ті права і свободи, що встановлені закононормотворцем, який лише забезпечує реалізацію таких прав і свобод та встановлює і вживає примусові заходи впливу / примусу до тих осіб, які їх порушують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, у контексті функціонування кримінальної юстиції в мене (упевнений, що не тільки в мене) виникають питання щодо адекватного вживання таких слів-термінів, як кримінальний (закон, кодекс, процес), кримінальна (кримінально-правова) політика, притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне переслідування, допит, відбирання свідчень / пояснення, виклик до слідчого (прокурора, суду) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже терміни \u0026laquo;кримінал, кримінальний, криміналітет\u0026raquo; майже всіма словниками тлумачаться в першу чергу як \u0026laquo;карний злочин, злочинець, в\u0026rsquo;язниця\u0026raquo;. І якщо стосовно Кримінального кодексу, який саме й встановлює перелік караних діянь (кримінальних правопорушень), вживання цього терміну є виправданим, то найменування процедур / процесу, за допомогою яких розслідуються такі діяння і призначається (звільняється від) покарання, викликає питання: хіба кримінальний процесуальний кодекс визначає процедури вчинення злочинів?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке ж саме запитання виникає при тлумаченні словосполучення \u0026laquo;кримінальна або кримінально-правова політика\u0026raquo; держави: хіба держава розробляє політику вчинення кримінальних правопорушень? Можливо, більш коректно говорити й писати \u0026laquo;антикримінальна політика / органи\u0026raquo; на кшталт \u0026laquo;антикорупційна політика / органи\u0026raquo;?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпоріднені, але не тотожні словосполучення-терміни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eа) \u0026laquo;притягнення до кримінальної відповідальності\u0026raquo; трапляється в КПК 36 разів, у КК \u0026mdash; 17, у Законі \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; \u0026mdash; 3, \u0026laquo;Про НПУ\u0026raquo; \u0026mdash; 8, \u0026laquo;Про НАБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 8, \u0026laquo;Про СБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про статус суддів і судоустрій\u0026raquo; \u0026mdash; 3 рази;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eб) \u0026laquo;кримінальне переслідування\u0026raquo; трапляється в КПК 2 рази, у КК \u0026mdash; 1, у Законі \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; \u0026mdash; 0, \u0026laquo;Про НАБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про СБУ\u0026raquo; \u0026mdash; 1, \u0026laquo;Про статус суддів і судоустрій\u0026raquo; \u0026mdash; 0 разів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас автори навчального посібника \u0026laquo;Кримінальний процес\u0026raquo;, колишні члени робочої групи з підготовки КПК (2006\u0026ndash;2012 рр.) О.\u0026nbsp;Банчук (тепер заступник міністра юстиції) і Л.\u0026nbsp;Лобойко (тепер суддя Верховного Суду), на мій погляд, абсолютно слушно вживають словосполучення \u0026laquo;кримінальне переслідування\u0026raquo; щодо стадії досудового розслідування в першу чергу. Адже про яке \u0026laquo;притягнення до кримінальної відповідальності\u0026raquo; може йти мова ще на стадії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; (див. п. 14) ст. 3 і далі по всьому тексту КПК), якщо до набуття чинності обвинувального вироку в процесі діє конституційний принцип \u0026laquo;презумпції невинуватості\u0026raquo;?.. Безумовно, принаймні до ухвалення обвинувального вироку коректно вести мову лише про \u0026laquo;кримінальне (якщо залишати цей некоректний термін) переслідування\u0026raquo; і не більше!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з попередньої аргументації щодо дії \u0026laquo;презумпції невинуватості\u0026raquo;, чи не коректніше, замість наявних вживати такі терміни-словосполучення на стадії досудового розслідування, як \u0026laquo;запрошення на процесуальне інтерв\u0026rsquo;ю\u0026raquo; замість \u0026laquo;виклик на допит\u0026raquo;, \u0026laquo;отримання чи надання пояснень / свідчень\u0026raquo; замість \u0026laquo;відбирання пояснень/свідчень\u0026raquo; тощо?..\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, новий Закон \u0026laquo;Про правотворчу діяльність\u0026raquo; слушно вводить в обіг такі норми, як: \u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 3.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСтаття 34. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eВимоги до змісту нормативно-правового акта\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСтаття 35. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eМова та стиль нормативно-правового акта\u0026raquo; \u0026mdash; зміст яких справляє загалом позитивне враження. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкремо процитую надважливу норму для подальшого вдосконалення техніки підготовки та ухвалення законів та інших нормативно-правових актів зі статті 35:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e З метою забезпечення єдності термінології, що вживається у нормативно-правових актах України, створюється Єдиний глосарій правових термінів.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eНаповнення, зберігання, обробка та використання Єдиного глосарія правових термінів забезпечується міністерством, що забезпечує формування державної правової політики. Інформація з Єдиного глосарія правових термінів є відкритою, загальнодоступною публічною інформацією у формі відкритих даних, що надається безоплатно та підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті міністерства, що забезпечує формування державної правової політики.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eПоложення про Єдиний глосарій правових термінів затверджується Кабінетом Міністрів України.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВважаю, що робота над \u0026laquo;Єдиним глосарієм правових термінів\u0026raquo; треба починати вже сьогодні, не чекати на введення Закону в дію. У нас є Національна академія правових наук, понад 200 правничих закладів вищої освіти, у яких працюють тисячі представників академічної правничої спільноти, функціонує інститут української мови НАН України, яким під силу розпочати цю важливу роботу, що в майбутньому принесе позитивні результати для всієї правової системи держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":742,"url":"problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697440295,"date":"04.10.2023","views":415,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.png","mini_image":null,"name":"Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWithin the framework of the Formation of common understanding of standards and approaches to investigation and prosecution in crimes related to armed conflict by representatives of professional communities of the criminal justice system project, JustTalk drafted a series of analytical materials on the topic \u003cstrong\u003e\u0026ldquo;What's wrong with responsibility for collaboration?\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn four interrelated articles, Yuliia Lisova, lawyer, coordinator of work with JustTalk authors, analyzes individual aspects of responsibility for collaboration, notably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 1. \u003c/strong\u003eWhy do we need clean qualification and the impact of the \u0026ldquo;pre-collaborative\u0026rdquo; period.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 2. \u003c/strong\u003eCriteria for distinguishing collaborative activities from related crimes.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 3. \u003c/strong\u003eConformity of legal framework on collaborative activities with Ukraine's international legal obligations.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 4. \u003c/strong\u003eWhat happens in the courts?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSo, today we start with the first part.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eWhy do we need clean qualification?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCollaborative activities are currently the second most common crime against national security. Collaborationism as a phenomenon appeared in February 2014, and until March 2022, such actions were not qualified as a separate component of the crime. This led to impunity for acts or qualifications under other articles of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter \u0026ndash; CC), which provide legal definition to the related phenomena. It was the full-scale war and the martial law that led to the introduction of a new article into the Criminal Code, which stipulates responsibility for collaborative activities\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBalanced, justified, based on clear and predictable law, fair application of the legislation on responsibility for collaborative activities is an important component of the expected reintegration of the de-occupied territories.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCitizens of Ukraine, remaining and staying for a long time in the temporarily occupied territories, who are forced to organize their lives and provide for their lives and the lives of their relatives under the conditions of occupation, should hope that after the liberation, the Ukrainian authorities, persecuting the collaborators, will refrain from groundless accusations and punishments. Citizens of Ukraine should be sure that if they had no intention to cause harm to the interests of Ukraine, if their activities caused no damage, they will not become victims of unjustified persecution.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn his \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003einterview\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e to Telegraph on August 14, 2023, the Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol Ihor Ponochovnyi noted that the statements of some Ukrainian politicians that everyone in Crimea are traitors or collaborators are quite harmful\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. At the same time, the effective legal framework in this field leaves a lot of room for the subjective and arbitrary application of criminal liability for collaborationism because of its imprecision and contradiction. And this will obviously have negative consequences.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe population of the occupied territories will lose their desire for de-occupation due to the fear of expected criminal liability \u0026ldquo;for cooperation with the occupiers\u0026rdquo; for themselves or their loved ones. Or, fearing unjustified criminal liability, citizens of Ukraine who only worked, provided social services, carried out entrepreneurial activities for the purpose of supporting the civilian population in the conditions of occupation, without causing specific damage to the national security of Ukraine, will not have the desire to return under the control of the Ukrainian authorities. Instead, they may stop their usual life, leave their place of residence, leave their relatives behind, become forced migrants and forever end their ties with Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo ensure inevitability of fair punishment for persons who deliberately acted to the detriment of Ukraine and caused damage to the interests of Ukraine and its citizens, the legal provisions on liability for collaborative activities should guarantee protection against the arbitrary application of such liability. This will affect the level of public trust in the temporarily occupied territories in the Ukrainian authorities and, accordingly, the speed of reintegration processes.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003ePre-collaborative period\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBefore March 2022, criminal legislation did not establish a crime such as collaborative activities. Before 2014, there was no such objective need (and the norms of the Criminal Code, like other laws, are a reflection of objective reality): the territorial integrity of Ukraine was not violated, its territories were not captured, and they were not under the control of the aggressor state, citizens of Ukraine were not under occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSince 2014, after the occupation of the Autonomous Republic of Crimea and part of the territories of the Donetsk and Luhansk regions, the facts of cooperation of the citizens of Ukraine who remained in these territories with the occupying power \u0026ndash; collaboration in various forms (military collaboration, political collaboration, economic collaboration, cultural collaboration, livelihood-related collaboration, etc.) came to knowledge. But, unfortunately, until March 2022, the law did not define the grounds, conditions and procedure of responsibility for collaborative activities that took place in the occupied territories. Law enforcement agencies and courts limited themselves to the application of Article 111 of the Criminal Code to the collaborators. This Article provides for responsibility for high treason, allowing the agencies and courts to broadly apply it to the offenses that are actually collaboration and do not have signs of high treason.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, starting from February 2014, because of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the occupation of part of the territories of Ukraine, the presence of a significant number of Ukrainian citizens in these territories, clear and understandable regulation of legal relations to determine permissible or prohibited activities (collaboration) in these territories was (and still is) necessary. This regulation should separate criminal activity from the activity that is socially necessary to ensure livelihoods of civilian population under the conditions of occupation and does not cause harm to the interests of society, the state and citizens.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eLaw #2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e as of March 3, 2022, added to the Criminal Code the Article 111\u003csup\u003e1 \u0026ldquo;\u003c/sup\u003eCollaborative Activities.\u0026rdquo; It criminalizes the following actions:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003epublic denial by a citizen of Ukraine of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, or public calls by a citizen of Ukraine to support the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, to cooperate with the aggressor state, armed formations and/or the occupying administration of the aggressor state, to refuse recognition of the state sovereignty of Ukraine to the temporarily occupied territories of Ukraine;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position not related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003epropaganda by a citizen of Ukraine in educational institutions, regardless of the types and forms of ownership, with the aim of facilitating the implementation of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, avoiding responsibility for armed aggression against Ukraine by the aggressor state, as well as the actions of citizens of Ukraine aimed at implementing education standards of the aggressor state in educational institutions;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003etransfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created on the temporarily occupied territory, and/or armed or paramilitary formations of the aggressor state, and/or conducting economic activities in cooperation with the aggressor state, illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including in the occupying administration of the aggressor state, or voluntary election to such authorities, and also participation in the organization and holding of illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory or public calls for holding such illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eorganizing and conducting political events, carrying out information activities in cooperation with the aggressor state and/or its occupying administration, aimed at supporting the aggressor state, its occupying administration or armed formations and/or at avoidance of responsibility of the aggressor state for armed aggression against Ukraine, in the absence of signs of treason, active participation in such activities;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory, as well as voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state or assisting such formations in the conduct of hostilities against the Armed Forces of Ukraine and other military formations established in accordance with the laws of Ukraine, voluntary formations that were established or self-organized to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBut unfortunately, the expectations from the new composition of the crime that it would provide more clear, predictable and individualized application of criminal liability for collaborative activities did not come true.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eDistinguishing collaborative activities from other crimes against the foundations of national security\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe reasons for significant difficulties for the correct qualification of illegal actions, distinguishing collaborative activities from other crimes and applying a fair punishment are that Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code under collaborative activities lists the same actions that are provided for by other norms of the Criminal Code as other criminal offenses. In turn, incorrect qualifications can lead to unreasonable and unjust punishment, as well as cause\u0026nbsp; illegal exemption from responsibility or illegal conviction.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2110-IX as of March 3, 2022, added Article 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026rdquo;Justification, Recognition as Legitimate, Denial of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine, Glorification of its Participants\u0026rdquo; to the CC;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2198-IX as of April 14, 2022, added Article 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026ldquo;Assistance to an Aggressor State\u0026rdquo; to the CC\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Article 109 of the Criminal Code, responsibility is provided for \u0026ldquo;actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or at seizing state power.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 110 of the Criminal Code provides for responsibility for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 260 of the Criminal Code provides for responsibility for the creation of paramilitary or armed formations not provided for by law or participation in their activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code establishes responsibility for creating a terrorist group or terrorist organization, leading or participating in such group or organization.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code provides for responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, and glorifying its participants.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese articles define as crimes actions identical to collaborative activities, but provide for different qualification of such actions and different measures of punishment. This allows for arbitrarily interpreting the criminal law and arbitrarily applying it, and may cause unfair resolution of criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnfortunately, the content of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code in its effective version does not allow clearly distinguishing collaborative activities from other related crimes. Effective lack of sustainable law enforcement and judicial practice leads to unequal application of the law and contradictory court decisions.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof the Oktiabrskyi District Court of the city of Poltava as of August 16, 2023, in case #554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for voluntarily participating in an illegal armed formation created on the temporarily occupied territory, and also voluntary participation in the armed formation of the aggressor state. Such actions were simultaneously qualified under Part 2 of Article 111 and Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code. That is, the same actions were qualified under two articles of the Criminal Code, because the provision of Article 111 provides for responsibility for switching to the side of the enemy during an armed conflict, and Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e provides for responsibility for the voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations established\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eon temporarily occupied territory, and/or in the armed formations of the aggressor state. At the same time, Article 260 of the Criminal Code, which also provides for responsibility for participation in the activities of paramilitary formations not provided for by the laws of Ukraine, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of Koroliovskyi District Court of the city of Zhytomyr as of August 31, 2023, in case #296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine, who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for being a participant of military formations not provided for by law, armed resistance and illegal opposition to the performance of official duties by employees of law enforcement agencies of Ukraine and servants of the Armed Forces of Ukraine, taking part in hostilities, performing combat shifts, participating in military and physical training of armed forces not provided for by law. Such actions were simultaneously qualified under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eas taking part in the activities of a terrorist organization and facilitating its activities and under Part 2 of Article 260 of the Criminal Code as taking part in the activities of an armed formation not provided for by law. At the same time, Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code, which also provides for responsibility for voluntary participation in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn court decisions in cases with signs of collaborative activities, usually there is no clear motivation why in some proceedings the same actions are qualified under Article 111 of the Criminal Code as treason, and in others, under Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eof the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, in case #727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who held the position of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez\u0026rdquo; of high treason under part 2 of Article 111 of the Criminal Code. As stated in the verdict, after the start of open Russian aggression on February 24, 2022, the accused person agreed to the offer of the Russian occupation administration to perform the duties of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez.\u0026rdquo; According to the verdict, the accused person was occupying this position at the time of the verdict. She was also convicted under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThat is, the accused person held a position related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, which fall under the definition of collaborative activities, the responsibility for which is provided for in part 5 of Article 111 1 of the Criminal Code, yet was convicted of high treason under Article 111 of the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThis verdict of the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, on the conviction of the accused under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code, as well as under Part 3 of Article 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e of the Criminal Code, was upheld by \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe decision\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Chernivtsi Court of Appeal as of June 19, 2023, case number 11-kp/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, for similar actions committed under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Kirovskyi District Court of the city of Kirovohrad as of August 22, 2023, in case #404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting head of the administration of the Novoaidar District of the so-called \u0026ldquo;LPR\u0026rdquo; related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory. Such actions were classified according to part 5 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eAt the same time, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zhovtnevyi District Court of the city of Zaporizhzhia as of March 13, 2023, in case #331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting mayor of the city of Berdiansk in an illegal authority \u0026ndash; the \u0026ldquo;mayor\u0026rsquo;s office\u0026rdquo; of the city of Berdiansk, related to the performance of organizational-administrative functions in an illegal authority created on the temporarily occupied territory of Berdiansk territorial community. Such actions were qualified as a set of crimes under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code as high treason committed under martial law, and at the same time under Part 5 of Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e of the Criminal Code as\u003csup\u003e \u003c/sup\u003ethe voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eThe decision\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zaporizhzhia Court of Appeal as of July 25, 2023, upheld this sentence\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe cited court decisions do not provide clear justification why the same actions are qualified as collaborative activities in one case, as treason in another case, and as a combination of treason and collaborative activities in the third case.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSuch contradictory judicial practice confirms insufficient quality, comprehensibility and predictability of effective legal norms, and requires prompt and significant improvement of the legislation on responsibility for collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Golinka M.\u0026nbsp;I. Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (collaborative activities) and related phenomena: problems of legal regulation.\u003cem\u003e Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Economic series. Legal series. \u003c/em\u003eIssue 36/2023, p. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":738,"url":"problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696281646,"date":"03.10.2023","views":1837,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14_1.png","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. Критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож сьогодні розпочинаємо з першої частини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність займає друге місце за розповсюдженістю серед зареєстрованих злочинів проти національної безпеки. Колабораціонізм як явище з\u0026rsquo;явився в лютому 2014 року, і до березня 2022 року такі дії не кваліфікувалися як окремий склад злочину. Це призводило до безкарності діянь або кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), які нормативно визначали суміжні явища. Саме повномасштабна війна та запровадження воєнного стану зумовили скоріше введення до КК нової статті, якою передбачено відповідальність за колабораційну діяльність\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиважене, обґрунтоване, відповідно до зрозумілого й передбачуваного закону справедливе застосування законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність є важливою складовою очікуваної реінтеграції деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадяни України, залишившись і тривалий час перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, які вимушені організовувати й забезпечувати своє життя і життя своїх рідних в умовах окупації, мають сподіватися, що після звільнення українська влада, переслідуючи колаборантів, утримається від безпідставних обвинувачень і покарань. Громадяни України мають бути впевненими, що за відсутності в них наміру спричинити шкоду інтересам України, за відсутності шкідливих наслідків від їхньої діяльності вони не стануть жертвами необґрунтованих переслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Ігор Поночовний в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 14 серпня 2023 року виданню \u0026laquo;Телеграф\u0026raquo; відзначив, що досить шкідливими є заяви деяких українських політиків про те, що в Криму всі зрадники чи колаборанти\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас актуальний стан законодавства в цій сфері залишає багато простору для суб\u0026rsquo;єктивного та свавільного застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм з огляду на їх неконкретність і суперечливість. І це, очевидно, буде спричиняти негативні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаселення окупованих територій втратить бажання до деокупації через страх очікуваної кримінальної відповідальності \u0026laquo;за співпрацю з окупантами\u0026raquo; для себе або своїх близьких. Або, побоюючись необґрунтованої кримінальної відповідальності, громадяни України, що лише працювали, надавали соціальні послуги, здійснювали підприємницьку діяльність з метою життєзабезпечення цивільного населення в умовах окупації, не спричинивши конкретної шкоди національній безпеці України, не матимуть бажання повертатися під контроль української влади, зруйнують своє звикле життя, покинуть своє місце проживання, покинуть своїх рідних, стануть вимушеними іммігрантами й назавжди припинять свої зв\u0026rsquo;язки з Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечуючи невідворотність справедливого покарання особам, що умисно діяли на шкоду України й спричинили шкоду інтересам України і її громадян, норми законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність повинні гарантувати захист проти свавільного застосування такої відповідальності. Від цього залежить рівень довіри населення, що опинилося на тимчасово окупованих територіях, до української влади і відповідно швидкість процесів реінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДоколабораційний період\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня 2022 року кримінальне законодавство не передбачало такого складу злочину, як колабораційна діяльність. До 2014 року не було такої об\u0026rsquo;єктивної потреби (а норми КК, як і інших законів, є відображенням об\u0026rsquo;єктивної реальності): територіальну цілісність України не порушували, її території не захоплювали, і вони не підпадали під контроль держави-агресора, громадяни України не перебували в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року, після окупації Автономної Республіки Крим і частини територій Донецької і Луганської областей, стали відомі факти співпраці громадян України, що залишилися на цих територіях, з окупаційною владою \u0026mdash; колаборації в різних формах (воєнна колаборація, політична колаборація, економічна колаборація, культурна колаборація, побутова колаборація тощо). Але, на жаль, до березня 2022 року законодавець не визначав підстав, умов і порядку відповідальності за колабораційну діяльність, що виникла на окупованих територіях. Органи правопорядку й суди відносно колаборантів обмежувалися застосуванням статті 111 КК, що передбачає відповідальність за державну зраду, допускаючи на власний розсуд занадто широке її застосування до правопорушень, що фактично є колаборацією і не мають ознак державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, починаючи з лютого 2014 року, обставини збройної агресії Російської Федерації проти України, окупації частини територій України, перебування на цих територіях значної кількості громадян України потребують (і продовжують потребувати) законодавчого чіткого й зрозумілого регулювання правовідносин для визначення допустимої або забороненої діяльності (колаборації) на цих територіях, відмежування злочинної діяльності від діяльності, що є суспільно необхідною для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації і не спричиняє шкоди інтересам суспільства, держави й громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo;, якою злочинними визначені такі діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, не пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очікування від нового складу злочину, що він буде мати наслідком більш чітке, передбачуване та індивідуалізоване застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм, на жаль, не справдилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотні труднощі для правильної кваліфікації протиправних дій, відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів і застосування справедливого покарання зумовлені тим, що стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК визначає як колабораційну діяльність такі ж самі дії, що передбачені іншими нормами КК як інші кримінальні правопорушення. Своєю чергою неправильна кваліфікація може тягнути призначення необґрунтованого й несправедливого покарання, а також стати причиною незаконного звільнення від відповідальності або незаконного засудження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2110-IX КК доповнено статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 14 квітня 2022 року № 2198-IX КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 109 КК передбачена відповідальність за \u0026laquo;дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 110 КК передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 260 КК передбачає відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК передбачена відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелічені статті описують як злочини дії, тотожні колабораційній діяльності, але передбачають різну кваліфікацію таких дій і різні міри покарання. Це дозволяє довільно тлумачити кримінальний закон і свавільно застосовувати його, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції, на жаль, не дозволяє чітко розмежовувати колабораційну діяльність від інших суміжних злочинів. Відсутність на цей час сталої правозастосовної й судової практики призводить до неоднакового застосування закону й постановлення суперечливих судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Октябрського районного суду міста Полтави від 16 серпня 2023 року в справі № 554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що брав добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, а також брав добровільну участь у збройному формуванні держави-агресора. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 2 статті 111 та за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Тобто одні й ті самі дії були кваліфіковані за двома статтями КК, тому що диспозиція статті 111 передбачає відповідальність за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e передбачає відповідальність за добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора. Одночасно стаття 260 КК, що також передбачає відповідальність за участь у діяльності не передбачених законами України воєнізованих формувань, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Королівського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2023 року в справі № 296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що як учасник не передбачених законом збройних формувань брав участь у їхній діяльності, чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, брав участь у бойових діях, здійснював бойові чергування, брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки не передбачених законом збройних формувань. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e як узяття участі в діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності та за частиною 2 статті 260 КК як узяття участі в діяльності не передбаченого законом збройного формування. Одночасно частина 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що також передбачає відповідальність за добровільну участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових рішеннях у справах, що мають ознаки колабораційних діянь, як правило, відсутні зрозумілі мотивування, чому такі самі дії в одних провадженнях кваліфікуються за статтею 111 КК як державна зрада, а в інших \u0026mdash; за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року в справі № 727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за державну зраду за частиною 2 статті 111 КК засуджено громадянку України, яка з 2016 року займала посаду керуючої справами, надалі, з 2019 року й дотепер, обіймала посаду \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. Як зазначено у вироку, після початку відкритої російської агресії 24 лютого 2022 року обвинувачена погодилася на пропозицію російської окупаційної адміністрації виконувати обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязки \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. На цій посаді, як зазначено у вироку, обвинувачена перебувала й на час ухвалення вироку. Вона також засуджена за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТобто обвинувачена займала посаду, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, що підпадають під визначення \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo;, відповідальність за яку передбачена частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, але була засуджена на державну зраду за статтею 111 КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року про засудження обвинуваченої за частиною 2 статті 111 КК, також за частиною 3 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК залишено в силі \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eухвалою\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, № провадження 11-кп/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічні дії, скоєні за аналогічних обставин, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року в справі № 404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків голови адміністрації Новоайдарського району так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2023 року в справі № 331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків мера міста Бердянська в незаконному органі влади \u0026mdash; \u0026laquo;мерії\u0026raquo; міста Бердянська, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, створеному на тимчасово окупованій території Бердянської міської територіальної громади. Такі дії були кваліфіковані як сукупність злочинів за частиною 2 статті 111 КК як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та одночасно за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року цей вирок залишено в силі\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наведених судових рішеннях відсутня зрозуміла мотивація, чому одні й ті самі дії в одній справі кваліфікуються як колабораціонізм, а в іншій \u0026mdash; як державна зрада, а в третій \u0026mdash; як сукупність державної зради й колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака суперечлива судова практика свідчить про недостатню якість, зрозумілість і передбачуваність чинних правових норм і вимагає скорішого й суттєвого вдосконалення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Голінка М.\u0026nbsp;І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання\u003cem\u003e. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":736,"url":"yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695889615,"date":"28.09.2023","views":1281,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.png","mini_image":null,"name":"Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України парламент в скороченій процедурі розглянув і схвалив зміни до Кримінального кодексу України, які встановили відповідальність за співпрацю із окупаційною владою: були додані статті 111-1 та 111-2.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни першочергово мали на меті превенцію співпраці українських громадян із окупаційною владою на територіях, які були зайняті ворожою стороною після 24 лютого 2022 року. Саме тому, ймовірно, криміналізувалося широке коло діянь різноманітних суб\u0026rsquo;єктів, що призвело до значної кількості відкритих кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Центром прав людини ZMINA, проводить\u003cspan\u003e дискусію, щоб у професійному середовищі обговорити питання правової кваліфікації дій осіб, які підозрюються в співпраці із державою-окупантом, а також слідчої та судової практики розслідування справ, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦя дискусія відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":735,"url":"shtuchnij-intelekt-i-pravoporyadok","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695728233,"date":"26.09.2023","views":2137,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_5.jpg","mini_image":null,"name":"Штучний інтелект і правопорядок","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнновації, що змінюють світ, завжди є предметом публічних дебатів і \u003cspan\u003eкритики. Схожий етап зараз проходить і штучний інтелект (ШІ): попри захопл\u003c/span\u003eиві \u003cspan\u003eвідгуки і великі перспективи, чимало експертів \u003c/span\u003eубачають у ньому ледь не найбільшу загрозу людству, зокрема громадянським правам і свободам. Ці ризики особливо відчутні \u003cspan\u003eпри застосуванні технологій ШІ у сфері правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТехнології ШІ та автоматизованого ухвалення \u003cspan\u003eрішень (automatic decision-making) \u003c/span\u003eусе частіше використовують органи правопорядку та кримінального правосуддя. У діяльності правоохоронних і \u003cspan\u003eсудових органів застосовують два основні методи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпрофайлингу, тобто прогнозування індивідуальної чи колективної поведінки в майбутньому (ризику скоєння ними злочину чи рецидиву), визначення вразливих до злочинів локацій та ухвалення \u003cspan\u003eрішень щодо осіб (притягнення до відповідальності, засудження чи пробацію)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eскорингу (соціального оцінювання), тобто присвоєння індивідуальних чи колективних оцінок на основі різноманітних показників, пов\u0026rsquo;язаних з їхньою попередньою поведінкою або ж узагальненою інформацією про них.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська \u0026laquo;Касандра\u0026raquo;, іспанське \u0026laquo;RisCanvi\u0026raquo; чи нідерландська система CAS\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; спільною ціллю впровадження цих технологій ШІ задекларовано підвищення рівня громадської безпеки. Однак застосування згаданих \u003cspan\u003eінструментів критикують через недосконалість, оскільки рішення, \u003c/span\u003eухвалені за їх допомогою, можуть бути наслідком упередженого ставлення до окремих осіб чи навіть соціальних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, на кожній зі стадій \u0026mdash; розслідування поліції, формулювання обвинувачення та ухвалення \u003cspan\u003eрішення судом\u003c/span\u003e \u0026mdash; позиція цих органів може бути завідомо необ\u0026rsquo;єктивною лише на підставі інформації, яку надають технології ШІ. Головною причиною цього є їх (не)прозорість: закритість внутрішніх принципів і механізмів роботи, що створює ризики упередженого профілювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Чорна скринька\u0026raquo; з порадами\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДилема прозорості технологій ШІ існує у двох вимірах: у першу чергу це питання відкритості самого процесу їх розроблення й того, хто і в який спосіб створює і впливає на створення цих технологій. Друга, і не менш важлива проблема, полягає в \u003cspan\u003eскладності встановлення джерел, якими в\u003c/span\u003eони оперують і \u003cspan\u003eна основі яких технології ШІ формулюють рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, чат-боти можуть отримувати інформацію з вебсайтів, баз даних, соціальних мереж і \u003cspan\u003eданих користувачів. Поєднання відомостей з різних джерел допомагає згенерувати персоналізовані рекомендації та створити ті результати, які використовуються при \u003c/span\u003eухваленні \u003cspan\u003eрішень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте встановити, як саме і де була зібрана інформація, наскільки вона правдива, \u003cspan\u003e\u0026mdash; справжній виклик. Особливо гостр\u003c/span\u003eе \u003cspan\u003eпитання прозорості ШІ при забезпеченні правопорядку, де слід прагнути максимальної об\u0026rsquo;єктивності задля справедливого правозастосування. У випадку технологій ШІ \u003c/span\u003eу \u003cspan\u003eсфері правопорядку це можуть бути набори даних (дата-сети), які напрацьовані за роки роботи органів\u003c/span\u003e правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби робота цих органів була бездоганною, очевидно, не знадобилося б використання цих технологій. І навіть якщо джерела даних, на основі яких функціонують технології ШІ у сфері правопорядку, перевірені й об\u0026rsquo;єктивні, ризик системного збою, помилкового розрахунку, пошкодження вихідної інформації, зовнішнього втручання все одно існуватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайчастіше спроби застосування ШІ для забезпечення громадської безпеки мають на меті передбачити рівень злочинності в \u003cspan\u003eспільнотах чи місцевостях через складання профілю осіб, сімей, культурних груп тощо. Прикладом колективного профайлингу \u003c/span\u003eіз цією метою може бути інструмент демографічної класифікації \u0026laquo;Mosaic\u0026raquo;, створений \u003cspan\u003eкомпанією \u0026laquo;Experian\u0026raquo;. Ось так виглядає профіль спільнот азійського походження \u003c/span\u003eв \u003cspan\u003eБританії\u003c/span\u003e, створений за допомогою цієї технології:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip; характерними є великі сімʼї, часто з кількома дітьми. У родинах можуть також бути діти з додатковою до середньої освітою або ж вищими академічними ступенями\u0026hellip; Їхні домівки недорогі, мають тісні вікторіанські тераси та здебільшого три кімнати, орендовані або ж придбані в приватних землевласників\u0026hellip; Статус працевлаштування варіативний: від студентів, які працюють на умовах часткової або повної зайнятості, до тих, хто ніколи не працював та залишається вдома. Менша частина представників цієї категорії є безробітна. Працевлаштовані особи найчастіше залучені до низькооплачуваних робіт у транспортному сервісі чи закладах громадського харчування\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3].\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий опис за умови неупередженості може бути одним з \u0026laquo;пазлів\u0026raquo;, що формує загальну картину для ухвалення \u003cspan\u003eрішення поліцією чи іншими органами правопорядку. Деталі в демографічному профілі, на перший погляд, здаються подекуди надмірними, та насправді можуть вплинути на хід розслідування справи, оскільки виняткові атрибути часто є індикатором приналежності до певних етносів, вірувань, ідеологічних груп тощо і заздалегідь формують упередження щодо них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак на практиці такий профайлинг грішить упередженістю. Вищенаведений опис ще достатньо компліментарний: можливі випадки, коли особистий чи колективний профайлинг, здійснений за допомогою ШІ у сфері правопорядку, буде значно більш упередженим і \u003cspan\u003eдискримінаційним.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом є досвід застосування технологій ШІ для забезпечення правопорядку в Нідерландах. Серед інструментів, які використовували національні органи правопорядку, були, зокрема, система географічного прогнозування \u0026laquo;Crime Anticipation System\u0026raquo; \u003cspan\u003e(CAS)\u003c/span\u003e \u0026mdash; \u003cspan\u003eалгоритмічна система оц\u003c/span\u003eінювання \u003cspan\u003eризиків \u003c/span\u003eі \u003cspan\u003eпрогнозування злочинів (для складання профілів ймовірних винуватців крадіжок у торгов\u003c/span\u003eельних \u003cspan\u003eцентрах)\u003c/span\u003e, \u0026laquo;Sensing Project\u0026raquo; і \u003cspan\u003eплатформа \u003c/span\u003e\u0026laquo;Top400\u0026raquo;, створена для моделювання ризиків правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдавалося б, технологічна панацея для запобігання злочинів знайдена. Та, на жаль, слабким місцем використання цих систем стала стигматизація вразливих прошарків населення, передовсім іммігрантів. Так, аналіз застосування цих технологій ШІ показує, що, наприклад, вихідці з країн Східної Європи (Польщі, Болгарії, Румунії, Литви, Боснії та Герцеговини і Сербії) ставали обʼєктом суб\u0026rsquo;єктивної уваги органів правопорядку Нідерландів через їхній профайлинг\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, нідерландський досвід свідчить, що скоринг відносить до \u0026laquo;груп ризику\u0026raquo; осіб, які раніше не вчиняли злочинів, однак через соціальний статус, місце проживання та/чи етнічне походження підпадають під певні критерії. Як наслідок, адвокати з Нідерландів відзначали, що багато осіб регулярно затримують, наприклад, за підозрою у \u003cspan\u003eвуличних грабежах, якщо вони були скоєні в рай\u003c/span\u003eонах, де живуть ці люди, лише через рекомендації, надані цими системами, хоча об\u0026rsquo;єктивних підстав для цього немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож виникає логічне питання: чи така посилена увага до окремих груп і \u003cspan\u003eїхні\u003c/span\u003eх представників не є дискримінацією і чи настільки технології ШІ ефективні порівняно з попередніми методами роботи поліції та інших органів?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eз \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eупередженіст\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eю\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e ШІ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдійснення профайлингу чи скорингу через технології ШІ задля забезпечення правопорядку може мати сенс і користь. Логічним кроком за підсумками аналізу може стати інтенсивніше патрулювання поліції й посилена увага до місцевостей чи груп, що, згідно зі статистичними чи якісними дослідженнями, мають вищий від середнього рівень чи ризик злочинності. Знову ж таки, це може допомогти уникати більш суворого покарання там, де можна застосовувати більш м\u0026rsquo;яке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОднак на цьому етапі можливі \u003c/em\u003e\u003cem\u003eй\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eпротилежні, негативні наслідки застосування технологій ШІ для \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eухвалення\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eрішень \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eу\u003c/em\u003e\u003cem\u003e сфері правопорядку.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТі технології ШІ, які зараз використовуються для допомоги органам правопорядку та органам кримінального правосуддя в ухваленні \u003cspan\u003eрішень завдяки оцін\u003c/span\u003eюванню ризиків, нерідко мають технологічні вади для обʼєктивного оцінювання, контролю й підзвітності. Окрім цього, складно визначити етичну межу такого підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим завданням органів правопорядку та владних структур у цьому контексті є забезпечення правопорядку без стигматизації та дискримінації широкого кола осіб, що може бути перешкодою для їх інтеграції та адаптації в нових спільнотах. У застосуванні технологій ШІ цього досягнути неможливо, якщо принципи їхньої роботи не будуть зрозумілими, а розроблення \u003cspan\u003eі впровадження цих технологій здійснюватиметься без участі експертів і громадського нагляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку фахівців \u0026laquo;Fair Trials\u0026raquo;, міжнародної правозахисної організації, така нестача прозорості є наслідком як свідомих зусиль, спрямованих на приховування внутрішньої роботи й \u003cspan\u003eархітектури технологій ШІ (з юридичних чи бізнесових причин), так і природи технологій, що використовуються для побудови систем. Деякі технології ШІ не\u003c/span\u003e зрозумілі навіть для експертів, що поки ставить під сумнів їхню безумовну користь у \u003cspan\u003eправосудді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншою важливою проблемою є джерела, на яких ці технології \u0026laquo;вчаться\u0026raquo;. І доки вона існуватиме, ШІ не варто розглядати як самостійний елемент ухвалення \u003cspan\u003eправових рішень. Так, він може виконувати допоміжну роль при \u003c/span\u003eухваленні \u003cspan\u003eрішень \u003c/span\u003eу сфері громадської безпеки, але його рекомендації треба \u003cspan\u003eоцінювати критично.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвиток і впровадження регуляторних норм, побудованих на етичних засадах, для використання ШІ в правосудді зможе забезпечити вищий рівень довіри до автоматизованих інструментів і розв\u0026rsquo;язати \u003cspan\u003eбезпекову дилему. Саме розроб\u003c/span\u003eлення \u003cspan\u003eналежної нормативної та етичної бази регулювання застосування ШІ в правосудді має передувати широкому застосуванню цих технологій органами \u003c/span\u003eправопорядку задля забезпечення громадської безпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому розроблення \u003cspan\u003eяк нормативного \u003c/span\u003eй \u003cspan\u003eетичного регулювання, так і самих технологій ШІ не може здійснювати лише держав\u003c/span\u003eа. До цього мають бути залучені як інші учасники цього процесу \u0026mdash; судді, прокурори, адвокати, так і широке коло експертів \u0026mdash; з програмування і ШІ, соціологів, психологів, фахівців з етики тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наголошує американський мислитель Джон Келвін Максвелл: \u0026laquo;Прозорість породжує легітимність\u0026raquo;. У випадку технологій ШІ у \u003cspan\u003eсфері правопорядку це твердження є не просто афоризмом, а обов\u0026rsquo;язковою умовою їх застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cem\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; \u003c/em\u003e\u003cem\u003eв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eмежах\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003cspan\u003eспільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://bigbrotherwatch.org.uk/2018/04/a-closer-look-at-experian-big-data-and-artificial-intelligence-in-durham-police/#_ftn3\"\u003ehttps://bigbrotherwatch.org.uk/2018/04/a-closer-look-at-experian-big-data-and-artificial-intelligence-in-durham-police/#_ftn3\u003c/a\u003e \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\"\u003ehttps://www.fairtrials.org/app/uploads/2021/11/Automating_Injustice.pdf\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":112,"url":"ivan-gorodiskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164924.jpg","name":"Іван","surname":"Городиський","post":"адвокат, директор Центру Дністрянського","text":""},{"id":114,"url":"viktoriya-kulinyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kulinyak_viktoriya.jpg","name":"Вікторія","surname":"Кулиняк","post":"аналітикиня Центру Дністрянського","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_5.jpg","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":737,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-the-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695999643,"date":"21.09.2023","views":356,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_2.png","mini_image":null,"name":"FROM CLAIMS TO PUNISHMENT: THE REACTION OF UKRAINE AND THE WORLD TO THE OCCUPIED ELECTIONS","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003eWhat \u003c/em\u003e\u003cem\u003edo we know\u003c/em\u003e\u003cem\u003e about \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe \u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eelections\u003c/em\u003e\u003cem\u003e?\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eFrom January 2023 at the latest, the Russian Federation undertook to once again organize a window-dressing \u0026ldquo;expression of will\u0026rdquo; in the occupied territories. It was announced that by September 2023, the forced passporting of the population will be complete, to lists of the voters will be formed, and the polling stations will be identified. At the same time, they tried to make it look like a part of the federal electoral process: after all, they had to elect not only representatives of regional and local occupation authorities, but also the mayor of Moscow and some of the heads of regions of the Russian Federation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBy mid-spring 2023, while waiting for a Ukrainian counteroffensive, the Russians realized that they lacked voters and that there were gaps in Russian law that needed to be addressed immediately. To this end, Pavel Krashennikov drafted a law on the procedure for organizing elections in \u0026ldquo;new regions\u0026rdquo; of Russia which allowed voting during martial law, even without a passport of a citizen of the Russian Federation, online, outside the borders of the occupied territories, through the closed lists of candidates, not during \u0026ldquo;a single election day\u0026rdquo; (September 10), but long before that\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAs a result, the United Russia won the \u0026ldquo;elections,\u0026rdquo; and Russian agents kept the seats they had long won for their loyalty to Putin.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eThe reaction of Ukraine and the world\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUkraine consistently does not recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories, referring to them only as a tool of annexation to strengthen the power of the aggressor state. On July 7, 2023, the Central Election Commission adopted the Resolution #43 \u003cspan\u003e\u0026ldquo;\u003c/span\u003eOn the illegitimacy of the organization of the preparation and holding of any elections by the Russian Federation in the temporarily occupied territories of Ukraine\u0026rdquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. The CEC emphasizes that the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; organized by Russian agents are a violation of Ukraine\u0026rsquo;s sovereignty, political independence, and territorial integrity, and therefore are \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e illegitimate. Similar considerations are highlighted in the Address of the Verkhovna Rada of Ukraine adopted on August 9, 2023, to the parliaments and governments of foreign states, international organizations and their parliamentary assemblies regarding the intention of the Russian Federation to hold illegal elections in the temporarily occupied territories of the Donetsk, Luhansk, Zaporizhia and Kherson regions of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe European Union, the Council of Europe, Canada, the United Kingdom, and the United States recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; as an extremely futile attempt by Russia to legitimize and normalize its influence in the occupied territories of Ukraine. The Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe insists that such a vote violates human rights. At the meeting of the UN Security Council on September 8, 2023, the Member States re-iterated their \u0026ldquo;deep concern\u0026rdquo; over the repetition of the scenario of past \u0026ldquo;referenda\u0026rdquo; in the occupied territories of Ukraine, calling the actions of the Russian Federation the \u0026ldquo;Potemkin\u0026rsquo;s elections.\u0026rdquo; However, the international community has not changed much in their statements over the past nine years. Russia continues its annexation of Ukrainian territories, but no clear steps have been taken to hold it accountable as a state or its officials as individual criminals. At the same time, from the prosecution perspective, \u0026ldquo;illegal elections\u0026rdquo; is one of the simplest illegal acts, because the evidence can be found even in the public domain. Therefore, no prosecution is all about the lack of political will.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eElections\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e in the occupied territories and international law\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe actions of the Russian Federation, aimed at including the occupied territories of Ukraine in its own legal and political system, violate a number of principles and norms enshrined in international law. At least some of them have a customary character and are recognized as illegal by most of the countries of the world. In particular, we are talking about the violation of two fundamental principles:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003esovereign equality of states;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003enon-interference in internal affairs.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese principles are enshrined in international instruments, which Russia has consistently recognized, although not consistently followed: the UN Charter (Article 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, the Declaration on the Principles of International Law (Principles 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, the Helsinki Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, in terms of their purpose, illegal elections have features of one of the elements of the crime of aggression, enshrined in both Article 8 bis of the Rome Statute\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e and UN General Assembly Resolution 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, namely: \u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eAny annexation \u003c/em\u003e\u003cem\u003eby\u003c/em\u003e\u003cem\u003e the use of force of the territory of another \u003c/em\u003e\u003cem\u003eS\u003c/em\u003e\u003cem\u003etate or part thereof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eAt the same time, both Russia and its agents should bear responsibility for such actions in accordance with the principle of individual criminal responsibility for international crimes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; violate the fundamental principle of international humanitarian law \u0026ndash; \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eand actions aimed at forcing participation in such a vote are also compelling to swear allegiance to the occupying power, which is prohibited by Article 45 of the Hague Regulations\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eFinally, the mentioned actions are a clear manifestation of the violation of the citizen\u0026rsquo;s right to participate in public affairs (Article 25 of the International Covenant on Civil and Political Rights)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Moreover, the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; are an encroachment on the national identity of the local population, on the right to freely express one\u0026rsquo;s opinion, on non-interference in private life. It is likely that individual acts of coercion in the course of such a \u0026ldquo;expression of will\u0026rdquo; may reach the threshold of war crimes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eCrime and punishment in national law\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Prosecutor General\u0026rsquo;s Office emphasizes: voting in Russian elections \u003cem\u003eper se \u003c/em\u003ehas no signs of a crime. Taking into account the atmosphere of fear and lack of freedom, coercion, in particular the use of threats by armed occupiers or violence, this position of the authorities of Ukraine is relevant to the context. Of course, it is also about saving resources: overloaded with more than a hundred thousand open proceedings on the war crimes, the national system cannot cope with tens of thousands of new cases against \u0026ldquo;collaborators.\u0026rdquo; In addition, the \u003cem\u003epunish everyone\u003c/em\u003e approach would inevitably provoke a negative attitude toward Ukraine in general, which would only complicate the processes of de-occupation, reintegration, and reconciliation. It should not be forgotten that Russia forces even those Ukrainians whom it illegally deported to their own regions to vote, and it is almost impossible to refuse under the complete control of the aggressor.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, there are those who participate in the electoral process voluntarily: they run for office, campaign, work at polling stations, and \u0026ldquo;observe.\u0026rdquo; Among them are both the local population and the colonizers and Russian citizens \u0026ndash; representatives of the authorities of the occupying state. Ukraine applies a different approach to them at the national level: the actions of the local population are qualified mainly under Part 5 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eparticipation in the organization and holding of illegal elections and/or referend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e in the temporarily occupied territory or public calls for holding of such illegal elections and/or or referend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e on the temporarily occupied territory)\u003c/em\u003e, and the actions of colonizers and other Russian citizens, under Article 110 of the Criminal Code of Ukraine (\u003cem\u003eencroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Deutsche Welle, as of August 31, the Security Service of Ukraine identified more than 3,500 voluntary participants in illegal elections in the occupied territories. Obviously, the real number of potentially guilty persons is much higher. For example, according to the \u0026ldquo;election commission of the LPR,\u0026rdquo; only in the territory of the occupied Luhansk region, 5,260 people are engaged in the organization of the \u0026ldquo;elections.\u0026rdquo; On July 17, 2023, under the procedural leadership of Luhansk Regional Prosecutor\u0026rsquo;s Office, notes of suspicion were issued to the head, deputy head and secretary of this \u0026ldquo;electoral commission.\u0026rdquo; Persons who had already shown themselves last year during the organization of the \u0026ldquo;referendum in the LPR\u0026rdquo; were charged with collaborative activity (Part 5 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eOn September 1, on the eve of the \u0026ldquo;single election day,\u0026rdquo; the Security Service of Ukraine notified the head of the Central Election Commission of the Russian Federation Ella Pamfilova, her deputy Nikolai Bulayev and secretary Nataliya Budarina on the suspicion. The organization of \u0026ldquo;local elections\u0026rdquo; in the occupied territories was qualified as an encroachment on territorial integrity (Article 110 of the Criminal Code of Ukraine), and life imprisonment with confiscation of property was defined as a potential punishment\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWhile the determination to bring all guilty parties to justice is there, the activities of the competent bodies of Ukraine still yield quite limited outcomes. According to information from the Opora NGO, before the start of the full-scale invasion, only 288 people received sentences for organizing \u0026ldquo;\u003cem\u003ereferend\u003c/em\u003e\u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u0026rdquo; and \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Their actions were classified then under Article 110 of the Criminal Code of Ukraine. For the same actions in the newly occupied territories, 80 people were brought to justice under Article 111‑1 of the Criminal Code of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cem\u003eWhat\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003es next?\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eRussia will organize \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; in the occupied territories as long as it maintains effective control over them. It is unlikely that the statements of Ukraine, the concerns of the international community, and even criminal proceedings opened by Ukraine will change it. Obstructing the process by armed means is a bad idea, as the potential victims of such actions will be the civilian population, which raises questions about the compliance of any attack with the norms of international humanitarian law. It is interesting that in the Belgorod region (in Shebekino and Zhuravka) the elections were canceled due to the dangerous situation, but Russian agents will drive Ukrainians to vote in the occupied territories, even if it coincides with the active phase of de-occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWhat should be done in this case? It is worth continuing to document wrongdoing and gather evidence, ensuring that those responsible are held accountable. Strengthening diplomatic efforts to put more pressure on Russia, which demonstrably violates the fundamental principles of international law. Starting liability processes now, supplementing them with a mechanism for compensation. And never recognize the \u0026ldquo;elections\u0026rdquo; and their outcomes, consistently not recognizing violations of the Russian Federation and ensuring that the \u0026ldquo;relapse\u0026rdquo; is avoided by sufficient guarantees of non-repetition.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7% D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81% D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za- 2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_2.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":734,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695050673,"date":"18.09.2023","views":748,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.png","mini_image":null,"name":"Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо відомо про \u0026laquo;вибори\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайпізніше із січня 2023 року РФ взялася вкотре організовувати демонстраційне \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; на окупованих територіях. Було оголошено про намір до вересня 2023 року завершити насильницьку паспортизацію населення, сформувати списки електорату, визначитися з виборчими дільницями. При цьому інформацію намагалися подавати як частину федерального електорального процесу: адже обирати мали не лише представників регіональних і місцевих окупаційних влад, але й мера Москви та частину очільників регіонів РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо середини весни 2023 року, очікуючи на український контрнаступ, росіяни зрозуміли, що їм не вистачає виборців і що в російському законодавстві існують прогалини, які потрібно негайно ліквідувати. Із цією метою Павло Крашенніков розробив закон про порядок організації виборів у нових суб\u0026rsquo;єктах Росії, який дозволив голосувати під час воєнного стану, навіть без паспорта громадянина РФ, онлайн, поза межами окупованих територій, за закритими списками кандидатів, не протягом \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo; (10 вересня), а задовго до нього\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат, на виборах перемогла \u0026laquo;Єдина Росія\u0026raquo;, а російські агенти зберегли давно отримані за лояльність до Путіна місця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРеакція України та світу\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна послідовно не визнає \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях, характеризуючи їх лише як інструмент анексії задля зміцнення влади держави-агресора. 7 липня 2023 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №\u0026nbsp;43 \u0026laquo;Про нелегітимність організації підготовки та проведення Російською Федерацією будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. ЦВК підкреслює, що \u0026laquo;вибори\u0026raquo;, організовані російськими агентами, є порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України, тому a priori \u0026mdash; нелегітимні. Подібні міркування відтворені і в ухваленому 9 серпня 2023 року Зверненні Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятково марною спробою Росії легітимізувати та нормалізувати свій вплив на окупованих територіях України визнають \u0026laquo;вибори\u0026raquo; Європейський Союз, Рада Європи, Канада, Сполучене Королівство та США. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи наполягає, що подібне голосування порушує права людини. На засіданні Ради Безпеки ООН 8 вересня 2023 року члени вкотре \u0026laquo;висловили глибоке занепокоєння\u0026raquo; повторенням сценарію минулих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; на окупованих територіях України, назвавши діяння РФ \u0026laquo;потьомкінськими виборами\u0026raquo;. Щоправда, у своїх заявах міжнародна спільнота мало зрушила з місця за останні дев\u0026rsquo;ять років. Росія продовжує анексію українських територій, однак чітких кроків щодо притягнення її до відповідальності як держави або її посадовців як індивідуальних злочинців не зроблено. При цьому з погляду переслідування \u0026laquo;незаконні вибори\u0026raquo; \u0026mdash; одне з найбільш простих протиправних діянь, адже докази можна знайти навіть у відкритому доступі. Тому питання знову у відсутності політичної волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; на окупованих територіях і міжнародне право\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння РФ, спрямовані на включення окупованих територій України до власної правової та політичної системи, порушують низку принципів і норм, закріплених у міжнародному праві. Щонайменше частина з них має звичаєвий характер і їх визнають протиправними більшість держав світу. Зокрема, мова йде про порушення двох основоположних принципів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсуверенної рівності держав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eневтручання у внутрішні справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі принципи, закріплені в міжнародних інструментах, які Росія послідовно визнавала, хоча так само послідовно не дотримувалася: Статут ООН (стаття 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Декларація про принципи міжнародного права (принципи 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, протиправні вибори з погляду мети їх проведення мають ознаки одного з елементів злочину агресії, закріпленого як у статті 8-bis Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а саме: \u003cem\u003e\u0026laquo;Будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПри цьому відповідальність за такі діяння має нести як Росія, так і її агенти відповідно до принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; порушують фундаментальний принцип міжнародного гуманітарного права \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eа діяння, спрямовані на примус до участі в подібному голосуванні, є також примусом присягнути на вірність окупаційній державі, що заборонено статтею 45 Гаазького положення\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, згадані діяння є яскравим проявом порушення права громадянина брати участь у веденні державних справ (стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, вибори є зазіханням на національну ідентичність місцевого населення, на право вільно висловлювати свою думку, на невтручання в особисте життя. Імовірно, що окремі акти примусу в ході такого \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; можуть сягати порогу воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Злочин і кара\u0026raquo; в національному праві\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОфіс Генерального прокурора наголошує: голосування на російських виборах \u003cem\u003eper se\u003c/em\u003e не має ознак злочину. Беручи до уваги атмосферу страху й несвободи, примус, зокрема застосування погроз озброєними окупантами або насильства, така позиція органів влади України релевантна обставинам. Безумовно, мова йде також про економію ресурсів: перевантажена понад ста тисячами відкритих проваджень щодо вчинення воєнних злочинів, національна система не впорається з десятками тисяч нових справ проти \u0026laquo;колаборантів\u0026raquo;. До того ж підхід \u0026laquo;карати кожного\u0026raquo; неминуче спровокував би негативне ставлення до України загалом, що лише ускладнить процеси деокупації, реінтеграції та примирення. Не варто забувати, що Росія змушує голосувати навіть тих українців, яких незаконно депортувала до власних регіонів, і відмовитися під повним контролем агресора майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас є ті особи, які беруть участь в електоральному процесі добровільно: вони балотуються, пропагують, працюють на виборчих дільницях, \u0026laquo;спостерігають\u0026raquo;. Серед них як місцеве населення, так і колонізатори та російські громадяни \u0026mdash; представники органів влади окупаційної держави. Щодо них на національному рівні застосовується інший підхід: діяння місцевого населення кваліфікуються переважно за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eучасть в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території)\u003c/em\u003e, а діяння колонізаторів та інших російських громадян \u0026mdash; за статтею 110 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосягання на територіальну цілісність і недоторканність України)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними \u0026laquo;Deutsche Welle\u0026raquo;, станом на 31 серпня Служба безпеки України ідентифікувала понад 3,5 тисячі добровільних учасників незаконних виборів на окупованих територіях. Вочевидь, реальна кількість потенційно винних осіб значно більша. Наприклад, відповідно до відомостей \u0026laquo;избирательной комиссии \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, лише на території окупованої Луганської області вибори організовують і забезпечують 5\u0026nbsp;260 осіб. 17 липня 2023 року за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру голові, заступнику та секретарю згаданої \u0026laquo;избирательной комиссии\u0026raquo;. Особам, які вже проявили себе минулого року в ході організації \u0026laquo;референдуму в \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, було інкриміновано колабораційну діяльність (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня, напередодні \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo;, Служба безпеки України повідомила про підозру Голові Центральної виборчої комісії РФ Еллі Памфіловій, її заступнику Миколі Булаєвому й секретарю Наталії Бударіній. Організація \u0026laquo;місцевих виборів\u0026raquo; на окупованих територіях була кваліфікована як посягання на територіальну цілісність (стаття 110 Кримінального кодексу України), а потенційною мірою покарання визначено довічне ув\u0026rsquo;язнення з конфіскацією майна\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри рішучість притягнути до відповідальності всіх винних осіб, результати діяльності компетентних органів України поки що досить обмежені. Відповідно до відомостей ГО \u0026laquo;Опора\u0026raquo;, до початку повномасштабного вторгнення вироки за організацію \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo; на окупованих територіях України отримали лише 288 осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тоді їхні діяння були кваліфіковані за статтею 110 Кримінального кодексу України. За ті ж діяння на нових окупованих територіях уже за статтею 111-1 Кримінального кодексу України до відповідальності було притягнуто 80 осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде організовувати \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях доти, доки вона зберігає над ними ефективний контроль. На неї навряд чи вплинуть заяви України, занепокоєння міжнародної спільноти й навіть відкриті на національному рівні кримінальні провадження. Перешкоджати процесу збройним шляхом \u0026mdash; погана ідея, оскільки потенційно жертвами таких дій стане цивільне населення, що ставить питання про відповідність будь-якого нападу нормам міжнародного гуманітарного права. Цікаво, що на Бєлгородщині (у Шебекіно та Журавці) від виборів відмовилися у зв\u0026rsquo;язку з небезпечною ситуацією, однак російські агенти поженуть голосувати українців на окупованих територіях, навіть якщо в часі це буде збігатися з активною фазою деокупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити в такому випадку? Продовжувати документувати протиправні діяння та збирати докази, гарантуючи, що винні особи понесуть відповідальність. Посилювати дипломатичні зусилля задля більшого тиску на Росію, яка демонстративно порушує основоположні принципи міжнародного права. Починати процеси відповідальності вже зараз, доповнюючи їх механізмом відшкодування шкоди. І не визнавати. Послідовно не визнавати порушення РФ і забезпечити уникнення \u0026laquo;рецедиву\u0026raquo; завдяки достатнім гарантіям неповторення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":733,"url":"posadki-shtrafi-abo-vipravni-roboti-chi-povinen-buti-rozsud-u-vibori-pokarannya-za-ugodoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1694683156,"date":"14.09.2023","views":1578,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-demchuk.jpg","mini_image":null,"name":"«Посадки», штрафи або виправні роботи: чи повинен бути розсуд у виборі покарання за угодою?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа початку серпня ВАКС \u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/1537\"\u003eзатвердив угоду\u003c/a\u003e Миколи Злочевського з прокурором САП. Як наслідок, ексміністр екології визнав вину, сплатив 68 тис. грн штрафу за \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo; розміром 6 млн доларів, а також понад 660 млн грн допомоги на ЗСУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеспівмірність покарання та незрозуміла зміна кваліфікації злочину прокурором викликали суспільне обурення. Тому спробуємо глибше зазирнути в цю та подібні справи за угодами.\u003c/p\u003e","text":"\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОМ\u0026rsquo;ЯКШЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ЯК СПОСІБ УКЛАСТИ УГОДУ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення змусило органи кримінальної юстиції шукати способи підтримки наших військових. Так, стали популярними практики:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103743952\"\u003eзміни запобіжного заходу\u003c/a\u003e й переказу підозрюваними та обвинуваченими застав на спеціальний рахунок Нацбанку;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104030185\"\u003eскасування арештів\u003c/a\u003e і передачі майна військовим частинам відповідно до закону про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003eзатвердження угод\u003c/a\u003e про визнання винуватості, які передбачають донати на армію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРазом з практикою затвердження угод, які передбачають умовне покарання та великі донати, почала зароджуватися думка, що це \u003ca href=\"https://www.facebook.com/sevgil.musaieva/posts/pfbid0MFkWtv1jM3xTua9dKtsYfhWCd8TQEuuF8LvxfdvnxcwpXUShzCg3b6Xc6xoXyi76l\"\u003eспосіб відкупу\u003c/a\u003e від реального покарання, яке могло б передбачати \u0026laquo;посадку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо згадати справу про \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo;, особливі \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/08/3/7414104/\"\u003eзастереження\u003c/a\u003e щодо думки про \u0026laquo;відкуп\u0026raquo; у ній викликані тим, що \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003eще в\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003e лютому\u003c/a\u003e 2023 року Злочевського обвинувачували в організації підкупу особливо відповідальної службової особи. За це його могли позбавити волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без неї. \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321155\"\u003eЗгодом\u003c/a\u003e прокурор САП помʼякшив статтю обвинувачення на \u0026laquo;зловживання впливом\u0026raquo;. Цей злочин полягає в підкупі особи, яка завдяки своїм звʼязкам з посадовцем може розв\u0026rsquo;язати якесь питання. За нього законом встановлено штраф від 17 до 68 тис. грн, обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Тобто набагато легше покарання, ніж могло бути на початку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://biz.censor.net/news/3435619/u_sap_poyasnyly_yak_zlochevskyyi_vidbuvsya_shtrafom_za_nayibilshyyi_v_istoriyi_habar?fbclid=IwAR2b-_fG4i1rl2won1gUnZueXWnO778zf7zOdcKtIsjJZw-onHyj3vvL7kM\"\u003eПояснення прокурора\u003c/a\u003e про те, що судова перспектива цієї справи була сумнівною, здаються дивними. На його думку, Злочевський розумів, що жодна з відомих йому залучених осіб не мала повноважень ухвалювати рішення щодо кримінального провадження. Постає питання: чому такі обставини встановили лише під час судового розгляду, а не в ході досудового розслідування?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж \u003cstrong\u003eпервинна кваліфікація дій Злочевського все одно дозволяла йому укласти угоду про визнання винуватості та не відбувати покарання\u003c/strong\u003e. Річ у тім, що ексміністру інкримінували вчинення тяжкого злочину. Це означає, що для угоди з прокурором йому не потрібно викривати іншу особу у вчиненні іншого злочину, як це вимагає закон у разі обвинувачення в особливо тяжкому злочині. Його майно не конфіскували б у такому випадку з причин, про які ми будемо говорити далі. Тобто логічних пояснень, для чого була потрібна зміна кваліфікації злочину в справі Злочевського, ми не знайшли.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОк\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрім Злочевського, сумнівна, на нашу думку, перекваліфікація і в справі Сергія Шевченка, пособника екскерівника Кіровоградської ОДА Андрія Балоня.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112637419\"\u003eвизнав себе винним\u003c/a\u003e у тому, що допомагав Балоню просити й отримувати хабарі від керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Ігоря Бойчука за те, щоб останнього не звільнили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому розмір неправомірної вигоди мав становити близько 1,32 млн грн (як округлили самі співучасники). А це вже особливо великий розмір неправомірної вигоди, який карається за ч. 4 ст. 368 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак виглядає, що для укладення угоди кваліфікацію дій Шевченка змінили на мʼякіший злочин. Санкція статті, за якою було предʼявлено первинне обвинувачення, не дозволяла звільнити Шевченка від відбування покарання, залишаючи вибір лише в межах від 8 до 12 років тюрми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТакий підхід прокурорів САП\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне відповідає національній моделі спрощення кримінального провадження на підставі угод\u003c/strong\u003e. Адже прокурор повинен кваліфікувати дії обвинуваченого відповідно до встановлених доказів, і свободу у виборі статті він має досить обмежену.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердження цьому \u0026mdash; практика притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності за неправильну юридичну кваліфікацію в конкретних кримінальних провадженнях. Як, наприклад, у \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/02/02/2188\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e щодо прокурора Сергія Іваненка, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності за те, що він неправильно кваліфікував викрадення речей з автівок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаради справедливості варто зазначити, що опція укладення угод доступна не лише фігурантам гучних справ. ВАКС затверджував угоди, наприклад, у \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100975121\"\u003eсправі\u003c/a\u003e щодо підкупу поліцейських з покаранням у вигляді штрафу 13 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗГАДАНІ СПРАВИ ЩОДО ЗЛОЧЕВСЬКОГО ТА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ НАЯВНІ НЕДОЛІКИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВідсутність правил кримінально-правової кваліфікації в законі\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справах Злочевського та Шевченка прокурор змінював кваліфікацію на таку, яка з огляду на аналіз доступної публічно інформації не виглядає правильною. Є сумніви в тому, що суд, який затвердив цю угоду, перевірив правильність такої кваліфікації. Однак суд \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah\"\u003eможе і не мати\u003c/a\u003e всіх матеріалів справи, щоб перевірити, чи правильно сторони угоди визначили статтю, за якою обвинувачений визнає себе винним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість правил, за якими оцінюють дії особи як злочин, розробляються доктриною кримінального права та не визначені в законі. Однак у новому \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003eпроєкті КК\u003c/a\u003e\u003cu\u003e України\u003c/u\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003e, який активно обговорюють у фаховому середовищі, \u003c/a\u003eпропонується досить детально врегулювати ці процеси. Це може позитивно вплинути на визначеність застосування кримінального закону. Натомість відсутність таких правил у чинному кримінальному законі дозволяє зловживати при наданні кримінально-правової оцінки діям обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВузька свобода вибору покарання за угодою\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину пригнічує довіру до правосуддя й зменшує в громадян відчуття справедливості. При цьому обвинувачений обмежений у виборі покарання, яке він погоджується відбути за угодою. Досить часто найбільше його цікавить саме термін позбавлення волі, і тому в текстах таких угод магічною цифрою стає позбавлення волі строком на 5 років і, як наслідок, звільнення від відбування покарання. Адже за законом, якщо особі призначають покарання на строк не більше ніж 5 років, вона може претендувати на звільнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження свободи вибору, з одного боку, не стимулює укладення угод, а з іншого боку, викликає справедливі застереження, що обвинуваченим не призначають реальних покарань. Варто нагадати, що, окрім позбавлення волі та штрафу, кримінальне законодавство має широкий арсенал санкцій \u0026mdash; арешт, обмеження волі, виправні та громадські роботи. Розмір штрафу можна зробити зіставним з розміром неправомірної вигоди або ж кратним йому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eому для задоволення суспільного запиту на реальне відбуття покарання за угодами\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eслід дозволити сторонам визначати більш м\u0026rsquo;яке покарання, ніж передбачено в санкції відповідної статті КК України\u003c/strong\u003e. Водночас суд потрібно наділити прямими повноваженнями оцінювати пропорційність узгодженого покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут слушною є \u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eпозиція юриста-науковця \u003c/a\u003e\u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eРасіма Бабанли\u003c/a\u003e, що в кримінальних провадженнях на підставі угод не повинні повністю ігноруватися засади каральної політики. А тому доцільно обмежити нижню межу покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ідея реалізується в уже згаданому проєкті КК України. Його автори пропонують надати свободу сторонам угоди узгоджувати покарання, яке буде:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдорівнювати нижній межі покарання за інкримінований злочин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпризначене в межах санкції за злочин, менш тяжкий за вчинений злочин, або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачати невиконання призначеного ув\u0026rsquo;язнення на певний строк під умовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі правила можна спробувати імплементувати в чинний КК України через дозвіл, наприклад, узгоджувати покарання, зазначене в санкції \u0026laquo;простого\u0026raquo; складу кримінального правопорушення, у якому визнає свою вину обвинувачений (зазвичай ідеться про першу частину відповідної статті).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншим підходом є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо призначення покарань. Ці рекомендації дозволили б сформувати орієнтири сторонам угоди, а також суду, який оцінюватиме цю угоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eНе поширена практика конфіскації протиправних доходів\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля досягнення ефективного стримувального ефекту від притягнення до кримінальної відповідальності недостатньо лише покарати винних осіб. Потрібно ще й конфіскувати доходи, отримані злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ практиці ВАКС \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105447885\"\u003eє приклади\u003c/a\u003e, коли суд конфіскував такі доходи, але не завжди. У справі ексмера Полтави Мамая чомусь \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003eне застосували\u003c/a\u003e спеціальну конфіскацію до 571,7 тис. грн, які незаконно отримали як зарплату хатні працівниці Мамая та його оточення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому не встановлено жодного вироку, де б сторони доходили висновку про узгодження покарання у вигляді конфіскації майна. Це можна пояснити, зокрема, тим, що ст. 77 КК України не дозволяє призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна в разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ ЩО МОЖНА ІЗ ЦИМ РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, укладення угод у кримінальних справах, у тому числі корупційних, повинно переслідувати як цілі прискорення судового розгляду, так і можливість конфіскації злочинних доходів і призначення пропорційного покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто визначити, чи розширювати перелік кримінальних проваджень, у яких дозволено укладати угоду, а також чи надавати свободу вибору учасникам домовленості щодо узгодження покарання, яке обвинувачений відбуватиме реально. Наприклад, збільшувати розміри штрафів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактика зміни обвинувачення прокурорами САП для досягнення домовленості з обвинуваченим неправильна. Адже за національним законодавством кримінально-правова кваліфікація повинна відповідати доказам, зібраним під час досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасник, який укладає угоду зі слідством, хоче мати власні бенефіти від того, що він викриває когось у корупції або визнає себе винним і спрощує життя органам кримінальної юстиції. Сидіти 5\u0026ndash;12 років за угодою мало хто бажає. Тому важливо забезпечити реальну перевірку пропорційності призначеного покарання та позбавляти осіб доходів, отриманих злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-demchuk.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":732,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693985476,"date":"06.09.2023","views":833,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_2.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна \u0026mdash; держава, яка вперше в історії протидії сексуальному насильству, пов\u0026rsquo;язаному з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), активно розбудовує систему допомоги постраждалим, зокрема у сфері правосуддя, під час ведення активних бойових дій для захисту від агресії. Зроблено важливі кроки, проте попереду ще багато завдань. Застосування заходів безпеки до потерпілих і свідків СНПК є важливою частиною ефективного досудового розслідування та судового розгляду таких справ. Наразі немає окремих норм про забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; проводить вже третю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_2.png","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":730,"url":"yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693484752,"date":"31.08.2023","views":653,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.png","mini_image":null,"name":"Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 серпня прийнято \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text\"\u003eпостанову ВРУ\u003c/a\u003e про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі \u0026mdash; Заява ВРУ). Документ містить основні принципи побудови державної політики в різних сферах на деокупованій території, зокрема і в сфері кримінальної юстиції. Пропоную її проаналізувати для розуміння тенденцій, підходів, які зараз напрацьовуються для деокупованих територій в частині кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 1. Основа державної політики деокупації \u0026mdash; права людини:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Державна політика України щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення її прав і основоположних свобод\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПоложення № 2\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eКарати просто за факт проживання на тимчасово окупованій території\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне планується\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e Як і не планується карати за \u0026laquo;отримання російських паспортів\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території. Запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення міжнародного гуманітарного права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше я вже писала на JustTalk \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e про висловлювання представників влади про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності за отримання паспорта рф в умовах окупації. Зараз лише зауважу, що, незважаючи на те, що відсутність настання юридичних наслідків за таке отримання російського паспорта закріплена з 2014 року в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eЗаконі України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;\u003c/a\u003e (стаття 9), важливо, що зараз це ще раз згадано як принцип державної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 3. Відновлення порушених окупацією прав:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;зокрема прав осіб, які зазнали політично вмотивованих переслідувань і обмежень свободи, стали жертвами інших протиправних дій держави-агресора та її окупаційних сил\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ пропоную максимально приземлено уявити картину деокупації. Україна відновлює контроль на території півострова. Армії рф й іншої влади рф більше немає. У колоніях, СІЗО перебувають люди. Частина з них, імовірно, у результаті політично вмотивованих переслідувань за \u0026laquo;злочини проти рф\u0026raquo;, частина в результаті переслідувань за загальнокримінальні злочини: проти власності, проти життя та здоров\u0026rsquo;я тощо. Можливо, і в цій категорії \u0026laquo;за загальнокримінальні злочини\u0026raquo; є частина людей, яких фактично переслідувала рф за протидію окупаційній владі. Але частина таких \u0026laquo;затриманих\u0026raquo;, \u0026laquo;засуджених\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачених\u0026raquo; справді когось вбили, пограбували, зґвалтували\u0026hellip; І хоча Україна не визнає легітимності окупаційної влади і відповідно всіх цих актів і рішень про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, чи буде правильно просто відчинити двері колоній і СІЗО та випустити всіх, хто там перебуває за незаконними рішеннями окупаційної влади?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, подібний підхід не буде відповідати інтересам суспільства. Необхідно передбачити порядок перегляду таких \u0026laquo;кримінальних справ\u0026raquo; для того, щоб забезпечити виконання завдань і принципів Кримінального процесуального кодексу України на звільнених територіях. Для того, щоб люди, яких політично переслідували, були звільнені, але водночас ті, хто справді вчинив злочин відповідно до українського законодавства, понесли відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостає велика кількість питань. За якою процедурою проводити судовий розгляд? Як оцінювати зібрані окупаційною владою докази злочинів? Як бути із процесуальними строками? Чи зараховувати і на підставі чого фактично відбуте покарання тощо. Цих процедур зараз немає в Кримінальному процесуальному кодексі України, і над ними вже треба починати думати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від рф, Україна може бути відповідачем в Європейському суді з прав людини, тому під час прописування таких процедур треба зважати на вимоги \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції з прав людини та основоположних свобод\u003c/a\u003e, особливо в частині права на справедливий суд (стаття 6), права на свободу (стаття 5), права не бути покараним без закону (стаття 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 4. Притягнення винних у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Всі особи, винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Необхідною передумовою для відновлення миру та справедливості є притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та здійснення збройної агресії російської федерації проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля деокупації, імовірно, будуть виявлені нові факти вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Як і інші категорії злочинів. Такі злочини будуть потребувати розслідувань, судових розглядів, участі прокурорів, адвокатів й інших спеціалістів у галузі кримінального процесу. Чи готова зараз Україна забезпечити необхідну кількість професіоналів для покриття цього запиту деокупованої території?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є конкретний план дій, хто поїде працювати в органи Національної поліції, прокуратури, суди і так далі одразу після деокупації?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 5. Звільнення від кримінальної відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій чи співпрацювали з окупаційними структурами, але не вчиняли тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені діяння, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупаційними адміністраціями та структурами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозитивно оцінюю це положення, оскільки воно буде сприяти реінтеграції деокупованих територій. Водночас, оскільки мова йде про кримінальне право, процедури звільнення від кримінальної відповідальності мають бути чітко й зрозуміло прописані в Кримінальному кодексі, а також, вважаю, завчасно. Це буде відповідати принципу передбачуваності й сприяти ефективному застосуванню цієї норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші два положення, на мій погляд, не потребують жодних додаткових організаційних заходів. Це просто ще одне нагадування про те, що вже і так існує й застосовується. Але положення 3\u0026ndash;5 вимагатимуть багато роботи для їх реалізації. На мій погляд, буде катастрофічною помилкою обмежитися зараз лише такими декларативними напрямами державної політики й чекати факту деокупації для розроблення конкретних заходів і змін до законодавства. З огляду на обсяг потенційної роботи та її важливість потрібно активно готуватися вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":731,"url":"how-to-restore-criminal-justice-in-de-occupied-crimea","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693925725,"date":"31.08.2023","views":235,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_5.png","mini_image":null,"name":"How to restore criminal justice in de-occupied Crimea?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eOn 23 August, \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1935143\"\u003ethe draft Resolution \u003c/a\u003eon the Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine on the priorities of Ukraine\u0026rsquo;s national policy on de-occupation, reintegration and restoration of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol was adopted (hereinafter \u0026ndash; VRU Statement).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe document provides basic principles of building national policy in various areas in the de-occupied territory, in particular in the field of criminal justice. I suggest analyzing it to understand the trends and approaches that are currently being developed for the de-occupied territories in terms of criminal justice.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 1. The bedrock of the national policy of de-occupation is human rights:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;The national policy of Ukraine regarding the de-occupation and reintegration of temporarily occupied territories is based on the priority of guarantees of human safety, taking all necessary measures to ensure human rights and fundamental freedoms.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eProvision 2. Punishment for simply for the fact of living in the temporarily occupied territory is not planned. For \u0026ldquo;obtaining russian passports,\u0026rdquo; neither:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;No citizen of Ukraine should be subjected to persecution or discrimination, including on the basis of residence in the temporarily occupied territory. The automatic or forced acquisition of citizenship of the russian federation by citizens of Ukraine living in the temporarily occupied territory, introduced by the aggressor state, is not recognized by Ukraine and is assessed as an act of coercion committed in violation of international humanitarian law.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI already wrote a JustTalk \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003earticle\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e about statements by representatives of the authorities on the need to bring those who obtained a passport of the russian federation under the conditions of occupation to criminal responsibility for. Now I just note that, although no legal consequences for obtaining a russian passport have been enshrined since 2014 in the \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eLaw of Ukraine \u0026ldquo;On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine\u0026rdquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Article 9), it is important that now it is once again mentioned as a principle of national policy.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 3. Restoration of rights violated by the occupation:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;...in particular, the rights of persons who have experienced politically motivated persecution and restrictions on freedom, have become victims of other illegal actions by the aggressor state and its occupying forces.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eLet us imagine the picture of de-occupation as down-to-earth as possible. Ukraine regains control over the territory of the peninsula. The army of the russian federation and other authorities of the russian federation no longer exist there. There are people in correction facilities and pre-trial detention centers. Some of them, presumably, are there due to politically motivated prosecutions for \u0026ldquo;crimes against the russian federation,\u0026rdquo; some as a result of prosecutions for general criminal crimes: against property, against life and health, etc. It is possible that the category of people \u0026ldquo;convicted for general criminal offenses\u0026rdquo; includes individuals who were actually persecuted by the russian federation for opposing the occupation authorities. But some of those \u0026lsquo;detained,\u0026rsquo; \u0026lsquo;convicted,\u0026rsquo; \u0026lsquo;accused\u0026rsquo; really killed, robbed, raped someone... And although Ukraine does not recognize the legitimacy of the occupation authorities and all these acts and decisions on criminal prosecution and conviction accordingly, would it be correct to simply open the doors of correction facilities and pre-trial detention centers and release all those who are detained there by the illegal decisions of the occupation authorities?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, this approach will not meet the interests of society. It is necessary to provide for the procedure for reviewing such \u0026lsquo;criminal cases\u0026rsquo; in order to ensure the fulfillment of the objectives and principles of the Criminal Procedure Code of Ukraine in the liberated territories. So that people who were politically persecuted are released, but at the same time, those who actually committed a crime according to Ukrainian legislation are held accountable.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eMultiple questions arise in this regard What is the procedure for conducting a trial? How to evaluate the evidence of crimes collected by the occupation authorities? What about procedural terms? Whether to count and the actually served duration of punishment and if so, how, etc. These procedures are not currently in the Criminal Procedure Code of Ukraine, and we need to start thinking about them.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnlike the russian federation, Ukraine can be a respondent in the European Court of Human Rights \u0026ndash; therefore, when setting such procedures, the requirements of \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ethe Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e should be considered, especially in terms of the right to a fair trial (Article 6), the right to freedom ( Article 5), the right not to be punished without law (Article 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 4. Prosecution of those guilty of crimes against peace, human security and international legal order:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;All persons guilty of crimes against peace, human security and international legal order will be brought to justice. A necessary prerequisite for the restoration of peace and justice is the prosecution of persons involved in the organization and implementation of the armed aggression of the russian federation against Ukraine.\"\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAfter de-occupation, new facts of crimes against peace, human security and international legal order will probably be discovered. Like other categories of crimes, such crimes will require investigation, trial, participation of prosecutors, lawyers and other specialists in the field of criminal proceedings. Is Ukraine ready to provide the necessary number of professionals to cover this request of the de-occupied territory?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIs there a specific plan of action, who will go to serve in the National Police, prosecutor\u0026rsquo;s office, courts, etc. immediately after de-occupation?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eRegulation 5. Exemption from criminal liability:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;Citizens of Ukraine who participated in the activities of the occupation administrations or cooperated with the occupation entities, but did not commit serious, especially serious crimes and criminal offenses against peace, human security and the international legal order, may be exempted from criminal liability in case of voluntary reporting of the committed acts and active assistance in uncovering criminal offenses committed by occupation administrations and entities.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI positively assess this provision, as it will contribute to the reintegration of the de‑occupied territories. At the same time, since we are talking about criminal law, the procedures for exemption from criminal liability should be clearly prescribed in the Criminal Code. It is important to do it in advance. This will comply with the principle of predictability and contribute to the effective application of this provision.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eCONCLUSIONS\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, the first two provisions do not require any additional organizational measures. This is just another reminder of what already exists and is put in use. But provisions 3-5 will require a lot of work to implement. In my opinion, it would be a catastrophic mistake to limit ourselves to only such declarative intents of national policy and wait for the fact of deoccupation before we develop specific measures and amendments to legislation. Considering the volume of potential work and its importance, it is necessary to start active preparations now.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our \u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e or our \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e page\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_5.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":729,"url":"advokati-chatgpt-yaki-vikliki-postayut-pered-advokatami","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1692885612,"date":"24.08.2023","views":1607,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vizual1_sayt.png","mini_image":null,"name":"Адвокати ChatGPT: які виклики постають перед адвокатами","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоява\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://openai.com/blog/chatgpt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eChatGPT\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e спричинила дискусії щодо впливу штучного інтелекту, який ці технології можуть мати на сферу правозастосування. Зокрема про те, що використання ШІ для ухвалення рішень у публічній сфері, у тому числі в правосудді, має передбачати значну відповідальність і розуміння його обмежень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧасто можна почути тезу, що ключовою характеристикою трьох юридичних професій \u0026mdash; судді, прокурора та адвоката \u0026mdash; є те, що вони пов\u0026rsquo;язані з ухваленням рішень. Оскільки вони є ключовими суб\u0026rsquo;єктами кримінального процесу, то їм особливо варто мати на увазі те, як слід використовувати технології ШІ для цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТим паче гучні випадки використання ШІ адвокатами в правосудді вже активно обговорюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;СПРАВА ШВАРЦА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-65735769\"\u003e справі\u003c/a\u003e, яку нещодавно широко обговорювали, позивач звернувся до суду з позовом проти колумбійської авіакомпанії \u0026laquo;Avianca\u0026raquo;, вимагаючи відшкодування за тілесні ушкодження, начебто отримані під час рейсу. Його інтереси представляли юристи нью-йоркської фірми \u0026laquo;Levidow, Levidow \u0026amp; Oberman\u0026raquo;, серед них Стівен Шварц, які надали суду підбірку судових прецедентів на підтримку позиції позивача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк з\u0026rsquo;ясувалося в суді, ці рішення були несправжніми. У ході розгляду адвокат Шварц визнав, що використовував ChatGPT для пошуку рішень у схожих справах і не підозрював, що результати можуть виявитися фальшивими. Сам чат позначив згадані рішення як \u0026laquo;реальні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, суд зобов\u0026rsquo;язав Стівена Шварца, його фірму \u0026laquo;Levidow, Levidow \u0026amp; Oberman\u0026raquo; та його колегу Пітера ЛоДуку\u003ca href=\"https://www.reuters.com/legal/new-york-lawyers-sanctioned-using-fake-chatgpt-cases-legal-brief-2023-06-22/\"\u003e сплатити штраф розміром $ 5000\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадок швидко набув розголосу в юридичних та етичних колах. За словами Ірини Райку, директорки кафедри інтернет-етики Університету Санта-Клари (США), справа демонструє те, проти чого застерігали критики ШІ: \u0026laquo;Переважна частина тих, хто користується та грається зі штучним інтелектом, насправді не розуміє, чим він є і як працює, а особливо якими є\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2023/06/08/nyregion/lawyer-chatgpt-sanctions.html\"\u003e його обмеження\u003c/a\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей прецедент наймедійніший, утім, імовірно, Шварц далеко не єдиний, хто застосував ШІ у професійній діяльності. За даними дослідження компанії \u0026laquo;LexisNexis\u0026raquo; (США) 2023 року, більше ніж третина опитаних юристів хоча б раз\u003ca href=\"https://www.lexisnexis.co.uk/research-and-reports/generative-ai-and-the-legal-profession-report.html\"\u003e використовувала генеративний ШІ в професійних або особистих цілях\u003c/a\u003e. Майже 20 % респондентів користувалися ним на роботі, наприклад для проведення досліджень, підготовки документів і розуміння правових понять.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТенденція до застосування технологій ШІ, зокрема ChatGPT, лише зростатиме в майбутньому. Мовленнєвий ШІ набагато зручніший у використанні, ніж пошукові системи на кшталт Google. Він генерує загальну відповідь на запитання, а не пропонує сторінки посилань, які потрібно ретельно досліджувати, що значно економить час і зусилля. Однак простота не гарантує кращу якість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eChatGPT, як і більшість систем ШІ, є своєрідною\u003ca href=\"https://www.makeuseof.com/what-are-ai-black-boxes/\"\u003e \u0026laquo;чорною скринькою\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Ця \u0026laquo;скринька\u0026raquo; передбачає можливість ШІ ухвалювати автономні рішення без пояснення механізму їх ухвалення. Основною проблемою, пов\u0026rsquo;язаною із цією технологією, є відсутність прозорості. Прозорість критично важлива, коли ухвалені рішення безпосередньо впливають на життя людей. Якщо система ШІ генерує певний висновок, юристу важливо розуміти, як вона дійшла цього і які дані для цього використовувала. Брак прозорості й обізнаності щодо механізмів роботи ШІ означає меншу свободу користувача, підриваючи довіру до результатів, які генерує система.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим важливий ще один аспект, яким часто нехтують в Україні: етичні питання, які постають у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням ШІ в правосудді. І модернізація правил адвокатської етики стає одним з ключових завдань для професійних об\u0026rsquo;єднань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРО ЩО ЙДЕ МОВА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, існує ризик використання неправдивої інформації, а отже, порушення принципу компетентності й добросовісності. ChatGPT постійно самовдосконалюється на основі даних, які йому надають, а отже, результати його роботи можуть містити помилки. Під час генерації відповіді може виникнути те, що вже назвали феноменом\u003ca href=\"https://arstechnica.com/information-technology/2023/04/why-ai-chatbots-are-the-ultimate-bs-machines-and-how-people-hope-to-fix-them/\"\u003e \u0026laquo;галюцинації\u0026raquo;\u003c/a\u003e \u0026mdash; відповідь чат-бота, що здається правдоподібною, проте насправді є неправильною. Система спотворює інформацію в повідомленні так, щоб вона була більш схожою на \u0026laquo;природну мову\u0026raquo;, але не обов\u0026rsquo;язково відповідала дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість юрисдикцій покладає на адвоката етичний обов\u0026rsquo;язок надання якісних і компетентних послуг клієнтам. До прикладу,\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/groups/professional_responsibility/publications/model_rules_of_professional_conduct/rule_1_1_competence/\"\u003e першим правилом\u003c/a\u003e Американської асоціації юристів (American Bar Association) є компетентність: \u0026laquo;Адвокат повинен забезпечувати компетентне представництво інтересів клієнта. Компетентне представництво вимагає юридичних знань, навичок, ретельності та підготовки, необхідних для представництва\u0026raquo;. Не здійснивши повноцінну перевірку наданої інформації, юрист ризикує порушити обов\u0026rsquo;язки професійної етики, передбачені і ст. 11\u003ca href=\"https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf\"\u003e Правил адвокатської етики\u003c/a\u003e НААУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому застосування ШІ без професійного підходу створює похибки, від яких найбільше страждатиме клієнт, адже навіть незначні помилки в показаннях можуть негативно вплинути на судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругим, пов\u0026rsquo;язаним із цим викликом є те, що системи ШІ на кшталт ChatGPT можуть генерувати упереджені дані. Особливістю ChatGPT є те, що він\u003ca href=\"https://www.gartner.com/en/topics/generative-ai\"\u003e навчається на загальнодоступних даних\u003c/a\u003e і відповідях інших користувачів. Існує ризик, що ШІ відтворюватиме не лише корисну, але й упереджену інформацію. Можливим наслідком цього є використання ШІ як інструмента дискримінації, про що\u003ca href=\"https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Ftheconversation.com%2Fa-black-box-ai-system-has-been-influencing-criminal-justice-decisions-for-over-two-decades-its-time-to-open-it-up-200594%3Ffbclid%3DIwAR2jxppHfJ3LbYj3KhUvzxKHwT5o4EtFpOjg-5-9S-c61lch6W_D-Fdevcc\u0026amp;h=AT1g2JA7leVFQd_ywswYHs-ZF0myTs2FJlwvaMUcvbcTzfY9x4rihu0WOi6r7vShLS9yKv1tBms4q-fgXu4Ugsd0KGO-ZmqSm1aUOpfsKFtu9u8bUzlwgcJ50k3lPoUDvRok\u0026amp;__tn__=-UK-R\u0026amp;c%5B0%5D=AT0Ff_T8TCzDILXr3k6m7FRz0OTg-Ux07brwIIkaygae47YjP-DECtD74EU2nuvd3tb3Z1KbvCh9umVQtAdYJw43CyyqfpJtVwou8EprRlJ9GmCltr0gxx9WY6HptwLWO3gKveB-m1s-6zmV9nLXIt9RoOdipezq7Da5d7getD1L6xCphpKJKCINUqKG8aFrKV_D_EjF1dsM\"\u003e свідчить і досвід\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003eокремих прецедентів використання ШІ у сфері правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже ведуться дискусії щодо упередженості ШІ в правосудді. Нгозі Окідебве, доцентка Бостонського університету (США),\u003ca href=\"https://www.bu.edu/articles/2023/do-algorithms-reduce-bias-in-criminal-justice/\"\u003e зазначає\u003c/a\u003e, що справа не лише в даних, які відтворює ШІ, але і в розробниках систем. \u0026laquo;Сама парадигма, яка визначає, коли і як ми застосовуємо штучний інтелект, є досить технократичною й не дуже різноманітною\u0026raquo;, \u0026mdash; каже вона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одна сфера, яка викликає занепокоєння, \u0026mdash; це авторські права. Хоча Правила адвокатської етики НААУ наразі не містять положень щодо цього, однак у разі використання технологій ШІ адвокатами ці виклики неодмінно постануть.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з \u003ca href=\"https://openai.com/policies/terms-of-use\"\u003eУмовами користування OpenAI\u003c/a\u003e, ChatGPT передає права інтелектуальної власності користувачеві. Водночас, оскільки відповіді генеруються на основі відкритих даних, існує ймовірність, що створені відповіді будуть чиєюсь інтелектуальною власністю. Так, у червні цього року на OpenAI було подано\u003ca href=\"https://news.bloomberglaw.com/ip-law/openai-facing-another-copyright-suit-over-ai-training-on-novels\"\u003e скаргу\u003c/a\u003e, у якій стверджується, що ChatGPT збирає інформацію з книг та інших текстів без згоди та компенсації, зокрема з тіньових бібліотек, які незаконно публікують роботи, захищені авторським правом. Наразі немає розуміння, чи вважати таке використання порушенням авторських прав. Випадок демонструє, що питання захисту інтелектуальної власності при використанні генеративного ШІ залишається відкритим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ головне: під час застосування генеративного ШІ можуть виникнути проблеми в питанні конфіденційності. У\u003ca href=\"https://openai.com/policies/privacy-policy\"\u003e Політиці конфіденційності OpenAI\u003c/a\u003e зазначено, що інформація, яку надає користувач, може бути використана при навчанні моделей або передана бізнесу й афілійованим особам. Якщо юрист застосовує ChatGPT при аналізі даних клієнта, існує ризик того, що приватна інформація буде оприлюднена або використана не за призначенням. Про загрозу свідчить\u003ca href=\"https://www.engadget.com/openai-says-a-bug-leaked-sensitive-chatgpt-user-data-165439848.html\"\u003e інцидент\u003c/a\u003e з витоком особистих даних користувачів ChatGPT: при використанні чат-бота почали з\u0026rsquo;являтися попередні історії спілкування інших осіб. Ця помилка спричинила розкриття конфіденційної інформації 1,2 % підписників ChatGPT Plus. Для уникнення схожих ситуацій юристи перед застосуванням генеративного ШІ повинні переконатися, що дані, які вони вносять у систему, не містять конфіденційної інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе окремі ризики, з якими можуть зіткнутися юристи в разі неунормованого застосування ШІ. Без належної регуляції вони можуть лише загостритися, адже кількість способів використання ШІ із часом стає зростає. Ціна нехтування цими ризиками висока, оскільки під загрозу потрапляє не лише правова система, але й професійна етика, захист прав людини та суспільна довіра до технологій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародних і національних професійних правничих асоціаціях триває процес розроблення рекомендацій щодо відповідального застосування ШІ в правосудді. У травні 2022 року Міжнародна асоціація юристів опублікувала\u003ca href=\"https://www.ibanet.org/PPID/Constituent/Multi-displry_Pract/anlbs-ai-report\"\u003e документ\u003c/a\u003e з рекомендаціями та нормативними актами для забезпечення ефективного й етичного використання ШІ для низки держав. Того ж року Європейський фонд юристів видав \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ccbe.eu/fileadmin/speciality_distribution/public/documents/Events/20220331_AI4L/EN_IT_Law_2022_Guide-AI4L_web.pdf\"\u003eПосібник з використання інструментів штучного інтелекту юристами та юридичними фірмами в ЄС\u003c/a\u003e\u0026raquo; з описом технічних аспектів роботи з ШІ та основних етичних ризиків його застосування. Американська асоціація юристів цього року ухвалила\u003ca href=\"https://www.americanbar.org/content/dam/aba/administrative/news/2023/mym-res/604.pdf\"\u003e Резолюцію 604\u003c/a\u003e, яка підкреслює необхідність використання ШІ на основі підзвітності, прозорості й відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі документи є рекомендаційними й не мають обов\u0026rsquo;язкового характеру. Однак відсутність офіційно закріплених норм і правил дає змогу вдосконалити наявні напрацювання щодо регуляції генеративного ШІ в поєднанні з етичними стандартами та компетентним використанням таких платформ, як ChatGPT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ УМОВИ ЕТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ В ПРАВОСУДДІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКейс Шварца унаочнює необхідність створення культури відповідального та етичного застосування ШІ. Юридична сфера вже використовує можливості ШІ, але при цьому варто враховувати його обмеження та наслідки надмірної довіри технологіям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідальність за використання ШІ покладена здебільшого на того, хто його застосовує і яким чином. Штучний інтелект, зокрема генеративний, потребує значного вдосконалення, тому не варто покладатися на його саморегуляцію. Проте він може стати вагомим допоміжним інструментом, якщо дотримуватися стандартів і норм його використання. Задля запобігання новим помилкам і непередбачуваним наслідкам, потрібно врахувати такі умови:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбізнаність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадки, схожі до справи Шварца, важливі, адже вони демонструють, як відбувається застосування ШІ в юридичній сфері і якими є обмеження ШІ в цій сфері не лише з технічного, але й етичного та політико-правового погляду. Технології ШІ постійно розвиваються і потребують оцінювання й аналізу із залученням незалежних експертних груп і стейкхолдерів з різних галузей. Завданнями досліджень є виявлення, відстеження тенденцій розвитку ШІ та моніторинг його потенційного впливу на сферу правосуддя. Обізнаність у питаннях ШІ сприятиме розробленню стійкого нормативно-правового фундаменту, який відповідатиме суспільним цінностям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;Етичність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегуляція ШІ повинна узгоджуватися з правами людини та професійною етикою правників \u0026mdash; як адвокатів, так і суддів та прокурорів, особливо в питанні рівності й недискримінації. При розробленні нормативно-правових актів важливо, щоб технології ШІ перебували під людським контролем. Окрім цього, процес має включати принципи відповідальності, прозорості та справедливості. Чіткі, уніфіковані стандарти можуть стати орієнтиром якості як для компаній-розробників, так і професіоналів правової сфери.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eАдаптивність\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегуляція ШІ повинна вдосконалюватися разом з розвитком технологій ШІ. Для цього важливе створення нормативно-правових актів і національних стратегій, які будуть адаптивними до нових реалій. Водночас слід вести роботу й на рівні саморегулівних професій, у першу чергу адвокатських, для вироблення професійних та етичних стандартів для застосування технологій ШІ в правосудді. Наявність гнучкості є фактором, який сприятиме швидкому реагуванню та зменшенню нових ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, ChatGPT внесе зміни в професію адвоката, хоча навряд чи революціонізує її. Швидше за все його ефект буде співмірним з ефектом від появи й початку активного використання Google. Однак одна відмінність є \u0026mdash; етичні виклики тут однозначно більші. І щоб запобігти їм, слід уже працювати над удосконаленням етичних правил. Національна асоціація адвокатів України вже створила групу із законодавчого регулювання ШІ в Україні, тому є надія, що етичним аспектам теж невдовзі буде приділено увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; у рамках спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;. Матеріал представляє позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":112,"url":"ivan-gorodiskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164924.jpg","name":"Іван","surname":"Городиський","post":"адвокат, директор Центру Дністрянського","text":""},{"id":113,"url":"darina-bojko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya-WhatsApp-data_-2023-08-24-o-164923.jpg","name":"Дарина","surname":"Бойко","post":"аналітикиня Центру Дністрянського","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vizual1_sayt.png","tags":[{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}]},{"id":727,"url":"problemi-statti-364-poglyad-pravnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1692627129,"date":"21.08.2023","views":2329,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vizual-dlya-novini.png","mini_image":null,"name":"Проблеми статті 364: погляд правника","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, на ст. 364 не можна дивитися \u0026laquo;поглядом обвинувачення\u0026raquo; або \u0026laquo;поглядом захисту\u0026raquo;. Завдання кримінального провадження не різняться за суб\u0026rsquo;єктом правозастосування. Адже належна правова процедура та те, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, \u0026mdash; це таке саме завдання обвинувачення, як і завдання захисту. Саме тому на ст. 364 може бути тільки один погляд \u0026mdash; правничий.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ правничої точки зору конструкція ст. 364 та практика її помилкового застосування породили невизначеність і вкрай небезпечні позиції, які не мають під собою реального юридичного підґрунтя. До прикладу, лише у Вищому антикорупційному суді існують діаметрально протилежні погляди на те, чи може упущена вигода бути наслідком службового зловживання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eодна колегія\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e просто стверджує, що упущена вигода може бути наслідком злочину;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що тільки тоді, коли ця упущена вигода є реальною, тобто коли була реальна, а не теоретична можливість продати товар за певною ціною і хтось реально хотів його придбати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтретя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що упущена вигода взагалі не може бути злочинним наслідком, оскільки \u0026laquo;\u003cem\u003eтака гіпотетична, можлива лише у майбутньому шкода може бути предметом цивільно-правового спору і не повинна враховуватися як злочинний наслідок\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуперечність у межах однієї судової інстанції створює критичну ситуацію правової невизначеності, що не припустимо в таких делікатних питаннях, як наявність складу злочину в діях особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже скластися враження, що навколо питання упущеної вигоди в ст. 364 існує якась наукова дискусія. Водночас насправді це така сама дискусія, як, наприклад, і те, чи Земля пласка або кругла. Звісно, ніхто не може заборонити прибічникам теорії пласкої Землі висловлювати свою думку, однак, очевидно, що ця \u0026laquo;теорія\u0026raquo; не має справжнього наукового підґрунтя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само з упущеною вигодою. Авторитетні науковці у сфері кримінального права, зокрема В\u0026rsquo;ячеслав Навроцький і Микола Сірий, одноголосно стверджують\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що наукової дискусії навколо упущеної вигоди в ст. 364 не існує. Упущена вигода за замовчуванням не може бути кримінально-правовою категорією, позаяк за своєю природою є припущенням. У цьому контексті дивно нагадувати конституційний принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а отже, наслідки за ст. 364 можуть бути лише у вигляді прямої дійсної шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе підтверджує і відома правова позиція Верховного Суду в постанові від 27.10.2016 у справі № 5-99кс16, де суд підбив підсумки дискусії навколо майнової / немайнової шкоди в ст. 364. В одному абзаці цієї постанови Верховний Суд чітко вказує на те, що наслідком злочину може бути лише пряма дійсна шкода, тобто шкода, яка вже завдана, а не гіпотетично очікується в майбутньому:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eТак, за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру (\u0026laquo;істотної шкоди\u0026raquo; чи \u0026laquo;тяжких наслідків\u0026raquo;) із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини та громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди \u0026mdash; витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян \u0026mdash; витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув'язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ усіх перелічених випадках ми маємо справу зі шкодою, яка вже завдана, і для її усунення необхідно здійснити конкретні зрозумілі витрати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбвинувачення апелює до цивільно-правового поняття шкоди в ст. 22 Цивільного кодексу України. За цією статтею до збитків включаються втрати, яких особа зазнала у зв\u0026rsquo;язку зі знищенням aбo пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас цивільно-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eзбитків\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e \u003c/em\u003eі кримінально-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eшкоди\u003c/em\u003e\u0026raquo; не є тотожними. Теза про те, що законодавець у Кримінальному кодексі України під збитками розуміє реальну шкоду та упущену вигоду, \u003cstrong\u003eне відповідає дійсності\u003c/strong\u003e. У самому тексті кодексу такого положення просто немає та ніколи не існувало. У жодній статті кримінального закону не вказано, що як наслідки злочину можна враховувати неодержані доходи, тобто те, чого не існує на момент вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, ст. 22 Цивільного кодексу України прямо вказує, що для того, щоб говорити про упущену вигоду, має існувати делікт, тобто цивільне правопорушення. І коли на конкретних практичних прикладах ставиш питання обвинуваченню: \u0026laquo;Де в цьому кейсі делікт?\u0026raquo;, то відповіді на нього не отримуєш. Хоча як може йти мова про злочин з упущеною вигодою в ситуації, коли відсутнє навіть цивільне правопорушення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у цій дискусії всі чомусь уникають питання про те, що сама наявність настання шкоди у вигляді втраченої вигоди, розмір такого неодержаного доходу залежать не тільки від поведінки нібито винної особи, а від заходів, ужитих чи не вжитих потерпілим, діяльності органів правопорядку тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо повірити в можливість упущеної вигоди в ст. 364, то грошовий розмір такого наслідку прямо залежить від того, наскільки своєчасно органи правопорядку виявили зловживання та як швидко припинили цей злочин. Тобто, до прикладу, річна затримка в розслідуванні може збільшити інкриміновану упущену вигоду на мільйони. Водночас очевидно, що розмір злочинних наслідків не повинен бути в прямому зв\u0026rsquo;язку з неналежною роботою органів правопорядку та затягуванням розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепокоїть і те, що обвинувачення має напрочуд поверховий підхід до доказування упущеної вигоди в ст. 364. Практика показує, що, на думку слідства та прокурора, достатньо встановити експертним шляхом ринкову ціну, і на цьому робота з доказування завершується. Бо нібито діє правова презумпція про можливість продати за такою ціною, і робота захисту \u0026mdash; не відмовчуватися, а спростувати це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак у посиланнях на правові та фактичні презумпції обвинувачення недбало забуває про основну та головну презумпцію \u0026mdash; презумпцію невинуватості, за якою ніхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і за якою всі сумніви в доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Своєю чергою проактивна та якісна робота захисту не позбавляє обвинувачення обов\u0026rsquo;язку довести увірувану ним упущену вигоду поза розумним сумнівом, що в принципі неможливо зробити через гіпотетичну природу такого наслідку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо вже обвинувачення взялося за доказування упущеної вигоди поза розумним сумнівом, то по ідеї мало б це робити не менш якісно, ніж у цивільному та господарському процесах, у яких стандарт доказування нижчий, ніж у кримінальному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть у цивільному та господарському судочинстві упущена вигода важко доводиться, позаяк судова практика сформувала достатньо чіткі та жорсткі критерії для її наявності, які мають враховуватися: (1) критерій звичайних обставин (умов цивільного / господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов\u0026rsquo;язків, (2) критерій розумності витрат кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права, (3) критерій компенсаційності, за яким відновлення майнового стану кредитора коштом боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, простими словами, у цивільному та господарському процесах мало прийти в суд і стверджувати лише про ринковість ціни, необхідно довести, що за такою ціною товар реально міг бути проданий, тобто були умови для цього, був покупець, цей покупець ужив усіх можливих заходів для отримання доходу, і єдине, що завадило такий дохід отримати, \u0026mdash; це протиправна поведінка боржника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому ж тоді обвинувачення дозволяє собі в більш вимогливому кримінальному процесі не дотримуватися навіть цих стандартів доказування? На моє переконання, відповідь очевидна. У разі дотримання хоча б цивільно-господарських стандартів доказування упущеної вигоди більшість кримінальних корупційних справ доведеться закрити, оскільки стане напрочуд очевидною відсутність складу злочину, а також витрачання ресурсів органів правопорядку на те, що є не злочином, а цивільно-господарським спором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо зауважити, що потерпілого від злочину ніхто не позбавляє можливості поза кримінальним процесом іти в цивільний або господарський суд і стягувати упущену вигоду. І не зрозуміло, чому обвинувачення перебирає на себе цю функцію навіть тоді, коли особа або державне підприємство не вважають себе потерпілими від злочину та не обліковують у себе на балансі будь-які збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, на практиці в корупційних кейсах немає обов\u0026rsquo;язкового за законом висновку судової експертизи, який би стверджував про наявність збитків у формі упущеної вигоди. Експертизи обвинувачення здебільшого стверджують просто про розмір ринкової ціни, на їхню думку, у певний час, а далі обвинувачення / суд \u0026laquo;\u003cem\u003eшляхом простих арифметичних розрахунків\u003c/em\u003e\u0026raquo; виводить збитки, перебираючи на себе повноваження експерта та не виконуючи імперативну вимогу закону про те, як і ким мають встановлюватися збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ експертизами для ретроспективного встановлення ринкових цін на практиці є величезні проблеми, оскільки для обрахунків обвинувачення надає експерту незрозуміло що: від штучно створених приватних оцінок на підставі вибіркових даних до \u0026laquo;інформації з інтернету\u0026raquo; та журналів-вісників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе може бути прийнятним і аргумент про те, що зміни в стандартах доказування ст. 364 (у тому числі спричинені зміною редакції статті) нібито суттєво ускладнять процес доказування для обвинувачення, що зменшиться рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини та що збільшиться рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування складного економічного злочину не може бути простим, воно вимагає відсутності тунельного бачення та розуміння як правничих категорій, так і специфіки певного бізнесу, умов конкретного ринку та того, як і навіщо він функціонує. Не зрозуміло, чому інтелектуально більш просте хабарництво як корупційний злочин вимагає чіткого доказування всіх елементів реальними доказами, а в службовому зловживанні можна обійтися поверховими \u0026laquo;припущеннями-презумпціями\u0026raquo;. Так само маніпулятивною є теза про нібито збільшення рівня втручання в приватне життя, яке при розслідуванні службового зловживання і так завжди супроводжується проведенням НСРД, а отже, якось ще збільшитися об\u0026rsquo;єктивно не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це додатково підтверджує, що у владних акторів кримінальної юстиції, слідчого, прокурора та суддів, на стику кримінального права та економіки існують величезні проблеми з розумінням останньої. Ця ситуація потребує виправлення шляхом проведення належної підготовки та навчання, інакше через помилкове застосування ст. 364 ми фактично повернемо в кримінальне право злочин безгосподарності з кодексів 1922 та 1927 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа превеликий жаль, питання упущеної вигоди \u0026mdash; це не єдина проблема в правозастосуванні ст. 364.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаю, що ст. 364, за визначенням самого Кримінального кодексу України, є корупційним злочином. Загальновизнано, що корисливий мотив є атрибутом корупційного злочину та, очевидно, що не існує \u003cstrong\u003eнекорисливих \u003c/strong\u003eкорупційних злочинів, зокрема благодійного зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 364 визначає, що зловживання владою або службовим становищем здійснюється задля \u0026laquo;\u003cem\u003eодержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто диспозиція статті не вказує ознаки такої іншої особи та жодним іншим чином не конкретизує поняття, ознаки та види (коло) таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез це можливо зробити помилковий висновок, що такою \u0026laquo;\u003cem\u003eіншою особою\u003c/em\u003e\u0026raquo; може бути будь-яка фізична особа чи будь-яка юридична особа незалежно від ступеня близькості чи будь-яких зв\u0026rsquo;язків із суб\u0026rsquo;єктом злочину. Цей розширений підхід був характерний для радянського кримінального права приблизно до початку 70-х років минулого століття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротягом радянського періоду існував \u003cstrong\u003eрозширений підхід\u003c/strong\u003e до визначення кола осіб, на користь яких могло вчинюватися таке посягання, тобто фактично ним визнавалися будь-які особи, у тому числі й зовсім сторонні для службової особи, яка притягалася до кримінальної відповідальності за розкрадання. У другій половині 80-x років до інших (третіх) осіб, на користь яких могло здійснюватися відповідне посягання, стали відносити лише родичів, близьких знайомих, інших осіб, з якими винного поєднували особисті відносини, \u003cstrong\u003eтобто в добробуті яких винний був особисто зацікавлений\u003c/strong\u003e, і такий підхід мав би зберігатися й надалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, розкриваючи поняття інших (третіх) осіб, в інтересах яких вчиняються корупційні правопорушення, професор Хавронюк М.\u0026nbsp;І. вказує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЗрозуміло, що осудна особа, яка досягла 16-річного віку, не буде піддавати себе ризику кримінальної відповідальності й покарання заради задоволення інтересів чужих для неї осіб, якщо їхні інтереси не збігаються з її особистими інтересами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТому на практиці такими \u0026laquo;іншими (третіми) особами є, як правило: члени сім\u0026rsquo;ї та інші близькі особи, а також особи, які мають із суб\u0026rsquo;єктом злочину спільні бізнес-інтереси (один із них є кінцевим бенефіціарним власником (контролером)\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, \u0026laquo;\u003cem\u003eінша юридична або фізична особа\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; це не будь-яка особа, відмінна від службової особи, а лише та, яка чимось близька до службової особи, яка вчиняє зловживання, у добробуті якої зацікавлений винний, вигода якої є метою поведінки суб\u0026rsquo;єкта злочину. Інше тлумачення спотворює саму суть службового зловживання та \u003cstrong\u003eробить неможливим його відмежування від правомірних дій\u003c/strong\u003e. Адже службова особа завжди діє в чиїхось інтересах: чи то держави та суспільства, чи організації, де вона обіймає посаду, чи громадян та юридичних осіб, які звертаються по службові послуги чи дії. До прикладу, керівник державного підприємства, укладаючи договори з бізнесом, у тому числі діє в інтересах цього бізнесу, однак це не означає, що ці інтереси за замовчуванням злочинні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди не може бути без наявності корисливого мотиву в службової особи. Корисливий мотив зазвичай визначають як спонукання особи до одержання матеріального блага для себе чи іншої особи, одержання або збереження певного речового права, уникнення матеріальної витрати, досягнення іншої матеріальної вигоди шляхом вчинення кримінального правопорушення (\u003cem\u003eдивись, зокрема, ст. 1.4.1 ч. 2 п. 22 проєкту Кримінального кодексу України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cem\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета одержання неправомірної вигоди є визначальною ознакою службового зловживання. Корислива мета та корисливий мотив взаємопов\u0026rsquo;язані та взаємозалежні ознаки складу цього злочину. Тому наявність або відсутність мети одержання неправомірної вигоди нерозривно пов\u0026rsquo;язані з наявністю корисливого мотиву, що разом проявляється в прагненні неправомірно збагатити себе або іншу особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому як під час слідства, так і при розгляді в суді важливо з\u0026rsquo;ясувати, у чому полягає користь і вигода винного при вчиненні службового зловживання на користь іншої (третьої) особи. Без доведення існування такої ознаки неможливо встановити наявність корисливого мотиву, який є обов\u0026rsquo;язковою ознакою будь-якого корупційного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці не припустимо, коли в процесуальних рішеннях обвинувачення та суду взагалі не згадується про корисливий мотив: ані в чому він полягає, ані коли та за яких обставин він виник, а також у чому полягають зв\u0026rsquo;язки службової особи та третіх осіб, чому службова особа мала зацікавленість у неправомірному збагаченні саме цих осіб. У таких ситуаціях обставина пов\u0026rsquo;язаності обвинуваченого з третіми особами мала б визнаватися відсутньою, виходячи з принципу \u0026laquo;\u003cem\u003eнедоведена вина \u0026mdash; це доведена невинність\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Натомість навіть за відсутності такої обставини стверджується про винуватість особи та призначення реального покарання, що, на моє глибоке переконання, є судовою помилкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож можна почути аргумент про те, що ст. 364 є конвенційним злочином і що корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем, за що відповідною ст. 19 Конвенції ООН проти корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це твердження хибне, позаяк міжнародні нормативно-правові акти визначають лише дуже загальну канву, яку розвиває та деталізує національне законодавство. Понад те, як уже було вказано вище, заперечення корисливого мотиву цього злочину по факту є запереченням його корупційності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ припускаю, що саме з огляду на вказані проблеми та правову невизначеність, яку вони породили, і виникла ідея законодавчих змін у ст. 364, щоб конкретизувати шкоду та пов\u0026rsquo;язаність службової особи з третіми особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ згоден з учасниками дискусії в тому, що постійні точкові зміни в закон не розв\u0026rsquo;язують питання системно та в довгостроковій перспективі, а часто навпаки породжують нові проблеми. Я також згоден, що за належного правозастосування, зокрема належного доказування, озвучені проблеми взагалі не виникали б. Однак, якщо трохи спуститися з теоретичного неба на практичну землю, то жоден учасник дискусії не пропонує дієвого механізму розв\u0026rsquo;язання цих проблем у розумні строки. Тобто що робити, коли в конкретних кейсах від некомпетентності в цих питаннях слідчих, прокурорів і суддів особа зазнає найвищого втручання у свої права та свободи?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкових постанов пленуму Верховного Суду вже немає, узагальнення практики мають рекомендаційний характер, а чекати, поки конкретна справа пройде всі інстанції, і касація народить правову позицію, аможна роками, у тому числі за ґратами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому так уже склалося, що зміни в законодавство можуть бути, на жаль, єдиним дієвим хірургічним рішенням у тих випадках, коли жодні терапевтичні дискусії не змінюють ситуацію з некомпетентним правозастосуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Настільна книга детектива, прокурора, судді: коментар антикорупційного законодавства / за ред. М.\u0026nbsp;І.\u0026nbsp;Хавронюка. 2-ге вид., переробл. і допов. К.\u0026nbsp;: ВД \u0026laquo;Дакор, 2017. С. 84 [М. І. Хавронюк \u0026mdash; автор підрозділу 1.3.3. \u0026laquo;Інші суб\u0026rsquo;єкти корупційних правовідносин\u0026raquo; (с. 82\u0026ndash;91), де, зокрема, розглядається і поняття інших ( третіх) осіб, в інтересах яких вчинюється корупційний злочин].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":111,"url":"artem-krikun-trush","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/krikun-trush.png","name":"Артем","surname":"Крикун-Труш","post":"адвокат, CEO Rostrum Law Office","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vizual-dlya-novini.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":726,"url":"pidslidnist--yak-forma-optimalnogo-upravlinnya-dosudovim-rozsliduvannyam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1692367375,"date":"18.08.2023","views":1789,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_1.png","mini_image":null,"name":"Підслідність — як форма оптимального управління досудовим розслідуванням","description":"\u003cp\u003e\u0026laquo;Підслідність\u0026raquo; кримінальних правопорушень різним органам досудового розслідування, визначена статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), за своєю метою і завданням повинна слугувати, з одного боку, покращенню ефективності діяльності органів досудового розслідування, включно з їхньою певною спеціалізацією у сфері досудового розслідування окремих видів/складів таких правопорушень, а з іншого \u0026mdash; сприяти якісному відомчому управлінню та міжвідомчій координації органів досудового слідства прокуратурою відповідно до завдань, передбачених чинним законодавством.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, є певні підстави припускати, що, за задумом авторів багатофункціональної та багаторівневої \u0026laquo;підслідності\u0026raquo;, створюються умови для запобігання можливим зловживанням органами досудового слідства і прокуратури в частині умисного зволікання із досудовим розслідуванням або ж відсутності належного контролю чи створення певних корупціогенних ризиків у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз \u0026laquo;законодавчої (за статтею 216 КПК України) підслідності\u0026raquo; та її реалізації в практиці органів досудового розслідування й процесуального керівництва прокуратурою свідчить, що заявлені мета і завдання такої підслідності далекі від оптимальної ефективності діяльності цих органів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Особливій частині Кримінального кодексу України (ККУ), за моїм підрахунком (незначну помилку в цьому підрахунку не виключаю!..), міститься \u003cstrong\u003e339 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів кримінальних правопорушень \u003cstrong\u003e(109\u0026ndash;447\u003c/strong\u003e), з яких на сьогодні \u003cstrong\u003eвиключені 25 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів і\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eдодано\u003cstrong\u003e 96 \u003c/strong\u003eпорядкових номерів статей/складів кримінальних правопорушень \u003cstrong\u003eз індексами від 1 до 6. \u003c/strong\u003eТаким чином, ККУ на сьогодні містить\u003cstrong\u003e усього 335 статей/складів кримінальних правопорушень.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені склади злочинів за \u0026laquo;законодавчою підслідністю\u0026raquo; розподілені аж між П\u0026rsquo;ЯТЬМА органами досудового розслідування \u003cstrong\u003eза різними критеріями,\u003c/strong\u003e що включають:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкові:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eсклад\u003c/strong\u003e, тобто кримінально-правову характеристику певного кримінально караного діяння;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eспеціальних суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєктів\u003c/strong\u003e (підозрюваних / обвинувачених осіб) вчинення такого діяння.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФакультативні:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eрозмір предмета\u003c/strong\u003e кримінального протиправного посягання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eрозмір заподіяної\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eшкоди.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому зазначені критерії використані законодавцем не для всіх П\u0026rsquo;ЯТИ органів досудового розслідування (чомусь?!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТак, слідчі Національної поліції (НПУ\u003c/strong\u003e) повноважні розслідувати \u003cstrong\u003eпрактично всі склади кримінальних правопорушень\u003c/strong\u003e, що не віднесені до компетенції НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ. Критерій \u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eспеціальний суб\u0026rsquo;єкт\u0026raquo;\u003c/strong\u003e вчинення цих правопорушень з метою організації розслідування злочинів слідчими НПУ \u003cstrong\u003eне передбачений\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі / детективи ДБР\u003c/strong\u003e також повноважні розслідувати\u003cstrong\u003e практично всі склади кримінальних правопорушень\u003c/strong\u003e, окрім \u003cstrong\u003eОДНОГО\u003c/strong\u003e \u0026mdash; за статтею 422 ККУ \u003cem\u003e(Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості).\u003c/em\u003e Водночас для їхніх повноважень у частині розслідування вчинених правопорушень передбачено\u003cstrong\u003e додаткову умову\u003c/strong\u003e \u0026mdash; \u003cstrong\u003eнаявність спеціального суб\u0026rsquo;єкта вчинення діяння\u003c/strong\u003e. Необхідно зауважити, що перелік посад спеціальних суб\u0026rsquo;єктів потенційно сягає \u003cstrong\u003eдекількох сотень \u003c/strong\u003eі відповідно\u003cstrong\u003e тисяч державних службовців\u003c/strong\u003e, які їх обіймають!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДетективи НАБУ\u003c/strong\u003e мають обмежені повноваження \u0026mdash; лише щодо розслідування \u003cstrong\u003eкорупційних діянь\u003c/strong\u003e. Водночас для них також діє\u003cstrong\u003e критерій наявності спеціального суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєкта \u003c/strong\u003eвчинення таких діянь.\u003cstrong\u003e Перелік посад\u003c/strong\u003e, які можуть обіймати потенційні підозрювані / обвинувачені в корупційних злочинах, становить \u003cstrong\u003eдекілька десятків (можливо, і сотень?) і відповідну кількість державних службовців і прирівняних до них осіб, які такі посади обіймають!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі СБУ \u003c/strong\u003eрозслідують відносно \u003cstrong\u003eнезначну кількість окремих видів злочинів\u003c/strong\u003e (стан війни в країні суттєво змінив цю ситуацію в бік кількісного збільшення відповідних подій / фактів). Додаткового \u003cstrong\u003eобов\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязкового критерію \u003c/strong\u003eвідносно \u003cstrong\u003eсуб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєкта \u003c/strong\u003eвчинення діяння для слідчих СБУ законодавством \u003cstrong\u003eне передбачено.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСлідчі БЕБ \u003c/strong\u003eмають повноваження розслідувати \u003cstrong\u003eнайменшу кількість складів злочинних діянь\u003c/strong\u003e. При цьому \u003cstrong\u003eвсі ці діяння пов\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязані зі спеціальним суб\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eєктом\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eплатником податків, яких потенційно десятки (або сотні) тисяч\u003c/strong\u003e!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеоднозначність запроваджених критеріїв при формуванні \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та застосування їх \u0026laquo;суміші\u0026raquo; для П\u0026rsquo;ЯТИ органів досудового розслідування створює, на моє (упевнений, що не тільки моє!..) переконання, неабиякі складнощі й непорозуміння у функціонуванні цих органів і процесуальному керівництві їхньою діяльністю єдиною системою органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДо таких складнощів і неузгодженостей\u003c/strong\u003e треба віднести насамперед проблеми, що \u003cstrong\u003eвиникають у слідчих / детективів НПУ, ДБР і НАБУ,\u003c/strong\u003e адже на \u003cstrong\u003eмомент початку досудового розслідування (реєстрації заяви / повідомлення у ЄРДР) далеко не завжди (практично в 90\u0026nbsp;% випадків!)\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eє однозначна інформація про \u0026laquo;спеціального суб\u0026rsquo;єкта / підозрювану особу\u0026raquo; та \u0026laquo;розмір предмета злочину і завданої шкоди\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті це уможливлює неумисне або умисне порушення \u0026laquo;правила підслідності\u0026raquo;, що призводить часто-густо до втрати оперативності в розкритті й розслідуванні кримінального правопорушення \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo; або ж до штучного зволікання з розслідуванням та ухвалення не завжди належним чином умотивованого рішення прокурора про передачу матеріалів кримінального провадження відповідному органу \u0026laquo;за підслідністю\u0026raquo;. До цього також можуть додаватися причини оціночного критерію \u0026laquo;неефективного досудового розслідування\u0026raquo;, що розв\u0026rsquo;язуються лише шляхом використання дискреційних повноважень прокурора, які часто-густо перебувають під впливом або тиском \u0026laquo;зовнішніх факторів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі самі причини неузгодженостей виникають у діяльності детективів НАБУ та слідчих СБУ. Яскравим прикладом такої \u0026laquo;неузгодженості\u0026raquo; останнім часом, зокрема, стали кримінальні провадження щодо подій, учасником яких є особи з різним рівнем \u0026laquo;спеціального професійного статусу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім \u0026laquo;непорозумінь і суперечок\u0026raquo; у визначенні категорії \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; кримінальних правопорушень, що постійно виникають між окремими органами досудового розслідування і прокуратурою (яка \u003cstrong\u003eзабезпечує процесуальне керівництво ВСІМА кримінальними провадженнями, що здійснюють усі слідчі та дізнавачі України),\u003c/strong\u003e чинна в КПК України \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; створила додаткові проблеми для судової гілки влади як на стадії судового контролю за досудовим розслідуванням, так і на стадії судового процесу \u0026laquo;по суті обвинувачення\u0026raquo;. Судова практика в таких ситуаціях неоднозначна й часом суперечлива, що в підсумку негативно впливає на ефективність усієї системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАналіз стану \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та ефективності кримінальної юстиції з огляду на практичний досвід і результати наукових досліджень дозволяє висловити пропозиції щодо можливих шляхів розв\u0026rsquo;язання наявних проблем.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, відповідно до загальної концепції КПК України необхідно здійснити диференціацію/розподіл \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; фактів/подій кримінальних правопорушень між різними органами досудового розслідування на етапі \u0026laquo;початку досудового розслідування\u0026raquo; (стаття 214 КПК України) лише за одним критерієм \u0026mdash; \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивної сторони складу можливо вчинених злочинів\u0026raquo;, передбаченим Особливою частиною ККУ, тобто за первинною характеристикою ознак події кримінально караного діяння (наприклад, насильницька смерть і спричинення тілесних ушкоджень; крадіжка; привласнення або розтрата чужого майна і майнових цінностей; зловживання владними повноваженнями тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритерії суб\u0026rsquo;єктності та розмірів спричиненої шкоди / завданих збитків та розмірів предмета злочинної діяльності не повинні братися до уваги до моменту отримання слідчим (детективом) / прокурором неспростовних (для процесуального керівника) фактичних даних про наявність реальних ознак цих критеріїв. Після отримання таких фактичних даних процесуальний керівник / керівник органу прокуратури повинен мати безумовні дискреційні повноваження для можливої та необхідної передачі матеріалів кримінального провадження до іншого (спеціального / профільного) органу досудового розслідування або ж створення змішаної (слідчі / детективи різних ОДР) слідчо-оперативної групи для продовження і завершення досудового розслідування такого діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, з огляду на реалії функціонування нашої системи кримінальної юстиції не виключаю законодавчого врегулювання можливого погодження рішення процесуального керівника щодо подальшого, після отримання належної інформації про окремих спеціальних суб\u0026rsquo;єктів підозрюваної особи / осіб (зокрема, державні службовці групи \u0026laquo;А\u0026raquo; та прирівняні до них особи) або особливо великого розміру заподіяної шкоди / предмета кримінального правопорушення, визначення \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та/або створення \u0026laquo;змішаної слідчо-оперативної групи\u0026raquo; \u0026mdash; за погодженням з керівником органу прокуратури або Генеральним прокурором чи його заступниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, потрібно законодавчо закріпити заборону судам відхиляти отриману законними методами й способами під час досудового розслідування доказову інформацію лише на підставі того, що вона була здобута \u0026laquo;не тим органом досудового розслідування\u0026raquo;, за яким у КПК України формально був закріплений певний склад кримінального правопорушення. Відхиляти має сенс і треба доказову інформацію/докази, якщо вона здобута із суттєвим порушенням процедур та конституційно-конвенційних прав і свобод людини, передбачених КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, розглянути можливість створення при Офісі Генерального прокурора \u0026laquo;Єдиного комунікаційного центру\u0026raquo; для реєстрації всіх заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення та ухвалення рішень про початкову/попередню кримінально-правову кваліфікацію \u0026laquo;очевидної події кримінального правопорушення\u0026raquo; та направлення матеріалів кримінального провадження для подальшого досудового розслідування відповідному органу досудового слідства чи дізнання. Окрім того, на цьому етапі може бути також ухвалено рішення про необхідну \u0026laquo;дослідчу перевірку\u0026raquo; інформації про \u0026laquo;неочевидні кримінальні правопорушення\u0026raquo;, які містяться у відповідній заяві / повідомленні, з метою виявлення відповідних ознак події правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, наявність п\u0026rsquo;яти органів досудового слідства створює додаткові складнощі для: а) оптимізації їх \u0026laquo;підслідності\u0026raquo;, чисельності та організації їх взаємодії поміж собою; б) ефективного процесуального керівництва їхньою діяльністю. Вважаю, що оптимальним варіантом може бути наявність одного-двох органів досудового слідства у формі: а) самостійного Слідчого комітету як органу виконавчої влади, підпорядкованого Кабінету Міністрів України, з внутрішньою організаційно-правовою спеціалізацією за запропонованим вище підходом до \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та б) самостійного управління/комітету в структурі центральних органів виконавчої влади з досудового розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на оборону і національну безпеку країни. Така структура цілком відповідала б структурі органів прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво й прокурорський нагляд у сфері досудового розслідування й профілактики кримінальних правопорушень\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, запропоновані заходи можуть значно підвищити якість управління досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень і його ефективність, що позитивно вплине на якість кримінального правосуддя й підвищення довіри громадян і суспільства до системи кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПорівняльна таблиця \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпідслідності кримінальних правопорушень\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eна етапі реєстрації заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1VBzG8K0nC-fyjpntZhSpUTvPCt1MohxW/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Протидію кримінальним правопорушенням можна певною мірою порівняти з веденням бойових дій нашими ЗСУ проти рашистів, які вимагають єдиного керівництва з єдиного центру та координацію всіх зусиль на театрі війни. Кулак завжди більш потужний засіб протидії насильству, ніж п\u0026rsquo;ять розчепірених пальців однієї руки\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_1.png","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":724,"url":"zayavi-pro-zlochini-reestruvati-chi-filtruvati-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691662210,"date":"10.08.2023","views":1117,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_3.png","mini_image":null,"name":"Заяви про злочини: реєструвати чи фільтрувати? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає практично безальтернативне внесення до ЄРДР всіх заяв про злочини, які надходять до правоохоронних органів: \u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті ніби містить критерій для фільтру таких заяв: для того, щоб вважати заяву \u0026laquo;заявою про злочин\u0026raquo; вона має \u0026laquo;свідчити про вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;. Разом з тим досі немає єдиного розуміння застосування цієї статті на практиці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусію навколо цього питання розпочав Володимир Сущенко, н\u003cspan\u003eауковий консультант з правових питань Центру Разумкова, в \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__[0]=AZXhimNsUOuvyjE4UzR2hIaGqsTlV89xtRxvRWJ69RLLQcWmKSuitSJOkk1AFJxkPfiJd-JmncSXZ8-YDvsqch7u-X7qj-mRK45RyTe3ESNK7q9dNOC4ZWyFBIayr_CJxIoU_eN4ZYVpC37BLD-tF_mPos9a9YSLCRSid4KUiO3LnDmm24g8QlM72THWfdKBZ_Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e, а команда JustTalk продовжує обговорення в офлайні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_3.png","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":725,"url":"5-tez-pro-problemi-organizatsii-pochatku-dosudovogo-rozsliduvannya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691681873,"date":"10.08.2023","views":741,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_2.png","mini_image":null,"name":"5 тез про проблеми організації початку досудового розслідування","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоя публікація у Facebook на тему: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__%5b0%5d=AZW75YECpQ7wQPOwcjFvQKB3SDVA4ufyfS-f_OLtXQSm3piXnHTDyWiwHRPsg_Qd1ViWsSlXdKVkOkVzujKh0qfJPssEJV5OUJ6uFOL2A0ruV5KrgaO2TJ4EnjcrWiDerR9x_tjhqnLoei6N0U7KO4xfFY1HTyWQ6R1mMUluzwMfFG5ZExRdiqnXj_hFsUVTE7Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003e\u0026laquo;Проблеми організації досудового розслідування кримінального правопорушення на етапі отримання заяви або повідомлення про його можливе вчинення\u0026raquo;\u003c/a\u003e викликав відносно жваву дискусію серед читачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАналіз коментарів дозволив дійти таких висновків:\u003c/span\u003e\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗапропонована для дискусії тема залишається проблемно актуальною. Ставлення до цієї проблеми та її оцінка різняться в межах від: \u0026laquo;відносно стриманої\u0026raquo; до \u0026laquo;вкрай нагальної\u0026raquo; у контексті: загальної кримінально-правової політики держави, захисту прав і свобод людини, спроможності всіх суб\u0026rsquo;єктів системи кримінальної юстиції належним чином і добросовісно виконувати свої повноваження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблема взаємної недовіри: людини до людини, людини до держави і держави до людини \u0026ndash; не розв\u0026rsquo;язана, навіть, у свідомості більшості правників, що продукує хворобу нашого суспільства \u0026mdash; бажання тотально контролювати і скаржитись на \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;, залишаючись при цьому невдоволеними діями тих, хто повинен контролювати \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрипис законодавства про те, що \u0026laquo;судовий контроль стосується лише стадії досудового розслідування і лише щодо процедур пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням конституційно-конвенційних прав і свобод людини\u0026raquo; \u0026mdash; залишається гаслом і теоретичним побажанням, оскільки наші прокурори та слідчі/детективи \u0026laquo;просто не здатні, не спроможні й не бажають дотримуватись цього припису\u0026raquo;! Лише громадські активісти та адвокати стоять на їх сторожі..?!\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВисловлена мною пропозиція щодо більш детального врегулювання технічних процедур отримання, перевірки й внесення в ЄРДР заяв і повідомлень про можливо вчинене кримінальне правопорушення \u0026nbsp;сприйнята як \u0026laquo;повернення в часи КПК-1960\u0026raquo;. Дотримання принципу \u0026laquo;здорового глузду\u0026raquo; у розв\u0026rsquo;язанні цієї проблеми також не знаходить підтримки більшості експертів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eІдентифікуючи певну проблему, ми сумніваємось і вагаємось у нашій спроможності її розв\u0026rsquo;язати. Неналежне виконання приписів законодавства залишається тригером діяльності системи кримінальної юстиції. Дискусії щодо проблем функціонування системи кримінальної юстиції мають бути регулярними, доступними для широкого кола правничої спільноти й суспільства, націлені на розв\u0026rsquo;язання проблем, а не лише їх обговорення. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів правників для сфери кримінальної юстиції потребує значного удосконалення в контексті формування морально-ціннісних орієнтирів і професійної відповідальності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_2.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":723,"url":"ne-znuschajtesya-z-frankenshtejna-kilka-dumok-pro-stattyu-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691487696,"date":"08.08.2023","views":4148,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9_1.png","mini_image":null,"name":"Не знущайтеся з Франкенштейна: кілька думок про статтю 364 КК України","description":"\u003cp\u003eОстанні \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eпропозиції змін\u003c/a\u003e до статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України), у якій ідеться про зловживання владою чи службовим становищем, спричинили \u003ca href=\"https://fb.watch/m9HptZ0c5H/\"\u003eнове коло\u003c/a\u003e дискусій у професійній спільноті. Наприклад, щодо мотиву посадовця вчиняти зловживання, а також змісту наслідків, які можуть інкримінувати фігурантам цих справ. Це навіть змусило правників заглянути в підручники з кримінального права та академічні праці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІдеться про ті справи, де посадовців обвинувачують у діях, які суперечать інтересам служби, але вчинені на власну користь або користь іншої особи, і які спричинили певну шкоду або державі, або приватним інтересам.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТож спробуємо трішки відсторонено поглянути на цю дискусію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eКримінальна відповідальність повинна базуватися на недвозначному законі.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eКримінальний закон повинен бути якісним, щоб люди могли відрізняти злочинні діяння від незлочинних. Перевіряє це, наприклад, Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) при розгляді скарг за статтею 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме в цій статті формалізовано правило, що нікого не можна покарати без закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЄСПЛ послідовно повторює, що закон не може бути абсолютно визначеним, адже бувають ситуації, які вимагають гнучкості в тлумаченні. Прикладом таких ситуацій може бути відносно нова форма надання неправомірної вигоди \u0026mdash; криптовалюта. Адже при ухваленні КК України законодавець не міг передбачити, що таке явище взагалі з\u0026rsquo;явиться.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАналіз практики ЄСПЛ дозволяє стверджувати, що, балансуючи між точністю та гнучкістю, варто звертатися до суб\u0026rsquo;єктивного та об\u0026rsquo;єктивного аспектів визначеності закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи \u003cstrong\u003eсуб\u0026rsquo;єктивний аспект,\u003c/strong\u003e треба розглянути положення закону з погляду людини, яка притягається до кримінальної відповідальності. Наприклад, якщо це посадовець, то він має знати всі нюанси правового регулювання своєї роботи, може звернутися до юридичних радників щодо того, як йому вчинити у тій чи іншій ситуації. І йому доведеться бути особливо обережним і виваженим, коли він діє в \u0026laquo;сірих зонах\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eОб\u0026rsquo;єктивний аспект \u003c/strong\u003eстосується того, як написана певна стаття КК України і як вона зазвичай застосовується, чи в ній використані оцінні поняття, чи припустився законодавець помилки в побудові речень або вживанні слів. Також ознакою правильного розуміння формулювань тексту є більш однозначна практика судів щодо притягнення до відповідальності за цією статтею.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІлюстративним прикладом цього аспекту є інкримінування статті 364 КК України народним депутатам, які неправомірно отримували компенсації за оренду житла. Раніше в спеціальному \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo\"\u003eогляді\u003c/a\u003e ми виявили, що серед суддів ВАКС не було згоди щодо ключових моментів обвинувачення в таких справах. Це могло бути пов\u0026rsquo;язано з тим, що практика подібних справ у НАБУ і САП на той час була новою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОчікувано, що, розглядаючи касаційну скаргу екснардепа Руслана Сольвара, якого АП ВАКС засудила за статтею 364 КК України, Верховний Суд вирішив передати кримінальне провадження на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати. Судді \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112315667?fbclid=IwAR2-irxsPoex3yvEaHwl5vhxtxcX6PRMktWyY-TzRNh8mz12OBMV-DOmAx8\"\u003eконстатували\u003c/a\u003e, що існують різні підходи до того, які дії охоплюють службові зловживання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи статтю 364 КК України, можемо сказати, що вона передусім стосується високоспеціалізованих осіб, які з огляду на свою посаду повинні знати нюанси правового регулювання власних дій, тобто допускається підвищена складність законодавчих положень. Однак наведені випадки практики застосування цієї статті в різних кримінальних провадженнях дозволяють стверджувати, що не всі її положення зрозумілі однозначно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eСлужбове зловживання є \u0026laquo;конвенційним\u0026raquo; злочином, але треба подолати негативну історичну тенденційність у правозастосуванні.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа жаль, нам у спадок від радянського кримінального права дісталися певні підходи до розуміння службового зловживання. В одному з підручників 1937 року як приклад наводиться ситуація, коли голова колгоспу направив окозамилювальний рапорт про те, що його підприємство виконало посівний план. Автори підручника вказують, що у випадку, коли це насправді не відповідає дійсності, то така ситуація спричиняє чи може спричинити тяжкі наслідки, оскільки створює неправильне уявлення про роботу колгоспу. Тому такі дії є зловживанням владою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакий, м\u0026rsquo;яко кажучи, специфічний підхід до тлумачення положень кримінального закону викривлює суть криміналізації зловживання владою як засобу проти корупції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/corruption/tools_and_publications/UN-convention-against-corruption.html\"\u003eСтаття 19 Конвенції ООН проти корупції\u003c/a\u003e визначає право держави криміналізувати \u003cstrong\u003eумисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eПід цим розуміють дію або бездіяльність державної посадової особи, якими вона порушує законодавство під час виконання своїх функцій. Важливо, що ці дії вчиняються з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ \u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/treaties/CAC/travaux-preparatoires.html\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e до статті 19 сказано, що таке зловживання повноваженнями \u0026laquo;може охоплювати різні види поведінки, такі як неналежне розголошення державною посадовою особою секретної або привілейованої інформації\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦе дозволяє дати відповіді на кілька питань нещодавньої дискусії JustTalk про статтю 364 КК України:\u003cstrong\u003e власний корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем за Конвенцією. \u003c/strong\u003eОкрім того, автори \u003ca href=\"https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/COSP/session7/V.17-04679_E-book.pdf\"\u003eдослідження про стан імплементації положень Конвенції\u003c/a\u003e зазначають, що встановлення наслідків службового зловживання як обов\u0026rsquo;язкового елементу складу злочину є суттєвим відхиленням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВивчення історичного досвіду та міжнародних зобов\u0026rsquo;язань України дозволяє дійти висновків:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eшироке тлумачення статті 364 КК України може призвести до зловживання органами правопорядку в ході притягнення осіб до кримінальної відповідальності;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eміжнародні акти не вимагають встановлювати які-небудь наслідки службового зловживання, однак конкретизують, що караним є порушення закону, а не вчинення дій \u0026laquo;усупереч інтересам служби\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВарто все ж відзначити, що чинна редакція статті 364 КК України має значно більше запобіжників від її широкого тлумачення на шкоду особі на відміну від її первинного радянського відповідника. Хоча це не завжди рятує від довільного тлумачення закону органами правопорядку та судами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eРозрізняють більш або менш радикальні способи подолання недоліків кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерший \u0026mdash; внесення змін до законодавства, а другий \u0026mdash; судова практика. Вносити зміни до законодавства потрібно у виняткових випадках, коли судове тлумачення не може подолати такі недоліки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОднак окремі народні депутати вирішили підійти до проблеми статті 364 КК України радикально. Так, депутат від забороненої нині проросійської партії \u0026laquo;ОПЗЖ\u0026raquo; Григорій Мамка \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e, щоб суб\u0026rsquo;єкт службового зловживання мав свій інтерес у такому зловживанні, а наслідки дій цього суб\u0026rsquo;єкта повинні бути лише у формі реальних матеріальних збитків. І саме це спричинило шквал критики \u003ca href=\"http://antac.org.ua/news/nardepy-khochut-dekryminalizuvaty-sotni-koruptsiynykh-sprav-vkliuchno-zi-skhemamy-rotterdam-ta-v-ukrnafti-i-dozvolyty-krasty-na-vidbudovi-ta-zakupivliakh/?fbclid=IwAR0c_jWD_HZlw2FXXfW35vman6fyaN0Mkfvi3pjcovzf4QTSMC6VFDmkJDI\"\u003eокремих громадських організацій\u003c/a\u003e, яку намагалися погасити \u003ca href=\"https://www.facebook.com/miller.alex.nosov/posts/pfbid0oLR2uFAt7uLrg6LNTh15reHW34TXPVoV2LUAhAVfUDvA46Cr6cvomHC7bp8JDKoQl\"\u003eдеякі захисники\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерш за все перед тим, як щось змінювати, варто з\u0026rsquo;ясувати, чи треба це змінювати взагалі і чи такі зміни не зашкодять. Це можна зробити через проведення кримінологічних експертиз, про які йдеться не лише в \u003ca href=\"http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11048/1/4454-Article%20Text-9754-1-10-20201203.pdf\"\u003eпрацях учених\u003c/a\u003e, а й у \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/273/2023\"\u003eКомплексному стратегічному плані реформування органів правопорядку\u003c/a\u003e як частини сектору безпеки і оборони України на 2023\u0026ndash;2027 роки, який нещодавно схвалив Президент України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПоправки Григорія Мамки не додають ясності. Він не пропонує визначити зміст конструкції \u0026laquo;реальні матеріальні збитки\u0026raquo;, як і не конкретизує \u0026laquo;свій інтерес\u0026raquo; у суб\u0026rsquo;єкта цього злочину. Ці зміни несистемні, до того ж вони вносяться лише в статтю 364 КК України, але відповідальність за зловживання спеціальним статусом встановлюється комплексом статей цього кодексу. І якщо змінювати одну з них, можуть виникнути питання до правильності тлумачення інших.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТому ми можемо лише позитивно оцінити рішення про їх відхилення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми в застосуванні статті 364 КК України зумовлені саме такими непоміркованими та точковими її змінами.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНаприклад, раніше службове зловживання було кримінально караним, якщо воно заподіювало як матеріальні, так і нематеріальні збитки. Однак у 2014 році примітки до статті 364 КК України зазнали змін під приводом виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. З приміток до статті 364 КК України вилучили сполучник \u0026laquo;якщо\u0026raquo;, а це спричинило невизначеність та дискусію щодо змісту понять \u0026laquo;істотна шкода\u0026raquo; та \u0026laquo;тяжкі наслідки\u0026raquo;. Певною мірою їх розтлумачив Верховний Суд України у своїй \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/VS161042\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦікаво, що нам не вдалося знайти реальних вимог, які б ставив План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України до диспозиції статті 364 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІ загалом народні депутати досить непослідовні в питаннях зміни статті 364 КК України. Адже лише в травні 2020 році було ухвалено за основу \u0026laquo;президентський\u0026raquo; \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/196\"\u003eпроєкт закону №\u0026nbsp;2621\u003c/a\u003e, яким ця стаття поверталася до свого \u0026laquo;широкого обсягу наслідків\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТаким чином, стаття 364 КК України постійно зазнає необґрунтованих точкових змін, які мають істотний вплив на правозастосування. Виглядає, що досить часто при їх ухваленні народні обранці переслідують персональні мотиви.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДо того ж нездалою є практика парламенту криміналізувати або декриміналізувати деякі діяння без належних кримінологічних досліджень. Саме вони мають допомогти з\u0026rsquo;ясувати, що, наприклад, немає жодного якісного кримінального провадження, де встановили наявність складу статті 364 КК України з наслідками, які не полягають у реальних матеріальних збитках, і тому потрібно змінити вказану статтю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУсе це, на наш погляд, не дозволяє законодавчо обмежувати форму завдання збитків за зловживання спеціальним статусом. Тому слід звернутися до іншого способу \u0026mdash; судової практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика може розставити більшість крапок над \u0026laquo;і\u0026raquo; в проблемах застосування статті 364 КК України.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; визначає, що всі суди повинні узагальнювати судову практику. Найбільш цінні узагальнення Верховного Суду. На жаль, за весь час роботи Верховний Суд в оновленому складі таких узагальнень з питань кримінального права так і не опублікував. Хоча варто відзначити, що апарат систематично публікує якісні огляди судової практики касаційних судів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ чому ж проблема доказування наслідків у статті 364 КК України? Спробуємо пояснити.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВиглядає, що характер дискусії про цю статтю є кримінально-процесуальним і не стосується прямо питань матеріального кримінального права, і навіть камінь спотикання не стільки в можливості інкримінувати особі заподіяння матеріальних збитків у формі упущеної вигоди, а в доказуванні за високим стандартом (поза розумним сумнівом) розміру цих збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАдже \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/article/koruptsijni-shemy-yih-kryminalno-pravova-kvalifikatsiya-i-dosudove-rozsliduvannya-za-redaktsiyeyu-m-i36\"\u003eдоводи противників\u003c/a\u003e кваліфікації упущеної вигоди як наслідків за статтею 364 КК України \u003cstrong\u003eзводяться до\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнеможливості достеменно довести розмір збитків, які полягають в упущеній вигоді\u003c/strong\u003e. Оскільки розмір останніх залежить від багатьох факторів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа наш погляд, у цій дискусії треба розглянути, зокрема, такі аргументи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДержава повинна карати за умисні зловживання посадовців, які спричинили шкоду бізнесу або державі, яка полягає у втрачених доходах. Наприклад, слідчий у співучасті із суддею протиправно арештували активи бізнесу, внаслідок чого останній зупинив свою діяльність і зазнав збитків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВідповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, які є посадовими особами згідно з частиною 4 статті 130 КЗпП України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЯкщо діяння службової особи було спрямоване на настання позитивних наслідків для підприємства, то це не можна визнавати кримінальним правопорушенням, якщо його вчинили в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети (стаття 42 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажлива якість доказів заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків від зловживання службовим становищем або владою\u003c/strong\u003e. Можна змоделювати ситуації, коли неотриманий дохід доводиться очевидно, наприклад були підписані договори, за якими мали сплатити кошти за постачання товару, але через дії керівника договори не виконані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроте бувають складніші випадки, де варто враховувати низку додаткових умов, що знижують вірогідність отримання доходу, наприклад мінлива ситуація щодо зацікавленості в об\u0026rsquo;єктах оренди, які здаються за конкурсом. І тоді говорити про кримінальну відповідальність не варто.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТО ЩО Ж РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінювати якість Кримінального кодексу потрібно виважено, адже не всі його статті можуть бути абсолютно зрозумілими для кожного. Треба враховувати як суб\u0026rsquo;єктивні, так і об\u0026rsquo;єктивні аспекти визначеності КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗловживання службовим становищем \u0026mdash; це не щось нове для України та світу, однак національне правозастосування \u0026laquo;обтяжене\u0026raquo; радянським підходом широкого тлумачення кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакож звичним для української законотворчості залишається негативне явище внесення змін до Кримінального кодексу без проведення кримінологічної експертизи і їх широкого обговорення з фаховим середовищем та вивчення наслідків для наявних кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроблеми застосування статті 364 КК України можна розв\u0026rsquo;язати узагальненням судової практики на рівні Верховного Суду. А питання можливості інкримінування упущеної вигоди лежить у площині доказування, а не матеріального кримінального права. Тож його варто розв\u0026rsquo;язувати через залучення до дискусії фахівців зі сфери судово-економічної експертизи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":722,"url":"poglyad-obvinuvachennya-na-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691158010,"date":"04.08.2023","views":1863,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.png","mini_image":null,"name":"Погляд обвинувачення на ст. 364 КК України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавні намагання змінити диспозицію статті 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, спровокувала дискусію серед правників щодо досконалості чинної редакції цієї статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку однієї частини правників, до якої переважно належать представники захисту в кримінальному процесі, чинна редакція кримінальної статті недостатньо конкретна, а описана об\u0026rsquo;єктивна сторона кримінального правопорушення суттєво межує з ухваленням управлінських рішень або здійсненням господарської діяльності в умовах невизначеності або професійного ризику. За таких обставин службова особа, яка є суб\u0026rsquo;єктом цього кримінального правопорушення, не може достатньо чітко усвідомити, за яких умов вона перетинає межу кримінального закону і прийнятий професійний ризик перетворюється в об\u0026rsquo;єктивну сторону службового злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті таких застережень вважається, що пропоновані в законопроєкті № 8235 зміни до статті 364 КК України, а саме: в абзаці 1 частини 2 слова \u0026laquo;для самої себе\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;безпосередньо для самої себе чи в своїх інтересах неправомірної вигоди для\u0026raquo;; у пункті 3 примітки слова \u0026laquo;вважається така шкода\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;вважаються реальні матеріальні збитки\u0026raquo; \u0026mdash; покликані виправити невизначеність, зокрема шляхом встановлення обов\u0026rsquo;язкового елементу суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u0026mdash; вчинення дій у своїх інтересах, а також обов\u0026rsquo;язкового настання реальних матеріальних збитків (виключається частина збитків у виді упущеної вигоди, зокрема і як різниця у вигодах між добросовісною й недобросовісною поведінкою службової особи).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша частина правників, до якої переважно належать представники обвинувачення, не бачать проблеми у формулюванні чинної редакції обговорюваної статті. Натомість звертають увагу на проблеми доказового права, що виникають під час розслідування й доказування обставин, які необхідно встановити й довести перед судом у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ході пошуку відповідей на питання, які виникають, перш за все потрібно зазначити, що чинна редакція статті 364 КК України встановлює систему елементів складу злочину, які обов\u0026rsquo;язкові для доведення. Лише за умови наявності всіх елементів складу злочину можливе притягнення до кримінальної відповідальності особи (її засудження). У разі невстановлення або недоведення наявності хоча б одного з обов\u0026rsquo;язкових елементів складу злочину притягнення особи до кримінальної відповідальності неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа теоретичному рівні всі правники це знають, але щойно починається дискусія про конкретні практичні приклади, її учасники фокусуються на одному чи декількох елементах складу злочину і розв\u0026rsquo;язують гіпотетичне питання винуватий / невинуватий, забуваючи про взаємозв\u0026rsquo;язок з іншими обов\u0026rsquo;язковими елементами такого злочину. Саме такі дискусії часто породжують хибне уявлення, що за умови наявності більш економічно вигідного управлінського чи господарського рішення, яке ухвалила особа, їй автоматично загрожує кримінальна відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у чинній редакції статті 364 КК України є такі обов\u0026rsquo;язкові елементи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрямий умисел на одержання неправомірної вигоди для самої себе або її надання іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання власного службового становища для надання такої неправомірної вигоди собі чи іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВчинення дій чи бездіяльності всупереч інтересам служби.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсвідомлення (непрямий умисел) можливості настання шкідливих наслідків, які можна визначити в грошовому вимірі, у результаті таких дій чи бездіяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактичне настання шкідливих наслідків, які можна виміряти в грошовому вимірі, унаслідок таких дій чи бездіяльності. В умовах замаху наслідки фактично можуть не наставати, але винятково через обставини, які не залежали від винної особи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що стандарт доказування поза розумним сумнівом вимагає від обвинувачення довести всі обов\u0026rsquo;язкові елементи складу злочину з найвищим ступенем вірогідності, проте такий стандарт усе ж нижчий за \u0026laquo;істину\u0026raquo;. Якщо говорити у відсотковому значенні, то різні професійні правники визначають стандарт поза розумним сумнівом на рівні 85, 88 або 90 відсотків і вище, проте всі погоджуються, що це необов\u0026rsquo;язково 100 відсотків. У філософській правничій літературі можна знайти аргументи про неможливість досягнення 100-відсоткової істини в принципі, оскільки в кожного може бути свій суб\u0026rsquo;єктивний погляд на фактичні об\u0026rsquo;єктивні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож необхідно звернути увагу, що встановлення фактичних об\u0026rsquo;єктивних обставин і досягнення рівня поза розумним сумнівом можливе \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah\"\u003eне лише завдяки використанню прямих доказів\u003c/a\u003e. Часто в кримінальному процесі використовується спосіб доказування за обставинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗмагальність процесу \u0026mdash; також важлива обставина, яку слід врахувати в контексті цієї дискусії. Попри конвенційні зобов\u0026rsquo;язання держави й конституційну заборону перекладати обов\u0026rsquo;язок доказування невинуватості в кримінальному процесі на особу, яка притягується до кримінальної відповідальності, це не означає, що сторона обвинувачення й суд позбавлені можливості користатися фактичними й правовими презумпціями, а також мовчанням обвинуваченого для обґрунтування своїх рішень. У змагальному процесі сторона захисту може не звернути увагу на те, що окремі обставини події, які доказуються, підкріплюються правовими чи фактичними презумпціями. У такому випадку захист очікує від сторони обвинувачення більше доказів або більше деталей про встановлені обставини події, займаючи пасивну позицію спостерігача. Та в результаті така пасивність захисту може призвести до того, що суд визнає обставину доведеною (не спростованою захистом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті дискусії можна згадати про поняття ринкової вартості з Національного стандарту № 1: \u0026laquo;\u003cem\u003eРинкова вартість \u0026mdash; вартість, за яку \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eможливе відчуження об\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u0026rsquo;\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eєкта оцінки на ринку подібного майна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього поняття можна видобути правову презумпцію, що майно, яке продане за заниженою ціною службовою особою державного підприємства, можна було б продати за ринковою ціною, яку встановив експерт, у разі добросовісної поведінки такої службової особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте не слід забувати про три прості правила:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eправова презумпція не констатує фактичні обставини, а лише передбачає, що інша сторона має їх спростувати належними доказами (принцип змагальності);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобвинувальний вирок не може ґрунтуватися лише або більшою мірою на правових, фактичних презумпціях і мовчанні обвинуваченого;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання винної особи можливо лише за умови доказування за стандартом поза розумним сумнівом усієї сукупності (у системному взаємозв\u0026rsquo;язку) елементів складу злочину, які визначені диспозицією кримінальної норми й процесуальним законом як обов\u0026rsquo;язкові до доказування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновків зауважимо, що пропоновані зміни в законопроєкті №\u0026nbsp;8235 у разі їх імплементації можуть мати такі негативні наслідки:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично декриміналізувати частину діянь, які відповідно до міжнародних правових договорів і Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; є корупційними правопорушеннями.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично зобов\u0026rsquo;язати органи правопорядку доводити отримання неправомірної вигоди (задоволення власного інтересу) службовою особою, яка зловживає владою або службовим становищем на користь інших осіб. Тобто ототожнити обсяг доказування з доказуванням у злочинах щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою, за який передбачено відповідальність за статтею 368 КК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуттєво ускладнити процес доказування для обвинувачення службових зловживань, унаслідок чого в різних пропорціях може зменшитися рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини; збільшитися рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Заступник Директора Національного антикорупційного бюро України ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":720,"url":"pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690885826,"date":"01.08.2023","views":768,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_3.png","mini_image":null,"name":"Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об\u0026rsquo;єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об\u0026rsquo;єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, земля є і об\u0026rsquo;єктом природи, і об\u0026rsquo;єктом права власності\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію \u0026mdash; унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003cstrong\u003eстатті 5\u003c/strong\u003e Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; до об\u0026rsquo;єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (\u003cstrong\u003eземля,\u003c/strong\u003e надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливій державній охороні підлягають території та об\u0026rsquo;єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об\u0026rsquo;єкти, визначені відповідно до законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров\u0026rsquo;я і життя людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 65 Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНадзвичайна екологічна ситуація \u0026mdash; надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегативні зміни в навколишньому природному середовищі \u0026mdash; це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиникнення реальної загрози життю та здоров\u0026rsquo;ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзаходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eосновні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. \u003cstrong\u003eЗапровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об\u0026rsquo;єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗемельний кодекс України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає \u003c/strong\u003eпоняття охорони земель \u0026mdash; це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиділяють два поняття \u0026mdash; рекультивація земель і консервація земель.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про охорону земель\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов\u0026rsquo;язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпід час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов\u0026rsquo;язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов\u0026rsquo;язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1%20(1).png\" width=\"936\" height=\"700\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПрезиденту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвтрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стаття 5 Земельного кодексу України \u0026laquo;Принципи земельного законодавства\u0026raquo;: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":718,"url":"problemi-ta-vikliki-povyazani-zi-zborom-elektronnih-dokaziv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690463071,"date":"27.07.2023","views":2204,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.png","mini_image":null,"name":"Проблеми та виклики, пов’язані зі збором електронних доказів","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіпфейки (відео- або аудіомонтажні штучні продукти) \u0026mdash; це серйозний та актуальний виклик у сучасному світі. Основна проблема полягає в тому, що діпфейки можуть використовуватися для створення маніпулятивного вмісту, який здатний шкодити особам, групам або навіть суспільству загалом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідроблені відео, зображення, аудіо або тексти можуть бути надзвичайно переконливими, але насправді це електронні клони, змова, яка має на меті ввести нас в оману і вплинути на громадську думку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато країн у світі посилюють свої зусилля для боротьби з діпфейками та дезінформацією в Інтернеті. США, зокрема, заснували різні ініціативи та програми, такі як Global Engagement Center та Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA), спрямовані на виявлення та протидію діпфейкам. ЄС також звернув увагу на проблему дезінформації та фальшивих новин і розробив план дій для зміцнення інформаційної безпеки та протидії дезінформації. Технологічні компанії, такі як Meta, X Corp (колишній Twitter Inc) та Google, вживають заходів для обмеження поширення діпфейків через свої платформи. Ідеться про впровадження алгоритмів виявлення фейків, співпрацю з фактчекерами та заборону рекламних кампаній, пов\u0026rsquo;язаних з дезінформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі основні аспекти проблематики діпфейків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДезінформація: діпфейки можуть бути використані для створення фальшивих новин, політичних заяв, відео та іншого контенту, що можуть поширювати дезінформацію через громадськість. Це може призвести до психологічного впливу, сприяти політичній нестабільності та порушенню довіри до медіа.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПорушення приватності: діпфейки можуть бути використані для створення вигаданих відео або фотографій, які порушують приватність людей. Це може мати серйозні наслідки для особистого та професійного життя людей, оскільки їхні зображення можуть бути використані в шкідливих або неправдивих контекстах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВплив на суспільство та довіру: через використання діпфейків може постраждати довіра до медіа та інформаційних джерел. Це може призвести до загострення діалогу в суспільстві та поглиблення непорозуміння між людьми.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eШахрайство та кіберзлочинність: діпфейки можуть бути використані для шахрайства, фінансових афер, викрадення ідентичності та інших форм кіберзлочинності. Вони можуть допомогти зловмисникам отримати доступ до особистих даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eФейки \u0026mdash; це отрута, яка руйнує основи демократії та підриває довіру до об\u0026rsquo;єктивності.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдну з таких діпфейкових \u003ca href=\"https://www.projector.org.ua/projects_ua/public_hrc_ua/cases_hrc_ua/case_marii-vinichenko_sud/\"\u003eсправ\u003c/a\u003e розглянув Малиновський районний суд у місті Одеса, у якій я виступив захисником. Результат розгляду \u0026mdash; відмова прокурора від підтримання публічного (державного) обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стала ілюстративним прикладом проблем, пов\u0026rsquo;язаних з використанням електронних доказів і їх виявленням. Вона також продемонструвала, що за допомогою сучасних програм створити фейковий контент можливо проти будь-якої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО Ж СТАЛОСЯ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією обвинувачення, Марія створила анкету на сайті знайомств mister-x.org і, маючи злочинний намір розповсюдити зображення порнографічного характеру, далі завантажила цифрові зображення в мережу Інтернет, таким чином розповсюдивши їх на сайті загального користування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 301 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією захисту, Марія є відомою громадською діячкою, відкритою трансжінкою, прихильницею прав трансгендерних осіб в Україні. На її адресу надходили багаторазові погрози, а оголені фотографії, які сторона обвинувачення висуває, \u0026mdash; це діпфейки, створені невідомою особою за допомогою фотошопу. Надалі ця особа зареєструвала сторінку на сайті знайомств mister-x.org, завантажила з відкритих джерел фотографії Марії, щоб у користувачів складалося враження, що це \u0026laquo;справжня сторінка\u0026raquo;, а потім діпфейкові фотографії порнографічного характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вказаному кримінальному правопорушенні суб\u0026rsquo;єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення за ст. 301 КК України, усвідомлює порнографічний зміст твору чи предмета, суспільно небезпечний характер свого діяння та бажання його вчинення. Обов\u0026rsquo;язковою ознакою суб\u0026rsquo;єктивної сторони є мета збуту чи розповсюдження зазначених предметів, а збут, розповсюдження та примушування до участі в створенні такого предмета можуть мати корисливу або іншу мету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Закону України \u0026laquo;Про телекомунікації\u0026raquo; Інтернет \u0026mdash; це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв\u0026rsquo;язана глобальним адресним простором і базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. У зв\u0026rsquo;язку з цим виникає чимало дискусій серед правників щодо відмежування діпфейкового контенту від справжнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ матеріалах нашої справи були надані скриншоти сторінки із сайту знайомств mister-x.org, тому відразу виникло питання про справжність і належність їх автору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкриншот \u0026mdash; це своєрідне відтворення цифрової інформації. Для того, щоб інформація була прийнятною як доказ у суді, прокурори та адвокати повинні мати змогу встановити її достовірність і ланцюг забезпечення збереження. У разі неправильного використання методології збору та збереження інформації неможливо розглядати її як достовірне джерело для встановлення фактів у справі, про що каже протокол Берклі з ведення розслідувань з використанням відкритих цифрових даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які займаються розслідуванням на основі даних у відкритому доступі, повинні забезпечити об\u0026rsquo;єктивний підхід до своїх розслідувань шляхом розроблення та застосування різних робочих гіпотез, а не віддаючи перевагу якійсь конкретній теорії для пояснення своїх аргументів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа досудовому розслідуванні моє клопотання як сторони захисту було задоволено слідчим суддею, а в кримінальному провадженні призначено судово-фототехнічну експертизу. Експерти мають розв\u0026rsquo;язати такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАпарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи застосовувалася певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи виготовлено знімки \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; із застосуванням фотомонтажу (фотошопу, зміни оригіналу)?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкі дата і час виготовлення фотознімків \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; та дата і час їх редагування?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТРУДНОЩІ ТА ВИКЛИКИ З ЕЛЕКТРОННИМИ ДОКАЗАМИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб цифровий матеріал залишався доступним і придатним для використання в майбутніх механізмах підзвітності, його потрібно активно та ретельно зберігати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, отримання доступу до електронних доказів може бути ускладнене через захисні механізми, які застосовуються на цифрових пристроях або в програмному забезпеченні. Шифрування, паролі та інші методи захисту можуть унеможливити отримання доступу до необхідних доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які проводять розслідування з використанням даних у відкритому доступі, повинні визначити, чи є інформація або претензії до цифрового контенту prima facia достовірними. Для цього треба переглянути та оцінити контент, а також контекстну інформацію, що міститься у файлі. Це може передбачати перевірку метаданих, пов\u0026rsquo;язаної інформації та джерела. Процес потребує спроби виявлення першоджерела матеріалу, що може вимагати відстеження онлайн-походження даних, завантажувача чи автора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ деяких випадках встановлення авторства або джерела електронних доказів може бути складним завданням. Виявлення анонімних осіб або встановлення їхньої ідентичності може зайняти багато часу, якщо особа використовує тіньові браузери.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротокол Берклі пропонує зберігати цифровий матеріал таким чином, щоб зберегти його автентичність, і документувати ланцюг забезпечення збереження, що збільшить ймовірність того, що він може бути прийнятий як доказ у суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення права особи на недоторканість приватного життя може призвести до вилучення доказів, тому несанкціонований злам сторінки в мережі Інтернет прирівнюється до незаконного втручання в приватне життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбирання всієї наведеної нижче інформації вважається найкращою практикою збору електронних доказів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eперші три пункти (уніфікований локатор ресурсів (URL), вихідний код мови розмітки гіпертексту (HTML) і захоплення всієї сторінки) служать мінімальним стандартом для надання доказів у суді;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані мультимедійні файли: наприклад, при завантаженні вебсторінки з відео або зображеннями такі елементи також слід витягти та зібрати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані метадані: метадані можуть змінюватися залежно від джерел, але загальні метадані включають ідентифікатор користувача завантажувача; ідентифікатор публікації, зображення чи відео; дату та час завантаження; геотег; хештег; коментарі та анотацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетадані \u0026mdash; це дані, які описують і надають інформацію про інші дані. Метадані можуть включати автора файлу, дату його створення, дані завантаження, зміни, розмір файлу та геодані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрібно переконатися, що системний годинник точний, бажано шляхом його синхронізації із сервером мережевого протоколу часу. Причиною цього кроку є забезпечення того, щоб метадані, пов\u0026rsquo;язані з часом, були точно представлені в зібраних файлах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХеш-значення \u0026mdash; це унікальна форма цифрової ідентифікації, яка за допомогою криптографії підтверджує, що зібраний контент унікальний і не змінювався з моменту збору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦифрові файли можуть бути випадково або цілеспрямовано видалені. Коли користувач видаляє файл на комп\u0026rsquo;ютері, контент видаленого файлу залишається на носії даних, доки поверх нього не буде записаний інший файл. Таким чином, що більше активності на комп\u0026rsquo;ютері або іншому носії інформації, то швидше він буде перезаписаний і стане невідновлюваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ випадку онлайн-контенту краще звертатися до \u0026laquo;першої копії, знайденої в Інтернеті\u0026raquo;, а не до \u0026laquo;першої копії в Інтернеті\u0026raquo;, оскільки оригінал, можливо, було видалено. Якщо знайдено першу версію, наприклад, відеозапису чи іншої інформації з відкритих джерел у мережі, не можна бути впевненим у її походженні через наявність закритих каналів, таких як електронні листи та групи приватних повідомлень, які могли бути використані для обміну елементом до його публічного виходу в Інтернет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі публікації необхідно встановити, з якої саме країни ця публікація була зроблена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля перевірки цілісності файлу, тобто того, чи був він змінений у цифровому вигляді, маніпульований чи модифікований, доцільно піддати його цифровій судовій експертизі, яку іноді називають цифровим слідчим аналізом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдреса Інтернет-протоколу (IP) \u0026mdash; будь-який цифровий пристрій, що підключається до Інтернету, має IP-адресу. Її можна використовувати для ідентифікації комп\u0026rsquo;ютерів та інших пристроїв в інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбір електронних доказів повинен відбуватися в межах законодавства та правових процедур. Різні юрисдикції можуть мати власні правила та обмеження щодо збору, зберігання та використання електронних доказів, що може створювати юридичні складнощі для проведення розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нашій справі слідчим не вдалося ідентифікувати осіб, відповідальних за створення фальшивого зображення порнографічного характеру. Також не були залучені спеціалісти, які могли б надати інформацію про пристрій, з якого зареєстрували сторінку в мережі. Також не було отримано даних із сайту знайомств mister-x.org і інтернет-провайдера про комп\u0026rsquo;ютери або пристрої, з яких була створена та адмініструвалася анкета, а також інформацію про особу, яка платила за її розміщення.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":110,"url":"vitalij-matveev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/matvєєv-–-kopiya.jpg","name":"Віталій","surname":"Матвєєв","post":"адвокат, голова правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівник проєкту «Human Rights Clinic»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":715,"url":"yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690273179,"date":"25.07.2023","views":2409,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/11.jpg","mini_image":null,"name":"Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозаминулого тижня між антикорупційними чемпіонами та бізнес-адвокатами спалахнула\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003eдискусія\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Її предметом стала стаття 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), точніше характер її взаємин з упущеною вигодою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші рішуче переконували зрадою, другі \u0026mdash; стримано\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003eсхиляли\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до більш уважного прочитання робіт Навроцького.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі на допомогу першим\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003eприйшов\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e дослідник. Однак відповідей не побільшало, а питань не поменшало. Тому докину кілька:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧому такі відносини (навіть якщо припустити, що вони направду існують, та ще й у конкретному вигляді) в кримінальному праві автоматично екстраполюються на весь кримінальний закон?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗавдяки чому давно відоме й загальноприйняте уявлення про характер майнової шкоди у сфері права інтелектуальної власності автоматично екстраполюється на всі закутки кримінального закону?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНу ви зрозуміли: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ мене немає відповідей, але є питання\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с). Хоча маю ще дещо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозицію. Суть її в тому, щоб трохи відсторонено подивитися на статтю 364 КК; поміркувати, наскільки добре її знаємо; подумки перелічити її найкращі чесноти та найгірші вади; чесно зізнатися собі в межах її застосування. Бо з дискусії, згаданої на початку, виглядає, що це далеко не найліпша знайома з КК, хоч і крутиться поруч доволі давно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопомогти нам з утіленням пропозиції має подібна американська дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФЕДЕРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 1988 році главу 63 федерального статуту, яка криміналізує найбільш розповсюджені випадки шахрайства, доповнили\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e\u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. У цьому параграфі, що став відомим як honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем), ідеться:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін \u0026laquo;схема або махінація з метою обману\u0026raquo; включає і схему або махінацію, спрямовану на позбавлення нематеріального права на доброчесну службу (the intangible right of honest services)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПростіше кажучи, мова йшла про охоплення кримінальним законом певних випадків недоброчесної поведінки на службі (байдуже, у приватному секторі чи публічному). До них насамперед належали ті, коли службовець був неправомірно заохочений третьою стороною на її користь або тихцем переслідував інший приватний інтерес. Відповідно в шахрайський спосіб потерпілий втрачав не гроші / майно, як за класичного шахрайства, а нематеріальне благо (чи радше доступ до нього) \u0026mdash; доброчесну поведінку з боку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівнювати цитований параграф з нашим кримінальним законом, то це була б собі примітка до статті особливої частини КК (подібно до статті 354 КК). Власне, він таким і є у федеральному кримінальному статуті (главі 63). На це, щонайменше, вказують назва параграфа \u0026laquo;Визначення [терміну] \u0026ldquo;схема або махінація з метою обману\u0026rdquo;\u0026raquo;, початкові слова \u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u0026raquo;, а також відсутність санкції в параграфі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте тамтешнє обвинувачення почало застосовувати цей параграф фактично як окрему статтю особливої частини КК. Іншими словами, федерали почали розглядати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, по суті, окремо від інших параграфів глави \u0026mdash; не як технічну, допоміжну норму, що лише унаочнює різновиди шахрайства, а як самодостатній склад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІшлося про те, що для засудження за \u0026sect;\u0026nbsp;1346 варто лише продемонструвати, що службовець поводився недобросовісно, коли в конкретній ситуації використовував владу або повноваження. А чи викликала така поведінка якісь збитки або конвертувалася в приховані доходи чи нематеріальні бонуси \u0026mdash; це питання для них було несуттєвим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПевний час це працювало. Насправді працювало понад дві декади, допоки Верховний Суд США не ухвалив рішення в справі\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026laquo;\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003eSkilling v. United States\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e (2010).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоправда, ще до того, як Верховний Суд ухвалив згадане рішення, деякі судді нижчих інстанцій і представники академії\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003eхарактеризували\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;1346 як безнадійно розмитий, а\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003eінші\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; як такий, щодо якого завжди бракуватиме консенсусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eSKILLING V. UNITED STATES\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжефрі Скілінг (Jeffrey K. Skilling) тривалий час був одним з важковаговиків компанії \u0026laquo;Enron\u0026raquo;. Так-так, тієї самої. За кілька місяців до банкрутства компанії він покинув посаду CEO.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФедеральна прокуратура обвинуватила його та ще декількох топів у низці білокомірцевих злочинів, зокрема в обмані шляхом зловживання владою або службовим становищем. Посадовці \u0026laquo;Enron\u0026raquo; фальсифікували інформацію про фінансовий стан компанії, щоб тримати курс акцій компанії на тому рівні, який би забезпечував їм дохід (не останньою чергою завдяки інсайдерській торгівлі). Журі в Х\u0026rsquo;юстоні та федеральний апеляційний суд погодилися, що Скілінг справді вчинив те, у чому його обвинувачували, включно з оцими недоброчесними викрутасами (honest services fraud).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкілінг пішов шукати правди й справедливості у Верховному Суді США, поставивши перед суддями два питання: процесуальне (вибір завідомо упередженого округу для розгляду обвинувачення) та матеріальне (не/конституційність статті кримінального закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі мова піде лише про матеріальне питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВЕРХОВНЕ СЛОВО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід імені суду рішення готувала суддя Гінзбург. Верховний Суд одноголосно підтримав необхідність перегляду вироку в частині обману шляхом зловживання владою або службовим становищем, адже діяння Скілінга не кореспондувало \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Щоправда, судді Скалія, Кеннеді й Томас (усі \u0026mdash; представники \u0026laquo;консервативного\u0026raquo; крила) висловили частково розбіжну думку. Судді-інакодумці наполягали, що суд мав не просто звузити тлумачення кримінального закону, а визнати його неконституційним у цілому. Двома роками раніше суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.nacdl.org/Content/SkillingvUnitedStates\"\u003e \u003c/a\u003eкритикував цей кримінальний закон з тих же міркувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд погодився зі Скілінгом, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 справді виглядає доволі розмито й саме цим породжує резонну дискусію про коло випадків, до яких він має застосовуватися. Але суд відкинув те, ніби дискусійний кримінальний закон аж настільки туманний й нечіткий, що суперечить федеральній конституції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість він запропонував погляд, який мав би поставити крапку в дискусії щодо \u0026sect;\u0026nbsp;1346 і випадків, до яких він має застосовуватися. На думку суду, проблема з параграфом полягала в тому, що правозастосуванці не зрозуміли ідею, яку Конгрес намагався втілити в кримінальному статуті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд розпочав здалеку \u0026mdash; з 1872 року, коли Конгрес ухвалив оригінальний кримінальний закон про шахрайство, та його оновлення у 1909. Адже перші балачки про honest services fraud пов\u0026rsquo;язані із цим кримінальним законом і з\u0026rsquo;явилися в середині XX століття. В одній зі справ, де йшлося про отримання хабаря місцевим чиновником, федеральний апеляційний суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eСхема, спрямована на отримання державного контракту на більш сприятливих умовах\u0026hellip; завдяки підкупу публічного службовця, є не лише планом підкупу чиновника, але і є схемою обману громади\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Ось так, за словами Верховного Суду, і народилася ідея \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі Верховний Суд перейшов до демонстрації цієї ідеї:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eНа відміну від [простого] шахрайства, коли втрата потерпілим грошей або майна забезпечувала прибуток правопорушника, причому одне [(втрата грошей)] було дзеркальним відображенням іншого [(прибуток правопорушника)]... теорія [не]доброчесних послуг була спрямована на корупцію, яка не характеризується подібною симетрією. Хоча правопорушник і отримував прибуток, потерпіла сторона не страждала від позбавлення грошей чи власності; натомість третя сторона, яка не була обманута, забезпечила збагачення [правопорушника]. Наприклад, якщо міський голова (правопорушник) отримав хабар від третьої сторони в обмін на надання цій стороні міського контракту, але умови контракту були такими самими, як і будь-які, що могли бути обговорені на відстані витягнутої руки, місто (потерпіла сторона \u0026mdash; містяни) не зазнає відчутних збитків... Навіть якщо схема призвела до грошової або майнової вигоди для потерпілої сторони\u0026hellip; шкода полягає у відмові цій стороні у праві на доброчесні послуги з боку правопорушника\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте була проблемка. Ідея народилася, але в кримінальному статуті її не було. Це була лише dicta (побіжно сказане) федерального апеляційного суду. Тому 1987 року в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; Верховний Суд сказав федеральній системі кримінальної юстиції: допоки Конгрес не включить у кримінальний статут поправки, які втілюватимуть таку ідею, ми цю лавочку прикриваємо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступного року (1988) Конгрес розродився \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Ніби ж і перемога, проте виявилася зрадженою. Адже правозастосуванці швидко забули про ідею в її повноті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове, що призабули федерали: правопорушник мав нагріти руки. Тобто, щоб до правопорушника застосувати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, він мав отримати зиск з того, що він обманув громаду / компанію / інвесторів. І забезпечити цей зиск мала б третя сторона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд підсумував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМи погоджуємося, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 слід тлумачити, а не визнавати недійсним. По-перше, намагаючись з\u0026rsquo;ясувати значення фрази \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, ми беремо до уваги доктрину, розроблену у pre-McNally справах. По-друге, щоби зберегти те, що Конгрес, безсумнівно, мав на меті охопити [\u0026sect;\u0026nbsp;1346], ми дистилюємо сукупність прецедентів до самої суті: в основному pre-McNally справи включали шахрайські схеми, аби позбавити інших доброчесних послуг завдяки хабарям або відкатам, наданих третіми сторонами, які не були обдурені. Обмежуючись таким першочерговим застосуванням, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 не створює проблеми невизначеності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на розглянуту історію [доктрини], немає сумніву, що Конгрес мав намір націлити \u0026sect;\u0026nbsp;1346 принаймні на випадки хабарів і відкатів. Ми визнаємо, що тлумачення [кримінального] закону з метою заборони ширшого спектру недоброчесної поведінки призвело б до конфлікту з принципами належної правової процедури, яка лежить в основі доктрини нечіткості (raise the due process concerns underlying the vagueness doctrine)\u0026hellip; [Відтак] [щ]оби зберегти закон без порушення конституційних обмежень, ми тепер вважаємо, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 криміналізує лише випадки, які уособлюють магістральну pre-McNally практику, \u0026mdash; тобто випадки, коли мали місце хабарі чи відкати\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно суд відкинув доводи федерального уряду (обвинувачення). Федерали наполягали, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003cem\u003e \u003c/em\u003eохоплює набагато ширше коло випадків. Зокрема, випадки, коли службовець мав будь-яку особисту заінтересованість у конкретному результаті, але приховав цей факт від загалу. Фактично йшлося про криміналізацію дій / ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів (байдуже, чи були збитки або заохочення з боку третьої сторони). Але суду така інтерпретація видалася надто \u0026laquo;\u003cem\u003eаморфною\u003c/em\u003e\u0026raquo;. І, як у справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), яка підштовхнула Конгрес до ухвалення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, Верховний Суд відмітив, що без прямих і ясних доповнень до кримінального статуту ця лавочка не працюватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗБІЖНА ДУМКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Скалія, до якого приєдналися судді Томас і Кеннеді, не погодився із запропонованим поглядом на \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВони наполягали, що насправді ніякої магістральної pre-McNally практики ніколи не існувало і що від народження ідея honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем) була нечіткою, багатоликою та не містила конкретного стандарту провини. Не особливо помічним вони назвали навіть рішення в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), що цю ідею начебто перетворило на доктрину, яку Конгрес нібито закріпив у \u0026sect;\u0026nbsp;1346: \u0026laquo;\u003cem\u003eСказати, що хабарі та відкати являли собою \u0026laquo;ядро\u0026raquo; доктрини або що більшість випадків застосування доктрини включали ці злочини, не означає, що вони є доктриною\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, вони нагадали, що американське загальне, статутне та прецедентне право не дає чіткої відповіді на питання: що таке доброчесна служба чи фідуціарні обов\u0026rsquo;язки і з якого корпусу права то має випливати \u0026mdash; загального, федерального (статутного та/або прецедентного) чи штатів (статутного та/або прецедентного)? Іншими словами, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 бланкетно відсилає до вельми місткої та недовершеної категорії, цілого каталогу різнобічних аспектів, а не конкретно визначеного обов\u0026rsquo;язку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку судді-інакодумці оголосили, що в справі Скілінга Верховний Суд не просто звузив тлумачення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, а своїми руками сконструював зміст кримінального закону замість Конгресу, чим і врятував параграф від чесного висновку про його неконституційність (через недотримання Конгресом принципу юридичної визначеності).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа кілька років до рішення в справі Скілінга суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003e \u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у відповідь на небажання Верховного Суду братися за проблематику \u0026sect;\u0026nbsp;1346:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eБез конкретного обмежувального принципу (coherent limiting principle), який би визначав, що таке \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, звідки воно походить і як воно порушується, ця містка фраза заохочує прокурорів-марнославців до зловживань під час гонитви за місцевими чиновниками, законодавцями штатів та високопосадовцями корпорацій, які припустилися будь-якої непривабливої або етично сумнівної поведінки. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Існує серйозне побоювання, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 є нічим іншим, як запрошенням для федеральних судів до створення за лекалами загального права злочину недоброчесної поведінки (common-law crime of unethical conduct). Хоча навіть \u0026ldquo;сама згадка про злочини за лекалами загального права підпадає під анафему\u0026rdquo;, й не даремно\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суддю Скалія турбувало те, що за інших обставин кримінальний закон може цілковито поглинути, тобто замінити собою весь масив інструментів регулювання діяльності службовців (байдуже, у публічному секторі чи приватному). Та й не лише регулювання. Навіть політичний процес (політична відповідальність) та етика опинилися б у ролі \u0026laquo;коліс\u0026raquo; кримінального закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Скалія таки мав раціо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвіжа дискусія щодо статті 364 КК віддає аналогічним присмаком і лишає таке ж стійке враження. Це враження посилюється ще й тим, що у 2014 році стаття 364 КК була\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003eзмінена\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e задля узгодження її змісту зі статтею 19 Конвенції ООН проти корупції (2003). Як\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003eуказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e західні дослідники, ця стаття конвенції не випадково не отримала статусу обов\u0026rsquo;язкової. Адже під час розробки представники майбутніх договірних сторін висловили сумнів, що існує бодай спільне концептуальне уявлення того, яку поведінку вона пропонує криміналізувати. І саме тому імплементація цієї статті досі бажає кращого.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/11.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":711,"url":"seksualne-kibernasilstvo-mehanizmi-reaguvannya-ta-vikliki-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689839483,"date":"20.07.2023","views":946,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.png","mini_image":null,"name":"Сексуальне кібернасильство: механізми реагування та виклики. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні в Україні відсутня окрема норма КК України, якою була б встановлена відповідальність за вчинення насильства сексуального характеру в цифровому середовищі. Також національне законодавство не надає визначення поняттю \u0026laquo;насильства сексуального характеру в цифровому середовищі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eБеручи до уваги припущення, що на практиці такі порушення прав людини трапляються все частіше, виникає питання кваліфікації таких діянь та практики їх розслідування сьогодні в Україні, а також питання доцільності внесення змін у Кримінальний кодекс України з метою передбачення окремої норми, яка б встановлювала відповідальність за такі діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; продовжує \u003cspan\u003eрозвивати дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМатеріал підготовлено в межах проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.png","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":710,"url":"zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689760290,"date":"19.07.2023","views":1925,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.png","mini_image":null,"name":"Закон про колабораційну діяльність в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ статті проаналізовано відповідність чинного закону України про колабораційну діяльність міжнародному гуманітарному та міжнародному праву прав людини та визначено його критичні недоліки. Чинний закон встановлює кримінальну відповідальність за діяльність громадян, необхідну для підтримки нормального життя, проте розпливчаті й неточні положення означають, що мешканці окупованої території не мають чіткої інформації про те, як правильно регулювати свою поведінку. Такі недоліки негативно впливають на соціальну згуртованість і перспективи реінтеграції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного збройного нападу Російської Федерації та окупації значної частини території України 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2108-ІХ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який встановлює кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Згідно із законом, заборонені дії включають, зокрема, заперечення здійснення збройної агресії проти України або тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією; добровільну роботу на окупаційну владу; пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти; провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або органами влади окупаційної держави на окупованій території; добровільне зайняття посад у судових або правоохоронних органах окупаційної держави тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОМУ ЗАГРОЖУЄ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Офісу Генерального прокурора України, станом на 24 травня 2023 року було зареєстровано 5 421 кримінальне провадження за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. ММПЛУ переглянула реєстр судових рішень і виявила 484 вироки, винесені українськими судами в справах про колабораційну діяльність (8,93\u0026nbsp;% усіх зареєстрованих проваджень)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі ці справи завершилися обвинувальними вироками. Низька кількість вироків порівняно із загальною кількістю кримінальних проваджень значною мірою пояснюється тим, що більшість справ про колабораціонізм все ще перебувають на стадії досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаш аналіз показує, що більшість вироків, а саме 284 справи, або 58,68\u0026nbsp;%, стосувалися дій, пов\u0026rsquo;язаних з публічним запереченням збройної агресії проти України або закликів до підтримки чи співпраці з Російською Федерацією\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обвинувачені в решті справ були притягнуті до кримінальної відповідальності за виконання різних робіт чи діяльності на окупованій території. Зокрема, ідеться про такі випадки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e116 справ, у яких обвинувачені працювали на окупаційну владу, зокрема сільськими головами, у навчальних закладах, різними посадовими особами відділів соціального захисту, відповідальними за розподіл соціальної чи гуманітарної допомоги, бухгалтерами, охоронцями, секретарями, друкарками, особами, які доставляли гуманітарну допомогу, не займаючи при цьому офіційної посади, включаючи навіть тих, хто обіймав посади, яких формально не існувало, такі як \u0026laquo;вуличні\u0026raquo; або \u0026laquo;квартальні\u0026raquo;. Наприклад, під час окупації міста Зарічне Краматорського району Донецької області жінка виконувала роль \u0026laquo;вуличної\u0026raquo;: прибирала вулиці, інформувала мешканців про майбутні роздачі гуманітарної допомоги, вела списки мешканців, забезпечуючи їх комунікацію з окупаційною владою. 2 травня 2023 року місцевий суд у Дніпрі визнав її винною в колабораційній діяльності. Суд конфіскував усе її приватне майно та заборонив обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e36 справ, у яких обвинувачені обіймали посади в органах правопорядку окупаційної держави, зокрема посади працівників виправних установ, прокурорів і співробітників поліції. Наприклад, 27 січня 2023 року місцевий суд в Одесі визнав винуватим колишнього працівника виправної колонії, який продовжував виконувати свої обов\u0026rsquo;язки після окупації Херсона, і засудив його до позбавлення волі строком на 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e29 справ, які стосуються провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або з органами влади окупаційної держави на окупованій території чи передачі їм майна. У деяких випадках обвинувачені надавали послуги або матеріальні ресурси російським збройним силам, наприклад продавали паливо, ділилися продуктами, готували їжу або доставляли воду. Інші обвинувачені були засуджені за продовження комерційних операцій попри окупацію, наприклад за сплату податків окупаційній владі. Так, 26 грудня 2022 року чоловік, який продовжував тримати магазин у Куп\u0026rsquo;янському районі Харківської області за дозволом, отриманим від окупаційної влади, був визнаний винним у колабораційній діяльності. Обвинувачений визнав себе винуватим, і його було засуджено до 4\u0026nbsp;років позбавлення волі умовно. За вищезгадані дії йому загрожувало до 5 років позбавлення волі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВУ (МГП)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання вербування, використання інформаторів та інших колаборантів і поводження з ними в МГП висвітлено лише частково й опосередковано, зокрема в ньому не згадуються такі особи й нема визначення колабораціонізму з противником\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. МГП не встановлює жодних норм того, як сторона збройного конфлікту може чи повинна ставитися до власних громадян, які пішли на співпрацю з протилежною стороною конфлікту, залишаючи це питання майже винятково на розсуд національного законодавства. Проте право окупації містить важливі тези про види діяльності та робіт, які передбачають або навіть вимагають співпраці з окупаційною державою й, отже, можуть вважатися виправданими за МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП безпосередньо прописує співробітництво державних і місцевих органів влади з окупаційною державою тільки щодо функціонування закладів освіти і догляду для дітей та медичних закладів, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання співробітництва в інших сферах життя безпосередньо не регулюється. Проте під час аналізу проблеми колабораціонізму на окупованій території важливо пам\u0026rsquo;ятати основоположні принципи права окупації\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, які, зокрема, зобов\u0026rsquo;язують окупаційну державу підтримувати \u0026laquo;максимально нормальне\u0026raquo; життя на окупованій території й тимчасово управляти окупованою територією на благо місцевого населення\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Дотримання цих принципів неможливе без принаймні певного співробітництва між окупаційною владою та місцевим населенням. Це стосується всіх сфер суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території (як, наприклад, забезпечення комунальними послугами, харчовими продуктами, житлом, одягом, транспортом чи медичними послугами) та (або) корисними для місцевого населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у світлі норм МГП особи, які під час окупації працюють в усіх сферах суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території та (або) корисними для місцевого населення, у тому числі в закладах освіти та догляду за дітьми і медичних установах, не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі самі міркування поширюються на осіб, які обіймають державні посади на окупованій території, що відіграють важливу роль у житті суспільства, як, наприклад, офіційні особи місцевого, районного та обласного рівнів, мери, офіційні особи органів реєстрації народжень, смертей та шлюбів, співробітники поліції, персонал виправних установ і офіційні особи органів соціального забезпечення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до основоположних принципів права окупації, такі категорії осіб (за умови, якщо вони не присягають на вірність окупаційній державі, не здійснюють свої функції й не оголошують свої рішення та вироки ім\u0026rsquo;ям окупаційної держави) не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни. Слід зазначити, що право окупації не захищає державних службовців, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;) країні свого громадянства. Отже, їх можна піддавати кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни за конкретні діяння, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;), але не лише за факт продовження чи початку виконання своїх обов\u0026rsquo;язків після окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ ПРАВ ЛЮДИНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНемає сумнівів, що держава може вживати заходів для кримінального покарання певних форм співпраці її громадян з протилежною стороною міжнародного збройного конфлікту. Такі заходи, однак, слід формулювати достатньо точно для того, щоб громадяни могли регулювати свою поведінку й передбачати розумною мірою наслідки своїх дій. Окрім того, принцип законності, закріплений у статті 15 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП), вимагає, щоб \u0026laquo;усі елементи злочину були прямо і точно включені в правові визначення злочинів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте закон про колабораційну діяльність містить поняття й вирази, які є розпливчастими й допускають широке тлумачення. Це, зокрема, \u0026laquo;пропаганда з метою сприяння здійсненню збройної агресії\u0026raquo;, \u0026laquo;дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора\u0026raquo;, \u0026laquo;передача матеріальних ресурсів\u0026raquo;, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;активна участь у заходах політичного характеру\u0026raquo;, \u0026laquo;надання допомоги у веденні бойових дій\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання закону про колабораційну діяльність настільки розпливчасті й неточні в частині термінології, що особи залишаються без достатніх вказівок на обставини та умови, за яких українська влада має право висувати проти них обвинувачення в колабораційній діяльності. Понад те, широкі формулювання закону встановлюють кримінальну відповідальність практично за будь-яку трудову або підприємницьку діяльність на окупованій території незалежно від того, чи призвели такі дії до будь-яких негативних наслідків для держави, як-от розголошення конфіденційної інформації, надання прямої переваги стороні, яка воює, або каральні заходи проти інших мешканців окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведені вище міркування ММПЛУ вважає, що закон про колабораційну діяльність не є достатньо передбачуваним, уможливлює свавілля в його застосуванні і тому не відповідає принципу правової визначеності, передбаченому статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 19 (свобода вираження поглядів) МПГПП, статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) (право на мирне володіння своїм майном), а також принципу законності, закріпленому в статті 15 МПГПП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати також, що всі форми забороненої колабораційної діяльності караються кримінальним покаранням, що є найбільш обмежувальним видом відповідальності згідно з національним законодавством. Окрім того, деякі з них передбачають значні терміни позбавлення волі та конфіскацію майна. Наприклад, \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; карається позбавленням волі на строк до трьох років, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до п'яти років з конфіскацією майна, а \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до 12 років з конфіскацією майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча держави зазвичай користуються широкою свободою розсуду щодо виду покарання, який встановлюється за злочинну поведінку, було б важко довести, що покарання, передбачені законом про колабораційну діяльність, є найменш обмежувальними інструментами для виконання бажаної захисної функції. Не зрозуміло, чому для покарання за такі правопорушення, як \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; або \u0026laquo;публічне заперечення здійснення збройної агресії\u0026raquo;, не підходять інші заходи, наприклад адміністративна відповідальність. Отже, на наш погляд, санкції, передбачені за колабораційну діяльність, не пропорційні відповідно до статей 9 і 19 МПГПП, а статті 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ (стосовно конфіскації майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки закон про колабораційну діяльність передбачає покарання осіб, які працювали на окупаційну владу або які провадили господарську діяльність \u0026laquo;у взаємодії\u0026raquo; з окупаційною владою, він, по суті, встановлює кримінальну відповідальність майже за будь-яку трудову чи підприємницьку діяльність на окупованій території, обмежуючи цим право на працю та право на достатній життєвий рівень осіб, які там мешкають. Він зачіпає широке коло осіб, зокрема державних службовців, які продовжують працювати під час окупації, і підприємців, які продають товари, надають послуги, сплачують податки або іншим чином дотримуються правил окупаційної влади. Для того, щоб дотриматися вимог закону про колабораційну діяльність, їм довелося б узагалі припинити працювати. Це своєю чергою призвело б до втрати доходів і джерел засобів до існування і, отже, обмежило б їм та їхнім сім\u0026rsquo;ям доступ до достатнього харчування, одягу і житла, а також тепло- та електропостачання. На наш погляд, така практика не відповідає положенням статей 6 і 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМАЙБУТНЄ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі народні депутати здійснили кроки для внесення змін до закону про колабораційну діяльність, він продовжує діяти, спричиняючи негативні наслідки для багатьох мешканців окупованих територій. За нашими оцінками, щодня українська влада реєструє приблизно 10-20 нових кримінальних справ про колабораційну діяльність. Якщо ця тенденція збережеться, то до 2024 року кількість таких справ в Україні може сягнути десяти тисяч. Це може мати суттєві наслідки: для прав цих осіб, для меседжу тим, хто продовжує жити в окупації, а також для національної системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки чинний закон про колабораційну діяльність не відповідає міжнародному гуманітарному праву та міжнародному праву прав людини, він, імовірно, може стати предметом розгляду в національних і міжнародних судах. Тим часом украй важливо, щоб усі юристи-практики, незалежно від того, чи вони виконують функції прокурора, захисника чи судді у справах про колабораційну діяльність, пам\u0026rsquo;ятали про відповідні норми МГП і міжнародні стандарти в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Закон № 2108-IX \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo;. Закон набрав чинності 15 березня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Станом на 16 травня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e За статистичними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на кінець квітня 2023 року досудове розслідування здійснювалося в 4\u0026nbsp;053 кримінальних провадженнях. Станом на кінець квітня 2023 року із загальної кількості зареєстрованих проваджень (5\u0026nbsp;250) тільки в 1\u0026nbsp;388 провадженнях (26,44\u0026nbsp;%) особам було повідомлено про підозру. У 422 кримінальних провадженнях (8,04\u0026nbsp;%) досудове розслідування було зупинене у зв\u0026rsquo;язку з відсутністю підозрюваних, 210 проваджень (4\u0026nbsp;%) було закрито на стадії досудового розслідування. Лише в 767 кримінальних провадженнях (14,61\u0026nbsp;%) досудове розслідування було завершено та матеріали направлені до суду для розгляду по суті. Див. Офіс Генерального прокурора України, Єдиний звіт про кримінальні правопорушення, січень \u0026mdash; грудень 2022 року, січень \u0026mdash; квітень 2023 року: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Див. статтю 111-1 Кримінального кодексу України. Вказане правопорушення вважається \u0026laquo;кримінальним проступком\u0026raquo; за українським законодавством і передбачає покарання, не пов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі, у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. Shane Darcy \u0026ldquo;To Serve the Enemy: Informers, Collaborators, and the Laws of Armed Conflict (Oxford Monographs in International Humanitarian and Criminal Law)\u0026rdquo;, Oxford University Press, November 26, 2019, pp. 1\u0026ndash;7.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Стаття 50 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни (Женевська конвенція IV) говорить: \u0026laquo;Окупаційна держава повинна \u003cem\u003eв співробітництві з державними та місцевими органами влади\u003c/em\u003e сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей та їхню освіту\u0026raquo;. Аналогічної співпраці між окупаційною владою й державними та місцевими органами влади вимагає стаття 56, згідно з якою слід забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, служб охорони здоров\u0026rsquo;я, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб, з особливою увагою до вживання та проведення заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Ці принципи частково відображені в статті 43 Положень про закони і звичаї війни на суходолі, доданих до Гаазької конвенції IV (Гаазьких положень), якою передбачено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана відновити й забезпечити громадський порядок і життя на окупованій території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Spoerri Philip \u0026ldquo;\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/view/10.1093/law/9780199559695.001.0001/law-9780199559695-chapter-8?rskey=on59Ai\u0026amp;result=24\u0026amp;prd=OPIL\"\u003eThe Law of Occupation\u003c/a\u003e\u0026rdquo; in Andrew Clapham and Paola Gaeta (eds), The Oxford Handbook of International Law in Armed Conflict, Oxford University Press, 2014, pp. 185\u0026ndash;186.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. стосовно злочину \u0026laquo;колабораціонізму з терористичними організаціями\u0026raquo; в Іспанії доповідь спеціального доповідача з питання про заохочення й захист прав людини та основних свобод в умовах боротьби з тероризмом (A/HRC/10/3/Add.2, п.\u0026nbsp;53).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":109,"url":"noel-kalhun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/photo-of-self.jpg","name":"Ноель","surname":"Калхун","post":"В.о. Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":709,"url":"editorial-zakinchennya-dosudovogo-rozsliduvannya-klyuchovi-sensi-standartiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689609005,"date":"17.07.2023","views":902,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.jpg","mini_image":null,"name":"Editorial. Закінчення досудового розслідування: ключові сенси стандартів","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eПід час навчальної програми \u0026laquo;Стандарти розслідування. \u003c/em\u003e\u003cem\u003eWar\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eEdition\u0026raquo; учасники працювали над стандартами закінчення досудового розслідування разом з тренерською командою. Серед тренерів і тренерок \u0026mdash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e, Голова Вищого антикорупційного суду, \u003cstrong\u003eДенис Лисенко\u003c/strong\u003e, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, \u003cstrong\u003eКостянтин Шалота\u003c/strong\u003e, суддя Корольовського районного суду міста Житомир, і судді Верховного Суду \u003cstrong\u003eМикола Мазур\u003c/strong\u003e й \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко\u003c/strong\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому матеріалі ми розповідаємо про одну зі складових стандартів досудового розслідування \u0026mdash; закінчення досудового розслідування. З чого складається стандарт, у чому він полягає та які ключові сенси закладені авторами цього продукту. Урешті, достатньо просто розгорнути КПК України з відповідною главою, проте судова практика, правозастосовна практика загалом і неформальні правила беруть своє, що можна виправити лише осмисленим підходом кожного професійного учасника кримінального провадження до своєї роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-який процес має свій початок та кінець, і досудове розслідування не виняток. Якщо в країнах загального права акцент у переслідуванні за кримінальні правопорушення робиться на стадії судового розгляду, яка найбільш стандартизована та сповнена правових традицій, то в Україні він завжди робився здебільшого саме на досудовому розслідуванні та органах, які його здійснюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідслідність, спеціалізація, повноваження, відкриття кримінального провадження, повідомлення про підозру, запобіжні заходи \u0026mdash; цими словами сповнені сторінки медіаресурсів, що логічно, адже система правопорядку має розповідати про свою роботу суспільству. Водночас це свідчить про те, що основний інтерес суспільства прикутий саме до процесу розслідування, тобто збору доказів винуватості особи (насправді \u0026mdash; обмеження прав, адже всім подобається читати про обшуки, запобіжні заходи для \u0026laquo;негідників\u0026raquo;), а не результат, який часто відтермінований на роки вперед як з об\u0026rsquo;єктивних (складність справи, кількість обвинувачених тощо), так й з інших причин (неукомплектованість судів, можливість процесуальних диверсій тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, склалося багато стереотипних уявлень про кримінальний процес, який має початок і не має кінця. Проте це не так: будь-яке розслідування рано чи пізно закінчується незалежно від результату. Навіть якщо не зробити жодної слідчої чи процесуальної дії, настануть строки притягнення до кримінальної відповідальності, внаслідок яких подальше розслідування буде неможливим. Віднедавна (якщо так можна сказати про 2018 рік) процесуальні строки досудового розслідування настають ще раніше, і без жодного руху провадження буде закрито. Адже особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження (ч. 1 ст. 283 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле, звісно, класичною формою закінчення досудового розслідування є скерування обвинувального акта до суду \u0026mdash; позиції держави, що дозволяє публічно обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення. Це основний і закономірний результат для роботи сторони обвинувачення, хоча і не єдиний можливий, адже мова може йти про 1) закриття провадження; 2) звернення із застосування альтернативних до покарання заходів кримінальної відповідальності; 3) звернення із клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке здійснюється за наявності обставин, що виключають подальше провадження. Із закриттям кримінального провадження щодо підозрюваної особи процесуальна діяльність щодо неї повністю закінчується, подальший рух провадження виключається, поки постанова про закриття провадження не скасована у встановленому законом порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт закриття кримінального провадження передбачає забезпечення трьох ключових складових:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення обґрунтованості достатності відомостей для ухвалення рішення, його законність та своєчасність (\u003cem\u003eобґрунтованість рішення\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне складання постанови про закриття кримінального провадження та повідомлення про закінчення досудового розслідування (\u003cem\u003eправильність кваліфікації, а також дотримання вимог щодо форми та змісту\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдотримання при цьому процесуальних гарантій, специфічних для цієї стадії провадження, \u0026mdash; права на захист, включно з можливістю оскарження, права на інформацію, права на переклад (\u003cem\u003eзабезпечення процесуальних гарантій\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eУрешті, практики оцінювання результатів розслідування, які сформувалися ще за радянських часів, призводять до того, що повідомлення про підозру (початок притягнення до кримінальної відповідальності за термінологією КПК України) обовʼязково має призводити до обвинувального акта. Тобто закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину чи події кримінального правопорушення (т. зв. реабілітуючі обставини \u0026mdash; термінологія, від якої кодекс 2012 року відмовився) в принципі неможливе. Так само і звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності з передбачених законом підстав. Інакше \u0026mdash; негативні показники роботи, які перетворюються в управлінські рішення з украй небажаними результатами для слідчого чи прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри намагання боротися із цими практиками, навіть зсередини системи (шляхом розсилання \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=5nXx7w55Ykk\"\u003eлистів-орієнтувань\u003c/a\u003e щодо проблемних питань за підписом Генерального прокурора), вони лишаються актуальними досі. Урешті, моніторинг закритих кримінальних проваджень з повідомленням про підозру здійснюється відповідно до вимог, встановлених підзаконним нормативно-правовим актом \u0026mdash; \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/documents/show/500229___752875\"\u003eп. 3 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 р. № 309 \u0026laquo;Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Хоча не йдеться про автоматичне скасування чи негативність такого рішення, проте на практиці такий моніторинг аналітичними (методичними) відділами означає і призводить саме до цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТаким чином, \u003cem\u003eключові сенси\u003c/em\u003e стандартів закінчення досудового розслідування:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗакриття кримінального провадження щодо підозрюваного не дорівнює незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, а лише свідчить про те, що розглядувана слідча версія не підтвердилася.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо існують підстави завершувати досудове розслідування, то ні́чого просто чекати завершення процесуальних строків чи строків давності \u0026mdash; необхідно закривати кримінальне провадження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбвинувальний акт \u0026mdash; не єдина форма завершення досудового розслідування. Так, вона є класичною й основною, проте не єдиним можливим виходом з будь-якої ситуації. Відсутність обвинувального акта \u0026mdash; це не брак роботи, а такий самий результат, як і його наявність, якщо достатніх для доведення поза розумним сумнівом доказів винуватості особи після всіх необхідних слідчих і процесуальних дій зібрати не вдалося.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдуємо, що єдині стандарти досудового розслідування для слідчих, прокурорів, слідчих-суддів і суддів зібрані в одному додатку. Завантажуйте застосунок за посиланнями:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/3SQKWnX\"\u003eДля Android\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://apple.co/3zXL1xt\"\u003eДля iOS\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.jpg","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":708,"url":"sprava-ekssuddi-chausa-v-multivsesviti-antikoruptsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689327882,"date":"14.07.2023","views":1722,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.png","mini_image":null,"name":"Справа екссудді Чауса в мультивсесвіті антикорупції","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e14 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса до десяти років колонії та конфіскації всього майна в справі про хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа Миколи Чауса в суспільній уяві стійко асоціюється зі світлинами скляних банок, наповнених доларами, які стали одним з головних артефактів всесвіту української антикорупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші фото цих банок у 2016 році одразу після їх вилучення детективами НАБУ оприлюднив у своїх соцмережах на той момент керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛогічно, що після ухвалення вироку стосовно Миколи Чауса всі журналісти та громадські організації, які писали про це судове рішення, так чи інакше згадували про банки з доларами або й публікували архівні фото з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки Вищий антикорупційний суд призначив колишньому судді Чаусу десять років позбавлення волі не за банки з доларами та й узагалі не за отримання будь-яких хабарів чи корупційної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не бачили матеріалів розслідування й не знаємо змісту доказів обвинувачення чи захисту, лише прочитали оприлюднений вирок суду й помітили в ньому декілька цікавих обставин, які заслуговують на ширшу увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не захищаємо й ніколи не захищали Миколу Чауса, а в цьому тексті аналізуємо лише правові й процесуальні конструкції, описані в загальнодоступному судовому рішенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧитаючи текст, пам\u0026rsquo;ятайте, що цей вирок (а отже, і всі висновки суду, викладені в ньому) ще не набрав законної сили і явно буде оскаржений в апеляції стороною захисту, а може, і не тільки нею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ МИКОЛУ ЧАУСА ОБВИНУВАЧУВАЛИ ПРОКУРОРИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори обвинувачували Миколу Чауса в тому, що він на посаді судді вимагав та отримав неправомірну вигоду розміром 150 тисяч доларів за ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ березні 2015 року до судді Чауса на розгляд надійшов обвинувальний акт про незаконний обіг наркотиків стосовно жінки, яка виявилася матір\u0026rsquo;ю його знайомої.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧаус декілька разів обговорював із цією жінкою можливість звільнення її матері від відбування покарання за неправомірну винагороду, однак урешті відмовився від цих домовленостей та отримання грошей за потрібний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом зять обвинуваченої, з яким Микола Чаус також був знайомий, усе ж умовив його погодитися звільнити тещу від відбування покарання за неправомірну вигоду розміром 150\u0026nbsp;000 доларів, які надалі він передав Чаусу, а опісля їх вилучили детективи НАБУ у відомих усім скляних банках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗСЛІДУВАННЯ ЧИ ПРОВОКАЦІЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд вирішив, що після того, як Микола Чаус відмовився від ухвалення судового рішення за гроші, агент НАБУ, який виконував спеціальне завдання, спонукав і підбурював його до продовження злочинної діяльності, а отже, перейшов від збирання доказів до штучного створення умов для вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки суд вирішив, що отримання неправомірної вигоди було спровоковане агентом НАБУ і без його активного втручання цього б не відбулося, він не міг засудити за це Миколу Чауса і визнав обвинувачення в отриманні ним коштів необґрунтованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдається, це перший вирок, у якому Вищий антикорупційний суд констатував вчинення провокації в розслідуванні НАБУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож суд був змушений визнати всі докази, отримані внаслідок цієї провокації, недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суд визнав недопустимими та не брав до уваги відповідні матеріали негласного стеження за Чаусом; документи стосовно отримання та подальшого дослідження грошових коштів; результати обшуків у приміщеннях Дніпровського суду, в автомобілі й удома в Миколи Чауса та огляду земельної ділянки, на якій була виявлена скляна банка з коштами; висновок експертного дослідження; а також самі грошові кошти розміром 150 тисяч доларів (які суд ухвалив повернути НАБУ); а також дві скляні банки (які за рішенням суду підлягають знищенню).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці скляні банки з доларами перетворилися із символу боротьби з корупцією на символ провокації корупції, від цього їхня цінність як артефакту в українському антикорупційному всесвіті лише зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИМАГАННЯ ЧИ ПРОХАННЯ ХАБАРЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім визнання необґрунтованим обвинувачення в отриманні коштів, суд визнав недоведеним обвинувачення в їх вимаганні, оскільки прокурори не продемонстрували доказів будь-яких погроз зі сторони Миколи Чауса або створення умов, які б не залишали іншого вибору, аніж дати хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗасудили Миколу Чауса за розмови, які відбувалися на початку березня 2016 року з дочкою обвинуваченої, під час яких він висловив готовність ухвалити потрібне рішення за 100 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд оцінив таке висловлювання Чауса не як вимагання, а як прохання про надання йому неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що стаття 368 Кримінального кодексу України, за якою прокурори й обвинувачували екссуддю, передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або безпосереднє одержання неправомірної вигоди, а також за прохання надати таку вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому суд, визнавши, що все, що відбулося після відмови Чауса отримувати неправомірну вигоду та ухвалювати потрібне рішення, було результатом провокації, усе ж дійшов висновку, що навіть того, що відбулося включно до такої відмови, достатньо для засудження, оскільки злочин у формі прохання про надання неправомірної вигоди був завершений у момент висловлення такого прохання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому саме за це висловлене прохання надати 100 тисяч доларів за ухвалення судового рішення, від якого він потім відмовився, ексудді Чаусу й присудили десять років у колонії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОПРОКУРОР ЧИ ПРОКУРОРОСУД?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк сказано вище, прокурори обвинувачували Миколу Чауса у вчиненні одного злочину, розпочатого восени 2015 року, який полягав у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди розміром 150 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Вищий антикорупційний суд визнав його винуватим у проханні надати йому неправомірну вигоду розміром 100 тисяч доларів, висловленому в березні 2016 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон визначає, що судовий розгляд повинен відбуватися в межах висунутого прокурором обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме на прокурора покладена функція підтримання публічного обвинувачення в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо під час судового розгляду прокурор доходить висновку, що з огляду на встановлені в суді обставини висунуте ним обвинувачення потребує певних змін, закон дозволяє йому змінити це обвинувачення шляхом зміни як правової кваліфікації, так і обсягу обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі прокурори таким правом не скористалися, висунуте стосовно Миколи Чауса обвинувачення не змінювали і в дебатах наполягали на ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах змагального процесу суд повинен виконувати роль безстороннього арбітра, який оцінює аргументи сторони обвинувачення й сторони захисту і за результатами такого оцінювання може визнати висунуте прокурором обвинувачення доведеним і засудити обвинуваченого або ж визнати обвинувачення прокурора недоведеним і тоді виправдати людину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі Вищий антикорупційний суд визнав недоведеним усе висунуте прокурорами обвинувачення: отримання неправомірної вигоди було наслідком провокації, вимагання такої вигоди не підтвердилося доказами, і суд констатував, що прокурори не довели навіть указаний в обвинуваченні час вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТо як же тоді суд засудив Миколу Чауса і за яким обвинуваченням?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиявляється, колегія суддів ВАКС самостійно сформулювала нове обвинувачення замість прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонстатувавши, що прокурори не довели ані вимагання, ані отримання неправомірної вигоди, колегія суддів вирішила за можливе й необхідне без участі прокурора самостійно сформулювати нове обвинувачення стосовно Миколи Чауса \u0026mdash; у проханні надати неправомірну вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів самостійно визначила новий час і місце вчинення такого злочину, а також розмір неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки закон дозволяє суду вийти за межі висунутого прокурором обвинувачення лише в одному випадку: суд може змінити правову кваліфікацію правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто лише якщо суд бачить, що прокурор обвинувачує людину в тяжчому злочині, ніж вона вчинила насправді, тоді він може самостійно змінити статтю, за якою судитиме її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку єдине, чого суд не змінив, \u0026mdash; якраз правової кваліфікації. І такі дії суду явно не покращили становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зробив те, що уповноважений робити лише прокурор, \u0026mdash; сформулював нове обвинувачення стосовно особи і з єдиної причини \u0026mdash; тому що прокурор не зміг довести в змагальному процесі своє обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧітке розмежування функцій і ролей суду й прокурора є не лише ключовою відмінністю інквізиційного процесу від змагального, це ще й базовий принцип права на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе однією гарантією цього права є реальна можливість захищатися від висунутого прокурором обвинувачення, зміст і обсяг якого людина дізнається на початку процесу й має можливість будувати свій захист у суді для того, щоб спростувати це обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку людина природно розраховує, що якщо вона спростує обвинувачення, від якого захищалася, суд її виправдає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі виходить, що про зміст сформульованого судом \u0026laquo;нового\u0026raquo; обвинувачення Микола Чаус дізнався вже з тексту зачитаного йому головуючим вироку і до цього навіть не здогадувався, що потрібно захищатися ще й від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодивимося, як таку практику колегії суддів Вищого антикорупційного суду оцінять суди наступних інстанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА ще цікаво, чи апелюватиме прокурор до того, що колегія суддів відібрала його хліб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКЛАСИЧНА МАРВЕЛІВСЬКА СЦЕНА ПІСЛЯ ТИТРІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗять обвинуваченої, Олександр Поліщук, який, діючи як агент НАБУ, вчинив провокацію стосовно Миколи Чауса, через декілька місяців після передання судді коштів, у грудні 2016 року, був призначений на посаду начальника відділу по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":31,"url":"andrij-slyusar","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Slyusar-Andrij.jpg","name":"Андрій","surname":"Слюсар","post":"Адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":707,"url":"pravosuddya-za-naslidkami-vijni-pochuti-rizni-storoni-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688734272,"date":"07.07.2023","views":1005,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-18.png","mini_image":null,"name":"Правосуддя за наслідками війни: почути різні сторони. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. Лютий 2022 року став початком відліку нового етапу цього міжнародного збройного конфлікту, який характеризується збільшенням кількості та тяжкості скоєних міжнародних злочинів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1F2WmXi3fRNqnhRQYMilzlludTdq9HuLu/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на початок липня 2023 року Офіс Генерального прокурора повідомляє про більше ніж 93 тисячі зареєстрованих злочинів у сфері порушення правил і звичаїв ведення війни. Ще десятки тисяч кримінальних проваджень розглядають правоохоронці та суди за наслідками окупації Росією Кримського півострова й частини Донецької та Луганської областей з 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа словами голови Ради суддів України Богдана Моніча, з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2023 року до місцевих загальних судів надійшли 4\u0026nbsp;044 кримінальні провадження, пов\u0026rsquo;язані з війною. З них суди розглянули 1\u0026nbsp;789 проваджень відносно 1\u0026nbsp;801 людини й винесли 1\u0026nbsp;452 вироки щодо 1\u0026nbsp;463 людей. Угоду зі слідством з визнанням винуватості затвердили 548 підозрюваних або обвинувачених. Не виключено, що мова може йти як про міжнародні злочини, так і про злочини проти основ національної безпеки, вчинені після початку повномасштабного вторгнення РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе згадане \u0026mdash; виклик не тільки для Збройних Сил України, які захищають нашу країну на полі бою, але й, зокрема, української системи правосуддя. Невідворотність покарання за кожен міжнародний злочин \u0026mdash; одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1F2WmXi3fRNqnhRQYMilzlludTdq9HuLu/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено в межах проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-18.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":705,"url":"zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688032134,"date":"06.07.2023","views":902,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6 червня Російська Федерація підірвала дамбу Каховської гідроелектростанції, яка розташована поблизу м. Нова Каховка на тимчасово окупованій території Херсонської області\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з даними, озвученими Прем\u0026rsquo;єр-міністром України Денисом Шмигалем, під загрозою затоплення опинилися 80 населених пунктів, переважна частина яких розташована на окупованих Росією територіях\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Представники держави-агресорки заявили, що в Херсонській області підтоплено всього 14 населених пунктів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання кваліфікації діянь щодо підриву дамби як міжнародного злочину має бути висвітлене в окремій публікації. Зараз розглянемо ухилення РФ і неналежне здійснення нею евакуації цивільного населення внаслідок спричиненої техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРФ не заперечує ефективний контроль над підтопленими територіями лівого берега Дніпра Херсонської області. 30 вересня 2022 року з посиланням на результати псевдореферендуму та \u0026laquo;декларацію про незалежність і суверенітет\u0026raquo; Херсонської області В. Сальдо та В. Путін уклали \u0026laquo;договір про входження до складу РФ\u0026raquo;, що засвідчив протиправну анексію окупованої території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк окупаційна держава, Росія має першочергове зобов\u0026rsquo;язання гарантувати безпеку та реалізацію прав і свобод місцевого цивільного населення. Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (далі \u0026mdash; Женевська конвенція IV) окупаційна держава має здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це необхідно для забезпечення безпеки населення\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окремо в статті 78 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, передбачені вимоги до евакуації дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОФІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РФ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч фундаментальному принципу МГП\u003cem\u003e status quo ante bellum\u003c/em\u003e, Росія поширила власне законодавство на окуповані території України. Водночас у ході ліквідації наслідків підриву дамби окупаційна держава порушила навіть російські норми. Правила проведення евакуаційних заходів при загрозі виникнення або виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру містяться в постанові уряду РФ від 19 вересня 2022 року №\u0026nbsp;1654. 1 березня 2023 року вони набули чинності. Згідно з ними на підтопленій території мали бути проведені негайні заходи для евакуації російських, іноземних громадян та осіб без громадянства за рішенням спеціально створеної комісії в кожному населеному пункті або її керівника\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість станом на 10 червня не відомо про створення жодної такої комісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, за тиждень до підриву дамби, 30 травня, уряд РФ ухвалив постанову №\u0026nbsp;873 \u0026laquo;Про особливості застосування на територіях \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, Запорізької області та Херсонської області положень законодавства РФ у сферах промислової безпеки небезпечних промислових об\u0026rsquo;єктів і забезпечення безпеки гідротехнічних споруд\u0026raquo;. Пункт 10 документа передбачає непроведення до 1 січня 2028 року технічного розслідування аварій гідротехнічних споруд, які сталися внаслідок воєнних дій, диверсій і терористичних актів\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З одного боку, це вкотре свідчить на користь зумисного підриву дамбу росіянами, а з іншого \u0026mdash; про відсутність у жертв наслідків такого діяння ефективних засобів правового захисту. Наразі Слідчий комітет РФ відкрив провадження за фактом вчинення теракту, а постраждалі отримають лише до 50 тисяч рублів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯНЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 147 Женевської конвенції IV передбачає, що умисне вбивство, тортури та нелюдське поводження, вчинені проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозними порушеннями Конвенції. Такі дії сягають порогу воєнних злочинів, як це передбачено пунктами і, іі, ііі статті 8 (2) (а) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зумисне створення техногенної та гуманітарної катастрофи, яка призвела до загибелі та страждань цивільного населення, може бути також кваліфіковане як напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання (стаття 8 (2) (b) (v) Римського статуту). Беручи до уваги масштаби нападу та його чітке планування, можемо говорити про наявність ознак злочину проти людяності за статтею 7 (k) Римського статуту, а зважаючи на загальну політику РФ, спрямовану на винищення української нації як такої, і довгостроковий характер наслідків, спричинених катастрофою, \u0026mdash; про геноцид згідно зі статтею 6 (с) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро наявність потреби в евакуації свідчить рівень підтоплення окремих населених пунктів, підконтрольних РФ. 7 червня мер міста Олешки Євген Рищук заявляв про затоплення окремих населених пунктів Олешківської об\u0026rsquo;єднаної територіальної громади на 90\u0026ndash;100\u0026nbsp;% (наприклад, самих Олешок), інших на 50\u0026nbsp;% (наприклад, Підстепного та Піщанівки)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Про критичний рівень затоплення територій, який вимагає негайної евакуації населення, свідчать також супутникові знімки Maxar Technologies\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відмову евакуювати населення з окремих пунктів указують самі мешканці, їхні родичі або очевидці. Так, у Солонцях, Сагах, Підлісному, Коханах, Кардашах відповідних рятувальних заходів проведено не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Побічно на користь правдивості тези про ухилення від евакуації свідчить і статистика, наведена російськими агентами. За словами Сальдо, станом на 10 червня з підтоплених районів Херсонської області було евакуйовано 5,8 тисячі осіб. При цьому, за українськими даними, лише в Олешківській ОТГ евакуація необхідна для близько 40 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а очільник окупаційного уряду Херсонщини О. Алєксєєнко заявив про таку потребу для 22 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, у населених пунктах, у яких окупаційна влада оголосила про евакуацію, відповідні заходи проводилися неналежно та супроводжувалися порушенням прав людини і воєнними злочинами. Здебільшого \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; була потрібна для створення пропагандистських роликів задля уникнення відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЕВАКУАЦІЯ ПО-РОСІЙСЬКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУранці 6 червня окупаційна влада стверджувала, що евакуація з підтоплених регіонів не потрібна, паніки немає, а ситуація контрольована. Водночас цивільні намагалися самотужки покинути небезпечні території, однак були зафіксовані випадки їх примусового повернення росіянами назад. Також є свідчення про обумовлення виїзду та евакуації наявністю російського паспорта\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що має ознаки дискримінаційного переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодальше оголошення про евакуацію проводилося несистемно та з порушенням навіть відповідних російських правил. Цивільному населенню не повідомлялося про місце евакуації (вона здійснювалася лише дещо вглиб, де загроза підтоплення залишалася на високому рівні). Для того, щоб дістатися до місця збору, презюмувалася наявність транспортного засобу (човна), який, очевидно, мали лише окремі мешканці. Понад те, зафіксовані випадки конфіскації човнів і весел у цивільного населення, що має ознаки воєнного злочину згідно зі статтею 8 (2) (а) (iv) Римського статуту та свідчить на користь наявності спеціального умислу позбавити цивільне населення засобів для порятунку. Зволікання з евакуацією, перешкоджання їй, сукупно з відсутністю забезпечення цивільного населення питною водою та засобами харчування має ознаки цілеспрямованого моріння голодом, як це передбачено статтею 8 (2) (b)( xxv) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді як цивільне населення намагалося врятувати одне одного самотужки, РФ проводила пошуково-рятувальну операцію власних військових із шостої роти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійські агенти виявилися нездатними евакуювати особливо вразливі категорії населення. Так, з лікарні в Олешках не було вивезено в безпечне місце паліативних хворих. Персонал підняв їх на третій поверх будівлі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це виглядає особливо цинічно, беручи до уваги попередні незаконні депортації та примусове переміщення таких осіб, які РФ намагалася видати за евакуації, наприклад примусове переміщення вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату до Клінічної психіатричної лікарні в окупованому Криму з їхнім подальшим насильницьким утриманням\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочинна бездіяльність РФ, її активні заходи із перешкоджання евакуації населення, розстріл евакуаційних човнів на правому березі Херсонщини свідчать не лише про цілу сукупність міжнародних злочинів, а й остаточно спростовують пропагандистський наратив про здійснення \u0026laquo;порятунку\u0026raquo; українських дітей і дорослих протягом шістнадцяти місяців повномасштабного вторгнення. РФ не просто зараз не евакуює цивільне населення, вона не робила цього ніколи. Попередні операції були незаконними депортаціями та примусовими переміщеннями, про що вже є відповідні висновки експертів трьох Московських механізмів ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Міжнародного кримінального суду в контексті видачі 17 березня ордерів на арешт В. Путіна та М. Львової-Бєлової.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО (НЕ) ЗРОБИВ СВІТ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезидент та Уряд України, неурядові організації неодноразово закликали міжнародне співтовариство допомогти з ліквідацією наслідків підриву дамби. Що стосується евакуації цивільного населення, то негнучка світова спільнота виявилася нездатною відреагувати оперативно. Для прикладу, щоб надіслати на лівий берег \u0026laquo;блакитних шоломів\u0026raquo;, слід ухвалити резолюцію Ради Безпеки, а, отже, отримати дозвіл РФ. Остання не дає його навіть на доступ ОБСЄ, МКЧХ, УВКБ ООН чи волонтерів. Не відомо також про залучення Російського Товариства Червоного Хреста до порятунку цивільних. Остаточна кількість загиблих не відома, однак мова може йти про сотні осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУникаючи оцінки реакції міжнародного співтовариства з погляду належності та своєчасності, наголосимо на відсутності людиноцентричності в системі, яка від моменту створення називає себе людиноцентричною. Дискусії про те, хто винний і яку комісію створювати для розслідування, які, беззаперечно, необхідні та важливі, могли зачекати, на відміну від знесилених людей на дахах будинків. Немає належної відповіді і щодо подальшої долі цивільного населення. Можна припустити, що руйнівні наслідки підриву дамби та затоплення РФ використає для чергового витка незаконних депортацій і примусового переміщення. В Україні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують справедливості, компенсації та реінтеграції в нових громадах, а отже, цілої низки дій державних органів. Підрив дамби, який анонсувався пів року і наслідки якого були очевидні, як виявилося, не мав заздалегідь підготовленої реакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗАЕС замінована з липня 2022 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\"\u003ehttps://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\"\u003ehttps://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\"\u003ehttps://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\"\u003ehttps://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\"\u003ehttps://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":706,"url":"navischo-potriben-kontrol-za-vchinennyam-zlochinu-i-yaki-naslidki-jogo-neoformlennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688343140,"date":"03.07.2023","views":7985,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17.png","mini_image":null,"name":"Навіщо потрібен контроль за вчиненням злочину і які наслідки його неоформлення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час здійснення захисту в корупційній справі я вперше стикнулася із ситуацією, коли під час документування прийняття пропозиції неправомірної вигоди сторона обвинувачення не оформила контроль за вчиненням злочину. В іншій частині слідчі (розшукові) дії проводилися стандартно: заява конфідента, санкціонований аудіо-, відеоконтроль особи, допит конфідента, різноманітні експертизи аудіо-, відеоматеріалів. А от контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту нема і сліду \u0026mdash; ані постанови прокурора, ані протоколу, ані доручення оперативним працівникам. Конфіденційне співробітництво, до слова, оформлене окремою постановою (її суд не взяв до уваги через порушення ч. 11 ст. 290 КПК), до того ж незасекреченою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи це нормально? Чи законні дії правоохоронця та конфідента під час такого збирання доказів? Чи такі порушення кримінального процесуального закону істотні? Чи зібрані докази, зокрема результати аудіо-, відеоконтролю особи, допустимі? Чи не є повна відсутність оформленого контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту підставою для виправдання особи? Навіщо потрібний контроль за вчиненням злочину взагалі?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ \u0026mdash; ЦЕ ПЕРШ ЗА ВСЕ \u0026laquo;КОНТРОЛЬ\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонтроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, і проводиться в таких формах (ч. 1 ст. 271 КПК):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eконтрольована поставка;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eконтрольована та оперативна закупка;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eспеціальний слідчий експеримент;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eімітування обстановки злочину.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до п. 1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 року №\u0026nbsp;114/1042/516/1199/936/1687/5, далі \u0026mdash; Інструкція про НС(Р)Д), \u003cu\u003eспеціальний слідчий експеримент\u003c/u\u003e полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та ухваленням нею рішень про вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці в справах про корупційні правопорушення контроль за вчиненням злочину проводиться у формі спеціального слідчого експерименту, оскільки є потреба перевірити саме корупційні наміри, а для того створюється ситуація, коли необхідно використати повноваження певної службової особи (обстановка певних правовідносин, зокрема адміністративних), і в цю ситуацію \u0026laquo;проникає\u0026raquo; конфідент \u0026mdash; агент органу правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонтроль за вчиненням злочину полягає не в пасивному спогляданні за діями фігуранта (підозрюваного), для якого було б достатньо аудіо-, відеоконтролю. Він передбачає певні активні дії органу правопорядку, які втручаються в сценарій розвитку подій або навіть ініціюють його початок:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзалучення конфідента (агента органу правопорядку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінструктаж конфідента на виконання певних дій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдії та/або комунікація конфідента з фігурантом та/або свідками, які можуть бути досить активними;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eучасть конфідента у виконанні підозрюваним об\u0026rsquo;єктивної сторони кримінального правопорушення (або її частини), що саме собою може формально містити ознаки складу кримінального правопорушення: висловлення пропозиції, передача, отримання тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ обвинувальному акті під час викладу фактичних обставин справи ви обов\u0026rsquo;язково знайдете ім\u0026rsquo;я конфідента як дійової особи (або його змінені анкетні дані). Адже, наприклад, неможливо описати продаж наркотичного засобу, якщо в подіях не бере участь покупець-конфідент. Або не може службова особа прийняти пропозицію неправомірної вигоди, якщо така пропозиція не обговорювалася з конфідентом. Тому відповідно до ст. 91 КПК обставини участі конфідента у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення і з\u0026rsquo;являються в повідомленні про підозру і згодом в обвинувальному акті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час допиту конфідента як свідка ви почуєте, що перед взаємодією з підозрюваним він був не тільки забезпечений спеціальними технічними пристроями аудіо-, відеозапису, грошовими або імітаційними коштами тощо, але й проінструктований правоохоронцями щодо поведінки, аж до опрацювання різних сценаріїв розвитку подій. При цьому конфіденту будуть пояснені очікування оперативних працівників від виконання конфідентом завдання: \u0026laquo;візьме чи не візьме гроші\u0026raquo;, \u0026laquo;буде чи не буде наполягати на переданні грошей\u0026raquo;, \u0026laquo;буде чи не буде погрожувати, чим саме, якщо грошей нема\u0026raquo;, \u0026laquo;назве чи не назве суму\u0026raquo;, \u0026laquo;назве чи не назве спосіб передачі\u0026raquo; тощо. Отже, навіть без провокації конфідент від імені органу досудового розслідування втрутиться в події з певною метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в постанові ККС ВС від 22.03.2023 року № 161/1921/20, участь конфідента \u0026laquo;у вказаній НСРД в контексті реалізації положень ст. 223, 246, 271 КПК охоплюється її змістом і є невід\u0026rsquo;ємною складовою процесуальної дії органу досудового розслідування, спрямованої на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Дії конфідента утворюють нерозривну єдність з діями уповноважених на проведення досудового розслідування осіб, бінарне (невідривне) поєднання яких утворює собою виконавчий зміст специфічної форми НСРД \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину \u0026mdash; оперативної закупки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, дії конфідента як невід\u0026rsquo;ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення органом правопорядку окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, така активність, залученість конфідента до подій і дозволяє стверджувати, що фактично проводиться не просто аудіо-, відеоконтроль особи чи місця, а саме контроль за вчиненням злочину \u0026mdash; окрема слідча (розшукова) дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк запобіжник свавіллю органу досудового розслідування, передбачений прокурорський контроль за такими досить активними діями правоохоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛише прокурор має право ухвалити рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України, п. 2.3 Інструкції про НС(Р)Д). У постанові слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначених у п. 1.15, вказується орган, який буде виконувати цю слідчу дію (п. 2.11.1 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо постанови прокурора застосовуються загальні вимоги, зазначені в ст. 251 КПК. Окрім того, прокурор у постанові про контроль за вчиненням злочину зобов\u0026rsquo;язаний (ч. 7 ст. 271 КПК): 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам (п. 6 ст. 246 КПК України, п. 3.1 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого перебуває місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого перебуває орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України, п. 3.3 Інструкції про НС(Р)Д). До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (п. 3.4 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий, уповноважений оперативний підрозділ, який виконує доручення слідчого, прокурора, має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК (ст. 275 КПК, п. 3.9 Інструкції про НС(Р)Д). Уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора (ст. 41 КПК, п. 3.10 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі й документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії (ч. 4 ст. 271 КПК). Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі потреби долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів. Протокол і додатки до нього не пізніше ніж за 24 години після складання надаються прокурору, зазначеному в дорученні. Матеріали, що можуть розшифрувати конфіденційних осіб отримання інформації, не надаються (ч. 4 ст. 252 КПК, п. 3.12 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у ситуації, що розглядається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоперативний працівник здійснив негласну слідчу (розшукову) дію \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eцей контроль за вчиненням злочину жодним чином не оформлений відповідно до вимог кримінального процесуального закону;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова прокурора про контроль за вчиненням злочину відсутня;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтроль прокурора за відсутністю провокування особи відсутній;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдоручення оперативному підрозділу на проведення контролю за вчиненням злочину відсутнє;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпротокол НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину відсутній;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпротокол НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину прокурору у 24-годинний строк не направлений.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину проведено без дотримання належної правової процедури, тобто незаконно. Але з огляду на тенденції практики касаційного кримінального суду поговоримо про \u003cstrong\u003eістотність такого порушення кримінального процесуального закону\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайголовніше, що під час контролю за вчиненням злочином конфідент дуже часто вчиняє дії, які \u003cu\u003eформально містять ознаки складу злочину\u003c/u\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у нашій ситуації конфідент обговорює пропозицію або передає неправомірну вигоду службовій особі, тобто формально вчиняє злочин за ст. 369 КК. І саме належно оформлена процедура контролю за вчиненням злочину та конфіденційне співробітництво є або підставою звільнення конфідента від кримінальної відповідальності за ст. 41 КК (виконання наказу або розпорядження), або підставою стверджувати про відсутність суспільної небезпечності його дій на підставі ч. 2 ст. 11 КК (малозначність діяння порівняно з виконаним завданням). До речі, кваліфікація дій конфідента, на мою думку, вимагає подальшого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо контроль за вчиненням злочину та конфіденційне співробітництво не оформлені, що унеможливлює кримінальну відповідальність конфідента?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ розумію, що на практиці конфідентів не притягають до кримінальної відповідальності, бо це залежить від сторони обвинувачення, яка не зацікавлена це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, \u003cu\u003eякщо дії конфідента формально мають ознаки складу злочину, то докази, отримані в результаті цих дій, хіба можуть бути покладені в основу обвинувачення та обвинувального вироку?\u003c/u\u003e Хіба це не випадок, прямо передбачений ч. 3 ст. 62 Конституції України? Хіба ці докази не одержані не просто незаконним, а злочинним шляхом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наведених обставин ідеться не про недолік певної процедури, а про взагалі непроходження певної процедури, її повне ігнорування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпосіб втручання правоохоронця за допомогою конфідента в законі чітко визначений \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину, який має порядок санкціонування та оформлення. А правоохоронець на власний розсуд, усупереч волі законодавця ухвалює рішення: у межах процедури не діяти. Ідеться не про невелику несвідому помилку, технічну абощо. Ідеться про усвідомлене рішення не виконувати ст. 271 КПК. Якщо глобалізувати, то і принцип розподілу влади порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 3.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищенаведеного правового регулювання оформлення НС(Р)Д випливає, що такі дії правоохоронців підлягають прокурорському контролю \u0026mdash; як попередньому, так і наступному. Значення прокурорського контролю пов\u0026rsquo;язане саме з втручанням (проникненням) органу досудового розслідування в ситуацію, із самою активністю впливу на хід подій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою прокурорського контролю є перш за все запобігання здійсненню провокації підозрюваного, яка прямо заборонена ч. 3 ст. 271 КПК. За провокацію підкупу навіть передбачена кримінальна відповідальність за ст. 370 КПК. Така функція прокурора в цій процедурі випливає з того, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК результати попередньої перевірки на предмет провокації прокурор обов\u0026rsquo;язково викладає в постанові про контроль за вчиненням злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звичайній, законній, ситуації слідчому доведеться обґрунтувати прокурору необхідність направлення конфідента до підозрюваного. Прокурор ухвалить постанову, яку навіть \u0026laquo;заднім числом\u0026raquo; оформити проблематично через вимоги до оформлення документів, що містять державну таємницю. До слова, саме додаткові реквізити документа, що містить державну таємницю, допомагають захисту в перевірці достовірності відомостей у цьому документі. Саме тому сторона захисту і звертає на них увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа відсутності попереднього прокурорського контролю оперативні працівники могли б безкінечно підсилати до цільового фігуранта конфідентів-провокаторів. І в 99 випадках фігурант відповість \u0026laquo;ні\u0026raquo;, а на 100-й раз активних і наполегливих спроб агентів може зробити помилку. Подібні активні дії правоохоронців, які насправді не мають законної мети на безстороннє розслідування, залишаться поза полем зору прокурора чи слідчого судді. Отже, належне оформлення контролю за вчиненням злочину є частиною механізму запобігання провокації, який необхідний для забезпечення справедливості досудового розслідування та судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА за відсутності оформлення контролю за вчиненням злочину йдеться про несправедливість усього досудового розслідування та подальшого судового розгляду, неможливість виключити провокативні дії правоохоронців і порушення права на захист у результаті, тобто про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНАСЛІДКИ НЕОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ ДЛЯ ДОКАЗІВ І КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ЦІЛОМУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажко знайти приклад у судовій практиці, коли б контроль за вчиненням злочину був би взагалі не оформлений. Адже протоколи зазвичай наявні, і спір виникає лише щодо постанови прокурора \u0026mdash; вчасності її розсекречення та відкриття стороні захисту, надання суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостанову ККС ВС від 22.03.2023 року № 161/1921/20 можна пригадати і тут, адже в тій справі постало питання про можливість проведення другого контролю за вчиненням злочину по іншому (окремому) епізоду на підставі тієї самої постанови про контроль за вчиненням злочину (ще й без реєстрації в ЄРДР другого епізоду). Оскільки касаційний суд вирішив, що другий контроль за вчиненням злочину фактично проведений, проте постанови прокурора про це не ухвалено, то і для нашого випадку ми можемо використати підходи Верховного Суду із цього рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у згаданій постанові ККС ВС зазначено: \u0026laquo;Проведення НС(Р)Д до внесення відомостей до ЄРДР, \u003cu\u003eяк і здійснення НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без належної процесуальної підстави\u003c/u\u003e, є такими безумовними підставами визнання доказів недопустимими через порушення порядку здійснення досудового розслідування щодо їх отримання (ст. 86 КПК), що не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України, оскільки порушення таких прав, і зокрема права на справедливий суд, зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання доказів у цій справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення приписів ст. 86 КПК (у контексті недотримання вимог ч. 3 ст. 214, ч. 4 ст. 246, ч. 7 ст. 271 цього Кодексу) призводить до порушення прав і свобод людини, зокрема права на захист і справедливий суд, що суперечить положенням ст. 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд, вирішуючи питання про недопустимість як доказів вказаних вище матеріалів НСРД, не має підстав наводити додаткові мотиви, які спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень ст. 87 вказаного Кодексу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, якщо касаційний суд саму відсутність окремої постанови про контроль за вчиненням злочину вважає таким істотним порушенням кримінального процесуального закону, що саме собою ставить питання про справедливість судового розгляду і право на захист за ст. 6 Конвенції, то якщо відсутня і постанова, і протокол, то тим паче ідеться про порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ДОКАЗІВ \u0026mdash; РЕЗУЛЬТАТІВ НС(Р)Д\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротокол контролю за вчиненням злочину часто базується на інформації, яка міститься на носіях інформації та протоколах аудіо-, відеоконтролю (особи або місця). Адже події спілкування між фігурантом і конфідентом, наприклад, об\u0026rsquo;єктивно фіксуються тільки в такий спосіб. Тому, якщо з якихось причин недопустимими виявляються протоколи і носії інформації НС(Р)Д \u0026mdash; аудіо-, відеоконтроль, то протокол контролю за вчиненням злочину як похідний доказ недопустимий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте і навпаки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо аудіо-, відеоконтроль здійснюється паралельно з контролем за вчиненням злочину, документує його результати, зафіксовані події, які б не відбулися без проведення контролю за вчиненням злочину, то і результати аудіо-, відеоконтролю особи / місця мають визнаватися недійсними за принципом \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;. Не було б дозволу прокурора та організації слідчого / оперативного працівника, конфідент не пішов би до службової особи, не спілкувався б з нею про неправомірну вигоду тощо, медіафайли не були б отримані. Навіть показання конфідента як свідка можна в такому випадку ставити під питання за тією ж логікою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.png\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.png\" width=\"715\" height=\"402\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом такого підходу є постанова ККС ВС від 05.02.2019 року в справі №\u0026nbsp;754/12820/15-к (провадження № 51-3099км18), у якій відсутність постанови про контроль за вчиненням злочину також призвела до недопустимості аудіо-, відеоматеріалів, похідних експертиз і показань свідків щодо здійсненої в тому випадку оперативної закупівлі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; чи інші відступлення від \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo; тут теж не працюють \u0026mdash; це є наслідком активності втручання, які складають саму суть контролю за вчиненням злочину як слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРО НАСЛІДКИ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеного видається, що неоформлення фактично проведеного контролю за вчиненням злочину здатне призвести до недопустимості основного комплексу доказів обвинувачення, що матиме наслідком закриття кримінального провадження або виправдувальний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна робота захисту полягатиме в доведенні самого факту проведення контролю, а також поясненні суду наведених вище позицій.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":108,"url":"irina-kuzina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kuzina-Irina.jpg","name":"Ірина","surname":"Кузіна","post":"Адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":704,"url":"chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687787437,"date":"26.06.2023","views":2983,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.png","mini_image":null,"name":"Чи час домовлятися: тенденції ВАКС щодо укладення угод у корупційних справах","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/\"\u003eTransparency International Ukraine\u003c/a\u003e\u0026nbsp;продовжує серію матеріалів, присвячену кримінальній юстиції у сфері боротьби з корупцією.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа час існування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс понад сто вироків, з яких більше ніж 30 \u0026mdash; на підставі \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/ugoda-pro-vyznannya-vynuvatosti-shho-potribno-pro-tse-znaty/\"\u003eугод про визнання винуватості\u003c/a\u003e. Практика застосування таких угод чудово себе проявила в справах про топкорупцію. Однак суспільство часто сприймає їх як своєрідний \u0026laquo;відкуп від тюрми\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпробуємо оглянути останню практику ВАКС щодо угод про визнання винуватості та сформулювати окремі висновки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: normal !msorm;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОЛИ МОЖНА УКЛАДАТИ УГОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом цей огляд ми побудуємо за найбільш істотними елементами, які перевіряють суди перед затвердженням угоди.\u0026nbsp;І почнемо з того, що укладення та затвердження угоди можливе лише у випадку дотримання певних умов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерша умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eугоди можуть укладатися та затверджуватися щодо проступків, нетяжких і тяжких злочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкладення угод щодо особливо тяжких корупційних злочинів можливе лише у випадку викриття іншої особи у вчиненні корупційного злочину та коли особа допомагає викривати злочинні дії інших співучасників. При цьому КПК України встановлює заборону на укладення угоди про визнання винуватості з організатором злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС беззаперечно дотримується вказаних вимог і відмовляє у затвердженні угод, зокрема коли обвинувачений мав роль організатора. Так, суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eвідмовив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у затвердженні угоди організатору схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому. Ця схема супроводжувалася несплатою податків і легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДруга умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eукладати угоду можна лише зі згоди потерпілих (за їх наявності)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі проаналізовані нами рішення ВАКС щодо угод у кримінальних провадженнях, де є потерпілі, так само включають їхню згоду на укладення таких домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯК УГОДИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОНОМІЮ РЕСУРСІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпрощення судових проваджень, до якого можна віднести й укладення угод, \u0026mdash; це слідування міжнародним \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/16804e19f8\"\u003eрекомендаціям\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо використання засобів усунення затримок у відправленні кримінального правосуддя. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-142672\"\u003eПрактика\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Європейського суду з прав людини також вказує на доцільність укладення угод, адже це стає інструментом економії державних і приватних ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ практиці ВАКС\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eбільшість угод була затверджена ще на підготовчих судових засіданнях. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо адвоката, який намагався підкупити суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ВАКС виніс під час першого ж засідання в підготовчому провадженні. У справі йшлося про спробу підкупу, щоб суддя не притягнула особу до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп\u0026rsquo;яніння. Затвердження угоди означало, що суду не потрібно було проводити тривалі процедури з розгляду справи \u0026mdash; дослідження доказів, допит свідків та інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле в окремих випадках обвинувачені ініціюють укладення угоди вже після тривалого судового розгляду кримінального провадження. Так це було з директором ТОВ \u0026laquo;Юрай\u0026raquo;, який\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003eзаволодів\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e кредитними коштами банку та надалі легалізував їх через інші компанії. Цю справу суд розглядав понад півтора року, тому тоді йшлося лише про економію часу та ресурсів на апеляційний та касаційний перегляди судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні випадки \u0026mdash; не рідкість, і КПК України не забороняє укладати угоди аж до виходу суду до нарадчої кімнати для винесення вироку. Однак за таких умов угода про визнання винуватості не повною мірою виконує основну свою функцію щодо економії ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто наголосити, що доцільність укладення угоди оцінює прокурор з урахуванням обставин, викладених у ст. 470 КПК України. Проте на прокурора закон не покладає обов\u0026rsquo;язок роз\u0026rsquo;яснити стороні захисту свої міркування при відмові в укладенні угоди. Ми вважаємо, що цей момент можна вдосконалити в чинному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС В УКЛАДЕННІ УГОДИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме собою пришвидшення розгляду справи не є підставою для затвердження угоди зі слідством. Суд також повинен оцінити ще низку факторів, зокрема, чи умови угоди відповідають інтересам суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПри оцінюванні суспільного інтересу варто встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м\u0026rsquo;якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну цьому пом\u0026rsquo;якшенню.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ВАКС по-різному інтерпретують значення суспільного інтересу, оскільки це оціночне поняття. Тут їх практика розходиться: деякі судді відштовхуються від очікувань суспільства, тобто чи буде рішення, яке вони ухвалять, відповідати запитам громадян, інші \u0026mdash; від найскорішого розв\u0026rsquo;язання справи при мінімальних витратах державних ресурсів, потреби розкривати інші кримінальні правопорушення тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака неоднорідність підходів є деструктивним фактором при затвердженні угод. Тому потрібно уніфікувати судову практику в цій частині, адже саме відсутність забезпечення суспільного інтересу в більшості рішень ВАКС стає однією з ключових підстав для відмови в затвердженні угоди зі слідством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо підсумувати останню практику у справах про топкорупцію, то при розв\u0026rsquo;язанні питання про наявність суспільного інтересу суд часто враховує такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і тяжкість інкримінованого правопорушення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяння обвинуваченого досудовому розслідуванню;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикриття обвинуваченим більшої кількості кримінальних правопорушень і злочинців;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eроль та ієрархічне становище обвинуваченого в разі співучасті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстимулювання укладання таких угод іншими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповне або часткове відшкодування обвинуваченим збитків.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року також спостерігаємо випадки, коли судді враховують волонтерство та допомогу армії як обставини, що в умовах війни безпосередньо пов\u0026rsquo;язані з добробутом, стабільністю та безпекою українського суспільства, тобто із суспільним інтересом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, мер Полтави Мамай зобов\u0026rsquo;язався передати на потреби ЗСУ \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e2 млн\u003c/a\u003e грн, нардеп Трухін \u0026mdash; \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e6 млн\u003c/a\u003e грн, а представник забудовника \u0026laquo;Perfect Group\u0026raquo; Саміляк, який намагався підкупити тодішнього голову ДІАМ Семена Кривоноса, пообіцяв переказати \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e100 тис.\u003c/a\u003e доларів США на проєкт \u0026laquo;Армія дронів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наше переконання, ці обставини можуть враховуватися лише як особистісні характеристики обвинуваченого при призначенні покарання, адже вони не мають прямого стосунку до кримінального провадження та відомостей, які в ньому досліджуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз цим аспектом повʼязані два елементи \u0026mdash; перевірка фактичних підстав наявності винуватості та оцінювання добровільності угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі науковці \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/792/1/stratij_dis.pdf\"\u003eвказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e що в американському кримінальному процесі що слабкіші докази обвинувачення, то більш імовірне укладення угоди про визнання винуватості. У європейських процедурах угоди затверджуються, якщо позиція обвинувачення сильна. І суд, перевіривши докази обвинувачення, доходить висновку про можливість зменшення покарання обвинуваченому не тому, що той визнав свою винуватість, а тому, що винуватість обвинуваченого повністю підтверджується, і він дотримався умов угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України не регламентує детально, чи зобовʼязаний суд дослідити всі матеріали кримінального провадження при затвердженні угоди. Він також не зобовʼязує прокурора направляти матеріали досудового розслідування для оцінювання судом. Тож з практики ВАКС ми бачимо, що дослідження матеріалів кримінального провадження не відбувається в повному обсязі, а кваліфікація діянь особи часто встановлюється через оцінювання лише істотних обставин кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов при обґрунтуванні винуватості особи та правильності кваліфікації її діянь суди зазвичай посилаються на показання обвинуваченого, обвинувальний акт та угоду про визнання вини (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2023\u003c/em\u003e). І значно рідше можна натрапити на посилання суду на конкретні матеріали справи, які подавали сторони для підтвердження викладених в угоді обставин (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.04.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема загострюється, коли угоду затверджують на підготовчому судовому засіданні, під час якого сторони не можуть подавати будь-які докази. \u003c/strong\u003eЇї розв\u0026rsquo;язання \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15#Text\"\u003eпропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ще пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ \u0026mdash; він радив судам у таких випадках витребувати докази в сторін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього боку знаковим є \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84255875\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо начальника Будинкоуправління №\u0026nbsp;1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району. Тоді фігурант підписав з прокурором угоду про визнання винуватості, однак ВАКС не затвердив її, оскільки фактичні обставини не вказували на вчинення злочину, передбаченого саме ч. 5 ст. 191 КК України. Надалі стосовно цієї особи суд виніс виправдувальний \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/93425681\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, який підтвердила апеляційна та касаційна інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа додаток ст. 474 КПК України покладає на суд обов\u0026rsquo;язок перевірити, чи було укладення угоди повністю добровільним. Для цього суд має право витребувати необхідні докази та навіть опитувати осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС визначає добровільність укладення угоди під час засідання, орієнтуючись на \u003cstrong\u003eтакі обставини\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eусне підтвердження такої добровільності та надання правдивих викривальних показань щодо себе (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність скарг на дії, бездіяльність і рішення сторони обвинувачення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 22.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозуміння характеру пред\u0026rsquo;явленого обвинувачення, згода обвинуваченого з видом і мірою покарання тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБеззастережне визнання обвинуваченим своєї вини також свідчить про добровільність укладення угоди. З практики ВАКС бачимо, що обвинувачені в усіх випадках вказували на беззастережне визнання вини, однак не у всіх випадках це підтверджувалося. Як це було з екскерівником ДІФКУ, версія подій якого в суді відрізнялася від викладеної в обвинувальному акті та угоді (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88155381\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 11.03.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково добровільність для ВАКС підтверджує факт ініціювання укладання такої угоди саме стороною захисту, що є дуже частим явищем (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що чи не в усіх останніх випадках розгляду угод ВАКС на момент їх укладення жоден з обвинувачених не перебував під вартою. Однак були випадки, коли угода укладалася з обвинуваченим за два тижні після його чотириденного перебування в СІЗО (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e). Суд не перевіряв, чи перебування в слідчому ізоляторі не було способом тиску на підозрюваного.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСторони угоди повинні узгодити вид і міру покарання. При цьому треба дотримуватися загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України. Магічним числом є п\u0026rsquo;ять років позбавлення волі \u0026mdash; саме таку тривалість покарання узгоджували сторони в більшості вироків. Правда, згодом обвинувачених звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба відзначити, що можливість такого звільнення в провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень залишається дискусійною. Адже існує різний підхід судів до того, чи можна в таких випадках засуджувати умовно та застосовувати інші пільгові інститути покарання. Тому одну зі справ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086265\"\u003eпередали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак Велика Палата Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110428154\"\u003eне досліджувала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ці питання, оскільки закрила касаційне провадження з формальних підстав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля зменшення покарання сторони часто зазначали про щире каяття та визнання вини, адже ці пом\u0026rsquo;якшувальні обставини автоматично виникають при підписанні угоди. Як пом\u0026rsquo;якшувальна обставина, у більшості вироків з угодами про визнання винуватості також наводиться активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред інших пом\u0026rsquo;якшувальних обставин та обставин, що характеризують особу, суд враховує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність на утриманні неповнолітніх дітей (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e) та батьків похилого віку (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінвалідність, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, наявність статусу УБД (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення кримінального правопорушення через службову залежність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eактивну волонтерську діяльність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e) тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що у деяких вироках ВАКС врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e), як обставину, яка пом\u0026rsquo;якшує покарання, хоча цей підхід досить суперечливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄ випадки, коли вказані пом\u0026rsquo;якшувальні обставини сторони угоди намагаються використати як підставу для призначення покарання, \u0026laquo;нижчого за нижчу межу\u0026raquo;. Адже наявність більше ніж двох пом\u0026rsquo;якшувальних обставин за ст. 69 КК України є підставою для призначення покарання, м\u0026rsquo;якшого за передбачене в санкції статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС у таких випадках відмовляє у затвердженні угоди з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПершою причиною є те, що встановлені пом\u0026rsquo;якшувальні обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не підтверджені доказами, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e голови правління ПАТ \u0026laquo;Креатив Груп\u0026raquo;, який вказав, що в нього є малолітня дитина, однак жодного підтвердження не надав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не зменшують ступінь тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругою причиною у деяких випадках стає заборона на зниження покарання, передбачена КК України. Така ситуація виникла у згаданій\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому, який з прокурором узгодив звільнити його від виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, чого КК України взагалі не передбачає.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред корупційних злочинів досить часто йдеться про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) та зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). У таких злочинах шкода завдається завжди, що зумовлює потребу винним особам її відшкодовувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, затверджуючи угоди про визнання винуватості, ВАКС не завжди комплексно підходить до питання про відшкодування шкоди. Адже судді не завжди оцінюють, чи правомірно, коли обвинувачений відшкодовуватиме шкоду в меншому розмірі, аніж та, що була заподіяна, як це пропонується прокурорами САП у відповідних угодах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про завдання шкоди Укрзалізниці шляхом завищення ПДВ на суму понад 200 млн грн прокурор САП домовився в разі затвердження угоди з обвинуваченим про відшкодування 2 млн грн, що в сто разів менше за встановлений розмір шкоди. Навіть з огляду на те, що злочин вчинений за участі інших осіб, такий розмір відшкодування не може свідчити навіть про часткове відновлення порушеного злочином стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібна ситуація була і в\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заступниці генерального директора ДП \u0026laquo;Держінформ\u0026rsquo;юст\u0026raquo;, співучасниці фіктивної закупівлі обладнання для відеоконференцзв\u0026rsquo;язку \u0026laquo;TrueConf\u0026raquo;. Такими діями державі була заподіяна майнова шкода на майже 7 млн грн, але прокурор САП погодив, а ВАКС затвердив відшкодування фігуранткою лише 500 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, при затвердженні вироками угод судді повинні ретельно аналізувати заявлений прокурорами САП розмір відшкодування, щоб оцінити можливість відновлення достатньою мірою того стану речей, який був до вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений огляд практики затвердження ВАКС угод про визнання винуватості дозволяє сформулювати такі окремі висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУгоди є ефективним інструментом засудження фігурантів корупційних справ, а також відшкодування завданої шкоди. Однак для правомірного засудження потрібно враховувати низку обставин.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке спрощення судового провадження доречне:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eколи істотні обставини справи були підтверджені належною та допустимою доказовою базою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо сторони провели ретельне оцінювання наявності суспільного інтересу в укладенні угоди;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза умови наявних засобів протидії можливим зловживанням органів правопорядку щодо тиску на підозрюваного (обвинуваченого) задля укладення угоди, а також дослідження судом доказів, які б підтверджували встановлені в угоді факти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eколи було проведене належне оцінювання відповідності узгодженого сторонами покарання чинному законодавству.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля активного та ефективного використання цього інструменту в кримінальному процесі України доцільно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзобов\u0026rsquo;язати прокурора надавати вмотивовану відмову на клопотання сторони захисту про ініціювання процесу укладення угоди про визнання винуватості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості направляти до суду матеріали досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eурегулювати питання різної практики судів щодо тлумачення ч. 2 ст. 75 КК України шляхом надання розʼяснень пленумом Верховного Суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсформувати узагальнення судової практики ВАКС щодо затвердження або відмови в затвердженні угод про визнання винуватості та оприлюднити його.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСподіваємося, що тенденція використання інституту угод у кримінальному процесі буде рости та допоможе економити дорогоцінні ресурси антикорупційних органів на ще ефективнішу боротьбу з корупцією. Адже завдяки ефективній роботі системи кримінальної юстиції ми можемо бути впевнені, що корупційні прояви не будуть залишатися без державного реагування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":703,"url":"dorogoyu-tsinoyu-chomu-isnue-potreba-v-novij-sistemi-pokaran-dlya-ditej-i-yakoyu-vona-mae-buti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687442053,"date":"22.06.2023","views":1822,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12.jpg","mini_image":null,"name":"Дорогою ціною: чому існує потреба в новій системі покарань для дітей і якою вона має бути","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПозбавлення волі дорого коштує в усіх сенсах. І не лише для тих, хто потрапляє за ґрати, і їхніх рідних, адже ізолює людину замість того, щоб інтегрувати її у суспільство. Це також дорогий вид покарання для платників податків.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля неповнолітніх, які вчиняють правопорушення, позбавлення волі може автоматично означати хрест на їхньому майбутньому. Наприклад, якщо підліток повторно вчиняє крадіжку, то суддя, призначаючи покарання, сьогодні має лише дві опції \u0026mdash; арешт або позбавлення волі. Така практика суперечить міжнародним стандартам правосуддя, дружнього до дитини, адже позбавлення свободи мало б застосовуватися до дітей у виняткових випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження волі згідно із законом полягає в тому, що засуджену особу тримають у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції, здійснюють за нею нагляд та обов\u0026rsquo;язково залучають до праці. На практиці, однак, в Україні не створені виправні установи відкритого типу, відбування обмеження волі майже не відрізняється від перебування у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми зазначали в \u003ca href=\"https://dejure.foundation/library/tak-prostishe-yak-pryznachayut-pokarannia-nepovnolitnim\"\u003eдослідженні\u003c/a\u003e Фундації DEJURE \u0026laquo;Так простіше\u0026raquo;: як призначають покарання неповнолітнім в Україні\u0026raquo; (2021), однією з проблем нашого кримінального закону є відсутність альтернативних до позбавлення свободи покарань, які можуть застосовуватися до дитини. Тому в окремих випадках закон просто не дозволяв суддям призначити інше покарання, аніж пов\u0026rsquo;язане з позбавленням свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез позбавлення волі суспільство не ставить собі за мету перевиховати неповнолітніх та запобігти подальшим злочинам. Однак головна відмінність між засудженими у віці 14\u0026ndash;15 та 50 років полягає саме в більшій можливості бути реінтегрованими в суспільство. І це є причиною, чому система покарань для дорослих повинна відрізнятися від системи покарань для дітей.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ми переконані, що кримінальний закон має бути достатньо гнучким як для забезпечення кари, так і ресоціалізації засуджених і запобігання новим правопорушенням.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи є він таким на практиці, особливо для такої чутливої групи, як неповнолітні?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЯК НАЙЛЕГШИЙ СПОСІБ ПОКАРАТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальний кодекс дозволяє застосовувати до неповнолітніх обмежену кількість покарань порівняно з дорослими, усього п\u0026rsquo;ять \u0026mdash; штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт та позбавлення волі.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, не всі доречні саме для неповнолітніх: діти зазвичай не мають власних коштів і майна, тож на практиці сплатою штрафу займаються батьки, а виправні роботи передбачають наявність роботи, якої діти, як правило, не мають.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадські роботи часто застосовують у світі, адже вони можуть містити відновний і розвивальний компоненти \u0026mdash; можливість виправити завдану шкоду та водночас допомогти громаді, при цьому набути нових навичок і соціальних зв\u0026rsquo;язків. Цей вид покарання, як показує\u003ca href=\"https://dejure.foundation/page33394879html\"\u003e досвід інших країн\u003c/a\u003e, максимально можливо \u0026laquo;задизайнити\u0026raquo; під потреби та особливості розвитку неповнолітніх, що зумовлює його велику ефективність. Однак, згідно з\u003ca href=\"https://dejure.foundation/library/tak-prostishe-yak-pryznachayut-pokarannia-nepovnolitnim\"\u003e дослідженням\u003c/a\u003e Фундації DEJURE, в Україні цей вид покарання практично \u0026laquo;мертвий\u0026raquo; через відсутність інфраструктури, обмежені види та неадаптованість для дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАрешт і позбавлення волі можуть застосовуватися до неповнолітніх, однак\u003ca href=\"https://rm.coe.int/16804c2188\"\u003e міжнародні стандарти\u003c/a\u003e свідчать, що це мають бути останні заходи саме через свою низьку ефективність. Такими винятковими випадками є насильницькі злочини, поєднані з низькою ймовірністю виправлення та високою небезпекою для суспільства в майбутньому (до речі,\u003ca href=\"https://smart.ojp.gov/somapi/chapter-3-recidivism-juveniles-who-commit-sexual-offenses\"\u003e дані\u003c/a\u003e США вказують, що рівень повторності вчинення неповнолітніми злочинів щодо статевої свободи є суттєво нижчим за рівень повторності дорослих).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте практика в Україні відрізняється від цих стандартів: у\u003ca href=\"https://dejure.foundation/library/tak-prostishe-yak-pryznachayut-pokarannia-nepovnolitnim\"\u003e 79\u0026nbsp;% випадків\u003c/a\u003e покаранням стає саме позбавлення волі. Судді часто виявляються \u0026laquo;затиснуті санкцією\u0026raquo;, коли справа доходить до обрання покарання: позбавлення волі єдине можливе покарання або ж єдине покарання, яке можна застосувати, зважаючи на обставини (наприклад, коли дитина не має місця роботи). І хоча за певних обставин судді все ж можуть застосувати покарання, яке \u0026laquo;легше\u0026raquo;, ніж те, що пропонує санкція, закон покладає на суддю додатковий тягар мотивування такого рішення. Це не сприяє застосуванню механізму. Тому судді нерідко йдуть найпростішим шляхом, щоб і покарання призначити, і зробити так, щоб дитина реально \u0026laquo;не сиділа\u0026raquo;: у 80\u0026nbsp;% випадків позбавлення волі засудженого звільняють від його відбування з іспитовим строком. На жаль, така практика є сумнівною з погляду ефективності, бо радше формує відчуття уникнення відповідальності, ніж її прийняття, що ніяк не сприяє відновленню в суспільстві. Це ж дає відчуття безкарності, що спонукає вчиняти нові порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. ОДНІ ҐРАТИ НА КРАЇНУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай неповнолітні засуджені припиняють жити в суспільній увазі з моменту, коли їм призначать позбавлення волі. Але їхнє реальне життя триває. І в їхньому випадку в єдиному можливому місці \u0026mdash;\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=R6bgO2gqXaM\"\u003e Кременчуцькій виховній колонії\u003c/a\u003e в Полтавській області (будівля якої недавно\u003ca href=\"https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10111426-256-vikon-poshkodzheno-u-kremenchuckij-vihovnij-koloniji-vnaslidok-raketnogo-udaru-rosiji.html\"\u003e постраждала\u003c/a\u003e від обстрілів).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозташування колонії сприяє тому, що неповнолітні втрачають свої соціальні зв\u0026rsquo;язки з рідними чи дорослими, які могли б бути для дітей хорошим прикладом (мало хто з віддалених куточків України чи закордону має змогу регулярно відвідувати заклад). Тоді як\u003ca href=\"https://dejure.foundation/page33394879html\"\u003e практика\u003c/a\u003e інших країн засвідчує, що для ресоціалізації дітей дуже важливо мати в житті \u0026laquo;правильного дорослого\u0026raquo;, якому можна довіряти та на якого можна рівнятися. Натомість у колонії діти набувають нових соціальних зв\u0026rsquo;язків серед таких же засуджених.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому експерти\u003ca href=\"https://chas.news/current/pokarani-yak-zhive-kremenchutska-koloniya-dlya-nepovnolitnih-v-yakii-kolis-sidiv-yanukovich\"\u003e вказують\u003c/a\u003e, що умови перебування та навчання в колонії унеможливлюють набуття звичайних навичок для життя в суспільстві, таких як купівля продуктів у супермаркеті, приготування їжі, уміння шукати роботу чи житло. Це робить дітей неадаптованими для життя у звичайному суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це може стати стимулами, щоб неповнолітні після відбуття покарання знову вчиняли правопорушення. Таким чином, держава \u0026laquo;інвестує\u0026raquo; у вчинення нових злочинів. До того ж у випадку дітей ідеться про наступні десятиліття, тобто все їхнє життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. ЗАМАЛИЙ ДЛЯ ПЕРЕВИХОВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсоба може нести кримінальну відповідальність після досягнення 16 років. Однак за окремі правопорушення можна відповідати і з 14 років.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, спеціальних покарань для неповнолітніх 14\u0026ndash;15 років немає. Навпаки список ще менший \u0026mdash; штраф і позбавлення волі (інші можливі для неповнолітніх покарання застосовуються із 16 років). При цьому серед злочинів, за які відповідають неповнолітні до 16 років, є не тільки насильницькі, але й корисливі, такі як крадіжка чи грабіж. Це створює ситуацію, коли дитина за повторну крадіжку коробки цукерок (зараз кримінальна крадіжка починається з 268 грн 40 коп.) може реально \u0026laquo;відсидіти\u0026raquo; та отримати тавро злочинця до кінця життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо досягнення віку кримінальної відповідальності до дитини можуть застосовувати примусові заходи виховного характеру. Більшість з них обмежувального характеру (обмеження дозвілля, передача під нагляд батьків), а ті, які б могли мати позитивний виховний вплив (призначення вихователя),\u003ca href=\"https://dejure.foundation/library/tak-prostishe-yak-pryznachayut-pokarannia-nepovnolitnim\"\u003e практично не застосовуються\u003c/a\u003e через відсутність шляху реалізації. Тобто їх ефективність також сумнівна, що визнають фахівці юстиції.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, бачимо, що система покарань для неповнолітніх не може виконувати свої функції перевиховання та запобігання, у тому числі й через невдалі положення закону. Закон відмежовує дітей від того, що їм не підходить, але не пропонує дієвих інструментів натомість. Через це неможливо забезпечити ані запит на справедливість для жертви, ані дати шанс неповнолітньому на відновлення, а суспільству на подальшу безпеку (навіть у випадку вчинення ненасильницьких злочинів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО З ЦИМ МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ ЗАРАЗ?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастково проблему з покараннями для неповнолітніх могло б розв\u0026rsquo;язати ухвалення законопроєктів 56\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72137\"\u003e17\u003c/a\u003e-\u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72138\"\u003e18\u003c/a\u003e. Їхня мета \u0026mdash; зменшити каральний ухил системи юстиції та посилити виховний і відновлювальний. Але оскільки голова профільного парламентського комітету пропонує направити їх на доопрацювання в уряд, це означає, що найближчим часом їх не розглянуть.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одна опція \u0026mdash; розробити новий законопроєкт, який розв\u0026rsquo;яже цю проблему, адже без внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу це неможливо. Своєю чергою створення і в перспективі ухвалення такого законопроєкту стане хорошим поштовхом для розвитку системи покарань і її відповідності міжнародним стандартам. Це також допоможе реалізувати завдання з реформування системи покарань для неповнолітніх, що містяться в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1027-2018-%D1%80#n8\"\u003eНаціональній стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року\u003c/a\u003e. Оскільки її цілі досягнуті лише частково, то, вочевидь, у наступній стратегії згадані питання знову будуть актуалізовані.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eЦей матеріал підготовлено в межах співпраці JustTalk і \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://dejure.foundation/\" target=\"_blank\" data-saferedirecturl=\"https://www.google.com/url?q=https://dejure.foundation/\u0026amp;source=gmail\u0026amp;ust=1683795441837000\u0026amp;usg=AOvVaw1vWmlXp0jCFpCpMO41W-rD\" rel=\"noopener\"\u003eФундації DEJURE\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e, в рамках якої в різних форматах і з різних перспектив підіймаємо питання правосуддя, дружнього до дитини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":97,"url":"katerina-grischenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/4N6A7925.jpg","name":"Катерина","surname":"Грищенко","post":"аналітикиня Фундації DEJURE","text":""},{"id":106,"url":"veronika-krejdenkova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/veronika-kreydenkova-2.jpg","name":"Вероніка","surname":"Крейденкова","post":"Юристка Фундації DEJURE","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12.jpg","tags":[{"id":557,"name":"ювенальна юстиція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]}]},{"id":702,"url":"robota-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687159329,"date":"19.06.2023","views":1176,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15.png","mini_image":null,"name":"Робота судів в умовах воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а прифронтові міста і села \u0026mdash; бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк війна вплинула на суди і суддів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перші місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну судова система перебувала в стані розгубленості, частина суддів із центральних та східних областей фактично перемістилася в західні регіони України, деякі судді виїхали за кордон, оформивши щорічні оплачувані відпустки або відпустки без збереження заробітної плати. Судові засідання майже не проводилися. Помічникам суддів було дозволено відповідно до наказів голів судів здійснювати роботу дистанційно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням від 24 лютого 2022 року № 9 Рада суддів України звернула увагу всіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОговтавшись від військового вторгнення росіян, на сьогодні більшість суддів перебувають на своїх робочих місцях, розглядають справи як у письмовому провадженні, так і безпосередньо в судових засіданнях, у т. ч. у режимі відеоконференцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа офіційними даними ДСА України станом на грудень 2022 року, 589 судів здійснюють правосуддя. Підсудність 169 судів змінена (\u003ca href=\"https://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\"\u003ehttps://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\u003c/a\u003e). Станом на травень 2023 року 87 судів не здійснюють правосуддя через те, що розташовані на окупованих територіях, ще 84 суди не здійснюють правосуддя з 2014 року, оскільки перебувають на непідконтрольних уряду України територіях анексованого Криму та окупованих землях Луганської та Донецької областей. 13 судів повністю зруйновані, 7 суддів і працівників суду загинули, 9 отримали поранення, 1 суддя звільнена з полону (\u003ca href=\"https://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\"\u003ehttps://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКористуючись під час воєнного стану наданими повноваженнями, Голова Верховного Суду своїми розпорядженнями змінив територіальну підсудність судів, які розташовані на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправи судів передані до інших судів, які продовжують їхній розгляд. Судді з окупованих територій відряджені до судів, до яких передаються справи, і продовжують виконувати свою роботу. Завдяки електронному суду, інтернету громадяни на окупованих територіях можуть звернутися до суду за окремим рішенням. Наразі за показниками кількості надходжень і розглянутих справ судді вийшли на довоєнний рівень роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас судді стикаються з проблемами, які пов\u0026rsquo;язані з передачею справ із судів, територіальна підсудність яких була змінена. Так, приміщення деяких судів, які розташовані на окупованих територіях або в зонах, де ведуться активні бойові дії, зазнали руйнації, майже повністю розграбовані, відсутнє серверне та технічне обладнання. Через швидку окупацію справи не встигли вивезти. В основному передача відбувається через сервери в електронному вигляді, проте не всі матеріали справ були на час окупації відскановані. Усі ці обставини призводять до того, що до судів надходять матеріали справ не в повному обсязі, що ускладнює їх розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується кримінальних справ, то вони будуть відновлюватися і розглядатися далі. Однак проблематичним є питання розгляду цивільних, адміністративних справ, оскільки процесуальне законодавство такого механізму не містить. На жаль, по тих справах, які не були розглянуті, втрачені й залишилися на окупованих територіях, необхідно подавати нові позови, і вони будуть розглядатися спочатку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож проблемним є питання з повідомленням учасників справи, які перебувають на окупованих територіях. З деякими учасниками відсутній будь-який зв\u0026rsquo;язок, їх фактичне місцезнаходження не відоме. Тому в багатьох випадках розгляд таких справ фактично зупиняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, надзвичайно гострим є питання безпекового простору в будівлях судів або поруч з ними. За рекомендацією Ради суддів України про недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги судді у випадку сигналів повітряної тривоги припиняють проводити очні судові засідання. На підставі рішення Ради суддів від 2 березня 2022 року (\u003ca href=\"https://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\"\u003ehttps://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\u003c/a\u003e) голови судів видали накази про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги на час дії воєнного стану в Україні, відповідно до яких суддям наказано зупиняти проведення судових засідань після оголошення сигналу \u0026laquo;Повітряна тривога\u0026raquo;, суддям і працівникам апарату пройти до найближчого укриття, заборонено відвідування суду громадянами. І тут перш за все виникають питання: де розташоване те укриття, як близько від будівлі суду?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдебільшого в приміщеннях судів і неподалік відсутні укриття, що позбавляє затверджені алгоритми дій під час сигналів повітряної тривоги будь-якої ефективності та сенсу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез відсутність поблизу відповідних захисних споруд і неможливість забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, відвідувачів суду робочі групи суддів не раз надавали пропозиції членам Комітету ВРУ з питань правової політики внести зміни до КАСУ, ЦПКУ, ГПКУ, зокрема із зазначенням можливості суду під час дії воєнного або надзвичайного стану розглядати справи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На цей час ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo;, який передбачає під час дії воєнного або надзвичайного стану для суду та інших учасників процесу можливість брати участь у судових засіданнях без прив\u0026rsquo;язки до конкретного приміщення (\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у зв\u0026rsquo;язку з відновленням роботи Херсонського апеляційного суду, Великоолександрівського та Нововоронцовського районних судів Вища рада правосуддя вирішила достроково закінчити відрядження суддів указаних судів. Так\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003eвідповідно до рішення ВРП від 30 травня 2023 року початок процесуальної діяльності зазначених судів визначено 12 червня 2023 року (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\"\u003ehttps://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі місто Херсон часто перебуває під шквальними обстрілами окупантів. За відсутності належно обладнаних укриттів, захисних споруд і відповідних законодавчо регульованих процедур розгляду справи поза межами приміщень судів закінчення відрядження суддів ставить під реальну загрозу життя і здоров\u0026rsquo;я працівників суду, громадян \u0026mdash; відвідувачів суду та самих суддів, а також зменшення ефективності роботи цих судів в умовах частих обстрілів, сигналів повітряної тривоги. Через ці обставини вже зараз працівники апарату вказаних судів відмовляються від повернення на свої робочі місця та звільняються, що зумовлює \u0026laquo;кадровий голод\u0026raquo; у цих судах. Таким чином, рівень здійснення судочинства вказаних судів порівняно з динамікою їх сьогоднішнього функціонування на відносно безпечних територіях країни щонайменше значно сповільниться. Хто від цього виграє? Навряд чи громадяни, які звернулися по судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯсна річ, що діяльність суду, як і багатьох інших професій в Україні, яка в мирні часи є буденною, у контексті війни потребує майже подвигу. І суд як державна інституція зобов\u0026rsquo;язаний демонструвати стійкість. Проте, окрім стійкості, має бути також ефективність від діяльності суду і турбота про життя громадян з боку держави, яка відносить себе до цивілізованого, гуманного світу, у якому життя людини \u0026mdash; найвища цінність. Адже над державою тяжіє обов\u0026rsquo;язок \u0026mdash; зробити все, наскільки це можливо, для збереження людського життя, принаймні мінімізувати загибелі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, зазначимо, що хотілося б вірити, що найближчим часом здоровий глузд переможе дисфункціональні рішення, зокрема ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo; буде проголосований та у відповідному порядку набере чинності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;результаті співпраці JustTalk і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;(учасниці\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":105,"url":"oksana-bojko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/boĭko.jpeg","name":"Оксана","surname":"Бойко","post":"Суддя Одеського окружного адміністративного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":701,"url":"komandna-vidpovidalnist-za-lashtunkami-kriminalnogo-kodeksu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686931285,"date":"16.06.2023","views":2951,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14.png","mini_image":null,"name":"Командна відповідальність за лаштунками Кримінального кодексу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні в Україні зареєстровано більш як дев\u0026rsquo;яносто тисяч кримінальних проваджень, пов\u0026rsquo;язаних з учиненням воєнних злочинів. Встановити безпосередніх виконавців усіх цих злочинів буде складно, а в деяких випадках \u0026mdash; неможливо. Особливо складно встановити осіб, які з великих відстаней здійснювали/ють обстріли цивільної інфраструктури наших міст. Більш досяжним завданням видається встановлення військових командирів / інших начальників цих виконавців і притягнення їх до відповідальності за порушення ними обов\u0026rsquo;язків з контролю за своїми підлеглими.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про застосування принципу \u003cem\u003eкримінальної відповідальності командирів та інших начальників за вчинення міжнародних злочинів їхніми підлеглими\u003c/em\u003e, закріпленого як у договірному, так і звичаєвому міжнародному праві як відповідальність за невжиття заходів контролю над підлеглими\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей принцип не слід сприймати як безумовну (\u0026laquo;автоматичну\u0026raquo;) відповідальність командирів або як колективну відповідальність вищого командування. Мова йде\u003cstrong\u003e лише \u003c/strong\u003eпро ті випадки, коли командири знають або мали б знати про те, що їхні підлеглі вчинили або мають намір вчинити злочин, і не вживають необхідних заходів для припинення або запобігання їх вчиненню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що ми не розглядаємо ситуації, у яких командир віддав наказ вчинити порушення законів і звичаїв війни, бо такі дії прямо описані в диспозиції ст.\u0026nbsp;438 Кримінального кодексу України (КК України) і їх кваліфікацію не потрібно додатково обґрунтовувати. У статті ми порушуємо питання кваліфікації дій командира, який не віддавав злочинного наказу, але і не вжив заходів, які мав би вжити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі поширеною є думка, що для іноземних командирів і начальників така модель відповідальності не передбачена КК України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Ми дотримуємося протилежної думки і далі пояснимо чому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАЧАЛЬНИКІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі змісту положень ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-86\"\u003e86\u003c/a\u003e Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (ДП\u0026nbsp;І до ЖК), випливає, що сторони, які перебувають у конфлікті, повинні припиняти серйозні порушення Женевських конвенцій або цього Протоколу, які є результатом невжиття заходів, які мають бути вжиті. Той факт, що порушення Конвенцій і цього Протоколу було вчинене підлеглою особою, не звільняє її начальників від кримінальної відповідальності, якщо вони:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- мають у своєму розпорядженні інформацію, яка повинна була б надати їм можливість дійти висновку в обстановці, що існувала на той час, що така підлегла особа вчиняє або має намір вчинити подібне порушення, і якщо\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або припинення цього порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нормі ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-87?activeTab=undefined\"\u003e87 \u003c/a\u003eДП I встановлено принцип, згідно з яким військовий командир зобов\u0026rsquo;язаний запобігати порушенням Конвенцій і Протоколу з боку підлеглих, а за потреби припиняти їх і повідомляти компетентним органам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права передбачає, що командири та інші начальники несуть кримінальну відповідальність за вчинені їхніми підлеглими воєнні злочини, якщо вони знали або мали підстави знати, що підлеглі збираються вчинити або вчиняють такі злочини, і не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для запобігання їх вчиненню або якщо такі злочини були вчинені для покарання осіб, відповідальних за них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вищезазначених нормах міжнародного гуманітарного права наведено перелік обов\u0026rsquo;язків командирів / інших начальників з контролю за своїми підлеглими. Порушення ними цих обов\u0026rsquo;язків (шляхом дії чи бездіяльності) передбачає кримінальну відповідальність за нормами міжнародного права. Залишилося встановити, чи відображена ця відповідальність у КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКК України містить розділ ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;. Стаття 438 цього розділу встановлює відповідальність за \u0026laquo;порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України\u0026raquo;. Одним з таких договорів є вищезгаданий ДП І, який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча міжнародне звичаєве право прямо не охоплюється диспозицією ст. 438 КК України, однак це не заважає враховувати звичаєві норми для тлумачення міжнародних договорів, у тому числі в контексті відповідальності начальників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15\"\u003eчастини першої\u003c/a\u003e ст. 15 Закону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo; Україна підтвердила проголошене в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4222\"\u003eст. 18\u003c/a\u003e Конституції України прагнення неухильно дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, на що свого часу звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ і пояснив, що під загальновизнаною нормою міжнародного права судам слід розуміти правило поведінки, що приймається і визнається міжнародною спільнотою держав у цілому як юридично обов\u0026rsquo;язкове\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРЕЛЕВАНТНА ПРАКТИКА ЄСПЛ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання застосовності інституту відповідальності командирів та інших начальників у національному кримінальному праві країн-членів Ради Європи було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі Milanković v. Croatia № 33351/20 від 20.01.2020 (див. п.п. 55\u0026ndash;57, 61)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаявник скаржився на те, що його засудження за воєнні злочини на підставі командної відповідальності не мало правової основи в національному чи міжнародному праві на момент їх вчинення. Європейський суд дійшов висновку, що держава не порушила Європейську конвенцію, адже принципи відповідальності начальників за воєнні злочини є визнаною звичаєвою нормою міжнародного права. У п.\u0026nbsp;75 рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що концепція \u0026laquo;командної відповідальності\u0026raquo; охоплює і політичних лідерів та інших цивільних керівників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля України це рішення важливе джерело досвіду. Воно означає, що закладений у ст. 7 Конвенції принцип nullum crimen sine lege, як і стандарт якості закону (передбачуваності, доступності та усунення свавільного його застосування, зокрема), держава не порушить, якщо командна відповідальність прямо не зазначена в її національному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗлочин підлеглого \u0026mdash; підстава відповідальності командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли мова йде про відповідальність командира / іншого начальника, у першу чергу необхідно встановити й довести ознаки злочинного діяння підлеглого. Тобто слід визначити, чи певна особа, яка перебуває в підпорядкуванні командира / іншого начальника, вчинила воєнний злочин. При цьому не має значення, чи була встановлена особа та місцезнаходження безпосереднього виконавця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національній кримінально-правовій практиці схожі ситуації трапляються, наприклад, при засудженні організатора або іншого співучасника злочину, виконавець якого продовжує уникати правосуддя, або особа виконавця не відома. Близьким до концепції відповідальності начальників є військовий злочин, передбачений ст. 426 КК України, яка окремо встановлює відповідальність військових командирів за кримінальне правопорушення, вчинене підлеглим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСклад злочину командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e протиправного діяння командира буде саме той об\u0026rsquo;єкт, на який було спрямоване діяння його підлеглого (життя і здоров\u0026rsquo;я цивільного, військовополоненого, статева свобода і недоторканість, власність тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону\u003c/em\u003e діяння командира складатиме поведінка, описана у вищенаведених нормах міжнародного права (ст. 86, 87 ДП І, норма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права), пов\u0026rsquo;язана зі злочинним результатом діяння підлеглого. Додатковими обставинами об\u0026rsquo;єктивної сторони, які необхідно встановити, є, зокрема, відносини підпорядкованості між командиром і виконавцем злочину (підлеглим).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочи\u003c/em\u003eну є особа, яка \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e керує, маючи необхідні командні (владні) повноваження для запобігання або припинення злочину чи для притягнення безпосереднього виконавця до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвторитетні дослідники міжнародного кримінального права, такі як Герхард Верле, а також Ерік Давид, у своїх роботах указують на те, що відповідальність командирів і інших начальників потрібно визначати не з повноважень de jure, а обсягу фактичного (\u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e) контролю\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e,\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e. Тобто важливо, щоб начальник був фактично здатний запобігти чи припинити правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/em\u003e діяння командира може бути у формі умислу або необережності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОсобливості суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому аспекті можливі два сценарії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник діє або бездіє з умислом на досягнення безпосереднім виконавцем злочинного результату й узгоджено з ним. У цьому випадку мова йде про співучасть командира в злочині. Кваліфікувати таке діяння необхідно за ст. 438 КК України, з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник не мав умислу сприяти виконавцю у його протиправній поведінці, але при цьому не виконав своїх обов\u0026rsquo;язків з контролю через протиправну самовпевненість або недбалість. Кваліфікація в цьому випадку має відбуватися за ст. 438 КК України як окреме самостійне кримінальне правопорушення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакладені в ст. 86, 87 ДП І і ст. 28 РС правові конструкції не виключають необережної форми вини (ст. 25 КК України). Диспозиція ст. 438 КК України також не містить положень, що виключали б таку форму вини для непоіменованих у ній інших порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвідси порушення законів і звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, за які настає кримінальна відповідальність за ст. 438 КК України, може бути вчинене не лише умисно, а й з необережності, тобто коли особа:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передбачає можливість настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, але легковажно розраховує на їх відвернення або\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не передбачає можливості настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, хоча повинна і може їх передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінці злочинної недбалості начальників і командирів у національному суді може сприяти погляд на практику, викладену в рішеннях міжнародних судів. Увага судів була прикута до визначення умов, за яких начальники мали знати про неминуче скоєння злочину. На думку Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, сучасне міжнародне звичаєве право дозволяє презюмувати існування так званої \u0026laquo;поінформованої недбалості\u0026raquo; начальників, якщо начальник має інформацію, яка могла б звернути його увагу на скоєння правопорушень підлеглим\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГерхард Верле звертає увагу на те, що дуже важливо визначити, чи міг начальник мати інформацію про скоєння злочину його підлеглим. Він допускає, що стосовно цивільних начальників існують більш м\u0026rsquo;які умови, ніж військових. Як зазначає Верле, на відміну від командирів для цивільного начальника винного незнання недостатньо, потрібно, щоб начальник свідомо проігнорував інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли чи мали намір вчинити такі злочини (див. виноску на джерело нижче, ар. 263\u0026ndash;264).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожим чином описує субʼєктивну сторону діяння командирів і інших начальників Ерік Давид. У своїй роботі \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo; він зазначає, що міжнародні кримінальні трибунали виділяють низку складових елементів цієї відповідальності, серед яких є такі, що стосуються субʼєктивної сторони злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про правопорушення або здатність дізнатися про нього без врахування презумпції juris tantum у тому, що начальник знає про правопорушення, вчинені його підлеглими. Відповідальність начальника за дії своїх підлеглих не є об\u0026rsquo;єктивною відповідальністю, остання настає лише тоді, коли доведено, що начальник знав чи мав підстави знати про них;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про скоєні правопорушення повинно доводитися в кожному конкретному випадку з урахуванням критеріїв: кількість, тип і масштаб правопорушень, кількість учасників, місце та час скоєння правопорушень тощо. Можливе використання непрямих доказів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДСУМОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи оглянули лише ключові підходи нормативного регулювання та напрацювання авторитетних дослідників міжнародного кримінального права щодо відповідальності командирів і інших начальників, у тому числі у випадку дій з необережності. Детальне опрацювання цієї теми потребує окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактична реалізація в національному судочинстві інституту відповідальності командирів і інших начальників за невиконання обов\u0026rsquo;язків з контролю за дотриманням їхніми підлеглими законів і звичаїв війни сприятиме якнайкращій превенції воєнних злочинів, оскільки \u0026laquo;піднімає\u0026raquo; таку превенцію на системний рівень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне право через застосування ст. 438 КК України надає достатні можливості для переслідування порушень норм ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949, вчинених умисно або з необережності військовими командирами й іншими начальниками, і, таким чином, дозволяє вживати системних заходів для запобігання таким злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Див. норму 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права, ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. наприклад тут: \u003ca href=\"https://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\"\u003ehttps://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. № 13 \u0026laquo;Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;, ар. 258\u0026ndash;259.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;. У своїх висновках Верле покликається на справу \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́et al.\u0026raquo; МТКЮ (Апеляційна палата), рішення від 20.02.2020 р., абз. 229; \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́ et al.\u0026raquo; МТКЮ (Судова палата), рішення від 06.11.1998 р., абз. 388; \u0026laquo;Prosecutor v. Bagilishema\u0026raquo; МТР (Апеляційна палата), рішення від 03.06.2002 р., абз. 35.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":102,"url":"andrij-yakovlev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yakovlєv.jpeg","name":"Андрій","surname":"Яковлєв","post":"Адвокат, керуючий партнер АО «Амбрела», експерт РЦПЛ","text":""},{"id":103,"url":"maksim-timochko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/timochko.jpg","name":"Максим","surname":"Тимочко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""},{"id":104,"url":"vladislav-rudenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rudenko.jpeg","name":"Владислав","surname":"Руденко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":699,"url":"provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686221960,"date":"08.06.2023","views":1363,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.png","mini_image":null,"name":"Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eUkrainian Legal Advisory Group\u003c/a\u003e (ULAG) розпочинає співпрацю в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини. Цей матеріал є першим із серії, тож запрошуємо стежити за нашими оновленнями та долучатись до дискусії в різних форматах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід початку агресії росії на території України у 2014 році відбуваються десятки судових проваджень щодо воєнних злочинів російської федерації. Більшість з них \u0026mdash; так звані заочні, тобто за відсутності обвинуваченого (in absentia).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що більшість потерпілих залишилася без можливості вибору процедури, за якою розглядатиметься кримінальне провадження щодо найтяжчих злочинів проти них, на сьогодні не досліджувалося ставлення суспільства до заочних проваджень. Проте, як зрозуміло зі спілкування з потерпілими, очевидно, вони очікують реального покарання та фізичної присутності обвинувачених у залі суду. Коли ми розглядаємо процес in absentia, а особливо в справах щодо воєнних злочинів російської армії та під час війни, яка триває на території нашої держави, важливо визначити основну мету та завдання цього процесу. І крізь їх призму аналізувати проблеми, недоліки та інші питання. Основним завданням будь-якого кримінального провадження (як звичайного, так і спеціального) є справедливий розгляд справи та відповідно забезпечення права на захист обвинуваченого, змагальність, рівні можливості в наданні сторонами суду своїх доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому важливо дивитися на спеціальне провадження саме через таку призму? Останнім часом у суспільстві, а також у середовищі українських правників лунають заклики до якнайшвидшого засудження всіх російських злочинців, отримання великої кількості обвинувальних вироків найближчим часом і визначення покарання як основної мети. Оскільки багато українців, у тому числі ті, хто обіймає посади суддів, прокурорів, слідчих, втратили дім, близьких, нормальне життя тощо, такі настрої зрозумілі. Проте на сьогодні така тенденція стала певною рисою державної політики України, яка є відповіддю на суспільний запит на справедливість. Але дуже важливо як такий запит трактується, так і якої саме справедливості шукають потерпілі. Ми переконані, що правоохоронці та судді повинні керуватися основними принципами правосуддя під час розгляду таких справ, абстрагувавшись від страшних умов війни, у яких відбувається правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також гратиме на користь захисту українців, потерпілих від цих злочинів, тому що належним чином проведене досудове та судове розслідування мінімізує ризики перегляду справи, її оскарження та скасування вироків у зв\u0026rsquo;язку з неналежним дослідженням доказів, упередженістю та неповнотою дослідження, а також встановленням у майбутньому можливих порушень прав людини Україною в ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо кажуть самі потерпілі про процедури in absentia? Як уже було зазначено, офіційних досліджень із цього питання немає, тому ми базуємося на інформації від потерпілих, яких представляє Українська правова консультативна група (далі \u0026mdash; УПКГ). УПКГ уже більше як п\u0026rsquo;ять років працює з потерпілими від воєнних злочинів рф в Україні як на національному рівні, так і в міжнародних судах. Більшість юристок УПКГ і колег з інших громадських організацій, які займаються захистом потерпілих від воєнних злочинів, повідомляють про низький рівень упевненості в притягненні злочинців до відповідальності, у тому числі їх фізичному затриманні. У зв\u0026rsquo;язку з цим задля пошуку реального та ефективного захисту багато потерпілих, які виїхали за кордон, роздумують над зверненням до органів правопорядку країн перебування з метою розгляду їхніх справ за процедурою універсальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень за підозрою російських військовослужбовців у вчиненні воєнних злочинів після 24 лютого 2022 року відбуваються так само in absentia. Основною зміною є масштаби. Станом на 17 квітня 2023 року було зареєстровано близько 80 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, учинених росіянами. Специфічною суттєвою зміною є те, що після повномасштабного вторгнення безпрецедентна кількість країн допомагає Україні не тільки військовою зброєю, але і юридичною. З державою працює багато міжнародних юристів та експертів, які приносять міжнародне право та міжнародні підходи до розслідування в Україну. У цьому контексті важливо, щоб українські правоохоронці та судді були готові застосовувати згадані стандарти та міжнародне право, адже переважно це норми прямої дії, які підлягають застосуванню, якщо питання, які вони регулюють, не врегульовані в національному законодавстві або суперечать їм. Проте на сьогодні все ще спостерігається фокусування на національному законодавстві, нерозуміння, як застосовувати міжнародне право, навіть попри те, що стаття 438 ККУ є бланкетною та не дає зрозумілих відповідей слідчим і прокурорам щодо належної кваліфікації тих чи інших міжнародних злочинів, з розслідуванням яких вони зіткнулися вперше після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає чіткий перелік стандартів розгляду таких справ, серед яких, до прикладу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд повинен відкласти розгляд, якщо особиста присутність обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковою або є підстави вважати, що в нього виникли перешкоди для явки.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКоли справа обвинуваченого розглядається in absentia, докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати на цей процес.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення, ухвалене in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОсоба, справа якої була розглянута in absentia і якій не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, який дозволяє їй переглянути справу як у питаннях права, так і в питаннях факту.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцедури in absentia можуть вважатися законними та справедливими, лише якщо вони передбачають гарантії, визначені міжнародним правом. Проте, незважаючи на представленість міжнародних експертів в Україні та кількість проведених навчань для національних слідчих, прокурорів та суддів, досі на практиці останні нерідко демонструють нерозуміння застосування міжнародного права та стандартів і продовжують фокусуватися на національному законодавстві, яке в багатьох моментах не базується на підходах, орієнтованих на потерпілих, і містить травмівні та застарілі підходи. Зокрема, це стосується проведення неповних і повторних, тобто ретравмівних допитів потерпілих, що в таких провадженнях зазвичай відбувається дистанційно у зв\u0026rsquo;язку з перебуванням потерпілих на територіях, непідконтрольних Україні, або за кордоном; призначення судово-медичних експертиз через тривалий час після події злочину, зокрема у справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом; неналежного повідомлення підозрюваних у межах спеціального провадження; відсутності підходів та інструментів документування та зберігання доказів з відкритих джерел; нерозуміння кваліфікації різних видів воєнних злочинів, посилання на які містяться в статті 438 ККУ. Усе це має вирішальну роль у спеціальних провадженнях, тому дуже важливо розуміти необхідність застосування найкращих практик інших країн і міжнародного права, замість того щоб пріоритезувати національні процедури, які більш звичні та зрозумілі, але застарілі та неефективні щодо найтяжчих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим під час спеціальних проваджень є забезпечення додаткових гарантій для підозрюваного, який у зв\u0026rsquo;язку з природою таких проваджень позбавлений деяких з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНФОРМУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПІДОЗРЮВАНОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні суди одностайно наголошують, що держава зобов\u0026rsquo;язана застосувати всі наявні засоби, щоб підозрюваний був належним чином поінформований про кримінальне провадження проти нього. Це відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини (Sanader v Croatia, Sejdoviс v Italy, Stoyanov v Bulgaria), Комітету ООН з прав людини (Мбенге проти Заіру) та Міжнародного кримінального суду (справа проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до національного законодавства спеціальне провадження може здійснюватися тільки щодо особи, яка набула статусу підозрюваного. Проте особа може набути такий статус, лише коли вжито всіх належних заходів для вручення їй повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі повідомлення особи здійснюється шляхом розміщення на офіційних сайтах відповідних державних органів, що лише накладає додаткові ризики на потерпілих осіб, оскільки їхні персональні дані підлягають опублікуванню. Органи правопорядку також інформують підозрюваних осіб шляхом повідомлень у месенджери за їхнім номером телефону або їхніх родичів, через персональні сторінки в соціальних мережах тощо. Проте в деяких випадках отримання таких повідомлень і підтвердження приналежності мобільних номерів не відображається належним чином у матеріалах кримінального провадження, що може мати вплив на допустимість таких доказів. Тому тут дуже важливо застосовувати міжнародні стандарти документування електронних доказів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцеси ускладнюються також довгоочікуваним і зрозумілим розірванням дипломатичних відносин між росією та Україною, що позбавляє Україну можливості інформувати особу про відкрите проти неї кримінальне провадження шляхом запиту на міжнародну правову допомогу та інших правових засобів. Якщо відверто, росія і до повномасштабного вторгнення не співпрацювала через міжнародні врегульовані процедури, проте українська сторона хоча б мала можливість виконати все, що від неї залежить. Відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з росією також унеможливлює надсилання повідомлень про відкрите кримінальне провадження. Повідомлення шляхом вручення повістки захиснику підозрюваного може викликати питання, оскільки захисник у таких справах часто направлений через систему центрів БВПД і не має договору про надання правової допомоги з клієнтом, а відповідно й можливості належним чином комунікувати з ним та інформувати його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудовий контроль за спеціальним досудовим розслідуванням також викликає певні питання. З огляду на масштаби злочинів і кількість кримінальних проваджень, а також бойові дії, які тривають, слідчі судді, ухвалюючи рішення про здійснення такого провадження, часто вважають, що немає потреби в перевірці даних, що особа виїхала на територію росії, або що є дані, які підтверджують оголошення в міжнародний розшук чи що особа переховується від органів слідства. Така суспільна \u0026laquo;очевидність\u0026raquo; цих ознак та невстановлення їх у межах конкретних кримінальних проваджень може призвести до питання законності призначення таких проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАВО НА ПЕРЕГЛЯД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк згадано вище, Резолюція КМ РЄ № (75)11 наголошує на важливості забезпечення оскарження вироку. В українському законодавстві досі не врегульоване питання надання обвинуваченому права на оскарження вироку в справі, розглянутій за його відсутності. Це спричиняє додаткові ризики визнання порушення прав сторони процесу, що є ключовим і має особливості в справах, які розглядаються в спеціальному провадженні. Це також матиме травмівний вплив на потерпілих, які проходять через важкі процеси кримінальних проваджень, слідчих дій, уваги медіа та постійних спогадів про травму. Можна тільки уявити, як на них вплине те, що через багато років вирок у їхній справі може бути визнаний таким, що винесений з порушенням стандартів справедливого розслідування. І це на додаток до того, що ніхто не скасує воєнних злочинів і болю, яких вони пережили. Тому це відповідальність органів правопорядку та суддів забезпечити якісне та реальне правосуддя, а не лише швидкі та проміжні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, масштаби злочинів рф і кількість кримінальних проваджень in absentia вимагають якнайшвидшої побудови законних і таких, що базуються на міжнародних підходах, стратегій розслідування й належного законодавства. Хоча КПК й передбачає можливість спеціального розслідування, потрібно розуміти, що з огляду на наявні ризики для забезпечення справедливого правосуддя, особливо в контексті кримінальних проваджень щодо розслідування міжнародних злочинів, провадження in absentia не є поширеною практикою серед розвинених правових систем країн Європи та Африки, до прикладу. Такий підхід також застосовується Міжнародним кримінальним судом. Процедура розгляду справ in absentia, без присутності обвинуваченого, надає широкий простір для зловживань, зокрема в контексті демонстрації статистичних даних про кількість обвинувальних вироків у таких справах. Але ми повинні розуміти, що це відбувається шляхом зниження якості правосуддя та часткового нехтування очікуваннями та інтересами потерпілих, як було зазначено вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючем до розв\u0026rsquo;язання наведених проблемних питань повинні стати структурні зміни в системі правосуддя за міжнародні злочини, які дозволять посилити національну систему міжнародним досвідом та інструментами. Серед них пріоритезація та докладання зусиль для проведення проваджень за участю обвинувачених, незастосування автоматично спеціальних проваджень в усіх справах щодо найтяжчих злочинів, ратифікація Римського статуту заради співпраці з іншими країнами та впровадження необхідних стандартів правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e результаті співпраці JustTalk і \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e (учасниці \u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/pgo_gov_ua/11300\"\u003ehttps://t.me/pgo_gov_ua/11300\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":101,"url":"irina-kapalkina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kapalkina.jpeg","name":"Ірина","surname":"Капалкіна","post":"адвокатка потерпілих від СНПК ULAG","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":698,"url":"robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685707184,"date":"02.06.2023","views":2193,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.jpg","mini_image":null,"name":"Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТривала неспровокована агресія рф проти України, від якої продовжує потерпати країна, обов\u0026rsquo;язково стане предметом військового трибуналу. Задля цього вже документуються всі факти. З 2014 року органи кримінальної юстиції працюють над збиранням доказів і притягненням до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. При цьому воєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення заборон, що встановлені в договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Водночас воєнні злочини є одним з видів міжнародних злочинів, як і злочини проти людяності, злочини агресії та геноцид, на які поширюється універсальна юрисдикція.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективним інструментом у цьому процесі виступає діяльність спільної слідчої групи (англ. Joint Investigation Team, JIT, далі \u0026mdash; ССГ) як специфічної форми міжнародно-правової допомоги в кримінальних провадженнях і міжнародної підтримки України в період воєнного стану. Варто зазначити, що особливого значення діяльність ССГ набула не лише в процесі здійснення розслідування діяльності злочинних організацій і транснаціональної організованої злочинності, але й під час документування міжнародних злочинів. Початок неоголошеної війни рф проти України у 2014 році та як один із численних наслідків \u0026mdash; збиття малайзійського пасажирського літака Boeing 777 рейсу MH17 став предметом розслідування ССГ. До її складу ввійшли представники України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі висновки за результатами діяльності ССГ оприлюднив Генеральний прокурор \u003ca href=\"https://www.facebook.com/AndriyKostinUa\"\u003eАндрій Костін\u003c/a\u003e. Він зазначив, що до трагедії рейсу MH17 причетне найвище керівництво рф. Саме президент країни-агресора віддав злочинний наказ здійснити постачання озброєння угрупованням квазіреспублік \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа MH17 \u0026mdash; це яскравий приклад якісної роботи членів ССГ у розслідуванні надзвичайно складного з криміналістичного погляду злочину. Він має власну специфіку обстановки вчинення, слідової картини та тактики проведення слідчих дій. Водночас вісім років, які знадобилися для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, більш ніж виправдані. Перш за все це пояснюється складністю процесу збирання доказів, відтворення картини події, ідентифікації тіл загиблих з одночасним дотриманням прав людини не лише на національному, але й міжнародному рівнях. Результат \u0026mdash; ухвалення суддями Окружного суду Гааги вироку та засудження до довічного ув\u0026rsquo;язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Леоніда Харченка за збиття літака рейсу MH17, що забрало життя 298 мирних людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАТИСТИКА ВЧИНЕНИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, АГРЕСІЇ ТА ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року гібридна війна набула статусу відкритої військової агресії, свідком якої стало не лише українське суспільство, але й уся світова спільнота. За даними \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eОфісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; ОГП), на середину квітня 2023 року зареєстровано \u003cstrong\u003e86\u0026nbsp;820 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eагресії \u003c/strong\u003eта \u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e, серед яких: 1) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК); 2) планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК); 3) пропаганда війни (ст. 436 КК). Водночас зафіксовано \u003cstrong\u003e17\u0026nbsp;128 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпроти основ національної безпеки України,\u003c/strong\u003e відомості про які також внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР). Серед них, зокрема: 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); 2) державна зрада (ст. 111 КК); 3) колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК); 4) пособництво державі агресору (ст. 111-2 КК); 5) диверсія (ст. 113 КК). У магістральній справі щодо агресії рф, за даними ОГП, уже фігурують 647 підозрюваних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, для пересічного українця дивність ситуації полягає в тому, що злочини проти України, вчинені особами, які віддають злочинні накази, потребують тривалої та кропіткої роботи зі збирання доказів і документування виявлених фактів. Справді, кожен злочин має бути повно та всебічно розслідуваний і належно задокументований у межах кримінальних проваджень. Ці провадження можуть мати статус як національних, так і міжнародних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ EUROJUST СПІЛЬНОЇ СЛІДЧОЇ ГРУПИ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/\"\u003eEurojust\u003c/a\u003e (європейське агентство, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС) наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства. Сьогодні понад 20 країн, включаючи 14 держав-членів ЄС, розпочали національні розслідування основних міжнародних злочинів, імовірно скоєних в Україні, або на основі принципу громадянства чи пасивної правосуб\u0026rsquo;єктності (за умови, якщо злочинець або потерпілий мають громадянство держави-члена ЄС), або на основі універсальної юрисдикції. Eurojust сприяє координації цих національних зусиль слідчих, організовуючи зустрічі між усіма країнами, які проводять розслідування. Країни, які не є учасниками ССГ, можуть відкривати окремі справи в Eurojust, а деякі з них можуть приєднатися до ССГ пізніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ березня 2022 року Eurojust надає значну підтримку ССГ. Так, за ініціативи Генерального прокурора Литви, Міністра юстиції і Генерального прокурора Польщі та Генерального прокурора України 25 березня 2022 року була підписана угода про створення ССГ в Україні. Її розробляв і вносив до неї зміни Eurojust. Наразі до складу вказаної групи приєдналася Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Додатково між членами групи та Міністерством юстиції США в березні цього року підписано Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме посиленню співпраці та забезпечить пряму комунікацію й дотримання процедур міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловна мета групи \u0026mdash; забезпечити належний обмін інформацією та сприяти розслідуванню міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, злочинів проти людяності, агресії та геноциду, які вчинено проти України. У межах роботи ССГ відбувається активна співпраця з командою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС) Каріма Хана відповідно до положень Римського статуту, який приєднався до ССГ як учасник у квітні 2022 року. З метою забезпечення міжнародної співпраці з МКС, який у 2022 році направив в Україну групу слідчих, судових експертів у межах польової місії, законодавець змінив КПК, додавши окремий \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2236-20#Text\"\u003eрозділ\u003c/a\u003e IX-2. Серед іншого, передбачена можливість проведення процесуальних дій на території України іншими працівниками Офісу МКС у разі делегування прокурором МКС повноважень і за погодженням з Генеральним прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правову та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які також розпочали розслідування окремих злочинів. Так, Eurojust надає \u003cstrong\u003eтехнічну\u003c/strong\u003e та \u003cstrong\u003eлогістичну \u003c/strong\u003eпідтримку ССГ шляхом забезпечення, наприклад, технічними засобами, необхідними для ефективної роботи групи (телефони, ноутбуки, сканери та принтери), \u003cstrong\u003eфінансову підтримку\u003c/strong\u003e \u0026mdash; відшкодування витрат на проїзд, проживання, усний і письмовий переклад документів тощо, а також \u003cstrong\u003eаналітичну \u003c/strong\u003eпідтримку, структуруючи наявну інформацію та докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eБАЗА ДАНИХ CORE INTERNATIONAL CRIMES EVIDENCE DATABASE: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ ССГ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує утворення Eurojust бази даних \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/ciced-leaflet.pdf\"\u003eCore International Crimes Evidence Database\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; CICED), яка є спеціально розробленою базою даних для зберігання та аналізу доказів міжнародних злочинів. CICED покликана підтримувати національні й міжнародні розслідування, а в майбутньому не має обмежуватися війною в Україні і може слугувати базою для обробки відомостей щодо будь-якого іншого збройного конфлікту, який розслідує партнер Eurojust. Справді, результати розслідування, які охоплюють тисячі подій, незліченну кількість доказів, що фіксуються різними мовами, показання великої кількості свідків і жертв, що розкидані по значній кількості юрисдикцій, потребують належної консолідації та аналітичної обробки задля надання доступу всім учасникам процесу розслідування (правоохоронцям, судам, МКС, неурядовим організаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Eurojust не збиратиме самостійно докази, а лише консолідуватиме та оброблятиме їх. CICED може містити цифрові докази і відомості про вчинені злочини, зокрема фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, супутникові знімки та знімки з дронів, показання свідків і потерпілих, медичні, криміналістичні та військові результати досліджень, відомості про окремі речові докази тощо. Eurojust забезпечує зберігання всіх матеріалів у повній відповідності до вимог із захисту даних, які діють у ЄС. Аналітична обробка цих даних сприятиме посиленню координації національних і міжнародних розслідувань, алгоритмізації пошуку та обробці конкретних доказів (даних), пов\u0026rsquo;язаних з певним злочином чи місцем події, демонструватиме окремі недоліки доказової бази та має сприяти усуненню вад зі здійсненням паралельних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCICED сприятиме наданню тактичних і стратегічних рекомендацій з кримінального переслідування, обміну доказами та інформацією про основні міжнародні злочини. Не менш важливим завданням, яке розв\u0026rsquo;язує CICED, є уникнення повторної віктимізації жертв злочинів через неодноразові допити в різних провадженнях. Подання до CICED відомостей, отриманих у межах розслідувань, здійснюється на добровільній основі та з дозволу відповідного органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом активної міжнародної співпраці України є створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine, далі \u0026mdash; ICPA). Основна мета \u0026mdash; підтримка та вдосконалення розслідувань злочинів агресії шляхом отримання ключових доказів агресії. ICPA буде невід\u0026rsquo;ємною частиною наявної підтримки Eurojust у межах діяльності ССГ щодо України. Це надасть країнам-партнерам змогу отримати додаткову логістичну, фінансову та оперативну підтримку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ССГ: НАЦІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust окремо надає і \u003cstrong\u003eюридичну підтримку\u003c/strong\u003e зацікавленим сторонам. До прикладу, Eurojust брав участь у процесі підготовки угоди про створення ССГ в Україні та подальших змін до неї. Варто зазначити, що Україна є учасником низки міжнародних договорів, що регламентують діяльність ССГ у загальних кримінальних провадженнях, які не стосуються міжнародних злочинів чи злочину агресії. Наприклад, ідеться про такі документи: 1) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518#Text\"\u003eДругий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах\u003c/a\u003e (стаття 20) (далі \u0026mdash; Другий додатковий протокол); 2) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003eКонвенція ООН проти корупції\u003c/a\u003e (стаття 49); 3) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності\u003c/a\u003e (стаття 19); 4) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text\"\u003eКонвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин\u003c/a\u003e (стаття 9) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust має досить широкий досвід створення та координації роботи спільних слідчих груп задля розслідування злочинів. Вказаний позитивний досвід консолідовано в посібнику \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/joint_investigation_teams_practical_guide_2021_en.pdf\"\u003eJoint Investigation Teams practical guide\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;,\u003c/span\u003e у якому визначено, що ССГ \u0026mdash; це інструмент міжнародної співпраці, одна з форм надання міжнародної правової допомоги, яка заснована на угоді між компетентними органами \u0026mdash; як судовими (суддями, прокурорами та слідчими суддями), так і органами правопорядку \u0026mdash; двох або більше держав, на обмежений термін і з конкретною метою проведення кримінальних розслідувань в одній або кількох залучених державах. Зауважимо, що найкращі європейські практики створення та діяльності ССГ базуються на застосуванні статті 20 Другого додаткового протоколу. Ця норма найбільш детально визначає значну частину ключових аспектів, які мають бути враховані в процесі створення та діяльності вказаних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай за потреби здійснити спільне розслідування певного злочину сторони керуються типовою (модельною) угодою, яку у 2003 році було затверджено \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LT/TXT/?uri=CELEX:32003H0523(01)#document1\"\u003eРекомендацією\u003c/a\u003e. Ця модель є комплексною та гнучкою, що дозволяє її адаптувати до конкретних обставин кожної справи. \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eФахівці експертно-консультативної групи\u003c/a\u003e наголошують, що питання укладання угоди з компетентними органами заінтересованих іноземних держав про створення слідчої групи, а також визначення в такій угоді повноважень групи та строку, на який вона створюється, не передбачено чинним КПК, як і \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєктом № 7330\u003c/a\u003e, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Автори \u003ca href=\"https://rm.coe.int/16806f720a\"\u003eПосібника\u003c/a\u003e про ССГ Йошт Єсенічник та Аленка Загмайстер Ранзінгер, відряджений прокурор від держави-члена ЄС, вказують, що все ж угода про створення ССГ є міжнародним договором і її слід ним вважати. Це важко оцінити крізь призму вітчизняного законодавства, зокрема \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text\"\u003eЗакону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк правило, у тексті угоди про створення ССГ особлива увага приділяється меті її створення, територіям, де вона матиме юридичну силу, а також порядку організаційно-технічного забезпечення діяльності відповідної групи. В угоді обов\u0026rsquo;язково визначаються керівники, члени та учасники групи, у тому числі встановлюються повноваження відряджених членів. Як правило, визначається порядок здійснення консультацій та узгодження діяльності між членами команди, окремі спеціальні домовленості тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливе значення для результатів роботи групи має регламентація процесу збору та розкриття інформації чи доказів, обмін та доступ до них окремими членами групи, у тому числі порядок отримання або розкриття відповідних доказів іншій країні, не державі-учаснику угоди. Текст модельної угоди пропонує широкий спектр можливостей для сторін-учасників, зокрема в питаннях обміну та збирання інформації. До прикладу, у розділі 12 модельної угоди встановлюється, що за погодженням сторін і наявності дозволу в законодавстві відряджені члени можуть проводити розслідування, вимагати проведення заходів, поширювати інформацію, зібрану групою, носити / використовувати зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне процесуальне законодавство характеризується певною неврегульованістю окремих механізмів і процедур, пов\u0026rsquo;язаних зі створенням і діяльністю ССГ. Незважаючи на активне використання такого механізму, як ССГ, чинне кримінальне процесуальне законодавство України потребує подальшого вдосконалення. Зауважимо, що до \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєкту № 7330\u003c/a\u003e, який розглядає Верховна Рада України, висловила зауваження \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eЕкспертно-консультативна група\u003c/a\u003e Ради Європи з підтримки ОГП, і їх потрібно врахувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК допускає лише можливість створення ССГ, але не регламентує порядок її діяльності. Так, ст. 571 КПК встановлює, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися ССГ. Законодавець передбачив, що питання створенням ССГ опікується (розглядає і вирішує) ОГП. Але ініціатором такого питання має виступати слідчий орган досудового розслідування України, прокурор України чи компетентні органи іноземних держав. Таке звернення оформлюється у вигляді \u003cstrong\u003eзапиту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім законодавчих особливостей, варто звернути увагу на практичні проблеми, які супроводжують процес розкриття та розслідування міжнародних злочинів, учинених в умовах російської агресії, які мають особливу складність, детерміновану низкою факторів. \u003ca href=\"https://www.unian.ua/war/kerivnik-departamentu-viyni-ofisu-genprokurora-yuriy-byelousov-cherez-tisyachi-provadzhen-mi-bachimo-spilniy-pocherk-rosiyan-svidomiy-namir-znishchiti-ukrajinciv-12163986.html\"\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/a\u003e пояснює, що, окрім організаційних питань, пов\u0026rsquo;язаних з координацією слідчих і оперативних працівників, виникає низка проблем з гарантуванням безпеки для самих правоохоронців і саперів, оскільки території, де працюють групи, або заміновані, або розташовані біля лінії фронту і перебувають під постійним обстрілом. Військовослужбовці рф, покидаючи окуповані території, мінували дороги, будівлі, транспорт, іграшки і вбитих людей, що потребує особливих заходів з гарантування безпеки в процесі роботи самої групи та інших учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі складнощі виникають у процесі фіксації та вилучення речових доказів, ексгумації тіл вбитих і проведення експертних досліджень (наприклад, судово-медичних), що в умовах війни тривають не один місяць. Іншою проблемою, яка потребує значних зусиль і часу, є встановлення місця перебування свідків і потерпілих та організація їх подальшої участі у слідчих діях (наприклад, допиті, освідчуванні та проведенні слідчого експерименту тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСитуація з деокупацією Збройними Силами України окремих територій демонструє надзвичайно складну обстановку, у якій мають працювати працівники органів правопорядку, члени ССГ, залучаючи слідчо-оперативні та слідчо-криміналістичні групи. Складність полягає, по-перше, у специфіці самого місця події, а це зруйновані будівлі, у тому числі багатоповерхівки, транспортні засоби, катівні та місця незаконного ув\u0026rsquo;язнення, знищена військова техніка та машини, місця масових поховань, кожне з яких диктує типову слідову картину, відповідну тактику проведення слідчих дій, збирання та фіксування доказів, залучення відповідних фахівців (судово-медичних експертів, саперів і спеціалістів-вибухотехніків, спеціалістів з аеророзвідки тощо) та забезпечення безпеки членів слідчих груп, їх перебування у відрядженні (проживання, харчування тощо). По-друге, слідчі групи мають бути належним чином забезпечені тактичними рекомендаціями, технічними засобами й знаряддями (транспортні засоби, пересувні криміналістичні лабораторії та криміналістичні валізи, техніка для фото- та відеофіксації, квадрокоптери та дрони, ноутбуки, освітлення, рефрижератори, пакувальні матеріали, спеціальний одяг і допоміжні матеріали тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей стан справ змусив органи правопорядку працювати не лише в надскладних умовах, але й налагоджувати та організовувати безпечну та ефективну роботу слідчо-оперативних груп, отримуючи практичний досвід безпосередньо на \u0026laquo;землі\u0026raquo;. Справді, окремі склади злочинів, не лише міжнародних, але й злочинів проти основ національної безпеки, до 2014 року вважалися такими, що не застосовувалися в українських реаліях. Утім, правозастосовна дійсність зазнала безповоротних змін, а склади злочинів, що містяться у ст. 438-440 КК, мають бланкетний характер і відсилають до міжнародних договорів. Вони мають отримати комплексні методики розслідування з відповідною процесуальною підтримкою у вигляді типових документів, рекомендованих дій тощо. На жаль, чинне кримінальне законодавство не відповідає договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праву. Ці недоліки мають бути усунуті за допомогою або ухвалення законопроєкту № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e7290 від 15 квітня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року,\u003c/span\u003e або підписання уже ухваленого закону № \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67804\"\u003e2689 від 27 грудня 2019\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте навіть у таких умовах законодавчої невизначеності триває процес розслідування вчинених серйозних міжнародних злочинів, у тому числі воєнних. А національна криміналістична наука починає напрацьовувати тактичні рекомендації з розкриття та розслідування міжнародних та воєнних злочинів. Наприклад, існує \u003ca href=\"https://censs.org/wp-content/uploads/2020/05/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%9C%D0%9A%D0%A1.pdf\"\u003eПосібник зі збору доказів для Міжнародного кримінального суду та документування міжнародних злочинів\u003c/a\u003e. Окрім того, міжнародна спільнота вже активно використовує окремі стратегічні рекомендації, як \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2022/02/11489-FMC-Mass-Graves-Project-UKRAINE-V3.0-HI-RES.pdf\"\u003eБорнмутський протокол про захист і розслідування масових поховань\u003c/a\u003e, який було підготовлено на підставі вивчення матеріалів масових поховань у колишній Югославії, \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2018/10/icmp-st-aa-857-1-doc-guidelines-for-first-response-at-grave-or-body-disposal-locations.pdf\"\u003eКерівництво для першого реагування: охорона відомих або ймовірних місць поховання чи захоронення тіл\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Publications/MinnesotaProtocol.pdf\"\u003eМіннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://eaaf.org/wp-content/uploads/2020/11/EAAF-Forensic-Guide-for-the-investigation-recovery-and-analysis-of-human-skeletal-remains.pdf\"\u003eПосібник для судових експертів з розслідування, вилучення та аналізу скелетних останків людини\u003c/a\u003e тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, активна міжнародна підтримка України, діяльність спільної слідчої групи та низки міжнародних організацій у процесі розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права забезпечує підґрунтя та належну доказову базу для притягнення до кримінальної відповідальності міжнародних злочинців.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":100,"url":"anna-reznikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/ganna-reznikova.jpg","name":"Анна","surname":"Резнікова","post":"к. ю. н., старша юристка практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":697,"url":"lyubij-mene-haknuli-etichni-pitannya-yaki-porushue-ukrainska-kiberoperatsiya-proti-druzhin-rosijskih-vijskovih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685529651,"date":"31.05.2023","views":821,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.jpg","mini_image":null,"name":"«Любий, мене хакнули»: етичні питання, які порушує українська кібероперація проти дружин російських військових","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторка: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРіанон Нілсен (Rhiannon Neilsen), докторантка Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету (США)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u0026ldquo;Honey, I\u0026rsquo;m Hacked\u0026rdquo;: Ethical Questions Raised by Ukrainian Cyber Deception of Russian Military Wives (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/86548/honey-im-hacked-ethical-questions-raised-by-ukrainian-cyber-deception-of-russian-military-wives/\"\u003e\u003cem\u003e18.05.2023, JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПримітка редактора JustSecurity:\u003c/em\u003e ця стаття є шостою частиною нашого \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/values-in-foreign-policy/\"\u003eсимпозіуму\u003c/a\u003e \u0026laquo;Цінності у зовнішній політиці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Тут лише мала частина цієї \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eісторії\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Наприкінці березня 2023 року \u003ca href=\"https://informnapalm.rocks/\"\u003eInformNapalm\u003c/a\u003e повідомив, що \u0026laquo;\u003ca href=\"https://t.me/cyberResistanceUA\"\u003eУкраїнський кіберспротив\u003c/a\u003e\u0026raquo;, хактивістська організація, пов\u0026rsquo;язана з урядом України, успішно зламала та відстежила електронну пошту полковника ВПС РФ Атрощенка Сергія Валерійовича. Окрім збору інформації з електронних листів полковника, хактивісти видали себе за російського офіцера 960-го десантно-штурмового авіаційного полку (яким командував Атрощенко) та ініціювали розмову з дружиною Атрощенка. Для стислості будемо називати цю кампанію \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою серії електронних листів хактивісти переконали дружину полковника організувати \u0026laquo;сюрприз\u0026raquo; \u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-16\"\u003eпатріотичну фотосесію\u003c/a\u003e\u0026raquo;. На фото зображені \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-22\"\u003eдванадцять дружин\u003c/a\u003e у парадній формі своїх чоловіків \u0026mdash; російських офіцерів, при цьому чітко видно звання та медалі. Також видно російські \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-25\"\u003eлітаки\u003c/a\u003e з намальованим на них \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-24\"\u003eсимволом \u0026laquo;Z\u0026raquo;\u003c/a\u003e на знак підтримки війни в Україні. Використовуючи розвіддані з відкритих джерел, зокрема фотографії з \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/7-1.jpg\"\u003eноворічної вечірки\u003c/a\u003e в полку, українські хактивісти змогли встановити особи російських льотчиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо те, що ціллю кібероперації було обрано саме полковника, а не просто російського офіцера. Атрощенко \u0026mdash; потенційний воєнний злочинець, якого обвинувачують у здійсненні невибіркового обстрілу дитячої лікарні, школи мистецтв і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eтеатру в Маріуполі\u003c/a\u003e, у якому люди знайшли укриття\u0026raquo; у перший місяць повномасштабної війни. У результаті цього злочину з\u003ca href=\"https://apnews.com/article/Russia-ukraine-war-mariupol-theater-c321a196fbd568899841b506afcac7a1\"\u003eагинуло близько 600 осіб\u003c/a\u003e, у тому числі діти. Цей воєнний злочин став підставою для масштабного заклику до \u003ca href=\"about:blank\"\u003eМіжнародного кримінального суду\u003c/a\u003e розслідувати злочини росіян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментарі в англомовному Twitter-середовищі у відповідь на таємну кібероперацію, які \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana\"\u003eретвітнула Аріана Гік\u003c/a\u003e (має 38\u0026nbsp;600 фоловерів у Twitter), свідчать, що хакерська операція отримала \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana/status/1640917137135943681\"\u003eшироке схвалення\u003c/a\u003e. Фред Гоффман, який називає себе \u003ca href=\"https://twitter.com/InfoAgeStrategy\"\u003e\u0026laquo;HUMINTer протягом усього життя\u0026raquo;\u003c/a\u003e, фахівець з розвідки (має понад 20\u0026nbsp;000 підписників у Twitter), відповів: \u0026laquo;Це надзвичайно. Зараз я піду спати з усмішкою на обличчі\u0026raquo;. Інші користувачі Twitter прокоментували: \u003ca href=\"https://twitter.com/oy_mongoose/status/1640993722614644736\"\u003e\u0026laquo;Гарно зіграно\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/assurdistan/status/1641172624226111495\"\u003e\u0026laquo;Це круто\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/urbanspfx/status/1640994313441271808\"\u003e\u0026laquo;Боже мій, це геніально!!\u0026raquo;\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://twitter.com/HSVXUV/status/1640964882752503814\"\u003e\u0026laquo;Українська винахідливість [sic] не знає меж\u0026raquo;\u003c/a\u003e. При цьому InformNapalm вирішив \u0026laquo;наразі не публікувати весь \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eдамп\u003c/a\u003e (дані переписки)\u0026raquo;. Водночас хактивісти зберегли в таємниці від Росії масштаби витоку інформації, а отже, і те, який обсяг інформації наразі відомий Україні про 960-й полк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНомінально така операція була вдалим і трохи кумедним прикладом обману ворога у війні ХХІ століття. Звичайно, обман на війні такий же старий, як і сама війна (про це \u003ca href=\"https://www.worldhistory.org/The_Art_of_War/\"\u003eзгадує\u003c/a\u003e Сунь Цзи ще в V столітті до нашої ери). І \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/ruse-war#:~:text=Considered to be a permissible,to protection under that law.\"\u003eхитрощі\u003c/a\u003e, звісно, є законними на війні (хоча \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/perfidy\"\u003eвіроломство\u003c/a\u003e \u0026mdash; вдавати із себе захищену особу на війні, як-от члена Червоного Хреста чи \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/hors-de-combat\"\u003e\u003cem\u003ehors de combat\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e, \u0026mdash; ні, а \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/85486/a-right-to-spy-the-legality-and-morality-of-espionage/\"\u003eшпигунство ще більш темна справа\u003c/a\u003e). Під час Другої світової війни союзні війська провели операцію \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eСтійкість\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; витончену кампанію обману, використовуючи \u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eпідроблені танки та літаки\u003c/a\u003e, сфабриковані дані радіомовлення та приманки, які переконали нацистів, що висадка \u0026laquo;Дня Д\u0026raquo; (D-Day) відбудеться не в Нормандії, а в Па-де-Кале. В українсько-російському збройному конфлікті, який триває наразі, Україна обманом змусила Росію вичерпати свої запаси крилатих ракет, використовуючи \u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/world/2022/08/30/ukraine-russia-himars-decoy-artillery/\"\u003eдерев\u0026rsquo;яні приманки\u003c/a\u003e, що імітують ракетні системи США. Російських військових в Україні також обманом змусили повідомити своє місце перебування після того, як українські хакери створили \u0026laquo;\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2010/03/12/the-history-of-the-honey-trap/\"\u003eпривабливі\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://www.businessinsider.com/ukraine-hackers-create-fake-profiles-russia-troops-share-location-ft-2022-9\"\u003eпрофілі жінок у соціальних мережах\u003c/a\u003e. Але всі ці операції явно були націлені на морально відповідальних учасників війни \u0026mdash; політичні еліти, які ухвалювали рішення в Третьому райху (і нацистських комбатантів, які воювали в загарбницькій війні), і російських солдатів, які не поділяли цілей агресивної війни, розвʼязаної російським президентом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e має дві особливості: по-перше, такі маніпуляції та прихований вплив відбулися не традиційним для розвідувальних операцій за участі людей (HUMINT \u0026mdash; human intelligence) способом, а через кіберпростір. На відміну від (часто) значних витрат, ризиків і шкоди, характерних для операцій HUMINT, операції кіберрозвідки (CYBINT \u0026mdash; cyber intelligence) відносно швидкі та легкі. Таким чином, розумно очікувати підвищення попиту на кіберобман під час війни, коли приховані операції кібервпливу можуть ефективніше спрямовуватися на більшу кількість осіб і з нижчою точкою входу (порівняно з HUMINT). По-друге, метою маніпуляцій був не режим або військові, а дружини російських льотчиків. Ці дві особливості такого кіберобману (як у випадку \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e) порушують етичні питання та питання політичних наслідків ведення (кібер) воєн у ХХІ столітті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПереваги кібероперацій з використанням обману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e \u0026mdash; це вихід за межі суто операцій CYBINT, тобто зламу захищених мереж і збору доказів або даних через кіберпростір. Хакери справді проводили традиційні операції CYBINT, уважно \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/Screen-Rec.mp4\"\u003eвідстежуючи\u003c/a\u003e активність електронної пошти полковника: українці отримали дані про його місце перебування, дату народження, номер телефону, державні документи, дані про пересування військ, дані про російську військову техніку та навіть \u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eінформацію про його щеплення від COVID-19\u003c/a\u003e. При цьому \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e не втручалася в програмний код самої мережевої інфраструктури, щоб вона дала збій, \u0026mdash; те, що \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eСесіль Фабр розглядає як кіберсаботаж\u003c/a\u003e (як у випадку \u003ca href=\"https://www-washingtonpost-com.stanford.idm.oclc.org/world/national-security/stuxnet-was-work-of-us-and-israeli-experts-officials-say/2012/06/01/gJQAlnEy6U_story.html\"\u003eStuxnet\u003c/a\u003e). Натомість українці використовували людей, які отримували сфабриковані електронні листи, заохочуючи їх діяти так, як вони не діяли б самостійно. Коротше кажучи, дружини російських авіаторів були ошукані: вони мимоволі надали дуже конфіденційні дані про своїх чоловіків у результаті сфабрикованих електронних листів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаправду, таємні операції такого типу вже давно застосовуються сторонами збройних конфліктів. Водночас існують очевидні переваги подібного кіберобману порівняно з традиційними операціями HUMINT. По-перше, така операція відносно нешкідлива. Вона не створювала безпосередньої фізичної небезпеки для дружин російських пілотів (за умови, що Кремль не вживав жодних суворих каральних дій, підозрюючи, що дружини знали, що \u0026laquo;патріотична фотосесія\u0026raquo; може підірвати військові зусилля). Тобто операція не загрожувала життю дружин військових (або їхніх сімей), як операції HUMINT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, кібероперація була відносно швидкою. Значних витрат часу не спостерігалося: вистачило серії електронних листувань із \u0026laquo;захищених\u0026raquo; російських скриньок. Можливо, тривале спілкування з дружиною російського полковника могло бути плідним для отримання постійної розвідувальної інформації шляхом маніпуляцій або шантажу. У будь-якому випадку, доцільність операції зрозуміла, принаймні з позиції встановлення осіб тих пілотів, які брали участь у бомбардуванні Маріуполя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e мала відносно низький ризик марнування ресурсів. Операції HUMINT часто, як відомо, довгострокові. Щоб досягти успіху, оперативник на полі повинен: 1) нібито випадково зустрітися з дружиною або познайомитися з нею в інший спосіб, який не викликає підозр, і 2) добиватися довіри впродовж тижнів і місяців, якщо не років. Обдурити когось у кіберпросторі порівняно менш шкідливо, ніж побудувати стосунки з особою, а потім (можливо, руйнівно) зрадити цю \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eдовіру\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, знову ж таки, порівняно з HUMINT кібероперація була, імовірно, недорогою. Безумовно, навряд чи вона зрівняється з вартістю операцій HUMINT, які передбачають навчання оперативника, його вкорінення, створення правдоподібної легенди, приховані технології зв\u0026rsquo;язку, маршрут утечі тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, урешті \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e була безпечною операцією для самих українців. Виконуючи місію на безпечній, невідомій відстані, за екранами та з клавіатурами, бійці кіберопору, які беруть участь у війні, отримують високий ступінь анонімності та фізичного захисту (знову ж таки, порівняно з HUMINT).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на ці ймовірні переваги такі операції з кіберманіпулювання здаються ідеальними порівняно з тривалими, дорогими та ризикованими місіями HUMINT під час війни. Оскільки подібні заходи проводяться якомога далі від поля бою (з хакерами, які діють у безпечних місцях) і менш затратні, трудомісткі та шкідливі, розумно очікувати зростання їх кількості в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте є важливі питання, пов\u0026rsquo;язані з етикою війни, які виникають через таємні маніпулятивні операції з використанням кібернетичних засобів, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зокрема, \u003cstrong\u003eчи є подружжя військовослужбовців російських ВПС законними цілями для кіберобману?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКіберпереслідування подружжя військових під час війни\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, укладення шлюбу з військовослужбовцями не робить партнерів законними військовими цілями, і тому дружини не будуть учасниками бойових дій, які підлягають навмисним фізичним нападам. Але чи етично допустимо (або навіть необхідно) переслідувати таких цивільних осіб за допомогою кіберобману? Іншими словами, чи надається дружинам військовослужбовців захист від традиційних, кінетичних військових операцій (включно з кіберопераціями, які призводять до кінетичних ефектів), але не від прихованих кібероперацій впливу? Чи такі взаємини з російськими військовослужбовцями втягують дружин у ведення війни настільки, щоб виправдати таке (мінімальне) кібервтручання? Немає сумнівів у націлюванні на Атрощенка (як шляхом кінетичних, так і кібератак). Він високопоставлений комбатант, веде незаконне та несправедливе вторгнення, його обвинувачують у вчиненні воєнних злочинів. Але його дружина? А дружини інших російських льотчиків? Хоча і можна провести паралель з традиційним прослуховуванням приватних телефонних розмов, ця операція виходить за межі простого збору інформації та переходить у простір активного маніпулювання членами сім\u0026rsquo;ї на війні зі здійсненням прихованих операцій впливу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛітература про етику прихованого впливу висвітлює моральні помилки маніпулювання. Наприклад, Чарльз Р. Бейтц пише, що \u0026laquo;\u003ca href=\"http://ojs2.gmu.edu/PPPQ/article/viewFile/983/748\"\u003eзла природа маніпулювання\u003c/a\u003e походить від того факту, що, приховуючи особу того, хто здійснює вплив.., впливають на свідомість людини, яка починає послуговуватися цілями, які їй не належать\u0026raquo;. По суті, прихований вплив і маніпуляції підривають автономію і свободу волі людини, що зазвичай вважається \u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/ethics-manipulation/\"\u003eапріорі морально огидним\u003c/a\u003e. Незважаючи на це, \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/62324/western-covert-action-russian-active-measures/\"\u003eприховані дії\u003c/a\u003e та те, що росіяни називають \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/64327/countering-russias-malign-influence-operations/\"\u003eактивними заходами\u003c/a\u003e\u0026raquo;, також були давньою частиною використовуваних методів, у тому числі (або, можливо, особливо) проти пересічних громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПартнери можуть бути піддані етичним хитрощам і маніпуляціям, описаним у справі \u003cem\u003eEmail Viwes\u003c/em\u003e, оскільки вони (на відміну від своїх дітей, наприклад) добре знають, що їхні чоловіки військовослужбовці, і, можна припустити, погоджуються підтримувати таку кар\u0026rsquo;єру, залишаючись зі своїм партнером. Окрім того, російські жінки виходять заміж за військовослужбовців, які воюють на \u0026laquo;несправедливому\u0026raquo; (unjust) боці війни (що, на думку \u003ca href=\"https://www.annualreviews.org/doi/10.1146/annurev-polisci-060314-112706#_i2\"\u003eревізіоністів\u003c/a\u003e концепції справедливої війни, має важливі наслідки для морального статусу учасників бойових дій). Проте знання партнерів про конкретну операцію проти Маріуполя підтвердити важче з огляду на вимоги безпеки, які, ймовірно, забороняють їхнім партнерам обговорювати окремі бойові завдання. Не відомо, чи знали дружини та подруги військових, що їхні партнери виконували накази, які утворювали склад воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе більше бентежить те, що InformNapalm, \u0026laquo;міжнародне волонтерське співтовариство\u0026raquo;, оприлюднило інтимні фото дружини Атрощенка в спідній білизні. Лілія Олександрівна Атрощенко надсилала чоловікові \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eфотосюрпризи\u003c/a\u003e\u0026raquo;. У підзаголовку \u0026laquo;З\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eнайомство з дружиною Атрощенка\u003c/a\u003e\u0026raquo; InformNapalm опублікував \u0026laquo;більш-менш пристойні фото\u0026raquo;, на яких Лілія Атрощенко позує на дивані майже без одягу. Хакери натякнули, що мають ще більше особистих (читай \u0026mdash; відвертих) фотографій Лілії, які вони можуть показати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдобуття такої інформації \u0026mdash; це одне; її поширення \u0026mdash; інше, адже становить порушення права на приватне життя Лілії Атрощенко (а не її чоловіка). Чи етичні публікації таких зображень дружин (і партнерів) без їхньої згоди, навіть в умовах війни? Можна припустити, що публікація деяких фотографій Лілії (і зауваження, що це були більш \u0026laquo;порядні\u0026raquo; фотографії, отримані хакерами) мала на меті слугувати \u003cem\u003eшантажем\u003c/em\u003e або \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.fbi.gov/video-repository/newss-what-is-sextortion/view\"\u003eсексуальним вимаганням\u003c/a\u003e\u0026raquo;, щоб змусити Атрощенка (потенційно) передати додаткову конфіденційну інформацію для захисту від інших фотографій, які можуть бути оприлюднені. Чи може це бути \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eморально прийнятним\u003c/a\u003e? Або це дещо викривлена форма \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.merriam-webster.com/dictionary/revenge%20porn\"\u003eпорнопомсти\u003c/a\u003e\u0026raquo; подружжю військовослужбовців, яка може бути морально дозволеною під час конфлікту? Тут можна провести паралель з фізичним друком і демонстрацією інтимних фотографій \u0026agrave; la HUMINT. Однак публікація фотографій Лілії в Інтернеті дозволяє охопити більше користувачів через початковий вебсайт, а також легше завантажити фотографію та розмістити її на різних вебсайтах. Хоча те, що ми публікуємо, може, і не \u0026laquo;існувати постійно в цифровому вигляді\u0026raquo; (проте \u003ca href=\"https://www.vox.com/2014/5/21/11627140/the-right-response-to-the-right-to-delete\"\u003eколи щось з\u0026rsquo;являється в Інтернеті, воно залишається там назавжди\u003c/a\u003e), але в будь-якому випадку його завжди важко звідти \u003ca href=\"https://www.vox.com/the-highlight/2019/9/11/20859597/internet-privacy-erase-history-google-facebook\"\u003eприбрати\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сама кібероперація поставила дружин військових у невелику небезпеку (порівняно з операціями HUMINT). Однак вони швидше за все зазнали надзвичайного приниження, усвідомивши, що їх обіграли. У дружини Атрощенка оприлюднення фотографій, призначених лише для очей її чоловіка, також може викликати почуття ганьби. До того ж, як згадувалося раніше, дружини можуть зіткнутися з інтенсивним допитом російської служби безпеки (\u003ca href=\"http://government.ru/en/department/113/\"\u003eФСБ\u003c/a\u003e), потенційно отримати обвинувачення в навмисному розголошенні конфіденційної інформації про їхніх чоловіків. Сподіваємося, із жодною з дружин не трапиться загадковий \u0026laquo;нещасний випадок\u0026raquo;, \u0026laquo;хвороба\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cnn.com/2022/09/02/business/russian-oligarchs-deaths-intl/index.html\"\u003eвбивство-самогубство\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які спіткали російських бізнесменів після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Понад те, тепер, коли InformNapalm оприлюднив домашню адресу полковника, номер телефону, електронну пошту, номер паспорта та номери телефонів його дружини, інші представники російської спільноти можуть спробувати помститися. Справді, один \u003ca href=\"https://twitter.com/AndyMunro2/status/1641140279477432321\"\u003eкористувач Twitter\u003c/a\u003e, коментуючи операцію, натякнув на це: \u0026laquo;Молюсь кожного разу, коли вона [Лілія] проходить повз вікно\u0026raquo;. (У Лілії Атрощенко також \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eзламали електронну пошту\u003c/a\u003e, і що там знайшли хактивісти \u0026mdash; не зрозуміло.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби розголошення таких розвідданих справді сприяло (летальному) нападу на їхніх чоловіків, жінки, імовірно, зазнали б \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ptsd.va.gov/professional/treat/cooccurring/moral_injury.asp\"\u003eморальної шкод\u003c/a\u003eи\u0026raquo;. Моральна шкода \u0026mdash; це надзвичайний рівень провини та сорому, що виникає внаслідок вчинення дії (або нездатності запобігти таким діям), яку особа вважає морально неприпустимою, наприклад надання інформації, яка сприяла смерті її близьких.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб було зрозуміло, варто навести аргумент, що такий рівень шкоди, завданої цивільним особам, одруженим з воєнними злочинцями, пропорційний досягнутим цілям. Шкода, яку відчувають подружжя військових, які досі були захищені від воєнних дій, пропорційна досягнутим цілям. Навіть якщо партнер/ка не несе моральної відповідальності за дії іншого/ї, кібероперація відповідає критеріям\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/self-defense/#NarrWideProp\"\u003e\u003cem\u003eширокої\u003c/em\u003e пропорційності\u003c/a\u003e (Джеф Макмехан) \u0026mdash; моральні блага, отримані в результаті заподіяння шкоди особам, які прямо не відповідальні за воєнні злочини (у цьому випадку \u0026mdash; російським дружинам), переважають над моральним правом людини не зазнавати шкоди. Це суперечить концепції Макмехана про \u003cem\u003eвузьку\u003c/em\u003e пропорційність, яка стосується допустимої шкоди, яку можуть зазнати морально відповідальні особи, такі як російські пілоти на війні. Подібні кіберманіпуляції можуть бути просто випадком побічної шкоди з низькими ставками та/або доктриною подвійного ефекту в межах обговорень теорії справедливої війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e спонукає до питання, яке потребує філософського обмірковування: якщо ми, припустимо, розширюємо сферу військових цілей, \u003cem\u003eхто тоді ще\u003c/em\u003e може бути законною ціллю для таких операцій кіберманіпулювання під час війни? Під час війни у В\u0026rsquo;єтнамі США скинули мільярди листівок; деякі навмисно \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/1971/06/03/archives/us-used-billions-of-leaflets-in-indochina-war-among-functions-are.html\"\u003eзверталися до дітей\u003c/a\u003e, запитуючи інформацію про зброю В\u0026rsquo;єтконгу в обмін на грошову винагороду. Аргументи проти залучення неповнолітніх дітей військовослужбовців можуть бути висунуті тому, що їм як неповнолітнім бракує самостійності та свободи волі порівняно зі згаданими дружинами російських військових. Але що робити з дорослими дітьми військовослужбовців чи їхніми (літніми та, можливо, менш обізнаними в питаннях кібербезпеки) батьками?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадок\u003cem\u003e Email Wives\u003c/em\u003e, можливо, дещо кумедний, є наочним прикладом розмивання меж між тими, хто може бути етично сприйнятий як військова ціль у російсько-українському збройному конфлікті, і тими, хто залишається під питанням. Звісно, для українців лінія фронту не обмежується їхньою територією, тил теж є військовою ціллю. Проте якщо маніпулювання військовими подружжями вважатиметься етично допустимим (навіть необхідним), тоді Сполучені Штати (і Україна) мають підготувати подружжя та сім\u0026rsquo;ї військових до того, що вони також можуть стати мішенями в кіберпросторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПідготовка сімей військових до кампаній кіберобману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовторюю, \u003cem\u003eEmail Wives \u0026mdash;\u003c/em\u003e це навряд чи перший або останній раз, коли держави в стані війни намагаються обдурити своїх супротивників. Як представники другої найстарішої професії у світі, шпигуни давно намагаються проникнути та вплинути на членів сімей військовослужбовців під час війни. Справді, пропагандистські плакати союзників під час Другої світової війни, такі як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://time.com/4591841/loose-lips-sink-ships-posters/\"\u003eLoose Lips Sink Ships\u003c/a\u003e\u0026raquo;, мали на меті спонукати \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513669\"\u003eцивільне населення\u003c/a\u003e, включно із \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/514149\"\u003eчленами родин\u003c/a\u003e військових, утримуватися від публічного обговорення \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513602\"\u003eпотенційно чутливих тем\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кампанії кіберманіпулювання, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e, простіший, дешевший, швидший і потенційно безпечніший засіб обману ворога порівняно з традиційними операціями HUMINT. Таким чином, кіберманіпуляції, імовірно, будуть використовуватися частіше для нападу на цивільне населення під час війни. З появою \u003ca href=\"https://www.wired.com/story/large-language-model-phishing-scams/\"\u003eChatGTP\u003c/a\u003e дехто застерігає, що \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/technology/2023/mar/08/darktrace-warns-of-rise-in-ai-enhanced-scams-since-chatgpt-release\"\u003eонлайн-шахрайство\u003c/a\u003e стане ще ефективнішим і поширенішим, особливо в міру того, як системи штучного інтелекту ставатимуть \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2208839120\"\u003eбільше людьми, ніж люди\u003c/a\u003e\u0026raquo; й імітуватимуть людську поведінку, намагаючись завоювати довіру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишається відкритим питання: чи є члени сімей військових законними цілями для кібероперацій у сучасних збройних конфліктах?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відповідь ствердна, тоді держави, зобов\u0026rsquo;язані підтримувати ліберальний демократичний порядок, мають бути готові погодитися з тим, що подружжя, братів і сестер, батьків або дітей їхніх військовослужбовців також можуть обманути та принизити в Інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно приділяти більше уваги належній підготовці родичів військових до цілеспрямованих кампаній кіберобману. Подружжя вже готові не публікувати в соціальних мережах конфіденційну інформацію про своїх партнерів. Але потрібне обов\u0026rsquo;язкове навчання на тему оцінювання загроз наступальних, таємних кібероперацій, спрямованих на так званих \u0026laquo;утриманців\u0026raquo; (dependents), щоб захистити їх від операцій на зразок \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зрештою, якщо такі кампанії вважатимуться етично прийнятними або навіть схвалюватимуться під час війни, ми повинні бути пильними до того, що це означає для сімей військовослужбовців удома.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, кіберфронт збройного конфлікту має очевидні переваги: збір інформації, вплив на супротивників і (в ідеалі) \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eвиявлення та притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Очікується, що кількість таких кібероперацій збільшиться, оскільки повномасштабна війна вирує вже другий рік. Але якщо ці операції широко розглядаються як морально допустимі або навіть бажані, то кібератаки на сім\u0026rsquo;ї військових \u0026mdash; це чесна гра. Сполучені Штати та їхні союзники повинні підготувати їх до того, що буде далі.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":696,"url":"chi-mae-mks-yurisdiktsiyu-schodo-zlochinu-genotsidu-proti-ukrainskoi-natsii-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685455650,"date":"30.05.2023","views":993,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9.jpg","mini_image":null,"name":"Чи має МКС юрисдикцію щодо злочину геноциду проти української нації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі мало в кого лишаються сумніви, що дії РФ в Україні мають ознаки злочину геноциду, зокрема в контексті депортації та передачі українських дітей у російські родини та їх подальшого залучення в російську освітню систему. Поки що Офіс прокурора МКС оцінює ці діяння як воєнний злочин у межах виданого Судом ордера на арешт, але ніщо не заважає в майбутньому змінити кваліфікацію на злочин геноциду.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне заява прокурора МКС явно натякає на таку перспективу, оскільки в ній наголошується на факті передачі дітей у російські родини, нав\u0026rsquo;язуванні їм російського громадянства за спрощеною процедурою з метою унеможливлення повернення їх додому \u0026mdash; в Україну\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 та 2015 роках Україна визнала юрисдикцію Суду, але з указівкою на певні обмеження: часові (з 21 листопада 2013 року), матеріальні (воєнні злочини та злочини проти людяності) та персональні (зокрема, вищі посадові особи РФ та керівники підконтрольних їй утворень \u0026laquo;ДНР/ЛНР\u0026raquo;). Як бачимо, злочин геноциду в цьому переліку відсутній, а тому виникає логічне питання, чи не забула Україна подати третю декларацію про визнання юрисдикції Суду? Попередні декларації Україна подала відповідно до положення ст. 12(3) Римського статуту, яке нібито дозволяє обмежити юрисдикцію Суду \u0026laquo;відповідним злочином\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа твердженням Офісу прокурора МКС, Суд усе ж таки має юрисдикцію щодо ситуації в Україні й стосовно злочину геноциду\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Звідки походить така юрисдикція \u0026mdash; не уточнюється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з варіантів пояснення могла б бути передача 38 державами-членами\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Римського статуту ситуації України на розгляд прокурора МКС для проведення розслідування будь-яких вчинених на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. Водночас навіть держави-члени Римського статуту не уповноважені передати ситуацію, щодо якої Суд не має юрисдикції, що не заперечувалося ними в згаданій заяві\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Оскільки Україна не є членом Римського статуту, то набуття Судом юрисдикції щодо злочинів на її території залежить лише від її згоди (або резолюції Ради Безпеки ООН), як це було у випадку з двома згаданими вище деклараціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді ж відповідь полягає в тому, що передбачені деклараціями України обмеження юрисдикції Суду \u0026mdash; перебільшені. Перш за все Україна, як і будь-яка інша держава, не уповноважена обмежувати коло осіб, яких може переслідувати МКС\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зворотний підхід спричинив би політичні переслідування та зловживання правом. По-друге, декларація про визнання юрисдикції Суду державою, що не є членом Римського статуту, стосується одночасно всіх злочинів проти людяності, воєнних злочинів і геноциду, що вчинені на її території або її громадянами. Про це свідчить як позиція згаданих 38 держав-членів Римського статуту у відповідній заяві\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та наукове тлумачення\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і пряме положення Правил процедур та доказування МКС (правило 44(2)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Іншими словами, МКС має юрисдикцію щодо злочину геноциду в контексті збройної агресії РФ проти України, а тому і третя декларація з боку України не потрібна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄдиною потенційною можливістю для розсуду держави є розширення часової юрисдикції \u0026mdash; зворотна дія щодо подій до дати подачі декларації, а також потенційне обмеження майбутньої юрисдикції контекстом конкретної ситуації (наприклад, агресія РФ проти України) або навіть конкретною датою. Водночас останнє твердження може ґрунтуватися хіба що на неточно окресленій думці в Програмному документі Офісу прокурора МКС щодо попереднього вивчення ситуації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а подібні обмеження в тій чи іншій державній декларації про визнання юрисдикції Суду були б рівноцінні застереженням до Статуту, що прямо заборонено\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, друга декларація України до МКС стосувалася періоду з 20 лютого 2014 року по \u0026laquo;теперішній час\u0026raquo;, що за буквальним змістом означало дату ухвалення декларації \u0026mdash; 4 лютого 2015 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас видача Палатою попереднього розгляду ордера на арешт в ситуації щодо України свідчить про той факт, що МКС погодився з наявністю в нього юрисдикції і щодо діянь після 2022 року\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Ст. 14 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\"\u003ehttps://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\u003c/a\u003e, с. 172\u0026ndash;173.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\u003c/a\u003e (пар. 6, 37)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Ст. 120 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Ст. 58(1)(а) Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":695,"url":"standarti-roboti-chi-vinahid-velosipedu-schorazu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685115761,"date":"26.05.2023","views":4507,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.jpg","mini_image":null,"name":"Стандарти роботи чи винахід велосипеду щоразу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміцнення спроможності національної системи розслідування воєнних злочинів \u0026mdash; це один зі спільних стратегічних пріоритетів багатьох акторів. Що можна зробити для того, щоб слідчі та прокурори дотримувалися належних стандартів в умовах, коли кількість міжнародних злочинів постійно зростає і часовий ресурс для навчання та розвитку дуже обмежений?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдна з відповідей, яку ми знайшли, \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003eце аналіз досвіду розслідування та стандартизація процесу розслідування там і тією мірою, які можливі в нашому контексті.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо прикладу, у перших провадженнях після повномасштабного вторгнення дуже по-різному трактувався контекстуальний елемент доказування та рівень його обґрунтування. Шляхом аналізу практики та досвіду, дискусії з національними та іноземними експертами було віднайдено оптимальне рішення, яке можна застосувати в системі кримінальної юстиції. Це дозволяє слідчим і прокурорам \u0026laquo;одягнути\u0026raquo; однакові лінзи під час розслідування; не винаходити велосипед щоразу, а використовувати адаптований і стандартизований формат.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе один з прикладів. Для нас це про ефективність використання ресурсів і синхронізацію регіонів та центру у використанні найкращих практик документування та розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандартизація процесів \u0026mdash; наразі новий підхід для національної системи кримінальної юстиції. Розслідування воєнних злочинів \u0026mdash; добрий простір, де його можна інтегрувати. Для того, щоб він був ефективним, є кілька важливих інгредієнтів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстандарти мають бути засновані на аналізі досвіду та вивченні уроків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстандарти можуть бути добрим продуктом за умови залучення різних перспектив. Вони не можуть бути сформовані ззовні системи, і найскладнішим елементом є інтеграція різного досвіду, осмислення та видання продукту, який може бути побудований на основі синергії цих експертиз;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстандарти підлягають перегляду (critical review) \u0026mdash; це неодмінна складова якості продукту. Critical review може бути як іноземним, так і внутрішнім;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстандарти \u0026mdash; це продукт дискусії, а не продукт експерта чи групи експертів.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля досвіду \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандартів досудового розслідування\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e команда JustGroup ініціювала розробку стандартів розслідування воєнних злочинів та координувала процес підготовки \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандартів розслідування воєнних злочинів\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e із включенням перелічених вище інгредієнтів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів \u0026mdash; це спільний продукт спеціалізованого Департаменту Офісу Генерального прокурора, провідних національних експертів із міжнародного гуманітарного права. На кожному етапі розробки Стандартів вони проходили верифікацію прокурорів, які щоденно розслідують міжнародні злочини, враховуючи той різний досвід, який уже є; на завершальному етапі\u0026nbsp; \u0026mdash; до перегляду долучились судді різних рівнів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа цей час вдалося напрацювати структуру та підхід і найголовніше \u0026mdash; залучити до процесу різних стейкхолдерів, забезпечити критичний перегляд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоманда експертів і практиків напрацювала \u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/standart-rozsliduvannya_zagalna-chastyna.pdf\"\u003e\u0026laquo;Стандарти розслідування воєнних злочинів. Загальна частина\u0026raquo;\u003c/a\u003e та перший набір стандартів, які стосуються конкретного виду злочинів \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/standart-rozsliduvannya_katuvannya.pdf\"\u003e\u0026laquo;Незаконне позбавлення волі та катування\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Ці Стандарти пройшли кола обговорень усередині Офісу Генерального прокурора та зараз затверджені Методичною радою при Офісі Генерального прокурора. Ми також разом в цій мультидисциплінарній команді працюємо над злочинами \u0026laquo;Депортація\u0026raquo; та \u0026laquo;Напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальніше про Стандарти, їхню важливість для синхронізації розуміння між слідчими та прокурорами, вплив на ефективність розслідування, а також про об\u0026rsquo;єднання зусиль, ресурсів і досвіду Офісу генерального прокурора, недержавних акторів та експертів з міжнародного гуманітарного права навколо розробки такого інструменту розповіли члени команди, які працюють над Стандартами.\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЯк стандартизація в розслідуванні воєнних злочинів може впливати на ефективність і якість розслідування? Чому це важливо?\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;По-перше, стандартизація є критично важливою в умовах, коли система стикається з новим видом злочинів, особливо з їх великою кількістю. Коли потрібно розслідувати, не маючи орієнтирів, як рухатися, то фактично витрачаємо час і робимо помилки. Стандарт задає нам горизонт роботи і допомагає виконувати наші завдання більш якісно. З іншого боку, це дозволяє уніфікувати національну практику, коли всі працюють за єдиним стандартом. У протилежному випадку кожен слідчий, кожен прокурор, які стикаються з однаковими злочинами, ідуть своїм шляхом, і це формує дуже неузгоджену практику, що в результаті створює перешкоди для розслідування. Уніфікація національної практики, включаючи судову, є важливою, і її можна досягнути лише шляхом стандартизації.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, це економія ресурсів органів розслідування. Ти не маєш винаходити колесо для кожного розслідування, а береш стандарт, чіткий алгоритм \u0026mdash; і йдеш за ним.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-третє, Стандарти \u0026mdash; це те, що дозволяє об\u0026rsquo;єднати систему розслідування зсередини. Коли слідчі, прокурори, а ще, бажано, й слідчі судді використовують єдині стандарти \u0026mdash; це покращує їх взаємодію між собою і позитивно впливає на всю систему розслідування\u0026raquo;, \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003eЮрій Бєлоусов,\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eПро об\u0026rsquo;єднання зусиль навколо спільної цілі, командну роботу різних організацій та спеціалізованого Департаменту ОГП, партнерство та енергію ідей розповідає Василина Яворська\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, членкиня команди JustGroup, координаторка команди з підготовки Стандартів:\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Усі добре розуміють, що органам розслідування та прокуратурі потрібен інструмент, який дозволить синхронізуватися в розумінні, що ми розслідуємо, що ми доводимо, як це робити в найкращий спосіб і чого робити точно не треба.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ українській системі немає достатньо часу для глибинного навчання та розвитку слідчих і прокурорів, тому такий інструмент, як спільні Стандарти, може дуже допомогти. Як на мене, це добра практика, яка має бути цілісно інтегрована в систему кримінальної юстиції, \u0026mdash; аналізувати свій досвід, виносити уроки та ухвалювати рішення, як ми діємо далі. Це якраз про те, для чого Стандарти в системі. Тому добре, що Офіс генерального прокурора бачить це поле для роботи і прокурори активно вкладаються в розвиток такого інструменту як Стандарти.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ огляду на обсяг експертизи, яка зараз доступна для органів розслідування та прокуратури, це також про можливість і спроможність об\u0026rsquo;єднати зусилля разом з прокурорами та слідчими та спільно напрацювати найкращі сценарії.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля мене персонально цінність цієї роботи найбільше у формуванні досвіду спільної роботи різних акторів, які насправді об\u0026rsquo;єднані однією метою \u0026mdash; підвищення спроможності національної системи належно документувати та розслідувати міжнародні злочини в Україні. Чудово, що такі партнери є і вони готові до взаємодії\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЄвген Крапивін, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eправник, експерт JustGroup, ділиться міркуваннями щодо \u003c/span\u003e\u003cb\u003eособливості та унікальності Стандартів\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Будь-яке правове регулювання має відкриту структуру, тому потребує зусиль для його тлумачення під час правозастосування. Мова йде не лише про суддів, а й про слідчих (детективів) і прокурорів, які вирішують, хто має бути притягнутий до відповідальності, у межах якої кваліфікації, відповідно до яких доказів причетності тощо.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля заповнення цих інтерпретаційних меж правового регулювання часто використовуються алгоритми, довідки, судова практика тощо. Водночас часто судової практики недостатньо, а різноманіття підходів за відсутності централізованої правозастосовної політики дає поштовх до різноманітних \u0026laquo;локальних практик\u0026raquo;, які можуть негативно впливати на якість досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСаме для цього має бути стандарт \u0026mdash; і не покроковий алгоритм, і не просто коментар до судової практики або законодавства, а унікальне керівництво щодо правозастосування юридичної матерії в кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЯк Стандарти допомагають у роботі та полегшують взаємодію між прокурорами та слідчими? Чому цінно мати єдиний орієнтир?\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eСтаніслав Петренко,\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e начальник організаційно-методичного відділу управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, зазначає: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Синхронізація знань, досвіду та зусиль прокурорів і слідчих особливо важлива при розслідуванні воєнних злочинів. Їх значна кількість і великий масштаб вимагають залучення істотних ресурсів, яких завжди бракує правоохоронній системі.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож міжнародне гуманітарне право надзвичайно широке, тому органам правопорядку необхідно надати спеціальні знання в максимально доступній та актуальній формі.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти покликані створити основу для правильної кваліфікації злочинів, визначення предмета доказування та основних напрямів збирання доказів, що дозволяє прокуратурі та слідству рухатися спільно, концентруючись на головному\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eІснує величезний масив документів і літератури стосовно міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Як опанувати його слідчим і прокурорам? Чи можуть допомогти в цьому Стандарти? Чому простих покрокових інструкцій недостатньо?\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Стандарти \u0026mdash; це простий за формою практичний посібник про принципові особливості досудового розслідування кримінальних проваджень про порушення законів і звичаїв війни за ст. 438 КК України (воєнні злочини):\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаснованість кримінально-правової кваліфікації цих злочинів, підозри і обвинувачення на міжнародному гуманітарному праві;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eконтекстуальність воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінноваційність досудового розслідування, зокрема інструментів для отримання доказів у процесуальній ситуації недоступності місця злочину, очевидців і потерпілих, особи, причетної до вчинення злочину;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзначущість місії з ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень про воєнні злочини, зумовлену забезпеченням невідворотності покарання воєнних злочинців, відшкодуванням шкоди, завданої цими злочинами, здійсненням досудового розслідування інших міжнародних злочинів (злочину агресії, геноциду).\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУзагальнена характеристика окремих видів воєнних злочинів, систематизовані обставини, що підлягають доказуванню в таких кримінальних провадженнях, сніпети стандартних правових позицій або інших формулювань для використання в процесуальних актах мають на меті зробити більш ефективною діяльність слідчих, прокурорів, а також уніфікувати правозастосовну практику.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти, як \u0026laquo;живий документ\u0026raquo;, будуть розвиватися\u0026raquo;, \u0026mdash; розмірковує \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003eМикола Пашковський\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, доцент\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eДмитро Коваль\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, викладач Національного університету \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;, юридичний директор організації Truth Hounds, кандидат юридичних наук, звертає увагу, що \u003c/span\u003e\u003cb\u003eважливим елементом Стандартів є міжнародний досвід: \u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Україна далеко не перша країна, яка стикається з воєнними злочинами, потребою їх розслідувати та переслідувати в суді. Відповідно Україна не має винаходити велосипед у тому, як відповідати на такий виклик, як будувати справи щодо воєнних злочинів у судах. Ми повинні якнайширше використовувати досвід, який уже напрацьований на рівні міжнародних судів, на рівні національних юрисдикцій, щоб краще розтлумачити, зрозуміти, розібрати, розкласти на елементи ті злочини, які ми сьогодні розслідуємо або готуємо до суду.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІ саме в цьому сенсі Стандарти враховують потребу звертати увагу на міжнародний досвід. Тобто коли є якась судова практика (міжнародна або національна) і вона підказує, що певні елементи повинні досліджуватися, коли йдеться про конкретний воєнний злочин, то Стандарти на це реагують пропозицією, підказкою для прокурорів, наприклад враховувати цей елемент, досліджувати його та певним чином описувати\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи, як команда JustGroup, доклали й далі докладатимемо зусиль до обʼєднання різних акторів навколо вироблення спільних інструментів для розслідування міжнародних злочинів із тим, щоб справедливість мала шанс. Дякуємо партнерам, які різною мірою, але долучаються до цього процесу: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eОфіс Генерального прокурора\u003c/a\u003e, організація \u003ca href=\"https://truth-hounds.org/\"\u003eTruth Hounds\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.coe.int/uk/web/kyiv\"\u003eОфіс Ради Європи в Україні\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.pravojustice.eu/\"\u003eПроєкт ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.irf.ua/\"\u003eМіжнародний фонд \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u0026nbsp;. Сподіваємось далі тільки на посилення цієї взаємодії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""},{"id":39,"url":"stanislav-petrenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Petrenko-Stanislav-e1560164367194.jpg","name":"Станіслав","surname":"Петренко","post":"Начальник відділу Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""},{"id":99,"url":"dmitro-koval","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kovaly.jpg","name":"Дмитро","surname":"Коваль","post":"Викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», юридичний директор організації Truth Hounds, к.ю.н.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.jpg","tags":[{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":694,"url":"protesti-pri-dopiti-v-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685005440,"date":"25.05.2023","views":2655,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12.png","mini_image":null,"name":"Протести при допиті в кримінальному суді","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтежити за допитом і заявляти протести у випадку порушення правил допиту \u0026mdash; один з важливих хард-скілів судового юриста-криміналіста. Ця стаття присвячена порядку заявлення сторонами протестів при допиті свідків, потерпілих, обвинувачених у кримінальному суді, а також порядку розв\u0026rsquo;язання таких протестів судом. Здебільшого наша стаття стосується допиту свідка, однак схожі підходи за аналогією та з певними особливостями можуть застосовуватися до допиту інших учасників \u0026mdash; обвинувачених, потерпілих, експертів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСлабке регулювання.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Право головуючого знімати запитання за протестом сторони відносять до прояву активності суду в з\u0026rsquo;ясуванні обставин кримінального провадження\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом заявлення сторонами протестів при допиті маловрегульована сфера кримінального процесу. А порядок розв\u0026rsquo;язання протестів узагалі не врегульовано.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеврегульованість процедур заявлення й розв\u0026rsquo;язання протестів пояснюється відсутністю в Україні в кримінальному процесі відокремленої колегії присяжних, які б мали розв\u0026rsquo;язувати питання факту. При допиті свідка перед відокремленими присяжними правила допиту й контроль за їх дотриманням у режимі реального часу набагато більш важливі, адже запитання й відповідь з порушенням правил може вплинути на рішення присяжних, створити підставу для оскарження рішення суду присяжних через порушення правил допиту. У суді за участі професійних суддів оцінка показанням, у т. ч. на предмет належності, допустимості й дотримання правил допиту, надається в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку. Навіть якщо це суд присяжних за КПК України (що діє в складі колегії судді + присяжні), головуючий суддя пояснить присяжним у нарадчій кімнаті, якщо були порушені правила допиту, яку частину показань не можна враховувати, ухвалюючи вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очевидно, що деякі питання про протести слід було б урегулювати в законі (наприклад, хто має право заявляти протести \u0026mdash; лише сторони чи й інші учасники провадження, наприклад потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, сам свідок чи його представник (адвокат), у якій формі розв\u0026rsquo;язується протест). Наразі це врегульовується практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль допиту судом.\u003c/strong\u003e \u003c/span\u003eКПК містить достатньо велику кількість правил щодо допиту і передбачає в ч. 3 ст. 352 обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту, щоб не допустити порушення правил допиту й зайве витрачання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво на заявлення протесту.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Кодекс серед прав сторін не містить права на заявлення протестів (окрім права обвинуваченого подавати заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій у п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК, що стосуються і захисника). Однак у правилах допиту свідка в ч. 8 ст. 352 КПК міститься норма, що суд за протестом сторони має право зняти певні питання, що не стосуються суті кримінального провадження. Щодо випадків порушення інших правил допиту протести не врегульовані. Немає і чітких правил заявлення протестів, які зводяться, по суті, до перебивання іншої сторони та/або свідка (що йде в розріз із зафіксованим у ч. 1 ст. 329 КПК правилом для сторін подавати заперечення в суді лише з дозволу головуючого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, зважаючи на обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту, на практиці головуючий повинен уважно за ним стежити. При цьому сторонам (особливо захисникам і прокурорам) варто також уважно стежити за ходом допиту, щоб бути готовими для перехресного допиту або висловити протест, якщо поставлене запитання (чи відповідь на нього) порушує правила допиту. Справді, на практиці за аналогією до протесту, згаданого в ч. 8 ст. 352 КПК, усі інші випадки, коли сторона вважає, що поставлене запитання порушує правила допиту, також можуть на практиці розв\u0026rsquo;язуватися шляхом протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОрганізацію відповідної взаємодії сторін, що має включати можливість заявлення протесту, здійснює головуючий, виходячи зі ст. 321 КПК, усуваючи з процесу все, що не має значення для кримінального провадження та вживаючи необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Тут, звісно, саме головуючий визначає, що зайве (більше від іншого \u0026laquo;не має значення\u0026raquo;) для провадження: зайві запитання, які ставить одна зі сторін, чи зайві протести, які заявляє інша сторона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗаявлення протесту.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Сторонам слід заявляти протести своєчасно, тобто до того, коли свідок надав відповідь. Протест слід заявляти коротко. Наприклад, під час допиту свідка стороною обвинувачення захисник заявляє протест: \u0026laquo;Протестую, оціночна думка\u0026raquo; або \u0026laquo;Протестую, це не питання факту\u0026raquo;. На заявлення протесту поширюється правило про висловлення протесту лише після надання слова головуючим, тому протест не варто викрикувати з місця. Для заявлення протесту, якщо інше не було окремо дозволено головуючим, необхідно спершу підняти руку або піднятися, продемонструвавши головуючому, що учасник просить слова для заявлення протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому якщо процесуальна обстановка допиту свідка є такою, що сторонами можуть бути заявлені протести, головуючий повинен організувати допит таким чином, щоб свідок не давав відповіді дуже поспішно, а спочатку дочекався розв\u0026rsquo;язання протесту (за потреби цю процедуру слід пояснити свідкові).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведемо приблизні підстави, з яких сторони можуть заявляти протести при допиті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПриблизні підстави протесту при допиті\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eне стосується суті кримінального провадження, виходить за межі судового розгляду (ч. 8 ст. 352 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання передбачає надання у відповідь свідком, потерпілим вільних пояснень (окрім допиту обвинуваченого, ч. 3, 6 ст. 352 КПК[2]);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнавідне запитання при прямому допиті (ч. 6 ст. 352 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання не щодо факту (поза межами компетенції свідка, ч. 5 ст. 95 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання про висловлення думки або висновку (те саме стосується запитання про припущення, ч. 5\u0026ndash;7 ст. 95 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпоказання з чужих слів (ст. 97 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується відомостей про характер, наявність судимостей обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень (окрім випадків, коли це допустимо за ч. 1\u0026ndash;2 ст. 88 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eсвідок уже відповідав на це запитання (ст. 321 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується захищеної законом таємниці (наприклад, адвокатська таємниця, таємниця сповіді, таємниця нарадчої кімнати, ч. 2 ст. 65 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується методів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які не підлягають розголошенню (ч. 1 ст. 246 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується свободи від самовикриття \u0026mdash; питань, які можуть бути використані для обвинувачення особи або її близьких родичів (ст. 18 КПК, ст. 63 Конституції України);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзапитання некоректне, образливе для свідка (ч. 3 ст. 352 КПК).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРепліки щодо протестів.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eНеврегульованість порядку розв\u0026rsquo;язання протесту полягає і в тому, чи має право інша сторона (та за наявності інші учасники) висловитися по суті протесту. Якщо звести розгляд протесту до процедури розв\u0026rsquo;язання клопотань, тоді суду належало б надавати право висловитися всім учасникам (а в окремих справах може бути десятки учасників). Тоді саме обговорення кожного протесту може зайняти пів години, а отже, саме таке обговорення зайве. У принципі всі обговорення отриманих показань доцільно виносити за межі допиту (нижче ми ще торкнемося цього питання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом на практиці, якщо інша сторона бажає заперечити по суті заявленого протесту, їй може бути надано головуючим можливість висловити репліку, наприклад: \u0026laquo;Це питання факту, оскільки свідок був учасником таких нарад щотижня\u0026raquo;. Однак це необов\u0026rsquo;язково, якщо протест явно обґрунтований (чи явно необґрунтований), головуючий повинен його розв\u0026rsquo;язати швидко, щоб не допустити зайвого витрачання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозв\u0026rsquo;язання протестів.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eЗаконом не врегульовано, чи протест розглядає суд чи головуючий суддя, чи має суд обов\u0026rsquo;язково ухвалити рішення щодо протесту \u0026mdash; відхилити або задовольнити протест, чи повинен він мотивувати своє рішення, чи є рішення суду по суті протесту ухвалою, заперечення проти якої може бути включено до апеляційної скарги на вирок. Це розв\u0026rsquo;язується практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, оскільки закон не передбачає, що протести розв\u0026rsquo;язуються ухвалою, то рішення за протестами належать до організаційних повноважень головуючого керувати судовим процесом, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення з\u0026rsquo;ясування всіх обставин кримінального провадження (ст. 321 КПК)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тобто це обов\u0026rsquo;язкові одноосібні розпорядження головуючого, яким за ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;329 КПК повинні підкорятися всі присутні в залі судового засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому головуючий, як правило, одразу розв\u0026rsquo;язує протест, не ставлячи його на обговорення та не надаючи слово іншим учасникам (за винятком короткої репліки, про яку йшлося вище). Наприклад, під час прямого допиту прокурором свідка захисник заявляє протест: \u0026laquo;Протестую, навідне запитання\u0026raquo;. Якщо запитання справді навідне, нема чого обговорювати: головуючий одразу розв\u0026rsquo;язує протест, розпоряджається таким чином: \u0026laquo;Питання знято, оскільки воно є навідним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, на практиці протест розв\u0026rsquo;язується коротким розпорядженням головуючого. За потреби (хоча це й не обов\u0026rsquo;язково, але корисно для розуміння сторонами (зокрема, непрофесійними учасниками) того, що відбувається), таке розпорядження повинно бути коротко мотивоване. Як правило, коротко мотивуються випадки зняття запитань, а відхилення протесту, коли свідку дозволяється відповісти на запитання, не потребують мотивування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, розв\u0026rsquo;язання протесту може бути, наприклад, таким: \u0026laquo;Питання знято, оскільки не є питанням про факти\u0026raquo; або \u0026laquo;Свідку, можете відповісти на запитання\u0026raquo;. Утім, у деяких випадках (зокрема, при повторюваних протестах) головуючий не ухвалює рішення за кожним протестом, фактично дозволяючи свідку відповісти на запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, головуючому слід розв\u0026rsquo;язувати протести швидко, чітко й рішуче, щоб свідок не губив лінію того, що відбувається. Сторони з цих же міркувань повинні погоджуватися з рішенням головуючого щодо протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо протест заявлений запізно, і свідок уже відповів на запитання, такий протест обговорювати й розв\u0026rsquo;язувати непотрібно \u0026mdash; задля уникнення зайвого витрачання часу слід продовжувати допит. За наявності клопотань про належність, достовірність і допустимість показань як доказів сторонам має бути надана можливість заявити їх після завершення допиту свідка на визначеній судом стадії процесу. При незгоді з їх розв\u0026rsquo;язанням сторони можуть включити відповідні заперечення щодо порушень (на їхню думку) правил допиту до апеляційної скарги на остаточне судове рішення (вирок або ухвалу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНалежність показань як доказів.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Одним з основних випадків обґрунтованого протесту є прямо передбачений законом випадок, коли запитання не стосується суті кримінального провадження. Ми вже наголошували на тому, що головуючому слід готуватися до допиту свідка. Для цього слід добре знати справу, у т. ч. виклад фактичних обставин в обвинувальному акті, щоб мати можливість чітко визначити, чи стосується те чи інше запитання кримінального обвинувачення (чи входить до меж судового розгляду й обставин, що підлягають доказуванню). Як ми зазначали в одній зі статей, при розв\u0026rsquo;язанні питання про виклик свідків необхідно поцікавитися в сторони, які обставини має підтвердити або спростувати свідок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тож питання належності має бути загалом розв\u0026rsquo;язано ще до виклику свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якщо вже під час допиту виявляється, що сторони ставлять свідку запитання, що не стосуються суті кримінального провадження, суд повинен їх знімати, у т. ч. за протестами учасників. При знятті запитань не варто влаштовувати обговорення питання належності зі сторонами (ще раз наголосимо, що питання належності вкрай важливо обговорювати окремо й перед викликом і допитом свідка). За потреби сторони можуть висловитися щодо оцінки отриманих під час доказів показань після завершення допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПитання для дискредитації свідка.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Від неналежних питань слід відрізняти питання про з\u0026rsquo;ясування достовірності показань свідка, у т. ч. його можливості сприймати факти, про які він дає показання. Такі запитання згідно з ч. 1 ст. 96 КПК можуть ставити сторони. Вони ставляться при перехресному допиті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо одна зі сторін заявляє протест проти поставленого запитання, а сторона, що допитує свідка в перехресному допиті, заявляє, що це запитання поставлено з метою дискредитації свідка, головуючий повинен урахувати це при розв\u0026rsquo;язанні протесту. У літературі висловлювалася думка, що питання щодо достовірності не може бути знято, оскільки згідно з ч. 3 ст. 96 КПК свідок зобов\u0026rsquo;язаний відповідати на запитання, спрямовані на з\u0026rsquo;ясування достовірності його показань\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧи обов\u0026rsquo;язково заявляти протест.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eІноді заявлення протестів може перешкоджати конструктивній обстановці при допиті свідка, і сторони не заявляють протестів навіть тоді, коли вони очевидно потрібні. Головуючі також не завжди знімають запитання, поставлені з порушенням правил допиту, якщо це не призводить до затягування (одне зайве запитання не по суті не зашкодить процесу). Як уже зазначалося, цей підхід пояснюється відсутністю в Україні в кримінальному процесі відокремленої колегії присяжних. Водночас при оцінюванні показань як доказів у нарадчій кімнаті суд повинен урахувати питання належності показань як доказів і можливі порушення, допущені під час допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗняття запитання без протесту.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eЗа законом обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту не залежить від протестів учасників. Тому головуючий, контролюючи допит, має право знімати запитання, що порушують правила допиту, навіть якщо протесту не було заявлено. Наприклад, головуючий знімає образливі запитання, навідні запитання при прямому допиті, запитання, що виходять за межі судового розгляду, незалежно від наявності протесту. Як правило, розпорядження про зняття запитань у порядку контролю судом ходу допиту також потребують короткого пояснення головуючим (як і будь-яке рішення державного органу потребує мотивації), адже сторони, не розуміючи мотиви такого зняття, можуть убачати в цьому порушення своїх процесуальних прав. У разі незгоди з таким рішенням сторони також мають право викласти відповідні заперечення в апеляційній скарзі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ практиці допиту свідків у США існує поняття \u0026laquo;продовжуваного протесту\u0026raquo; (continuing objection), коли йдеться про ті самі мотиви, що стосуються декількох запитань\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Справді, висловлення одного й того самого протесту після кожного запитання може дезорієнтувати свідка, і не є необхідним. У такому випадку головуючий продовжує контроль допиту з урахуванням протесту сторони: за потреби знімає наступні питання, якщо вони підпадають про раніше заявлений протест.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНаслідки зняття запитання. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eУ разі зняття головуючим запитання (як за результатами розгляду протесту, так і без протесту) свідок не повинен відповідати на таке запитання. Відповідати на нього чи ні \u0026mdash; не є розсудом свідка, адже доказування в справі здійснюється сторонами, а процесом керує головуючий. У разі, якщо свідок усе ж відповів на запитання (таке інколи трапляється \u0026mdash; за інерцією або коли свідок не розуміє, що означає зняття питання), відповідь буде зафіксована на відеозаписі. Але, на нашу думку, сторонам і суду слід сприймати таку відповідь як \u0026laquo;викреслену з протоколу\u0026raquo;, тобто не враховувати її при ухваленні рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Журавель В. А., Коваленко А. В. Дослідження доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування. Вісник Національної академії правових наук України. 2022. Том 29. № 2. С. 320. DOI: 10.31359/1993-0909-2022-29-2-313\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Щодо вільних пояснень при допиті \u0026mdash; див.: Кравчук О. Вільні пояснення під час допиту й відмова давати показання. Just Talk, 13 березня 2023 року: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmovadavati-pokazannya\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmovadavati-pokazannya\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e При одноособовому розгляді відмінність між ухвалою й розпорядженням головуючого за результатами розгляду протесту має скоріше теоретичний характер.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Кравчук О. Клопотання про допит свідка vs. клопотання про виклик свідка. JustTalk, 10 жовтня 2022 року: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Захарченко О. В. Здійснення функції захисту в судовому провадженні. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу. Харків, 2017. С. 273: \u003ca href=\"https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/128.pdf\"\u003ehttps://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/128.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Continuing objection. Thelaw.com\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e La\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003ew \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eDictionary \u0026amp; Black's Law Dictionary 2nd ed: \u003ca href=\"https://dictionary.thelaw.com/continuing-objection/\"\u003ehttps://dictionary.thelaw.com/continuing-objection/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":693,"url":"kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684748818,"date":"22.05.2023","views":1061,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.png","mini_image":null,"name":"Колабораційна діяльність: про все й одразу","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний час диктує власні закони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож 3 березня 2022 року Парламент ухвалив Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo; № 2108-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникнення терміну \u0026laquo;колабораціонізм\u0026raquo; відносять до періоду Другої світової війни, під час окупації Франції нацистською Німеччиною. Тоді він означав добровільну, навмисну співпрацю з окупаційною владою і надання їй всілякої допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ незалежній Україні питання колабораціонізму, власне, як і війна з російським агресором, постало не вчора, а у 2014 році, коли росія анексувала Крим і частини територій Донецької і Луганської областей. Утім, слід зауважити, що всі спроби законотворців унормувати питання колабораційної діяльності не були реалізовані аж до березня 2022 року, коли точилися запеклі бої за кілька сотень кілометрів від будівлі Верховної Ради України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас привертає увагу той факт, що проєкт цього закону був зареєстрований у Парламенті задовго до початку повномасштабної російської агресії \u0026mdash; 24 лютого 2022 року, що додатково підтверджує існування наміру парламентарів протидіяти колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі, після ухвалення цього закону вітчизняний Кримінальний кодекс було доповнено новим видом кримінально караного діяння \u0026mdash; колабораційна діяльність (стаття 111-1). За його вчинення передбачено справжнє різноманіття покарань: від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності до довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що в законодавстві більшості закордонних країн колабораційна діяльність як кримінально каране діяння охоплюється складом державної зради. А от Кримінальний кодекс Литовської Республіки містить окрему статтю під назвою \u0026laquo;Колабораціонізм\u0026raquo; і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п\u0026rsquo;яти років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи зміст статті 111-1 Кримінального кодексу України, неможливо не помітити нетиповий для більшості статей кодексу великий обсяг: вісім частин (з приміткою, яка теж складається з кількох пунктів), майже кожна з яких містить декілька складів кримінальних правопорушень:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпублічні заклики і заперечення, у тому числі щодо здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частин території України тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття некерівних посад (непов\u0026rsquo;язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій) у будь-яких незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропаганда у закладах освіти (незалежно від типів і форм власності), спрямована на сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частин території України, а також уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eекономічна співпраця з державою-агресором;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття керівних посад у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях України, та організація чи участь у виборах на таких територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформаційна та політична підтримка держави-агресора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття посади в незаконних судових та правоохоронних органах, а також участь у незаконних збройних і воєнізованих формуваннях держави-агресора або створених на тимчасово окупованих територіях.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня минулого року Кримінальний кодекс України не містив згадок про колабораційну діяльність. Проте після початку повномасштабної війни росії проти України боротьба з внутрішнім ворогом стала одним з найголовніших завдань і справжнім викликом як для правоохоронної, так і судової систем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Державної судової адміністрації України, у 2022 році суди постановили 268 обвинувальних вироків за статтею 111-1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі аналізу практики розгляду справ за обвинуваченням осіб у колабораційній діяльності районних судів міста Києва та Київської області можемо виділити такі способи вчинення цього протиправного діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозміщення особою фото- та відеоматеріалів у соціальних мережах і групах у месенджерах, що виправдовують збройну агресію росії проти України, як і висловлення підтримки дій російського агресора в усному, повсякденному спілкуванні (зазначимо, що наразі більшість вироків ухвалені судами саме за вчинення такого виду колабораційної діяльності);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача матеріальних ресурсів (транспортних засобів, будівель, обладнання, товарів тощо) представникам незаконних збройних формувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України через повідомлення інформації про можливе місце розташування бойових підрозділів Збройних Сил України, місце розташування адміністративних будівель населених пунктів (зокрема, відділень Національної поліції);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання послуг підприємствам, розташованим на території росії та незаконно створених псевдореспублік (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eорганізація проведення та участь у зборах місцевого населення з публічними закликами до підтримки держави-агресора, її збройних формувань.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Вироки здебільшого обґрунтовані такими доказами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази свідків (зауважимо, що деякі з вироків узагалі ґрунтуються лише на таких процесуальних джерелах доказів);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eречові докази, зокрема дані (листування) з вилучених під час обшуку мобільних телефонів, комп\u0026rsquo;ютерної техніки, флеш-накопичувачів, жорстких магнітних носіїв;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки експертиз, у тому числі судової лінгвістичної (семантико-текстуальної), про підтвердження змісту та характеру листування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що за резолютивною частиною досліджених вироків суди майже в усіх випадках звільняли обвинувачених від відбування покарання на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України, а саме внаслідок укладення обвинуваченим угоди про визнання винуватості та визначення за умовами такої угоди міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років зі встановленням іспитового строку тривалістю до трьох років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу описової частини вироків виникають сумніви в достатності покарання, зокрема за вчинення особою публічних закликів до підтримки дій російського агресора. Річ у тім, що частина 1 статті 111-1 Кримінального кодексу України за кваліфікацією кримінальних правопорушень є кримінальним проступком, а отже, за його вчинення не передбачено такий вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція частини 1 статті 111 кодексу взагалі передбачає лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною посадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, публічна підтримка дій російського агресора, зокрема через розповсюдження закликів до знищення України як держави, повалення влади, може мати особливо небезпечний характер. Адже фактично це є спробою поширення впливу та ідеї \u0026laquo;русского мира\u0026raquo;, покарання за які повинні мати невідворотний характер. Натомість масове укладення особами, які на початку військової агресії закликали до якнайшвидшого захоплення українських міст і фізичного знищення українців, угод про визнання винуватості й у такий спосіб уникнення реального строку відбування покарання може неоднозначно сприйматися суспільством і потребувати належної реакції з боку держави.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":98,"url":"dmitro-vorontsov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/dmitro-voroncov.jpg","name":"Дмитро","surname":"Воронцов","post":"юрист практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":692,"url":"zatrimannya-golovi-verhovnogo-sudu-scho-dali","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684404913,"date":"18.05.2023","views":947,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9.png","mini_image":null,"name":"Затримання Голови Верховного Суду: що далі?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ніч з 15 на 16 травня юридична спільнота не могла заснути не стільки через чергові російські обстріли, скільки через новину про затримання голови Верховного Суду Всеволода Князєва.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 травня свою позицію з цього питання висловили НАБУ / САП, Верховний Суд та Рада суддів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк це вплинуло й надалі може вплинути на Верховний Суд і судову систему загалом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа спільному \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=tl1vmJ0qTlE\"\u003eбрифінгу\u003c/a\u003e НАБУ та САП оприлюднили таку інформацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗлочинна організація, до якої входили адвокати, судді та керівництво ВС, організувала надання неправомірної вигоди в судах усіх інстанцій за ухвалення потрібних рішень.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧлени злочинного угрупування мали намір вплинути на обрання членів ВККС.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЩодо винесення ВП ВС рішення у справі групи \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; проводяться слідчі дії з іншими суддями ВП ВС. Остаточна кількість підозрюваних на цей час не відома, зокрема серед суддів ВП ВС.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроведені невідкладні слідчі дії, зокрема обшуки, у суддів ВС, названих \u0026laquo;іншими фігурантами\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час обшуків вилучено значні суми коштів. НАБУ стверджує, що достовірно знає, за винесення яких рішень було отримано частину цих коштів, решту коштів буцімто також отримано за винесення рішень, проте перевіряються версії, яких саме.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗавершено брифінг яскравою фразою процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні: \u003cem\u003e\u0026laquo;Кожному злочинцю буде надана відповідна роль та кваліфікація\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРада суддів України цього ж дня виступила із \u003ca href=\"https://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-radi-suddiv-ukraini-stosovno-podij-navkolo-golovi-vs-vsevoloda-knazeva\"\u003eзаявою\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e у якій зазначено, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003ecама підозра, що голова ВС може бути причетний до отримання хабаря, є \u003cem\u003e\u0026laquo;жахливим ударом у серце системи правосуддя України\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРада суддів сумнівається у твердженнях НАБУ / САП про те, що корупція у ВС є масштабною;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезалежне та неупереджене слідство повинно встановити винних і не заплямувати непричетних до корупції суддів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБлижче до обіду цього ж дня Верховний Суд провів свій пленум, під час якого було затверджено \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/supremecourt.ua/?locale=uk_UA\"\u003eзаяву щодо інформації НАБУ та САП\u003c/a\u003e\u0026raquo; й усунуто Всеволода Князєва з посади голови Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ своїй заяві ВС зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд, повністю усвідомлюючи свою роль і місце в системі правосуддя, бере на себе повну відповідальність за події, що відбуваються у зв\u0026rsquo;язку з імовірними корупційними діяннями його окремих представників. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді Верховного Суду шоковані зазначеними подіями. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд наголошує, що повне об\u0026rsquo;єктивне розслідування всіх обставин сприятиме якнайшвидшому встановленню істини та відновленню справедливості. За будь-який корупційний злочин має бути невідворотне покарання. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді та працівники ВС добровільно і повною мірою співпрацюють зі слідством. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді Верховного Суду вимушені констатувати, що корупційні діяння в судах будь-яких ланок, а тим більше у ВС, завдають непоправної шкоди репутації та довірі до Суду, нищать авторитет правосуддя. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд діє і буде діяти за принципом самоочищення, вживаючи всіх необхідних заходів. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦе чорний день в історії Суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпадає у вічі відмінність між позиціями Ради суддів України та Верховного Суду. Позиція Ради суддів чітка й зрозуміла, тоді як ВС уникає чітких формулювань: настав якийсь чорний день, відбуваються якісь події, пов\u0026rsquo;язані з ймовірними корупційними діями окремих представників ВС, зобов\u0026rsquo;язання до очищення та заклики до справедливого розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайважливіше в цій справі полягає не в підозрі щодо п. Князєва та п. Горецького, а в тому, який вплив справа матиме на Верховний Суд і судову систему загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, НАБУ, САП, ВС і РСУ визнають, що п. Князєв не єдиний суддя ВС, який потенційно може бути причетний до цього кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що потенційними підозрюваними за епізодом \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; НАБУ та САП вважають усіх суддів Великої Палати, що брали участь у розгляді справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож 17 травня під час розгляду ВАКС скарги адвокатів п. Князєва на незаконність його тримання під вартою прокурори САП повідомили, що мічені купюри були виявлені ще в трьох суддів ВС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких обставин швидке й ефективне розслідування цього епізоду відповідає як інтересам Верховного Суду, так і суспільства загалом, оскільки станом на сьогодні ми маємо ситуацію, за якої певна кількість потенційних корупціонерів відправляють правосуддя у ВП ВС. Решта суддів ВП ВС перебуває під тиском того, що їх також можуть віднести до корупціонерів за певними, можливо й не передбаченими законом, критеріями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ недаремно назвав справу \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; епізодом, оскільки, зважаючи на озвучене, розслідується надання та отримання неправомірної вигоди суддями ВС, суддями по всій Україні та вплив на вибори членів ВККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкщо спиратися на наявну практику органів правопорядку, то події будуть розвиватися таким чином.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез декілька місяців завершиться розслідування щодо \u0026laquo;Фінансів та Кредиту\u0026raquo;, але перед цим зі справи виділять в окреме \u0026laquo;фактове\u0026raquo; провадження матеріали щодо підкупу невстановлених суддів ВС, невстановлених суддів усіх судів і вплив на вибори членів ВККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке \u0026laquo;фактове\u0026raquo; провадження може \u0026laquo;лежати\u0026raquo; роками, і в потрібний момент у межах цього провадження можна буде отримати санкцію на прослуховування \u0026laquo;цікавого судді\u0026raquo; для виклику його на допит або гучної заяви про перевірку його/її причетності до справи Князєва. В аналогічній ситуації можуть опинитися і члени ВККС \u0026mdash; завжди можна почати перевірку, чи часом не завдяки злочинній організації її/його було обрано на посаду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку під впливом влади загалом і НАБУ із САП, зокрема, опиниться вся суддівська вертикаль і ВККС. І результатом боротьби з корупцією може стати тотальна корумпованість на користь влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля уникнення цього слідство щодо всіх зловживань \u0026laquo;злочинного угрупування\u0026raquo; має бути завершено в максимально короткі строки, без виділення \u0026laquo;фактових\u0026raquo; проваджень щодо невстановлених подій і невстановлених осіб, встановлено та притягнуто до відповідальності всіх причетних осіб.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":691,"url":"vidmova-vid-vijskovoi-sluzhbi-cherez-religijni-perekonannya-pravo-lyudini-chi-uhilennya-vid-vijskovogo-obovyazku","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684336922,"date":"17.05.2023","views":9104,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_568944062_XL.jpg","mini_image":null,"name":"Відмова від військової служби через релігійні переконання: право людини чи ухилення від військового обов’язку?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні іде війна. Захист Вітчизни, територіальної цілісності України, її незалежності та суверенітету є громадянським обов\u0026rsquo;язком, справою всього Українського народу. Так записано в Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2022 року Росія напала на Україну, у цей же день Президент України видав указ \u0026laquo;Про загальну мобілізацію\u0026raquo;. Відтоді кожен військовозобов\u0026rsquo;язаний громадянин України в разі отримання повістки зобов\u0026rsquo;язаний прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання свого військового обов\u0026rsquo;язку. За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації притягають до кримінальної відповідальності відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України та карають позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці виникають ситуації, коли особа відмовляється від призову на службу через релігійні переконання й пояснює відмову тим, що віра забороняє їй брати в руки зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, існує нагальна потреба розібратися з такими питаннями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи має право особа відмовитися від виконання військового обов\u0026rsquo;язку через релігійні переконання?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДе проходить межа між щирими релігійними переконаннями й наміром ухилитися від військової служби?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі існують ризики зловживання правом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи впливає на правову оцінку ситуації війна?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, необхідно зазначити, що право не діяти всупереч своїй совісті й переконанням є основоположним правом людини й захищається статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід дію зазначеної статті Конвенції підпадає в тому числі принципова відмова від військової служби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 9 Конвенції гарантує кожному право на свободу думки, совісті та релігії. Це право складається з двох елементів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) \u003cem\u003eправо мати\u003c/em\u003e свої переконання \u0026mdash; воно є абсолютним і не може бути обмежено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) \u003cem\u003eправо сповідувати\u003c/em\u003e своє вірування \u0026mdash; воно не є абсолютним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження права на свободу сповідувати свою релігію можливе й буде правомірним якщо:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТаке обмеження встановлено законом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМетою обмеження є:\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eінтереси громадської безпеки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eохорона публічного порядку, здоров\u0026rsquo;я чи моралі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист прав і свобод інших осіб.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВтручання у свободу є пропорційним, тобто необхідним у демократичному суспільстві.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно звернути увагу на те, що серед легітимних цілей для обмеження права, передбаченого статтею 9 Конвенції, \u003cem\u003eвідсутні національні інтереси\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, держава не зможе пояснити втручання в право людини на свободу релігії, якщо воно відбудеться, необхідністю захисту національних інтересів, а саме війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі релігії та світоглядні концепції повністю виключають участь у збройних конфліктах, і вони мають щирих прихильників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відмова від військової служби є наслідком тяжкого й непереборного конфлікту між військовим обов\u0026rsquo;язком і совістю людини, необхідно розуміти, що в цьому випадку така особа підпадає під захист статті 9 Конвенції, яку наша держава ратифікувала й зобов\u0026rsquo;язалася виконувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас право особи на відмову не є безумовним і залежить від конкретної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ\u0026rsquo;ясуванню підлягають такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи є переконання щирими?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи забороняє релігія людини використання зброї?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩирість переконань державними органами зазвичай не ставиться під сумнів. Це загальне правило, але з нього є винятки. Вони стосуються ситуацій, коли особа в результаті стверджуваних релігійних поглядів отримує для себе певні переваги або привілеї. Вважаю, що відмова від виконання військового обов\u0026rsquo;язку, безумовно, є випадком отримання для себе полегшень, а тому держава має повне право пересвідчитися в щирості поглядів людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким чином це можна зробити? Шляхом з\u0026rsquo;ясування низки обставин про життя людини. Важливі всі деталі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтривалість сповідування релігії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і ступінь залученості до релігійних практик й обрядів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповедінка людини у звичайному житті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінші факти, які можуть поставити під сумнів щирість стверджуваних релігійних переконань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, можна знайти в постанові Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 \u0026laquo;Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo;. Це адвентисти-реформисти, адвентисти сьомого дня, євангельські християни, євангельські християни-баптисти, покутники, свідки Єгови, харизматичні християнські церкви, християни віри євангельської, християни євангельської віри, товариство Свідомості Крішни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України передбачає, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов\u0026rsquo;язків перед державою за мотивами релігійних переконань; у разі, якщо виконання військового обов\u0026rsquo;язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов\u0026rsquo;язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникає таке питання: чи застосовується Закон України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; під час війни?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ проаналізувала публічні висловлювання юристів-правників з цього приводу. Переважно вони зводяться до висновку про те, що Закон України \u0026laquo;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію\u0026raquo; не передбачає альтернативну службу, отже, жодних винятків для вірян під час війни бути не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ не можу підтримати такий безальтернативний підхід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 2 статті 1 Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до указу Президента України \u0026laquo;Про введення воєнного стану\u0026raquo; тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, \u003cem\u003eможуть обмежуватися\u003c/em\u003e конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30\u0026ndash;34, 38, 39, 41\u0026ndash;44, 53 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас конкретні обмеження щодо проходження альтернативної служби державою наразі не встановлені, строк дії обмежень не визначений, законодавчі акти з цього приводу не прийняті, а тому висновок про незастосування положень про альтернативну службу під час війни вважаю передчасним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини висловлювався щодо права на свободу релігії в контексті відмови від військової служби. У таких справах, як \u0026laquo;Баятан проти Арменії\u0026raquo;, \u0026laquo;Феті Демітраш проти Туреччини\u0026raquo; ЄСПЛ аналізував ситуації притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби осіб, які відмовлялися виконувати військовий обов\u0026rsquo;язок через релігійні переконання, і встановив порушення державою статті 9 Конвенції. Усі справи цієї категорії, які розглядав ЄСПЛ, стосувалися свідків Єгови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, порушена в статті проблематика зачіпає основоположні права людини, тому шляхи її розв\u0026rsquo;язання необхідно шукати глибше за рівень національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищенаведені аспекти права прав людини зобов\u0026rsquo;язують представників держави індивідуально оцінювати кожен випадок відмови від військової служби через релігійні переконання та остаточний висновок у таких справах робити після ретельного дослідження всіх обставин та застосування трискладового тесту правомірності втручання у свободу людини сповідувати свою релігію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас важливо розуміти ризики можливих зловживань з метою ухилення від військової служби та запобігати їм максимально рішуче.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_568944062_XL.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":690,"url":"osobistist-komanda-institutsiya-klyuchovi-sensi-z-knigi-vischa-virnist-pravda-brehnya-i-liderstvo","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684235712,"date":"16.05.2023","views":1014,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_3.jpg","mini_image":null,"name":"Особистість, команда, інституція. Ключові сенси з книги «Вища вірність. Правда, брехня і лідерство»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро правосуддя в його ціннісному вимірі, справедливість, вірність праву, моральне лідерство в спільнотах прокурорів і детективів, людяність в їх повсякденному житті, а також про сміливість і відповідальність за ухвалені рішення говорили через призму особистості, команди та інституції в форматі #JustЧитання. Розмова відбулась за мотивами книги \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Вища вірність. Правда, брехня і лідерство\u0026raquo;\u003c/strong\u003e, авторства \u003cstrong\u003eДжеймса Комі\u003c/strong\u003e, директора Федерального бюро розслідувань США (2013 \u0026ndash; 2017 рр.). Модерував зустріч \u003cstrong\u003eСергій Рокунь\u003c/strong\u003e, старший детектив \u0026ndash; керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСОБИСТІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна людина у своїй професійні діяльності зіштовхується із перевіркою на міцність його особистості, правоохоронці \u0026ndash; не виняток.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОлександр Цивінський\u003c/strong\u003e, керівник відділу детективів НАБУ ділиться своїми міркуваннями: \u0026laquo;На мою думку Джеймс Комі у своїй книзі ілюструє ключовий принцип за яким Гідність є міцним фундаментом особистості. Всі подальші архітектурні форми, які зводяться на такому фундаменті є надійними та здатні протистояти агресивному навколишньому середовищу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМандруючи книгою, увагу Олександра привернули декілька положень, які серед іншого, розкривають особистість Комі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eПрийняття рішень в умовах своєрідного конфлікту закону та ефективності \u003c/strong\u003e(особливо коли ти \u0026laquo;ламаєш\u0026raquo; практику, яка вже склалась).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про програму \u0026laquo;Зоряний вітер\u0026raquo;, уведену після подій 11 вересня 2001 року та незаконність частини положень про розвідувальні заходи Агентства з національної безпеки (АНБ). Тверда позиція Комі у решті решт дозволила відновити законну процедуру, хоч і наш герой перебував на межі відставки, оскільки власний \u0026laquo;фільтр\u0026raquo; прийняття рішень не дозволяв вчинити інакше. Ця історія не нова і насправді ми дуже часто маємо справу із відповідною спокусою у звичайній професійній діяльності. Особливо ця проблематика може простежуватись у найболючіших питаннях сьогодні, таких як військові злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eСмиренність та створення умов для отримання реального зворотного зв'язку, навіть якщо він неприємний.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли ти маєш певну владу, існує спокуса утвердження власної безпомилковості та винятковості. І такий підхід породжує відповідну культуру. У книзі Джеймс Комі розповідає про важливість створення середовища, де заохочується чесний зворотній зв`язок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛюдина, яка любить лестощі, обман та самолюбство шукає їх в своєму середовищі, команді, інституції і звичайно ж знаходить. Протилежний шлях складніший, але він справжній. І як би навколо не складались обставини, в середині душі людина завжди знає на якому вона боці в цій ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eСтавлення до моралі та брехні.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсім нам, рано чи пізно, доводиться брехати. Проте найголовніше те, за яких обставин, про що та як часто ми це робимо. Проста повсякденна брехня підштовхує до великої брехні у серйозних ситуаціях, де наслідки можуть виявитись небезпечними. В цій ситуації відгукується історія з Мартою Стюарт, яка описана в книзі, де остання будучи міліонершою, щоб врятувати 45 тис доларів збрехала правосуддю. Відстоюючи свою позицію, здавалося б у цій дрібній справі ризики репутаційних втрат були в рази більші. Поряд із цим значно важливішим був принцип дотримання правди, оскільки в зворотному випадку правосуддя не працюватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя історія особливо відгукнулась Олександру, оскільки українське законодавство достатньо складне у сфері притягнення до відповідальності за неправдиві свідчення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли людина міцна та гідна \u0026mdash; вона створює надійний фундамент для побудови ефективної команди та інституції, якій довіряють, \u003c/strong\u003e\u0026mdash; Олександр Цивінський.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОМАНДА\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективний управлінець \u0026ndash; це етичний лідер, адже показниками ефективності не можуть бути ті речі, які суперечать цінностям. Як відзначила \u003cstrong\u003eВасилина Яворська\u003c/strong\u003e, членкиня команди JustGroup: \u0026laquo;Ефективність \u0026ndash; це здатність тримати ядро інституції, професії; тримати в голові призначення. У Комі добре та цілісно поєднувався етичний лідер і ефективний управлінець\u0026raquo;. Також, важливою якістю управлінця є здатність чути деколи не дуже приємні речі від членів своєї команди. У книзі автор ділиться: \u0026laquo;Я намагався створити середовище, у якому агенти ФБР не боялись би мені казати правду\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискутуючи про лідерство, управління, взаємодію з командами, учасники #JustЧитання виділили цитати з книги, які показують автора, як сильного керівника. Так, \u003cstrong\u003eЗера Козлиєва\u003c/strong\u003e, експертка, старша юристка Truth Hounds, наголошує, що лідер повинен мати достатній рівень впевненості в собі, аби бути спроможним радіти за чужі успіхи та розвиток, зокрема, своїх співробітників, і згадує такий приклад із книги: \u0026laquo;Фагі була достатньо впевненою в собі, щоб не перешкоджати моєму успіхові\u0026raquo;, \u0026laquo;Вона сяяла від досягнень своїх підопічних, які її обожнювали, а ми розцвітали в її сяйві. Вона мала впевненість бути смиренною\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою \u003cstrong\u003eВолодимир Сущенко\u003c/strong\u003e, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова цитує: \u0026laquo;У кожній організації, особливо ієрархічній, існує небезпека створити середовище, у якому протилежні думки відкидають, а чесного зворотного зв\u0026rsquo;язку не заохочують. Це може швидко зростити культуру брехні й омани. Якщо лідер схильний віддавати перевагу самовпевненості перед смиренністю, то зрештою може перетворитись на тирана, який не зважає на своїх підопічних\u0026raquo;. До цих думок Володимир Миколайович додає й власні: існує \u0026laquo;авторитет влади\u0026raquo; і \u0026laquo;влада авторитету\u0026raquo;, якою користуються формальні і неформальні лідери. Неформальні лідери частіше використовують \u0026laquo;владу свого авторитету (професійного і морального)\u0026raquo;, а формальні \u0026ndash; \u0026laquo;авторитет наданої їм адміністративної влади\u0026raquo;. Використовуючи метафору, можна стверджувати, що Лідер повинен і має бути провідником, вести за собою інших, а не \u0026ndash; пастухом, який слідкує за тим, щоби \u0026laquo;від стада не відбився і не загубився хто-небудь по дорозі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНСТИТУЦІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛюди, цінності чи процедури \u0026ndash; що має більше значення для становлення та розвитку інституцій? Над цим питанням міркували учасники #JustЧитання і над ним закликаємо подумати й наших читачів, проаналізувавши досвід інституцій, в яких ви працюєте, або з якими взаємодієте в межах професійної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли ми говоримо про діяльність інституцій, то важливою є довіра, адже її присутність чи відсутність впливає на взаємодію всередині команди, синхронізацію процесів, спільне визначення цінностей і пріоритетів. Джеймсу Комі неодноразово доводилось приймати рішення, які є правильними, проте, які не знайшли б підтримки від Департаменту юстиції, чи Президента: \u0026laquo;Якби міністерство дізналося про наші плани, то ми втратили б навіть теоретичний шанс їх здійснити\u0026raquo;, \u0026mdash; розповідає автор у книзі. Довіра та єдині підходи є важливими не лише в межах однієї інституції. Вони мають бути наскрізними як у діяльності всіх державних органів, так і в сприйнятті суспільства. Автор неодноразово наголошує, що ФБР має бути незалежним й аполітичним: \u0026laquo;Якщо мене побачать на фото та відео з новим Президентом, це навряд чи допоможе ФБР... ФБР має лишатися \u0026laquo;чужим\u0026raquo;, інакше нам кінець\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Я називав прокуратуру резервуаром. Я казав, що це резервуар довіри та надійності, який збудували й наповнили для них люди, яких вони ніколи не знали та яких серед них давно немає. Резервуар, що дає змогу інституції, якій вони служать, творити добро. Це надзвичайний подарунок. Я пояснював цим молодим і талановитим юристам, що він, як кожен цінний подарунок, покладає на них обов\u0026rsquo;язок, урочистий обов\u0026rsquo;язок охороняти і захищати резервуар і передати його наступникам таким же повним або навіть повнішим. Однак з резервуарами є одна проблема: їх треба дуже довго наповнювати, а спорожнити їх може одна маленька пробоїна в обшивці. Дії однієї людини можуть знищити те, що сотні людей будували роками\u0026raquo;, \u0026mdash; Джеймс Комі, директор Федерального бюро розслідувань США (2013 \u0026ndash;2017 рр.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи обговорення, модератор події \u003cstrong\u003eСергій Рокунь\u003c/strong\u003e озвучив слова автора книги, що слугують джерелом натхнення для кожного правника: \u0026laquo;ФБР чесне. ФБР сильне. ФБР є і завжди буде незалежним. Дякую, що завжди на варті і робите стільки хорошого для цієї країни. Творіть це добро так довго, як тільки зможете\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Давайте і ми будемо чесними, сильними, завжди незалежними та творитимемо добро так довго, як тільки зможемо. Лише спільними зусиллями вдасться побудувати кращу систему права, кримінальної юстиції та державу\u0026raquo;,\u003c/strong\u003e \u0026mdash; закликав Сергій учасників.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ви ще не читали книгу \u003ca href=\"https://laboratoria.pro/products/vyscha-virnist-pravda-brehnya-i-liderstvo-spogady-dyrektora-fbr\"\u003eДжеймса Комі \u0026laquo;Вища вірність. Правда, брехня і лідерство. Спогади директора ФБР\u0026raquo; (2018)\u003c/a\u003e, наша редакція радить виділити час на це.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_3.jpg","tags":[{"id":469,"name":"етика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":689,"url":"reabilitatsiya-zamist-pokarannya-yak-mae-pratsyuvati-yuvenalna-yustitsiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683706870,"date":"10.05.2023","views":2426,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-8.png","mini_image":null,"name":"Реабілітація замість покарання: як має працювати ювенальна юстиція?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk розпочинає співпрацю із\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://dejure.foundation/\" target=\"_blank\" data-saferedirecturl=\"https://www.google.com/url?q=https://dejure.foundation/\u0026amp;source=gmail\u0026amp;ust=1683795441837000\u0026amp;usg=AOvVaw1vWmlXp0jCFpCpMO41W-rD\" rel=\"noopener\"\u003eФундацією DEJURE\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e, в рамках якої в різних форматах і з різних перспектив підійматиме питання правосуддя, дружнього до дитини. Перший матеріал присвячений темі ювенальної юстиції, особливостям підходів, міжнародному досвіду та стандартам правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІСТОРІЯ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом концепція ювенальної юстиції не нова. Вона бере початок з кінця ХІХ ст., коли в США з\u0026rsquo;явився перший ювенальний суд. Уже до 1920-х років майже в кожному штаті існували системи ювенальної юстиції\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Підхід до правосуддя в ювенальних судах відрізнявся тим, що дітей не вважали до кінця сформованими особистостями, їхню поведінку ще можна скоригувати і тому, на відміну від дорослих, діти не мали б нести однакову з дорослими відповідальність за свої правопорушення. Процедура в ювенальних судах була менш формальною та змагальною. Вона зосереджувалася радше не на покаранні, а реабілітації та соціалізації. Для дітей були створені окремі виправні установи, що фокусувалися на освіті та професійному навчанні. Увʼязнення для дітей ставали коротшими, суди віддавали перевагу альтернативним заходам, а інформація про судимість не була публічною, щоб уникати стигматизації та не завадити успішній реабілітації\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротягом ХХ ст. система ювенальної юстиції в США зазнавала змін. Вона пережила період повернення до більш карального підходу, коли за окремі злочини впроваджували обовʼязкове мінімальне увʼязнення, змішане увʼязнення (коли підлітки відбували покарання і в установах для дітей, і в установах для дорослих), передання справ з ювенального суду до звичайного\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Пізніше з огляду на позицію Верховного Суду США в ювенальних судах почали запроваджувати процедурні гарантії, які б мали надати неповнолітнім такий самий захист, як і дорослим (право не свідчити проти себе, право ознайомитися з підставами обвинувачення, право на допомогу адвоката)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ країнах Європи спеціалізовані системи ювенальної юстиції почали зʼявлятися на початку ХХ ст.\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зараз, незважаючи на соціальні та культурні особливості та відповідно різні моделі систем ювенальної юстиції, загальним принципом для ювенальної юстиції країн Європи є утримання від карального ухилу в ювенальній юстиції та збереження ставлення до підлітків як до спеціальної групи, згода з тим, що вони можуть припускатися помилок у процесі \u0026laquo;нормального\u0026raquo; розвитку, і докладання всіх зусиль, щоб інтегрувати їх у суспільство (навіть в разі вчинення найбільш тяжких злочинів)\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наукових дослідженнях про розвиток мозку та поведінку ідеться про те, що підвищена ризикованість поведінки в підлітковому віці є нормативною, біологічно зумовленою та певною мірою неуникненною\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Нейробіологічні дослідження припускають, що поєднання підвищеної чутливості до нагороди та незрілість ділянок мозку, що відповідають за поведінковий контроль, може спонукати підлітків шукати негайних, а не довгострокових здобутків, що, можливо, і пояснює підвищене ризиковане ухвалення рішень та імпульсивну поведінку серед підлітків\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас говориться й про те, що більшість девіантних підлітків не стають девіантними дорослими. І хоча переважна частина підлітків, що вчиняли правопорушення, не стають карʼєрними злочинцями, арешт у молодшому підлітковому віці є найкращим провісником цього\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні завдяки інструментам, розробленим і погодженим на міжнародному рівні, як-от Конвенція ООН про права дитини та низка рекомендаційних документів, можна говорити про ключові принципи в ювенальній юстиції, щодо яких існує консенсус.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні, попри те, що не прийнято окремого закону про ювенальну юстицію та не сформовано окремих інституцій, які опікуються лише питаннями ювенальної юстиції, певна частина підходів, визнаних на міжнародному рівні, уже реалізується. Наприклад, встановлений мінімальний вік для кримінальної відповідальності неповнолітніх, заборонено застосувати до неповнолітніх довічне увʼязнення, впроваджена спеціалізація суддів у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх, діє підготовка досудової доповіді щодо неповнолітніх органом пробації, запроваджена на рівні пілотного проєкту \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text\"\u003eпрограма відновлення для неповнолітніх\u003c/a\u003e. Інші складові можуть і мають бути вдосконалені, для чого, зокрема, ухвалена \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1027-2018-%D1%80#Text\"\u003eНаціональна стратегія реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року\u003c/a\u003e та розроблені законопроєкти \u0026laquo;Про юстицію, дружню до дитини\u0026raquo; № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26912\"\u003e5617\u003c/a\u003e і № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26914\"\u003e5618\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі пропоную розглянути ключові принципи ювенальної юстиції, визнані в міжнародних стандартах, і коротко окреслити можливість їх застосування в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧОТИРИ БАЗОВІ ПРИНЦИПИ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочнемо з чотирьох базових принципів, на яких заснована Конвенція ООН про права дитини: забезпечення найкращих інтересів дитини, недискримінація, участь (право бути заслуханою) і забезпечення права дитини на життя, виживання та здоровий розвиток.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід \u003cstrong\u003eзабезпеченням найкращих інтересів дитини \u003c/strong\u003eрозуміють насамперед перевагу відновного підходу в кримінальній юстиції перед каральним підходом\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Концепція найкращих інтересів дитини є близькою до забезпечення добробуту дитини\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І в цьому контексті важливо, щоб держава зменшувала потребу втручання кримінальної юстиції в життя дитини, тобто розробляла політики, що забезпечують добробут дитини, її сімʼї, оточення (школа, громада)\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, підтримувала вразливі сімʼї\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та опікувалася превенцією правопорушень серед дітей і соціалізацією дітей\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Дотримання і захист прав дитини відповідно до міжнародних конвенцій також є частиною забезпечення найкращих інтересів дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринцип \u003cstrong\u003eнедискримінації\u003c/strong\u003e означає, що до всіх дітей у конфлікті із законом\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e мають ставитися однаково. Окрім того, недискримінація означає, що до дітей у конфлікті із законом мають ставитися інакше, ніж до дорослих\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Діти в конфлікті із законом часто стають жертвами стигматизації, їм складно отримувати доступ до освіти й ринку праці, тому принцип недискримінації вимагає, щоб таким дітям допомагали реінтегруватися в суспільство\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Також для уникнення стигматизації дітей у конфлікті із законом особливу увагу слід приділяти захисту приватності, щоб жодна інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати дитину в конфлікті із законом, не оприлюднювалася\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Стигматизація дитини в конфлікті із законом також може бути спричинена надмірно тривалим кримінальним провадженням, тому загальновизнаним підходом є ухвалення рішень щодо дітей у конфлікті із законом без зайвих зволікань\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУчасть або право дитини бути заслуханою\u003c/strong\u003e в контексті ювенальної юстиції означає, що для того, щоб дитина могла висловити свою думку, їй необхідно доступною мовою пояснити суть обвинувачення проти неї, перебіг процесу, її можливості та права в процесі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПраво дитини на життя, виживання і здоровий розвиток\u003c/strong\u003e означає передовсім профілактику правопорушень серед дітей, заборону застосування до дітей смертної кари та довічного позбавлення волі без можливості звільнення. Водночас цей принцип передбачає застосування до дітей інвазивних інструментів покарання (тримання під вартою, арешту чи позбавлення волі) лише як виняткових заходів і на мінімальний строк, оскільки це негативно впливає на розвиток дитини і її можливість реінтегруватися в суспільство\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСПЕЦІАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕлементи, що забезпечують реалізацію одного з чотирьох базових принципів Конвенції ООН про права дитини в ювенальній юстиції, часто можуть дублюватися щодо іншого. Наприклад, застосування позбавлення волі як виняткового заходу є одночасно і складовою забезпечення права дитини на здоровий розвиток, і складовою забезпечення найкращих інтересів дитини, оскільки відображає відхід від суто карального підходу. Аналогічно захист приватності може розглядатися як складова забезпечення найкращих інтересів дитини, а також як захист від дискримінації. Згадані принципи пропоную розглянути саме під таким кутом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВиведення дитини з кримінального провадження (diversion)\u003c/strong\u003e використовується для того, щоб уникнути негативних наслідків залучення дитини до формальних процедур кримінальної юстиції й судового розгляду, наприклад стигматизації через засудження й призначення покарання. Для цього поліція, прокуратура та інші органи, залучені в кримінальну юстицію, мають бути уповноважені за згодою дитини і з дотриманням належної процедури не передавати справу на розгляду суду, а застосувати до дитини громадські роботи, нагляд з боку соціальних працівників або представників пробації, реституцію або компенсацію жертві\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Кроком у цьому напрямі в Україні стало запровадження програми відновлення для неповнолітніх на рівні пілотного проєкту, однак зараз на рівні закону подібних інструментів поки що не запроваджено. Водночас законопроєкти \u0026laquo;Про юстицію, дружню до дитини\u0026raquo; № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26912\"\u003e5617\u003c/a\u003e і № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26914\"\u003e5618\u003c/a\u003e такий інструмент пропонують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани, залучені в систему ювенальної юстиції, повинні мати достатньо широку \u003cstrong\u003eдискрецію\u003c/strong\u003e, щоб на кожній стадії провадження (досудове розслідування, судовий розгляд та подальші дії) вживати найбільш доречних заходів з огляду на індивідуальні потреби дитини\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це потрібно, зокрема, і для того, щоб застосовувати виведення дитини з кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з головних способів забезпечити відновний підхід у ювенальній юстиції на противагу каральному є \u003cstrong\u003eнадання переваги альтернативним заходам перед заходами, повʼязаними з обмеженням свободи\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Щоб така перевага діяла, потрібно, по-перше, щоб субʼєктам ювенальної юстиції були доступні такі альтернативні заходи, тобто щоб на рівні закону вони були запропоновані. По-друге, під час призначення покарання суд має застосовувати позбавлення волі або арешт лише як винятковий захід і на мінімальний строк. В Україні перелік покарань, неповʼязаних з ізоляцією, які можуть бути застосовані до неповнолітніх, доволі обмежений. І прямої вказівки застосовувати до неповнолітніх позбавлення волі лише як винятковий захід і на мінімальний строк теж немає. На практиці це призводить до того, що позбавлення волі призначають неповнолітнім як покарання доволі часто. У \u003ca href=\"https://dejure.foundation/library/tak-prostishe-yak-pryznachayut-pokarannia-nepovnolitnim\"\u003eдослідженні Фундації DEJURE\u003c/a\u003e ця проблема детально розкрита.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе від появи ідеї ювенальної юстиції і дотепер ключовим механізмом її втілення є \u003cstrong\u003eнаявність законів, процедур, органів та інституцій, що діють щодо дітей у конфлікті із законом\u003c/strong\u003e. Ідеться про спеціалізовані підрозділи в поліції, прокуратурі, суді, адвокатурі\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e\u003csup\u003e[25]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та спеціалізовані послуги з пробації, консультування та супервізії разом зі спеціалізованими установами стаціонарного догляду або лікування для дітей у конфлікті із законом\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003csup\u003e[26]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Ці органи й установи мають \u003cstrong\u003eпостійно й ефективно координувати свою роботу\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003csup\u003e[27]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас створення таких органів та інституцій має супроводжуватися відповідною \u003cstrong\u003eпідготовкою фахівців\u003c/strong\u003e з питань застосування Конвенції ООН про права дитини, вивченням соціальних та інших причин правопорушень серед неповнолітніх, психологічних та інших аспектів розвитку дітей\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003csup\u003e[28]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що в Україні діє така спеціалізація на рівні поліції (ювенальна превенція), прокуратури (Департамент захисту інтересів дітей та протидії насильству) та судів (спеціалізація суддів зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх), ефективна координація між ними, а також проведення обовʼязкового навчання для відповідних фахівців на рівні закону як обовʼязкові практики не запроваджені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо в контексті ювенальної юстиції слід згадати про правила і процедури, спрямовані на \u003cstrong\u003eзахист дітей-жертв злочинів і дітей-свідків злочинів\u003c/strong\u003e. Зокрема, це право дітей-жертв злочинів на допомогу адвоката, економічну допомогу, консультування, медичні та соціальні послуги, послуги соціальної реінтеграції та фізичного та психологічного відновлення. Це також процесуальні правила, що убезпечують від прямого контакту між дитиною-жертвою та дитиною в конфлікті із законом на всіх стадіях кримінального провадження. Заборона ідентифікувати дітей-жертв злочинів у медіа вважається необхідною для захисту приватності таких дітей. Ще одним важливим інструментом для захисту дітей-жертв злочинів і дітей-свідків злочинів є запровадження фіксування показань дитини на відеозаписі з подальшим використанням такого відео як доказу для уникнення повторних допитів дитини, які можуть її ретравматизувати\u003ca href=\"#_ftn29\" name=\"_ftnref29\"\u003e\u003csup\u003e[29]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Для того, щоб відповідні процесуальні дії проводилися в дружній до дитини атмосфері, існує практика \u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/16976/file/Green%20Room%20Methodology%20for%20Police%20Offciers.pdf\"\u003e\u0026laquo;зелених кімнат\u0026raquo;\u003c/a\u003e і центрів \u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/documents/model-barnahus-implementation-ukraine\"\u003e\u0026laquo;Барнахус\u0026raquo;\u003c/a\u003e, які вже почали створювати в Україні, однак стандарти організації яких зараз недостатньо нормативно врегульовані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДалі буде\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що існує велика ймовірність того, що законопроєкти \u0026laquo;Про юстицію, дружню до дитини\u0026raquo; № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26912\"\u003e5617\u003c/a\u003e і № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26914\"\u003e5618\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003eможуть повернути на доопрацювання в уряд, в України все одно залишаються зобовʼязання гарантувати справедливий суд та особливий захист дітям у конфлікті із законом, дітям-жертвам і свідкам злочинів відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Оскільки частина заходів, запланованих для реалізації \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1027-2018-%D1%80#Text\"\u003eНаціональної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року\u003c/a\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e не були впроваджені, слід очікувати, що у 2024 році буде розроблений новий стратегічний документ політики, спрямований на впровадження міжнародних стандартів ювенальної юстиції. Водночас зміна підходів також може відбуватися завдяки активній позиції практиків кримінальної юстиції (прокурорів, адвокатів, суддів). І навіть там, де держава не впроваджує достатнього регулювання, залишається можливість, застосовуючи норми міжнародного права, забезпечувати найкращі інтереси дитини в кримінальному процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e David O. Brink. Immaturity, normative competence, and juvenile transfer: how (not) to punish minors for major crimes, с. 1559: \u003ca href=\"https://davidobrink.com/sites/default/files/publications/ImmaturityNormativeCompetenceJuvenileTransfer.pdf\"\u003ehttps://davidobrink.com/sites/default/files/publications/ImmaturityNormativeCompetenceJuvenileTransfer.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само. C. 1559.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само. C. 1562\u0026ndash;1563.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само. C. 1559\u0026ndash;1560.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Frieder Dünkel, Joanna Grzywa, Philip Horsfield, Ineke Pruin (Eds.). Juvenile Justice Systems in Europe Current Situation and Reform Developments, с. 1541: \u003ca href=\"https://rsf.uni-greifswald.de/storages/uni-greifswald/fakultaet/rsf/lehrstuehle/ls-harrendorf/Bd36_4_9783936999969.pdf\"\u003ehttps://rsf.uni-greifswald.de/storages/uni-greifswald/fakultaet/rsf/lehrstuehle/ls-harrendorf/Bd36_4_9783936999969.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само. C. 1577.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Laurence Steinberg. Risk Taking in Adolescence: New Perspectives From Brain and Behavioral Science, с. 58: \u003ca href=\"https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1111/j.1467-8721.2007.00475.x\"\u003ehttps://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1111/j.1467-8721.2007.00475.x\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e B. J. Casey, Sarah Getz, Adriana Galvan. The adolescent brain. Developmental review. Volume 28. Issue 1. P. 68.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e David O. Brink. Immaturity, normative competence, and juvenile transfer: how (not) to punish minors for major crimes, с. 1574:\u0026nbsp; \u003ca href=\"https://davidobrink.com/sites/default/files/publications/ImmaturityNormativeCompetenceJuvenileTransfer.pdf\"\u003ehttps://davidobrink.com/sites/default/files/publications/ImmaturityNormativeCompetenceJuvenileTransfer.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Committee on the Rights of the Child, \u003cem\u003eGeneral Comment № 10\u003c/em\u003e, Children\u0026rsquo;s Rights in Juvenile Justice, 25 April 2007 (CRC/C/GC/10), п. 10: \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/599395\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/599395\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eModel Law on Juvenile Justice\u003c/em\u003e and Related Commentary. Justice in Matters Involving Children in Conflict with the Law. UNODC, 2013, c. 70: \u003ca href=\"https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/Justice_Matters_Involving-Web_version.pdf\"\u003ehttps://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/Justice_Matters_Involving-Web_version.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e United Nations General Assembly, United Nations Standard Minimum Rules for the Administration of Juvenile Justice (\u003cem\u003ethe Beijing Rules\u003c/em\u003e), adopted by the General Assembly on 29 November 1985 (A/RES/40/33), п. 1.1:\u0026nbsp; \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/united-nations-standard-minimum-rules-administration-juvenile\"\u003ehttps://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/united-nations-standard-minimum-rules-administration-juvenile\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment\u003c/em\u003e\u003cem\u003e №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. 18.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e United Nations General Assembly, United Nations Guidelines for the Prevention of Juvenile Delinquency (the Riyadh Guidelines), adopted by the General Assembly on 14 December 1990 (A/RES/45/112), р. ІV: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/united-nations-guidelines-prevention-juvenile-delinquency-riyadh\"\u003ehttps://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/united-nations-guidelines-prevention-juvenile-delinquency-riyadh\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дитиною в конфлікті із законом вважають дитину, яка є підозрюваною, обвинуваченою або визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eThe Beijing Rules\u003c/em\u003e, п. 2.2(a).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. 7.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eThe Beijing Rules\u003c/em\u003e, п. 8.2.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. 52.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. 44.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. 11.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e, п. п. 24\u0026ndash;27.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eThe Beijing Rules\u003c/em\u003e, п. 8.2.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eThe Beijing Rules\u003c/em\u003e, п. 18, \u003cem\u003eModel Law on Juvenile Justice\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, \u003c/em\u003e\u003cem\u003eArticle 53. \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e\u003csup\u003e[25]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, \u003c/em\u003e\u003cem\u003eп.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e90\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e\u003csup\u003e[26]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, \u003c/em\u003e\u003cem\u003eп.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e94\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e\u003csup\u003e[27]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, \u003c/em\u003e\u003cem\u003eп.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e94\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e\u003csup\u003e[28]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeneral Comment №\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e10\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, \u003c/em\u003e\u003cem\u003eп. 97\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref29\" name=\"_ftn29\"\u003e\u003csup\u003e[29]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Economic and Social Council Resolution 1997/30, Guidelines for Action on Children in the Criminal Justice System (the Vienna Guidelines), adopted by the Economic and Social Council on 21 July 1997, р. ІІІ: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/guidelines-action-children-criminal-justice-system\"\u003ehttps://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/guidelines-action-children-criminal-justice-system\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":97,"url":"katerina-grischenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/4N6A7925.jpg","name":"Катерина","surname":"Грищенко","post":"аналітикиня Фундації DEJURE","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-8.png","tags":[{"id":557,"name":"ювенальна юстиція"},{"id":558,"name":"діти та злочинність"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]}]},{"id":688,"url":"sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683541262,"date":"08.05.2023","views":584,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.png","mini_image":null,"name":"Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (Richard Mackenzie-Gray Scott), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету, автор книги \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Відповідальність держави за дії недержавних акторів: у минулому, сьогодні та майбутні перспективи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e (2022)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Recalling an Outlier for Gauging Russian Responsibility in its Relationship with the Wagner Group (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2023/04/28/recalling-an-outlier-for-gauging-russian-responsibility-in-its-relationship-with-the-wagner-group/\"\u003e\u003cem\u003e28.04.2023, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежно від мотивів, наприклад подальшого \u003ca href=\"https://committees.parliament.uk/oralevidence/11480/html/\"\u003eрозширення\u003c/a\u003e санкційних заходів, може настати момент, коли необхідно буде оцінити з позиції міжнародного права відносини між росією та ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, щоб визначити, чи несе держава відповідальність за будь-яку протиправну поведінку цього недержавного діяча (актора). Діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; зафіксована під час збройних \u003ca href=\"https://www.dw.com/en/more-than-mercenaries-russias-wagner-group-in-africa/a-64822234\"\u003eконфліктів\u003c/a\u003e у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Буркіна-Фасо, ЦАР, Кубі, Мадагаскарі, Малі, Мозамбіку, Лівії, Сербії, Судані, Сирії, Туреччині, Україні та Венесуелі й існують докази, що свідчать про те, що її бійці брали участь у протиправних діях, насамперед вчиняли \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/05/03/central-african-republic-abuses-russia-linked-forces\"\u003eкатування\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/may/04/russian-mercenaries-wagner-group-linked-to-civilian-massacres-in-mali\"\u003eсвавільно позбавляли життя\u003c/a\u003e цивільне населення. Наявні зв\u0026rsquo;язки росії із цією організацією потребують перевірки, щоб визначити, чи може держава, серед іншого, також понести відповідальність за це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному праві існують положення, які регулюють це питання та мають стати підґрунтям для оцінки протиправності таких дій, а саме \u0026mdash; ст. 4, 5 і 8 документа про відповідальності держав (Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts), підготовленого Комісією ООН з міжнародного права (International Law Comission, ILC). Важливо, щоб діяльність таких приватних військових кампаній не \u0026laquo;списувалася з рахунків\u0026raquo;. Загалом висновки цієї Комісії рідко стають надбанням широкої юридичної спільноти, адже рівень уваги до них невисокий. У цій же ситуації важливо визначити, чи діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; можна розглядати як продовження діяльності російської держави. Хоча існує багато інших підстав для оцінки відповідальності росії в її відносинах з ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, включно з тими, що не ґрунтуються на \u003ca href=\"https://academic.oup.com/jcsl/article-abstract/24/2/373/5382100\"\u003eототожненні\u003c/a\u003e їхніх дій, оцінка, яка буде надана в статті, також може бути застосована до ще не виявлених фактів про відносини цієї держави та приватної військової кампанії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливо, ст. 11 ігнорують тому, що її конструкція зʼявилася раніше за весь документ зі спорідненими нормами, а саме за три роки до того, як статті документа ILC вважалися завершеними. Або, можливо, таке ставлення виникає через те, що читачі вважають, що його застосування поширюється лише на явне (пряме) визнання державою та прийняття поведінки недержавних акторів \u0026mdash; така інтерпретація зрозуміла, якщо поглянути на текст статті: \u0026laquo;\u003cem\u003e\u003cu\u003eПоведінка, визнана та прийнята державою як власна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e. \u003cem\u003eПоведінка, яка не може бути віднесена до дій держави згідно з попередніми статтями, разом з тим вважається діянням цієї держави згідно з міжнародним правом, якщо держава визнає та приймає відповідну поведінку як свою власну\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що визнання такого звʼязку залежить від того, чи реагує держава на протиправну поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта і яким чином. Це не схоже на інші критерії, визначені в документі ILC, оскільки там усе залежить від дій недержавних акторів, а реагування держави є вторинним. Тож ст. 11 вирізняється тим, що важливою є саме реакція держави, а не лише дії недержавного субʼєкта (актора) самі собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі держави можуть \u0026laquo;\u003cem\u003eзаперечувати чужу поведінку, яку не можна ототожнювати з їхньою\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с. 182), положення ст. 11 нечітко говорять про те, що неможливо обмежитися лише заявами держави про її готовність визнати та прийняти поведінку недержавного актора як свою власну. Це було очевидним ще під час розробки положення: \u0026laquo;\u003cem\u003eДержава згодом може прийняти або визнати поведінку, яка інакше не була б ототожнена з нею; у такому випадку держава визнається відповідальною за неї. Прийняття чи ратифікація може бути виражена або виходити з поведінки відповідної держави. Така можливість має бути розглянута\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча практика з цього питання є мінімальною, коментар до ст. 11 також посилається на можливість імпліцитного визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта (актора) як своєї. Коли держава \u0026laquo;\u003cem\u003eсхвалює та продовжує [підтримувати існування] ситуацію такою, якою вона є\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто такою, у якій присутня протиправна поведінка, \u0026laquo;\u003cem\u003eможна легко зробити висновок, що вона взяла на себе відповідальність за це\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf\"\u003eс. 52\u003c/a\u003e). \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{\u0026quot;itemid\u0026quot;:[\u0026quot;001-202524\u0026quot;]}\"\u003eПопередня практика\u003c/a\u003e тлумачення ст. 11 демонструє, що у справах, які стосуються неявного визнання та прийняття поведінки недержавних акторів, навіть у випадку, коли держава отримує вигоду від такої поведінки, цього все одно недостатньо для того, щоб зіставити таку протиправну поведінку з державою. Водночас залишається відкритим питання того, чи може таке зіставлення бути викликане схваленням протиправної поведінки чи підтримкою ситуації [збройного конфлікту], у якій вона відбувається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж розглядати окремо, то прийняття державою чи схвалення поведінки недержавних суб\u0026rsquo;єктів не відповідає межі присвоєння (критеріям за ст. 11). Марко Міланович (Marko Milanovic) висловлює \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/attribution-jurisdiction-discrimination-decapitation-a-comment-on-makuchyan-and-minasyan-v-azerbaijan-and-hungary/\"\u003eдумку\u003c/a\u003e, що держава \u0026laquo;\u003cem\u003eможе схвалювати багато речей, необов\u0026rsquo;язково беручи на себе відповідальність за такі дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Важливо розрізняти комунікацію з боку держави щодо підтримки поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта та намір узяти на себе юридичну відповідальність за такі протиправні дії. Проте, якщо держава поводиться таким чином, що заохочує продовження протиправної поведінки, яка вчиняється недержавним суб\u0026rsquo;єктом, тоді динаміка відносин між двома суб\u0026rsquo;єктами змінюється, особливо якщо держава погоджується з такою поведінкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотенційний метод оцінювання того, чи було непряме визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта, полягає у визначенні того, чи держава, про яку йде мова, \u0026laquo;\u003cem\u003eпринаймні не намагалася зупинити поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта, яку вона одночасно підтримує в якійсь формі\u0026raquo;\u003c/em\u003e (\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003eс. 129\u003c/a\u003e). Сюди можна віднести діяльність недержавних суб\u0026rsquo;єктів, яка продовжується тривалий час, і бездіяльність держави щодо цього, що лише полегшує це, тим паче якщо держава робить заяви про те, що схвалює таку поведінку (див.: \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/64/064-19800524-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eпункти 69\u0026ndash;75 і 87\u0026ndash;91\u003c/a\u003e для подальшого вивчення). Обидва ці процеси (як дії держави, так і недержавних субʼєктів) підлягають ретельному розгляду. Наприклад, держава висловлює підтримку поведінці, пов\u0026rsquo;язаній з наданням нею зброї або фінансової чи матеріально-технічної допомоги. У цьому випадку є два складні моменти. Перший \u0026mdash; це те, що поведінка держави сприятиме продовженню протиправних дій недержавних суб\u0026rsquo;єктів. По-друге, які саме форми комунікації з боку держави могли б задовольнити вимогу того, що вона припиняє таку діяльність недержавних субʼєктів. Чи буде достатньо внутрішньої заяви урядового відомства, наказів військового командування тактичного рівня, публічного повідомлення для преси чи публікації з офіційного урядового облікового запису в соціальних мережах? Які з цих дій будуть свідчити про це? На це питання може відповісти лише практика застосування ст. 11, яка ще не склалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що відповісти на ці питання необхідно на рівні позитивного права, уже сьогодні можливий розвиток цього питання на рівні [міжнародних] прецедентів. Залежно від того, які факти наводять при оцінці звинувачень у тому, що \u003cstrong\u003eПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; фактично діяла і діє в збройних конфліктах від імені російської держави, варто в цій ситуації розглянути застосування непрямого державного визнання протиправних дій і їх схвалення (підтримки).\u003c/strong\u003e Правові та політичні зусилля щодо співвіднесення діяльності ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; та росії також неминуче вплинуть на ті критерії, насамперед ст. 11, які визначають відповідне правове регулювання з боку міжнародного права щодо відповідальності за дії недержавних субʼєктів (акторів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e[Щиро вдячний Прії Урс (Priya Urs) і Дапо Аканде (Dapo Akande) за їхні слушні коментарі до проєкту цієї статті].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":687,"url":"problemi-zupinennya-sudovogo-provadzhennya-schodo-odnogo-z-obvinuvachenih","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683266248,"date":"04.05.2023","views":3587,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми зупинення судового провадження щодо одного з обвинувачених","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосить часто обвинуваченими у вчиненні одного кримінального правопорушення є кілька осіб. З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження судовий розгляд щодо таких обвинувачених здійснюється в межах одного провадження. При цьому інколи можуть виникати ситуації, коли один з обвинувачених не може брати участь у судовому провадженні протягом тривалого часу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі ситуації можуть виникати у зв\u0026rsquo;язку з ухиленням обвинуваченого від суду, тяжкою хворобою обвинуваченого, призовом обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 ст. 335 КПК України встановлює, що повинен робити суд у вказаних вище випадках:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-quote\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eУ разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто законодавець чітко встановив, що у випадку неможливості одного з обвинувачених брати участь у судовому провадженні з визначених у ч. 1 ст. 335 КПК України причин суд обов\u0026rsquo;язково зупиняє судове провадження щодо такого обвинуваченого та обов\u0026rsquo;язково продовжує його щодо іншого. На практиці це відбувається таким чином. Суд на підставі ст. 217 КПК України виділяє судове провадження щодо одного з обвинувачених в окреме провадження та зупиняє його. Відповідно судове провадження щодо іншого обвинуваченого продовжується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому законодавець не робить жодних винятків з указаного вище правила та не враховує ситуацій, коли неможливо встановити наявність у діяннях одного з обвинувачених складу кримінального правопорушення за відсутності встановлення зазначеного складу в діяннях іншого обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведемо приклад, на основі якого продемонструємо недосконалість норм ч. 1 ст. 335 КПК України. Припустимо, що у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується імовірний виконавець та імовірний пособник, який сприяв імовірному виконавцю вчинити кримінальне правопорушення. Жоден з обвинувачених не вважає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення. На стадії судового провадження імовірного виконавця призивають для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. (\u003cem\u003eНадалі для зручності аналізу цієї ситуації замість \u0026laquo;імовірний виконавець\u0026raquo; та \u0026laquo;імовірний пособник\u0026raquo; буде використовуватися \u0026laquo;виконавець\u0026raquo; та \u0026laquo;пособник\u0026raquo; відповідно.\u003c/em\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ норм ч. 5 ст. 27 КК України вбачається, що пособництво у вчиненні кримінального правопорушення \u0026mdash; це (1) допоміжні діяння для вчинення чи приховування кримінального правопорушення; (2) які полягають у сприянні конкретному співучаснику у вчиненні кримінального правопорушення чи його приховуванні; (3) мають місце лише в тому разі, коли співучасник, якому допомагає пособник, справді вчиняє кримінальне правопорушення чи замах на нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою якщо особа, якій допомагає пособник, не вчинила кримінальне правопорушення чи замах на нього, то діяння пособника не утворюють складу кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто для встановлення в діях пособника складу кримінального правопорушення суд повинен обов\u0026rsquo;язково встановити, що виконавець учинив відповідне кримінальне правопорушення незалежно від того, зупинено судове провадження щодо виконавця чи ні. Водночас якщо в наведеному вище прикладі керуватися нормами ст. 217, 335 КПК України, то суд зобов\u0026rsquo;язаний виділити судове провадження щодо виконавця в окреме провадження та зупинити його, а судове провадження щодо пособника продовжити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою після зупинення провадження щодо виконавця з метою продовження судового провадження щодо пособника суду в будь-якому разі потрібно встановити наявність у діях виконавця складу кримінального правопорушення. У такому випадку в суду не залишається іншого вибору, окрім встановлення факту вчинення виконавцем кримінального правопорушення саме в межах судового провадження щодо пособника, у якому виконавець більше не є учасником. Однак такі дії суду будуть порушувати норми законодавства. Наведемо кілька тез на підтвердження цієї думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. У СУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ, У ЯКОМУ ВИКОНАВЕЦЬ БІЛЬШЕ НЕ Є УЧАСНИКОМ, ЗАБОРОНЕНО КОНСТАТУВАТИ ФАКТ ВЧИНЕННЯ НИМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ст. 17 КПК України закріплено принцип презумпції невинуватості, відповідно до якої лише обвинувальним вироком суду може бути встановлена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо суд зупиняє судове провадження щодо виконавця і продовжує провадження щодо пособника, то в такому разі суд встановлює факт вчинення виконавцем кримінального правопорушення не обвинувальним вироком суду щодо такого виконавця, а в межах встановлення фактичних обставин справи в судовому провадженні щодо пособника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у контексті презумпції невинуватості слід звернути увагу на практику ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ п. 42 рішення ЄСПЛ від 27.02.2014 у справі \u0026laquo;Karaman v. German\u0026raquo; № 17103/10 від 27.02.2014 вказано: \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейський Суд вважає, що теоретично до порушення принципу презумпції невинуватості може призвести і передчасне вираження думки про винність підозрюваного у вироку у справі інших підозрюваних, виділеному в окреме провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Аналогічні висновки містяться також у рішенні ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Navalnyy and Ofitserov v. Russia\u0026raquo; № 46632/13 і 28671/14 від 23.02.2016.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто згідно з висновками ЄСПЛ національний суд не має права у вироку висловлювати свою думку про винуватість особи, яка не є учасником судового провадження, у межах якого ухвалюється вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеного можна зробити однозначний висновок, що встановлення факту вчинення кримінального провадження виконавцем у межах судового провадження щодо пособника, у якому виконавець не є учасником, порушує принцип презумпції невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. ПОСОБНИК НЕ МОЖЕ ЗАХИЩАТИСЯ ПРОТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ СТОСУЄТЬСЯ ВИКОНАВЦЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ частині 1 ст. 337 КПК України закріплено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаттею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення. Водночас обвинувачення має бути обмежене діяннями особи, якій його висунуто. Вказані вище норми покликані не допустити, щоб особі ставилося в провину, а особа захищалася від обвинувачення щодо діянь третіх осіб. У протилежному випадку на особу буде покладено надмірний тягар захисту. Крім того, обвинувачений не може захищатися від обвинувачення щодо діянь третіх осіб, оскільки він не може повною мірою пояснити мотиви повноту чи наслідки діянь, яких він не вчиняв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо суд у межах судового провадження щодо пособника почне встановлювати наявність у діях виконавця складу кримінального правопорушення, то в такому разі пособнику, по суті, доведеться захищатися проти обвинувачення, яке стосується виконавця, що порушуватиме, зокрема, норми ст.\u0026nbsp;337 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. У МЕЖАХ ДВОХ СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ ДІЯМ ВИКОНАВЦЯ МОЖЕ БУТИ НАДАНА РІЗНА ЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо суд зупинить судове провадження щодо виконавця та продовжить його щодо пособника, то може виникнути ситуація, у якій одним і тим самим діям виконавця в межах різних судових проваджень буде надана різна юридична оцінка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас це не узгоджується з нормами законодавства, практикою ЄСПЛ і Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, зі змісту ст. 31 Конституції України випливає, що під час кримінального провадження встановлюється істина. Про встановлення істини в межах кримінального провадження також згадується в п. 29 рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Perna v. Italy\u0026raquo;, постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 453/337/19 та від 24.09.2020 у справі № 306/2629/17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто в межах кримінального провадження суд повинен встановити істину. На моє переконання, істина може бути лише одна, та вона не може змінюватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких обставин конкретні діяння виконавця або є кримінальним правопорушенням, або ним не є. Неможливо в одному судовому провадженні констатувати наявність у діяннях виконавця складу кримінального правопорушення, а в межах іншого \u0026mdash; констатувати, що ці саме діяння не є кримінальним правопорушенням. Якщо в межах судового провадження щодо пособника в діях виконавця буде встановлено склад кримінального правопорушення, а в межах виділеного судового провадження щодо виконавця буде встановлено, що виконавець не вчиняв кримінальне правопорушення, то яка в цьому разі буде істина: виконавець вчинив кримінальне правопорушення чи не вчинив? Можна припустити, що істина може бути встановлена саме в межах того провадження, у якому буде забезпечено змагальний процес і в межах якого виконавець зможе реалізувати право на захист. Однак на момент розгляду виділеного щодо виконавця судового провадження судове провадження щодо пособника вже може бути розглянуте. І пособник може бути визнаний винним у пособництві виконавцю у вчиненні останнім кримінального правопорушення, якого виконавець не вчиняв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зупинення судового провадження щодо виконавця та продовження його щодо пособника може призвести до різної юридичної оцінки дій виконавця в межах різних проваджень, що є недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеними вище висновками в подібній ситуації погодилася й Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Так, у кримінальному провадженні № 52019000000000746 Вищий антикорупційний суд виділив і зупинив судове провадження щодо ймовірного виконавця, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і продовжив судове провадження щодо ймовірного пособника. Причиною цьому став призов ймовірного виконавця на військову службу. При цьому Вищий антикорупційний суд вироком від 08.11.2022 у справі № 991/8783/21 визнав ймовірного пособника винним у вчиненні злочину. Однак Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 09.02.2023 у справі № 991/8783/21 скасувала вказаний вирок і направила справу на новий розгляд, зазначивши: \u0026laquo;\u003cem\u003eПід час нового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000746 суду першої інстанції слід врахувати висновки колегії суддів, викладені в даній ухвалі, щодо необхідності здійснення оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_6 [імовірного пособника] виключно у взаємозв\u0026rsquo;язку з оцінкою дій ОСОБА_15 [імовірного виконавця], або шляхом здійснення спільного судового розгляду, або з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили по суті обвинувачення ОСОБА_15 [імовірного виконавця] у вчиненні відповідного кримінального правопорушення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведені разом факти свідчать про те, що зупинення кримінального провадження щодо одного з обвинувачених і продовження його щодо іншого може призвести до істотного порушення прав обох обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, стає очевидно, що норми ст. 335 КПК України є недосконалими та потребують змін. Законодавець має передбачити, що не завжди можливо зупинити судове провадження щодо одного обвинувачення та продовжити його щодо іншого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, на мою думку, за відсутності внесення відповідних змін до КПК України, у випадках, коли неможливо зупинити судове провадження щодо одного з обвинувачених і продовжити його щодо іншого, суд може діяти таким чином:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eабо зупинити судове провадження одразу щодо кількох обвинувачених;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eабо зупинити судове провадження щодо одного з обвинувачених та відкладати судові засідання щодо іншого обвинуваченого, допоки не буде поновлено зупинене судове провадження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що вчинення вказаних дій повністю й не узгоджується з нормами КПК України, однак на мою думку, права обвинувачених та основоположні норми чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства мають бути дотримані в будь-якому випадку.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":96,"url":"yan-nechval","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/0045.jpg","name":"Ян","surname":"Нечваль","post":"Адвокат, CEO АО NS Lawyers","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":686,"url":"sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682931118,"date":"01.05.2023","views":828,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля початку широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України захопили в полон сотні членів озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;, які воюють у міжнародному збройному конфлікті на боці Російської Федерації. Українська влада здійснює судове переслідування таких полонених суто за участь у воєнних діях. У цій статті Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, пояснює, чому такі особи мають статус військовополонених, який захищає їх від подібного переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтаття стосується лише питань міжнародного гуманітарного права та кримінального права. Вона не має на меті проаналізувати інші проблеми, пов\u0026rsquo;язані з поводженням із військовополоненими в міжнародному збройному конфлікті будь-якою зі сторін конфлікту, а також не робить висновки про підстави конфлікту чи притягнення держав до відповідальності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) \u0026mdash; це сукупність норм, які з гуманітарних міркувань спрямовані на зменшення наслідків збройного конфлікту. МГП встановлює обмеження щодо засобів і методів ведення війни та захищає осіб, які не беруть або більше не здатні брати участі у воєнних діях. Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них складають основу МГП і були ратифіковані більшістю країн світу. Багато положень Женевських конвенцій вважаються частиною міжнародного звичаєвого права і тому застосовуються в будь-якому збройному конфлікті. Україна ратифікувала всі чотири Конвенції та три Додаткові протоколи до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від міжнародного права прав людини, відповідно до МГП сукупність норм, які застосовуються до конкретної ситуації, часто залежить від статусу осіб. Відповідно обсяг захисту, який Женевські конвенції надають особам, залежить від їхнього статусу. Наприклад, МГП розрізняє обсяги захисту для цивільних осіб, медичного та духовного персоналу, поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, комбатантів і військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатковий протокол І до Женевських конвенцій містить важливі визначення. Відповідно до статті 43 збройні сили сторони конфлікту \u0026laquo;складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, не визнаними супротивною стороною\u0026raquo;. Ця ж стаття визначає комбатантів як членів збройних сил сторони конфлікту (крім медичного і духовного персоналу), тоді як стаття 44 передбачає, що будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим. Відповідно до МГП статус комбатантів і військовополонених існує лише в міжнародних збройних конфліктах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основних елементів статусу комбатанта, визначеним у статті 43 Додаткового протоколу I, є право брати безпосередню участь у воєнних діях. У науковій юридичній літературі цей елемент статусу комбатанта зазвичай називають привілеєм комбатанта і він є ключовим для архітектури \u003cem\u003ejus in bello\u003c/em\u003e. Він перебуває на межі між внутрішнім кримінальним правом і МГП, неприпустимим насильством і правомірним воєнним протиборством. З права брати безпосередню участь у воєнних діях випливає ще один елемент статусу комбатанта \u0026mdash; вони не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за участь у воєнних діях. Вони користуються імунітетом від судового переслідування за носіння зброї, напад на сторону-противника, убивство військовослужбовців противника і знищення військової цілі, якщо такі дії не вчиняються у спосіб, заборонений МГП, і таким чином не вважаються воєнними злочинами. Це правило широко відоме як імунітет комбатантів, і комбатанти, які потрапили до рук сторони-противника та стали військовополоненими, продовжують ним користуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України взяли в полон сотні військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;. Визнання статусу комбатантів за військовослужбовцями Російської Федерації, які беруть участь у міжнародному збройному конфлікті, не викликає сумнівів відповідно до наведених вище визначень комбатантів і військовополонених. Однак згідно з МГП члени озброєних груп так званих самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; також мають статус комбатантів і військовополонених у цьому збройному конфлікті, оскільки вони \u0026laquo;належать\u0026raquo; до держави, яка є стороною міжнародного збройного конфлікту, відповідають чотирьом умовам, визначеним у статті 4(A)\u003ca href=\"#_edn1\" name=\"_ednref1\"\u003e\u003cspan\u003e[i]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Третьої Женевської конвенції, і відрізняють себе від цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб вважатися \u0026laquo;належним\u0026raquo; до сторони збройного конфлікту, необхідною є наявність двох умов. По-перше, група фактично повинна брати участь у воєнних діях від імені цієї сторони. По-друге, ця сторона повинна визнати як роль групи у воєнних діях, так і те, що така група воює від її імені\u003ca href=\"#_edn2\" name=\"_ednref2\"\u003e\u003cspan\u003e[ii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Після того, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабний збройний напад на Україну, її офіційні особи, зокрема в Міністерстві оборони, прямо підтвердили, що озброєні групи самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; воюють на її боці в міжнародному збройному конфлікті. Окрім того, опитуючи військовополонених, Місія задокументувала випадки, коли члени пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп воювали під безпосереднім командуванням офіцерів Збройних Сил Російської Федерації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України також визнає за членами пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп статус військовополонених. Захоплені в полон Збройними Силами України такі учасники воєнних дій інтернуються до табору для військовополонених або до дільниць для тримання військовополонених у слідчих ізоляторах або пенітенціарних установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, на відміну від полонених військовослужбовців Російської Федерації, до військовополонених з пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп Уряд України широко застосовує практику судового переслідування за їхню безпосередню участь у воєнних діях, обвинувачуючи їх у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України, \u0026mdash; участь у терористичній організації та участь у незаконних збройних формуваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа минулий рік Місія проаналізувала більше ніж сотню вироків щодо членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, визнаних винними в участі в терористичних організаціях і незаконних збройних формуваннях (статті 258-3 та/або 260). Вироки в таких справах зазвичай сформульовані таким чином, що їхні тексти повторюють обвинувальні акти, де злочинні дії описуються як безпосередня участь у воєнних діях, зокрема належність до певного військового формування, носіння форми та зброї, участь у бойових операціях\u003ca href=\"#_edn3\" name=\"_ednref3\"\u003e\u003cspan\u003e[iii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вироком Галицького районного суду м. Львова в справі № 461/36/23 від 16 січня 2023 року суд визнав винним військовополоненого \u0026mdash; члена озброєної групи, пов\u0026rsquo;язаної з Російською Федерацією, у вчиненні злочинів, визначених статтями 258-3 (ч. 1) і 260 (ч. 2) за такі дії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[обвинувачений] з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 2 стрілецького батальйону, 101 стрілецького полку, окремого гранатометного взводу, 1 загону незаконного збройного формування \u0026laquo;Народна міліція\u0026raquo; терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, у період з 22.02.2022 до 08.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України \u0026hellip;із закріпленою стрілецькою зброєю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, виконував обов\u0026rsquo;язки \u0026laquo;стрільця\u0026raquo; в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; в населених пунктах Донецької та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вироках, проаналізованих Місією, суди не досліджували питання імунітету комбатантів для членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, який надав би їм захист від судового переслідування за безпосередню участь у воєнних діях. Вони також не наводили аргументів, чому цей імунітет не було застосовано. Водночас, незважаючи на висновки судів у кількох рішеннях про те, що обвинувачені були комбатантами відповідно до МГП і національного законодавства, вони не розглянули питання привілеїв, пов\u0026rsquo;язаних зі статусом комбатанта. В одному прикладі у вироку суду прямо було вказано, що обвинувачений \u003cem\u003e\u0026laquo;як учасник НЗФ \u0026laquo;НМ ЛНР\u0026raquo;, який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п. п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, мав статус комбатанта та був зобов\u0026rsquo;язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ проаналізованих Місією вироках сторона захисту жодного разу не намагалася посилатися на імунітет комбатанта для захисту від обвинувачення. Швидше за все це можна пояснити поширеною практикою застосування угод про визнання винуватості або визнання вини обвинуваченими. Такі кримінальні провадження зазвичай розглядаються впродовж кількох коротких засідань \u0026mdash; підготовче засідання, розгляд по суті (під час якого обвинувачений визнає себе винуватим або суд розглядає угоду про визнання винуватості) і засідання для проголошення вироку. Так само, як і Місія, українські спостерігачі описали такі судові процеси як \u0026laquo;конвеєрне правосуддя\u0026raquo;\u003ca href=\"#_edn4\" name=\"_ednref4\"\u003e\u003csup\u003e[iv]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак навіть у тих випадках, коли сторона захисту не порушувала питання імунітету комбатанта, суди мали ухвалити вирок на основі повного вивчення обставин кримінальної справи та всіх відповідних законів, що вимагає надання оцінки статусу, який мали обвинувачені в збройному конфлікті. З цього погляду показовою є судова практика іноземних країн в справах щодо подій в Україні. У вироку окружного суду Гааги від 17 листопада 2022 року в кримінальній справі щодо збиття літака рейсу MH17 суд, незважаючи на відсутність будь-якого клопотання з боку сторони захисту, проаналізував, чи володіли обвинувачені статусом комбатантів, який надав би їм можливість посилатися на імунітет комбатантів\u003ca href=\"#_edn5\" name=\"_ednref5\"\u003e\u003cspan\u003e[v]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що судове переслідування комбатантів \u0026mdash; членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп за статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України суперечить нормам МГП. Окрім того, можливо поставити під сумнів доцільність такого переслідування. Як вбачається, такі призначені покарання не виконують своєї мети \u0026mdash; кари, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів, оскільки на практиці багатьох військовополонених передають для обміну відповідно до статті 84-1 Кримінального кодексу України впродовж кількох тижнів або місяців після ухвалення вироку. Очевидно, що такі провадження створюють додаткове навантаження на слідчих, прокурорів і суддів (яким і надалі бракує кадрів), а також вимагають додаткових зусиль, які могли б бути спрямовані на розслідування та судове переслідування за інші, зокрема, воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref1\" name=\"_edn1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e a) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих; b) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) вони носять зброю відкрито; d) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref2\" name=\"_edn2\"\u003e[ii]\u003c/a\u003e Див. Коментар до Третьої Женевської конвенції від 2020 року, п. 1004.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref3\" name=\"_edn3\"\u003e[iii]\u003c/a\u003e Окрім того, у провадженнях, де військовополоненим з озброєних груп, пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією, інкримінували як статтю 258-3, так і статтю 260, ані прокуратура, ані суд не надали роз\u0026rsquo;яснень, чому ті самі дії було кваліфіковано одночасно за двома статтями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref4\" name=\"_edn4\"\u003e[iv]\u003c/a\u003e Доступно за посиланням: \u003ca href=\"https://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\"\u003ehttps://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref5\" name=\"_edn5\"\u003e[v]\u003c/a\u003e У цій справі суд визнав, що обвинувачені не мають статусу комбатантів, посилаючись на те, що Російська Федерація та обвинувачені заперечували причетність Росії. Див. стенограму судового засідання за посиланням: \u003ca href=\"https://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\"\u003ehttps://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":95,"url":"matilda-bogner-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bogner-sayt.jpg","name":"Матільда","surname":"Богнер ","post":"Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з 2019 року.","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Богнер є громадянкою Австралії і працює в системі ООН з 2006 року. Вона очолювала регіональні офіси УВКПЛ (Управління Верховного комісара з прав людини) у Центральній Азії, Тихоокеанському регіоні та Південно-Східній Азії. Також вона очолювала Відділ прав людини, перехідного правосуддя та верховенства права Місії ООН з підтримки в Лівії та була головною радницею ООН з прав людини в Білорусі. До цього вона дев\u0026rsquo;ять років працювала у сфері прав людини в Європі та Центральній Азії. Вона має юридичну освіту, а також досвід роботи адвокатом у кримінальних справах в Австралії.\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":685,"url":"kriminalni-pravoporushennya-povyazani-iz-seksualnim-nasilstvom-privatne-vs-publichne-obvinuvachennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682595072,"date":"27.04.2023","views":1491,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.png","mini_image":null,"name":"Кримінальні правопорушення, пов’язані із сексуальним насильством: приватне vs публічне обвинувачення. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпродовж останніх п\u0026rsquo;яти років у кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство було внесено чимало змін, які стосуються досудового та судового розслідування кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості, зокрема зміни до ст. 152 (\u0026laquo;Зґвалтування\u0026raquo;) КК України, ст. 153 (\u0026laquo;Сексуальне насильство\u0026raquo;) КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1NsdZg_i3U4wsAGtA5QyEf0QS6l-fBFMm/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВище наведені зміни були необхідними з метою приведення національного законодавства у відповідності до міжнародних стандартів у тому числі Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству і боротьбу з цими явищами (далі - Стамбульська конвенція).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, станом на сьогодні окремі норми Стамбульської конвенції не повністю імплементовані у національне законодавство, зокрема стаття 55 \u0026laquo;Провадження ex parte та ex officio\u0026raquo;, яка говорить про те що, розслідування або кримінальне переслідування сексуального насильства не повинно залежати цілком від повідомлення або скарги постраждалої особи, і щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо постраждала відкликає свою заяву або скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічні позиції висловлював Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях \u0026laquo;Е.І. проти Словаччини\u0026raquo; (№28235/12), \u0026laquo;Єремія проти Молдови\u0026raquo; (№3564/11), \u0026laquo;М.С. проти Болгарії\u0026raquo; (№39272/98) та інші.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий підхід Стамбульської конвенції, а також ЄСПЛ, означає, що нам необхідно обговорити питання виключення кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством, із справ приватного обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1NsdZg_i3U4wsAGtA5QyEf0QS6l-fBFMm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":668,"url":"mizhnarodnij-zlochin-jogo-kvalifikatsijni-oznaki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681897964,"date":"19.04.2023","views":6498,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародний злочин: його кваліфікаційні ознаки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eофіційному сайті Офісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e зазначена цифра \u0026mdash; майже 81 тисяча воєнних злочинів. Тільки в Бучі \u0026laquo;за 33 дні окупації було вчинено більше ніж 9 тисяч воєнних злочинів\u0026raquo;, згідно з \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/andrii-kostin-rik-tomu-sili-oboroni-ukrayini-zvilnili-bucu-todi-vsi-mi-vperse-pobacili-svidcennya-bezprecedentnix-masstabiv-zvirstv-voroga\"\u003eданими з нещодавньої Конференції #JusticeForBucha\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний злочин \u0026mdash; один з чотирьох міжнародних злочинів, які передбачені Римським статутом Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; \u0026nbsp;РС, МКС) та на які поширюється його юрисдикція. До міжнародних злочинів, окрім воєнних (стаття 8 РС), належать злочини проти людяності (стаття 7 РС), злочин геноциду (стаття 6 РС) та агресії (стаття 8bis РС). Важливо також не плутати терміни \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; і \u0026laquo;військові\u0026raquo; злочини. Адже \u003cem\u003e\u003cu\u003eвійськовий злочин\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e є загальнокримінальним, не міжнародним, злочином проти встановленого порядку несення військової служби \u003cem\u003eукраїнськими військовослужбовцями\u003c/em\u003e. Ці злочини \u003cem\u003eпідслідні\u003c/em\u003e згідно з пунктом 3 частини 4 статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчим органів \u003cem\u003eДержавного бюро розслідувань\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуємо продемонструвати різницю між міжнародним й ординарним злочином на прикладі деяких складів воєнних злочинів і схожих складів загальнокримінальних правопорушень. Водночас іноді будемо відступати від основної теми до інших питань, також важливих для розуміння загальної картини розслідування злочинів в умовах війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини в Кримінальному кодексі України охоплюються складом злочину, передбаченого статтею 438 \u0026mdash; Порушення законів і звичаїв війни, який включає жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, \u003cstrong\u003eінші порушення законів та звичаїв війни\u003c/strong\u003e, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до питання про відмежування міжнародного злочину від загальнокримінального (ординарного), маємо на увазі саме відмежування схожих за складом, але відмінних за кваліфікацією правопорушень. Тобто в яких випадках \u003cstrong\u003eумисне вбивство\u003c/strong\u003e або \u003cstrong\u003eзґвалтування\u003c/strong\u003e має кваліфікуватися не як загальнокримінальні злочини за статтею 115 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Умисне вбивство)\u003c/em\u003e та 152 \u003cem\u003e(Зґвалтування)\u003c/em\u003e чи 153 \u003cem\u003e(Сексуальне насильство)\u003c/em\u003e, а як воєнні, міжнародні злочини, які охоплюються статтею 438 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Порушення законів і звичаїв війни)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвертаємо увагу, що залежно від кваліфікації буде відрізнятися й підслідність відповідного кримінального правопорушення. Якщо міжнародні злочини, у тому числі воєнні, підслідні органам безпеки України, то схожі за складом загальнокримінальні злочини \u0026mdash; переважно органам Національної поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу, що ординарні (загальнокримінальні) злочини містять чотири основні елементи, які підлягають встановленню залежно від дефініції статті, передбаченої Особливою частиною Кримінального кодексу України, \u0026mdash; об\u0026rsquo;єкт, суб\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивну та суб\u0026rsquo;єктивну сторону. Це основа розуміння складу кримінального правопорушення з погляду доктрини кримінального права України та вітчизняного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас елементи міжнародних, у тому числі воєнних злочинів, регулюються, окрім РС МКС, таким документом Міжнародного кримінального суду, як \u0026laquo;Елементи злочинів\u0026raquo;, які допомагають суду в тлумаченні й застосуванні статей про міжнародні злочини (стаття 9 Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки до \u0026laquo;Елементів злочинів\u0026raquo; можуть бути запропоновані будь-якою державою-учасником Римського статуту, суддями, які ухвалюють рішення абсолютною більшістю, або прокурором МКС. \u003cu\u003eТобто в разі ратифікації Римського статуту Україна може бути ініціатором внесення змін до цього та інших документів МКС, що, безумовно, є аргументом на користь такого рішення, враховуючи важливість роботи МКС для України в частині забезпечення правосуддя за міжнародні злочини.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо згідно з цим документом елементи воєнних злочинів. Вони розуміються такими \u0026laquo;у встановлених рамках міжнародного права збройного конфлікту \u003cem\u003e(тобто міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; примітка автора),\u003c/em\u003e включаючи у відповідних випадках застосоване міжнародне право збройних конфліктів на морі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВізьмемо за приклад такий злочин, як умисне вбивство. Він передбачений як ординарний злочин згідно зі статтею 115 КК України, так і може охоплюватися складом злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України. Чи може умисне вбивство, вчинене під час війни, не бути воєнним злочином, а ординарним загальнокримінальним убивством? Або навіть більше \u0026mdash; узагалі не бути злочином. Так, може. Якщо воно не містить такі елементи умисного вбивства як міжнародного злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець знищив одну або декілька осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТака особа або такі особи перебували під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про цей статус, що захищається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДіяння відбулося в контексті міжнародного збройного конфлікту й було пов\u0026rsquo;язане з ним.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про існування збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо зазначені спеціальні елементи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо пункту 2 \u0026mdash; особа має перебувати під захистом однієї із Женевських конвенцій 1949 року. Так, наприклад, особами, що перебувають під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (ЖК IV) згідно зі статтею 4, є ті, хто в будь-який момент і за будь-яких обставин опиняється в разі конфлікту чи окупації під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. Згідно із Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими (ЖК III) захищеними особами є військовополонені, а також особи, які не беруть активної участі у воєнних діях, зокрема ті особи зі складу збройних сил, які склали зброю, а також ті, які припинили участь у воєнних діях у зв\u0026rsquo;язку з хворобою, пораненням, триманням під арештом чи з будь-якої іншої причини. Тобто особа, яка стала потерпілою (жертвою) злочину, має належати до категорії захищених осіб. А коли особа не є захищеною в значенні однієї із Женевських конвенцій 1949 року, \u003cu\u003eположення міжнародного гуманітарного права в разі дотримання основоположних принципів дозволяють, наприклад, убивство комбатантом комбатанта під час бою\u003c/u\u003e. Водночас пункт 3 передбачає, що виконавець злочину усвідомлював обставини, що свідчили про статус захищеної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо елементів злочину умисного вбивства, таких як зв\u0026rsquo;язок з контекстом збройного конфлікту та усвідомлення виконавцем фактичних обставин, які свідчили про існування такого конфлікту, передбаченими пунктами 4, 5, вони є спільними для всіх складів воєнних злочинів. Стосовно них сам документ надає такі роз\u0026rsquo;яснення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(a) Відсутня вимога щодо правової оцінки злочинцем наявності збройного конфлікту або його характеру як міжнародного чи неміжнародного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(b) У цьому контексті немає вимог щодо усвідомлення винним фактів, що встановлюють характер конфлікту як міжнародного чи неміжнародного;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(c) Існує лише вимога щодо обізнаності з фактичними обставинами, що визначають існування збройного конфлікту, який неявно вказано в умовах \u0026laquo;відбулося в контексті та було пов\u0026rsquo;язано з ним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, достатнім є розуміння особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, обставин і подій, які свідчать про наявність збройного конфлікту будь-якого характеру (міжнародного або неміжнародного), однак не є обов\u0026rsquo;язковою відповідна правова оцінка особою такого статусу, окупації та/або характеру конфлікту (міжнародний / неміжнародний). \u003cu\u003eТобто достатньо, що особа знає про наявність в окупованому Криму збройних сил рф, бачила ворожу техніку, була обізнана про незаконність перебування цих військ і здійснення ними контролю на півострові, навіть без надання нею відповідної правової оцінки щодо статусу \u0026laquo;окупації\u0026raquo;. \u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас на окупованих територіях або на територіях, де відбувається збройний конфлікт, можуть траплятися загальнокримінальні правопорушення, не спричинені та не пов\u0026rsquo;язані з контекстом й умовами збройного конфлікту, \u0026mdash; побутові вбивства, напад і грабіж цивільною особою або злочини сексуального насильства в містах, які не перебували / не перебувають під контролем окупаційних військ і де не ведуться активні бойові дії тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто спеціальні елементи міжнародних злочинів демонструють, що \u003cu\u003eне кожне умисне вбивство, вчинене під час збройного конфлікту, є воєнним злочином і взагалі злочином з погляду міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права.\u003c/u\u003e Якщо немає одного із зазначених вище елементів, наприклад особа не є захищеною в значенні Женевських конвенцій 1949 року або злочин не відбувся в контексті міжнародного збройного конфлікту і не був пов\u0026rsquo;язаний з ним, \u003cu\u003eможе йтися про загальнокримінальний (ординарний) злочин, учинений в умовах збройного конфлікту, але який відповідно не є воєнним (міжнародним) злочином та не охоплюється статтею 438 Кримінального кодексу України.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, особливості такого розмежування та тлумачення спеціальних елементів міжнародних злочинів варто більш детально досліджувати в кожному конкретному випадку та виді злочину, на що буде обов\u0026rsquo;язково звернута увага в подальших публікаціях. Це, як і безліч інших питань, пов\u0026rsquo;язаних з війною, є великим викликом та одночасно зоною розвитку для національного та міжнародного права, чим Україна має скористатися для формування найкращих практик правосуддя загалом і за міжнародні злочини, зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Посилання на документ: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\u003c/a\u003e (Елементи злочинів відтворено з Офіційних записів Асамблеї учасників Римського статуту Міжнародного кримінального суду, перша сесія, Нью-Йорк, 3\u0026ndash;10 вересня 2002 року \u003cem\u003e(публікація ООН, № E.03.V.2 з поправками), частина II.B. Елементи злочинів, прийняті 2010 року на Конференції, відповідно до офіційних протоколів Конференції з перегляду Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд, Кампала, 31 травня \u0026ndash; 11 червня 2010 року (Міжнародний кримінальний суд, публікація, RC/11)\u003c/em\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":542,"name":"злочин"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":665,"url":"verhovenstvo-prava-v-dii-praktichnij-aspekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681476782,"date":"14.04.2023","views":1806,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-6.jpg","mini_image":null,"name":"Верховенство права в дії: практичний аспект","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитанню розкриття поняття такого фундаментального принципу, як верховенство права, і визначення його складових присвячено чимало наукових праць, і, напевно, нині жоден публічний виступ на тему здійснення судочинства чи реформування судової системи не обходиться без апелювання до цього принципу, закликів дотримуватися його та реалізувати в практичній діяльності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас оперування в тексті чи промові словосполученням \u0026laquo;принцип верховенства права\u0026raquo;, як і окреслення його складових, ще не свідчить про розуміння його змісту та вміння застосовувати на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк реалізується принцип верховенства права в дії \u0026mdash; пропоную розглянути на конкретному прикладі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа фабулою справи\u003cstrong\u003e двоє 15-річних гімназистів-юнаків на пропозицію дівчини, якій вони обидва симпатизували, визначити у двобої, хто з них сильніший фізично і до кого вона матиме прихильність залежно від цього, вчинили бійку. У результаті обидва хлопці отримали легкі тілесні ушкодження. Батьки одного з них звернулися до органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи цей випадок, звернемо увагу на приписи ст. 22 КК про загальний і знижений вік кримінальної відповідальності, відповідно до яких у наведеній ситуації йдеться про неповнолітнього, який не досягнув віку кримінальної відповідальності. Водночас варто зважати, що відповідно до ч. 1 ст. 498 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК) вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, є підставою для застосування примусових заходів виховного характеру. У такому випадку здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це \u0026laquo;прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. На початку судового засідання заявники (законний представник, неповнолітній та його захисник) звернулися до суду з клопотанням закрити кримінальне провадження у зв\u0026rsquo;язку з тим, що вони як потерпіла сторона відмовляються від обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд відмовив у задоволенні клопотання потерпілої сторони, мотивуючи своє рішення тим, що процесуальний закон не передбачає закриття кримінального провадження, що розпочинається виключно за заявою потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення) відносно особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто обвинувачення їй не пред\u0026rsquo;являлося, а тому відповідно відмовлятися від нього потерпілий не може. Суд застосував примусові заходи виховного характеру. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без зміни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧИ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСНОВОПОЛОЖНИМ МІЖНАРОДНИМ ПРИНЦИПАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eНі, таке рішення не відповідає:\u003c/u\u003e а) принципам найкращих інтересів дитини (ст. 3 (1), 9, 10, 18, 21, 37 (с) та 40 (2) (b) (ііі) Конвенції ООН про права дитини) і верховенству права, адже закон застосовується для всіх однаково, окрім випадків, коли об\u0026rsquo;єктивні відмінності (вік, стан здоров\u0026rsquo;я тощо) виправдовують диференціацію; б) одному із загальних принципів \u0026mdash; право на інше ставлення, ніж як до дорослих (правило 2.2 (а) Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (\u0026laquo;Пекінські правила\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eСлід враховувати, що:\u003c/u\u003e а) неповнолітній вік особи не може призвести до більш тяжких наслідків, ніж якби обвинуваченим був повнолітній; б) два особливі порядки кримінального провадження, передбачені в КПК, \u0026mdash; кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (глава 36) і кримінальне провадження щодо неповнолітніх (глава 38) \u0026mdash; не виключають одне одного та не є альтернативними, а співвідносяться як загальне (з огляду на процес початку та можливого завершення провадження) зі спеціальним (суб\u0026rsquo;єкт); в) у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n432\"\u003eч. 1 ст. 7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КПК. До переліку таких засад віднесено диспозитивність, зміст якої розкривається в ст. 26 КПК. Зокрема, ч. 4 цієї статті містить імперативну вимогу про те, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, \u0026mdash; його представник відмовився від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК У ТАКОМУ ВИПАДКУ ПОВИНЕН БУВ ВЧИНИТИ СУД?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд, незважаючи на те, що процесуальний закон не передбачає закриття кримінального провадження, яке розпочинається виключно за заявою потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення), відносно особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з огляду на міжнародні стандарти (ст. 3 (1), 9, 10, 18, 21, 37 (с) та 40 (2) (b) (ііі) Конвенції про права дитини), беручи до уваги правові наслідки для неповнолітнього, діючи відповідно до принципу верховенства права (ст. 8 КПК), керуючись ч. 4, 6 ст. 9 та ч. 4 ст. 26 КПК, мав закрити кримінальне провадження у зв\u0026rsquo;язку з відмовою потерпілої сторони від обвинувачень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід звернути увагу правозастосувача на те, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eа) \u003cu\u003eне можна\u003c/u\u003e використовувати термінологічні поняття \u0026laquo;кримінальне правопорушення\u0026raquo;, \u0026laquo;кримінальний проступок\u0026raquo; і \u0026laquo;злочин\u0026raquo;. Незважаючи на тяжкість вчиненого діяння, з огляду на термінологію, ужиту в ч. 2 ст. 97 КК та у ст. 498, 499, 501 КПК, при вказівці на діяння такого неповнолітнього, що не є суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, варто зазначати про вчинення \u0026laquo;суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1\u0026amp;text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82#n688\"\u003eОсобливою частиною\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК\u0026raquo;. Те саме стосується й уживання слів \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачений\u0026raquo; та \u0026laquo;засуджений\u0026raquo;. У нашому випадку слід вживати формулювання \u0026laquo;особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності\u0026raquo; або \u0026laquo;неповнолітній, який не досяг віку кримінальної відповідальності\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eб) \u003cu\u003eнеправильно\u003c/u\u003e за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 501 КПК, в ухвалі суду про застосовування примусових заходів виховного характеру зазначати також про звільнення такого неповнолітнього від кримінальної відповідальності. У нашому випадку особа не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто не є суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, а отже, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності та відповідно звільнена від неї. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 501 КПК, суд зобов\u0026rsquo;язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру й закрити кримінальне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначимо, що така правова позиція узгоджується і з рекомендаційними роз\u0026rsquo;ясненнями ВССУ, відображеними в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/print/127476-list_vssu_vid_16012017_223-6604-17_pro_praktiku_zdiysnennya_.html?fbclid=IwAR1cU-UevzCjW9wb63Fggrl1NMWVURY1HGunTSntHVHmuHbLw6_qMrXyT3g\"\u003eп. 18\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e інформаційного листа від 16.01.2017 № 223-66/0/4-17 про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":94,"url":"tetyana-slutska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/received_517104329203096.jpeg","name":"Тетяна","surname":"Слуцька","post":"Кандидатка юридичних наук, заслужена юристка України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-6.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":664,"url":"editorial-pokladennya-funktsii-sudovogo-kontrolyu-na-prokurora-yak-obgruntovuetsya-vidsutnist-obektivnoi-mozhlivosti-jogo-zdijsnennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681373648,"date":"13.04.2023","views":2315,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.png","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Покладення функції судового контролю на прокурора: як обґрунтовується «відсутність об’єктивної можливості» його здійснення?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОсобливий режим досудового розслідування під час воєнного стану дозволяє керівнику відповідного органу прокуратури виконувати функції слідчого судді, насамперед здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини (ст. 615 КПК України). Для цього необхідно обґрунтувати \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; виконати процесуальну дію (ухвалити рішення) в загальному порядку. Водночас прокурор \u0026ndash; це зацікавлена сторона провадження із завданням переслідувати та обвинувачувати. Складно уявити, що судовий контроль у такому випадку буде належним чином забезпечений. Навіть не тому, що прокурор буде свідомо воліти до порушень, а тому, що крізь призму своєї процесуальної ролі не зможе безсторонньо оцінити картину. Яким чином забезпечити правосуддя та які критерії \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивної неможливості\u0026raquo;?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕДІСТОРІЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 році Законом України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#Text\"\u003e№ 1631-VII\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про внесення змін до КПК України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції\u0026raquo; кодекс було доповнено Розділом ІХ-1 щодо особливостей досудового розслідування в умовах правового режиму \u003cu\u003eвоєнного стану\u003c/u\u003e, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції (АТО, пізніше \u0026ndash; ООС) у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень. У такому випадку \u003cu\u003eповноваження слідчих суддів тимчасово передаються відповідним прокурорам\u003c/u\u003e, які набувають додаткових процесуальних прав, що полягають у здійсненні \u003cu\u003eсудового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час кримінального провадження\u003c/u\u003e. Судовий контроль охоплює санкціонування окремих слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для здійснення прокурором функції судового контролю були: 1) наявність особливого правового режиму на території; 2) \u003cu\u003eнеможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень\u003c/u\u003e (ч. 1 ст. 615 КПК України в редакції, чинній станом на 22 серпня 2014 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливість таких змін також обґрунтовувалася практичною неможливістю своєчасного виконання формально-обов\u0026rsquo;язкових процесуальних дій у військово-польових умовах. У процесі \u003cu\u003eактивізації бойових дій не виключені випадки відсутності фізичної можливості доставити затриману особу до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу\u003c/u\u003e (ст. 211 КПК України), що може призвести до звільнення від кримінальної відповідальності осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого 2022 року питання здійснення правосуддя постало перед усією системою правопорядку. Неможливість фізично здійснювати правосуддя торкнулася багатьох судів, а навантаження на систему правосуддя в частині судового контролю суттєво зросло у зв\u0026rsquo;язку з потребою протидії колабораційній, диверсійній, підривній діяльності, запобігання масовому вчиненню майнових злочинів на територіях, звідки було евакуйовано / виїхало населення тощо. \u003cu\u003eНавесні-влітку 2022 року було ухвалено низку змін\u003c/u\u003e до кримінального та кримінального процесуального законодавства, які детально врегулювали питання особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було ухвалено низку змін до Розділу ІХ-1 КПК України \u0026ndash; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e№ 2111-ІХ\u003c/a\u003e від 3 березня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#n6\"\u003e№ 2125-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#n78\"\u003eЗаконом № 2137-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n45\"\u003eЗаконом № 2201-ІХ\u003c/a\u003e від 14 квітня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#n61\"\u003e№ 2462-ІХ\u003c/a\u003e від 27 липня 2022 року. Ними як суттєво розширено обсяг правового регулювання ст. 615 КПК України, так і доповнено Розділ ІХ-1 новими статтями, що надає йому більшої системності та права називатися справді \u003cu\u003eособливим режимом здійснення досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/u\u003e Деякі процесуальні гарантії для підозрюваного / обвинувачення не один раз змінювалися, наприклад збільшився граничний строк затримання, протягом якого особа має постати перед слідчим суддею / судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується функції судового контролю, то формулювання \u0026laquo;неможливість виконання у встановлені строки слідчим суддею повноважень\u0026raquo; поступово змінювалося на \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання \u003cem\u003eу встановлені законом строки\u003c/em\u003e слідчим суддею повноважень\u0026raquo; (15 березня) і врешті \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України\u0026raquo; (чинна редакція, з 1 травня 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція КПК України відносить до повноважень керівника відповідного органу прокуратури, що здійснює судовий контроль, лише повноваження, передбачені статтями 140 (привід), 163, 164 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170, 173 (арешт майна), 206 (загальні обов\u0026rsquo;язки щодо захисту прав людини), 219 (строки досудового розслідування), 232 (допит, впізнання у режимі відеоконференції), 233, 234, 235 (санкціонування обшуку), 245\u0026ndash;248 (санкціонування певних видів експертиз), 250 (НСРД) і 294 (продовження строків досудового розслідування) КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому \u003cu\u003eдо 25 серпня 2022 року\u003c/u\u003e керівник відповідного органу прокуратури мав повноваження щодо \u003cu\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/u\u003e на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109\u0026ndash;115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152\u0026ndash;156-1, 185, 186, 187, 189\u0026ndash;191, 201, 255\u0026ndash;255-2, 258\u0026ndash;258-5, 260\u0026ndash;263-1, 294, 348, 349, 365, 377\u0026ndash;379, 402\u0026ndash;444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину. Водночас станом на сьогодні \u003cu\u003eзалишилися повноваження з продовження строку запобіжного заходу\u003c/u\u003e, тож вплив на винятковий запобіжний захід (тримання під вартою) лишається. Причому це повноваження наявне незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) ухвалював первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eПро такі рішення прокурор за першої можливості повідомляє прокурора вищого рівня, а також суд\u003c/u\u003e, надаючи копії відповідних документів не пізніше ніж за 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 КПК України). Оскільки ані форма, ані зміст такого повідомлення не визначені, то можна вважати, що воно здійснюється в довільній формі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЩо має робити слідчий суддя та чи повинен він проявляти певну активність при отриманні цих копій рішень? З огляду на ст. 615 КПК України законодавець не зобов\u0026rsquo;язує слідчого суддю вчиняти процесуальні дії. Таким чином, законодавець вимагає формування так званого контрольного провадження у слідчого судді, який у разі подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора міг би, по-перше, бачити загальну картину щодо того, які рішення приймав прокурор, а по-друге, ухвалювати рішення за результатами розгляду скарги, яка до нього надійшла\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eСергій Фомін, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eТож передбачений обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003e\u0026laquo;не має продовження в КПК України. Тобто із норми не випливає, що у такій ситуації після повідомлення прокурор вищого рівня та слідчий суддя мають здійснити постперевірку чи прийняти якісь рішення\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eадвокатка\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eнауковиця Ірина Гловюк\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ця норма має лише інформативний характер. Хоча направду подібні дії мали б тягнути за собою певні юридичні наслідки, тоді необхідність такого повідомлення була б виправдана з позиції захисту прав і свобод людини. У такому випадку виникає небезпека упередженості та зловживання повноваженнями відповідним керівником органу прокуратури. \u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМожливо, варто було запровадити процедуру подальшого підтвердження слідчим суддею правомірності такого рішення за першої можливості або після припинення чи скасування воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eНірмал Вішевник\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, адвокат\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДля того, щоб забезпечити судовий контроль за ухваленими прокурором у порядку статті 615 КПК України рішеннями, має бути реєстр таких рішень. Чи ведеться такий реєстр? Певно, що ні. Тому слідчий суддя, повертаючись до своїх повноважень на території, де не могло здійснюватися правосуддя, просто не може дізнатися про те, що такі рішення ухвалювалися. Очевидно, що прокурор мав би прийти до суду з таким реєстром і сам заявити про це. Це могло б забезпечити подальший судовий контроль\u0026raquo;, \u003c/em\u003e\u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, чинний КПК України для \u003cu\u003eвиконання керівником органу прокуратури функції судового контролю\u003c/u\u003e в межах особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду передбачає наявність таких умов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eправовий режим воєнного стану;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнаявність клопотання прокурора або клопотання слідчого за погодженням з прокурором;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвинесена керівником органу прокуратури постанова, яка має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ \u0026laquo;ВІДСУТНІСТЬ ОБ\u0026rsquo;ЄКТИВНОЇ МОЖЛИВОСТІ\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоняття \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; є відкритим текстом норми права, тобто вона не визначена текстуально, проте визначається правозастосовником у кожному конкретному випадку залежно від обставин. Простішими словами, це оцінне (оціночне) поняття на кшталт понять \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo; чи \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo;.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Жодного прикладу такої неможливості не наведено, та й надати такий перелік неможливо. У доктрині слушно зазначається, що об\u0026rsquo;єктивна неможливість є питанням фактів та встановлюється у кожному конкретному провадженні з урахуванням воєнних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнауковець\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМихайло Тішин\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eЦе ж не тільки про окупацію, а й про відключення світла й неможливість працювати суду. Правда, це вже проблеми внутрішнього розпорядку суду, що неможливо запустити систему фіксації, усю електроніку тощо. Можна ж уявити, що \u0026laquo;по-старому\u0026raquo; при світлі свічки суддя ухвалює рішення щодо особи, яка стоїть перед ним. У цьому суть судового контролю, а не в технічній фіксації в повному обсязі\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки наразі немає судової практики у вигляді правових позицій Верховного Суду чи рішень Європейського суду з прав людини з цього питання (квазіпрецедентних форм права), ніхто не може чітко відповісти, у чому саме полягає об\u0026rsquo;єктивна неможливість. Водночас очевидно, що мова йде про пристосування до надзвичайних обставин задля забезпечення можливості здійснення правосуддя в умовах, що унеможливлюють функціонування судів на конкретній території. Причиною цього може бути як окупація, близькість до зони бойових дій, так і фізична непридатність приміщень, неповернення суддів з евакуації після деокупації територій тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання слідчим суддею повноважень може бути пов\u0026rsquo;язана не тільки безпосередньо з воєнними діями: вона може виникнути через організацію роботи суду, комендантську годину, місце зберігання матеріалів досудового розслідування тощо. Кожна конкретна ситуація обґрунтовується керівником відповідного органу прокуратури в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж варто спиратися на загальні засади (принципи) кримінального провадження. Так, відповідно до ст. 7 КПК України \u003cu\u003eзміст і форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей\u003c/u\u003e здійснення кримінального провадження, визначених розділом IХ-1 \u0026laquo;Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo; цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eУ кожному конкретному випадку предметом доказування в суді та оцінки судом має бути те, чи справді не було об\u0026rsquo;єктивної можливості, наприклад, звернутися до слідчого судді за ухвалою про застосування запобіжного заходу, проведення обшуку. Під час застосування положень ст. 615 КПК України слідчий, прокурор обов\u0026rsquo;язково мають зазначати у відповідних документах (постановах, клопотаннях), чому немає об\u0026rsquo;єктивної можливості дотриматися стандартного порядку проведення процесуальних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eОлександра Яновська, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості здійснювати повноваження може обґрунтовуватися будь-якими джерелами, зокрема документами, зі змісту яких зрозуміло, що слідчий суддя не має можливості здійснювати судовий контроль \u003cu\u003eстаном на момент ухвалення рішення\u003c/u\u003e (а не в умовах воєнного стану взагалі). Такими джерелами інформації можуть бути довідки суду, документи Державної судової адміністрації України, розпорядження про зміну територіальної підсудності тощо, а також загальновідомі факти про перебіг воєнних дій на конкретній території, де здійснюється правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eОсобливо складна ситуація зараз з прокурорами, яких почали переслідувати в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, прокурору треба в цьому випадку звернутися за підтвердженням до суду або ДСА і чітко ставити питання про період, коли ухвалювалися рішення, чи працював суд, чи були представники апарату, чи була можливість подати клопотання тощо.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк на мене, ситуація не така однозначна з позицією ЄСПЛ. Бо об\u0026rsquo;єктивно існують непідконтрольні території, об\u0026rsquo;єктивно спливають строки, об\u0026rsquo;єктивно треба розв\u0026rsquo;язувати питання тримання під вартою. Тож законодавець сконструював ст. 615 КПК України, надавши ці повноваження прокурору (згодом \u0026ndash; керівнику прокуратури), \u0026ndash; це не найгірший вихід з ситуації, адже могло бути гірше, наприклад автоматичне продовження, яке уже визнавалося неконституційним.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦікавим є рішення \u0026laquo;Шиссер проти Швейцарії\u0026raquo; (Schiesser v. Switzerland), \u0026sect; 29 \u0026ndash; словосполучення \u0026laquo;компетентний судовий орган\u0026raquo; має те саме значення, що і \u0026laquo;суддя або інша посадова особа, якій закон надає право здійснювати судову владу\u0026raquo; в ч. 3 ст. 5 Конвенції. У ньому ЄСПЛ демонструє, що не є \u0026laquo;вежею зі слонової кістки\u0026raquo;, що він може врахувати мотиви законодавця, зрозуміти їх. У цьому рішенні\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eсуд сказав, що в певних випадках прокурор може бути судом у розумінні Конвенції, але прокурор має ще й виконувати функції судді \u0026ndash; аналізувати клопотання, ризики, обґрунтованість тощо. Чи робить це прокурор? Чи видно це з ухваленого рішення? Навряд чи.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНу і, як завжди, проблема зі ст. 29 Конституції \u0026ndash; відступ від неї неможливий навіть в умовах воєнного стану. Від ст. 5 ЄКПЛ \u0026ndash; можна, від ст. 29 Конституції України \u0026ndash; у жодному разі. Це особливість нашої Конституції, з якою завжди необхідно рахуватися\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eКостянтин Шалота, суддя Корольовського районного суду м. Житомира\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ У ЗВ\u0026rsquo;ЯЗКУ З ЦИМ ВИНИКАЮТЬ НА ПРАКТИЦІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже зазначалося, мета відступу від загального порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду, передбаченого ст. 615 КПК України, полягає в забезпеченні правосуддя на тих територіях і в тих умовах, де через відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчим суддею, судом здійснювати свої повноваження це зробити неможливо. У подальшому обговоренні ймовірних наслідків порушення особливого режиму розслідування й розгляду, передбаченого Розділом ІХ-1 КПК України, \u003cu\u003eварто завжди тримати в голові думку, що ми обираємо між відсутністю судового контролю за дотриманням прав і свобод людини взагалі та механізмом його часткового забезпечення силами офіцерів правосуддя \u0026ndash; прокурорів.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому залишилося відповісти на два питання: 1) \u003cem\u003eякі практичні наслідки перекладення на прокурора функції судового контролю\u003c/em\u003e; 2) \u003cem\u003eяким чином забезпечити правосуддя у випадку, якщо судовий контроль не може здійснювати слідчий суддя, суд з об\u0026rsquo;єктивних причин\u003c/em\u003e (власне, які пропозиції до зміни ситуації, що склалася).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно практичних наслідків, то якість \u0026laquo;судового контролю\u0026raquo; за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що здійснюється прокурором, прямо впливає на забезпечення прав підозрюваного / обвинуваченого. Насамперед мова йде про процесуальні гарантії, передбачені \u003cu\u003eправом на свободу й особисту недоторканність\u003c/u\u003e (санкціонування продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), \u003cu\u003eправо на власність\u003c/u\u003e (санкціонування тимчасового доступу до речей і документів), \u003cu\u003eправо на повагу до приватного та сімейного життя (приватність)\u003c/u\u003e (санкціонування обшуку) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов єдиною гарантією законності та обґрунтованості рішень, ухвалених у межах особливого режиму досудового розслідування, залишається судове \u003cu\u003eоцінювання правомірності застосування положень ст. 615 КПК України за результатами судового розгляду\u003c/u\u003e кримінального провадження при оцінюванні доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком порушення цих прав і свобод людини (процесуальних гарантій) може бути визнання доказів недопустимими (ст. 86, 87 КПК України). Проте це не відбувається автоматично в кожному випадку необґрунтованості постанови про виконання керівником відповідного органу прокуратури функцій слідчого судді, суду. Як зазначає Верховний Суд у своїй правовій позиції щодо допустимості доказів, \u0026laquo;\u003cem\u003e\u0026hellip;[Суд] повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Щодо практичних наслідків, то питання допустимості може бути розв\u0026rsquo;язане пізніше під час судового розгляду. Напевне, усі будуть чекати на рішення Верховного Суду, щоб визначитися з тим, як правильно все ж таки було це робити. А що до цього робити слідчому судді, коли він отримав ці матеріали з рішеннями прокурора? Або судді під час судового розгляду? Чи має це бути ініціативна перевірка судом, щоб пересвідчитися, що в певний період чинності редакції статті 615 КПК України слідчий суддя не міг здійснювати свої повноваження? Або це питання має розв\u0026rsquo;язуватися в межах змагальності, якщо його порушує сторона захисту? Багато питань залишаються відкритими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки аналогічні до \u0026laquo;відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; положення діють з 2014 року (див. вище), то можна навести приклади судової практики з цього питання. Наприклад, визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з необґрунтованістю дій прокурора під час санкціонування НСРД (2017 рік, Донецька область): \u003cem\u003e\u0026laquo;Стаття 615 КПК України передбачає виконання прокурором повноважень слідчого судді, встановлених ст. ст. 247, 248 КПК України, на місцевості (адміністративній території), на якій проводиться антитерористична операція, лише у разі неможливості виконання у встановлені законом строки таких повноважень самим слідчим суддею. У вищенаведених постановах про проведення НСРД \u003cu\u003eпрокурором не зазначається, у чому, на його думку, полягала неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею\u003c/u\u003e Апеляційного суду Донецької області повноважень з розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Інша зазначена у постановах підстава як \u0026laquo;необхідність оперативного встановлення обставин справи\u0026raquo; ні в якому разі не надає прокурору законного права на виконання повноважень слідчого судді. Положеннями ст. 250 КПК України прокурор також не скористався. \u0026hellip;На виконання вказаного Закону головою ВССУ видане розпорядження від 02.09.2014 року № 2710/38-14 \u0026laquo;Про визначення територіальної підсудності справ\u0026raquo;, згідно якому розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Донецької області (м. Донецьк), здійснюється Апеляційним судом Запорізької області. \u0026hellip;Таким чином, на момент винесення прокурором постанов про проведення НСРД від 15\u0026ndash;18 березня 2015 року розгляд клопотань у порядку ст. ст. 247, 248 КПК України \u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єктивно міг бути забезпечений слідчими суддями Апеляційного суду Запорізької області у встановлені законом строки\u003c/u\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ наведених постановах прокурора про проведення НСРД прямо зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_52 є працівниками правоохоронних органів. Суд вважає, що з огляду на вказане прокурор у кримінальному провадженні не мав права та підстав перебирати на себе повноваження слідчого судді апеляційного суду з приводу надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а отже, такі його рішення є незаконними. Суд вважає, що в даному випадку слідчі або прокурор мали б звернутися для отримання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області або Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) або Апеляційного суду Дніпропетровської області як найбільш наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[11]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИМ ЧИНОМ ВСЕ-ТАКИ ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В ТАКИХ ВИПАДКАХ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eПоряд з делегуванням цих функцій у прокуратурі не відбулося інституційних реформ, які б наблизили її до судової влади. Тобто тут мова йде більше про виконавчу владу, яка розглядає клопотання, і ЄСПЛ визнав би це порушенням прав людини. Водночас у нас є дерогація договору, але сам ЄСПЛ зазвичай скептично ставиться до таких дерогацій \u0026ndash; чи не підриває вона зміст Конвенції? А чи справді ситуація в країні така, що виправдовує такий відступ? У перші місяці війни це було виправдано, але що довше тривають надзвичайні обставини, то більше вони стають умовами звичайного життя, то більше все це буде предметом прискіпливого контролю з боку ЄСПЛ, який розглядатиме такі скарги проти України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДо того ж, на мій погляд, ми порушуємо гарантії, передбачені ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав і свобод людини, \u0026ndash; право на свободу та особисту недоторканність\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчого судді, суду здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що зумовлено воєнним станом (фактичною небезпекою для життя і здоров\u0026rsquo;я на певній території у зв\u0026rsquo;язку з воєнними діями або неможливістю функціонування суду з цих причин), постає питання про те, на кого може бути покладена ця функція.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що \u003cu\u003eпрокурор як офіцер правосуддя\u003c/u\u003e (прокуратура з 2 червня 2016 року прямо віднесена Конституцією України до системи правосуддя, отже, є її частиною (елементом), проте не органом правосуддя) є найбільш наближеним до суду: 1) за кваліфікацією (юридичною підготовкою); 2) за рівнем незалежності (процесуальна незалежність, самоврядність професії тощо); 3) учасником кримінального провадження, до повноважень якого віднесено право на звернення до суду з клопотаннями про втручання в реалізацію прав і свобод людини (заходи забезпечення кримінального провадження), має тимчасово брати на себе такі функції, де виникає відповідна потреба.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, постає питання про неупередженість його оцінок щодо можливості втручання в права і свободи людини для здійснення слідчих і процесуальних дій, а \u003cu\u003eроль прокурора як публічного обвинувача наперед визначає обвинувальний ухил щодо дій і оцінок прокурора в кримінальному провадженні\u003c/u\u003e. Водночас, як уже зазначалося, ми маємо вибір між здійсненням судового контролю прокурором і нездійсненням його взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоцільно було б застосувати для такого випадку \u003cu\u003eвідому юридичну максиму \u0026laquo;\u003c/u\u003e\u003cu\u003ej\u003c/u\u003e\u003cu\u003eustice delayed is justice denied\u0026raquo; (відкладене правосуддя \u0026ndash; це відмова в правосудді). Те саме стосується і судового контролю\u003c/u\u003e \u0026ndash; його неможливо здійснити потім, на безпечній території чи в безпечних умовах, тому що втручання в права і свободи громадян зазвичай відбувається з нагальною законною метою, продиктованою інтересами кримінального переслідування. Здійснення такого втручання \u0026ndash; це завжди віднаходження правильного балансу між необхідністю переслідування і притягнення винних осіб до відповідальності та реалізацією людиною своїх прав і свобод. \u003cu\u003eМожливо, і простіше було б скасувати будь-яке правосуддя на територіях, де не може належним чином функціонувати суд, проте це видається несправедливим\u003c/u\u003e з багатьох міркувань. Насамперед тому, що система правосуддя може знайти компромісний варіант, у якому зі збереженням процесуальних гарантій судовий контроль забезпечуватиметься прокурором, а не слідчим суддею, судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання радше полягає в тому, який запобіжник від зловживань може бути використаний у цьому випадку. Власне, законодавець уже його встановив \u0026ndash; \u003cu\u003eнеобхідність обґрунтувати відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання повноважень суддею\u003c/u\u003e, що породжує потребу перебирання цієї функції прокурором. Надалі, під час розгляду справи по суті доказів, зібраних у межах слідчих і процесуальних дій, санкціонованих прокурором, можна оцінювати в кожному конкретному випадку, чи справді така необхідність була, чи можливо було звернутися до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобґрунтованість такого втручання подекуди може мати наслідком визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з істотними порушеннями прав і свобод людини. Але частіше це питання професійності, компетентності, неупередженості прокурора. Наприклад, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула до відповідальності прокурора, який застосовував положення ч. 2 ст. 615 КПК України на території м. Києва у травні 2022 року, посилаючись на неможливість функціонування суду (рішення № 202дп-22)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас коли мова йшла про перші дні квітня 2022 року, коли м. Київ лише звільнили від оточення, то комісія вирішила, що посилання на відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виправдане, і закрила провадження щодо прокурора (рішення № 41дп-23)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, прокурору складно одночасно бути і представником сторони обвинувачення, і незалежним арбітром у цьому випадку, проте \u003cu\u003eкраще санкціонування таких дій прокурором, аніж несанкціонування взагалі (відсутність судового контролю) чи нездійснення кримінального переслідування взагалі (відмова в правосудді для потерпілих від кримінальних правопорушень і суспільства загалом)\u003c/u\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле також \u003cu\u003eне варто виключати пропозиції щодо постсудового контролю\u003c/u\u003e з боку слідчого судді, суду \u0026ndash; подальше підтвердження слідчим суддею, судом правомірності ухваленого рішення за першої ж можливості або після припинення / скасування воєнного стану. З огляду на середній строк досудового розслідування в кримінальних провадженнях часовий проміжок між випадком перебирання прокурором на себе функції судового контролю та судовим розглядом по суті (оцінюванням зібраних з втручанням у права і свободи людини доказів) може бути значним, вимірюватися роками. Тож питання правомірності втручання може розв\u0026rsquo;язуватися між цими етапами кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопоки ж варто покладатися на внутрішню організацію роботи прокуратури, незалежність і неупередженість прокурора та до\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e Процесуальні аспекти: проблемні питання досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану // Судова влада України, 14.07.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://court.gov.ua/archive/1295807/\"\u003ehttps://court.gov.ua/archive/1295807/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Примарний судовий контроль\u0026raquo;. Нові реалії досудового розслідування: чи стали \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; норми ст. 615 КПК України більш ліберальними? // Закон і Бізнес, 22.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/154230.html\"\u003ehttps://zib.com.ua/ua/154230.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Вішевник Н. \u003c/em\u003eВоєнні трансформації КПК України // Юридична газета, 13.05.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Тішин М. В. \u003c/em\u003eЗабезпечення прокурором допустимості доказів в умовах воєнного стану // Електронне наукове видання \u0026laquo;Аналітично-порівняльне правознавство\u0026raquo;. Розділ 9. Адвокатура, прокуратура, нотаріат. 2022. С. 284. [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\"\u003ehttp://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Кримінальний процес під час воєнного стану: корективи, внесені війною в здійснення кримінальних проваджень // JustTalk, Верховний Суд, 30.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 (провадження № 13-3кс22, справа № 756/10060/17) [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Краматорського міського суду Донецької області в справі № 220/298/16-к (провадження № 1-кп/234/61/17) від 23.10.2017 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\"\u003ehttps://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09.11.2022 № 202дп-22 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.03.2023 № 41дп-23 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":663,"url":"pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681122538,"date":"10.04.2023","views":3679,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-6.png","mini_image":null,"name":"Підступна міна в досудових розслідуваннях: як «поправки Лозового» руйнують корупційні справи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ другій половині 2022 року перша інстанція Вищого антикорупційного суду (далі \u0026mdash; ВАКС) закрила три кримінальні провадження НАБУ-САП з багатомільйонними ймовірними збитками державі. Ідеться про справи Укрзалізниці, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/novyny/mayno-dvoh-tec-prychetnyh-do-korupciynoyi-shemy-areshtovano-ta-peredano-v-upravlinnya-arma\"\u003eбратів Дубневичів \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/sprava-oshchadbanku-zavolodinnya-20-mln-dol-ssha-epizod-stosovno-eksbeneficiarnogo-vlasnyka-kompaniy\"\u003eОщадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Підстава в усіх випадках однакова \u0026mdash; закінчення строку розслідування.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа час існування Кримінального процесуального кодексу України (далі \u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e КПК України) 2012 року законодавці декілька разів змінювали редакцію норм, що регулюють питання продовження строків досудового розслідування. Тобто за останні десять років у нас було декілька різних алгоритмів продовження строків досудового розслідування. Понад те, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19\"\u003eЗаконі № 2147-VІІІ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 3 жовтня 2017 року з\u0026rsquo;явилося ще одне положення на цю тему \u0026mdash; про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі зміни також відомі як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; \u0026mdash; за прізвищем народного депутата від Радикальної партії Ляшка, який став автором новації. Вони набрали чинності 15 березня 2018 року й стали найбільш підривними. Автор \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/Andriy.Lozovyi/posts/2134024473289938\"\u003eаргументував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e їх потребою повноцінного захисту прав та інтересів підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме через деякі з цих поправок було деформовано роль слідчого судді в кримінальному процесі (запроваджено судовий контроль за призначенням експертизи й продовження строків досудового розслідування у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; провадженнях). Також поправками було встановлено, що строки досудового розслідування рахуються з моменту внесення відомостей у Єдиний реєстр досудового розслідування (далі \u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e ЄРДР), і надано можливість оскаржувати повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ці зміни негативно вплинули на досудове розслідування, а також підвищили навантаження на суди. Окремі з них швидко скасували, але досі залишаються чинними положення, які, зокрема, регулюють порядок продовження строків досудового розслідування та повноваження суду закрити кримінальне провадження через їх закінчення. Неоднозначність тлумачення поправок стала підвалиною для суперечок стосовно обґрунтованості закриття згаданих вище кримінальних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозбираємося, чому \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; створюють проблеми, як до них підходять суди різних інстанцій і де шукати вихід із цієї ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА \u0026laquo;ПОПРАВОК ЛОЗОВОГО\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Поправки Лозового\u0026raquo; до КПК України зумовили такі зміни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало також закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eст. 294 цього кодексу була викладена в новій редакції, а її ч. 3 було змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Так, якщо раніше продовжити строк досудового розслідування до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому нардепи в Прикінцевих положеннях Закону № 2147-VІІІ додали застереження, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнаведені норми вводилися в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто через три місяці з дня початку роботи Верховного Суду. На той момент ішлося про дату 15 березня 2018 року;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне мають зворотної дії в часі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож зміни, внесені \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo; до ст. 284 та 294 КПК України, набрали чинності 15 березня 2018 року, а тому стосуються тільки тих справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте практика показала, що навіть якщо провадження було розпочате до ухвалення \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, це не стало панацеєю від їх закриття. Відповідні рішення є як у першій інстанції ВАКС, так і в Апеляційній палаті ВАКС і Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна з трьох згаданих справ була розпочата ще до ухвалення \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, і відомості в межах первинних кримінальних провадженнях були внесені до 15 березня 2018 року. А отже, нові норми КПК України на них у цій частині не мали б поширюватися. Однак через продовження досудового розслідування, відкриття нових обставин і віднайдення нових доказів первинні кримінальні провадження з часом об\u0026rsquo;єднувалися з новими провадженнями, відомості за якими були внесені до ЄРДР уже після згаданої дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож основна складність у вищезазначених справах виникла через потребу обрати належну редакцію ст. 294 КПК України (яка регулює питання продовження строків досудового розслідування) у зв\u0026rsquo;язку з об\u0026rsquo;єднанням кількох кримінальних проваджень. Адже в одній частині цих справ відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, а в іншій \u0026mdash; уже після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРОБЛЕМА РОЗРАХУНКУ СТРОКУ РОЗСЛІДУВАННЯ В ОБ\u0026rsquo;ЄДНАНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛексика, використана в \u0026laquo;поправках Лозового\u0026raquo;, не дозволяла чітко зрозуміти зміст положень закону, через це норми ст. 294 КПК України застосовувалися подеколи протилежним чином. Оскільки в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях кожен епізод справи зареєстрований у період дії різних редакцій вказаної норми, судді, ухвалюючи процесуальні рішення, зіткнулися зі складністю обрання належної.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя проблема спільна для всіх місцевих судів, тож цілком природно, що вона дійшла до Верховного Суду. Певний час судді касаційної інстанції продукували категорично різні правові висновки, що створило ситуацію правової невизначеності для судів нижчих інстанцій. І судді ВАКС \u0026mdash; не виняток.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа момент постановлення ВАКС ухвал про закриття кримінальних проваджень практика Верховного Суду була неоднорідною. Частина \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466813\"\u003eрішень\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e касації підтверджує, що дата реєстрації кримінального провадження не має значення, але окремі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104477449\"\u003eпостанови\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e мають протилежні висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема з продовженням строків досудового розслідування в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях і, як наслідок, можливість закрити їх через закінчення строку були настільки істотними, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012015\"\u003eвирішила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e передати свою справу на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати. І хоча \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619?fbclid=IwAR176HgKJ72x_YKbneEvm80zi76AlvPXoaD746d-N9JASXKjHWekzUMGnKw\"\u003eвисновки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e останньої начебто мають поставити крапку в неоднозначності щодо застосування ст. 294 КПК України, вони можуть виявитися невтішними для сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата визначила, що встановлення окремих правових режимів щодо продовження строків досудового розслідування буде суперечити загальним положенням КПК України та приписам ст. 5 КПК України, у якій ідеться про правила дії кодексу в часі. І це регулювання не повинно залежати від того, що відносини виникли з моменту введення в дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026mdash; ідеться в рішенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто \u003cstrong\u003eсвоєю постановою об\u0026rsquo;єднана палата Верховного Суду фактично нівелює можливість продовжувати строки за правилами попередньої версії КПК України в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях\u003c/strong\u003e, якщо в їхніх межах були ухвалені певні процесуальні рішення після 15 березня 2018 року \u0026mdash; у період дії вже нової редакції КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб чіткіше зрозуміти, у чому загроза такої позиції об\u0026rsquo;єднаної палати, пройдімося лінійно по правових позиціях першої інстанції ВАКС \u0026mdash; у розрізі згаданих рішень про закриття трьох справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК АРГУМЕНТУВАЛА СВОЇ РІШЕННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ СПРАВ ПЕРША ІНСТАНЦІЯ ВАКС\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі три кримінальні провадження \u0026mdash; стосовно Укрзалізниці, братів Дубневичів та Ощадбанку \u0026mdash; перебували на розгляді в однієї колегії суддів, тож обґрунтування рішень схожі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравовою основою для аргументації доцільності закриття цих кримінальних проваджень стало тлумачення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України через призму ч. 1 ст. 5 КПК України. Так, на думку суддів, для цілей застосування нової редакції цієї статті дата реєстрації та номер кримінального провадження не мають жодного значення. \u003cstrong\u003eНайголовнішою є дата, коли процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент ухвалення такого рішення. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, на переконання суддів першої інстанції ВАКС, якщо на дату ухвалення рішення вже чинна редакція п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то така редакція застосовується імперативно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, попри те, що відомості про кримінальне провадження в справі про заволодіння понад 93 млн грн ПАТ \u0026laquo;Укрзалізниця\u0026raquo;, яке розглядалося судом, були внесені до ЄРДР ще 2 червня 2017 року, тобто до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, суд все одно може їх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106238182\"\u003eзастосувати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча в рішеннях першої інстанції ВАКС та об\u0026rsquo;єднаної палати йдеться про різні статті \u0026mdash; ст. 294 та ст. 284 \u0026mdash; умовиводи першої інстанції ВАКС стосовно правил правозастосування п. 10 ч. 1 ст. 284 корелюються з остаточними висновками Верховного Суду щодо ст. 294. Судді обох інстанцій посилаються на ст. 5 КПК України, аргументуючи свої позиції стосовно редакції кодексу, яку необхідно застосовувати. Ця стаття встановлює, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або ухвалення такого рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднозначно, ст. 5 КПК України є фундаментальною для кримінального процесу. Однак така пріоритетність цієї норми над положеннями Закону № 2147-VІІІ видається помилковою, оскільки обидві норми мають однакову юридичну силу та не суперечать одна одній. Навпаки \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзастереження щодо застосування \u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eпоправок Лозового\u0026raquo; має на меті унеможливити одночасну дію двох норм, які по-різному регулюють одні й ті ж процедури. А тому це допоможе уникнути плутанини в їх застосуванні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, не погоджуючись з рішенням колегії ВАКС про закриття справи Ощадбанку, суддя Танасевич в окремій думці \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105932344\"\u003eзазначила\u003c/a\u003e: \u003cem\u003e\u0026laquo;Таке застереження дозволило чітко врегулювати правила здійснення кримінального провадження, не допускаючи при цьому виявів свавілля під час обрання одного з двох можливих варіантів на власний розсуд слідчого, прокурора, слідчого судді або суду\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма закону, що набрав законної сили 15 березня 2018 року, ухвалена пізніше й чітко врегульовує, за яких обставин має бути застосований той чи інший порядок продовження строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер тієї справи, що була розпочата раніше. А тому і правовий режим в об\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це логічним видається застосування норм \u0026laquo;старого\u0026raquo; КПК України до проваджень, зареєстрованих до 15 березня 2018 року, незалежно від моменту об\u0026rsquo;єднання з новими провадженнями. Нагадаємо, що за \u0026laquo;старим\u0026raquo; КПК України строки досудового розслідування був уповноважений продовжувати керівник органу прокуратури, а суд не мав повноважень закривати кримінальні провадження за їх закінченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОписане тлумачення ст. 5 КПК відповідає приписам кримінального процесуального законодавства та не створює загрози закриття десятків топкорупційних справ. На щастя, дві з трьох згаданих справ Апеляційна палата ВАКС уже повернула на розгляд у першу інстанцію: ухвали про закриття кримінальних проваджень у справах Ощадбанку та братів Дубневичів були скасовані. На черзі ймовірне скасування і закриття третьої справи щодо Укрзалізниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВодночас на поверхню випливає інша загроза \u0026mdash; зловживання своїми повноваженнями органом досудового розслідування. \u003c/strong\u003eПроявлятися це може тоді, коли до кримінального провадження, зареєстрованого до 15 березня 2018 року, приєднуватимуться пізніші кримінальні провадження. Це означатиме для сторони захисту нижчий рівень процесуальних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваним продовжуватиме не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури, який усе ж є представником сторони обвинувачення. Відповідно оптимальним для суддів у таких кейсах з об\u0026rsquo;єднанням кримінальних проваджень є аналіз того, чи змістовно досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зважувати, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не змінює всю проблему ситуації: з таким вузьким тлумаченням ст. 5 КПК України об\u0026rsquo;єднана палата створила ризики розвалу не одного кримінального провадження, де сторона обвинувачення та слідчі судді застосували положення попередньої редакції КПК України під час продовження строків кримінального провадження в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях. Така практика може створити штучні перепони в роботі органів антикорупційної екосистеми, від ефективності роботи якої в тому числі залежить успішний євроінтеграційний рух країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя практика може змінитися. 14 березня 2023 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109911784\"\u003eвирішила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не може поширюватися на \u0026laquo;старі\u0026raquo; кримінальні провадження, і передала справу на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати для розв\u0026rsquo;язання розбіжностей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе всі \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можна оцінювати негативно. Наприклад, продовження строку досудового розслідування слідчим суддею після повідомлення особі про підозру підвищує гарантії для незалежного оцінювання потреби в продовженні строку. Адже керівник органу прокуратури на відміну від суду залишається представником сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо висновки об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду щодо застосування ст. 294 КПК України є позитивними для сторони захисту та мінімізують неоднозначності правозастосування цієї норми, вони аж ніяк не розв\u0026rsquo;язують причину проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавче застереження про чинність змін до КПК України лише щодо \u0026laquo;нових\u0026raquo; кримінальних проваджень дозволяло аргументовано застосовувати нові правила продовження строків досудового розслідування лише до нових проваджень. Тому слідчі судді могли відмовляти в продовженні строків досудового розслідування в \u0026laquo;старих\u0026raquo; провадженнях. Такий підхід аж ніяк не можна назвати необґрунтованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТобто основна проблема в тому, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; \u0026mdash; результат неякісної роботи нардепів, який може використовуватися для уникнення відповідальності.\u003c/strong\u003e Суди лише пожинають плоди поставленої законодавцями пастки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож судам варто критично застосовувати положення практики Верховного Суду та зважувати різні фактори при ухваленні рішення про закриття кримінальних проваджень, у тому числі і в топкорупційних справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":93,"url":"oksana-shtogrin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oksana-shtogrin.jpg","name":"Оксана","surname":"Штогрин","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-6.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":661,"url":"yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680519724,"date":"03.04.2023","views":1098,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.png","mini_image":null,"name":"Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e25 березня президент РФ повідомив, що до 1 липня 2023 року має завершитися будівництво сховища в Білорусі для розміщення тактичної ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіністерство закордонних справ України заявило, що такі наміри суперечать Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі \u0026mdash; Договір, ДНЯЗ), сторонами якого є РФ і Білорусь\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 1 Договору покладає зобов\u0026rsquo;язання на ядерні держави не передавати \u003cem\u003e(transfer)\u003c/em\u003e ядерну зброю або контроль над нею прямо чи непрямо, зокрема, іншим державам. Зворотне зобов\u0026rsquo;язання за неядерними державами закріплено в статті 2, а саме не отримувати таку зброю та не набувати над нею контроль прямо чи непрямо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо тлумачити положення Договору буквально, можна погодитися, що розміщення тактичного ядерного озброєння РФ на території Білорусі однозначно порушує наведені зобов\u0026rsquo;язання обох держав. Ядерна зброя ядерної держави опиняється на території неядерної держави, тобто фактично відбувається \u0026laquo;передача / надання контролю\u0026raquo; та \u0026laquo;отримання / набуття контролю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас білоруське МЗС і президент РФ заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі не суперечить зобов\u0026rsquo;язанню обох держав за Договором, оскільки Білорусь не здобуває контроль над ядерним озброєнням\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Мається на увазі, що ядерна зброя все ще належить РФ, її будуть контролювати російські військові, хоч вона і розміщуватиметься на території Білорусі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція видається вкрай суперечливою, принаймні з погляду буквального тлумачення Договору, до якого приєдналася 191 (!) держава. Наміри РФ і Білорусі щодо подібного \u0026laquo;переміщення\u0026raquo; ядерної зброї будуть свідчити про \u0026laquo;непрямий\u0026raquo; контроль Білорусі над озброєнням або ж навіть \u0026laquo;непряму\u0026raquo; передачу їй ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому МЗС РФ вважає, що передача ядерної зброї Білорусі є заходом гарантування безпеки \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; РФ і Білорусі\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою президент Білорусі заявив, що в межах \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; Білорусь і РФ фактично мають єдину армію, про що більш детально йшлося \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/analytics/bilorus/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тобто буде непросто погодитися з тим, що Білорусь після транспортування ядерної зброї на її територію не матиме принаймні непрямого контролю (або ж непряме отримання) над такою ядерною зброєю в особі своїх військових. Примітно, що внаслідок оголошеної передачі зброї переобладнуються білоруські літаки та спеціально навчаються білоруські екіпажі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, після нападу РФ з території Білорусі в лютому 2022 році в статтю 18 Конституції Білорусі було внесено зміни, які вилучили положення про без\u0026rsquo;ядерну зону на території Білорусі (що фактично свідчило про без\u0026rsquo;ядерний статус держави). Останній був закладений домовленостями про без\u0026rsquo;ядерний статус Білорусі після розпаду Радянського Союзу, а саме Лісабонським протоколом до Договору між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, які підписали Білорусь, Казахстан, Україна та РФ. Іншими словами, внесення змін до Конституції Білорусі свідчить про свідомий намір президента Білорусі відмовитися від статусу без\u0026rsquo;ядерної держави та фактично набути ядерну зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що президент Білорусі самостійно (хоча це й умовно) звернувся до президента РФ з проханням \u0026laquo;повернути\u0026raquo; Білорусі ядерну зброю, яку було виведено в 1996 році\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це прямо суперечить зобов\u0026rsquo;язанню Білорусі за статтею 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та згаданим вище домовленостям. У цьому ж контексті варто відзначати, що такий підхід Білорусі та РФ суперечить їхнім спільним зобов\u0026rsquo;язанням за Будапештським меморандумом 1994 року, за яким Білорусь зобов\u0026rsquo;язана знищити всю ядерну зброю на своїй території\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт, президент Білорусі заявив, що він особисто керує російськими військовими на території його держави, а ядерна зброя належить Білорусі та може бути використана для захисту її суверенітету\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі заяви можуть свідчити на користь того, що Білорусь безпосередньо отримає від РФ ядерну зброю та/або буде безпосередньо її контролювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯвно порушено й статтю 6 Договору, яка зобов\u0026rsquo;язує сумлінно вести перемовини про ядерне роззброєння. На важливості цього зобов\u0026rsquo;язання наголосив Міжнародний суд ООН\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це положення прямо не стосується передачі зброї, подібний спосіб розповсюдження ядерної зброї не сприяє роззброєнню, оскільки ставить під сумнів статус неядерних держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, розміщення ядерної зброї на території Білорусі є черговим порушенням універсального принципу заборони погрози силою з боку РФ щодо України, яке вчинене в контексті збройної агресії, постійного ядерного шантажу та використання для агресії території Білорусі, на якій планується розміщення зброї. Це своєю чергою суперечить як преамбулі Договору, так і Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним \u0026laquo;аргументом\u0026raquo; РФ і Білорусі на користь відсутності порушень Договору є апелювання до розміщення ядерної зброї США в окремих європейських країнах\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про механізм спільного використання ядерної зброї в межах НАТО (Nuclear Sharing Arrangements)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, за яким ядерну зброю США розміщено в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині (раніше також у Греції). Стверджується, що така зброя перебуває \u0026laquo;під управлінням і контролем США\u0026raquo;, а саме вона не може бути застосована без згоди президента США, тому порушення ДНЯЗ відсутнє\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, США в процесі укладення ДНЯЗ стверджували про те, що він 1) не поширюється на розміщення ядерної зброї на території неядерних держав, якщо не відбувається фактична передача або перехід контролю над нею, і 2) припиняє свою дію у випадку ухвалення рішення про початок збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Схожий підхід до можливості застосування ядерної зброї в умовах війни та в межах права на самооборону можна побачити в практиці Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і заявах інших ядерних держав\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо п\u0026rsquo;ять років відбуваються конференції сторін Договору задля контролю над реалізацією його змісту та преамбули (стаття 8). Міжнародна спільнота не має узгодженої позиції щодо запропонованого вище способу тлумачення Договору з боку США та РФ, що також відображено в академічних працях\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам собою Договір в преамбулі відображає бажання його підписантів припинити гонитву озброєнь, ужити ефективних заходів задля роззброєння, виключити ризик ядерної війни внаслідок розповсюдження ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі Рада Безпеки ООН підкреслила необхідність запобігти поширенню \u003cem\u003e(spread)\u003c/em\u003e ядерної зброї та відзначила необхідність для неядерних держав Договору отримати чіткі гарантії від ядерних держав дотримуватися Договору та забезпечити подальшу безпеку перших\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно й Генеральна Асамблея ООН зазначила, що ядерні держави в імперативному порядку мають вживати заходів, що гарантують неядерним державам виключення погроз або застосування ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Міжнародна спільнота під час підготовчої роботи над Договором в особі Генеральної Асамблеї ООН закликала виключити будь-які прогалини, які дозволять державам розповсюджувати прямо або непрямо ядерну зброю в будь-якій формі\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто відзначити заяву ядерних держав напередодні агресії та ядерних погроз РФ проти України, де було підкреслено бажання створити безпечне середовище, яке сприяє роззброєнню та світу без ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто запропонований підхід до тлумачення положень ДНЯЗ з боку США та РФ навряд чи відповідає меті й об\u0026rsquo;єкту Договору та інтересам неядерних держав, які не зацікавлені в поширенні ядерної зброї в будь-який спосіб. У результаті такої інтерпретації гонитва озброєнь триває, роззброєння унеможливлюється, ризик ядерної війни збільшується, а інтереси неядерних держав нівелюються. Єдиними бенефіціарами такого розповсюдження лишаються самі ядерні держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це свідчить про те, що запропонована інтерпретація не є можливою, оскільки не враховує дух, об\u0026rsquo;єкт і мету Договору всупереч статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна має повне право вимагати від США, КНР, Франції та Сполученого Королівства негайну допомогу. Ці ядерні держави взяли на себе зобов\u0026rsquo;язання допомогти\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e потерпілій державі у випадку погроз застосування ядерної зброї, у тому числі відповідно до Будапештського меморандуму з Україною\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197983\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197983\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197980\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197980\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://archive.ph/RZMnZ\"\u003ehttps://archive.ph/RZMnZ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/navideovidno/59085\"\u003ehttps://t.me/navideovidno/59085\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\"\u003ehttps://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\"\u003ehttps://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191666\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191666\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\"\u003ehttps://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\"\u003ehttps://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192431\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192431\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/198535\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/198535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\"\u003ehttps://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192565\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192565\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192530\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192530\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192544\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\u003c/a\u003e (para. 98)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\"\u003ehttps://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\"\u003ehttps://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\"\u003ehttps://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\u003c/a\u003e (para 87, 93)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\"\u003ehttps://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":659,"url":"voennij-stan--zavzhdi-obtyazhuvalna-obstavina","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680076787,"date":"29.03.2023","views":1223,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vidpovidalynisty.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнний стан — завжди обтяжувальна обставина?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, з 24 лютого 2022 року суди України ухвалили понад 1\u0026nbsp;000 вироків за статтею 336 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026mdash; ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/author/dmitro-yatsenko\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e адвокат Дмитро Яценко, деякі з цих вироків \u0026laquo;спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотивуючи своє рішення про призначення \u0026laquo;реального\u0026raquo; покарання, суди писали про те, що \u0026laquo;захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов\u0026rsquo;язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, Захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в частині 1 статті 1 та частині 2 статті 50 КК України. У цьому випадку звільнення обвинуваченого від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, через бездоганну соціальну поведінку у минулому не досягне вищезазначеної мети\u0026raquo;. Таке мотивування наведено, зокрема, у рішеннях \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто фактично суди визнавали обтяжувальною обставиною вчинення злочину (ухилення) в умовах збройної агресії з боку іншої держави, оскільки саме ця обставина вказана, як обґрунтування непризначення іспитового строку. Чи відповідає такий підхід засадам призначення покарання, передбаченим КК України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 67 КК України містить вичерпний перелік обтяжувальних обставин, які можуть бути враховані судом при призначенні покарання. Серед них нема такої обставини, як вчинення злочину в період воєнного стану, стану збройної агресії тощо. Частина 3 вказаної статті містить пряму заборону визнавати такими, що обтяжують покарання, обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас законодавець передбачив для деяких злочинів спеціальну кваліфікувальну ознаку \u0026mdash; вчинення злочину під час воєнного стану, яка обтяжує покарання порівняно з некваліфікованим складом. Так, наприклад, частина 4 статті 185 КК України передбачає, що навіть проста крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, уже є тяжким злочином. За звичайних умов крадіжка \u0026mdash; це кримінальний проступок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 336 КК України своєю чергою не передбачає такої кваліфікаційної ознаки, як вчинення злочину під час воєнного стану. З огляду на це не вважаю коректним застосування цієї обставини як обтяжувальної, навіть якщо її так прямо у вироках не називають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля оцінювання справедливості вказаних вироків, на мою думку, важливо проаналізувати наведені нижче тенденції, які спостерігаються при розгляді цих справ (принаймні з того, що можна побачити з текстів вироків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 1 \u0026mdash; ВИЗНАННЯ ВИНИ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ всіх досліджених вироках обвинувачений визнавав свою вину. У більшості вироків не вказано, що у справі брав участь адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 2 \u0026mdash; ШВИДКІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вивчених справах від вказаної дати вчинення правопорушення до відкриття кримінального провадження минуло всього декілька днів. Так, наприклад, у вироку \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e зазначено, що 3 серпня 2022 року о 15 год. 30 хв. виконуюча обов\u0026rsquo;язки старости Новопавлівського старостинського округу ОСОБА_8 за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, вручила останньому повістку на відправку та повідомила, щоб останній готувався на 06 год. 30 хв. 4 серпня 2022 року на відправку у військову частину для подальшого проходження служби. 10 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні інкримінованого йому злочину, а 12 серпня 2022 року вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Тобто від неявки до військкомату до складення обвинувального акту минуло вісім днів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з вироком \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чоловік не з\u0026rsquo;явився за повісткою 4 серпня, а 9 серпня вже було відкрито кримінальне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 3 \u0026mdash; ФОРМАЛЬНІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормальний підхід до розслідування та розгляду цієї категорії справ, що помітно з вироків, ймовірно, є результатом другої тенденції \u0026mdash; швидкості, з якою вони розв\u0026rsquo;язуються. Тексти вироків не містять індивідуального аналізу обставин справи, причин і мотивів вчинення правопорушення. Вироки складаються з короткої фабули справи і вказівки на те, що обвинувачений визнав свою вину. Усі справи розглянуті в скороченому порядку без дослідження доказів і часто без участі адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМій практичний досвід дозволяє припустити, що в справах, у яких існує тенденція до визнання своєї вини, швидкого та формального кримінального провадження без захисника, переважають \u0026laquo;умовні строки\u0026raquo;, слідчий навіть може обіцяти підозрюваному, що \u0026laquo;за це нічого не буде\u0026raquo;. Відповідно підозрюваний не здійснює свій належний захист. Тому маю риторичне питання: чи були б спроможними ці провадження, якби обвинувачений заперечував свою вину та активно захищався від обвинувачення?\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vidpovidalynisty.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":555,"name":"обвинувачений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":657,"url":"pravovij-prognoz-yake-majbutne-v-orderiv-na-aresht-putina-j-lvovoi-belovoi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1679210217,"date":"19.03.2023","views":1943,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","mini_image":null,"name":"ПРАВОВИЙ ПРОГНОЗ: ЯКЕ МАЙБУТНЄ В ОРДЕРІВ НА АРЕШТ ПУТІНА Й ЛЬВОВОЇ-БЄЛОВОЇ","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e17 березня 2023 року \u003c/em\u003e\u003cem\u003eПалата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду \u003c/em\u003e\u003cem\u003eвидала \u003c/em\u003e\u003cem\u003eордери на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ з прав дитини\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, у\u003c/em\u003e\u003cem\u003e зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩо це означає? Які правові та політичні наслідки видачі таких ордерів? Який подальший розвиток подій? Про все це читайте в матеріалі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ ОРДЕР НА АРЕШТ І В ЧОМУ ПІДОЗРЮЮТЬ ПУТІНА Й БЄЛОВУ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ положень статті 58 Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e випливає, що ордер на арешт \u0026mdash; це рішення Палати досудового провадження, винесене з метою арешту та передачі підозрюваної у вчиненні міжнародного злочину особи для подальшої участі в судовому провадженні, унеможливлення перешкоджання ефективному розслідуванню та зупинення вчинення злочину, якщо він триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливі \u003cu\u003eознаки\u003c/u\u003e ордера на арешт:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчинний доти, доки МКС не розпорядиться про інше (\u003cem\u003eберучи до уваги Конвенцію про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності (1968)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Європейську конвенцію про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів (1974)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та звичаєвий характер принципу незастосування строків давності щодо тих злочинів, у яких підозрюються Путін і Львова-Бєлова, ордер може бути скасованим тільки у зв\u0026rsquo;язку зі смертю підозрюваних осіб\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрокурор може ініціювати поправки до ордера на арешт шляхом зміни або доповнення до злочинів, зазначених у ньому (\u003cem\u003eмова йде про можливу перекваліфікацію у геноцид і доповнення ордера іншими злочинами. Про це свідчить і \u0026laquo;витік інформації\u0026raquo; у NYT\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, окрім викрадення неповнолітніх, фігурували також невибіркові напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e17 березня 2023 року Палата досудового провадження ІІ на основі заяви Офісу прокурора від 22 лютого 2023 року винесла рішення про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та Уповноваженої при Президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації, усупереч статті 8(2)(a)(vii) і статті 8(2)(b)(viii) Римського статуту. На думку МКС, злочини були скоєні щонайпізніше з 24 лютого 2022 року. Путін і Львова-Бєлова потенційно винні в учиненні злочинних дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (стаття 25(3)(а) Римського статуту). Окрім того, російський диктатор має відповідати за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які \u0026laquo;викрадали\u0026raquo; українських неповнолітніх (стаття 28(b) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст рішення про видачу ордерів на арешт відсутній. МКС пояснює це міркуваннями захисту чутливої інформації, зокрема про жертв. Саме оприлюднення рішення Палати досудового провадження ІІ зумовлене необхідністю негайно зупинити вчинення злочину та репатріювати дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидача ордера на арешт має кілька наслідків у правовій площині:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОсоба отримує конкретний правовий статус підозрюваної з відповідним масивом прав та обов\u0026rsquo;язків як для неї, так і держав-членів Суду й міжнародної спільноти загалом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозгляд ситуації переходить у наступну стадію розслідування (завершення формування кейсів) і рухається в напрямі судових слухань.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПідтверджується існування переконливої доказової бази, яка дала обґрунтовані підстави вважати, що особа вчинила міжнародні злочини.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд може розпорядитися про передачу грошей та іншого майна підозрюваних до Цільового фонду для подальшої компенсації жертвам (\u003cem\u003eз цієї точки зору логічним виглядає тренд на \u0026laquo;добровільні внески\u0026raquo; до Фонду державами-сателітами України, який активізувався за тиждень до видачі ордерів\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа підставі ордера Суд може вимагати арешт і передачу особи відповідно до частини 9 Римського статуту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннє положення на практиці означає, що 123 держави-члени МКС, як і Україна, яка визнала юрисдикцію Суду, інші країни, які співпрацюють із Судом ситуативно, але не є членами (наприклад, США), затримають Путіна та/або Львову-Бєлову, щойно вони перетнуть кордони їхньої території. Після такого затримання підозрювані будуть передані до гаазької пенітенціарної установи в Шевенінгені для подальших слідчих дій та участі в судовому розгляді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що видачі ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової передувало \u0026laquo;загравання\u0026raquo; й прагнення \u0026laquo;зберегти обличчя\u0026raquo;. Доки держави та регіональні об\u0026rsquo;єднання один за одним вносили підозрюваних до санкційних списків, вони робили заяви, про те, що продовжуватимуть злочинні діяння, дотримуючись даного слова. При цьому перша насильницька передача українських дітей-сиріт у російські родини відбулася ще 23 квітня 2022 року, а сама Львова-Бєлова усиновила Філіпа Головню з Маріуполя щонайпізніше в липні 2022 року. 25 жовтня 2022 року Регіональний центр прав людини спільно з Інститутом Лемкіна із запобігання злочину геноциду подав повідомлення до МКС про насильницьку передачу дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ жовтня 2022 року міжнародна спільнота значно активізувала свої зусилля щодо засудження злочинної поведінки РФ, пов\u0026rsquo;язаної з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Росії. Були ухвалені відповідні резолюції на рівні Європейського Союзу та Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля видачі ордерів на арешт слід очікувати політичної смерті Путіна. Це означає, що російського диктатора та його уповноважену не будуть запрошувати на офіційні заходи, з ними не вестимуть жодних переговорів і не укладатимуть (щонайменше напряму) жодних домовленостей. Збереження відносин з підозрюваними стане вагомою репутаційною загрозою, на що погодяться лише окремі держави, які або вже ізгої, або ж можуть дозволити собі власний курс (наприклад, Китай).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, рішення МКС повинне вплинути на становище РФ у Раді Безпеки ООН. Відповідно до статті 27 (3) Статуту ООН\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e сторона, що бере участь у конфлікті, має утриматися від голосування з питань, які стосуються такого конфлікту. У заяві Каріма Хана\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міститься пряме посилання на агресію РФ і наявність між Україною і Росією збройного протистояння. Тому слід надалі докладати зусиль задля усунення РФ від голосування та зловживання вето, особливо з огляду на те, що з 1 квітня 2023 року держава головує в Раді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історії видача МКС ордера на арешт глави держави призводила до сумних для нього наслідків і у внутрішній політиці \u0026mdash; заворушень і вбивства (наприклад, Муаммар Каддафі). При цьому поспішати порівнювати Путіна з Омаром аль-Баширом (колишнім очільником Судану) не слід: адже держави Африканського Союзу відмовляються його видавати передусім тому, що вважають, що мають примат щодо притягнення його до відповідальності. У випадку російського президента, враховуючи його привілеї та імунітети, МКС є єдиною належною інстанцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЗИЦІЯ РФ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Путіна заявили, що рішення МКС є \u0026laquo;\u003cstrong\u003eобурливим та неприйнятним, а Росія, як і ціла низка держав, не визнає юрисдикцію цього суду, відповідно будь-які подібні рішення є для РФ з точки зору права нікчемними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля держави, у якої існує примат національного законодавства, а міжнародне право майже завжди суперечить Конституції та національним інтересам, подібна позиція \u0026mdash; цілком очікувана. Однак існують правові особливості, зумовлені досвідом взаємодії Росії та МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e13 вересня 2000 року РФ підписала Римський статут, а відкликала підпис лише 16 листопада 2016 року. Попри нератифікацію міжнародного договору, РФ не займала позицію відкритого протистояння з МКС. Підписавши Римський статут, Росія висловила згоду з нормами міжнародного права, які в ньому закріплені, а тому відповідно до статті 18 Віденської конвенції про право міжнародних договорів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вона зобов\u0026rsquo;язана уникати дій, які позбавляють договір об\u0026rsquo;єкта й цілі. Окрім того, протягом десятиліть Росія брала активну участь в розробці Римського статуту (у Комісії ООН з міжнародного права, у Підготовчому комітеті для Міжнародного кримінального суду, Римській конференції, Асамблеї держав-учасниць і навіть у Спеціальній робочій групі з визначення злочину агресії). РФ мала всі можливості, щоб висловлювати свою суверенну волю, тому тепер її спроможність посилатися на нав\u0026rsquo;язування зобов\u0026rsquo;язань досить обмежена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто наголосити, що Римський статут \u0026mdash; не ординарний міжнародний договір. Він вміщує механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, передбачені нормами, частина з яких \u003cem\u003eerga omnes \u003c/em\u003e(важливі для всієї міжнародної спільноти). Зокрема, обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eerga omnes\u003c/em\u003e \u0026mdash; переслідувати осіб, які вчинили міжнародні злочини. Понад те, цей обов\u0026rsquo;язок має звичаєвий характер. Відповідно до статті 38 Віденської конвенції про право міжнародних договорів норма з нератифікованого РФ Римського статуту для неї обов\u0026rsquo;язкова як звичаєва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що з визнанням необхідності притягнути міжнародних злочинців до відповідальності, у тому числі глав держав і, зокрема, у МКС, у Росії проблем не було. Вона брала активну участь у створенні міжнародних кримінальних трибуналів для Югославії та Руанди. У ході ухвалення Резолюції Ради Безпеки 1593 (2005) щодо передачі ситуації у Дарфурі на розгляд МКС представник РФ Денисов жодного разу не згадав про невизнання юрисдикції Суду, імунітети голів держав, порушення принципу суверенної рівності, лише тотально підтримав ініціативу. При цьому чотири держави утрималися від голосування, коли Росія віддала свій голос \u0026laquo;за\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується реакції Львової-Бєлової, то її можна було простежити задовго до оприлюднення заяви. Хоча уповноважена стверджує, що подібне рішення для неї неочікуване, однак за тиждень до цього з мережі почали зникати її одіозні заяви та інтерв\u0026rsquo;ю. У своєму коментарі Марія вкотре зазначила, що для неї честь бути разом з Путіним і що вона продовжить реалізацію геноцидної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ПОДІЙ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішучість МКС має важливі довгострокові наслідки не лише для України, а й міжнародної спільноти. Роки девальвації міжнародного права Росією закінчилися, і настає ера правосуддя з жертво-центричним підходом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ заяві Каріма Хана про видачу ордера на арешт закладено підґрунтя для ще більш безкомпромісної боротьби за справедливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Багато з цих дітей, як ми стверджуємо, були передані на \u003cstrong\u003eусиновлення\u003c/strong\u003e в Російській Федерації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Мій офіс стверджує, що ці дії, серед іншого, демонструють намір \u003cstrong\u003eназавжди\u003c/strong\u003e вивезти цих дітей з їхньої власної країни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Більшість дій за цією схемою депортації були здійснені \u003cstrong\u003eв контексті \u003c/strong\u003eактів агресії російських військових сил проти суверенітету та територіальної цілісності України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі положення заяви співзвучні з Елементами злочинів\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і фактично демонструють наявність злочину геноциду. Цілком можливо, що, розуміючи чутливість питання та прагнучи допомогти в поверненні дітей в Україну, МКС лише тимчасово кваліфікував насильницьку передачу дітей як воєнний злочин. Таким чином, у короткостроковій перспективі слід очікувати розширення переліку вчинених злочинів в ордері на арешт Путіна, а також перекваліфікацію діянь, пов\u0026rsquo;язаних з депортаціями та усиновленнями неповнолітніх, на геноцид проти української нації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\"\u003ehttps://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\"\u003ehttps://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/544817\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/544817\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":656,"url":"elektronne-kriminalne-provadzhennya-ochikuvannya-advokativ","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1679053622,"date":"17.03.2023","views":1024,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4.png","mini_image":null,"name":"Електронне кримінальне провадження: очікування адвокатів","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні в Україні як пілотний проєкт реалізації електронного кримінального провадження працює система eCase MS. Станом на 20 грудня 2022 року вона містить інформацію про 306 кримінальних проваджень\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наразі нею користуються лише НАБУ, САП і ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Рік експлуатації eCаse MS: досягнення та найближчі плани: \u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/novyny/rik-ekspluataciyi-ecase-ms-dosyagnennya-ta-nayblyzhchi-plany%20/20.12.2022\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/novyny/rik-ekspluataciyi-ecase-ms-dosyagnennya-ta-nayblyzhchi-plany /20.12.2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки система ще не поширилася на всі інші кримінальні провадження, як представник потерпілих і захисник підозрюваних, обвинувачених, пропоную разом розібрати очікування від запровадження електронного кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема зароджується ще в нульовій стадії кримінального провадження. Так, щоб відкрити його, у багатьох випадках необхідно звернутися до слідчого судді, оскаржуючи бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Нерідко ця нульова стадія доповнюється ще однією заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме невиконанням слідчим ухвали суду про зобов\u0026rsquo;язання внести відомості в ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті отримуємо витяг з ЄРДР. А далі знову починається \u0026laquo;гра в одні ворота\u0026raquo;. Базові клопотання про виклик і допит потерпілого, свідків, проведення експертизи тощо слідчий ігнорує. Потім із запізненням виявляється, що кримінальне провадження закрите через три дні після \u0026laquo;примусового\u0026raquo; відкриття провадження за ухвалою слідчого судді. І постанову про закриття провадження в 90\u0026nbsp;% випадків слідчі не направляють потерпілому чи його представнику. Це практична схема, з якою \u0026laquo;змирилися\u0026raquo; адвокати й проходять ці кола знову й знову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність наразі можливості в адвоката відстежувати рух кримінального провадження тільки сприяє нарощуванню описаної проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапізніле отримання процесуальних рішень слідчого, прокурора затягує ці процеси на роки. Про розумність строків кримінального провадження мова вже може не йти. Потерпілі зневіряються в системі, і це, звісно, підриває авторитет правоохоронної системи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже здатися, що така ситуація буде на користь захисту. Але ні, на моє переконання, професійні захисники очікують законної поведінки від сторони, обвинувачення, а не лише сподіваються на порушення та прогалини в роботі слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому виправдано, що в першу чергу від eCase MS очікується, щоб інформація про рух кримінального провадження була доступна для відстеження учасникам цього ж кримінального провадження, а саме \u0026mdash; і стороні захисту, і потерпілому (їх захисникам і представникам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк це має виглядати, на мою думку? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно до системи \u0026laquo;Електронний суд\u0026raquo;, але зі своїми особливостями. Витяг з ЄРДР має автоматично направлятися сторонам на авторизовані електронні пошти. Система має \u0026laquo;допускати\u0026raquo; і нових захисників чи представників потерпілих за умови їх ідентифікації (\u0026laquo;Діяпідпис\u0026raquo; / ЕЦП / КЕП). Таємниця слідства має бути дотримана, а тому певні матеріали слідчий має право \u0026laquo;приховати\u0026raquo; від сторін до моменту відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСторони, що мають доступ до кримінального провадження як його учасники, мають такі ж зобов\u0026rsquo;язання щодо нерозголошення таємниці досудового розслідування без дозволу слідчого чи прокурора. Слідчі судді також автоматично повинні мати доступ до кримінального провадження при отриманні скарги на дії слідчого чи прокурора в конкретному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦе розв\u0026rsquo;язує щонайменше такі практичні проблеми:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпрозорість кримінального провадження для сторін, суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість суворішого дотримання строків, адже оновлення (ухвалення процесуальних рішень тощо) в системі надходитимуть відразу на авторизовану електронну пошту, а не через три місяці чи взагалі не будуть направлятися;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eелектронний документообіг: захисник через авторизований кабінет за лічені хвилини подає клопотання слідчому і з цієї дати відраховує три дні на надання відповіді слідчим; слідчий не їде через пів міста, щоб погодити клопотання в прокурора, прочекавши його ще в прокуратурі кілька годин. Він так само негайно направляє клопотання прокурору для погодження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eунеможливлення того, що процесуальні рішення слідчого чи прокурора будуть ухвалені \u0026laquo;заднім числом\u0026raquo; і долучені до матеріалів кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдисципліна обох сторін КП (у строках, належності суб'єкта подання, кому направляються документи тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eзабезпечення реальної змагальності процесу, об\u0026rsquo;єктивності на стадії досудового розслідування та оперативного реагування на дії та бездіяльність слідчого обома сторонами, а не постфактум після відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eвідсутність необхідності слідчому судді місяцями чекати матеріали кримінального провадження від слідчого, щоб розглянути скаргу на його бездіяльність чи незаконність дій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eунеможливлення того, що документи КП \u0026laquo;губляться\u0026raquo;, а інші з\u0026rsquo;являються (особисто бачила підробку постанови про зміну групи прокурорів / слідчих, якою було введено \u0026laquo;необхідних\u0026raquo; осіб, які фактично брали участь у слідчих діях, але не були включені початково до груп);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eшвидкість ознайомлення: при відкритті матеріалів в порядку ст. 290 КПК України сторони можуть в повному обсязі ознайомитися зі сканованим КП, аудіо- та відеозаписами. При цьому можливість ознайомлення з матеріалами КП (у паперовій версії та речовими доказами) у слідчого чи прокурора так само гарантована сторонам;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eлогічне продовження КП у судовому провадженні в системі \u0026laquo;Електронний суд\u0026raquo;;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eекономія коштів на папір, конверти та послуги пошти для обміну кореспонденцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна внесла часові корективи в запровадження системи eCase MS, а тому більше як п\u0026rsquo;ять місяців у 2022 році вона не працювала навіть у пілотному режимі, однак наразі відновлена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому маємо надію, що проєкт буде доступний для всіх кримінальних проваджень, мінімізує даремне гаяння часу всіх учасників кримінального процесу. І найголовніше \u0026mdash; eCase MS сприятиме об\u0026rsquo;єктивному й неупередженому розслідуванню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА отриманий конверт у скриньці з постановою про закриття кримінального провадження три місяці тому сприйматиметься в майбутньому як анекдот.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":92,"url":"darina-sedun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2_5451987208724555441-01-1.jpeg","name":"Дарина","surname":" Седун","post":"Адвокатка, радниця АБ «Яремчук і партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4.png","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":655,"url":"tak-bulo-u-19681990-rokah-pro-pidgotovku-pravnikiv-dlya-sistemi-pravoporyadku","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678803289,"date":"14.03.2023","views":606,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/333691764_587367236610390_1199033535852070201_n.jpg","mini_image":null,"name":"Так було у 1968–1990 роках… Про підготовку правників для системи правопорядку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e13 березня Президент України підписав ухвалений минулоріч \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/25695\"\u003e\u003cem\u003eпроєкт Закону України №\u0026nbsp;5158\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e, за яким змінюється порядок добору та підготовки прокурорів. Через це виникло багато дискусій стосовно того, як готували правників для системи правопорядку раніше. Тому публікую оповідь з перших вуст про те, як підбиралися й готувалися кадри правників і як вони призначалися на посади прокурорів, суддів, адвокатів, слідчих, юрисконсультів і нотаріусів.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтудентом Харківського юридичного інституту денної (стаціонарної) форми навчання, який на той час був єдиним в Україні і першим (за \u0026laquo;сарафанним радіо\u0026raquo; серед юристів і й поміж громадян) серед трьох юридичних закладів вищої освіти \u003cem\u003e(були ще Свердловський і Саратовський юридичні інститути та Всесоюзний заочний юридичний інститут)\u003c/em\u003e на всій території СРСР, я став у далекому 1968 році, коли мені виповнилося 23 роки і я вже мав три роки виробничого стажу слюсаря на підприємстві та три роки строкової служби в армії. Я належав до групи наймолодших студентів стаціонару, оскільки середній вік моїх однокурсників коливався в межах 24\u0026ndash;26 років, дехто вже мав власні сім\u0026rsquo;ї і дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавчалися ми чотири роки й отримували диплом спеціаліста з правознавства. Приблизно 90\u0026nbsp;% з нас готували до роботи слідчими в органах прокуратури, МВС, КГБ, а також помічниками прокурорів і суддями й направляли за державним замовленням до відповідних органів з обов\u0026rsquo;язковим відпрацюванням на посадах у межах трьох років. Винятки з цього порядку були, зазвичай пов\u0026rsquo;язані із сімейними обставинами чи станом здоров\u0026rsquo;я. Приблизно 9\u0026nbsp;% випускників направляли на роботу в адвокатуру, нотаріат, юрисконсультами, у районні відділи юстиції. Десь 1\u0026nbsp;% з різних вагомих причин й обставин отримували \u0026laquo;вільний диплом\u0026raquo; і працевлаштовувалися самостійно + декількох осіб рекомендували до навчання в аспірантурі (з мого курсу чисельністю 350\u0026ndash;400 осіб було рекомендовано, якщо пам\u0026rsquo;ять не зраджує, 4\u0026ndash;5 випускників).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа навчання в інститут ми вступали тільки за направленням обласних комітетів КПРС або політичних управлінь військових з\u0026rsquo;єднань. Тобто відбір абітурієнтів на придатність бути правником з погляду етичної поведінки й способу життя (тепер це називається \u0026laquo;доброчесність\u0026raquo;, спосіб життя визначався за думкою громадськості й криміналістичними обліками МВС) і, безумовно, \u0026laquo;відданості ідеям соціалізму / комунізму\u0026raquo; був достатньо прискіпливим, тому реальний конкурс при вступі коливався в межах 2\u0026ndash;3 осіб (бувало й 1,5) на одне місце студента. Навчальних дисциплін було відносно небагато (порівняно із сучасністю), оскільки і \u0026laquo;галузей права\u0026raquo; також існувало значно менше, а стабільність законодавчої і нормативно-правової бази порівнювати з останнім 30-річчям самостійності України взагалі не має сенсу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТепер розповім про нашу практичну підготовку і зайняття відповідних посад одразу після отримання диплома про вищу освіту.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля 1 курсу влітку на канікулах була 2\u0026ndash;3-тижнева \u0026laquo;ознайомлювальна практика\u0026raquo; в районних прокуратурах, райвідділах МВС і районних судах м. Харкова. Нас розподіляли в групи. Практика проходила цілий робочий день під керівництвом викладачів інституту і керівників цих установ. Тобто в нас формувалося більш-менш пристойне (з огляду на короткий час) уявлення про роботу слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів у судовому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля закінчення 3 курсу, коли фактично були опановані всі базові навчальні дисципліни з усіх галузей права, після місяця літніх канікул, розпочиналася \u0026laquo;виробнича практика\u0026raquo;, яка тривала майже чотири місяці \u0026mdash; з 1 серпня до 20\u0026ndash;25 листопада.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаправляли нас на практику на \u0026laquo;бази практики\u0026raquo; в усі обласні центри України (студентів з інших союзних республік направляли в обласні центри й столиці цих республік) \u0026mdash; фактично за місцем нашого проживання до вступу в інститут. Групи налічували 25\u0026ndash;30 осіб на кожну \u0026laquo;базу практики\u0026raquo;. Від інституту призначалися 2\u0026ndash;3 керівники практики на кожну \u0026laquo;базу\u0026raquo; з-поміж найбільш досвідчених викладачів (доцентів і професорів), як правило, зі стажем практичної діяльності до переходу на науково-викладацьку роботу в інституті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа \u0026laquo;базах практики\u0026raquo; також призначалися керівники з-поміж найбільш досвідчених правників-практиків відповідних установ. Оскільки практика проходила в обласних центрах, які мали внутрішній поділ на міські райони і відповідні районні структури органів прокуратури, судів і МВС, уся група з 25\u0026ndash;30 студентів розподілялася ще й між районами, тобто в одному районному органі та в обласних структурах одночасно проходили практику 5\u0026ndash;10 осіб (не більше, а бувало й менше). Практика відбувалася в трьох структурах \u0026mdash; прокуратурі, слідчих підрозділах МВС, суді. Десь 1\u0026ndash;1,5 місяця в кожній структурі \u0026mdash; повний робочий день. Студент мав бути \u0026laquo;тінню\u0026raquo; керівника практики (як правило, 1 керівник \u0026mdash; 1 студент) в усій його діяльності і за дорученням керівника готувати проєкти процесуальних документів / рішень і виконувати іншу допоміжну роботу (розносити повістки і запити, підшивати справи, готувати архівні матеріали\u0026hellip;), таким чином готуючи \u0026laquo;матеріали практики\u0026raquo; для їх подальшого \u0026laquo;захисту\u0026raquo; перед кафедральною комісією в інституті. Кожен місяць-півтора, при переході студентів з одного органу до іншого, на базу практики приїжджали керівники практики з інституту, які зустрічалися зі студентами, перевіряли, які матеріали вони зібрали, спілкувалися з керівниками практики від органів і цікавилися проходженням практики, відповідали на запитання студентів-практикантів і допомагали розв\u0026rsquo;язувати побутові проблеми, пов\u0026rsquo;язані, як правило, з проживанням у гуртожитках тих, хто не мав житла в родичів чи знайомих на \u0026laquo;базі практики\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля завершення практики студент отримував письмову характеристику від керівника практики (як правило, за підписом керівника установи), підшивав матеріали практики в \u0026laquo;справу\u0026raquo;, докладав \u0026laquo;щоденник практики\u0026raquo;, у якому мали бути записані всі роботи, які студент виконував щодня, і подавав усе це на відповідну кафедру для перевірки і \u0026laquo;захист\u0026raquo;, зазвичай усе робилося так, щоб матеріали не потрапили до керівників практики на відповідній базі. У такий спосіб відбувалася \u0026laquo;перевірка\u0026raquo; керівництва. Після \u0026laquo;захисту\u0026raquo; кафедра готувала аналітичний звіт про практику, який вивчало керівництво інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи все було ідеально в організації і проходженні практики?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБезумовно, не все було ідеально в організації і проходженні практики з боку всіх сторін-учасників цього процесу\u003c/span\u003e. Загалом я маю право (як колишній студент і багаторічний керівник практики) стверджувати, що практична підготовка випускників інституту була на достатньо високому рівні. Після практики протягом грудня \u0026mdash; березня в інституті тривав навчальний процес, викладалися обов\u0026rsquo;язкові спецкурси, які поглиблювали знання студентів у певних галузях правового регулювання і юридичної практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ лютому відбувався державний розподіл на місця роботи, який проходив у два етапи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eгромадський \u0026mdash; за участю органів студентського самоврядування і викладачів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдержавний \u0026mdash; за участю \u0026laquo;покупців\u0026raquo; \u0026mdash; представників кадрових апаратів центральних органів (Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, слідчого апарату МВС, деяких інших).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз середини квітня і до середини травня студенти виїжджали на стажування на свої місця роботи, потім поверталися до інституту, готувалися до державних іспитів, у червні складали іспити і з 1 серпня починали роботу як помічники прокурорів, слідчих прокуратури і МВС, стажисти суддів і на інших посадах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗауважу, що серед нас було приблизно 10\u0026ndash;20\u0026ndash;30 (точно вже не пам\u0026rsquo;ятаю) осіб, які настільки добре зарекомендували себе під час проходження виробничої практики, що за погодженням з керівництвом інституту після практики були одразу призначені на посади стажистів слідчих, помічників прокурорів і суддів, а після державного розподілу їх призначали на ці посади, а тих, хто був стажистом судді, рекомендували громаді для \u0026laquo;всенародних виборів на посаду районного народного судді\u0026raquo; (так раніше називалася така посада в суді першої інстанції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТой, хто прочитав цю розповідь, може самостійно порівняти із сучасним станом практичної підготовки правників у наших закладах вищої освіти та їх добором на відповідні посади і зробити власні висновки\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДякую за увагу до моїх спогадів!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eПримітка:\u003c/u\u003e \u003cem\u003eпро тогочасну підготовку правників на юридичних факультетах університетів (їх було в час мого студентства всього ТРИ: Київський, Львівський, Одеський; у 1983 році був створений юридичний факультет у Донецьку, значно пізніше (1991 року) був відроджений юридичний факультет у Чернівцях, який веде свою історію з 1875 року) треба розпитати у випускників цих університетів. Знаю лише, що ці факультети були невеликі, а вступ на навчання не обмежувався тими критеріями, які були в нас. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/333691764_587367236610390_1199033535852070201_n.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":653,"url":"one-year-of-war-crimes-investigation-interview-with-yuriy-byelousov-head-of-the-war-department-at-the-pgo-en","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678700667,"date":"13.03.2023","views":599,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_3.jpg","mini_image":null,"name":"ONE YEAR OF WAR CRIMES INVESTIGATION. INTERVIEW WITH YURIY BYELOUSOV, HEAD OF THE WAR DEPARTMENT AT THE PGO [EN]","description":"\u003cp class=\"LO-normal\" style=\"line-height: 150%; text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"EN-US\" style=\"font-size: 12.0pt; line-height: 150%;\"\u003eIt has been already one year that the Ukrainian law enforcement system has been investigating war crimes in a new context \u0026ndash; after the full-scale invasion of the armed forces of the Russian Federation on February 24, the scale, gravity and nature of these crimes have changed. Over the past year, we managed to develop a system of national prosecution for international crimes, including war crimes.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe editors of JustTalk have prepared a series of interviews with people who are involved in evidence collection, investigation, prosecution in cases of war crimes. We offer to your attention the text version of the conversation between \u003cstrong\u003eEugene Krapyvin\u003c/strong\u003e, JustTalk content editor, JustGroup expert, and \u003cstrong\u003eYuriy Byelousov\u003c/strong\u003e, Head of the Department for Combating Crimes Committed During Armed Conflict of the Office of the Prosecutor General.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Yuriy, could you please tell us about your main achievements this year. How does it look in quantitative terms?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; During this year, it was actually possible to build the components of the war crimes investigation system, specialized units were set up in the Security Service, the National Police and the State Bureau of Investigation. That is, the investigators who are full-time engaged in the investigation of war crimes were introduced as a specific specialization. In addition, specialized units were established in the prosecutor\u0026rsquo;s office, namely, in the central office and in nine regional units. In total, it is about 200 prosecutors.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eCoordination is established \u003c/strong\u003ebetween them \u0026ndash; that is, we can talk about a system that functions in practice, if we evaluate it from the position of an ideal model. This made it possible to avoid duplication, to strengthen and differentiate the competences of different investigative bodies in order not to do the same work. In addition, \u003cstrong\u003ethe exchange of information has been established \u003c/strong\u003eso that we clearly understand which bodies have which information, which databases and registers they maintain, and do not waste time searching.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAs for numbers, \u003cstrong\u003eas of today, from February 24, 2022, about 68,500 war crimes have been registered \u0026ndash; and in addition, 16,806 crimes against the foundations of national security.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eMore specific: \u003c/em\u003ewe have \u003cstrong\u003e276 \u003c/strong\u003epeople suspected of war crimes (\u003cstrong\u003e97 of them have been indicted in court; 26 of them have been sentenced)\u003c/strong\u003e. It is important to note that a half of these verdicts, even a little more, 14 \u0026ndash; are against prisoners of war (who committed war crimes), that is, against persons who are physically present in Ukraine. Against other 12 persons, proceedings were conducted \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, we have \u003cstrong\u003ea large proceeding regarding the crime of aggression against the highest military and political leadership of the Russian Federation\u003c/strong\u003e. We have \u003cstrong\u003e639 suspects \u003c/strong\u003ein it, including the chief of the general staff (Gerasimov), the minister of defense (Shoigu), heads of intelligence agencies, heads of both chambers of the russian federation federal assembly (161 senators of the russian federation and 419 members of the state duma), etc., as well as the head of the central bank of the russian federation, a minister of transport of the russian federation. In total, 639 persons were notified of suspicion of the crime of aggression, and we have sent the cases to court in relation to four persons. The rest are still at the stage of pre-trial investigation. It usually takes a long time due to the absentee investigation procedure, but I believe everything will be sent to court soon.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; You mentioned various authorities that are involved in this process and the coordination between them. We have the Criminal Procedure Code stipulating that the war crimes are under the investigative jurisdiction of the SSU. How is this work structured in practice and how actual specialization looks like?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Yes, according to the Criminal Procedure Code, war crimes are the exclusive responsibility of the Security Service of Ukraine. At the same time, practice has shown that SSU investigators cannot objectively investigate such a large number of war crimes, so we involve investigators from two other agencies in investigation of this category of crimes. These are usually the National Police and the State Bureau of Investigation. At the same time, we are mindful of pre-existing national jurisprudence (although it is changing), which has generally held evidence gathered in \u0026lsquo;violation of the rules of investigative jurisdiction\u0026rsquo; to be automatically inadmissible. Therefore, to make sure that such issues do not arise in our case, so that after a certain time, the evidence collected by the National Police investigators is not recognized as inadmissible, \u003cstrong\u003ewe necessarily, at the initial stage, as early as possible, involve SSU investigators, who for a certain time investigate criminal proceedings. Then, for various reasons, we can transfer these criminal proceedings to other bodies of pre-trial investigation\u003c/strong\u003e. This way, the \u0026lsquo;procedural purity\u0026rsquo; is complied with, because the Security Service of Ukraine \u0026ndash; as the proper body of the pre-trial investigation \u0026ndash; must be necessarily present at the early stages.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWe have agreed with the Security Service of Ukraine and the National Police which body is responsible for which war crimes, in which territories, etc. It took us about three months to arrange it. For example, if we are talking about violent war crimes (murder, rape, torture), the investigation requires the skills that the investigators of the National Police usually have, since they investigate similar categories of general crimes. If it is a crime of aggression or shelling of civilian objects, shelling of energy facilities, this category of proceedings is investigated by SBU investigators. Depending on the need, we sometimes involve the SBI in criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Investigation of war crimes requires special knowledge in the field of international humanitarian and international criminal law. Was our investigative system ready in terms of that kind of knowledge, expertise, and how did we manage to train so many people who had no previous experience with war crimes to do all the complex things that are required in a war crimes investigation?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Indeed, \u003cstrong\u003ethe criminal justice system was not ready for such a large number of war crimes. \u003c/strong\u003eTraditionally, this category of proceedings was handled by specialized units in PGO, there was a so-called \u0026lsquo;War\u0026rsquo; Department, which before the full-scale invasion investigated war crimes committed in the occupied territories of Donetsk and Luhansk regions and in Crimea. We also had specialized divisions in Luhansk and Donetsk regional prosecutor\u0026rsquo;s offices and in the prosecutor\u0026rsquo;s office of the Autonomous Republic of Crimea, which had knowledge for working with this category of proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSure, after a full-scale invasion, the number of war crimes increased exponentially, and people clearly lacked experience. Therefore, \u003cstrong\u003ewe involved everyone in the investigation of war crimes \u0026ndash; both the pre-trial investigation agencies and the prosecutor\u0026rsquo;s office bodies (the de-occupation of Kyiv region is illustrative in this regard), which at that time did not have relevant experience. \u003c/strong\u003eThey had to learn \u0026lsquo;on the fly,\u0026rsquo; to study both international humanitarian and international criminal law. In April or May we tried to strengthen the role of the \u0026lsquo;War\u0026rsquo; Department \u0026ndash; we expanded it, increased the number of employees. It started to take on a coordinating role regarding the entire system, because it is a kind of bearer of the standards for the investigation of war crimes. \u003cstrong\u003eA coordinating role is necessary in order not to make mistakes at the regional level that could be made if one does not know international humanitarian law. \u003c/strong\u003eThat is why we maximally included ourselves in this process together with our colleagues from the NGOs and the Training Center for Prosecutors of Ukraine. Together they prepared various \u003cem\u003eads hoc \u003c/em\u003ememos, guidelines, guidance notes on the specifics of the qualification of war crimes from the Prosecutor General, etc. Also, our colleagues from the regional supervision unit provided technical hands-on assistance so that the regions did not make mistakes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eWe understand that this category of criminal proceedings is high profile not only in Ukraine, but also abroad. That is why we tried to make this process as high-quality as possible, because sooner or later the question about the capacity of the national justice system will arise. \u003c/strong\u003eThis is about impartiality, because Ukraine, as a party to an armed conflict, can be biased and investigate poorly \u0026ndash; such concerns are voiced by our international partners. In order to avoid these accusations, we began to smoothly advance the standards of war crimes investigations, as early as in spring of 2022. International colleagues also helped us: a group of advisers \u0026ndash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine \u0026ndash; was set up in the PGO. It includes experts from the UK, the US, the EU, and other countries who have experience in investigating war crimes and participating in war crimes tribunals. These people helped us a lot find the right vector instead of inventing our own know-hows.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; If we look at the investigation of war crimes from the victim\u0026rsquo;s perspective, the common problems in the criminal justice system come to our mind: the victims do not feel the support from the state and generally do not understand their future fate. With war crimes, this is further complicated by the fact that even if a person who committed a crime it is identified, access to this person is significantly limited or even impossible. How is the work with the victims structured, what approaches are used and how are the prospects of restoring justice in such a complex category of crimes as war crimes explained to the victims?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Indeed, you rightly pointed out, it is a systemic problem when the victim is actually left out of the process. That is, out of the attention of both the prosecution and other participants in the criminal proceedings. This problem also extends to war crimes, unfortunately.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eHowever, \u003cstrong\u003ewe are trying to change the practice and expand the involvement of a victim in the investigation. Most progress has been made in changing approaches to work with victims of conflict-related sexual violence (CRSV). \u003c/strong\u003eWe have a separate unit that is very effective in cooperation with other authorities, international organizations and Ukrainian NGOs, they set up a whole coalition. They try to approach this problem from different angles, in particular by providing the maximum amount of assistance, including social, psychological, medical and other types of support for the victims.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWith regard to victims of other war crimes, there is currently no such workstream, but the prosecutor\u0026rsquo;s office is seriously discussing the possibility of developing a specific approach to interaction with victims of war crimes and providing support to them. \u003cstrong\u003eThe Strategy for prosecuting perpetrators of international crimes will be adopted for the next two years, and its separate section is dedicated to supporting victims and witnesses of war crimes. \u003c/strong\u003eThat is, currently I cannot say that we already have significant experience in supporting the victims, but \u003cstrong\u003ethis is definitely one of our priorities this year.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Since we started talking about the prospects of restoring justice, many people either do not know, or if they do, they complain about absentee investigations that in war crimes, most of the suspects are physically unavailable for justice and their participation in the procedures is complicated, and the execution of the sentence even more so. What is the prosecutor\u0026rsquo;s office\u0026rsquo;s communication strategy, how to explain how justice will eventually be restored, and the guilty will be punished for war crimes?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; That\u0026rsquo;s rights, in most cases, our investigations are carried out \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, when we do not have suspects physically present. At the same time, we have access to the evidence base, which we have no right to lose, so the necessary investigative actions are carried out immediately. Ideally, of course, we should have access to the crime scene. Therefore, \u003cstrong\u003ewhen we gained access to Kyiv region, to the liberated territories of Kharkiv and Kherson regions, both the quality of investigations and the number of detected crimes automatically increased, because investigators and prosecutors gained direct access to the crime scene, the opportunity to work with victims and witnesses. \u003c/strong\u003eThis made it possible to qualitatively document war crimes, in particular to identify people who may be involved in their commission.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIf the crimes are committed in currently occupied territories where we do not have access, there are still methods to gather evidence remotely. We are also talking about the analysis of data from open sources, intelligence data, data from international partners, and using other sources that help document a crime and evidence. \u003cstrong\u003eWhen in the course of such documentation we believe that we have identified a person who may be involved and there is evidence of their guilt, the legal framework enables us not to wait until this person falls into our hands, but to transfer the case to court (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e). Moreover, even to pass a verdict \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. \u003c/strong\u003eIn addition, it triggers certain compensation mechanisms for the victims, which is also very important. Such an absentee procedure is critically important for the victims who are expecting redress, especially now that there is a lot of talk about possible redress mechanisms that will work sooner or later.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, this in no way excludes real responsibility of the convicted person after the court passes the verdict. The war continues and this person who committed the crime is not available to us today, but tomorrow everything can change. And then there will immediately be an opportunity to execute the sentence that has already been passed by the court. In other words, \u003cstrong\u003eit makes no sense to postpone the investigation until tomorrow, when this person falls into our hands, everything can happen in parallel. The main goal of this mechanism is to record all the evidence, identity the suspect, as well as provide the opportunity to launch redress mechanisms for the victim. \u003c/strong\u003eFor this, it is not necessary to wait for the moment when the suspect is available for our justice physically, although we hope that it will come soon.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Yes, that is exactly what we are hoping for. As for the investigation as a whole: the national system is not the only one, we have the International Criminal Court, we have universal jurisdiction. There are many states that are ready to help Ukraine in the investigation of international crimes and war crimes in particular. How can a balance be stroke, who does more and how exactly does cooperation take place? We can often hear that \u0026ldquo;you have the International Criminal Court, it is permanent, it will sort things out, and you, Ukrainians, only have to provide information\u0026rdquo;. Why is this not so?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Ukraine\u0026rsquo;s experience is unique. It is being formed by Ukraine, unfortunately, as a result of those terrible events that are happening right now. From a legal point of view, this situation is unique, because there is an opportunity to work out the mechanisms of prosecution and punishment for international crimes, which were not applied in other contexts. In the future, many will study our experience, because international crimes will continue to be committed. \u003cstrong\u003eWe try to involve the whole world as much as possible in the investigation of international crimes. I always tell our international partners: the international crimes are called \u0026lsquo;international\u0026rsquo; for a reason, it is the business of the whole world to hold them accountable, not only Ukraine.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn other countries where war crimes have occurred, their prosecution has been either within national jurisdiction, or through various hybrid mechanisms, or a separate tribunal or \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003ecourt, etc. \u003cstrong\u003eWe assume that it will be a much more complicated mechanism, and the main thing is that we pay attention to the interests of Ukraine. It is very important to understand that it is Ukraine that determines how, where and who should be prosecuted for crimes they committed. It is important to realize this, because the hope that someone will come there one day and determine for us who should be persecuted and how does not work, we immediately abandoned this approach.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe International Criminal Court, other countries that want to prosecute war criminals within the limits of universal jurisdiction, are all the implementation of a complementary function, that is, an addition to our national justice system. Where we cannot prosecute, they are included. \u003cstrong\u003eWe understand that 99% of war crimes will be investigated and prosecuted precisely within national jurisdiction. \u003c/strong\u003eAt the same time, the ICC will do its job \u0026mdash; it will bring to justice the highest leadership of the russian federation, which we simply cannot prosecute due to their immunity. In certain cases, we delineate as we go which russian decision-makers will end up in the dock of the ICC, and who will be subjected to our prosecution. From the point of view of public perception, we understand that in difficult cases, it may be better to see the verdict of the ICC rather than the Ukrainian district court. Precisely because the trust in the ICC is higher and the publicity of its decision will be much greater. Therefore, the ICC will work for a wider range of people than the so-called troika endowed with immunity \u0026ndash; the president, the prime minister, and the minister of foreign affairs. \u003cstrong\u003eWe are in constant contact with the International Criminal Court, agreeing on who and how will be prosecuted by it, and who will be brought to justice at the national level. This is necessary in order not to prosecute a person for the same crime in two different jurisdictions. \u003c/strong\u003eIf we find out that the International Criminal Court is interested in a particular person (proceeding related to this person), our task is not to condemn this person in Ukraine, but to collect evidence of guilt, which will be transferred to the International Criminal Court.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, we understand that \u003cstrong\u003ethe resources of the ICC are very limited. The military and political leadership of the russian federation will be in its dock. According to my personal assessment, it is about 15-20 people, hardly more.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, we still have the resources of other countries that prosecute war criminals within the limits of \u003cstrong\u003euniversal jurisdiction\u003c/strong\u003e. That is, those countries that have started their own investigation into war crimes committed here in Ukraine. We are in constant contact with them, in December we proposed a specific procedure for cooperation. \u003cstrong\u003eWe are ready to share with them all the materials of criminal proceedings, if they are interested in it. We are ready for their courts in London, in Berlin, in Madrid, in Melbourne to start prosecuting Russians for war crimes in Ukraine within their national jurisdiction. And then we will have this constellation of courts that work around the world and that bring war criminals to justice. This model is unique.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe more courts are involved, the better, because it will help save resources that can be used to investigate other proceedings in Ukraine. At the same time, the entire world will demonstrate its reaction to the international crimes committed by the russian federation. Other countries, first of all the guilty country, i.e. \u003cstrong\u003ethe russian federation, will see that it is not just the ICC, not just national courts of Ukraine, it is dozens of countries around the world that are starting persecution. Thus, it is possible to significantly limit the possibilities of movement for russians, in particular travel, use of resources of other countries, business, and so on.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt is a very powerful tool that, on the one hand, has a preventive effect that will give other countries prone to aggression against their neighbors the opportunity to think twice before doing so. And this experience, I repeat \u0026mdash; the involvement of international jurisdiction, the International Criminal Court, universal jurisdiction and national courts, the synchronization of this mechanism \u0026mdash; is truly a unique model that can be piloted and implemented in Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: Thank you for the answers. I agree, international crimes are a common matter, and I believe that this unique experience of Ukraine will have remarkable results, will create a precedent that will be included in textbooks of international law and will be discussed for a long time to come. On behalf of JustTalk team, thank you for this conversation, for your detailed answers, and I wish you all the best in your future work. Goodbye!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_3.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":654,"url":"vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmova-davati-pokazannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678711905,"date":"13.03.2023","views":14101,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.png","mini_image":null,"name":"Вільні пояснення під час допиту й відмова давати показання","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті розглянемо дві процесуальні ситуації, які доволі часто трапляються під час різних видів допиту в кримінальному суді: (1) можливість надавати вільні пояснення під час допиту (надання показань), а також (2) право відмови давати показання, зокрема тоді (3), коли особа вже надала вільні пояснення. Цей третій випадок назвемо \u0026laquo;частковою відмовою давати показання\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНАДАННЯ ВІЛЬНИХ ПОЯСНЕНЬ ЯК ЧАСТИНА ДОПИТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання вільних пояснень (тобто пояснень без запитань або до запитань) \u0026mdash; частина судового допиту, яка нині передбачена КПК лише для допиту обвинуваченого (ст. 351 КПК). Допит свідків (ст. 352 КПК), як і допит потерпілого (ст. 353 КПК), не передбачає такої опції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТі випадки, коли суд на початку допиту свідків і потерпілих пропонує їм повідомити все, що їм відомо по справі, \u0026mdash; є даниною судової традиції, що базується на положеннях старого КПК 1960 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна ідея, за якою показання мають надаватися у формі запитань і відповідей, \u0026mdash; це надання можливості сторонам після прямого допиту провести перехресний допит для перевірки й можливого спростування наданих показань як доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄдиний виняток \u0026mdash; пропозиція обвинуваченому на початку допиту надати показання щодо кримінального провадження, після чого його мають допитувати сторони, \u0026mdash; базується на найважливішому статусі обвинуваченого в процесі. Саме обвинувачений захищається від висунутого обвинувачення, тому йому надається можливість висловитися по суті обвинувачення в довільній формі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, маємо два випадки надання можливості вільних пояснень \u0026mdash; передбачений законом для обвинуваченого й часом застосовуваний практикою для потерпілих і свідків. Обидва випадки можуть призвести до процесуальної ситуації, коли обвинувачений чи потерпілий, надавши показання у формі вільних пояснень, надалі відмовиться відповідати на запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДОПИТ ПОТЕРПІЛОГО \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання показань \u0026mdash; це право потерпілого, як і право відмовитися давати показання (ст. 56 КПК). На сьогодні законодавець дотримується саме такої позиції, що потерпілий не зобов\u0026rsquo;язаний давати показання: потерпілий згідно з чинним КК не несе відповідальності за відмову від давання показань. Зауважимо, що в інших країнах трапляються підходи, коли потерпілий зобов\u0026rsquo;язаний давати показання, якщо викликаний до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Хоча позиція потерпілого в кримінальній справі може бути більш активною, ніж позиція свідка, загалом при допиті потерпілого надавати йому право на вільні пояснення, на нашу думку, недоцільно, адже законом це не передбачено. Якщо ж потерпілому таке право надати, то надалі на практиці це може призвести до ситуації, коли потерпілий після вільних показань відмовиться відповідати на запитання. Також трапляються випадки, коли потерпілі після вільної розповіді відповідають на певні питання (наприклад, питання прокурора), а потім відмовляються давати відповіді на деякі запитання або на всі питання сторони захисту чи окремих її представників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадки, коли потерпілий відмовляється давати відповіді на запитання сторони захисту, на нашу думку, можуть бути розцінені як порушення права на перехресний допит. Згідно з п.\u0026nbsp;5 ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;87 КПК суд зобов\u0026rsquo;язаний визнати порушення права на перехресний допит істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод. За усталеною практикою ЄСПЛ, потерпілі охоплюються автономним поняттям \u0026laquo;свідок\u0026raquo;, що вживається в п. 3 (d) ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з цією нормою \u003cem\u003eобвинувачений має право допитувати свідків обвинувачення\u003c/em\u003e, тобто йдеться про право на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж потерпілий відмовився відповідати на деякі запитання захисту, суд має взяти цей факт до уваги. При цьому суд може залежно від їх важливості також оцінити показання як недопустимі (через порушення права на перехресний допит) або більш критично підійти до їх достовірності. Звісно, якщо мова йде про запитання, що підлягали зняттю, то на достовірність показань це не вплине (наприклад, такі, що є зайвими, ображають свідка, не стосуються фактів або суті справи; головуючий, контролюючи допит згідно зі ст. 321, ч. 3 ст. 352 КПК, повинен знімати такі запитання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ СВІДКА ПРИ ДОПИТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання свідку при допиті права вільно пояснити все, що йому відомо по справі, не передбачено КПК. Навіть коли головуючий і не пропонує надати вільні показання, іноді прокурори або захисники під час допиту своїх свідків серед перших запитань кажуть щось на зразок \u0026laquo;розкажіть суду, що ви пам\u0026rsquo;ятаєте з цього приводу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, контролюючи допит, не слід надавати можливості для таких вільних пояснень, адже це може призвести до зайвої втрати часу. Якщо ж така можливість судом надається, це не призводить до відмови свідком надалі давати відповіді на запитання, адже за відмову свідка від давання показань передбачена кримінальна відповідальність за ст.\u0026nbsp;385 КК. Тому, оскільки суд надає протилежній (до тієї, за чиїм клопотанням викликано свідка) стороні право здійснити перехресний допит свідка, вільні показання, надані свідком на початку допиту, не призводять до порушення змагальності сторін і можуть бути використані як докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІДМОВА СВІДКА ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ ЩОДО СЕБЕ Й РОДИЧІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у свідків є конституційне право на відмову давати показання щодо себе чи близьких родичів. Слід розуміти, що свідки, як правило, допитуються щодо обставин, учасником яких вони особисто були. Нерідко особи, що допитувалися як свідки у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; провадженнях, стають спочатку підозрюваними, а потім обвинуваченими. Тому побоювання свідка, що він може під час допиту під відеофіксацію сказати щось, що може бути використане проти нього самого, цілком природні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливими в частині підстав для відмови через свободу від самовикриття є випадки, коли особа, викликана до суду в цій справі як свідок, є підозрюваною чи обвинуваченою в іншій, пов\u0026rsquo;язаній із цією справі. Цю ситуацію варто брати до уваги і при оцінюванні достовірності показань такого свідка \u0026mdash; суду слід урахувати, що він при наданні показань може дотримуватися правової позиції, обраної ним в іншій справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж свідок не відмовляється давати показання і допит проводиться, то в сторін можуть виникати запитання до свідка щодо обставин, які стосуються його самого або його близького родича. У такому випадку головуючому необхідно переконатися, чи добре свідок розуміє, що він управі відмовитися давати подібні показання. Якщо свідка на допиті не супроводжує адвокат, йому може бути ніяково повідомити судді про свою відмову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли свідок загалом не відмовляється давати показання, головуючому необхідно уважно стежити за лінією допиту. У разі, якщо сторона ставить запитання, відповіді на які можуть бути розцінені як показання проти себе або своїх близьких родичів і свідок вагається, може бути доцільно додатково йому нагадати, що він може не відповідати на це запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ПРИ ДОПИТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопит обвинуваченого за ст. 351 КПК починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження. Нерідко обвинувачені бажають надати показання, але лише повідомити свою позицію, у формі вільних пояснень. Надалі в таких випадках вони відмовляються відповідати на запитання прокурора, захисників, суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба згадати, що в ст. 351 КПК є правило, що після вільних пояснень (якщо особа бажає їх надати) обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Насправді показання обвинуваченого \u0026mdash; це докази сторони захисту. І тому допит з боку захисника мав би розглядатися як прямий, а допит з боку прокурора \u0026mdash; як перехресний (з можливістю ставити навідні запитання). Направду, саме через цю неузгодженість щодо порядку допиту обвинуваченого на практиці не використовують поняття прямого й перехресного допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак перехресний допит при допиті обвинуваченого неодмінно існує, особливо в справах, де є кілька обвинувачених і вони на час допиту мають по справі різні правові позиції. Інші обвинувачені та їхні захисники (хоча їхні захисники й не згадані в ст. 321 КПК, однак вони користуються правом обвинуваченого) мають право запитувати після запитань, поставлених захисником допитуваного обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуду належить ураховувати це право інших обвинувачених на перехресний допит обвинуваченого під час надання ним показань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому коли обвинувачений під час допиту надав вільні пояснення, а надалі відмовився відповідати на будь-які запитання, суд повинен урахувати це при оцінюванні цих показань як доказів. Хоча прокурор (який у кримінальному процесі представляє державу) не користується правами людини, переліченими в ст. 6 Конвенції, він з огляду на принцип змагальності має право перевірити достовірність наданих показань, поставивши питання під час допиту. Якщо прокурор не мав такої можливості, суд ураховує факт відмови відповідати на запитання при оцінюванні достовірності показань обвинуваченого як доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наявності в справі інших обвинувачених відмовою обвинуваченого відповідати на запитання після вільних пояснень порушуються їхні права на перехресний допит. Тому якщо обвинувачений надав показання проти інших обвинувачених і відмовився відповідати на запитання в частині, що свідчить на користь вини інших обвинувачених, ці показання можуть бути визнані недопустимими доказами за згаданою вище нормою п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК. За усталеною практикою ЄСПЛ, оскільки показання інших обвинувачених використовуються як докази винуватості, інші обвинувачені також охоплюються автономним поняттям \u0026laquo;свідок\u0026raquo;, що вживається в п. 3 (d) ст. 6 Конвенції\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час допиту за чинним КПК суду належить надавати можливість вільних пояснень лише обвинуваченому. Для свідків і потерпілих такої опції законом не передбачено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо потерпілий надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання або відмовився відповідати на запитання сторони захисту повністю або частково, це може потягнути визнання показань потерпілого недопустимим доказом через порушення права на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо обвинувачений надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання, це має бути враховано судом при оцінюванні достовірності показань як доказів. За наявності в справі інших обвинувачених така відмова може свідчити про недопустимість показань як доказу через порушення права інших обвинувачених на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом показання \u0026mdash; це не виступ у суді. Якщо обвинувачений або потерпілий бажають висловити свою позицію (правову чи щодо оцінки фактів) по справі, це належить робити під час виступів з промовами та надання пояснень щодо доказів. Показання ж згідно з ч. 5 ст. 95 КК можуть стосуватися лише фактів і, як правило, лише тих, які особа сприймала особисто (в окремих випадках можуть братися до уваги й показання з чужих слів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки ж показання є доказом, можливо, при внесенні змін до законодавства варто вдосконалити їхню модель, заборонивши часткову відмову від давання показань. Особа (незалежно від процесуального статусу), що надає показання, має за такої моделі розуміти, що вона зобов\u0026rsquo;язана буде відповісти на запитання протилежної сторони в ході перехресного допиту й за завідомо неправдиві показання буде нести відповідальність. При цьому для обвинуваченого право відмови (повної) давати показання має бути збережено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення в справі Asch v. Austria (заява №\u0026nbsp;12398/86, п. 25): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57676\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57676\u003c/a\u003e; рішення в справі Vladimir Romanov v. Russia (заява №\u0026nbsp;41461/02, п. 97): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-87836\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-87836\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення в справі Luc\u0026agrave;\u0026nbsp;v.\u0026nbsp;Italy (заява №\u0026nbsp;33354/96, п. 41): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-59222\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-59222\u003c/a\u003e; рішення в справі Oddone and Pecci v. San Marino (заяви №\u0026nbsp;26581/17\u0026nbsp;і\u0026nbsp;31024/17, п.\u0026nbsp;94-95): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-196680\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-196680\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":555,"name":"обвинувачений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":651,"url":"zakon-pro-obmin-polonenimi-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678353105,"date":"09.03.2023","views":1937,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1.png","mini_image":null,"name":"Закон про обмін полоненими: наслідки для кримінальної юстиції","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e28 липня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до кримінального законодавства щодо обміну осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів (\u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/documents/show/508087___697829\"\u003eЗакон від 28 липня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року № 2472-IX\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни дозволяють звільняти від кримінальної відповідальності, незалежно від тяжкості вчинення злочину, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, що суперечить міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням, зокрема Конвенції проти катувань, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Женевським конвенціям 1949 року та Звичаєвим нормам міжнародного гуманітарного права, залишаючи поза увагою інтереси потерпілих осіб, їх безпеку та право на відновлення справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання торкається не лише захисту прав потерпілих. Зміни до законодавства зачіпають інші сфери кримінальної юстиції. У свідомості людей фактично розмивається межа між воєнними злочинцями і військовополоненими. Ототожнюються протилежні за своєю правовою природою поняття. Створюється атмосфера безкарності для винних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуймо проаналізувати, чим це явище може бути небезпечним для України загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення вже задокументовано великий масив злочинів, найогидніші з них \u0026mdash; це злочини, пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством. Коли ми про них згадуємо, перед очима постають моторошні кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки та Гостомеля.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПотерпілих від цих злочинів називають \u0026laquo;survivors\u0026raquo; \u0026mdash; ті, хто вижив. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа попередніми оцінками прокурора Міжнародного кримінального суду, його Офіс проводить розслідування не лише воєнних злочинів, але можливого вчинення злочину геноциду та злочинів проти людяності. У міжнародному праві ці злочини називають \u003cstrong\u003e\u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo; \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; злочини, що несуть загрозу для всього людства.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне з цього почалася тісна співпраця Офісу Генерального прокурора та Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, із залученням визнаних міжнародних експертів у цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Офіс Генерального прокурора анонсував пріоритетні напрями роботи установи, зокрема захист прав потерпілих, що постраждали від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройним конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи можемо спостерігати, як активно проводяться навчання прокурорів і слідчих, залучених до розслідування таких злочинів, для забезпечення толерантного поводження із постраждалими, за ключовим принципом \u0026laquo;не нашкодь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТа всі ці зусилля виявляться марними, якщо злочинець, що ґвалтував, буде звільнений від відповідальності. Для потерпілих вкрай важливо мати впевненість, що вони будуть захищені від повторного нападу, зокрема після надання викривальних показань. Адже війна триває, і гарантувати, що виданий державі-агресору злочинець не повернеться, ніхто не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас це буде впливати на рішення інших потерпілих повідомляти про випадки СНПК. \u003cstrong\u003eЯкщо жертви цих злочинів будуть усвідомлювати, що мета розслідування \u0026mdash; не пошук справедливості, а видача злочинця для обміну, таких повідомлень буде ставати менше\u003c/strong\u003e. Фактично ці жахливі злочини будуть вчинятися, але без згоди потерпілого їх розслідувати буде просто неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ іншої сторони, легалізація безкарності буде знецінювати роботу слідчих і прокурорів, які дуже часто вимушені ризикувати власним життям, збираючи докази воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e З кожним таким обміном ми будемо спостерігати зниження рівня мотивації розслідувати та переслідувати \u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;ОБМІН ВОЄННИХ ЗЛОЧИНЦІВ\u0026raquo; ЯК ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИЙ ФАКТОР ДЛЯ КРАЇНИ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право покладають обов\u0026rsquo;язок на державу розслідувати, переслідувати та притягати до відповідальності винних за міжнародні злочини. Саме з цією метою світова спільнота згуртувалася, щоб спільними зусиллями допомагати Україні боротися з абсолютним злом. Адже міжнародні злочини загрожують не лише окремій державі, але й усьому людству, підриваючи світовий правопорядок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі Україна намагається залучити всі правові механізми в боротьбі з Російською Федерацією на міжнародному рівні. Один з них \u0026mdash; \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-podachi-memorandumu-u-spravi-proti-rosijskoyi-federaciyi-v-mizhnarodnomu-sudi-oon-za-konvenciyeyu-pro-zapobigannya-zlochinu-genocidu-ta-pokarannya-za-nogo\"\u003eзвернення з меморандумом\u003c/a\u003e до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією положень Конвенції про запобігання злочину геноциду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України апелює до Міжнародного суду, що Російська Федерація вчиняє підміну понять, використовуючи положення Конвенції для виправдання злочину агресії під назвою \u0026laquo;спеціальна воєнна операція\u0026raquo;. Нам слід пам\u0026rsquo;ятати, що ми хочемо притягнути вище керівництво Російської Федерації до відповідальності саме за злочин агресії, створивши спеціальний трибунал. Проте злочини російських окупантів можуть кваліфікуватися в тому числі як злочин геноциду проти українського народу. Положення статті 1 Конвенції покладають обов\u0026rsquo;язок на державу-учасницю запобігати злочину геноциду й карати за його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший, не менш релевантний міжнародний договір, що встановлює обов\u0026rsquo;язок держави вживати ефективних заходів для притягнення до відповідальності осіб, що вчиняють міжнародні злочини, \u0026mdash; це \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text\"\u003eКонвенція проти тортур\u003c/a\u003e та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 2 Конвенції встановлює, що держави \u0026laquo;вживають ефективних законодавчих, адміністративних, судових чи інших заходів для запобігання актам тортур\u0026raquo;. За наявності розумних припущень, що тортури є частиною широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення, вони можуть давати об\u0026rsquo;єктивні підстави вважати такі дії злочинами проти людяності, що також розслідуються прокурором Офісу Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, варто акцентувати на окремих статтях Конвенції проти тортур, а саме \u0026mdash; 2, 4, 12, 14, 16. Згідно із цими статтями кожна держава-сторона \u003cstrong\u003eвживає \u003c/strong\u003eефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших\u003cstrong\u003e заходів для запобігання актам катувань\u003c/strong\u003e на будь-якій території під її юрисдикцією. \u003cstrong\u003eСтан війни чи загроза війни\u003c/strong\u003e, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан не можуть бути виправданням катувань. Кожна держава-сторона забезпечує розгляд усіх актів катування згідно з її кримінальним законодавством як злочинів і встановлює відповідні покарання за такі злочини з урахуванням їх тяжкого характеру. Розслідування таких фактів має відбуватися \u003cstrong\u003eшвидко й неупереджено. \u003c/strong\u003eЖертва катувань має отримати адекватне та справедливе відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯК УХВАЛЮВАВСЯ ЗАКОН ВІД 28 ЛИПНЯ 2022 РОКУ № 2472-IX\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці до проєкту закону вказана його мета \u0026mdash; удосконалення законодавства в частині врегулювання процедури обміну обвинувачених, засуджених осіб як військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон наділяє широкими повноваженнями так званий \u0026laquo;уповноважений орган, що приймає рішення про обмін\u0026raquo;. Склад цього органу, процедура обрання його членів законодавством не визначена. Імовірно, до нього належать урядовці, представники Офісу Президента України, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час проходження процедури ухвалення закону розглядалося лише національне законодавство \u0026mdash; Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, водночас міжнародні договори, ратифіковані Україною, до уваги не бралися взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що від початку законопроєкт не передбачав урахування думки потерпілих про звільнення осіб від кримінальної відповідальності. Питання було поставлене таким чином, що прокурор має право звернутися з клопотанням до суду, маючи на руках уже ухвалене рішення \u0026laquo;уповноваженого органу\u0026raquo; про обмін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ другому читанні до проєкту вносилися правки щодо судового контролю про зміну запобіжного заходу. Акцентувалося на тому, що суддя, суд, який розглядає клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, \u003cstrong\u003eне досліджує питання про винуватість і не перевіряє законність ухваленого рішення уповноваженого\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eоргану,\u003c/strong\u003e а лише те, що рішення ухвалене, і згоду особи, що підлягає обміну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФактично судовий контроль зводиться до формального погодження вже ухваленого рішення \u0026laquo;уповноваженим органом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИНИКАЄ ЛОГІЧНЕ ПИТАННЯ, ЧОМУ САМЕ ЦІ ОСОБИ ПОВИННІ ВИРІШУВАТИ, ЯКИМ МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВЕ ПРАВОСУДДЯ? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що обмін військовополонених є політичним рішенням. Але до тих пір, поки така особа не вчиняє воєнні злочини. Факт притягнення до кримінальної відповідальності автоматично переводить такого \u0026laquo;військовополоненого\u0026raquo; у сферу впливу кримінальної юстиції. І рішення, підлягає така особа звільненню чи ні, має ухвалювати суд з урахуванням думки всіх учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе варто забувати про зобов\u0026rsquo;язання України вживати ефективних заходів для запобігання вчиненню \u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo;, забезпечувати проведення швидкого й неупередженого розслідування, встановлювати відповідні санкції для притягнення винних до відповідальності, створювати безпечні умови для потерпілих, оперативно й адекватно реагувати на їх потреби. Такі дії мають бути злагодженими між усіма стейкхолдерами кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїні дуже важливо не лише демонструвати міжнародній спільноті наміри дотримуватися демократичних цінностей, але й підтверджувати їх послідовною політикою, спрямованою на зміцнення верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що закон \u0026mdash; це теж зброя, що може бути використана проти нас!\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1.png","tags":[{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":545,"name":"військовополонений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":649,"url":"united-for-justice-yaki-rezultati-yuridichnogo-ramshtajnu-ta-chomu-tse-vazhlivo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678089717,"date":"06.03.2023","views":1583,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-pro-konferenciyu.png","mini_image":null,"name":"United for Justice: які результати «Юридичного Рамштайну» та чому це важливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e3-5 березня 2023 року у Львові відбулась конференція високого рівня \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://united4justice.world/?fbclid=IwAR0LN6Ifufovyb7-VQsUHs5vtx_eojgj_CD0W8dWe4WzaKWxzCKQx3z9SrU\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;United for Justice\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані заради справедливості\u0026raquo;, на якій обговорювали механізми забезпечення справедливості для українців, відновлення порушеного росією міжнародного права та притягнення до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів, злочину геноциду та агресії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003eКонтентний редактор JustTalk\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb data-stringify-type=\"bold\"\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003eЄвген Крапивін\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвзяв участь у події та ділиться з нашими читачами, чому цей захід був потрібен, які ключові рішення прийнято та, які важливі домовленості укладено для України.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед, важливо, що міжнародні партнери України на юридичному фронті не просто підтримують національну систему правосуддя у притягненні до відповідальності російської федерації, а й збільшують темпи та обсяги такої допомоги. Тож не дивно, що конференція отримала неформальну назву \u0026laquo;Юридичний Рамштайн\u0026raquo; \u0026ndash; аналогію зі зброєю думаю пояснювати не треба. Попри увесь патос, це дійсно так, адже всі партнери були присутні і ця конференція стала чудовим майданчиком для обміну думками, укладенням угод і підтвердження намірів подальшої співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому, крім українського керівництва \u0026ndash; Президента, Премʼєр-міністра, Голів Верховної Ради та Верховного Суду (зазначимо в цьому переліку лише голів усіх гілок влади) \u0026ndash; до України завітали ключові персони \u0026laquo;юридичного фронту\u0026raquo;. Не вистачить місця перерахувати всіх фахівців, але важливо виокремити таких: посла США з особливих доручень у сфері глобального кримінального правосуддя \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eБета ван Скаака\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Єврокомісара з питань юстиції \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eДідьє Рейндерса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Прокурора Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКаріма Хана\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Голову Офісу прокурора ЄС \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЛауру Ковеші\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Гендиректора з прав людини та верховенства права Ради Європи \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКрістоса Джакомопулоса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Спеціальну представницю Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПрамілу Паттен\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e та генеральних прокурорів США (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eМерріка Гарланда\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Іспанії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАльвареса Гарсію Ортіса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Англії та Вельсу (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВікторію Прентіс\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Естонії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАндреса Пармаса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Латвії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЮріса Стуканса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Литви (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНіду Грунскіне\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонференція United for Justice була необхідна, щоб \u0026laquo;звірити годинники\u0026raquo; різних механізмів і порядків юридичної допомоги, які вибудувано за рік після повномасштабного вторгнення та накреслити подальші кроки на шляху відновлення справедливості для України й всього цивілізованого світу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер про конкретні домовленості:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВЛІТКУ У ГААЗІ РОЗПОЧНЕ СВОЮ РОБОТУ МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ РФ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e(International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine \u0026ndash; ICPA) \u0026ndash; генеральні прокурори країн-членів спільної слідчої групи (JIT) \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/miznarodnii-centr-z-peresliduvannya-zlociniv-agresiyi-rf-rozpocne-svoyu-robotu-u-gaazi-vlitku\"\u003eпідписали додаток до Угоди про створення JIT\u003c/a\u003e щодо початку роботи на базі Євроюсту (Eurojust) відповідного Центру, який\u0026nbsp; допоможе забезпечити тісну співпрацю між партнерами. Технічну роботу та координацію центру здійснюватиме Євроюст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Гаазі працюватимуть прокурори та слідчі країн-учасниць JIT, розглядається також можливість залучення прокурорів із інших країн. У майбутньому до роботи Міжнародного центру можуть бути залучені експерти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа \u003ca href=\"https://www.facebook.com/anton.korynevych.7/posts/pfbid036hoEstivjo67xh3BJFcZX3Y4NpDmeR5TbNsyaukpniWzy2GjPH7fWzaAf83EDdQEl?__cft__%5b0%5d=AZXDpzk7ZZKyIHq1qXiPjT2NebbGcIEsLVDQOGbIVKQdQc0WzTJFBbP9Imhx9-znKBX1eUTnWMtmLvUrIjzlYmgnHwSxy4I0SkYh2EcTg2vQAxGILckR7E5tRKS-U79sZj1APd1z6mtr7KOvrPb9I5q8\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eсловами\u003c/a\u003e посла з особливих доручень МЗС України \u003cstrong\u003eАнтона Кориневича\u003c/strong\u003e це реальний юридичний крок на шляху до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який зможе використовувати результати розслідування Центру. Створення Спецтрибуналу є складною дипломатичною та юридичною роботою адже мова йде про створення нового спеціального судового органу. Крок за кроком ця робота робиться, допоки Спеціальний трибунал не буде створено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтворення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії рф ініціював Офіс Генерального прокурора за підтримки Євроюсту, Міжнародного кримінального суду та у партнерстві з Литвою, Польщею, Латвією, Естонією, Словаччиною та Румунією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eНАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮЄ ОФІС МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/andrii-kostin-ofis-prokurora-mks-zapracyuje-v-ukrayini-naiblizcim-casom-uryad-sxvaliv-vidpovidnii-proekt-ugodi\"\u003eухвалив\u003c/a\u003e проєкт Угоди між Кабінетом Міністрів України та Міжнародним кримінальним Судом про створення Офісу МКС в Україні. Його відкриття дозволить ще інтенсивніше співпрацювати та посилить роботу безпосередньо на місцях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаю, що МКС не може замінити собою українську систему правосуддя, а працює за \u0026laquo;комплементарним\u0026raquo; принципом, тобто доповнює національну юрисдикцію там, де вона не може належним чином реалізувати розслідування через брак ресурсів, наявність імунітетів у підозрюваних тощо. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya\"\u003e99% воєнних злочинів будуть розглядатись в українських судах\u003c/a\u003e, а МКС займається \u0026laquo;стратегічними\u0026raquo; справами щодо військово-політичного керівництва росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідтак уже рік йде обмін інформацією в наперед визначених кримінальних провадженнях, що потребує більш тісної співпраці. До того ж доповнення КПК України Розділом IX-2 згідно із Законом № 2236-IX від 03.05.2022 дозволило слідчим МКС брати участь у слідчих і процесуальних діях на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, це логічний крок, який уже \u003ca href=\"https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/karim-han-prokuror-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu-zustrivsya-iz-zelenskim-50307424.html\"\u003eозвучувався раніше\u003c/a\u003e, проте зараз рішення остаточно ухвалено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ТА КРАЇНИ-ЧЛЕНИ JIT ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/ssa-ta-krayini-cleni-jit-pidpisali-memorandum-pro-vzajemorozuminnya\"\u003eПідписано\u003c/a\u003e Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством юстиції США та країнами-членами спільної слідчої групи (JIT). Документ підписали Генеральний прокурор США \u003cstrong\u003eМеррік Гарланд\u003c/strong\u003e та Генеральні прокурори держав-учасниць JIT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про посилення координації між державами, які розслідують воєнні злочини росіян у межах універсальної юрисдикції \u0026ndash; кримінального законодавства, що дозволяє переслідування за воєнні злочини на території іншої країни, незалежно від того чи потерпілою особою є громадянин цієї країни, чи будь-якої іншої.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJIT уже рік займається документуванням фактів, збором доказів, розслідуванням воєнних злочинів, скоєних в Україні. До спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні входять так країни: Україна, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Також учасниками є Євроюст і вперше у своїй історії \u0026ndash; Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що до цієї роботи приєднались США, які спеціально з цією метою в грудні 2022 року \u003ca href=\"https://iwpr.net/global-voices/how-will-us-support-justice-ukraine\"\u003eухвалили зміни\u003c/a\u003e до кримінального законодавства (War Crimes Act). Відкриття можливості американських слідчих розслідувати кримінальні провадження в Україні також цікаві тим, що 18 лютого цього року Держсекретар \u003cstrong\u003eА. Блінкен\u003c/strong\u003e заявив про те, що \u003ca href=\"https://www.state.gov/crimes-against-humanity-in-ukraine/\"\u003eСША розглядають вчинки російських збройних сил та високопосадовців як \u0026laquo;злочини проти людяності\u0026raquo; (crimes against humanity)\u003c/a\u003e. Нагадаємо, що КК України не містить такого складу злочину, на відміну від Римського Статуту МКС або законодавства багатьох країн, які або ратифікували статут, або розвинули своє законодавства до сучасної архітектури злочинів у міжнародному кримінальному праві. Оскільки Україна не зробила ні першого, ні другого, такий крок США заслуговує уваги та має принести свої плоди. До того ж Штати висловили деталізований перелік намірів щодо розгортання юридичної допомоги з покарання російської федерації за міжнародні злочини, з яким можна ознайомитись \u003ca href=\"https://www.state.gov/supporting-justice-and-accountability-in-ukraine/\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСТВОРЕНО DIALOGUE GROUP З КООРДИНАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ЗУСИЛЬ З ПИТАНЬ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ В УКРАЇНІ У РЕЗУЛЬТАТІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003eВідповідну \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/miznarodna-pidtrimka-ukrayini-na-yuridicnomu-fronti-posilyujetsya-stvoreno-dialogue-group\"\u003eзаяву\u003c/a\u003e зробили заступник Прем\u0026rsquo;єр-міністра Нідерландів і Міністр закордонних справ \u003cstrong\u003eВопке Гукстра\u003c/strong\u003e, Єврокомісар з питань юстиції \u003cstrong\u003eДідьє Рейндерс\u003c/strong\u003e, Прокурор Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003eКарім Хан\u003c/strong\u003e, Президент Євроюсту \u003cstrong\u003eЛадіслав Хамран\u003c/strong\u003e і Міністр закордонних справ України \u003cstrong\u003eДмитро Кулеба\u003c/strong\u003e, представники міжнародних інституцій та країн, які ініціювали створення діалогової групи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРобота діалогової групи буде зосереджена на координації зусиль за чотирма напрямами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eтехнічна та експертна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eспівпраця з міжнародними організаціями та партнерами, які займаються збором доказів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкомплексна співпраця в рамках національних розслідувань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eробота з неурядовими громадськими організаціями.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, \u003cstrong\u003eконференція U4J дозволила зустрітись усім учасникам \u0026laquo;юридичного фронту\u0026raquo; з притягнення російської федерації до відповідальності за міжнародні злочини, а також було укладено низку чітких домовленостей \u0026ndash; створення Центру з переслідування злочину агресії в Гаазі, Офісу МКС в Україні, а також розширення діалогу між країнами, що розслідують воєнні злочини в межах універсальної юрисдикції. Зокрема до цього процесу активно приєднались США, які попередньо змінили своє законодавство та заявили про наміри переслідувати злочини проти людяності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-pro-konferenciyu.png","tags":[{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":650,"url":"proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678113427,"date":"06.03.2023","views":1945,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.jpg","mini_image":null,"name":"Проєкт № 8402. Частина 1: окрема планета САП","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ останній день січня 2023 року дві \u003cspan\u003eнародн\u003c/span\u003eі депутатки, Анастасія Радіна та Олександра Устінова, зареєстрували \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41263\"\u003eзаконопроєкт\u003c/a\u003e № 8402. Як підкреслюється в назві, він покликаний посилити автономію САП. Хоча насправді його місія дещо ширша \u0026mdash; заразом \u0026laquo;підставити плече\u0026raquo; й НАБУ.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМенш ніж за місяць, 23 лютого, профільний комітет парламенту надав законопроєкту негативний висновок. Мотиви такого кроку наразі не відомі, адже поки відсутній відеозапис засідання комітету. Перша авторка законопроєкту № 8402 рішуче \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/anastasia.krasnosilska/posts/pfbid02R2r3eSbeAANKBSgs1vgUzoaRHfknTVCtFAXipCxPKp22zr71shPTygApEiEsmpzUl\"\u003eзасудила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цей крок і пообіцяла продовжувати адвокацію дітища \u0026laquo;у тому числі разом з міжнародними партнерами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід міжнародними партнерами насамперед нібито мається на увазі ЄС, оскільки законопроєкт № 8402 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/anastasia.krasnosilska/posts/pfbid0eoigLBPCchQvfMETp8T6ztWcdGhcR12RPHZG2tfwta6ZCxYrwj8c3Q2TmoydBW54l\"\u003eпрезентувався\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e як інструмент виконання Україною зобов\u0026rsquo;язань перед ним. Окрім того, у пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що він є втіленням стандартів Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанній аспект і привернув мою увагу. Уже під час аналізу законопроєкту № 8402 додатково постало питання про його відповідність Конституції України. Також я не зміг пройти повз змін до КПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки текст законопроєкту № 8402 доволі великого обсягу, а більша частина пропозицій до КПК цілком самодостатні за своїм характером, розділимо аналіз на дві частини, тобто на дві окремі публікації. Ця публікація присвячена здебільшого змінам до Закону про прокуратуру, наступна \u0026mdash; пропозиціям законопроєкту про строки досудового розслідування (зміни до КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕДІСТОРІЯ АВТОНОМІЇ САП\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eІдея посилення автономії САП не те щоб \u0026laquo;на часі\u0026raquo; \u0026mdash; вона давно забарилася. Ще на початку 2019 року я \u003ca href=\"https://zn.ua/ukr/internal/antikorupciyna-prokuratura-dva-vimiri-nezalezhnosti-312408_.html\"\u003eвказував\u003c/a\u003e на помилки, яких припустилися реформатори у 2015 році, закладаючи інституційну (організаційну) модель САП, чинну дотепер.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОбрана модель закономірно виявилася менш спроможною, аніж базова модель обласних прокуратур. Статус \u0026laquo;самостійний структурний підрозділ\u0026raquo; Генеральної прокуратури / Офісу Генерального прокурора не давав САП жодних переваг. Навпаки \u0026mdash; організаційно обмежував майже в усьому: від медіаприсутності та закупівель чи наймання персоналу до роботи з таємними документами та міжнародної співпраці. Такі обмеження були і є стандартними для всіх самостійних підрозділів Генеральної прокуратури / Офісу Генерального прокурора. Однак реформатори не відали про їх існування. Також вони не знали, що обласні прокуратури позбавлені перелічених обмежень.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОбрана у 2015 році (чинна дотепер) процедура добору керівника САП надмірно заполітизована та суперечить Конституції України. Адже Конституція не наділяє український парламент повноваженнями брати участь у подібному доборі. Після того, як почали свою роботу самоврядні органи прокурорів, набуло додаткової гостроти питання про узгодженість процедури добору прокурорів САП зі стандартами Ради Європи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВодночас законопроєкт № 8402 йде набагато далі, здавалося б, простої ідеї та завдання посилення автономії САП і виправлення окреслених помилок минулого. Він радше ставить усе нові й нові, а також складніші правові дилеми перед САП як інституцією та наражає реформаторів на черговий програш в Конституційному Суді України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВИКЛАД ПРОПОЗИЦІЙ ЗАКОНОПРОЄКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eУ Законі про прокуратуру:\r\n\u003col style=\"list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eхоч САП формально і входить до системи прокуратури, насправді перетворюється на окрему організацію, яка виконує функції прокуратури і на яку поширюються лише деякі гарантії та процедури щодо прокурорів (головним чином зміни до статті 7, нова стаття 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП складається з центрального апарату та відокремлених (територіальних) філій (частина 10 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП є альтернативним до Офісу Генерального прокурора суб\u0026rsquo;єктом міжнародної співпраці у сфері кримінального судочинства (нова стаття 94-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП більше не є заступником Генерального прокурора (зміни до частини 2 статті 8);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не може координувати діяльність САП (зміни до статті 8). Хоча керівник САП адміністративно підпорядкована Генеральному прокуророві, останній не є прокурором вищого рівня для прокурорів САП (частини 2-3 нової статті 9-1, зміни до частини 3 статті 17);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не уповноважений скасовувати незаконні ТА/АБО необґрунтовані рішення прокурорів САП (частина 3 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлише Генеральний прокурор може бути процесуальним керівником у кримінальному провадженні щодо керівника САП, а щодо іншого прокурора САП \u0026mdash; лише Генеральний прокурор або його заступник (частина 4 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП виконує частину функцій Ради прокурорів щодо прокурорів САП, які обіймають адміністративні посади (пункт 10 частини 5 нової статті 9-1, зміни до частини 3 статті 41);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчастину функцій Ради прокурорів щодо керівника САП виконує окрема комісія (зміни до частини 3 статті 41);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсторонення керівника САП від посади може здійснюватися лише Вищою радою правосуддя (зміни до частини 1 статті 64);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобір керівника та прокурорів САП здійснюється за окремою процедурою, яка виключає участь кваліфікаційно-дисциплінарного органу прокурорів, а участь Ради прокурорів прирівнює до дорадчої. Натомість провідну роль у доборі відведено Генеральному прокурору та керівнику САП (частина 2 нової статті 9-2, частина 2 нової статті 9-3);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна посади заступників керівника САП та інші адміністративні посади в САП кандидати призначаються безстроково (зміни до статті 39);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоцінювання прокурорів САП відбувається за інакшою системою, аніж інших прокурорів (підпункт 8 частини 5 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдисциплінарні повноваження щодо прокурорів САП (у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади) здійснює окрема дисциплінарна комісія, яку формує Генеральний прокурор. Окрема дисциплінарна комісія здійснює свою діяльність за інакшою процедурою, аніж встановлена для інших прокурорів (нова стаття 79-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу структурі САП утворюється підрозділ внутрішнього контролю з поліцейськими функціями (частина 11 нової статті 9-1).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Кримінальному процесуальному кодексі:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify; list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не уповноважений скасовувати незаконні ТА/АБО необґрунтовані рішення прокурорів САП (зміни до частини 6 статті 36);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування від імені прокуратури затверджують Генеральний прокурор та окремо керівник САП (зміни до статті 106-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо досудове розслідування щодо керівника НАЗК здійснюється НАБУ, тоді уповноваженим на низку процесуальних дій є керівник САП, якщо ж іншим органом досудового розслідування, то Генеральний прокурор (зміни до 1 частин статей 155 та 158);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлише керівник САП уповноважений розв\u0026rsquo;язувати спір про місце розслідування кримінального провадження, яке може належати до підслідності НАБУ (зміни до частини 5 статті 218);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eусі процесуальні аспекти кримінального провадження щодо народного депутата можливі не лише за рішенням Генерального прокурора, але й за рішенням керівника САП (зміни до 482-2);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП набуває (частково) статусу центрального органу, а керівник САП окремо від Генерального прокурора уповноважується на створення міжнародних слідчих груп (зміни до частини 2 статті 571 та частини 4 статті 575);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсторонення керівника САП від посади може здійснюватися лише ВРП (нова стаття 155-2 та низка кореспондуючих змін до Закону про ВРП).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших законах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify; list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП отримує державну охорону на рівні з Президентом, Головою Верховної Ради України, Генеральним прокурором та іншими керівниками конституційних органів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП на рівні з Генеральним прокурором уповноважений повідомляти про підозру Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсправи щодо оскарження рішень, дії та бездіяльності САП, а також пов\u0026rsquo;язаних з його функціонуванням комісій підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОГЛЯД \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПРОПОЗИЦІЙ ЗАКОНОПРОЄКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"6\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦілком можна припустити, що для авторок законопроєкту № 8402 органом прокуратури є будь-яка організація, яка формально згадується в переліку частини 1 статті 7 Закону про прокуратуру, що починається зі слів \u003cem\u003e\u0026laquo;систему прокуратури України становлять\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Проте реальність дещо складніша.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ наступних частинах цієї ж статті законодавець завбачливо уточнив, що система української прокуратури характеризується \u0026laquo;єдністю\u0026raquo;. Ба більше, \u0026laquo;єдність\u0026raquo; прокуратури має цілком конкретний характер, адже спирається на: a) єдині засади організації та діяльності; b) єдиний порядок організаційного забезпечення діяльності прокурорів; c) єдиний статус прокурорів; d) розв\u0026rsquo;язання питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдині засади організації та діяльності\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"8\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКонструкція \u0026laquo;засади організації та діяльності прокуратури\u0026raquo; доволі містка, якщо не всеохопна. На високий ступінь абстракції вказує й те, що стаття 131-1 Конституції містить майже ідентичну норму: \u0026laquo;\u003cem\u003eОрганізація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Проте зміст такої конструкції не є довільним. Адже ще в 1995 році Україна зобов\u0026rsquo;язалася перетворити прокуратуру \u0026laquo;\u003cem\u003eв орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іншими словами, засади організації та діяльності української прокуратури мають бути втіленням таких стандартів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПереважною мірою ці стандарти можна відшукати в Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також прецедентній практиці ЄСПЛ; рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи; висновках Венеційської комісії, насамперед у звіті про європейські стандарти незалежності судової системи (частина II \u0026mdash; прокуратура); висновках Консультативної ради європейських прокурорів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ порівняльному дослідженні про дисциплінарну відповідальність прокурорів у вибраних державах-членах Ради Європи вичерпно окреслено\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що \u0026laquo;\u003cem\u003eстандарти формують розгалужену систему \u0026laquo;м\u0026rsquo;якого\u0026raquo; права стосовно прокурорських служб, аби сприяти автономії та незалежності прокуратури, щоби вона не перебувала під політичним контролем. Нинішньою тенденцією в усіх європейських країнах є прагнення до більшої інституційної незалежності прокурорських служб, аби дозволити прокуратурам виконувати свої обов\u0026rsquo;язки без надмірного втручання \u0026mdash; як внутрішнього, так і зовнішнього \u0026mdash; \u003cstrong\u003eнамагаючись віднайти адекватний баланс між незалежністю, ієрархічною структурою та координацією, підзвітністю й ефективністю\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож стандарти та найкращі практики щодо спеціалізованих прокуратур нашаровуються довкола міжнародних і європейських інструментів з протидії корупції, на кшталт Конвенції ООН проти корупції чи Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКлючовою темою як \u0026laquo;загальних\u0026raquo;, так і \u0026laquo;спеціалізованих\u0026raquo; європейських і міжнародних стандартів є питання незалежності прокурорів. У них йдеться про те, що прокурори мають мати рівень незалежності майже як у суддів. Також спеціалізовані прокурори можуть мати деякі додаткові гарантії. Водночас стандарти не закликають до якоїсь абсолютної автономії чи заперечують внутрішню підзвітність спеціалізованих прокурорів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ба більше, досі не існує взірцевого (чи близького до того) набору додаткових гарантій для спеціалізованих прокуратур\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Нарешті, стандарти цілком толерують ту обставину, що прокуратура функціонуватиме як ієрархічна структура. Адже, з одного боку, природа прокурорської незалежності не є тотожною суддівській, а з іншого, така форма організації має низку вигод для прав людини, підзвітності прокурорів та ефективного використання ресурсів сторони обвинувачення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПотрібно мати на увазі й те, що стандарти Ради Європи не застосовуються в кожній країні огульно, без урахування її конституційних принципів. На цьому прямо наголошується у висновку Венеційської комісії, на який авторки законопроєкту № 8402 посилаються в пояснювальній записці. Оцінюючи проєкт закону Чорногорії про спеціалізовану прокуратуру, Венеційська комісія вказує, що варто уникати неузгодженості з конституційними нормами\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТаким чином, \u0026laquo;засади організації та діяльності прокуратури\u0026raquo; треба розуміти як втілені в національному законі стандарти Ради Європи, з урахуванням конституційних принципів конкретної країни.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСвоєю чергою законопроєкт № 8402 пропонує цілковиту окремішність САП від прокуратури загалом та очільника прокуратури \u0026mdash; Генерального прокурора, зокрема. Фактично єдине, що пов\u0026rsquo;язуватиме прокурорів САП та решту прокурорів, \u0026mdash; це конституційні функції. У решті аспектів, за задумом авторок законопроєкту, САП має бути ізольованою системою зі своїми унікальними засадами організації та діяльності, які не обов\u0026rsquo;язково втілюватимуть стандарти Ради Європи чи узгоджуватимуться з конституційними принципами.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдиний порядок організаційного забезпечення\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"16\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦя засада дещо нагадує уже розглянуту. Однак у ній ідеться про єдність системи управління та підзвітності, або ж операційну єдність системи прокуратури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНайперше, що пропонує законопроєкт № 8402, \u0026mdash; ізолювати САП від Генерального прокурора. Точніше, надати САП імунітет від його повноважень. За задумом авторок законопроєкту, в Україні має діяти прокуратура на чолі з Генеральним прокурором та окремо система САП на чолі з її керівником. Ба більше, керівник САП навіть отримує повноваження та гарантії, яких не має сам Генеральний прокурор (див. підпункти \u0026laquo;g\u0026raquo; та \u0026laquo;o\u0026raquo; вище). Як випливає з пояснювальної записки до законопроєкту, основою для таких пропозицій є висновки Венеційської комісії про проєкт закону Чорногорії та проєкт закону Румунії\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа перший погляд, висновки Венеційської комісії не співзвучні один з одним. У висновку про проєкт закону Чорногорії цілком позитивно відмічається те, що спеціалізована прокуратура буде не лише частиною системи прокуратури\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але залишатиметься піднаглядною Генеральному прокурору\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. А у висновку про проєкт закону Румунії вітаються наміри країни майже повністю сепарувати спеціалізовану прокуратуру від Генерального прокурора\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте в обох випадках Венеційська комісія демонструє однаковий підхід \u0026mdash; вона виступає за більший рівень автономності спеціалізованих прокуратур, наскільки це можливо з огляду на правову традицію кожної країни. Тому за різницю в підсумку відповідальні конституційні принципи цих країн.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонституції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Чорногорії та Румунії в аспекті прокуратури можуть здатися доволі схожими: вони покладають прокурорські функції на керівників органів прокуратури та прокурорів, тобто для них прокуратура це \u0026mdash; керівники її органів та прокурори; Генеральний прокурор згадується лише як один з керівників органів прокуратури з кількома додатковими функціями. Проте є кілька важливих відмінностей.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ Румунії всі прокурори призначаються однаково \u0026mdash; президентом країни за згодою Вищої ради правосуддя. У Чорногорії \u0026mdash; усі однаково, окрім одного: Генеральний прокурор призначається парламентом за пропозицією Ради прокурорів. На додаток у Чорногорії прокуратура є незалежною інституцією, а в Румунії прокуратура перебуває під певною владою Міністерства юстиції. Примітно також, що в Румунії як Генеральна прокуратура, так і кожна з двох спеціалізованих мають однаковий статус.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ наведеного видно, що ближчою для України є конституційна модель прокуратури Чорногорії. Адже українська Конституція також виділяє Генерального прокурора через особливий порядок призначення. Проте випадок України ще більш прямолінійний у питанні \u0026laquo;операційної єдності\u0026raquo;, аніж модель Чорногорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа українською Конституцією прокуратуру уособлює Генеральний прокурор та інші прокурори. Простіше кажучи, першим серед рівних є лише один прокурор. Проміжні позиції на кшталт керівника органу прокуратури, як у Чорногорії та Румунії, на конституційному рівні не виділяються. Ба більше, стаття 131-1 Конституції прямо вказує, що \u0026laquo;\u003cem\u003e[п]рокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаведене положення підводить до простого й однозначного висновку: жоден орган української прокуратури не може мати імунітету від влади Генерального прокурора. Також Генеральному прокуророві не потрібно шукати / отримувати згоду від іншого прокурора, щоб реалізовувати свої повноваження. Ба більше, Генеральний прокурор не може поступатися іншому прокуророві місцем \u0026laquo;останньої інстанції\u0026raquo; в питаннях, які не підлягають судовому контролю та лишаються за прокуратурою (наприклад, розв\u0026rsquo;язання спорів про підслідність).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБезумовно, такі конституційні положення наділяють Генерального прокурора колосальною владою. А історія свідчить (і не лише українська): що серйозніші повноваження, то коротший шлях до зловживання ними. І задля того, щоб генеральні прокурори та інші керівники прокуратури не зловживали наданою їм владою, стандарти Ради Європи та найкращі практики пропонують цілі каталоги дієвих запобіжників\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, насамперед вказуючи на потребу мати чіткі критерії та процедури для випадків, коли інтервенція генерального прокурора в конкретне кримінальне провадження є прийнятною\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічним чином такі критерії та процедури повинні розповсюджуватися і на самого керівника САП у відносинах з іншими прокурорами САП. Адже \u0026laquo;внутрішня\u0026raquo; або ж \u0026laquo;функціональна\u0026raquo; автономія прокурора має наскрізний характер.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ цих причин законопроєкт мав би структурувати владу Генерального прокурора та інших керівників прокуратури відповідно до стандартів і найкращих практик, з урахуванням конституційних принципів. І не лише в аспекті діяльності прокурорів САП. Натомість його авторки пропонують модель, яка пасує конституційному режиму країни-сусідки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДоказом останньої тези є й те, що законопроєкт № 8402 пропонує взяти за приклад Румунію та наділити ВРП певними повноваженнями щодо Генерального прокурора та керівника САП (див. підпункт \u0026laquo;v\u0026raquo; вище). При цьому Рада Європи давно наполягає, щоб питаннями кар\u0026rsquo;єри Генерального прокурора в Україні опікувався кваліфікаційно-дисциплінарний орган прокурорів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а ВРП було усунуто від дисциплінарного процесу щодо прокурорів\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдиний статус прокурорів та їхня самоврядність\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"27\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНайбільш хиткою пропозицією законопроєкту № 8402 є та, що має на меті деформувати статус прокурорів САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкрім відмінного порядку добору, який запроваджено ще у 2015 році, законопроєкт пропонує ввести ексклюзивну систему, яка визначатиме фактично всі питання кар\u0026rsquo;єри керівника та прокурорів САП. Ба більше, ця ексклюзивна система буде ізольована від самоврядних органів прокурорів, а ключову роль у ній відіграватимуть Генеральний прокурор, сам керівник САП і підпорядкований йому підрозділ внутрішнього контролю з повноваженнями, які мали керівники прокуратури до реформи прокуратури 2014 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ одного боку, позитивним є те, що законодавцеві запропоновано відійти від неконституційного порядку добору керівника САП та субстандартного добору прокурорів САП, які були запроваджені ще до того, як самоврядні органи прокурорів почали функціонувати. Водночас залишається тільки гадати, чому законопроєкт № 8402 не закладає належної ролі для Ради та кваліфікаційно-дисциплінарного органу прокурорів у цьому процесі.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСлід нагадати, що Україна нещодавно вже мала експеримент, коли самоврядні органи прокурорів були усунуті від призначення, переведення, підвищення та застосування дисциплінарних стягнень. Це була реформа прокуратури 2019 року. Найбільш принципові для цієї реформи зміни \u0026mdash; передача повноважень щодо кар\u0026rsquo;єри прокурорів до Генерального прокурора \u0026mdash; були розкритиковані не лише Комітетом Міністрів Ради Європи\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та експертами Ради, але й антикорупційним органом Ради \u0026mdash; Групою держав проти корупції (GRECO). Під час четвертого раунду оцінювання GRECO висловила \u0026laquo;\u003cem\u003eнайкритичніше занепокоєння щодо тимчасового припинення органів самоврядування, оскільки ці органи є запорукою незалежності та автономії прокурорів і мають функціонувати для захисту органів прокуратури від неналежного політичного впливу, як реального, так і потенційного\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Комітет Міністрів окремо наголошував на тому, що питання добору, професійної підготовки, кар\u0026rsquo;єрного просування та звільнення з лав прокуратури не мали б перебувати \u0026laquo;в руках\u0026raquo; керівника прокуратури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож слід відзначити, що в ході останніх раундів оцінювання антикорупційних заходів ані GRECO, ані Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) аж ніяк не наполягали на звуженні ролі самоврядних органів прокурорів. Якраз навпаки \u0026mdash; ішлося про потребу посилення їхньої ролі та спроможності в питанні оцінювання прокурорів, зокрема\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремо торкаючись кар\u0026rsquo;єри керівника САП у звіті за 2022 рік (п\u0026rsquo;ятий раунд моніторингу), ОЕСР підкреслює лише важливість прозорого конкурсу на таку посаду на основі надійних і наперед відомих критеріїв, убезпеченого від політичного втручання\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож вельми проблематичною пропозицією законопроєкту № 8402 є частина 11 нової статті 9-1, що окреслює повноваження підрозділу внутрішнього контролю. Зокрема, названий підрозділ уповноважений: і) \u0026laquo;\u003cem\u003eздійсню[вати] моніторинг та контроль за виконанням прокурорами\u0026hellip; актів законодавства з питань етичної поведінки\u003c/em\u003e\u0026raquo;; іі) \u0026laquo;\u003cem\u003eпроводит[и] перевірки прокурорів\u0026hellip; на доброчесність\u003c/em\u003e\u0026raquo;; ііі) \u0026laquo;\u003cem\u003eорганізову[вати] проведення службового розслідування\u003c/em\u003e\u0026raquo;; іv) \u0026laquo;\u003cem\u003eвикону[вати] інші повноваження, визначені положенням про підрозділ внутрішнього контролю\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Відповідно до законопроєкту порядок діяльності та повноваження підрозділу внутрішнього контролю визначає керівник САП, якому цей підрозділ безпосередньо підпорядкований.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаявність такого апарату контролю повертає нас до найбільш помітних рис прокуратури зразка 1991 року, тобто прокуратури радянського зразка, де керівник прокуратури міг інспектувати роботу прокурорів як і коли йому заманеться. Своєю чергою поява самоврядних органів прокурорів якраз була продиктована бажанням надати прокурорам більше автономії та захисту, у тому числі від їхніх керівників\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим треба підкреслити одну красномовну деталь. Річ у тім, що частина 11 нової статті 9-1 законопроєкту є точною копією частин 1-3 статті 17-1 Закону про запобігання корупції, яка присвячена підрозділу внутрішнього контролю НАЗК. Іншими словами, авторки законопроєкту № 8402 не розрізняють статус органів прокуратури та органів виконавчої влади, а також статус прокурорів і державних службовців відповідно.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо до цього додати ту обставину, що законопроєкт № 8402 пропонує перетворити САП на закриту систему, непідзвітну навіть Генеральному прокуророві і відрізану від самоврядних органів прокурорів, то впевнено можна стверджувати, що статус прокурорів САП буде здеградовано до рівня 1991 року. Простіше кажучи, автономія прокурорів САП перетвориться на ілюзорну. Вони будуть залежні від керівника САП навіть більше, аніж від Генерального прокурора в період, коли місце керівника САП було вакантним.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНарешті, намагання авторок законопроєкту № 8402 відмежувати САП від самоврядних органів прокурорів має ще один важливий вимір. Фактично народні депутатки намагаються посіяти думку, що реформа прокуратури 2014 року (зокрема, у частині утворення самоврядних органів прокурорів) є невдачею. Такі намагання продовжують наратив, яким обґрунтовувалася реформа прокуратури 2019 року. Реформа, яка, за словами експертів Ради Європи, \u0026laquo;\u003cem\u003eпроводилася без громадського обговорення, без чітких пояснень потреби в ній та її цілей, без достатньої правової визначеності\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Днями Конституційний Суд України поставив крапку в цій історії: положення, які уможливили цю реформу, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ccu.gov.ua/novyna/sud-uhvalyv-rishennya-u-spravi-shchodo-konstytuciynosti-prypysu-zakonu-ukrayiny-pro-vnesennya\"\u003eвизнано\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e неконституційними.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкреслений наратив авторок законопроєкту важко толерувати не тому, що він кидає тінь на зусилля України при втіленні стандартів Ради Європи або її інтеграційні зусилля на шляху до вступу в ЄС чи імідж України загалом. Його важко толерувати лише тому, що він не ґрунтується на переконливих доказах. Поодинокі випадки, які намагаються видати за докази дисфункціональності самоврядних органів прокуратури, насправді ж відразу були відкориговані судовою системою або зусиллями самих самоврядних органів прокуратури у співпраці з експертною спільнотою.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо авторки законопроєкту № 8402 лише побоюються, що самоврядні органи прокуратури ще заслабкі, у такому разі варто було одночасно пропонувати й механізми підсилення цих органів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом авторки законопроєкту № 8402 мають рацію: автономію САП потрібно посилити. Водночас досягнення такої мети має відбуватися лише через закон, що невибірково втілює стандарти Ради Європи, а також враховує конституційні принципи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофільний парламентський комітет зі свого боку не мав би блискавично відхиляти законопроєкт № 8402, натомість \u0026mdash; звернутися до Ради Європи з проханням про його оцінку в частині змін до Закону про прокуратуру. Результати такої оцінки дозволили б вийти на редакцію законопроєкту, яку комітет ладен був би підтримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Висновок №\u0026nbsp;190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи, підпункт vi пункту\u0026nbsp;11.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e A comparative study on the disciplinary liability and proceedings against public prosecutors in selected Council of Europe member states / Mjriana Visentin (Italy), Lorena Bachmaier Winter (Spain), Gaja \u0026Scaron;tovičej (Slovenia) and Ian Welch (the United Kingdom with focus on England \u0026amp; Wales and Scotland), April 2021, \u0026sect; 26. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Explanatory Report to the Criminal Law Convention on Corruption, \u0026sect; 99; Technical Guide to the United Nations Convention Against Corruption, pp. 113\u0026ndash;116.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e OECD (2020), The Independence of Prosecutors in Eastern Europe, Central Asia and Asia Pacific, p. 194.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Final Opinion on the revised draft Law on special public Prosecutor's office of Montenegro, adopted by the Venice Commission, 20\u0026ndash;21 March 2015, CDL-AD(2015)002-e, \u0026sect;\u0026sect; 14, 17.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Romania \u0026mdash; Urgent Opinion on three Laws concerning the justice system, endorsed by the Venice Commission, 16\u0026ndash;17 December 2022, CDL-AD(2022)045-e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Див. Final Opinion on the revised draft Law on special public Prosecutor's office of Montenegro, \u0026sect;\u0026sect; 14\u0026ndash;17.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Див. там само, \u0026sect; 19.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. Romania \u0026mdash; Urgent Opinion on three Laws concerning the justice system, \u0026sect; 54.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Див. на \u003ca href=\"https://www.constituteproject.org/?lang=en\"\u003ehttps://www.constituteproject.org/?lang=en\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Див., наприклад, Strengthening functional independence of prosecutors in Eastern European participating States: Needs Assessment Report / Organization for Security and Co-operation in Europe / Nikolai Kovalev, 2020, pp. 59\u0026ndash;64; OECD (2020), The Independence of Prosecutors in Eastern Europe, Central Asia and Asia Pacific, pp. 72\u0026ndash;125; OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 98\u0026ndash;100.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Див., наприклад, Opinion on the draft law on the Public Prosecutors' service of Moldova adopted by the Venice Commission, 13\u0026ndash;14 June 2008), CDL-AD(2008)019-e, \u0026sect; 16; Opinion on Act CLXIII of 2011 on the Prosecution Service and Act CLXIV of 2011 on the Status of the Prosecutor General, Prosecutors and other Prosecution Employees and the Prosecution Career of Hungary, adopted by the Venice Commission, 15\u0026ndash;16 June 2012, CDL-AD(2012)008-e, \u0026sect;\u0026nbsp;32; Interim Opinion on the Draft Law on the State Prosecution Office of Montenegro, adopted by the Venice Commission, 12\u0026ndash;13 December 2014, \u0026sect;\u0026sect; 34, 108.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Спільний висновок Директорату з прав людини (DHR) Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи та Європейської Комісії \u0026laquo;За демократію через право\u0026raquo; (Венеціанська Комісія) щодо проєкту Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, CDL-AD (2013) 025, \u0026sect; 119\u0026ndash;123.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Там само, \u0026sect; 140.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e CM/Del/Dec(2020)1377/H46-43, 1377th meeting, 4 June 2020 (DH) (written procedure), H46-43 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine; CM/Del/Dec(2021)1406/H46-37, 1406th meeting, 7\u0026ndash;9 June 2021 (DH), H46-37 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e GRECO Compliance Report (2019), \u0026sect;\u0026sect; 134.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e\u0026nbsp;GRECO Evaluation Report (2017), Compliance Report (2019), Second Compliance Report (2022) \u0026mdash; у частині Рекомендацій XXIV \u0026mdash; XXX; OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 94\u0026ndash;103.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 178\u0026ndash;179.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e Порівняльне дослідження прокурорського самоврядування у державах-членах Ради Європи / Лаура Стефан, Ідлір Печі / Проєкт Ради Європи \u0026laquo;Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні\u0026raquo;, 2018, с. 5. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Експертна оцінка проєкту Закону № 5158 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів\u0026raquo; і проєкту Закону № 5157 \u0026laquo;Про внесення змін до розділу II \u0026laquo;Прикінцеві і перехідні положення\u0026raquo; Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури\u0026raquo; щодо окремих аспектів дії перехідних положень\u0026raquo; / Проєкт Ради Європи \u0026laquo;Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo; / Лорена Бахмаєр Вінтер, Джеймс Гамільтон, 2021, \u0026sect; 3.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.jpg","tags":[{"id":550,"name":"САП"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":648,"url":"vijskovi-zlochini-okremi-standarti-priznachennya-pokarannya-chi-ni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677841715,"date":"03.03.2023","views":1380,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4.jpg","mini_image":null,"name":"Військові злочини: окремі стандарти призначення покарання чи ні?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2023 року минув один рік від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За цей час наша країна пристосувалася до нових умов існування, наростила армію, проводить мобілізацію, вносить зміни до чинних нормативно-правових актів, щоб адаптувати їх до сучасних умов. Військові злочини не стали винятком.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбільшення кількості громадян, що проходять військову службу, а також тих, хто має з\u0026rsquo;явитися для уточнення облікових даних, не могло не позначитися і на кількості правопорушень у цій сфері. Суспільство за своєю реакцією розділилося на тих, хто вважає необхідним посилення відповідальності як на законодавчому рівні, так і в кожній окремій справі при призначенні покарання, і тих, хто вважає це додатковим тиском на військових з боку держави, яким і так тяжко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавні органи поки зайняли позицію перших, на що вказує підписання Президентом Закону України від 13 грудня 2022 року № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі злочинами, передбаченими статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України більш-менш зрозуміло, оскільки внесені зміни і до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням. Але що з іншими статтями?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа останній рік у судовому реєстрі можна знайти сотні вироків перших інстанцій за статтею 336 Кримінального кодексу України. Деякі з них спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі. Але чи свідчить це про системність в ухваленні рішень за подібних обставин?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ переглянув 100 випадкових вироків за останній рік за статтею 336 Кримінального кодексу України, щоб виявити хоча б якусь закономірність. Усі сто були обвинувальні. У восьми з них було застосовано угоду про визнання винуватості. В усіх ста випадках було застосовано статтю 75 Кримінального кодексу України та строк покарання замінено на умовний термін. Саме тому, на мою думку, згадані вище судові рішення і викликали такий суспільний резонанс, оскільки вони вирізняються серед загальної маси судових рішень мірою покарання, проте аж ніяк не слугують орієнтиром у ситуації в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуймо подивитися, чи взагалі необхідно призначати покарання у вигляді реального позбавлення волі в цих справах і чи справді це може допомогти нашому суспільству.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКара за статтею 50 полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, а також в примусі до певних заходів, визначених статтею 51 Кримінального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень \u0026mdash; чи справді покарання у вигляді реального позбавлення волі цьому сприяє?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, станом на 2020 рік статистика рецидивів нових злочинів серед засуджених осіб становила більше ніж 30\u0026nbsp;%, за словами міністра юстиції Дениса Малюськи. В Україні близько 50 тисяч ув\u0026rsquo;язнених. На злочини середньої тяжкості, а також тяжкі злочини припадає 70\u0026nbsp;% від загальної кількості, і цей відсоток не змінювався значним чином за останні десять років. Нагадаю, статті 336, 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України якраз належать до цієї категорії і саме за цими злочинами найближчим часом зросте кількість засуджених з реальним терміном відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівняймо ці цифри з іншими країнами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Нідерландах відсоток рецидивів становить приблизно 10\u0026nbsp;%, у Норвегії \u0026mdash; 20\u0026nbsp;%, у Данії \u0026mdash; 27\u0026nbsp;%, у Німеччині \u0026mdash; 35\u0026nbsp;% (але там існує проблема з асиміляцією 1,5 млн мігрантів, і 30\u0026ndash;40\u0026nbsp;% злочинів \u0026mdash; це крадіжки), у Білорусі \u0026mdash; 38\u0026nbsp;%.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ країні-агресорі \u0026mdash; Росії \u0026mdash; статистика станом на 2022 рік свідчить про більш ніж 44\u0026nbsp;% рецидивів, засуджених при цьому близько пів мільйона. Реальне покарання призначається приблизно в 30\u0026nbsp;% обвинувальних вироків. Це перше місце в Європі за всіма трьома показниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадані мною країни йдуть шляхом мінімізації соціальної шкоди від позбавлення волі. Вони рідше відправляють злочинців за ґрати (близько 10 % від загальної кількості обвинувальних вироків), замінюючи позбавлення волі штрафами та умовними термінами. Самі реальні терміни ув\u0026rsquo;язнення значно скорочені. Змінені й умови перебування в тюрмі: заклади більш гуманні та комфортабельні порівняно з українськими. Наприклад, умови утримання А. Б. Брейвіка викликали б у нашому суспільстві за аналогічних умов нерозуміння та хвилю обурення. Водночас загальні цифри вказують на потенційну успішність такого шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ навпаки, що більший відсоток людей отримують реальне позбавлення волі, то глибшою стає їхня соціальна ізоляція, що породжує створення ієрархічних кланів та угрупувань усередині в\u0026rsquo;язниці та подальший рецидив злочинів після відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо на прикладі європейських країн, мета покарання, передбачена статтею 50 Кримінального кодексу України у вигляді запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, у таких країнах досягається соціальною роботою із засудженими, забезпеченням їм рівних прав і створенням умов, у яких вони будуть бажати перевиховуватися, а не великими термінами ув\u0026rsquo;язнення, як, наприклад, у Сполучених Штатах Америки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, наша пенітенціарна система до цього поки не готова, і можливість про це говорити з\u0026rsquo;явиться лише після завершення війни та збільшення фінансування. Водночас збільшення реальних строків для військовозобов\u0026rsquo;язаних за теперішніх умов відбування покарання в тюрмах призведе до посилення соціальної прірви між злочинцем і законослухняним громадянином й потягне за собою вчинення нових злочинів кожним третім в\u0026rsquo;язнем, що вийде з в\u0026rsquo;язниці через кілька років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання, чи зможе збільшення кількості призначених покарань у вигляді реального позбавлення волі за військові злочини досягти мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України, зокрема запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відкрите. З іншими категоріями злочинів це, на жаль, не спрацювало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикористані джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\"\u003ehttps://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/statistics\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/statistics\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\"\u003ehttps://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\"\u003ehttps://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://crime-ua.com/node/27392\"\u003ehttps://crime-ua.com/node/27392\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\"\u003ehttps://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\"\u003ehttps://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":91,"url":"dmitro-yatsenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacenko.jpg","name":"Дмитро","surname":"Яценко","post":"Адвокат, голова Відділення АПУ у Запорізькій області","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":647,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677750967,"date":"02.03.2023","views":2097,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. За останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. Пропонуємо вашій увазі текстову версію розмови \u003cstrong\u003eЄвгена Крапивіна\u003c/strong\u003e, контентного редактора JustTalk, експерта JustGroup, із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, Начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Юрію, розкажіть, будь ласка, про основні досягнення за цей рік. Як це виглядає у цифрах?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; За цей рік фактично вдалося вибудувати елементи системи розслідування воєнних злочинів, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в Службі безпеці, Національній поліції і Державному бюро розслідувань. Тобто запроваджено спеціалізацію слідчих, які фултайм займаються розслідуванням воєнних злочинів. Окрім того, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, а саме \u0026ndash; у центральному апараті, девʼяти обласних підрозділах. Загалом це близько 200 прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж ними \u003cstrong\u003eналагоджена взаємодія\u003c/strong\u003e, тобто ми можемо говорити про систему, яка функціонує на практиці, якщо оцінювати її з позиції ідеальної моделі, яка повинна бути. Це дозволило уникнути дублювань, підсилити й розмежувати компетенції різних органів розслідування для того, щоб не робити одну й ту саму роботу. Окрім того, \u003cstrong\u003eналагоджено обмін інформацією\u003c/strong\u003e, щоб ми чітко розуміли, які органи яку інформацію мають, які бази даних і реєстри ведуть, і не втрачали час на пошуки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цифр, то \u003cstrong\u003eстаном на сьогодні з 24 лютого 2022 року зареєстровано близько 68,5 тисяч воєнних злочинів. Окрім того, 16\u0026nbsp;806 злочинів проти основ національної безпеки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПро результати в цифрах:\u003c/em\u003e маємо \u003cstrong\u003e276 підозрюваних\u003c/strong\u003e осіб у воєнних злочинах (\u003cstrong\u003eщодо 97 з них спрямовано обвинувальні акти до суду; з них стосовно 26 осіб ухвалені вироки\u003c/strong\u003e). Важливо зазначити, що з цих вироків половина, навіть трошки більше, 14 \u0026mdash; щодо військовополонених, тобто щодо осіб, які фізично перебувають в Україні, щодо 12 осіб \u0026mdash; заочне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж маємо \u003cstrong\u003eвелике провадження щодо злочину агресії відносно вищого військово-політичного керівництва російської федерації\u003c/strong\u003e. У ньому маємо \u003cstrong\u003e639 підозрюваних осіб\u003c/strong\u003e, серед них начальник генерального штабу (Герасімов), міністр оборони (Шойгу), керівники розвідувальних органів, керівники обох палат федеральних зборів рф (161 сенатор рф і 419 депутатів держдуми) тощо, а ще керівниця центробанку рф, міністр транспорту рф. Загалом 639 особам було повідомлено про підозру в злочині агресії, а щодо чотирьох осіб ми наразі спрямували справи до суду. Решта \u0026mdash; поки на етапі досудового розслідування. Зазвичай це потребує багато часу через заочну процедуру розслідування, проте, я думаю, незабаром усе буде направлено до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Ви згадали різні органи, які залучені до цього процесу, і координацію між ними. У нас є КПК, за яким воєнні злочини віднесені до підслідності СБУ. Як ця робота побудована на практиці і що можна сказати про фактичну спеціалізацію?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Так, згідно з КПК воєнні злочини \u0026mdash; це виключна підслідність Служби безпеки України. Водночас практика показала, що слідчі СБУ об\u0026rsquo;єктивно не можуть розслідувати таку кількість воєнних злочинів, тому до розслідування цієї категорії злочинів ми залучаємо слідчих ще двох органів. Зазвичай це Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Водночас ми зважаємо на національну судову практику, яка існувала раніше (хоча вона вже змінюється), яка здебільшого вважала доказ, зібраний з \u0026laquo;порушенням правил підслідності\u0026raquo;, як автоматично недопустимий. Тому для того, щоб у нашому випадку не поставали подібні питання, щоб через певний час докази, зібрані слідчими Національної поліції, не були визнані недопустимими, \u003cstrong\u003eми обов\u0026rsquo;язково на початковому етапі, якомога раніше, залучаємо слідчих СБУ, які певний час розслідують кримінальне провадження. Потім з різних причин ми можемо передати ці кримінальні провадження іншим органам досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Таким чином, дотримується \u0026laquo;процесуальна чистота\u0026raquo;, адже СБУ як належний орган досудового розслідування обов'язково на ранніх етапах має бути присутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи узгодили із СБУ і Національною поліцією, який орган за які воєнні злочини відповідає, на яких територіях тощо. Цей процес зайняв у нас близько трьох місяців. Наприклад, якщо мова йде про насильницькі воєнні злочини (убивство, зґвалтування, катування), то розслідування потребує тих навичок, які зазвичай мають слідчі Національної поліції, що розслідують схожі категорії загальнокримінальних злочинів. Якщо ж ідеться про злочин агресії або обстріл цивільних об\u0026rsquo;єктів, обстріл енергетичних об\u0026rsquo;єктів, то цю категорію проваджень розслідують слідчі СБУ. ДБР залежно від потреби ми іноді залучаємо до кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Розслідування воєнних злочинів потребує особливих знань у сфері міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права. Чи була готова наша система до розслідування саме з погляду таких знань, спеціалізації і як загалом вдалося підготувати таку велику кількість людей, які раніше не мали справу з воєнними злочинами, до всіх складних речей, які вимагаються під час розслідування воєнних злочинів?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, \u003cstrong\u003eсистема кримінальної юстиції не була готова до такої кількості воєнних злочинів. \u003c/strong\u003eТрадиційно цією категорією проваджень займалися спеціалізовані підрозділи в Офісі Генерального прокурора, існував т.\u0026nbsp;зв. Департамент \u0026laquo;війни\u0026raquo;, який до повномасштабного вторгнення розслідував воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. Також ми мали спеціалізовані підрозділи в Луганській і Донецькій обласних прокуратурах і в прокуратурі Автономної Республіки Крим, які загалом розумілися на цій категорії проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, що після повномасштабного вторгнення кількість воєнних злочинів зросла просто в геометричній прогресії, і досвіду цих людей явно не вистачало. Тому \u003cstrong\u003eдо розслідування воєнних злочинів ми залучили всіх \u0026mdash; і органи досудового розслідування, і органи прокуратури (показовою в цьому плані є деокупація Київської області), які на той момент не мали відповідного досвіду.\u003c/strong\u003e Довелося вчитися, як кажуть, \u0026laquo;по ходу\u0026raquo;, вивчати і міжнародне гуманітарне, і міжнародне кримінальне право. Десь з квітня-травня ми спробували підсилити роль Департаменту \u0026laquo;війни\u0026raquo; \u0026mdash; розширили його, збільшили штатну чисельність. Він почав перебирати на себе координувальну роль щодо всієї системи, адже є своєрідним носієм стандартів розслідування воєнних злочинів. \u003cstrong\u003eКоординувальна роль необхідна для того, щоб на регіональному рівні не припускатися помилок, які можна зробити, якщо не знати міжнародного гуманітарного права. \u003c/strong\u003eТому ми максимально включилися в цей процес разом з нашими колегами з неурядових організацій, Тренінговим центром прокурорів України. Разом підготували різні \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eпам\u0026rsquo;ятки, розʼяснення, листи-орієнтування про особливості кваліфікації воєнних злочинів від Генерального прокурора тощо. Також наші колеги з підрозділу нагляду за регіонами надавали методичну практичну допомогу для того, щоб регіони не робили помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМи ж розуміємо, що до цієї категорії кримінальних проваджень прикута увага не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому ми намагалися зробити цей процес максимально якісним, адже рано чи пізно питання про спроможність національної системи юстиції постане.\u003c/strong\u003e Це про неупередженість, бо Україна як сторона збройного конфлікту може бути необ'єктивною та неякісно розслідувати \u0026mdash; такі побоювання озвучують наші міжнародні партнери. Щоб уникнути цих обвинувачень, ми якомога швидше, ще навесні 2022 року, почали просувати стандарти розслідування воєнних злочинів. У цьому нам також допомогли міжнародні колеги: в ОГП утворено групу радників \u0026mdash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine. До неї входять фахівці з Великої Британії, США, ЄС, інших країн, які мають досвід розслідування воєнних злочинів, участі в судових трибуналах щодо розгляду воєнних злочинів. Ці люди дуже допомогли нам знайти правильний вектор, а не вигадувати власне ноу-хау.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо подивитися на розслідування воєнних злочинів з позиції потерпілої особи, то можна згадати про загальні проблеми в системі кримінальної юстиції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e потерпілі особи не відчувають підтримку держави та взагалі не розуміють свою подальшу долю. З воєнними злочинами це ускладнюється ще й тим, що навіть якщо встановити особу, яка вчинила його, доступ до неї значно обмежений, якщо взагалі можливий. Яким чином побудована робота з потерпілими, які підходи застосовуються і як потерпілим особам пояснюються перспективи відновлення справедливості в такій складній категорії злочинів, як воєнні злочини?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, ви правильно зазначили, це системна проблема, коли потерпілий фактично залишається осторонь процесу. Тобто поза увагою як сторони обвинувачення, так й інших учасників кримінального провадження. Ця проблема поширюється і на воєнні злочини, на жаль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте \u003cstrong\u003eми намагаємося змінювати практику незалучення потерпілого до розслідування. Найбільше просунулися в зміні підходів до роботи із жертвами сексуального насильства в умовах збройного конфлікту (СНПК).\u003c/strong\u003e Маємо окремий підрозділ, який дуже плідно співпрацює з іншими органами влади, міжнародними організаціями та українськими неурядовими організаціями в межах цілої коаліції. Вони намагаються підходити до цієї проблеми з різних боків, зокрема шляхом організації надання максимального обсягу допомоги \u0026mdash; соціально-психологічної, медичної та інших видів підтримки для потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно потерпілих від інших воєнних злочинів, то наразі такого напряму роботи немає, проте в органах прокуратури серйозно обговорюється можливість запровадження окремого підходу стосовно взаємодії з потерпілими від воєнних злочинів, їх підтримки. \u003cstrong\u003eБуде ухвалена Стратегія переслідування винних у міжнародних злочинах строком на два найближчі роки, окремий розділ якої присвячений саме підтримці потерпілих, а також свідків воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e Тобто наразі я не можу сказати, що ми вже маємо значний досвід підтримки потерпілих, але \u003cstrong\u003eце точно один з пріоритетів для нас цього року.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо ми заговорили про перспективи відновлення справедливості, то багато хто або не знає, або якщо знає, то нарікає на заочні розслідування, in absentia, що у воєнних злочинах більшість підозрюваних фізично недоступні для правосуддя і їхня участь у процедурах цим ускладнена, а виконання вироку тим паче. У чому полягає комунікаційна стратегія прокуратури, як пояснювати в довгій перспективі, яким чином урешті буде відновлено справедливість, а винні будуть покарані за воєнні злочини? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, у більшості випадків наші розслідування здійснюються за заочною процедурою, коли ми не маємо підозрюваних осіб. Водночас у нас є доступ до доказової бази, яку ми не маємо права втрачати, тому необхідні слідчі дії здійснюються відразу. В ідеалі, звісно, мати доступ до місця вчинення злочину. Тому, \u003cstrong\u003eколи ми отримали доступ до Київської області, до звільнених територій Харківської, Херсонської областей, то як якість розслідувань, так і кількість виявлених злочинів автоматично зросла, бо слідчі, прокурори отримали безпосередній доступ до місця вчинення злочину, можливість працювати з потерпілими та свідками.\u003c/strong\u003e Це дозволило якісно документувати воєнні злочини, зокрема ідентифікувати людей, які можуть бути причетні до їх вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо злочини вчиняються на зараз окупованих територіях, до яких ми не маємо доступу, то все одно існують методи, як збирати докази дистанційно. Мова йде і про аналіз даних з відкритих джерел, даних розвідки, даних міжнародних партнерів, використання інших джерел, які допомагають зафіксувати злочин і докази його скоєння. \u003cstrong\u003eЯкщо в ході такого документування ми переконалися, що встановили особу, яка може бути причетна і є докази її вини, то законодавство дозволяє не чекати, поки ця особа потрапить у наші руки, а передавати справу в суд (in absentia). Понад те \u0026mdash; заочно ухвалювати вирок.\u003c/strong\u003e До того ж це запускає певні компенсаційні механізми для потерпілої особи, що також дуже важливо. Така заочна процедура критично важлива для самого потерпілого, який розраховує на відшкодування шкоди, тим паче зараз багато говорять про ймовірні компенсаційні механізми, які рано чи пізно запрацюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, це жодним чином не виключає реальної відповідальності засудженої особи після ухвалення судом вироку. Війна триває, і ця людина, яка вчинила злочин, сьогодні не доступна для нас, проте завтра все може змінитися. І тоді відразу виникне можливість виконати вирок, який уже ухвалив суд. Іншими словами, \u003cstrong\u003eнемає сенсу відкладати розслідування на завтра, коли ця людина потрапить до наших рук, усе може відбуватися паралельно. Головне завдання цього механізму полягає у фіксації всіх доказів, встановленні особи, а також наданні можливості запустити компенсаторні механізми для потерпілого. \u003c/strong\u003eДля цього не потрібно чекати моменту, коли ця особа буде доступна для нашого правосуддя фізично, хоча ми й сподіваємося, що він настане скоро.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Так, саме на це і сподіваємося. Що стосується розслідування в цілому. Національна система \u0026mdash; не єдина, у нас є Міжнародний кримінальний суд, у нас є універсальна юрисдикція. Є багато держав, які готові допомогти Україні в розслідуванні міжнародних злочинів і воєнних злочинів, зокрема. Як можна забезпечити баланс, хто чим більше займається і як саме відбувається співпраця. Часто можна почути, що \u0026laquo;у вас же є Міжнародний кримінальний суд, він є постійним, він розбереться, а ви, українці, маєте лише надавати інформацію\u0026raquo;. Чому це не так? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Досвід України унікальний. Він формується саме Україною, на жаль, внаслідок жахливих подій, які відбуваються просто зараз. З юридичного погляду ця ситуація унікальна, бо існує можливість відпрацювати механізми притягнення до відповідальності і покарання за міжнародні злочини, які не застосовувалися в інших країнах. У майбутньому багато хто буде вивчати наш досвід, бо міжнародні злочини вчинятимуться й надалі.\u003cstrong\u003e Ми намагаємося максимально залучити весь світ до розслідування міжнародних злочинів. Я завжди кажу нашим міжнародним партнерам\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e якщо це міжнародні злочини, то вони не просто так називаються \u0026laquo;міжнародними\u0026raquo;, це справа усього світу притягнути до відповідальності за них, не лише України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших країнах, де відбувалися воєнні злочини, притягнення до відповідальності за них відбувалося або в межах національної юрисдикції, або за допомогою різних гібридних механізмів, або окремого трибуналу чи \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e суду тощо. \u003cstrong\u003eМи ж виходимо з того, що це буде набагато складніший механізм, і головне \u0026mdash; ми зважаємо на інтереси України. Це дуже важливо зрозуміти, що саме Україна визначає, яким чином, де і кого необхідно переслідувати за вчинення злочинів. Важливо це усвідомити, бо сподівання, що хтось там колись приїде і за нас визначить, кого треба переслідувати і як, не працюють, ми одразу відмовилися від такого підходу.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд, інші країни, які хочуть переслідувати воєнних злочинців у межах універсальної юрисдикції, \u0026mdash; це все реалізація комплементарної функції, тобто доповнення нашої національної системи юстиції. Там, де ми не можемо притягнути до відповідальності, включаються вони. \u003cstrong\u003eМи розуміємо, що 99 % воєнних злочинів будуть розслідуватися і переслідуватися саме в національній юрисдикції. \u003c/strong\u003eВодночас МКС зробить свою роботу \u0026mdash; притягне до відповідальності найвище керівництво російської федерації, переслідувати яке з огляду на імунітети ми просто не можемо. У певних випадках ми в робочому порядку розмежовуємо, які керівники потрапляють на лаву підсудних МКС, а стосовно яких ми здійснюємо переслідування. З позиції суспільного сприйняття ми розуміємо, що все-таки в складних випадках, можливо, буде краще бачити вирок МКС, а не українського районного суду. Саме через те, що довіра до МКС вища і резонанс від його рішення буде набагато більшим. Тому МКС буде працювати по ширшому колу людей, аніж т. зв. \u0026laquo;трійка\u0026raquo;, що наділена імунітетом, \u0026mdash; президент, прем\u0026rsquo;єр-міністр, міністр закордонних справ. \u003cstrong\u003eМи перебуваємо в постійному контакті з МКС, узгоджуємо, хто і як буде притягнутий до відповідальності ним, а хто на національному рівні. Це необхідно для того, щоб не притягнути людину за той самий злочин у двох різних юрисдикціях. \u003c/strong\u003eЯкщо ми дізнаємося, що тією чи іншою людиною (провадженням стосовно неї) зацікавився МКС, то наше завдання не засуджувати її в Україні, а збирати докази вини, які будуть передані до МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ми розуміємо, що \u003cstrong\u003eресурси МКС дуже обмежені. На його лаві підсудних опиниться військово-політичне керівництво російської федерації. За моєю субʼєктивною оцінкою, це близько 15\u0026ndash;20 людей, навряд чи більше. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж ми ще маємо ресурси інших країн, які переслідують воєнних злочинців у межах \u003cstrong\u003eуніверсальної юрисдикції\u003c/strong\u003e. Тобто тих країн, які розпочали власне розслідування стосовно воєнних злочинів, які вчиняються тут, в Україні. Ми підтримуємо постійний контакт з ними, ще в грудні запропонували конкретний порядок співпраці. \u003cstrong\u003eМи готові вам віддавати всі матеріали кримінальних проваджень, якщо вас це зацікавить. Ми готові, щоб ваш суд у Лондоні, у Берліні, у Мадриді, у Мельбурні почав у межах своєї національної юрисдикції переслідувати росіян за воєнні злочини в Україні. І тоді ми будемо мати таке, знаєте, сузір\u0026rsquo;я судів, які працюють по всьому світу і які притягають воєнних злочинців до відповідальності. Ця модель унікальна.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо більше таких судів буде, то краще, адже це зекономлені ресурси, які можна використати на розслідування інших проваджень в Україні. При цьому весь світ демонструватиме свою реакцію на міжнародні злочини, вчинені російською федерацією. Інші країни, насамперед країна-винуватець, тобто \u003cstrong\u003eросійська федерація, побачить, що це не просто МКС, не просто національні суди чи Україна, це десятки країн по всьому світу, які починають переслідування. Таким чином, можна значно обмежити можливості пересування для росіян, зокрема поїздки, використання ресурсів інших країн, бізнес і так далі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про дуже потужний інструмент, який, з одного боку, має превентивний ефект, який дасть іншим країнам, схильним до агресії проти своїх сусідів, можливість подумати двічі, перш ніж це робити. І цей досвід, повторюсь \u0026mdash; залучення міжнародної юрисдикції, Міжнародного кримінального суду, універсальної юрисдикції і національних судів, синхронізація цього механізму між собою, \u0026mdash; справді та унікальна модель, яку можливо в Україні протестувати і запровадити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Дякую за відповіді на питання. Погоджуюся, міжнародні злочини \u0026mdash; це спільна справа і, я думаю, цей унікальний досвід України матиме неабиякі результати, створить прецедент, який ввійде в підручники міжнародного права й буде обговорюватися ще довгий час. Від імені команди JustTalk дякую вам за цю розмову, за детальні відповіді і бажаю наснаги в подальшій роботі. До побачення!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідеозапис інтерв`ю доступний для перегляду на нашому \u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\"\u003eYouTube-каналі\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":646,"url":"zlochini-proti-tvarin-pid-chas-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677501866,"date":"27.02.2023","views":4082,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Злочини проти тварин під час війни","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час війни першочергове бажання \u0026mdash; полегшити страждання людей. Інтереси довкілля відходять на другий план. Проте війна сильно впливає на природні ресурси, у тому числі тварин.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВтрати біорізноманіття відбуваються швидкими темпами через війни, часто з катастрофічними наслідками для харчового ланцюга та екологічної рівноваги. Інколи зникають цілі види (що створює ризики для екологічної безпеки). Сторони, які воюють, зазвичай не беруть до уваги несприятливі наслідки своїх дій для довкілля, екосистем і тварин перед, під час і після конфлікту. Часом вони навіть використовують хаотичні обставини війни, щоб виловлювати охоронювані види та брати участь у торгівлі дорогими продуктами тваринного походження. Приносячи мільярди доларів щороку, браконьєрство та торгівля людьми дозволяють озброєним групам зростати та зміцнювати свою владу над спірною територією. Війна в Україні не виняток: жовтень 2022 року, розпал війни, доводиться рятувати чотирьох місячних левенят і чорну пантеру від обстрілів з Києва. Яким чином вони опинилися в столиці в такий час, залишається питанням\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) донедавна здебільшого не сприяло захисту довкілля, збереженню біорізноманіття та, зокрема, тварин. За останні 20 років відбулися значні зміни, які ґрунтуються на загальних принципах забезпечення захисту під час збройного конфлікту. Помітні зрушення і в національному законодавстві, особливо в країнах, які потерпають від війни. Так, війна в Україні стала значним поштовхом для розвитку міжнародного екологічного законодавства під час воєн та інших конфліктів\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім того, наша держава брала активну участь у роботі Комітету міжнародного права ООН під час підготовки Принципів охорони навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочини проти тварин під час війни можна об\u0026rsquo;єднати в такі три групи: злочини проти домашніх тварин, злочини проти сільськогосподарських тварин (руйнування ферм, розстріл тварин)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і злочини проти диких тварин, зокрема тих, що утримуються в неволі (зоопарки, притулки тощо)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі вони створюють значну суспільну небезпеку та породжують негативні наслідки як під час війни, так і після її завершення\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХТО ТАКІ ТВАРИНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакони України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo;, \u0026laquo;Про тваринний світ\u0026raquo;, \u0026laquo;Про захист тварин від жорстокого поводження\u0026raquo;, \u0026laquo;Про Червону книгу України\u0026raquo;, \u0026laquo;Про мисливське господарство та полювання\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначають тваринний світ об'єктом правової охорони навколишнього природного середовища.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавство розрізняє тварин, диких тварин, домашніх тварин, сільськогосподарських тварин, безпритульних тварин, мисливських тварин. Передбачені такі поняття, як середовище існування тварин і шляхи міграції, які також підлягають охороні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДИКІ ТВАРИНИ \u0026mdash; ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, підлягають особливій охороні й заносяться до Червоної книги України. Охорона відбувається через встановлення відповідних обмежень і передбачення відповідальності за порушення заходів охорони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна рідкісна тварина, занесена до Червоної книги України, має вартість, яка підлягає відшкодуванню в разі її знищення. Вона визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 року № 1030 \u0026laquo;\u003cstrong\u003eПро розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вартість одного дельфіна становить 100 тис. грн. За попередніми даними, від початку повномасштабної війни мертвими знайшли 65 особин \u0026mdash; а це 6 500\u0026nbsp;000 грн збитків, завданих державі через загибель цих тварин. Зазначена сума більша за 150 тис. мінімальних зарплат, а значить можна стверджувати, що довкіллю завдана значна шкода.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНе можна недооцінювати й масштаби знищення безхребетних. Так, важливий і незамінний супутник якісних ґрунтів тетрадонтофора блакитна інколи представлена популяцією до 100 тис. особин на кілька квадратних метрів. З огляду на вартість особини 10 грн завдана шкода за час війни може налічувати мільярди гривень. Знищення популяцій видів призводить до втрати екосистем і недоотримання екосистемних послуг. \u003c/strong\u003eЗазвичай ми звертаємо увагу на тих тварин, які є видимими та помітними, проте недооцінюємо безхребетних, які відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної рівноваги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкільки шкоди заподіяно війною тваринам, потрібно обліковувати за групами \u0026mdash; домашні тварини, у тому числі безпритульні, свійські тварини та дикі тварини. Якщо з першими двома групами алгоритм визначення шкоди більш-менш зрозумілий, то з дикими тваринами такий облік ускладнений. Перш за все через відсутність моніторингу тварин і перевіреної інформації про їхні популяції, місця проживання та перебування. Розв\u0026rsquo;язанню цього питання сприятиме ухвалення закону про Смарагдову мережу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №\u0026nbsp;326 \u0026laquo;Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e не містить згадок про порядок обрахунку збитків, завданих тваринному світу. Тварини згадуються лише в розділі про збитки, заподіяні водним ресурсам. Проте Методика визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, розроблена на виконання згаданої постанови, містить порядок обрахунку шкоди, заподіяної, зокрема, і шляхом знищення тварин, проте лише тих, що належать до мисливських.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗЛОЧИНИ ПРОТИ ТВАРИН ПІД ЧАС ВІЙНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна належить до тих країн, у кримінальному кодексі яких відведено місце злочинам проти довкілля, що можуть вчинятися під час війни, екоциду й порушенню законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначна частина статей Кримінального кодексу України може стосуватися негативного впливу на тварин, особливо на місця їх проживання, пошук їжі, міграцію тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, стаття 236 Кримінального кодексу України про порушення правил екологічної безпеки охоплює діяльність щодо підриву нафтобаз, інших промислових об\u0026rsquo;єктів, що могло спричинити інші тяжкі наслідки \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзагибель великої кількості тварин.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кваліфікації злочинів проти тварин на війні можна розглядати й статтю 237 про невжиття заходів для ліквідації наслідків екологічного забруднення, особливо якщо мова йде про \u003cstrong\u003eсвідоме знищення тварин на фермах\u003c/strong\u003e. Такі дії явно створюють екологічне забруднення, а особи, які їх вчиняють, не можуть не знати про наслідки своїх дій, можуть і повинні запобігти їм. Приклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ селах Лукашівка та Іванівка неподалік Чернігова російські військові влаштовували жорстокі \u0026laquo;сафарі\u0026raquo; на свійських тварин. Місцевий фермер, який повернувся після деокупації додому, нарахував 110 вбитих корів і телят. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує стаття 239-1 \u0026mdash; незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, якщо такі дії вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, \u003cstrong\u003eмасову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу \u003c/strong\u003eабо інші тяжкі наслідки.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eУ цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України постійно звітує про площі земель, які зазнають пошкоджень через бомбардування, а разом з ґрунтами втрачається і біорізноманіття, зокрема тварин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 242 \u0026mdash; порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило загибель або захворювання людей, \u003cstrong\u003eмасову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу\u003c/strong\u003e або інші тяжкі наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, внаслідок обстрілу російськими військовими греблі Каховської ГЕС зазнав пошкодження її затворний механізм. Це вплинуло на рівень води в Каховському водосховищі та річці Дніпро, який продовжує стабільно знижуватися. Через цю екологічну ситуацію у водоймі гинуть водні біоресурси, що може призвести до зриву нересту навесні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відкрите кримінальне провадження.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаття 245\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u0026mdash; знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо такі дії спричинили \u003cstrong\u003eмасову загибель тварин\u003c/strong\u003e або інші тяжкі наслідки. Саме такі негативні наслідки війни для степових тварин найчастіше описують екологи. Популяції деяких рідкісних тварин налічують усього 100 особин і мають дуже локалізовані місця перебування, що особливо загострює питання збереження таких видів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 299 \u0026mdash; \u003cstrong\u003eжорстоке поводження з тваринами\u003c/strong\u003e. Ця стаття застосовується до домашніх і свійських тварин і не розповсюджується на дії Міністерства оборони України (незважаючи на використання тварин при розмінуванні або пошуках небезпечних речовин, наприклад, хоча ця діяльність може завдавати тваринам страждань), оскільки спеціальний закон не поширюється на нього та інші органи правопорядку, відповідно її важко застосувати й до країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує стаття 441 розділу \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026mdash; \u003cstrong\u003eекоцид\u003c/strong\u003e. Ідеться про масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу\u003cstrong\u003e. Для кваліфікації за цією статтею необхідно визначити, що таке масове знищення тваринного світу або дії, які можуть викликати екологічну катастрофу. \u003c/strong\u003eВажливо зібрати докази про масове знищення тваринного світу та встановити причинно-наслідкові зв\u0026rsquo;язки у виникненні екологічної катастрофи.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Кодексу цивільного захисту катастрофа \u0026mdash; це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків і є надзвичайною ситуацією.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає надзвичайні ситуації воєнного характеру, які полягають у порушенні нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи на ній або на водному об'єкті, спричиненому застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У цьому класифікаторі надзвичайні ситуації воєнного характеру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Критерії, за якими відносять надзвичайну ситуацію до державного характеру: поширення на територію інших держав або поширення з території інших держав; поширення на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя); для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості регіонів; збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; яка пов\u0026rsquo;язана з установленням карантину на всій території (відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"photo\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-02-06_10-19-08_0.jpg\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003cem\u003eАвторка фото: \u003cstrong\u003eЯрослава Калашнік\u003c/strong\u003e. 23.03.2022, село Озера, Бистриця, траса на Гостомель\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міжнародному рівні екоцид розуміється як \u0026laquo;порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із великими, довгостроковими та серйозними наслідками\u0026raquo;. Він передбачений Конвенцією ООН про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 року та \u0026Iota;\u0026nbsp;Додатковим протоколом до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ухваленим у 1977 році. Право карати за цей злочин має Міжнародний кримінальний суд (МКС), який з 2002 року розглядає чотири міжнародні злочини \u0026mdash; геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 8 (частина 2, пункт b, підпункт iv) Римського статуту, на якому базується МКС, визначає, що \u0026laquo;умисне вчинення нападу, коли відомо, що напад стане причиною великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно несумісна з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою\u0026raquo;, є воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна підписала Римський статут у 2000 році, хоча досі його не ратифікувала. Це мало б стати для нас перешкодою для звернення до МКС, але Римський статут передбачає, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це заяву. Наприклад, Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань за заявами Міністерства закордонних справ \u0026mdash; 2014 року щодо справ Майдану і 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Також у МКС є відкрите провадження щодо воєнних злочинів в Україні, починаючи з листопада 2013 року\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Створено спеціальний портал для України, через який кожен може подати інформацію про злочини\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З березня триває робота міжнародного прокурора, яку підтримали понад 40 країн-учасників Римського статуту, він досліджує та розглядає всі воєнні злочини, у тому числі злочини проти тварин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвіт Програми ООН з навколишнього середовища за 2009 рік започаткував процес розробки Принципів захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомісія міжнародного права ООН, працюючи над PERAC, брала до уваги методичні рекомендації з охорони довкілля під час військових конфліктів, розроблені Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Також вона скористалася напрацюваннями Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) \u0026laquo;Захист навколишнього середовища у зв'язку зі збройним конфліктом\u0026raquo;, який закликав:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗапобігати торгівлі дикими тваринами та дбати про охорону навколишнього середовища під час миротворчих операцій ООН, якщо це доречно.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВизнавати важливість захисту навколишнього середовища до, під час і після збройних конфліктів для захисту біорізноманіття та зміцнення миру та безпеки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГрупу спеціалістів Всесвітньої комісії з екологічного права (WCEL) з питань миру, безпеки та конфліктів \u0026mdash; розробити типове законодавство та/або принципи відповідно до роботи, проведеної Комісією міжнародного права ООН, і, де це необхідно, допомогти державам-членам захистити середовище в умовах збройного конфлікту, а саме \u0026mdash; адекватно та належним чином оберігати екосистеми й запобігати втраті біорізноманіття.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроводити наукові дослідження для покращення розуміння впливу збройних конфліктів на навколишнє середовище та ширші соціально-екологічні системи\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи PERAC \u0026mdash; це величезний крок уперед для законодавчої бази, а також свідчення зростання міжнародного занепокоєння тим, як війни впливають на довкілля. Це мінімальні стандарти екологічної поведінки для військових, а також низки недержавних суб\u0026rsquo;єктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті варто згадати статтю 438 Кримінального кодексу України \u0026mdash; порушення законів та звичаїв війни, зокрема застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна є учасником великої кількості міжнародних угод, робочих органів ООН, зокрема тих, що опікуються збереженням довкілля та особливо тварин під час воєнних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e до воєнних злочинів належить умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні акти, які ратифікувала Україна та яких потрібно дотримуватися під час війни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПротокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 року (Протокол II з поправками, внесеними 3 травня 1996 року), до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні пошкодження або мають невибіркову дію\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема це стосується і завдання шкоди тваринам.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКодекс поведінки стосовно військово-політичних аспектів безпеки\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; держави-учасниці зобов'язуються співпрацювати, у тому числі шляхом створення здорових економічних й екологічних умов, з метою протидії зростанню напруженості, здатної призвести до конфлікту. До джерел такої напруженості відносять порушення прав людини й основоположних свобод, а також інших зобов'язань у сфері людського виміру; миру і безпеці також загрожують прояви агресивного націоналізму, расизму, шовінізму, ксенофобії й антисемітизму.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до статті 35 заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу. Відповідно до статті 55 при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю або виживанню населення. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яка встановлює загальні правила охорони природи під час війни.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДекларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до принципу 24 війна неминуче здійснює руйнівну дію на процес стійкого розвитку, тому держави мають поважати міжнародне право, що забезпечує захист навколишнього середовища під час воєнних конфліктів, і співпрацювати за потреби задля його подальшого розвитку.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, міжнародне екологічне право розглядає тварин під час війни як частину природи, збереження якої пріоритетне над воєнними діями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC) 2022 року\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, розроблені Комісією міжнародного права ООН, оберігають не просто самих тварин, а місця їх проживання \u0026mdash; природоохоронні території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, до таких принципів належить обов\u0026rsquo;язок держав вживати ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для посилення захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами. Також принципи передбачають відповідальність держави: міжнародно-протиправне діяння держави щодо збройного конфлікту, яке завдає шкоди навколишньому середовищу, тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави, яка зобов\u0026rsquo;язана здійснити повне відшкодування такої шкоди. Принципи забороняють використання методів і засобів ведення війни, які мають на меті або, як очікується, завдадуть широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди навколишньому середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринцип 19 накладає на державу-окупанта спеціальні зобов\u0026rsquo;язання: поважати та захищати навколишнє середовище окупованої території відповідно до застосовного міжнародного права та брати до уваги екологічні міркування під час управління такою територією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, злочини проти тварин під час війни, особливо злочини проти диких тварин, потребують співпраці та взаємодії з великою кількістю організацій, що сприятиме збору доказової бази, з\u0026rsquo;ясуванню всіх обставин справи, визначенню наслідків, які включатимуть і потенційні заходи з відновлення популяції, і дозволятиме контролювати стан справ з незаконною торгівлею особливо цінними видами під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eМатеріал став можливий завдяки проєкту \u0026laquo;SWiPE \u0026mdash; Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі\u0026raquo;, що в Україні впроваджується через Громадську спілку Фонд охорони природи України \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eWWF\u003c/em\u003e\u003cem\u003e-Україна\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=NrBohdQedyg\u0026amp;feature=youtu.be\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=NrBohdQedyg\u0026amp;feature=youtu.be\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2023/environmental-accountability-justice-and-reconstruction-russian-war-ukraine\"\u003ehttps://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2023/environmental-accountability-justice-and-reconstruction-russian-war-ukraine\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tsn.ua/ato/yidyat-sobak-i-skidayut-bombi-na-zooparki-yak-rosiyski-viyskovi-neschadno-znuschayutsya-z-tvarin-video-18-2028571.html\"\u003ehttps://tsn.ua/ato/yidyat-sobak-i-skidayut-bombi-na-zooparki-yak-rosiyski-viyskovi-neschadno-znuschayutsya-z-tvarin-video-18-2028571.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Загроза знищення Фельдман парку: \u003ca href=\"https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chotirilapih-bizhenciv-z-harkova-prihistila-vsya-k/\"\u003ehttps://ukurier.gov.ua/uk/articles/chotirilapih-bizhenciv-z-harkova-prihistila-vsya-k/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/extra/mwu5sxghvc/ukraine_war_damaged_nature\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/extra/mwu5sxghvc/ukraine_war_damaged_nature\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://akzent.zp.ua/masova-zagibel-ribi-v-richtsi-dnipro-u-zaporizkij-oblprokuraturi-nazvali-prichini-video/\"\u003ehttps://akzent.zp.ua/masova-zagibel-ribi-v-richtsi-dnipro-u-zaporizkij-oblprokuraturi-nazvali-prichini-video/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/ukraine\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/ukraine\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://otppathway.icc-cpi.int/index.html\"\u003ehttps://otppathway.icc-cpi.int/index.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.iucncongress2020.org/motion/052\"\u003ehttps://www.iucncongress2020.org/motion/052\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_310#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_310#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_116#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_116#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_266#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_266#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Неофіційний переклад українською мовою.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":645,"url":"predyavlennya-svidku-dokaziv-pid-chas-dopitu-v-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677147316,"date":"23.02.2023","views":6080,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dopit.jpg","mini_image":null,"name":"Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча КПК України прямо не передбачає можливість\u003cem\u003e \u003c/em\u003eпред\u0026rsquo;явлення свідку документів, звуко- і відеозаписів та речових доказів під час допиту, іноді така потреба виникає. Вона пояснюється тим, що показання свідків \u0026mdash; це доказ, що ґрунтується на особистому сприйнятті певної події чи факту. Тож іноді свідку, щоб краще пригадати цю подію чи факт, треба знову побачити певну річ, зокрема документ.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ цій статті розглянемо, що слід ураховувати суду й учасникам кримінального провадження у випадку, коли така потреба виникає (або потенційно може виникнути).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКОНСТРУКЦІЯ НОРМ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВідповідно до ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КПК учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів та документів свідкам, експертам, спеціалістам. За ч. 14. ст. 352 КПК під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНорми сконструйовані так, ніби такі запитання можуть ставитися саме при дослідженні документів або речових доказів. Однак на практиці запитання свідку в суді можна поставити лише при його допиті \u0026mdash; це стосується й запитань про речові докази й документи, тому ці правила застосовуються як складова процедури допиту свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме ж розміщення норм (у статтях КПК про дослідження речових доказів і документів) вказує на те, що при постановці відповідних питань свідкам ці докази можуть (або й мають) бути продемонстровані свідкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВРАХУВАННЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОРЯДКУ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені питання впливають на порядок дослідження доказів. Як правило, доцільно визначати такий порядок, щоб допит свідків обох сторін і потерпілих проводився після дослідження судом документів і речових доказів (як сторони обвинувачення, так і сторони захисту). Навіть якщо сторони не клопотатимуть про пред\u0026rsquo;явлення свідку доказів, при допиті питання про докази можуть виникнути, і суду під час допиту краще розуміти, про що йде мова. Тож коли сторони ставлять питання про допит свідка або свідків до дослідження речових доказів і документів, доцільно з\u0026rsquo;ясувати, чи планують вони ставити запитання свідкам про речові докази або документи. Якщо так, то відповідним чином варто визначити або змінити порядок дослідження доказів. Якщо учасники не планують ставити такі питання свідкам, свідків і потерпілих можна допитати й до дослідження речових доказів і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК ЦЕ СПЛАНУВАТИ СТОРОНАМ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМайбутня потреба поставити свідку або потерпілому запитання про речові докази й документи має враховуватися при плануванні надання доказів кожною стороною. Щоб спланувати це, необхідно брати до уваги час, який минув з моменту події (особливості людської пам\u0026rsquo;яті), та особливості фактів, які повинен підтвердити чи спростувати свідок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ літературі про допит неповнолітніх свідків вказано, що наступним після складання переліку запитань серед завдань підготовки до допиту таких свідків має бути визначення тих доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які доцільно використати під час допиту, зокрема щоб допомогти дитині пригадати забуті факти, візуально посилити поставлене запитання чи надану на нього відповідь\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. На нашу думку, сторони повинні мати це на увазі при плануванні допиту всіх свідків, а не лише неповнолітніх. Щоправда, зловживати цим під час допиту теж не варто, оскільки допит \u0026mdash; це саме показання про факти, а не дослідження документів або речових доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯКЩО ДОКАЗ НЕ ДОСЛІДЖУВАВСЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТрапляються випадки, коли сторони ставлять питання свідкові, які стосуються доказів, ще не досліджених судом. Зрозуміло, що в такому випадку про пред\u0026rsquo;явлення свідку доказів не йдеться. Якщо ж трапиться, що такого доказу надалі сторонами так і не буде надано, то оцінка показань у цій частині буде схожою на оцінку показань з чужих слів. У правилах надання доказів у кримінальному процесі України немає правила про best evidence\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, тому така ситуація цілком реальна. Саме тому одним з процесуальних підходів до таких запитань є зняття їх головуючим як неналежних (адже, нагадаємо, що норми про право ставити запитання про докази є частиною порядку дослідження документів і речових доказів, а не частиною процедури допиту свідків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча постановка свідкові запитань про докази, які ще не досліджені, може не видаватися серйозним порушенням процедури, усе ж варто уникати подібних випадків, адже це може порушити питання про повторний виклик свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо учасники планують ставити запитання свідкам про речові докази та документи, які необхідно пред\u0026rsquo;явити свідку, варто повідомити про це секретаря судового засідання або судового розпорядника перед судовим засіданням, у якому заплановано допитати відповідного свідка. Бажано завчасно вказати на том й аркуш судової справи, де зберігається документ, назву файлу відео- чи аудіозапису, його місце зберігання та таймінг або речовий доказ, який необхідно продемонструвати свідкові. Це потрібно зробити, щоб зайвий раз не втрачати час. Наприклад, речові докази треба завчасно приготувати, попередньо отримавши з відповідного місця зберігання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНадалі при пред\u0026rsquo;явленні свідкові речового доказу або документа в ході допиту під час засідання варто зазначати вголос номер сторінки й тому судової справи, назву й таймінг файлу, найменування документа або речового доказу, що пред\u0026rsquo;являється свідкові і про який йому ставляться запитання. Ці реквізити вказуватимуться в журналі судового засідання й будуть корисними сторонам і суду для подальшої роботи зі справою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРО ПОВТОРНИЙ ВИКЛИК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відміну від професійних юристів, для інших громадян виклик до суду може створити труднощі або навіть проблеми, пов\u0026rsquo;язані з відривом від звичних занять. Тому як суд, так і сторони повинні особливо уважно ставитися до ситуацій, що потребуватимуть повторного виклику свідка. До них належать і випадки, коли учасники судового провадження під час допиту свідка не поставили йому запитання, які вони цілком мали можливість поставити (адже всі докази були відкриті сторонам у порядку ст. 290 КПК). Тому суди не схильні повторно викликати свідків, це швидше виняток, який допускають тоді, коли в наступних доказах, досліджених після допиту свідка виявлені суттєві розбіжності з показаннями свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому якщо суд уже має докази, учасникам судового провадження належить ставити питання свідку про речові докази й документи саме під час допиту, не вдаючись у майбутньому до його повторного виклику. Якщо ж один з учасників заявляє клопотання про виклик свідка і цей або інший учасник має намір поставити цьому свідку питання про речовий доказ або документ, який ще не досліджений судом, учаснику варто повідомити про цей намір суд, ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Наприклад, якщо є потреба поставити свідку, допит якого планується незабаром, питання про речові докази або документи, варто повідомити про це суд та ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Після зміни порядку надати такий документ або речовий доказ суду, а потім перейти до допиту свідка. Це може бути потрібно обговорити навіть у випадку, коли свідок уже прибув до суду (для розгляду питання про зміну порядку дослідження доказів можливо знадобиться видалити свідка із зали).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо сторона має намір поставити свідкові запитання про речовий доказ як документ, доцільно повідомити про це секретаря судового засідання, розпорядника або суд безпосередньо перед допитом, щоб підготувати документи або речі. Якщо є ймовірність допиту свідка за допомогою відеоконференції, слід завчасно обговорити це перед судом, якщо це дуже важливий доказ (наприклад, єдиний очевидець), суд може ухвалити рішення про необхідність допиту свідка саме в суді (без відеоконференції) для пред\u0026rsquo;явлення відповідних документів і речей. Хоча в умовах пандемії COVID-19 і подальшої повномасштабної війни суди більше схильні задовольняти клопотання про відеоконференцію\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРЕД\u0026rsquo;ЯВЛЕННЯ ДОКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання може виникнути в разі, якщо допит свідка відбувається за допомогою відеоконференції. Якщо йдеться про документ, то він може бути відсканований судом із судової справи (або вже наявний у ній в електронній формі) і продемонстрований свідкові за допомогою системи відеоконференцзв\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналогічним чином, як правило, може бути продемонстровано звуко- та відеозаписи (хоча в окремих випадках це вимагає спеціального програмного забезпечення, тому може потребувати залучення спеціаліста для участі в дослідженні; оскільки ці докази вже мають бути в розпорядженні суду, то суду, як правило, відомо, чи їх можна відтворити на техніці й програмному забезпеченні суду, чи потрібно залучати спеціаліста). Це вказує на необхідність завчасного повідомлення суду про потребу пред\u0026rsquo;явлення свідкові доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА от якщо йдеться про запитання про речовий доказ, як правило, з наявними технічними засобами в режимі відеоконференції це зробити неможливо, тож може виникнути потреба забезпечення прибуття свідка саме до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБільшість документів можна пред\u0026rsquo;явити свідку за допомогою відеоконференції. Це стосується і відео-, звукозаписів. Речі, як правило, не можна пред\u0026rsquo;явити в такий спосіб. Але наголосимо ще раз, що в КПК йдеться не про пред\u0026rsquo;явлення, а про можливість поставити свідкові запитання про речі й документи. У такому випадку суду слід переконатися, що свідок розуміє, про яку річ або який документ ідеться, цього достатньо. Таке розуміння може бути досягнуто шляхом демонстрації відсканованого судом документа за допомогою відеоконференції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРО ПРИНЦИП БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПостановка свідку питань про документ з демонстрацією його електронного примірника чи відсканованої копії не порушує принцип безпосередності. Він полягає в безпосередньому сприйнятті судом показань і безпосередньому дослідженні судом документа. Цей документ має бути доступний для ознайомлення сторін, яким надана можливість вказати суду на певні особливості документа. Сторони повинні мати можливість почути показання свідка в суді, поставити йому необхідні питання в ході прямого чи перехресного допиту. Право поставити свідкові питання про документ також ураховує принцип безпосередності дослідження, а не суперечить йому, адже суд безпосередньо почує відповіді свідка на поставлені йому питання про документ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНА ЗАВЕРШЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприкінці звернемо увагу на такі важливі аспекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри допиті свідків і потерпілих можливість поставити запитання про речові докази й документи може бути важливим елементом доведення позиції сторони по справі або спростування позиції протилежної сторони. Суд зобов\u0026rsquo;язаний забезпечити можливість здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав\u0026nbsp;на засадах рівності та змагальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас демонстрація свідкові речового доказу або документа не є обов\u0026rsquo;язковою процесуальною дією. На неї цілком поширюються правила обов\u0026rsquo;язку суду контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу (ч. 3 ст. 352 КПК), та обов\u0026rsquo;язку головуючого усувати із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч.\u0026nbsp;1 ст. 321 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво ставити запитання про речові докази або документи необов\u0026rsquo;язково передбачає демонстрацію цього доказу. Якщо зрозуміло, що свідок знає, про що йдеться, то запитання може бути поставлено й без демонстрації доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 359 КПК, що регулює порядок дослідження судом звуко- і відеозаписів, не передбачає постановку питань свідкові про них. На практиці ці дії можуть проводитися за аналогією до дослідження документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Судовий допит. Науково-практичний посібник. За ред. Туркота М. С. К., 2020. С. 170.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Best evidence (з англ. \u0026laquo;найкращий доказ\u0026raquo;) \u0026mdash; правило надання доказів, притаманне американському праву, коли сторона хоче підтвердити зміст, наприклад, документа, то має надати цей документ, а не показання щодо нього тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174\u0026ndash;178. URL: \u003ca href=\"http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\"\u003ehttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dopit.jpg","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":525,"name":"свідок"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":644,"url":"pro-stvorennya-v-ukraini-vischogo-spetsializovanogo-voennogo-sudu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676901164,"date":"20.02.2023","views":1774,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.jpg","mini_image":null,"name":"Про створення в Україні Вищого спеціалізованого воєнного суду","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинає рік від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна змусила громадян України вчитися жити в нових умовах, а органи влади \u0026mdash; швидко реагувати на події новітньої української історії, розв\u0026rsquo;язувати нові завдання та будувати державну політику з урахуванням воєнних реалій.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезпрецедентні виклики постали й перед українським правосуддям \u0026mdash; від організаційних питань роботи судів і до численних змін, внесених до національного законодавства, та нових категорій цивільно-правових спорів і кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема війни домінує в кримінальній юстиції. Від початку повномасштабної війни українські органи правопорядку зафіксували велику кількість злочинів проти миру та безпеки людства, порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа території України могли бути вчинені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства, каліцтва, тортури мирного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозграбування національних цінностей і привласнення майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заборонених методів і засобів ведення війни: віроломство, використання забороненої зброї (задушливого або отруйного газу, бактеріологічної, токсичної або хімічної зброї, протипіхотних мін, іншої зброї невибіркової дії) тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eракетні атаки незахищених мирних міст і цивільної інфраструктури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочини сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік не є вичерпним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦИФРИ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними офіційного сайту Офісу Генерального прокурора, станом на 7 лютого 2023 року за час повномасштабного вторгнення РФ зареєстровано \u003cstrong\u003e68\u0026nbsp;321\u003c/strong\u003e злочин агресії та воєнний злочин, у тому числі \u003cstrong\u003e66\u0026nbsp;296\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), \u003cstrong\u003e66\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 437 КК України (планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни), \u003cstrong\u003e44 \u003c/strong\u003eзлочини за статтею 436 КК України (пропаганда війни),\u0026nbsp;а також \u003cstrong\u003e1\u0026nbsp;915\u003c/strong\u003e інших злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ системі органів прокуратури створено спеціальний Департамент протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, \u0026mdash; так званий \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, вимальовується картина з трьох взаємопов\u0026rsquo;язаних елементів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдесятки тисяч зареєстрованих і розслідуваних кримінальних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальний \u0026laquo;департамент війни\u0026raquo; в структурі органів прокуратури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність спеціалізації суддів для розгляду справ цієї категорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що така спеціалізація потрібна, і її необхідно запровадити шляхом створення окремих спеціалізованих палат у системі судів загальної юрисдикції або окремого спеціалізованого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, доцільно створити саме окремий суд \u0026mdash; Вищий спеціалізований воєнний суд (далі \u0026mdash; ВСВС).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведу аргументи на підтримку цієї думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕВАГИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідність запровадження спеціалізації суддів на злочинах, вчинених у зв\u0026rsquo;язку з війною, \u0026mdash; це вимога часу, зумовлена складністю та суспільною важливістю такої категорії справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціалізовані суди існують в усіх країнах Європи й мають низку переваг, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвисока професійна компетентність суддів, які спеціалізуються в певній галузі права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпослідовність судової практики і формування правової визначеності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eефективність й оперативність розгляду справ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвищі можливості забезпечення безпекових заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі категорії справ Розділу XX КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo; нові та непрості для українських суддів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо, наприклад, статтю 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;. Ця стаття в тому числі передбачає відповідальність за \u0026laquo;застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;. Тобто стаття відсильна й спрямовує нас до міжнародних договорів \u0026mdash; Гаазьких конвенцій, Женевських конвенцій, додаткових протоколів до них, інших міжнародних конвенцій (Конвенція про касетні боєприпаси, Конвенція про заборону протипіхотних мін тощо). Це величезний масив документів, який необхідно не просто прочитати, а й зрозуміти, на яких загальних принципах базується міжнародне гуманітарне право, як його норми і принципи застосовуються до конкретних обставин і ситуацій. Доцільно вивчити вироки міжнародних трибуналів \u0026mdash; щодо Югославії та Руанди, Міжнародного кримінального суду, а також рішення Європейського суду з прав людини про застосування Конвенції про права людини і основоположні свободи під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛише маючи певний обсяг знань і навичок з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та права прав людини, суддя зможе зрозуміти обставини справи й ухвалити оптимальне судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя спеціалізованого воєнного суду матиме відповідну компетенцію, постійно розвиватиметься і підвищуватиме кваліфікацію саме в цій складній галузі права. А суддівський корпус загалом працюватиме в напрямі сталості національної судової практики та правової визначеності, що набагато легше зробити в межах однієї судової установи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисока професійна компетентність суддів спеціалізованого суду сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ. З огляду на суспільний запит на справедливість цей чинник дуже важливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нарешті, щодо питання безпеки. Усі справи цієї категорії будуть резонансні. Важливо розуміти, що кримінальний закон поширюється на обидві сторони збройного конфлікту і на лаві підсудних можуть опинитися комбатанти української сторони, якщо вони порушили закони і звичаї війни. У такому випадку існує висока ймовірність тиску на суддю, який розглядатиме справу. Суд спроможний розглянути таку справу незалежно й безсторонньо лише в тому випадку, якщо вдасться забезпечити порядок у залі суду, а також безпеку учасників судового засідання і головуючого судді. У межах окремого ВСВС організувати ефективні безпекові заходи простіше порівняно з можливостями звичайного районного суду загальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, створення в Україні ВСВС \u0026mdash; це навіть не про зручність або покращення теперішньої ситуації, а історичну необхідність і вимоги сьогодення.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;НЕПРОФЕСІЙНІ\u0026raquo; СУДДІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонсультативна рада європейських суддів у своєму висновку № 15 (2012) про спеціалізацію суддів (п. 43) зазначає про поширену практику залучення фахівців не юристів як суддів спеціалізованих судів або трибуналів, якщо, наприклад, вони мають особливі знання, які відповідають спеціалізації суду або трибуналу. Причому ідеться про різноманітні варіанти такого залучення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгаданий висновок наштовхує на думку про доцільність залучення до розгляду справ про воєнні злочини осіб, спеціалістів військової справи, які мають бойовий досвід.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, у такий спосіб суспільство залучається до здійснення правосуддя у важливій категорії справ.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, висновки спеціалістів допоможуть правильно оцінити конкретну ситуацію, розібратися у фактичних обставинах справи та ухвалити справедливе рішення. Специфіка справ цієї категорії вимагає комплексного розуміння війни як соціально-політичного явища.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, дії особи, яку обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни, необхідно оцінювати через призму принципів міжнародного гуманітарного права:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвійськової необхідності (Чи була необхідність знищення певної цілі для отримання військової переваги?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозрізнення (Чи належить певний об\u0026rsquo;єкт до цивільних об\u0026rsquo;єктів або він є законною військовою ціллю?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропорційності (Яке співвідношення отриманої військової переваги і спричиненої шкоди?) тощо.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофесійні судді можуть зазнати певних труднощів, відповідаючи на ці питання, оскільки вони \u0026mdash; цивільні особи і не мають спеціальних навичок і знань про особливості ведення збройної боротьби.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, залучення таких спеціалістів підвищить авторитет суду й довіру до ухвалених відповідним складом суду судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА, ЮРИСДИКЦІЯ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні існує позитивний приклад створення окремого спеціалізованого суду, який успішно розпочав свою роботу у 2019 році. Ідеться про Вищий антикорупційний суд та його апеляційну палату. Новітні підходи, застосовані до формування суддівського корпусу, апарату суду та організації його діяльності, на мій погляд, вдалі. Таким чином, механізм створення нової судової установи з відповідною спеціалізацією в нашій країні вже відпрацьований, перевірений і може використовуватися в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо повноважень ВСВС доцільно віднести здійснення правосуддя в першій та апеляційній інстанції щодо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XX КК України (проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XIX КК України (проти встановленого порядку несення військової служби);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eздійснення судового контролю щодо дотримання прав військовополонених, у тому числі пов\u0026rsquo;язаних з обміном військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстягнення російських активів та відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на спеціалізацію суду вважаю доцільним віднести до його юрисдикції не тільки воєнні злочини, а й військові, а також створити дві окремі палати \u0026mdash; воєнну та військову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСПЕЦІАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ AD HOC\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозиція створити в Україні ВСВС жодним чином не конкурує з процесом створення спеціального міжнародного трибуналу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавпаки, вбачається перспектива ефективної співпраці між двома судовими установами, зокрема щодо направлення судових доручень, запитів, інших заходів і дій, спрямованих на досягнення результату.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, забезпечення ефективної роботи національних органів правосуддя, оперативне притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів під час війни, матиме позитивне значення для авторитету нашої країни як суверенної демократичної держави з розвинутою системою державних інституцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи повинні мати свій голос і представляти свою національну позицію на міжнародній арені, а не лише розраховувати на юридичну оцінку міжнародної судової установи щодо подій, які відбулися на нашій території. Це питання поваги до нашої держави, нашої суб\u0026rsquo;єктності на міжнародному рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНА ЗАВЕРШЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХочу згадати про двох видатних юристів \u0026mdash; представників Львівської школи права Рафала Лемкіна й Герша Лаутерпахта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛемкін і Лаутерпахт вивчали право у Львівському національному університеті імені Івана Франка (тоді \u0026mdash; Львівському університеті Яна Казимира) і надалі зробити справді вагомий внесок у міжнародне правосуддя та відновлення справедливості після Другої світової війни, а саме притягнення до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, Рафал Лемкін \u0026mdash; автор концепції і самого терміну \u0026laquo;геноцид\u0026raquo;, а завдяки Гершу Лаутерпахту в статуті Нюрнберзького міжнародного суду з\u0026rsquo;явився термін \u0026laquo;злочини проти людства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ми маємо свою власну історичну спадщину в царині міжнародного кримінального права. Оскільки саме Україна сьогодні героїчно стримує збройну агресію в центрі Європи, вважаю, що створення в Україні ВСВС логічне й закономірне.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":643,"url":"stvorennya-vijskovih-sudiv-u-konteksti-posilennya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-zakon--2839-ix","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676552911,"date":"16.02.2023","views":1495,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-kostyuk.jpg","mini_image":null,"name":"Створення військових судів у контексті посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців (Закон № 2839-IX)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ грудні 2022 року широкого суспільного резонансу набув законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) щодо посилення відповідальності за найпоширеніші військові злочини, який публічно підтримав Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. Наприкінці січня 2023 року згадані зміни набули чинності, і незабаром суди почнуть розглядати справи щодо військовослужбовців за новими \u0026laquo;жорсткими\u0026raquo; правилами призначення покарань.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті саме час нагадати, що питання створення військових судів в Україні далі окремих дискусій не зайшло. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року не стало підставою для відродження військового правосуддя. Кримінальні справи щодо військових злочинів наразі розглядають загальні суди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОРОТКА ІСТОРІЯ ВІЙСЬКОВИХ СУДІВ В УКРАЇНІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистема військових судів існувала на території України ще за часів Запорізької Січі, перебування українських територій у складі Російської та Австро-Угорської імперій, у час відродження української державності на початку ХХ століття, а також у період СРСР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля проголошення незалежності України систему військових судів складали військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів. У складі Верховного Суду України діяла військова колегія. Повноваження цих судів розповсюджувалися на справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями. Судді військових судів перебували на військовій службі й мали військове звання офіцерського складу. 14 вересня 2010 року указом Президента України військові суди було ліквідовано через значне скорочення кількості справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку у 2014 році антитерористичної операції на сході України кількість військових злочинів закономірно зросла, а тому питання створення військових судів актуалізувалося. У парламенті було зареєстровано декілька законопроєктів, однак їх не підтримали. Повномасштабне вторгнення РФ змусило повернутися до обговорення питань військового судочинства, але результатів це поки не дало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОСИЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e27 січня 2023 року набрав чинності Закон України № 2839-IX, яким внесено такі зміни до КК:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗаборонено призначати судом більш м'яке покарання, ніж передбачено законом на підставі ч. 1 ст. 69 КК, за такі військові злочини: невиконання наказу (ст. 403 КК), погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК), дезертирство (ст. 408 КК), самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (ст. 429 КК), вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗаборонено звільняти судом від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК за аналогічні військові злочини (ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПосилено покарання за невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ч. 3 ст. 403 КК), \u0026mdash; позбавлення волі строком від 5 до 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗмінено диспозицію ч. 5 ст. 407 КК, так зване \u0026laquo;самовільне залишення частини\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо означатимуть ці зміни на практиці? \u003cstrong\u003eВ Україні зросте кількість вироків військовослужбовцям з реальним строком позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, до набрання чинності Законом № 2839-IX, якщо військовослужбовець самовільно покинув військову частину в умовах воєнного стану і це було доведено під час судового розгляду, то він за наявності пом\u0026rsquo;якшувальних та інших обставин міг розраховувати на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпризначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж позбавлення волі від 5 років (наприклад, арешт на декілька місяців, штраф);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзвільнення від відбування покарання зі встановленням іспитового строку до 3 років, як кажуть у народі, \u0026laquo;умовний термін\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля набрання чинності змінами в багатьох справах суд буде змушений у випадку доведення винуватості призначити військовослужбовцю реальний термін позбавлення волі від 5 до 8/10/12 років залежно від вчиненого злочину за ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе один, на мою думку, наслідок законодавчого посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзбільшення кількості угод про визнання винуватості.\u003c/strong\u003e Частина 2 ст. 75 КК встановлює, що суд ухвалює рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше ніж 5 років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон № 2839-IX забороняє застосування судами звільнення від відбування покарання з випробуванням за деякі військові злочини на підставі ч. 1 ст. 75 КК. Проте опція звільнення від відбування покарання з випробуванням залишається через ч. 2 ст.\u0026nbsp;75 КК, коли укладена угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим військовослужбовцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід одразу зауважити про дискусію щодо можливості застосування ч. 2 ст. 75 КК при існуванні винятків за ч. 1 ст. 75 КК (за аналогією з корупційними кримінальними правопорушеннями). Станом на сьогодні суди дотримуються позиції про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження відповідної угоди з прокурором щодо корупційних кримінальних правопорушень. Швидше за все такий самий підхід буде і щодо військових злочинів за ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерспектива отримати реальне покарання у вигляді позбавлення може відбити в особи бажання захищатися в суді. У цьому контексті угода з прокурором про визнання винуватості з \u0026laquo;умовним терміном\u0026raquo; може сприйматися як швидкий і гарантований варіант закінчити кримінальне переслідування. Своєю чергою прокурори можуть зловживати ситуацією з посиленням кримінальної відповідальності та змушувати військових визнавати свою вину, підписувати угоду під ризиком серйозного покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧОМУ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ № 2839-IX СЛІД ЗАДУМАТИСЯ ПРО ВІЙСЬКОВІ СУДИ? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні кримінальні справи щодо військових злочинів розглядаються загальними судами. Тобто в цих справах вироки виносять судді, які в той самий час розглядають переважно цивільні справи, кримінальні справи щодо найпоширеніших злочинів (крадіжка, шахрайство, завдання тілесних ушкоджень тощо), справи про адміністративні правопорушення. Переважна частина таких суддів ніколи не мала стосунку до військової справи, не проходила військову службу та не обізнана з особливостями виконання військового обов\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас розгляд справ щодо військовослужбовців вимагає знань спеціального військового законодавства, статутів ЗСУ, розуміння особливостей виконання бойових завдань, тонкощів взаємовідносин між військовими в бойовій обстановці. Також до цього часу існує чимало спірних моментів при кваліфікації військових злочинів. Наприклад, за ст.\u0026nbsp;403 КК невиконання наказу має спричинити тяжкі наслідки, проте варіація цих наслідків законом не визначена. Визначити тяжкість конкретних наслідків має суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й оперативність розгляду справ в умовах воєнного стану. Через свою завантаженість загальні суди розглядають справи, м\u0026rsquo;яко кажучи, нешвидко. Також постає питання про повноту судового розгляду. Наприклад, військові суди можуть територіально розташовуватися близько до районів ведення бойових дій, дислокації військових частин, що полегшує явку обвинуваченого, свідків-військовослужбовців на судові засідання, дослідження речових доказів за місцем їх перебування тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, \u003cstrong\u003eпосилення кримінальної відповідальності військовослужбовців має стати сигналом для відродження військових судів в Україні.\u003c/strong\u003e З набранням чинності Законом № 2839-IX ціна судової помилки при ухваленні вироку надзвичайно висока. Спеціалізація суддів може підвищити якість правосуддя в кримінальних справах проти військовослужбовців. Концепція військового судочинства має переваги та недоліки, але в умовах довготривалої війни та збільшення особового складу ЗСУ варто почати обговорення цього питання серед військових і правників. У багатьох розвинених країнах уже довгий час існує система військових судів (США, Велика Британія, Канада, Ізраїль, Польща тощо), а тому Україна може почати будувати власну систему з огляду на позитивний досвід інших держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, хочу навести позицію людини, яка напряму дотична і до системи правосуддя, і до військової служби. Олександр Мамалуй, суддя Верховного Суду, к. ю. н., офіцер снайперського підрозділу ЗСУ, у своєму інтерв\u0026rsquo;ю від 1 червня 2022 року сказав: \u003cem\u003e\u0026laquo;Відновлення військових судів буде на користь правосуддю, це будуть високопрофесійні люди, яким сказали поїхати в зону бойових дій на виїзне засідання \u0026mdash; і вони поїдуть. Вони будуть знати точно, що це за зброя та як вона працює. В складі колегії вони можуть прийти до спільної думки з усіх військових питань. Відновити військові суди, особливо в умовах війни (не спеціальні суди на якийсь випадок), було б правильним рішенням. В багатьох цивілізованих країнах вони є. Наприклад, в США є. Там і військові присяжні є\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e\u0026laquo;Ніякої росії тут бути не може, поки я живий її тут і не буде\u0026raquo;, \u0026mdash; Олександр Мамалуй, суддя Верховного Суду, к.\u0026nbsp;ю.\u0026nbsp;н., офіцер снайперського підрозділу ЗСУ, Верховний Суд, 1 червня 2022 року: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1280418/\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1280418/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":89,"url":"ivan-kostyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/portret-advokat-kostyuk-Ivan-1.jpg","name":"Іван","surname":"Костюк","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-kostyuk.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":642,"url":"zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676296282,"date":"13.02.2023","views":817,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2.jpg","mini_image":null,"name":"Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДіяти до того, як жертви стануть жертвами, \u0026mdash; має бути основним завданням міжнародного правосуддя. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб глибше розібратися в темі та визначити чинники, які впливають на вжиття таких запобіжних заходів, ми спробуємо відшукати відповіді на низку ключових, але дуже дискусійних питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯка мета міжнародного кримінального правосуддя? Чи однакові цілі міжнародного й національного правосуддя? Діяти на випередження чи боротися з непоправними наслідками війни? Чи ми можемо впливати на ці процеси? Якщо так, то які кроки треба зробити для наближення до мети?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема нашої дискусії не нова, вона є предметом обговорення міжнародних експертів протягом тривалого часу, починаючи від створення Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, на цій дилемі акцентував професор Єльського університету Майкл Рейсман, говорячи про \u0026laquo;запобігання до факту\u0026raquo; на противагу \u0026laquo;покаранню після факту\u0026raquo;. Він стверджував, що \u0026laquo;діяти до того, як жертви стануть жертвами\u0026raquo; має бути основним завданням міжнародного правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИЙ ВНЕСОК МОЖЕ ЗРОБИТИ МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа теорією Рейсмана, держави мають зосереджувати свої зусилля більше на запобіганні й стримуванні, ніж боротися з наслідками, які часто бувають настільки руйнівними, що виправити ситуацію майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання репарацій узагалі потребує окремого обговорення. Не кажучи вже про складність процедури їх отримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до заходів \u0026laquo;стримування\u0026raquo;, професор вказує на певні чинники, що можуть стати реальною перешкодою на шляху запобігання злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерше \u0026mdash; це ідеологія. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай міжнародні злочини пов\u0026rsquo;язані з ідеологією. Під час допиту обвинувачених у міжнародних злочинах називають \u0026laquo;\u003cstrong\u003enot\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eordinary\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eperpetrators\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ebut\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eact\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eby\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003etrue\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003econviction\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто злочини, які вони вчиняють, мають певну високу ідею для їхнього суспільства. Для них не важливо, яке покарання їх чекає, тобто страх за покарання відсутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті ситуації в Україні уваги заслуговує путінське гасло \u0026laquo;боротьби з нацистами\u0026raquo;, що дуже довго і свідомо вкладалося в голови росіян зі спеціальною метою \u0026mdash; сформувати, розвинути й закріпити ненависть до всього українського. Змусити вірити, що росіяни вбивають заради певної ідеї \u0026mdash; знищити нацистів в особі українців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до поняття \u0026laquo;\u003cstrong\u003edeterrence\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo; (стримування)\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНаскільки це можливо в контексті нашої ситуації? Існує багато чинників, що вливають на так звані запобіжники недопущення наслідків війни для цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб стримування працювало попри ефект \u0026laquo;ідеї\u0026raquo;, потенційні злочинці мають ідентифікувати власні дії як злочини й чітко усвідомлювати \u0026laquo;невідворотність покарання\u0026raquo;, що вони обов\u0026rsquo;язково відповідатимуть за свої злодіяння, і що серйозніші будуть злочини, то більше покарання на них чекає. Адже невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк міжнародне, так і національне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за вчинення воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми знаємо, прокурор Міжнародного кримінального суду проводить повноцінне розслідування стосовно злочину геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ, доповнюючи та підсилюючи прагнення національних органів притягнути воєнних злочинців до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак в Україні формується дуже небезпечна практика обмінювати осіб, що вчинили воєнні злочини, на наших військовополонених.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство не містить заборони обмінювати осіб, що засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, 28 липня 2022 року Верховна Рада України \u003cstrong\u003eзатвердила правовий порядок \u0026laquo;обміну\u0026raquo; військовополонених,\u003c/strong\u003e підозрюваних, обвинувачених, засуджених за скоєння злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки передбачають, що навіть військовополонені, які обвинувачуються у скоєнні злочинів, включно з міжнародними злочинами, як, наприклад, воєнні злочини, злочини проти людяності, можуть бути звільнені з-під варти та обміняні, тоді як кримінальне переслідування може здійснюватися за їх відсутності (in absentia)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини наголошено, що держави повинні розслідувати міжнародні злочини, ймовірно вчинені на їхній території, і за необхідності здійснювати судове переслідування підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, жертви грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права мають право на встановлення істини, справедливість і відшкодування завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно до норми 158 звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e держави повинні розслідувати воєнні злочини, що, як стверджується, вчинені їхніми громадянами або збройними силами, або на їхній території, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів. Вони також повинні розслідувати інші воєнні злочини, щодо яких вони мають юрисдикцію, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто міжнародне гуманітарне право встановлює прямий обов\u0026rsquo;язок держави притягати до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, ми постійно наголошуємо на важливості проведення розслідування прокурором Міжнародного кримінального суду mass atrocities, вчинених РФ на території України, а з іншого \u0026mdash; нівелюємо власний обов\u0026rsquo;язок розслідувати та переслідувати воєнних злочинців, віддаючи їх країні-агресору, щоб вони могли й надалі вчиняти злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь, наприклад, як розуміє обмін військовополоненими міністр юстиції і відкрито про це висловлюється в ЗМІ\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.png\" width=\"400\" height=\"\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, для України такий підхід до обміну військовополоненими може бути дуже небезпечним: з одного боку, він нівелює засоби, направлені на стримування та запобігання вчиненню злочинів, з іншого \u0026mdash; має високі репутаційні ризики для країни загалом. Фактично таким підходом Україна перекладає відповідальність за переслідування воєнних злочинів на плечі Міжнародного кримінального суду й не виконує свій обов\u0026rsquo;язок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні з 1 лютого \u0026mdash; 31 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e У Мін'юсті розповіли про дві категорії військовополонених і про те, що з ними роблять, hromadske, 26 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":641,"url":"posilennya-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-obektivna-neobhidnist-chi-nevipravdana-zhorstokist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675947066,"date":"09.02.2023","views":824,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1.jpg","mini_image":null,"name":"Посилення відповідальності військовослужбовців: об’єктивна необхідність чи невиправдана жорстокість?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 січня 2023 року повернуто з підписом Президента Закон України від 13 грудня 2022 № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;, який здійняв чималого галасу в суспільстві й започаткував жваву дискусію серед політиків і правників. Електронна петиція про його ветування набрала 34\u0026nbsp;941 голос. Чому ж Закон № 2839-IX викликав активне обговорення та чи є в ньому справедливі наративи, спробуємо розібратися разом у цій статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛакмусовим папірцем, звісно, стали зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням за воєнні злочини, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, а також посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених цими складами злочинів, що в майбутньому передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до семи років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо бути справедливими та всебічно дослідити всі передумови, у тому числі із застосуванням методу ретроспективного аналізу, зазначимо, що внесення цих змін було викликано процесами, які відбуваються в суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша країна охоплена вогнем війни, а на кону стоїть безпека, свобода та життя. За таких умов посилення військової дисципліни і відповідальності за ухилення від виконання військового обов\u0026rsquo;язку не видається актом надмірної жорстокості. Надто висока ціна, яку ми сплачуємо щодня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення змін стаття 69 Кримінального кодексу України не застосовувалася до корупційних правопорушень, а стаття 75 \u0026mdash; до корупційних правопорушень і порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп\u0026rsquo;яніння. І ніхто не скаже, що заборона застосування пом\u0026rsquo;якшень щодо цих складів злочину не відповідає справедливості, бо всім відомо, якими болючими хворобами в суспільстві є корупційні правопорушення або спричинення ДТП з тяжкими наслідками у стані сп\u0026rsquo;яніння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж закон має легітимну мету, чому він викликав такий резонанс? Відповідь дуже проста: вказані статті майже мертві в перспективі захисту, за ними відсутні виправдувальні вироки, а \u0026laquo;військова доктрина\u0026raquo; недосконала в наданні відповідей на питання, які постають під час визначення правомірності поведінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій ситуації саме можливість піти на угоду про визнання винуватості та отримати покарання, непов\u0026rsquo;язане з реальним позбавленням волі, виступала \u0026laquo;рятувальним механізмом\u0026raquo; для осіб, які не становлять значну небезпеку для суспільства, шансом на реабілітацію в разі помилки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак Закон № 2839-IX залишив своєрідний запасний шлях для відступу, про який мало говорять у суспільстві. Так, наприклад, склад статті 402 Кримінального кодексу України \u0026laquo;Непокора\u0026raquo; дуже схожий на статтю 403 \u0026laquo;Невиконання наказу\u0026raquo;, статті 404 \u0026laquo;Опір начальникові\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 405 \u0026laquo;Погроза або насильство щодо начальника\u0026raquo;, статті 407 \u0026laquo;Самовільне залишення військової частини або місця служби\u0026raquo;, статті 408 \u0026laquo;Дезертирство\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 409 \u0026laquo;Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли вода впирається в перешкоду, то знаходить вихід через маленькі шпаринки, щоб її обійти. Тобто схожі за складом злочини, за якими існує можливість для маневрування, сприятимуть більш лояльній кваліфікації подібних кримінальних правопорушень з приречених на умовно безпечні. Але не для всіх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, наразі почали з\u0026rsquo;являтися нові ініціативи щодо підготовки змін до Кримінального кодексу України для вдосконалення процедури притягнення військовослужбовців до відповідальності, яка за належних умов зможе забезпечити настання справедливості для всіх і допоможе зняти надмірну напругу в суспільстві.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":80,"url":"kristina-reu","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/reu.jpg","name":"Кристина","surname":"Реу","post":"адвокатка, членкиня руху #Адвокати ЗСУ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1.jpg","tags":[{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":639,"url":"zakonna-meta-pid-chas-rozpovsyudzhennya-spisku-bazhan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675337591,"date":"02.02.2023","views":1052,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Законна мета під час розповсюдження «списку бажань»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час обшуку у в. о. начальниці Головного управління ДПС у м. Києві, яка підозрюється в корупційній діяльності, знайшли списки її новорічних бажань, а в соціальні мережі потрапили відповідні фото. Більшість адвокатської спільноти в соціальних мережах обурилася такими фото, оскільки вони не є доказами в справі та стосуються приватного життя чиновниці, а орган досудового розслідування під час оприлюднення таких фото порушив декілька статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; Конвенція). Спробуймо розібратися, що саме не так.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 8 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e сказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОргани державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ ОХОРОНЯЄТЬСЯ \u0026laquo;СПИСОК БАЖАНЬ\u0026raquo; СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eШукаючи відповідь на питання, чи порушено статтю 8 Конвенції, пропоную з\u0026rsquo;ясувати, чи оприлюднений \u0026laquo;список бажань\u0026raquo; належить до щонайменше одного з чотирьох інтересів, зазначених у статті, а саме: приватне життя, сімейне життя, житло та листування. Для всіх юристів очевидно: звісно, так, оскільки оприлюднені інтимні речі керівниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСамого встановлення факту, що відбулося втручання в право чиновниці, для того, щоб говорити про порушення статті 8 Конвенції, замало. Далі треба дослідити, чи було це втручання порушенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ БУЛО ЗГАДАНЕ ВТРУЧАННЯ ПОРУШЕННЯМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУмови, за яких держава може втручатися в здійснення захищеного права, викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eв інтересах національної безпеки, громадської безпеки або економічного добробуту країни;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдля запобігання заворушенням або злочинам;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдля захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або для захисту прав та свобод інших осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження права також дозволяються, якщо вони відбуваються \u0026laquo;згідно із законом\u0026raquo; або \u0026laquo;передбачені законом\u0026raquo; і \u0026laquo;необхідні в демократичному суспільстві\u0026raquo; для захисту одного із завдань, згаданих вище. Оцінюючи критерій \u0026laquo;необхідності у демократичному суспільстві\u0026raquo;, перевіримо баланс між правом чиновниці, захищеним статтею 8 Конвенції, та інтересами інших осіб, захищеними іншими положеннями Конвенції та протоколами до неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи, чи було це втручання законним і чи мало \u0026laquo;легітимну мету\u0026raquo;, звернемо увагу на сам список бажань. Усе викладене в ньому \u0026mdash; це потаємні мрії чиновниці, які не стосуються розслідуваних справ, а це означає, що порушення статті 8 Конвенції не відбулося в інтересах національної безпеки, громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням або злочинам, захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або прав та свобод інших осіб. Таким чином, порушення статті 8 Конвенції очевидне й з часом може стати підставою для стягнення з нашої держави чималої суми сатисфакції \u0026mdash; зі сплачених нами податків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ Є \u0026laquo;СПИСОК БАЖАНЬ\u0026raquo; ДОКАЗОМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є \u0026laquo;список бажань\u0026raquo; сам собою доказом у розумінні КПК України? Стаття 84 КПК говорить про те, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому кодексом порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Цей папірець не є доказом, і це очевидно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eА ЩО З ПРЕЗУМПЦІЄЮ НЕВИНУВАТОСТІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, \u0026laquo;список бажань\u0026raquo;, який з'явився в соціальних мережах, сам собою сформував суспільну думку про те, що чиновниця, безумовно, винна, а це вже елемент тиску на суд під час розгляду питання обрання запобіжного заходу чи відсторонення від посади, встановлення її винуватості, що недопустимо в демократичному суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого в кримінальному процесі та обов\u0026rsquo;язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини 1, 2, 3 статті 62 Конституції України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення Великої палати Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року №\u0026nbsp;1-р/2019 говорить про те, держава має позитивний обов\u0026rsquo;язок створювати належні національні організаційно-правові механізми притягнення особи до кримінальної відповідальності, які здатні гарантувати всебічну охорону людської гідності, зокрема забезпечувати функціонування та завершення кримінального провадження таким чином, щоб було дотримано найважливіших конституційних гарантій захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування, а саме базового принципу верховенства права і пов\u0026rsquo;язаних з ним принципів, як-от: презумпція невинуватості, незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege (\u0026laquo;немає закону \u0026mdash; немає злочину, немає закону \u0026mdash; немає кари\u0026raquo;), а також права викласти свою позицію та права на справедливий судовий розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезумпція невинуватості особи передбачає, що обов\u0026rsquo;язок доведення вини особи покладається на державу. Чи буде доведена винуватість чиновниці \u0026mdash; покаже час.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":87,"url":"valentina-buglak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/buglak.jpg","name":"Валентина","surname":"Буглак","post":"адвокатка, членкиня дисциплінарної палати КДКА Полтавської області","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt.jpg","tags":[{"id":485,"name":"права людини"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":638,"url":"pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675174652,"date":"31.01.2023","views":1644,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-zadoya.jpg","mini_image":null,"name":"Прагматичне правосуддя: що не так з вироком Окружного суду Гааги у справі МН 17?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 листопада 2022 року Окружний суд Гааги постановив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218\u0026amp;showbutton=true\u0026amp;keyword=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218%2F\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у справі МН\u0026nbsp;17, визнавши винними Л. Харченка, І. Гіркіна та С. Дубинського в збитті літака рейсу МН\u0026nbsp;17 17 липня 2014 року і виправдавши четвертого обвинуваченого \u0026mdash; О. Пулатова. Вирок схвально оцінили в Нідерландах, в Україні та багатьох інших країнах, водночас цілком передбачувано він зазнав обструкції з боку Російської Федерації. Напевне, найбільше чекали на цей момент родичі загиблих. Нарешті вони отримали офіційну відповідь на питання про те, що трапилося з їхніми близькими, і мають принаймні попереднє уявлення про коло осіб, відповідальних за їхню смерть.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак попри всю суспільну, політичну та правову значущість вирок Окружного суду Гааги не варто переоцінювати. На жаль, він має декілька слабких місць і, найголовніше, хоча дехто розглядає його як прелюдію до нових ще більш гучних судових процесів, схоже, навпаки \u0026mdash; ставить хрест на таких сподіваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОФІЦІЙНО: ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ MH\u0026nbsp;17 \u0026mdash; НЕ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одному зі своїх нещодавніх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/319386-duze-vazlive-risenna-sogodni-uhvalene-v-niderlandah-zelenskij-pro-virok-sudu-po-mh17/\"\u003eзвернень Президент України В. Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e назвав вирок Окружного суду Гааги свідченням того, що кожен воєнний злочин Російської Федерації одержить правову відповідь. Однак, як не дивно, Л. Харченко, І. Гіркін та С.\u0026nbsp;Дубинський були засуджені не за воєнні, а за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини: співучасть в умисному вбивстві (стаття 289 Кримінального кодексу Нідерландів) і співучасть в умисному незаконному знищенні повітряного судна (стаття 168 Кримінального кодексу Нідерландів). З огляду на таку правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 нічим не відрізняється від, наприклад, випадку, коли зловмисник знищує літак разом з пасажирами, підклавши на борт саморобну бомбу, щоб успадкувати майно одного із пасажирів \u0026mdash; його близького родича. Така правова \u0026laquo;тотожність\u0026raquo; видається досить дивною, якщо зіставити визначення воєнних злочинів за міжнародним правом з фактами справи рейсу МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (МГП). Ця галузь міжнародного права регулює питання застосування засобів і методів ведення бойових дій під час збройного конфлікту й поводження з особами, які не беруть участі в бойових діях (цивільним населенням, військовополоненими, хворими та пораненими й потерпілими від корабельної аварії). Таким чином, воєнні злочини загалом становлять або неналежне застосування засобів і методів ведення бойових дій, або неналежне поводження з особами, які перебувають під захистом МГП. При цьому (і) збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 сталося на території України в період збройного конфлікту, існування якого визнавали нідерландські правозастосувачі; (іі) підсудні, за твердженням самого ж обвинувачення, були учасниками збройного конфлікту; (ііі) літак було знищено в зоні активних бойових дій за допомогою військового зенітно-ракетного комплексу; (iv) у розумінні МГП загиблі на борту рейсу МН\u0026nbsp;17 люди були цивільними особами, а знищений літак \u0026mdash; цивільним об'єктом. Разом ці факти та оцінки \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e свідчать на користь того, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 могло бути воєнним злочином. Тоді як пояснити, що в справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за злочини \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; характеру?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЛИ З ДВОХ ЗОЛ ОБИРАЮТЬ МЕНШЕ: ЧОМУ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ КВАЛІФІКУВАЛА ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроста відповідь на це запитання полягає в тому, що трьох підсудних засудили за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, оскільки саме в таких, а не у воєнних злочинах вони й обвинувачувалися. Але чому обвинувачення було таким?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує чимало прикладів, коли національні суди були вимушені засуджувати особу за \u0026laquo;загальнокримінальний\u0026raquo;, а не за воєнний злочин через недосконалість \u0026laquo;домашнього\u0026raquo; кримінального законодавства. Воєнні злочини безпосередньо заборонені міжнародним правом, окрім того, кожна держава повинна криміналізувати подібні діяння на національному рівні. Утім, інколи держави нехтують цим зобов\u0026rsquo;язанням, внаслідок чого переслідування та покарання діянь, які з погляду міжнародного права є воєнними злочинами, або взагалі неможливе на національному рівні, або ж їх доводиться переслідувати та карати як \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини (наприклад, не як умисне вбивство військовополоненого, а як \u0026laquo;звичайне\u0026raquo; умисне вбивство), ігноруючи зв\u0026lsquo;язок цих діянь зі збройним конфліктом. Однак те, що у справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, не можна пояснити прогалинами в кримінальному законодавстві, адже на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 воєнні злочини каралися в Нідерландах згідно з ухваленим ще у 2003 році Законом про міжнародні злочини. Чому ж тоді прокуратура Нідерландів не спиралася на цей закон, пред'являючи обвинувачення Л. Харченку, І. Гіркіну, С. Дубинському та О. Пулатову? Схоже, через те, що прокурори усвідомлювали серйозні правові ризики обвинувачення цих осіб у воєнних злочинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший ризик пов'язаний з тим, що згідно з міжнародним правом воєнні злочини за загальним правилом є \u003cem\u003eумисними\u003c/em\u003e діяннями. На перший погляд, у збитті літака рейсу MH\u0026nbsp;17 можна угледіти ознаки таких воєнних злочинів, як умисне спрямування нападу на цивільне населення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 2(с)(і) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) та умисне спрямування нападу на цивільний об\u0026rsquo;єкт (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(іi) Римського статуту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 5(а) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Однак умовою засудження за вчинення обох цих злочинів є \u003cem\u003eусвідомлення\u003c/em\u003e виконавцями та співучасниками того, що напад було спрямовано проти цивільних осіб чи цивільного об'єкта. У випадку збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 довести цей факт, вочевидь, неможливо щонайменше без встановлення тих осіб, які безпосередньо здійснювали запуск ракети, що збила літак, і їхніх зізнань у тому, що вони усвідомлювали цивільний статус літака в момент запуску ракети. Вочевидь, розуміючи низьку реалістичність такого розвитку подій, прокуратура Нідерландів під час судового розгляду справи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eприпускала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що екіпаж установки, який запустив ракету, помилково сприйняв літак рейсу МН\u0026nbsp;17 за військовий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругий ризик випливає зі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003eстатті 43(2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року (ДП І)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e, відповідно до якої\u003c/u\u003e \u003cem\u003eособи, що входять до складу збройних сил однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту (комбатанти)\u003c/em\u003e, мають право брати безпосередню участь у військових діях і, як наслідок, не можуть підлягати кримінальному переслідуванню та покаранню за саму участь у воєнних діях чи завдану під час військових дій шкоду (спричинення смерті, тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна), якщо при цьому вони не порушували норм МГП \u003cem\u003e(так званий імунітет (привілей) комбатанта\u003c/em\u003e). Таким чином, комбатанти або підлягають відповідальності за конкретні акти участі у військових діях як за воєнні злочини, або не підлягають відповідальності за них узагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на сукупність двох згаданих вище ризиків обвинувачення Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у воєнних злочинах цілком імовірно могло завершитися виправданням підсудних, що навряд чи було б позитивно сприйнято нідерландським суспільством і серйозно підірвало б довіру до розслідування зб