</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position null"><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">Розслідування</h1><div><div class="subcategories"><span class="subcategory">Позиції</span><span class="subcategory">Дослідження</span><span class="subcategory">JustLearn</span><span class="subcategory">Відео</span><span class="subcategory">Книги та Фільми</span><span class="subcategory">JustTalk Context</span><span class="subcategory">JustTalk offline відеозвіти</span><span class="subcategory">JustConf</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nevidkladnij-obshuk-neobhidne-zlo-chi-panatseya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nevidkladnij-obshuk-neobhidne-zlo-chi-panatseya">Невідкладний обшук: необхідне зло чи панацея?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/artem-donets">Артем <!-- --> <!-- -->Донець</a><span></span><div class="data">14 August, 2025</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zmini-v-reglamentatsii-institutu-ugod-chi-spriyayut-voni-pidvischennyu-efektivnosti-sudochinstva"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zmini-v-reglamentatsii-institutu-ugod-chi-spriyayut-voni-pidvischennyu-efektivnosti-sudochinstva">Зміни в регламентації інституту угод: чи сприяють вони підвищенню ефективності судочинства?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/maksim-taus">Максим<!-- --> <!-- -->Таус</a><span></span><div class="data">4 August, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Одним зі шляхів підвищення ефективності кримінального процесу є розширення засад диспозитивності та запровадження диференційних форм кримінального провадження, зокрема інституту угод, що дозволяє розв’язувати кримінально-правові конфлікти швидким та альтернативним способом.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mezhi-vinyatkiv-obshuki-bez-sudovih-rishen-yak-viprobuvannya-dobrosovisnosti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mezhi-vinyatkiv-obshuki-bez-sudovih-rishen-yak-viprobuvannya-dobrosovisnosti">Межі винятків: обшуки без судових рішень як випробування добросовісності</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">28 July, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Питання допустимості проведення обшуків без попереднього судового контролю залишається одним із чутливих і водночас концептуально важливих у сфері кримінального провадження. І це закономірно, адже обшук — це не лише ефективний інструмент отримання доказів (не в останню чергу завдяки фактору раптовості), а й одна з найбільш інтенсивних форм втручання у сферу приватного життя особи.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-ap-vaks-povernula-spravu-oleksandra-onischenka-v-pershu-instantsiyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-ap-vaks-povernula-spravu-oleksandra-onischenka-v-pershu-instantsiyu">Чому АП ВАКС повернула справу Олександра Онищенка в першу інстанцію?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">18 June, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper">У фокусі — головне: як (не)працює пріоритезація кримінальних проваджень. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-tsivinskij">Олександр<!-- --> <!-- -->Цивінський</a><span></span><div class="data">5 May, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu">Нова позиція ВС щодо суб’єктивної сторони в статті 364 КК України: зрада чи перемога здорового глузду?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marta-mariya-yatsinina">Марта-Марія<!-- --> <!-- -->Яциніна</a><span></span><div class="data">10 March, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini">Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">27 February, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/neuperedzhenist-prokurora-v-kriminalnih-provadzhennyah-pro-voenni-zlochini-ubiti-v-sobi-empatiyu-chi-spravedlivo-vikonati-profesijnij-obovyazok"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/neuperedzhenist-prokurora-v-kriminalnih-provadzhennyah-pro-voenni-zlochini-ubiti-v-sobi-empatiyu-chi-spravedlivo-vikonati-profesijnij-obovyazok">Неупередженість прокурора в кримінальних провадженнях про воєнні злочини: убити в собі емпатію чи справедливо виконати професійний обов’язок?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-malashich">Юлія<!-- --> <!-- -->Малашич</a><span></span><div class="data">10 December, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/postanova-obednanoi-palati-kasatsijnogo-kriminalnogo-sudu-scho-zminilosya-v-interpretatsii-poryadku-provedennya-nevidkladnih-obshukiv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/postanova-obednanoi-palati-kasatsijnogo-kriminalnogo-sudu-scho-zminilosya-v-interpretatsii-poryadku-provedennya-nevidkladnih-obshukiv">Постанова Обʼєднаної палати Касаційного кримінального суду: що змінилося в інтерпретації порядку проведення «невідкладних обшуків»?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/sergij-shulgin">Сергій<!-- --> <!-- -->Шульгін</a><span></span><div class="data">27 November, 2024</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/themes/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":948,"url":"nevidkladnij-obshuk-neobhidne-zlo-chi-panatseya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1755159532,"date":"14.08.2025","views":149,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_29.png","mini_image":null,"name":"Невідкладний обшук: необхідне зло чи панацея?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Все \u0026mdash; отрута, все \u0026mdash; ліки; те й інше визначає доза\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eПарацельс, XVI ст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cbr /\u003eЦя стаття \u0026mdash; авторський погляд на інститут так званих невідкладних обшуків, який є продовженням фахової дискусії, розпочатої \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mezhi-vinyatkiv-obshuki-bez-sudovih-rishen-yak-viprobuvannya-dobrosovisnosti\"\u003eпублікацією\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e судді Вищого антикорупційного суду, шановною пані Вірою Михайленко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 13 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також проведення в них огляду або обшуку, допускається виключно на підставі вмотивованого рішення слідчого судді, за винятком випадків, прямо передбачених КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво на повагу до житла як складову права на приватність належить до основоположних прав людини, закріплених на національному й міжнародному рівнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституційний Суд України в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-11#Text\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 наголосив на тому, що гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не лише конституційно-правовим обов\u0026rsquo;язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов\u0026rsquo;язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, виходячи із завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), законодавець цілком далекоглядно заклав у КПК України можливість такого собі шорт-треку для авторизації проведення обшуку в невідкладних чи надзвичайних умовах, а саме в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України. Так, \u003cstrong\u003eсаме в надзвичайних і невідкладних \u0026mdash; і жодних інших.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідному розділі ст. 233 КПК України законодавець написав: \u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eу невідкладних\u003c/u\u003e \u003c/strong\u003eвипадках, \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eпов\u0026rsquo;язаних із (1) врятуванням життя людей та майна\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e чи з \u003cstrong\u003e\u003cu\u003e(2) безпосереднім переслідуванням осіб\u003c/u\u003e,\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eякі підозрюються\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e у вчиненні кримінального правопорушення\u0026raquo;. Це вичерпний перелік тих небагатьох підстав, які передбачають можливість порушення недоторканності житла чи іншого володіння особи без дозволу суду: рятування життя, майна чи безпосереднє переслідування. Інших підстав, способів й обставин у законодавстві не передбачено взагалі!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле ж у нас є щоденна практика, і вона часто значно відрізняється від концепції, викладеної законодавцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ своїй щоденній роботі багато українських адвокатів, та і я особисто, упродовж більш як 10 років своєї адвокатської діяльності саме в кримінальній практиці стикаються з доволі творчим трактуванням положень ч. 3 ст. 233 КПК України з боку органів досудового розслідування і прокуратури. Ще сумнішими є оцінки слідчих суддів результатів таких \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків й отриманих результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець, передбачаючи можливість стороні обвинувачення провести так званий невідкладний обшук, виходив з цілком логічної і передбачуваної ситуації, коли правоохоронець має об\u0026rsquo;єктивні підстави підозрювати якусь особу, що втікає чи переховується у своєму або чиємусь житлі чи володінні безпосередньо після вчинення злочину. Або, що є небезпечнішим, загрожує життю, здоровʼю третіх осіб, які в такому житлі чи володінні перебувають. Або за ознаками на тілі, одязі чи навколишніх предметах і місцевості можна обґрунтовано припустити про безпосередню участь такої особи у вчиненні злочину. Взагалі сценаріїв таких подій можна вигадати безліч, але у всіх них цілком очевидною і абсолютно збалансованою буде поведінка правоохоронця, який не стане у відповідній ситуації готувати клопотання про дозвіл на проведення обшуку з доказами на обґрунтування необхідності такого дозволу, звертатися до суду й чекати відповідного дозволу (ухвали слідчого судді), а почне невідкладно вживати дієвих заходів для швидкого й ефективного затримання підозрюваної особи або рятування життя чи майна людей, для чого такий правоохоронець чи прокурор невідкладно проникне до житла чи іншого володіння особи й врятує життя і майно людей або затримає підозрювану особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, наріжними каменями цієї конструкції, яка не тільки за формою, а й за змістом мусить мати легітимність в очах держави й суспільства, є два обовʼязкових елементи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eневідкладність (якщо хочете, ургентність чи терміновість) ситуації, яка сама собою зумовлює необхідність діяти швидко для присікання злочину чи зменшення ступеня можливих наслідків;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eбезпосереднє переслідування підозрюваного або врятування життя чи майна інших людей.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тут ми вперше мусимо зазирнути в очі реальності: більшість так званих невідкладних обшуків проводяться органами досудового розслідування (далі \u0026mdash; ОДР) (у порядку зменшення частоти), як-от ДБР, СБУ та БЕБ і НАБУ. Якщо згадати, які саме злочини підслідні цим органам, ми зрозуміємо, що геть не ті, у яких можна собі уявити ургентну потребу проникати до житла чи іншого володіння особи, щоб там когось затримати чи врятувати чиєсь життя і майно. Зазвичай вищенаведені ОДР розслідують посадові злочини, злочини, пов\u0026rsquo;язані з військовою службою, правопорушеннями правоохоронних органів чи судів (ДБР), злочини у сфері економіки, фінансів, оподаткування (БЕБ), ну а у випадку СБУ \u0026mdash; злочини проти національної чи державної безпеки, терористичні злочини, злочини, пов\u0026rsquo;язані з державною таємницею, спецслужбами й розвідувальною діяльністю. Як видно з переліку, місця для \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; несанкціонованих судом обшуків тут не так багато.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ що характерно, найчастіше такі обшуки відбуваються в кримінальних провадженнях, які вже тривалий час перебувають у згаданих ОД. Ці органи зібрали вже багато доказів, часто є значний обсяг інформації, отриманої в результаті оперативно-розшукових заходів, і саме розслідування відбувається під ретельним керівництвом прокурора. Тобто простору для проведення невідкладних обшуків через раптово виниклі обставини \u0026mdash; мінімум. Тож у який момент в ОДР постає необхідність провести в таких провадженнях невідкладний обшук? Запитання риторичне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа усталеною практикою \u0026laquo;невідкладний обшук\u0026raquo;, який проводять вищенаведені ОДР, відбувається не для врятування, а для вилучення майна, якому потім надається статус доказів у кримінальному провадженні. Такі обшуки проводяться не для рятування життя людей чи затримання підозрюваної особи, а для затримання фігурантів провадження, щодо яких ОДР вже зібрали значну доказову базу Надалі це уможливлює повідомлення таким особам про підозру, бо вони фактично затримуються на час обшуку або ж одразу після нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, проведення \u0026laquo;невідкладного обшуку\u0026raquo; надає стороні обвинувачення неочевидний, але потужний бонус: під час обшуку вони можуть вилучити навіть таке майно, речі й документи, дозвіл на вилучення яких вони б з високим ступенем імовірності не отримали в слідчого судді, якби звернулись за дозволом на обшук завчасно. До того ж при зверненні до суду за дозволом на обшук сторона обвинувачення має обґрунтувати суду, дозвіл на вилучення \u003cstrong\u003eчого саме\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eу кого\u003c/strong\u003e й \u003cstrong\u003eде\u003c/strong\u003e вона просить, і яке доказове значення ці речі, документи чи інформація можуть мати. Й у разі обшуку на підставі дозволу суду, суд зазвичай доволі чітко конкретизує у своєму рішенні, що саме стороні обвинувачення дозволено вилучати, а що \u0026mdash; категорично ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУважний читач цілком логічно запитає: а чому ж тоді за всіх наявних процесуальних можливостей не пройти процедуру отримання дозволу на проведення обшуку в суду й не провести цю важливу процесуальну дію \u0026laquo;згідно-відповідно\u0026raquo;? Відповідь проста: because I can.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з вимогами закону після проведеного \u0026laquo;невідкладного обшуку\u0026raquo; ОДР має невідкладно після виконання таких дій звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, тобто постфактум отримати дозвіл суду на обшук, який уже відбувся. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК України, перевіряючи, серед іншого, чи дійсно були підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак уже історично склалося, що з моменту набрання чинності й початку функціонування КПК України в редакції 2012 року кількість проведених \u0026laquo;невідкладних обшуків\u0026raquo; тільки збільшилася, як і кількість ухвал слідчих суддів, які легалізовували результати таких обшуків своїми ухвалами. Хоча на початках суди дуже критично ставилися до результатів таких обшуків, часто ставили під сумнів тотожність \u0026laquo;рятування майна\u0026raquo; і \u0026laquo;вилучення доказів\u0026raquo; і навіть визнавали їх різними за природою і формою процесуальними діями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут, звичайно, можна згадати концепцію невідворотності виявлення доказів (inevitability of detection) \u0026mdash; це принцип, який Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) застосовує для оцінки допустимості доказів, отриманих із порушенням прав людини, зокрема ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд). Коротко суть принципу можна сформулювати так: навіть якщо докази були здобуті з порушенням Конвенції (наприклад, через тортури, незаконний обшук тощо), їх можуть визнати припустимими, якщо доведено, що ці докази були б неминуче отримані в інший, законний спосіб, незалежно від порушення. Так би мовити, натрапили б на них у будь-якому разі, бо інакше бути просто не могло.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле той самий ЄСПЛ неодноразово критично оцінював українську практику проведення \u0026laquo;невідкладних обшуків\u0026raquo; без ухвали суду, посилаючись на порушення статті 8 ЄКПЛ \u0026mdash; право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОсновними аспектами критики з боку ЄСПЛ були:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНедостатність підстав для невідкладності обшуку.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ вимагає наявності переконливих і виняткових обставин, які обґрунтовують проведення обшуку без попереднього судового дозволу. Українські правоохоронці часто зловживають аргументом невідкладності, не доводячи реальної загрози знищення доказів або втечі підозрюваного (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_194#Text\"\u003eсправу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Інтерсплав проти України\u0026raquo; (2007): суд вказав, що проведення обшуку без судової санкції та без достатніх підстав порушило ст. 8 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНадмірне втручання в приватне життя.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ неодноразово наголошував, що обшуки проводяться із зайвим масштабом: вилучення майна, яке не стосується розслідування, психологічний тиск, публічні \u0026laquo;маски-шоу\u0026raquo;. Такі дії часто не відповідають принципу пропорційності, передбаченому Конвенцією (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_274#Text\"\u003eсправу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Пантелеєнко проти України\u0026raquo; (2006): обшук у квартирі журналіста без достатніх підстав визнано непропорційним втручанням у приватне життя).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eВідсутність ефективного судового контролю.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ багатьох випадках українські суди формально узаконюють обшуки \u0026laquo;заднім числом\u0026raquo;, не забезпечуючи ефективного контролю за дотриманням прав особи. ЄСПЛ наголошує: постфактум погодження не є виправданням первинного порушення прав (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22fulltext%22:%5B%22Golovan%20v.%20Ukraine%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22%5D,%22itemid%22:%5B%22001-112021%22%5D%7D\"\u003eсправу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Головань проти України\u0026raquo; (2019): суд вказав, що судовий контроль був формальним і не забезпечив ефективного захисту).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eВідсутність достатніх гарантій проти зловживань\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнське законодавство не забезпечує достатній рівень юридичних гарантій для особи, у якої проводиться невідкладний обшук, особливо у випадках без рішення суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ не заперечує проти невідкладних обшуків у принципі, однак вимагає дотримання Україною високих стандартів: повинен бути реальний ризик втрати доказів; повинен бути судовий контроль (до або відразу після обшуку); дії правоохоронців мають бути пропорційними меті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле від теорії і філософсько-процесуальних роздумів адвоката перейдімо до зрозумілих прикладів: буквально нещодавно країну сколихнули новини про проведення ДБР обшуків у доволі відомого публічного антикорупційного діяча, які відбулися саме в тому самому \u0026laquo;невідкладному\u0026raquo; порядку: без дозволу суду за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2023 року. Дійсно, невідкладність вражає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо антикорупціонера за місцем проходження служби в Харківській області, до місця проживання його родини в Київській області, а також за низкою інших адрес, слідчі ДБР прийшли в супроводі озброєних, екіпірованих і спеціально підготованих оперативних співробітників ДБР, підкріплені представниками ДВКР СБУ й понятими, для проведення \u0026laquo;невідкладного обшуку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоді й казати, що в момент проведення цих невідкладних обшуків одночасно за декількома адресами в різних куточках України ані життя третіх осіб, ані майно не було під загрозою пожежі, повені чи урагану. Сам підданий обшуку й надалі затриманий антикорупціонер також не погрожував нічиєму життю чи майну, ба більше, офіційно перебував за визначеним місцем несення служби й не намагався втекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі невідкладного обшуку в антикорупціонера вилучили його особистий годинник, телефон і ноутбук, але ніякого майна не врятували, так само як і не убезпечили життя чи майно третіх осіб, для рятування яких такі обшуки можна проводити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи варто казати, яке рішення ухвалив слідчий суддя, до якого після цього звернувся слідчий за легалізацією результатів невідкладного обшуку? Стежте за руками: обшук легалізували, бо попри те, що він проводився для врятування життя і майна, а не для вилучення доказів у справі й затримання особи, під час нього було вилучено майно, яке слідство визнало доказами. Тож суд не знайшов жодних причин не легалізувати цей обшук.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ це я навів приклад лише одного, але доволі яскравого \u0026laquo;невідкладного обшуку\u0026raquo;, а таких випадків за свою практику я й адвокати нашого обʼєднання бачили сотні! І я не можу пригадати жодного випадку, коли б слідчий суддя відмовив шановним представникам ДБР, СБУ чи БЕБ в легалізації результатів невідкладного обшуку. Не виключаю, що адвокати, слідчі й судді мають різні редакції КПК України. Чи все ж таки питання не в Кодексі?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлабка надія на позитив у цій частині в мені ще жевріла, коли до КПК України внесли зміни від 23 липня 2025 року (закон № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/4555-%D0%86%D0%A5\"\u003e4555-ІХ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), які цілком розумно передбачали можливість проведення невідкладних обшуків у кримінальних провадженнях виключно щодо злочинів проти життя, здоров\u0026rsquo;я, особистої і статевої недоторканості особи, публічної безпеки тощо, але ці доволі розумні новації скасували вже 1 серпня 2025 року (закон № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4560-%D0%86%D0%A5#Text\"\u003e4560-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь такий кримінально-процесуальний вимір концепції вікна Овертона: те, що спочатку виглядає неприпустимим чи радикальним, з часом стає терпимим, а трохи пізніше \u0026mdash; уже прийнятним і навіть розумним, потім перетворюється на популярне (ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ ТУТ), а далі стає бажаною нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважене й справедливе використання органами досудового розслідування і прокуратурою процесуального механізму невідкладних обшуків наразі залежить виключно від суду: чи буде можливість проведення так званого невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України справді дієвими ліками суспільства від його хвороб \u0026mdash; злочинності \u0026mdash; чи підступною отрутою, яка вб\u0026rsquo;є\u0026nbsp; і без того крихкий баланс законності та змагальності кримінального процесу, а заразом і зведе нанівець судовий контроль у кримінальному процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей авторський роздум на тему невідкладних обшуків є не претензією чи закидом щодо практики Вищого антикорупційного суду, а радше роздумом про практику кримінальної юстиції не вголос, а текстом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтор роздуму не претендує на абсолютну збалансованість і безпристрасність і викладає бачення ситуації крізь призму адвоката-криміналіста.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якби інститут невідкладних обшуків функціонував бездоганно, хіба б розпочалася така дискусія? Запитання не вимагає відповіді, а є запрошенням до обговорення інших сторін кримінального провадження, як-от слідчих і прокурорів, суддів та адвокатів, для висвітлення їхнього погляду на сам інститут невідкладних обшуків і проблеми його регулювання й застосування, а також судового контролю.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":47,"url":"artem-donets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/donec.jpg","name":"Артем ","surname":"Донець","post":"Керуючий партнер АдО «Донець і Партнери», адвокат кримінальної практики, нині офіцер Збройних Сил України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_29.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":945,"url":"zmini-v-reglamentatsii-institutu-ugod-chi-spriyayut-voni-pidvischennyu-efektivnosti-sudochinstva","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1754293788,"date":"04.08.2025","views":349,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_26.png","mini_image":null,"name":"Зміни в регламентації інституту угод: чи сприяють вони підвищенню ефективності судочинства?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним зі шляхів підвищення ефективності кримінального процесу є розширення засад диспозитивності та запровадження диференційних форм кримінального провадження, зокрема інституту угод, що дозволяє розв\u0026rsquo;язувати кримінально-правові конфлікти швидким та альтернативним способом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНові перспективи розвитку інституту кримінального провадження на підставі угод відкрилися після внесення змін до Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) та Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4033-ІХ (далі \u0026mdash; Закон № 4033-ІХ) щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості в корупційних кримінальних правопорушеннях і кримінальних правопорушеннях, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайбільше уваги практиків і науковців було приділено обговоренню змін до норм матеріального права, а саме \u0026mdash; положенням нової статті \u003cspan\u003e69\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e-2\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e КК України, що надала можливість \u003c/span\u003eпризначати більш м\u0026rsquo;яке покарання, ніж передбачено законом, у випадках укладання угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, а також змінам до статті 75 КК України, відповідно до яких обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути використані у випадку затвердження вищезазначених видів угод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації ми пропонуємо зосередити увагу на змінах, що відбулися в процесуальному регулюванні цього інституту і які умовно можна поділити на два окремі блоки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзміни щодо угод у провадженнях про корупційні та пов\u0026rsquo;язані з корупцією правопорушення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміни, що стосуються загального порядку укладення угод.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропонуємо їх розглянути більш детально.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЗміни щодо угод у провадженнях про корупційні та пов\u0026rsquo;язані з корупцією правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля внесення вищезазначених змін частина 4 статті 469 КПК України отримала принципово нову редакцію, згідно з якою, з одного боку, розширюється можливість укладання угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, а з іншого \u0026mdash; визначаються обов\u0026rsquo;язкові умови та правові підстави, за якими такі угоди можуть бути укладені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у новій редакції частини 4 статті 469 КПК України наразі міститься окрема норма (пункт 2 частини 4 статті 469 КПК України), згідно з якою допускається укладання угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень і кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, за сукупності таких умов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвикриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформація про вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповне або часткове (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас частина 4 статті 469 КПК України доповнена окремим пунктом 2-1, відповідно до якого угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженнях щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, але за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ключова відмінність у предметі регулювання вищенаведених двох норм процесуального закону полягає в тому, що згідно з вимогами пункту 2 частини 4 статті 469 КПК України допускається укладання угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо будь-яких корупційних кримінальних правопорушень і кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, якщо підозрюваним чи обвинуваченим було викрито іншу особу у вчиненні будь-якого (як того самого, так і іншого) корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, із забезпеченням доказової бази. У такому випадку підозрюваний чи обвинувачений може набувати статусу викривача в іншому кримінальному провадженні, але з урахуванням вимог пункту 1 частини 3 статті 130-1 КПК України без права на отримання винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість згідно з положеннями пункту 2-1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена без здійснення підозрюваним чи обвинуваченим викриття інших осіб у вчиненні корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, але лише в провадженнях щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, учинених не у співучасті, а одноосібно підозрюваним чи обвинуваченим та за обов\u0026rsquo;язковою умовою повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, для укладання угоди про визнання винуватості в провадженні щодо особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення або корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, вчиненого за співучасті з іншою особою, викриття іншої особи у вчиненні корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, є обов\u0026rsquo;язковою умовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно слід звернути увагу на доповнену Законом № 4033-ІХ новим абзацом частину 4 статті 469 КПК України, де законодавець визначив обов\u0026rsquo;язкову умову укладання прокурором угоди про визнання винуватості з підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором корупційного злочину чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, \u0026mdash; викриття виключно іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією. Такий підхід має на меті забезпечити справедливий баланс між інтересами організатора корупційного злочину чи кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного з корупцією, які можуть полягати в зменшенні обсягу кримінальної відповідальності за вчинені ним діяння, та інтересами правосуддя, якими є викриття організаторів інших корупційних злочинів чи кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, які до цього взагалі не були виявлені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРазом зі змінами, спрямованими на розширення сфери застосування інституту угоди в кримінальному судочинстві, Законом № 4033-ІХ запроваджені нові норми, якими встановлюється процесуальний контроль керівників органів прокуратури за діяльністю прокурорів щодо укладання угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, зазначеними змінами статтю 470 КПК України доповнено частиною 2, згідно з якою в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється за погодженням із керівником прокуратури відповідного рівня залежно від тяжкості кримінального правопорушення, але не нижче ніж керівником обласної прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, внесеними змінами вперше запроваджено на рівні закону контрольну функцію керівника органу прокуратури за процедурою укладання угоди про визнання винуватості. До запровадження вказаних змін такі функції передбачалися на рівні відомчих наказів органів прокуратури, за якими прокурори були зобов\u0026rsquo;язані надавати для вивчення керівнику прокуратури або його першому заступнику чи заступнику згідно з розподілом обов\u0026rsquo;язків проєкт угоди про визнання винуватості, опрацьовувати пропозиції відповідного керівника, після чого за наявності законних підстав укладати угоду\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, наділяючи керівників органів прокуратури повноваженнями погоджувати угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у корупційному кримінальному правопорушенні, законодавець не наділив їх правом апеляційного оскарження вироку суду, яким затверджена така угода, з підстав порушення встановленого порядку її укладання та узгодження з керівником органу прокуратури відповідного рівня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож виникає дискусійне питання, чи може бути оскаржений в апеляційному або касаційному порядку вирок суду, яким затверджена угода про визнання винуватості в корупційному кримінальному правопорушенні або правопорушенні, пов\u0026rsquo;язаному з корупцією, яка не була узгоджена з відповідним керівником прокуратури?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, такої підстави для оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості частина 4 статті 394 КПК України не містить. Проте, на нашу думку, наділення керівника прокуратури відповідного рівня повноваженнями погоджувати укладання угоди про визнання винуватості в корупційному або пов\u0026rsquo;язаному з корупцією кримінальному правопорушенні логічно зумовлює його право на апеляційне оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості, яка була укладена з порушенням встановлених законом вимог щодо її погодження прокурором вищого рівня. Отже, на наше переконання, указана прогалина в законодавстві має бути якнайшвидше усунена шляхом внесення відповідних змін до частини 4 статті 394 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cspan style=\"background-color: #f6f6f6; font-style: italic; font-weight: bold;\"\u003eЗміни, що стосуються загального порядку укладення угод\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується другого блоку змін до КПК України, запроваджених Законом № 4033-ІХ, щодо регламентації окремих питань загального порядку судового провадження на підставі угоди, вважаємо, що законодавець певним чином урахував численні зауваження й пропозиції як науковців, так і практиків та помітно вдосконалив процедуру судового провадження на підставі угод, запровадивши нові, більш дієві механізми його здійснення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, законодавець уточнив загальний порядок судового провадження на підставі угоди, зокрема розв\u0026rsquo;язав дискусійне питання щодо подальшого руху кримінального провадження у випадку відмови суду в затвердженні угоди. Так, нова редакція частини 7 статті 474 КПК України тепер чітко визначає, що в разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. При цьому в разі незгоди однієї зі сторін із продовженням судового провадження в загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку. Водночас у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується в загальному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті слід зазначити, що попередня редакція статті 474 КПК України містила достатньо \u0026laquo;розмиті\u0026raquo; норми, які передбачали, що в разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжувалося в загальному порядку. Таке неконкретизоване формулювання створювало багато запитань під час правозастосування, що своєю чергою не сприяло забезпеченню єдності судової практики. У деяких випадках суди тлумачили вказану норму буквально та імперативно і в разі відмови в затвердженні угоди, укладеної на стадії досудового розслідування, беззастережно ухвалювали рішення про повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку. В інших випадках суди ставили на обговорення питання про доцільність повернення кримінального провадження для продовження досудового розслідування та з\u0026rsquo;ясовували думки сторін стосовно можливості призначення обвинувального акта в кримінальному провадженні до судового розгляду в загальному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотних змін також зазнали положення частини 8 статті 474 КПК України, які раніше передбачали абсолютну заборону на повторне звернення до суду з угодою в кримінальному провадженні в разі, якщо суд відмовив у затвердженні попередньої. Ця норма також зазнавала багато критики як від науковців, так і практиків, оскільки ставила під загрозу істинну ідею запровадження в національному законодавстві інституту угоди в кримінальному судочинстві \u0026mdash; спрощення кримінального провадження на засадах компромісу й зменшення навантаження на органи досудового розслідування та суд. Головним чином критика цієї норми стосувалася того, що в разі, якщо сторони при укладанні угоди в кримінальному провадженні допустили певні недоліки або порушення вимог закону, суд не має ухвалити іншого рішення, як відмовити в затвердженні угоди, що призводило до неможливості надалі сторонам усунути допущені недоліки або врахувати зауваження суду. Окрім того, попередня редакція статті 474 КПК України не передбачала можливості сторонам ініціювати зміни до вже укладеної угоди, щоб усунути недоліки, виявлені до ухвалення судом остаточного рішення за результатами розгляду угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідтепер чинна редакція частини 8 статті 474 КПК України передбачає, що до моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та в разі досягнення згоди укласти нову угоду. Водночас нова редакція цієї норми передбачає можливість повторно, але одноразово звернутися з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні в разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. Однак у разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри внесення змін, на нашу думку, ця редакція частини 8 статті 474 КПК України не є досконалою. Так, вищезазначена норма передбачає заборону в разі повторної відмови в затвердженні угоди на наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Однак вона не конкретизує, чи поширюється ця заборона на всі види угод одночасно, чи допускається, наприклад, у разі повторної відмови в затвердженні угоди про примирення між підозрюваним чи обвинуваченим із потерпілим звернутися в цьому кримінальному провадженні з угодою про визнання винуватості, укладеною між підозрюваним чи обвинуваченим і прокурором, за наявності письмової згоди потерпілого на укладання угоди?\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідсумовуючи, можемо зробити \u003cstrong\u003eвисновок\u003c/strong\u003e, що вищерозглянуті зміни до КПК України, на нашу думку, реально спроможні підвищити ефективність застосування інституту угод у кримінальному процесі, проте окремі питання залишаються досі не врегульованими, що не сприяє забезпеченню принципу правової визначеності й не забезпечує єдність судової практики, отже, вони потребують вдосконалення.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш детально з думками авторів на цю тему можна ознайомитися в монографії: Таус М. М., Рогальська В. В. Судове провадження на підставі угод у кримінальному процесі України: монограф. Дніпро: Дніпров. держ. ун-т внутр. справ, 2025. 220 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних з корупцією : Закон України від 29 жовтня 2024 року № 4033-ІХ. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4033-20#n38\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4033-20#n38\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні : наказ Офісу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309905-21#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309905-21#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalsyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ, консультантка JustGroup","text":""},{"id":184,"url":"maksim-taus","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/maksim-taus.jpg","name":"Максим","surname":"Таус","post":"суддя Новокадацького районного суду міста Дніпра","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_26.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":942,"url":"mezhi-vinyatkiv-obshuki-bez-sudovih-rishen-yak-viprobuvannya-dobrosovisnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1753688589,"date":"28.07.2025","views":811,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_vira.png","mini_image":null,"name":"Межі винятків: обшуки без судових рішень як випробування добросовісності","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання допустимості проведення обшуків без попереднього судового контролю залишається одним із чутливих і водночас концептуально важливих у сфері кримінального провадження. І це закономірно, адже обшук \u0026mdash; це не лише ефективний інструмент отримання доказів (не в останню чергу завдяки фактору раптовості), а й одна з найбільш інтенсивних форм втручання у сферу приватного життя особи.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає загальне правило проведення обшуку \u0026mdash; за наявності ухвали слідчого судді. Такий підхід відображає загальноєвропейський правовий принцип поваги до сфери приватного життя і гарантій його недоторканості. Судове рішення, яке покликане гарантувати обґрунтованість і пропорційність втручання в право на недоторканність житла та іншого володіння, стає одночасно правовим бар\u0026rsquo;єром проти свавілля. Воно є не просто дозволом чи санкцією, а інституційною гарантією того, що держава поважає межі особистого простору людини й сама дотримується встановлених правил.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ідеальна картина кримінального провадження \u0026mdash; річ недосяжна, тому законодавець враховує потреби практики. У реальності трапляються ситуації, коли необхідність проведення обшуку виникає \u0026laquo;тут і зараз\u0026raquo;, і представник органу досудового розслідування має ухвалити рішення: чи звертатися до слідчого судді й очікувати судового рішення (що може означати втрату доказів, утечу особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, чи знищення слідів злочину), чи діяти негайно, проводити обшук, а його нагальність обґрунтовувати перед слідчим суддею вже після закінчення слідчої дії. Таким чином, ідеться про виняток, наявність якого зумовлена необхідністю забезпечення оперативності й ефективності досудового розслідування. Слід наголосити: мова йде \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне про альтернативну процедуру\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, а саме про \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвиняток\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e із загального правила, який повинен тлумачитися обмежувально й застосовуватися лише за умов очевидної неможливості \u003cstrong\u003eпопереднього звернення до слідчого судді\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e. \u003c/strong\u003eСаме на такі випадки й орієнтована \u003cstrong\u003eчастина 3 статті 233 КПК України\u003c/strong\u003e, яка дозволяє проведення обшуку без ухвали слідчого судді у виняткових, невідкладних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиняток не повинен перетворюватися на норму. Обшук без дотримання процедури попереднього судового контролю потребує високої дисципліни, обґрунтованості, добросовісності та чіткої підзвітності. Не можна ігнорувати необхідність судового дозволу з інших мотивів, зокрема формальної економії часу або ресурсів, побоювання можливого витоку інформації, тривалості виготовлення судового рішення і тим паче остраху, що відповідне клопотання про дозвіл на проведення обшуку не задовольнить слідчий суддя (а такі випадки \u0026mdash; не рідкість). Інакше правоохоронна система ризикує перетворитися з охоронця порядку на джерело підвищеної небезпеки для прав людини. Надмірне проведення обшуків без судових рішень сприяє легітимації зловживань і розмиває принцип правової визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідкладний обшук \u0026mdash; це завжди простір для відповідального балансування: між потребами досудового розслідування й гарантіями прав особи, між ефективністю і верховенством права, між \u0026laquo;пильністю\u0026raquo; держави й довірою громадян до системи органів правопорядку, між законною метою й допустимими засобами її досягнення. І хоча проведення обшуку без ухвали слідчого судді в окремих, справді невідкладних випадках допустиме, \u003cem\u003eце завжди виняток\u003c/em\u003e. Закон надає таку можливість не для зручності слідства, а для захисту \u003cstrong\u003eсуспільного інтересу у виняткових обставинах\u003c/strong\u003e, коли іншим чином цей інтерес неможливо забезпечити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ демократичному суспільстві держава має право діяти рішуче, але ніколи свавільно. Тому межі винятків завжди мають бути чітко окреслені й пильно охоронювані. Виняток, навіть найнеобхідніший, не повинен перетворюватися на норму. Бо щоразу, коли такі винятки стають частиною звичайної практики, право втрачає свій захисний сенс, перестає бути інструментом справедливості та стає зброєю сили.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_vira.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":935,"url":"chomu-ap-vaks-povernula-spravu-oleksandra-onischenka-v-pershu-instantsiyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1750232890,"date":"18.06.2025","views":1124,"interview":0,"menu_position":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_21.png","mini_image":null,"name":"Чому АП ВАКС повернула справу Олександра Онищенка в першу інстанцію?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e20 травня 2025 року АП ВАКС скасувала\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вирок у справі за обвинуваченням екснардепа Олександра Онищенка\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Олени Павленко й призначила новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд першої інстанції (ВАКС) розглядав цю справу майже 4,5 роки, при цьому для ухвалення вироку перебував у нарадчій кімнаті понад два місяці. У результаті ВАКС заочно засудив Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а його фінансову директорку Олену Павленко \u0026mdash; до 12 років позбавлення волі. У вироку також ідеться про спеціальну конфіскацію низки активів, у тому числі 7 369,91 дол. в AS \u0026laquo;PrivatBank\u0026raquo; (Латвійська Республіка) компанії \u0026laquo;Ostexpert Limited\u0026raquo;, корпоративних прав компанії \u0026laquo;Fastilo Traiding LTD\u0026raquo; і нежитлових приміщень загальною площею 535,00 кв. м у Києві на Хрещатику.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційна палата переглядала вирок рік й оприлюднила повний текст ухвали\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e 27 травня. Нижче ми ділимося оглядом мотивів суддівської колегії та окремої думки\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоли апеляційний суд може скасувати рішення й призначити новий розгляд справи\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e20 травня 2025 року АП ВАКС оголосила про скасування вироку й повернення справи на новий розгляд. І ми цьому рішенню були вкрай здивовані, адже за загальним правилом апеляційний суд може скасувати рішення і відправити справу на повторний розгляд, якщо під час судового процесу сталися \u003cstrong\u003eсерйозні порушення\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе можуть бути неправильний склад суду, відсутність обвинуваченого або його захисника (коли вони обов\u0026rsquo;язково мали бути), непоінформованість потерпілого про судове засідання, розгляд справи не в тому суді або відсутність технічного запису процесу. Також новий розгляд призначають, якщо суддя мав конфлікт інтересів або рішення підписав не той суддя, який вів справу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДвоє членів суддівської колегії АП ВАКС \u0026mdash; Даниїла Чорненька та Сергій Боднар \u0026mdash; у своєму рішенні відзначили такі підстави, які дозволили їм скасувати вирок ВАКС.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПорушення таємниці нарадчої кімнати колегією суддів першої інстанції та принципу безперервності судового процесу\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАргументація судового рішення АП ВАКС починається із сумнівів у тому, що рішення першої інстанції ухвалене винятково на основі закону, доказів і внутрішнього переконання суддів. І суть цього сумніву полягає в тому, що один із суддів колегії проводив зустрічі зі студентами, їздив у відпустку, інший головував на зборах суддів, а троє разом були на навчанні. Тобто всі ці місяці судді не перебували безперервно в нарадчій кімнаті. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк зазначила АП ВАКС: \u003cem\u003e\u0026laquo;Своїми умисними діями судді першої інстанції створили умови, за яких сторона захисту позбавлена можливості переконатись у дотриманні належного порядку здійснення правосуддя\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПри цьому судді апеляції підкреслили важливість безперервного судового процесу та належної правової процедури й зробили висновок, що проведену процедуру судового розгляду в цілому не можна вважати справедливою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦікаво, що один із суддів АП ВАКС \u0026mdash; Ігор Панаїд \u0026mdash; \u003cstrong\u003eне був таким категоричним\u003c/strong\u003e і в окремій думці звернув увагу, що порушення таємниці нарадчої кімнати відсутнє в переліку істотних порушень, за наявності яких судове рішення підлягає безумовному скасуванню. Також він зазначив, що судді на короткий час виходили з нарадчої кімнати під час ухвалення рішення, але це не порушило головні правила роботи суду й не вплинуло на справедливість вироку. Ці короткочасні перерви не були настільки серйозними, щоб через них скасувати судове рішення. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПонад те, за практикою Верховного Суду\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, навіть якщо судді, перебуваючи в нарадчій кімнаті для ухвалення рішення в одній справі, одночасно займаються іншими судовими справами, це вважається порушенням таємниці суддівської наради. Таке порушення може стати підставою для скасування вироку, але тільки тоді, коли воно реально заважає суддям ухвалити правильне й справедливе рішення або створює сумніви в тому, що вони були неупередженими. Тобто \u003cstrong\u003eне кожне порушення таємниці нарадчої кімнати автоматично скасовує вирок \u0026mdash; тільки те, яке реально впливає на справедливість судового рішення\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож можемо згадати, що на початку 2025 року парламент скасував\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e інститут нарадчої кімнати в цивільному, господарському та адміністративному процесах з одночасною заміною на інститут таємниці ухвалення судового рішення. Один із мотивів полягав у тому, що нарадча кімната не досягає цілей заборонити втручання та вплив на ухвалення судового рішення, задля чого вона первинно й запроваджувалася.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯким чином підвищення кваліфікації, зустрічі зі студентами та відпустка одного із суддів вплинули на справедливість судового рішення, з тексту ухвали АП ВАКС ми так і не зрозуміли. І прикро, що це той аргумент для скасування довгоочікуваного вироку Онищенку, якому судді АП ВАКС приділили більшу частину свого рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНеповнота судового розгляду через відмову об\u0026rsquo;єднати справи\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАпеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції неправильно відмовився об\u0026rsquo;єднати дві пов\u0026rsquo;язані кримінальні справи. Обидві стосувалися діяльності однієї злочинної організації: в одній справі судили двох учасників (включно з організатором), а в іншій \u0026mdash; решту учасників цієї ж організації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСудді АП ВАКС підкреслили, що за законом злочинна організація має складатися щонайменше з п\u0026rsquo;яти осіб, але в цій справі судили лише двох. Щоб правильно оцінити роль кожного учасника злочинної організації, потрібно розглядати всі справи разом, а не окремо. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрема думка судді була протилежною: суддя вважав, що неповноти судового розгляду не було. Він зазначив, що:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуд допитав потрібних осіб як свідків, і це дало змогу з\u0026rsquo;ясувати всі необхідні обставини; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдопит проводився за згодою цих осіб, тому їхні права не порушувалися; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуд дійшов висновку про винуватість на основі не лише показань свідків, а й інших доказів (матеріалів розслідування, документів, договорів тощо); \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзакон дозволяє не об\u0026rsquo;єднувати справи, якщо це не впливає на повноту розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦікаво, що Верховний Суд також має правові позиції\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з приводу обʼєднання справ на судовому розгляді, і вони не суперечать тому, що відбулося у ВАКС: \u003cem\u003e\u0026laquo;Якщо суд не встановить об\u0026rsquo;єктивних підстав, які б свідчили про необхідність об\u0026rsquo;єднання матеріалів кримінального провадження, при цьому аргументує своє рішення, то така позиція не вказує на наявність процесуального порушення\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСудді АП ВАКС аргументували, що належно оцінити ролі осіб, які обвинувачуються в спільному вчиненні кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, можна лише за умови одночасного та спільного судового розгляду обвинувальних актів. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак у такому разі виникає питання, що відбуватиметься з тими членами злочинних організацій, які уклали угоду зі слідством і зобовʼязалися свідчити проти організаторів? Або ж у випадках, коли інші члени злочинної організації померли, і їм не було висунуто обвинувачення?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНеправильна оцінка експертного висновку про розмір збитків\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя підстава стосується того, як суд першої інстанції оцінив експертний висновок про розмір шкоди від злочину. Експерти-товарознавці визначали ринкову вартість природного газу, щоб встановити шкоду, завдану обвинуваченими.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуд першої інстанції вирішив, що експертний висновок загалом правильний, але має певні недоліки. Зокрема, експерти при визначенні ринкової ціни газу враховували пропозиції компаній, які насправді контролювалися тією ж злочинною організацією (ТОВ \u0026laquo;Скела Терциум\u0026raquo; та ДП \u0026laquo;Ітера Трейд\u0026raquo;). Суд вирішив виключити ці \u0026laquo;сумнівні\u0026raquo; ціни і перерахувати вартість самостійно, використовуючи лише \u0026laquo;чесні\u0026raquo; цінові пропозиції від НАК \u0026laquo;Нафтогаз України\u0026raquo; та інших незалежних компаній.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВАКС обґрунтував це тим, що для таких перерахунків достатньо \u003cem\u003e\u0026laquo;простих арифметичних розрахунків\u0026raquo;\u003c/em\u003e, а спеціальні знання експерта знадобляться лише для вибору методу оцінювання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАпеляційна палата категорично не погодилася з таким підходом і зазначила, що суд не може перебирати на себе функції експерта. Якщо експертний висновок має недоліки, потрібно призначати додаткову або повторну експертизу, а не виправляти її самостійно. Окрім цього, на переконання АП ВАКС, визначення ринкової вартості природного газу \u0026mdash; це не прості арифметичні розрахунки. Експерт має враховувати безліч факторів: подібність майна, тарифи на транспортування, розподіл газу, ПДВ, умови оплати, обсяги постачання тощо. Це потребує спеціальних знань товарознавця.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСудді АП ВАКС указали, що суд не може частково приймати висновки експерта (метод оцінювання), а частково їх відхиляти (конкретні розрахунки), особливо коли сторона захисту просила призначити нову експертизу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуддя в окремій думці захистив позицію суду першої інстанції: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуд має право оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнезгода з експертним висновком має бути вмотивованою, що суд і зробив; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсуд не перебрав функції експерта, а лише виконав свій обов\u0026rsquo;язок й оцінив докази; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eякщо апеляційний суд вважає оцінку неправильною, він може призначити власну експертизу. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКлючове значення для нас має останнє твердження, адже випадки, коли перша інстанція ВАКС сама здійснювала розрахунок збитків, уже траплялися, наприклад у вироку в справі \u0026laquo;Електроважмашу\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Там захист теж не погодився з подібним підходом першої інстанції до експертизи і вважав, що саме суд першої інстанції повинен призначати повторну експертизу при новому розгляді. Однак судді АП ВАКС (у тому числі ті, хто ухвалював рішення в справі Онищенка) не стали лише на цих підставах скасовувати вирок, а самостійно призначили\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e таку експертизу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩо заважало суддям АП ВАКС у справі Онищенка виконати такі самі процесуальні дії, спрямовані на перевірку доводів захисту, ― не зрозуміло.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСкасування вироку АП ВАКС з указівкою почати новий судовий розгляд першою інстанцією \u0026mdash; своєрідний процесуальний \u0026laquo;трюк\u0026raquo;. Рішення не оскаржується до Верховного Суду, і судді апеляційної інстанції знімають із себе відповідальність за ухвалення рішення по суті справи. Такий підхід критикують\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоли апеляційний суд відправляє справу на новий розгляд, він не може заздалегідь розв\u0026rsquo;язувати питання про вину обвинуваченого чи оцінювати докази \u0026mdash; це має зробити суд першої інстанції самостійно. Однак висновки апеляційного суду про те, які саме порушення були допущені, обов\u0026rsquo;язкові для врахування при повторному розгляді справи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАП ВАКС надала вказівку суду першої інстанції під час нового розгляду цього кримінального провадження передати його для об\u0026rsquo;єднання з іншим кримінальним провадженням і в разі підтвердження обвинувачення в повному обсязі \u0026mdash; задовольнити позовні вимоги цивільного позивача. У випадку, якщо виникнуть сумніви щодо результатів експертизи, на думку АП ВАКС, ВАКС має розв\u0026rsquo;язати питання в порядку статті 332 КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСудова справа\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, з якою судді першої інстанції повинні будуть розглянути можливість обʼєднати справу Онищенка, розглядається вже майже вісім років, з них понад п\u0026rsquo;ять років \u0026mdash; у самому ВАКС. Солом\u0026rsquo;янський райсуд Києва провів перше засідання в справі 9 червня 2017 року, а 17 вересня 2019 року передав справу до новоствореного ВАКС. Підготовче засідання у ВАКС було призначено на 7\u003cem\u003e \u003c/em\u003eжовтня 2019 року, а судовий розгляд \u0026mdash; на 17 лютого 2021 року. У цій справі обвинувачуються\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e 10 осіб, а потерпілим визнано ПАТ \u0026laquo;Укргазвидобування\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІнкримінований Онищенку злочин було закінчено в січні 2016 року, тож навіть попри те, що він, найбільш імовірно, ухилився від суду, абсолютний строк давності \u0026mdash; 15 років. Тому строки давності в цій справі закінчуються у 2031 році, і ніби на повторний розгляд час ще є. Однак оскільки в разі обʼєднання справ їх розгляд буде починатися спочатку, шанси завершити процес без звільнення від кримінальної відповідальності фігурантів не такі великі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРішення АП ВАКС у цій справі вказує на глибшу проблему українського правосуддя \u0026mdash; \u003cstrong\u003eпріоритет процедурної \u0026laquo;чистоти\u0026raquo; над ефективністю й результатом\u003c/strong\u003e. Коли формальні порушення, навіть ті, що не впливають на справедливість, стають підставою для скасування багаторічної роботи суду, \u0026mdash; це підриває довіру до системи правосуддя загалом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПарадокс полягає в тому, що, намагаючись забезпечити \u0026laquo;ідеальну\u0026raquo; справедливість, суд ризикує взагалі її не досягти через закінчення строків давності.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/4201\"\u003ehttps://t.me/fightcorruptor/4201\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42015110000000121\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/42015110000000121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/127580907\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/127580907\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/127580909\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/127580909\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1062\"\u003ehttps://lpd.court.gov.ua/legal-position/1062\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4173-IX#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4173-IX#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7919\"\u003ehttps://lpd.court.gov.ua/legal-position/7919\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110884761\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110884761\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://protocol.ua/ua/problemni_pitannya_priznachennya_novogo_rozglyadu_v_sudi_pershoi_instantsii_za_naslidkami_rozglyadu_apelyatsiynoi_skargi_na_virok_sudu/\"\u003ehttps://protocol.ua/ua/problemni_pitannya_priznachennya_novogo_rozglyadu_v_sudi_pershoi_instantsii_za_naslidkami_rozglyadu_apelyatsiynoi_skargi_na_virok_sudu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52017000000000106\"\u003ehttps://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52017000000000106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/news/2016/06/22/7112543/\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/news/2016/06/22/7112543/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_21.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":926,"url":"u-fokusi--golovne-yak-nepratsyue-prioritezatsiya-kriminalnih-provadzhen-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1746376083,"date":"05.05.2025","views":731,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/JustTalk_DP_site.png","mini_image":null,"name":"У фокусі — головне: як (не)працює пріоритезація кримінальних проваджень. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПріоритезація\u003c/strong\u003e. Це слово достатньо часто звучить у сфері бізнесу, а останнім часом дедалі активніше з\u0026rsquo;являється і в діяльності державного апарату. У сфері кримінальної юстиції до цього поняття традиційно ставилися обережно.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 2 КПК України передбачає, що всі злочини мають бути розслідувані, а кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, \u0026mdash; понести відповідальність у міру своєї вини. Це, безумовно, правильна позиція з погляду загальної справедливості. Водночас ми розуміємо, що ресурси правоохоронної системи обмежені, і тому практично неможливо ефективно розслідувати 100 % злочинів. Ця істина давно відома, але тривалий час вона обговорювалася лише в кабінетах правоохоронців, що іноді навіть призводило до кримінального переслідування за штучне завищення показників або приховування злочинів задля формального \u0026laquo;100% розкриття\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Національним антикорупційним бюро України організовує дискусію, аби обговорити, чому пріоритезація вже не просто тренд, а конкретна вимога з визначеними термінами реалізації, які переваги має пріоритезація та до чого тут оцінка якості та результативності роботи органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити Discussion Paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1HSUebdPDFJ-jMIMMYsfijvyoC782H3vB/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1HSUebdPDFJ-jMIMMYsfijvyoC782H3vB/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПодія реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) \u0026ndash; провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":55,"url":"oleksandr-tsivinskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1161.jpg","name":"Олександр","surname":"Цивінський","post":"Національне антикорупційне бюро України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/JustTalk_DP_site.png","tags":[{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":919,"url":"nova-pozitsiya-vs-schodo-subektivnoi-storoni-v-statti-364-kk-ukraini-zrada-chi-peremoga-zdorovogo-gluzdu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741600975,"date":"10.03.2025","views":1265,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_14.png","mini_image":null,"name":"Нова позиція ВС щодо суб’єктивної сторони в статті 364 КК України: зрада чи перемога здорового глузду?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно правничу спільноту вкотре сколихнули новини про нову правову позицію Верховного Суду (далі \u0026mdash; ВС) щодо суб\u0026rsquo;єктивної сторони статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) в справі № 757/11969/18-к.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова проблема полягає в тому, що в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі \u0026mdash; ККС ВС) від 2 листопада 2022 року (справа № 724/1590/19) зроблено висновок про те, що наявність або відсутність домовленостей між службовою особою та безпосереднім отримувачем неправомірної вигоди жодним чином не перешкоджає кваліфікувати діяння такої службової особи, яка, зловживаючи владою або службовим становищем, діє з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, за статтею 364 КК України, навіть якщо службова особа діє в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи інформації про характер та зміст своїх дій. Аналогічний висновок зроблено в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 2 лютого 2022 року (справа № 520/15641/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість колегія суддів Першої судової палати ККС ВС у постанові від 23 квітня 2024 року (справа № 278/1664/20) дійшла висновку про те, що в разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо в результаті таких дій інша отримала вигоду, то необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується в службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень, виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК України. Аналогічні висновки зроблено в постановах колегій суддів Першої судової палати ККС ВС від 6 квітня 2023 року (справа № 619/2627/20) та від 11 травня 2023 року (справа № 707/661/17), а також Третьої судової палати ККС ВС від 5 квітня 2021 року (справа № 520/13641/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне, такі різні підходи до того самого питання найвищої судової інстанції і стали підставою для передання розв\u0026rsquo;язання цього питання на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати.\u0026nbsp;Що цьому передувало?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиспозиція статті 364 КК України не передбачає мотив конститутивною ознакою складу кримінального правопорушення, як і не описує всі можливі випадки зловживання владою чи службовим становищем. Це, зрештою, абсолютно нормально, бо кримінальний закон \u0026mdash; це не методичка і не інструкція, тому не має містити якогось вичерпного переліку. Стаття має бути зрозуміла й передбачувана для правозастосувача. Зрештою, неосвічені люди зловживання владою чи службовим становищем не вчиняють, у цьому і є особливість так званих білокомірцевих злочинів. А розуміння норми може бути забезпечене тлумаченням кваліфікованим юристом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуспільні відносини не стоять на місці, вони розвиваються, стаття 364 написана досить абстрактно, але ВС своїми правовими позиціями може вносити ясність у правозастосування цієї норми з урахуванням розвитку суспільних відносин і контексту правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли вперше з\u0026rsquo;явилася правова позиція ВС, що\u003cem\u003e \u0026laquo;\u0026hellip;у разі кваліфікації дій особи як зловживання владою або службовим становищем, якщо йдеться, що в результаті таких дій отримано вигоду іншою особою, то необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою, а недоведеність цих елементів злочину, навіть за умови встановлення помилок або порушень, допущених при виконанні службових повноважень виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 КК\u0026raquo;,\u003c/em\u003e я вважала її гарною реакцією ВС на правозастосування норми й адекватним тлумаченням, адже КК України не може передбачити все, а таке тлумачення дозволяло йти в ногу із часом, коли обвинувальних актів за статтею 364 стало більше і відповідно більшою стала кількість питань у правозастосуванні. Зрештою, без глибокого занурення в контекст мені як адвокатці імпонував такий підхід, бо він якнайбільше відповідав засаді, що всі сумніви тлумачаться на користь особи, і відповідав стандарту доказування поза розумним сумнівом, адже для того щоб довести мотив, сторона обвинувачення мала добряче попрацювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли з\u0026rsquo;явився пресреліз про нову позицію ВС, моя перша реакція була, що це крок назад. Але я не робила поспішних висновків \u0026mdash; хотіла спочатку прочитати повний текст, щоб зрозуміти мотивацію суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки чекала повний текст, мимоволі задумалася, а як може проявлятися суб\u0026rsquo;єктивна сторона в цьому складі кримінального правопорушення? Теоретично особа, яка зловживає, необов\u0026rsquo;язково має бути в змові із суб\u0026rsquo;єктом, який отримає від цього вигоду. Наприклад, якщо суб\u0026rsquo;єктом, який отримає для себе неправомірну вигоду, може бути дочка, дружина, друг, мама чи кохана людина. Для того щоб учинити зловживання на їхню користь, не потрібно просити в них дозволу. Але від такого зловживання об\u0026rsquo;єкт кримінально-правової охорони все одно постраждає. Хтось не отримає премію, хтось не переможе в конкурсі тощо. Від того, що отримувача неправомірної вигоди не попередили про такий приємний подарунок, інші суб\u0026rsquo;єкти, які несправедливо не отримали певне благо, не перестають зазнавати шкоди. Така неправомірна вигода може бути надана й абсолютно чужій людині з метою налагодження добрих стосунків чи отримання іншого блага натомість у майбутньому, і відсутність домовленостей із такою людиною не нівелює шкоду, завдану зловживанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому обґрунтування ВС \u0026mdash; цілком логічне й справедливе. Інше питання, що тут може бути дуже тонка грань між умислом і помилкою або звичайною службовою недбалістю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що зловживання може вчинятися як у формі дії, так і у формі бездіяльності, тому важливо довести ставлення винного до зловживання й наслідків такого зловживання та переконатися, що винний бажав і передбачав їх настання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПошук мотиву вчиненого діяння має важливе значення для відмежування службового зловживання від службової недбалості. Зловживання владою чи службовим становищем може вчинятися лише умисно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВС прописав гарний запобіжник: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;Однак важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк наслідок, колегія суддів констатувала, що вчинення зловживання службовою особою, яке призвело до отримання неправомірної вигоди третіми особами, передбачає:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eобов\u0026rsquo;язкове встановлення факту усвідомленого використання влади або службового становища всупереч інтересам служби службовою особою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eусвідомлення факту отримання внаслідок такого зловживання неправомірної вигоди самим суб\u0026rsquo;єктом або третьою особою (третіми особами);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eможливість кримінально-правової кваліфікації вчиненого за статтею 364 КК і в разі відсутності попередніх домовленостей між тим, хто вчиняє зловживання, з вигодонабувачем.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведене вище я погоджуюся з такою позицією, але важливо пам\u0026rsquo;ятати про те, що зловживання може вчинятися лише умисно, про ймовірність помилки. І якщо третя особа отримала неправомірну вигоду через помилку чи кримінально карану бездіяльність (фактично службову недбалість), то такі діяння слід кваліфікувати за статтею 367 КК України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":149,"url":"marta-mariya-yatsinina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacinina1.jpg","name":"Марта-Марія","surname":"Яциніна","post":"к.ю.н., адвокатка, старша викладачка кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_14.png","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":916,"url":"analiz-rishennya-espl-u-spravi-denisyuk-ta-inshi-proti-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1740475537,"date":"27.02.2025","views":1173,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/eu-ua-law.jpg","mini_image":null,"name":"Аналіз рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини 13 лютого 2025 року ухвалив довгоочікуване \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#%7B%22itemid%22:[%22001-241747%22]%7D\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрішення\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e щодо трьох підготовлених мною та Назаром Кульчицьким заяв. Довгоочікуване, з одного боку, тому що багато роботи й часу пішло на підготовку, а з іншого \u0026mdash; тому що темою негласних слідчих (розшукових) дій (далі \u0026mdash; НСРД) ми цікавимося давно. Проблем у цій сфері багато, а змістовних рішень ЄСПЛ по Україні донедавна не було жодного.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо коротко, то в межах двох кримінальних проваджень національні суди санкціонували проведення НСРД, передбачених ст. 263 КПК України (на той момент \u0026laquo;Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж\u0026raquo; чи, простіше кажучи, прослуховування телефонів), щодо двох заявників, які на той час були свідками, а надалі стали підозрюваними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля закінчення досудового розслідування заявникам повідомили про те, що здійснювалося прослуховування їхніх засобів зв\u0026rsquo;язку. Однак ані ухвал, якими його санкціонували, ані інших дотичних документів (наприклад, клопотань детектива) їм не надали. Матеріали, здобуті в ході прослуховування, були начебто знищені, але відповідних актів стороні захисту також не надали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе один заявник, адвокат згаданих осіб Назар Кульчицький, скаржився в ЄСПЛ на те, що, прослуховуючи телефони його клієнтів, орган досудового розслідування міг також слухати і його розмови з клієнтами, оскільки на той час він здійснював захист їхніх інтересів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄСПЛ дійшов висновку, що процедура санкціонування й проведення спостереження не відповідала вимозі законності втручання:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУряд так і не надав ЄСПЛ ухвал про надання дозволу на проведення НСРД щодо заявників, а тому Суд \u0026laquo;не міг підтвердити їхню законність\u0026raquo;. До речі, тут цікава постановка проблеми Судом із погляду розподілу тягаря доведення конвенційних порушень: заявники подали обґрунтовану скаргу, а уряд мав, але не надав документи, що могли її спростувати або підтвердити. Суд розтлумачив усі сумніви на користь заявників.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗаконодавство не містило правил, що регулювали б ситуації, коли в ході прослуховування розмов особи було (умисно чи випадково) прослухано (а може, і зафіксовано) її розмови з адвокатом, захищені адвокатською таємницею. Як ідентифікувати такі розмови? Як поводитися з таким матеріалом? Чи є незалежний орган, який здійснював би нагляд за цим процесом? Законодавство не дає відповіді на жодне з указаних запитань, а отже, недостатньо захищає, з одного боку, права об\u0026rsquo;єктів спостереження на повагу до їхнього приватного життя, а з іншого \u0026mdash; права адвоката Назара Кульчицького на здійснення професійної адвокатської діяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ національному законодавстві відсутні ефективні механізми оскарження негласних слідчих дій. Ця проблема має два аспекти:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеможливо оскаржити законність і необхідність дозволу на проведення НСРД, якщо ти не маєш рішення, яким такий дозвіл надано. Заявники так і не змогли отримати рішень, якими надано дозвіл на прослуховування їхніх телефонів, а отже, не мали жодних шансів на їх оскарження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнавіть якби заявники й отримали б ці рішення, оскаржувати їх не було б куди. Законодавство не передбачає ефективних механізмів post factum оскарження ухвал про надання дозволу на проведення НСРД:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eухвали про надання дозволу на НСРД не підлягають оскарженню;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоскарження законності й необхідності проведення НСРД у межах судового розгляду в кримінальному провадженні радше стосується (не)допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, і не дозволяє отримати компенсацію;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскарги на дії слідчого / детектива / прокурора (стаття 303 КПК України) та заперечення проти ухвал слідчих суддів (стаття 309 КПК України) на підготовчому засіданні не працюють на практиці, оскільки суди або відхиляють такі скарги, або залишають \u0026laquo;на потім\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати, чиї розмови з клієнтами було прослухано (зафіксовано) в ході проведення НСРД, позбавлені можливості хоч якось поскаржитися із цього приводу. У таких ситуаціях право на здійснення професійної діяльності та право на адвокатську таємницю залишаються незахищеними на національному рівні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНу і на завершення. Ми неодноразово зверталися на національному рівні з клопотаннями й запитами про надання ухвал, якими було надано дозвіл на проведення НСРД; клопотань про надання такого дозволу; матеріалів, отриманих у результаті спостереження тощо. У всіх випадках ми отримали відмову. Після подання заяви до ЄСПЛ Суд звернувся до уряду з вимогою надати такі документи. Уряд відмовив, указавши на їхню таємність. Суд відмови не зрозумів і констатував порушення статті 38 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено обов\u0026rsquo;язок держави створити всі необхідні умови для розгляду справи Судом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом дуже шкода, що низка вагомих, на нашу думку, проблем, які ми порушили в заявах, згадані Судом лише побіжно або взагалі не згадані. Вони більшою чи меншою мірою залишаються актуальними, і ми хочемо окремо звернути на них увагу в контексті та на прикладі справи \u0026laquo;Денисюк та інші проти України\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;Недолік №1: Необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; не надали ухвал щодо клієнтів, оскільки здобуті на їх підставі докази не планувалося використовувати в справі. Однак ми мали ухвали щодо інших учасників кримінальних проваджень \u0026mdash; свідків і підозрюваних. За одним із проваджень разом із матеріалами досудового розслідування ми отримали 17 розсекречених ухвал про надання дозволу на проведення НСРД. Усі ці ухвали містили \u0026laquo;мотивацію\u0026raquo;, яка складалася з одного абзацу на декілька рядків, який був ідентичним у всіх ухвалах, хоч їх і виносили різні судді і вони стосувалися різних об\u0026rsquo;єктів спостереження. В іншому провадженні ми отримали 13 розсекречених ухвал. Ці ухвали були однаковими за структурою та змістом, відрізнялися лише індивідуальні дані об\u0026rsquo;єктів спостереження. Частину тексту ухвал було виконано рукописним текстом, який, як ми потім встановили, належав детективу в справі. Мотивація в усіх ухвалах зводилася до фрази про те, що \u0026laquo;клопотання слід задовольнити\u0026raquo;. Загалом указані ухвали, кожна з яких була обсягом півтори сторінки, скидалися на наперед підготований формуляр, який надалі \u0026laquo;дозаповнив\u0026raquo; детектив.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо речі, розслідування Державного бюро розслідувань цих \u0026laquo;операцій\u0026raquo; із заповнення формулярів ухвал є предметом ще однієї нашої заяви до ЄСПЛ, яку Суд уже прийняв, але ще не прокомунікував. Загалом ми переконані, що ухвали щодо наших клієнтів містили такі ж недоліки. Аналіз Судом цих ухвал неминуче призвів би до констатації ще одного серйозного порушення статті 8 Конвенції: необґрунтованість ухвал про надання дозволу на НСРД. Однак ані на наші запити, ані у відповідь на вимогу ЄСПЛ національні органи влади так і не надали цих ухвал.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №2: Механізм НСРД на період, що досліджувався Судом, містив серйозні вади\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі вади, на нашу думку, давали можливість органам правопорядку здійснювати негласне спостереження без ухвали суду. Так, визначені органи правопорядку мали прямий доступ до комунікації за допомогою мобільних пристроїв. Мобільні оператори такий доступ не контролювали, а єдиним контролюючим органом була прокуратура, яка в принципі зацікавлена в результатах провадження. Єдине, мабуть, що могло стримувати правоохоронців від отримання несанкціонованого доступу до комунікації за допомогою мобільних пристроїв, було те, що саму ухвалу про надання дозволу на НСРД у суді отримати було доволі нескладно (див. попередній пункт).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №3: У державі має бути незалежний орган влади, що контролює систему негласного спостереження\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий орган (на кшталт інформаційного комісара) повинен:\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбути незалежним від правоохоронної системи;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмати доступ до перехоплених комунікацій і відомостей про конкретні випадки спостереження (хто, коли, які відомості і щодо кого отримував тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтакі відомості повинні ретельно фіксуватися.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакого наглядового органу поки немає. Зараз ці повноваження здійснює прокуратура. Однак прокуратура не зацікавлена (і, мабуть, не може бути) в об\u0026rsquo;єктивному й незалежному контролі, оскільки і сама є частиною сторони обвинувачення. Для ЄСПЛ ми проаналізували звітність Офісу Генерального прокурора в частині здійснення негласних слідчих дій. Окрім статистичних даних про кількість клопотань та ухвал, жодних відомостей про здійснення контролю в цій сфері ми так і не знайшли.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНедолік №4: У випадку надання дозволу на НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до клопотання\u0026hellip; витяг із ЄРДР\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\" style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України в частині, наприклад, запобіжних заходів містить вимогу, згідно з якою до клопотання про обрання запобіжного заходу треба додавати документи, які підтверджують викладені в ньому обставини. Однак у вимогах до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД КПК України зобов\u0026rsquo;язує додавати до нього \u0026hellip; витяг із ЄРДР.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи достатньо витягу з ЄРДР для обґрунтування необхідності проведення НСРД?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; риторичне питання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЧи додають детективи (слідчі) інші документи до клопотання для підтвердження викладених у ньому обставин?\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; мабуть, щось додають, а може, і не додають.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро те, чи справді інші документи додавалися і які саме документи, ніхто не дізнається, бо в клопотанні їх переліку ніколи нема. Натомість у додатках згадується лише про витяг із ЄРДР. Отже, ніхто й ніколи не дізнається, чим керувався суд, дозволяючи проведення НСРД (окрім, звісно, клопотання детектива / слідчого / прокурора, в обґрунтованості якого ми не сумніваємося).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДеякі інші менш значні аспекти заяви також залишилися без уваги. Сподіваємося, що нам ще випаде нагода звернути увагу ЄСПЛ на вказані проблеми в нових заявах. А ще краще, щоб до того часу держава їх усунула.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДжерело:\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://nkp.com.ua/blog/analiz-rishennia-iespl-u-spravi-denysiuk-ta-inshi-proty-ukrainy-priama-mova-markiiana-bema/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсайт АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/eu-ua-law.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":888,"url":"neuperedzhenist-prokurora-v-kriminalnih-provadzhennyah-pro-voenni-zlochini-ubiti-v-sobi-empatiyu-chi-spravedlivo-vikonati-profesijnij-obovyazok","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1733743625,"date":"10.12.2024","views":649,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_12.jpg","mini_image":null,"name":"Неупередженість прокурора в кримінальних провадженнях про воєнні злочини: убити в собі емпатію чи справедливо виконати професійний обов’язок?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжонатан Хайдт у своїй книзі \u0026laquo;Праведний розум\u0026raquo; (\u0026laquo;The Righteous Mind\u0026raquo;) писав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;cобаку не можна змусити стати радісною, силою помахавши її хвостом\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті, попри всі досягнення системи кримінального судочинства у впровадженні найвищих стандартів неупередженості й справедливості, неможливо не визнати, що людей, які складають цю систему та імплементують зміни, так чи інакше торкнулася війна і воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, це посилює градус емпатії до потерпілих від цих злочинів, але чи ставить під сумнів неупередженість суддів і прокурорів?! Можна довго сперечатися і навряд чи ми дійдемо єдиного висновку, бо складову участі емоційного інтелекту чи рівня його розвитку можна оцінювати з різних точок зору. Але одне в цьому випадку очевидно: кожна країна, яка бажає досягти найвищого рівня демократичного розвитку, має дбати, щоб її національне законодавство за будь-яких умов гарантувало надійний захист справедливості та верховенства права, щоб виключити будь-який сумнів у неупередженості, тобто справедливості процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у загальному вигляді під неупередженістю розуміють те, що не має заздалегідь сформованої думки; відсутність необ\u0026rsquo;єктивності до будь-якого процесу, явища; складову справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ словнику синонімів безпристрасний \u0026mdash; це об\u0026rsquo;єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній. Власне, об\u0026rsquo;єктивність часто визначається в словниках як неупередженість, безсторонність. У зв\u0026rsquo;язку із цим не буде помилкою використання термінів \u0026laquo;неупередженість\u0026raquo;, \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивність\u0026raquo;, \u0026laquo;безсторонність\u0026raquo; в одному значенні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитанню неупередженості судді присвячено дуже багато рішень Європейського суду з прав людини, одне з останніх, де досить детально проаналізовано ознаки упередженості, \u0026mdash; у справі \u0026laquo;Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії\u0026raquo; від 29 серпня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА в справах \u0026laquo;Нортьєр проти Нідерландів\u0026raquo; і \u0026laquo;Хаусхильдт проти Данії\u0026raquo; \u0026nbsp;Європейський суд з прав людини визначив, що будь-який суддя, щодо безсторонності якого існують законні сумніви, має вийти зі складу суду. Здавалося б, така досить імперативна вказівка не може бути протрактована неоднозначно. Водночас ніхто не може позбавити особу права на власну думку, що закріплено в статті 34 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому Європейська доктрина застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод усе ж більше схиляється до об\u0026rsquo;єктивної складової принципу неупередженості, яка пов\u0026rsquo;язана не тільки з поведінкою суб\u0026rsquo;єкта правозастосування, але й тим, як судовий процес сприймається зовнішніми спостерігачами. Тобто важливо враховувати не лише реальні факти, а й те, як процес виглядає для сторін і громадськості. Адже судовий розгляд має бути не лише неупередженим, але й виглядати таким для всіх учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри аналізі принципу неупередженості в практичному втіленні стосовно воєнних злочинів варто зазначити, що в Україні вже був досить небезпечний прецедент самовідводу суддів від розгляду кримінального провадження, пов\u0026rsquo;язаного з вчиненням воєнного злочину, у зв\u0026rsquo;язку з тим, що під час окупації населеного пункту було знищено (пошкоджено) майно членів колегії суддів, що, на їхню думку, могло вплинути на їх неупередженість. Зауважу, що будь-які об\u0026rsquo;єктивні відомості, що обвинувачений у цій справі мав стосунок до вчинених воєнних злочинів стосовно суддів, \u0026mdash; відсутні. Тобто в цій справі судді виходили саме із суб\u0026rsquo;єктивного критерію, сумніву у власній неупередженості щодо можливості справедливо здійснювати судочинство стосовно представника збройних сил країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, за цією логікою, будь-який прокурор, який унаслідок агресії 2014 року покинув свою домівку в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим чи зазнав будь-яких втрат після повномасштабного вторгнення 2022 року, має самоусунутися від процесуального керівництва й підтримання публічного обвинувачення в справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що подібний формальний підхід може мати фатальні наслідки для системи кримінального судочинства та не відповідає ідеї й правовій сутності принципу неупередженості як складового елементу справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, вимога до прокурора бути неупередженим міститься в Керівних принципах ООН щодо ролі обвинувачів, а також Законі України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, зокрема є елементом Присяги прокурора, а вчинення дій, що можуть викликати сумнів у його об\u0026rsquo;єктивності, неупередженості, слугують підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро вимогу неупередженості прокурора згадується також і в багатьох пунктах Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, але зміст її не розкривається, за винятком статті 21, де вказано, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання; має уникати особистих зав\u0026rsquo;язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об\u0026rsquo;єктивність виконання професійних обов\u0026rsquo;язків, скомпрометувати звання прокурора\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Висновку № 13(2018) Консультативної ради європейських прокурорів \u0026laquo;Незалежність, підзвітність та етика прокурорів\u0026raquo; містяться більш детальні рекомендації (пункти 6, 10, 17, 37, 51\u0026ndash;54, 64). Зокрема, зазначено, що прокурори зобов\u0026rsquo;язані реалізовувати власну свободу вираження поглядів і зібрань таким чином, щоб вони не суперечили їхнім повноваженням та не впливали або не могли вплинути на незалежність чи неупередженість судових органів або прокуратури; вони не можуть коментувати справи, що розслідуються, і уникають вираження поглядів, що можуть поставити під сумнів репутацію та справедливість суду; діяти неупереджено та об\u0026rsquo;єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості; дотримуватися нейтралітету і діяти незалежно від своїх особистих уподобань, соціального походження, відносин, політичних, філософських або релігійних переконань; бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зав\u0026rsquo;язків із нею (якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, то утримуватися від розгляду справи); не брати участі в справах, коли їхні особисті інтереси (або інтереси членів їхніх сімей) можуть перешкоджати їхній повній неупередженості та об\u0026rsquo;єктивності\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш коротко й чітко вимога неупередженості прокурора викладена в документі під назвою \u0026laquo;Стандарти професійної відповідальності та виклад основних обов\u0026rsquo;язків та прав прокурорів\u0026raquo;, ухваленому Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року. Неупередженість означає, що прокурори повинні виконувати свої обов\u0026rsquo;язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивно діяльність будь-якого слідчого чи прокурора завжди була й буде пов\u0026rsquo;язана з певною боротьбою власних поглядів та ідей із професійним обов\u0026rsquo;язком забезпечити справедливість, тобто діяти неупереджено. Тому абсолютно релевантною виглядає позиція Д. Гаврилова, де неупередженість особи полягає в її внутрішній свободі від упередженості, здатності здійснювати самоконтроль, формулювати й долати сумніви, пов\u0026rsquo;язані з необхідністю уникнення односторонності в оцінці обставин справи\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eВпровадження протягом останніх років методик і принципів, що сприяють забезпеченню справедливого кримінального провадження та унеможливлюють навіть формальний вплив суб\u0026rsquo;єктивізму на розслідування воєнних злочинів, \u0026mdash; яскраве свідчення спроможності правоохоронної системи України уникнути будь-яких сумнівів у неупередженості прокурорів.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому, оцінюючи поведінку представників російської федерації, зокрема під час процесу в справі \u0026laquo;МН 17\u0026raquo;, вважаю, що необхідно постійно вдосконалювати українське законодавство та практику його правозастосування, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій на тему упередженості поточних і майбутніх кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш значуще створення таких інституційних запобіжників та умов, за яких участь в ухваленні рішень про притягнення до відповідальності особи ухвалюватиме не окрема людина, а воно буде результатом залучення різних рівнів людських ресурсів із метою посилення \u0026laquo;морального капіталу\u0026raquo; стандартів кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система кримінальної юстиції вже зробила чимало кроків до досягнення цієї мети, але реалії сьогодення вимагають системної та постійної роботи в цьому напрямі. Нам конче необхідно покращити механізми й порядок заочного кримінального провадження, адже переважна частина досудових і судових процесів наразі відбувається саме за цією процедурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, потрібно поліпшити принципи публікації досудових і судових викликів, впровадивши щонайменше систему пошуку за прізвищем підозрюваного / обвинуваченого. У середньому на сайті Офісу Генерального прокурора в день публікується щонайменше кілька десятків повідомлень і викликів, що, очевидно, за відсутності елементарного інструменту пошуку за прізвищем та ім\u0026rsquo;ям у майбутньому неминуче може призвести до обґрунтованих нарікань, у тому числі міжнародних судових інституцій, на формалізм таких повідомлень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, ідея публікації повідомлень про виклик на сайті Офісу Генерального прокурора продиктована саме необхідністю забезпечення зацікавленим особам можливості отримати інформацію про виклик централізовано з одного джерела. Цілком адекватним рішенням могло б стати впровадження єдиної практики публікації всіх викликів і повідомлень на стадії судового розгляду на сайті Офісу як додаткового інструменту для забезпечення обізнаності особи, стосовно якої розпочате спеціальне судове провадження, про наявну відносно неї справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, потрібно внести зміни до процесуального законодавства та передбачити для обвинувачених (засуджених) у порядку спеціального судового провадження процесуальну можливість не тільки оскаржити вирок за результатами такого розгляду, але й процедуру його першочергового перегляду судом першої інстанції, на чому неодноразово наголошувала Венеційська комісія. У першу чергу це зумовлено тим, що апеляційний розгляд не може й не повинен підміняти розгляд справи в суді першої інстанції, тому для осіб, які не брали участі в розгляді кримінального провадження, необхідно передбачити право на перегляд вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом нам і надалі варто робити все можливе, щоб лупати цю скелю, бо, як сказав хтось із класиків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026laquo;Ми не ті, ким себе уявляємо, але якщо спробуємо себе трохи краще пізнати, то в нас є шанс на те, щоб вчиняти справедливо\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Словник синонімів Полюги. Безпристрасний [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://slovopedia.org.ua/31/53393/27402.html\"\u003ehttp://slovopedia.org.ua/31/53393/27402.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ \u0026laquo;Цулукідзе і Русулашвілі проти Грузії\u0026raquo; [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-235473%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-235473%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/uploads/files/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2.pdf\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/uploads/files/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Висновок № 13(2018) КРЄП \u0026laquo;Незалежність, підзвітність та етика прокурорів\u0026raquo; [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/opinion-13-ccpe-2018-ukr/1680939322\"\u003ehttps://rm.coe.int/opinion-13-ccpe-2018-ukr/1680939322\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Стандарти професійної відповідальності та виклад основних обов\u0026rsquo;язків та прав прокурорів від 23.04.1999 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.iap-association.org/getattachment/Resources-Documentation/IAP-Standards-(1)/Ukrainian.pdf.aspx\"\u003ehttps://www.iap-association.org/getattachment/Resources-Documentation/IAP-Standards-(1)/Ukrainian.pdf.aspx\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Прийма С. В. Неупередженість як основна вимога принципу справедливості тлумачення права / Матеріали конференції, Братислава 27\u0026ndash;28.11.2005. С. 81\u0026ndash;84.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":166,"url":"yuliya-malashich","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobraghenie_viber_2024-12-02_09-22-12-559.jpg","name":"Юлія","surname":"Малашич","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_12.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":886,"url":"postanova-obednanoi-palati-kasatsijnogo-kriminalnogo-sudu-scho-zminilosya-v-interpretatsii-poryadku-provedennya-nevidkladnih-obshukiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1732624005,"date":"27.11.2024","views":1843,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/25.jpg","mini_image":null,"name":"Постанова Обʼєднаної палати Касаційного кримінального суду: що змінилося в інтерпретації порядку проведення «невідкладних обшуків»?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДовгий час протягом дії чинного Кримінального процесуального кодексу України тривали дискусії з приводу можливості проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів. Причина цієї дискусії цілком логічна, оскільки законодавчі положення, які регулювали можливість проведення такого обшуку, досить розмиті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправді, у частині 2 статті 30 Конституції України зазначено, що в невідкладних випадках, пов\u0026rsquo;язаних із \u003cem\u003eврятуванням життя людей та майна\u003c/em\u003e чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду й обшуку. У положеннях частини 3 статті 233 КПК України зазначено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи лише в невідкладних випадках, \u003cem\u003eпов\u0026rsquo;язаних із врятуванням життя людей\u003c/em\u003e та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаріжним каменем правозастосовної практики було словосполучення \u0026laquo;врятування майна\u0026raquo;, розуміння якого також охоплювало врятування речових доказів. Погляди на тотожність цих слів були спірними як у науці, так і прокурорсько-слідчій та судовій практиці, зокрема Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказану проблему врегульовано в постанові Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі \u0026mdash; ОП ККС ВС) від 07.10.2024 (справа № 466/525/22; провадження № 51-7310кмо23)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де зроблено правовий висновок, що \u003cem\u003e\u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об\u0026rsquo;єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто суперечка з приводу можливості вилучення речових доказів на підставі статті 233 КПК України розв\u0026rsquo;язана: вилучати речові докази можна без ризику втрати ними властивості допустимості. Таким чином, ОП ККС ВС підтримала раніше сформульовані висновки, які містяться в таких постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі \u0026mdash; ККС ВС):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Третьої судової палати ККС ВС від 06.09.2023 (справа № 688/647/19; провадження № 51-2840км23)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eу якій\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eзазначено, що\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;наступного дня після того як був проведений обшук, тобто 08.10.2018, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, яке того ж дня було розглянуто і задоволено.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для задоволення клопотання є врятування майна, яке є знаряддям, засобом та предметом злочину і яке могло бути знищено, що цілком узгоджується з положенням ч\u003c/em\u003e\u003cem\u003eастини 3 статті 233 КПК України\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Першої судової палати ККС ВС від 02.2024 (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;невідкладність обшуку у вигляді необхідності вилучення в засудженого грошових коштів, отриманих як неправомірної вигоди охоплюється винятком, встановленим ч.\u0026nbsp;3 ст. 233 КПК\u0026raquo;; \u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова Третьої судової палати ККС ВС від 10.2023 (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342км20)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій зазначено, що\u003cem\u003e \u0026laquo;апеляційний суд вказав на необґрунтованість висновків місцевого суду про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 19.03.2020, мотивуючи це тим, що під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1, слідчими фактично було проведено обшук домоволодіння, в ході якого детально оглянуто шафи, меблі, вміст сумок. Проте, до апеляційної скарги прокурором долучено ухвалу слідчого судді від 20.03.2020 про надання дозволу на обшук.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо допустимості результатів цієї слідчої (розшукової) дії, оскільки обшук житла родини ОСОБА_29 у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з тим, що місце передачі грошових коштів ситуативно було змінено, мав невідкладний характер, а у подальшому стороною обвинувачення отримано дозвіл слідчого судді на його проведення\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно ОП ККС ВС відступила від протилежних правових висновків, які містяться \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eв таких постановах\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e04.2021 (справа № 573/2028/19; провадження № 51-1535км20)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eу\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eякій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;обшук 30.11.2017 було проведено на підставі постанови слідчого про проведення невідкладного обшуку від 30.11.2017 року. Невідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована тим, що є необхідність відшукання викрадених речей та одягу, в якому був одягнений злочинець та на якому могли залишитися сліди фарби, вилученої в ході ОМП, які можуть бути використані як докази під час розслідування кримінального провадження, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Водночас такі підстави проведення обшуку не відносяться до переліку невідкладних. Отже, проведена органами досудового розслідування 30.11.2017 слідча дія не була невідкладною, а тому згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК такий обшук мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТретьої судової палати ККС ВС від 11.2023 (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23)\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази. \u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас такі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею не відносяться до переліку невідкладних.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з цим обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що фактичні дані протоколу обшуку від 11.05.2022 є недопустимими, оскільки його проведено внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, а також, що інші докази отримані в ході його проведення та похідні від них є також недопустимими\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДругої судової палати ККС ВС від 04.2019 (справа № 759/19880/15-к; провадження № 51-143км18)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;огляд місця є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;являється інформація про вчинений злочин. І якщо погодитись із позицією, висловленою стороною обвинувачення, про відсутність в даному випадку потреби в ухвалі суду, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 14.03.2024 (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій вказано, що \u003cem\u003e\u0026laquo;під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, зокрема, були вилучені грошові кошти, з яких три помічені купюри номіналом 200 грн. Як зазначено в протоколі від 23.06.2016, обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.06.2016 в цей день у м. Попільні з 14:30 до 19:20.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас, з досліджених місцевим судом матеріалів, в тому числі і журналу судового засідання, видно, що розгляд клопотання прокурора про дозвіл на проведення обшуку житла тривав у зазначеному суді в м. Житомирі 23.06.2016 з 14:20 до 14:40. Місцевий суд під час дослідження протоколу слідчої дії дійшов висновку, що на час проникнення органами досудового розслідування до житла ОСОБА_6 у м. Попільні з метою проведення обшуку в м. Житомирі ще тривав розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІз огляду на ці обставини та на підставі наведених положень процесуального закону дані протоколу обшуку від 23.06.2016, а також висновки експертів № 10/95 та № 1/2873 відповідно до доктрини \u0026ldquo;плодів отруєного дерева\u0026rdquo; визнані судом недопустимими доказами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКолегія суддів погоджується з таким висновком та звертає увагу на те, що прокурором не надано доказів на спростування встановленого місцевим судом часу проведення судового засідання 23.06.2016 та показань свідка ОСОБА_10 з цього приводу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто відзначити формулювання, ужите ОП ККС ВС, \u0026laquo;\u003cem\u003eщо потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Такий підхід абсолютно виправданий з огляду на те, що слідчий / прокурор не завжди можуть на місці надати належну оцінку вилученим речам і документам щодо їх доказового значення, іноді для розв\u0026rsquo;язання цього питання необхідне проведення огляду вилучених речей, а в окремих випадках \u0026mdash; судових експертиз. Уже за результатами додаткових слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій можна зробити однозначний висновок про доказове значення вилучених речей і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ОП ККС ВС встановила \u0026laquo;запобіжник\u0026raquo;, адресований стороні обвинувачення, у вигляді додаткових вимог до клопотання про проведення невідкладного обшуку та ухвали слідчого судді за результатами його розгляду. Окрім загальних вимог, встановлених частиною 3 статті 234 КПК України, у клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку в порядку частини 3 статті 233 КПК України та в доданих до нього матеріалах має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі ж обставини повинні бути встановлені слідчим суддею та викладені в ухвалі, постановленій ех post factum. При цьому мотивування ухвали про надання дозволу на обшук у порядку частини 3 статті 233 КПК України наявністю підстав, які не передбачені вказаною нормою та не підтверджуються матеріалами справи, не може вважатися обґрунтованим у розумінні пункту 1 статті 6 та пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто в такий спосіб ОП ККС ВС розширює локальний предмет доказування для сторони обвинувачення, оскільки існування невідкладних обставин проникнення до житла чи іншого володіння особи та існування реальної конкретної загрози такої втрати, знищення речових доказів повинні не лише бути вказані в клопотанні, а й доведені матеріалами, які додаються до нього. Окрім того, прокурор під час розгляду клопотання зобов\u0026rsquo;язаний довести існування цих обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи практику ККС ВС щодо необхідності надання судом оцінки, під час розгляду кримінального провадження по суті, невідкладності підстав для проникнення в житло чи інше володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, можемо зробити висновок про її різнобічність. На необхідності здійснення такої оцінки вказано у:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 03.2020 (справа №\u0026nbsp;755/5825/18; провадження № 51-5821км19)\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПід час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПеревірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов\u0026rsquo;язковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас згідно з ухвалою слідчого судді від 19.02.2018, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій, дозвіл на проведення обшуку зазначеної квартири, в якій проживає ОСОБА_6, було надано для відшукання та вилучення речей, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому в ній зазначено, що речі, вилучені 16.02.2018 в ході огляду квартири, у подальшому стануть предметами дослідження відповідних судових експертиз та разом з іншими зібраними під час досудового розслідування доказами можуть мати суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язку з такими обставинами клопотання слідчого про проведення обшуку підлягає задоволенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, у вказаній ухвалі слідчого судді констатовано лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 234 КПК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду ж на відсутність підтвердження наявності виключних обставин (підстав) для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наявність чи відсутність цих обставин мала б бути з\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;ясована судом у ході перевірки відповідних доказів на предмет їх допустимості\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично метою проникнення слідчого до житла та володіння ОСОБА_11 було лише вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, що не є тим невідкладним випадком та підставою, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК, надає право слідчому без дозволу слідчого судді проводити обшук в житловому приміщенні.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eБула предметом дослідження суду першої інстанції також ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла від 14.06.2018. Зокрема місцевий суд встановив, що в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що обшук 07.06.2018 проводився з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак жодних посилань на положення до ч. 3 ст. 233 КПК у цьому рішенні не навів, відсутні у ній дані про перевірку правомірності проникнення до житла особи без рішення суду, розгляд проведено без участі прокурора, слідчого, без огляду матеріалів кримінального провадження, відповідно не надано жодної оцінки зазначеним вище суттєвим розбіжностям у протоколах щодо підстави проникнення до житла без рішення суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа переконання місцевого суду законність обшуку слідчим суддею належно перевірено не було, а сам обшук був проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, порушення права особи на захист, то відповідно цей суд дійшов висновку про те, що результати обшуку є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК і похідні докази є також недопустимими доказами внаслідок доктрини \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанові Першої судової палати ККС ВС від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій визначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;у даному кримінальному провадженні суди встановили, що 15.03.2018 у період з 17:43 до 20:53 орган досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 233 КПК провів обшук житла за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності адвоката ОСОБА_14, в ході якого було виявлено та вилучено 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e20.03.2018 слідчий суддя задовольнив клопотання, подане 16.03.2018 заступником Генерального прокурора ОСОБА_20, та надав дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_14 з метою відшукання предмета неправомірної вигоди \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАпеляційна палата ВАКС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту з тих підстав, що законність проведення обшуку була предметом судового контролю на досудовому розслідуванні, та гарантії, визначені ЗУ \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Про адвокатуру та адвокатську діяльність\u0026rdquo;, стосовно ОСОБА_14 були дотримані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПроте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки вказаних доводів сторони захисту, не проаналізував наявність у органу досудового розслідування правових підстав для невідкладного обшуку в житлі ОСОБА_14, з огляду на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до проведення слідчої дії тривало більше чотирьох місяців.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКрім того, суд апеляційної інстанції не зважив на доводи захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді, який жодним чином не обґрунтував законності невідкладного обшуку у ОСОБА_14\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших своїх рішеннях ККС ВС вказував на відсутність у суду обов\u0026rsquo;язку перевіряти вказані обставини та обмежувався посиланням на ухвалу слідчого судді, якою \u0026laquo;легалізовано\u0026raquo; проведений обшук. Така позиція висловлена в постановах:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18)\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що суд не мав право давати оцінку законності постановлення ухвал слідчого судді під час розгляду клопотань на проведення обшуків у робочому кабінеті ОСОБА_8 та в його автомобілі з таких підстав.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗгідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Зі змісту рішення про проведення підготовчого засідання та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення. З урахуванням наведеного суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими були узаконені обшуки у ОСОБА_8\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПершої судової палати ККС ВС від 04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e,\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, за результатом чого було складено протокол від 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за вищенаведеною адресою, який фактично був проведений 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e; \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТретьої судової палати ККС ВС від 11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у якій окреслено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;16.03.2017 проведено обшук транспортного засобу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Nissan X-Trail\u0026rdquo;, д.н.з. НОМЕР_1, за результатами чого складено відповідний протокол. Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії було санкціоновано ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, висновки апеляційного суду про недопустимість протоколу обшуку автомобіля \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Nissan X-Trail\u0026rdquo; д.н.з НОМЕР_1 від 16.03.2017 необґрунтованими з огляду на постановлення 17.03.2017 слідчим суддею ухвали про дозвіл на проведення обшуку, дії органу досудового розслідування є законними та проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОП ККС ВС в аналізованій постанові хоч і не прямо, однак усе ж таки надала відповідь на вказане питання. Так, у мотивувальній частині постанови зазначено, що, \u003cem\u003e\u0026laquo;постановивши ухвалу від 29.11.2021 про надання дозволу на проведення обшуку ех post factum, слідчий суддя виходив із того, що обшук було проведено без попереднього судового дозволу, оскільки існувала реальна загроза втрати доказів у кримінальному провадженні, а отже, вважав, що мав місце невідкладний випадок. Натомість із постанови про проведення невідкладного обшуку у квартирі\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, ухваленої 29.11.2021 слідчим СВ ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, та клопотання про проведення обшуку від 29.11.2021, що погоджено прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова, не вбачається підстав до проведення вказаної слідчої дії як невідкладної. Саме собою виявлення та фіксація під час проведення обшуку відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 КК, не є достатньою підставою для його легалізації слідчим суддею ех post factum. У відповідному клопотанні відсутнє належне обґрунтування підстав, які відносяться до переліку невідкладних, отже, слідчий суддя не мав підстав дійти висновку, що слідча дія була невідкладною\u0026raquo;. \u003c/em\u003eТобто суд, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті, повинен надати оцінку підставам невідкладності проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою вилучення речових доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи раніше підтримали згаданий підхід\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e із таких міркувань. Обшук є слідчою (розшуковою) дією, яка спрямована на збирання доказів, що потребує попереднього судового дозволу. Попри подальше надання дозволу слідчим суддею на проведення обшуку, за відсутності підстав для невідкладного проникнення його слід вважати порушенням суттєвих умов судового рішення, яке є підставою для визнання доказів недопустимими. Суд розв\u0026rsquo;язує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (частина 1 статті 89 КПК України). Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд \u0026mdash;\u003cem\u003e \u003c/em\u003eза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження (частина 1 статті 94 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовноваження суду оцінювати наявність підстав для невідкладного проникнення випливають із положень частини 9 статті 9 КПК України (у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті\u0026nbsp;7 цього кодексу), частини 3 статті 233 КПК України (слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього кодексу, перевіряючи, окрім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, суд має у своєму розпорядженні всі матеріали кримінального провадження, на відміну від слідчого судді, і може з\u0026rsquo;ясувати думку як сторони захисту, так і особи, у якої проводився \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. Слідчий суддя натомість розглядає таке клопотання в закритому судовому засіданні, досліджує тільки ті матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, і заслуховує позицію особи, яка подала клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНенадання оцінки обставинам невідкладності проведення обшуку без ухвали слідчого судді ставить під сумнів повноту здійсненого судом оцінювання доказів. Щодо самих підстав для невідкладного проникнення до житла, то це буде предметом окремого дослідження\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі викладеного можна зробити такі \u003cstrong\u003eвисновки\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСлідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об\u0026rsquo;єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. Указані випадки охоплюються поняттям \u0026laquo;невідкладних випадків, пов\u0026rsquo;язаних із врятуванням майна\u0026raquo;, указаним у частині 2 статті 30 Конституції України та частині 3 статті 233 КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПредметом невідкладного проникнення з метою вилучення можуть бути не тільки речові докази, а й матеріальні об\u0026rsquo;єкти (майно), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОкрім загальних вимог, установлених частиною 3 статті 234 КПК України, у клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку в порядку частини 3 статті 233 КПК України й доданих до нього матеріалах має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну. Ці ж обставини повинні бути встановлені слідчим суддею та викладені в ухвалі, постановленій ех post factum.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті, повинен надати оцінку підставам, зазначеним у частині 2 статті 30 Конституції України та частині 3 статті 233 КПК України, невідкладності проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою вилучення речових доказів та розв\u0026rsquo;язати питання допустимості здобутих у такий спосіб доказів.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 466/525/22; провадження № 51-7310кмо23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122272945\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122272945\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 06.09.2023 (справа № 688/647/19; провадження № 51-2840км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113357608\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113357608\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 27.02.2024 (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 18.10.2023 (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342 км 20). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e08.04.2021 (справа № 573/2028/19; провадження № 51-1535км20).\u003cem\u003e \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 01.11.2023 (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23). \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 17.04.2019 (справа № 759/19880/15-к; провадження № 51-143км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 14.03.2024 (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 (справа № 755/5825/18; провадження № 51-5821км19). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 22.06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 21.02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 30.11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 16.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Шульгін С. Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 18.11.2024)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/25.jpg","tags":[{"id":497,"name":"суддя"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":884,"url":"slidchij-suddya-chi-prokuror-hto-mae-pravo-prodovzhuvati-stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-v-obednanih-kriminalnih-provadzhennyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1732015819,"date":"20.11.2024","views":603,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_11.jpg","mini_image":null,"name":"Слідчий суддя чи прокурор: хто має право продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних кримінальних провадженнях?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду (далі \u0026mdash; ОП ККС) у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302600\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 7 жовтня 2024 року (справа № 755/6898/21) сформувала висновок, за яким в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях (ті, що внесені в ЄРДР до та після 16 березня 2018 року) продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. Обґрунтування цього висновку дуже просте: днем початку досудового розслідування в провадженні, у якому об\u0026rsquo;єднано матеріали кількох розслідувань, є день початку \u0026laquo;старішого\u0026raquo; провадження (частина 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України). Тому до об\u0026rsquo;єднаних проваджень має застосовуватися правовий режим, який діяв до 16 березня 2018 року і який не передбачав судового контролю за продовженням строків розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, фактично ОП ККС відступила від висновку, викладеного в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19). Нагадаю, тоді судді дійшли висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе рішення створює важливий прецедент щодо оцінки строків досудового розслідування і впливає на практику обрахунку строків в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях. Автор уже має досвід відмови слідчого судді Вищого антикорупційного суду аналізувати перебіг строку провадження з посиланням на постанову від 7 жовтня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що двоє суддів висловили окремі розбіжні думки до цієї постанови, які я поділяю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Луганський Ю. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки ОП ККС ВС у постанові від 7 жовтня 2024 року, які спираються винятково на норму, передбачену частиною 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України, не враховують усієї повноти нормативного регулювання відповідних правовідносин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнатомість у постанові від 31 жовтня 2022 року ОП ККС обґрунтувала висновки на підставі комплексного дослідження й аналізу приписів частини 7 статті 217 Кримінального процесуального кодексу України у їх взаємозв\u0026rsquo;язку з положеннями, серед інших, статей 1, 214, 219, 294, 295, 295-1 цього кодексу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзапровадження судового контролю Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII свідчить про посилення гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Натомість підхід є спростуванням підвищеного контролю з боку суду за доцільністю продовження строків розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдо теперішнього часу продовження строків розслідування злочинів понад три місяці може бути здійснено лише слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежним суб\u0026rsquo;єктом продовження строків досудового розслідування в багатоепізодних кримінальних провадженнях, частину з яких було розпочато до, а частину після 16 березня 2018 року, є слідчий суддя\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Анісімов Г. М. в \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнорми статей 4\u0026ndash;9 Кримінального процесуального кодексу України є фундаментальними для кримінального процесу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗакон № 2147-VIII з огляду на правило lex posterior derogat priori (наступний закон скасовує попередній) застосовується до тих правовідносин, які продовжили існувати або виникли після набрання ним чинності. Тобто цей закон розповсюджує свою дію на кримінальні провадження, відомості про які внесено в ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне може бути окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року, які діють одночасно відносно різних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезастосування положень Закону № 2147-VIII до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, тобто починаючи з 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої форми судового контролю за розв\u0026rsquo;язанням питання про продовження строків досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мою думку, новий підхід ОП ККС є формальним і не забезпечує гарантій прав людини в кримінальному провадженні. Прогнозую й докладу зусиль, щоб це питання постало перед Великою Палатою Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіркування щодо того, що саме слідчий суддя, а не прокурор повинен продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКримінальний процесуальний кодекс України не регулював раніше та не регулює зараз порядок продовження строків досудового розслідування в об\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженні.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПри цьому кримінальні процесуальні відносини з продовження строків досудового розслідування виникають із моменту звернення з відповідним клопотанням до повноважного субʼєкта й до них застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу України, чинні на момент початку виконання відповідної дії або ухвалення процесуального рішення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроцедура продовження строків розслідування неодноразово змінювалася. За Законом від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII і до 16 березня 2018 року це робив винятково прокурор. За Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII строк понад три місяці мав продовжувати слідчий суддя. Закон від 22 листопада 2018 № 2617-VIII виклав норму щодо продовження строків у новій редакції, але концепція судового контролю за продовженням строків залишилася.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівняти редакції Кримінального процесуального кодексу України різних періодів, то після 16 березня 2018 року в законі (стаття 295-1 Кримінального процесуального кодексу України) чітко зазначено про розширення права підозрюваного на судовий контроль за їх дотриманням, адже вказана норма передбачає, серед іншого, право підозрюваного та його захисника на участь у розгляді клопотання (якщо воно подається після повідомлення особі про підозру). Треба бути чесним і визнати, що право подати слідчому або прокурору заперечення на клопотання про продовження строку не є ефективним засобом захисту. Тому можливість постати перед незалежним, об\u0026rsquo;єктивним і безстороннім гарантом дотримання прав учасників процесу, а також надати свої пояснення, очевидно, відповідає легітимній меті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ таке розширення прав цілком корелює з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 Кримінального процесуального кодексу України, які захищають право на справедливий суд, верховенство права, законність і визначають, якою є дія закону в часі. Зокрема, і про це вказала Об\u0026rsquo;єднана палата в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19).\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОчевидно, що якість судового контролю порівняно з прокурорським вища (у контексті дотримання прав людини). Нехай кине в мене камінь той, у кого прокурор відреагував на заперечення на клопотання про продовження строків і не задовольнив відповідне клопотання слідчого.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі є чинним порядок, за якого винятково слідчий суддя продовжує строки розслідування. Ще раз підкреслюю, що цей порядок започатковано з 16 березня 2018 року. Порядок провадження в кримінальних справах визначається винятково кримінальним процесуальним законодавством. У випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. Це абсолютно відповідає практиці ЄСПЛ (зокрема, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003eсправа\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026laquo;Щокін проти України\u0026raquo;).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі заявник скаржився на порушення його майнових прав, стверджуючи, що здійснення податковими органами перерахунку та збільшення розміру належних до виплати податків не відповідало закону. Треба зауважити, що на той час податкове законодавство було суперечливим і питання сплати прибуткового податку регулювалося різними нормативно-правовими актами. Розглядаючи справу, ЄСПЛ наголосив, що в разі, коли національне законодавство допускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов\u0026rsquo;язків платників податків, національні органи були зобов\u0026rsquo;язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (пункт 57). Також суд зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу \u0026laquo;якості закону\u0026raquo;, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника (пункт 56)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкстраполюючи висновки ЄСПЛ у вищезгаданій справі до питання строків, вважаю, що правова прогалина кримінального процесуального законодавства щодо уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях має бути розв\u0026rsquo;язана на користь особи, яка зазнає втручання в її права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому існують усі підстави для висновку, що уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом для продовження строку розслідування в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях є слідчий суддя, адже такий підхід забезпечує реалізацію кримінальних процесуальних гарантій і спрямований на досягнення мети та ефективного розв\u0026rsquo;язання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302640\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302645\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":165,"url":"vyacheslav-kolomijchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/RAW04785.jpg","name":"Вʼячеслав","surname":"Коломійчук","post":"старший юрист АО «Міллер», доктор філософії в галузі права","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_11.jpg","tags":[{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":871,"url":"prezumptsiya-nevinuvatosti-ta-taemnitsya-slidstva-ednist-formi-ta-zmistu-v-diyalnosti-riznih-subektiv-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725528785,"date":"06.09.2024","views":428,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_2.jpg","mini_image":null,"name":"Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних субʼєктів. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, закріпленим у статті 6 (2) Європейської конвенції з прав людини та складовою гарантії на справедливий суд. Водночас існують обґрунтовані підстави\u0026nbsp; вважати, що має місце\u0026nbsp; неоднозначне розуміння і застосування працівниками органів кримінальної юстиції, журналістами і громадськістю стандартів дотримання презумпції невинуватості.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож відсутній єдиний підхід у застосуванні принципу таємниці досудового слідства, який хоча і направлений більшою мірою на захист інтересів розслідування, але\u0026nbsp; перетинається і з принципом презумпції невинуватості. Коли йдеться про справи, що викликають суспільний резонанс, стає важко дотримуватися презумпції невинуватості та таємниці слідства з ряду причин. Органи правопорядку прагнуть якомога швидше знайти винного в той час, як журналісти та громадськість тиснуть на них, щоб відновити справедливість і знову почуватися в безпеці. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВраховуючи актуальність існуючої проблеми на теренах України, JustGroup спільно з Офісом Генерального прокурора та за підтримки Офісу Ради Європи в Україні організовують JustTalk Special Event, щоб у колі експертів обговорити, в чому полягає мета інформування суспільства про перебіг результатів слідства, як це впливає на ефективність розслідування та чи можна виправдати випадки порушення фундаментальних принципів для успішної діяльності правоохоронних органів.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/view?usp=sharing\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1apydt6ScWXzQSIR_riA1Vw2yr_y6KAHH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_2.jpg","tags":[{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":869,"url":"kriminalnij-profajling-v-ukraini-trendi-vikliki-j-perspektivi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725021686,"date":"02.09.2024","views":1322,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальний профайлінг в Україні: тренди, виклики й перспективи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ сучасному світі кримінальний профайлінг став важливою частиною розвідувальної діяльності. Правоохоронна діяльність сьогодні переживає значні зміни завдяки впровадженню нових технологій, міжнародній співпраці й удосконаленню професійних стандартів. Використання кримінального профайлінгу й передових технологій, таких як штучний інтелект \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(AI)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та аналіз великих даних (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eBig Data\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), стає невід\u0026rsquo;ємною частиною сучасних розслідувань.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдяки цим технологіям органи правопорядку можуть оперативно обробляти величезні обсяги інформації, виявляти закономірності в злочинній діяльності й прогнозувати потенційні загрози. Наприклад, штучний інтелект допомагає виявляти шаблони в поведінці злочинців, які важко помітити за допомогою традиційних методів. Зростання ролі соціальних мереж і цифрових платформ у повсякденному житті відкриває нові можливості для кримінального профайлінгу. Аналіз цифрових слідів, таких як повідомлення в соціальних мережах, електронні листи та інші інтернет-дані, дозволяє виявляти потенційні загрози ще до їх реалізації. За допомогою такого підходу правоохоронці можуть своєчасно реагувати на кримінальні наміри й запобігати кримінальним правопорушенням.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗагалом кримінальний профайлінг \u0026mdash; це наука, яка поєднує елементи кримінології, психології та судової експертизи, заснована на аналізі поведінки, психологічних особливостей і мотивів злочинців, соціальних процесів, психодинаміки й особистості. В основі кримінального профайлінгу лежать антропологічні й біхевіористські концепції причин злочинної поведінки. Відповідно джерелами профілювання є дослідження кримінологів, психіатрів, кримінальних психологів. Психологічний аналіз поведінки застосовується для кращого розуміння злочинців, зокрема насильників, серійних убивць, терористів: хто вони, про що думають, чому вони роблять те, що роблять.\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдин з основних методів кримінологічного профайлінгу \u0026mdash; візуальне спостереження та співбесіда, які спрямовані на виявлення неконгруентності (неузгодженості) вербальної та кінестетичної, соматичної інформації. Такий метод ґрунтується на тому, що будь-які переживання людини (психоемоційні реакції) так чи інакше проявляються в її зовнішньому вигляді, міміці, жестах, реакціях зіниць, залоз внутрішньої (гіпофіз тощо) та зовнішньої секреції (потовиділення тощо), позах, інтонаціях голосу тощо. Хвилювання, дискомфорт, пов\u0026rsquo;язаний із намаганням приховати наміри, обдурити людей навколо, маніпулювати ними, видають саме ті елементи поведінки людини, її пози й міміки, які виходять за межі свідомого контролю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновні види кримінального профайлінгу:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрофілактичний\u003c/strong\u003e \u0026mdash; зводиться до встановлення й кримінологічного аналізу інформації про осіб із метою ранньої профілактики їхньої злочинної поведінки, зокрема: страховий профайлінг як допомога страховим компаніям у виявленні шахрайських дій під час оформлення страхування; профайлінг на транспорті виявляє пасажирів, які здатні вчинити бешкет, ховають під одягом зброю тощо (особливо виокремлюється авіаційний профайлінг); готельний профайлінг, спрямований на профілактику злочинів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрогностичний\u003c/strong\u003e (профільне моделювання) \u0026mdash; оцінювання мотиваційно-диспозиційної сторони особистості й прогнозування поведінки особи на підставі аналізу найбільш інформативних особистісних ознак.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eТипологічний\u003c/strong\u003e \u0026mdash; віднесення особи за низкою невербальних ознак до безпечного або небезпечного типу залежно від соціального оточення й контексту розслідування.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОперативно-розшуковий\u003c/strong\u003e \u0026mdash; складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слідами на місці вчинення злочину.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eСудово-слідчий профайлінг\u003c/strong\u003e: неінструментальна детекція брехні \u0026mdash; оцінювання достовірності інформації, що повідомляється людиною, за її невербальною поведінкою; тактичний \u0026mdash; побудова слідчої стратегії на підставі складеного профілю особистості.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400; text-align: justify;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВіктимологічний профайлінг\u003c/strong\u003e \u0026mdash; складання портрета жертви або потенційної жертви.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанніми роками більшої популярності набирають цифрові дослідження соціальних мереж, нікнеймів електронної пошти й месенджерів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдин із прикладів застосування кримінального профайлінгу при дослідженні \u0026mdash; аналіз нікнейму електронної пошти (наприклад, \u0026laquo;ivan777@gmail.com\u0026raquo;). Для початку потрібно визначити характерні особливості конкретної особи, чи замінено реальне ім\u0026rsquo;я засобом укриття даних і девіантної поведінки. Наприклад, \u0026laquo;ivan777@gmail.com\u0026raquo; складається з імені людини та символів 777 \u0026mdash; так власник пошти намагається показати, що він закритий від суспільства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаведу класифікацію ніків, що може стати в пригоді для початкового аналізу профайлу людини:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-імена\u003c/strong\u003e \u0026mdash; повні, скорочені, зменшувально-пестливі, символічні, можуть містити ініціали, дати народження (\u0026laquo;alexey\u0026raquo;, \u0026laquo;alex1990\u0026raquo;, \u0026laquo;katusha1708\u0026raquo;, \u0026laquo;@ntonio\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eФіто- і зооніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;black_bear\u0026raquo;, \u0026laquo;enot777\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрофніки\u003c/strong\u003e \u0026mdash; назва професії, захоплення (\u0026laquo;alexphotographer\u0026raquo;, \u0026laquo;anna-dance\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eГеоніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;russian_bear\u0026raquo;, \u0026laquo;Olga_UA\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-герої\u003c/strong\u003e \u0026mdash; улюблені герої, персонажі ігор (\u0026laquo;darklord\u0026raquo;, \u0026laquo;aragon\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіфоніки\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;hercules\u0026raquo;, \u0026laquo;afrodita\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-фентезі\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;avatar\u0026raquo;, \u0026laquo;ice_queen\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-емо\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;darksoul\u0026raquo;, \u0026laquo;positiff\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-характеристики\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;artur_Power\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки, які не читаються\u003c/strong\u003e, \u0026laquo;щоб ніхто не здогадався\u0026raquo; (\u0026laquo;vonavi\u0026raquo;, \u0026laquo;e$f9fjsdfg\u0026raquo;);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНіки-фрази\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;my_life_my_rules\u0026raquo;, \u0026laquo;woman_in_black\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПочатковий аналіз таких ніків дозволяє органам правопорядку визначити вподобання, знайти в соціальній мережі особу (зазвичай людина рідко змінює свої ніки в назві пошти та в соціальній мережі), встановити певні особисті характеристики, проаналізувати коментарі, ведення соціальних мереж тощо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Варто зазначити, що в Україні інструментарій не розвинений у тому обсязі, як, наприклад, у США, Англії та інших країнах\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля ефективного застосування профайлінгу Україні потрібно подолати кілька ключових викликів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Законодавчі та етичні питання\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозробити методологію застосування кримінального профайлінгу на законодавчому рівні з дотриманням законів про захист персональних даних громадян і забезпеченням прозорості у використанні даних.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕтика та регулювання: визначити етичні норми та встановити чіткі правила використання профайлінгу, щоб уникнути зловживань і дискримінації за певними ознаками.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Технічні та інфраструктурні аспекти\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозвиток технологій: впровадити сучасні технології для збору й аналізу даних, а також захисту інформації від кібератак.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІнфраструктура даних: створити ефективну інфраструктуру для зберігання та оброблення великих обсягів даних.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Навчання та кваліфікація кадрів\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрофесійна підготовка: навчити фахівців, які будуть займатися профайлінгом, зокрема, аналізу даних, статистики й кримінології.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕтичні стандарти: ознайомити професіоналів з етичними нормами й законодавством у сфері профайлінгу.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"4\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Соціальні та культурні аспекти\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСприйняття суспільством: працювати над формуванням позитивного ставлення до профайлінгу, зокрема за допомогою пояснення його переваг і важливості для безпеки й криміналістики.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКультурні особливості: враховувати культурні й соціальні особливості при зборі та аналізі даних для забезпечення точності й адекватності результатів.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e Проблеми довіри та взаємодії\u003c/strong\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВзаємодія між установами: забезпечити ефективну взаємодію між різними державними органами, правоохоронними структурами й громадським сектором для обміну інформацією та координування дій.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПодолання цих викликів допоможе Україні ефективно впроваджувати профайлінг у різних сферах, зокрема в боротьбі зі злочинністю, безпеці національної інфраструктури та інших критично важливих галузях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":158,"url":"liliya-korostelova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/korostelyova.jpg","name":"Лілія","surname":"Коростельова","post":"Старший оперуповноважений в особливо важливих справах Головного управління Національної поліції у місті Києві, Член Міжнародної та Європейської асоціації кримінальних аналітиків","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":864,"url":"popravki-lozovogo-ta-zlovzhivannya-na-oborontsi-yak-suddya-vaks-vidmovilasya-zakrivati-spravu-igorya-gladkovskogo","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723185037,"date":"09.08.2024","views":676,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk.jpg","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та зловживання на оборонці: як суддя ВАКС відмовилася закривати справу Ігоря Гладковського","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e24 червня 2024 року слідча суддя Олена Танасевич \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/120078212\"\u003eвідмовила\u003c/a\u003e стороні захисту в закритті провадження щодо Ігоря Гладковського.\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eТоді після оголошення короткого тексту ухвали \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3568\"\u003eсуддя Танасевич сказала\u003c/a\u003e, що не погоджується ані з позицією сторони захисту, ані зі стороною обвинувачення, і пообіцяла в повному тексті ухвали відповісти на всі питання та сформулювати власне бачення ситуації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе рішення і в журналістів, і в експертів викликає подвійний інтерес. Окрім того, що ідеться про одну з найрезонансніших корупційних справ в українській історії, воно стало одним із перших у межах аналізу підстав для закриття кримінального провадження через \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; після їх часткового скасування \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\"\u003eзаконом\u003c/a\u003e від 8 грудня 2023 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНещодавно повна ухвала про відмову в закритті справи Гладковського-молодшого з\u0026rsquo;явилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому ми проаналізували цей документ і розібралися в аргументах судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПро що ця справа та що відбувається в суді?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа версією сторони обвинувачення, Гладковський-молодший використовував вплив свого батька, який обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО України і мав вплив на діяльність оборонних підприємств \u0026mdash; учасників ДК \u0026laquo;Укроборонпром\u0026raquo;. Усе це, на думку НАБУ і САП, Ігор Гладковський робив, щоб отримати неправомірну вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавдяки батьку Гладковський-молодший домігся, щоб у лютому 2016 року на посаду генерального директора ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; призначили Павла Букіна. За таку \u0026laquo;послугу\u0026raquo; Букін мав укласти від імені цієї державної компанії договори з підконтрольними Гладковському-молодшому фірмами, причому на умовах, що дозволили б сину колишнього першого заступника секретаря РНБО отримати вигоду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, Гладковський-молодший підготував собі підґрунтя, і в серпні 2016 року були підписані договори з директором \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo; Павлом Букіним про закупівлю бортового радіоелектронного обладнання за завищеними цінами, що призвело до завдання майже 13 млн грн збитків ДК \u0026laquo;Укрспецекспорт\u0026raquo;. Ідеться про ті самі \u0026laquo;висотоміри\u0026raquo;, про які українці дізналися з одного з \u003ca href=\"https://youtu.be/lGTf2nUyxfw?si=TaZB670SZ-Ha-3xI\"\u003eнайгучніших розслідувань\u003c/a\u003e команди \u0026laquo;Bihus.Info\u0026raquo; у березні 2019 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗадля реалізації злочинного плану Ігор Гладковський залучив ТОВ \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo;. Своєю чергою \u0026laquo;АН сервіс\u0026raquo; уклало договір про постачання висотомірів із компанією \u0026laquo;Asia Capital Overseas Limited\u0026raquo; (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг). А оскільки Гладковський-молодший мав вплив на цю нібито китайську компанію, після здійснення оплати на її рахунки син ексзаступника секретаря РНБО отримав неправомірну вигоду розміром 170 тис. дол.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідозру Гладковському НАБУ і САП висунули в жовтні 2023 року, а до ВАКС обвинувальний акт направили в червні 2024 року. Перше підготовче засідання за обвинуваченням Гладковського-молодшого відбулося 14 червня 2024 року. І майже одразу адвокати подали клопотання про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування. При цьому захист посилався на пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України, тобто просив закрити кримінальне провадження, оскільки закінчилися строки досудового розслідування після повідомлення про підозру. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судових засіданнях сторона захисту посилалася на \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115187186\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e слідчого судді від 20 листопада 2023 року, за якою було відмовлено в задоволенні клопотання про заочний арешт Павла Букіна. А ще тоді суддя дійшов висновку, що в цій справі справді закінчилися строки досудового розслідування до повідомлення про підозру Павлу Букіну й Ігорю Гладковському. Можемо припустити, що справу не закрили в листопаді, бо до компетенції слідчого судді не належить розв\u0026rsquo;язання питання про закриття кримінального провадження через закінчення строків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк суддя мотивувала своє рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що за весь час існування КПК України стаття 219, яка регулює питання строків досудового розслідування, пережила кілька редакцій. 16 березня 2018 року набули чинності так звані \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, якими було запроваджено строк, що обраховується з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до повідомлення особі про підозру. Такий строк диференційований і залежить від тяжкості кримінального правопорушення. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ прикінцевих положеннях закону, яким запроваджувалися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, було передбачено, що ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих норм у 2018 році. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПровадження, у межах якого повідомляли про підозру Букіну, було внесене до ЄРДР у березні 2019 року, тобто вже після набуття чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Тому в них уже обраховувався строк до повідомлення про підозру особі. У березні 2020-го провадження, у якому повідомили підозру Букіну, прокурор об\u0026rsquo;єднав з іншим провадженням, відомості до ЄРДР щодо якого були внесені до 16 березня 2018 року, тобто до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак склалася ситуація, коли прокурор своєю постановою об\u0026rsquo;єднав досудові розслідування, у частині яких строк досудового розслідування не обраховувався з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, і досудові розслідування, у яких такий строк обраховувався. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналізуючи подібні ситуації \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/popravky-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-9-2-mlrd-grn-pryvatbanku/\"\u003eв інших справах\u003c/a\u003e, ми вказували: якщо узалежнювати дату внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування можуть зловживати цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo; для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, у справі \u0026laquo;ПриватБанку\u0026raquo; ми аналізували факти, щодо яких здійснювалося досудове розслідування, і встановили, що воно стосується активів одного банку; за версією органу досудового розслідування, частково має тих самих фігурантів і здебільшого однакову кваліфікацію. Це дозволяло стверджувати, що при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень зловживання не було, а справи об\u0026rsquo;єднано для підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні № 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІдентичний підхід застосувала й суддя Олена Танасевич. Вона проаналізувала рух кримінального провадження щодо Гладковського й Букіна і факти, за якими воно здійснювалося:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;З наданих суду документів убачається пов\u0026rsquo;язаність всіх фактичних обставин, встановлених у кримінальному провадженні № 42016110350000102 упродовж 2015\u0026ndash;2023 років, у межах якого відбувалось розслідування протиправних дій кола тих самих фізичних та юридичних осіб в оборонній сфері України. За версією слідства, ці дії обертались довкола реалізації спільного умислу цих осіб на заволодіння бюджетними грошовими коштами, виділеними з метою проведення державних закупівель, що їх провадили державні підприємства, які входили до складу ДК \u0026ldquo;Укроборонпром\u0026rdquo;, \u0026mdash; ДП \u0026ldquo;Львівський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Миколаївський бронетанковий завод\u0026rdquo;, \u0026ldquo;Київський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Житомирський бронетанковий завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Ізюмський приладобудівний завод\u0026rdquo;, ДП \u0026ldquo;Укрспецекспорт\u0026rdquo;, із залученням службових осіб Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України тощо\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ ми згодні, що це правильний та коректний підхід до того, чи повинні поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; щодо строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте є і спірний момент у судовому рішенні\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа думку прокурора в цій справі, наразі в статті 219 КПК України взагалі не передбачений строк до повідомлення про підозру особі, а тому клопотання сторони захисту неактуальне. Проте суддя одразу після оголошення рішення зауважила, що не погоджується із цією тезою. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ судовому рішенні суддя Танасевич окремо звернула на це увагу. Вона зазначила, що нова редакція статті 219 КПК України не звільняє суд від обов\u0026rsquo;язку дослідити, чи був дотриманий строк досудового розслідування від моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у період до 31 грудня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що 8 грудня 2023 року \u003ca href=\"https://t.me/fightcorruptor/3068\"\u003eпарламент вніс зміни\u003c/a\u003e до КПК України, частково скасувавши \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;. Перехідні положення цього закону нардепи доповнили новим пунктом:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;20-8. Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo; застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u0026rdquo;\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак законодавець надав зворотну дію правилам, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування, поширивши їх на справи, де:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено досудове розслідування;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне завершено судовий розгляд.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eУ справі Ігоря Гладковського досудове розслідування \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/2040\"\u003e\u003cstrong\u003eще не завершилося\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e станом на 1 січня 2024 року, і тому позиція прокурора була коректною саме із цих підстав. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eА позиція судді Танасевич у цій частині дискусійна, адже законодавець прямо вказав, що в цілях перевірки наявності підстав для закриття справ за пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України треба зважати на нову редакцію статті 219 КПК України. А вона не передбачає обмежень строку досудового розслідування в кримінальних провадженнях без підозрюваних.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя справа нам показує два моменти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПідхід до оцінювання того, чи повинні застосовуватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, серед суддів поступово змінюється, і це добре\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Адже ключове в оцінюванні захисту прав людини в контексті розумних строків розслідування \u0026mdash; чи не допустила сторона обвинувачення зловживань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАле, як бачимо, можуть виникати проблеми зі з\u0026rsquo;ясуванням змісту пункту 20-8 Перехідних положень до КПК України, і тому суддям потрібно якісно застосовувати методи судового тлумачення для їх розв\u0026rsquo;язання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":860,"url":"ugodi-v-spravah-pro-koruptsijni-kriminalni-pravoporushennya-tse-zrada","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1722242187,"date":"29.07.2024","views":797,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_8.png","mini_image":null,"name":"Угоди в справах про корупційні кримінальні правопорушення: це зрада?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 14 червня 2024 року на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності перебуває законопроєкт \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості\u0026raquo;. 18 липня 2024 року зазначений законопроєкт позитивно пройшов перше читання в сесійній залі Верховної Ради України, чим викликав неоднозначну реакцію суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЙого метою, як зазначено в пояснювальній записці, є вдосконалення національного законодавства в частині положень, які стосуються укладення угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов\u0026rsquo;язаних із корупцією кримінальних правопорушень.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри політичну складову законотворчого процесу, у цій статті автори роблять спробу проаналізувати як недоліки тексту проєкту закону, так і теоретичні й практичні наслідки його ухвалення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке угоди в кримінальних провадженнях?\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи цей законопроєкт, маємо зазначити, що сам інститут угоди про визнання винуватості не є негативним явищем у кримінальному провадженні, оскільки це своєрідне вираження принципу процесуальної економії, спрямованого на пришвидшення судового провадження й зменшення витрат у кримінальному провадженні шляхом затвердження компромісної угоди з метою виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте в цьому випадку нам цікаве саме законодавче регулювання вказаних суспільних відносин, адже лише текстуальне вираження сутнісного наповнення інституту угод у кримінальному провадженні має значення для правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа загальним правилом угода про визнання винуватості \u0026mdash; це домовленість між обвинуваченим і прокурором про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, визнання особою своєї винуватості, співпрацю між сторонами угоди щодо викриття інших осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, узгоджене покарання, що буде призначено обвинуваченому, а також можливе звільнення від його відбування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний інститут кримінального процесу мають і правові системи багатьох західних держав, який відрізняється лише особливостями процедури укладення й затвердження відповідних угод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому сама наявність можливості в підозрюваного, обвинуваченого й прокурора укласти відповідну угоду не суперечить загальносвітовій практиці, однак її запровадження чи сутнісне реформування потребує вкрай виваженого підходу законодавця до умов укладення такої угоди, а також дотримання законодавчої техніки під час законотворчого процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРозберемо детально сам законопроєкт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЛише одне слово\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаконопроєктом суб\u0026rsquo;єкт\u003c/strong\u003e права законодавчої ініціативи (Кабінет Міністрів України) з метою вдосконалення інституту угоди про визнання винуватості пропонує внести зміни до низки положень КК України та КПК України в частині угоди щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на наш погляд, при розробленні цього законопроєкту автори не лише не врахували вимоги нормопроєктувальної техніки, а й складових принципу верховенства права \u0026mdash; якості актів права, пропорційності, рівності перед законом і юридичної визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори законопроєкту пропонують у частині 3 статті 53 КК України вилучити слово \u0026laquo;лише\u0026raquo;, сформулювавши норму в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівнявши чинну та пропоновану проєктом закону редакцію частини 3 статті 53 КК України, наголосимо на тому, що вилучення слова \u0026laquo;лише\u0026raquo; жодним чином не впливає на її змістове навантаження, а тому не матиме бажаного для законодавця ефекту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція частини 3 статті 53 КК України сформульована у вигляді імперативної заборони призначати штраф як додаткове покарання у випадках, спеціально не передбачених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена заборона забезпечується завдяки наявності в частині 3 статті 53 КК України спеціальної вказівки на особливу частину КК України, у якій має бути передбачено можливість застосування штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаявність або відсутність у цій нормі слів \u0026laquo;лише, тоді\u0026raquo; загалом не впливатиме на значення та розуміння приписів цієї норми й не призведе до зміни правового регулювання, адже зазначені слова не відіграють вирішальної ролі у формулюванні такої заборони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це пропозиція суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи вилучити з тексту частини 3 статті 53 КК України слово \u0026laquo;лише\u0026raquo; не призведе до автоматичного дозволу призначати додаткове покарання у виді штрафу у випадках, передбачених загальною частиною КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак досягнення зазначеної мети може бути здійснено шляхом внесення змін до статті 53 КК України та викладення частини 3 статті 53 КК України в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке формулювання не містить вказівки на спеціальні випадки застосування покарання у вигляді штрафу, натомість правозастосовне до інших положень КК України (як Загальної, так і Особливої частин), які регулюють порядок призначення покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване вище текстуальне формулювання частини 3 статті 53 КК України збереже основний задум законодавця, який полягає в призначенні покарання лише в передбачених законом випадках, а також забезпечить правову можливість для ефективної реалізації всіх змін, передбачених проєктом закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий підхід до внесення змін у КК України повною мірою відповідатиме принципу правовладдя, закріпленому в частині 1 статті 8 Конституції України, адже зберігатиме підхід \u0026laquo;Nulla poena sine lege certa\u0026raquo; \u0026mdash; кримінальний закон повинен визначити протиправну поведінку і вид покарання за неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eШтраф як основне, так\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eі додаткове покарання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується частину 3 статті 53 КК України доповнити новими абзацами, зокрема, такого змісту: \u0026laquo;\u003cem\u003eВиключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді штрафу \u003cstrong\u003eу разі, коли таке покарання не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 4 статті 52 КК України визначено, що за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 3 статті 52 КК України передбачено, що штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і додаткові покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказівка суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи на непередбаченість у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України покарання у виді штрафу дещо неточна. Це зумовлено юридичною невизначеністю положення частини 3 статті 53 (у редакції проєкту закону), оскільки не зрозуміло, чи покарання у виді штрафу не повинно бути передбачено санкцією саме як додаткове покарання, чи штраф як покарання не має бути передбачений санкцією взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака невизначеність матиме наслідком неоднакове правозастосування цієї норми, адже, по-перше, вона допускає неоднакове тлумачення її змісту, яке не може бути подолано шляхом застосування телеологічного способу тлумачення норм права, адже з інших положень цього проєкту закону не вбачається за можливе встановити справжній намір законодавця, по-друге, у певних випадках, така юридична невизначеність може призводити до призначення покарання у виді подвійного штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке може траплятися, наприклад, у разі призначення покарання за частиною 1 статті 191 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у виді штрафу і не передбачає аналогічного додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа умови тлумачення абзацу 2 частини 3 статті 53 КК України (у редакції проєкту закону) таким чином, що покарання у виді штрафу не має бути передбачено саме як додаткове покарання, судом може бути затверджено угоду про визнання винуватості й призначено покарання у виді штрафу як основного покарання та штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе буде надмірним втручанням у майновий стан засудженого, оскільки розмір штрафів, передбачених проєктом закону, становить від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа іншого тлумачення застосування інституту угоди про визнання винуватості в редакції проєкту закону стане неможливим у тих випадках, коли санкція статті (частини статті) передбачає основне чи додаткове покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, указана вище норма підлягає вдосконаленню шляхом точного визначення виду покарання, яке не повинно бути передбачено санкцією особливої частини КК України, та/або за необхідності внесення зміни до санкцій статей особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРозмір штрафу, що дорівнює 46 рокам позбавлення волі\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити норми статті 53 КК України положеннями, які визначають нижню та верхню межу штрафу, розмір якого може бути призначено як додаткове покарання. Як уже було зазначено вище, залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення розмір штрафу коливається від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основоположних принципів конституційного ладу України є принцип верховенства права. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що юридичні заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети й мають бути зіставними з нею (домірними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна мета притягнення до юридичної відповідальності \u0026mdash; покарання правопорушника й запобігання скоєнню ним нових правопорушень. Водночас покарання не може бути самоціллю держави, а повинно виступати засобом досягнення легітимної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституційний Суд України в Рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов\u0026rsquo;язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України. Тобто втручання держави в конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, \u003cstrong\u003eта лише за допомогою засобів, які є домірними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропоновані проєктом закону розміри штрафу як додаткового покарання явно не відповідають вимогам домірності, адже штраф від 2 до 20 мільйонів гривень за нетяжке правопорушення переважає суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна не погодитися з викладеним у пояснювальній записці до проєкту закону, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, правам людини й демократії. Водночас встановлення надмірних і непропорційних штрафів також не може вважатися належним способом боротьби з корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінюючи пропоновані розміри штрафів через призму покарання у виді позбавлення волі, застосувавши для цього положення частини 5 статті 53 КК України, можемо стверджувати про їх необґрунтованість, надмірність і непропорційність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у разі вчинення кримінального проступку розмір штрафу визначається в межах від дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання в разі вчинення кримінального проступку, становить від 16 до 168 днів позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково зазначу, що кримінальним проступком (частина 2 статті 12 КК України) є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або інше покарання, непов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто граничний розмір штрафу, передбаченого статтею 53 КК України в редакції проєкту закону як додаткове покарання, перевищує максимальний допустимий розмір основного покарання, визначеного частиною 2 статті 12 КК України, \u003cstrong\u003eна 117 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 989 000 гривень).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це розмір додаткового покарання у виді штрафу, пропонований проєктом закону для кримінальних проступків, відповідає аналогічному основному покаранню за особливо тяжкий злочин, передбачений чинною редакцією частиною 6 статті 12 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі вчинення нетяжкого злочину проєкт закону пропонує розмір штрафу в межах від ста двадцяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 057 000 до 20 400 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, за вчинення нетяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 169 до 1\u0026nbsp;684 днів (4 роки і 6 місяців) позбавлення волі\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість чинною редакцією частини 4 статті 12 КК України за вчинення нетяжкого злочину передбачене основне покарання у виді \u003cstrong\u003eштрафу розміром не більше ніж десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e (170 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ порівняльного аналізу відповідних положень законопроєкту та чинної частини 4 статті 12 КК України вбачається, що розмір штрафу, передбачений проєктом законом для нетяжких злочинів, перевищує граничні межі на 1 190 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 20\u0026nbsp;230 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення тяжкого злочину проєктом пропонується встановити розмір штрафу як додаткового покарання від одного мільйона двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 20 417 000 до 102 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, за вчинення тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі \u003cstrong\u003eстановить від 1\u0026nbsp;685 до 8\u0026nbsp;421 дня (23 роки) позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі зазначене додаткове покарання навіть тяжче, ніж максимально допустиме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначене для особливо тяжких злочинів (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 5 статті 12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або позбавлення волі на строк не більше ніж десять років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ редакції проєкту закону розмір штрафу як додаткового покарання за вчинення тяжкого злочину перевищує гранично допустимі розміри основного покарання на 5\u0026nbsp;975\u0026nbsp;000 \u003cstrong\u003eнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, або 101\u0026nbsp;575 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення особливо тяжкого злочину суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи пропонується визначити розмір штрафу від шести мільйонів однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 017 000 до 204 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто за вчинення особливо тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 8\u0026nbsp;422 до 16\u0026nbsp;842 днів (46 років)\u003c/strong\u003e позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром понад двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 2 статті 53 КК України передбачено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян \u003cstrong\u003eдо п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на дату підготовки цього матеріалу найбільшим розміром штрафу, передбаченим санкцією Особливої частини КК України, є штраф за контрабанду підакцизних товарів (частина 2) розміром від сімдесяти п\u0026rsquo;яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 275 000 до 2 040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто з встановлених проєктом закону розмірів штрафу як додаткового покарання вбачається значний розрив між наявними й пропонованими розмірами штрафу, що, очевидно, не відповідає їх тяжкості та суспільній небезпечності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, пропоноване проєктом закону додаткове покарання у виді штрафу за вчинення особливо тяжких злочинів у перерахунку на дні позбавлення волі становить 46 років, що більш ніж удвічі більше за максимально можливий строк позбавлення волі (15 років).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведена вище диспропорція між розмірами додаткового покарання у виді штрафу в редакції проєкту закону та іншими нормами загальної частини КК України свідчить про надмірно завищений і необґрунтований їх розмір, а тому зазначені положення підлягають коригуванню в бік їх кратного зменшення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи розмір штрафу лише як спосіб наповнення державного бюджету, суб\u0026rsquo;єкт права законодавчої ініціативи не врахував вимоги щодо пропорційності покарання та якості закону, що є складовими частинами принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком встановлення необґрунтованих і безпідставних розмірів штрафів стане зменшення кількості угод про визнання винуватості в такій категорії справ, що призведе до зворотного ефекту, ніж визначено в пояснювальній записці до законопроєкту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, пропоновані розміри штрафів нівелюють значення такого виду покарання, як штраф, адже в системі кримінальних покарань, визначених статтею 51 КК України, штраф \u0026mdash; це найменш суворе покарання, що може застосовуватися до особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєкт закону також не враховує загальних правил призначення штрафу, передбачених частиною 2 статті 53 КК України, а саме \u0026mdash; залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозмір штрафу за вчинення проступку розміром від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень явно незіставний із тяжкістю такого протиправного діяння й перешкоджає суду врахувати майновий стан особи повною мірою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФактично запропонований механізм призначення та сплати штрафу \u0026mdash; це ніщо інше як своєрідна форма \u0026laquo;відкупних\u0026raquo;, адже допускає сплату штрафу з грошових коштів, набутих у тому числі корупційним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що майно, набуте внаслідок вчинення корупційних правопорушень, має підлягати спеціальній конфіскації, а штраф, визначений у розумних розмірах, має бути сплачений із грошових коштів, отриманих із законних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, автори законопроєкту помилково наділили штраф функціями квазіконфіскації майна, не забезпечивши дотримання базових основоположних людських прав, передбачених Конституцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це вказані положення проєкту закону підлягають виправленню з метою їх узгодження з вимогами Конституції України та міжнародних договорів і конвенцій.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВикриття іншого корупціонера як умова для призначення меншого покарання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити Загальну частину КК України новою статтею 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, положення якої врегульовуватимуть підстави призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж це визначено окремими положення Особливої частини КК України. Так, частиною 1 вказаної статті пропонується встановити, що\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-quote\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eв кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаних з корупцією, \u003cstrong\u003eза умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи\u003c/strong\u003e у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаного з корупцією, \u003cstrong\u003eякщо інформація щодо вчинення такою особою кримінального правопорушення буде підтверджена доказами\u003c/strong\u003e та/або за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним чи обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані), суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості в разі, коли сторонами узгоджено покарання \u003cstrong\u003eу виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі\u003c/strong\u003e, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак така редакція зазначеного положення суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки уможливлює множинне тлумачення змісту її окремих приписів, що матиме наслідком неоднакове застосування цих положень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, варто зазначити про те, що кримінальне правопорушення може вчинятися як самостійно, так і у співучасті. З огляду на це на практиці можуть траплятися випадки, коли виконати вимоги частини 1 статті 69\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eбуде неможливо, адже відсутня будь-яка інша особа, викриття якої може здійснити підозрюваний чи обвинувачений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, у положенні не визначено, чи має підозрюваний, обвинувачений викрити співучасника того кримінального правопорушення, за вчинення якого підозрюваного, обвинуваченого притягають до кримінальної відповідальності, чи така особа може викрити будь-яку іншу особу, про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, якою їй відомо. Це прямо впливає на можливість застосування судом положень статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e в разі викриття особи, що не є співучасником кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-третє\u003c/strong\u003e, чітко не визначена й умова, за якої викриття особи має бути підтверджено доказами. Поданий на розгляд комітету проєкт не дає відповіді на питання, хто має збирати й подавати такі докази. За таких обставин сторона обвинувачення може маніпулювати змістом цієї норми, перекладаючи обов\u0026rsquo;язок збирання доказів із себе на підозрюваного чи обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-четверте\u003c/strong\u003e, застосування авторами словесної конструкції \u0026laquo;буде підтверджена доказами\u0026raquo; дозволяє тлумачити цей припис як необхідність підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення як у момент викриття особи, так і під час подальшого здійснення досудового розслідування чи судового провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим постає питання про форму встановлення факту підтвердження вчинення іншою особою корупційних правопорушень. З огляду на положення статті 62 Конституції України, які встановлюють і визнають в Україні дію презумпції невинуватості, факт підтвердження доказами вчинення іншою особою кримінального правопорушення має встановлюватися у формі обвинувального вироку, який набрав законної сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнакше суд, застосовуючи положення статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, повинен буде встановити обґрунтованість і достатність доказів самостійно, порушивши при цьому як презумпцію невинуватості, так і положення статті 337 КПК України щодо меж судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-п\u0026rsquo;яте\u003c/strong\u003e, це положення не враховує випадки укладення угоди про визнання винуватості щодо корупційних кримінальних правопорушень, покарання за які не передбачає позбавлення волі або строк позбавлення волі визначено на мінімально можливому рівні один рік (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує й позиція САП та НАБУ, яка полягає в необхідності встановлення одночасного обов\u0026rsquo;язку з викриття іншої особи та відшкодування шкоди чи збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція антикорупційних органів хибна, адже не враховує випадків вчинення кримінальних правопорушень із формальним складом (наприклад, стаття 368 КК України), коли шкода чи збитки не настають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені вище недоліки зумовлюють необхідність суттєвого доопрацювання положень цього проєкту закону, що унеможливлює його ухвалення в редакції, поданій суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки до науково-правової частини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля вивчення та аналізу вказаного законопроєкту підсумуємо, що з огляду на наявність у ньому значних порушень приписів Конституції України в такій редакції його не можна ухвалювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередбачені проєктом закону надмірні розміри штрафу, що встановлюються як додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень, і до кінця юридично не визначені процедури призначення покарання внаслідок укладення угоди про визнання винуватості не призведуть до значного підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує і сама ідея встановлення особливих процедур для осіб, що вчинили корупційні правопорушення. Статтею 24 Конституції України закріплено принцип рівності перед законом, який полягає в тому, що держава не повинна допускати випадків об\u0026rsquo;єктивно невиправданої відмінності в правовому регулюванні статусу особи й статусу інших осіб, які перебувають в однаковому з нею або схожому становищі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тому випадку, якщо законотворець вирішив здійснити реформування чинного законодавства України з метою вдосконалення процедури укладення угод у кримінальному провадженні, то таке вдосконалення має стосуватися всіх підозрюваних й обвинувачених у кримінальному провадженні, а не лише тих осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні окремих корупційних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий неоднаковий підхід до врегулювання процедури укладення угод про визнання винуватості суперечить як статті 24, так і статті 8 Конституції України, адже складовою частиною принципу верховенства права є загальність права, що передбачає однакове ставлення закону до кожної людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до законодавства \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eVS\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eреалії кримінальної юстиції. Практичні аспекти\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПозиція суспільства\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі підготовки цього матеріалу ми провели невелике опитування серед знайомих, які не мають стосунку до юриспруденції. Нам була цікава їхня думка з приводу ідеї укладення угод у корупційних злочинах, тобто громадська думка. Переважали такі тези:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкорупціонерів потрібно саджати, щоб іншим не кортіло.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто основне нарікання \u0026mdash; це занепокоєння, що зміни послаблять такий важіль кримінальної юстиції, як превенція (запобігання вчиненню таких злочинів у майбутньому), що може викликати відчуття безкарності, а як результат \u0026mdash; зростання самої корупції;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначить будуть красти більше: 200 мільйонів украв, 100 заплатив \u0026mdash; і залишився в плюсі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака теза порушує питання пропорційності покарання вчиненому правопорушенню. Запропоновані в законопроєкті суми поширюватимуться і на суддю, який узяв хабар розміром 3 тисячі доларів, і на топчиновника, який привласнив 30 мільйонів доларів. Тому досить слушна наступна теза:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eяк і раніше, саджатимуть лише бідних, а багаті будуть купувати квитки на свободу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менше дискусій викликали й наслідки, які настають після укладення угоди. Так, звучали нарікання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eа як це впливатиме в майбутньому на корупціонера? Відкупився \u0026mdash; і все, починаєш із чистого аркуша?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі висновки громадськості формуються на основі тієї інформації, яку вдається висмикнути з новин. Натомість ми розуміємо, що додатковим покаранням може бути позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, внесення до реєстру корупціонерів навіть після укладення угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі цього можемо зробити такі \u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eвисновки\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eмедіа недостатньо інформують і висвітлюють увесь процес кримінального переслідування, яке не завершується вироком суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсуспільство хоче бачити особу, яку засудили за корупційний злочин, вигнанцем, а ще краще, щоб вона горіла в пеклі, довго, вічність наприклад;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвирок суду, яким корупціонера визнано винним чи затверджено угоду, не має бути кінцевою метою боротьби з корупцією. За ним мають іти заходи, спрямовані на перевиховання особи, недопущення вчинення злочинів цією й іншими особами в майбутньому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, усі вимоги суспільства задовольнити не вийде, і слід розуміти емоційність і втому людей, але в Україні \u0026mdash; влада народу, тож прислухатися потрібно, а зневіра й обурення людей цілком зрозумілі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВеликі можливості для маніпулювання\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ досвіду можемо сказати, що більша частина кримінальних проваджень, що розслідуються НАБУ за процесуальним керівництвом САП, початково містить кваліфікацію вчиненого, очевидно завищену. Наприклад, існує тонка межа між зловживанням владою та службовою недбалістю. Вона може корегуватися правоохоронцями навіть невеликою доказовою базою. Захист і сам підозрюваний не може процесуально вплинути на зміну кваліфікації. Наслідком є непоодинокі випадки попередньої кваліфікації за більш тяжкий злочин, відпрацювання із цією кваліфікацією обшуків, запобіжного заходу й арешту майна, а далі стимулювання підозрюваного до укладення угоди шляхом зміни обвинувачення на менш тяжке кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердженням цьому слугує конкретний приклад. Кримінальне провадження з кваліфікацією за статтею 364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем направлено прокурором САП до суду з угодою про визнання винуватості. Суд відмовив у її затвердженні. Надалі це провадження направлено до суду вже з обвинувальним актом, але з кваліфікацією за статтею 191 КК України, тобто привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. За результатом розгляду в суді обвинувачений виправданий судом, це рішення підтримали і дві наступні інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПроцесуальна економія\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей мотив простежується в законопроєкті та позиції правничої спільноти щодо нього. І ми прекрасно розуміємо чому, адже досудове розслідування триває один рік; ознайомлення сторін із доказами одна одної \u0026mdash; ще рік; слухання в першій інстанції \u0026mdash; від двох до п\u0026rsquo;яти років; апеляційна та касаційні інстанції \u0026mdash; ще один-два роки. Це величезна кількість часу й ресурсів. А ще витрати на всіх держслужбовців, які залучені до досудового розслідування й судового розгляду, які отримують заробітну плату з державного бюджету, матеріальні витрати на весь процес. Це робить кримінальне переслідування настільки дорогим, що часто витрати держави в десятки разів більші за суми реальних компенсацій засудженими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож на довгій дистанції такі зміни можуть мати як переваги, так і недоліки. Ми категорично проти корупції, оскільки це паразит, який отруює нашу державу вже довгі роки. Ми за розуміння права, закону й підвищення правосвідомості громадян. Ми за якісні, а не ситуативні зміни до законодавства і ми більш ніж упевнені, що юридична спільнота підтримає запит від законодавця допомогти в розробленні саме якісних і дієвих змін.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":134,"url":"stanislav-boris","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Borys.jpg","name":"Станіслав","surname":"Борис","post":"керуючий партнер адвокатського обʼєднання «Відар»","text":""},{"id":150,"url":"roman-ivaschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8745.jpg","name":"Роман","surname":"Іващенко","post":"помічник адвоката","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_8.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":856,"url":"informatsiya-z-getcontact-sposobi-zbirannya-danih-scho-mayut-dokazove-znachennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721204580,"date":"17.07.2024","views":1897,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Get_sayt.png","mini_image":null,"name":"Інформація з Getcontact: способи збирання даних, що мають доказове значення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрімкий розвиток інформаційних технологій якісно впливає на всі без винятку життєві сфери. У публічних кримінально-процесуальних відносинах, зокрема, дедалі частіше використовується інформація з відкритих джерел у мережі Інтернет із метою підтвердження обставин, які підлягають доказуванню.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцес збирання загальнодоступної інформації отримав назву \u0026laquo;OSINT-розслідування\u0026raquo;. У ході таких розслідувань використовується велика кількість інструментів, таких як соціальні мережі (Facebook, Instagram, LinkedIn тощо), вебсайти (у т. ч. електронні бази даних, блоги, форуми тощо), різні застосунки (AI-застосунки, інструменти для визначення геолокації, архівування вебсторінок, ідентифікації зображень, аудіо- і відеоінформації, осіб, електронних адрес, номерів телефонного зв\u0026rsquo;язку) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації мова йде про можливості використання інформації, яка є загальнодоступною та міститься в застосунку, основною \u003cstrong\u003eметою якого є ідентифікація номерів абонентів телефонного зв\u0026rsquo;язку, \u0026mdash; Getcontact.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпочатку визначимо обсяг інформації, яка міститься в застосунку та може бути потенційно корисною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"color: var(--color-green); font-weight: bold;\"\u003eБлок № 1. Інформація про так звані теги користувачів застосунку\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожний користувач, який надав Getcontact доступ до своєї телефонної книги, одночасно поширює наявні в нього контактні дані про інших абонентів зі свого телефону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналітика масиву тегів різних користувачів застосунку дозволяє стверджувати, що з їх допомогою можна дізнатися ім\u0026rsquo;я, рід діяльності, місце навчання, проживання, роботи користувача, його хобі, інформацію про друзів, близьких осіб, клієнтів, контрагентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас застосунок не дає можливості зібрати інформацію про автора тегів, що підтверджують Політика конфіденційності, а також відповіді на запит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(3).png\" width=\"600\" height=\"623\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eБлок № 2. Інформація\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпро історію запитів для ідентифікації користувача іншими користувачами\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПолітикою конфіденційності Getcontact передбачено, що користувачі застосунку мають право бачити історію запитів на їх ідентифікацію іншими користувачами за умови, що відповідний процес здійснюється не в приватному режимі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 3. Інформація, яку залишають користувачі застосунку в профілі інших користувачів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе може бути інформація у вигляді коментарів або тегів до профілю. Ще раз: інформація про автора коментаря може бути публічною, але інформація про автора т. зв. тегу недоступна, тобто її неможливо отримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 4. Інформація, яка створюється за допомогою алгоритмів Getcontact, \u0026mdash; рейтинг довіри\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою рейтингу довіри можна зробити висновок про активність користувача як у застосунку, так і за його межами. Наприклад, у користувача, який регулярно розсилає однотипні повідомлення з підозрілими посиланнями, у т. ч. шахрайством, буде мінімальний рейтинг, про що застосунок попередить інших користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eБлок № 5. Інформація, яку застосунок збирає за наявності згоди користувача\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей блок охоплює дані про ім\u0026rsquo;я користувача, адресу електронної пошти, фото профілю, дані про використання послуг Getcontact, IP-адресу, IMEI та технічні характеристики пристрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозділивши за блоками інформацію, яку можна потенційно зібрати із застосуванням Getcontact, схарактеризуємо способи її отримання та процесуального оформлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, чинний КПК України наділяє сторони кримінального провадження, потерпілого й представника юридичної особи правом збирати докази шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ метою забезпечення наявності в доказів такої властивості, як допустимість, учасники кримінального провадження повинні дотримуватися процесуального порядку отримання й оформлення доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, необхідну інформацію з Getcontact можна отримати кількома способами.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗбирання інформації в ході процесуальної дії \u0026mdash; огляд вебсайту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцесуальний закон надає учасникам кримінального провадження (в основному мова йде про сторону захисту, потерпілого та його представника, представника юридичної особи) право збирати докази шляхом здійснення дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про адвокатуру та адвокатську діяльність\u0026raquo;), а главою 5 КПК України передбачена така форма фіксування кримінального провадження, як протокол.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою Getcontact надає можливість використовувати свій функціонал із застосуванням вебверсії (Getcontact Web).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе означає, що збирання інформації із застосунку Getcontact може здійснюватися за допомогою її відтворення у вебверсії та подальшої фіксації в протоколі огляду вебсайту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНазваний спосіб фіксації найбільш популярний, однак вимагає дотримання чіткої процесуальної форми протоколу огляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eP.S.: Відтворення в протоколі огляду вебсайту змісту зафіксованої інформації може відбуватися як у таблиці зі скриншотами сторінок вебсайту (які зроблені за допомогою стандартної програми Windows Screenshots або додатку Google Chrome під назвою \u0026laquo;GoFullPage \u0026mdash; Full Page Screen Capture\u0026raquo;), так і методом архівування сторінок за допомогою сервісу Archive.today (\u003ca href=\"https://archive.is/\"\u003ehttps://archive.is/\u003c/a\u003e). Останній дозволяє відобразити зміст сторінок у максимально автентичному вигляді.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗбирання інформації в ході процесуальної дії \u0026mdash; огляд телефону\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш популярним способом є огляд телефону користувача застосунку. Часто в матеріалах кримінального провадження можна побачити такий процесуальний документ, як протокол огляду речових доказів. Він є результатом проведення такої процесуальної дії, як огляд, і відрізняється від способу № 1 своїм предметом: оглядається не вебсайт, а телефон, на якому є застосунок Getcontact.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що аналогічні дії з телефоном клієнта може зробити і його адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатком до протоколу в цьому випадку може бути таблиця з фотографіями екрана телефону або носій із відеозаписом, за допомогою яких підтверджується наявність зафіксованої в протоколі інформації.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eОтримання необхідної інформації у відповідь на запит\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про адвокатський запит або запит у порядку статті 93 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, публічну, а також персональну інформацію, яка стосується клієнта, можна отримати у відповіді на адвокатський запит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПриклад\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(2).png\" width=\"600\" height=\"685\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас інформацію про персональні дані інших користувачів можливо отримати лише на запит органів правопорядку (у деяких випадках) або в разі надання рішення суду про тимчасовий доступ до речей і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція Getcontact із цього приводу проста:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(2).png\" width=\"600\" height=\"383\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, більшість інформації із застосунку Getcontact загальнодоступна, що полегшує процес її отримання й процесуального оформлення з метою використання в межах кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що оперування лише інформацією з указаного загальнодоступного джерела не забезпечує підтвердження більшості обставин, які підлягають доказуванню. Водночас це можливо в сукупності з іншими доказами.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":148,"url":"mikola-umanets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mikola-umanecy_2-Copy.jpeg","name":"Микола ","surname":"Уманець","post":"юрист кримінальної практики АдО «Донець і Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Get_sayt.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":853,"url":"vikrivach-koruptsii-formalnist-chi-neobhidnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1719904348,"date":"02.07.2024","views":894,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_ghidkov.png","mini_image":null,"name":"Викривач корупції: формальність чи необхідність?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі питання участі викривача в кримінальному провадженні досліджували науковці й практики Ірина Гловюк, Василь Луцик, Віра Михайленко та інші. Однак, незважаючи на значний внесок вчених і практиків, за чинного законодавчого регламентування проблемні аспекти правозастосування вказаного інституту в практичній діяльності все ще існують.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета цієї публікації \u0026mdash; дослідження актуальних питань, пов\u0026rsquo;язаних із визначенням:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eміжнародних зобов\u0026rsquo;язань щодо захисту викривачів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроцесуального статусу викривача;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозмежування його статусу від заявника, свідка, потерпілого, конфідента;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eформування судової практики;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eудосконалення його дефініції та практичного застосування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння статусу викривача необхідно зупинитися на вимогах міжнародних конвенцій, що регламентують це питання і з урахуванням яких він імплементується в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні зобов\u0026rsquo;язання щодо захисту викривачів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e(ETS 173)\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eвизначає, що кожна сторона вживатиме таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення ефективного й належного захисту: a) тих, хто повідомляє про кримінальні злочини, визначені у статтях 2\u0026ndash;14, або в інший спосіб співробітничає з органами слідства та переслідування; b) свідків, які дають показання стосовно цих злочинів (стаття 22 Конвенції) [1].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦивільна конвенція про боротьбу з корупцією (1999) передбачає створення кожною стороною у своєму внутрішньому законодавстві належного захисту проти будь-якої необґрунтованої санкції щодо працівників, які мають достатні підстави підозрювати корупцію та які добросовісно доповідають про свої підозри відповідальним особам або компетентним органам (стаття 9) [2].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції зазначає, що кожна держава-учасниця розглядає можливість включення до своєї внутрішньої правової системи належних заходів для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов\u0026rsquo;язані зі злочинами, передбаченими цією конвенцією, від будь-якого несправедливого поводження (стаття 33) [3].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректива (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту і ради ЄС від 23 жовтня 2019 року \u0026laquo;Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства союзу\u0026raquo; застосовується до осіб, які повідомляють про порушення і які працюють у приватному або державному секторах, що отримали інформацію про порушення в межах робочої діяльності (стаття 4) [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Конвенції Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції передбачають, що викривач може повідомляти про такі злочини, як хабарництво посадових осіб, у тому числі в представницьких органах, міжнародних організаціях, міжнародних парламентських асамблеях, посадових осіб міжнародних судів; зловживання впливом; хабарництво в приватному секторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією до таких злочинів також відносить відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, і фінансові злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції додатково визначає\u003cem\u003e \u003c/em\u003eвідмивання доходів, здобутих злочинним шляхом (стаття 23);\u003cem\u003e \u003c/em\u003eприховування (стаття 24) і перешкоджання здійсненню правосуддя (стаття 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cstrong\u003eширокому розумінні\u003c/strong\u003e вищенаведених міжнародних договорів викривачем є особа, яка добросовісно й обґрунтовано повідомляє про визначені кримінальні злочини та дає покази стосовно них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cstrong\u003eвузькому сенсі\u003c/strong\u003e викривачем є особа, яка повідомляє про порушення в приватному або державному секторах, якій така інформація стала відома саме під час робочої діяльності (стаття 4 Директиви (ЄС) 2019/1937).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака двозначність дефініції викривача в міжнародних документах позначилася на його визначенні в законодавстві України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРегламентація в національному законодавстві кримінальних правопорушень, у яких особа може мати статус викривача, відрізняється від злочинів, що зазначені в положеннях вищевказаних конвенцій, оскільки останні передбачають дещо інший перелік кримінально караних діянь. Це питання більш детально буде розглянуто після ознайомлення з національним законодавством України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереходячи до національного законодавства, зазначимо, що воно містить два визначення викривача.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України (далі \u0026mdash; КПК України) передбачає, що викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e(пункт 16\u003csup\u003e-2 \u003c/sup\u003eчастини першої статті 3 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік корупційних правопорушень наведено в примітці до статті 45 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Законом України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон) визначено, що викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних із корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв\u0026rsquo;язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов\u0026rsquo;язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання (абзац 20 частини першої статті 1 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, запропонований Законом перелік умов, за яких особа стає викривачем, ширший і більш конкретизований, ніж у КПК України, який не передбачає додаткових умов щодо зазначених у Законі сфер діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака різна законодавча регламентація умов визнання особи викривачем ускладнює розуміння цього учасника кримінального провадження як правозастосовниками-практиками, так і особами, які можуть належати до потенційних викривачів. Зупинюся на двох проблемних питаннях, що виникають у зв\u0026rsquo;язку із цим на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, щодо обов\u0026rsquo;язковості таких додаткових умов, визначених Законом, як трудова, професійна, господарська, громадська, наукова діяльність, проходження служби чи навчання або участь у передбачених законодавством процедурах, за яких викривач міг дізнатися про кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОновлені Роз\u0026rsquo;яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі \u0026mdash; НАЗК) № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo; визначають, що в разі відсутності хоча б однієї вищевказаної в абзаці 20 частини першої статті 1 Закону умови особа не може вважатися викривачем [5]. Такі роз\u0026rsquo;яснення, хоч і відображають позицію НАЗК із цього питання, проте не узгоджуються з КПК України, які не містять зазначених у Законі умов щодо сфер діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, з урахуванням положень Закону та згаданих Роз\u0026rsquo;яснень НАЗК не кожен, хто повідомив про корупційне кримінальне правопорушення, визначене в статті 45 КК України, набуває статусу викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтає зрозуміло, що Роз\u0026rsquo;яснення НАЗК врахували положення Директиви (ЄС) 2019/1937, яка пов\u0026rsquo;язує такого інформатора саме сферою робочої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що особи, які можуть вважати себе викривачами, навряд чи будуть здійснювати порівняльний аналіз законів і роз\u0026rsquo;яснень, а насамперед спиратимуться на один із законів (КПК України або Закон), що відрізняються в цій частині, очікуючи від держави захисту. Проте відповідно до Закону мати статус викривача не можуть.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Закон передбачає, що викривач може повідомити про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних із корупцією правопорушень шляхом використання внутрішніх каналів, зовнішніх каналів або регулярних каналів повідомлень такої інформації (частина перша статті 1 Закону), доступ до яких може мати будь-який громадянин (не лише пов\u0026rsquo;язаний визначеною Законом сферою діяльності (роботи, навчання тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, будь-яка особа, яка повідомила за допомогою використання означених каналів передавання інформації про певний факт корупційних діянь, що їй став відомий не у зв\u0026rsquo;язку з визначеною Законом сферою діяльності (роботи, навчання тощо), помилково може вважати себе викривачем. Такі випадки вже траплялися на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому найкращим урегулюванням цього питання є єдине законодавче визначення поняття викривача та уточнення його додаткових ознак й умов визнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, виникає резонне запитання: \u0026laquo;Чи є викривачем особа, яка повідомляє про кримінальне правопорушення, пов\u0026rsquo;язане з корупцією, передбачене статтями 366\u003csup\u003e-2\u003c/sup\u003e, 366\u003csup\u003e-3\u003c/sup\u003e КК України\u0026raquo;, які законодавець не відносить до корупційних?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання, наведені в Законі, передбачають, що викривачем може бути особа, яка повідомляє про пов\u0026rsquo;язані з корупцією правопорушення та інші порушення цього Закону, що нібито надає формальні підстави визнавати в кримінальному провадженні викривачами осіб, які повідомляють про кримінальні правопорушення, пов\u0026rsquo;язані з корупцією, однак це не узгоджується з КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому слід погодитися з І. Гловюк і В. Луциком, які вважають, що вказана прогалина в законі має бути якнайшвидше усунена, оскільки чинна наразі редакція дефініції викривача формально не дозволяє визнавати викривачами осіб, які повідомили про вчинення кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією [6], що значно спростить розуміння та правозастосування інституту викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівнюючи регламентацію кримінально караних діянь, у яких особа набуває статусу викривача, визначених зазначеними положеннями національного законодавства,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа також вищевказаних конвенцій, наголосимо, що останні передбачають інший перелік таких діянь. Зокрема, особа може набувати статусу викривача, повідомивши в тому числі про такі злочини: відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією; фінансові злочини; відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом; приховування; перешкоджання здійсненню правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказані діяння КК України не відносить до корупційних кримінальних правопорушень, тому, повідомивши про них, особа не набуде статусу викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість національне законодавство додатково передбачає, що викривачі можуть повідомляти про такі кримінальні правопорушення: викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України); у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачені статтями 308, 312, 313, 320 КК України; викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357 КК України); викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 410 КК України) у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРозмежування статусу викривача від заявника, свідка, потерпілого та конфідента\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля подання заяви або повідомлення про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування викривач має процесуальний статус заявника з відповідним переліком прав. За своїм процесуальним статусом викривач є заявником (пункт 25 частини першої статті 3, частина третя статті 60 КПК України) із ширшим колом процесуальних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, заявник, який є викривачем, окрім передбачених частиною другою статті 60 КПК України прав, має право в порядку, встановленому Законом, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням (частина третя статті 60 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше ніж п\u0026rsquo;ять днів із моменту подання заяви (частина друга статті 60 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий, дізнавач протягом 24 годин із моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомляє НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п\u0026rsquo;ятою статті 60 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКопія зазначеного повідомлення НАЗК надається викривачу (частина дев\u0026rsquo;ята статті 214 КПК України), а його форма визначається додатком 2 до Роз\u0026rsquo;яснень НАЗК № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України не відносить викривача до сторін кримінального провадження, не визначає його статусу при допиті, що також призводить до неоднакового розуміння його постаті в кримінальному процесі слідчими та прокурорами, оскільки в практичній діяльності трапляються випадки його допиту саме як викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості випадків викривач є свідком, оскільки йому відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і він викликається для давання показань (стаття 65 КПК України). За винятком осіб, визначених частиною другою статті 65 КПК України, які не можуть бути допитані як свідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНабувши статус свідка, він має права та обов\u0026rsquo;язки свідка, проте також має певні додаткові права та гарантії, визначені КПК України та Законом, яких не має свідок, що не є викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа певних умов викривач може бути потерпілим, якщо йому завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, і відповідно мати права й обов\u0026rsquo;язки потерпілого, передбачені статтею 56 КПК України. Як приклад, саме з урахуванням завданої моральної шкоди викривач був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні за фактом пропозиції, обіцянки або надання йому неправомірної вигоди (судова справа № 554/14287/15-к).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки викривач, повідомивши про корупційне кримінальне правопорушення, може надалі переслідуватися та притягатися до різної юридичної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, цивільної, кримінальної) за свою активну позицію в протидії так званій внутрішньосистемній корупції, Закон передбачає не лише права та гарантії захисту викривача, але й цілу систему державного захисту таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, імплементація вказаного учасника кримінального провадження до національного законодавства України є не формальним виконанням міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, а необхідністю захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність законодавчого визначення особи, яка здійснює конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, ускладнює більш повне розмежування викривача й конфідента, оскільки фактична співпраця конфідента з органами правопорядку може бути розпочата до початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж зупинитися на конфіденційному співробітництві викривача з агентами держави в кримінальному провадженні, то воно повинно відповідати вимогам КПК України, Європейській конвенції з прав людини та практиці Європейського суду з прав людини. Обов\u0026rsquo;язковою умовою такого співробітництва повинна бути відсутність підбурювання, активних дій і схилення з боку конфідента певних осіб до вчинення злочину з метою їх викриття, тобто провокації вчинення злочину (рішення Європейського суду з прав людини у справах \u0026laquo;Раманаускас проти Литви\u0026raquo; від 5 лютого 2008 року; \u0026laquo;Тейшейра де Кастро проти Португалії\u0026raquo; від 26 лютого 2001 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗупиняючись на національній судовій практиці участі викривача в кримінальному провадженні, відзначимо, що наразі вона формується, є різною й характеризується невеликою кількістю вироків, переглянутих у касаційному порядку, що свідчить про відсутність сталості із цих питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВироки, якими визнано, що мала місце провокація злочину, а викривач \u0026mdash; провокатор.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком суду від 27 грудня 2022 року в справі № 501/2141/14-к обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 і частиною четвертою статті 27 та частиною 1 статті 369 КК України, визнано невинуватим на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв\u0026rsquo;язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, і виправдано. Суд погодився із захистом, що всі обставини свідчать про те, що (викривач-потерпілий) раніше був працівником органу правопорядку й далі постійно співпрацював із ними із метою створення штучних доказів для органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд, аналізуючи таку \u0026laquo;активність\u0026raquo; потерпілого, вважає, що присутні ознаки залучення його до цієї справи як \u0026laquo;штатного заявника\u0026raquo;, що ставить під сумнів добросовісність потерпілого як викривача. Суд зауважує, що доводи сторони захисту про сплановану провокацію сторона обвинувачення не спростувала й не намагалася спростувати [7]. Апеляційний перегляд справи триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироком суду від 29 червня 2022 року в справі № 202/1949/21 обвинувачену визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, і виправдано на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України у зв\u0026rsquo;язку з недоведеністю того, що в її діянні є склад кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд дійшов висновку, що дії викривача (мав статус свідка), який за відсутності будь-яких дій із боку обвинуваченої, спрямованих на отримання хабаря, звернувся до органів поліції із заявою про злочин, мали провокативний характер, оскільки, як убачається з матеріалів провадження, співробітники органів правопорядку не обмежилися пасивним розслідуванням, а виступили з активними діями, оскільки не провели перевірку й не отримали доказів зовнішньої інформації про вчинення обвинуваченою чи готування до вчинення злочинів, не підтвердили її перед судом, самі зініціювали інформацію про злочин, зустрічі викривача з обвинуваченою, провели так звану оперативну закупівлю, підбуривши обвинувачену діями викривача на вчинення інкримінованого їй злочину з метою її подальшого викриття, який не був би вчинений обвинуваченою без будь-якої участі з боку органів правопорядку, оскільки до їх втручання обвинувачена не була помічена в протиправних діях, і співробітники органів правопорядку не \u0026laquo;приєдналися\u0026raquo; до злочину, який особа вже почала вчинювати, а безпосередньо спонукали й підбурили її до його вчинення [8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, у касаційному порядку вирок суду не переглядався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАктивність і наполегливість викривача може бути викликана власним інтересом, оскільки він може мати всі необхідні підстави для ухвалення законного рішення.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 8 вересня 2021 року в справі № 279/2578/18 частково задоволено касаційну скаргу прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиправдувальний вирок суду від 6 липня 2020 року, яким обвинуваченого визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2021 року скасовано й призначено новий розгляд у суді першої інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд не погодився з висновком попередніх судів про те, що викривач неодноразово залучався в кримінальних провадженнях як викривач у зв\u0026rsquo;язку з обвинуваченням інших осіб у вчиненні корупційних правопорушень при схожих обставинах, що вказує на те, що в ході досудового слідства були грубі порушення норм кримінально-процесуального законодавства та вимог Закону України \u0026laquo;Про оперативно-розшукову діяльність\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож судом зазначено, що матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що викривач спонукав останнього до фінансової вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Верховний Суд відзначив, що поза увагою судів залишився той факт, що активність і наполегливість (викривача) могли бути викликані саме власним інтересом, оскільки він мав усі необхідні підстави для встановлення групи інвалідності й саме тому ініціював відповідні питання до лікарсько-консультативної комісії, головою якої був обвинувачений [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПраво на винагороду викривачу. Апеляція викривача\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в п\u0026rsquo;ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді десяти відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше ніж три тисячі мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину (частина перша статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України), що є заохочувальною відзнакою держави важливості співпраці з таким викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому передбачені певні обмеження цього права. Так, право на винагороду не має особа, яка\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eповідомила про корупційний злочин у межах угоди в кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила; повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень (частина третя статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте викривач має право оскаржити судове рішення в частині, що стосується його інтересів під час розв\u0026rsquo;язання питання виплати йому винагороди як викривачу (частина сьома статті 130\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e КПК України), тобто на апеляційне оскарження судового рішення в частині, що стосується його інтересів під час розв\u0026rsquo;язання питання виплати йому винагороди як викривачу (пункт 9\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003csup\u003e3\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003eчастини першої статті 393 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці вже виникали суперечності щодо права викривача на винагороду та оскарження такою особою в апеляційному порядку вироку суду, яким йому відмовлено у виплаті винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, вироком Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року в справі № 991/2197/22 обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України. Судом встановлено, що підстави для виплати винагороди викривачу відсутні (10.2). З приводу виплати винагороди викривачу в цьому кримінальному провадженні колегія суддів звернула увагу на таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикривач на час пропозиції йому неправомірної вигоди обіймав посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. Згідно з положенням про цей департамент, директор департаменту в межах повноважень забезпечує проведення регулярного оцінювання корупційних ризиків у діяльності департаменту й організовує здійснення відповідних антикорупційних заходів. Відповідно до статті 24 Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави, прирівняні до них особи в разі надходження пропозиції неправомірної вигоди зобов\u0026rsquo;язані невідкладно письмово повідомити про такий факт безпосереднього керівника (за наявності), спеціально уповноважених суб\u0026rsquo;єктів у сфері протидії корупції (10.2.2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки останній як директор департаменту в межах реалізації своїх службових повноважень офіційно повідомив про виявлений злочин, він не має право на винагороду [10].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа вказаний вирок суду викривачем подано апеляцію, яку задоволено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року вирок суду від 24 березня 2023 року змінено в частині виплати викривачу винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зазначив, що з огляду на те, що останній самостійно виявив корупційне правопорушення й повідомив про це спеціально уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання й протидії корупції, то колегія суддів вважає, що на нього розповсюджується правовий статус викривача й гарантії захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудом зобов\u0026rsquo;язано органи державного казначейства здійснити виплату винагороди викривача за рахунок Державного бюджету України за процедурою безспірного списання в розмірі 1 680 000 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок [11].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа результатами\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпорівняння регламентації кримінально караних діянь, повідомивши про які, особа набуває статусу викривача, визначених національним законодавством України, а також згаданих міжнародними конвенціями, можемо зробити висновок, що останні передбачають інший перелік таких діянь. Зокрема, конвенції, окрім корупційних злочинів, на відміну від законодавства України, до них відносять також фінансові злочини; відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією; відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом; приховування; перешкоджання здійсненню правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість законодавство України до таких діянь відносить корупційні кримінальні правопорушення, а також умовно корупційні кримінальні правопорушення, передбачені статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, і тільки у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство надає різні визначення викривача, оскільки Закон містить ширший і більш конкретизований перелік умов, за яких особа набуває такого статусу, на відміну від КПК України, який не передбачає додаткових умов щодо згаданих у Законі сфер діяльності (роботи, навчання тощо). Як наслідок, це зумовлює складнощі в правозастосуванні, пов\u0026rsquo;язані з визначенням особи викривачем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене в КПК України поняття викривача не дозволяє визнавати такими осіб, які повідомили про вчинення кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрегулюванню цього питання сприятиме єдине законодавче визначення поняття викривача та уточнення його додаткових ознак та умов визнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВпровадження вказаного учасника кримінального провадження в національне законодавство є не лише виконанням міжнародних зобов\u0026rsquo;язань України, визначених згаданими конвенціями, а необхідністю створення надійної системи захисту осіб, які повідомляють про корупційні кримінальні правопорушення та співпрацюють з органами правопорядку, з метою їх захисту й недопущення можливого переслідування.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eКримінальна конвенція про боротьбу з корупцією. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦивільна конвенція про боротьбу з корупцією. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти корупції. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДиректива (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту і ради ЄС від 23 жовтня 2019 року \u0026laquo;Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства союзу\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Dyrektyva-YES-20191937.pdf\"\u003ehttps://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Dyrektyva-YES-20191937.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРоз\u0026rsquo;яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 12 червня 2023 року \u0026laquo;Щодо правового статусу викривача у кримінальному провадженні\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Rozyasnennya-vid-12.06.23-2-SHHodo-pravovogo-statusu-vykryvacha.pdf\"\u003ehttps://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Rozyasnennya-vid-12.06.23-2-SHHodo-pravovogo-statusu-vykryvacha.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЛуцик В. В., Гловюк І. В. Кримінально-процесуальний статус викривача: проблемні питання. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал.\u003c/em\u003e № 10/21. URL: \u003ca href=\"http://www.lsej.org.ua/10_2021/140.pdf\"\u003ehttp://www.lsej.org.ua/10_2021/140.pdf\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109061234\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109061234\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104984800\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/104984800\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/99648270\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/99648270\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109780532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109780532\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЄДРСР. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115124621\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115124621\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":144,"url":"valerij-zhidkov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/4Q2A4218.jpg","name":"Валерій","surname":"Жидков","post":"прокурор відділу Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_ghidkov.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":851,"url":"profesijna-chitanka-neglasni-slidchi-rozshukovi-dii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718701278,"date":"19.06.2024","views":1016,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/yana_sayt.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка. «Негласні слідчі (розшукові) дії","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНауково-практичний коментар Глави 21 Кримінального процесуального кодексу України \u0026mdash; найповніша колекція знань, навичок і практичних порад із питань організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Книга поєднує як наукові підходи, так і правові позиції Верховного Суду, спрямовані на інтерпретацію проблемних питань інституту НСРД. Більше про \u003ca href=\"https://jurkniga.ua/contents/neglasni-slidchi-rozshukovi-dii-naukovo-praktichniy-komentar-glavi-21-kpk-ukraini-z-postateynimi-pravovimi-pozitsiyami-verkhovnogo-sudu.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкнигу\u003c/a\u003e та її підготовку редакції JustTalk розповіла авторка \u0026mdash; Яна Тализіна, заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУ чому головна цінність вашої книги?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі книг із кримінального процесу не було окремого коментаря лише Глави 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України). Цінність цієї книги \u0026mdash; в унікальному поєднанні найкращих наукових досліджень, широкого кола практичного досвіду з різних професій і регіонів, а також найповнішої добірки правових позицій Верховного Суду щодо коментованих нормативних приписів, і все це лише про негласні слідчі (розшукові) дії (далі \u0026mdash; НСРД).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКоротко про зміст\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНауково-практичний коментар Глави 21 КПК України охоплює всі 30 статей, які, як і в законі, розділені на три параграфи. Окремо представлена стаття 615 КПК України, у якій описані особливості проведення НСРД в умовах воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля зручності коментар побудований у такій послідовності:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eспочатку кожна стаття Глави 21 КПК України викладена в актуальній на момент публікації книги редакції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдалі майже до кожної статті Глави 21 (де це можливо) наведено релевантні положення Інструкції про організацію проведення НСРД, які деталізують відповідну норму Закону;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eопісля до низки статей Глави 21 наведено витяги з нормативно-правових актів, які дають визначення специфічним поняттям і забезпечують читача базовими профільними знаннями (наприклад, Закон України \u0026laquo;Про електронні комунікації\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про поштовий зв\u0026rsquo;язок\u0026raquo; та інші);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдалі представлений теоретичний коментар до кожної статті Глави 21, у якому викладено найкращі наукові доробки з посиланням на їхніх авторів, а також практичні поради та лайфхаки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнаступний розділ \u0026mdash; релевантна відповідній статті Глави 21 судова практика \u0026mdash; правові позиції Верховного Суду з QR-кодами для швидкого доступу до повного тексту рішення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Слід врахувати, що не всі статті Глави 21 були предметом окремого розгляду Верховного Суду: наприклад, питання вимог до постанови про проведення НСРД не розглядалося самостійно, а лише в контексті постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, тому судова практика із цього питання наведена в коментарі до статті 271 КПК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, для зручного пошуку та можливості відстежувати зміну підходів Верховного Суду до одних і тих самих питань усі правові позиції викладені в хронологічному порядку. У випадку значної кількості судових рішень щодо однієї статті КПК України вони також хронологічно згруповані за актуальними питаннями. Наприклад, правові позиції Верховного Суду, що стосуються статті 271 КПК України \u0026laquo;Контроль за вчиненням злочину\u0026raquo;, поділено на такі групи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвимоги до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорядок проведення контролю за вчиненням злочину;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровокація злочину.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДля кого ця книга?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя книга задумувалася як зручний посібник для юриста будь-якого рівня кваліфікації: для студентів, які шукають пояснення складних речей; для науковців, які глибоко досліджують тему НСРД і потребують практичних поглядів; і звісно ж, для юристів-практиків \u0026mdash; прокурорів, слідчих і співробітників оперативних підрозділів, які спільно забезпечують проведення НСРД, для адвокатів, які завжди в пошуку актуальної судової практики з метою підсилення своїх скарг і заперечень, а також для суддів, які прагнуть ухвалювати справедливі рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯк виникла ідея написати цю книгу?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Тренінговий центр прокурорів України (далі \u0026mdash; ТЦПУ) опублікував на своєму офіційному сайті \u0026laquo;Узагальнення практики суду касаційної інстанції з питань проведення та оцінювання результатів НСРД у кримінальному провадженні\u0026raquo;, підготовлене мною як тренеркою для прокурорів. Ця коротка добірка рішень Верховного Суду з ключових питань НСРД дуже швидко розлетілася між юристами-практиками, і тоді я зрозуміла, що варто продовжити збирати правові висновки із цієї теми. Але ідея, що із цим робити, виникла пізніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, поштовхом до оформлення всіх зібраних рішень Верховного Суду з питань організації та проведення НСРД в окреме видання стала моя перша книга \u0026mdash; монографія за результатами дисертаційного дослідження \u0026laquo;Використання конфіденційного співробітництва\u0026raquo;. Видавець мене переконав, що на наукові монографії зазвичай немає попиту. Але через деякий час після виходу моєї першої книги я побачила, що в адвокатів, прокурорів і суддів насправді існує запит на вузькі теми з кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час проведення тренінгів для ТЦПУ та Української Гельсінської спілки з прав людини я зрозуміла, що не будуть зайвими чіткі теоретичні пояснення кожного виду НСРД, у які я можу вкласти власний досвід і практичні лайфхаки, якими часто на тренінгах діляться учасники.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому ця книга \u0026mdash; найповніша колекція знань, навичок і практичних порад із питань організації та проведення НСРД у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯк відбувався процес написання?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом процес написання науково-практичного коментаря Глави 21 КПК України зайняв близько одного року. Багато часу пішло на пошук усіх можливих рішень Верховного Суду, де хоч якось згадувалися питання організації, проведення та оцінювання результатів НСРД, окрім тих рішень, які я вже зберегла. Потім їх усіх потрібно було прочитати, систематизувати за статтями КПК України та виокремити з них правові висновки. Очевидно, що в кожній постанові Верховного Суду зазвичай розглядається кілька різних питань із теми НСРД, тому потрібно було кожне рішення розгрупувати за різними статтями (якщо в одній постанові розглядалося одночасно питання вимог до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД і засобів, що використовуються під час проведення НСРД, то окремі частини цього рішення згадані в коментарі до статей 248 і 274 КПК України відповідно). І вже після цього розставити все в хронологічному порядку. Тому частина книги \u0026laquo;Правові позиції Верховного Суду\u0026raquo;, певно, була найскладнішою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча теоретична частина також забрала достатньо часу, оскільки потребувала опрацювання значного обсягу літератури, щоб знайти і відібрати найкращі наукові підходи з різних питань НСРД, які я доповнила практичним досвідом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯк ви радите читати її?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментар Глави 21 КПК України \u0026mdash; це \u0026laquo;швидка допомога\u0026raquo; юристу-практику під час складної ситуації, яка може раптово виникнути в суді. До прикладу, якщо прокурору потрібно оперативно знайти обґрунтування для заперечення на клопотання захисника про визнання недопустимими результатів проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (стаття 263 КПК України) через те, що лазерний диск не є оригінальним носієм інформації чи стенограма не відповідає фактично записаній розмові, \u0026mdash; усі наявні на момент публікації книги правові висновки Верховного Суду із цього питання можна знайти в коментарі до статті 252 КПК України \u0026laquo;Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій\u0026raquo; у частині \u0026laquo;Правові позиції Верховного Суду\u0026raquo; у підгрупі рішень \u0026laquo;Спеціальні технічні засоби та електронні носії інформації\u0026raquo; і \u0026laquo;Складання та направлення прокурору протоколу про хід і результати проведення НСРД\u0026raquo; відповідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож це зручне джерело інформації під час підготовки клопотань на будь-якій стадії кримінального провадження, апеляційних, касаційних скарг і заперечень на них. До прикладу, адвокат у коментарі до статті 271 КПК України \u0026laquo;Контроль за вчиненням злочину\u0026raquo; може знайти максимально широкий спектр правових позицій про випадки, коли під час проведення НСРД можна встановити наявність провокації злочину. Або ж суддя, знайшовши релевантні рішення Верховного Суду в подібних ситуаціях, зможе обґрунтувати свою об\u0026rsquo;єктивну незгоду зі стороною захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКому точно не треба читати її? Кому вона точно не сподобається?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНауково-практичний коментар лише однієї глави КПК України \u0026mdash; досить вузька тема. Ця книга точно стане в пригоді тим, хто працює з НСРД і доказами за результатами їх проведення, вивчає цей інститут як науковець. Але теоретична частина коментаря написана зрозумілою мовою \u0026mdash; і для юристів, які не практикують у кримінальній юрисдикції, і для студентів. Мабуть, ця книга не потрібна тим юристам, які за всю свою професійну діяльність ніколи так і не стануть гравцями на полі кримінального процесу. Але я дуже сподіваюся, що вона сподобається всім.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЧи важливий вам зворотний зв\u0026rsquo;язок?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗворотний зв\u0026rsquo;язок \u0026mdash; це те, на що я чекала найбільше після виходу книги. І нетерпляче чекаю досі. Мені важливо почути від читачів, чи зрозуміла й зручна для них \u0026laquo;схема\u0026raquo; побудови книги, чи вдається практикам швидко знаходити потрібні правові висновки Верховного Суду, чи доступно написана теоретична частина для тих, хто тільки починає розбиратися в темі НСРД, у тому числі й студентів-правників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКнига \u0026mdash; це як твоє дитя. І поки вона крокує від одного читача до іншого, я неймовірно хвилююся за кожен її наступний крок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЧи буде продовження?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБуде. Але незвичайне. Залишу це поки інтригою.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":57,"url":"yana-talizina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_DC929457CA39-1.jpeg","name":"Яна","surname":"Тализіна","post":"заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/yana_sayt.png","tags":[{"id":519,"name":"нсрд"}],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":846,"url":"profesijna-chitanka-osint-pri-rozsliduvanni-kriminalnih-pravoporushen","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1716884001,"date":"28.05.2024","views":3636,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/torbas_sayt.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка. «OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвідка на основі відкритих джерел набула неабиякого значення у ході розслідувань воєнних злочинів, і Україна наразі вважається флагманом у цій сфері. Втім знання як користуватися цим інструментом безумовно будуть корисні усім юристам. Методи та способи використання OSINT описані у підручнику \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo;. Більше про книгу редакції JustTalk розповів її автор \u0026mdash; Олександр Торбас, д. ю. н., професор, завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету \u0026laquo;Одеська юридична академія\u0026raquo;, адвокат.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДо підручника \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hdl.handle.net/11300/27740\"\u003eOSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u003c/a\u003e\u0026raquo; у світі книг не було\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правовій доктрині науковці зараз активно досліджують можливості застосування OSINT (open source intelligence \u0026mdash; розвідка на основі відкритих джерел) при розслідуванні кримінальних правопорушень. Проте, на жаль, існує дуже мало науково-практичних робіт, у яких були б об\u0026rsquo;єднані як технічні, так і юридичні аспекти проведення OSINT-розслідувань. Саме це і стало поштовхом до написання підручника \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo; \u0026mdash; спробувати продемонструвати, як методи та інструменти OSINT можна застосовувати в практичній діяльності юриста.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкладно переоцінити значення OSINT-розслідувань у сучасному світі. І мова йде не лише про кримінальні правопорушення. Наше суспільство невпинно цифровізується, і все більше інформації можна знайти просто за коректним запитом у пошуковому сервісі. Більш як половина населення Землі користується соціальними мережами, залишаючи при цьому свій цифровий слід, яким надалі можуть скористатися (у тому числі й без відома самого власника). Великі бізнес-корпорації наймають OSINT-аналітиків, які перевіряють контрагентів у відкритих реєстрах, щоб встановити наявність або відсутність економічних чи репутаційних ризиків співпраці з ними. Усі ці приклади вказують на необхідність детального вивчення OSINT-технологій і їх правильного використання як у повсякденному житті, так і в роботі юриста й працівника органу правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідручник \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo; про\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідручник \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo; охоплює шість тем: поняття та загальні вимоги до проведення OSINT-розслідувань; протокол Берклі з ведення розслідувань із використанням відкритих цифрових даних; інструменти та методи проведення OSINT-розслідувань; особливості доказування в кримінальному процесі за допомогою електронних доказів; особливості OSINT-розслідувань економічних кримінальних правопорушень; особливості OSINT-розслідувань воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна ідея структури підручника полягала в тому, щоб надати читачу можливість ознайомитися з методами, способами та інструментами проведення OSINT-розслідувань, стандартизованими для будь-яких цілей (журналістських розслідувань чи звичайного пошуку інформації в соціальних мережах), а потім на прикладах продемонструвати, як саме ці методи можуть бути використані при розслідуванні кримінальних правопорушень. Не залишився поза аналізом і протокол Берклі \u0026mdash; розроблена міжнародною спільнотою інструкція щодо використання відкритих цифрових даних, яка дозволила унормувати процес проведення OSINT-розслідувань у всьому світі і яку на цей момент повинні знати всі, хто планує займатися OSINT-розслідуваннями незалежно від сфери. Окрім того, окрему увагу в підручнику приділено захисту персональних даних, адже досить часто OSINT-аналітики не розуміють, у який момент збирання та використання відомостей із відкритих джерел вони починають порушувати право на приватність. Особливо важливо це знати при застосуванні OSINT у процесі розслідування кримінальних правопорушень, адже надалі всі докази, отримані в тому числі і з відкритих джерел, будуть оцінюватися судом із точки зору їх допустимості, що покладає на OSINT-аналітика додаткові вимоги в процесі збирання та верифікування такої інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЦя книга для\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідручник було написано насамперед для здобувачів, які навчаються в юридичних закладах вищої освіти. Зважаючи на те, скільки корисної інформації юристи можуть отримати з відкритих джерел, здобувачі вищої освіти, отримуючи диплом бакалавра, уже повинні мати базові навички того, як збирати та аналізувати такі дані. Саме це спонукало мене викласти електронний варіант підручника у відкритому доступі \u0026mdash; задля популяризації навчальної дисципліни OSINT серед здобувачів й інших закладів вищої освіти, а не лише того, у якому я викладаю (Національний університет \u0026laquo;Одеська юридична академія\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас підручник розрахований не лише на здобувачів вищої освіти. Алгоритми та поради, які подані в ньому, можуть бути використані й практичними працівниками органів правопорядку, і суддями, адвокатами та іншими юристами для кращого розуміння сутності розвідки з відкритих джерел і можливостей, які відкриває аналітика таких даних у їхній практичній діяльності. При написанні підручника ми спробували максимально спростити окремі технічні аспекти OSINT. При цьому я чудово розумію, що не є експертом у цій сфері, тому виклав насамперед власні міркування про способи й методи використання OSINT-інструментів у діяльності юриста. Водночас у тексті я неодноразово звертаю увагу на те, що самі методи та інструменти розвідки на основі відкритих джерел постійно змінюються, удосконалюються та оновлюються. Розробити єдину універсальну інструкцію використання OSINT неможливо. Однак це й не потрібно робити. Будь-який OSINT-аналітик у першу чергу має розуміти логіку використання відкритих джерел, загальний алгоритм. А інструменти потрібно підбирати під себе, експериментувати або (як я кажу студентам) \u0026laquo;гратися\u0026raquo; з ними, щоб розуміти, у який спосіб їх можна застосовувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцес написання книги був\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозроблення будь-якого наукового або науково-практичного посібника має починатися з написання плану. У випадку підручника \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo; так само все почалося з плану, проте в процесі роботи він постійно змінювався та оновлювався. Насамперед це було пов\u0026rsquo;язано з обсягом і рівнем деталізації інформації про OSINT-розслідування, яку можна знайти в науковій та практичній літературі. Так, через значну увагу теоретиків і практиків до питання забезпечення безпеки OSINT-аналітика чи захисту персональних даних довелося внести корективи в попередній план підручника для того, щоб він більше відповідав потребам читачів. Напевно, у цьому й полягала основна складність при його написанні: постійно підлаштовувати свій попередній план роботи під сучасні тенденції у сфері OSINT, які, до речі, змінювалися просто в процесі написання матеріалу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому маю наголосити, що сама робота над підручником була відносно легкою та цікавою. Будь-яка OSINT-аналітика нагадує детективне розслідування, яке може провести будь-хто, користуючись лише, наприклад, інтернет-джерелами у відкритому доступі. Така доступність викликала додатковий інтерес у процесі написання підручника. Окрім того, не можна не згадати про дуже велику кількість довідкової інформації, яку можна знайти в Інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід представників органів правопорядку або просто осіб, які активно використовують OSINT у своїй роботі, неодноразово лунала думка, що зараз саме Україна є флагманом у використанні OSINT-технологій у розслідуванні воєнних злочинів. Через повномасштабне вторгнення представники українських органів правопорядку фактично за лічені тижні навчилися використовувати дані з відкритих джерел при розслідуванні кримінальних правопорушень. У таких умовах OSINT набрав неабиякого значення, і це додатковий аргумент на користь того, що ці методи й технології потрібно знати всім юристам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЦю книгу треба читати в умовах\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час підготовки підручника \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo; було використано підхід, за якого cпочатку розкрито основні методи проведення OSINT-розслідувань, універсальні для будь-яких сфер, а далі в темах \u0026laquo;Особливості OSINT-розслідувань економічних кримінальних правопорушень\u0026raquo; та \u0026laquo;Особливості OSINT-розслідувань воєнних злочинів\u0026raquo; надаються конкретні приклади, як ці методи можуть бути використані в розслідуванні таких видів правопорушень. Загалом можна сказати, що майже всі теми автономні, тому читач може обрати для ознайомлення саме ту, яка його цікавить.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте дві останні теми значною мірою посилаються на ті інструменти, які були досліджені в попередніх розділах, тому для ознайомлення з ними бажано мати базові знання про способи використання OSINT, у тому числі якщо отримані відомості будуть доказами в кримінальному провадженні (Тема 4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи важливий зворотний зв\u0026rsquo;язок?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе раз наголосимо, що автор не вважає себе спеціалістом із питань OSINT-розслідувань, тому в підручнику насамперед викладене власне бачення та інтерпретація того, як можна застосовувати OSINT-інструменти в кримінальному провадженні. Я дуже вдячний тим, хто залишав відгуки на цей підручник, вказуючи на його недоліки. Так, спеціалісти з OSINT-розслідувань звернули увагу на те, що в ньому часто ототожнюються \u0026laquo;дані з відкритих джерел\u0026raquo; і \u0026laquo;відкриті дані\u0026raquo;, хоча це різні поняття. Понад те, дані з відкритих джерел часто за своєю суттю не є відкритими даними. Увагу також звертали на деяких операторів пошукових запитів з іншим функціоналом, необхідність розкриття специфіки парсингу месенджерів із різних груп тощо. Можливо, є й інші недоліки, які ще не виявили, тому я вдячний кожному й кожній, хто ділиться відгуками й залишає коментарі, які надалі можна використати для вдосконалення цього підручника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМене дуже тішить те, що підручник зміг викликати досить жваве обговорення та критику, адже це свідчить, що тематика OSINT зараз досить затребувана. Власне, основною ідеєю цього підручника була саме спроба об\u0026rsquo;єднати деякі технічні аспекти роботи з даними з відкритих джерел і їх нормативне використання в роботі юриста.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи чекати продовження?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголошу, що тематика OSINT \u0026mdash; величезна, і охопити її лише в одному підручнику чи посібнику неможливо. Проте завжди можна знайти спосіб удосконалити цей текст, описати нові методи та інструменти, які використовують OSINT-аналітики в процесі розслідування кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГотуючи підручник \u0026laquo;OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень\u0026raquo;, я помітив, що практики насамперед дуже цінують конкретні поради, інструкції або алгоритми застосування OSINT у тих чи інших типових слідчих ситуаціях. З цього можна зробити висновок, що всі наукові та науково-практичні розробки в цій сфері доцільно розвивати за двома напрямами: 1) загальний алгоритм застосування OSINT-технологій, де мають бути описані етапи OSINT-розслідування, способи захисту OSINT-аналітиків у процесі проведення розслідування, методи застосування найбільш поширених інструментів тощо; 2) інструкції з використання OSINT при розслідуванні окремих видів кримінальних правопорушень (як-от економічні або воєнні злочини, про які йдеться в цьому підручнику).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що окремі аспекти цих досліджень будуть перетинатися, проте якщо основним споживачем вважати практиків (суддів, прокурорів, слідчих, дізнавачів, адвокатів тощо), то їм для пришвидшення роботи буде корисно ознайомлюватися з тими методами OSINT, які необхідні для розслідування конкретних видів кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":142,"url":"oleksandr-torbas-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zobraghennya_viber_2024-03-26_21-38-40-897.jpg","name":"Олександр ","surname":"Торбас ","post":"д.ю.н., професор, завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія», адвокат, член Комітету з питань юридичної освіти і науки НААУ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/torbas_sayt.png","tags":[{"id":500,"name":"читанка"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":844,"url":"stroki-davnosti-scho-zabuto-te-ne-zasudzheno","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1716457358,"date":"23.05.2024","views":2926,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/tI_sayt.png","mini_image":null,"name":"Строки давності: що забуто, те не засуджено","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд звільнив від відповідальності двох фігурантів справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, задовольнивши клопотання сторони захисту. Хоч злочин, за який їх звільнили, був нетяжким, ця новина розлетілася в медіа, адже коли йдеться про такі гучні справи, то хотілося б побачити кінцеве рішення суду: винна особа чи ні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВ останньому звіті\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з моніторингу ВАКС ми в Transparency International Ukraine встановили, що лише торік 21 % осіб, які були обвинуваченими в справах НАБУ та САП, звільнили від кримінальної відповідальності або покарання через закінчення строків давності. Це значний показник, який надалі може зрости. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТому ми вирішили дослідити ці справи та зʼясувати, чи існують якісь тенденції у звільненні ймовірних порушників від відповідальності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЧому питання строків давності знову на часі?\u003c/span\u003e \u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПередусім нагадаємо, що строки давності\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e в кримінальному праві визначають, скільки часу держава має на притягнення особи до кримінальної відповідальності. Адже після закінчення певного строку:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвтрачає актуальність покарання; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдокази вчинення ймовірного злочину втрачають у якості.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНова хвиля обговорень цього інституту кримінального права розпочалася у 2023 році, коли ВАКС почав масово закривати справи за обвинуваченнями нардепів у недостовірному декларуванні\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, хоча від їх скерування до суду пройшло лише 2-3 місяці. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа цю проблему звернули увагу також і народні депутати, які проєктом закону №10100\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e пропонують скасувати строки давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, учинені в період воєнного стану, а також призупинити перебіг строків давності для тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ нашому юридичному аналізі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e ми звернули увагу на недоліки запропонованих змін. Адже ці зміни:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eстосуються лише кримінальних правопорушень, учинених у період воєнного стану,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e і лише тяжких та особливо тяжких злочинів. Але проблем зі спроможністю розслідувати топкорупцію сьогодні значно менше, ніж топкорупцію, вчинену до створення НАБУ. Наприклад, справи щодо оточення Януковича;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eне враховують особливостей розслідування корупції.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e А такі кримінальні правопорушення складні для розкриття (мають високу латентність), часто при їх розслідуванні використовуються засоби міжнародного співробітництва, існує потреба подолання охоронюваних законом таємниць (банківської, таємниці листування). Усе це збільшує тривалість розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eне стосуються корупційних і повʼязаних із корупцією кримінальних правопорушень, які не є тяжкими та особливо тяжкими\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Це і торгівля впливом, і недостовірне декларування. Чи означає це, що держава повинна заплющити на них очі? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНепоміркований підхід до зміни кримінального закону в частині строків давності може ніяк не вплинути на справді важливі моменти переслідування корупції. Тому якщо існує відповідний запит суспільства, його потрібно задовольнити якісно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eСтатистика дозволяє виокремити певні патерни в закінченні строків давності в корупційних справах\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаном на 5 лютого 2024 року ми відшукали 80 судових рішень ВАКС та АП ВАКС про звільнення від кримінальної відповідальності (68 рішень) або відбування покарання (12 рішень) через закінчення строків давності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроаналізувавши рішення судів про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через закінчення строків давності, ми визначили, що найчастіше відбувалося при розгляді таких справ:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eнеявка в судові засідання обвинувачених, захисників, свідків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eтривале та безрезультативне слухання справи в місцевому суді до створення ВАКС;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпочаток розслідування справи вже після закінчення строку давності;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eвиконання дій у порядку міжнародного співробітництва;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eтривалий строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо поглянемо на \u003cstrong\u003eпʼятірку статей КК України, за якими найчастіше ухвалювали рішення про звільнення від кримінальної відповідальності або покарання за строками давності\u003c/strong\u003e, то отримаємо такий перелік складів кримінальних правопорушень:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eслужбове підроблення (стаття 366) \u0026mdash; 41 випадок;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдекларування недостовірної інформації (стаття 366-2) \u0026mdash; 16 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзловживання владою або службовим становищем (стаття 364) \u0026mdash; 13 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзловживання впливом (стаття 369-2) \u0026mdash; 12 випадків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдекларування недостовірної інформації (стаття 366-1, визнана неконституційною\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e в жовтні 2020 року) \u0026mdash; 9 випадків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаведена пʼятірка \u0026mdash; це понад 80 % усіх складів кримінальних правопорушень. І тут враховані не лише кримінальні проступки чи нетяжкі злочини, а й тяжкі злочини (наприклад, зловживання владою чи службовими повноваженнями).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ перспективі випадків закриття проваджень щодо тяжких злочинів може побільшати. Адже навіть тепер детективи розслідують справи, у яких інкриміновані події трапилися у 2010\u0026ndash;2014 роках. Це, наприклад, справа Сергія Пашинського\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (події 2014 року), справа щодо заволодіння аеропортом \u0026laquo;Одеса\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з підозрюваними бізнесменом Кауфманом та ексмером Одеси Костусєвим (події 2011 року), справа щодо корупції в \u0026laquo;Укрспецекспорті\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, за версією сторони обвинувачення, на підставі фіктивного договору компанія-нерезидент отримала 23,8 млн дол. (події 2010\u0026ndash;2012 років).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations1.png\" alt=\"25_04statute_of_imitations1\" width=\"650\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож показовими є \u003cstrong\u003eстроки, що\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eминули із часу реєстрації кримінального провадження до часу рішення про звільнення від кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e. 44 % таких рішень стосувалися справ, у яких минуло від 1 до 5 років із моменту початку розслідування. Найбільше рішень \u0026mdash; 40 % \u0026mdash; було ухвалено у справах, у яких цей період становив від 5 до 7 років.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_2.png\" alt=\"25_04statute_of_imitations_2\" width=\"650\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж говорити про строки розслідування справ, то найбільший відсоток рішень про закриття (26 %) ВАКС ухвалив щодо кримінальних проваджень, де строк між початком розслідування до направлення справи до суду становить від 1 до 1,5 року. Далі \u0026mdash; від 3 до 5 років (15 %) і від 2 до 3 років (13 %). У середньому такі справи розслідувалися 803 дні, тобто трохи більше ніж два роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_3.png\" width=\"650\" height=\"650\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж подивитися на строки між надходженням справи до суду та звільненням від кримінальної відповідальності, то можна помітити, що 55 % таких рішень були ухвалені в період між 1 місяцем до 1 року. Тобто можливостей для судового розгляду ВАКС мав не так багато.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/25_04statute_of_imitations_4.png\" width=\"650\" height=\"650\" alt=\"\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПри цьому 31 справу з 80 аналізованих (39 %) до ВАКС передали з місцевого суду вже після 5 вересня 2019 року, коли почав роботу Антикорсуд. І місцеві суди до передачі до ВАКС розглядали ці справи від 145 до 2050 днів, а в середньому такий строк становив 718 днів, тобто близько двох років.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя статистика свідчить про такі важливі для нашого питання речі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eчерез закінчення строків давності ВАКС звільняв від кримінальної відповідальності не лише в справах щодо кримінальних проступків і нетяжких злочинів, а й щодо тяжких злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпісля завершення розслідування часто не залишається великого проміжку часу для розгляду справи Антикорсудом і перегляду вироку суду апеляційною інстанцією;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eзволікання з розглядом справ про корупцію та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення місцевими судами також негативно впливає на дотримання строків давності.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПоложення про строки давності можна вдосконалити\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗагалом єдиного визнаного підходу до регулювання строків давності в кримінальному законодавстві інших держав немає. Хоча в міжнародних актах, присвячених протидії корупції, цьому приділяють велику увагу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, у Конвенції ООН проти корупції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вказано, що кожна держава-учасниця, де це необхідно, встановлює у своєму національному законодавстві тривалі строки давності для початку провадження у зв\u0026rsquo;язку з будь-яким правопорушенням. Також цей юридичний акт зобовʼязує або встановити більший строк давності, або призупинити його, якщо фігурант переховується від правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнське законодавство переважно відповідає цим вимогам. Проте окремі корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення мають невеликі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, і це повʼязано з непропорційно малим розміром покарання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПісля порівняння строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за різні корупційні злочини в країнах-членах ЄС\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Україні можемо зробити висновок, що в нас за окремі діяння строки давності невиправдано короткі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Найбільше це стосується перешкоджання здійсненню правосуддя, але також і хабарництва в державному секторі (статті 368 та 369 КК України), хабарництва в приватному секторі (стаття 354 КК України), торгівлі впливом (стаття 369-2 КК України) та зловживання повноваженнями (стаття 364 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДержавна антикорупційна програма містить положення\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e про потребу вдосконалення санкції за корупцію. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, можна сказати, що для виправлення ситуації зі строками надзвичайно важливе \u003cstrong\u003eпропорційне посилення кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e за окремі кримінальні правопорушення. Адже саме така зміна призведе до збільшення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ національному законодавстві виконання дій у порядку міжнародної правової допомоги не є підставою для зупинення перебігу строку давності. І це теж \u003cstrong\u003eнедолік, який потрібно усунути\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім цього, строки давності рахуються з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту набрання вироком законної сили. Тобто вони охоплюють не лише період судового розгляду, а й апеляційний перегляд вироку. Тому варто \u003cstrong\u003eзмінити кінцеву точку обрахунку строку давності\u003c/strong\u003e притягнення до кримінальної відповідальності \u0026mdash; не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯк ми рекомендуємо виправити ситуацію зі строками\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений аналіз показує, що проблема закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише починає ставати критичною для роботи Вищого антикорупційного суду. При цьому вона залежить від інших показників ефективності роботи суду, наприклад від реагування на зловживання процесуальними правами. Зміни до кримінального законодавства можуть розв\u0026rsquo;язати цю проблему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності треба вдосконалювати в кількох напрямах:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпропорційно посилити кримінальну відповідальність за окремі кримінальні правопорушення, що призведе до збільшення строків давності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвстановити додаткові підстави для зупинення перебігу строку давності, наприклад міжнародна правова допомога в кримінальному провадженні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзмінити кінцеву точку обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (не до набрання законної сили вироком суду, а до постановлення вироку першою інстанцією).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду. Це комплексний критерій, який вимагає дотримання великої кількості складових\u003cspan\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003eнаявності достатніх ресурсів, пріоритезації кримінальних проваджень, наявності законодавчих інструментів протидії зловживанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому, щоб не ставити під загрозу повноцінний судовий розгляд, наприклад у справах Мартиненка, щодо корупції в \u0026laquo;Укрспецекспорті\u0026raquo; та аеропорту \u0026laquo;Одеса\u0026raquo;, потрібно завчасно попрацювати над якістю законодавства про строки. І це можна робити вже зараз.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/research/vaks-pid-chas-vijny-osnovni-tendentsiyi-vyklyky-i-rekomendatsiyi-dlya-pokrashhennya-roboty/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/research/vaks-pid-chas-vijny-osnovni-tendentsiyi-vyklyky-i-rekomendatsiyi-dlya-pokrashhennya-roboty/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zakryttya-spravy-za-splyvom-strokiv-davnosti-yak-tse-pratsyuye/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/zakryttya-spravy-za-splyvom-strokiv-davnosti-yak-tse-pratsyuye/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pokaraj-mene-yakshho-zmozhesh-yak-obvynuvacheni-u-koruptsiyi-unykayut-vidpovidalnosti/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/blogs/pokaraj-mene-yakshho-zmozhesh-yak-obvynuvacheni-u-koruptsiyi-unykayut-vidpovidalnosti/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42872\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42872\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/yak-nardepy-proponuyut-udoskonalyty-stroky-u-kryminalnyh-spravah/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/yak-nardepy-proponuyut-udoskonalyty-stroky-u-kryminalnyh-spravah/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/vid-kurchenka-do-pashynskogo-shho-ne-tak-z-odeskym-npz/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/vid-kurchenka-do-pashynskogo-shho-ne-tak-z-odeskym-npz/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/news/2023/08/29/703707/\"\u003ehttps://www.epravda.com.ua/news/2023/08/29/703707/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/koruptc-ia-v-ukrspetceksport-nadano-dozv-l-na-spetcrozsl-duvannia-stosovno-eksdirektora/\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/news/koruptc-ia-v-ukrspetceksport-nadano-dozv-l-na-spetcrozsl-duvannia-stosovno-eksdirektora/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2023:234:FIN\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM:2023:234:FIN\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/18LYCElJIODlfLt-w7X8HKvtn8t1ubqjB/view\"\u003ehttps://drive.google.com/file/d/18LYCElJIODlfLt-w7X8HKvtn8t1ubqjB/view\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dap.nazk.gov.ua/zahid/197/\"\u003ehttps://dap.nazk.gov.ua/zahid/197/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/tI_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":832,"url":"chomu-vazhliva-yakisna-otsinka-areshtovanogo-majna-analiz-sporu-mizh-arma-ta-tov-goldenflora","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713010520,"date":"15.04.2024","views":1038,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/arma_sayt.png","mini_image":null,"name":"Чому важлива якісна оцінка арештованого майна: аналіз спору між АРМА та ТОВ «Голденфлора»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ січні 2024 року АРМА повернуло ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e понад 16 млн грн, а все тому, що торги\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з реалізації арештованих активів, у яких формально перемогла ця компанія, Північний апеляційний господарський суд визнав недійсними. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСпір виник через те, що вказана компанія, надавши найвищу цінову пропозицію, була визнана переможницею в електронних торгах, підписала протокол електронних торгів і в установлені строки сплатила на рахунок АРМА кошти за придбане майно. Але пізніше Агентство скасувало цей продаж. І головна причина \u0026mdash; у неякісній попередній оцінці активів, які планували продати. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк наслідок, суд вирішив\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що АРМА має право скасовувати торги у випадку заниженої оцінки активів і не став задовольняти вимоги ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; про те, що саме воно є переможцем електронних торгів із реалізації арештованих активів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІсторія цієї справи зацікавила нас передусім тому, що оцінка арештованих активів досить часто ставала полем для зловживань. У двох із трьох справ НАБУ, де підозри отримали керівники АРМА, саме занижена оцінка активу була способом вчинення інкримінованого правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНагадаємо, що нові механізми управління арештованими активами запровадили в Україні з 2015 року. Але приклади, подібні до \u0026laquo;Голденфлори\u0026raquo;, свідчать, що оновлені тоді процедури досі не працюють злагоджено. І трапляються різні випадки, які можуть завдати шкоду або власнику, або державному бюджету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ хоч для АРМА та держбюджету згаданий вище кейс можна назвати позитивним, адже продаж за заниженою ціною не відбувся, проте ця справа підсвічує й певні проблеми. А ще виникає питання, у скількох випадках реалізація активів усе ж відбулася за заниженою ціною і що із цим робити зараз. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАрештовані активи можна продати за ухвалою слідчого судді\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗакон про АРМА\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає кілька способів управління арештованими активами:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eрозміщення коштів і цінних металів на депозитах у банку;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпередача в управління бізнесу чи державі;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпродаж активу.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРаніше спосіб управління визначали посадові особи АРМА. Саме тому влітку 2021 року на тлі корупційних скандалів з Агентством Верховна Рада України внесла зміни до закону\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e про АРМА. За ними слідчий суддя або суд має визначити, чи Агентство повинно продавати арештовані активи, чи має віддати їх управителю. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродають переважно речі, які важко зберігати або які швидко псуються. При цьому закон зобовʼязує здійснювати продаж такого майна за ринковими цінами. Надалі отримані кошти переказують на депозитні рахунки АРМА, і там ці гроші перебувають до скасування арешту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ справі \u0026laquo;Голденфлори\u0026raquo; суддя ВАКС арештував нову та вживану побутову техніку в червні 2021 року. Справа стосувалася зловживання посадовців Волинської митниці, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита на цьому підрозділі. У травні 2021 року арештоване майно передали\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e для реалізації АРМА. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроцедури продажу активів нещодавно теж істотно оновили\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Якщо раніше АРМА відбирало майданчики серед широкого кола учасників без конкретних вимог до їхньої прозорості, то тепер такий вибір можна зробити лише серед операторів \u003c/span\u003eProzorro.Продажі\u003cspan\u003e. Тому інформування про продаж активів буде ширшим, а алгоритми проведення аукціонів \u0026mdash; зрозумілими та прозорими. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ 2021-му активи ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; мали продавати на ДП \u0026laquo;СЕТАМ\u0026raquo;, куди АРМА направило заявку про реалізацію в останній день року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРинкові ціни: проблеми визначення\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОцінку арештованого майна робить спеціально визначений субʼєкт \u0026mdash; оцінювач. Його послуги замовляє реалізатор активу, при цьому порядок відбору оцінювача майна в разі його продажу нормативно не врегульований.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗгідно зі звітом про оцінку майна, який виконало 11 лютого 2022 року ТОВ \u0026laquo;Експертно-консультаційний центр\u0026raquo;, у цій справі вартість майна становила 15 569 986,35 грн. 29 квітня 2022 року до АРМА надійшов лист від оцінювачів про те, що у зв\u0026rsquo;язку з недостатнім ознайомленням з об\u0026rsquo;єктом оцінки вони припустилися неточності при ідентифікації майна. Це суттєво вплинуло на кінцевий результат розрахунку. У той же день СЕТАМ оголосило торги проведеними та визначило переможця \u0026mdash; ТОВ \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПостало питання, чи можна вважати такі торги закінченими? І як бути із 16 млн грн, які \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; направила АРМА за проданий товар?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eОскарження результатів торгів: що вирішив Верховний Суд\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e2 травня АРМА звернулося до СЕТАМ із проханням провести рецензію звіту про оцінку майна. За результатами перевірки встановлено, що \u003cstrong\u003eдокумент неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки. \u003c/strong\u003eПри цьому рецензенти визнали, що після виправлення звіт можна використовувати за визначеною метою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДалі АРМА поставило вимогу СЕТАМ припинити електронні торги та зняти актив із реалізації. У липні 2022 року Агентство відмовило \u0026laquo;Голденфлорі\u0026raquo; в оформленні та видачі акта про реалізацію активу через припинення електронних торгів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo; не погодилася з діями Агентства і звернулася за захистом своїх прав до суду. Справа двічі побувала у Верховному Суді, який зробив цікаві висновки\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАРМА має право припиняти електронні торги до моменту їх завершення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАгентство може відмовитися від укладення правочину за наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу, який реалізується.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя правова позиція формулювалася до оновлення порядку реалізації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e арештованих активів у листопаді 2023 року. У новому порядку немає права припиняти торги, а є право скасовувати торги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому скасувати електронні торги \u003cstrong\u003eдо їх проведення\u003c/strong\u003e організатор може за власним рішенням чи рішенням АРМА. А \u003cstrong\u003eпісля проведення\u003c/strong\u003e \u0026mdash; лише якщо АРМА ухвалило рішення про відсутність підстави для реалізації активу. Таке може статися, якщо скасовано рішення про арешт активу чи його передачу до АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи оновлення правового регулювання та позицію Верховного Суду, можемо припустити, що за новим порядком реалізації активів \u003cstrong\u003eскасування торгів через занижену чи неповну оцінку майна можливе лише до проведення торгів\u003c/strong\u003e. Це знову порушує питання якості оцінки майна, її рецензування та впливу потенційних порушень на кінцевий результат.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВартість арештованого майна \u0026mdash; один із найбільших корупційних ризиків\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історії роботи АРМА вже траплялися випадки, коли, за версією слідства, були наявні зловживання з оцінкою майна перед його подальшою реалізацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Справа \u0026laquo;річкового піску\u0026raquo; та \u0026laquo;ділянок Ашану\u0026raquo; \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією слідства\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, український юрист Андрій Довбенко розробив корупційну схему з продажу арештованого майна. Ідеться про чотири епізоди реалізації арештованих активів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтрьох земельних ділянок на Одещині, придбаних свого часу для будівництва торговельних центрів, \u0026mdash; продали у 18 разів дешевше за ринкову вартість;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної крупності на Київщині \u0026mdash; продали із заниженням вартості більше ніж у 6 разів порівняно з ринковою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпонад 4,5 тис. тонн карбаміду \u0026mdash; продали майже в 5 разів дешевше за ринкову ціну;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзерна, крупи та олійних культур \u0026mdash; продали учетверо дешевше за ринкову вартість.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих випадках посадові особи АРМА сприяли відбору конкретного оцінювача арештованого майна. Згодом він занизив вартість арештованих активів, а зрештою на торгах встановили умови (підготовка до тендера тривала всього 5 днів), за яких перемогти могла лише конкретна особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо говорити про оцінку піску річкового, то слідство встановило, що оцінювачі умисно визначили його вартість через порівняння з невідповідною категорією цієї продукції (піском карʼєрним), а також застосували коригування поправок на торг 5\u0026ndash;30 % та гуртову знижку в діапазоні 0\u0026ndash;20 %.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, імовірно, у цих чотирьох\u0026nbsp; кейсах за допомогою махінацій з оцінкою майна та подальшим відбором переможців державі було завдано збитків на понад 430 млн грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз 30 червня 2023 року слідство в справі завершено, з нею ознайомлюється сторона захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Справа про заволодіння правом вимоги банку\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідство вважає\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що екснардеп Сергій Скуратовський узяв кредит у банку на суму понад 200 млн грн для будівництва багатоквартирного житлового комплексу. Потім Національний банк визнав неплатоспроможним банк, який видав цей кредит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб не повертати борги, депутат організував арешт і продаж прав вимоги через АРМА за заниженою ціною. Їх мала купити підконтрольна учасникам групи фінансова установа, а згодом скасувати або припинити обтяження, накладені іпотечними договорами та договорами поруки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля цього нардеп залучив заздалегідь наданих суб\u0026rsquo;єктів оціночної діяльності до конкурсу та забезпечив визначення серед них заздалегідь обраного переможця, який проведе оцінку прав вимоги за заниженою ціною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ результаті право вимоги, яке, за твердженням сторони обвинувачення, станом на 22 квітня 2019 року коштувало 128,839 млн грн, оцінили та продали за 16,5 млн грн. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цій справі 10 жовтня 2023 року було \u003cstrong\u003eзавершено досудове розслідування\u003c/strong\u003e, а матеріали відкриті стороні захисту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"text-decoration: underline;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Справа 550-метрової квартири на Кловському узвозі в Києві\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩе одна справа, яку пов\u0026rsquo;язують із маніпуляціями з вартістю арештованих активів, \u0026mdash; продаж квартири на Кловському узвозі в Києві. За однією з версій\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, АРМА спільно із СЕТАМ намагалося продати цю нерухомість за ціною, нижчою за ринкову. Відповідно були залучені заздалегідь обрані оцінювачі майна, які і визначили її вартість у 3\u0026ndash;4 рази меншою за реальну. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак така спроба була невдалою, оскільки арешт на майно скасували, а квартиру зняли з продажу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВарто відзначити, що слідство в цій справі було \u003cstrong\u003eзакрите у квітні 2021 року через закінчення строку досудового розслідування\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк бачимо, у двох із цих кейсів продаж за заниженою ціною таки відбувся, і повернути втрачені кошти можна в разі постановлення обвинувального вироку суду та задоволення цивільних позовів. В останньому випадку втрати вдалося уникнути тільки через скасування арешту на майно. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАктиви, які придбала \u0026laquo;Голденфлора\u0026raquo;, зрештою передали державі відповідно до Закону України \u0026laquo;Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану\u0026raquo;. У вересні 2023 року ВАКС скасував\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e арешт на це майно за клопотанням тимчасово виконуючого обов\u0026rsquo;язки командира військової частини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 19px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУ чому ж проблема і як її розв\u0026rsquo;язати?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми можемо побачити, при оцінці арештованих активів з\u0026rsquo;являється серйозне поле для зловживань, а умови для якісної роботи оцінювачів активів АРМА не забезпечило. Тому ми в TI Ukraine вважаємо, що для запобігання негативним наслідкам доречно вжити таких заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;1. \u003cstrong\u003eНадати можливість огляду арештованих активів оцінювачами\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосить часто після передачі майна в управління АРМА потрапити на об\u0026rsquo;єкт майже неможливо, оскільки працівникам Агентства чинять опір\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e різні охоронні компанії, адвокати тощо. Через це виникає потреба залучати працівників органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ АРМА за законом немає права доступу до арештованих і переданих в управління активів, а відповідальність за недопуск уповноважених осіб АРМА відсутня. Тому слід удосконалити законодавство в цій частині, щоб забезпечити уповноваженим особам АРМА доступ оцінювачів на обʼєкти управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;2. \u003cstrong\u003eЗабезпечити рецензування всіх звітів про оцінку активів, які планується реалізувати\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 13 Закону України \u0026laquo;Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні\u0026raquo; зазначено, що обов\u0026rsquo;язкове рецензування звіту про оцінку майна проводиться лише у випадку, коли вона погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Наприклад, у випадку \u0026laquo;\u003cspan\u003eГолденфлори\u0026raquo; рецензування звіту про оцінку не було обовʼязковим, адже її використовувало СЕТАМ для продажу майна.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на важливість правильного визначення вартості арештованого активу одним із варіантів розв\u0026rsquo;язання проблеми може бути запровадження обовʼязкового рецензування звітів про оцінку майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003e3. Провести консультації з представниками оцінювачів майна, щоб визначити найбільші проблеми, які можуть виникати з оцінкою\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на велику кількість корупційних справ, повʼязаних зі зловживанням оцінювачами своїми повноваженнями, варто провести публічну дискусію щодо способів запобігання таким випадкам, а також визначити найбільші проблеми, які можуть виникати з оцінюванням арештованого майна, і шляхи їх розв\u0026rsquo;язання. Наприклад, для цього можна розробити специфічну методику для оцінювання арештованого майна.\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eОцінка арештованого активу \u0026mdash; це визначення його стартової вартості, за якою майно продаватимуть. Тому надзвичайно важливо, щоб у її результаті було вказано реальну вартість активу, щоб у майбутньому уникнути порушення судових справ про відшкодування збитків власнику активу, арешт якого можуть скасувати, або відшкодування збитків державі, якщо актив конфіскують.\u003c/div\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/news/typical/arma-povernulo-tov-goldenflora-ponad-16-mln-grn-cherez-torgi-z-realizatsii-areshtovanih-aktiviv-viznani-nediysnimi\"\u003ehttps://arma.gov.ua/news/typical/arma-povernulo-tov-goldenflora-ponad-16-mln-grn-cherez-torgi-z-realizatsii-areshtovanih-aktiviv-viznani-nediysnimi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://setam.net.ua/auction/509648\"\u003ehttps://setam.net.ua/auction/509648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113924637\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113924637\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/rada-ne-dopustyla-znyshhennya-upravlinnya-areshtovanymy-aktyvamy/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/rada-ne-dopustyla-znyshhennya-upravlinnya-areshtovanymy-aktyvamy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/98176761\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/98176761\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zminy-v-realizatsiyi-areshtovanyh-aktyviv-yurydychnyj-analiz/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/zminy-v-realizatsiyi-areshtovanyh-aktyviv-yurydychnyj-analiz/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109747330\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109747330\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2017-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2017-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2022/12/30/novyna/ekonomika/sprava-eksholovy-arma-orhanizatoru-sxemy-povidomyly-pro-pidozru\"\u003ehttps://www.slovoidilo.ua/2022/12/30/novyna/ekonomika/sprava-eksholovy-arma-orhanizatoru-sxemy-povidomyly-pro-pidozru\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-zavolodinnya-ponad-112-mln-grn-banku-vykryto-vismoh-osib/\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/news/novyny-zavolodinnya-ponad-112-mln-grn-banku-vykryto-vismoh-osib/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88072837\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88072837\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396446\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113396446\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/news/typical/problema-dostupu-arma-do-areshtovanih-aktiviv\"\u003ehttps://arma.gov.ua/news/typical/problema-dostupu-arma-do-areshtovanih-aktiviv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/arma_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":829,"url":"kriminalna-vidpovidalnist-za-domashne-nasilstvo-analiz-praktiki-prityagnennya-vinnih-osib-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712567540,"date":"08.04.2024","views":1110,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk.png","mini_image":null,"name":"Кримінальна відповідальність за домашнє насильство: аналіз практики притягнення винних осіб до відповідальності","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі авторка пропонує проаналізувати дані органів досудового розслідування та судової статистики про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України). За основу взято статистичні дані Офісу Генерального прокурора і звітів судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом України від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство, також відповідні зміни було внесено до процесуального законодавства. Така законодавча ініціатива пов\u0026rsquo;язана з необхідністю імплементації в кримінальне й кримінальне процесуальне законодавство України положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (далі \u0026mdash; Стамбульська конвенція\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 55 Стамбульської конвенції \u0026laquo;Провадження ex parte та ex officio\u0026raquo; зобов\u0026rsquo;язує сторони цієї Конвенції забезпечувати, щоб розслідування або кримінальне переслідування таких правопорушень, як фізичне насильство (стаття 35), сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування (стаття 36), примусовий шлюб (стаття 37), каліцтво жіночих геніталій (стаття 38), примусовий аборт і примусова стерилізація (стаття 39), не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою, і щоб провадження могло продовжуватися, навіть якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерша частина цитованого положення Стамбульської конвенції: \u0026laquo;щоб розслідування або кримінальне переслідування\u0026hellip; не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою\u0026raquo; \u0026mdash; наразі не врахована в національному законодавстві й потребує впровадження. Фактично це свідчить про необхідність змінити підхід до такої категорії кримінальних правопорушень, як фізичне насильство, сексуальне насильство та інші, зокрема здійснювати провадження щодо них навіть за відсутності скарг чи заяв потерпілих, тобто вилучити їх із переліку складів, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга частина цитованого положення Стамбульської конвенції: \u0026laquo;щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу\u0026raquo; \u0026mdash; наразі впроваджена до національного законодавства, зокрема те, що відмова потерпілого від обвинувачення не є підставою для закриття провадження (пункт 7 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа важливості захисту людини від домашнього насильства наголошує Європейський суд з прав людини під час тлумачення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі \u0026laquo;Valiuliene проти Литви\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e від 26 березня 2016 року Суд оцінив факти справи і визнав жорстоким поводженням із заявницею діяння, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п\u0026rsquo;ять разів, у поєднанні з її почуттям страху й безпорадності. Суд зазначає, що зобов\u0026rsquo;язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо КК України статтю 126-1 \u0026laquo;Домашнє насильство\u0026raquo; було внесено на підставі Закону від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII і, таким чином, закріплено новий склад злочину. У національній правозастосовній практиці\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначено, що \u0026laquo;злочином, пов\u0026rsquo;язаним із домашнім насильством\u0026raquo; слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один з елементів, перелічених у статті 1 Закону України \u0026laquo;Про запобігання та протидію домашньому насильству\u0026raquo;, незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що кримінальну відповідальність за цей склад злочину було запроваджено у 2017 році, після ознайомлення зі звітами Офісу Генерального прокурора бачимо, що до 2020 року відсутні дані про реєстрацію в ЄРДР заяв і повідомлень за статтею 126-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дані почали з\u0026rsquo;являтися з 2020 року, відповідно із цього часу їх можна проаналізувати і встановити певні тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо розглянути дані органів досудового розслідування про реєстрацію і подальше розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУ 2020 році\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e[4]:\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано 2 212 кримінальних правопорушень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 1 877;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 1 823, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 1 813;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 827; кримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 380.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2021 році\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 431;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 2 175;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 2 136, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 2 112;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 904;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 289.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2022 році\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 1 496;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 1 341;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 1 249, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 1 222;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 582;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 233.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eУ 2023 році\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eобліковано кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 702;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких особам вручено повідомлення про підозру, \u0026mdash; 2 423;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження направлені до суду, \u0026mdash; 2 243, з них з обвинувальним актом \u0026mdash; 2 220;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, \u0026mdash; 926;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкримінальні правопорушення, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), \u0026mdash; 441.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо порівняти дані за наведені роки за ключовими показниками.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(2).png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eМалюнок 1. Кількість облікованих кримінальних правопорушень у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 2. Кількість кримінальних проваджень, у яких особі вручено повідомлення про підозру, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eу 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 3. Кількість кримінальних проваджень, які направлені до суду, у тому числі з обвинувальним актом, у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 4. Кримінальні правопорушення, у яких провадження закрито, у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture5.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 5. Кримінальні провадження, у яких на кінець звітного періоду рішення не прийнято (про закінчення або зупинення), у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі пропонуємо порівняти перше півріччя 2021, 2022 і 2023 років за тими самими критеріями. Цей часовий проміжок обраний тому, що важливо підкреслити зростання показників за 2023 рік порівняно з попередніми роками. До прикладу, за перше півріччя 2023 року майже вдвічі виріс показник за кількістю облікованих кримінальних проваджень, так само як і кількістю повідомлень про підозру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture6.png\" width=\"700\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 6. Дані за перше півріччя 2021, 2022, 2023 років\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДані Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e свідчать, що в першому півріччі 2022 року кількість облікованих кримінальних правопорушень і відповідно інших даних значно скоротилася. Особливо показові дані за час, коли активні бойові дії відбувалися на значній частині території України, а також спостерігалося активне переміщення населення як територією України, так і за кордон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДалі пропонуємо розглянути дані судової статистики\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e Так, у Звіті судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eу 2020 році\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e наведено такі дані:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;877;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;882;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;194, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 926. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 292, про визнання винуватості \u0026mdash; 13;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 921;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 2;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 683.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2021 рік\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;500;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;494;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;658, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 1\u0026nbsp;498. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 435, про визнання винуватості \u0026mdash; 24;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 1\u0026nbsp;455;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 3;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 842.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2022 рік\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;818;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 1\u0026nbsp;813;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;042, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 962. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 261, про визнання винуватості \u0026mdash; 31;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 929;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 4;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 776.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eДані за 2023 рік\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість проваджень за статтею 126-1 КК України, що перебували на розгляді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;821;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість осіб, провадження щодо яких перебували в суді, \u0026mdash; 2\u0026nbsp;809;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість розглянутих проваджень \u0026mdash; 1\u0026nbsp;681, з них із постановленням вироку \u0026mdash; 1\u0026nbsp;537. Серед проваджень, у яких постановлено вирок, укладено угоди про примирення \u0026mdash; 328, про визнання винуватості \u0026mdash; 71;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість засуджених осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 1\u0026nbsp;499;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість виправданих осіб у справах із закінченим провадженням \u0026mdash; 3;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкількість нерозглянутих проваджень на кінець звітного періоду \u0026mdash; 1\u0026nbsp;140.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПропонуємо зіставити отримані дані.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture7.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 7. Дані судової статистики про розгляд проваджень за статтею 126-1 КК України у 2020, 2021, 2022, 2023 роках\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівняти кількість зареєстрованих проваджень у ЄРДР і кількість розглянутих судами проваджень за роками, то бачимо, що ці показники різняться майже вдвічі. Так, у 2020 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 212; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 194. У 2021 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 431; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 658. У 2022 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 1 496; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 042. У 2023 році облікованих кримінальних правопорушень \u0026mdash; 2 702; розглянутих судом проваджень \u0026mdash; 1 681.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture8.png\" width=\"700\" height=\"409\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМалюнок 8. Дані про кількість облікованих кримінальних правопорушень і кількість проваджень, розглянутих судами, за 2020, 2021, 2022, 2023 роки\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливу увагу привертають показники за 2020 рік, оскільки саме тоді провадження за статтею 126-1 КК України вперше з\u0026rsquo;явилися у звітах Офісу Генерального прокурора як зареєстровані, а в даних судової статистики \u0026mdash; як розглянуті. Фактично у 2020 році ані в органів досудового розслідування, ані в судах ще не було нерозглянутих проваджень за попередні роки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом наведені дані свідчать, що велика частина проваджень після реєстрації відомостей у ЄРДР не завершується притягненням особи до відповідальності, а швидкість судового розгляду порівняно з досудовим розслідуванням значно повільніша. Припускаємо, що це може свідчити про суттєві вади збирання статистичної інформації і її оброблення відповідними органами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, на основі великої кількості правозастосовної практики, рішень Європейського суду з прав людини щодо тлумачення статей 2 і 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також наукових робіт про притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства можна зробити висновок, що наразі існує безліч проблем практичного характеру щодо здійснення кримінального провадження за статтею 126-1 КК України. Наприклад, розмежування адміністративного правопорушення за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і статтею 126-1 КК України; систематичність домашнього насильства і порядок її встановлення; засада non bis in idem у провадженнях стосовно домашнього насильства тощо. Ці та інші питання планується проаналізувати в подальших дослідженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-117636%22]}\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2020\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/rik_2020\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvitnist_21\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvitnist_21\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2022\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2022\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2023\"\u003ehttps://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/zvit_dsau_2023\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":133,"url":"marina-demura","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/demura.jpg","name":"Марина","surname":"Демура","post":"адвокатка, к.ю.н., доцентка, старша викладачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk.png","tags":[{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":826,"url":"obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-z-metoyu-viluchennya-rechovih-dokaziv-problemi-zakonnosti-ta-dopustimosti-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712128710,"date":"03.04.2024","views":5136,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Evidence.png","mini_image":null,"name":"Обшук без ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів: проблеми законності та допустимості","description":"\u003cp style=\"margin: 0in; text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРізні погляди на одну й ту ж ситуацію сторін обвинувачення та захисту абсолютно логічні, оскільки кожна з них має свою мету в кримінальному провадженні. Серед безлічі дискусійних питань застосування положень КПК України одні з найгарячіших стосуються можливості проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді з метою вилучення речових доказів. На основі таких, а також подібних випадків почала формуватися і відповідна практика Верховного Суду, яка не завжди є послідовною.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ певний період дії чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) на практиці набуло поширення проведення невідкладних обшуків до постановлення відповідної ухвали слідчого судді. Формальне посилання на формулювання \u0026laquo;\u003cspan\u003eврятування майна\u003c/span\u003e\u0026raquo;, що закріплено в частині 3 статті 233 КПК України, використовувалося органами досудового розслідування як \u0026laquo;спрощена\u0026raquo; форма досудового розслідування з подальшою легалізацією отриманих результатів. Пояснення такої процесуальної поведінки були різними \u0026mdash; від боязні за витік інформації про запланований обшук до відсутності часу на звернення з клопотанням до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред працівників органів досудового розслідування і прокуратури продовжує панувати неправильне розуміння невідкладності \u0026laquo;\u003cspan\u003eврятування майна\u003c/span\u003e\u0026raquo;, яке прирівнюється до \u0026laquo;порятунку речових доказів\u0026raquo;. Аналіз деяких кримінальних проваджень указує на пряму відсутність підстав для невідкладного проведення обшуку. Незважаючи на це, вони все одно були проведені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа питання, чи правильний такий підхід застосування цих положень на практиці, спробую відповісти нижче. Мета цієї публікації \u0026mdash; аналіз судової практики Верховного Суду (далі \u0026mdash; ВС) щодо можливості вилучення речових доказів під час проведення невідкладного обшуку, розв\u0026rsquo;язання питання про їх допустимість і можливість використання в доказуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до частини 3 статті 214 КПК України \u003cspan\u003eв невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Тобто законодавець дозволив проведення однієї слідчої (розшукової) дії до початку досудового розслідування, однак фактично залишив без уваги питання подальшого здійснення судового контролю за результатами такого огляду. Однак судова прокурорсько-слідча практика йде шляхом необхідності узаконення результатів проведення такої слідчої (розшукової) дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизнаючи законним проведення невідкладного огляду, а отримані докази \u0026mdash; допустимими, ВС у постанові від 11 лютого 2020 року (справа № 127/24839/17; провадження № 51-3519км19) зазначає, що\u003cem\u003e \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e12.06.2017 надійшла заява потерпілої про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим, слідчим невідкладно, з метою врятування майна, було проведено огляд квартири, де проживав ОСОБА_6, в ході якого було вилучено документи. 13.06.2017 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, та цього ж дня, на виконання приписів ст. 233 КПК, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у вказаній квартирі, яке було задоволено ухвалою слідчого судді від 16.06.2017.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗа таких обставин, проведений органами досудового розслідування 12 червня 2017 року огляд місця події здійснений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є допустимими та можуть бути використані при винесенні процесуальних рішень\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш детально проведення огляду за правилами частини 3 статті 214 КПК України ВС проаналізував у постанові від 22 лютого 2022 року (справа № 266/3910/19; провадження №\u0026nbsp;51-4214км21), де вказав: \u0026laquo;\u003cem\u003eдля встановлення того, чи був протокол огляду місця події допустимим як доказ у кримінальному провадженні, необхідно визначити законодавчо встановлені підстави, порядок та умови, необхідні для його збирання, саме на той час, коли він був зафіксований і одержаний. Якщо слідчим був порушений порядок його збирання, такий доказ не може вважатись допустимим і бути підставою для прийняття процесуальних рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗа змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк встановлено судами, підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про виявлення 06.04.2019 трупа ОСОБА_7. З метою перевірки вказаної інформації та з\u0026rsquo;ясування події, що відбулася, було здійснено огляд території подвір\u0026rsquo;я і житлового будинку, в процесі якого виявлено труп потерпілого. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e09.04.2019 ухвалою слідчого за клопотанням слідчого про надання дозволу на проведення огляду місця події, узаконено проведення вказаної слідчої дії без попередньої ухвали слідчого судді, у якій встановлено, що слідчий правильно з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, недопущення втрати речових доказів у вказаному провадженні здійснив огляд місця події безпосередньо після повідомлення про виявлення трупа та вилучив речові докази\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такий самий підхід ВС підтримав і в постанові від 7 березня 2023 року (справа №\u0026nbsp;521/10395/17; провадження № 51-3389км22)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожемо зробити висновок, що проведення огляду до внесення відомостей до ЄРДР є законною слідчою (розшуковою) дією, а здобуті в такий спосіб докази \u0026mdash; допустимими та можуть бути використаними в доказуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас слідчій практиці відомі випадки проведення обшуку до внесення відомостей до ЄРДР, зумовлені необхідністю відшукання доказів за правилами проведення саме цієї слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що кримінальний процесуальний закон не передбачає проведення обшуку та вилучення будь-яких речей до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, практика ВС допускає можливість збереження допустимості доказів за його результатами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові ВС від 4 квітня 2023 року (справа № 686/27925/20; провадження №\u0026nbsp;51-46км22) зазначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, який фактично був проведений 14.06.2020. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого про проведення обшуку було задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК України для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин колегія суддів вважає, що обшук за місцем було проведено з дотриманням вимог статей 233, 234 КПК України\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ВС застосував у постанові від 21 січня 2023 року (справа №\u0026nbsp;204/5701/17; провадження № 51-1947км22), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку 03.05.2017 автомобіля була обґрунтована тим, що є необхідність безпосереднього переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні злочину, а також з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля здійснення 03.05.2017 обшуку автомобіля слідчий на наступний день звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, яке було 05.05. 2017 задоволено. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОтже, зазначена слідча дія була невідкладною, підставою для її проведення було повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зафіксоване у належній процесуальній формі (ОСОБА_24 звернувся із заявою, в якій просив органи досудового розслідування здійснити перевірку осіб, які незаконно виготовляють, зберігають наркотичні засоби та психотропні речовини у великих розмірах та здійснювалася вона з метою безпосереднього переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, відтак проведення вказаної слідчої дії відповідає приписам статей 233, 237 КПК України\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбшук, проведений як невідкладний, \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo;, ВС також визнав законним, оскільки він пов\u0026rsquo;язаний із переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, і відшуканням викрадених речей, що відповідає положенням частині 3 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1805/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#1805\"\u003eстатті 233 КПК України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e (постанова від 21 листопада 2023 року \u003c/span\u003eсправа № 755/7085/19; провадження № 51-4138км23)\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз наведених правових позицій вказує на послідовність практики ВС і дає можливість виділити такі підстави можливості проведення обшуку до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зафіксоване в належній процесуальній формі;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; безпосереднє переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, ВС сформулював таку правову позицію як виняток, зумовлений недосконалістю правового регулювання цієї слідчої дії на етапі виявлення кримінального правопорушення. Вважаю такий підхід повністю виправданим, оскільки зволікання в подібних випадках фактично тягне втрату ключових доказів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас інший підхід до проведення невідкладного обшуку з метою вилучення доказів спостерігається в практиці ВС в уже розпочатих кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від 1 листопада 2023 року (справа № 462/3127/22; провадження № 51-4879км23) зазначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас такі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею не відносяться до переліку невідкладних.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що фактичні дані протоколу обшуку від 11.05.2022 є недопустимими, оскільки його проведено внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, а також, що інші докази отримані в ході його проведення та похідні від них є також недопустимими\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ постанові від 27 лютого 2024 року (справа № 185/4212/21; провадження № 51-7440км23) ВС зробив протилежний висновок, вказавши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eневідкладність обшуку у вигляді необхідності вилучення в засудженого грошових коштів, отриманих як неправомірної вигоди, охоплюється винятком, встановленим ч.\u0026nbsp;3 ст. 233 КПК\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний висновок міститься в постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 303/3224/20; провадження № 51-3342км20):\u003cem\u003e \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eАпеляційний суд вказав на необґрунтованість висновків місцевого суду про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 19.03.2020, мотивуючи це тим, що під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1, слідчими фактично було проведено обшук домоволодіння, в ході якого детально оглянуто шафи, меблі, вміст сумок. Проте, до апеляційної скарги прокурором долучено ухвалу слідчого судді від 20.03.2020 про надання дозволу на обшук.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо допустимості результатів цієї слідчої (розшукової) дії, оскільки обшук житла родини ОСОБА_29 у зв\u0026rsquo;язку з тим, що місце передачі грошових коштів ситуативно було змінено, мав невідкладний характер, а у подальшому стороною обвинувачення отримано дозвіл слідчого судді на його проведення\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що в цьому випадку, визнаючи докази допустимими, ВС більше врахував поведінку засудженого, який ужив заходів для уникнення відповідальності шляхом зміни місця передачі грошових коштів, тому, на мою думку, такий підхід варто підтримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи практику ВС у кримінальних провадженнях щодо проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, можемо дійти до висновку, що в розпочатих кримінальних провадженнях проведення невідкладного обшуку з метою врятування речових доказів не відповідає критерію невідкладності, а його проведення можливе вже за наявності відповідного судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від 17 квітня 2019 року (справа № 759/19880/15-к; провадження №\u0026nbsp;51-143км18) зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eогляд місця є елементом розслідування у більшості випадків, коли в правоохоронного органу з\u0026rsquo;являється інформація про вчинений злочин. І якщо погодитись із позицією, висловленою стороною обвинувачення, про відсутність в даному випадку потреби в ухвалі суду, це означало б, що потреба в розслідуванні завжди виправдовує проникнення до житла чи іншого володіння особи без будь-якого судового контролю. Однак стаття 30 Конституції спрямована на запобігання ситуації, коли будь-яка правомірна мета діяльності держави може виправдати втручання в право особи на житло. Виходячи з мети цього конституційного положення, жодне законодавство не може тлумачитися таким чином, щоб взагалі звільнити державний орган від судового контролю за правомірністю проникнення до житла чи іншого володіння особи\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводячи аналогічні аргументи в постанові від 12 лютого 2019 року (справа №\u0026nbsp;159/451/16-к; провадження № 51-1173км18), ВС також вказує, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосилання прокурора на той факт, що огляд місця події може відбуватися у невідкладних випадках до внесення відомостей в ЄРДР, а звернення до суду можливо лише після такого внесення, не змінює цього висновку. Суд не вбачає жодних логічних суперечностей в цих нормах або практичних труднощів у виконанні вимог негайно після огляду місця події внести відомості у ЄРДР та невідкладно звернутися до слідчого судді, якщо такий огляд було проведено у житлі та іншому володінні особи без попереднього дозволу суду\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ наведеного вбачається, що ВС формує судову практику в дусі суворого дотримання права особи на недоторканність житла чи іншого володіння. Такий підхід узгоджується з досить цікавим правовим висновком, що міститься в постанові ВС від 14 березня 2024 року (справа № 288/1206/16-к; провадження № 51-5281км23), де зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпід час дослідження протоколу обшуку суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на час проникнення органами досудового розслідування до житла ОСОБА_6 з метою проведення обшуку, ще тривав розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТобто на момент проникнення до житла в розпорядженні слідчого / прокурора вже повинна бути ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, оскільки розгляд такого \u003c/span\u003eклопотання не гарантує стороні обвинувачення його задоволення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що за результатами проведеного огляду на підставі частини 3 статті 214 КПК України або обшуку на цьому етапі кримінального провадження алгоритм дій слідчого / прокурора повинен регулюватися частиною 3 статті 233 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТак, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч\u003c/span\u003eастина 6 статті 9 КПК України). \u003cspan\u003eНе допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 13 КПК України). Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (частина\u0026nbsp;2 статті 237 КПК України). Проникнення до житла без подальшого судового контролю є істотним порушенням\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eправ та свобод людини з відповідними правовими наслідками, зазначеними в пункті 1 частини 2 статті 87 КПК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТому в разі проведення огляду до внесення відомостей у ЄРДР необхідно розпочати відповідне кримінальне провадження, у межах якого звернутися до слідчого судді для здійснення судового контролю постфактум.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87640539\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/87640539\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103886607\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103886607\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109491864\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109491864\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654524\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108654524\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115168396\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115168396\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114726887\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114423732\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 25.02.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/81360515\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/80224144\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/80224144\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117788854\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(дата звернення: 27.03.2024)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Evidence.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":809,"url":"planuvannya-pered-areshtom-praktichnij-aspekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707820603,"date":"13.02.2024","views":706,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15.jpg","mini_image":null,"name":"Планування перед арештом: практичний аспект","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанніми роками, із часу введення у вітчизняне правове поле інституту управління майном та окремого органу, якому надані відповідні повноваження, \u0026mdash; Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, \u0026mdash; у юридичній дискусії все частіше порушується питання про нормативне закріплення процесу планування перед арештом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ТАКЕ ПЛАНУВАННЯ ПЕРЕД АРЕШТОМ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавство України прямо не передбачає такого інструменту, як планування перед арештом активів у кримінальному провадженні, хоча окремі нормативні положення презюмують потребу проведення певного аналізу перед ініціюванням цього заходу забезпечення кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалежно від мети арешту передбачено низку критеріїв до власника та вартості майна, на яке може бути накладений арешт, його зв\u0026rsquo;язку з вчиненим кримінальним правопорушенням, окрім того, законодавство передбачає певні гарантії проти застосування надмірних заборон й обмежень користування і розпорядження майном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз сукупності вимог і критеріїв, яким має відповідати майно для можливості накладення арешту, випливає логічна потреба в плануванні арешту активів слідчим та/або прокурором до та в процесі підготовки клопотання про арешт майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, фактично перед застосуванням до майна такого заходу забезпечення, як арешт, орган досудового розслідування та прокуратура ще на етапі підготовки клопотання проводять аналітичну роботу зі встановлення відповідності конкретного випадку вищенаведеним критеріям.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, планування загалом \u0026mdash; це певний аналітичний процес з оцінювання фактичних даних задля гіпотетичного визначення перспектив і ризиків наслідку застосування чи незастосування визначених заходів у кожному конкретному випадку, на підставі чого встановлюється доцільність їх застосування та конкретні поетапні дії під час реалізації таких заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезпосередньо планування перед арештом, на нашу думку, має дві поетапні складові:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-перше, процесуальний керівник та/або слідчий на основі аналізу матеріалів кримінального провадження визначає доцільність застосування такого заходу забезпечення, як арешт, з точки зору виконання завдань кримінального провадження, тобто можливість використання майна як доказу (якщо його пропонується арештувати як доказ), можливість спеціальної конфіскації, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпо-друге, здійснює повне оцінювання можливих варіантів збереження арештованого майна задля максимального збереження його вартості, а також оцінювання та мінімізацію ризиків, пов\u0026rsquo;язаних з арештом, таких як розтрата майна, зайві обтяжливі витрати, юридичні зобов\u0026rsquo;язання та репутаційні ризики.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом багато міжнародних організацій механізм планування перед арештом активів розглядають як передову практику, яка дозволяє не тільки належно забезпечити виконання завдань кримінального провадження, а й організувати подальше управління арештованими активами та забезпечити раціональне використання ресурсів держави в процесі повернення отриманих у неправомірний спосіб активів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки планування має фокусуватися не тільки на досягненні завдань у конкретному кримінальному провадженні, а й розв\u0026rsquo;язанні питань можливих зобов\u0026rsquo;язань з боку держави та запобіганні великим витратам на забезпечення утримання арештованого майна, до такого процесу вбачається необхідним долучати компетентних спеціалістів з управління активами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Камденська міжвідомча мережа з питань повернення активів (CARIN), розглядаючи питання забезпечення належного управління активами, вказує на доцільність залучення офісів з управління активами на ранніх стадіях розслідування та здійснення такого планування в координації з усіма зацікавленими учасниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОрган з менеджменту активів за своїми функціями має спроможності надавати рекомендації органам правопорядку з таких питань, як вартість зберігання майна, утримання, забезпечення, збереження та розпорядження ним. Коли йдеться про активи, які приносять прибуток, наприклад нерухомість або бізнес, який працює, саме орган з менеджменту активів фахово спроможний допомогти правоохоронцям у плануванні з урахуванням ризиків і надати поради, як запобігти їм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідним органом в нашій державі є Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, \u0026mdash; АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКА РОЛЬ АРМА В ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець фактично задав такий вектор діяльності АРМА: по-перше, забезпечення професійного пошуку та виявлення активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, і, по-друге, належне управління відшуканими арештованими активами з метою збереження їх вартості. При цьому обидві функції можуть реалізуватися незалежно одна від одної.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблемним аспектом у цьому контексті є відсутність чіткого обов\u0026rsquo;язку слідчого чи прокурора ініціювати формальний процес планування та здійснювати його із залученням АРМА і відсутність в АРМА процесуального статусу в межах кримінального провадження, що значно звужує коло дискреції органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя проблематика щодо нормативно закріпленого кримінально-процесуальним законодавством статусу АРМА у відповідних правовідносинах неодноразово порушувалася в правовій дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці напрацьовано механізм подолання зазначеної прогалини шляхом залучення працівників АРМА під час судового розгляду клопотання про передачу в управління АРМА речових доказів як спеціалістів за статтями 71, 360 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормативно спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка має спеціальні знання та навички й може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз\u0026rsquo;ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак статус спеціаліста є обмеженим і загальним, а юридична сила його висновків / пояснень нижча за висновок експерта. Окрім того, можливість залучення представника АРМА в процесуальному статусі стосується лише розгляду клопотання про передачу активу вже в управління, при цьому не стосується питання накладання арешту та його планування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, вбачається доцільним розглянути питання про включення до КПК України норми про обов\u0026rsquo;язок прокурора та слідчого здійснювати планування арешту активів у випадках відповідності останнім вимогам, визначеним у статті 100 КПК України, з обов\u0026rsquo;язковим залученням АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливим варіантом реалізації такої ідеї є доповнення статті 71 КПК України пунктом про окремий вид спеціаліста, а саме \u0026mdash; спеціаліста з виявлення, розшуку та управління активами, або введення окремої статті, яка б стосувалася винятково статусу уповноважених осіб АРМА та порядку їх залучення в межах кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду, та відповідно окремо \u0026mdash; запровадження інституту висновку спеціаліста з виявлення, розшуку та управління активами з внесенням змін і в спеціалізоване законодавство про АРМА.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначений інститут має закріпити на законодавчому рівні рекомендації, які працівники Агентства могли б надавати на підставі результатів діяльності з виявлення та розшуку активів за зверненням прокурора / слідчого щодо перспектив та можливості накладання арешту та передачі знайдених активів в управління АРМА, адже в такому випадку згаданий висновок буде процесуальним документом у розумінні КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВбачається можливим розглянути як варіант закріплення процесуального статусу Агентства та його висновків, у перспективі запровадження окремої категорії учасника \u0026mdash; експерта у сфері виявлення, розшуку та управління активами. Він не потребуватиме набуття статусу експерта відповідно до Закону України \u0026laquo;Про судову експертизу\u0026raquo;, а буде передбачений за аналогією з інститутом експерта з питань права у господарських і цивільних процесуальних кодексах. Вимоги до такого експерта ґрунтуватимуться на основі посадових інструкцій працівників АРМА відповідної спрямованості, а саме: спеціаліст з виявлення та розшуку активів та спеціаліст з управління активами. Експерт зможе надавати висновок, а суд \u0026mdash; посилатися в рішенні на висновок експерта як на джерело відомостей, які в ньому містяться.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалучення фахівців з управління активами на ранній стадії дасть можливість провести аналіз витрат і надходжень від активів, які можуть бути передані в управління, визначити найбільш доцільний шлях управління \u0026mdash; управління за договором чи реалізація, передбачити можливі витрати, наприклад необхідність визначення місця зберігання активу, який планується арештувати, і його підготовки до безпечного переміщення до цього місця зберігання, забезпечення специфічних умов зберігання окремих активів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливо важливо попередньо проаналізувати перспективу управління в таких категоріях активів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнерухомість, земельні ділянки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиробничі потужності підприємства та корпоративні права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначні обсяги активів, щодо яких потенційно можуть виникнути складності щодо обліку, зберігання та безпеки (наприклад, тварини; товари, які швидко псуються; хімічні речовини або фармацевтична продукція; об\u0026rsquo;єкти інтелектуальної власності; вартісні витвори мистецтва або антикваріат);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eактиви, які перебувають у режимі митного оформлення, за кордоном або у вільній економічній зоні (кораблі, літаки).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПівденне міжрегіональне управління АРМА приділяє велике значення взаємодії та співпраці з органами досудового розслідування, прокуратури та пропагує активне консультування й надання методичних рекомендацій правоохоронцям з метою визначення оптимального шляху зберігання речових доказів. Управління вже має в доробку успішні приклади участі спеціалістів АРМА в процесі планування арешту речового доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанній кейс \u0026mdash; більш ніж 1\u0026nbsp;200 тонн арештованої сільськогосподарської продукції. Ідеться про зерно пшениці озимої, вилученої в межах кримінального провадження та відповідно до ухвали слідчого судді переданої в управління АРМА для реалізації активу на електронних торгах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальне провадження стосувалося самовільно захоплених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, засіяних пшеницею. На підставі консультації процесуального керівника й слідчого в кримінальному провадженні зі спеціалістами з управління активами спочатку були вжиті заходи з накладення арешту на майно, після чого подано клопотання про передачу майна в управління АРМА шляхом реалізації (такий шлях управління можливий лише у випадку його зазначення в ухвалі слідчого судді). Попередньо вдалося сконтактувати із законним власником (потерпілою стороною в кримінальному провадженні) земельної ділянки, який організував збір і збереження врожаю за допомогою субпідряду. При цьому орган досудового розслідування забезпечив визначення кількісно-якісних і вартісних характеристик зерна, що своєю чергою позитивно вплинуло на оперативність здійснення АРМА заходів зі збору та аналізу інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі відповідний врожай буде реалізовано на аукціоні, отримані кошти підуть постраждалій стороні на відшкодування затрат на збір врожаю, а решта поповнить державний бюджет України. Звернемо увагу на те, що загальна вартість вилученого зерна склала більше ніж 5 мільйонів гривень, а за відсутності проведеної злагодженої роботи відповідне майно, природно, з плином часу на арештованій земельній ділянці зазнало б псування та втрати свого продовольчого та економічного потенціалу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАРМА потрібно залучати до розроблення плану якнайраніше перед арештом активів, які надалі будуть передані в управління АРМА, задля забезпечення ефективного збереження їх економічної вартості і, як результат, збільшення доходу, який отримає держава з управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у разі отримання АРМА процесуального статусу в межах кримінально-процесуального закону наступним кроком вбачається можливість закріплення правового регулювання планування перед арештом активів шляхом підписання спільного наказу Офісу Генерального прокурора, АРМА та органів досудового розслідування щодо їх співпраці у сфері управління активами, що передбачить дискрецію прокурора в ініціюванні формального процесу планування та затвердить правила й порядок залучення АРМА у визначені процеси.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":129,"url":"mihajlo-borodkin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/image_123650291.jpg","name":"Михайло","surname":"Бородкін","post":"начальник Південного МТУ АРМА","text":""},{"id":130,"url":"alona-berezhna","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/image_123650291-1.jpg","name":"Альона","surname":"Бережна","post":"завідувачка Сектору правового забезпечення Південного МТУ АРМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":800,"url":"stroki-dosudovogo-rozsliduvannya-pohodzhennya-ta-znachennya-dlya-voennogo-sogodennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706693276,"date":"31.01.2024","views":758,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.jpg","mini_image":null,"name":"Строки досудового розслідування: походження та значення для воєнного сьогодення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли я був студентом-першокурсником Харківського юридичного інституту і слухав лекції Миколи Миколайовича Страхова з курсу \u0026laquo;Історія держави і права зарубіжних країн\u0026raquo;, почув, що в Давньому Римі для того, щоб визнати людину винною у вчиненні злочину, суддям треба було почути відповіді на сім запитань: \u003cstrong\u003eЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК? ХТО? ЧОМУ? ДЛЯ ЧОГО? \u003c/strong\u003eПерелік цих запитань отримав в історії назву \u0026laquo;римська семихвостка\u0026raquo;. Із часом я намагався віднайти першоджерело цього \u0026laquo;алгоритму\u0026raquo; слідчої та судової діяльності, але так і не вдалося цього зробити. Пізніше, з розвитком теорії і практики кримінального права і процесу, з\u0026rsquo;явилося поняття \u0026laquo;склад злочину / кримінального правопорушення\u0026raquo;, яке містить чотири складові (елементи): \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона, суб\u0026rsquo;єкт, суб\u0026rsquo;єктивна сторона,\u003c/strong\u003e воно вживається дотепер і скоріше за все буде вживатися і в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповіді на ці запитання, що дозволяють встановлювати склад злочину й карати правопорушника, шукають слідчі, прокурори, адвокати й судді протягом певного часу і знаходять або не знаходять\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля досудового розслідування більшості кримінальних подій / правопорушень чинне законодавство України, мабуть, успадкувавши процесуальні правила від своїх пращурів з ХІХ\u0026ndash;ХХ століть (російської імперії та срср), встановило загальний / базовий термін тривалістю 2 календарні місяці з правом його продовження чи припинення / призупинення за певними додатковими процедурними правилами / підставами. Судовий процес з розгляду матеріалів досудового розслідування по суті таких законодавчих жорстко встановлених термінів ніколи не мав і не має.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМої намагання протягом понад пів століття власного професійного досвіду самостійно і шляхом дискусій з колегами з\u0026rsquo;ясувати \u003cstrong\u003eджерела / підстави встановлення 2-місячного терміну досудового розслідування\u003c/strong\u003e (так само, як, до речі, і терміни \u003cem\u003eзатримання і досудового арешту особи як примусового запобіжного заходу\u003c/em\u003e) виявилися безнадійно марними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно зауважу, що, як свідчить сучасна теорія і практика досудового розслідування кримінальних правопорушень і насамперед воєнних злочинів у час війни, яка триває в Україні вже майже десять років, проблема строків досудового розслідування набула особливої актуальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна статистика беззаперечно свідчить про факти, коли: а) з одного боку, система досудового слідства \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єктивно\u003c/strong\u003e не вкладається в жорсткі процесуальні терміни, передбачені законодавством, щоб віднайти \u003cstrong\u003eповні та об\u0026rsquo;єктивно реальні відповіді\u003c/strong\u003e на питання в межах \u0026laquo;римської семихвостки\u0026raquo;; б) з іншого боку, різні \u003cstrong\u003eсуб\u0026rsquo;єктивні причини, умови та обставини\u003c/strong\u003e спонукають / мотивують слідчих і прокурорів зволікати з ефективним досудовим розслідуванням, що призводить до необґрунтованої витрати ресурсів і спотворення самої ідеї невідворотності кримінального переслідування й покарання осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі і воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівняльний аналіз кримінального процесуального законодавства України і європейських держав щодо визначення строків досудового розслідування (дізнання та слідства) дозволяє стверджувати, що в країнах ЄС відсутні чітко визначені строки досудового розслідування кримінальних правопорушень. Має сенс також наголосити, що в країнах англосаксонської правової сім\u0026rsquo;ї процесуальне законодавство взагалі не регламентує строки досудового слідства. Пріоритетним завданням діяльності відповідних інституцій у цих країнах є не \u0026laquo;швидкість\u0026raquo; розслідування, а \u0026laquo;якість\u0026raquo; його проведення (збирання доказів) і досконалість судового процесу з розгляду отриманих матеріалів та проведення досліджень доказової інформації в судовому засіданні. Важливим елементом у визначенні оптимально розумних строків досудового розслідування в цих країнах є безумовне дотримання органами забезпечення правопорядку й судами основоположних конституційних і конвенційних прав і свобод людини в частині їх примусового обмеження державою. Такий підхід обумовлює, по-перше, якість збирання доказової інформації (належність, допустимість, достовірність) і, по-друге, відсутність порушень процедур як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідкреслю, що, на превеликий жаль, незважаючи на те, що Концепція КПК-2012 (у розробленні якої автору цієї публікації довелося брати участь у 2006\u0026ndash;2008 роках) будувалася якраз на засадах європейських та англо-американських стандартів / підходів до кримінального процесу, включаючи такі категорії, як верховенство прав і свобод людини, розумні строки і здоровий глузд, ці підходи виявилися неприйнятними ані для теорії і практики кримінального процесу, ані для політиків і законодавців нашої держави. При цьому ніхто з авторів і законотворців цього \u003cstrong\u003e\u0026laquo;базового двомісячного\u0026raquo; терміну \u003c/strong\u003e(як, до речі, і всіх строків продовження або призупинення чи припинення досудового розслідування), передбаченого КПК України, не здатен пояснити природу (причини, підстави, умови) їх встановлення й тривалого захисту на всіх щаблях політико-правової системи держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи не єдиним вагомим аргументом на підтримку таких строків досудового розслідування, як правило, стають статистичні дані про найбільшу кількість скарг, що надходять у ЄСПЛ проти України з приводу недотримання розумних строків під час здійснення кримінального провадження. Саме тому, як стверджують апологети встановлення жорстких строків досудового розслідування, відсутність чітких законодавчо визначених строків досудового розслідування начебто призведе до збільшення подібних скарг. Таке обґрунтування, на мою думку, є сумнівним. \u003cstrong\u003eЖодні найжорсткіші строки процесуальної діяльності органів системи кримінальної юстиції не будуть мати позитивного впливу на стан правосуддя в країні і безпеку її громадян, якщо винні особи залишатимуться непокараними державою, а невинні будуть безпідставно переслідувані й карані.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас постійне внесення змін до КПК України щодо визначення строків досудового розслідування та правил їх обчислення, \u0026laquo;прив\u0026rsquo;язки\u0026raquo; їх до строків \u0026laquo;тримання підозрюваної особи під вартою\u0026raquo;, а тепер ще й до моменту (дати / часу) \u0026laquo;вручення підозри особі\u0026raquo; (а що робити з врученням підозри особі, яка вчинила воєнний злочин і перебуває за межами прямої юрисдикції України?..), на мою думку, може призводити до таких негативних наслідків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзловживання правом на державний примус до підозрюваної особи з боку працівників органів забезпечення правопорядку / досудового слідства;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eумисного затягування досудового розслідування з метою створення формальних підстав для припинення чи призупинення кримінального переслідування особи і \u0026laquo;тримання її на гачку\u0026raquo; такого переслідування, що не виключає наявність корупційної складової цього процесу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення в суспільстві викривленого розуміння та усвідомлення невідворотності та/або вибірковості кримінального переслідування і покарання;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнеспроможності правової системи ефективно протидіяти кримінальним правопорушенням через об\u0026rsquo;єктивні й суб\u0026rsquo;єктивні причини й мотиви;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпостійного протистояння прав та інтересів окремої людини, спільнот, держави / суспільства в правових відносинах, які начебто мають єдину мету і завдання \u0026mdash; встановлення й підтримання оптимального балансу цих прав та інтересів для спільного добробуту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відбувається спотворення заявлених державою мети й завдань антикримінальної політики, що своєю чергою призводить до зневіри суспільства в спроможності державного управління захищати людину від порушень її прав і свобод та/або переконання в зловживанні державою своїми повноваженнями в цій царині.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема, пов\u0026rsquo;язана з концептуальними змінами у світоглядному ставленні держави й значної частини суспільства до таких категорій, як презумпція невинуватості, кримінальне переслідування особи, застосування запобіжних заходів, підслідність, система координації та управління досудовим розслідуванням, стабільність процесуального законодавства; забезпеченням усіма учасниками процесуальних відносин безумовного дотримання чинних процедурних вимог і відмовою від жорстких термінів досудового розслідування, які не можуть і не повинні бути \u0026laquo;прив\u0026rsquo;язані\u0026raquo; до запобіжних примусових заходів, залишається актуальною сьогодні, а ще більше \u0026mdash; завтра, коли настане час ухвалення рішень щодо реального вступу України до ЄС і НАТО та покарання воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ готуватися до цього \u0026laquo;завтра\u0026raquo; бажано вже зараз!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":789,"url":"majno-viluchene-i-timchasovo-viluchene-rizni-traktuvannya-norm-kpk","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705068350,"date":"12.01.2024","views":5410,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3_1.png","mini_image":null,"name":"Майно «вилучене» і «тимчасово вилучене». Різні трактування норм КПК","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому тексті ми спробуємо розібратися в підходах слідчих суддів до визначення поняття \u0026laquo;тимчасово вилучене майно\u0026raquo; і порядку його повернення.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВони різняться залежно від трактування ч. 7 ст. 236 КПК України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, \u003cstrong\u003eтимчасово вилучати\u003c/strong\u003e речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. \u003cstrong\u003eВилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує щонайменше три підходи до тлумачення цієї норми разом зі ст. 167\u0026ndash;169 КПК України (норми про тимчасове вилучення майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВАРІАНТ 1. НАЙБІЛЬШ ВИГІДНИЙ ВЛАСНИКУ МАЙНА\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України передбачає два статуси вилученого у власника / володільця майна під час обшуку \u0026mdash; тимчасово вилучене й арештоване. Третього немає. Якщо майно було тимчасово вилучене й не арештоване або суд відмовив в арешті \u0026mdash; майно потрібно повернути. Ця позиція заснована на ст. 167\u0026ndash;169 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку ч. 7 ст. 236 КПК України слід розуміти так: тимчасово вилучаються речі, дозвіл на відшукання яких надано в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, але можна вилучати й інші речі, які мають значення для кримінального провадження. У такому разі ці речі теж матимуть статус тимчасово вилученого майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2019 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/80464081\"\u003e№ 750/2732/19\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e тимчасово вилучене авто повернуто скаржнику на тій підставі, що прокурор не наклав арешт на майно. Дозвіл на відшукання та вилучення майна надано ухвалою судді про дозвіл на проведення обшуку. Суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eДозвіл на проведення обшуку не є тотожним арешту майна, що накладається в порядку, передбаченому ст. 170 КПК України, і не може його підміняти. Доводи прокурора щодо відсутності необхідності накладення арешту є необґрунтованими\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23.12.2021 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/102351614\"\u003e№ 210/3144/21\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e вирішено повернути скаржнику тимчасово вилучене майно \u0026mdash; човен, двигун, мотор і мобільний телефон. На відшукання всього майна був дозвіл в ухвалі на обшук. Суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eОднак, суд критично оцінює посилання прокурора на відсутність необхідності арешту вилученого в ході обшуку майна, оскільки воно вказане в ухвалі слідчого судді згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки першим реченням ч. 7 ст. 236 КПК України вказано, що в ході обшуку слідчий має право вилучати речі виключно тимчасово, і, отже, незалежно від того, чи вказані вони в ухвалі слідчого судді, речі, вилучені в ході обшуку, є тимчасово вилученим майном. При цьому, як уже зазначалося вище, у встановлений законом строк з клопотанням про арешт вилученого майна чи речових доказів слідчий або прокурор до суду не звернулися та арешт на них не наклали\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВАРІАНТ 2. НАЙБІЛЬШ ВИГІДНИЙ СТОРОНІ ОБВИНУВАЧЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 7 ст. 236 КПК України встановлено, що майно, дозвіл на відшукання якого надано в ухвалі суду про обшук, є вилученим. А майно, дозвіл на відшукання якого судом не надано, є тимчасово вилученим. Слідчий / прокурор не зобов\u0026rsquo;язані звертатися з клопотанням про арешт вилученого згідно з ухвалою про обшук майна. Тимчасово вилучене майно має бути або арештоване, або повернуте власнику згідно з вимогами ст. 167\u0026ndash;169 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, в ухвалі Шевченківського районного суду м. Чернігова від 01.08.2022 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105546840\"\u003e№ 727/6436/22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e прямо вказано, що майно, яке дозволив вилучити слідчий суддя в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, не є тимчасово вилученим. На цій підставі скаржнику відмовлено в поверненні мобільних телефонів. Дозвіл на обшук був наданий для \u0026laquo;\u003cem\u003eвідшукання та вилучення документів (чорнових записів), зошитів, журналів, паперових носіїв інформації, в яких наявні записи щодо виготовлення підроблених грошових коштів у вигляді іноземних банкнот, електронних носіїв інформації, комп\u0026rsquo;ютерної, копіювальної техніки, принтерів, кліше, а також механічних та технічних засобів, що призначені для імітації грошового знаку, лічильників банкнот, мобільних телефонів, підроблених грошових коштів у вигляді іноземних банкнот\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Тобто вказівки на конкретний телефон не було, але можна припустити, що ідеться про електронний носій інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібне трактування ч. 7 ст. 236 КПК України підтримане в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ \u0026laquo;Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування\u0026raquo; від 12.01.2017 №\u0026nbsp;9-49/0/4-17. Суду вже немає, але практика лишилася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте підхід, викладений у другому варіанті, має й інші \u0026laquo;прочитання\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.1. Окремі слідчі судді вказують, що телефони / комп\u0026rsquo;ютери можуть бути лише тимчасово вилученим майном, а решта \u0026mdash; \u0026laquo;вилученим\u0026raquo;, якщо суд уже надав дозвіл на його відшукання. Тож на телефон / комп\u0026rsquo;ютер варто накладати арешт, а на решту \u0026laquo;вилученого\u0026raquo; майна \u0026mdash; ні. Така позиція ґрунтується на абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якого \u0026laquo;\u003cem\u003eтимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв\u0026rsquo;язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДзержинський районний суд м. Кривого Рогу в ухвалі від 03.08.2020 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90777286\"\u003e№ 210/3753/19\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e вказав: \u0026laquo;\u003cem\u003eПри цьому, суд доходить до висновку, що навіть незважаючи на зазначення в ухвалі суду про вилучення ноутбуків та мобільних телефонів, з огляду на вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України, якою регламентується порядок тимчасового вилучення майна в ході (зокрема) обшуку, вказані предмети є тимчасово вилученим майном\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2.2. Більшість суддів (якщо оцінювати за кількістю ухвал у Єдиному державному реєстрі судових рішень) під речами, дозвіл на відшукання яких надано ухвалою про обшук, розуміють усі речі, які підпадають під родову ознаку (наприклад, під електронними носіями інформації маються на увазі всі телефони / комп\u0026rsquo;ютери / флешки, які будуть знайдені). Проте існує й інша точка зору: якщо в ухвалі про обшук не вказане конкретне індивідуально визначене майно, то вилучене все ж таки є \u0026laquo;тимчасово вилученим майном\u0026raquo;, а не вилученим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 23.11.2023 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115251692\"\u003e№ 591/9202/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e випливає, що суддя звертає увагу на те, що ч. 2 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1277/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#1277\"\u003eст. 168 КПК України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e не узгоджується з ч. 7 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2023_11_07/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686\"\u003eст. 236 КПК\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у визначенні поняття \u0026laquo;тимчасове вилучення майна\u0026raquo;. Але задовольняє скаргу на повернення вилученого під час обшуку телефону, тому що на нього не був накладений арешт, і в ухвалі про обшук не вказані індивідуальні ознаки телефону, який би відшуковувався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2023 у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110334153\"\u003e№ 761/10879/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e скаржнику повернуто мобільний телефон. Його було вилучено на підставі ухвали слідчого судді про обшук. Але в ухвалі не вказані індивідуальні характеристики вилученого телефону. Арешт на телефон не накладався.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ ухвалах ВАКС у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90508418\"\u003e№ 991/5679/20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та Шевченківського районного суду у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/92549725\"\u003e№ 761/30948/20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e суд також розділяє вилучене на підставі ухвали про обшук, тимчасово вилучене та арештоване майно. Але вказує, що, оскільки в телефоні відсутня інформація, відшукання якої було метою обшуку, і на телефон не накладено арешт, телефон має статус тимчасово вилученого майна і має бути повернутий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, в ухвалі ВАКС вказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;...\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e4.5. Наявність судового контролю при отриманні дозволу на відшукання речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, в сукупності з дотриманням встановлених законом правил отримання і фіксування доказової інформації із вилучених під час обшуку речей і документів, обумовлює правомірність утримання їх органом досудового розслідування без накладення арешту.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e4.6. За таких обставин, вирішуючи питання про повернення тимчасово вилученого майна, слідчому судді належить визначити:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; чи має вилучене під час обшуку майно, щодо якого ставиться питання про повернення, статус тимчасово вилученого;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна з огляду на його відношення до кримінального провадження та дотримання органом досудового розслідування передбачених законом процедур.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк встановлено під час розгляду скарги, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.06.2020 про дозвіл на обшук приміщення квартири АДРЕСА_1, серед переліку майна, на відшукання якого надається дозвіл на обшук, були зазначені, в тому числі, мобільні телефони, що містять відомості щодо комунікації між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також між ними і третіми особами, у період з 01 квітня по 12 червня 2020 року стосовно обставин вчинення злочинів. З огляду вказаного телефону, що проводився безпосередньо під час обшуку 01.07.2020 не вбачається, що цей телефон містить ознаки майна, на відшукання якого надано дозвіл при вирішенні питання про обшук (в ухвалі слідчого судді від 30.06.2020). Протоколу огляду (якщо відповідний огляд проводився після обшуку) слідчому судді детективом не надано. За таких обставин слідчий суддя доходить до висновку, що вилучений телефон має статус тимчасово вилученого майна\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто суд раніше надавав дозвіл на відшукання мобільних телефонів, але лише телефонів, у яких міститься інформація про комунікацію фігурантів. Оскільки телефони такої інформації не містять, ідеться про тимчасово вилучене майно, яке потрібно повернути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз Єдиного державного реєстру судових рішень показує, що в практиці слідчих суддів переважає Варіант 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВОК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, Варіант 2 може розглядатися як такий, що заощаджує державі час і ресурси. Тому що суд розглядає, а слідчий / прокурор готує лише клопотання про обшук, а не два клопотання \u0026mdash; про обшук і про арешт майна. Така собі \u0026laquo;процесуальна економія\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте існують три проблеми:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПитання про обшук розглядається без володільця майна, і він не може надати суду свої заперечення. При цьому суд ухвалює рішення, ще не знаючи, чи справді речі, які будуть вилучені в майбутньому, мають цінність для розслідування.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВолоділець майна позбавляється права оскаржити дії слідчого / прокурора. Тому що за КПК України можна оскаржити арешт майна або неповернення тимчасово вилученого майна. Варіант з оскарженням неповернення \u0026laquo;просто вилученого\u0026raquo; майна в КПК України відсутній. Проте ідеться про істотне й часто тривале обмеження права власності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеоднорідна практика сама собою є проблемою, оскільки підриває верховенство права й дає дорогу всіляким зловживанням.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереконані, що єдиним правильним є Варіант 1. Лише він з наведеного переліку забезпечує право на оскарження судових рішень / дій слідчого / прокурора, встановлює судовий контроль над обмеженням права власності та не допускає подвійних трактувань.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":126,"url":"olga-veretilnik","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/7c8d2ad9f7191815afbd0b7f4f0d943b.jpg","name":"Ольга","surname":"Веретільник","post":"адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3_1.png","tags":[{"id":517,"name":"обшук"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":755,"url":"standarti-rozsliduvannya-war-edition--vrazhennya-uchasnikiv-i-treneriv","video":"qNkB310yLo4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698433545,"date":"23.09.2023","views":436,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_2.jpg","mini_image":null,"name":"Стандарти розслідування: War Edition | Враження учасників і тренерів","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк стандартизація може впливати на ефективність розслідування воєнних злочинів?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи полегшують Стандарти взаємодію між прокурорами та слідчими?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ чому особливість та цінність Стандартів? Відповіді на ці запитання знають майже 30 учасників навчальної програми \u0026laquo;Стандарти розслідування: War Edition\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоїми враженнями про програму поділилися прокурори та слідчі, які успішно завершили три модулі, а також тренери.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПереглядайте відео та стандартизуйтеся! \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів. \u003ca href=\"https://cutt.ly/Ewc9D3K4\"\u003eЗагальна частина.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів. \u003ca href=\"https://cutt.ly/Cwc9Ff30\"\u003eНезаконне позбавлення волі та катування\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e______________\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавчальна програма \u0026laquo;Стандарти розслідування: War Edition\u0026raquo; розроблена на базі освітньої платформи для практиків кримінальної юстиції #JustLearn, яка розвивається та підтримується JustGroup. Навчальна програма відбулася у партнерстві з організацією Truth Hounds та з Департаментом протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора. Підтримку в проведенні також надала програма \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_2.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":725,"url":"5-tez-pro-problemi-organizatsii-pochatku-dosudovogo-rozsliduvannya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691681873,"date":"10.08.2023","views":814,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_2.png","mini_image":null,"name":"5 тез про проблеми організації початку досудового розслідування","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоя публікація у Facebook на тему: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__%5b0%5d=AZW75YECpQ7wQPOwcjFvQKB3SDVA4ufyfS-f_OLtXQSm3piXnHTDyWiwHRPsg_Qd1ViWsSlXdKVkOkVzujKh0qfJPssEJV5OUJ6uFOL2A0ruV5KrgaO2TJ4EnjcrWiDerR9x_tjhqnLoei6N0U7KO4xfFY1HTyWQ6R1mMUluzwMfFG5ZExRdiqnXj_hFsUVTE7Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003e\u0026laquo;Проблеми організації досудового розслідування кримінального правопорушення на етапі отримання заяви або повідомлення про його можливе вчинення\u0026raquo;\u003c/a\u003e викликав відносно жваву дискусію серед читачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАналіз коментарів дозволив дійти таких висновків:\u003c/span\u003e\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗапропонована для дискусії тема залишається проблемно актуальною. Ставлення до цієї проблеми та її оцінка різняться в межах від: \u0026laquo;відносно стриманої\u0026raquo; до \u0026laquo;вкрай нагальної\u0026raquo; у контексті: загальної кримінально-правової політики держави, захисту прав і свобод людини, спроможності всіх суб\u0026rsquo;єктів системи кримінальної юстиції належним чином і добросовісно виконувати свої повноваження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблема взаємної недовіри: людини до людини, людини до держави і держави до людини \u0026ndash; не розв\u0026rsquo;язана, навіть, у свідомості більшості правників, що продукує хворобу нашого суспільства \u0026mdash; бажання тотально контролювати і скаржитись на \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;, залишаючись при цьому невдоволеними діями тих, хто повинен контролювати \u0026laquo;всіх і все\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрипис законодавства про те, що \u0026laquo;судовий контроль стосується лише стадії досудового розслідування і лише щодо процедур пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням конституційно-конвенційних прав і свобод людини\u0026raquo; \u0026mdash; залишається гаслом і теоретичним побажанням, оскільки наші прокурори та слідчі/детективи \u0026laquo;просто не здатні, не спроможні й не бажають дотримуватись цього припису\u0026raquo;! Лише громадські активісти та адвокати стоять на їх сторожі..?!\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВисловлена мною пропозиція щодо більш детального врегулювання технічних процедур отримання, перевірки й внесення в ЄРДР заяв і повідомлень про можливо вчинене кримінальне правопорушення \u0026nbsp;сприйнята як \u0026laquo;повернення в часи КПК-1960\u0026raquo;. Дотримання принципу \u0026laquo;здорового глузду\u0026raquo; у розв\u0026rsquo;язанні цієї проблеми також не знаходить підтримки більшості експертів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\" style=\"text-align: justify;\"\u003eІдентифікуючи певну проблему, ми сумніваємось і вагаємось у нашій спроможності її розв\u0026rsquo;язати. Неналежне виконання приписів законодавства залишається тригером діяльності системи кримінальної юстиції. Дискусії щодо проблем функціонування системи кримінальної юстиції мають бути регулярними, доступними для широкого кола правничої спільноти й суспільства, націлені на розв\u0026rsquo;язання проблем, а не лише їх обговорення. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів правників для сфери кримінальної юстиції потребує значного удосконалення в контексті формування морально-ціннісних орієнтирів і професійної відповідальності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_2.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":724,"url":"zayavi-pro-zlochini-reestruvati-chi-filtruvati-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691662210,"date":"10.08.2023","views":1188,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_3.png","mini_image":null,"name":"Заяви про злочини: реєструвати чи фільтрувати? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає практично безальтернативне внесення до ЄРДР всіх заяв про злочини, які надходять до правоохоронних органів: \u0026laquo;слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання статті ніби містить критерій для фільтру таких заяв: для того, щоб вважати заяву \u0026laquo;заявою про злочин\u0026raquo; вона має \u0026laquo;свідчити про вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;. Разом з тим досі немає єдиного розуміння застосування цієї статті на практиці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусію навколо цього питання розпочав Володимир Сущенко, н\u003cspan\u003eауковий консультант з правових питань Центру Разумкова, в \u003ca href=\"https://www.facebook.com/WLADLAW/posts/pfbid0aeEoYzwEcFUeAQ2iguDis5vn58rKeguRD4cnUQ2iK666XiKkJjVGurvCPNtrM7zKl?__cft__[0]=AZXhimNsUOuvyjE4UzR2hIaGqsTlV89xtRxvRWJ69RLLQcWmKSuitSJOkk1AFJxkPfiJd-JmncSXZ8-YDvsqch7u-X7qj-mRK45RyTe3ESNK7q9dNOC4ZWyFBIayr_CJxIoU_eN4ZYVpC37BLD-tF_mPos9a9YSLCRSid4KUiO3LnDmm24g8QlM72THWfdKBZ_Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e, а команда JustTalk продовжує обговорення в офлайні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1qiJ3wPNK-GDfuWg4TuIJHBU8BVUjgsTc/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_3.png","tags":[{"id":483,"name":"поліція"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":718,"url":"problemi-ta-vikliki-povyazani-zi-zborom-elektronnih-dokaziv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690463071,"date":"27.07.2023","views":2377,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.png","mini_image":null,"name":"Проблеми та виклики, пов’язані зі збором електронних доказів","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіпфейки (відео- або аудіомонтажні штучні продукти) \u0026mdash; це серйозний та актуальний виклик у сучасному світі. Основна проблема полягає в тому, що діпфейки можуть використовуватися для створення маніпулятивного вмісту, який здатний шкодити особам, групам або навіть суспільству загалом.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідроблені відео, зображення, аудіо або тексти можуть бути надзвичайно переконливими, але насправді це електронні клони, змова, яка має на меті ввести нас в оману і вплинути на громадську думку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато країн у світі посилюють свої зусилля для боротьби з діпфейками та дезінформацією в Інтернеті. США, зокрема, заснували різні ініціативи та програми, такі як Global Engagement Center та Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA), спрямовані на виявлення та протидію діпфейкам. ЄС також звернув увагу на проблему дезінформації та фальшивих новин і розробив план дій для зміцнення інформаційної безпеки та протидії дезінформації. Технологічні компанії, такі як Meta, X Corp (колишній Twitter Inc) та Google, вживають заходів для обмеження поширення діпфейків через свої платформи. Ідеться про впровадження алгоритмів виявлення фейків, співпрацю з фактчекерами та заборону рекламних кампаній, пов\u0026rsquo;язаних з дезінформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі основні аспекти проблематики діпфейків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eДезінформація: діпфейки можуть бути використані для створення фальшивих новин, політичних заяв, відео та іншого контенту, що можуть поширювати дезінформацію через громадськість. Це може призвести до психологічного впливу, сприяти політичній нестабільності та порушенню довіри до медіа.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПорушення приватності: діпфейки можуть бути використані для створення вигаданих відео або фотографій, які порушують приватність людей. Це може мати серйозні наслідки для особистого та професійного життя людей, оскільки їхні зображення можуть бути використані в шкідливих або неправдивих контекстах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВплив на суспільство та довіру: через використання діпфейків може постраждати довіра до медіа та інформаційних джерел. Це може призвести до загострення діалогу в суспільстві та поглиблення непорозуміння між людьми.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eШахрайство та кіберзлочинність: діпфейки можуть бути використані для шахрайства, фінансових афер, викрадення ідентичності та інших форм кіберзлочинності. Вони можуть допомогти зловмисникам отримати доступ до особистих даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eФейки \u0026mdash; це отрута, яка руйнує основи демократії та підриває довіру до об\u0026rsquo;єктивності.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдну з таких діпфейкових \u003ca href=\"https://www.projector.org.ua/projects_ua/public_hrc_ua/cases_hrc_ua/case_marii-vinichenko_sud/\"\u003eсправ\u003c/a\u003e розглянув Малиновський районний суд у місті Одеса, у якій я виступив захисником. Результат розгляду \u0026mdash; відмова прокурора від підтримання публічного (державного) обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стала ілюстративним прикладом проблем, пов\u0026rsquo;язаних з використанням електронних доказів і їх виявленням. Вона також продемонструвала, що за допомогою сучасних програм створити фейковий контент можливо проти будь-якої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО Ж СТАЛОСЯ?\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією обвинувачення, Марія створила анкету на сайті знайомств mister-x.org і, маючи злочинний намір розповсюдити зображення порнографічного характеру, далі завантажила цифрові зображення в мережу Інтернет, таким чином розповсюдивши їх на сайті загального користування, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 301 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа версією захисту, Марія є відомою громадською діячкою, відкритою трансжінкою, прихильницею прав трансгендерних осіб в Україні. На її адресу надходили багаторазові погрози, а оголені фотографії, які сторона обвинувачення висуває, \u0026mdash; це діпфейки, створені невідомою особою за допомогою фотошопу. Надалі ця особа зареєструвала сторінку на сайті знайомств mister-x.org, завантажила з відкритих джерел фотографії Марії, щоб у користувачів складалося враження, що це \u0026laquo;справжня сторінка\u0026raquo;, а потім діпфейкові фотографії порнографічного характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вказаному кримінальному правопорушенні суб\u0026rsquo;єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа, яка вчиняє кримінальне правопорушення за ст. 301 КК України, усвідомлює порнографічний зміст твору чи предмета, суспільно небезпечний характер свого діяння та бажання його вчинення. Обов\u0026rsquo;язковою ознакою суб\u0026rsquo;єктивної сторони є мета збуту чи розповсюдження зазначених предметів, а збут, розповсюдження та примушування до участі в створенні такого предмета можуть мати корисливу або іншу мету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Закону України \u0026laquo;Про телекомунікації\u0026raquo; Інтернет \u0026mdash; це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв\u0026rsquo;язана глобальним адресним простором і базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. У зв\u0026rsquo;язку з цим виникає чимало дискусій серед правників щодо відмежування діпфейкового контенту від справжнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ матеріалах нашої справи були надані скриншоти сторінки із сайту знайомств mister-x.org, тому відразу виникло питання про справжність і належність їх автору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкриншот \u0026mdash; це своєрідне відтворення цифрової інформації. Для того, щоб інформація була прийнятною як доказ у суді, прокурори та адвокати повинні мати змогу встановити її достовірність і ланцюг забезпечення збереження. У разі неправильного використання методології збору та збереження інформації неможливо розглядати її як достовірне джерело для встановлення фактів у справі, про що каже протокол Берклі з ведення розслідувань з використанням відкритих цифрових даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які займаються розслідуванням на основі даних у відкритому доступі, повинні забезпечити об\u0026rsquo;єктивний підхід до своїх розслідувань шляхом розроблення та застосування різних робочих гіпотез, а не віддаючи перевагу якійсь конкретній теорії для пояснення своїх аргументів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа досудовому розслідуванні моє клопотання як сторони захисту було задоволено слідчим суддею, а в кримінальному провадженні призначено судово-фототехнічну експертизу. Експерти мають розв\u0026rsquo;язати такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eАпарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи застосовувалася певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні фотознімків із сайту за посиланням \u003ca href=\"http://mister-x.org/.../\"\u003ehttp://mister-x.org/.../\u003c/a\u003e зображення \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo;?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи виготовлено знімки \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; із застосуванням фотомонтажу (фотошопу, зміни оригіналу)?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкі дата і час виготовлення фотознімків \u0026laquo;1\u0026raquo;; \u0026laquo;3\u0026raquo;; \u0026laquo;4\u0026raquo;; \u0026laquo;5\u0026raquo;; \u0026laquo;6\u0026raquo;; \u0026laquo;7\u0026raquo;; \u0026laquo;8\u0026raquo; та дата і час їх редагування?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТРУДНОЩІ ТА ВИКЛИКИ З ЕЛЕКТРОННИМИ ДОКАЗАМИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб цифровий матеріал залишався доступним і придатним для використання в майбутніх механізмах підзвітності, його потрібно активно та ретельно зберігати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, отримання доступу до електронних доказів може бути ускладнене через захисні механізми, які застосовуються на цифрових пристроях або в програмному забезпеченні. Шифрування, паролі та інші методи захисту можуть унеможливити отримання доступу до необхідних доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчі, які проводять розслідування з використанням даних у відкритому доступі, повинні визначити, чи є інформація або претензії до цифрового контенту prima facia достовірними. Для цього треба переглянути та оцінити контент, а також контекстну інформацію, що міститься у файлі. Це може передбачати перевірку метаданих, пов\u0026rsquo;язаної інформації та джерела. Процес потребує спроби виявлення першоджерела матеріалу, що може вимагати відстеження онлайн-походження даних, завантажувача чи автора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ деяких випадках встановлення авторства або джерела електронних доказів може бути складним завданням. Виявлення анонімних осіб або встановлення їхньої ідентичності може зайняти багато часу, якщо особа використовує тіньові браузери.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротокол Берклі пропонує зберігати цифровий матеріал таким чином, щоб зберегти його автентичність, і документувати ланцюг забезпечення збереження, що збільшить ймовірність того, що він може бути прийнятий як доказ у суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення права особи на недоторканість приватного життя може призвести до вилучення доказів, тому несанкціонований злам сторінки в мережі Інтернет прирівнюється до незаконного втручання в приватне життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбирання всієї наведеної нижче інформації вважається найкращою практикою збору електронних доказів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eперші три пункти (уніфікований локатор ресурсів (URL), вихідний код мови розмітки гіпертексту (HTML) і захоплення всієї сторінки) служать мінімальним стандартом для надання доказів у суді;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані мультимедійні файли: наприклад, при завантаженні вебсторінки з відео або зображеннями такі елементи також слід витягти та зібрати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвбудовані метадані: метадані можуть змінюватися залежно від джерел, але загальні метадані включають ідентифікатор користувача завантажувача; ідентифікатор публікації, зображення чи відео; дату та час завантаження; геотег; хештег; коментарі та анотацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетадані \u0026mdash; це дані, які описують і надають інформацію про інші дані. Метадані можуть включати автора файлу, дату його створення, дані завантаження, зміни, розмір файлу та геодані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрібно переконатися, що системний годинник точний, бажано шляхом його синхронізації із сервером мережевого протоколу часу. Причиною цього кроку є забезпечення того, щоб метадані, пов\u0026rsquo;язані з часом, були точно представлені в зібраних файлах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХеш-значення \u0026mdash; це унікальна форма цифрової ідентифікації, яка за допомогою криптографії підтверджує, що зібраний контент унікальний і не змінювався з моменту збору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦифрові файли можуть бути випадково або цілеспрямовано видалені. Коли користувач видаляє файл на комп\u0026rsquo;ютері, контент видаленого файлу залишається на носії даних, доки поверх нього не буде записаний інший файл. Таким чином, що більше активності на комп\u0026rsquo;ютері або іншому носії інформації, то швидше він буде перезаписаний і стане невідновлюваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ випадку онлайн-контенту краще звертатися до \u0026laquo;першої копії, знайденої в Інтернеті\u0026raquo;, а не до \u0026laquo;першої копії в Інтернеті\u0026raquo;, оскільки оригінал, можливо, було видалено. Якщо знайдено першу версію, наприклад, відеозапису чи іншої інформації з відкритих джерел у мережі, не можна бути впевненим у її походженні через наявність закритих каналів, таких як електронні листи та групи приватних повідомлень, які могли бути використані для обміну елементом до його публічного виходу в Інтернет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі публікації необхідно встановити, з якої саме країни ця публікація була зроблена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля перевірки цілісності файлу, тобто того, чи був він змінений у цифровому вигляді, маніпульований чи модифікований, доцільно піддати його цифровій судовій експертизі, яку іноді називають цифровим слідчим аналізом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдреса Інтернет-протоколу (IP) \u0026mdash; будь-який цифровий пристрій, що підключається до Інтернету, має IP-адресу. Її можна використовувати для ідентифікації комп\u0026rsquo;ютерів та інших пристроїв в інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбір електронних доказів повинен відбуватися в межах законодавства та правових процедур. Різні юрисдикції можуть мати власні правила та обмеження щодо збору, зберігання та використання електронних доказів, що може створювати юридичні складнощі для проведення розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нашій справі слідчим не вдалося ідентифікувати осіб, відповідальних за створення фальшивого зображення порнографічного характеру. Також не були залучені спеціалісти, які могли б надати інформацію про пристрій, з якого зареєстрували сторінку в мережі. Також не було отримано даних із сайту знайомств mister-x.org і інтернет-провайдера про комп\u0026rsquo;ютери або пристрої, з яких була створена та адмініструвалася анкета, а також інформацію про особу, яка платила за її розміщення.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":110,"url":"vitalij-matveev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/matvєєv-–-kopiya.jpg","name":"Віталій","surname":"Матвєєв","post":"адвокат, голова правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівник проєкту «Human Rights Clinic»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":716,"url":"zabezpechennya-konfidentsijnosti-poterpilih-vid-seksualnogo-nasilstva--intervyu","video":"zk6C5iuIaaI","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690301127,"date":"25.07.2023","views":359,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-z-Irinoyu-samborsykoyu.jpg","mini_image":null,"name":"Забезпечення конфіденційності потерпілих від сексуального насильства | Інтерв`ю","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ другому інтерв\u0026rsquo;ю JustTalk і Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; говоримо про виклики, що існують сьогодні, в забезпеченні конфіденційності потерпілих від кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Спілкуємось з \u003cstrong\u003eІриною Самборською\u003c/strong\u003e, прокуроркою відділу Офісу Генерального прокурора, та ведучою \u003cstrong\u003eЛарисою Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисницею, адвокаткою, співзасновницею Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eЯк можна забезпечити \u003cspan\u003e\u003ca tabindex=\"-1\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eконфіденційність потерпілої особи від кримінального правопорушення, пов\u0026rsquo;язаного із сексуальним насильством?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eЯких змін потребує профільне законодавство?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eЩо потрібно роз\u0026rsquo;яснювати потерпілій особі?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eХто має комунікувати та проходити шлях досудового розслідування з потерпілою?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПро все це, а також про міжнародний досвід щодо забезпечення конфіденційності потерпілих і свідків дивіться у відео.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan class=\"x3nfvp2 x1j61x8r x1fcty0u xdj266r xhhsvwb xat24cr xgzva0m xxymvpz xlup9mm x1kky2od\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan class=\"x3nfvp2 x1j61x8r x1fcty0u xdj266r xhhsvwb xat24cr xgzva0m xxymvpz xlup9mm x1kky2od\"\u003e\u003cspan\u003e__________________________________ \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan class=\"x3nfvp2 x1j61x8r x1fcty0u xdj266r xhhsvwb xat24cr xgzva0m xxymvpz xlup9mm x1kky2od\"\u003e\u003cspan\u003eІнтерв`ю підготовлено в рамках проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-z-Irinoyu-samborsykoyu.jpg","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]}]},{"id":711,"url":"seksualne-kibernasilstvo-mehanizmi-reaguvannya-ta-vikliki-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689839483,"date":"20.07.2023","views":1029,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.png","mini_image":null,"name":"Сексуальне кібернасильство: механізми реагування та виклики. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні в Україні відсутня окрема норма КК України, якою була б встановлена відповідальність за вчинення насильства сексуального характеру в цифровому середовищі. Також національне законодавство не надає визначення поняттю \u0026laquo;насильства сексуального характеру в цифровому середовищі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eБеручи до уваги припущення, що на практиці такі порушення прав людини трапляються все частіше, виникає питання кваліфікації таких діянь та практики їх розслідування сьогодні в Україні, а також питання доцільності внесення змін у Кримінальний кодекс України з метою передбачення окремої норми, яка б встановлювала відповідальність за такі діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; продовжує \u003cspan\u003eрозвивати дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМатеріал підготовлено в межах проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.png","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":709,"url":"editorial-zakinchennya-dosudovogo-rozsliduvannya-klyuchovi-sensi-standartiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689609005,"date":"17.07.2023","views":968,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.jpg","mini_image":null,"name":"Editorial. Закінчення досудового розслідування: ключові сенси стандартів","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eПід час навчальної програми \u0026laquo;Стандарти розслідування. \u003c/em\u003e\u003cem\u003eWar\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eEdition\u0026raquo; учасники працювали над стандартами закінчення досудового розслідування разом з тренерською командою. Серед тренерів і тренерок \u0026mdash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e, Голова Вищого антикорупційного суду, \u003cstrong\u003eДенис Лисенко\u003c/strong\u003e, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, \u003cstrong\u003eКостянтин Шалота\u003c/strong\u003e, суддя Корольовського районного суду міста Житомир, і судді Верховного Суду \u003cstrong\u003eМикола Мазур\u003c/strong\u003e й \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко\u003c/strong\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому матеріалі ми розповідаємо про одну зі складових стандартів досудового розслідування \u0026mdash; закінчення досудового розслідування. З чого складається стандарт, у чому він полягає та які ключові сенси закладені авторами цього продукту. Урешті, достатньо просто розгорнути КПК України з відповідною главою, проте судова практика, правозастосовна практика загалом і неформальні правила беруть своє, що можна виправити лише осмисленим підходом кожного професійного учасника кримінального провадження до своєї роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-який процес має свій початок та кінець, і досудове розслідування не виняток. Якщо в країнах загального права акцент у переслідуванні за кримінальні правопорушення робиться на стадії судового розгляду, яка найбільш стандартизована та сповнена правових традицій, то в Україні він завжди робився здебільшого саме на досудовому розслідуванні та органах, які його здійснюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідслідність, спеціалізація, повноваження, відкриття кримінального провадження, повідомлення про підозру, запобіжні заходи \u0026mdash; цими словами сповнені сторінки медіаресурсів, що логічно, адже система правопорядку має розповідати про свою роботу суспільству. Водночас це свідчить про те, що основний інтерес суспільства прикутий саме до процесу розслідування, тобто збору доказів винуватості особи (насправді \u0026mdash; обмеження прав, адже всім подобається читати про обшуки, запобіжні заходи для \u0026laquo;негідників\u0026raquo;), а не результат, який часто відтермінований на роки вперед як з об\u0026rsquo;єктивних (складність справи, кількість обвинувачених тощо), так й з інших причин (неукомплектованість судів, можливість процесуальних диверсій тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, склалося багато стереотипних уявлень про кримінальний процес, який має початок і не має кінця. Проте це не так: будь-яке розслідування рано чи пізно закінчується незалежно від результату. Навіть якщо не зробити жодної слідчої чи процесуальної дії, настануть строки притягнення до кримінальної відповідальності, внаслідок яких подальше розслідування буде неможливим. Віднедавна (якщо так можна сказати про 2018 рік) процесуальні строки досудового розслідування настають ще раніше, і без жодного руху провадження буде закрито. Адже особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження (ч. 1 ст. 283 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле, звісно, класичною формою закінчення досудового розслідування є скерування обвинувального акта до суду \u0026mdash; позиції держави, що дозволяє публічно обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення. Це основний і закономірний результат для роботи сторони обвинувачення, хоча і не єдиний можливий, адже мова може йти про 1) закриття провадження; 2) звернення із застосування альтернативних до покарання заходів кримінальної відповідальності; 3) звернення із клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке здійснюється за наявності обставин, що виключають подальше провадження. Із закриттям кримінального провадження щодо підозрюваної особи процесуальна діяльність щодо неї повністю закінчується, подальший рух провадження виключається, поки постанова про закриття провадження не скасована у встановленому законом порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт закриття кримінального провадження передбачає забезпечення трьох ключових складових:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення обґрунтованості достатності відомостей для ухвалення рішення, його законність та своєчасність (\u003cem\u003eобґрунтованість рішення\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне складання постанови про закриття кримінального провадження та повідомлення про закінчення досудового розслідування (\u003cem\u003eправильність кваліфікації, а також дотримання вимог щодо форми та змісту\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдотримання при цьому процесуальних гарантій, специфічних для цієї стадії провадження, \u0026mdash; права на захист, включно з можливістю оскарження, права на інформацію, права на переклад (\u003cem\u003eзабезпечення процесуальних гарантій\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eУрешті, практики оцінювання результатів розслідування, які сформувалися ще за радянських часів, призводять до того, що повідомлення про підозру (початок притягнення до кримінальної відповідальності за термінологією КПК України) обовʼязково має призводити до обвинувального акта. Тобто закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину чи події кримінального правопорушення (т. зв. реабілітуючі обставини \u0026mdash; термінологія, від якої кодекс 2012 року відмовився) в принципі неможливе. Так само і звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності з передбачених законом підстав. Інакше \u0026mdash; негативні показники роботи, які перетворюються в управлінські рішення з украй небажаними результатами для слідчого чи прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри намагання боротися із цими практиками, навіть зсередини системи (шляхом розсилання \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=5nXx7w55Ykk\"\u003eлистів-орієнтувань\u003c/a\u003e щодо проблемних питань за підписом Генерального прокурора), вони лишаються актуальними досі. Урешті, моніторинг закритих кримінальних проваджень з повідомленням про підозру здійснюється відповідно до вимог, встановлених підзаконним нормативно-правовим актом \u0026mdash; \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/documents/show/500229___752875\"\u003eп. 3 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 р. № 309 \u0026laquo;Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Хоча не йдеться про автоматичне скасування чи негативність такого рішення, проте на практиці такий моніторинг аналітичними (методичними) відділами означає і призводить саме до цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТаким чином, \u003cem\u003eключові сенси\u003c/em\u003e стандартів закінчення досудового розслідування:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗакриття кримінального провадження щодо підозрюваного не дорівнює незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, а лише свідчить про те, що розглядувана слідча версія не підтвердилася.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо існують підстави завершувати досудове розслідування, то ні́чого просто чекати завершення процесуальних строків чи строків давності \u0026mdash; необхідно закривати кримінальне провадження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбвинувальний акт \u0026mdash; не єдина форма завершення досудового розслідування. Так, вона є класичною й основною, проте не єдиним можливим виходом з будь-якої ситуації. Відсутність обвинувального акта \u0026mdash; це не брак роботи, а такий самий результат, як і його наявність, якщо достатніх для доведення поза розумним сумнівом доказів винуватості особи після всіх необхідних слідчих і процесуальних дій зібрати не вдалося.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдуємо, що єдині стандарти досудового розслідування для слідчих, прокурорів, слідчих-суддів і суддів зібрані в одному додатку. Завантажуйте застосунок за посиланнями:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/3SQKWnX\"\u003eДля Android\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://apple.co/3zXL1xt\"\u003eДля iOS\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.jpg","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":706,"url":"navischo-potriben-kontrol-za-vchinennyam-zlochinu-i-yaki-naslidki-jogo-neoformlennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688343140,"date":"03.07.2023","views":9053,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17.png","mini_image":null,"name":"Навіщо потрібен контроль за вчиненням злочину і які наслідки його неоформлення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час здійснення захисту в корупційній справі я вперше стикнулася із ситуацією, коли під час документування прийняття пропозиції неправомірної вигоди сторона обвинувачення не оформила контроль за вчиненням злочину. В іншій частині слідчі (розшукові) дії проводилися стандартно: заява конфідента, санкціонований аудіо-, відеоконтроль особи, допит конфідента, різноманітні експертизи аудіо-, відеоматеріалів. А от контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту нема і сліду \u0026mdash; ані постанови прокурора, ані протоколу, ані доручення оперативним працівникам. Конфіденційне співробітництво, до слова, оформлене окремою постановою (її суд не взяв до уваги через порушення ч. 11 ст. 290 КПК), до того ж незасекреченою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи це нормально? Чи законні дії правоохоронця та конфідента під час такого збирання доказів? Чи такі порушення кримінального процесуального закону істотні? Чи зібрані докази, зокрема результати аудіо-, відеоконтролю особи, допустимі? Чи не є повна відсутність оформленого контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту підставою для виправдання особи? Навіщо потрібний контроль за вчиненням злочину взагалі?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ \u0026mdash; ЦЕ ПЕРШ ЗА ВСЕ \u0026laquo;КОНТРОЛЬ\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонтроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, і проводиться в таких формах (ч. 1 ст. 271 КПК):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eконтрольована поставка;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eконтрольована та оперативна закупка;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eспеціальний слідчий експеримент;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eімітування обстановки злочину.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до п. 1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 року №\u0026nbsp;114/1042/516/1199/936/1687/5, далі \u0026mdash; Інструкція про НС(Р)Д), \u003cu\u003eспеціальний слідчий експеримент\u003c/u\u003e полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та ухваленням нею рішень про вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці в справах про корупційні правопорушення контроль за вчиненням злочину проводиться у формі спеціального слідчого експерименту, оскільки є потреба перевірити саме корупційні наміри, а для того створюється ситуація, коли необхідно використати повноваження певної службової особи (обстановка певних правовідносин, зокрема адміністративних), і в цю ситуацію \u0026laquo;проникає\u0026raquo; конфідент \u0026mdash; агент органу правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонтроль за вчиненням злочину полягає не в пасивному спогляданні за діями фігуранта (підозрюваного), для якого було б достатньо аудіо-, відеоконтролю. Він передбачає певні активні дії органу правопорядку, які втручаються в сценарій розвитку подій або навіть ініціюють його початок:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзалучення конфідента (агента органу правопорядку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінструктаж конфідента на виконання певних дій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдії та/або комунікація конфідента з фігурантом та/або свідками, які можуть бути досить активними;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eучасть конфідента у виконанні підозрюваним об\u0026rsquo;єктивної сторони кримінального правопорушення (або її частини), що саме собою може формально містити ознаки складу кримінального правопорушення: висловлення пропозиції, передача, отримання тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ обвинувальному акті під час викладу фактичних обставин справи ви обов\u0026rsquo;язково знайдете ім\u0026rsquo;я конфідента як дійової особи (або його змінені анкетні дані). Адже, наприклад, неможливо описати продаж наркотичного засобу, якщо в подіях не бере участь покупець-конфідент. Або не може службова особа прийняти пропозицію неправомірної вигоди, якщо така пропозиція не обговорювалася з конфідентом. Тому відповідно до ст. 91 КПК обставини участі конфідента у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення і з\u0026rsquo;являються в повідомленні про підозру і згодом в обвинувальному акті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час допиту конфідента як свідка ви почуєте, що перед взаємодією з підозрюваним він був не тільки забезпечений спеціальними технічними пристроями аудіо-, відеозапису, грошовими або імітаційними коштами тощо, але й проінструктований правоохоронцями щодо поведінки, аж до опрацювання різних сценаріїв розвитку подій. При цьому конфіденту будуть пояснені очікування оперативних працівників від виконання конфідентом завдання: \u0026laquo;візьме чи не візьме гроші\u0026raquo;, \u0026laquo;буде чи не буде наполягати на переданні грошей\u0026raquo;, \u0026laquo;буде чи не буде погрожувати, чим саме, якщо грошей нема\u0026raquo;, \u0026laquo;назве чи не назве суму\u0026raquo;, \u0026laquo;назве чи не назве спосіб передачі\u0026raquo; тощо. Отже, навіть без провокації конфідент від імені органу досудового розслідування втрутиться в події з певною метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в постанові ККС ВС від 22.03.2023 року № 161/1921/20, участь конфідента \u0026laquo;у вказаній НСРД в контексті реалізації положень ст. 223, 246, 271 КПК охоплюється її змістом і є невід\u0026rsquo;ємною складовою процесуальної дії органу досудового розслідування, спрямованої на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Дії конфідента утворюють нерозривну єдність з діями уповноважених на проведення досудового розслідування осіб, бінарне (невідривне) поєднання яких утворює собою виконавчий зміст специфічної форми НСРД \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину \u0026mdash; оперативної закупки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, дії конфідента як невід\u0026rsquo;ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення органом правопорядку окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, така активність, залученість конфідента до подій і дозволяє стверджувати, що фактично проводиться не просто аудіо-, відеоконтроль особи чи місця, а саме контроль за вчиненням злочину \u0026mdash; окрема слідча (розшукова) дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк запобіжник свавіллю органу досудового розслідування, передбачений прокурорський контроль за такими досить активними діями правоохоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛише прокурор має право ухвалити рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України, п. 2.3 Інструкції про НС(Р)Д). У постанові слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зазначених у п. 1.15, вказується орган, який буде виконувати цю слідчу дію (п. 2.11.1 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо постанови прокурора застосовуються загальні вимоги, зазначені в ст. 251 КПК. Окрім того, прокурор у постанові про контроль за вчиненням злочину зобов\u0026rsquo;язаний (ч. 7 ст. 271 КПК): 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам (п. 6 ст. 246 КПК України, п. 3.1 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого перебуває місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого перебуває орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України, п. 3.3 Інструкції про НС(Р)Д). До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (п. 3.4 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий, уповноважений оперативний підрозділ, який виконує доручення слідчого, прокурора, має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК (ст. 275 КПК, п. 3.9 Інструкції про НС(Р)Д). Уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора (ст. 41 КПК, п. 3.10 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі й документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії (ч. 4 ст. 271 КПК). Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі потреби долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів. Протокол і додатки до нього не пізніше ніж за 24 години після складання надаються прокурору, зазначеному в дорученні. Матеріали, що можуть розшифрувати конфіденційних осіб отримання інформації, не надаються (ч. 4 ст. 252 КПК, п. 3.12 Інструкції про НС(Р)Д).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у ситуації, що розглядається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоперативний працівник здійснив негласну слідчу (розшукову) дію \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eцей контроль за вчиненням злочину жодним чином не оформлений відповідно до вимог кримінального процесуального закону;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпостанова прокурора про контроль за вчиненням злочину відсутня;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтроль прокурора за відсутністю провокування особи відсутній;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдоручення оперативному підрозділу на проведення контролю за вчиненням злочину відсутнє;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпротокол НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину відсутній;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпротокол НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину прокурору у 24-годинний строк не направлений.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину проведено без дотримання належної правової процедури, тобто незаконно. Але з огляду на тенденції практики касаційного кримінального суду поговоримо про \u003cstrong\u003eістотність такого порушення кримінального процесуального закону\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайголовніше, що під час контролю за вчиненням злочином конфідент дуже часто вчиняє дії, які \u003cu\u003eформально містять ознаки складу злочину\u003c/u\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у нашій ситуації конфідент обговорює пропозицію або передає неправомірну вигоду службовій особі, тобто формально вчиняє злочин за ст. 369 КК. І саме належно оформлена процедура контролю за вчиненням злочину та конфіденційне співробітництво є або підставою звільнення конфідента від кримінальної відповідальності за ст. 41 КК (виконання наказу або розпорядження), або підставою стверджувати про відсутність суспільної небезпечності його дій на підставі ч. 2 ст. 11 КК (малозначність діяння порівняно з виконаним завданням). До речі, кваліфікація дій конфідента, на мою думку, вимагає подальшого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо контроль за вчиненням злочину та конфіденційне співробітництво не оформлені, що унеможливлює кримінальну відповідальність конфідента?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ розумію, що на практиці конфідентів не притягають до кримінальної відповідальності, бо це залежить від сторони обвинувачення, яка не зацікавлена це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, \u003cu\u003eякщо дії конфідента формально мають ознаки складу злочину, то докази, отримані в результаті цих дій, хіба можуть бути покладені в основу обвинувачення та обвинувального вироку?\u003c/u\u003e Хіба це не випадок, прямо передбачений ч. 3 ст. 62 Конституції України? Хіба ці докази не одержані не просто незаконним, а злочинним шляхом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наведених обставин ідеться не про недолік певної процедури, а про взагалі непроходження певної процедури, її повне ігнорування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпосіб втручання правоохоронця за допомогою конфідента в законі чітко визначений \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину, який має порядок санкціонування та оформлення. А правоохоронець на власний розсуд, усупереч волі законодавця ухвалює рішення: у межах процедури не діяти. Ідеться не про невелику несвідому помилку, технічну абощо. Ідеться про усвідомлене рішення не виконувати ст. 271 КПК. Якщо глобалізувати, то і принцип розподілу влади порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАргумент № 3.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищенаведеного правового регулювання оформлення НС(Р)Д випливає, що такі дії правоохоронців підлягають прокурорському контролю \u0026mdash; як попередньому, так і наступному. Значення прокурорського контролю пов\u0026rsquo;язане саме з втручанням (проникненням) органу досудового розслідування в ситуацію, із самою активністю впливу на хід подій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою прокурорського контролю є перш за все запобігання здійсненню провокації підозрюваного, яка прямо заборонена ч. 3 ст. 271 КПК. За провокацію підкупу навіть передбачена кримінальна відповідальність за ст. 370 КПК. Така функція прокурора в цій процедурі випливає з того, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК результати попередньої перевірки на предмет провокації прокурор обов\u0026rsquo;язково викладає в постанові про контроль за вчиненням злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звичайній, законній, ситуації слідчому доведеться обґрунтувати прокурору необхідність направлення конфідента до підозрюваного. Прокурор ухвалить постанову, яку навіть \u0026laquo;заднім числом\u0026raquo; оформити проблематично через вимоги до оформлення документів, що містять державну таємницю. До слова, саме додаткові реквізити документа, що містить державну таємницю, допомагають захисту в перевірці достовірності відомостей у цьому документі. Саме тому сторона захисту і звертає на них увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа відсутності попереднього прокурорського контролю оперативні працівники могли б безкінечно підсилати до цільового фігуранта конфідентів-провокаторів. І в 99 випадках фігурант відповість \u0026laquo;ні\u0026raquo;, а на 100-й раз активних і наполегливих спроб агентів може зробити помилку. Подібні активні дії правоохоронців, які насправді не мають законної мети на безстороннє розслідування, залишаться поза полем зору прокурора чи слідчого судді. Отже, належне оформлення контролю за вчиненням злочину є частиною механізму запобігання провокації, який необхідний для забезпечення справедливості досудового розслідування та судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА за відсутності оформлення контролю за вчиненням злочину йдеться про несправедливість усього досудового розслідування та подальшого судового розгляду, неможливість виключити провокативні дії правоохоронців і порушення права на захист у результаті, тобто про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНАСЛІДКИ НЕОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ ДЛЯ ДОКАЗІВ І КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ЦІЛОМУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажко знайти приклад у судовій практиці, коли б контроль за вчиненням злочину був би взагалі не оформлений. Адже протоколи зазвичай наявні, і спір виникає лише щодо постанови прокурора \u0026mdash; вчасності її розсекречення та відкриття стороні захисту, надання суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостанову ККС ВС від 22.03.2023 року № 161/1921/20 можна пригадати і тут, адже в тій справі постало питання про можливість проведення другого контролю за вчиненням злочину по іншому (окремому) епізоду на підставі тієї самої постанови про контроль за вчиненням злочину (ще й без реєстрації в ЄРДР другого епізоду). Оскільки касаційний суд вирішив, що другий контроль за вчиненням злочину фактично проведений, проте постанови прокурора про це не ухвалено, то і для нашого випадку ми можемо використати підходи Верховного Суду із цього рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у згаданій постанові ККС ВС зазначено: \u0026laquo;Проведення НС(Р)Д до внесення відомостей до ЄРДР, \u003cu\u003eяк і здійснення НС(Р)Д \u0026mdash; контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без належної процесуальної підстави\u003c/u\u003e, є такими безумовними підставами визнання доказів недопустимими через порушення порядку здійснення досудового розслідування щодо їх отримання (ст. 86 КПК), що не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України, оскільки порушення таких прав, і зокрема права на справедливий суд, зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання доказів у цій справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення приписів ст. 86 КПК (у контексті недотримання вимог ч. 3 ст. 214, ч. 4 ст. 246, ч. 7 ст. 271 цього Кодексу) призводить до порушення прав і свобод людини, зокрема права на захист і справедливий суд, що суперечить положенням ст. 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд, вирішуючи питання про недопустимість як доказів вказаних вище матеріалів НСРД, не має підстав наводити додаткові мотиви, які спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень ст. 87 вказаного Кодексу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, якщо касаційний суд саму відсутність окремої постанови про контроль за вчиненням злочину вважає таким істотним порушенням кримінального процесуального закону, що саме собою ставить питання про справедливість судового розгляду і право на захист за ст. 6 Конвенції, то якщо відсутня і постанова, і протокол, то тим паче ідеться про порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ДОКАЗІВ \u0026mdash; РЕЗУЛЬТАТІВ НС(Р)Д\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротокол контролю за вчиненням злочину часто базується на інформації, яка міститься на носіях інформації та протоколах аудіо-, відеоконтролю (особи або місця). Адже події спілкування між фігурантом і конфідентом, наприклад, об\u0026rsquo;єктивно фіксуються тільки в такий спосіб. Тому, якщо з якихось причин недопустимими виявляються протоколи і носії інформації НС(Р)Д \u0026mdash; аудіо-, відеоконтроль, то протокол контролю за вчиненням злочину як похідний доказ недопустимий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте і навпаки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо аудіо-, відеоконтроль здійснюється паралельно з контролем за вчиненням злочину, документує його результати, зафіксовані події, які б не відбулися без проведення контролю за вчиненням злочину, то і результати аудіо-, відеоконтролю особи / місця мають визнаватися недійсними за принципом \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;. Не було б дозволу прокурора та організації слідчого / оперативного працівника, конфідент не пішов би до службової особи, не спілкувався б з нею про неправомірну вигоду тощо, медіафайли не були б отримані. Навіть показання конфідента як свідка можна в такому випадку ставити під питання за тією ж логікою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.png\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.png\" width=\"715\" height=\"402\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом такого підходу є постанова ККС ВС від 05.02.2019 року в справі №\u0026nbsp;754/12820/15-к (провадження № 51-3099км18), у якій відсутність постанови про контроль за вчиненням злочину також призвела до недопустимості аудіо-, відеоматеріалів, похідних експертиз і показань свідків щодо здійсненої в тому випадку оперативної закупівлі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; чи інші відступлення від \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo; тут теж не працюють \u0026mdash; це є наслідком активності втручання, які складають саму суть контролю за вчиненням злочину як слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРО НАСЛІДКИ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеного видається, що неоформлення фактично проведеного контролю за вчиненням злочину здатне призвести до недопустимості основного комплексу доказів обвинувачення, що матиме наслідком закриття кримінального провадження або виправдувальний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна робота захисту полягатиме в доведенні самого факту проведення контролю, а також поясненні суду наведених вище позицій.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":108,"url":"irina-kuzina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kuzina-Irina.jpg","name":"Ірина","surname":"Кузіна","post":"Адвокатка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":692,"url":"zatrimannya-golovi-verhovnogo-sudu-scho-dali","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684404913,"date":"18.05.2023","views":1010,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9.png","mini_image":null,"name":"Затримання Голови Верховного Суду: що далі?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ніч з 15 на 16 травня юридична спільнота не могла заснути не стільки через чергові російські обстріли, скільки через новину про затримання голови Верховного Суду Всеволода Князєва.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 травня свою позицію з цього питання висловили НАБУ / САП, Верховний Суд та Рада суддів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк це вплинуло й надалі може вплинути на Верховний Суд і судову систему загалом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа спільному \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=tl1vmJ0qTlE\"\u003eбрифінгу\u003c/a\u003e НАБУ та САП оприлюднили таку інформацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗлочинна організація, до якої входили адвокати, судді та керівництво ВС, організувала надання неправомірної вигоди в судах усіх інстанцій за ухвалення потрібних рішень.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧлени злочинного угрупування мали намір вплинути на обрання членів ВККС.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЩодо винесення ВП ВС рішення у справі групи \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; проводяться слідчі дії з іншими суддями ВП ВС. Остаточна кількість підозрюваних на цей час не відома, зокрема серед суддів ВП ВС.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроведені невідкладні слідчі дії, зокрема обшуки, у суддів ВС, названих \u0026laquo;іншими фігурантами\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час обшуків вилучено значні суми коштів. НАБУ стверджує, що достовірно знає, за винесення яких рішень було отримано частину цих коштів, решту коштів буцімто також отримано за винесення рішень, проте перевіряються версії, яких саме.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗавершено брифінг яскравою фразою процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні: \u003cem\u003e\u0026laquo;Кожному злочинцю буде надана відповідна роль та кваліфікація\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРада суддів України цього ж дня виступила із \u003ca href=\"https://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-radi-suddiv-ukraini-stosovno-podij-navkolo-golovi-vs-vsevoloda-knazeva\"\u003eзаявою\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e у якій зазначено, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003ecама підозра, що голова ВС може бути причетний до отримання хабаря, є \u003cem\u003e\u0026laquo;жахливим ударом у серце системи правосуддя України\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРада суддів сумнівається у твердженнях НАБУ / САП про те, що корупція у ВС є масштабною;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезалежне та неупереджене слідство повинно встановити винних і не заплямувати непричетних до корупції суддів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБлижче до обіду цього ж дня Верховний Суд провів свій пленум, під час якого було затверджено \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/supremecourt.ua/?locale=uk_UA\"\u003eзаяву щодо інформації НАБУ та САП\u003c/a\u003e\u0026raquo; й усунуто Всеволода Князєва з посади голови Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ своїй заяві ВС зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд, повністю усвідомлюючи свою роль і місце в системі правосуддя, бере на себе повну відповідальність за події, що відбуваються у зв\u0026rsquo;язку з імовірними корупційними діяннями його окремих представників. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді Верховного Суду шоковані зазначеними подіями. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд наголошує, що повне об\u0026rsquo;єктивне розслідування всіх обставин сприятиме якнайшвидшому встановленню істини та відновленню справедливості. За будь-який корупційний злочин має бути невідворотне покарання. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді та працівники ВС добровільно і повною мірою співпрацюють зі слідством. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСудді Верховного Суду вимушені констатувати, що корупційні діяння в судах будь-яких ланок, а тим більше у ВС, завдають непоправної шкоди репутації та довірі до Суду, нищать авторитет правосуддя. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд діє і буде діяти за принципом самоочищення, вживаючи всіх необхідних заходів. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦе чорний день в історії Суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпадає у вічі відмінність між позиціями Ради суддів України та Верховного Суду. Позиція Ради суддів чітка й зрозуміла, тоді як ВС уникає чітких формулювань: настав якийсь чорний день, відбуваються якісь події, пов\u0026rsquo;язані з ймовірними корупційними діями окремих представників ВС, зобов\u0026rsquo;язання до очищення та заклики до справедливого розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайважливіше в цій справі полягає не в підозрі щодо п. Князєва та п. Горецького, а в тому, який вплив справа матиме на Верховний Суд і судову систему загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, НАБУ, САП, ВС і РСУ визнають, що п. Князєв не єдиний суддя ВС, який потенційно може бути причетний до цього кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що потенційними підозрюваними за епізодом \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; НАБУ та САП вважають усіх суддів Великої Палати, що брали участь у розгляді справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож 17 травня під час розгляду ВАКС скарги адвокатів п. Князєва на незаконність його тримання під вартою прокурори САП повідомили, що мічені купюри були виявлені ще в трьох суддів ВС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких обставин швидке й ефективне розслідування цього епізоду відповідає як інтересам Верховного Суду, так і суспільства загалом, оскільки станом на сьогодні ми маємо ситуацію, за якої певна кількість потенційних корупціонерів відправляють правосуддя у ВП ВС. Решта суддів ВП ВС перебуває під тиском того, що їх також можуть віднести до корупціонерів за певними, можливо й не передбаченими законом, критеріями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ недаремно назвав справу \u0026laquo;Фінанси та Кредит\u0026raquo; епізодом, оскільки, зважаючи на озвучене, розслідується надання та отримання неправомірної вигоди суддями ВС, суддями по всій Україні та вплив на вибори членів ВККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкщо спиратися на наявну практику органів правопорядку, то події будуть розвиватися таким чином.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез декілька місяців завершиться розслідування щодо \u0026laquo;Фінансів та Кредиту\u0026raquo;, але перед цим зі справи виділять в окреме \u0026laquo;фактове\u0026raquo; провадження матеріали щодо підкупу невстановлених суддів ВС, невстановлених суддів усіх судів і вплив на вибори членів ВККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке \u0026laquo;фактове\u0026raquo; провадження може \u0026laquo;лежати\u0026raquo; роками, і в потрібний момент у межах цього провадження можна буде отримати санкцію на прослуховування \u0026laquo;цікавого судді\u0026raquo; для виклику його на допит або гучної заяви про перевірку його/її причетності до справи Князєва. В аналогічній ситуації можуть опинитися і члени ВККС \u0026mdash; завжди можна почати перевірку, чи часом не завдяки злочинній організації її/його було обрано на посаду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку під впливом влади загалом і НАБУ із САП, зокрема, опиниться вся суддівська вертикаль і ВККС. І результатом боротьби з корупцією може стати тотальна корумпованість на користь влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля уникнення цього слідство щодо всіх зловживань \u0026laquo;злочинного угрупування\u0026raquo; має бути завершено в максимально короткі строки, без виділення \u0026laquo;фактових\u0026raquo; проваджень щодо невстановлених подій і невстановлених осіб, встановлено та притягнуто до відповідальності всіх причетних осіб.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":714,"url":"shukaj-yak-shtuchnij-intelekt-mozhe-dopomogti-v-poshuku-zlochintsiv--liliya-korostelova","video":"zz6P5djX9jg","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690265220,"date":"31.03.2023","views":331,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/korostelyova.jpg","mini_image":null,"name":"ШУКАЙ: як штучний інтелект може допомогти в пошуку злочинців || Лілія Коростельова","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eЛілія Коростельова\u003c/strong\u003e, інспекторка відділу супроводження програм інформатизації та роботи із відкритими даними Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Луганській області, розповідає учасникам \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e про створення міждисциплінарного підходу у поєднанні права та технологій, а саме використання поліцією технології АІ геопошуку в пошуці серійних злочинців. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМова йде про тих злочинців, які могли скоїти злочини в радіусі одного міста, району, країни, а технологія має розроблятись, використовуючи формулу Россмо. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВсі відео з конференції зберігаються у спеціальному \u003ca href=\"http://bit.ly/3X1iUIf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДякуємо Міжнародному фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, Офісу Ради Європи в Україні, АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і партнери\u0026raquo;, Верховному Суду, Офісу Генерального прокурора, Вищому антикорупційному суду, Національному антикорупційному бюро України та Тренінговому центру прокурорів України за підтримку та спільну організацію конференції! \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/korostelyova.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":656,"url":"elektronne-kriminalne-provadzhennya-ochikuvannya-advokativ","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1679053622,"date":"17.03.2023","views":1106,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4.png","mini_image":null,"name":"Електронне кримінальне провадження: очікування адвокатів","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні в Україні як пілотний проєкт реалізації електронного кримінального провадження працює система eCase MS. Станом на 20 грудня 2022 року вона містить інформацію про 306 кримінальних проваджень\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наразі нею користуються лише НАБУ, САП і ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Рік експлуатації eCаse MS: досягнення та найближчі плани: \u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/novyny/rik-ekspluataciyi-ecase-ms-dosyagnennya-ta-nayblyzhchi-plany%20/20.12.2022\"\u003ehttps://nabu.gov.ua/novyny/rik-ekspluataciyi-ecase-ms-dosyagnennya-ta-nayblyzhchi-plany /20.12.2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки система ще не поширилася на всі інші кримінальні провадження, як представник потерпілих і захисник підозрюваних, обвинувачених, пропоную разом розібрати очікування від запровадження електронного кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема зароджується ще в нульовій стадії кримінального провадження. Так, щоб відкрити його, у багатьох випадках необхідно звернутися до слідчого судді, оскаржуючи бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Нерідко ця нульова стадія доповнюється ще однією заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме невиконанням слідчим ухвали суду про зобов\u0026rsquo;язання внести відомості в ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті отримуємо витяг з ЄРДР. А далі знову починається \u0026laquo;гра в одні ворота\u0026raquo;. Базові клопотання про виклик і допит потерпілого, свідків, проведення експертизи тощо слідчий ігнорує. Потім із запізненням виявляється, що кримінальне провадження закрите через три дні після \u0026laquo;примусового\u0026raquo; відкриття провадження за ухвалою слідчого судді. І постанову про закриття провадження в 90\u0026nbsp;% випадків слідчі не направляють потерпілому чи його представнику. Це практична схема, з якою \u0026laquo;змирилися\u0026raquo; адвокати й проходять ці кола знову й знову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність наразі можливості в адвоката відстежувати рух кримінального провадження тільки сприяє нарощуванню описаної проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапізніле отримання процесуальних рішень слідчого, прокурора затягує ці процеси на роки. Про розумність строків кримінального провадження мова вже може не йти. Потерпілі зневіряються в системі, і це, звісно, підриває авторитет правоохоронної системи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже здатися, що така ситуація буде на користь захисту. Але ні, на моє переконання, професійні захисники очікують законної поведінки від сторони, обвинувачення, а не лише сподіваються на порушення та прогалини в роботі слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому виправдано, що в першу чергу від eCase MS очікується, щоб інформація про рух кримінального провадження була доступна для відстеження учасникам цього ж кримінального провадження, а саме \u0026mdash; і стороні захисту, і потерпілому (їх захисникам і представникам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк це має виглядати, на мою думку? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно до системи \u0026laquo;Електронний суд\u0026raquo;, але зі своїми особливостями. Витяг з ЄРДР має автоматично направлятися сторонам на авторизовані електронні пошти. Система має \u0026laquo;допускати\u0026raquo; і нових захисників чи представників потерпілих за умови їх ідентифікації (\u0026laquo;Діяпідпис\u0026raquo; / ЕЦП / КЕП). Таємниця слідства має бути дотримана, а тому певні матеріали слідчий має право \u0026laquo;приховати\u0026raquo; від сторін до моменту відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСторони, що мають доступ до кримінального провадження як його учасники, мають такі ж зобов\u0026rsquo;язання щодо нерозголошення таємниці досудового розслідування без дозволу слідчого чи прокурора. Слідчі судді також автоматично повинні мати доступ до кримінального провадження при отриманні скарги на дії слідчого чи прокурора в конкретному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦе розв\u0026rsquo;язує щонайменше такі практичні проблеми:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпрозорість кримінального провадження для сторін, суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість суворішого дотримання строків, адже оновлення (ухвалення процесуальних рішень тощо) в системі надходитимуть відразу на авторизовану електронну пошту, а не через три місяці чи взагалі не будуть направлятися;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eелектронний документообіг: захисник через авторизований кабінет за лічені хвилини подає клопотання слідчому і з цієї дати відраховує три дні на надання відповіді слідчим; слідчий не їде через пів міста, щоб погодити клопотання в прокурора, прочекавши його ще в прокуратурі кілька годин. Він так само негайно направляє клопотання прокурору для погодження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eунеможливлення того, що процесуальні рішення слідчого чи прокурора будуть ухвалені \u0026laquo;заднім числом\u0026raquo; і долучені до матеріалів кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдисципліна обох сторін КП (у строках, належності суб'єкта подання, кому направляються документи тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eзабезпечення реальної змагальності процесу, об\u0026rsquo;єктивності на стадії досудового розслідування та оперативного реагування на дії та бездіяльність слідчого обома сторонами, а не постфактум після відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eвідсутність необхідності слідчому судді місяцями чекати матеріали кримінального провадження від слідчого, щоб розглянути скаргу на його бездіяльність чи незаконність дій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eунеможливлення того, що документи КП \u0026laquo;губляться\u0026raquo;, а інші з\u0026rsquo;являються (особисто бачила підробку постанови про зміну групи прокурорів / слідчих, якою було введено \u0026laquo;необхідних\u0026raquo; осіб, які фактично брали участь у слідчих діях, але не були включені початково до груп);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eшвидкість ознайомлення: при відкритті матеріалів в порядку ст. 290 КПК України сторони можуть в повному обсязі ознайомитися зі сканованим КП, аудіо- та відеозаписами. При цьому можливість ознайомлення з матеріалами КП (у паперовій версії та речовими доказами) у слідчого чи прокурора так само гарантована сторонам;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eлогічне продовження КП у судовому провадженні в системі \u0026laquo;Електронний суд\u0026raquo;;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eекономія коштів на папір, конверти та послуги пошти для обміну кореспонденцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна внесла часові корективи в запровадження системи eCase MS, а тому більше як п\u0026rsquo;ять місяців у 2022 році вона не працювала навіть у пілотному режимі, однак наразі відновлена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому маємо надію, що проєкт буде доступний для всіх кримінальних проваджень, мінімізує даремне гаяння часу всіх учасників кримінального процесу. І найголовніше \u0026mdash; eCase MS сприятиме об\u0026rsquo;єктивному й неупередженому розслідуванню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА отриманий конверт у скриньці з постановою про закриття кримінального провадження три місяці тому сприйматиметься в майбутньому як анекдот.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":92,"url":"darina-sedun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2_5451987208724555441-01-1.jpeg","name":"Дарина","surname":" Седун","post":"Адвокатка, радниця АБ «Яремчук і партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4.png","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":652,"url":"trivae-nabir-uchasnikiv-na-navchalnu-programu-standarti-rozsliduvannya-war-edition","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678371708,"date":"09.03.2023","views":1197,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ogoloshennya-pro-nabir-dlya-saytu.png","mini_image":null,"name":"Триває набір учасників на навчальну програму «Стандарти розслідування. War Edition»!","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвитковий майданчик \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/just-learn\"\u003eJustLearn\u003c/a\u003e адаптував унікальну програму \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; до сучасного контексту та викликів, що постали перед системою та практиками з 24 лютого 2022 року, та готовий до інтенсивної навчальної роботи зі слідчими, детективами та прокурорами.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;У кожного свій КПК\u0026raquo; \u0026mdash; стверджують практики кримінальної юстиції. Так, у різних регіонах країни та навіть підрозділах сторони обвинувачення можуть співіснувати цілком протилежні практики роботи. Таке становище має ціну: низький рівень взаємодії слідчого (детектива) і прокурора, різне розуміння процедури, підходів до ведення досудового розслідування, власної ролі у цих процесах прямо позначаються на ефективності роботи та її кінцевих результатах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки поспіль JustLearn проводив навчальну програму \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo;. Це розроблена практиками та експертами унікальна багатомодульна навчальна програма для слідчих (детективів) і прокурорів про найкращі практики ведення досудового розслідування, які базуються на взаємодії та спільному розумінні ролей учасників і завдань досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдаптувавши програму до сучасного контексту та викликів роботи зі злочинами проти національної безпеки та міжнародними злочинами, ми анонсуємо \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Стандарти розслідування. War Edition\u0026raquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eНавчальна програма проводиться JustGroup у партнерстві з Департаментом протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та організацією Truth Hounds.\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХТО НАШІ ТРЕНЕРИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіючі судді, прокурори, слідчі та детективи, фахівці сфери кримінальної юстиції. До цього курсу також будуть залучені іноземні експерти, практики та національні експерти з МГП і МКП. Вже незабаром ми анонсуємо супер партнерів цієї програми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХТО МОЖЕ СТАТИ УЧАСНИКОМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCлідчі, детективи та прокурори, які мають:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдосвід публічної служби від 1 року;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпопередній досвід навчання на програмах із МГП і МКП;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eабо практичний досвід роботи у справах щодо розслідування міжнародних злочинів чи злочинів проти національної безпеки, вчинених в умовах збройної агресії рф проти України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЛИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ квітня до кінця червня 2023 року \u0026mdash; 3 навчальні модулі тривалістю по 3 дні (пт, сб, нд) і міжмодульні заходи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯК ПОТРАПИТИ НА ПРОГРАМУ? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОзнайомитись з \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1UR2gw8zbhQaWVBR_rndKBC4DsYno3jo_/view?usp=share_link\"\u003eправилами участі\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eДо 19 березня \u003c/strong\u003eзаповнити \u003ca href=\"https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeGQCikQ5cvPLwAkz02t_ZGFtUMOMfq4uKYBZdCfUEJggZzeg/viewform\"\u003eреєстраційну форму\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДо 27 березня отримати відповідь організаторів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе пропустіть можливість стати частиною енергійного простору драйверів змін у системі кримінальної юстиції та бути ефективнішими заради того, щоб справедливість мала шанс. Реєструйтеся та діліться інформацією з колегами!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДетальніше про програму за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1eiJSi_mKOYliXhU0sKzFjSN63SqrIVWY/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;У разі виникнення додаткових запитань, пишіть, будь ласка, на e-mail: contact@justlearn.info\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ogoloshennya-pro-nabir-dlya-saytu.png","tags":[{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":677,"url":"suspilnij-interes-vs-privatnist-de-prohodit-mezha-rozmova-z-volodimirom-yavorskim","video":"dfPGtCvbZ1w","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682282962,"date":"06.02.2023","views":319,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-na-yutub.jpg","mini_image":null,"name":"Суспільний інтерес vs. приватність: де проходить межа? Розмова з Володимиром Яворським","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро співвідношення приватності, суспільного інтересу та інтересів слідства спілкуємось із Володимиром Яворським, експертом Центру Громадянських Свобод.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПриводом для розмови стали випадки проведення обшуків, в результаті яких, у медіа з`являлись фото, що ллють світло на приватне життя осіб, у яких проводилися такі обшуки. Ці справи резонансні, викликають суспільний інтерес і тому медіа та соціальні мережі вибухнули одразу реакцією, яка була досить різна: частина обурювалася, а частина зазначала, що такі дії є правильними. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-na-yutub.jpg","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":639,"url":"zakonna-meta-pid-chas-rozpovsyudzhennya-spisku-bazhan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675337591,"date":"02.02.2023","views":1126,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Законна мета під час розповсюдження «списку бажань»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час обшуку у в. о. начальниці Головного управління ДПС у м. Києві, яка підозрюється в корупційній діяльності, знайшли списки її новорічних бажань, а в соціальні мережі потрапили відповідні фото. Більшість адвокатської спільноти в соціальних мережах обурилася такими фото, оскільки вони не є доказами в справі та стосуються приватного життя чиновниці, а орган досудового розслідування під час оприлюднення таких фото порушив декілька статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; Конвенція). Спробуймо розібратися, що саме не так.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 8 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e сказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОргани державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ ОХОРОНЯЄТЬСЯ \u0026laquo;СПИСОК БАЖАНЬ\u0026raquo; СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eШукаючи відповідь на питання, чи порушено статтю 8 Конвенції, пропоную з\u0026rsquo;ясувати, чи оприлюднений \u0026laquo;список бажань\u0026raquo; належить до щонайменше одного з чотирьох інтересів, зазначених у статті, а саме: приватне життя, сімейне життя, житло та листування. Для всіх юристів очевидно: звісно, так, оскільки оприлюднені інтимні речі керівниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСамого встановлення факту, що відбулося втручання в право чиновниці, для того, щоб говорити про порушення статті 8 Конвенції, замало. Далі треба дослідити, чи було це втручання порушенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ БУЛО ЗГАДАНЕ ВТРУЧАННЯ ПОРУШЕННЯМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУмови, за яких держава може втручатися в здійснення захищеного права, викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eв інтересах національної безпеки, громадської безпеки або економічного добробуту країни;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдля запобігання заворушенням або злочинам;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдля захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або для захисту прав та свобод інших осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження права також дозволяються, якщо вони відбуваються \u0026laquo;згідно із законом\u0026raquo; або \u0026laquo;передбачені законом\u0026raquo; і \u0026laquo;необхідні в демократичному суспільстві\u0026raquo; для захисту одного із завдань, згаданих вище. Оцінюючи критерій \u0026laquo;необхідності у демократичному суспільстві\u0026raquo;, перевіримо баланс між правом чиновниці, захищеним статтею 8 Конвенції, та інтересами інших осіб, захищеними іншими положеннями Конвенції та протоколами до неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи, чи було це втручання законним і чи мало \u0026laquo;легітимну мету\u0026raquo;, звернемо увагу на сам список бажань. Усе викладене в ньому \u0026mdash; це потаємні мрії чиновниці, які не стосуються розслідуваних справ, а це означає, що порушення статті 8 Конвенції не відбулося в інтересах національної безпеки, громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням або злочинам, захисту здоров\u0026rsquo;я чи моралі або прав та свобод інших осіб. Таким чином, порушення статті 8 Конвенції очевидне й з часом може стати підставою для стягнення з нашої держави чималої суми сатисфакції \u0026mdash; зі сплачених нами податків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧИ Є \u0026laquo;СПИСОК БАЖАНЬ\u0026raquo; ДОКАЗОМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є \u0026laquo;список бажань\u0026raquo; сам собою доказом у розумінні КПК України? Стаття 84 КПК говорить про те, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому кодексом порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Цей папірець не є доказом, і це очевидно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eА ЩО З ПРЕЗУМПЦІЄЮ НЕВИНУВАТОСТІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, \u0026laquo;список бажань\u0026raquo;, який з'явився в соціальних мережах, сам собою сформував суспільну думку про те, що чиновниця, безумовно, винна, а це вже елемент тиску на суд під час розгляду питання обрання запобіжного заходу чи відсторонення від посади, встановлення її винуватості, що недопустимо в демократичному суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого в кримінальному процесі та обов\u0026rsquo;язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини 1, 2, 3 статті 62 Конституції України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення Великої палати Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року №\u0026nbsp;1-р/2019 говорить про те, держава має позитивний обов\u0026rsquo;язок створювати належні національні організаційно-правові механізми притягнення особи до кримінальної відповідальності, які здатні гарантувати всебічну охорону людської гідності, зокрема забезпечувати функціонування та завершення кримінального провадження таким чином, щоб було дотримано найважливіших конституційних гарантій захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування, а саме базового принципу верховенства права і пов\u0026rsquo;язаних з ним принципів, як-от: презумпція невинуватості, незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege (\u0026laquo;немає закону \u0026mdash; немає злочину, немає закону \u0026mdash; немає кари\u0026raquo;), а також права викласти свою позицію та права на справедливий судовий розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезумпція невинуватості особи передбачає, що обов\u0026rsquo;язок доведення вини особи покладається на державу. Чи буде доведена винуватість чиновниці \u0026mdash; покаже час.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":87,"url":"valentina-buglak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/buglak.jpg","name":"Валентина","surname":"Буглак","post":"адвокатка, членкиня дисциплінарної палати КДКА Полтавської області","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt.jpg","tags":[{"id":485,"name":"права людини"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":675,"url":"vijti-za-mezhi-pidslidnist-v-umovah-sogodennya--taras-semkiv--justconf2022","video":"VjewvElsflQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682282363,"date":"30.01.2023","views":293,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/semkiv.jpg","mini_image":null,"name":"Вийти за межі: підслідність в умовах сьогодення || Тарас Семків | JustConf2022","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час війни особливо відчутна потреба координації дій всіх органів правопорядку. Для належного забезпечення документування злочинів, вчинених в умовах війни, необхідні нові підходи та процесуальні інструменти, які надаватимуть можливість залучити всі органи досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВраховуючи координуючу роль прокурора під час розслідування, визначення підслідності воєнних злочинів, кількість яких постійно збільшується, повинна покладатись на відповідних прокурорів і зводитись не до формального виконання вимог статей 216, 218 КПК України, а до врахування всіх обставин, що впливатимуть на ефективність такого розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро межі, що перешкоджають ефективному розслідуванню, розповів \u003cstrong\u003eТарас Семків\u003c/strong\u003e, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/semkiv.jpg","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":635,"url":"nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1674564999,"date":"24.01.2023","views":2106,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dokazi.png","mini_image":null,"name":"Непрямі докази в антикорупційних розслідуваннях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ антикорупційних розслідуваннях\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eчасто постає проблема доказування умислу та/або усвідомлення протиправності своїх дій особою, яка вчинила об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину. Побоюючись, що суд не прийме позицію обвинувачення щодо такої особи без прямих доказів (таких як матеріали прослуховування, переписки між учасниками злочину, безпосередні зустрічі учасників злочину під час його планування або вчинення чи отримання службовою особою неправомірної вигоди від злочину), прокурори часто утримуються від погодження повідомлень про підозру, що унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи така обережність обґрунтована? Або ця невпевненість прокурорів \u0026mdash; перепона для боротьби з корупцією в Україні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, перш за все необхідно відштовхуватися від того, що Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура \u0026mdash; це спеціалізовані органи. Спеціалізація означає підвищену професійність, концентрацію знань, методик і навичок у вузькій сфері. Наша вузька сфера \u0026mdash; доказування корупційних злочинів і злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із легалізацією майна, одержаного злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша спеціалізація як антикорупційних органів має проявлятися у спроможності доводити позицію обвинувачення в корупційних злочинах з урахуванням того, що вони здебільшого вчиняються компетентними людьми професійно й латентно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУмисел, намір і мета в таких злочинах переважно доводитимуться саме за сукупністю непрямих доказів, які потрібно оцінювати з використанням розтлумаченого поняття стандарту доказування, апелюючи до правових і фактичних презумпцій, описуючи обставини вчинення злочину загалом і говорячи про наявність конклюдентних дій, які й доводять необхідні елементи складу злочину. Водночас об\u0026rsquo;єктивна сторона діяння має бути доведена на основі достатньої сукупності доказів, у тому числі прямих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ГОВОРИТЬ МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенцією ООН проти корупції визначено, що усвідомлення, намір або умисел як необхідні елементи злочину можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи [\u003cem\u003eстаття 28 Конвенції ООН проти корупції\u003c/em\u003e]\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eТе саме закріплюють стаття 5 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, стаття 9 Конвенції ООН проти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Можливість застосування положень Конвенції ООН проти корупції випливає як з кримінального процесуального законодавства (ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;1 КПК), так і із законодавства про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 3 КК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивними фактичними обставинами\u0026raquo;, з яких відповідно до Конвенції ООН проти корупції можуть бути встановлені усвідомлення, намір або умисел, слід розуміти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпрямі докази наявності такого усвідомлення, наміру або умислу (записи обговорення особою обставин готування до злочину, його безпосереднього вчинення, а також його приховування чи маскування під цивільно-правові або господарські відносини, вилучені власноручні записи про планування злочину тощо);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнепрямі докази наявності усвідомлення, наміру або умислу, які випливають з фактичних даних, про: а) поведінку особи до вчинення злочину (штучне створення передумов для вчинення злочину, спонукання підлеглих або пов\u0026rsquo;язаних осіб брати участь у вчиненні злочину або не перешкоджати його вчиненню, удаване самоусунення від контролю законності дій, економічної доцільності укладених договорів, відступлення від звичайної або раціонально-обачливої ділової практики); б) поведінку особи після вчинення злочину (приховування злочину, перешкоджання розслідуванню, допомога іншим фігурантам).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання \u0026laquo;можуть бути встановлені з об\u0026rsquo;єктивних фактичних обставин справи\u0026raquo; дозволяє при кваліфікації діяння ґрунтуватися на доказах відповідної поведінки особи до, під час та після вчинення злочину, її обізнаності у відповідній сфері відносин, наявності зв\u0026rsquo;язків і характеру відносин з іншими залученими особами, нехтуванні можливістю перевірити законність дій або економічну доцільність договірних відносин тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНЕПРЯМІ ДОКАЗИ Й ДОВЕДЕННЯ \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;ПОЗА РОЗУМНИМ СУМНІВОМ\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті доречно згадати про стандарт доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;. Він не тотожний поняттю \u0026laquo;істина\u0026raquo;, а передбачає позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, \u0026mdash; це та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред\u0026rsquo;явленим обвинуваченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що будь-який сумнів у правдивості версії сторони обвинувачення має бути обґрунтованим. Тобто якщо загалом представленою сукупністю доказів сторона обвинувачення досягає необхідного високого рівня ймовірності, то протилежна сторона не може будувати альтернативні версії лише на власних припущеннях, а повинна обґрунтовувати свої контраргументи доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМОВЧАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО: НЕДОЛІК ЧИ ПЕРЕВАГА ДЛЯ СТОРОНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час доказування стороні обвинувачення не слід ігнорувати відсутність інших розумних версій пояснення подій, які є предметом розслідування, як правило, ідеться про мовчання особи, що притягається до кримінальної відповідальності. Конвенція про захист прав людини гарантує особі право на мовчання. Проте таке право не позбавляє ані сторону обвинувачення, ані суд можливості оцінювати мовчання як факт відсутності іншого розумного пояснення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що обвинувальний вирок не повинен ґрунтуватися лише або переважно на мовчанні обвинуваченого. Проте право зберігати мовчання не може перешкодити суду брати до уваги мовчання обвинуваченого \u0026mdash; у ситуаціях, що вимагають від нього ясних пояснень під час оцінювання переконливості доказів, представлених обвинуваченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧасто буває, що сторона захисту не поспішає проголошувати свою версію подій, допоки не ознайомиться з усіма матеріалами кримінального провадження. Тактика зрозуміла \u0026mdash; версія має врахувати всі докази сторони обвинувачення й не допустити явних суперечностей з очевидно встановленими фактами. У такому разі підозрюваний відмовляється давати показання на досудовому розслідуванні, але в судовому провадженні намагається логічно й послідовно розвивати власне виправдувальне тлумачення встановлених досудовим розслідуванням фактів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтороні обвинувачення не слід сприймати таку тактику захисту за належне. Потрібно шукати можливості використовувати мовчання підозрюваного як додатковий аргумент, який суд має оцінити разом з іншими доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИМОГА ДОКАЗУВАННЯ ТІЛЬКИ ПРЯМИМИ ДОКАЗАМИ \u0026mdash; НЕДОСЯЖНИЙ СТАНДАРТ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати про неприпустимість встановлення судом надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування як такого, що призводить до порушення права на справедливий суд [\u003cem\u003eправова позиція судді Верховного Суду\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eКостянтина Пількова\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e]. \u003c/em\u003eЦей стандарт використовується в господарському та цивільному судочинстві, а також у практиці ЄСПЛ у контексті гарантій доступу до правосуддя. Водночас такий стандарт може бути екстрапольований і на кримінальний процес у частині доведеності умислу, усвідомлення та мети вчинення злочину, адже, по суті, це когнітивні аспекти діяльності людини, які винна особа може ретельно приховати від органів досудового розслідування, діючи розсудливо та ретельно. При цьому розсудливість і кмітливість правопорушника не може бути перепоною для притягнення його до кримінальної відповідальності. Саме тому вимога прямих доказів, які свідчать про умисел, намір, мету, як безальтернативних джерел доказування \u0026mdash; це порушення принципу неприпустимості встановлення надзвичайного й заздалегідь недосяжного стандарту доказування в кримінальному процесі. Така проблема може бути розв\u0026rsquo;язана шляхом доказування означених елементів складу злочину за фактичними обставинами з використанням сукупності непрямих доказів і фундаментальних знань кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГОЛОВНІ ВИСНОВКИ:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсвідомлення, мотиви, намір і мета особи щодо вчинення злочину може доводитися на підставі об\u0026rsquo;єктивних фактичних обставин справи \u0026mdash; сукупністю непрямих доказів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПраво особи на мовчання не позбавляє суд можливості використовувати мовчання обвинуваченого при оцінюванні переконливості доказів, представлених обвинуваченням.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВерсії сторони захисту не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а мають бути обґрунтовані доказами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтандарт \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; не тотожний поняттю \u0026laquo;істина\u0026raquo;, а передбачає позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд не може встановлювати заздалегідь недосяжний стандарт доказування для сторін, зокрема і щодо суб\u0026rsquo;єктивної сторони злочину.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВпровадження цих положень у \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпрактичній діяльності сторони обвинувачення сприятиме активізації боротьби зі злочинністю та формуванню практики, що ґрунтується в тому числі на положеннях міжнародних договорів і справжній змагальності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення для ілюстрації підходу наведемо приклад судового рішення \u0026mdash; рішення Верховного Суду, у якому використана сукупність непрямих доказів (\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595821\"\u003eрішення від 7 грудня 2020 року\u003c/a\u003e у справі № 728/578/19).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк вбачається з судових рішень, у цьому кримінальному провадженні дійсно відсутні прямі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2. Однак скоєння цього злочину саме ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій встановили на підставі сукупності інших вищенаведених належних і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин цього кримінального провадження та висунутих на свій захист непослідовних версій засудженої щодо обставин смерті потерпілої, що не узгоджувалися із вказаними доказами, дозволили судам першої та апеляційної інстанцій встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства відповідно до стандарту доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерсії засудженої, висунуті на свій захист, були проаналізовані апеляційним судом і визнані неспроможними, з чим погоджується Верховний Суд\u0026hellip;\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Детальніше: bit.ly/2Nfsl5b; постанова Верховного Суду в справі № 910/5446/19 від 2 грудня 2020 року (господарський процес).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Заступник Директора Національного антикорупційного бюро України ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dokazi.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":598,"url":"rozmova-pro-efektivnist-dosudovogo-rozsliduvannya-ta-roboti-odr--justconf2021","video":"acUUiVppfvQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1663859779,"date":"05.09.2022","views":455,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-4.jpg","mini_image":null,"name":"Розмова про ефективність досудового розслідування та роботи ОДР || JustConf2021","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк вимірювати ефективність роботи органу досудового розслідування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі критерії ефективного розслідування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧому бізнес не готовий звертатися до правоохоронних органів, навіть якщо він у статусі потерпілого?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка роль адвоката в розслідуванні?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання дискутували адвокати Артем Крикун-Труш і Назар Кульчицький, а також старший детектив НАБУ Денис Гюльмагомедов під час партнерської панелі на \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2021\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Органи правопорядку забувають одну просту річ \u0026mdash; завданням кримінального провадження є захист. Не тільки держави та не тільки суспільства, а держави, суспільства та особи. У тому числі й юридичної особи\u0026raquo;, \u0026mdash; наголошує Артем Крикун-Труш.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-4.jpg","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":557,"url":"najmanstvo-vs-dobrovilna-uchast-u-zbrojnomu-konflikti--justtalk-context-epizod-10","video":"c6cu_0Tb0tc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659614996,"date":"18.05.2022","views":417,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/hqdefault-1.jpg","mini_image":null,"name":"Найманство VS Добровільна участь у збройному конфлікті | JustTalk Context. Епізод 10","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВ черговому випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни разом з Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнер АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, сертифікованим тренером з МГП ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко обговорює участь найманців у збройному конфлікті. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЗа якими критеріями можна визначити, що особа є найманцем?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ чому відмінність між найманством та добровільною участю у збройному конфлікті?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ чому відмінність між найманцями та бійцями Іноземного легіону?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можливе притягнення найманців до кримінальної відповідальності?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи вигідно державі доводити участь найманців у збройному конфлікті?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Найманство VS Добровільна участь у збройному конфлікті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"найманство, збройний конфлікт, війна, JustTalk, Віра Михайленко, Андрій Яковлєв","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/hqdefault-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":507,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650637424,"date":"23.04.2022","views":10682,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-glovyuk-616-01.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України авторства Гловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В.\u0026nbsp;можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eСтаття 616.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146-147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152-156\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1695\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704\"\u003e\u003cstrong\u003e257\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-262\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115\"\u003e\u003cstrong\u003e305-321\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2300\"\u003e\u003cstrong\u003e330\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332\"\u003e\u003cstrong\u003e335-337\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2834\"\u003e\u003cstrong\u003e401-414\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2982\"\u003e\u003cstrong\u003e426-433\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028\"\u003e\u003cstrong\u003e436\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035\"\u003e\u003cstrong\u003e437-442\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗа результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКлопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, не пізніше 24 годин, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період покладається на прокурора.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e5. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e6. У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментована стаття закріпила \u003cstrong\u003eособливу правову процедуру скасування запобіжного заходу\u0026nbsp;для проходження військової служби за призовом під час мобілізації\u003c/strong\u003e, на особливий період. Умовами її застосування є такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвведення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпопереднє застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу \u0026ndash; тримання під вартою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eколо діянь, у вчиненні яких особа підозрюється або обвинувачується, обмежене тим, щоб вони не були злочинами проти основ національної безпеки України, а також злочинами, передбаченими статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eмета скасування запобіжного заходу \u0026ndash; проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзвернення з клопотання до прокурора (слідчий, дізнавач у цій процедурі не має повноважень), а не безпосередньо до слідчого судді, суду;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eініціювання скасування запобіжного заходу перед слідчим суддею, судом лише прокурором.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 коментованої статті містить вимоги до клопотання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, \u003cspan\u003eта висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, мається на увазі, що це \u003cstrong\u003eдодаткові елементи клопотання\u003c/strong\u003e, крім тих, які містяться у ст. 184 КПК України. Крім того, зважаючи на умови процедури, передбачені коментованою статтею, обов\u0026rsquo;язково має \u003cstrong\u003eдодаватися копія клопотання підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо особа тримається під вартою, отримання висновку про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану є ускладненим. Виходячи з положень п. 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого \u003cspan\u003eНаказом Міністра оборони України\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e14.08.2008\u0026nbsp; № 402\u003c/span\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eНепридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eОбмежено придатний до військової служби\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\"\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний до військової служби\u003c/em\u003e\".\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадати такий висновок має військово-лікарська комісія. Також слід звернути увагу на те, що у описаній ситуації навряд мова може йти про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки це є підставою скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту без будь-яких умов, а про те, що \u003cstrong\u003eпотреба у призову на військову службу під час мобілізації як легітимна мета переважає наявні ризики.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий суддя, суд невідкладно розглядають клопотання прокурора, і у разі наявності підстав \u0026ndash; задовольняє його. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок розгляду клопотання коментованою статтею не регламентовано, а отже, мають застосовуватися загальні норми КПК України, тобто положення ст. 193 КПК України. Разом з тим, є роз\u0026rsquo;яснення у Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;: якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків. Також, ураховуючи об\u0026rsquo;єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (п. 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, \u003cem\u003eмає невідкладно, не пізніше протягом 24-х годин з'явитись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації;\u003c/em\u003e проте, на дотримання цього строку може впливати не тільки бажання особи, а й місце перебування під вартою, і можливість дістатися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПраво клопотати про скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації має і підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід. Обмежень щодо кола злочинів КПК України по таких запобіжних заходах не встановлює. Порядок ініціювання та розгляду клопотання є аналогічним. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоментована стаття унормовує механізм, який вже активно застосовується на практиці та полягає у зменшенні застави та передання суми, на яку зменшено заставу, для потреб оборони України. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право\u0026nbsp; ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (повністю чи частково), для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. У Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; передбачено, що \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 10 цього ж Листа зазначено, що виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного доречно розглядати питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання. Коментована стаття містить практично аналогічне формулювання, вказуючи на право слідчого судді, суді розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІрина Гловюк\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено статтею 616 згідно із Законом №2125-ІХ від 15.03.2022}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено розділом IX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5\"\u003e\u003cem\u003e№ 1631-VII від 12.08.2014\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e; текст розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47\"\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022, № 2137-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-glovyuk-616-01.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":495,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1649670463,"date":"13.04.2022","views":16020,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-615_komentar.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовний текст коментаря можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eРозділ IX-1\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО, НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ АБО У РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ, ВІДСІЧІ І СТРИМУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА/АБО ІНШИХ ДЕРЖАВ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Назва розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003cspan\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e}\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСтаття 615.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова; відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вимога щодо \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; початку досудового розслідування та обов\u0026rsquo;язок внесення відомостей до ЄРДР була однією із новел КПК України 2012 року та спрямована на забезпечення прав потерпілих, є гарантією від приховування фактів кримінальних правопорушень та безпідставної відмови від початку кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВимоги ст. 214 КПК України щодо строків та порядку внесення відомостей до ЄРДР \u003cem\u003eє уніфікованими для всіх видів кримінальних проваджень.\u003c/em\u003e Водночас, стандарти ефективного розслідування відповідно до практики ЄСПЛ визначають: \u0026laquo;\u003cem\u003eЕфективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Риженко проти України\u003c/em\u003e\u0026raquo; (Заява № 55902/11)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочаток кримінального провадження безпосередньо пов'язаний із внесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, однак в умовах надзвичайних правових режимів, про які йдеться у розділі 9-1 КПК України, \u003cstrong\u003eвиникає низка негативних факторів, які обумовлюють специфіку здійснення кримінального провадження загалом та можливості внесення відомостей про кримінальне правопорушення\u003c/strong\u003e відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України. До них належать наступні: вихід комп\u0026rsquo;ютерного, мережевого обладнання зі строю, перебої з електроенергією та зв\u0026rsquo;язком, Інтернетом, відсутність доступу до них, проблеми з транспортом, блокування та захоплення адміністративних будівель, відсутність доступу до територій тощо можуть призвести до неможливості протягом тривалого часу внести відомості до ЄРДР. Ці та інші об\u0026rsquo;єктивні фактори, зумовлені обставинами, які виникають у надзвичайних правових режимів, обумовлюють технічну неможливість внесення відомостей до ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ таких випадках прокурором, слідчим виноситься відповідна постанова.\u003c/strong\u003e Форма та зміст постанови передбачені ст. 110 КПК України. Відтак у мотивувальній частині постанови про початок досудового розслідування логічно мають міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, його кваліфікація (дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім\u0026rsquo;я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо), а також обґрунтування того, що відсутня технічна можливість внесення відомостей до ЄРДР. Резолютивна частина постанови відповідно має містити рішення про: 1) початок досудового розслідування; 2) за можливості \u0026ndash; здійснення процесуального керівництва відповідним прокурором (групою прокурорів). Слід зауважити, що тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України дозволяє констатувати, що вона не відміняє вимог ч.ч. 6,7,9 ст. 214 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. Посилання на відповідні процесуальні документи вказує, що процесуальні дії фіксуються у загальновстановленому порядку, тобто відповідно до глави 5 КПК: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що Законом України № 2137-IX пункт 3 ч.3 ст. 104 КПК України (резолютивна частина протоколу), доповнено абзацом наступного змісту: \u0026laquo;виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп\u0026rsquo;ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 4 ч.2 ст. 105 КПК України слова \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерної інформації\u0026raquo; замінено словами \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерних даних\u0026raquo;.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 140\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1613\"\u003e\u003cstrong\u003e163\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1625\"\u003e\u003cstrong\u003e164\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662\"\u003e\u003cstrong\u003e170\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685\"\u003e\u003cstrong\u003e173\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1829\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182\"\u003e\u003cstrong\u003e233\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186\"\u003e\u003cstrong\u003e234\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2204\"\u003e\u003cstrong\u003e235\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2289\"\u003e\u003cstrong\u003e245\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2307\"\u003e\u003cstrong\u003e247\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2309\"\u003e\u003cstrong\u003e248\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;та\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 109-115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e\u003cstrong\u003e121\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e\u003cstrong\u003e127\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e\u003cstrong\u003e147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e\u003cstrong\u003e153\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e\u003cstrong\u003e185\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189-191\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e\u003cstrong\u003e201\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-258\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e260-263\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e\u003cstrong\u003e348\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e\u003cstrong\u003e349\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e\u003cstrong\u003e365\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e\u003cstrong\u003e377-379\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e\u003cstrong\u003e402-444\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3854\"\u003e\u003cstrong\u003eглави 37\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПункт 2 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачає розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді щодо вирішення питання про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заходів забезпечення кримінального провадження (привід (ст. 140), тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 163, 164), арешт майна (ст.ст. 170, 173), розгляд клопотання про затримання з метою приводу (ст. 189));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення слідчих (розшукових) дій, які пов\u0026rsquo;язані з обмеженням конституційних прав учасників кримінального провадження (проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233), обшук (ст. ст. 234, 235), отримання зразків для проведення експертизи (ст. 245));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст.ст. 247, 248);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпродовження строків досудового розслідування (ст. 294);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003eстаттями 109- 115\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e127\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e147\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e152\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e153\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e185\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e187\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e189-191\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e201\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e258-258\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e260-263\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e294\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e348\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e349\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e365\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e377-379\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e402-444\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів. Умовою наділення керівників прокуратур такими повноваженнями є випадки, якщо затримка в обранні запобіжного заходу підозрюваному у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Таким чином, як у клопотанні слідчого, прокурора про обрання цього запобіжного заходу, так і у постанові керівника органу прокуратури про застосування, відмову у застосуванні запобіжного заходу зазначені обставини мають бути обґрунтовані та підтверджуватися відповідними доказами. Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану та відповідні обставини, які його обумовлюють, також є ризиками, які мають враховуватися судами при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; таким прокурором є як прокурор, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, так і його керівники. Відповідні рішення можуть бути прийняті прокурором і в разі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо сукупності вчинених підозрюваним злочинів, хоча б одним із яких є злочин, передбачений у\u0026nbsp;\u003cspan\u003eст. 615 КПК України\u003c/span\u003e. В інших випадках, а саме за відсутності підстав для здійснення зазначених повноважень прокурором, він може звертатися до суду за місцем проведення слідчих (розшукових) дій. Також у разі здійснення кримінального провадження щодо статей\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКК України\u003c/span\u003e, не внесених до переліку, передбаченого ст. 615\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, прокурору доцільно змінити територіальну підслідність кримінального провадження і передати його в інший район, область, де функціонує суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи, що повноваження прокурора відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України є делегованими, слід вважати, що порядок вирішення визначених у нормі питань, відповідає загальновстановленому порядку (крім особливостей визначених цією нормою). У Листі ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03.2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; даються роз\u0026rsquo;яснення щодо особливостей розгляду клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для суддів, які логічно можуть бути поширені і на випадки, коли відповідні повноваження поширюються на прокурорів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eрозгляд клопотань у межах строків, установлених\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, однак за можливості \u0026ndash; невідкладно;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість використання режиму відеоконференції, у тому числі за допомогою інших засобів (у тому числі, власних технічних пристроїв, які дають можливість забезпечити відповідний зв\u0026rsquo;язок за належною якістю звуку та відео), забезпечення при цьому такому учаснику відповідний порядок роз\u0026rsquo;яснення його процесуальних прав та обов'язків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eяк виняток, допускається розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Для забезпечення права такого підозрюваного на захист, тим більше з урахуванням тяжкості злочинів, про які йдеться у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України має бути забезпечена участь захисника;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eу випадках, коли змінено територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, доцільно керуватися всіма наявними матеріалами кримінального провадження загалом та матеріалами, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу (у тому числі, судовими рішеннями, які містяться в ЄДРСР), надання дозволу на проведення слідчої (розшукової) дії, негласної слідчої (розшукової) дії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливим є посилання на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення керівника відповідної прокуратури виноситься у формі постанови, що передбачено ст. 110 КПК України. Відповідно у мотивувальній частині міститься інформація, характерна для вступної, мотивувальної та резолютивної частин відповідних ухвал. Відповідна постанова затверджується підписом керівника органу прокуратури та відповідною печаткою. Звертаємо увагу, що Закон України № 2137-IX вперше передбачив виготовлення у разі необхідності оригіналу кримінального процесуального рішення \u0026ndash; постанови слідчого, прокурора в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення або створення його з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування відповідно до ст. 106-1 КПК України.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов\u0026rsquo;язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cem\u003eпостанові Третьої судової палати ККС від 17.02.2021 № 344/6630/17,\u003c/em\u003e визначається, що закон містить поняття \u0026laquo;завершення\u0026raquo; як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернення до суду з обвинувальним актом означає, що після завершення досудового розслідування, виконання вимог ст.ст. 290- 293 КПК України, до ЄРДР має бути внесена інформація про скерування обвинувального акту до суду, разом з тим надходження, тобто реєстрація факту звернення з обвинувальним актом до суду відбувається шляхом реєстрації у відповідному суді документу вхідної загальної кореспонденції \u0026ndash; обвинувального акта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із низкою факторів, характерних для надзвичайних правових режимів, про які йдеться у главі 9-1 КПК України: відсутність доступу до територій, територіальне переміщення органів державної влади, у тому числі, судових органів, організаційно-територіальні та інші зміни у роботі органів досудового розслідування, прокуратури, судів тощо, неможливість вивезення, передання матеріалів кримінального провадження з окремих територій та ін. можуть виникнути ситуації, за яких звернення до суду з обвинувальним актом є неможливим. Відтак, у зазначених випадках строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. Зупинення строків досудового розслідування обумовлюється зупиненням досудового розслідування. Загальний порядок та підстави якого визначені главою 23 КПК України. І хоча зміни до цієї глави наразі не внесені, відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України зупинення досудового розслідування здійснюється мотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором. Відомості про це мають вноситися до ЄРДР, однак на сьогодні у функціонально-технічних можливостях ЄРДР відсутня така підстава для зупинення досудового розслідування. Загальні правила зупинення досудового розслідування передбачають також, що копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. Натомість зазначені процедури наразі також не врегульовані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗупинене на підставі п.3 ч.1 ст. 615 КПК України досудове розслідування підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, тобто у зазначеній ситуації необхідно диференційовано підходити до наявності/ відсутності підстав, які обумовлюють неможливість звернення до суду з обвинувальним актом. Натомість, враховуючи, що досудове розслідування на момент зупинення є завершеним, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, забезпечення засади розумності строків, стандартів ефективності та оперативності кримінального провадження, відновлення таких кримінальних проваджень повинно відбуватися негайно, за першої можливості звернення до суду із обвинувальним актом, про що виноситься відповідна постанова слідчого, прокурора, копія якої надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. \u0026nbsp;Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпід вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорми ч.2 коментованої статті встановлюють повноваження керівника органу прокуратури приймати рішення про продовження строку дії ухвали слідчого судді або постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до одного місяця за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Слід зауважити, що вказівка на продовження строку дії \u0026laquo;постанови прокурора\u0026raquo; не відповідає приписам п.2 ч.1 цієї ж статті, адже останні передбачають прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також керівником органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що відповідне правоположення ч.2 ст. 615 КПК України в редакції, передбаченої Законом України № 2111-IX від 03.03.2022 р. встановлює екстраординарну і виняткову процедуру, за якої повноваженням на продовження строку дії судового рішення наділяється суб\u0026rsquo;єкт, що не є носієм судової влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз системного тлумачення норм ст. 615 КПК України випливає, що ключовою умовою реалізації керівником органу прокуратури повноваження щодо прийняття рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості реалізації відповідного повноваження слідчим суддею, незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) приймав первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГраничний строк дії постанови керівника органу прокуратури про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати один місяць, водночас, строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. За аналогією із нормою ч.1 ст. 199 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор мають право подати керівнику органу прокуратури клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п\u0026rsquo;ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Керівник органу прокуратури виконує в цьому контексті делеговану йому функцію слідчого судді, а тому не наділений правом приймати рішення про продовження строку тримання під вартою самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до вищезазначеної частини коментованої статті, \u003cstrong\u003eпрокурор, який прийняв рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, повинен повідомити про їх прийняття:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрокурора вищого рівня.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e Відповідно до ст. 17 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, прокурором вищого рівня є: 1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - \u003cem\u003eкерівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора \u003cem\u003e- Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - \u003cem\u003eГенеральний прокурор.\u003c/em\u003e У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eсуд \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзгідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e На сьогодні Державною судовою адміністрацією України такий перелік не визначений, що суттєво ускладнює роботу прокурорів, оскільки невідомо, де їм брати актуальний перелік судів, яким слід передати відповідні відомості в умовах воєнного стану. Про це було зазначено і у Висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану\u0026raquo; № 16/03-2022/54278 від 02.03.2022 р.\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення відповідних змін до КПК України або до створення та розміщення на сайті Державної судової адміністрації України актуального переліку судів, прокурорам під час повідомлення про прийняті рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, слід враховувати вимоги Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022, в якому передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, та використовувати\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eактуальний \u003cem\u003e\u0026laquo;Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, який підготовлений Верховним судом з урахуванням розпоряджень Верховного суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану: від 06.03.2022 № 1/0/9-22; від 08.03.2022 № 2/0/9-22, від 10.03.2022 № 4/0/9-22; від 12.03.2022 № 5/0/9-22; від 14.03.2022 № 7/0/9-22; від 15.03.2022 № 8/0/9-22; від 16.03.2022 № 10/0/9-22; від 18.03.2022 № 11/0/9-22, від 22.03.2022 № 12/0/9-22, від 22.03.2022 № 13/0/9-22, від 25.03.2022 № 14/0/9-22, що міститься за посиланням\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 3 ст. 615 КПК України, вищезазначене повідомлення повинно здійснюватися прокурором \u003cstrong\u003eневідкладно за першої можливості\u003c/strong\u003e. Використання вищезазначених оцінних понять в ч. 3 ст. 615 КПК України також не сприяє спрощенню роботи прокурорів, оскільки на сьогодні, в КПК України не міститься визначення терміну \u0026laquo;невідкладно\u0026raquo;, попри те, що законодавець неодноразово його застосовує в інших статтях, однак найчастіше все ж таки з прив\u0026rsquo;язкою до визначених часових меж, в більшості випадків, це не пізніше 24-х годин (ст. ст. 170, 214, 297-4, 480-1 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідкладність за першої можливості повідомлення прокурором про прийняті рішення в контексті здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України слід розуміти як \u003cstrong\u003eнеобхідність здійснення прокурором вищезазначених дій негайно, без затримки, відразу ж після усунення об\u0026rsquo;єктивних перешкод, що існували для здійснення такого повідомлення,\u003c/strong\u003e оскільки термін \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; тлумачиться в сучасній українській мові як - те, що не можна відкладати; те, що треба здійснювати, розв\u0026rsquo;язувати негайно, а \u0026laquo;можливість\u0026raquo; - здійсненність, допустимість чого-небудь (звичайно за певних умов); наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь\u003cspan\u003e \u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки ч. 3 ст. 615 КПК України не встановлює форму та зміст повідомлення прокурора, а лише вимагає негайності його здійснення, можемо зробити висновок, що законодавець дозволяє прокурорам повідомляти про прийняті рішення суд та прокурора вищого рівня в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України в будь-якій формі, з урахуванням положень глави 6 КПК України.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець встановлює для прокурорів також додатковий обов\u0026rsquo;язок, а саме \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнадати вищезазначеним особам\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне пізніше 10 днів з дня повідомлення копії відповідних документів, \u003c/strong\u003eа саме \u0026ndash; копії рішень, прийнятих прокурором у випадках та порядку, передбачених ст. 615 КПК України.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОбчислення строку надання копій відповідних рішень прокурора повинно здійснюватися з урахуванням положень ч. ч. 3, 5, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме \u0026ndash; при обчисленні вищезазначеного строку не береться до уваги день здійснення повідомлення. При обчисленні 10-денного строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо ж закінчення строку, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день. Оскільки повідомлення належить вчиняти в суді та органах прокуратури, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, по суті, передбачила нові підстави та порядок застосування інституту\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eоскарження у кримінальному провадженні, який має місце в умовах особливого режиму досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України. Зважаючи на відсутність обумовлень, суб\u0026rsquo;єктами оскарження є усі учасники кримінального провадження та інші особи, прав, свобод та законних інтересів яких стосується дія, бездіяльність або рішення. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eХоча у коментованій частині статті йдеться про прокурора, слід зазначити, що, по-перше, дії, бездіяльність, рішення прокурора оскаржуються за положеннями ст. 303 КПК України і при особливому режимі, проте, у коментованій статті повноваження слідчого судді, якщо відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання їх у встановлені законом строки слідчим суддею, передана не прокурору, а керівнику органу прокуратури. Пункт 9 ст. 3 КПК України визначає, що керівником органу прокуратури є: Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Отже, фактично йдеться про специфіку оскарження дій, бездіяльності та рішень саме керівника органу прокуратури, а точніше \u0026ndash; дій та рішень, оскільки бездіяльність не є елементом повноважень. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг коментована стаття визначає суд. Разом з тим, слід вказати, що повноваження, визначені ч. 1 коментованої статті, реалізуються у стадії досудового розслідування, де суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є не суд, а слідчий суддя. Суд є суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг, згідно ч. 2 ст. 304 КПК України: скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Проте, при особливому режимі немає обмежень по предмету оскарження у частині повноважень керівника органу прокуратури, тому ч. 2 ст. 304 КПК України незастосовна. Отже, системне тлумачення положень КПК України призводить до висновку, що суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є слідчий суддя.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, на відміну від ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, встановлює територіальну підсудність розгляду скарг: судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Проте, це положення не враховує специфіку діяльності Вищого антикорупційного суду, який має предметну підсудність і за територією охоплює всю територію України. Щодо специфіки підсудних йому кримінальних проваджень нема спеціальної норми, а отже, застосовною як загальна норма є ч. 2 ст. 33-1 КПК України: слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cem\u003eТемпоральні питання подання скарг не регламентовано. \u003c/em\u003eВідмітимо, що є загальна норма: скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України). Вона є застосовною і для особливого режиму. Разом з тим, в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, може бути неможливо подати відповідну скаргу у цей строк, а у випадку, якщо оперативно не буде змінено територіальну підсудність у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, то і невідомо буде, до якого суду подавати скаргу. У таких випадках строк подання скарги має бути обов\u0026rsquo;язково поновлений. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті містить формулювання щодо суду \u0026laquo;забезпечення його функціонування в іншій місцевості\u0026raquo;. Проте, такий механізм не передбачено законодавством про судоустрій та статус суддів. Що стосується найбільш територіально наближеним суду, то цей суд сам не може прийняти на себе юрисдикцію щодо розгляду та вирішення скарг.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗаконом України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022 передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;. Як видається, саме слідчі судді суду, визначеного Розпорядженням Голови Верховного Суду, і є належним суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРозгляд та вирішення скарг мають здійснюватися у загальному порядку, передбаченому ст. 306 КПК України. Разом з тим, у період дії особливого режиму, як роз\u0026rsquo;яснив Верховний Суд, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків (п. 7 Листа Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: right;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(Ірина Гловюк)\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e5. У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 5 коментованої статті, по суті, регламентував нові\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eумови продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та тим самим передбачив виняток із загальних правил продовження строку вищезазначеного запобіжного заходу, що встановлені національним та міжнародним законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до Рішення Конституційного Суду\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e№ 1-р/2017 від 23.11.2017\u003c/a\u003e р. положення ч.3 ст. 315 КПК України, в якому унормовувалася можливість продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, зокрема і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності відповідних клопотань сторін кримінального провадження - були визнані неконституційними через те, що \u0026laquo;продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов\u0026rsquo;язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у\u0026nbsp;частині другій\u0026nbsp;статті 29 Конституції України, згідно з якою \u0026laquo;ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом\u0026raquo;\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини у своїх рішеннях (\u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo;, \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; та ін.) також неодноразово зазначав, що квазіавтоматичне продовження будь-якого строку тримання під вартою - суперечить гарантіям, встановленим у\u0026nbsp;пункті 3\u0026nbsp;статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, такі обмеження відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнаються\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдопустимими під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим зобов'язанням згідно з міжнародним правом\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, можливість автоматичного \u003cspan\u003eпродовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпід час підготовчого судового засідання\u0026ndash; є одним із наслідків відступу України від вищезазначених зобов\u0026rsquo;язань, який здійснив законодавець в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, при цьому передбачивши певні обов\u0026rsquo;язкові умови, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eнеможливість проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, суд повинен призначити підготовче судове засідання не пізніше 5 днів після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Встановлення неможливості проведення підготовчого судового засідання у призначений судом строк повинно визначатися в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з наявності реальної загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів а також існування інших об\u0026rsquo;єктивних обставин, що впливають на можливість здійснення судочинства, з\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eурахуванням рекомендацій Ради суддів України \u0026laquo;Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації\u0026raquo; від 24.02.2022 р. № 9\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, листа Верховного Суду \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e а також положень Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 03.03.2022 р. \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та за можливості - на підставі рішень зборів суддів чи голови суду або особи, що виконує його обов\u0026rsquo;язки про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом чи на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду або Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eобраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні\u003c/em\u003e \u003cem\u003eале не більше ніж на два місяці\u003c/em\u003e Після усунення обставин, що унеможливлювали проведення підготовчого судового засідання у визначений раніше судом строк, суд має організувати за першої можливості проведення підготовчого судового засідання, щоб не допустити пропуск строку, передбаченого в ч. 5 ст. 615 КПК України та з метою оперативного вирішення питань, пов\u0026rsquo;язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк не більше двох місяців узгоджується з положеннями ч. 1 ст.197 КПК України, яка встановлює, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма ч.6 коментованої статті встановлює виняток із загального правила про необхідність здійснення судом періодичної перевірки доцільності продовження строку перебування особи під вартою в умовах дії особливого правового режиму. У разі, якщо під час здійснення судового розгляду кримінального провадження, строк дії ухвали суду про тримання під вартою закінчився і суд не має об\u0026rsquo;єктивної можливості поставити перед сторонами питання про його продовження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 331 КПК України та розглянути його, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Після спливу цього строку, питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою обов\u0026rsquo;язково має бути розглянуте судом, в порядку ст. 331 КПК України, в іншому випадку \u0026ndash; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважатиметься скасованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e7. Строк письмового повідомлення про підозру затриманій особі, визначений частиною другою статті 278 цього Кодексу, з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, продовжується до сімдесяти двох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 7 коментованої статті значно збільшив граничний строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі - з двадцяти чотирьох годин, як це регламентовано в ч. 2 ст. 278 КПК України до сімдесяти двох. Збільшення строку для здійснення вищезазначеної процесуальної дії обумовлено особливим режимом здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСамо по собі продовження законодавцем граничного строку вручення письмового повідомлення про підозру не обмежує права затриманої особи, оскільки процесуальний статус підозрюваного вона отримує з моменту фактичного затримання, а отже і скористатися усіма права, якими її наділив законодавець, може незалежно від вручення письмового повідомлення про підозру. Водночас, таке суттєве збільшення граничного строку може впливати на належність забезпечення права на інформування, а саме на реалізацію одного з його змістовних елементів - право бути поінформованим про характер і причини підозри (обвинувачення), висунутої проти особи, що здійснюється з метою надання можливостей підготовки адекватного захисту (рішення Європейського суду з прав людини \u0026laquo;Mattoccia v. Italy\u0026raquo;)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемне тлумачення ст. 615 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволяє зробити висновок, що продовження вищезазначеного строку здійснюється автоматично та не потребує складання окремого процесуального рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри внесенні зміни до законодавства, вручення письмового повідомлення про підозру, навіть у вищезазначених умовах, повинно здійснюватися, згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України -\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень та з урахуванням засади розумності строків, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв строк, що є об\u0026rsquo;єктивно необхідним для вручення, але в межах граничного строку - сімдесяти двох годин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок вручення повідомлення про підозру обчислюється з моменту затримання особи, що встановлений в ст. 209 КПК України,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eа саме \u0026ndash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eз моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЗгідно з ч. 5 ст. 208 КПК України момент фактичного затримання (дата і точний час (година і хвилини)) фіксується у відповідному протоколі. Обчислення сімдесяти двох годинного строку \u003cspan\u003eвручення повідомлення про підозру здійснюється з урахуванням положень ч. ч. 2, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме: 1) вищезазначений строк закінчується \u003c/span\u003eв останню хвилину останньої години; 2) під час його обчислення\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e- в нього включаються вихідні і святкові дні а також неробочий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 7 коментованої статті також встановлює обов\u0026rsquo;язок звільнити затриману особу у разі якщо їй не було вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що вимоги ч.7 ст.615 КПК наразі не узгоджуються з положеннями 2 ст. 211 та п. 3 ч.3 ст. 212 КПК України, в яких також передбачається вимога негайного звільнення затриманої особи, проте не через сімдесят дві години, а через шістдесят і за умови - якщо упродовж визначеного строку затриману особу не було доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, не врегульованим залишається питання щодо суб\u0026rsquo;єктного складу та процесуального порядку такого звільнення. Системний аналіз кримінального процесуального законодавства (ст. ст. 36, 40, 212, 206 КПК України, ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e), відомчих нормативно-правових актів (розділ II \u003cspan\u003eІнструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування\u003c/span\u003e)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, дозволяє зробити висновок, що звільнення затриманої особи можуть здійснювати за своїм рішенням наступні суб\u0026rsquo;єкти: службова особа, відповідальна за перебування затриманих, слідчий, прокурор, слідчий суддя, начальник установи попереднього ув\u0026rsquo;язнення. Коментована частина статті також не регламентує процесуальний порядок звільнення особи у разі якщо їй не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, в той же час законодавець вимагає щоб таке звільнення здійснювалося негайно, тобто \u0026ndash; терміново, без затримки\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e8. У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ст. 219 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eпередбачені строки досудового розслідування. Умовно вони поділяються на: 1) строки у кримінальних провадженнях з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення особі про підозру ; 2) строки у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не було повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗастосовуючи загальний підхід до вирішення питання законодавцем не було враховано специфіки розслідування окремих категорій кримінальних проваджень. Наприклад, відповідно до Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo; від\u0026nbsp;15.04.2014 та роз\u0026rsquo;яснювального листа Генеральної прокуратури України №\u0026nbsp;14/2/2-67-14741 від 02.10.2014 на тимчасово окупованих територіях неможливо проводити слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи. Логічно, що в умовах надзвичайного, воєнного стану такі можливості об\u0026rsquo;єктивно обмежені або взагалі відсутні. Це унеможливлює або значно ускладнює процес розслідування, збирання доказів. Крім того, існують й інші ускладнення: складність і \u0026laquo;нетиповість\u0026raquo; проваджень, що пов\u0026rsquo;язані з міжнародними, воєнними злочинами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eперебування суб\u0026rsquo;єктів кримінального провадження (потерпілих, свідків) на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких введено надзвичайний правовий режим та неможливість їх прибуття для проведення процесуальних дій до органів досудового розслідування, відсутність механізмів оголошення у міжнародний та міждержавний розшук та взаємодії з Інтерполом у кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із тимчасовою окупацією, втрата матеріалів кримінальних проваджень та ін. Більш того, при визначенні строків досудового розслідування законодавцем не було враховано, що окремі види злочинів взагалі не мають строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з аксіологічного виміру прав людини в умовах надзвичайних правових режимів, слід констатувати, що у випадках, коли йдеться про відновлення прав потерпілих у контексті Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини обмежені строки досудового розслідування, якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено, не повинні ставати на перепоні можливості захисту її прав і законних інтересів. У цьому випадку тривалість кримінального провадження до повідомлення особі про підозру не може нести негативних наслідків для останнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок, який треба брати до уваги, починається з дня, коли особі було пред\u0026rsquo;явлене обвинувачення (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Ноймайстер проти Австрії\u0026raquo; (заява № 1936/63)). З урахуванням дотримання вимог розумності строків спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень повинен бути максимально ефективним з використанням усіх законних доступних засобів та способів проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування, спрямованого на виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Стаття 615 в редакції Закону\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e\u003cem\u003e№ 2111-IX від 03.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтори:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eГловюк Ірина Василівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, заслужений юрист України, д.ю.н., професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТетерятник Ганна Костянтинівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРогальська Вікторія Вікторівна,\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗавтур Віктор Андрійович\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету \u0026laquo;Одеська юридична академія\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e____\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції\u0026nbsp;у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 23.11.2017\u003c/a\u003eр. № 1-р/2017\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eURL:\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo; від 09.10.2014 р. № 46193/13 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\u003c/a\u003e; Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo; від 01.06.2006 р. № 7064/05 URL: http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=002- 3261\u003cspan\u003e; \u003c/span\u003eРішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; від 09.01.2003р № 38822/97. URL: \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 04.11.1950 р. URL:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Рішення Ради суддів від 24.02.2022 р. № 9 URL: \u003ca href=\"http://rsu.gov.ua/ua/documents/130\"\u003ehttp://rsu.gov.ua/ua/documents/130\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: лист Верховного Суду від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 URL: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \"Про судоустрій і статус суддів\" щодо визначення територіальної підсудності судових справ Закон України\u0026nbsp;від\u0026nbsp;03.03.2022 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;2112-IX URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ Mattoccia v. Italy від 25.07.200 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення: закон України від 30\u0026nbsp;червня 1993\u0026nbsp;року №3352-ХII. \u003ca href=\"url:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\"\u003eURL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про затвердження Інструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування МВС України. Наказ, Інструкція від\u0026nbsp;01.10.2018 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;806/3105/5\u003cspan\u003e URL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Академічний тлумачний словник \u0026laquo;Словник української мови\u0026raquo; \u003cspan\u003eURL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://sum.in.ua/\"\u003ehttp://sum.in.ua/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalsyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ, консультантка JustGroup","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""},{"id":62,"url":"viktor-zavtur","show_main":0,"image":null,"name":"Віктор","surname":"Завтур","post":"к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету «Одеська юридична академія»","text":""},{"id":63,"url":"ganna-teteryatnik","show_main":0,"image":null,"name":"Ганна","surname":"Тетерятник","post":"д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-615_komentar.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":475,"url":"dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648044190,"date":"23.03.2022","views":11420,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-cottonbro-8382617-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства","description":"\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану правова система держави продовжує функціонувати, зокрема органи правопорядку здійснюють розслідування кримінальних правопорушень. Мова йде не стільки про ті випадки, які мали місце до запровадження такого стану, а про нові \u0026ndash; воєнні злочини, злочини проти власності, вчинені \u0026ldquo;мародерами\u0026rdquo;, диверсії, державні зради тощо. Це ті злочини, в яких треба діяти тут і зараз, а допит, як один з основних інструментів отримання та фіксації інформації, потребує вдосконалення. В чому саме?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначна кількість інформації доказового характеру має форму усних свідчень, особливо в частині доказування субʼєктивної сторони злочину, \u0026ndash; ставлення особи до вчиненого нею діяння. Саме тому показання, отримані під час такої слідчої дії як допит, завжди мали велику цінність і вагу для сторін кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоспілкувавшись з практиками системи кримінальної юстиції, можна зустріти різне ставлення до чинного процесуального дизайну допиту як слідчої дії. Ключова проблема полягає в тому, що Україна у 2012 році становила заборону використання позасудових свідчень, що є дуже високим стандартом порівняно з світовим. Уже десять років показання, отримані під час допиту не мають самостійної цінності, а отже будь-яка особа, незалежно підозрюваний, свідок чи потерпілий, передопитується в судовому розгляді, оскільки суддя має безпосередньо сприймати усі докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий стандарт є намаганням позбутись практик, які існували в радянській та пострадянській системі кримінальної юстиції, що мали ухил в бік інквізиційного процесу та керувались принципом римського права \u0026ldquo;зізнавальні показання є царицею доказів\u0026rdquo; (confessio est regina probationum), поляризованому у політичних процесах під головуванням А. Вишинського. Як наслідок \u0026ndash; для отримання зізнання не нехтували нічим, психологічний та фізичний тиск був нормою, а не винятком із загального правила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВрешті, КПК 2012 року встановив повну заборону обґрунтування судом своїх висновків позасудовими свідченнями. Як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e один із розробників Кодексу \u003cem\u003eвже на етапі розробки було розуміння того, що це є доволі жорсткою нормою, однак поширена практика використання показань, отриманих внаслідок можливого поганого поводження, і, головне, відсутність системи ефективного розслідування заяв про застосування поганого поводження переконали розробників у її необхідності. \u003c/em\u003eТаким чином КПК України передбачає, що недопустимим є докази, отримані внаслідок катування або погрози його застосування (п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України), а також те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ч. 4 ст. 95 КПК України). Хоча ці процесуальні нововведення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/16292-upovnovazheniy_vr_z_prav_lyudini_valeriya_lutkovska_mene_nih.html\"\u003eохрестили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e такими, що позбавлять сенсу будь-які катування, так не сталось з огляду на маскування допитів слідчим експериментом або отриманні інформації, яка наводить на іншу доказову інформацію. Але це тема для окремої статті, ми ж про інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ чинному законодавстві для підозрюваного це правило безумовне, винятки існують лише для свідка та потерпілого. Розуміючи, що існують випадки, коли до моменту судового розгляду особа може захворіти або існують інші ризики для життя і здоровʼя чи вона просто виїде за межі країни й фізичний контакт з нею буде втрачений, законодавець передбачив виняток із загального правила \u0026ndash; можливість допиту слідчим суддею свідка, потерпілого в порядку ст. 225 Кодексу. При чому, якщо в кримінальному провадженні є підозрюваний, то він може реалізувати своє право на перехресний допит. Іншими словами \u0026ndash; свідок, потерпілий допитуються суддею, а їх показання надалі враховуються як доказ у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозібравшись з передісторією тепер \u003cstrong\u003eсформулюємо проблему: \u003cem\u003eв умовах воєнного стану ризик для життя і здоровʼя існує фактично в кожного, особливо на територіях, наближених до театру бойових дій. Мова йде не тільки про свідків та потерпілих, а й про підозрюваних осіб. \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eВідповідно розраховувати на участь особи у судовому розгляді, який відбудеться через місяці-роки після завершення чи припинення воєнного стану, не має можливості. Застосування ж порядку, визначеного ст. 225 КПК України до свідка і потерпілого ускладнюється обмеженими можливостями суду здійснювати правосуддя через фізичну загрозу безпеці та просто не функціонування значної кількості судів. Крім того, існує потреба невідкладної фіксації показань в умовах браку часу та ресурсів. Врешті, особи, підозрювані у вчиненні воєнних злочинів відповідно до міжнародного гуманітарного права будуть репатрійовані після війни і гарантій того, що в межах міжнародної правові допомоги буде належним чином влаштований судовий розгляд в іншій юрисдикцій жодних. Тож що робити органам правопорядку та прокуратурі в такій ситуації? \u003cstrong\u003eОчевидно, що відступ від загальних правил допустимий, для цього створено цілий Розділ ІХ-1 КПК України з особливостями розслідування, але якими вони мають бути \u0026ndash; щоб досягти балансу між процесуальними гарантіями учасників кримінального провадження та інтересами розслідування?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля відповіді на це питання варто повернутись до того, з чого починали: є високий стандарт, який було встановлено у звʼязку із практиками катувань, які були правилом, інструментом розслідування, тобто нормою.\u003cstrong\u003e А які стандарти є у світі? Насправді набагато нижчі, адже акцент робиться на інструментах, техніках допиту, аніж на правилах допустимості доказів.\u003c/strong\u003e Мова йде про \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/Investigative-interview\"\u003eпроцесуальне інтервʼю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яке прийшло на заміну застарілій техніці допиту (investigative interview замінило interrogation). Основа відмінність \u0026ndash; інформація доказового характеру отримується без примусу за допомогою комбінації тактичних та психологічних навичок комунікації у поліцейського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні підходи існують в Канаді, Британії, Італії, Хорватії та багатьох інших країнах та обумовлюють проведення допитів за участі захисника, із застосуванням відеофіксації та обов\u0026rsquo;язковим роз\u0026rsquo;ясненням й дотриманням основних прав допитуваної особи. Європейський суд з прав людини у рішенні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Макеян та інші проти Вірменії\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://704CDE4C-E8BA-4E1F-BB9E-D56DBFD619F4#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\"\u003e\u003cem\u003e (2019)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eконстатував, що надання переваги показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання були надані за власним бажанням особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eв умовах воєнного стану ми можемо розглянути можливість використання позасудових показань за умови дотримання процесуальних гарантій та повної відеофіксації допиту.\u003c/strong\u003e Такі показання можуть бути використаними судом для обґрунтування своїх висновків без безпосереднього сприйняття показань в судовому засіданні присутнього в ньому учасника кримінального провадження. Мова йде не тільки про свідків та потерпілих, а й як вимушений крок \u0026ndash; підозрюваних. Здійснюватиме такий допит не слідчий суддя, а прокурор.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід процесуальними гарантіями ми розуміємо вчинення таких дій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозʼяснення прав допитуваного, у тому числі право не свідчити проти себе (відповідно до вимог ст. 224 КПК України та загальних засад кримінального провадження);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечення права на захист та на допит свідка обвинуваченим (у разі відсутності під час допиту сторони захисту забезпечується можливість суддею під час розгляду по суті здійснити повторний допит).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином суддя має змогу переконатись за допомогою відеозапису в тому, що показання надавались без протиправного примусу, а у разі будь-яких сумнівів \u0026ndash; не брати такий доказ в обґрунтування доведення вини поза розумним сумнівом. В окремих випадках \u0026ndash; здійснити повторний допит безпосередньо в судовому засіданні (за можливості забезпечити участь особи на час проведення такого судового засідання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді стосовно свідка та потерпілого такі правила могли б існувати і поза воєнним станом, адже забезпечити їх участь у судовому розгляді не завжди видається, до того ж непоодинокими є випадки, коли особи під тиском (який неможливо довести) чи просто в силу фізіологічних особливостей памʼяті змінюють свої показання, які були надані під час досудового розслідування. Не виключені випадки насильницької або й природної смерті допитаних на досудовому слідстві потерпілих та свідків до початку судового розгляду. На жаль, в українських реаліях між першим допитом свідка, потерпілого та судовим розглядом, в якому відбувся перехід до дослідження доказів, можуть минати роки й таких проблем на практиці вистачає. Що ж стосується підозрюваного, то такий відступ, звісно, можливий як виняток \u0026ndash; під час воєнного стану \u0026ndash; адже право на захист передбачає можливість перехресного допиту у суді і система правосуддя має його забезпечити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e1\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт заборони використання позасудових свідчень був необхідний на певному етапі розвитку кримінального процесуального законодавства і є високим порівняно з іншими юрисдикціями.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e2\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВ умовах воєнного стану для забезпечення доказів на час судового розгляду, який відбудеться в мирних умовах, необхідно відступити від цього стандарту за аналогією з ст. 225 КПК України. Показання, отримані під час допиту, якщо вони були надані добровільно та за умови повної відеофіксації, можуть бути використані в суді. Здійснюватиме такий допит не слідчий суддя, а прокурор.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e3\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСтосовно свідка та потерпілого \u0026ndash; це має стати загальним правилом, з огляду на практику поширення у світі процесуального інтервʼю. Особливості розслідування злочинів в умовах воєнного стану мають враховувати кращі практики збору доказів, наявні у світі.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДетальніше про процесуальні гарантії можна прочитати у Постанові Верховного Суду у справі №144/1182/15-к (провадження №51-2161км19) від 23.03.2021 р., а про процесуальне інтервʼю загалом у \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozkazhi-meni-abo-ziznajsya-doslidzhennya-pro-protsesualne-intervyu\"\u003e\u003cstrong\u003eдослідженні\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (2021).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left; padding-left: 40px;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://704CDE4C-E8BA-4E1F-BB9E-D56DBFD619F4#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cem\u003e40. Стосовно оцінювання, зокрема, свідчень свідків то завдання Суду у відповідності до Конвенції полягає не в тому щоб прийняти рішення чи були показання свідків \u0026nbsp;належним чином прийняті як докази, а швидше в тому щоб встановити чи було провадження в цілому справедливим, включаючи спосіб отримання доказів [...].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left; padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003eСуд раніше наголошував, що поняття справедливого і змагального судового провадження передбачає, що судовий орган, в принципі, повинен надавати більшої ваги показанням свідка, наданим під час судового засідання ніж записам його чи її свідчень наданих під час досудового опитування, проведеного стороною обвинувачення, якщо немає вагомих причин прийняти інше рішення. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003e47. [...] Суд раніше констатував, що в тих випадках, коли національні судові органи стикаються з кількома суперечливими версіями правди запропонованими тією ж особою кінцева перевага показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання були надані за власним бажанням особи (рішення ЄСПЛ у справі Камільєрі проти Мальти від 16 березня 2000).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-cottonbro-8382617-2-min.jpg","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":473,"url":"stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647939389,"date":"22.03.2022","views":1306,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-ron-lach-7954875-2.jpg","mini_image":null,"name":"Строки у кримінальному процесі під час війни: у чому проблема?","description":"\u003cp\u003eОдним із викликів системи кримінальної юстиції в умовах війни є подекуди об'єктивна неможливість дотримання органами досудового розслідування, прокуратурою та судами строків, які встановлює Кримінальний процесуальний кодекс України.\u0026nbsp;Це створює ситуацію загрози порушення прав учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПередовсім, це стосується обчислення строків досудового розслідування.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні як до повідомлення про підозру особі, так і після повідомлення про підозру особі може бути істотно ускладненим, а в окремих випадках \u0026ndash; неможливим. Відтак, коли орган досудового розслідування об'єктивно не може здійснювати розслідування, витрата процесуального часу є невиправданою.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eПонад те, кримінальний процесуальний закон не врегульовує низку питань, які пов\u0026rsquo;язані зі строками вчинення окремих процесуальних дій, у випадку, якщо виконати відповідні дії у визначені законом строки є неможливим. Так, мова йде про строки вчинення таких процесуальний дій, як\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;розгляд клопотань під час досудового розслідування (ст. 220 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;ознайомлення з матеріалам досудового розслідування до його завершення (ст. 221 КПК);\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;подання та розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора\u0026nbsp;(ст.ст. 304, 306 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;оскарження недотримання розумних строків (ст. 308 КПК);\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;проголошення судового рішення (ст. 376 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;апеляційне та касаційне оскарження (ст. ст. 395, 426 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож є доречним доповнити ст. 615 КПК України (яка встановлює особливий режим досудового розслідування\u0026nbsp;в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)\u0026nbsp;положеннями, які:\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e(1)\u0026nbsp;встановлять можливість\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eпродовжити\u0026nbsp;строк досудового розслідування на строк дії на території України чи окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану\u003c/strong\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e(2) запровадять можливість вчинення окремих процесуальних дій, вчинення яких є об\u0026rsquo;єктивно неможливим в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України,\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eодразу за наявності такої можливості, але не пізніше, ніж через 15 днів після припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСаме такі законодавчі пропозиції розробила тематична група, яка займається напрацюванням рішень щодо нагальних питань у сфері кримінальної юстиції, і яка координується організацією JustGroup\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв рамках\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eініціативи \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/UkrainianLaw.in.War\"\u003e\u0026ldquo;Право в умовах війни\u0026rdquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e започаткованої \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ukma.edu.ua\"\u003eНаціональним університетом \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://law.ukma.edu.ua\"\u003eФакультетом правничих наук НаУКМА\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e спільно з Громадською організацією \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://pravo.org.ua/?fbclid=IwAR30RnA4Qhm36zbHlfiq-2ku1M1LW5NZxjxRSxF3raLMmnXs9IwgrWL23kY\"\u003e\u0026laquo;Центр політико-правових реформ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e для об'єднання ресурсів українських правників навколо підтримки та допомоги державним інституціям у виробленні рішень, як різні сфери права можуть працювати в умовах війни.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-ron-lach-7954875-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":456,"url":"povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646741279,"date":"08.03.2022","views":5234,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/VSU-profy-1.jpg","mini_image":null,"name":"Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування","description":"\u003cp\u003eВідповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК України, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов\u0026rsquo;язків, чи про зміну способу їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа підставі ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов\u0026rsquo;язків, покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНа світанку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення\u0026nbsp; в\u0026nbsp; Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eНа спеціальних рахунках судів і Державного казначейства України акумульовані значні грошові кошти, внесені в якості запобіжного заходу застави. В умовах воєнного стану вони можуть бути необхідними для потреб Збройних \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eC\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eил України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до ст. 18 Закону України \u0026laquo;Про оборону України\u0026raquo; територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України\u0026nbsp;\"Про основи національного спротиву\" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗгідно з Законом України \u0026laquo;\u003cspan\u003eПро правовий режим воєнного стану\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає \u003cb\u003eнадання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідвернення загрози\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eусунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eа також\u0026nbsp;\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eтимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003eЗ метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат здійснюється комплекс заходів національного спротиву. Серед таких заходів передбачено організацію Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальної громади. А статтею 3 Закону України \u0026laquo;Про основи національного спротиву\u0026raquo; визначені завдання територіальної оборони. Основу добровольчих формувань територіальних громад складають громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до листа Верховного Суду від \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e03.03.2022 № 1/0/2-22 \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan\u003eПорушуючи перед судом питання про зміну запобіжного заходу, сторони можуть \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпосилатися на існування двох обставин:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) зміну обставин, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу (\u003cstrong\u003eпоява\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнаміру підозрюваного брати участь в захисті свободи та незалежності України\u003c/strong\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) необхідності \u003cstrong\u003eнегайної допомогти Збройним Силам України грошовими коштами, \u003c/strong\u003eякі вносились в якості застави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase;\"\u003e(1) При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя, суд має брати до уваги:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнаявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного (якщо кримінальне\u0026nbsp; провадження перебуває на стадії судового розгляду, питання обґрунтованості підозри не розглядається);\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпродовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e(за відсутності ризиків запобіжний захід не може бути застосований та/чи продовжений);\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвведення в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвоєнні дії по всій території України;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоголошення і проведення загальної мобілізації,\u0026nbsp;\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eнеобхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсприяння обороні України \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eшляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ ситуації масового відтоку населення в більш безпечні районі країни та закордон, що супроводжує збройну агресію на території України, \u003cstrong\u003eнамір кожного захищати свою батьківщину має бути підтриманий всіма учасниками судового засідання, слідчим суддею, судом, а запобіжний захід - змінений.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність цих обставин у сукупності з належною процесуальною поведінкою підозрюваного, обвинуваченого як до настання так і під час воєнного стану, його намір брати активну участь у захисті України (п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України), вік та стан здоров\u0026rsquo;я підозрюваного (п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України) може зумовлювати застосований до нього запобіжний захід на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в\u0026rsquo;їзд в Україну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ актуальних умовах цей запобіжний захід здатний запобігти ризикам, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді застави та продовженні строку дії покладених обов'язків, та забезпечити подальшу належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003e(2) При вирішенні питання про перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України слідчий суддя, суд має взяти до уваги:\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eналежність грошових коштів, раніше внесених в якості застави, підозрюваному, обвинуваченому;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдобровільність їх перерахування на спеціальний рахунок Збройних Сил України.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі \u003cstrong\u003eна зазначений ними банківський рахунок\u003c/strong\u003e, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв\u0026rsquo;язку (п. 8 Порядку).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об\u0026rsquo;єктах, відбувається окупація частин території України, руйнуються населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової. З урахуванням позиції підозрюваного, обвинуваченого щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя, суд має підстави задовольнити таке прохання. З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, відповідає загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСудова практика\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУхвала ВАКС від 28.02.2022 у справі № \u003cstrong\u003e991/1277/22\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУхвала ВАКС від 04.03.2022 у справі №\u003c/span\u003e 991/5538/21\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eМатеріал підготовлений суддею Вищого антикорупційного суду Вірою Михайленко.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1ThG9UqxGJ3qY0515MUOKmyuvtTu_9OYB/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/VSU-profy-1.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":452,"url":"kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1646403452,"date":"04.03.2022","views":1779,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_550437700_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","description":"\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003eМатеріал підготувала \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl gpro0wi8 q66pz984 b1v8xokw\" href=\"https://www.facebook.com/profile.php?id=100002049764789\u0026amp;__cft__[0]=AZVWeCY0ax5mHSrKtmYoBTd667Q2d5kw6OsbCmdmVamRK5A5rAQZI0cyESTY4907qf-rgyl_zV9o-44kpReA7VtcQVPBEZS0MrLbG-PqmRYo7EzbkNBJnOmmsRQRXvpvfgGhk0egwznCXtraZ_qNT-ox\u0026amp;__tn__=-]K-R\" role=\"link\" tabindex=\"0\"\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003eІрина Гловюк\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Заслужений юрист України, адвокат, д.ю.н., професор та\u0026nbsp;Віктор Завтур, к.ю.н., адвокат спеціально для Вищої школи адвокатури НААУ.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eОригінальний текст \u003ca href=\"https://www.facebook.com/hsa.org.ua/posts/5118730114873375\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eСтаттею 615 КПК України передбачено особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Ця стаття передбачає: на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України, ці повноваження виконує відповідний прокурор.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eОтже, особливостями досудового розслідування у таких умовах є:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eумова розслідування: введення воєнного стану. Воєнний стан введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 \"Про введення воєнного стану в Україні\", затверджено Законом України \u0026laquo;Про затвердження Указу Президента України \"Про введення воєнного стану в Україні\"\u0026raquo; від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Цей порядок може бути застосований виключно у разі, якщо місце проведення досудового розслідування кримінального провадження, визначене відповідно до ст. 218 КПК України, відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, а натепер він оголошений на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнеможливість виконання слідчим суддею повноважень у встановлені законом строки. Йдеться, по суті, не про окремого слідчого суддю, а суд. За ст. 1 Закону України \"Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції\", питання, що відносяться до повноважень слідчого судді у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя розглядаються слідчими суддями місцевих загальних судів, визначених Головою Верховного Суду. Проте, у Законі України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; є положення, що у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Крім того, за ч. 7 ст. 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій та статус суддів\u0026raquo;, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду. Тобто механізмів передачі на розгляд інших судів питань, які відносяться до компетенції слідчих суддів, або кримінальних проваджень, в умовах воєнного стану ці норми не передбачають. Відмітимо, що вже є проєкт Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до \u003ca href=\"https://bit.ly/3vxXPdn\"\u003eЗакону України \u0026ldquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026rdquo; щодо зміни підсудності судів\u0026raquo;\u003c/a\u003e № 7117 від 1 березня 2022 року, про потребу прийняття якого \u003ca href=\"https://bit.ly/3IEnBjN\"\u003eвисловилися Голова ВС та Голова ККС ВС\u003c/a\u003e . Наразі це питання відкрите.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;є питання, хто і в якому порядку буде встановлювати неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК \u003ca href=\"https://bit.ly/3IE74fY\"\u003eУкраїни\u003c/a\u003e. В умовах воєнного стану, як видається, це залежить від обстановки на місцевості, залежно від наявності активних бойових дій або нападів на цивільне населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперелік повноважень слідчого судді, що можуть бути виконані прокурором:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпрокурор здійснює ці повноваження виключно з моменту введення на відповідній місцевості правового режиму воєнного стану і до моменту його припинення. Правом виконувати повноваження, передбачені цією статтею наділений прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні. Зі змісту ст. 615 КПК України вбачається, що прийняте прокурором рішення не підлягає подальшому затвердженню слідчим суддею. Крім того, ані КПК України, ані іншими нормативно-правовими актами не регламентовано порядок оскарження постанов прокурора, прийнятих в порядку ст. 615 КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ \u003ca href=\"https://bit.ly/3tuRJYS\"\u003eІнструкції \u0026laquo;Про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції\u0026raquo;\u003c/a\u003e № 872/88/537 від 26.08.2014 року \u0026nbsp;деталізовано порядок реалізації повноважень прокурора при неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею визначених законом повноважень.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eТимчасовий доступ до речей і документів\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів чи прийнявши таке рішення особисто, вирішує питання про надання згоди на тимчасовий доступ до речей та документів у порядку, передбаченому статтями 163, 164 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для відповідних ухвал слідчого судді.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eОбшук\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого про обшук чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про дозвіл на обшук у порядку, передбаченому статтями 234, 235 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eНегласні слідчі (розшукові) дії. Прокурор, отримавши клопотання слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи прийнявши таке рішення особисто питання щодо негласних слідчих (розшукових) дій у порядку, передбаченому статтями 247, 248 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЗапобіжний захід у вигляді тримання під вартою\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого щодо обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260 - 263-1, 294, 348, 349, 377 - 379, 437 - 444 Кримінального кодексу України, з дотриманням вимог статей 176, 178, 183, 186, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗгідно п. 3.6. Інструкції, порядок засвідчення постанови прокурора є таким: у постанові та рішенні, винесених у затвердженому цією Інструкцією порядку, підпис відповідного прокурора засвідчується гербовою печаткою прокуратури, у якій працює цей прокурор. У разі якщо тимчасово відсутня можливість засвідчити постанову та рішення гербовою печаткою, прокурором проставляється номер службового посвідчення з подальшим засвідченням гербовою печаткою.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗагалом, крім цих особливостей, кримінальне провадження здійснюється із дотриманням загальних норм КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗокрема, застосовною є і ст. 233 КПК України щодо того, що слідчий, дізнавач, прокурор має право без добровільної згоди особи, яка ними володіє, до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов\u0026rsquo;язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_550437700_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":450,"url":"kriminalna-yustitsiya-u-2021-rotsi-oglyad-monitoringovogo-zvitu-minyustu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1645602049,"date":"23.02.2022","views":1053,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/93990aff468a30ddf9dd6501093875f0.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальна юстиція у 2021 році: огляд Моніторингового звіту Мінʼюсту","description":"\u003cp\u003eЦя стаття \u0026mdash; огляд ключових пропозицій цьогорічного звіту, а точніше \u0026mdash; особиста професійна рефлексія на пропозиції, які відгукнулися або не відгукнулися, крізь критичну призму розв\u0026rsquo;язання проблем кримінального процесуального законодавства, якого потребує КПК України та практика його застосування сьогодні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e21 лютого 2022 року Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України представив \u003ca href=\"https://minjust.gov.ua/files/general/2022/01/19/20220119162316-86.pdf\"\u003eМоніторинговий звіт за 2021 рік\u003c/a\u003e. Таке дослідження проводиться за однією методологією вже не перший рік, завдяки чому можна відстежувати певну динаміку проблем, їх формулювання та розв\u0026rsquo;язання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом мені імпонує підхід до викладення матеріалу відповідно до методології: у звіті подані не тільки проблеми й пропозиції їх розв\u0026rsquo;язання, як ми звикли бачити в більшості документів у сфері державної (публічної) політики або пояснювальних записках до законодавчих ініціатив, а й нормативний вимір проблеми, судова практика, думки науковців, міжнародний досвід, результати анкетування фахівців у сфері кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ звіті озвучені класичні для кримінального процесу проблеми, які об\u0026rsquo;єднано у вісім блоків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтатус окремих учасників кримінального провадження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНедосконалість чинного законодавства в частині регламентації інституту угоди про визнання винуватості\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеобхідність підвищення ефективності окремих запобіжних заходів в кримінальному процесі\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗахист майнових прав та забезпечення недоторканості права власності в межах кримінального провадження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗдійснення кримінального провадження у режимі відеоконференції\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЕлектронні докази як джерела доказів в межах кримінального провадження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеобхідність удосконалення процесуального інституту грошового стягнення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеналежне виконання стороною обвинувачення ухвал слідчого судді зобов\u0026rsquo;язального характеру\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМоя думка \u0026mdash; чудово, що такий моніторинг існує, і я знімаю капелюха перед роботою державних експертів, які його підготували. З погляду системності та повноти викладу матеріалу він справді корисний для людей, які працюють над документами у сфері державної (публічної) політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДуже слушними, на мій погляд, є такі пропозиції, які законодавець насамперед має взяти на озброєння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eрозмежування процесуального статусу прокурора та керівника органу досудового розслідування\u003c/em\u003e (с. 126 Звіту) \u0026mdash; ані КПК України, ані Закон України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; так і не узгоджені з конституційними змінами в частині правосуддя (2016), а отже, організація досудового розслідування є конкурентною функцією для прокурора та керівника органу досудового розслідування. Загалом концептуального переходу від \u0026laquo;прокурора, що наглядає за законністю\u0026raquo; до \u0026laquo;прокурора, що здійснює процесуальне керівництво\u0026raquo;, так і не відбулося;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eрозширення прав потерпілих включно з посиленням правових гарантій (обовʼязкове представництво адвокатом)\u003c/em\u003e (с. 134 Звіту) \u0026mdash; безперечно, потерпілий залишається незахищеним, особливо в нашій ретрибутивній системі, яка зосереджена на покаранні винного, а не інтересах потерпілого. Детальніше про права потерпілих ми писали в дослідженні \u0026laquo;\u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/publications/prava-poterpilykh-vid-nasylnytskykh-zlochyniv-v-ukraini/\"\u003eПрава потерпілих від насильницьких злочинів в Україні: міжнародні стандарти та національні практики\u003c/a\u003e\u0026raquo; (2021), яке я просто не можу не згадати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eудосконалення інституту угод про визнання винуватості, насамперед розширення переліку випадків, у яких може укладатись угода, \u0026ndash; у межах кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, шкода внаслідок вчинення яких заподіяна приватним інтересам фізичних та юридичних осіб \u003c/em\u003e(с. 157 Звіту), \u0026mdash; ця та низка інших пропозицій можуть вплинути на поширеність застосування угод про визнання винуватості, які хоча й були впроваджені з КПК України 2012 року, проте залишаються незатребуваними. Угода \u0026mdash; це раціональний вибір людини, який спрощує зусилля органів правопорядку на розслідування та вивільняє ресурси для розслідування складних злочинів. Фактично в Україні існують квазіугоди через неформальний тиск на підозрюваного, які не є договором (угодою) і не дають людині жодних юридичних гарантій, урешті це незаконно (детальніше в статті \u0026laquo;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/1-vipravdanih-v-ukraini-ta-ssha-chomu-vazhlivo-pravilno-tlumachiti-dani-kriminalnoi-statistiki\"\u003e1\u0026nbsp;% виправданих в Україні та США: чому важливо правильно тлумачити дані кримінальної статистики?\u003c/a\u003e\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eзахист майнових прав і забезпечення недоторканості права власності в межах кримінального провадження \u003c/em\u003e(проблема 12, с. 191 Звіту і далі) \u0026mdash; одне з \u0026laquo;вузьких\u0026raquo; місць чинного КПК України, де за майже десять років так і не сформувалася практика, яка б гарантувала право власності на належному рівні. Тож пропозиції, викладені в цьому розділі, заслуговують першочергової уваги законодавця;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eважливі, але дискусійні з погляду, що саме потребує врегулювання і на якому рівні, \u003cem\u003eпропозиції стосовно розширення можливостей відеоконференції шляхом надання можливості розв\u0026rsquo;язувати питання, поставлені перед слідчим суддею \u003c/em\u003e(с. 232\u0026ndash;233 Звіту), а також \u003cem\u003eелектронні докази в кримінальному провадженні \u003c/em\u003e(с. 246 Звіту). Очевидно, що це особливість континентальної правової системи, коли форма здійснення судочинства чи форма доказів підлягають нормативному регулюванню, інакше вони ними не є, хоча зміст не залежить від того, чи він онлайн / офлайн, чи матеріальний / цифровий. Проте якщо запропоновані зміни пришвидшать розвиток диджиталізації процесу, не потягнувши за собою жодних ризиків завдання шкоди іншим правовим інститутам, то їх може і має підтримати законодавець.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас не можу погодитися з такими пропозиціями, як \u0026laquo;\u003cem\u003eна законодавчому рівні закріпити визначення поняття \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo; з урахуванням правових позицій ЄСПЛ з цього приводу\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u003c/strong\u003e(с. 181 Звіту).\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОбґрунтованість підозри та стандарту повідомлення про підозру як такого полягає в тому, що його неможливо визначити законодавчо, а лише на рівні судової практики. З огляду на практику ЄСПЛ \u0026laquo;\u003cem\u003eобґрунтованість залежить від усіх обставин справи\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://www.refworld.org/cases,ECHR,3ae6b6f90.html\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u0026nbsp;і нею є \u0026laquo;\u003cem\u003eнаявність фактів або інформації, які могли б переконати обʼєктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин\u003c/em\u003e\u0026raquo; [\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-144124\"\u003e2\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-62670\"\u003e3\u003c/a\u003e]. Іншими словами, фактичні дані причетності особи до вчиненого кримінального правопорушення. У більш звичній термінології \u0026mdash; слідча версія про причетність, яка має бути перевірена в межах кримінального провадження. Тобто обґрунтованість за своїм змістом є когерентністю (узгодженістю) фактів, викладених у повідомленні про підозру, і в кожному окремому випадку перевіряється суддею. Чи виграє судова практика від того, що умовно моїми або чиїмись іншими словами це запишуть у КПК України? Навряд чи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа мій погляд, якщо йти шляхом нормативного визначення, то треба повертатися до цілісної системи \u0026laquo;стандартів переконання\u0026raquo;, закладеної в проєкті КПК України 2006\u0026ndash;2007 років, \u0026mdash; стандартів розумної підозри, переконання за більшою вірогідністю, вагомого переконання, переконання поза розумним сумнівом. Лише за наявності цілісної системи, що має більш ніж один-два стандарти, можна говорити про ступені порівняння. Наразі ж, коли на досудовому розслідуванні є стандарт \u0026laquo;обґрунтованої підозри\u0026raquo;, а на судовому розгляді найвищий стандарт кримінального судочинства \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;, складно говорити про якісь ступені порівняння (до речі, ми нещодавно опублікували \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/5-idej-vid-rozrobnikiv-kpk-yaki-tak-i-ne-vdalosya-vtiliti-u-zhittya\"\u003eматеріал одного з розробників КПК України, Олександра Банчука\u003c/a\u003e, у якому він пояснює зміст цих стандартів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЩе один приклад того, з чим не можу погодитися, ― пропозиція \u0026laquo;\u003cem\u003eзапровадити в межах кримінального процесу інститут судового контролю за виконанням ухвал слідчого судді\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u003c/strong\u003e(с. 269 Звіту). Звісно, існує проблема невиконання ухвал слідчих суддів, певної тактики звернення з розʼясненням стороною обвинувачення для затягування виконання рішення, наприклад повернення майна, арешт якого було скасовано тощо (такі практики описані в дослідженні, співавтором якого я є і яке цитується в моніторингу, \u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2020/05/rol_slsuddya_web-2.pdf?fbclid=iwar3r1_t9ii_8mumqkumorawbvapcrmyhihvfu3xrnnmoxfittz4ooyv7eli\"\u003eРоль слідчого судді у кримінальному провадженні: аналітичний звіт\u003c/a\u003e\u0026raquo; (2020)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте суть судового контролю за дотриманням прав і свобод людини полягає в тому, що суддя \u0026mdash; безсторонній арбітр і він не має бути зацікавлений у подальшому ході розслідування після того, як ухвалив рішення. Тож питання про те, виконана його ухвала чи ні, можна поставити в межах розгляду іншим слідчим суддею клопотання, наприклад про продовження строків, проте проявляти активну позицію й цікавитися на зразок \u0026laquo;а як там, а що\u0026raquo; \u0026mdash; не входить до його функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж тільки у ВАКСі слідчі судді займаються лише судовим контролем за дотриманням прав і свобод людини (виділені окремі слідчі судді), а в районних судах слідчий суддя не звільняється від розгляду кримінальних справ по суті, цивільних, адміністративних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ умовах перевантаження і нереальності виконання показників тривалості розгляду питань, що ставляться перед слідчим суддею\u003c/strong\u003e (\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-zastosuvati-pokazniki-trivalosti-rozglyadu-pitan-scho-stavlyatsya-pered-slidchim-suddeyu\"\u003eписали про це з суддею Печерського районного суду м. Києва Світланою Шапутько\u003c/a\u003e), \u003cstrong\u003eце лише збільшить навантаження на слідчих суддів, що негативно вплине на якість судового контролю.\u003c/strong\u003e Адже найбільшою загрозою неупередженості слідчого судді, за відгуками самих суддів, є брак часу, через що вони змушені не так ретельно розглядати аргументи сторін провадження, як би це хотілося і мало бути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЩе один приклад: \u0026laquo;\u003cem\u003eП\u003c/em\u003e\u003cem\u003eропонується закріпити в межах статті 309 КПК України норму, що дозволятиме оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання або особистої поруки, ухвал про відмову у застосуванні таких запобіжних заходів, ухвал про продовження строку їх застосування\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u003c/strong\u003e(с. 190 Звіту).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто сказати, що в середовищі практиків кримінальної юстиції дискутують про те, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) особисте зобовʼязання та особиста порука мають настільки невеликий рівень інвазивності, що їх санкціонування може відбуватися не слідчим суддею, а прокурором;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) ці запобіжні заходи здебільшого застосовуються в кримінальних проступках, і в разі їх порушення до особи не можна застосувати більш тяжкий запобіжний захід, тому до них на практиці загалом ставляться легковажно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож пропозиція Міністерства юстиції України мені видається зайвим обтяженням слідчих суддів, посяганням на принцип процесуальної економії. Якщо й оскаржувати ухвали про застосування цих легких запобіжних заходів, то як постфактум судовий контроль за постановою прокурора про їх застосування. Але для цього треба ухвалити зміни до КПК України, відповідно до яких такі повноваження надаються прокурорам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожна почути контраргумент, що санкціонування \u003cu\u003eвсіх\u003c/u\u003e запобіжних заходів і левової частки інших заходів забезпечення кримінального провадження \u0026mdash; досягнення КПК України 2012 року (стосовно найтяжчих запобіжних заходів \u0026mdash; усе ж \u0026laquo;малої судової реформи\u0026raquo; 2001 року). Повторюся, що це обтяження, і це показала відповідна правозастосовна практика. Майже всі клопотання про застосування цих запобіжних заходів задовольняються із суто формальним судовим розглядом. Їх кількість невелика й стрімко падає: у 2020 році клопотання про застосування особистого зобовʼязання становили 12,5\u0026nbsp;% від усіх клопотань; особистої поруки \u0026mdash; 0,02\u0026nbsp;%. Статистику відмов у їх застосуванні Державна судова адміністрація України взагалі не веде на відміну від більш інвазивних (детальніше дані проаналізовані в матеріалі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/editorial-chomu-v-ukraini-ne-zastosovuyut-zastavu-yak-zapobizhnij-zahid-tsifri-ta-pozitsii\"\u003eEditorial: Чому в Україні не застосовують заставу як запобіжний захід? Цифри та позиції\u003c/a\u003e\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку.\u003c/strong\u003e Звісно, мова не йде про хибні чи правильні пропозиції Міністерства юстиції України. Понад те, часто це боротьба методологічних підходів \u0026mdash; ми чекаємо розвитку судової практики, насамперед сталих правових позицій Верховного Суду, або, усвідомлюючи, що чекати довго, застосовуємо заходи законодавчого врегулювання проблеми. Так само правозастосовна практика не завжди дозволяє розв\u0026rsquo;язувати проблеми лише шляхом змін у нормативному регулюванні. Тож, коли ми пропонуємо зміни до КПК України, варто прорахувати всі потенційні ризики, які можуть дисбалансувати процес. Наприклад, як це відбулося зі строками досудового розслідування, коли під прапором \u0026laquo;захисту бізнесу\u0026raquo; постраждали загальнокримінальні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте пропозиції потрібні, адже такі зважені моніторингові звіти \u0026mdash; це джерело, на яке можуть спиратися фахівці, що працюють над документами у сфері державної (публічної) політики, займаються законотворчістю або просто намагаються вплинути на зміни у сфері кримінальної юстиції в країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e/Фото з сайту \u003ca href=\"https://minjust.gov.ua/galleries/monitoringoviy-zvit-pershiy-element-sistemi-formuvannya-derjavnoi-pravovoi-politiki-kiiv-21-lyutogo-2022-roku\"\u003ehttps://minjust.gov.ua\u003c/a\u003e/\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e[1] Case of Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, Application no. 12244/86; 12245/86; 12383/86, \u0026amp;32: \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003ca href=\"https://www.refworld.org/cases,ECHR,3ae6b6f90.html\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.refworld.org/cases,ECHR,3ae6b6f90.html\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e[2] Case of Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, Application no. 15172/13, \u0026amp;88: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-144124\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-144124\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e[3] Case of Erdag\u0026ouml;z v. Turkey, Application no. 127/1996/945/746, \u0026amp;51: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-62670\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-62670\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Моніторинговий звіт Міністерства юстиції 2021","meta_description":"","meta_keywords":"моніторинговий звіт, кримінальна юстиція, 2021, justtalk, аналіз, запобіжні заходи, підозра,","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/93990aff468a30ddf9dd6501093875f0.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":435,"url":"sudovo-ekonomichna-ekspertiza-vid-kolapsu-do-efektivnogo-rishennya-problemi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1639409289,"date":"26.01.2022","views":3706,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_1058554241-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Судово-економічна експертиза: від колапсу до ефективного рішення проблеми","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПід час своїх розслідувань детективи Національного антикорупційного бюро України виявили своєрідну \u0026laquo;вибухівку сповільненої дії\u0026raquo; в практиці кримінальних проваджень. Проблема полягала у площині проведення судово-економічних експертиз.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003eУ чому проблема?\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідомо, що предметом судово-економічної експертизи є фінансово-господарські операції, які відображають стан та результати діяльності суб\u0026rsquo;єктів економічних відносин. Водночас об\u0026rsquo;єктами є документи бухгалтерського, податкового обліку, фінансової звітності, що містять інформацію про таку діяльність. Головним джерелом даних про порушення є акти ревізій і позапланових перевірок. Саме ці документи детективи скеровують експертам-економістам із доволі типовим питанням: чи підтверджується це документально? Утім, ця практика зайшла в глухий кут.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТривалий час слідчі діяли за усталеним алгоритмом \u0026mdash; зверталися до слідчих суддів з клопотанням про надання дозволу на проведення ревізій з метою подальшого проведення судової експертизи. Слідчі судді такі клопотання здебільшого задовольняли.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсобливість таких ухвал у тому, що їх не можна оскаржити в апеляційній інстанції. Такі ухвали не віднесено до відповідного переліку рішень слідчих суддів, що підлягають оскарженню.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМісія неможлива\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ 2018 р. ця практика почала змінюватися. Верховний Суд ухвалою від 06.03.2018 у справі №\u0026nbsp;243/6674/17-к у п.\u0026nbsp;51 констатував, що \u003c/span\u003e\u003cb\u003eслідчий суддя\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Далі Постановою ВС від 23.05.2018 встановлено, що \u003c/span\u003e\u003cb\u003eапеляційні суди зобов\u0026rsquo;язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Це зумовило подальшу відмову судів першої інстанції задовольняти такі ухвали. У разі винесення апеляційна інстанція їх скасовувала.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЯк наслідок, провести позапланову ревізію у встановлений законом спосіб стало \u0026laquo;місією неможливою\u0026raquo;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що суперечить цілій низці інших правових норм.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВізьмемо як приклад практику розслідування кримінальних правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро України.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно зі ст.\u0026nbsp;11 п.\u0026nbsp;5 Закону України \u0026laquo;Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні\u0026raquo; від 26.01.1991 №\u0026nbsp;2939-XII, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпозапланова ревізія\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, результат якої є основним документом, що надається експерту-економісту, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпроводиться за дорученням НАБУ.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Аналогічна норма є у відомчому законі. Понад те, у пункті 2 ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;19-2 Закону України \u0026laquo;Про Національне антикорупційне бюро України\u0026raquo; від 14.10.2014 1698-VII визначено, що Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності НАБУ, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзобов\u0026rsquo;язані (!) за зверненням НАБУ проводити в межах своєї компетенції ревізії, перевірки й інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення й на процесуальній підставі \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрішення суду\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Отже, незважаючи на існування цих норм, доручати проведення позапланової ревізії неможливо у зв\u0026rsquo;язку з колізією в законодавстві, що дає підстави судовим органам аргументувати протилежну правову позицію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим набула поширення інша, не менш проблемна практика проведення судово-економічних експертиз на підставі довідок спеціалістів.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідповідно до ст. 71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Тож слідчі шляхом скерування листа ставили запитання спеціалістам, які, консультуючи, надавали інформацію у вигляді довідки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОчевидно, що довідка спеціаліста не є актом ревізії чи актом перевірки уповноваженого контролюючого органу. На суттєву різницю між довідкою спеціаліста та документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності суб\u0026rsquo;єктом контролю неодноразово вказував ВС:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; у Постанові ВС від 20.03.2019 (справа №\u0026nbsp;808/3230/17) суд звернув увагу, що участь посадової особи Державної фінансової інспекції як спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, за наслідками яких спеціаліст надає довідкову інформацію, та участь такої особи в проведенні ревізій, результати яких оформлюються актом, не є тотожними поняттями [9];\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; у Постанові ВС від 27.02.2018 (справа №\u0026nbsp;826/818/16) висловлено правову позицію, що службова особа органу державного фінансового контролю, яка залучена як спеціаліст для проведення перевірки в рамках кримінального провадження, не проводить заходів фінансового контролю;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; у Постанові ВС від 27.04.2020 (справа №\u0026nbsp;335/2108/17) Акт позапланової ревізії суд визнав недопустимим доказом унаслідок його отримання не в порядку, визначеному КПК. Відповідно, висновок судово-економічної експертизи, який ґрунтувався на Акті ревізії, без посилань на конкретні документи, що слугували джерелом даних, також визнано недопустимим доказом;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; у Постанові ВС від 17.09.2019 (справа №\u0026nbsp;243/2194/18) у ситуації залучення спеціаліста Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області на підставі листа слідчого управління ГУНП в Донецькій області та складення довідки від 03.08.2017 про перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності, під час чого встановлено збитки на конкретну суму, також убачалися порушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСуд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор і слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки (зазначене право втрачено у 2014 році відповідно до прийнятого Закону України \u0026ldquo;Про прокуратуру\u0026rdquo;), а КПК не закріплює права або обов\u0026rsquo;язку спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України, можуть бути предметом експертного дослідження. Зазначений доказ, отриманий унаслідок такої не передбаченої КПК перевірки чи ревізії, згідно з положенням п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК, є недопустимим. Досліджуючи інші докази, зокрема висновок судово-економічної експертизи, суд, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (\u0026laquo;Балицький проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Тейксейраде Кастро проти Португалії\u0026raquo;, \u0026laquo;Шабельник проти України\u0026raquo;), застосував доктрину \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;, за якою недопустимими визнаються не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, але й докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, суд визнав недопустимим джерело доказів \u0026mdash; висновок судової економічної експертизи від 22.09.2017 №\u0026nbsp;1332, оскільки на вирішення експерту поставлено запитання щодо підтвердження висновків, викладених у довідці про перевірку, а зазначену довідку суд визнав недопустимим джерелом доказів через отримання її в порядку, не передбаченому КПК України [12].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАбсурдність ситуації посилює й те, що цілком правомірно судові експерти-економісти скеровують органам досудового розслідування клопотання в межах кримінальних проваджень і, посилаючись на згаданий вище Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e53/5, вимагали надання документів перевірок фінансово-господарської діяльності уповноваженим суб\u0026rsquo;єктом контролю, без яких виконання судово-економічних експертиз неможливе.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо зазирнути в минуле кримінального процесу, яке \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзавершилося\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e у 2012 році з прийняттям нового КПК України, така практика була обгрунтована, оскільки ревізія використовувалась, як підстава для порушення кримінальної справи та без встановлення факту збитків справа не порушувалась. Із прийняттям нового КПК підходи до початку досудового розслідування змінились, однак не всі супутні нормативні акти було належним чином приведено у відповідність до нових підходів.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[Детальніше у статті Цивінський О., Дуфенюк О. Проблемні питання судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідприємство, господарство і ПРАВО. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКиїв. 2/2021. С.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e291\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e295.]\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, протягом шести років поспіль в Україні відсутній ефективний механізм призначення позапланових ревізій та перевірок у кримінальних провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗамкнене коло породжувало безвихідну ситуацію для органів досудового розслідування: з одного боку, вони повинні реалізувати завдання кримінального провадження, визначені у статті 2 КПК України, а з іншого боку, вони не можуть реалізувати повноваження ініціювати позапланові ревізії та перевірки, які б могли надати документальні дані для подальших експертних досліджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase;\"\u003eЯкИМ БУЛО рішення?\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eНаціональне антикорупційне бюро України у 2020 році \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпровело ретельний та ґрунтовний аналіз вищевказаної проблеми та рядом листів ініціювало питання змін до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №\u0026nbsp;53/5.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКлючова ідея полягає в тому, щоб висновок судової експертизи, який ґрунтується на даних із різних документальних джерел, а не тільки актів ревізій та перевірок, був визнаний судом допустимим джерелом доказів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАдже у будь-якому випадку експерт досліджує первинні фінансово-господарські документи. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрім\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e цього у чинному КПК відсутній порядок про \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсвоєрідний дозвіл на початок роботи експерта економіста лише після попереднього опрацювання і узагальнення первинних документів.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа результатами спільної командної роботи із представниками Мінюсту, експертного середовища та провідних науковців\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2021 №\u0026nbsp;2770/5 \u0026laquo;Про внесення Змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №\u0026nbsp;53/5\u0026raquo;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cb\u003eзмінено дві ключові позиції.\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПерша позиція\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвизначення\u003cb\u003e меж компетенції судового експерта-економіста\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВизначення питань, що належать до компетенції державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДруга позиція\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e: закріплення\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cb\u003eосновного завдання\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eекспертизи\u003c/strong\u003e документів про економічну діяльність підприємств та організацій \u0026ndash;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвизначення документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб\u0026rsquo;єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавдяки зазначеним змінам замкнене коло в частині обов\u0026rsquo;язкової прив\u0026rsquo;язки судово-економічної експертизи до акту ревізії, перевірки (які за теперішнім законодавством слідчий призначити не може) було розірвано, а орган досудового розслідування здобув можливість залучати фахівців у галузі аудиту в порядку ст. 71 КПК України під час огляду фінансово-господарських документів, а результати їхніх напрацювань використовувати при проведенні судових економічних експертиз.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":55,"url":"oleksandr-tsivinskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1161.jpg","name":"Олександр","surname":"Цивінський","post":"Національне антикорупційне бюро України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_1058554241-min-2.jpg","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":440,"url":"editorial-chomu-v-ukraini-ne-zastosovuyut-zastavu-yak-zapobizhnij-zahid-tsifri-ta-pozitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1642004763,"date":"13.01.2022","views":1914,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_430114814_L-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Чому в Україні не застосовують заставу як запобіжний захід? Цифри та позиції","description":"\u003cp\u003eЗапобіжні заходи мають на меті забезпечити участь особи в кримінальному провадженні шляхом нейтралізації ризиків втечі, перешкоджання розслідуванню, знищення доказів, тиску на свідків тощо. Водночас серед запобіжних заходів, не повʼязаних з позбавленням свободи у світі переважає застава. В Україні ж \u0026ndash; прокурори майже ніколи не звертаються з такими клопотаннями, хоча статистика випадків порушень застави навпаки свідчить про її ефективність. Ми зібрали позиції практиків системи кримінальної юстиції, які брали участь в заходах Justtalk, а також додали статистичних цифр і компаративістики. І представляємо вам матеріал від редакції \u0026ndash; editorial \u0026ndash; з відповіддю на питання чому ж застава не застосовується в Україні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНевідʼємною складовою досудового розслідування та судового розгляду є забезпечення участі підозрюваного/обвинуваченого в цьому процесі. На жаль, рівень правосвідомості суспільства не настільки високий, аби можна було відмовитись від інститутів процесуального примусу. Одним з таких інститутів є запобіжні заходи, в частині застосування яких можна перерахувати значну кількість проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНас же цікавить питання, чому запобіжні заходи не повʼязані із обмеженням свободи широко не застосовуються в Україні. А саме, з огляду на досвід інших країн, чому застава як запобіжний захід не застосовується? Хоча її ефективність очевидна навіть на українських статистичних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте перед тим як відповісти на це питання необхідно навести декілька методологічних застережень:\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-перше\u003c/em\u003e, ми говоримо про заставу як окремий (самостійний) вид запобіжного заходу, який застосовується на рівні з чотирма іншими. Випадки ж, коли застава визначається як альтернативний запобіжний захід при обранні тримання під вартою (обовʼязок судді у кримінальних правопорушення, не повʼязаних із застосуванням насильства), ми не беремо до уваги. Проте інколи і цього питання будемо торкатись;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-друге, \u003c/em\u003eварто одразу сказати, що найпоширенішим запобіжним заходом є тримання під вартою. Хоча нормативно він є винятковим, а ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності продовжити докладати зусилля для зменшення кількості ув\u0026rsquo;язнених, зокрема шляхом ширшого використання альтернативних триманню під вартою під час досудового слідства запобіжних заходів\u003ca href=\"applewebdata://0A54CFDA-9C0C-420E-BF1B-1CED2005EF62#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. В західній науці існує немало досліджень на тему впливу увʼязнення на досудовому розлідуванні на жорсткість покарання, а також без звернення до них очевидно, що слідчі ізолятори не сприяють фізичному та психологічному комфорту особи, питання винуватості якої судом ще не вирішено. Тож ми не будемо повторювати проблему \u0026ndash; негуманність широкого застосування тримання під вартою \u0026ndash; а поговоримо про ефективність альтернативних заходів на прикладі застави;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-третє, \u003c/em\u003eстаття не дає вичерпну відповідь на порушене питання, а є тезами відповіді, які потребують подальшого дослідження. Разом з тим відповідь сформована внаслідок декількох років роботи над \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://juststandards.com.ua/\"\u003eСтандартами досудового розслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і репрезентує позиції як різних учасників кримінального провадження, так і різних органів досудового розслідування та прокуратури. Також ми наведемо декілька цитат з останньої дискусії \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/CqbooQ6RNfI\"\u003eJusttalk №22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яка була присвячена економічному аналізу права застосовно до кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПоширеність застави як запобіжного заходу\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамперед варто навести статистичні дані стосовно застосування запобіжних заходів в Україні. Нижче наведено дані стосовно кількості та видів клопотань про застосування запобіжних заходів, що подаються прокурорами, а також частку відмов у їх задоволенні. Також наводиться специфіка антикорупційних проваджень і врешті питома вага звернення до суду з клопотаннями про звернення в дохід держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, давайте по порядку, зупинимось на цифрах стосовно застави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/1-3.jpg\" width=\"1920\" height=\"1303\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПитома вага клопотань про заставу як окремого (самостійного) запобіжного заходу коливається в межах 1%.\u003c/strong\u003e Водночас тримання під вартою має тенденцію до зростання і наразі складає близько 60%; домашній арешт \u0026ndash; в межах 25%; особисте зобовʼязання \u0026ndash; 13%; особиста порука \u0026ndash; менше 0,1% (що не дивно для цього архаїзму соціалістичного законодавства).\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожна сказати, що в цьому випадку працюють економічні закони максимізації прибутку при зменшенні ризиків. Справа в тому, що \u003cstrong\u003eпопри процесуальну можливість, слідчі судді не відмовляють у задоволенні запобіжного заходу як такого, а лише понижують його жорсткість.\u003c/strong\u003e Іншими словами \u0026ndash; можна завжди звертатись з клопотанням про тримання під вартою і ти завжди залишишся із запобіжним заходом, або це буде тримання під вартою, або у разі недоводення ризиків перешкоджання розслідуванню домашній арешт чи будь-який інший більш мʼякий запобіжний захід. Тобто в умовах, коли слідчі судді не відмовляють у застосуванні запобіжного заходу взагалі, тобто мінімального ризику незастосування запобіжного заходу, сторона обвинувачення дозволяє собі робити \u0026ldquo;максимальну ставку\u0026rdquo;, адже все одно результат тією чи іншою мірою її задовольнить. Принаймні саме така практика спостерігається стосовно загально-кримінальних кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж існує нормативна проблема самого КПК України:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЯна Тализіна, заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eНедавно говорили, що якщо людині обрана застава і вона її не заплатила, то нічого їй за це не буде. А єдиний важіль впливу на такого підозрюваного \u0026ndash; це звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу. ...дійшли до такого висновку, що [проблема] в [ч. 6 ст. 182] КПК України, де написано, що якщо не сплатив протягом 5 днів, то маєш право сплатити пізніше. Крапка, все. Пізніше це коли? Коли досудове [розслідування ]закінчиться? Чи вже вирок буде? Чи коли це пізніше? ... Саме тому застава в нашій державі не набула популярності, бо вона не буде ефективною\u003c/em\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча судді можуть в межах дискреційних повноважень визначати розумність строку внесення застави і обмежуватись певною кількістю днів, зрозуміло, що не всі готові йти на такий ризик і задовольняти клопотання про заставу як окремий (самостійний) запобіжний захід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/2-3.jpg\" width=\"1920\" height=\"1303\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ж подивитись на структуру відмов, то ми стикаємось з обмеженістю даних кримінальної статистики. Такі дані вказуються лише стосовно домашнього арешту та тримання під вартою, а також спостерігається класична невідовідність судової статистики та статистики кримінальної, розпорядником якої є Офіс Генерального прокурора.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас можна виділити частку застосування застави як окремого запобіжного заходу у разі незадоволення клопотання про домашній арешт чи тримання під вартою. Вона коливається в межах 1.5-2%.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідсумовуючи, застава як окремий (самостійний) запобіжний захід обирається стосовно 2.5-3% осіб, стосовно яких подаються клопотання про застосування запобіжних заходів. В абсолютних цифрах це близько 400 людей щороку порівняно з 32-34 тис. осіб, стосовно яких подаються клопотання щороку.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/3-2.jpg\" width=\"1920\" height=\"1303\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ж говорити про практику САП-ВАКС (нам ці дані необхідні для порівняння), то тут спостерігається протилежна тенденція \u0026ndash; застава набуває популярності, що, звісно, повʼязано із специфікою кримінальних правопорушень. \u003cstrong\u003eНаразі відсоток таких клопотань складає 33,3%\u003c/strong\u003e і фактично ВАКС наголошує не тому, що цей запобіжний захід є ефективним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eБогдан Крикливенко, керівник апарату ВАКС:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e[На прикладі Вищого антикорупційного суду скажу] \u0026ndash; застава унікально прекрасно працює. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eІз 189 справ, які на сьогодні перебувають на розгляді по суті у ВАКСі, а це стосується приблизно 450 осіб, лише не більше десятка тримається під вартою, всі решта \u0026ndash; ні. Зрозуміло, що не стосовно всіх є застава, але в левовій частці, стосовно кого вона визначена, вона є. Наразі сумарна цифра застав на рахунку у ВАКС \u0026ndash; 1 млрд. 69 млн. гривень. За історією цієї колосальної суми, ми стягнули за рішеннями суддів ВАКС лише в чотирьох випадках \u0026ndash; 65 млн. 700 тис. гривень. Але це були не випадки такої зухвалої втечі, там і безповоротно повернення, це були, я не хочу давати якоїсь оцінки, там дрібні порушення процесуальних обовʼязків. Але факт, що всі ці чотири особи, які порушили свої зобовʼязання, вони є на місці продовжують відвідувати судові засідання. Давайте говорити про те, щоб коштовність кримінальної юстиції знижувалась, хоча б частині тримання під вартою\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4%20(1).jpg\" width=\"1920\" height=\"1303\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ж говорити про ефективність застави одночасно 1) як окремого (самостійного) запобіжного заходу та 2) альтернативного до тримання під вартою (у випадках обовʼязкового визначення розміру застави) \u0026ndash; то \u003cstrong\u003eабсолютна цифра відомих випадків порушення застави коливається в межах 44-56.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідносних же цифр навести неможливо, оскільки тут мають враховуватись як близько 400 осіб, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави як окремий (самостійний), а також всі інші особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а заставу визначено як альтернативу. При цьому кількість осіб, стосовно яких застосована застава як альтернативний запобіжний захід, але не спалчена теж невідома і за субʼєктивними оцінками значна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВадим Човган, доктор публічного права, експерт у сфері пенітенціарної системи:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003e...статистики [стосовно застави] немає, але я пробував її збирати по крупинках в слідчому ізоляторі в м. Києві. Там близько 70% людей під заставою, вони просто не можуть заплатити, щоб вийти\u003c/em\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗа власними оцінками авторів матеріалу застава як окремий (самостійний) та альтернативний запобіжний захід разом порушується у 1-2% випадків. Іншими словами \u0026ndash; з клопотанням про звернення застави в дохід держави та відповідно обрання тяжкого запобіжного заходу внаслідок порушення застави майже не звертаються.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи означає це, що застава найефективніший запобіжний захід? Ствердно відповідсти неможливо, адже \u003cstrong\u003eмова йде про помічені випадки порушення застави та звернення з цим до суду. Скільки ж випадків залишаються латентими невідомо, адже складно без скарг виявити тиск на свідків чи без допомоги третіх осіб дізнатись про знищення доказів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема не тільки в технічних засобах відстеження подібних речей, а й слабкому соціальному контролі. Треті особи просто не повідомляють про помічені ним випадки порушення з боку особи, стосовно якої визначено заставу для нейтралізації ризиків перешкоджання розслідуванню, а можливості залякати учасників кримінального провадження, які не можуть розраховувати на належний захист з боку держави, вкрай високі. Іншими словами \u0026ndash; \u003cstrong\u003eефективність застави також залежить від технічних можливостей органів правопорядку, розвинутості програми захисту учасників кримінального провадження, соціальному контролю тощо.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eКомпаративістський погляд: Сполучені Штати Америки\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eТрадиційно візьмемо для компаративного аналізу Сполучені Штати Америки, з огляду на особисті смаки та наукові інтереси частини редакційної команди. Хоча це залежить від особливостей різнших штатів, але можна стверджувати, що застава (bail) є основним запобіжним заходам у кримінальних провадженнях, просто тому, що під цим розуміється широке коло заходів забезпечення. Тобто існують лише такі запобіжні заходи як застава та тримання під вартою (jail), якщо узагальнити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМожливість \u0026ldquo;вийти під заставу\u0026rdquo; є конституційним правом, відповідно до VIII Поправки до Конституції США \u0026ndash; \u0026ldquo;застава не може бути непомірною\u003c/strong\u003e, штрафи не можуть бути непомірними, жорстокі та незвичні покарання не можуть застосовуватись\u0026rdquo; (Excessive bail shall not be required, nor excessive fines imposed, nor cruel and unusual punishments inflicted)\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас Верховний Суд США ніколи не визнавав право бути обраним під заставу як абсолютне право і зауважував, що уряд може мати легітимну мету, обмежуючи можливість застосування застави, коли особа може переховуватися від органів досудового розслідування, або у зв\u0026rsquo;язку з небезпекою, яку становить особа для суспільства або її окремих членів\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас найбільша проблема для США не сам факт застосування застави, а її розмір. \u003c/strong\u003eНаразі приблизно 500 тис. американців, або приблизно 66% всього пенітенціарного населення, перебувають у в\u0026rsquo;язниці, тому що вони не можуть дозволити собі заставу чи заставу. Середня сума застави за злочини становить близько 10 000 доларів\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІснує кілька видів застави залежно від способу її внесення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eповна гарантована застава \u0026ndash; в залі суду підозрюваний особисто сплачує повну суму застави шляхом поміщення грошей у спеціальний сейф;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзакрита гарантована застава \u0026ndash; поручитель підписує зобов\u0026rsquo;язання суду під суму застави та поручається за нагляд, а підозрюваний сплачує гонорар поручителю, який, як правило, становить приблизно 10% від суми застави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзастава -завдаток (аванс) \u0026ndash; суддя дозволяє підозрюваному залишити в суді відсоток від загальної суми застави (як правило 10%). Повну суму застави необхідно сплатити у разі, якщо підозрюваний переховується від суду. Такий відсоток повертається після розгляду справи, але суд має право залишити собі 1\u0026ndash;2% на процесуальні витрати;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнегарантована застава \u0026ndash; підозрюваний не сплачує суду грошей, але зобов\u0026rsquo;язується на повну суму застави з\u0026rsquo;явитися для участі у слідчих діях[4].\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВадим Човган, доктор публічного права, експерт у сфері пенітенціарної системи\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eІ до речі кажучи, в США не треба брати кредит на всю заставу, достатньо покрити 10% розміру застави, є така можливість\u003c/em\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eТож у разі, коли особа не може сплатити повний розмір застави, вона може зробити це частково або взагалі скористатись опцією незабезпеченої застави (unsecured bail)\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проблема тільки в тому, що \u003cstrong\u003eваріативність застави залежить від суддівського розсуду і нерідко єдина опція це сплатити заставу тут і зараз в повному обсязі. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ такому випадку є можливість звернутись до сфери мікрокредитування.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКостянтин Шалота, суддя Королівського районного суду м. Житомир:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eАмерика яскравий приклад того, як ефективно використовується застава ... тому що біля кожного суду в Америці, існує кредитна установа, тому що визначаючи заставу, як запобіжний захід, особа може звернутися в кредитну установу, взяти в кредит ці кошти і внести заставу. Це розвиває бізнес інституції, економіку загалом, якщо є взаємодія. Правильне використання, релевантне використання, запобіжного заходу може вплинути на розвиток економічних інститутів зокрема\u003c/em\u003e (\u003cem\u003eринок мікрокредитів\u003c/em\u003e \u0026ndash; прим. ред).\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІснують ціла сфера \u0026ndash; комерційних агентів або застоводавці (commercial bondsmen, bailbond agents), які готові внести заставу за підозрюваного, за умови подальшого її повернення та сплати 8\u0026ndash;10% відсотків додатково, проте можливі й додаткові платежі на користь заставодавців у вигляді нерухомості, транспортних засобів, коштовностей, акцій та облігацій тощо\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте система мікрокредитування відома своїми велики відсотками, які не завжди усвідомлюють люди, які до неї звертаються, а тим паче якщо для них це можливість вийти на волю. Така ситуація призвела до того, що як уже зазначалось, більше половини осіб, поміщених до пенітенціарної системи без вироку (на досудовій стадії) перебувають там, оскільки не мають змоги внести заставу. Як наслідок весь цей ринок поступово обмежується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОскільки на суддівський розсуд в частині визначення виду та розміру застави неможливо повпливати, наразі в США існує рух до повної заборони застави як запобіжного заходу.\u003c/strong\u003e Наприклад у штаті Нью-Джерсі з 2017 року підозрювані особи оцінюються за допомогою системи на основі балів, щоб визначити, чи слід їх звільнити з-під варти, тримати в пенітенціарних установах до суду чи піддати альтернативним процедурам (включаючи домашній арешт, електронний моніторинг та, в окремих випадках, грошову заставу) для забезпечення громадської безпеки та явка відповідача в суд\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. А у лютому 2021 року штат Іллінойс став першим штатом, який повністю скасував заставу готівкою (набуде чинності в січні 2023 року)\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи означає це, що законодавча влада штатів намагається вирішити проблему, породжену судовою на рівні окремих штатів шляхом повної заборони використання застави як запобіжного заходу? Можливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаша мета тут продемонструвати, що зростання популярності існтитуту застави (якщо воно відбудеться в Україні) не обовʼязково призведе до однозначно позитивного ефекту, адже проблемним залишається питання розміру застави. Навіть за умови поширення ринку мікрокредитування за аналогією з американським, ми все одно, можемо отримати подібну проблему. Проте вже зараз поставити знак дорівнює між українським досвідом та американським ми не можемо, можливо варто просто зробити цей крок і подивитись на заставу на ґрунтів більшого обсягу емпіричних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожливо майбутнє за розвитком технологій \u0026ndash; електронних засобів стеження, наприклад смартфонів на кшталт з \u0026ldquo;Дій.Вдома\u0026rdquo;, які матимуть алгоритми визначення місцезнаходження особи, а також реєструтимуть його комунікацію із зовнішнім світом. А можливо є й інші варіанти, про які зараз зарано говорити. Ключове \u0026ndash; альтернативи триманню під вартою є і за ними майбутнє.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://0A54CFDA-9C0C-420E-BF1B-1CED2005EF62#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського Суду з прав людини у справі \u0026laquo;Сукачов проти України. № 14057/17 від 30.01.2020 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_f12#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_f12#Text\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[2] \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan lang=\"UK\" style=\"font-size: 16px;\"\u003eUnited States of America 1789 (rev. 1992) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.constituteproject.org/constitution/United_States_of_America_1992\"\u003ehttps://www.constituteproject.org/constitution/United_States_of_America_1992\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch1\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h1\u003e\r\n\u003ch1\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h1\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; U.S. [Federal] Code. Tittle 18. Crimes and criminal procedure. Part II Criminal procedure. Chapter 207: Release and detention pending judicial proceedings; \u003cem\u003eСтефанчук М.М., Іверук Н.О. \u003c/em\u003eПроблеми визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу за законодавством України та країн англо-американської правової сімʼї: порівняльно-правовий аналіз / Вісник кримінального судочинства. №4/2019 \u0026ndash; С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Lockwood B., Griffin A.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e The Ins and Outs of Bail // The Marshall Project, 28.10.2020 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.themarshallproject.org/2020/10/28/the-ins-and-outs-of-bail\"\u003ehttps://www.themarshallproject.org/2020/10/28/the-ins-and-outs-of-bail\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eПетров О.С.\u003c/em\u003e Генезис запобіжного заходу у вигляді застави в зарубіжних країнах / Вісник ХНУВС. №2 (77) \u0026ndash; С. 74.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Jones, Michael R. \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eUnsecured Bonds: The As Effective and Most Efficient Pretrial Release System, Pretrial Justice Institute (October 2013) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://university.pretrial.org/HigherLogic/System/DownloadDocumentFile.ashx?DocumentFileKey=87a896e2-5ab4-8123-b044-b84fba86e131\u0026amp;forceDialog=0\"\u003ehttps://university.pretrial.org/HigherLogic/System/DownloadDocumentFile.ashx?DocumentFileKey=87a896e2-5ab4-8123-b044-b84fba86e131\u0026amp;forceDialog=0\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Стефанчук М.М., Іверук Н.О. \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eПроблеми визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу за законодавством України та країн англо-американської правової сімʼї: порівняльно-правовий аналіз / Вісник кримінального судочинства. №4/2019 \u0026ndash; С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Thompson M., Rothman M. New Jersey eliminates most cash bail, leads nation in reforms // PBS, 22.07.2017 [Електронний ресурс] / \u003ca href=\"https://www.pbs.org/newshour/show/new-jersey-eliminates-cash-bail-leads-nation-reforms\"\u003ehttps://www.pbs.org/newshour/show/new-jersey-eliminates-cash-bail-leads-nation-reforms\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://CD02A39E-8E9E-4E4B-943A-12DDBE516876#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Corley C. \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eIllinois Becomes 1st State to Eliminate Cash Bail // NPR, 22.02.2021 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.npr.org/2021/02/22/970378490/illinois-becomes-first-state-to-eliminate-cash-bail\"\u003ehttps://www.npr.org/2021/02/22/970378490/illinois-becomes-first-state-to-eliminate-cash-bail\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://0A54CFDA-9C0C-420E-BF1B-1CED2005EF62#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Чому в Україні не застосовують заставу як запобіжний захід? ","meta_description":"","meta_keywords":"застава, запобіжний захід, justtalk, джастток","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_430114814_L-2-min.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":496,"name":"стандарти управління"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":443,"url":"bitcoin-i-kpk-kriptovalyuta-v-kriminalnomu-pravi-ta-protsesi-justtalk-context-epizod-6","video":"neXOEKFNPq8","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1644331507,"date":"24.12.2021","views":1079,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/neXOEKFNPq8-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Bitcoin і КПК: Криптовалюта в кримінальному праві та процесі |JustTalk Context. Епізод 6","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ розмові про криптовалюту ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Миколою Карчевським, першим проректором ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, д.ю.н., полковником поліції, та Златою Симоненко, адвокаткою, радницею АО Саєнко Харенко говорили про матеріально-правовий вимір криптовалют. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e▪ Які процесуальні особливості роботи з криптовалютами? \u003cbr /\u003e▪ Як унормувати ринок криптовалют? \u003cbr /\u003e▪ Що мають знати органи досудового розслідування та адвокати у роботі з \u0026laquo;криптою\u0026raquo;? \u003cbr /\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Bitcoin і КПК: Криптовалюта в кримінальному праві та процесі. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;Слухайте цей випуск у форматі подкасту: \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/redirect?event=video_description\u0026amp;redir_token=QUFFLUhqbWYyT3psMTlGbHBGLUJyenRzWUEyNlQxencwUXxBQ3Jtc0trNVp0UjR0VExRV1VwakN1MDNrWVVJRXpMeWxESXF6ajZsOFFUb24tSXhISkh3WGlDRDExVGFkYk5JZ0U5LVlMRm9hV3BramY4Y1hIcDBVcDdRYURwMWt2VnUxZ0wzcTd0bzNmTGhsb1o3TGNOaF9GNA\u0026amp;q=https%3A%2F%2Fjusttalkcontext.buzzsprout.com%2F1627177%2F9774083-bitcoin\u0026amp;v=neXOEKFNPq8\" dir=\"auto\" rel=\"nofollow noopener\" target=\"_blank\"\u003ehttps://justtalkcontext.buzzsprout.co...\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"криптовалюта, кримінальний процес, біткоін","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/neXOEKFNPq8-HD.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":437,"url":"kriptovalyuti-ta-tehnologii-blockchain-innovatsii-u-protidii-koruptsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1640262227,"date":"24.12.2021","views":1939,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_1690123846-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"КРИПТОВАЛЮТИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ BLOCKCHAIN: ІННОВАЦІЇ У ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоява технологій розподіленого зберігання даних (BlockChain) та заснованих на таких технологіях криптовалютних платіжних систем істотно змінює процес протидії злочинності. Трансформуються форми корупції, з\u0026rsquo;являються нові види неправомірної вигоди, оновлюються методи легалізації злочинних доходів. Водночас, як будь-який соціальний процес, поширення криптовалюти та технології BlockChain має діалектичні наслідки. З одного боку, криптовалюти стали новим інструментом злочинців. З іншого \u0026mdash; наявність у відкритому доступі всієї бази даних транзакцій у системі криптовалюти дає правоохоронцям принципово нові інструменти боротьби зі злочинністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eКрім цього, BlockChain, який забезпечує наднадійне зберігання важливих даних, розглядається як один з ефективних засобів протидії корупції [2], створюючи нові можливості для реалізації проєктів електронної демократії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, вплив віртуальних активів на протидію корупції варто розглядати у трьох вимірах: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eновий вид неправомірної вигоди;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнові можливості протидії злочинності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eантикорупційний потенціал технологій розподіленого зберігання даних.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4b45a8bb795461dd03c387c7c400f6bd.png\" width=\"1920\" height=\"1081\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eОчевидно, що така кількість судових рішень є вкрай незначною і сама по собі не може свідчити про значний рівень використання криптовалюти злочинцями в Україні. Водночас \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eактуальні експертні дослідження свідчать про те, що \u003cstrong\u003eрівень використання криптовалюти у національному сегменті злочинності є значним.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Відповідно до The Chainalysis 2021 Crypto Crime Report [4], \u003cstrong\u003eУкраїна посідає третє місце (після РФ та США) за обсягом транзакцій на електронні гаманці, асоційовані з інтернет-магазинами наркотиків, які функціонують в darknet\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eЗагальний обсяг транзакцій з України на гаманці інтернет-магазинів та з гаманців інтернет-магазинів в Україну становив у 2020 році близько $100 млн.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eПоза увагою міжнародних експертів не залишилося й прийняття в Україні Закону \u0026laquo;Про віртуальні активи\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Оглядачка Foreign Policy Елізабет Броу розмірковує про перспективи легалізації віртуальних активів в Україні та зазначає таке:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026hellip;до значного рівня корумпованості додається інструмент, який надає корупціонерам нові можливості\u0026hellip; на кінець березня 2021 року українські державні службовці задекларували 46\u0026nbsp;351 біткоїнів, що складає близько $1,7 мільярда\u0026hellip; Україна намагається отримати $2,2 мільярда від МВФ у 2021 році\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eТа підсумовує: \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eВелика ставка Києва на цифрові гроші може мати негативні наслідки і погіршити корупційні проблеми країни\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo; [5].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eВраховуючи зазначене, вкрай важливою є \u003cstrong\u003eмінімізація корупційних ризиків легалізації національного ринку криптовалют\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eОсновними напрямами роботи тут мають стати: \u003cstrong\u003eлокалізація успішних практик правоохоронних органів, законодавче забезпечення та використання антикорупційного потенціалу BlockChain.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eТехнологічне оновлення злочинної діяльності потребує актуалізації професійних компетенцій правоохоронців, працівників прокуратури та судів. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eСтруктуру необхідних знань та навичок можна визначити так: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвстановлення ознак використання віртуальних активів у злочинній діяльності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eблокчейн аналітика;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперсоналізація власників віртуальних активів та вилучення віртуальних активів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПерший складник стосується загальних знань \u003cstrong\u003eпринципів функціонування криптовалютних платіжних систем\u003c/strong\u003e. Наприклад, як може виглядати публічна адреса електронного гаманця або геш-транзакція певної криптовалюти, якими бувають та як можуть виглядати засоби доступу до електронних гаманців, що собою являє послідовність для відновлення доступу до гаманця (seed) та як її можна використати у подальшому розслідуванні.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eДругий складник належить до нових можливостей, які надають правоохоронцям \u003cstrong\u003eнаявні у відкритому доступі розподілені бази даних про транзакції в криптовалютних платіжних системах.\u003c/strong\u003e Це вміння та навички пошуку даних про транзакції, узагальнення даних про пошук опосередкованих зв\u0026rsquo;язків тощо. Такими є використання OSINT підходів та спеціалізованого програмного забезпечення. Наприклад, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eіснує ресурс Bitcoin Abuse Database (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.bitcoinabuse.com/\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.bitcoinabuse.com\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e), який надає інформацію про встановлені адреси електронних гаманців, що використовуються у протиправній діяльності.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Програмне забезпечення Walletexplorer.com, Graphsense.info, Chainanalysis дозволяє аналізувати взаємозв\u0026rsquo;язки між транзакціями, встановлювати врешті-решт схеми потоків кримінальних фінансів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eТретій складник необхідних знань стосується \u003cstrong\u003eфіксації операцій з віртуальними активами та їх вилучення\u003c/strong\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eСьогодні органи правопорядку не мають встановленого порядку, який би передбачав алгоритм фіксації операцій з криптовалютою, так само як і способів вилучення віртуальних активів.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВодночас легалізація ринку віртуальних активів вимагає термінового усунення цієї прогалини. Загалом \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнаявні кримінальні процесуальні засоби у вигляді НС(Р)Д дозволяють цілком впоратися з виявленням та фіксацією інформації про криптовалюти\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e шляхом поєднання двох основних способів фіксації інформації про підготовку або вчинення злочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій: візуальний, пов\u0026rsquo;язаний із зовнішнім сприйняттям (візуальним оглядом) інформації, розміщеної на веб-ресурсі, яка подається на пристрій виведення інформації (монітор)); технологічний, пов\u0026rsquo;язаний із застосуванням можливостей спеціального програмного забезпечення для фіксації даних.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eЩо ж до збереження та використання у кримінальному процесі вилучених віртуальних активів, то \u003cstrong\u003eсьогодні відсутні організаційно-методичні можливості фіксації операцій з криптовалютами та їх вилучення для подальшого використання у кримінальному процесі.\u003c/strong\u003e Враховуючи важливість та необхідність виявлення, документування та процесуального використання відомостей щодо незаконних операцій під час вчинення кримінально караних діянь, предметом розрахунку в яких виступає криптовалюта, доцільно розглянути можливість \u003cstrong\u003eрозробки відповідного порядку (настанови, інструкції), у якому передбачити тактичні аспекти фіксації з використанням комплексу НС(Р)Д та алгоритм дій щодо вилучення криптовалюти та її збереження до прийняття рішення по справі.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eДоцільним є введення в органах правопорядку \u003cstrong\u003eпосад розпорядників віртуальних активів та фінансового обліку таких даних\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Адже сьогодні факти вчинення кримінальних правопорушень з використанням криптовалют не отримують належного реагування з огяаду на відсутність організаційно-технічного забезпечення вказаного процесу. Зокрема, навіть у випадку фіксації операції з криптовалютою під час вчинення кримінального правопорушення та її документальним підтвердженням технічно відсутня можливість вилучення криптовалюти та блокування електронного гаманця. Єдиним виходом в цій ситуації є створення окремого електронного гаманця, розпорядником якого буде орган правопорядку в особі окремого співробітника й на якому буде зберігатися вилучена криптовалюта до відповідного рішення у справі. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eВласне вилучення криптовалюти пропонується організовувати як транзакцію на електронний гаманець, що контролюється органами правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eНарешті, як зазначалося раніше, вплив технологій BlockChain на протидію корупції не обмежується новими аспектами злочинної діяльності та відповідними компетенціями правоохоронців. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e\u003cspan\u003eВажливою складовою соціального впливу нових технологій є можливість інноваційних антикорупційних проєктів.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Так, у листопаді 2018 року повідомлялося про успішне завершення експерименту з віддаленого голосування за допомогою BloсkChain платформи Voatz. Експеримент відбувся у Західній Вірджинії. Зазначалося, що в процесі проміжних виборів віддалено змогли проголосувати 144 військових, які перебували у 24 країнах [6]. Крім США, подібні електоральні платформи використовують у Японії, Швейцарії, Південній Кореї [7], Каталонії [8], Таїланді [9] тощо. Влада Канади запустила тестову версію системи, яка через BloсkChain забезпечує прозорість розподілу державних грантів [10]. Австрія використовує цю технологію для організації аукціону державних облігацій [11].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003e___\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e1. Sedgwick K. Bitcoin is Great for Criminals. It\u0026rsquo;s Even Better for Law Enforcement. Bitcoin.com. 16.07.2018. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://news.bitcoin.com/bitcoin-is-great-for-criminals-its-even-better-for-law-enforcement/\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://news.bitcoin.com/bitcoin-is-great-for-criminals-its-even-better-for-law-enforcement/\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e2. Santiso C. Can blockchain help in the fight against corruption?\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eWorld Economic Forum. 12.03.2018. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018/03/will-blockchain-curb-corruption/ (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e3. Вирок від 06.05.2020 у справі № 733/359/20 Бахмацький районний суд Чернігівської області. Вирок від 22.09.2020 у справі № 585/1976/20 Роменський міськрайонний суд Сумської області. Вирок від 03.11.2020 у справі № 423/2591/20 Лисичанський міський суд Луганської області. Вирок від 17.12.2020 у справі № 162/686/20 Любешівський районний суд Волинської області. Вирок від 17.07.2020 у справі № 566/1640/19 Млинівський районний суд Рівненської області.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e4. Grauer K., Updegrave H. The Chainalysis 2021 Crypto Crime Report. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://go.chainalysis.com/2021-Crypto-Crime-Report.html\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://go.chainalysis.com/2021-Crypto-Crime-Report.html\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e5. Braw E. Ukraine Wants to Be Cryptocurrency Central. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eForeign Poicy.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e 02.06.2021. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2021/06/02/ukraine-wants-to-be-cryptocurrency-central/\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://foreignpolicy.com/2021/06/02/ukraine-wants-to-be-cryptocurrency-central/\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e6. Власти Западной Виргинии объявили об успешном эксперименте с блокчейн-голосованием. ForkLog. 17.11.2018. URL: https://forklog.com/vlasti-zapadnoj-virginii-obyavili-ob-uspeshnom-eksperimente-s-blokchejn-golosovaniem-na-promezhutochnyh-vyborah/ (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e7. Бердникова Д. В Южной Корее испытают систему голосования на блокчейне. Хайтек+. 30.11.2018. URL: https://hightech.plus/2018/11/30/v-yuzhnoi-koree-ispitayut-sistemu-golosovaniya-na-blokcheine (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e8. Каталония переведет выборы на блокчейн. LetKnow. 20.11.2018. URL: https://letknow.news/news/kataloniya-perevedet-vybory-na-blokcheyn-13827.html (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e9. В Таиланде создали систему для проведения выборов с помощью технологии блокчейн. Anycoin.news. 04.01.2019. URL: https://anycoin.news/2019/01/03/v-tailande-sozdali-sistemu-dlya-provedeniya-vyborov-s-pomoshhyu-tehnologii-blokchejn/ (дата звернення 04.01.2019).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e10. Окашин Р. Канада применит блокчейн для контроля за правительственными грантами. Хайтек. 29.01.2018. URL: https://hightech.fm/2018/01/29/blockchain_canada (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\" role=\"presentation\"\u003e\u003cspan\u003e11. Горулько Д. Австрия выпустит гособлигации на сумму \u0026euro;1,15 млрд на блокчейне. Hash Telegraph. 27.09.2018 URL:\u0026nbsp; https://hashtelegraph.com/avstrija-vypustit-gosobligacii-na-summu-e115-mlrd-na-blokchejne/ (дата звернення 19.12.2018).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"криптовалюта, кримінальний процес, біткоін","authors":[{"id":56,"url":"mikola-karchevskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/karchevsykiy-m-v.jpg","name":"Микола","surname":"Карчевський","post":"д.ю.н., проф., професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, головний науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_1690123846-min-2.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":523,"name":"криптовалюта"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":415,"url":"yak-viluchati-elektronni-nosii-informatsii-pid-chas-obshuku-z-koristyu-dlya-slidstva-i-bez-shkodi-dlya-biznesu-algoritm-prijnyattya-rishen","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1636526874,"date":"11.11.2021","views":4746,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/a424535133dbaff6a72cdbda2a7a43bc.png","mini_image":null,"name":"Як вилучати електронні носії інформації під час обшуку з користю для слідства і без шкоди для бізнесу. Алгоритм прийняття рішень","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ пошуках балансу між цілями кримінального провадження, з одного боку, та правами суб\u0026rsquo;єктів господарювання, з іншого, які, за повідомленням Ради бізнес-омбудсмена [1]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, системно обмежувалися правоохоронними органами, український парламент прийняв у 2017 році зміни до порядку проведення обшуку [2]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Ці зміни істотно звузили широкі повноваження органів досудового розслідування по вилученню комп\u0026rsquo;ютерної техніки, а правила перетворилися на складний комплекс спеціальних умов, заборон та винятків, яких мають дотримуватися слідчі та прокурори під час проведення обшуку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧинна редакція ч. 2 ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) описує складну конструкцію правил для сторони обвинувачення, які мають на меті попередити зловживання повноваженнями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКрім того, в абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено процедуру копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їхніх невід\u0026rsquo;ємних частинах (далі \u0026mdash; інформації, що міститься в ІС), яка має здійснюватися слідчим чи прокурором із залученням спеціаліста. А згідно з ч. 4 ст. 99 КПК України, копії інформації, що міститься в ІС, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизнаються судом як оригінал документа\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Отже, орган досудового розслідування може забезпечити результативне проведення слідчих (розшукових) дій у частині отримання інформації, що міститься в ІС, як при вилученні електронних носіїв інформації, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eтак і при виготовленні копії інформації, що міститься в ІС,\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e в порядку абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, яка визнається судом як оригінал документа.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІншими словами, слідчий, прокурор під час проведення обшуку має проаналізувати обстановку і обрати найбільш прийнятний (процесуально допустимий) спосіб отримання інформації: вилучати електронні носії інформації або копіювати інформацію, що міститься в ІС. Для прийняття зваженого рішення ми розробили \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eАлгоритм прийняття рішень щодо вилучення електронних носіїв інформації під час обшуку, огляду\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (див. Рис. 1). Цей алгоритм побудовано у формі (1) запитань, на які має відповісти слідчий, прокурор, та (2) відповідних сценаріїв, які залежать від відповідей на запитання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1356.jpg\" alt=\"\" width=\"1080\" height=\"1920\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eРис. 1. Алгоритм прийняття рішень щодо вилучення електронних носіїв інформації під час обшуку, огляду\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ разі виявлення під час проведення обшуку чи огляду електронних носіїв інформації (знімних (відокремлених) або в складі ІС) слідчому, прокурору, рухаючись за нашим алгоритмом\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтреба встановити на місці такі обставини:\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи потрібен пароль для доступу \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eдо електронної інформації? Пароль \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e(значення, ключ тощо) \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eє обов\u0026rsquo;язковою складовою системи логічного захисту. Водночас, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їхніх частин, мобільних терміналів систем зв\u0026rsquo;язку (далі \u0026mdash; МТСЗ), крім випадків, якщо доступ до них пов\u0026rsquo;язаний з подоланням системи логічного захисту. Іншими словами, у разі, \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eякщо система вимагає введення паролю доступу, це може бути підставою для вилучення відповідного електронного носія інформації\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи повідомлений пароль для доступу \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eдо електронної інформації? \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНеповідомлення\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e паролів власником, володільцем або утримувачем \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eє формою обмеження доступу до інформації\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e. А це є додатковим аргументом на користь прийняття рішення щодо вилучення ІС, МТСЗ, адже, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення ІС, МТСЗ може здійснюватися також у випадку, коли доступ до них обмежується їхнім власником, володільцем або утримувачем. Надання ж паролів для адміністративного рівня доступу до електронних даних, до всіх заблокованих чи зашифрованих віртуальних об\u0026rsquo;єктів, у явному вигляді або уведена необхідну кількість разів, \u0026mdash; дозволяє перейти до наступного етапу \u0026mdash; експрес-пошуку інформації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи виявлена інформація доказового значення \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eпід час проведення експрес-пошуку інформації? У випадку виявлення відомостей, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, електронні носії можуть відноситися до засобів вчинення кримінальних правопорушень. У такому випадку, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення ІС, МТСЗ, крім випадків, коли такі об\u0026rsquo;єкти є засобом або знаряддям його вчинення. Тобто виявлення вказаної обставини може бути підставою для вилучення відповідного електронного носія інформації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи є необхідність в експертному дослідженні \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвиявленого електронного носія інформації, ІС тощо? Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення ІС, МТСЗ, \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eкрім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e В окремих випадках необхідно встановити, чи є комп\u0026rsquo;ютер або телефон засобом створення виявленої інформації доказового значення. Знову ж, необхідність встановлення вказаної обставини експертним шляхом може бути підставою для вилучення відповідного електронного носія інформації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи вказані в ухвалі суду \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eелектронні носії інформації,\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eінформаційні системи, МТСЗ тощо? Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення ІС, МТСЗ для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eбезпосередньо зазначені в ухвалі\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e слідчого судді про дозвіл на обшук (огляд) житла чи іншого володіння особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Чи необхідна копія виявленої інформації для глибокого аналізу? \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eЯкщо слідчому, прокурору необхідна копія виявленої інформації, її може бути виготовлено в порядку, визначеному абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, що надаватиме такій копії статусу оригіналу документа.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВажливим елементом процесу аналізу обстановки на місці проведення обшуку, огляду є можливість\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e проведення експрес-пошуку інформації \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eяк форми огляду документів [3]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e під час обшуку, огляду, що передбачено ч. 7 ст. 236 КПК України. Важливо зауважити, що експрес-пошук не дозволяє проаналізувати значну частину видалених файлів, а також зашифровані та заблоковані дані, однак така дія надає можливість визначитися з наступними рішеннями при проведенні обшуку, огляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНе менш важливою є процедура копіювання електронної інформації, що визначена в абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України. Це ефективний спосіб отримання доказової інформації [4]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що може бути надалі дієво використаний слідчим та прокурором з огляду на статус такої інформації як оригінала документа (ч. 4 ст. 99 КПК України).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаке копіювання інформації є технічно насиченим процесом, для реалізації якого потрібна попередня підготовка, зокрема спеціальні комп\u0026rsquo;ютерні програми для обрахування геш-значень та цільовий носій з ємністю, зазвичай не меншою, ніж у носія-джерела. Загалом у цьому питанні варто керуватися ДСТУ ISO/ІЕС 27037:2017 (ISO/ІЕС 27037:2012, IDT) \u0026laquo;Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови для ідентифікації, збирання, здобуття та збереження цифрових доказів\u0026raquo;[5]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eТехнічна неможливість копіювання електронної інформації є достатнім обґрунтуванням необхідності подальшого експертного дослідження.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТехнічна неможливість копіювання електронної інформації є достатнім обґрунтуванням необхідності подальшого експертного дослідження. Варто додати, що у випадку, коли з технічних причин неможливо скопіювати електронну інформацію з об\u0026rsquo;єктів, що не вказані в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор можуть їх тимчасово вилучити в порядку, визначеному ч. 7 ст.\u0026nbsp;236 КПК України (як речі, що мають важливе значення для кримінального провадження). При цьому у протоколі мають бути зафіксовані виявлені відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а метою вилучення, за таких умов, - є забезпечення збереження цілісності інформації на електронному носії, а не вивчення фізичних властивостей, оскільки такі властивості в достатньому обсязі вивчені до ухвалення рішення про вилучення носія (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОтже, давши відповіді на сформовані в алгоритмі питання, слідчий, прокурор зможуть прийняти справді обґрунтоване рішення щодо дій, що стосуються електронних носіїв інформації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАлгоритм може стати у пригоді слідчим суддям у процесі оцінки рішень правоохоронців щодо вилучення електронних носіїв інформації при розгляді відповідних скарг, а також захисникам та корпоративним юристам (безпосередньо під час проведення обшуку, огляду та при оскарженні їхніх результатів у випадку безпідставного вилучення техніки).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗапропонований алгоритм може стати ефективним інструментом аналізу оперативної обстановки на місці проведення обшуку, огляду в складних процесуальних ситуаціях та в умовах процесуальної протидії сторони захисту. Він враховує вимоги КПК України, економить час та допомагає приймати більш обґрунтовані та ефективні рішення щодо вилучення ІС, МТСЗ всіма учасниками кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e_\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e[1]\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСистемний звіт \u0026laquo;Зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у їх стосунках з бізнесом\u0026raquo; (січень 2016 р.), Рада бізнес \u0026ndash; омбудсмена // \u003ca href=\"https://boi.org.ua/media/uploads/sysrep_criminal_ukr_final.pdf\"\u003ehttps://boi.org.ua/media/uploads/sysrep_criminal_ukr_final.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[2]\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e7 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування\u0026raquo;, який відомий загалу за назвою \u0026laquo;маскі-шоу стоп\u0026raquo;.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e[3] За результатами системного аналізу норм КПК України можемо зробити висновок, що електронні носії інформації є документами в розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e[4] Stephen Mason, Daniel Seng. Electronic Evidence: Fourth Edition. 2017. DOI: \u003ca href=\"https://doi.org/10.14296/9781911507079\"\u003ehttps://doi.org/10.14296/9781911507079\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e[5] ДСТУ ISO/IEC 27037:2017 (ISO/IEC 27037:2012, IDT) Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови для ідентифікації, збирання, здобуття та збереження цифрових доказів. Чинний від 2019.01.01. Київ : УкрНДНЦ, 2018. VI, 31 с.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Алгоритм дій для прийняття рішення про вилучення електронних носіїв інформації під час обшуку ","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":49,"url":"andrij-garkusha","show_main":1,"image":null,"name":"Андрій ","surname":"Гаркуша","post":"начальник відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України","text":""},{"id":50,"url":"inga-kalancha","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto.jpg","name":"Інга","surname":"Каланча","post":"прокурор Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області, к.ю.н., асистент кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/a424535133dbaff6a72cdbda2a7a43bc.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":412,"url":"uryad-shvaliv-strategiyu-protidii-katuvannyam-scho-tse-oznachae","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1635495959,"date":"29.10.2021","views":1790,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_346286213-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Уряд схвалив Стратегію протидії катуванням. Що це означає?","description":"","text":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПро що Стратегія протидії катуванням?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПротягом багатьох років Україна стабільно входить в трійку антилідерів серед 47 країн Ради Європи за поширеністю катувань з боку правоохоронців, про що свідчить статистика програних нашою країною справ у Європейському суді з прав людини. У 2012 році у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo; Суд визнав відсутність розслідування катувань системною проблемою для України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПочинаючи з 2019 року в цій сфері намітилися позитивні зрушення, однак діяльність з протидії неналежному поводженню ще не набула системного характеру. Однією з причин тому є відсутність цілісної державної політики, сфокусованої на цій сфері, яка б визначала чіткі напрямки діяльності та порядок взаємодії різних державних інституцій у цій сфері.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрийнята Урядом вчора Стратегія протидії катуванням дає відповіді на ці питання та фіксує ключові кроки до того, щоб механізм розслідування катувань працював ефективно.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eДля чого Стратегія?\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСтратегія спрямована на створення та забезпечення функціонування в Україні ефективного механізму розслідування катувань, вчинених працівниками органів правопорядку.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа рівні державної політики закріплює цілісний набір заходів, які потрібно здійснити різним державним інституціям для того, щоб створити умови для виявлення та належного розслідування таких явищ як катування та неналежне поводження.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eКлючові точки докладання зусиль відповідно до Стратегії:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпоява в державних органах чіткої системи збору та аналізу даних про масштаби поширеності випадків катувань в Україні;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвпровадження єдиних стандартів фіксації тілесних ушкоджень у медичних закладах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення спеціалізованих підрозділів з розслідування катувань ДБР, а також обласних прокуратурах, що будуть здійснювати процесуальне керівництво у цій категорії кримінальних проваджень;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозробка методології розслідування катувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eшироке інформування населення про масштаби катувань, їх соціальні, економічні та психологічні наслідки, а також про алгоритм дій у випадках, коли людина стала свідком чи жертвою катувань.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше \u0026ndash; за \u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-strategiyu-protidiyi-katuvannyam-u-sistemi-kriminalnoyi-yusticiyi-ta-plan-zahodiv-z-yiyi-realizaciyi\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_346286213-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":399,"url":"pidslidnist-vsomu-golova-tak-chi-ni--justtalk-context-epizod-5","video":"BnvJCNJZqvo","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1633600019,"date":"29.09.2021","views":656,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_0812.jpg","mini_image":null,"name":"Підслідність всьому голова: так чи ні? | JustTalk Context. Епізод 5","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ розмові про підслідність ведуча Віра Михайленко разом з адвокатом Назаром Кульчицьким та викладачем НаУКМА Володимиром Петраковським говорили про питання визначення підслідності за різними органами правопорядку України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧому виникають непорозуміння у визначенні підслідності? Які найбільш одіозні випадки передачі справи від одного органу розслідування до іншого? Як визначити повноваження з підслідності раз і назавжди і хто має це зробити? Відповіді на ці питання в епізоді JustTalk Context Підслідність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивіться більше відео на \u003ca title=\"YouTube\" href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\"\u003eYouTube канаді JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Як визначити повноваження з підслідності раз і назавжди і хто має це зробити?","meta_description":"Про питання визначення підслідності за різними органами правопорядку України.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_0812.jpg","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":395,"url":"pidslidnist-problemi-rozpodilu-ta-efektivnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630945880,"date":"03.09.2021","views":1175,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_1506802688-min.jpg","mini_image":null,"name":"ПІДСЛІДНІСТЬ: проблеми розподілу та ефективності","description":"\u003cdiv class=\"kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\" style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальним кодексом передбачено 447 номерів статей особливої частини, що містять 401 склад кримінальних правопорушень. Ці склади злочинів розподілено за підслідністю між п'ятьма (!) органами досудового розслідування. Які наслідки має розподіл кримінальних правопорушень між такою кількість органів досудового розслідування?\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eПідслідність\u0026raquo; кримінальних правопорушень різним органам досудового розслідування, що визначена КПК, за своєю метою і завданням повинна слугувати, з одного боку \u0026mdash; покращенню ефективності діяльності органів досудового розслідування, включно з їхньою певною спеціалізацією у сфері досудового розслідування окремих видів/складів таких правопорушень, а з іншого \u0026mdash; сприяти якісному управлінню системою органів кримінальної юстиції та унеможливленню концентрації слідчої діяльності в одному-двох органах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКрім того, є всі підстави припустити, що за задумом авторів багатофункціональної та багаторівневої \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; створюються належні умови щодо можливих зловживань з боку органів досудового розслідування в умисному зволіканні досудового слідства/дізнання або відсутності належного контролю чи створення певних корупціогенних ризиків в їхній діяльності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eАналіз підслідності та її реалізації в практиці органів досудового розслідування і процесуального керівництва свідчить, що заявлені мета і завдання підслідності далекі від оптимізації ефективності діяльності цих органів.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПідслідність за складами злочинів:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНаціональна поліція \u0026nbsp; \u0026nbsp; =\u0026nbsp; всі склади, крім тих, що віднесено до підслідності НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНаціональне антикорупційне бюро \u0026nbsp; =\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e206 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e[-2]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e209\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e210\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e211\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e354\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e364-370\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e410\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ККУ + спеціальний суб'єкт + розмір \u0026nbsp; предмету або шкоди;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДержавне бюро розслідувань\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; = \u0026nbsp; всі склади, крім ст. 422 ККУ + спеціальний суб'єкт;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлужба безпеки України \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; =\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e109\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, 110, 111, 112, 113, 114, 201, \u0026nbsp;265 [-1], 305, 328, 329, 330, 332 [-1], 332 [-2], 333, 334, 359\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e422\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e436\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e437\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e444\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e46\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e447 ККУ; та якщо під час розслідування \u003cstrong\u003e328, 329 ККУ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e, будуть встановлені 422, 365, 366, 367, 425, 426\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ККУ за винятком віднесення до підслідності НАБУ.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eБюро економічної безпеки \u0026nbsp; = 204, 205 [-1], 212, 212 [-1], 216, 218 [-1], 219, \u003cstrong\u003e192, 199, 200, 222, 222 [-1], 358, 366 ККУ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e+ спеціальний суб'єкт.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКримінальним кодексом передбачено 447 номерів статей особливої частини, що містять 401 склад кримінальних правопорушень. Зазначені склади злочинів розподілено за підслідністю між П'ЯТЬМА органами досудового розслідування за різними критеріями, що включають:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eсклад кримінального правопорушення, тобто певне діяння;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eспеціальних суб'єктів (підозрюваних/обвинувачених осіб) вчинення діяння;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eрозмір предмету кримінального протиправного посягання та/або розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПри цьому зазначені критерії використано законодавцем не для всіх п'яти органів досудового розслідування, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі Національної поліції повноважні розслідувати практично всі склади кримінальних правопорушень, що не віднесено до компетенції НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ. Всього \u0026mdash; 360 складів кримінальних правопорушень. Спеціальні суб'єкти для розслідування злочинів слідчими Національної поліції \u0026mdash; не передбачено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-9\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі ДБР також повноважні розслідувати практично всі склади кримінальних правопорушень, крім ОДНОГО \u0026mdash;\u0026nbsp; ст. 422 КК (Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості). Всього \u0026mdash; 400 складів кримінальних правопорушень. Одночасно для повноважень слідчих ДБР передбачено додаткову умову щодо досудового розслідування діянь \u0026mdash; наявність спеціального суб'єкта вчинення діяння. Перелік посад, які можуть обіймати підозрювані/обвинувачені особи, сягає\u0026nbsp; потенційно декількох сотень посад і, відповідно, тисяч державних службовців, які їх обіймають!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетективи НАБУ мають обмежені повноваження щодо розслідування корупційних діянь, передбачених лише 13 складами злочинів. Одночасно для них діє критерій наявності спеціального суб'єкта вчинення таких діянь. Перелік посад, які можуть обіймати підозрювані/обвинувачені, становить потенційно декілька десятків (сотень?) посад і відповідної кількості державних службовців та прирівняних до них осіб!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі Служби безпеки розслідують 28 складів злочинів. Додаткового обов'язкового критерію щодо суб'єкта вчинення діяння для слідчих СБУ не передбачено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі Бюро економічної безпеки мають повноваження розслідувати лише 7 складів злочинних діянь. При цьому всі ці діяння пов'язані зі спеціальним суб'єктом \u0026mdash; платником податків, яких потенційно десятки тисяч!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНеоднозначність запроваджених критеріїв при формуванні \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; декількох (П'ЯТИ!) органів досудового розслідування створює неабиякі складнощі і непорозуміння у функціонуванні цих органів та у процесуальному керівництві їхньою діяльністю.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДо таких складнощів та неузгодженостей треба віднести насамперед проблеми, що виникають у слідчих Національної поліції та Державного бюро розслідувань і детективів Національного антикорупційного бюро, адже на момент початку досудового розслідування (реєстрації заяви/повідомлення у ЄРДР) далеко не завжди в наявності є однозначна інформація щодо \u0026laquo;спеціального суб'єкта/підозрюваної особи\u0026raquo;. Це призводить до ситуації, коли можливе неумисне або умисне порушення \u0026laquo;правила підслідності\u0026raquo;, що призводить часто-густо до втрати оперативності в розкритті і розслідуванні кримінального правопорушення \u0026laquo;по гарячих слідах\u0026raquo; або ж до штучного зволікання з розслідуванням та ухвалення не завжди належним чином умотивованого рішення прокурора про передачу матеріалів кримінального провадження відповідному органу \u0026laquo;за підслідністю\u0026raquo;. До цього також можуть додаватися причини оціночного критерію \u0026laquo;неефективного досудового розслідування\u0026raquo;, що розв'язуються лише шляхом використання дискреційних повноважень прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТакі самі причини неузгодженостей виникають у діяльності детективів НАБУ та слідчих СБУ. Яскравим прикладом такої \u0026laquo;неузгодженості\u0026raquo; останнім часом, зокрема, стали кримінальні провадження щодо подій, учасником яких став суддя Чаус.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКрім \u0026laquo;непорозумінь і суперечок\u0026raquo; у визначенні \u0026laquo;підслідності\u0026raquo;, що постійно виникають між окремими органами досудового розслідування і прокуратурою, яка забезпечує процесуальне керівництво ВСІМА кримінальними провадженнями, що здійснюють усі слідчі та дізнавачі України, чинна у КПК \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; створила додаткові проблеми для судової гілки влади як на стадії судового контролю за досудовим розслідуванням, так і на стадії судового процесу \u0026laquo;по суті обвинувачення\u0026raquo;. Судова практика в таких ситуаціях є неоднозначною і часом суперечливою, що в кінцевому підсумку негативно впливає на ефективність усієї системи правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eАналіз стану \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та ефективності кримінальної юстиції, враховуючи власний практичний досвід і результати наукових досліджень, дозволяє автору висловити пропозиції щодо можливих шляхів розв'язання наявних проблем, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-перше, враховуючи загальну концепцію КПК, необхідно здійснити диференціацію/розподіл \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; фактів кримінальних правопорушень між різними органами досудового розслідування на етапі \u0026laquo;початку досудового розслідування\u0026raquo; лише за одним критерієм \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eСКЛАДАМИ злочинів, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу. Критерії \u0026laquo;суб'єктності та розмірів спричиненої шкоди/завданих збитків/розмірів предмету злочину\u0026raquo; не повинні братися до уваги до моменту отримання слідчим неспростовних (для процесуального керівника) фактичних даних щодо цих критеріїв. Після отримання таких фактичних даних процесуальний керівник/керівник органу прокуратури повинні мати безумовні дискреційні повноваження щодо можливої передачі матеріалів кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування або ж створення змішаної (слідчі різних ОДР) оперативно-слідчої групи для продовження і завершення досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-друге, враховуючи реалії функціонування нашої системи кримінальної юстиції, не виключаю законодавчу можливість погодження рішення процесуального керівника щодо подальшого, після отримання належної інформації про окремих спеціальних суб'єктів підозрюваної особи/осіб (державні службовці групи \u0026laquo;А\u0026raquo; та прирівняні до них особи) або\u0026nbsp; особливо великого розміру заподіяної шкоди/предмету кримінального правопорушення, визначення \u0026laquo;підслідності\u0026raquo; та/або створення \u0026laquo;змішаної оперативно-слідчої групи\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e з керівником органу прокуратури або Генеральним прокурором чи його заступниками.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-третє, законодавчо закріпити заборону судам відхиляти отриману законними методами і способами під час досудового розслідування доказову інформацію лише на підставі того, що вона була здобута \u0026laquo;не тим органом досудового розслідування\u0026raquo;, за яким у КПК формально був закріплений той чи інший склад кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа моє переконання, запропоновані заходи дозволять значно підвищити якість управління досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та його ефективність, що позитивно вплине на якість кримінального правосуддя в цілому.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eспеціально для \u003ca href=\"https://bio.fm/justtalk\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"ПІДСЛІДНІСТЬ: проблеми розподілу та ефективності","meta_description":"Аналіз підслідності та її реалізації в практиці органів досудового розслідування і процесуального керівництва свідчить, що заявлені мета і завдання підслідності далекі від оптимізації ефективності діяльності цих органів. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_1506802688-min.jpg","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":493,"name":"слідчий"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":389,"url":"u-bagatstvi-i-v-bidnosti-abo-tsivilna-konfiskatsiya-majna-pridbanogo-inshim-z-podruzhzhya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630428904,"date":"28.08.2021","views":715,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/udi-ne2.jpg","mini_image":null,"name":"У багатстві і в бідності, або цивільна конфіскація майна, придбаного іншим з подружжя","description":"\u003cp\u003eЯк з точки зору цивільної конфіскації розглядати придбання активу на одного з подружжя?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ реєстрі електронних декларацій досить нескладно знаходити випадки придбання цінного майна на дружину або чоловіка чиновника. З точки зору цивільної конфіскації такі ситуації породжують три основні питання:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчи може в принципі відбуватися цивільна конфіскація майна, придбаного \u0026laquo;на\u0026raquo; дружину/чоловіка, а не \u0026laquo;на\u0026raquo; самого чиновника;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо так \u0026mdash; з чим і наскільки має не збігатися вартість придбаного майна;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчи впливає це на обсяг цивільної конфіскації, і якщо так \u0026mdash; то як саме.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСтосовно першого питання і можливості в принципі застосовувати цивільну конфіскацію у таких випадках \u0026mdash; умовою позову про визнання актива необґрунтованим є певний зв'язок між таким активом і чиновником. Такий зв'язок може бути або юридичним \u0026mdash; якщо чиновник сам набуває право власності на річ, або фактичним\u0026nbsp; \u0026mdash; коли (а) річ набуто у власність іншої особи за вказівкою чиновника або (б) чиновник може розпоряджатися нею \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eде факто\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ випадку з набуттям актива одним з подружжя він, за загальним правилом, набувається у спільну сумісну власність, так що між майном і чиновником існує зазначений вище юридичний зв'язок.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле чи не має значення, за чиєю саме волею набувається майно? Що коли дружина чиновника придбала певну рухому річ чи отримала позику без згоди і навіть відома чоловіка? Або купила будинок, так що чиновник лише надавав згоду на укладення договору купівлі-продажу? Такі обставини не впливають на юридичний статус новонабутого майна як спільної сумісної власності, та \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eчи можна \u0026laquo;карати\u0026raquo; цивільною конфіскацією за придбання, про яке особа навіть не знала або проти чого просто не заперечувала?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОднозначної відповіді на вказане питання текст закону не дає: у ч. 4 ст. 290 ЦПК йдеться про те, що \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eпозов\u0026hellip; може бути пред'явлено до особи, яка, будучи [чиновником], набула у власність активи\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;. \u0026laquo;Набула\u0026raquo; однозначно охоплює прояв волі на набуття, однак \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eне виключає \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eвипадків\u0026nbsp; переходу права власності через дії інших осіб (напр., коли договір купівлі-продажу укладено представником за довіреністю, або на підставі договору комісії, або \u0026mdash; аналогічно \u0026mdash; другим з подружжя). Отже, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eпитання у тому, чи можна \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eчерез зміст\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e інституту цивільної конфіскації обмежити тлумачення вказаної умови, звівши її до \u0026laquo;набуття\u0026raquo; лише як вольової дії, вчиненої самим чиновником.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦе питання варто розглянути з точки зору двох типів наслідків визнання актива необґрунтованим \u0026mdash; основних цивільно-правових та додаткових адміністративних (які зводяться до заборони чиновнику обіймати певні посади внаслідок рішення про цивільну конфіскацію).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЦивільна конфіскація за змістом своїм є інститутом права цивільного,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e хоч би й була врегульована переважно у ЦПК \u0026mdash; і стосується встановленої законодавцем заборони визначеним ним особам набувати певне майно за певних обставин, так само визначених законодавцем на власний розсуд (сам по собі \u0026laquo;конфіскаційний\u0026raquo; бік інституту є, до певної міри, вторинним і призначений просто надати такій забороні ефективності).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто відзначити, що це не лише позбавляє сенсу розмову про необхідність будь-якої \u0026laquo;винуватості\u0026raquo; у будь-чому (в контексті цивільно-правових наслідків цивільної конфіскації), але й \u0026laquo;вимикає\u0026raquo; більшість конституційних гарантій права власності, які обмежують самого законодавця, адже вони запобігають позбавленню майна через будь-які обставини/рішення, що виникають після набуття майна, але не обмежують встановлення заборон з його набуття та, відповідно, встановлення правил, покликаних забезпечити ефективність таких (цілком конституційних) заборон.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайпростіший приклад такого механізму \u0026mdash; підставою для недійсності договору про перехід права власності є суперечність договору чинному на момент його укладення закону. Щоправда, порушення закону при набутті майна, як правило, тягне його реституцію, тобто повернення сторін договору в первісний стан. Тоді як з цивільною конфіскацією продавець залишається при своїй оплаті, але покупець позбувається майна на користь держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле насправді \u003cstrong\u003eт\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eакий\u003c/strong\u003e \u0026laquo;каральний\u0026raquo;, нереституційний характер цивільної конфіскації не є нечуваним для цивільного права.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Так, в ч. 3 ст. 216 ЦК прямо вказано, що \u0026laquo;[реституція й відшкодування шкоди як правові наслідки недійсності правочину] \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзастосовуються, якщо законом не встановлені\u0026hellip; особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026bdquo;, приклад таких особливих правових наслідків можна знайти у ч. 2 ст. 20 чинного донедавна закону про банкрутство, за яким кредитор, що намагався отримати вигоду за рахунок скрутного становища майбутнього банкрута, при визнанні договору між ними недійсним має повернути все отримане за договором до ліквідаційної маси і може сподіватися на задоволення власних реституційних вимог лише в порядку процедури банкрутства (що означає ймовірність часткового або повного нівелювання цих вимог).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІнакшим аргументом можна було б висунути твердження про добросовісне набуття (за аналогією з тим, як цей інститут застосовується зараз при набутті майна в особи, яка не мала права його відчужувати), однак всі обставини, що дозволяють застосовувати цивільну конфіскацію, зазвичай, або відомі набувачу, або є такими, про які він міг знати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж вести мову про бік цивільної конфіскації, який має характер радше адміністративної відповідальності, а саме, заборону обіймати певні посади після рішення про визнання актива необґрунтованим, то тут треба визнати, що \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eчиновник повинен свідомо щонайменше уможливити набуття другим з подружжя майна у власність, щоб застосування до нього таких заходів внаслідок цього набуття було справедливим\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (інакше ми мали би справу з покаранням без діяння і вини). Таке свідоме уможливлення на практиці зводиться здебільшого до надання письмової згоди на придбання майна, яка вимагається ст. 65 Сімейного кодексу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОскільки адміністративні наслідки рішення про визнання актива необґрунтованим встановлено законом і суд не приймає рішення щодо того, чи застосовувати їх, чи ні, то зазначені умови щодо справедливості настання таких наслідків (що чиновник повинен щонайменше надати згоду на укладення правочину) поширюються на справу в цілому, тобто стають умовою задоволення позову загалом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНаступне питання: \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eяк при придбанні актива на другого з подружжя визначити, чи є підстава для цивільної конфіскації, якою є різниця між вартістю актива і доходами чиновника?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВиглядає так, що ми ризикуємо порівнювати яблука з апельсинами. Наприклад, дружина чиновника придбала автомобіль, а ми порівнюємо вартість авто з доходами її чоловіка. Тут одразу треба зробити застереження, що \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eз точки зору Сімейного кодексу дружина чиновника придбавала це авто, за замовчуванням, за рахунок їхніх спільних коштів, а його доходи є не його доходами, а спільними доходами сімʼї. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eТож ми порівнюємо не стільки придбання авто дружиною з доходами чоловіка, скільки витрати сімʼї чиновника (вартість актива) з доходами сімʼї чиновника (це і є, з практичної точки зору, доходи одруженого/заміжнього чиновника, що їх могло бути використано для придбання актива та про які йде мова в ст. 290 ЦПК). При цьому йдеться не про \u0026laquo;половину\u0026raquo; чи іншу частину доходів, а про всі такі доходи, адже їхній спільний нечастковий характер означає, що кожний з подружжя за згодою другого (яка для більшості правочинів, залежно від їхньої серйозності, презюмується) може розпоряджатися всім обсягом їхніх спільних доходів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eОтже, з практичної точки зору, підставою для цивільної конфіскації майна буде визначена законом різниця (приблизно від 1 до 7,3 млн грн) між вартістю майна, набутого одним з подружжя, і загальним обсягом активів подружжя, що їх могло бути використано для такого придбання.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗайве підкреслювати, що розрахунки можуть ускладнюватися \u0026laquo;вкрапленнями\u0026raquo; особистої приватної власності членів подружжя в загальній масі їхнього спільного майна. З цього погляду вирішення таких справ у змагальному цивільному процесі є особливо доречним і найефективнішим \u0026mdash; повне зʼясування всіх цих деталей у ході кримінального провадження, по-перше, могло би бути неможливим, а по-друге, у будь-якому випадку було б дуже ресурсовитратним і вимагало б суттєвого втручання у приватний простір фігурантів розслідування. Тоді як у процесі цивільному друга сторона сама повідомляє факти, на які бажає спиратися, і неповідомлення нею таких фактів є достатнім, щоб вважати їх відсутніми при прийнятті рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-10\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОстаннє питання, яке доцільно вирішити вкупі з двома викладеними вище: \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eщо саме стягувати в дохід держави, якщо актив належить на праві спільної сумісної власності подружжю? \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eВласне, чи впливає такий його статус на обсяг стягнення, і якщо так \u0026mdash; то як саме? Закон у принципі прямо визнає можливість стягнення актива, який чиновнику юридично не належить взагалі (вище згадувалися два типи зв'язку чиновника з майном \u0026mdash; юридичний і фактичний \u0026mdash; будь-який з яких є прийнятним для позову). З цієї точки зору стягнення актива, який належить чиновнику, але не лише йому, не є чимось особливим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа питання, чи не \u0026laquo;караємо\u0026raquo; ми у такий спосіб співвласника, який не є чиновником, відповідь надано вище: \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eпо-перше, в контексті цивільно-правових наслідків визнання актива необґрунтованим про будь-яке \u0026laquo;покарання\u0026raquo; мова не йде, по-друге, співвласнику-набувачу майна на момент набуття були відомі і закон, і (за винятком екстраординарних випадків) усі обставини, з якими закон пов'язував заборону набуття відповідного майна.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання радше у статусі учасників справи \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eчиновник(ця)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, чия(й) дружина (чоловік) формально придбала(в) майно у їхню спільну власність, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eматиме статус відповідача\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, а \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eінший з подружжя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; може бути або третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (за ч. 7 ст. 290 ЦПК), або співвідповідачем (якщо вона/він одночасно підпаде під категорію осіб, які придбали майно за дорученням чиновника \u0026mdash; відповідно до ч. 4 ст. 290 ЦПК).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОднак залучення другого з подружжя саме як третьої особи відповідно до ч. 7 ст. 290 ЦПК дещо не узгоджується з визначенням такої особи та визначенням співвідповідача, і, крім того, це може породити проблеми, адже за змістом ст. 292 ЦПК загалом не передбачає стягнення в дохід держави майна чи його вартості, що належить будь-якій іншій, крім відповідача, особі. Крім того, статус співвласника у спорі, предметом якого є його з іншим співвласником (відповідачем) спільне право власності, за змістом є статусом саме\u0026nbsp; співвідповідача згідно з п. 1 ч. 2 ст. 50 ЦПК, а не третьої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа таких обставин питання про обсяг стягнення щодо актива, набутого у спільну сумісну власність подружжя, вирішується за загальними правилами, однак другого з подружжя (крім самого чиновника) треба залучати до участі у справі як саме співвідповідача, інакше правомірність позбавлення його права власності може бути поставлено під сумнів з процесуальної точки зору.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-11\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПідсумовуючи, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eпридбання актива на одного з подружжя у їхню спільну власність не виключає застосування цивільної конфіскації, за умови, що чиновник вчинив дії, які були необхідними для такого набуття.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e У такому випадку підставою цивільної конфіскації буде суттєва різниця між вартістю актива і доходами подружжя, що їх можна було використати для його придбання. Статус майна як спільної сумісної власності не впливає на обсяг стягнення, однак другий з подружжя має залучатися до справи як співвідповідач.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІгор Семак,\u003cbr /\u003eпрокурор САП,\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eспеціально для\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://bio.fm/justtalk\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Цивільна конфіскація по-українськи","meta_description":"Як з точки зору цивільної конфіскації розглядати придбання активу на одного з подружжя?","meta_keywords":"","authors":[{"id":26,"url":"igor-semak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2021-08-31-o-111623.png","name":"Ігор","surname":"Семак","post":"Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, військовослужбовець Збройних Сил України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/udi-ne2.jpg","tags":[{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":382,"url":"mifi-ta-realnist-zapobizhnih-zahodiv--justtalk-context-epizod-4","video":"1IfcHJ-Uw2I","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1629910156,"date":"13.07.2021","views":668,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1IfcHJ-Uw2I-HD.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1IfcHJ-Uw2I-HD_1.jpg","name":"Міфи та реальність запобіжних заходів | JustTalk Context. Епізод 4","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро особливості процесу обрання запобіжних заходів та достатність й вичерпність повноважень прокурора в новому епізоді JustTalk Context \u0026laquo;Міфи та реальність запобіжних заходів\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ дискусії брали участь Тетяна Павлюковець, керівник департаменту практики, кримінального права та процесу юридичної фірми \"Everlegal\", Станіслав Петренко, прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва, і Тарас Семків, прокурор Офісу Генерального прокурора. Модератор дискусії \u0026mdash; Андрій Орлеан, заступник директора Тренінгового центру прокурорів України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦей випуск можна послухати у форматі подкасту: \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/redirect?event=video_description\u0026amp;redir_token=QUFFLUhqbDh5SFlrdlIydmdKNlBXWGIwTkFwSkRzRzI0QXxBQ3Jtc0trZGpzbVdvSlF6S2I1OGZfa2JDYW8xbVMtWERmNjV1eTBxSnNrREluSmt1cElhUFNLWTdKRUZ5NmpJcndPWnV4VEVsWWdWdmI2WVhhZW1RcmFsYU5UR3QtM2pHVkhsTjRsUEhiZlRIczRMaVdKaVlnYw\u0026amp;q=https%3A%2F%2Fjusttalkcontext.buzzsprout.com%2F1627177%2F8856865-\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noopener\"\u003ehttps://justtalkcontext.buzzsprout.co...\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаймкоди дискусії: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=1IfcHJ-Uw2I\u0026amp;t=0s\"\u003e00:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Вступ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=1IfcHJ-Uw2I\u0026amp;t=93s\"\u003e01:33\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Дискреція прокурора при обранні запобіжного заходу \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=1IfcHJ-Uw2I\u0026amp;t=410s\"\u003e06:50\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Стереотипи та реальність \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=1IfcHJ-Uw2I\u0026amp;t=1400s\"\u003e23:20\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Альтернативність при обранні запобіжних заходів \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1IfcHJ-Uw2I-HD.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":254,"url":"justtalk-18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-tekstovij-zvit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625694148,"date":"08.06.2021","views":582,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vrrp.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vrrp_1.jpg","name":"JustTalk #18. Врятувати рядову підозру. Текстовий звіт","description":"\u003cp\u003eПідозра знову потрапила під приціл JustTalk та стала темою вже вісімнадцятої професійної дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже здатися, що нічого складного з підозрою та врученням її особі немає: сторона обвинувачення складає документ і передає його підозрюваному особисто чи поштою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле починаючи від простого \u0026laquo;Що таке підозра і яке її призначення?\u0026raquo; та закінчуючи складнішими питаннями, на дискусії ми зрозуміли, що нюансів інститут підозри має багато. Як на рівні КПК, так і на рівні правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож що болить слідчим, прокурорам, адвокатам і слідчим суддям, коли йдеться про підозру? Далі про досвід, яким ділились учасники.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Можна я вас запідозрю?\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПриблизно так можна описати процедуру вручення підозри в сучасних реаліях. Адже дуже часто вручення підозри здійснюється лише тоді, коли на це є згода підозрюваного. І таку згоду стороні обвинувачення отримати нелегко, враховуючи той факт, що не кожен хоче бути підозрюваним (що нормально).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ пристрастю до практики ЄСПЛ та загальної системи права \u003cstrong\u003eВолодимир Петраковський, спікер та експерт Центру політико-правових реформ\u003c/strong\u003e, зазначив, що підозра \u0026mdash; односторонній акт. Це означає, що особа є підозрюваною тоді, коли сторона обвинувачення вважає її підозрюваною, і статус підозрюваного виникає незалежно від того, згодна з цим особа чи ні. В такому випадку в сторони обвинувачення виникає лише обов\u0026rsquo;язок проінформувати особу, яку підозрюють, та роз\u0026rsquo;яснити їй право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле на практиці начебто проста процедура інформування підозрюваного перетворилась у виконання великої кількості формальностей, які спотворюють сенс кримінального процесу. До того ж часто вручення підозри \u0026mdash; це цілий переговорний процес із підозрюваним та вмовляння його прийняти підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧому так сталося? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначною мірою причиною є агресивна медійна практика органів досудового розслідування та прокуратури. Тобто в мережі чи на телебаченні публікують інформацію про підозрюваного, докази вчинення кримінального правопорушення одразу після їх здобуття. Це, на думку Володимира Петраковського, призводить до того, що суспільство де-факто вважає підозрюваного винним ще далеко до ухвалення вироку. І саме тому в суспільстві вважається, що прийняти підозру \u0026mdash; те ж саме, що визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи впевнені, що ви не раз бачили в ЗМІ або в соцмережах \u0026laquo;резонансні\u0026raquo; повідомлення органів досудового розслідування чи прокуратури про те, як знайдено \u0026laquo;особливо небезпечного злочинця\u0026raquo;. Це і є один із прикладів агресивної медійної практики сторони обвинувачення. А репутаційну шкоду від такого підозрюваний відчуватиме навіть у разі його виправдання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього приводу свою думку висловили й представники сторони захисту. \u003cstrong\u003eАдвокатка Злата Симоненко\u003c/strong\u003e звернула увагу, що в адвокатів немає іншого виходу, аніж відповідати на агресивні практики сторони обвинувачення приблизно симетрично. Отже, адвокати змушені шукати будь-які процедурні порушення з метою їх оскарження та скасування підозри.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, сторона обвинувачення сама спотворює інститут підозри, а токсичні стосунки між нею й стороною захисту, агресивні медійні практики та бажання помсти лише все ускладнюють. Стриманість та процесуальна, а не медійна, комунікація між сторонами дозволять не лише розв\u0026rsquo;язати описану проблему, але й, найімовірніше, її уникнути.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ полоні надмірного формалізму\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛюдині \u0026mdash; не правнику може здатися, що правники шаленіють від купи формальностей, навіть якщо ці формальності позбавлені сенсу. Але це не так. Часто сторона обвинувачення, адвокати й слідчі судді страждають від купи процедурних вимог.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/rr.jpg\" alt=\"\" width=\"882\" height=\"588\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож ще одна причина складності процедури вручення підозри криється в нормах КПК. Так вважає, зокрема, \u003cstrong\u003eВолодимир Самардак, спікер та прокурор Здолбунівської окружної прокуратури\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато хто може здивуватися, але є вимога, наприклад, що підозра має бути вручена у день її складення або вимога щодо того, хто конкретно має вручати особі складену підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасникам дискусії не зрозуміла цінність таких положень закону, адже навряд чи такі норми захищають якісь права підозрюваного. Водночас хоч вказані вимоги і формальні, їх недотримання може стати підставою для скасування підозри або визнання доказів надалі недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер, стаючи на місце адвоката, ми можемо уявити, за що може \u0026laquo;чіплятися\u0026raquo; сторона захисту з метою скасування підозри.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПричиною ж надмірного формалізму у процесі вручення підозри, на думку \u003cstrong\u003eВіри Михайленко, слідчої судді Вищого антикорупційного суду\u003c/strong\u003e, є радянська традиція зловживати кримінальним процесуальним законом, яка залишилась нам у спадок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут уявімо, яка доля спіткає слідчих суддів у всій цій історії. Адже часто після розголосу у ЗМІ, що було знайдено \u0026laquo;особливо небезпечного злочинця\u0026raquo;, суспільство очікує покарання \u0026laquo;злочинця\u0026raquo;. А адвокат робить свою роботу і знаходить формальні порушення у врученні підозри. Після цього він звертається до слідчого судді за її скасуванням. І справді, за наявності підстав в останнього немає іншого виходу, ніж скасувати підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа захист своїх колег по суддівському корпусу стала \u003cstrong\u003eСвітлана Шапутько, спікерка й суддя Печерського районного суду в м. Києві\u003c/strong\u003e. Вона вважає взагалі сумнівною можливість оскарження підозри. Але судді мають виконувати вимоги КПК, тому при розгляді скарг адвокатів на підозру суддя має розглядати їх по суті, а свої думки про доцільність оскарження \u0026mdash; відкласти вбік.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпікерка також поділилася з нами рецептом: при розгляді скарги треба виходити не суто з процедурних порушень, а з принципу добросовісності. Тобто якщо сторона обвинувачення не змогла вручити підозру особисто і направила її поштою, але водночас шукала особу, тобто діяла добросовісно, підстав у цьому для скасування підозри немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, незважаючи на формалістські перешкоди, вихід завжди є.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗанадто серйозне ставлення до підозри\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені вище проблеми можуть бути наслідками \u003cstrong\u003eставлення до підозри як до обвинувачення\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже інститут підозри є відносно новим для кримінальної юстиції і впроваджений КПК 2012 року. А за КПК 1960 року, за яким перестали працювати відносно нещодавно, підозра та процедура її вручення окремо не були врегульовані. Водночас як винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченої, так і передання до суду обвинувального акта на практиці майже завжди приводили до засудження особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФункція інституту підозри проста \u0026mdash; проінформувати особу, що в сторони обвинувачення є припущення стосовно причетності особи до правопорушення, та роз\u0026rsquo;яснити особі право на захист. Але це не означає, що до вручення підозри треба зібрати всі докази, необхідні для засудження поза розумним сумнівом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА все-таки, зі слів учасників дискусії, практика сторони обвинувачення показує, що повідомлення про підозру часто сприймається як обвинувальний акт: збираються всі докази \u0026mdash; і лише тоді підозрюваного повідомляють. Тобто фактично між підозрою та обвинувальним актом ставиться знак \u0026laquo;=\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧому так стається?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднозначної відповіді, ймовірно, не може бути. Адже КПК встановлює, що з моменту вручення особі підозри починається притягнення її до кримінальної відповідальності. А в разі скасування підозри особа може звернутися до суду за відшкодуванням шкоди, завданої їй внаслідок незаконного повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе все призводить до того, що сторона обвинувачення, фактично, не має права помилитися. Хоча на цьому етапі досудового розслідування сумніватися природно, і сторона обвинувачення мала би право без остраху закривати кримінальне провадження через непричетність особи до кримінального правопорушення. Адже є слідчі версії, і вони перевіряються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто все-таки змінювати треба підходи сторони обвинувачення у своїй роботі, хоча варто було б і внести дрібні зміни до КПК. \u003cstrong\u003eПравник Володимир Сущенко\u003c/strong\u003e, наприклад, запропонував замінити в КПК термін \u0026laquo;притягнення до кримінальної відповідальності\u0026raquo; на \u0026laquo;кримінальне переслідування\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, таким був вісімнадцятий JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ознайомитися детальніше з тим, що обговорювали учасники цієї дискусії, ви можете у \u003ca href=\"https://youtu.be/M5q-RgJMdqY\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eвідеозвіті\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e або \u003ca href=\"https://justtalkpodcast.buzzsprout.com/1166444/8591415-justtalk-18\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eподкасті\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003eКоманда \u003ca href=\"https://bio.fm/justtalk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eJustTalk\u003cbr /\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vrrp.jpg","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":398,"url":"justtalk-18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-videozvit","video":"M5q-RgJMdqY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1631013336,"date":"26.05.2021","views":559,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk #18. Врятувати рядову підозру. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПострадянські та \u0026laquo;болісні душевні\u0026raquo; травми, переговорні процеси і сеанси \u0026laquo;легкої атлетики\u0026raquo;, blackbox та доставка підозри \u0026laquo;кур'єрами\u0026raquo;: дивіться відео-звіт вісімнадцятої професійної дискусії JustTalk \u0026laquo;Врятувати рядову підозру\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Повідомлення про підозру \u0026mdash; чи це про захист прав людини? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Яка першопричина проблем у процедурі вручення повідомлення про підозру? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Чому слідчі судді скасовують повідомлення про підозру? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТаймлайн дискусії: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=M5q-RgJMdqY\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=18\u0026amp;t=56s\"\u003e00:56\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪ Чи є повідомлення про підозру елементом механізму захисту прав людини? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=M5q-RgJMdqY\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=18\u0026amp;t=339s\"\u003e05:39\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪ Коріння проблем вручення повідомлення про підозру \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=M5q-RgJMdqY\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=18\u0026amp;t=670s\"\u003e11:10\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪ Практичні проблеми процедури вручення повідомлення про підозру \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=M5q-RgJMdqY\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=18\u0026amp;t=1114s\"\u003e18:34\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪ Підстави скасування повідомлень про підозру слідчими суддями \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=M5q-RgJMdqY\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=18\u0026amp;t=1824s\"\u003e30:24\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ▪ Рефлексії практиків з приводу проблем процедури вручення повідомлення про підозру \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпікери дискусії: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e▪ Володимир Петраковський, експерт Центру політико-правових реформ, викладач Національного університету \"Києво-Могилянська академія\" \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e▪ Володимир Самардак, прокурор Здолбунівської окружної прокуратури \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e▪ Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду в м. Києві\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивіться більше відео на \u003ca title=\"YouTube\" href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\"\u003eYouTube канаді JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДолучайтесь до нашої спільноти у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":248,"url":"justtalk18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625690681,"date":"15.05.2021","views":1467,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#18. Врятувати рядову підозру. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є важливим етапом досудового розслідування, яке має відчутний вплив на підозрювану особу в конкретному кримінальному провадженні. Саме з моменту повідомлення про підозру особа, стосовно якої наявні достатні відомості причетності до вчинення кримінального правопорушення, отримує можливість готувати свою правову позицію, яка буде представлена в судовому засіданні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, виникають кримінально-процесуальні відносини між державою та людиною, проводиться підготовча робота для представлення позиції публічного обвинувачення в суді, а з огляду на змагальність, особі повідомляють, що вона теж може формувати свою позицію, якщо вважає за потрібне, адже презумпція невинуватості не зобов\u0026rsquo;язує її доводити свою невинуватість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сторона обвинувачення отримує можливість втрутитися в реалізацію підозрюваною особою прав і свобод людини, тобто людина, яка зазнає обмежень, має усвідомлювати, що це не свавільна примха органів влади, а досудове розслідування, в межах якого є обґрунтовані дані про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ набранням чинності КПК України 2012 року з\u0026rsquo;явився новий інститут повідомлення про підозру \u0026mdash; офіційного повідомлення особі про те, що стосовно неї розслідується кримінальне провадження, тобто вона причетна до події кримінального правопорушення, та існує інформація, яка це обґрунтовує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовідомлення про підозру насамперед надає можливість підозрюваному реалізовувати своє право на захист, водночас є необхідною умовою для проведення низки слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чинному Кодексі 2012 року поєднано як \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер повідомлення про підозру (поширений у практиці ЄСПЛ), так і елементи \u0026laquo;процедурного\u0026raquo; порядку повідомлення, в якому форма переважає над змістом, тому необхідне здійснення конкретних дій для того, щоб особа набула статусу підозрюваного. Невід\u0026rsquo;ємною умовою набуття такого статусу є особисте вручення повідомлення про підозру, що підтверджується підписом особи (з урахування винятків, встановлених Кодексом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча повідомлення про підозру задумувалося розробниками КПК України як звичайне повідомлення особі про те, що її підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення (\u0026laquo;повідомчий характер\u0026raquo;), з часом судова практика пішла шляхом \u0026laquo;бюрократизації\u0026raquo; цього інституту. Наприклад, почали вироблятися:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- правила вручення повідомлення про підозру (виключно персональне вручення під підпис особи, хоча Кодекс передбачає і повідомлення поштою);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правила ознайомлення з повідомленням про підозру (повідомлення про підозру має повністю зачитуватись, роз\u0026rsquo;яснюватись особі негайно під час вручення);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правило персонального вручення спеціальним суб\u0026rsquo;єктам та дискусія про передоручення вручення повідомлення про підозру в цілому (попри правову позицію ВС з цього питання, досі воно дискутується серед правників);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- нарешті після законодавчих змін (т. зв. \u0026laquo;правки Лозового\u0026raquo; 2017 р.) шляхом ухвали слідчого судді почали скасовувати повідомлення про підозру та ін. Нагадаємо, що право на оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру в адвокатів з\u0026rsquo;явилося 15 березня 2018 р. у зв\u0026rsquo;язку зі зміною кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанній приклад є прямим втручанням у прокурорську дискрецію \u0026mdash; можливість скасувати позицію сторони обвинувачення, попри наявні докази причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК не забороняє прокурору або слідчому скласти і повторно вручити повідомлення про підозру особі в цьому ж кримінальному провадженні ще раз, як і змінити вже вручене повідомлення про підозру. Тобто саме оскарження хоча і має юридичним наслідком скасування процесуальної дії, водночас полишене будь-якого змісту, адже не має преюдиційної сили в подальшому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАдвокати орієнтуються на те, що скасування повідомлення про підозру хоча б один раз зміцнює позицію захисту при розгляді кримінального провадження по суті. Скасування підозри, навіть з наступним повідомленням про підозру знову, може вплинути на внутрішнє переконання суду, породити сумніви, тому що якщо підозра була необґрунтованою під час досудового розслідування, то чи можна вважати, що все досудове розслідування проводилося в межах чинного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскарження підозри є яскравим прикладом концептуального нерозуміння підозри як явища, тобто припущення сторони обвинувачення, яка, зібравши достатньо інформації, дійшла висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. В такому випадку припущення скасувати неможливо, лише процесуальне рішення, яке ним оформлене, проте незрозуміло, як може змінитися ставлення слідчого та прокурора до підозрюваного в такому разі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ таких обставинах органи досудового розслідування і прокуратура стали заручниками ситуації, що склалася, і найчастіше стороні захисту стало просто довести в суді те, що ніякого повідомлення про підозру не відбулося, бо порушено порядок вручення, незалежно від того, обґрунтована підозра чи ні.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПосприяла формуванню такої позиції судова практика, адже питання повідомлення про підозру зазвичай розглядається під час вирішення питань на досудовому розслідуванні (судового контролю), а не в питаннях по суті (судового розгляду). Тож єдності судової практики через суд касаційної інстанції не формується. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично Верховний Суд розглядав лише один аспект, який стосується порядку повідомлення про підозру \u0026mdash; можливість/неможливість повідомлення про підозру спеціальним суб\u0026rsquo;єктам не тільки уповноваженою особою (підвищені гарантії), а й будь-яким прокурором у конкретному кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд своєю правовою позицією поставив крапку в питанні вручення повідомлення про підозру спеціальному суб\u0026rsquo;єкту \u0026mdash; Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб\u0026rsquo;єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні (прокурору-процесуальному керівнику у цьому кримінальному провадженні) (\u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003eПостанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003e536/2475/14-к\u003c/a\u003e (провадження № 13-34кс19)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим існує правова позиція із питання впливу неналежного повідомлення про підозру на кримінальне провадження в цілому, на яку нерідко посилаються судді для визнання доказів недопустимим тощо. Верховний Суд дійшов висновку,що \u0026laquo;неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливлює правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призводить до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливлює внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003eПостанова ККС Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e627/927/19, (провадження №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e51-3752км20)\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином незначні порушення або особливості трактування правил повідомлення про підозру, згадані вище, стають підставою для невизнання особи такою, що набула статусу підозрюваного, і унеможливлюють подальше розслідування кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака практика поширена не тільки серед суддів. Її відлунням можна назвати рішення Вищої ради правосуддя про повернення без розгляду Генеральному прокурору клопотання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя голови ОАСК у зв\u0026rsquo;язку з тим, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення судді повідомлення про підозру і, відповідно, він не набув статусу підозрюваного (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/doc/doc/4141\"\u003eУхвала ВРП від 01.09.2020 2517/0/15-20\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eзвичайне повідомлення особі стало практично одним з ключових процесуальних документів на етапі досудового розслідування. Фактично, можливість подальшого розслідування\u003c/strong\u003e шляхом реалізації повноважень слідчого та прокурора залежить від наявності підпису підозрюваного під відповідним процесуальним документом, отже, \u003cstrong\u003eзалежить від волі самого підозрюваного\u003c/strong\u003e, як би дивно це не звучало. Без належного вручення повідомлення про підозру особа не може бути оголошена в розшук (стаття 281 КПК України передбачає розшук підозрюваного), не можна почати процедуру заочного досудового розслідування (ст. 297-1 КПК України) і застосувати деякі заходи забезпечення кримінального провадження (відсторонити особу від посади (ст. 54 КПК України), накласти арешт на майно особи за деякими підставами (ст. 170, 171 КПК України), отримати ухвалу суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. 187 КПК України), обрати стосовно особи запобіжний захід (ст. 176-203 КПК України) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча КПК України і не містить такого визначення підозри, а розробники Кодексу закладали саме \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер цієї процесуальної дії, фактично ми маємо справу з перейменованим інститутом винесення постанови [про притягнення до кримінальної відповідальності] як обвинуваченого, що був ще за радянським КПК України 1960 року. Формалізований документ, який можна оскаржити, який належним чином доведений до відома підозрюваного, є запорукою досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо розробники КПК України 2012 року і хотіли відійти від цієї концепції, то ні сам ухвалений Парламентом текст Кодексу не відповідає цьому підходу, ні тим паче правозастосовча практика, яка просто адаптувала старий інститут винесення постанови до нового законодавства, а судова практика підтвердила цей підхід.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Міжнародний досвід\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eа) Європейський суд з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВітчизняне розуміння повідомлення про підозру є максимально наближеним до поняття висунення обвинувачення, яким користується Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці. По суті, ЄСПЛ дозволяє використовувати будь-який спосіб повідомлення про характер і причину висунутого відносно особи обвинувачення (в нашому випадку \u0026mdash; підозри). Головне, щоби дотримання встановлених національним законодавством формальних і змістовних умов такого способу дозволяло забезпечувати ефективне здійснення прав обвинуваченого (підозрюваного).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі \u0026laquo;Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom\u0026raquo; від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), термін \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo; означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об\u0026rsquo;єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі \u0026laquo;Нечипорук і Йонкало проти України\u0026raquo; (заява № 42310/04)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ вказує, що повідомлення будь-кого про висунуті проти нього обвинувачення є правовим актом такого значення, що здійснювати його треба з дотриманням тих формальних і змістовних умов, які здатні забезпечити ефективне здійснення прав обвинуваченого, що до того ж чітко випливає з підпункту (а) п. 3 ст. 6 Конвенції; інформації нечіткої і неофіційної для цього не досить (Somogyi проти Італії, п. 75).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є обов\u0026rsquo;язком сторони обвинувачення, який покладається на неї. Такий обов\u0026rsquo;язок не може бути реалізований у пасивний спосіб, тобто держава не може створювати інформацію (накопичувати матеріали доказового характеру) і не повідомляти про це сторону захисту (Mattoccia проти Італії, п. 65; Chichlian i Ekindjian проти Франції, п. 71).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ практиці ЄСПЛ підкреслено нерозривний зв\u0026rsquo;язок між висуненням особі обвинувачення (підозри) та зміною її становища (набуттям нею відповідних прав, зумовлених статусом підозрюваного). Саме тому \u003cstrong\u003eЄвропейський суд не обмежує набуття особою прав підозрюваного часом офіційного вручення підозри, а відносить до нього низку обставин, які свідчать про початок досудового розслідування проти конкретної особи \u0026mdash; арешт її банківських рахунків; проведення обшуку житла особи; арешт особи; офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно неї кримінального переслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗазначена практика свідчить про обов\u0026rsquo;язковість невідкладного повідомлення про підозру особі у всіх випадках поводження з нею як з підозрюваною\u003c/strong\u003e. До таких випадків може бути віднесено: подання стороною обвинувачення клопотань, запитів або оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, прокурор зобов\u0026rsquo;язаний невідкладно скласти та зареєструвати письмове повідомлення про підозру (див. Deweer проти Бельгії, пар. 42, 46; Eckle проти Німеччини, пар. 73 та ін.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому повідомлення про обвинувачення (підозру) має бути передане особі настільки вчасно, щоб вона могла підготувати свій захист, що є головною негласною метою статті 6 п. 3 (а). Поняття \u0026laquo;вчасно\u0026raquo; залежить від контексту, зокрема складності провадження, наявності в особи адвоката тощо. Наприклад, у справі S. проти Італії повідомлення обвинувачення заявнику за чотири місяці до початку судового розгляду було визнане прийнятним. Своєю чергою, Суд визнав порушення у справі Borisova проти Болгарії, пар. 43-45, де заявник мав лише дві години, аби підготувати свій захист без адвоката).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, ЄСПЛ ототожнює ставлення сторони обвинувачення до особи як підозрюваної та статус підозрюваної особи, а також говорить про те, що повідомлення про підозру має відбутися завчасно, щоб особа мала достатньо часу сформувати правову позицію.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eb) Сполучені Штати Америки\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ американській правовій системі немає прямого відповідника повідомленню про підозру, адже як і в багатьох правових системах загального права, поняття повідомлення про підозру ототожнюється з обвинувальним актом/висуненням обвинувачення (indictment), що пов\u0026rsquo;язане із коротким етапом досудового розслідування і центральною роллю судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, поняття висунення обвинувачення (charge) найближче відповідає повідомленню про підозру, адже воно відбувається на різних стадіях процесу. Зокрема під час затримання особи, застосування до неї інших заходів примусу, запобіжних заходів тощо, тобто під час втручання в права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗміст підозри (charges, reasonable suspision) оголошується правоохоронцем або прокурором після затримання, під час подання клопотання до суду і розгляду в присутності [слідчого] судді питань щодо втручання в реалізацію прав і свобод людини особою, яка не визнана винною, стосовно якої не розпочався судовий розгляд, але участь якої в процесі досудового розслідування є важливою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, \u003cstrong\u003eокремої процесуальної дії повідомлення про підозру просто не існує, а особі доводять до відома інформацію про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення у зв\u0026rsquo;язку з бажанням органів правопорядку залучити її до процесу розслідування, тобто сукупно з іншими слідчими та процесуальними діями.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Концепція \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри (пропозиції)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвтори стандартів досудового розслідування пропонують такі концептуальні засади \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Повідомлення про підозру є одночасно явищем (припущенням, висновком сторони обвинувачення) та процесуальним документом (формою закріплення явища).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Повідомлення про підозру є офіційним повідомленням особи про те, що існує припущення про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення, що розслідується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Повідомлення про підозру складається та реєструється в ЄРДР. З моменту реєстрації особа набуває статусу підозрюваної незалежно від того, доведена інформація до її відома чи ні. Водночас на сторону обвинувачення покладається обов\u0026rsquo;язок вжити максимальних заходів для повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Статус підозрюваного дозволяє слідчому та прокурору звертатися до слідчого судді з відповідними клопотаннями про проведення слідчих дій, а також ухвалювати процесуальні рішення, які вимагають такого статусу (наприклад, оголошення в розшук). Водночас у випадках розгляду питання про запобіжні заходи, окремі заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад, арешт майна) тощо присутність особи вимагається, якщо це прямо передбачено КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. У будь-якому разі під час судового контролю особа, яка звертається з клопотанням, має довести, що вжила заходів для повідомлення про підозру. Якщо ж підозрюваний \u0026laquo;ухилявся\u0026raquo; від вручення повідомлення про підозру, то це не перешкоджає застосовувати до нього відповідні процесуальні заходи впливу, адже статус підозрюваного не залежить від бажання такої особи бути чи не бути частиною досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Повідомлення про підозру має надати змогу особі підготувати свою правову позицію, тобто статус підозрюваного не має бути ілюзорним, а гарантувати право на захист. Повідомлення про підозру має відбутися завчасно, у розумний строк, який передує стадії судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторський колектив:\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін\u003cbr /\u003eВолодимир Петраковський\u003cbr /\u003eВасилина Яворська\u003c/em\u003e\u003csup\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":233,"url":"pro-pidozru-schob-tekstu-bulo-tisno-a-dumkam-vilno","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625400762,"date":"25.02.2021","views":690,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7887.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7887_1.jpg","name":"Про підозру: щоб тексту було тісно, а думкам вільно","description":"\u003cp\u003eЗасади і цілі кримінального провадження закріплено в ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України. \u003ca name=\"_heading=h.vvwalt6dyjii\"\u003e\u003c/a\u003eКримінальний процес в Україні ґрунтується на принципах зокрема, але не виключно: верховенства права, законності і змагальності сторін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна констатувати, що сторона обвинувачення має усталену практику формулювати текст повідомлення про підозру в дуже широкому вигляді (в сенсі обсягу) та дуже деталізованому вигляді (в сенсі переліку й аналізу доказів і правових підстав). Іноді складається враження, що повідомлення про підозру є чимось на кшталт \u0026laquo;розминки\u0026raquo; перед обвинувальним актом. У ній викладається весь попередній перебіг досудового розслідування разом з аналізом зібраних на той момент доказів винуватості особи та іноді навіть твердження щодо подальших планів обвинувачення з розслідування кримінального провадження. Така практика не є ані продуктивною, ані зручною для сторін кримінального провадження та суду, а отже, суперечить цілям кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_1\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=1237542682\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.5~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625399832\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F33818-pro-pidozru-schob-tekstu-bulo-tisno-a-dumkam-vilno%2F%3Ffbclid%3DIwAR0Iq3F2Tl4YPoaMmFYp7VdFG2TET7YnfxNrmgfLBJf4jED-4Kws600bhzQ\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625399832312\u0026amp;bpp=54\u0026amp;bdt=4651\u0026amp;idt=55\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0\u0026amp;nras=2\u0026amp;correlator=8088618261966\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625399831\u0026amp;ga_hid=462836913\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=1417\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=124\u0026amp;eid=31060839%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=4033172833866943\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=2\u0026amp;uci=a!2\u0026amp;btvi=1\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=nWdY3GyDrA\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=344\" name=\"aswift_1\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!2\" data-google-query-id=\"CJW12pyuyfECFWWamwodNqsN0A\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, така зайва деталізація виправдана лише однією ціллю \u0026mdash; унеможливити для сторони захисту оскарження такого повідомлення про підозру у зв\u0026rsquo;язку з необґрунтованістю формулювання підозри і непідтвердженістю доказів. На мою думку, в такій ситуації \u003cstrong\u003eдостатнім буде стислий виклад фабули підозри із зазначенням лише ключових точок і етапів кримінального провадження, на відміну від ретельно виписаних у хронологічному порядку процесуально-значущих дій\u003c/strong\u003e. Аналогічно має бути з описом і аналізом здобутих доказів у повідомленні про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдекватним і достатнім з огляду на завдання кримінального процесу є посилання лише на основні докази, але разом з цим має бути і відсилка щодо наявності низки інших доказів, які у своїй сукупності дають стороні обвинувачення достатні підстави для прийняття рішення щодо \u003cstrong\u003eповідомлення особи про підозру. Я наполягаю, що повідомлення про підозру є рішенням саме сторони обвинувачення як результат інтелектуальної роботи; воно процесуально оформлюється згідно з вимогами КПК на підставі зібраних доказів, їхнього системного аналізу і наслідків проведення процесуальних дій\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, з точки зору сторони захисту широке й розлоге формулювання підозри є більш продуктивним для прискіпування та спроб оскарження повідомлення про підозру з формальних підстав, через створення логічних конструкцій та конфліктів фабули обвинувачення з доказами у кримінальному провадженні (наприклад: затримання особи при отриманні імітаційних купюр замість справжніх купюр може трактуватись як замах на отримання неправомірної вигоди, бо з незалежних від особи причин вона не отримала очікуваного).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто при цьому пам\u0026rsquo;ятати, що всі ці контраверсії можна усунути або через зміну підходів сторони обвинувачення у формулюванні підозри, або шляхом напрацювання відповідної практики слідчих суддів під час розгляду скарг сторони захисту на повідомлення про підозру. Вирішення цього питання в стилі \u003cstrong\u003e\u0026laquo;напишу побільше, а там хай спробують у суді опрокинути\u0026raquo; насправді не є вирішенням проблеми ні в процесуальному сенсі, ні в юридично-технічному, бо зберігає дефектний підхід\u003c/strong\u003e, залишає невирішеними проблемні питання важливого правового явища та збільшує і без того надмірне навантаження на суди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВихід \u0026mdash; писати так, як радив класик: щоб тексту було тісно, а думкам вільно.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_2\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=3360680454\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.15~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625399834\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F33818-pro-pidozru-schob-tekstu-bulo-tisno-a-dumkam-vilno%2F%3Ffbclid%3DIwAR0Iq3F2Tl4YPoaMmFYp7VdFG2TET7YnfxNrmgfLBJf4jED-4Kws600bhzQ\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625399832388\u0026amp;bpp=11\u0026amp;bdt=4728\u0026amp;idt=11\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280\u0026amp;nras=3\u0026amp;correlator=8088618261966\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625399831\u0026amp;ga_hid=462836913\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=2323\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=372\u0026amp;eid=31060839%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=4033172833866943\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=3\u0026amp;uci=a!3\u0026amp;btvi=2\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=d54OClF17T\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=1719\" name=\"aswift_2\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!3\" data-google-query-id=\"CIagtp2uyfECFWSdmwodnqsGdg\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eСпеціально для \u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":47,"url":"artem-donets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/donec.jpg","name":"Артем ","surname":"Донець","post":"Керуючий партнер АдО «Донець і Партнери», адвокат кримінальної практики, нині офіцер Збройних Сил України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7887.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":479,"name":"підозра"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":232,"url":"korotka-pidozra--chi-zajde-vona-praktikam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625399675,"date":"22.02.2021","views":1109,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ron-dyar-V29UWcALNko-unsplash.jpg","mini_image":null,"name":"КОРОТКА ПІДОЗРА — ЧИ «ЗАЙДЕ» ВОНА ПРАКТИКАМ?","description":"\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eСучасний концепт кримінального провадження приділяє повідомленню про підозру велику увагу. Це не дивно, адже повідомлення про підозру \u0026mdash; це точка відліку притягнення особи до кримінальної відповідальності.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожливо, саме тому останнім часом спостерігається тенденція, коли повідомлення про підозру за своїм обсягом, деталізацією та викладом більше схожі на обвинувальні вироки. А чи є в цьому сенс? Чи можлива в сучасних правових реаліях коротка підозра? Не заперечуючи саму важливість і необхідність повідомлення про підозру, хочеться звернути увагу на необхідність спрощення її текстуального визначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/9009.png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи різницю у цілях і функціях учасників кримінального провадження, до питання короткої підозри можна ставитися по-різному. Очевидно, що для представників сторони обвинувачення та, що приховувати, слідчих суддів коротка підозра видається доцільною і привабливою. А захисники вбачають необхідність отримати якомога більший обсяг інформації, пов\u0026rsquo;язаної з підозрою, однак важливішим є не зміст повідомлення про підозру, а ознайомлення з матеріалами, що його спричинили, одразу після набуття підопічним процесуального статусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке \u0026ldquo;коротка підозра\u0026rdquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для відповіді на поставлені питання насамперед варто звернутися до \u003cstrong\u003eнормативної моделі повідомлення про підозру\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України висуває до повідомлення про підозру досить конкретні \u003cem\u003eзмістовні вимоги\u003c/em\u003e. Так, ст. 277 КПК України визначає вичерпний перелік відомостей, що мають міститися у повідомленні про підозру:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; прізвище та посада слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; зміст підозри;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; права підозрюваного;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/2467.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"1000\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість цих елементів визначено досить конкретно, вони спрямовані на ідентифікацію відповідного кримінального провадження та його учасників. Проблема надмірної деталізації криється в площині \u003cem\u003eелементів змісту підозри \u003c/em\u003eі \u003cem\u003eстислому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення\u003c/em\u003e, коли слідчий, прокурор намагається втиснути в межі повідомлення всю наявну в розпорядженні органу досудового розслідування інформацію, навіть ту, що не стосується цього підозрюваного або дій, що йому інкримінуються. Як антиприклад можна навести перерахування в повідомленні про підозру всіх посадових обов\u0026rsquo;язків особи замість визначити лише ті, з реалізацією яких безпосередньо пов\u0026rsquo;язане кримінальне правопорушення; або ретроспективу подій, що сталися до моменту кримінального правопорушення, замість того, щоб коротко окреслити необхідний контекст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Коротка підозра\u0026rdquo; \u0026ndash; небезпека для сторони захисту?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що єдиним аргументом на підтримку процесуального стилю деталізації підозри є забезпечення реалізації права на захист. А чи перебуває право на захист у прямому зв\u0026rsquo;язку з повним і детальним викладенням усіх встановлених обставин вчиненого кримінального правопорушення та фактів, що його супроводжують, якщо закон говорить лише про наявність \u003cem\u003eдостатніх доказів для підозри особи\u003c/em\u003e у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України) на момент відповідного повідомлення? Адже законодавчі формулювання у цьому аспекті формують переконання, що відповідне рішення слідчого, прокурора має ґрунтуватися на доказах, сукупність яких \u003cem\u003eна цей момент\u003c/em\u003e розслідування свідчить, що правопорушення вчинено саме тією особою, яка притягується до кримінальної відповідальності. Причому в процесі досудового розслідування ситуація може змінитися. Разом з тим, не занурюючись у популярну зараз практику ЄСПЛ, треба нагадати, що \u003cstrong\u003eпервісне право, безпосередньо пов\u0026rsquo;язане з підозрою, полягає у тому, що підозрюваний має \u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eзнати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e, не говорити нічого з приводу підозри проти нього або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри чи в будь-який момент відмовитися їх давати (п. 1, 4, 5 ч. 3 ст. 42 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі деталі вчинення злочину, зокрема й іншими учасниками, конкретизація його події та інші відомості \u0026mdash; це результат доказової діяльності учасників під час досудового розслідування. Тим паче, що \u003cstrong\u003eзакон не передбачає одночасного з повідомленням про підозру представлення стороні захисту інформативної бази на підтвердження достатності доказів для підозри\u003c/strong\u003e. Хоча і вбачається логічним надання всіх матеріалів, що зумовили цю підозру, на першу вимогу сторони захисту. Отже, форматування об\u0026rsquo;ємного повідомлення про підозру у добру справу забезпечення права на захист не має під собою ні нормативного, ні об\u0026rsquo;єктивного підґрунтя. Натомість забезпеченню права на захист з точки зору не лише знання, а й розуміння, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, сприятиме не докладний (замість стислого) виклад фактичних обставин, а логічність і послідовність викладу та достовірність відомостей, покладених в основу повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОтже, коротка підозра \u0026mdash; це Оk\u003c/strong\u003e, якщо у повідомленні містяться всі обов\u0026rsquo;язкові елементи її змісту, воно ґрунтується на достовірних відомостях і викладене послідовно, чітко та зрозумілою мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ навпаки, детальне і докладне дослідження в підозрі події кримінального провадження, елементів складу злочину та інших обставин, які підлягають доказуванню, на первісному етапі притягнення до кримінальної відповідальності очевидно виходить за межі поняття достатності доказів для підозри (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). \u003cstrong\u003eНадмірна деталізація повідомлення про підозру спричиняє штучне навантаження на цю стадію досудового розслідування і не сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Об\u0026rsquo;ємні підозри шкодять дотриманню розумності строків, нівелюють стадійність кримінального провадження, змагальність та створюють передумови для застосування процесуальних пасток для учасників кримінального провадження\u003c/strong\u003e \u0026mdash; наприклад, у процесі погодження підозри прокурором, доведення перед слідчим суддею її обґрунтованості або у захисній діяльності щодо спростування одразу всіх доводів підозри.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаперечуючи \u0026laquo;процесуальні гіганти\u0026raquo;, також можна зазначити про небезпеку розголошення відомостей, адже надмірна деталізація підозри може звести нанівець зусилля органу досудового розслідування з необхідної утаємниченості даних досудового розслідування. Це передусім властиво для так званих багатоепізодних проваджень, коли для підозри в окремих епізодах уже достатньо доказів, а щодо інших проводиться діяльність щодо їхнього отримання. Про створення відповідного інформаційного фону з обставин кримінального правопорушення, детально описаних у повідомленні про підозру, у резонансних кримінальних провадженнях також не варто забувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи, що повідомлення про підозру \u0026mdash; це, з одного боку, односторонній акт сторони обвинувачення, а з іншого \u0026mdash; процесуальний запуск реалізації права на захист, його формування стає точкою дотику цих двох векторів подальшого руху кримінального провадження \u0026mdash; потреби досудового розслідування (в правильному розумінні) і прав підозрюваного. І рівновага досудового розслідування має досягатися не кількістю інформації в момент повідомлення про підозру, а її якістю \u0026mdash; чіткістю, лаконічністю, однозначністю та достовірністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСпеціально для \u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_1\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=1237542682\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.16~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625399009\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F33805-korotka-pidozra--chi-zayde-vona-praktikam%2F%3Ffbclid%3DIwAR3tBOyAcGK-7YBKR0ZeNvK12F-q42-hF17zv1YPxWRTOdN7_IhNARoIIH0\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625399006310\u0026amp;bpp=24\u0026amp;bdt=5490\u0026amp;idt=25\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0\u0026amp;nras=2\u0026amp;correlator=2855892655995\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625399006\u0026amp;ga_hid=277173830\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=4017\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=2035\u0026amp;eid=31060839%2C31061684\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=2731504919519573\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=2\u0026amp;uci=a!2\u0026amp;btvi=1\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=CbrKtU5Qtk\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=3519\" name=\"aswift_1\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!2\" data-google-query-id=\"CPnErZSryfECFQrcsgod4fcEzw\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ron-dyar-V29UWcALNko-unsplash.jpg","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":176,"url":"justlearn-pershij-modul","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622121256,"date":"22.01.2021","views":625,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/554433.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/554433_1.jpg","name":"JustLearn. Перший модуль","description":"\u003cp\u003eЧи підлягає стандартизації кримінальна юстиція? Які інструменти можуть зробити роботу слідчого/детектива та прокурора злагодженою та ефективною? Як зробити добрі стандарти роботи невіддільною частиною практики інституцій системи кримінальної юстиції?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026laquo;Зміни \u0026mdash; це не просто. Але можливо!\u0026raquo;\u003cbr /\u003eУчасник навчання\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20 практиків кримінальної юстиції \u0026mdash; слідчих Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів різних рівнів \u0026mdash; пройшли в грудні перший модуль навчання \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; \u0026mdash; це пілотна навчальна програма ініціативи JustLearn, платформи для розвитку та обміну досвідом між практиками кримінальної юстиції. Програма складатиметься з трьох триденних модулів та покликана запропонувати практикам поглянути на досудові процеси через призму стандартів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Рівний рівному\u0026raquo; і \u0026laquo;Культура діалогу та дискусії\u0026raquo; \u0026mdash; ключові принципи майданчика JustLearn. Розмова та дискусія практика з практиком дозволяє ефективно ділитися досвідом та створити атмосферу, де слідчі й прокурори дивляться на звичні для себе форми і методи роботи з іншої перспективи та спільно шукають інструменти, які можуть зробити їхню роботу ще ефективнішою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрокурор і слідчий: одна команда чи сторони, які протидіють одна одній?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ якими проблемами стикаються слідчі та прокурори, хто повинен керувати розслідуванням?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧасто на ефективність розслідування впливає відсутність спільного розуміння ролей та меж відповідальності слідчого і прокурора. Попри зміни в законодавстві, на практиці \u0026mdash; різне трактування цих меж досі є джерелом конфліктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інших серйозних порушеннях прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора України, та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eДенис Гюльмагомедов\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України, говорили з учасниками про те, що однакове розуміння ролей є основою вироблення та застосування спільних стандартів розслідування. Стандарти розвинули підхід нового кримінально-процесуального законодавства, де прокурор здійснює процесуальне керівництво, а не нагляд, а слідчий чи детектив збирає та фіксує докази у провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/989.jpg\" alt=\"\" width=\"506\" height=\"506\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/787.jpg\" alt=\"\" width=\"506\" height=\"506\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Я давно інтуїтивно відчував і впроваджував на практиці речі, про які ми говоримо. Водночас стандарти дають можливість систематизуватися і отримати визначеність у правильності підходу\u0026raquo;,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash; учасник навчання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк зробити задокументовані затримання звичною практикою в українській системі кримінальної юстиції, яких стандартів треба дотримуватис і чому це важливо для перспективи всього кримінального провадження. Погляд сторони обвинувачення представляли та дискутували з учасниками Юрій Бєлоусов та слідчий Роман. Судді\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eАркадій Бущенко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВіра Левко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдали суддівську перспективу проблем із затриманням і необхідності дотримання стандартів забезпечення процесуальних гарантій для затриманої особи та належної фіксації затримання. Учасники також дізнались, як система Custody Records допомагає поліцейським захистити права затриманої особи і вберегтися від неправдивих обвинувачень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Усі теми стосуються практичних питань кримінального процесу. Обговорив різноманітні теми з тренерами та учасниками стосовно затримання та забезпечення прав осіб. Цікавий проєкт щодо впровадження Custody Records\u0026raquo;,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash; учасник навчання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднією з проблем є викривлене уявлення правоохоронців (та й суспільства) про мету затримання і його значення в ланцюгу подій у рамках конкретного провадження. За сталою традицією, якщо людину затримано під час скоєння злочину, обмеження її свободи стає початком її покарання. Прокурор вимагатиме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і все досудове слідство буде спрямоване на доведення вини затриманої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТарас Філоненко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; заступник керівника підрозділу детективів НАБУ, запропонував поглянути на досудове розслідування через призму нашого щоденного життя, де ми змушені обирати та пріоритезувати в умовах обмеженості ресурсів (часових, людських чи фінансових). Практикам варто міркувати про пріоритезацію діяльності та про те, як провести ефективне розслідування в умовах обмежених ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/555.jpg\" alt=\"\" width=\"506\" height=\"337\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧерез \u0026laquo;автомат\u0026raquo; чи через \u0026laquo;іспит?\u0026raquo; \u0026mdash; про це учасники міркували разом з\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВолодимиром Петраковським\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; викладачем факультету правничих наук НаУКМА. Питання початку кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР завжди викликає жваві дискусії. Чи є тут місце для дискреції, де ця межа для слідчого та прокурора, чи слід оцінювати кожну заяву чи натомість одразу розпочинати розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/511.jpg\" alt=\"\" width=\"506\" height=\"337\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОргани правопорядку часто розуміють положення Кримінального процесуального кодексу України як такі, що встановлюють обов\u0026rsquo;язок внесення до ЄРДР усіх заяв. Це автоматично збільшує навантаження на слідчих, навіть у провадженнях, які об\u0026rsquo;єктивно можуть не мати жодної судової перспективи. Разом з тим, слідчий чи прокурор так чи інакше оцінює кожну заяву, яка потрапляє йому/їй до рук. Тож учасники навчання разом з колегами обговорювали запропоновану \u0026laquo;Стандартами\u0026raquo; концепцію мінімального обсягу даних, що можуть свідчити про конкретну подію \u0026mdash; свого роду \u0026laquo;універсальні критерії\u0026raquo;, за якими можна здійснювати оцінку заяви про вчинення кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/2121.jpg\" alt=\"\" width=\"507\" height=\"338\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпівробітництво та стратегії пошуку порозуміння, коли ми робимо спільну справу і наші зусилля спрямовані на результат, \u0026mdash; про це учасники говорили з бізнес-тренеркою\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eІриною Глущенковою\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; \u0026mdash; це практичний інструмент, розрахований на слідчих (детективів), прокурорів, слідчих суддів та суддів. У них закладено збалансований та обґрунтований підхід до застосування КПК, що одночасно враховує потребу в ефективному досудовому розслідуванні та необхідність забезпечувати права людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/23232323.jpg\" alt=\"\" width=\"507\" height=\"338\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрограма створила простір для дискусії та обговорення серед практиків кримінальної юстиції можливостей використання спільних стандартів та запропонованих ними інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Практиків \u0026ldquo;лякають\u0026rdquo; нові погляди на сталі речі, проте про це потрібно говорити\u0026raquo;,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash; учасник навчання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/07.jpg\" alt=\"\" width=\"507\" height=\"338\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНавчальна програма \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; проводиться ініціативою JustLearn \u0026mdash; платформою для розвитку та обміну досвідом між практиками кримінальної юстиції, яка розвивається та підтримується програмою \u0026laquo;Права людини і правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/554433.jpg\" alt=\"\" width=\"506\" height=\"337\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити мобільний додаток \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; для\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://apps.apple.com/ua/app/%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8/id1524521271?fbclid=IwAR0d1rN-vLoBkB8hHE0QLK4PpAqrqqCQnMBSXzuYBMErOeicPSKZlN27Mrs\"\u003eiOS\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://play.google.com/store/apps/details?id=com.idev.standarts\u0026amp;hl=uk\u0026amp;fbclid=IwAR1vi3wnJ85Tmub56lmuixDFQrs3UTHKOxetX7WauSei2yUyTgWEe5t1Eqs\"\u003eAndroid\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/554433.jpg","tags":[{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":507,"name":"JustLearn"}],"categories":[{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":181,"url":"yak-zastosuvati-pokazniki-trivalosti-rozglyadu-pitan-scho-stavlyatsya-pered-slidchim-suddeyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622203671,"date":"15.12.2020","views":770,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/5-1.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/5-1_1.png","name":"Як застосувати показники тривалості розгляду питань, що ставляться перед слідчим суддею?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНещодавно Вища рада правосуддя\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/vyznacheno-seredniy-chas-dlya-rozglyadu-sudovyh-sprav\"\u003eвирішила рекомендувати\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Державній судовій адміністрації та Раді суддів застосовувати\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1DOz_1-0OgCD94MjbzSCtS8eB8y70EHFT/view\"\u003eпоказники середньої тривалості розгляду судових справ\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;для суддів різних юрисдикцій та інстанцій. Такі показники включають також коефіцієнти складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів, викладені у\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15vQWLMTi_R7l9rXuvWg71mZtTk1l4xxh/view\"\u003eЗвіті\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Програми реформування сектору юстиції \u0026laquo;Нове правосуддя\u0026raquo; Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на актуальні проблеми діяльності слідчих суддів ми хотіли би зупинитись детальніше саме на середній тривалості розгляду питань (клопотань), які ставляться перед слідчим суддею в межах судового контролю за дотриманням процесуальних гарантій в кримінальному провадженні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/3%20(2).png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, відповідно до показників,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eсередня тривалість розгляду клопотань слідчим суддею місцевого суду складає 91 хвилину\u003c/em\u003e, своєю чергою апеляційного \u0026ndash; 81 хвилину. При чому, для слідчого судді місцевого суду строк розгляду окремих клопотань коливається від 60 до 120 хвилин. Зрозуміло, що такі питання як обрання чи продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою потребує значно більше часу аніж, наприклад, продовження строку досудового розслідування або оскарження невнесення відомостей до ЄРДР (на практиці це майже \u0026laquo;автоматичний\u0026raquo; процес, з огляду на тлумачення КПК, яке склалось в суддівському корпусі).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eРазом з тим, середня тривалість розгляду клопотань є складовою загального навантаження на слідчого суддю. На жаль, якщо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eсереднє річне навантаження на суддю\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвизначене та рекомендоване Рішенням Ради суддів України від 09 червня 2016 року №46 і складає 183 справи на рік, то\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eподібного розрахунку для слідчих суддів не проводилось.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРезультати дослідження \u0026laquo;\u003ca href=\"https://pravo.org.ua/img/books/files/16034628291.pdf\"\u003eРоль слідчого судді у кримінальному провадженні\u003c/a\u003e\u0026raquo;, проведене міждисциплінарною групою дослідників за ініціативи та підтримки МФ \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; свідчать про те, що навантаження на слідчих суддів нерівномірне, подекуди надмірне.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/4%20(1).png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналіз статистичних даних говорить про те, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eслідчий суддя в середньому розглядає 5 клопотань на день\u003c/em\u003e; водночас у судах до юрисдикції яких віднесена велика кількість органів досудового розслідування або просто у великих містах цей показник може сягати 80 клопотань на день. Наприклад, рівень навантаження на суддів Печерського районного суду м. Києва, в першу чергу за рахунок навантаження як на слідчих суддів, більше ніж в 10 разів перевищує запропонований річний показник.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВ будь-якому випадку, фактори, що впливають на навантаження є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність чергувань у вихідні та святкові дні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпаралельний розгляд кримінальних та цивільних справ по суті, а також справ про адміністративні правопорушення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдублювання функцій слідчого судді, який перебуває у відпустці чи на лікарняному;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eврахування специфіки предмета провадження.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, якщо виходити навіть з наявних сьогодні даних, то в середньому розгляд клопотань слідчим суддею місцевого суду складе 455 хвилин (7,5 годин) на день, а у найгіршому випадку \u0026ndash; 7280 хвилин (121 годин) на день.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eмайже весь або взагалі весь робочий день судді піде на судовий контроль у досудовому розслідуванні\u003c/em\u003e. При цьому, оскільки у нас відсутня спеціалізація на слідчих суддів, а перманентна судова реформа створила ситуацію, коли у місцевому судді фізично працює 1-2 суддів, то часу на розгляд кримінальних справ по суті, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення у нього просто не залишиться.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча спеціалізація це дискусійне питання і вона не підтримується всіма суддями, проте позитивним видається досвід Вищого антикорупційного суду, в якому виокремлено двох слідчих суддів, які виконують лише цю функцію і забезпечують повноту, своєчасність та неупередженість судового контролю. Такий досвід міг би бути запозичений іншими судами, проте людських ресурсів у вигляді суддів просто немає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож можна сказати, що коефіцієнти складності справ не завжди враховують предмет судового контролю у кримінальному провадженні. Наприклад, показники розгляду матеріалів кримінального провадження є меншими, ніж показники розгляду справ про адміністративні правопорушення, щодо яких час на розгляд справ становить від 120 хв. до 151 хв. (не враховуючи адміністративні правопорушення, пов\u0026rsquo;язані з корупцією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте, з огляду на обсяг повноважень слідчого судді та мету його діяльності, специфіку питань, що розглядаються слідчим суддею на стаді досудового розслідування (вирішення питання обмеження прав особи на свободу, особисту недоторканність, недоторканість житла, права власності, тощо), є очевидним, що більшість клопотань мають більш високий рівень складності, ніж вирішення справ про адміністративні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудові засідання з розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу, арешт тимчасово вилученого майна, надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування після продовження строку досудового розслідування, можуть тривати і до 8 годин робочого часу, а у виключних випадках \u0026ndash; і довше, включати в себе тривалі за часом процесуальні дії \u0026ndash; допит свідків, дослідження відеозаписів тощо. Або ж розгляд скарг на постанову про закриття кримінального провадження, де інколи обсяг матеріалів закритого кримінального провадження, що необхідно вивчити для прийняття рішення, становить декілька десятків томів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож деякі із визначених показників тривалості розгляду справ слідчим суддею та, відповідно, коефіцієнтів складності для клопотань органів досудового розслідування не відповідає дійсній складності цих справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрозуміло, що слідчі судді не мають вибору розглядати чи не розглядати поставлене перед ними клопотання, їх зобов\u0026rsquo;язує процедура і просто професійний обов\u0026rsquo;язок. Проте очевидно, що в умовах постійного недоліку часу в першу чергу страждає якість судового контролю. Під час інтерв\u0026rsquo;ю з суддями, проведених в межах згаданого Дослідження,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eнайпершою ж ознакою загрози принципу неупередженості (безсторонності) судового контролю\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(полягає в однаковому ставленні до сторін кримінального провадження, рівновіддаленій комунікації з учасниками процесу, недопустимості обвинувального ухилу тощо) слідчі судді називали\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eнадмірне навантаження на них, що не дозволяє приділити достатньо часу обставинам кримінального провадження, змушує спиратись на особисті симпатії та спрацьованість з учасниками процесу з попереднього досвіду (проваджень)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПро що говорять ці цифри і що з ними далі робити?\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДумаємо, що це основне питання, яке ставлять фахівці у галузі кримінальної юстиції під час обговорення рекомендації ВРП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа наш погляд, середня тривалість є показником, який необхідно надалі поєднати із середнім навантаженням на слідчого суддю, що дозволить науково обґрунтувати кількість суддів, яка необхідна для здійснення правосуддя в Україні. Тільки за умови достатньої кількості суддів (які на рівні суду вже визначатимуться, яка кількість слідчих суддів їх необхідна, спираючись на рекомендації органів судочинства), можна забезпечити якісний, неупереджений (безсторонній) судовий контроль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсобливо актуальною проблема видається в умовах перманентної судової реформи, а також майбутніх змін у судовій системі у зв\u0026rsquo;язку зі зміною адміністративно-територіального устрою в Україні, які загалом змінить розташування судів, прокуратури, органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрахування таких показників при формуванні штатного розпису конкретного суду та визначення в ньому кількості слідчих суддів дозволить забезпечити дотримання строків розгляду клопотань, скарг учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування, що наразі, особливо у великих містах, становить велику проблему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/5%20(1).png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУнормування навантаження на суддів, слідчих суддів в свою чергу підвищить якість розгляду відповідних матеріалів, надасть слідчим суддям можливість, крім безперервного, іноді навіть цілодобового розгляду справ, вивчати судову практику та працювати над її узагальненням та приведенням до одноманітності, вивчати практику Європейського суду з прав людини. Тобто в сукупності затвердження і використання таких показників сприятиме виконанню мети судочинства, і зокрема, досягненню завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін,\u003cbr /\u003eексперт Центру політико-правових реформ\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСвітлана Шапутько,\u003cbr /\u003eсуддя Печерського районного суду м. Києва\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":37,"url":"svitlana-shaputko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2021-08-30-o-103945.png","name":"Світлана","surname":"Шапутько","post":"Суддя Печерського районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/5-1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":141,"url":"justtalk15-v-yakij-ti-roli-advokat-poterpilogo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622031156,"date":"09.12.2020","views":426,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/0.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/0_1.jpg","name":"JustTalk#15. В якій ти ролі... адвокат потерпілого?","description":"\u003cp\u003eВін може бути проактивним та успішно допомагати потерпілому й стороні обвинувачення. Він може стояти на заваді прокурору й слідчому в здійсненні досудового розслідування (навмисно або через непрофесійність). Він може бути психологом для потерпілого та чи не єдиним, хто знаходить слова підтримки.\u0026nbsp;Про те, ким\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eможе\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eбути та ким\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eмає\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eбути адвокат \u0026mdash; представник потерпілого, спілкувалися учасники п\u0026rsquo;ятнадцятої професійної дискусії JustTalk. Питання місця та ролі адвоката потерпілого розглядалися в контексті насильницьких кримінальних правопорушень, зокрема вчинених на ґрунті ненависті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУчасники дискусії порушували питання: ким є потерпілий та його представник у кримінальному провадженні \u0026mdash; лише \u0026laquo;учасником\u0026raquo; чи все ж \u0026laquo;стороною\u0026raquo;, чи збігаються інтереси потерпілого у кримінальному провадженні з інтересами сторони обвинувачення, як адвокат потерпілого може допомогти в процесі публічного обвинувачення, чому залучення адвоката як представника потерпілого \u0026mdash; це непопулярна практика, хоча й необхідна, в чому полягає підхід КПК України до статусу потерпілого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗалучення адвоката\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eце примха чи вимушена потреба потерпілого?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозпочинаючи дискусію,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eОксана Гузь, адвокатка\u003c/strong\u003e, ініціаторка й спікерка дискусії, зазначила, що потерпілий має право на реагування з боку держави на кримінальне правопорушення та право на компенсацію завданої йому шкоди. Це міжнародний стандарт, який, однак, не виконується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпікерка звернула увагу на те, що вона представляє інтереси тих потерпілих, які належать до вразливих, дискримінованих груп суспільства. Представники таких груп мають вищі ризики стикнутися з агресією чи насильством щодо них лише через те, що відрізняються від інших, або через те, що стосовно них є стійкі стереотипи (наркозалежні, жінки та інші). Ґрунтуючись на власному досвіді, спікерка вказала, що потерпілі, коли повідомляють про вчинене стосовно них кримінальне правопорушення, вважають за потрібне повідомляти про такий мотив.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри це, відомості про вчинене з мотивів ненависті кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), зазвичай, або вносяться не одразу, або не вносяться взагалі, або вносяться без урахування мотиву його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтаніслав Петренко, прокурор\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта учасник дискусії, відповів на тезу Оксани Гузь. Він зазначив, що як у нього, так і в його колег є досвід кваліфікації кримінальних правопорушень, вчинених на ґрунті ненависті, \u0026mdash; але не за спеціальною для цього статтею 161 КК України, а за більш \u0026laquo;загальними\u0026raquo; статтями (насамперед статтею 296, що передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство). Мотив ненависті не передбачено складом кримінальних правопорушень за \u0026laquo;загальними\u0026raquo; статтями, але його можуть враховувати при визначенні міри та виду покарання. За словами прокурора, така практика кваліфікації пов\u0026rsquo;язана з тим, що іноді довести вину у вчиненні кримінального правопорушення за тією ж статтею 296 КК України об\u0026rsquo;єктивно реальніше, аніж за статтею 161 КК України. Часто мотив ненависті проявляється у відповідних висловлюваннях, довести наявність яких майже неможливо\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОлена Сотник, адвокатка\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eй спікерка дискусії, погодилася з можливістю слідчого й прокурора обирати ту кваліфікацію, яка об\u0026rsquo;єктивно має кращі шанси на доведення в суді. За словами спікерки, в її \u0026laquo;ідеальному світі\u0026raquo; метою практики перекваліфікації має бути не зменшення обсягу роботи для слідчих і прокурорів або кількості слідчих дій, а об\u0026rsquo;єктивна необхідність у доказуванні того, що справді можна доказати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож Станіслав Петренко у своїй аргументації на користь застосування \u0026laquo;загальних\u0026raquo; статей КК України зазначив, що санкції, наприклад, за статтею 296 КК України є більшими за санкції, передбачені статтею 161 КК України. Від себе додамо, що і віднесення ст. 161 КК України до кримінальних правопорушень приватного обвинувачення не додає шансів на ефективне розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМетою потерпілого у кримінальному провадженні є не лише притягнення винного до кримінальної відповідальності та компенсація завданої шкоди. Основна мета, що неодноразово зазначали учасники дискусії, \u0026mdash; це відновлення справедливості. А відновлення справедливості полягає, зокрема, в доведенні дійсного мотиву вчинення кримінального правопорушення, доведенні стороною обвинувачення фактичних обставин справи. Отже, для потерпілого розмір санкції для правопорушника не має вирішального значення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОксана Гузь зазначила, що частина потерпілих, з якими вона працює, відверто говорять про те, що вони розуміють можливість притягнення винного до відповідальності за статтею 296 КК України й можливість тяжчого покарання, але в такому випадку про мотив вчинення кримінального правопорушення ніхто і ніколи не дізнається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, роль адвоката потерпілого насамперед полягає в допомозі потерпілому \u0026laquo;змусити\u0026raquo; державу \u0026mdash; в особі органу досудового розслідування або прокуратури \u0026mdash; реагувати на кримінальне правопорушення в разі, якщо ця реакція неефективна або відсутня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОксана Гузь зазначила, що допомогти в цьому може інститут слідчого судді.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/25719\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eНа попередніх дискусіях JustTalk вже зазначалося, що роль слідчого судді полягає у дотриманні прав і свобод людини на стадії досудового розслідування\u003c/a\u003e. Тому ефективним може бути звернення до нього потерпілого чи його адвоката на випадок, якщо ні органи досудового розслідування, ні прокуратура не вносять відомості до ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, через неможливість реалізувати свої права потерпілі часто змушені звертатися за правничою допомогою. Проте не всі потерпілі мають кошти на оплату послуг адвокатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозв\u0026rsquo;язанням проблеми могла б стати безоплатна правова допомога, про яку учасники дискусії згадували багато разів. Наприклад, учасниця дискусії\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eТетяна Павлюковець\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзгадала з власного досвіду про потерпілих, справа яких триває понад шість років. Ці потерпілі належать саме до тієї категорії людей, які самостійно заробляють собі на життя, але не здатні дозволити послуги адвоката. Попри те, вони їх потребують. Причиною цього стало невелике перевищення мінімуму доходів, при якому відповідно до законодавства можливо отримати безоплатну правову допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож учасниця звернула увагу на те, що центри з надання вторинної правової допомоги не виконують ухвали суддів про забезпечення потерпілого безоплатною правовою допомогою, оскільки це не передбачено законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, поряд із системним порушенням прав потерпілого з боку держави на початку досудового розслідування є проблема з обмеженням у доступі потерпілих до безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкі є перешкоди на шляху до захисту прав потерпілого?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравова допомога адвоката потерпілому не закінчується разом із початком досудового розслідування. Учасники дискусії поділилися великою кількістю прикладів із власної практики, які свідчать про порушення прав потерпілого, а заразом і про необхідність залучення адвоката протягом усього процесу кримінального провадження. Крім того, допомога адвоката може бути ефективною та потрібною не лише в разі порушень прав потерпілого, але й з метою допомогти стороні обвинувачення краще здійснювати досудове розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб адвокат потерпілого міг виконувати свою роль належним чином, потрібні три такі умови \u0026mdash; за словами Олени Сотник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПершою та ключовою умовою\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє наявність комунікації (співпраці) між адвокатом потерпілого та стороною обвинувачення. Своєю чергою, наявність комунікації охоплює три складові:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(1) наявність комунікації між слідчим і адвокатом,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(2) наявність комунікації між прокурором і адвокатом та\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(3) наявність комунікації між слідчим і прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблеми хоча б на одній із ланок можуть негативно вплинути на якість досудового розслідування. Олена Сотник зазначила, що \u0026laquo;дуже часто виглядає так, що слідчі роблять усе, аби нічого не робити, на превеликий жаль\u0026raquo;. Тобто є випадки, коли сторона обвинувачення є пасивною і навіть після скарг та клопотань адвоката не виконує своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДруга умова \u0026mdash;\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eадекватне ставлення сторони обвинувачення до адвоката потерпілого. Учасники дискусії наголошували, що існує упереджене ставлення слідчого та прокурора до адвоката як представника потерпілого. Тому для останнього проблематично комунікувати з ними. Оксана Гузь навела приклад, як спілкуються з потерпілим, який звернувся разом з адвокатом \u0026mdash; у сторони обвинувачення є стереотип, що адвокат захищає лише підозрюваних/обвинувачених, а тому потерпілий \u0026laquo;у чомусь винний\u0026raquo;, якщо його представляє адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eТретьою умовою\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє наявність такої практики судів, якою потерпілий і його представник визнаються сторонами кримінального провадження. Експерти активно обговорювали цю тезу протягом дискусії. Олена Сотник у своїй промові зазначила, що мала практику, згідно з якою суд не задовольнив клопотання представника потерпілого з ініціативою провести слідчі дії, оскільки потерпілий, на думку суду, не є стороною кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаку неоднозначну практику, на думку учасниці дискусії Тетяни Павлюковець, започаткували саме слідчі судді. Адже ні в адвокатів, ні в сторони обвинувачення не виникало сумнівів у тому, що потерпілий є саме \u0026laquo;стороною\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ цього питання виступила й\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВіра Левко, суддя\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДніпровського районного суду міста Києва та учасниця дискусії. Виходячи зі своєї практики, вона поділилася, що задовольняла клопотання потерпілого чи відмовляла у його задоволенні не з тієї підстави, що потерпілий є чи не є стороною кримінального провадження, а по суті клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроактивна та професійна поведінка адвокатів потерпілих не є стовідсотковою гарантією того, що слідчі й прокурори будуть комунікувати й ставитися до адвокатів належним чином, а суди визнаватимуть потерпілого \u0026laquo;стороною\u0026raquo; кримінального провадження. Водночас така поведінка точно покращить якість досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоряд з цим, на дискусії було наведено приклади непрофесійності адвокатів, їхньої неетичної поведінки як представників потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eТарас Семків, прокурор\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі спікер дискусії, звернув увагу на те, що адвокати можуть \u0026laquo;змагатися\u0026raquo; зі стороною обвинувачення за збір доказів, ініціювання слідчих дій. Для цього представники потерпілих звертаються з недоцільними клопотаннями, які не сприяють ефективності досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа результатами експертного обговорення до функцій адвоката як представника потерпілого можна віднести, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпредставництво потерпілого з метою реалізації його прав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдопомогу стороні обвинувачення у здійсненні досудового розслідування шляхом співпраці, в ініціюванні необхідних слідчих дій та виявленні тих недоліків, яких не помічає слідчий або прокурор;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпсихологічну підтримку та пояснення потерпілому простими словами того, що відбувається у кримінальному провадженні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпредставництво інтересів у справах про відшкодування майнової та моральної шкоди за цивільними позовами у кримінальних провадженнях тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, роль адвоката для потерпілого в наявних умовах є важливою. Адже проактивний та професійний адвокат може ефективно впливати на хід досудового розслідування, на притягнення винного до кримінальної відповідальності та відшкодування шкоди потерпілому. Всі інструменти для цього КПК України має.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОзнайомитися детальніше з тим, про що розмовляли учасники п\u0026rsquo;ятнадцятої професійної дискусії JustTalk, можна у відеозвіті, який доступний за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;feature=youtu.be\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/0.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":140,"url":"justtalk15-v-yakij-ti-roli-advokat-poterpilogo-videozvit","video":"LMp_uVDAKqQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622030606,"date":"26.11.2020","views":363,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/advokat-poterpilogo-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#15. В який ти ролі... адвокат потерпілого? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eХтось бачить його як союзника, хтось \u0026mdash; як ворога. А деякі судді досі не впевнені чи є він стороною у кримінальному провадженні. Все, що ми знаємо \u0026mdash; це те, що він \u0026mdash; це адвокат потерпілого. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІ яка ж його роль у кримінальному процесі та який стан реалізації прав потерпілого, інтереси якого він представляє, ми обговорювали на п'ятнадцятій професійній дискусії JustTalk \u0026laquo;В якій ти ролі, адвокат потерпілого?\u0026raquo;. Запрошуємо до перегляду відеозвіту дискусії! \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаймлайн дискусії:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=0s\"\u003e00:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Вступне слово модераторки Лариси Денисенко \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=100s\"\u003e01:40\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Про нереєстрацію злочинів за ст. 161 КК України в ЄРДР \u0026mdash; адвокатка Оксана Гузь \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=280s\"\u003e04:40\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Реалії роботи адвоката-представника потерпілого в України \u0026mdash; Олена Сотник, правозахисниця та громадська діячка \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=580s\"\u003e09:40\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u0026laquo;Бліц\u0026raquo; \u0026mdash; короткі питання та ремарки до спікерів \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Тетяна Павлюковець про відсутність консенсусу навколо визнання потерпілого стороною кримінального провадження \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Віра Левко про практику визнання потерпілого стороною провадження з точки зору судді \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Станіслав Петренко та Олена Сотник: за ким має бути останнє слово у обвинувальному акті? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Про участь адвоката потерпілого у в процесі обрання запобіжного заходу \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Про реальні обвинувальні вироки за ст. 161 КК України \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=866s\"\u003e14:26\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Про комунікацію між прокурором, слідчим та потерпілим і його адвокатом \u0026mdash; Тарас Семків, Офіс Генерального прокурора \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=LMp_uVDAKqQ\u0026amp;list=PL9uRPTpI04cv4MQQsE7hVVrgCs6dI9nvn\u0026amp;index=14\u0026amp;t=1150s\"\u003e19:10\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e Широка дискусія \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Віра Левко про реальне задоволення потреб потерпілого \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Юрій Бєлоусов та Оксана Гузь про переваги для прокурора від ефективної взаємодії з адвокатом потерпілого \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Ольга Семенюк про проблеми з власної адвокатської практики \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Руслан Яремчук про мету залучення представника потерпілого \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Тетяна Павлюковець про забезпечення потерпілого безоплатною правовою допомогою \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Олександр Баранов про надання безоплатної допомоги вразливим верствам населення \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Володимир Сущенко про людиноцентричність кодексу та місію правника \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Оксана Гузь про закордонний досвід з формування спеціалізованих відділів з розслідування злочинів на ґрунті ненависті \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТакож обговорювали: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Перспективи повернення інституту приватного обвинувачення старого зразка \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026bull; Проблеми кваліфікації злочинів за ст. 161 КК України \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Слухайте цей випуск у форматі подкасту: \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/redirect?event=video_description\u0026amp;redir_token=QUFFLUhqbEU2NmtKLTk1QU9YdDg0azJZa3pqR2F6YkkwZ3xBQ3Jtc0trZzh2SEdER2VTbVEtN0oxWUJBSWxLdXhBcjRBdXUtVzdFc3ZVWk1YNVJYWE0zTjdybUtjYzc5MlNPSDNxZHhwY3pxa0FvdzItSWRLUkxWcUlUWk1PMVNrMmdyeW1NTl96dHdLMUVpSnBDc0VPRUVrWQ\u0026amp;q=https%3A%2F%2Fjusttalkpodcast.buzzsprout.com%2F1166444%2F6558112-justtalk-15\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noopener\"\u003ehttps://justtalkpodcast.buzzsprout.co...\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/advokat-poterpilogo-min.png","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":425,"url":"rol-slidchogo-suddi-u-kriminalnomu-provadzhenni-doslidzhennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1637051598,"date":"17.09.2020","views":1049,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2021-11-16-o-102844.png","mini_image":null,"name":"РОЛЬ СЛІДЧОГО СУДДІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. Дослідження","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОднією з найсуттєвіших змін у межах реформування кримінального процесу протягом останніх років стало запровадження судового контролю за стадією досудового розслідування. Для здійснення цих функцій було запроваджено окрему функціональну ланку у межах діяльності суду \u0026mdash; слідчого суддю. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПередбачалося, що у такий спосіб буде сформований дієвий інструмент для захисту прав людини від непропорційного втручання з боку слідчих, детективів, прокурорів. Фактично, саме слідчі судді мали би постійно знаходити справедливий баланс між державним інтересом ефективно розслідувати факти вчинення злочинів та не допупущенням надмірного і непропорційного втручання в нормальну життєдіяльність громадян, навіть у випадку, коли є підстави вважати, що вони можуть бути причетними до вчинення злочину. Проте гарантії презумпції невинуватості мають бути непорушними. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" id=\"iframepdf\" src=\"https://pravo.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/16034628291.pdf\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2021-11-16-o-102844.png","tags":[{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":185,"url":"slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalnij-dopit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622306872,"date":"10.09.2020","views":1021,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111_1.jpg","name":"Слідчі показання чи експериментальний допит?","description":"\u003cp\u003eНайближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак \u0026mdash; ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9700\u0026amp;skl=7\"\u003e№ 9700\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eшляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий підхід дасть змогу одночасно вирішити питання, пов\u0026rsquo;язані із підвищенням захисту прав особи на стадії досудового розслідування, оскільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eу результаті запровадження таких новацій\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзникне сенс отримання показань слідчим чи прокурором із застосуванням насильства або погроз, адже\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eтакі відомості за законом не будуть доказами\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміст спору в Касаційному кримінальному суді\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19 червня 2020 року у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://reyestr.court.gov.ua/Review/89929145\"\u003e№ 740/3597/17\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуддя Третьої судової палати призначив об\u0026rsquo;єднаній палаті Касаційного кримінального суду розгляд скарги захисника в інтересах засудженої на вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду. Це рішення прийнято з огляду на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88401703\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 12 березня 2020 року колегії суддів Другої судової палати, постановлену у складі голови Ємця О. П., суддів Кравченка С. І. та Остапука В. І.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКолегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) зазначила, що колегія суддів Першої судової палати, у складі головуючого Бущенка А. П., суддів Голубицького С. С. та Григор\u0026rsquo;євої І. В., у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85583596\"\u003e№ 515/2020/16-к\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдійшла кардинально іншого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, аніж колегії суддів Другої судової палати та інша колегія суддів Першої судової палати перед тим і після того. Цією нормою права є частина 4 статті 95 КПК, якою визначено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eсуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них\u003c/em\u003e. Колегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.) не погодилася з колегією суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.), що в КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ підсумку ж, перед об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду передовсім постають такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи можна тлумачити відповідні чинні положення КПК (не обмежуючись частиною 4 статті 95) як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eАбо, якщо ставити його вужче (відповідно до фактичних обставин справи № 740/3597/17):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи може суд обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчи існують, отже, підстави відступити від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.)?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПозиція amicus curiae\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши ухвалу колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) та постанову колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), маємо зазначити таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eA.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМотивувальна частина ухвали колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) завершується словами: \u0026laquo;вважає[мо] за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, з метою забезпечення єдності судової практики...\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВисновок колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к звучить таким чином:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u0026laquo;Суд зазначає, що це правило [частини 4 статті 95 КПК] поширюється на показання, які надаються під час будь-якої слідчої дії, незалежно від класифікації цієї дії органом досудового розслідування. Правило недопустимості позасудових свідчень передбачене законодавцем для забезпечення низки фундаментальних прав особи в контексті права на справедливий судовий розгляд, передбачений, зокрема, статтею 6 Конвенції. У зв\u0026rsquo;язку з цим Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ в численних рішеннях, у тому числі щодо України, розглядаючи порушення прав обвинуваченої особи під час давання показань, не надає значення класифікації слідчої дії за національним законом. Так у справах \u0026laquo;Яременко проти України\u0026raquo; (№ 2), \u0026laquo;Шалімов проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Леонід Лазаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Тітаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Олег Колеснік проти України\u0026raquo; ЄСПЛ розглядав порушення відповідних гарантій статті 6 Конвенції, зокрема права зберігати мовчання і права на правову допомогу, незалежно від того, надані вони на допиті чи під час відтворення обстановки та обставин події, \u0026mdash; слідчої дії, подібної до слідчого експерименту в чинному Кодексі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, у КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії. Гарантії, що надаються Кодексом особі, підозрюваній у вчиненні злочину, не залежать від виду слідчої дії. Якщо звузити значення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; у статті 95 КПК лише до тверджень під час допиту, передбаченому статтею 224 КПК, це призведе до абсурдних висновків щодо сфери застосування прав підозрюваного. За такого вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; слід було б дійти висновку, що під час проведення слідчого експерименту підозрюваний не вправі, посилаючись на пункт 5 частини 3 статті 42 КПК, відмовитися давати показання чи пояснення і має нести відповідальність за таку відмову або що він не вправі давати показання рідною мовою відповідно до частини 3 статті 29 КПК, оскільки в цих положеннях ці права передбачені саме для \u0026laquo;показань\u0026raquo; підозрюваного. Також за вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; свідка не можна притягнути до відповідальності за давання завідомо неправдивих показань під час слідчих дій, які не є допитом в значенні статті 224 КПК\u0026raquo; (п.п. 21-22 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ наведеного можна зробити однозначний висновок, що у справі № 515/2020/16-к колегія суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) застосовувала кримінальне процесуальне законодавство\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eз урахуванням\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпрактики Європейського суду з прав людини. Отже, відступ від висновку цієї колегії матиме наслідком відступ від практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом із тим, такий крок буде прямо суперечити засадам кримінального провадження. Адже в частині 5 статті 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, відповідно до статті 8 КПК, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдіяльності\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдержави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто, у підсумку, відступ від практики Європейського суду з прав людини означатиме й відступ від принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eB.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, ключовим аргументом колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) є такі абзаци (послідовні):\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;[C]лід виходити з того, що показання особи \u0026mdash; це самостійне джерело доказів, порядок отримання яких встановлено ч. 1 ст. 95 КПК України, і його необхідно розмежовувати з іншим процесуальним джерелом доказів \u0026mdash; протоколом процесуальної дії (слідчого експерименту)\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Так, під час слідчого експерименту слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК України\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей аргумент викликає кілька принципових заперечень:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУ наведених абзацах можна помітити досить поширену плутанину між категоріями \u0026laquo;\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Найімовірніше, це наслідок суперечностей, закладених переліком\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e, що міститься в частині 2 статті 84 КПК (\u0026laquo;процесуальними\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелами доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e, речові докази, документи, висновки експертів\u0026raquo;), та визначенням категорії \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo;, що міститься в частині 1 статті 95 КПК (\u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту\u0026hellip;\u0026raquo;).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПроцитовані положення частини 2 статті 84 та частини 1 статті 95 КПК найперше вступають у суперечність з положеннями частини 1 статті 84 КПК. Згідно з останньою,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказами\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв кримінальному провадженні є\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eфактичні дані\u003c/em\u003e. Тобто певна\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформація\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(певне\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзнання\u003c/em\u003e). Проте, як уже було зазначено, категорія \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo; в частині 1 статті 95 КПК визначена як \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u0026laquo;\u003cem\u003eВідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; так само є \u0026laquo;\u003cem\u003eданими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформацією\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eзнанням\u003c/em\u003e). При цьому далі у частині 1 статті 95 КПК зазначено, що такі \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e) \u0026laquo;надаються в усній або письмовій формі\u0026hellip;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eпідозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Іншими словами, дещо контроверсійне формулювання частини 1 статті 95 КПК все ж таки досить однозначно натякає, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелом\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможе бути лише людина (\u003cu\u003eпідозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт\u003c/u\u003e).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПравильність такого ходу міркувань підтверджується й іншими положеннями КПК, які утворюють систему норм щодо доказів та доказування.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, норми КПК щодо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u0026sect;\u0026sect; 3, 4, 5 глави 4, а також глава 5) визначають їх не інакше як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єкти, які здатні бути носіями\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eданих/відомостей/інформації/знання\u003c/em\u003e). Такого висновку можна дійти не лише з огляду на конструкції відповідних положень, а також з огляду на порядок дослідження таких\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eносіїв\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e). Порядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(статті 224, 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) виявляється не інакше як \u0026laquo;робота зі свідком\u0026raquo;, тобто з людиною. Інші\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються як оригінальні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(окрім виняткових випадків).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, хоча в частині 1 статті 95 КПК і вказано, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися в письмовій формі, в частині 4 статті 95 та частині 1 статті 23 КПК наголошується, що суд досліджує докази\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Тобто суд має отримувати (сприймати)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e] з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосереднього\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела [доказів]\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; від людини. У частині 1 статті 23 навіть зроблено уточнення, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eучасників кримінального провадження суд отримує\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цьому правилу кореспондують положення статей 351-355 КПК.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож у статті 23 КПК зазначено, що суд може прийняти як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказ показання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eосіб\u003c/u\u003e, які\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне дають\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eїх\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв судовому засіданні, лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (частина 2 цієї статті). Параграф 3 глави 4 КПК згадує лише два такі винятки [із загального правила]:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз чужих слів (стаття 97) та допит\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eсвідка, потерпілого\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпід час досудового розслідування в судовому засіданні (стаття 225). Жоден з цих винятків не стосується підозрюваного (обвинуваченого), при цьому перший зі згаданих також є винятково\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусним\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eза характером.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗі змісту статті 224 КПК стає зрозуміло, що допит \u0026mdash; це слідча (процесуальна) дія, яка може бути проведена деінде і полягає лише в тому, що слідчий (прокурор) ставить запитання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі, яку допитують\u003c/u\u003e. Запитання ставляться слідчим (прокурором) з метою отримання (уточнення, перевірки)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро ті обставини кримінального провадження, для з\u0026rsquo;ясування яких проводиться допит. Стаття 224 КПК навіть не вимагає від слідчого (прокурора) складати або вести протокол допиту (на відміну від, наприклад, статті 240 КПК, якою регламентовано порядок проведення слідчого експерименту). Іншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eхарактер допиту прямо закладено в статті 224 КПК.\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУсний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eхарактер допиту, так само як і його \u0026laquo;форма існування\u0026raquo; (запитання-відповідь), також прямо встановлено статтею 18 КПК:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eмає право\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне говорити нічого\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвідмовитися відповідати на запитання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Положення статті 63 Конституції сформульовано більш загально, разом з тим вони мають аналогічний зміст:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне несе відповідальності\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eза відмову\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдавати\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eабо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпояснення\u003c/em\u003e. Як уже було зазначено, статті 351-355 КПК цілковито відповідають цій парадигмі.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eОтже, фактично, допит трапляється кожного разу, коли слідчий (прокурор) ставить\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзапитання з метою отримання від неї\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e, про обставини кримінального провадження. Своєю чергою, це вимагає від слідчого (прокурора), а також суду забезпечувати відповідні гарантії та використовувати надані\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособою\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповіді\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e(відомості/дані/інформацію/знання)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eлише з дотриманням вимог, встановлених статтею 63 Конституції та статтями 8, 9, 18, 23, 84, 95, 96, 223, 224, 225, 232 та 351-355 КПК.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ цьому контексті варто окремо прокоментувати положення КПК, зокрема вже згадану частину 1 статті 95, а також частину 7 статті 224, якими передбачено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися письмово. Адже, з огляду на такі положення, може скластися уявлення, що законодавець закладав не лише усний порядок фіксації та, відповідно, використання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e. Проте такий висновок є хибним з кількох причин.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, така форма цілковито залежить від волі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособи, яка надає\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eа не повноважень сторони обвинувачення (на відміну від порядку проведення інших слідчих (процесуальних) дій, що можуть бути проведені, а їхні результати, відповідно, зафіксовані, всупереч волі особи)\u003cem\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eІншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу письмовому вигляді може створити (зафіксувати) лише\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа, яка їх надає\u003c/u\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, як уже наголошувалося вище, КПК (статті 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) визначив тільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпорядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eсудом та сторонами у судовому провадженні\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(за винятком випадку, встановленого статтею 225; цей виняток не стосується підозрюваного (обвинуваченого)). Тож навіть у разі, коли особа надала стороні обвинувачення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eписьмово, такі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються у суді не за правилами статті 358 КПК, а за правилами статей 351-355 КПК \u0026mdash; з безпосереднього\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цей порядок лишається незмінним й у випадках, коли до свідка вжито заходів безпеки: він (вона) надає показання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; щоб сторони кримінального провадження мали можливість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eставити запитання і слухати відповіді на них\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e(\u003c/em\u003eчастина 9 статті 352 КПК\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто з наведеного випливає, що згадані положення КПК у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно не можуть тлумачитись як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно з відповідними положеннями КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути тільки людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e`C.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож хочемо звернути увагу на підхід судової влади Сполучених Штатів Америки до аналогічного питання. Зокрема, з тієї причини, що саме там з\u0026rsquo;явився прецедент, відомий усьому світові під назвою \u0026laquo;правило Міранди\u0026raquo; (ви маєте право зберігати мовчання; все, що ви скажете, може бути використано проти вас у суді; ви маєте право на правову допомогу [адвоката]; якщо ви не маєте коштів на адвоката, правову допомогу ви отримаєте безоплатно), який ґрунтується на П\u0026rsquo;ятій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта Шостій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпоправках до Конституції США.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі Міранда проти Аризони (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/384/436/\"\u003eMiranda v. Arizona\u003c/a\u003e, 384 U.S. 436,1966), Верховний Суд США зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Нагадування про право зберігати мовчання повинно супроводжуватися застереженням, що все, що буде сказано [стороні обвинувачення], може і буде використано проти особи в суді. Таке нагадування необхідне для того, щоб особа дізналася не лише про саме право, але й про наслідки відмови від нього. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; До того ж це застереження має служити тому, щоб людина повною мірою усвідомила, що вона вже опинилася в змагальному процесі [на боці однієї сторони] \u0026mdash; тобто що вона має справу з [посадовими] особами, які не обов\u0026rsquo;язково діють в її інтересах\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПізніше, у справі Род Айленд проти Інніса (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/446/291/\"\u003eRhode Island v. Innis\u003c/a\u003e, 446 U.S. 291, 1980), суд констатував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;[З огляду на \u0026bdquo;правило Міранди\u0026ldquo;] термін \u0026bdquo;допит\u0026ldquo; [interrogation] є застосовним не лише до виразних випадків опитування [підозрюваного], але й будь-яких слів чи дій з боку поліцейських (крім тих, що зазвичай супроводжують процес затримання або тримання під вартою), що розглядаються поліцейськими як такі, що підштовхнуть підозрюваного до надання свідчень проти самого себе. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Але, оскільки поліцейські, безумовно, не можуть нести відповідальність за непередбачувані результати своїх слів чи дій, визначення \u0026bdquo;допиту\u0026ldquo; має поширюватися винятково на ті їхні слова чи дії, які, як їм відомо, з великою ймовірністю можуть спровокувати особу до самовикриття\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакі практики поліції Верховний Суд США назвав \u0026laquo;функціональним еквівалентом опитування\u0026raquo; (functional equivalent of questioning).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, Верховний Суд США не пов\u0026rsquo;язує наслідок у вигляді зізнання (самовикриття) лише з якоюсь конкретною слідчою (процесуальною) дією (що їй відповідає певна процесуальна форма). Йому достатньо встановити ту обставину, що на певному етапі досудового розслідування представники сторони обвинувачення доклали зусиль, щоб отримати пояснення (показання), які можуть бути використані проти особи, яка такі пояснення (показання) надала. Саме на досить широке коло таких випадків Верховний Суд США і поширює гарантії, пов\u0026rsquo;язані з конституційним принципом \u0026mdash; свободою від самовикриття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому аспекті варто згадати й, без перебільшення, одну з провідних тез Верховного Суду США. У справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_1\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_1\" name=\"_msoanchor_1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_2\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_2\" name=\"_msoanchor_2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/378/478/\"\u003eEscobedo v. Illinois\u003c/a\u003e, 378 U.S. 478, 1964), на якій потім буде заснована справа Міранда проти Аризони, суд засвідчив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми засвоїли урок історії, давньої та модерної, що система застосування кримінального закону, яка стає залежною від \u0026bdquo;зізнання\u0026rdquo;, у довготривалій перспективі виявиться менш надійною [вартою довіри] та більшою мірою піддаватиметься зловживанням, аніж система, що покладається на зовнішні докази, які зібрані [стороною обвинувачення] самостійно, завдяки вправному розслідуванню\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо наголосити, що перша примітка (footnote 11) до цього абзацу (у справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_3\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_3\" name=\"_msoanchor_3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_4\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_4\" name=\"_msoanchor_4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e) відсилає до матеріалів, присвячених ХХ з\u0026rsquo;їзду Комуністичної партії Радянського Союзу (найбільш відомий засудженням культу особи й, побічно, ідеологічної спадщини Йосипа Сталіна), а також аналітичних джерел, присвячених тоталітаризму та його методам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на задум авторів проєкту № 9700 від 13 січня 2012 року (чинний КПК), а також засадничі норми та чинні положення КПК щодо доказів і доказування (у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно), частина 4 статті 95 КПК \u0026mdash; як і будь-яке інше чинне положення КПК \u0026mdash; не може тлумачитись як така, що дозволяє суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно зі статтями 18, 23, 84, 95, 96, 97, 224 та 351-355 КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути лише людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми підтримуємо аргументи та висновки, надані громадськими організаціями\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://ecpl.com.ua/news/naukovyy-vysnovok-shchodo-zastosuvannia-polozhen-ch-4-st-94-kpk-ukrainy/\"\u003eЕкспертний центр з прав людини\u003c/a\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/12tTdiq-xiUw5iOXkX0dmRGCmkja7fxGy/view?fbclid=IwAR3j3bgLAI3rMI-XUiBfuSWgMuHZpCbjeqlZx-nLVrrZTW_dpgOSbmctXd8\"\u003eУкраїнський інститут з прав людини\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/Amykus-st-95-na-sayt.pdf\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, немає підстав для відступу від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, відступ від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного у постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, матиме наслідком:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eутвердження практики хибного тлумачення засадничих норм та неправильного застосування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eчинних\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eположень КПК щодо доказів і доказування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідступ від практики Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрух практики Верховного Суду в напрямку, що протилежний тому, в якому розвивається судова практика сталих демократій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[Н]ікого не можна примушувати свідчити проти самого себе в карній справі; ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без належної судової процедури\u0026hellip; / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[О]бвинувачений може\u0026hellip; користуватися допомогою адвоката для захисту. / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;The warning of the right to remain silent must be accompanied by the explanation that anything said can and will be used against the individual in court. This warning is needed in order to make him aware not only of the privilege, but also of the consequences of forgoing it. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Moreover, this warning may serve to make the individual more acutely aware that he is faced with a phase of the adversary system \u0026mdash; that he is not in the presence of persons acting solely in his interest.\u0026rdquo; / Miranda v. Arizona, 384 U.S. 436,1966.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;That is to say, the term \u0026bdquo;interrogation\u0026ldquo; under Miranda refers not only to express questioning, but also to any words or actions on the part of the police (other than those normally attendant to arrest and custody) that the police should know are reasonably likely to elicit an incriminating response from the suspect. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; But, since the police surely cannot be held accountable for the unforeseeable results of their words or actions, the definition of interrogation can extend only to words or actions on the part of police officers that they should have known were reasonably likely to elicit an incriminating response.\u0026rdquo; / Rhode Island v. Innis, 446 U.S. 291, 1980.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;We have learned the lesson of history, ancient and modern, that a system of criminal law enforcement which comes to depend on the \u0026bdquo;confession\u0026ldquo; will, in the long run, be less reliable and more subject to abuses than a system which depends on extrinsic evidence independently secured through skillful investigation.\u0026rdquo; / Escobedo v. Illinois, 378 U.S. 478, 1964.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1111.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":129,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-videozvit","video":"nSr_Epjg2-U","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942309,"date":"08.07.2020","views":627,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_3.png","name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дванадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дванадцятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":130,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-tekstovij-zvit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942611,"date":"08.07.2020","views":607,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_6.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4_7.png","name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Текстовий звіт","description":"\u003cp\u003eНапередодні 26 червня \u0026mdash; Міжнародного дня на підтримку жертв катувань \u0026mdash; експерти та експертки дванадцятої професійної дискусії JustTalk шукали шляхи розв\u0026rsquo;язання проблеми катування в Україні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eОсобливої актуальності дискусія набула сьогодні, коли світом, зокрема й Україною, ширяться протести проти жорстокого поводження та фактів насильства з боку працівників органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕксперти відповіли, серед іншого, на такі питання: чому поліцейські досі застосовують катування, що таке ефективне розслідування катувань та які його складники, наскільки важливими є навички менеджменту та комунікації між різними учасниками процесу розслідування катувань, як впливає проактивна поведінка учасників кримінального процесу та суддів на ефективність розслідування катувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧому так стається: катування в Україні та світі\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час розслідування кримінальних правопорушень правоохоронці зобов\u0026rsquo;язані, серед іншого, збирати докази законним шляхом \u0026mdash; використовуючи способи та методи, передбачені процесуальним законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТа можливі випадки, наприклад, коли в межах процесуальних дій підозрюваний відмовляється надавати необхідну для слідчого інформацію. Через це процес збирання доказів для сторони обвинувачення може ускладнитися. Саме в таких випадках, щоб змусити підозрюваного \u0026laquo;заговорити\u0026raquo;, деякі правоохоронці і вдаються до застосування фізичної сили, психологічного тиску, що, своєю чергою, може мати ознаки катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВказане може траплятися не лише стосовно підозрюваних, які відмовляються надавати певну інформацію, а й, наприклад, стосовно ув\u0026rsquo;язнених, які порушують дисципліну або відмовляються виконувати вимоги працівників пенітенціарних установ. Проте на дискусії експерти акцентували саме на проблемі катування на етапі досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрій Бєлоусов, прокурор Офісу Генерального прокурора та спікер, зазначив, що в Україні підхід до збирання доказів досі не змінився з радянських часів та полягає у тому, що головне завдання для слідства \u0026mdash; це знайти людину, яка скоїла злочин. Саме підозрюваний, за цим підходом, і має надавати всю інформацію щодо обставин правопорушення: або добровільно, або шляхом вмовлянь і маніпуляцій правоохоронців, або іноді й шляхом катування. За словами спікера, катуванню притаманна функціональність, тобто можливість слідчого, наприклад, отримати необхідний результат внаслідок незаконного поводження. Щодо цього підходу до збирання доказів висловився і спікер Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Він сказав, що українські правоохоронці досі продовжують \u0026laquo;іти від людини до доказів, а не від доказів до людини\u0026raquo; \u0026mdash; і, на його думку, це ключова проблема. Для \u0026laquo;заспокоєння\u0026raquo; учасників дискусії він також додав, що такий підхід (який і є однією з причин застосування катування) поширений не лише в Україні, а й у близько третині держав-членів Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрикладом протилежного підходу є Великобританія та Норвегія: там поліції почали використовувати більше криміналістичних технік, інші методи збирання інформації про обставини кримінального правопорушення, які не передбачають залучення підозрюваного до процесу збору, \u0026mdash; зауважив Юрій Бєлоусов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа словами учасників дискусії, є, як мінімум, декілька причин та передумов існування в Україні такого підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, донедавна в органів досудового розслідування та суддів не було інформації про те, що є й інші ефективні методи збирання доказів, окрім як допиту або ж подібних методів отримання інформації чи зізнання від підозрюваного. Прикладом таких інших методів є процесуальне (слідче) інтерв\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, застосування катування надає можливість правоохоронцям швидко отримати необхідну інформацію для подальшого пред\u0026rsquo;явлення обвинувачення. Простими словами, застосування катування може здатися правоохоронцям простішим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, в умовах перевантаженості органів досудового розслідування, а також неформального обов\u0026rsquo;язку слідчих, прокурорів дотримуватися позитивної динаміки кількісних показників роботи та постійно звітувати, може здатися, що застосування катувань економить ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, подолання наведених причин та умов може бути одним зі шляхів розв\u0026rsquo;язання проблеми катування в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Не впіймали \u0026mdash; не злодій\u0026raquo;, або проблема безкарності тих, хто застосовує катування\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема системності застосування катування і відсутності ефективного розслідування випадків катування окреслюється у справах Європейського суду з прав людини за заявами проти України. Наприклад, проблема відсутності ефективного розслідування випадків катування в Україні постала у пілотному рішенні у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпікер Микола Гнатовський вважає, що ефективним є розслідування, яке здатне дати результат. Це означає не гарантованість результату (притягнення до відповідальності винної у катуванні особи), а докладання державою максимальних зусиль до розслідування такого злочину \u0026mdash; тобто \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок засобів\u0026raquo;, а не \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок результату\u0026raquo;. Стосовно ефективності розслідування катувань розроблено стандарти, яких Україна також має дотримуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк в органах досудового розслідування, так і в прокуратурі наразі немає спеціалізації слідчих та прокурорів, які б займалися лише розслідуванням катувань. Поряд з цим розслідування катувань має бути не службове, внутрішнє, а в межах кримінального провадження і спеціально створеними для цього підрозділами, на чому неодноразово наголошував ЄСПЛ. Останніми роками з\u0026rsquo;явилися перші досягнення в питанні спеціалізації органів для розслідування катувань та прокуратури. Так, було створено Державне бюро розслідувань, до підслідності якого віднесено катування, а в Офісі Генерального прокурора \u0026mdash; Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку органів правопорядку. Це досягнення не лише в питанні спеціалізації, а й у питанні створення органу чи підрозділу, який є незалежним та неупередженим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас Юрій Бєлоусов зазначив, що спеціалізація також потрібна і на місцях, зокрема в обласних прокуратурах, де прокурори також займалися б процесуальним керівництвом лише в розслідуваннях катувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож важливою є фіксація випадків катувань. Така фіксація має полягати як у заповненні відповідних форм фіксації тілесних ушкоджень лікарями, так і в подальшому повідомленні цими ж лікарями відповідних органів (чи то прокуратури, чи то ДБР) про випадок катування. Наразі розробляються єдині форми фіксації тілесних ушкоджень, які необхідно запровадити в усіх медичних закладах. Повідомлення ж про катування досі надається у поліцейське відділення за місцем вчинення порушення, тобто часто до тієї ж установи, в якій і відбулося катування. І це негативно впливає на ефективність розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІдея фіксації та повідомлення лікарями про будь-який випадок катування без згоди потерпілого є прогресивною, але вона суперечить правилам медичної етики. Зазначаючи про таку суперечність, Микола Гнатовський сказав, що повідомлення про катування має здійснюватися лікарем незалежно від бажання потерпілого \u0026mdash; суспільний інтерес у боротьбі з катуванням у цьому випадку вищий за особисте право потерпілого не розголошувати інформацію про себе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливою для ефективного розслідування також є наявність методики розслідування катувань, оскільки цей злочин має свою специфіку. Тобто поряд зі спеціалізацією органи досудового розслідування та прокуратури мають розробити єдиний алгоритм розслідування катувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКомунікація між різними інституціями, які беруть участь у розслідуванні катувань, а також комунікація між цими інституціями та потерпілою особою також є вкрай важливими. Наталія Марчук, суддя Верховного Суду, зазначила, що між органами досудового розслідування та прокуратурою наразі немає належної комунікації: слідчі не знають, чим закінчується справа, яку вони розслідували. За її словами, слідчий в основній справі не розуміє цінності або негативу, спричинених збиранням доказів із застосуванням незаконних методів, він не розуміє перспективи, адже не отримує від прокурора зворотного зв\u0026rsquo;язку за результатами розгляду справи в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа ще одну неявну проблему ефективного розслідування вказали, зокрема, модераторка дискусії Лариса Денисенко та суддя Верховного Суду і спікер Аркадій Бущенко. Вони зазначили про важливість проактивної поведінки адвоката, який має всіляко підтримувати потерпілу від катування особу. Так, Аркадій Бущенко зауважив, що адвокатська спільнота \u0026laquo;не допрацьовує\u0026raquo;, бо більшість адвокатів не вважає представництво інтересів потерпілого під час розслідування катувань на досудовому розслідуванні ефективним. Також спікер, суддя суду касаційної інстанції, зазначив, що жодного разу не бачив у касаційних скаргах на стадії досудового розслідування серйозного аналізу впливу порушень на допустимість доказів. Саме адвокати мають наполягати на питаннях недопустимості, адже тоді катування матимуть руйнівний результат для слідства, яке вдалося до такого злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕфективність розслідування також залежить від правової культури правоохоронців та суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗокрема, важливою є позиція нульової толерантності до застосування катувань. Про таку позицію мають особливо заявляти вищі посадові особи в державі \u0026mdash; і не лише на публічних виступах, а й на різного роду нарадах, зборах. Микола Гнатовський зазначив, що є різниця між тим, коли меседж від керівництва держави про нульову толерантність до катування є і коли його немає, і що не треба чекати чергового \u0026laquo;Кагарлика\u0026raquo; і обурення громадськості для того, щоб заявити про неприйнятність катувань. У цьому меседжі має йти мова про негативні наслідки застосування катувань: як про притягнення до відповідальності, так і про подальшу відсутність будь-яких кар\u0026rsquo;єрних перспектив.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаталія Марчук зазначила, що досі деяким суддям притаманна низька толерантність до покарання за застосування катувань. Більшість справ, у яких розглядаються такі випадки, закінчуються умовним покаранням, тобто звільненням від його відбування або ж звільненням від покарання взагалі внаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Для прикладу Наталія Марчук навела справу, за обставинами якої працівники однієї установи жорстоко катували ув\u0026rsquo;язненого через порушення дисципліни, внаслідок чого останній помер. У підсумку суд притягнув до відповідальності лише начальника цих працівників, а їх звільнив від відбування покарання. За її словами, таке покарання створює відчуття безкарності \u0026mdash; а безкарність породжує вчинення нового злочину, що ми й спостерігаємо сьогодні. Окрім того, на думку пані судді, строки давності для такого роду злочинів, як катування, взагалі не мають застосовуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, проблему катування потрібно вирішувати, як мінімум, у двох напрямах. Перший напрям стосується організаційних змін та законодавчого врегулювання. А другий має бути спрямований на поширення принципу неприйнятності катувань серед правоохоронців, прокурорів та суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУчасники дискусії також зачепили питання економіки права. Наприклад, директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома має сумніви, що впровадження системи Custody Records в Україні, яка здатна ефективно фіксувати порушення прав людини в діяльності органів правопорядку, буде дорожчим, аніж діяльність судів усіх інстанцій та сплата компенсацій за рішеннями ЄСПЛ. При цьому Аркадій Бущенко вважає, що Україна має одну з найдорожчих систем кримінальної юстиції у світі, і зазначає, що лише через норму про обов\u0026rsquo;язкове усне слухання у Верховному Суді витрачаються величезні кошти \u0026laquo;на вітер\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що проблема катування є комплексною та системною, учасники дискусії наводили приклади різних механізмів боротьби з цією проблемою \u0026mdash; деякі з них уже запроваджуються або ж навіть запроваджені. Зокрема вже є практика проведення оцінки психічних травм від катувань, яка дозволяє виявити ознаки катувань навіть через кілька років після події.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрій Бєлоусов також зазначив, що наразі ведеться робота зі справами ЄСПЛ за заявами проти України, за якими наша держава не виконала своїх зобов\u0026rsquo;язань та які перебувають на контролі Комітету міністрів Ради Європи. Це робиться з метою пришвидшити виконання рішень суду, що також покращить позиції України в рейтингу країн, які не виконують рішення ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, дискусію точно можна вважати плідною, адже поговорили й про те, як зекономити гроші судовій системі України і як вплинути на свідомість поліцейських. А кількість напрацювань, якими поділилися учасники і які вже впроваджено, не дає сумніватися в тому, що система вже змінюється.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4_6.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":127,"url":"justtalk12-chi-e-efektivne-rozsliduvannya-vaktsinoyu-vid-katuvan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621942027,"date":"25.06.2020","views":691,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#12. Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? Discussion paper","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКатування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДо цього часу систему розслідування кримінальних правопорушень в Україні побудовано на концепції, що орієнтує органи досудового розслідування отримувати основну інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення безпосередньо від підозрюваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Опис проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновне завдання правоохоронців, зазвичай, полягає у встановленні підозрюваної особи й схилянні її до надання викривальних (зізнавальних) показань проти себе. Цілком очевидно, що далеко не кожна особа бажає зізнаватися, тому фізичне та психічне насильство можуть здаватися \u0026laquo;дієвим\u0026raquo; інструментом для \u0026laquo;переконання\u0026raquo; підозрюваного виконати вимоги правоохоронців. Проте далеко не кожного правоохоронця цікавить, чи є такий інструмент насправді ефективним і чи дозволяє він таки отримати правдиві свідчення\u0026mdash;головне, що злочин \u0026laquo;розкрито\u0026raquo; й \u0026laquo;винну\u0026raquo; особу встановлено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоширеним також залишається і насильство з боку адміністрації у пенітенціарних установах. Головна відмінність полягає лише в тому, що в цьому випадку метою застосування насильства є підкорення особи, намагання змусити її дотримуватися встановлених у пенітенціарному закладі\u0026nbsp;неформальних правил.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле чому такі методи, які не відповідають сучасним уявленням про гідність людини, досі існують в Україні? Відповідей на це питання є доволі багато, проте можна впевнено стверджувати, що однією з основних\u0026nbsp;причин є безкарність тих, хто застосовує катування. Не отримуючи покарання за свої дії, такі правоохоронці починають сприймати катування як\u0026nbsp;прийнятний метод розслідування. Поширення культури насилля у правоохоронній системі поступово витісняє з неї правоохоронців, не схильних до насильницьких методів, і навпаки\u0026mdash;приваблює тих, хто не бачить\u0026nbsp;у цьому проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк свідчить міжнародний досвід, подолати проблему безкарності можна лише шляхом впровадження ефективного механізму розслідування\u0026nbsp;кожного випадку катувань, за результатами якого винних у його вчиненні\u0026nbsp;осіб притягують до справедливого покарання. Таке покарання має стримувальний ефект для правоохоронців та спонукає всю систему кримінальної юстиції шукати інші методи виконання своїх функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, наразі казати про вирішення проблеми безкарності за катування в Україні було б передчасно. Результати численних досліджень свідчать, що здебільшого на практиці правоохоронці уникають покарання за\u0026nbsp;застосування насильства. Так, попри зарахування таких дій, як катування,\u0026nbsp;до категорії злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, реально засуджують відбувати це покарання лише одиниці правоохоронців, водночас більшість засуджених звільняють від покарання з іспитовим строком (1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема полягає не лише в тому, що судді доволі часто присуджують невиправдано м\u0026rsquo;яке покарання навіть за найжорстокіші форми катувань, а й у тому, що органи розслідування не доводять усі виявлені випадки до суду або ж узагалі намагаються не помічати факти невиправданого застосування сили з боку правоохоронців. Так, згідно з офіційними статистичними даними Офісу Генерального прокурора, протягом останніх 5\u0026nbsp;років до суду направили не більше 3% кримінальних проваджень щодо неправомірного застосування сили з боку правоохоронців від загальної кількості зареєстрованих проваджень цієї категорії (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відсутність в Україні ефективного розслідування за фактами катувань\u0026nbsp;неодноразово вказував і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях за статтею 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних\u0026nbsp;свобод. Як відомо, у 2012 році суд навіть ухвалив пілотне рішення у справі \u0026laquo;Каверзін проти України\u0026raquo;, констатуючи відсутність розслідування катувань як системну проблему для української правоохоронної системи (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні на контролі Комітету міністрів Ради Європи перебуває понад 70\u0026nbsp;справ проти України за статтею 3 Конвенції, у яких суд констатував порушення заборони катувань саме у зв\u0026rsquo;язку з нездійсненням ефективного розслідування за заявами та повідомленнями про катування (група справ Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов проти України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСеред основних недоліків розслідування\u003c/strong\u003e, на які вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях проти України, варто відзначити:\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення службових перевірок (розслідувань) замість офіційного (кримінального) розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; несвоєчасне проведення судово-медичних обстежень потерпілої особи;\u003cbr /\u003e\u0026bull; проведення слідчих та процесуальних дій зі значними затримками у часі;\u003cbr /\u003e\u0026bull; поспішливе прийняття рішення про закриття провадження без вивчення всіх обставин вчиненого злочину;\u003cbr /\u003e\u0026bull; незабезпечення належної участі потерпілого у кримінальному провадженні;\u003cbr /\u003e\u0026bull; інше\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 http://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/Ill-treatment-in-police_-final-UKR.pdf.pdf\u003cbr /\u003e2 https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html\u003cbr /\u003e3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_851#Text\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте \u003cstrong\u003eголовною причиною відсутності ефективного розслідування \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eза фактами катувань можна, на нашу думку, вважати те, що в Україні \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eфактично немає спеціального механізму розслідування цієї категорії \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eзлочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Нова система розслідування катувань в Україні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПочатком формування нової системи розслідування катувань в Україні\u0026nbsp;можна вважати створення Державного бюро розслідувань, яке розпочало свою роботу наприкінці 2018 року. Саме на цей орган було покладено,\u0026nbsp;поміж інших, і функції з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, аналіз першого року діяльності ДБР свідчить про те, що розслідування катувань ще не стали пріоритетом для цієї інституції, адже за\u0026nbsp;весь 2019 рік до суду було спрямовано лише 3 кримінальні провадження за статтею 127 Кримінального кодексу України (катування).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧастково такі низькі показники можна пояснити тим, що в ДБР цей напрямок не був закріплений за конкретними слідчими, а крім того, значні перешкоди для просування справ цієї категорії створювали територіальні\u0026nbsp;органи прокуратури, які часто не вбачали підстав для повідомлення про підозру правоохоронцям, щодо яких слідчі ДБР збирали докази про їхню можливу причетність до вчинення катувань. Поширеними були й випадки\u0026nbsp;відмови слідчих ДБР вносити відомості про можливі катування до Єдиного реєстру досудових розслідувань і спрямовувати такі заяви та повідомлення для проведення службових перевірок до органів Національної поліції чи пенітенціарної системи, на дії яких власне й скаржилися заявники.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСитуація почала поступово змінюватися наприкінці 2019 року, коли в\u0026nbsp;структурі Офісу Генерального прокурора було створено спеціалізований підрозділ з протидії катуванням (Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших серйозних\u0026nbsp;порушень прав людини з боку правоохоронних органів), а крім того, Офіс Генерального прокурора визначив протидію порушенням прав людини з боку правоохоронців як один з основних пріоритетів діяльності на 2020 рік (4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа першу половину 2020 року Департамент налагодив плідну взаємодію з Державним бюро розслідувань (у структурі ДБР визначено 25 слідчих з\u0026nbsp;розслідування катувань), з Офісом Омбудсмена (постійний обмін інформацією за результатами візитів НПМ до місць несвободи, надсилання до\u0026nbsp;Департаменту даних медичних закладів щодо тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, тощо), з Міністерством охорони здоров\u0026rsquo;я (проведення судово-медичних та судово-психіатричних обстежень жертв катувань), з Урядовим Уповноваженим з питань Європейського суду з прав\u0026nbsp;людини та іншими державними, міжнародними та неурядовими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e4 https://www.gp.gov.ua/ua/priorities2020\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eВжиті заходи дозволили суттєво підвищити ефективність розслідування катувань, і вже за перші п\u0026rsquo;ять місяців 56 правоохоронцям повідомили про\u0026nbsp;підозру у вчиненні катувань та інших злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства (за весь 2018 рік \u0026mdash; 54 особам, за 2019 рік \u0026mdash; 42).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас задля запровадження в Україні ефективної сталої системи \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрозслідування катувань необхідно зробити ще багато кроків, серед \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eяких:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. створити\u003c/strong\u003e спеціалізовані підрозділи в ДБР та його територіальних управліннях з розслідування катувань та інших злочинів,\u0026nbsp;пов\u0026rsquo;язаних із застосуванням насильства з боку правоохоронців, а також відповідні підрозділи зі здійснення процесуального керівництва у такій категорії проваджень в обласних прокуратурах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. розробити\u003c/strong\u003e методологію розслідування катувань, яка б спиралася на найкращі міжнародні стандарти у цій сфері;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. забезпечити\u003c/strong\u003e належний криміналістичний супровід процесу\u0026nbsp;розслідування катувань задля підвищення ефективності фіксації слідів катувань при огляді місця події та в ході проведення інших слідчих та процесуальних дій;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. впровадити\u003c/strong\u003e сучасні стандарти менеджменту у процес розслідування (єдині стандарти розслідування, системи обліку\u0026nbsp;проваджень, комунікації між учасниками кримінального провадження, управління та координації груп з розслідування\u0026nbsp;конкретних проваджень та ін.);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. впровадити\u003c/strong\u003e у медичних закладах єдині форми фіксації тілесних ушкоджень, завданих правоохоронцями, а також налагодити механізм повідомлення про такі випадки до ДБР з урахуванням вимог Стамбульського протоколу;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. впровадити\u003c/strong\u003e у діяльність усіх територіальних органів Національної поліції України систему Custody Records з можливістю своєчасного повідомлення про виявлені порушення прав\u0026nbsp;затриманих осіб до підрозділів ДБР та органів прокуратури тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозбудовуючи національний механізм розслідування катувань в Україні, важливо також брати до уваги критерії ефективного розслідування, що\u0026nbsp;базуються на практиці Європейського суду з прав людини. До таких критеріїв, зокрема, належать (5):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Незалежність і неупередженість:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; посадові особи, залучені до проведення розслідувань, і особи, які приймають рішення, мають бути незалежними від осіб,\u0026nbsp;причетних до фактів, за якими проводиться розслідування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; це вимагає незалежності з практичної точки зору, а не тільки відсутності ієрархічних та інституційних зв\u0026rsquo;язків;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; працівники, залучені до проведення розслідувань, та всі особи, які приймають рішення, мають бути неупередженими. Зокрема, вони не мають права брати участь у розслідуваннях\u0026nbsp;або у прийнятті рішень стосовно скаржників-потерпілих у справі про жорстоке поводження, яку вони розслідують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Ретельність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у розслідуванні фактів жорстокого поводження мають здійснюватися всі розумні кроки для забезпечення доказів, які стосуються відповідного інциденту (інцидентів);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; збирати докази і вести розслідування треба відповідно до процесуальних норм; недотримання процесуальних норм,\u0026nbsp;внаслідок чого подальше провадження зазнає невдачі, означає, що не всі розумні кроки для забезпечення доказів стосовно інциденту було зроблено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; інформацію і докази, що стосуються жорстокого поводження, треба оцінювати ретельно та об\u0026rsquo;єктивно;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування за своєю суттю повинні мати комплексний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Невідкладність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування і можливе судове провадження мають проводитися невідкладно і в розумних строках;\u003cbr /\u003e\u0026bull; невідкладність \u0026mdash; це ключ до забезпечення довіри з боку громадськості.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Ерік Сванідзе. Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження: Керівні принципи застосування європейських стандартів. \u0026mdash; К. : К.І.С., 2009. \u0026mdash; 144 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4. Компетентність:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи мають бути компетентними, щоб встановлювати факти у справі і, в необхідних випадках, визначати і карати винуватих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; розслідування не мусить зупинятися через будь-які перешкоди юридичного або практичного характеру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати повноваження на тимчасове відсторонення від посади або від виконання конкретних обов\u0026rsquo;язків осіб, які\u0026nbsp;є об\u0026rsquo;єктом розслідування;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; слідчі органи повинні мати можливість застосовувати засоби захисту для того, щоб убезпечити гаданих потерпілих та інших долучених до розслідування осіб від залякування або від інших способів їхнього примушення до самоусунення від участі у розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e5. Залучення потерпілих і контроль громадськості:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; скаржники-потерпілі від жорстокого поводження або їхні представники мусять бути залученими до процедур слідства тією мірою,\u0026nbsp;якою це необхідно, щоб гарантувати їхні законні інтереси. Потерпілі повинні мати право вимагати здійснення конкретних кроків і\u0026nbsp;брати участь у конкретних слідчих діях, коли це потрібно. Їх треба\u0026nbsp;періодично інформувати про хід розслідування та про всі прийняті рішення. У необхідних випадках їм потрібно надавати юридичну\u0026nbsp;допомогу, а також право оскаржувати дії або бездіяльність слідчих органів за допомогою відкритої і загальної процедури судового розгляду;\u003cbr /\u003e\u0026bull; в особливо серйозних випадках, щоб задовольнити цю вимогу, може виникнути необхідність провести офіційне розслідування.\u003c/p\u003e","meta_title":"Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? ","meta_description":"Катування та інші прояви неналежного поводження з підозрюваними у вчиненні злочину особами з боку органів правопорядку залишаються системною проблемою в Україні. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":27,"url":"vasilina-yavorska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/75029119_10220233270047015_8239372356208820224_n.jpg","name":"Василина","surname":"Яворська","post":"Лідерка команди JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/12-chi-є-efektivne-rozsliduvannya-vakcinoyu-vid-katuvany-min.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":166,"url":"prava-lyudini-audio-ta-videozapisi-i-kriminalne-provadzhennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622112084,"date":"13.06.2020","views":1024,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/78.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/78_1.jpg","name":"ПРАВА ЛЮДИНИ: аудіо- та відеозаписи і кримінальне провадження","description":"\u003cp\u003eІнтернет і телерадіоефір України здригається від \u0026laquo;викриття\u0026raquo; громадянами (журналістами, народними депутатами, громадськими активістами) наших можновладців у корупційних і пов\u0026rsquo;язаних з ними діяннях, але це все відбувається поза межами кримінального процесу та/або діяльності оперативних працівників органів забезпечення правопорядку (Нацполіції, СБУ, НАБУ, ДБР).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЧастина експертної спільноти разом з журналістами та активними дописувачами соціальних мереж \u0026laquo;розкручують\u0026raquo; дискусії/суперечки на цю тему, намагаючись, з одного боку,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзахищати права людини\u003c/strong\u003e, а з іншого \u0026ndash; опікуючись\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзахистом суспільних інтересів\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід корупційних злочинів у сфері державного управління\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНа цьому тлі постає запитання:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧи є однозначна відповідь для розв\u0026rsquo;язання такої проблеми: існування балансу між ПРАВАМИ окремої людини та ІНТЕРЕСАМИ суспільства з метою адекватного функціонування державних інституцій/механізмів, спрямованих на захист цих ПРАВ і задоволення ІНТЕРЕСІВ?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезумовно, щоби відповісти на таке запитання, треба провести ґрунтовне дослідження в декількох галузях правового регулювання, а саме у сферах: конституційних прав і свобод людини, цивільно-правових відносин людини з людиною і державою, кримінально-правових і процесуальних відносин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпробую максимально стисло окреслити саму проблему, сформулювавши кілька додаткових запитань і висловивши власні міркування по кожному з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1. Якими правами володіє людина/громадянин в Україні з точки зору їх порушення іншою людиною/громадянином та/або державою в контексті їх порушення в результаті вчинення корупційного злочину?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.1. Аналіз статей 22, 24, 34, 40, 55, 62 Конституції України дозволяє дійти таких висновків:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, \u0026laquo;права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, \u0026laquo;громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, \u0026laquo;кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб \u0026ndash; на свій вибір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-четверте,\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026laquo;здійснення цих прав може бути обмежене законом\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров\u0026rsquo;я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, \u0026laquo;права і свободи людини і громадянина захищаються судом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1.2. До прав людини/громадянина, в контексті заявленої теми, належать передбачені статтями 269\u0026ndash;273 Цивільного кодексу України особисті немайнові права, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на життя, право на охорону здоров\u0026rsquo;я, право на безпечне для життя і здоров\u0026rsquo;я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на недоторканність особистого і сімейного життя,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на повагу до гідності та честі,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на недоторканність житла,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eправо на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому вони належать кожній фізичній особі від народження або за законом, а володіє вона ними довічно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік особистих немайнових прав, встановлених Конституцією України, ЦК України та іншим законом, не є вичерпним, а діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cu\u003eКрім зазначеного вище, статті 302 і 307 ЦК України безпосередньо регулюють\u003c/u\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА) Право на інформацію, яке передбачає, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗбирання, зберігання, використання і поширення інформації\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро особисте життя фізичної особи без її згоди\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eне допускаються, крім випадків\u003c/em\u003e, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФізична особа, яка поширює інформацію,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзобов\u0026rsquo;язана переконатися в її достовірності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"gjdgxs\"\u003e\u003c/a\u003eБ) Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок.\u003ca name=\"30j0zll\"\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eФізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"1fob9te\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca name=\"3znysh7\"\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003eЗнімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, зокрема таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, можна зробити висновок, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eна підставі положень Конституції України і Цивільного кодексу України особисті немайнові права людини, включно з правом на відеозйомку та аудіозапис, можуть бути обмежені будь-ким, зокрема й органами держави лише у випадках, встановлених законом (законами) України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"2et92p0\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2. Яким чином Конституція України і Кримінальний кодекс України регулюють втручання/не втручання людини і держави в реалізацію вищезазначених прав людини?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e2.1. Статті 62, 63, 64, 68 Конституції України гарантують, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, \u0026laquo;Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.\u003ca name=\"tyjcwt\"\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eНіхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.\u003ca name=\"3dy6vkm\"\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eОбвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях\u003c/em\u003e. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, \u0026laquo;Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім\u0026rsquo;ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом\u0026raquo;\u003ca name=\"2s8eyo1\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca name=\"4d34og8\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca name=\"1t3h5sf\"\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"17dp8vu\"\u003e\u003c/a\u003eПо-третє,\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003eКонституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-четверте,\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u0026laquo;Кожен зобов\u0026rsquo;язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"3rdcrjn\"\u003e\u003c/a\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, \u0026laquo;Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cu\u003eПроміжний висновок:\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eположення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eчастини 3 статті 34 Конституції України\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне корелюються з положеннями\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eч. 1 статті 64 Конституції України\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв контексті підстав обмеження прав і свобод людини,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eщо створює певну\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eправову колізію в реалізації та захисті конституційних прав і свобод людини?!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака колізія, на мій погляд, негативно впливає на законодавче регулювання правових відносин у сфері виявлення та розслідування злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2.2. Кримінальний кодекс України визначає, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, \u0026laquo;\u003ca name=\"26in1rg\"\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003eНе є злочином дія або бездіяльність\u003c/em\u003e, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eмалозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e(Стаття 11).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"lnxbz9\"\u003e\u003c/a\u003eПо-друге,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання\u003c/em\u003e, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їхньої злочинної діяльності\u0026raquo; (\u003cstrong\u003eСтаття 43).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eТаким чином, можна обґрунтовано припускати, що фото- та відеозйомка особи без її згоди, що була здійснена фізичною особою або особою, яка виконувала спеціальне завдання, за загальними правилами КК України не може кваліфікуватись як злочин?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 359 КК України передбачає кримінальне покарання \u0026laquo;за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації\u0026raquo;;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 372 КК України передбачає кримінальне покарання певних посадових осіб \u0026laquo;за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому термін\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;завідомо невинного\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвикликає, своєю чергою, запитання щодо можливості та критеріїв встановлення такої особи?..\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ контексті аналізу зазначеної проблеми (повідомлення про ймовірно вчинений корупційний злочин) особливу увагу\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпривертають:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину);\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу);\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 385 КК України (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов\u0026rsquo;'язків);\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 386 КК України передбачає також кримінальне покарання \u0026laquo;за перешкоджання з\u0026rsquo;'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 387 КК України закріпила кримінальне покарання особи \u0026laquo;за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстаття 373 КК України передбачає кримінальне покарання за примушування особи давати показання).\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, можна зробити висновок,\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщо окремі положення Конституції України і Кримінального кодексу України містять певні неузгодженості в частині реалізації і захисту прав і свобод людини,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eнадаючи людині, з одного боку, майже необмежене право на реалізацію своїх конституційних прав і свобод, а з іншого \u0026ndash; надаючи державі певні репресивні інструменти щодо обмеження таких прав і свобод,\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщо не достатньо адекватно і пропорційно корелюються поміж собою?..\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3. Яким чином Конституція та Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекси України регулюють право і обов\u0026rsquo;язок людини щодо протидії злочинності?\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.1. Аналіз переліку прав і свобод людини дозволяє стверджувати, що положення Конституції України жодним чином (ні прямо, ні опосередковано) не надають людині і громадянину будь-яких прав і не покладають на неї будь-яких обов\u0026rsquo;язків щодо протидії злочинності в будь-який спосіб, зокрема й шляхом подання заяв/повідомлень про підготовку та/або вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто протидія злочинності, включно з розслідуванням вчинених злочинів, передбачених КК України, є виключними повноваженнями і прерогативою держави в особі її відповідних органів і посадових осіб.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eПро це свідчить і положення ч. 1 ст. 19 Конституції України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ той же час, за загальним конституційним принципом, людині/громадянину дозволено робити все, що не заборонено Конституцією і законами України. Таким чином людина/громадянин має право на свій розсуд брати участь у протидії злочинності, зокрема й шляхом подання заяв/повідомлень про підготовку чи вчинення діянь, що, на її думку/за припущенням чи переконанням, містять ознаки злочину. При цьому\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eлюдина повинна бути свідома, що певні її неправомірні дії в цій частині реалізації її прав і свобод можуть бути покарані державою на підставі кримінального закону.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.2. Єдиний законодавчий акт \u0026ndash; Кримінальний процесуальний кодекс України \u0026ndash; визначає статус особи, яка подає заяву про можливо вчинений злочин, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eСтаття 60.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗаявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗаявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.\u003cu\u003e\u003c/u\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до цієї статті КПК України заявник має певні права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ контексті запропонованого аналізу доречною є проблема збору і подальшого використання/оцінювання у кримінальному провадженні доказової інформації щодо вчинення злочину, який було здійснено громадянином (заявником) поза межами такого провадження з метою повідомити державу про діяння, які надалі можуть бути оцінені судом як злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа мій погляд, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Справа N 1-31/2011 20 жовтня 2011 року) є занадто формальним, але водночас таким, що вкладається в парадигму чинної Конституції і законів України. Тобто і Конституційний Суд є, певною мірою, заручником наявного правового поля щодо підтримання/не підтримання балансу прав і свобод людини та інтересів суспільства?!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3.3. Постають логічні запитання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eЯким чином статус заявника про злочин узгоджується з аналізованими вище положеннями Конституції України, Цивільного і Кримінального кодексів України в частині реалізації прав і свобод людини на протидію злочинності?\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eЧи є в нашому законодавстві баланс прав і свобод людини та інтересів держави в механізмах та інструментах протидії злочинності?\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eЯк правомірно вчиняти людині, яка намагається допомагати державі у протидії злочинності, щоби не наражатися самій на заходи кримінального покарання і не ставати \u0026laquo;жертвою\u0026raquo; благородної мотивації своїх заяв і повідомлень про злочин?\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eАдже вся історія людства свідчить, що без активної участі громадян у протидії злочинності жоден державний механізм не в змозі ефективно їй протидіяти!\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВідсутність оптимальної кореляції між положеннями законів і Конституції України мають наслідком ситуацію, коли, з одного боку \u0026ndash; громадяни України, неглибоко розуміючи та не усвідомлюючи весь спектр своїх прав і свобод у протидії злочинності, зловживають ними, обґрунтовуючи свою діяльність благородною метою, а з іншого \u0026ndash; держава не створила належних законодавчих умов для реалізації громадянином цих самих прав і свобод.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаю, що оптимальні відповіді на поставлені запитання можна знайти лише шляхом здійснення ґрунтовних науково-практичних досліджень цієї проблеми з наступною кореляцією положень Конституції і відповідних законів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВолодимир Сущенко\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/78.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":160,"url":"distantsijne-dosudove-rozsliduvannya-yaki-instrumenti-pochali-vikoristovuvati-slidchi-na-karantini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622108363,"date":"05.05.2020","views":297,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1234.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1234_1.jpg","name":"Дистанційне досудове розслідування: які інструменти почали використовувати слідчі на карантині?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ умовах обмежувальних заходів, запроваджених під час карантину Урядом, що мають на меті запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, суттєвих змін зазнали всі сфери професійної діяльності людини. Кримінальна юстиція \u0026mdash; не виняток, адже злочини вчиняють і далі, а органи досудового розслідування та прокуратури мають протидіяти їм, наскільки це можливо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗа понад півтора місяця карантину, який є доволі суворим в Україні, злочинність дещо видозмінилася. Насамперед рівень вуличної злочинності зменшився\u003c/strong\u003e, оскільки як людей на вулицях стало менше, так і поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які патрулюють вулиці або контролюють виконання обмежувальних заходів (наприклад, у громадському транспорті), стало більше. Це відомий кримінологічний ефект: рівень безпеки на вулиці зростає, якщо елементарно збільшується чисельність на ній \u0026laquo;офіцерів закону\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВодночас зросла кількість шахрайств у всіх його проявах\u003c/strong\u003e, насамперед із використанням онлайн-інструментів, якими населення під час карантину стало користуватися значно активніше у своєму приватному та професійному житті.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЦілком можливо, що\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв умовах слабкої політики органів влади та зниження їхньої прозорості\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eрівень корупційних злочинів і їхня латентність зросли.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eТакож\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзагострилась проблема з домашнім насильством\u003c/strong\u003e, яке криміналізовано з січня 2019 року (стаття 126-1 КК України): за даними кримінальної статистики, кількість таких злочинів зросла майже втричі (724 кримінальних провадження за три місяці 2020 року порівняно з 1068 кримінальними провадженнями за весь 2019 рік), а за альтернативними даними профільних громадських організацій \u0026mdash; у багато разів. Очевидно, що чим більше людей залишається вдома та чим більше погіршується фінансове становище населення, тим більше оголюються проблеми насильства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПід час розслідування цих та інших злочинів органи досудового розслідування\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(поліція, ДБР, НАБУ, ДФС, СБУ), як мінімум,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eзустрілися з такими проблемами\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eускладнення проведення будь-яких слідчих та процесуальних дій, які передбачають контакт з підозрюваною особою та іншими учасниками кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбільшення строків розгляду клопотань слідчими суддями;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбільшення строків проведення експертиз у кримінальному провадженні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eускладнення під час затримання особи та її перебування в установах тимчасового тримання до рішення суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eта іншими.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ середині квітня\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/27429-yak-rozsliduvati-zlochini-pid-chas-karantinu/\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/27429-yak-rozsliduvati-zlochini-pid-chas-karantinu/\"\u003e\u003cstrong\u003eплатформа JustTalk писала\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро можливість дистанційного досудового розслідування злочинів в умовах карантину, зазначивши, що Кримінальний процесуальний кодекс України готовий до роботи в умовах обмежувальних заходів\u003c/strong\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий органів досудового розслідування Національної поліції Роман Грига\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзазначав, що ст. 232 КПК України дозволяє:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e- провести допит підозрюваного, свідка, потерпілого, експерта в режимі відеоконференції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровести допит свідка, потерпілого в режимі відеоконференції в судовому засіданні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровести впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eопитати в режимі відео- або телефонної конференції таку особу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eПодальший моніторинг практики роботи органів досудового розслідування дозволяє дійти висновку, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eоргани досудового розслідування самостійно рекомендують своїм слідчим використовувати інструменти дистанційного досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Так,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e23 квітня\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/393355.html\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/393355.html\"\u003e\u003cstrong\u003eкерівництво Державної фіскальної служби рекомендувало\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eвикористовувати вже згадану нами ст. 232 КПК України та низку інших інструментів, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eучасники кримінальних проваджень\u003c/em\u003e, які перебувають у територіально віддалених від органу досудового розслідування місцях,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eможуть передавати свої свідчення у формі нотаріально посвідчених заяв\u003c/em\u003e. При цьому не для використання під час доказування в суді, а лише для подальшого досудового розслідування, спираючись на нові дані. Зрозуміло, що після карантину таку заяву буде підтверджено допитом;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eдистанційний режим виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів: за взаємною згодою сторін такі документи можуть надаватись у формі електронних копій\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзадля уникнення контакту між людьми.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eНа наш погляд,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eхоча з точки зору КПК України є певні протиріччя в частині застосування цих заходів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e(насамперед стосовно дотримання процесуальної форми отримання такого доказу)\u003cstrong\u003e, разом з тим, вони дозволяють рухатися вперед у досудовому розслідування злочинів, не очікуючи завершення карантину.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eТаким чином, якщо отримані докази в ході таких слідчих та процесуальних дій не будуть наразі використовуватися в доказуванні, а згодом їх буде переоформлено належним чином, їхнє використання на етапі досудового розслідування тільки підвищить ефективність кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eФактично, мова йде про політику органу досудового розслідування у цій сфері. Вкрай важливо, щоб така політика стосувалась не тільки ДФС, а й інших органів досудового розслідування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eта, ймовірно, йшла від Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво під час розслідування злочинів. Особливо зважаючи на те, що саме Генеральний прокурор та керівники прокуратур координують діяльність органів правопорядку у сфері протидії злочинності (ст. 25 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж такий досвід стане у пригоді й після зняття всіх обмежень, встановлених під час карантину. Сьогодні ми говоримо не тільки про дистанційне досудове розслідування за рахунок інструментів, які можуть використовувати слідчі та прокурори під час збору доказів, а й онлайн-розгляд у режимі відеоконференцій питань, віднесених до компетенції слідчого судді, що стало можливо з ухваленням нещодавніх змін до законодавства Законом України № 558-ІХ від 13.04.2020 р.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні ж левова доля інструментів, які вже використовуються слідчими та прокурорами, не вимагає жодних змін до законодавства. Достатньо політик/гайдлайнів/стандартів розслідування, які має напрацьовувати Офіс Генерального прокурора з активною участю органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1234.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":149,"url":"yak-rozsliduvati-zlochini-pid-chas-karantinu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622037417,"date":"15.04.2020","views":551,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/34534.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/34534_1.jpg","name":"Як розслідувати злочини під час карантину?","description":"\u003cp\u003eПостановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 \u0026laquo;Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19\u0026raquo; на усій території України запроваджено карантин, який триває з 12 березня до 24 квітня (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 239). Для досягнення цілей карантину Урядом запроваджено низку обмежувальних заходів, які стосуються усіх сфер життя населення держави, зокрема кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМожливість дистанційного досудового розслідування\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично процесуальне законодавство готове до роботи в умовах обмежувальних заходів, запроваджених разом із карантином. Так, відповідно до ст. 232 КПК України, передбачено дистанційне досудове розслідування, до якого відносяться:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, експерта у режимі відеоконференції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення допиту свідка, потерпілого у режимі відеоконференції в судовому засіданні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eопитування у режимі відео- або телефонної конференції особи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХто ухвалює рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРішення про здійснення дистанційного досудового розслідування ухвалюється слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту в судовому засіданні \u0026ndash; слідчим суддею за клопотанням сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній таке рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути ухвалене, якщо він проти цього заперечує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНа якій підставі ухвалюється рішення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідстави, що передбачають здійснення дистанційного досудового розслідування під час епідемії коронавірусу COVID-19 визначенні у п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 232 КПК України, а саме: неможливість безпосередньої участі осіб у досудовому провадженні з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; наявність інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТехнічні засоби, які застосовуються\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикористання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої (розшукової) дії повинна бути забезпечена можливість ставити запитання і отримувати відповіді осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов\u0026rsquo;язки, передбачені КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗв\u0026rsquo;язок за допомогою електронної пошти\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГлава 11 КПК України, передбачає виклик слідчим, прокурором та судовий виклик, зокрема відповідно до ч. 2 ст. 136 КПК України, якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з чим рекомендується слідчим, прокурорам, слідчим суддям повідомляти особі про право здійснювати комунікацію із стороною обвинувачення та судом через електронну пошту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаявні протиріччя\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак відповідно до ч. 5, 6 ст. 232 КПК України передбачено, якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або на території міста, в якому він розташований, а також якщо особа знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або поза територією міста, в якому він розташований, службова особа, органу досудового розслідування зобов\u0026rsquo;язана вручити такій особі пам\u0026rsquo;ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eРекомендація із дотримання процесуальних прав\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак дотримання вимоги щодо перебування поряд із особою до закінчення допиту чи впізнання може наразити, як працівників правоохоронних органів так і осіб, які братимуть участь у слідчих (розшукових) діях на небезпеку зараженням вірусом COVID-19, у зв\u0026rsquo;язку з чим рекомендується слідчим, прокурорам проводити допит та впізнання без виклику осіб до органу досудового розслідування, а вручення пам\u0026rsquo;ятки про процесуальні права та перевірку документів, що посвідчують особу, здійснювати через засоби електронного зв\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eФіксація дій (складення протоколу)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимоги КПК України щодо протоколу та додатків до нього передбачає, що у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі, якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до ч. 4-6 ст. 105 КПК України перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак відповідно до ч. 7 ст. 232 КПК України передбачено, що винятками для не залучення не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eРекомендація із підписання\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВраховуючи вищенаведене після завершення фактичного проведення слідчої (розшукової) дії, слідчий, прокурор повинен надати готовий протокол для ознайомлення учасникам, засобами електронного зв\u0026rsquo;язку, після ознайомлення із протоколом осіб, що брали участь у слідчій (розшуковій) дії, повинні на відео підтвердити факт ознайомлення із протоколом та повідомити про неможливість підписання протоколу через епідемію коронавірусу COVID-19 на території України, що повинна бути зафіксовано на відео, яке повинно бути долучено до протоколу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДодатки:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1Mt_vLENnV70pJ9PU7C6-rEf5FYtFda8I\"\u003eПовідомлення про дату, час та місце проведення процесуальних дій або про прийняті процесуальні рішення чи здійснені процесуальні дії\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1MoH1L9KA6SgppFbwpkXSwXHy8eK3MMGB\"\u003eПостанова про дистанційне досудове розслідування\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1mLpALFVWtJAmAPeOcxmbBj0eUf-8bpsP\"\u003eРапорт про опитування у режимі відео- або телефонної конференції особи\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1x02lirIsFzvpQew8wcCQ32cxLsS1PQNa\"\u003eПротокол допиту\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1hpsPXscSpIsAdPHofAXdjbZU8dqbGoq_\"\u003eПротокол одночасного (перехресного) допиту\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1g2sQBi3Rnjc7ZdnCJoaVRfu_o0srb5d2\"\u003eПротокол пред'явлення для впізнання\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/open?id=1oqiNGo5fduiqNe4rcyuFPXM1gIaKXgFl\"\u003eКлопотання про допит в судовому засіданні\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":22,"url":"roman-griga","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/o_1f61h6ndv1ogh1hi213e715s168m1r.jpg","name":"Роман ","surname":"Грига","post":"Слідчий Національної поліції України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/34534.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":150,"url":"kriminalna-yustitsiya-v-umovah-obmezhen","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622041845,"date":"13.04.2020","views":311,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/8787.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/8787_1.jpg","name":"Кримінальна юстиція в умовах обмежень","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПравоохоронні реалії за карантинних умов епідемії COVID-19 та введені Урядом обмеження не могли не позначитись на діяльності місцевих прокуратур. В першу чергу істотно зменшилась кількість судових засідань. Так, ще від початку запровадження карантинних заходів Радою суддів України рекомендовано судам роз'яснювати громадянам можливість відкладення судових засідань або проведення їх у режимі відеоконференції, обмежити допуск сторонніх осіб до суду, окрім учасників процесу, скасувати особистий прийом громадян тощо. Зважаючи на це, більшість судових засідань, де обвинувачені не перебувають під вартою, відкладається за клопотанням учасників судового розгляду або за ініціативою суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eРозгляд кримінальних проваджень щодо ув'язнених осіб здебільшого відбувається у частині вирішення невідкладних процесуальних питань, таких як продовження строку застосування запобіжного заходу, його зміни чи обрання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроведення судового засідання по суті неможливе через особливості кримінального провадження, а саме визначеного ст.23 КПК України принципу безпосередності дослідження доказів. Так, проблема із забезпеченням участі потерпілих та свідків є актуальною незалежно від запровадженого карантину. Однак за вказаних обставин учасники кримінального провадження мають обирати між обов'язком прибути до суду та доцільністю обмеження контактів з іншими людьми. До того ж, обмеження роботи громадського транспорту позбавляє багатьох можливості вільно пересуватися містом. Водночас інститут компенсації судових витрат на практиці не працює належним чином, що зводить нанівець перспективу відшкодування витрат на таксі. За цих обставин вимагати обов\u0026rsquo;язкового прибуття до суду є непропорційним до тих ризиків та незручностей, яких зазнають учасники провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВраховуючи викладене, за відсутності потерпілого або свідка розгляд кримінального провадження відкладається, що призводить до накопичування справ у суді. Однак слід зазначити, що критична ситуація з недостатньою кількістю суддів вже призвела до понаднормової завантаженості місцевих судів, тому карантинні заходи лише \"зацементовують\" проблему, що вже давно має місце.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою оптимізації судового розгляду 30 березня 2020 року запроваджено зміни до процесуальних кодексів, які дозволяють проведення судових засідань у режимі відеоконференції за допомогою власної техніки та доступного програмного забезпечення на кшталт Skype або Zoom. Проте ці зміни не торкнулись кримінального провадження. Таким чином судове засідання із використанням відеозв\u0026rsquo;язку вимагає прибуття до найближчого суду, де відповідний працівник апарату суду забезпечує його проведення, що за умов карантину нівелює користь такої процедури. Також як тимчасовий захід не запроваджено можливість дистанційного судового розгляду з підозрюваним (обвинуваченим) незалежно від його згоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа цих обставин як ніколи доречним вбачається спрощення кримінального провадження щодо окремих категорій кримінальних правопорушень, що передбачається введенням інституту кримінальних проступків. Зокрема, ч.1 ст.302 КПК України передбачено особливий порядок розгляду кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Це один з багатьох заходів, покликаних реанімувати ефективність кримінальної юстиції, оскільки зараз складність процедури ставить під загрозу розумні строки розгляду та доступ до правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, оскільки підтримання державного обвинувачення є однією з основних функцій органів прокуратури, а на рівні місцевих прокуратур більшість працівників бере участь у судових засіданнях, навантаження за цим напрямом роботи зменшилось.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРежим роботи у частині процесуального керівництва досудовим розслідуванням не зазнав змін. Так, найбільше навантаження у період карантину серед правоохоронних органів припало на працівників Національної поліції. Посилення патрулювання, залучення до охорони громадських місць відбувається без зменшення поточного навантаження. Наприклад, слідчих залучають до забезпечення порядку у громадському транспорті, однак вимоги щодо розслідування кримінальних проваджень не змінюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином прокурори-процесуальні керівники продовжують здійснювати нагляд за досудовим розслідуванням, займаючись погодженням повідомлень про підозру, зверненням до слідчого судді з клопотаннями про тимчасовий доступ, обшук, арешт майна або застосування запобіжних заходів. На відміну від інших галузей судочинства, у кримінальному процесі процесуальні строки не змінились, тому досудове розслідування має проводитись у звичайні строки. При цьому можуть виникати окремі складнощі із забезпеченням участі підозрюваного або його захисника для проведення слідчих або інших процесуальних дій. Так, вже наявні випадки, коли захисники повідомляли про неможливість прибуття до суду або органу досудового розслідування через обмежене функціонування громадського транспорту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож у перспективі можуть виникнути складнощі із виконанням підозрюваними обов\u0026rsquo;язку прибуття до слідчого або прокурора. У випадку, якщо притягнута до кримінальної відповідальності особа проживає віддалено від місця проведення розслідування, вона фактично позбавлена можливості прибути за викликом. Формально порушення обов\u0026rsquo;язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, може бути підставою для застосування запобіжного заходу або зміни його на більш суворий, однак чи є вина особи у відсутності міжміського транспортного сполучення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, при розгляді відповідного процесуального питання, суд може визнати причину неприбуття до органу досудового розслідування поважною, що унеможливлює привід або застосування запобіжних заходів. Водночас, неможливість підозрюваного прибути за викликом не є підставою для зупинення строку досудового розслідування. Це означає, що процесуальні строки будуть спливати, а слідчий з прокурором не зможуть направити обвинувальний акт до суду, оскільки для цього, як мінімум, необхідна безпосередня участь підозрюваного та захисника при відкритті матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож, з метою зменшення контактів між людьми, припинено особистий прийом громадян, однак звернення, що надійшли поштою, у тому числі електронною, приймаються та розглядаються у звичайному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа умов карантинних заходів як ніколи актуальним є питання запровадження реально дієвого електронного документообігу. На жаль, існуюча система не вирішує жодних завдань у цьому напрямку. Так, в органах прокуратури з 1 січня 2019 року (на рівні місцевих прокуратур з середини 2019 року) запроваджено інформаційну систему \u0026laquo;Система електронного документообігу органів прокуратури України\u0026raquo; (ІС \u0026laquo;СЕД\u0026raquo;). Однак на практиці вказана система виконує радше облікову та реєстраційну функцію, а не виключає з обігу паперові носії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, усі документи, що надходять до місцевої прокуратури реєструються та скануються у ІС \u0026laquo;СЕД\u0026raquo;, однак відповідь все одно надається на паперовому носії, електронний примірник якого завантажується у систему. Відповіді на листи, що надійшли електронною поштою також виготовляються у паперовому примірнику. Внутрішні документи теж не є винятком. Таким чином електронні документи просто дублюють паперові, не зменшуючи навантаження, а навпаки, додаючи його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри взаємодії з іншими учасниками кримінального провадження використання електронних документів відбувається у \"побутовому\" вигляді. Так, прокурор зі слідчим можуть направляти один одному проекти документів, використовуючи звичайну електронну пошту. Або, як приклад, вручати документи захиснику шляхом направлення фотокопій. Такі способи явно не співвідносяться з поняттям та змістом електронного документообігу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом, режим роботи правоохоронних органів підлаштовується під ті зміни, яких зазнає суспільство в умовах обмежувальних заходів. Водночас, робота в умовах карантину зайвий раз підкреслює ті недоліки, що існують у системі кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаніслав Петренко,\u003cbr /\u003eпрокурор Київської місцевої прокуратури №7,\u003cbr /\u003eспеціально для JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/8787.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":119,"url":"justtalk9-in-absentia-pid-chas-okupatsii-misiya-nezdijsnenna-videozvit","video":"eqbxchypKvQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621935790,"date":"02.04.2020","views":700,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/3232_4.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/3232_5.png","name":"JustTalk#9. IN ABSENTIA під час окупації: місія нездійсненна? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дев'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал дев'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/3232_4.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":155,"url":"plivki-ermaka-lerosa-zapitan-bilshe-nizh-vidpovidej","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622106567,"date":"31.03.2020","views":359,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/121.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/121_1.jpg","name":"«Плівки Єрмака-Лероса»: запитань більше, ніж відповідей","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ неділю народний депутат Гео Лерос\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/geo.ya.1/posts/2824187554285022\"\u003eопублікував\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;відеозаписи, на яких начебто Денис Єрмак, брат керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, каже, що він має можливість впливати на кадрові призначення в державних органах та на підприємствах, підконтрольних державі, а також забезпечити перемогу певних компаній під час публічних закупівель.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПізніше того ж дня учасники проєкту журналістських розслідувань \u0026laquo;Схеми\u0026raquo; (від \u0026laquo;Радіо Свобода\u0026raquo;)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30516075.html\"\u003eзаявили\u003c/a\u003e, що отримали від народного депутата копію цих записів на день раніше; і хоча передані журналістам плівки й мають загальний хронометраж у декілька десятків годин, але, схоже, це не повний обсяг відзнятого.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eплівках\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e, які є у розпорядженні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eСхем\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e, немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Але помічник Дениса Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу Президента України\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026mdash; йдеться у повідомленні \u0026laquo;Схем\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВчора\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/sap.gov.ua/posts/2238309746272196\"\u003eстало відомо\u003c/a\u003e, що за заявою народного депутата Гео Лероса керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розпочав досудове розслідування, провести яке він доручив детективам НАБУ.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eСвоєю чергою, Офіс Генерального прокурора розпочав розслідування проти Гео Лероса. Провести досудове розслідування доручили слідчим ДБР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДоступна наразі інформація дозволяє припустити, що сторона обвинувачення (прокуратура та слідство) може зіткнутися із серйозними юридичними проблемами, які стануть на заваді притягненню Дениса Єрмака до кримінальної відповідальності (якщо в його діях таки наявний склад злочину). Ймовірні \u0026mdash; альтернативні \u0026mdash; сценарії виглядають так.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТаємний запис вели без відома органів правопорядку\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. За словами журналістів \u0026laquo;Схем\u0026raquo;, запис вів чоловік, який є підприємцем. Хоча характер запису й направду свідчить про те, що його робили на професійну мініатюрну техніку, якою користуються органи правопорядку, наразі не відомо, чи діяв цей чоловік під їхнім контролем. Якщо виявиться, що записи він здійснив з особистої або іншої приватної ініціативи, їх неможливо буде використати як докази у кримінальному провадженні проти Дениса Єрмака.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема в тому, що у 2011 році Конституційний Суд у справі №1-31/2011 вирішив: обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України \u0026laquo;Про оперативно-розшукову діяльність\u0026raquo;, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Іншими словами, Конституційний Суд дотримується позиції, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eприватні особи не можуть ініціативно збирати докази протиправної поведінки у спосіб, який дозволено законом лише органам правопорядку\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, якщо запис справді вели без відома органів правопорядку, то особі, яка його зробила, може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями 359 та 182 Кримінального кодексу (незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації та порушення недоторканності приватного життя).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТаємний запис вели за участю органів правопорядку\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Водночас більш вірогідним видається сценарій, що згаданий підприємець діяв під контролем органів правопорядку. Тобто запис насправді є результатом санкціонованої слідчим суддею негласної слідчої (розшукової) дії. Але і в цьому випадку наявні ризики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк випливає з доступних загалу фрагментів запису, той, хто записував, під час зустрічей поводився вельми активно. Зокрема він прямо та енергійно пропонував начебто Денисові Єрмакові кандидатуру якоїсь пані на певну посаду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема тут у тому, що таку поведінку можуть розцінити як провокацію злочину. Навіть якщо дії того, хто записував, насправді не спровокували злочин як такий, їхній характер кидає тінь на чистоту контролю за його вчиненням. У підсумку, це можна сприйняти як ситуацію, аналогічну до тієї, яку розглядав Європейський суд з прав людини у справі \u0026laquo;Раманаускас проти Литви\u0026raquo; (Ramanauskas v. Lithuania). Європейський суд визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з тієї причини, що своїми діями агент слідчих органів вийшов за межі пасивного розслідування конкретного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, незрозуміло, чи справді були надійні підстави для того, щоб відповідні негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані. Адже навіть той факт, що їх проведення було дозволено слідчим суддею, не є гарантією їхньої законності. Якщо надалі виявиться, що судові рішення ґрунтувалися на чутках або неправдивій інформації, результати негласної слідчої (розшукової) дії \u0026mdash; тобто відповідні записи \u0026mdash; не можуть бути використані в суді як докази. А далі ще й постане питання про відповідальність працівників органів правопорядку, які поклали чутки або неправдиву інформацію в основу матеріалів кримінального провадження та незаконно передали результати негласної діяльності третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНарешті, за такого сценарію постають і такі питання: якщо підприємець діяв під контролем органів правопорядку, то які конкретно це органи та чому вони не використали ці записи у своєму кримінальному провадженні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе, безперечно, питання, відповіді на які найперше мають шукати детективи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіж іншим, у цьому аспекті криється додатковий ризик. І примітно, що він добре знайомий детективам НАБУ. Адже схожа ситуація була у так званій справі \u0026laquo;рюкзаків Авакова\u0026raquo;, що видається дуже подібною до аналізованої ситуації з \u0026laquo;плівками Єрмака-Лероса\u0026raquo;. Справа \u0026laquo;рюкзаків Авакова\u0026raquo; так само починалась з відеозапису, який оприлюднили в інтернеті. Далі виявилося, що запис зробила Служба безпеки. Проте тільки-но справа набула розголосу, оригінальні технічні засоби, на які здійснювали запис, та інші відповідні матеріали було знищено за рішенням суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожен з розглянутих сценаріїв може зробити марними зусилля органів, які ведуть розслідування за заявою та матеріалами народного депутата Гео Лероса. Дає надію лише те, що наразі вони ще \u0026laquo;ймовірні\u0026raquo;. Проте кожен з них уже справдився в модерній українській історії.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/121.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":117,"url":"justtalk9-in-absentia-pid-chas-okupatsii-misiya-nezdijsnenna-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621935459,"date":"20.03.2020","views":4123,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/9-IN-ABSENTIA-pid-chas-okupacii-misiya-nezdiysnenna-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#9. IN ABSENTIA під час окупації: місія нездійсненна? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eКримінальний процесуальний кодекс України передбачає існування процедури спеціального розслідування \u0026mdash; судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого (in absentia) \u0026mdash; визначена частиною 2 статтею 7 Кодексу та положеннями, які визначають порядок проведення спеціального розслідування у главі 24-1.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eОсновний аргумент на користь її використання полягає у можливості притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на території України. За своєю суттю саме з цією метою ці положення і було внесено до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Концептуальна проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Національний підхід до процедури in absentia: вимоги КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцедура спеціального розслідування застосовується виключно до категорій злочинів, визначених КПК України, які підслідні Службі безпеки України, а\u0026nbsp;саме: злочинів проти територіальної цілісності та державного устрою України, терористичних актів та злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з терористичною діяльністю,\u0026nbsp;злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародних правопорушень(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпеціальне розслідування може бути застосоване до підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної\u0026nbsp;відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому, \u003cstrong\u003eдо початку застосування процедури спеціального розслідування, підозрюваний має бути оголошений у міжнародний та/або міждержавний розшук\u003c/strong\u003e, для чого слідчий або прокурор подає клопотання через Департамент\u0026nbsp;міжполіцейського співробітництва Національної поліції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа реалізацію положень про кримінальне провадження in absentia змінами від 12.05.2016 р.2 було запроваджено зміни до п. 20-1 Перехідних положень КПК України. Застосування спеціального розслідування поширено на провадження щодо підозрюваного, який понад шість місяців переховується від органів\u0026nbsp;слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або\u003cbr /\u003eстосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення Операції об\u0026rsquo;єднаних сил. В такому випадку, обов\u0026rsquo;язкова вимога стосовно оголошення його у міжнародний/міждержавний розшук не була обов\u0026rsquo;язковою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачення норм у заключних розділах кодексу означало, що період їх застосування був обмежений у часі. Відповідно до п. 20-1 положення діяли \u0026laquo;не\u0026nbsp;пізніше початку діяльності Державного бюро розслідувань\u0026raquo;, а саме до 27 листопада 2018 р.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Спеціальне розслідування застосовується: до злочинів, віднесених до підслідності Служби безпеки України (Ст.ст. 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, ч.ч. 2-5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст.ст. 209, 255 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 348, 364, 365, 368,\u0026nbsp;3682, 379, 400, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України).\u003cbr /\u003e2 Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України\u0026raquo; від 12.05.2016 р.: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1355-19#n9\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1355-19#n9\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо повідомлення особи, КПК України передбачено надсилання повістки за\u0026nbsp;останньою відомою адресою чи місцезнаходження, шляхом публікації в друкованих ЗМІ та розміщенням на офіційних порталах органів досудового розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ підозрюваний\u0026nbsp;вважається належним чином ознайомленим з її змістом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ існуючої національної практики незрозумілим є те, з якою метою застосовуються процеси in absentia і якою була мотивація законодавця, коли цей порядок був включений до КПК України. Тому питання, яке наразі постало: \u003cstrong\u003eчи\u0026nbsp;потрібна така процедура українській правовій системі і якою вона має бути для того, щоб вона була ефективною і виконувала свою функцію належним\u0026nbsp;чином,\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо,\u003c/strong\u003e коли мова йде про застосування процедури заочного притягнення до відповідальності в умовах збройного конфлікту щодо підозрюваних осіб, які ймовірно знаходяться на тимчасово окупованій/непідконтрольній Україні території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Міжнародний підхід до процедури in absentia: ефективне розслідування v. право на справедливий суд\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, першочерговим завданням будь-якої правової системи завжди\u0026nbsp;є забезпечення ефективних процесів правосуддя з моменту початку досудового розслідування до остаточного рішення суду, а з іншого \u0026mdash; невід\u0026rsquo;ємною\u0026nbsp;частиною ефективного правосуддя є забезпечення процесуальних прав всім сторонам провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо підозрюваний/обвинувачений переховується від органу досудового розслідування або не з\u0026rsquo;являється на судовий розгляд справи стосовно нього, існує ризик того, що правосуддя ніколи не буде забезпечене . Потерпілі та свідки мають справедливе очікування того, що винні особи будуть притягнуті\u0026nbsp;до відповідальності. Таке очікування не має бути проігнороване тому, що обвинувачений вирішив переховуватись від слідства та суду. Крім того, затягування та відтерміновування розгляду може нанести невідворотну шкоду процесам правосуддя: призвести до витрати ресурсів, часу потерпілих, свідків\u0026nbsp;та слідчих; погіршення якості доказів: свідки вмирають, пам\u0026rsquo;ять затирається, фізичні докази втрачаються тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ деяких випадках, вимога правосуддя має суспільний інтерес, якщо це справи політичного характеру, або резонансні справи, такі як, наприклад, судовий\u0026nbsp;розгляд справи про збиття рейсу MH-17 у 2014 році. Станом на сьогодні в цій\u0026nbsp;справі 5 обвинувачених: 4 росіян та 1 українець. Росія відмовляється співпрацювати зі слідством та передавати своїх громадян до Нідерландів, де буде\u0026nbsp;проходити судовий процес за відсутності обвинувачених. В цьому випадку,\u0026nbsp;коли є дуже високий суспільний запит на відправлення правосуддя, відтерміновувати розгляд справи та винесення вироку означало б зневагу до родичів\u0026nbsp;298 загиблих в авіакатастрофі. Крім того, залежно від того, які саме докази будуть надані слідством, вірогідно, що вони будуть демонструвати не тільки існування індивідуальної відповідальності окремих громадян, а й відповідальності Росії, як держави, що може призвести до абсолютно конкретних наслідків: міжнародних судових процесів, наприклад в Міжнародному суді ООН щодо державної відповідальності, економічних санкцій та іншого тиску(3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаразі на одній чаші важелів перебуває потреба у забезпеченні своєчасного\u0026nbsp;правосуддя, на противагу їй, на другій чаші \u0026mdash; права на справедливий розгляд обвинуваченого.\u003c/strong\u003e Питання забезпечення цього права стоїть особливо гостро під час процесів за відсутності обвинуваченого. Практика європейських\u0026nbsp;країн є досить послідовною в обережному та обмеженому застосуванні таких\u003cbr /\u003eпроцесів. В країнах з системою прецедентного права процедура in absentia\u0026nbsp;взагалі не застосовується через надто великі ризики порушення права обвинуваченого на справедливий суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакі країни, як Данія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та інші дозволяють розгляд справ за відсутності обвинуваченого за таких умов: обвинуваченого було\u0026nbsp;повідомлено про розгляд справи належним чином; вирок який він/вона може отримати не перевищує 3 роки (це максимальний строк серед перелічених\u0026nbsp;країн і стосується Австрії); обвинувачується здебільшого у фінансових злочинах чи злочинах стосовно власності; їй/йому гарантовано право на захист;\u0026nbsp;їй/йому гарантовано право на перегляд справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоказовим є прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи Резолюція (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого\u0026raquo; від 19.01.1973. Резолюція є документом м\u0026rsquo;якого\u0026nbsp;права, проте вона підтверджує наявність Європейського консенсуса в питаннях визначення обґрунтованості обвинувачення за процедурою in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезолюція передбачає такі стандарти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Обвинуваченому має вручатись повістка для явки в суд і підготовки свого захисту;\u003cbr /\u003e2. Повістка має ясно пояснити наслідки неявки обвинуваченого для розгляду (В тому числі і про початок процедури in absentia, як наслідок неявки. Курсив авторів);\u003cbr /\u003e3. Суд повинен відкласти розгляд, якщо визнає, що особиста присутність викликаного повісткою обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковим або якщо є підстави\u0026nbsp;вважати, що у нього виникли перешкоди для явки;\u003cbr /\u003e4. Справа обвинуваченого не повинна розглядатися в його відсутність (in absentia), якщо можливо і бажано перенести розгляд на територію іншої держави або звернутися із запитом про видачу обвинуваченого;\u003cbr /\u003e5. Коли справа обвинуваченого розглядається in absentia докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати в цей процес;\u003cbr /\u003e6. Судове рішення, прийняте in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для\u0026nbsp;оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове\u0026nbsp;рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя;\u003cbr /\u003e7. Кожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній;\u003cbr /\u003e8. Особа, справа якого було розглянуто in absentia і якому не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, що дозволяє йому переглянути справу як в питаннях права, так і в питаннях факту;\u003cbr /\u003e9. Особа, справа якого розглянута in absentia, але якому повістка була належним чином вручена, має право на повторний розгляд справи в звичайному порядку, якщо ця особа може довести, що його відсутність і неможливість проінформувати суддю у справі, була викликана обставинами, що\u0026nbsp;знаходяться за межами його контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e3 Pillai P., Accountability for Flight MH-17, A long and Winding Road: https://www.lowyinstitute.org/the-in-\u003cbr /\u003eterpreter/accountabilityflight-mh17-long-winding-road\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо позиції Міжнародного кримінального суду з цього питанням, то сьогодні основним орієнтиром є рішення досудової палати МКС у справі проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі(4) . Палата зазначила, що це не питання Суду перевіряти правову кваліфікацію та предмет обвинувачення, які висувались національним судом, якщо для цього немає необхідності. В ході процесу in absentia суд\u0026nbsp;має надати обвинуваченому весь ряд процесуальних прав і гарантій, а в разі\u0026nbsp;його появи в ході процесу або навіть після винесення вироку in absentia \u0026ndash; повинен мати можливість переглянути свою справу у суді. Крім цього, у згаданій\u0026nbsp;справі та справи проти Жана-П\u0026rsquo;єра Бемби Комбо5 МКС окремо наголошував на дотриманні принципу недопущення повторної відповідальності за один і\u0026nbsp;той самий злочин, який у контексті процесів in absentia тлумачився таким чином, що повнота та якість процесу на національному рівні, належна кваліфікація діянь та недопущення застосування амністії чи помилувань щодо винних у\u0026nbsp;вчиненні найтяжчих міжнародних злочинів \u0026mdash; впливають на визнання вироку національного суду міжнародним судом чи трибуналом таким, що відповідає цьому принципу та не створює передумов для розгляду справи повторно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа цьому ж наголошує і практика ЄСПЛ. У контексті забезпечення права на\u0026nbsp;справедливий судовий розгляд процеси in absentia розглядаються у ситуаціях, коли не вдалося точно встановити, що особа може брати участь у процесі та повноцінно захищати себе або ж намагається уникнути правосуддя.\u0026nbsp;Крім того, у справі Санадер проти Хорватії6 ЄСПЛ визначив, що враховуючи\u0026nbsp;тяжкість вчинення воєнних злочинів, великий суспільний інтерес та бажання жертв досягнути правосуддя у подібних злочинах, використання судових\u0026nbsp;процесів in absentia не є порушенням права на справедливий судовий розгляд, але при цьому не можуть ігноруватися права обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ в своїй практиці проаналізував, зокрема, що означає \u0026laquo;належне повідомлення\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026laquo;інформування про те, що проти особи розпочато процес переслідування це дія настільки важлива, що вона має бути виконана відповідно до процедурних\u0026nbsp;та правових вимог по суті, які здатні гарантувати ефективне застосування права обвинуваченого; недостатньо мати нечітке та неформальне знання\u0026raquo;(7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 1983 році Комітет ООН з прав людини у справі Мбенге проти Заіру наголосив на тому, що процедура in absentia не є неправовою самою по собі тому,\u0026nbsp;що існує презумпція щодо того, що держава здійснює всі кроки для того, що\u0026nbsp;належним чином проінформувати обвинуваченого щодо процесів проти нього: \u003cbr /\u003e\u0026laquo;вирок за відсутності обвинуваченого вимагає, незважаючи на відсутність обвинуваченого, того, що його було проінформовано належним чином про дату\u0026nbsp;та місце судового розгляду\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет ООН постановив, що держава не здійснила належних кроків щодо належног інформування обвинуваченого і те, що він дізнався про розгляд справи за його відсутності зі ЗМІ було порушенням статті 14 (3) Міжнародного\u0026nbsp;пакту про громадянські та політичні права.(8)\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e4 https://www.icc-cpi.int/CourtRecords/CR2019_01904.PDF\u003cbr /\u003e5 https://www.icc-cpi.int/CourtRecords/CR2010_04399.PDF\u003cbr /\u003e6 \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-151039\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-151039\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e7 Sejdoviс v Italy Application No. 56581/00, ECtHR (First Section), Judgement (Merits and Just Satisfaction) (2004); Stoyanov v Bulgaria, Application no. 25714/05 (2014)\u003cbr /\u003e8 Communication No. 16/1977, (Reported at: 78 ILR 18, 19, UNHR Comm. 1983), para 14.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Фактична проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні фактично процедура спеціального розслідування за відсутності обвинуваченого є не тільки неможливою для застосування, а й положення КПК\u0026nbsp;України не відповідають стандартам практики ЄСПЛ, КПЛ ООН та МКС, які б забезпечували право на справедливий суд обвинуваченому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Доступ підозрюваного до судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво взяти безпосередню участь в кримінальному провадженні імпліцитно\u0026nbsp;міститься в засадах справедливого судочинства статті 6 Конвенції. Європейський Суд підкреслює9 , що присутність обвинуваченого на судових слуханнях має першорядне значення з точки зору досягнення інтересів справедливого правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому зобов\u0026rsquo;язання держави гарантувати обвинуваченому можливість бути\u0026nbsp;присутнім під час судового розгляду відноситься до одного з найбільш істотних вимог статті 6 Конвенції(10)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Умова обов\u0026rsquo;язкового оголошення особи у міждержавний розшук\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, передбачені зміни на реалізацію положень про кримінальне провадження in absentia означають, що сьогодні обов\u0026rsquo;язковою умовою застосування є\u0026nbsp;оголошення особи у міжнародний та/або міждержавний розшук. На етапі\u0026nbsp;розгляду клопотання Інтерполом у національних органів досудового розслідування виникають найбільші проблеми. \u003cstrong\u003eУ задоволенні клопотань про оголошення у міжнародний розшук осіб, які підозрюються у вчиненні тяжких злочинів на території Криму, Донецької та Луганської областей, відмовляють,\u0026nbsp;посилаючись на статтю 3 Статуту Інтерполу(11) з обґрунтуванням, що подібні\u0026nbsp;переслідування мають політичний характер.\u003c/strong\u003e Таким чином, за відсутності підтвердження оголошення особи у міжнародний та/або міждержавний розшук,\u0026nbsp;відповідно до норм КПК України, в Україні не може бути реалізована процедура розгляду справи in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому норма щодо \u0026laquo;міждержавного розшуку\u0026raquo; є \u0026laquo;мертвою\u0026raquo;, тобто фактично не застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ. Повідомлення про підозру та вручення процесуальних документів особам, які зареєстровані та проживають на окупованих територіях\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, \u003cstrong\u003eфактично відсутній механізм повідомлення про підозру та вручення процесуальних документів особам, які зареєстровані та проживають\u0026nbsp;на тимчасово окупованих/непідконтрольних територіях Криму, Донецької та Луганської областей.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку встановленого місця реєстрації та місця фактичного перебування особи на окупованих/непідконтрольних територіях, слідчі та прокурори\u0026nbsp;позбавлені можливості здійснення належного повідомлення про підозру та її виклику. Зазначена проблематика обумовлена низкою чинників таких як: відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з населеними пунктами тимчасово окупованої території півострова Крим та Донбасу, що не дозволяє використовувати положення ст.ст 42, 135, 278 КПК України; вказані території є частиною України,\u0026nbsp;що унеможливлює використання механізму міжнародно-правової допомоги;\u0026nbsp;висока ймовірність загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю та свободи пересування унеможливлює особистий виїзд на зазначені вище території.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e9 Hermi v. Italy, no. 18114/02, judgment of 18 October 2006 [GC], \u0026sect; 58\u003cbr /\u003e10 Stoichkov v. Bulgaria, no.9808/02, judgment of 24 March 2005, \u0026sect; 56; Hermi v. Italy, no. 18114/02, judgment of 18 October 2006 [GC], \u0026sect; 58\u003cbr /\u003e11 Устав Международной организации уголовной полиции Интерпола, 13.06.1956 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_142.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт повідомлення підозрюваного, передбачений чинним КПК України \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eє таким, що не відповідає практиці ЄСПЛ та КПЛ ООН та неминуче призведе \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдо відповідальності держави за порушення права статті 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e У випадку коли, провадження стосується особи, яка ймовірно знаходиться на території Криму, Донбасу або РФ задача значно ускладнюється, але незважаючи на це,\u003cbr /\u003eпотребує вирішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eГ. Державне бюро розслідувань та кримінальні провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того з початку роботи Державного бюро розслідувань, процедура in\u0026nbsp;absentia не застосовується, а ті провадження які було розпочато, але не закінчено до закінчення строку Перехідних положень не підлягають подальшому розслідуванню через відсутність урегульованості процедури на стадії\u0026nbsp;підготовчого засідання та інших стадіях судового розгляду.\u0026nbsp;На практиці це призводить до того, що суди відмовляють у застосуванні запобіжних заходів у кримінальних провадженнях до такої категорії справ, а\u0026nbsp;також у наданні дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, вважаючи, що особи не набули статусу підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eҐ. Процедурні перешкоди у розгляді заочних проваджень\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКПК України недостатньо регулює процедуру спеціального судового провадження, адже не визначено порядок виклику обвинуваченого щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування до суду та не передбачено можливість проведення підготовчого судового засідання без участі\u0026nbsp;обвинуваченого. Частиною 2 ст. 314 КПК України визначено, що підготовче\u0026nbsp;судове засідання відбувається за участю обвинуваченого. При тому, що судовий розгляд може відбуватися за відсутністю обвинуваченого (ч. 3 ст. 323 КПК\u0026nbsp;України), для його проведення необхідно провести підготовче судове засі-\u003cbr /\u003eдання, яке неможливе без участі обвинуваченого; ст. 335 КПК України містить\u0026nbsp;імперативну норму про те, що у разі ухилення обвинувачення від суду, він оголошується у розшук, а судове провадження зупиняється. Зазначене часто стає підставою для відмови у здійсненні спеціального судового провадження та зупинення судового розгляду.\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eЧинний КПК України не забезпечує права на перегляд справи, якщо обвину\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвачений зрештою дізнається про вирок проти нього, що також є порушен\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eням права на справедливий суд.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩе одна ключова проблема, яка потребує нагального вирішення, особам які знаходяться на непідконтрольній/окупованій території або РФ, що так само\u0026nbsp;стосується осіб проти яких застосовуватиметься процедура заочного розгляду, \u003cstrong\u003eчинне законодавство не гарантує захист від подвійного притягнення до\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвідповідальності та відсутній механізм, який може забезпечити таке право.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Шляхи подолання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонцептуальний підхід до змін щодо врегулювання процедури in absentia, має керуватися відповіддю на запитання: \u003cstrong\u003eяка мета застосування процедури in absentia (особливо у випадку окупованих/непідконтрольних територій)?\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;Якщо відповідь полягає виключно у необхідності винести побільше обвинувальних вироків у згаданій категорії злочинів, то подібні процеси мають ризики занадто формального підходу до правосуддя, особливо щодо найтяжчих злочинів. По\u0026ndash;друге, існує велика вірогідність того, що ті особи, проти яких було винесено вироки in absentia з порушенням права обвинуваченого на справедливий суд, зможуть скаржитись у міжнародні суди та отримувати позитивні рішення проти України, адже це лише питання часу і наразі такі установи розглядають українські вироки in absentia.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому, з метою усунення існуючих недоліків пропонується:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eА. Щодо стандарту повідомлення та забезпечення права на участь у судо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eвому процесі\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. доповнити та/або розширити засоби та зміст повідомлення про підозру,\u0026nbsp;повістки про виклик(12) підозрюваного, який ухиляється від участі у розслідуванні та таким чином забезпечити йому право на участь у кримінальному провадженні шляхом, наприклад, створення та забезпечення роботи,\u0026nbsp;включаючи забезпечення доступу на ТОТ/непідконтрольній території до єдиного інформаційного порталу з метою:\u003cbr /\u003e\u0026bull; поширення серед громадськості загальнодоступної інформації про зміст, хід та наслідки досудових та судових проваджень в зв\u0026rsquo;язку зі збройним конфліктом, а також\u003cbr /\u003e\u0026bull; забезпечення можливості отримувати більш детальну закриту інформацію про особу у таких провадженнях після проходження відповідною особою належної онлайн верифікації (ЕЦП, банк-ID тощо);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. шляхом направлення повістки рекомендованим листом до компетентного органу в РФ, який відповідає за реєстрацію місця проживання або місця\u0026nbsp;перебування особи (МВС РФ), як держави яка здійснює ефективний контроль над частиною території України з відповідним обґрунтуванням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. зобов\u0026rsquo;язати осіб, які беруть участь в \u0026laquo;обмінах\u0026raquo;, підписувати документ про те, що вони проінформовані про підозру/відкриту кримінальну справу щодо них і надавати адресу та вказувати спосіб зв\u0026rsquo;язку перед звільненням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. розширити передбачений в ст. 297-5, ч.3 ст. 323 КПК України перелік засобів направлення повістки про виклик відкритим списком ефективних заходів повідомлення, оскільки виклик підозрюваного/обвинуваченого шляхом\u0026nbsp;надсилання за останнім відомим місцем проживання/перебування разом з\u0026nbsp;публікацією в засобах масової інформації ЄСПЛ може бути визнано недостатнім.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e12 На виконання рекомендацій Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи Резолюція (75)11 від 19 січня 1973 року передбачити інформування про застосування процедури in absentia у випадку ухилення від явки до слідчого/суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБ. Щодо умови міжнародного/міждержавного розшуку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. залишити лише умову розміщення підозрюваної особи у розшук, якщо невідоме місцезнаходження або якщо відоме, але відсутні ефективні механізми повідомлення особи, та змінити строки, які мають застосовуватись, якщо особа перебуває у розшуку. Також пропонується доповнити ст. 281 КПК України щодо оголошення розшуку підозрюваного: \u0026laquo;Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України, або на тимчасово непідконтрольних територіях та не з\u0026rsquo;являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ. Щодо забезпечення відповідних процедур на стадії підготовчого розслі\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eдування та різних стадій судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. необхідні зміни до статей 42, 135 та 136 КПК України. Зокрема, у ст. 42 КПК\u0026nbsp;України передбачити, що підозрюваним є також особа, встановленим місцем проживання якої є тимчасово окупована територія України. Крім того,\u0026nbsp;ст. 135 КПК України доповнити наступним змістом: \u0026laquo;у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК\u0026nbsp;України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається\u0026nbsp;у спосіб, передбачений частиною першою статті 297-5 КПК України, а також її інформування іншими можливими способами\u0026raquo;. У ст. 136 КПК України\u0026nbsp;передбачити, що особа, яка проживає на тимчасово окупованій території України, вважається належним чином ознайомлена зі змістом повістки про виклик з моменту її вручення у порядку, визначеному частиною першою\u0026nbsp;статті 297-5 КПК України, а також її інформування іншими можливими способами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. В частині 3 статті 323 КПК України перед словами \u0026laquo;судовий розгляд\u0026raquo; доповнити \u0026laquo;підготовче судове засідання\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eГ. Щодо права на перегляд вироку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. Важливо встановити додаткові гарантії права на скасування вироку та перегляд справи в загальному порядку або передбачити перегляд(13) обвинувального вироку, ухваленого за процедурою in absentia, для засуджених,\u0026nbsp;які доведуть, що їх належно не викликали повісткою про виклик та вони не\u0026nbsp;знали про притягнення їх до кримінальної відповідальності та/або про ухвалення вироку, або знали, але з поважних причин не змогли реалізувати\u0026nbsp;своє право на участь у судовому розгляді чи на оскарження судового рішення в установлені законом строки особисто або через захисника. Законодавчі механізми реалізації такого права в принципі можуть бути різними.\u003cbr /\u003eЗокрема, це може бути:\u003cbr /\u003eа) передбачене законом право особисто або через захисника подати апеляційну чи касаційну скаргу протягом певного строку з часу отримання чи ознайомлення з вироком або фактичного затримання засудженого та вручення копії вироку незалежно від того, чи подавав таку скаргу раніше адвокат, залучений державою;\u003cbr /\u003eб) спеціальна процедура подібна до перегляду вироку за нововиявленими чи виключними обставинами, яка повинна складатися з двох етапів:\u003cbr /\u003e\u0026bull; розгляд заяви про перегляд вироку (з\u0026rsquo;ясування обставин обізнаності чи необізнаності засудженого про судовий розгляд кримінального\u0026nbsp;провадження щодо нього та/або про ухвалення вироку, а також причин, з яких він не скористався правом на участь у судовому розгляді\u0026nbsp;та на оскарження судового рішення; з\u0026rsquo;ясування заявлених засудженим підстав і обсягу перегляду вироку), за результатами чого суд відмовляє у її задоволенні або задовольняє її та скасовує обвинувальний\u0026nbsp;вирок з призначенням нового розгляду кримінального провадження в повному обсязі чи в певній частині;\u003cbr /\u003e\u0026bull; новий розгляд кримінального провадження в обсязі, визначеному на попередньому етапі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eҐ. Щодо права на захист від подвійного притягнення до відповідальності\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. шляхом ухвалення відповідного законодавства. Відповідний законопроект розроблений Міністерством юстиції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e13 Якщо без перегляду справи в загальному порядку (зважаючи на обставини справи) у підозрюваного/ обвинуваченого є можливість реалізувати гарантії процедурної справедливості, сформульованої в\u003cbr /\u003eпункті 1 статті 6 Конвенції у взаємозв\u0026rsquo;язку з спеціальними гарантіями підпунктами \u0026laquo;С\u0026raquo; \u0026mdash; \u0026laquo;Е\u0026raquo; пункту 3 статті 6 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eАтаманчук А.\u003cbr /\u003eВолкова Н.\u003cbr /\u003eМазур М.\u003cbr /\u003eМороз Л.\u003cbr /\u003eРуденко В.\u003cbr /\u003eСвиридова Д.\u003cbr /\u003eЯковлєв А.\u003c/p\u003e","meta_title":"Особливості процедури спеціального розслідування","meta_description":"КПК визначає процедури спеціального розслідування — судового розгляду справ за відсутності обвинуваченого (in absentia). Основний аргумент – можливість притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, пов'язаних зі збройним конфліктом.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/9-IN-ABSENTIA-pid-chas-okupacii-misiya-nezdiysnenna-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":115,"url":"justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya-videozvit","video":"tzB5BcA3lEU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621932461,"date":"04.03.2020","views":621,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/321_4.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/321_5.png","name":"JustTalk#8. Отруйні докази: чи є антидот для розслідування? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал восьмої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал восьмої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/321_4.png","tags":[{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":113,"url":"justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621932165,"date":"03.03.2020","views":2720,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/8-otruyni-dokazi-chi-є-antidot-dlya-rozsliduvannya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#8. Отруйні докази: чи є антидот для розслідування? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eЗбір доказів є однією з основних та визначальних стадій кримінального провадження. Саме шляхом збору доказів сторона обвинувачення реалізує свою пізнавальну, а потім й доказову функцію.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Історична проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовнота зібраних доказів прямо впливає на просування кримінального провадження до його мети \u0026mdash; встановлення дійсних обставин розслідуваної справи, надання таким обставинам кримінально-правової кваліфікації та закінчення кримінального провадження в одній із визначених законом форм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас поряд із повнотою (інформативністю, належністю) доказів існує й інша, не менш важлива, їх\u0026nbsp;якісна характеристика, а саме \u0026mdash; \u003cstrong\u003eдопустимість\u003c/strong\u003e. Ця властивість доказу визначає можливість його використання в доказуванні, допустимість його прийняття та оцінки судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкісний (допустимий) доказ \u0026mdash; це доказ, який отриманий стороною обвинувачення у законний спосіб без істотних порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ національній практиці розвиток інституту оцінки доказів у кримінальному провадженні на предмет їх допустимості можна віднести на момент становлення України незалежною державою та імплементації демократичних цінностей у суспільний лад. Проте переосмислення та суттєвий прорив в напрямку оцінки доказів на допустимість відбулись із прийняттям сучасного кримінального процесуального закону в 2012 році.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак у КПК України 1960 року питанню оцінки доказів на предмет допустимості не приділялось суттєвого значення. В ньому не розкривалось поняття допустимості/недопустимості доказів навіть у найбільш\u0026nbsp;загальному розумінні. Лише вказувалось, що суд не в праві відмовити учасникам кримінального провадження у оцінці доказів під час судового розгляду, якщо такі докази є належними та допустимими.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа той час у своїх рішеннях суди не надавали оцінку допустимості доказів, а відповідно не наводили й\u0026nbsp;обґрунтування щодо цього. Відкидання доказу як недопустимого могло супроводжуватись лише загальною фразою в судовому рішенні або ж і взагалі не згадувалось про це, ніби доказу у справі і не існувало.\u0026nbsp;Таким чином реальна судова практика з приводу оцінки допустимості доказів не формувалась.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ ухваленням Конституції України, положення якої гармонізовані із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, з\u0026rsquo;явилось положення відповідно до якого \u003cstrong\u003eобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом\u003c/strong\u003e (стаття 62 Основного Закону). Це заклало фундаментальні передумови для розвитку нової судової практики стосовно збирання та оцінки доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд України у постанові Пленуму \u0026laquo;Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя\u0026raquo; від 01.11.1996 No 9 надав більш ширше тлумачення недопустимості доказів у кримінальному\u0026nbsp;провадженні \u0026ndash; докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання\u0026nbsp;й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це\u0026nbsp;особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактичні зрушення у цьому напрямку відбулися з ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу України в 2012 році, яким зокрема:\u003cbr /\u003e\u0026bull; нормативного закріплено критерії визнання доказів допустимими/недопустимими;\u003cbr /\u003e\u0026bull; введено інститут слідчих суддів, на яких покладено здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування за законністю та співмірністю обмеження прав і свобод людини;\u003cbr /\u003e\u0026bull; орієнтовано суддів на практику Європейського суду з прав людини під час розгляду кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Концептуальна проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидкими темпами процесуальні документи почали рябіти цитатними з рішень Європейського суду з прав людини, однак це призвело до \u003cstrong\u003eформування не лише якісної позитивної практики\u003c/strong\u003e. В більшості випадків такі рішення не аналізувались жодною із сторін в повній мірі, не усвідомлювалась основна суть, яка покладалась у рішення ЄСПЛ. Короткі і влучні вирази авторитетної європейської інституції \u003cstrong\u003eперетворилися на афоризми\u003c/strong\u003e,\u0026nbsp;які правниками використовувались не з метою практичного застосування, а радше для приховування відсутності вагомих аргументів на захист своєї позиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака практика з оцінки доказів на предмет допустимості призвела до домінування формальних підходів, без проведення аналізу суті порушень, їх взаємозв\u0026rsquo;язку із наслідками (потенційними наслідками) для людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас низькими темпами переймається європейський підхід щодо аналізу фактичних обставин кожної справи, адже ЄСПЛ не притримується виключно формального підходу і у своїй практиці може ухвалювати у формально схожих ситуаціях протилежні рішення, виходячи насамперед з принципів верховенства права та справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад у ситуації коли органи правопорядку діяли відповідно до закону, але явно з невиправданою мірою\u0026nbsp;примусу чи втручання в права людини \u0026mdash; ЄСПЛ визнає такі дії як порушення, попри їх відповідність формальним вимогам. В іншому ж випадку встановивши формальні порушення, проте не знайшовши взаємозв\u0026rsquo;язку з\u0026nbsp;істотними негативними наслідками для людини та зваживши фактичні обставини конкретної справи \u0026mdash; Суд може визнати процес в цілому законний, звертаючи особливу увагу національних судів на необхідності \u003cstrong\u003eнадання адекватної оцінки наслідкам прийняття таких доказів для справедливого судового розгляду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе применшуючи безумовний якісний розвиток національної практики кримінального судочинства, після ухвалення КПК України в 2012 році, стосовно оцінки доказів на предмет їх допустимості, варто звернути увагу на існуючі негативні явища, які потребують дискусії та вирішення:\u003cbr /\u003e1. \u003cstrong\u003eвипадки реальних порушення\u003c/strong\u003e прав і свобод людини зі сторони органів правопорядку суттєво \u003cstrong\u003eне зменшились\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e2. \u003cstrong\u003eефективність кримінального провадження\u003c/strong\u003e через втрату доказів, які безпідставно віднесені до категорії недопустимих \u003cstrong\u003eзнизилась\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвторами проаналізовано національну судову практику та практику Європейського суду з прав людини й ідентифіковано основні слідчі (процесуальні) дії, під час проведення яких допускається суттєві порушення прав людини, а отже отруюються докази:\u003cbr /\u003e\u0026bull; Виконання спеціальних операцій із залученням інформаторів чи таємних агентів;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Затримання та проведення особистого обшуку підозрюваних осіб \u0026laquo;безпосередньо\u0026raquo; після вчинення кримінального правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Проведення особистого обшуку осіб під час огляду місця події;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Допит осіб (підозрюваних та осіб, які є фактичними підозрюваними проте не набули такого статусу);\u003cbr /\u003e\u0026bull; Обшук і вилучення речей та документів;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Отримання біологічних зразків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час проведення вказаних слідчих (процесуальних) дій істотні порушення прав і свобод людини в основ-\u003cbr /\u003eному пов\u0026rsquo;язані з:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Допущення випадків провокації та підбурення особи до вчинення злочину зі сторони органів правопорядку та/або не проведення належного розслідування заяв осіб про факти їх підбурення (провокації) до вчинення злочину зі сторони правоохоронних органів;\u003cbr /\u003e2. Отримання доказів у спосіб не передбачений законом;\u003cbr /\u003e3. Здійснення незаконних методів допиту, зокрема застосування катувань, психологічний тиск;\u003cbr /\u003e4. Порушення права особи на захист від самовикриття, зокрема не повідомлення про право не свідчити проти себе або проведення прихованих допитів, проведення допитів фактичних підозрюваних осіб у якості свідків та використання їх показань;\u003cbr /\u003e5. Порушення права особи на доступ до правової допомоги;\u003cbr /\u003e6. Допущення свавілля і зловживання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003cbr /\u003e7. Відсутності належного обґрунтування проведення слідчих дій, що обмежують права і свободи людини,\u0026nbsp;таким чином щоб ступінь втручання (обмеження) прав особи могла виправдати законну мету їх проведення;\u003cbr /\u003e8. Недотримання процедур додаткового контролю за обґрунтованістю та необхідністю проведення слідчих дій, які передбачають втручання у сферу діяльності осіб, які мають додаткові гарантії професійного захисту (адвокати, журналісти, судді, медичні працівники, тощо);\u003cbr /\u003e9. Не дотримання пропорційності застосування слідчих дій, що обмежують права і свободи людини до\u0026nbsp;ризиків втрати доказів та тяжкості (суспільної небезпеки) кримінального правопорушення, що розслідується;\u003cbr /\u003e10. Невизначеність меж (обсягу) проведення слідчих дій, що призводить до надання органам правопорядку занадто широких повноважень;\u003cbr /\u003e11. Відсутність належної фіксації слідчих (процесуальних) дій;\u003cbr /\u003e12. Перевищення меж необхідного примусу під час отримання доказів (пропорційність втручання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричиною таких порушень є не лише рудименти \u0026laquo;старої практики\u0026raquo; та низька правова культура окремо взятих працівників органів правопорядку, \u003cstrong\u003eале й, в першу чергу, відсутність адекватного зворотного зв\u0026rsquo;язку\u003c/strong\u003e результатів\u0026nbsp;розслідування зі слідчими, які його здійснювали. Зокрема це зумовлено низькою продуктивністю судових розглядів кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, на сьогодні є усталеною практика, що кримінальне провадження може перебувати понад рік лише на стадії підготовчого засідання, а розгляд в цілому триває роки. За таких умов слідчі не відслідковують результати своєї роботи, зокрема і не отримують зворотного зв\u0026rsquo;язку щодо оцінки судом зібраних доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричиною невиправданого зниження ефективності кримінального провадження за рахунок втрати доказів як\u0026nbsp;недопустимих є превалювання формального підходу судів до застосування практики ЄСПЛ без аналізу фактичних обставин справи та вагомості виявлених порушень, які в окремих випадках можуть бути несуттєвими прорахунками або наслідками недосконалого законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНедосконалість норм кримінального процесуального закону, зокрема пов\u0026rsquo;язана із внесенням авторами, які є прибічниками різних напрямків розвитку кримінальної юстиції, численних змін до нього. Низька продуктивність\u0026nbsp;роботи Верховного Суду із узагальнення судової практики (формування правових позицій) також сприяє невизначеності щодо порядку та підстав здійснення окремих слідчих (процесуальних) дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з прикладів тривалої невизначеності у кримінальному процесі, що може призвести до втрати результатів, принаймні сотень, а можливо і тисяч кримінальних проваджень, можна навести питання призначення ревізій і перевірок на підставі рішення слідчих суддів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, попри те, що в жовтні 2014 року право слідчого на призначення ревізій і перевірок було виключено зі ст. 40 КПК України, практика їх призначення через рішення слідчих суддів тривала до 2018 року, поки Верховний Суд не визначився з більш-менш зрозумілою позицією з цього питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричинами існування практики призначення ревізій та перевірок у кримінальному провадженні було: по-перше існування в нормативно-правових актах, які регулюють діяльність контрольно-перевірочних органів, підстав проведення позачергових ревізій (перевірок) на підставі ухвали слідчого судді. Такі обставини виникли у зв\u0026rsquo;язку\u0026nbsp;із неякісним законотворчим процесом, адже виключивши повноваження слідчого з призначення ревізій та перевірок, законодавець не переглянув взаємопов\u0026rsquo;язані норми інших законів, що створило можливість користуватися\u0026nbsp;колізіями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому неоднозначна практика формувалась на рівні від слідчих органів досудового розслідування до суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас наявність колізій у законодавстві та невизначеність в судової практики з цього питання радше були можливостями, а не причинами призначення ревізій (перевірок) у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновною причиною такої поведінки органів досудового розслідування слугувала вимога КПК України про обов\u0026rsquo;язковість встановлення розміру збитків у кримінальному провадженні, шляхом проведення експертизи.\u0026nbsp;Водночас експерти відповідно до приписів нормативно-правових актів Міністерства юстиції з питань призначення експертиз відмовлялись встановлювати збитки у кримінальних провадженнях без їх попереднього розрахунку\u0026nbsp;ревізорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто згадати і про проблеми у кримінальному провадженні, які виникали у зв\u0026rsquo;язку із відсутністю тривалий час позиції вищих судових інстанцій щодо питань:\u003cbr /\u003e\u0026bull; вручення повідомлення про підозру окремій категорії осіб;\u003cbr /\u003e\u0026bull; оголошення у міжнародний розшук осіб, які вибули за межі України та місце знаходження яких не відоме;\u003cbr /\u003e\u0026bull; накладення арешту на вилучене майно (речові докази) під час обшуку, дозвіл на вилучення яких було прямо надано в рішенні слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрикладом жорсткого формального підходу до оцінки доказів у кримінальному провадженні можна навести справу No 235/6337/18 від 17.12.2019, де Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх\u0026nbsp;інстанцій та визнав всі зібрані докази недопустимими у зв\u0026rsquo;язку із тим, що у матеріалах кримінального провадження була відсутня постанова прокурора про призначення групи прокурорів, а отже, попри те, що\u0026nbsp;фактично керівник прокуратури визначив групу прокурорів на початку досудового розслідування в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, прокурори не були уповноважені здійснювати процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні, вказав суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eIII. Пропоновані рішення\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча наведені вище приклади невизначеності задіяних у кримінальному процесі суб\u0026rsquo;єктів щодо деяких питань застосування норм кримінально-процесуального законодавства і вказують на неможливість впливу на ситуацію\u0026nbsp;окремо взятим слідчим, прокурором чи слідчим суддею, все ж якість переважної більшості доказів, які збираються у кримінальному провадженні, залежить від ефективного виконання своїх функцій (ролей) кожним суб\u0026rsquo;єктом\u0026nbsp;із цього процесуального трикутника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвторами під час розробки \u003cstrong\u003eстандартів зі збору доказів\u003c/strong\u003e приділено належну увагу для чіткого окреслення ролей слідчого, прокурора і слідчого судді в ході здійснення досудового розслідування (збору доказів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак \u003cstrong\u003eслідчий\u003c/strong\u003e під час збору доказів у кримінальному провадженні більше зорієнтований на встановлення фактів про подію, що є предметом розслідування. Саме на слідчого покладається роль збирача доказів, при цьому останній природно сфокусований на такій їх якісній характеристиці, як належність (інформативність).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі отримання доказу з порушенням, що є передумовою визнання доказу недопустимим в суді, слідчий може\u0026nbsp;цього не відчути або проігнорувати реальну загрозу подальших негативних наслідків для кримінального провадження. Водночас недопустимий доказ створює загрозу для майбутнього процесу доказування\u0026ndash; сфери відповідальності прокурора. При чому покладений в основу доказування недопустимий доказ може призвести не лише\u0026nbsp;до втрати інформації, джерелом якої він є, але й до втрати інших доказів, які були зібрані за рахунок використання першого \u0026mdash; дія так званого принципу \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;, сформованого у практиці ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме тому авторами акцентовано увагу на контролюючій та координаційній ролі \u003cstrong\u003eпрокурора \u003c/strong\u003eу кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕфективна комунікація прокурора та слідчого з початкової стадії кримінального провадження убезпечить від ризиків втрати доказів за рахунок їх недопустимості, а у разі допущення помилки під час збору доказів надасть шанс виправити її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ стандартах закладена ідея спільного планування досудового розслідування слідчим і прокурором, консультування прокурором слідчого з питань належних та допустимих процедур отримання доказів, періодична оцінка\u0026nbsp;доказів на предмет належності, допустимості, достатності. У разі встановлення порушень під час збору доказів \u0026mdash; відповідного реагування та вжиття заходів щодо усунення порушень, повторного отримання доказів у разі неможливості усунення таких порушень та виключення випадків покладання незаконно отриманих доказів в основу подальшого досудового розслідування з метою його збереження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчому судді\u003c/strong\u003e, як і належить, відведено питання здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення під час розслідування кримінального провадження. При цьому акцентовано увагу, що слідчий суддя не бере\u0026nbsp;участь у самому розслідуванні, а лише оцінює обґрунтованість втручання органу досудового розслідування у права і свободи осіб відповідно до мети, яка має бути досягнута за рахунок такого втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож слідчий суддя може надавати оцінку окремим діям сторони обвинувачення під час розгляду скарг у кримінальному провадженні. Надає оцінку, зокрема і допустимості доказів під час розгляду клопотань, особливо тих,\u0026nbsp;які стосуються застосування запобіжних заходів до особи або накладення арешту на майно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоряд із стандартами досудового розслідування дієвим інструментом підвищення ефективності роботи державного обвинувачення є належна комунікація інституцій кримінальної юстиції між собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВдалими прикладами такої комунікації можуть слугувати:\u003cbr /\u003e\u0026bull; спільні зустрічі поліцейських, які забезпечують безпеку дорожнього руху з суддями, які розглядають справи\u0026nbsp;про адміністративні правопорушення. Під час зустрічі судді акцентували увагу на основних недоліках оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення та пояснили способи фіксації порушень, які допускатимуться судом в якості доказів. За результатами зустрічей суддів та поліцейських відмічається підвищення якості оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; спільні зустрічі суддів адміністративних судів з працівниками юридичних управлінь податкових органів \u0026mdash; такі зустрічі мають двосторонній ефект, адже не лише орієнтують податківців на якісну адміністративну\u0026nbsp;практику, але й допомагають суддям швидше орієнтуватися у змінах податкового законодавства та питаннях його практичного застосування;\u003cbr /\u003e\u0026bull; видання оглядового листа Вищого антикорупційного суду України про причини відмови слідчими суддями Суду у задоволенні клопотань, скарг і заяв за період з 05.09.2019 по 05.12.2019.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПлатформою для професійної комунікації, розробки і поширення якісного досвіду на сьогодні виступає Justtalk \u0026mdash; захід, який дає можливість вільного висловлення професійної думки та обговорення її у релевантному середовищі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eIV. Чому це важливо...\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі суспільство вимагає від державних органів обґрунтовувати свою ефективність. На відміну від продуктивності, ефективність це не лише результат, але й витрачені ресурси на його досягнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозвинуті держави світу вже використовують підходи, що дозволяють оцінювати ефективність органів досудового розслідування та орієнтувати останніх на раціональний розподіл ресурсів, опанування провідних моделей управління, застосування принципів економії в діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинний КПК України встановлює суттєві бар\u0026rsquo;єри на шляху органів досудового розслідування до покращення їх ефективності, адже буквальне тлумачення кримінально-процесуального закону вказує, що законодавець\u0026nbsp;орієнтує органи правопорядку витрачати необмежену кількість ресурсів на розслідування будь-якого злочину. Зокрема про це свідчить зміст ст.ст. 2, 214 КПК України, які вимагають притягнути кожного, хто вчинив\u0026nbsp;будь-яке кримінальне правопорушення до відповідальності та розслідувати будь-яку заяву про злочин. Досудове розслідування у кримінальному провадженні не може бути закінчено до тих пір, поки не сплинуть строки\u0026nbsp;досудового розслідування, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або не будуть встановлені всі обставини справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТа не дивлячись на це, питання оцінки ефективності органів досудового розслідування в Україні це лише питання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНедопустимі докази \u0026mdash; це марно витрачені ресурси на їх збір, а в окремих випадках і на розслідування всієї справи в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТурбота про допустимість доказів\u003c/strong\u003e на стадії досудового розслідування і вчасне реагування на порушення, які можуть призвести до їх недопустимості \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзапорука ефективності!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБатяр Р. (псевдонім), Бєлоусов Ю., Венгер В., Деркач С., Козлиєва З., Пірогова О., Крапивін Є., Орлеан А., Пархоменко П., Петраковський В., Сидоров Д. (псевдонім), Шалота К., Яворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку цитування посилання на матеріали ініціативи Justtalk\u0026nbsp;обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Що впливає на визнання доказів недопустимими?","meta_description":"Збір доказів є однією з основних та визначальних стадій кримінального провадження. Саме шляхом збору доказів сторона обвинувачення реалізує свою пізнавальну, а потім й доказову функцію.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/8-otruyni-dokazi-chi-є-antidot-dlya-rozsliduvannya-min.png","tags":[{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":116,"url":"justtalk8-otrujni-dokazi-chi-e-antidot-dlya-rozsliduvannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621932747,"date":"03.03.2020","views":435,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/55.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/55_1.jpg","name":"JustTalk#8. Отруйні докази: чи є антидот для розслідування?","description":"\u003cp\u003eНа восьмій експертній дискусії JustTalk, як завжди модерованій Ларисою Денисенко, учасники і спікери спілкувалися на тему збору та оцінки доказів у кримінальному провадженні, зокрема оцінки доказів саме на стадії досудового розслідування.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eВступ\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсобливу увагу учасники звернули на процедуру оцінки доказів на їхню допустимість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час дискусії, зокрема, порушувались питання: \u0026laquo;Хто на стадії досудового розслідування має займатися лише збором доказів, а хто \u0026mdash; їхньою оцінкою?\u0026raquo;,\u0026laquo;Хто може оцінювати докази на предмет допустимості на стадії досудового розслідування?\u0026raquo;, \u0026laquo;Чи можна приймати певні процесуальні рішення про допустимість чи недопустимість доказу під час досудового розслідування?\u0026raquo;, \u0026laquo;Як питання оцінки доказу на допустимість на стадії досудового розслідування врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України?\u0026raquo;, \u0026laquo;Як вирішувати ці питання, якщо КПК України не дає однозначної відповіді на них?\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДопустимість \u0026mdash; якість\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДопустимість доказу є свідченням того, що доказ отримано з дотриманням кримінальної процедури, визначеної законом. Якісно отримані докази, а отже, допустимі, мають на меті, наприклад, допомогти стороні обвинувачення сформувати обвинувачення для подальшого доведення вини поза розумним сумнівом, а на стадії судового розгляду \u0026mdash; справедливо розглянути справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактичної сили доказу, тобто його належності, недостатньо для засудження особи. Допустимість доказу означає, що його можна використовувати для підтвердження обставин і на нього можна посилатися для обґрунтування позиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі ж порушення процедури отримання доказів або отримання доказів з істотним порушенням прав і свобод людини доказ є недопустимим. У кримінальному провадженні такий доказ використовувати не можна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДопустимість доказу залежить від багатьох умов, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдотримання слідчим і прокурором вимог законодавства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежної комунікації слідчого та прокурора, а також планування ними процесу збору доказів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eперіодичної оцінки прокурором отриманих доказів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eТарас Семків, прокурор Офісу Генерального прокурора і спікер дискусії, зробив акцент на тому, що планувати стадію досудового розслідування важливо, особливо коли у кримінальному провадженні задіяно декілька слідчих і декілька прокурорів. Є прикрі випадки, коли декілька слідчих виконують одні й ті ж слідчі дії або коли в кримінальному провадженні є декілька прокурорів, і вони не розподіляють між собою відповідальність за контроль над тими чи іншими слідчими діями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез відсутність плану розслідування, зокрема відсутність періодичної оцінки прокурорами доказів на їхню допустимість, отримані з порушеннями докази потрапляють до суду і вже там визнаються недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДопустимість чи недопустимість доказу залежить також і від контексту. Наприклад, сторона захисту після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження може використати для своєї позиції ті докази, які не використовував прокурор для обґрунтування свого обвинувачення через їхню недопустимість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас, як допустимі докази сприяють ефективності кримінального провадження, так недопустимі докази \u0026mdash; навпаки, можуть гальмувати процес розгляду справи або взагалі зруйнувати всю доказову базу сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄвропейський суд з прав людини у своїй практиці сформував доктрину \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;. Відповідно до цієї доктрини всі подальші докази є недопустимими, якщо вони спираються на інший доказ, який виявився недопустимим. Наочними прикладами роботи цієї доктрини на практиці є випадки, коли під час допиту підозрюваного під тиском слідчий здобуває інформацію, завдяки якій знаходить речові докази (\u0026laquo;плоди\u0026raquo;), які вказують на те, що підозрюваний вчинив кримінальний злочин, але судом такі докази будуть визнані недопустимими, оскільки інформацію про них було отримано з порушеннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвідси й метафорична назва \u0026laquo;плоди отруєного дерева\u0026raquo;: якщо первинний доказ (за допомогою якого отримують похідні докази) визнається недопустимим, він може звести нанівець усю роботу слідчих і прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоширеною, на жаль, є практика прихованого допиту, коли особу допитують як свідка, а потім вона стає підозрюваною, але результати допиту використовують як докази її вини. Такі докази мають визнаватися недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому начальник відділу детективів Національного антикорупційного бюро Денис Гюльмагомедов, один зі спікерів дискусії, звернув увагу на цікавий, навіть дещо курйозний приклад застосування доктрини \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;. Він навів правову позицію Верховного суду, який постановив, що всі зібрані у справі докази є недопустимими через відсутність оригіналу постанови про створення групи прокурорів. Тобто всі докази у справі зібрано під керівництвом групи прокурорів, яка, на думку суду, не мала повноважень взагалі здійснювати досудове розслідування. При цьому рішення про створення групи прокурорів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто група мала такі повноваження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУтім, на думку учасників зустрічі, такий підхід є надмірно формальним. Лунала думка, що не варто було ухвалювати аж такого суворого рішення. Ухваливши позитивне, \u0026laquo;пробачливе\u0026raquo; для прокурорів рішення, Верховний суд міг просто звернути увагу прокурорів на нечистоту процесу (недотримання формальних вимог), і це б стимулювало прокурорів в інших кримінальних провадженнях дотримуватися вимог процесу. Таке рішення не призвело б до подальшої халатності прокурорів на місцях: всі б звернули увагу на зауваження про дотримання чистоти процесу. І воно могло б бути підставою для дисциплінарної відповідальності конкретних прокурорів, проте аж ніяк не зводити нанівець результати розслідування з подальшою неможливістю притягнути особу до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТут-таки постає питання визначення балансу приватних і публічних інтересів, про що влучно сказала Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду: якщо чистота процесу, тобто здійснення кримінального провадження виключно згідно із законом, іде на шкоду правам людини або реалізації завдань кримінального провадження, то, найімовірніше, треба жертвувати чистотою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄвропейський суд з прав людини доводить своїми рішеннями, що пошук балансу приватних і публічних інтересів вимагає ретельного врахування фактичних обставин у прийнятті рішень, а не лише дотримання букви закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОцінка доказів на досудовому розслідуванні\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб підвищити ефективність досудового розслідування й уникати випадків, коли під час судового розгляду через недопустимий доказ застосовується принцип \u0026laquo;плодів отруєного дерева\u0026raquo;, доцільно \u0026laquo;відкидати\u0026raquo; справді недопустимі докази ще на ранніх етапах, а саме \u0026mdash; на стадії досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуб\u0026rsquo;єктом оцінки доказів на предмет допустимості є не лише суд, а і слідчий, прокурор та слідчий суддя, відповідно до статті 94 КПК України. Тобто процесуальний закон прямо встановлює, що оцінка доказів відбувається і на стадії досудового розслідування, однак не містить прямих вказівок щодо механізмів здійснення такої оцінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож учасники дискусії порушили питання, які способи оцінки доказів на стадії досудового розслідування передбачено КПК України для прокурора та слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМожливості прокурора\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОцінку доказів на допустимість повинен проводити і прокурор \u0026mdash; це передбачено законодавцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа стадії досудового розслідування саме прокурор опікується чистотою процесу, що передбачає, серед іншого, оцінку доказів на предмет допустимості, в той час як у завдання слідчих входить лише пошук цих доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри наявний у прокурора обвинувальний ухил та його зацікавленість у використанні будь-яких доказів, що обґрунтовують вину особи, він має об\u0026rsquo;єктивно оцінювати докази в частині їхньої належності та допустимості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, на практиці трапляються ситуації, коли не тільки прокурори і слідчі судді на стадії досудового розслідування не оцінюють належним чином допустимість доказів, але і в суді такі докази розглядають і на їхній підставі виносять аж ніяк не виправдувальні \u0026mdash; а обвинувальні вироки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Практика виправдувальних вироків існує, але виправдувальний вирок у зв\u0026rsquo;язку з визнанням доказів недопустимими \u0026mdash; справа нечаста.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eА поряд з цим у 2019 році розпочато 52 кримінальні провадження за фактами катувань і ще 1600 за фактами можливого перевищення своїх службових повноважень працівниками правоохоронних органів. На кінець року 1700 з цих проваджень залишились без прийнятого рішення. Водночас з підозрюваних, обвинувачених, які скаржилися на неналежне поводження, вже багато хто відбуває покарання\u0026raquo;,\u003c/em\u003e\u0026mdash; зауважив Тарас Семків стосовно кримінальних проваджень, з якими має справу (неналежне поводження з боку правоохоронців).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаких ситуацій, коли суди ухвалюють обвинувальний вирок на підставі доказів, які на стадії досудового розслідування отримано з порушенням закону, могло би бути менше, якби прокурори періодично оцінювали докази на допустимість, а не тільки належність. І в разі їхньої недопустимості \u0026mdash; не використовували б такі докази у своїх обвинувальних актах або взагалі закривали кримінальні провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокурору для того, щоб визнати доказ недопустимим, не треба ухвалювати рішення чи виносити якусь постанову про недопустимість доказу. Достатньо не використовувати недопустимий доказ у подальшому кримінальному провадженні, а тим паче в обвинувальному акті. Хоча цього прямо не визначено у КПК України, але спікери та учасники дискусії дійшли висновку, що це ефективне вирішення питання того, у який спосіб прокурору оцінювати доказ і визнавати його недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому контексті існує проблема рішучості прокурорів закривати кримінальні провадження на підставі недопустимості доказів ще на стадії досудового розслідування. За словами учасників дискусії, на прокурорів тисне керівництво та загроза відповідальності, і саме тому вони не закривають провадження. Крім того, закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування впливає на статистику результатів роботи прокуратури, яка досі є об\u0026rsquo;єктом оцінки ефективності прокурорів\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрій Бєлоусов, керівник департаменту Офісу Генерального прокурора, наголосив, що закривати кримінальне провадження після пред\u0026rsquo;явлення підозри або звільняти особу після її затримання \u0026mdash; це нормальна практика за умови, що органи досудового розслідування, прокурори під час кримінального провадження діяли сумлінно, наприклад\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;оголосили підозру, а потім зрозуміли, що особа непричетна, і закрили провадження\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ в такому випадку саме держава зобов\u0026rsquo;язана відшкодовувати затриманим шкоду, завдану законними та сумлінними діями слідчих і прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Слідчий не має боятися затримувати особу, якщо має докази на момент затримання, які потім спростовуються. Бо інакше, якщо він розумітиме, що потім з нього регресом будуть відшкодовувати гроші, то буде оформлювати затримання, тільки коли вже буде повне доведення вини\u0026raquo;,\u003c/em\u003e\u0026mdash; додав Юрій Бєлоусов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМожливості слідчого судді\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк і прокурори, слідчі судді також мають можливість оцінювати докази на допустимість. Спікерка Віра Михайленко акцентувала, що хоча КПК України не дає можливості прямо визнати певний доказ недопустимим, але він не позбавляє слідчого суддю права не прийняти цей доказ як такий, що підтверджує певні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДослідивши практику слідчих суддів, суддя ВАКС відзначила кілька їхніх підходів до оцінки доказів на їхню допустимість та можливості винесення відповідного рішення. За одним підходом слідчі судді ухиляються від оцінки доказів, посилаючись на відсутність у них права вирішувати ті питання, які має вирішувати суд. За іншим підходом слідчі судді завуальовано ухвалюють рішення, якими не приймають недопустимі докази до уваги. Так, наприклад, вони відмовляють у задоволенні клопотань з підстав неможливості перевірити ті відомості, якими сторона обґрунтовує своє клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВисновки\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, КПК України все ж дає прокурорам та слідчим суддям можливість і поле для дії.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЗа результатами дискусії учасники прийшли до висновку, що прокурор і слідчий суддя для ефективності кримінального провадження все ж мають оцінювати докази на стадії досудового розслідування, зокрема їхню допустимість.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eДля прийняття рішення про недопустимість доказу прокурор може просто не використовувати такий доказ надалі у кримінальному провадженні, а слідчий суддя, наприклад, \u0026mdash; не брати такий доказ до уваги, розглядаючи клопотання і заяви.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca name=\"_heading=h.gjdgxs\"\u003e\u003c/a\u003eКрім того, учасники дискусії звернули увагу, що доказ не є однозначно допустимим чи недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа словами одного зі співавторів чинного КПК України Аркадія Бущенка, судді Верховного суду, не треба спиратися лише на КПК України і тлумачення його положень, а також не треба вішати ярлики на той чи інший доказ:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Немає початково недопустимого доказу. Він може бути недопустимий тільки для тієї чи іншої мети. І це стосується і досудового розслідування. Недопустимий доказ на доведення винуватості може бути допустимим на обґрунтування підозри або на обґрунтування ризику\u003c/em\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eТреба більше звертати увагу на логіку процесу\u0026raquo;,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash; додав Аркадій Бущенко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, підводячи риску, можна упевнено сказати, що, хоч закон подекуди і не містить прямих вказівок на всі випадки життя, користуючись здоровим глуздом і розуміючи логіку та мету процесу, цілком можливо забезпечити справедливе та ефективне досудове розслідування, не виходячи за межі КПК України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/55.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":112,"url":"justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621930350,"date":"03.02.2020","views":509,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1_1.jpg","name":"JustTalk#7. І не слідчий, і не суддя. Хто здійснює судовий контроль?","description":"\u003cp\u003eХто такий слідчий суддя? Яка його основна функція в кримінальному провадженні? Що він має робити для виконання цієї функції? А що він фактично робить? Ким слідчий суддя є для адвоката, прокурора та для самої функції судового контролю? Відповіді на ці та інші важливі питання, пов\u0026rsquo;язані з роллю слідчого судді, шукали учасники сьомого JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФігура слідчого судді та його роль у кримінальному провадженні \u0026mdash; тема, стосовно якої учасники сьомого передноворічного JustTalk висловили неоднозначні думки. Це закономірно, адже учасниками, як завжди, були і адвокати, і прокурори, і експерти, і представники суддівського корпусу, які бачили роль слідчого судді по-своєму, крізь призму своєї ролі у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯка роль слідчого судді? \u0026mdash; головне питання дискусії. З цього засадничого питання випливають інші проблемні і, що не менш важливо, практичні питання, які обговорювалися: що слідчий суддя має робити на стадії досудового розслідування, які в нього мають бути повноваження, а які є зайвими і лише витрачають час та зусилля, чи досліджує слідчий суддя докази на досудовому розслідуванні та чи взагалі він має такі повноваження на цій стадії процесу, яким чином забезпечувати змагальність на досудовому розслідуванні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливим питанням є також можливість проактивної, ініціативної поведінки слідчого судді стосовно сторін провадження, тобто можливість самостійно приймати рішення без наявного клопотання сторони провадження або виходити за межі прямих вказівок Кримінального процесуального кодексу України, керуючись лише його принципами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВисловлюючи вступне слово, Андрій Орлеан, Експертний центр з прав людини, вказав, що судовий контроль на досудовому розслідуванні \u0026mdash; це світовий тренд, а не суто українська ідея, і наявні три моделі слідчого судді з різним спектром повноважень, серед яких Україна обрала саме німецьку. Вона робить акцент на функції контролю дотримання прав і свобод людини на досудовому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо становлення інституту слідчого судді в Україні це була функція органів прокуратури та частково суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато учасників обговорення наголосили на існуванні непритаманних для слідчого судді повноважень. Такий стан речей тягне за собою інші негативні наслідки: перевантаження та неефективність суддів, затягування провадження та порушення строків для розгляду клопотань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтосовно питання необхідності досліджувати докази, вивчати матеріали провадження на стадії досудового розслідування думки учасників дискусії розійшлися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько, яка має великий досвід виконання функцій слідчого судді, як один із спікерів дискусії дала змогу відчути реалії професійного життя слідчих суддів. Вона поділилася, що стаття 94 КПК України передбачає дослідження доказів слідчими суддями, \u0026laquo;\u003cem\u003eпроте, при розгляді клопотання, наприклад, про той самий обшук: неможливо дослідити всі клопотання, всі показання слідчих, на які посилається слідчий чи прокурор в своєму клопотанні\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eФункція судового контролю \u0026mdash; це забезпечення прав людини в кримінальному провадженні, зокрема, на стадії досудового розслідування.\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eКрапка. І ні про які оцінювання доказів не може йти мова\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026mdash; таку активну позицію висловив один із учасників першої робочої групи, яка розробляла концепцію цього Кримінального процесуального кодексу, Володимир Сущенко, \u0026mdash; \u0026laquo;\u003cem\u003eНа превеликий жаль, на етапі доопрацювання тексту КПК, який з\u0026rsquo;явився зовсім, м\u0026rsquo;яко кажучи, не той, який ми писали, вирішили на прохання відповідних інституцій прокуратури, МВС, СБУ залишити термін \u0026laquo;докази\u0026raquo; на стадії досудового розслідування\u0026hellip; Хоча концепція, філософія КПК полягала в тому, що йдеться про докази лише на стадії судового розгляду справи. А коли йдеться про ухвалення рішення про арешт, про запобіжний захід, то треба оцінювати ризики лише, які є: що ця людина буде ухилятись, або буде творити там спротив органам досудового розслідування, \u0026mdash; а не докази. Ризики оцінювати\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ результаті обговорення цього питання кожен залишився при своїй аргументованій позиції. Однак, при подальшому експертному дослідженні висловені думки допоможуть знайти оптимальне вирішення питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА чи необхідно взагалі досліджувати докази?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикладач НаУКМА та експерт ЦППР Володимир Петраковський, продовжуючи думку Андрія Орлеана, висунув ідею переходу на іншу модель обґрунтування клопотання. Наразі клопотання подаються з великою кількістю доказів, а в запропонованій моделі докази не долучаються \u0026mdash; правдивість викладеного у клопотанні засвідчується підписом чи присягою, наприклад, прокурора (так званий\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eафідевіт\u003c/em\u003e). Таким чином слідчий суддя, розглядаючи таке клопотання без додатків з доказами, \u0026laquo;вірить на слово\u0026raquo; та презюмує, що в клопотанні лише правда. Бо саме він понесе жорстку відповідальність у разі, якщо надав спотворену інформацію слідчому судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншою важливою проблемою, яку підняла дискусія, став судовий контроль за виконанням рішень слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрактика склалася так, що стаття 382 Кримінального кодексу України, якою передбачається покарання за невиконання судового рішення, не поширюється на випадки невиконання рішень слідчого судді. Така ситуація особливо є негативною для сторони захисту, яка не має в окремих випадках інших важелів впливу на слідчих чи прокурорів у разі ігнорування останніми ухвали слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоказовий приклад навів один із спікерів, адвокат, керуючий партнер АО \u0026laquo;Шкурідін і партнери\u0026raquo; Євген Шкурідін, скарга якого дійшла до Вищої ради правосуддя, \u0026laquo;яка грізно звернулася до Генерального прокурора щодо підриву авторитету судової влади шляхом невиконання рішення суду, що набрало законної сили. І нічого не змінилося\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛунали різні думки щодо вирішення цієї проблеми. Учасники вказували на можливий шлях притягнення слідчих, прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Інші заявляли, що будь-яке невиконання рішення слідчого судді є злочином, а тому статтю 382 Кримінального кодексу України застосовувати можна та треба, адже слідчий суддя \u0026mdash; це теж суд, як і будь-який інший суддя, і рішення слідчого судді \u0026mdash; це таке саме судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБула позиція і щодо ранжування відповідальності, тобто притягати до дисциплінарної чи до кримінальної відповідальності необхідно залежно від ступеня суспільної небезпеки того чи іншого невиконання рішення слідчого судді. Тим паче в умовах завантаженості слідчий чи прокурор здатен як жива людина помилятися, забути щось, і така помилка не обов\u0026rsquo;язково має негативні наслідки, тому підхід, що будь-яке невиконання рішення буде злочином, є дуже формальним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом, результати цієї дискусії позитивні, і роль слідчих суддів оцінена сповна: \u0026laquo;\u003cem\u003eМи сьогодні дійшли цілком однозначного висновку про те, що слідчий суддя є, і він необхіден, і він потрібен обом сторонам. Обидві сторони в захваті від існування цієї процесуальної фігури. І, я думаю, щодо цього у нас не виникало таких питань\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумував Андрій Орлеан.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі питання не мають на сьогодні остаточного вирішення \u0026ndash; це нормально, а іноді цього взагалі не уникнути. В таких випадках допомагає принцип \u0026laquo;золотої середини\u0026raquo; та розумності. Наприклад, суддя, хоча і має оцінювати докази, виходить із свого часового навантаження та можливостей, тому треба відчувати міру доказової бази, яка подається разом із клопотаннями для того, аби її кількість достатньо обґрунтовувала це клопотання, але і не була надмірною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБуло висвітлено, що слідчі судді швидше та більше задовольняють клопотання прокурорів та слідчих, бо бачаться одне з одним частіше, ніж з адвокатами. Однак, чи дійсно це так? Адже офіційної статистики щодо співвідношення кількості та якості поданих клопотань адвокатами, прокурорами та слідчими немає. Можна зробити припущення, що адвокати просто менше звертаються до слідчих суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцесуальна фігура слідчого судді є важливою, адже головна його функція \u0026mdash; контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування. Тому для здійснення цієї функції іноді треба діяти проактивно, іноді керуватися лише загальними засадами та духом КПК України, без наявності прямих вказівок та прописаних алгоритмів, іноді використовувати свій вплив для стимулювання сторін кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнститут слідчого судді дуже молодий, а наявність гарячих суперечок на таких дискусіях як JustTalk налаштовує на те, що інститут спіткає зміни та розвиток.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":111,"url":"justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol-videozvit","video":"yfCupVgk8kg","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621930051,"date":"03.02.2020","views":610,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/910_4.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/910_5.png","name":"JustTalk#7. І не слідчий, і не суддя. Хто здійснює судовий контроль? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал сьомої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал сьомої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/910_4.png","tags":[{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":109,"url":"justtalk7-i-ne-slidchij-i-ne-suddya-hto-zdijsnyue-sudovij-kontrol-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621929733,"date":"20.12.2019","views":3674,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7-I-ne-slidchiy-i-ne-suddya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#7. І не слідчий, і не суддя. Хто здійснює судовий контроль? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eСудовий контроль на стадії досудового розслідування є загальносвітовим трендом у системі кримінальної юстиції. Саме слідчий суддя в Україні відповідає за контроль за дотриманням прав і свобод людини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Дискусійні питання про роль слідчого судді в кримінальному процесі: замість проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудовий контроль відбувається як на превентивному (санкціонування слідчих дій \u0026mdash; обшуків, негласних дій тощо), так і постфактум рівні (розгляд скарг на дії, бездіяльність слідчого, прокурора тощо). До того ж слідчий суддя наділений повноваженням із забезпечення збору доказів, продовження строків досудового розслідування тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМова йде про контроль за процедурою втручання (обмеження) в права і свободи людини для досягнення цілей кримінального судочинства. Це може бути і право на свободу (затримання, тримання під вартою), і право на приватність (обшук, таємниця спілкування тощо), і право мирно володіти майном (тимчасовий доступ до речей і документів, накладення арешту на майно тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож слідчий суддя в окремих питаннях може проявляти ініціативу самостійно, мова йде про загальні обов\u0026rsquo;язки щодо дотримання прав людини \u0026mdash; статтю 206 КПК України, яка є аналогом британського Habeas corpus(1). Нею передбачено класичний для цього інституту обов\u0026rsquo;язок провести перевірку законності затримання та звільнення у разі її відсутності. Також український законодавець додав сюди катування та неналежне поводження під час утримання під вартою \u0026mdash; ситуації, коли особа, перебуваючи в місці несвободи, не має змоги самостійно звернутися із скаргою\u0026nbsp;у компетентні органи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому роль слідчого судді залишається до кінця невизначеною. КПК України не систематизує повноваження слідчого судді, а окремі з них зазнають змін, що суттєво впливає на навантаження на слідчого суддю та якість судового контролю. \u0026laquo;Поправки Лозового\u0026raquo;(2) на певний час (2017\u0026mdash;2019 роки) деформували роль слідчого судді, зобов\u0026rsquo;язавши їх \u0026laquo;технічно погоджувати\u0026raquo; постанови слідчого, прокурора про призначення експертиз у кримінальному провадженні тощо. Така деформація є ілюстрацією нерозуміння ролі слідчого судді, а точніше його позиціювання як додатку до сторони обвинувачення, як формальний контроль за законністю дій (судовий контроль як формалізована процедура). Інший приклад \u0026mdash; оскарження повідомлення про підозру, яке з\u0026rsquo;явилося зі згаданими поправками та залишається чинним. Воно є дискусійним з позиції права на справедливий суд, а самі слідчі судді вважають такі повноваження втручанням у дискрецію прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ іншого боку існує протилежний деформований погляд \u0026mdash; слідчий суддя як гарант дотримання\u0026nbsp;прав людини \u0026laquo;правозахисного\u0026raquo; спрямування, тобто такого, що має самостійно проявляти ініціативу та втручатися в (блокувати) обмеження прав і свобод людини для проведення слідчих дій,\u0026nbsp;яке наразі здійснюється стороною обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Правило Habeas corpus гарантує звільнення ув'язненого від незаконного тримання під вартою (тобто тримання під вартою за відсутності достатніх підстав або доказів). Фактично, це \u0026mdash; презумпція неправомірного затримання особи, що випливає з принципу особистої недоторканності.\u003cbr /\u003e2 Див. результати експертизи: \u0026laquo;Аналіз законодавчого регулювання порядку здійснення досудового розслідування \u0026ldquo;до\u0026rdquo; та \u0026ldquo;після\u0026rdquo; \u0026ldquo;поправок\u0026rdquo; Лозового до Кримінального процесуального законодавства України\u0026raquo; (Авторський колектив: О. Банчук, Є. Крапивін, В. Петраковський, З. Симоненко) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"http://bit.ly/2BLXk2A%C2%A0\"\u003ehttp://bit.ly/2BLXk2A%C2%A0\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСудовий контроль \u0026mdash; не прокурорський нагляд?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФункція судового контролю тією чи іншою мірою існувала завжди \u0026mdash; у формі прокурорського нагляду за дізнанням та додержанням законності, санкціонуванні суддею запобіжного заходу у вигляді арешту тощо. Україна ж поступово прийшла до моделі наділення нею слідчого судді, роль якого з ухваленням КПК України 2012 року залишається дискусійною в професійному середовищі. Разом із конституційними змінами в частині правосуддя, яких зазнала правова система України в 2016 році та які найбільше стосувались органів прокуратури, контроль за\u0026nbsp;дотриманням прав і свобод людини остаточно перейшов до слідчого судді, а поняття прокурорського нагляду зникло.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПорівняно з радянською моделлю, де прокурор відповідав за нагляд за дізнанням та досудовим слідством та гібридною моделлю, де ці повноваження було поділено між прокурором та судом після \u0026laquo;малої судової реформи\u0026raquo; 2001 року \u0026mdash; чинна модель судового контролю видається більш\u0026nbsp;ефективною, адже слідчий суддя виступає арбітром між сторонами кримінального провадження, які здійснюють процесуальну активність, зокрема із суттєвим втручанням у права і свободи\u0026nbsp;людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому Конституція України визначила за прокуратурою функції організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням. У межах цієї моделі процесуального керівництва\u0026nbsp;та відповідальності за досудове розслідування, де сам прокурор керує судовим розслідуванням,\u0026nbsp;покладати на нього функцію контролю за дотриманням прав людини недоцільно, бо він має фактично контролювати сам себе.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя забезпечує змагальність?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ основі судового контролю, як його бачили автори-розробники КПК України 2012 року, лежить\u0026nbsp;змагальність на досудовому розслідуванні. Це ще один аргумент щодо позбавлення органів прокуратури (сторони обвинувачення) будь-яких контролювальних функцій, адже вони зацікавлені\u0026nbsp;в засудженні особи. Якщо судовий контроль у редакції КПК України 1960 року після \u0026laquo;малої судової реформи\u0026raquo; (2001 р.) мав характер постфактумного, тобто його основним завданням був розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчих, прокурора, то слідчі судді в КПК України 2012 року більше зосередились на превентивному судовому контролі, тобто санкціонуванні втручання у права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмагальність поширюється на суттєві втручання в права людини, що проводяться гласно \u0026mdash; обрання запобіжних заходів чи накладення арешту на майно, до якого залучається сторона захисту. Також вона дозволяє захиснику ініціювати збір доказів, наприклад, шляхом проведення обшуку чи призначення експертизи, клопотання про вчинення чого задовольняє слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож слідчий суддя є незалежним арбітром, який розв\u0026rsquo;язує питання процесуального характеру, які постають у сторін кримінального провадження під час збору доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧиї права забезпечує слідчий суддя? Тільки підозрюваної особи?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки завданням судового контролю є контроль за пропорційністю втручання в права і свободи людини, то мова йде насамперед про підозрювану особу. Разом з тим, серед учасників\u0026nbsp;кримінального провадження точиться дискусія: \u0026laquo;так чиї ж права захищає слідчий суддя?\u0026raquo;. Сторона обвинувачення часто апелює до \u0026laquo;найменш захищеного\u0026raquo; на її погляд учасника кримінального провадження \u0026mdash; потерпілу особу. Особливо, якщо мова йде про насильницькі злочини,\u0026nbsp;злочини проти життя і здоров\u0026rsquo;я, статевої свободи та інші, які беззаперечно засуджуються в суспільстві та перебувають поза межею моралі. Сюди ж можна зарахувати третіх осіб, щодо\u0026nbsp;майна яких вирішується питання про арешт, та інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, які є учасниками кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк уже згадувалось, слідчий суддя є незалежним арбітром. Разом з тим, у згаданих категоріях злочинів судді нерідко \u0026laquo;відчувають відповідальність\u0026raquo; перед потерпілим. У цих випадках слідчі судді зазначають, що потерпілий не має жодних можливостей захисту, а прокурор, який мав би\u0026nbsp;представляти його інтереси, більше думає про засудження підозрюваної особи, ніж про відновлення прав такої особи (пріоритет кримінальної репресії над ретрибутивним правосуддям). Тож\u0026nbsp;слідчі судді \u0026laquo;стають на бік потерпілого\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУзагальнюючи, периферійним чином відбувається захист прав потерпілого, третіх чи інших осіб,\u0026nbsp;які зазнають втручання у свої права під час досудового розсліудвання, хоча слідчий суддя втрачає безсторонність як складову права на справедливий судовий розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя стає на бік обвинувачення? Чи він безсторонній?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайчастіше до слідчого судді з клопотаннями звертається сторона обвинувачення, що зумовлено правовою природою кримінального процесу. Кількість клопотань про застосування заходів\u0026nbsp;забезпечення кримінального провадження, санкціонування слідчих дій, зокрема негласних, переважає кількість скарг або клопотань про призначення експертизи/проведення слідчих дій\u0026nbsp;сторони захисту. Як наслідок \u0026mdash; слідчий суддя має щоденний контакт зі стороною обвинувачення, на відміну від сторони захисту, що впливає на його безсторонність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ науці цей процес описали американські вчені як \u0026laquo;робочі групи в суді\u0026raquo;(3) \u0026mdash; ситуація, в якій особистий досвід щоденної взаємодії зі слідчими та прокурорами впливає на результат ухвалених рішень, внаслідок розуміння спільної мети (теоретично \u0026mdash; забезпечення справедливого розгляду справи; практично \u0026mdash; засудження в силу обвинувального ухилу). Слідчі судді з огляду на різну мотивацію стають на бік сторони обвинувачення, чим порушують принцип неупередженості. Це зумовлено різними причинами \u0026mdash; від дружніх стосунків судді з прокурором, які навчались в одному навчальному закладі, до \u0026laquo;проникнення\u0026raquo; слідчим суддею аморальністю злочину, який імовірно вчинив підозрюваний, та відповідь на запит суспільства \u0026laquo;покарати\u0026raquo;. Сюди ж можна зарахувати корпоративну етику неподання скарг на дії один одного, що може загрожувати дисциплінарною відповідальністю, зокрема звільненням тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж якби слідчі судді намагалися всіма силами дистанціюватись від \u0026laquo;робочих груп\u0026raquo;, то\u0026nbsp;вони б обмежувались найбільшою за їхньою ж оцінкою загрозою неупередженості \u0026mdash; навантаженням на слідчого суддю, яке є нерівномірним, а у великих містах завжди надмірним(4). Через\u0026nbsp;перевантаженість справами слідчі судді не мають достатнього часу для вивчення матеріалів клопотань, а тим паче залучення додаткових джерел, наприклад, заслуховування свідків під час обрання запобіжного заходу чи заслуховування власника майна під час розгляду питання про накладення арешту на нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ результаті відбувається \u0026laquo;штампування\u0026raquo; клопотань, використання драфтів ухвал на \u0026laquo;флешках\u0026raquo; \u0026mdash; слідчий суддя стає \u0026laquo;на сторону\u0026raquo; обвинувачення, особливо під час розгляду клопотань, які\u0026nbsp;потребують невідкладного розгляду. Врешті-решт, винятково клопотання сторони обвинувачення розглядаються у вихідні і святкові дні, що свідчить про їхню пріоритезацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя оцінює докази?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлідчий суддя не розглядає справу по суті, тобто не має стосунку до судового розгляду кримінального правопорушення. За правилами збору доказів та доказування, докази мають безпосередньо сприйматися суддею під час такого розгляду, тож слідчий суддя жодним чином не\u0026nbsp;формує докази, але контролює процес їх збору, якщо мова йде про втручання у права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, для якісного розгляду клопотань необхідно заглибитися у матеріали кримінального провадження, наприклад, щоб з\u0026rsquo;ясувати необхідність отримати майно виключно шляхом обшуку або з\u0026rsquo;ясування обґрунтованості підозри під час обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДискусійною є роль слідчого судді на цьому етапі \u0026mdash; чи він має \u0026laquo;сприймати доказ на віру\u0026raquo;, тобто спиратись у своєму рішенні на переказ змісту доказів у клопотанні сторони обвинувачення, чи має самостійно переглядати отриману інформацію доказового характеру, зокрема залучати свідків до розгляду питання тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e3 Eisenstein J., Jacob H. Felony Justice. An Organizational Analysis of Criminal Court. Boston-Toronto: Little, Brown and Company, 1977.\u003cbr /\u003e4 Стосовно середнього навантаження на слідчого суддю, спираючись на дані 2018 року, можна навести таку цифру: в день на одного слідчого суддю надходить близько 5 клопотань. При цьому ця цифра для великих міст може становити декілька десятків, а в м. Києві \u0026mdash; до 80 клопотань.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eРозробники КПК вважають, що можна було б \u0026laquo;сприймати на віру\u0026raquo; всю інформацію, яку прокурор зазначає у клопотанні, проте це працює лише в тих країнах, де прокурор разом із клопотанням подає affidavit(5), у якому присягається, що інформація отримана з таких-то джерел і доводить причетність особи до злочину. Зрозуміло, що прокурор не ризикуватиме власною роботою,\u0026nbsp;якість наданої інформації гарантує його присяга. При цьому вони розуміють, що в умовах обмеженого часу на розгляд одного клопотання такі сподівання були б надмірними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож розробники схиляються до думки, що слідчий суддя не має ні часу, ні повноважень для глибинної перевірки доказів. Його основне завдання \u0026mdash; бути запобіжником від грубих порушень прав людини і не підміняти собою судовий розгляд. З іншого боку, оцінка розумності підозри під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу максимально наближена до судового розгляду по суті, проте не потребує доведення вини особи (доведення причетності особи до вчинення злочину) поза розумним сумнівом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСлідчий суддя виконує проактивну роль у захисті прав людини?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш дискусійною є думка, що слідчий суддя має правозахисне спрямування в кримінальному провадженні. Найбільше вона підкріплена тим, що стаття 206 КПК України \u0026laquo;Загальні обов\u0026rsquo;язки судді щодо захисту прав людини\u0026raquo; надає слідчому судді право самостійно реагувати на порушення прав людини та зобов\u0026rsquo;язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Наприклад, негайно звільнити з-під варти, ініціювати\u0026nbsp;розслідування стосовно факту порушення прав \u0026mdash; катування тощо. Саме тому сторона захисту намагається завжди подавати клопотання в порядку ст. 206 КПК України, сприймаючи слідчого суддю як правозахисника, завдання якого зупинити будь-яке втручання в права і свободи людини, попри завдання кримінального провадження, визначені КПК України. А якщо дивитися\u0026nbsp;ширше \u0026mdash; зі сподіванням на те, що така тактика підштовхне слідчого суддю до блокування процесуальної активності сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, самі слідчі судді дуже обережно застосовують згадані повноваження. Проактивна роль є радше винятком, аніж практикою. Нерідко у разі подання стороною захисту клопотання про те, що підозрюваного було затримано незаконно, воно розглядається вже після розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, що нівелює його дієвість та перетворює загальні обов\u0026rsquo;язки на ілюзорні. Інший приклад \u0026mdash; моніторинг судових засідань засвідчив6, що навіть обов\u0026rsquo;язок реагувати на очевидні порушення не виконується, тобто проактивність відсутня як така. Згідно з ч. 7 ст. 206 КПК України, якщо в залі судового засідання зовнішній вигляд, стан підозрюваного дають підстави для підозри в тому, що його було піддано катуванням, незалежно від наявності скарги про це, слідчий суддя зобов\u0026rsquo;язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження, зобов\u0026rsquo;язати відповідний орган досудового розслідування розслідувати цей випадок та забезпечити безпеку такої особи. На жаль, допоки особа не заявить скаргу, ці дії подекуди не виконуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозробники ж КПК України не бачили слідчого роль судді як правозахисника, а як крайній захід у справах, де є грубі та очевидні порушення прав людини. Наприклад, його проактивність має вмикатись у разі відсутності протоколу затримання, перевищення граничного строку тримання під вартою, рішення суду про тримання особи під вартою тощо \u0026mdash; повне свавілля з боку органів влади, яке потребує негайного втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. Найширше використовується в країнах англо-американської системи права.\u003cbr /\u003e6 Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за результатами пілотного моніторингу застосування нового Кримінального процесуального кодексу України судами м. Києва \u0026mdash; К.: Арт-Дизайн, 2015. \u0026mdash; 132 с.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Стосовно ролі слідчого судді в кримінальному процесі (замість шляхів вирішення)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравосуддя здійснюється окремою гілкою влади. Йому притаманні високі гарантії незалежності, тож говорити про шляхи вирішення проблем із закріпленням на практиці ролі слідчого судді\u0026nbsp;вкрай складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодекуди роль слідчого судді в кримінальному провадженні складно розглядати окремо від загальних правових та організаційних проблем статусу слідчого судді (порядок призначення, професійної підготовки, юридичної відповідальності тощо), наприклад у питанні навантаження. Проте аналіз практики діяльності слідчих суддів дозволяє дійти висновку, що роль слідчого судді залежить від інституційної будови кримінального процесу, правосвідомості слідчого судді\u0026nbsp;та сторін кримінального провадження, змістовного дотримання положень КПК України, особливо в частині застосування невизначених категорій \u0026mdash; \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo;, \u0026laquo;обґрунтована\u0026nbsp;підозра\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом правова природа діяльності слідчого судді полягає у виконанні функції судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування. Його мета полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилося з дотриманням принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому право на справедливий судовий розгляд, право на свободу, право мирно володіти своїм майном та право власності \u0026mdash; ключові права людини, які гарантуються міжнародними\u0026nbsp;договорами у цій сфері, учасником яких є Україна. Саме втручання (обмеження) в їхню реалізацію під час досудового розслідування вимагає наявності безстороннього арбітра між стороною захисту та стороною обвинувачення. Західноєвропейський світ поступово прийшов до того, що цю роль виконує саме слідчий суддя. Україна не виняток \u0026mdash; вона здійснила поступовий перехід від прокурорського нагляду за дотриманням законності до судового контролю, що здійснюється єдиним суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; слідчим суддею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРоль слідчого судді залишається невизначеною на практиці. Як мінімум, дискусійними питаннями є: \u003cstrong\u003eЧи забезпечує слідчий суддя змагальність? Чиї права забезпечує слідчий суддя? Тільки підозрюваної\u0026nbsp;особи? Слідчий суддя часто стає на бік обвинувачення? Чи він безсторонній? Слідчий суддя оцінює докази?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповісти на них ми спробували вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку цитування посилання на матеріали ініціативи Justtalk\u0026nbsp;обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Судовий контроль або і не слідчий, і не суддя","meta_description":"Судовий контроль на стадії досудового розслідування є загальносвітовим трендом у системі кримінальної юстиції. Саме слідчий суддя в Україні відповідає за контроль за дотриманням прав і свобод людини.","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7-I-ne-slidchiy-i-ne-suddya-min.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":108,"url":"justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621866798,"date":"18.12.2019","views":489,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/67.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/67_1.jpg","name":"JustTalk#6. Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні?","description":"\u003cp\u003eХто із службових осіб чим зайнятий в кримінальному провадженні? Хто керує? Хто розслідує? Хто наглядає? Хто, врешті, головний в цьому процесі? Як розподілені ролі слідчого, прокурора і слідчого судді? Як ці ролі мають бути розподілені в ідеалі? Цими й дотичними до цих питаннями задавалися учасники шостої професійної дискусії JustTalk.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХто головний в кримінальному провадженні?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗдавалося б, функції учасників кримінального провадження вочевидь зрозумілі: хтось збирає докази, хтось організовує цей процес, хтось наглядає за дотриманням процедур, а хтось контролює дотримання прав і свобод людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле непорозуміння між цими суб\u0026rsquo;єктами є. І історія цих непорозумінь уходить корінням в радянське минуле. За тих часів розподіл ролей був таким: важливу роль відігравав у розслідуванні оперативний працівник, слідчий керував цим процесом, а прокурор здійснював контроль за законністю і дотриманням прав, з\u0026rsquo;являючись, як правило, на фінальних стадіях досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗміни в правилах гри відбулись вже більше 7 років тому. За Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року ця схема взаємодії зсунулась на одну ланку вгору. Тепер в Україні, як і в усій Європі, в кримінальному провадженні три ключових гравці: є детектив, який відповідає за збір доказів, є прокурор, який організовує цей процес і є слідчий суддя, який контролює дотримання прав та свобод людини в ході процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ от, як виявляється, ця перебудова системи взаємовідносин в провадженні не відбулася безболісно. На практиці органи слідства неохоче поступаються правом керувати процесом. Понад те, якщо теорія розділила процесуальне керівництво і організацію досудового розслідування, то на практиці керівники слідчих органів намагаються перебирати на себе всі керівні функції в ході збору доказів. На їхню думку до цього штовхає належність до одного з підлеглими територіального підрозділу, досконале знання особового складу та можливість оперативної комунікації з підлеглими. Водночас працівники прокуратури, керуючись буквою закону, вважають, що саме вони стратегічно відповідальні за прийняття всіх принципових рішень \u0026mdash; від застосування заходів забезпечення та ключових слідчих дій, і аж до складання обвинувального акту. А отже, така світоглядна неузгодженість, звісно, на практиці призводить до протиріч і конфліктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА протиріччя і конфлікти, в свою чергу, призводять до втрати ефективності спільної праці конфліктуючих ланок. Адже завдання кримінального провадження \u0026mdash; швидке, повне і неупереджене розслідування з метою захисту людини від злочину. Відтак, потерпає від цього суспільство \u0026mdash; всі ми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПро такий стан справ розповів присутнім експерт ЕЦПЛ Євген Крапивін, додавши: \u0026laquo;Як на наш погляд, відповідь на питання, хто головний в кримінальному провадженні, вона очевидна: це прокурор. Йому належить дискреція ухвалювати всі ключові рішення, понад те, він не здійснює нагляд, як раніше, бо з понад 20 тих повноважень, які йому надає КПК України, лише 7 стосуються нагляду. Інші ж зводяться до організації процесу та дублюють повноваження слідчого таким чином, щоб у разі потреби він міг самостійно розслідувати кримінальне провадження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа запитання ведучої заходу Лариси Денисенко, законодавча чи ментальна ця проблема на його думку, Євген Крапивін відповів: \u0026laquo;Вона, скоріше, двох рівнів. Перший \u0026mdash; хто головний \u0026mdash; він визначений законодавчо, на конституційному рівні доволі чітко і тут якби різних читань, на мій погляд, не може бути. А другий рівень \u0026mdash; якраз організаційний. Тобто КПК не обмежує прокурора в тому, що він може певні функції делегувати слідчому чи не делегувати. КПК залишає на його розсуд, як цей процес розслідування організовувати. Тому це питання лише взаємодії органів між собою, але слідчий, дійсно, більш залежний, бо він має виконувати вказівки, він має узгоджувати план розслідування з прокурором, і так далі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Якщо взяти досвід Сполучених Штатів, там теж завжди конфліктують ФБР з Департаментом юстиції, при чому цей конфлікт сталий, про що говорять численні книжки та мемуари колишніх працівників різних років. І до конфлікту професійних інтересів завжди додаються людські особливості безпосередніх учасників процесів \u0026mdash; в кожної людини свій характер та темперамент, і на тлі постійного перевантаження можуть виникати суто людські непорозуміння. Мені здається, тут взагалі конфлікт неминучий. Єдине питання: як не доводити його до того стану, аби він став нестерпним і відповідно деструктивним\u0026raquo;, \u0026mdash; додав викладач НаУКМА Володимир Петраковський.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВласним поглядом на проблему поділився другий спікер заходу \u0026mdash; Андрій Касьян, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На його думку, керівна функція прокурора в провадженні не підкріплена відповідними повноваженнями, а відтак \u0026mdash; залишається більше декларативною: \u0026laquo;Заходів дисциплінарного впливу прокурор до слідчого не має. Кодексом про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, але фактично формулювання тієї статті такі, що за невиконання вказівок слідчого притягнути неможливо\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругим важливим протиріччям, на думку експерта, є різність цілей діяльності детектива і прокурора, а відтак \u0026mdash; різність вимог до збору доказової бази. Адже слідчий під час досудового розслідування керується принципом доведення розумної підозри, що, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, можна розцінювати так: \u0026laquo;особа могла вчинити правопорушення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновна ж робота прокурора починається після того, як справа скерована до суду, і самерезультат судового розгляду має значення для прокурора. А під час судового розгляду законом закріплений інший принцип доказування \u0026mdash; поза розумним сумнівом, що з урахуванням роз\u0026rsquo;яснень Європейського суду з прав людини означає: доказування повинно бути таким, щоб взагалі виключались інші можливі версії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ на практиці така різність цілей суб\u0026rsquo;єктів стає приводом для непорозумінь та конфліктних ситуацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТретім спікером заходу стала суддя Дніпровського районного суду м. Києва Віра Левко. Звісно, погляд на проблематику з позиції людини в мантії додав нових відтінків у дискусію. Адже, за планом організаторів, трійку спікерів мали скласти слідчий, прокурор і суддя. Але саме слідчий, який мав бути першим спікером на заході, не зміг приїхати на дискусію, бо брав участь у засіданні суду. Мабуть складно вигадати більш наочний приклад невідповідності реалій закладеним в КПК України принципам. За задумом законотворця саме прокурор має представляти клопотання сторони обвинувачення в суді, але на практиці часто виявляється, що без слідчого, який вільно орієнтується у справі, прокурор невзмозі кваліфіковано виконати свою функцію на стадії, наприклад, обрання запобіжного заходу. Слідчий не має права виступати в суді, а виконує лише функцію порадника. Таким чином відбувається дублювання функцій і, як наслідок \u0026mdash; неефективне використання ресурсів, які виділені на розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я ставлю запитання прокурору, а він дивиться на слідчого, мовляв, давай, розказуй! Я бачу, цей слідчий аж підскакує, він знає відповідь на питання, він знає що там, а от слова ж йому надати не можна\u0026raquo;, \u0026mdash; розповідає Віра Левко. На її думку найбільша проблема полягає в тому, що учасники процесу не прагнуть досягти верховенства права, а непокояться в першу чергу власними ситуативними інтересами \u0026mdash; передати справу далі, позбутися, а там \u0026mdash; навіть, якщо друга чи третя судова інстанція знайде якісь порушення, це буде через рік-два-три, і кожен з них вже змінить на той час місце роботи. Суддя розповіла, як її вразив навчальний візит у Канаду, де перед засіданням за стіл сідають прокурор, адвокат і суддя і обговорюють справу. І це не протирічить позиції жодного з них, бо всі зацікавлені у пошуку кращого рішення: щоб насильство більше не повторилося, щоб від цього виграла держава і виграло суспільство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоментуючи проблематику, гості дискусії були емоційні і дуже відверті. Прокурор Київської місцевої прокуратури Станіслав Петренко зізнався, що не знає всі свої справи належним чином. Понад те, він не бачить в цьому своєї провини, бо таких справ в нього\u0026hellip; 500!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;На мою думку питання все ж таки у законодавстві, а не в організаційних моментах. Система не працює, вона перевантажена. Цей Кодекс, ці правила, які запроваджені в 2012 році \u0026mdash; це правила ідеального світу: одна справа, один оперативний працівник, один слідчий, один слідчий суддя, один прокурор, один суд. А в реалії \u0026mdash; 500 справ різних категорій \u0026mdash; і складних, і простих, у слідчого також сотні справ, у слідчого судді десятки, якщо не сотні клопотань про розгляд, починаючи від тимчасового доступу до медичної документації, закінчуючи триманням під вартою у справі про організовану злочинну групу\u0026raquo;, \u0026mdash; розповів Станіслав Петренко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПротилежну позицію висловила суддя Верховного Суду Наталія Марчук. На її думку перевантаження, приміром, слідчого судді викликано практикою безсистемної подачі слідчими та прокурорами безлічі клопотань, більшість з яких, насправді, непотрібні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;На 50 відсотків цих клопотань не мало би бути. І тоді організація роботи і у слідчого судді і у прокурора і у слідчого загалом була би дещо іншою. Можливо можна було б втручання слідчого судді дещо обмежити, і довірити слідчому щось там самостійно зробити. Та поки що, як на мене, ми не навчилися працювати так, як написано в кодексі. Ми весь час шукаємо шляхи обходу того, що написано, самі собі ускладнюємо роботу і життя. Замість того, щоб принести слідчому судді сто клопотань ні про що, принесіть по цій справі два клопотання і подивіться, що з цього вийде\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала Наталія Марчук.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоворячи про приклади вдалої співпраці відомств, Сергій Деркач, експерт Антикорупційної ініціативи ЄС, розповів про цікавий румунський досвід. За словами Сергія, в румунському Національному антикорупційному директораті (прокуратурі), який є окремим підрозділом, працюють як прокурори, так і детективи, які відкомандировані до неї, і вони в прямому підпорядкування прокурора. Вони працюють разом, без якогось конкретного керівника органу досудового розслідування, і показують реально позитивні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Не треба наводити тільки погані приклади, є й хороші. В мене було провадження, яке прекрасно пізніше зайшло в суд, і де прокурор зі слідчим реально працювали в дуже хорошому тандемі, вони по-різному готували клопотання, відповідно дивилися, якщо я в чомусь відмовляла \u0026mdash; як можна це ще дозбирати і якось інше переформулювати, щоб добитись того результату, який вони хочуть. І ми дуже добре спрацювали в цьому провадженні всі\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумувала суддя Віра Левко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДискусія тривала майже три години. Гості шостого JustTalk\u0026rsquo;у розійшлися в доброму гуморі, адже визнання і обговорення проблеми \u0026mdash; завжди надважливий крок у її вирішенні. А статусу \u0026ldquo;головний у кримінальному провадженні\u0026rdquo;, на щастя, немає в жодному кодексі. Тож з цього приводу кожен залишився при своїй думці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА ви як вважаєте?\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/67.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":107,"url":"justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni-videozvit","video":"1XDqynaLsKY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621866588,"date":"04.12.2019","views":599,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/345_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/345_3.png","name":"JustTalk#6. Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал шостої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал шостої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/345_2.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":105,"url":"justtalk6-kerue-rozslidue-naglyadae-hto-golovnij-v-kriminalnomu-provadzhenni-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621866276,"date":"14.11.2019","views":1569,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/6-keruє-rozsliduє-naglyadaє-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#6. Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eДо завдань кримінального провадження належить забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень (стаття 2 КПК України). З метою пред\u0026rsquo;явлення обвинувачення особі, яка вчинила таке правопорушення, в державі\u0026nbsp;існують органи досудового розслідування та органи прокуратури, які реалізують свої повноваження згідно з КПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Концептуальна проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ європейській кримінальній юстиції загальноприйнятою моделлю розслідування є взаємодія детектива, який збирає докази в кримінальному провадженні та прокурора, який оцінює\u0026nbsp;їх належність та допустимість та під час розгляду публічного обвинувачення представляє перед суддею. При цьому, для вчинення дій, які становлять суттєве обмеження прав і свобод людини існує судовий контроль, який здебільшого здійснюють слідчі судді. Попри такий узагальнений схематизм та попереднє уявлення, що в Україні це працює так само, це не так очевидно ні для українського законодавства, ні практики його застосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eРеформа кримінального процесуального законодавства, яка відбулась у 2012 році суттє\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eво змінила підхід до розподілу ролей в Україні\u003c/strong\u003e. Якщо відповідно до КПК 1960 року збір\u0026nbsp;доказів забезпечували здебільшого оперативні працівники, слідчі оформлювали їх у процесуальні документи, а прокурор наглядав за дотриманням прав людини під час цього процесу й суд залучався не так часто для судового контролю (чотириланкова система), то з ухваленням КПК України 2012 року вона стала триланковою зі зсувом на одну ступінь вгору\u0026nbsp;(\u003cstrong\u003eслідчий-прокурор-слідчий суддя\u003c/strong\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим \u003cstrong\u003eоперативному працівнику\u003c/strong\u003e була відведена всього одна роль \u0026ndash; виконання доручень слідчого з окремих питань. Таким чином нереформований інститут оперативно-розшукової діяльності, великі штати оперативних працівників та наявність органів влади, які\u0026nbsp;мають оперативні підрозділи, проте не мають органу досудового розслідування, призвели\u0026nbsp;до дискусій стосовно ролі оперативного працівника в кримінальному провадженні, які тривають до сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, поряд зі слідчим (детективом) також існує \u003cstrong\u003eкерівник органу досудового розслідування\u003c/strong\u003e, який претендує на організацію процесу збору доказів в кримінальному провадженні. При цьому, деякі слідчі вважають, що прокурор взагалі не має бути долучений до цього\u0026nbsp;процесу, а з\u0026rsquo;являтись вже на стадії підготовки обвинувального акту для направлення його до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ найголовніше \u0026mdash; \u003cstrong\u003eпрокурор отримав поряд із наглядовою функцією, роль процесуального керівника, який організовує процес досудового розслідування\u003c/strong\u003e кримінального провадження. Наглядові прокурори за старим КПК України перетворились на процесуальних\u0026nbsp;керівників, що кардинально змінило їх роль в процесі. Загострили це питання конституційні зміни в частині правосуддя \u0026mdash; у 2016 році окремий Розділ VII \"Прокуратура\" виключено з Конституції України на підставі Закону No 1401-VIII від 02.06.2016.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокуратура, як частина правосуддя, отримала дві основні функції:\u003cbr /\u003e1) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;\u003cbr /\u003e2) підтримання публічного обвинувачення в суді (стаття 131 Конституції України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас \u003cstrong\u003eКПК України в повноваженнях прокурора та керівника органу досудового розслідування не до кінця імплементував конституційні зміни \u0026mdash; прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва\u003c/strong\u003e (стаття 36 КПК України), \u003cstrong\u003eа керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування\u003c/strong\u003e (стаття 39 КПК України). У Законі України \u0026ldquo;Про\u0026nbsp;прокуратуру\u0026rdquo; цей термін взагалі згадується лише один раз у контексті заборони притягувати до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво, у випадках виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального\u0026nbsp;провадження (стаття 43 Закону). Таким чином, на практиці, питання організації роботи слідчого (ширше \u0026mdash; також оперативного працівника) є неузгодженим. Адже більшість повноважень прокурора, передбачених КПК, пов\u0026rsquo;язана саме із керівництвом процесом розслідування (\u003cstrong\u003eіз понад 20 повноважень прокурора лише 7 стосуються нагляду\u003c/strong\u003e)(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРезультати згаданого дослідження в частині опитування прокурорів яскраво це демонструють: \u0026ldquo;Понад половину респондентів (\u003cstrong\u003eмайже 60%\u003c/strong\u003e) не погодилися із твердженням, що\u0026nbsp;сьогодні процесуальний керівник виконує ті ж функції, що й наглядовий прокурор за попередньою редакцією КПК. При цьому майже \u003cstrong\u003e70%\u003c/strong\u003e опитаних прокурорів погодилися із твердженням, що основне навантаження щодо збирання доказів лягає на слідчого, а прокурор\u0026nbsp;контролює законність його дій та погоджує основні процесуальні документи. ... Думка ж прокурорів щодо безпосередньої ролі процесуального керівника в процесі розслідування розділилася майже рівномірно. Так, наприклад, \u003cstrong\u003e42%\u003c/strong\u003e респондентів тією чи іншою мірою погодилися з твердженням, що прокурор організовує весь процес розслідування, слідчий лише виконує його вказівки. Однак \u003cstrong\u003e46%\u003c/strong\u003e опитаних не поділяють цей погляд на роль прокурора\u0026rdquo;(2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПонад те, \u003cstrong\u003eоргани досудового розслідування та органи прокуратури розходяться у баченні того, хто ухвалює процесуальне рішення та готує процесуальні документи, де мова йде\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпро погодження з прокурором\u003c/strong\u003e. Насамперед, повідомлення про підозру, підготовка клопотання про тимчасове вилучення майна, підготовка клопотання про обрання запобіжного\u0026nbsp;заходу, складення обвинувального акту тощо. При чому, перше й останнє є ключовими рішеннями в досудовому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТе саме стосується \u003cstrong\u003eпроцесуальної незалежності прокурорів\u003c/strong\u003e, адже попри її проголошення процесуальні керівники, часто \u003cstrong\u003eпогоджують свої рішення з керівництвом прокуратури\u003c/strong\u003e, чого не вимагає Кодекс. Згідно з даними дослідження3 переважно (\u003cstrong\u003eпонад 95%\u003c/strong\u003e випадків) процесуальні керівники погоджують зі своїм керівництвом основні процесуальні рішення та дії, причому у \u003cstrong\u003eпонад 60%\u003c/strong\u003e випадках таке погодження робиться завжди! Це знову ж таки, ставить питання про головну роль в кримінальному провадженні, адже приєднується ще одна ланка, яка далеко виходить за межі \u0026ldquo;супервізії\u0026rdquo;, допоміжної ролі під час розслідування.\u0026nbsp;В результаті кількість акторів, що боряться за вплив на результат досудового розслідування тільки зростає.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1Див. дет. аналіз: Прокурор: керує? координує? наглядає? розслідує? : Звіт за результатами дослідження \u0026laquo;Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу\u0026raquo; / Бєлоусов Ю., Венгер В., Мітько В., Орлеан А., Сущенко В., Яворська В.; за заг. ред. Бєлоусова Ю. \u0026mdash; К : СТ-Друк, 2017 \u0026mdash; ст. 62.\u003cbr /\u003e2 Там само. С. 63-64.\u003cbr /\u003e3 Там само. С. 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Фактична проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці проблема полягає в тому, що серед учасників кримінального провадження, насамперед слідчого та прокурора, не існує однозначного розуміння розподілу ролей.\u0026nbsp;Подекуди оперативні працівники проявляють самостійність, виходячи за межі повноважень, а слідчі судді широко тлумачать судовий контроль. Водночас керівники органів\u0026nbsp;досудового розслідування перебирають роль прокурора. Всі зазначені речі призводять до однієї проблеми \u0026mdash; неефективності досудового розслідування, яка полягає у:\u003cbr /\u003e1) наявності конфліктів між органами правопорядку та правосуддя;\u003cbr /\u003e2) відсутності відповідального за кінцевий результат досудового розслідування;\u003cbr /\u003e3) збір неякісних доказів та порушення кримінальної процедури;\u003cbr /\u003e4) неефективне витрачання ресурсів держави, виділених на розслідування кримінальних\u003cbr /\u003eправопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрикладом наявності конфліктів\u003c/strong\u003e є процес збирання доказів в кримінальному провадженні та виконання письмових доручень прокурорів. На практиці, існують різні ситуації \u0026ndash; від\u0026nbsp;повного проведення досудового розслідування слідчим та пасивній ролі прокурора до підміни прокурором функцій слідчого. При цьому, існують помірні варіанти \u0026ndash; слідчий може\u0026nbsp;самостійно збирати докази у типових злочинах, там де робота з прокурором є злагодженою тощо. Разом з тим, через нерозуміння які саме докази та в якому порядку треба\u0026nbsp;збирати, чому надавати пріоритет, чи варто вже повідомляти про підозру чи цей момент необхідно \u0026ldquo;відтягнути з тактичних міркувань\u0026rdquo;, виникають конфлікти. Хоча прокурор може\u0026nbsp;давати письмові вказівки слідчому (частина 4 статті 40 КПК України) та вони є обов\u0026rsquo;язко-\u003cbr /\u003eвими до виконання, після декриміналізації відповідальності за невиконання таких вказівок\u0026nbsp;вони можуть систематично не виконуватись. Єдине \u0026mdash; прокурор може довести перед\u0026nbsp;дисциплінарним органом, що він виконував службові обов\u0026rsquo;язки, однак це не дало належних результатів. Подекуди також використовуються для оцінки ефективності роботи\u0026nbsp;прокурора, тому вказівки наявні у кожному третьому кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОписана вище ситуація породжує \u003cstrong\u003eпроблему відсутності відповідального за кінцевий результат досудового розслідування\u003c/strong\u003e. У разі закриття кримінального провадження, інколи визнання доказів недопустимими суддею, прокурор звертається до вказівок, які він надавав, а слідчий на власне бачення процесу розслідування чи помилки оперативного працівника, останній говорить про недостатньо чітко сформульоване доручення слідчого і так по колу. Розслідування кримінального правопорушення є завдання кожного та водночас нікого конкретно. Саме відсутність чіткого розподілу ролей, зокрема на рівні КПК\u0026nbsp;України, є корінням цієї проблеми. При цьому, дані дослідження показують, що \u003cstrong\u003eв окремих\u0026nbsp;випадках у тяжких, резонансних злочинах до розслідування\u003c/strong\u003e, крім процесуального керівника, слідчого та оперативного працівника, долучаються також начальник розшуку,\u0026nbsp;начальник слідства, начальник поліції. Проводяться спільні наради, проводиться спільне заслуховування. У таких випадках наявна ґрунтовна взаємодія, розподіл обов\u0026rsquo;язків, заглиблення прокурора у подробиці кожної процесуальної дії. Однак, на думку слідчих, \u003cstrong\u003eтакі\u0026nbsp;ситуації становлять менше ніж 5% проваджень\u003c/strong\u003e. Але ж очевидно, що план розслідування та розподіл ролей має існувати в кожному провадженні й добре, якщо всі питання будуть вирішені завчасно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрикладом неефективного використання ресурсів\u003c/strong\u003e може бути розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за участі слідчого. Згідно зі статтею 193 КПК України розгляд\u0026nbsp;клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною\u0026nbsp;шостою цієї статті. \u003cstrong\u003eРепрезентативний аналіз 600 ухвал слідчих суддів за результатами розгляду цього питання продемонстрував, що у 70% випадків на засіданні був також присутній слідчий\u003c/strong\u003e, що не передбачено Кодексом. При цьому, враховуючи, що участь прокурора є обов\u0026rsquo;язковою, були присутні два представники сторони обвинувачення. На практиці\u0026nbsp;це пояснюється тим, що слідчий часто набагато обізнаніший у матеріалах провадження за\u003cbr /\u003eпрокурора, тож він може \u0026ldquo;підстрахувати\u0026rdquo; і допомогти прокурору відповісти на питання\u0026nbsp;слідчого судді чи захисника підозрюваної особи. Подекуди слідчі судді напряму звертаються до слідчого, який не має жодного процесуального статусу, отже є вільним слухачем розгляду клопотання в судді. З позиції використання обмежених ресурсів держави логічним є\u0026nbsp;питання ефективності присутності обох осіб \u0026mdash; можливо краще, щоб був присутній лише слідчий (за умови внесення змін до законодавства) або краще, щоб був присутній лише прокурор, але ретельніше вивчав матеріали провадження. Адже, що слідчий, що прокурор, в сьогоднішніх умовах суттєво перевантажені кримінальними провадженнями(5).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІІ. Шляхи подолання проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозв\u0026rsquo;язання проблеми вбачається \u003cstrong\u003eу впровадженні стандартів досудового розслідування\u003c/strong\u003e, які б чітко розмежовували дії учасників кримінального провадження задля уникнення\u0026nbsp;дублювання функції та різних правозастосовчих практик, а також \u003cstrong\u003eвнесення змін до законодавства\u003c/strong\u003e України з метою реалізації конституційної функції прокуратури організації та\u0026nbsp;процесуального керівництва за проведення досудового розслідування. На рівні законодавства мають закріплюватись не лише повноваження тих чи інших учасників кримінального провадження, а й моделі взаємодії між ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамперед, \u003cstrong\u003eмова йде про базову триланкову модель\u003c/strong\u003e:\u003cbr /\u003e1) слідчий (детектив) збирає докази в кримінальному провадженні;\u003cbr /\u003e2) прокурор організовує (керує) досудовим розслідуванням та здійснює стратегічне планування (процесуальне керівництво) ним;\u003cbr /\u003e3) слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.\u003cbr /\u003eПодібні моделі, насамперед має бути погоджено усіма учасникам кримінального процесу і\u0026nbsp;саме з цього підходу мають розроблятись стандарти та алгоритми, згадані вище, проводитись навчання, здійснюватись оцінка ефективності роботи правоохоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e5 Середній показник навантаження для слідчих Національної поліції \u0026mdash; 300 кримінальних проваджень; прокурорів \u0026mdash; 800 проваджень.\u003cbr /\u003eВодночас, що в першому, що в другому випадку мова йде про групи слідчих та групи прокурорів, до яких вони включені, отже може\u003cbr /\u003eпрацювати лише старший групи, а можуть і всі одночасно (залежить від складності розслідування, резонансності тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПриклад взаємодії учасників кримінального провадження\u0026nbsp;під час обрання запобіжного заходу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/55.png\" alt=\"\" width=\"938\" height=\"737\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цитуванні посилання на матеріали ініціативи Justtalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Хто головний в кримінальному провадженні?","meta_description":"Керує. Розслідує. Наглядає. Хто головний в кримінальному провадженні?","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/6-keruє-rozsliduє-naglyadaє-min.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":103,"url":"justtalk5-prezumptsiya-ne-vinuvata-videozvit","video":"YkLzP1jg-6Q","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621864165,"date":"30.10.2019","views":608,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_2.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_3.png","name":"JustTalk#5. Презумпція не винувата. Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал п'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал п'ятої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/234_2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":104,"url":"justtalk5-prezumptsiya-ne-vinuvata","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621864393,"date":"29.10.2019","views":294,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_4.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/234_5.png","name":"JustTalk#5. Презумпція не винувата","description":"\u003cp\u003eСловосполучення \u0026laquo;презумпція невинуватості\u0026raquo; відоме чи не кожному українцю. Здавалося б, що тут дискусійного \u0026mdash; людина вважається невинуватою, аж поки її провину не буде доведено. Однак практична реалізація цього принципу подеколи виявляється задачею нетривіальною. І особливе місце в проблематиці дотримання презумпції невинуватості посідає зовнішній бік судочинства \u0026mdash; висвітлення перебігу справ в медіа-просторі.\u003cbr /\u003eЦі й дотичні до них питання стали предметом п\u0026rsquo;ятої професійної дискусії JustTalk, що відбулася 4 жовтня в київському правовому клубі Правокатор.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРЕЗУМПЦІЯ НЕ ВИНУВАТА\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНещодавній інцидент на мості Метро, коли невідомий заблокував рух транспорту, начебто погрожуючи вибухівкою, а потім був затриманий в голівудській стилістиці, хіба що без залучення авіації, надав поживу для роздумів на безліч тем. І однією з таких тем стало висвітлення події засобами масової інформації. Одразу після затримання вказаної особи на сайті Київської прокуратури з\u0026rsquo;явилась новина із заголовком \u0026laquo;Повідомлено про підозру чоловіку, який замінував міст Метро у Києві\u0026raquo;, що само по собі не викликає особливих питань. Але в тексті повідомлення було сказано, що про підозру повідомлено чоловіку, який вчиняв певні протизаконні дії, причому в повідомленні ці дії було вже кваліфіковано. Тобто прокуратура сповістила не про те, що чоловіку інкримінується певне правопорушення, а повідомила про злочин, вказавши на винуватця. В свою чергу поліція та міська влада прямо називали невідомого \u0026laquo;мінером мосту\u0026raquo;, \u0026laquo;терористом\u0026raquo;, \u0026laquo;п'яним підривником\u0026raquo;. І проблема тут не тільки в тому, що презумпцію невинуватості було, вочевидь, порушено, але й в тому, що така ситуація є типовою для вітчизняної практики повідомлення громадськості про резонансні події, а подекуди \u0026mdash; не такі вже й резонансні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДослідження, проведене експертом Володимиром Петраковським у співпраці із студентами Києво-могилянської академії, показало, що у відкритих джерелах органів прокуратури за останній рік більше 600 разів зустрічаються повідомлення, що порушують презумпцію невинуватості. Публікацію із методологією та результатами дослідження було роздано учасникам JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я підготував весь цей аналіз, всі ці повідомлення, які вибрали мої студенти, додав методологію і направив на адресу Генеральної прокуратури. Мовляв, дивіться, є проблема, треба до неї підійти; наша пропозиція \u0026ndash; напрацювати\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003epolicy\u003c/em\u003e, яка буде в органах прокуратури запобігати таким випадкам\u0026raquo;, \u0026mdash; розповів Володимир Петраковський. Щоправда, за місяць з відповіді Генеральної прокуратури виявилося, що всі згадані повідомлення здійснені відповідно до чинного законодавства, і ніяких порушень прокуратура в них не бачить.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;На мій погляд, все ж таки порушення є, і я хотів би отримати фідбек від вас: чи вважаєте ви такі повідомлення агресивними, чи вважаєте ви їх нормальними і як взагалі сприймати цю ситуацію, тобто \u0026mdash; де червоні лінії\u0026raquo;, \u0026mdash; звернувся експерт до залу. На думку Петраковського, відповіддю на ситуацію, що склалася, має бути вироблення певних стандартів \u0026mdash; політик, які б чітко окреслювали діапазон допустимих повідомлень для посадових осіб. Приклади таких policy існують в практиках роботи іноземних правоохоронців і цілком можуть бути взяті за основу при розробці вітчизняних аналогів. Такі політики містять інструкції, яку інформацію можна повідомляти потерпілому, який подав заяву про злочин і чекає на якусь відповідь, в яких випадках орган розслідування може коментувати ту чи іншу інформацію, якщо, наприклад, журналісти дізналися про розслідування. Мета цих стандартів \u0026mdash; забезпечити баланс між дотриманням презумпції невинуватості, забезпеченням ефективності досудового розслідування та адекватною відповіддю на суспільний інформаційний запит про те, що сталося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоворячи про особливі ситуації, коли порушення презумпції невинуватості спричинено дотриманням законодавчих норм, керівник відділу прокуратури Автономної республіки Крим Зера Козлиєва вказала на справи, що стосуються осіб, які ховаються від правосуддя на тимчасово окупованих Росією територіях. В таких випадках, за прямою вимогою Кримінального процесуального кодексу, повістка про виклик розміщується на офіційному сайті органів досудового розслідування або прокуратури і обов\u0026rsquo;язково \u0026mdash; в засобах масової інформації загальнодержавного значення. Саме такий порядок передбачає процедура спеціального розслідування та подальшого заочного засудження особи (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж до створення спеціальних політик комунікації прокуратури із ЗМІ, на думку експертки існує достатньо нормативних документів, які регламентують такі відносини. Це і відповідний наказ Генеральної прокуратури, в якому чітко зазначено, що жодні дані не можуть бути поширені стосовно особи підозрюваної або обвинуваченої, і Кодекс професійної етики прокурора, і, зрештою, 62-га стаття Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Однак, у нашому випадку, висвітлення будь-яких результатів нашої роботи є дуже важливим для тих людей, які проживають на тимчасово окупованій території, які є жертвами переслідувань з боку окупаційної влади і які в принципі намагаються зрозуміти для себе дієвість органів правопорядку, прокуратури в умовах окупації. Для них це взагалі показник того, що Україна, як держава взагалі робить щось для того, щоб захистити права і свободи людей на окупованій території\u0026raquo;, \u0026mdash; додала Зера Козлиєва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВтім, і на неокупованій території України запит на інформацію про роботу органів досудового розслідування і судів подекуди створює шалений тиск на публічних службовців. В сьогоднішніх українських реаліях суспільний запит на правосуддя швидко стає радикальним запитом на покарання, і в цих умовах прес-центри органів правопорядку часто роблять небезпечний крок від презумпції невинуватості в бік потурання голосу натовпу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоментуючи перспективи застосування практик з іноземного досвіду, які б обмежили необережні інформаційні витоки, директор програми \u0026laquo;Права людини і правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду Відродження Роман Романов зауважив, що в Україні стримана відповідь правоохоронців щодо перебігу подій у справі сприймається суспільством, як ознака їхньої бездіяльності, формальною відмовкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додачу, недостатня правова обізнаність представників медіа, які формують громадську думку, часто призводять до викривленого тлумачення і створення напруги навколо цілком правомірних подій. Суддя Солом\u0026rsquo;янського районного суду м. Києва Вікторія Жовноватюк розповідає про розповсюджені випадки, \u0026laquo;коли в засобах масової інформації лунають повідомлення про те, що затримано злочинця, хабарника, вбивцю, коли небайдужі громадяни прибувають до суду, щоб саме тут зараз суд покарав злочинця, а насправді буде вирішуватись питання лише про обрання запобіжного заходу\u0026raquo;. Звісно, якщо суд ще й обере запобіжний захід більш м\u0026rsquo;який, ніж тримання під вартою, а особу вже проголошено в ЗМІ злочинцем, громадськість сприймає такі події, як суцільну зраду, а відтак \u0026mdash; тисне на суд, що, зрештою, таки впливає на прийняття суддями \u0026ldquo;потрібних\u0026rdquo; рішень, незважаючи на реальні ризики втечі особи чи перешкоджання нею процесу розслідування.. А необізнаністю народних мас свідомо чи несвідомо користуються політики та громадські активісти, роблячі інколи безпідставно категоричні заяви. Так, протягом дискусії неодноразово згадувалися публічні висвловлювання колишнього Генерального прокурора в мережі \u0026ldquo;Фейсбук\u0026rdquo;, затримання голови ДСНС під час засідання Кабінету Міністрів в порядку статті 208-ї (!!!) КПК України (ніби-то на місці вчинення злочину (!)) та інші медійно-правові курйози нашого часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоворячи про менш резонансні справи, суддя Верховного СудуАркадій Бущенко в своїй промові порадив прес-центрам правоохоронних структур взагалі утримуватися від публікації подробиць у випадках, коли суспільний запит на конкретно цю інформацію не є очевидним. Коментуючи наведені в розданих матеріалах приклади порушення презумпції невинуватості в медіа-повідомленнях, пан Бущенко сказав: \u0026laquo;Я продивився цю підбірку, скажу чесно: якщо суворо ставитися з погляду Європейського суду [з прав людини], з погляду статті 6 параграфа 2 [Конвенції], тут навряд чи можна знайти порушення. Європейський суд вважає: коли порушується презумпція невинуватості? Коли можна ідентифікувати особу за ім\u0026rsquo;ям і за іншими ознаками, і коли є незаперечне твердження, що ця особа вчинила злочин. Тут мало таких повідомлень. Тут що мене вражає - це несмак от цих всіх повідомлень і непотрібність цих повідомлень в більшій частині. 99,9% цих повідомлень взагалі не мали бути опубліковані. Бо злочини, про які йдеться, навряд чи привернули суспільну увагу і когось крім потерпілих і обвинувачених взагалі ця історія цікавить\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлід зазначити, що не лише суспільний запит стає на заваді системному дотриманню презумпції невинуватості. Представники Експертного центру з прав людини Андрій Орлеан та Володимир Сущенко наголосили на необхідності формування сучасного світогляду та безумовної поваги до презумпції невинуватості, як засадничої норми демократичного суспільства, на етапі навчання молодих кадрів, в рамках освітніх курсів профільних учбових та тренінгових закладів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eЗагаломчасники дискусії зійшлися в думці, що в наш час, коли медійна складова суспільного життя стає системоутворюючою, а традиції верховенства права сформовані ще недостатньо, саме фахова спільнота має опікуватися презумпцією невинуватості, як основою справедливого судочинства, а відтак \u0026mdash; створювати правила і стандарти, задаючи рівень громадської дискусії та формуючи норми взаємовідносин державних інституцій із суспільством. Порушення презумпції невинуватості має бути не пустим звуком, а тягнути за собою покарання з боку дисциплінарних органів, насамперед прокуратури, а\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003epolicy\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eнадати кожному правоохоронцю та прокурору дороговказ стосовно меж допустимого у комунікації реєстрації кримінального провадження, затримання особи, обрання запобіжного заходу тощо.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/234_4.png","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":154,"url":"justtalk5-prezumptsiya-nevinuvatosti-v-natsionalnomu-zakonodavstvi-ukraini-ta-diyalnosti-organiv-prokuraturi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622104469,"date":"27.10.2019","views":1002,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_22.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_23.jpg","name":"JustTalk#5. Презумпція невинуватості в національному законодавстві України та діяльності органів прокуратури","description":"\u003cp\u003eБезумовно, принцип презумпції невинуватості є одним з базових та основоположних принципів кримінального судочинства. Він закріплений у національному законодавстві на всіх рівнях:\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e1.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України в статті 62\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпередбачає, що:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Статтею 7\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКримінального процесуального кодексу України\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e(далі \u0026ndash; КПК України) цей принцип віднесено до загальних засад кримінального судочинства, яким має відповідати форма та зміст кримінального провадження, а стаття 17 КПК України, де він розкритий детальніше, закріплює, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Презумпція невинуватості належить до основних засад діяльності прокуратури, закріплених у пункті 4 ч. 1 ст. 3\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЗакону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. Також згідно з п. 7 ч. 1 ст. 43 цього Закону публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості, є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Станом на 04.10.2019 наявна практика розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів скарг за вказаною підставою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Зазначені вище положення знайшли своє відображення і в організаційнорозпорядчих документах Генеральної прокуратури України. Так, в пункті 1.8.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eнаказу Генеральної прокуратури України\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e№ 218 від 18 вересня 2015 року \u0026laquo;Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури України\u0026raquo; керівникам прокуратур усіх рівнів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвказано на недопущення поширення даних про особу підозрюваного, обвинуваченого або підсудного до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, а стосовно потерпілого \u0026ndash; без його згоди\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому відповідно ні під час висвітлення інформації на сайті, ні під час надання коментарів засобам масової інфоомації не називаються прізвища, імена, по батькові підозрюваних та обнувачених осіб. Це стосується і новин про повідомлення особі про підозру, і про направлення обвинувального акту до суду, а також анонсів запланованих судових засідань. В жодному разі не розміщуються фото чи відео з зображенням їхніх облич, у разі розміщення таких матеріалів, вони знеособлюються за допомогою технічних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. Понад те, Кодекс професійної етики прокурора, затверджений Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, в статті 4 визначає принцип презумпції невинуватості як один з основних принципів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eпрофесійної етики та поведінки прокурорів\u003c/strong\u003e. У статті 9 цього документа закріплено, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Прокурор має керуватися принципом презумпції невинуватості на всіх етапах кримінального провадження. Він повинен враховувати всі обставини незалежно від того, свідчать вони проти підозрюваного (обвинуваченого) чи на його користь, вживати заходів для гарантування права особи на справедливий судовий розгляд.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПрокурор має бути переконаний, що всі проведені слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії та зібрані докази дають достатні підстави для звинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПри виконанні прокурором повноважень у кримінальному провадженні поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДосвід прокуратури АРК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож останнім часом прокуратура Автономної Республіки Крим перейняла практику вказувати на застереження, передбачені статтею 62 Конституції України, у підсумку кожної новини про повідомлення про підозру або направлення до суду обвинувального акту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ виключних випадках, коли це прямо передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, на сайті органів прокуратури та органів правопорядку розміщується інформація, яка містить персональні дані про особу. Так, наприклад, згідно зі ст. 297-5 КПК України порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування передбачає\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eобов\u0026rsquo;язкове публікування повістки про виклик підозрюваного в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВказана вимога, на наш погляд, є виправданою з огляду на те, що згідно з п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принцип презумпції невинуватості є елементом права особи на справедливий суд, яке, окрім цього, включає право на інформацію та право на захист, на забезпечення яких направлені відповідні норми КПК України. Така позиція відображена і в практиці Європейського суду з прав людини. Наприклад, в справі \u0026ldquo;Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії\u0026rdquo; Суд зазначив, що з цього принципу слідує також те, що обов\u0026rsquo;язком обвинувачення є інформування особи про висунуті обвинувачення, щоб вона могла підготувати та належним чином представити аргументи на свій захист. Це рішення Суду звертає увагу на багатогранність цього принципу та його взаємозв\u0026rsquo;язок з іншими конвенційними правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЩодо доцільності висвітлення органами прокуратури та органами правопорядку інформації про врученення особам повідомлення про підозру чи скерування до суду обвинувальних актів\u003c/em\u003eв, то ЄСПЛ у справі \u0026ldquo;Аллене де Рібемон проти Франції\u0026rdquo; зазначає, що \u0026laquo;п. 2 статті 6 Конвенції не може бути перешкодою для влади щодо інформування громадськості про розслідування\u0026raquo;, адже має бути забезпечний баланс між захистом прав людини і основоположних свобод та інтересів суспільства та держави, які нерозривно взаємопов\u0026rsquo;язані між собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗ. Козлиєва,\u003cbr /\u003eначальник відділу прокуратури\u003cbr /\u003eАвтономної Республіки Крим\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_22.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":153,"url":"justtalk5-prezumptsiya-nevinuvatosti-dumka-prokurora","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622104207,"date":"25.10.2019","views":1067,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_20.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_21.jpg","name":"JustTalk#5. Презумпція невинуватості. Думка прокурора","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e04 жовтня 2019 року у правовому клубі PRAVOKATOR в межах ініціативи\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJusttalk\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;відбулось обговорення теми щодо дотримання принципу презумпції невинуватості працівниками правоохоронних органів у площині публічного спілкування та інформування суспільства про стан досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eАвторським колективом детально вивчено проблему та надано дієві рекомендації щодо шляхів її подолання. Водночас, з боку сторони обвинувачення, вказане питання має свої додаткові аспекти, що також має бути висвітлено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдними із ключових принципів кримінального процесу, що закріплені у чинному КПК України, є змагальність та рівність сторін кримінального провадження. Очевидно, що надання сторонам однакових можливостей у обстоюванні ними своїх позицій та доведенні фактів є передумовою справедливого досудового розслідування та судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте, накладені на прокурора обмеження щодо публічного висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості, як підстави дисциплінарної відповідальності, певним чином обмежують його у праві відстоювати свою думку, що призводить до порушення рівноваги між сторонами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, згідно з чинним законодавством, прокурор підтримує державне обвинувачення, яке відповідно до п. 3 ч.1 ст.3 КПК України полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому, згідно з п. 13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення \u0026mdash; твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, прокурор, обвинувачуючи особу у вчиненні певного злочину, стверджує про те, що вона його вчинила. У свою чергу сторона захисту фактично спростовує це твердження, вказує на його безпідставність або помилковість. Таким чином змагальність сторін досягається завдяки переконаності кожної зі сторін у вірності саме її доводів. Недарма згідно з ч.3 ст. 22 КПК України, функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу, оскільки одна і та сама особа не може повною мірою обстоювати твердження і його ж заперечувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред\u0026rsquo;явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, прокурор з метою підтримання обвинувачення та виконання своєї процесуальної функції повинен бути переконаний у правильності свого твердження, тобто у тому, що конкретна особа вчинила конкретний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eнезважаючи на своє переконання, виходячи із заборони публічно висловлювати думку, яка може бути розцінена як порушення презумпції невинуватості, прокурору фактично заборонено прямо наполягати на своєму твердженні, доводити його у публічній площині, а натомість залишається лише використовувати формально-юридичну лексику, на кшталт \u0026laquo;особа підозрюється, особа обвинувачується\u0026raquo;, хоча сам прокурор в цей момент за законом повинен бути переконаний в тому, що ця особа дійсно вчинила злочин\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому очевидно, що сторона захисту має гарантоване право публічно та за будь-яких обставин заявляти про невинуватість підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок цього порушуються засада рівності та змагальності сторін, оскільки захист абсолютно вільний у висловлюваннях, а прокурор \u0026ndash; обмежений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВраховуючи викладене,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eна\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eмою думку, твердження прокурора про винуватість особи у вчиненні злочину, висловлене публічно, коли кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування або судового розгляду, не може визнаватися порушенням презумпції невинуватості, оскільки по своїй суті суперечить функції обвинувачення\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезумовно, такі висловлювання можливі виключно із дотриманням вимог професійної етики та поваги до особи, без використання недоречних літературних або розмовних висловів, як наприклад \u0026laquo;злочинець\u0026raquo;, \u0026laquo;крадій\u0026raquo; або \u0026laquo;розбійник\u0026raquo;, а також згадування будь-яких особистих характеристик підозрюваного чи обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож підкреслюю, що наведене актуальне для стадії досудового розслідування та судового розгляду. Твердження про винуватість особи у випадку, якщо кримінальне провадження закрито, або ухвалено виправдувальний вирок, явно незаконно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПрокурор місцевої прокуратури С. Петренко\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":39,"url":"stanislav-petrenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Petrenko-Stanislav-e1560164367194.jpg","name":"Станіслав","surname":"Петренко","post":"Начальник відділу Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_20.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":144,"url":"justtalk5-prezumptsiya-nevinuvatosti-dumka-suddi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622032319,"date":"22.10.2019","views":664,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/71675307_530942927693066_4410520165578440704_n.jpg","mini_image":null,"name":"JustTalk#5. Презумпція невинуватості. Думка судді","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ п\u0026rsquo;ятницю 4 жовтня увечері на Justtalk обговорювали конституційний принцип презумпції невинуватості. Цей принцип слід знати й розуміти: кожній людині, оскільки це її конституційне право; кожному професіоналу \u0026ndash; юристу, держслужбовцю, журналісту \u0026ndash; на професійному рівні для того, щоб знати, як влаштовані (або як мають бути влаштовані) суд та правоохоронна система.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПрезумпція невинуватості \u0026ndash; одне з визначальних прав людини. Кожна людина, щодо якої немає вироку суду, яким її визнано винною в злочині, вважається невинуватою. Так влаштована правова система сучасної демократичної держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, навіть офіційно обвинувачений у вчиненні злочину або затриманий \u0026ndash; також вважається невинуватим, що вимагає відповідного ставлення до нього і відповідного поводження з боку держави і суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрезумпція невинуватості впроваджується в демократичній правовій державі тому, що правоохоронні органи апріорі мають більше ресурсів (матеріальних, технічних, силових та інших), ніж людина. Тому з самого початку державний орган є нерівним з людиною. І саме презумпція невинуватості покликана хоча б частково цю нерівність виправити!\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме з презумпції невинуватості походить низка важливих постулатів для кримінального права і процесу. Всі ці принципи послідовно прописані в міжнародному праві, в Конституції, в Кримінальному процесуальному кодексі. А саме:\u003cbr /\u003e\u0026bull; право на захист та право не свідчити проти себе і близьких родичів (право мовчати);\u003cbr /\u003e\u0026bull; відсутність обов\u0026lsquo;язку доводити свою невинуватість;\u003cbr /\u003e\u0026bull; обов\u0026lsquo;язок доведення вини поза розумним сумнівом;\u003cbr /\u003e\u0026bull; покладення доведення саме на сторону обвинувачення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого;\u003cbr /\u003e\u0026bull; судовий контроль над пропорційністю втручання в права особи (свободу, власність, таємницю листування тощо) на досудовому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, людина має право на незалежний і безсторонній суд, який перевірить обґрунтованість висунутого проти неї кримінального обвинувачення (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини). А передчасне (до вироку суду) оголошення в медіа конкретної людини винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - впливає на безсторонність суду. Адже багато хто з суспільства чекатиме, щоб суд визнав те, що раніше проголосили в медіа. Суд в свою чергу вивчає кримінальну справу, а не повідомлення в медіа. Тому безсторонність суду прямо пов\u0026lsquo;язана з презумпцією невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбговорення проблем презумпції невинуватості на Justtalk та в інших дискусійних форматах \u0026ndash; дуже важливо. Представлене на Justtalk дослідження В. Петраковського з колегами \u0026ndash; це аналіз інформаційних повідомлень правоохоронних органів та журналістів щодо обставин триваючих кримінальних справ. Дослідники пояснюють, де і яким чином автори кожного повідомлення порушили або зачепили презумпцію невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо, що обговорюючи конкретні кримінальні справи державні органи та журналісти не вправі називати особу злочинцем, якщо щодо неї немає вироку суду. В повідомленнях про триваючі справи про кожен випадок чи факт, навіть якщо це їм здається очевидним, слід говорити лише як про підозру або версію слідства. Причому можна давати лише знеособлену інформацію, максимально загальну, і лише по справах, які дійсно цікавлять громадськість. В багатьох випадках інформація по конкретній справі не може надаватися взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбов\u0026rsquo;язок органів влади і журналістів поважати презумпцію невинуватості знайшов своє послідовне відображення в міжнародному праві \u0026ndash; він закріплений в практиці Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБуло б корисно, якби державні органи й інститути громадянського суспільства \u0026ndash; громадські організації та ЗМІ проводили більше заходів, спрямованих на роз\u0026lsquo;яснення основноположних прав людини, зокрема і презумпції невинуватості, і самі реалізовували ці права людини. Щоби з часом якомога більше людей розуміли важливість і значення цих прав \u0026ndash; для кожної людини, і для суспільства в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОлексій Кравчук,\u003cbr /\u003eсуддя Вищого антикорупційного суду,\u003cbr /\u003eдоктор юридичних наук, доцент.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Презумпція невинуватості. Думка судді","meta_description":"Навіть офіційно обвинувачений у вчиненні злочину або затриманий – також вважається невинуватим, що вимагає відповідного ставлення до нього і відповідного поводження з боку держави і суспільства.","meta_keywords":"Презумпція невинуватості justtalk джастток","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/71675307_530942927693066_4410520165578440704_n.jpg","tags":[{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":100,"url":"justtalk4-nalezhna-fiksatsiya-zatrimannya-chomu-tse-vigidno-usim-videozvit","video":"8JJjzpOpNkI","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621862230,"date":"03.10.2019","views":568,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/8JJjzpOpNkI-HD.jpg","mini_image":null,"name":"JustTalk#4. Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозвіт четвертої дискусії Justtalk \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНалежна фіксація затримання. Чому це вигідно усім?\u003c/p\u003e","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/8JJjzpOpNkI-HD.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":503,"name":"custody records"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":98,"url":"justtalk4-nalezhna-fiksatsiya-zatrimannya-chomu-tse-vigidno-usim-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621861790,"date":"06.09.2019","views":724,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/4-naleghna-fiksaciya-zatrimannya-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#4. Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eСистема фіксації всіх дій стосовно затриманої особи в органах правопорядку залишається незмінною багато років. Загалом вона ґрунтується на записах у низці паперових журналів, які здійснюють різні уповноважені службові особи, на використанні камер відеоспостереження з обмеженими функціями та періодичних перевірках контролюючих органів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВодночас результати перевірок незалежних громадських організацій та національного превентивного механізму свідчать про те, що ця система є неефективною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІ. Проблема\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі порушення прав затриманої особи або звинувачення поліцейського у цьому вкрай складно відтворити хронологію того, що відбувалось із затриманою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожна особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, перш ніж постати перед суддею для вирішення питання обрання запобіжного заходу, проходить\u0026nbsp;відділення поліції та ізолятор тимчасового тримання. За цей час особа зустрічається зі слідчим та захисником, відбувається перший допит та нерідко здійснюються первинні слідчі дії. Весь цей час вона перебуває під контролем та відповідальністю держави в особі органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб уникнути порушення прав затриманої особи, з одного боку, та безпідставних звинувачень на адресу правоохоронців, з іншого, існує система фіксації\u0026nbsp;всіх дій стосовно неї. Попри наявність понад десяти паперових журналів, чергових поліцейських у відділеннях та персоналу ІТТ, камер відеоспостереження\u0026nbsp;та регулярних зовнішніх і внутрішніх перевірок, в Україні залишаються проблеми із правом на захист, належні умови тримання та поводження з особою тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж варто ставити питання не тільки про базові права затриманої особи, а й про безпеку осіб, які перебувають поряд із нею, зокрема правоохоронців. Попри законодавче регулювання питань роздільного тримання, запобігання\u0026nbsp;суїцидів та інших форм завдання собі ушкоджень, персонального захисту поліцейського від будь-яких агресивних дій, нерідко працівники поліцейського відділку чи ізолятора тимчасового тримання не контролюють ситуацію. Причина полягає у відсутності чіткого стандарту фіксації всіх дій стосовно затриманої особи, тобто алгоритму роботи з нею та протоколу гарантування безпеки затриманої особи та всіх інших, хто вступає з нею в контакт. Понад те, практика \u0026laquo;тіньових затримань\u0026raquo; призводить до повної відсутності фіксації таких дій, як наслідок, особа перебуває у зоні ризику з огляду на ймовірні порушення її прав та свобод.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІІ. Шляхи вирішення проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналіз міжнародних стандартів стосовно поводження із затриманою особою, найкращих зарубіжних практик забезпечення цих стандартів дозволяє дійти висновку, що оптимальним шляхом вирішення проблеми є:\u003cbr /\u003e1. Впровадження стандарту \u0026laquo;Належна реєстрація затримання та фіксація всіх дій за участю затриманої особи\u0026raquo;, який включає:\u003cbr /\u003eа) фіксацію часу та місця фактичного затримання;\u003cbr /\u003eб) фіксацію всіх переміщень затриманої особи під час перебування під контролем поліції;\u003cbr /\u003eв) фіксацію всіх слідчих та процесуальних дій за участю затриманої особи (присутніх учасників цих дій).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім систематизації нормативних приписів та врахування міжнародних норм, стандарт також дозволяє:\u003cbr /\u003eа) слідчому знати, що відбувається із затриманою особою: які дії було здійснено під час затримання, що було забезпечено із процесуальних гарантій\u0026nbsp;тощо;\u003cbr /\u003eб) визначитися з питанням, хто є уповноваженою службовою особою, яка здійснює затримання, відповідно складає протокол про це (див. discussion paper до justtalk No2);\u003cbr /\u003eв) зафіксувати відвідування третіми особами затриманого (оперативний працівник, прокурор та інші) з метою запобігання порушення права на захист цієї особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше див. стандарт у роздатковому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Впровадження британської моделі Custody Records (CR) в Україні в усіх\u0026nbsp;ізоляторах тимчасового тримання та відділеннях поліції. Подальше впровадження CR в усіх місцях несвободи, де перебувають затримані за підозрою у\u0026nbsp;вчиненні злочину особи.\u003cbr /\u003eCustody Records впроваджується в Україні в режимі пілотного проєкту з 2017 року. Наразі ця система працює в таких містах, як Дніпро, Херсон, Сарни та\u0026nbsp;Кропивницький. CR \u0026mdash; система гарантування безпеки затриманих та персоналу ІТТ, яка має уможливлювати фіксацію всіх дій, що відбуваються із затриманими особами, в такий проміжок часу: з моменту фактичного затримання, до\u0026nbsp;обрання судом запобіжного заходу і направлення особи до слідчого ізолятора або до звільнення особи з-під варти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНововведення системи CR:\u003cbr /\u003e1) інститут службових осіб, відповідальних за затриманих \u0026mdash; інспекторів з дотримання прав людини (основні обов'язки: проведення персонального інтерв'ю з кожною затриманою особою та фіксація всіх даних стосовно її перебування в електронну систему). Водночас, згідно з результатами дослідження[1], інститут службових осіб, відповідальних за затримання, передбачений ст. 212 КПК України, не працює;\u003cbr /\u003e2) єдина електронна база обліку всіх дій (фіксуються всі дії із затриманою особою, зокрема з її слів; база автоматично нагадує про наближення граничних строків тримання тощо);\u003cbr /\u003e3) постійний зовнішній контроль у режимі онлайн (у реальному часі відстежується інформація про перебування затриманих; онлайн спостереження\u0026nbsp;за кожною камерою через віддалений доступ до камер відеонагляду).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодальший розвиток пілотного проєкту. Наразі один з елементів системи \u0026mdash; електронна база, куди можна вносити інформацію про затриманих, \u0026mdash; працює в усіх ізоляторах тимчасового тримання в Україні. При цьому запровадження системи CR повною мірою передбачає встановлення відповідного технічного\u0026nbsp;обладнання та навчання персоналу ІТТ. На осінь 2019 року заплановане відкриття ізоляторів із системою Custody Records у містах Сєвєродонецьк, Харків та Пустомити. Також планується поширити систему на територіальні органи поліції, в які доставляється особа після затримання. Перший пілотний відділок уже восени запрацює у місті Дніпро.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Оцінка ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування\u003cbr /\u003eзатриманих як механізму попередження неналежного поводження в діяльності поліції (2017). Режим\u003cbr /\u003eдоступу:\u003cbr /\u003ehttp://ecpl.com.ua/wp-content/uploads/2017/07/Sluzhbovi-osoby-vidpovidalni-za-zatrymanych-1.pdf\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Необхідні зміни\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Впровадження стандарту \u0026laquo;Належна реєстрація затримання та фіксація всіх дій за участю затриманої особи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Завершення пілотного проєкту Custody Records та поширення його на ізолятори тимчасового тримання, поліцейські відділення та інші місця, де можуть перебувати затримані особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Внесення змін до законодавства України з метою чіткого визначення уповноваженої службової особи, яка здійснює затримання;\u0026nbsp;складання протоколу про затримання; підзаконне регулювання\u003cbr /\u003eроботи системи Custody Records.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі цитування посилання на матеріали ініціативи JustTalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Належна фіксація затримання","meta_description":"Належна фіксація затримання. Чому це вигідно усім? ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/4-naleghna-fiksaciya-zatrimannya-min.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":97,"url":"justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621860632,"date":"07.08.2019","views":325,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_10.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_11.jpg","name":"JustTalk#3. У кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес?","description":"\u003cp\u003eЗаконом, що регламентує порядок кримінального провадження в Україні, є Кримінальний процесуальний кодекс. Але, чи дає він відповіді на всі запитання щодо розподілу повноважень між учасниками процесу? Щодо ролі в процесі кожного з учасників? Щодо алгоритму дій кожного? Практика дає негативну відповідь на ці запитання. Учасники кримінального провадження трактують КПК України по-різному, в залежності від власного розуміння та сталих традицій у регіоні, чи конкретній установі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСпроби стандартизувати розуміння та практичне застосування норм Кримінального процесуального кодексу підштовхнули експертів до створення моделей стандартів різних етапів кримінального провадження, а відтак \u0026mdash; і до ініціації дискусії, що відбулася в рамках засідання клубу JustTalk 5 липня 2019 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eСпроби стандартизувати розуміння та практичне застосування норм Кримінального процесуального кодексу підштовхнули експертів до створення моделей стандартів різних етапів кримінального провадження, а відтак \u0026mdash; і до ініціації дискусії, що відбулася в рамках засідання клубу JustTalk 5 липня 2019 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ldquo;Що таке стандарти? Якими вони мають бути? Чи взагалі вони мають бути? Про це ми й спробуємо поговорити з вами сьогодні\u0026rdquo;, \u0026mdash; розпочав розмову директор програми \u0026ldquo;Права людини і правосуддя\u0026rdquo; Міжнародного фонду \u0026ldquo;Відродження\u0026rdquo; Роман Романов, взявши на себе функції модератора дискусії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕкспертну доповідь розпочав Андрій Орлеан, який наголосив, що в межах \u0026ldquo;червоних ліній\u0026rdquo;, якими можна вважати норми КПК, практика кримінального процесу відбувається за певними правилами, які не тільки не прописані в самому КПК, але й є різними в різних регіонах країни. І регламентуючу роль в цих процесах грають неформальні практики, накази чи інструкції, які часто густо суперечать один одному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДослідження, проведені експертною групою, показали вельми цікаві факти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиявляється, 60% прокурорів в ході провадження завжди погоджують свої рішення з керівниками прокуратури. А взагалі, основні рішення погоджуються у 95% випадків. Такою є практика, яка, вочевидь, не прописана в КПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно 37 статті КПК керівник органу прокуратури визначає групу прокурорів і керівника цієї групи. Але за неформальними практиками керівником групи завжди призначається керівник якогось відділу. Тобто, вибудовується певна ієрархія, яка не передбачена КПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ рішення ВСУ про те, що всі повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення мусять бути внесені в ЄРДР. Проте слідчі судді кажуть: \u0026ldquo;ні вибачте, у нас діє інше правило. Для того щоб внести в ЄРДР ми дивимося на три основні ознаки: щоб у нас був час, щоб у нас була подія злочину і щоб у нас були якісь ознаки злочину\u0026rdquo;. Тобто, ці дві абсолютно різні практики співіснують між собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо затримання відбувається після обшуку, з якого моменту особа вважається затриманою? Є практика, коли особа вважається затриманою вже з моменту, коли почався обшук і особа не може йти. А є абсолютно інша практика, яка каже, що особа буде затримана вже після завершення обшуку, коли складається протокол про затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБільше того, є практики, які напряму суперечать нормам самого КПК. Наприклад, аналіз протоколів затримання за 208-ю статтею КПК України показав, що 67% протоколів затримання складені в кабінеті слідчого. Тобто, відповідно, місцем затримання особи зазначено кабінет слідчого, що категорично дисонує із змістом 208-ї статті Кримінального процесуального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблемою виявилося також і розуміння ролей учасниками кримінального процесу. В ході досліджень прокурорів запитували: \u0026ldquo;чи згодні Ви, що прокурор організовує весь процес досудового розслідування?\u0026rdquo; 42% сказали \u0026ldquo;так\u0026rdquo;, а 46% \u0026mdash; \u0026ldquo;ні\u0026rdquo;. Тобто, всередині самої прокуратури є абсолютно різне розуміння ролі самого прокурора. І таких непорозумінь більш ніж достатньо. На запитання до слідчих \u0026ldquo;чиї ви вказівки для Вас важливіші, керівника органу досудового розслідування чи прокурора?\u0026rdquo;, всупереч КПК, більшість віддала приоритет вказівкам безпосереднього керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоворячи про наявну проблематику, Андрій Орлеан висловив думку, що задля вирішення таких невідповідностей наврядчи було б доречним вносити зміни до Кримінального процесуального кодексу. \u0026ldquo;Вочевидь, треба виважено підійти до цього питання і розробити стандарти для проведення кожної процедури. А ці стандарти можуть передбачати функції, дії, розмежування ролей кожної службової особи, щоб кожний розумів те, що він робить, кожен розумів свої функції, кожен розумів свої дії. І, якщо серйозно зайнятись цим процесом, в цьому випадку дуже часто відпадатиме необхідність вносити зміни в КПК,\u0026rdquo; \u0026mdash; зауважив експерт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасправді, неформально процеси стандартизації і так відбуваються. Професійні спільноти у реальному і віртуальному просторах шукають відповіді на свої запитання, звіряються з думкою більш досвідчених колег, а відтак \u0026mdash; напрацьовують стандартні алгоритми дій та методики трактувань Кримінального процесуального кодексу. Інша справа, що такі ситуативні стандарти виявляються різними для різних груп. Експерт Євген Крапівін порівняв такий стан справ із тлумаченням Біблії різними релігійними течіями. \u0026ldquo;Питання, чи можна стандартизувати кримінальний процес, мені здається, те саме, чи можна уніфікувати всі практики тлумачення Біблії. Зібрати до купи чати, настільні книги, посібники з криміналістичної техніки і так далі. А ще й таким чином, щоб воно відповідало не тільки Українському КПК, а враховувало практику Європейського суду з прав людини та, взагалі, кращі світові практики, які існують в кримінальній юстиції\u0026rdquo;, \u0026mdash; сказав Євген Крапівін. За його словами ідея створення стандартів, які б заповнювали законодавчі прогалини, є абсолютно не новою, такі практики існують в світі, найкращі приклади можна знайти в Британії, в Сполучених Штатах. Такі стандарти, хоч і не мають правової сили, але стають універсальним інструментом для всіх учасників процесу, бо, насправді, роблять процес чіткішим та ефективнішим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДекілька з учасників дискусії висловили сумнів, щодо можливості застосування стандартів, якщо вони не матимуть законодавчої сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ldquo;Знаєте, багато років тому я був присутній на дискусії між представниками наших парламентських комітетів і комітету Британського парламенту, який займається якраз імплементацією рішень з прав людини, після того, як вони стали обов\u0026rsquo;язковими в Сполученому Королівстві. І більшість запитань від наших, переважно, помічників депутатів було: \u0026laquo;А рекомендації вашого комітету, чи вони обов\u0026rsquo;язкові до виконання?\u0026raquo; відповідь була: \u0026laquo;Ні, це рекомендації\u0026raquo;. \u0026laquo;Тоді чому хтось їх буде виконувати?\u0026raquo; Відповідь на це: \u0026laquo;Ну якщо вони зрозумілі, нормальні і правильні чому їх не виконувати?\u0026raquo;. Мені здається, що ця репліка в дусі сьогоднішньої дискусії, яка дуже демонструвала якраз ставлення до стандартів, рекомендацій і такого сорту soft law, який має свою практику застосування,\u0026rdquo; \u0026mdash; прокоментував ситуацію Роман Романов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНачальник відділу Національного антикорупційного бюро Денис Гюльмагомедов звернув увагу присутніх на інші галузі, де стандарти є не тільки невід\u0026rsquo;ємною частиною процесів, але й ознакою гарного тону. Так стандартами користуються оцінювачі майна, аудитори. До того ж, дотримання стандартів може бути критерієм, мірилом якості роботи слідчого. \u0026ldquo;Ми маємо легімітизувати, а не легалізувати стандарти. Я категорично не погоджуюсь з тим, що вони взагалі мають бути легалізовані. Наприклад, ми читаємо різні коментарі, різні книжки. Якщо я вважаю, що то книжка \u0026mdash; дурня, я її не читаю. Якщо вона авторитетна, якщо її написав якийсь авторитетний для мене діяч, або я почитав і погодився із змістом, то вона для мене стає настільною книгою. І найкраща оцінка стандартів \u0026ndash; це коли ми, як спільнота, визнаємо ці стандарти, вони не будуть для нас загальнообов\u0026rsquo;язковими, ми просто погодимося з тим, що це хороший продукт\u0026rdquo;, \u0026mdash; сказав Денис Гюльмагомедов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ldquo;Кримінальний процесуальний кодекс задає напрямки руху в межах досудового розслідування і містить певні стандарти і правила. Але далеко не завжди регулює конкретні ситуації взаємодій між різними його учасниками. Не задає їм чіткі правила, які б призвели до розумних однакових очікувань, щодо дій кожної сторони. Слідчій має розуміти, що йому очікувати від прокурора. Прокурор має розуміти, що йому очікувати від слідчого і вони крім того мають розуміти, що вони мають робити, дуже детально\u0026rdquo;, \u0026mdash; доповнив виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПорівнюючи кримінальний процес із спортивними змаганнями, можна сказати, що якщо Кодекс \u0026mdash; це правила гри, то система стандартів надає змогу суддям приймати рішення в спірних ситуаціях, коли правила можна трактувати по-різному. Але, звичайно, само по собі дотримання правил чи стандартів гарантує лише якість проведеної роботи. \u0026ldquo;Якщо Ви в правильних трусах, з правильними перчатками вийшли на ринг, це абсолютно не значить, що ви вже перемогли. Бо багато слідчих, прокурорів, адвокатів думають, що якщо вони зробили все правильно, то вони мають отримати перемогу у справі\u0026rdquo;, \u0026mdash; прокоментував суддя Верховного суду України Аркадій Бущенко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ ході дискусії учасники мали змогу ознайомитися із Стандартами затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину, розробленими експертною групою як приклад стандартизації кримінального процесу. І майже кожен, хто брав слово, подякував експертам за якісну роботу, згодившись, що такий підхід, дійсно, міг би зробити кримінальний процес в Україні чіткішим, зрозумілішим і ефективнішим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтандарти затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину можна переглянути за\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RMNbwBf7Mq4kWUq4Jq3TYt74dEtbw2aE/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_10.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":96,"url":"justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses-videozvit","video":"o4cgkmJQpds","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621860388,"date":"31.07.2019","views":612,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/o4cgkmJQpds-HQ.jpg","mini_image":null,"name":"JustTalk#3. У кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал третьої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал третьої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/o4cgkmJQpds-HQ.jpg","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":94,"url":"justtalk3-u-kozhnogo-svij-kpk-yak-standartizuvati-kriminalnij-protses-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621859421,"date":"05.07.2019","views":586,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/3-u-koghnogo-sviy-kpk-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#3. У кожного свій КПК. Як стандартизувати кримінальний процес? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eХоча кримінальне процесуальне законодавство відносять до яскравого прикладу імперативного методу правового регулювання, сам процес не є стандартизованим та жорстким.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУявлення про те, що кожна дія слідчого чи прокурора чітко передбачена Кримінальним\u0026nbsp;процесуальним кодексом України є хибним, особливо якщо це стосується тактики та техніки розслідування кримінальних правопорушень, своєчасності вчинення процесуальних дій тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКПК України радше встановлює обмеження, приписує так звані \u0026ldquo;червоні лінії\u0026rdquo;, за які не може зайти учасник кримінального провадження під час здійснення процесуальних чи слідчих дій, насамперед втручання в права і свободи людини. Таким чином, всередині правової оболонки, якою можна назвати Кодекс, різному правозастосовуванню підлягають, як\u0026nbsp;мінімум, такі речі як:\u003cbr /\u003e\u0026bull; Розподіл ролей серед учасників кримінального провадження;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Порядок вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінального правопорушення;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Застосування інститутів кримінального процесу, які містять колізію між собою або з іншими галузевими положеннями права;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Достатність обґрунтування клопотань в межах провадження, наприклад доведення ризиків прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому;\u003cbr /\u003e\u0026bull; Застосування чітко не визначених категорій на кшталт \u0026ldquo;розумні строки\u0026rdquo;;\u003cbr /\u003e\u0026bull; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, \u003cstrong\u003eсеред прокурорів загальних прокуратур та прокурів САП існує різне бачення \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсвоєї активності під час досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Дані дослідження показують, що близько 80% прокурорів САП заперечили тезу про те, що прокурор заглиблюється у подробиці розслідування на етапі підготовки обвинувального акта. Таким чином, прокурори САП стверджують,\u0026nbsp;що вони переважно не вдаються до очікування готового результату розслідування від детектива НАБУ й діють проактивно. Водночас понад половину (51%) опитаних прокурорів загальних\u0026nbsp;прокуратур навпаки підтверджували тезу, що прокурор заглиблюється у подробиці розслідування вже на етапі підготовки обвинувального акта1. Від цього залежить обсяг письмових вказівок, що надаються слідчому/детективу, навантаження на прокурора та відповідальність за кінцевий результат розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнший приклад \u0026mdash; \u003cstrong\u003eдобровільне звернення прокурорів САП до свого керівництва за порадою під час вчинення процесуальних дій\u003c/strong\u003e. Більшість опитаних прокурорів, зазначили що завжди або переважно погоджують із керівництвом САП свої рішення та дії щодо укладення угоди про визнання вини із особою, щодо затримання та щодо повідомлення особи про підозру. Менше\u0026nbsp;(хоча також досить часто) погоджують рішення та дії щодо закриття кримінального провадження, обрання (заміни) запобіжного заходу, направлення обвинувального акта до суду.\u0026nbsp;Лише рішення щодо обрання інших заходів забезпечення кримінального провадження прокурори найчастіше не погоджують або погоджують інколи2. Хоча КПК України жодним чином не\u0026nbsp;вимагає такого погодження, це суттєво впливає на результати досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАбо \u003cstrong\u003eрізне бачення необхідності повідомлення про підозру прокурором та слідчим\u003c/strong\u003e. Хоча\u0026nbsp;частина 1 статті 277 КПК України передбачає, що повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, на практиці, існує різне уявлення про те, хто\u0026nbsp;саме і в який момент має формувати текст підозри. Оскільки практика пішла шляхом, що повідомлення про підозру за обсягом інколи досягає обвинувального акту, це доволі великий обсяг роботи, який полягає в зборі максимальної кількості доказів та визначеності з слідчою\u0026nbsp;версію подій, які інкримінуються особі. Результати дослідження(3) показують, що частіше складають повідомлення про підозру слідчі, а потім звертаються до процесуального керівника за\u0026nbsp;погодженням. При цьому, існує абсолютно різне бачення одний й тих самих обставин справи різними прокурорами, а самі прокурори нерідко низько поінформовані із матеріалами кримінального провадження. Прокурори вважають нормальним також добровільно погоджувати\u0026nbsp;підозру з своїм керівництвом. У цьому великому бюрократичному порядку існують різні практики \u0026mdash; від складення прокурорами повідомлення про підозру самостійно до непогодження слідчим повідомлення про підозру взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе стандартизованою \u0026ldquo;цариною\u0026rdquo; також є питання доказів та доказування у кримінальному провадженні. Прокурори мають різне розуміння своєї ролі та ступеня залучення до збирання доказів. Роль прокурора у збиранні доказів на практиці суттєво диференціюється у різних\u0026nbsp;кримінальних провадженнях. Частково цьому сприяє й відсутність мінімальних вимог (стандартів) щодо роботи процесуального керівника у кримінальному провадженні, які б чітко визначали критерії його залучення саме до збирання доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом практика демонструє істотні проблеми у взаємодії між слідчим і процесуальним\u0026nbsp;керівником у різних регіонах, пов\u0026rsquo;язані із такими чинниками: нерозуміння своїх ролей у контексті досудового розслідування, відсутність ефективних важелів впливу на слідчого, який не\u0026nbsp;виконує вказівки прокурора; відсутність орієнтованості слідчих та оперативних працівників на результат у вигляді судового рішення; наявність конкуренції між прокурором та керівником слідчого підрозділу за право завантажити слідчого (перетин повноважень). Ефективність\u0026nbsp;співпраці між слідчим та процесуальним керівником часто залежить від персональних контактів керівників цих органів(4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі приклади яскраво демонструють, що попри наявність, на перший погляд, чітких приписів КПК України, від взаємодії учасників кримінального провадження, їх дій із прийняття\u0026nbsp;дискреційних рішень та активності у кримінально провадженні, залежить кінцевий результат \u0026mdash; притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакордонний досвід свідчить, що такі \u0026ldquo;сірі\u0026rdquo; зони, які призводять до існування \u0026ldquo;власного\u0026nbsp;КПК України\u0026rdquo; у кожного слідчого та прокурора, можливо стандартизувати шляхом створення алгоритмів, стандартів досудового розслідування. Стандарти досудового розслідування чітко визначають ролі учасників кримінального провадження. Вони дозволяють\u0026nbsp;розв\u0026rsquo;язувати внутрішні конфлікти. Водночас не надають повноважень, не зобов\u0026rsquo;язують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча в Україні існує підзаконне нормативно-правове регулювання дій слідчих та прокурорів, зокрема з питань взаємодії, реєстрації кримінальних проваджень тощо, воно інколи\u0026nbsp;суперечить законам та практиці ЄСПЛ, яка є обов\u0026rsquo;язковою для врахування органами влади. Разом з тим, відповідне нормативне регулювання не виконує своїх функцій, адже кримінальний процес 1) не стандартизований; 2) допускає невиправдано некваліфіковане тлумачення слідчими та прокурорами розумних строків, обсягу наведення ризиків у клопотанні тощо; 3) не відповідають на питання оцінки ефективності роботи слідчий, прокурорів;\u0026nbsp;4) та врешті-решт слабко слугують формулюванню складу дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежного виконання своїх обов\u0026rsquo;язків слідчими, прокурорами; 5)тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e1 Роль процесуального керівника \u0026mdash; прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на досудовій\u003cbr /\u003eстадії процесу. Звіт за результатами дослідження / Бєлоусов Ю., Венгер В., Орлеан А., Яворська В. \u0026mdash; К. : 2018.\u003cbr /\u003e\u0026mdash; С. 47.\u003cbr /\u003e2 Там же. С. 51.\u003cbr /\u003e3 Прокурор: керує? координує? наглядає? розслідує Звіт за результатами дослідження \u0026laquo;Роль прокурора на\u003cbr /\u003eдосудовій стадії кримінального процесу\u0026raquo; / Бєлоусов Ю., Венгер В., Мітько В., Орлеан А., Сущенко В., Яворська\u003cbr /\u003eВ. ; за заг. ред. Бєлоусова Ю. \u0026mdash; К. : СТ-Друк, 2017. С.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Приклади стандартів за кордоном\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. American Bar Association. Standards on Prosecutorial Investigations\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.americanbar.org/groups/criminal_justice/publications/criminal_justice_section_archive/crimjust_standards_pinvestigate/#1.3)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eSTANDARD 2.3 USE OF UNDERCOVER LAW ENFORCEMENT AGENTS\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eAND UNDERCOVER OPERATIONS\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(a) For the purpose of these Standards, an \u0026ldquo;undercover law enforcement agent\u0026rdquo; is an employee of a government\u003cbr /\u003eagency working under the direction and control of a government agency in a criminal investigation, whose true\u003cbr /\u003eidentity as a law enforcement agent involved in the investigation is concealed from third parties.\u003cbr /\u003e(b) For the purpose of these Standards, an \u0026ldquo;undercover operation\u0026rdquo; means an investigation in which undercover law\u003cbr /\u003eenforcement agents or other persons working with law enforcement conceal their purpose of detecting crime or\u003cbr /\u003eobtaining evidence to prosecute those engaged in illegal activities.\u003cbr /\u003e(c) In deciding whether to use or to advise the use of undercover law enforcement agents or undercover operations,\u003cbr /\u003ethe prosecutor should consider potential benefits, including:\u003cbr /\u003e(i) the character and quality of evidence likely to be obtained; and\u003cbr /\u003e(ii) the ability to prevent or solve crimes where obtaining reliable and admissible evidence to do so would\u003cbr /\u003eotherwise be difficult or impossible to obtain.\u003cbr /\u003e(d) In deciding whether to use or to advise the use of undercover law enforcement agents or undercover operations,\u003cbr /\u003ethe prosecutor should consider potential risks, including:\u003cbr /\u003e(i) physical injury to law enforcement agents and others;\u003cbr /\u003e(ii) lost opportunity if the operation is revealed;\u003cbr /\u003e(iii) unnecessary intrusions or invasions into personal privacy;\u003cbr /\u003e(iv) entrapment of otherwise innocent persons;\u003cbr /\u003e(v) property damage, financial loss to persons or businesses, damage to reputation or other harm to persons;\u003cbr /\u003e(vi) interference with privileged or confidential communications;\u003cbr /\u003e(vii) interference with or intrusion upon constitutionally protected rights;\u003cbr /\u003e(viii) civil liability or other adverse impact on the government;\u003cbr /\u003e(ix) personal liability of the law enforcement agents;\u003cbr /\u003e(x) involvement in illegal conduct by undercover law enforcement agents or government participation in activity\u003cbr /\u003ethat would be considered unsuitable and highly offensive to public values and that may adversely impact a jury\u0026rsquo;s\u003cbr /\u003eview of a case; and\u003cbr /\u003e(xi) the possibility that the undercover operation will unintentionally cause an increase in criminal activity.\u003cbr /\u003e(e) The prosecutor advising an undercover investigation should:\u003cbr /\u003e(i) consult with appropriate police or law enforcement agents on a regular basis about the continued propriety of\u003cbr /\u003ethe operation and the legal sufficiency and quality of the evidence that is being produced by the operation;\u003cbr /\u003e(ii) seek periodic internal review of the investigation to determine whether the operation\u0026rsquo;s benefits continue to\u003cbr /\u003eoutweigh its risks and costs, including the extent to which:\u003cbr /\u003e(A) the goals of the investigation have been accomplished;\u003cbr /\u003e(B) there is potential for the acquisition of additional useful and non- duplicative information;\u003cbr /\u003e(iii) the investigation can continue without exposing the undercover operation; and\u003cbr /\u003e(iv) continuation of the investigation may cause financial or other injury to innocent parties.\u003cbr /\u003e(f) The prosecutor should seek to avoid or minimize the risks involved in the active participation of undercover police\u003cbr /\u003eor law enforcement agents in illegal activity, and provide such agents guidance about authorized participation in\u003cbr /\u003eotherwise criminal conduct.\u003cbr /\u003e(g) Records of funds expended and generated by undercover activity should be retained and accounted for in a\u003cbr /\u003emanner that facilitates a comprehensive and accurate audit.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Justice Manual \u0026raquo; Title 9: Criminal (The United States Department of justice)\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.justice.gov/jm/jm-9-118000-ag-guidelines-seized-and-forfeited-property)\u003cbr /\u003e9-118.000 - AG GUIDELINES ON SEIZED AND FORFEITED PROPERTY\u003cbr /\u003e9-118.100 Introduction\u003cbr /\u003e9-118.200 Goals\u003cbr /\u003e9-118.300 Roles and Responsibilities\u003cbr /\u003e9-118.400 The Assets and Forfeiture Fund\u003cbr /\u003e9-118.500 Management and Disposition of Seized and Forfeited Assets\u003cbr /\u003e9-118.600 Criteria for Admission and Retention in the Asset Forfeiture Program\u003cbr /\u003e9-118.700 Removal From the program\u003cbr /\u003e9-118.800 Limitation\u003cbr /\u003e...\u003cbr /\u003e9-118.300 - Roles and Responsibilities\u003cbr /\u003eThe Attorney General\u003cbr /\u003eAs the nation\u0026rsquo;s chief law enforcement officer, the Attorney General supervises and directs the administration and\u003cbr /\u003eoperation of all aspects of the Program including exercising and delegating statutory forfeiture authorities,\u003cbr /\u003eestablishing program goals and policies, and managing the Assets Forfeiture Fund (AFF).\u003cbr /\u003eThe Deputy Attorney General\u003cbr /\u003eThe Deputy Attorney General or his designee advises and assists the Attorney General in the formulation and\u003cbr /\u003eimplementation of program policies and provides supervision and direction to all Department organizational units that\u003cbr /\u003eparticipate in the Program.\u003cbr /\u003eUnited States Attorney\u0026rsquo;s Offices (USAOs), Department of Justice Litigating Divisions, and the Executive Office for\u003cbr /\u003eUnited States Attorneys (EOUSA)\u003cbr /\u003eThe USAOs and the Department\u0026rsquo;s litigating divisions are responsible for the prosecution of criminal and civil\u003cbr /\u003eforfeitures sought by the federal government, the prosecution and defense of forfeiture-related litigation to which the\u003cbr /\u003eUnited States is a party, and the collection of forfeiture-related debts owed to the United States. The USAOs also\u003cbr /\u003ecoordinate with the Money Laundering and Asset Recovery Section (MLARS) in the processing of certain equitable\u003cbr /\u003esharing requests, petitions for remission and mitigation, restoration requests, and the development and delivery of\u003cbr /\u003eforfeiture-related training at all levels of government.\u003cbr /\u003e...\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e3. Prosecution guidance (United Kingdom)\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e(https://www.cps.gov.uk/prosecution-guidance )\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eRole of the Prosecutor\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eAll applications to stay prosecutions on the ground of abuse of process should be reported to the CCP or another\u003cbr /\u003esenior lawyer specifically appointed for this purpose, so that a decision can be made whether to challenge the\u003cbr /\u003eapplication.\u003cbr /\u003eThe following steps should then be taken:\u003cbr /\u003ePrepare a skeleton argument in accordance with the Consolidated Criminal Practice Direction. A sample skeleton\u003cbr /\u003eargument to be used by the Crown is provided at Annex 1. Provide a list of authorities. It is good practice to attach to\u003cbr /\u003ethe skeleton argument relevant case law and documentary evidence. Avoid citing too many cases; courts discourage\u003cbr /\u003esuch an approach, as each case is to be decided on the merits of its own facts.\u003cbr /\u003eConsider what evidence you may have to adduce, either orally or by way of documents, to establish particular facts.\u003cbr /\u003eIn particular, you may have to call evidence relating to the time of service of a summons from a police officer, or\u003cbr /\u003erelating to the steps taken to execute warrants. You may have to call a CPS colleague as a witness or have CPS\u003cbr /\u003eevidence agreed.\u003cbr /\u003eConsider what prejudice has been suffered by the defendant and whether the defendant has contributed to factors\u003cbr /\u003esuch as delay. For example, many offenders in delayed child abuse cases have explicitly warned their victims \"not to\u003cbr /\u003etell\" (in R v Wilkinson (1996) 1 Cr. App .R. 81, the defendant's appeal was unsuccessful on the ground that the\u003cbr /\u003edefendant was responsible for the delay because he made threats to the victims).\u003cbr /\u003eConsider what alternative remedies or solutions may be available to the court to deal with the alleged injustice, for\u003cbr /\u003eexample, (1) grant the accused bail, (2) expedite the trial, (3) impose reporting restrictions, (4) transfer venue, (5)\u003cbr /\u003eexclude evidence, (6) use the summing-up to offset any prejudice the accused might suffer as a result of loss of\u003cbr /\u003eevidence, delay and media attention.\u003cbr /\u003eBear in mind that the power to stay an indictment is ongoing during a trial and reviewable throughout (R v\u003cbr /\u003eBirmingham and Others (above)). The power to stay need not be used to stay the whole of an indictment; it can be\u003cbr /\u003eused in relation to individual counts (R v Munro (1992) 97 Cr. App. R. 183).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Приклади стандартів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля кращого розуміння стандартів досудового розслідування робочою групою було підготовлено стандарти затримання, які викладено в окремій брошурі. Стандарти ґрунтуються\u0026nbsp;на результатах аналізу кращого міжнародного та національного досвіду в частині функціонування інституту затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозроблені стандарти досудового розслідування мають на меті:\u003cbr /\u003e1. Встановити правила взаємодії учасників кримінального провадження, вчинення процесуальних та слідчих дій слідчими, прокурорами відповідно до Конституції України, кримінального процесуального законодавства та практики ЄСПЛ.\u003cbr /\u003e2. Надати інструмент для оцінки ефективності роботи слідчих, прокурорів через своєчасність та достатність обсягу вчинення ними процесуальних та слідчих дій.\u003cbr /\u003e3. Надати інструмент для навчання майбутніх слідчих, прокурорів.\\\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозроблені стандарти досудового розслідування не мають нормативно-правової сили, а є\u003cbr /\u003eприкладом guidelines для професійних учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвторський колектив:\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eБатяр Р. (псевдонім)\u003cbr /\u003eБєлоусов Ю.\u003cbr /\u003eВенгер В.\u003cbr /\u003eДеркач С.\u003cbr /\u003eКозлиєва З.\u003cbr /\u003eПірогова О.\u003cbr /\u003eКрапивін Є.\u003cbr /\u003eОрлеан А.\u003cbr /\u003eПархоменко П.\u003cbr /\u003eПетраковський В.\u003cbr /\u003eСидоров Д. (псевдонім)\u003cbr /\u003eСтанкевич О.\u003cbr /\u003eШалота К.\u003cbr /\u003eЯворська В.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цитуванні посилання на матеріали ініціативи Justtalk обов'язкове.\u003c/p\u003e","meta_title":"Як стандартизувати кримінальний процес?","meta_description":"Хоча кримінальне процесуальне законодавство відносять до яскравого прикладу імперативного методу правового регулювання, сам процес не є стандартизованим та жорстким. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/3-u-koghnogo-sviy-kpk-min.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":93,"url":"justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621853855,"date":"04.07.2019","views":543,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_4.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_5.jpg","name":"JustTalk#2. Затримання — це нормально! або Як вивести затримання із тіні?","description":"\u003cp\u003eСтатистичні дані за 5 останніх років говорять про невпинне зменшення кількості осіб, затриманих правоохоронними органами за 208-ю статтею Кримінального процесуального кодексу України. Так, кількість затриманих у 2017-му майже на 40% нижча, порівняно із 2013 роком. Як розуміти таку картину? Чи знижується тими ж темпами рівень злочинності в країні? Чи, може, злочинці і підозрювані у скоєнні злочинів стали самі здаватися поліції?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eВідповідь, як виявилося, полягає в іншому: більшість затримань, здійснених правоохоронцями, не реєструється належним чином, а відтак \u0026mdash; залишається у тіні.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧому так відбувається, і що треба зробити, щоб вивести затримання із тіні, обговорювали на другому засіданні фахової спільноти JustTalk 7 червня 2019 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВ залі зібралися представники поліції та прокуратури, судді та адвокати, юристи та правозахисники. Експертну групу представляли Юрій Бєлоусов, Євген Крапивін (обидва \u0026mdash; Експертний центр з прав людини) та суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко. Як завважила на початку зустрічі модераторка Лариса Денисенко, зібрались всі, хто щиро шаленіє від кримінальної юстиції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗАТРИМАННЯ \u0026mdash; ЦЕ НОРМАЛЬНО!\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eабо\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯК ВИВЕСТИ ЗАТРИМАННЯ ІЗ ТІНІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблематика у функціонуванні інституту затримання спирається на декілька проблем, що набули системного характеру. І якщо частина з них перебуває в законодавчій площині і потребує коректив відповідних норм закону, то деякі з системних помилок спираються виключно на хибну уяву про систему правосуддя її безпосередніх виконавців, що в свою чергу вимагає змін у профільних навчальних закладах, просвітницької роботи та створення системи перекваліфікації працівників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПершою з проблем є викривлена уява правоохоронців (та й суспільства) про мету затримання і його значення в подальшій низці подій в рамках конкретної справи. За сталою традицією, якщо людину затримано під час скоєння злочину, обмеження її свободи стає початком її покарання. Прокурор вимагатиме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і все досудове слідство буде спрямоване на доведення вини затриманої особи. При цьому свідомо залишаються поза увагою прописані в КПК норми про те, що тримання під вартою, як запобіжний захід, є виключною мірою, яка застосовується за наявності реальних ризиків втечі особи чи перешкоджання нею слідству. За розумінням правоохоронців затримана особа є винною у злочині, їй все одно доведеться відбувати покарання, отже нічого протиприродного в такій практиці немає, справа лише за доказами, які, до речі, простіше знаходити, тримаючи обвинуваченого \u0026ldquo;під рукою\u0026rdquo;. Випадки, коли в ході слідства людина виявляється не винною, і її потрібно відпустити, стають приводом для дисциплінарного (а інколи й кримінального) переслідування службової особи, яка, виявляється, протиправно позбавила людину волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто проблема полягає в тому, що правоохоронці не вважають нормальною ситуацію, коли людину затримали, а, з\u0026rsquo;ясувавши обставини події, дійшовши висновку, що вона непричетна до злочину, відпустили, при цьому офіційно оформивши як затримання, так і звільнення. Таке нерідко буває, коли затримують групу людей десь після бійки у ресторані чи під час масових заходів. Відтак, затримання оформлюється лише в момент, коли слідчий приймає рішення, що особа винна і за затриманням відбудеться тримання під вартою, як запобіжний захід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрій Бєлоусов розповів, як свого часу, ще за старого КПК 1960 року, він проводив тренінг зі слідчими і питав: \u0026laquo;на що вам дається 72 години до обрання запобіжного заходу?\u0026raquo; І переважна більшість відповідала: \u0026ldquo;Для встановлення істини у справі\u0026rdquo;. І вони жалілися, що їм критично не вистачає часу. Зараз та ж ситуація з 24 годинами на винесення підозри. Але чи є у кодексі така вимога? Звичайно ж ні. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає (і не може, бо навіщо тоді подальше слідство і суд?!) доведення вини особи на цьому етапі. В правоохоронця мають бути розумні підстави для затримання, як то \u0026mdash; причетність до можливого скоєння злочину. Але, якщо потім такі підстави зникають, людину мають просто відпустити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругою з обговорюваних проблем стало обмежене коло злочинів, за вчинення яких особу можна затримати за статтею 208 КПК України, тобто на місці вчинення злочину. Згідно цієї статті, затримати можна особу, яка вчиняє злочин, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Тобто якщо на очах поліцейського вчиняється, приміром, нанесення комусь легких тілесних ушкоджень, чи перешкоджання професійної діяльності журналістів, чи незначне хуліганство, правоохоронець не може затримати правопорушника, бо вказані дії не передбачають відповідної санкції. Це законодавче положення, справді, ставить поліцейських у вкрай незручне становище. По-перше, він виявляється безпорадним перед дрібним правопорушником. По-друге, правоохоронець має за лічені хвилини, а то й секунди надати правову кваліфікацію діям особи та прийняти рішення, яке у разі помилки, потягне за собою його персональне службове покарання. Звісно, що за таких умов поліцейському зручніше нейтралізувати порушника, але не оформлювати затримання аж до моменту, коли він впевниться у кваліфікації скоєного злочину. Саме говорячи про такі способи \u0026ldquo;нейтралізації\u0026rdquo; (насправді, це і є \u0026ldquo;тіньове\u0026rdquo; затримання), експерти згадували відверті діалоги з керівниками райвідділків, в яких офіційно значиться по 5-6 затриманих за квартал, але при цьому кількість осіб, які \u0026ldquo;зайшли у відділок і там залишились\u0026rdquo; налічує по 20 на день. Їх не затримують, а\u0026hellip; запрошують чи, приміром, доставляють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ldquo;Доставлення, запрошення, запрошення з підскоком\u0026hellip; В поліцейських ціла система диференціації таких дій! Але треба розуміти, з яким би формулюванням ви не обмежили свободу людини, це є затримання!\u0026rdquo; \u0026mdash; каже Аркадій Бущенко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблемою також виявилося тотальне нерозуміння на рівні працівників органів правопорядку терміну \u0026ldquo;уповноважена службова особа\u0026rdquo;, яка має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України. За поширеним стереотипом уповноваженою службовою особою є лише слідчий органу досудового розслідування, який, відповідно до цього тлумачення, наділений повноваженням складати протокол про затримання особи. В результаті затриману (а по суті \u0026mdash; фізично захоплену) людину утримують оперативні працівники, здобуваючи від неї інформацію, не надаючи змоги повідомити когось про своє місцезнаходження, не викликаючи адвоката, і лише потім (і цей час може мірятися годинами, а той днями!) слідчий у своєму кабінеті роз\u0026rsquo;яснює особі її права і офіційно оформлює затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак, ця проблема не є результатом законодавчих негараздів, бо системне тлумачення законодавства, а саме КПК України та Закону України \u0026ldquo;Про Національну поліцію\u0026rdquo;, дозволяє дійти висновку, що будь-який атестований поліцейський наділений повноваженням із затримання осіб, які вчинили кримінальні або адміністративні правопорушення (п. 9 ч. 1 ст. 23, ст. 37 Закону), отже є уповноваженою службовою особою. Отже виправляти ситуацію треба, по-перше, просвітницькою роботою з особовим складом, а по-друге \u0026mdash; відповідальністю за утримання особи без оформлення затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрему увагу було приділено реалізації так званого \u0026ldquo;ордерного\u0026rdquo; затримання \u0026mdash; коли правопорушника знайдено через певний час після вчинення злочину і в правоохоронців з\u0026rsquo;являється можливість його затримати. Згідно КПК України отримати в суді ордер на затримання не можна, аж поки підозрюваному не буде вручено письмове повідомлення про підозру. На практиці така послідовність дій робить затримання майже неможливим, бо отримавши повідомлення про підозру, порушник з великою вирогідністю просто втече, допоки правоохоронці будуть ходити в суд за ухвалою про дозвіл на затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак, за словами Євгена Крапивіна \u0026ldquo;існує така судова практика, що подаються клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу в порядку статей 187\u0026ndash;191 КПК і вказується, що особа не набула статусу підозрюваного, оскільки їй не вручено письмове повідомлення про підозру. Водночас встановлено її місцезнаходження, існує ризик втечі, і тому просимо суд надати ухвалу, і суди в принципі надають такі ухвали. Це відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка є обов\u0026rsquo;язковою для врахування українськими суддями та правоохоронцями\u0026rdquo;. Такий стан речей, безперечно, тішить. Добре, що судді діють за духом закону, а не сліпо за його буквою, але ж, звичайно, потрібно внести відповідні зміни і зафіксувати такий порядок дій законодавчо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, проблематика в практичній роботі інституту затримання, врешті, є комплексною і потребує комплексного підходу, що включив би в себе декілька напрямів. Бо, з одного боку, треба забезпечити правове поле для ефективної роботи правоохоронних органів, надавши їм достатньо повноважень, в тому числі і щодо затримання осіб за певних обставин, з іншого \u0026mdash; забезпечити дотримання прав людей, яких затримують.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезсумнівно, потрібні точкові зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які б прибрали очевидні та приховані вади на шляху правоохоронців. Перелік конкретних порад від експертної групи наводимо нижче, у додатку. З іншого боку потрібні зміни в судовій практиці, які б підтримали закладену в таких змінах філософію. І, нарешті, вкрай важливо проводити роз\u0026rsquo;яснювальну роботу із особовим складом правоохоронних органів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа думкою експертної групи, яку підтримали багато фахівців під час зустрічі JustTalk, треба не залякувати поліцейських відповідальністю за помилкове, невиправдане затримання, а наполягати на відповідальності за неоформлення затримання, бо не так страшне для людини саме затримання, як безправне перебування під вартою поза всяким статусом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час затримання поліцейський має право на помилку, і це нормально за умови, що затримання зареєстроване. І нормально, якщо з\u0026rsquo;ясувавши обставини, людину відпускають. Але треба оформити і затримання, і звільнення та надати людині, щодо якої стався інцидент, на руки документ. Як висловився наприкінці зустрічі директор програми \"Права людини та правосуддя\" міжнародного фонду \u0026ldquo;Відродження\u0026rdquo; Роман Романов, \u0026ldquo;якщо я провів ніч в поліції, я своїй дружині можу показати цей прекрасний документ \u0026mdash; протокол затримання, і з почуттям гідності сказати, що я прекрасно провів час, і це сертифіковано отаким-то райвідділом\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, попри жваву дискусію, присутні в більшості згодилися з висновками експертів. І логічним продовженням розпочатого діалогу стане презентація системи стандартів затримання, розроблених експертною групою. Саме презентація та обговорення стандартів затримання за 208 статтею КПК України стане темою наступного засідання JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗустрічі JustTalk і робота експертної групи відбувається за підтримки Міжнародного фонду \u0026ldquo;Відродження\u0026rdquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДОДАТОК\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнститут затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення потребує таких змін:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвилучення обов\u0026rsquo;язкової вимоги наявності санкції за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі з ст. 208 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзакріплення в ст. 208 КПК України такої підстави для затримання як \u0026ldquo;під час безперервного переслідування, тобто погоні за цією людиною після вчинення злочину\u0026rdquo; за аналогією з ст. 207 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміни до ст. 42 та 187-191 КПК України мають передбачати можливість подання клопотань стосовно отримання ухвали на дозвіл на затримання з метою приводу стосовно особи, до якої держава фактично ставиться як до підозрюваної, незалежно від наявності письмового повідомлення про підозру, якщо до неї можна застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою. Разом із запропонованими змінами до інституту підозри клопотання до слідчого судді, суду має подаватись разом із складеною підозрою, яка була зареєстрована в ЄРДР, але не вручена особі через невстановлене місцезнаходження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвилучення з ст. 276 КПК України слово \u0026ldquo;обов\u0026rsquo;язково\u0026rdquo; стосовно випадків вручення повідомлення про підозру;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодавання в ст. 3 КПК України (основні терміни) поняття уповноваженої службової особи, а саме під нею варто розуміти \u0026ldquo;поліцейського, слідчого, детектива, працівника оперативного підрозділу та інших працівників органу державної влади, яким законом надано право здійснювати затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення\u0026rdquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_4.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":92,"url":"justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini-videozvit","video":"7u6IOcYx_1A","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621853045,"date":"01.07.2019","views":730,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7u6IOcYx_1A-SD.jpg","mini_image":null,"name":"JustTalk#2. Затримання — це нормально! або Як вивести затримання із тіні? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал другої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМатеріал другої дискусії Justtalk\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7u6IOcYx_1A-SD.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":485,"name":"права людини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":90,"url":"justtalk2-zatrimannya--tse-normalno-abo-yak-vivesti-zatrimannya-iz-tini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621848356,"date":"11.06.2019","views":853,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2-zatrimannya-ce-normalyno-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#2. Затримання — це нормально! або Як вивести затримання із тіні? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eВ Україні відбулось деформування інституту затримання. Воно давно перетворилося на самоціль. Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПростіше \u0026ldquo;мати під рукою\u0026rdquo; особу, аніж застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГлобальна причина \u0026mdash; особливість\u0026nbsp;побудови процесу розслідування, в якому відправною точкою досі є отримання від підозрюваної особи зізнання та інших відомостей, що можуть стосуватися вчиненого правопорушення (обвинувальний ухил). При цьому мають існувати обґрунтовані підстави вважати, що особа є причетною до вчинення правопорушення, повинні бути забезпечені її процесуальні права та гарантії, й особа має бути звільненою одразу як тільки перестали існувати\u0026nbsp;підстави для подальшого обмеження її свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eІснуючі проблеми в інституті затримання за підозрою у вчиненні злочину\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПро практику затримання всіх осіб, які фактично підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ Україні відбулось деформування інституту затримання. Воно давно перетворилося на самоціль. Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства. Простіше \u0026ldquo;мати під рукою\u0026rdquo; особу, аніж застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження. Глобальна причина \u0026mdash; особливість\u0026nbsp;побудови процесу розслідування, в якому відправною точкою досі є отримання від підозрюваної особи зізнання та інших відомостей, що можуть стосуватися вчиненого правопорушення (обвинувальний ухил). При цьому мають існувати обґрунтовані підстави вважати, що особа є причетною до вчинення правопорушення, повинні бути забезпечені її процесуальні права та гарантії, й особа має бути звільненою одразу як тільки перестали існувати\u0026nbsp;підстави для подальшого обмеження її свободи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОбмежене коло злочинів, за вчинення яких можна затримати в порядку статті 208 КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання уповноваженою службовою особою встановлює невиправдані перешкоди для виконання органами правопорядку завдань із протидії злочинності. Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України органи правопорядку фактично позбавлені права затримувати особу за підозрою у вчиненні цілої низки злочинів, якщо чинним Кримінальним кодексом України за ці злочини не передбачене покарання у виді позбавлення волі.\u003cbr /\u003eНаприклад, до цієї категорії належать такі поширені злочини:\u003cbr /\u003e\u0026bull; умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; [некваліфіковане] хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; незаконні дії з документами на переказ коштів, платіжними картками та іншими засобами\u0026nbsp;доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК України);\u003cbr /\u003e\u0026bull; [некваліфіковане] шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК України).\u003cbr /\u003eЗа умови слабкого функціонування \u0026ldquo;ордерного\u0026rdquo; порядку затримання в порядку ст. 187-191 КПК України на практиці затримання сьогодні за вчинення цих злочинів у законний спосіб майже неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВідсутність єдиного розуміння в органів правопорядку особи, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eяка може здійснити затримання в порядку ст. 208 КПК України\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред органів правопорядку відсутнє єдине бачення поняття \u0026ldquo;уповноваженої службової\u0026nbsp;особи\u0026rdquo;, яка має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України. На практиці поширене тлумачення, що нею є лише слідчий органу досудового розслідування, який відповідно\u0026nbsp;до цього тлумачення наділений повноваженням складати протокол про затримання особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме через таке тлумачення існує проблема з вказанням невірного часу затримання особи в протоколі затримання, від якого починається обчислення процесуальних строків. Слідчі тлумачать час затримання не згідно вимог ст. 209 КПК України (момент затримання - коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою), а відповідно до власного уявлення, що цим моментом є час складення протоколу. Наприклад, хоча в поліції одразу після вчинення злочину зазвичай здійснює затримання патрульний поліцейський, однак його не розглядають як уповноважену службову особу, тож він не складає протокол та, навіть, згідно з такого тлумачення, не зобов\u0026rsquo;язаний забезпечувати процесуальні гарантії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, системне тлумачення законодавства, а саме КПК України та Закону України\u0026nbsp;\u0026ldquo;Про Національну поліцію\u0026rdquo; дозволяє дійти висновку, що будь-який атестований поліцейський наділений повноваженням із затримання осіб, які вчинили кримінальні або адміністративні правопорушення (п. 9 ч. 1 ст. 23, ст. 37 Закону), отже є уповноваженою службовою особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми \u0026ldquo;ордерного\u0026rdquo; затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ разі встановлення особи правопорушника через певний час після вчинення злочину й виникнення необхідності його затримання, правоохоронці мають спочатку повідомити цю особу про підозру й лише після цього звертатися до суду за дозволом на затримання. Цілком зрозуміло, що на практиці виконати цю вимогу закону дуже складно, адже таке повідомлення само по собі може створити ризик втечі фактично підозрюваної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням даних проведеного нами аналізу можна стверджувати, що сьогодні правоохоронні органи не мають законних підстав для затримання в порядку ст. 208 КПК України\u0026nbsp;або затримання на підставі дозволу суду осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів, за які не передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСубститут затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці поліцейські давно обходять вищезазначені проблеми такими неформальними речами як \u0026ldquo;запрошення\u0026rdquo; або \u0026ldquo;виклик\u0026rdquo; особи. Слідчі органи досудового розслідування, маніпулюючи термінологією та користуючись низьким рівнем правової обізнаності серед громадян, застосовують на практиці ч. 2 ст. 133 КПК України (виклик слідчим, прокурором). Положення цієї статті дозволяють викликати на допит чи для участі в іншій процесуальній дії підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження. Отже, особа має бути наділена процесуальним статусом відповідно до положень цього Кодексу. Те саме стосується оголошення в розшук (ст. 281 КПК України), яке може бути\u0026nbsp;застосовано тільки у разі, якщо особа не з\u0026rsquo;являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ ухваленням КПК України 2012 року раніше існуюча практика виклику свідків, які одразу після надання свідчень переходили у статус підозрюваних, частково відійшла у минуле. Відповідно до нових правил доказування недопустимими є докази, отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному проваджені (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України). Водночас практика зберігається за умови, якщо\u0026nbsp;до ЄРДР вносяться відомості про нове кримінальне правопорушення, а інформація, отримана в ході допиту не фіксується та не є показаннями, а лише поясненнями, що не є доказом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eТіньові затримання\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа практиці це призводить до так званих \u0026ldquo;тіньових затримань\u0026rdquo;, кількість яких з року в рік збільшується. Згідно з даними офіційної статистики Національної поліції України у 2017\u0026nbsp;році порівняно з 2013 роком кількість затримань в порядку ст. 208 КПК України зменшилось на 37% (13916 у 2013 році; 12371 у 2014 році; 11644 у 2015 році; 9437 у 2016 році; 8793 у\u0026nbsp;2017 році). На жаль, ці дані не пов\u0026rsquo;язані з гуманізацією роботи правоохоронців, а є наслідком приховування кримінальних правопорушень та затримань від обліку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично затримані особи знову, як це було раніше, перетворилися на запрошених осіб,\u0026nbsp;свідків або ж осіб, які добровільно прийшли до органів поліції для надання пояснень. Результатом таких \u0026ldquo;запрошень\u0026rdquo; є встановлення причетності особи до злочину, після чого запускається законна процедура і особа стає учасником кримінального провадження. Якщо ж встановити причетність такої особи до вчинення злочину в ході подібних опитувань не вдається,\u0026nbsp;то фактично затримана особа просто звільняється, а проведені з нею дії взагалі ніде не обліковуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЗатримання без ухвали слідчого судді, суду у разі, якщо сплинув час з моменту вчинення злочину\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСьогодні інститут затримання за ухвалою слідчого судді, механізми судового виклику і розшуку осіб працюють так слабко, що правоохоронці, вдаючись до незаконних дій, затримують всіх у порядку, передбаченому для щойно скоєних злочинів, про що йшлося вище. Проведені нами дослідження демонструють випадки, коли особи затримуються в порядку ст. 208 КПК України через місяць, півроку, навіть рік після вчинення злочину. Попри чіткі вимоги ст. 208-209 КПК України, якими визначено порядок та можливий час затримання, органи правопорядку, свідомо порушуючи закон та посилаючись на неможливість отримання ухвали слідчого судді, суду, адже існує ризик втечі, продовжують незаконно затримувати людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eНевірне тлумачення наслідків затримання для особи, \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eяка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанньою проблемою є те, що в загальноприйнятому тлумаченні КПК України серед органів правопорядку факт затримання особи, складення протоколу про затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, тягнуть за собою оголошення особі про підозру протягом 24 годин з подальшим поданням клопотання про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаке тлумачення ґрунтується на вимогах п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України \u0026ndash; випадком обов\u0026rsquo;язкового повідомлення про підозру є \u0026ldquo;затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення\u0026rdquo;, а також встановленій практиці досудового\u0026nbsp;розслідування. В більшості випадків, якщо особа затримується одразу після вчинення злочину, на думку органів прокуратури автоматично існують ризики перешкоджання досудовому розслідування, отже подається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без належного обґрунтування таких ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме цим пояснюється практика неформального \u0026ldquo;погодження\u0026rdquo; слідчим та прокурором складення протоколу про затримання, адже має існувати \u0026ldquo;судова перспектива\u0026rdquo; для цього кримінального провадження. При цьому, у разі затримання групи людей на місці вчинення кримінального правопорушення, лише одиниці отримують належний процесуальний статус та\u0026nbsp;гарантії, а інші після опитування залишаються \u0026ldquo;запрошеними\u0026rdquo;, \u0026ldquo;свідками\u0026rdquo; тощо. Враховуючи,\u0026nbsp;що після перевірки фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий/прокурор може не знайти докази причетності особи до його вчинення, а отже особа не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, він має звільнити особу після складення протоколу та забезпечення їй всіх процесуальних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНеобхідні зміни в інституті затримання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eІнститут затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eпотребує таких змін:\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; вилучення обов\u0026rsquo;язкової вимоги наявності санкції за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі з ст. 208 КПК України;\u003cbr /\u003e\u0026bull; закріплення в ст. 208 КПК України такої підстави для затримання як \u0026ldquo;під час безперервного переслідування, тобто погоні за цією людиною після вчинення злочину\u0026rdquo; за аналогією з ст. 207 КПК України;\u003cbr /\u003e\u0026bull; зміни до ст. 42 та 187-191 КПК України мають передбачати можливість подання клопотань стосовно отримання ухвали на дозвіл на затримання з метою приводу стосовно особи, до якої держава фактично ставиться як до підозрюваної, незалежно від наявності письмового повідомлення про підозру, якщо до неї можна застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою. Разом із запропонованими змінами до інституту підозри клопотання до слідчого судді, суду має подаватись разом із складеною підозрою, яка була зареєстрована в ЄРДР, але не вручена особі через невстановлене місцезнаходження;\u003cbr /\u003e\u0026bull; вилучення з ст. 276 КПК України слово \u0026ldquo;обов\u0026rsquo;язково\u0026rdquo; стосовно випадків вручення повідомлення про підозру;\u003cbr /\u003e\u0026bull; додавання в ст. 3 КПК України (основні терміни) поняття уповноваженої службової особи, а саме під нею варто розуміти \u0026ldquo;поліцейського, слідчого, детектива, працівника оперативного підрозділу та інших працівників органу державної влади, яким законом\u0026nbsp;надано право здійснювати затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eІмплементація цих змін може відбутись за такими сценаріями:\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1. Шляхом внесення законодавчих змін\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e1.1 Вносяться зміни до ст. 3, 42, 187-191, 208, 276 КПК України, зазначені вище.\u003cbr /\u003e1.2 В результаті органи правопорядку отримують можливість ефективно здійснювати свої повноваження через затримання особи на місці вчинення злочину у всіх випадках.\u003cbr /\u003e1.3 Разом з тим будь-який поліцейський може затримати особу одразу після вчинення злочину, водночас він зобов\u0026rsquo;язаний скласти протокол про затримання та забезпечити базові процесуальні гарантії.\u003cbr /\u003e1.4 Також вирішується проблема подання клопотань про \u0026ldquo;ордерне\u0026rdquo; затримання, якщо минув час з вчинення злочину і встановлено підозрювану особу.\u003cbr /\u003e1.5 Та вирішується проблема із обов\u0026rsquo;язковою \u0026ldquo;прив\u0026rsquo;язкою\u0026rdquo; затримання та складення протоколу про затримання разом із повідомлення про підозру та поданням клопотання про\u0026nbsp;обрання запобіжного заходу до такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Шляхом застосування стандартів досудового розслідування та зміни судової практики\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e2.1 Проблема із обмежений колом осіб, які підлягають затриманню не вирішується.\u003cbr /\u003e2.2 Шляхом роз\u0026rsquo;яснення та навчання серед підрозділів органів правопорядку розуміння\u0026nbsp;того, хто є уповноваженою службовою особою на здійснення затримання розширюється та нею стає особа, яка фактично затримує особу одразу після вчинення злочину.\u003cbr /\u003e2.3 Проблема із підозрою у вчиненні злочину та необхідності подання клопотання про \u0026ldquo;ордерне\u0026rdquo; затримання вирішується шляхом вказання в клопотанні фактичного статуту\u0026nbsp;особи як підозрюваної та аргументації в суді, що письмове повідомлення про підозру може призвести до її втечі. Водночас суди, розуміючи проблеми, та застосовуючи\u0026nbsp;широке тлумачення поняття \u0026ldquo;підозрювана\u0026rdquo; особа в ст. 187-191 КПК України задовольняють такі клопотання.\u003cbr /\u003e2.4 Проблема з \u0026ldquo;прив\u0026rsquo;язкою\u0026rdquo; затримання та складення протоколу про затримання особи та\u0026nbsp;подальшим повідомлення про підозру та поданням клопотання про обрання запобіжного заходу вирішується шляхом роз\u0026rsquo;яснення та навчання, а також зміни судової практики стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів правопорядку, які полягають у практиці \u0026ldquo;тіньових\u0026rdquo; затримань.\u003c/p\u003e","meta_title":"Як вивести затримання із тіні?","meta_description":"Щодо будь-якої особи, яку застали під час вчинення злочину, прокурор завжди клопотатиме про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності ризиків ухиляння від слідства. ","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2-zatrimannya-ce-normalyno-min.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":143,"url":"justtalk1-komentar-volodimira-suschenka-do-novoi-kontseptsii-pidozri","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622032059,"date":"03.06.2019","views":312,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/080.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/080_1.jpg","name":"JustTalk#1. Коментар Володимира Сущенка до нової концепції підозри","description":"\u003cp\u003eПродовжуючи дискусію щодо процесуального інституту \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo;,\u0026nbsp;наводимо думку відомого українського юриста-практика, науковця і викладача Володимира Сущенка.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eАбсолютно погоджуюсь з авторами Концепту щодо результатів їх аналізу сучасного стану слідчої і судової практики відносно реалізації \u0026laquo;інституту підозри\u0026raquo; в кримінальному процесі. Змінюючи стереотип/штамп структури таких, майже науково-експертних дописів, коли спочатку пишуть про всі позитивні здобутки, а в кінці \u0026mdash; про недоліки, зауваження, дискусійні питання, акцентую увагу на таких аспектах запропонованого Концепту:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Мені видається, що у Концепті є методологічно не коректний висновок про те, що вирішення практичних проблем застосування \u0026laquo;підозри\u0026raquo; лежить \u0026laquo;...в площині розгляду підозри у значенні, яке є тотожнім до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ\u0026raquo;. З повагою ставлюсь до рішень ЄСПЛ, але не абсолютизую їх. Вважаю, що будь-яка підозра у вчиненні будь-чого \u0026mdash; це лише припущення, не більше і не менше. Обвинувачення \u0026mdash; це завжди твердження про те, що, на думку обвинувача, певна подія відбулась, і в ній брали участь певні особи/особа. Їх, як правило, може бути не менше двох: правопорушник і потерпілий, або правопорушник і свідок якихось діянь/подій або декілька таких осіб. Процес досудового розслідування за новою філософією КПК \u0026mdash; це збирання інформації відповідними органами/посадовими особами, що підтверджують або спростовують наявність події правопорушення та участь в ній певних осіб. На етапі досудового розслідування відповідно до положень Конституції України (ст. 62) не може і не повинно відбуватись обвинувачення особи та \u0026laquo;притягнення її до кримінальної відповідальності\u0026raquo; в будь-якій спосіб і в будь-якій формі. Обвинувачення особи \u0026mdash; твердження про її вину у вчиненні кримінального правопорушення \u0026mdash; спочатку письмово фіксується в документі \u0026mdash; обвинувальному акті, а реально має відбуватись лише в суді! Тому вважаю, що ототожнювати категорії/поняття \u0026laquo;підозра\u0026raquo; і \u0026laquo;обвинувачення\u0026raquo; \u0026mdash; не коректно, щонайменше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. На стадії досудового розслідування не може здійснюватись функція \u0026laquo;притягнення особи до кримінальної відповідальності\u0026raquo;, тобто де-факто \u0026mdash; покарання. Бо запобіжні заходи, включно з триманням особи під вартою, та інші примусові заходи, що здійснюються в процесі досудового розслідування, не можна і не треба вважати \u0026laquo;заходами кримінального покарання\u0026raquo;, не зважаючи на те, що в розумінні/усвідомленні/уяві більшості людей і, навіть, багатьох правників за освітою, вони сприймаються саме як \u0026laquo;покарання\u0026raquo;. На стадії досудового розслідування може відбуватись лише \u0026laquo;процесуально-кримінальне переслідування особи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Проблемним є забезпечення реалізації права підозрюваної особи на свій правовий захист від свавілля держави (органів держави). В цьому напрямку мають бездоганно працювати всі: слідчі, процесуальні керівники, адвокати під щільним судовим контролем! Те, що в нас на практиці цього не має \u0026mdash; це недоліки професійної підготовки і правової свідомості названих мною осіб та їх керівництва, які не спроможні, або не здатні, або не бажають (чи їм не дозволяють) належним чином виконувати свої повноваження, а не недоліки КПК. Намагання певними прописаними алгоритмами/стандартами змінити ситуацію на краще має безумовний сенс, але не треба вважати це панацеєю, яка радикально виправить ситуацію (\u0026laquo;креативності\u0026raquo; вносити \u0026laquo;непомітні\u0026raquo; зміни в правила у наших людей більш ніж достатньо!) Ефект може бути лише тимчасовим, поки чинне керівництво досудовим розслідуванням в державі погодиться на реалізацію такого алгоритму/стандарту/правила. А коли воно зміниться, що тоді? В нас закони, постанови і укази змінюються \u0026laquo;розчерком пера і помахом руки\u0026raquo; за одну ніч?! Паралельно має йти кропітка робота зі зміни парадигми мислення практиків, студентів і суспільства та напрацювання світових стандартів правової свідомості/культури. Підкреслюю: підозрювана особа не може і не повинна ототожнюватись з обвинуваченою особою ні за формою, ні за змістом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТепер \u0026mdash; про позитив Концепта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідтримую позицію, що існуючий 2-х місячний термін досудового розслідування треба рахувати, починаючи з моменту реєстрації \u0026laquo;Першого (для першого підозрюваного, якщо їх є не один) повідомлення про підозру\u0026raquo;, а не з моменту внесення заяви про правопорушення до ЄРДР. При цьому виникає спокуса у слідчого/процесуального керівника зловживати (затягувати процедуру реєстрації підозри) цією ситуацією з різних причин і мотивів, не виключаючи і корупційну складову. Проблема загального строку досудового розслідування (2 місяці) \u0026mdash; давня. Я вже багато десятиліть говорю про неї. Поки що ніхто з фахівців-процесуалістів і криміналістів не надав мені однозначної відповіді на запитання: хто, чому і на яких підставах визначив такий строк, який, наскільки я знаю, був введений якщо не за часів Російської імперії, то за часів 20-х років минулого століття \u0026mdash; точно. Мають бути застосовані \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo;, як в більшості країн світу, але \u0026laquo;маємо те, що маємо\u0026raquo;, як говорив класик сучасної нашої політики. Мені видається, що строк досудового розслідування повинен/може бути прив'язаний до строків всіх \u0026laquo;запобіжних заходів\u0026raquo;, які мають бути точно встановлені законом, а сьогодні ми маємо лише обмежений строк \u0026laquo;тримання під вартою\u0026raquo;, включно з можливістю його продовження до певного часу. Це, на мій погляд, не правильно, оскільки й інші запобіжні заходи \u0026mdash; це обмеження прав людини і вони не можуть бути \u0026laquo;необмеженими\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПогоджуюсь, що \u0026laquo;дострокове\u0026raquo; завершення досудового розслідування може погоджуватись зі стороною захисту. Але й в цьому випадку залишаються ризики \u0026laquo;зловживання правом\u0026raquo; з боку підозрюваної особи та її захисту \u0026mdash; про це не варто забувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаостанок скажу про так звану (за старим КПК) \u0026laquo;дослідчу перевірку\u0026raquo;, тобто дії між реєстрацією \u0026laquo;заяви про злочин\u0026raquo; і реєстрацією \u0026laquo;Повідомлення про підозру\u0026raquo;. Вважаю, що, враховуючи наші умови і наш кадровий потенціал слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, можна повернутись до терміну в 10 днів (хоча цей термін також ніяким чином не обґрунтований насправді) або максимум в 20-30 днів (крім заяв про убивства та інші злочини з особливо тяжкими наслідками), протягом яких слідчий повинен знайти інформацію, яка підтверджує його припущення щодо події злочину та тієї особи, яка брала в ньому участь (підозрюваного). Якщо цього не відбувається у визначений законом термін, то такі заяви повинні залишатись в ЄРДР, робота по них має продовжуватись, але також протягом певного строку (6 місяців чи 1 рік), а потім справа має переходити в іншу категорію або ж взагалі \u0026mdash; досудове розслідування припинятись до виявлення \u0026laquo;нових обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВсе що я тут багато написав \u0026mdash; лише для дискусії. Дякую щиро авторам Концепту за роботу і за те, що презентували її небайдужій громадськості!\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/080.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":142,"url":"justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-novij-kontsept-pidozri-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622031885,"date":"28.05.2019","views":577,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min_1.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. Новий концепт підозри. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp\u003eПрактичне застосування інституту повідомлення про підозру породжує одразу декілька системних проблем як в площині дотримання прав людини так і у сфері забезпечення ефективного розслідування.\u0026nbsp;Наводимо розроблені експертною групою аналіз ситуації та шляхи вирішення цих проблем.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЗокрема, актуальною є проблема існування практик ставлення до особи як до підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи без відповідного наділення необхідними процесуальними правами, передбаченими для підозрюваної особи. Йдеться про випадки: подання стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшук; звернення за міжнародною правовою допомогою; оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБлизькою до наведеної є проблема максимального відтермінування моменту повідомлення про підозру аж до направлення обвинувального акту до суду. Фактично від моменту повідомлення про підозру й до направлення обвинувального акту до суду лишається лише декілька днів, яких вочевидь недостатньо підозрюваній особі для збирання в межах досудового розслідування доказів своєї невинуватості чи пом\u0026rsquo;якшуючих обставин. В результаті порушується принцип змагальності та не забезпечується належним чином право особи на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІснує й пов\u0026rsquo;язана із забезпеченням ефективного розслідування проблема неможливості застосування \u0026laquo;ордерного затримання\u0026raquo;. Формальне дотримання вимог КПК передбачає необхідність завчасного повідомлення особі про підозру ще до звернення до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на затримання особи. При цьому, зважаючи на неможливість зашкодити втечі особи, якій вже повідомлено про підозру але щодо якої ще не винесено ухвалу про дозвіл на затримання, втрачається будь-який сенс застосування такого затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаємо, що вирішення означених проблем перебуває в площині розгляду підозри у значенні, яке є тотожнім до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo; (Deweer проти Бельгії, \u0026sect;\u0026sect; 42 і 46; Eckle проти Німеччини, \u0026sect; 73).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПро конкретні шляхи вирішення означених проблем в напрацьованому групою експертів, практиків та науковців у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eНовому концепті підозри\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗгідно запропонованого концепту, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє її розглядати як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ. По-суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що матиме місце на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image-4.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Підозра розглядається у значенні, тотожному до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, що висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo; (Deweer проти Бельгії, \u0026sect;\u0026sect; 42 і 46; Eckle проти Німеччини, \u0026sect;73).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє розглядати її як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що буде на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Підозрюваною є особа, щодо якої наявні обґрунтовані підстави вважати, що вона причетна до вчинення кримінального правопорушення, та щодо якої складено та зареєстровано повідомлення про підозру (необхідні зміни до ст. 42 КПК). З моменту реєстрації такого повідомлення особа набуває прав підозрюваної особи. З цього ж моменту починається притягнення особи до кримінальної відповідальності як стадія кримінального провадження (зміни до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України), а також обраховуються строки досудового розслідування (зміни до ст. 219 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Якщо у прокурора достатньо доказів вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, то він складає та реєструє в ЄРДР повідомлення про підозру з подальшим обов\u0026rsquo;язком негайно його вручити, за винятком випадків \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання, коли підозра має бути врученою одразу після затримання особи (ст.ст. 276\u0026ndash;278 КПК). При цьому у випадках фактичного ставлення до особи як підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи, що полягає в:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- поданні стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшуку;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- зверненні за міжнародною правовою допомогою;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- оприлюдненні повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, \u0026mdash;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eпрокурор зобов\u0026rsquo;язаний невідкладно скласти, зареєструвати та вручити письмове повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно, до моменту визнання особи підозрюваною (тобто до реєстрації повідомлення про підозру в ЄРДР) дозволяється застосовувати лише методи, що не передбачають очевидного та суттєвого втручання в права і свободи особи: подання клопотань про проведення експертиз, надсилання запитів, проведення НСРД тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. У випадках, якщо особа фактично дізнається про вчинення таких дій щодо неї без повідомлення про підозру, їй надаватимуть можливість звернутися до слідчого судді для зобов\u0026rsquo;язання сторони обвинувачення вручити повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас невручення повідомлення про підозру всупереч вимогам КПК України тягтиме за собою дисциплінарну відповідальність прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. Затриманий за ст.ст. 207\u0026ndash;208 користується всіма правами підозрюваного з моменту затримання, проте статусу підозрюваного набуває з моменту складання повідомлення про підозру та її реєстрації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо протягом 24 годин з моменту затримання підозру (припущення) у вчиненні кримінального правопорушення не було підтверджено, то особа звільняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Пропонується встановити заборону стороні обвинувачення закінчувати досудове розслідування до спливу строків без згоди сторони захисту. В цьому випадку можливість сторони захисту реалізувати свої права діє в межах встановлених КПК України строків досудового розслідування, які починають обраховуватися з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/image-5.jpg\" alt=\"\" width=\"751\" height=\"751\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, у сторони захисту за будь-яких випадків повідомлення про підозру є близько двох місяців на реалізацію права на захист.\u003c/p\u003e","meta_title":"Новий концепт підозри","meta_description":"Практичне застосування інституту повідомлення про підозру породжує одразу декілька системних проблем як в площині дотримання прав людини так і у сфері забезпечення ефективного розслідування. ","meta_keywords":"","authors":[{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min_1.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":89,"url":"justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1620570200,"date":"21.05.2019","views":513,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. DISCUSSION PAPER","description":"\u003cp\u003eКоли 2012 року в Україні набув чинності оновлений Кримінальний процесуальний кодекс, окрім багатьох нововведень, у практиці органів досудового слідства з\u0026rsquo;явилась нова процесуальна категорія \u0026mdash; повідомлення про підозру. Тепер для того, щоб назвати особу підозрюваною, органи слідства мають зібрати достатні матеріали, що підтверджують її причетність до вчиненого злочину, та офіційно вручити їй повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПротягом декількох років програма \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; підтримує глибокі аналітичні дослідження роботи окремих учасників кримінального процесу, зокрема органів поліції, прокуратури та суду. Ці дослідження продемонстрували доволі різне розуміння ролей учасників кримінального провадження, що частково зумовлено відсутністю єдиного підходу до їхнього навчання, а також певними прогалинами законодавчого регулювання. У зв\u0026rsquo;язку з цим експертна група розпочала роботу над розробкою стандартів досудового розслідування, які б мали допомогти чіткіше сформувати ролі учасників кримінального провадження, їхні призначення та функції.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eДля реалізації стандартів експертна група напрацювала детальні алгоритми дій представників сторони обвинувачення та суду під час досудового розслідування, що цілком відповідають практиці Європейського суду з прав людини.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЕкспертні напрацювання стали предметом першої професійної дискусії у форматі JustTalk, задуманого як майданчик для професійного обговорення питань, пов'язаних із розвитком кримінальної юстиції, а також для критичного осмислення нових ідей та сценаріїв.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЕксперти, судді, слідчі, прокурори та науковці, що взяли участь у заході 5 квітня 2019 року, намагалися з\u0026rsquo;ясувати, який сенс закладено законом у термін \u0026laquo;підозра\u0026raquo;, як його розуміють на практиці та яким чином інститут підозри мав би працювати, щоб відповідати своєму первинному призначенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли 2012 року в Україні набув чинності оновлений Кримінальний процесуальний кодекс, окрім багатьох нововведень, у практиці органів досудового слідства з\u0026rsquo;явилась нова процесуальна категорія \u0026mdash; повідомлення про підозру. Тепер для того, щоб назвати особу підозрюваною, органи слідства мають зібрати достатні матеріали, що підтверджують її причетність до вчиненого злочину, та офіційно вручити їй повідомлення про підозру. Виняток становить затримання особи в момент або відразу після скоєння злочину \u0026mdash; в такому випадку затримана особа автоматично набуває статусу підозрюваного. Статус підозрюваної особи дозволяє правоохоронцям проводити з нею низку процесуальних дій, як-от: допитувати, обирати запобіжний захід і таке інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак, незважаючи на прогресивний підхід авторів КПК, застосування інституту підозри на практиці вилилося у низку небезпечних сценаріїв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша небезпека \u0026mdash; великий ризик порушення права підозрюваної особи на захист. Бо на практиці в більшості випадків сторона обвинувачення вручає особі повідомлення про підозру вже наприкінці досудового розслідування. Лише в цей момент особа набуває офіційного статусу підозрюваного, а тому отримує процесуальну змогу захищатися від обвинувачення, але натомість майже одночасно з повідомленням про підозру сторона обвинувачення складає обвинувальний акт і передає справу до суду. Отже, підозрюваний не має часу на належну підготовку свого захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДруга небезпека, пов\u0026rsquo;язана з існуванням підозри, \u0026mdash; застосування так званого \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання. Наприклад, коли йдеться про затримання людини, яку розшукували тривалий час і нарешті знайшли. В цьому випадку представники органів досудового розслідування мають офіційно вручити особі повідомлення про підозру, перш ніж звернутися до суду за дозволом на затримання цієї особи, що вочевидь надає змогу підозрюваному безперешкодно втекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж, як виявилося, в учасників процесу викликає питання прописана в КПК процедура особистого вручення повідомлення про підозру. Такий підхід законодавця призвів до появи міфу, що начебто якщо особі не було вручено повідомлення про підозру в належний спосіб, то вона не набуває статусу підозрюваного, а отже \u0026mdash; щодо неї не настають й інші процесуальні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПозицію групи експертів представили: Юрій Бєлоусов \u0026mdash; керівник Експертного центру з прав людини, Володимир Петраковський \u0026mdash; викладач Києво-Могилянської академії (НаУКМА), та Сергій Деркач \u0026mdash; експерт Антикорупційної ініціативи ЄС. Модерувала бесіду письменниця, адвокатка і правозахисниця Лариса Денисенко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозслідування будь-якої справи передбачає вивчення всіх її обставин: як тих, що на поверхні, так і прихованих \u0026mdash; тобто таких, що є частиною чийогось особистого життя. І якщо втручання в життя потерпілої особи є зрозумілим, бо вона апріорі є учасником процесу, то втручання в життя сторонніх осіб, щодо яких є лише припущення участі у злочині, потребує аргументації: чому слідство, тобто держава, в особі службовців ставить незручні запитання, обмежує якісь свободи, а то й узагалі \u0026mdash; бере під варту людину, якій навіть ще не висунули остаточне обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме з метою аргументувати втручання в життя особи, а також надати процесуального статусу таким особам у Кримінальному процесуальному кодексі України в редакції 2012 року з\u0026rsquo;явилась глава \u0026laquo;Повідомлення про підозру\u0026raquo;, в якій описано процесуальний документ, що повідомляє особу про набуття нею особливого статусу, а також його причини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака логіка здається цілком прийнятною, проте її реалізація на практиці потребує певних коректив.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕксперти презентували розроблену пропозицію щодо модернізування концепції підозри, згідно з якою запропонували:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; орієнтуючись на практику ЄСПЛ, розглядати підозру в значенні, тотожному до поняття обвинувачення \u0026mdash; як \u0026laquo;офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; вважати особу підозрюваною з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у разі потреби суттєвого втручання в права і свободи особи зобов\u0026rsquo;язати сторону обвинувачення невідкладно скласти, зареєструвати та вручити особі письмове повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; особі, яка дізналася про втручання органів слідства у свої права і свободи, надати можливість звернутися до суду та зобов\u0026rsquo;язати сторону обвинувачення скласти і вручити повідомлення про підозру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; у разі \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання надати особі всі права підозрюваного, проте статусу підозрюваного особа набуває з моменту складання повідомлення про підозру та його реєстрації;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026bull; заборонити стороні обвинувачення закінчувати без згоди сторони захисту досудове розслідування до спливу строків, встановлених у КПК, які обраховуються з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовну версію рекомендацій експертної групи чекайте на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003efacebook-сторінці JustTalk\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоділившись своїм баченням, експерти запропонували учасникам зустрічі обмінятися думками щодо запропонованого підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, проблема виявилася в різному розумінні призначення підозри у кримінальному процесі та її значенні для провадження. Відповідно, кожен учасник процесу будує свою роботу по-своєму, намагаючись насамперед забезпечити власну зону відповідальності. Зрозуміло, що слідчому зручніше доводити досудове розслідування до кінця, не зустрічаючи опору з боку підозрюваного. Тому він, на перший погляд, зацікавлений не вручати повідомлення про підозру якнайдовше, в ідеалі \u0026mdash; аж до складання обвинувального акту. Але, насправді, механізми, що врівноважують можливості сторін, у законі враховано. Згідно зі ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. А отже, втрачають будь-який сенс і експертні висновки, й інші документи, складені на основі цих показань. Отже, весь обвинувальний акт, що спирається на ці документи, стає необґрунтованим. І якби адвокати наполягали на критичності таких порушень, а судді ставилися до них прискіпливіше, найімовірніше, працівники слідства досить швидко підкоригували б і свої методи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ іншого боку \u0026mdash; деякі положення і процедури справді прописано неоднозначно, отже, кожен знаходить у кодексі свої сенси. Суддя Верховного суду України Наталія Марчук розповіла, як, читаючи лекції, щоразу чує від слухачів, що \u0026laquo;в його кодексі мається на увазі інше\u0026raquo;. Але, на її думку, яку підтримала більшість присутніх, вирішення проблеми все одно полягає у розумінні виконавцем своєї місії та функцій. \u0026laquo;Проблему треба вирішувати не з книжкою, а з головою, яка виконує те, що написано\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала пані суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе залишили поза увагою експерти і норму КПК щодо особистого вручення повідомлення про підозру. Справді, ситуація, коли особа, відмовляючись отримувати повідомлення про підозру, може свідомо не набути статусу підозрюваної, здається курйозом. Але в ході розмови учасники\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзійшлися на думці, що кодекс наразі дозволяє повідомити особу про підозру різними способами і не обмежує слідчого жодними рамками, але спростити цю процедуру таки необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Будучи одним з авторів Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, я не уявляв, що цей термін, доволі простий у розумінні, перетвориться на інститут підозри. Я спостерігаю сакралізацію підозри, на мій погляд, взагалі не виправдану і шкідливу для кримінального процесу\u0026raquo;, \u0026mdash; сказав суддя Верховного суду України Аркадій Бущенко. На його думку, суттю є не повідомлення про підозру як папірець і не формат його вручення, а наявність підстав для втручання у права і свободи особи. Їх можна викласти, наприклад, у клопотанні про обшук, клопотанні про затримання чи арешт або в інші моменти втручання. \u0026laquo;У кодекс закладали концепцію, що держава, втручаючись, щоразу має надати розумну відповідь, чому вона це робить\u0026raquo;, \u0026mdash; пояснив пан Аркадій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбговорюючи процедурні нюанси, багато фахівців звернули увагу на необхідність внесення відомостей про особу, якій вручено повідомлення про підозру, в базу Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адже підозра сама по собі \u0026mdash; не є вироком чи судимістю, але згадка про людину в базі ЄРДР може суттєво вплинути на її репутацію чи кар\u0026rsquo;єру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк зазначив відомий науковець, викладач та експерт Володимир Сущенко, в Україні сакралізовано весь досудовий процес. На жаль, філософія правосуддя, яку було заведено в СРСР ще 60 років тому, й досі викладається в навчальних закладах і формує правосвідомість майбутніх правників. Тоді лише сама постанова про порушення кримінальної справи давала підстави сказати, що ця людина винна. \u0026laquo;І тепер якщо внесли в ЄРДР \u0026mdash; все, ти вже винний\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив пан Володимир. На його думку, досудове розслідування \u0026mdash; це лише збирання інформації, яку можна використати у судовому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОбговорюючи проблему застосування \u0026laquo;ордерного\u0026raquo; затримання, присутні та представники експертної групи одностайно зійшлися на думці, що стаття 208 КПК про виключні випадки затримання без дозволу слідчого судді має застосовуватися за здоровим глуздом і стосуватися виключних випадків. Тобто формальне невручення повідомлення про підозру не має ставати на заваді слідчим діям, зокрема отриманню судового дозволу на затримання особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок дискусії\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eучасники й експерти прийшли до спільного розуміння проблематики. З одного боку, потрібно працювати з професійною спільнотою, виносячи на широке обговорення питання філософії кримінального процесу, з іншого \u0026mdash; експерти розробили набір практичних рекомендацій, які допоможуть досягти спільного розуміння ролей учасниками кримінального провадження та можливих алгоритмів їхніх дій, а також, у разі такої потреби, \u0026mdash; вдосконалити чинний Кримінальний процесуальний кодекс.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми запропонували конкретні зміни, які дозволяють, з одного боку, покращити стан захисту прав підозрюваної особи, з іншого \u0026mdash; покращити ефективність роботи слідства\u0026raquo;, \u0026mdash; сказав наостанок Юрій Бєлоусов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсоба має набувати статусу підозрюваної за рішенням сторони обвинувачення, незалежно від свого бажання. За словами Володимира Петраковського: \u0026laquo;Підозра \u0026mdash; це прояв ставлення держави в особі органів, які ведуть кримінальне переслідування, до конкретної людини\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТригодинна розмова довела: є надзвичайна потреба у професійному спілкуванні фахівців з питань кримінального процесу. І, схоже, ініціатива\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвиявилася саме тим комунікативним майданчиком для обговорення найактуальніших проблем кримінальної юстиції, якого давно чекала професійна спільнота.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСподіваємося на подальшу плідну співпрацю наявних гравців кримінальної юстиції та експертів громадського сектору і чекатимемо наступних зустрічей у форматі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eJustTalk\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\"\u003eYouTube-канал JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eFacebook-сторінка JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Новий концепт інституту підозри","meta_description":"Незважаючи на прогресивний підхід авторів КПК, застосування інституту підозри на практиці вилилося у низку небезпечних сценаріїв","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalyna-pidozra-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":88,"url":"justtalk1-pidozrile-obvinuvachennya-chi-obvinuvalna-pidozra-videozvit","video":"nqRcAKpekno","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1620569875,"date":"05 квітня 2020","views":608,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/001_2.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/001_3.jpg","name":"JustTalk#1. Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра. Відеозвіт","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/001_2.jpg","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":190,"url":"proektnij-menedzhment-rozsliduvannya-korotka-pidozra-ta-prezumptsiya-nevinuvatosti-u-publichnih-zayavah-stattya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622309844,"date":null,"views":295,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/6_6.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/6_7.png","name":"Проєктний менеджмент розслідування, коротка підозра та презумпція невинуватості у публічних заявах. Стаття","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eСистема може розвиватися в правильному напрямку завдяки прогресивним людям.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСуддя Віра Михайленко\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cblockquote\u003e\u003cem\u003eСистема може розвиватися в правильному напрямку завдяки прогресивним людям.\u003c/em\u003e\u003c/blockquote\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСуддя Віра Михайленко\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/6.png\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"749\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа початку нового року учасники навчальної програми \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; зустрілися для проходження ІІ модуля.\u003cbr /\u003eГоловними темами цього блоку були: планування збору доказів та їхні якісні характеристики, стандарт повідомлення про підозру з усіма його складовими і, звичайно, презумпція невинуватості.\u003cbr /\u003eКрім теоретичної частини та обміну досвідом, учасники пройшли два блоки soft skills. Цього разу тренерка програми\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eІрина Глущенкова\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eговорила з учасниками про майстерність комунікації: як говорити, щоб тебе почули, та як змінити атакувальну позицію на емпатичну. Запрошений тренер\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСергій Гвоздьов\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпідготував для учасників цікаву лекцію, на якій було розглянуто питання, чи може розслідування злочину стати проєктом та чи вдасться застосувати правила управління проєктами в роботі прокурорів і детективів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДалі про все детальніше.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/61.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозпочалося навчання з актуалізації сенсів попереднього модуля. Учасники згадували основні пройдені теми і розповідали про рефлексії над ними під час своїх робочих буднів \u0026mdash; щось почали застосовувати на практиці, а щось потребувало глибшого осмислення. Так, активно обговорюваною все ще залишилась тема ролей на досудовому розслідуванні: слідчий відповідає за своєчасність збору та якість доказів, прокурор \u0026mdash; за правильність кваліфікації та достатність доказів для обвинувачення особи. Учасники погодилися, що чіткий розподіл ролей зменшує напругу між слідчим і прокурором, підвищує ефективність усього розслідування.\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/62.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cblockquote\u003e\u003cem\u003eЯ великий фанат планування, і воно жодного разу в мене не вийшло.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eУчасник програми\u003c/em\u003e\u003c/blockquote\u003e\r\n\u003cp\u003eПро керування розслідуванням як проєктом говорив\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСергій Гвоздьов,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтренер Київської школи економіки, експерт з бізнес-планування і управління проєктами. Разом з учасниками він розібрав найвідоміші підходи до управління проєктами та спробував визначити, чи можливо накласти правила проєктного менеджменту на розслідування злочинів. І хоча спочатку учасники зайняли споглядацьку позицію, та згодом почали ділитися своїм досвідом. Без ґрунтовного знання правил управління проєктами вони, як виявилось, інтуїтивно застосовували деякі інструменти на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЯ малюю план розслідування на великому аркуші паперу і там прописую всі дії, які мені треба зробити під час розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ нас в підрозділі є спільний гугл-документ, де ми пишемо всі задачі, і кожен має змогу його доповнювати.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІноді геніальні ідеї приходять уночі, тому в мене під рукою завжди нотатки в телефоні.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eТак про свої методи розповідали учасники, а далі пан Гвоздьов допоміг розібратися в наявних інструментах управління та як застосовувати їх навіть у розслідуванні великих злочинів.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Робота слідчого і прокурора\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eце як виробництво і контроль за виробленим продуктом\u0026raquo;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(Сергій Гвоздьов).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/63.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"1125\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа другий день модуля\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eДенис Гюльмагомедов\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України, та\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eІрина Глущенкова\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; тренерка з комунікацій і емоційного інтелекту, продовжили говорити про планування досудового розслідування. На практичних прикладах вони розібрали наявні варіанти планування: реактивне, шаблонне і планове розслідування. Після чого всі дійшли згоди, що планування розслідування можливе, варіанти існують, головне \u0026mdash; розуміти важливість цього процесу і дотримуватися його. На прикладі завдання про малюнок слона учасники зрозуміли, як важливо, щоб до процесу планування були залучені всі учасники досудового розслідування, інакше кінцевий результат не можна буде \u0026laquo;поєднати у цілісну картинку\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/64.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти збирання доказів: належність \u0026mdash; достовірність \u0026mdash; допустимість \u0026mdash; ефективність \u0026mdash; забезпечення процесуальних гарантій.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДалі тему доказів підхопив\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eОлександр Цивінський\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Зрозуміло, що ефективний процес доказування можливий лише за наявності достатніх та якісних доказів, зібраних на стадії досудового розслідування. Використання неякісних доказів у процесі може значно ослабити аргументи сторони або взагалі звести результат розслідування нанівець. Тож як розмежувати поняття належності і допустимості? Учасники разом з тренером розібрали конкретні випадки, коли докази є недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cblockquote\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Вася вбив Петю\u0026raquo; \u0026mdash; для підозри трошки мало.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eУчасник програми\u003c/em\u003e\u003c/blockquote\u003e\r\n\u003cblockquote\u003e\u003cem\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/65.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/blockquote\u003e\r\n\u003cblockquote\u003e\r\n\u003cblockquote\u003e\u003cem\u003eСлідчий формує первинний фактаж, а прокурор\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eостаточну версію. Тяжко сказати, чий це документ, слідчого чи прокурора. \u003c/em\u003e\u003cem\u003eУчасник програми\u003c/em\u003e\u003c/blockquote\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/66.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp dir=\"ltr\"\u003eПовідомлення про підозру є ключовим етапом досудового розслідування. Що таке обґрунтована підозра? Скільки аркушів паперу треба списати, щоб підозра стала такою? Скільки підстав достатньо, щоб повідомити про підозру? Чи буває підозра короткою? У всьому цьому учасникам допомагали розібратися\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; начальник Департаменту Офісу Генерального прокурора України, та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eАндрій Орлеан\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; заступник директора Тренінгового центру прокурорів України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМетою блоку було сформувати в учасників розуміння про чіткі критерії для прийняття рішень про повідомлення про підозру. І, здається, тренери досягли своєї мети. Після закінчення їхньої частини розпочалася імпровізована дискусія JustTalk, де учасники продовжили активно обговорювати тему підозри.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/67.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа традицією, дискусію модерувала адвокатка і письменниця Лариса Денисенко, а запрошеними спікерами стали суддя Вищого антикорупційного суду\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;і суддя Печерського районного суду м. Києва\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСвітлана Шапутько\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Присутність суддів значно пожвавила навчальні сесії, адже гострі та спірні питання учасники одразу могли поставити їм. Своєю чергою, судді також отримали нагоду попрацювати з колегами у неформальній обстановці, дізнатися про їхній погляд на досудовий процес та почути про проблеми з іншого ракурсу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/68.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДуже здивували суперечки між детективами і прокурорами (я чомусь вважала, що вони завжди діють злагоджено)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e(суддя\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/69.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Для мене такий формат навчання та обміну досвідом взагалі був новий. Вражаюче, скільки різнопланової інформації та різних видів її засвоєння можна було вмістити в такий проміжок часу. Рівень взаємодії між учасниками тренінгу просто неймовірний, формат тренінгу дозволяє відчувати себе безпечно та у команді однодумців, включити в процес кожного з учасників\u0026raquo;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(суддя\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСвітлана Шапутько\u003c/strong\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/70.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про імпровізовану дискусію читайте у спецрепортажі старшого детектива НАБУ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eСергія Рокуня\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/33637-pidozra-dokazi-i-trohi-tvorchogo-shalenstva-yak-vidbuvsya-improvizovaniy-justtalk/\"\u003ehttps://site.ua/justtalk.writer/33637-pidozra-doka...\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/71.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанній день навчального модуля розпочався з обговорення належних процедур на етапі повідомлення підозри, де тренерами були слідчий Національної поліції України\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eРоман Грига\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eта старший викладач Києво-Могилянської академії\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВолодимир Петраковський\u003c/strong\u003e. Найбільш дискусійним стало питання, хто ж має писати підозру \u0026mdash; слідчий чи прокурор? І чому? Дискусії тривали ще довго після закінчення сесії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВероніка Плотнікова\u003c/strong\u003e, представниця Офісу Генерального прокурора, звернула увагу учасників на те, що презумпція невинуватості \u0026mdash; це не завжди про текст підозри чи обвинувального акту. І на те, що в наш час навіть пост в особистих соцмережах може вважатися її порушенням. Розібрали також практику ЄСПЛ, а вкінці провели рольову гру \u0026laquo;Як не порушити презумпцію невинуватості в екстремальних умовах\u0026raquo;, яку ще довго згадували по завершенню модуля.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;99,9% повідомлень взагалі не мали бути опубліковані. Бо злочини, про які йдеться, навряд чи привернули суспільну увагу. Навряд чи когось, крім потерпілих і обвинувачених, ця історія цікавить. Тому перше, що має зробити прес-центр,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзрозуміти, кому це цікаво, і не публікувати, якщо нікому\u0026raquo;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(Аркадій Бущенко, суддя Верховного суду).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/72.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"500\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ вже за гарною традицією наостанок провела навчання неперевершена тренерка з комунікацій\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eІрина Глущенкова\u003c/strong\u003e. Ірина детально пояснила правила комунікації в умовах агресивного середовища та дала практичні поради, як розрізняти свої емоції та почуття. В умовах конфлікту ми часто намагаємося донести свою думку співрозмовнику, проте це радше призводить до загострення ситуації, ніж до її вирішення. \u0026laquo;\u003cem\u003eМи забуваємо про мету і бажаємо захистити своє обличчя, а не поговорити про те, про що б мали\u0026raquo;,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026mdash; коментує Ірина.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/73.jpg\" alt=\"\" width=\"750\" height=\"750\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНавчальну програму \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; проводить ініціатива JustLearn \u0026mdash; платформа для розвитку та обміну досвідом між практиками кримінальної юстиції, яка розвивається та підтримується програмою \u0026laquo;Права людини і правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;. Програма складається з трьох триденних модулів та покликана запропонувати практикам поглянути на досудові процеси через призму стандартів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗавантажте мобільний додаток \u0026laquo;Стандарти досудового розслідування\u0026raquo; для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://apps.apple.com/ua/app/%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8/id1524521271?fbclid=IwAR0d1rN-vLoBkB8hHE0QLK4PpAqrqqCQnMBSXzuYBMErOeicPSKZlN27Mrs\"\u003eiOS\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://play.google.com/store/apps/details?id=com.idev.standarts\u0026amp;hl=uk\u0026amp;fbclid=IwAR1vi3wnJ85Tmub56lmuixDFQrs3UTHKOxetX7WauSei2yUyTgWEe5t1Eqs\"\u003eAndroid\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/blockquote\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/6_6.png","tags":[],"categories":[{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":209,"url":"standarti-dosudovogo-rozsliduvannya-video","video":"wmMjEvUwgkY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622464383,"date":null,"views":352,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_60.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_61.jpg","name":"Стандарти досудового розслідування. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_60.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":200,"url":"rol-slidchogo-suddi-u-kriminalnomu-provadzhenni--prezentatsiya-doslidzhennya-video","video":"ba6S29R_1e8","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622462259,"date":null,"views":404,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_42.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_43.jpg","name":"Роль слідчого судді у кримінальному провадженні – презентація дослідження. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_42.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":101,"url":"yak-navchiti-politsejskih-ne-boyatisya-ofitsijno-zatrimuvati-stattya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1621863068,"date":null,"views":290,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/52_main-v1588540517.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/52_main-v1588540517_1.jpg","name":"Як навчити поліцейських не боятися офіційно затримувати? Стаття","description":"\u003cdiv class=\"summary\"\u003e\r\n\u003cp\u003eРоків зо два тому до відділку поліції доставили п'ятьох підлітків за те, що шумно поводилися. Їх тримали у відділку, але ніхто - ані патрульні поліцейські, ані слідчі - не поспішав оформляти затримання. Допоки не втрутився регіональний координатор Уповноваженого з прав людини. Тоді шокувало, що батьків неповнолітніх осіб про затримання ніхто не повідомив, що не було складено протоколу затримання, дітей у відділку тримали \"просто так\"...\u003cbr /\u003eЦю історію можна було б вважати статистичною похибкою, адже все закінчилося добре - підлітків відпустили. Вони не стали жертвою катувань чи підозрюваними у сфальсифікованому кримінальному провадженні. Хоча їхні родичі добряче понервували. Однак копнувши трохи глибше, з'ясовується, що в Україні більшість затримань, здійснених правоохоронцями, належно не реєструється. Затримані особи перебувають \"у тіні\" - про порушення їхніх прав ніхто не довідується.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv class=\"summary\"\u003e\r\n\u003cp\u003eРоків зо два тому до відділку поліції доставили п'ятьох підлітків за те, що шумно поводилися. Їх тримали у відділку, але ніхто - ані патрульні поліцейські, ані слідчі - не поспішав оформляти затримання. Допоки не втрутився регіональний координатор Уповноваженого з прав людини. Тоді шокувало, що батьків неповнолітніх осіб про затримання ніхто не повідомив, що не було складено протоколу затримання, дітей у відділку тримали \"просто так\"...\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"bottom_block\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"picture\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"top_photo top\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"frame_image\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"gradient_article\"\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЦю історію можна було б вважати статистичною похибкою, адже все закінчилося добре - підлітків відпустили. Вони не стали жертвою катувань чи підозрюваними у сфальсифікованому кримінальному провадженні. Хоча їхні родичі добряче понервували. Однак копнувши трохи глибше, з'ясовується, що в Україні більшість затримань, здійснених правоохоронцями, належно не реєструється. Затримані особи перебувають \"у тіні\" - про порушення їхніх прав ніхто не довідується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eНасамперед ідеться про затримання за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України - про затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, без ухвали суду. Тобто на місці вчинення злочину або одразу після нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eПричин того чимало. Частина з них - законодавчого характеру, інші - через інфраструктуру або управління в самій поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\"Відсутність єдиного розуміння ролей: хто здійснює затримання, хто - слідчі дії, хто - прокурорський нагляд та судовий контроль. Різняться й практики: з якого моменту особа вважається затриманою, хто повинен складати протокол про затримання тощо\", - розповідає\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдоцентка Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Вікторія Рогальська\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eКоли затримання все ж таки оформлено, до моменту, коли особа постане перед слідчим суддею для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, вона перебуває у відділку поліції або в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ). У цей час їй має бути надано правову допомогу, за потреби - медичну, родичів повинні повідомити про її місцеперебування тощо. Не кажучи вже про неприпустимість маніпулювання вразливим становищем затриманої особи, щоб \"витягнути\" з неї свідчення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЗадля контролю дотримання цих умов уся інформація щодо затриманої особи фіксується в\u0026hellip; купі журналів. Щонайменше - в 11 журналах, і це тільки в ІТТ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\"Часто інформація в них дублюється, що ніяк позитивно не впливає на ефективність співробітників правоохоронних органів, не полегшує їхньої роботи і не сприяє забезпеченню прав затриманих осіб\",- додає В.Рогальська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЯк це змінити? Рішення спільно шукають представники поліції та прокуратури, судді й адвокати, юристи і правозахисники на відкритому майданчику для професійної дискусії про кримінальну юстицію JustTalk (за підтримки Міжнародного фонду \"Відродження\"). На одній з таких дискусій обговорювали стандарти належної фіксації затримання, зокрема за допомогою такого інструменту як Custody Records - системи електронної фіксації всіх дій, що відбуваються із затриманими особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЦя система діє з 2017 року в ІТТ Дніпра, Херсона, Кропивницького та міста Сарни. Найближчим часом заплановано її впровадження ще в трьох містах - Харкові, Сєвєредонецьку й Пустомиті (Львівська область).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eУ ній ключова особа - інспектор з дотримання прав людини (сustody officer), який вводить в єдину електронну базу інформацію про час та умови затримання особи, її переміщення, наявні ушкодження тощо. Також офіцер проводить первинне інтерв'ю із затриманою особою - чи має вона скарги, як із нею поводилися працівники поліції, чи мала вона доступ до адвоката та лікаря. При цьому сustody officer не є слідчим чи оперативним працівником, тож не зацікавлений у зловживаннях в \"інтересах правильного розслідування злочину\".\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЯк показує досвід роботи ІТТ, де вже впроваджено Custody Records, ситуація з дотриманням прав затриманих осіб поліпшилася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\"Ми говоримо про фіксацію місця, часу фактичного затримання. Фіксацію всіх переміщень затриманої особи та її перебування в ІТТ, а також усіх слідчих процесуальних дій\u0026hellip; Але найголовніше - уже про перший контакт із поліцейським у процесі затримання особи. Ясна річ, що цей поліцейський має бути натренованим - не просто провести затриманого до камери, а й запитати про всі обставини затримання, перевірити, чи не були порушені права\",-\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eкоментує експерт антикорупційної ініціативи Європейського Союзу Сергій Деркач\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\"Відеофіксація всіх поліцейських дій дуже збільшує рівень довіри населення до поліції\", - спираючись на американське дослідження, додає С.Деркач. Під час відеофіксації поліцейські працюють більш професійно. А в разі надходження скарг від затриманої особи, їй або її захисникові надається доступ до відеозапису.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003e\u003cstrong\u003eВиконавчий директор Експертного центру з прав людини\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eдодає, що важливо запровадити зручні саме для поліцейських практики, щоб \"вони не боялися називати затримання затриманням\": \"Ми всі чудово розуміємо, що просте запровадження на рівні райвідділку системи Custody Records без зміни практики роботи призведе до того, що затримань у цьому відділку не буде. Будуть чудові відеокамери, інспектор, який куритиме цигарки й питиме каву, бо немає затриманих. Щоправда, в сусідніх райвідділках статистика за 208-ю полізе вгору, бо всі почнуть тягти затриманих туди\u0026hellip;\"\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"p4\"\u003eЗвісно, постає питання економічного складника таких реформ. Експерти - прихильники Custody Records стверджують, що ця система в довгостроковій перспективі (за 5\u0026ndash;10 років) однозначно дасть можливість заощадити кошти (зменшуватимуться витрати на конвой, понаднормову роботу дільничних, пальне тощо), зменшити кількість скарг (а це вже й про захист правоохоронців), зрештою підвищити рівень довіри до поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/52_main-v1588540517.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":210,"url":"rol-slidchogo-suddi-u-kriminalnomu-provadzhenni--prezentatsiya-doslidzhennya-u-vaks-video","video":"-46-67i9t6w","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622464652,"date":null,"views":349,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_62.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_63.jpg","name":"\"Роль слідчого судді у кримінальному провадженні\" – презентація дослідження у ВАКС. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_62.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":202,"url":"scho-ne-tak-z-dosudovim-rozsliduvannyam--prezentatsiya-na-justconf-ukraine-2020-video","video":"1EMbELxwXXA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622462800,"date":null,"views":303,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_46.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_47.jpg","name":"Що не так з досудовим розслідуванням? – презентація на JustConf Ukraine 2020. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_46.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":212,"url":"vikliki-pandemii-pered-detektivami-nabu-video","video":"OvMGWB1S-6U","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622465078,"date":null,"views":270,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_66.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_67.jpg","name":"Виклики пандемії перед детективами НАБУ. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_66.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":204,"url":"standarti-dosudovogo-rozsliduvannya--prezentatsiya-na-justconf-ukraine-2020-video","video":"4IOBV_aVWDM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622463219,"date":null,"views":335,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_50.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_51.jpg","name":"Стандарти досудового розслідування – презентація на JustConf Ukraine 2020. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_50.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":206,"url":"justconf-2020-u-8-hvilinah-video","video":"e_w1_xwKaGQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622463530,"date":null,"views":271,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_54.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/00001_55.jpg","name":"JustConf 2020 у 8 хвилинах. Відео","description":"","text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/00001_54.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]}]},"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"theme":{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},"url":"pre-trial-investiagation","namespacesRequired":["common"]}},"page":"/themes/[url]","query":{"url":"pre-trial-investiagation"},"buildId":"rblDmuwzSf2kS03ygdxXo","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Розслідування"}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-5626d6e53bbf6e08f7b5.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/themes/%5Burl%5D-22a8e036ca67ef381291.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>